Основи індоєвропейського мовознавства

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» Кафедра загального і германського мовознавства

П.П. Дрогомирецький, О.Б. Гуцуляк

ОСНОВИ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ Навчально-методичний посібник

Івано-Франківськ «Симфонія форте» 2012

УДК 811.1+811.115+811.29 ББК 81.0+81.40 Д 75 Рекомендовано до друку Вченою радою Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (протокол № 9 від 31.05. 2012 р.) Відповідальний редактор: доктор філологічних наук, академік НАПН України, професор, завідувач кафедри загального і германського мовознавства В.І. Кононенко (Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника) Рецензенти: кандидат філологічних наук, доцент М.П. Брус (кафедра української мови, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника); кандидат філологічних наук, доцент І.С. Тимофеєва (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу).

Дрогомирецький П.П. Д 75 Основи індоєвропейського мовознавства та компаративістики : навчально-методичний посібник / П.П. Дрогомирецький, О.Б. Гуцуляк. – Івано-Франківськ : Симфонія форте, 2012. – 116 с. У навчально-методичному посібнику «Основи індоєвропейського мовознавства та компаративістики» подаються рекомендації щодо вивчення основних постулатів, понять і складових сучасного порівняльно-історичного і типологічного мовознавства. Завдання посібника – допомогти студентам філологічних факультетів засвоїти навчальний матеріал із дисциплін: «Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство», «Вступ до германського мовознавства», «Вступ до слов’янської філології», «Типологія слов’янських мов» та інші. Праця може слугувати допоміжною інформацією в осягненні знань із спецкурсу «Компаративістика» для студентів нефілологічних (історичного, філософського, педагогічного, математичного, фізичного та інших) факультетів.

© Дрогомирецький П.П., 2012 © Гуцуляк О.Б., 2012

ЗМІСТ Переднє слово............................................................................................... 6 1. Індоєвропейська мовна сім’я ............................................................... 8 1.1. Класифікація мов світу .................................................................... 9 1.2. Індоєвропейська мовна сім’я ........................................................ 10 1.3. Прабатьківщина індоєвропейців .................................................. 11 1.4. Генеалогічна класифікація германських мов .............................. 12 1.5. Романські мови ............................................................................... 13 1.6. Балтійські мови .............................................................................. 14 1.7. Кельтські мови................................................................................ 15 1.8. Діалектна диференціація індоєвропейських мов (Антуан Мейє) ......................................................................... 16 1.9. Родовідне дерево А. Шлейхера .................................................... 17 1.10. Ностратичні мови ......................................................................... 18 2. Теоретичні засади індоєвропеїстики ................................................ 19 2.1. Компаративістика як наука (І) ....................................................... 20 2.2. Компаративістика як наука (ІІ) ..................................................... 21 2.3. Компаративістика – лінгвістична типологія ................................ 22 2.4. Актуальні питання компаративістики .......................................... 23 2.5. Теорія субстрату ............................................................................. 24 2.6. Глотохронологія ............................................................................. 25 2.7. Порівняльно-історичний метод .................................................... 26 2.8. Критерії споріднених мов ............................................................. 27 2.9. Хронологія в мовознавстві ............................................................ 28 3. З історії компаративістики ................................................................. 29 3.1. Періоди історії класичної компаративістики (за В. Георгієвим).......30 3.2. Фундатори порівняльно-історичного мовознавства ................... 31 3.3. Основні напрями компаративістики ХІХ ст. .............................. 32 3.4. «Теорія хвиль» Й. Шмідта ............................................................ 33 3.5. «Санскритоцентризм» Ф. Шлегеля .............................................. 33 3.6. Молодограматизм ........................................................................... 34 3.7. Мовознавці ХІХ ст. про компаративістику .................................. 36 3.8. Основні праці з компаративістики. Хронологічна таблиця ....... 37 3.9. А. Шлейхер: реконструкція індоєвропейської прамови .............. 38 4. Слов’янське мовознавство – складова компаративістики ........... 39 4.1. Генеалогічна класифікація слов’янських мов .............................. 40 4.2. Слов’янська прабатьківщина: етногенез слов’ян ........................ 41 4.3. Балто-слов’янська мовна єдність .................................................. 42 4.4. Класифікація слов’янських мов (за фонетичними змінами)....... 43 3

4.5. Генеалогічна класифікація східнослов’янських мов (за О. Б. Ткаченком) ........................................................................ 44 4.6. Східнослов’янська глотогонія (Ю. Шевельов, 1993)................... 45 4.7. Еволюція поглядів на балто-слов’янську мовну єдність............. 46 4.8. Актуальні проблеми слов’янського мовознавства ....................... 47 4.9. Генеалогічне дерево слов’янських алфавітів ............................... 48 5. Фонологічні структури індоєвропейських мов ............................... 49 5.1. Порівняльна фонетика індоєвропейських мов ............................. 50 5.2. Фонологічна система індоєвропейської прамови ........................ 51 5.3. Порівняльна акцентологія індоєвропейських мов (деякі аспекти).......52 5.4. Теоретична система реконструкції ................................................ 53 5.5. Лінгвістична реконструкція ........................................................... 54 5.6. Фонетичний закон ........................................................................... 55 5.7. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими мовами (вокалізм) ........................................................................... 56 5.8. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими мовами (консонантизм) ................................................................ 57 5.9. Теорія моновокалізму ..................................................................... 58 5.10. Ларингальна теорія ........................................................................ 59 5.11. Закон Лахмана ................................................................................ 60 5.12. Закон Грімма (І пересув приголосних) ........................................ 61 5.13. Закони в індоєвропеїстиці............................................................. 62 5.14. *telt / *tolt; *tert / *tort ................................................................... 63 6. Порівняльна морфологія індоєвропейських мов ............................ 64 6.1. Основи іменників в індоєвропейських мовах .............................. 65 6.2. Відмінювання іменника «вовк» в індоєвропейських мовах ....... 66 6.3. Відмінювання займенника «я» в індоєвропейських мовах ......... 67 6.4. Парадигма відмінювання іменників в індоєвропейських мовах (жіночий рід, однина) .......................................................... 68 6.5. Парадигма індоєвропейських закінчень іменників (В. Левицький, І. Семериньї) ....................................................... 69 6.6. Дієслово «бути» в індоєвропейських мовах (презенс) ................ 70 6.7. Двоїна в індоєвропейських мовах ................................................. 71 6.8. Числівники в індоєвропейських мовах ......................................... 72 6.9. Санскрит і латинська мова (тексти) .............................................. 73 7. Класичні індоєвропейські мови – джерело компаративістики ..74 7.1. Основи санскритології (І)............................................................... 75 7.2. Основи санскритології (ІІ) ............................................................. 76 7.3. Хетська мова .................................................................................... 77 7.4. Грецька мова .................................................................................... 78 4

7.5. Грецька алфавітна система .............................................................. 79 7.6. Готська мова .................................................................................... 80 7.7. Литуаністика (основи литовської мови) ....................................... 81 7.8. Санскрито-литовські лексичні паралелі ....................................... 82 8. Видатні компаративісти....................................................................... 83 8.1. Август Шлейхер – компаративіст (1821-1864) ............................. 84 8.2. Пилип Фортунатов як компаративіст ............................................ 85 8.3. Антуан Мейє – індоєвропеїст (1866-1936) ................................... 86 8.4. Єжи Курилович як компаративіст (1895-1978) ............................ 87 8.5. Бенвеніст Еміль – індоіраніст (1902-1976) ................................... 88 8.6. Освальд Семереньї – індоєвропеїст (1913-1996) ......................... 89 8.7. Олександр Мельничук – індоєвропеїст (1921-1997) ................... 90 8.8. Олег Трубачов як індоєвропеїст (1930-2004) ............................... 91 9. Основи наукової етимології ................................................................. 92 9.1. Основні аспекти етимології ........................................................... 93 9.2. Основні етапи етимологізування ................................................... 94 9.3. Реконструкція архаїчних значень слів .......................................... 95 9.4. Зразки етимологічних статей ......................................................... 96 9.5. Етимологічні паралелі номінації «хліб» ....................................... 97 9.6. Етимологічні словники індоєвропейських мов............................ 98 Додаток. Індоєвропейська міфологія ..................................................... 99 Додаток. Міжмовна термінологія з компаративістики .................... 106 Короткий термінологічний словник .................................................... 107 Список літератури ................................................................................... 112

5

ПЕРЕДНЄ СЛОВО Індоєвропеїстика – підгрунтя лінгвістичної науки і є основою вивчення як загальнотеоретичних навчальних предметів («Вступ до мовознавства», «Загальне мовознавство»), так і вузькоспеціальних («Вступ до германської філології», «Вступ до романської філології», «Вступ до слов’янської філології» та ін.). На сучасному етапі розвитку науки про мову компаративістика (порівняльне мовознавство) набула особливої актуальності і стала для вивчення обов’язковою або факультативною дисципліною в багатьох європейських вузах. Навчальний посібник складається з таблиць та схем, у яких подано основи індоєвропейського мовознавства, та містить дев’ять розділів. У першому розділі «Індоєвропейська мовна сім’я» розглядаються здебільшого сучасні класифікації індоєвропейських мов, окремі їх групи (германська, романська, кельтська). У цьому контексті корелюються й окремі проблеми компаративістики: родовідне дерево А. Шлейхера, діалектна диференціація індоєвропейських мов А. Мейє та гіпотези ностратичних мов. Розділ «Теоретичні засади індоєвропеїстики» присвячений базовим поняттям порівняльно-історичного мовознавства: порівняльно-історичний метод, субстрат, глотохронологія, споріднені мови. Крім того аналізуються актуальні проблеми компаративістики як науки і співставляються паралелі між компаративістикою і лінгвістичною типологією. Зародження і розвиток компаративістики як науки розглядає розділ «З історії компаративістики». Тут подано таблиці з формулюванням ідей окремих течій порівняльно-історичного мовознавства і деякі його класичні теорії («теорія хвиль» Й. Шмідта, «санскритоцентризм» Ф. Шлегеля). Зміст розділу «Слов’янське мовознавство – складова компаративістики» відображає основні тенденції порівняльноісторичного вивчення слов’янських мов. Поруч з генеалогічною класифікацією слов’янських мов та етногенезом слов’ян демонструються таблиці, які розкривають суть балто-слов’янської єдності та висвітлюють деякі аспекти сучасного слов’янського мовознавства.

6

Тема «Фонологічні структури індоєвропейських мов» представлена таблицями, які віддзеркалюють фундаментальні тенденції порівняльної фонетики і акцентології індоєвропейських мов. Значне місце у розділі відведено деяким основоположним фонетичним законам індоєвропеїстики, зокрема теорії вокалізму, закону Грімма, закону Лахмана та ін. Розділ «Порівняльна морфологія індоєвропейських мов» містить таблиці і схеми з парадигмами відмінювання індоєвропейських іменників, займенників і дієслів. Тут також є реєстр числівників індоєвропейськими мовами і паралельний текст санскритом та латинською мовою, який може слугувати підвалиною для порівняльних студій, їх відправним пунктом. Належне місце у посібнику посідають класичні мови, які є надійним джерелом компаративістики. Окремі таблиці і схеми присвячені санскриту, хеттській, готській, грецькій, литовській мовам та їхнім особливостям в індоєвропеїстиці (розділ 7). У виданні репрезентовано постаті видатних мовознавцівкомпаративістів та їхні наукові концепції, а також праці з компаративістики (розділ 8). «Основи наукової етимології» (розділ 9) ознайомлюють з деякими аспектами та етапами етимологізування, зразками реконструкцій архаїчних значень і етимологічних статей. Окрема таблиця фіксує увагу на сутності фундаментальних словників індоєвропейських мов. Доцільністю продиктовано долучення до посібника довідникасхеми з індоєвропейської міфології, короткого термінологічного словника і докладної бібліографії. Автори висловлюють глибоку вдячність за цінні зауваження і пропозиції доктору філологічних наук, академіку НАПН України, професору В. І. Кононенкові, кандидатам філологічних наук, доцентам М. П. Брус, І. С. Тимофєєвій, бібліотекарю, магістру філології І.Л. Кріцак, а також всім, хто підтримував і допомагав у виданні цієї роботи.

7

1. Індоєвропейська мовна сім’я 1.1. Класифікація мов світу 1.2. Індоєвропейська мовна сім’я 1.3. Прабатьківщина індоєвропейців 1.4. Генеалогічна класифікація германських мов 1.5. Романські мови 1.6. Балтійські мови 1.7. Кельтські мови 1.8. Діалектна диференціація індоєвропейських мов (Антуан Мейє) 1.9. Родовідне дерево А. Шлейхера 1.10. Ностратичні мови

8

9

¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ¾

ɦɨɜɧɢɣ ɬɢɩ tercium comparationis

(ɮɨɪɦɚɥɶɧɚ ɿ/ɚɛɨ ɫɟɦɚɧɬɢɱɧɚ)

ɉɨɞɿɛɧɿɫɬɶ ɦɨɜ

ȼ: Ɍɢɩɨɥɨɝɿɱɧɚ

ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɜ ɦɟɠɚɯ ɨɤɪɟɦɢɯ ɫɿɦɟɣ ɚɛɨ ʀɯ ɝɪɭɩ Ȼ ɡɚɣɦɚɽ ɩɪɨɦɿɠɧɟ ɦɿɫɰɟ ɦɿɠ Ⱥ ɿ ȼ Ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɿ ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ Ⱥ: ɉɨɥɿɫɶɤɢɣ ɚɪɟɚɥ (ɭɤɪ.-ɛɿɥɨɪ.-ɪɨɫ. ɞɿɚɥɟɤɬɢ) Ȼ ɦɨɠɥɢɜɚ ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ ɨɞɧɿɽʀ ɦɨɜɢ (ɞɿɚɥɟɤɬɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ) ȼ ɡɚɜɠɞɢ ɜɿɞɧɨɫɧɚ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ ɡɦɿɧɧɚ Ⱥ ɿ ȼ ɧɟɡɚɥɟɠɧɿ ɜɿɞ ɩɪɨɫɬɨɪɨɜɨʀ ɥɨɤɚɥɿɡɚɰɿʀ ɦɨɜ

ɚɪɟɚɥ ɦɨɜɧɢɣ ɫɨɸɡ ɦɨɜɧɿ ɤɨɧɬɚɤɬɢ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɝɟɨɝɪɚɮɿɹ

ɫɿɦ’ɹ, ɝɪɭɩɚ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ ɞɿɚɯɪɨɧɿɹ

Ⱥɪɟɚɥɶɧɚ

ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɜ

Ȼ: Ɍɟɪɢɬɨɪɿɚɥɶɧɚ ɛɥɢɡɶɤɿɫɬɶ ɦɨɜ

Ⱥ: Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ

1.1. Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿʀ ɦɨɜ ɫɜɿɬɭ

1.2. ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɫɿɦ’ɹ Ɇɨɜɧɿ ɝɪɭɩɢ ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ

10

ɝɪɟɰɶɤɚ

ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 4.1

ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ

ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 1.4

ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

ɬɚɛɥɢɰɹ ʋ 1.5

ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ

ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ ɩɪɭɫɶɤɚ

ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɿɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ɲɨɬɥɚɧɞɫɶɤɚ ɭɟɥɶɫɶɤɚ ɛɪɟɬɨɧɫɶɤɚ

ɿɧɞɿɣɫɶɤɚ

ɝɿɧɞɿ ɛɟɧɝɚɥɶɫɶɤɚ ɬɚ ɿɧɲɿ

ɿɪɚɧɫɶɤɚ

ɮɚɪɫɿ ɬɚɞɠɢɰɶɤɚ ɬɚ ɿɧɲɿ

11

ɉɪɢɱɨɪɧɨɦɨɪ’ɹ

ɐɟɧɬɪɚɥɶɧɚ ȯɜɪɨɩɚ

Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ȼɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȱɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ – ɩɿɜɧɿɱ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ Ⱥɡɿʀ (Ɇɟɫɨɩɨɬɚɦɿɹ, Ⱥɫɫɢɪɿɹ )

Ⱥɧɚɬɨɥɿɣɫɶɤɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ Ɍ. Ƚɚɦɤɪɟɥɿɞɡɟ / ȼ. ȱɜɚɧɨɜɚ**

* ɉɪɨɤɨɲ ɗ. ɋɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɚɹ ɝɪɚɦɦɚɬɢɤɚ ɝɟɪɦɚɧɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ. – Ɇ., 1954. ** Ƚɚɦɤɪɟɥɢɞɡɟ Ɍ. ȼ., ɂɜɚɧɨɜ ȼ. ȼ. ɂɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɣ ɹɡɵɤ ɢ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɰɵ. – Ɍɛɢɥɢɫɢ, 1984. – Ɍ. 1-2.

ɐɟɧɬɪɚɥɶɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɤɟɥɶɬɫɶɤɿ, ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ)

Ɂɚɯɿɞɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ)

ɋɯɿɞɧɚ ɝɪɭɩɚ (ɛɚɥɤɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ, ɝɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ)

ɋɬɟɩɨɜɚ ɝɪɭɩɚ

Ʌɿɫɨɜɚ ɝɪɭɩɚ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɩɥɟɦɟɧɚ

ȯɜɪɨɩɨɰɟɧɬɪɢɱɧɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ ȿɞɭɚɪɞɚ ɉɪɨɤɨɲɚ*

1.3. ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɰɿɜ

12

ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɝɪɟɰɶɤɚ ɯɟɬɫɶɤɚ ɿɥɥɿɪɿɣɫɶɤɚ ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ

ɤɪɢɦɫɶɤɨɝɨɬɫɶɤɚ

ɨɫɬɝɨɬɫɶɤɚ ɜɟɫɬɝɨɬɫɶɤɚ

x ɜɚɧɞɚɥɶɫɶɤɚ x ɛɭɪɝɭɧɞɫɶɤɚ x ɝɨɬɫɶɤɚ

ɋɯɿɞɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ

x x x x x x

Ɇɨɜɢ ɤɟɧɬɭɦ

x ɲɜɟɞɫɶɤɚ x ɞɚɧɫɶɤɚ

ɋɯɿɞɧɨɫɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ

x ɮɚɪɟɪɫɶɤɚ x ɧɨɪɜɟɡɶɤɚ x ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɚ

Ɂɚɯɿɞɧɨɫɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ

ɋɤɚɧɞɢɧɚɜɫɶɤɿ

Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ

x x x x x

x x x x x x

ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɚ ɧɿɦɟɰɶɤɚ ɧɿɞɟɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ɮɪɢɡɶɤɚ ɚɮɪɢɤɚɚɧɫ ɿɞɢɲ

Ɂɚɯɿɞɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ

ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɚ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

Ɇɨɜɢ ɫɚɬɟɦ

1.4. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

13

ɿɫɩɚɧɫɶɤɚ ɩɨɪɬɭɝɚɥɶɫɶɤɚ

ɝɚɥɶɫɶɤɚ – ɫɭɛɫɬɪɚɬ ɮɪɚɧɤɫɶɤɚ – ɫɭɩɟɪɫɬɪɚɬ

ɦɨɜɚ ɤɚɬɨɥɢɰɶɤɨʀ ɰɟɪɤɜɢ

ɞɠɟɪɟɥɨ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɨʀ ɧɚɭɤɨɜɨʀ ɬɟɪɦɿɧɨɥɨɝɿʀ

ɨɮɿɰɿɣɧɚ ɦɨɜɚ ɞɟɪɠɚɜɢ ȼɚɬɢɤɚɧ

ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ – ɨɫɧɨɜɚ

ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɿ ɬɜɨɪɢ [ɟɩɨɫ, ɥɿɪɢɤɚ, ɞɪɚɦɚ]

ɪɭɦɭɧɫɶɤɚ ɦɨɥɞɚɜɫɶɤɚ

Ȼɚɥɤɚɧɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɚ ɦɨɜɚ ɜ Ɂɚɯɿɞɧɿɣ ȯɜɪɨɩɿ ɜ ɫɟɪɟɞɧɿ ɜɿɤɢ

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɚ ɫɚɪɞɢɧɫɶɤɚ ɪɟɬɨɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɚ ɩɪɨɜɚɧɫɚɥɶɫɶɤɚ ɤɚɬɚɥɨɧɫɶɤɚ

ȱɛɟɪɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

ɦɟɪɬɜɚ ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȱɬɚɥɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

Ƚɚɥɥɨ-ɪɨɦɚɧɫɶɤɚ

ɉɿɞɝɪɭɩɢ

1.5. Ɋɨɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

14

Ʌɟɤɫɢɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ

ɉɪɭɫɶɤɚ souns duckti

ɉɟɪɟɤɥɚɞ ɫɢɧ ɞɨɱɤɚ

Ɏɨɧɨɥɨɝɿɱɧɿ ɫɢɫɬɟɦɢ

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ Ʌɚɬɜɿɣɫɶɤɚ sunus dels dukte meita

x ɩɚɥɚɬɚɥɶɧɿ / ɧɟɩɚɥɚɬɚɥɶɧɿ – k' : k, g' : g, n' : n x ɧɚɝɨɥɨɫ: ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ – ɪɭɯɨɦɢɣ; ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ – 1-ɣ ɫɤɥɚɞ x ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɡɚ ɨɫɧɨɜɚɦɢ: -ɚ-, -ɨ-, -ɿ-, -u-, ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɚ

Ȼɚɥɬɢɫɬɢɤɚ

ɦɟɪɬɜɿ: ɩɪɭɫɶɤɚ, ɹɬɜ’ɹɡɶɤɚ, ɫɟɥɨɧɫɶɤɚ

ɫɭɱɚɫɧɿ: ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ, ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɚ

x ɩɪɭɬɟɧɿɫɬɢɤɚ – ɜɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɩɪɭɫɶɤɭ ɦɨɜɭ x ɥɟɬɨɧɿɫɬɢɤɚ – ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɥɚɬɜɿɣɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ x ɥɢɬɭɚɧɿɫɬɢɤɚ – ɞɢɜ. ɨɤɪɟɦɭ ɬɚɛɥɢɰɸ

Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

Ƚɪɭɩɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɹɤɚ ɧɚɣɛɿɥɶɲɟ ɡɛɟɪɟɝɥɚ ɩɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɭ ɦɨɜɧɭ ɫɢɫɬɟɦɭ

1.6. Ȼɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

15

Ɇɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȼɚɥɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ȼɪɟɬɨɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ȼɪɢɬɫɶɤɚ ɩɿɞɝɪɭɩɚ

ɦɟɧɫɶɤɚ ɝɚɥɥɶɫɶɤɚ ɤɨɪɧɫɶɤɚ ɥɟɩɨɧɬɿɣɫɶɤɚ ɤɟɥɶɬɿɛɟɪɫɶɤɚ

Ƚɨɣɞɟɥɶɫɶɤɚ ɩɿɞɝɪɭɩɚ

Ɇɟɪɬɜɿ ɦɨɜɢ

*kw > p

Ɂɚ ɪɟɮɥɟɤɫɨɦ *kw

*kw > k

ɿɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ɝɟɥɶɫɶɤɚ ɜɚɥɿɣɫɶɤɚ ɛɪɟɬɨɧɫɶɤɚ

ȱɪɥɚɧɞɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɀɢɜɿ ɦɨɜɢ

1.7. Ʉɟɥɶɬɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

16

Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ

Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȱɪɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȱɧɞɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȼɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ⱥɥɛɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɞɿɚɥɟɤɬɢ – ɿɫɬɨɪɢɱɧɚ ɪɟɚɥɶɧɿɫɬɶ ɜɨɧɢ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɫɿɬɤɨɸ ɿɡɨɝɥɨɫ ɿɞɟʀ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɝɟɨɝɪɚɮɿʀ ɭ ɜɢɜɱɟɧɧɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ (ɞɚɜɧɿɯ ɿ ɫɭɱɚɫɧɢɯ)

ȱɬɚɥɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ʉɟɥɶɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

1.8. Ⱦɿɚɥɟɤɬɧɚ ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɚɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ (Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ)

17

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ-ɨɫɧɨɜɚ ɚɪɿɨ-ɝɪɟɤɨ-ɿɬɚɥɨɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɫɥɨɜ’ɹɧɨɧɿɦɟɰɶɤɚ

ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɚ

ɿɬɚɥɨ-ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɝɪɟɤɨ-ɿɬɚɥɨɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɚɪɿɣɫɶɤɚ ɿɧɞɨɚɪɿɣɫɶɤɚ

ɧɿɦɟɰɶɤɚ

ɫɥɨɜ’ɹɧɨ-ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ

1.9. Ɋɨɞɨɜɿɞɧɟ ɞɟɪɟɜɨ Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪɚ

ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ

ɝɪɟɰɶɤɚ

ɿɧɞɿɣɫɶɤɚ

ɿɪɚɧɫɶɤɚ

ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

18

x ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ x ɚɮɪɚɡɿɣɫɶɤɿ x ɤɚɪɬɜɟɥɶɫɶɤɿ

x ɭɪɚɥɶɫɶɤɿ x ɞɪɚɜɿɞɿɣɫɶɤɿ x ɚɥɬɚɣɫɶɤɿ

Ƚɟɧɟɬɢɱɧɚ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɪɮɟɦ ɭ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜɚɯ: ɿɽ. *kuer – «ɛɭɞɭɜɚɬɢ» ɭɪɚɥ. *kura – «ɫɤɪɿɩɥɸɜɚɬɢ» ɚɥɬ. *kura – «ɛɭɞɭɜɚɬɢ» ɞɪɚɜ. *kurȁ – «ɩɥɟɫɬɢ»

ɉɿɞɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ ɝɟɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɜ’ɹɡɤɿɜ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜ

Ⱦɢɫɤɭɫɿɣɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨʀ ɬɟɨɪɿʀ

1. ɇɟ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɨ ɬɨɱɧɢɯ ɦɟɠ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨʀ ɫɿɦ’ʀ ɦɨɜ.

2. ɇɟ ɪɨɡɜ’ɹɡɚɧɟ ɩɢɬɚɧɧɹ ɩɪɨ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɢɯ ɦɨɜ ɞɨ ɟɫɤɿɦɨɫɶɤɢɯ, ɫɢɧɨɬɢɛɟɬɫɶɤɢɯ, ɿɧɞɿɚɧɫɶɤɢɯ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɦɨɜ.

Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɫɢɫɬɟɦɢ ɜɨɤɚɥɿɱɧɨɝɨ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ – ɚɛɥɚɭɬɭ

Ɂɛɟɪɟɠɟɧɧɹ ɫɬɚɛɿɥɶɧɨɝɨ ɩɟɪɜɢɧɧɨɝɨ ɜɨɤɚɥɿɡɦɭ ɤɨɪɟɧɹ

Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɨɝɨ ɜɨɤɚɥɿɡɦɭ

Ɂɚɯɿɞɧɨɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ

x ɛɨɪɟɣɫɶɤɿ x ɛɨɪɟɚɥɶɧɿ x ɽɜɪɨɚɡɿɣɫɶɤɿ

ɋɯɿɞɧɨɧɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ

1.10. ɇɨɫɬɪɚɬɢɱɧɿ ɦɨɜɢ

2. Теоретичні засади індоєвропеїстики 2.1. Компаративістика як наука 2.2. Компаративістика 2.3. Компаративістика – лінгвістична типологія 2.4. Актуальні питання компаративістики 2.5. Теорія субстрату 2.6. Глотохронологія 2.7. Порівняльно-історичний метод 2.8. Критерії споріднених мов 2.9. Хронологія в мовознавстві

19

20

Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ ɜ ɏȱɏ-ɏɏ ɫɬ.

ȿɜɨɥɸɰɿɹ ɩɨɝɥɹɞɿɜ ɧɚ ɫɤɥɚɞ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɫɿɦ’ʀ ɦɨɜ

Ɍɟɨɪɿɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɨɜ, ʀʀ ɤɪɢɬɟɪɿʀ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ, ɣɨɝɨ ɨɛɦɟɠɟɧɿɫɬɶ ɭ ɩɪɨɫɬɨɪɿ ɿ ɱɚɫɿ

Ɋɟɚɥɶɧɿɫɬɶ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɿ ɬɟɨɪɿɹ ɩɪɚɦɨɜɢ

ɉɟɪɟɞɿɫɬɨɪɿɹ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

ȱɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɚɫɩɟɤɬ

ɉɪɟɞɦɟɬ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

Ɍɟɨɪɟɬɢɱɧɿ ɡɚɫɚɞɢ

2.1. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ ɹɤ ɧɚɭɤɚ (ȱ)

21

x x

x

x

x ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɟ

x ɚɪɟɚɥɶɧɚ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ x ɦɨɜɧɢɣ ɫɨɸɡ x Ȼɚɥɤɚɧɫɶɤɢɣ ɦɨɜɧɢɣ ɫɨɸɡ

ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ ɝɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɫɿɦ’ɹ ɪɨɞɨɜɿɞɧɟ ɞɟɪɟɜɨ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

Ƚɟɧɟɬɢɱɧɟ

Ⱥɪɟɚɥɶɧɟ

ɉɨɪɿɜɧɹɧɧɹ

ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ x ɡɿɫɬɚɜɧɢɣ ɦɟɬɨɞ

x ɦɨɜɧɢɣ ɬɢɩ x tercium comparationis x ɦɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɚ

Ɍɢɩɨɥɨɝɿɱɧɟ

2.2. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ ɹɤ ɧɚɭɤɚ (ȱȱ)

22

Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɬɢɩɨɥɨɝɿɹ

6. Ʉɨɧɬɪɚɫɬɢɜɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ (ɤɨɧɮɪɨɧɬɚɬɢɜɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ)

5. ɋɢɧɯɪɨɧɿɹ

4. Ɍɢɩɢ ɦɨɜ

ɉɪɢɦɿɬɤɚ: 1 – ɨɫɧɨɜɚ ɡɿɫɬɚɜɥɟɧɧɹ; 2 – ɤɪɢɬɟɪɿʀ; 3 ɦɚɬɟɪɿɚɥ; 4 – ɝɪɭɩɭɜɚɧɧɹ ɦɨɜ; 5 – ɩɥɨɳɢɧɚ ɡɿɫɬɚɜɥɟɧɶ; 6 – ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɢ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ

6. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ

5. Ⱦɿɚɯɪɨɧɿɹ

4. ɋɿɦ’ɹ – ɝɪɭɩɚ – ɩɿɞɝɪɭɩɚ

3. ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɿ ɧɟɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɦɨɜɢ

2. Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɢɯ ɫɬɪɭɤɬɭɪ ɦɨɜ

2. ɋɩɿɥɶɧɟ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɦɨɜ

3. ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿ ɦɨɜɢ

1. Ɂɿɫɬɚɜɧɨ-ɬɢɩɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ

1. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ

ɉɨɪɿɜɧɹɧɧɹ

2.3. Ʉɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɚ

23

Ƚ. Ⱥ. Ʉɥɢɦɨɜ

Ɉ. ɋ. Ɇɟɥɶɧɢɱɭɤ

Ɍ. ȼ. Ƚɚɦɤɪɟɥɿɞɡɟ

Ɇɨɜɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ satem centum

k’1

ɉɚɥɚɬɚɥɶɧɿ

Ɋɹɞɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɝɭɬɬɭɪɚɥɶɧɢɯ

ȼɟɥɹɪɧɿ k1 / k 2 k2 k1

ku2

Ʌɚɛɿɨɜɟɥɹɪɧɿ

ɘ. ȼ. Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ

ɍɬɜɨɪɟɧɧɹ ɭ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ ɞɜɨɯ ɮɨɧɟɦɧɢɯ ɫɢɫɬɟɦ – ɱɢɫɬɢɯ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɿ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ: b, d, g / bh, dh, gh ɉɟɪɟɨɫɦɢɫɥɟɧɧɹ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɚɤɨɧɿɜ (Ƚɪɿɦɦɚ, Ƚɪɚɫɫɦɚɧɚ)

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ «ɝɥɨɬɬɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ»

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ – ɨɫɧɨɜɧɢɣ ɩɪɢɣɨɦ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɟɬɨɞɭ Ɋɨɥɶ ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɨʀ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɜ ɦɨɞɟɥɸɜɚɧɧɿ ɩɪɚɦɨɜɢ Ɂɧɚɱɟɧɧɹ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɬɢɩɨɥɨɝɿʀ ɭ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹɯ

ɉɪɨɛɥɟɦɚɬɢɤɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɰɿ

ɉɪɚɦɨɜɚ – ɬɨɱɤɚ ɜɿɞɥɿɤɭ ɞɥɹ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ ɛɭɥɚ ɪɨɡɱɥɟɧɨɜɚɧɚ ɧɚ ɞɟɤɿɥɶɤɚ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ ɉɨɛɭɞɨɜɚ ɩɪɚɦɨɜɧɢɯ ɦɨɞɟɥɟɣ ɿ ʀɯɧɹ ɭɧɿɮɿɤɚɰɿɹ

ɉɪɨɛɥɟɦɢ ɩɪɚɦɨɜɧɨʀ ɪɟɚɥɶɧɨɫɬɿ

(ɞɪɭɝɚ ɩɨɥɨɜɢɧɚ ɏɏ ɫɬ.)

2.4. Ⱥɤɬɭɚɥɶɧɿ ɩɢɬɚɧɧɹ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

24

Ɍɟɨɪɿɹ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ ɜɿɞɿɝɪɚɥɚ ɩɨɦɿɬɧɭ ɪɨɥɶ ɭ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɰɿ ɬɚ ɚɤɬɭɚɥɶɧɚ ɞɥɹ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɦɨɜ ɿɧɲɢɯ ɪɨɞɢɧ: ɬɸɪɤɫɶɤɨʀ, ɭɝɪɨ-ɮɿɧɫɶɤɨʀ, ɫɟɦɿɬɫɶɤɨʀ ɬɚ ɿɧ.

ɉɪɢɤɥɚɞɢ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ: ɥɚɬ. f > ɿɫɩɚɧ. h (ɿɛɟɪɿɣɫɶɤɢɣ ɫɭɛɫɬɪɚɬ) ɥɚɬ. u > ɮɪɚɧɰ. ü (ɝɚɥɥɶɫɶɤɢɣ ɫɭɛɫɬɪɚɬ)

ɋɭɛɫɬɪɚɬ ɩɪɨɹɜɥɹɽɬɶɫɹ ɧɚ ɤɨɠɧɨɦɭ ɦɨɜɧɨɦɭ ɪɿɜɧɿ: ɜɿɞ ɮɨɧɟɬɢɤɢ ɞɨ ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ

ɋɭɛɫɬɪɚɬ – ɰɟ ɫɭɤɭɩɧɿɫɬɶ ɪɢɫ ɦɨɜɧɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ, ɹɤɿ ɛɭɥɢ ɩɪɢɬɚɦɚɧɧɿ ɩɟɪɜɿɫɧɿɣ ɦɨɜɿ, ɩɨɲɢɪɟɧɿɣ ɪɚɧɿɲɟ ɧɚ ɩɟɜɧɿɣ ɥɿɧɝɜɨɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɿɣ ɬɟɪɢɬɨɪɿʀ

2.5. Ɍɟɨɪɿɹ ɫɭɛɫɬɪɚɬɭ

25

ɚ) ɲɜɢɞɤɿɫɬɶ ɦɨɜɧɢɯ ɡɦɿɧ; ɛ) ɱɚɫ ɪɨɡɞɿɥɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ; ɜ) ɫɬɭɩɿɧɶ ɛɥɢɡɶɤɨɫɬɿ ɦɿɠ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ

0,74 0,55 0,41 0,30

1000 2000 3000 4000

t

5000 6000 7000 8000

Ɋɨɤɢ

0,22 0,16 0,12 0,09

% ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ

log c 2 log r , ɞɟ t – ɱɚɫ, ɫ – ɱɢɫɥɨ ɫɩɿɥɶɧɢɯ ɫɥɿɜ, r – ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ (100 ɫɥɿɜ – 86%)

Ɏɨɪɦɭɥɚ ɱɚɫɭ ɪɨɡɞɿɥɭ ɞɜɨɯ ɦɨɜ:

% ɡɛɟɪɟɠɟɧɢɯ ɫɥɿɜ

Ɋɨɤɢ

Ƚɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɚ ɬɚɛɥɢɰɹ ɞɥɹ ɞɜɨɯ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ

Ʉɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɡɛɟɪɟɠɟɧɧɹ ɫɥɿɜ ɩɪɨɬɹɝɨɦ 1000 ɪɨɤɿɜ: 100 ɫɥɿɜ – 86%

Ɂɚɜɞɚɧɧɹ ɝɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿʀ:

Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤ: ɚɦɟɪɢɤɚɧɫɶɤɢɣ ɥɿɧɝɜɿɫɬ Ɇɨɪɪɿɫ ɋɜɨɞɟɲ (1909-1967)

Ʌɟɤɫɢɤɨ-ɫɬɚɬɢɫɬɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ɫɥɨɜɧɢɤɨɜɨɝɨ ɫɤɥɚɞɭ

2.6. Ƚɥɨɬɨɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ

26

Ƚɨɥɨɜɧɿ ɩɪɢɧɰɢɩɢ Ƚɟɧɟɬɢɱɧɚ ɫɩɿɥɶɧɿɫɬɶ ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɯ ɨɞɢɧɢɰɶ Ɂɧɚɱɭɳɿɫɬɶ ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɯ ɨɞɢɧɢɰɶ Ɋɟɝɭɥɹɪɧɿɫɬɶ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ Ɏɨɧɟɬɢɱɧɚ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɿɫɬɶ ɋɟɦɚɧɬɢɱɧɚ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɿɫɬɶ

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɚɥɝɨɪɢɬɦɢ

Ɂɿɫɬɚɜɥɟɧɧɹ ɡɜɭɤɿɜ ɿ ɦɨɪɮɟɦ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɢɯ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɦɿɠ ɡɿɫɬɚɜɥɸɜɚɧɢɦɢ ɟɥɟɦɟɧɬɚɦɢ ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɢɯ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɶ ɦɿɠ ɩɨɪɿɜɧɸɜɚɧɢɦɢ ɹɜɢɳɚɦɢ Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɟɪɜɿɫɧɨʀ ɮɨɪɦɢ – ɚɪɯɟɬɢɩɭ

Ɍɨɱɧɨ ɧɟ ɞɚɬɭɽ ɡɿɫɬɚɜɥɸɜɚɧɿ ɮɚɤɬɢ ɉɨɜɧɨ ɧɟ ɨɯɨɩɥɸɽ ɞɨɫɥɿɞɠɭɜɚɧɭ ɦɨɜɭ ȼɢɜɱɚɽ ɬɿɥɶɤɢ ɫɩɿɥɶɧɿ ɪɢɫɢ ɿ ɧɟɩɪɢɞɚɬɧɢɣ ɞɥɹ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɜɿɞɦɿɧɧɢɯ ɪɢɫ ɭ ɦɨɜɚɯ

Ⱦɟɹɤɿ ɧɟɞɨɥɿɤɢ

2.7. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ

27

ɋɭɬɶ ɤɪɢɬɟɪɿɸ ɋɩɿɥɶɧɿ ɚɛɨ ɩɨɞɿɛɧɿ ɤɨɪɟɧɿ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ

ɋɩɿɥɶɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ ɿ ɮɨɪɦɢ

ɋɬɪɨɝɿ ɮɨɧɟɬɢɱɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ

Ʉɪɢɬɟɪɿʀ

Ʌɟɤɫɢɱɧɢɣ

Ƚɪɚɦɚɬɢɱɧɢɣ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ

ɞ. ɿɧɞ. esti ɝɪ. esti ɥɚɬ. est ɪɨɫ. ɟɫɬɶ ɧɿɦ. ist ɚɧɝɥ. is ɭɤɪ. [ɿ] (ɫɿɧɨ) ɪɨɫ. [ɟ] (ɫɟɧɨ)

ɭɤɪ. ɛɟɪɭɬɶ ɥɚɬ. ferunt ɝɪ. feronti ɞ. ɿɧɞ. bharami ɝɨɬ. Bairand

ɭɤɪ. ɤɨɪɨɜɚ, ɜɨɪɨɧɚ, ɛɨɪɨɞɚ ɱɟɫɶɤ. krava, vrana, brada ɩɨɥ. krova, wrona, broda

ɫɬ. ɫɥ. [l] (ɹɬɶ)

ɩɨɥ. matka ɚɧɝɥ. mother ɮɪɚɧɰ. mère ɥɚɬ. mater

ɭɤɪ. ɦɚɬɢ (ɦɚɬɟɪɿ) ɪɨɫ. ɦɚɬɶ (ɦɚɬɟɪɢ) ɧɿɦ. Mutter ɞ. ɿɧɞ. matar

ɉɪɢɤɥɚɞɢ

2.8. Ʉɪɢɬɟɪɿʀ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ

28

ȱɫɬɨɪɿɹ ɨɤɪɟɦɢɯ ɫɥɿɜ

ȱɫɬɨɪɿɹ ɤɧɢɠɧɨɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɨʀ ɦɨɜɢ (ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɿ ɬɟɤɫɬɢ)

ɉɟɪɿɨɞɢɡɚɰɿɹ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ

Ɂɜ’ɹɡɨɤ ɦɨɜɢ ɡ ɿɫɬɨɪɿɽɸ ɧɚɪɨɞɭ

Ⱥɛɫɨɥɸɬɧɚ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ

ɉɟɪɟɯɿɞ ɡɚɤɪɢɬɢɯ ɫɤɥɚɞɿɜ ɭ ɜɿɞɤɪɢɬɿ ɜ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ ɩɟɪɿɨɞɿ: *konjos (*kon-jos: ɞɜɚ ɡɚɤɪɢɬɿ ɫɤɥɚɞɢ) *konɶ (ko-nɶ: ɜɿɞɤɪɢɬɿ ɫɤɥɚɞɢ)

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɦɨɜɧɢɯ ɹɜɢɳ

ȱɫɬɨɪɿɹ ɦɨɜɧɢɯ ɩɨɞɿɣ (ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɢɣ ɱɚɫ)

ȱɫɬɨɪɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ ɜ ɡɜɭɤɨɜɿɣ ɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿɣ ɫɬɪɭɤɬɭɪɚɯ ɦɨɜɢ

ȼɿɞɧɨɫɧɚ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɹ

2.9. ɏɪɨɧɨɥɨɝɿɹ ɜ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɿ

3. З історії компаративістики 3.1. Періоди історії класичної компаративістики (за В. Георгієвим) 3.2. Фундатори порівняльно-історичного мовознавства 3.3. Основні напрями компаративістики ХІХ ст.

3.4. «Теорія хвиль» Й. Шмідта 3.5. «Санскритоцентризм» Ф. Шлегеля 3.6. Молодограматизм 3.7. Мовознавці ХІХ ст. про компаративістику 3.8. Основні праці з компаративістики. Хронологічна таблиця 3.9. А. Шлейхер: реконструкція індоєвропейської прамови

29

30

Ɋɨɤɢ 1816-1870

1870-1915

1915-1917

ɉɟɪɿɨɞɢ

ȱ

ȱȱ

ȱȱȱ

ɋɭɬɶ ɩɟɪɿɨɞɭ

Ȼɟɞɪɠɢɯ Ƚɪɨɡɧɢ) x Ⱥɧɚɥɿɡ ɮɨɧɟɬɢɤɨ-ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɨʀ ɛɭɞɨɜɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ

x ȼɿɞɤɪɢɬɬɹ ɯɟɬɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ (ɱɟɫɶɤɢɣ ɿɫɬɨɪɢɤ

ɦɟɬɨɞɭ x Ɂɚɥɭɱɟɧɧɹ ɞɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨɝɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɞɚɜɧɿɯ ɦɨɜ: ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ, ɝɪɟɰɶɤɨʀ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɨʀ, ɝɨɬɫɶɤɨʀ, ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ

x ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɧɹ ɬɟɨɪɿʀ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ x ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɭ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

x ȼɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ

(ɡɚ ȼ. Ƚɟɨɪɝɿɽɜɢɦ)

3.1. ɉɟɪɿɨɞɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɤɥɚɫɢɱɧɨʀ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

31

Ɏɪɚɧɰ Ȼɨɩɩ (1791-1867)

Ɂɚɤɨɧɨɦɿɪɧɨɫɬɿ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɦɿɧ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ («Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ») ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɮɨɧɟɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ȼɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɩɪɚɦɨɜɭ Ɂɜɭɤɨɜɟ ɜɢɪɚɠɟɧɧɹ «ɴ» ɿ «ɶ» Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

«ɇɿɦɟɰɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ». – Ɍ. 1-4 (1819-1837)

«Ɋɨɡɞɭɦɢ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɦɨɜɭ» (1820) «Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ» (1831)

əɤɨɛ Ƚɪɿɦɦ (1785-1863)

Ɉɥɟɤɫɚɧɞɪ ȼɨɫɬɨɤɨɜ (1781-1864)

«Ⱦɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɭ ɝɚɥɭɡɿ Ɋɚɫɦɭɫ ɏɪɢɫɬɿɚɧ Ɋɚɫɤ ɞɚɜɧɶɨɩɿɜɧɿɱɧɨʀ ɦɨɜɢ, ɚɛɨ (1787-1832) ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ»

ɋɯɨɠɿɫɬɶ ɦɨɪɮɨɥɨɝɿʀ ɬɚ ɪɟɝɭɥɹɪɧɿɫɬɶ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɶ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

«ɉɪɨ ɫɢɫɬɟɦɭ ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɩɨɪɿɜɧɹɧɨ ɡ ɫɢɫɬɟɦɚɦɢ ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɝɪɟɰɶɤɨʀ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɨʀ, ɩɟɪɫɶɤɨʀ ɬɚ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ» (1816)

ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ɡ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɦɢ ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ, ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ ɡ ɞɚɜɧɶɨɮɪɚɤɿɣɫɶɤɨʀ

Ɉɤɪɟɦɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

Ɇɨɜɨɡɧɚɜɰɿ

3.2. Ɏɭɧɞɚɬɨɪɢ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

32

x Ɇɨɜɚ ɹɤ ɩɪɢɪɨɞɧɢɣ ɨɪɝɚɧɿɡɦ (ɧɚɪɨɞɠɭɽɬɶɫɹ – ɪɨɡɜɢɜɚɽɬɶɫɹ – ɡɚɧɟɩɚɞɚɽ) x Ɂɞɚɬɧɿɫɬɶ ɦɨɜɢ ɞɨ ɟɜɨɥɸɰɿʀ x Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ x Ɍɟɨɪɿɹ ɪɨɞɨɜɿɞɧɨɝɨ ɞɟɪɟɜɚ

Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ (1821-1868) Ƚɟɣɦɚɧ ɒɬɟɣɧɬɚɥɶ (1823-1899)

ɇɚɬɭɪɚɥɿɡɦ

ɉɫɢɯɨɥɨɝɿɡɦ

ɇɟɨɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ

Ⱦɠɭɥɿɨ Ȼɟɪɨɧɿ (1878-1942) x Ɇɨɜɚ – ɹɜɢɳɟ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɟ Ɇɚɬɬɟɨ Ȼɚɪɬɨɥɿ (1874-1946) x Ƚɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɣ ɮɚɤɬɨɪ ɭ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɦɨɜɢ ȼɿɬɬɨɪɿɨ ɉɿɡɚɧɿ (1899-1991) x Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɥɿɧɝɜɨɝɟɨɝɪɚɮɿʀ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ

Ʉɚɪɥ Ȼɪɭɝɦɚɧ (1849-1919) x Ɍɟɨɪɿɹ ɪɟɝɭɥɹɪɧɢɯ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ (1846-1921) x Ɉɫɧɨɜɢ ɬɟɨɪɟɬɢɱɧɨɝɨ ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ ɧɚ Ɇɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɨɦɭ ʉɪɭɧɬɿ Ƚɟɪɦɚɧ Ɉɫɬɝɨɮ (1847-1909) x Ɍɟɨɪɿɹ ɩɟɪɜɢɧɧɨɝɨ ɫɤɥɚɞɭ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɬɚ ɿɧɲɿ

x ȱɫɬɨɪɢɡɦ ɜ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɿ

x Ɇɨɜɚ – ɩɫɢɯɿɱɧɢɣ ɮɟɧɨɦɟɧ x ɉɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɟ ɬɥɭɦɚɱɟɧɧɹ ɦɨɜɧɢɯ ɹɜɢɳ x ɉɪɨɛɥɟɦɚ «ɦɨɜɚ – ɦɢɫɥɟɧɧɹ»

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ

ɉɪɟɞɫɬɚɜɧɢɤɢ (ɡɚɫɧɨɜɧɢɤɢ)

ɇɚɩɪɹɦ

3.3. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɧɚɩɪɹɦɢ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ ɏȱɏ ɫɬ.

33

ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ

ɋɯɟɦɚ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ» Ƀ. ɒɦɿɞɬɚ:

ɛɚɥɬɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɚ ɝɪɟɰɶɤɚ ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ

ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ

Ⱦɿɚɥɟɤɬɢ, ɳɨ ɜɢɧɢɤɚɥɢ ɜ ɪɿɡɧɢɯ ɦɿɫɰɹɯ ɩɪɚɦɨɜɢ, ɪɨɡɯɨɞɢɥɢɫɹ ɯɜɢɥɟɩɨɞɿɛɧɨ, ɭɬɜɨɪɸɸɱɢ ɫɤɥɚɞɧɿ ɦɨɜɧɿ ɩɨɽɞɧɚɧɧɹ

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɨɡɧɚɤɢ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ»

Ʉɪɢɬɢɤɚ «ɪɨɞɨɜɿɞɧɨɝɨ ɞɟɪɟɜɚ» Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪɚ ɭ ɩɪɚɰɿ «ȼɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ» (1872) ɿ ɪɨɡɪɨɛɤɚ ɜ ɧɿɣ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ» ɭ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɦɨɜ

Ƀɨɝɚɧɧ ɒɦɿɞɬ (1843-1901) – ɧɿɦɟɰɶɤɢɣ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ, ɡɚɫɧɨɜɧɢɤ «ɬɟɨɪɿʀ ɯɜɢɥɶ»

3.4. «Ɍɟɨɪɿɹ ɯɜɢɥɶ» Ƀ. ɒɦɿɞɬɚ

34

Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɶ: «Ɉɰɿɧɤɚ, ɹɤɚ ɞɨɩɨɦɨɠɟ ɬɭɬ ɭɫɟ ɩɨɹɫɧɢɬɢ, – ɰɟ ɜɧɭɬɪɿɲɧɹ ɛɭɞɨɜɚ ɦɨɜ ɚɛɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ, ɳɨ ɞɚɫɬɶ ɧɚɦ ɧɨɜɿ ɜɢɫɧɨɜɤɢ ɩɪɨ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɜ ɬɚɤ ɫɚɦɨ, ɹɤ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɚɧɚɬɨɦɿɹ ɜɢɫɜɿɬɥɸɽ ɝɥɢɛɢɧɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɩɪɢɪɨɞɢ»

ɉɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɧɚɪɨɞɿɜ – ȱɧɞɿɹ (ɡɜɿɞɫɢ ɿ ɜɚɠɥɢɜɿɫɬɶ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ)

ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɟ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɿ ɞɨɜɟɞɟɧɧɹ ɣɨɝɨ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɡ ɞɚɜɧɿɦɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ʀɯ ɥɟɤɫɢɤɢ ɿ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ

ɉɪɚɰɹ Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɹ «ɉɪɨ ɦɨɜɭ ɿ ɦɭɞɪɿɫɬɶ ɿɧɞɿɣɰɿɜ» (1808) – ɩɟɪɲɚ ɫɩɪɨɛɚ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ɧɚ ɞɪɟɜɧɿɯ ɫɬɚɞɿɹɯ ʀɯ ɪɨɡɜɢɬɤɭ

Ɏɪɿɞɪɿɯ ɮɨɧ ɒɥɟɝɟɥɶ (1772-1829) – ɨɞɢɧ ɿɡ ɡɚɫɧɨɜɧɢɤɿɜ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨɝɨ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɡɦɭ

3.5. «ɋɚɧɫɤɪɢɬɨɰɟɧɬɪɢɡɦ» Ɏ. ɒɥɟɝɟɥɹ

35

ɉɨɝɥɢɛɥɟɧɧɹ ɬɟɨɪɿʀ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ, ɹɤɚ ɩɪɟɞɫɬɚɜɥɟɧɚ ɭ ɞɿɚɥɟɤɬɧɨɦɭ ɪɨɡɝɚɥɭɠɟɧɧɿ

Ɋɨɡɪɨɛɤɚ ɨɫɧɨɜ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɨɝɨ ɫɢɧɬɚɤɫɢɫɭ. ȼɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɩɪɟɞɦɟɬ ɿ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɩɪɢɫɭɞɨɤ

Звукові психологічну основу Ɂɜɭɤɨɜɿзакони ɡɚɤɨɧɢзабезпечують ɡɚɛɟɡɩɟɱɭɸɬɶточність ɬɨɱɧɿɫɬɶдосліджень ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶі мають ɿ ɦɚɸɬɶ ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɱɧɭ

Ƚɨɥɨɜɧɿ ɩɪɢɧɰɢɩɢ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦɭ – ɩɫɢɯɨɥɨɝɿɡɦ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɡɦ

ɉɪɨɝɪɚɦɧɿ ɩɪɚɰɿ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɤɿɜ: x Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ «ɉɪɢɧɰɢɩɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ» (1880) x Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ «ȼɫɬɭɩ ɞɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ» (1860)

Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤɢ ɦɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɱɧɨɝɨ ɧɚɩɪɹɦɭ: x Ʉɚɪɥ Ȼɪɭɝɦɚɧ (1849-1919) x Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ (1842-1922) x Ƚɟɪɦɚɧ Ɉɫɬɝɨɮ (1844-1909) x Ƚɟɪɦɚɧ ɉɚɭɥɶ (1846-1921) x Ⱥɜɝɭɫɬ Ʌɟɫɤɿɧ (1840-1916)

3.6. Ɇɨɥɨɞɨɝɪɚɦɚɬɢɡɦ

36

«ɋɯɪɟɳɟɧɧɹ ɦɨɜ ɽ ɨɞɧɿɽɸ ɡ ɧɚɣɜɚɠɥɢɜɿɲɢɯ ɩɪɢɱɢɧ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɦɿɧ»

Ȼɟɪɬɨɥɶɞ Ⱦɟɥɶɛɪɸɤ (1842-1922)

ɀɨɡɟɮ ȼɚɧɞɪɿɽɫ (1875-1960)

«ɋɩɪɨɛɚ ɡɧɚɣɬɢ ɩɪɚɮɨɪɦɭ ɦɨɜɢ – ɰɟ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ ɡ ɩɪɢɪɨɞɧɢɱɢɦɢ ɧɚɭɤɚɦɢ: ɝɟɨɥɨɝɿɽɸ, ɛɨɬɚɧɿɤɨɸ, ɡɨɨɥɨɝɿɽɸ»

«Ⱦɨɤɚɡɨɜɢɦɢ ɽ ɬɿɥɶɤɢ ɡɛɿɝ ɨɤɪɟɦɢɯ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɢɯ ɮɨɪɦ ɿ ɧɚɜɩɚɤɢ, ɡɛɿɝ ɭ ɥɟɤɫɢɰɿ ɦɚɣɠɟ ɧɟ ɦɚɸɬɶ ɞɨɤɚɡɨɜɨʀ ɫɢɥɢ»

«Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ ɜɢɪɚɠɚɽ ɡɚɝɚɥɶɧɭ ɫɭɬɶ ɦɨɜɢ… ɜɨɧɚ ɜɤɚɡɭɽ ɧɚ ɽɞɧɿɫɬɶ ɦɨɜ ɿ ɡ’ɽɞɧɭɽ ʀɯ ɭ ɫɢɫɬɟɦɭ ɡɚ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɸ ɿ ɞɨɫɤɨɧɚɥɿɫɬɸ ʀɯ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿʀ»

Ƚɿɣɨɦ ɒɬɟɣɧɬɚɥɶ (1823-1899)

Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ (1866-1936)

«Ⱦɥɹ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɦɨɜ… ɜɢɪɿɲɚɥɶɧɢɦ ɽ ɧɟ ʀɯ ɮɨɪɦɚ, ɚ ɦɨɜɧɚ ɦɚɬɟɪɿɹ»

«Ƚɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ ɽ ɛɿɥɶɲ ɧɚɞɿɣɧɢɦɢ ɨɡɧɚɤɚɦɢ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɚɛɨ ɫɩɿɥɶɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɦɨɜ…»

Ɋɚɫɦɭɫ Ɋɚɫɤ (1787-1832)

Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ (1821-1868)

«ɉɪɢ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɦɭ ɜɢɜɱɟɧɧɿ ɦɨɜ, ɩɪɢ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɿ ɛɥɢɡɶɤɨɝɨ ɱɢ ɛɿɥɶɲ ɜɿɞɞɚɥɟɧɨɝɨ ɪɿɜɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɨɫɬɿ ɪɿɡɧɢɯ ɦɨɜ ɣɞɟɬɶɫɹ ɧɟ ɩɪɨ ɡɨɜɧɿɲɧɿ ɜɿɞɦɿɧɧɨɫɬɿ, ɚ ɩɪɨ ɜɢɹɜɥɟɧɧɹ ɫɩɿɥɶɧɢɯ ɡɚɤɨɧɿɜ, ɳɨ ʀɯ ɡɭɦɨɜɥɸɸɬɶ…»

Ɏɪɚɧɰ Ȼɨɩɩ (1781-1867)

3.7. Ɇɨɜɨɡɧɚɜɰɿ ɏȱɏ ɫɬ. ɩɪɨ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɭ

3.8. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

Ɋɨɤɢ

Ⱥɜɬɨɪɢ

1806-1817

ȱ. ɏ. Ⱥɞɟɥɭɧɝ, ȱ. ɋ. Ɏɪɚɬɟɪ

ɇɚɡɜɢ ɩɪɚɰɶ «Ɇɿɬɪɿɞɚɬ, ɚɛɨ Ɂɚɝɚɥɶɧɟ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ»

Ɏ. Ȼɨɩɩ

«ɉɪɨ ɫɢɫɬɟɦɭ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ ɜ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɿ ɡ ɝɪɟɰɶɤɨɸ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɨɸ, ɩɟɪɫɶɤɨɸ ɿ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɨɸ ɦɨɜɚɦɢ»

1812

Ɋ. Ɋɚɫɤ

«Ⱦɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɜ ɝɚɥɭɡɿ ɞɪɟɜɧɶɨɩɿɜɧɿɱɧɨʀ ɦɨɜɢ, ɚɛɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿɫɥɚɧɞɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ»

1819

ə. Ƚɪɿɦɦ

1820

Ⱥ. ȼɨɫɬɨɤɨɜ

1861

Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪ

1878

Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ

1880

Ƚ. ɉɚɭɥɶ

1903

Ⱥ. Ɇɟɣɽ

1816

1920

«ɇɿɦɟɰɶɤɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ» «Ɋɨɡɞɭɦɢ ɩɪɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɦɨɜɭ» «Ʉɨɦɩɟɞɿɣ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ» «Ɇɟɦɭɚɪ ɩɪɨ ɩɟɪɜɿɫɧɭ ɫɢɫɬɟɦɭ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ» «ɉɪɢɧɰɢɩɢ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ» «ȼɫɬɭɩ ɞɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨɝɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ»

Ⱥ. Ɇɟɣɽ, Ɇ. Ʉɨɟɧ «Ɇɨɜɢ ɫɜɿɬɭ»

1938

ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ

1941

Ƚ. ȼɢɧɨɤɭɪ

«ɋɬɪɭɤɬɭɪɚ ɦɨɪɮɟɦɢ» «ɉɪɨ ɡɚɜɞɚɧɧɹ ɿɫɬɨɪɿʀ ɦɨɜɢ» 37

38

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ

Ⱦ4 – L4

Ⱦ3 – L3

Ⱦ2 – L2

«ɇɚɹɜɧɿɫɬɶ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɢɯ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ ɞɚɸɬɶ ɦɨɠɥɢɜɿɫɬɶ ɜɫɬɚɧɨɜɢɬɢ ʀɯ ɩɪɚɦɨɜɭ, ɹɤɭ ɦɨɠɧɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɸɜɚɬɢ ɬɿɥɶɤɢ ɬɟɨɪɟɬɢɱɧɨ»

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ ɭ ɡɜ’ɹɡɤɭ ɿɡ ɪɨɡɫɟɥɟɧɧɹɦ ɩɥɟɦɟɧ ɪɨɡɩɚɥɚɫɹ ɧɚ ɨɤɪɟɦɿ ɞɿɚɥɟɤɬɢ (Ⱦ), ɹɤɿ ɡ ɱɚɫɨɦ ɫɬɚɜɚɥɢ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ (L1, L2)

Ⱦ1 – L1

x ɤɨɪɟɧɿ ɨɞɧɨɫɤɥɚɞɨɜɿ, ɩɪɟɮɿɤɫɢ ɜɿɞɫɭɬɧɿ x ɿɦɟɧɚ ɿ ɞɿɽɫɥɨɜɚ ɜɢɧɢɤɥɢ ɨɞɧɨɱɚɫɧɨ x ɞɟɜ’ɹɬɶ ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ, ɬɪɢ ɪɨɞɢ, ɬɪɢ ɱɢɫɥɚ (ɨɞɧɢɧɚ – ɞɜɨʀɧɚ – ɦɧɨɠɢɧɚ)

6 ɬɪɢɜɚɥɢɯ: j, s, v, r, n, m

9 ɩɪɨɪɢɜɧɢɯ: k, g, t, d, p, b; dh, gh, bh

9 ɝɨɥɨɫɧɢɯ (ɡ ɧɢɯ ɬɪɢ ɩɪɨɫɬɿ: ɚ, ɿ, u)

Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɚ ɫɬɪɭɤɬɭɪɚ

Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ

ȼɨɤɚɥɿɡɦ

3.9. Ⱥ. ɒɥɟɣɯɟɪ: ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ

4. Слов’янське мовознавство – складова компаративістики 4.1. Генеалогічна класифікація слов’янських мов 4.2. Слов’янська прабатьківщина: етногенез слов’ян 4.3. Балто-слов’янська мовна єдність 4.4. Класифікація слов’янських мов (за фонетичними змінами) 4.5. Генеалогічна класифікація східнослов’янських мов (за О. Б. Ткаченком) 4.6. Східнослов’янська глотогонія (Ю. Шевельов, 1993) 4.7. Еволюція поглядів на балто-слов’янську мовну єдність 4.8. Актуальні проблеми слов’янського мовознавства 4.9. Генеалогічне дерево слов’янських алфавітів

39

40

ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɝɪɟɰɶɤɚ ɯɟɬɫɶɤɚ ɿɥɥɿɪɿɣɫɶɤɚ ɤɟɥɶɬɫɶɤɚ ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ

x ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ x ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ x ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ

x ɱɟɫɶɤɚ x ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ

Ʌɭɠɢɰɶɤɚ ɝɪɭɩɚ

x ɜɟɪɯɧɶɨɥɭɠɢɰɶɤɚ x ɧɢɠɧɶɨɥɭɠɢɰɶɤɚ

Ɂɚɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɑɟɯɨɫɥɨɜɚɰɶɤɚ ɝɪɭɩɚ

ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ

x x x x x x

Ɇɨɜɢ ɤɟɧɬɭɦ

x ɩɨɥɶɫɶɤɚ x ɤɚɲɭɛɫɶɤɚ x ɩɨɥɚɛɫɶɤɚ (ɞɨ 18 ɫɬ.)

Ʌɟɯɿɰɶɤɚ ɝɪɭɩɚ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɩɪɚɦɨɜɚ

x x x x x

x x x x x x

ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɚ ɦɚɤɟɞɨɧɫɶɤɚ ɫɟɪɛɫɶɤɚ ɯɨɪɜɚɬɫɶɤɚ ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɚ ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ (ɦɟɪɬɜɚ)

ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ

ɚɥɛɚɧɫɶɤɚ ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɚ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɚ ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɚ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

Ɇɨɜɢ ɫɚɬɟɦ

4.1. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

41

Ʌ. ɇɿɞɟɪɥɟ, Ɇ. Ɏɚɟɦɟɪ

Ɍ. Ʌɟɪ-ɋɩɥɚɜɿɧɫɶɤɢɣ, ə. ɑɟɤɚɧɨɜɫɶɤɢɣ

Ɍɟɪɢɬɨɪɿɹ ɦɿɠ ȿɥɶɛɨɸ ɿ Ȼɭɝɨɦ

ɋɟɪɟɞɧɹ ȼɿɫɥɚ ɿ ɫɟɪɟɞɧɹ ɱɚɫɬɢɧɚ ɛɚɫɟɣɧɭ Ⱦɧɿɩɪɚ

Ȼɚɫɟɣɧ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ Ⱦɜɿɧɢ ɣ ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ ɇɿɦɚɧɭ

Ɉ. Ɉ. ɒɚɯɦɚɬɨɜ

«Ɂɚɯɿɞɧɚ» ɜɟɪɫɿɹ

ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɤɚ ɿɫɬɨɪɿɹ ɚɪɯɟɨɥɨɝɿɹ ɚɧɬɪɨɩɨɥɨɝɿɹ ɟɬɧɨɝɪɚɮɿɹ

Ⱦɭɧɚɣɫɶɤɚ ɜɟɪɫɿɹ (Ɉ. Ɍɪɭɛɚɱɨɜ)

x x x x x

«ɋɯɿɞɧɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ» ɜɟɪɫɿɹ

ɉɟɪɜɿɫɧɟ ɪɨɡɫɟɥɟɧɧɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧ

4.2. ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɩɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɚ (ɟɬɧɨɝɟɧɟɡ ɫɥɨɜ’ɹɧ)

42

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɿ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ ɜɢɧɢɤɥɢ ɜ ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɿ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ, ɹɤɚ ɜɢɞɿɥɢɥɚɫɹ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɦɨɜɧɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ

Ɍɟɨɪɟɬɢɤɢ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ: ɉ. Ɏ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ, Ɉ. Ɉ. ɒɚɯɦɚɬɨɜ, Ʉ. Ȼɪɭɝɦɚɧ, ə. Ɋɨɡɜɚɞɨɜɫɶɤɢɣ, ȼ. Ƚɟɨɪɝɿɽɜ ɬɚ ɿɧɲɿ

Ⱦɟɹɤɿ ɫɩɿɥɶɧɿ ɪɢɫɢ ɞɥɹ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ: 1) Ɂɧɢɤɧɟɧɧɹ ɩɨɞɜɨɽɧɢɯ (ɝɟɦɿɧɨɜɚɧɢɯ) ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ 2) ɉɟɪɟɫɭɧɟɧɧɹ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɡɚ ɡɚɤɨɧɨɦ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ – ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ 3) ɉɟɪɟɯɿɞ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɧɚ -nt ɞɨ ɦ’ɹɤɨɝɨ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ: ɥɢɬ. nešts – ɫɬ. ɫɥɨɜ. ɧɟɫɟɲɬɟ 4) Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɨɡɧɚɱɟɧɨʀ ɮɨɪɦɢ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɲɥɹɯɨɦ ɞɨɞɚɜɚɧɧɹ ɞɨ ɩɪɨɫɬɨɝɨ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚ ɜɤɚɡɿɜɧɨɝɨ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɚ

Ɂɚɩɟɪɟɱɟɧɧɹ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɧɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ: ɚ) ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ ɧɟ ɩɨɯɨɞɹɬɶ ɜɿɞ ɫɩɿɥɶɧɨʀ ɛɚɥɬɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ ɛ) ɝɟɧɟɬɢɱɧɚ ɛɥɢɡɶɤɿɫɬɶ ɦɚɽ ɜɬɨɪɢɧɧɢɣ ɯɚɪɚɤɬɟɪ ɿ ɪɨɡɜɢɧɭɥɚɫɶ ɜɧɚɫɥɿɞɨɤ ɩɿɡɧɿɲɢɯ ɤɨɧɬɚɤɬɿɜ ɦɿɠ ɨɛɨɦɚ ɦɨɜɧɢɦɢ ɝɪɭɩɚɦɢ

Ⱥ:

Ȼ:

ȼ:

Ƚ:

4.3. Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɧɚ ɽɞɧɿɫɬɶ

43

ɉɿɞɝɪɭɩɢ

Ɂɚɯɿɞɧɨɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

*vorna, *zolto

zlato, vrana

zlato, vrana

ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ

ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɚ

zlato, vrana

ɱɟɫɶɤɚ

ɡɥɚɬɨ, ɜɪɚɧɚ

záoto, wrona

ɩɨɥɶɫɶɤɚ

ɫɟɪɛɫɶɤɚ

ɜɚɪɨɧɚ, ɡɨɥɚɬɨ

ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ

ɡɥɚɬɨ, ɜɪɚɧɚ

ɜɨɪɨɧɚ, ɡɨɥɨɬɨ

ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ

ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɚ

ɜɨɪɨɧɚ, ɡɨɥɨɬɨ

*tolt, *tovt, *telt, *tevt

*noktɴ, *medja

noþ, meja

noƫ, meƫa

ɧɚɰ, ɦɟɠɞɚ

noc, mjeza

noc, meze

noc, miĊdza

ɧɨɱ, ɦɹɠɚ

ɧɨɱɶ, ɦɟɠɚ

ɧɿɱ, ɦɟɠɚ

*tj, *kt,*dj

*zemja

zemlja

ɡɟɦʂɚ

ɡɟɦɹ

zem

zemČ

zemia

ɡɹɦɥɹ

ɡɟɦɥɹ

ɡɟɦɥɹ

ɜɫɬɚɜɧɟ -Ɛ-

ɨɡɟɪɨ

ɨɡɟɪɨ

*je

*jezero

jezero

jɟɡɟɪɨ

ɟɡɟɪɨ

jazero

jezero

jezioro

ɜɨɡɟɪɨ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ

4.4. Ʉɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ (ɡɚ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɦɢ ɡɦɿɧɚɦɢ)

ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

*dąb

dob

ɞɭɛ

ɞɴɛ

dub

dub

dą b

ɞɭɛ

ɞɭɛ

ɞɭɛ

*ą, *Ċ

*radlo

ralo

ɪɚɥɨ

ɪɚɥɨ

radlo

radlo

radlo

ɪɚɥɚ

ɪɚɥɨ

ɪɚɥɨ

*tl, *dl

44

ɦɚɣɛɭɬɧɿɣ ɱɚɫ

ɞɚɜ. ɜɿɞɦ., ɱɨɥ. ɪɿɞ

ɛɚɬɶɤɭ ɛɚɬɶɤɨɜɿ ɱɢɬɚɬɢɦɭ ɛɭɞɭ ɱɢɬɚɬɢ

ɪɨɫ. ɨɬɰɭ ɛɿɥɨɪ. ɛɚɰɶɤɭ ɪɨɫ. ɛɭɞɭ ɱɢɬɚɬɶ ɛɿɥɨɪ. ɛɭɞɭ ɱɵɬɚɰɶ

l ɛɴ

[l] ĺ [ɟ]: ɯɥ

ɫɬ. ɫɥ. [l] ĺ [ɿ]: ɯɥ

l ɛɴ ĺ ɯɥɿɛ

ɬɜɟɪɞɢɣ [ɰ] ɜ ɤɿɧɰɿ ɫɥɨɜɚ: ɪɨɫ. ɦɟɫɹɰ, ɛɿɥɨɪ. ɦɟɫɹɰ ɪɨɫ. ɯɥɟɛ ɛɿɥɨɪ. ɯɥɟɛ

Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɿ ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ɦɨɜɢ

ɦ’ɹɤɢɣ [ɰ’] ɜ ɤɿɧɰɿ ɫɥɨɜɚ: ɦɿɫɹɰɶ, ɤɿɧɟɰɶ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ

ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ

ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɉɿɜɧɿɱɧɚ ɝɿɥɤɚ

ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ

ɉɿɜɞɟɧɧɚ ɝɿɥɤɚ

Ɂɚɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

4.5. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɫɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ (ɡɚ Ɉ. Ȼ. Ɍɤɚɱɟɧɤɨɦ)

45

Ʉɉ

ɩɪɨɬɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (Vȱȱ–ɏȱ ɫɬ.) ɫɬɚɪɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏȱ–ɏȱV ɫɬ.) ɫɟɪɟɞɧɶɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏȱV–ɏVȱȱȱ ɫɬ.) ɧɨɜɨɭɤɪɚʀɧɫɶɤɢɣ (ɏVȱȱȱ ɫɬ. – ɧɚɲɿ ɞɧɿ)

Ȼɿɥɨɪɭɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɆɊ

ɇɌ

Ƚɉ – Ƚɚɥɢɰɶɤɨ-ɉɨɞɿɥɶɫɶɤɢɣ Ʉɉ – Ʉɢɽɜɨ-ɉɨɥɿɫɶɤɢɣ ɆɊ – Ɇɭɪɨɦɨ-Ɋɹɡɚɧɫɶɤɢɣ ɉɋ – ɉɨɥɨɰɶɤɨ-ɋɦɨɥɟɧɫɶɤɢɣ ɇɌ – ɇɨɜɝɨɪɨɞɫɶɤɨ-Ɍɜɟɪɫɶɤɢɣ

ɍɦɨɜɧɿ ɫɤɨɪɨɱɟɧɧɹ ɞɿɚɥɟɤɬɿɜ:

Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɉɋ

«ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ ɩɨɫɬɚɜɚɥɚ ɣ ɩɨɫɬɚɥɚ ɡ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ, ɮɨɪɦɭɸɱɢɫɶ ɜɿɞ Vȱ ɞɨ ɏVȱ ɫɬ.» (ɘ. ɒɟɜɟɥɶɨɜ)

ȱɫɬɨɪɢɱɧɿ ɩɟɪɿɨɞɢ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ƚɉ

ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɞɿɚɥɟɤɬɢ

ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

(ɘɪɿɣ ɒɟɜɟɥɶɨɜ, 1993)

4.6. ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɝɥɨɬɨɝɨɧɿɹ

46

ȼ. Ʉɪɨɦɟɪ

Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ

əɧ Ɋɨɡɜɚɞɨɜɫɶɤɢɣ

Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ Ɉɫɜɚɥɶɞ ɋɟɦɟɪɟɧɶʀ

ɨɫɧɨɜɚ

ɫɯɿɞɧɨɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɡɚɯɿɞɧɨɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɨɫɧɨɜɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ

ɨɫɧɨɜɚ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ

ɨɫɧɨɜɚ

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ

Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ – ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɚ ɝɪɭɩɚ ɦɨɜ, ɡ ɹɤɨʀ ɜɢɞɿɥɢɥɢɫɹ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɿ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɝɪɭɩɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

4.7. ȿɜɨɥɸɰɿɹ ɩɨɝɥɹɞɿɜ ɧɚ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɭ ɦɨɜɧɭ ɽɞɧɿɫɬɶ

47

Ⱦɭɧɚɣɫɶɤɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ

ɋɩɿɪɧɿ ɩɢɬɚɧɧɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɮɨɧɨɥɨɝɿʀ:

4

ɉɢɬɚɧɧɹ ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɨɝɨ ɚɧɚɥɿɬɢɡɦɭ (ɡɚɧɟɩɚɞ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɭ ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ)

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɲɜɚ (schwa indogermanicum) (ԥ) ɧɚ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ ʉɪɭɧɬɿ

5

6

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɡɜɭɤɨɫɩɨɥɭɱɟɧɶ *tert, *telt, *tort, *tolt Ɍɟɨɪɿɹ ɩɚɥɚɬɚɥɿɡɚɰɿʀ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ

Ʉɢɪɢɥɨ-ɦɟɮɨɞɿʀɜɫɶɤɚ ɩɪɨɛɥɟɦɚɬɢɤɚ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɩɢɫɟɦɧɿɫɬɶ

ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɤɢɪɢɥɢɰɿ ɿ ɝɥɚɝɨɥɢɰɿ

3

Ɂɚɯɿɞɧɚ ɝɿɩɨɬɟɡɚ (ɛɚɫɟɣɧ ȼɿɫɥɢ ɣ ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ Ⱦɧɿɩɪɚ)

Ƚɿɩɨɬɟɡɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ «ɩɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɢ»:

2

ɋɯɿɞɧɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɜɟɪɫɿɹ (ɛɚɫɟɣɧ Ɂɚɯɿɞɧɨʀ Ⱦɜɿɧɢ ɣ ȼɟɪɯɧɶɨɝɨ ɇɿɦɚɧɭ)

Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɽɞɧɿɫɬɶ: pro et contra (ɞɢɜ. ɬɚɛɥɢɰɸ 4.3)

1

4.8. Ⱥɤɬɭɚɥɶɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

48

ɩɨɥɶɫɶɤɟ ɱɟɫɶɤɟ ɫɥɨɜɚɰɶɤɟ ɯɨɪɜɚɬɫɶɤɟ ɫɥɨɜɟɧɫɶɤɟ

ɪɭɧɿɱɧɟ

ɝɥɚɝɨɥɢɰɹ x x x x x x

ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɟ ɪɨɫɿɣɫɶɤɟ ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɟ ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɟ ɦɚɤɟɞɨɧɫɶɤɟ ɫɟɪɛɫɶɤɟ

ɤɢɪɢɥɢɰɹ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

x x x x x

ɋɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ɂɚɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ƚɪɟɰɶɤɟ ɚɪɯɚʀɱɧɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ɏɿɧɿɤɿɣɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

ɜɿɪɦɟɧɫɶɤɟ

ɝɪɭɡɢɧɫɶɤɟ

4.9. Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɟ ɞɟɪɟɜɨ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ

5. Фонологічні структури індоєвропейських мов 5.1. Порівняльна фонетика індоєвропейських мов 5.2. Фонологічна система індоєвропейської прамови 5.3. Порівняльна акцентологія індоєвропейських мов (деякі аспекти) 5.4. Теоретична система реконструкції 5.5. Лінгвістична реконструкція 5.6. Фонетичний закон 5.7. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими мовами (вокалізм) 5.8. Фонетичні співвідношення між індоєвропейськими мовами (консонантизм) 5.9. Теорія моновокалізму 5.10. Ларингальна теорія 5.11. Закон Лахмана 5.12. Закон Грімма (І пересув приголосних) 5.13. Закони в індоєвропеїстиці 5.14. *telt / *tolt; *tert / *tort

49

50

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɜɨɤɚɥɿɡɦ ɋɢɫɬɟɦɚ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ ɋɨɧɨɪɧɿ ɡɜɭɤɢ ɿ ɞɢɮɬɨɧɝɢ Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɤɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɨɰɟɫɢ ɜ ɨɤɪɟɦɢɯ ɝɪɭɩɚɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɫɿɦ’ʀ ɉɪɨɛɥɟɦɚ satem ɿ centum ɉɪɨɛɥɟɦɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ *b «Ƚɥɨɬɚɥɶɧɚ» ɬɟɨɪɿɹ ɿ ʀʀ ɧɚɫɥɿɞɤɢ

Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɣ ɧɚɝɨɥɨɫ: ɿɫɬɨɪɿɹ ɿ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ Ɍɟɨɪɿɹ ɫɤɥɚɞɨɜɢɯ ɧɚɝɨɥɨɫɿɜ Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ, ɝɪɟɰɶɤɿɣ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɹ

5.1. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɮɨɧɟɬɢɤɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

51

Ɨ, Ɲ, Ư, ǀ, nj

Ⱦɨɜɝɿ

ai, ei, oi, au, eu ƗƯ, ƝƯ, Ɨnj, Ɲnj, ou

Ʉɨɪɨɬɤɿ

Ⱦɨɜɝɿ

Ⱦɢɮɬɨɧɝɢ

a, e, i, o, u, ԥ

Ʉɨɪɨɬɤɿ

Ƚɨɥɨɫɧɿ

ȼɨɤɚɥɿɡɦ

Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ

p, ph, b, bh, m t, th, d, dh, n f, ƣ, ƣh k, kh, g, gh qw, qwh, gw, gwh s, (z) l, r, m, n º º º º l, r

5.2. Ɏɨɧɨɥɨɝɿɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ

52

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɱɨɬɢɪɶɨɯ ɚɤɰɟɧɬɧɨ-ɚɛɥɚɭɬɢɜɧɢɯ ɬɢɩɿɜ, ɹɤɿ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɡ ɬɟɪɧɚɪɧɨɸ ɫɬɪɭɤɬɭɪɨɸ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɫɥɨɜɚ

Ɋ-ɤɨɪɿɧɶ, S-ɫɭɮɿɤɫ, D-ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ R(Ɲ) S(ø) D(ø)

°

ɥɢɬ. béržas < *bherԥgos ɫɚɧɫɤɪ. bhnjrjah < *bhrԥgos

*er, *er, *erԥ

ɉɪɨɬɢɫɬɚɜɥɟɧɧɹ ɫɢɥɶɧɨɝɨ ɿ ɫɥɚɛɨɝɨ ɚɤɰɟɧɬɿɜ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɩɪɚɦɨɜɿ (ɋ. Ⱦ. Ʉɚɰɧɟɥɶɫɨɧ, ȼ. Ⱥ. Ⱦɢɛɨ)

ɉɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɫɢɥɶɧɢɣ ɿ ɫɥɚɛɢɣ ɚɤɰɟɧɬ

Ȼɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɣ ɚɤɭɬ ɝɟɧɟɬɢɱɧɨ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɢɣ ɡ ɥɚɪɢɧɝɚɥɨɦ

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɫɨɧɚɧɬɿɜ (ɉ. Ɏ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ, Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ)

ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ ɤɨɪɨɬɤɢɦ ɿ ɞɨɜɝɢɦ ɫɨɧɚɧɬɚɦ ɜ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɚɯ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɣ ɚɤɭɬ ɿ ɰɢɪɤɭɦɮɥɟɤɫ

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ

5.3. ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ (ɞɟɹɤɿ ɚɫɩɟɤɬɢ)

53

*p *t *k

*b *d *g

Ⱦɡɜɿɧɤɿ

ɉɪɢɞɢɯɨɜɿ Ƚɥɭɯɿ Ⱦɡɜɿɧɤɿ *ph *bh *th *dh *kh *gh

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ *dh *d *t

ɉɪɚɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ *d *d *th

ɋɩɿɥɶɧɨɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ d t þ

Ɏɭɧɞɚɦɟɧɬɚɥɶɧɢɣ ɡɚɤɨɧ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ – ɩɟɪɟɫɭɜ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɡɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ)

Ʉɨɠɧɢɣ ɡɧɚɤ ɜ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɿɣ ɩɪɚɮɨɪɦɿ ɫɥɨɜɚ ɚɛɨ ɦɨɪɮɟɦɢ ɪɟɩɪɟɡɟɧɬɭɽ ɪɹɞ ɪɟɝɭɥɹɪɧɢɯ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɟɣ ɦɿɠ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɦɢ ɜ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜɚɯ: *suep (ɫɩɚɬɢ), ɫɤɪ. svapiti (ɫɩɢɬɶ), ɝɪ. hypnos (ɫɨɧ), ɥɚɬ. sopor (ɫɩɚɬɢ) ɞ.ɚ. swepan (ɫɩɚɬɢ), ɥɢɬ. sapnas (ɫɨɧ)

Ƚɭɛɧɿ Ɂɭɛɧɿ Ɂɚɞɧɶɨɹɡɢɤɨɜɿ

Ƚɥɭɯɿ

Ⱦɥɹ ɡɚɩɢɫɭ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɢɯ ɮɨɪɦ ɬɪɚɞɢɰɿɣɧɨ ɜɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɸɬɶɫɹ ɬɚɤɿ ɫɢɦɜɨɥɢ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ:

5.4. Ɍɟɨɪɟɬɢɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ

54

ȼɧɭɬɪɿɲɧɹ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɦɨɜɧɢɯ ɨɞɢɧɢɰɶ ɜɫɟɪɟɞɢɧɿ ɨɞɧɿɽʀ ɦɨɜɢ ɞɿɚɯɪɨɧɿɱɧɿ ɜɢɫɧɨɜɤɢ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ɫɢɧɯɪɨɧɧɨɝɨ ɚɧɚɥɿɡɭ ɦɨɜɧɢɯ ɹɜɢɳ (ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ) ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɪɨɡɜɢɬɤɭ, ɞɥɹ ɹɤɢɯ ɧɟɦɨɠɥɢɜɨ ɜɫɬɚɧɨɜɢɬɢ ɝɟɧɟɬɢɱɧɿ ɡɜ’ɹɡɤɢ (ɛɚɫɤɫɶɤɚ, ɚɣɧɫɶɤɚ ɬɚ ɿɧ.)

Ɂɨɜɧɿɲɧɹ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ

ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɦɚɬɟɪɿɚɥɭ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ ɞɥɹ ɪɨɡɤɪɢɬɬɹ ɡɚɤɨɧɨɦɿɪɧɨɫɬɟɣ ʀɯ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɩɪɚɮɨɪɦɢ ɦɨɞɟɥɸɜɚɧɧɹ ɩɪɚɦɨɜɢ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɝɥɢɛɢɧɢ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɜɿɞɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɪɨɦɿɠɧɢɯ ɩɪɚɦɨɜɧɢɯ ɫɬɚɧɿɜ

= ɤɨɦɩɥɟɤɫ ɩɪɢɣɨɦɿɜ ɿ ɩɪɨɰɟɞɭɪ ɞɥɹ ɜɿɞɬɜɨɪɟɧɧɹ ɧɟɡɚɮɿɤɫɨɜɚɧɢɯ ɦɨɜɧɢɯ ɮɨɪɦ ɲɥɹɯɨɦ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɩɨɪɿɜɧɹɧɧɹ ɨɞɢɧɢɰɶ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ

5.5. Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ

55

, ɞɟ a ɩɟɪɟɯɨɞɢɬɶ ɭ b ɬɿɥɶɤɢ ɭ ɫɬɪɨɝɿɣ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɫɬɿ Ɋ, Ɍ, L

ɇɟ ɦɨɠɧɚ ɡɿɫɬɚɜɥɹɬɢ ɪɿɡɧɨɱɚɫɨɜɿ (Ɍ) ɿ ɪɿɡɧɨɞɿɚɥɟɤɬɧɿ (L) ɮɚɤɬɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ

ɉɪɢ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ – ɫɬɪɨɝɢɣ ɦɟɯɚɧɿɡɦ ʀɯ ɪɟɚɥɿɡɚɰɿʀ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɚɤɨɧɢ ɧɚɤɥɚɞɚɸɬɶ ɧɚ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɱɧɿ ɫɬɭɞɿʀ ɩɟɜɧɿ ɨɛɦɟɠɟɧɧɹ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ – ɮɭɧɞɚɦɟɧɬɚɥɶɧɟ ɩɨɧɹɬɬɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ. Ⱦɟɹɤɢɦ ɡ ɧɢɯ ɩɪɢɫɜɨɽɧɿ ɿɦɟɧɚ ʀɯ ɬɜɨɪɰɿɜ: ɡɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ, ɡɚɤɨɧ Ʌɟɫɤɿɧɚ, ɡɚɤɨɧ Ɂɿɛɫɚ ɬɨɳɨ

­ a ! b ½ L ® ¾T P ¯ ¿

ɋɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɩɚɪɚɦɟɬɪɚɦɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ ɜɢɪɚɠɚɽɬɶɫɹ ɮɨɪɦɭɥɨɸ:

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɡɦɿɧɢ ɜɿɞɛɭɜɚɸɬɶɫɹ ɬɿɥɶɤɢ ɭ ɫɬɪɨɝɨ ɜɢɡɧɚɱɟɧɢɯ ɮɨɧɟɬɢɱɧɢɯ ɩɨɡɢɰɿɹɯ (Ɋ) ɜ ɞɚɧɿɣ ɦɨɜɿ (L) ɧɚ ɩɟɜɧɨɦɭ ɟɬɚɩɿ ʀʀ ɪɨɡɜɢɬɤɭ (Ɍ)

5.6. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɡɚɤɨɧ

56

*akros

*sphԥros

*giuos

*ԥ

*Ư

*u

ˆ *auˆ *sausos *ou,

*a

*y

*dhnjmos

*u

*i

*o

*o

*a

*dǀ-

*o

*o

*ovis

ɥɚɬ. ovis, ɥɢɬ. avis, ɫɥɨɜɟɧ. ovca, ɩɨɥ. owca,

ȱɧɲɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

ɥɚɬ. donum, ɛɨɥɝ. ɞɚɪ, ɯɨɪɜ. dar, ɫɥɨɜɚɰɶɤ. dar, ɭɤɪ. ɩɨɞɚɪɭɧɨɤ ɫɤɪ. dhnjmas, ɥɚɬ. fumus, ɩɨɥ. dym, ɪɨɫ., ɛɿɥɨɪ. ɞɵɦ, ɭɤɪ. ɞɢɦ

ɝɪ. akros, ɥɚɬ. acutus, ɥɢɬ. aštrus, ɫɥɨɜɟɧ. ovca, ɩɨɥ. owca, ɱɟɫɶɤ. ovce, ɪɨɫ. ɨɜɰɚ, ɭɤɪ. ɨɜɟɱɤɚ

*živɴ

ɥɚɬ. vivus, ɫɤɪ. jivas, ɥɢɬ. gyvas, ɛɨɥɝ. ɠɢɜ

*sporɴ ɫɤɪ. sphiras, ɱɟɫɶɤ. spory, ɩɨɥ. spory, ɪɨɫ. ɫɩɨɪɵɣ

*ostrɴ

*suchɴ ɥɢɬ. sausas, ɩɨɥ. suchy, ɛɿɥɨɪ. ɫɭɯɿ, ɭɤɪ. ɫɭɯɢɣ

*dymɴ

*darɴ

*ovɶca ɱɟɫɶɤ. ovce, ɪɨɫ. ɨɜɰɚ, ɭɤɪ. ɨɜɟɱɤɚ

ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

*ǂ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȼɨɤɚɥɿɡɦ

5.7. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ

57

*dek’m*septm-

*kuos

*tod *jor

*bherǀ

*g’nǀ-

*d *s

*k (*ku)

*t *j

*bh

*g

ˆ

*neos *uidhela

*n *u

ˆ

*mater-

*m

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

*mati

ɝɪ. metƝr, ɫɤɪ. matar, ɥɚɬ. mater, ɭɤɪ. ɦɚɬɢ (ɦɚɬɟɪɿ) ɝɪ. neos, ɥɚɬ. novum, ɛɨɥɝ. ɧɨɜ, ɭɤɪ. ɧɨɜɢɣ

ȱɧɲɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

*z

*b

*t *j

*k

*d *s

*znati

*berą

*to *jaro

*kɴto

ɫɤɪ. kas, ɥɢɬ. kas, ɪɨɫ. ɤɬɨ, ɯɨɪɜ. ko, ɱɟɫɶɤ. kdo, ɭɤɪ. ɯɬɨ ɝɪ. to, ɫɤɪ. tad, ɱɟɫɶɤ. to, ɭɤɪ. ɬɨ ɝɨɬ. jer, ɧɿɦ. Jahr, ɱɟɫɶɤ. jaro, ɭɤɪ. ɹɪɨɜɢɣ ɝɪ. fero, ɥɚɬ. fero, ɫɤɪ. bharami, ɱɟɫɶɤ. beru, ɪɨɫ., ɭɤɪ. ɛɟɪɭ ɥɚɬ. gnosco, ɫɥɨɜɟɧ. znati, ɱɟɫɶɤ. znati, ɭɤɪ. ɡɧɚɬɢ

*desĊtɶ ɝɪ. deka, ɥɚɬ. decem, ɛɨɥɝ. ɞɟɫɟɬ, ɭɤɪ. ɞɟɫɹɬɶ *sedmɶ ɥɚɬ. septem, ɝɨɬ. subun, ɯɨɪɜ. ɫɟɞɚɦ, ɭɤɪ. ɫɿɦ

*n *novɴ *v (*w) *vɶdova ɥɚɬ. vidua, ɫɤɪ. vidhava, ɩɨɥ. wdowa, ɭɤɪ. ɜɞɨɜɚ

*m

ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ʉɨɧɫɨɧɚɧɬɢɡɦ

5.8. Ɏɨɧɟɬɢɱɧɿ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɲɟɧɧɹ ɦɿɠ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ

58

Ɇɨɞɟɥɶ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ ɩɨɹɫɧɸɽ ɫɭɬɶ ɚɛɥɚɭɬɭ *Ɵ – *ǂ

Ɇɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦ ɡɚɩɟɪɟɱɭɽ ɮɨɧɨɥɨɝɿɱɧɿ ɨɩɨɡɢɰɿʀ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɭ ɩɪɚɦɨɜɿ

ɋɭɬɶ – ɤɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ ɫɬɪɭɤɬɭɪɧɨ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ ɡɜɨɞɹɬɶɫɹ ɞɨ ɝɨɥɨɫɧɨʀ – *Ɲ

Ɂɚɫɧɨɜɧɢɤ – Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪ (1878 ɪ.)

Ɍɟɨɪɿɹ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ ɬɿɫɧɨ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɚ ɡ ɬɟɨɪɿɽɸ ɫɢɧɝɚɪɦɨɧɿɡɦɭ ɫɤɥɚɞɭ ɭ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ (ȼ. Ʉ. ɀɭɪɚɜɥɶɨɜ, Ʉ. Ȼɨɪɝɫɬɪɟɦ)

ȼ ɥɚɪɢɧɝɚɥɶɧɿɣ ɬɟɨɪɿʀ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦ ɜɢɪɚɠɚɽɬɶɫɹ ɮɨɪɦɭɥɚɦɢ: x Hwe > o, Hje > e, Hae > a x eHw > ǀ, eHj > Ɲ, eHa > Ɨ (ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ, 1927)

5.9. Ɍɟɨɪɿɹ ɦɨɧɨɜɨɤɚɥɿɡɦɭ

59

ˆ

ɯɟɬɬ. h = ɿɽ. ɚ ɯɟɬɬ. ˆhant, ɝɪ. anti, ɥɚɬ. Ante

Ƚɿɩɨɬɟɡɚ ȯɠɢ Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱɚ (1927)

ɉɟɪɜɢɧɧɢɣ ɲɜɚ (*ԥ) ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɢɣ ɡɚ ɚɧɚɥɨɝɿɽɸ: ɫɚɧɫɤɪ. <i>, ɝɪ. <a>, ɥɚɬ. <a> ɫɚɧɫɤɪ. pitar, ɝɪ. pater, ɥɚɬ. pater

Ʉɨɪɿɧɶ ɜɿɞɨɛɪɚɠɚɽ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ *Ɲ + ɫɨɧɚɧɬɧɢɣ ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬ ɿ ɜɢɪɚɠɚɽ ɩɪɚɞɚɜɧɿ ɤɨɪɟɧɿ: *leikw– / *likw; *bhe A – / *bh ȁ

Ʉɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ ɫɬɪɭɤɬɭɪɧɨ ɬɚ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨ ɡɜɟɞɟɧɿ ɞɨ ɨɞɧɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ *Ɲ

Ƚɿɩɨɬɟɡɚ Ɏɟɪɞɢɧɚɧɞɚ ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ

ɋɭɬɶ: ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɿ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɝɨɥɨɫɧɢɯ, ɹɤɿ ʉɪɭɧɬɭɸɬɶɫɹ ɧɚ ɝɿɩɨɬɟɬɢɱɧɨ ɿɫɧɭɸɱɢɯ ɭ ɩɪɚɦɨɜɿ ɨɫɨɛɥɢɜɢɯ ɮɨɧɟɦ – ɥɚɪɢɧɝɚɥɿɜ

5.10. Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɚ ɬɟɨɪɿɹ

60

Ʌɿɬɟɪɚɬɭɪɚ

ɋɭɩɟɪɟɱɧɨɫɬɿ

ɍɬɨɱɧɟɧɧɹ

ɋɭɬɶ

5.11. Ɂɚɤɨɧ Ʌɚɯɦɚɧɚ

Strunk K. Lachmans Regel für das Lateinische. – Göttingen, 1976

Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ. Ɂɚɤɨɧ Ʌɚɯɦɚɧɚ ɜ ɫɜɟɬɟ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɯ ɞɚɧɧɵɯ // ȼɨɩɪɨɫɵ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɹ. – 1984. – ʋ 2

Ɂɚɤɨɧ ɦɚɽ ɜɢɧɹɬɤɢ: sƟdeo – sƟssus; fƱngo – fƱctus

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦ ɦɨɜɚɦ ɧɟ ɩɪɢɬɚɦɚɧɧɟ ɩɨɞɨɜɠɟɧɧɹ ɩɨɩɟɪɟɞɧɶɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ: ɥɚɬ. Ɨctus, ɚɥɟ ɝɪ. aktos (ɤɨɪɨɬɤɟ ă)

Ʉɨɪɟɧɟɜɢɣ ɝɨɥɨɫɧɢɣ ɩɨɞɨɜɠɭɜɚɜɫɹ ɬɿɥɶɤɢ ɜ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚ ɿɡ ɫɭɮɿɤɫɨɦ -to-, ɹɤɿ ɜɢɬɿɫɧɢɥɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɜɿɞɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɢ ɿɡ ɫɭɮɿɤɫɨɦ -no-: *tud-n-os (ɫɤɪ. tunnah) > *tud-t-os > *tuttos (Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ.)

Ɂɚɤɨɧ ɩɨɞɨɜɠɟɧɧɹ ɤɨɪɨɬɤɨɝɨ ɤɨɪɟɧɟɜɨɝɨ ɝɨɥɨɫɧɨɝɨ ɜ ɥɚɬɢɧɫɶɤɢɯ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɚɯ ɧɚ tus, ɹɤɳɨ ɞɿɽɫɥɿɜɧɢɣ ɤɨɪɿɧɶ ɡɚɤɿɧɱɭɜɚɜɫɹ ɧɚ ɞɡɜɿɧɤɢɣ: ăgo – Ɨctus; tƟgo – tectus; cădo – cƗsus (*kadtos)

Ʉɚɪɥ Ʌɚɯɦɚɧ (1783-1851) – ɧɿɦɟɰɶɤɢɣ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ, ɜɿɞɤɪɢɜ ɡɚɤɨɧ ɭ 1850 ɪ.

61

Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɿ

b d g p t k f th x (h)

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɿ

bh

dh

gh

b

d

g

p

t

k

ɝɪ. okto, ɝɨɬ. ahtau, ɧɿɦ. acht

ɥɚɬ. pater, ɚɧɝɥ. father

ɫɤɪ. panþa, ɝɨɬ. fimf, ɧɿɦ. fünf, ɚɧɝɥ. five

ɥɚɬ. ego, ɝɨɬ. ik, ɧɿɞɟɪɥ. ik

ɥɚɬ. duo, ɝɨɬ. twai, ɚɧɝɥ. two

ɭɤɪ. ɛɨɥɨɬɨ, ɚɧɝɥ. pool

*ghostis, ɝɨɬ. gasts, ɧɿɦ. Gast, ɚɧɝɥ. guest

ɫɤɪ. madhjas, ɝɨɬ. midjis, ɚɧɝɥ. middle

ɫɤɪ. bhratar, ɝɨɬ. brothar, ɧɿɦ. Bruder, ɚɧɝɥ. brother

ɉɪɢɤɥɚɞɢ ɡɜɭɤɨɜɢɯ ɡɦɿɧ

5.12. Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ (ȱ ɩɟɪɟɫɭɜ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ)

62

Ɋɨɡɳɟɩɥɟɧɧɹ ɧɟɪɭɯɨɦɨɝɨ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɨɝɨ ɬɢɩɭ ɩɿɞ ɜɩɥɢɜɨɦ ɩɟɪɟɦɿɳɟɧɧɹ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜɩɪɚɜɨ ɭ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ Ɂɚɤɨɧ ɩɟɪɟɫɭɜɭ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ Ɂɚɤɨɧ ɩɟɪɟɫɭɜɭ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɟ *s ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɽ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɦɭ [ɯ] ɩɿɫɥɹ i, u, r, k: ɥɢɯɨ – *liks; ɩɨɪɨɯ – *pors; ɜɭɯɨ – *aus Ɂɚɤɨɧ ɞɢɫɢɦɿɥɹɰɿʀ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ ɭ ɞɚɜɧɶɨɝɪɟɰɶɤɿɣ ɦɨɜɿ ɿ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ

Ɂɚɤɨɧ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ/ ɋɨɫɫɸɪɚ

Ɂɚɤɨɧ Ʌɟɫɤɿɧɚ

Ɂɚɤɨɧ ɉɟɞɟɪɫɟɧɚ

Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɚɫɫɦɚɧɚ

ȼ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɩɪɚɦɨɜɿ ɜ ɤɨɪɨɬɤɨɦɭ ɫɤɥɚɞɿ ɫɨɧɚɧɬ ɦɚɜ ɧɟɫɤɥɚɞɨɜɭ ɮɨɪɦɭ

ɉɟɪɟɯɿɞ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɞɡɜɿɧɤɢɯ ɩɪɢɞɢɯɨɜɢɯ ɜ ɝɥɭɯɿ ɩɪɢɞɢɯɨɜɿ (ɚɧɝɥ. steam < ɝɟɪɦ. *dauma)

Ɂɚɤɨɧ ȱɥɥɿɱ-ɋɜɿɬɢɱɚ/Ⱦɢɛɨ

Ɂɚɤɨɧ Ɂɿɜɟɪɫɚ/ȿɞɠɟɪɬɨɧɚ

Ɂɚɤɨɧ Ɂɿɛɫɚ

5.13. Ɂɚɤɨɧɢ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɰɿ

63

Ȼɨɥɝɚɪɫɶɤɚ ɦɨɜɚ: ɤɪɚɜɚ ɦɥɹɤɨ ɛɪɟɡɚ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ: ɤɨɪɨɜɚ ɦɨɥɨɤɨ ɛɟɪɟɡɚ

ɉɪɢɦɿɬɤɚ: t = ɛɭɞɶ-ɹɤɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ

tlot tret tlet trot

trat tlat tret tlet

telet teret tolot torot

ɉɨɥɶɫɶɤɚ ɦɨɜɚ: krowa mleko brzoza

ɉɨɥɶɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɉɿɜɞɟɧɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ, ɱɟɫɶɤɚ, ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ ɦɨɜɢ

ɋɯɿɞɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

5.14. *telt/*tolt *tert/*tort

6. Порівняльна морфологія індоєвропейських мов 6.1. Основи іменників в індоєвропейських мовах 6.2. Відмінювання іменника «вовк» в індоєвропейських мовах 6.3. Відмінювання займенника «я» в індоєвропейських мовах 6.4. Парадигма відмінювання іменників в індоєвропейських мовах (жіночий рід, однина) 6.5. Парадигма індоєвропейських закінчень іменників (В. Левицький, І. Семериньї) 6.6. Дієслово «бути» в індоєвропейських мовах (презенс) 6.7. Двоїна в індоєвропейських мовах 6.8. Числівники в індоєвропейських мовах 6.9. Санскрит – латинська мова (текст)

64

65

Ɍɢɩ

Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɨɫɧɨɜɢ

ɚ ɿ ɨ u r s

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɨɫɧɨɜɢ

ɨ

ɿ

ɚ

u

r

s

s (es)

r (er)

u

ɚ

ɿ

ɨ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɨɫɧɨɜɢ

ɥɚɬ. genus, ɝɨɬ. agis, ɫɬ.ɫɥ. ɧɟɛɨ

ɥɚɬ. pater, ɝɨɬ. fadar, ɭɤɪ. ɦɚɬɢ – ɦɚɬɟɪɿ

ɥɚɬ. manus, ɝɨɬ. handus, ɫɬ.ɫɥ. ɫɵɧɴ

ɥɚɬ. mensa, ɝɨɬ. giba, ɫɬ.ɫɥ. ɫɬɪɚɧɚ

ɥɚɬ. hostis, ɝɨɬ. gasts, ɫɬ.ɫɥ. ɝɨɫɬɶ

ɥɚɬ. lupus, ɝɨɬ. wulfs, ɫɬ.ɫɥ. ɜɨɥɤɴ

ɉɪɢɤɥɚɞɢ

6.1. Ɉɫɧɨɜɢ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

Ɇɨɜɢ

Ƚɨɥɨɫɧɿ ɨɫɧɨɜɢ

ɉɪɢɝɨɥɨɫɧɿ ɨɫɧɨɜɢ

66

lykoy lupi wulfis vilko antuhsan

lykos

lupus

wulfs

vilkas

antuhsas

ɜɥɴɤɴ

Ƚɪɟɰɶɤɚ

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ

Ƚɨɬɫɶɤɚ

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ

ɏɟɬɫɶɤɚ

ɋɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

ɜɥɴɤɚ

°

vrkasya

°

vrkah

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

Ɇɨɜɢ

Ɋɨɞɨɜɢɣ

ɇɚɡɢɜɧɢɣ

ȼɿɞɦɿɧɤɢ

ɜɥɴɤɨɭ

antuhsi

vilkui

wulfa

lupo

lyko

°

vrkaya

ɜɥɴɤɴ

antuhsan

vilką

wulfs

lupum

lykon

°

vrkam

Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ

––

––

––

ɜɥɴɤɨɦɴ

––

vilku

°

vrkena

Ɉɪɭɞɧɢɣ

ɜɥɴɰɿ

antuhsaz

vilke

––

––

––

°

vrke

Ɇɿɫɰɟɜɢɣ

6.2. ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɚ «ȼɈȼɄ» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

67

me moy mei meina mano ammel

aham

ego

ego

ik

aš

uk

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

Ƚɪɟɰɶɤɚ

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ

Ƚɨɬɫɶɤɚ

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ

ɏɟɬɫɶɤɚ

ȱɧɲɿ ɨɫɨɛɨɜɿ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɢ: ɫɚɧɫɤɪɢɬ: tvam – vayam – yuyam ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: tu – nos – vos ɝɨɬɫɶɤɚ: thu – weis – jus

Ɇɨɜɢ

Ɋɨɞɨɜɢɣ

ɇɚɡɢɜɧɢɣ

ȼɿɞɦɿɧɤɢ

ammuk

mane

mik

me

me

mam

––

manimi

––

––

––

maya

Ɉɪɭɞɧɢɣ

ɥɢɬɨɜɫɶɤɚ: tu – mes – jus ɯɟɬɫɶɤɚ: zik – ues – sumes ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ: ɬɵ – ɦɵ – ɜɵ

ugga

man

mis

mihi

moi

me

Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ

ugga

manyje

––

––

––

mayi

Ɇɿɫɰɟɜɢɣ

6.3. ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɚ «ə» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɨɞɧɢɧɚ)

68

sut-as

sut-ai

sut-am

*-as

*-ai

*-an

Ɋɨɞɨɜɢɣ

Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ

Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ

the-am

the-ai

the-as

the-a (ɛɨɝɢɧɹ)

sut-a (ɞɨɱɤɚ)

*-Ɨ

ɇɚɡɢɜɧɢɣ

ȼɿɞɦɿɧɤɢ

Ƚɪɟɰɶɤɚ

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɡɚɤɿɧɱɟɧɧɹ

Ɇɨɜɢ

esc-am

esc-ai

esc-as

esc-a (ʀɠɚ)

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ

gib-a

gib-ai

gib-os

gib-a (ɞɚɪɭɧɨɤ)

Ƚɨɬɫɶɤɚ

6.4. ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɭ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɠɿɧɨɱɢɣ ɪɿɞ, ɨɞɧɢɧɚ) (Ɉɬɤɭɩɳɢɤɨɜ ɘ. ȼ.)

put-an

put-ai

put-os

put-a (ɩɿɧɚ)

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ

69

es / os / s es / os / s / ed / od

Ƚɟɧɟɬɢɜ

Ⱥɛɥɚɬɢɜ

e/o, bhi, mi

i

Ʌɨɤɚɬɢɜ

ȱɧɫɬɪɭɦɟɧɬɚɥɶɧɢɣ

ei

Ⱦɚɬɢɜ

ˆ

m/m º ø

Ⱥɤɭɡɚɬɢɜ

ȼɨɤɚɬɢɜ

s, ø

Ɉɞɧɢɧɚ

ɇɨɦɿɧɚɬɢɜ

ȼɿɞɦɿɧɤɢ

su bhis, mis, ǀis

ˆ

bh(i)os, mos

ˆ

bh(i)os, mos

om / ǀm

ns / ns º es

es

Ɇɧɨɠɢɧɚ

ɑɢɫɥɨ

ˆ

ou bh(i), mǀ

ˆ

bhiǀ, mǀ

ˆ

bhiǀ, mǀ

ous / ǀs

e, i / Ư

Ⱦɜɨʀɧɚ

6.5. ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɡɚɤɿɧɱɟɧɶ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ (ȼ. Ʌɟɜɢɰɶɤɢɣ, ȱ. ɋɟɦɟɪɢɧɶʀ)

6.6. Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ȻɍɌɂ» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɩɪɟɡɟɧɫ) ɑɢɫɥɨ Ɉɫɨɛɢ

Ɉɞɧɢɧɚ

Ɇɧɨɠɢɧɚ

1

2

3

1

2

3

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ

*esmi

*essi

*esti

*smos

*sthe

*senti

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

asmi

asi

asti

sma

stha

santi

Ƚɪɟɰɶɤɚ

eimi

ei

esti(n)

esmen

este

eisi(n)

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ

sum

es

est

sumus

estis

sunt

ɋɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

ɽɫɦɶ

ɽɫɢ

ɽɫɬɶ

ɽɫɦɵ

ɽɫɬɽ

ɫɭɬɶ

Ƚɨɬɫɶɤɚ

im

is

ist

sijum

sijuth

sind

Ⱥɧɝɥɿɣɫɶɤɚ

am

are

is

ɇɿɦɟɰɶɤɚ

bin

bist

ist

ɇɿɞɟɪɥɚɧɞɫɶɤɚ

ben

bent

is

er

ert

er

Ɇɨɜɢ

ȱɫɥɚɧɞɫɶɤɚ

are sind

seid

sind

zijn

ɒɜɟɞɫɶɤɚ

är

Ⱦɚɧɫɶɤɚ

er

erum

eruð

eru

ȱɬɚɥɿɣɫɶɤɚ

sono

sei

é

siamo

siete

sono

ȱɫɩɚɧɫɶɤɚ

soy

eres

es

somos

sois

son

Ɏɪɚɧɰɭɡɶɤɚ

suis

es

est

sommes

êtes

sont

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ

esu

esi

yra

esame

esate

yra

ɑɟɫɶɤɚ

jsem

jsi

je

jsme

jste

jsou

jestem

jesteĞ

jest

Ȼɨɥɝɚɪɫɶɤɚ

ɫɴɦ

ɫɢ

ɟ

ɫɦɟ

ɫɬɟ

ɫɚ

ɋɟɪɛɫɶɤɚ

ɫɚɦ

ɫɢ

jɟ

ɫɦɟ

ɫɬɟ

ɫɭ

ɋɥɨɜɟɧɫɶɤɚ

sem

si

je

smo

ste

so

ɉɨɥɶɫɶɤɚ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ

jesteĞmy jesteĞcie

ɽ

Ɋɨɫɿɣɫɶɤɚ

ɟɫɬɶ

Ȼɿɥɨɪɭɫɶɤɚ

ëɫɰɶ

70

są

71

svas stas stas

sma stha santi

1 2 3

1 2 3

Ɉɞɧɢɧɚ

Ⱦɜɨʀɧɚ

Ɇɧɨɠɢɧɚ

sijum sijuþ sind

siju sijuts ––

wisan im is ist

bhuti asmi asi asti

1 2 3

Ƚɨɬɫɶɤɚ

Ɉɫɨɛɚ

ɑɢɫɥɨ

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

ɽɫɦɴ ɽɫɬɟ ɫɨɭɬɶ

ɽɫɜɿ ɽɫɬɚ ɽɫɬɽ

ɽɫɦɶ ɽɫɢ ɽɫɬɶ

ȻɕɌɂ

ɋɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ

smo ste so

sva sta sta

biti sem si je

ɋɥɨɜɟɧɫɶɤɚ

ɉɚɪɚɞɢɝɦɚ ɞɿɽɫɥɨɜɚ «ɛɭɬɢ» ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (ɬɟɩɟɪɿɲɧɿɣ ɱɚɫ)

Ⱦɜɨʀɧɚ (ɪɨɫ. ɞɜɨɣɫɬɜɟɧɧɨɟ ɱɢɫɥɨ, ɚɧɝɥ. dual, ɧɿɦ. Dualis) – ɤɚɬɟɝɨɪɿɚɥɶɧɚ ɮɨɪɦɚ ɱɚɫɭ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɢɯ ɿ ɞɿɽɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɢɯ ɫɥɿɜ, ɹɤɚ ɜɠɢɜɚɥɚɫɹ ɧɚ ɨɡɧɚɱɟɧɧɹ ɞɜɨɯ ɨɫɿɛ ɱɢ ɞɜɨɯ ɩɪɟɞɦɟɬɿɜ ɿ ɩɪɨɬɢɫɬɚɜɥɹɥɚɫɹ ɨɞɧɢɧɿ ɿ ɦɧɨɠɢɧɿ

6.7. Ⱦɜɨʀɧɚ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

72

Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ

heis dyo treis tettares pente hex hepta okto ennea deka

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

ekas dva tri catvarah panca ¯ šaš sapta aštau nava daca

unus duo tres quattuor quinque sex septem octo novem decem

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ains twai threis fidwor fimf saihs sibun ahtau niun taihun

Ƚɨɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

p ĺ f / ɫɤɪ. panca, ɝɪ. pente, ɭɤɪ. ɩ’ɹɬɶ, ɝɨɬ. fimf k ĺ h / ɝɪ. okto, ɥɚɬ. octo, ɝɨɬ. ahtau t ĺ th / ɫɤɪ. tri, ɝɪ. tres, ɭɤɪ. ɬɪɢ, ɝɨɬ. threis

Ɂɚɤɨɧ Ƚɪɿɦɦɚ: d ĺ t / ɫɤɪ. dva, ɝɪ. dyo, ɭɤɪ. ɞɜɚ, ɝɨɬ. twai

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɨɫɧɨɜɚ 1 *oinos 2 *duo 3 *treies 4 *ketuǀres 5 *penkue 6 *sueks 7 *sept8 *oktou *neun 9 ˆº 10 *dekt

6.8. ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ

ɨɞɢɧ ɞɜɚ ɬɪɢ ɱɨɬɢɪɢ ɩ’ɹɬɶ ɲɿɫɬɶ ɫɿɦ ɜɿɫɿɦ ɞɟɜ’ɹɬɶ ɞɟɫɹɬɶ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

73

Dáme vidhávƗ jiváti.

Dámas návas ásti.

Dáme agnís ásti.

VidhávƗ dámam tapáyati.

Cátvaras snjnávas dáme ná sánti: ávikam prastáre pasanti.

NávƗ snusƗ ná budhyáte: supyáte.

VidhávƗ etam snusƗm bodháyati: «Páca mƗmsám» iti.

SnusƗ hávate: «Devaras, bhárata ávikam» iti.

«Kátaram?» iti.

«Nam tanukam, devaras» iti.

Tráyas devaras jivám ávikam bháranti. Ávikas rávati.

Devaras etam ávikam maráyanti.

SnusƗ mésám dárati, mƗmsám pácati, dhnjmé vartáyati.

VidhávƗ sunúm hávate: «Váha mádhu» iti.

16. «Núnám, matar» iti. Snjnús mádhu váhati.

17. VidhávƗ snjnúm sadáyati, snusƗ devarám payáyati.

18. Nnjnám cátvaras ádakas sidánti, mƗmsám ádanti, mádhu giránti.

19. «Madhu-píti jvayáti, matar» iti rávanti.

15.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

6.

7.

1.

2.

3.

4.

5.

6.9. ɋɚɧɫɤɪɢɬ

19.

16.

17.

18.

15.

8.

9.

10.

11.

12.

13.

14.

6.

7.

1.

2.

3.

4.

5.

Vidua domi vivit.

Domus novus est.

Domi ignis est.

Vidua domum tepefacit.

Quattuor *filii domi absunt (= non sunt), oves in *agro pascunt.

Nurus *iuvenis non *vigilat: *dormit (somniat).

Vidua eam nurum *vigilantem facit: «Coque mensam!»

Nurus *clamat: «Leviri, ovem ferte!»

«Utram?» «*Illam tenuem, leviri».

Tres leviri vivam ovem ferunt.

Ovis rugit.

Leviri eam ovem mortuam faciunt.

Nurus *pellem *deripit, mensam coquit, *in fumo vertit.

Vidua *filium *clamat: «Vehi *mel», illum *monet.

«Nunc, mater!»

Vidua *filium sedat, nurus leviros *alit.

Nunc quattuor edentes sident, mensam edunt, *mel vorant. *Clamant: «Potio *mellis vitam dat, mater!»

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

7. Класичні індоєвропейські мови – джерело компаративістики 7.1. Основи санскритології (І) 7.2. Основи санскритології (ІІ) 7.3. Хеттська мова 7.4. Грецька мова 7.5. Грецька алфавітна система 7.6. Готська мова 7.7. Литуаністика (основи литовської мови) 7.8. Санскрито-литовські лексичні паралелі

74

75

x x x x

ɞɚɜɚɥɶɧɢɣ, ɚɛɥɚɬɢɜɧɢɣ, ɨɪɭɞɧɢɣ, ɦɿɫɰɟɜɢɣ, ɤɥɢɱɧɢɣ) ɬɪɢ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɨɞɢ: ɱɨɥɨɜɿɱɢɣ, ɠɿɧɨɱɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ ɬɪɢ ɱɢɫɥɚ ɞɥɹ ɞɿɽɫɥɿɜ, ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ, ɡɚɣɦɟɧɧɢɤɿɜ ɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɬɪɢ ɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɫɬɚɧɢ: ɚɤɬɢɜɧɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ, ɩɚɫɢɜɧɢɣ ˆ ɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɱɚɫɢ: ɩɪɟɡɟɧɫ, ɿɦɩɟɪɮɟɤɬ, ɩɟɪɮɟɤɬ, ɮɭɬɭɪɭɦ, ɚɨɪɢɫɬ

x ɜɿɫɿɦ ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ (ɧɚɡɢɜɧɢɣ, ɡɧɚɯɿɞɧɢɣ, ɪɨɞɨɜɢɣ,

Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɿ ɨɡɧɚɤɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ:

° °

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ ɚɫɩɟɤɬ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ: x ɬɪɢ ɱɢɫɬɿ ɝɨɥɨɫɧɿ: [ɚ], [ɟ], [ɨ] x ɜɿɥɶɧɢɣ ɧɚɝɨɥɨɫ, ɤɨɪɨɬɤɿ ɿ ɞɨɜɝɿ ɝɨɥɨɫɧɿ x ɫɤɥɚɞɨɬɜɨɪɱɿ r, l

ɋɚɧɫɤɪɢɬ – ɨɞɧɚ ɿɡ ɧɚɣɞɪɟɜɧɿɲɢɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɹɤɚ ɛɭɥɚ ɤɨɞɢɮɿɤɨɜɚɧɚ ɹɤ ɥɿɬɟɪɚɬɭɪɧɚ ɦɨɜɚ ɞɨ ɧ.ɟ. (Ƚɪɚɦɚɬɢɤɚ ɉɚɧɿɧɿ «ȼɨɫɶɦɢɤɧɢɠɠɹ», ȱV ɫɬ. ɞɨ ɧ.ɟ.)

ȼɿɞɤɪɢɬɬɹ ɿ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɧɚ ɩɨɱɚɬɤɭ ɏȱɏ ɫɬɨɥɿɬɬɹ ɩɨɜ’ɹɡɚɧɿ ɿɡ ɡɚɪɨɞɠɟɧɧɹɦ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

7.1. Ɉɫɧɨɜɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɨɥɨɝɿʀ (ȱ)

7.2. Ɉɫɧɨɜɢ ɫɚɧɫɤɪɢɬɨɥɨɝɿʀ (ȱȱ) ɉɚɪɚɞɢɝɦɢ ɜɿɞɦɿɧ, ɞɿɽɜɿɞɦɿɧ ɿ ɥɟɤɫɢɤɚ ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɡɚ ɨɫɧɨɜɚɦɢ (ɨɞɧɢɧɚ) ȼɿɞɦɿɧɤɢ ɇɚɡɢɜɧɢɣ Ɂɧɚɯɿɞɧɢɣ Ɉɪɭɞɧɢɣ Ⱦɚɜɚɥɶɧɢɣ Ⱥɛɥɚɬɢɜɧɢɣ Ɋɨɞɨɜɢɣ Ɇɿɫɰɟɜɢɣ Ʉɥɢɱɧɢɣ

Ƚɨɥɨɫɧɿ ɨɫɧɨɜɢ ɉɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ ɨɫɧɨɜɢ - r -a-idevas (ɛɨɝ) agnis (ɜɨɝɨɧɶ) pita (ɛɚɬɶɤɨ) devam agnim pitaram devena agnina pitra devaya agnaye pitre devad agnes pitur devasya agnes pitur deve agnau –– deve agne pitar

ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɞɿɽɫɥɨɜɚ dƗ (ɞɚɜɚɬɢ) ɭ ɩɪɟɡɟɧɫɿ Ɉɞɧɢɧɚ 1. adam 2. adas 3. adat

Ⱦɜɨʀɧɚ adava adatam adatam

Ɇɧɨɠɢɧɚ adama adata adur

ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ (1-10): eka-1, dva-2, tri-3, catur-4, paĖca5, šaš-6, sapta-7, ašta-8, nava-9, daça-10 Ʌɟɤɫɢɤɚ:

76

deva – ɛɨɝ sena – ɜɿɣɫɶɤɨ agnis – ɜɨɝɨɧɶ mati – ɞɭɦɤɚ vari – ɜɨɞɚ madhu – ɦɟɞ pitar – ɛɚɬɶɤɨ

matar – ɦɚɬɢ svasar – ɫɟɫɬɪɚ svap – ɫɩɚɬɢ stha – ɫɬɨɹɬɢ dƗ – ɞɚɜɚɬɢ tras – ɬɪɹɫɬɢ sad – ɫɢɞɿɬɢ pƗ – ɩɢɬɢ

77

ɉɨɞɿɥ ɿɦɟɧ ɧɚ: ɚ) ɧɚɡɜɢ ɿɫɬɨɬ ɛ) ɧɚɡɜɢ ɪɟɱɨɜɢɧ

ȼɿɞɫɭɬɧɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɨɞɢ: ɱɨɥɨɜɿɱɢɣ, ɠɿɧɨɱɢɣ, ɫɟɪɟɞɧɿɣ

ɋɥɚɛɤɚ ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɚɰɿɹ ɯɟɬɬɫɶɤɢɯ ɜɿɞɦɿɧɤɿɜ ɭ ɦɧɨɠɢɧɿ

Ʉɨɧɤɪɟɬɧɟ ɨɛʉɪɭɧɬɭɜɚɧɧɹ ɥɚɪɢɧɝɚɥɶɧɨʀ ɬɟɨɪɿʀ Ɏ. ɞɟ ɋɨɫɫɸɪɚ ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ɯɟɬɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ

Ɂɛɟɪɟɝɥɨɫɹ ɛɚɝɚɬɨ ɚɪɯɚʀɱɧɢɯ ɪɢɫ ɩɨɪɿɜɧɹɧɨ ɡ ɿɧɲɢɦɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ

Ɉɞɧɚɤɨɜɟ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɿ ɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ

Ʌɚɪɢɧɝɚɥɶɧɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ h (haraus – «ɨɪɟɥ»)

Ɂɧɚɱɧɚ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɝɟɬɟɪɨɤɥɿɬɢɧɧɢɯ ɨɫɧɨɜ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ (vataraveteras – «ɜɨɞɚ»)

7.3. ɏɟɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

78

– ɝɪɟɰɶɤɚ: phero, fereis, ferei // pheromen, pherete, pherusi(n) – ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: fero, fers, fert // ferimus, fertis, ferunt – ɝɪɟɰɶɤɚ: heis, dyo, treis, tettares, pente, heks, hepta, octo, ennea, deka – ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ: unus, duo, tres, quattuor, quinque, sex, septem, octo, novem, decem ȯɜɚɧɝɟɥɿɽ, ɝɟɨɦɟɬɪɿɹ, ɝɟɨɝɪɚɮɿɹ, ɦɟɧɿɫɤ, ɧɟɮɪɢɬ, ɬɪɨɹɧɞɚ, ɥɟɜɚɞɚ, ɚɧɝɟɥ, Ȼɿɛɥɿɹ, ɚɪɬɨɫ, ɚɤɚɮɿɫɬ ɬɚ ɿɧɲɿ

ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ (1–10) ɜ ɝɪɟɰɶɤɿɣ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɚɯ

Ƚɪɟɰɢɡɦɢ ɜ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ

– ɨɞɧɢɧɚ: eimi, ei, esti(n) – ɦɧɨɠɢɧɚ: esmen, este, eisi(n)

Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ɧɟɫɬɢ» (ɩɪɟɡɟɧɫ) ɜ ɝɪɟɰɶɤɿɣ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɚɯ

Ⱦɿɽɫɥɨɜɨ «ɛɭɬɢ» (ɩɪɟɡɟɧɫ)

Ⱥ: ɿɦɟɧɧɢɤɢ ɿ ɞɿɽɫɥɨɜɚ ɦɚɥɢ ɪɨɡɜɢɧɟɧɿ ɜɿɞɦɿɧɢ Ȼ: Ɍɪɢ ɧɚɝɨɥɨɫɢ – ɚɤɭɬɧɢɣ, ɫɢɥɶɧɢɣ, ɰɢɪɤɭɦɮɥɟɤɫɧɢɣ

Ɇɨɜɚ ɨɞɧɿɽʀ ɡ ɜɟɥɢɤɢɯ ɫɜɿɬɨɜɢɯ ɤɭɥɶɬɭɪ Ƚɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ – ɨɫɧɨɜɚ ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ ȼɢɫɨɤɢɣ ɪɿɜɟɧɶ ɞɚɜɧɶɨɝɪɟɰɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ ɬɚɤ ɫɚɦɨ ɹɤ ɫɚɧɫɤɪɢɬ ɿ ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ ɿɞɟɧɬɢɮɿɤɭɸɬɶɫɹ ɹɤ ɮɭɧɤɰɿɨɧɚɥɶɧɨ ɜɢɫɨɤɨɪɨɡɜɢɧɟɧɿ ɦɨɜɢ

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɮɨɧɟɬɢɤɨ-ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɪɢɫɢ

x x x x

7.4. Ƚɪɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ (Greek)

79

ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɟ ɧɿɦɟɰɶɤɟ ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɟ ɿɬɚɥɿɣɫɶɤɟ ɥɢɬɨɜɫɶɤɟ ɩɨɥɶɫɶɤɟ ɱɟɫɶɤɟ ɬɚ ɿɧɲɿ

ɝɥɚɝɨɥɢɰɹ x x x x x

ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɟ ɪɨɫɿɣɫɶɤɟ ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɟ ɛɨɥɝɚɪɫɶɤɟ ɫɟɪɛɫɶɤɟ

ɤɢɪɢɥɢɰɹ

ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

x x x x x x x x

ɋɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ɂɚɯɿɞɧɨɝɪɟɰɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ƚɪɟɰɶɤɟ ɚɪɯɚʀɱɧɟ ɩɢɫɶɦɨ

Ɏɿɧɿɤɿɣɫɶɤɟ ɩɢɫɶɦɨ

(Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɟ ɞɟɪɟɜɨ ɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɚɥɮɚɜɿɬɿɜ)

7.5. Ƚɪɟɰɶɤɚ ɚɥɮɚɜɿɬɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ

80

ȼɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɞɿɽɫɥɿɜ ɭ ɩɪɟɡɟɧɫɿ Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ Ƚɨɬɫɶɤɚ ornare niman orno nima ornas nimis ornat nimiþ ornamus nimam ornatis nimiþ ornant nimand

Ʌɚɬɢɧɫɶɤɚ mensis lupus auris arare nox hortus habeo margo

Ʌɚɬɢɧɨ-ɝɨɬɫɶɤɿ ɝɪɚɦɚɬɢɱɧɿ ɿ ɥɟɤɫɢɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ

Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɿ ɪɢɫɢ ɝɨɬɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ: x ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɿɦɟɧɧɢɤɿɜ ɡɚ ɨɫɧɨɜɚɦɢ (ɹɤ ɭ ɫɚɧɫɤɪɢɬɿ) x ɞɜɚ ɨɫɧɨɜɧɿ ɞɿɽɫɥɿɜɧɿ ɱɚɫɢ: ɩɪɟɡɟɧɫ, ɩɪɟɬɟɪɢɬ x ɩɨɞɿɥ ɞɿɽɫɥɿɜ ɧɚ ɫɢɥɶɧɿ ɿ ɫɥɚɛɤɿ

Ƚɨɬɫɶɤɚ mena wulfs auso arjan nahts gards haban marka

ɉɢɫɟɦɧɿ ɩɚɦ’ɹɬɤɢ – ɩɟɪɟɤɥɚɞ Ȼɿɛɥɿʀ ɝɨɬɫɶɤɢɦ ɽɩɢɫɤɨɩɨɦ ȼɭɥɶɮɿɥɨɸ (ȱV ɫɬ.)

ɇɚɣɞɚɜɧɿɲɚ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɚ ɩɢɫɟɦɧɚ ɦɨɜɚ – ɜɚɠɥɢɜɢɣ ɨɛ’ɽɤɬ ɝɟɪɦɚɧɿɫɬɢɤɢ ɬɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

7.6. Ƚɨɬɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

81

ɞɨɜɝɿ: ơ, ɭ, ą, Ċ, Ƴ, ǐ

tri

trys catur

keturi

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɨ-ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɿ ɥɟɤɫɢɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ:

ɋɚɧɫɤɪɢɬ

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ

beržas – ɛɟɪɟɡɚ nešti – ɧɟɫɬɢ teta – ɬɿɬɤɚ erƝlis – ɨɪɟɥ lanjkas – ɥɭɤɚ dӁkui – ɞɹɤɭɸ

pañþa

penki

ašta

aštuoni

lӁdas – ɥɿɞ knyga – ɤɧɢɝɚ sniƝgas – ɫɧɿɝ greblys – ɝɪɚɛɥɿ šienas – ɫɿɧɨ

šaš

šeši

ɑɢɫɥɿɜɧɢɤɢ (1-10): vienas – 1, du – 2, trys – 3, keturi – 4, penki – 5, šeši – 6, septyni – 7, aštuoni – 8, devyni – 9, dešimt – 10

Ȼɟɡɩɪɢɣɦɟɧɧɢɤɨɜɢɣ ɦɿɫɰɟɜɢɣ ɜɿɞɦɿɧɨɤ: namas (ɞɿɦ) – name (ɜ ɞɨɦɿ)

ȼɨɤɚɥɿɡɦ

ɤɨɪɨɬɤɿ: ɚ, ɟ, ɿ, u

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ ɦɨɜɚ – ɨɞɧɚ ɡ ɧɚɣɞɪɟɜɧɿɲɢɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɜ ɹɤɿɣ ɡɛɟɪɟɝɥɨɫɹ ɛɚɝɚɬɨ ɚɪɯɚʀɱɧɢɯ ɮɨɪɦ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ. Ʌɢɬɭɚɧɿɫɬɢɤɚ – ɜɚɠɥɢɜɚ ɝɚɥɭɡɶ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ.

7.6. Ʌɢɬɭɚɧɿɫɬɢɤɚ (ɨɫɧɨɜɢ ɥɢɬɨɜɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ)

82

ɋɚɧɫɤɪɢɬ kas kataras sunus nauyas kada tada avis devas aštram stambhas Kas tava sunus?

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ ɦɨɜɚ kas kataras snjnus naujas kada tada avis dievas ašara stambas Kas tavo snjnus?

Ɂɧɚɱɟɧɧɹ ɯɬɨ ɿɧɲɢɣ ɫɢɧ ɧɨɜɢɣ ɤɨɥɢ ɬɨɞɿ ɜɿɜɰɹ ɛɨɝ ɫɥɶɨɡɚ ɫɬɨɜɩ ɏɬɨ ɬɜɿɣ ɫɢɧ?

Ʌɢɬɨɜɫɶɤɚ ɦɨɜɚ ɡɛɟɪɟɝɥɚ ɛɚɝɚɬɨ ɧɚɣɞɚɜɧɿɲɢɯ ɪɢɫ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ ɭ ɮɨɧɟɬɢɰɿ, ɝɪɚɦɚɬɢɰɿ ɿ ɥɟɤɫɢɰɿ. ȼɨɧɚ ɛɭɥɚ ɨɛ’ɽɤɬɨɦ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɛɚɝɚɬɶɨɯ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɿɜ [ɞɢɜ. Ʌɢɬɭɚɧɿɫɬɢɤɚ]

ɋɚɧɫɤɪɢɬ – ɨɞɧɚ ɡ ɨɫɧɨɜɧɢɯ ɞɚɜɧɶɨɿɧɞɿɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ, ɹɤɚ ɜɿɞɿɝɪɚɥɚ ɜɚɠɥɢɜɭ ɪɨɥɶ ɭ ɪɨɡɜɢɬɤɭ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ ɩɨɱɚɬɤɭ ɏȱɏ ɫɬ. Ⱥɧɝɥɿɣɫɶɤɢɣ ɥɿɧɝɜɿɫɬ ȼɿɥɶɹɦ Ⱦɠɨɧɫ (1746-1784) ɞɨɜɿɜ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ ɡ ɿɧɲɢɦɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ ɦɨɜɚɦɢ [ɞɢɜ. ɋɚɧɫɤɪɢɬɨɥɨɝɿɹ]

7.8. ɋɚɧɫɤɪɢɬɨ-ɥɢɬɨɜɫɶɤɿ ɥɟɤɫɢɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ

8. Видатні компаративісти 8.1. Август Шлейхер – компаративіст (1821-1864) 8.2. Пилип Фортунатов як компаративіст 8.3. Антуан Мейє – індоєвропеїст (1866-1936) 8.4. Єжи Курилович як компаративіст (1895-1978) 8.5. Бенвеніст Еміль – індоіраніст (1902-1976) 8.6. Освальд Семереньї – індоєвропеїст (1913-1996) 8.7. Олександр Мельничук – індоєвропеїст (1921-1997) 8.8. Олег Трубачов як індоєвропеїст (1930-2004)

83

84

Ɋɿɤ ɜɢɞɚɧɧɹ Ɍ. 1. – 1848 Ɍ. 2. – 1851

1861-1862

1852

1856-1857

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ

«ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɿ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ» («Sprachvergleichende Untersuchungern»)

«Ʉɨɦɩɟɞɿɭɦ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ» («Compedium der vergleichenden Grammatik der indogermanischen Sprachen»)

«Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɹ ɰɟɪɤɨɜɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ» («Formenlehre der Kirchenslavischen Sprache»)

«ɉɿɞɪɭɱɧɢɤ ɥɢɬɨɜɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ» («Handbuch der litauischen Sprache»)

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɿɞɟʀ ɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ

ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɚ ɝɪɚɦɚɬɢɤɚ, ɯɪɟɫɬɨɦɚɬɿɹ ɿ ɝɥɨɫɚɪɿɣ ɥɢɬɨɜɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ

Ɉɞɢɧ ɿɡ ɧɚɣɤɪɚɳɢɯ ɿ ɧɚɣɩɨɜɧɿɲɢɯ ɩɿɞɪɭɱɧɢɤɿɜ ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ ɞɪɭɝɨʀ ɩɨɥɨɜɢɧɢ ɏȱɏ ɫɬ. ɜ ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɨɦɭ ɦɨɜɧɨ-ɤɭɥɶɬɭɪɧɨɦɭ ɚɪɟɚɥɿ

ɇɚɭɤɨɜɚ ɯɚɪɚɤɬɟɪɢɫɬɢɤɚ ɤɥɚɫɢɱɧɢɯ ɦɟɪɬɜɢɯ ɦɨɜ: ɫɚɧɫɤɪɢɬɭ, ɝɪɟɰɶɤɨʀ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɨʀ, ɝɨɬɫɶɤɨʀ, ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɩɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ, ɩɪɚɛɚɥɬɿɣɫɶɤɨʀ ɿ ɩɪɚɝɟɪɦɚɧɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜ ɋɬɜɨɪɟɧɧɹ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨʀ ɝɪɚɦɚɬɢɤɢ ɛɚɥɬɨɫɥɨɜ’ɹɧɨ-ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɧɨʀ ɽɞɧɨɫɬɿ ɋɩɪɨɛɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿʀ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ (ɞɢɜ. ɨɤɪɟɦɭ ɬɚɛɥɢɰɸ)

Ɂɚɤɨɧ «ɡɟɬɚɰɢɡɦɢ» – ɡɦɿɧɚ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɯ ɩɿɞ ɜɩɥɢɜɨɦ «j»: ɲɜ. giva, ɿɬɚɥ. giorno, ɮɪ. jour Ȼɭɞɨɜɚ ɞɚɜɧɿɯ ɿ ɧɨɜɢɯ ɦɨɜ ȯɜɪɨɩɢ ɬɚ ʀɯɧɽ ɜɿɞɝɚɥɭɠɟɧɧɹ ɜ ɪɿɡɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɚɯ ɫɜɿɬɭ

(1821-1864)

8.1. Ⱥɜɝɭɫɬ ɒɥɟɣɯɟɪ – ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ

85

«ɋɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɨɟ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɟ» (1898) «ɋɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɚɹ ɮɨɧɟɬɢɤɚ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ» (1902) «ɋɤɥɨɧɟɧɢɟ ɢ ɫɩɪɹɠɟɧɢɟ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ» (1897) «Ɉɛ ɭɞɚɪɟɧɢɢ ɢ ɞɨɥɝɨɬɟ ɜ ɛɚɥɬɢɣɫɤɢɯ ɹɡɵɤɚɯ» (1895) «ɂɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɟ ɩɥɚɜɧɵɟ ɫɨɝɥɚɫɧɵɟ ɜ ɞɪɟɜɧɟɢɧɞɢɣɫɤɨɦ ɹɡɵɤɟ» (1896)

ɉ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ – ɡɚɫɧɨɜɧɢɤ ɿɫɬɨɪɢɱɧɨʀ ɚɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿʀ, ɨɞɧɿɽʀ ɡ ɝɚɥɭɡɟɣ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨʀ ɮɨɧɟɬɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

Ɂɚɤɨɧ ɩɪɟɦɿɳɟɧɧɹ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɜɿɞ ɩɨɱɚɬɤɭ ɧɚ ɤɿɧɟɰɶ ɫɥɨɜɚ ɭ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ (Ɂɚɤɨɧ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ-ɋɨɫɫɸɪɚ)

Ɍɟɨɪɿɹ ɩɪɨ ɡɜ’ɹɡɨɤ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɧɚɝɨɥɨɫɭ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɦɢ

Ɍɟɨɪɿɹ ɡɚɝɚɥɶɧɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɿ ɡɚɝɚɥɶɧɨɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɧɚɝɨɥɨɫɭ – ɜɡɚɽɦɨɡɚɥɟɠɧɿɫɬɶ ɡɜɭɤɿɜ (ɫɨɧɚɧɬɿɜ) ɿ ɫɤɥɚɞɨɜɨʀ ɜɢɫɯɿɞɧɨʀ (ɚɤɭɬɨɜɨʀ) ɬɚ ɫɩɚɞɧɨʀ (ɰɢɪɤɭɦɮɥɟɤɫɨɜɨʀ) ɿɧɬɨɧɚɰɿʀ

x x x x x

ɉɪɚɰɿ ɉɢɥɢɩɚ Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜɚ (1848-1914) ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ:

8.2. ɉ. Ɏɨɪɬɭɧɚɬɨɜ ɹɤ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ

86

ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨʀ ɩɪɚɦɨɜɢ x ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɢɣ ɦɟɬɨɞ – ɰɟ ɡɚɫɿɛ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɧɹ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɯ ɦɨɜ, ɚ ɧɟ ɰɿɥɶ x Ɂɚɥɭɱɟɧɧɹ ɞɨ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ ɦɟɬɨɞɿɜ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨʀ ɝɟɨɝɪɚɮɿʀ Ⱦɜɿ ɦɨɜɢ ɽ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ, ɹɤɳɨ ɜɨɧɢ ɨɛɢɞɜɿ ɛɭɥɢ ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɨɦ ɞɜɨɯ ɪɿɡɧɢɯ ɟɜɨɥɸɰɿɣ ɨɞɧɿɽʀ ɿ ɬɿɽʀ ɠ ɩɪɚɦɨɜɢ (Ⱥ. Ɇɟɣɽ)

x ȼɱɟɧɧɹ ɩɪɨ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɭ ɦɨɜɭ x Ƚɿɩɨɬɟɡɚ ɩɪɨ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɭ ɿ ɞɿɚɥɟɤɬɧɭ ɞɢɮɟɪɟɧɰɿɚɰɿɸ

Ⱦɟɹɤɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ:

x x x x

(Ɇ., 1938) «ɋɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɵɣ ɦɟɬɨɞ ɜ ɢɫɬɨɪɢɱɟɫɤɨɦ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɢ» (Ɇ., 1954) «Ɉɫɧɨɜɧɵɟ ɨɫɨɛɟɧɧɨɫɬɢ ɝɟɪɦɚɧɫɤɨɣ ɝɪɭɩɩɵ ɹɡɵɤɨɜ» (Ɇ., 1952) «Les dialectes indo-europeen» (1908) «Essai de chronologie des langues indo-europeennes» (1931)

x «ȼɜɟɞɟɧɢɟ ɜ ɫɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɨɟ ɢɡɭɱɟɧɢɟ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ»

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ:

8.3. Ⱥɧɬɭɚɧ Ɇɟɣɽ – ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬ (1866-1936)

8.4. ȯɠɢ Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱ ɹɤ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ (1895, ɋɬɚɧɢɫɥɚɜɿɜ – 1978, Ʉɪɚɤɿɜ) Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ Ⱥ: «L’accentuation des languages indo-europeens» («Ⱥɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɚ ɫɢɫɬɟɦɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ», 1952) Ȼ: «L’apophonie en indo-europeen» («ɑɟɪɝɭɜɚɧɧɹ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ», 1956) ȼ: «Le probleme des intonations balto-slaves» («ɉɪɨɛɥɟɦɚ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ», 1931)

Ⱦɟɹɤɿ ɬɟɨɪɿʀ ɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ ɭ ɩɪɚɰɹɯ ȯ. Ʉɭɪɢɥɨɜɢɱɚ Ⱥɤɰɟɧɬɨɥɨɝɿɱɧɿ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɿ ɱɟɪɝɭɜɚɧɧɹ ɝɨɥɨɫɧɢɯ ɜ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜɚɯ ɧɚ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɦɭ ɬɥɿ [ȼ] ɇɚɝɨɥɨɫ – ɤɚɬɟɝɨɪɿɹ ɦɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɚ, ɚ ɧɟ ɮɨɧɟɬɢɱɧɚ. Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɱɧɿ ɮɭɧɤɰɿʀ ɧɚɝɨɥɨɫɭ [Ⱥ, ȼ] ɉɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɿɧɬɨɧɚɰɿɣ [ȼ] Ɋɟɮɥɟɤɫɿʀ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɫɤɥɚɞɨɬɜɨɪɱɢɯ ɫɨɧɚɧɬɿɜ ɭ ɩɨɡɢɰɿʀ ɩɟɪɟɞ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɦɢ (ɪɨɡɜɢɬɨɤ *r ɭ ɛɚɥɬɿɣɫɶɤɢɯ ° ɦɨɜɚɯ) [Ȼ]

krt: k = ɡɚɞɧɶɨɹɡɢɤɨɜɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ ° r = ɫɤɥɚɞɨɬɜɨɪɱɢɣ ɫɨɧɚɧɬ ° t = ɛɭɞɶ-ɹɤɢɣ ɩɪɢɝɨɥɨɫɧɢɣ ɚ) krt > kirt ɩɟɪɟɯɿɞ *r ɜ ɛɚɥɬɨ-ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɪɟɮɥɟɤɫɢ: ° ɛ) krt > kurt *ir / *ɴr ° °

°

°

87

88

«ɇɚɪɢɫ ɫɨɝɞɿɣɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ. ȱȱ. Ɇɨɪɮɨɥɨɝɿɹ, ɫɢɧɬɚɤɫɢɫ, ɝɥɨɫɚɪɿɣ» (1929)

Ⱦɟɲɢɮɪɭɜɚɧɧɹ ɿ ɜɢɞɚɧɧɹ ɫɨɝɞɿɣɫɶɤɢɯ ɬɟɤɫɬɿɜ

«ɇɚɪɢɫ ɨɫɟɬɢɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ» (1959)

«ȱɧɮɿɧɿɬɢɜɢ ɜ ɚɜɟɫɬɿɣɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ» (1935)

«ȼɥɚɫɧɿ ɧɚɡɜɢ ɜ ɿɪɚɧɫɶɤɿɣ ɦɨɜɿ» (1966)

Ⱥɧɬɪɨɩɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɩɪɢɧɰɢɩ («Ʌɸɞɢɧɚ ɜ ɦɨɜɿ»)

Ʉɨɧɰɟɩɰɿɹ ɝɟɧɟɬɢɱɧɨɝɨ ɦɟɬɨɞɭ

«ɋɥɨɜɧɢɤ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɫɨɰɿɚɥɶɧɢɯ ɬɟɪɦɿɧɿɜ» (1969, ɭ 2-ɯ ɬɨɦɚɯ)

ɋɨɝɞɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ȱɪɚɧɿɫɬɢɤɚ (ɩɪɚɰɿ)

Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ

Ɍɟɨɪɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɤɨɪɟɧɹ

ɮɪɚɧɰɭɡɶɤɢɣ ɦɨɜɨɡɧɚɜɟɰɶ, ɭɱɟɧɶ Ⱥ. Ɇɟɣɽ, ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬ (ɿɧɞɨɿɪɚɧɫɶɤɟ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ)

(1902-1976)

8.5. Ȼɟɧɜɟɧɿɫɬ ȿɦɿɥɶ – ɿɧɞɨɿɪɚɧɿɫɬ

89

ɮɨɧɨɥɨɝɿɱɧɚ ɩɚɥɚɬɚɥɿɡɚɰɿɹ ɩɨɞɿɛɧɿɫɬɶ ɡɦɿɧ ɩɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɫɤɥɚɞɨɜɢɯ ɫɨɧɨɪɧɢɯ ɩɟɪɟɯɿɞ ɞɿɽɩɪɢɤɦɟɬɧɢɤɿɜ ɜ ɬɢɩ ɜɿɞɦɿɧɢ ɧɚ -joɩɨɞɿɛɧɿɫɬɶ ɜɿɞɦɿɧɸɜɚɧɧɹ ɞɿɽɫɥɿɜ (ɥɢɬ. duoti, ɫɥɨɜ. ɞɚɬɶ) ɡɧɚɱɧɚ ɫɩɿɥɶɧɿɫɬɶ ɫɥɨɜɧɢɤɨɜɨɝɨ ɫɤɥɚɞɭ, ɧɚɩɪɢɤɥɚɞ, ɜɿɞɫɨɬɨɤ ɫɩɿɥɶɧɨʀ ɥɟɤɫɢɤɢ ɥɢɬɨɜɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ ɡ ɞɟɹɤɢɦɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɦɢ ɫɬɚɧɨɜɢɬɶ: ɛɿɥɨɪɭɫɶɤɚ – 57%; ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɚ – 55%; ɪɨɫɿɣɫɶɤɚ – 54%; ɩɨɥɶɫɶɤɚ – 53%; ɫɟɪɛɫɶɤɚ – 53%; ɫɥɨɜɚɰɶɤɚ – 52%

Ʌɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɟ ɩɿɞɬɜɟɪɞɠɟɧɧɹ ɿɫɧɭɜɚɧɧɹ ɽɞɢɧɨʀ ɛɚɥɬɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɩɪɚɰɿ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ: x «Studies in the Indo-European System of Numerals» (1960) x «ȼɜɟɞɟɧɢɟ ɜ ɫɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɨɟ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɟ» (1980) x «Introduction to the Indo-European Linguistics» (1996)

ɍɝɨɪɫɶɤɢɣ ɬɚ ɚɧɝɥɿɣɫɶɤɢɣ ɦɨɜɨɡɧɚɜɟɰɶ, ɿɪɚɧɿɫɬ, ɮɚɯɿɜɟɰɶ ɡ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ

(1913-1996)

8.6. Ɉɫɜɚɥɶɞ ɋɟɦɟɪɟɧɶʀ – ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬ

90

ɜɿɞɨɤɪɟɦɥɟɧɢɦɢ (ɫɬɚɬɬɹ «Ʉɨɪɿɧɶ *kes ɿ ɣɨɝɨ ɪɿɡɧɨɜɢɞɢ ɜ ɥɟɤɫɢɰɿ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ», 1968) x Ƚɿɩɨɬɟɡɚ ɩɪɨ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɭɫɿɯ ɦɨɜ ɫɜɿɬɭ – ɦɨɜɧɢɣ ɦɨɧɨɝɟɧɟɡ (ȼɨɩɪɨɫɵ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɹ. – 1991. – ʋ 2-3)

x ȼɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɝɟɧɟɬɢɱɧɢɯ ɡɜ’ɹɡɤɿɜ ɦɿɠ ɤɨɪɟɧɹɦɢ, ɳɨ ɜɜɚɠɚɥɢɫɹ

Ⱦɟɹɤɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬɢɤɢ:

(ɫɩɿɜɚɜɬɨɪ) (1966) x «ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɫɥɨɜɧɢɤ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ» (ɪɟɞɚɤɬɨɪ). – Ɍ. 1-5 (1982-2006) x «ɉɪɨɛɥɟɦɚɬɢɤɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɢɢ ɜ ɫɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɨ-ɢɫɬɨɪɢɱɟɫɤɨɦ ɹɡɵɤɨɡɧɚɧɢɢ» (1989)

x «Ɋɨɡɜɢɬɨɤ ɫɬɪɭɤɬɭɪɢ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɨɝɨ ɪɟɱɟɧɧɹ» (1966) x «ȼɫɬɭɩ ɞɨ ɩɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɨɝɨ ɜɢɜɱɟɧɧɹ ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɢɯ ɦɨɜ»

ɉɪɚɰɿ ɡ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɨɝɨ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɚ:

8.7. Ɉɥɟɤɫɚɧɞɪ Ɇɟɥɶɧɢɱɭɤ – ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬ (1921-1997)

91

Ɂɜ’ɹɡɨɤ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿʀ ɿɡ ɫɥɨɜɨɬɜɨɪɨɦ ɿ ɫɟɦɚɧɬɢɤɨɸ ɫɥɨɜɚ Ɂɜ’ɹɡɨɤ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿʀ ɡ ɞɿɚɥɟɤɬɨɥɨɝɿɽɸ ɿ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɨɸ ɝɟɨɝɪɚɮɿɽɸ ɉɢɬɚɧɧɹ ɟɬɧɨɝɟɧɟɡɭ ɫɥɨɜ’ɹɧ ɿ ʀɯɧɶɨʀ ɩɪɚɛɚɬɶɤɿɜɳɢɧɢ ȱɧɞɨɚɪɿɣɫɶɤɿ ɫɥɿɞɢ ɭ ɉɿɜɧɿɱɧɨɦɭ ɉɪɢɱɨɪɧɨɦɨɪ’ʀ (ɧɚ ɨɫɧɨɜɿ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɯ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɣ ɥɟɤɫɢɤɢ ɞɚɜɧɶɨɫɤɿɮɫɶɤɨɝɨ ɩɟɪɿɨɞɭ) x ɇɨɜɿ ɚɫɩɟɤɬɢ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɯ ɞɨɫɥɿɞɠɟɧɶ: ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɹ ɿ ɤɭɥɶɬɭɪɚ, ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɹ ɣ ɟɬɧɨɝɟɧɟɡ

x x x x

Ɉɫɧɨɜɧɿ ɥɿɧɝɜɿɫɬɢɱɧɿ ɤɨɧɰɟɩɰɿʀ:

(1962) x «ɗɬɢɦɨɥɨɝɢɱɟɫɤɢɣ ɫɥɨɜɚɪɶ ɫɥɚɜɹɧɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ. ɉɪɚɫɥɚɜɹɧɫɤɢɣ ɥɟɤɫɢɱɟɫɤɢɣ ɮɨɧɞ» (ɪɟɞɚɤɬɨɪ). – ȼɵɩ. 1-17 (1974-1982) x Ɏɚɫɦɟɪ Ɇ. «ɗɬɢɦɨɥɨɝɢɱɟɫɤɢɣ ɫɥɨɜɚɪɶ ɪɭɫɫɤɨɝɨ ɹɡɵɤɚ» / ɩɟɪɟɜɨɞ ɫ ɧɟɦɟɰɤɨɝɨ Ɉ. Ɍɪɭɛɚɱɟɜɚ. – Ɍ. 1-4 (1964-1974)

x «Ɂɚɦɟɬɤɢ ɩɨ ɷɬɢɦɨɥɨɝɢɢ ɢ ɫɪɚɜɧɢɬɟɥɶɧɨɣ ɝɪɚɦɦɚɬɢɤɟ» (1972) x «Ʌɢɧɝɜɢɫɬɢɱɟɫɤɢɣ ɚɧɚɥɢɡ ɝɢɞɪɨɧɢɦɨɜ ɜɟɪɯɧɟɝɨ ɉɨɞɧɟɫɬɪɨɜɶɹ»

Ɏɭɧɞɚɦɟɧɬɚɥɶɧɿ ɩɪɚɰɿ:

8.8. Ɉɥɟɝ Ɍɪɭɛɚɱɨɜ ɹɤ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟʀɫɬ (1930-2004)

9. Основи наукової етимології 9.1. Основні аспекти етимології 9.2. Основні етапи етимологізування 9.3. Реконструкція архаїчних значень слів 9.4. Зразки етимологічних статей 9.5. Етимологічні паралелі «хліб» 9.6. Етимологічні словники індоєвропейських мов

92

93

¾ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɧɹ ɩɪɢɪɨɞɢ ɡɜɭɤɿɜ ¾ ɩɟɪɜɿɫɧɚ ɩɨɡɢɰɿɹ ɡɜɭɤɿɜ ɜɿɞɧɨɫɧɨ ɨɞɢɧ ɨɞɧɨɝɨ ¾ ɱɿɬɤɟ ɜɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɦɟɠ ɦɨɪɮɟɦ

¾ ɡɚɝɚɥɶɧɟ ɩɨɲɢɪɟɧɧɹ ɫɥɨɜɚ ¾ ɜɡɚɽɦɨɞɿɹ ɦɨɜ ɪɿɡɧɢɯ ɝɪɭɩ (ɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ – ɝɟɪɦɚɧɫɶɤɿ – ɪɨɦɚɧɫɶɤɿ) ¾ ɞɿɚɥɟɤɬɧɟ ɱɥɟɧɭɜɚɧɧɹ ɩɪɚɦɨɜ

Ʌɿɧɝɜɨɝɟɨɝɪɚɮɿɱɧɢɣ

¾ ɚɪɯɚʀɱɧɿ ɫɥɨɜɨɬɜɿɪɧɿ ɝɧɿɡɞɚ ¾ ɿɫɬɨɪɿɹ ɫɥɨɜɨɬɜɿɪɧɨʀ ɫɢɫɬɟɦɢ ɦɨɜɢ ¾ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɞɟɪɢɜɚɰɿɣɧɨʀ ɩɚɪɚɞɢɝɦɢ

¾ ɟɜɨɥɸɰɿɹ ɡɧɚɱɟɧɶ ɫɥɿɜ ¾ ɜɫɿ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɧɚ ɯɪɨɧɨɥɨɝɿɱɧɢɯ ɡɪɿɡɚɯ ¾ ɩɟɪɜɿɫɧɟ (ɝɟɧɟɬɢɱɧɟ) ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɥɿɜ

Ɏɨɧɟɬɢɱɧɢɣ

ɋɥɨɜɨɬɜɿɪɧɢɣ

ɋɟɦɚɧɬɢɱɧɢɣ

9.1. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɚɫɩɟɤɬɢ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿʀ

94

Ɂɿɫɬɚɜɥɟɧɧɹ ɮɨɪɦ ɞɪɟɜɧɿɯ ɦɨɜ, ɹɤɿ ɚɩɪɿɨɪɿ ɽ ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɢɦɢ (ɫɚɧɫɤɪɢɬ, ɯɟɬɬɫɶɤɚ, ɥɚɬɢɧɫɶɤɚ, ɝɪɟɰɶɤɚ, ɫɬɚɪɨɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ, ɝɨɬɫɶɤɚ)

ɨɩɢɫ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɢɯ ɞɟɧɨɬɚɬɿɜ ɬɚ ʀɯɧɿɯ ɨɫɨɛɥɢɜɨɫɬɟɣ (ɮɨɪɦɚ, ɤɨɥɿɪ, ɪɨɡɦɿɪ ɬɨɳɨ)

ɜɪɚɯɭɜɚɧɧɹ ɦɚɬɟɪɿɚɥɶɧɨʀ ɿ ɞɭɯɨɜɧɨʀ ɤɭɥɶɬɭɪ ɦɨɜɧɢɯ ɤɨɥɟɤɬɢɜɿɜ

ɚɧɚɥɿɡ ɮɨɪɦ ɫɥɿɜ ɞɪɟɜɧɿɯ ɿ ɫɭɱɚɫɧɢɯ ɦɨɜ

ȱV: ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɚɧɚɥɿɡ

ȱȱȱ: Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɜɢɯɿɞɧɨɝɨ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɫɥɨɜɚ

ȱȱ: Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɩɪɚɮɨɪɦ (ɚɪɯɟɬɢɩɿɜ)

ȱ:

9.2. Ɉɫɧɨɜɧɿ ɟɬɚɩɢ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɡɭɜɚɧɧɹ

95

ɧɿɦ. Wald «ɥɿɫ» ɞ.ɧɨɪɜ. vollr «ɧɟɨɛɪɨɛɥɟɧɟ ɩɨɥɟ» ɧɨɪɜ. voll «ɬɪɚɜ’ɹɧɟ ɩɨɥɟ» ɲɜ. vall «ɩɚɫɨɜɢɳɟ» ɿɽ. *waltus «ɞɢɤɢɣ» [ɧɿɦ. wild «ɞɢɤɢɣ»]

ɥɚɬ. casa «ɞɿɦ» (ɤɪɭɝɥɚ ɯɚɬɢɧɚ ɡ ɝɥɢɧɹɧɢɦɢ ɫɬɿɧɚɦɢ ɿ ɫɨɥɨɦ’ɹɧɢɦ ɞɚɯɨɦ) ɝɟɪɦ. hus, hutte (ɡɟɦɥɹɧɤɚ, ɹɦɚ, ɪɭɞɧɢɤ, ɧɨɪɚ) ɚɜɟɫɬ. kanta, kata (ɪɿɜ, ɜɚɥ, ɞɿɦ) ɭɤɪ. ɯɚɬɚ (ɜɿɞ ɫɤɿɮɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ)

ɿɫɬɨɪɿɹ ɧɚɪɨɞɭ ɟɬɧɨɝɪɚɮɿɹ ɤɭɥɶɬɭɪɚ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɶɤɢɣ ɭɤɥɚɞ

ɧɨɜɿ ɚɫɨɰɿɚɰɿʀ ɦɟɬɚɮɨɪɢɱɧɿ ɜɠɢɜɚɧɧɹ ɡɜɭɠɟɧɧɹ ɿ ɪɨɡɲɢɪɟɧɧɹ ɡɧɚɱɟɧɶ

Ɂɨɜɧɿɲɧɿ ɮɚɤɬɨɪɢ

ȼɧɭɬɪɿɲɧɿ ɮɚɤɬɨɪɢ

Ɂɦɿɧɚ ɡɧɚɱɟɧɶ

9.3. Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɚɪɯɚʀɱɧɢɯ ɡɧɚɱɟɧɶ ɫɥɿɜ

96

ɚɧɝɟɥ: ɪɨɫ., ɛɨɥɝ. áɧɝɟɥ, ɛɿɥɨɪ. ɚɧëɥ, ɩɨɥ. anioá, ɱɟɫɶɤ. andƟl, ɫɥɨɜ. anjel, ɫɟɪɛ. äɧɻeo, ɫɥɨɜɟɧ. angel, ɫɬ.ɫɥɨɜ. ɚɧɝɽɥɴ; ɡɚɩɨɡɢɱɟɧɧɹ ɡ ɝɪɟɰɶɤɨʀ ɦɨɜɢ – ĮȖȖİȜȠȢ («ɜɿɫɧɢɤ», «ɩɨɫɥɚɧɟɰɶ»), ɩɨɜ’ɹɡɚɧɟ ɡ ɞɿɽɫɥɨɜɨɦ ĮȖȖİȜȜȦ («ɨɝɨɥɨɲɭɸ», «ɩɨɜɿɞɨɦɥɹɸ»); ɦɨɠɥɢɜɨ, ɫɩɨɪɿɞɧɟɧɟ ɡ ɞɚɜɧɶɨɿɧɞɿɣɫɶɤɢɦ angirah («ɛɨɠɟɫɬɜɟɧɧɢɣ»); ɿɫɧɭɽ ɩɪɢɩɭɳɟɧɧɹ, ɳɨ ĮȖȖİȜȜȦ ɡɚɩɨɡɢɱɟɧɨ ɡ ɦɨɜ ɋɯɨɞɭ… (Ɍ. 1. – ɋ. 72) ɥɚɞɨɧɶ: ɩɨ ɩɪɨɢɫɯɨɠɞɟɧɢɸ ɩɪɟɞɫɬɚɜɥɹɟɬ ɫɨɛɨɣ ɡɜɭɤɨɜɨɟ ɜɢɞɨɢɡɦɟɧɟɧɢɟ ɞɪɟɜɧɟɪɭɫɫɤɨɝɨ ɫɥɨɜɚ ɞɨɥɨɧɶ (ɭɤɪ. ɞɨɥɨɧɹ). ȼ ɧɟɦ ɩɪɟɞɫɬɚɜɥɟɧɵ ɫɥɨɝɢ ɞɨɥɨ(ɧɶ) > ɥɨɞɨ(ɧɶ). Ⱦɚɥɟɟ ɜ ɪɟɡɭɥɶɬɚɬɟ ɚɤɚɧɶɹ… ɧɚɱɚɥɶɧɵɣ ɫɥɨɝ ɢɡɦɟɧɢɥɫɹ ɜ ɥɚ-. Ⱦɪɟɜɧɟɪɭɫɫɤɨɟ ɞɨɥɨɧɶ ɪɚɡɜɢɥɨɫɶ ɢɡ ɩɪɚɫɥɚɜɹɧɫɤɨɝɨ *dolnɶ ɫ ɢɡɦɟɧɟɧɢɟɦ -ol- ɦɟɠɞɭ ɫɨɝɥɚɫɧɵɦɢ ɜ ɩɨɥɧɨɝɨɥɨɫɧɨɟ ɫɨɱɟɬɚɧɢɟ -ɨɥɨ- (ɫɬ.ɫɥɨɜ. ɞɥɚɧɶ, ɩɨɥ. dáoĔ). ɉɪɚɫɥɚɜɹɧɫɤɨɟ *dolnɶ ɨɛɪɚɡɨɜɚɧɨ ɫ ɩɨɦɨɳɶɸ ɩɪɟɞɦɟɬɧɨɝɨ ɫɭɮɮɢɤɫɚ -nɶɨɬ ɢɧɞɨɟɜɪɨɩɟɣɫɤɨɝɨ ɤɨɪɧɹ *dol-/*dɚl- «ɧɢɡ», «ɭɝɥɭɛɥɟɧɢɟ». ȿɦɭ ɪɨɞɫɬɜɟɧɧɵ: ɝɨɬ. dɚl «ɞɨɥɢɧɚ», ɝɪ. tholos «ɩɟɳɟɪɚ».

Ɂɪɚɡɨɤ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɨʀ ɫɬɚɬɬɿ

* ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɿ ɫɬɚɬɬɿ ɩɨɞɚɸɬɶɫɹ ɡ ɧɟɡɧɚɱɧɢɦɢ ɫɤɨɪɨɱɟɧɧɹɦɢ

ɐɵɝɚɧɟɧɤɨ Ƚ. ɉ. ɗɬɢɦɨɥɨɝɢɱɟɫɤɢɣ ɫɥɨɜɚɪɶ ɪɭɫɫɤɨɝɨ ɹɡɵɤɚ. – Ʉ, 1989

ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɫɥɨɜɧɢɤ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ / ɡɚ ɪɟɞ. Ɉ. ɋ. Ɇɟɥɶɧɢɱɭɤɚ. – Ɍ. 1. – Ʉ., 1982-2006.

ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɿ ɫɥɨɜɧɢɤɢ

9.4. Ɂɪɚɡɤɢ ɟɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɯ ɫɬɚɬɟɣ*

97

ɝɨɬ. hlaibs, ɭɤɪ. ɯɥɿɛ (ɝɥɟɜɤɢɣ), ɞ.ɚ. hlaifs < ɿɽ. *kel «ɧɚɞɿɹɬɢɫɹ», «ɛɭɬɢ ɳɚɫɥɢɜɢɦ» (ɩɨɪ. ɚɧɝɥ. help «ɞɨɩɨɦɨɝɚ», ɝɨɬ. hleibjan «ɳɚɞɢɬɢ», «ɦɢɥɭɜɚɬɢ») ɚɧɝɥ. bread «ɯɥɿɛ» ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɫɢɬɶɫɹ ɡ ɚɧɝɥ. broad «ɲɢɪɨɤɢɣ», spread «ɪɨɡɬɹɝɭɜɚɬɢɫɹ», ɡ ɥɢɬ. prats «ɪɨɡɫɭɞɨɤ», ɝɪ. arton «ɯɥɿɛ» (ɩɨɪ. ɤɟɥɶɬ. arinka «ɡɥɚɤ», ɿɪɥ. aran «ɯɥɿɛ», arbar «ɭɪɨɠɚɣ», ɹɤɿ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɫɹɬɶɫɹ ɿɡ ɫɤɪ. artha «ɬɟ, ɳɨ ɞɨɫɹɝɧɭɬɟ») ɿɧɞɨɿɪ. rotta «ɯɥɿɛ» ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɫɢɬɶɫɹ ɡ ɪɨɫ. ɞɿɚɥɟɤɬɧɢɦ ɪɭɬɢɬɶ «ɥɚɦɚɬɢ»; ɪɨɫ. ɤɪɭɬɢɬɶ > «ɫɢɥɚ» (ɬɢɩɨɥɨɝɿɱɧɨ ɩɨɪ. *ger«ɤɪɭɬɢɬɢ» > ɧɿɦ. kraft «ɫɢɥɚ») ɥɢɬ. duonas «ɯɥɿɛ» ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɫɢɬɶɫɹ ɡ ɧɿɦ. dehnen «ɜɢɬɹɝɭɜɚɬɢ(ɫɹ)» ɿ ɡ ɫɤɪ. dunoti «ɝɨɪɿɬɢ» (ɩɨɪ. ɝɨɬ. hleibs «ɯɥɿɛ»)

Ⱥ:

Ȼ:

ȼ:

Ƚ:

ɋɥɨɜɚ ɿɡ ɞɚɧɢɦ ɡɧɚɱɟɧɧɹɦ ɡɞɟɛɿɥɶɲɨɝɨ ɫɩɿɜɜɿɞɧɨɫɹɬɶɫɹ ɿɡ ɡɧɚɱɟɧɧɹɦɢ «ɩɪɨɬɹɝɭɜɚɬɢ ɪɭɤɭ», «ɞɨɩɨɦɚɝɚɬɢ», «ɝɨɞɭɜɚɬɢ» (ɩɨɪ. ɯɟɬ. ninda «ɯɥɿɛ» < ɫɤɪ. natham «ɞɨɩɨɦɚɝɚɬɢ»)

(Ɇɚɤɨɜɫɶɤɢɣ Ɇ. Ɇ., 1989)

9.5. ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɿ ɩɚɪɚɥɟɥɿ: «ɏɅȱȻ»

98

Ⱥɜɬɨɪ, ɧɚɡɜɚ ɫɥɨɜɧɢɤɚ

Ɇɿɫɰɟ ɿ ɪɿɤ ɜɢɞɚɧɧɹ

Frisk H. Griechisches etymologisches Wörterburch Heidelberg, 1972 Leiden, 1986 ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ Lehmann W. Gothic etymological dictionary ɦɨɜɢ Mann S. Indo-European dictionary Hamburg, 1986 Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch Bern, 1959 ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɢɣ ɫɥɨɜɧɢɤ ɭɤɪɚʀɧɫɶɤɨʀ ɦɨɜɢ (ɡɚ ɪɟɞ. Ɍ. 1-5. – Ʉ., 1982-2006 Ɉ.ɋ. Ɇɟɥɶɧɢɱɭɤɚ) ɗɬɢɦɨɥɨɝɢɱɟɫɤɢɣ ɫɥɨɜɚɪɶ ɫɥɚɜɹɧɫɤɢɯ ɹɡɵɤɨɜ. ȼɵɩ. 1-17. – Ɇ., 1974-1987 ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɉɪɚɫɥɚɜɹɧɫɤɢɣ ɥɟɤɫɢɱɟɫɤɢɣ ɮɨɧɞ ɦɨɜɢ Ɏɚɫɦɟɪ Ɇ. ɗɬɢɦɨɥɨɝɢɱɟɫɤɢɣ ɫɥɨɜɚɪɶ ɪɭɫɫɤɨɝɨ ɹɡɵɤɚ Ɍ. 1-4. – Ɇ., 1964-1973 Machek V. Etymologicky slovnik jazyka þeskeho a Praha, 1957 slovenskeho Falk H.S., Torp A. Wortschatz der germanischen Göttingen, 1979 Spracheinheit Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ Skeat W. An etymological dictionary of the English Oxford, 1956 language Gamillscheg E. Etymologisches Wörterbuch der Heidelberg, 1965 Ɋɨɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ französichen Sprache Meyer W. Romanisches etymologisches Wörterbuch Heidelberg, 1968

Ɇɨɜɢ

9.6. ȿɬɢɦɨɥɨɝɿɱɧɿ ɫɥɨɜɧɢɤɢ ɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɢɯ ɦɨɜ

ДОДАТОК ІНДОЄВРОПЕЙСЬКА МІФОЛОГІЯ Поняття міфології Міфологія (від грец. mythos “сказання, оповідь, розрада” і logos “слово, поняття, вчення”) – це універсальний спосіб мислення, характерний для первісного суспільства і заснований не на логіці, а на фантазії. Міф являє собою ототожнення реального та ідеального. Характерна особливість міфології полягає в тому, що вона існує в органічній єдності із ритуальними формами поведінки, які диктуються традиціями роду, етносу. Первісна міфологія була засобом пізнання і пояснення світу, шляхом до пізнання законів буття. Вона є не жанром словесності, а фактом особливого світосприйняття, якому надається словесна форма – пісенна, ритуально-обрядова, сюжетно-розповідна. В цій формі природне або суспільне явище, яке сприймається емоційно, подається як дія або стан божества чи легендарного героя, і бачать в ньому не художній фіктивний образ, а реальний, тілесний феномен. Індоєвропейська сім’я народів подібна на розлоге дерево з могутнім коренем. Індоєвропейці вийшли на арену історії вперше як воїни на бойових колісницях і з бойовими бронзовими сокирами, її представники продовжують відігравати в історії людства величезну роль. Розселившись на просторах Європи та Азії, індоєвропейці розділилися на безліч пранародів. Кожен з цих пранародів залишив свій унікальний слід в історії та культурі людства. У зв’язку з багаточисельними розділеннями індоєвропейських народів та появою нових народів, стародавні індоєвропейські боги отримували нові звучання та образи, відповідно до різних історичних доль своїх шанувальників, проте, зберегли глибоко споріднені риси, які можливо реконструювати. В індоєвропейському пантеоні небесні боги утворюють найбільш цілісні образи. Модифікації структурного ядра індоєвропейської міфології перебували в тісному зв’язку з соціо-культурними змінами в житті древніх народів Євразії. При цьому його елементи виявилися надзвичайно стійкими. Після краху язичницьких релігій, вони в основному сплавилися з образами християнської традиції, а потім увійшли в якості важливих компонентів культури сучасної Європи та Азії, внаслідок чого відбулося їх своєрідне “друге народження” (т.зв. «культурне неоязичництво»).

99

Бог Ясного Неба Ім’я бога Ясного Неба майже у всіх своїх варіантах походить від праіндоєвропейського deiuo- “денне, сяюче небо”: індійський Дьяус, балтський Дієвас, латинський Деус, германський Тіу, кельтський Тевтат, хеттський Тіват, грецький Зевс (архаїчна форма – Дів), слов’янське Диво (Дівъ). Він є найбільш древнім чоловічим персонажем пантеону, саме він був головою пантеону індоєвропейців на початку їх існування, був богом племінної общини, володів законодавчими та військовими функціями. Останнє є те, що відрізняє даний образ у пастуших племен індоєвропейців від небесних богів в передуючих їм землеробських культурах. Надалі Бога Ясного Неба “заслонили” інші образи, що викликало навіть появу спеціальних пояснюючих міфів, таких як міф про “падіння Дьяуса” в Індії і кельто-германський сюжет про втрату богом золотої руки і неможливості з цієї причини виконувати функції “царя богів”. Така ситуація була характерна для народів Північної та Західної Європи та індо-іранців. Але у Середземномор’ї розвиток образу бога Ясного Неба пішов іншим шляхом. У греків, італіків та етрусків Зевс, Юпітер і Тін являють злиття образів богів Ясного Неба і Грому. Бог Грому Ім’я Бога Грому походить від двох пра-індоєвропейских коренів, які однаково означають «грім», «бити», «вдаряти»: 1) *perk-: індоарійський Парджанья, балтський Перкунас, скандінавський Фьоргун, слов’янський Перун; 2) *tar-: кельтський Тараніс, германські Донар і Тор, етруський Хару, іранський Тура. Бог Грому був покровителем військової дружини, котра прийшла на зміну племені як цілісного колективу в період походів 100

індоєвропейців у ІІ тис. до н.е. Його символом був молот/сокира, сам він зображався як воїн на колісниці, священною твариною його був орел та тур, деревом – дуб, його супроводжували вовки та леви. Бог Грому виконує виражену функцію як охоронця світу від сил хаосу, так і його відновлювача (ведичним богом грому стає бог Індра, в імені якого виявляємо семантику «ядра» як «потенційної чоловічої сили»). Один з найважливіших сюжетів, пов’язаних з Богом Грому, – його боротьба зі змієподібним чудовиськом (Тор і Світовий Змій – скандінави; Зевс і Тіфон – греки; Індра і Врітра – індійці; Бог Грози і Іллуянка – хетти) або демонічними велетнями (турси/ йотуни/тролі – германці, титани/гіганти – греки, асури/ракшаси – індуси, деви/пері – іранці). Ще більш значна опозиція Бога Грому і Бога Земних Сил, в котру (зазвичай на боці останнього) виявляється втягненим і Бог-ШаманКультурний Герой. Причини такої колізії можуть бути різними. Поперше, пряме візуальне протиставлення грозоносних хмар і землі, в яку б’є блискавка. По-друге, надто виокремлювалися соціальні групи, які стояли за цими богами. Для жерців цієї епохи було важко переносити дух військової знаті і його уособлення – Бог Грому. За відданням переваги Богові Грому або Богові Земних Сил стояв вибір одного із взаємовиключаючих шляхів розвитку. Наприклад – кельти і римляни. Після того, як у кельтів влада перейшла до жерців-друїдів, вони поклонялися богові лісу рогатому Цернунну Єзусу і жили в ірраціональному магічному світі, підтримуючи контакти з подібними собі етрусками. А римляни звеличили Юпітера (який, як Бог Ясного Неба, увібрав у себе багато рис Бога Грому) і створили могутню військово-державну машину. Компроміс між містикою і раціоналізмом було важко досягнути. Не дивно, що в Ірані однією з цілей реформи жерця Заратуштри, підтриманого мідійськими жерцями-магами, було скинення військо– вого бога-громовержця до рівня демонів (девів). Проте його поша– нування збереглося у північноіранських скотарських племен Турану, де панівну роль відігравала військова верства. Поступово, у зв’язку з ускладненням соціуму, вплив Бога Грому у всіх частинах індоєвропейського світу починає слабнути. На цьому фоні винятком стоять східні балти та слов’яни, князі котрих зберегли Перкунаса / Перуна в якості верховного бога аж до часів християнізації. Цікавий феномен являє собою нове звеличення Бога Грому Тора/Донара у західних германців за часів їхнього зіткнення з Римською імперією.

101

Бог Земних Сил Бог Земних Сил відпочатково співвідносився з грунтом як зоною проростання і помирання, колобігу життя і смерті. Надалі він розділився у більшості традицій на цілий ряд персонажів. Одна лінія представлена богами, чиї імена походять від кореня *uel-/*uer-, пов’язаного зі світом багатства (грецький Уран, ведичний Варуна, індійський Вала, балтський Велс, Велняс, слов’янський Велес, етруський Велфа, пруський Патолс, грецький Плутос, осетинський Афсаті). Після християнізації риси бога перейшли на покровителя худоби святого Власія. Інша група об’єднює локальні божества, які безпосередньо втілювали стихію лісу (грецький Пан, балтські Пушан і Пушкайтіс). Багато взагалі володіють власними іменами (індійський Рудра, кельтський Цернунн і Єзус, грецький Діоніс і Бахус, фракійський Вакх, ведичний Варуна та ін.) виникає враження, що розщеплення колись єдиного образу носить зовнішній характер. Воно пов’язане з тенденцією в ряді культур використовувати у зверненні до Бога Земних Сил не головне ім’я, котре було табуйоване, а різні епітети. До того ж, деякі риси даного непередбаченого образу починали вважатися негідними бога і отримували незалежне існування. Так виник індійський демон Вала, наявний у “Рігведі” паралельно з великим богом Рудрою. Яка ж група населення стояла за цим великим образом? Найвірогідніше, жрецтво, а не вільні селяни-аграрії. Бо саме земні боги були перш за все пов’язані з магією. Кельтський бог Дагда, пізніше втілення Цернунна, називається “богом друїдизму”. Язичницькі пруси, які керувалися жерцями, на чолі свого пантеону поставили Патолса. Символіка Бога Земних Сил має чітко зооморфну природу, бо однією з його функцій було покровительство тваринному світові, домашньої худоби. Найбільш характерними священними тваринами даного персонажу був бик. Звідси бичі роги Рудри, Діоніса, Велеса, оленячі роги Цернунна, демонструючі сексуальну силу і міць. Тривалий час цей атрибут наділявся позитивним змістом, аж поки не був відкинутий християнами. Проте як символ могутності роги продовжували користуватися любов’ю певних груп населення, як от у середньовічного рицарства – на шоломах і гербах. Міфологія Бога Земних Сил включає ряд сюжетів, котрі можуть вибудовувати у послідовний ланцюг.

102

Один з них – це союз з Великою Богинею, союз двох стихій, які втілюють світ родючості. Але Бог Грому також розглядається інколи як супруг Богині. Звідси виникає міфологічний конфлікт між Богом Земних Сил і Богом Грому, “верхом” і “низом” (у слов’ян богиня Коляда вагітніє від Велеса і виганяється громовержцем-чоловіком Перуном на землю, де народжує Божича або двох синів – одного від Велеса, другого – від Перуна; у індійській міфології бог родючості Варуна зваблює дружину сонячного бога Мітри апсару Урваші, яка народжує двох синів-мудреців). Бог-Герой-Шаман В деяких індоєвропейських пантеонах Бог Грому і Бог Земних Сил відступають перед Богом-Героєм-Шаманом (наприклад, германоскандінавський Одін, фракійський Герой). Тип Бога-Героя близький до Бога Земних Сил, але має власну специфіку, походячи від образу першопредка. Тому не здивує, що його священною твариною часто є олень. Першопредкові приписувалося не тільки породження людства, але й встановлення норм поведінки, створення культурних цінностей, боротьба з чудовиськами. Тому виникли дві тенденції розвитку даного типу. Перша виявляла саме “культуртрегерський” аспект божества, а друга – “героїчний”. Перша тенденція призвела до виникнення образу “царя золотого віку”, дарителя благ і наставника людей (індоіранський Яма/Йїма, афганський Імра, германський Імір), який починає трактуватися і як перша померла людина, цар мертвих. А звідси недалеко й до образу “психопомпа” – провідника душ до загробного світу (грецький Гермес). Але одночасно й посередника між світами, передавача культурних цінностей (литовський Совій, грецький Гермес, римський Меркурій, скандінавський Одін, кельтський Луг). Крім того, розщеплення колись єдиного типу доходило до того, що Одін вбивав Іміра – такого ж Героя. Не менш значимі образи виникають і в руслі “героїчного” розвитку типу. Тут можна прослідкувати такі молодші лінії, які сформувалися ще в період індоєвропейської єдності. Одна з них представлена в індоіранському світі божеством, яке в імені має корінь *Trit- (індійський Тріта, іранський Траетона/Ферідун, 103

слов’янський Іван Третяк (або Третій син), скіфський Таргітай). Головний сюжет пов’язаний з даними персонажами – перемога над триголовим монстром. Отже, індоєвропейська міфологія містить два архетипних сюжети перемоги над монстром – поєдинок Бога Грому з Космічним Змієм і поєдинок Героя з триголовим монстром. Їх іноді змішують, але за походженням ці сюжети відмінні. У Східній та Центральній Європі Герой має риси обох варіацій – «культуртрегерської» та «героїчної». Але все ж тут переважає індоіранське трактування Героя як вершника (слов’янський Ярило, фракійський Герой, скіфський Таргітай, скандинавський Хельгі). Образ Героя як Вершника містив могутню перспективу розвитку. Його поява починає пов’язуватися з есхатологією, вона потрапляє у буддизм та вішнуїзм (Калкі Аватара). В районі Середземномор’я відбулася вторинна уніфікація Героя в образ Геракла. Після запровадження християнства вони ототожнюються зі Святим Георгієм – вершником на білому коні, переможцем дракона. У соціальному плані Культурний Герой з його роллю законодавця і захистника став втіленням елітарної царської влади. У Римі імператори вимагали зображати себе з атрибутами Геракла, а в Греції багато династій виводили від нього своє походження (Геракліти). Теж спостерігаємо в Германії (від Хельгі), Скіфії (від Геракла/Таргітая), Індії (Рами) та ін. Також функції Героя та Бога Ясного Неба значно перекривалися. Тому виник навіть особливий тип – Близнюки (Ашвіни, Діоскури, Божичі). При цьому конфлікту, який був з Богом Грому, не виникало. Велика Богиня Велика Богиня є єдиним жіночим персонажем у індоєвропейському пантеоні. Її образ сягає корінням в матріархальний неоліт, коли вона наділялася космічною природою. У патріархальному індоєвропейському суспільстві відбулося зниження її образу. Вона втратила свою небесну іпостась. З цієї причини виник пояснюючий міф, який розповідає про її зраду Богові Грому з Богом Земних Сил (слов’янська Коляда, індуїстська Тара, ведична Урваші) і перетворення після цього у хтонічну богиню. У процесі еволюції образ Великої Богині зазнав розщеплення на чисельні самостійні персонажі: 104

– богиня землі (грецька Гея, індійська Прітхіві, скандинавська Ерд, балтійська Земес маті); – богиня долі, шлюбу і родини (грецька Гера, італійська Юнона, скандинавська Фрейя, слов’янська Прія, кельтська Брігіта, індійська Лакшмі); – богиня-мати (кельтська Дану, індійська Дана, слов’янська Дана, хеттська Ханнаханна, фракійська Кібела); – богиня священного вогню (грецька Гестія, італійська Веста, індійська Тапаті, скіфська Табіті, балтська Габія), покровителька лісу (грецька Артеміда, італійська Діана); – богиня родючості (грецька Деметра, італійська Церера); – богиня любові (грецька Афродіта, римська Венера, індійська Урваші); – богиня війни (грецька Афіна, кельтська Морріган, індійська Дурга/Калі); – вісниця смерті (грецькі Еринії, етруська Ванф, кельтські Банші, скандінавські Валькірії, балтські Вели, південно-слов’янські Вили); – богині долі групувалися у тріади (грецькі Мойри, італійські Парки, скандинавські Норни, балтські Лайма, Декла і Карта). Зооморфна символіка Великої Богині була багатоманітна – птахи (сова, голуб, зозуля), змії, риби, комахи. Звісно, природно, що основним середовищем поклоніння Великій Богині та її персоніфікаціям були жінки. Природно, що культ Богині був тісно пов’язаний з магією, йдучи від віри в чародійні та віщувальні здібності жінок. Після християнізації відбулося мовби вторинне розщеплення образу Великої Богині, на цей раз за принципом “благе” – “шкідливе”. Негативне начало послужило для формування образу відьми. Разом з цим, цілий ряд функцій та атрибутів Великої Богині був поширений на пошанування жіночих персонажів християнської релігії (Богородицю, святих).

105

106 Linguistic family Comparative linguistics Primitive language Primitive indo-European language

ȱɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

Ɇɨɜɧɚ ɫɿɦ’ɹ

ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɨ-ɿɫɬɨɪɢɱɧɟ ɦɨɜɨɡɧɚɜɫɬɜɨ

ɉɪɚɦɨɜɚ

ɉɪɚɿɧɞɨɽɜɪɨɩɟɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

ɉɪɚɫɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ɋɟɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹ

3

4

5

6

7

8

9

Germanische Sprachen

Genetische Klassifizierung der Sprachen

ɇɿɦɟɰɶɤɚ ɦɨɜɚ

Slavic languages Romanic languages

11 ɋɥɨɜ’ɹɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

12 Ɋɨɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

Romanische Sprachen

Slawische Sprachen

Relationship of languages Sprachver wand schaft

Rekonstruktion

10 ɋɩɨɪɿɞɧɟɧɿɫɬɶ ɦɨɜ

Reconstruction

Primitive slavic language Urslawische Sprache

Urindoeuropeische Sprache

Ursprache

Vergleichende Sprachwissen schaft

Sprach familie

Indo-European languages Indoeuropeische Sprachen

Germanic languages

Ƚɟɪɦɚɧɫɶɤɿ ɦɨɜɢ

2

Genetic classification of languages

Ⱥɧɝɥɿɣɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

Ƚɟɧɟɚɥɨɝɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɦɨɜ

ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɚ ɦɨɜɚ

1

ʋ

Langues romanes

Langues slaves

Parente linguistique

Reconstruction

Langue slave primitive

Langue indo-europeenne primitive

Langue-mere

Grammaire comparee

Famille linguistique

Langues indo-europeennes

Langues germaniques

Classification genealogique des langues

Ɏɪɚɧɰɭɡɶɤɚ ɦɨɜɚ

11. Ɇɿɠɦɨɜɧɚ ɬɟɪɦɿɧɨɥɨɝɿɹ ɡ ɤɨɦɩɚɪɚɬɢɜɿɫɬɢɤɢ

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК Акут (лат. acutus – гострий, високий) – один з видів тонічного наголосу в давньогрецькій мові, який характеризувався підвищенням голосу в ненаголошеному складі. Акцентологія (лат. accentus – наголос і logos – вчення) – розділ мовознавства, що вивчає природу і функціонування наголосу. Архетип (грец. archetypon – прообраз) – в порівняльноісторичному мовознавстві вихідна для наступних утворень мовна форма, що реконструйована на основі закономірних відповідностей в споріднених мовах. Астериск (грец. aster – зірка) – спеціальний знак * на початку кожної окремо вживаної гіпотетичної одиниці. Ареальна лінгвістика (лат. area – простір) – розділ мовознавства, який на основі методу картографування мовних явищ вивчає їх територіальне поширення. Балтистика – комплекс філологічних наук, які вивчають балтійські мови, матеріальну і духовну культуру балтомовних народів. Генеалогічна класифікація мов (грец. genealogia – родовід) – вивчення і групування мов світу на основі споріднених зв’язків між ними. Германські мови – одна з груп споріднених мов індоєвропейської сім’ї, у складі якої виділяються західна і північна підгрупа. Гіпотеза (грец. hypothesis – припущення) – наукове припущення, яке висувається для пояснення певних явищ дійсності; будь-яке припущення, яке потребує підтвердження. Глотальна теорія – теорія розвитку індоєвропейських зімкнутих приголосних фонем, яка ґрунтується на порівняльній фонології індоєвропейських мов. Глотогенез (грец. glōtta – мова і genesis – походження) – процес становлення людської мови. Глотогонія (грец. glōtta – мова і gonos – народження) – розділ мовознавства, що вивчає походження і розвиток мови. Глотохронологія (грец. glōtta – мова, chronos – час і logos – вчення) – розділ компаративістики, який досліджує швидкість мовних змін і визначає на цій основі час розділення споріднених мов. Готська мова – одна з давніх германських мов (східна підгрупа), 107

яка зберегла значну близькість із загально германською і відіграє важливу роль в індоєвропеїстиці. Грассмана закон – закон асиміляції придихових в давньогрецькій і давньоіндійській (санскриті) мовах (Г. Грассман, 1863 р.). Грімма закон – закон регулярних відповідностей між індоєвропейськими і германськими приголосними (інша назва – перший пересув приголосних в германських мовах). Двоїна – форма числа відмінюваних слів і дієвідмінюваних слів, яка вживається в деяких мовах на означення двох осіб чи предметів і протиставляється однині і множині. Дивергенція (лат. divergentia – розходження) – розходження споріднених мов внаслідок особливих соціально-історичних умов. Дифтонг (грец. diphtongos – двоголосний) – складний голосний, який складається з двох елементів, що утворюють фонетичну єдність. Діахронічне мовознавство – мовознавство, яке розглядає мову в її історичному розвитку. Діахронічний словотвір – словотвір, який вивчає шляхи виникнення похідних слів у різні періоди розвитку мови та їх етимологічну словотвірну будову. Діахронія (грец. dia – через і chronos – час) – дослідження мови у часі, в її історичному розвитку. Закон відкритого складу – закономірність розташування звуків у складі за принципом зростаючої звучності. Звуження лексичного значення – розвиток значення слова, внаслідок якого слово називає лише частину явищ, які відображало його попереднє значення. Зіставний метод – система наукових прийомів для синхронного порівняльного дослідження двох або кількох мов. Синоніми: типологічний метод, синхронно-порівняльний метод. Етимологічний аналіз – це аналіз, метою якого є з’ясування джерел і часу виникнення слова, його походження, розкриття первісного значення слова, реконструкція найдавніших форм і звукового оформлення слова. Етимологія (грец. etymon – позначення і logos – вчення) – розділ мовознавства, який вивчає первинну семантику, походження й етапи розвитку слів та морфем. Індоєвропейські мови – родина споріднених мов, до якої входять 108

індійська, іранська, слов’янська, балтійська, германська, романська, кельтська, грецька, албанська, вірменська групи мов. Історична діалектологія – розділ діалектології, що вивчає територіальні діалекти на різних етапах розвитку певної мови. Історична лексикологія – розділ мовознавства, що вивчає формування і розвиток словникового складу мови, історію слів, зміни в різних групах слів. Історична морфологія – розділ історичної граматики, що досліджує становлення і розвиток морфологічної структури мови. Історична (діахронічна) фонетика – галузь історії мови, що досліджує зміни у звуковій будові з фонетичного і фонологічного поглядів від найдавнішого періоду мовного існування до сьогодні. Історія мови – наука, що вивчає походження, становлення, основні тенденції історичного розвитку певної мови. Кельтологія – комплекс гуманітарних дисциплін, які вивчають мови, літературу, історію, етнографію і археологію кельтських народів. Компаративістика – галузь мовознавства, яка в порівняльноісторичному аспекті вивчає споріднені мови. Ларингальна теорія (грец. larinx – гортань) – теорія найдавнішого складу, походження і чергування індоєвропейських голосних, яка виходить з існування у прамові особливих фонем – ларингалів. Лескіна закон – закон скорочення прикінцевої довготи в пралитовській (прабалтійській) мові. Лахмана закон – закон подовження короткого кореневого голосного в латинських дієприкметниках на -tus, якщо дієслівний корінь закінчувався на дзвінкий зімкнений. Летоністика – наука, предметом якої є латвійська мова і її вивчення в порівняльно-історичному і синхронічному аспектах. Литуаністика – вчення про історію і сучасний стан литовської мови. Мертві мови – це мови, що вийшли з ужитку й не функціонують у природній формі та засвідчені тільки в пам’ятках писемності. Мова-основа – реконструйована для даної сім’ї прамова, від якої беруть початок усі мови, які належать до цієї сім’ї. Синонім: прамова. Мовна сім’я – сукупність мов, утворених від однієї прамови. Мовний союз – група мов, у яких спільні риси витворилися 109

не внаслідок спорідненості, а склалися поступово під впливом історичних і географічних чинників. Моновокалізму закон (грец. monos – один і лат. vocalis – голосний звук) – гіпотеза Ф. де Соссюра, згідно з якою короткі і довгі голосні індоєвропейської прамови історично походять від *ĕ. Ностратична теорія (лат. noster – наш) – теорія, згідно з якою окремі мовні родини об’єднуються на глибшому етапі реконструкції в одну ностратичну надродину. Синонім: борейська теорія. Палаталізація (лат. palatum – піднебіння) – пом’якшення приголосних у певних фонетичних позиціях унаслідок додаткового підняття середини спинки язика до піднебіння. Повноголосся – у мовознавстві – сполуки -оро-, -оло-, -ере-, -еле-, що виникли із праслов’янських -оr-, -оl-, -еr-, -еl- у позиції між приголосними/ Порівняльна граматика – розділ порівняльно-історичного мовознавства, що вивчає закономірності історичного розвитку граматичних структур споріднених мов. Порівняльно-історичне мовознавство – лінгвістичний напрям, який досліджує мови для встановлення їхньої спорідненості та вивчення історичного розвитку споріднених мов. Порівняльно-історичний метод – сукупність прийомів історикогенетичного дослідження мовних сімей і груп для встановлення закономірностей їх розвитку. Прабатьківщина слов’ян – територія, де праслов’яни зародилися як окремий етнос, ймовірно, від Середнього Дніпра до басейну Вісли. Праіндоєвропейська мова – сукупність індоєвропейських діалектів, які лягли в основу індоєвропейських мов. Прамова – мова, з діалектів якої виникла група (сім’я) споріднених мов. Праслов’янська мова – прамова усіх слов’янських мов, діалектами якої послуговувалися давньослов’янські племена. Праформа – вихідна для пізніших утворень мовна форма, реконструйована на основі закономірних відповідників у споріднених мовах. Синонім: архетип. Прутеністика – порівняльно-історичне вивчення пруської мови в контексті індоєвропеїстики. Редукція (лат. reductio – повернення) – ослаблення вимови 110

ненаголошених голосних, результатом якого є їх якісна видозміна або повне зникнення. Реконструкція – відновлення мовних одиниць (форм і значень) за допомогою порівняльно-історичного методу. Романські мови – група мов індоєвропейської сім’ї, які пов’язані спільним походженням від латинської мови і спорідненими закономірностями розвитку. Сім’я мов – сукупність споріднених мов, об’єднаних спільністю походження. Слов’янські мови – одна з груп індоєвропейської мовної родини, що охоплює мови слов’янських народів. Сонант (лат. sonans – той, що звучить) – приголосний звук, який може бути складотворчим. Спорідненість мов – це зв’язок між окремими мовами, які об’єднуються спільністю походження від єдиної в минулому мовиоснови. Старослов’янська мова – найдавніша літературно-писемна мова слов’ян, що дійшла до нас у пам’ятках Х-ХІ ст. Субстрат (лат. sub – під і stratum – пласт) – мова-підоснова, елементи якої розчинилися у мові, що нашарувалася на неї. Суперстрат (лат. superstratum – покладене зверху) – залишкові сліди мови прийшлого населення в мові місцевого населення. Теорія родовідного дерева – теорія німецького мовознавця Августа Шлейхера про походження індоєвропейських мов від однієї прамови. Теорія хвиль – теорія німецького мовознавця Йоганеса Шмідта, згідно з якою кожне нове мовне явище поширюється з певного центра хвилями, що поступово згасають, через що споріднені мови переходять одна в одну. Фонема (грец. phōnēme – звук) – найменша неподільна звукова одиниця мови, що поєднує у собі різні диференційні ознаки й служить для побудови і розрізнення морфем і слів. Фонетичні закони – закони, що керують регулярними змінами звукових одиниць, їхніх чергувань і сполучень. Синонім: звукові закони. Хеттська мова – одна з хетто-лувійських мов, яка має найдавнішу серед індоєвропейських мов фіксовану писемність (клинопис) і багато архаїчних рис праіндоєвропейської мови.

111

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Андреев Н. Д. Ранний индоевропейский праязык / Н. Д. Андреев. – Л. : Наука, 1986.

2. Арсеньева М. Г. Введение в германскую филологию / М. Г. Арсеньева, С. П. Балашова. – М. : Высшая школа, 1980.

3. Барроу Т. Санскрит / Т. Барроу. – М., 1976.

4. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бенвенист, общ. ред. и вступ. ст. Ю. С. Степанова. – М. : ПрогрессУниверс, 1995. – 456 с.

5. Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной граматики славянских языков. Введение. Фонетика / С. Б. Бернштейн. – М. : АН СССР, 1961.

6. Бирнбаум Х. Праславянский язик / Х. Бирнбаум. – М. : Прогресс, 1985.

7. Богородицкий В. А. Введение в изучение современных романских и германских языков / В. А. Богородицкий. – М. : Изд-во л-ры на иностр. языках, 1959.

8. Ван-Вейк Н. История старославянского языка / Н. Ван-Вейк.

– М., 1957. – 388 с.

9. Вступ до порівняльно-історичного вивчення слов’янських мов / за ред. О. С. Мельничука. – К., 1966. – 595 с.

10. Гамкрелидзе Т. В. Индоевропейский язык и индоевропейцы / Т. В. Гамкрелидзе, Вяч. Вс. Иванов. – Тбилиси : Изд-во Тбилисского ун-та, 1984.

11. Гухман М. М. Готский язык / М. М. Гухман. – М. : Изд-во л-ры на иностр. языках, 1958.

12. Десницкая А. В. Сравнительное языкознание и история языка / А. В. Десницкая. – Л. : Наука, 1984.

13. Дюмезиль Ж. Верховные боги индоевропейцев / Ж. Дюмезиль.

– М. : Наука, 1986.

14. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / відп. ред. О. С. Мельничук. – К., 1982–2006. – Т. 1–5.

15. Жирмунский В. М. Введение в сравнительно-историческое изучение германских языков / В. М. Жирмунский. – М. ; Л. : Наука, 1964.

16. Жлуктенко Ю. О. Вступ до германського мовознавства / Ю. О. Жлуктенко, Т. А. Яворська. – К. : Вища школа, 1986.

112

17. Задорожний Б. М. Порівняльна фонетика і морфологія готської мови / Б. М. Задорожний. – Львів : ЛДУ, 1960.

18. Иванов В. В. Балтийский, славянский и раннебалканский глагол: индоевропейские истоки / Вяч. Вс. Иванов. – М. : Наука, 1981.

19. Иванов В. В. Общеиндоевропейская, анатолийская и праславянская языковые системы: сравнительно-типологический очерк / Вяч. Вс. Иванов. – М. : Наука, 1865.

20. Иванов В. В. Современное индоевропейское сравнительноисторическое языкознание / Вяч. Вс. Иванов // Новое в зарубежной лингвистике. – М. : Прогресс, 1988. – Вып. 21.

21. Иллич-Свитыч В. М. Опыт сравнения ностратических языков. Введение. Сравнительный словарь / В. М. Иллич-Свитыч.– М. : Наука, 1971–1976. – Т. 1, 2.

22. Клычков Г. С. Теория верификации в сравнительно-историческом языкознании / Г. С. Клычков // Теория и методология языкознания. – М., 1989. – С. 93–189.

23. Коломієць В. Т. Спорідненість слов’янських мов / В. Т. Коломієць. – К., 1962. – 42 с.

24. Кравчук Р. В. З історії слов’янського мовознавства / Р. В. Кравчук. – К., 1961.

25. Красухин К. Г. Введение в индоевропейское языкознание / К. Г. Красухин. – М. : Academia, 2004.

26. Левицький В. В. Основи германістики / В. В. Левицький. – Вінниця : Нова книга, 2006. – 528 с.

27. Левицкий В. В. Основы сравнительной морфологии германских языков / В. В. Левицкий. – Черновцы : Рута, 2004.

28. Левицький Ю.-М. Мови світу : енциклопедичний словник / Юрій-Мирослав Левицький. – Львів : Місіонер, 1998. – 204 с.

29. Лукінова Т. Б. Числівники у слов’янських мовах (порівняльноісторичний нарис) / Т. Б. Лукінова. – К., 2000.

30. Лучик В. В. Вступ до слов’янської філології / В. В. Лучик. – К. : Академія, 2008.

31. Майборода А. В. Старослов’янська мова / А. В. Майборода.

– К., 1975. – 294 с.

32. Макаев Э. А. Общая теория сравнительного языкознания / Э. А. Макаев. – М. : Наука, 1977.

33. Макаев Э. А. Структура слова в индоевропейских и 113

германських языках / Э. А. Макаев. – М. : Наука, 1970.

34. Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках / М. М. Маковский. – М., 1996.

35. Мейе А. Введение в сравнительное изучение индоевропейских языков / А. Мейе. – М. ; Л. : Соцэкгиз, 1938.

36. Мейе А. Общеславянский язык / А. Мейе. – М. : Изд-во иностр. литературы, 1951.

37. Мельничук О. С. Розвиток структури слов’янського речення / О. С. Мельничук. – К., 1966.

38. Мифы народов мира. – М. : Советская энциклопедия, 1980– 1982. – Т. 1–2.

39. Нахтигал Р. Славянские языки / Р. Нахтигал. – М., 1963. – 342 с.

40. Одри Ж. Индоевропейский язык / Ж. Одри // Новое в зарубежной лингвистике ХХІ. – М. : Прогресс, 1988. – С. 24–121.

41. Откупщиков Ю. В. Из истории индоевропейского словообразования / Ю. В. Откупщиков. – Л. : Наука, 1967.

42. Пауль Г. Принципы истории языка / Г. Пауль. – М. : Изд-во иностр. литературы, 1960.

43. Порциг В. Членение индоевропейской языковой общности / В. Порциг. – М., 1960.

44. Прокош Э. Сравнительная грамматика германских языков / Э. Прокош. – М. : Изд-во иностр. литературы, 1954.

45. Семериньи О. Введение в сравнительное языкознание / О. Семериньи. – М. : Прогресс, 1980.

46. Скляренко В. Г. Праслов’янська акцентологія / В. Г. Скляренко. – К., 1998.

47. Смирницкий А. И. Древнеанглийский язык / А. И. Смирницкий. – М. : Изд-во литературы на иностр. языках, 1955.

48. Соссюр Ф. де. Мемуар о первоначальной системе гласных в индоевропейских языках / Ф. де Соссюр // Труды по языкознанию. – М. : Прогресс, 1977. – С. 302–562.

49. Сравнительная грамматика германских языков. – М. : АН СССР, 1962–1966. – Т. 1–4.

50. Стеблин-Каменский М. И. Древнеисландский язык / М. И. Стеблин-Каменский. – М. : Изд-во литературы на иностр.языках, 1955.

51. Степанов Ю. С. Индоевропейское предложение / Ю. С. Степанов. – М. : Наука, 1989.

114

52. Тронский И. М. Историческая грамматика латинского языка / И. М. Тронский. – М., 2000.

53. Тронский И. М. Общеиндоевропейское языковое состояние / И. М. Тронский. – Л. : Наука, 1967.

54. Трофимович К. К. Практикум з порівняльної граматики слов’янських мов / К. К. Трофимович. – Львів, 1960.

55. Українська мова: Енциклопедія. – К., 2004. – 822 с.

56. Фортунатов Ф. Ф. Сравнительная фонетика индоевропейских языков / Ф. Ф. Фортунатов // Избранные труды. – М. : Учпедгиз, 1956.

– С. 200–446. – Т. 1.

57. Фортунатов Ф. Ф. Сравнительная морфология индоевропейских языков / Ф. Ф. Фортунатов // Избранные труды. – М., 1957.

– Т. 2.

58. Шевельов Ю. Історична фонологія української мови / Ю. Шевельов. – Харків, 2002.

59. Широков О. С. История греческого языка / О. С. Широков. – М. : Наука, 1983.

60. Языкознание: Большой энциклопедический словарь. – М., 1998. – 685 с.

61. Braune W. Gotische Grammatik / W. Braune, K. Helm. – Halle, 1950.

62. Burrow T. The problem of schwa in Sanskrit / T. Burrow. – Oxford : Clarendon Press, 1979.

63. Keller R. E. The German language / R. E. Keller. – London ; Boston, 1978.

64. Kopečny F. Etymologicky slovnik slovanskych jazyk / F. Kopečny.

– Praha, 1973–1980.

65. Kraue H. Indogermanische Sprachwissenschaft / H. Kraue. – Berlin, 1959.

66. Pokorny J. Indogermanisches etymologisches Wörterbuch / J. Pokorny. – Bern ; München : Francke-Verlag, 1959–1969. – Bd. 1–2.

67. Schmidt-Brandt R. Einführung in die Indogermanistik / R. Schmidt-Brandt. – Tübingen : Francke-Verlag, 1998.

68. Tuldava J. Einführung in die germanische Philologie / J. Tuldava.

– Tartu, 1985.

115

Навчальне видання

Дрогомирецький Петро Петрович Гуцуляк Олег Борисович

ОСНОВИ ІНДОЄВРОПЕЙСЬКОГО МОВОЗНАВСТВА ТА КОМПАРАТИВІСТИКИ: навчально-методичний посібник Відповідальний редактор Комп’ютерний набір Комп’ютерна верстка Обкладинка

В.І. Кононенко І.Л. Кріцак І.Л. Кріцак, ….

Підп. до друку 2012. Формат 60х84/16. Папір офс. Друк різографічний. Гарн. Times New Roman. Умовн. др. арк 6,74. Наклад 100 пр. Видавець та виготівник «Симфонія форте» 76019, м. івано-Франківськ, вул. Крайківського, 2, тел.(0342) 77-98-92 Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців та виготівники видавничої продукції: серія ДК № 3312 від 12.11 2008 р.

116