Журнал зростаємо разом 02(62) by Natalie Kudlay

ВIД... .

РЕДАКЦII

Нещодавно згадала, як у дитинстві боялася виступати на ранку. Мала таке відчуття, що це найстрашніше. Умовляли всі. І Дід Мороз, і вихователька, і батьки, і бабуся з дідусем, і старша сестричка. Але найбільше хотіла сховатися, утекти, і жодні подарунки, що мені обіцяли дорослі, не радували. Мій племінник панічно боїться темряви, сусідська дівчинка — ліфта, донька моєї подруги категорично відмовляється відвідувати лікарів, і всі лікарі змушені приходити додому під виглядом друзів родини — без халата й фонендоскопа. Це означає, що в дитинстві ми всі боїмося. Страхи в нас різняться. Так поступово пізнаємо світ, а страхи в цьому процесі — зовсім не зло, а, швидше, розвиток нормального почуття самозбереження. У цьому номері ми публікуємо статтю дитячого психолога «Я боюся…», прочитавши яку дорослі зможуть зрозуміти причини дитячих страхів, а також ознайомляться з конкретними порадами про те, як допомогти малюкам, чиї страхи стали значно «більшими» і заважають малятам розвиватися. Спеціальна стаття для мам про те, як залучити татусів до виховання й спілкування з дитиною. Ми переконані, що всі татусі знають і вміють це робити. Але це не завжди так. Іноді вони потребують нашої ненав’язливої допомоги й підтримки. Адже гармонія в родині, гарні взаємини дітей з татом — це також одне з маминих завдань. Сподіваємося, що й у цьому випуску журналу ви знайдете багато цікавої та корисної інформації для себе й своєї дитини. Читайте із задоволенням!

Наталія Юрченко, головний редактор

ЗМІСТ ДІАЛОГИ ІЗ ПСИХОЛОГОМ

Дитячі проблеми. Я боюся… СІМЕЙНИЙ ПСИХОЛОГ

Я залучити тата до виховання Як й спілкування з дітьми? ПОГРАЙМО

Граємо в снігу ПОЧИТАЙМО

Книги про зимові забави ВУЛИК ІДЕЙ

Разом зі «Знайкою». Брязкальце

ЛАСУНИ

Морські мешканці БУДЬ ЗДОРОВИЙ

Про загартовування ДОМАШНЄ СВЯТО

День святого Валентина

«Зростаємо разом», № 02 (62), лютий 2014 р. Один випуск на місяць. Індекс 37061. Засновник — ТОВ «Видавнича група "Основа"» Свідоцтво: серія КВ № 13934-2907Р від 08.05.2008 р. Головний редактор Наталія Юрченко. Редакція може не поділяти точки зору автора. Автори публікацій відповідають за достовірність фактів, цитат, власних назв. Адреса для листування: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 66, «ВГ "Основа"», редакція журналу «Зростаємо разом». тел. (057) 731-96-33, 731-96-35. e-mail: family@osnova.com.ua www.osnova.com.ua Виготовлено в друкарні «Тріада Принт»: м. Харків, вул. Киргизька, 19. Т. (057) 757-98-16, т/ф (057) 703-12-21 Підписано до друку 19.12.13. Формат 60х90/8. Папір крейдований. Гарнітура «Міріад Про». Друк офсетний. Ум. друк. арк. 6. Зам. № 14-01/26-01. Наклад 4000 прим. Ціна — договірна. Усі права захищені. Будь-яке відтворення матеріалів або фрагментів із них можливе лише за наявності письмового дозволу ТОВ «Видавнича група "Основа"» © ТОВ «Видавнича група "Основа"», 2014

Діалоги із психологом

Дитячі проблеми.

Чого тільки не бояться діти! Таємно або очевидно, сильно або трохи, постійно або періодично. Майже кожна дитина має страхи. Психологи вважають це нормою, тому що страхи в невеликих кількостях допомагають нам зберегти своє життя. Але трапляється, що занадто сильні страхи псують життя і малюкові, і батькам. У цій статті ми розглянемо види дитячих страхів, намагатимемося з’ясувати їх причини й допоможемо позбутися їх.

Я боюся…

Ведуча рубрики Анна Гресь

Слова «Я боюся» часто можна почути від дітей різного віку, статі й із зовсім різних родин. Хтось, звісно, боїться більше, а хтось менше, є діти, які бояться, але й оком не зморгнуть, але все-таки більшість малят боїться так, що це дуже помітно. Важливо розуміти, що діти не прикидаються. Їм насправді страшно. І наші дорослі пояснення не вкладаються у дитячу логіку. Наприклад, ми намагаємося пояснити, що ані Баби-Яги,

ані Кощія Безсмертного насправді не існує. Але дзуськи! Дитяча фантазія домальовує відсутні деталі, страх зростає, наче мильна бульбашка, і що з цим робити — незрозуміло. Але ж ми можемо допомогти дитині. Для цього потрібно з’ясувати причини страху, набратися терпіння, долучити свою інтуїцію. Більшість страхів ми зможемо подолати навіть без звертання по допомогу до психолога або психоневролога.

Я боюся темряви

Малюк боїться заходити до приміщення, що слабко освітлене, нізащо не погодиться, щоб мама вимикала світло в дитячій, коли він ліг спати, притискається до дорослих у нічній темряві, розповідає, що бачить чудовиськ у темній кімнаті — це і є страх темряви, що відчуває дитина. Більшість дітей віддають перевагу яскравому світлу над сутінками, не люблять, коли на вікні або стелі в кімнаті танцюють тіні, коли в темряві раптом скриплять підлога або двері.

Чому? Є страхи поверхневі, несерйозні, а є такі, як страх темряви — великі й прадавні. Наші печерні пращури боялися темряви, тому що вона приховувала в собі небезпеку. Але ж пращури жили в печерах. А ми живемо в охоронюваних, міцних та освітлених будинках, але однаково боїмося темряви. Учені говорять про генетичну пам’ять, що зберегла цей майже звірячий страх, і тепер він допомагає нам не наражати себе на небезпеку. Ми передаємо цей страх своїм дітям практично від самого народження.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

Чим домогти?

Насамперед, зрозуміти дитину. Адже, говорячи «Я боюся темряви», вона фактично звертається до вас по допомогу. Це SOS маленької людини, яка не може заснути від страху й боїться не тільки темряви, але й самотності. Не кваптеся сварити малюка. І якщо він наполегливо просить вас посидіти з ним перед сном, залишити в дитячій увімкнений нічник, погоджуйтеся. Дайте дитині її улюблену м’яку іграшку, не зачиняйте двері до дитячої, переконайтеся, що тіні з вікна не лякатимуть — засмикніть штори. Насправді ви можете запитати малюка, що потрібно зробити, щоб йому не було страшно. Напевне, він сам розповість, що лякає його в темряві й що потрібно змінити, додати, зробити інакше. Водночас не намагайтеся повністю відгородити дитину від темряви. Іноді гуляйте ввечері, коли стемніє. Переглядайте діафільми в темній кімнаті. Малюк захопиться переглядом і не звертатиме уваги на темряву, що лякає його. Улаштовуйте ігри в темряві, коли щось буде заховано в затемненій кімнаті, але шукатимете ви разом з дитиною. Однак у жодному разі не водіть малюка до «Кімнати страху», сподіваючись, що після її відвідування він раптом припинить боятися. Комп’ютерні ігри й мультфільми-страшилки також провокують посилення страхів. Ось чому дітям з підвищеною тривожністю не рекомендовано переглядати більшість американських мультфільмів, а також телевізор, грати в комп’ютерні ігри зі страшними персонажами.

Я боюся щеплень (уколів) На прививку! Первый класс! — Вы слыхали? Это нас!.. — Я прививки не боюсь:

Если надо — уколюсь! Ну, подумаешь, укол! Укололи и — пошёл...

Усі пам’ятають з дитинства рядка дитячого вірша Сергія Михалкова, що чудово ілюструють страх дітей перед вакцинацією. Мабуть, страх викликає не стільки саме щеплення, скільки звуковий, зоровий і емоційний супровід, що сприймає дитина. Зовсім чужа жінка в дивному білому одязі спочатку стукає лотком, потім дістає шприц, потім приміщення наповнюється таким самим чужим запахом спирту… Від тривалих приготувань дитина насторожується, напружується. Та й мама, яка її тримає на руках, чомусь нервує. Хворобливий укол тим болючіший, чим більше дорослі обманювали, що буде «зовсім не боляче», «як комарик вкусить». Перелякана дитина тепер взагалі нічого не розуміє. Вона ховається за маму, просить відвести її, кричить і плаче. Можна сказати напевне, що наступне щеплення малюк сприйме ще гірше й страх залишиться надовго.

Чому?

Страх невідомості, мамина тривога, зустріч із чужою людиною, незнайома обстановка й біль — усі ці фактори разом сприяють тому, що страх щеплень виникає й закріплюється на певний час. Навіть якщо ви приведете малюка до поліклініки зовсім не для того, щоб зробити щеплення, він поводитиметься напружено, плакатиме або вередуватиме, уважаючи, що знову все завершиться болючим уколом. До речі, дитина може ображатися на дорослого за обман, якщо ви розповідатимете про те, що щеплення робити зовсім не боляче.

Чим допомогти? Не можна обманювати дитину. І якщо ви маєте намір відвести її на щеплення, не потрібно говорити, що ви просто погуляєте, що тітка тільки огляне тощо. Зізнайтеся чесно, що сьогодні ви підете до поліклініки, щоб зробити їй щеплення. Розкажіть, навіщо потрібно робити щеплення, і чесно зізнайтеся, що може бути трішки боляче, але ви будете поруч і пожалієте малюка. Намагайтеся не виказувати своєї тривоги й схвильованості, ваш емоційний стан обов’язково передається дитині. У цій ситуації рівень її тривожності підвищиться, тому що від мами надходить сигнал підвищеної небезпеки. Тримайте дитину на руках або за руку, щоб вона відчувала не тільки емоційну, але й тілесну підтримку. Після процедури обов’язково похваліть дитину, скажіть, як ви нею пишаєтеся. Увечері намагайтеся приділити малюкові більше уваги: ляжте поруч, заспівайте колискову, розкажіть казку. Це допоможе впоратися з негативними переживаннями сьогоднішнього дня. 3

Діалоги із психологом

Я боюся голосних звуків Під голосними звуками розуміємо не стільки звуки музики, скільки звук людського голосу. Інакше кажучи, дитині неприємно, коли на неї кричать або просто голосно розмовляють у її присутності. Вона пригинає голову, може затуляти вуха руками, намагається сісти тихенько в кут або під стіл. Це реакція дитини на словесну агресію. Причому агресія емоційна іноді буває значно сильнішою за дією, ніж фізична. Насправді дорослий кричить лише від того, що не вміє або не може впоратися з дитячою поведінкою. Але водночас він виразно дивиться на дитину, його обличчя розгніване, а кулаки стискаються від бажання вдарити.

Чому?

Страх не виникає раптово. І якщо дитина боїться, коли з нею голосно розмовляють або кричать, отже, напевно з нею уже відбувалося подібне, і неодноразово. Якщо ви переконані, що вдома на дитину ніхто й ніколи не підвищує голос, отже, перевірте, що відбувається в садочку або в школі. Напевно там працює той самий учитель або вихователь, який провокує страхи вашої дитини. Крім того, є такі «тихі» діти, які самі говорять досить тихо, рухаються безшумно, непочуваються, коли навколо все відбувається занадто голосно. о ккомфортно ко

Чим допомогти? менда Банальна, але дієва реко кричане й ну дити на ати ція — не крич каше Інак . ості сутн при її у сь ти на кого ху. стра рело дже ати ізув трал ней жучи, . У лісі,  Покричати разом з дитиною му лено крем наприклад, або десь на відо або дачі на й на пляжі, або в горах. Мож на у великому парку. Важливо, щоб дити зама їй як сно, голо так ати могла крич неться. ну кри Якщо ви знаєте, що на дити ь із хтос чить учитель, вихователь або іть змін — це іть членів родини, припин ови розм ої ваш я клас, групу, якщо післ з педагогом ситуація повторюється. З родичами складніше, але ви обов’язково повинні стати на захист дитини й змінити ситуацію.

а м а м о щ , я с ю о б Я мене загубить і я залишуся сам

мама для дитини. Адже ильніших страхів йс на х з ра ин ст од й це ки та ь, Погодьтеся, що я, і турботу. Мабут ю й безпеку, і щаст ючи навіть страхи щу ви ре пе , ка персоніфікує собо лю ма я дл м ни ільш боліс шкетує, і мама виявляється найб яється? Дитина бе вл оя пр він ли Ко людей. й просити: «Не ки темряви й чужих починає плакати ом пт ра чо к тя лю ди ма зі а ї, ро на не дає на по суворо дивиться ія: малюк ридма ри ац му ту то си , а де інш ий о пр Аб оли не дай мене! Не йди!» більше за ним нік чи, що його мама юю ор вт по а, дк са го ердив її. що зранку він розс

Чому?

ї відчувають діти, чи рахи досить часто ст о кі чн та ди що ріо ні, пе і ай ст або взагал Психологи одно уваги: часто їдуть ло ма о бе дт те на «Я за і: їм чц ь до мами приділяют ворячи синові або дитини, нерідко го . я» йс живуть окремо від залиша з піду, а ти тут сам » у дитячопоміняю», «Я зара лярно «забувають гу ре их як и, діт ті ють брали батьки, а її Такі страхи відчува інших дітей уже за що , ть чи ба на ти а ди і з’являються, вона му садку. Маленьк ли батьки нарешт Ко ю. не за и свій и шл ий пр й спосіб виражаюч мама (або тато) не му або тата, у таки ма и ит ар уд ь віт кричить, може на оводять м назавжди. х дітей, чиї мами пр ти страх бути кинути у ь ют ка ни ви о спільними йже част Подібні страхи ма любов, займаються ою св о пр їм ть ря су, гово икаючи за «ниіз ними чимало ча ніпулюють нею, см ма не и ол нік й ну дити справами, хвалять піти. кинути, поміняти, чи ую ож гр за і точки»

Чим допомогти?  Слова «Я від тебе піду» або «Поміняю тебе на іншу дівчинку (хлопчика)» змініть на такі: «Ти в мене найкращий, і я тебе нікому не віддам», «Ми завжди будемо разом».  Завжди вчасно забирайте дитину з дитячого садка.  Особливо сильно діти відчувають страх самотності, перебуваючи в лікарні або вночі у власній дитячій. Тому не залишайте дитину саму в лікарні, наскільки це можливо, не зачиняйте двері дитячої, співайте колискові перед сном.

в і р т с н о м я с ю о б Я

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

діти бояться вигазрозуміти, як і чому ть жу Але мо не і сл ро ють дітям батьки. Іноді до равжні!» — поясню сп не на ж и чи он аю «В аж . от зв даних іст , бояться, не мультики і фільми малюндіти, переглянувши відбиті в дитячих о ст ча хи ра ст Ці я. нн чій творчості будь-які перекона стрічаються в дитя зу и тр нс мо й ка на намагається ках. Страховись Адже саме так дити і. аж он рс пе і бр що мумія й Людина частіше, ніж до ують її. Їй байдуже, рб ту аст що , ни хів во ра ві ст позбутися вдяки дитячій уя герої мультиків. За Павук — це лише реальністю. ють справжньою

Чому?

ь дитина, якій читают ння: де маленька та ? пи ся за и їть ит бо ав на ст ів, яких во Доречніше по цих самих монстр а шл ає ай яд зн гл и, зк ре ка пе добрі й веселі о те, що їх дитина я, що о замислюються пр ештою, виявляєтьс Мами й татусі рідк терні ігри грає. Зр ’ю момп ко що і і, як ив у у, хл ор жа по телевіз ка, настільки лю ма ві ло го у ь» ут персонажі, які «жив дорослого. ь віт на и дитячої тендітної ат як зл жуть итися відповіддю яв ви же мо х ра ст школи або садка, Іноді подібний ку батьків, похід до ар св у, об ор хв с: психіки на стре є , що дитина почина щось інше. нією з причин того од и ьк ще є тіл ва не уя и ит ча тя ив Багата ди на здатна ож во ме Са ів. аж ра он ст х перс довиськ і боятися вигадани багатьох інших чу й е ал , го но рт ме зс Бабу-Ягу, Кощія Бе левізора. гато на екранах те ба за их як к, сь хови

Я боюся води Страх води — ще один з базових людських страхів, що властивий не тільки дітям, але й дорослим. Якщо уявити хоча б на мить, що ми позбудемося страху води, то легко зрозуміти, що це навіть загрожуватиме життю. Та якщо страх став настільки великим, що заважає дитині жити? Адже є діти, які побоюються не тільки моря, річки, але й навіть маленьких басейнів, ванни або душа. Таку дитину важко навіть викупати, вимити їй голову.

Чому?

Психологи шукають причини й у пологових травмах, і в ранньому досвіді, і в перенесених стресах. Якщо замислитися, то з’ясується, що дорослі самі найчастіше стають причиною таких «водних» страхів. «Не балуйся, а то захлинешся», «не заходь далеко, там дуже глибоко», «не купайся там, а то втопишся», «у ванні втопитися дуже легко» — ось які застережливі слова, сказані тривожним голосом, чує від нас малюк. Ми маємо намір убезпечити дитину, але водночас ставимо їй досить тверді бар’єри, що згодом перетворюються на страх води, басейну, душу, миття голови, страх втопитися та ін.

Чим допомогти?  Спочатку потрібно з’ясувати, що саме лякає дитину. Тобто ми шукаємо джерело страху. Інакше кажучи, монстр, який лякає, десь живе — у книзі, у мультфільмі або фільмі.  Нейтралізуйте джерело страхів. А якщо ви не в змозі з’ясувати конкретне джерело, припиніть дитячі телеперегляди й читання книг, у яких є страшні персонажі.  Нормалізуйте режим дня й навантажень.  Якщо в житті дитини занадто багато яскравих емоційних подій (постійні свята, походи до цирку, парку атракціонів тощо), необхідно зробити так, щоб її життя стало спокійнішим. Постійні емоційні навантаження, нехай навіть і позитивні, впливають на психіку дитини, роблячи її більш збудливою.  Якщо ви розумієте, що дитина може відчувати якісь дуже сильні емоційні переживання, наприклад розлучення батьків, втрату близької людини, тварини, то пам’ятайте, що малюк потребує більше тепла й уваги, а також тілесного й емоційного контакту.

Чим допомогти?

Цей страх не можн а повністю нейтра лізувати, тому що захищає дитину від він надійно нещасних випадків. Однак можна допо малюкові впоратис могти я з його надмірним и проявами. Напр страх пов’язаний иклад, якщо із прийманням во дних процедур, на певнити дитину в магайтеся затому, що поруч із не ю перебувають до підтримають, допо рослі, які можуть, не дадуть втопитися. Усі спортивні й гігієн ічні процедури, по в’язані з водою, ма відбуватися в абсо ють лютно спокійній, ем оційно теплій обст можна кричати на ановці. Не дитину, сварити її за те, що вона боїть пірнути, забороня ся зануритися, є лити собі на голо ву водичку. Навпак повинні бути засп и, ваші слова окійливими, ласкав ими, переконливим або водні процедур и. Тренування и мають відбувати ся без примусу, у та коли дитина добр кі моменти, е почувається й пе ребуває у гарному Якщо дитина боїть настрої. ся води, потрібно знайти гарного тр поступово, м’яко, енера, який у грі навчить дити ну плавати, тобто ватися на воді. Це впевнено почуне тільки заспокоїт ь саму дитину, але лих. Якщо ви буде й вас, доросте переконані, що малюк добре плав втопиться, ви прип ає й ніколи не ините постійно го ворити тривожни те, яким небезпеч м голосом про ним є спілкування з водою. На цьому перелік дитячих страхів аж ніяк не завершуєть бояться клоунів і Ді ся. Діти да Мороза, вогню й ліфта, чужих люде різноманітних меди й і комах, чних процедур і ще безлічі всього. Звер на рекомендації «Щ ніть увагу о робити?» у цій ст атті. Для роботи з ми страху ви маєт іншими видае усвідомити, що ди тина чогось боїться цей страх чимсь жа , не вважати хливим, що потрібн о терміново викорін дитині відчуття під ити, дати тримки, разом нама гатися впоратися що заважає, викори зі страхом, стовуючи прості, ал е ефективні прийом Ви зможете їх вибр и. ати самостійно. 5

Сімейний психолог

я н н а в о х и в о д та та ти и ч у л а Як з

? и м ь іт д з я н н а в у к іл й сп Ведуча рубрики Анна Гресь

Багатьом знайома така ситуація, коли тато весь тиждень працює, один з вихідних там же, а другий вихідний виявляється тим святим днем, коли тато відпочиває й турбувати його не можна. Або тато їде на полювання, на риболовлю, на тренування, у лазню із друзями тощо. Багато матусь скаржаться на татусів, але лише деякі розуміють, як можна змінити ситуацію.

ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ, ЯКЩО ?ТАТО УНИКАЄ ВИХОВАННЯ ДИТИНИ

Спочатку діти нудьгують, потім звикають і вже не сподіаваються поспілкуватися з татом. А потім узагалі відвик унисамі уже є, ки ють, а в ті рідкі моменти, коли тато все-та кають спілкування з ним. так І все-таки роль тата у вихованні дітей — як хлопчиків, віді рідкий навіть факт: ний Визна і дівчаток — величезна. сторонений тато корисніший, ніж його цілковита відсут що знає, ність. Адже дитині значно спокійніше, якщо вона тато є, але зараз «на роботі» або «у відрядженні».

А якщо тато не хоче спілкуватися з дітьми? Як діяти, якщо ьвін розповідає мамі, що йому важко спілкуватися з мален тоді… і сте, підро нехай кою дитиною, наПочнемо спочатку. Татусі можуть навіть не уявляти, про їм жіть скільки вони важливі для власних дітей. Розка ад це. Про те, що для хлопчика батько — це еталон, прикл помає житті цьому у як ує, для наслідування, той, хто показ водитися справжній чоловік. її, А для дівчинки тато — це той чоловік, який захищає о прост й унки подар ати дарув уміє ся, люєть любить і захоп є поруч.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

Спільні справи — ось що зближує дітей і тата . Наприклад, якщо вони ра зом займаються спортом, по раються по господарству, подо рожують, улаштовують свят а. Мама може запропонувати іде ю, трішки допомогти, але все-та ки ініціативу має виявляти тато .

Для того щоб тато спілкувався з дитиною, він повинен мати таку звичку, що формується роками. Інакше кажучи, не чекайте, що тато, який не спілкувався з малюком, раптом вияв сина го осло дор до вість ціка лятиме або дочки. Від самого народження дитини залучайте тата до годування, прогулянок, укладання. Якщо ви будете постійно відгороджувати його від турбот про дитину та проблем, пов’язаних з вихованням, він так і залишиться байдужим.

Намагайтеся влаштовувати спілкування тата з дітьми , наприклад, купуючи їм кви тки на улюблений футбол або фільм, даючи можливість поспілкуватися вдома ввечері або у вихідний.

Не налаштовуйте дітей проти тата, навіть якщо у нього чимало недоліків. А в кого їх немає? Тато — така сама людина, як і всі, і має право на помилки й недоліки. Але у присутності дитині говорити про це не варто. Не обговорюйте татусеву поведінку, навіть якщо він не дотримав обіцянок, майже не буває вдома, не вміє чогось полагодити, грати в комп’ютерні ігри, не занадто багато заробляє тощо. В очах дитини тато завжди має залишатися справжнім супергероєм. Тоді ставлення дитини до нього буде правильним і ніжним. Отже, і тато ставитиметься до дитини з більшим почуттям і увагою.

ед трудНерідко татусі можуть пасувати пер ься одят пов ть, дую нощами, коли діти вере як їм ть, знаю не й я ятьс так, що дорослі губл коли , лять люб не віки чоло Але поводитися. ання баж як їх ючи йма спри ади, пор їм дають и. ним тент домінувати, виставити їх некомпе вихо про у Тому краще запропонувати книг час й ібни потр в ся вання, що раптом опинить «порау потрібному місці. Чоловік охочіше иною. друж ю своє зі ніж , диться» з автором

Не потрібно з’ясо вувати свої взаємини з татом, якщо дитина це чує, перебува є поруч. Досить часто сімейні конфлікти у присутності дити ни сприяють тому, що взає мини між дитиною й татом псую ться. Це тому, що дитина ма йже завжди сприймає все на свою адресу, уважаючи себе джерелом домашніх сварок.

Існує думка, що, на відміну від жінок, у чоловіків яскраво виражевіки ний батьківський інстинкт. Що чоло блем, про чих дитя до ся лять простіше став е лиш це Але . озно серй їх ючи не сприйма ьні схил зовнішні прояви. Так, чоловіки не евиказувати своїх емоцій, але вони пер у Том к. жіно від живають нітрохи не менше ауваж , віка чоло ти не варто недооцінюва евючи, що власні діти йому байдужі. Нап тому ов, люб свою ити вияв не, він не вміє им. й виглядає таким відстороненим і чуж ові люб Отже, заохочуйте будь-які прояви . й уваги до дитини з боку тата

Мамі не варто критикув ати тата, якщо він не занадто вм іло одяг дитину за її відсутності або нагодував якось не так. Тато, як і будь-який чоловік, любить бути усп ішним, він чекає, що мама його по хвалить, адже він гідно витрима в випробування, що не кожному під силу — залишився з дитиною, по ки мама пішла у справах, або пр овів з нею один-два вихідні. Тому по хвала — найкращий стимул для тата, що допоможе йому й далі спі лкуватися з дітьми. Заохочуйте тат усеве прагнення поспілкуватися з дитиною, менше критикуйте й оц інюйте. І ви побачите, що такого спі лкування стане більше.

Практично всі батьки, особливо татусі, скаржаться на брак вільного часу, на те, що через роботу вони не можуть приділити його багато своїй дитині. Вихід є. Татусь може брати дитину із собою на роботу або навіть іноді у відрядження, у компанію друзів або коли вирушає «у справах». Такі спільні поїздки й спілкування дуже корисні для дитини, адже вона бачить, чим її тато займається тоді, коли відсутній удома.

Пограймо

ГРА Є М О в снігу Ведуча рубрики Світлана Маркова

Нам дуже пощастило тому, що ми живемо в такій країні, де взимку можна створити крижану гірку або зліпити снігову бабу, покататися на лижах або ковзанах, з’їхати з гірки на санчатах. Діти обожнюють бешкетувати в снігу, вони охоче ліплять снігову бабу, грають у сніжки, прикрашають ялинку. Сьогодні ми розповімо вам про те, як організувати ігри в снігу. Нові й добре забуті старі ігри можна використовувати в будь-яких вікторинах, а також під час проведення дитячих свят. Головне, що потрібно взяти із собою на прогулянку — гарний настрій і великий заряд енергії. Грайте у дворі, у парку, в лісі — там, де є сніг і достатньо вільного місця.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

Будуємо снігову фортецю

Для того щоб побудувати справжню снігову фортецю, знадобиться дуже багато снігу. Захопіть рукавиці, лопатки й фанерні коробки, дощечки. За бажанням можна взяти із собою на прогулянку фарби й зробити фортецю різнокольоровою.

Малюємо

на снігу

Для цієї гри стануть у пр клад, ви мо игоді будь-як жете взяти і фарби. Нап гуаш або пал те розвести риьчикові фар харчовий б би в кілька б и ар , а в м н ожеи розпилювач к і, поперед ньо наливш ів, малюват Якщо снігу и и аб фарстр ви ще не забруд пало багато й нещодав актні малюнки. но, отже, сн нений. Це д іговий покр уже добре, ликим «пол ив тому що сн отном». іг стане наш Можете взя им вети паличку й могли їх ро зфарбовуват малювати контури кар тинок, щоб и. Або надай дій, і нехай діти те дітям ціл вони малюю ковиту своб ть те, що їм оду заманеться .

Ліпимо к реативни х сніговик ів Але цього р азу ліпитим е сніговиків. Адже звичай мо незвичайних ним нікого навіть дітей не здивуєш . , Зліпимо ось такого куме який рапто м вирішив ст дного сніговичка, ати на голо Можете ліп ву. ити зі снігу ведмедів і д зайчиків і б инозаврів, ілочок. До речі, сніг ові фігурки також можн фарбувати, а роздод шарф, рукав ати деталі костюма — капелюх, иці, бубони , навушники та ін.

Пограймо

Сніговий тир

ки. Маленький Якщо сніг ліпиться, пограйте в сніж бій урізноманітнить зимові забави. сто по мішенях. Стріляти сніжками потрібно не про но, для цього Звіс ева. дер  Збиваємо шишку з жчих деревах бли най на ть віся дорослі заздалегідь роз кілька великих шишок. » щось дуже  Сніжками потрібно «намалювати ення завдання егш просте — коло, рибку та ін. Для пол контур мать оси нан дорослий заздалегідь крейдою . люнка на стіну, що є поблизу баскетбольний ко Стріляти сніжками можна й у шик. Відбудеться цікаве змагання.

Доправит

и сніг

Чудова гра для ес тафети. Об’єднайт е дітей у команди, а якщо грає тільк и одна дитина, ви змагаєтеся з нею. Кожна команда (а бо кожний гравец ь) отримує по невеликому відру й лопатці. Заздал егідь приготуйте дві однакові купк и снігу. Завдання : перенести відро сніг з одного місц м я на інше, зокрем а відстань від старту до фінішу має не перевищу вати п’ятнадцяти кроків. Хто за обме жений час приніс більше снігу, той і переміг.

Відбитки на снігу

Ця гра дуже подобається всім дітям. Усе, що для неї потрібно, — це достатня кількість снігу. Рівний сніговий покрив має бути таким, щоб дитина могла зануритися в сніг. Коли малюк підніметься, на снігу залишиться його відбиток. Не бійтеся, що він застудиться, адже на снігу він лежатиме зовсім не довго. Одягнені діти взимку досить тепло. Далі малюки можуть імпровізувати самі. Можна робити відбитки парами, групами, імітувати якісь рухи. Якщо влягтися й робити відбитки витягнутих рук в особливий спосіб, то можна створити пташку.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

Малювання слідами Якщо йти по снігу, ставлячи ноги «ялинкою», то на снігу утвориться справжня картинка — «ялинка». Якщо просто ставити ноги одну за іншою, то утво ряться надзвичайні малюнки на снігу.

Зимове перетягува ння канату

Зимове пе ретягуванн я канату ду відбуваєть же подібне ся все тріш ки інакше. до літнього Двоє гравц Вам знадоб . Але ів сідають ляться дво по одному проти одн є санчат. на санчата ого, беруть , що стоять до рук кан чинають й один наат і за ого обов’язков переттягати. Завдання сигналом ведучого п оо мають ст ск ладне, том ояти не на а на укоче у що санча асфальті та ному снігуу. та не в заметі Це ускладн с овзатим ск , ить завдан уть по сніг ня, тому щ у. о санчата

Почитаймо

Книги про зимовi забави Ведуча рубрики Альона Ємець

Чудовий час — зима! Поки вона ще Чудов з нами, подумаємо про те, що можна робити саме сам взимку, які цікаві заняття можна запро нувати дітям у цей час. Як завжзапропо ди, основні о наші радники — книги.

«Лісові казки»

ульки. Звідки вони берутьти таке чудове явище, як бур ріга сте ці спо емо мож ми Узимку Твір української письменни О. Д. Іваненко «Бурулька». ка каз у, ість рок пов 6 роз 200 це ка» о Пр сел ся? авництві «Ве казки», яка перевидана у вид і сов «Лі ко. ці важ збір не у е й буд ани нях ков опублі тому знайти її в книгар а була приваз’їсти бурульку — така вон ів хот один хлопчик стрибати, як ь бит лю Казка розповідає про те, як теж а і виявилося, що вон а рил ово заг ним з ка уль лася на пару і літала блива! Але бур ному морі, потім перетвори Чор в ку чат спо а бул а Вон і хлопчик. лася потрапити. Одного ла її. Навіть під землю не боя пої і лю зем на ала пад , з хмарою а закипіла, крапелька виса потім у чайнику. Коли вод ні, ого вод у її заася нил опи а разу вон нку, а потім на бурульку. Це ку і перетворилася на сніжи тир ква ігла в а поб і ник ка чай пчи з а хло нул лиз тепла рук розповідала, то нагрілася від и. вод ті оро гов кру у чарувала зима. Поки вона ном далі у віч

«Їдальня для пт ахів»

За птахами можн а не тільки спосте рігати, а й допомо розповів відомий гти їм узимку. Як природознавець це зробити, Олександр Копиле птахів». Автор пи нко в оповіданні сав: «Всюди і майж «Їдальня дл е щодня ми зустрі тваринами... Зуст ля чаємося з нашими річаємося і вдом друзями — а, а частіше в лісі, про те, як вони по в степу. Ми їх дуже живають, я й нама любимо. Са гаюсь розповісти. Саме м Окремою книгою ..». оповідання вийш ло 1989 року, тому в бібліотеках або його можна знай на гарному інтерн ти ет-сайті українсь книгу з антресол ких книжок «Читан ей». ка: дістан аньь 12

«Хто живе в наш ому будинку»

Для маленької ди тини навколо стіль ки матеріалу для нювати. Навіть зв пізнання, що тільк ичайні явища, до и встигай поясяких дорослі вже стати у пригоді дл звикли, що й не по я розвитку спосте мічають, можуть режливості та за кладом може стат гального вихованн и книга, яка вийш я малечі. Прила у світ досить да своєї актуальнос вно — 1962 року ті. Це книга Пили , ал па е не втратила Ба банського «Хто жи розповідає про ма ве в нашому буди леньку дівчинку Наталочку, яка пе нку». Книга динку. Дівчинка не реїхала з батьками посидюча, всім ці до нового букавиться. Кожне з новою професією оповідання знай . Звичайно, деякі омить читачів професії, про які але для першого йдеться у збірці, знайомства інфо змінилися, рмації досить. Взимку корисно познайомити діте й з оповіданням «Х Чи можна розкид то шаркає?»».. ати на доріжці сн іг? Хто його приб Чому допомагати ирає? весело? — про це йдеться в оповід анні.

«Пав лик-р

«Казки по телефону» Продовжуючи тему імпровізацій, можна згадати «Казки по телефону» Джанні Родарі, наприклад, «Про дідуся, який не вмів розповідати казки». Дідусь, розповідаючи відому казку про червону шапочку, постійно помилявся, а внучка його виправляла. Цікава ідея для проведення веселого вечора з дошкільниками. Головна умова — хороше знання дітьми казки, інакше гра буде незрозуміла.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

ав лик»

Чим можна зайнятися вз ти не можн имку, якщо а? Можна р озповісти ка погуляі розіграти зку її, як у театр і — про це Лариса Пись р озповіла менна в опо віданні «Пав равлик». Дл ликя дорослих цей твір буд ще з іншого е цікавий боку: тут ро зповідається хлопчика, як про ий, прийшо вши до дитя садка, ні з ки чого м не хотів сп ілкуватися, ся і плакав. боявА ле яка була дуж поява новенької дівчи нки, е ініціативн а, допомогл розв’язати а цю непрост у, але досить і в наші дні часту ситуацію. Д івчинка зап нувала хлоп ропочикові взят и участь у ка «Коза-дерез зці а», щоб він грав роль ко зеняти. Така імпровізація до хлопчикові заспокоїтися помогла . Книга була надрукован а 1959 року тому знайти , її можна на сайті «Читан ка», про яки й вже згадув али.

«Солодкий дощ» Яка вона — зима? Як розповісти про зиму тому, хто її ніколи не бачив? Спробуйте виконати це завдання разом із дитиною. Вийшло? А ось як на це питання відповів Олег Буцень у казці «Сороччині вигадки». Черепаха посварилася із сорокою, тому що не повірила, що буває зима, що буває холодно і їсти нічого птахам. Прочитайте цей твір і спробуйте пояснити уявній черепасі, що таке зима. Твір буде цікавим дітям середнього та старшого дошкільного віку. Сьогодні казки та оповідання Олега Буценя перевидали у видавництві «Школа» та «Національний книжковий проект» у збірці під назвою «Солодкий дощ». У цій збірці можна знайти ще кілька оповідань, пов’язаних із зимовою тематикою: «Мороз» — про те, як вихователька навчила хлопчика побороти Мороз, коли він кусається; «Гуля» — про те, як неприємно, коли всі сміються над твоєю незграбністю, і стає легше, коли дізнаєшся, що гулю може набити навіть хлопець, старший тебе за віком. Зима — це ще й час цікавих спостережень і відкриттів. Навіть ходити далеко не треба — досить визирнути у вікно. Спостережлива людина обов’язково побачить цікаві події, наприклад, з життя пташок. На жаль, сьогодні збірку цього автора можна знайти або в бібліотеці, або на інтернет-сайтах, бо його твори ще не перевидавали. Про те, як спостерігати за голубами та приручити їх, годуючи їх на балконі, розповів О. Буцень в оповіданні «Голуби». Героїня оповідання — Людочка. До речі, про неї написано понад десять оповідань, і в кожному творі дівчинка поступово дорослішає. Не важко здогадатися, що до творчості автора спонукала його донька — Люда. Оповідання вміщено у збірці «Солодкий дощ», про яку згадано вище. Сподіваємося, що якщо ви оберете те, що сподобається і вам і вашій дитині, ви отримаєте велике задоволення 13 від читання і спілкування.

Вулик ідей

м з і о з а К Й ОЮ» Р А . Н З « АЛЬЦЕ К З -магазин «Знайка» діл рнет ів ігор з добре всі яться із е т ч м відо а ін іант мим итачам л т х вар іграшками. и а розв и нашо т и р го ив а по и нов льн й и ам н и м к й і и ац хід рм у зна о Інф нал р жу

Я Р Б

Практично кожна розвивальна іграшка гарна не тільки тим, що вона чудово «може впоратися» із завданнями, покладеними на неї, але ще й тим, що може бути використана не тільки за безпосереднім призначенням. У цьому ви могли самі неодноразово переконатися, спостерігаючи за грою малюка, коли він незвично застосовує іграшку. Усім відомо, що брязкальце — це одна з найперших розвивальних іграшок дитини. Брязкальця розвивають моторику рук, тактильні відчуття. Своїм звучанням брязкальце привертає і концентрує увагу дитини, розвиває слухове й просторове сприйняття, учить знаходити джерело звуку, простежувати рух іграшки. Просто диво-іграшка! Та не тільки чужі діти ростуть швидко. Свої також: нещодавно брязкальце захоплювало їх, а вже сьогодні їм для щастя бракує чергового бакугана (спайдермена, черепашки-ніндзя або сто-двадцять-першої-наклейки). Куди подіти величезну кількість брязкалець? Перетворіть їх на захопливі ігри й іграшки.

РИБОЛОВЛЯ

У таз із водою киньте брязкальця або їх частини, а також невеликі м’ячики. Дайте дитині до рук маленьке сито. Завдання малюка — піймати всі ці іграшки ситом і перекласти в іншу ємність. Інший варіант гри. Розріжте гумку й розділіть деталі брязкальця. Наприклад, нехай це будуть три рибки. Одну кульку зробіть поплавцем для магнітної вудки. У «ротики» рибок вкрутіть відповідні за діаметром металеві шурупи. Приємної риболовлі!

ХОВАНКИ

Візьміть будь-яке невелике брязкальце й сховайте його на порожньому дивані під коробку або хусточку, а малюк має її знайти. Поступово ускладнюйте гру. Найменші діти мають бачити, куди поклали іграшку. Потім іграшку можна сховати в будь-якому місці. 14

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

ПАМ’ЯТЬ І С ЛУХ

За допомогою брязкальця, дзвіночка або будь-якого іншого предмета, що видає шум, розвивайте пам’ять, увагу й слух дитини. Візьміть брязкальце й дві коробки або два мішечки. Сховайте, нехай малюк шукає на слух. Для більш старшої дитини використовуйте 2-3 бряз кальця з різним звуком або поєднуйте брязкальце із дзвіночком. Звертайте увагу малюка на те, як звучить дзвін очок, як брязкальце, а ще поясніть дитині поняття «тиш а». Сховайте всі предмети. Потім потрясіть коро бочки й запитайте, у якій коробці дзвіночок, у якій — брязкальце, а в якій нічого немає. Потім пограйте навп аки — ховає й запитує дитина, а шукає мама. Тоді розв иваються не тільки пам’ять, слух, але й відповідальніст ь і серйозність.

МАРАКАСИ

Брязкальця можна використовувати як маракас — шумовий музичний інструмент кубинського походження. Головне, щоб він мав зручну ручку. Магніти на холодильник. Приклейте до брязкалець магніт і повісьте їх на холодильник.

ЛІЧИЛКА

Перекладаючи брязкальця, навчайтеся лічби, промовляючи: один, два... Дверні ручки. Маленькій дитині важко дотягтися до дверної ручки, щоб розчинити-зачинити двері (з одного боку можна просто штовхнути, натомість з іншого це неможливо). Щоб полегшити це завдання, можна прив’язати до дверей мотузку із брязкальцем: малюк тягнутиме брязкальце, а двері відчинятимуться-зачинятимуться. Зазвичай форма брязкальця зручна для дитячої долоньки.

ШНУРІВКА

Для цього на кінець шнура надягніть коктейльну соломинку, а в деталях брязкалець (кульках і фігурках) збільште гарячим цвяхом отвір. Шнуруйте деталі в різній послідовності.

РОЗВИВАЙТЕ СЛУХ:

 відгадайте брязкальце за звуком — яке і як гримить;  слухайте, як звучить кожне брязкальце. Порівнюйте, яке із двох брязкалець голосніше, яке тихіше. Надалі намагайтеся навчити розкладати їх за посиленням або зменшенням гучності;  супроводжуйте спів пісеньок ударами в ритм брязкальцем.

БРЯЗКАЛЬЦЕ МОЖЕ

ПЕРЕТВОРИТИСЯ НА:

ВИРОСТАЙ-НО

Для стимуляції росту практикуйте веселі стрибки до брязкальця, підвішеного на мотузочці. Її довжину регулюйте так, щоб перед дитиною стояли реальні завдання. Коли ціль досягнуто, брязкальце видасть звук.

 іграшку для свійських тварин;  прикраси для ялинки;  пасочку;  роздавальний матеріал для вивчення форми, кольору, кількості;  фігурки звірят тощо.

ХАЙ ЩАСТИТЬ!

«Знайка» — мережа магазинiв розвивальних iграшок Тут зібрано унікальний асортимент розвивальних іграшок для своєчасного й гармонійного розвитку дітей від самого народження, і навіть трішки раніше. Адреси фірмових магазинів розвивальних іграшок «Знайка»: Київ, вул. Ярославська, 35/35, тел. (044) 4251690 Кривий Ріг, пр. Миру, 33, тел. (0564) 920658 Львів, вул. Стрійська, 3, тел. (067) 1911059 Миколаїв, вул. Московська, 40/2, тел. (0512) 675067 Луцьк, вул. Лесі Українки, 11/1, тел. (0332) 727424 Дніпродзержинськ, вул. Галини Романової, 8, тел. (0569) 532299 Іллічівськ, вул. Леніна, 39 А, тел. (050) 6365418 15 Інтернет*магазин: www.znaika.com.ua (доставка всією Україною)

www.znaika.com.ua

Ласуни Ведуча рубрики Оксана Корольова

Сніданки повинні бути не тільки смачними і поживними, але і красивими, та ще й веселими. Тому для всіх пустунів, які з ранку неохоче пробують сніданок, пропонуємо апетитні їстівні картинки, які так і просяться до рота!

îðñêèå

îáèòàòåëè

МО

НЦ

Солодкий пе рець наріжте тонк ою соломкою. Акуратно ножем на нижній ча стині яйця зробіть кілька надрізів, у які вставте шматочки перцю — ніж ки восьминога.

А К РСЬ КІ МЕШ

НІГ И М Ь С О В :

іть заглиНожем утвор ят і ротика. ен блення для оч ах зернятка гр Помістіть у ни дло со ок шматоч нату — очі й к. и — рот кого перцю

обиться д а н з м а Н ;

не яйце  1 варе лодкого перцю; со 1/2 шт. гранату; и і. н и н р ої цибул зе ’їн зелен ір п а к ь іл к

1 Варене яйце розріжте вздовж. Одну половинку — голову й тулуб восьминога — покладіть трішки вище середини тарілки.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

По обидва боки від восьминога покладіть зелену цибулю — водорості.

5 Середню скибочку яйця розріжте навпіл і покладіть поруч так, щоб із двох частин яйця утворився овал — тулуб рибки.

2 1

Варене яйце розріжте вздовж. Потім одну половинку розріжте на три частини. Найбільшу скибочку покладіть на тарілку.

Відріжте два шматочки солодкого перцю для смужок і один маленький — для ротика, одну зі смужок покладіть на тулуб так, щоб вона прикривала стик між двома шматочками яйця. Із двох зерен гранату викладіть очі та губки.

Із другої поло винки яйця ак уратно дістаньте ж овток і розріжте йо го на чотири частин и— камінчики аб о гірки піску. Розкладі ть їх по нижньому краю тарілки, прик раси ши морське дн во.

Із другої половинки яйця акуратно дістаньте жовток і розріжте його на п’ять частин — камінчиків або гірок піску. Розкладіть їх по нижньому краю тарілки, прикрасивши морське дно.

РИБКА Нам знадобиться:

 1 варене яйце ; 1/2 шт. солодк ого перцю; зернини гран ату; 1 огірок; кілька пір’їн зе леної цибулі.

Розріжте огірок уздовж і наріжте тоненькими скибочками. По одному з них покладіть у вигляді спинного й черевного плавців. З п’яти поруч розташованих скибочок викладіть основну частину хвостика й додайте по обидва боки від нього ще по чотири шматочки.

6 кладіть рибки по ід в у к о б . Із солодЗ одного водорості — ю л у б зелену ци иріжте зірочку юв кого перц на морському дні. ть ті іс й розм го! о н ч а См

Будь здоровий

Усі батьки прагнуть, щоб їхні малята були здоровими. Сопливі носики й кашель часто не дають батькам змоги реалізувати свої робочі плани та відпочи ти родині. Існує перевірений засіб, що допомагає впоратися із цією проблемою, — регулярне загартовування. Загартовані діти значно рідше хворіють, ніж однолітки, вони не бояться переохолодження, перепадів температури повітря й поривів вітру.

Ведуча рубрики Аліна Дунаєвська

Про загартовування Засоби загартовування прості й доступні. Основні природні фактори загартовування — сонце, повітря й вода. Головне для батьків припинити сумніватися, почати із себе й регулярно практикувати загартовування в родині. Починати загартовування можна в будьякому віці. Від віку малюка, його конституції та його стартового стану здоров’я залежатимуть тривалість та інтенсивність процедур. Перед початком загартовування важливо показати дитину лікареві, щоб бути впевненими, що в неї відсутні протипоказання. З появою найменших ознак несприятливого впливу гартувальних процедур — млявості або порушення апетиту й сну — призупиніть процедури й зверніться до лікаря. Як впливає загартовування на організм дитини? Загартовування:  активізує обмін речовин;  зміцнює імунітет і підвищує стійкість до хвороботворних збудників;  зміцнює нервову систему;  поліпшує роботу внутрішніх органів.

Які основні принципи загартовува ння дітей?  Гартуйтеся всією родиною..  Ви і ваш малюк повинні бути поз итивно налаштовані. Проводьте загартовування у фор мі гри. Намагайтеся, щоб дитина сприйняла загартовування не як щось примусове, неприємне, а радісно й весело.  Проводьте гартувальні процедури систематично.  Збільшуйте час і силу впливу гартувального фактора поступово.

 Не допускайте переохолоджен ня дитини, завершуйте процедуру, якщо малюк змерз. Зана дто інтенсивне охолодження може порушити пристосувал ьні механізми організму малюка, а це, у свою чергу, може при звести до захворювань.  Гартувальні процедури поєдну йте з фізичними вправами й масажем.  Обираючи тривалість та інте нсивність процедур, ураховуйте індивідуальні особли вості: малюкові, який легко переносить холод, загартов ування можна проводити інтенсивніше, ніж малюкові, якій переносить холод складніше, адже він швидко замерза є.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

Загартовування повітрям — щадні процедури, що стануть у пригоді навіть дітям, які часто хворіють. Почніть із регулярного провітрювання приміщення. Роздягніть дитину — нехай побігає в самих трусиках кімнатою босоніж. Починати доцільно з 3-хвилинних щоденних процедур, кожні 2–3 дні трішки збільшуючи тривалість. Для дітей віком від 3 до 6 років температура повітряних ванн може коливатися у межах +16…+18 °С. Під час процедур діти мають рухатися, брати участь у рухливих іграх. Під час і після повітряної ванни дитина повинна мати гарний настрій і виглядати бадьорою. З появою ознак переохолодження («гусяча шкіра», посиніння губ) необхідно завершити прийняття повітряної ванни й одягнути дитину, навіть якщо запланований час проведення ще не завершився. У різні дні в малюків може різнитися стан. Коли малюк звикне до повітряних процедур, можете починати загартовування водою.

Контрасний душ. Спочатку ставте малюка під теплу воду, щоб він ретельно розігрівся. Потім скажіть дитині: «Холодний дощик». Це не має бути несподіванкою! Потім поверніть теплу воду. Малюк стоїть під «гарячим дощиком» 1–2 хвилини, а потім під «холодним» — 10–20 секунд. Чергувати 5–10 разів. Зранку процедуру потрібно завершувати холодною водою, а ввечері — гарячою. Досвід переконливо свідчить, що схильність до частих респіраторних захворювань не фатальна, що її можна подолати. Загартовування дитини, яка часто хворіє, вимагає, звісно, великої обережності й великого терпіння, тому що стійкий ефект досягається, як правило, не відразу. . Із-поміж гартувальних процедур для дитини, яка часто хворіє, на початковому етапі найбільше підходять повітряні ванни й контрасні ванни для ніг.

Загартовування водою. Водні процедури слід починати з місцевих заходів — умивання, миття рук, ніг та ігор з водою... При місцевих водних процедурах початкова температура води має бути +28…+30 °С з наступним зниженням її через кожні 2–3 дні на кілька градусів до +16…+18 °С. Ножні ванночки: налийте у ванну холодну воду, приблизно до рівня щиколоток дитини. Згодом піднімайте рівень води до ікр і колін. Тривалість процедури — від хвилини першого тижня до п’яти-шести хвилин далі. Після ванночки зігрійте ноги дитини, енергійно розтираючи сухим твердим рушником. Надалі розпочинайте короткочасні загальні процедури — обтирання, обливання, ванни, душ. Під час загартовування холодною водою обливають тільки теплу дитину. Обливання краще проводити зранку, для дітей 3–6 років початкова температура води має бути +25 °С, а потім вона поступово знижується, і через місяць для деяких дітей може бути доведена взимку до +16 °С. Головний показник правильності підходу до вашого малюка у швидкості зниження температури води — його бадьорий стан і веселий настрій. Не допускайте переохолодження. Обливаючи малюка, примовляйте: «З гусака — вода, з (ім’я дитини) — хвороба!» Після обливання загорніть дитину в теплий рушник і дайте гарячого чаю.

Контрасні ванночки для ніжок. Поставте два тази з такою кількістю води, щоб рівень її доходив до середини гомілки. В одному тазі вода повинна бути гарячою — +38…+45 °С, а в іншому при першій процедурі — +20 °С. Малюк спочатку занурює ніжки в гарячу воду на 1–2 хвилини, тримає їх у воді, а потім «перескакує» у таз із прохолодною водою на 20–30 секунд. У такий спосіб можна змінювати гарячі й прохолодні ножні ванни 6–10 разів. Температуру води в другому тазі поступово знижують, доводячи до температури холодної води з водопроводу, деякі батьки додають лід і доводять температуру води до 5–10 °С. Для ослаблених дітей температура води має бути не нижчою ніж +15…+17 °С. Багато дітей добре переносять ходіння снігом босоніж після адаптації до обливання стоп прохолодною водою. Бажано, щоб під снігом була земля, а не бетон або асфальт. Виходьте з малюком, коли випаде чистий сніг, у зручному взутті, що легко знімати й надягати. Побігайте з дитиною. Якщо у дитини червоні щічки, отже, її ніжки теплі. Знімайте взуття й ставте на кілька секунд ніжки на сніг або дайте можливість трішки побігати по снігу. Потім розітріть їх рушником і взуйте малюка в сухе взуття. Поступово збільшуйте тривалість. Після процедури потрібно ще трішки побігати або поприсідати.

Дуже важливо, щоб мама розуміла, що загартовування дасть малюкові здоров’я. Практика свідчить, що думки мають «звичку» реалізовуватися. Мама не повинна думати про хворобу. Якщо мама загартовує дитину з думкою: «Ну ось, зараз вона занедужає», будьте впевнені — занедужає. І не чекайте, що дитина не хворітиме взагалі. Будуть респіраторні інфекції, але всі хвороби малюк переносити значно легше, ніж незагартована дитина. Мисліть позитивно, привчайте до цього свою дитину. Що може бути радісніше для батьків, ніж міцне здоров’я й життєрадісність дітей? Будьте здорові!

Домашнє свято

День святого Ведуча рубрики Аліна Бікєєва

Валентина Узагалі День святого Валентина — це день усіх закоханих. Але його можна перетворити на домашнє свято любові й братерства, а ще обожнювання, поваги й спілкування домочадців між собою. Спілкування людського й людяного.

Прикрашаємо оселю ГІРЛЯНДИ ІЗ СЕРДЕЦЬ

Майструємо багато сердець із кольорового паперу й картону, потім робимо з них гірлянди, з’єднуючи серця однією ниткою або тасьмою. Серця можуть бути різних відтінків: червоного, бордового, рожевого, малинового, бузкового, а також вони можуть бути золотими й срібними. На серденьках гірлянди можна помістити маленькі фотографії рідних і близьких або малюнки, що зображують усіх членів родини. Під ними можна зробити підписи: мамуля Нінуся, тато Сергій, дочка Оленка, дочка Іринка, син Володя, бабуся Зіна та ін. Під малюнками ставимо свої автографи.

«Серцева» гірлянда може бути вертикальною. Для цього робимо кожне паперове серце подвійним. Змащуємо одну половинку клеєм, накладаємо на неї другу, попередньо проклавши між ними міцну нитку, шнур або тасьму. Тобто два однакових серця склеюємо разом з уставленим між ними шнуром.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

За бажанням можна на кожному серці писати по одному слову, наприклад: на першому серці — слово «ми», на другому — «любимо», на третьому — «одне», на четвертому — «одного». Якщо виготовити багато паперових сердець, то можна писати на кожному серденьку по одній літері, з яких скласти потрібний вам текст. По центру сердець приклеюємо маленькі фотографії своїх рідних і близьких, спеціально для цього відібрані й роздруковані в достатній кількості.

СЕРЦЯ — ПРАПОРЦІ

Робимо подвійні серця з кольорового паперу або картону. Відкриваєш серденько, а там щось написано або намальовано, а можливо, приклеєна фотографія.

«СЕРЦЕВЕ» ДЕРЕВО АБО «СЕРЦЕВИЙ» БУКЕТ

Найбільшу домашню рослину, що є вдома, живу або штучну, прикрашаємо паперовими серцями на ниточках. Доповнюємо «серцеву» рослину цукерками на ниточках. «Серцевий» букет виготовляємо із сухих гілочок без листків або з будь-яких хвойних гілок. Букети за вашим вибором можуть бути невеликими — у вазах, а можуть і більшими.

ОБКЛЕЮВАННЯ СЕРЦЯМИ РІЗНИХ ПРЕДМЕТІВ

Прикріплюємо виготовлені серця на рамки із сімейними фотографіями. Можна обклеїти серцями косяк двері. Приколюємо серця на настінний килим. Паперові серця можна прикріплювати до ляльок і м’яких іграшок, розсаджуючи їх на видноті. А можна просто розкладати яскраві різнобарвні серця по квартирі: на журнальному столику, біля настільної лампи й комп’ютера, поріч із телевізором і на прикроватних тумбочках тощо. Також прикріплюємо паперові серденька до холодильника за допомогою магнітів.

«СЕРЦЕВІ» СЮРПРИЗИ

Підкладаємо серця з написаними на них гарними, добрими побажаннями одне одному. Можна на серцях зробити яскраві аплікації або приклеїти на них гарні картинки.

СЕРДЕЧКА-ЧОЛОВІЧКИ, АБО ВАЛЕНТИНКИ З ХАРАКТЕРОМ

Виготовляємо серця з обличчями на них, зображуючи в такий спосіб своїх рідних і близьких. З таких серденьок виготовляємо кулони, просилюючи в них нитку. «Серцеві» кулони даруємо одне одному. Або розвішуємо такі валентинки по всій оселі. А можна з таких сердечок створити ціле панно, що зображує всю родину. Таке панно можна прикріпити до холодильника за допомогою магнітів.

Сімейні т

ат

о а

кіт

м ма 21

Домашнє свято ВАЛЕНТИНКИ З ВІРШАМИ

Можна створити панно із тканини. Знаходимо відповідний шматок тканини розміром приблизно 1 × 1 м або трішки менше. Відпрасовуємо його. Верхній край тканини загинаємо, вставляючи в загин палицю або прут. Закріпити загин тканини на палиці можна за допомогою звичайних канцелярських кнопок. Якщо ми використовуємо прут, то його можна зашити в загин тканини. Приклеюємо або приколюємо шпильками на тканину виготовлені валентинки. До обох кінців палиці або прута, на яких тримається панно, прив’язуємо стрічку, зав’язуючи по краях бантики. Панно на стрічці вішаємо на видноті.

ГІГАНТСЬКА ЗАГАЛЬНОСІМЕЙНА ВАЛЕНТИНКА

На великому аркуші ватману можна зобразити контури великого серця, помістивши всередину нього всіх членів родини, які обіймаються. Тіла своїх рідних і близьких малюємо схематично, як на знаках дорожнього руху, а на місце голови кожного чоловічка приклеюємо фотографії тих, кого зображуємо на характерних валентинках.

Складаємо цікаві добрі віршики й пишемо їх на паперових серцях. Потім даруємо ці валентинки з віршами одне одному. Вірші можуть бути нескладними, забавними й трішки безглуздими. Аби тільки вони були милими, добрими, щирими. Якщо зовсім складно з написанням віршів, то цілком можна скористатися готовими віршами, знайшовши відповідні в Інтернеті.

ВАЛЕНТИНКИ-КУЛОНИ

Майструємо разом кулони-валентинки, а потім даруємо їх одне одному. Кожну валентинку склеюємо із двох однакових половинок. Одне серденько вирізаємо з кольорового паперу, інше — аналогічне — з яскравої листівки або картинки. Щоб обидві половинки в кожній парі виявилися симетричними, спочатку готуємо кілька картонних трафаретів — сердечок різних розмірів. Потім кожний картонний трафарет обводимо двічі — спочатку на кольоровому папері, потім його ж на листівці. Склеюємо два однакові за розміром й формою сердечка разом у єдине ціле. Склеєну валентинку протикаємо голкою й просилюємо нитку або стрічечку. Зав’язуємо обидва кінці нитки або стрічечку — і наш кулон готовий. Вішаємо такі кулони-валентинки на груди нашим рідним і близьким. Можна виготовити по кілька кулонів для кожного члена родини. Тоді на грудях у кожного виявиться по декілька валентинок.

Зростаємо разом, лютий 2014 р.

ШОКОЛАДНІ СЕРДЕНЬКА

Починаємо підкладати одне одному солодкі серця напередодні Дня святого Валентина. Робимо це непомітно, підкладаємо в кишені, сумки, портфелі, ящики столів, під подушку, за комп’ютер тощо. Якщо не вдалося знайти в магазині шоколадні серця, згодяться будь-які інші солодощі. Адже, як відомо, важлива не форма, а зміст. Зміст же наших будь-яких виробів і сюрпризів на День святого Валентина має бути одним — продемонструвати близькій людині, яка вона дорога нам, як ми її любимо. Не так важливо, які для цього ви будете використовувати форми.

Граємо в загальносімейну гру «Я тебе люблю!» ПЕРШИЙ ВАРІАНТ ГРИ

Закуповуємо заздалегідь стікери-наклейки у вигляді серденьок різних розмірів і розцвічень. Коли все до гри готове й усі готові, починаємо гру. Підходимо до своїх рідних і близьких по черзі, говоримо кожному з них, як ми їх любимо, які вони нам дорогі, або говоримо який-небудь комплімент і приклеюємо їм на одяг наклейку у формі сердечка. До кінця такої простої, але значущої гри в кожного гравця всі груди будуть обклеєні наклейками-сердечками різних розмірів і розцвічень. Якщо не вдалося знайти в магазині стікери-наклейки у вигляді сердечок, можна скористатися другим варіантом гри.

ДРУГИЙ ВАРІАНТ ГРИ

Готуємо заздалегідь у достатній кількості (залежно від передбачуваної кількості учасників гри) відривні блокнотики із клейкими смужками на звороті кожного аркуша. Аркуші таких блокнотиків можуть бути фігурними: у вигляді ромашок, трояндочок, кішечок, собачок, машинок та ін. Ведучий гри роздає всім гравцям по відривному блокнотику з аркушами. Усі гравці сідають зручно, щоб можна було писати й малювати. Ведучий гри дає всім завдання. Завдання перше. Намалювати на всіх відривних аркушах блокнотика серця, кожне з яких розміром як аркуш — по одному сердечку на кожному аркуші. Контури сердець можна малювати кольоровими олівцями, фломастерами, ручками або маркерами. Малюємо тільки контури сердечок, не заповнюючи

їх, тому що всередині кожного намальованого серця ми писатимемо різні слова. Ведучий дає команду виконувати друге завдання. Завдання друге. Написати всередині намальованих сердець захопливі слова — компліменти зі знаком оклику, розмірковуючи, для кого із присутніх ці слова призначені. Ведучий пояснює, що це мають бути іменники, і наводить приклади: «Красуня! Розумник! Молодець! Геній! Супермен!». Усі пишуть. Коли завдання виконане, ведучий пропонує всім гравцям піднятися зі своїх місць і по черзі підходити до своїх рідних і близьких, прикріплюючи кожному з них щойно зроблену наклейку-аркуш з відривного блокнота із сердечком на ньому. Так кожен гравець обходить усіх інших і прикріплює їм на груди по аркушу. За сигналом ведучого всі гравці знову сідають на свої місця. Ведучий дає сигнал виконувати наступне завдання. Завдання третє. Написати всередині намальованих сердець прикметники, що характеризують певного гравця. Ведучий наводить приклади: гарна, улюблена, елегантна, краща, чарівна; мужній, гуморист, добрий, чуйний, сильний, відважний. Коли аркуші з прикметниками в сердечках готові, усі гравці за сигналом ведучого знову підводяться зі своїх місць, обходять одне одного, прикріплюючи одне одному по другому аркушу. Потім за сигналом ведучого всі знову займають свої місця. Ведучий дає наступне завдання. Завдання четверте. Написати всередині намальованих сердечок звання, що можна надати рідним і близьким. Ведучий наводить приклади: місіс Елегантність, місіс Доброта, місіс Чуйність; містер Інтелект, містер Честь,

Домашнє свято

містер Діловитість; міс Бізнес-Леді, місс Кулінар, місіс Сердечність, міс Краса, міс Чарівність, місіс Поступливість. Усі гравці виготовляють таку серію «серцевих» аркушів одне одному, за сигналом ведучого прикріплюючи їх на груди своїм рідним і близьким. Знову за сигналом ведучого всі гравці сідають на свої місця, їм пропонують наступне завдання. Завдання п’яте. Написати всередині намальованих сердечок дієслова, що виражають ваші почуття до певного гравця. Ведучий наводить приклади: люблю, обожнюю, захоплююся, поважаю, пишаюся, беру приклад тощо. Ведучому гри слід заздалегідь продумати, які саме завдання він даватиме команді гравців. Можливо, слід написати перелік слів, що допоможуть виконати всі завдання. Вони можуть знадобитися, якщо діти, які грають у цю гру разом з дорослими, зазнаватимуть труднощів з добиранням потрібних слів. У такому випадку ведучий підходить до кожної дитини індивідуально, пропонуючи їй вибрати відповідне слово з наявного переліку. Завдання можна придумати найрізноманітніші. Єдина умова: усі написані на відривних аркушах слова й фрази повинні бути неодмінно позитивними. Критика одне одного, глузування й негатив неприпустимі. Ведучий гри може попередньо переглядати написане на аркушах, перш ніж гравці вішають їх одне одному. На завершення цієї домашньої гри в кожного гравця на грудях — по кілька сердечок з гарними, добрими словами.

За святковою вечерею

Після завершення всіх ігор проводимо загальносімейну святкову вечерю. Чудово, якщо до святкової вечері або чаювання в День святого Валентина ви зумієте знайти й купити (а можливо, спекти самі) торт у вигляді серця й печиво у формі сердечок, а також цукерки — шоколадні серденька. Але це, утім, не найголовніше на вашому домашньому святі. Важливіша та психологічна атмосфера, що ви створити під час свята. А досягти цього складніше, ніж накрити стіл і випікати торти і десерти. Крім святкового сервірування столу, на стільці, де сидітимуть усі домашні, а також ваші гості, кладемо паперові сумочки з невеликими подарунками. На кожну сумочку приклеюємо по паперовому серденьку з написаним на ньому іменем того, кому призначений сюрприз. Подарунки можуть бути невеликими й недорогими, але значущими або кумедними. Можна замість подарунків наповнити сумочки солодощами. Усі ваші рідні й близькі, а також гості підходять до святкового столу, шукають свою іменну сумочку і своє місце за столом. Варіант вручення подарунків: розкладаємо подарункові сумки з подарунками в них на одному дивані в кімнаті, де їх ніхто не бачить. Потім усі разом вирушаємо до цієї кімнати, починаємо розглядати подарунки. Або можна поставити сумочки з подарунками під дерево, прикрашене серцями й цукерками. Таким деревом може бути або найбільша кімнатна рослина, або штучне дерево, що маєте вдома. За святковою вечерею на всіх очікує ще одне завдання. Розрізаємо святковий торт, але його шматки на тарілочках роздаємо всім присутнім тільки після того, як вони вголос за щось подякують кожному, хто сидить за столом. Наостанок можна ввімкнути улюблену музику й потанцювати разом у великому дружному колі або хороводі. Запровадити святкування 14 лютого — Дня святого Валентина — і зробити це свято своєю сімейною традицією — чудова ідея!

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Олена Якименко

3–4 роки

Завдання 1

Добери до кожного килимка відповідний фрагмент і розфарбуй його відповідним кольором.

Завдання 2 Розфарбуй стільки квіточок, скільки пташок на малюнку. Піймай (обведи) стільки метеликів, скільки кущиків на галявинці. Скільки на малюнку залишилося нерозфарбованих квітів? Скільки непійманих пташок? Знайди на малюнку трьох равликів. Грибок, що росте праворуч від ялинки, обведи синім олівцем. Над хмариною намалюй сонечко.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 3

5–6 років

Розфарбуй другий гриб, п’яту морквину, четверте яблуко, перший банан.

Завдання 4 Проведи Вінні-Пуха на гостину до П’ятачка (намалюй дорогу). Від будинку Вінні-Пухові потрібно йти стежкою до вузького містка. Перейшовши через струмок по містку, потрібно обійти суничну галявинку ліворуч. Біля берези з товстим стовбуром слід зірвати грибок і занести його білочці, яка мешкає в дуплі найнижчої сосни. Від сосни потрібно йти стежкою, праворуч від якої розташований пеньок, і дійти до будинку П’ятачка.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Мам

Тато

Ведуча рубрики Ольга Ханіна

3–4 роки

Завдання 1

Пройди по доріжках і розкажи, хто залишив сліди на снігу. Наприклад: Сліди залишив зайчик.

Завдання 2 Назви птахів, які зображені на малюнку. Обведи олівцем «зайвого» птаха. Поясни свій вибір.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Мам

Завдання 3

Тато 5–6 років

Назви пташок і порівняй їх зовнішній вигляд (назва, будова, розмір, забарвлення, де живе, звички).

Завдання 4 Розглянь малюнок. Назви казку. Який епізод казки зображений на малюнку? Що було до цього? Що буде потім? Чи подобається тобі закінчення казки? Придумай своє.

— Розкажи про казки. Назви складові казки. Якими словами зазвичай починаються казки? якими закінчуються?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Олена Якименко

3–4 роки

Розглянь малюнки. Закресли те, чого не буває взимку.

Завдання 2 З’єднай лініями пари картинок, відповідних за змістом. Поясни свій вибір.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 1

Завдання 3

5–6 років

Назви всіх, хто зображений на малюнку. На які дві групи їх можна розподілити? Обведи птахів червоним олівцем, а комах — синім. Чи можна взимку побачити комах? Чому? Як ти допомагаєш птахам узимку?

Завдання 4 Назви всіх, хто зображений на малюнку. З’єднай лініями диких тварин з ялинкою, а свійських — з будиночком. Кого з диких тварин не можна побачити в зимовому лісі? Чому? Обведи їх зеленим олівцем.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Алла Остапенко

3–4 роки

Завдання 1

Розглянь предмети, назви їх. Навіщо потрібен кожний предмет? Предмети, якими ти користуєшся під час їжі, обведи червоним олівцем, для вмивання — синім, а решту — зеленим. Навіщо потрібні предмети, що обведені зеленим кольором?

Завдання 2 Розглянь малюнки. Як ти вважаєш, хто з дітей добре чинить, а хто погано?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 3

5–6 років

Розглянь малюнки й скажи, що було спочатку, а що потім.

Завдання 4

Назви всіх, хто зображений на малюнку. Як можна назвати цих людей одним словом? Ким доводяться найстарші люди дівчинці й хлопчикові? їх батькам? А ким доводяться діти одне одному?

Завдання 5 Розглянь малюнки. Що спільного у всіх зображень? Розкажи, хто мешкає в кожному будинку. Знайди на малюнку будинки для людей. Чим вони різняться? Обведи зеленим олівцем сільський будинок, а синім — міський. Навіщо людям і тваринам потрібен будинок?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Ольга Ханіна

3–4 роки

Завдання 1

Розглянь малюнок. Назви зимуючих птахів, які прилетіли до годівниці. Визнач перший звук у назві птахів. У назві яких птахів перший звук однаковий? Як ти допомагаєш птахам узимку?

Завдання 2 Назви предмети. Як можна назвати їх одним словом? Назви предмети так, щоб їх було багато. Наприклад: машинка — машинки.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 3

5–6 років

Назви, що зображене на малюнках. Розфарбуй предмети, у яких короткі назви.

Завдання 4 Розглянь малюнки й розкажи, що роблять діти. Що забув домалювати художник? Заверши його роботу. За кожним малюнком склади речення. Напиши в кружечках цифри, що позначають кількість слів у твоїх реченнях. Яке речення найдовше? найкоротше?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Алла Остапенко

3–4 роки

Завдання 1

Розглянь малюнки й скажи, що допоможе тобі почути різні звуки. Назви, хто їх видає. Про які звуки можна сказати, що це «звуки природи»? За допомогою якого органа людина чує звуки?

Завдання 2 Допоможи тваринам знайти свої вуха (проведи лінії). Розкажи, у кого які вушка. Розфарбуй їх.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 3

5–6 років

Розглянь малюнки. Як ти вважаєш, що шкідливо, а що корисно для здоров’я дітей? Малюнки із зображенням дітей, які бережуть свої вуха, відзнач знаком «+».

Завдання 4 Розкажи, що потрібно робити, якщо раптом почали боліти вуха. Розглянь малюнок. Чи відомо тобі, як називається лікар, який лікує вуха? Які ще органи він лікує? Склади розповідь за малюнком. Що може порадити лікар, щоб вуха не боліли? Скористайся підказками.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Олена Харченко

ому втекли олівці? Жив собі на світі дерев’яний хлопчик — Червоний Олівець. Братів у нього було багато — шестеро. І всі вони були схожі один на одного, тільки кольором відрізнялися. Жили брати у яскравому паперовому будиночку, на стіні якого була намальована різнокольорова веселка. Цю веселку колись брати намалювали самі й дуже нею пишалися. Із гордістю і задоволенням слухали вони, як люди вихваляли цю намальовану красу. Життям своїм Червоний Олівець був повністю задоволений. Майже щодня він радо виходив на роботу, і робота йому дуже подобалася. Бо як же олівцеві може не подобатися малювати?! Господаркою Червоного Олівця й усіх його різнокольорових братів була чудова дівчинка Софійка. Вона старанно підтримувала порядок у паперовому будиночку — акуратно складала туди олівці, стежила, щоб в усіх братів були тоненькі загострені носики. Та найголовніше, що Софійка дуже любила малювати. І разом із кольоровими братами створювала дивовижні картини. А найулюбленішим її кольором був саме червоний. Червоний Олівець пишався своєю господаркою і разом із нею готувався до художнього конкурсу в дитсадку. Та саме в цей час із ним сталася не дуже приємна історія. Сталося так, що Червоний Олівець потрапив до незнайомого чужого будиночка. Роззирнувся він і не побачив навколо своїх братів — поруч були зовсім чужі олівці. — Нічого страшного, — вирішив олівець,— мене випадково сховали в іншу коробку. Завтра вранці я повернуся додому. Так подумав Червоний Олівець і вирішив познайомитися із новими сусідами.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

— Привіт, хлопці! — весело гукнув до своїх нових сусідів Олівець. — Привіт, — ледь чутно відповіли олівці. — Як ваші справи? — Не дуже добре, — відповіли нові сусіди. Червоний Олівець придивився уважніше й побачив, що всі олівці у цьому будиночку були сумними й неохайними. Їхні носики не були гострими, а в Синього Олівця носик узагалі відламався. Та й сам будиночок був сірим, пом’ятим, із великою діркою збоку. — Що з вами трапилося? — із жахом запитав Червоний Олівець. — Нам не дуже пощастило, — сказав Зелений Олівець. — Наша господарка, Маринка, не любить малювати, — додав Коричневий. — І нас не любить, жбурляє на підлогу, ніколи не точить нам носи… — А нам так хочеться хоча б раз у житті намалювати гарну картинку… Так сказали олівці й гірко заплакали. Засумував і Червоний Олівець. Він ще ніколи не зустрічав таких нещасних сусідів. Подумав Червоний Олівець і вирішив допомогти своїм новим товаришам. Того ж дня із сірої пом’ятої коробки зникли всі олівці — Червоний запросив їх до свого будиночка і своєї доброї господарки Софійки. Дівчинка оточила нещасні олівці такою турботою, що вони швидко забули про всі свої негаразди. А у бруднулі Маринки лишилася тільки порожня зім’ята коробка. Вона так і не здогадалася, чому всі її олівці зникли. А ви здогадалися?

Дай відповіді на запитання 1. Скільки братів було у Червоного Олівця? 2. Що було намальовано на його будиночку? 3. Як звали господарку Червоного Олівця? 4. Чому сумували Маринчині олівці? 5. Із ким із дівчат ти хотів би товаришувати?

Завдання 1

Виконай завдання

Порахуй іграшки. Обведи олівцем іграшки червоного кольору.

Завдання 2

Домалюй стільки олівців, щоб їх стало шість.

Завдання 3 Розфарбуй картинку кольоровими олівцями. Знайди шість сонечок.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

арівний світ

пластиліну

Ведуча рубрики Олеся Степанова

Чарівний світ пластиліну знайомий з дитинства. Цей пластичний матеріал надає чудову можливість для розвитку творчості й фантазії, дрібної моторики пальців рук, для формування понять про форму й колір, для розширення уявлень про навколишній світ. Робота з пластиліном — заняття не тільки цікаве, але й надзвичайно корисне для дітей дошкільного віку. Пластилін м’який, пластичний, має багато кольорів і відтінків. А спритні руки можуть оживити все, що захочеш. Можна також дати друге життя

виробу із цього матеріалу. Виконуючи пальчиками різні вправи, дитина досягає гарного розвитку дрібної моторики рук, що не тільки впливає на розвиток мовлення, але й готує дитину до малювання, письма. Кисті рук набувають рухливості, гнучкості, зникає скутість рухів, що надалі полегшить набуття навичок письма.

2 Викладіть пластиліном елементи малюнка.

Декоративна тарілка

3–4 роки

Для роботи знадобиться:

одноразова тарілка, пластилін, маркер, бісер.

1 Нанесіть маркером малюнок на тарілку.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

3 Розсипте бісер на значущі деталі малюнка, вдавіть його в пластилін.

5–6 років

Золота рибка

3 Викладіть зеленим пластиліном водорості.

Для роботи знадобиться:

одноразова тарілка, пластилін, стека.

1 Продумайте з дитиною, що зображуватимете, і сміливо наносіть пластилін різних кольорів на тарілку.

2 Стекою продряпайте задуманий малюнок — золоту рибку.

4 Скачайте кульки з жовтого або жовтогарячого пластиліну й викладіть морські камінчики. (Кульки пластиліну можна замінити великими бісеринками.)

5 З темно-синього пластиліну скачайте тоненькі ковбаски й викладіть контури рибки.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Олена Харченко

Зимові Розфарбуй найдовшу бурульку синім олівцем, а найкоротшу — блакитним.

Допоможи хлопчикові вибрати найширшу дорогу до ковзанки.

З’єднай точки, щоб дізнатися, на чому кататиметься дівчинка.

забави

Розглянь фортецю, яку побудували діти. Розфарбуй прямокутники червоним, кола — зеленим, а квадрати — синім олівцем.

Що переплутав художник? Обведи червоним олівцем тих, кого взимку не можна побачити на вулиці.

Розглянь сніговиків. Знайди 10 відмінностей.

Ведуча рубрики Анна Гресь

Завдання 1

гри-дружилки

• Маєш друзів? Запиши на повітряних кульках їхні імена.

Допоможіть малюкові згадати імена його друзів і запишіть їх. Можна поговорити про гарні риси кожного друга.

Завдання 2 • Вибери ігри, у які можна грати разом із друзями, а не на самоті. Обведи ці ігри олівцем.

Таке завдання допоможе малюкові зрозуміти, що разом із друзями можна займатися спортом. А як відомо, спорт допомагає подружитися. Коли займаєшся спортом, ніколи сваритися.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Завдання 3 • Розглянь малюнки. Розкажи про дії звіряток. Намалюй сонечко біля тих, хто поводиться правильно. Кого можна назвати дружними? Що можна порадити іншим звірятам?

Обговоріть з малюком, кому зі звірят познайомитися й подружитися легше: тому, хто посміхається й допомагає, чи тому, хто кривдить або щось ламає, відбирає? Чому?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Анна Циба

3–4 роки

Завдання 1

Допоможи літакам знайти місце для посадки — проведи лінії.

Завдання 2 Назви іграшки, що ти бачиш у плутанині. Обведи їх контури різнокольоровими олівцями.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

5–6 років

Завдання 3 Розфарбуй за зразком.

Завдання 4 Проведи черв’ячка до яблука.

^ –

–

+ ^

–

^ Завдання 5

Допоможи рибкам доплисти до водоростей, проведи лінії по доріжках.

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

Ведуча рубрики Олена Піддубна

астільний театр «Жило

на світі слоненя» (за казкою Г. Циферова)

Прочитайте малюкові добру й повчальну казку Геннадія Циферова або разом перегляньте однойменний мультфільм, а потім запропонуйте дитині відповісти на запитання. — Хто є головним героєм казки? — Про що розмірковувало слоненя, сидячи біля віконця? — Що трапилося під час дощу? — Що запропонувало лисеня? — Чи послухало його слоненя й ким стало? — Що відбулося, коли дощ припинився? — На що звернуло увагу зайченя і що воно підказало слоненяті? — На кого перетворився добрий малюк і якою справою захопився? — Що відбулося, коли слоненя завершило свою справу? — Про що розмірковувало слоненя, коли заснули їжаченята, лисенята й зайченята? — Що сталося вночі? — Що зробило слоненя, щоб загасити пожежу? — Як повелися звірі, коли прокинулися? — Які емоції були в юного пожежника? — Який головний убір він почав носити?

Зростаємо разом / № 2 (62) / 2014

— Навіщо слоненя дало свою каску зайчикові й лисеняті? • Обговоріть із малюком, які звірі з’являються в казці — дикі чи свійські. Запропонуйте йому розповісти про кожного з них: наприклад, слон — це велика і сильна тварина сірого кольору, його ніс називають хоботом. Він може піднімати важкі предмети й переносити їх, набирати воду й обливатися нею. Слон добрий, але якщо його розлютити, може стати агресивним. Він добре піддається дресируванню. • Запропонуйте дитині зробити тваринам приємне — нагодувати їх улюбленими ласощами, що можна намалювати й вирізати з паперу або зліпити з пластиліну. • Обговоріть настрій та емоції головного героя протягом усієї казки. Наприклад, який мав настрій на початку казки й чому? Звісно, зажурений і сумний, тому що він не знав, чим йому зайнятися, ким бути. Запитайте дитину, чи відчувала вона щось подібне та у яких ситуаціях? • Нехай малюк згадає, героями яких ще казок є ці тварини. • Згадайте або придумайте загадки й пісеньки про звірів. • Разом придумайте продовження казки: ким могло бути слоненя, коли виросте? • Казку можна розіграти за допомогою саморобних ляльок, гумових або м’яких іграшок, використовуючи як декорації іграшковий будиночок, квіти в горщиках та інші домашні засоби, що є попідруч. • Для настільного театру потрібно вирізати фігурки, зібрати й склеїти їх. Для дощу необхідно ниткою з’єднати краплі з хмаринкою, утворити на ній петельку, щоб можна було її підвісити. • Самостійно зробіть віконце, з якого любить визирати слоненя. Для цього на альбомному аркуші намалюйте вікно й частину стіни будиночка, розфарбуйте їх. За допомогою ножиців зробіть вікна відчиненими, злегка загніть їх назовні. У таке віконце може визирати не тільки головний персонаж, але і його друзі. • А ще можна виготовити пластилінові або паперові квіти й дерева.

Гарної гри!