французька весна (фото Петр ЛЕЙВИ)
арт-шева (фото зі сторінки Анастасії ГОЛУМБОВСЬКОЇ)
королева (фото Назар МЕДЮХ)
#КНУневтикай
ДОСВІД
Час ставати сильними! Час брати ініціативу у власні руки! Час починати по краплині вичавлювати із себе жлоба! Час митцям заявити на повний голос: «Жлобство – стоп! Дух, культура та мистецтво переможуть!» Власне, так українські митці стали боротись зі жлобством... А завдяки ініціатору та головному натхненнику Оресту Лютому (він же – Антін Мухарський), цей рух став самодостатнім напрямком сучасного українського мистецтва, долучились до якого і художники, і письменники, і фотографи, і музиканти, і скульптори. З іншого ж боку – це стьоб, провокація, навіть трохи знущання. Тим не менш, протягом останніх років жлоб-арт став своєрідною (і тут я додав би: унікальною та автентичною) течією в сучасному українському мистецтві, покликаною якнайглибше дослідити природу жлобства як явища. Трішки жлобологічної теорії: Жлобство, жлобізм – домінування примітивної, агресивнотваринної парадигми в соціальній поведінці індивідуума/груп індивідуумів. Термін вживається для опису соціальних, побутових, культурних, а останнім часом – політичних, економічних та екологічних явищ. Соціальна оцінка жлобізму акцентує на негативному ментальному контенті жлоба (агресивності, войовничості до людей, які вирізняються із загалу), а також із низьким рівнем інтелектуального розвитку та невмінням спілкуватись. У культурі це призводить до загального зниження якості, панування несмаку, кічу, культу насильства у мистецтві тощо. Цивілізаційний прогрес, на думку адептів жлоб-арту, може бути розглянутий як історія війни особистостей та суспільств із жлобством в усіх його проявах, із жлобством як чинником соціального регресу. Українське жлобство – це суміш української ментальності з жорсткими умовами життя впродовж століть. Це також і результат розпаду ціннісного механізму, що домінував в період Радянського Союзу, і неприйняття нових цінностей. Через образи жлоба чи жлобині, перероблені в контексті кічу, примітивізму, плакату, поп-арту та демотиваторів, подекуди в епатажній формі, представники жлоб-арту намагаються естетично осмислити феномен жлобства, репрезентувати його характерні риси, глузуючи з естетичних принципів, яких дотримуються самі жлоби, а також оприлюднюючи вочевидь жлобські ознаки повсякденного буття чи не кожного українця. В рамках мистецько-культурологічного проекту проходять виставки, інсталяції, зустрічі, а в 2013 році вийшло перше видання-альманах під назвою “Жлобологія”, що вмістило всю інформацію про арт-проект, тривалі інтерв’ю з видатними українськими культурологами, мистецтвознавцями, письменниками, художниками та громадськими діячами.
20
Кіч як т е ра п і я Кіч – вірус, що вистрибує з будь-якої сфери мистецтва, щоб скопіювати з неї все найпомітніше і найкраще, а далі спекулювати і породжувати собі подібне. Пустий, не провокує до справжніх переживань, залишається лиш кольоровим фантиком, який створює враження захищеності та впевненості у глядача. Проте кіч як зумисний прийом (або ж точна вказівка на нього, викриття його) часто працює на подразнення і пробудження читача. Так, натрапляючи на пустку і облуду, читач прокидається і починає відчувати, рефлексувати.
Мілан Кундера «Нестерпна легкість буття» (1982) Окрім того, що роман змальовує любовні стосунки між чотирма героями, обіграє ніцшеанську ідею про вічне повернення, постійно протиставляє важкість буття легкості (без остаточних відповідей), і це все на фоні входу російських радянських військ у Прагу 1968 року (почуття патріотизму, гідності, збереження національної пам’яті зображені дуже правдиво) – авторові вдається вплести в оповідь «лекцію» про кіч: уся частина шоста промережана короткими підсумками-афоризмами, що характеризують і ставлять оцінку суспільству. «Кіч є повне заперечення гівна у прямому й переносному значенні слова; кіч виключає зі свого поля зору все, що в людському існування по суті своїй неприйнятне.(…) Друга сльоза каже: – Як це чудово – розчулитися разом з усім людством, дивлячись, як діти біжать по газону! Лише ця друга сльоза робить кіч кічем.Джерело кіча – категорична згода з буттям.В ту мить, коли кіч усвідомлюється як брехня, він потрапляє в контекст некіча».
Лесь Подерев’янський «Павлік Морозов», «Гамлєт, або Феномен дацького кацапізму» та ін. ( 1970-ті - …) Наприкінці 80-их українці смакували касети із начитаними на них п’єсами неакадемічного характеру: суржикомовними, нецензурними, із сумнівними, аморальними й алогічними сюжетами, проте базованими лише на відомих широкому загалу текстах, переважно таких, якими «пічкали» в школі або на політхвилинках. Так художник Лесь Подерев’янський розправлявся із застійними відмерлими сенсами (не із текстами та героями, а лише із стандартною інтерпретацією їх). Блазнюючи, герої говорили нісенітниці, створювали ідіотські ситуації, при цьому проголошуючи філософські роздуми. Окрім пародії на взірцеві засоби виховання радянського громадянина, Подерев’янський показує кухонні розмови українців – повні скептицизму, тупої агресії до режиму (тупої, бо неспроможної – поки що – знайти розв’язку), абсурдності буття, в якому вимушені жити люди. Так цитати із драм Подерев’янського стають за такий собі розпізнавальний знак посвячених, які бачили весь той кіч радянщини. Текст: Марія ТКАЧЕНКО
(цитати взяті з перекладу В. Пасічної) Герої роману – люди, життя яких щодня було борінням (і насправді не з комунізмом, а з кічем, за зізнанням однієї із героїнь), які щодня обирали між нестерпною легкістю і привабливою важкістю.
21
ПРОСТІР
ВХІД ВІЛЬНИЙ Текст: Ізя ХАЛЯВНИЙ
АртФорум «АртФорум» — захід нового формату, що об’єднує виставкову, концертну, театральну, літературну й кіно програми з освітніми заходами й широким обговоренням культурних, громадських проблем і перспектив розвитку українського мистецтва. На кількох майданчиках Києва будуть проведені виставки живопису, графіки, художньої фотографії багатьох відомих майстрів, зокрема Матвія Вайсберга, Бориса Єгізаряна, Андрія Єрмоленка, Ігоря Гайдая. В театральній програмі беруть участь Влад Троїцький, «Новий театр на Печерську»Олександра Крижанівського, «Театр на Подолі» Віталія Малахова. Кіно-блок представляють «Вавілон-13» та «Docudays UA». Гостей очікують концерти кращих виконавців класичної, джазової та етно-джазової музики: Валентин Сильвестрові Вікторія Польова, Сестри Тельнюк і Мирослава Которович, гурти «Pushkin Klezmer Band», «Vekslyarskiy Orkhestra», «GrozovSka Band» та інші. Джазову програму представляє продюсерський центр «Jazz in Kiev». Де: Дім освіти та культури "Майстер Клас", вул. Лаврська, 16a Коли: 27 квітня - 23 травня
Модерн - епоха жіночності. Виставка музею історії моди. Арт-центр Я. Гретера представляє вишукану колекцію киянки Марини Іванової, яка є єдиним зібранням справжнього старовинного дамського одягу та аксесуарів на території СНД. Сьогодні вона складається з майже тисячі предметів музейної цінності, кожен з яких - дивовижне свідчення минулих епох. Дата народження самого поважного експоната - 1800 рік! У колекції представлено майже 80 модних ансамблів, що колись належали європейським світським дамам позаминулого століття: розкішні бальні сукні, накидки для відвідування опери, візитні туалети, весільне вбрання, прогулянкові костюми. Крім того, до кожного наряду додавалися зі смаком підібрані аксесуари - сумочки (срібні, вишиті, бісерні), найтонші рукавички, туфлі «попелюшкиного» розміру, вишукані парасольки від сонця, дивовижні за химерності капелюшки і безліч інших модних дрібниць, - все це теж можна побачити на виставці. Де: Арт-центр Я.Гретера, ТЦ Більшовик, вул.Вадима Гетьмана, 6 Коли: з 15 травня по 17 серпня, щодня з 11:00 до 21:00
22
Рок-н-рол клуб ROUTE 66 ROUTE 66 – це унікальне місце, де ви можете насолодитись якісним ритм-блюзом, класичним роком та рок-н-ролом Де:пр.Академіка Глушова, 11 Слідкуйте за анонсами на офіційному сайті: http://www.route66.com.ua
Якісна музика та тепла атмосфера у «Дивані» Насолоджуйтесь джазом по середах, якісним роком по вихідних та приємною атмосферою щодня у ресторації «Диван» Де: Бесарабська площа, 2, станція метро Хрещатик Слідкуйте за анонсами на офіційному сайті: www.festrestdivan.com.ua/
Кінопокази в арт-клубі «44» Де: малий зал, арт-клуб «44», вулиця Хрещатик, 44-б, станція метро Театральна Коли: щодня, з 19.00 до 21.00 Детальніше: http://www.club44.com.ua/, розділ « Кінозал»
Ян Фабр. Данина Ієронімусу Босху в Конго. Ян Фабр. Данина Бельгійському Конго
Справжній рок у Docker pub-і Відривайтесь на незабутніх вечірках у Docker pub-і Де: Docker pub вул. Богатирська, 25 Слідкуйте за анонсами на офіційному сайті: http://docker.com.ua/
Проект Павла Ковача старшого «Анатомія Абсурду» У рамках виставки автор презентує серію живописних робіт, поєднаних з інсталяціями реді-мейд та об’єктами. На ідею створення виставки художника надихнув твір знакового представника французької поезії XIX століття Лотреамона, передвісника символізму та сюрреалізму. Де: Галерея Bottegа ("Боттега"), вул. Михайлівська, 22б Коли: з 16 травня по 7 червня 2014 р.
PinchukArtCentre представляє першу в Східній Європі персональну виставку бельгійського художника Яна Фабра. Експозиція, яка складається з двох розділів, є продовженням критичних рефлексій митця на тему колоніального минулого Бельгії. Виставка включає 36 вражаючих мозаїк, 23 скульптури і 2 масштабних триптиха, серед яких 28 нових робіт, створених спеціально для виставки в PinchukArtCentre. Де: PinchukArtCentre, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2 Коли: до 5 жовтня, вівторок – неділя, з 12:00 до 21:00
Фенікс. Переродження Арт-центр Я.Гретера представляє новий проект «Фенікс. Переродження», який несе в собі тему відродження, відновлення. Роботи художників ілюструють неоднозначну ідею загибелі в ім’я життя. Суть виставки - показати перехід від минулого до сьогодення і такого ефемерного майбутнього... Виставка є актуальною для соціо-культурного розвитку в цілому, висвітлюється тема контрасту зовнішнього і внутрішнього станів душі, виходу на новий рівень сприйняття. Де: Арт-центр Я.Гретера, ТЦ Більшовик, вул.Вадима Гетьмана, 6 Коли: з 17 квітня по 8 червня , щодня з 11:00 до 21:00
Колекційна платформа 4: Емоції та технології PinchukArtCentre представляє проект «Колекційна платформа 4: Емоції та технології» - нову експозицію з робіт сімнадцяти художників, яка пропонує селективний погляд на два основні, але часом протилежні, поняття у нашому житті: емоції та технології. Адже вони завжди визначають наше сприйняття світу. До експозиції увійшли твори, які викликають, виказують та розкривають емоції завдяки залученню технологій в якості суб’єкта або інструмента. Виставка пропонує розглянути художні практики з точки зору того, як ці два поняття можуть гармонійно поєднуватися і, водночас, генерувати в собі напругу і протистояння. Де: PinchukArtCentre, вул. Червоноармійська/Басейна, 1/3-2 Коли: до 5 жовтня, вівторок – неділя, з 12:00 до 21:00
23