mediaschool.parlament.org.ua
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: жовтень, 2011 рік
Третя сесія Школи З 27 по 30 жовтня 2011 року у Львові відбулася третя сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Сесія була присвячена питанням європейської інтеграції та висвітлення міжнародної тематики у ЗМІ, запобігання корупції, управління ЗМІ, а також було обговорено питання моральності та національної пам`яті. Під час сесії журналісти мали можливість взяти участь у двох тренінгах на такі теми як аналіз публічної політики та проведення журналістських розслідувань. Крім того, учасники ознайомилися з львівськими реаліями та місцевим колоритом.
27 жовтня, 2011 рік Робота третьої сесії розпочалась з виступу Вадима ТРЮХАНА, Посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України, на тему «Асоціація чи реінтеграція: що чекати Україні від чергового зовнішньополітичного роздоріжжя». Експерт розповів про основні етапи еволюції зовнішньої політики України у часи незалежності,
Вадим ТРЮХАН
виділивши такі періоди: утвердження України як
незалежної суверенної держави (1991-1994), багатовекторніть часів другого Президента (1994-2005), постпомаранчевий романтизм (2005-2010), нова багатовекторність (2010-2015). Також було представлено результати зовнішньополітичної діяльності теперішнього Президента України. В. Трюхан дав свої прогнози на 2012-2015 роки, зазначивши, що підписання договору про асоціацію із Європейським союзом поверне країну на демократичні рейки розвитку та, відповідно, суттєво збільшить шанси нашої держави вступити до Європейського союзу. У своєму виступі експерт зазначив, що в майбутньому
в Україні
з’являться нові вектори співпраці, зокрема такі як Китай, Туреччина, Латинська Америка, Африка. Окрім європейської інтеграції, на думку експерта, існує й інший сценарій розвитку, що передбачає реінтеграцію на пострадянському просторі,
зокрема
приєднання
до
Митного
союзу,
участь
у
формуванні
Євразійського союзу, а також згортання співпраці з багатьма міжнародними організаціями.
Після цього журналісти мали змогу поспілкуватися з Олегом СИНЮТКОЮ, першим заступником міського голови м. Львів. Він висвітлив питання підготовки міста до проведення чемпіонату Євро-
2
пи з футболу у 2012 році, залучення громадськості до цього процесу та рекламну кампанію чемпіонату. Заступник міського голови зосередився на питаннях побудови та відкриття стадіону «Арена Львів», ремонту доріг у Львові та за його межами, реконструкції громадського транспорту тощо. Відповідаючи на питання учасників Школи про плани використання стадіону після закінчення чемпіонату, О. Синютка наголосив на тому, що найімовірніше стадіон перейде в приватну власність.
mediaschool.parlament.org.ua
Олег СИНЮТКА
Для підготовки міста до Євро-2012 активно використовуються кошти державного бюджету, без підтримки центральних органів влади місто самостійно не зможе провести чемпіонат.
В кінці дня відбулася ознайомча екскурсія по м. Львів, під час якої учасники побачили й відвідали визначні львівські будівлі, церкви та пам’ятники, ознайомилися з історією міста.
Екскурсія по м. Львів
28 жовтня, 2011 рік
День розпочався з тренінгу Романа КОБЦЯ, співробітника Інституту філософії НАН України, викладача кафедри філософії Національного університету «Києво-Могилянська академія», з питань аналізу державної політики. Перш за все, тренер ознайомив журналістів з основним категоріальним апаратом, що використовується в аналізі політики (policy, politics, public administration), застерігши, що відсутність розмежування між
Роман КОБЕЦЬ
цими поняттями призводить до політизації адміністрування (звільнення «чужих», призначення «своїх» державних службовців) або деполітизації політики, коли політика зводиться до боротьби за
Оптимальна державна політика, що є цілеспрямованою дією, має бути інформованою, своєчасною, злагодженою, ефективною та чутливою.
владу, а державна політика стає тільки «справою професіоналів». Під час тренінгу учасники мали можливість застосувати надбані знання на практиці та провели аналіз зацікавлених сторін щодо державної політики у сфері цифрового мовлення.
Після цього виступила Вікторія СЮМАР, виконавчий директор Інституту масової інформації, яка розповіла про висвітлення міжнародної тематики в українських ЗМІ. У пошуку інформації для міжнародних новин та аналітичних матеріалів, експерт порадила учасникам Школи працювати з вихідними документами (першоджерелами) та звертатись до колег-журналістів з інших країн за допомогою або контактами того чи іншого експерта. Як приклад неякісної «міжнародної журналістики» В. Сюмар навела новини, які подавали українські ЗМІ під час російсько-грузинської війни, оскільки 68% повідомлень були Вікторія СЮМАР
взяті вітчизняними медіа з російських джерел. mediaschool.parlament.org.ua
3
Важливою рисою, на думку В. Сюмар, для міжВ. Сюмар: «До інформаційних війн Україна, на жаль, зовсім не готова. Проблема наша в тому, що у нас немає глобального мислення, ми навіть не думаємо про запуск супутника у космос».
народного журналіста є здатність дивитися на процеси у суспільстві та державі в геополітичному та геоекономічному контекстах. Для написання статей на міжнародну тематику високого рівня якості журналіст має бути обізнаним в
ключових теоріях міжнародних відносин, геополітики, що, суттєво розширить можливості подання журналістом навіть звичайних подій.
Виступ Володимира В’ЯТРОВИЧА, голови Вченої ради Центру досліджень визвольного руху, був
присвячений
питанням
національної
пам’яті. Як зазначив історик, платформою для творення української політичної нації мають стати ключові концепти української етнічної культури та історії. Саме ці ознаки дозволять називати сформовану спільноту українською нацією з власним неповторним обличчям. За словами В.В`ятровича, разом із спорадичними намаганнями українців творити власну націю в
Володимир В’ЯТРОВИЧ
Україні відбувається творення нового варіанту російської нації, так званого «Русского мира», що в геополітичному контексті означає створення глобальної слов’янської цивілізації, а для нашої
держави
–
розмивання
українських
Україна як держава зможе існувати тільки завдяки українцям, українці зможуть відбутися повною мірою тільки завдяки державі Україна.
культурних основ. Лектор наголосив на тому, що національна консолідація є вкрай необхідною для розбудови держави, аби припинити використовувати історію в операціях з розколу України. Також у своєму виступі історик наголосив на важливості виваженої політики ціональної пам’яті та виділив такі її
4
основні складові: створення концепції підручникової історії України, створення «місць пам’яті» та розроблення календаря історичних дат.
Логічним продовженням став візит до місцевого Національного музею-меморіалу пам’яті жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького”.
Під час відвідання експозиції
учасники мали змогу ознайомитися з історією споруди, побутом в’язнів, що перебували в ув’язненні та історією масових розстрілів людей радянськими військами в кінці червня 1941 року. .
mediaschool.parlament.org.ua
Завершальним акордом дня стала зустріч за кавою з Андрієм ПАВЛИШИНИМ, істориком, журналістом, членом Капітули журналу «Ї», присвячена темі моральності як стану українського суспільства. Під час обговорення історик окреслив власну концепцію кризи моральності суспільства в Україні. На його думку, аморалізм та анемія зумовлені гігантськими травмами, через які довелося пройти українському народу в ХХ столітті. Пережиті соціальні катастрофи не-
Андрій ПАВЛИШИН
гативно вплинули на сприйняття суспільством тих чи інших подій та новин, й журналістам слід брати до уваги такі історичні обставини при підготовці матеріалів. Незважаючи на це, потріб-
Анатомія порядної людини полягає в тому, що коли у неї відкриваються очі, то в неї вже не закривається рот
но намагатися покращувати і себе, і аудиторію.
29 жовтня, 2011 рік
Третій день Школи був присвячений журналістським розслідуванням. Голова Правління Інституту розвитку регіональної преси Олег ХОМЕНОК розпочав тригодинний тренінг з визначення предмету розслідування, яким є соціально важлива інформація. Потім разом із учасниками тренер виділив основні ознаки журналістського розслідування, такі як залучення великої кільОлег ХОМЕНОК
кості ресурсів, виявлення порушень у законодавстві, наявність чіткого плану, правової підтримки
та документальних свідчень, використання експертної думки, багатосторонність та неупередженість. Під час тренінгу було розглянуто різні методи пу-
5
блікації результатів (часткова, повна) та методи роботи з джерелами. Крім того, О.Хоменок надав учасникам список корисних посилань різних державних структур, які суттєво полегшують пошук інформації та допомагають у проведення дослідження.
Під час тренінгу було розглянуто базову схему проведення розслідування, яка складається з таких фаз: вибір теми, формулювання гіпотези, попередня оцінка перспективності теми, складання плану розслідування, реалізація плану розслідування, систематизація отриманої інформації, генеральне інтерв’ю, написання тексту або верстка/монтаж, проведення допублікаційної юридичної експертизи, публікація та архівування.
mediaschool.parlament.org.ua
Продовжив тему журналістських розслідувань Дмитро ДОБРОДОМОВ, генеральний продюсер телеканалу ZIK, автор та ведучий програми журналістських розслідувань «Хто тут живе?» Учасники відвідали редакцію львівського телеканалу ZIK, де мали змогу побачити зсередини творчу майстерню журналістів та ознайомитися з принципами ефективного менеджменту каналу. Д.Добродомов розповів про історію створення засобу масової інформації, основні проекти, серед яких найпопулярнішими є «Хто Дмитро ДОБРОДОМОВ
тут живе?», «Доміно», «Об’єкт 2012. Уся правда про Євро!» тощо. Крім того, генеральний
продюсер телеканалу розповів про взаємодію із громадськістю в рамках проекту «Твоє бачення», де люди власноруч можуть зняти відео та створити таким чином інформаційний привід для телеканалу. Лектор у щирій розмові із учасниками Школи відмітив принципи, за якими працює телеканал, як здобувають інформацію та працюють з нею.
Увечері журналісти поспілкуватися з Ольгою КУЛИК, керівником напрямку комунікацій, PR та зв'язків із ЗМІ Холдингу емоцій «!ФЕСТ». Вона розповіла учасникам про історію створення та концепт ресторану «Криївка» й інших закладів мережі «!ФЕСТ», зазначивши, що «Криївка» є свого роду глузуванням над образом Львову як виключно україномовного міста.
6
Ольга КУЛИК
30 жовтня, 2011 рік
В останній день перед учасниками виступив Денис КОВРИЖЕНКО, директор правових програм Лабораторії законодавчих ініціатив, з оглядом проблем подолання корупції в Україні. Експерт вважає, що політична корупція є первинною по відношенню до адміністративної корупції і саме на боротьбу з нею мають бути спрямовані зусилля зацікавлених осіб. Серед необхідних заходів Денис КОВРИЖЕНКО mediaschool.parlament.org.ua
для подолання корупції Д. Ковриженко виділив
такі: посилення партійної конкуренції, зменшення залежності партій від фінансових донорів, запровадження ефективного моніторингу та контролю, публікація звітів, що стосуються фінансової підтримки партій. На думку експерта, боротьба з корупцією в Україні ускладнена через неузгодженість українського виборчого законодавства з партійним. Як метод боротьби із адміністративною корупцією Д.Ковриженко назвав зменшення необхідних безпосередніх контактів чиновника та простого громадянина (у вигляді запровадження електронних систем звітності, реєстрації, сплати і т.д.). Також корисним було б введення системи захисту т.зв. «свистунів» (whistle-blowers) - людей, які інформують про порушення законодавства та зловживання владою. Поки в Україні цю систему попри всі намагання так і не вдалося запровадити. Також важливу роль у боротьбі з корупцією, на думку експерта, відіграє запобігання конфлікту інтересів в органах влади шляхом подання державними службовцями декларації про активи та інтереси, що зобов’язує чиновників утримуватись від дій, що створюють конфлікт інтересів.
Д. Ковриженко: «Корупція - це віддзеркалення суспільства. Коли чверть населення живе за межею бідності, то думати про високі речі, розвиток суспільства та інше їм ніколи. Намагаючись задовольнити свої базові потреби, вони уже на своєму рівні сприяють корупції. Дослідження показують, що рівень корупції - показник довіри громадян. Чим менше довіри - тим більше корупції. В Україні лише 20 відсотків людей довіряють одне одному».
Третя сесія Школи завершилася виступом Василя МАСЮКА, директора ТзОВ «Галмедіа», на тему «Ефективне управління ЗМІ». Лектор, спираючись на власний досвід, намагався намалювати схему створення власного продукту і шляхи заробітку на медіа. На думку експерта, нині в медіа відбувається міграція цінностей -
7
якщо друк втратив цінність, то нова цінність не в суті інформації, а в формі її подачі. Успішність самої організаційної структури “Галмедіа” в тому, що внутрішні проекти заробляють самі на себе. Щоб мати власний продукт, на думку В. Масюка, потрібна сильна мотивація, якою є
Василь МАСЮК
отримання прибутку, не забуваючи при цьому про потреби читача.
mediaschool.parlament.org.ua
Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілкування журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами. Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загально-орієнтованих тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охорона навколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з професійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо). Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо. Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні українські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи беруть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Мінаков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та громадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програмі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Школи стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Європейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Варшаві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів), Андреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця). Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну життєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільства та професії; є громадянами України віком до 35 років; є представниками різних видів ЗМІ. Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку. Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Контакти: Ігор КОГУТ Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ kohut@laboratory.kiev.ua Олександр СИНЬООКИЙ Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив oleksandr@laboratory.kiev.ua Наталія МАТВІЄНКО Координатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ natalya@laboratory.kiev.ua Марія КОВАЛЬ Менеджер Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ info@laboratory.kiev.ua Галина ТИЩЕНКО Асистент Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ galyna@laboratory.kiev.ua Тел.: (+38 044) 531 37 68 Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна mediaschool.parlament.org.ua