mediaschool.parlament.org.ua
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: вересень, 2011 рік
Друга сесія Школи
З 14 по 18 вересня 2011 року у м. Києві відбулась друга сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Сесія була присвячена питанням особливостей сучасної української журналістики, розвитку телебачення в Україні, ціннісним аспектам та актуальним проблемам українського суспільства у сферах охорони здоров’я, екології, захисту прав людини тощо. Також під час сесії учасники мали змогу ознайомитися з технологіями впливу та способами захисту від маніпуляцій. В рамках сесії перед учасниками виступили Андрій Куликов, Наталія Лигачова, Андрій Шевченко, Ірина Бекешкіна, Наталя Катеринчук, Дарка Чепак та інші експерти.
14 вересня, 2011 рік Після вітального слова Ігоря КОГУТА, голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, робота сесії розпочалася виступом Андрія КУЛИКОВА, ведучого програми “Свобода слова на ICTV”, на тему "Не завдай шкоди: відповідальність журналіста перед співгромадянами". У своєму виступі експерт наголосив на важливості дотримання стандартів у роботі журналіста задля уникнення небезпеки для життя людей та країни в цілому, підкреслив важливість оприлюднення перевіреної інформації. Андрій Куликов дав декілька корисних порад щодо підготовки якісного інтерв’ю, організації цікавого ток-шоу та поділився своїм досвідом роботи у BBC.
Андрій КУЛИКОВ
«Що професійніше ми працюємо, що щільніше ми дотримуємося саме стандартів нашої професії, то меншу небезпеку ми створюємо для суспільства».
Також в цей день відбулась лекція Наталії ЛИГАЧОВОЇ, шеф-редактора проекту «Телекритика», на тему "Соціальна функція журналістики". У своєму виступі медіаексперт зосередилася на проблемі замовних матеріалів, взаємодії громадянського суспільства, ЗМІ та бізнесу. Н.Лигачова поділилася з учасниками досвідом ефективної роботи з джерелами інформації, підкресливши важНаталія ЛИГАЧОВА ливість неупередженого ставлення до будь-якої події. Крім того, лектор розповіла про історію створення й функціонування проекту «Телекритика», а також принципи визначення засад редакційної політики. Завершив лекційний день Андрій ШЕВЧЕНКО, голова Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації, який дав коментарі з приводу закону «Про доступ до публічної інформації» та нової редакції закону «Про інформацію». Зокрема, народний депутат наголосив, що закон про доступ до публічної інформації було підтримано 408 голосами зав-дяки широкій співпраці міжнародних та національних громадських організацій, Андрій ШЕВЧЕНКО влади, опозиції та журналістів. Також А. Шевченко відзначив основні принципи закону: інформація, якою володіє чиновник, має бути доступною всім; інформація про державні видатки має бути максимально відкритою; інформація про приватне життя публічної особи є менш захищеною. На думку депутата та усіх учасників, основними перепонами в контексті результативності функціонування цього закону стали небажання чиновників та державних служб відповідати на запити у визначений законом строк. Також політик розповів про подальші кроки після введення в дію закону. mediaschool.parlament.org.ua
15 вересня,2011 рік
Другий день розпочався з виступу Ірини БЕКЕШКІНОЇ, директора Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва, на тему «Україні – 20: погляд соціолога». Експерт розповіла про проведене 10-17 серпня 2011 року загальнонаціональне опитування населення України з приводу оцінки 20 років незалежності української держави, з якого були отримані такі висновки: 46% громадян вважають, що за цей час було стільки Ірина БЕКЕШКІНА позитивного, скільки й негативного, разом із тим, у жодній зі сфер, на думку респондентів, Україна не досягла справжніх позитивних результатів. І.Бекешкіна розповіла про настрої українців щодо політичних, економічних процесів в Україні, соціального самовідчуття людей.
Наступним перед учасниками виступив Вахтанг КІПІАНІ, редактор проекту «Історична правда». Журналіст розповів про розвиток традиції висвітлення історичної тематики в українських ЗМІ, згадавши також про недоліки радянських підручників з історії, які робили неможливим більш-менш об’єктивне висвітлення цієї теми в часи СРСР. Журналіст-історик приділив значну увагу презентації роботи проекту «Історична правда». Основною особливістю проекту стало знаходження живих свідків тих чи інших історичних подій, публікація їх спогадів, активна співпраця з польськими організаціями, що займаються вивченням історичної тематики.
Вахтанг КІПІАНІ
«Нам, з рештою, треба розповідати про важливих людей в історії. Історія оцінить».
Наступні виступи були присвячені питанням радіо та телебачення. Зокрема, перед учасниками виступила Наталя КАТЕРИНЧУК, заступник генерального директора телеканалу ТВі. У виступі було відзначено, що телебачення як бізнес у чистому вигляді неможливе. На думку Н.Катеринчук, всі телеканали залежать від груп олігархів, для яких телевізійний бізнес не є профільним. Лектор висвітлила питання організації Наталія КАТЕРИНЧУК роботи і фінансування каналу, підкресливши, що не рідко бувають випадки, коли окремі проекти телеканалів можуть фінансуватися соціально відповідальним бізнесом. Експерт наголосила, що для журналістів дуже важливо бути активними, пропонувати теми випусковому редактору і таким чином нести спільну відповідальність за роботу телеканалу.
mediaschool.parlament.org.ua
Після цього учасники школи прослухали лекцію Олексія АНАНОВА, керівника культурно-просвітницьких програм ТРК «Радіо-Ера». Експерт розповів про особливості подачі інформації у радіо просторі, зазначивши, що жанрова різноманітність, адаптовані формати є необхідною умовою успішного функціонування будь-якого радіо. Також експерт розповів про складнощі ведення прямого ефіру та проблеми роботи з аудиторією та гостями студії, зазначивши, що головне для радіо журналістів це - «відчути те, наскільки людина зможе говорити і переконати говорити». О. Ананов також висвітлив питання формату роботи ТРК «Радіо-Ера», особливостей її програм, фінансування і реклами.
Олексій АНАНОВ
Останнім експертом другого дня став Єгор СОБОЛЄВ, кординатор Незалежного бюро журналістських розслідувань «Свідомо», який торкнувся питань результативності журналістських розслідувань з соціальної тематики. Виступ журналіста було зосереджено навколо основної ідеї: журналістика має набути нового змісту, стати соціальним інститутом. У зв’язку з цим, на його Єгор СОБОЛЄВ думку, журналістам потрібно об’єднатись з громадськими активістами, привертати увагу інших медіа до проблем суспільства, вести переговори з владою, активно співпрацювати з правозахисниками. Такі дії є необхідними з огляду на те, що виключно описовий характер журналістського матеріалу не має великого впливу на суспільство і на владу зокрема, саме тому журналісти мають бути непокірними та чинити опір.
«Якщо журналістика не знайде для себе новий сенс… то незабаром їй припинять платити».
16 вересня, 2011 рік
Наступні панельні дискусії цього дня стосувалися суспільно важливих тем, таких як захист прав людини, охорона здоров`я та питання екології. Так, Олег МАРТИНЕНКО, голова Правління Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (Асоціація УМДПЛ), доктор юридичних наук, окреслив питання порушення прав людини правоохоронними органами. Експерт наголосив на постійному збільшенні службових та загально кримінальних злочинів в органах внутрішніх справ (далі ОВС) протягом 2000-2010 років. Зокрема, було відзначено, що в mediaschool.parlament.org.ua
Олег МАРТИНЕНКО
72% всіх випадків затримання та арештів застосовувалися катування та жорстоке поводження до затриманих. Також, обговорювалися проблеми расизму, нацизму та ксенофобії серед працівників міліції. О.Мартиненко зазначив, що серед факторів, що сприяють порушенню прав людини в ОВС можна виділити такі: постійні намагання влади вирішити політичні проблеми за допомогою міліції, право ОВС застосовувати силу у мирний час, недостатня прозорість для громадського контролю, специфіка міліцейської субкультури та відсутність чітких критеріїв роботи ОВС. Експертом було відзначено, що робота ОВС має бути побудована відповідно до Європейського кодексу поліцейської етики. У панельній дискусії щодо питань журналістської освіти взяли участь Сергій КВІТ, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія», та Олександр ВЛАСЕНКО, керівник проектів напряму освіти благодійного фонду «Розвиток України». О.Власенко відзначив таку проблему журналістської освіти як відсутність професійного зв’язку між вузами та роботодавцем, зокрема, відсутність розуміння профільними ВНЗ тенденцій на медіа ринку, внаслідок чого відбувається підготовка некваліфікованих кадрів, що в свою чергу породжує у роботодавця недовіру до університетів. С.Квіт висвітлив питання журналістської освіти в Україні та європейських країнах. На його думку, журналістська освіта має бути динамічною, реагувати на виклики часу, оскільки наразі редакції потребують кваліфікованих кадрів, які зможуть якісно працювати після закінчення університету і не мають часу на навчання колишніх студентів.
Олександр ВЛАСЕНКО
«Гарантуючи безкоштовну освіту, держава не здатна гарантувати студентам якісну освіту»
Олег ПЕТРЕНКО, перший заступник генерального директора клініки «ОБЕРІГ», висвітлив питання реформ у сфері державної політики охорони здоров’я. Експерт навів результати опитувань, які свідчать про те, що 93,3% громадян України вважають за необхідне провести повноцінну реформу системи охорони здоров'я. Він виокремив такі дві основні взаємодоповнюючі причини незадовільного стану справ у секторі медичного обслуговування: кількісний дефіцит фінансових ресурсів та неефективне використання наявних фінансових, матеріально-технічних та людських ресурсів. Крім того, О. Петренко розповів про ісОлег ПЕТРЕНКО нуючі в світі моделі системи охорони здоров’я та висвітлив питання обов’язкового соціального медичного страхування. «Ринок в охороні здоров’я не є типовим, для розміщення обмежених ресурсів потрібні розумні комбінації ринкових та неринкових механізмів». mediaschool.parlament.org.ua
Олена МАСЛЮКІВСЬКА
Старший викладач кафедри екології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник напрямку освіти та навчання «Програми розвитку публічно-приватного партнерства» Олена МАСЛЮКІВСЬКА присвятила лекцію сучасним екологічним викликам та їх наслідками для України, на якій було проаналізовано як природні, так і антропогенні фактори зміни клімату. Експерт дійшла висновку, що саме збільшення викидів парникових газів внаслідок діяльності людини є найбільшою причиною зафіксованих кліматичних змін. Якщо ситуація не буде змінюватися, то, на думку експерта, на людство чекають збільшення кількості та масштабності стихійних лих, перерозподіл опадів, брак питної води, поширення нехарактерних інфекційних хвороб та загибель біоізноманіття. Саме ці явища журналісти мають окреслювати у своїх ЗМІ.
17 вересня, 2011 рік
Наступного дня Сергій ГАЙДАЙ, директор зі стратегічного планування соціально-інжинірингового агентства «Гайдай.Ком», провів семінар на тему «Журналістські розслідування як засіб боротьби з маніпуляціями». Експерт ознайомив учасників Школи з основними прийомами маніпуляцій та можливими варіантами реакції на неї. Серед основних видів маніпуляції С.Гайдай виділив «зміну об’єкту», «зміну позиції» та «приховання об’єкту (підвіСергій ГАЙДАЙ шування)». Також він виокремив три прошарки інформації (метою професійного журналіс“Першочерговим завданням представнита є дійти до останнього рівня): на першому ків мас-медіа є пошук фактів, які не рівні знаходиться інформація, яку знають усі; входять в систему «всі знають». на другому - та інформація, що не є очевидною; на третьому рівні журналіст має висвітлювати те, яким чином та чи інша подія відбулась насправді. Поверховість журналістів, на думку експерта, залишає їх на першому рівні та робить їх можливими жертвами маніпуляцій, тому першочерговим завданням представників мас-медіа є «пошук фактів, які не входять в систему «всі знають». mediaschool.parlament.org.ua
Після цього відбувся виступ Володимира КУШНІРЕНКА, директора Центру комплексних досліджень, на тему «Інформаційна діяльність як інструмент конструювання соціальної реальності». Експерт зосередився на особливостях сприйняття реальності в різних соціально-культурних умовах та підкреслив важливість розуміння власного потенціалу задля ефективної комунікації із зовнішніми акторами.
Володимир КУШНІРЕНКО
18 вересня, 2011 рік В останній день перед журналістами виступила Дарія ЧЕПАК, прес-секретар Президента України. Її виступ було розподілено на дві тематичні частини: перша - специфіка співпраці ЗМІ з пресслужбами державних інституцій, друга – особливості роботи у ток-шоу. В рамках першої теми експерт поділилася з учасниками своїми методами організації ефективної роботи прес-служби ПрезиДарія ЧЕПАК дента України та розповіла про основні проблемні моменти у відповідній діяльності. Також, медіаексперт розповіла про різні способи взаємодії із «Не гоніться за суттю, а працюйте журналістами (onrecords, offrecords, backgrounds). на емоцію». В межах другої тематичної частини, Д.Чепак розповіла про деякі секрети вдалої роботи у ток-шоу. Важливим, на думку експерта, є продумана організація роботи шоу-руму, зокрема скоординована робота редактора, гостьових редакторів, ведучого та гостей, що мають бути підготовленими до ефіру. Останнім виступив Володимир ПАНІОТТО, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології, з темою «Зміни в арсеналі соціологів: імплікації для журналістів». Науковець розповів учасникам про історію вивчення суспільної думки в США та СРСР (Росії) та про етапи зародження соціологічних досліджень в Україні. Також В.Паніотто зосередився на традиційних методах проведення опитувань, їх недоліках, перевагах та основних проблемах методологічного оснащення соціологів. Серед головних тенденцій подальшого розвитку соціологічних опитувань лектор виділив такі: перехід від звичайного F2F (face-to-face) інтерв’ю до CAPI (computer assisted personal interview), перехід від телефонного опитування до CATI (computer assisted telephone interview), виникнення Інтернет-опитувань, комбінація різних методів. Окрім вищезазначеного, лектор пояснив учасникам способи перевірки достовірності інформації соціологічних досліджень. Володимир ПАНІОТТО
mediaschool.parlament.org.ua
Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілкування журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами. Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загально-орієнтованих тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охорона навколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з професійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо). Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо. Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні українські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи беруть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Мінаков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та громадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програмі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Школи стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Європейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Варшаві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів), Андреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця). Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну життєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільства та професії;є громадянами України віком до 35 років; є представниками різних видів ЗМІ. Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку.
Контакти: Ігор КОГУТ Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ kohut@laboratory.kiev.ua Олександр СИНЬООКИЙ Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив oleksandr@laboratory.kiev.ua Наталія МАТВІЄНКО Координатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ natalya@laboratory.kiev.ua Марія КОВАЛЬ Менеджер Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ info@laboratory.kiev.ua Галина ТИЩЕНКО Асистент Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ galyna@laboratory.kiev.ua Тел.: (+38 044) 531 37 68 Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна
Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
mediaschool.parlament.org.ua mediaschool.parlament.org.ua