Page 1

mediaschool.parlament.org.ua

ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ: травень-червень, 2011 рік

Перша сесія Школи

28 травня – 2 червня 2011 року в АР Крим (смт Сімеїз) проходила І сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА». Програма І сесії Школи складалася як з загально теоретичних, так і світоглядних лекцій, а також практичних занять. Оскільки місцем проведення сесії стала АР Крим, основна увага була присвячена питанням особливостей кримської політики, національних меншин тощо.


28 травня, 2011 рік І сесія Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» розпочалася з вітального слова Ігоря КОГУТА, директора Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА», голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Віталія ЗАМІУСА, директора програми «Засоби масової інформації» Міжнародного фонду «Відродження», члена Проектної Ради Школи та Олексія ПОГОРЕЛОВА, генерального директора Української асоціа-

Валентина САМАР, Ігор КОГУТ, Олексій ПОГОРЕЛОВ

ції видавців періодичної преси, члена Проектної Ради Школи. Вони розповіли учасникам про зміст, формат та основні напрями роботи Школи, після чого учасники мали можливість взяти участь у круглому столі на тему «Сучасні виклики журналістики». Доповідачами виступили Валентина САМАР, Голова Правління ГО «Інформаційний пресцентр» та Олексій ПОГОРЕЛОВ, Генеральний директор Української асоціації видавців періодичної преси, Член Проектної Ради. Під час круглого столу учасники Школи ділилися своїм досвідом роботи у сфері журналістики, обговорювали основні проблеми сучасної журналістики та шляхи їх вирішення. Дискусія велася навколо таких ключових тем, як визначення основної цільової аудиторії ЗМІ, можливості розвитку медіа як бізнесу, створення конвергентних редакцій, які включають радіо та телевізійну, друковану та Інтернет платформи.

29 травня, 2011 рік

Наступного дня, 29 травня 2011 року, Наталія АМЕЛЬЧЕНКО, доцент кафедри політології На-

2

ціонального

університету

«Києво-Могилянська

академія», кандидат філософських наук, прочитала лекцію на тему «Сучасні ідеології: виклики глобалізації». Лекція пані АМЕЛЬЧЕНКО стосувалася виникнення та розвитку модерних ідеологій, а саме: консерватизму, лібералізму та соціалізму. Лектор розповіла учасникам Школи про трансформацію модерних ідеологій в епоху глобаліза-

Наталія АМЕЛЬЧЕНКО

ції, зазначивши, що «чистих» ідеологій наразі не існує, і підкресливши, що лібералізм переміг геокультурно, всі сучасні ідеології підтримують ідею ринкової економіки. Крім того, пані АМЕЛЬЧЕНКО розповіла про медіатизацію політики, спираючись на праці таких відомих філософів як Ж. Бодріяр, П. Бурдьє та М. Маклюен. mediaschool.parlament.org.ua


Після цього Андрій МЕЛЕШЕВИЧ, декан факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філософії в галузі політології Сіракузького Університету (США), виступив із лекцією на тему «Українські партії: ненадійні партнери демократії». Пан МЕЛЕШЕВИЧ розповів учасникам про основні віхи у розвитку партійної системи України, а саме прийняття нового закону про вибори до Верховної Ради України, скасування конституційної реформи та Помаранчева революція. Пан МЕЛЕШЕВИЧ висвітлив слабкі та сильні сторони конституційної реформи. Також було

Андрій МЕЛЕШЕВИЧ

Конституційна реформа 2004 року сприяла децентралізації влади, зміцненню ролі політичних партій у політичній системі України.

зазначено про важливу роль Помаранчевої революції, що сприяла утвердженню та легітимації прозорих і справедливих виборів як виключного механізму формування органів державної влади. Підсумовуючи, лектор зазначив, що створені у 2004-2005 році нормативно-правові засади розвитку національної системи політичних партій наразі перебувають під загрозою їх згортання. Після цього Всеволод РЕЧИЦЬКИЙ, конституційний експерт Харківської правозахисної групи, доцент Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого, кандидат юридичних наук, розповів учасникам про філософію свободи слова, що є, на його думку, фундаментальною цінністю суспільства та постполітичним і постправовим феноменом. Основною темою, висвітленою під час лекції, була символічна реальність, її формування та функції. Так, однією з найголовніших властивостей символічної реальності є іі здатність надавати змогу вільніше, ніж у «реальній реальВсеволод РЕЧИЦЬКИЙ

ності», комбінувати життєві предмети і явища, сполучати їх один із одним у будь-який спосіб, прискорювати і сповільнювати їхній рух згідно з

Свобода слова повинна існувати, але має контролюватися при-родними фільтрами людини, яка за рахунок отриманих знань здобуває можливість просіювати інформацію і обирати найбільш корисну й якісну для себе.

проектом, породженим уявою. Найважливішою якістю символічної реальності є здатність творити. Основну увагу в лекції було приділено свободі слова як одній з основоположних свобод індивідуума.

Завершальним акордом цього дня став виступ Олексія ПОГОРЕЛОВА, генерального директора Української асоціації видавців періодичної преси, з лекцією на тему «Трансформації сучасної журналістики: що? коли? чому? та хто відповідальний? Дискусія зацікавлених сторін з метою знаходження векторів для професійного розвитку». Лектор визначив ключові питання для професійного mediaschool.parlament.org.ua

3


журналіста, а саме: цільова аудиторія та інтереси читача; власна унікальність/спеціалізація; використання різноманітних каналів розповсюдження інформації; бізнес-модель, тобто персональних внесок в дохід видавництва та персональних розвиток. Пан ПОГОРЕЛОВ подав слухачам Школи статистичну інформацію про кількість періодичних видань за передплатою, Олексій ПОГОРЕЛОВ

аудиторію газет, журналів та сайтів, аудиторію українського Інтернету, найцікавіші теми для читачів тощо. Наостанок він задав журналістам

Cоціальні мережі не зможуть замінити професійних ЗМІ, оскільки останні несуть відповідальність за достовірність інформації.

такі риторичні питання для роздумів, як «Чому сьогодні типовими епітетами для характеризування роботи українських журналістів вважають «ліниві», «продажні», «непрофесійні», «неглибокі», «Чому українські ЗМІ настільки неприва-

бливі та нецікаві для читача/глядача, який є думаючою людиною?», «Чому так бурно зростають аудиторії Інтернет ЗМІ?».

30 травня, 2011 рік 30 травня 2011 року було присвячено практичним заняттям. В цей день відбувся семінар Михайла МІНАКОВА, президента Фонду якісної політики, викладача Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора філософських наук, з тематики соціального капіталу. Під час підготовки до лекції журналісти ознайомилися із працями П. Бурдьє, Р. Патнема та Ф.

4

Фукуями. Семінар складався з лекційної та практичної частин. Метою лекційної частини стало познайомити учасників семінару з концепцією «соціального капіталу» та її можливостей для

Михайло МІНАКОВ

застосування в аналізі суспільних подій в України. Безпосереднім завданням практичної частини було дати можливість оцінити свої власні установки, що зумовлюють можливість функціонування соціального капіталу; проаналізувати концепцію «соціальний капітал» та її застосування для розуміння суспільних процесів в Україні; розглянути процеси прийняття рішень на основі компромісу та консенсусу, а також їх застосування для аналізу процесів колективного прийняття рішень; оцінити власний соціальний досвід та обговорити, чи потрібна для нього корекція. mediaschool.parlament.org.ua


Так, під час практичної частини учасники взяли участь у симуляції ведення переговорів між фракціями у Верховній Раді України. Результат гри виявив, що склад Третьої Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» зміг знайти спільну мову і уявно працювати не лише у власних інтересах, а й в інтересах держави.

Також в цей день Алі САФАРОВ, юрист, медіа експерт, провів семінар з питань прав та обов’язків журналістів. Особливу увагу було присвячено аналізу нового закону «Про доступ до інформації» і ознайомлення учасників Школи з практичними кейсами застосування цього закону.

Із позитивних рис закону експерт виділив

лише зменшення термінів щодо надання інформації. Водночас «мінусів» знайшов чимало. Так, журналістів позбавили права працювати на деАлі САФАРОВ

монстраціях, мітингах, а також урівняли у правах зі звичайними громадянами у питанні першочерговості надання інформації на запит, урізання

прав в оціночних судженнях тощо. Аби уберегтись від судових позовів та подавати виключно об’єктивну інформацію, журналіст має ретельно перевіряти докази на достовірність.

В кінці дня Володимир ПРИТУЛА, Голова ГО «Комітет з моніторингу свободи слова в Криму», зосередився на питаннях особливостей кримського регіону, який суттєво відрізняється від інших регіонів України.Пан ПРИТУЛА розві-

5

5 яв міф про те, що Крим є проросійським регіоном, насправді його заселяє категорія людей, які свідомо та підсвідомо зараховують себе до радянсько мислячих. Це пояснюється тим, що в радянські часи у півострів вкладалися великі інвестиції, що не могло не впливати на настрій людей. Лектор значну частину доповіді приділив питанню кримських татар, які складають

Володимир ПРИТУЛА

12-13% населення Криму, їх представництва у державних органах та установах, а також їх стосункам з представниками влади.

mediaschool.parlament.org.ua


31 травня, 2011 рік

Наступний день було присвячено національним питанням, зокрема, Олег ГАБРІЕЛЯН, ректор Кримського університету культури, мистецтв і ту-ризму, голова Кримської вірменської громади, керівник фонду «Луйс», доктор філософських наук, виступив перед слухачами Школи з лекцією на тему «Національні питання: особливості кримської політики», зосеред-

Олег ГАБРІЕЛЯН

ив свою доповідь на питаннях особливостей міжетнічних відносин у Криму як в історичному контексті, так і в розрізі сучасності. Зокрема, журналісти дізналися про зв’язок між етнічним складом населення Криму та історичною долею півострова. Так, за останні принаймні 200 років етнічний склад кримського населення декілька разів зазнавав суттєвих трансформацій. Причому, всі ці зміни були обумовлені втручанням зовнішніх чинників, як от цілеспрямована політика владних центрів, наслідки війн та революцій.

За словами доповідача, для розвитку Криму в останні декілька століть був характерний такий собі принцип маятника, себто кожен період розрухи змінювався періодом прискореного розвитку. Причому, для кожного історичного етапу розвитку був притаманний свій власний унікальний «кримський проект», що відображав панівні на той момент уявлення про роль, місце і місію Криму у загальній картині великої країни – чи то імперська Росія, чи то СРСР.

Також слухачі дізналися про особливості кожного з історичних періодів освоєння Криму. За словами доповідача, після розпаду СРСР, тільки починаючи з 2000-го року мають місце ознаки поступового одужання економіки та соціальної сфери регіону. Разом з тим, на думку О. ГАБРІЕЛЯНА, Україна від початку своєї незалежності, на відміну від царської та сучасної Росії та СРСР, не мала та поки що не має власного цілісного українського проекту. Поки що, на думку О. ГАБРІЕЛЯНА, такий проект майбутнього Криму існує лише в кримсько-татарському середо-

6

вищі і його можна охарактеризувати таким чином: «Від національно-культурної автономії у складі України - до власної національної держави». Крім того, в цей день учасники Школи відвідали Військово-морський музейний комплекс «Балаклава», в якому в радянські часи розташовувався завод з ремонту підводних човнів, а наразі у підземному приміщенні музею створено експозиції, які висвітлюють історію сучасних Військово-морських сил України, та Бахчисарайський історико-культурний заповідник «Салачик», де Олекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ, Заступник директора з гуманітарної роОлекса ГАЙВОРОНСЬКИЙ mediaschool.parlament.org.ua

боти заповідника, розповів про історію заповід-


ника, на території якого знаходяться руїни ханського палацу, мечеті, ханського цвинтаря, лікарні, лазні, а також медресе.

Після цього Рефат ЧУБАРОВ, народний депутат України III, IV та V скликань, заступник Голови Меджлісу кримсько-татарського народу, поділився з журналістами своїм поглядом на етнонаціональну політику України крізь призму кримсько-татарського питання, завершивши обговорення цієї теми протягом І сесії. Багато хто з учнів Школи професійної журналістики «НОВА УКРАЇНА» після розповіді Рефата Чубарова подивився на проблеми кримських татар зовсім іншими очима, ніби через власне серце пропустивши події 67-річної давності, коли їх було депортовано до Узбекистану.

Рефат ЧУБАРОВ

1 червня, 2011 рік

1 червня 2011 року було присвячено новітнім медіа. Максим САВАНЕВСЬКИЙ, консультант з Інтернет-комунікацій, автор проекту Watcher. com.ua, провів тренінг з цієї тематики. Лектор розповів учасниками про більш ефективне використання нових медіа в роботі журналіста, сучасні формати контенту в Інтернеті, зокрема – використання відео, подкастів, інфографіки, вебконференцій, розміщення коментарів тощо. Також велася розмова про те, як Інтернет змінює структуру ЗМІ та які онлайн-інструменти Максим САВАНЕВСЬКИЙ

7

варто використовувати в роботі редакції. Варто відзначити і те, як Інтернет-ЗМІ активно інтегруються у соцмережі. Практично кожен сайт має на своїх сторін-

ках кнопки чи плагіни Facebook, Вконтакте, Twitter. Проте, найбільш якісна аудиторія, яка цікавиться новинами, знаходиться все ж у Facebook. За допомогою соц-мереж можна популяризувати свій сайт, розміщувати поси-

Важливим елементом у роботі онлайн-редакції є взаємодія з аудиторією: користувачі надсилають власний контент, реєструються і коментують статті, беруть участь у конкурсах, ведуть власні блоги.

лання на новини, повідомляти про певні нововведення, розповідати про новини редакmediaschool.parlament.org.ua


ції. Читачі, у свою чергу, отримують лінки лише на найцікавіші матеріали сайту. Але, за словами пана Саваневського, не дивлячись на усі перелічені переваги нових медіа, більшість новинних Інтернет-ресурсів залишаються збитковими. Зі всього українського ринку реклами на Інтернет поки що припадає лише 1%. В кінці дня Олександр ХОРУЖЕНКО, директор Центру досліджень регіональної політики, редактор

медіа-платформи

та

журналу

SumyNews, поділився своїм досвідом використання та вдале функціонування Інтернетмедіа

на

прикладі

медіа-платформи

SumyNews. Попри відносно невеликий термін існування ресурсу (2 роки) – даний проект має Олександр ХОРУЖЕНКО

досить велике суспільне значення, позаяк ґрунтується на політично орієнтованій тематиці. Відповідно, цільова аудиторія охоплює

політично активну громадськість. Медіа-платформу орієнтовано передусім на розвиток регіональних Інтернет-ЗМІ. Завдяки своїй неупередженості і некомерційності, а також, безумовно, оперативності Sumy News є досить впливовим чинником формування громадської думки. Головною метою проекту є реформи та їх реалізація.

2 червня, 2011 рік Останній день було присвячено актуальним проблемам міжнародних відносин. Зокрема, Ігор СЕМИВОЛОС, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України, розповів учасникам про актуальні

8

події на Близькому Сході та виклики і наслідки для світу та України. Лектор торкнувся теми зародження арабського націоналізму, «жасмінової» революції в Тунісі,

Ігор СЕМИВОЛОС

революції в Єгипті та Лівії. Окрім того, експерт ознайомив учасників із теорією соціальних рухів, зупинився на її стадіях – стадії виникнення (стурбованості), стадії об`єднання (збудження), стадії формалізації та бюрократизації та стадії розпаду. На завершення пан Семиволос відповів на питання, які країни чекають революції, чим вони можуть закінчитися та чи загрожує Близькому Сходу ісламізація. mediaschool.parlament.org.ua

Серед основних причин революцій є масове зубожіння населення, перекриття соціальних ліфтів, корупцію, посилення відчуття соціальної несправедливості та появу нових соціальних груп та соціальних антерпренерів.


ВРАЖЕННЯ УЧАСНИКІВ СТОСОВНО І СЕСІЇ ТРЕТЬОЇ ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ «НОВА УКРАЇНА» Бабенко Олександра, фрілансер (м.Київ) «Ми не навчались, ми пізнавали світ з різних кутів, а дехто відкрив його знову. Кожна лекція – це зріз знань, можливість поглянути на світ і процеси в ньому іншими очима. І після кожної теми, а їх було дуже багато цікавих, ти постійно ставиш собі питання, на які намагаєшся дати відповідь. Відчуття, що ти «зростаєш», напевно і є головним враженням від першої сесії». Біловол Олексій, політичний оглядач, інтерв’юер інформаційних агенцій «Українські національні новини», «РБК-Україна» (м.Київ) «Мы – это Новая Украина, т.е Украина в будущем, а будущее не имеет перспективы, живя прошлым. И “смотря в лица я…” я не мог понять, зачем нас объединять? Мы разные и это здорово. Горячность Львова, искренность Сум, бронебойность Луганска, свежесть Николаева, гордость Луцка, справедливость Днепропетровска, статусность Киева…. Многое можно перечислять. Но мы разные. И прежде убеждать кого-то в своей правде нужно научиться принимать чужую. И “Новая Украина” объединила всех нас для того, чтобы впервые познакомить. Знакомство состоялось. За не полных пять дней. Мы спорили, смеялись, любовались красотами Крыма, знакомились с его историей, открывали новые горизонты с экспертами,

делали первые

попытки освоения своего стартового капитала…» Якушева Лідія, редактор відділу «Економіка та фінанси» видавничої групи «Наш продукт» (м.Київ) «Це «наші люди». Ми з різних міст, але говоримо однією мовою, і не тільки в прямому сенсі цього слова. Це коли відчувається однаково, коли одного б’ють, а іншому боляче, адже проблеми у нас схожі - всі відчувають зворотній бік нашої професії. І тому було таке насичене спілкування, і пісні в один голос, і відчуття єдності, однієї сім’ї. І інтелектуальні ігри, наче ігри старих добрих друзів, що знають один одного дуже давно». Галузінський Володимир, журналіст, коректор телекомпанії «Твій Всесвіт», ЗАТ ТКС «Всесвіт» (м. Первомайськ, Миколаївська обл.) «Передусім, потрапити в середовище колег – це вже свято, а високопрофесійних колег – тим більше! Змістовні лекції, цікаві екскурсії, неповторне дозвілля – було все!

mediaschool.parlament.org.ua

9


Сказати, що сесія видалась легкою – ні, навряд чи. Та разом з тим могутній поштовх, імпульс до роздумів на актуальні теми сьогодення важко переоцінити. Крім того, атмосфера живого спілкування панувала на заняттях повсякчас». «…Перебування в Школі бачу для себе за честь, і щиро радію з того, що потрапив у число слухачів». Бесєдіна Катерина, випусковий редактор новин Першого ділового телеканалу (м.Київ) «…А починати треба із себе, із того як журналіст подає інформацію. Треба шукати її унікальність та важливість. Аби не лише впливати на думки людей, а й вміти заробити на цьому. Адже журналістика – це також вдалий бізнес-проект. Необхідно лише грамотно продумати стратегію. Соціальні зв’язки, юридичні аспекти професії, робота із всесвітньою павутиною, телебачення в Інтернеті – це неповний перелік тем, які, нам, слухачам першої сесії, вдалось почути і обговорити». Мороз Марина, редактор відділу всеукраїнської газети «Експрес» (м.Львів) «Нова Україна» змусила мене прокинутися. Вона дала пiдґрунтя для роздумiв, змусила аналiзувати… Пiд час сесiї я познайомилася з дуже цiкавими людьми - практиками та теоретиками журналiстики, медiа-юристами, фiлософами... Я знайшла однодумцiв та справжнiх друзiв серед слухачiв Школи. Врештi, я провела дуже змiстовний та цiкавий час, адже ми не припиняли дискутувати навiть мiж лекцiями...». Рогозіна Надія, фрілансер (м.Київ) «Я, наче спрагла, випивала кожен грам нової інформації. Чи то може прийшло розуміння того, що знання за плечима не носити? Але, думаю, в більшій мірі все ж посприяв і підбір тем і тих, хто їх для нас розкривав. Тепер з гордістю хвалюся колегам на чиїх лек-

10

ціях довелось побувати, з ким посперечатися та чиїх думок набрати в робочий арсенал журналіста». Назар Вакула, редактор сайту Gazeta.ua (м.Київ) «Мене приємно вразили ідеальна організація перебування у школі; різноманіття навчальних методик: лекції, тренінги, перегляд фільмів, екскурсії; Михайло Мінаков і семінар з питань соціального капіталу; змістовність лекцій; відвідання Бахчисараю». Орел Віктор, кореспондент газети «Лица» (м. Дніпропетровськ) «Вчитися і самовдосконалюватися. Саме такі думки і бажання виникають після 5 днів проведених у Школі професійної журналістики «Нова Україна»… «...На сесії згадалася зустріч з одним з організаторів Норильського повстанння 1953 року Степаном Семенюком, який в 30-их роках 20.ст. навчався у Чехії, в «Українському

mediaschool.parlament.org.ua


вільному університеті». Коли Степан Семенюк приїхав в університет, перше що почув від викладачів, було: риторику, філософію, політологію ви можете вивчити і без нас — наше завдання навчити вас найважливішому — думати і вчитися. Здається, що в Школі професійної журналістики теж можна навчитися найважливішому. Головне, щоб в кожного з нас була світла мета. У мене вона є...» Лівадний Сергій, тележурналіст програми «За київським часом» Київської державної телерадіокомпанії (м.Київ) «…Все случилось быстро, стремительно, как первая любовь. Не успел опомниться – она (сессия) окончилась – прошла, оставив после себя необходимость оглянуться и, не сбавляя темпа, сделать выводы – систематизировать увиденное, услышанное». «Сейчас мне очень не хватает теплых, влажных крымских

вечеров,

проведенных

в

компании

мыслящих людей. Буду благодарен судьбе за дежавю». Рибій (Ем) Катерина, автор та ведуча, журналіст програми «Хто тут живе?» на телеканалі «ZIK» (м.Львів) «Через певний час кожен журналіст починає «крутити» носом, коли кажуть йти на тренінг. Мовляв, чого там ще можна навчитися, адже я і так все знаю. Зізнаюсь, такий опір був і у мене. Мене переконували, що цей тренінг зовсім інший. Що теорії мене там не вчитимуть. Однак, те, що мені розкажуть, допоможе в подальшому розвитку не лише розумовому, а й кар‘єрному. Тож, коли отримала перший пакет лекцій - зрозуміла, це таки зовсім інше». «Назва цілком виправдовує покликання школи. Так, нова Україна, нова журналістика, нове глобальне

11

мислення – це те, чого вчить школа». Мірошниченко Роман, кореспондент обласного щотижневика «Круглий двір» (м.Тростянець, Сумська обл.) «Тож, перша сесія Школи професійної журналістики «Нова Україна» закінчилася. У вересні зустріч журналістів продовжиться вже у Києві. Цей захід дійсно розширює світогляд представників мас-медіа по відношенню до багатьох речей, збагачує молодих особистостей новими ідеями, як побудувати по-справжньому Нову Україну».

mediaschool.parlament.org.ua


Школа журналістики «НОВА УКРАЇНА» - єдиний проект в Україні, який спрямований не тільки на покращення професійних навичок працівників й керівників медіа, а й на їх світоглядний розвиток відповідно до кращих стандартів роботи ЗМІ у світі. Крім того, Школа є платформою для спілкування журналістів, обміну ідеями, досвідом та ініціативами. Програма Школи складається на 60% з навчання щодо загальноорієнтованих тем (політика, економіка, боротьба з корупцією, освіта, охорона навколишнього середовища, медицина, культура тощо) та на 40% - з професійно орієнтованої освіти (теми свободи слова, медіа-бізнесу, нових медіа, журналістських розслідувань, PR у медіа сфері тощо). Модель навчальної програми, яка складається з трьох сесій (в Києві, Криму та Львові), включає лекції, дискусії, тренінги, стратегічні ігри, круглі столи тощо. Модераторами, тренерами та лекторами виступають провідні українські та зарубіжні експерти, суспільно-політичні діячі. У роботі Школи беруть участь Ю.Мостова, Є. Соболєв, В. Сюмар, Н. Лигачова, А. Куликов, Д. Чепак, О. Богуцький, А. Шевченко, О. Хоменок, О. Погорелов, С. Гайдай М. Козюбра, М. Маринович, В. Паніотто, М. Попович, Н. Яковенко, М. Мінаков, Є. Бистрицький, І. Бураковський та інші журналісти, політичні та громадські діячі, експерти у сфері PR та медіа-права. Велику увагу у програмі приділяється міжнародному досвіду. В попередні роки викладачами Школи стали: Бьорн Еріксен (колишній директор телевізійного відділу Європейської мовної спілки), Герхард Гнаук (кореспондент "Die Welt" у Варшаві), Вільям Горслі (представник вільних медіа Асоціації європейських журналістів, Голова Британської секції Асоціації європейських журналістів), Андреа Йеска (Журналіст газет Frankfurter Allgemeine Zeitung та Sueddeutsche Zeitung, письменниця). Учасниками та випускниками Школи є журналісти з різних міст України, які: мають значні досягнення у сфері журналістики; займають активну життєву позицію та демонструють лідерські якості; володіють потенціалом плідного використання знань, отриманих в рамках проекту, на користь суспільства та професії;є громадянами України віком до 35 років; є представниками різних видів ЗМІ. Для підтримки мережі журналістів-випускників регулярно проводяться Конференції випускників, де зустрічаються учасники різних наборів Школи. Крім того, випускники залучаються до інших заходів Лабораторії законодавчих ініціатив: конференцій, круглих столів та клубів Української школи політичних студій, тренінгових програм з особистісного розвитку. Проект реалізовується Лабораторією законодавчих ініціатив з 2009 року за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Контакти: Ігор КОГУТ Голова Ради Лабораторії законодавчих ініціатив, Директор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ kohut@laboratory.kiev.ua Олександр СИНЬООКИЙ Заступник Голови Ради Лабораторії законодавчих ініціатив oleksandr@laboratory.kiev.ua Наталія МАТВІЄНКО Координатор Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ natalya@laboratory.kiev.ua Марія КОВАЛЬ Менеджер Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ info@laboratory.kiev.ua Галина ТИЩЕНКО Асистент Школи професійної журналістики “НОВА УКРАЇНА“ galyna@laboratory.kiev.ua Тел.: (+38 044) 531 37 68 Для листів: а/с 20, м. Київ, 04070, Україна mediaschool.parlament.org.ua

Leaflet of the I session, NEW UKRAINE School of professional journalism  

Leaflet of the I session, NEW UKRAINE School of professional journalism which took place on May, 28- June,2 2011 in Crimea.

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you