командир мв опитує особисто, і залежно від обставин дозволяє їм прямувати далі або направляє під конвоєм до командира, який вислав охорону. Під час організації охорони командир взводу призначає спостерігача, вказує порядок ведення спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира роти (взводу), вказує його місце і завдання, а також встановлює порядок дій особового складу в разі раптового нападу противника. В обороні командир взводу визначає необхідну кількість чергових вогневих засобів, їхнє місце і завдання, а при розташуванні взводу на місці окремо від роти – склад патрульних, маршрути їх руху, завдання і пропуск. Вогнева засідка в обороні полягає в завчасному і прихованому розміщенні підрозділу (групи бойових машин) на вірогідних напрямках руху (наступу) противника з метою завдання йому максимального ураження з близької відстані раптовим вогнем прямою наводкою, кинджальним і перехресним вогнем і застосуванням мінно-вибухових загороджень. Вогнева засідка в обороні створюється у складі взводу (відділення, танка), який може бути посилений саперами і вогнеметниками (рис.2.5). Успіх дій взводу у вогневій засідці досягається: дотриманням прихованості під час висування в район вогневої засідки і ретельним її маскуванням; умілою організацією системи вогню, створенням зони вогневого ураження із широким застосуванням мін; відсутністю шаблонів у організації і способах дій відділень, БМП (БТР), танків; постійним веденням розвідки. Крім того, успіх дій взводу (групи бойових машин) у вогневій засідці може бути досягнутий за умов: правильного визначенням моменту відкриття вогню з гранично близької дистанції, застосуванням несподіваних і раптових дій; чіткою організацією взаємодії у взводі з підтримуючою артилерією; проявленням
особовим
складом
витримки,
застосуванням обманних дій.
33
сміливості
й
ініціативи,