писанка.indd 1
14.12.2010 11:42:19
Композиція з керамічних писанок «Творіння Божої краси в часи натхнення» Автори: Людмила Філінська, Вікторія Ніколаєва, Василь Рижий, Наталя Лавренюк, Наталя Сентемон, Оксана Верхова-Єднак
писанка.indd 2
14.12.2010 11:42:25
Шановні друзі! Споконвіку одним із найдивовижніших видів народного мистецтва на Вінниччині, як і в усій Україні, було традиційне писанкарство. Кожна українка, кожна подолянка створювала власноруч до Великодня священні обереги-писанки. В кожній родині з покоління в покоління навчали цього мистецтва, передаючи водночас знання про священні символи і знаки. Зініційоване управлінням культури і туризму та обласним центром народної творчості І Всеукраїнське свято народного мистецтва «Великодня писанка» викликало зацікавлення серед різних верств населення Вінниччини та за її межами, привернуло увагу широкої громадськості до одного з найдавніших видів народної культури, яким є писанкарство. Традиційна подільська писанка вже більше століття викликає захват у дослідників та поціновувачів, тож сьогодні ми неодмінно мусимо зберегти її та примножити. Щиро дякую майстриням, які зберігають народні звичаї та обряди, пов’язані з писанкарством, пропагують українську писанку своїми мистецькими творами, долучаються до життєдайного джерела традиційної культури українського народу. Щиро зичу організаторам та учасникам ІІ Всеукраїнського свята народного мистецтва «Великодня писанка» здоров’я, щастя, натхнення та творчого довголіття. Начальник управління культури і туризму Вінницької облдержадміністраціїї Марія Скрипник
Дорогі учасники та гості свята! Щиро вітаємо вас на мальовничій землі Поділля! Традиційно до Великодня подоляни створюють писанки, які єднають українців з Богом, духовними силами, рідною землею, предками. Поділля – серце України, і доказом цього є священні знаки на подільських писанках, які своїм корінням сягають найдавніших часів. Подільська писанка – це дивовижний материк у всесвіті українського народного мистецтва. Впродовж останнього десятиліття її відродженням та збереженням займаються багато майстринь, заохочуючи до цієї справи дітей та молодь. Далеко за межами області відомі імена писанкарок Оксани ВерховоїЄднак, Марини Верхової-Юрченко, Тетяни Пірус, Людмили Філінської, Світлани Луценко, Ірини Савчук, Наталі Сентемон (м. Вінниця), Лариси Шаран (с.Вінницькі Хутори), Марії Гоцуляк, Оксани Городинської , Тетяни Мороховець (м.Могилів-Подільський), Анастасії Мудли (с.Уяринці Тиврівського району), які виховали нове покоління молодих берегинь подільської писанки. У різних районах області поруч з традиційною писанкою розвивається авторська (сувенірна). Керамічна писанка Людмили Філінської, Наталії Лавренюк та Василя Рижого є окрасою багатьох виставок в Україні та за її межами. Традиційно подільську писанку пишуть жінки, дівчата, та в цьому переліку маємо і чоловіків: Віктора Наконечного (с. Клембівка Ямпільського району) та Петра Пипу (с. Андрушівка Погребищенського району). Започатковане ОЦНТ у 2001 році обласне свято писанки спільно з Українською жіночою гімназією ім. Л. Українки переросло у Всеукраїнське свято народного мистецтва. У 2007 році у ньому прийняли участь 27 писанкарок із 10 областей України, цього року на свято з’їхались майстрині з 13 областей України, які презентували кращі зразки писанок із власного доробку на виставці «Великодня писанка – 2010» та провели майстер-класи для всіх бажаючих навчитися писати писанку. Вітаємо майстрів з різних куточків нашої славної України та сподіваємося, що «Великодня писанка» буде збирати нас ще багато років, збагачуватиме традиційну культуру українського народу, зміцнюватиме нашу державу. Директор Вінницького обласного центру народної творчості Тетяна Цвігун
писанка.indd 3
14.12.2010 11:42:29
Гарні, чудові, чарівні, прекрасні – слів не вистачить, щоб змалювати всю красу, яку випромінюють писанки України. На Поділлі писанку писали з давніх часів. В барвистому різноманітті українських писанок подільська вирізняється лаконічністю символів та простотою кольорового рішення, засвідчуючи цим незаперечний факт свого архаїчного походження. Перші дослідження української писанки, і подільської зокрема, припадають на кінець XIX століття, саме в цей період зростає всебічний інтерес до народного мистецтва. В 1874 році на ІІІ Археологічному конгресі в Києві український антрополог Хведір Вовк вперше дав визначення народної писанки східних та центральних районів України. В 1899 році в результаті довгої та кропіткої роботи Сергієм Кульжинським було видано унікальну, фундаментальну працю: «Описание коллекции народных писанок». В каталогу налічується 2219 малюнків, з них 770 було зібрано на території Подільської губернії. В збірку увійшли колекції М. Грекка, яку він збирав і систематизував в Немирові та його околицях, з Брацлава 45 зразків надіслав Г. Лотоцький, з Тростянця 126 писанок люб’язно запропонував С. Вінграновський та інші. Кульжинський мав на меті видати другий том каталогу, оскільки була зібрана велика кількість матеріалу, який постійно поповнювався. Нажаль, цим планам не довелося збутись. Буремні роки початку XX століття розпорошили по світам барвисті українські писанки та їх збирачів. З того часу пройшло майже століття і здавалось, що ті безцінні скарби зникли назавжди, але, як виявилось, значну частину колекції С. Кульжинського було вивезено професором К. Мащенко в м. Баунд Брук (США), де вона і донині зберігається в українському музеї при православній автокефальній церкві. Розлетівшись по світам, писанки почали повертатись туди, де вони народились, до свого коріння. Так, до Вінницького краєзнавчого му-
писанка.indd 4
14.12.2010 11:42:33
зею було передано ксерокопію та відеозапис унікальної збірки писанок, зафіксованої на початку XX століття в селі Попелюхи (нині Яворів) Піщанського району, замальованої Хеленою Бжозовською з роду Грохольських. Оригінал згорів у Варшаві 1944 році. Копія, зроблена в 1923 році внучкою Анною Равіта-Островською знаходиться в приватній колекцій в Польщі. Писанки з цієї збірки, відрізняються надзвичайною архаїстичністю символіки. Відомості про цю колекцію подано в науковому збірнику «Подільська старовина» Вінниця, 1993р. З часом зразки цієї унікальної колекції були відписані сучасною вінницькою писанкаркою Мариною Верховою. До збирачів писанки потрібно віднести і відомого подільського історика, археолога та етнографа Є.Сіцинського, який був активним збирачем старожитностей. Завдяки йому 1890 року в Кам’янці-Подільському було створено музей «Древнехранилище Подольского епархиального комитета», де зберігалося 550 зразків писанок. Відома стаття Ю. Сіцинського «Пасхальные писанки» («Подольские епархиальные ведомости», 1899, № 15), в якій автор розповідає про обряди і повір’я, пов’язані з виготовленням писанок на Поділлі, про їх красу та орнаментацію. Цікавою також є стаття подільського мистецтвознавця Костя Широцького «Риси античного та давньохристиянського живопису на українських писанках», надрукована в 1909 році («Православная Подолия», № 15-18), в якій подано один з найповніших описів орнаментальних мотивів, поширених в українському писанкарстві. Краєзнавець, етнограф і музеєзнавець Поділля У. Зборовський у 1902 році писав: “По красоте и оригинальности и по багатству мотивов первое место занимают южно-русские писанки, и между ними особенно подольские...» (Подольские епархиальные ведомости» № 15, ст. «Кое-что о писанках»). Звертає увагу на писанки і А. Зарембовський – український і російський етнограф, який у 20-і роки XX століття за завданням російського етнографічного відділу у Ленінграді брав участь в експедиції по вивченню побуту та народного мистецтва на Поділлі. Його невелика праця під назвою «Народное искусство подольских украинцев» була видрукована в 1928 році. І сьогодні на Поділлі є немало талановитих людей, носіїв та дослідників української культури і, зокрема, писанкарства. Протягом останніх 20-и років ми досліджували, вивчали, пропагували подільську писанку. Вагомий внесок у розвиток писанкарства на Вінниччині зробила українська дівоча гімназія ім. Лесі Українки (керівник Тетяна
писанка.indd 5
14.12.2010 11:42:37
Пірус) при ЗОШ №3 міста Вінниці. Навесні 1997 року тут була започатковане свято «Подільська писанка». В 2001 році обласний центр народної творчості (директор Тетяна Цвігун) спільно з українською дівочою гімназією ім. Л.Українки започаткували обласне свято «Великодня писанка», яке викликало зацікавленість різних верств населення і допомогло виявити чимало талановитих майстрів у різних куточках Вінниччини. У 2002 році делегація з Вінниччини взяли участь у ІІ Міжнародному з’їзді писанкарів у місті Коломиї. До її складу увійшли: Лідія Мельничук, Оксана Верхова-Єднак, Марина Верхова-Юрченко, Марія Гоцуляк, Ірина Олійник, Світлана Луценко, Тетяна Пірус, Оксана Кульчицька. Вінничанка Марина Верхова-Юрченка була обрана членом Всеукраїнської координаційної ради з питань розвитку та пропагування писанкарства. В цей же час у Могилеві-Подільському, Тульчині та Гайсині починають працювати осередки, де розвивається авторська писанка. Центрами народної подільської писанки залишаються Барський, Жмеринський, Калинівський, Крижопільський, Немирівський та Тиврівський райони. Пишуть традиційну подільську писанку також і у Вінниці. Впродовж майже 10 років у Вінницькому державному педагогічному університеті ім. М.Коцюбинського проходять Дні народознавства та практикуми з писанкарства, які проводять народні майстри Вінниччини напередодні Великодня Спільна плідна діяльність ОЦНТ та ВДПУ ім.М.Коцюбинського сприяли успішному проведенню 11-13 квітня 2007 року у м. Вінниці І Всеукраїнського свята «Великодня писанка», на яке приїхали писанкарі з 10 областей України. Більше 20 майстринь презентували Вінниччину. Найстарша з них 80-річна Анастасія Йосипівна Мудла із с. Уяринці Тиврівського району, під час майстер-класів, які проходили у кіноконцертному залі «Плеяда» навчала традиційній на Вінниччини техніці написання писанки. Поділля є одним з небагатьох регіонів України, де збережена передача писанкарства з покоління в покоління. У різних районах Вінниччини це мистецтво продовжують досвідченні майстри, окремі з них (Людмила Філінська, Фросина Міщенко, Тетяна Шпак, Наталя Лавренюк) надають перевагу керамічній писанці. Далеко за межами Вінниччини відомі імена чоловіків-писанкарів Віктора Наконечного (с. Клембівка Ямпільського району) та Петра Пипи (с. Андрушівка Погребищеннського району). 9-10 квітня 2010 року у місті Вінниці відбулося ІІ Всеукраїнське свято «Великодня писанка», писанка.indd 6
14.12.2010 11:42:41
на яке з’їхалися писанкарки з 13 областей України, Вінниччину представляли 17 майстринь. Урочисте відкриття свята відбулося 9 квітня у концертній залі «Плеяда». Артисти театралізованого дійства «Великдень душі в піснях та обрядах» створили на сцені справжнє свято весни та воскресіння, виконуючи веснянки, гаївки, вокально-ігрові композиції,українські народні пісні, пасхальні обряди, весняні хороводи, народні мелодії . Всі присутні мали можливість познайомитися як із традиційними писанками багатьох областей, так і з авторськими роботами, в яких майстрині використовують і давні символи і власну фантазію. Поєднання різних технік, використання сучасних барвників роблять ці писанки справжніми художніми витворами. Дряпанки, мальованки, зернівки, травлені, вирізьблені, інкрустовані писанки – усім цим технікам мали можливість повчитися бажаючі на майстер- класах, які проводилися на протязі двох днів відомими українськими писанкарками. Родзинкою свята стало двометрове яйце, зроблене зі 150 керамічних писанок від найменших, розміром з перепелине яйце, до більших за страусине. Цей буклет познайомить вас з учасниками свята, розповість про різні техніки створення традиційної та авторської писанок, розкриє таємниці значення зображених на них символів.
писанка.indd 7
14.12.2010 11:42:45
З давніх часів писанка була символом весняного сонця – джерела світла, тепла і життя. Віра в його таємничу силу існувала завжди, тому люди так часто малювали на яйцях його символічне зображення - сонце зображується у вигляді кола, восьмикутної зірки, іноді з закрученими кінчиками, які мають назви «сонечко», «павучки». До найдавніших зображень сонця належить «сварог», «триріг», «трикверт», «крутороги» – ці символи зображають сонце як небесний вогонь, який справіку оспівувався та возвеличувався людьми.
Знак землі – ромб є одним з найдавніших символів. Розкреслений ромб символізує оброблену, зорану, доглянуту землю. Якщо розглядати писанку як своєрідну модель світобудови з тримірним поділом – підземне царство, земля і небеса, то зображення ромба найчастіше зустрічається в середньому поясочку, що є втіленням земної поверхні, тверді.
писанка.indd 8
14.12.2010 11:42:50
Одним з найпоширеніших символів, які зустрічаються на писанках Східного Поділля є хрест. Цей символ вбирає в себе цілий ряд значень. З давніх часів цей знак означав Землю з чотирма сторонами світу, а також був символом Сонця. Досить часто в народі цей малюнок зветься «черепаха», «вітряк». Поєднуючи дві лінії, вертикальну – що є уособленням небесної, чоловічої лінії, і горизонтальну – земну, «жіночу лінію», – мали на увазі створення нового життя, усього вічного. З часу прийняття християнства, хрест – це могутній символ освячення та очищення, а також спрощений образ Ісуса Христа.
Зображення, яке нагадує жіночу постать з піднятими догори руками. Інколи рук може бути чотири або шість, що робить зображення схожим на дерево (дерево життя). Богиня була володаркою всього живого, всієї природи – саме від неї залежав багатий урожай. Берегиня також є захисницею жінок, дітей та всієї родини. Писанки з зображенням Богині часто мають назву «жучок», на Поділлі образ богині також називають «скрипка».
писанка.indd 9
14.12.2010 11:42:54
Писанки із зображенням зірки мають назву «рожа», «ружа». А залежно від місця розташування, можуть називатися ще й «рожа бокова», «рожа сторцова». Зорі є символом небесних світил – Сонця, Місяця, зірок, які були надзвичайно важливими в житті людини, як джерело світла й тепла. Основна суть Великодніх свят в давні часи – прославляння відродження сонця після зимової «смерті». В християнстві відродження всього живого тісно пов’язане з образом Ісуса Христа, який, поставши з мертвих, символізує вічне життя і спасіння.
Дуб – ознака чоловічої сили і мужності, міцного здоров’я, витривалості і довголіття. вважається емблемою богів неба та плодючості. Дуб цінується за міцність і вологостійкість деревини, за лікарські властивості листя та кори. Дубовим листям прикрашали оселі на Зелені свята. Дівчата дарували такі писанки хлопцям. Дуже часто зустрічається на подільських писанках.
писанка.indd 10
14.12.2010 11:42:59
Це малюнок, який складається з 40, 24, 48, 96 трикутничків. Заштрихований трикутник означає оброблену землю. Крапочки – зернятка, які повинні дати з неї добрий врожай. Писанку «сорок клинців» дарували господарям, як символ достатку та добробуту. В християнстві зображення сорока клинців символізує сорок святих, сорок днів посту.
Називають також «вазонок» - це символічне зображення Дерева роду або Світового дерева. Композиція малюнку розділяється на три яруси по вертикалі. Підземна частина зображується у вигляді ромба, трикутника, що символізують землю, підземний світ, а також минуле; середня частина складається з квітів та листочків, які зображують земне життя, теперішнє. Вершечок прикрашає велика квітка, часто у вигляді зірки, показуючи зв’язок з небесами, майбутнім.
писанка.indd 11
14.12.2010 11:43:03
Зображення безкінечника досить часто зустрічається на писанках Поділля в різноманітних варіантах і має назви: «п’явки», «павуки», «равлики», «гойдалки», «закруцьки», «кривульки», «безконечник» і т.п. Цей символ є втіленням нескінченного, безперервного, вічного руху небесних тіл, безкінечної зміни дня і ночі, пір року, вічності життя та є символом родючості.
Поєднання трьох елементів Землі, Води, Вогню є знаком триєдності світобудови. Земля, зрошена водами і зігріта сонцем, народжує нове життя, і цей процес безкінечний. Триєдність будови світу бачиться в часі (було, є , буде), у напрямках виміру(ширина, висота, довжина), у родині - батько, мати і дитя. В християнстві триєдність – Отець, Син і Дух Святий.
писанка.indd 12
14.12.2010 11:43:08
Писанки «огірочки», «горошок», «квасолька», «конюшина», «мак», «полунички» символізують зростання рослин, добрий урожай. Вони є проханням добробуту. Поширеними є писанки із зображенням вербової гілочки (втілення сили у слабкості), винограду (символ мудрості та безсмертя), вишеньки, яблуньки (символ любові, плодючості).
Зображення води на писанках дуже різноманітне, найчастіше зустрічаються писанки з назвами «грабельки», «кривульки». На писанці «грабельки» ми бачимо стилізоване зображення хмари у вигляді трикутника, або однієї лінії, з якої стікає небесна волога, котра зрошує і дає життя всьому живому. Поєднання символів води та сонця стилізовано зображує теплі весняні потоки, що спадають з небес на землю.
писанка.indd 13
14.12.2010 11:43:12
На писанках стилізовано зображуються деякі частини тварин і за цією ознакою дають назву писанці: «баранячі роги», «заячі вушка», «крутороги», «качині шийки». В окремих районах трапляються малюнки коня, черепашки, «мутлів» (метеликів). Такі писанки символізували прохання про приплід тварин, їх добрий стан, користь, а отже добробут. У більшості випадків ці писанки були пов’язані з новорічними побажаннями (новий рік раніше зустрічали навесні), дарували їх господарям.
Рослинний орнамент, який часто поєднується з іншими символами, доповнюючи їх значення. Сосонка – вічнозелене дерево, є знаком земної рослинності, символізує здоров’я, відродження та родючість.
писанка.indd 14
14.12.2010 11:43:17
В багатьох випадках квіти зображають майже реалістично, але досить часто зображення квітки стилізується, і перед нами – писанкове осмислення народних назв квіток: «вовчі зуби», «качині лапки», «конюшина» - все це відомі лікарські рослини, що застосовувались в народній медицині. Писанка з таким зображенням мала допомогти людині одужати. Квітка також символізує народження роду людського, бажання мати дітей, а також внутрішню та зовнішню красу молодої дівчини. Писанки з зображенням квітів дівчина дарувала своєму обранцю, а мами своїм діткам.
Значення цього символу надзвичайно розмаїте. Крапки символізують зерно, інколи можуть мати значення небесних світил – зірочок. Крапки є також ніби зменшеним зображенням пташиного яйця. Часто символізують присутність сонячного світла. І ще одне значення крапки – це сльози Божої Матері, які впали на крашанку, коли вона оплакувала Ісуса Христа. На подільських писанках цей символ використовується в поєднанні з іншими знаками.
писанка.indd 15
14.12.2010 11:43:21
Пташка є символом вічної душі, священною істотою. Саме пташка могла донести до небес людські прохання і побажання, записані символами на великодніх писанках. Пташка – посланець Бога на Землі, отож, втілює в собі символи вічності, безсмертності душі. Зображення пташки символізує й душу померлого, а поєднання цього зображення з квітами чи гілками дерев є нічим іншим, як образом раю. На Поділлі зооморфні зображення зустрічаються рідко, птахи зображуються схематично, такі малюнки мають назву «крила», «голуби».
Зображення руки було амулетом, охоронним знаком. Писанки з такою назвою символізували владу, силу, сподівання: руці надавалась магічна сила, а розкрита долоня мала властивості оберега, захисту. З давніх давен люди, звертаючись до Бога, високо піднімають руки з розкритими долонями, проказуючи слова молитви чи прохання.
писанка.indd 16
14.12.2010 11:43:26
Знак Бога Велеса, який за давніми віруваннями українців був опікуном худоби, а отже богом достатку, охороняв усе живе в лісах та на луках, тому й око, яке зображали двома або трьома концентричними колами, мало пильнувати за господарством. З прийняттям Християнства цей символ означає Всевидящого Бога. Традиційно, «волове очко» малювали трьома кольорами, у вигляді подвійного чи потрійного кола.
З давніх часів зображення риби пов’язувалося з символом здоров’я, адже сфера існування риби – це водна стихія. «Будь здоровий, як вода» - таке побажання досить часто зустрічається в усній народній творчості і до сьогодні. З прийняттям християнства риба стала символом Христа і новоохрещених. Як і інші зооморфні символи зображення риби на подільських писанках зустрічається рідко.
писанка.indd 17
14.12.2010 11:43:30
писанка.indd 18
14.12.2010 11:43:35
писанка.indd 19
14.12.2010 11:43:39
писанка.indd 20
14.12.2010 11:43:43
писанка.indd 21
14.12.2010 11:43:47
писанка.indd 22
14.12.2010 11:43:52
писанка.indd 23
14.12.2010 11:43:56
писанка.indd 24
14.12.2010 11:44:01
писанка.indd 25
14.12.2010 11:44:05
писанка.indd 26
14.12.2010 11:44:09
писанка.indd 27
14.12.2010 11:44:13
писанка.indd 28
14.12.2010 11:44:18
писанка.indd 29
14.12.2010 11:44:22
писанка.indd 30
14.12.2010 11:44:26
писанка.indd 31
14.12.2010 11:44:31
писанка.indd 32
14.12.2010 11:44:39
писанка.indd 33
14.12.2010 11:44:43
писанка.indd 34
14.12.2010 11:44:47
писанка.indd 35
14.12.2010 11:44:51
писанка.indd 36
14.12.2010 11:44:56
писанка.indd 37
14.12.2010 11:45:00
писанка.indd 38
14.12.2010 11:45:04
писанка.indd 39
14.12.2010 11:45:08
Для виготовлення дряпанки яйце фарбують у будь-який виразний темний колір (для фарбування та розмальовування яєць здавна використовували природні барвники: відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів (дуба,вільхи, горіха, яблуні), лушпиння цибулі та ін.), а потім кінчиком голки або будь-яким іншим гострим предметом вишкрябують малюнок, здебільшого рослинний орнамент. Тваринний орнамент зустрічався рідше, але були узори коників, баранців, птахів, метеликів, корівок тощо. Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності, один необережний рух - і писанка втрачає свою досконалість. На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів.
писанка.indd 40
14.12.2010 11:45:13
писанка.indd 41
14.12.2010 11:45:17
Керамічні писанки часто знаходять під час розкопок поховань 9-13 століть. Вони були досить поширені в часи Київської Русі – більше 70 таких писанок знайдено в різних місцях території давньої держави. Писанки з глини виготовлялися у великих культурних центрах, де робили цеглу та керамічну поливану плитку для оздоблення споруд, таких, як Київ, Чернігів тощо. Такі писанки мали характерний розпис - на загальному брунатному, зеленому тлі – сплетіння жовтих і зелених смуг, яке передавало «сосонку», у деяких всередині були глиняні кульки-брязкальця.
писанка.indd 42
14.12.2010 11:45:21
Котилася писаночка з гори на долину, Прикотилась простісінько до нас у гостину. А за нею йде Великдень, несе білу паску, Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку. Роман Завадович
Мальованки Створювалися пензлем без використання будь-якої символіки. Мальованку міг намалювати будь-хто, на відміну від писанки, яку писала господиня чи дівчина. Найчастіше малювали квіти. Свіжозварене яйце розфарбовують пензликом– на гарячому яйці фарба швидко висихає. Дряпанки (шкрябанки) Для виготовлення дряпанки яйце фарбують у якийсь виразний темний колір (для фарбування та розмальовування яєць здавна використовували природні барвники: відвари з кори, бруньок, плодів різних дерев і кущів (дуба,вільхи, горіха, яблуні), лушпиння цибулі та ін.), а потім кінчиком голки або будь-яким іншим гострим предметом вишкрябують малюнок, здебільшого рослинний орнамент. Тваринний орнамент зустрічався рідше, але були узори коників, баранців, птахів, метеликів, корівок тощо. Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності, один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість. На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Бісерки Зазвичай, бісерки робили в монастирях поза всяким символічним значенням і продавали прочанам на згадку, тому бісерки часто називають монастирськими писанками. Виготовляють їх двома способами. Яйце просушують і натирають восковою свічкою. Потім нагріту бісеринку втикають у віск. Такі бісерки називають також восківками. В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця. Керамічна писанка Від 11-13 століть до наших днів дійшли керамічні писанки, які були досить поширені в часи Київської Русі і зустрічаються під час розкопок поховань. Таких керамічних писанок знайдено в різних місцях території Київської Русі більше 70 штук. Писанки з глини виготовлялися у великих культурних центрах, де робили цеглу та керамічну поливану плитку для оздоблення споруд. Деякі писанки були покриті зеленою та коричневою поливами, у кількох всередині були глиняні кульки-брязкальця. Травлені писанки Дуже давній спосіб створення писанки, його особливість полягає в тому, що після нанесення малюнку воском на білому яйці, його треба не фарбувати, а витравлювати кислотою чи оцтом. Після травлення віск видаляється в гарячій воді. Виходить писанка з візерунком «біле по білому» . Якщо взяти яйце з коричневою шкарлупою, можна створити на писанці декілька відтінків кольору. Авторська писанка Авторська писанка може бути створена з будь якого матеріалу і не нести у собі символічного «навантаження». Яйця, прикрашають камінцями, бісером, стрічками, зерном, квітами, вирізьблюють наскрізь спеціальними інструментами. Такі писанки дають майстру можливість працювати з різними матеріалами та втілювати на яйці
писанка.indd 43
14.12.2010 11:45:25
писанка.indd 44
14.12.2010 11:45:30
писанка.indd 45
14.12.2010 11:45:34
Дуже давній спосіб створення писанки, його особливість полягає в тому, що після нанесення малюнку воском на білому яйці, його треба не фарбувати, а витравлювати кислотою чи оцтом. Після травлення віск видаляється в гарячій воді. Виходить писанка з візерунком «біле по білому» . Якщо взяти яйце з коричневою шкарлупою, можна створити на писанці декілька відтінків кольору.
писанка.indd 46
14.12.2010 11:45:38
писанка.indd 47
14.12.2010 11:45:41
Авторська писанка може бути створена з будь якого матеріалу і не нести у собі символічного «навантаження». Яйця, прикрашають камінцями, бісером, стрічками, зерном, квітами, вирізьблюють наскрізь спеціальними інструментами. Такі писанки дають майстру можливість працювати з різними матеріалами та втілювати на яйці будь-які фантазії. Окремо можна виділити бісерки, які раніше робили в монастирях і продавали прочанам на згадку, їх часто називають монастирськими писанками. Виготовляють їх двома способами. Яйце просушують і натирають восковою свічкою. Потім нагріту бісеринку втикають у віск. В інший спосіб бісеринки насилюються на нитку, яка потім викладається у візерунок і приклеюється до яйця.
писанка.indd 48
14.12.2010 11:45:46
писанка.indd 49
14.12.2010 11:45:50
Створюються пензлем без використання будь-якої символіки. Мальованку може намалювати будь-хто, на відміну від писанки, яку пише господиня чи дівчина. Діти найчастіше починають навчатися мистецтву писанкарства з мальованок. Свіжозварене яйце розфарбовують пензликом – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Мальованку можна створити на будь-якому яйці: керамічному, дерев’яному, скляному тощо. Найчастіше малюють квіти.
писанка.indd 50
14.12.2010 11:45:55
писанка.indd 51
14.12.2010 11:45:58
писанка.indd 52
14.12.2010 11:46:03
писанка.indd 53
14.12.2010 11:46:07
писанка.indd 54
14.12.2010 11:46:11
писанка.indd 55
14.12.2010 11:46:15
писанка.indd 56
14.12.2010 11:46:19