Page 1

НАУКУ— У ВИРОБНИЦТВО: ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙ БЕЗ НАДМІРНОГО ЗАХОПЛЕННЯ будівельники на роздоріжжі |06

коли сусід стає партнером

Щоби зменшити втрати від фінансової кризи, вінницькі забудовники шукають нові підходи до ведення бізнесу

Польський малий бізнес у Луцьку працює нарівні з місцевим і разом з ним очікує позитивних змін у законодавстві

|10

підрядники брендів

|30 |42

Закінчення гарантійного терміну після рекордних продажів автомобілів — «золоті часи» для СТО середнього класу

43 (102) 27 жовтня 2008

без суду

та слідства Скоротити витрати на розгляд спору з партнером у суді можна за допомогою альтернативного методу врегулювання конфліктів — медіації

принципи

Юрія Бойка

с.18

«В «Літері» панує демократія — при авторитарному управлінні не можна добитися самовіддачі від працівників, які мають творчий, неординарний погляд на світ»

ДІЛОВИЙ ЖУРНАЛ ПІДПРИЄМЦІВ

с.24


Ніколи не зупиняйся

тільки до 31 жовтня акційна передплата на весь 2009 рік за ціною 2008 року!

«Статус.Захід» «Статус.Днепр» «Статус.Донбасс» «Статус.Юг» «Статус.Восток»

2009

35 грн/міс. 35 грн/міс. 35 грн/міс. 35 грн/міс. 35 грн/міс.

19 грн/міс. 19 грн/міс. 19 грн/міс. 19 грн/міс. 19 грн/міс.

Для замовлення передплати телефонуйте за номером

гарячої лінії

8-800-50-186-10 * *дзвінки зі стаціонарних телефонів по Україні БЕЗКОШТОВНО Реєстр. свідоцтво серії КВ № 11934-805Р Реєстр. свідоцтво серії КВ № 11936-807Р Реєстр. свідоцтво серії КВ № 11929-800Р Реєстр. свідоцтво серії КВ № 11933-804Р Реєстр. свідоцтво серії КВ № 11935-806Р


›¦¬«©‹±¦‹¢œ§¤§ª

«Працівників виховуємо та вчимо самостійно»

 () 27 жовтня 2008

£§¤§¦£™¨™›¤™¥™©«¡¦·£™†¤§«§¯µ£§œ§

рішення

¥ž«§¡

 без суду

та слідства

Скоротити витрати на розгляд спору з партнером у суді можна за допомогою альтернативного методу врегулювання конфліктів — медіації

 кожному

по заслугах

Встановивши залежність розміру винагороди від результатів роботи, Олександр Висоцький позбавився зайвих працівників і подвоїв обсяги виробництва

›ž¤¡£™¤·¡¦™

 сірий кардинал

Зневірившись у спробах покращити військову систему навчання, підполковник Юрій Бойко став підприємцем. Нині його компанія щорічно постачає аудіовізуальні системи на $20 млн

підрозділів компанії. Спроба покращити роботу окремо взятого департаменту, так само як і надмірне захоплення нововведеннями, — основні причини негативного ефекту від інновацій §£©ž¥¡¢›¡¨™§£

«ž®¦§¤§œ‹ˆ

 фараонство

 науку —

у виробництво!

Вінничанин Валерій Бачеріков давно і непогано заробляє на впровадженні сучасних технологій. Нині його компанія будує в Україні споруди пірамідальної форми

Впровадження будь-якої інновації зачіпає відразу декілька

18 02 03 04 05

07 08 09 10 11 12 13 14 15 16 17

19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35

37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48

теми тижня

ресурси  ƾÉÌÎÇŌÊËÕ

Будинки-іномарки У нинішніх реаліях житлова нерухомість за кордоном стає не тільки доступним, а й вигідним вкладенням для українців

 [у регіоні]

Як вінницькі забудовники планують боротися з кризою / Що обіцяє малому бізнесу волинська влада / Скільки можуть заробити луцькі СТО на сезонному перевзуванні автомобілів / Як конкурують іванофранківські перукарні / Навіщо в Луцьку створили комунальне підприємство, яке займатиметься парковками / Як заробляють на шкільних канікулах туроператори Вінниці / Чому польскому малому бізнесу непросто живеться в Україні

 [в країні]

Як світова фінансова криза позначилася на діяльності українських ритейлерів / Хто з українців потрапив до списку найбагатших людей Центральної та Східної Європи / Чому економічні показники України кращі за рівень життя її громадян

 [у світі]

Як українська влада планує розраховуватися за позики від МВФ / Чому великі світові компанії звільняють працівників / Навіщо Євросоюз вводить мито на українські зернові

4

50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62

36

06

 ()_ жовтня 

 ͌ƹÆÊÁ

КУАманія Підприємцям, які планують вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди, треба розраховувати перспективу на декілька років

 ʾɻŒÊ

Територія роботи Гарний офіс — мрія кожного керівника, однак платити за неї готові далеко не всі

 ËɹÆÊÈÇÉË

Підрядники брендів Закінчення гарантійного терміну після рекордних продажів автомобілів — «золоті часи» для СТО середнього класу

 ȾÉÊÇƹÄÕÆÇ

Гурманський вінегрет Смачні наїдки посеред волинського лісу — не виходячи з авто, «географічна» кулінарія у богемному куточку Львова, оздоровчі водні вправи в Івано-Франківську та шедевральні оперети Кальмана у виконанні столичних артистів


20.10–26.10.08

теми

тижня

[у регіоні]

ЗЕМЛЮ — БУДІВЕЛЬНИКАМ, РОЗСТРОЧКУ — СПОЖИВАЧАМ. Щоби зменшити втрати від фінансової кризи,

текст: марина карабай; фото: ігор заіковатий

вінницькі забудовники шукають нові підходи до ведення бізнесу

дитів різко зменшила кількість покупців, з іншого — ринок страждає від нестачі житла. У будь-якому випадку, за таких умов завищені ціни на нерухомість, які не відповідають ринковим, знижуватися не будуть». Із тим, що житло не подешевшає, погоджуються й інші вінницькі ріелтори. Вони говорять про те, що відбулось лише формальне падіння цін. Наприклад, якщо влітку середня вартість двокімнатної «хрущовки» складала 47 тисяч «дешевих» доларів, то нині її можна купити за 43 тисячі, але вже «дорогих». Натомість, українські споживачі, які опинились в умовах дефіциту не тільки грошей, а й житла, розраховуються за фактичний ступор ринку нерухомості в Україні. Збільшення обсягів житлового будівництва, яке розпочалось кілька років тому, могло виправити ситуацію. Та інвестори просто не встигли. Тоді криза могла б мати інші наслідки. Наприклад, такі, як у США, де відбулося зниження цін на нерухомість. «У США сума неповернених кредитів сягнула значної цифри, а оскільки у вигляді застави виступало житло, банки були змушені виставити квартири та будинки на продаж, що привело до перенасиченості ринку пропозицією і сприяло зниженню цін, — пояснює пан Гиренко. — Втім, такий сценарій для України неможливий, принаймні, зараз». Нині фахівці майже в один голос говорять про зроНЕРУХОМІСТЬ стання цін на житло. Будівельники наголошують на підвиГенеральний директор вінницького концерну «Поділля» Тимо- щенні собівартості будівництва. «У період з листопада 2007 фій Гиренко стверджує, що прогнозував нинішню ситуацію року до серпня 2008 вартість будівництва зросла на 35 %. Менаперед. «Процес ревальвації гривні, який розпочався у трав- тал подорожчав удвічі, цегла на — 20 %, цемент на — 35 %, ні, і відсутність прогнозованої макроезарплата піднялася на 33 %, — говокономічної політики в Україні повинні у будинках, які споруджують рить керівник концерну «Поділля». були мати наслідки, — говорить пан сьогодні, собівартість — В середньому процес будівництва Гиренко. — Люди, які накопичували квадратного метра вже одного об’єкта триває три роки, тобто капітал у доларах, нині у розпачі — за становить 5700 грн житло, яке продається зараз, було збукороткий час вартість квадратного довано в 2006, 2007 і частково у 2008 метра автоматично збільшилась. У зв’язку з інфляцією банки році. У будинках, які споруджують сьогодні, собівартість квазбільшили кредитні ставки для забудовників та практично при- дратного метра вже становить 5700 грн». зупинили іпотечні програми кредитування для фізичних осіб, Тому, щоб розпочати нове будівництво і запустити які становлять третину від загальної кількості покупців ново- весь механізм спочатку, забудовники вдаються до різноманітго житла. Натомість, перекупники, які складають приблизно них маневрів. Дрібні компанії згортають будівництво, великі 15 %, теж практично вийшли з гри, оскільки не бачать сенсу скорочують його і шукають шляхи виходу. Наприклад, в тому надалі працювати у сегменті нерухомості, і теж, до речі, мають ж таки концерні «Поділля» пропонують розстрочку на квартипроблеми з отриманням кредитів. Отже, у підсумку 50 % по- ри вартістю понад 300 тис. грн. купців «вимито» з первинного ринку нерухомості». ЗменшенРобить крок назустріч забудовникам і влада. Принайня кількості покупців призвело до дуже швидкого скорочення мні, нещодавно під час прес-конференції перший заступник будівництва. Якщо у серпні обсяги будівельних робіт зменши- голови Вінницької ОДА Валерій Коровій наголосив: «Ми розулись на 30 %, то у вересні вже наполовину. міємо: якщо будівельна галузь впаде, як це було в 1990-х, то Погіршення доступів до кредитів боляче вдарило і по нам буде дуже тяжко її підняти. Отже, будемо максимально вторинному ринку. Сергій Ґрушко, директор агенції нерухо- сприяти реалізації інвестиційних проектів. Навіть підемо на мості «Камелот» зазначає: «З одного боку, відсутність кре- безкоштовне виділення земельних ділянок для них». 6

 ()_ жовтня 

Хто в Україні найбільше постраждає від кризи? Фінансові компанії Виробники Інвестори Населення Інше

Чому Україні понизили рейтинги? 22.3 % 16.5 % 35 % 13.5 % 12.7 %

Нацбанк вважає політичним рішення міжнародного рейтингового агентства Fitch про зниження рейтингів України з ВВ- до В+. «Політики тут більше, ніж економіки. Ми направили Fitch свої зауваження в тому плані, що не розуміємо, як можна застосовувати такий підхід, — сказав перший заступник голови правління НБУ Анатолій Шаповалов. — Абсолютно не беруться до уваги ніякі економічні показники, а просто помилилися раніше, і давайте дути З А РЗУ Е Л Ь Т А Т А М И Д О С Л ІД Ж Е Н Н Я К О М У Н ІК А Ц ІЙ Н О Ї Г Р У П И PRT, П Р О В Е Д Е Н на О Гхолодну О воду». Пан Шаповалов відзначив, що зниження 1-10 ЖОВТНЯ 2008 Р. СЕРЕД 70 БІЗНЕСМЕНІВ, ФІНАНСИСТІВ ТА ІНШИХ ЕКСПЕРТІВ. рейтингів ускладнює доступ до зовнішніх ринків капіталу.

ВЛАДА І БІЗНЕС

МАЛОМУ БІЗНЕСУ ОБІЦЯЮТЬ Нещодавно відділ розвитку підприємництва департаменту Луцької міської ради презентував проект Програми розвитку малого підприємництва в місті на 2008-2009 роки. Документ не є остаточним і наразі проходить процедуру узгодження та врахування пропозицій. На 2007-2008 роки діяла аналогічна програма, проте провідний спеціаліст відділу розвитку підприємництва Реґіна Зеленко зазначає: «Нині діюча програма була прописана в доволі вузьких рамках. Над новою редакцією працює ширший спектр спеціалістів, завданням яких є затвердження механізмів поліпшення бізнес-клімату в Луцьку та покращення умов праці суб’єктів малої підприємницької діяльності». Принциповою відмінністю нової редакції є наявність реального механізму відшкодування кредитів підприємців через Луцький міський фонд підтримки підприємництва. Як повідомив директор цієї організації Олександр Ваврисевич, процедура допомоги в погашенні кредитів виглядатиме таким чином: фонд, заручившись підтримкою банкукредитора, погашатиме відсотки за рахунок статутного фонду організації чи коштів, виділених місцевим бюджетом. «Поки що головною проблемою є фінансова частина питання, — зазначає пан Ваврисевич. — Адже з усіх банків, які були запрошені підтримати ініціативу, погодився лише один. До того ж, ми чекаємо розпорядження про виділення коштів із бюджету, а це близько 1 млн грн. Сума, яка міститься у статусному фонді, є невеликою — 100 тис. грн». Обирати підприємця, якому надаватиметься допомога, буде комісія, до складу якої входитимуть банкіри, депутати міськради, представники громадських організацій. Рішення прийматимуть колегіально. Для отримання допомоги підприємцю доведеться надати відповідний перелік необхідних документів. У бізнесових колах до подібних програм ставляться неоднозначно. Дехто вирішує обходитись власними силами. «Програмами підтримки малого бізнесу я цікавився, — розповідає підприємець Олександр Покидюк. — Проте, піти далі не ризикнув. Ті організації, до яких я звертався, пропонували складну процедуру отримання допомоги, яка передбачала вступ в організацію і доволі тісне подальше співіснування. Звичайно, молодому бізнесмену потрібна підтримка, проте, така, яка б давала реальний результат, а не лише обіцянки. Крім того, мій напрям діяльності — сферу торгівлі — більшість організацій не оцінюють як пріоритетний».

МАГІЯ ЦИФР

ËÁʼÉÆ ÅǼÄÁºÀ¹ÉǺÁËÁÄÌÏÕ̪«§ƹ„Ⱦɾ»ÀÌ»¹Æƌ” ľ¼ÃÇ»Áι»ËÇÌÀÁÅÇ»ŒÑÁÆÁÈÉÁÈǻƌ À¹»¹Æ˹¿¾ÆÇÊˌÉǺÇÐÁÎŌÊÏÕ¹»ËǺÇÃʌ»

За даними прес-служби відділу зв’язків з громадськістю ВДАІ УМВС, в Луцьку парк зареєстрованих легкових автомобілів налічує 40 тис. Приблизна кількість СТО, що надають послуги шиномонтажу, сягає трьох десятків. Протягом сезону, тобто листопада-грудня, одне місце обслуговування при повній потужності може щодня надати послуги автомобільного «чоботаря» 20 клієнтам. Середня вартість заміни для однієї машини — 100 грн. Хоча нині за доволі теплої погоди станції пустують, підприємці очікують за деякий час зірвати чималий куш. «Ми сподіваємось на прибуток від сезонного сплеску попиту на послуги шиномонтажу, незважаючи на стрімкий спад продажів автомобілів, що пов’язано зі зменшенням видачі кредитів, — коментує підприємець Микола Головчук. — У Луцьку існує доволі великий сформований автопарк, який встиг наповнитися у попередні роки. І його власники рано чи пізно змушені будуть здійснити оновлення коліс». Міняти шини самотужки, за словами автомеханіків, — справа невдячна. Для цієї процедури потрібні знання, навички та головне — обладнання. Та й крім того, порпання у власній автівці прийдеться до душі хіба що справжнім автолюбителям. Решта обирають майстерні. Загалом, як кажуть експерти, кількість СТО Луцька з кожним роком збільшується. Проте, вже сьогоднішня пропозиція послуг шиномонтажу здатна задовольнити наявний попит.

 ()_ жовтня 

7


теми тижня

[у регіоні]

Конкуренти

[у регіоні]

теми тижня

Бізнес і влада

Сервіс майже на дому

Іноді, щоб залучити клієнтуру, новій перукарні достатньо відкриватися раніше текст і фото: олеся ткачик

— у спільному дворі кількох житлових будинків (натомість, «Панда» знаходиться на третьому поверсі у торговому центрі). Їх мешканці і стали потенційними відвіду­ вачами перукарні. «Я живу зовсім поряд, і  мені немає сенсу їхати в центр чи ще кудись, коли є пристойна перукарня у дворі», — говорить продавець Галина. «Мрія», на відміну від усіх інших перукарень, що працюють у  мікрорайоні, розпочинає роботу о восьмій ранку (всі інші — з 9.00). Тому зазвичай уже о пів на дев’яту у перукарні є декілька відвідувачів. Майстри кажуть, що такий графік роботи — продуманий. Щодо вартості послуг, то в  «Панди» вони трохи дорожчі, ніж у «Мрії». «Я готова заплатити за якість. Тим більше, якщо зі мною працюють перукарі дуже високого рівня майстерності», — говорить підприємець Ольга. «Мрія» ж намагається тримати клієнтів системою знижок. Кожна десята послуга обходиться на 10 грн дешевше. Правда, облік послуг ведеться на маленькому листку із печаткою перукарні. Цей «документ» вручають клієнтові на зберігання. Якщо папірець загубився, то «збирати» послуги доведеться заново. Загалом же, «Панда» розрахована на клієнтів із Українці вже звикли обидостатком середнім та вище рати для себе не тільки Одним із найважливіших факторів, середнього, а от «Мрію» відперсонального терапевта, що впливають на роботу перукарні, відують переважно не надто стоматолога, а  й перукаря. є її розташування заможні клієнти. Боротьба Відповідно попит на їхні поперукарень нині зводиться слуги зростає. Тому чи не в кожному дворі нині відкри- хіба що до того, що «Мрія» прагне «перебрати» у «Панди» ваються стоматкабінети та перукарні. Останніх, напри- небідних відвідувачів. клад, лише в  івано-франківському мікрорайоні Пасічна — більше десятка. Деякі працюють майже «двері в  двері». Так, перукарня «Мрія» розташована у дворі декількох багатоповерхівок, а салон краси «Панда» — поряд, з боку проїжджої частини. Втім, обидві від нестачі клієнтів не потерпають. Салон краси «Панда» розпочав роботу п’ять років тому. За цей час встиг завоювати довіру клієнтів. «Ось уже кілька років поспіль я ходжу стригтися тільки в  «Панду», — говорить психолог Ірина. — Мені подобаються перукарі, які з першого слова розуміють, що потрібно клієнту». На користь цієї перукарні грає і просторий зал, зі смаком оформлений інтер’єр, і  широкий спектр послуг. (Наприклад, у «Панді» можна проколоти вуха, а  от «Мрія» такої послуги не надає). Зазвичай до перукарів «Панди» записуються по телефону. До речі, якщо є замовлення, то майстри можуть вийти на роботу і в неділю. Перукарня «Мрія» відкрилася порівняно недавно — рік тому. Тому свого клієнта лише завойовує. Непоганою допомогою в цьому є зручне розташування закладу 8

20.10–26.10.08

43 (102)_27 жовтня 2008

Палки-парковки

Нарікати на жахливий стан доріг та дотримання культури і правил автотранспортної системи у  Луцьку не наважувався хіба що лінивий. Затори, нехтування правилами паркування, відсутність культури водіїв і  пішоходів — типова картина. Втім, нещодавно таке становище почало змінюватися. Зокрема, в  районі найбільшого скупчення автомобілів — Центрального ринку — з’явилися платні парковки. Вартість паркувального місця відповідно до положення, що затверджене розпорядженням голови міськради, — 3 грн за годину. Як повідомив заступник міського голови Святослав Зелінський, процедура оплати можливого евакуювання авто на штрафмайданчик перебуває у  стадії розробки. Адже, приміром, якщо територію для стоянки евакуйованих машин може надати ДАІ, то сама процедура транспортування без згоди власника є незаконною. Всупереч значній кількості невирішених проблем в організації діяльності парковки, питання об-

фото: роман слободян

20.10–26.10.08

слуговуючої структури вирішено, до того ж, де-факто у монопольному порядку. Ще рік тому міська влада, на відміну від практики багатьох інших міст, вирішила надати можливість ведення паркувального бізнесу приватним фірмам. Тоді ж ПФ «Ельбе», яка була ініціатором створення парковок, отримала право на утримання декількох ділянок

у найбільш завантажених місцях. а вже через півроку міська влада утворила комунальне підприємство «Автопарксервіс», яке наразі одноосібно займається паркувальним бізнесом. Хоча пан Зелінський стверджує, що бути монополістом комунальному підприємству завадить закон, і  місця на ринку є, директор ПФ «Ельбе» Костянтин Пастухов

каже, що влада «вставляє палки в колеса». «Паркувальний бізнес не є настільки прибутковим, — говорить він. — Проте, ми вже вклали у  цю справу значну кількість грошей і  часу. І  те, що будь-яка ініціатива блокується владою, наводить на думку, що комунальне підприємство було створене для одноосібного ведення цієї справи».

трібні для організації відпочинку дітей. «Щоб організувати екскурсію, необхідно оформити відповідні документи та обійти кілька інстанцій, — зауважує директор агенції «Укрвіза» Євген Шевчук. Крім дотримання звичайних вимог, таких як ліцензія та страховка на період поїздки, туроператори мають узгоджувати свою роботу з  ДАІ, працівники якої, зазвичай, супроводжують екскурсії школярів. Також в автобусі має знаходитися медпрацівник (правда, іноді його обов‘язки на себе бере вчитель або хтось із батьків), і на кожних десять дітей має бути один супроводжуючий. У разі невиконання цих умов туристичну фірму або перевізника можуть позбавити ліцензії.

Щоправда, і т урфірми, які не займаються шкільними турами, теж змогли підзаробити «під канікули». Директор туристичної агенції «Янко» Олена Янкова говорить: «Великого

ажіотажу на інди­відуальні тури до Європи на шкільні канікули у нас не було, а от Туреччина та Єгипет, куди зазвичай діти їдуть з батьками, розпродалися повністю».

Туризм

На європейському напрямку — без пожвавлення…

Ще задовго до початку шкільних канікул вінницькі туроператори розпродали всі шкільні тури, до яких традиційно відносять як одноденні автобусні екскурсії по області, так і кількаденні поїздки до Львова, Одеси, Києва. Що стосується Європи, то тут справи йдуть гірше. Було зібрано лише декілька груп учнів, які разом зі своїми вчителями вирушили до Польщі, Чехії та Румунії. Слід сказати, що можливістю заробити в  період осіннього міжсезоння скористалися далеко не всі туроператори. Прибуток отримали фірми, що не злякалися додаткових витрат, які по-

43 (102)_27 жовтня 2008

9


20.10–26.10.08

[у регіоні]

теми тижня

[у регіоні]

теми тижня

Великий малий рух

детально

Коли сусід стає партнером

Польський малий бізнес в Україні працює на рівних умовах із місцевим і разом із ним очікує позитивних змін у законодавстві текст: галина бєлова; фото: олексій солодунов

Права та обов’язки Українсько-польські спільні підприємства в Західній Україні почали активно виникати в 1990-х роках. Нині, наприклад, на Волині третина іноземних інвестицій має польське коріння. «Це була швидше ідея поляків, які шукали тут підприємливих людей, — розповідає директор ТзОВ «Світ» Олексій Левченко. — Тоді вони були більш практичними та вчили нас жорсткості у  бізнесі. Достатньо було, скажу умовно — $200 польської частки, аби започаткувати СП. в  Україні для фірм, що мали спільний капітал, існували непогані пільги у  вигляді звільнення від певних податків, акцизів. Але, наприклад, мій польський партнер вчинив зі мною некоректно, і довелося припинити наш спільний бізнес. Згодом прем’єр Ющенко ліквідував пільги для спільних підприємств і  встановив доволі високу планку фінансової участі партнерів такого бізнесу…». 10

20.10–26.10.08

43 (102)_27 жовтня 2008

З українсько-польського СП починало діяльність і нинішнє ТзОВ «Алювіжен». Його гендиректор Іван Рижук каже, що у  «перехідний період» така форма бізнесу була прийнятною. «Поляки, які хотіли увійти в український ринок, шукали надійних партнерів, — згадує він. — Як тут, так і там, — люди є різні. Були й такі, що шукали не довгострокового бізнесу, а швидкої вигоди. Втім, мені серед поляків траплялися порядні бізнесмени». На початку 2000-х років уже сама Україна «заманювала» закордонні інвестиції в  зони пріоритетного розвитку. Таких у  західних областях було створено декілька. На пільгові пропозиції знову таки найбільше відгукнулося польських фірм, що пояснюється, в  тому числі, географічною близькістю країн. Проте, полякам майже не довелося скористатися преференціями — у березні 2005 року їх скасував уряд Тимошенко. «Польські компанії від того дуже постраждали, — каже заступник голови Міжнародного товариства польських підприємців (МТПП) у  Києві Мар’ян Пшездзєцький. — Такі інвестиції — це з одного боку, обов’язки, а з іншого — пільги. Український уряд забрав пільги, а обов’язки — залишив. Підприємці були дуже розчаровані, що з ними так вчинили». Однак, за словами пана Мар’яна, ніхто не вдався до суду. Польський бізнес міг звернутися за допомогою лише до свого уряду, котрий, натомість, не підняв це питання на міжурядовому рівні. Полякам в  Україні часто було непросто. Приміром, підприємець Вацлав Моска, який намагався розпочати виробництво побутової хімії у  Володимир-Волинському рай­оні, так і  не зміг налагодити бізнес. Він разом із компаньйонами витратив 250 тис. грн на ремонт орендованого приміщення старої колгоспної контори; пройшов декілька дозвільних кіл та отримав 1145 (одну тисячу сто сорок п’ять!) підписів різних чиновників і відповідні сертифікати на кожен виріб; не дав хабара, що з нього вимагали (33 тис. грн і автомобіль); не увійшов у жодну велику гуртовню, бо «за вступ» просили не менше 12 тис. грн; не зміг здолати людських стереотипів — місцеві жителі не дозволили йому займатися «хімічним» бізнесом, хоча пан Моска мав на те всі дозволи. Івонні Вжеснєвській та її чоловікові Казіміжеві Хлопеку бізнес в  Україні пішов краще. Аби провадити свою родинну садівничу справу, у  2001 році вони обрали Локачинський район. До українського менталітету потрохи звикають, хоча й досі не розуміють, навіщо, наприклад, садити гектари картоплі собі у збиток. «Не можна сказати, що в  нас великий бізнес, — каже пані Івонна. — Він потрохи йде лише до травня, бо тут садять дерева лише навесні. Але щороку рентабельність зростає. Садівництво — це довготермінова справа».

«Бізнес не завжди хоче вголос говорити про свої проблеми, — каже Мар’ян Пшездзєцький. — Тому наше За даними МТПП, Польщі хоч і належить лише третя по- товариство організовує неформальні зустрічі в  однозиція за кількістю іноземних інвестицій в  Україну, про- му з пабів Києва. Туди приходять не лише ті поляки, те такої регіональної та ринкової розгалуженості не має що мають в  Україні свою справу, а  й ті, котрі працюжодна інша країна-інвестор. «Тим і відрізняються польські ють у польських та іноземних фірмах. А таких у столиінве­с тиції від інших, що вони невеликі, чисельні та розмі- ці дуже багато. Нещодавно ми провели подібні зустрічі щені в різних регіонах України переважно в малому та се- у  Львові та Луцьку, де, ймовірно, будемо створювати редньому бізнесі, — каже Мар’ян Пшездзєцький. — Великі свої відділення». польські компанії стали активніше заходити в Україну проПольсько-українська співпраця щороку поглиблютягом останніх двох років. Серед них — Barlinek, Cersanit». ється. Про це свідчать статистичні дані. Вітчизняний та Головний спеціаліст міністерства економіки Поль- польський малий бізнес цілком мирно співіснують в Укращі Малгожата Голембєвська вважає, що польському під- їні. Наприклад, директор волинського ПП «Д-проект» Воприємництву в  Україні нелодимир Долгальов, який легко, тому що «українське За даними управління зовнішньопрацює в  меблевій галузі, законодавство недосконале, ­економічних зв’язків ВОДА, на Волині не вважає польські фірі  його зазвичай інтерпретупрацюють 139 українсько-польських ми конкурентами. «Вони ють залежно від ситуації». СП — понад 40 % від загальної кількості швидше стимулюють розПро «ненадійність» вітчизняспільних підприємств області виватися і  виробляти краних законів свідчить те, що щу продукцію, — каже через них зазнають втрат навіть великі іноземні компанії. підприємець, який свого часу їздив до Польщі здобувати Пані Малгожата називає як приклад компанію Bioton, яка досвід. — На нашому меблевому ринку достатньо місця претендувала на приватизацію українського державного для всіх на багато років розвитку». підприємства з виробництва інсуліну, проте, без її відоЗа словами Малгожати Голембєвської, польське ма акції передали невідомій фірмі-конкуренту. На щастя, Агентство з розвитку підприємництва реалізує в  Україні такі прецеденти не є масовим явищем. Польське підпри- програми для тих, хто планує започаткувати свій бізнес. ємництво, як і українське, сподівається дочекатися пози- Зокрема, підказує їм, як і на який ринок вийти, вчить плативних законодавчих змін. нувати та розвиватися.

43 (102)_27 жовтня 2008

11


20.10–26.10.08

теми

текст: костянтин симоненко; фото: світлана малицька

тижня

[в країні]

Торгівля

Страх ритейлера

Вплив світової фінансової кризи почав позначатися на торгівлі споживчими товарами. На черзі — продукти харчування

20.10–26.10.08

[в країні]

теми тижня

рейтинги

рейтинги

Багаті українці

Країна та люди

До 100 найзаможніших людей Центральної та Східної Європи увійшли 23 українці. За версією польського журналу Wprost, найзаможнішим українцем є почесний президент компанії System Capital Management і депутат Верховної Ради Рінат Ахметов. За минулий рік він збільшив свій капітал з $18,7 млрд у 2007 році до $23 млрд, що дозволило йому зайняти друге місце в рейтингу після росіянина Сулеймана Керімова зі статком $24,5 млрд. До десятки найзаможніших східноєвропейців також увійшов спів­власник групи компаній «При­ват» Ігор Коломойський. Він посів сьоме місце із загальними статками $11,3 млрд. У другій десятці місце собі забезпечили засновник

Україна отримала 68-е місце в рейтингу за темпами економічного розвитку і якістю життя серед 104 країн світу. Такими є результати дослідження американського консалтингового агентства Legatum Institute. Під час проведення дослідження експерти агентства вираховували 44 показники для визначення індексу процвітання тої чи іншої країни. Основними показниками були конкурентоздатність, медицина, стан довкілля, а також сімейні та релігійні цінності. В  результаті, за економічними показниками Україна потрапила у вищу частину рейтингу. При цьому показники якості життя населення суттєво погіршили її позиції.

корпорації Інтерпайп Віктор Пінчук з $8,9 млрд статків та голова ради директорів ІСД Сергій Тарута — $6 млрд. 27 та 28 місця в рейтингу посіли бізнесмен Дмитро Фірташ та голова групи «Фінанси та

Кредит» Костянтин Жеваго відповідно. До перших 50 у списку найбагатших також увійшли президент корпорації УкрАвто Таріел Васадзе ($2,3 млрд) і почесний голова ММК ім. Ілліча Володимир Бойко.

В міру того як кризові явища в економіці захоплюють усе Андрій Калмиков, в  Україні ціни на продукти харчування нові галузі, супроводжуючись скороченням персоналу, змен- невисокі в порівнянні з іншими країнами, тому падіння пошенням зарплат і  переходом компаній на режим жорсткої питу буде мінімальним. Проте банкіри, навчені гірким досвіекономії, все частіше постає питання про майбутнє торгових дом, вже почали переглядати політику кредитування ритеймереж. У першу чергу під загрозою опинилися товари трива- ла. В  першу чергу вони скорочують терміни кредитування лого користування, такі як побутова техніка й електроніка. і об'єми виділених ресурсів. Російський роздріб вже зіткнувОкрім скорочення банками споживчого кредитування, па- ся з тим, що банки відмовляються його кредитувати. Це дало дінню продажів сприяло різке зміцнення долара в  середині привід тамтешнім експертам стверджувати про майбутні дежовтня. Оскільки закупівля імпортної техніки (яка займає до фолти і банкрутства, які спричинять злиття і поглинання. 90 % полиць вітчизняних магазинів) здійснюється у валюті, Найбільші українські торгові мережі вирішили спраа більшість великих мереж мають товарцювати на випередження, оголосивши ні кредити від виробників, деякі торговці Аби заповнити брак про зниження цін на найбільш ходові були змушені підняти ціни на 20-25 %. оборотних коштів, мережний товари. Зокрема, компанія «МЕТРО Кеш За інформацією Владислава роздріб знижує ціни на енд Керрі Україна» оголосила про зниЧечеткіна, керівника онлайнового сунайбільш ходові позиції ження вартості тисячі найважливіших пермаркету електроніки rozetka.ua, артикулів, правда, не уточнивши, на у дистриб’юторів уже виникли серйозні труднощі, пов'язані скільки саме. Вартість товарів під її власною ТМ Aro буде позі скороченням кількості замовлень. За прогнозами керів- нижена на 10 %. Тобто компанії ніби допомагають «економиника відділу зовнішньої аналітики холдингу Unitrade Group ти», намагаючись за рахунок обороту компенсувати зниженМиколи Коломойця, зростання попиту на побутову техніку ня розміру середнього чека. Начальник аналітичного відділу і  споживчу електроніку сповільниться до кінця року на 10- консалтингового агентства «ААА» Марія Колесник пояснює 15 % замість планованих 20-30 %. шляхетні пориви мережних ритейлерів браком оборотних У вигіднішому становищі опинилися торговці про- коштів. Експерт прогнозує, що з часом знижки введуть усі дуктами харчування і товарами повсякденного попиту (по- торгові мережі. «Живих» грошей потребують компанії, що бутова хімія, батареї, різні картриджі та інші дрібниці). Поки мають власні ТМ і  непогашені позики. Не виключено, що в цьому сегменті спад продажів не відмічений, оскільки еко- й самі виробники через брак оборотних коштів будуть змуномити на харчуванні українці будуть в найостаннішу чергу. шені знизити ціни. Щоб не програти конкурентам, знижки До того ж є думка, що у важкі часи споживачі «їдять більше», введуть і  решта гравців ринку, не обтяжених кредитними щоби зняти стрес. Як відзначає керівник компанії Trade Help проблемами або витратами на випуск private label. 12

43 (102)_27 жовтня 2008

43 (102)_27 жовтня 2008

13


20.10–26.10.08

[у світі]

теми тижня

20.10–26.10.08

[у світі]

теми тижня

13.10 понеділок

14.10 вівторок

15.10 середа

16.10 четвер

17.10 п'ятниця

18–19.10 вихідні

Британці через фінансову кризу скуповують сейфи, вважаючи за краще зберігати заощадження вдома, а не в банках. Компанії-виробники відзначають збільшення продажів на 15–25%, особливо сейфів із високим ступенем захисту.

Польські працівники масово повертаються з Ісландії. За місяць їх виїхало більше 4 тис. (майже 30% від усіх польських гастарбайтерів). Причина — різке зменшення вартості місцевої валюти по відношенню до євро.

Транснаціональні корпорації скорочують персонал. PepsiCo планує закрити шість фабрик і звільнити 3,3 тис. робочих. Hewlett-Packard звільнить 9 тис. працівників у Європі. Nissan на 30% скоротить персонал заводу в Іспанії.

Криза викликала в Німеччині сплеск інтересу до праць Карла Маркса. За словами виконавчого директора ВД «Карл-Дітц-ферлаг» Йорна Шютрумпфа, продажі «Капіталу» в порівнянні з 2005 р. зросли втричі — до 1,5 тис. примірників.

Російський Внєшекономбанк купує 100% акцій КБ «Глобекс» за 5 тис. крб. (менше $200). «Глобекс» — один із 40 найбільших за капіталом банків у РФ — 15 жовтня тимчасово припинив дострокову видачу вкладів населенню.

Гральні будинки Лас-Вегаса відчувають нестачу клієнтури. В результаті припинено будівництво готелів і казино, в яке вже вкладено близько $10 млрд. Рівень безробіття досяг 7,1%, що на 2,1% вище, ніж у 2007 р.

Кадри

Безробітний світ

Фінанси

МВФ поспішає на допомогу

Щоб заспокоїти інвесторів, українська влада знову готова позичати гроші під диктування іноземних експертів Міжнародний валютний фонд пропонує допомогу країнам, постраждалим від світової фінансової кризи. Урядам, що зіткнулися з різким дефіцитом ліквідних коштів, надаватимуться термінові позики. Розмір таких позик може досягати $15 млрд. За словами глави МВФ Домініка Стросс-Кана, лише тісна співпраця провідних економічних лідерів і держав, що розвиваються, може гарантувати успішне вирішення ситуації, що склалася на світових ринках. Готовність підтримати ініціативу МВФ, надавши фонду частину своїх іноземних активів, висловили представники японського уряду. За неофіційними даними, вже шість держав готові звернутися в МВФ за позикою, з часом їх кількість може зрости до десяти. Проте специфіка такої фінансової допомоги полягає в тому, що для отримання відносно дешевих позик державам доводиться виконувати низку економічних і політичних вимог. Вони визначаються в кожному випадку індивідуально. Втім, вибирати не доводиться. Першою в списку тих, що потребують підтримки, 14

43 (102)_27 жовтня 2008

мабуть, стане Ісландія, на ринках якої минулого тижня був поставлений сумний рекорд — котирування обвалилися на 77,36%. Серед інших реципієнтів називають Сербію, Угорщину, країни Балтії та Україну. У відповідь на прохання про допомогу з Києва керівництво МВФ погодилося спрямувати в країну групу експертів, думка яких про надання Україні позики стане вирішальною. За підсумками проведеної зустрічі з експертами прем'єр-міністр Юлія Тимошенко вже повідомила, що є велика вірогідність отримання допомоги від МВФ. В той же час глава групи радників Нацбанку Валерій Литвицький підкреслює, що отримання позитивного рішення від МВФ по кредиту носить психологічний характер і повинно продемонструвати інвесторам, що в разі посилення фінансової кризи в країні без підтримки Україна не залишиться. За словами директора міжнародного департаменту Нацбанку Сергія Круглика, навіть маючи принципову згоду фонду у сприянні, Україна може за допомогою і не звернутися.

Через фінансову кризу кількість безробітних у світі перевищить позначку 200 млн осіб. Експерти прогнозують, що у 2009 році робочих місць позбудуться 20 млн працівників. На думку генерального директора Міжнародної організації праці Хуана Сомавіа, найменше від кризи постраждають країни, які мало залежать від глобальних фінансових ринків, наприклад, Китай. Натомість, великі світові компанії оголошують про звільнення персоналу. Невдовзі Yahoo! планує скоротити більше тисячі осіб. Це буде вже друга хвиля масштабних звільнень у компанії за цей рік. Понад три тисячі працівників по всьому світу звільняє й американська компанія PepsiCo. Лише за останній квартал її доходи знизилися на 11%. Не омине хвиля безробіття й Україну. Про наміри звільнити значну частину працівників та зменшити

міжнародна торгівля

зарплатню іншим вже повідомили керівники великих металургійних підприємств. Як відзначають експерти, з жовтня на ринку праці приблизно на 15% знизився попит на нових працівників. Це при тому, що жовтень завжди ознаменовувався зростанням активності цього ринку. Водночас у вересні у кадрові агентства надійшло на 30% більше резюме від фахівців, ніж у серпні. «З початку жовтня ми відчули різкий спад замовлень на підбір персоналу. Компанії почали закривати вакансії, які були, і нових пропонують дуже мало. Це найбільш яскраво виражено у банківській та торговій сфері. Суттєво більшає резюме людей, які шукають роботу. Думаю, до Нового року така тенденція триватиме. Прогнозувати далі зараз складно», — каже розповіла Катерина Книжицька, керівник проектів та програм компанії Macro Consulting Group.

Мито на жито

Єврокомісія планує відновити імпортні мита на зернові. Отже, на українське жито знову буде мито. За словами комісара ЄС з питань сільського господарства та сільського розвитку Маріанн Фішер Буль, ці плани пов’язані зі зменшенням цін на зернові на внутрішньому ринку ЄС. Проект відповідного рішення наразі перебуває на затвердженні. Передбачається, що у випадку відновлення мит трейдери, чиї транспорти із зерновими розпочали рух щонайпізніше в день набуття чинності регуляторного акта, ще зможуть скористатися преференціями «нульової» ставки відповідно до чинного зараз режиму. Нагадаємо, 20 грудня 2007 року Рада міністрів з питань охорони навколишнього природного середовища ЄС скасувала імпортні мита на більшість зернових до 30 червня 2008 року. Рішення розповсюджується на всі зернові, крім вівса, гречихи та проса. 26 червня 2008 року рішення

про скасування імпортних мит було продовжено до 31 червня 2009 року. До запровадження пільгового режиму ЄС мав «нульове» імпортне мито на пшеницю твердих сортів, високоякісну пшеницю м‘яких сортів, жито та сорго в рамках квот і 93 євро за тонну, якщо імпорт перевищує квоти. «У Європі й справді є перевиробництво, тому такий крок можливий, але не впевнений, чи ці плани таки реалізують, — каже Іван Стефанишин, експерт у галузі сільського господарства. — Це повністю дестабілізує ситуацію, стримає проведення комплексу сільськогосподарських робіт із простої причини — немає коштів. Адже це будуть витрати, які ніхто не повертатиме, а на тлі фінансової кризи це може призвести й до кризи врожаю 2009 року». Дещо дивним виглядає те, що в Києві рішення Єврокомісії, здається, ніхто не зауважив. Принаймні наразі жодної тривоги вищі українські чиновники не висловлюють.

43 (102)_27 жовтня 2008

15


01.09–07.09.08 20.10–26.10.08

[внутрішній голос]

бізнес-клімат

Павло Мартинюк-Лотоцький, приватний підприємець, Львів

«Працівників

н 16

виховуємо та вчимо

самостійно» ині чомусь ніхто не дбає про підготовку фахів- та зусилля на навчання молоді й ще при цьоців робочих професій. Маючи надмір юристів му оплачувати роботу горе-працівників. Тож та економістів, Україна вже відчуває гострий підприємці намагаються уникнути співпраці брак кваліфікованих столярів, будівельників, з ПТУ, як, зрештою, і з молодими спеціалістазварювальників і представників іншого ро- ми без досвіду. Адже навіть після того, як мобочого фаху. Брак кваліфікованих кадрів не лода людина отримала відповідну освіту, її все лише безпосередньо впливає на якість продук- одно ще потрібно вчити. Натомість більшість ції, а й є одним із чинників стримування роз- підприємств не має бажання виховувати собі витку підприємництва. працівників і займається переманюванням каСистема професійно-технічної освіти, дрів. Наразі це фактично єдиний спосіб, який яка повинна готувати молоді кадри, має у біль- практикують підприємства, щоб отримати хошості випадків доволі сларошого фахівця. Проте беньку матеріальну базу це не вихід, а швидше, приватному підприємству та дає хіба що теоретичне замкнуте коло. просто невигідно витрачати підґрунтя. Практичних же Багато років навиків роботи у більшостому ми на своєму підсвої час та зусилля ті випускників ПТУ взагалі приємстві запровадили на навчання «чужої» молоді правило брати молодь немає. Особливо дивує підхід закладів професійно- та при цьому ще й оплачувати на практику. Зазвичай технічної освіти до органімайстер сам підшукороботу горе-працівників зації виробничої практики вує собі учня, яким посвоїх учнів. Адже з давніх тім опікується бригада. давен повелося, що учень має платити своєму а оскільки у нас діє бригадний метод оплати майстрові за навчання, чи то грошима, чи то праці, то члени бригади намагаються давати працею, що не потребує особливих навиків. йому роботу, яка відповідає його рівню вмінь Навіть за радянських часів, відправляючи на та навичок. Тому фактично учень у нас почипідприємства учнів, майстрам, які займали- нає від найменш кваліфікованої роботи та пося їх навчанням, доплачували. Бо наставники ступово набирає навиків і кваліфікації, а, відвитрачають свій час та діляться власним до- повідно, йому починають довіряти складніші свідом. Натомість сьогодні ПТУ хочуть, щоб їм операції. Це подекуди буває трошки важкуваповертали гроші, які учні «заробили» під час то, адже щонайменше дві третини практиканпроходження виробничої практики. Та й самі тів зазвичай просто не мають бажання працюучні не вельми рвуться до навчання, якщо не- вати. Проте із тих, хто залишається, виходять має оплати. одні з кращих фахівців для фірми. Адже вже У таких умовах приватному підпри- сьогодні маємо двох керівників бригад, яких ємству просто невигідно витрачати свої час ми виховали, як то кажуть, «з нуля».  ()_ жовтня 


рішення

велика

людина

Зневірившись у спробах покращити військову систему навчання, підполковник Юрій Бойко став підприємцем. Нині його компанія щорічно постачає аудіовізуальні системи на $ 20 млн

Сірий кардинал

п

текст: оксана кобінець фото: єгор сумкін

18

43 (102)_27 жовтня 2008

ісля закінчення школи Юрій Бойко мріяв поступити до Одеського політехнічного інституту на радіотехнічний факультет. Але батько — колишній військовослужбовець — наполіг, щоб син пішов по його стопах, оскільки був упевнений у перспективності та престижності цієї професії. Закінчивши Київське вище військове училище, Юрій 15 років присвятив викладацькій кар'єрі. Читав у військових учбових закладах України і Росії лекції з військової техніки, математичної статистики та радіолокації. Якийсь час працював військовим інструктором в Іраку. Проте, дослужившись до звання підполковника, в  1992 році звільнився з  армії та подався в бізнес. Ю. Бойко: Для мене завжди було вкрай важливо, щоб результати моєї діяльності оцінювались гідно. Працюючи викладачем, я не міг реалізувати свій потенціал та отримати заслужене визнання. Довгий час прагнув внести у процес викладання у військовій системі технічні ноу-хау. Втім, до моїх пропозицій так і не прислухалися: на початку 1990-х умов для впровадження сучасних навчальних систем в  українській армії не було. У Міністерства освіти не було коштів на дороге обладнання. Розуміючи, що мої здібності залишаються незатребуваними, вирішив знайти їм застосування в бізнесі. Спочатку разом із товаришами купував бензин і моторне масло в Росії для подальшого перепродажу на батьківщині. Зі збутом труднощів не виникало, але знайти постачальників виявилося непросто. Завдяки рекомендаціям колишніх товаришів по службі я домовився з керівництвом російського нафтопереробного заводу про постачання. Бізнес приносив стабільний дохід. Проте незабаром я почав втрачати до нього інтерес: моє захоплення інноваціями в торгівлі нафтопродуктами, як і раніше, 43 (102)_27 жовтня 2008

19


рішення

велика людина

Ми торгували не просто «коробками», а рішеннями, завдяки чому обійшли конкурентів залишалося незатребуваним. Заручившись підтримкою шести однодумців і зібравши $10 тис., я заснував компанію «Літер». Фірма спеціалізувалася на науково-дослідних роботах в галузі зв'язку, розпізнавання мови та цифрової обробки сигналів. Також ми здійснювали розробки в  ІТ-галузі — випускали плати для комп'ютерів, ігрові автомати, які самі ж і продавали. — Чому перепрофілювалися на аудіовізуальну техніку? Ю. Бойко: Довгий час я мріяв зайнятися розробкою ІТ-систем для навчання і  презентацій. Мені, викладачеві з  15-річним стажем, було очевидно, якої саме техніки не вистачає для ефективної комунікації під час занять. Крім того, я був упевнений у  затребуваності аудіовізуальних рішень. Виявилось, у  нашій країні ця ніша була вільною. Переконавши компаньйонів у  перспективності напряму, в  1994 році перепрофілював бізнес. Партнери мене підтримали, оскільки наші попередні послуги перестали користуватися попитом. Ігрові автома-

CV Юрій Бойко

Співзасновник і президент компанії «Літер»

Народився в 1953 р. в Одесі. У 1975 р. закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (КВВАІУ), отримав диплом військового інженера з радіотехніки. У 1977 р. поступив на ад'юнктуру в КВВАІУ. У 1981 р. захистив дисертацію на звання кандидата технічних наук. У 1993 р. пройшов курс навчання в  університеті міста Корпус–Крісті (США) за фахом «Міжнародна торгівля і митниця». 1977–1992 рр. — викладав у КВВАІУ, Тамбовському ВВАІУ, був у групі радянських військових фахівців в Іраку. У 1992 р. звільнився з армії у званні підполковника і зайнявся приватним підприємництвом. З 1992 р. — співзасновник компанії «Літер». Інформація про частку власності не розголошується. З 1999 р. — президент і  глава наглядової ради «Літера». Оборот компанії в 2007 році склав понад $20 млн. Кількість співробітників — понад 100 чоловік. 2005–2006 рр. — член Ради з питань зовнішньоекономічної діяльності при Кабінеті Міністрів України. Одружений, виховує четверо дітей.

20

43 (102)_27 жовтня 2008

велика людина

ти, виготовлені в кустарних умовах, потіснили аналогічні іноземні пристрої серійного виробництва, дешевші й якісніші. Тому ми були змушені шукати альтернативу. — Що саме почали випускати? Ю. Бойко: Спочатку імпортували готовий товар з-за кордону. В основному це були сучасні графопроектори, дошки для написання фломастерами, рідкокристалічні проекційні панелі, які ми одними з  перших запропонували в Україні. По можливості прагнули доповнити пристрої софтвером, розробленим своїми силами. Тобто торгували не просто «коробками», а рішеннями, завдяки чому нам вдалося обійти конкурентів, які продавали продукцію тих же ТМ, що й ми. — Як налагодили контакт із закордонними постачальниками? Ю. Бойко: В 1993 році я відвідав телекомунікаційну виставку в  Новому Орлеані. Там завдяки колишньому товаришеві по службі Ігорю Тарасенку познайомився з  майбутніми постачальниками. Без рекомендацій мені навряд чи вдалося б умовити американців співпрацювати з нами — невідомою компанією з не зовсім відомої країни. Отримавши каталоги і  прайси, ми взялися за справу. Зізнаюся, спочатку партнери не вірили в наші сили. Ми вивчили попит у західних країнах і пішли тим же шляхом. Але реалізувати сучасні аудіовізуальні системи виявилося набагато важче, ніж ми думали. Зате, завдяки цій співпраці, з нами більш охоче йшли на контакт іноземні оператори ринку. — Як організували збут закордонної інноваційної техніки? Ю. Бойко: Оскільки вітчизняний ринок на початку 1990-х виявився не готовим до впровадження дорогих аудіовізуальних систем, нам належало щоразу переконувати потенційних клієнтів у  необхідності купівлі. Не приховую, було важко, адже ми були новачками на ринку. Доводилося перебиватися дрібними замовленнями. Першим великим проектом стало в 1996 році замовлення НАК «Нафтогаз Україна» на устаткування диспетчерського центру. Подібних проектів в Україні раніше ніхто не робив, та і коштував він мільйони доларів. Тоді у штаті «Літера» числилося 5-6 співробітників, яким належало переконати представників найбільшої української компанії придбати в нас обладнання. Наша комерційна пропозиція викликала інтерес у  керівництва «Нафтогазу», але перш ніж приступити до справи, замовники захотіли упевнитися, чи осилимо ми такий масштабний проект. Благо, у  портфоліо «Літера» вже було два успішно реалізованих проекти: лінгафонна лабораторія для вивчення іноземних мов в університеті ім. Шевченка й учбовий центр у бан-

01

рецепт успіху інновації

Перед розробкою нового проекту потрібно з'ясувати, чи буде інноваційна техніка мати попит

02

реклама

03

конкуренція

Краща реклама — здійснення безпрецедентного проекту, про який повідомлять ЗМІ Краще продавати унікальні рішення, ніж конкурувати на ринку товарів серійного виробництва ку «Інко». Крім того, намагаючись справити враження на потенційних клієнтів, ми дещо перебільшили масштаби свого бізнесу. Але замовників не задовольнили ні розповіді, ні надані фотографії. Вони вирішили оглянути заявлені об'єкти. Насамперед ми орендували «Мерседес» представницького класу, щоб відвезти нафтовиків на «оглядини». Лабораторія та учбовий центр справили на них належне враження, а ось до офісу ми добратися не встигли, наші клієнти поспішали. Так ми підписали контракт і успішно здійснили проект. — А як дістали перших клієнтів, коли у  вас ще не було портфоліо, лабораторії та орендованого «Мерседеса»? Ю. Бойко: Завдяки зв'язкам. Наприклад, ми домовилися обладнати учбовий центр банку

рішення

«Інко» за рекомендацією знайомої, що там працювала. А лінгафонну лабораторію вдалося продати університету за сприяння наших західних постачальників, які погодилися безкоштовно надати устаткування для участі у виставці. Клієнт переконався в якості техніки і замовив лабораторію вартістю близько $40 тис. Ми йшли на деякий ризик, адже якби устаткування не купили, нам довелося б або оплатити техніку, або відвезти назад за свій кошт. Надалі здійснювали постачання вже тільки під замовлення. Недовірливим клієнтам ми могли продемонструвати, як працює лабораторія в університеті. Вважаю, що найкраща реклама — здійснення безпрецедентного проекту, про який повідомляють ЗМІ. Ми ніколи не проводили масштабних рекламних кампаній, часто заявляли про себе на спеціалізованих виставках. Техніка аудіовізуального

Щоби справити враження на першого великого клієнта, ми перебільшили масштаби свого бізнесу та взяли в оренду «Мерседес» представницького класу напряму вимагає демонстрації: щоб клієнт захотів купити пристрій, його потрібно побачити у  дії. Правда, як показала практика, крім функціональності, важлива ще й  актуальність. Наприклад, особисті розробки — комп'ютерні навчальні програми з  радіолокації, на які ми витратили купу часу і грошей, виявилися незатребуваними. Потенційні клієнти аргументували свою відмову тим, що справляються із завданням самостійно. Ось тоді ми з партнерами зрозуміли, що перш ніж запускати в  розробку новий проект, потрібно вивчати попит на продукцію і послуги. — Були інші випадки, коли ви помилялися? Ю. Бойко: Так, у 2003 році ми заснували новий напрям діяльності — рішення для мобільного офісу. Почали продавати комплекс устаткування і  ПЗ для фахівців із маркетингу, тренерів, яким потрібна техніка для проведення виїзних презентацій. Крім проекторів і екранів, узялися за реалізацію класичної ІТ-техніки — ноутбуків, в  чому й  полягала головна помилка. Торгівля йшла погано, оскільки клієнти вважали за краще купувати ноутбуки у спеціалізованих компа43 (102)_27 жовтня 2008

21


велика людина

принципы

РЕШЕНИЯ РІШЕННЯ

Юрій Бойко Я дуже вимоглива людина, а це — недолік для керівника. В управлінні людьми не варто бути таким вимогливим, тому я відійшов від прямого керівництва компанією і став главою спостережної ради. Крім того, я завжди вважав за краще делегувати повноваження тим, хто може вирішити завдання краще за мене. Тепер моє завдання — формувати стратегію і контролювати чіткість її втілення в життя. Дідусі й бабусі з дитинства прищепили мені любов до праці та виховали прагнення самостійно знаходити рішення. Тому мені й не приносили задоволення купівля-продаж — завжди хотілося складнішої, інтелектуальної роботи. Будучи викладачем, я віддавав перевагу проблемному методу навчання. Тобто не пояснював курсантам способи реалізації поставленого завдання, а вимагав, щоб вони самі знаходили рішення. Перш ніж налагодити співпрацю з новою компанією, прагну ретельно вивчити відгуки про неї на ринку: собі дорожче працювати з підприємцями із сумнівною репутацією. Крім того, прислухаюся до інтуїції — вважаю внутрішнє чуття своєю сильною стороною. Відмітив, якщо інтуїції дійсно вірити, вона не підводить. Прекрасним керівником може бути як авторитарна особа, так і прихильник демократичних методів управління. У «Літері» панує демократія — на авторитаризмі не можна впроваджувати інновації, оскільки неможливо добитися самовіддачі від співробітника з творчим, неординарним поглядом на світ. Серед засновників нашої компанії не буває конфліктів, оскільки всі розділяють погляди один одного на ведення бізнесу. Ми не беремо в акціонери людей з іншим менталітетом. Партнер має бути не тільки однодумцем, а й побратимом по духу і життєвих принципах. Новаторський підхід ми вирішили застосувати і у створенні корпоративних моделей організації: у нас євроазіатська компанія. Ми прагнемо взяти усе краще з відомих нам корпоративних моделей західних і східних компаній і скомпілювати свою. 22

 ()_ жовтня 

ній, з іміджем і хорошою репутацією на ринку комп'ютерної техніки. Втративши гроші й час, ми закрили безперспективний проект, але винесли корисний досвід — потрібно надавати унікальні послуги, а не конкурувати на діючому ринку товарів серійного виробництва. Були також і уроки, пов'язані з кадровими питаннями. Одного разу нам довелося зіткнутися зі шпигунством усередині компанії: декілька співробітників організовано працювали на конкуруючу фірму. Коли ми відмітили, що на завершальній стадії переговорів від нас один за одним ідуть клієнти, вирішили прослідкувати, після зустрічей з якими менеджерами зриваються операції. Зрадники були звільнені, а ми почали чітко прописувати посадові інструкції для співробітників: режим доступу до конфіденційної інформації і санкції, застосовані у разі витоку відомостей. Для нас безпека внутрішньої інформації вкрай важлива, адже останні 10 років ми зосередилися на виготовленні різних аксесуарів за власними розробками — екрани, підвіси для проекторів, механічні конструкції, складання проекторів та інших систем під своєю ТМ, розробка ПЗ, яким оснащуємо імпортні пристрої. Таким чином, ми виділяємося серед конкурентів, пропонуючи свій унікальний продукт. — Якби сьогодні починати бізнес, чим зайнялися б? Ю. Бойко: Аудіовізуальною технікою навряд чи почав би займатися. У 1990-х вона була дивиною, що робило нас першопроходцями і підігрівало інтерес до справи. А зараз я міг би стати інструктором із гри в гольф і, думаю, непогано на цьому заробляв би. Активно займаючись цим видом спорту, пізнав чимало нюансів, яким не навчають нинішні тренери з гольфу. Крім того, мені цікавий консалтинг. Іноді подумую вступити в одну з політичних партій і присвятити себе громадській діяльності. — Як думаєте, нинішня криза може змінити стратегію розвитку вашої компанії? Ю. Бойко: Я усвідомлюю, що в період кризи проектів у нас стане менше. Аудіовізуальна техніка — це не товари першої необхідності. Якщо, наприклад, банки почнуть зменшувати витрати, ми втратимо частину клієнтів. Упевнений, що зуміємо знайти нові застосування здібностям, зможемо заробляти й у важкі часи. Серйозно ми над цим ще не замислювалися, зараз у нас установка на збереження спокою. Думаю, світова економіка прийде в норму протягом року. Але зміни можуть принести і деяку користь — фінансових «ділків» стане менше. Я вважаю несправедливим те, що в нинішньому економічному устрої світу існує група фінансових магнатів, що знімає вершки з результатів роботи всього людства.


рішення

методи

без суду та слідства

Скоротити витрати на розгляд спору з партнером у суді можна за допомогою альтернативного методу врегулювання конфліктів — медіації текст: юлія белінська

У

результаті дослідження, проведеного в 2006 році IFC (Міжнародною фінансовою корпорацією), з'ясувалося, що кожне українське підприємство бере участь в  середньому у  чотирьох господарських спорах на рік. Як правило, суперечності виникають у  спілкуванні з клієнтами і постачальниками через порушення фінансової дисципліни, тобто невчасні розрахунки. У 47 % випадків конфлікти в дрібних і середніх компаніях закінчуються розривом ділових стосунків. В умовах фінансової кризи кількість спорів, особливо тих, 24

Професійний медіатор повинен продемонструвати нейтральність, замість диктування будь-яких своїх пропозицій з вирішення конфлікту що стосуються позик і боргів, неухильно зростає, а  підприємці все частіше замислюються над тим, як залагодити конфлікт із найменшими втратами сил, часу і  коштів. Дослідження IFC показують, що 73 % компаній для вирішення спорів звертаються до господарських судів. Поки що мало хто чув про існування альтернативних методів врегулювання конфліктів, одним із яких є медіація.

43 (102)_27 жовтня 2008

Третій не зайвий Медіатором називають посередника, що допомагає сторонам конфлікту налагодити комунікацію, проаналізувати ситуацію та знайти рішення, що задовольняє всіх учасників переговорів. На відміну від процесу в суді загальної юрисдикції або господарського процесу, під час медіації сторони досягають згоди самі, тобто

методи медіатор не ухвалює рішення за них, а лише допомагає тверезо оцінити ситуацію. У всьому світі прийнято, щоб якимсь третейським суддею виступав учасник, нейтральний по відношенню до сторін конфлікту. В Україні ж медіацію найчастіше проводять юристи і  адвокати, до яких один зі сперечальників звернувся за захистом інтересів у суді. Президент Національної адвокатської компанії Юрій Кризський розповідає, що всім клієнтам, які звернулися в  його фірму за юридичною підтримкою, він спочатку пропонує врегулювати конфлікт мирним шляхом. «Судова тяжба для компанії — це військові дії, що вимагають колосальних витрат грошей і  часу, — коментує експерт. — Але навіть задоволення позовних вимог не гарантує виконання рішення. Компанія, що не бажає виконувати ухвалу суду, може подати апеляцію або знайти інші законні шляхи для невиконання, а  похід по всіляких судових інстанціях — розтягнутися на 1–1,5 роки». Тому Юрій вважає за доцільне проведення досудових переговорів, адже досягти компромісу можна завжди. В його практиці був випадок, коли вдалося вирішити без суду складний конфлікт між декількома співзасновниками однієї компанії. П'ять засновників великого видавничого бізнесу побажали виключити з  числа учасників шостого. Вони встигли підготувати документи для суду, але адвокат шостого засновника ініціював сумісні переговори з усіма сторонами. Переговори проходили в розжареній емоційній обстановці та тривали більше чотирьох годин. Адвокатові, що зіграв роль медіатора, вдалося перевести бесіду в  конструктивне русло, виключаючи взаємні звинувачення. В результаті сторони самі знайшли рішення.

Миру — мир? Проте далеко не всі адвокати, до яких звертаються за юридичною допомогою, пропонують врегулювати конфлікт мирним способом. «Багатьом моїм колегам по цеху важливо довести справу до суду, оскільки це суттєво збільшує суму гонорару», — пояснює пан Кризський. Наприклад, у вели-

кій виробничо-комерційній компанії, що працює на території СНД, один із директорів філії в Україні покинув організацію і створив конкуруючу фірму. Без конфлікту з колишнім роботодавцем з приводу розміру відступних не обійшлося. Знаходячись у  різних країнах, колишні партнери не вважали за потрібне спробувати домовитися один з  одним, а  відразу почали готуватися до судового про-

рішення

вариській співробітниці справа так і не дійшла до суду: сторони зуміли досягти компромісу. В цьому випадку у  медіатора не було спеціальної юридичної або психологічної освіти, але головне — він володів навиками спілкування з людьми. «Професійний медіатор не повинен давати прямих рекомендацій і консультацій, — розповідає Владислава Каневська, менеджер про-

73 % українських компаній для вирішення спорів звертаються до господарських судів тистояння. Спілкування між ними відбувалося через найманих адвокатів, але юристи навіть не намагалися посприяти мирному врегулюванню конфлікту, а лише підливали масла у  вогонь. Медіатором випадково виступила заступник президента київського офісу компанії. Знаходячись у  відрядженні, вона зустрілася з  колишнім директором філії, який попросив передати деякі свої думки про конфлікт колишньому керівникові. Власник же у відповідь попросив передати свої думки з  цього приводу. Таким чином, завдяки третій стороні між опонентами зав'язалося спілкування. Згодом вони домовилися про зустріч, від якої раніше категорично відмовлялися. На переговори кожен прийшов зі своїм адвокатом, але заступник президента також була запрошена, оскільки у  конфлікті вона зберігала нейтральну позицію, і обидві сторони довіряли їй. Завдяки то-

екту IFC по впровадженню медіації у сферу корпоративного управління. — Йому слід дотримуватися нейтралітету, замість того щоб диктувати будь-які свої пропозиції з вирішення конфлікту».

За всіма правилами На Заході, де поширені альтернативні методи врегулювання спорів, існують чітко прописані правила та технологія проведення медіації. Так, спочатку повинна пройти премедіаційна підготовка, тобто зустріч медіатора з учасниками спору, під час якої перевіряється розуміння сторонами суті конфлікту, описуються роль і завдання медіатора, обговорюються можливі шляхи досягнення компромісів. Далі медіатор може провести приватні сесії з  кожним із учасників. Під час самої медіації сторонам спочатку дозволяють виплеснути

[словник]

Спори — остання справа Альтернативне врегулювання суперечок (АРС) — це процес, за допомогою якого сторони (фізичні або юридичні особи) можуть вирішити спори, не звертаючись до формальної системи правосуддя.

суду також є обов'язковим для виконання і, якщо зобов'язана сторона не виконала його добровільно, рішення підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Третейський суд — недержавний незалежний орган, який створюється за угодою або відповідним вирішенням зацікавлених фізичних і/або юридичних осіб для вирішення суперечок, що виникають у цивільних і господарських правовідносинах. Третейські суди не мають статусу юридичної особи. Сторони можуть вільно призначати або обирати третейський суд і третейських суддів. Рішення третейського

Медіація — це процес, під час якого дві або більше сторін зустрічаються разом у присутності третьої — нейтральної — сторони, зазвичай підготовленого медіатора, який сприяє досягненню сторонами взаємної згоди вирішити цю суперечку, при цьому зосередившись на інтересах сторін, а не правових позиціях або договірних правах. При медіації сторони самі знаходять рішення.

43 (102)_27 жовтня 2008

25


рішення

методи

емоції та посвятити присутніх у курс справ. Вважається, що лише після того, як учасник виговориться, він може конструктивно підходити до процесу переговорів. Однією з головних вимог медіації фахівці називають добровільність участі в  ній сторін. Адже без послуг медіатора можна обійтися, якщо сторони готові домовитися самостійно. А ось примушувати брати участь у  переговорах сторону, яка не вірить у  процедуру і  не бажає шукати компромісу, безглуздо. Така медіація, швидше за все, закінчиться невдачею. Наприклад, сертифікований медіатор, юрист «Правового центру Юрмайстерня» Діана Проценко згадує, як одного разу їй не вдалося залагодити так званий доменний конфлікт. Між двома підприємцями розгорівся конфлікт за право володіння доменним ім'ям. Діана спробувала провести процедуру медіації за всіма правилами, але учасникам було складно їх дотримуватись. Наприклад, того, що медіатор — це король процесу, і він може в будь-який момент зупинити переговори, провести приватну сесію чи взагалі — піти. Сторони не бажали прислухатися до думки медіатора, і  спільна зустріч раз у  раз переростала у  звичайну суперечку. Пані Проценко вважає, що учасникам конфлікту не вдалося домовитися, оскільки вони були не готові виконувати правила гри.

Перевірка слуху Часто опоненти висувають одне одному вимоги і претензії, але не помічають рішення, що лежить на поверхні. Наприклад, так було в  історії конфлікту між дрібним підприємцем — торговцем на авторинку, і  виконавцем будівельних робіт — бригадиром, що виготовив кіоск на його замовлення. Конструкція виявилася недостатньо міцною, через що власник не міг залишати в кіоску автозапчастини на ніч. Він зажадав усунути неполадки, але бригадир погоджувався продовжити роботи тільки за умови додаткової оплати. Через знайомих був знайдений фахівець, відомий як удачливий парламентер, що спеціалізується на врегулюванні конфліктів. У про26

методи його порівну. «Якщо припустити, що справа дійшла б до суду, і споживач виграв його, власникам магазину довелося б витратитися на юриста, компенсувати вартість фотоапарату і  моральний збиток», — коментує Мангасаров. В іншому випадку медіація відбулася прямо під час судового засідання. До суду директор магазину відмовлявся від медіації, оскільки був упевнений у  власній правоті та виграші справи. Натомість, коли стало очевидним, що у  споживача є всі шанси виграти справу, він попросив суддю припинити процес і  дати дозвіл почати переговори. Суддя погодився і  виділив опонентам спеціальну кімнату для проведення бесіди. В результаті переговорів був досягнутий компроміс.

Про центи цесі бесіди медіатор з'ясував, що у бригадира немає навіть власних інструментів: він їх орендує, а  для виконання робіт наймає зварника. Парламентерові вдалося дізнатися, що через тиждень бригадир на цьому ж ринку має проводити зварювальні роботи, тому зараз йому дуже невигідно займатися виправленням недоробок, оскільки він втрачає хороше замовлення. Щоб не зачепити інтереси обох сторін, підприємці домовилися, що виправлення недоліків буде виконано безкоштовно, але через тиждень. Залишилося залагодити лише організаційні питання: наприклад, як власникові торгової точки зберігати продукцію протягом тижня, а бригадирові належало умовити зварника безкоштовно виправити свою роботу. Сторонам вдалося перейти від взаємних претензій у  конструктивне русло і  знайти вихід із конфлікту. Конфлікти неминучі не лише з партнерами, а й усередині колективу компанії. Наприклад, сварка між керівником і  головним бухгалтером призвела до того, що останній подав заяву про звільнення. Медіатором виступив штатний юрист компанії, і в результаті сторони принесли один одному вибачення. З'ясувалося, що підлеглий бажав продовжити роботу в  компанії, а  його керівник не хотів втрачати цінного співробітника. Але

43 (102)_27 жовтня 2008

особиста образа не давала їм сісти за стіл переговорів. Медіатору вдалося сумістити інтереси учасників супе­ речки, після чого конфлікт був вичерпаний.

Найчастіше медіатор отримує відсоток від операції, укладеної в результаті переговорів. Якщо медіатора запрошують державні структури, це

зазвичай фіксована оплата послуг. Директор групи компаній Golden Staff Ганна Могильник розповідає про те, що результат роботи парламентера може бути оцінений за шкалою: максимум, медіум і мінімум. Відповідно, від цього й  залежить сума винагороди. Незважаючи на видимі переваги, медіація як інструмент урегулювання конфліктів поки не дуже популярна серед українських бізнесменів. По-перше, незалежних медіаторів в  нашій країні небагато. По-друге, медіатору потрібно довіряти, та якщо необхідно, надавати конфіденційну інформацію. Безумовно, можна підписати договір про не розголошування, але юристи і  підприємці відносяться до такого документа скептично. У наведених вище прикладах велика частина досягнутих домовленостей була так званою «джентльменською» угодою. З  одного боку, якщо учасники супе­речки самі знайшли відповідне рішення, вони зацікавлені його здійснити. З іншого — формальні гарантії вико-

рішення

нання домовленостей відсутні. Проте суми гонорарів медіаторів суттєво нижчі за судові витрати, тому незабаром слід чекати збільшення кількості незалежних медіаторів, що пропонують свої послуги.

[думка]

Як оцінити медіатора Директор групи компаній Ганна Могильник при виборі медіатора рекомендує наступне. «Проаналізуйте досвід медіатора, проведіть із ним тестові переговори. Поцікавтеся, які спори він вирішував, у яких сферах діяльності, яких результатів досяг. У процесі спілкування спробуйте визначити, чи зміг він вас по-справжньому переконати. Варто також поспостерігати емоційні реакції вашого потенційного медіатора — він повинен бути поза конфліктом, виступати в ролі своєрідної відеокамери, яка надалі дозволить вам проаналізувати процес переговорів і зробити його конструктивнішим».

Коли споживач має рацію Медіація часто використовується у випадках споживчих спорів. Так, наприклад, Гарі Мангасаров, голова товариства «Альтернативне вирішення конфліктів» розповідає, що споживачам, які планують відстоювати свої права в суді, спочатку пропонується пройти сеанс медіації. Наприклад, жінка, яка купила фотоапарат, збиралася звертатися до суду через те, що куплена нею техніка виявилася бракованою. Після купівлі вона виїхала відпочивати за кордон, де їй вдалося зробити лише декілька кадрів. Після повернення жінка звернулась у  магазин із проханням повернути гроші за фотоапарат, але дістала відмову, мовляв, поломка відбулася з  її вини. Тоді вона поспішила в  Товариство захисту прав споживачів, де експертиза показала, що фотоапарат був проданий із дефектом. Представник товариства ініціював медіацію, а  в  результаті переговорів жінка отримала новий апарат. Медіатор отримав відсоток від суми заявленого позову, причому конфліктуючі сторони оплачували 43 (102)_27 жовтня 2008

27


методи

кожному по заслугах Встановивши залежність розміру винагороди від результатів роботи, Олександр Висоцький позбавився зайвих працівників і подвоїв обсяги виробництва текст: юлія белінська

креативних хлопців, які щось роблять, створюють, — згадує пан Висоцький, — але довго не міг зрозуміти, чи приносить ця робота прибуток компанії». Скориставшись теорією менеджменту Рона Хаббарда, керівник запровадив на своєму підприємстві принципово нову систему оплати праці.

Золоті числа

О

лександра Висоцького, співзасновника компанії з виробництва нагород «Герольдмайстер», не один рік цікавило питання: як розрахувати зарплату співробітників, виходячи з  результатів їх роботи. У штаті числилися 80 осіб, праця яких оплачувалася по-різному. Одні отримували оклад, інші — відсоток від продажів, треті працювали за преміальною системою. Про те, що подібна різноманітність систем оплати неефективна, свідчили часті скарги від замовників на порушені терміни виконання робіт. Особливо сумнівався Олександр у цінності роботи творчих працівників. «Щоразу, відвідуючи відділ маркетингу, я бачив 28

43 (102)_27 жовтня 2008

Теорія Хаббарда свідчить: якщо компанія випускає продукт, вартість якого очевидна, можна розраховувати зар­плату працівників пропорційно до їх внеску у виробництво. Кожен працівник, якщо він дійсно працює, а  не просто коротає час, створює кінцевий продукт, який можна вимірювати у кількісних показниках. Так, результат зусиль фахівців відділу просування — це звернення зацікавлених клієнтів, а значить, оцінити ефективність їх роботи можна за кількістю вхідних дзвінків від замовників. Розкресливши систему координат і  щодня відзначаючи кількість дзвінків, отримуємо графік, проаналізувавши який, можна легко оцінити результативність роботи кожного працівника. Аналогічним чином складається статистика для всього персоналу. Результати праці кожен відзначає на графіку самостійно. Начальники контролюють підлеглих і складають щотижневу статистику відділу в цілому. Зарплата ж розраховується строго пропорційно до отриманих даних, в яких враховується тільки вимірюваний результат праці співробітника, а решта всіх чинників, наприклад, характер, уміння подобатися начальству і  клієнтам, ніяк не впливають на розмір винагороди. Перш ніж перевести співробітників на розрахунок за новими принципами, Олександр проаналізував рівень зарплати за попередній рік для кожної посади. Середнє значення прийняв за базовий індекс. Потім помножив його на два коефіцієнти, один з  яких залежить від індивідуальної статистики співробітника, а  інший — від прибутковості компанії. Наприклад, при спаді графіка статистики коефіцієнт складає 0,5, а при значних успіхах — 1,5. Коефіцієнт прибутковості вимірюється від 1 до 1,5: якщо загальний дохід компанії зріс, зарплата кожного працівника підвищується. Пан Висоцький розробив спеціальну таблицю, в якій було детально описано, яке значення коефіцієнта використовувати при різних статистичних даних. У «Герольдмайстрі» співробітники знають про те, скільки в цілому заробила компанія. Олександр вважає розкриття інформації про прибуток важливим чинником при розрахунку зарплати, оскільки у  співробітників з'являється розуміння взаємозв'язку між власним внеском у роботу і розвитком фірми.

методи

рішення

П'ятирічку за три дні Впроваджуючи нову систему оплати праці, Олександр зіткнувся з опором з боку персоналу. Більше всіх опиралися змінам ті, чия результативність була дуже близькою до нуля. Вони тільки створювали видимість бурхливої діяльності, а коли дізналися, що зарплата нараховуватиметься пропорційно до успіхів, заявили про порушення прав свободи особи. Після перших зборів із компанії звільнилися п'ять чоловік. Ще п'ятьох Олександр звільнив після того, як побачив їх нульову статистику. Таким чином, у компанії залишилися працівники, що добиваються результатів і  не бояться продемонструвати свої успіхи решті членів колективу. Поки декілька місяців співробітники вчилися складати статистики, нарахування зарплати відбувалося за старою схемою. Після впровадження нових принципів розрахунку винагороди працівників справи компанії пішли вгору. Раніше відділ виготовлення ледве справлявся з планом у  60 тис. грн на тиждень. Як не намагався керівник переконати підлеглих, що на існуючому обладнанні можна випускати значно більше, результатів не було. Щоразу у  відповідь він чув, що виробництво досягло межі, і  жодними зусиллями його не збільшити. Втім, після того, як зарплату почали нараховувати пропорційно до результату, продуктивність стала зростати. Без додаткових витрат виробництво збільшилося до 100 тис. грн на тиждень, а незадоволених клієнтів не залишилося. За словами Висоцького, ще однією безперечною перевагою схеми оплати праці за Хаббардом можна вважати

фото: світлана малицька

рішення

Більше за всіх опиралися змінам ті, чия результативність дорівнювала нулю. Коли було оголошено про те, що зарплата нараховуватиметься пропорційно до трудових успіхів, багато хто заявив про порушення прав свободи особи те, що вивчивши статистики по кожному відділу, керівник може вчасно зробити висновок про слабкі ланки в компанії. Наприклад, якщо статистика відділу маркетингу падає, незабаром слід чекати зниження продажів і  перевиробництва. Також у  співробітників, крім мотивації трудитися і  заробляти більше, з'являється відповідальність. Адже через недобросовісну роботу одного знизяться статистика і зарплата іншого працівника.

[практика]

Вище за хмари Коли видавничо-консалтингова компанія «Баланс клуб» почала розширюватися, у її керівництва виникли проблеми з розподілом заробітної плати і премій. Принципи нарахування зарплати були різними: як це часто буває, з кожним із співробітників домовлялися на особливих умовах. У колективі бували образи. Мовляв, чому я заробляю менше від колеги. Премії нараховувалися, виходячи з особистих оцінок начальників відділів.

Керівництво вирішило кардинальним чином поміняти систему оплати праці і впровадило нарахування винагороди відповідно до теорії Хаббарда. Багато працівників звільнилися за власним бажанням у перші дні після змін. Але вже через півроку доходи компанії зросли більш ніж на 25 %, а члени колективу перестали звертатися до керівництва з одвічним питанням: «Коли чекати підвищення зарплати?».

43 (102)_27 жовтня 2008

29


рішення

технології

науку — у виробництво!

технології і зміни вищого керівництва, постійної роботи з  персоналом. Тоді на цьому фундаменті підприємство переживе будь-які зовнішні потрясіння. І навіть якщо один напрям входить у  стадію безконтрольного зростання, розширення можна і  потрібно трансформувати в  розвиток, щоб кількість перейшла в якість».

Інновації за визначенням

Впровадження будь-якої інновації зачіпає відразу декілька підрозділів компанії. Спроба покращити роботу окремо взятого департаменту, так само як і надмірне захоплення нововведеннями, — основні причини негативного ефекту від інновацій текст: валерія соколовська; малюнки: олег середа

Б

удь-яке підприємство рано чи пізно стикається з необхідністю впроваджувати інновації — чи то модернізація технічних процесів, технологій, внутрішнього документообігу чи роботи з персоналом. Проте на практиці до позитивних результатів приводить не більше 40 % нововведень. Серед бізнесменів навіть народилося прислів'я: «Ефект від впровадження нововведення зазвичай виявляється вдвічі меншим від очікуваного». Проте, заздалегідь підготувавшись до деяких специфічних проблем і  вивчивши досвід впровадження інновацій в інших компаніях, можна підвищити шанси на успіх. Українські бізнесмени розповіли про найпоширеніші помилки, що допускаються при введенні інновацій на підприємствах.

Системний підхід теорія Наталія Байкалова, директор першої спеціалізованої консал30

тингової групи TD Expert: «Будь-яка інновація не обмежується окремим напрямом роботи, а захоплює, подібно до водоверті, і  суміжні з  ним ділянки. Можна виділити чотири основні вектори змін. По-перше, технологія бізнесу, наприклад, шляхом зміни бізнес-процесів. По-друге, власники підприємства і  топ-менеджмент — тут інновацією буде як зміна власників, так і  зміна вищої ланки управлінців. По-третє, кадрові зміни, скажімо, ротація персоналу. І, нарешті, по-четверте, інновації, викликані впливом зовнішніх чинників, — зміна податкового клімату і правового поля, загальна економічна ситуація і  т.д. Інновації в  будь-якому з  цих напрямів автоматично викликають зміни в трьох інших». практика Володимир Постернак, директор і  співвласник магазину «Сантехніка»: «Взаємозв'язок усіх бізнес-процесів надзвичайно важли-

43 (102)_27 жовтня 2008

вий і вимагає пильної уваги саме для підприємств малого та середнього бізнесу. Великі фірми володіють фінансовим і матеріальним запасом міцності, натомість, невеликі компанії вельми залежні, наприклад, від менеджерів із продажів. Співробітник, ідучи до конкурентів, може забрати з собою велику частину лояльних до нього клієнтів. Тому нам довелося ґрунтовно перебудувати внутрішню структуру, щоб не допустити ситуації, коли звільнення одного чи декількох ключових співробітників зупиняє роботу всього магазину. Зараз ми створили такий розподіл обов'язків, щоб не провокувати появу незамінних працівників». Валерій Шмаков, директор компанії «Свiт сої»: «Будь-якій компанії, починаючи від невеликої фірми і  закінчуючи транснаціональною корпорацією, важливо зберегти баланс трьох векторів розвитку — поліпшення бізнес-процесів, структуризації

теорія Наталія Байкалова: «Говорячи про інновації, неможливо обійти увагою один нюанс: поняття «зро­ стання» і «розвиток» компанії означають відмінні один від одного процеси. Зростання підприємства можна визначити як збільшення кількісних показників (виробничих потужностей, пунктів реалізації, розширення штату співробітників) без зміни внутрішніх бізнес-процесів. І безконтрольне зростання може призвести до втрати управління і  контролю ситуації, коли замість 10 співробітників з'явилося 150, але директор навіть не уявляє собі, чим усі вони займаються. На відміну від зростання, розвиток — це планомірна системна зміна внутрішньої структури і  бізнес-процесів підприємства. До речі, іноді окремим випадком розвитку буває навіть навмисне й усвідомлене обмеження зростання». практика Артем Нерощин, директор весільного салону для молодят «Беатрікс»: «Впевнений, що різке, не конт­ рольоване зростання клієнтської бази може обернутися для бізнесу не тільки збільшенням прибутку, а  й великими складнощами. У всіх сферах, орієнтованих в першу чергу на якісне й уважне обслуговування відвідувачів, важливо не перенавантажувати персонал надмірним потоком клієнтів. Мені відомі приклади, коли успішні в минулому салони були змушені перепрофілюватися чи закритися, оскільки набирали дуже багато замовлень і не встигали виконати їх у строк. В результаті — незадоволені відвідувачі, регулярні скарги і негативна репутація закладу. Щоб уникнути подібного розвитку подій, ми пішли іншим шляхом: визначили, скільки часу приблизно потрібно парі для вибору сукні нареченої, і  тепер при плануванні візитів відвідувачів не перевищуємо встановленого ліміту. Коли декілька дівчат одночасно борсаються в  оберемку з  мережив,

шифону і стрічок, це що завгодно, але не ексклюзивне обслуговування у  весільному салоні. Ще більше часу йде на підгонку сукні та підбір аксесуарів, але нашим продавщицям суворо заборонено квапити молодят, ми вважаємо за краще обслужити одну пару в день, але так, щоби процес вибору весільного костюма перетворився на свято. І, як показує практика, цей підхід цілком себе виправдовує».

Час змін теорія Наталія Байкалова: «Українські підприємці найчастіше починають думати про зміни, лише коли їх до цього змушують зовнішні і внутрішні умови. Це може бути втрата керованості компанією або зменшення прибутку чи частки ринку. Тобто частіше за все нововведення (і їх розробка) — це не планомірна і  постійна праця із вдосконалення роботи підпри-

рішення

ідеї), але й можливість втілити свою пропозицію на практиці. Згодом створюється робоча група із впровадження нововведення, а  управління проектами виступає спостерігачем за реалізацією задумки і  відстежує практичний ефект нововведення в  контрольних точках (проміжні результати, що дають інформацію про хід його виконання). А щоби порівняти плановані показники з  практичними підсумками, для кожного схваленого проекту розробляються критерії успішності».

Рифи для інновацій теорія Наталія Байкалова: «Скеля, об яку розбивається більшість інновацій, якщо вводяться нашими бізнесменами, — це не сприйняття персоналом. Якщо впроваджувати більш просунуті механізми, скажімо, управління, без навчання людей, то навіть при чудово написаних технологічних картах і ре-

За даними опитування, проведеного компанією IBM, більше 750 виконавчих директорів вважають інновації одним із способів досягти конкурентної переваги і прискорити розвиток бізнесу ємства, а  відповідь на зміну умов або події, що відбулися. Наслідком такої політики впровадження інновацій за принципом «коли смажений півень клюне» стає стихійний характер нововведень». практика Валерій Шмаков: «Поділюся досвідом впровадження інновацій у  корпорації, де я раніше працював. У ній створена особлива процедура розробки, обговорення і  впровадження нововведень. В кінці місяця проходить наукова конференція, і  кожен співробітник, включаючи і  персонал регіональних підрозділів, може представити свій проект, що стосується будь-якої сфери роботи компанії. Від автора проекту чекають не голої ідеї, а серйозного обґрунтування того, чому він вважає пропоноване нововведення раціональним і потрібним, скільки часу і коштів доведеться витратити на втілення пропозиції в життя, які відділи й  управління будуть залучені, і  головне — математичного розрахунку корисності інновації. У випадку, якщо проект схвалений спеціальним управлінням проектами, автор отримує не тільки грошову винагороду (по суті, корпорація купує у  співробітників їх

гламентах керівник отримає незадоволеність колективу і простої в роботі. При впровадженні інновацій одним із найважливіших чинників їх успішно­ сті буде подолання опору персоналу. Не варто вважати незадоволений гомін працівників свідоцтвом внутрішнього саботажу, адже на рівні кожного окремого співробітника опір нововведенням — нормальна людська реакція. І тут головне завдання керівництва і PR-служби — донести до рядових працівників не тільки причини змін, але й детальне пояснення їх суті (що саме мінятиметься, як і  коли) у  поєднанні з інформуванням про подальші вигоди та переваги (оскільки будь-хто опиратиметься змінам «на зле»). Непродумані нововведення без прорахунку наслідків їх застосування можуть призвести до того, що результатом стане не підвищення продуктивності праці, а загальна втома персоналу». практика Артем Нерощин: «Коли зі звичайного весільного салону ми вирішили перепрофілюватися в  ексклюзивний, довелося міняти і  стиль обслуговування клієнтів. Консультанти не завжди розуміли, навіщо виконувати ту чи іншу вимогу керівництва

43 (102)_27 жовтня 2008

31


рішення

технології

(наприклад, не курити на сходах перед салоном), чому не кількість клієнтів, а якість обслуговування стала основним критерієм у визначенні їх заробітної плати. Також довелося витратити час на пояснення непотрібних і  недоречних, з точки зору деяких співробітниць, витрат — прикрашання салону до свят, живі квіти, аромотерапію, що супроводжує покази. Зате тепер дизайн новорічного інтер’єру чи оформлення салону перед 8 Березня обговорюється всім колективом, ще у нас є «Книга пропозицій», в яку кожен працівник — від прибиральниці до головного консультанта — може внести свою пропозицію. Цей постійно діючий «мозковий штурм» можна вважати невичерпним джерелом інновацій». Валерій Шмаков: «В уже згадуваній корпорації детальне обговорення співробітниками внесених рацпропозицій — необхідний етап розробки 32

проекту. На практиці це здійснюється розсилкою інноваційних пропозицій по внутрішній електронній пошті, стратегічними зборами співробітників управлінь, котрих зміни торкнуться в першу чергу. І керівництво чекає від учасників колективу постійного зворотнього зв’язку, в  тому числі і  з  критикою нововведень. Правда, подібний демократизм допускається лише на стадії розробки, коли ж рішення про впровадження проекту ухвалене, настає період тоталітаризму, необхідний для того, щоб реалізація нововведення не обмежилась розмовами про нього».

Стратегічне планування Наталія Байкалова: «Лише невелика кількість українських компаній ретельно продумує та проробляє стратегію розвитку. Натомість, у західних країнах будь-яка можлива зміна здій-

43 (102)_27 жовтня 2008

снюється у відповідності до стратегічного планування. Можна сказати, що вдала стратегія — це основа успішної діяльності фірми, адже вона складається на підставі аналізу багатьох мікро- і макропоказників». практика Євгеній Міненко, директор компанії «Херренкнехт Тоннель Системс Україна»: «У підході до стратегії розвитку часто плутають власне стратегію і стратегічні плани. Часто можна почути приблизно такі слова: «До наступного року ми плануємо отримати енний прибуток чи зайняти якийсь процент ринку». На вирішення цього завдання кидаються всі сили компанії і, припустимо, поставлена мета досягається. А що ж далі — нова вершина? В подібних ситуаціях можна говорити про досягнення стратегічних точок, що, безумовно, важливо, але це ще не вся стратегія. Далі як помилкові уявлення про стратегічний розвиток я виділив би дві крайнощі: міняти стратегію розвитку кожні рік-півтора, або лишити її незмінною, незважаючи ні на що. Між тим розумна і зважена зміна стратегії здатна принести підприємству більшу користь. Приведу як приклад нашу фірму. Після виходу на український ринок у нас була своя стратегія, однак пізніше виявилось, що вона абсолютно не відповідала реаліям. При її складанні ми не врахували кількості дозволів, потрібних для прокладання тунелів, і  того, що сам процес узгоджень майбутнього будівництва з  міською владою, а точніше, його тривалість, також впливає на строки та обсяги робіт. Після внесення у  стратегію коректив ми отримали обґрунтовану та об’єктивну картину подальших планів».

[info] Джерела інформації про інновації в бізнесі 1. Кристенсен Клейтон, Рейнор Майкл. «Решение проблемы инноваций в бизнесе». — М., Альпина Бизнес Букс, 2004. 2. Кристенсен Клейтон. «Дилемма инноватора. Как из-за новых технологий погибают сильные компании». — М., Альпина Бизнес Букс, 2005. 3. Трамп Дональд. «Мысли по крупному, и не тормози!». — М., Альпина Бизнес Букс, 2008. 4. Бернстайн Питер. «Против богов: укрощение кризиса». Спб., Олимп-Бизнес, 2008.


рішення

окремий випадок

окремий випадок

фараонство

Вінничанин Валерій Бачеріков давно і непогано заробляє на впровадженні різноманітних інновацій. Нині його компанія будує в Україні споруди пірамідальної форми текст і фото: Ігор Заіковатий

у Вінниці. Що робить і нині. Оскільки на випробування новацій потрібен певний час, його бізнес розвивається, може, не так стрімко, як у конкурентів. Утім, «спокійні» темпи вдовольняють підприємця. За його словами, краще повільно, але стабільно. Наприклад, Валерій Бачеріков першим «завіз» до міста пінобетон. Згодом вирахував, який зиск може принести збір і переробка комишу, та одним із перших в Україні налагодив виробництво та експорт. (У Європі ця сировина є дефіцитною і затребуваною — попит постійно перевищує пропозицію). Для цього підприємець удосконалив вітчизняні трактори, пристосував їх до покосу очеретяних плантацій на подільських водоймищах. Окрім експорту, «Нові технології» криють комишем дахи українських кав’ярень, ресторанів, міні-ринків, приватних садиб. Ідея спорудження будинків у формі пірамід виникла у пана Бачерікова два роки тому. За його словами, останнім часом городяни все частіше почали звертати увагу не лише на побутові умови, а й на атмосферу, яка царює у помешканні. Приклади Києва, Одеси, Маріуполя та інших міст показують, що будинки у вигляді піраміди стають все більш популярними у передмістях. «Масове виготовлення пірамід для Вінниці є новиною, втім, навіть не використовуючи широкої реклами, нині ми маємо достатньо замовлень», — стверджує підприємець. Будувати житлові піраміди його компанія почала лише у цьому році, раніше підприємство спеціалізувалося на продажі будматеріалів та будівництві об’єктів звичайних «квадратних» форм.

На потік

Компанія — регіональний інженерний центр ТОВ «Нові технології» (виробниче об’єднання «БіК») Рік створення — 1991 Власники — Валерій Бачеріков і партнери Доля власності — 60% Стартовий капітал — $25 000 Термін окупності — 1 рік 34

В 

міння мислити наперед завжди допомагало Валерію Бачерікову розвивати власну справу, навіть не маючи потужних ресурсів і лояльності місцевої влади. Останнім часом підприємець впроваджує новий напрямок діяльності — будівництво пірамід. Споруди такої незвичної форми в Україні ще в дивину, втім, уже за десяток років «пірамідальне» будівництво може перетворитися на модну течію, особливо для приміських котеджних містечок.

43 (102)_27 жовтня 2008

«Кімнатні» піраміди допомагають зберігати їжу та воду

Неспішний піонер На початку 1990-х років науковець і викладач Вінницького політехнічного інституту Валерій Бачеріков вирішив звільнитися від пильного ока керівництва закладу і започаткувати власну компанію. Назвав її просто та відповідно до напрямку діяльності — «Нові технології». Особисто вивчав і випробовував нові будівельні матеріали, щойно вони з’являлися на світовому ринку, та розробляв концепцію їх застосування

Донедавна пірамід у Вінниці не було. ТОВ «Нові технології» першим спробувало будувати піраміди на продаж, і експеримент виявився вдалим. Найближчим часом Валерій Бачеріков планує створити окремі бригади, які би спеціалізувалися виключно на «пірамідальному» будівництві. «Технічно такі споруди монтувати нескладно, але слід притримуватися не тільки визначених пропорцій, а й правильної орієнтації конструкції до сторін світу», — наголошує він. За словами підприємця, матеріал не має вирішального значення. Використовувати можна деревину, цеглу

чи іншу натуральну речовину, окрім магнітопроникної. Все залежить від бажання замовника та ділянки. Класичним заміським будиночком у вигляді піраміди підприємець називає споруду зі сторонами у п’ять метрів. Якщо при будівництві використовувати плиту ОСБ, піраміда обійдеться майбутньому власнику у 20 тис. грн. Плюс внутрішні оздоблювальні роботи. «У кошторисі ми враховуємо 10% рентабельності. Це наша політика. Намагаємося більше заробляти на обсягах та якості будівель», — запевняє Валерій Бачеріков.

Родзинка – у системі Окрім «спальних» варіантів, за словами пана Бачерікова, попитом користуються так звані побутові, чи домашні, піраміди, піраміди-теплиці й альтанки пірамідальної форми. «Наша фірма тісно співпрацює із лікаркою, яка вивчила усі здібності пірамід, — розповідає підприємець. — Позитивний ефект для здоров’я мешканців — гарантований. Якщо нині людина не готова придбати будівлю, то може спробувати маленьку побутову піраміду: їжа, накрита нею, довго не псується за будьякої температури». Невеличку півметрову пірамідку нині можна придбати за символічні кошти, навіть для цікавості. «Ми виготовляємо їх у великій кількості для різних верств населення, але попит на них має певні сезонні ознаки», — зазначає Валерій Бачеріков. Натомість виробництвом альтанок він задоволений. Вони користуються чи не найбільшим попитом. При відносній дешевизні, конструктивній інновації та оригінальності, такі споруди зазвичай чудово вписуються в інтер’єр заміської садиби. Якщо до будинку у формі піраміди ще треба морально звикнути, то «пірамідні» альтанки використовувалися й раніше. Родзинкою новації підприємець називає систему будівництва. Єгипетські піраміди знають у всьому світі, але точні пропорції та технологія досі не розкриті до кінця. Тому сучасні піраміди нинішні будівельники інколи створюють, не дотримуючись правильних «автентичних» розрахунків. А Валерій Бачеріков запевняє, що витратив достатньо часу на те, щоб отримати усі правила пірамідального будівництва. Каже, що його споруди мають правильну конфігурацію.

рішення

[до теми]

Пірамідальний феномен Загадки давньоєгипетських пірамід давно намагаються розгадати археологи, будівельники, біоенергетики. Наприклад, японські експериментатори пробували за допомогою засобів, які могли використовувати давні єгиптяни, збудувати точну копію усипальниці фараона Хеопса. Не вдалося. Цікавість саме до цієї піраміди пояснюється не лише її висотою і геометричною формою. Справа у різних феноменах, які супроводжують споруду. Так, легенда про меч Хеопса, який начебто ніколи не тупиться, відома із середньовіччя. Можливо, вона чекала би підтвердження і далі, якби у 1970-х роках чеські винахідники не почали масово випускали маленькі пірамідки для відновлення лез, в яких зберегли пропорції піраміди Хеопса. Науковці й сьогодні не можуть пояснити це явище, але леза, які вставляли в отвір штучних пірамідок, насправді загострювалися, а сам товар мав шалений попит… Російський вчений Олександр Голод наприкінці минулого сторіччя винайшов інші оптимальні розміри пірамід. Вони відмінні від пропорцій хеопсової споруди, але дозволяють досягнути подібного ефекту. Більш того, науковець впевнений, що людина, перебуваючи певний час під куполом порожнистої пірамідальної конструкції, поліпшує стан свого здоров’я, а самі піраміди знижують ризик стихійних лих у регіоні. Як доказ своєї теорії, Олександр Голод збудував навколо Москви кілька таких споруд. Найбільша з них розташована на 38-у кілометрі Ризького шосе. Її висота дорівнює 44 м. Послідовники вченого перейняли естафету, і сьогодні сотні пірамід прикрашають не лише Росію, а й інші країни світу. Всередині пірамід із пропорціями, котрі винайшов пан Голод, зберігають їжу, пророщують зерно, тримають питну воду. Московський вчений чудово заробляє на власному винаході й дозволяє заробляти іншим. Дехто будує піраміди для продажу, інші використовують будинки такої незвичної форми для релаксації.

43 (102)_27 жовтня 2008

35


РЕСУРСИ

текст: Алла Кошляк

транспорт

ІТ

фінанси

нерухомість

[інвестиції у нерухомість]

сервіс

Будинки-іномарки У нинішніх реаліях житлова нерухомість за кордоном стає не тільки доступним, а й вигідним вкладенням для українців

кадри

Я

кість переважної більшості об’єктів вітчизняної житлової нерухомості часто не відповідає її вартості. Також експерти констатують, що на українській нерухомості стає дедалі важче заробити, термін окупності вкладених коштів збільшується. Тому інтереси покупців зміщуються у бік зарубіжної нерухомості. Адже володар «квадратів» на первинному ринку, наприклад, Єгипту, за рік отримує в  середньому 40 % приросту вартості. В  Іспа36

нії українець може взяти недорогий іпотечний кредит і погашати його за рахунок орендної плати від житла, що здається. А  в Туреччині іно­земці — власники нерухомості можуть безпроблемно отримати посвідку на проживання.

Вагомі причини За інформацією компаній, що спеціалізуються на продажі нерухомості за кордоном, приріст українців, що

43 (102)_27 жовтня 2008

бажають купити житло за межами країни, почався з другої половини 2007 року, а  суттєво збільшився на початку 2008-го. «Світова тенденція зниження цін на нерухомість меншою мірою відбивається на європейських ринках. Тому українці охоче купують житло у  Франції, Іспанії та інших країнах ЄС. Там стабільніша політична й економічна ситуація і, відповідно, більше шансів зберегти вкладені в нерухомість кошти», — каже Марія

Коноваленко, директор компанії «Мітропа Юкрейн». Ще одна причина придбати житло за кордоном — примноження вкладених заощаджень. Проте це стосується лише ринків нерухомості, що активно зростають. Наприклад, в Єгипті чи Болгарії квадратні метри щорічно дорожчають на 20-30 %. Продовжується зростання цін і на кіпрську нерухомість — за підсумками 2007 року вона подорожчала на 15 %. У деяких країнах дохід від здачі житла в оренду не тільки покриє заборгованість за кредитом, а  й принесе додатковий прибуток у 5-12 % річних. Варто врахувати, що в країнах ЄС будь-яка операція з нерухомістю оподатковується. Наприклад, при здачі в оренду житла у Франції його власник повинен сплатити 25 % податку. На користь закордонної нерухомості говорить і  її нижча вартість у  порівнянні з  українською, і  доступні іпотечні кредити. Наприклад, житло, яке будується, в Болгарії можна придбати в середньому за 600-700 EUR/кв. м. Вже побудовані апартаменти продають за 900-1500 EUR/кв.м. До того ж нерухомість в європейських країнах, наприклад, в  Іспанії, дає можливість її власникові отримати шенгенську мультивізу. а  придбавши квадратні метри в  Туреччині чи Єгипті, можна отримати посвідку на проживання. Ще один вагомий аргумент на користь закордонного житла, особливо на узбережжі, — сприятлива екологічна ситуація в курортних зонах. «Саме хорошою екологією і високим рівнем життя Іспанія, Франція, Болгарія, Німеччина, Греція, Чехія, Туреччина привертають увагу наших співвітчизників», — стверджує пані Коноваленко.

Особливості купівлі Операції купівлі-продажу нерухомості за кордоном зазвичай характеризуються тривалою процедурою оформлення та реєстрації прав власності. В Іспанії та Болгарії — до півтора місяця, у Франції та Греції — більше трьох. У Словенії нерухомість іноземцеві продадуть тільки в  тому випадку, якщо він громадянин ЄС, а  в Чехії — лише після реєстрації покупця-нерезидента як юридичної особи. У Швейцарії діє закон lex

Friedrich, який забороняє іноземцям, що не мають посвідчення на проживання, купувати нерухомість. Приблизно два місяці піде на отримання ліцензії Нацбанку України на інвестування коштів за кордон. Покупцеві потрібно бути готовим до додаткових витрат. «У Болгарії розмір державного мита та нотаріальної такси при купівлі на вторинному ринку нерухомості складає приблизно 4 % від вартості об’єкта, — говорить Олександр Тарченко, директор агентства Dec-Property. — Крім того, власник зобов’язаний щорічно сплачувати податок на нерухоме майно і таксу на побутові відходи. Після придбання власник зобов’язаний

мання прибутку має сенс тільки після того, як будуть з’ясовані такі подробиці — яка в країні зарплата та на яку ренту можна розраховувати, здаючи придбаний об’єкт в  оренду. Тільки отримавши цю інформацію, можна прорахувати термін окупності нерухомості.

Щодо нюансів За інформацією міжнародної консалтингової компанії Tax Consulting UK, при купівлі нерухомості за кордоном слід проконсультуватися з юристами, аби в договорі купівліпродажу не виявилося неприємних для покупця нюансів. Дуже важливо

Для отримання інформації про країну, що цікавить, умови проживання в ній, процедуру купівлі нерухомості варто поспілкуватися з відвідувачами тематичних блогів і форумів задекларувати об’єкт у  податковій службі та заплатити податок у розмірі 0,15 % від ціни придбаного житла». Наприклад, у Хорватії або Угорщині витрати на оформлення придбаного житла складуть близько 10 % його вартості. Для отримання інформації про країну, що цікавить, умови проживання в  ній, процедуру купівлі нерухомості варто поспілкуватися з  відвідувачами тематичних блогів, форумів. Часто особистий досвід людей може бути кориснішим за інформацію агентств нерухомості. Буває таке, що описана ріелторами краса закордонних апартаментів не відповідає дійсності. Іноді фотографії об’єктів на сайтах посередників — рекламна картинка, і  лише на місці з’ясовується, що житло недобудоване. Деякі продавці свідомо вказують занижену ціну, а  на практиці виявляється, що потрібно заплатити ще ПДВ, податки на оформлення нерухомості та інше. І  не всі заздалегідь попереджають, в  яку суму виллється утримання нового житла — очищення басейну, вивіз сміття, стрижка газонів і  т.п. Трапляються скарги на те, що в  апартаментах на турецькому узбережжі відсутні водопостачання, сміттєпровід, в Болгарії немає централізованого опалення, можливі перебої з  електро- і  водопостачанням. До речі, купувати квартиру за кордоном для подальшого отри-

домогтися від менеджерів агенції збору максимально можливої інформації про об’єкт, який цікавить: особливості його продажу, чи не перебуває у заставі, чи не є предметом судового спору. а ще, радять експерти, звернутися до страхової компанії. Її представники точно вкажуть набір ризиків, а  також можливість різних стихійних лих, які можуть завдати шкоду помешканню. «Краще звернутися за консультаціями до фахівців, — каже Олександр Тарченко, — з’їздити з представниками агентства нерухомості в  країну, на місці оцінити стан об’єкта, плани забудов по сусідству, поспілкуватися з місцевими експертами, навідатись у страхову компанію». Щодо посередника, то це має бути знана компанія, яка повинна входити в  різноманітні міжнародні асоціації, тоді ризик нечесної гри зменшується. Загалом же, на думку експертів, житло за кордоном українців приваблює високим рівнем опоряджувальних робіт, сервісом, пов’язаним із його обслуговуванням, екологічною ситуацією в  Європі (переконані, що вона суттєво краща, ніж в  Україні) та нижчими цінами за квадратний метр. До того ж, за даними фахівців ринку, щороку іноземна нерухомість зростає в  ціні. Тому житло зазвичай купують з  метою перепродажу або здають в оренду.

43 (102)_27 жовтня 2008

37


РЕСУРСИ

текст: Ірина Гищук

КУАманія

Підприємцям, які планують вкладати вільні кошти в інвестиційні фонди, треба розраховувати перспективу на декілька років

сервіс

транспорт

ІТ

фінанси

нерухомість

[інвестиції]

В

Україні інвестфонди тривалий час асоціювались із напівлегальними фінансовими операціями. Класичні для них функції фонди почали виконувати лише з 2001 року, коли було ухвалено Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)». — Закон про ІСІ. Перші (КУА) компанії з управління активами з’явилися лише на початку 2003 року. Відтоді в Україні їх виникло чимало, та попри це кількість інвесторів та обсягів інвестицій є доволі невеликою. Однією з причин є відсутність довіри до нового фінансового інструменту. Тому сьогодні КУА намагаються зробити інформаційний прорив. Українська Асоціація інвестиційного бізнесу регулярно проводить безкоштовні семінари, компанія «Кінто», до прикладу, як і деякі інші, щотижня проводить зустрічі із зацікавленими особами. Компанія Tiger Asset Management привертає увагу українців до ПІФів передусім за допомогою реклами, також пропонує отримати консультації телефоном у Центрі підтримки клієнтів та прийти на індивідуальну консультацію до Фінансового центру або ж щосуботи прослухати семінари.

кадри

Механізм прибутку Інвестиційні фонди, або ж інститути спільного інвестування, формуються за рахунок коштів фізичних та юридичних осіб, і компанія з управління активами у подальшому на свій розсуд вкладає їх у цінні папери різних емітентів, корпоративні права та нерухомість. Механізм отримання прибутку для інвестора за допомогою фонду доволі простий. Якщо 38

43 (102)_27 жовтня 2008

управління коштами здійснюється професійно, то вартість активів фонду закономірно збільшується передусім за рахунок зростання ринкової вартості активів, в які проінвестовано; доходу від торгівлі цінними паперами, процентів та дивідендів, які є в портфелі фонду. А відповідно зростає й частка кожного інвестора. Серед позитивів, на яких постійно наголошують КУА: інвестору не потрібно мати спеціальні знання; можливість збільшити свої статки є більшою, ніж у банку; багато фондів дозволяють інвесторам забрати свої кошти у будьякий момент; жорстке регулювання з боку держави (Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку), аудитора і зберігача активів фонду, якому підлягає колективне інвестування. Серед недоліків вкладення коштів в ІСІ: доволі велика винагорода КУА (максимальна величина витрат, встановлена законодавством, сягає 10% від середньорічної вартості чистих активів відповідного ІСІ) та не завжди достатня ліквідність вкладень в ІСІ. Головна ж особливість вкладень в ІСІ — відсутність гарантованої доходності цінних паперів. Тобто головним критерієм вибору фонду має бути професійність команди, яка ним управляє, адже усі ризики, пов'язані із зміною ринкової вартості активів фонду, несуть його учасники.

Кому довіритися Для кожного типу інвестфондів визначено, в які активи і в яких пропорціях можуть бути вкладені кошти інвесторів,

а які — заборонені для інвестування. Активами ІСІ можуть законні операції виключені», — каже Любов Павлюх, дирекбути акції та облігації українських та іноземних емітентів, тор із зв‘язків з громадськістю та просвітницької діяльності зокрема й облігації інших держав; облігації внутрішньої Асоціації. державної позики та органів місцевого самоврядування; Золоте правило інвестора: що більша потенційна дорогоцінні банківські метали; гроші на депозитах; об'єкти дохідність, то більшим є рівень ризику. Найбільш ризиконерухомості; корпоративні права. вими, але й потенційно найбільш дохідними, є фонди акцій. Безперечно, довіряти власні кошти варто передусім Натомість, фонди облігацій є найменш ризиковані і, відпокомпаніям із досвідом та доброю репутацією на фондовому відно, найменш дохідні. Ще одна інвестиційна мудрість: що ринку. При цьому обов’язково слід звернути увагу на суму коротший строк інвестування, то більше дохід залежить від активів, якими управляє компанія. Уся діяльність компанії елементарного везіння. Натомість час здатний перетворимає бути максимально прозорою. Перелік та координати ти навіть невеликі гроші на багатство. Інвестиційні фонди всіх ліцензованих компаній з управління активами та інвес- не люблять «коротких» грошей і нагороджують терплячого тиційних фондів, активами яких вони управляють, можна інвестора. знайти на сайті Української асоціації інвестиційного бізнесу За інформацією Української асоціації інвестиційwww.uaib.com.ua. На цьому ж сайті можна знайти результа- ного бізнесу, на сьогодні в Україні існує 400 компаній, які ти діяльності фондів за певний період, які регулярно опри- управляють понад 1000 інвестиційних фондів. Лише близьлюднює асоціація на підставі аналізу звітності компаній, ко 80 з них працюють із коштами фізичних осіб. За словами а також порівняти результати роботи різних КУА та фондів. Любові Павлюх, населення України ще не готове до інвесЗ аналітикою фондового ринку можна ознайомитися й на тування у фонди, адже має зрозуміти, що це лише одна із сайті Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку можливостей, а не фінансова панацея. «Дохідність і ризики (www.ssmsc.gov.ua). Цікавим для потенційного інвестора ходять поруч. І в гонитві за легкими грошима можна легко інтернет-ресурсом буде й пропотрапити у фінансову ект www.investfunds.com.ua, Золоте правило інвестора: що більша пастку. Тому ми завжди який містить базу КУА, що знапотенційна доходність, то більшим наголошуємо: інвестуваходяться в управлінні, з їх опиє рівень ризику ти потріб­но лише вільні сами, напрямками інвестуванкошти і з розрахунком ня та сукупною вартістю чистих активів, а також рейтинги на три-п’ять років. Адже фінансовий ринок розвивається показників діяльності фондів. циклічно з регулярними спадами та підйомами, і короткоНайкорисніші документи, у яких міститься май- строкову перспективу на ньому обіцяють лише спекулянже вся важлива для інвестора інформація, — Регламент ти», — каже Любов Павлюх. інвестиційного фонду та Проспект емісії цінних папеНатомість у компанії Tiger Asset Managenent перрів фонду, які мають надаватися всім зацікавленим осо- спективною вважають саме роботу з коштами фізичних бам за їхньою вимогою. Ці документи містять не лише осіб. «За оцінками експертів різних галузей, фінансові надокладний опис фонду та його фінансові характеристи- копичення українців становлять близько 1 трлн грн. З них ки, а й відомості про компанію, її керівництво та власни- близько 25-30% на депозитах, інші — під подушкою. І ті ків, Спостережну раду, інформацію про структуру інвес- гроші українців, які знаходяться під подушкою, нещадно татування по видах цінних паперів та галузях економіки, нуть від інфляції, — говорить В’ячеслав Бондарчук, управметодику розрахунку вартості чистих активів. До сло- ляючий директор КУА Tiger Asset Managenent. — У ситуації ва, надійна КУА зазвичай управляє багатьма фондами нестабільності в країні фінансову стабільність населення з різними напрямками та стратегіями інвестування. може забезпечити собі тільки самотужки. Ми маємо наФахівці Асоціації радять: перед тим, як купувати вчитися управляти власними коштами. У розвинених крацінні папери інвестиційного фонду, потрібно звернути ува- їнах населення тримає від 30% до 70% власних накопичень гу на наявність ліцензії, тип інвестиційного фонду (відкри- у інвестфондах. За нашими дослідженнями, українці швидтий, інтервальний, закритий); мінімальну суму інвестицій; ко вчаться, інтерес до ПІФів росте із кожним днем. Інвестирозмір комісії при купівлі та продажі цінних паперів фонду, ції — ризиковий інструмент, а українці схильні до ризику що стягується КУА та/або агентами з розміщення/вику- заради прибутку. Тому ми прогнозуємо, що за кілька років пу цінних паперів фонду; термін від дня подачі заявки на ПІФи стануть так само відомі, як і депозити». викуп цінних паперів фонду, протягом якого здійснюється виплата грошей. У Регламенті фонду також є відомості про розмір винагороди КУА і витрат, що здійснюються за рахунок активів фонду. Без зайвих слів неформальною ознакою професійності є те, що в надійних КУА потенційному інвестору не обіцятимуть «золотих гір» та не даватимуть гарантій дохідності й безпеки інвестицій. Адже діяльність фонду є ризиковою, і професіонал обов’язково зазначить, що вартість цінних паперів ІСІ може як збільшуватися, так і зменшуватися, а держава не несе відповідальності за прибутковість цих вкладень. «У цьому бізнесі легко натрапити на шахрая. Тому передусім потрібно перевірити, чи є ліцензія. Адже в процесі її отримання компанія проходить серйозну перевірку, і в подальшому її діяльність контролюється з усіх боків, тому не43 (102)_27 жовтня 2008

39


РЕСУРСИ

текст: Мирослава Іваник

Територія роботи

Гарний офіс — мрія кожного керівника, однак платити за неї готові далеко не всі

Основним стримуючим фактором при виборі дизайн-студії залишається ціна. Вартість послуг може коливатися від 10 до 100 доларів за квадратний метр. Все залежить від того, наскільки відома та професійна фірма це робитиме, і які саме послуги входять у ціну. За мінімальну вартість дизайнери розроблять лише вигляд офісу, а от за більші гроші візьмуть на себе ремонтні клопоти, підбір аксесуарів тощо. Водночас, за словами архітекторів, замовляючи їхні послуги, під-

сервіс

транспорт

ніша

Професійні студії намагаються не лише вказати, як правильно розставити меблі чи в який колір помалювати стіни. Вони прагнуть «продати» філософську ідею приміщення

У

бажанні мати красивий і престижний офіс чимало фірм обирають дорогі меблі, картини та намагаються придумати свій стиль. Щоправда, навіть найдорожчі речі інколи не дають відчуття комфорту. Щоб уникнути розчарування, експерти радять не фантазувати самим, а звертатися за порадами до професійних дизайнерів. При цьому не менш важливо правильно вибрати фірмувиконавця.

Наші роблять краще кадри

гіональних офісів, підбере кольори, потрібні меблі тощо. Обличчя фірми має формуватися на основі brand-book, який розробить дизайнер. Щоб офіс був впізнаваним, має бути вироблено єдиний стиль як меблів, так і робочих місць». Якщо раніше модним було запросити фахівця з Москви, який за тиждень-два створював інтер’єр, то вже зараз до послуг «варягів» львів’яни практично не звертаються. Експерти пояснюють це просто — наші роблять краще.

На роздоріжжі

фінанси

нерухомість

[офісний дизайн]

Дизайн офісів ще не набув особливої популярності в Україні. Наприклад, у Львові клієнтами дизайн-студій є лише близько 5 % компаній. В інших містах Західної України ця цифра ще менша. Дещо краща ситуація в Києві. За словами експертів, хтось просто чітко знає, чого хоче і обставляє офіс відповідно до свого бачення, але більшість таки просто економлять гроші. «У Львові люди ще не звикли плати40

43 (102)_27 жовтня 2008

ти за дизайн, як і загалом у Західній Україні. Хоча зараз це набуває певного гламурного статусу. Обставити свій офіс із дизайнером зараз престижніше, ніж робити це самому. Найчастіше замовниками є представники великих компаній», — каже Роман Чериба, арт-директор дизайн-студії «DeeP». Сьогодні на ринку присутні сотні фірм та приватних дизайнерів, які можуть допомогти у створенні «офісного» образу. Попри це, за словами Тараса Боднара, архітектора ПП «Архітектурна група «Патіо», конкуренція на ринку доволі слабка. Фірми радше співпрацюють між собою, ніж змагаються. І щороку українські клієнти все більше довіряють своїм дизайнерам. «Ми самі обставляли свій офіс, — каже Володимир Колєсніков, перший заступник голови правління ЗАТ СК «Ренесанс». — Але зараз плануємо його переробити і звертатимемося за допомогою до фахівців. Я переконаний, що при створенні інтер’єру дизайнер потрібен. Він розробить єдиний стиль як головного, так і ре-

приємець купує не лише гарний вигляд свого приміщення, а і спокій на час виконання робіт, і ергономічність офісу в майбутньому. «Облаштування офісу — це, безперечно, стрес і дуже багато марудної роботи. Якщо компанія хоче мінімізувати свій час та кошти, вона звернеться до дизайн-агенції, яка зробить все «під ключ», — стверджує Роман Чериба — До того ж, замовник майже ніколи сам не знає чи не може сформулювати, що йому потрібно. Він керується двома принципами: щоб було гарно і не як у всіх. На жаль, сьогодні легше пояснити, чому треба купити «крутішу» машину з хорошим інтер’єром та екстер’єром, ніж навіщо платити певну суму за дизайн офісу». За послугами дизайнерів частіше звертаються великі компанії, які мають достатній фінансовий ресурс і довіряють справу фахівцям. Малі фірми, що мають обмежені бюджети, радше прагнуть покладатися на власний смак та досвід. Не завжди звертаються до дизайнерів і великі міжнародні компанії, адже вони мають brand-book, де до дрібниць описано корпоративний стиль і те, як має виглядати їхній офіс. Якщо ж вони таки запрошують дизайнера, то його завдання — лише адаптувати вже створений проект до конкретного приміщення. Дизайнери кажуть, що основне — вловити бажання клієнта та вдало його втілити. Професійні студії намагаються не лише вказати, як правильно розставити меблі чи в який колір помалювати стіни. Вони прагнуть «продати» філософську ідею того чи іншого офісу, ресторану, готелю тощо. Дизайнери враховують побажання клієнтів, скеровуючи його у правильне русло. За словами фахівців, дизайнер також має бачити майбутнє приміщення очима клієнта, враховуючи особливості бізнесу та психологію людей. «Я вважаю, що самому не так легко зробити вдалий дизайн інтер’єру, особливо коли йдеться про малі площі, — каже власниця ресторану Ольга Ланда. — Нам важливо, щоби

приміщення було ергономічним та економним, тому ми звернулися до фахівців. Мені дуже сподобалося, що фірма, яка розробляє нам дизайн, індивідуально підійшла до наших потреб та побажань».

Стиль — еклектика Слова «мода» дизайнери намагаються уникати. Що зараз модно, не скаже ніхто, бо все залежить від потреб та вподобань конкретного замовника. Інша річ — стиль. Саме він визначатиме, за яким столом ви сидітимете, і яка картина висітиме на стіні. Звертаючись до арт-студій, клієнти найчастіше замовляють інтер’єри у класичному, модерновому чи стилі хай-тек. Однак, за словами Костянтина Петелька, головного архітектора дизайн-студії «DeeP», говорити про чистоту втілення того чи іншого стилю в інтер’єрі сьогодні не доводиться. «Зробити весь інтер’єр у якомусь конкретному стилі зараз неможливо. Передусім, клієнти кажуть, які речі вони хочуть бачити в своєму офісі. І зазвичай ці речі не відносяться до одного стилю. Практично всі ро­боти є еклектичними — з використанням елементів із різних стилів, які схожі між собою», — каже Костянтин Петелько. При оформленні офісу фахівці радять не економити на деталях. Адже саме деталі і створюють інтер’єр. Одна дорога лампа може «закрити» все. Як елементи декору використовують: картини, світло, грамоти, дипломи, фотографії, фальшиві вікна, гобелени, батіки, рушники, подушки; статуетки, барельєфи, кераміку тощо. Декорування офісу може бути звичайним (коли використовують готові, спеціально підібрані елементи), або ексклюзивним (елементи створюються з нуля саме під цей офіс). Звісно, ціни теж суттєво різнитимуться.

Офісний фен-шуй Замовники дедалі частіше хочуть, щоби при створенні обличчя їхнього офісу дизайнери використовували принципи фен-шуй. За словами Тараса Боднара, на ринку з’являються навіть студії, які спеціалізуються лише на цьому. Щоправда, зазвичай це лише данина моді. «Основне завдання фен-шуй — зробити територію сприятливою для людини. Але психологічні прийомі, які роблять простір комфортним, уже давно відомі. І це не завжди називали фен-шуєм. Наприклад, у СРСР були Держстандарти дизайну, які базувалися на психологічному сприйнятті простору і були схожими на те, що зараз називають правилами фен-шуй. Вони добре відомі всім дизайнерам і не лише тим, хто цікавиться східною філософією», — розповідає дизайнер Ольга Сало. Фахівці застерігають: головне — не потрапити до рук шарлатанів, яких, на жаль, у цій галузі вдосталь. Адже феншуй — це ціла філософія східної культури, яку дуже складно адаптувати для інших культур. Розумний і досвідчений дизайнер інтуїтивно підбере вдале розташування елементів у приміщенні та адаптує для замовника і без її використання. Фахівці радять при виборі студії, яка розроблятиме дизайн офісу, зважати на методи роботи з клієнтом та репутацію виконавця. За словами Тараса Боднара, перш ніж замовити інтер’єр офісу у тої чи іншої компанії, бажано подивитися її портфоліо та поцікавитися думкою колег, які з нею вже співпрацювали. 43 (102)_27 жовтня 2008

41


РЕСУРСИ

текст і фото: Ігор Заіковатий

кадри

сервіс

транспорт

ІТ

фінанси

нерухомість

[автосервіс]

Підрядники брендів

Для станцій техобслуговування середньої ланки настають непогані часи

Н

еобхідність підтримувати автопарк підприємства у належному стані змушує керівників компаній шукати оптимальні варіанти автосервісу. Нинішня структура станцій техобслуговування дозволяє обирати між трьома шляхами: брендові СТО, так звані гаражні та сервіс середньої ланки. Більшість клієнтів наразі схиляється до «золотої середини», здатної запропонувати виконання будьяких робіт із гарантією та за мінімальний строк.

Дефіцит сервісу За даними аналітичної компанії Pro-Consulting, в Україні зареєстровано понад 10 млн транспортних засобів. У  2007 році українці купили 542 тис. автівок, до кінця цього року рівень продажів може сягнути 700 тисяч. Як вважають експерти, попри банківську кризу, попит на авто зростатиме ще декілька років, поки рівень насиченості не досягне 500 машин на 1000 мешканців. Нині цей показник тримається на рівні 130. Звісно, у містах він значно вищий, ніж у сільській місцевості. Наприклад, автопарк Вінниці налічує 90 тис. машин, а забезпеченість вінничан автотранспортом відповідно дорівнює 250 авто на 1000 осіб. Стрімке зростання авторинку стимулює розвиток авторемонтних підприємств. Фахівці наголошують: нині 42

43 (102)_27 жовтня 2008

забезпеченість СТО у державі не перевищує 50-60 % від реальної потреби. Якщо темпи зростання автопарку зберігатимуться на запланованому рівні, то відкривати чи розширювати станції техобслуговування слід удвічі-втричі швидше. Інакше дефіцит призведе до колосальних черг чи падіння якості послуг. Принаймні на рівні обласних центрів нестача фірмових СТО відчувається дуже гостро. Якщо автівка нова, обслуговувати та ремонтувати її краще на станції, яка забезпечує гарантійні обов’язки продавця. Більшість таких СТО оснащені за останнім словом техніки і  в їхній якості обслуговування сумніватися не доводиться. Усі види робіт регламентовані заводом-виробником, а  процес ремонту майже не відрізняється від заводських умов. Однак, коли термін гарантійного обслуговування закінчився, власник авто починає підраховувати, у  скільки йому обійдеться чергове відвідування фірмової СТО, а суми переважно такі, що вражають і при добрих статках. До того ж, незважаючи на вартість послуг, звернувшись до брендової станції, часто треба набратися терпіння, оскільки необхідних деталей можна чекати декілька тижнів. За «дешевим» ремонтом їдуть до майстерень, розташованих у  гаражних кооперативах чи на подвір’ї приватних садиб. Варіант із кустарним СТО багатьох відлякує

з однієї найважливішої причини — жодних гарантій «кулібіни» не дають. Коли ремонту підлягає одна старенька «конячка», то такий підхід дещо виправданий, але нова машина чи невеличкий автопарк підприємства вимагають надійнішого «лікування».

до найдешевшої автомайстерні для косметичного ремонту. Машину підфарбовують і виставляють на продаж. На базарі важко дізнатись про справжній стан, а приваблива ціна спокушає багатьох. За тиждень експлуатації всі недоліки виявляються…

Золота середина

У тіні відомих

Для СТО середньої ланки відтепер настають золоті часи. Частка машин, у яких закінчився трирічний гарантійний термін, щороку збільшується. На фірмових станціях ремонтувати такі машини дорого, у  «гаражників» — страшно. «Середні» автосервіси вважаються найкращім варіантом, оскільки вони й пропонують повний спектр послуг (від підбору кольору до встановлення електроніки), і забезпечують клієнта гарантією. «Наша станція працює виключно з брендовими матеріалами, фахівці строго дотримуються технології, тому ми можемо гарантувати, що машина слугуватиме визначений термін, — стверджує директор вінницького ТОВ «Фірма «Алекс-2» Олександр Вуколов. — До того ж, «середня» станція не народжується за один рік, її створенню передує певний час навчання і  маркетингової роботи. Завдяки досвіду і різнопланово­сті фахівців, такі станції, як наша, відрізняються мультибрендовістю. Ми ремонтуємо від «Запорожців» до «Лексусів», а  ціни на наші послуги на 20-30 % дешевші, ніж у брендових СТО». Крім того, оскільки середні автосервіси змушені відбирати замовників у «гаражних» майстерень, вони активно запозичують у останніх індивідуальний підхід, а швидкість виконання робіт додають самі. «Практично на усіх таких станціях оперативність вважається однією з «візиток», тому до ремонту спеціаліст приступає, щойно машина опиняється в боксі, а не за тиждень», — зазначає директор ТОВ «Техсервіс Лтд» (Вінниця) Анатолій Лещина. До того ж, «ночує» вона не на подвір’ї чи під гаражним замком, а у тому ж боксі під охороною. «Цікаво, що нині середні станції налагодили тісні стосунки з дилерами запчастин і отримують їх навіть швидше, ніж брендові СТО», — каже вінницький підприємець Микола Терлик, який на собі відчув різницю в оперативності кількох автосервісів. В результаті, станції середньої ланки є певного роду симбіозом, який ніби акумулював усе найкраще, вдосконалив чужі переваги та перетворив їх на власні. У поєднанні швидкості й якості дуже зацікавлені власники автомобільного секонд-хенду. Коли «гонщик» приганяє б/в автівки з-за кордону на продаж, він звертається

Якщо у Києві та деяких інших великих містах кожен виробник має власну станцію техобслуговування, то у невеликих обласних центрах лише деякі бренди дозволяють собі подібну розкіш. Певна частина СТО служать фірмовими для двох-чотирьох виробників. Наприклад, у Вінниці брендових станцій менше десятка. Якщо вони не обслуговують моделі окремого виробника, власник автомобіля має звертатися в сусідній обласний центр чи столицю за ремонтом, що забирає багато часу. До того ж, далеко не всі місцеві фірмові СТО мають відповідні потужності, щоб виконати повний обсяг ремонтних робіт. Саме тому вони зацікавлені у спів­ праці зі станціями середньої ланки, які відповідають стандартам виробника.

попри банківську кризу, попит на авто зростатиме ще декілька років, поки рівень насиченості не досягне 500 машин на 1000 мешканців За такою схемою зручно працювати усім. Брендові СТО гарантують виконання робіт у визначений термін і якість, а середні — за рахунок гуртових замовлень збільшують обсяг ремонтів та набувають певного досвіду. «Випадки, коли ми виступаємо у  ролі підрядника брендової СТО, доволі поширені, — розповідає комерційний директор «Алекс-2» Микола Проданчук. — До нас звертаються різні фірми. Замовник про це навіть і  не знає». Втім, платить власник авто, якщо машина не на гарантії, за «брендовими» розцінками. «До переваг середніх СТО також можна додати їхню універсальність у  розташуванні», — відмічає директор ТМ «МакВар Продукт» Олексій Вартаньян. Наприклад, у Вінниці станції «Алекс Дизель», АТЛ, «Вінниця-Алеко» знаходяться поблизу траси до Хмельницького. «Дизель-Сервіс», «Продавтосервіс» — на шляху до Умані. Решта — у різних районах міста, що зручно для автомобіліста, який, залишивши авто в автосервісі, не турбується, як опинитися в потрібному місці і яким чином добиратися до СТО.

43 (102)_27 жовтня 2008

43


для себе

текст: Сергій Павлюк

[персонально]

Гурманський вінегрет

Смачні наїдки посеред волинського лісу — не виходячи з авто, «географічна» кулінарія у богемному куточку Львова, оздоровчі водні вправи в Івано-Фран­ ківську та шедевральні оперети Кальмана у виконанні столичних артистів

П

оживна та швидка їжа — що може бути кращим для сучасника, який не уявляє свого життя без автомобіля? Варто лише під’їхати до віконця-каси, зробити замовлення — і за 15 хвилин уже тримати в руках ароматний смачний пакунок. Ідеальний варіант для непосидючих трудоголиків, чия робота передбачає регулярні та тривалі відрядження. Або ж тих, хто любить на вихідні виїздити з сім’єю чи друзями за місто. Ви думаєте, ми маємо на увазі Макдональдс? Не вгадали. Перший на Волині автобар «Діброва» задовольнить потреби вимогливого гурмана, який цінує кожну хвилину вільного часу. На відміну від інших подібних закладів, страви тут готуються на місцевій кухні з  якісних продуктів і  без використання напівфабрикатів. Меню складене з  найкращих страв сербської та української кухні: м’ясні, сирні, овочеві кулінарні витвори на будь-які смаки та вподобання. Приємно вражає широкий асортимент наїдків, приготованих на мангалі. Зокрема, тутешні кухарі здивують національною сербською стравою «плескавицею» — це смажена на живому вогні величезна котлета із м’яса, порубаного великими шматками. Широкий асортимент безалкогольних напоїв вдало завершить трапезу «на колесах». До того ж, розташований серед мальовничої природи, серед лісу, заклад приємно милує око, ніс і шлунок. Отже, якщо вам доведеться їхати трасою ЛуцькКовель, радимо підкріпитися на 11-у кілометрі. Вживаємо швидкі шедеври: авто-бар «Діброва», с.  Ко­па­чівка, вул. Першотравнева, 1а. Рожищенський район, Волинь. 44

Чи може оперета без жінок?

Та в цьому й  полягає ще одна із принад «Плітки»: кожен, хто вперше спускається сюди вузенькими покрученими сходами, відчуває себе втаємниченим у  світ мистецької богеми. До завсідників кав’ярні й  справді належить чимало відомих у театральному, музичному, літературному середовищі людей. Однак, сюди можна із однаковим успіхом запросити як давнього друга на філіжанку кави, так і майбутнього бізнесового партнера — на діловий обід, призначити перше побачення чи просто повечеряти на самоті, гортаючи газету та попиваючи вишукані вина — українські, грузинські, французькі, чилійські. Географії меню «Смачної плітки» може позаздрити будь-який путівник: тут і швейцарський чассель, і великий німецький картопляний млинець, і улюблена українцями печена картопля з салом або оселедцем. Не меншим географічним та смаковим розмаїттям вирізняються й салати, супи та навіть гарніри. Окреме меню, а також зал, вільний від тютюнового диму, — для тих, хто дбає про своє здоров’я та дотримується дієти. Гурманимо, не кваплячись: «Смачна плітка», вул. Леся Курбаса, 3, Львів. То хто ж там нині дбає про здоров’я? Звісно, кафе-ресторани — це добре. Втім, в міру. А як щодо спортивної форми? М’язів, шлунка, нервів і т.д. До речі, чимало лікарів вважають, що можна уникнути багатьох проблем і швидко скинути зайві кілограми, якщо записатися на аква-фітнес. Займатися у воді під музику рекомендують усім — і здоровим, і не дуже, а особливо людям із порушеним обміном речовин, розхитаною нервовою системою та незначними проблемами опорно-рухового апарату. До того ж, за допомогою вправ у воді стабілізується тиск. Ні, на жаль, не податковий, а такий потрібний кожному організму кров’яний тиск… Водне середовище полегшує виконання стрибків, вправ на рівновагу, і в той же час створює додатковий опір при виконанні рухів для розвитку окремих частин тіла. Коли людина підстрибує, вага тіла збільшується у вісім разів. Вода ж прибирає неприємні відчуття, створюючи ефект невагомості. За словами лікарів, подолання опору води стимулює кровообіг, зміцнює м’язи та насичує киснем легені. Поліпшується фізичне та психологічне самопочуття. Втім, краще не поспішати, аби не перевантажитися з  незвички. «Не варто сподіватися на швидкий ефект, — каже Юлія Беляк, директор іванофранківського клубу «ФіТ ліга». — Просто треба займатися систематично. А інтенсивність та кількість тренувань необхідно збільшувати поступово». Одним словом, керівникам, які хочуть оздоровити себе і свій колектив, подолати поганий настрій, напевно, добре було б замовити абонементи на аква-фітнес. Стрибаємо у  водяній невагомості: клуб «ФіТ ліга», вул. Чорновола, 117а, Івано-Франківськ. Поїли-попили, поплавали-пострибали… А тепер інформація для музичних гурманів — з 6 по 9 листопада в Івано-Франківську гостюватиме Київська оперета! Кажуть, столичний театр підготував доволі насичену програму. Глядачам обіцяють пишний асортимент: чарівну й запальну музику визнаних класиків,

У «плітковому» інтер'єрі

витончений балет, злагоджений потужний хор, неперевершений вокал солістів, вишуканий гумор діалогів — і все це на сцені обласного музично-драматичного театру ім. Франка. А якщо конкретніше, то кияни везуть із собою знамениті оперети Імре Кальмана «Містер Ікс» (у постановці Богдана Струтинського) та «Фіалка Монмартра» (постановка Сергія Сміяна), музичну казку «Білосніжка та семеро гномів» Володимира Домшинського (постановка — Богдан Струтинський) і  мюзикл «Таке єврейське щастя» Ігоря Поклада (постановка — Сергій Сміян). …Зізнайтеся, коли ви останній раз були в опереті?

А от у Львові поспішати не радимо. Краще надійно припаркувати авто (бо їздити цим містом майже неможливо) та спокійно пройтися старими вуличками. Відчути історію міста, доторкнутися до «вічних» каменів. (Недарма ж ЮНЕСКО досі не викреслила Львів зі свого списку, хоч і погрожувала). Врешті-решт, випити філіжанку знаменитої місцевої кави. Де? Та, хоч у  «Плітці»! Чому там? Знову таки спокійно, не поспішаючи, розповідаємо… Кав’ярня «Смачна плітка» відрізняється вдалим поєднанням артистичного інтер’єру та вишуканої кухні, майстерно знайденим балансом між творчим безладом та елегантністю, автентикою антикварних меблів та дотепними назвами знайомих і  ще не куштованих страв. Саме тому вона є одним із най­улюбленіших місць зустрічей львів’ян і неодмінним пунктом у туристичній програмі гостей міста. Хоча останнім непросто зорієнтуватися у  місцезнаходженні кнайпи, адже на нього вказує лише ледь помітний напис над бічними дверима театру ім. Леся Курбаса.

43 (102)_27 жовтня 2008

43 (102)_27 жовтня 2008

45


 () 27 жовтня 2008

[редакція] ШЕФ-РЕДАКТОР Ірина Федоришин (i.fedorishin@mediainvest.com.ua) ГОЛОВНИЙ РЕДАКТОР Наталка Боднарчук (nb@if.status.net.ua) ВИПУСКОВИЙ РЕДАКТОР Андрій Філіппський (phil@if.status.net.ua) КОРЕСПОНДЕНТИ Галина Бєлова, Ірина Гищук, Тетяна Грішина, Ігор Заіковатий, Мирослава Іваник, Марина Карабай, Олеся Меленевська, Людмила Яворська

[редакційні служби] ГОЛОВНИЙ ХУДОЖНИК Костянтин Паламарчук (k.palamarchuk@mediainvest.com.ua) ХУДОЖНІЙ РЕДАКТОР Оксана Микицей (oksana@if.status.net.ua) ДИЗАЙНЕР Андрій Гудяк (a.gudiak@if.status.net.ua) КОРЕКТОР Ольга Юра (oi@if.status.net.ua)

[засновник і видавець] © ТОВ «ЕКОНОМІЧНА МЕДІА ГРУПА»,

м. Київ, вул. Глибочицька, 44 ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР Ірина Федоришин (i.fedorishin@mediainvest.com.ua) ВИКОНАВЧИЙ ДИРЕКТОР Орест Білоус (orest@status.net.ua) ДИРЕКТОР З УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ Олена Чупріна (elen@status.net.ua)

[продаж реклами] м. Вінниця, вул. Київська, 16, оф. 513, (0432) 55-05-86, 55-05-95, 61-86-41, (050) 353-77-16 РЕГІОНАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР Вікторія Павлова (victory@vn.status.net.ua) НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ РЕКЛАМИ Оксана Тюремко (o.tiuremko@vn.status.net.ua) м. Івано-Франківськ, вул. Пасічна, 39 (0342) 50-99-64, 50-99-65, (050) 353-80-22 РЕГІОНАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР Наталка Боднарчук (nb@if.status.net.ua) НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ РЕКЛАМИ Світлана Товстяк (sv@if.status.net.ua) м. Луцьк, вул. Ковельська, 13, оф. 38, 39 (0332) 77-07-93, 77-07-94, (050) 353-77-58 РЕГІОНАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР Людмила Яворська (l.yavorska@lu.status.net.ua) НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ РЕКЛАМИ Зоряна Пасічник (ig@lu.status.net.ua) м. Львів, вул. Шота Руставелі, 7, оф. 507 (032) 239-03-33, 239-03-31, 260-17-94, (050) 353-77-94 РЕГІОНАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР Тетяна Компанець (t.kompanets@lv.status.net.ua) НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ РЕКЛАМИ Романна Дідич (r.didych@lv.status.net.ua) ТОВ «МС МЕДІА», (044) 391-52-60 ДИРЕКТОР ПО РЕКЛАМІ Галина Гордієнко (g.gordienko@mediainvest.com.ua)

[просування] НАЧАЛЬНИК ВІДДІЛУ Анастасія Куцова (a.kutsova@kv.status.net.ua)

[збут і передплата] ТОВ «СМГ», (044) 494-28-17 ДРУК: ТзОВ «Видавництво «Твій Формат»; м. Київ, 04080, вул. Корабельна, 6, (044) 501-54-88 Підписано до друку 22.10.2008 р. Реєстраційне свідоцтво КВ ІІ 934 - 805Р від 06.11.2006 р. видане Міністерством юстиції України НАКЛАД НОМЕРА 30 000 Рекомендована ціна – 3 грн. «Статус. Экономические известия. Захід» виходить щотижня. Розповсюджується у роздрібній торгівлі і за передплатою. Передплатний індекс 94707. При підготовці блоків новин використано матеріали агентств: «Інтерфакс-Україна», «Українські новини», «УНІАН», «Укрінформ», «Фотобанк», «Лігабізнесінформ», ЗІК. Редакція не несе відповідальності за достовірність інформації, надрукованої на підставі отриманих від інформаційних агентств матеріалів, і може публікувати статті, не поділяючи точки зору автора. За достовірність рекламних оголошень відповідальність несе рекламодавець. Редакція не надає довідкову інформацію і не веде листування з читачами. Передрук або інше використання матеріалів з письмового дозволу головного редактора. Матеріали, позначені знаком або , публікуються як реклама або «На правах реклами».

46

 ()_ жовтня 

індекс Автопарксервіс Алекс Дизель Алекс-2 Альтернативне вирішення конфліктів Алювіжен Беатрікс БРВ-Україна Вінниця-Алеко Внєшекономбанк Всеукраїнська асоціація кредитних спілок Герольдмайстер Глобекс Дизель-Сервіс Ельбе Інко Карл-Дітц-ферлаг Кінто Комерцбанк Літер МакВар Продукт МВФ МЕТРО Кеш енд Керрі Україна Міжнародна фінансова корпорація Нафтогаз Україна Національна адвокатська компанія Нові технології Патіо

Компанії та люди, що згадуються в номері

Правовий центр «Юрмайстерня» Продавтосервіс Сантехніка Світ Світ сої СК ІваноФранківська СК Косівська СК Ренесанс Техсервіс Лтд Українська асоціація інвестиційного бізнесу Унікредит Банк ФіТ Ліга Форум Херренкнехт Тунель Системс Україна Bioton DeeP Golden staff Hewlett-Packard Mittal Steel Nissan Organika PepsiCo rozetka.ua TD Expert Tiger Asset Managenent Trade Help Unitrade Group ААА

Байкалова Наталія Бачеріков Валерій Беляк Юлія Боднар Тарас Бойко Юрій Бондарчук В’ячеслав Ваврисевич Олександр Вартаньян Олексій Вжеснєвська Івонна Висоцький Олександр Вуколов Олександр Голембєвська Малгожата Головчук Микола Голод Олександр Довгун Оксана Долгальов Володимир Домінік Стросс-Кан Зеленко Реґіна Зелінський Святослав Калмиков Андрій Каневська Владислава Колесник Марія Колесніков Володимир Коломоєць Микола Кризський Юрій

Круглик Сергій Ланда Ольга Левченко Олексій Лещина Анатолій Литвицький Валерій Мангасаров Гарі Маслова Олена Міненко Євген Могильник Анна Моска Вацлав Нерощин Артем Павлюх Любов Пастухов Костянтин Петелько Костянтин Покидюк Олександр Постернак Володимир Проданчук Микола Проценко Діана Пшездзєцький Мар’ян Рижук Іван Сало Ольга Тарасенко Ігор Терлик Микола Хлопек Казімєж Чериба Роман Чечеткін Владислав Шатирко Галина Шмаков Валерій Шютрумпф Йорн

у наступному номері Півень таки клюнув Найважливе при настанні страхового випадку — чіткий план дій Енергопозика Кредити на впровадження енергозберігаючих технологій дають можливість малому бізнесу заощадити та заробити Командні забави Фахово проведений тренінг значно підвищує ефективність роботи персоналу. Головне — не помилитися у виборі тренера БАЄРИ-ПАРТНЕРИ З РОЗМІЩЕННЯ РЕКЛАМИ В ЖУРНАЛІ «СТАТУС»


43_status_glyanec  

принципи Скоротити витрати на розгляд спору з партнером у суді можна за допомогою з партнером у суді можна за допомогою альтернативного мето...

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you