27 06 2013 медсестри та захист персональних даних

закладу зобов'язані вести таку обліково-звітну та медичну документацію у порядку, встановленому МОЗ України: 1. Медичну карту дитини (ф.

026/о) (для школи, школи-інтернату, школи-ліцею, дитячого будинку, дитячого садка); 2. Контрольну карту диспансерного нагляду (ф. 030/о); 3. Карту профілактичних щеплень (ф. 063/о), індивідуальну (ф. 063.1/о); 4. Журнал обліку профілактичних щеплень (ф. 064/о); 5. Екстрене повідомлення про інфекційне захворювання, харчове, гостре професійне отруєння, незвичайну реакцію на щеплення (ф. 058/о); 6. Журнал обліку інфекційних захворювань (ф. 060/о); 7. Журнал обліку роботи з гігієнічного виховання (ф. 038/о). Відповідно до статті 31 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (далі - Основи законодавства України про охорону здоров’я) з метою охорони здоров'я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій з шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. Слід мати на увазі, що відповідно до cтатті 43 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо пацієнта віком до 14 років (малолітнього пацієнта), а також пацієнта, визнаного в установленому законом порядку недієздатним, медичне втручання здійснюється за згодою їх законних представників. Стаття 242 Цивільного кодексу України визначає коло осіб, які мають статус законних представників неповнолітніх дітей. Це, в першу чергу, батьки (усиновлювачі) та опікуни. Вони є законними представниками неповнолітніх осіб та фізичних осіб, визнаних недієздатними. Таким чином, до досягнення дитиною 14 років питання щодо медичної допомоги вирішують її законні представники. Відповідно статті 10 Закону України «Про захист персональних даних» використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків. Таке зобов'язання чинне після припинення ними діяльності, пов'язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом. Так, відповідно до статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров’я пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Відповідно до статті 40 Основ законодавства України про охорону здоров’я медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.