"Овощи и фрукты", май 2019 by Издания ВКО "ТОВ "Дельта-Агро"

май 2019 г.

ЮБИЛЕЙ КАРТОФЕЛЯ

АЗИАТСКИЕ

РЫНОК КИТАЯ

ОРЕХ ВОЛОШСКИЙ

ДОСТИЖЕНИЯ ПОЛЕССКОЙ СЕЛЕКЦИИ

БЕЗГРАНИЧНЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ДЛЯ ИЗБРАННЫХ

ВИДЫ ВИГНЫ ДЛЯ ВЫРАЩИВАНИЯ В УКРАИНЕ

РЕКОМЕНДАЦИИ ПРОФЕССИОНАЛА

ЛУЧШИЕ СОРТА

ЕЖЕВИКИ

БЕСШИПНЫЕ И ПРОДУКТИВНЫЕ

СОДЕРЖАНИЕ Всеукраинский журнал «ОВОЩИ И ФРУКТЫ» № 5 (114), май 2019 г.

Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» www.delta-agro.com.ua Генеральный директор: Сергей Березовский Главный редактор: Александр Литвиненко Журналист: Дарина Дышкант Арт-директор: Олег Радковец Дизайн и верстка: Лариса Радковец Литературный редактор: Наталия Михайленко Менеджер отдела рекламы: Наталия Коломиец, +38 (067) 240-04-53 reklama@pro-of.com.ua Отдел распространения: Мамницкая Нина Юридическое сопровождение: Центр Политико-правовых Технологий «Ин'Юрпол» Ответственность за достоверность фактов, цитат, имен и остальной информации несут авторы публикаций, а рекламной информации – рекламодатели. Редакция имеет право не разделять точку зрения авторов. Рукописи не возвращаются и не рецензируются. Редакция оставляет за собой право редактировать материалы. При перепечатке текстов и фотографий, а также цитировании ссылка на «Овощи и фрукты» обязательна. Идея, разработка, содержание журнала защищены законодательством Украины. Нарушение авторских прав преследуется законом Украины. Название и содержание журнала являются интеллектуальной собственностью издателя. Тираж: 30 000 экз. Свидетельство о регистрации КВ № 18539-7339 ПР, от 22.12.2011 г. Подписной индекс: 49125 Распространяется на территории Украины и стран СНГ Типография: «Техно-друк»

Адрес редакции: 03083, г. Киев, пр-т. Науки, 54 Б, офис 8 Тел./факс: (044) 492-77-42, 492-77-43 Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» E-mail: editor@pro-of.com.ua https://pro-of.com.ua

май 2019

8 СОБЫТИЯ 8 кооперации в украине быть

ОВОЩЕВОДСТВО 14 адаптивна система вирощування овочевих культур 18 овощные севообороты и правила их планирования 22 дрібнозерні види вігни – універсального використання

ЭТО ИНТЕРЕСНО 30 базилик – быть здоровым велит

32 овощная столица кнр

Сибір

 дуже ранній сорт підзимньої цибулі  вегетаційний період, днів: 250-260  плоди щільні, покриті бронзовими лусочками, мають білу м'якоть, округлої форми.  у весняний період, формування врожаю відбувається за два тижні раніше порівняно з іншими сортами  р ослина стійка до стресів, хвороб та стрілкування, вирізняється високою зимостійкістю  високий рівень транспортабельності

Радар

 високоврожайний сорт цибулі ріпчастої середньопізнього строку дозрівання  цибулини плоско-округлі, золотисті, з міцною лускою  сорт вирізняється високою зимостійкістю  луска дуже щільно зімкнута, що гарантує високий захист від бактерій та вологості  сильна коренева система, великі цибулини  збір врожаю припадає на другу половину червня, що на 1-1,5 місяці раніше, ніж цибуля весняного посіву

Свіфт

 сорт цибулі ріпчастої озимої  рослина високоврожайна, пізньостигла з вегетаційним періодом 270-280 днів  щільний, округлий, покритий бронзовою лускою, м'якоть біла  сорт відрізняється високою зимостійкістю та тривалим періодом зберігання, як для підзимньої цибулі  швидко росте в зимовий період, товарні цибулини вже готові на початку червня  призначено для універсального споживання, переробки, с орт відмінно зберігає товарні якості  відмінно транспортується та придатний до механічного збирання

СОДЕРЖАНИЕ 61

50 ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ 36 біологічні засоби захисту проти шкідників овочевих культур

40 ранньовесняні та літні фітосанітарні заходи проти хвороб в плодоносних садах

САДОВОДСТВО 50 закарпатські екзоти

МАРКЕТИНГ 54 китайский протокол – испытание на зрелость

ПЕРЕРАБОТКА 58 переробка сливи 61 пионеры шоковой заморозки: в молдове и грузии осваивают современные методы переработки

ОРЕХИ 64 грецкий орех:

молдавский опыт и практика

ЯГОДЫ 67 протопчуться стежини і до ожини

КООПЕРАЦИЯ 70 развитие = экспорт ГРИБЫ 72 съедобные грибы для решения глобальных задач

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО 76 пiдсумки 90-рiчної роботи з селекцiї картоплi

май 2019

СОБЫТИЯ

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

КООПЕРАЦИИ В УКРАИНЕ БЫТЬ Кооперативное движение в мире становится важным фактором развития производства аграрной продукции. Будет ли востребована кооперация в непростых украинских реалиях? Какие проблемы и барьеры существуют? На эти и другие вопросы искали отве-

май 2019

ты участники четвертой встречи Клуба стратегических партнеров. Организатором двухдневного бизнес-семинара выступила компания «Сингента». На мероприятие были приглашены ведущие эксперты рынка сельскохозяйственной продукции и специали-

сты законодательной, финансовой сферы и менеджмента. Также во встрече Клуба стратегических партнеров принимали участие международные партнеры – итальянский кооператив Eurocirce. В первый день встречи участники мероприятия вспомнили школьные и студенческие годы. Сидя за партами, члены Клуба слушали лекции спикеров и активно участвовали в обсуждениях проблем создания кооперативов. Первый вопрос, который проработали во время лекционного дня – что такое кооператив, его преимущества и недостатки. Разницу между кооперативами и конгломератами объяснил представитель Киево-Могилянской Бизнес Школы Виктор Оксенюк: «Цель кооперативов производителей – объединиться для переработки и эффективного сбыта своей продукции, а также для получения кредитов, закупки производствен-

СОБЫТИЯ ного оборудования и других материально-технических ресурсов». Спикер привел примеры кооперации во многих странах. Объединения стали успешными благодаря своей слаженной работе для развития общего дела и собственного бизнеса. Например, одна из самых известных в мире винных долин Napa Valley, так называемое «винное государство», находится в Калифорнии и объединяет 9 небольших городков и 125 тыс. жителей. Практически каждая семья в этой долине занимается виноградарством и виноделием. Кластер Napa Valley удачно объединил производство, переработку, реализацию и туризм. На небольшой территории размером в 40*10 км находятся около 700 виноделен, 105 отелей, работают 125 ресторанов. Через всю Долину проходит туристический ретро поезд. Также тут функционируют аэропорт и семь полей для игры в гольф. В регионе есть несколько учебных заведений: Napa Valley College и The Culinary Institute of America. Еще пять организаций в Долине предлагают короткие ку-

Виктор Оксенюк представитель КиевоМогилянской Бизнес Школы

линарные курсы. И это еще не все, чего достигли виноделы этого региона, объединившись в единую команду. В кластер Napa Valley входят 5 групповых объединений, которые занимаются развитием региона. Естественно, на создание одной из лучших винных долин мира ушли многие годы, однако этого бы не получилось, если бы конкурирующие виноделы не объединились в единый механизм для достижения успеха. Символом известного кластера Napa Valley является гроздь винограда. Когда каждая ягода выполняет свою роль, «гроздь» работает как один механизм. Это и есть принцип кластера. О преимуществе производителей при создании кооператива говорила и менеджер по маркетингу направления «овощи и картофель» компании «Сингента» Ольга Вербицкая. Спикер обратила внимание на то, что при объединении у членов кооператива появляются новые возможности развития своего собственного дела. В первую очередь, это экономическая эффективность ведения бизнеса, эффективные продажи и маркетинг, получение выгодных кредитов и финансирования, совершенствование технологий выращивания продукции и техническое сопровождение. Также это возможность закупить необходимое оборудование, технику для совершенствования производства и готового продукта, получить международный сертификат качества. Появляются более выгодные предложения от поставщиков СЗР, семян, удобрений и других МТР, проще решать логистические вопросы. Помимо всех этих плюсов участники кооператива увеличивают объемы собственного бизнеса и прибыли. Кроме позитивных факторов создания кооперативов для фермеров, существуют огромные пре-

Ольга Вербицкая менеджер по маркетингу, направление овощи и картофель, компания «Сингента»

имущества для крупных компаний, занимающихся производством и продажей продукции для аграрной отрасли, таких, как «Сингента». По словам Ольги Вербицкой, с организованными кооперативами гораздо проще и комфортнее работать. «Это быстрый и оптимизированный доступ к производителям, возможности более совершенного технического сопровождения производителей, более выгодных финансовых решений и технических сервисов. Также есть возможность внедрения протоколов выращивания для получения безопасной готовой продукции по европейским образцам, отслеживания их эффективности, реализации и получения выгодных коммерческих предложений по приобретению семян и СЗР. И конечно, увеличение объемов продаж оригинальных продуктов компании «Сингента», – подчеркнула эксперт. Лекционный день встречи Клуба стратегических партнеров продолжился темами законодательной базы сельскохозяйственной кооперации, организации и этапов создания кооператива в Украине. Состомай 2019

СОБЫТИЯ

ялась презентация итальянского овощного кооператива Eurocirce, во время которой итальянские партнеры рассказали об истории создания объединения и успеха, предоставили свои рекомендации украинским аграриям и отметили практические преимущества кооперации производителей. Президент кооператива Eurocirce Симон Далла Валле (Simone Dalla Valle) рассказал, что сегодняшнее объединение основано как консорциум кооперативов агрокультуры в 1979 по желанию семи известных кооперативов. На сегодняшний день Eurocirce объединяет 110 производителей, которые занимаются выращивани-

ем хрена, репы, редиса, кольраби, цветной капусты, салата, сельдерея, моркови, томатов, картофели, цуккини и других овощей. Кластер успешен не только на итальянском, но и на зарубежных рынках. Имеет все необходимые сертификаты качества, без которых не может работать, а именно Global G.A.P., IFS. Но это все стало возможным только благодаря кооперации: «Миссия каждого из нас – это гарантировать, чтобы каждый день на столах потребителей были свежие продукты наилучшего качества. Это не только рутинная работа, но и вечный поиск. Чтобы реализовать эту цель, мы поняли, что нам необходимо

Napa Valley – одна из самых известных в мире винных долин

май 2019

объединить усилия, ресурсы, опыт каждой фирмы вплоть до самой маленькой, и объединиться в кооператив, чтобы занять свое место в мире как единая, динамичная, эффективная и конкурентоспособная сила», - делится Симон Далла Валле. Президент кооператива посоветовал украинским овощеводам последовать примеру Eurocirce, объединиться, чтобы быть более представительными и организованными. Еще один важный аспект – никогда не останавливаться на достигнутом, всегда нужно иметь цель, проект на будущее. И, конечно же, постоянное обучение. «Наша работа – это идти всегда в ногу со временем и смотреть в будущее с опытом, закрепленным знаниями», –подвел итог президент кооператива Eurocirce. На второй день встречи Клуба участники закрепили полученные знания во время проведения бизнес-игры Value Chain. Они строили цепочки взаимодействия между всеми игроками рынка аграрной продукции. Все участники встречи Клуба стратегических партнеров уверены, что за кооперативами будущее. Кооперативное движение будет способствовать развитию отечественного аграрного сектора и поможет возродить украинское село.

ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН ПРОФЕСІЙНОГО НАСІННЯ

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

DELTA-AGROMARKET.COM.UA Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (068) 843-49-94, (095) 883-49-94, (093) 883-49-94, (044) 492-77-42. Е-mail: market@delta-agro.com.ua www.delta-agromarket.com.ua

ОВОЩЕВОДСТВО

ФЕРМЕРИ НАЗВАЛИ НАЙПРИБУТКОВIШУ КУЛЬТУРУ, АБО

ЯК ЗАРОБИТИ 1 МЛН/ГА?

Що б таке посіяти-посадити, аби добре заробити? Відповідь на це запитання шукають багато аграріїв – і ягідники, і садівники, і грибникитрюфельники. Але поки що більшість людей в Україні її не знаходять. Наш постійний читач Андрій Ломаченко із Білої Церкви поділився такою думкою: «Я обробляю два паї, це понад 3 га, але що сіяти, ще не вирішив. Строки посіву ранніх зернових минули, а на традиційній картоплі вже не заробляю, тож вирішив шукати щось нове». І таких, як Андрій, багато. Тож які культури вибрати, щоб не вкладати великі гроші в саджанці, як то в малину чи ожину, і щоб не чекати 5–7 років, як із горіхами, а відразу, за 3–4 місяці, заробити? 12

май 2019

Ми звернулися до агроексперта Павла Лисенка, який розробляв технологічну карту для компанії «Качан здоров’я» – торгова марка заморожених качанів солодкої кукурудзи, що своїм прикладом надихає сотні агропідприємців: – Якщо маєте вільну земельну ділянку, вже влітку з 1 га можете реалізувати качанів на 300–400 тис. грн, а якщо їх заморозити та протримати до зими і тоді продати, матимете 1 мільйон гривень з гектара, адже качан тоді коштує 15–25 грн/шт., тож рахуйте: 50 тис. качанів з 1 га по 20 грн – матимете 1 млн. Наступні найголовніші питання: де брати насіння та чи є секрети у вирощуванні? За відповіддю ми

звернулися до Михайла Нагорняка, директора компанії МНАГОР, що першою в Україні розпочала виробництво насіння суперсолодкої кукурудзи: – Якщо коротко, не вдаватися в селекційні тонкощі, то все насіння можна поділити на три селекційні групи. Перша група – старі, дуже часто ще радянські сорти та гібриди, що мають низьку кількість цукрів, всього до 4–6%, це речовини фруктоза, мальтоза, сахароза, які відповідають за смак. Друга група – імпортні сорти, які були ввезені в Україну ще 5–8 років тому, вони покращеної цукристості, дорожче коштують і мають уже 8–15% цукрів, смачніші, але смак тримають недовго. І найцікавіша третя гру-

ОВОЩЕВОДСТВО па – це сучасні суперсолодкі сорти чи гібриди, вміст цукрів понад 20%. Саме ця суперсолодка кукурудза найпопулярніша серед професіоналів городників та овочівників. Це такі імпортні гібриди: Добриня, Оверленд або мнагорівські: Джамала, Солодка Мрія (Фіона), Венеція (Джульєтта), Роттердам, Юрмала, Мармурова, Білий Кролик та ін. – А чи можна разом висівати усі ці сорти? – Це уже тонкощі вирощування. Звісно, якщо сорти відрізняються за кольором, і ви хочете, щоб був збережений однорідний колір, то такий сорт треба сіяти окремо, скажімо, Білий Кролик, який має біле зерно. Тож щоб він не перезапилився із жовтим, відстань до найближчого кукурудзяного поля має бути 200–300 метрів. І треба знати головне комбінаційне правило: сорти, які ми з вами розклали на селекційні групи, можна висівати разом лише в межах цієї групи. І відповідно, комбінувати сорти різних груп на одному полі чи ділянці не можна. Це стосується і зернової кукурудзи, яка належить до іншої селекційної групи, її також не висівайте разом із солодкою. Звісно, 200 метрів відступити не завжди виходить, адже на місцевості бувають дерева,

посадки, водойми, роза вітрів також має важливе значення, тому на практиці треба дивитися на місцевості. Стосовно технології вирощування, то вона практично така ж, як у зернової кукурудзи. – А що ви порадите нашим читачам, з чого почати? – Ми вирішили разом із журналом «Овочі та Фрукти» у цьому сезоні зробити дещо нове, що дозволить всім бажаючим приєднатися до команди, яка прагне рухатись вперед та сприяти Українській селекції! Для Вас, дорогі читачі, є приємний сюрприз – можливість самостійно виростити та насолодитися неймовірним смаком Імпресаріо F1, безкоштовно отримавши на пробу насіння. Більше інформації ви можете дізнатися у нашого представника та партнера ТОВ «Дельта Агро» за телефоном (044) 492 77 43.

Отже, якщо знати тонкощі у виборі суперсолодкого сорту та вміти вирощувати кукурудзу, варто спробувати заробити мільйон з гектара? А ще варто зауважити, що цукрова кукурудза може бути соціальним вектором на селі, адже залучається праця місцевих мешканців на збирання та калібрування качанів, з її зеленої маси виходить дуже цінний силос та корм худобі, який піднімає надої молока та смак м’яса, її гарно поїдають корови, кози, кролі саме у кінці літа, коли трави в полі вже мало. А де придбати насіння суперсолодкої кукурудзи та як заморозити качани, щоб гарантовано заробити 1 мільйон гривень з гектара, знає Василь Сабардак. Саме він розробив унікальну для України систему контрактів із переробними підприємствами, щоб аграрії гарантовано мали збут продукції. Деталі за тел: 067-236-51-51.

IМПРЕСАРIО F1 НОВИНКА ♦ УЛЬТРАРАННІЙ — 65-68 ДНІВ

Для всіх передплатників та читачів журналу «Овочі та Фрукти» надаємо на пробу (БЕЗКОШТОВНО) абсолютну новинку – Імпресаріо F1, це клубний гібрид, який тільки виводиться спільно українськими селекціонерами та фермерами. – ВИВЕДЕМО НОВИЙ НАДРАННІЙ СОРТ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ РАЗОМ!

ПОСПРИЯЙ УКРАЇНСЬКІЙ СЕЛЕКЦІЇ

ТЕЛЕФОНУЙТЕ ТА ЗАМОВЛЯЙТЕ БЕЗКОШТОВНІ ПРОБНИКИ ЗА ТЕЛ: 067 000 32 00

Ексклюзивний партнер: ТОВ «ВКО«Дельта Агро». м. Київ, пр. Науки, 54 Б, оф. 8

май 2019

ОВОЩЕВОДСТВО

АДАПТИВНА СИСТЕМА

ВИРОЩУВАННЯ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР О.Д. ВІТАНОВ, доктор с.-г. наук, професор, Інститут овочівництва і баштанництва НААН

Актуальною проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве зменшення негативного антропогенного впливу на агроценози. Адже навантаження штучними агрохімікатами (пестициди, мінеральні добрива) за інтенсивного ведення землеробства (зокрема, овочівництва) несе пряму загрозу здоров’ю населення та може призвести до екологічної кризи. Методологічною основою екологічної стратегії в галузі овочівництва (як найбільш інтенсивної у рослинництві) повинен стати системний підхід, спрямований на мінімалізацію впливу всіх чинників, що мають негативні наслідки. Тобто є нагальна потреба у поступовому переході від інтенсивних технологій чи систем вирощування (у даному випадку овочевих культур) до адаптивних. Такі системи вирощування, з одного боку, є перехідними до органічних, з іншого, це альтернатива інтенсивним. Система технологічного забезпечення адаптивного овочівництва повинна бути представлена рекомендаціями для різних ґрунтово-кліматичних зон України: за зонально-адаптивною структурою посівних площ; 14

май 2019

біологізованими сівозмінами; енергоефективними способами обробітку ґрунту; екологічно безпечними системами застосування добрив та захисту рослин; сортами і безпосередньо адаптивними технологіями вирощування овочевих культур. У даній публікації наведено методологію адаптивної системи вирощування овочевих культур для Східного Лісостепу України. В Україні за останні роки площі, на яких вирощували овочеві і баштанні культури, в усіх категоріях господарств становили 510-520 тис. га. Загальний валовий збір складав близько 10 млн. т, а середня врожайність 19-20 т/га. Збільшення виробництва

якісної продукції було і залишається ключовим завданням для всього агропромислового комплексу України, що відзначено у галузевій програмі «Овочі України – 2020». Попри те, що останніми роками за рахунок власного виробництва забезпечено споживання овочево-баштанної продукції на рівні 163 кг на душу населення (за медичної норми споживання 161 кг), виробляється одноманітна продукція, тобто на овочевому ринку присутній звужений асортимент, повною мірою не задовольняється попит на малопоширені та зеленні овочі. Однією з ключових проблем розвитку овочевого ринку є стримування

Таблиця 1. Кращі попередники овочевих культур для зони Лісостепу Культура і термін повернення на попереднє поле (роки)

Попередник

Капуста (5–7)

Огірок, цибуля, томат, горох, пшениця озима, трави багаторічні (на зрошенні)

Томат, перець, баклажан (2–4)

Огірок, цибуля, капуста, пшениця озима, трави багаторічні (на зрошенні)

Огірок, кабачок (1–3)

Капуста,цибуля, томат, горох, трави багаторічні

Цибуля ріпчаста (1–3), часник (3–4)

Огірок, картопля рання, томат ранній, пшениця озима

Морква (2–3), буряк столовий (3–4)

Огірок, цибуля, картопля і томат ранні, горох, капуста

Боби овочеві, горох, квасоля (5–6)

Огірок, цибуля, картопля рання, томат, пшениця озима

Кавун, диня (8–10), гарбуз (2–4)

Трави багаторічні, озимі зернові, горох, картопля

РЕГОПЛАНТ -

Таблиця 2. Системи вирощування овочевих культур у спеціалізованих сівозмінах Інтенсивна (стандартна):

Адаптивна (рекомендована):

Сівозміна

Основний обробіток ґрунту

Сівозміна

Основний обробіток ґрунту під наступну культуру

1. Картопля рання

Оранка

1. Картопля рання + люцерна

Нульовий

2. Квасоля

Оранка

2. Люцерна на насіння

Нульовий

3. Огірок

Оранка

3. Люцерна на насіння

Оранка

4. Томат ранній

Оранка

4. Томат ранній + (тритикале яре + вика яра)

Нульовий

5. Морква

Оранка

5. Морква (літня сівба) + восени внесення 40 т/га перегною

Весною – глибокий безполицевий; Восени під цибулю – оранка

6. Цибуля ріпчаста

Оранка

6. Цибуля ріпчаста + восени (тритикале озиме + вика озима)

Нульовий

7. Капуста білоголова пізньостигла розсадна

Оранка

7. (Тритикале озиме+вика озима) на сидерат + Капуста білоголова пізньостигла розсадна

Весною під капусту – безполицевий; Восени під буряк столовий – оранка

8. Буряк столовий

Оранка

8. Буряк столовий

Оранка

біозахисний регулятор росту рослин природного походження НО

Е БЛ РО

Зеленим кольором виділено елементи біологізації

впровадження інновацій через елементарну відсутність достатньої кількості великотоварних сільськогосподарських підприємств. Установлено, що у 1990 році питома частка таких підприємств у загальному валовому виробництві овочів становила 73%, у 1995 р. – 27%, 2000 р. – 17%, а в останні роки –14% (у т. ч. близько 3% – у фермерських господарствах). Отже, на даний час 86% овочів виробляють у господарствах населення. Однією з головних причин згортання великотоварного сектора, окрім усього іншого, є високі витрати грошових та людських ресурсів на одиницю площі порівняно з іншими сільськогосподарськими культурами. Адже виробництво овочів характеризується багаторазовими зборами врожаю, продукція їх швидко псується і погано транспортується. Так, на вирощування 1 га овочевих культур у середньому необхідно 600–800 людино-годин. В умовах різкого зростання цін на енергетичні ресурси і матеріально-технічні засоби необхідно віддавати перевагу адаптивним та органічним технологіям вирощування овочевих культур, які забез-

СТИМУЛЯЦІЯ

печують енерго- і ресурсозаощадження, підтримують родючість ґрунтів. Основою цих технологій є біологізовані сівозміни. Функціонування науково обґрунтованої сівозміни забезпечує виконання завдань виробництва овочів, сприяє підтриманню належного фітосанітарного стану посівів і збереженню родючості ґрунту. Результати наукових досліджень свідчать, що від впровадження оптимальних сівозмін урожайність овочевих культур підвищується на 18–25%. За радянських часів переважну частку овочів виробляли у великотоварних спеціалізованих овочемолочних господарствах. У таких агроформуваннях для забезпечен-

НІ

Ї РА УК

• здійснюється за рахунок продуктів життєдіяльності грибів-мікроміцетів, виділених з кореневої системи женьшеню • препарат стимулює підвищення врожайності овочевих, ягідних, плодових культур від 15% • підвищує імунітет, стійкість рослин до хвороб • підсилює стійкість рослин до несприятливих погодних умов • стимулює зниження фітотоксичної дії пестицидів та гербицидів

ЖИВЛЕННЯ • завдяки комплексу мікроелементів (В, Си, Mn, Zn, Co, Fe, J, Mo) в біологчно активній (хелатній) формі, легко і швидко засвоюється рослиною

ЗАХИСТ • здійснюється завдяки природному комплексу, що складається з 8-ми видів авермектинів

ДП МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України. Харківське шосе, 50, Київ, 02160 Тел.: +38 044 558-0710, +38 067 650-41-31, +38 067 823-02-32; e-mail: agro-bio@ukr.net www.agrobiotech.com.ua

ОВОЩЕВОДСТВО ня галузі тваринництва кормами у сівозміни з овочевими рослинами обов’язково вводили зернові колосові культури і особливо трави бобові багаторічні, які виконували функції кращих попередників для овочевих рослин і, головне, забезпечували (поряд із внесенням органічних добрив) збереження родючості ґрунту, підтримували у сівозмінах належний фітосанітарний стан боротьбою проти збудників кореневих гнилей, нематод, бактеріозів капусти тощо. На зрошуваних землях люцерну доцільно використовувати два роки, бо за тривалішого терміну у ґрунті накопичується багато шкідників (зокрема, дротяників), а посіви починають заростати бур’янами. Після багаторічних трав у першу чергу розміщують огірок та інші рослини родини Гарбузові, а на зрошуваних землях – культури, які вирощують через розсаду – томат, перець, баклажан, капусту (табл. 1). По звороту пласта добре розміщувати всі овочеві культури. У сучасних умовах овочі переважно вирощують за інтенсивних технологій у вузькоспеціалізованих сівозмінах з наявністю тільки овочевих рослин. Через це ґрунт швидко деградує, погіршується фітосанітарний

май 2019

Таблиця 3. Загальні витрати за інтенсивної (стандартної) та адаптивної систем вирощування овочевих культур для Східного Лісостепу України, тис. грн /сівозміну Стаття витрат

Інтенсивна

Адаптивна

Підвищення/ зниження (±), %

Заробітна плата з нарахуваннями

1557

1729

+11

Паливно-мастильні матеріали

307

287

-6,5

Мінеральні та органічні добрива

646

286

-43

Засоби захисту рослин

171

-81

Амортизаційні відрахування

453

360

-20

Ремонт основних засобів

302

240

-20

Витрати, всього

5698

4822

-15

Рівень рентабельності, %

121

160

+32

стан агроценозу і, як наслідок, збільшуються енерговитрати на його обробіток. Застосування за інтенсивних технологій синтетичних добрив і засобів захисту рослин погіршує якість продукції, а іноді зменшується й урожайність. У той самий час у високорозвинених країнах зростають масштаби так званого органічного землеробства, зокрема, в овочівництві. Виходячи з цього, актуальною є розробка і впровадження адаптивної системи вирощування овочевих культур як перехідної до органічної та як альтернативи інтенсивній. Сівозміна за адаптивного овочівництва має бути біологізованою з наявністю багаторічних

бобових трав (у даному випадку – люцерни), а також ґрунтопокривних та сидеральних культур. За відсутності у господарстві тваринництва люцерну доцільно вирощувати на насіннєві цілі, що є більш вигідним, ніж на зелений корм чи сіно. У сукупності вищезазначені чинники (люцерна, ґрунтопокривні та сидеральні культури), а також внесення хоча б на одному полі сівозміни органічних добрив та застосування на частині полів сівозміни безполицевого обробітку ґрунту сприятимуть збереженню його родючості (табл. 2). За адаптивної системи вирощування застосування штучних агрохімікатів зменшено на 50 %, зокрема, мінеральних добрив за рахунок їх локального внесення та підживлення рослин Rost-концентратом. Інтегрований захист рослин базується в основному на біологічних засобах та малотоксичних препаратах. Урожайність овочевих культур за обох систем вирощування майже однакова. Застосування адаптивної системи порівняно з інтенсивною забезпечує підвищення рентабельності виробництва на 32% (табл. 3). Розрахунки наведено для модельного господарства, вони можуть бути змінені з урахуванням наявної структури посівних площ, техніки та матеріально-технічної бази у конкретному агроформуванні.

ПРОЕКТИРОВАНИЕ  СТРОИТЕЛЬСТВО  РЕКОНСТРУКЦИЯ  ПОСТАВКА  МОНТАЖ  СЕРВИС

КОМПЛЕКСНЫЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ХРАНЕНИЯ ФРУКТОВ • Генераторы азота (N2); • Скрубберы углекислого газа (CО2); • Комплексная система измерения, контроля РГС и холодильного оборудования; • Система удаленного доступа и управления параметрами хранения через Internet; • Герметичные двери для камер долгосрочного хранения; • Материалы для обеспечения герметичности камер РГС.

КОМПЛЕКСНЫЕ РЕШЕНИЯ ДЛЯ ХРАНЕНИЯ ОВОЩЕЙ • Система охлаждения; • Система активной вентиляции для картофеля, лука, чеснока; • Сушильная напорная стена; • Сушильная стена «обратного действия»; • Система с подушками; • Система навального хранения.

Incools Engineering – оборудование для хранения, заморозки овощей, фруктов и ягод Представительство в Украине:

г. Киев, ул. Юрия Поправки, 4/39 а, оф. 377

+38 098 271 7070; +38 067 377 2864

am@incools.com

WWW.INCOOLS.COM

ОВОЩЕВОДСТВО

П.В. ЛИХОВИД, к. с.-х. н., н. с. Институт орошаемого земледелия НААН Украины

ОВОЩНЫЕ СЕВООБОРОТЫ И ПРАВИЛА ИХ СОСТАВЛЕНИЯ

В последнее время наблюдается устойчивая тенденция к игнорированию такого важного компонента агротехнологий, как грамотное чередование культур в пространстве и времени, или, по-научному, соблюдение севооборота. Построению правильных севооборотов уделяется крайне мало внимания. Основной упор делается на подбор урожайных гибридов, устойчивых к болезням и вредителям и адаптированных к конкретным условиям аграрного производства; на интенсивную

май 2019

систему орошения и удобрения; не остается без внимания и система защиты культурных растений. Однако пренебрежение севооборотами может сыграть с земледельцем злую шутку. Величину вклада севооборотов в успех аграрного производства трудно переоценить. От правильности составления и тщательности соблюдения чередования культур зависит эффективность практически всех агротехнических мероприятий, а значит, и экономическая эф-

фективность. Севообороты имеют агротехническое, мелиоративное, экологическое, организационно-экономическое значение. Длительное возделывание культурных растений вне севооборотного чередования или при неправильной плодосмене ведет к ряду негативных последствий:  снижаются урожайность и качество продукции;  падает плодородие почвы;  ухудшается фитосанитарное состояние посевов за счет накопления латентных форм сорной растительности, возбудителей грибковых и бактериальных заболеваний, а также фитофагов;  мелиоративное состояние почвы, а также ее физико-химические свойства значительно ухудшаются;  в крупных фермерских хозяйствах возрастают экономические потери вследствие иррациональной организации труда, повышения его затрат, а также перебоев в сроках получения продукции и проблем со сбытом.

ОВОЩЕВОДСТВО

май 2019

Пшеница

Люцерна

Сахарная кукуруза

Лук, чеснок

Капуста

Огурец, кабачки

Картофель

Томат, перец

Горох, фасоль

Свекла

Таким образом, эффективность Оценка предшественников в овощном севообороте производства сельскохозяйственПредшественники ной продукции год за годом снижается. Во избежание негативных Культуры последствий настоятельно рекомендую аграриям ознакомиться с основными правилами составления севооборотов и стараться выПерец, томаты, Д Х Н Н Х Х Х Х Х Х баклажаны полнять их постулаты. Огурец, кабачки Х Х Д Н Н Х Х Х Х Х Давайте рассмотрим базовые вопросы составления овощных севоКапуста Х Х Х Х Х Н Д Х Х Х оборотов. Овощным считается тот Лук, чеснок Х Х Х Х Х УД Н Х Н Х севооборот, в котором не менее 40Картофель Х Х Н УД Х Х Х Х УД Х 60% структуры посевных площадей Горох, фасоль Х Н Х Х Х Х Х Х Н Х отведено под овощные культуры. Корнеплоды Н Х Х Х Х УД Х Х Д Х Основополагающие принципы поСахарная кукуруза Х Х Х Х Х Х Х Д Х Х строения севооборотов можно свести к нижеследующим:  Культуры раннего срока высад-  После требовательных к увлаж Необходимо чередовать культуры ки/сева размещают после кульнению и питанию культур (нас различной глубиной расположетур, рано освобождающих поле. пример, капуста, томаты) следует Представители одного семейства возделывать менее требовательния основной массы корневой си-  должны возвращаться на прежнее стемы. После культур с мощными ные (горох, фасоль). место спустя 4–7 лет во избежакорнями (сахарная кукуруза, корДля удобства оценка предшественнеплоды) выращивать культуры ние накопления фитопатогенов и ников под распространенные овощс мелкой корневой системой (наухудшения фитосанитарного со- ные культуры в открытом грунте представлена в виде таблицы. Отмепример, лук). стояния посевов и почвы.

ОВОЩЕВОДСТВО чу, что ориентиром при составлении рекомендаций служили результаты многолетних исследований Института орошаемого земледелия НААН Украины и Херсонского государственного аграрного университета. Хорошие предшественники (Х) — это лучший вариант, при котором наиболее рационально будет обеспечиваться использование природных, материально-технических, трудовых и финансовых ресурсов. Допустимые (Д) — это тоже неплохие предшественники, однако тут могут быть некоторые нюансы. Так, при повторном посеве сахарной кукурузы по кукурузе следует принять дополнительные меры для предупреждения грибковых заболеваний (особое внимание нужно уделить пузырчатой головне) и позаботиться о возможном увеличении численности фитофагов (например, в нашем конкретном случае особую «заботу» нужно будет проявить о совках). В целом, в катего-

рию допустимых предшественников попадают те культуры, которые не идеальны, но при этом все же весьма хороши и не «конфликтуют» с последующей культурой. Условно допустимые (УД) — это те предшественники, которые не желательны, но в крайнем случае допустимы, если на то есть веские причины. Здесь сложностей будет больше, чем в предыдущем случае, появляется ряд агротехнических нюансов, продуктивность культуры может снижаться. Иногда условно допустимыми являются предшественники, посев после которых целесообразен только при определенных условиях. Например, посев столовой свеклы после капусты белокочанной условно допустим в случае скороспелости последней и высокой культуры земледелия (скороспелость «белокочанки» гарантирует максимально раннее освобождение поля, а высокая культура земледелия подразумевает быструю обработку почвы, внесение

необходимых макро- и микроэлементов, а также своевременный и качественный посев). Размещение овощных культур, требующих тщательной осенней подготовки почвы, после позднеспелых культур допустимо лишь в крайних случаях. Недопустимые (Н) — это предшественники, после которых категорически нельзя высевать культуру. Кроме того, сходные по биологическим требованиям и особенностям агротехники овощи целесообразно объединять в сборные поля: огурцы, кабачки, патиссоны; томаты, баклажаны, перец; морковь, столовая свекла и т. п. Повысить эффективность использования орошаемых земель овощного севооборота помогут промежуточные посевы скороспелых культур (редис), уплотнительные посевы (кабачок с уплотнением столовой свеклой или сахарной кукурузой; кукуруза сахарная с уплотнением фасолью).

ТЕХНІКА ДЛЯ ОВОЧІВНИЦТВА Б і л ь ш е т е х н і к и т а і н ф о р м а ц і ї н а н а ш о м у с а й т і w w w. a d e n a a g r o . c o m

Техніка для пакування овочів в сітку-мішок 20 кг

Cуха чистка для овочів від 69 300 грн.

Інспекційний роликовий стіл від 66 000 грн.

Конвеєр підйомний 4, 5, 6 м

ТОВ «Адена-Агро» 33027, Україна, м.Рівне, вул. Степана Дем'янчука, 8 Тел.: +38 (096) 66-10-100, +38 (095) 070-68-77, +38 (067) 392-50-74, +38 (0362) 460-280 E-mail: adena.rovno@gmail.com https://adenaagro.com

ОВОЩЕВОДСТВО

О. ПОЗНЯК, Дослідна станція «Маяк» ІОБ НААН, Чернігівська область

ДРIБНОЗЕРНI ВИДИ ВIГНИ –

УНIВЕРСАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ В Україні останніми роками значно збагатився асортимент зернобобових культур, які використовуються або можуть бути використані в овочівництві. Такими є різні види з роду Вігна (Vigna) – однорічні трав’янисті рослини родини Бобових (Fabaceae). До малопоширених видів вігни, на які варто звернути увагу вітчизняним виробникам і споживачам, належать: кутаста, мунго і промениста. Ці рослини з успіхом можна вирощувати в усіх регіонах України. Щодо ботанічної приналежності цих видів вігни у деяких наукових і популярних спеціалізованих виданнях відмічається певна плутанина: рослини можуть зустрічатися/ідентифікуватися і як 22

май 2019

квасоля, і як вігна. Це обумовлено тим, що до недавнього часу (друга половина ХХ ст.) види належали до роду Квасоля (Phaseolus), проте тепер систематики відносять досліджувані види до роду Вігна (Vigna). На час виділення окремого роду Вігна до нього належали трохи більше півсотні видів, а вже на початку нинішнього століття – понад 200. Це й дикорослі види, а також ті, що введені у культуру і мають велике економічне значення у харчуванні людей не тільки в країнах, розташованих у тропічній та субтропічній зонах, а й по всьому світу. Як відомо, залежно від походження види квасолі і вігни умовно розподіляються на американські і

азіатські. Так, американські види вирізняються доволі великими плоскими бобами з довгим дзьобиком, великим насінням і дрібними прилистками. Натомість для азіатських видів характерні дрібні циліндричні багатонасінні боби без дзьобика, відповідно дрібне насіння і широкі острогоподібні (шпороподібні) прилистки. Саме до азіатської групи й належать рідкісні на теренах України види вігни, описані нижче. Вігна кутаста (вугласта, вуглувата) (Phaseolus angularis (Willd.) W.F. Wight, Vigna angularis (Willd.) Ohwi & H.Ohashi.) Цей один з найбільш поширених видів вігни у світі, проте рідкісний

ОВОЩЕВОДСТВО на теренах України, має досить відому у виробництві синонімічну назву «адзукі». Назва «адзукі» – транслітерація оригінальної японської назви. Японці також вживають запозичену у китайців назву «чозу», що означає «маленька квасоля». У розмовній китайській адзукі називають «хонгдоу» і «чідоу», що означає «червона квасоля», бо майже всі сучасні китайські сорти цього виду мають насіння однорідного червоного кольору. Вігна кутаста широко поширена в Гімалаях (генетичні аналізи, проведені останнім часом, вказують, що адзукі вперше була культивована саме в тій місцевості) і Східній Азії. Так, на Корейському півострові і на півночі Китаю рослину вирощували уже за 1000 років до нашої ери. А близько 1000 років тому рослина була завезена (інтродукована) з Китаю до Японії, де цей вид уведений у культуру й нині має важливе продовольче значення – займає серед бобових друге місце за обсягами вирощування після сої. Адзукі на значних площах вирощується у Китаї, Кореї, на Філіппінах, в Америці, Південній Африці. Погляди науковців на походження цього виду розходяться. Одні впевнені, що вігна кутаста існує тільки в культурному вигляді, і центр її походження невідомий. Інші вважають диким предком цього виду підвид Vigna angularis var. nipponensis, який може схрещуватися з теперішніми сортами адзукі (приналежними до так званого культурного підвиду). Небезпідставно вважається, що саме названий підвид-предок і тепер відіграє дуже важливу роль у гібридизації як джерело цінних генів для новітнього сортименту вігни кутастої. Ботанічна характеристика. Рослини вігни кутастої переважно прямостійкі, кущові, проте зустрічаються і напіввиткі та виткі форми (переважно походженням із Непалу і Бутану). При проростанні насіння не виносить на поверхню

Ділянка пiдтримується у чистому вiд бур'янiв пухкому станi

сім’ядолі. Примордіальні (ті два, що з’являються першими) листки округлі, злегка загострені, завдовжки 5–8 см. Трійчасті листки великі, завдовжки 20–30 см; листочки широкі, злегка опушені. Квітки досить великі (15–18 мм), лимонно- чи золотистожовті, зібрані по 6–10 у короткі китиці. Боби довгі (залежно від сортових особливостей завдовжки 8–15 см), звисаючі, не опушені, циліндричні, вузькі. Насіння за формою циліндричне дрібне або бочкоподібне, розміром 0,5–0,8 см. Маса 1000 насінин 40– 110 г. Як уже зазначалося,

насіння переважно насиченого червоного кольору з білим рубчиком, проте трапляється й інше забарвлення – кремове, жовте, сіре, чорне, коричневе, каштанове, темно-зелене, пістряве (строкате, плямисте: червоно-жовте та інших різноманітних поєднань), іноді крапчасте. Цінність і використання. У кулінарії вігну кутасту використовують так, як і інші види квасолі, зокрема його поживні і дієтичні якості подібні до квасолі звичайної. У продукції багато білку, що добре засвоюється організмом; крохмалю (більше

Рослина вiгни кутастої у фазу цвiтiння

май 2019

ОВОЩЕВОДСТВО 50%), вітамінів групи В. Багата вігна кутаста мінеральними речовинами, зокрема такими цінними хімічними елементами, як залізо, магній і цинк. Натомість у ній мало жирів – близько 1,5 г/100 г продукту. Без підсолоджувачів зерно цього виду придатне для приготування супів, соусів, холодних закусок, салатів, гарніру до м’ясних страв. Перевагою вігни кутастої є порівняно короткий час приготування: зерно не потрібно попередньо замочувати, час варіння близько 40 хвилин. Проте є й специфічне використання зерна вігни кутастої: воно має абсолютно унікальний для бобових приємний ніжний солодкуватий смак і «кондитерський» аромат. Отож, на Сході його головним чином використовують для приготування солодощів, змішуючи в різних пропорціях з цукром, водою, крохмалем, рослинними камедями тощо. Із зерна готують солодку червону бобову пасту, начинки для випічки, десерти, солодкі супи. Солодка паста з цього виду вігни називається «ан», вона є універсальним наповнювачем тістечок, вафель, кексів, пряників, компонентом для морозива. Крім вігни кутастої для приготування такої пасти можуть використовуватися й інші бобові,

Насiння квасолi кутастої перважно червоного забарвлення

але паста з адзукі має переваги завдяки насиченому червоному кольору, солодкому аромату і характерній зернистій структурі. Бобова паста широко використовується і в солодких стравах китайської кухні. Для прикладу, у китайських закладах харчування можна скуштувати солодкий суп з адзукі – «червоної квасолі», зварений із додаванням цукру, насіння лотоса і цукатів. Із зерна вігни кутастої мелють борошно, що також іде на випікання кондитерських виробів. Вігну кутасту можна споживати у вигляді проростків, які використовуються для приготування вітамінних салатів. Із проростків також готують гарячий напій – сурогат чаю. У бобах цього виду вігни значний вміст грубих волокон, які покращу-

Залистянiсть рослин вiгни кутастої за оптимального догляду сильна

май 2019

ють моторику кишечнику, запобігають розвитку запорів. Вігна мунго (Vigna mungo (L.) Hepper) У науково-практичній літературі, у виробництві, а також стосовно продукції – зерна, зелених бобів та проростків часто вживається синонімічна назва цього виду – «урд». За більш розлогою класифікацією розрізняють два різновиди (підвиди) урду: культурний – V. mungo (L.) Hepper var. mungo та дикорослий – V. mungo (L.) Hepper var. silvestris. Ботанічна характеристика. Вігна мунго, принаймні розповсюдженого в Україні сортименту – невисока, заввишки 20–50 см (на батьківщині є сорти високорослі, проте, вірогідно, вони більш пізньостиглі і будуть неконкурентоспроможними в Україні), компактна, прямостійка трав’яниста однорічна рослина. Коренева система доволі добре розвинена, проникає на глибину до 1,5 м, добре «утримує» рослину – у порівнянні з, наприклад, адзукі, рослини при дозріванні, надмірному удобренні чи зволоженні практично не полягають. Листки трилопатеві, довжина кожної частки залежно від сорту і стану рослини довжиною 5–10 см, шириною 5–7 см, за формою частки гостро-овальні, черешки до 10 см. На квітконіжці у пазухах листків розцвітає 5–6 дрібних квіток яскраво-жовтого забарвлення. Рослина самозапильна. Цвітіння триває лише кілька годин, зазвичай зав’язується

ОВОЩЕВОДСТВО і достигає 3 боби. Боби вкриті жорсткими ворсинками, завдовжки 4–7 см, шириною близько 0,5 см, з невеликим гачкоподібним носиком. У бобі формується 4–10 насінин переважно чорного забарвлення, їх форма переважно еліпсоподібна. Цікава (і цінна!) властивість насіння вігни мунго – його схожість зберігається протягом 20 (а за сприятливих умов – навіть до 50) років. Вегетаційний період залежить від сортових особливостей, погодних умов і становить 80–110 діб. Цінність і використання. Основний напрям використання вігни мунго в кулінарії – споживання у вигляді проростків, які використовуються в дієтичному харчуванні для приготування різноманітних страв, зокрема вітамінних салатів. Саме популярність такої продукції у теперішній час і обумовлює поширення рослини у світі. Навіть у країнах, де через кліматичні умови вирощування урду неможливе, за рахунок завезення зерна реально отримувати проростки цілорічно. При цьому використання зерна урду для отримання проростків має низку переваг, оскільки вони краще зберігаються, засвоюються організмом та не викликають метеоризму. За вмістом незамінних амінокислот

Сходи урда

Рослина у фазі цвітіння

з урдом не зрівняється жодна інша бобова культура. Генетичне різноманіття урду невелике, до прикладу, зараз колекція ВІРу налічує лише півтори сотні зразків. Останнім часом зерно вігни мунго можна придбати у торговельній мережі за назвою «мунг», яка є оригінальною і походить із мови хінді (під цією назвою реалізовується й зерно машу зеленого, проте принаймні за забарвленням насіння визначити вид не складно). До слова, є сорти урду й із зеленим забарвленням насіння, а машу – з чорним, і

тоді вже видову приналежність рослини можливо визначити тільки у період вегетації за іншими морфологічними ознаками і особливостями, притаманними тому чи іншому виду цих представників роду Вігна. Це дуже давня культура, за деякими джерелами споживали її ще понад 3–4 тисячі років тому. У їжу використовуються також зелені боби вігни мунго, значно рідше – й молоді листочки, з яких готують супи, салати, каші та інші традиційні в азіатських країнах страви. У молодих листочках накопичується до 8% лимонної кислоти. Використовують зерно вігни мунго також і у стиглому вигляді, сухе воно містить 20–27% білка. У Індії і Пакистані страва з вареного цільного або розколотого і очищеного зерна називається дал. Існують страви, коли зерно урду варять разом із рисом, обидва продукти готуються одночасно. У Індії із зерна мелють борошно, з якого випікають хліб. Хімічний склад зерна вігни мунго характеризується високим вмістом білка, вуглеводів, вітамінів (В1, В2, РР), мікроелементів (заліза, калію, кальцію). Як лікарська рослина використовується в Аюрведичній медицині: усуває розлади травної системи, сприяє виведенню з організму токмай 2019

ОВОЩЕВОДСТВО

Стиглі боби чорного забарвлення

синів, знижує рівень цукру в крові, сприяє покращенню роботи серцевосудинної і нервової систем; використовується у вигляді компресів при захворюваннях шкіри, застосовують як засіб від випадіння волосся. Третій вид, який доцільно віднести до цієї групи бобових – вігна промениста (Vigna radiata (L.) Wilczek, синоніми – Phaseolus aureus Roxb., Phaseolus radiatus L.). У виробництві поширена назва цього виду – маш зелений. Останнім часом зерно вігни променистої, а саме зеленозерних сортів, можна придбати у торговельній мережі за назвою «мунг», яка є оригінальною і походить із мови хінді. Це також дуже давня культура, за деякими джерелами споживали її більше 7 тисяч років тому. Батьківщиною вігни променистої є Південно-Східна Азія (територія Індії, Пакистану і Бангладеш). Широкого поширення рослина набула в Японії, Кореї, Туркменістані, Таджикистані, Узбекистані та багатьох інших країнах, де має статус незамінного продукту у традиційних місцевих кухнях. У промислових масштабах вирощують маш у Китаї, Індонезії, Таїланді, на Філіппінах, та, зрештою, по всьому субтропічному 26

май 2019

поясі. Розведенням займаються і у особливо посушливих місцевостях Південної Європи та США. Ботанічна характеристика. Коренева система вігни променистої потужна, має добре розвинутий стрижневий корінь з численними бічними розгалуженнями. Стебло пряме, мало гіллясте, жорстко опушене, ребристе, заввишки в залежності від сортових особливостей від 20 до 150 см (в наших умовах вирощуються переважно форми заввишки 30–50 см). Прилистки голі, яйцеподібні або широко яйцеподібні, від 1 до 1,8 см завдовжки; непарний листок майже трикутний. Листки складаються з трьох листочків з нерівними боками, вони досить великі, хвилясті, зеленого чи темнозеленого забарвлення. Квітконоси пазушні, довгі. Квітки жовті, світложовті (лимонні) або фіолетово-жовті, зібрані в 2–8-ми квіткові китиці, гермафродитні, типової для бобових будови. Квітування починається з верхніх гілок, цвіте рослина в липні–серпні, насіння достигає в серпні–вересні (вегетаційний період триває до 100 діб, а у пізньостиглих сортів період достигання затягується навіть до жовтня). Плід у вігни променистої – багатонасінний, опушений вузький біб,

завдовжки від 5 до 20 см; за формою – циліндричний, за забарвленням – світло-коричневий або чорний. Насіння дрібне, гладеньке, з глянцевим блиском, овальної форми. Маса 1000 насінин 20–80 г. Забарвлення зерна буває жовте, коричневе різних відтінків і інтенсивності або зелене, у деяких сортів воно крапчасте. Доречно зауважити, що поширений різновид машу «зелений» називається так саме через зелене забарвлення стиглого насіння, а не зібраний у вигляді недостиглого, молодого зеленого зерна (типу фляжеоль), як це іноді подається у деяких спеціалізованих періодичних виданнях та в мережі Інтернет. Оскільки маш рослина самозапильна, поряд можна вирощувати різні сорти даного виду. Цінність і використання. Боби вігни променистої містять велику кількість білка (близько 25%), клітковину і вітаміни (групи В: В6, В9, В2, В1, В3, а також А, С, К, Е), мікроелементи (калій, кальцій, натрій, магній, залізо, фосфор). Дієтологи радять споживати маш всіма без винятку. Боби – невід’ємна складова раціонів вегетаріанців

Молода рослина вігни променистої

ОВОЩЕВОДСТВО і веганів, прихильників здорового харчування. Вміст білку і заліза обумовлює корисні властивості їжі, приготованої із машу, що здатна повноцінно замінити м’ясо. Калорійність – 300 ккал (маш вживають для зменшення ваги при ожирінні саме як низькокалорійний продукт), харчова цінність 100 г бобів: білки – 23,5 г, жири – 2 г, вуглеводи – 46 г. Їдять боби цілими, лущеними або пророщеними. Страви з додаванням машу смачні і поживні. Зерно у супі або як самостійна страва вариться близько 40 хвилин без попереднього замочування (на відміну від багатьох інших видів квасолі і вігни). За смаком маш нагадує квасолю з ніжним горіховим присмаком. Вареним він використовується у якості гарніру до основних м’ясних страв. Добре поєднується з різними соусами, овочами, морепродуктами, м’ясом; із прянощів – з часником та імбиром. Крохмаль, одержаний із бобів вігни променистої (вміст його у зерні до 50%), використовується для виробництва спеціального виду китайської «скляної» локшини – «феньси», або «фунчози», що має у поперечному перерізі круглу форму різного діаметру і набуває після варки напівпрозорого вигляду (продається висушеною, причому в Україні часто як рисова локшина або вермішель; використовується для приготування супів, салатів, смажених у фритюрі страв). В узбецькій і таджицькій кухнях відома страва за назвою маш-кічірі, або шавла-маш – це такий собі вегетаріанський плов, або каша із суміші рису і нелущеного маша з додаванням олії. Лущені боби (після видалення зеленої оболонки) мають світло-зелене забарвлення і відомі в індійській кухні як «дал», або «дхал», з якого, зокрема, готують традиційну індійську страву за однойменною назвою. Із пасти, приготованої з вігни променистої – зеленого машу, печуть млинці, готують крем, її дода-

ють у різні напої, використовують як начинку, з неї готують десерти (наприклад, желе, морозиво) і кічарі – головну страву аюрведичної кухні. Традиційною східною закускою є маш, смажений у фритюрі. Ростки бобів вігни променистої завдовжки декілька сантиметрів – типовий компонент азіатської кухні. Їх не важко отримати самотужки в домашніх умовах, оскільки за оптимальних умов – тепло і достатня кількість води – насіння проростає вже за добу. Сирі проростки за смаком дещо нагадують зелений горошок. І сирий, і відварений маш, і ростки використовують у різноманітних салатах. До прикладу, в’єтнамці сирі проростки використовують як начинку в пиріжки та рулети. З проростків можна приготувати соус до риби та м’яса. Для цього треба взяти 150–200 г пророслого машу, 1 чайну ложку насіння кунжуту або зерен гірчиці (для любителів гострішого), 1 ківі, подрібнену зелень петрушки, базиліку (васильків справжніх), кропу, руколи (індау посівного або дворядника тонколистого), за бажанням – зелень часнику і/або цибулі; посолити за смаком, додати 1 чайну ложку лимонного соку, по 1 чайній ложці оливкової та лляної олії і збити у блендері до однорідної маси. А

отримати ростки вігни променистої за сприятливих умов – температури і зволоження – можна вже за добу– дві після закладання насіння на пророщування, оскільки воно швидко проростає. Боби вігни променистої мають антиоксидантні властивості і здатні прискорювати загоювання термічних опіків, виводити шкідливі речовини із кишечнику, справляють сечогінну і гіполіпідемічну дію. Проросле насіння містить аскорбінову кислоту, залізо, кальцій, що сприятливо діє на перебіг інфекційнозапальних захворювань: бронхіту, ларингіту, синуситів і ринітів. В китайській народній медицині вживати вігну променисту радять при харчових отруєннях, до прикладу, отруйними грибами, рослинами, важкими металами чи пестицидами. Каша із зерна – гарний засіб для лікування вугрової висипки, загоювання дрібних ранок і дерматитів, отож останнім часом з’являються косметичні препарати з додаванням борошна з бобів цієї рослини. На відміну від інших бобових, вігна промениста містить мало олігоцукрів (цукри, що не перетравлюються в організмі людини). Проте його споживання людьми, у котрих є порушення травлення, може викли-

Сходи вігни променистої

май 2019

ОВОЩЕВОДСТВО кати реакції індивідуальної несумісності, а за надлишкового вживання – диспепсію і метеоризм. Регулярне вживання крупи із зеленого машу посилює розвиток інтелекту, сприяє лікуванню астми, алергії, артриту, серцево-судинних захворювань (судини стають міцнішими і більш еластичними, очищаються від холестеринових бляшок), справляє позитивний вплив на нервову систему, поліпшує гнучкість суглобів, знижує артеріальний тиск тощо. Вважається, що страви із вігни променистої регулюють температуру тіла і запобігають тепловому удару. Зелена маса – цінний корм, її згодовування підвищує жирність молока у корів. Вігна промениста, подібно до інших бобових рослин, є хорошим попередником для наступних у сівозміні культур.

БАЗОВА АГРОТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ДРІБНОЗЕРНИХ ВИДІВ ВІГНИ Ділянки для вирощування досліджуваних дрібнозерних видів вігни вибирають з сонячною експозицією, що добре прогріваються. Кращі ґрунти легкого гранулометричного складу, водопроникні, з нейтральною реакцією. Кращими попередниками для культури є багаторічні трави, озимі і ярі зернові, просапні (картопля, буряки, овочеві – за винятком представників родини Бобових, що мають спільних шкідників і збудників хвороб). Не слід використовувати у якості попередника ті рослини, що дають після себе падалицю, яка буде пригнічувати рослини вігни через низькорослість переважної більшості сортів. Самі рослини є добрими попередниками для наступних культур у сівозміні, адже у результаті симбіотичної взаємодії з бульбоч28

май 2019

Квітка вігни променистої

ковими бактеріями за вегетаційний період накопичують у ґрунті атмосферний азот. За обробки насіння цих видів вігни відповідними штамами бульбочкових бактерій при сприятливих погодних умовах рослини повністю забезпечують себе азотом. Коли така обробка не проведена, доцільно під передпосівну культивацію внести 20–30 кг за діючою речовиною азотних добрив. Повертати на попереднє місце види можна через 3–5 років, аби запобігти ураженню грибковими хворобами. Технологія вирощування дрібнозерних видів вігни подібна до загальноприйнятої в певній зоні для значно поширенішого виду – квасолі. Основний обробіток розпочинають відразу після збирання попередника. Проводять лущення дисковими лущильниками у двох напрямках на глибину 8–10 см з метою подрібнення, загортання рослинних решток, підрізання бур’янів, що вегетують, і провокування до проростання насіння бур’янів. Якщо поле засмічене коренепаростковими бур’янами, застосовують лемішні лущильники. В даному випадку глибина першого обробітку становить 12–14 см, а другого, що проводиться через два тижні, 14–16 см. Через 15–20 діб, залежно від погодних умов, проводять оранку на

глибину орного шару та за необхідності – при масовому з’явленні сходів бур’янів – проводять культивацію зябу на глибину 10–12 см. Рано навесні, при настанні фізичної стиглості ґрунту, ділянку боронують у два сліди з метою затримання вологи. Перед сівбою проводять культивацію у два сліди на глибину 8–10 см з одночасним боронуванням. Доцільно передпосівний обробіток проводити комплексними агрегатами, здатними за один прохід провести декілька операцій: розпушити ґрунт до дрібногрудкового стану, вирівняти і ущільнити його. При цьому максимально зберігається волога у ґрунті та створюються оптимальні умови для сівби насіння і його дружного проростання. Сівба, зокрема на Чернігівщині, проводиться у другій декаді травня, коли ґрунт прогріється не менше, ніж до 15о С, і мине загроза пізньовесняних приморозків. Глибина загортання насіння 3–5 см (зважаючи на дрібнонасінність культур, слід враховувати, що, особливо за недостатньої кількості вологи, мілко зароблене у грунт насіння не здатне адсорбувати достатню для проростання її кількість, і сходи можуть засихати; сходи з насіння, навпаки, надмірно заглибленого при сівбі, також можуть бути ослабленими, а при

ОВОЩЕВОДСТВО надмірному зволоженні грунту – ще й уражатися патогенними грибами). Ширина міжряддя – від 45 до 70 см, норма висіву променистої і мунго 25–30 кг/га, кутастої – до 50 кг/га. На добре окультурених ділянках, не засмічених багаторічними бур’янами, можна висівати дрібнозерні види вігни вузькорядним способом, з шириною міжрядь 15–30 см. Після сівби ділянки доцільно прикоткувати, аби поліпшити контакт насіння з грунтом і вирівняти поверхню для проведення більш якісного догляду за рослинами (проведення міжрядного обробітку у найбільш ранні терміни після з’явлення сходів). Сходи з’являються приблизно за два тижні після сівби, на початку вегетації рослини розвиваються досить повільно, саме тому необхідно першочергово контролювати стан засміченості поля бур’янами, падалицею рослинпопередників і проводити боротьбу з ними. Упродовж вегетаційного періоду ґрунт підтримують у пухкому, чистому від бур’янів стані. Для цього проводять не менше 3–4 розпушувань міжрядь від початку масових сходів до змикання рядків, особливо за масової появи бур’янів, утворенні кірки після дощів чи поливів. Це сприяє збільшенню у ґрунті доступних рослинам запасів пожив-

них речовин, води, повітря, створюється сприятливий температурний режим, більш активно проходять мікробіологічні процеси, добре розвивається коренева система. За необхідності проводять 1-2 прополки у рядках, а за умов загущення сходів першу прополку суміщають з формуванням густоти стояння рослин (відстань між рослинами у рядку 5 см). Дрібнозерні види вігни потребують підвищеної температури повітря, види характеризуються підвищеною жаростійкістю, однак вони чутливі до грунтової засухи – може відбуватися опадання бутонів і, у результаті, зменшення урожайності. Тому за посушливих умов необхідні регулярні поливи, аби запобігти цим негативним явищам і нівелювати їх вплив на продуктивність рослин. Рослини вимогливі до вологості ґрунту і повітря особливо в періоди проростання насіння і утворення плодів, але не переносять надмірного перезволоження і застою води. Причому полив дощуванням може спровокувати поширення грибкових хвороб, тому варто поливати по борознах або користуватися сучасними технологіями крапельного поливу. За достатнього зволоження, при недотриманні густоти рослин, вне-

Насіння вігни променистої – зеленого машу

сення надмірної кількості добрив тощо боби на рослині достигають не одночасно: відповідно в нижній частині вони готові до збирання, а у верхній – зелені, іноді навіть можна спостерігати продовження цвітіння. Тому збирають описані види переважно роздільним способом: рослини скошують за вологості насіння 14–16%, дозарюють у валках протягом 3–7 діб залежно від погодних умов, що склалися на період збирання, після чого обмолочують. При одночасному достиганні бобів проводять пряме комбайнування. Достиглі боби стають щільними і при дотику розтріскуються, насіння розлітається. Аби цього уникнути, збирати ліпше у похмуру погоду, вранці, адже обмолот рослин урду в суху сонячну погоду призводить до значних втрат урожаю. При збиранні вігни комбайнами необхідно зменшити швидкість обертів барабану до 300–400 об./хв., опустити підбарабанник, за можливості замінити сталеві била на дерев’яні. Відразу після обмолоту задля уникнення самозігрівання вороху і насіння його очищають і сушать до вологості 12%. У підсумку можна стверджувати, що описані дрібнозерні види вігни – мунго, кутаста і промениста – цілком заслуговують на визнання у вітчизняного споживача. Це рослини універсального використання, зокрема для модного нині напряму – отримання проростків упродовж усього року. Є підстави констатувати, що на вітчизняному насіннєвому ринку з’являється сортимент (хоч не «офіційні» сорти, а сортозразки переважно іноземного походження, проте з комплексом цінних господарських ознак), адаптований для вирощування в усіх природно-кліматичних зонах України. Однак при постійно зростаючому попиті на цю продукцію поки що спостерігається низька її пропозиція, а відтак і порівняно висока ціна на насіннєвий матеріал. май 2019

ЭТО ИНТЕРЕСНО

Мария ГАЗНЮК, куратор коллекции пряно-вкусовых растений НБС им.М.М.Гришка

БАЗИЛИК – БЫТЬ ЗДОРОВЫМ ВЕЛИТ

Базилик – сегодня известное почти всем растение. Однако это не просто зелень, обогащающая кулинарные блюда, а универсальное растение для любых блюд – сладких, соленых, для консервации и изумительных чаев. Он широко используется как свежим, так и сушеным, и даже маринованным. Но все же мало кто знает, насколько огромное разнообразие базиликов в мире. Семейство базилик включает сегодня более 40 видов различных ароматных растений родом из субтропиков и тропиков. Именно от греческого слова «пахнуть» происходит родовое название базилика – Ocimum. Большинство из них – многолетники у себя на родине, а в нашей зоне выращиваются как однолетние культуры. В Украине относительно широкое распространение имеет лишь Базилик обыкновенный, Ocimum basilicum, его формы и сорта. Наиболее известные формы – лимонная и коричная, а сорта самых разнообразных размеров, вкусов и ароматов. Базилик обыкновенный (душистый) – однолетнее в культуре растение 30–70 см вы30

май 2019

сотой. Листья блестящие, часто мелкозубчатые, их окрас и размер зависит от сорта – от светло зеленого, до пурпурного, длиной 2,5–7 см. Этот вид требователен к теплу, свету, влаге и плодородию почв. Поскольку семена прорастают при температуре выше 10 0С, для раннего получения зелени эту культуру часто выращивают рассадным методом. Оптимальная температура для роста растений 20–25 0С. Запах культуры обусловлен наличием эфирного масла (до 1%), его максимальное количество накапливается в фазе бутонизации. Состав эфирного масла (основные компоненты – линалоол, эстрагол, эвгенол, камфора и др.), а значит и запах растений очень изменчив и зависит от почвы, климата и генетических особенностей растений. Этому виду свойственен широкий полиморфизм генотипа (изменчивость), по этой причине сохранить сортовые особенности в поколениях, особенно если сортов на участке много, бывает очень сложно – в сеянцах второго поколения могут появиться растения с самой разнообразной гаммой вкуса и запаха.

Базилик обыкновенный давно используется в кулинарии, в свежем виде – в первых и вторых овощных блюдах, он улучшает вкус и усвоение блюд из бобовых, капусты и томатов, придает оригинальный вкус и запах соусам, маринадам и уксусу, блюдам из яиц и соленого творога. В сушеном виде в сырье базилика происходит трансформация ряда ароматических веществ, что изменяет его аромат и вкус, он становится тонким и изысканным. В сушеном виде базилик часто сочетают с другими пряностями – вместе с чабером он усиливает остроту, а с розмарином придает блюду перечный вкус. В последнее время базилик стали широко применять в выпечке – пряном печенье, пицце, соленых хлебцах, круасанах и даже в начинке для вареников соленым творогом. В нашей стране давно и с успехом культивируются и другие виды базилика, чрезвычайно интересные для применения не только в кулинарии, а и в медицине, парфюмерии, косметике. Базилик священный (тонкоцветный) - Ocimum tenuiflorum (O. sanctum ) – сегодня это растение

ЭТО ИНТЕРЕСНО приобрело широкую популярность под названием «специи из Индии туласи». Базилик священный – одно из основных растений в Аюрведе, является священным растением в Индии, где ежедневно применяется в священных ритуалах, в кулинарии и как универсальное средство от всех болезней. Это вид базилика широко применяется и в тайской кухне. У себя на родине это многолетний полукустарник, в условиях открытого грунта в Украине выращивается как однолетник. В коллекции НБС им. М.М.Гришка этот вид успешно выращивается еще с 1976 г., при непосредственном посеве в грунт в апреле цветет уже в середине лета и всегда формирует полноценные семена. Надо отметить, что особенно в последние засушливые годы этот вид оказался самым устойчивым видом базилика, одновременно и холодостойким, а так же способным обходиться минимальным поливом, в отдельные годы даже дает самосев. Базилик священный отличается от обыкновенного легким опушением всего растения – листьев и стеблей, а также во время цветения у него одревесневает нижняя часть стебля, поскольку в природе это полукустарник. Запах у этого вида тоже сильный, особенно в сушеном виде, вкус вяжущий. Растение обладает свойствами адаптогена и снижает уровень сахара в крови, научно подтверждены его обезболивающие свойства (благодаря наличию эвгенола), а так же антиоксидантные (снижение уровня стресса). Появляется все больше доказательств того, что туласи может справиться с физическим, химическим, метаболическим и психологическим стрессом посредством уникальной комбинации фармакологических действий. Антимикробная активность растения имеет широкий спектр действия, эти свойства растения Аюрведа использует тысячи лет для лечения воспалений

разного происхождения. Считается, что ежедневное употребление туласи предотвращает болезни, способствует общему здоровью, хорошему самочувствию и долголетию, а также помогает справляться со стрессами повседневной жизни. Это растение также широко используют на родине для отпугивания вредоносных насекомых. Вырастить базилик священный легко даже безрассадным способом – посев производят в середине апреля на постоянное место с междурядьями 30 см. Растение накапливает больше ароматических веществ на теплых солнечных участках. Листья можно использовать ежедневно, добавляя к гарнирам и салатам в свежем виде, траву заготавливают в стадии цветения, срезая растение на половину высоты, что позволяет ему отрасти и зацвести еще раз. Сушеный туласи используют в чаях, настойках, соусах, пряных блюдах и выпечке. Базилик эвгенольный Ocimum gratissimum – выращивается в Украине с 1974 г. В природе – полукустарник высотой до 1,5 м с крупными, до 12 см листьями, более грубыми, чем у базилика обыкновенного, покрытыми короткими волосками. Содержит до 0,8% эфирного масла, боле 60% ко-

торого составляет эвгенол, именно он обуславливает приятный корично-гвоздичный запах всего растения. Из этого растения получают эфирное масло для использования в промышленности вместо гвоздичного, а также используют в производстве ванилина. Поскольку это очень теплолюбивый вид, его выращивают только рассадным методом, при посеве до середины марта и высадке в грунт в конце мая растение успевает сформировать полноценные семена. Схема посадки 15–20 см между растениями в ряду и 30–40 см междурядья. Маточники также успешно зимуют в комнатных условиях. Комфортная температура для этого вида 22–30 0С, при температуре ниже +10 0С растения полностью прекращают рост. Эвгенольный базилик требователен к влажности и плодородию грунта, хорошо развивается только на солнечны местах. Листья растений чаще используют в сушеном виде – в маринадах, выпечке и кулинарных блюдах вместо гвоздики или корицы, а также для отдушки уксуса и напитков, в соусах. Растение обладает противовоспалительной и антимикробной активностью, способно помочь избавиться от депрессии и повысить трудоспособность. Все виды базилика можно выращивать круглогодично при наличии теплого и светлого места зимой. Они хорошо переносят пересадку, быстро кустятся и снова отрастают при срезе на зелень верхушек. Употребляйте его ежедневно, и будете всегда здоровы. Про базилик уважительно говорят на Кавказе: «Кто базилик жует, тот долго живет». май 2019

ЭТО ИНТЕРЕСНО

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

ОВОЩНАЯ СТОЛИЦА КНР

май 2019

а продукцию из провинции Шаньдун экспортирую во многие страны мира. Однако еще 30 лет назад Шоугуан был полупустынным городом-

призраком с единственной дорогой и придорожным ресторанчиком. Почва в окрестностях города считалась неплодородной, существовал дефицит воды.

Фото выставки Shouguang Vegetable Expo

Двадцатого апреля в Китайской Народной Республике в городе Шоугуан провинции Шаньдун стартовала 20-я Международная овощная научно-технологическая выставка «Shouguang Vegetable Expo». Экспозиция занимает 450000 квадратных метров, из них 165000 квадратных метров внутреннего пространства, где размещены 12 павильонов, модельные овощные теплицы, музей овощей и открытые выставочные площадки. На выставке представлены более 100 передовых технологий, 80 высокотехнологичных моделей культивирования овощных культур, более 320 новых образцов китайской селекции. Столь грандиозное мероприятие недаром проводят в Шоугуане. Ведь этот город по праву называют «родиной китайских овощей»,

ЭТО ИНТЕРЕСНО

В 80-х годах прошлого столетия Ван Лэи – староста деревни Саньюаньчжу, что в пригороде Шоугуана, путем длительного изучения и неоднократных экспериментов разработал метод круглогодичного выращивания овощей в теплице. Он взялся за создание программы развития села и предложил жителям совместно заняться производством тепличных овощей. Но для строительства теплиц нужны были средства и материалы, которые можно приобрести в кредит. Поэтому местное население настороженно отнеслось к программе Ван Лэи. Однако сельскому старосте удалось найти 17 единомышленников, кото-

рые построили экспериментальные тоннельные теплицы. К концу сезона они получили отличный урожай огурцов. Спрос на свежую продукцию превысил ожидания. Прибыль с каждой тоннельной теплицы составила около 30 тыс. юаней, в то время как килограмм свинины тогда стоил 5 юаней. Теплицы строились одна за другой. Доходы овощеводов росли, что стимулировало развитие бизнеса. В настоящее время в районе Шоугуан площадь земель, отведенных под овощи, превышает 53 тысячи гектаров. Из них половину занимают теплицы, где выращивают зимние сорта и гибриды овощей.

Благодаря динамичному развитию овощеводства объемы экспорта овощей из окрестностей Шоугуана ежегодно увеличиваются. Ныне здесь выращивается четверть всей китайской овощной продукции. В условиях жесткой международной конкуренции необходимо было повышать ее качество. Для этого руководство города Шоугуан приняло ряд важных мер. Были введены обязательные для всех производителей стандарты выращивания, ограничивающие использование химических удобрений и ядохимикатов. Для того, чтобы вывести шоугуанскую овощную продукцию на международный рынок, был реализован план развития высокоурожайного и высокоэффективного сельского хозяйства. В настоящее время благодаря стандартизации производства овощи района Шоугуан обладают высокой конкурентоспособностью на международном рынке. Существует зарегистрированная торговая марка «шоугуанские овощи». Кроме того, в Шоугуане был создан центр по проверке качества и безопасности сельскохозяйственной продукции. Результаты работы этого центра признают во многих странах мира. май 2019

УДОБРЕНИЯ Олена КАЩЕНКО, маркетинг-менеджер Павло ІЩУК, експерт з живлення рослин ТОВ «ПЛАНТА ГРУПП

ПIДЖИВЛЕННЯ ЯК ФАКТОР ЯКОСТI ТА КIЛЬКОСТI ВРОЖАЮ

Можна безкінечно сперечатись куди рухається ринок овочевих культур, але один факт залишається незмінним – овочі вирощували, вирощують і продовжать це робити. Для виробників питання стоїть у економічній доцільності та підборі відповідних агротехнологій. Вибір насіннєвого та посадкового матеріалу все більше тяжить до передових виробників, які постійно працюють над селекцією, вдосконалюють характеристики своєї продукції. Це ж саме стосується і ЗЗР – все більше уваги приділяється їх безпечності та ефективності. Тому, обираючи якісне насіння та засоби захисту, ми рекомендуємо підсилювати їх не менш якісними та високотехнологічними системами підживлення. Компанія «ПЛАНТА ГРУПП» пропонує сучасні прогресивні препарати від виробника Quimicas Meristem (Іспанія), які дозволяють забезпечити культури необхідними елементами, допомогти рослинам активно протистояти несприятливим факторам вже починаючи від обробки насіння, вплинути на підвищення якісних показників врожайності. 34

май 2019

ШВИДКЕ УКОРІНЕННЯ ТА ПОТУЖНИЙ СТАРТ

мають різні формуляції макро- та мікроелементів.

Однією з найважливіших передумов формування гідного врожаю є утворення потужної кореневої системи, яка здатна засвоїти максимальні об’єми доступної вологи та елементів живлення. Препарат ВІГОРТЕМ-С з лінійки MERISTEM™ якнайкраще виконує функції стимулятора коренеутворення. Секрет його ефективності полягає в поєднанні гуматів, витяжки бурої водорості, протеїногенних амінокислот та комплексу поживних речовин. Ще однією з переваг є його універсальність у застосуванні – обробка насіння, листові підживлення, системи крапельного зрошення та полив.

СТІЙКІСТЬ ДО ГРИБКОВИХ ПАТОГЕНІВ

НАРОСТАННЯ ЛИСТОВОЇ МАСИ Інтенсивний фотосинтез – основа для отримання високих врожаїв. Найважливішим органом фотосинтезу є листя. Для пришвидшення формування листової маси та покращення її характеристик наші експерти рекомендують застосовувати комплексні добрива з лінійки МЕРІСТЕМ NPK, які

Фітофтороз картоплі, несправжня борошниста роса огірків, біла іржа капустяних, мілдью винограду – найпоширеніші хвороби, викликані несправжніми грибами класу ооміцетів, які завдають неабияких клопотів фермерам. Ми пропонуємо рішення, яке крім пригнічення патогенів має різні комплекси поживних мікроелементів залежно від формуляцій. Лінійка КАФОМ на основі фосфітів має яскраво виражений фунгіцидний ефект на гриби класу ооміцети. На відкритому ґрунті при позакореневому живленні норма застосування – 0,5-1,0 л/га, при поливі – 4 л/га. На закритому ґрунті при позакореневому живленні – 10-40 мл/10 л води, при поливі – 100 мл/сотку.

ПОДОЛАННЯ СТРЕСІВ Важливим аспектом у подоланні стресів будь-якого характеру є нормальне функціонування ферментних систем рослини. З цієї точки зору

УДОБРЕНИЯ потужним антистресантом та біостимулятором являється препарат ЦТА СТИМУЛЯНТ-4, збагачений хелатованими елементами – магнієм, цинком, залізом та марганцем, які є ключовими у активації багатьох ферментних систем. Даний препарат отриманий шляхом переробки Бурої водорості (Ascophyllium nodosum), тому він швидко поглинається рослинним організмом та використовується для подолання негативних впливів. Достатня оптимальна норма застосування для відкритого ґрунту – 0,5-1,0 л/га, для закритого ґрунту – 30-60 мл/10 л води.

АКТИВАЦІЯ ФОТОСИНТЕЗУ Магній – елемент, який бере участь у процесі фотосинтезу, оскільки входить до складу хлорофілу. Він підсилює відновні процеси в рослинах, впливає на утворення вуглеводів, а, отже, на плодоутворення. Дефіцит даного елементу призводить до від-

ПРЯМА МОВА Оксана Войтюк, «Світ насіння АГРОГІД», м.Ковель: З препаратами MERISTEM працюємо другий сезон. Ми самі практикуємо та ведемо фермерів відкритого і закритого ґрунту. Всі хто працював з Вігортемом-С без зайвих слів переходять на нього і в цьому році запитують тільки його. Надзвичайно потужний укорінювач. Хто вирощує інтенсивні гібриди, знають яке навантаження на рослину, як вона реагує на стресові умови (висадка розсади, перепади температур тощо). Саме в такі моменти яскраво видно ефект від застосування препаратів MERISTEM.

мирання тканин листової пластинки, а це пряма загроза урожаю. Щоб цього уникнути наші експерти рекомендують використовувати препарати КАФОМ Mg та КАФОМ K-Mg на відритому ґрунті у нормі 0,5-1,0 л/га, на закритому – 30-40 мл/10 л води. Ще однією особливістю КАФОМів є те, що, завдяки фосфітній основі, вони поглинаються рослинами і починають працювати уже через кілька годин після застосування.

ПІДВИЩЕННЯ ФЕРТИЛЬНОСТІ ПИЛКУ Достатнє забезпечення рослини бором – запорука життєздатності пилку. Препарат ЕТАБОРО (ETABORO), який ми рекомендуємо застосовувати перед та на початку цвітіння, в Європі зареєстрований для органічного землеробства. Бор у ньому міститься в комплексі органічного бор-етаноламіну. ЕТАБОРО не містить важких металів та повністю нетоксичний для рослин. Норма застосування на відкритому ґрунті – 0,5-1,0 л/га, на закритому – 40 мл/10 л води.

ПІДВИЩЕННЯ ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ Вчасне надходження певних поживних речовин до рослинного організму забезпечує якісні показники вирощеної продукції та правильність її форм. Для овочевих культур особливу вагу має кальцій. Він є необхідним компонентом для формування клітинних стінок, які обумовлюють здатність протистояти захворюванням і механічному

ПРЯМА МОВА Василь Ткачик, Мережа магазинів «Атлант», Тернопільська обл.: Мали проблему із забезпеченням кальцієм, яку усунули максимально швидко, застосувавши Аміномакс Ca. Рослини відреагувати дуже добре, чітко проявився біостимулюючий ефект. До Вігортему-С взагалі немає ніяких питань. Замочуємо в ньому розсаду та даємо в корінь. Навесні часто виникають проблеми від перепадів температури, але після його застосування рослини почувають себе добре та без проблем витримують стресові умови.

впливу. Ми пропонуємо препарат, який поєднує в собі кальцій та вільні L-амінокислоти АМІНОМАКС Са (AMINOMAX Ca) або КАФОМ Са, який має фунгіцидну дію на грибкові хвороби, спричинені ооміцетами. Мікроелементи є складовими багатьох ферментів та вітамінів, сприяють активації їх роботи, приймають участь у азотному та вуглеводному обмінах, інтенсифікують фотосинтетичні процеси. Саме тому продукти MERISTEM містять у своєму складі мікроелементи у значній кількості залежно від виду під конкретні умови та культури. Препарати MERISTEM роблять рослини сильнішими, сприяють підвищенню їх опору негативним факторам, посилюють ефективність використання рослинами основних добрив, покращують якість та збільшують врожайність овочевих культур.

ТОВ «ПЛАНТА ГРУПП» Ексклюзивний імпортер в Україні спеціальних мікродобрив MERISTEM™ м. Київ, вул. Сирецька, 35, 2 поверх +380 (44) 500-67-10 info@plantagroup.com www.plantagroup.com Facebook: @PlantaGrupp май 2019

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

Ганна ТКАЛЕНКО, доктор сільськогосподарських наук

БIОЛОГIЧНI ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ПРОТИ ШКIДНИКIВ ОВОЧЕВИХ КУЛЬТУР Для регуляції шкідників в овочевих агроценозах особливого значення набуває біологічний метод їх контролю, складовими якого є біологічні препарати та ентомофаги. Біологічні препарати виготовляють на основі існуючих у природі мікроорганізмів. Тому штучне внесення їх в агроекосистему супроводжується тільки збільшенням кількості патогенів у середовищі, як це відбувається під час природних епізоотій фітофагів. Застосування біологічних препаратів сприяє збільшенню об’єму біотичного середовища та стабілізації біоценотичних зв’язків у агроценозах. З екологічної точки застосування біопрепаратів є альтернативою хімічному захисту рослин. Більшість розроблених біологічних пестицидів – це бактеріальні препарати. Найбільш широко в усіх країнах світу застосовують бактерії групи Bacillus thuringiensis, які досить ефективні і технологічні. Проте досі можливості даної групи ентомопатогенів далеко не вичерпані. З кожним роком виділяються все нові і нові сероваріанти. На даний 36

май 2019

час зареєстровано понад 30 серотипів. Але накопичений банк штамів і серотипів цієї групи бактерій вивчений недостатньо. В Україні на їх основі широко застосовують в агроценозах сільськогосподарських культур для захисту від шкідників бактеріальні препарати Бітоксибацилін і Лепідоцид. Біопрепарат Бітоксибацилін (БТБ-БТУ) виготовляється на основі Bacillus thuringiensis var. thuringiensis, який крім ендотоксину містить термостабільний екзотоксин. Завдяки тому, що в препараті містяться токсини двох типів, він має широкий спектр дії проти лускокрилих, сисних і твердокрилих шкідників. Ефективний проти гусениць 1–2 віків капустяного та ріпакового біланів,

капустяної молі, вогнівок на капусті та інших овочевих культурах. Два обприскування через 6–7 днів проти кожного покоління шкідників забезпечує ефективність на рівні 90–95%. На огірках закритого ґрунту проти павутинного кліща і баштанної попелиці в період вегетації з інтервалом 15–17 днів знижує чисельність шкідників на 86,5–88,0%. Наслідком застосування біологічного препарату Бітоксибациліну є порушення метаморфозу у комах, що проявляється в утворенні великої кількості химерних особин шкідників, зниженні життєздатності та плодючості комах. Бактеріальні біопрепарати Лепідоцид, Лепідоцид-БТУ, Біолет розроблені на основі клітин бактерії Bacillus thuringiensis var. kurstaki, 3 серотип, ендоспор та біологічно активних продуктів життєдіяльності бактерії: білкові кристали-ендотоксин. Біологічні препарати ефективні проти гусениць 1–2-го віку лучного метелика, біланів, капустяної молі, вогнівок, капустяної і сірої зернової, бавовникової совок. За застосування біопрепаратів проти лускокрилих

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ шкідників чисельність їх знижується на 78,5–84,8%. На яблуні 1–2 обприскування в період вегетації через 6–7 днів проти кожного покоління гусениць 1–3-го віку яблуневої молі, п’ядунів, листокруток весняної групи і пильщиків суттєво знижує пошкодженння цими фітофагами. Двохразове обприскування Лепідоцидом – БТУ знижує чисельність капустяної совки на 70 – 80%, капустяного і ріпакового біланів, а також молей до 90%. Ефективний біопрепарат ЛепідоцидБТУ і на картоплі проти картопляної молі (4 л/га) за обприскування посівів і обробки бульб перед закладанням в сховища. Обприскування проводити в період вегетації проти кожного покоління шкідника ( з інтервалом між обробками 7–8 днів). Для захисту від плодожерок застосовують на основі неспорових бактерій роду Pseudomonas препарати Гаубсин, с. і Гуапсин, р. За проведення своєчасних 4 обробок про-

ти 2 поколінь яблуневої і сливової плодожерок ефективність препаратів досягає до 75–85%. В останні роки широко застосовується розроблений біологічний препарат на основі авермектинів Актофіт, КЕ, Актоверм, КЕ проти колорадського жука на картоплі та павутинного кліща – на огірках і трояндах закритого ґрунту. Слід зазначити, що тільки за чіткого дотримання дозволених норм і кратності обробок забезпечується тривале збереження ефективності цього препарату. При застосуванні робочої концентрації Актофіта 0,2% загибель звичайного і червоного павутинних кліщів досягає 80–90,0%, подавляється розвиток близько 40% яєць, на 5-ту добу формування яєць не відбувається, вони висихають, зморщуються. Повторна обробка препаратом після відродження особин, які вижили, забезпечує високий захисний ефект. В боротьбі з колорадським жуком

на картоплі біопрепарати на основі авермектинів необхідно застосовувати проти личинок молодших віків (1-3) і за температури не нижче +200С. За недотримання цих вимог їх ефективність істотно знижується. Розроблені інсектициди біологічного походження на основі мускардинного гриба Metarrhizin anisopliae викликають зелений москардиноз, що уражує до 200 видів комах – личинок жуків і гусениць. Біопрепарат Ентоцид (Метаризін), р, який містить гриб Metarrhizin anisopliae, застосовують при внесенні в грунт з поливною водою або при обприскуванні (навесні) на овочевих культурах проти личинок травневого хруща. Проти кліщів на овочевих і плодових культурах застосовують біопрепарат Мітігейт, в.р. (рослинний алкалоїд, 200 г/л) та проти попелиці, озимої совки – Натургард, в.р. (екстракт матрину, 0,5%) за 4 обприскування по вегетації.

май 2019

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ Для боротьби з мишоподібними гризунами – Rodentia – рекомендований бактеріальний препарат Бактороденцид, створений на основі бактерій Ісаченка – Salmonella enteritidis. Найбільш чутливі до бактороденциду миша хатня – Mus musculus L., лісова – Apodemus silvaticus L., польова – Microtus agrarius L. Бактороденцид можна розсівати по полю з літака, сівалки, машинами для внесення мінеральних добрив. Висока чисельність мишовидних гризунів в місцях їх осінньо-зимового перебування створює сприятливі умови для розвитку захворювання, викликаного застосуванням Бактороденциду. Для летального кінця миші або полівці досить з’їсти два зернятка препарату зернового. Зовсім не обов'язково проводити повну обробку, достатньо організувати довгострокові осередки зараження у визначених місцях. Наприклад, в лісосмугах їх створюють під оберемками соломи, сіна, розкладаючи по 30 г Бактороденциду через кожні 25–30 м. В скиртах соломи кращі результати одержують при розміщенні препарату (по 30 г) в дератизаційних ящиках, встановлених у нішах через кожні 5 м у 2 ряди в шаховому порядку. На полях багаторічних трав препарат викладають по периметру масиву в дві лінії (зовнішня в 30 м від краю поля, внутрішня – на віддалі 30 м від зовнішньої). Застосування Бактороденциду дозволяє досягнути високої ефективності: в лісосмугах – до 85 %, в скиртах – до 75%, на полях багаторічних трав – до 80%, що дає значну економію матеріальних і фінансових витрат і забезпечує цілеспрямоване і повне використання препарату. Однак завдяки сприятливим погодним умовам і монокультурному вирощуванню культур різко зростає чисельність гризунів, а відповідно і потреба в біологічному препараті. Для одержання стабільного захисного ефекту обробки біопрепаратами необхідно проводити за 38

май 2019

Трихограма

оптимальних екологічних умов, враховуючи щільність популяції і пороги чисельності, адже однією з особливостей біологічних препаратів є уповільнена, порівняно з хімічними, дія на шкідливі організми. На польову ефективність біопрепаратів великий вплив мають такі фактори: опади, вітер, температура, сонячне освітлення, антимікробна реакція рослин і низька якість їх обробки. При цьому останній з вищезгаданих факторів має найбільше практичне значення. Тому при застосуванні біопрепаратів необхідно насамперед домагатися високої якості обробки рослин. Від цього залежить і кількість обробок, які забезпечують захисний ефект. Значно підвищує ефективність біологічних препаратів додавання до робочої рідини речовин, які поліпшують здатність до прилипання: меласи, ОП-7, полівінілацетату (0,05%). Завдяки цим речовинам робочий розчин біопрепаратів довше утримується на поверхні оброблених рослин і зберігається їх патогенність. Звичайно патогенність біопрепаратів зберігається близько 10 днів після обробки, а з додаванням прилипачів – до 20 днів. Для підвищення активності біопрепаратів в останній час застосовують адьюванти – речовини небіоцидної природи, які посилюють їх дію, зокрема, біоприлипач Липосам (Виробництво БТУ-Центр, Україна) – природний, універсальний екологічно безпечний препарат комплексної дії, створений на основі біополімерів

з молекулярною масою 106–107 і є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів. Володіє оптимальними якостями, включаючи компоненти зі здатністю змочувати і прилипати. При використанні в якості прилипача Липосам сприяє утриманню і пролонгації дії діючої речовини препарату на поверхні рослин до 20–30 днів. Не пошкоджує листову поверхню. Препарат утворює сітчасту плівку на поверхні рослин, завдяки якій утримується волога і яка при цьому не впливає на фотосинтез рослин. Липосам одночасно діє, як антидот – знімає стрес і тимчасове пригнічення росту за обробки рослин препаратами, які негативно впливають на урожай і його якість, а також імунітет рослин. Нині почали широко застосовувати яйцеїда трихограму (родина трихограмових) проти лускокрилих шкідників. У світовій фауні описано близько 50 видів, з яких 26 видів виявлено в Україні, але практичне застосування мають чотири види: T.evanescens West, T.pintoi Vog et. Pint., T.dentrolimi Nats та T.embryophagum Hart. Трихограма розвивається всередині уражених нею яєць живителя. Паразитичний спосіб життя властивий тільки личинкам. Заражені трихограмою яйця живителя через декілька днів набувають характерного темного забарвлення з синюватим металевим відтінком. Кожен вид трихограми має свою вибірковість щодо жертви, тобто спостерігається певна його спеціалізація. Так, у трихограми пінтої і еванесценс розрізняють такі форми: совкову, вогнівкову, біланову ситотрожну та ін.. Використання спеціалізованих місцевих форм трихограми – головний спосіб підвищення її ефективності. Своєчасне застосування біологічних засобів захисту в овочевих агроценозах проти шкідників дозволить стримувати розвиток фітофагів та одержати безпечну овочеву продукцію.

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

І.Л.МАРКОВ, к.б.н., професор НУБіП України

РАННЬОВЕСНЯНI ТА ЛIТНI ФIТОСАНIТАРНI ЗАХОДИ

ПРОТИ ХВОРОБ В ПЛОДОНОСНИХ САДАХ На зерняткових плодових культурах поширені численні захворювання різної етіології, які суттєво знижують врожайність і погіршують якість плодів, нерідко викликають загибель плодових дерев, а інколи і цілих насаджень. Найбільш поширеними із інфекційних хвороб є парша, чорний рак, цитоспороз, плодова гниль, борошниста роса, іржа, плямистості листків, кореневий рак, бактеріальний рак кори, мозаїка яблуні, борознистість деревини. Захисні заходи проти перелічених захворювань в першу чергу повинні бути направлені на обмеження джерел зимуючої інфекції фітопатогенів. Так, збудник парші яблуні (Venturia inaequalis Winter) зимує на опалих уражених листках, в яких зберігаються псевдотеції патогена, і частково на уражених пагонах у вигляді грибниці; грибниця збудника 40

май 2019

Парша яблуні

парші груші (V. pirina Aderh.) зимує в уражених пагонах, а навесні на них формується конідіальне спороношення. Додатковим джерелом інфекції для груші є також опалі уражені листки з псевдотеціями гриба. Первинне зараження рослин відбувається весною від сумкоспор. Дозрівають і поширюються сумкоспори за підвищеної вологості і тем-

ператури повітря в межах від 7 до 24 0С (оптимум 18–20 0С). Сумкоспори патогена є первинним джерелом зараження рослин навесні, конідіальне спороношення – вторинна інфекція.

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ Джерелом інфекції чорного раку (Sphaeropsis malorum Peck.) є грибниця патогена, що зимує в ураженій корі штамба, скелетних гілок, пагонів, а також пікніди з пікноспорами гриба на уражених органах. Навесні, коли в рослині починається сокорух і ріст тканин, починає розвиватися і грибниця патогена по краях ураженої ділянки. Вона проникає в здорову кору на відстань до 1 см від краю некрозної плями, що слід враховувати під час зачищення чорноракових плям. Пікніди гриба під час весняних дощів вивільняють величезну кількість пікноспор, які заражають рослини. Проростають пікноспори за наявності краплинної вологи і температури від 5 0С до 33 0С (оптимум 25–27 0С). Інкубаційний період хвороби за ураження кори триває 13–30 діб, за ураження плодів 6–9 діб. Масове зараження дерев чорним раком відбувається за наявності пошкоджень покривних тканин кори (морозобоїни, пошкодження шкідниками, рани під час обрізання дерев та ін.). Збудники цитоспорозу (гриби із роду Cytospora) зберігаються в ураженій корі стовбурів і скелетних гілок у вигляді стром, наповнених конідіальним спороношенням. Уражуються хворобою переважно ослаблені дерева у місцях механічних пошкоджень. Джерелом інфекції звичайного раку (Nectria galligena Bres.) є уражена кора стовбурів, скелетних і напівскелетних гілок, в яких патоген зберігається у формі грибниці та перитеціїв з сумками і сумкоспорами. Для поширення сумкоспор важливе значення має вологість. Зараження рослин відбувається у дощові осінні та весняні місяці сумкоспорами гриба. Збудник борошнистої роси яблуні (Podosphaera leucotricha Salm) зимує грибницею у бруньках уражених пагонів. Навесні, на початку фази відокремлення пуп'янків, на уражених пагонах з’являється конідіальне

Парша груші (уражений плід та листок)

спороношення. Конідії гриба легко поширюються вітром або комахами на відстань до 1 км. Посилюється формування конідіального спороношення з розвитком молодих листків і пагонів. Найбільш сприятливі умови для зараження рослин створюються за температури 18–25 0С і високої насиченості повітря вологою. Сумчаста стадія гриба (клейстотеції) не має значення в розвитку інфекції, оскільки до весни вони руйнуються під впливом інших мікроорганізмів. Джерелом інфекції плодової гнилі (Monilia fructigena Sacc., M. laxa f. sp. malia Sacc., M. linhartiana Honey) є муміфіковані плоди, які зимують на деревах і на поверхні ґрунту під кроною дерева. Навесні на таких плодах формуються подушечки конідіального спороношення патогенів. Додатковим джерелом інфекції є грибниця в уражених пагонах. Навесні хвороба проявляється у вигляді моніліального опіку суцвіть, гілочок. Уражені квітки, листки, зав’язі, плодові гілочки в’януть і засихають, залишаючись висіти на дереві. Під час вегетації гриби поширюються конідіями. Найінтенсивніший розвиток хвороби спостерігається за температури 24–28 0С і відносної вологості повітря понад 75%. Зараження плодів, як правило, здійснюється у місцях свіжих поранень шкірки, спричинених плодожеркою, казаркою й птахами. Гриби можуть проникати у плід також у місцях тріщин, що утворюються внаслі-

док розвитку парші. Іноді збудники проникають в плід через черешкову ямку, але у цьому разі зараження відбувається тільки за наявності краплинної вологи. Збудник білої плямистості листків груші (Septoria piricola Desm.) зимує грибницею на опалих уражених листках, а навесні на них формуються псевдотеції. Сумкоспори є первинною інфекцією, пікнідіальна стадія – вторинною. В окремі роки на опалих листках можуть зимувати і пікніди гриба, даючи нове покоління пікноспор. Протягом вегетації збудник формує декілька генерацій пікнідіального спороношення, за допомогою якого швидко поширюється. Джерелом інфекції філостиктозів (гриби із роду Phyllosticta) в плодових насадженнях є опалі уражені листки, на яких патогени зимують пікнідами з пікноспорами, інколи на них формується і сумчасте спо-

Чорний рак (уражений штамб дерева)

май 2019

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ роношення у вигляді перитеціїв з сумками і сумкоспорами. Протягом вегетації гриби поширюються пікноспорами. Збудники бактеріального раку кори яблуні та груші (Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall.; Erwinia carotovora pv. carotovora Bergey et al. та ін.) зимують в ураженій корі штамба і скелетних гілок. Краплями дощу і комахами бактерії поширюються в навколишньому середовищі, за ураження скелетних гілок відбувається різке зниження врожаю плодів і відмирання дерев у фазі плодоношення на великих площах. Збудник мозаїки яблуні – вірус Apple mosaic virus зберігається в соку уражених дерев. Поширюється окулянтами і садивним матеріалом. Насінням вірус не передається Вірус борознистості деревини яблуні, груші, айви (Apple stem grooving virus) зберігається в соку уражених дерев. Поширюється механічним шляхом, під час обрізування, із садивним матеріалом і насінням. Беручи до уваги наявні джерела інфекції в плодових зерняткових насадженнях ранньою весною і протягом літа, необхідно виконати цілу низку захисних заходів, а саме:  у погожі дні лютого–березня проти сонячноморозних опіків, морозобоїн штамби і скелетні гілки слід очистити від кори, яка відстала, моху і лишайників за допомогою скребка, кордщітки або щітки з твердою щетиною. Виявлені дупла замащують цементом. Всі відходи ретельно збирають і спалюють. Цей захід важливий проти резервації збудників багатьох хвороб;

Чорний рак ( уражені пагони)

май 2019

Чорний рак ( уражений плід)

Чорний рак (уражений листок)

 для захисту штамба і скелетних гілок від сонячних опіків, морозобоїн ефективним є покриття кори садовою фарбою «Юніфарб», яка значно перевершує дворазове оброблення дерев 20–30% вапняним молоком з доданням 3–5% мідного купоросу і 0,5% столярного клею. Садова фарба «Юніфарб» містить мідний купорос, сірку, антисептик та протимікробні добавки, що унеможливлює розвиток фітопатогенів і окремих шкідників у тріщинах кори. Одного фарбування цією фарбою вистачає на цілий рік. За відсутності фарби «Юніфарб» можна використати водоемульсійні фарби ВД-К4-577; НД-511; ЕВА-27А та ін. Цей захід проводять весною у випадку неякісної побілки штамбу дерев восени;  спилювання, негайне видалення з саду і спалювання сильно ураже-

них дерев або окремих гілок, що не піддаються лікуванню. Вирізування уражених гілок чорним раком, звичайним раком, паршею, боро нистою росою, бактеріальним раком кори та іншими хворобами з подальшим їх спалюванням;  зняття з дерев і знищення муміфікованих та гнилих плодів, збирання і глибоке загортання опалого листя, перекопування пристовбурних ділянок, розпушування міжрядь. Грунт під кроною дерев, уражених бактеріальним раком, слід продезінфікувати хлорним вапном з розрахунку 200 г/м2. Вапно розсипають на поверхні ґрунту і перекопують. Всі ці заходи сприяють різкому зниженню резервації інфекції збудників грибних і бактеріальних хвороб;  у разі виявлення ракових плям на штамбі або на скелетних гілках необхідно здійснити лікувальні заходи із зачищенням ураженої кори до здорової деревини із захопленням 1,5–2,0 см здорової кори навколо плями. Очищену кору збирають і спалюють, тому що вона є джерелом інфекції. Після зачищення рани дезінфікують 1 % мідним купоросом і покривають садовими замазками «Благо Сад»; «Сантар СМ» та ін. Можна використати замазку, яка складається з 70% нігролу, 15% каніфолі і 15% парафіну. Після охолодження до кімнатної температури замазку наносять шпателем на продезінфіковані рани;  лікування дерев слід проводити рано навесні, до настання сприят-

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ ливих температур повітря (15 0С і вище) для інтенсивного розвитку хвороби. Для сортів з повільним утворенням каллюса використовують цей прийом тільки під неврожайний або слабоврожайний рік. Не рекомендується зачищати рани в роки омолодження крони. Успішне лікування дерев, уражених чорним, європейським або бактеріальним раком, спостерігається за умов, коли в ґрунті достатньо вологи і збалансованих поживних речовин;  для обмеження первинної інфекції збудників парші, чорного раку, плодової гнилі та інших хвороб і зимуючих стадій шкідників «перед набуханням бруньок» проводять обприскування-омивання дерев розчинами дозволених інсектицидів (Препарат 30В, к.е. та інших інсектицидів проти червоного кліща, яблуневої медяниці, щитівок, попелиць) з додаванням контактного фунгіциду на основі гідроксиду міді, в.г. (Косайд 2000, 2,0–2,5 кг/ га або аналоги); сульфату заліза, з.п. (Айрон, 6–18 кг/га), сульфату міді, в.п. (Бордо МК, 15–18 кг/га або аналоги). Обприскування насаджень проводять в денну пору з нормою витрати робочого розчину 1500–2000 л/га;  за відсутності фунгіцидів оброблення дерев до початку сокоруху можна замінити їх обприскуванням 5–7% розчином сечовини, з омиванням кори штамба, скелетних гілок, всієї крони дерева і обов’язковим обприскуванням ґрунту під його кроною. Проти лишайників і моху застосовують обприскування дерев 1% мідним купоросом або одним із дозволених фунгіцидів, які містять мідь. Цей захід здійснюють навесні, у фазі «зеленого конуса». За потреби захисту насаджень від шкідників до фунгіцидів додають рекомендовані інсектициди.  у фазу «мишаче вушко» – «лісовий горіх», особливо за низьких температур і частих опадів, проти парші дерева обприскують препа44

май 2019

Звичайний західноєвропейський рак

Плодова гниль (груша та яблуня)

ратом на основі діючої речовини дитіанону, кс (Делавіт, 1,0-2,0 л/ га). Повторні обприскування проводять через 10–12 днів;

Філостиктоз бурий яблуні

 на початку розсування і відокремлення бутонів і до кінця цвітіння проти парші, борошнистої роси, моніліозу, філостиктозів та

Філостиктоз світло-плямистий яблуні

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ інших хвороб дерева обприскують одним із фунгіцидів на основі діючих речовин: гідроксиду міді, в.г. (Косайд 2000, 2,0–2,5 кг/га та аналогами); дитіанону, в.г. (Делан, 0,5–1,0 кг/га та аналогами); дитіанону + піриметанілу, к.с. (Малахіт, 1,25–1,5 л/га); манкоцебу, з.п. (Дітан М-45, 2,0–3,0 кг/га); метираму, в.г. (Полірам ДФ, 2,5 кг/га); метираму + гідроксиду міді, в.г. (Каурітіл 250 ДФ, 3,0 кг/га); пропінебу, з.п. (Антракол 70 WP, 1,5– 2,0 кг/га); сульфату міді, к.с. (Купроксил, 7,0 л/га та аналогами); фосетил алюмінію, з.п. (Ефатол, 2,0–3,0 кг/га);  проти борошнистої роси та іржі застосовують селективні препарати на основі діючих речовин: пенконазолу, к.е. (Топаз 100 ЕС, 0,3–0,4 л/га та аналоги); проквіназиду, к.е. (Талендо 20, 0,2– 0,25 л/га) та сірки, в.г. (Кумулюс ДФ, 6,0 кг/га; Тіовіт Джет 80 WG, 8,0 кг/ га; Тиорос, 5 кг/га та аналоги). Висока ефективність препаратів буде досягнута за умов обприскування дерев за температури не нижче 20 0С. Фунгіциди на основі сірки ефективні також проти плодових кліщів;  у фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон – проти парші,

Біла плямистість (септоріоз груші)

май 2019

Борошниста роса (уражені листки)

борошнистої роси, плодової гнилі, чорного і бактеріального раку та інших хвороб слід використовувати фунгіциди широкої дії на основі діючих речовин: алюмінію фосфіту + фосфористої кислоти, р.к. (Фитал, 2,0 л/га); боскаліду + піраклостробіну, в.г. (Белліс, 0,8 кг/га); гідроксиду міді + сірки, м.с. (Аккорд, 5,0-7,0 л/га); дифеноконазолу, к.е. (Скор 250 ЕС, 0,15-0,2 л/га та аналоги); дифеноконазолу + цифлуфенаміду, кд (Циделі Топ 140 DC, 0,6–0,7 л/га); дитіанону, кс (Делавіт, 1,0–2,0 л/га); додину, к.с. (Сілліт 400, 1,7–2,0 л/га); ізопіразаму + дифеноконазолу, к.с. (Ембрелія 140 SC, 1,2–1,5 л/га); каптану, в.г. (Мерпан 80; Мерпан Платинум, 1,9–2,5 кг/га та аналоги); каптану + рослина олія, кс (Акіра, 2,5-3,0 л/ га); каптану + фосфіту калію, к.с. (Карнеоль, 2,5 л/га); крезоксимметилу, в.г. (Стробі, 0,2 кг/га та аналоги); крезоксим-метилу + дифеноконазолу, к.с. (Блюз, 0,2 –0,35 л/га та аналоги); мікло-бутанілу + квіноксіфену, к.с. (Принцип 90 SC, 1,0 л/га); піраклостробіну + дитіанону, в.г. (Терсел, 2,0–2,5 кг/га); піриметанілу, к.с. (Скала 400 SC, 0,75–1,2

л/га), тебуконазолу, ве (Ікарус 250, 0,5–0,6 л/га; Тезис, к.с., 0,2–0,3 л/га та аналоги); тебуконазолу + трифлоксістробіну, в.г. (Натіво 75WG, 0,3–0,35 кг/га); тебуконазолу + флуопіраму, к.с. (Луна Експіріенс 400 SC, 0,50–0,75 л/га); тіофанатметилу, з.п. (Топсін–М, 1,0–2,0 кг/ га та аналоги); тріадимефону + флутриафолу, к.с. (Джерело, 0,15 л/га); трифлоксістробіну, в.г. (Флінт 50 WG, 0,15 кг/га); трифлок-сістробіну + піриметанілу, к.с. (Флінт Стар 520 SC, 0,4–0,5 л/га); трифлоксістробіну + флуопіраму, к.с. (Луна Сенсейшен 500 SC, 0,30–0,35 л/га); трифорину, к.е. (Сапроль, 1,0–1,5 л/га); флуазінаму, к.с. (Нандо 500, 0,6 л/га); флутріафолу, к.с. (Імпакт 25 SC; Кемастрапакт 250 SC, 0,1–0,15 л/га та аналоги); фолпету + тріадименолу, в.г. (Шавіт Ф, 2,0 кг/га); ципродинілу, в.г. (Хорус 75 WG 0,2–0,3 кг/га та аналоги); ципродинілу + тебуконазолу, к.е. (Бенелус, 1,0–1,2 л/га). Вибір фунгіциду базується на даних моніторингу фітосанітарного стану плодових насаджень і спектра захисної дії препарату щодо збудників хвороб, їх видового складу;

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ  відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб обприскування дерев повторюють одним із вищезгаданих фунгіцидів;  наступне обприскування дерев в саду проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших хвороб повторюють через 10–12 днів. У разі необхідності захисту саду від плодожерки (відкладання яйцекладок), молі, гусениць білана в робочий розчин слід додавати один із фунгіцидів проти парші і борошнистої роси;  у період масового відродження гусениць плодожерки 1-ого поко-

Борошниста роса (уражене суцвіття)

ління дерева обробляють одним із рекомендованих інсектицидів в комбінації з фунгіцидом проти борошнистої роси і парші. У період масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, доцільно в робочий розчин до інсектициду додати фунгіцид проти борошнистої роси і парші;  через 2–2,5 тижня після попереднього обприскування проти плодожерки, молі, личинок щитівок, червиці в’їдливої та ін. в робочий розчин інсектициду додають фунгіцид, ефективний проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси;

 комбіноване обприскування дерев інсектофунгіцидами повторюють на зимових сортах яблуні і груші наприкінці липня – на початку серпня проти плодожерки, а також проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси та інших захворювань;  проти хвороб плодів під час їхнього зберігання у сховищах дерева обприскують в період вегетації, але не пізніше, як за 20 днів до початку збирання врожаю зимових сортів фунгіцидом на основі діючої речовини: ципродинілу + флудіоксонілу, в.г. (Світч 62,5 WG, 0,75–1,0 кг/га).

Бактеріальний рак кори

май 2019

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

ЗАХИСТ ВИНОГРАДНИКIВ ВIД ХВОРОБ Володимир ВОЄВОДІН, к. с.-г. н., експерт компанії «Сингента»

В Україні за останні роки внаслідок зміни кліматичних умов відчутної шкоди багаторічним насадженням винограду завдають такі захворювання, як оїдіум, мілдью, чорна та сіра гниль. Побудова ефективної системи захисту можлива лише за умови її ґрунтування на таких основних принципах: 1. Точне прогнозування появи та інтенсивності розвитку патогену. 2. Фітосанітарний моніторинг плодоносних насаджень протягом усього періоду вегетації винограду. 3. Забезпечення якісного нанесення фунгіцидів на рослину (препарат повинен покривати всю поверхню вегетативних і генеративних органів виноградного куща) шляхом використання сучасних обприскувачів та створення оптимальних конструкцій; також необхідно пам’ятати, що зниження норм витрати препаратів до менших, ніж є летальними для патогену, прискорює розвиток резистентності. 4. Раціональна ротація пестицидів, яка включає антирезистентні системи захисту від патогенів (необ-

май 2019

хідне розумне поєднання системних фунгіцидів з різних груп із контактними). Оїдіум поширений у всіх зонах виноградарства України. До того ж останніми роками за рівнем ураження виноградників та шкодочинності він набуває пріоритетного значення. Найбільш ураженими є такі сорти винограду, як Аліготе, Совіньйон, Піно, Мерло, Шардоне, Аркадія. Збудник хвороби зимує у вигляді товстостінного міцелію між лусочками бруньок, біля зачатків суцвіть винограду, а також у щілинах кори. Грибниця починає розвиватися при температурі +10-110 С. Органами поширення служать конідії, які легко розповсюджуються на здорові частини куща. Вони проростають при високій вологості повітря, приблизно 80%. Оптимальна температура для розвитку хвороби + 20-250 С. За температури +330 С гинуть конідії, а при +37-400 С і поверхневий міцелій. Інкубаційний період залежить від температури навколишнього середовища і може складати від 7 до 14 днів. Загущені кущі, грона всередині них найбільш піддаються ураженню. Для урожаю поточного року найзагрозливішим є розвиток оїдіуму на

ягодах. Уражені дрібні ягоди припиняють ріст, засихають, але не опадають до кінця вегетації. За більш пізнього ураження шкірка ягід припиняє ріст, під натиском тканин м’якоті, що ростуть, ягода розривається з одного або двох боків, оголюючи насіння. Внаслідок цього м’якоть висихає. Вирішенням проблем захисту виноградних насаджень від оїдіуму є новий продукт Діналі® — системний фунгіцид з потрійною дією на збудників хвороб. Механізм дії Діналі® полягає в пригніченні розвитку міцелію, формуванні колоній, інгібуванні росту гіфів гриба та споруляції. До складу даного фунгіциду входять дифеноконазол (60 г/л) і цифлуфенамід (30 г/л), що належать до тріазолів та амідоксимів. Даний препарат вирізняється системною дією для захисту винограду від комплексу хвороб з лікувальним ефектом. Відомо, що через три дні після інфікування рослини Діналі® забезпечує лікувальний ефект та стабільніший результат, ніж кращі стандарти. Препарату властива газова фаза (до 4 см від місця потрапляння краплі), що є складовою подовженої профілактичної, лікувальної та залишкової активності, а поєднан-

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ ня двох діючих речовин унеможливлює виникнення резистентності. Безперечна перевага фунгіциду — це стійкість до змивання дощем і високих температур. Відмінним партнером для препарату Діналі проти оїдіуму є Квадріс®. Захищає виноградну рослину від широкого спектра основних і вторинних хвороб: оїдіуму, мілдью, чорної плямистості. Хороша захисна дія азоксистробіну забезпечує знищення як гіфів, так і спор грибів. Норма витрати — 0,8 л/га. Інтервал між обробками — 10-12 днів. Квадріс® краще застосовувати в період до та після цвітіння. Стробілурини активно впливають на біологічні та фізіологічні реакції рослин винограду, це проявляється у вигляді збільшення маси ягід. У рослин, які оброблені Квадріс®, довше залишалося зеленим листя, процес старіння сповільнювався та підвищувалася фотосинтезуюча активність. Мілдью (несправжня борошниста роса) винограду уражає виноградники щорічно, а в роки з підвищеною кількістю опадів хвороба розвивається за типом панфітотії та при відсутності захисних заходів може знищити весь урожай, призвести до загибелі кущів взимку внаслідок низького накопичення цукрів у пагонах та зниження їх морозостійкості.

Компанія «Сингента» пропонує новітній фунгіцид Пергадо® для контролю розвитку мілдью, антракнозу, чорної гнилі, бактеріальних хвороб і вторинних патогенів на винограді. До переваг фунгіциду Пергадо® слід віднести те, що при його застосуванні під кутикулою ягід та листків утворюється захисний «екран», що забезпечує відмінний захист. Захисний «екран росте» разом із листком або ягодою, не дозволяючи патогенам уражати рослинні тканини. Пергадо®, формуючи надійний захисний екран під кутикулою, забезпечує надійний захист суцвіть та ягід, тому оптимальні терміни застосування фунгіциду — це фаза появи і розрихлення суцвіть. Сіра гниль. Хвороба проявляється на ягодах під час достигання мірою збільшення цукристості соку. В умовах високої вологості розвивається на листках, їхніх черешках, пагонах і суцвіттях, на зелених ягодах, а також на саджанцях під час зберігання. На листках з’являються бурі плями відмерлих частин, у вологу погоду вони вкриваються грибним нальотом. Під час дозрівання ягоди буріють, покриваються сірим пліснявим нальотом, розм’якшуються. Під час сухої спекотної погоди уражені ягоди всихають, їхній сік набуває специфічного запаху, цукристість його підвищується. У цьому випадку сіра

гниль розвивається за типом «благородної гнилі». Із сусла такого врожаю можна отримати високоякісне вино. Сіра гниль розвивається на гронах під час зберігання і транспортування. Джерело інфекції — уражені ягоди, що осипалися, листки, пагони, інші рослинні рештки, на яких гриб зберігається у формі склероціїв. Розвитку хвороби сприяють висока волога й температура. Ураження ягід зростає після фізіологічного розтріскування, пошкодження їх шкідниками або градом та ураження оїдіумом. Для боротьби з розвитком сірої гнилі важливим є застосування препаратів Хорус® та Світч®. Діюча речовина ципродиніл, що входить до складу Хорус®, має унікальний механізм дії, забезпечує відсутність перехресної резистентності. Препарат має системні, захисні та лікувальні властивості, що робить його основним в економічно обґрунтованій системі захисту винограду від мілдью, оїдіуму та сірої гнилі. Очевидні переваги Хорус® проявляються в ході його застосування проти хвороб на початку сезону. Тому в системі боротьби з хворобами винограду оптимальний період використання даного препарату — це фаза утворення листя і формування суцвіття. Низькі температури повітря під час обробітку або в наступні дні не впливають на активність Хорус®.

май 2019

САДОВОДСТВО

Дарина ДИШКАНТ, журналіст «Овочі та Фрукти»

ЗАКАРПАТСЬКI ЕКЗОТИ

Чорна гора, яка височіє над містом Виноградів, що на Закарпатті, – ідеальне місце для вирощування будь-яких садових культур. Хто вміє з ними поводитися, місцевість щедро винагороджує урожаєм солодкої хурми, соковитої азиміни, яскравими ківі… На самому вершечку цього пагорбу з унікальним мікрокліматом розмістився справжній фруктовоекзотичний сад. Його власноруч створила Наталія Мартишинець, яку за працьовитість ще називають господинею Чорної гори. У свої сімдесят жінка виглядає набагато молодшою, а її енергійності та витримці позаздрять навіть молоді. Однак п'ятнадцять років тому Наталія Мартишинець не могла похизуватися міцним здоров’ям. «Свого часу я перенесла багато операцій і мене заразили всіма видами гепати50

май 2019

ту. Коли я була на заробітках в Італії у мене діагностували гепатит С, я мусила повернутись до України у екологічно чисту місцевість. У 2003 році я оселилася на Чорній горі, тому що мені італійські гематологи пророкували лише 3 роки життя. Тобто я приїхала помирати», – згадує Наталія Дмитрівна. За два роки жінка самотужки привела себе до ладу, стала почуватися набагато краще та почала створювали власний фруктовий сад. Виноград, якого тут вже 600 кущів, став першим її вподобанням. Зараз господиня зібрала величезну колекцію столових сортів цієї культури – 150 різновидів з різних куточків світу – Франції, Італії, Туреччини. А потім в якості експерименту тут з’явилися екзотичні фруктові дерева та кущі, які прижились і почуваються, як удома.

Володарка Чорної гори Наталія Мартишинець

САДОВОДСТВО 22 СОРТИ ХУРМИ Найбільшою своєю гордістю господиня вважає хурмовий сад. Десять років тому Наталія Дмитрівна побачила по телебаченню інтерв’ю одного садівника про вирощування хурми у Криму. На Чорній горі природні умови нічим не гірші від кримських, тому вирішила спробувати вирощувати цю екзотику у власному саду. Замовила у Криму 50 саджанців хурми, і почалось... «Коли тільки розпочинала своє знайомство з екзотичним для України фруктом, я абсолютно нічного про нього не знала. Через мою некомпетентність багато дерев загинуло. Вже потім завдяки вивченню літератури, порад професійних садівників я почала більш-менш по-науковому ставитися до вирощування дерев. На даний час я вже маю десятирічні дерева, які добре плодоносять, і розширюю колекцію хурми. В мене ростуть сорти з Іспанії, Франції, Італії», – ділиться пані Наталя. В Україні можна садити ті сорти хурми, які терпимі до морозу, наголошує господиня. Прищеплюють хурму на двох підвоях: кавказька та віргінська. Віргінська хурма витримує температуру до –30 °C, кавказька трохи менше – 22 °C. «Виростити хурму можна з кісточки, але існують певні ризики. Якщо ви посієте 10 насінин, із них 8 або 9 будуть чоловічими особинами, і лише 1 або 2 – жіночі. Рекомендують висівати насінинки, а потім брати черенки і прищеплювати на потрібну підвою», – каже садівниця. Хурма вимагає спеціального обрізування, формування крони по типу кипарису. Вона має бути вертикальна, тому що бокові гілки не повинні бути дуже довгими, бо мають крихку основу і часто ламаються. Треба постійно їх укорочувати. «Хурма зав’язує велику кількість плодів на дереві, а потім самостійно їх скидає і залишає стільки, скільки здатна витри-

Cорти хурми з різних куточків світу

мати, – розповідає Наталія Дмитрівна. – Віргінська хурма не любить заболочену місцевість, тому що має кореневу систему, як у моркви – один центральний корінь та бокові досить слабкі, розгалужені. У той же час хурма любить вологу землю, її треба часто поливати. Також можна на одне дерево прищепити по 8–10 різних сортів хурм, і кожна гілка буде давати свій урожай». Не варто гнатися за розміром плодів. Виявляється, чим більший плід хурми, тим менше в ньому смаку. У Наталії Мартишинець є нині 22 сорти хурми, але вона із задоволенням їсть лише плоди віргінської хурми, яка має розмір аличі, але надзвичайно смачна.

дом ківі дає плодів набагато більше. Якщо ви його якісно нагодуєте, рослина з однієї ліани здатна дати 4–5 відер врожаю ківі. «Також я вирощую сорт Хейворд, який за смаковими якостями набагато смачніший, але є одне «але»: він витримує температуру лише –22 і дозріває у грудні. Якщо ви його зірвете у листопаді або на початку грудня, покладете у підвал, то плоди не дозріють, а зів’януть. Також Хейворд вимагає наявності у саду чоловічої особини Томурі – це надзвичайно сильнорослий кущ. Я прищепила жіночу особину на чаловічу,

НЕВИБАГЛИВИЙ КІВІ Наталія Дмитрівна вирощує ківі сорту Карпат Стратона Валентайн. Зауважує, що його можна вирощувати по всій території України, адже він витримує температуру від –22 до –25 градусів. Загалом у садівниці на Чорній горі росте 15 великих кущів різних сортів ківі. Це ліана, яка розташовується по принципу винограду і обрізується таким же самим способом. Однак у порівнянні з виногра-

Врожай ківі

май 2019

САДОВОДСТВО тому маю постійний урожай», – розповідає пані Наталя. Рік тому садівниця поповнила свою колекцією сортом Голд Ківі, він має неопушені плоди з жовтою серединою та дуже солодкий смак. Цього року Наталія планує поїхати в Італію і придбати червоний ківі. Особливості вирощування екзотики не такі й важкі, як здається на перший погляд. Коренева система ківі неглибока, розташовується на глибині півметра, основна маса коріння знаходиться на 10–20 см під поверхнею. Перекопувати грунт під ківі ні в якому разі не можна. Варто обережно розрихлювати землю і не забувати її мульчувати. Ківі полюбляє вологу, якщо земля буде сухою, ліана може загинути. «Рослинка боїться весняних заморозків. Минулого року у березні було потепління, почався сокорух, але морози, які вдарили після того, спричинили загибель на моїй ділянці 3 великих кущів ківі. Тож варто обрізати ківі у грудні. Якщо ківі обрізати у лютому чи у березні, кущ стече і загине», – зауважує Наталія Мартишинець.

Якщо саджанець ківі посаджений у відкритий грунт, його обов’язково потрібно берегти від котів, тому, що на них ківі діє, як валеріана. Вони починають його дряпати, гризти, ламають і врешті знищують.

УКРАЇНСЬКИЙ БАНАН – АЗИМІНА Це нова культура, яка набирає популярності в Україні. Вона може рости на всій території нашої держави, витримує морози до –30 градусів і не є вибагливою. Але дуже важко переносить пересадку, тому Наталія Дмитрівна радить одразу сіяти рослину на тому місці, де буде рости в подальшому. «Я викопую яму, заправляю у неї усе необхідне для росту деревця и зверху у таблетці саджу насінину. Вона росте 2 роки, і лише на другий рік можу її прищепити». Азиміна має глибоку кореневу систему. У два роки висота деревця лише 20 см, а ось корінь досягає довжини півметра. Рослина дуже любить вологу, тож не потрібно забувати про мульчування.

Екзотична азіміна – український банановий аналог

май 2019

Коли деревце починає плодоносити і цвісти, виникає проблема. Бджоли не запилюють квітки, бо її запах дуже специфічний – як у зіпсованого м’яса. Тому обов’язково потрібно мати 2 – 3 особини для перезапилення. Мінус азиміни і в тому, що дозрілі плоди довго не зберігаються, максимум 3 дні. Потім вони починають гіркнути, і протягом декількох годин може зіпсуватися весь плід. Якщо їх зірвати недозрілими, фрукти можуть дозрівати максимум 3–4 дні. Садівниця у своїй колекції має різні сорти азиміни, які мають присмак банану, манго та ванілі.

ПІДКОРЕННЯ НАСТУПНИХ ВЕРШИН Весь здобутий урожай з 1,5 га унікального саду жінка продає або й віддає знайомим та сусідам. У магазини і на базари продукція не потрапляє. У Наталії Мартишинець настільки затребувана продукція, що деякі люди приїжджають безпосередньо у сад і власноруч збирають урожай. І завжди не вистачає продукції. Дуже часто беруть екзотичні плоди маленьким дітям, адже всі фрукти екологічно чисті та нешкідливі навіть для алергіків. Наприклад, дуже швидко розбирають «аборигена» Чорної гори – маленький інжир, який не є традиційним для Закарпаття, здебільшого поширений у країнах Середземномор’я, на Близькому Сході та у Середній Азії. Незважаючи на поважний вік Наталії, підкорення нею вершин не закінчилося. Зараз жінка планує закладати перший в Україні фісташковий сад. Саджанці з Сицилії мають вродити приблизно за п’ять років. «Як отримаю перший урожай фісташок, моментально «зав’яжу» з фруктовим бізнесом», – жартує пані Наталя.

МАРКЕТИНГ

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

Рынок фруктов Китая является одним из самых крупных и быстрорастущих в мире, поэтому он перспективен для производителей данной продукции. В прошлом году только черешни было ввезено в страну на сумму в 1 млрд долларов США. Основными поставщиками, обеспечившими китайских потребителей плодами этой культуры, выступили Чили (120 тыс. тонн), США (80 тыс. тонн) и Канада. Экспорт осуществляли по воздуху и морем. Ведь охлажденная для свежего рынка черешня может сохранять свой товарный вид достаточно долго при морских грузоперевозках, а цена на этот продукт в Китае окупит затраты. Об этом нам рассказал глава комитета по вопросам сельского хозяйства Китайской Торговой Ассоциации Чень Ицян. Он также отметил, что потребление черешни 54

май 2019

Чень Ицян, глава комитета по вопросам сельского хозяйства Китайской Торговой Ассоциации

красного и желтого цвета в Китае не превышает 10%, в основном его согражданам по вкусу темно-красные крупные (от 28 мм в диаметре) и

сладкие плоды, такие как, например, украинского сорта Мелитопольская черная. Но, к сожалению, популяризировать в Китае украинскую черешню не представляется возможным. Ведь она проникает на китайский рынок под видом гонконгской. До сих пор между Украиной и Китайской Народной Республикой не подписаны документы, позволяющие легальный ввоз черешни. – Впервые я посетил Украину в 2007 году, – говорит Чень Ицян, – и был очарован украинской природой и культурой. Увидел большие перспективы для развития украинского аграрного сектора. Хорошие почвенно-климатические условия в сочетании с трудолюбием местных фермеров создают предпосылки для развития крупно-товарного производства сельхозпродукции. Фактором, который мешает Украине

Фото предоставлены Китайской Торговой Ассоциацией.

КИТАЙСКИЙ ПРОТОКОЛ – ИСПЫТАНИЕ НА ЗРЕЛОСТЬ

МАРКЕТИНГ стать серьезным конкурентом на мировых рынках, является недостаток механизации процессов. Уровень развития техники украинских производителей зачастую ниже уровня как западноевропейской, так и китайской техники. Не хватает хранилищ с пониженной температурой, мощностей для переработки и доработки плодоовощной продукции. В этом я увидел потенциальные возможности для привлечения китайских инвестиций в этот сектор украинской экономики. Также заметно, что украинские производители слабо ориентируются в тенденциях развития мирового и китайского аграрного рынка, мало информированы в вопросах сертификации и фитосанитарных стандартов и требований на потенциальных рынках потребления их продукции и, в частности, Китая. Для Украины характерна невысокая поддержка национальной селекционной науки и обеспечения посевным материалом субъектов предпринимательской деятельности со стороны органов власти. В Китае же существует возможность получить информационную и материальную поддержку государства. По мнению господина Ченя, украинскому правительству сегодня следует приложить максимум усилий для развития плодоовощного производства. Ведь объемы потребления плодоовощной продукции во многих странах мира неуклонно растут. Чтобы украинские овощи и фрукты потеснили опытных конкурентов на мировом рынке, без помощи государства фермерам не обойтись. К примеру, для экспорта в Китай украинской черешни нужен двухсторонний протокол на ввоз этого продукта. Процедура его получения может занять минимум три года. Документ разрабатывают профильные министерства двух стран с участием таможенной службы Китая, расходы на его подготовку существенные. Протокол на экспорт

этой товарной позиции уже более трех лет находится на стадии рассмотрения. Поэтому пока украинские фрукты и, в частности, черешня попадают на рынок Китая Следует отметить, что для беспрепятственной торговли в КНР свежими фруктами, овощами и мясом необходимо на каждую товарную позицию иметь отдельный протокол. Что касается продуктов переработки, правила ее вхождения на китайский рынок регулируются международными стандартами качества с соответствующей сертификацией. Содействие украинским коммерческим организациям в оформлении разрешительных документов для успешного экспорта в Китай является одной из основных задач Китайской Торговой Ассоциации.

Как рассказал Чень Ицян, фитосанитарные требования к экспортируемой свежей продукции в КНР мало чем отличаются от стандартов стран Евросоюза или США. В основном отличия касаются обеспечения скоропортящейся продукции необходимым температурным режимом при хранении и транспортировке, а также количества вредителей в плодах. Чтобы получить протокол на ввоз продукции растительного происхождения на территорию Китайской Народной Республики, Министерство сельского хозяйства этой страны должно подать заявку китайской таможенной службе о том, что внутренний рынок нуждается в той или иной экспортной позиции. Следующий этап – из КНР отправляется группа экспертов, которая на месте исследует параметры выращивания, хранения и транспортировки этой продукции. Затем профильные министерства и ведомства двух стран обговаривают аспекты подписания протокола о поставках данной позиции, подписывают двухсторонний документ, его визирует руководитель китайской таможни. Протокол подписывается на пять лет и, как правило, если не происходит серьезных эксцессов, связанных с использованием этой продукции, продлевается на более длительное время.

май 2019

МАРКЕТИНГ МНЕНИЕ ЭКСПЕРТА Сергей Березовский, генеральный директор ПКО «Дельта-агро» Сегодня складывается ситуация, что более перспективными для украинского экспорта плодоовощной продукции становятся рынки азиатских стран, учитывая их быстровозрастающий экономический потенциал и платежеспособность населения. Общее количество реальных потребителей в этих странах в десятки раз превышает демографические возможности традиционных для Украины европейских рынков. Это хорошая возможность и шанс для наших фермеров осуществлять поставки напрямую. Самыми востребованными экспортными позициями на рынках Азии на сегодня являются черешни, яблоки, лук, томаты, огурцы, сладкий перец и капуста. Конечно, вопрос построения коммерческих коммуникаций с новыми потребителями на первый взгляд кажется достаточно сложным. Однако готов поделиться некоторыми рекомендациями, которые помогут ускорить этот процесс. 1. Следует активно использовать помощь профильных ассоциаций. Поскольку основная задача этих организаций максимально быстро, как правило, в течение 48 часов предоставлять своим членам качественные консультации. Если такого не происходит, ставьте вопрос о недееспособности ассоциации или выходите из состава ее участников. 2. Совместными усилиями организуйте работу небольшого офиса в стране, куда вы планируете осуществлять экспорт своей продукции. Таким образом, ваш представитель будет владеть оперативной информацией, находится в центре коммерческой среды. 3. Обязательно посещайте профильные выставки и принимайте в них самое активное участие. Это действенный способ найти новых партнеров. 4. Самое важное – это желание всех заинтересованных предприятий в консолидаций усилий для решения поставленных задач. В совокупности идеи и цели, которые будут вас объединять, помогут выработать конкретную стратегию, а если вы добавите сюда еще и настойчивость, то это приведет к глобальным изменениям в вашем экспортном бизнесе и довольно быстро.

май 2019

– Основная проблема связана с материальными расходами на создание протокола, – говорит Чень Ицян. – Ускорить процесс можно, инвестировав средства заинтересованной стороны в работу экспертной группы из Китая. Пока что создание протокола для ввоза черешни украинских производителей финансирует китайский инвестор. Уже потрачено 3 миллиона долларов США. В эту сумму входит постройка предприятия в Мелитопольском районе Запорожской области для охлаждения и хранения черешни, расходы на приезд и работу китайской делегации экспертов, которые провели надлежащие исследования, оформление документов. Но вопрос до сих пор остался нерешенным, протокол не подписан. Есть основания предполагать, что со стороны украинского правительства отсутствует заинтересованность, поскольку Министерство аграрной политики и продовольствия Украины на протяжении длительного времени не обращалось к коллегам в КНР по данному вопросу. К слову, в США госорганы ежегодно выделяют 50 млн. долларов для оформления разрешительных документов в Китае, поэтому процедура их получения, как правило, не затягивается дольше, чем на три года, а объемы импорта окупают затраты. По мнению Чень Ицяна, украинские фермеры и производители вряд ли смогут самостоятельно профинансировать проект получения протокола для ввоза черешни. Им потребуется государственная и финансовая поддержка. Китайская Торговая Ассоциация готова помочь в составлении письменного обращения украинских производителей к госструктурам, чтобы сдвинуть вопрос с мертвой точки. В КНР ежегодно требуется 1 млн. тонн черешни, объемы и скорость продаж продукта бьют рекорды. Спрос на него продолжает расти. Ведь китайская экономика интен-

МАРКЕТИНГ сивно развивается. Уровень дохода граждан растет, как и объемы потребления. Чень Ицян рассказал, что на одном из крупных оптовых рынков Китая, расположенном на юге страны, в прошлом году за сутки продавалось около 150 контейнеров черешни. Китайские фермеры тоже выращивают черешню, но не более 40% от потребностей внутреннего рынка. Сезон у них длится с апреля по июнь. Выращивать больше – маловероятный сценарий. Ведь на сегодняшний день по сравнению с 2015 годом плантации китайской черешни уже увеличились в 4 раза. Несмотря на огромную территорию, в Китае ощущается нехватка плодородной земли, чтобы обеспечить плодоовощной продукцией густонаселенные города. Пробелы восполняют за счет экспорта. В прошлом году импортеры фруктов на китайском рынке заработали 30 млрд. долларов США. Кроме черешни были проданы огромные объемы импортной голубики, сливы, абрикоса, персика, цитрусовых и даже яблок. При том, что китайские фермеры ежегодно поставляют на рынок 75 млн. тонн этого продукта. Как сообщил Чень Ицян, выгодно осуществлять экспорт голубики и черешни авиатранспор-

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ ПРОГРАММЫ ПОДДЕРЖКИ АГРОБИЗНЕСА В КНР • Государство компенсирует фермеру банковскую ставку при покупке техники и оборудования в кредит. • Гарантирует покупку урожая по фиксированной цене. • 50% страхования урожая оплачивает государство. • Выделяются бюджетные средства на постройку объектов хранения и переработки аграрной продукции. • Государство участвует в финансировании и обеспечении работы аграрных научных учреждений

том, а яблок, персиков, абрикосов и слив – по морю. Он также отметил, что в КНР существуют строгие стандарты продовольственной безопасности. Поэтому 95% от потребности рынка в зерновых культурах должны быть выращены внутри страны. Все остальные продукты потребления не являются стратегически важными и могут ввозиться по необходимости. Поэтому производство овощей и фруктов в Китае преимущественно сосредоточено в мелких хозяйствах. К примеру, садовые плантации размером в 20–50 га считаются крупными, ведь подавляющее большинство фермеров в Поднебесной возделывает от 1 до нескольких гектаров. На сегодня основу импорта украинской агропродукции в Китай составляет кукуруза. Ежегодно из Украины ее ввозят приблизительно

Iнвестиційний менеджер компанії «Сіно-Еуропієн Белт енд Роуд Інвестмент Сервіс Компани ЛЛС» Сергей Колодко, Чень Ицян, Сергей Березовский, переводчик компании «Скайвокер Тревел» Ван Цзєнь

4 млн. 500 тыс. тонн, а также ячмень – полмиллиона тонн и соевые продукты – 5 тыс. тонн. По мнению главы комитета по вопросам сельского хозяйства Китайской Торговой Ассоциации, дополнить линейку украинского импорта с успехом могла бы плодовая продукция, тем более, что с ее вкусом и качественными показателями уже знакомы в Китае. Но далеко не все. Например, китайские потребители ничего не знают об украинских винах. В отличие от молдавских, которые широко представлены на полках китайских магазинов. – У нас многие не знают, где находится Молдова, но с удовольствием покупают их недорогие и качественные вина. Чтобы мои соотечественники узнали об украинском вине, его нужно рекламировать во время выставок, давать пробовать. Хорошей платформой для популяризации украинского виноделия может стать международная выставка FRUIT EXPO, которая планируется в июне нынешнего года в Гуанчжоу. Чень Ицян убежден, что из-за отсутствия протоколов на плодовую продукцию украинских садоводов большинство китайских инвесторов не будут вкладывать средства в эту отрасль. Тем более, сейчас Украина у многих ассоциируется с зоной военных действий. Только после открытия китайского легального рынка для украинских товаров возможности нашей страны могут заинтересовать потенциальных инвесторов. май 2019

ПЕРЕРАБОТКА

Є.П. ПОСТОЛЕНКО, к.с.г. наук, зав. відділу захисту рослин та аналітичних вимірювань. Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренко ІС НААН

ПЕРЕРОБКА СЛИВИ

У період повного плодоношення урожайність окремих сортів сливи досягає 45–60 кг плодів з дерева. Тривалість їх продуктивного періоду 12–15 років. Головне призначення сливи – одержання плодів, які широко використовуються не лише в свіжому вигляді (фізіологічна норма споживання плодів сливи на одну людину в рік складає 7 кг), але й для переробки – соки, сиропи, джеми, мармелад, варення, чорнослив. За калорійністю плоди сливи поступаються лише вишні та винограду, переважаючи яблука, груші, абрикоси, смородину, малину, суницю. Плоди сливи мають велике харчове значення, в них міститься значна кількість цінних для людини речовин: цукрів, кислот, азотних речовин, вітамінів. У плодах сливи міститься: цукрів 4,0–16,0%; органічних кислот – 0,25–2,9%, пектинів 0,2–1,5%; вітаміну С 8,8–22,1 мг на 100 г сирої маси; провітамін 58

май 2019

А, вітаміни груп В, Р, РР. В ядрі кісточки сливи міститься 30–52% олії, 0,30–0,45% амігдалину, що використовується у харчовій, парфумерній та фармацевтичній промисловості. Із органічних кислот м’якуш плодів сливи містить яблучну, лимонну, хінну, кофейну, саліцилову, хлорогенову. Із зольних елементів у плодах більше калію, менше кальцію, магнію, натрію, фосфору, заліза. Цінною особливістю сливи є її здатність накопичувати рибофлавін (вітамін В2), дуже дефіцитний у харчуванні людини, завдяки чому плоди сливи широко використовуються для лікування гіповітамінозу, корисні при цукровому діабеті. Слива – найбільш розповсюджена як в Україні, так і в світі кісточкова культура. Найбільші площі сливових садів України зосереджені в Закарпатській та Хмельницькій областях. До Державного Реєстру сортів рослин, придатних для по-

ширення в Україні на 2018 рік, включено 14 сортів сливи. Варто відзначити, що 9 із них є сортами селекції Дослідної станції помології ім. Л.П. Симиренка Інституту садівництва НААН, зокрема: Окраса саду, Трудівниця Млієва, Волошка, Ода, Сентябрська, Оригінальна, Кантата, Пам’ять матері, Ненька.

КОМПОТ ЗІ СЛИВИ Для компоту використовують цілі або розрізані на половинки плоди сливи. Цілими консервують сливи дрібноплідні. Сливу сортують за розміром та ступенем стиглості, видаляють плодоніжки, хворі і пошкоджені плоди. Обов’язково проводять бланшування цілих плодів сливи для запобігання їх розварюванню та розтріскуванню. Бланшують сливу у гарячій воді за температури 80–85 °С впродовж 3–5 хвилин. Якщо плоди великих

ПЕРЕРАБОТКА розмірів, їх розрізають та видаляють кісточки. Половинки плодів закладають в банки без бланшування. Концентрація сиропу для слив залежить від сорту. Для солодких сортів використовують сироп 30–40%; для більш кислих сортів 45–50%-ої концентрації. Закладені у банки плоди заливають гарячим сиропом і стерилізують: банки півлітрові 10–12 хвилин; літрові 15–18 хвилин; трьохлітрові 30 хвилин.

СЛИВОВИЙ СІК Виготовляють неосвітлений без м’якушу та з м’якушем соки зі слив. Соки обох видів виготовляють як натуральні, так і підсолоджені цукровим сиропом. Сік без м'якуша отримують пресуванням зі свіжих, добре достиглих плодів слив. Він містить найбільш цінні складові частини плодів: цукор, кислоти, вітаміни і різноманітні мінеральні солі, тому дуже корисний для повсякденного споживання. Однак виробництво сливового соку в значній мірі стримується труднощами його фільтрації та порівняно високими втратами сировини. Для приготування соку використовують сливи з високим вмістом цукру і помірною кислотністю. Найбільш високоякісний сік отримують зі слив наступних сортів: Рен-

Кантата

Таблиця 1. Біохімічний склад плодів сливи (дані Дослідної станції помології ім. Л. П. Симиренка ІС НААН, середнє за 2014–2016 рр.) Сухі речовини, %

Сорти

Загальний цукор, %

Кислотність, %

Аскорбінова кислота, мг/100 г

ЦКІ

Ранньо- та середньостиглі сорти та гібридні форми Ода (контроль)

18,0

8,96

0,74

4,80

12,1

Ненька

18,5

8,80

0,82

5,0

10,7

Пам'ять матері

19,3

8,80

0,71

5,54

12,4

Кантата

17,4

9,13

0,68

4,68

13,4

17,8

7,92

0,72

4,70

11,0

№ 7842

Пізньостиглі сорти та гібридні форми Волошка (контроль)

18,8

10,16

0,92

6,04

11,0

Трудівниця Млієва

19,8

10,50

0,88

4,80

11,9

Сентябрська

19,6

10,84

0,90

6,36

12,0

Оригінальна

19,4

9,63

0,81

4,94

11,9

Добра (№12456)

19,0

8,96

0,67

5,30

13,4

Окраса саду (№8115)

17,6

9,46

0,83

4,64

11,4

клод Альтана, Ренклод фіолетовий, Угорка італійська, Угорка Ажанська. При виробництві сливового соку з м'якуша продукт кращої якості виходить з темно-фіолетових слив. Купажуванню підлягають соки, отримані з сортів слив світлого забарвлення. Оптимальними рецептурами купажів є: 20–30% соку, отриманого зі слив з фіолетовою шкіркою, і 70–80% зі слив типу ренклод. При приготуванні сливового соку без м'якуша з цукром в сік додають 50%-ий цукровий сироп. Співвідношення соку та сиропу 78:22%.

Відмінною особливістю приготування сливового соку з м'якоттю є вторинне протирання (фінішування) мезги через сита і обробка отриманої маси (включаючи цукровий сироп) на гомогенізаторі або колоїдному млині. Така обробка сировини попереджає розшарування соку. Сита використовують капронові або з нержавіючої сталі діаметром не більше 0,8 мм. Пастеризовані соки при зберіганні слід захищати від впливу сонячних променів. Температура в складських приміщеннях повинна підтримуватися на рівні 0–15 °С. При оцінці якості соків поряд з органолептичними показниками враховують вміст сухих речовин, цукру, спирту і солей важких металів (олова, міді і свинцю), а також кислотність. Залежно від сорту сливовий сік містить 10–12% сухих речовин і 0,3–1,2% кислот (в перерахунку на яблучну кислоту). Кількість спирту для марочних соків (з певних сортів слив) не повинно перевищувати 0,3%, для інших: 0,4% (з цукром) і 0,5% (без цукру). Допустимі норми вмісту солей важких металів в розрахунку на 1 л соку: міді – 5 мг і олова 25–100 мг. Вміст свинцю не допускається. май 2019

ПЕРЕРАБОТКА ВАРЕННЯ ЗІ СЛИВИ Плоди миють, видаляють плодоніжки. Найбільші розрізають на часточки і видаляють кісточки. Цілі плоди бланшують у гарячій воді при 80–85 °С впродовж 3–5 хвилин. Ренклоди бланшують 15–20 хвилин. Після цього плоди охолоджують у холодній воді (половинки не бланшують). Можна сливи бланшувати в 25% цукровому сиропі або опустити на 10 секунд в киплячий 0,5% розчин питної соди і потім добре промити в проточній воді. Підготовлені одним із перерахованих способів плоди поміщають у посуд для варіння і заливають 50% цукровим сиропом, використавши близько половини потрібного цукру, дають постояти кілька годин і варять в чотири прийоми. Час вистоювання між варінням – 8 годин. Решту цукру додають потроху перед другим і третім варінням у вигляді міцного сиропу. Загальна витрата цукру – від 1,2 до 1,5 кг на 1 кг плодів.

ЗАМОРОЖУВАННЯ Критеріями оцінки придатності плодів сливи до заморожування є мінімальні втрати соку плодів при дефростації. Для заморожування придатними є сорти сливи, що характеризуються високим вмістом цукрів, помірною кислотністю. Пло-

Ренклод Альтана

май 2019

Стенлей

ди повинні бути стійкими до розтріскування, кісточка – легко відокремлюватись від м’якуша, який має бути щільним, волокнистим, із властивими сливі смаком і ароматом. За даними вітчизняних дослідників, кращими сортами сливи для заморожування є: Стенлей, Блюфрі, Угорка Ажанська, Угорка Кавказька, Волошка.

ЧОРНОСЛИВ Правильно висушені якісні плоди слив відповідних сортів являють собою цінний продукт переробки. Особливо ціняться сушені сливи з групи сортів угорки. Використовують для сушіння ренклоди та терносливи. Плоди угорок збирають для сушіння у споживчій стиглості. Ренклоди збирають на початку споживчої стиглості, коли плоди набирають смак, забарвлення та аромат, але мають тверду консистенцію.

Перед сушінням сливи сортують по якості, відбираючи пошкоджені, не придатні, не типові по формі. Підготовка плодів до сушки включає: миття, інспектування, калібрування. Для прискорення сушіння та запобігання розтріскування плодів сливи бланшують 2–4 хвилини гарячою водою з ополіскуванням холодною. Сушіння чорносливу проводиться в 3 етапи: на початку сушіння слив температура повітря в сушарці становить 40 оС; прив’ялені плоди піддаються сушці при температурі 70 оС; досушування плодів відбувається при температурі 90 оС. Після кожного етапу сушіння чорнослив виймають із сушарки на 45–70 хвилин для охолодження продукту на повітрі з метою запобігання пересиханню плодів. У процесі сушіння через 5–7 годин сливи, розміщені на ситах або деках, переміщують для рівномірності сушки. Тривалість сушки 36 – 75 годин залежно від сорту та розмірів плоду. Висушені сливи мають синюваточорний колір (угорки) або коричневий (ренклоди), м’якувату консистенцію. Для зберігання чорносливу використовують пакети з поліетиленової плівки, а також паперу з подальшим фасуванням їх у ящики з гофрованого картону. Щоб краще продукт зберігався, потрібно його тримати у сухому приміщенні, що провітрюється. Кращими сортами сливи для даного виду технічної переробки є: Пам'ять матері, Кантата, Трудівниця Млієва, Оригінальна, Сентябрська, Добра, Пам'ять Костіной, Ренклод Альтана, Тулеу грас.

ПЕРЕРАБОТКА Плантации компании Tiferet

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

ПИОНЕРЫ ШОКОВОЙ ЗАМОРОЗКИ:

В МОЛДОВЕ И ГРУЗИИ ОСВАИВАЮТ СОВРЕМЕННЫЕ МЕТОДЫ ПЕРЕРАБОТКИ

Производство замороженных фруктов и ягод является перспективным направлением для успешного бизнеса. Главное, правильно организовывать процесс. Об этом говорили участники конференции «Фрукты и ягоды Грузии: эффективность производства и маркетинга», которая состоялась в марте этого года в Тбилиси. Специалист молдавской компании Tiferet, основанной в 2014 году, Юлия Тимошенко выступила на мероприятии с докладом о распространенных ошибках, которые допускают производители ягод и фруктов при организации шоковой заморозки на предприятии. Об опыте Tiferet, а также о развитии рынка замороженной плодовой продукции в Грузии и Молдове Юлия Тимошенко рассказала читателям журнала. – Как сейчас используются замороженные ягоды и фрукты?

– Иногда люди даже не догадываются, что употребили продукт, который был произведен полностью либо частично из замороженных ягод. Будь то сок, йогурт или гранола с сублимированными ягодами (замороженными и высушенными вакуумным способом). Замороженные фрукты – это хорошее сырье для производства соков, джемов, смузи, консервированных фруктов и ягод, сублимированных продуктов, наполнителей, а также для употребления в кондитерской отрасли и сегменте ХоРеКа. – Что можете сказать о рынке замороженных плодов в Грузии? – Наблюдается рост потребительского спроса на продукцию с содержанием фруктов. Такие факторы, как быстрый темп жизни и стремление к правильному питанию, способствуют постоянному расширению рынка. Спрос на замороженные ягоды растет во всем мире, в том числе и в Грузии. Об этом свидетельствует увеличение объемов импорта замо-

роженной продукции в этой стране. Ведь производство замороженных плодов в Грузии пока мало развито. В этом есть и позитив с той точки зрения, что все производственные мощности, которые будут создаваться в этом секторе грузинской экономики, будут новыми и современными, соответствовать потребностям рынка. –Какие культуры в Грузии считаются перспективными для заморозки? – На конференции присутствовали специалисты из Украины, которые поделились своими исследованиями данного вопроса. Среди перспективных культур были названы ежевика, голубика, земляника садовая и малина. Грузии есть что предложить этому рынку, надо просто найти свои конкурентные преимущества. – Насколько развит рынок замороженных плодов в Молдове? – Среди крупнейших экспортеров Европы – Польша, Сербия, в свою очередь Украина и Египет также набирают обороты. Эти страны май 2019

ПЕРЕРАБОТКА

Поле аронии (рябины черноплодной)

Оборудование для очистки плодов

предлагают очень большие объемы, их географическое расположение является плюсом для организации логистики. В данном вопросе Молдова и Грузия очень похожи, у нас это направление развито слабо. В Молдове всего несколько компаний, включая нашу, которые занимаются замороженными ягодами и фруктами, в то время как в той же Польше или Сербии – это десятки компаний с существенными объемами производства. Путь построения имиджа компании и имиджа страны в сфере заморозки потребует больших затрат времени и усилий.

– Расскажите об опыте молодой компанииTiferet. – В управлении нашей компании находится свыше 200 га насаждений ягод и фруктов, где доминируют косточковые культуры. С 2017 года начал работать завод по заморозке как собственного сырья, так и приобретенного у местных фермеров. В ассортименте выпускаемой на предприятии продукции – замороженная земляника садовая, малина, черная смородина, арония, шиповник, облепиха, вишня и слива. Оборудование для завода приобретали в Польше по рекомендации консультантов. Рынки сбыта – страны Евросоюза и Российская Федерация. Современный подход к организации производства, правильная ценовая политика и качественное сырье являются ключевыми факторами развития Tiferet. Основной сложностью в работе считаю недостаток персонала раз-

ного уровня специализации и то, что многие молдавские фермеры психологически и финансово не готовы продавать свой урожай на переработку. Думаю, это происходит не только у нас, просто в других странах для фермеров это более привычная практика. Новой компании на рынке нужно понимать, что конкуренты из разных стран мира много лет занимаются производством, и они уверенно чувствуют себя в ценообразовании и сбыте своей продукции. Нам же на данном этапе необходимо доказывать клиентам способность производить качественный продукт, который подходит им. Также высока вероятность прогадать с ценой на некоторые виды продукции. – Что посоветуете компаниям, которые планируют организацию шоковой заморозки ягод?

выполнит шоковую (IQF) заморозку ягод, фруктов, овощей, грибов быстро и качественно +38 067 401-37-55 62

май 2019

sarny.kholod.1@gmail.com

www.sarny-kholod.com.ua

ПЕРЕРАБОТКА

Упаковка замороженной продукции

– Привлекать профессионалов. Это, конечно, не исключит всех ошибок, но поможет при проектировании и постройке здания предприятия, в выборе оборудования,

Производственне мощности компании Tiferet

организации производственного процесса. Для работы с персоналом и построения команды следует четко определиться с миссией компании и верить в неё.

Важно быть честными с поставщиками сырья, а также с контрагентами и клиентами относительно качества и внешнего вида готовой продукции.

ОРЕХИ

май 2019

ОРЕХИ

май 2019

ОРЕХИ

май 2019

ЯГОДЫ

Андрій НАВРОДСЬКИЙ м. Корюківка Чернігівська обл.

ПРОТОПЧУТЬСЯ СТЕЖИНИ I ДО ОЖИНИ Щоб мати уявлення про таку ягоду, як ожина, треба розуміти, що належить вона до сімейства розоцвітих, роду малини, підроду ожини. В природі існує багато дикорослих видів і форм синьо-сизої ягоди. Але батьківщиною майже всіх її сортів є Північна Америка, де багато видів ожини росте в природних умовах. Свого часу було помічено, що всі дикорослі представники цього виду рослин легко схрещуються між собою. А от культурні сорти ожини мають складніший родовід, зібравши в собі ознаки багатьох видів. В останні роки вітчизняні садівники дедалі частіше почали звертати увагу на цю культуру й не на жарт заповзялися працювати над тим, щоб ожина зайняла гідне місце серед ягід у промисловому виробництві України. Яким же сортам вони надають перевагу? За характером росту пагонів, формою куща і способами розмноження ожину поділяють на дві основні групи: прямостояча (куманики) і повзуча, сланка, або витка (росяники).

Куманики на вигляд потужніші, з вертикальними або злегка спадаючими стеблами висотою до 3 м, які ніколи не вкорінюються верхівками. Їх дочірні рослини виростають з бруньок на коренях. Через свою біологію і морфологію куманики подібні до малини. Всі сорти кумаників здатні переносити морози до –20°С. У цю групу входять сорти: Честер, Блек сатин, Агавам, Полар, Натчез, Кіттатінні, Дарроу.

ДО РЕЧІ Нині більшість промислової ожини вирощується у Північній Америці – понад 65 тисяч тонн. У Європі вирощують близько 47 тисяч тонн цієї ягоди. Європейським лідером у виробництві ожини є Сербія. На промислових плантаціях ожина вирощується також в Угорщині, Великобританії, Румунії, Польщі, Німеччині, Іспанії, Італії, Нідерландах та Хорватії.

Росяники мають довгі виткі пагони з перпендикулярними плодовими гілочками, плоди яких більші, соковитіші і перевершують за своїми смаковими якостями ягоди прямостоячої ожини. Їх плодоношення більш раннє, врожайність вища, але є й «мінус» – невисока морозостійкість. Хоча є й винятки: при схрещуванні окремих видів росяників з малиною селекціонери отримали більш зимостійкі форми. До цієї групи зарахували сорти: Ізобільна, Техас, Торнлесс, Дойл, Валдо. Селекціонери багатьох країн працюють над створенням нових продуктивних сортів ожини. На відміну від дикорослих видів ці сорти можуть плодоносити в більш ранні терміни, а період плодоношення у них розтягується на триваліший час. У США вже введено в культуру не менше тридцяти промислових сортів ожини. Витрати на вирощування і збирання ягід швидко окупаються. Вирощують як виткі форми, так і прямостоячі. Витка (повзуча, сланмай 2019

ЯГОДЫ ка) ожина розпластує свої пагони по землі або по шпалері, раніше достигає.

ДЕТАЛЬНІШИЙ ОПИС СОРТІВ Честер – безколючковий, з напівсланкою формою куща (з довжиною стебел 2–3 метри), великоплідний, стійкий до основних хвороб і шкідників сорт ожини пізнього строку дозрівання. Ягоди солодкі, з невеликою кислинкою, масою від 5 до 8 г, які дозрівають в кінці липня або на початку серпня, транспортабельні. Врожайність 15–20 кг з куща. З недоліків: погано переносить затінення і посадку у сирих низинах, потрібне укриття на зиму. Блек сатин – безколючковий сорт середнього терміну дозрівання з жорсткими, довгими (до 5 метрів) стеблами. Ягоди кисло-солодкого смаку, вагою близько 5 г, зібрані у великі китиці. Дозрівають у липні. Середня врожайність становить 10–15 кг, а при інтенсивній агротехніці – до 25 кг. У цього сорту невисока морозостійкість (витримує морози до –22ºС), і тому в більшості регіонів потрібне зимове укриття, а молоду поросль впродовж вегетації рекомендується притискати до землі і вирощувати в похилому положенні, щоб перед зимою було простіше вкривати. З недоліків: жорсткі пагони, які часто ламаються при нагинанні до землі; необхідно щороку вкривати на зиму; погана транспортабельність ягід. Агавам – морозостійкий сорт ожини (внесений у Державний реєстр сортів, рекомендованих для вирощування в Україні). Пагони прямостоячі, потужні, негнучкі, з гострими колючками, висотою 2,5–3 метри. Посухостійкий і тіньовитривалий, витримує морози до –40º, тому укриття на зиму не обов’язкове, росте на будь-яких грунтах і взагалі дуже невибагливий. Урожайність 3–6 кг, іноді й до 68

май 2019

10 кг з одного куща. Маса ягід 3–5 г, солодкого смаку, дозрівають у липні–серпні. Плодоношення триває не менше 15 років. З недоліків: дає багато порослі, яка швидко розповсюджується за межі ділянки. Полар – морозостійка, безколючкова, рання, великоплідна садова ожина польської селекції. Стебла прямостоячі, до 2,5 м, міцні, без колючок. Воліє рости на сонечку, на дренованих суглинкових грунтах і не любить вогкі, перезволожені місця. Витримує морози до –30º. Урожайність 5–6 кг ягід з кожного куща. Ягоди дуже великі, масою 10–12 г, солодкі, починають достигати в липні, гарної транспортабельності. З недоліків: при нахилянні пагонів до землі можуть ламатися, тому робити цю процедуру треба починати заздалегідь, поки стебла не одерев’яніли. Натчез – ранньостиглий, великоплідний, безколючковий, транспортабельний сорт ожини. Кущі напівпрямостоячі, пагони довжиною до трьох метрів. Урожайність до 20 кг з кожного куща. Ягоди дуже великі, масою 10–12 г, солодкого смаку, починають дозрівати вже у червні. З недоліків: низька зимостійкість, тому на зиму потребує укриття. Кіттатінні – сорт-рекордсмен за кількістю ягід з однієї гілки (318 штук!). Кущі цього сорту потужні, пагони безколючкові, двохметрової довжини. Ягоди дуже великого розміру (до 15 г), подовжено-конічні, чорного кольору, відмінних смакових якостей (десертного кисло-солодкого смаку, до речі – не втрачають своїх смакових якостей

у будь-яких переробках), дозрівають у кінці червня, добре транспортабельні. Урожайність більше 20 кг ягід з одного куща. Дарроу – один з найкращих морозостійких без колючкових сортів ожини американської селекції. Кущ потужний, дуже врожайний, довжина пагонів 2,5–3 м. Ягоди великі, вагою 3,5–4 г, кисло-солодкі, довгастої форми. Сорт, як уже наголошувалося, дуже зимостійкий, витримує морози до –34°C, але вимогливий до світла, особливо на початку активного росту пагонів і при утворенні плодів. Ізобільна – сорт, виведений Іваном Мічуріним ще у 1900 році шляхом відбору з сіянців ожини сорту Лукреція, отриманого у США. Один із найбільш зимостійких сортів, невимогливий до родючості грунту і добре плодоносить навіть там, де багато рослин не можуть успішно розвиватися. Кущ потужний, з довгими, дуже міцними сланкими пагонами, коренева система розташовується стисло і вглиб, майже не розростається у ширину, тому кущі можна саджати ущільнено. Ягоди чорноблискучі, великі, довгасті, приємного кисло-солодкого смаку, кістянки досить великі. Плоди використовують для реалізації у свіжому вигляді та для переробки. При належному догляді дає хороші врожаї на одному й тому ж місці протягом 10–15 років (у плодоношення вступає на третій рік після посадки). Техас – сорт середньопізнього терміну дозрівання, виведений Іваном Мічуріним шляхом відбору

ЯГОДЫ з сіянців американського малиново-ожинового гібрида Логанберрі. Кущ потужний, зайвих кореневих відростків не дає, пагони гнучкі, стеляться по землі. Сорт відрізняється рясною щорічною врожайністю: на родючих грунтах з куща отримували у середньому по 6 кг ягід (максимальні досягнення – 12кг). Ягоди щільні, малинового кольору, великі, масою до 10 г, своєрідного кисло-солодкого смаку, транспортабельні. Зазначу, що розмножувати цей сорт рекомендується шляхом укорінення верхівок однорічних пагонів – кущ розростається тільки за рахунок збільшення числа пагонів заміщення. Коренева система сорту дозволяє успішно, без зниження врожайності, вирощувати його на одному місці тривалий час – понад 15 років. Саме цей сорт рекомендовано для вирощування у промислових цілях. Призначений для споживання у

свіжому вигляді та для переробки. Торнлесс – безколючкова сланка ожина пізнього строку дозрівання з пагонами довжиною до 4 метрів. Ягоди з відмінними смаковими якостями, солодкі на смак, великі (масою 7–9 г), дозрівають у серпні. Середня врожайність – 10 кг з куща. Витримує зниження температури до 29 градусів, що для України є досить загрозливим і тому вимагає укриття. Під правильним укриттям чудово переносить зиму. Невимогливий до грунтів, але для отримання кращого результату потрібне грамотне підживлення. Дойл – один із кращих сортів безколючкової ожини, який претендує на звання найврожайнішого сорту (документально підтверджена врожайність 5-7 відер ягід з одного куща!). Ягоди кисло-солодкі, масою 7–9 г, що дозрівають у середині серпня. Кущі напівпрямостоячі, з довгими (до 5–6 м) пагонами, які

на зиму необхідно вкривати. Сорт легко переносить спеку і посуху. З недоліків: більше підходить для південних регіонів, бо у північних областях може не встигнути визріти. Валдо – безколючковий сланкий сорт ожини середньораннього терміну дозрівання з компактними кущами (ідеально підходить для маленьких ділянок). Ягоди вагою 6–8 г мають приємний смак і аромат, починають дозрівати у першій декаді липня, але у жарку погоду на сонці можуть попектися. Врожайність 15–17 кг з одного куща. Зимостійкість середня, тому зимове укриття обов’язкове. Отже, ожина досить перспективна ягідна культура. І тому впевнений, що у найближчі роки цю ягоду в Україні чекає велике майбутнє. Тож, шановні господарі-підприємці, якомога швидше «топчіть стежини» до вирощування ожини!

май 2019

КООПЕРАЦИЯ

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

РАЗВИТИЕ = ЭКСПОРТ По данным экспертов, объемы производства ягод в мире ежегодно увеличиваются в среднем на 4%, а спрос и темпы их потребления в странах с развитой экономикой опережают спрос на другие плоды. В тройку самых востребованных на свежем рынке входят земляника садовая, малина и голубика. В этом плане Украина не является исключением, однако уровень потребления ягод в нашей стране в разы ниже, чем в странах Евросоюза. При этом площади под земляникой садовой, малиной и особенно под голубикой увеличиваются. Несмотря на дорогостоящий посадочный материал и сроки вступления в стадию плодоношения – лишь на третий сезон после посадки, голубика считается сверхприбыльной культурой. В прошлом году в Украине ее розничная цена составляла 120-280 грн за килограмм, а на раннеспелые сорта значительно выше. Ожидаемый рост урожая этой культуры в ближайшем будущем может привести к негативным ценовым трендам на внутреннем рынке, что потребует 70

май 2019

расширения рынков сбыта за счет развития экспорта. За границей украинскую продукцию готовы покупать на тридцать и более процентов дороже, но и требования к ней выше, чем в Украине. Чтобы достойно конкурировать на внешних рынках и претендовать на лучшую цену, нужно инвестировать в перспективные сорта, современную технику и СЗР, сертификацию и маркетинг, охлаждение и упаковку продукции. На практике далеко не все отечественные производители считают такое вложение средств выгодным. Поэтому ориентируются на коммерсантов, которые в сезон забирают ягоду с поля, заплатив за сырье оптовую цену. По мнению аналитика компании «Украгроконсалт» Ольги Мозговой, без инвестиций в конкурентоспособность продукции о развитии ягодного бизнеса можно забыть. Необходимо вклады-

вать в него минимум 30%, а лучше 50% прибыли. – В Украине не хватает мощностей для охлаждения и переработки ягод. Нынешняя государственная дотация на постройку холодильников и фруктохранилищ предназначена для объема сырья от 500 и больше тонн. В тоже время зачастую весь урожай украинского фермера-ягодовода не превышает 100 тонн. То есть, государственную поддержку для этих целей мелкий фермер не получит, а собственных средств на такой дорогостоящий проект пока не достаточно. При этом мелкие собственники не спешат кооперироваться для создания современной перерабатывающей инфраструктуры. Свежее сырье из ягодников в основном отправляют на заморозку, а можно из него делать и соки, и концентраты, и смузи. При правильно организованном производстве, логистике и маркетинге ягодной продукции инвестиции могут окупиться уже на шестой год, – говорит Ольга Мозговая

КООПЕРАЦИЯ (ОиФ) – Какие плодово-ягодные культуры считаются наиболее прибыльными в Украине? (О.М.) – Голубика, малина, а затем клубника, яблоки, груши, черешня, абрикосы и персик. – Можно ли в нынешнем году ожидать увеличения объемов их производства в Украине? – Будут увеличиваться насаждения тех сортов яблок, которые востребованы на внешних рынках. Данное экспортное направление сейчас начинает развиваться. Могут возрасти площади под черешней, поскольку на нее есть спрос за пределами Украины. Сейчас представители украинских плодовых ассоциаций стали чаще посещать другие страны. Изучают вкусы и предпочтения тамошних потребителей, особенности местных рынков, чтобы корректировать работу наших садоводов. Для успешного экспорта, организации поставок в срок нужно развивать дистрибьюцию на местах – открывать торговые дома, арендовать склады… То есть, увеличение объемов производства украинских плодов возможно лишь за счет увеличения экспорта. Ведь внутренний рынок Украины в сезон и так обеспечен отечественной ягодой, в основном за счет мелких землепользователей, где выращивается 85% сырья. – Каков спрос в западноевропейских странах на жимолость и крыжовник, и можно ли ожидать рост их популярности в Украине? – Жимолость ни на внутреннем, ни на внешнем рынках пока не пользуется повышенным спросом. Она мягкая – плохо транспортабельная. Поэтому в Украине даже известны случаи вырубки насаждений жимолости. Что касается крыжовника, по моему мнению, его вытеснила малина. Ведь люди по-

купают глазами. Если разместить эти две ягоды рядом, какую вы выберете? Чтобы популяризировать нишевую культуру, нужно инвестировать средства в промоакции, бесплатно давать ее пробовать, везде ее показывать и рассказывать о ней. Хорошей идеей может стать изготовление освежительных напитков из той или иной «нишевой ягоды». Открыть торговые точки, где из нее будут готовить свежевыжатый сок и продавать в свежем виде по доступной цене. Кстати, у нас не существует подобных сетей, в отличие от западноевропейских стран, где тренд здорового питания более популярен. В общем, раскрутка новой товарной позиции требует колоссальных затрат времени и средств. Это под силу лишь крупным игрокам рынка, например, фермерским кооперативам, которые могут инвестировать в популяризацию, а затем организовать масштабное производство разрекламированного ими товара и сформировать крупные его партии. Вот как раскручивали голубику в США. Местные фермеры объединялись в кооперативы. Демонстрировали, как мало затрат требуется на выращивание этой культуры, и рассказывали, как полезно для здоровья употреблять голубику. Значительные средства были вложены в маркетинг. При разработке этикетки и упаковки американские

фермеры ориентировались на вкусы и предпочтения потребителей в странах экспорта. Такое можно повторить с той же облепихой. Готовить из нее смузи и масла. Тем более, что уже вывели сорта без шипов, что упрощает переработку данной культуры. Можно и нужно раскручивать кизил. Продукты из кизила могут стать популярными как в Европе, так и в Азии. – Что может стимулировать инвестиции в плодоовощное производство Украины? – Положительные примеры объединения аграриев, их кооперации для достижения коммерческих целей. Введение рынка земли сельхозназначения, что облегчит процедуру получения кредитов и юридически закрепит право производителей плодовой продукции на ее использование, ведь садовые насаждения закладывают на десятилетия. Важна и поддержка кооперативного движения со стороны государства. Ведь десять тысяч гривен господдержки, выделенных на кооператив, принесет больше пользы, чем та же сумма, разделенная поровну между десятью фермерами. К тому же, мелкому производителю тяжело самостоятельно обеспечить однотипные партии, необходимый объем и качество продукта для экспорта. Это возможно лишь в объединении с такими же участниками рынка, где согласованы общие стандарты выращивания и утвержден сортимент. май 2019

ГРИБЫ

О. Б. МИХАЙЛОВА, кандидат биологических наук, старший научный сотрудник отдела микологии Института ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины

СЪЕДОБНЫЕ ГРИБЫ

ДЛЯ РЕШЕНИЯ ГЛОБАЛЬНЫХ ЗАДАЧ Обеспечение продовольственной безопасности и полноценного питания на фоне климатических изменений – одна из самых сложных задач, стоящих перед человечеством. В решение этой проблемы может внести существенный вклад культивирование съедобных грибов. Грибы подобно растениям и животным представляют самостоятельное царство живых организмов. В настоящее время учеными-микологами описано более 120 тыс. видов грибов, из которых около 2000 считаются съедобными. В Украине известно более 500 видов грибов, которые можно употреблять в пищу. Превратить грибы в такую же сельскохозяйственную культуру, как зерновые злаки, овощи и фрукты,

май 2019

люди пытаются с давних пор. Еще две тысячи лет тому назад в странах Юго-Восточной Азии начали культивировать произрастающий на древесине гриб сиитаке (шиитаке) (Рис. 5). В Китае и Корее уже в VI ст. культивировали аурикулярию уховидную (иудино ухо), а также близкие к нему виды, называемые древесными ушами, – хрящеватые студенистые грибы, развивающиеся преимущественно на мертвой древесине и по форме напоминающие ушную раковину человека или животных. Эти грибы считают деликатесными во многих странах Юго-Восточной Азии (Рис. 3). Имеются сведения, что в Древней Греции в 300 году до нашей эры пытался заниматься разведением грибов Теофраст.

ГРИБЫ В начале ХVII ст. в теплице на окраинах Парижа был обнаружен шампиньон двуспоровый. Плодовые тела его прекрасно росли на конском навозе, используемом как удобрение для дынь. Тогда же была установлена важная особенность развития шампиньонов, очевидно, натолкнувшая на мысль о возможности их искусственного разведения: если перепревший конский навоз полить водой, в котором мыли плодовые тела грибов, то вскоре на нем вырастают новые шампиньоны. Точные сведения о том, где, когда и кто первым начал разводить шампиньоны, в литературе отсутствуют. Однако хорошо известно, что уже в середине ХVII ст. Франция была европейским центром по производству этой культуры, а в XVIII – XIX ст. приобрело значительный размах культивирование шампиньонов в старых заброшенных каменоломнях, где в течение всего года сохраняются благоприятные для роста шампиньонов температура (12–14°С) и аэрация. Из Франции способ выращивания шампиньонов распространился в другие европейские страны. Также во Франции очень высоко ценили морели, или сморчки за их удивительный вкус и необыкновен-

ный аромат (Рис. 4). Французский способ разведения сморчков был основан на наблюдениях, что в садах сморчки обильно развиваются в тех местах, где остались неубранные гниющие яблоки. Сморчки выращивали на грядах с артишоками. По грядке разбрасывали кусочки грибов, осенью ее рыхлили и закрывали слоем яблочных выжимок, а на зиму прикрывали листьями. Весной покрытие снимали, а уже через 2 недели появлялись первые сморчки. В Европейских странах пытались культивировать такие ценные виды, как белый гриб и черный трюфель.

Рис. 1. Плодовые тела Pleurotus eryngii (вешенка королевская) на растительных субстратах (интенсивный способ культивирования)

С середины XVII ст. во Франции, а потом и в Германии получило распространение культивирование черного трюфеля, считавшегося одним из самых деликатесных грибов благодаря очень нежному и стойкому аромату и приятному вкусу. С целью его разведения в почву, где закладывали дубовые плантации, добавляли некоторое количество земли, содержащей споры этого гриба. В этих местах через 10 лет после посадки саженцев дуба появлялись грибы. Вешенка обыкновенная привлекла к себе внимание грибоводов-любителей в Германии в годы первой мировой войны. В связи с тем, что не хватало продуктов питания, ее начали выращивать на пнях и на отрубках стволов деревьев. Посевным материалом служили растертые плодовые тела, их вносили в отверстия, просверленные в древесине. Однако все эти методы далеко не всегда давали желаемый результат. Лишь в начале ХХ ст., после того, как стерильную грибницу научились выращивать в лабораторных условиях и использовать ее в качестве посадочного материала, культивирование грибов было поставлено на научную основу. Это позволило перейти на новый технологический уровень промышленного производства. май 2019

ГРИБЫ

Рис. 2. Плодовые тела Hericium erinaceus / Гериций шиповатый львиная грива на растительных субстратах (интенсивный способ культивирования)

Основой для создания технологий выращивания грибов служат высокоурожайные штаммы съедобных грибов. Чистые культуры грибов хранятся и поддерживаются в определенных условиях в специализированных коллекциях культур. На сегодняшний день в мире насчитывается более 525 коллекций культур в 67 стран мира, которые суммарно поддерживают 1 756 403 штамма микроорганизмов, из которых грибов – 456 053 штамма. Важным фактором развития грибоводства в Украине является наличие Коллекции культур шляпочных грибов (ІВК) Института ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины, признанной объектом национального достояния. Коллекция (ІВК) входит в международную базу данных Всемирной фе-

дерации коллекций культур – WFCC (код доступа 1152). Сегодня в коллекции (ІВК) сохраняются культуры практически всех видов съедобных грибов, промышленно культивируемых в мире. Большим штаммовым разнообразием различного географического происхождения представлены виды родов вешенка (более 170 штаммов), шампиньон (более 50 штаммов), сиитаке (шиитаке) (более 50 штаммов), а также другие виды: зимний опенок (более 40 штаммов), буковый гриб (более 10 штаммов), львиная грива (более 15 штаммов) и др. За последние 37 лет мировое производство съедобных грибов увеличилось более чем в 35 раз. По данным Продовольственной сельскохозяйственной организации Объединен-

Рис. 3. Плодовые тела Auricularia judae (Иудино ухо) в природних условиях

май 2019

ных Наций, мировое производство съедобных грибов (включая трюфели) в 2017 году составило почти 12,3 миллиона тонн. Китай является ведущим производителем грибов (8,7 миллиона тонн), что составляет почти 73% от общего объема. Второе место по производству грибов занимают европейские страны, за ними следуют США. В одном только Китае известно более 900 видов съедобных грибов, из которых экстенсивным способом выращивают 90 видов, более 50 видов культивируют в промышленных масштабах и 35 видов экспортируют в страны мира. В настоящее время в промышленном культивировании доминируют грибы – представители экологических групп наземных или гумусовых, а также дереворазрушающих сапротрофов. Среди представителей первой группы наиболее популярный в странах Европы и Северной Америки шампиньон двуспоровый (Agaricus bisporus (J.E. Lange) Imbach). Среди объектов промышленного культивирования из группы дереворазрушающих сапротрофов ведущее место в мире по объемам производства занимают вешенка обыкновенная (Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm.) и сиитаке (шиитаке) (Lentinus edodes (Berk.) Pegler). В промышленных масштабах выращивают и другие виды из названных экологических групп: вольвариеллу вольвовую, или гриб рисовой соломы (рисовый гриб) (Volvariella volvacea (Bull.) Singer; иудино ухо (Auricularia judae (Bull.) Quel.); зимний гриб, или фламмулину бархатистоножковую (Flammulina velutipes (Curtis) Singer); намеко (Pholiota nameko (T. Itô) S. Ito & S. Imai); опенок летний (Pholiota mutabilis (Schaeff.) P. Kumm.); кольцевик, или строфария морщинисто-кольцовая (Stropharia rugosoannulata Farl. ex Murrill); навозник косматый (Coprinus comatus (O.F. Müll.) Pers) и некоторые другие виды макромицетов.

ГРИБЫ К сожалению, наиболее ценные по своему химическому составу и вкусовым качествам грибы украинских лесов, в том числе белый гриб (Boletus edulis (Bull.)), подосиновик (Leccinum aurantiacum (Bull.) Gray), подберезовик (Leccinum scabrum (Bull.) Gray) и ряд других невозможно вырастить на искусственном субстрате. Они относятся к группе так называемых облигатных микоризообразователей. Их мицелий проникает в корневые волоски деревьев, в результате возникает симбиоз гриба и высшего растения. Гриб снабжает дерево водой, азотистыми веществами, фосфором, которые он берет из растительных остатков в почве. В свою очередь, из клеток корней деревьев гриб получает необходимые ему углеводы и минеральные вещества. Такие грибы адаптированы к симбиотическим отношениям лишь с определенными древесными породами. Иногда это только один род деревьев, с которыми данный вид гриба образует микоризу. Например, масленок лиственничный (Suillus grevillei (Klotzsch) Singer) сосуществует только с различными лиственницами; его близкий родственник масленок зернистый (Suillus granulatus (L.) Roussel) образует микоризу с другими хвойными. Белый гриб, имеющий много экологических форм, приспособился к сожительству с деревьями, относящимися к разным родам и даже семействам высших растений. Он является микоризообразователем сосны, ели, дуба, граба, березы, липы и др. На данном этапе выращивать микоризные грибы в искусственных условиях, к примеру, как вешенку или шампиньон, до сих пор не удается. В специализированных коллекциях хранятся штаммы некоторых видов микоризных грибов, однако поддерживать их жизнеспособность необходимо на питательных сре-

Рис. 4. Плодовые тела Morchella esculenta (сморчок обыкновенный) в природних условиях

дах сложного состава, т.к. они требуют особых условий питания в связи с их экологической приуроченностью к высшим растениям. Культуры этих видов относятся к очень медленно растущей группе, скорость роста их не превышает 0,5–1 мм/сутки, они подвержены загрязнению различными бактериями и другими микроорганизмами, поэтому идентифицировать и правильно сохранять культуры этих видов могут только специалисты-микологи. Стремительное развитие грибоводства в мире обусловлено тем, что грибы являются источником белка, витаминов, микроэлементов; они обладают лечебно-профилактическими свойствами; грибы – самая высокоурожайная сель-

скохозяйственная культура (урожайность шампиньона достигает 200 кг/м2 в год); технология культивирования съедобных грибов является экологически чистой и безотходной; грибы конвертируют отходы сельского и лесного хозяйства в пищу и биологически активные вещества. Украина обладает огромным потенциалом для развития грибоводства. В нашей стране имеется необходимое сырье для подготовки субстратов, большое количество помещений, которые могут быть приспособлены для выращивания грибов, существует банк высокопродуктивных штаммов, имеются опытные специалисты-микологи, знакомые с передовыми мировыми технологиями.

Рис. 5. Плодовые тела Lentinus edodes / Шиитаке, сиитаке (экстенсивный способ культивирования)

май 2019

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

В. І. СИДОРЧУК, вчений агроном, Н. В. ПИСАРЕНКО, зав. лабораторії селекції картоплі, кандидат с.-г. наук кандидат с.-г. наук М.Г. Тимко, науковий співробітник

ПIДСУМКИ 90-РIЧНО¯ РОБОТИ З СЕЛЕКЦI¯ КАРТОПЛI Селекційна робота з картоплею на Поліській дослідній станції ім. О.М. Засухіна розпочата у 1929 році. За цей час створено 68 сортів картоплі різного господарського призначення (завершені наукові розробки), з них 54 занесено в національні реєстри сортів рослин України, Росії, республік Середньої Азії та Закавказзя (табл.1). За результатами державного сортовипробування 14 сортів картоплі не мали переваг перед сортами- стандартами і тому не районовані, ще 5 сортів проходять сортовипробування. Слід відзначити, що з усього сортименту ранньос76

май 2019

тигла група сортів картоплі складає майже 50%. Обмежений вибір с.- г. культур для піщаних ґрунтів Полісся України, де краще пристосовані до умов вирощування лише картопля, озиме жито і овес, а також значні площі під цими культурами вже в середині 20-х років минулого століття спонукали наукових співробітників дослідної станції до вивчення сортів картоплі як одного з вирішальних факторів підвищення врожайності цієї культури. Тим більше, що врожаї картоплі у селянських господарствах почали катастрофічно

знижуватись. До основних причин різкого недобору врожаю необхідно віднести як недосконалість самої агротехніки вирощування, так і відсутність сортових посівів картоплі. Практично повсюдно вирощувались сортосуміші картоплі. Вже перші проведені обстеження посівів картоплі у різних регіонах республіки відомим фітопатологом О.Д. Бєловою (1927 р.) вказали на значне ураження рослин вірусними хворобами. Так, ураженість вірусами становила на Поліссі – 26%, у Лісостепу – 31% і в Степу майже 100%. Найпоширенішими хворобами ви-

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО явилась зморшкувата, смугаста та крапчаста мозаїки, скручування листя, верхівковий некроз, аукуба та кучерявці. Тому, вже у 1924 році було закладено окремий розсадник, в якому вивчалось близько 70 сортів картоплі, переважно іноземної селекції, а також невелика кількість місцевих сортів (сортосумішей). Враховуючи важливість цієї роботи, у 1926 році для надання методичних консультацій по сортознавству з Кореневської дослідної станції (м. Москва) була запрошена науковий співробітник Т.В.Асєєва (пізніше відомий вчений з генетики картоплі). Було встановлено, що більшість сортів картоплі вже в основному сортовипробуванні мали незначний відсоток домішок (не більше 0,8%) та не відмічено ознак ураження вірусними хворобами . У результаті багаторічних досліджень (1924–1928 рр.) виділено ряд більш урожайних сортів картоплі різного використання: столових, універсальних та заводських. Це, насамперед: ранні – Рання Роза, Кур’єр; середньостиглі – Розовий із Мілета, Княжа корона; середньопізні – Вольтман, Деодара, Парнасія і Клюгер. Один із перших українських сортів картоплі Пиріжок за результатами чотирирічного випробовування, на жаль, значно (до 5,1–4,2 т/га) поступився сортам Княжа корона та іншим. Паралельно з цим випробуванням закладались насінницькі розсадники, з яких сортовий матеріал кращих сортів картоплі розсилався на сортодільниці та відпускався насінницьким господарствам України. У підсумку ця робота давала підставу Наркомзему УРСР для районування в тій чи іншій зоні нових, більш урожайних сортів картоплі. Слід відзначити, що саме на цій основі у 1929 році і була започаткована на дослідній станції селекція картоплі. Крім селекції картоплі у новоствореному відділі розпочалась робота з селекції озимого

Таблиця 1. Районовані сорти картоплі, які створені на Поліській дослідній станції імені О.М.Засухіна ( 1929–2018 рр.). Роки

Сорти занесені до Реєстру сортів рослин України

1929-1941

Поліська-36

1945-1980

Крепиш, Роза Полісся, Рання Поліська, Островська, Баранівська, Поліська рожева,Житомирянка

1981-1990

Малинчанка, Ікар, Радомишльська, Каскад Полісся, Зов, Гарт, Пост-86, Віхола, Димок

1991-2000

Доброчин, Косень-95, Божедар, Посвіт, Берегиня, Радич, Малич

Дубравка, Поран, Тетерів, Веста, Поліська-96, Дара, Тирас, Малинська біла, Вимір, Жеран, Завія, Карлик-04, Поліська ювілейна, Звіздаль, Дорогинь, Ведруска, Партнер

2011-2018

Летана, Чарунка, Анатан, Межирічка 11, Іванківська рання, Сингаївка, Предслава, Радомисль, Взірець, Вигода, Базалія, Олександрит, Авангард,

Всього

Проходять державне сортовипробування

2001-2010

жита, а дещо пізніше селекції люпину, гречки і озимої пшениці. Першим керівником відділу селекції був талановитий селекціонер І.М.Бодисько (1929–1932 рр.), який за короткий період своєї роботи, крім вирішення організаційних питань, опублікував ряд цінних праць із проблем селекції і насінництва картоплі. Одна з них – «Методика сортоиспытания картофеля», що в ті роки мала виняткове практичне і наукове значення.

Назва сортів

Альянс, Опілля, Барська біла, Володарка, Сонцедар

Головним напрямком селекційної роботи на той період було створення столових високоврожайних сортів картоплі, відносно стійких проти фітофторозу, кільцевої гнилі, іржавої плямистості бульб та хвороб виродження. Основний метод роботи – гібридизація у межах виду S.tuberosum та вегетативна гібридизація. Селекційні розсадники у 1940 році займали площу 4,6 га. За досить короткий період цілеспрямованої і інтенсивної роботи

Альянс

май 2019

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

Авангард

селекції картоплі було створено сім перспективних сортів, які з 1937 року проходили державне сортовипробування. У 1939 році після дворічного випробування сорт картоплі під назвою Поліська-36 був районований в УРСР, а пізніше і в РСФСР. Це фактично був перший сорт картоплі української селекції. Сорт картоплі Поліська-36 виділений у 1931 році з гібридного матеріалу, одержаного в 1929 році з Носівської дослідної станції. Сорт середньостиглий, столового використання. Стійкий проти хвороб виродження, парші звичайної і кільцевої гнилі, але не стійкий проти

Барська біла

май 2019

раку картоплі. Добре зберігається. Смакові якості високі (8 – 8,4 балів), вміст крохмалю 17,0 – 18,0%. Відзначимо, що у довоєнні роки було зроблено повний запас гібридного матеріалу картоплі, що дало можливість у повоєнні роки створити цілий ряд нових сортів картоплі. У роки німецької окупації селекція картоплі, як і інших культур, була призупинена. За ці роки (1941 – 1943 рр.) майже весь селекційний матеріал був знеособлений і розмножувався лише в суміші. За декілька місяців до звільнення території Малинського району працівниками дослідної станції

Г.Д. Білостоцьким, П.М. Євдокименко і О.К. Олефіренко, які ризикували своїм життям, було винесено з картоплесховища бульби декількох нових гібридів картоплі. Це дало можливість вже у 1944 році розпочати прискорене їх розмноження. У наступні роки після додаткового вивчення та розмноження їх було передано в Державне сортовипробування. Сорти картоплі Роза Полісся і Крепиш районовані у 1950 році, Рання Поліська у 1952, Островська – у 1955 і Баранівська – у 1961 роках. Значну роботу з селекції картоплі у період із 1947 до 1958 рр. провів М.Ф. Островський. Відомо, що під час німецько-фашистської окупації на територію України було завезено рак картоплі, якого до цього часу не виявляли. На цю проблему звернув особливу увагу селекціонер дослідної станції. Після ґрунтовної оцінки на стійкість проти захворювання було виявлено, що нові сорти картоплі Рання Поліська і Островська резистентні до раку картоплі. Поруч із практичною селекцією М.Ф. Островський вивчав різні методичні питання: відбір і бракування сіянців 1-го року за морфологічними ознаками: вивчення комбінацій здатності батьківських форм методом топ кросу, діалельних схрещувань і т.п. Значного поширення в 60-ті роки минулого століття в Україні набуває сорт картоплі Островська (сіянець–419), районований у десятьох областях (1955р.). Вирощувався на площі близько 85,0 тис. га. Сорт середньопізній, столовокормового використання. Стійкий проти раку картоплі та хвороб виродження. Бульба рожева, овально-продовгувата. Шкірка гладенька, вічка мілкі, м’якуш кремовий, не темніє при різанні. Відома ланкова Герой Соціалістичної праці М.С. Худолій щорічно отримувала урожай бульб цього сорту в межах 48,0–65,0 т/га.

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО Зі створенням у 1968 році Українського НДІ картопляного господарства Поліська дослідна станція імені О.М.Засухіна включається в його мережу. На посаду зав. лабораторією селекції картоплі запрошується відомий селекціонер лауреат Державної (Сталінської) премії І.В. Карпович. Під його керівництвом у період 1970–1972 рр. передається в Державне сортовипробування чотири сорти картоплі: Полісянка, Покра , Житомирянка і Поліська рожева. З них два останні у 1978 році районувались в Україні. Вже на початку 80-х років минулого століття вони вирощувались лише у громадському секторі на площі близько 40,0 тис. га. Сорт картоплі Поліська рожева (автори І.В. Карпович, В.А. Вишневський, Л.І. Музика, В.І. Сидорчук, М.С. Корнійчук, О.І. Терещенко та інші) столового призначення, середньопізня. Потенційна урожайність 500–550 ц/га. Смак добрий і відмінний. Вміст крохмалю 16,4–18,6%. Нестійка проти раку картоплі. Відносно стійка проти фітофторозу і вірусних хвороб. Районована у 1978 році в Житомирській області. Поширена в Росії та Білорусі. Починаючи з 1976 року, згідно НТ програми «Картоплярство», основним напрямком селекційної роботи з картоплею стає створення ранньостиглих сортів картоплі з комплексом господарсько-цінних ознак, дефіцит яких гостро відчувався в країні, та придатністю до механізованого збирання. Керівником лабораторії селекції призначається В.І. Сидорчук. Значно зростають об’єми випробування гібридного матеріалу, в т.ч. сіянців 1-го року до 30–40 тис. штук, як у польовій культурі, так і у горщечках. Розширено роботу з оцінювання перспективних гібридів картоплі на стійкість проти хвороб і шкідників на провокаційних фонах та штучному зараженні (кільцева гниль, стеблова нематода, парша звичайна, іржава плямистість бульб, фітофтороз

Партнер

бульб, зморшкувата мозаїка і готика). Залучається в схрещування новий вихідний матеріал, отриманий від УкрНДІКХ, ВНДІКГ, БелНДІ КПО, Інституту досліджень картоплі (НДР) та Всесоюзного інституту рослинництва (м. Ленінград). Після багаторічного випробування у селекційних розсадниках кращі 3-4 гібриди картоплі щорічно передавались у мережу конкурсноекологічного сортовипробування Інституту картоплярства. Як правило, випробування проводилось 2–3 роки, і при позитивних результатах та наявності достатньої кількості насінного матеріалу новий сорт кар-

топлі передавався у Державне сортовипробування. До схрещування залучався вихідний матеріал (гібриди і сорти картоплі) як власної, так і зарубіжної селекції. Так, на основі складного міжвидового гібриду картоплі лабораторії вихідного матеріалу Інституту картоплярства (керівник доктор с.-г. наук А.А.Подгаєцький) і сорту картоплі Пост-86 було створено сорт Завія, який внесено до Реєстру сортів рослин України у 2007 році. Сорт Завія – середньоранній з відмінними смаковими якостями. Вміст крохмалю 14,5–17,0%. Посухостійкий. Стійкий проти звичай-

Опілля

май 2019

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

Предслава

ного і двох агресивних патотипів раку, фітофторозу, парші звичайної та іржавості бульб. Цінний як батьківська форма і залучається в гібридизацію. Мав певне поширення в господарствах та на присадибних ділянках. Починаючи з другої половини 70-х років минулого століття закладаються тісні стосунки із лабораторією селекції картоплі Білоруського інституту картоплярства (керівник – академік П.І. Альсмік, пізніше І.І. Колядко). На основі гібридного насіння, наданого селекціонером Л.В. Нєзаконовою, було створено декілька сортів картоплі, зокрема, Партнер, Спокуса, Радинка і Легіонер. Перший з них

Радомисль

май 2019

внесено до Реєстру сортів рослин України у 2008 році. Сорт картоплі Партнер середньоранній, столового використання. Потенційна урожайність 35,0– 37,0 т/га. Смакові якості 8,0 – 8,5 балів. Вміст крохмалю 12,0–14,0%. Крупнобульбовий. Стійкий проти звичайного раку картоплі і золотистої картопляної нематоди. Середньостійкий проти фітофторозу, парші звичайної і стеблової нематоди. Високостійкий проти іржавості бульб. Розробляються для нових сортів картоплі елементи сортової агротехніки, а саме: реакція на різні норми мінерального живлення, різання бульб, прогрівання і пророщування

посадкового матеріалу, визначається їх стеблоутворююча здатність. Щорічно в мережу конкурсноекологічного сортовипробування передається 3-4 перспективних гібриди картоплі. На основі цієї комплексної роботи, починаючи з 1976 року, було створено 44 сорти картоплі різного господарського призначення, окремі з них вирощувались на значних площах як в Україні, так і за її межами (Ікар, Зов, Гарт, Косень-95, Божедар, Посвіт, Поран, Дубравка, Тетерів, Поліська ювілейна та інші.). Особливого поширення, перш за все на Півдні України, набувають дуже ранні сорти картоплі Поліської дослідної станції: Каскад Полісся, Косень-95, Божедар, Тирас, Веста і Вимір. Сорт картоплі Божедар надранньої групи стиглості (автори: В.І. Сидорчук, В.А. Вишневський, Л.І. Музика, А.К. Демська, В.П. Поперешнюк, О.П.Гончаренко, С.В.Сидорчук). Потенційна урожайність 35,0–38,0 т/ га, відзначається інтенсивним бульбоутворенням на початку вегетації. Смак добрий, вміст крохмалю 13,0– 14,0%. Придатний для двоурожайної культури на Півдні України. Сорт картоплі Тирас ранньої групи стиглості (автори: В.І. Сидорчук, М.Г. Тимко, Т.М. Андрієнко, Н.В.Писаренко, О.А.Лисак). Потенційна урожайність 38,0–42,0 т/га. При перших підкопках забезпечує 8,0–12,0 т/га. Смак добрий. Вміст крохмалю 12,0–14,0%. Придатний для двоурожайної культури на Півдні України. Враховуючи серйозну небезпеку для картоплярства республіки від поширення та шкодочинності картопляної нематоди (G.rostochiensis), починаючи з середини 70-х років було створено селекціонерами дослідної станції на основі зарубіжних сортів (Гітте, Ренема, Омега і Гідра) декілька нематодостійких сортів карто-

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО плі. Вони були районовані у різні роки в Україні: Віхола (1987 р.), Берегиня (1992 р.), Доброчин (1992 р.), Поран (2001 р.), Поліська-96 (2001 р.) та ін. Перший український нематодостійкий сорт картоплі Віхола (1987 р.) був створений на основі гібридного матеріалу, отриманого під час стажування в Інституті досліджень картоплі (НДР) В.І. Сидорчука і люб’язно наданого відомим німецьким селекціонером К.Х. Мюллером. Гібридне насіння було розподілено між селекційними установами, в т.ч. надане у лабораторію селекції картоплі Інституту картоплярства, де і було виділено цей сорт. Ці сорти з успіхом були використані перш за все на присадибних ділянках, в боротьбі з цистоутворюючою нематодою. За останні роки на дослідній станції створена нова група нематодостійких сортів картоплі, які внесено до Реєстру сортів рослин України: Тетерів, Звіздаль, Партнер і Предслава. Крім високої урожайності ці сорти поєднують добрі споживчі якості, екологічну пластичність та придатність до механізованого вирощування. Сорт картоплі Тетерів середньопізньої групи стиглості (автори В.І. Сидорчук, Л.І. Музика, А.К. Демська, В.М. Поперешнюк, О.П. Гончаренко). Стійкий проти звичайного раку картоплі і картопляної нематоди. Урожайність при кінцевому збиранні 40,0–50,0 т/га. Смак добрий, вміст крохмалю 16,0–17,0 %. Придатний до механізованого вирощування. Майже всі сорти картоплі, виведені останнім часом, є міжвидовими гібридами, але практично завжди з високим ступенем бекросування, а, отже, і втратою багатьох цінних ознак. Дослідженнями, проведеними в лабораторії селекції картоплі, встановлено можливість використання в практичній селекції виділених у процесі випробування міжвидових,

Тирас

а іноді й міжсортових гібридів з високою стійкістю проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу бульб та іржавості бульб, що дозволяє підвищувати результативність цих напрямків досліджень. Особливістю міжвидових гібридів картоплі є також поєднання високої стійкості проти хвороб з багатобульбовістю, підвищеним вмістом крохмалю. За проявом інших ознак кращі з них не поступаються міжсортовим гібридам. В останні роки у багатьох країнах, особливо у США, розвивається новий напрямок в селекції картоплі – створення дієтичних сортів, тобто сортів для підтримання і поліпшення здоров’я людини, захисту від хвороб.

Основою для такої селекції є південноамериканські форми культурних видів картоплі з високим вмістом антоціанітів і каротиноїдів, наділених високою антиоксидантною здатністю. У лабораторії селекції протягом останніх років започатковано дану роботу, яка, на наш погляд, має перспективу розвитку в нашій країні. Отже, започаткована 90 років тому на Поліській дослідній станції імені О.М.Засухіна селекційна робота у теперішніх умовах орієнтована на створення високопродуктивних сортів з комплексом господарськокорисних ознак, інколи з певними напрямками використання (дієтичні сорти, для виготовлення напівфабрикатів).

Тетерів

май 2019

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

РИЗОКТОНIОЗ КАРТОПЛI ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Близько 30% витрат на захист посадкових площ картоплі припадає на передпосадкову обробку насіннєвого матеріалу. При цьому одним із основних цільових об’єктів є ризоктоніоз картоплі. Ризоктоніоз – небезпечна хвороба, що розповсюджується шляхом зараження посадкових бульб картоплі та поширюється у ґрунті. Хвороба пошкоджує бульби та інші підземні вегетативні органи рослини, знижуючи урожайність картоплі до 40%. Збудником захворювання є гриб Rhizoctonia solani (статева стадія – Thanatephorus cucumeris [A. B.Frank] Donk). Відомо, що Rhizoctonia solani фактично є видовим комплексом з 13 анастомозних груп патогену (AG), що класифікуються відповідно до здатності їхніх гіф до анастомозу один з одним. Найбільш поширеним у картопляних насадженнях вважається гру82

май 2019

па AG3. Саме патогени цієї групи є найбільш шкодочинними та формують склероції на поверхні бульб картоплі. Джерелом інфекції є залишки рослин, заражений ґрунт або посадковий матеріал, тому комплексний підхід до захисту насаджень картоплі проти цієї хвороби повинен базуватися також на якісному насіннєвому матеріалі та хімічному захисті бульб.

Проте симптоматика цієї хвороби не обмежується лише чорними склероціями на поверхні бульб. Патоген завдає значної шкоди, уражуючи проростки та надземні частини рослин, викликаючи суху гниль та коричневі виразки різної величини. Ураження ризоктоніозом особливо помітні у середині вегетації. Візуально такі рослини від-

Склероції, викликані ризоктоніозом на поверхні бульб картоплі

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

Закручені листки рослин, уражених ризоктоніозом

стають у рості; помітне в’янення, особливо у денний час; листки мають закручену форму. Існує низка методів, якими користувалися агрономи проти цього захворювання. Серед них агротехнічний – раціональна сівозміна, ретельний обробіток ґрунту та використання якісного посадкового матеріалу. Застосування хімічних препаратів є одним

Стеблова форма ризоктоніозу

із найбільш поширених та ефективних для контролю цієї хвороби. Промислово існує декілька підходів до протруювання посадкової картоплі: протруювання бульб та ґрунту під час садіння, попереднє протруювання бульб після сортування. За різними даними, найбільш ефективною є комбінація нанесення препарату на поверхню бульб та ґрунту під час садіння.

Компанія BASF приділяє особливу увагу розробці препаратів групи протруйників. Найвищу ефективність проти збудника ризоктоніозу у період проростання та протягом вегетації має препарат Серкадіс®. Рекомендована доза застосування препарату 0,2–0,25 л/т. Діюча речовина препарату Ксеміум® (флуксапіроксад) діє не тільки як

май 2019

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО КОНТРОЛЬ

КОНКУРЕНТ

СЕРКАДІС®, 0,25 Л/Т

Вплив застосування препарату Серкадіс® на габітус рослин, формування кореневої системи та закладку бульб (Демо-центр «Крупець», 2017)

май 2019

СЕРКАДІС®

«Амарант Агро », Київська обл. 2017 р. (відсутність фітотоксичності)

фунгіцид, а й позитивно впливає на фізіологію рослини завдяки збільшенню кореневої системи та формуванню міцніших стебел. Лабораторні дослідження препарату проти різних ізолятів збудника ризоктоніозу свідчать, що препарат ефективно діє проти основних шкодочинних груп патогену. Результати дослідження ефективності препарату Серкадіс® вказують на те, що його застосування не має фітотоксичного впливу на ріст та розвиток рослин, та демон-

струють ефективність його роботи проти ризоктоніозу. І це ще не все. Лабораторний аналіз урожаю, отриманого з площ, де проводилась обробка препаратом Серкадіс®, та урожаю з контрольної ділянки показав суттєву відмінність. Це може свідчити про позитивний вплив застосування препарату на урожай в цілому та лежкість бульб в подальшому при зберіганні. Дослідження проводились лабораторією фітопатології Інституту захисту рослин НААН України у 2017 році.

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО Вплив обробки протруйниками на поширення різоктоніозу, % (05/07/2017)

7 6 5 4 3 2 1 0

Контроль

КОНТРОЛЬ

Серкадіс® (0,25 л/т)

Серкадіс® (0,25 л/т) + тіаметоксам

Конкурент 1

Конкурент 2

Урожайність картоплі за використання різних протруйників (сорт Тирас, ранній збір)

21,12

21,25

20,49

20,67

18,46

15 10

СЕРКАДІС® Все вище сказане підтверджує можливість отримання якісного високого врожаю за допомогою протруйника Серкадіс®.

5 2,66

2,79

2,04

2,22

0 Контроль

Серкадіс® (0,25 л/т)

Серкадіс® (0,25 л/т) + тіаметоксам

Конкурент 1

Конкурент 2

Інститут зрошувального землеробства, Херсонська обл., 2017 р.

май 2019

З повагою колектив редакції «Овочі та Фрукти» та ТОВ «ВКО «Дельта-Агро»