Page 1

февраль 2019 г.

ЯБЛОЧНЫЙ СИДР ТЕХНОЛОГИЯ ПРОИЗВОДСТВА

СПОСОБЫ ФОРМИРОВАНИЯ КРОНЫ ВИШНИ

ИСКУССТВО СВЕТА КАК ПРОБУДИТЬ ПОТЕНЦИАЛ РАСТЕНИЙ В ТЕПЛИЦЕ

БОЛЕЗНИ ЛУКА ПРИ ХРАНЕНИИ

БАКЛАЖАНЫ НА ЛЮБОЙ ВКУС


ЧИТАЙТЕ

«Овочі та Фрукти»

ОНЛАЙН

У оновленому форматі

PRO-OF.COM.UA


СОДЕРЖАНИЕ Всеукраинский журнал «ОВОЩИ И ФРУКТЫ» № 2 (111), февраль 2019 г.

Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» www.delta-agro.com.ua Генеральный директор: Сергей Березовский Главный редактор: Александр Литвиненко Журналист: Дарина Дышкант Арт-директор: Олег Радковец Дизайн и верстка: Лариса Радковец Литературный редактор: Наталия Михайленко Менеджер отдела рекламы: Максим Березовский, +38 (067) 240-04-53 reklama@pro-of.com.ua Отдел распространения: Мамницкая Нина Юридическое сопровождение: Центр Политико-правовых Технологий «Ин'Юрпол» Ответственность за достоверность фактов, цитат, имен и остальной информации несут авторы публикаций, а рекламной информации – рекламодатели. Редакция имеет право не разделять точку зрения авторов. Рукописи не возвращаются и не рецензируются. Редакция оставляет за собой право редактировать материалы. При перепечатке текстов и фотографий, а также цитировании ссылка на «Овощи и фрукты» обязательна. Идея, разработка, содержание журнала защищены законодательством Украины. Нарушение авторских прав преследуется законом Украины. Название и содержание журнала являются интеллектуальной собственностью издателя.

11 ОВОЩЕВОДСТВО 12 такий різноманітний баклажан 16 навіщо створювати нові суперсолодкі гібриди кукурудзи із геном цукристості sh2?

16

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО 24 новий спосіб предпосадкової підготовки бульб картоплі

26 прогноз развития фитофтороза на картофеле в 2019 году

Тираж: 30 000 экз. Свидетельство о регистрации КВ № 18539-7339 ПР, от 22.12.2011 г. Подписной индекс: 49125 Распространяется на территории Украины и стран СНГ Типография: «Техно-друк»

Адрес редакции: 03083, г. Киев, пр-т. Науки, 54 Б, офис 8 Тел./факс: (044) 492-77-42, 492-77-43 Издатель: ООО «ПКО «Дельта-Агро» E-mail: editor@pro-of.com.ua https://pro-of.com.ua

8

февраль 2019

24

32

ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ 18 как сформировать вкус и запах плодов в тепличных условиях

ЭТО ИНТЕРЕСНО 32 овощной сомелье – кто это?


Манас F1  Вегетаційний період, днів: 105  Колір луски: темно-коричневий  Високі показники врожайності та зберігання  Чудова якість покривних лоусок  Міцна корінна система  Стійкість до посух

Мелорі F1  Вегетаційний період, днів: 110-115  Гібрид цибулі для вирощування в умовах півдня  Темно-бронзові міцні зовнішні сухі луски  Урожайний гібрид для довготривалого зберігання  Висока товарність цибулин

Седона F1  Вегетаційний період, днів: 107-110  Цибулини округлої форми з тонкою шийкою  Яскравий насичений темно-коричневий колір  Придатний до довготривалого зберігання  Цибулини щільні та вирівняні  Міцна корінна система, завдяки якій, витримує загущені посіви


СОДЕРЖАНИЕ

76 ГЕРБОЛОГИЯ 34 використання вогню у овочівництві

ТЕХНИКА 38 експлуатація сучасного аграрного інструментарiю

ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ 41 применение биопрепаратов в овощеводстве

ХРАНЕНИЕ

ВИНОГРАДАРСТВО 69 болезни многолетней

46 болезни лука в период хранения

древесины винограда

ПЕРЕРАБОТКА

МАРКЕТИНГ

50 виробництво сидру 53 овочеві смаколики від айтішників

76 экспортная логистика: практические рекомендации

САДОВОДСТВО 55 вінницькі екзоти 58 особливості удобрення груші 62 формування і обрізування вишні 66 результати експерименту із саджанцями черешні

34

66

50

58

38 10

февраль 2019


ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИН ПРОФЕСІЙНОГО НАСІННЯ

ГАРАНТОВАНА ЯКІСТЬ, ДОСТУПНА ВАРТІСТЬ, ШВИДКА ДОСТАВКА ТА АГРОНОМІЧНИЙ СУПРОВІД

DELTA-AGROMARKET.COM.UA Наша адреса: м. Київ, пр-т Науки, 54 Б, оф. 8. Тел.: (068) 843-49-94, (095) 883-49-94, (093) 883-49-94, (044) 492-77-42. Е-mail: market@delta-agro.com.ua www.delta-agromarket.com.ua


ОВОЩЕВОДСТВО

НОВИНКИ СОЛОДКОГО ПЕРЦЮ KS 3115 F1

КОМПАНІЯ-ОРИГІНАТОР Kitano Seeds

 потужна, добре розвинена рослина  листовий апарат надійно захищає плоди від сонячних опіків  концентроване і рясне зав'язування плодів  плоди блокові, товстостінні, однорідні  середня вага плода: 180-200 г  довжина плода: 10-12 см  товщина стінки: понад 4 мм  колір плоду в технічній стиглості кремово-білий, в біологічній – насичено-червоний  реалізація у свіжому вигляді і переробка  для вирощування у відкритому грунті, тимчасових плівкових укриттях  стійкість до несприятливих кліматичних умов

ШАРОН F1

КОМПАНІЯ-ОРИГІНАТОР MoravoSeed

 дуже ранній гібрид угорського типу для вирощування у теплицях та у відкритому ґрунті  плід конусний, трьохкамерний  середня вага плоду 120 г  колір плоду в технічній стиглості зелено-жовтий, у біологічній – червоний  відмінна продуктивність, на 1 рослині формується 17–20 плодів

SU 826/15 F1

КОМПАНІЯ-ОРИГІНАТОР MoravoSeed

 суперранній гібрид кубовидного перцю для вирощування в різних теплицях та польових умовах  плоди однорідні за розміром, квадратної форми, 3-4 камерні  колір плоду в технічній стиглості зеленувато-білий, в біологічній – червоний  розмір плоду 8 х 10 см  середня вага плоду понад 200 грам  гібрид має високий потенціал урожайності

12

февраль 2019


ОВОЩЕВОДСТВО Cуперранній детермінантний томат Чезена F1

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

НАЙКРАЩI ТОМАТИ МАЙБУТНЬОГО СЕЗОНУ Час сівби томатів на розсаду наближається швидкими темпами, отже, потрібно визначитися з бажаними гібридами і купувати насіння. Однак це просте на перший погляд завдання з кожним роком стає все складнішим. Насіннєві компанії невпинно презентують на українському ринку все нові і нові гібриди та розширюють асортимент, і щоб у ньому зорієнтуватися, вже потрібен путівник. Спеціалісти компанії «Агрооптима» вирішили допомогти своїм клієнтам обрати найкращий посівний матеріал та сформували пропозицію з переліком найбільш перспективних гібридів томату цього сезону. Під час відбору кращих претендентів у першу чергу орієнтувалися на якість насіння, сортові особливості гібридів та доступну ціну, тобто так звану ідеальну комбінацію. Знайомтесь, гібрид компанії Erste Zaden, унікальний суперранній детермінантний томат Чезена F1. Рослина середньої сили, відмінно вкриває плоди від попадання прямих сонячних променів. Плід має сливовидну форму, яскраво-червоний колір і дивовижні смакові якості, що робить його найбільш привабливим для покупця. Керівник напрямку насіння компанії «Агрооптима» Володимир Штрахов відзначає, що відмінною рисою гібриду є його пластичність у періодах вирощування як для раннього збирання, так і у пізніх посівах. Чезена F1 одним із перших вступає у стадію плодоношення, а під час пізнього вирощування відмінно переносить перезволоження. Має потенційно дуже високу врожайність, понад 100 т/га. Гібрид є унікальним за своєю пластичністю, він не боїться сонячних опіків, вершинної гнилі, наділений високою толерантністю до захво-

рювань і стресових умов вирощування, дружній при збиранні та прекрасно переносить транспортування. Світ Муссон F1 – ранньостиглий гібрид біф томату детермінованого типу. Завдяки структурі рослини з безліччю листя, яке досить добре покриває плоди і захищає від сонячних опіків, при цьому кущ з товстим стовбуром і короткими міжвузлями має середню силу росту. «Найголовніша перевага гібриду – це його товарні якості, – вважає Володимир. – Це саме той томат, який відрізняється  насиченим  глянцевим і яскраво-червоним кольором. Плоди однорідні, щільні і дуже добре транспортуються, вага плоду 250–300 г, тріщини не з’являються, мають хороший коефіцієнт лежкості та прекрасні смакові якості. Це той гібрид, який дає 40 повноцінних томатів з рослини, у нього колосальна врожайність. Потенційно ці томати дозволяють зібрати понад 100 тонн з гектара». Любителям рожевих томатів спеціалісти компанії «Агрооптима» радять новий детермінантний, ранній і дуже продуктивний гібрид 2104 F1. З усього різноманіття рожевих томатів, які пред-

Світ Муссон F1

ставлені на ринку України, 2104 F1 відрізняється тим, що він не розтріскується при дозріванні і тривалий час може перебувати на кущі. Гібрид адаптований до різних умов вирощування. Рослини компактні, добре облиствлені, плоди досягають маси у 250–300 грамів, плоско-округлої форми, дуже однорідні. Томат має гарне темно-малинове забарвлення. Гібрид відрізняється багатокамерною структурою та прекрасною транспортабельністю. 2104 F1 стійкий до фузаріозу, вірусу плямистого в’янення томата, жовтої кучерявості листя, а також до нематоди. Рекомендується для вирощування у відкритому ґрунті, плівкових теплицях на кілках і в розстил. Підходить для весняного і літнього обороту. «У цьому сезоні ми робимо ставку саме на ці томати, – розповідає Володимир Штрахов. – Це ті гібриди, які завоюють серця фермерів і споживачів. Ті овочівники, які минулого року оцінили якість продукту, дали дуже хороші відгуки і планують вирощувати дані гібриди в майбутньому сезоні. Своїм покупцям ми пропонуємо лише якісні та перевірені товари, які зможуть порадувати на полі та принести хороший прибуток».

2104 F1

февраль 2019

13


ОВОЩЕВОДСТВО

Г.В. МОЗГОВСЬКА, кандидат с.-г. наук Інститут овочівництва і баштанництва НААН

О.М. ШАБЕТЯ, доктор с.-г. наук Інститут овочівництва і баштанництва НААН

ТАКИЙ РIЗНОМАНIТНИЙ БАКЛАЖАН Баклажан, або паслін темноплідний (Solanum melongena L.) належить до родини Пасльонових (Solanaceae L.) роду Пасльон (Solanum L.) Баклажан є однією із найважливіших овочевих культур, яка має високі поживні, смакові, технологічні і лікарські властивості. У даний час баклажани вирощують у всіх країнах земної кулі, де дозволяють кліматичні умови. Вирощування баклажанів є досить спеціалізованою діяльністю. Хоча сама по собі культура не примхлива, однак вимагає досвіду та моніторингу ринку щодо сучасних сортів та гібридів. Важливе місце при вирощуванні баклажанів у відкритому і захищеному грунті займає правильний вибір сорту або гібриду. Нині існує велика різноманітність баклажанів, і всі унікальні по-своєму. Генетичне розмаїття баклажанів демонструє широкий асортимент

14

февраль 2019

плодів за формою (кулясті, грушоподібні, циліндричні, плескаті, зігнуті і змієподібні). Та й колір плодів в залежності від сорту може бути білим, рожевим, смугастим, синім, коричневим, жовтим, фіолетовим і темнофіолетовим, майже чорним. Маса варіюється від 40 г до 1 кг. Для українського споживача найбільш звична циліндрична і грушоподібна форма, темно-фіолетовий колір плоду і маса 200–250 г. Активно ведуться  дослідження, спрямовані на вдосконалення асортименту овочевих пасльонових культур. Основним напрямком селекції культури є ранньостиглість, висока стабільна врожайність, високий вміст вітамінів та інших біологічно активних речовин, стійкість до біотичних і абіотичних стресових факторів середовища, пристосованість до механізованого збирання,

придатність для консервування і переробки. Сучасною медициною встановлено, що плоди баклажанів мають гіпохолестеринемічну дію, тому вони рекомендуються в дієтичному харчуванні для лікування і профілактики атеросклерозу, жовчно-кам'яної і нирково-кам'яної хвороби. Баклажани особливо корисні хворим на анемію завдяки високому вмісту заліза у плодах. Науковцями досліджено, що в середньому сорти баклажанів із видовженими плодами є багатими на загальний розчинний цукор, антоцианін, феноли, глікоалкалоїди (такі, як соласодин), сухі речовини, амідні білки. Для переробної промисловості плоди повинні мати високий вміст сухої речовини і низький рівень фенольних речовин. Мало хто знає, що існують африканські баклажани двох видів:


ОВОЩЕВОДСТВО Solanum aethiopicum і S.macrocarpon, які походять із Центральної і Західної Африки. Паслін ефіопський (S. aethiopicum L.) і паслін великоплідний (S. macrocarpon L.) – це два поширених культурних види баклажанів, які традиційно вирощують у тропічній Африці. У обох видів вживають як листя, так і плоди. Плоди споживають свіжими або відвареними, приготованими на пару, маринованими, готують рагу; молоде листя використовують як шпинат у супах та салатах. Колір плодів S. aethiopicum варіюється від світло- або темно-зеленого до білого або чорнуватого, проте у міру дозрівання він змінюється на червоний або червонувато-оранжевий, що пояснюється високим вмістом каротину. Плоди мають округлу або овальну форму, шкірка може бути як гладкою, так і з борозенками, смак – від солодкого до гіркого. Сорти з плодами овальної форми відрізняються особливо гірким смаком. S. macrocarpon вирощують не заради плодів. Використовують цей вид в основному тільки як зеленну культуру. Рослини мають широкі, без опушеності листки розміром 50х30 см. Проте африканські баклажани менш урожайні. Тому їх вирощують

Дестан F1 (Enza Zaden)

в основному на присадибних ділянках або в маленьких фермерських господарствах. В Україні вирощують сорти двох підвидів – східно-азіатський (ssp. Orentale Fil.) та західно-азіатський (ssр. Oссidentatе Наz.), які відрізняються між собою наявністю антоціанового забарвлення. Більшість районованих сортів та гібридів баклажанів належить до західно-азіатського підвиду. У баклажанів східно-азіатського підвиду яскраво виражені скоростиглість і холодостійкість, яка обумовлена наявністю антоціану. Рослини цього підвиду низькорослі, мають зелено-фіолетове забарвлення. Плоди відрізняються щільною білою м'якоттю, в якій не відчувається гіркота. Сорти, що відносяться до західно-азіатського підвиду баклажанів є краще пристосованими до умов відкритого грунту. Мають високу жаро- і посухостійкість. Плоди із зе-

ленуватим або зеленим забарвленням м'якоті, яка має характерний гіркуватий присмак. Державним реєстром сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік, зареєстровано 15 сортів і 31 гібрид баклажанів вітчизняної та іноземної селекції. Розглянемо сорти та гібриди баклажанів нового покоління з поліпшеними показниками ранньостиглості, врожайності, товарних і смакових якостей, стійкості до хвороб та стресових умов вирощування. Ранньостиглий сорт Прем'єр до технічної стиглості має 105–112 діб. Кущ високий, прямостоячий, сильно розвинений (60–70 см), розгалужений. На рослині формується від 6 до 8 плодів, у відкритому грунті середня маса плоду становить 250– 300 г. Плоди овально-циліндричної форми, темно-фіолетового кольору, блискучі, гладкі. У біологічній стиглості забарвлення плодів стає жовто-коричневим. М'якоть плодів яскраво-біла, щільна, гіркота відсутня. Технологічні і смакові якості високі. Сорт придатний до вирощування у відкритому грунті, урожайність 35–40 т/га, в захищеному 50–70 т/га. Дуже продуктивний сорт Біла Лілія. Середньостиглий – 105–120 діб дозрівання. Кущі сильні, розлогі, на кожному формується 6–8 шт. привабливих білих блискучих плодів масою по 250–400 г. Шкірка білого забарвлення, тонка. М'якоть щільна, однорідної консистенції, без гіркоти. У відкритому грунті врожайність до 35 т/га, у закритому до 60 т/га. Плоди добре транспортабельні, лежкі за оптимальних умов зберігання. Середньостиглий сорт Алмаз, до технічної стиглості 120–130 днів. Кущ у рослин напіврозлогий, висотою 45–60 см, діаметром 50–60 см. Листя середнього розміру, широкоовальной форми, зелені, зі світлофіолетовим жилкуванням. Квітки розташовуються по одному, світлофіолетові, чашечка фіолетово-зелена, без шипів. Плоди циліндричні, февраль 2019

15


ОВОЩЕВОДСТВО

Естеле F1 (Rijk Zwaan)

довжиною 14–17 см, діаметром 3–6 см. Середня маса 120 г при зрошенні, 80 г на богарі. У технічній стиглості забарвлення плодів стає чорно-фіолетовим, в біологічній – коричневобурим. М'якоть щільна, зеленуватого відтінку, без гіркоти. Середня врожайність 25–30 т/га (потенційна 50–55 т/га). Віддача врожаю дружна. Вміст сухих речовин 8,7%. Сорт досить лежкий, транспортабельний. Характеризується стійкістю до бактеріозу плодів. Консервного використання. Рекомендується для вирощування на Поліссі, у Лісостепу та Степу України. Середньостиглий сорт Лідер має період від появи сходів до настання технічної стиглості плодів 115–120 діб. Рослини з високими, сильно розвиненими, від 70 до 90 см, добре

Лейре F1 (Rijk Zwaan)

16

февраль 2019

розгалуженими прямостоячими кущами. Стебло без антоціанового забарвлення, зі слабким опушенням. Плоди циліндричної форми, блискучого темно-фіолетового кольору; поверхня гладка. У біологічній стиглості плоди жовтувато-бурі. На рослині формується від 6 до 8 плодів, середня маса плоду 250–300 г (у відкритому грунті). М'якоть плодів молочно-біла, щільна, без гіркоти. Сорт із комплексною стійкістю – характеризується жаростійкістю та стійкий до фузаріозного в'янення. Плоди із високими технологічними і смаковими якостями. Лежкість і транспортабельність плодів також високі. Урожайність у відкритому грунті становить 35–40 т/га, в захищеному грунті на високому агрофоні продуктивність сорту підвищується у 1,5–2 рази до 50–70 т/га. Середньоранній гібрид Сапфір F1. Період від сходів до технічної стиглості 90–100 днів. Кущ середньорослий, сільнооблиствлений. Листки середнього розміру, ланцетовидні, цільнокраї, зеленого забарвлення. Плоди темно-фіолетові, циліндричної і подовжено-грушоподібної форми, середня маса 180–190 г. Урожайність у відкритому грунті 36,0 т/га, в захищеному – 11,9 кг/м2. Вміст сухої речовини 8,08%. Гібрид із високим балом стійкості до ураження фітофто-

розним, альтернаріозним в'яненням і павутинним кліщем. Так, для приготування ікри більш придатними є великоплідні (300– 500 г) сорти, наприклад, Прем'єр. Для приготування маринадів чи соління із баклажанів слід обирати плоди із білим забарвленням м'якоті. Перевагу слід віддати сорту Біла лілія. Для виготовлення консервів потрібні плоди циліндричної форми діаметром 6–8 см зі щільною, без пустот м'якоттю. Такими сортами є Алмаз і Лідер, а також гібрид Сапфір F1. У всіх випадках плоди не повинні містити гіркоти, яка значно псує смак кінцевого продукту. Слід зупинитися на кистьових формах баклажан. Рослини зазвичай компактні, з високою силою зростання, добре розвинені, формують по 2–4 плоди на кисті. Кущі простотаки обвішані плодами. Наприклад, гібриди кистьового типу Прадо F1 та Самурай F1. Характеризуються ранньостилістю. Мають високе зав’язування плодів у стресових умовах вирощування. Урожайність висока, дозрівання плодів дружне. В мережі насіннєвих магазинів вже можна придбати ультранні сорти та гібриди баклажанів, у яких період від висадки розсади до початку збирання плодів становить лише 50–60 днів. Наприклад, гібриди Ельдорадо F1, Отелло F1, Найт Леді F1, Валентина F1, Епик F1, Клоринда F1, Бибо F1 (м'якоть плодів біла, без гіркоти, володіє толерантністю до фузаріозного в'янення), Фарама F1 (гібрид стійкий до ВТМ, вертицильозного в'янення). Ультраранні сорти Негус та Надір із урожайністю плодів 60–70 т/га. Ранні гібриди, у яких період вегетації становить 65–75 діб. Наприклад, Анет F1, Коломбо F1, Міледа F1, Сабелле F1, Шарапова F1, Барток F1 (стійкий до вершинної гнилі протягом усього сезону вирощування), Мабел F1, Дестан F1 (придатний для ранніх висадок, розсада добре переносить


ОВОЩЕВОДСТВО короткочасне пониження температури), Честер F1 (демонструє сильну толерантність до вірусу мозаїки та столбуру), Мадалена F1, Антрацит F1, Фабіна F1 (стійкий до верицильозного в'янення і паутинного кліща), Лейре F1 (плоди овальної форми, червоно-фіолетового забарвлення, з білими смугами), Тірpеніа F1 (плоди округло-видовженої форми, з гладкою шкіркою, досить великих розмірів, маса від 450–500 г до 700 г). Високоврожайні середньоранні сорти та гібриди із вегетаційним періодом 95–110 діб: сорти Неро, Лаура, Херсонський (жаростійкий, стійкий до макроспориозу, вершинної гнилі, відносно стійкий до вірусних хвороб), Айсберг (плоди білого кольору, видовжено-грушовидної форми, м’якуш білий, середньої щільності, без гіркоти. Сорт жаростійкий, відносно стійкий до вірусних захворювань); гібриди Вернал F1, Лонг Поп

F1, Естеле F1, Шеріл F1, Анатолія F1, Аретуза F1, Бріджит F1. Вирощують баклажани через розсаду у касетах. Вік розсади на момент висадки повинен складати 60–70 діб. На розсаду насіння баклажанів починають висівають із середини лютого до кінця березня. Основні рекомендації щодо вирощування культури полягають у підтримуванні вологості на рівні не нижче 75% НВ. З огляду на підвищену вимогу баклажанів до тепла, особливо в період вегетації, агроприйоми повинні сприяти кращому прогріванню грунту. Тому в першу чергу необхідно якісно і своєчасно здійснювати обробку міжрядь. Регулярний та своєчасний збір плодів через кожні 5–7 діб продовжує період вегетації і сприяє збільшенню врожайності. На якість плодів баклажана значно впливає зрошення. Таким чином, схема посадки рослин на постійне місце вирощування становить: при

Аретуза F1 (Rijk Zwaan)

поливі дощуванням 25–30 х 50–60 см, на краплинному зрошенні 90 + 50 х (25–30) см. Високорослі рослини необхідно прив’язувати до опори в міру їх зростання, не допускаючи переламування стебла.

ТЕХНІКА ДЛЯ ОВОЧІВНИЦТВА Б і л ь ш е т е х н і к и т а і н ф о р м а ц і ї н а н а ш о м у с а й т і w w w. a d e n a a g r o . c o m

Техніка для пакування овочів в сітку-мішок 20 кг

Cуха чистка для овочів від 69 300 грн.

Інспекційний роликовий стіл від 66 000 грн.

Конвеєр підйомний 4, 5, 6 м

ТОВ «Адена-Агро» 33027, Україна, м.Рівне, вул. Степана Дем'янчука, 8 Тел.: +38 (096) 66-10-100, +38 (095) 070-68-77, +38 (067) 392-50-74, +38 (0362) 460-280 E-mail: adena.rovno@gmail.com https://adenaagro.com


ОВОЩЕВОДСТВО Бесіду с директором ПП «МНАГОР» Михайлом Нагорняком провів Максим Березовський

НАВIЩО СТВОРЮЮТЬ НОВI СУПЕРСОЛОДКI ГIБРИДИ КУКУРУДЗИ IЗ ГЕНОМ ЦУКРИСТОСТI Sh2?

Ми звернулися з цим запитанням до компанії «МНАГОР», вітчизняного лідера із селекції та насінництва солодкої кукурудзи, щоб вона допомогла фермерам вибрати насіння та визначитися, чи купувати новинки, чи розраховувати на більш популярні та поширені сорти (гібриди).

– Станом на 2018 рік у держреєстрі сортів та гібридів України зареєстровано 81 гібрид і тільки 5 сортів солодкої кукурудзи. Селекціонери усього світу нині працюють тільки над гібридами цієї культури. Чому саме гібридам приділяється так багато часу і коштів? – Справа в тому, що істотною перевагою гібридів F1 є їх висока товарність, скоростиглість, дружне масове дозрівання та інтенсивна віддача врожаю в початкову фазу плодоношення. У гібридах можна поєднати ознаки, які рідко поєднуються в сортах (стійкість до хвороб 18

февраль 2019

і великоплідність, ранньостиглість і транспортабельність і т. д.). Гібрид першого покоління, що позначається F1, отримують шляхом схрещування двох і більше ліній. Це тривалий і трудомісткий процес. Робота із гібридизації завжди проводиться вручну. Щоб отримати гібридне насіння, квітки однієї з батьківських ліній каструють – позбавляють їх тичинок у момент, коли квітки розпускаються, і вручну запилюють їх пилком другої лінії. У результаті такого схрещування виходять рослини з більшою життєвою силою, високою врожайністю і низкою інших корисних властивостей. Це схрещування – цілком природний процес, який у природі відбувається постійно. Колись давно людина стала помічати, що при запиленні одних сортів іншими покоління виходить більш урожайним і життєздатним. І вже в ручному режимі стали керувати цим процесом. Таким чином зародилася селекція.

– Навіщо потрібно створювати все нові і нові гібриди, якщо існуючі цілком задовольняють рівнями врожайності? – Це робиться для того, аби мати не тільки високі врожаї, але й властивості, якими старі гібриди не володіли. В окремих випадках селекціонери створюють гібриди не тільки з новою корисною ознакою, але з цілим набором властивостей. Ось приклад нашого клієнта. «Купувала років 6 назад популярний американський гібрид солодкої ку-

Конусовидный гибрид Венеция F1 с геном сахаристости Sh2


ОВОЩЕВОДСТВО курудзи Мегатон, – каже фермер із Херсонщини Галина Вікторівна. – Він мені дуже подобався, великий та достатньо солодкий качан. Проте він достигав за 80 днів, коли всі мої фермери-сусіди вже активно торгували, та ще й по вигідним цінам, я 2 тижні чекала на свою кукурудзу. Тому дійсно багато садівників прагнуть придбати нові більш ранньостиглі гібриди на заміну старішим, що вже вироджуються. Я теж вирішила спробувати щось новеньке та більш ранньостигле. Мій вибір упав на ранньостиглі гібриди. Купила відразу два, один від фірми «Мнагор» – Дейнеріс і інший голландский – Спіріт. Їхні качани виявилися не менші, ніж у кукурудзи, яку я вирощувала раніше, але, що найголовніше, достигали на 20 днів раніше! І ще один факт. Мнагоровський гібрид Дейнеріс достиг одночасно із закордонним Спірітом, але виявився значно солодшим. На наступний городній сезон я вже придбала Дейнеріс, Юрмалу, Солодку Мрію (Фіона) та Джамалу. Усі гібриди від селекційної компанії «Мнагор» суперсолодкі, і я обов'язково садитиму їх по конвеєру, як радять мнагоровські агрономи-консультанти». Так фермери методом проб та помилок вчаться вибирати гібриди, які довше зберігають смакові властивості. – Що це таке – суперсолодкі гібриди із геном цукристості Sh2? – Найчастіше нові гібриди перевершують старі за врожайністю, скоростиглістю, зовнішніми якісними ознаками. У даний час провідні селекційно-насінницькі фірми світу ведуть роботи із селекції суперсолодкої кукурудзи. Виявлено 13 генів, що контролюють вміст цукру. Ген, який містить суперсолодка кукурудза, назвали Sh2 (перші букви від слова «Шранкен» – перекладається як «щупле зерно»). Ця характерна особливість проявляється у суперсолодких гібридів цукрової кукурудзи: зерно у

Насіння гібрида Джамала F1 із геном Sh2

повній стиглості виглядає щуплим, зморщеним. Відомо, що качани, а точніше, зерно цукрової кукурудзи у молочній стиглості зберігає свої смакові властивості від 5–6 годин після збирання до 2–3 днів, а потім в них відбувається перетворення цукру в крохмаль. Саме через це звичайна солодка кукурудза стає все менш популярною, на зміну їй приходить суперсолодка цукрова кукурудза, оскільки вона може перебувати довший період в стадії технічної стиглості без втрати смаку: при кімнатній температурі до 5–7 днів, а при температурі 0–5 °C до 10– 15 і навіть більше днів.

Компанія «МНАГОР» з 2016 року також перейшла виключно на суперсолодкі гібриди, використовується традиційна селекція, БЕЗ ГМО, із посівними якостями, яким довіряють клієнти з усіх областей України. А з 2017 року і клієнти з Румунії, Молдови, Білорусі та інших країн. Більш детально ознайомитися із асортиментом нашої продукції ви можете на нашому сайті www.mnagor.com. Також ви БЕЗКОШТОВНО можете отримати агроконсультації від нашого агронома Павла Лисенка за номером телефону +38(067) 431-53-13.

февраль 2019

19


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

КАК СФОРМИРОВАТЬ ВКУС И ЗАПАХ ПЛОДОВ В ТЕПЛИЧНЫХ УСЛОВИЯХ Украинский инженер-разработчик Владимир Черненко считает, что для выращивания растений в условиях защищенного грунта нецелесообразно использовать светопрозрачные конструкции теплицы. Гораздо перспективнее для этого построить или приспособить подвальные помещения, ангары, склады из сендвич-панелей, зернохранилища с их вентиляционным оборудованием, то есть любые стены, которые можно утеплить должным образом, чтобы они вообще не пропускали солнечный свет снаружи, а тепло изнутри. Способов и современных мате-

20

февраль 2019

риалов для утепления огромное множество, есть из чего соорудить «термос». А вот касаемо искусственного освещения, то, по мнению разработчика, выбор невелик. Ведь для получения качественного урожая нужны специальные фитосветильники, спектр которых позволит удовлетворить потребность в освещении различных видов и даже сортов растений. Следует отметить, что они довольно требовательны к световым характеристикам. – Вы никогда не задумывались, почему тепличная продукция иногда имеет так называемый «пластмассовый» вкус? – говорит В. Черненко. – Потому что потенциал растений, выращен-

ных в условиях защищенного грунта, не был раскрыт полностью. Они недополучили необходимый спектр освещения. К примеру, человек различает длину световой волны в пределах от 400 до 700 нанометров, и то не линейно – лучше всего зеленый, салатовый, желтый, хуже синий и красный, а ультрафиолетовый и инфракрасный не видит вообще. А растения могут воспринимать более широкий спектр – от 300 до почти 1000 нанометров. И усваивать это излучение. То есть то, что мы не видим, растение воспринимает как «видимый» свет. При этом у каждого вида и сорта растений есть свой график усваиваемости спектра.


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ Весь спектр света, необходимого для полноценного развития каждого земного растения, излучает Солнце. При этом качественный материал прозрачных теплиц пропускает свет с показателем не ниже 380 нанометров, а некачественный – от 400 нанометров. В итоге, если растению в какой-либо период для полноценного синтеза необходима длина световой волны, скажем, 320 нанометров, то в прозрачной теплице оно недополучит свет, и некоторые его ферменты, отвечающие за формирование вкуса или запаха плодов, в процессе развития задействованы не будут. Есть сорта растений, которые при «неправильном» освещении даже не зацветут, потому что из-за покрытия теплицы недополучат ультрафиолет, необходимый им для продуцирования пыльцы. И все это происходит на фоне высоких теплопотерь светопрозрачных теплиц по сравнению с «теплицами-термосами» (приблизительно втрое). Владимир рассказал, что для изготовления фитосветильника, обеспечивающего полноценное развитие конкретного сорта, требуется много времени, ведь свои исследования в процессе разработки и испытаний проводят не только микробиологи, но и инженеры, и агрономы. Для этого надо полностью вырастить растение (и не один раз), исследовать его, определить, чего ему не хватает или чего для него много, а потом провести испытание еще раз для закрепления результата. На это уходит не один месяц и даже не полгода. Сейчас только зарождаются первые предпосылки к развитию индустрии выращивания при помощи искусственного освещения с определенными расчетами и технологией, в основе которой – процесс под названием фотоморфогенез. Его изучение началось еще в начале прошлого века, но

Фото и видео фиксация процесса испытания светилькика

Цветение перца в условиях лаборатории

февраль 2019

21


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ

Цветение огурца без солнечного света

Правильно подобранный спектр не «обжигает» растение

Сравнение салата под фитосветильником и ДНАТом

22

февраль 2019

не получало практического применения до того момента, пока не изобрели световые приборы, способные излучать запрограммированный световой спектр. – У каждого растения свой спектр, который оно «употребляет», поэтому и светильники должны быть разные. Вегетативная стадия развития у 80% растений практически одинаковая, и им, в принципе, подойдет один и тот же спектр светильника. Позднее же, когда начинается процесс формирования генома, предцвета, цветения, а также феминизирования, не меняя климат в теплице, а лишь спектральные характеристики самого светильника, можно получить на одном растении и «мальчика», и «девочку» – объект, способный себя опылить. В основном это касается фемзависимых растений, таких как, например, некоторые сорта острого и болгарского перца, огурца, помидора – делится опытом В.Черненко.– Конечно, используя «F1» культуры, этот вопрос решается сам собой, но таких культур мало, и не у всех видов они есть. Мы в собственной лаборатории, сконструированной на основе утепленного автогаража, в одних условиях испытывали широко используемые в украинских


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ

Использование ветрогенераторов в Канаде

тепличных хозяйствах натриевые лампы (ДНАТ) и светодиодные нашей разработки. И могу сделать вывод, что натриевые лампы потребляют в девять раз больше энергии, а тепло, которое они излучают, не заменяет отопительные установки. Даже в та-

ком тесном помещении, как наша лаборатория, все равно приходится греть до нужной температуры, используя дополнительные нагреватели зимой, и охлаждать летом. При том, что освещение – это 10–15% затрат, которые может понести теплица.

Процесс обустройства испытательной лаборатории В.Черненко

– А использование белых светодиодных лент или белых светодиодных лампочек, которых сейчас много в продаже, возможно? – Что ленты, что белая светодиодная лампа не подойдет для качественной засветки. Ведь из-

Фитосветильники с разными спектральными характеристиками

февраль 2019

23


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ лучает лишь часть цветовой гаммы, необходимой растению. Что касается натриевых ламп, то растением «съедается» максимум 18% от их свечения. При этом 50% электроэнергии, затраченной на их использование, превращается в тепло, 20% – идет на обеспечение работы натриевых ламп, 30% – на освещение, из которых всего 4% превращается в биомассу. К тому же при помощи натриевой лампы нельзя управлять различными сценариями развития растения, в отличие от светодиодных. В белых светодиодах спектр похож на спектр ДНАТ, но есть немного синего. Хотя и того, и другого недостаточно. Для нас он приятен, а вот растения получают еще меньше, чем даже от «натрия». Кроме того, они используются в быту, где нет повышенной влажности, агрессивных сред и т.д. Необходимо даже с точки зрения безопасности использовать све-

Завязи перца в условиях испытательной лаборатории

тильники, рассчитанные для таких условий. Светодиодные фитолампы не нуждается в охлаждении и обслуживании, как в варианте с натриевыми, и это избавляет от дополнительных расходов. Плюс натриевые лампы нуждаются в защитных култюбах при сочета-

нии с аэропонными системами, а это уже капитальные затраты, – говорит разработчик. Он также рассказал, что если использовать искусственный фитосвет в теплице-термосе, то затрат на дезинфекцию от грибка гораздо меньше.

Sundrop Farms –тепличное хозяйство в Австралии, работающее за счет солнечной энергии

24

февраль 2019


ЗАЩИЩЕННЫЙ ГРУНТ – Вычислив, какие длины волн ультрафиолетового излучения губительны для спор грибка, мы заложили их в наши светильники. Такой метод оказался эффективным, ведь если грибок начинает развиваться на корнях растений, последние недополучают питательные вещества, что может привести к потере четверти, а то и всего урожая, – сказал В. Черненко. По его мнению, большинство «тепличников» как в Украине, так и в Западной Европе до сих пор пользуются классической технологией выращивания – светопрозрачная конструкция, натриевые лампы и простое климатическое оборудование. На территории Евросоюза только начинают появляться хозяйства, внедрившие фитоосвещение в производство. В основном эти инновации профинансированы грантовыми программами развития. – Почему так медленно приживается эта технология? – Она не дешевая. Комплект натриевых ламп можно приобрести в пять раз дешевле, чем светодиодное фитоосвещение. Тем более, чтобы заменить освещение, нужно изменить проектную документацию теплицы, расчеты в технологии выращивания, что повлечет затраты времени и денег, создаст дискомфорт для тех, кто уже получает доход от налаженного производства. Лишь повышение тарифов на энергоносители может подтолкнуть производителей к инвестициям в более экономную теплицу. И, конечно, развитие альтернативной энергетики. – Какие источники возобновляемой энергии считаете наиболее перспективными для тепличного бизнеса? – Ветрогенераторы! Ведь ветер в поле есть почти всегда. Вопрос в том, кто выступит инвестором? Для того, чтобы про-

Ветрогенераторная ферма в Западной Европе

верить какую-либо идею, иногда достаточного и 1–2 м2, а для того, чтобы проверить затратную ее часть, придется внедрять идею в производство, масштабировать, рисковать крупными денежными средствами. Скажем, для обогрева теплицы размером в 700 м2, у которой теплопотери сведены к минимуму, нужен ветрогенератор мощностью 15– 16 кВт минимум. Срок окупаемости этого оборудования 10–15 лет. Даже если продавать излишки генерируемой электроэнергии, это вряд ли повлияет на сроки окупаемости, ведь тариф, установленный НКРЭ Украины, в денежном отношении невысок, и цена «зеленого ветро-киловатта» снижается с каждым годом. В странах Евросоюза он гораздо выше, что стимулирует к использованию ветрогенераторов. Также ветрогенератор является более дешевым решением, чем подключение теплицы к централизованной электросети или использование солнечных батарей. Для того же, чтобы обеспечить промышленную теплицу

электроэнергией от солнечных батарей, придется строить целое аккумуляторное поле, способное накопить достаточное количество энергии за 2–3 часа эффективной работы светопоглащающего оборудования в сутки. Литиевые аккумуляторы, использующиеся для этих целей, стоят дорого. Для успешной работы ветрогенератора требуется лишь несколько таких аккумуляторов. Если в результате технического прогресса их цена снизится за счет удешевления материалов, использование солнечных батарей для обеспечения жизнедеятельности теплиц примет массовый характер. А в сочетании с ветрогенраторами позволит вести полностью автономный образ жизни. А пока, к сожалению, украинские теплицы в основном отапливаются дровами, углем или газом, что в результате приводит к низкой конкурентоспособности предприятий, ведь будущее тепличной отрасли за «зеленой» энергией и энергоэффективными технологиями. февраль 2019

25


КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

Тамара СЕМИБРАТСЬКА, кандидат с.-г. наук, Інститут овочівництва і баштанництва НААН

НОВИЙ СПОСIБ ПРЕДПОСАДКОВО¯ ПIДГОТОВКИ БУЛЬБ КАРТОПЛI Одним із факторів одержання високих врожаїв картоплі є якість насіннєвого матеріалу, який можна придбати в сертифікованих насінницьких господарствах України. Слід зазначити, що вартість такої картоплі у декілька разів вища за звичайну, і тому не кожен може придбати достатню кількість насіннєвого матеріалу. Це питання можна вирішити за подальшого удосконалення технології вирощування за рахунок передсадивної підготовки бульб, використання біопрепаратів та регуляторів росту рослин. Передсадивна підготовка бульб є бажаним агрозаходом при вирощуванні продукції. З одного боку, даний прийом дозволяє висаджувати картоплю в недостатньо прогрітий ґрунт, а з іншого – зменшує ураження висаджених бульб і проростків. Найбільш ефективні, прості і доступні наступні способи пророщування: на розсіяному світлі, пророщування у вологому субстраті, різні їх комбінації. Але недоліками цих

26

февраль 2019

способів є обламування паростків та обривання коренів перед висаджуванням. Інститутом овочівництва і баштанництва НААН було розроблено новий спосіб передсадивної підготовки з використанням органо-мінерального контейнера (ОРМІКОН), який дозволяє збільшити обсяги вирощування насіннєвого матеріалу впродовж одного сезону.


За два тижні до висадки насіннєвого матеріалу на поверхню бульб вручну наноситься оригінальний субстрат товщиною від 1 до 1,5 см, при досушуванні бульба в ньому має вигляд кокона. Складовими цього субстрату є органічні речовини на основі торфу та кокосового волокна, клеюча речовина, корисні мікроорганізми, поліпептиди, мікро- та макроелементи, термопротектори (склад субстрату, з якого формується органо-мінеральний контейнер, захищено патентом України на корисну модель № 79777 від 25.04.2013 р.). Після короткотривалого підсушування субстрат міцно тримається на поверхні бульби, представляючи собою шпаруватий, повітропроникний контейнер, що сприяє кращому розвитку паростків та кореневої системи. Органо-мінеральний контейнер до садіння зберігають на розсіяному світлі при температурі 12–150 С та вологості повітря 80–85 % шаром в 3–4 бульби до висаджування. Речовини, які містяться в субстраті ОРМІКОНа, впливають на точки росту бульб, що сприяє інтенсифікації ростових процесів, прискорює темпи проходження рослинами міжфазних періодів, стимулює ріст і розвиток рослин культури впродовж вегетації. ОРМІКОН розкладається під дією ґрунтової вологи та корисних мікроорганізмів, утворюючи в прикореневій області рослин локальну зону, збагачену органічними речовинами в легкодоступній формі. Це дозволяє отримати дружні та ранні сходи картоплі, збільшити площу листкової поверхні та врожай на 30–50 відсотків. Використання ОРМІКОНа за передсадивної підговки гарантує не тільки високу врожайність, а і зменшення собівартості насіннєвого матеріалу картоплі.

Компанія HZPC UKRAINE, LLC пропонує високоякісну насіннєву картоплю КЛАСІВ Е (ЕЛІТА, ГОЛЛАНДІЯ) та А (ПЕРША РЕПРОДУКЦІЯ, УКРАЇНА)

КОЛОМБА Дуже ранній. Урожайність, смак, стійкість до потемніння.

РЕД СКАРЛЕТ Ранньостиглий. Стабільність, лежкість.

КАРРЕРА Дуже ранній. Стабільність, смак, посухостійкість.

ФЛАМЕНКО Середньостиглий. Красива шкірка, білий м'якуш, посухостійкість.

СІФРА Середньопізній. Красива шкірка, білий м'якуш, стабільність.

МОЦАРТ Середньопізній. Красива шкірка, смак, стійкість до парші.

та інші ТОВ «ЕйчЗетПіСі Україна» вул. Берковецька, 6А 04128, Україна, м. Київ Моб.: +38 (067) 258-23-25 Факс: +38 (044) 400-51-00 e-mail: i.chechitko@hzpc.com.ua www.hzpc.com.ua


КАРТОФЕЛЕВОДСТВО

И.Л. МАРКОВ, к.б.н., профессор Национального университета биоресурсов и природопользования Украины

ПРОГНОЗ РАЗВИТИЯ ФИТОФТОРОЗА

НА КАРТОФЕЛЕ В 2019 ГОДУ Среди заболеваний картофеля фитофтороз является одной из самых распространенных и вредоносных болезней. При поражении растений значительно уменьшается ассимиляционная поверхность растений, что сказывается на процессе образования и накопления в них питательных веществ, особенно в период клубнеобразования. Больные растения образуют недоразвитые клубни и в незначительном количестве. Ежегодный недобор клубней картофеля из-за фитофтороза в среднем составляет 10% от валового сбора урожая. В случае значительного и раннего поражения ботвы фитофторозом недобор урожая достигает 70% и более. Хранение картофеля с большим количеством пораженных клубней нередко приводит к загниванию всей партии. В прошлом году, по данным отчетов областных отделов прогнозирования, фитосанитарной диагностики и анализа рисков Управление фитосанитарной безопасности Главного управления Департамента фитосанитарной безопасности и контроля в сфере семеноводства Госпродпотребслужбы Украины, фитофтороз 28

февраль 2019

имел повсеместное распространение во всех регионах, проявился преимущественно во второй половине вегетации. Наиболее распространенной болезнь была в Ровенской и Черновицкой областях, где на 82–100% обследованных площадей было поражено 100% растений с развитием болезни 14–26%. В Чер-

ниговской, Закарпатской, Кировоградской, Донецкой и Николаевской областях на 24–100% обследованных площадей пораженность картофеля была также высокой и составляла 11–38% растений при развитии болезни 10–15%. На 67–100% обследованных площадей картофеля во Львовской, Тернопольской, Хмельницкой, Житомирской, Винницкой, Сумской и Черкасской областях было поражено 10–30% растений с развитием болезни 1,5–5%. Незначительное распространение фитофтороза (3–7%) было в Волынской, Полтавской, Днепропетровской, Херсонской и Одесской областях с развитием болезни 0,5– 5%. Стеблевая форма фитофтороза обнаружена только в Ивано-Фран-


КАРТОФЕЛЕВОДСТВО ковской области. Первые признаки заболевания появились в фазу образования боковых побегов, на 0,5% обследованных площадей было поражено 2% растений при развитии болезни 0,5%. В начале цветения картофеля стеблевая форма фитофтороза проявлялась уже на 20,2% обследованных площадей, где было поражено 5% растений при развитии болезни 1%. В начале созревания ботвы в августе фитофтороз был распространен на 92% обследованных площадей с поражением 50% растений при развитии болезни 5%. Следует заметить, что при развитии стеблевой формы фитофтороза в отличие от листовой (классической) возбудитель болезни в пораженной ботве формирует половым путем покоящиеся ооспоры, которые кроме пораженных семенных клубней (где гриб сохраняется грибницей) являются дополнительным источником инфекции фитофтороза. Благодаря половому процессу у гриба происходит интенсивное образование новых рас, что способствует быстрому возникновению резистентности у патогена к отдельным действующим веществам фунгицидов. При проведении специалистами управления фитосанитарной безопасности осеннего анализа клубней картофеля повсеместно выявлены клубни, пораженные фитофторозом. Наибольшее поражение клубней болезнью было в Кировоградской (5-18% в зависимости от сорта), Запорожской (5-12%), Житомирской (3-12%) областях. Значительное число клубней, пораженных фитофторозом, выявлено в Черниговской (45%), Ровенской (1,5-4%), Черкасской (1,8-6,8%), Донецкой (3-5%), Херсонской (0,5-8%), Одесской (2-5%), Черновицкой (1,5-4%) областях. Среди выращиваемых сортов картофеля наиболее поражены фитофторозом были клубни у сортов: Конкорд (12%), Кубанка (10%), Розара (5%) в Запорожской обл.; Полесская розовая (12%), Зов (9%), Винета (5%)

в Житомирской обл.; Невская (8%) в Херсонской обл.; Славянка (6,8%), Санте (6%) в Черкасской обл.; Славянка (5%) в Кировоградской и Одесской обл.; Гатчинская (5%) в Донецкой обл.; Беллароза, Пироль, Тайфун (5%) во Львовской обл. В большинстве областей Украины 2,0–4,9% клубней поражены фитофторозом у сортов: Адретта, Беллароза, Беттина, Витера, Воля, Горлица, Зоряна, Киммерия, Кобза, Королева Анна, Лилея, Минерва, Молли, Мрия, Невская, Ольвия, Повинь, Ривъера, Рокко, Санте, Сатина, Свитанок киевский, Серпанок, Симфония, Скарбниця, Словянка, Щедрик. Значительное поражение клубней картофеля болезнью свидетельствует о том, что запас инфекции Phytophthora infestans в пораженных клубнях (грибница) и в зараженной ботве и почве (ооспоры) является существенным, и поэтому в 2019 году при благоприятных для фитофтороза условиях – температура воздуха 18–220С, значительные и частые осадки (более 30 мм за декаду), высокая (более 76%) относительная влажность и длительность такой погоды в течение 10–12 дней в период после смыкания ботвы картофеля – вероятно развитие фитофтороза от сильного до эпифитотийного, особенно на участках с заниженным рельефом при выращивании восприимчивых к болезни сортов, внесении чрезмер-

ных доз азотных удобрений, несвоевременном проведения опрыскиваний растений фунгицидами.

ИНТЕГРИРОВАННАЯ ЗАЩИТА КАРТОФЕЛЯ ОТ ФИТОФТОРОЗА Интегрированная защита картофеля от фитофтороза охватывает все операции по технологии производства семенного и продовольственного картофеля и включает фитосанитарные, физико-механические, агро-технические, химические и биологические меры. Высокоэффективным мероприятием является выращивание устойчивых к болезни сортов картофеля с учетом направления их использования и группы спелости. Полевой устойчивостью к фитофторозу характеризуются районированные сорта картофеля: Аурея, Бородянская розовая, Бельмондо, Берегиня, Веснянка, Забава, Кардинал, Кондор, Лелека, Люсинда, Мелоди, Моцарт, Обрий, Опал, Родзинка, Червона рута и др. Выращивание таких сортов существенно уменьшает объемы применения фунгицидов, снижает загрязнение окружающей среды, повышает рентабельность картофелеводства. Кроме того, для защиты картофеля от фитофтороза эффективны следующие меры.

Общий вид пораженных растений фитофторозом

февраль 2019

29


КАРТОФЕЛЕВОДСТВО Соблюдение севооборота, при котором возвращение картофеля на то же поле допускается не ранее, чем через 4 года. Лучшими предшественниками картофеля являются озимые зерновые, зернобобовые, оборот пласта многолетних трав, лен, сахарная свекла и другие пропашные, которые не поражаются общими болезнями. Внедрение четырех–шестипольного севооборота позволяет очистить почву от ооспор возбудителя фитофтороза и многих других патогенных микроорганизмов. На небольших дачных и приусадебных участках соблюдать такой севооборот очень сложно, однако даже 2–3- летний интервал между посадкой картофеля позволяет снизить зараженность растений фитофторозом в 3–5 раз. Хорошие результаты дает посадка картофеля после сидератов – люпина, ржи озимой, рапса, микрофлора ризосферы корней которых проявляет антагонистическое действие в отношении возбудителей болезней картофеля и тем самым уменьшает их резервацию в почве. Соблюдение пространственной изоляции между сортами разных сроков созревания и разной степе-

Формирование споро ношения Phytophthora infestans ( редкий белый нальет на границе здоровой и пораженной ткани листьев)

30

февраль 2019

ни устойчивости к фитофторозу и другим болезням, между картофелем и томатами и другими пасленовыми культурами 500 и более метров. Пространственная изоляция посадок картофеля от источников инфекции задерживает появление фитофтороза примерно на 30 дней, что позволяет сократить потери урожая в 10– 15 раз. Высокоэффективным фитосанитарным мероприятием является ограничение (а при возможности уничтожение) первичной инфекции фитофтороза. Весной перед посадкой обязательным мероприятием является проведение клубневого анализа с обязательным удалением с семенной партии клубней, пораженных фитофторозом, сухой гнилью, черной ножкой, нематодами, фомозом, ризоктониозом, обычной паршой и другими болезнями. Эту работу следует проводить с особой аккуратностью и тщательностью, так как в огромном потоке семенной продукции зачастую обнаруживают и удаляют клубни, сильно пораженные фитофторозом, а источником первичной инфекции чаще всего являются клубни с незначительной степенью поражения (1–5%). Для посадки используют только здоровые клубни. Все отходы картофеля у хранилищ, сортировочных пунктов, мест переборки уничтожают, обрабатывают 5% раствором медного купороса или 5% раствором хлората магния. Буртовые площадки, тару дезинфицируют 3–5% раствором медного купороса с известью с последующим вспахиванием мест буртования на глубину 20–30 см. Эффективным мероприятием против фитофтороза картофеля является своевременная подготовка семенного материала к посадке. Ее следует начинать за 25–30 дней до посадки клубней картофеля. Для ранней выгонки клубни выдерживают в течение 6–7 суток при температуре 200С, затем снижают до 12–

Пораженные листья фитофторозом с нижней стороны

140С. Предпосадочное прогревание и проращивание семенного материала проводят в течение 15–20 дней при температуре 15–180С. Такое проращивание клубней перед посадкой дает возможность получить здоровые зеленые утолщенные побеги, выявить скрытые формы поражения клубней болезнями и своевременно их удалить во время переборки перед посадкой. Посадка картофеля пророщенными клубнями ускоряет появление всходов на 10–12 дней раньше, что позволяет за этот период «отодвинуть» проявление фитофтороза на растениях минимум на две недели и сформировать дополнительный урожай клубней. Для повышения устойчивости картофеля к фитофторозу и другим болезням во время проращивания клубней их дважды обрабатывают 0,5% раствором медного купороса и 0,02– 0,05% растворами солей микроэлементов, прежде всего бора, марганца и меди (0,3–0,5 л на 100 кг клубней): первый раз через 15 дней после проращивания, второй раз за 6–7 дней до посадки. Этот прием существенно повышает устойчивость растений к фитофторозу и ускоряет их развитие на 6–8 суток. Для протравливания клубней продовольственного картофеля (предпосадочная обработка) с целью защиты от сухой гнили, ризоктониоза, видов парши, фомоза используют один из рекомендован-


РЕГОПЛАНТ -

ных протравителей на основе действующих веществ: азоксистробина + металаксила-М, се (Юниформ 446 SE, 1,5 л/т); имазалила сульфата, к.с. (Фунгазил 100 SL, 0,15 л/т); ипродиона, к.с. (Ровраль Аквафло, 0,380,4 л/т); манкцеба, с.п. (Дитан М-45, 2,0–2,5 кг/т); флудиоксонила, тн. (Максим 025 FS, 0,75 л/т); флуксапироксада, к.с. (Серкадис, 0,2– 0,25 л /т) и др. Против комплекса болезней, почвенных и наземных вредителей клубни картофеля обрабатывают комбинированными инсектицидно-фунгицидными препаратами на основе действующих веществ: дифеноконазола + флудиоксонила + тиаметоксама, тн (Селест Топ 312,5 FS, 0,5-0,7 л/т и аналоги); пенсикурона + имидаклоприда, т.к.с. (Престиж 290 FS, 1,0 л/т и аналоги); пенфлуфена + клотианидина, тн (Еместо Квантум, 273,5 FS, 0,3–0,6 л/т при обработке клубней или 1,5–1,8 л/т при внесении в гребне во время посадки); тиаметоксама + ацетамиприда + флудиоксонила, тн. (АС-Селектив, 0,8–1,0 л/т). Эффективная обработка семенных клубней также смесями действующих веществ: имидаклоприда + тиа-бендазола, к.с. (Шедевр, 0,5 л/т) + флудиоксонила, тн. (Максим 025 FS, 0,75 л/т) или тиаметоксама, т.к.с. (Круизер 350 FS, 0,25 л/т) + ипродиона, к.с. (Ровраль Аквафло, 0,3 л/т). В зависимости от способа протравливания клубней расход рабочего раствора 25–70 л/т. Среди биологических препара-

Пораженный клубень фитофторозом

тов фунгицидного действия для обработки семенных клубней используют Фитоцид, p. (1,0 л/т); Псевдобактерин-2 (Респекта), в.р. (1,0 л/т); Триходерма Бленд BioGreen Microzyme TR, л.с. (50 мл/т). Протравливая клубни картофеля, в рабочие суспензии или эмульсии препаратов следует добавлять микроэлементы: марганец, молибден, цинк, каждый по (0,02%), борную кислоту (0,05%), перманганат калия (0,001%), а также вытяжки из суперфосфата (2%) и аммиачной селитры (2%), что повышает устойчивость растений к фитофторозу и другим заболеваниям. Своевременное и качественное проведение основной и предпосевной обработки почвы с учетом зональных особенностей и типа засоренности полей. В устойчивости картофеля к фитофторозу важная роль принадлежит элементам питания. Органические, минеральные удобрения и микроэлементы необходимо применять только на основе результатов агрохимического анализа почвы. Свежий навоз рекомендуется вносить под предшественник, а хорошо перепревший навоз и компосты – непосредственно под картофель. В районах высокой вредоносности фитофтороза следует расчетную норму внесения калия увеличивать на 10–15%. Сажают клубни картофеля на глубину 10 см при температуре почвы 6– 80С с локальным внесением минеральных удобрений по плотности на 1 га: на семенных участках 60–70, товарных 50–60 тыс. клубней. Высаживание клубней в более ранние сроки в холодную почву способствует поражению ростков ризоктониозом и существенно снижает плотность посадок. Для обеспечения хорошей аэрации почвы, уничтожения почвенной корки, сохранения влаги в зоне клубнеобразования и предотвращения массового инфицирования

біозахисний регулятор росту рослин природного походження НО

Е БЛ РО

З

!

НІ

В

Ї РА УК

СТИМУЛЯЦІЯ • здійснюється за рахунок продуктів життєдіяльності грибів-мікроміцетів, виділених з кореневої системи женьшеню • препарат стимулює підвищення врожайності овочевих, ягідних, плодових культур від 15% • підвищує імунітет, стійкість рослин до хвороб • підсилює стійкість рослин до несприятливих погодних умов • стимулює зниження фітотоксичної дії пестицидів та гербицидів

ЖИВЛЕННЯ • завдяки комплексу мікроелементів (В, Си, Mn, Zn, Co, Fe, J, Mo) в біологчно активній (хелатній) формі, легко і швидко засвоюється рослиною

ЗАХИСТ • здійснюється завдяки природному комплексу, що складається з 8-ми видів авермектинів

ДП МНТЦ «Агробіотех» НАН та МОН України. Харківське шосе, 50, Київ, 02160 Тел.: +38 044 558-0710, +38 067 650-41-31, +38 067 823-02-32; e-mail: agro-bio@ukr.net www.agrobiotech.com.ua


молодых клубней фитофторозом проводят 2–3 (в зависимости от гранулометрического состава почвы) довсходовых и 1–2 послевсходовых боронования, глубокое рыхление междурядий в фазе бутонизации – начале цветения растений с высоким окучиванием кустов. Толстый слой почвы вокруг окученного куста картофеля является надежным механическим барьером против заноса дождевой водой зооспорангиев возбудителя фитофтороза и инфекции других патогенов, смытых с пораженных листьев и стеблей на молодые клубни в почве. Для повышения устойчивости растений к фитофторозу, альтернариозу и другим болезням (особенно во влажных районах) и пролонгирования сроков (до 15– 20 суток) появления первых признаков болезни на ботве картофеля осуществляют двухразовую внекорневую подкормку растений 0,02–0,1% раствором медного купороса с нормой расхода 100 л/га, опрыскивание ботвы картофеля мочевиной (20 кг/га). Первое опрыскивание проводят через 15–20 дней после появления всходов, второе через 10–12 дней. Против фитофтороза и других болезней проводят профилактические опрыскивания посадок картофеля разрешенными фунгицидами. Эффективность химического метода в значительной степени зависит от правильного прогнозирования и определения сроков проведения первого и последующих профилактических опрыскиваний растений фунгицидами. При наличии большого запаса первичной инфекции опоздание с химической обработкой на 1–2 дня приводит к существенному снижению эффективности этого мероприятия. В годы с эпифитотийным уровнем развития фитофтороза получение высокого и качественного урожая картофеля возможно лишь при условии своевременной химической обработки растений до начала их первичного заражения. 32

февраль 2019

Первое профилактическое опрыскивание картофеля проводят фунгицидами по краткосрочному фенологическому прогнозу, когда растения достигнут высоты 15–20 см и начнут смыкаться в междурядьях; по биологическому прогнозу – когда появляются первые симптомы поражения листьев фитофторозом на сигнальном участке; по метеорологическому прогнозу – после первого же «критического» дня (облачная погода с осадками продолжительностью более 2-х часов в сутки в западных и северных областях и 4– 5 часов в других регионах), когда растения имеют высоту 15– 20 см и смыкается ботва в междурядьях. Для защиты картофеля от фитофтороза и других пятнистостей применяют фунгициды на основе действующих веществ: азоксистробина, к.с. (Квадрис 250 SC, 0,6 л/га); азоксистробина + дифеноконазола, к.с. (Квадрис Топ 325 SC, 0,75–1,0 л/ га); алюминия фосфита + фосфориста кислота, р.к. (Фитал, 2,0–2,5 л/га); аметоктрадина + диметоморфа, к.с. (Орвего, 0,8–1,0 л/га); беналаксила-М + манкоцеба, с.п. (Фантик М, 2,5 кг/га); боскалида + пираклостробина, в.г. (Сигнум, 0,25–0,3 кг/ га); диметоморфа + манкоцеба, в.г. (Акробат МЦ, 2,0 кг/га и аналоги); диметоморфа + фолпета, в.г. (Сфинкс Екстра, 2,0 кг/га); дифеноконазола, к.е. (Скор 250 ЕС, 0,5 л/га); сульфата меди триосновного, к.с. (Купроксат, 3,0-5,0 л/га); мандипропамида, к.с. (Ревус 250 SC, 0,5-0,6 л/га и аналоги); манкоцеба, с.п. (Дитан

Поперечный срез через пораженный фитофторозом клубень

М-45, 1,2-1,6 кг/га и аналоги); манкоцеба + пропамокарбгидрохлорида, к.с. (Татту, 3,0 л/га); манкоцеба + цимоксанила, в.г. (Наутил, 1,0-2,0 кг/ га); металаксила-М + манкоцеба, в.г. (Ридомил Голд МЦ 68 WG, 2,5 кг/ га и аналоги); металаксила + цимоксанила, с.п. (Захист, 1,0–2,0 кг/ га и аналоги); метирама, в.г. (Полирам ДФ, 2,0–2,5 кг/га); меди гидроксида, в.г. (Косайд 2000, 1,5-2,5 кг/га); пропинеба, в.г. (Антракол 70 WG, 1,5 кг/га и аналоги), пропинеба + ипроваликарба, с.п. (Мелоди Дуо 66,8 WP, 2,0-2,5 кг/га); протиоконазола + флуопирама, се (Пропульс 250 SE, 0,5 л/га); тебуконазола + трифлоксистробина, в.г. (Нативо 75 WG, 0,25-0,35 кг/ га); сульфата меди, в.г. (Блу Бордо, 3,75-5,0 кг/га и аналоги); фенамидона + пропамокарбгидрохлорида, к.с. (Консенто 450 SC, 1,7-2,0 л/га); флуазинама, к.с. (Нандо 500; Ширлан 500 SC, 0,3-0,4 л/га); флуопиколида + пропамокарб гидрохлорида, к.с. (Інфинито 61 SC, 687,5, 1,2–1,6 л/га); фолпета, в.г. (Фольпан, 2,0 кг/га); цимоксанила + манкоцеба, в.г. (Курзат М 68, 2,0-2,5 кг/га); цимоксанила + оксихлорида меди, с.п. (Курзат Р 44, 2,5-3,0 кг/га); цимоксанила + фамоксадона, в.г (Танос 50, 0,6 кг/га и аналоги); циазофамида, к.с. (Ранман Топ, 0,5 л/га; Ранман 400, 0,2 л/га + ПАР). Последующие опрыскивания картофеля проводят с учетом обоснованной целесообразности, сроков действия применяемых фунгицидов, защитной способности их действующих веществ, биологических особенностей сортов и погодных условий. При применении фунгицидов на картофеле необходимо строго выполнять требования антирезистентной стратегии. Первые профилактические опрыскивания ботвы картофеля против фитофтороза (не более 2-х) проводить фунгицидами комбинированного (контактно-системного) действия, сочетая с внекорневой подкормкой микроудобре-

*Фунгициди контактного действия выделены жирным шрифтом

КАРТОФЕЛЕВОДСТВО


КАРТОФЕЛЕВОДСТВО ниями и комплексными водорастворимыми удобрениями и регуляторами роста растений. Как обычно, сначала опрыскивают посевы ранних сортов картофеля, а через 7 дней после обработки ранних – сорта других сроков созревания. После проявления первых признаков фитофтороза на растениях опрыскивание картофеля проводят только фунгицидами контактного действия. Их применяют также в случае позднего и слабого развития фитофтороза на картофельном поле. Не следует применять комбинированные фунгициды при наличии в популяции возбудителя фитофтороза резистентных форм выше 30%. Не использовать фениламидные препараты в системе семеноводства и на семенных посадках в хозяйствах, поскольку семенной материал – основной источник повсеместного распространения резистентных штаммов патогена. Во время вегетации картофеля применяют также биологические препараты фунгицидного действия: Фитоцид, р. (0,5-1,0 л/га); ФитоДоктор (Спорофит), п. (2,0–3,0 кг/га); Псевдобактерин-2 (Респекта), в.р. (1,0 л/га); Триходерма Бленд BиoGreen Mиcrozyme TR, к.с., 0,3–1,0 л/га). Не позднее, чем через 5–7 суток после последней обработки фунгицидами (желательно Нандо 500 или Ширлан 500 SC, 0,3-0,4 л/га) на посевах продовольственного картофеля ботву скашивают. На семенных участках проводят десикацию ботвы картофеля разрешенными препаратами за 7 дней до уборки урожая – Десикаш, р.к. (2 л/га); за 7-10 дней – Реглон Ейр 200 SL, рк (1,5 л/га); Реглон Форте 200 SL, р.к. (1,5 л/га); за 10 дней – Реглон Супер 150 SL, в.р.к. (1,5-2,0 л/га); Реглон Спектрум 150 SL, р.к. (2,0 л/га); Ретро 150 SL, р.к. (1,5–2,0 л/га). Своевременное уничтожение ботвы предотвращает передачу инфекции фитофтороза и других болезней от ботвы к свежеубранным клубням картофеля. Против вирусной инфекции на семеноводческих участках ботву уничтожают, когда 80% клубней достигнет размеров семенной фракции (30–60 мм в диаметре). Собирают урожай в теплую сухую погоду при среднесуточной температуре не ниже 5–70С. Клубни, собранные даже в сухую погоду при температуре ниже 40С и выше 250С, интенсивно поражаются грибными и бактериальными болезнями. При уборке урожая в сырую погоду клубни просушивают. После сбора урожая клубни закладывают во временные бурты или размещают под навесами насыпью на 2–3 недели для прохождения лечебного периода. Перед закладкой клубней на постоянное хранение их тщательно перебирают, сортируют, удаляют из партии травмированные, больные и нестандартные. Хранят клубни в картофелехранилищах различных типов. В хранилище следует постепенно снижать температуру (не более чем на 0,5–10С в сутки) до 2–40С для продовольственного картофеля и 1–20С для семенного и хранить при условии хорошей вентиляции и влажности воздуха 90–95%, не допуская запотевания клубней. февраль 2019

33


ЭТО ИНТЕРЕСНО

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

ОВОЩНОЙ СОМЕЛЬЕ – КТО ЭТО?

Назовите первую ассоциацию, которая возникнет в вашем воображение при упоминании слова «сомелье»? Наверное, как и большинство европейцев, вы представили специалиста по винам, знатока, который разбирается в многообразии вкусовых сочетаний благородного напитка. Ведь в украинских реалиях таких профессионалов встретить крайне сложно. А в Японии это одна из са-

мых популярных и востребованных профессий. Но обо всем по порядку.

КТО ТАКОЙ ОВОЩНОЙ СОМЕЛЬЕ? Чтобы узнать о нестандартной для нас и такой популярной в Стране восходящего солнца профессии, мы обратились в Японскую ассоциацию овощных сомелье и в специализиро-

ванные школы для обучения желающих овладеть этим профессиональным мастерством. Оказывается, в Японии овощным сомелье считается специалист, который обладает знаниями об овощах и фруктах, понимает их вкусовые и эстетические качества, а также способен получить и передать удовольствие от правильного сочетания различных вкусов. Роль овощного сомелье заключается в том, чтобы простым способом передать всю красоту овощей и фруктов в различных формах. Сделать овощи и фрукты более вкусными, более приятными и внести свой вклад в развитие культуры питания общества.

КАК СТАТЬ ОВОЩНЫМ СОМЕЛЬЕ? Чтобы получить квалификацию овощного сомелье, необходимо пройти обучающий курс в специализированной школе, который 34

февраль 2019


ЭТО ИНТЕРЕСНО участие в курсе «Овощной сомелье Senior Pro». В рамках заключительного экзамена необходимо предоставить бизнес-план, в котором вы опишете собственную стратегию по внесению вклада в развитие общества в качестве старшего овощного сомелье.

КАКУЮ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ ОСУЩЕСТВЛЯЕТ ОВОЩНОЙ СОМЕЛЬЕ? был разработан Японской ассоциацией овощных сомелье. Курсы овощного сомелье имеют три вида квалификации. Новичок «Овощной сомелье», средний «Овощной сомелье Pro» и продвинутый «Старший овощной Senior Pro». На курсе юных овощных сомелье изучаются базовые знания об овощах и фруктах, о том, как различать свежесть продуктов, как выбрать необходимые овощные и фруктовые ингредиенты для приготовления блюд, в том числе как извлечь из них максимальную пользу и вкус. После успешного завершения теоретического курса необходимо будет сдать экзамен, и только после этого вы сможете получить квалификацию «Юного овощного сомелье». В курсе «Овощной сомелье Pro» углубляются знания о процессе выращивания овощей и фруктов, их сортов и гибридов, о механизме взаимосвязи с пищевой ценностью,

о правильном питании и здоровом образе жизни. В рамках курса присутствуют практические занятия, где студенты самостоятельно решают проблемы культуры питания, практикуются вести обучающие лекции и тренинги. После окончания курса проводится первый экзамен (письменный) и второй экзамен (презентация и собеседование). Если все этапы пройдены успешно, вы сможете работать инструктором по правильному питанию или кулинарным исследователем в культурном центре. На следующий этап обучения перейти не так и просто. После получения квалификации «Овощной сомелье Pro» необходимо в течение определенного периода работать по специальности. Мало того, вашу работу будут контролировать и оценивать. И только после одобрения комиссией ваших профессиональных качеств можно получить право на

Общее количество студентов, которые посетили занятия, проводимые Японской ассоциацией овощных сомелье, превышает 60 000 человек, из которых более 7000 человек получили квалификацию «Овощной сомелье Pro» и работают в различных сферах жизни. Овощные сомелье занимаются писательской деятельностью, принимают участие в телевизионных шоу, дают интервью различным СМИ, управляют ресторанами с овощами и фруктами в качестве основных продуктов, выступают планировщиками овощного и фруктового бизнеса и заняты в других отраслях. Эта профессия не только вкусная и веселая, она позволяет более квалифицированно заниматься профилактикой различных заболеваний, связанных с питанием. Следить за качеством здорового питания в Японии стало не только полезно, но и модно. Курсы, разработанные Японской ассоциацией овощных сомелье, можно начать изучать с детства в рамках школьной программы, а также в специализированных учреждениях. Изучение курса «Овощной сомелье» заключается в приобретении огромного багажа знаний, позволяет, как говорят в Японии, «быть в курсе овощей». Японцы считают, что знание особенностей овощей и фруктов делает приготовление пищи более увлекательным занятием, сезонные овощи и фрукты нужно сортировать в соответствии с их свежестью. февраль 2019

35


ГЕРБОЛОГИЯ

С.П. ТАНЧИК доктор с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

М.П. КОСОЛАП, кандидат с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

М.Ф. ІВАНЮК, кандидат с.-г. наук Кафедра землеробства та гербології НУБіП України

ВИКОРИСТАННЯ ВОГНЮ

У ОВОЧIВНИЦТВI

Історія використання вогню в землеробстві сягає давніх часів, коли людина тільки почала займатися вирощуванням культурних рослин. Спалювання викорчовуваних дерев і кущів давало змогу належно підготувати ґрунт під сівбу, а попіл служив добривом для вирощуваних культур. Як не дивно, але і дотепер у більшості випадків головним завданням даного методу є підготовка поля до якісного виконання основного обробітку ґрунту (очищення його від рослинних решток зібраної культури та бур’янів). У період недостатнього енергоозброєння землероба вогонь використовувався достатньо широко, але з ростом кількості і 36

февраль 2019

потужності тракторів, удосконалення знарядь механічного обробітку ґрунту і підвищення якості роботи комбайнів обсяги спалювання побічної продукції значно зменшилися. Як відомо, рослинні рештки в сучасних умовах часто є єдиним джерелом органічної речовини, знищуючи яку ми забираємо поживу у ґрунтових мікроорганізмів. Це призводить до погіршення балансу гумусу в ґрунті, а в кінцевому результаті до зниження його родючості. В даний час в Україні законодавчо заборонено спалювати стерню і рослинні рештки, але, на жаль, у виробництві окремі товаровиробники продовжують

використовувати даний захід у випадках, коли солома є проблемою при підготовці ґрунту під сівбу наступної культури. При цьому достатньо лише сірника, і вітер сам буде сприяти поширенню вогню по полю. Інколи для спалювання стерні використовують зчіпки, до яких приєднують дротами старі шини і, підпаливши їх, такий агрегат рухається по полю. Разом із тим у землеробській практиці вогонь використовують як засіб контролювання рівня присутності бур’янового компоненту агроценозу. Вогневий спосіб впливу на бур’яни відноситься до групи фізичних заходів, що включає в себе як добре відомі, які давно входять до арсеналу агрономії, так і нові, використання яких ще не набуло широкого поширення у виробництві, але які вивчаються і удосконалюються у науково-дослідних установах. Суть вогневого способу полягає у використанні вогню для зни-


ГЕРБОЛОГИЯ щення сегетальних видів бур’янів. У найбільш простому вигляді він використовувався у післязбиральний період, особливо зернових колосових культур, у формі спалювання стерні та залишків соломи. Дія високих температур на насіння та вегетуючі бур’янові рослини є досить ефективною. Так, за результатами досліджень інституту рослинництва (Великобританія) при спалюванні соломи у валках температура на поверхні ґрунту сягала 7000С, над поверхнею – 10000С, а для того, щоб насіння такого проблемного виду бур’яну, як лисохвіст втратило схожість, достатньо температури 5000С. При спалюванні восени 4,2 т/га соломи кількість життєздатного насіння вівсюга знизилася у півтора рази. Під валком загибель насіння вівсюга складала 68%, а лисохвосту – 94%. Крім цього встановлено, що висока температура не лише знищує життєздатне насіння, а і зменшує його період спокою майже у 10 разів, тому насіння, яке знаходилося у самому верхньому шарі ґрунту, інтенсивно проростало після спалювання стерні. В плані стимулювання проростання насіння бур’янів лущення стерні поступається «вогневій культивації». Причиною цього є пристосування багатьох видів бур’янів (гірчиці польової, маку-самосійки та ін.), насіння яких після заробки у ґрунт зазвичай знаходиться в стадії спокою, до щорічної оранки. Існує думка, що використання вогню негативно впливає на мікрофлору та проходження всіх біохімічних процесів у верхніх шарах ґрунту. Як показують дослідження, різке короткочасне підвищення температури на ґрунтовій поверхні має вплив тільки на глибину до 5 см і носить короткочасний і зворотній характер. Дослідження, проведені в Науковому центрі «Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О.Н.Соколовського»,

показали, що спалювання валків соломи з розрахунку 1,4– 5,8 т/га не призводило до зниження вмісту органічної речовини у верхньому шарі ґрунту. Внаслідок термічного впливу відбулась зміна структурного складу гумусу, збільшилась частка його рухомої частини. Спалювання соломи знижувало ферментативну активність верхнього шару (0–5 см) ґрунту, пов’язану з перетворенням вуглецевмісних сполук. Величина зменшення визначається тривалістю термічного впливу та природою ферменту. Через три тижні чисельність мікроорганізмів у шарі ґрунту 0–5 см в усіх варіантах досліду зростала й перевищувала первинний рівень. В овочівництві основним обробітком ґрунту, як правило, є оранка. Це дозволяє усунути всі незручності, які викликає наявність соломи (пожнивних решток) на поверхні ґрунту на час сівби

культури. Дана система основного обробітку дозволяє також ефективно використати солому і післяжнивні рештки як органічне добриво. Для цього в даний час на ринку є ряд мікробних препаратів із загальною назвою «деструктори соломи». Їх використання дозволяє прискорити розклад пожнивних решток, збільшуючи наявність поживних речовин у ґрунті на період сівби овочевих культур. При цьому одночасно зменшується накопичення збудників хвороб у ґрунті. Таким чином, спалювання соломи в післязбиральний період є і шкідливим, і недоцільним. Для знищення бур’янів вогневий метод особливо перспективний у передпосівний період, коли культура відсутня на полі, або в досходовий період, коли сходи культури ще не з’явилися на поверхні ґрунту, а бур’яни вже зійшли. Даний спосіб достатньо

февраль 2019

37


ГЕРБОЛОГИЯ широко застосовувався в західних країнах для вирішення специфічних завдань – знищення особливо шкідливих видів бур’янів. Так, наприклад, у Каліфорнії (США) в овочівництві широко використовуються вогневі знаряддя для боротьби з повитицею. Крім знищення рослин, що вегетують, даний спосіб істотно впливає на насіння бур`янів, яке знаходиться на поверхні ґрунту(на насіння, яке знаходиться в ґрунті, дія вогню не розповсюджується). У Швеції «вогневу культивацію» часто застосовують у досходовий період на культурах, які повільно проростають (морква, цибуля, кукурудза та картопля). Другу обробку на широкорядних посівах проводять після появи сходів культури за їх висоти до 15 см. При застосуванні вогневого методу під час вегетації культури для уникнення пошкодження рослин застосовують захисні металеві щитки або струмені води. Вважається, що вогневий метод є перспективним для органічного землеробства або за відсутності механічного обробітку при догляді за культурою. Встановлено, що до термічного впливу чутливі кропива, підмаренник, лобода, зірочник, гірчаки. Стійкими виявилися ромашка, грицики звичайні, тонконіг однорічний. Дуже стійкими є багаторічні види – пирій, осоти, хвощ. Для успішного знищення малорічних бур’янів достатньо дії температури 94–1000С протягом 1/10сек. За рахунок швидкого просування «вогневого культиватора» ґрунт прогрівається всього на кілька міліметрів, що не завдає шкоди його мікрофлорі. Вогнева культивація також може замінити хімічне підсушування бадилля картоплі та цибулі перед збиранням. Термічне знищення можна проводити на тиждень пізніше, ніж хімічне, що позитивно відображається на урожайності куль38

февраль 2019

тур. Важливим недоліком є високі витрати на «вогневу культивацію», що значно переважають собівартість хімічної десикації. Вогневу культивацію проводять на швидкості 4–6 км/год, при цьому витрати скрапленого газу складають 70–100 кг/га. В Україні даний спосіб не є новим. Спеціальним знаряддям для проведення вогневого обробітку є вогневий культиватор КО-2,4, який певний час випускався нашою промисловістю. Культиватор працював на гасі. Однієї заправки вистачало на 5 гектарів. Ефективність знищення бур’янів складала 90–100%. Через високу енергетичну витратність широкого застосування дане знаряддя не набуло. Проте зараз ведуться розробки сучасних агрегатів, які є значно продуктивніші і менш енерговитратні. В Києві на виставці «АГРО-2018» був представлений 12-рядний вогневий культиватор, який зараз проходить останні тестування на полях. Машина здатна економити до 80% витрат на ЗЗР і особливо буде корисною виробникам органічної продукції. Як паливо

тут використовується скраплений газ пропан-бутан, який у пальнику випаровується і під тиском надходить у форсунки. Залежно від налаштування форсунок температура факелу складає 1100–1800 0С. Рухаючись, полум’я потрапляє на бур’ян лише упродовж частки секунди, відповідно, на ґрунт та рослину впливає лише 60–70 градусів. Це забезпечує ефект так званого піротехнічного потоку. Він діє на клітинний сік, рослина не горить, а ніби закипає зсередини, і таким чином у бур’янів вражається, у першу чергу, точка росту, і рослина гине. У конструкції агрегату передбачається можливість налаштування у відповідності до конкретних умов потужності пальників, як і їх посекційне вимикання. За потреби агрегат може бути укомплектований системою моніторингу температури в робочій зоні. Таким чином, за наявності високопродуктивної енергоощадної техніки та при обґрунтованому її застосуванні вогонь сьогодні може бути одним із ефективних засобів контролю бур’янів у овочівництві.


ТЕХНИКА

Павло ЛИХОВИД, кандидат с.г.н, ст.н.с. Інституту зрошуваного землеробства НААН України

ЕКСПЛУАТАЦIЯ СУЧАСНОГО АГРАРНОГО IНСТРУМЕНТАРIЮ

Одержання стабільних високих врожаїв якісної плодоовочевої продукції передбачає застосування сучасних інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур, впровадження яких практично неможливо уявити без ретельного моніторингу ряду параметрів агроекосистеми, таких як погодні умови, родючість ґрунту, його фізико-хімічні властивості, якість зрошувальної води, рівень забезпеченості культурних рослин тощо. Раніше ведення всебічного моніторингу показників було досить трудомісткою та витратною справою. Наприклад, аби визначити забезпеченість ґрунту елементами живлення або ступінь його засоленості, потрібно було на певній ділянці відібрати ряд зразків за допомогою спеціального бура, спакувати їх у паперові мішечки, проставити етикетки, відвезти до найближчої сертифікованої агрохімічної лабораторії, здати на аналіз, оплатити його вартість, а потім ще чекати на резуль40

февраль 2019

тати. При цьому термін очікування залежно від вартості аналізу, його терміновості та завантаженості лабораторії може коливатися в досить широких межах — від кількох діб до кількох місяців, що не завжди влаштовує аграрія, якому результати потрібні якомога швидше, бо зволікання із прийняттям тих чи інших агротехнічних і меліоративних заходів може коштувати суттєвих втрат. Таким чином, витрачається безліч часу та сил. А одержання агропрогнозу погоди — це взагалі досить дорога та не завжди доступна опція, яку надають гідрометеорологічні станції. Тим паче, що точність наданого прогнозу може бути незадовільною, якщо він був взятий на станції, що знаходиться у кількох десятках кілометрів від вашого поля. Проте технічний прогрес не стоїть на місці, а розробники інформаційних і технічних продуктів не забувають про аграрний сектор. Тож зараз на допомогу фермерам приходять автоматизовані електро-

нні пристрої, що дозволяють істотно скоротити витрати часу на одержання необхідної інформації про стан агроценозу. Відтак точний прогноз погоди надає змогу спланувати свою виробничу діяльність оптимальним чином, аби уникнути можливих негативних наслідків від несприятливих метеоявищ. Останнім часом активно впроваджується використання портативних польових метеостанцій для фіксації повного спектру необхідних агровиробникові метеорологічних показників: кількості опадів, температури повітря, відносної вологості повітря, швидкості та напряму вітру, сонячної радіації, випаровування, тощо. Одними з найбільш популярних в Україні та світі є автоматизовані електронні метеостанції iMETOS, що монтуються безпосередньо на полі, є компактними та зручними у використанні (Фото 1). iMETOS надає агрономічно цінні метеодані у зручній та зрозумілій аграрію формі, придатній для всебічного аналізу, ви-


ТЕХНИКА сокоточного прогнозування метеорологічних явищ та розвитку шкодочинних організмів. У разі придбання та обладнання метеостанції додатковим датчиком вологості грунту вона перетворюється на ефективний інструмент неперервного її моніторингу та може бути успішно включена в систему автоматизованого призначення поливів у оптимальні строки. Вартість придбання повністю укомплектованої метеостанції iMETOS в Україні складає близько 4–4,5 тисяч євро. Не менш важливо стежити і за параметрами фізико-механічного стану ґрунту, зокрема, його твердістю та щільністю складення. Сучасний ринок аграрної техніки пропонує спеціальні прилади-пенетрометри, що автоматично вимірюють твердість ґрунту. Наприклад, пенетрометр Wile Soil, який вимірює твердість ґрунту за стандартом ASAE S313.3 (Фото 2). Пенетрометр відрізняється зручністю та простотою експлуатації. У разі наявності смартфона на базі операційної системи Android прилад дозволяє сформувати карту вимірювання твердості ґрунту на різних ділянках, що полегшуватиме аналіз стану масиву ґрунтів. Пенетрометр Wile Soil вимірює твердість грунту в широкому діапазоні, оснащений градуйованою шкалою, що має три основні сегменти: зелений–сприятливий (0–14 кг/см2), жовтий–припустимий (14–21 кг/ см2), червоний–несприятливий (>21 кг/см2). Таким чином фермер отримує необхідну інформацію щодо механічного стану ґрунтів на полях і може приймати обґрунтовані рішення щодо технологічних заходів його поліпшення та збереження. Багатофункціональний прилад WALCOM АМТ-300 дозволяє швидко визначити ряд важливих параметрів: вологість, температуру, водневий показник рідкої фази ґрунту, а також освітленість (Фото 3). Єдиним недоліком є обмеженість приладу, оскільки датчик-щуп дозволяє ви-

Фото 1. Метеостанція iMETOS Фото 2. Пенетрометр Wile Soil

мірювати вологість ґрунту тільки до глибини 20 см. Оцінка вологості ґрунту надається за шкалою від рівня DRY+ (надмірно сухий ґрунт) до рівня WET+ (надмірно вологий ґрунт), що дещо ускладнює об’єктивний аналіз стану зволоженості, оскільки призначати поливи зручніше за наявності більш чіткої інформації (наприклад, дефіциту вологи в мм або вологості у відсотковому вираженні). Температуру ґрунту АМТ-300 вимірює з інтервалом 1°C, починаючи з позначки – 9°C. Якщо датчик не заглиблено в ґрунт, прилад відо-

бражатиме значення температури повітря. Водневий показник ґрунту вимірюється в діапазоні від 3,5 до 9,0 одиниць із кроком 0,5 одиниці. Вимірювання освітленості ділянки дозволяє оцінити та скоригувати світловий режим у закритому ґрунті. Результати вимірювання освітленості надаються за градацією приладу від LOW- (дуже низька) до HGH+ (дуже висока). Прилад АМТ-300 надзвичайно компактний, легко переноситься навіть у кишені, не потребує калібрування чи налаштування, відносно недорогий (вартість складає

Таблиця 1. Класифікація ґрунтів за вмістом солей, реакцією культур і зниженням урожайності Електропровідність (ЕСе), дСм/м

Засоленість ґрунту, реакція рослин

<1

Незасолений ґрунт, негативна дія на рослини відсутня

1-2

Слабо засолений ґрунт, реагують тільки надто чутливі культури

2-4

Помірно засолений ґрунт, реагують чутливі культури

4-8

Засолений ґрунт, реагують майже всі культури

8-16

Дуже засолений ґрунт, здатні рости тільки солестійкі культури

>16

Надзвичайно засолений ґрунт, жодна культура не може бути вирощуваною

февраль 2019

41


ТЕХНИКА

Фото 3. Прилад АМТ-300

близько 800 грн.), а тому може стати гарним помічником на присадибних ділянках. Аграріям, які використовують органічні та біологічні системи землеробства або прагнуть до консервації органіки в ґрунті та зниження емісії вуглекислоти в атмосферу, на заміну звичним трудомістким методам титрування для визначення рівня інтенсивності «дихання» ґрунтів прийшли прилади-газоаналізатори, які фіксують кількість виділеної ґрунтом вуглекислоти за одиницю часу (наприклад, Testo Т-535, який забезпечує тривалий високоточний моніторинг емісії СО2 із автоматичним калібруванням і фіксацією досліджуваного параметра). Щоправда, коштують зараз такі прилади чимало. Меліоративний моніторинг ґрунту важко уявити без визначення ступеня засоленості. Наразі стандартом ФАО є вимірювання ступеня засоленості за електропровідністю. Для цього розроблено цілу низку різних приладів-кондуктометрів (наприклад, AD-204, ЕМ38, система моніторингу SCT-10, тощо), які можуть бути додатково оснащені датчиками вимірювання температури та інших параметрів ґрунту, а також GPS для створення віртуальної карти вимірювання засолення ґрунтів. Дані

Фото 4. Прилад Nitrachek 404

42

февраль 2019

прилади зазвичай відрізняються компактністю та простотою експлуатації, забезпечують високу швидкість і точність вимірювань, результати яких зручно інтерпретувати за допомогою шкали засолення ґрунтів, пропонованої ФАО (табл. 1). Для визначення вмісту мінералізованого азоту в ґрунті, вмісту нітратів у рослинних зразках, у плодоовочевій продукції та воді створено прилад Nitrachek 404 (Фото 4). Робота приладу базується на оптичній оцінці зміни кольору індикаторних смужок Merckoquant залежно від вмісту нітратних сполук у досліджуваному зразку. Прилад автоматично здійснює перерахунок одержаних показників у концентрацію нітратів в мг/л. Діапазон вимірювань складає 0–500 мг/л (шаг вимірювань становить 1 мг/л), точність приладу досить висока (похибка вимірювань ± 10%). Для швидкої діагностики стану посівів і визначення потреби в удобренні за дефіциту елементів живлення можна використати портативний пристрій GreenSeeker®, що дозволяє виміряти NDVI посівів. Працює прилад в онлайн-режимі. Сутність методики NDVI полягає в опосередкованій оцінці фотосинтетичного потенціалу посівів культури за величиною нормалізованого відносного індексу рослинності, який має діапазон значень від 0 до 0,99. Чим вищим є індекс NDVI, тим вищу потенційну продуктивність забезпечуватиме агроценоз, і навпаки, за низьких значень потенційна продуктивність культури може бути низькою. Низькі значення показника NDVI є сигналом для агронома, що потрібно поліпшити умови росту і розвитку рослин на полі: підживити їх, можливо, відрегулювати режим вологості ґрунту тощо. Єдиним недоліком приладу є те, що на даний момент він підтримує та гарантує правильну роботу та вимірювання показників в основному для культур зернової та технічної групи.

Фото 5. Прилад SPAD 502Plus

Крім того, корисним для діагностики стану культурних рослин є вимірювання кількості хлорофілу у їх вегетативних органах. Доведено, що стан і здоров’я рослин напряму залежать від вмісту хлорофілу в листках. До того ж за показником вмісту хлорофілу в листках рослин можна розраховувати потрібну кількість азотних добрив для усунення можливого дефіциту живлення. Визначити вміст хлорофілу в листках можна за допомогою N-тестера SPAD-502Plus (Фото 5). До речі, українські вчені не стоять осторонь і представили власну розробку — прилад, який може істотно полегшити процес діагностики та ідентифікації певних хвороб культурних рослин (карбонатного хлорозу, вірусної строкатості, бактеріозу тощо). Портативний хронофлуорометр для експрес-діагностики фотосинтезу отримав назву "ФЛОРАТЕСТ", він був розроблений фахівцями з Інститутом кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України. Робота приладу базується на вимірюванні в реальному часі кривої індукції флуоресценції хлорофілу. Окрім діагностики захворювань пристрій буде корисним для оцінки життєдіяльності рослин в умовах стресу, визначення їх морозо-, посухостійкості, реакції на застосування пестицидів, добрив, біопрепаратів, тощо. У перспективі можливе застосування приладу в оцінці екологічного навантаження на навколишнє середовище.


ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

Анна ТКАЛЕНКО, доктор с./х. наук

ПРИМЕНЕНИЕ БИОПРЕПАРАТОВ В ОВОЩЕВОДСТВЕ

В условиях высокой специализации и концентрации сельскохозяйственного производства проведение защитных мероприятий – неотъемлемый фактор получения высоких и гарантированных урожаев овощных культур, сохранения их качества. Высокая эффективность и универсальность химического метода защиты растений, быстрая окупаемость сделали его доминирующим в системе защитных мероприятий. Однако широкое и повсеместное применение химических средств защиты приводит к появлению новых устойчивых форм вредных организмов, что, в свою очередь, влечет за собой необходимость увеличения норм расхода препаратов и их ассортимента. Загрязняется почва, воздух, вода, возрастают остаточные количества химических препаратов и продуктов их распада в сельскохозяйственной продукции, наносится ущерб окружающей среде и здоровью человека. Сейчас ученые многих стран мира работают над созданием та-

ких систем защиты растений, которые разумно сочетали бы в себе агротехнические, химические методы, применение устойчивых сортов и использование природных врагов вредных организмов. Важным звеном интегрированной системы защиты растений является биологический метод, широко используемый в настоя-

щее время в борьбе с вредителями и болезнями, особенно овощных культур, поскольку продукция употребляется в пищу в сыром виде. Очень остро встала в последние годы проблема создания эффективных микробиологических средств защиты растений от болезней, поскольку целый комплекс опасных болезней зачастую носят эпифито-

февраль 2019

43


ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ тический характер, что приводит к увеличению распространенности и вредоносности как известных, так и к появлению новых опасных видов фитопатогенов, зачастую из числа карантинных объектов. Распространение таких опасных болезней, как корневые гнили, мучнистая и ложномучнистая роса огурца, фузариозы и ржавчина зерновых культур, фитофтороз картофеля, бактериозы овощных и плодовых культур часто имеет эпифитотический характер и приводит к чрезвычайно высоким потерям урожая и снижению его качества. Из биологических агентов, нашедших наибольшее практическое применение в биологической борьбе с болезнями растений в нашей стране и за ее пределами, ведущая роль отводится грибам рода Trichoderma, бактериям двух родов Bacillus и Pseudomonas. Также в последние годы представители рода Streptomyces занимают особое место среди огромного биологического разнообразия из многочисленных групп актиномицетов. Биоагенты колонизируют корни, стебли и листья растений, а эффект защитного действия базируется на возможности клеток продуцировать внеклеточные метаболиты (феназины, сидерофорыи др.), которые угне-

44

февраль 2019

тают рост фитопатогенных грибов и бактерий, повышают иммунитет растений. При высокой плотности популяций микробы-антагонисты обеспечивают стойкость экологических связей в микробиоте растений и способны эффективно защищать их от поражения возбудителями болезней разной этиологии. Грибы рода Trichoderma подавляют развитие других микроорганизмов, в том числе фитопатогенов, путем воздействия на них прямым паразитированием, конкуренцией за субстрат, выделением феромонов, антибиотиков и других биологически активных веществ. Они продуцируют целый ряд антибиотиков (глиотоксин, виридин, триходермин и др.), которые угнетают развитие

многих видов возбудителей заболеваний, в том числе бактериальных, тормозят репродуктивную способность патогенов. За счет высокой биологической активности грибы рода Триходерма быстро осваивают субстрат, активно участвуют в разложении органических соединений, процессах аммонификации и нитрификации, усилении мобилизации фосфора и калия, обогащая почву подвижными питательными веществами. Выделяемые Триходермой биологически активные вещества в определенной концентрации стимулируют рост и развитие растений, повышая их устойчивость к болезням. В почве грибы рода Trichoderma развиваются на различных растительных остатках, богатых целлюлозой, на мицелии и покоящихся плодовых телах фитопатогенов. Температурный оптимум для развития Trichodermalignorum в культуре –24–28 °C, максимальная температура составляет +30–33 °C, минимальная – 18–12 °C. В естественных условиях при оптимальной влажности и аэрации почвы антагонистические свойства Триходермы хорошо проявляются при температурах, близких к 20°C. Гриб является аэробом, что объясняет его быстрое развитие в хорошо аэрируемых почвах, богатых органическими веществами. Грибы рода Триходерма, как правило, подавляют патогены, передающиеся через почву и растительные остатки. Они паразитируют на склероциях гриба Sclerotiniasclerotiorum, псевдосклероциях гриба Rhizoctoniasolani, активны в отношении грибов родов Alternaria, Armillaria, Botrytis, Colletotrichum, Fusarium, Helminthosporium, Pythium, Phoma, Phytophthora, Verticillium, Ascochyta и других возбудителей заболеваний. Род Bacillus – одна из наиболее распространенных среди полезных бактериальных групп микроорганизмов. Представители этой группы характеризуются низкой патогенно-


ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

стью, неприхотливы по отношению к условиям роста и способны продуцировать множество БАВ белковой природы. Широкое распространение актиномицетов в природе определяется их устойчивостью к высушиванию, временному отсутствию питательных веществ и эффективностью расселения их спор. Эти же свойства определяют и их высокую технологичность. Неспоровые бактерии рода Pseudomonas – аэробные бактерии, которые широко заселяют биосферу и принимают активное участие в процессах минерализации органических веществ. Установлено, что защитное действие псевдомонад обусловлено их особенностью к активной колонизации корневой системы и синтезу разных антифунгальных соединений. Среди огромного биологического разнообразия одна из наиболее многочисленных групп актиномицетов – представители рода Streptomyces. Широкое применение биологические препараты на основе этих грибов и бактерий получили в овощеводстве открытого и особенно защищенного грунта, в борьбе с комплексом возбудителей болезней, вызывающих корневые, при-

корневые гнили растений, стеблевую и листовую формы аскохитоза, белую и серую гнили. В «Перечень пестицидов и агрохимикатов, разрешенных к использованию в Украине» (2018 год) для защиты от болезней внесены биопрепараты:  на основе гриба-антагониста Trichoderma – ТрихоПлант, КС (титр – 106–108 КУО/мл); Трихофит, п., р. (титр 2,0 млрд/см³);  на основе разных видов бактерий рода Bacillus: РАЙС Пи (RISE P), ЗП (титр – не меньше 1,0×109 КУО); Фитоцид, р (1,0×109–1,0×1010 КУО/см³); ФитоДоктор (Спорофит), п (5×109/г препарату); Фитохелп, титр 1×109–1×1010 КУО/см³;  на основе бактерий рода Pseudomonas Псевдобактерин-2 (Респекта), в. р. (2×109 КУО/мл);  комплексные биопрепараты на основе разных биоагентов: Триходерма Бленд Вio-Green Microzyme TR, KC (культуры Trichoderma і Bacillus, титр 13,5×109 КУО/мл препарату); Клепс, р. (титр 10×108 кг/г);  бактериальный препарат Казумин 2Л, в. р. (продукт ферментации Streptomyces kasugaensis, 20 г/л).

Эти препараты эффективны в агроценозах овощных культур открытого и закрытого грунта против корневых, серой и белой гнилей, болезней увядания, пятнистостей. Не следует забывать, что для получения стабильной защиты овощных культур от болезней биологические препараты необходимо применять в четко разработанных программах, которые базируются на своевременном и постоянном мониторинге фитосанитарного состояния для предотвращения массового развития возбудителей болезней. февраль 2019

45


ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ

CIВАНТО® ПРАЙМ – ЗРОСТАННЯ В УНIСОН

Проблема захисту сільскогосподарських культур від сисних шкідників залишається однією з найактуальніших. Для успішного її вирішення цієї за допомогою засобів захисту рослин треба одночасно подолати кілька перешкод: • Наявність багатьох генерацій шкідників, що зумовлює високу пластичність і здатність до швидкого збільшення чисельності та розвитку резистентності – вимагає пошуку нових механізмів дії. • Механічна стійкість (захисні покриви тіла, локалізація в місцях, куди проникнення робочого розчину утруднено) – вимагає системного механізму дії (проте наявність контактного нокдаунефекту на незахищених покривами комах ніколи не є зайвою). • Початок розвитку популяцій шкідників під час цвітіння, що зумовлює присутність в зоні дії препарату запилювачів – медоносних бджіл, диких бджіл і джмелів – вимагає безпечності для корисної ентомофауни. • Зростаючі вимоги ринку до безпечного харчування змушують шукати рішення для зменшення кількості обробок, тривалої захисної дії і водночас покращення еко-токсикологічних характеристик. Еволюція системних інсектицидів протягом 20-го століття призвела до появи високоефективних сполук, які могли впоратися (принаймні на початку свого життєвого циклу) з двома першими викликами. Зокрема, дуже поширеними в світі є препарати групи CNI – хлорнікотиніли (або неонікотиноїди), які перешкоджають нормальному функціонуванню нікотинових рецепторів ацетилхоліну, порушуючи проходження імпульсів у нервових ланцюжках комах. Такий механізм дії отримав в якості назви англійську абревіатуру nAChR, і з 46

февраль 2019

Стемофолін

Сіванто має природне джерело

Stemona japonica

кінця минулого століття до останніх часів група інсектицидів з таким механізмом дії була чи не найпоширенішою у світі. Проте досвід використання CNI виявив поруч з перевагами певні недоліки. По-перше, зловживання продуктами однієї групи, хоча б і високоефективними, рано чи пізно призводить до появи стійких популяцій. Так сталося і, зокрема, з тютюновою білокрилкою та деякими іншими шкідниками. А по-друге – високосистемні і високоефективні сполуки виявилися небезпечними для запилювачів. Скорочення популяції бджіл спонукало низку країн (перш за все ЄС) обмежити використання більшості препаратів CNI, а провідні хімічні компанії – терміново шукати їм заміну. Перевіряючи сотні діючих речовин на ефективність, вчені натрапили на стемофолін, виділений з Stemona japonica – лікарської рослини з Південно-Східної Азії. Стемофолін – алкалоїд з інсектицидними властивостями. Близько 10 років світова наука намагалася використати їх для створення комерційного продукту, але без успіху.

Дослідникам компанії Байєр вдалося ідентифікувати саме частину природного комплексу, відповідальну за інсектицидну активність – систему фармакофору , яка впливає на нікотинові рецептори ацетилхоліну (nAChR) цільових шкідників. Додавши до неї ще два структурних фрагменти, вдалося водночас досягнути селективності і збільшити ефективність сполуки. Так було синтезовано флупірадіфурон – інновативну діючу речовину, яка належить до нового хімічного класу – бутеноліди. Хоча за принциповим механізмом дії флупірадіфурон належить до вищезгаданих nAChR, світова наукова організація з контролю за резистентністю до інсектицидів IRAC привласнила флюпірадіфурону за типом активності унікальний код 4D, створивши для нього окрему групу. Саме на основі флупірадіфурону створено новий системний інсектицид Cіванто® Прайм. Cіванто® Прайм є сучасним інсектицидом з винятково безпечним екологічним і токсикологічним профілем для контролю більшості сисних шкідників, таких як попелиці, білокрилки, клопи, щитівки, псилліди і багато інших - як у личиночних, так і у дорослих фазах життєвого циклу. Це системний інсектицид у препаративній формі розчинного концентрату – 200 SL , дуже ефективний при застосуванні методом обприскування, проте має також властивості для застосування через системи поливу (наразі процес реєстрації в Україні методом поливу триває).


ЗАЩИТА РАСТЕНИЙ На сезон 2019 р Cіванто® Прайм зареєстровано в Україні на наступні культури: Ідентифікація продукту

Культура

Цільовий об'єкт

Норма витрати препарату, л/га

Кратність обробок

Cіванто® Прайм 200 SL, ВР (флупірадіфурон, 200 г/л)

виноград

листкові цикадки, борошнистий червець

0,25-0,5

2

Cіванто® Прайм 200 SL, ВР (флупірадіфурон, 200 г/л)

капуста

попелиці, трипси

0,6-0,7

3

Cіванто® Прайм 200 SL, ВР (флупірадіфурон, 200 г/л)

яблуня

комплекс сисних шкідників (попелиці: яблунева, яблунево-подорожникова та кров’яна); яблунева мідяниця; щитівки, (в т.ч. каліфорнійська та комоподібна щитівка), несправжня акацієва щитівка, яблуневий пильщик, цикадки

0,5-1,0

2

Cіванто® Прайм 200 SL, ВР (флупірадіфурон, 200 г/л)

груша

комплекс сисних шкідників (попелиці: яблунева, яблунево-подорожникова та кров’яна); грушева медяниця; щитівки, в т.ч. каліфорнійська щитівка), грушевий пильщик

0,5-1,0

2

Системність (акропетальний рух по ксилемі) дозволяє Cіванто® Прайм захищати новоутворені після обробки пагони та листя протягом від 2 тижнів. Механізм дії nAChR забезпечує стрімкий нокдаун-ефект, завдяки якому препарат можна використовувати як «вогнегасник», якщо не вдалося проконтролювати спалах чисельності шкідника заздалегідь. Крім того, обробка Cіванто® Прайм успішно запобігає перенесенню шкідниками вірусних, бактеріальних і фітоплазменних інфекцій. Ефективність Cіванто® Прайм проти сисних шкідливих комах не

До цвітіння

поступається, а часом перевищує ефективність неонікотиноїдів. Cіванто® Прайм – також цінний інструмент для запобігання резистентності, зокрема, використання проти стійких до неонікотиноїдів популяцій білокрилок, попелиць і інших шкідників. Cіванто® Прайм також має відмінні характеристики безпеки: він припускає обробку в різні періоди розвитку рослин, не загрожуючи бджолам і джмелям. Його селективність до більшості корисної фауни в агроценозах плодових і овочевих культур робить його при-

Цвітіння

датним для використання в інтегрованих системах захисту (ІРМ). Токсичність Cіванто® Прайм для риб визначається вище порогу його розчинності у воді – унікальна особливість серед інсектицидів. Разом із наступним використанням системного інсекто-акарицида Мовенто® (концепція захисту CіМо) – Cіванто® Прайм здатний впоратися з будь-якою проблемою, створеною сисними шкідниками на більшості культур. А його сприятливий токсико-екологічний профіль робить можливою подальшу заміну ним CNI на провідних сільгоспкультурах.

Після цвітіння февраль 2019

47


ХРАНЕНИЕ

БОЛЕЗНИ ЛУКА В ПЕРИОД ХРАНЕНИЯ Е.В.ТЕРНОВАЯ, зав. лабораторией экологически безопасных технологий производства Сквирской и.с. органического производства НААН

Лук репчатый – одна из наиболее ценных и распространенных овощных культур. Он способен сохранять высокие вкусовые и товарные качества в течение длительного периода хранения. Самая главная ценность лука – это высокое содержание в нем углеводов (4–16%) и соединений оксидов азота (1–4%). Содержатся в нем аминокислоты, витамины группы С, В, РР и минералы (1% золы, содержащей калий, кальций, фосфор, натрий и другие элементы). А сок репчатого лука – это природный антибиотик, который оберегает от простуд. Фитонциды поборют вирусы ангины и укрепят верхние дыхательные пути. При авитаминозе лук очень полезен, он способен удовлетворить потребность человеческого организма в витамине С, который способствует повышению иммунитета. Несмотря на то, что лук является фитонцидным растением, способным отпугивать и убивать многие микробы и бактерии, ежегодно 48

февраль 2019

многие овощеводы сталкиваются с одной и той же проблемой – потерями товара при хранении. Чаще всего это происходит из-за болезней в период созревания и уборки урожая. Чтобы избежать такого развития событий, важно знать болезни, которым чаще всего подвергается этот овощ во время хранения, как говорят, в лицо, а также взять на вооружение методы борьбы с ними. Шейковая гниль – самое распространенное заболевание репчатого лука. Вызывается паразитным грибом рода Botrytis. Проявляется на растениях в конце вегетационного периода и во время хранения. Развитие его начинается еще в поле. Заражение происходит главным образом при уборке. Во время созревания лука, когда листья его полегают, гриб проникает в шейку луковицы. Поражается в первую очередь перезрелый и имеющий повреждения (механические или нанесенные насекомыми) лук. При хранении заболевание проявляется

Рис. 1. Изображение болезни внутри лука.

Рис. 2. Проявление болезни на поверхности луковиц.

в виде серых пятен, возникающих чаще всего около шейки луковицы. Ткани ее размягчаются, становятся водянистыми, с буроватой окра-


ХРАНЕНИЕ ской. Такие луковицы через 1–2 месяца полностью сгнивают. В период хранения гниль распространяется от больных луковиц к здоровым. В этом случае поражение начинается с донца или сбоку. Заболевание распространяется особенно быстро при повышенной влажности воздуха и температуре 15–20°С. Меры борьбы. Необходимо подбирать устойчивые к заболеванию сорта. Ранняя посадка и посев, а также своевременная уборка хорошо вызревшего лука (при обрезке оставлять шейку длиной не менее 3–5 см) ему только на пользу. Собрав урожай, луковицы следует надлежащим образом просушить или даже обеззаразить термически, т.е. прогреть перед закладкой на хранение при температуре 40–45°С в течение 8 часов. Серая гниль. Возбудитель ее – паразитарный гриб рода Botrytis. На репчатом луке она отмечается в период роста и при хранении. В период вегетации болезнь поражает листья и соцветия в фазе налива семян, что приводит к образованию щуплых семян с пониженной всхожестью. Во время хранения серая гниль проявляется в виде мокнущих пятен, покрывающихся затем серым пушистым налетом грибницы. Заболевание развивается на боковых частях луковиц в местах повреждения насекомыми или механических травм. Инфекция передается при соприкосновении во время переборки. При хранении часто наблюдается вторичное перезаражение соседних луковиц. При

этом инфекция проникает на здоровые луковицы через донышко. Способствует перезаражению ранний выход луковиц из состояния покоя при условии повышения в хранилище температуры и влажности, хотя для развития болезни оптимальной является температура 20°С. Но этот процесс может продолжаться и при температуре 3–4°С, прекращается он лишь при 0°С. Меры борьбы предусмотрены такие же, как и с шейковой гнилью. Гниль донца луковиц (фузариоз). Болезнь проявляется в виде темно-коричневых полосок на листьях. Со временем полоски сливаются, в результате чего листья приобретают темную окраску. На их влагалищах, образующих ложный стебель, появляется розовый налет – споры гриба, которые обычно заражают луковицу с донца. На донце образуется обильная белая или чуть розоватая грибница и плотные розовые подушечки

спороношения. Гриб проникает в корневую систему, корни розовеют, загнивают и отмирают. Фузариозная гниль донца развивается чаще в годы, когда созревание луковиц происходит при высокой температуре почвы. Гниль развивается на зараженных луковицах и при высокой температуре хранения. Меры борьбы. Прежде всего нужно использовать здоровый посадочный материал, в период вегетации удалять с грядки растения с признаками заболевания, уничтожать послеуборочные остатки и соблюдать режим хранения.

Бактериальная гниль. Вызывается фитопатогенными бактериями. Заболевание начинается, как правило, еще в поле, но массового развития достигает в период хранения репчатого лука. Признаки болезни, особенно в начале развития, видны только на продольном разрезе луковицы. Под здоровыми наружными чешуями обнаруживается слой из одной– двух размягченных, как бы запаренных и ослизненных чешуй. Через 2–3 месяца луковица размягчается и издает неприятный запах. Причинами поражения мокрой бактериальной гнилью могут быть солнечные ожоги тканей, повреждение их в период уборки. Резкая смена погодных условий при созревании (от влажной с умеренными температурами к сухой и жаркой), в результате чего происходит быстрое засыхание зеленых листьев, также приводит к заболеванию бактериозом. Хранение лука в теплых и влажных условиях усиливает развитие гнили и может привести к повторному распространению инфекции. В течение вегетации основными переносчиками бактерий могут быть луковая муха, луковая журчалка, нематода и др. Инфекция сохраняется в почве и в пораженных луковицах на растительных остатках. Меры борьбы. Соблюдение севооборота, возвращение лука на прежнее место через 3–5 лет. Правильная уборка, сушка и хранение луковиц. Проведение защитных мероприятий от вредителей. Сбор и уничтожение растительных остатков. Протравливание лука-севка и лука-матки на февраль 2019

49


ХРАНЕНИЕ семена 1%-м раствором медного купороса (10 г на 10 л воды) путем погружения в раствор на 15–20 минут. Фузариозная гниль. Характерным признаком болезни является появление на донце луковицы белого или розово-карминного плотного войлочного налета. В дальнейшем в условиях, способствующих развитию заболевания, пораженные луковицы становятся мягкими, водянистыми и, наконец, сгнивают или мумифицируются. Источником инфекции являются растительные остатки и зараженные луковицы, на которых гриб сохраняется в виде хламидоспор, макроконидий и грибниц. Следует отметить, что заражение луковиц происходит еще в полевых условиях. Растения лука могут заражаться непосредственно патогеном на любой стадии вегетации, но повреждение корней, донца или луковиц

50

февраль 2019

личинками луковой мухи и другими насекомыми увеличивают распространенность заболевания. Значительная часть луковиц не имеет видимых признаков поражения, однако при хранении болезнь может массово проявляться. Меры борьбы. Чтобы уменьшить развитие фузариозной гнили луковиц во время хранения, прежде всего необходимо выполнять весь комплекс агротехнических мероприятий в период вегетации растений. Черная плесень лука. Возбудителем болезни является гриб AspergillusnigerTiegh. Больше всего во время хранения поражает лук, значительно меньше чеснок. Разви-

тию болезни в хранилищах способствует недостаточная вентиляция и высокие температуры. При сильном поражении луковицы размягчаются, между чешуйками образуется черная порошковая масса, представляющая собой сочетание мелких шарообразных спор возбудителя. Во время хранения черной плесенью в первую очередь поражаются недостаточно вызревшие, плохо просушенные луковицы. При благоприятных для болезни условиях инфекция способна распространяться как прямым контактом, так и спорами. Продукция, которая закладывается на длительное хранение, быстро теряет товарные качества. Меры борьбы. Для ограничения развития болезни луковицы следует хранить в прохладных и сухих условиях. Во время сбора урожая и сортировки необходимо избегать механических повреждений луковиц.


ПЕРЕРАБОТКА

Є.П. ПОСТОЛЕНКО, к.с.г. наук, зав. відділу захисту рослин та аналітичних вимірювань. Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренко ІС НААН

ВИРОБНИЦТВО СИДРУ

Терапевтичні властивості сидрів відомі з глибокої давнини. Сидр має здатність не тільки вгамовувати спрагу, а й покращувати обмін речовин, виводити непотрібні вільні радикали з організму, регулювати тиск і рівень цукру в крові, знімає втому, головний біль, підвищує апетит. Сидр містить безліч корисних речовин: пектинові і фенольні сполуки, вуглеводи, мікроелементи, багатоатомні спирти, органічні кислоти. Сидр – слабоалкогольний напій, отриманий бродінням натурального яблучного соку (айвового або грушевого, рідше з інших плодів) з додаванням цукру (або без нього) з насиченням вуглекислим газом. Виготовляють сидр двох найменувань: шипучий сидр, штучно насичений вуглекислим газом (міцність 52

февраль 2019

– 5% об. спирту); ігристий сидр, насичений вуглекислим газом шляхом вторинного бродіння в герметичних резервуарах (міцність – 7% об. спирту). Залежно від вмісту цукру сидри виготовляють трьох видів: сухий (цукор – не більше 2,5 г на 100 мл); напівсухий (цукор – 2,5 г на 100 мл); солодкий (цукор – 5,0 г на 100 мл). Титрована кислотність в перерахунку на яблучну в готовому сидрі повинна бути 5–7 г на 1 л, загальна кількість сірчистої кислоти – не більше 200 мг на 1 л.

У світі оптимальною пропорцією типу яблук для виробництва високоякісного сидру є: 40% – солодкі; 30% – гіркі і 30% – кислі сорти. У Великобританії запропоновано класифікацію сортів яблук, що використовуються для виробництва високоякісного сидру (табл.1). У країнах Європи, зокрема: у Франції, Іспанії для виробництва сидру використовують тільки спеціальні яблука з сильною ароматичною інтенсивністю, а також сорти з висо-

Таблиця 1. Типи яблук для виробництва сидру Масова концентрація у яблучному соку: Типи яблук

фенольних речовин, г/дм3

кислоти (у перерахунку на яблучну), г/дм3

цукру, г/100 мл

Солодкі

<2

<4,5

12-14

Кислі

<2

>4,5

<10

Гірко-солодкі

>2

<4,5

15

Гірко-кислі

>2

>4,5

10


ПЕРЕРАБОТКА Таблиця 2. Сидрові сорти яблуні, які вирощуються у країнах світу Країни

Гірко-солодкі

Гірко-кислі

Франція

Brown Thorn, Micheline, Tardive Forestiere

Omont, Nehou

Великобританія

Ashtone Bitter, Ellise Bitter, Dymock Red, Major, Dabinett, Somerset Redstreak, Shisel Jersey, Harry Master's Jersey Brown Snout

Foxwelp, Red Foxwelp, Stoke Red, Genet Moyle, Kingstone Black, Melrose

Іспанія

Collington Big Ditters

Meana

США, Канада

Colloradona, Loyalist

Melba, Quinte

Німеччина

Dlauacher, Bohnapfel, Trierer Winapfel

Gravenstein, Snowdrift Crab

ким складом таніну, кількість цих сидрових сортів незначна (табл. 2). В Україні розроблено Національний стандарт України "Сидри. Загальні технічні умови", а також рекомендовані наступні сорти яблук для виробництва сидру: Антонівка звичайна, Антонівка кам'яничка, Аскольда, Боровинка, Грушовка Московська, Донешта, Едера, Присцилла, Ренет Баумана, Ренет бумажний, Спартан, Теремок, Уманське зимове, Флоріна, Штрейфлінг (С. І. Байлук, О. С. Луканін, 2010) .

ПРИГОТУВАННЯ СИДРОВИХ МАТЕРІАЛІВ

при температурі 1–6 °С впродовж 12–24 годин. З урахуванням даних хімічного аналізу проводять підсолоджування або підвищення чи зниження кислотності соку. Для отримання шипучого сидру цукру в суслі перед бродінням повинно бути 10%. Для ігристого сидру сік не підсолоджують (цукристість сусла повинна бути не нижче 8%). Щоб підвищити кислотність сусла, до яблучного соку сортових соків додають 10–20% соку дикорослих яблук або кребів. Для зниження кислотності соку використовують сорти з низькою кислотністю.

В період бродіння можливий розвиток небажаної мікрофлори. Один із варіантів запобігти цьому – провести пастеризацію сусла при температурі 80–85 °С впродовж 2 хвилин, потім охолодити, поставити його на бродіння.

БРОДІННЯ Підготовлене сусло зброджують закритим способом в бродильних резервуарах. До сусла додають 3% розводки чистої культури дріжджів. При оптимальній температурі бродіння 20–25 °С використовують раси дріжджів Яблучна 7, Вишнева 33; при більш низькій температурі – Сидрова 101, Мінська 120. Бродіння для отримання сидру як шипучого, так і ігристого триває 10 днів. Сидровий матеріал повинен вибродити насухо, до залишкового вмісту цукру не більше 0,3 г на 100 мл. Заброджений сидровий матеріал зливають з осаду і додають сірчисту

Сидрові матеріали готують з соку першого віджимання. Розведення соку водою не дозволяється, отже, сік другої фракції для приготування сидру не використовують. Свіжовіджатий сік освітлюють відстоюванням. Для того, щоб сік не псувався, в нього додають сірчистий ангідрид або метабісульфіт калію в розрахунку 50 мг на 1 л. Відстоювання проводять

Флоріна

Антоновка

февраль 2019

53


ПЕРЕРАБОТКА

ЯК ВИГОТОВИТИ ІГРИСТИЙ СИДР

Боровинка

кислоту для запобігання псування, потім освітлюють. Добрі результати можливо отримати від застосування бентоніту спільно з поліакриламідом. Потім проводять відстоювання, знімання з осаду, фільтрацію, ще раз додають сірчисту кислоту з розрахунку 30 мг на 1 л і направляють на зберігання. Зберігають сидрові матеріали в дерев'яних діжках або герметично закритих ємностях при температурі не вище 10 ° С.

ЯК ВИГОТОВИТИ ШИПУЧИЙ СИДР Освітлений сидровий матеріал купажують. Для приготування

Спартан

54

шипучого напівсухого і солодкого сидру купаж змішують з цукром до необхідних кондицій у виді 70-75% експедиційного лікеру. Фільтрацію проводять на закритих пластинчастих фільтрах, які забезпечують мінімальний доступ повітря. Для знищення мікрофлори купаж пастеризують при 80–85 °С впродовж 2 хвилин. Перед насиченням вуглекислим газом дозволяється вводити в купаж сорбінову кислоту в кількості 200 мг або 40 мг сірчистого ангідриду на 1 л соку. Підготовлений купаж охолоджують до 0° С і насичують вуглекислим газом в сатураторах, а потім подають на розлив.

Едера

февраль 2019

Ігристий сидр виробляють безперервним та періодичним методами шляхом вторинного бродіння. Виробництво сидру починають з купажування і фільтрації оброблених сидрових матеріалів. Потім освітлений матеріал перекачують в ємкості і до нього додають цукор у виді тиражного лікеру з розрахунком, щоб отримати сидровий матеріал з вмістом цукру 3%. Перед початком вторинного бродіння в сидровий матеріал додають азотисте живлення для дріжджів у вигляді солей амонію (0,3–0,4 г на 1 л). Приготовану тиражну суміш фільтрують, пастеризують при температурі 80–85 °С впродовж 2 хвилин, охолоджують до 20 °С і перекачують в ємкості. У тиражну суміш для вторинного бродіння вводять розводку чистої культури винних дріжджів (6–8%), раса повинна бути холодостійка, щоб забезпечити відмінний букет і смак сидру. Заброджений сухий сидр насичують вуглекислим газом, потім охолоджують до 0°С. При виготовленні напівсухого та солодкого сидру після охолодження сухого матеріалу в потоці в нього вводять необхідну кількість експедиційного лікеру, охолоджують у другому теплообміннику до мінус 2–3 °С, фільтрують і направляють в термосрезервуар, в якому сидр ігристий напівсухий або солодкий витримують при температурі мінус 3 °С не менше 10 годин, потім фільтрують і розливають у тару.


ПЕРЕРАБОТКА

Олександр ЛИТВИНЕНКО, головний редактор «Овочі та Фрукти»

ОВОЧЕВI СМАКОЛИКИ ВIД АЙТIШНИКIВ

Компанія ТОВ «ІКРОК», яка знаходиться у Вінниці, вже не перший десяток років спеціалізується на виробництві програмного забезпечення. Кілька років тому програмісти почали освоювати ще й аграрний бізнес, зайнялися виробництвом овочевих цукатів, які випускають під торговою маркою «Vitaminoking». Продукцію виробляють лише з натуральних інгредієнтів. Її було відзначено почесною нагородою «Краща

Сергій Лютворт (зліва) та Андрій Колясов

торгова марка Поділля». Як аматорам вдалося налагодити переробку овочів на такому високому рівні, розповів голова наглядової ради ТОВ «ІКРОК» Сергій Лютворт. За фахом він інженер-радіотехнік, очолював факультет автоматики і обчислювальної техніки Вінницького національного технічного університету.

ЦУКАТИ – ЧИ ЦУКЕРКИ? – Ідея виробництва овочевих цукатів належить моєму колезі Андрію Колясову, який нині очолює ТОВ «ІКРОК», – каже Сергій Генріхович. – Він же розробив і випробував технологію їх виробництва. Цукати можна виробляти в різний спосіб. Виробники «Vitaminoking» роблять так: спочатку буряк, моркву, селеру і гарбуз чистять, потім ріжуть на кубики, за допомогою спеціального німецького обладнання, і бланширують у чанах із нержавіючої сталі. Після того, як овочі набе-

руться солодкого смаку у цукровому розчині, шматочки висушують у спеціалізованій дегідраційній камері – шляхом обвіювання їх теплим повітрям без впливу електромагнітних полів. На думку Сергія Лютворта, мало хто в Україні знає про існування якісних цукатів. Він і сам раніше бачив у магазинах лише цукати іноземного виробництва, які мають яскраві кольори і насичений смак, але виготовляються швидше з желатину та крохмалю, ніж із натуральних продуктів. Такий товар не містить вітамінів і корисних речовин, потрібних людському організму. Натомість продукт з овочів, на переконання Сергія Генріховича, зовсім інша справа – відроджена з тих часів, коли люди споживали лише органічну їжу, тому і були набагато здоровіші. До речі, цукати «Vitaminoking» можна зустріти не лише у торгових точках Вінниці, а і у аптечних мере-

февраль 2019

55


ПЕРЕРАБОТКА жах столиці, де продукт користується попитом як їжа для зміцнення імунітету людини. Докладніше про збут і виробництво цукатів розповів засновник і творець підприємства з виготовлення овочевих цукатів Андрій Колясов. – Проблем зі збутом і просуванням цього товару на вітчизняному ринку виявилося більше, ніж ми розраховували. Бо поки що відсутня культура здорового харчування. На сьогодні наш продукт купують люди, які вже стабільно забезпечені всіма продуктами і товарами першої необхідності. Хоча ціни на цукати не є захмарними. Скажімо, упаковка 125 грамів коштує близько 45 гривень, а вісімдесятиграмова – близько 35 гривень, – каже Андрій Колясов. Підприємець розповів, що цукати «Vitaminoking» можна придбати у більшості супермаркетів Вінниці, але у районах, де мешкають більш заможні містяни, товар продається краще. У Києві вдалося домовитися про торгівлю з мережами «Мегамаркет» та «Еко-лавка». Цукати, виготовлені айтішниками, користуються попитом у аптеках столиці, де люди разом із ліками купують вітамінні товари. Допомагає реалізації і торгівля цукатами на інтернет-майданчиках.

НЕСПОДІВАНА ІДЕЯ Андрій Колясов вже мав певний досвід виробництва продуктів харчування і їх збуту. Колись друг підприємця привіз із Аджарії рецепт місцевої аджики. Хлопці вирішили в домашніх умовах виготовити цей продукт. І в них непогано вийшло. Людям сподобався різкий вогняний смак пастоподібної приправи. Тим паче, що настільки гострої аджики вінничани ще не куштували. Друзі організували дрібне виробництво аджарської страви. Налагодили продаж значних партій цього товару у Криму – у вигляді сувенірів, але че56

февраль 2019

рез сумнозвісні події 2014-го довелося відмовитися від цього напряму, відповідно знизилися обсяги виготовлення аджики. Подібна історія трапилася і з цукатами. Мати Андрія Колясова якось засушила нарізані кубиками шматочки гарбуза і дала спробувати членам родини, колегам та знайомим. Страва настільки сподобалася, що висновок був однозначним – треба нагодувати смачними цукатами принаймні всіх вінничан. Тож Андрій Колясов і узявся за цю справу. Спочатку ТОВ «ІКРОК» придбало професійне сушильне обладнання, яке випробовували у невеликому приміщенні поряд із цехом з виробництва аджики. Там же відпрацьовували технологію бланшування овочів. Нове підприємство облаштували у передмісті Вінниці. – Виготовляємо 1,5–2 тони продукту на місяць, маємо потужності і досвід, аби збільшити обсяги до 10 т, але за стандартами строк придатності цукатів дорівнює року. Так швидко ми стільки ще не реалі-

Сушильне обладнання цеху

зуємо, – каже Андрій Колясов. Він розповів, що виготовити і пристосувати до виробничих умов новий продукт непросто. Так, зараз тривають експерименти з виварювання овочів у медовому розчині. Щоб розуміти, як готовий продукт поводитиметься на торгових полицях, треба його ретельно досліджувати. Один із дослідів такий. Помістити перший зразок щонайменше на три місяці у гаряче середовище, другий тримати при кімнатній температурі, а третій – у холодильнику. За словами Андрія Колясова, бланшування цукатів здебільшого відбувається за допомогою пари. Але в «ІКРОК» сировину виварюють, що, на думку переробників, робить кінцевий продукт смачнішим. Як розповів директор ТОВ «ІКРОК», з кілограма гарбуза, кабачка, буряка або моркви виходить 125 грамів готового продукту – за рахунок чищення і висушування маса овочів зменшується приблизно у 8 разів. Тому на складі підприємства здебільшого зберігають сушені овочі, ніж сирі, що значно економить місце. Підприємці сподіваються найближчим часом отримати органічний сертифікат на свій продукт. Планують запровадити фруктову лінію з виробництва цукатів на меду із додаванням горіхів і освоювати ринки країн Євросоюзу, тим паче, що вже мають досвід експорту овочевих смаколиків.


САДОВОДСТВО

Дарина ДЫШКАНТ, журналист «Овощи и Фрукты»

ВIННИЦЬКI ЕКЗОТИ

Банани, ананаси, апельсини, помело, фейхоа, гуаява – здається, що виростити ці екзотичні фрукті в українських умовах неможливо. Однак фермер із Вінниччини доводить протилежне і вражає своїх знайомих та друзів екзотичними подарунками з власної теплиці.

Олександр Шевчук, власник екзотичного розплідника

Працювати на землі та вирощувати звичні нам овочі та фрукти Олександр Шевчук почав ще з дитинства. Років десять тому до рук Олександра потрапив паросток лимону, який і вирішив подальше захоплення фермера. Перші спроби приручити екзоти давались не легко. Олександр перечитав стоси наукової літератури, спілкувався з практиками, знайомився з власниками екзотичних розплідників, купував нові саджанці та експериментував. Спочатку всі досліди проходили у кімнатних умовах, а коли «піддослідних» стало занадто багато, довелось будувати теплиці. Зараз Олександр Шевчук пишається своєю колекцією фруктів, адже тільки цитрусових налічується близько 70. Фермер має 15 сортів лимона, колекцію мандаринів, грейпфрутів, вирощує помело, лайм та

кумкати. У його теплицях «оселилися» банани, ананаси, папая, фейхоа, мурая, мушмула, гуаява, каріса, опунція, пасифлора (плоди її називаються маракуя), і це не весь перелік. «Кожна субтропічна і тропічна рослина має свою кліматичну зону, потребує різних умов вирощування, потрібно враховувати якості ґрунту, вологість повітря і частоту поливу. Якщо банан, ананас і папаю потрібно поливати рідше, то лимон – в міру підсихання землі та ретельно слідкувати за вологістю клімату, – розповідає любитель екзотики.

ВИТРИВАЛІ ЦИТРУСОВІ Мабуть, кожен із нас колись намагався виростити у себе на підвіконні власний лимон чи мандарин з кісточки плода, який щойно з’їли. Ваші спроби не були марними. Рослинка, яка виростає із зернятка, февраль 2019

57


САДОВОДСТВО цілком підійде в якості «дички», до якої через кілька років можна привити культурну рослину. Наприклад, на дичку з кісточки лимона можна привити кілька підгруп цитрусових рослин: апельсини, мандарини, грейпфрути, кумкати. Таким чином, можна створити унікальне дерево, на якому будуть рости різні плоди. «Якщо виростити дичку з кісточки, – ділиться Олександр, – то можна прививати підщепу, коли стовбур матиме діаметр 5 мм. Зазвичай прививаємо на 2-й рік, і вже наступного року деревце добре зростеться і піде в ріст. Якщо розмножувати саджанці живцюванням, то живець можна брати з плодоносної рослини, він швидко приживеться у ґрунті. Однак потрібен спеціальний догляд. Після процедури підщеплення чи живцювання рослинці потрібно створити парниковий ефект. Коли лимончик піде в ріст, потрібно збагатити його азотом, фосфором, калієм, магнієм. Також прекрасно будуть діяти органічні добрива, які варто застосовувати кожні 7 – 10 днів. Цитрусова рослина повинна отримувати всю таблицю Менделєєва, окрім хлору. Ми самостійно вирощуємо каліфорнійських черв’яків, а продуктом їхньої переробки підгодовуємо наші рослини. Влітку також можна давати відвари трав, які мають вміст азоту». Швидко скуштувати плоди не вдасться. Перші кілька років дереву не варто давати плодоносити, поки на один плід дрібноплідного дерева не припадатиме 20-25 листків, а крупноплідний цитрус повинен мати 50 – 55 листків. Тому на маленьких лимончиках чи апельсинчиках у перші роки треба обривати цвіт, щоб не виснажились і не загинули. І не жаліти обрізати, формувати крону, щоб було більше плодових бруньок. Чим більше листя, тим більше плодів, каже фермер. Наприклад, сорти Мейера, Пандероза, Ювілейний цві58

февраль 2019

туть гронами. На одній китиці може зав’язатися від 5 до 20 плодів, їх потрібно нормувати та обривати. За словами Олександра Шевчука, для того, щоб виростити будь-яке цитрусове дерево, найголовніше витримувати температурний режим та вологість повітря, особливо у зимовий період. Якщо лимон чи мандарин зимує в приміщенні, де тепліше за +18°C, його необхідно обприскувати і додатково підсвічувати. Бо цитруси родом із субтропіків, де вологість у межах 60–80%. Коли температура висока, працюють і коренева система, і листя. Краще за все занурити цитрусові у «сплячку», тримаючи в прохолоднішому місці, де близько 10 градусів тепла. Потрібно буде лише поливати дерева раз у два–три тижні, в міру підсихання землі. Найбільш витривалий із цитрусових до прохолодних температур і сухості мандарин. Дерево може витримати короткочасні морози від –5 до –7 °C. Плодоношення залежить від виду цитрусових. Найпершим може порадувати плодами лимон. Сорти Київський, Пандероза, Ювілейний, Мейера вступають раніше в плодоношення, приблизно через рік. А ось апельсин можна буде скуштувати через 3–4 роки. «Плід лимона чи будь-який інший цитрусовий може знаходитись на дереві до трьох ро-

ків. Якщо не зірвати його жовтим, лимончик потім знову позеленіє і стане ще більшим. Але в такому випадку в лимона потовщується шкірка і буває менше соку, мандарин може зсихатися. А от апельсин що довше висить, то кращі смакові якості, солодший. До речі, коли наливається плід, треба зменшити поливання, щоб не був кислий», – говорить Олександр Шевчук.

ВИБАГЛИВИЙ БАНАН У наших умовах банан вирощується у звичайних квіткових горщиках. Однак посуд потрібно підбирати відповідно до розмірів рослини та пересаджувати в міру наростання коріння. Якщо одразу садити у велику ємкість, рослина не може дістати вологу землю знизу, і та земля закисає. «Головне, банан правильно поливати. Якщо будете поливати рослину коли захотілося, то з бананом це не пройде. Його потрібно і не переливати, і не пересушувати. Також не потрібно перегодовувати рослину добривами. Краще недогодувати, ніж дати більше норми, – розповідає фермер. – Під час поливу потрібно слідкувати, щоб вода не застоювалась у дренажному отворі, її треба зливати. Як тільки вода буде застоюватись у нижній посудині, корінь і земля почне закисати. В результаті рослина загине».


САДОВОДСТВО Варто запам’ятати, що банану нізащо не можна давати холодний полив. Вода повинна бути тепліше кімнатної температури. Зрозуміти, коли потрібно полити банан, вам дасть сама рослина. Зазвичай у банана листок розправлений, як долоня. А коли він хоче пити, листячко опускається донизу. Краще самостійно пробувати ґрунт, якщо відчуваєте, що він вологий – поливати не потрібно. Також варто слідкувати за належним харчуванням банана. Олександр з лютого по жовтень кожні сім днів підгодовує рослину. Добрива бажано чергувати: органіку з азотними добавками, літом відвар трав (кропива, лобода, щириця). Можна купувати добрива у магазині, але потрібно підібрати ті, які містять потрібні елементи для рослини. Банан не любить температуру, нижчу за + 15°C, у нього охолоджується коренева система і гниє. Чим вища температура, тим скоріше рослина росте. У стадії 16–17 листків банан вступає в стадію плодоношення. «Одне бананове гроно може звисати аж до землі й важити 50–60 кг. На ньому буває до 800 плодів, у кімнатної рослинки від 50 до 250. Достигають бананчики за 9 місяців. У нас є 4 сорти бананів. Найнижчий – суперкарлик, до метра, найвищий – тропікана, може сягати 2,5 метра. Одне стебло плодоносить один раз, насіння в плодах нема, але кожна материнська рослина банана за сезон може дати від 20 до 30 «діток». Банан настільки швидко росте, що через місяць після відсадження від материнського дерева саджанець самостійно продукує нові відростки», – ділиться Олександр Шевчук.

трапляє світла, тим більші плоди. Улітку ананас любить щедрий полив, узимку потрібно утримуватись від великої кількості вологи, щоб не знищити корінь рослини. Обмежити полив до одного разу на місяць, однак якщо забули полити ананас – не переймайтеся, він переживе. Також рослину варто підживлювати добривами, як і інші екзотичні фрукти, та вчасно розпушувати землю. Для вирощування плода папая головне дотримуватись температурного режиму і не заливати надмірно водою. Папая раніше за всі екзоти вступає у плодоношення. Якщо ви посадили насінину у ґрунт, то через два тижні вона вже дасть приріст. Приблизно через 9 місяців вступає у плодоношення. Цікавим фактом є те, що папая має властивості самозапилення.

ОСОБЛИВОСТІ ЕКЗОТІВ Наприклад, ананас більш простий у вирощуванні екзотичний фрукт. Росте на кущі та починає цвісти приблизно у травні. Рослина любить світло, чим більше по-

Бананові грона в стадії дозрівання

Якщо воно відбулось, то плід не міститиме насіння. Якщо запилення відбулось за допомогою людини чи бджоли, то плід матиме насіння. Невибагливий для вирощування фрукт фейхоа. Рослина не перебірлива у ґрунті, головне вчасно поливати та годувати всіма необхідними вітамінами і мінералами. Цвіте навесні, у березні чи квітні. На смак схожа на ананас, полуницю та манго. Олександр радить їсти плоди фейхоа вагітним та тим, хто має проблеми із щитовидною залозою і серцево-судинною системою. Виявляється, у них містяться не лише вітаміни, а й велика кількість йоду. Деревця фейхоа, що ростуть в теплиці у фермера, дають більш крупні плоди, ніж кавказькі, що продаються на наших ринках. Для вирощування власної багатої колекції Олександр має дві теплиці. Одна – більш тепла, де дозрівають банани, ананаси, папая, зараз у ній +15 +20 градусів. У другій – для цитрусових – трішки прохолодніше +8 +10 тепла. «Тепліша теплиця вкопана на 130 сантиметрів у ґрунт, стіни добре утеплені. Вона оснащена паровим опаленням, подається тепла вода по трубах. На ділянці, де вирощуються банани, висота споруди сягає 4 м 80 см. Якщо є можливість, можна і вищу робити – щоб мати більший запас тепла, це краще для рослин. У теплицях створено відповідний мікроклімат, забезпечено потрапляння світла та спеціальна вологість ґрунту. Для тропічних і субтропічних рослин вологість клімату потрібно підтримувати на рівні 60–65%», – розповідає фермер. І хоча Олександр Шевчук вирощує свої екзоти у спеціальних умовах, однак наголошує, що всі ці рослини можуть плодоносити у будь-кого вдома. Варто лише діяти за інструкціями, і ви зможете насолоджуватись смаком екзотичних фруктів із власного підвіконня. февраль 2019

59


САДОВОДСТВО

Р.В. ЯКОВЕНКО, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри плодівництва і виноградарства Уманського національного університету садівництва

ОСОБЛИВОСТI УДОБРЕННЯ ГРУШI

Садівництво розвивається в останні роки у напрямку спеціалізації та концентрації виробництва, що є дуже важливим для підвищення врожайності плодових культур і, відповідно, для ефективнішого використання земельних площ, які відведені під плодові насадження. За їх вирощування на одному місці протягом довготривалих періодів та за парового утримання ґрунту в міжряддях відбуваються суттєві зміни його родючості. При цьому через нестачу удобрення можливі значні непродуктивні втрати поживних речовин з ґрунту та недостатнє використання їх плодовими рослинами. Тому важливим завданням є розробка заходів для підвищення ефективності застосування добрив у садах з тим, щоб при найбільш економічно вигідних нормах одержувати високі врожаї 60

февраль 2019

плодів із найкращими якісними показниками. Комплексна оптимізована система удобрення є одним із важливих чинників, що впливає на кількість

і якість плодів. Це потужний технологічний захід, що проводиться на основі використання широкого асортименту традиційних однокомпонентних та нових комплексних добрив. Позакореневе застосування добрив забезпечує оперативне коригування мінерального живлення дерев за фенофазами їхнього рос-


САДОВОДСТВО ту й плодоношення впродовж вегетаційного періоду. Воно позитивно впливає на ріст, плодоношення та товарність плодів, а саме збільшує їх середню масу та щільність покривних тканин і м’якушу, підвищує у них вміст кальцію, що сприяє кращій їх збереженості. Нестача певних елементів живлення у відповідних фазах зумовлює недоотримання врожаю. Внесення тих чи інших добрив проводять як протягом вегетації (до початку цвітіння, під час цвітіння, через 10–14 днів після цвітіння, перед опаданням листя). Внесення карбаміду в різні строки з різною нормою забезпечує плодові дерева N як під час вегетації, так і для нагромадження для наступного сезону. При цьому позакореневе підживлення є найбільш ефективним за оптимального ґрунтового удобрення. Численними дослідженнями встановлено, що надмірна активація росту, яка досягається відповідними умовами живлення, негативно відбивається на репродуктивному стані рослин. Тому основне завдання системи удобрення плодових культур є підтримання рівноваги між ростом і плодоношенням для забезпечення стабільно високої урожайності та якості плодів. Насадження груші за інтенсифікації вирощування потребують уточнення системи удобрення порівняно з рекомендованою для них, як і в насадженнях яблуні. Це тому, що за біологічними особливостями груша помітно відрізняється від яблуні. Вона більш теплолюбна, менш зимостійка, більш вимоглива до забезпечення калійним живленням, особливо в другій половині вегетаційного періоду, дещо відрізняється реагуванням на реакцію ґрунтового середовища. Зі значним збільшенням її продуктивності в інтенсивних насадженнях зазначені та інші відмінності проявляються сильніше. Тому настає потреба в корегуванні мінерального живлення дерев удобренням і підживленням.

У дослідному грушевому саду Уманського національного університету садівництва для уточнення оптимізованих фонів мінерального живлення, рекомендованих проблемною науково-дослідною лабораторією УНУС для яблуні і груші на основі досліджень з удобрення яблуні, проводяться дослідження з вивчення продуктивності груші, вирощуваної на таких оптимізованих фонах, створюваних внесенням розрахованих доз добрив так, як для яблуні, в порівнянні з нормами добрив, що пропонуються для насаджень груші у зональних рекомендаціях. Встановлено, що внесенням розрахованих за результатами агрохімічних аналізів ґрунту норм добрив у саду створювались оптимальні рівні вмісту в кореневмісному шарі доступних для рослин сполук і форм мінеральних макроелементів (NPK), що забезпечувало підвищення врожайності груші сортів Конференція й Основ’янська, але вона ще в більшій мірі зростала за додаткового удобрення азотом і калієм (N30K30щорічно), що свідчить про потребу груші в дещо вищих рівнях живлення цими елементами порівняно з яблунею. Система удобрення розрахованими нормами тільки таких добрив, які містять ті елементи мінерального живлення, котрих не вистачає в ґрунті до оптимальних рівнів, а ті, що знаходяться в достатній кількості

не вносяться, економічно вигідніша та за впливом на екологічний стан ґрунтового й навколишнього середовища доцільніша, ніж щорічне внесення значно більших фіксованих норм всіх добрив за зональними рекомендаціями. Невід'ємною частиною інтенсивної технології є застосування позакореневих підживлень азотом та мікроелементами на фоні оптимізованого ґрунтового удобрення, що дозволяє здійснювати диференційоване живлення рослин на різних фазах та стадіях їхнього росту і розвитку й таким чином керувати процесом утворення врожаю. Оптимальне засвоєння всіх необхідних поживних речовин сприяє активізації як ростових процесів, так і формуванню репродуктивних органів. У дослідженнях, проведених в Уманському національному університеті садівництва, триразове позакореневе підживлення впродовж вегетації дерев груші сорту Основ’янська комплексним добривом DripFert 18-18-18+МЕ на фоні оптимізованого ґрунтового живлення азотом, фосфором і калієм забезпечило більше зав’язування плодів на 14 % і навантаження ними дерев на 78 % та підвищення врожайності на 64 % і 15 % порівняно з урожаєм у варіантах абсолютного контролю (обробка водою) і виробничого (карбамід 0,5 %). февраль 2019

61


САДОВОДСТВО – Будь ласка, розкажіть про новий проект компанії – органічний сад. Як з’явилася ідея? – Наша компанія, плодорозсадник ДП «Голланд Плант Україна» і особисто я прагнемо, щоб на стіл споживача потрапило якісне, цінне яблуко, щоб у ньому містилася якнайменша кількість залишкових хімічних речовин. Виробники яблук досягають цього, використовуючи меншу кількість засобів захисту у процесі вирощування за програмою «Натуральне Яблуко®» стійких до хвороб сортів яблук. Саджанці, вирощені за цією програмою, виробляє та реалізовує наша компанія. Програма «Натуральне Яблуко®» вже не перший рік добре відома серед українських виробників. Наші партнери у різних куточках України успішно збирають рясні врожаї яблук. Тому ми вирішили розвиватися та надати українським садівникам можливість

«НАТУРАЛЬНЕ ЯБЛУКО БIО»: КРОКУЮЧИ У НАПРЯМКУ ОРГАНIЧНОГО ВИРОЩУВАННЯ рухатися в ногу з передовими тенденціями на ринку. Наступним кроком цієї програми є проект «Натуральне яблуко BIO», спрямований вже на органічне вирощування яблук. Понад 15 років я вивчаю тенденції споживання та продажів яблук у світі. Чітко видно, що попит на органічні яблука стабільно зростає, і ця тенденція зберігатиметься ще тривалий час. На ринку органічних яблук спостерігається значний попит, у той час як у випадку з традиційним вирощуванням яблук ми говоримо про значну пропозицію. Тому рух до органічного вирощування яблук є виправданим. Не менш важливим та нагальним є захист довкілля від подальшого забруднення, що можливо тільки за умови екологічно чистої діяльності, такої, як органічне вирощування.

62

февраль 2019

Пам'ятаю, як у 2010-му ми почали розповідати про нього садівникам в Угорщині. У той час багато у кого ця тема викликала іронічну усмішку. Тоді фермери ще не зовсім розуміли і не вірили, що настануть часи, коли виробники фруктів активно переходитимуть на органічне вирощу-

Петер Кавашші

вання. Наразі чим далі, тим більше садівників цікавляться саме тими сортами, які ми виробляємо та реалізовуємо, тому що вони придатні для органічного вирощування яблук як для свіжого ринку, так і для промислових цілей. Ми постійно тестуємо, вивчаємо нові сорти-кандидати, щоб розширювати асортимент сортів, придатних для органічного вирощування, оскільки спеціалізуємось на цьому. На сьогодні в Україні офіційно зареєстровані стійкі до хвороб сорти, придатні для органічного вирощування, їх можна знайти саме у нашому плодорозсаднику. – Сьогодні екологічно чиста продукція дуже затребувана. Тому багато садівників замислюється над тим, щоб адаптувати свої промислові сади до органічного виробництва. Як це правильно зро-


САДОВОДСТВО бити? Чи все-таки органічний сад потрібно закладати «з нуля»? – Попит на органічні продукти показує тенденцію до зростання, і так, імовірно, буде ще тривалий час. Забезпечений попит на ринку робить виробництво передбачуваним та прогнозованим. Це, мабуть, найважливіші аргументи, проте все більше і більше виробників шукають рішення, щоб зменшити використання хімічних речових та добрив або ж припинити їх використання взагалі. Для цього найкращим рішенням є органічне вирощування, і ми хочемо допомогти у цьому тим фермерам, які звертаються до нас. В статус органічних можна перевести навіть існуючі насадження. Проте слід зазначити, що набагато легше працювати з плантаціями, які планують закласти для органічного виробництва з самого початку – Чи всі сорти підходять для органічного вирощування? Як правильно обрати сорт, на що потрібно звертати увагу? – Якщо Ви вже вирішили, що будете закладати органічний сад, то є можливість обрати такі види та сорти, які є резистентними (стійкими) або ж толерантними (менш чутливими) до хвороб. Таким чином набагато легше захистити рослини від них. Сорти, про які слід згадати – це стійкі до хвороб сорти компанії «Голланд Плант Україна» – Розелла®, Ред Топаз®, Оріон®, Луна®, Сіріус®. Всі вони придатні для органічного вирощування. Резистентність до парші та толерантність до борошнистої роси є генетично забезпеченими. Слідкуйте за нашою діяльністю та подальшими кроками, адже компанія «Голланд Плант Україна» активно рухається у напрямку органічного вирощування. Наші фахівці постійно тестують та вивчають нові резистентні сорти, які тільки з’являються на ринку. Ліцензійні права на найкращі з них ми купуємо з метою забезпечення наших нинішніх і майбутніх партнерів можливостями постійного розвитку

та вдосконалення та намагаємося йти в ногу з найновішими світовими сортовими інноваціями. У 2018 році асортимент плодорозсадника поповнився ще двома цінними сортами – літній стійкий до хвороб столовий сорт яблука Аллегро® та стійкий до хвороб сорт сливи Топенд Плюс®. Яблука наших сортів мають гарний зовнішній вигляд та надзвичайно смачні, з дуже цінними характеристиками. Сорти приносять стабільні врожаї та є чудовими запилювачами між собою. Це відмінні столові яблука і вони, на відміну від багатьох резистентних сортів, є придатними не тільки для переробки. – Про що потрібно піклуватись, закладаючи органічний сад? – Дуже важливо обрати оптимальне місце для закладання плантації, оскільки ми плануємо сад більше ніж на 20 років. Потрібно враховувати багато факторів – чи не підмерзає територія, чи немає проблеми з ґрунтовими водами тощо. Ділянка повинна бути легко доступною, але через пил та забруднення повітря дорога повинна проходити не ближче, ніж 200 м. Потрібно тримати ізоляційну дистанцію від сусідніх ділянок, щоб хімічні речовини, які там використовуються, навіть випадково не потрапили на вашу ділянку. Корисним може бути закладання живого паркану вздовж огорожі. Для цього ми можемо надати фермерам саджанці верби, які дуже швидко зростають. Протягом двох років вони утворюють живу стіну, що служить середовищем проживання для низки живих істот, які полегшать роботу садівника.

– Як захистити дерева та плоди від шкідників та хвороб без використання хімічних препаратів? – Збільшення попиту на органічні продукти стимулювали дослідження та вивчення тих речовин, які є безпечними для людини та довкілля і можуть використовуватись для органічного вирощування. У садах живе багато корисних живих істот, які борються зі шкідниками. На сьогоднішній день вже можна придбати багато корисних, штучно вирощених «маленьких помічників саду», таких як клопи, оси, грибки та бактерії, які зустрічаються в природі. Для підживлення рослин крім органічних добрив існує безліч натуральних рослинних екстрактів та органічних мінералів. Ми також можемо допомогти приживити корисні для нашого саду організми та живих істот, розмістивши шпаківні, схованки для зимуючих комах і т.д. – Як відбувається сертифікація органічного саду? – Контролем органічного вирощування в Україні займаються створені для цього органи. Вони засвідчують, що виробник виробляє чисту продукцію. Насамперед фермер повинен прийняти рішення про перехід на органічне вирощування. Після цього відбувається реєстрація фермера в системі, яка перевіряє органічних виробників, та починається співпраця з контролюючим та сертифікаційним органом. Щоденна діяльність записується у спеціальному щоденнику. Фермер отримує перелік тих речовин, які можна використовувати для органічного вирощування. Відступати від нього чи щось змінювати не можна. Купуючи ту чи іншу продукцію, споживач може бути впевненим щодо органічності продукту, якщо на ньому є логотип контролюючого та сертифікаційного органу.

Розсадник плодових та енергетичних культур ДП "Голланд Плант Україна" Закарпатська обл., Ужгородський р-н, с.Тарнівці, вул.Концівська,17, 89420 Консультування та продаж садивного матеріалу: 0503726123, 0503725574 www.hopu.com.ua, office@hopu.com.ua. Координатор проекту: 0503721729

февраль 2019

63


САДОВОДСТВО

Олена КІЩАК, доктор с.-г. наук, завідуюча селекційнотехнологічним відділом Інституту садівництва НААН України

ФОРМУВАННЯ I ОБРIЗУВАННЯ ВИШНI

Успішне вирощування вишні залежить від багатьох факторів, зокрема, вибору ділянки під сад, сорту та підщепи, конструкції саду, системи догляду за ним та ін. Одним із основних елементів у створенні саду є формування і обрізування дерев. За їх допомогою регулюються процеси росту і плодоношення, у результаті чого підвищується продуктивність та довговічність дерев, а також якість одержаної продукції. Обрізування сприяє ефективному виконанню робіт по догляду за ґрунтом і деревами в цілому. На сучасному етапі перспективним для вишні є створення скороплідних насаджень з малогабаритними кронами і стабільним плодоношенням. Передусім необхідно враховувати біологічні особливості цієї культури. Способи формування тієї ж округлої крони у вишні будуть значно відрізнятися від аналогічних для сливи чи 64

февраль 2019

абрикоса, не кажучи вже про яблуню та грушу. При створенні сучасних інтенсивних садів вишні садівники використовують широко розрекламовані веретеноподібні системи формування, які не завжди враховують специфічні біологічні особливості вишні і подекуди є звичайним їх запозиченням з аналогічних розробок для яблуні. Зокрема, у вишні розрізняють дві групи сортів – кущоподібні та деревоподібні. Термін «кущоподібні» не означає, що до цієї групи сортів відносяться лише невеликі дерева-кущі. До них належать як слабо-, так і сильнорослі сорти. Характерним для них є сильне галуження пагонів, внаслідок чого крони сильно загущуються і стають розлогими. Плодоносять такі сорти на приростах минулого року, після збирання плодів гілки стають оголеними, а квіткові бруньки формуються вже на новому пагоні, який

Округла з пониженою зоною плодоношення крона

виріс з верхівкової бруньки. До представників цієї групи сортів належать Молодіжна, Чорнокорка, Любська, Гріот Побєльський, Встрєча, Лотівка, Елегантна, Альфа та ін. Деревоподібні сорти відзначаються слабшим гілкуванням, ніж кущоподібні, мають довгі (70–90 см) пагони, а гілкування відбувається як і у черешні, на верхівках дерев. Внаслідок цього крони стають розрідженими. Плодоносять в основному на букетних гілочках та коротких (до 20 см) минулорічних приростах. З віком, коли процеси росту послаблюються, плодоношення відбувається на коротких пагонах. До цієї групи сортів відносять Метеор, Англійська рання, Тургенєвка, Ксенія, Ігрушка та інші. Ці особливості необхідно враховувати при обрізуванні. Формування крони у кущоподібних сортів досить просте і полягає в основному у прорідженні сильнорослих пагонів без укорочування. Насамперед вирізують зайві сильнорослі пагони на центральному провіднику та скелетних гілках, що ростуть із верхнього їх боку все-


САДОВОДСТВО редину крони, щоб вони не розросталися у товсті гілки, які потім доводиться вирізувати. Інші бічні пагони й ті, що розташовані знизу скелетної гілки, не вирізують, їх проріджують лише у випадку розташування їх паралельно один до одного в одній площині на відстані 10–15 см. Короткі пагони (до 15–20 см) не проріджують. Вони є основними плодовими утвореннями і недовговічні. Формування та обрізування у деревоподібних сортів вишні схоже на те, як це проводять у черешні, і зводиться в основному до вкорочення довгих (понад 60–70 см) пагонів. У період плодоношення дерева з нормальним приростом (30–50 см)

Осеподібна крона

не потребують майже ніякого обрізування. У цей період вирізують лише сухі, поламані i пошкоджені гілки та своєчасно обмежують висоту крони до 2,6–4 м залежно від сили росту сорту. Крім цього необхідно пам’ятати, що у дерев вишні дуже погано заростають рани від різних видів механічних, а також морозних пошкоджень. Тканини навколо пошкоджених ділянок відмирають, з'являється ґлеєтеча, а також різні види грибів, що призводить до повної загибелі дерев. Під час формування і обрізування дерев не бажано допускати зрізів на пеньки або сучки, що також призводить до камедетечі. Сильне

вкорочення пагонів чи гілок можливе лише у дерев у молодому віці, коли на них є гілки і букетні гілочки, на які можна зробити зріз. На старих гілках обрізування на сучки заміщення не призводить до відновлення ростових процесів, оскільки вони на відміну від яблуні, аличі чи персика не мають сплячих бруньок. Тому, якщо необхідно все ж-таки зробити видалення гілки або зрізати на сучок, обов’язковим є наявність бруньок, букетних чи молодих напівскелетних гілочок, на які необхідно перевести гілку. При цьому не допускають також косих зрізів, що збільшує поверхню рани, її погане загоєння, викликає некрози тка-

Тривісна сплощена крона

февраль 2019

65


САДОВОДСТВО нин. Особливо вразливим є штамб і стовбур у дерев вишні, на яких не повинно бути механічних пошкоджень або великих ран при видаленні скелетних гілок на кільце. Приступаючи до створення інтенсивних насаджень, слід визначитися, яке цільове призначення вони повинні мати. У разі, коли збір плодів і обрізування дерев будуть проводитися вручну, то для зручності догляду крони формують приземкуватими, розлогими, а пристовбурні смуги утримують під чорним паром за допомогою пристовбурних фрез. Якщо це сировинні сади, де передбачається механізоване обрізування дерев та збирання плодів, то крони формують сплощеними або осеподібними. В Інституті садівництва НААН для інтенсивних насаджень були розроблені округла з пониженою

зоною плодоношення, сплощена та площинна форми крон. Однак в садах з ручним збиранням плодів для дерев різної сили росту з садінням від 667–1250 дер/га найбільш ефективною виявилась округла крона. Її формують на низьких штамбах (40–50 см) з 4–5 основними скелетними гілками в нижньому ярусі і широкими кутами відходження від стовбура. В другому ярусі залишають 3, а в третьому – 2 гілки. Відстань між ярусами складає 60 и 50 см відповідно. Наприкінці травня – початку червня видаляють конкуренти провідника и пагони, які спрямовані всередину крони, коли вони сягають довжини 10–15 см. Гілки нижнього ярусу є основними гілками в кроні протягом всього життя дерева. В процесі формування їх укорочують менше, щоб вони швидше розросталися, слабше про-

Всихання пагонів та гілок після вкорочення під час формування осеподібної крони

66

февраль 2019

ріджують, не допускають їх пошкодження. Вони повинні розростатися рівномірно, щоб крона була симетрично округлою. Тому, формуючи нижній ярус, починають обрізування з найслабшої гілочки, а всі інші вкорочують на її рівні. Гілочки другого–третього порядків галуження, що звисають до землі, залишають без укорочування з метою створення тіні в нижній частині крони, що сприяє пригніченню росту бур'янів, а також зменшенню випаровування вологи з ґрунту. Коли дерева вступають в пору плодоношення, не допускають вкорочення пагонів подовження, якщо вони не перевищують 60–70 см, але систематично проріджують крону, не допускаючи загущення та сильного подовженння плодоносних гілочок. У цей період в основному проріджують крону. В першу чергу видаляють на кільце сухі, поламані і слаборозвинуті гілочки, а ті, що звисають та переплітаються, вкорочують на найближче від основи бічне розгалуження. Верхню частину крони проріджують сильніше, ніж нижню, обмежуючи ріст дерев у висоту і боки міжрядь. Для садів з механізованим збиранням плодів за допомогою комбайнів зі щільністю 1250–1667 дер/ га польськими вченими розроблена осеподібна крона. Основу її становить чітко виражений провідник (вісь), на якому розміщені напівскелетні обростаючі гілочки. Післясадивне обрізування ґрунтується на закладанні штамбу висотою 70–80 см та значному вкороченні всіх бічних гілок із залишенням сучків з 2– 3 бруньками. При цьому центральний провідник не вкорочують, і після такого обрізування він швидко набуває домінуючого положення та утворює головну вісь в кроні дерева. На початку травня із залишених бруньок виростають нові пагони, які будуть значно слабші за провідник і на яких буде формуватися основний


урожай. У верхній його частині видаляють 2–3 пагони, запобігаючи утворенню конкурентів центрального провідника. На другий рік після садіння дерева починають плодоносити, тому обрізування зводиться до мінімуму. В травні або червні видаляють лише зайві пагони, які утворилися в зоні штамба та у верхній частини крони, залишаючи найсильніший пагін подовження центрального провідника. У сортів кущоподібного типу (Лотівка, Молодіжна, Встрєча) провідник може втрачати своє значення і нахилятися під масою врожаю. В такому разі проводять видалення квіток на верхівці провідника або в місці нахилу його сильно вкорочують, щоб стимулювати ріст сильних вертикальних пагонів. На третьому році всі операції з обрізування обмежуються лише видаленням пагонів, які є конкурентами провідника. За цей час дерева мають освоїти відведену їм площу живлення і досягти висоти 2 м. На четвертому році після садіння починається відновлювальне обрізування дерев. При цьому видаляють 2–3 найбільш сильних гілки із залишенням сучків від гілки до 20 см з добре розвиненими бруньками, з яких будуть утворюватися нові пагони заміщення. Крім того, проводять проріджування гілок, які переплітаються або заважатимуть обробітку ґрунту та роботі плодозбиральної техніки. В процесі догляду за садом відстежують, щоб відстань від поверхні ґрунту до першої гілки становила не менше 70 см Аналогічних принципів обрізування дотримуються і в наступні роки. Обрізування дерев в перші три– чотири роки після садіння проводять навесні (березень–квітень), а в наступні – після збирання врожаю, що значно покращує фітосанітарний стан насаджень. Після обрізування бажано провести профілактичне обприскування дерев мідьвмісними препаратами.

Використання самоплідних сортів (типу Лотівка) на насіннєвій підщепі антипка у поєднанні з цим способом формування крони повинно забезпечувати отримання стабільних урожаїв вишні в плодоносному віці в межах 15–20 т/га. Проте в наших дослідженнях, які проведено в умовах Лісостепу України, застосування циклічної заміни скелетних гілок із залишенням сучків заміщення призводило до погіршення загального стану дерев через некрози, камедетечу або в цілому всихання гілок (рис.). Водночас ощадливе обрізування, яке застосовувалося для дерев з округлою формою крони, сприяло доброму відновленню ростових процесів, більшому її насиченню плодовою деревиною та в 1,2–1,3 разу вищої продуктивності порівняно з насадженнями з осеподібною кроною. З метою оптимізації процесу механізованого збирання плодів для цінних сильнорослих кущоподібних сортів вишні, дерева яких висаджуються більш розріджено (4,5–5 х 2,5–3,0 м) в Інституті садівництва НААН розроблено тривісну сплощену крону. Відмінним від вищеописаної крони є те, що на центральному провіднику формується ще дві гілки (вісі), які відходять від стовбура під кутом, близьким 45º, що значно збільшує кількість плодової деревини в об’ємі крони. Застосування запропонованої крони дозволяє зменшити витрати на закладення саду за рахунок меншої кількості дерев на одиниці площі, а також у разі пошкодження або усихання центральної вісі дає можливість відновити ростові процеси та дерево в цілому (рис.). Таким чином, формування і обрізування дерев вишні повинно забезпечувати оптимальне співвідношення ростових процесів і плодоношення та високу сталу продуктивність та довговічність насаджень.

ТОВ «Адана 3» Ліцензований виробник саджанців суниці та ягід в Україні.

Пропонуємо сертифіковані саджанці ЛІТНІ СОРТИ СУНИЦІ :

Світ Чарлі® (Sweet Charlie®) Алба® (Alba®) Румба® (Rumba®) Азія® (Asia®) Сирія® (Syria®) Роксана® (Roxana®) Флоренс® (Florence®) РЕМОНТАНТНІ СОРТИ СУНИЦІ:

Світ Енн® (Sweet Ann®) ТОВ «Адана 3» – офіційний виробник цих сортів в Україні.

® - захищено правом інтелектуальної власності. Саджанці постачаються офіційно з пакетом супровідних документів. Мінімальне замовлення - 10 000 шт.

Ми співпрацюємо з:

YALTIR AGRICULTURAL PRODUCTS , INC.

EKLAND MARKETING COMPANY OF CALIFORNIA, INC

м. Черкаси, вул. Хрещатик, 195 , офіс 511 Тел. офіс: +38 0472 50 51 34 Моб. : +38 067 742 97 05 Моб.: +38 067 474 69 00

www.adana3.com.ua


САДОВОДСТВО

Г.В. НІНОВА, к.с.-г.н., доцент кафедри плодоовочівництва, виноградарства та біохімії Таврійського державного агротехнологічного університету

РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТУ IЗ САДЖАНЦЯМИ ЧЕРЕШНI Культура черешні з економічної точки зору має велике значення як на світовому рівні, так і в Україні. У Мелітопольському районі Запорізької області черешня є плодовою культурою із особливим економічним ефектом, зумовленим оптимальними умовами вирощування, зокрема з використанням її агробіологічного потенціалу. За даними вчених, на піщаних і супіщаних ґрунтах півдня України кращими насіннєвими підщепами для черешні є форми вишні магалебської, яка майже не пошкоджуються кокомікозом і за одну вегетацію підходить до окулірування. Ці позитивні якості підщепи обумовлюють широке використання її у розсадниках для вирощування саджанців черешні. У розсадництві агрозаходи частіше продиктовані не біологіч-

68

февраль 2019

ними особливостями культур та сортів, які розмножуються, а технічними і організаційними можливостями їх застосування.

Серед високовартісних матеріально-технічних засобів незначне застосування в агротехнологіях набули нові маловитратні резерви, зокрема

Заготівля живців сортів черешні для окулірування


САДОВОДСТВО регулятори росту (ретарданти, біостимулятори, антиоксиданти тощо). Вони включають комплекс біологічно активних речовин, що посилюють обмінні процеси в рослинних організмах, підвищують їхню стійкість до несприятливих погодних умов, сприяють додатковому використанню закладеного в них потенціалу продуктивності та поліпшенню якості вирощеної продукції. Антиоксиданти, регулюючи складні біохімічні процеси, не лише подовжують життя, а й розширюють межі адаптації. Під час з'ясування фізіологічних механізмів адаптації виявлена можливість за допомогою антиоксидантів підвищувати стійкість рослин до екстремальних умов. Перевагами регуляторів адаптації (антиоксидантів) перед низкою інших біологічно активних речовин є високий ефект за дуже низьких доз, відносно невелика вартість, нетоксичність. Загальноприйнята технологія вирощування саджанців черешні, що застосовується у розсадниках, вимагає трьох років. За цей час утворюється міцна розвинена коренева система, яка пошкоджується при викопуванні, і це, як наслідок, призведе до погіршення приживання дерев у саду. Таким чином, враховуючи попит, високу ціну саджанців кісточкових та строки догляду за ними, була поставлена мета забезпечити вирощування саджанців черешні у розсаднику за два роки при використанні біологічних особливостей підщепи вишні магалебської та культури черешні, раціональних агрозаходів, грунтово-кліматичних умов степової зони Півдня України.

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Для досягнення мети при закладанні першого поля розсадника ми провели відбір підщеп вишні магалебської діаметром 10 мм; строк

Щиток з брунькою, який занурювали у розчин АКМ перед окуліруванням

Ремонт труб системи краплинного зрошення

закладання – восени; строки окулірування, які досліджувались 13, 20, 27 червня, 1 липня з обробкою вічок АКМ (антиоксидантним комплексом) з використанням прилипачів: гідрогеля мілкої фракції та ПЕГ (поліетиленгліколя). Дослідження проводилися в умовах науково-дослідної ділянки Таврійського державного агротехнологічного університету, яка межує з селищем Зелене Мелітопольського району Запорізької області. Легкий гранулометричний склад ґрунту (чорнозем південний,

солонцюватий, супіщаний) завдяки своїм фізичним властивостям (висока теплопровідність) сприяв ранньому прогріванню і раннім строкам початку вегетації. Була використана композиція, що має комплекс біологічно активних речовин, розроблена доктором с.-г. наук професором ТДАТУ В.В.Калиткою. Вона складається із іонолу та диметилсульфоксиду. На високому агрофоні даний комплекс із прилипачами набуває значного синергічного ефекту щодо впливу на проростання вічок февраль 2019

69


САДОВОДСТВО та подальший ріст саджанців у рік проведення окулірування. Досліди проводились на підщепі вишні магалебської, а в якості прищепи використовували сорти черешні Крупноплідна, Сказка, Талісман. Вічка черешні у період окулірування обробляли препаратом АКМ з концентрацією 3,3 г/л розчину з використанням прилипачів гідрогелю та ПЕГ способом миттєвого занурення у розчин АКМ, спосіб окулірування у Т-образний розріз. Контроль без обробки вічок. Схема садіння – 80х15 см. Розпушення міжрядь вручну. Проводили два кореневих підживлення нітроамофоскою та три позакореневих добривом, що містить %: N-36,3; MgO-4,3; Mn-1,35; Cu-0,27; Fe-0,027; B-0,027; Zn-0,013; Mo-0,0067. У період проведення окулірування середньомісячна температура перевищувала показники середньобагаторічної на + 7,5 0С, а кількість опадів була меншою на 30% порівняно із середніми багаторічними даними.

Відростання вічок черешні оброблених АКМ з гідрогелем в рік окулірування у першому полі розсадника

70

февраль 2019

Підв’язування плівкою заокульованих вічок на підщепі вишні магалебської

Застосування краплинного зрошення у досліді забезпечувало підтримання вологості грунту протягом вегетації на рівні 80% НВ, що позитивно вплинуло на процеси приживлювання та проростання вічок черешні.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДУ Вічка черешні, заокульовані 13 червня на підщепі вишні магалебської, через 14 діб почали відростати. До речі, 13–14 червня – пік найвищої активності росту сортів черешні. Решта строків окулірування (20, 27 червня та 1 липня) не мали бажаного результату. Аналіз експериментальних даних свідчить, що приживлювання вічок у першому полі розсадника не залежала від сортів, а відрізнялась за варіантами досліду. Цей показник на контрольному варіанті був на рівні 32%, тоді як варіант з використанням АКМ з гідрогелем – 78%, а з використанням АКМ з ПЕГ – 55%. Одним із важливих показників якості садивного матеріалу є діаметр штамбу та висота однорічних саджанців. Встановлено, що залежно від варіантів досліду сила росту однорічних саджанців варіювала. Так, у варіанті АКМ з гідрогелем висота саджанців складала від 90 до 125 см, з діаметром штамба у меж-

ах 11,0 – 15,0 мм. Встановлена достовірна різниця росту саджанців у висоту у варіанті АКМ з прилипачем ПЕГ, яка дорівнювала 45–60 см з діаметром штамбу в середньому 10,5 мм. На контрольному варіанті вічка сортів черешні, що прижилися, були у фазі зеленого конусу та розетки до осені. Нашими дослідженнями встановлено, що для отримання саджанців черешні у першому полі розсадника, у ранньо-літній строк окулірування в зоні Південного Степу України доцільно застосовувати препарат АКМ з гідрогелем для стимулювання росту вічок, що дозволить більш раціонально використовувати площі зрошуваних земель і значно підвищити вихід однорічних саджанців з одного гектара у рік окулірування. Використання системи запропонованих агрозаходів у зрошуваних умовах дозволило отримати з одного гектару 35,5 тисячі штук однорічних саджанців першого сорту. Тоді як використання ПЕГ забезпечило отримання саджанців тільки другого сорту, тобто нестандарту. Восени стандартні саджанці варіанту використання АКМ з гідрогелем були висаджені в промисловий сад, мали задовільні показники перезимівлі та вегетації у наступному році.


ВИНОГРАДАРСТВО

Н. А. МУЛЮКИНА, д-с.-х.н., зам. директора по научной работе ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова»

В. В. ВЛАСОВ, академик НААН Украины, директор ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова»

БОЛЕЗНИ МНОГОЛЕТНЕЙ ДРЕВЕСИНЫ ВИНОГРАДА

Заболевания многолетней древесины (штамба) винограда (grapevine trunk diseases, ГТД) в последние 20– 30 лет считаются одной из наиболее актуальных проблем мирового виноградарства. По данным МОВВ, только ежегодная стоимость замены погибших виноградников в мире составляет около полутора миллиардов долларов в год. Опасность этой группы болезней заключаются в том, что они поражают многолетнюю древесину (штамб) винограда, то есть при этом страдает главная функциональная система виноградного растения – проводящая. Последствия

этого заболевания в основном являются хроническими и приводят к прогрессирующему снижению урожайности и продолжительности жизни виноградного куста. К основным болезням этого комплекса относятся эска, экскориоз (черная пятнистость) и эутипиоз. Симптомы всех трех болезней в некоторой степени сходны. Поражение древесины (внутреннее или эндофитное) проявляется в виде кольцевых или секториальных некрозов. На листьях симптомы проявляются в изменении окраски листа, некрозах и усыхании листовой пластинки.

Чаще всего эти симптомы проявляются на виноградниках возрастом от 10 лет и выше. Однако на молодых виноградниках также могут наблюдаться такие симптомы, как задержка роста, снижение приживаемости, укороченные междоузлия, мелкие и хлоротичные листья с некротизированными краями, увядание и отмирание. Эпидемиология всех трех заболеваний очень сходна: заболевание сначала протекает в скрытой форме, а его симптомы обычно развиваются в течение нескольких лет. Возбудитель проникает в лозу через раны, остающиеся при обрезке, а

февраль 2019

71


ВИНОГРАДАРСТВО также через механические и морозные повреждения. Он развивается, постепенно поражая древесину, и медленно убивает виноградную лозу. Споры высвобождаются в присутствии воды, рассеиваются ветром и инфицируют новые раны, распространяя инфекцию на здоровые растения. Высказано также предположение, что возбудители этих болезней могут бессимптомно присутствовать в растении, а затем в условиях стресса стать патогенными и привести к заболеванию. Считается, что в настоящее время именно эта группа болезней представляет собой наибольшую угрозу для виноградарства и виноделия. Увеличение поражения виноградников связывают с несколькими факторами, в том числе с запретом арсенита натрия – единственно эффективного средства против эски, увеличением запаса инфекции на виноградниках, ввозом зараженного посадочного материала и технологиями возделывания, которые обычно ориентированы на получение урожая в течение первых лет, но плохо защищающими виноград от механических ран. Еще несколько десятилетий назад заболевания многолетней древесины винограда обычно по-

ражали преимущественно старые растения, а наиболее распространенным и эффективным способом ограничения распространения болезни была раскорчевка больных насаждений и закладка молодых виноградников здоровым посадочным материалом. Однако в последнее время эти заболевания поражают даже молодые (до 7 лет) насаждения. В последние десятилетия поражаемость виноградников болезнями многолетней древесины существенно увеличилась в Испании (более 10%), Франции (до 13%), Италии (в среднем от 10 до 14,5%, в зависимости от сорта). Страдают от грибных болезней многолетней древесины и виноградники Португалии, Аргентины, Австралии, Новой Зеландии. США по причине поражения виноградников ежегодно теряют более 14% валового производства винограда. Для калифорнийских виноградарей поражение одним из заболеваний комплекса ГТД, эской, означает потерю не менее 2–3 тысяч долларов с 1 га насаждений. Интересен тот факт, что на этом мрачном фоне поражение виноградников Турции составляет немногим более 2 процентов. В Украине поражение виноградников ГТД в зависимости от со-

Рис. 1. Изменение окраски листа при поражении эской (сорт Одесский сувенир)

72

февраль 2019

рта, возраста насаждения и болезни может достигать 10–20 и более процентов. Рассмотрим теперь более детально основные заболевания многолетней древесины винограда.

ЭСКА ВИНОГРАДА Возбудителями болезни в настоящее время признаны не менее 4 видов грибов, поэтому эску часто еще называют «комплексом эски». Эска вызывается преимущественно комплексом грибних патогенов, который включает виды Phaeomoniella chlamydospora, виды рода Phaeoacremonium, Cadophora ssp. (Cadophora luteo-olivacea) и Fomitiporia mediterranea. Недавно учеными ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» при помощи специалистов Менделевского университета (Брно, Чехия) методом секвенирования ДНК выявлен один из возбудителей комплекса эски – Cadophora luteo-olivacea. Симптомы эски нестабильны, они изменяются год от года и зависят от ряда факторов, в первую очередь, устойчивости генотипа, метеоусловий года и т.д. На листьях винограда (в основном на столовых и технических сортах) эска вызывает специфические симптомы в виде появления между жилок сначала хлоротической крапчатости у бело-ягодных сортов и красноватой крапчатости у темноягодных сортов, затем – участков с измененной окраской (Рис. 1), а позже – некрозов ткани листьев. На подвойных сортах симптомы на листьях проявляются редко, однако отчетливо заметны внутренние поражения древесины, которые в случае эски (на сортах всех направлений использования) чаще всего проявляются в виде концентрических некрозов на поперечном срезе штамба (Рис. 2). В Украине поражение эской наблюдается преимущественно на


ВИНОГРАДАРСТВО старых виноградниках, однако оно отмечено также и на насаждениях возрастом от 7 – 10 лет. Чаще всего это хроническая форма, однако встречаются и случаи апоплексии, когда происходит быстрое усыхание и гибель виноградного куста. Степень поражения эской зависит от сорта винограда и возраста насаждений, наиболее чувствительными к эске являются сорт Каберне Совиньон и его потомок – сорт Одесский черный.

ЧЕРНАЯ ПЯТНИСТОСТЬ (ЭКСКОРИОЗ ВИНОГРАДА) В отличие от эски, симптомы которой еще 20 лет назад встречались довольно редко, черная пятнистость винограда знакома виноградарям Украины давно. Второе название болезни – экскориоз – происходит от слова, которое означает «слабое раздражение кожи». Сейчас в Европе эта болезнь чаще всего называется «отмирание, вызванное фомопсисом». Возбудитель для украинских виноградарей чаще знаком как Phomopsis viticola, наиболее частое наименование его в среде европейских фитопатологов и виноградарей – Diaporthe viticola.

Симптомы эски на листьях

Симптоматологически заболевание внешне проявляется на листьях, побегах и ягодах, поражается также многолетняя древесина. В мае–июне симптомы появляются в виде мелких черных пятен, которые затем увеличиваются, приобретая чаще угловатые очертания. Некротические пятна окружены светлой каймой из уплотненной ткани листа. Листовая пластинка приобретает волнистую форму (курчавость), через некоторое время на ней образуются отверстия (разрывы). На однолетних побегах симптомы проявляются в мае–июне в виде черно-бурых овальных точек или

удлиненных пятен, обычно поражаются первые 6–7 междоузлий. По мере роста пятна увеличиваются в размере и сливаются, образуя повреждения, вытянутые вдоль побега (продольные некрозы). Вызревшая лоза приобретает белесый оттенок с коричневыми участками (Рис. 3). При глубоком проникновении в древесину возбудитель может вызывать усыхание рукавов или всего штамба. Возбудитель черной пятнистости вызывает гниль ягод, которая проявляется при созревании ягод сначала светло-бурой окраской, затем темно-фиолетовой. Ягоды сморщиваются и мумифицируются.

Рис. 2. Кольцевое поражение подвоя древесины при эске

февраль 2019

73


ВИНОГРАДАРСТВО На поперечном срезе древесины наблюдаются секториальные повреждения древесины (потемнение) или отдельные пятна коричневого цвета.

ЭУТИПИТОЗ (ЭУТИПОЗ) ВИНОГРАДА В европейских странах эта болезнь чаще называется «отмирание, вызванное эутипой», поскольку основным возбудителем является вид Eutypa lata, хотя, как и для остальных грибных болезней многолетней древесины винограда, для эутипоза характерно присутствие и других возбудителей. Для украинских виноградарей более привычно название «сухорукавность винограда» или «отмирание рукавов» (Рис. 4). Спустя 2–4 года после инфицирования куста появляются признаки отставания в росте побегов винограда, листья становятся более мелкими и приобретают чашевидную форму. Пораженные эутипозом рукава весной отстают в росте, на молодых побегах винограда отмечаются укороченные междоузлия, мелкие листья, которые в большинстве случаев хлорозируют. Листья часто с краевыми некрозами и разрывами ткани. На срезе многолетней древесины обнаруживаются коричневые секториальные некрозы, иногда с полосами более темного цвета.

градниках часто применяются только профилактические методы. Ключевым моментом в производственной цепочке является закладка виноградника здоровым посадочным материалом, при этом нужно контролировать как маточные растения, с которых заготавливается лоза, так и полученные саженцы, поскольку технологические операции при их производстве, сопровождающиеся ранениями, оставляют широкие возможности для заражения. Поэтому в настоящее время в европейских питомниках применяют ряд дополнительных приемов для защиты от инфицирования грибными болезнями многолетней древесины, в основном гигиенические – защита раневых повреждений от проникновения возбудителей. Некоторые исследования свидетельствуют о том, что во время размножения (прививки) поражение ГТД может увеличиваться на 30 %. Иногда в качестве профилактических мер используют погружение нижней части саженцев в растворы фунгицидов, которые противодействуют заражению, однако такие меры также не являются искореняющими. В определенной степени, поскольку практически все возбудители ГТД в своем жизненном цикле зависят от наличия влаги, мо-

жет помочь выбор режимов орошения, но это также дополнительная мера защиты. Одним из методов, применяемых в питомниках при снижении поражения ГТД, является термотерапия, то есть обработка горячей водой в режиме +50 ° С в течение 30 мин, но поскольку это является стрессом для растения, данный метод может привести к потере материала. При применении термотерапии следует учитывать чувствительность разных сортов винограда к температурным режимам, а также устойчивость различных возбудителей ГТД к температуре. Довольно эффективными являются меры ограничения поражения ГТД непосредственно на винограднике, поскольку они устраняют источники инфекции в виде погибших рукавов, лозы и т.д. Рекомендуется также защищать раны после обрезки (различные материалы, содержащие фунгициды – пасты, эмульсии и т.д.). Пораженные рукава срезают и, если есть возможность, восстанавливают, в противном случае рекомендуется заменить все пораженное растение. При поражении ГТД рекомендовано изменять сроки обрезки, при этом ряд авторов советует проводить позднюю обрезку в период покоя, так как в этот период раны

МЕТОДЫ КОНТРОЛЯ ГРИБНЫХ БОЛЕЗНЕЙ МНОГОЛЕТНЕЙ ДРЕВЕСИНЫ ВИНОГРАДА Доступные на сегодня методы противодействия грибным болезням многолетней древесины винограда, которые базируются на применении фунгицидов и биологических стимуляторов, строго говоря, не являются лечебными и не устраняют заболевание, поэтому на пораженных вино74

февраль 2019

Рис. 3. Поражение черной пятнистостью на вызревшей однолетней лозе


ВИНОГРАДАРСТВО

Рис. 4. Сухорукавность (эутипиоз) винограда

заживают быстрее при более высоких температурах воздуха. С другой стороны, недавние исследования (2014 год) показали, что уровень естественной инфекции обрезки ран был ниже после ранней обрезки (осень), чем после поздней обрезки (зима), поскольку восприимчивость раны к инфицированию в основном меняется под влиянием относительной влажности и периодов осадков. Для снижения инфицированности ран рекомендуются комплексные пасты, содержащие смесь беномила, пираклостробина, тебуконазола и тиофанатметила, которые наносятся непосредственно на раны после обрезки. Сравнительные исследования комплекса профилактических мероприятий показали, что в случае, если защиту ран начать применять довольно рано, с 3-го года и ранее, 75 % ран удается защитить от патогена и снизить потери урожая. В определенной степени на поражение ГТД влияют и формировки куста, среди которых предпочтение отдается коротким кордонам (Гюйо), причем более «безопасным» считается одноплечий Гюйо. Химическая защита на виноградниках в настоящее время не располагает препаратами, эффективными против возбудителей ГТД, а препарат, действующим веществом которого являлся арсенит натрия (NaAsO2), эффективный против па-

тогенов ГТД непосредственно в ксилеме винограда, был запрещен из-за его высокой токсичности в 2003 году во всех винодельческих странах. Поэтому химические меры борьбы в настоящее время сводятся к нанесению фунгицидов в виде паст или эмульсий непосредственно на раны, остающиеся после обрезки. Перспективы борьбы с ГТД связывают также с сортоизучением и селекцией на устойчивость. Было показано, например, что сорт Мерло является одним из наиболее устойчивых к этой группе болезней. Иногда степень восприимчивости к заболеваниям зависит от сорта подвоя, на который произведена прививка, и этот фактор по возможности также следует принимать во внимание. Данные, имеющиеся на этом направлении, отдают предпочтения сортам на основе вида V. riparia и комбинации скрещивания V. riparia × V. Berlandieri, и селекция подвоев, таким образом, становится одним из факторов в борьбе с ГТД. Есть положительные результаты по получению трансгенных сортов винограда, устойчивых к ГТД, основой устойчивости которых является преобразование токсина эутипина, продуцируемого патогеном, в нетоксичный эутипинол. Возможно, эти модификации будут опираться и на внедрение генов стильбен-синтазы, ответственных за синтез ресвератрола – вещества,

повышающего устойчивость растений к патогенам. Исследования полифенольного комплекса винограда, пораженного эской, и здоровых растений, которое было проведено учеными ННЦ «ИВиВ им. В.Е. Таирова» при помощи сотрудников Института стоматологии и челюстно-лицевой хирургии НАМН Украины, показало, что здоровые растения содержат гораздо больше хлорогеновой кислоты, чем больные. В то же время больные эской кусты содержат больше кверцетина и ряда других полифенольных веществ, чем здоровые. Данный факт планируется использовать в селекции сортов, устойчивых к эске. Система сертификации посадочного материала винограда, международные стандарты и стандартизованные протоколы с мерами контроля и безопасности также могут во многом обеспечить чистоту посадочного материала винограда и стать основой закладки и возделывания здоровых виноградников. По материалам the International Council on Grapevine Trunk Diseases (ICGTD, Международный Совет по грибным болезням многолетней древесины винограда) и OIV (МОВВ – Международная организация винограда и вина) февраль 2019

75


ЯГОДЫ

ОГЛЯД ВИРОБНИЦТВА ПОЛУНИЦI В УКРА¯НI

Україна входить до низки провідних країн світу з виробництва суниці садової (Fragaria ananassa). Її у нас вирощується понад 60 тисяч тонн за рік. Однак середня врожайність не надто висока, близько 7–8 тонн з гектара. Загальна площа насаджень дорівнює 9000 гектарів, з яких 15% площ належать великим господарствам, а 85% обробляють приватні особи або дрібні фермери. В основному виробництво суниці зосереджено у Вінницькій, Київській, Житомирській та Дніпропетровській областях, де для вирощування цієї культури рівень грунтових вод і кількість опадів є достатніми. В природно-кліматичних умовах півдня України суниця потребує крапельного зрошення, адже середньорічний 76

февраль 2019

рівень опадів там дорівнює всього 400 мм. У західноукраїнських регіонах (Львів, Тернопіль, Волинь та Рівне) насадження суниці іноді не потребують поливу (більше 650 мм

опадів). Схід України має особливий клімат, з холодною зимою і спекотним літом, тому для вирощування культури і укриття на зиму там потрібні спеціальні сорти суниці.


ЯГОДЫ

 Ранні сорти – Південна Україна, Закарпаття, Центральна Україна. Обмежене використання на Півночі і Сході країни (необхідний захист від весняних заморозків).

С  ередні сорти – майже всі регіони.  Пізні сорти – Центральна Україна, Північ і Схід. Обмежене використання в південних регіонах і Закарпатській області. Сімдесят відсотків суниці в Україні постачається на свіжий ринок, де ціна традиційно вища, тридцять відсотків – на переробку. З кожним роком зростає частка суниці, яка вирощується для переробних підприємств та експорту до країн ЄС. Мова переважно про суницю органічну та у замороженому вигляді. Адже споживання свіжої суниці в Україні дорівнює трохи більше одного кілограма на душу населення, що є одним із найнижчих показників у Європі. Експерти зазначають, що головними перепонами до збільшення обсягів виробництва української суниці є брак робочої сили, низька платоспроможність споживачів на внутрішньому ринку, недостатня кількість пунктів продажу з обладнанням для попереднього охолодження ягід, а також низька якість садивного матеріалу, приблизно 80% якого становлять рослини місцевого походження, а решта – імпортні. При цьому для комерційного ви-

ПОПУЛЯРНІ СОРТИ СУНИЦІ, НАЙБІЛЬШ ПРИДАТНІ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО КЛІМАТУ: Ранні – Румба, Хонейо, Альба Середні – Ельсанта, Соната, Мармолада. Середньопізні – Роксана, Полка, Зенга Зенгана Пізні – Флоренс, Мальвіна, Джайв Сорти нейтрального дня – Альбіон, Світ Енн, Фаворі, Еві-2

користання українські сорти не користуються популярністю, оскільки плоди недостатньо тверді.

февраль 2019

77


МАРКЕТИНГ

Александр ЛИТВИНЕНКО, главный редактор «Овощи и Фрукты»

ЭКСПОРТНАЯ ЛОГИСТИКА: ПРАКТИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ На чем можно «обжечься» при торговле на внешних рынках, обсуждали во время конференции «Fruits, Berries & Vegetables», которая состоялась в конце прошлого года в рамках II международной выставки Ukrainian Food Expo. На мероприятии практики поделились опытом, как доставлять на далекие расстояния скоропортящиеся продукты без существенных потерь их качества. Максим Кулик, генеральный директор компании «Vinaigrette», которая продает фрукты украинского производства на рынках Голландии, Великобритании и скандинавских стран, сказал, что ягоды, собранные в Украине, часто превосходят по вкусовым качествам аналогичный продукт, выращенный 78

февраль 2019

в западноевропейских хозяйствах. Поэтому потребители в ЕС с удовольствием заказывают украинскую клубнику, голубику и малину, правда, с условием, что эти поставки будут системными, а товар будет соответствовать высшему сорту. Возникает ряд вопросов к экспортерам. Готовы ли они стабильно, с оговоренной периодичностью формировать и отправлять крупные партии украинской ягоды заявленного качества? По мнению Максима Кулика, готовы далеко не все, поэтому плодовая продукция украинского производства до сих пор является редкой гостьей на торговых раскладках соседних стран Евросоюза, даже если она конкурентоспособная. – Очень важным отличительным фактором торговли с ЕС является открытость условий. То есть, если подписан контракт, его условия выполняются. Там не существует необоснованных отказов или скрытых затрат, что дает

возможность планировать свою работу не только торгующим организациям, но и фермерам, с которыми они контрактуют объемы. При этом в работе с клиентами из стран Евросоюза самым важным, я бы сказал, критическим показателем является системность. Этот фактор даже важнее цены. Специфика перекупщиков из ЕС такова, что они не будут гнаться за 10 центами разницы в краткосрочной перспективе, так как планируют свою маркетинговую деятельность на годы вперед. То есть закупщик в январе уже знает, сколько он будет продавать в феврале и даже в марте следующего года. Поэтому системность им очень важна, и самые большие требования предъявляются именно к этому показателю. К тому же в ЕС ощущается дефицит ягодной продукции, который покрывается за счет импорта. Что подтверждают и цифры. В среднем прирост экспорта ягод в страны


МАРКЕТИНГ Евросоюза ежегодно составляет от 10 до 15%, причем растет спрос и на их ассортимент. Поэтому дополнительным направлением продаж украинских плодов могут быть оптовые рынки, локальные сети и мелкие супермаркеты. Для них нужно делать красивую презентацию, потому что там «покупают глазами», – говорит М. Кулик. Он также отметил, что без качественной упаковки и обеспечения холодной логистической цепочки об экспорте ягод можно забыть. Ведь путь скоропортящегося товара на свежий рынок долг и тернист, и без запаса срока годности не обойтись. – В Западной Европе второй сорт не принимают. Товар должен соответствовать классу №1, по-нашему – сорт высший. Ягода очень чувствительна к перепадам температуры даже в несколько градусов. Были случаи, когда в течение нескольких часов температура хранения не соответствовала норме, а убыток составил до 40%. Большинству ягод необходим режим от +1 °C до + 5 °C, в зависимости от сорта и дальности перевозки, – подчеркнул эксперт. По словам Максима Кулика, для успешного экспорта плодов большинства косточковых культур требуется гидроохлаждение. При его отсутствии из-за значительных температурных перепадов товар едва ли удастся доставить дальше западных границ Польши. Если же производитель обладает дорогостоящим гидроохлаждающим оборудованием, то европейские сети даже готовы давать ему свою тару. Фасуя под их бренд, можно заработать больше за счет добавленной стоимости. – Пока что в торговых точках на территории Евросоюза для упаковки ягод широко используется пластиковая тара – специальные пинетки вместительностью от 100гр до 1 кг. Хотя сами пинетки транспортируются в картонной упаковке, ведь торго-

вая политика ЕС направлена на внедрение экологически более чистых материалов, чем пластик, – говорит Максим Кулик. Как рассказал экспортер, чтобы успешно конкурировать на рынках ЕС, мало получить заказ и приступить к его выполнению. Нужно внимательно изучить данный рынок, требования к конечному продукту у тамошних клиентов. Так, в понимании потребителей европейских сетей ягода должна весить в пределах 25–35 граммов. Отклонения в размере в одной упаковке может быть не более 10%, при машинной сортировке ягод отклонение может составлять не более 5%. Эксперт назвал два главных вызова для украинской ягоды на рынках ЕС. Первый – это сортовой состав. Ведь очень важно вырастить не просто качественную, а именно ту ягоду, которая будет покупаться, то есть востребованный продукт. Как с этим определиться? Следует изучить статистику предпочтений покупателя в том или ином регионе назначения. А второй – это себестоимость ягоды, учитывая высокие материальные затраты на ручной труд. Рынки Германия и Великобритании Максим Кулик считает наиболее перспективными для украинской плодово-ягодной продукции, сертифицированной по органическому стандарту. По его словам, в прошлом году разница в цене ягод, выращен-

ных традиционным и органическим способом, составила около 40%. И на этих рынках есть еще места для новых участников, он еще не монополизирован, поэтому достаточно легко достижим. Всем, кто стремится продвинуть свой товар на эти рынки, Максим Кулик посоветовал строго соблюдать правила выращивания органической продукции. Он отметил, что требования к сертификации продукции зависят от страны назначения. При этом нигде не обойтись без сертификатов Global GAP и ХАССП, а также регистрации в таких международных онлайн-системах, как Sedex, где придется обнародовать показатели качества ягод – количество остаточных пестицидов в продукте, содержание тяжелых металлов и т.д. То есть, всему миру и каждому желающему конечному покупателю предоставить подробную информацию о товаре. Если продукт не соответствует каким-либо требованиям, которые предъявляются к нему в странах Евросоюза, онлайнсистема сразу же сигнализирует об этом, что, в свою очередь, дает возможность производителю вовремя устранить проблему. Как утверждает М.Кулик, все производители, с которыми сотрудничает «Vinaigrette», зарегистрированы хотя бы в одной из таких онлайн-систем. Таким образом, их продукция уже заблаговременно проходит определенную проверку. Тем более, что регистрация не

февраль 2019

79


МАРКЕТИНГ требует финансовых затрат. Более серьезной проверкой каждой партии товара на экспорт является ее сертификация в одной из независимых лабораторий. – Нужно быть готовым и к личному аудиту конечных покупателей, – говорит М. Кулик. – У нас были случаи, когда клиенты приезжали на поле и брали образцы урожая для исследования. Об особенностях авиаперевозок скоропортящихся грузов рассказал представитель компании Formag Forwarding Артем Мороз. – Одним из главных преимуществ авиатранспорта являються сроки доставки грузов. К примеру, ваш товар из Международного аэропорта «Борисполь» может быть доставлен практически в любую точку мира через 23 – 25 часов после его прибытия в терминал аэропорта, – говорит А. Мороз. – Еще один плюс этого вида транспорта – высокая надежность доставки. То есть, все авиакомпании стараются максимально четко следовать своему запланированному графику рейсов. Если вы в авиакомпании забронируете место на каком-либо рейсе, оно будет принадлежать именно вам, помешать этому могут лишь форс-мажорные обстоятельства – погода или военные действия. Поэтому украинские экспортеры плодоовощной продукции в последнее время все чаще начинают использовать авиаперевозки. В свою очередь Международный аэропорт «Борисполь» активно развивается. Там функционирует склад для охлажденных грузов с температурным режимом от +20С до + 80С и склад глубокой заморозки, где температура опускается до – 180С. В Украине работают и зарубежные авиакомпании, которые предлагают новые решения по транспортировке грузов. Прежде всего, это касается со80

февраль 2019

общения через крупные европейские узловые аэропорты. Хороший пример – новый аэропорт в Стамбуле. Это большой грузовой хаб турецких авиалиний, который позволяет связать аэропорт «Борисполь» с любой точкой мира, куда выполняют полеты турецкие авиалинии. По мнению Артема Мороза, авиатранспорт является самым безопасным видом и по количеству форсмажорных случаев, и с точки зрения доступа к грузу. Ведь груз находится под постоянным присмотром в терминале и в самолете. Эксперт рассказал о дополнительных преимуществах авиаперевозок. Как экспортеру сберечь товарный вид продукта, если, к примеру, места на охлажденном складе аэропорта для него не нашлось. – Если груз не поместили на охлажденном складе, можно выгрузить его из рефрижератора уже после оформления документов, непосредственно пред вылетом. И загрузить товар на борт после всех остальных грузов, как говорится, в последнюю очередь. Таким образом выгружать его в точке назначения будут одним из первых и как можно быстрее отправят на один из охлажденных складов, которыми оборудованы все международные аэропорты, – делится опытом А. Мороз. – Как обеспечивается узнаваемость скоропортящихся продуктов, когда они прибывают транзитом в аэропорт? Во-первых, это авианакладные, во-вторых – маркировка на упаковке с указанием температурного режима, при котором должен храниться груз. От того, какая используется упаковка, будет зависеть сохранность груза на протяжении всего пути. Лучшим вариантом сохранения температурного

режима во время полета является упаковка, она должна максимально сохранять необходимую температуру. При необходимости стоит использовать сухой лед, мокрый лед, специальные гели-хладогены, способные удерживать температуру внутри упаковки, термоизоляционные материалы, которыми можно защищать упаковку грузов снаружи – ведь в самолете нет возможности поддерживать фиксированный температурный режим, по крайней мере, если говорить об отправках из Украины. Ведь для поддержания такого режима требуются специальные авиационные контейнеры. В Украине ими не пользуются по двум причинам: первая – это космически высокая цена на такую услугу, что сделает украинский продукт неконкурентоспособным на экспортном рынке, вторая – в аэропорт «Борисполь» не летают самолеты, в которые этот контейнер способен поместиться. Артем Мороз отметил, что в грузовом самолете во время полета средняя температура колеблется от –2 до +8 °C. Но она может меняться в разных частях самолета, на разных этапах перелета. Эксперт рассказал, что обычно авиакомпании осведомлены, какие температурные пределы существуют в разных частях их самолетов и в зависимости от этого размещают грузы, нуждающиеся в температурном режиме. При этом высчитывается средняя температура при перелете, что при правильной упаковке сохранит товарный вид скоропортящегося продукта. В любом случае не стоит забывать о страховании грузов, ведь от неприятных неожиданностей не защищен даже авиационный транспорт.


"Овощи и фрукты", февраль 2019  

"Овощи и фрукты", февраль 2019

"Овощи и фрукты", февраль 2019  

"Овощи и фрукты", февраль 2019

Profile for mag_test
Advertisement