Ярина Цимбал
для нього тему — «конфлікт між комуністичною партією та українською літературою», тобто літературна політика 1920–1930-х років, стосунки митців і влади. Політичну площину, окреслену Луцьким, продовжила і доповнила книжка Мирослава Шкандрія про літературну дискусію 1925–1928 років8. Друга площина, у якій вивчалася історія ВАПЛІТЕ, — художня. Творча спадщина ваплітян не раз привертала увагу літературознавців, однак, на відміну від великої кількості розвідок про доробок окремих представників «академії», синтетичних праць про організацію загалом просто немає. Одинокий виняток — монографія Лідії Кавун, присвячена прозі ВАПЛІТЕ як специфічному феномену9. Зазвичай дослідники аналізують художні тексти ваплітян як самодостатні явища і не пов’язують їх з діяльністю цілої організації, а в найгіршому випадку ілюструють ними теоретичні тези Хвильового, Досвітнього чи інших учасників літературної дискусії. У вивченні історії ВАПЛІТЕ художня площина з політичною майже не перетинаються, тому історія ця постає двовимірною, як і належить будь-якій агіографії. Досі «священну» історію ВАПЛІТЕ досліджували на підставі одних і тих самих джерел, які охоплюють офіційні партійні постанови, видання самої організації та документи з архіву її останнього секретаря Аркадія Любченка. На матеріалах Любченка було видано згаданий уже «Ваплітянський збірник» Юрія Луцького та збірку «“Любий Аркадію”. Листування й архіварія літературного середовища України 1922–1945 рр.» (2001)10. І хоча канадський дослідник мав доступ до обмеженого кола документів, не знав про долю багатьох репресованих письменників, а його коментарі куці й недостатні, «Ваплітянський збірник» і сьогодні не втратив наукової вартості. На жаль, цього не можна сказати про книжку «“Любий Аркадію”»: підготовка текстів і якість коментарів у збірці виводять її за рамки науки на рівень літературознавчого курйозу. Для прикладу досить навести анекдотичне прочитання назви журналу «Нео-Ліф» як «Нео-Літр» (з дальшим розшифруванням «загадкового» слова як «Нео-Література»), приписування поетові Гео (Григорію Панасовичу) Коляді біографії книгознавця Григорія Івановича Коляди або ж фантастичну інтерпретацію родинних стосунків Юрія Яновського й Арка-
8
Див.: Shkandrij, Myroslav. Modernists, Marxists and the Nation. The Ukrainian Literary Discussion of the 1920s. — Edmonton: CIUS, 1992. — 265 р.; укр. пер.: Шкандрій, Мирослав. Модерністи, марксисти і нація. Українська літературна дискусія 1920-х років / Пер. з англ. Микола Климчук. — К.: Ніка-Центр, 2006. — 384 с. 9
Див.: Кавун, Лідія. «М’ятежні» романтики вітаїзму: Проза ВАПЛІТЕ. — Черкаси: Брама-Україна, 2006. — 328 с. 10
Див.: «Любий Аркадію». Листування й архіварія літературного середовища України 1922–1945 рр. / Упор. Леся Демська-Будзуляк. — Л.: Класика, 2001. — 280 с.
130