Kroschu info 03 04 2019

БЕРЕЗЕНЬ 2019 КВІТЕНЬ

KROSCHU LUTSK ПРИСТРАСТЬ, СИЛА, ПЕРЕМОГА!

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

1

З НАМИ КОЛЬОРОВО 2

БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ ● 2019

ЧИТАЙТЕ У НОМЕРІ 6-11

Топ-тема. Нові проекти: Що треба знати про відміну «штрафів»?

7-9

Нові проекти — цілі і плани.

Звичайно, що наші «внутрішні» працівники, які вирішать подати свою анкету і які відповідають кваліфікаційним вимогам, мають перевагу перед претендентами «ззовні» — адже вони знають наші процеси! Що потрібно, щоб взяти участь у конкурсі на вакансію «інженер відділу технічного»? ● Мати вищу освіту (бажано технічну) ● Володіти англійскою або німецькою на розмовному рівні (листування, спілкування в телефонному режимі) ● Мати елементарне розуміння креслення та навики роботи з ними; ● Знати програми MS Excel, MS PowerPoint на рівні впевненого користувача ● Вміти опрацьовувати нову інформацію, швидко навчатися ● Любити і вміти працювати в команді ● Бути уважним до деталей ● Не боятися бути ініціативним) Чому варто потрапити у технічний відділ КроШу? ● Можливість подальшого кар’єрного росту ● Супердружна, творча і крута команда! ● Всі інші переваги нашої компанії ви знаєте — і про соцпакет, і про харчування в їдальні, і про корпоративні заходи, і про все інше) Прочитали і з’явилася ціль? Go у підвідділ рекрутингу до Ольги Дарчик і вперед до цілі!

12-17

Віват, чемпіони! Наші футбольні зірки — найкращі!

18-19

Як вплинула на роботу та атмосферу відміна «штрафів»?

20-21

Kroschu idea management: ідеї, що приносять гроші

22-23

Рубрика Наші. Неймовірні. Художниця Інна Протас.

24-25

Працюй! Мандруй! Живи! Подорожі як стиль життя.

26-27

Обручка ...з проводки. (Не)вигадана історія кохання)

Знаєте друзів не з нашого заводу, які б ідеально підійшли на нашу вакансію? Швиденько розповідайте їм про неї і ведіть їх сюди)) Нам потрібні круті інженери!

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

3

Оцініть, будь ласка, за 5-бальною шкалою якість текстів у журналі?

5 - дуже подобаються 4 - подобаються 3 - може бути 2 - подобаються дуже рідко 1- жахливо Оцініть, будь ласка, дизайн і якість фотографій у журналі 5 - супер!

4 - непогано 3 - деякі номери подобаються, деякі ні 2 - дуже рідко подобаються окремі номери 1 - не подобається ніколи нічого Які теми ви читаєте з найбільшим задоволенням? Історії про людей Фотозвіти з подій Інтерв’ю з керівниками відділів Корпоративні новини

(про нові проекти, інновації, благодійність, досягнення)

Яких тем ви б хотіли бачити більше? Більше історій про працівників Більше прямої мови керівників, розповідей про плани, досягнення тощо Більше фотографій, цікавих фотопроектів Більше розважальних тем (гумору, порад)

Більше мотивучих тем

(історій успіху брендів, історій відомих корпорацій, порад коучів)

Ваш варіант

....................................................................................... ....................................................................................... .......................................................................................

Кого б ви хотіли бачити героями наступних публікацій? (напишіть, будь ласка, одне чи декілька прізвищ і посад чи персональних номерів) ....................................................................................... ....................................................................................... ....................................................................................... .......................................................................................

Ваше побажання: ....................................................................................... ....................................................................................... .......................................................................................

4

БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ ● 2019

ОГО! РІЧНИЦЯ! Цей номер «ювілейний»! Спочатку була газета «Світ КроШу», потім ми переформатувалися у «глянець», стали «солідніші», але дуже старалися зберегти простоту і тепло у наших розповідях про вас, наші кохані крошівці-читачі! Нас дуже тішить, коли нам кажуть — «А напишіть в журналі…» Ми радіємо, коли нам дякують «Ой, ви так гарно написали..» Ми дуже любимо вас в моменти, коли ви кажете «Ой, нініні, не про мене, ні, не треба, он напишіть про….») Любимо - бо ви такі класні у своїй скромності) Ми вдячні, коли ви приходите і кажете нам «А у вас там трохи не так!»і розказуєте нам, як зробити «так»)) Це класно - це показує, що ви небайдужі) Нам приємно дивитися, як ви читаєте журнал у їдальні! Ми обожнюємо вас фотографувати! Ми дуже розчулюємося, коли ви ділитеся своїми історіями і потім ще довго думаємо про них і про те, скільки багато поруч класних людей.

А МИ - ЦЕ ХТО?) Наша редакція — це PR-консультант і редактор журналу Тетяна Сомова — вона складає план кожного номеру, «шукає» теми і пише всі тексти і помічник PR-менеджера та наш «кореспондент», як називають його крошівці, Віктор Творовський. Вітя знаходить персонажів, розмовляє з ними, уважно записує, організовує фотосесії і переконує — ні-ні, саме про вас, не «того хлопця», а саме про вас варто написати)) Звісно, що творців журналу набагато більше) Це і соціальний працівник Наталія Шевельова, яка завжди безвідмовно знайде «саме ту» людину, поділиться темою, ідеєю, надішле класні фото з відпочинку). ЇЇ колеги — Анжела Молчан, Олександр Сіренко, Світлана Пушкарук, які вміють знайти нам героїв для фотопроектів згідно наших «найхимерніших» побажань)). Весь відділ роботи з персоналом, з колегами з якого ми обговорюємо кожну тему, кожну статтю. Керівники кожного відділу, які завжди оперативно реагують на наші прохання, діляться інформацією, дають компетентні поради, слушні зауваження, ідеї. Ми вдячні директорам заводу, які стимулюють журнал розвиватися, завжди підтримують креативні ідеї, охоче коментують актуальні теми та дають слушні поради.

СВОЇ ЗРОЗУМІЮТЬ!)

ЖАРТИ ПО-КРОШІВСЬКИ Діалог на початку зміни: — Ти Push Pull зробив?

— А його сьогодні немає на роботі) Біля вікна для видачі верцойгів: — Два 17 15, будь ласка.

— Тут вам не бар, а майстерня, 17 15 буде на вихідних. Настанова новачку на виробництві: — Ти бачиш, що проводка до автомобіля з лівим кермом? Чого ж ти її правою ізострічкою замотав???

— Упс… Зараз перемотаю. Коли лінія їде назад: — Чого стоїте? Розмотуйте всю проводку!)))

Майстри, тренери, працівники, спортсмени — всі, про кого ми пишемо. Ми дуже дякуємо всім, хто з нами робить Kroschu-info цікавим та яскравим! А ще нашого журналу не було б без праці дизайнера Інни Питель, яка тексти і фото перетворює у те, що ви тримаєте у руках)) І, звичайно, без фотографів, які вміють ловити ваші усмішки та настрій) Їх у нас декілька — саме у цьому номері ви бачите знімки Ірини Кабанової та Романа Невестенко-Домбровського) У нас з нагоди нашої річниці прохання: будь ласка, допоможіть нам стати кращими і заповність анкету на 4 стор. Заповнивши — відривайте її та кидайте у скриньку з надписом «Kroschu-info опитування», яка стоїть у їдальні. Ми уважно вивчимо та врахуємо кожне побажання. Дякуємо!!! Читайте нас і надалі!

Наш гумор — особливий) Друзі, напевне, у вас вистачає своїх кумедних історій, приколів, жартів, які СВОЇ зрозуміють?) Хочете ними поділитися? Приходьте у кабінет №1, де завжди є представник редакції або пишіть у скриньку «Повідомлення» нашої корпоративної сторінки в Facebook. Веселим настроєм варто ділитися)) Нехай всі знають, що у нас найпозитивніший колектив!

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

5

ТОП ТЕМА

НОВІ ПРОЕКТИ В ЦИФРАХ

6

БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ ● 2019

ТОП ТЕМА

НОВІ ПРОЕКТИ В ЦИФРАХ Цифри, плани, завдання та емоції — так, у кожній великій справі є місце для емоцій, адже саме вони нас надихають і рухають вперед — про все це читайте у матеріалі. Вікторія Пазичук, начальник виробництва - справжній лідер. Вона завжди передусім дякує команді і знає, як надихнути рухатися до цілей. Перш, ніж говорити про плани розвитку нових проектів, треба подякувати всім працівникам нашого підприємства за те, що ми маємо ці проекти! Без праці кожного з вас це було б неможливо. Ніхто і ніколи не дає нових проектів заводу, який працює погано. В першу чергу це праця людей на лініях, простих працівників — вони показали, що продукція виготовлена ними задовольняє вимоги найвибагливіших клієнтів. Ми заслужили довіру вимогливого клієнта! І я вірю в своїх людей — команда не підведе!

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

7

Для нашого підприємства ці проекти дадуть дуже багато робочих місць. Ми значно розширимося. Дуже круто і я особисто дуже пишаюся тим, що ми робитимемо величезний об’єм продукції для автомобілів BMW Mini. Я завжди говорю, що скільки б складових в автомобілі не було (двигун, шини) та без нашої кабельної мережі, автомобіль не поїде. Проводка дає автомобілю життя. Для наших працівників це теж своєрідний challenge, бо для замовника BMW Mini це дуже важливий етап, на який вони покладають великі сподівання. Ми для них поки що невідомі, вони не працювали з КроШу. У них завжди був один постачальник — Draexlmaier, який виготовляє всі проводки. В них своя якість, свої контактні персони, а ми — нові партнери. Тому нам потрібно показати свій рівень і дати зрозуміти, що він є досить високим. Забіжу трішки наперед і скажу, що з жовтня в нас стартує проект F56BEV, це Електро Mini Cooper. Для нас це дуже важливий і цікавий проект. Раніше автомобільна компанія проводила багато тестів, результати були незадовільні (недопрацьований концепт). Але цього року, восени, на ринку з’явиться перший гарненький електро-Mini, кабельна мережа до якого виготовлятиметься в Україні, на нашому заводі, і це чудово. Це перший наш проект. Крім цього, в нас є ще три великих проекти, в яких через певні події Draexlmaier не може бути постачальником кабельних мереж. Постачальником буде «Кромберг енд Шуберт Україна Луцьк».

ТОП ТЕМА

НОВІ ПРОЕКТИ: ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ Запуски будуть відбуватись протягом всього 2019. Вже в березні стартував перший проект F56 – це класичний Mini Cooper S. Наступний проект починатиме набирати потужності з червня, це F55 – 5-ти дверна модифікація того ж Mini Cooper S. Третій проект почне роботу з жовтня — F56BEV, це Електро Mini Cooper. І на кінець року, тобто в листопаді, ми стартуємо з F54 – це модель Mini Cooper Clubman. Всього на всі проекти планується близько 1700 працівників. А максимальна денна кількість проводок з усіх цих проектів становитиме 1000-1300.

8

БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ ● 2019

Серед них — проект Mini 3-Turer (F56). Спочатку на лініях в Оксфорді їхатиме і наша проводка, і від Draexlmaier. Буде порівнюватися якість за дуже суворими критеріями, тому наша продукція буде розглядатися, образно кажучи, під величезною лупою. Також ще є F54, це такий гарний Mini Сlubman. Та F55 – 5-ти дверна модифікація того ж Mini 3-Turer (F56). Це наші нові цікаві проекти і вже в наступному році ми повністю переймемо всі проекти і будемо для них єдиним постачальником кабельних мереж. А поки що працюватимемо разом із Draexlmaier. І поступово обсяги виробництва у нашого конкурента спадатимуть, а наші наростатимуть. Вже зараз замовник каже, що наші проводки кращі, це дуже приємно. Наталія Єпіхова, менеджер з впровадження та розвитку нових проектів (керівник з якості BMW проектів)

ПРО ТЕРМІНИ Коли новий автомобіль виходить на ринок, то життя проекту не може тривати вісім років, як це відбувається зазвичай. Автомобіль кілька років продаватиметься (в цьому випадку до 2023-го), тоді проводиться фейстюнінг, усуваються помилки, враховуються побажання покупців. Далі автомобіль оновлюється і проект продовжується, бо не може бути закінчення проекту електрокара, коли весь світ переходить на енергію електрики. Завершення теперішньої фази у проектах F54, F55, F56 планується на 2025 рік. І, відповідно, знову фейстюнінг, великий пакет змін і — поїхали далі!

ПРО НОВОВВЕДЕННЯ Платформа, на якій виготовляється продукція — є одна і та ж. Тобто продукт між собою схожий на відсотків сімдесят. Щодо нововведень, то поки що не можу нічого сказати. Скажу лише, що в центральному офісі створили Відділ інновацій. Там працюють над тим, щоб зробити виробництво більш зручним і рентабельним. Так як у нас в Луцьку масштаби виробництва великі, то, можливо, якісь нові технології, якісь інновації будуть тестуватися саме тут. Коли і що — наразі секрет.

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

9

Клієнт очікує від нас високої якості і потрібної кількості. Ми маємо без жодних затримок постачати якісний продукт. Ми спланували виробництво від малої кількості. Спочатку виготовляли тренувальні проводки, щоб працівники навчились робити це якісно і у відповідному темпі.

F56 — це перший проект у співпраці з Оксфордом, він найменший — трьохдверний Mini Cooper. Працівники лінії швидко увійшли в курс справи. Ми провели їм навчання. Також в нас є група наставників, які самі пройшли навчання і протягом двох тижнів навчали інших. Перші зміни приступили до роботи досить успішно. Ми вкладаємося в терміни, навіть трохи перевиконуємо план. Зараз повертаються працівники з Мексики, тому зробити запуск інших ліній буде простіше. адже це люди, які вже на заводі працюють давно і мають багато досвіду. Мені приємно, що люди, які раніше працювали зі мною на NCV 3 тепер переведені на нові проекти. Це і начальники змін, і майстри. Всі вони досвідчені працівники, тому я думаю, що проблем у нас не буде. Щодо клієнта, то він дуже вимогливий і прискіпливий. Нас це стимулює нас ставати кращими. Олександр Єпіхов, керівник проектів

10 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● ● 2019 2019

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 11

СПОРТ

ВІВАТ, ЧЕМПІОНИ! Вони в центрі уваги цього випуску цілком заслужено! Наша футбольна команда KROSCHU LUTSK — чемпіони області! Які вони? Чому грають у футбол, що знаходять в цьому? Ким захоплюються і про що мріють? Їх найяскравіші цитати про футбол — насправді набагато більше, ніж про футбол. Читайте уважно, а не лише дивіться фото)) Наші чемпіони не лише гарні, а й розумні) 12 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● ● 2019 2019

Руслан Дорош, тренер команди

Улюблений гравець: Де Хеа. Чому: подобається його супер-реакція.

Найголовніше — любити свою справу. Немає різниці — граєш ти у футбол чи складаєш проводку на заводі. І там, і там головне чути одне одного. Футбол цьому вчить, він вчить толерантності і дисципліні. Коли в команді люди різних характерів, різного віку, від 18 до 40, вони розуміють: щоб перемогти, треба бути, як сім’я. І так, ми — сім’я. Наші найбільші перемоги — попереду.

Андрій Клімішин, нападаючий

Улюблений гравець: Кріштіану Роналду. Чому: «Бо це — досконалий футболіст».

Футбол — це здорово. Це відпочинок і друзі. Зараз у нашій команді багато нових гравців, з’явився міцний кістяк. Плани на найближчий час — виграти корпоративну лігу Волині. Я вірю в нас!

Юрій Куран, нападаючий

Улюбленого гравця в мене не має, але подобається, як грав Рональдінью.

У футбол я граю з дитинства, ще у дворі з хлопцями збирались. Останнім часом ми стали краще грати, більше «зіграні», краще розуміємо один одного. У нас хороший тренер, чудова людина, завжди переживає за нас, піднімає бойовий дух команди.

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 13

Андрій Куран, захисник

Улюблений гравець: Марсело. Чому: «Бо ідеальний захисник»

Для мене футбол — більше, ніж гра. Тут я відключаюся від усього. Дуже вдячний нашому тренеру Руслану, це людина із “old school”, зі своїм кодексом, він нас надихає.

Олександр Левчук, нападаючий

Улюблений гравець: Кевін де Брюйне. Чому: подобається його бачення поля

Вперше футбол побачив по телевізору (це була італійська серія А, коли там починав вражати наш Андрій Шевченко). Часто переглядав матчі чемпіонату, мені ця гра сподобалася. Так і почав грати, у 5 класі. Радий, що Руслан запросив до команди, старатимусь робити все від мене залежне, аби приносити користь команді. Мені футбол дозволяє відволіктись від робочих буднів, отримати масу емоцій, та тримати себе у формі.

Олександр Кривина, захисний

Улюблений гравець: Серхіо Рамос. Чому: він є універсальним гравцем оборони.

Наша команди абсолютний чемпіон 3 ліги Волині в цьому році. Ми стараємося у кожному матчі віддаватися сповна, щоб був результат. Це привчає так робити і у житті. Команда існує завдяки нашому тренеру — Руслану, він багато старається.

14 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● 2019 2019 ●

Сергій Ціхоцький, голкіпер, капітан команди

Улюблений гравець: Пако Седано. Чому: «Бо дивлюся, отримую задоволення і вчуся».

У футбол граю з дитинства, з друзями на вулиці робили стадіон щоб займатися цим видом спорту, проводили змагання із набивання м’яча на нозі за морозиво. Взагалі, я мав успіхи в різних видах спорту. Перше місце з настільного тенісу у технікумі, де навчався, друге місце в Сумській області із метання списа, займався волейболом і легкою атлетикою. Наш тренер сам спортсмен і він знає, як зробити так, щоб ми боролися і перемагали. Дякую тобі Руслан! Перемога в чемпіонаті нам далась нелегко, адже були і травми, через які довгий час хлопці були відсутні на іграх. Але ми це зробили! Тепер ми змагаємося в чемпіонаті корпоративної ліги. Тут дуже сильні команди, але ж ми теж довели що не слабаки! Для мене футбол — це частина мого життя, без якого я не знаю навіть чим займався б. На полі забуваю про все, бо переді мною стоїть одна мета — довести що ми кращі! Я дякую за фінансову підтримку команди керівникам підприємства! Вірте в нас і підтримуйте! Ми не підведемо! Нові перемоги будуть!

Роман Павловей, нападаючий

Улюблений гравець: бразилець Роналдо, Чому: бо він закохав мене у футбол.

Перемога в чемпіонаті з футзалу - важлива подія для молодої команди. В матчах плейофф концентрація та віддача кожного гравця дала результат. Чемпіонат, що зараз триває виглядає складнішим, але кожен матч граємо на перемогу, бо планку вже піднято. Футбол дарує шалений спектр емоцій! Тренування — це весело проведений час з друзями, гра в чемпіонаті — запекла сутичка, де є і злість і розчарування і тріумфальна радість. I love this game.

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 15

Вікентій Голищев, нападаючий

Улюбленого футболіста немає. Але особливо пильно спостерігає за Андреа Пірло і поважає Андрія Шевченка.

Іноді мені здається, що у мене замість серця футбольний м’яч)) Найбільш пам’ятне моє досягнення в юнацькі роки — це бронза на міжнародному турнірі в Латвії, я тоді потрапив до юнацької збірної України з футболу. У команді я зовсім недавно, кілька місяців, але вже долучився до нашої спільної перемоги. Наш тренер — це людина з великим серцем. Я зроблю все можливе, щоб виправдати його довіру. Футбол для мене все. Це і хобі, і спорт, і нові знайомства, і безліч друзів.

Олег Бурець, захисний

Улюблений футболіст — Тьєррі Анрі. Чому: він технічний, швидкий, розумний, командний гравець.

Я виріс в той час, коли абсолютно всі грали в футбол і завдяки цьому маю багато друзів. Гра в заводській команді допомагає розслабитися, потім навіть працювати легше. Футбол — це стиль життя.

Михайло Горєлов другий голкіпер

Улюблений футболіст: Зінедін Зідан та Фаб’єн Бартес. Чому: бо в них можна багато навчитися.

У футбол я граю з дитинства. Особливо любив стояти на воротах, хоча коли виривався в поле — обов’язково забивав гол. Радий, що граю за футбольну команду заводу. Я не ходжу сюди суто «просто на роботу». Я тут живу яскравим життям, маю друзів. Після зміни йдемо на тренування, відпрацьовуємо різні «фінти». З футболом життя цікавіше.

16 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● 2019 2019 ●

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 17

АКТУАЛЬНО

ЖИТТЯ БЕЗ «ШТРАФІВ»: «ВСЕ ДОЗВОЛЕНО» ЧИ «МЕНІ ДОВІРЯЮТЬ - Я ВІДПОВІДАЮ»? «Штрафами» у нас «в народі» називали депреміювання за дисциплінарні порушення (нагадаємо, що з заробітної плати (окладу) кошти на підприємстві не знімалися ніколи — лише з премії). Але ж ми, уявляючи про свій бюджет, не ділимо «зарплата-премія» — ми думаємо про цілісну суму. Тому й повелося казати «штрафи». Перед Новим роком всі обговорювали новину: «штрафів» тепер не буде. Керівники заводу прийняли рішення: за порушення трудової дисципліни кошти зніматися не будуть.

ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ ЖИВЕМО ВЖЕ 4 МІСЯЦІ. ЯК РЕЗУЛЬТАТ? Чи позначилося це позитивно на атмосфері та процесах? Сприяло зростанню самодисципліни чи навпаки, призвело до вседозволеності? Наталія Шевельова, соціальний працівник, яка знає, чим живе виробництво і знає настрої людей, переконана — так!

Продуктивність точно не зменшилася, плани виконуються, а люди працюють спокійніше, немає напруги. Я була на навчанні нових працівників і помітила там «наших колишніх». Вони повернулися, дізнавшись про відміну «штрафів». А ще, знаєте, я ж часто спілкуюся з людьми під час наших поїздок, екскурсій і у неформальній атмосфері вони часто розповідають, що не так важлива заробітна плата, як відчуття, що тебе цінують, поважають. Тому я переконана, що відміна «штрафів» — це гарний мотиваційний крок. Щодо того, чи не буде зловживань і відчуття вседозволеності — у нас великий колектив і треба пояснювати суть кожного кроку кожній людині. Я на навчанні завжди говорю: «Друзі, ми йдемо у Європу, хочемо жити за цивілізованими правилами. Давайте бути дисциплінованими, відповідальними, дбати про якість роботи і дотримання розпорядку». Майстри також повинні говорити з людьми на лініях, пояснювати, що відміна «штрафів» — це не крок, щоб «когось втримати», а вияв довіри. Я впевнена, що це правильне і дуже позитивне рішення, яке дасть всьому колективу відчутні переваги.

ЧИ СКЛАВ НАШ КОЛЕКТИВ ЦЕЙ «ТЕСТ НА ЗРІЛІСТЬ»? Олександр Шаварський, фінансовий директор, анонсуючи рішення про відміну «штрафів» у грудні, наголошував — це свідчення «дорослості» колективу:

Марина Кущенко, керівник відділу з управління персоналом:

Мотивація працівника повинна бути позитивна. Ми обговорювали з керівниками відділів основні проблеми, які на їх думку, негативно впливають на продуктивність. Рішення про відміну депреміювань стало одним із результатів цих обговорень.

Пройшло вже достатньо часу, щоб зробити певні висновки. Судячи з того, що продуктивність праці не знизилася — рішення було правильним. Я дякую колективу за виправдану довіру, за самодисципліну, за усвідомлення відповідальності. Цього року, коли у нас стартує 4 нових проекти, це особливо важливо.

Звичайно, були певні ризики такого кроку і ми це усвідомлювали. Проте, як я і казав, є підстави вважати, що наш колектив достатньо зрілий. Тим більше, відміна так званих «штрафів» не означає відсутність відповідальності за порушення.

18 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

2019 ●● 2019

Нам довіряють вибагливі клієнти, тому ми також маємо будувати свою командну працю на довірі і позитивних цілях.

ЩО КАЖУТЬ ПРО ВІДМІНУ «ШТРАФІВ» ПРАЦІВНИКИ ВИРОБНИЦТВА? Іван Снітко начальник зміни

Користь від відміни «штрафів» безперечно є. Правда, є люди, як стали ставитися до роботи дещо менш сумлінно — мовляв, а що мені буде? Раніше могли оштрафувати, а зараз ні… Я з ними говорю, пояснюю, що керівництво ставиться до працівників з довірою і надіється на добросовісність. Бо через тих людей, хто відноситься до роботи не відповідально, страждають всі, навіть ті, хто завжди старається робити свою роботу найкраще. Але все ж таки більшість людей зрозуміли це нововведення правильно.

Валентина Гавриленко

провідний комплектувальник проводів Я завжди добросовісно виконую свою роботу, тому мене ще ні разу не депреміювали (сміється – ред.). Працювати стало легше морально. Відчуваючи довіру, хочеться старатися ще більше.

Віталій Гудько майстер

Відповідальним людям просто стало простіше і легше морально. Вони і так стараються, але сам факт того, що тебе не можуть депреміювати, ніби звільняє від певної напруги.

Наталія Давиденко майстер

Це нововведення згуртувало людей, вони стали більш дружніші і старанніші, стали більше допомагати один одному, з’явилося чіткіше бачення спільних цілей. Наслідки дуже помітні, позитивні і приємні.

Євген Мізера

комплектувальник проводів Працювати стало комфортніше і приємніше, відчув це на собі і бачу по настрою своїх колег. Нам довіряють — ми стараємося.

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 19

KROSCHU IDEA MANAGEMENT

ГРОШІ ЗА ІДЕЇ: ІСТОРІЇ ТИХ, ХТО ЦЕ ЗРОБИВ КІМ — ні не Бессінгер)) КІМ — це Kroschu idea management, проект корпорації «Кромберг енд Шуберт», який заохочує працівників продукувати ідеї щодо раціоналізації та вдосконалення виробничих процесів. Автори тих ідей, які після вивчення впроваджуються і працюють на підприємстві, отримують грошову винагороду. Розповідають ті, хто вже долучився до КІМ і чиї ідеї вже приносять користь підприємству.

ВОЛОДИМИР КОВАЛЕНКО, репаратур VK ПРО РЕАЛІЗОВАНЕ Роботу над оптимізацією свого робочого місця я почав ще років п’ять тому. В мене вже є певні напрацювання. Отримав премію від дирекції заводу — 1000 гривень. КОРОТКО ОПИШУ СВОЮ ВТІЛЕНУ ІДЕЮ. На моє робоче місце надходить велика кількість різноманітних завдань. У нас 800 найменувань контактів і їх потрібно дуже швидко знаходити. Я розробив каталог контактів, який знаходиться в мене на робочому місці. Зараз я працюю над веб-версію цього каталогу. Слід просто ввести найменування контакту, який вам потрібен і система видає інформацію, про те біля якої машини (на якому робочому місці) є ці контакти. Зручність також у тому, що ми не переплутаємо схожі контакти, навіть, якщо добре їх не знаємо, бо система разом з інформацією про місцезнаходження контакту видає його зображення. Мою роботу оцінювали спеціалісти і вияснили, що завдяки цьому нововведенню я економлю приблизно 2-3 години робочого часу протягом однієї зміни. Тобто, за чотири зміни я «економлю» ще одного працівника. Непогано, правда?

20 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● 2019

ТЕПЕР ЩОДО ПЛАНІВ Основною моєю ідеєю є оптимізація виробничих процесів на підприємстві. Для цього не потрібно «придумувати велосипед», є популярний підхід: «Бізнес-процес менеджмент», який має дієві інструменти. У цьому підході велика увага приділяється програмному забезпеченню, яке дозволяє зробити робочі процеси більш простішими та економічно вигідними. Але це програмне забезпечення є дороговартісним. До того ж, його важко пристосувати до конкретних вимог, налаштувати на виконання конкретних функцій. На це потрібен час і кваліфіковані програмісти. Я пропоную зробити цей процес набагато дешевшим, використовуючи вже готові програмні продукти, які є у вільному доступі. Все, що необхідно для роботи, я вже відібрав. Перша ціль — налаштувати інструментарій. Я розробив «Базу знань» (фото), де зібрана вся корисна інформація про виробничі процеси, які нас цікавлять. У нас на виробництві є проблема з обміном інформацією між працівниками. Користуватися мобільними заборонено, а мені, наприклад, дуже часто і терміново потрібно кого знайти. Територія заводу велика і фізичний пошук займає багато часу.

Я розробив спеціальний чат, у який можна додавати вибраних працівників. Підключившись до чату з комп’ютера чи мобільного, працівники можуть відправляти один одному повідомлення. Про отримання повідомлень може сповіщати смарт-браслет, також можна зробити прив’язку до мобільного телефону. У такий же спосіб, за допомогою чату, можна надсилати працівнику список завдань і нагадування, коли їх потрібно виконувати. Браслет же постійно на руці, не дасть забути. У нас на підприємстві багато машин. Потрібно робити так, щоб вони могли працювати в автономному режимі. Щоб не було обов’язковим до кожної прикріплювати працівника. Можна встановити систему, що зчитуватиме і контролюватиме, який обсяг роботи має виконати та чи інша машина за певний час. А коли стається якийсь збій — система повідомляє про це майстра. Також у нас багато працівників, які перевіряють якість контактів- перебирають і переглядають їх вручну. Є вже розроблена і мені доступна програма, яка може це робити. Я вже її навіть тестував, просто для себе, через цікавість. Ми можемо її навчити візуально розпізнавати правильні/неправильні контакти. Це складно, але можливо реалізувати.

ЧОМУ Я ЦИМ ЗАЙМАЮСЬ? Не від того, що мені нема що робити). Просто я інженер за професією і по духу. Хочу принести своїми знаннями і працею користь для підприємства. Це все забирає дуже багато сил і часу, але я наполегливий і чітко розумію свої цілі — тому крок за кроком йду до них.

ОЛЕГ ТКАЧУК, комплектувальник проводів Я хотів передусім поліпшити умови своєї праці. Мав дві незручності, які відразу знайшов як вирішити. Наприклад, за допомогою пластинки, яку вирізав із мідної автомобільної клеми типу 010535, набагато зручніше допихати заглушки у штекери типу 841492. На виробництві для цього є спеціальне пристосування, але з його допомогою за один раз можна вставити лише одну заглушку. Пластина, яку я виготовив, більша за площею і тому дає змогу прискорити виконання операції. А ще Олег, замість заводського устаткування для зняття ізоляції з проводів використовує штекер типу 084303. Він пластмасовий, тому, за словами працівника, не пошкоджує проводів.

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 21

НАШІ. НЕЙМОВІРНІ.

ЗГАДАЛА ПРО ЗАХОПЛЕННЯ ЗАВДЯКИ … РОБОТІ НА КРОШУ. ІСТОРІЯ ХУДОЖНИЦІ ІННИ ПРОТАС Два роки тому, після декретної відпустки, я трохи закинула живопис. Знову вийшла на роботу, на нову роботу — на наш завод. І якраз тут мені нагадали про моє найголовніше захоплення. Ми з колегами просто говорили про свої хобі і я обмовилася, що колись трохи писала. Показала фото своїх робіт. Вони подивились і кажуть «Колись?? Трохи??? Ну ну..» І подарували мені на День народження сертифікат на покупки у мистецькій крамниці. Гріх було його не використати) Так, після кількох років перерви, я знову взялася за живопис, завдяки крошівцям, своїм найкращим колегам.

22 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● ● 2019 2019

СПАДОК ВІДОМОГО ХУДОЖНИКА Коли мені було сім років, батьки переїхали в Луцьк з Криму. Тут вони придбали частину старого польського будинку в центрі міста. Виявилося, що раніше там жив відомий художник та іконописець Володимир Жупанюк. І я знайшла у тому будинку полотна, пензлі і велика коробка пастелі! Я цілі години проводила на горищі, пробувала щось писати. Мене це дуже захопило, а раніше я абсолютно не цікавилася малюванням. Батьки ніколи не були проти. Навпаки, мама активно цьому сприяла. Потім я почала займатися в художній школі, вчилася чотири роки і досягла хороших результатів.

«ПОТРІБНА СЕРЙОЗНА ПРОФЕСІЯ» У старших класах школи я почала задумуватися, що мені потрібна якась інша професія. От малювати я вмію і це добре, а ще мені треба роботу. І вступила на математичний факультет університету. Жодного разу про це не пошкодувала. Мені легко «йшла» математика. В мене розвивалося і логічне, і аналітичне мислення. В студентські роки я малювала все, що тільки можна було, оформляла всі кабінети. Потім почалося сімейне життя. Ми з чоловіком часто переїжджали з міста в місто, у зв’язку з його роботою, часу на малювання було небагато.

В ДЕКРЕТІ НЕ ПОДИВИЛАСЯ ЖОДНОГО СЕРІАЛУ У період вагітності я припинила займатися малюванням, оскільки випари від фарб шкідливі. А от декретна відпустка моєму захопленню сприяла. Я не подивилася жодного серіалу чи фільму за цей період, завжди малювала. Правда старалася робити це в окремому приміщенні, щоб не було шкоди для дітей. Пізніше знову відклала цю справу, поринула в роботу. Тепер же я «художник вихідного дня». Малюю тільки у вихідні. У будні після роботи за пензлик не беруся. Ідеї картин виникають спонтанно. Правда, якщо це буде велике полотно, а воно скоро буде, то тут потрібно все спланувати. Часом буває важко почати, є боязнь білого полотна. От воно біле, досконале і ти боїшся зіпсувати, думаєш з чого почати, яку лінію вивести першою. А потрібно просто вимазати полотно в якийсь земляний колір. І все, білого вже немає, вже немає чого боятися. Тут вже не зіпсуєш, лишається тільки щось додавати і робити полотно кращим.

Я ЗА КОЛЬОРОВЕ ЖИТТЯ! Чоловік і сини — мої найголовніші критики, я — мама двох хлопчиків, восьми і дванадцяти років. У картині завжди має бути щось незрозуміле, щоб кожен міг розгледіти щось своє. Такі картини завжди мають вищу цінність. Не люблю сірих тонів, тому і чорно-білих картин у мене немає. Я за те, щоб робити життя яскравим і кольоровим!

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 23

ПРАЦЮЙ, МАНДРУЙ, ЖИВИ

«ПРИЄМНО КАЗАТИ, ЩО МИ З УКРАЇНИ» Польща, Німеччина, Франція, Голландія, Бельгія, Македонія, Греція, Туніс — країни, в яких за кілька років роботи на «Кромберг енд Шуберт» побували Віктор Шарбінов та Василь Федак. Це вже не робочі відрядження, це — стиль життя. «Життя мрії», як відверто сказали хлопці. Їхні враження про подорожі могли б бути книгою) А їхні фото і щасливі усмішки на них — замість тисячі слів. Вивчаємо «географію КроШу», слухаючи наших мандрівників. Це цікаіше, ніж у школі і правдивіше, ніж у телешоу)

24 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● ● 2019 2019

Василь Федак про Туніс Туніс — дуже цікава країна. Багато унікальних архітектурних пам’яток і дуже цікаві традиції — уявіть, весілля триває 7 днів! Це країна з невисоким рівнем життя, а робота на КроШу дає місцевим жителям досить хороший заробіток, тому вони її цінують. У нас склались чудові стосунки з тамтешніми працівниками. Це дуже позитивні та емоційні люди. У вихідні вони організовували для нас екскурсії і показали мало не всю країну.

Віктор Шарбінов про Македонію Македонці дуже відкриті і привітні. Буває, йдеш по заводу і чуєш «Віктор!», а до тебе вже біжать, обіймають, цікавляться, як справи і чому так довго не приїжджав. Їхня мова подібна до нашої, тому, якщо вони говорять повільно — можна зрозуміти. Але здебільшого під час відряджень ми спілкуємося англійською. Вчили в університеті, а вдосконалювали вже під час роботи на Кромберзі.

Протягом двох років хлопці їздили в Голландію, на підприємство, де проводки, виготовлені в Україні, вмонтовують в автомобілі BMW. Віктор та Василь контролювали процес і усували неполадки в разі їх виникнення. Говорять, що найцікавіше спостерігати за тим, як автомобіль тестують. А коли машина з’їжджала з конвеєра — відчували гордість. «Скрізь, де ми були, українців поважають. За кордоном знають, що ми дуже працьовиті і совісні. Якщо беремося за якусь справу, то обов’язково доводимо її до кінця. Якість наших проводок дуже висока, тому нам завжди приємно казати: «Ми з України, з Луцька». Далі буде) 2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 25

(НЕ)ВИГАДАНА ІСТОРІЯ

ОБРУЧКА ...З ПРОВОДКИ

Про такі дні кажуть «на автопілоті». Руки роботу роблять, бо звикли, а голова не працює. Втома від думок, від запитань, від самого себе.

2 тижні суцільного «Що робити?» і «Як правильно» виснажили і просто вже натерли мозоль на думках. Хоч бери і монетку кидай. Але це ж несерйозно, такі рішення треба прийняти виважено, по-дорослому. Їхати чи лишитися? Тут мати, яка зітхає «Я все зрозумію, синку, звичайно, роби, як тобі добре» і відвертається, щоб не бачив, як починає плакати. Там однокласники, які розказують кожен день «Що тут сидіти?? Їдь давай, світу побачиш, заробиш, стабільність на старості будеш шукати». Тут вона. Та, що ще кілька тижнів тому здавалася найріднішою, а сьогодні кожне «Привіт», ніби постріл. Там її забути буде легше — і це головна причина, чому вирішив їхати. Сам собі боявся в цьому признаватися. Але боліло, дуже боліло. Саша і Саша — його мама сміялася, що як одружаться, то будуть відгукуватися обоє. В одному класі, за однією партою майже всі 11 років, в одному дворі, весь час разом. Друзі, більше, ніж друзі, наречені — все якось було без зайвих запитань. Здавалося, що це природньо, як те, що за весною йде літо, а після ночі настає день. А потім випадкове повідомлення від неї «Він на роботу в ніч, я вільна». Вона навіть не особливо «відбивалася» від запитань. Так, переплутала. Писала іншому, відправила тобі. Давно збиралася тобі розказати. Його люблю, а ти хороший друг, до тебе просто звикла, давай друзями і лишимося. Просто сказав «Давай» і пішов. Гордий. І вітатися щоранку у дворі мусить. Не покаже, що боляче, просто поїде. Не говорив про це ні з друзями, ні з матір’ю — а толку? Вихід бачив в одному: поїхати. Раніше б ні за що не думав би про таке: тут було все — і робота, 26 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● ● 2019 2019

і перспективи, і плани про родину. А тепер було лише бажання поїхати. Все, вирішив: їхати треба. Після обіду понесе заяву — чого тягнути. Прийнявши рішення аж відчув полегшення, відчув, що таки голодний, став у чергу до каси, щоб заплатити за обід і вперше за багато днів зміг дивитися навколо. Не рудий, а якийсь дивно-пшеничний — колір волосся здався знайомим, як, буває, здаються знайомими запахи: не пам’ятаєш, де його чув, але він нагадує про щось рідне.

••• Дівчина з цим кольором волосся стояла в черзі попереду кількох людей і її обличчя він не бачив. Але колір відразу нагадав літо в селі у бабусі. Там теж була одна з таким кольором, після того він таких більше не бачив. Вони познайомилися на річці. Він рибалив, а вона просто сиділа. Перша йому усміхнулася. «Малявка» подумав він тоді, бо сам був вже «дорослий», цілих 15, а їй десь може 12. «Виросте — гарна буде» — пам’ятає свою думку, коли побачив її волосся, довге, в дрібних кучеряхах, руде. «Що, руденька?» — пожартував тоді. «Я не руда, я пшенично-русява», — мала вдала, що образилася, але продовжувала йому усміхатися. «Пшенично-русява» приходила кожен день на річку і просто сиділа. Він питав, що вона тут робить, казала, просто приходжу сюди посидіти, а що — не можна? Була незалежна, колюча, але завжди раділа, коли він приходив і чекала, щоб поговорити. «Як тебе звати?» спитав десь аж через тиждень. «Міра». «Любомира?» «Ні, просто Міра». Міра — то й Міра, яка різниця. Він просто звик, що на річці не сам, звик, що можна поговорити про все і ні про що, звик до її голосу і до її кольору волосся. Потім літо закінчилося і він поїхав, потім підріс і взагалі забув про ту дивну малу, потім померла бабуся і в село не стало до кого їздити. Лише іноді, коли він бачив дівчину з рудим волоссям, згадував «пшенично-русяву» і думав, що от а саме такого рудого після того, так і не бачив. І зараз відчув, як в грудях піднімається щось тепле і якесь солодко-болюче відчуття: от би зараз з кимось так поговорити просто, як тоді з тою малою на річці, просто про все на світі, не думаючи, що сказати і щоб хтось так само слухав, не питаючи, не осуджуючи, а просто дивлячись і розуміючи. Він ще не встигав договорити, а вона вже його розуміла. В дорослому житті так не буває, подумав він і пішов обідати. А пам’ять, дивна штука, видавала спогади, як кадри з кіно, те, що давно забув і що не мало ніякого значення. Як в кінці літа вона була сумна, бо скоро в школу, бо вона не любить холод і на річку вже приходити не зможе… Несміливо в нього спитала: а ти на друге літо приїдеш? Йому стало щось шкода «пшенично-русу» і пожартував: Приїду і ще й женюся на тобі!

Ну й дурний, — чогось образилася вона. Не віриш? Тримай обручку!), — хотів перевести все на сміх і скрутив їй обручку з проводів, які лежали в сумці для рибалки. Вона тоді образилася, але вдалося все в сміх перевести. А де ж ця, що тільки що в черзі стояла? Оглянувся — нема. Ай, треба їсти, перерва закінчується. То точно не вона, так не буває.

••• Але заяву після обіду чомусь не поніс. Подумав: встигну. Додому після зміни йшов якось вже з легшим серцем. Рішення прийнято, все обдумано. Їду. Мамі все поясню. Настрій точно був кращим. І чомусь з голови не йшов той «пшенично-русий» колір. А раптом то та мала? От був би прикол. Треба буде пошукати по заводу, подумав перед сном. Вранці оглядався по цеху — нема. Ну нема то й нема. В обід в їдальні теж не побачив. Треба йти занести заяву, чому тягнути. В коридорі перед кабінетом черга. І знову за кілька людей — пшенично-русий колір. «Вона не вона?». Впізнати важко. Питати не зручно, де там вона пам’ятає… Точно, якось треба спитати, звідки, чи з того села… Заяву знову не заніс. І додому йшов взагалі не думаючи про колишню. Замість неї в голові був образ «пшенично-русої». «Дурний якийсь», — думав сам про себе. Не знати, хто це, звідки, просто побачити колір волосся і думати цілими днями.

ЗРОСТАЙ З НАМИ

••• Вона підійшла сама) Так як і тоді спитала: «Чого дивишся?». І поки він запнувся, що відповісти, засміялася і протягнула йому... колечко з проводів. «Ні, то не те саме, то я тобі вже тут зробила, я тебе зразу впізнала, в тебе очі такі самі. Як життя?» І вони після роботи пішки йшли додому і говорили про все на світі. Вона, виявилося, теж живе вже в місті, і працює тут всього лише кілька тижнів, і все з нею ставало якось так легко і просто, і кожен день він збирався сказати їй, що він збирається нести заяву і їхати працювати за кордон. Але так і не сказав. Сказав інше: «Виходь за мене». Сам несподівно для себе, через кілька тижнів. Але страшно не було — він же її знає все життя) Вона засміялася: «А обручка буде справжня чи з проводів?» «Яка захочеш» На весіллі обручки були справжні, а дві з проводів — дитяча, яку жартома зробив він їй і та, яку вона «повернула» йому лежали в скриньці як реліквії. Про них вони склали історії своїм дітям...

2019 ● БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ 27

28 БЕРЕЗЕНЬ - КВІТЕНЬ

● 2019