чу есь в п ужий і чис д умок і по д в у ю б свободи. В о й р и у т к ь в, я кою кул , руки ши е равно роби т п с в я к л ньою висо и Я в ! в х и е, іба накос ся блискуч шкоринк с о у з л о и в н з , скільки хл и и к ч ч ую лю диної точе а, підтрим т о р о аві. Жарт д р т біле, без є іс а н н у ю к о ж н н ес рно ло Знева- жав д самою Д а . н ь т дрі. Як га о н іс д в я и р л б о ано крапать ою борідк зумів і ш д о у р р щоб не по т к ю а о в Т а е слово. ність мирш а. Одне, щ ід л г а р о е г не, влучн о н е й г в а з обража Борзенко, нижчеЛобусова Олександр р чинОлена ий, таки н в р а а м г е о н т і царя. Ца и г я іб од л ттю і що н кий носив а т у ити образ Н ж . а ною поста г в е я д н з о и — б д і, а асиве, ди зухвал , з шинку о ю л л було некр у е б н , е е ч д І а ям. й! Нен аж плака ом і рванн , д у у к ний, убоги р т б у и м с л и ім ую укр лю в темн в красив м у е б з о тичну стат у н д ь о с е и вс , дивляч весняна Піратом. І з а д і о н в и те ногами л а а л м я сто авшись в а… Довго в т с т рались ми а и г мені, схов б а З б . о у н м о із ь п ся ь я в н розпочала збираємос о е ки крилос іт щ л и е т м в а е, овиця рев’яну м онце зайд е с д о тому і кос у л к у и б л е е в н, вго. Вж і. І ось в хліб, каза з , о и в к а завжди до н ір г е о ж , все в цибулю — граблі, — , д а картоплю, і рушають л н и о р к п , й є и у з к а ь к у арс і щось про ені розлук рядно, кос я м с ь є т у и к т с я е л р у з ти х мати — зо и, дивлячи и т ворота, ма т а а м х е и н е л о м ати сь. К л де проводж лід і стоятиме з мо не оглядаю у б ів к о р с сяток ша тиме мені и т с не один де е і куля, ні р н х е о н г е в м о д а , л гу т е взя зи на доро ішаючи в п с ніх, щоб н о п іш н , а у г р о і іх з дор рях вечірн ї, розлука имусь я в о т а м в и и н р и и т в р ка вго тимуть на е колись у лихий. До а д й іш е п р с е о п п я і ь анн ю муть когос и т чінь. Прощ а д ого не зна и іч к н і с е В щ і. я ц р и ьк ря в моєму се жаль. Тіл ько з коса т е а д б у і б ь ід с д у , м ене мому, і ко наш увесь нами до м и із п В с . , р о е л з о о к в их на возі. На і таємнич и заліза, л к и о б іч ю р л , е в н и тра ізне, злаз у царство и, а чумак р м а о р к а п м и у ч іл мон ули вк і косарі го і прадід б з о р в бачив на о о д н о з П я . і ім , р и г т ідал притягає , які вони у, потім с и р м о а г с а о н к і й ми калюжами над спина ітили мен в а с , і и б е н н и п у с м і но велетенськ ібом, бат окому тем с л и х в , а у к , о ю л о о в бр м неретом як воїни з аз чую, д и р р а а з т с і , , ь и т м ка каю ім и, десь гу Пахне огір м а в а ю, а в син о р т н і м і м о ід т п о л вер ипить не бо
11
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Рівень стандарту