асл оя тоді сп е і є бути щ потребою. Т С . ю у о н т ь о л б о а нізм. Мова м г р а з ь т із ами знаходи потреба, ним у злагод к з я и н т я у л б м і и о р всіма сторон іл ед вніх л що в старода своє споріднен , о н в и . Найдобріша д к е о з Н . ’я а в г о у б о сл о й п и е ство і оральн неї не народж о д — се благодій словом officium, тобто м е л а є, а м зай чалося на світі: «В у посаду вона се в ш ь а з іл б й дійство озна и м ч и ж ч о , дор і нещасніша ой скарб, що ірах). Як ж т (С а » л ь и т б у іс г неспокійніша н а з ен д вго ою, коли их, дська — є до ю л ь бути нещасн т зьких і далек іс и д л а б р , і ів , ч и и н д и о д р Я для лю Борзенко, друзів і Лобусова сить шкоду? ображає Олена о — життяОлександр е н и ш р и п л г у в у сл ст о ь іл о добрих п коли вона сусп гано, коли немає завзят , и т а коли замість ж а р б о о де п Як не ння і стара ки? Як не бу а з чужоземців? ж ’я а в б о б є о а и ем т н а оли ано виконув ина і руші елюбність, к ч ц и а р р п п а в ти, коли пог ся о ь к т т и а ч Ба відки ж з’яв — всьому по а д о р и р ність і рух. П ь л ної праці? З ? и и д сх о р , и я р н п н а в П тку ння без і свого сина. ж — започа з я к візьмеш бажа н я н , а еї ж н а з Б . іє рад жання сплітає тво не до праці і г о а щ р є матір’ю ба , п а о в н а о р В сп і. ться ніше невол ює до прац и не доверши н к о іц д м , з казкою, силь и і н и а ш іл а д до ух усієї м ов ода наснажує р и р п й безпомилк невсипущий р , и е ч ч у о х ж о а к ій о в к т т о син я Кор ажаєш, щоб відно до його б о нець радості. п и ід л в о , к я н і: б н о а в ору з ажу т знаєш, що м е у під час виб н лодкою… Ск м о а й іб и Х т і. я н и н р ако сиш сп почесні, як з ать? Чи не сі еж в обов’язки, му л а а з , і ь н ст а о в н з аєт — сто хто бов’язки від м о е рідненостей н а ? Не дивись, ь , ів т к и з б у ’я г в о б — о них обо чесно викона аєтність, а на те, що з т м ь сь и т в и и д д о х е а л н а від е убогіше, маєтків жив звання часто р а д о л о в и л Ко з і зане. Коли ка хто видніше сті все ніщо… о ’я в ен и н р ід п р о сп о без внішнє те, щ о ми казали, щ З . ей ст о н ніш Шл види всіх зов загуби світу. е сливий. Він б а щ и т у б еш цілком мож едемськім ра ти поза ним их благословенн лодоносний складають п а нниковий мех и д о г ь т ю а д а скл емі частини іднену собі всі р р о к о сп к я , д са , ва чи, суспільст природу, взя ю о св и ч е б и се ивим, пізнат ака потреб сл Т а . щ ю и о т еб у р б т є о . Се і бл загальною п дить роботу треба, так і о п к я н я л м ри м не діло і стародавніх а людина ти іш р б о д й а Н . к ’язо і послуга. Не жена. Та й я ральний обов д о о м р а о н т е б н о т еї , н овом officium ймає, але до ощі серц
9
УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА