KOLEDZHANY (лютий 2024)

KOLEDZHANY

Друкований

ПРО НАС

«Коледжани» – газета педагогічного та студентського колективу Відокремленого

структурного підрозділу «Машинобудівний фаховий коледж Сумського державного університету».

Автор розміщеного на обкладинці фото

В'ячеславМіщенко

Редактор НаталіяПономаренко

Верстка й технічне

редагування

ОльгаЛаріонова

Актуальне інтерв’ю

звипускницеюколеджу

Закінчивши навчання за спеціальністю «Журналістика», Вікторія продовжила пошук себе.

Що Вас взагалі підштовхнуло вступити вМашколедж?

Янехотілаитив11клас.Якщозрівнювати наш коледж з іншими, то він виглядає престижнішим. Ще до вступу я писала до локальних газет, починала цікавитись журналістикою. Із 7 років ходила до станції натуралістів. Моя улюблена вчителька викладала бісероплетіння, хоча була заслуженою журналісткою. Вона наштовхнуламенепочатиписатистаттідо видань «Ярмарок», «Ваш шанс» та «Українськаправда».

Які яскраві моменти студентського життяВипам’ятаєтедосі?

Насамперед,унасбуладужедружнягрупа. Але іноді ми любили одне на одного покричати. Ми часто організовували різні святатазаходи.Ябезперебільшенняможу сказати, що ми булиактивістами коледжу. На третьому курсі Ірина Сергіївна Вірченкозапропонуваланампроитикурси верстки журналів у СумДУ. Мегацікаво було вивчати графічні редактори. Після занять я завантажувала опановані програми для власного користування з

думкою,щовонистанутьменівнагоді.Зчасом я почала верстати газети та книжки. Коли вже проживалавНью-Йорку,вирішилавступитидо університету. Дляцьогопотрібнобулозробити портфоліо в графічних редакторах, адже я зупинилася на спеціальності дизаинера. Побачивширозробкиінших,зрозуміла,щовмію вже це робити. Підготувавши портфоліо для навчання, я мала змогу працювати в інших компаніях на ціи посаді. Навіть люди, які працюють на високому рівні з такими редакторами, були в захваті від моїх робіт. Я завжди говорила: «В Україні мене всьому навчили».

Якіколеджнівикладачізапам’ятались?

Із викладачів мені дуже запам’яталась Валентина Володимирівна Лобова, яка дуже класнотадоступновикладалаінформатику.Яб хотіла, щоб у нашому коледжі для журналістів було більше таких занять. Маибутні медіиники повинні вміти працювати з комп’ютером та правильно працювати з інформацією в мережі інтернет. Саме цього нас навчила Валентина Володимирівна. Також не можу не згадати Ірину Сергіївну Вірченко. Вона була основним викладачем для журналістів, яка навчила мене вчитись. Де бя не працювала, я демонструвала вміння правильно аналізувати будь-яку інформацію.У насбулирізнопланові практичні завдання на парах. Дуже часто Ірина Сергіївна приносиластарірадянськігазетитазмушувала перекладати їх спочатку на нормальну росіиську,апотім–наукраїнськумову. Ядуже вдячна їи за досвід, якии ми мали вже під час навчання. Саме це зробило змене справжнього журналіста.

Чи є одногрупники, з якими Ви досі підтримуєтезв’язок?

Так, звісно. Маиже зі всією групою я до цього часу спілкуюсь. На жаль, це не щоденне спілкування. Але у Польщуяпоїхалавчитись зісвоїмиодногрупницями–КсенієютаОленою.

З Оленою ми винаимали житло, як тільки приїхали. До речі, вона була відмінницею. У Варшаві вступила до економічного університету, але спорт у ніи переміг. Зараз заимається танцями, відкрила свою студію у Варшаві. Ксенія теж залишилась у Польщі. ВалентинаБугаиовазісвоїмчоловіком залишилась в Сумах та відкрили невеликии свіибізнес.

Розкажітьсвоюісторіюуспіху.

З 4 років я живу без батьків. Мене виховуваламоятітка.Заивихкоштівнебуло взагалі. Я вступаю в коледж, тому що хотілось уже працювати за спеціальністю.

Мені був цікавии цеи досвід. Після закінчення коледжу, мала мрію вступити в СумДУ, але це дуже дорогии університет. Я розуміла, що не зможу вступити на бюджет.

На останньому курсі я познаиомилась з однієюдівчинкою,якаменіпідкинулаідею–поїхати навчатись у Польщу. У неї було польське коріння, і дівчинка мала змогу навчатись там безкоштовно. Я стала цим цікавитисьташукалазмогуяктудипоїхати.

Я не мала певного фінансування для цього. Міи дядько проспонсорував мені навчання. Цихкоштіввистачилонадварокинавчання.

Через те, що в мене не було батьків, я отримуваластипендіютавідкладалаїї.Заці гроші я зробила ремонт у квартирі (що залишилася віддядька) тапочала здаватиїї ворендуіншимлюдям.МизОленоюпочали разом збирати гроші та ходити на курси польської мови. Перед цим, я в Краків за обміном учила польську в дитячому садку з дітьми. Переїхавши у Польщу, почались тяжкі часи... ми почали шукати підробіток. Грошеиневистачалонавітьнаелементарне.

Ми познаиомились з одним фотографом, до якого влаштувалися підробляти. Заробіток був мізернии. Але я мала змогу користуватись иого фотостудією, бувати на різних заходах, де були відомі польські ЗМІ. У цеи працювала стажером на телебаченні. Вони взяли мене тільки через те, що я в Сумах мала вже великии досвід роботи в газетах та на радіо. Паралельно викладаю росіиську для поляків та польку –українцям. У кінцідругогороку навчання,у мене закінчились гроші. І тут я від сестри дізнаюся про програму, за якою можна працювати нянею в інших сім’ях в Америці. Поїздкавартувала200доларів.Кидаювсе.У кишені лишається50 доларів.Я порахувала: якщо попрацюю там рік , то мені вистачить на третіи рік навчання в Польщі. Я була в трьох сім’ях. Це дуже важка робота. Перша родина була комфортною, але в інших було дуже погане ставлення. Ця робота змушує тебе сидіти на одному місці та не бачити нікого іншого. Мені це набридло, тому я їду до подруги в Нью-Йорк. Подруга мені допомагає зробити студентську візу. У нашіи країні починається віина, тому

змінюю собі візу на політику, щоб була змога працювати. Спочатку в Америці я заробляла мізерні кошти, але з кожним кроком мої статки почали зростати. Зараз я вже маю свіи бізнес. Це був п’ятирічнии шлях. Я можу з впевненістю сказати, що в цьому мені наибільше допоміг Машколедж. Я навчилась учитись, знаходити підхід до людеитаборотисьдокінцязасвоїбажання. Це все було започатковано саме в коледжі. Після навчання в МФК СумДУ, мені було дуже легко опановувати матеріал у Польщі таАмериці.

Є людина, завдяки якій ви досягли вершин?

Мене завжди підтримувала моя тітка, яка замінила мені батьків. Вона мені дозволяла робити все, що я хочу. Я вважаю, що кожна людину, яка траплялась мені в житті, – це досвід.

Не жалкуєте, що маєте журналістську освіту та пропрацювали у цій сфері стількироків?

Сто відсотків, ні. Тому що будучи підлітком, дуже важко визначитись з професією, яка тобі подобається. А от бізнес та журналістика – це безпрограшні варіанти з різними сферами діяльності. Наприклад, журналістика допомагає вільно розмовляти з людьми та бути впевненою в собі.

Можливо, розкажете про якісь лайфхаки длямайбутніхжурналістів?

Поки ти вчишся в коледжі, не можна просто лежати на дивані. Усі можливості, які маєш, треба використати. Це все практика, яка допоможетобівмаибутньому.Длятого,щоб бути класним журналістом,потрібнобільше рокуробитиоднеитежнапостіиніиоснові. Розкажу ще свіи особистии секрет: якщо хочешщосьотримати–віддаи.Язавждитак робила и отримувала в сто разів більше, аніж віддала. Для того, щоб мати все, недостатньо просто мріяти. Якщо тобі и іншіи людині щось буде потрібно, то краще віддаи, а з часом тобі це ж прииде втричі більше. Так буде з усім у нашому житті. Треба завжди шукати можливості та вміти користуватисьними.

Розмову вела

Анастасія Демченко

Наталія Ілляшенко

ІСТОРИЧНИЙ КОНСУЛЬТАНТ

Машівки в науці

Наталія Ілляшенко випускниця 2002 року; доктор економічних наук,професор.

СвітланаКолосок випускниця 2003 року; кандидат економічних наук, доцент кафедри управлінняСумДУ.

ВалеріяМакущенко випускниця 2020 року; призер фінального етапу ІХ Всеукраїнської олімпіади з математики серед студентів закладів вищої освітиІ-ІІр.а.(2018р.,ІІІмісце).

ВарвараКозюля випускниця 2023 року; дипломантка ІІ ступеня (негуманітарнии профіль) ІV етапу ІІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (2023р.); стипендіатка Верховної Ради України на 2022/2023н.р.

Аліна Худенко випускниця 2019 року; переможниця низки мовно-літературних конкурсів (ІХ Всеукраїнської олімпіада з української мови серед студентів закладів вищої освіти, що здіиснюють підготовку молодших спеціалістів; обласного етапу Міжнародного мовно-літературногоконкурсуучнівськоїта студентської молоді ім. Т.Г. Шевченка та Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика, обласного конкурсу студентськоїтворчості"Студліт"таін).

Валерія Макущенко

Маргарита Гойко

Аріна Столбцова

МаргаритаГойко випускниця 2023 року; дипломантка ІІ ступеня (гуманітарнии профіль) ІV етапу XІІІ Міжнародногомовно-літературногоконкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка; призерка в номінації «Буктреилер до патріотичної книги» (ІІІ місце) Усеукраїнського фестивалю буктреилерів і промороликів; стипендіатка голови Сумської обласної державної адміністрації у 2021/2022 навчальному році; керівниця студентської команди міжнародного проєкту “Медіакапсули”; переможницяУсеукраїнськогоконкурсуесе з медіаграмотності, що проведении у рамках проєкту infocheck за підтримки Британської ради (ІІІ місце); дипломант у номінації “Проза” Усеукраїнського конкурсу “Міи Шевченко”; учасниця обласної конференції «Першии крок у науку», V всеукраїнської науково-практичної студентської онлаинконференції «Наукова спільнота студентів ХХІ століття»; дипломантка в номінації “Проза”Відкритогопатріотичногофестивалю -конкурсу «Народ-герои героїв появляє»; переможницяобласногоконкурсу"Студліт".

АрінаСтолбцова випускниця 2020 року; учасниця молодіжного обміну «ISLAND OF HOPE: YOUTHSAVEEARTH»; дипломантка(ІІІмісце) Усеукраїнського фестивалю буктреилерів та промороликів "BookFashion", учасниця Міжнародної конференції "MODERN SCIENTIFIC RESEARCH: ACHIEVEMENTS, INNOVATIONS AND DEVELOPMENT PROSPECTS" (Berlin, Germany); переможниця Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт «Особистість – суспільство –віина: суспільнополітичні, психологічні, соціокультурні аспекти»; учасниця наукових конференціи різних рівнів; переможниця низки мовно-літературних конкурсів (Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г. Шевченка та Міжнародного конкурсу знавців української мови ім. П. Яцика), обласного конкурсу студентської творчості "Студліт"; конкурсу творів "Публіцистика на захист природи" та ін.); учасниця міжнарожного проєкту "МЕДІА&ВЧЙТЕЛЬськиикампус".

ІСТОРИЧНИЙ

КОНСУЛЬТАНТ Українські жінки науковці

НінаВірченко (Математика)

Жінка була арештована 28 червня 1948

року та засуджена на 10 років таборів ГУЛАГу. За доносом її звинуватили у політичніи змові. Має понад 500 наукових і науково-методичних праць. Авторка 20 книг, виданих українською, росіиською, англіиською та японською мовами.

НаталіяПолонська-Василенко (Історія) Була однією з ініціаторів заснування Українського археологічного інституту в Києві та обрана вченим секретарем цієї інституції. Написала маиже 200 наукових праць, присвячених історії Запоріжжя та Південної України, які залишаються актуальнимиидосі.

НінаМороженко (Фізика)

Уперше показала, що концепцію однорідного протуберанця можна застосовувати лише для слабких об’єктів. Побудувала структурнонеодноріднумодельсонячногопротуберанця.Є авторкою56науковихпраць.

ВалентинаРадзимовська (Біологія)

Внесла великии вклад у вивчення туберкульозу и лікування иого в дітеи. За свою громадянську позицію та участь у Спілці визволення України у 1930-х роках була репресована радянською владою. Є авторкою60працьізбіохімії,патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії.

ЕллаЛібанова (Економіка) Стала першою членкинею президії Національної академії наук за 102 роки її роботи. Авторка понад 200 праць, опублікованих в українських та міжнародних наукових виданнях.Більше30 її наукових робіт були опубліковані в таких міжнародних виданнях, як: ООН, ЮНІСЕФ, МОП.

МИСТЕЦЬКИЙ ВЕРНІСАЖ

На перехресті світів: весна перемоги й цінностей

Прокидаися, почалась віина. Холодні підвали, постіині вибухи, червоногаряче зарево на холодному лютневому небі та гучнісирени,відякихзавмираєсерце–цете, що змінило життя кожного українця. Тепер ранок починається не з роздумів, якии аутфіт одягти сьогодні, а з прислуховування до проїжджаючих повз твіи ріднии дім танків, пролітаючих над дахом ворожих балістичнихракеттагелікоптерів.

Ранкова рутина змінилася міську метушню: кілометрові черги в банкомати, супермаркети, кіоски за останньою буханкою хліба та віиськкомат. Вольові громадяни брали до рук вогнепальну зброю таишлиназахистсвоїхмісттасіл,авпершу чергу–незалежностіисуверенітетуУкраїни. З настанням ночі країна окутується в чорне

та страшне вбрання. Комендантська година навіює ще більшу паніку. У вікнах будинків більшене горить світло,не чути радіснихта бадьорих голосів, а по телевізору більше не показують розважальних шоу та програм. Тількиновини,смерть,кровтасльози.Стало боляче дивитися на матерів. Ще день назад життєрадісні жінки, а сьогодні – похмурі та блідіобличчя.

У мою сім’ю віина приишла ще вночі 23 лютого,яквжепотімменірозповівтато.Міи дядько зателефонував иому зі словами: «У Харкові чути якісь постріли, будьте обережні!».Зранкуянедумалачиитименів школу, яку оцінку за контрольну з математики я отримаю та чим поснідаю сьогодні. Я була готова. Я точно знала, що раніше проїжджаюча повз міи будинок

На другии рік повномасштабки ніхто до цього часу не знає, чи прокинеться завтра. Чи почуємо ми сьогодні вибухи, чи ні. Чи повернеться наш батько, брат, дідусь чи друг з передової. Залишається тільки молитися та вірити, що в наиближче маибутнє сторінки календаря повернуться до мирного та сонячного 23 лютого 2022 року...

Ми–українці.Нашнарод–незламнии.Миз гордістю можемо прокричати на весь світ: «Я – українка! І я цим пишаюся!». Тих, хто ступив на священну землю буде покарано! За кожне місто, за кожне село, кожен знищении будинок, клаптик українського поля вони поплатяться. На небі все рахується.

Тож я впевнена, що сильнии та мужніи народкозаківікозачокповністювинищить кляту орду, а в результаті – переможе, як завждицеробив!

Борітесь – поборите!

Єлизавета Шиян

техніка їде на Схід не просто. Скоро моє життя обернеться на всі сто вісімдесят градусів.

У першу чергу я почала збирати всі документи, фотокартки з фотоальбомів, речі першої необхідності та їжу, яка не псується впродовж тривалого часу. Мої батьки не показували страху чи схвильованості. Ніхто не плакав та не панікував, апросто діяв.Удругіиполовині дня до нас приїхали брат зі своєю дружиною, яка на тои момент перебувала на дев’ятому місяці вагітності. Вони встигливиїхатизСумдоворожихколонта сериознихартобстрілів.Аленаистрашніше починалося вночі. Тиша, яка потрохи вбиває, а нічні сиренита сидіння в підвалі по п ’ ять-шість годин виснажували настільки, що здавалося приишов кінець, що чогось кращого вже ніколи не буде. У головулізлирізноманітнідумки:«Чомуми не цінували того, що мали? Чому ми переималися через якісь незначні проблеми? Чому ми не раділи звичаиному сонцютаблакитномунебу?».

Нашаадреса:40000,Сумськаобл.,м.Суми,проспектТарасаШевченка,17. Листуваннязчитачамитількинасторінкахгазети.Заточністьвикладенихфактіві рекламивідповідальністьнесутьавторитарекламодавці.Редакціянезавждиподіляєдумкуавторівпублікаціи.

Використаніфотоуномері взятіізpinterest.com

Тир.500прим.Безкоштовно.