36
Досвід розробок у зазначеній сфері досліджень. Серед досліджень вітчизняних і зарубіжних авторів, присвячених аналізу різних аспектів інформаційного насильства, можна виділити роботи таких авторів, як Г. С. Батигін, Ж. Бодрійяр, Р. А. Борецкий, М. М. Назаров, Г. Г. Почепцов. Концепція інформаційного суспільства є різновидом теорії постіндустріального суспільства, основу якого заклали Д. Белл, 3. Бжезинский, Э. Тоффлер. Наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, серед яких П. Дракер, С. Г. Івченков, М. Кастельс, Н. Лукман, А. Ю. Шеховцев, X. Шпиннер, створили методологічну основу досліджень інформаційного суспільства. Проблему інформації в цілому досліджували: А. В. Айламазян, Дж. Бенігер, X. Бренсон, Н. Вінер, А. И. Колмогоров, П. С. Поспелов, Е. В. Стась, А. И. Суханов [2]. Проте, незважаючи на велику кількість публікацій по найрізноманітніших напрямах даної проблеми, поки практично не зустрічаються роботи із спеціальною акцентуацією проблем насильства в його інформаційних формах, з розробкою типології інформаційного насильства і можливостей його превенції. Відмічені обставини значною мірою зумовили вибір теми дослідження. Мета статті. Метою статті є дослідження інформаційного насилля в сучасному суспільстві як феномену інформаційного простору, компоненту діяльності соціального суб'єкта різних рівнів, що функціонує в сучасній культурі соціальних комунікацій і трансформацій та визначення специфіки інформаційного насилля в громадянському суспільстві. Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасному світі зростає можливість маніпулювання суспільством в цілому і окремою людиною зокрема. Інформатизація суспільства відбувається в певному соціальному середовищі й відчуває залежність від цього середовища. Потужність інформаційних потоків не стримується ні моральними, ні культурними межами. Інформація починає нести в собі як творчу, так і руйнівну силу, але набагато більшою мірою, ніж це було раніше. На людей спрямовується могутній потік інформації, що впливає на
Функціонування держави, його соціальна, політична, економічна, індустріальна сфера знаходяться в прямій залежності від роботи інформаційних мереж, систем зв'язку і управління, програмного забезпечення, що становлять технічну базу інформаційного простору. Зазначимо, що сьогодні життєдіяльність суспільства ускладнюється вектором агресії і насильства. На тлі явищ кризи і нестабільності інформаційне насильство виявляється неминучим супроводом суспільного буття. суспільну свідомість і відчуття.
Інформаційне насильство в широкому значенні − це інформаційний вплив на людину, що призводить до втрати, деформації, обмеження, або неможливо сті здійснення таких людських якостей, які становлять особистість людини, тобто свідомість і самосвідомість, свобода вибору, індивідуальність, система цінностей, світогляд, система потреб, інтересів та установок. Найпоширенішими формами інформаційного насильства є: фізичне (наприклад, гучна музика, випромінювання); фізіологічне (негативний вплив від поєднання кольорів, 25-й кадр тощо); психологічне (страх, розлади, негативна інформація та ін.) [3].