MITDE-2013

Page 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ, НАУКИ, CІМ’Ї, МОЛОДІ ТА СПОРТУ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ НАФТИ І ГАЗУ КАФЕДРА КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ТА АВТОМАТИКИ

ІІ-ИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ СЕМІНАР “СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ” ЗБІРНИК МАТЕРІАЛІВ

25-26 ЧЕРВНЯ Івано-Франківськ-2013


Підготовлено та рекомендовано до друку організаційно-програмним комітетом ІІ-ого Всеукраїнського науково-практичного семінару «Сучасні інформаційні технології в дистанційній освіті» – СІТвДО-2013

Склад організаційно-програмного комітету Заміховський Леонід Михайлович – д.т.н., професор, завідувач кафедри комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики, дійсний член Української нафтогазової академії – голова організаційно-програмного комітету. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. Сав’юк Лариса Олександрівна – к.т.н, доцент кафедри комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики – співголова організаційно-програмного комітету. ІваноФранківський національний технічний університет нафти і газу.

Члени організаційно-програмного комітету Бабин Іван Іванович – професор Управління освітніми закладами та державної служби, представник Європейської робочої групи “Структурні реформи в Європейському просторі вищої освіти”. Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського. Бісікало Олег Володимирович – д.т.н., професор кафедри автоматики та інформаційновимірювальної техніки. Вінницький національний технічний університет. Войченко Олексій Петрович – науковий співробітник відділу Діалогових та навчальних систем Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем. Дерев’янко Сергій Мирославович – д.політ.н., директор департаменту освіти, науки, сім’ї, молоді та спорту. Івано-Франківська облдержадміністрація. Жук Михайло Васильович – к.філос.н., завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін і українознавства. Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. Кухаренко Володимир Миколайович – к.т.н., професор кафедри технічної кріофізики, керівник проблемної лабораторії дистанційного навчання. Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”. Никируй Любомир Іванович – к.ф.-м.н., доцент кафедри фізики і хімії твердого тіла, експерт регіонального контактного пункту офісу підтримки інтеграції України в європейський дослідницький простір. Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника. Николайчук Микола Ярославович – к.т.н., доцент кафедри комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики. Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу.

Відповідальний за випуск: д.т.н., професор Заміховський Л. М.

© ВНЗ Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, 2013


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

ЗМІСТ СЕКЦІЯ №1 Сучасні педагогічні теорії як основа інноваційного навчального процесу у Вищих навчальних закладах України Кухаренко В. М. Сучасне дистанційне навчання …………………………… Заміховський Л. М., Лисканич О. М. Дистанційне навчання як основна форма отримання вищої освіти інвалідами та людьми з особливими потребами ………….............................................................................................. Заміховський Л. М., Петрів С. Я. Дистанційне навчання та сучасні інформаційні технології у вищій освіті ……………………........................... Заміховська О. Л., Клапоущак О. І. Огляд існуючих моделей дистанційної освіти …………………………………………………………...... Дейнека Т. С. Проблеми когнітивного дисонансу в дистанційній освіті ….. Іванюк Н. І. Проблеми України на шляху до інформатизації освіти ……… Савельева И. В. ИКТ грамотность участников дистанционного курса …… Ігнатьєва О. Л. Фактори та умови ефективного здійснення естетичного виховання майбутніх спеціалістів сучасного села ……………………………

5

7 10 14 16 18 21 23

СЕКЦІЯ №2 Методи, алгоритми та інструментальні засоби розробки систем дистанційного навчання студентів технічних спеціальностей Сав’юк Л. О., Табаркевич Р. М. Мультимедійна підтримка дистанційного навчання студентів технічних спеціальностей ………………………………… Артеменко В. Б., Куліненко Р. О. Інструментальні засоби розроблення персональних навчальних середовищ у веб-центрі ЛКА …………………..... Бурак К. О., Дребот В. І. Розробка нового типу тестів, які виключають можливість списування та корупції …………………………………………… Федоришин Д. Д., Федак І. О., Коваль Я. М., Пятковська І. О. Інтегрування комп’ютерної технології “Геопошук” в систему дистанційного навчання ………………………………………………………... Левчук К. Г., Степаненко С. Г. Інструментальні засоби розробки дистанційного курсу в технічному університеті ……………………………………... Зікратий С. В., Соломуд Р. І. Web-орієнтована система контролю рейтингу студентів ……………………………………………………………... Николайчук М. Я., Назаренко І. В. Інструментальні засоби формування тестових сигналів для імітації режимів роботи систем управління ………… Кунцев С. В., Хомета О. А. Візуальний аналіз даних у зведених таблицях MS OFFICE EXCEL 2010 ………………………………………………………. Добров Є. Є. Особливості побудови електронного дистанційного курсу “Нейромережеві системи в управлінні” ……………………………………..... Гагарін О. О., Плюсніна В. С. Засоби адаптивного тестування у системах безперервного навчання ………………………………………………………... Євчук О. В. Деякі аспекти автоматизованого генерування тестових завдань 3

26 28 30

31 33 36 38 41 44 45


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

для систем дистанційної освіти ………………………………………. Штаєр Л. О., Кивало І. Д. Розроблення Web-орієнтованої системи розрахунку показників надійності за даними експлуатації як складової практикуму дистанційного курсу з дисципліни “основи теорії надійності і технічної діагностики систем” ………………………………………………… Трояновська Т. І. Застосування методу непрямого оцінювання в адаптивних СДН ………………………………………………………………... Незамай Б. С. Альтернативні можливості тестування рівня знань та професійної підготовки в середовищі ІНТЕРНЕТ …………………………… Матвієнко Р. М. Застосування інформаційних технологій для підвищення рівня знань змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів ……………... Белей А. Я., Скрип’юк Р. Б., Левицький І. Т., Щерб’юк А. Ю. Розробка апаратного Web-сервера збору та обробки даних для організації віддаленого доступу та управління об’єктами ……………………………...... Чайковський М. Ю., Кравчук І. А. Проектування системи онлайнтестування студентів …………………………………………………………… Равнушкіна К. О. Репрезентативні навчальні матеріали як засіб підвищення креативності мислення …………………………………………... Михайлів Н. Д., Матвієнко Р. М., Сав’юк Л. О. Розробка підсистеми атестаційного контролю змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів в структурі комп’ютерного тренажерного комплексу ……………………….. Рогач А. О. Стендове обладнання для дистанційних курсів технічного спрямування …………………………………………………………………… Масловський С. М. Модель процесу прийняття рішень по переведенню між рівнями складності завдань із використанням нейромережевих технологій ……………………………………………………………………….. Кириленко Г.О. Порівняльний аналіз методів автоматизації побудови онтологій…………………………………………………………………………. Назаров І. О. Автоматичне анотування на основі карти мовних образів…

48

50 52 54 56

59 61 63

65 67

70 73 76

СЕКЦІЯ №3 Досвід впровадження методів дистанційного навчання у підготовку спеціалістів гуманітарного спрямування Пікуляк М. В. Психолого-педагогічні аспекти індивідуалізації навчального процесу в адаптивних системах передачі знань ……………… 79 Левчук К. Г., Степаненко С. Г. Алгоритм впровадження дистанційного навчання в НТУУ “КПІ” ……………………………………………………….. 82 Тамбовська К. В. Інтелектуальна культура майбутнього вчителя: специфіка, функції, структура …………………………………………………. 85

СЕКЦІЯ №5 Шляхи реалізації рамкових проектів та транскордонного співробітництва в області освіти Храбатин Р. І., Бандура В. В., Храбатин О. В. Розвиток міжнародної співпраці між університетами шляхом укладання рамкових угод ………...... 91 4


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

СЕКЦІЯ №1 Сучасні педагогічні теорії, як основа інноваційного навчального процесу у вищих навчальних закладах України УДК 371.3 СУЧАСНЕ ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ В. М. Кухаренко Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” 61002, Харків, вул. Фрунзе, 21, kukharenkovn@gmail.com Розглянутий еволюційний розвиток сучасної дистанційної педагогіки на основі трьох основних методологічних підходів - когнітивистської теорії, соціальної конструктивістської теорії та коннективізму. На основі вітчизняного та закордонного досвіду запропановано впрвадження у систему дистанційного навчання трьохрівневої моделі її організації. Considered the evolutionary development of modern distance pedagogy based on three main methodological approaches ¬ theory of kogniktivizm, social constructionism theory and connectionism. Based on domestic and foreign experiences Implementation of the proposed distance learning system three-level model of its organization. У світі відбуваються великі зміни, він стає більш глобальним, людям подобається працювати, вчитися, спілкуватися коли і де вони бажають, хмарні технології полегшують швидкий зріст онлайн відео та мультимедіа. Світ стає відкритим – це відкритий контент, дані, ресурси та прозорість і легкість доступу до даних та інформації, що заставляє нас переглядати навчання та освіту. Зростає неформальне навчання, змінюються бізнес-моделі екосистеми, місія бібліотек, робляться спроби зменшити витрати на освіту. Велику роль відіграють хмарні технології, до переваг яких можна віднести спрощеність управління програмним забезпеченням, яке контролюється і мінімізує розповсюдження вірусів. Вихідні дані і отримані файли можна зберігати, управляти централізовано на серверах брандмауерів та працювати на простих конфігураціях комп'ютерів. Для роботи у такому оточенні користувачу необхідно мати розвинене персональне навчальне середовище (ПНС), що допомагає сформувати персональну навчальну мережу (ПНМ). Якщо у викладача ПНС та ПНМ формується під впливом професійної діяльності, то у студентів їх треба формувати у ході навчального процесу. За останній період розвитку мережу спостерігається три покоління дистанційної педагогіки: до 2000 року використовувалась когнітивистська/біхевіористська теорія, у 2000-2008 роки – соціальна конструктивістська теорія і після 2008 року – коннективістська. Біхевіористська теорія – це слідкування за поведінкою учня та ефективна при вивчення фактів (“Що”). Когнітивна теорія враховує здібності, мислення і 5


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

використовується при вивченні процесів та правил (“Як”). Конструктивістська теорія базується на співвідношенні зі своїм досвідом (“Чому”). Коннективістська теорія – це процес створення мережі, що максимально наближається до життєдіяльності людини. Вузли – зовнішні сутності (люди, організації, бібліотеки, веб-сайти, книги, журнали, бази даних, або будь-яке інше джерело інформації), а сам акт навчання полягає у створенні зовнішньої мережі вузлів. Велику роль у сучасному навчанні грає андрагогіка – навчання дорослих, але значно зросла роль соціального навчання (теорія Бандури – спостереження, моделювання поведінки, відношення та емоційна реакція) та неформального навчання. Як результат розвитку хмарних технологій та педагогічних теорій у 2008 році з’явилися масові відкриті дистанційний курс, які отримали назву сМООС та хМООС. Перший тип курсу СМООС називають курсами без контенту, вони базуються на великих обсягах неструктурованої інформації, де спостерігається свобода діяльності студента без контрою з боку викладача, де студент формулює свою особисту мету. Учні можуть висловлювати свої ідеї та концепції через свій особистий досвід. Курси – це платформа для інновацій, сприяє творчості та генерує дещо хаосу. Ослаблення контролю знімає напругу та сприяє розвитку дискусії. сМООС можуть бути використані для навчання за новими напрямами, де ще неповність відбулася формалізація матеріалу, підвищення кваліфікації за новими напрямами, проведення організаційно-діяльністнної гри, для розв’язання проблем та створення спільноти практики. Другий тип курсу хМООС був започаткований у 2011 році професорам Стенфордського університету і побудований, в першу чергу, на біхевіористський теорії. Зараз іде бурхливий розвиток цього типу курсу провідними американськими університетами, але ідуть і дебати щодо майбутнього вищої освіти. На даному етапі для проектування дистанційного процесу використовується технологія проектування ADDIE, що складається з аналізу (Analyzing) потреб організації; проектування (Designing) системи для потреб організації; розвиток (Developing) системи з використанням аналізу вихідних даних; виконання (Implementing) процесів системи; оцінка (Evaluating) проекту створення та виконання. Але з’являються і нові підходи по проектування курсів. Все це вимагає перегляду методів формування інформаційного освітнього простору університету, який повинен бути доступним, забезпечувати комунікацію між учасниками навчального процесу, сприяти створенню інформаційного суспільства. Важливою частиною такого простору повинні бути відкриті освітні ресурси: навчальні курси, посібники, відео, тексти, програмне забезпечення та інші засоби, що надають доступ до інформації. 6


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

На базі ІОП будується система дистанційного навчання, яка опирається на нормативну базу Міністерства освіти і науки та університету та визначає стандарти дистанційного курсу, підготовку викладачів та студентів до дистанційного навчального процесу, навантаження викладачів. На базі педагогічних теорій може бути побудована трирівнева система дистанційного навчання, де на першому рівні іде засвоєння часто повторюваних завдань, відповіді яких наперед визначені (біхевіоризм), на другому рівні викладач взаємодіє зі студентом, скеровує його навчання (конструктивізм), а на третьому рівні навчальний процес проводять провідні вчені у конкретних галузях з використанням сучасних засобів комунікації (коннективізм). Важливу роль грає система підвищення кваліфікації викладачів та підготовки студентів до дистанційного навчання. УДК 376.2 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК ОСНОВНА ФОРМА ОТРИМАННЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІНВАЛІДАМИ ТА ЛЮДЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ПОРЕБАМИ Л. М. Заміховський, О. М. Лисканич Івано-Франківський національний-технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, leozam@ukr.net Наведені аргументи щодо доцільності та ефективності впровадження методів дистанційного навчання для осіб з особливими потребами та обмеженими фізичними можливостями. Розглянуті основні вимоги щодо струткури та функціональних можливостей дистанційних курсів даного призначення. These arguments about the feasibility and effectiveness of the methods of distance learning for persons with special needs and disabilities. The basic requirements of functionality and strutkury distance courses this purpose. Вступ. Однією з характеристик розвинутої держави є соціальне благополуччя тих категорій населення, які потребують особливої уваги та піклування. І однією з найбільш вразливих категорій населення залишаються люди з особливими потребами, інваліди. Плата за навчання, наявні обмеження в здоров’ї, життєві, сімейні та інші обставини для багатьох на сьогодні стають непереборними на шляху до отримання повноцінної, якісної освіти. Як свідчить статистика Міністерства охорони здоров'я, в Україні проживає понад 2,5 млн. інвалідів, 60 % з них становлять інваліди від загальних захворювань, 15 % – інваліди війни, 10 % – інваліди з дитинства та дітиінваліди до 16 років і 3 % – інваліди чорнобильці. 7


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Проте нині у них з'явилася ще одна надія і можливість змінити ситуацію на краще. Такий шанс їм дає запровадження дистанційного навчання, яке не безпідставно називають освітою сучасності [1]. Саме тому, на сьогодні є гостра потреба в більш широкому запровадженні дистанційного навчання як ще однієї перспективної і рівноправної форми одержання повноцінної освіти інвалідами. Основна форма отримання вищої освіти інвалідами та людьми з особливими потребами. Якщо вдуматися, що означає якісна освіта для людини з інвалідністю, то, мабуть, можна сказати і так – це той рятівний круг, який у спромозі відкрити їй шлях до потрібної професії, цікавої роботи, матеріального достатку і самоутвердження та самореалізації як особистості. Тому створення всіх умов для того, щоб якомога більше інвалідів могли отримати належну освіту – в вищому навчальному закладі і після нього – це першочергове завдання. Істотно допомогти в цьому має, не в останню чергу, саме дистанційна освіта. Дистанційна освіта – це нова, актуальна форма організації освіти, яка базується на поєднанні нових комп’ютерних та традиційних освітніх технологій. Така форма надає можливість застосування особисто-орієнтованих методик навчання щодо різних категорій інвалідів, оптимізує та робить освітній процес інвалідів економічно обґрунтованим. За допомогою Інтернету інваліди будуть приймати участь у розвитку суспільства на рівні зі здоровими людьми. Участь у праці в змозі забезпечити інвалідові рівне з його співвітчизниками становище у всіх сферах суспільного життя [1]. Якщо ж розглядати проблему запровадження дистанційної освіти в практичній площині, то перед нами постає взаємопов'язаний комплекс складних проблем і, найперше, в тому, що стосується його належного забезпечення: нормативно-правового і організаційного, науково-методичного, системотехнічного, матеріально-технічного, кадрового, стандартизації дистанційного навчання, моніторингу його якості тощо [2]. За допомогою інформаційних технологій дистанційна освіта суттєво може підвищити конкуренто-спроможність вітчизняного ринку освітніх послуг, полегшити повноцінне входження України у світовий інформаційний простір і збільшити доступ до дистанційного навчання різних соціальних груп та категорій населення, зокрема дітей-інвалідів. У людини з'являється можливість навчатися на роботі, вдома, в найближчому центрі дистанційного навчання. Істотним чинником є й те, що за якістю дистанційне навчання може наближатися до денної форми, а за ціною бути в кілька разів дешевшим. Така форма навчання більш прогресивна, ніж заочна, освітні технології якої вже давно застарілі, тож доцільно модернізувати її. І чи не найголовніше в соціальному плані – дистанційна освіта об'єктивно найдоступніша для тих, хто хоче вчитися, але з тих чи інших причин не може чи не бажає залишати місце свого проживання. А це прямо стосується дітей-інвалідів. Особливу зацікавленість у залученні хворих із наслідками ДЦП, глухих та німих людей. 8


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Під дистанційною освітою, дистанційним навчанням розуміємо метод, форму навчання, що веде до професійної підготовки, здобуття вищої освіти та поєднує використання друкованих матеріалів з іншими видами навчальних технологій і засобів масової інформації – такими, як телебачення, радіо, супутникові трансляції, відеокасети, аудіовізуальна допомога, комп'ютери тощо. Дистанційна освіта характеризується розвиненим інформаційно-технічним середовищем, яке дає змогу здійснювати навчання на будь-які відстані від освітньої організації, гнучкістю навчання, модульним принципом, новими формами контролю навчання, новими функціями викладачів та високою економічною ефективністю. Існують такі варіанти форм дистанційним навчанням: навчання-учіння, навчання-викладання, дистанційна освіта, теленавчання, навчання за допомогою мережі та телематична освіта [2]. Найближчими серед вищеназваних є терміни “дистанційна” та “телематична” освіта, але перший акцентує увагу на відстань, другий – на засоби навчання. Наступні характеристики дистанційно освіти є особливо важливими для студентів-інвалідів: навчання за місцем проживання, гнучкий графік навчального процесу, який може бути цілковито вільним, контакти з викладачем, що здійснюються за допомогою телекомунікацій, передача студентам теоретичних матеріалів у вигляді друкованих або електронних навчальних посібників, що дає змогу повністю відмовитись від приїзду до навчального закладу. Наступне завдання, яке ставить перед нами дистанційне навчання, стосується розроблення навчально-методичної бази. Для ефективної навчальної роботи студентів-дистанційників потрібні адекватні вимогам світових освітніх стандартів комплекси дидактичного забезпечення з усіх навчальних курсів з тієї чи іншої спеціальності, що вивчаються. Як відомо, дидактичне забезпечення виконує в системі дистанційної освіти такі функції: організаційну, навчальну, корективну, комунікативну, контролювання та прогнозування, вони через це мають вигляд трьох блоків: інформаційно-змістовного, контрольно-комунікативного та корекційноузагальнюючого. Інформаційно-змістовний блок включає в себе всю потрібну інформацію з даного навчального курсу, навчально-методичні посібники, методичні рекомендації викладачам і студентам з організації занять та роботи з комп'ютерними мережами. Цей блок забезпечує виконання організаційної та навчальної функцій. Контрольно-комунікативний блок складається з різних видів контролю та самоконтролю навчання, містить графік і види комунікацій студентів і викладачів. Цей блок не тільки виконує навчальну, комунікативну, організаційну та функцію контролювання, а й встановлює оптимальний зворотний зв'язок між учасниками дистанційного навчання. 9


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Корекційно-узагальнюючий блок містить підсумкові результати навчальної роботи студента, їх аналіз та діагностику навчально-пізнавальної діяльності. Це є своєрідна база даних на кожного студента. Блок забезпечує виконання організаційної, корективної, комунікативної та прогностичної функцій. Основними компонентами комплексів дидактичного забезпечення є блоки тестів для визначення вихідного рівня підготовки слухачів у даній області, структуровані навчальні і довідкові матеріали, блок тестів для контролю знань, блок психологічних тестів, блок педагогічного моніторингу результатів самостійної навчальної роботи студентів. Ці блоки вже тривалий період практикуються викладачами нашої філії. Для впровадження щойно перелічених складових дистанційного навчання ми використовуємо два комп'ютерні класи, комп'ютеризований лінгафонний кабінет, комп'ютеризований навчальний відділ Університету тощо, робота в яких підтримується об'єктно-орієнтованою програмною оболонкою. Висновки. Отже, одним із шляхів вирішення питань здобуття вищої освіти людьми з особливими потребами є використання дистанційного навчання. Система дистанційної освіти доповнює очні та заочні форми навчання, не виступаючи їх антагоністом. Вона якнайкраще інтегрується в ці системи, удосконалюючи та розвиваючи їх, сприяє посиленню інтеграції різноманітних освітніх структур та розвитку неперервної освіти громадян. Використані літературні джерела 1. Рокосовик Н. В. Дистанційне навчання у вищій освіті людей з особливими потребами // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами: 36. наукових праць. – К.: Університет «Україна», 2004. – 448 с. 2. Рибаков В. Дистанційне навчання дітей-інвалідів: потреба і можливості [Електронний ресурс] / В. Рибаков // Соціальне партнерство. – 2005. – №11(12). – Режим доступу: http://library.rehab.org.ua/ukrainian/psicho/ribakov. УДК 378 ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ ТА СУЧАСНІ ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ У ВИЩІЙ ОСВІТІ Л. М. Заміховський, С. Я. Петрів Івано-Франківський національний-технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, leozam@ukr.net Наведені переваги та особливості дистанційного навчання та освіти як плптформи для мобільності та персонального розвитку сучасної особистості у соціумі/ Розглянуті функціональні та структурні особливості сучасних дистанційних курсів у структурі систем дистанційного навчання. These advantages and features of distance learning and education as a platform for mobility and personal development of the individual in modern 10


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

society.Considered functional and structural features of modern distance learning courses in the structure of distance learning systems. Вступ. Під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, створеного на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси – інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами. До переваг дистанційного навчання відносять доступність інформації, зменшення соціальної дистанції. У ньому виділені такі принципи забезпечення якості: – заохочення контактів між учнями і вчителем; – розвиток співробітництва учнів; – використання активних засобів навчання; – швидкий зворотний зв’язок; – ефективне використання часу; – незалежність від місця знаходження як учня, так і вчителя; – висока мотивація; – врахування здібностей учнів та використання індивідуальних маршрутів навчання [1]. Передумови розвитку дистанційної освіти та сучасних інформаційних технологій. Основними передумовами є бурхливий розвиток інформаційних технологій, поступове і неперервне зниження вартості послуг на підключення та використання глобальної мережі Internet, її ресурсів і сервісів, суттєве поглиблення процесів упровадження інформаційних технологій в освітню практику та значне поширення засобів комп'ютерної техніки серед населення. Сьогодні існує безліч визначень цього поняття. Найчастіше дистанційне навчання визначають як навчання, де знання доставляються учневі. Насправді поняття «дистанційне навчання” більш широке й ґрунтується на трьох складових: відкрите навчання, комп'ютерне навчання, активне спілкування з викладачем і студентами з використанням сучасних телекомунікації. Дистанційне навчання – нова організація освітнього процесу, що ґрунтується на використанні як кращих традиційних методів навчання, так і нових інформаційних та телекомунікаційних технологій, а також на принципах самостійного навчання, і призначається для широких верств населення незалежно від матеріального забезпечення, місця проживання, стану здоров'я тощо.

11


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Дистанційне навчання дає змогу впроваджувати інтерактивні технології викладання матеріалу, здобувати повноцінну освіту, підвищувати кваліфікацію співробітників у територіально розподілених місцях. Дистанційне навчання дозволяє широко використовувати найкращі навчальні ресурси, поєднує високу економічну ефективність і гнучкість навчання, задовольняє навчальні потреби соціально незахищених груп населення, надає можливість навчання в різноманітних навчальних закладах у рамках одного навчального плану та розширює можливості традиційних форм навчання. Основними передумовами цього є високий рівень розвитку засобів телекомунікацій, необхідність розширення навчального простору для осіб, зайнятих у виробничій сфері, а також мінімізація сумарних витрат на навчальний процес. Практично в усіх країнах дистанційне навчання (ДН) будується на базі заочного зі зберіганням ряду основних елементів процесу навчання (контрольні завдання, сесія, іспити та ін.). Проте є ряд істотних особливостей, обумовлених застосуванням інформаційних технологій на основі цифрових телекомунікаційних систем, обчислювальної техніки із застосуванням мультимедіа. Сучасні інформаційні технології швидко змінюються. Це стосується як можливостей технологій, так і їхньої вартості. Звичайно, в дистанційному навчанні потрібно використовувати найкращі зразки технологій. Для їхнього вибору можна скористатися такими правилами. Наступна технологія: – завжди доступна; – завжди включена (або може бути запущена однією командою, або стартує автоматично за потребою); – завжди зв'язує; – стандартизована; – проста; – не потребує додаткових пристроїв (СD-RОМ та ін.); – персоніфікована; – модульна; – мінімізує помилки. Можна виділити шість характеристик засобів інформації, що використовуються у дистанційному навчанні: 1) символьна система (презентаційні атрибути) − тип символів, що використовуються в засобах інформації для спілкування: текст, анімація, звук і т. ін; 2) доступність. Сюди входять необхідні ресурси та вартість, вміння та навички, що необхідні для ефективного використання; 3) контроль. Як впливає засіб на студента, шляхи роботи із засобами інформації; 4) реактивність. Підтримка студентської активності засобами інформації (внутрішня активність); 12


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

5) інтерактивність. Дії студента для одержання зворотного зв'язку від засобу інформації; 6) адаптивність. Засіб інформації як забезпечення ситуацій індивідуальних потреб. Крім того, сучасні технології можуть класифікуватись як: презентаційні, доставки та взаємодії. Для визначення темпів розвитку сучасних інформаційних технологій використовується "закон Мура". За законом швидкість та спроможність збереження інформації подвоюються кожних 18-24 місяці, вартість, розміри та використана потужність зменшуються з такою самою швидкістю. Пропускна спроможність мереж збільшилась у 1000 разів за останнє десятиріччя, трафік мереж продовжує збільшуватися на 300-500% щорічно. Всі сподіваються, що ці тенденції не зміняться, оскільки вони мають значний економічний вплив: 1) нові інформаційні технології дозволяють власникам інформації розпочинати роботу з малими початковими інвестиціями, що дає можливість навчальним закладам збільшити аудиторію; 2) зменшується ціна за одиницю інформації; 3) мережі та телекомунікаційні системи потребують значних інвестицій, внаслідок чого будуть з'являтися нові мультинаціональні компанії. У дистанційному навчанні змінюється роль і вимоги до викладачів. Лекції складають лише невелику частку, процес навчання орієнтується на творчий пошук інформації, вміння самостійно набувати необхідних знань і застосувати їх до вирішення практичних завдань, використовуючи сучасні технології. Викладачі дистанційних курсів повинні мати універсальну підготовку, володіти сучасними педагогічними та інформаційними технологіями, бути психологічно готовими до роботи зі студентами в новому навчально-пізнавальному середовищі. Завдяки таким засобам дистанційного навчання, як дискусійні форуми, електронні обговорення засвоєного матеріалу, списки розсилання, створюється нове навчальне середовище, в якому студенти та учні почувають себе невід'ємною частиною колективу, що різко збільшує мотивацію до навчання. Перш за все треба відмітити основні принципи дистанційної освіти: – безперервність; – відкритість; – гнучкість; – паралельність; – ефективність; – гуманізація; – рівність можливостей; – самоорганізація навчальної діяльності тих, хто навчається; – випереджальний характер; – саморозвиток особистості. Ці принципи дозволяють побачити образ перспективної освіти. Завдяки використанню нових інформаційних технологій та мережі Інтернет вже усунені 13


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

державні кордони. Знання поступово мігрують з книжних полиць в бібліотеках та локальних комп’ютерів в навчальних аудиторіях до всесвітньої мережі, де вони стають загальнодоступними та можуть бути без перешкод отримані з будь-якої точки планети. Завдяки дистанційним освітнім технологіям поступово стираються границі конкретних навчальних закладів, сприяючи їх взаємній інтеграції, розширюючи можливості щодо надання освітніх послуг, забезпечуючи відкритість навчання. Інформаційні освітні середовища широко застосовують для підтримки навчального процесу у ВНЗ. Інформаційно-освітнє середовище ВНЗ – це одна зі сторін його діяльності, що включає організаційно-методичні засоби, сукупність технічних і програмних засобів зберігання, обробки, передачі інформації, що забезпечує оперативний доступ до інформації і здійснює освітні наукові комунікації. Основна мета такого середовища – сприяти формуванню мотивації людини до саморозвитку, самоосвіти шляхом надання необхідних інформаційних ресурсів і забезпечення відкритого та повноцінного доступу до інформації [4]. Висновки. Спираючись на практично невичерпні можливості сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій, можна зробити висновок, що дистанційна освіта відображає сучасні тенденції розвитку освіти як цілісної системи на якісно новому рівні, відкриває нові перспективи для широкого розповсюдження знань та виступає основою професійної та соціальної мобільності особистості як можливості отримання доступу до освіти протягом усього життя, якою можна скористатися у будь-який час. Використані літературні джерела 1. Науково-популярний журнал для творчої молоді та її наставників [Електронний ресурс] / – Режим доступу: http://scientistschool.org.ua/?p=821. 2. Чередніченко Г. А., Тригуб І. П. «Інформаційні технології дистанційного навчання: перспективи та проблеми» // Науковий вісник НУБіП України. – 2010р. Вп.155 (1). 3. Гуревич Р. С. Застосування мультимедійних засобів навчання та лобальних інформаційних мереж у наукових дослідженнях / Гуревич Р. С., Шестопалюк О. В., Шевченко Л. С. – Вінниця, 2004. 4. Овчинникова М. В. Інформаційно-освітне середовище як об’єкт вивчення у професійній підготовці вчителя математики [Електронний ресурс] / М. В. Овчинникова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2011. – №1(11). – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum.

УДК 378.16 ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ МОДЕЛЕЙ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ О. Л. Заміховська, О. І. Клапоущак Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, elena01@tvnet.if.ua 14


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Наведені існуючі моделі дистанційного навчання, які дозволяють здійснити персональний вибір викладачами майбутнього прототипу дистанційного курсу та системи дистанційного навчання.Такий широкий спектр послуг у сфері дистанційного навчання дозволить студентам обрати власну траекторію отримання навчальних послуг. These existing models of learning that can make the personal choice of future teachers a prototype distance learning course and distance learning system.This wide range of services in the field of distance learning will allow students to choose their own trajectory receive educational services. Вступ. У реаліях сучасного світу, при стрімкому розвитку інформаційних технологій, все більш привабливими стають нові можливості отримання освіти. Сучасні інформаційні технології відкривають нові перспективи для підвищення ефективності освітнього процесу. Змінюється сама парадигма освіти. Суть такої модернізації найбільше відображається в концепції дистанційної освіти або (ДО), яка, завдяки такому глобальному явищу як Інтернет, охоплює широкі верстви суспільства, вимагає розроблення нових моделей для розвитку освіти та стає найважливішим фактором його розвитку. Під дистанційним навчанням (ДН) розуміється індивідуалізований процес передання і засвоєння знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчання у спеціалізованому середовищі, створеного на основі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій. У процесі дистанційного навчання використовуються дистанційні курси – інформаційні продукти, які є достатніми для навчання за окремими навчальними дисциплінами. ДН засноване на сучасних інформаційних і комунікаційних технологіях навчання й підвищення кваліфікації. Для того, щоб забезпечити ефективну взаємодію, при дистанційному навчанні використовується цілий набір інструментів, включаючи інтерактивні комп'ютерні програми, Інтернет, електронну пошту, телефон, факс і звичайну пошту. Дистанційна освіта стає надзвичайно популярною формою навчання через свою зручність і гнучкість. Вона усуває основний бар'єр, що утримує багатьох професіоналів і ділових людей від продовження освіти, позбавляючи від необхідності відвідувати заняття за встановленим розкладом. До переваг дистанційного навчання відносять доступність інформації, зменшення соціальної дистанції. У ньому виділені такі принципи забезпечення якості: – заохочення контактів між учнями і вчителем; – розвиток співробітництва учнів; – використання активних засобів навчання; – швидкий зворотний зв’язок; – ефективне використання часу; 15


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

– незалежність від місця знаходження як учня, так і вчителя; – висока мотивація; – врахування здібностей учнів та використання індивідуальних маршрутів навчання. Огляд моделей дистанційної освіти. Діючі моделі дистанційного навчання відзначаються великою різноманітністю в залежності від цілого ряду факторів (типу освітнього закладу, ступеня освіти, змісту освіти, виду освіти, використовуваних засобів доставки навчальних матеріалів та телекомунікацій). На міжнародному та національному рівнях не існує загальних стандартів дистанційної освіти, і їх досить складно встановити. На сьогодні в Україні, як і в світі загалом діють різноманітні моделі дистанційного навчання, тому актуальним є детальний їх огляд. Доктор педагогічних наук, завідуюча лабораторією дистанційного навчання Інституту змісту і методів навчання Російської академії освіти Полат Є. С. запропонувала наступні моделі ДО для дистанційного навчання [1], які дозволяють найбільш повно реалізувати можливості Інтернет-технологій: – інтеграція очних і дистанційних форм навчання (профільні курси, використання ДО для поглиблення знань або ліквідації прогалин у знаннях); – мережеве навчання (створюється структурований інформаційно-освітній простір, у якому є всі навчальні курси, передбачені навчальним планом чи програмою, бібліотека таких курсів за класами, за розділами програми, а також лабораторні й практичні роботи); – мережеве навчання та кейс-технології (необхідність у виготовленні електронних мережевих підручників); – дистанційне навчання на основі інтерактивного телебачення (Two-way TV) або комп’ютерних відео конференцій (передбачає трансляцію занять за допомогою відеокамер і телевізійного устаткування на відстані). MOOC (Massive Open Online Course) – це модель надання освіти через інтернет кожному, хто хоче пройти курс без обмежень. Вона побудована в 2009 р. на навчальних відео, після яких потрібно відповісти на питання і вирішити невелике завдання для перевірки своїх знань. Після пройденого курсу студент може отримати сертифікат про закінчення курсу. Всі курси структуровані за часом і датам. Такі курси організовуються світовими навчальними закладами або їх об'єднаннями, науковцями або видатними діячами [2]. MOOC представлена такими ресурсами: – Coursera (технологічна компанія, що працює в області освіти, заснована професорами інформатики Ендрю Нг та Дафне Коллер з Стенфордського університету); – edX; – Udacity. Модель екстернату – це модель для навчання, яка орієнтоване на шкільні або вузівські (екзаменаційні) вимоги, призначається для учнів і студентів, які з 16


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

якихось причин не могли відвідувати стаціонарні лекційні, лабораторні та практичні заняття [3]. Модель університетського навчання – система навчання для студентів, які навчаються не стаціонарно, а на відстані, заочно або дистанційно, тобто на основі інформаційних технологій [3]. Модель співпраці декількох навчальних закладів, яка полягає у взаємодії декількох освітніх організацій (установ) у підготовці програм заочного/дистанційного навчання, що дозволяє зробити їх більш професійно якісними і менш дорогими [3]. Також для дистанційного навчання виділяють три загальних моделі викладання [4]: – модель, орієнтована на викладача; – модель, орієнтована на студента (особистісно-орієнтована); – модель, орієнтована на створення навчальних груп. Висновки. В Україні близько 30% навчальних закладів заявили про те, що вже мають або планують організувати навчання в режимі дистанційної освіти [5], тому огляд існуючих моделей дистанційного навчання з допомогою сучасних інформаційних технологій та систем дозволить як викладачу, так і студенту (слухачу) обрати ту модель отримання освіти, яка буде гнучкою і доступного для кожного з них зокрема. Використані літературні джерела 1. Дерба Т. О. Організація дистанційної освіти в загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.ime.edu-ua.net. 2. Новое веяние дистанционного обучения или что такое MOOC? [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://studymir.com. 3. Mодели дистанционного обучения [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://science.kharkov.ua. 4. Современные системы дистанционного обучения [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://cc.mpei.ru/documents/00000814.pdf. 5. Освітній портал: дистанційна освіта [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.osvita.org.ua/distance. УДК 316.277.5 ПРОБЛЕМИ КОГНІТИВНОГО ДИСОНАНСУ В ДИСТАНЦІЙНІЙ ОСВІТІ Т. С. Дейнека Східноєвропейський національний університет ім. Лесі Українки 43025, м. Луцьк, Проспект Волі, 13, deitekste@gmail.com

Приведений опис узагальненої моделі аперцепції змісту дистанційного курсу на основі порівняльно – психологічних досліджень та детельного феноменологічного аналізу артефактів його мікроструктури. Виходячи із 17


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

статистичного аналізу розподілу імовірностей реакції біопсихосоціальних суб’єктів доказане, що імовірність когнітивного дисонансу за умови факту повного або часткового засвоєння інформації є достатньо високою. The description of the generalized model apperception content-based distance course - comparative psychological studies and phenomenological analysis of artifacts detelnoho its microstructure. Based on the statistical analysis of the probability distribution of reaction biopsychosocial subjects proved that the probability of cognitive dissonance if the fact of total or partial assimilation of information is high enough. Сучасні тенденції розвитку дистанційної освіти в умовах все зростаючої інформатизації суспільства призводять до бурхливого зростання мультимедійного контенту, що підлягає обробці та інтеграції за допомогою сучасних програмно-апаратних засобів [1]. В зв’язку з цим важливою задачею є створення узагальненої моделі аперцепції змісту дистанційного курсу на основі, з одного боку, порівняльно-психологічних досліджень, та, з другого боку, детального феноменологічного аналізу амбівалентних артефактів макроструктури дистанційного курсу. В загальному вигляді модель ефективності процесу аперцепції в дистанційному навчанні можна подати у вигляді [2]: Y

A  w k * Pnk ,  k

(1)

де A – нормуючий коефіцієнт, що обчислюється на основі загальної ентропії дистанційного курсу,  – коефіцієнт, що характеризує потенціал когнітивної діяльності індивіда, w k – значення вагового коефіцієнту для k -го фактору впливу, P – фактор впливу. Таблиця 1 – Вплив характеристик дистанційного курсу на якість аперцепції Чинники

Рівень впливу

Оцінка вагового коефіцієнту

Ступінь ентропії текстової частини курсу

високий

0.625

Ступінь ентропії мультимедійної частини курсу

середній

0.375

Ступінь покриття тестами матеріалу курсу

середній

0.25

Відношення об’єму глосарію до загального об’єму курсу

низький

0.075

18


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

У табл. 1 наведено приклад множини факторів впливу та оцінки вагових коефіцієнтів, що були розраховані з використанням методу головних компонентів із згладжуванням по вибірці. З метою підвищення релевантності оцінки вагових коефіцієнтів необхідно враховувати також середнє співвідношення гносеологічної та онтологічної складової по вибірці суб’єктів дослідження. Якщо розглядати сукупність всіх результатів обробки сенсорної інформації, що надходить до суб’єкта сприйняття дистанційного курсу, як суперпозицію повних дводольних сильно зв’язних графів з непорожньою множиною вузлів, де кожному ребру поставлено у відповідність ваговий коефіцієнт з (1), то задача оптимізації структури курсу зводиться до задачі пошуку орієнтованого шляху максимальної довжини в даному графі. При цьому слід обов’язково враховувати той факт, що матриця інциденції може бути сильно розрідженою за рахунок помірної диз’юнкції [3] всіх вищевказаних факторів, в зв’язку з чим доцільним є використання відповідних пакетів програм [4]. Наявність факту когнітивного дисонансу буде визначатися ситуацією, коли час розв’язку відповідної системи рівнянь стає більшим, аніж час їх складання, або за умови розходження ітеративного процесу. Тому, щоб уникнути квазісоліпсичних реакцій з боку суб’єкта процесу дистанційного навчання, слід послідовно застосовувати процедуру регуляризації матриці інциденції, починаючи з перших етапів впровадження системи у навчальний процес. Підсумовуючи вище сказане, слід зауважити, що виходячи із статистичного аналізу розподілу імовірностей реакції біопсихосоціальних суб’єктів, імовірність когнітивного дисонансу за умови факту повного або часткового засвоєння вищевикладеної інформації є достатньо високою. Використані літературні джерела 1. Безостенко П. П. Концептуальні засади іманентизації макроструктурних доменів / П. П. Безостенко, І. Б. Вістюк. – К: Либідь, 2000. – 128 с. 2. Дейнека Т.С. Проблеми трансцендентальної аперцепції в дистанційній освіті / Т.С. Дейнека, С.П. Гарбуз, В.Д. Шліхтель // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології, № 1(2), 2010. – ХНТУ, 2010. – С. 47-53. 3. Леви-Строс К. Структурная антропология. – М.: Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 512 с. 4. T. A. Davis, Direct Methods for Sparse Linear Systems, SIAM, Philadelphia, September 2006. [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.cise.ufl.edu/research/sparse/CSparse. УДК 37.012 ПРОБЛЕМИ УКРАЇНИ НА ШЛЯХУ ДО ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ Н. І. Іванюк Івано-Франківський національний-технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, Ivanuk1@pochta.ru 19


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Проведений аналіз визначальних факторів, які негативно впливають на процес інформатизації української освіти. Вказані шляхи подолання вказаних проблем, причому уніфікація дистанційних курсів повинна позитивно впливати на прискорення темпів впровадження інноваційних методів дистанційного навчання у практику навчальних закладів України. The analysis of the determining factors that adversely affect the Ukrainian education informatization. These ways of overcoming these problems, and the unification of distance learning courses should have a positive impact on the acceleration of implementation of innovative вшіефтсу learning in educational institutions of Ukraine.

Вступ. Базисом глобального процесу інформатизації суспільства є інформатизація освіти, яка повинна випереджати інформатизацію інших напрямів суспільної діяльності, оскільки саме тут формуються соціальні, психологічні, загальнокультурні і професійні підвалини для інформатизації суспільства. Уміння самостійно набувати знання на сучасному етапі розвитку інформаційного суспільства перетворюється в життєву необхідність кожного[1]. Проблеми до інформатизації освіти. Поряд з певними успіхами, процес інформатизації освіти в Україні виявив цілий комплекс споріднених проблем, серед яких головною є відсутність єдиного підходу в обґрунтуванні і формуванні напрямів застосування інформаційно-комп’ютерних технологій для вдосконалення системотворчих елементів освітньої діяльності. Це виражається в наступному: – недостатній рівень врахування можливостей використання сучасних ІКТ при визначенні змісту освітніх програм і структури державних освітніх стандартів за напрямами і спеціальностями вищої і післядипломної освіти; – недостатня кількість, якість і слабка інтегрованість спеціалізованих і загальносистемних програмно-технічних засобів та інформаційних ресурсів для застосування в освітній діяльності; – недостатнє врахування можливостей використання сучасних ІКТ при створенні і відновленні навчально-методичного забезпечення освітньої діяльності; – недостатнє і несистемне використання сучасних ІКТ під час удосконалення освітніх програм; – нерозвиненість форм застосування ІКТ в управлінні освітою на місцевому і регіональному рівнях; – відсутність діючого механізму накопичення, узагальнення і поширення передового досвіду використання ІКТ в освітній діяльності ВНЗ та інших навчальних закладів; – відсутність цільового бюджетного фінансування створення інформаційних, освітніх і наукових ресурсів; 20


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

– невідповідність у багатьох випадках вимог державних освітніх стандартів до змісту вищої освіти сучасним проблемам використання ІКТ у майбутній професійній діяльності студентів; – недосконалість нормативно-правового забезпечення використання ІКТ в освіті, особливо дистанційних форм навчання; – недостатньо розвинена система контролю якості електронних засобів навчання й освітніх інформаційних технологій, у тому числі дистанційних, що може привести до зниження якості освіти; – відсутність ефективної системи перепідготовки і підвищення кваліфікації керівних кадрів і професорсько-викладацького складу щодо використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у вищій та середній школі. Загальний принцип інформаційного суспільства спрощено можна сформулювати так: дати нову додаткову можливість людям (перш за все – молодим) бути успішними в успішній країні, використовуючи передові інформаційні комп'ютерні технології. Реалізовувати це потрібно не через побудову жорстких структур і систем, а через надання нових гнучких можливостей для будь-якої людини шляхом використання дистанційного навчання. Інтерес до дистанційного навчання, що сьогодні зростає, був заснований на швидкому розвитку і розповсюдженні інформаційних і комунікаційних технологій, які розширюють діапазон доступних навчальних закладів, зменшують вартість навчання, дозволяють більш часто контактувати з учнями і викладачем під час навчального процесу, дають можливість брати участь в різних спільних проектах і т. д. При цьому використання всіх цих можливостей не залежить від місця знаходження учнів і викладачів. Розвиток і конвергенція комп'ютерних і комунікаційних технологій дозволила створити такі програмні засоби для організації процесу комунікації, які можна ефективно використовувати в процесі дистанційного навчання і тим самим стирати дистанційні межі між учасниками навчального процесу. В основі дистанційного навчання лежать три базові речі: інформаційнокомунікаційні технології, електронні інформаційні ресурси та організаційнометодичне забезпечення. При цьому за індикаторами світової практики, їх співвідношення на поточний момент сегментується наступним чином: половина – це електронні ресурси, близько третини – організаційно-методичне забезпечення, решта (20%) – технології. Що стосується інформаційних ресурсів для дистанційногоного навчання, то основу їх складають дистанційні курси, що використовуються для забезпечення навчального процесу як у дистанційній, так і в очній формі, а також у комбінації форм навчання. Безумовно, створених дистанційних курсів для організації в масштабах країни масового навчального процесу в дистанційному форматі, явно не достатньо. Ступінь уніфікації розроблених дистанційних курсів є вкрай низькою. 21


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Висновки. Згідно Концепції національної програми інформатизації [2], інформатизація освіти спрямовується на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них – розвиток особистості, індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості), розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів, скорочення терміну та підвищення якості навчання і тренування на всіх рівнях підготовки кадрів, інтеграція навчальної, дослідницької та виробничої діяльності, удосконалення управління освітою, кадрове забезпечення усіх напрямів інформатизації України шляхом спеціалізації та інтенсифікації підготовки відповідних фахівців. Підвищення рівня комп’ютерної компетентності викладачів навчальних закладів повинно відбутись паралельно із впровадженням стандартів комп’ютерної грамотності державних службовців, фахівців, студентів, школярів. Розроблення і впровадження електронних систем управління кожним вищим навчальним закладом має узгоджуватись із технологічними рішеннями загальної системи управління освітньою сферою. Будь-які дії із впровадження нового обладнання, відкриття доступу до нових програмних засобів і ресурсів мають супроводжуватись відповідним підвищенням кваліфікації викладацького і управлінського складу навчальних закладів. Для цього необхідно надати організаційне і фінансове забезпечення навчального процесу і сертифікації рівня володіння ІКТ. Впровадження технологій електронного навчання має підтримуватись на рівні держави не тільки фінансово, але й шляхом удосконалення нормативноправової бази щодо можливостей їх використання в різних формах навчання, в тому числі і в дистанційній формі. Збільшення кількості програмних засобів навчального призначення, забезпечення вільного доступу до них має супроводжуватись заходами безпеки щодо несанкціонованого доступу до цих засобів та забезпеченням захисту авторських прав і об’єктів інтелектуальної власності в цій сфері. Підвищення ефективності використання ІКТ в освіті має супроводжуватись моніторингом досягнень у цій сфері, який спиратиметься на міжнародні методики і індикатори, а також на позитивний практичний досвід інших країн, в тому числі країн СНД. Перспективність даного процесу обумовлюється тотальною інформатизацією суспільства, переходом його від виробничих форм життєдіяльності до наукомістких, які дозволяють працювати з надзвичайно великими обсягами інформації за відносно короткий час. 22


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Використані літературні джерела 1. Савченко О.Я. Методологічні підходи до визначення якості шкільної освіти // Матеріали методологічного семінару “Проблеми якості освіти: теоретичний і практичний аспекти”. – К., 2006. 2. Концепція національної програми інформатизації // Голос України. – 1998. – 7 квіт. – С.10. УДК 371.315.7 ИКТ ГРАМОТНОСТЬ УЧАСТНИКОВ ДИСТАНЦИОННОГО КУРСА И. В. Савельева Институт Информационных технологий и средств обучения НАПН Украины 04060, г. Киев, ул. Н. Берлинского, 9, iitta@iitta.gov.ua, i_v_s@ukr.net Розглянуті компетенції, якими повинен володіти викладач для того,щоб бути автором та редактором дистанційного курсу при впровадженні методів дистанційного навчання. Приведений поетапний алгоритм створення повноцінного дистанційного курсу. Considered competence, which should have a teacher to be a writer and editor in the implementation of distance learning course distance learning methods. Adjusted incremental algorithm for creating full distance course. Н. В.Никуличева выделяет 4 уровня подготовленности преподавателя ДО исходя из их видов деятельности [1]: 1) автор-редактор курса занимается разработкой курсов ДО, электронных учебников, консультирует педагогов, которые будут проводить дистанционные курсы со студентами; 2) преподаватель-тьютор организовывает взаимодействие удалённого преподавателя с группой студентов в форме ДО, находясь со студентами; 3) преподаватель-консультант ведёт занятия в региональном учебном центре, имея сертификат от базового учебного заведения. Консультирует обучающихся по программам, методикам и технологиям, заданным базовым учебным заведением, в рамках дисциплин и сроков, определяемых его сертификатом; 4) преподаватель ДО – это "виртуальный" преподаватель, работающий со студентами через сеть Интернет. Современный преподаватель ДО должен владеть (уметь использовать) различными моделями ДО, педагогическими технологиями ДО и средствами ИКТ в условиях ДО, а также знать психологические азы организации процесса ДО и работы с удалённым студентом. Рассмотрим функции автора-редактора. Основной функцией данного преподавателя является создание материалов дистанционного курса. При дистанционном обучении весь материал курса должен быть готов до начала обучения для неизвестной аудитории, в отличие от очного курса, когда 23


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

учитель может подстраиваться под следующий урок, видя как его воспринимают ученики. Поэтому преподаватель должен хорошо знать свой курс, уметь находить наилучшие способы представления информации для достижения соответствующих целей обучения, уметь структурировать весь курс для понимания студентами, разбивать материал на модули и на занятия (студент должен четко понимать объемы необходимые для изучения на неделю), а также уметь обоснованно планировать и реализовывать необходимые проверки знаний студентов. Данную работу можно разбить на этапы: 1) сбор материалов по данному предмету; 2) структурирование материалов для создания курса; 3) написание курса; 4) подготовка проверочных работ. Необходимые ИКТ-компетенции автора курса для реализации данных этапов: 1) осуществляет поиск нужной информации, может оценить ее достоверность; 2) умеет работать с картами знаний; 3) знание текстового и графического редакторов, электронных таблиц, уметь представлять информацию с помощью презентаций и видеороликов, знать и понимать принципы работы с гиперссылками; 4) знание основ тестовых технологий; 5) владение навыками сетевого взаимодействия в асинхронном и синхронном режимах. П. П. Грабовський [2] выделяет основные составляющие информационной компетентности учителя общеобразовательного учебного заведения: – операционная компетентность во время использования ИТ, которая имеет аппаратную, программную и коммуникационную компоненты; – методическая компетентность при использовании информационных технологий в учебном процессе; – компетентность в этично-правовых, социальных и культурных вопросах, связанных с интеграцией информационных технологий в образовательную отрасль; – компетентность здоровьесохранения во время использования информационных технологий. В операционную компетентность входят все составляющие компетентности необходимые для работы учителя в системе дистанционного обучения. Для облегчения и упорядочивания учета компетентностей преподавателей и учащихся создан специализированный репозитарий компетентностей [3]. По информации разработчиков он будет доступен для бета использования с 1 июля 2013 года. В нем планируется организовать системное описание компетентостей и фиксацию наличия определенных компетентностей у конкретных пользователей. 24


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

На основании предварительного сравнения компетентностей учителя, использующие ИКТ на своих уроках, и компетентностей авторов дистанционны курсов, можно сделать вывод что преподаватель, как правило, может быть и автором-редактором для дистанционного курса. Использованные литературные источники 1. Квалификационная характеристика преподавателя дистанционного обучения как один из аспектов качества всей системы дистанционного обучения Никуличева Н. В // e-Learning World [Электронный ресурс] / Доступ к ресурсу: http://www.elw.ru/reviews/detail/1047. 2. Інформаційна компетентність учителя середньої школи. П. П. Грабовський // ВІСНИК Житомирського державного університету імені Івана Франка – 2008. – №37. – С. 118-122. [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://eprints.zu.edu.ua/1955. 3. Репозитарий компетентностей [Электронный ресурс] / Доступ к ресурсу: http://comp.dist.org.ua. УДК 37.036 ФАКТОРИ ТА УМОВИ ЕФЕКТИВНОГО ЗДІЙСНЕННЯ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МАЙБУТНІХ СПЕЦІАЛІСТІВ СУЧАСНОГО СЕЛА О. Л. Ігнатьєва Сумський національний аграрний університет 40021, м. Суми, вул. Кірова, 160, admin@sau.sumy.ua Вказане на необхідність якісних змін у вихованому процесі майбутніх спеціалістів аграрного сектору. Процес естетичного виховання студентів даного напрямку підготовки повинен характеризуватися цілісністю та системністю, основними організаційно-педагогічними умовами якого повинні бути специфічне науково-методичне забезпечення, науково обґрунтовані концептуальні засади, високий рівень педагогічної майстерності викладачів, спільна корпоративна спрямованість та принцип естетичного виховання особистості в колективі. The necessity of a qualitative change in the future specialists brought up during the agricultural sector. The process of aesthetic education of students in training should be characterized by integrity and consistency, the basic organizational and pedagogical conditions which must be specific scientific and methodological support, evidence-based conceptual framework, the high level of pedagogical skills of teachers, general corporate orientation and principles of aesthetic education of the individual in the collective. Вступ. Сучасна система аграрної освіти повинна забезпечити навчання і виховання фахівця агропромислового комплексу відповідно до потреб суспільства, з урахуванням особистих якостей, кваліфікації, світогляду. 25


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Вирішення цього завдання вимагає перегляду факторів та умов виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів. Професійне становлення студентської молоді безпосередньо залежить від її ціннісних пріоритетів. У зв’язку з цим особливого значення набувають гуманістичні цінності, які орієнтують спеціаліста агропромислового комплексу на гуманістичний ефект своїх досягнень. У структурі гуманістичних цінностей особистості важливе місце займають естетичні цінності. Важливим аспектом дослідження формування естетичних цінностей у студентської молоді є врахування факторів та умов, що забезпечують ефективність виховного процесу. Вирішення означеного завдання вимагає перегляду організаційно-педагогічних засад виховання у фаховій підготовці майбутніх аграрників. На даному етапі процес естетичного виховання у студентів аграрних вищих навчальних закладів не характеризується цілісністю, системністю і побудований переважно на окремих, разових заходах. Основними організаційно-педагогічними умовами естетичного виховання у вищому аграрному навчальному закладі мають бути: науково-методичне забезпечення естетичного виховання (реалізація системного підходу); науково обґрунтовані концептуальні засади естетичного виховання студентів вищих аграрних навчальних закладів; високий рівень педагогічної майстерності викладачів, майстерне володіння ними методами естетичного виховання; спільна корпоративна спрямованість з метою естетичного виховання, принцип естетичного виховання особистості в колективі [1]. Слід звернути увагу на специфіку естетичного виховання у вищому навчальному закладі аграрного спрямування. Специфічні особливості підготовки фахівців аграрного профілю полягають у тому, що, виховуючи студентів на ідеях патріотизму, моральності, добра і краси, необхідно акцентувати увагу на моральних рисах, що притаманні спеціалісту, який працює в аграрно-промисловому комплексі. Перед педагогічними працівниками вищих аграрних навчальних закладів постають значні труднощі у зв’язку фахових предметів з планами естетичновиховної роботи, що спрямована на виховання всебічно, гармонійно розвиненого фахівця-аграрія [2]. Ми вважаємо, що естетичне виховання у майбутніх аграрників буде ефективним за таких умов: – врахування специфіки майбутньої професійної діяльності студентіваграрних ВНЗ під час організації виховного процесу; – підготовка викладачів з організації позааудиторної виховної роботи з формування естетичних цінностей; – використання у виховному процесі інноваційних інтерактивних технологій; – організаційно-методичного забезпечення виховного процесу; – взаємопов’язані педагогічні заходи упродовж навчальної та позанавчальної діяльності студентів; 26


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

– забезпечення виховного змісту предметів гуманітарного та соціальноекономічного циклу; – організація системної позанавчальної роботи з естетичного виховання; – залучення студентів до активної навчально-виховної діяльності через самоврядування та організацію позааудиторних виховних заходів; – відповідна матеріально-технічна база. На сучасному етапі у сільськогосподарських ВНЗ має місце однобічна професійна орієнтація студентів, що далеко не повною мірою реалізує мету всебічного гармонійного розвитку особистості. З різних причин викладачі вищих аграрних закладів переважно не мають педагогічної освіти. Для розв’язання проблеми естетичного виховання особистість вихователя є особливо значимою. Саме особистісний педагогічний вплив, побудований на партнерських відносинах, є важливою педагогічною умовою системи виховної роботи. Серед методів і форм морально-естетичного виховання пріоритетними є ті, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямовані на самостійний пошук істини, сприяють формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості студентів. Одним із основних компонентів естетичного виховання аграрного ВНЗ є організація позааудиторної діяльності студентів завдяки системному підходу, що дає можливість проведення циклу взаємопов’язаних заходів, які розкривають конкретну тему чи напрям виховання. Система естетичновиховної роботи не буде дієздатною, якщо підхід до виховання буде здійснюватися одноразовими, логічно не пов’язаними між собою позааудиторними заходами. Висновки. Організація естетично-виховної роботи у аграрному ВНЗ повинна мати системний підхід і передбачати єдність системи планів, комплексних форм організації роботи з соціальними інститутами, студентського самоврядування, методичного забезпечення і управління навчальною та позааудиторною діяльністю студентів. Використані літературні джерела 1. Галєєва А.П. Організаційно-педагогічні умови вдосконалення виховної діяльності у вищих аграрних навчальних закладах / Галєєва А.П. // Зб. наук. праць. Педагогічні науки. – Херсон: Вид-во ХДУ, 2007. – Вип. 46. – С. 197–203. 2. Тепла О.М. Функції гуманістичних цінностей / Науковий вісник Національного аграрного університету: [зб. наук. праць / За заг. ред. акад. Д. О. Мельничука]. – К.: Міленіум, 2005. – Вип. 33. – С. 314-317.

27


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

СЕКЦІЯ №2 Методи, алгоритми та інструментальні засоби розробки систем дистанційного навчання студентів технічних спеціальностей УДК 378.064.2 МУЛЬТИМЕДІЙНА ПІДТРИМКА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ СТУДЕНТІВ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ Л. О. Сав’юк, Р. М. Табаркевич Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76018., м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, lorasavuk@rambler.ru Приведені основні фактори позитивного впливу мультимедійної підтримки дистанційних курсів на ефективність та активізацію процесу засвоєння знань, розвиток асоціативного мислення. Розглянуті практична реалізація мультимедійної підтримки дистанційних курсів технічного спрямування. Present the main factors supporting the positive impact of multimedia distance learning courses on efficiency and intensification of the process of learning, the development of associative thinking. Considered practical implementation of multimedia support distance learning courses technical direction. Вступ. Підвищення якості вищої освіти, особливо технічного спрямування, визначається використанням нових методів і засобів навчання. Мультимедійні технології є на сьогоднішній день одним з найбільш перспективних напрямків використання інформаційно-комп’ютерних технологій в сфері освіти. В широкому сенсі "мультимедіа" означає спектр інформаційних технологій, що використовують різноманітні програмні та технічні засоби з метою найбільш ефективного впливу на користувача, який стає одночасно і читачем, слухачем і глядачем в процесі навчання. Завдяки застосуванню в мультимедійних продуктах і послугах одночасної дії графічної, аудіо (звукової) і візуальної інформації ці засоби володіють великим емоційним зарядом і активно включають увагу користувача (слухача) [1]. Експериментально установлено, що при усному викладанні матеріалу за хвилину слухач сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при "підключенні" органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу. Мультимедійні продукти представляють широкі можливості для різних аспектів навчання. Одні із основних можливостей і переваг засобів мультимедіа у разі їх застосування у навчальному процесі показано на рис. 1.

28


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Можливість симулювати складні реальні експерименти

Високий рівень сприйняття

Візуалізація абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів

Можливість розвинути когнітивні структури і інтерпретації студентів

Рисунок 1 – Можливості і переваги мультимедійних засобів навчання На кафедрі комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на протязі останніх п’яти років активно ведеться роботи по впровадженню у навчальний процес методів і алгоритмів дистанційного навчання. Студенти знайшли для себе полігон для своєї наукової творчості та допомагають викладацькому складу у розробці електронного контенту дистанційних курсів на основі сучасних інформаційних технологій, в тому числі розробляючи 3-D моделі складних динамічних об’єктів та систем [2]. У структурі дипломного проектування в цьому році було розроблено ціла низка моделей для підтримки системи дистанційного навчання, а саме фізичні моделі типових динамічних ланок, модель лабораторного стенду по вивченню режимів роботи герметичної камери тиску, термінальної системи управління. На рис. 2 представлені моделі пропорційної та коливної ланок та їх функції передачі. На рис. 3 зображений фізичний аналог автоколивальної системи у вигляді взаємодії автомобіля та дорожнього полотна.

Рисунок 2 – Моделювання аналогів ланок та перехідних характеристик

29


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 3 – Моделювання аналогів ланок та перехідних характеристик Висновки. Використання мультимедійних засобів навчання сприяє активізації пізнавального процесу студентів, відкриває нові можливості впровадження у навчальний процес інноваційних методів засвоєння знань, пов’язаних з асоціативним мисленням, креативністю та концептуальним відношенням до оточуючого світу. Використані літературні джерела 1. Мультимедіа / Под ред. Петренко А.И. – К.: Торгово-издательское бюро ВНВ.–1994.– 272 с. 2. Матвієнко Р.М. Тривимірне моделювання окремих вузлів газоперекачувального обладнання // Збірник праць Шостої міжнародної конференції “Нові інформаційні технології в освіті для всіх: навчальні середовища”. Київ. – 2011. – C.176-181. УДК 004.415:37.015.6 ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ РОЗРОБЛЕННЯ ПЕРСОНАЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ СЕРЕДОВИЩ У ВЕБ-ЦЕНТРІ ЛКА В. Б. Артеменко, Р. О. Куліненко Львівська комерційна академія 79005, м. Львів, вул. Туган-Барановського, 10, artem@lac.lviv.ua, kyluadredd08@rambler.ru Охарактеризовані властивості персональних навчальних середовищ як нового та популярного типу надання дистанційних навчальних послуг. Розглянуті веб-інструменти, які дозволяють швидко та якісно спроектувати персональне навчальне середовище. Даний підхід дозволив інтегрувати даний вид дистанційних послуг у навчальний процес Львівської комерційної академії. The characteristic features of personal learning environments as a new and popular type of distance learning services. Considered Web tools that allow you to quickly and efficiently design a personalized learning environment. This approach has allowed to integrate this type of remote services in the educational process Lviv Commercial Academy. У сучасних умовах українські загальноосвітні, професійно-технічні та вищі навчальні заклади (ВНЗ), заклади, що здійснюють післядипломну освіту (ЗПО), 30


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

можуть використовувати технології дистанційного навчання під час організації навчального процесу [1]. Реалізація дистанційного навчання може відбуватися на основі: (a) застосування дистанційної форми як окремої форми навчання або ж (b) впровадження дистанційних технологій для забезпечення навчання в різних формах. Для запровадження дистанційної форми навчання ВНЗ можуть створювати власні центри дистанційного навчання (ЦДН) як їх відокремлені структурні підрозділи. У Львівській комерційній академії (ЛКА) використовується Веб-центр ЛКА, створений на основі платформи Moodle (http://virt.lac.lviv.ua/). У ньому застосовуються соціальні сервіси (сервіси Web 2.0 або ж веб-інструменти). Серед них важливу роль відіграють інструменти, які використовуються для формування персональних навчальних середовищ. Персональне навчальне середовище (ПНС) – термін, який з’явився недавно і набирає популярність у дистанційному навчанні. Під ПНС нині розуміється навчальне середовище, створене з допомогою різноманітних веб-інструментів. У ПНС учаснику (студенту або ж тьютору) дистанційного онлайн-курсу (ДК) комфортно навчатися і навчати, швидко знаходити та використовувати ті електронні матеріали, які йому потрібні для виконання і підготовки навчальних завдань. Отож, ПНС – це сукупність різноманітних інструментів, необхідні для пошуку відповідей на поставлені питання, створення контенту для навчання. На рис. 1 зображено веб-інструменти, використання яких дає можливість спроектувати, розробити та успішно інтегрувати ПНС у Веб-центр ЛКА. Будьякий з інструментів, представлених на рисунку, при правильному використані підвищить ефективність роботи студентів під час виконання поставлених перед ними завдань у дистанційному курсі (ДК). У доповіді розглядаються основні характеристики та можливості вказаних на рис. 1 інструментів, які, на наш погляд, доцільно використовувати в процесі розроблення та використання ПНС у сфері дистанційного (або ж електронного) навчання [3]. Існують інструменти, з використанням яких можна побудувати ментальну карту (інтелект-карту, карту пам’яті). Важливим критерієм вибору MindMeister є зрозумілий інтерфейс, освоєння якого відбувається на інтуїтивному рівні. Важливим у MindMeister є колективна робота над створенням інтелект-карти, що дозволяє при створенні карти використовувати метод мозкового штурму. Creately – це веб-інструмент для створення діаграм із використанням онлайн-додатків та програмного забезпечення під управлінням технології Cinergix, Pty Ltd. Це хмарний інструмент розроблення діаграм, побудований на технології Adobe Flex / Flash Technologies і забезпечує візуальну комунікаційну платформу для віртуальних команд. Він застосовується для створення інфографіки, блок-схем, діаграм Ганта та інших типів діаграм.

31


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 1 – Базові веб-інструменти для розроблення ПНС у Веб-центрі ЛКА Серед інструментів, які забезпечують проведення вебінарів, можна виділити такі: Adobe Connect, Wiziq, Dimdim. У цих інструментах практично однакові можливості, проте найпопулярнішим серед них є Wiziq. Він працює на умовно безкоштовній основі на відміну від Adobe Connect і саме це йому забезпечило таку популярність серед цих інструментів. Важливу роль відіграє Google та його додатки як інструменти проектування ПНС. Ці сервіси є “хмаровими”, вся необхідна інформація зберігається десь у віртуальному просторі. Їх успішно використовують для організації навчання у співробітництві. Розглядаються також хмарові сервіси як засоби для оброблення та аналізу статистичних даних. Використані літературні джерела 1. Про затвердження Положення про дистанційне навчання. Наказ МОН № 466 від 25.04.13 року [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999. 2. Веб-центр Львівської комерційної академії [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://virt.lac.lviv.ua. 3. Артеменко В.Б. Персональные учебные среды в управлении региональным развитием // Межд. журнал «Образовательные Технологии и Общество». – 2013. – Том 16. – №1. – С.440-453 [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://ifets.ieee.org/russian/depository/v16_i1/pdf/3.pdf. УДК 152.12’013 32


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

РОЗРОБКА НОВОГО ТИПУ ТЕСТІВ, ЯКІ ВИКЛЮЧАЮТЬ МОЖЛИВІСТЬ СПИСУВАННЯ ТА КОРУПЦІЇ К. О. Бурак, В. І. Дребот Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська 15, rector@nung.edu.ua Приведений опис алгоритму тестування студентів технічних спеціальностей на основі практичних завдань з випадковим набором початкових данних. Такий підхід при проведенні тестувальних заходів дозволяє зменшити фактор вгадування вірних відповідей, причому необхідний час на вирішення поставленого завдання визначається експертним методом. The description of the algorithm testing students of technical specialties based on practical problems with a random set of initial data. This approach in carrying out measures to reduce testing factor guessing correct answers, and the time required to solve the problem defined by the expert. Всі відомі тести, які призначені для автоматичної оцінки знань, мають декілька варіантів відповідей, а це призводить до того, що деякі студенти замість того, щоб поглиблено вивчати матеріал стараються завчасно знайти правильні відповіді. З іншої сторони, якщо немає автоматичної оцінки відповідей, то це може викликати прояви хабарництва. Щоб уникнути обману при проходженні тестувань студентами та уникнути хабарництва, нами розроблений тест суть якого полягає в тому, що правильна відповідь не може бути наперед відомою нікому.

Рисунок 1 – Взірець задачі Технологія реалізації цього полягала в розробці програмного забезпечення в середовищі VBA. Суть розробленого алгоритму в наступному. Для оцінки 33


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

знань з курсу розроблено 49 задач, які охоплюють 93% всіх учбових елементів, які необхідно засвоїти при вивченні матеріалу. Для кожної задачі задані початкові дані і програма для її розв’язку. При кожному звернені до задачі програмно початкові дані випадково змінюються в заданих інтервалах і з цими зміненими даними виконується розв’язок задачі. Зміст білету формується з цих задач таким чином, щоб охопити не менше 70% матеріалу. Оскільки на матеріал, який приносить студент на екзамен обмежень не накладається, час для розв’язку регламентується шляхом експертного оцінювання. На даній стадії реалізації, поки що є можливість використовувати ті задачі, відповіддю на які є функціонал. Використані літературні джерела 1. CyberForum.ru. Форум Basic [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.cyberforum.ru/vba. УДК 550.832 ІНТЕГРУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ “ГЕОПОШУК” В СИСТЕМУ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ Д. Д. Федоришин, І. О. Федак, Я. М. Коваль, І. О. Пятковська Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, meduzaf@ukr.net Наведений опис можливостей сучасної комп’ютеризованої технології оперативної та зведеної інтерпритації даних геофізичних досліджень свердловин “Геопошук”, яка широко використовується у навчальному процесі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Запропановано інтегрування вказаної технології в систему дистаційної освіти студентів-геофізиків, геологів та студентів напрямку “Гірництво”. Reproduced description of modern computerized technology and operational summary interpretation of data logging "Geological search", which is widely used in the educational process Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. Stated the proposed integration of technology into the system dystatsiynoyi education students geophysicists, geologists and students toward "Mining". Інтерпретація результатів геофізичних досліджень свердловин є одним із найважливіших етапів у процесі вивчення фільтраційно-ємнісних параметрів продуктивних порід-колекторів та технічного стану свердловини. Сьогодні більшість інтерпретаційних технологій формалізовані і втілені у комп’ютерні програми. Такі програми в сукупності з базами геолого-геофізичних та промислових даних об’єднуються у автоматизовані системи, які дають змогу проводити комплексну інтерпретацію результатів геофізичних досліджень свердловин (ГДС). Однією із найпопулярніших систем такого типу є сучасна комп’ютеризована технологія “Геопошук” – інтегрований пакет оперативної і 34


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

зведеної інтерпретації даних ГДС, що дозволяє виконувати її не тільки на рівні свердловини, але й у межах усього родовища [1]. Пакет “Геопошук” широко використовується у навчальному процесі на кафедрі ГДС Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Дане програмне забезпечення інстальоване у комп’ютерній лабораторії геологорозвідувального факультету і класі курсового та дипломного проектування кафедри ГДС. На використанні цієї технології базуються ряд навчальних дисциплін кафедри, таких як “Обробка та інтерпретація даних геофізичних досліджень свердловин”, “Автоматизовані системи обробки даних геофізичних досліджень свердловин”, “Сучасні системи комплексної інтерпретації даних геофізичних досліджень свердловин”, “Автоматизовані системи інтерпретації”. Комп’ютерна технологія “Геопошук” зазнає постійного удосконалення, розширення можливостей та покращення користувацького інтерфейсу. Кожна наступна версія “Геопошуку” вимагає усе більших ресурсів комп’ютера. Розвиток комп’ютерних мереж у світі та в Україні зокрема, створює нові можливості для використання такої комп’ютерної технології в навчанні. На сьогодні практично кожен студент має у користуванні сучасний комп’ютер та під’єднання до всесвітньої мережі Internet. Тому розміщення на сервері університету програмного забезпечення технології “Геопошук” може надати можливість великій кількості студентів у зручний для них час виконувати лабораторні роботи, пов’язані з використанням даної технології без відвідування університету. Такий підхід є зручним та економічно вигідним для обох сторін процесу навчання – студентів та університету. Для забезпечення авторських прав розробників комп’ютерної технології “Геопошук”, які без вагань дозволили безкоштовно використовувати це програмне забезпечення на кафедрі ГДС з навчальною метою, є необхідність зробити обмежений доступ до користування даною програмою тільки для студентів, які за навчальною програмою мають на це право. Необхідно забезпечити різні рівні доступу для викладачів, які проводять заняття з відповідної дисципліни, та студентів. Викладачу необхідний широкий доступ як до бази даних, так і до інших блоків “Геопошуку”. Завдання викладача полягає у формуванні бази даних з варіантами для студентів, відпрацювання занесених у базу цифрових файлів та перевірці виконаних студентами лабораторних робіт. Студенту достатньо забезпечити доступ до бази даних, з якої він вибере цифровий файл свого варіанту та можливість використання різних блоків “Геопошуку” для оброблення та інтерпретації геофізичних кривих, виконання геологічних побудов та формування планшетів геофізичних кривих, генерування звітів з інтерпретації результатів ГДС. Цифровий матеріал у вигляді файлів формату LAS, з якими працює “Геопошук”, отримують або безпосередньо під час цифрової реєстрації геофізичних кривих на свердловині, або в результаті оцифрування старого фонду каротажних діаграм на основі їх відсканованих образів. Оцифрування геофізичних кривих проводять з використанням одного з блоків “Геопошуку”. 35


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Подальша обробка та інтерпретація даних ГДС ведеться з використанням відповідних блоків “Геопошуку”: DBMine, Electra, Planshet та ін., що дають змогу за каротажними кривими комплексу геофізичних методі виділяти пластиколектори, визначати їх основні характеристики (пористість, проникність, глинистість, насичення, тощо), створювати планшети геофізичних кривих в зручному для користування вигляді, будувати кореляційні схеми та структурні карти, створювати зведені таблиці та генерувати звіти з інтерпретації у заданому форматі. Алгоритми згаданих вище робіт втілені у лабораторні роботи на яких студенти мають змогу не тільки отримати потрібні на виробництві знання, але необхідні навики використання сучасної технології для виконання виробничих завдань. Зважаючи на це необхідно підкреслити актуальність проблеми удосконалення та підвищення ефективності процесу освоєння комп’ютерної технології “Геопошук” студентами кафедри геофізичних досліджень свердловин. Отже, необхідно відмітити, що розвиток комп’ютерних технологій та мереж відкриває нові можливості у системі вищої освіти для оптимізації та підвищення ефективності процесу навчання студентів із застосуванням дистанційних технологій. Комп’ютерна технологія з оброблення та інтерпретації результатів геофізичних досліджень свердловин “Геопошук” може бути успішно інтегрована в систему дистаційної освіти студентівгеофізиків, геологів та студентів напрямку “Гірництво”. Застосування такого способу освоєння алгоритмів автоматизованої системи “Геопошук” дасть змогу оптимізувати використання матеріальних ресурсів та створити комфортні умови для роботи як викладачів, так і студентів. Використані літературні джерела 1. М. Д. Красножон, В. Д. Косаченко. Комплексна інтерпретація матеріалів ГДС з використанням комп’ютерної технології “Геопошук”. Монографія. – К.: УкрДГРІ, 2007. – 254с. УДК 372.862 ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ РОЗРОБКИ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ В ТЕХНІЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ К. Г. Левчук, С. Г. Степаненко Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут” 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, k.levchuk@kpi.ua Приведені переваги, недоліки, інструментальні засоби та методологічні підходи створення дистанційних курсів в вищих технічних навчальних закладах України. Вказане на те, що процес впровадження методів дистанційного навчання є довготривалим процесом, в який повинні активно включатися керівництво держави, вищих навчальних закладів та інициативна частина їх викладацького складу. 36


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Brought advantages, disadvantages, tools and methodological approaches to create distance learning courses in higher technical educational institutions of Ukraine. Specified that the process of implementing the methods of distance learning is a long process, which should be actively included state officials, universities and initiative of their faculty. Вступ. Нагальним завданням сучасних навчальних технологій є поєднання безпосереднього спілкування студента з викладачем та самостійного опрацювання студентом фундаментальної дисципліни, що створює умови для розвитку творчої особистості. Саме остання складова навчального процесу повинна бути реалізована за допомогою дистанційного навчання, у якому кожна людина може брати участь протягом навчання, підвищення кваліфікації, професійної перепідготовки, атестації. З міжнародного досвіду технологію навчання розглядають як системний метод створення, застосування й визначення процесу викладання і засвоєння знань із врахуванням технічних і людських ресурсів та їхньої взаємодії. Технологічні засоби системи дистанційного навчання складаються з педагогічних, інформаційних та комунікаційних технології в освіті і науці. Необхідною складовою організації дистанційної освіти є електронні навчально-методичні комплекси – інтегровані системи, що складаються з електронних підручників (конспекту лекцій), тест-уроків, посібників для практичних занять, лабораторного або комп’ютерного практикуму й їх інтерактивних аналогів, методичних розробок та завдань для розрахункових робіт, тестів, довідників, презентацій, покажчиків, допоміжних навчальних матеріалів, ребусів, кросвордів, тестових завдань. У дистанційних курсах використовують мультимедіа, які забезпечують віртуальну візуалізацію або анімацію, повинен бути забезпечений високий рівень інтерактивності й можливість індивідуального підходу до кожного студента. Не варто плутати електронні ресурси з дистанційними курсами. Електронний ресурс може бути створений викладачем, а наповнений в інтернет-просторі технічним працівником, дистанційний курс – це мобільна динамічна інтерактивна система, що постійно удосконалюється, і призначена не лише для навчання, але й постійного контролю за здобутими знаннями, яка вимагає постійної взаємодії з викладачем, а також через неї викладача і студентів. Дистанційний курс – інноваційна система діагностики й моніторингу якості підготовки фахівців. Однак, вона вимагає впровадження державних навчальних стандартів, створення і підтримка єдиного інформаційнонавчального простору. Тому кожний сучасний викладач повинен володіти основними інструментальними засобами створення, редагування й керування дистанційним курсом. До інструментальних засобів навчання слід віднести: – методичні: навчальні книги, наочні матеріали (плакати, моделі, таблиці); 37


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

– інформаційні: аудіовізуальні матеріали (відеозаписи, діафільми, відеофільми); – програмно-методичні: дистанційні курси, програми, тести, контрольні завдання; – спеціальне обладнання: тренажери, імітаційні пристрої; – технічні інформаційні мережі; – лабораторне обладнання: прилади, пристрої, обладнання, вимірювальні прилади. При розробці електронних курсів найчастіше застосовуються сучасні та доступні для оволодіння мови програмування, наприклад: HTML, DHTML та JavaScript (розробляються за допомогою програмних продуктів Front Page, Macromedia Dreamweaver, Macromedia Course Builder, Homesite, Scrib, Flash), XML, PHP [1]. Програми підтримки дистанційного навчання дозволяють створювати дистанційний курс у вигляді сайту. Найпоширеніші системи керування: – побудовані на CMS (content management system – системи керування контенту) технологіях: Drupal, Joomla, Plone, Xoops; – побудовані на LMS (learning management system - системи керування навчанням) технологіях: Moodle, OLAT, ATutor, Ilias, Claroline, Docebo, Wordcircle, Dokeos. До переваг систем дистанційного навчання варто віднести повну підтримку програмного забезпечення Adobe Flash, Adobe DreamWeaver та можливість вбудовування в дистанційний курс сесій з текстовим та звуковим чатом, відео конференціями, семінарами, можливість тестування в реальному часі. В Learning Space навчання відбувається як асинхронно (блок core), так і в режимі реального часу (блок collaboration), можливе використання функцій спільного перегляду Web-сайтів, аудіо- та відеофайлів, проведення спільних дискусій, функції whiteboard – шкільної дошки. Ці програми дозволяють розробляти дистанційні курси без знання мов програмування. Щоб підготувати навчальні матеріали викладач повинен володіти програмними середовищами: – Adobe Acrobat, Microsoft Office Word, Excel, PowerPoint; – математичні редактори: Maple, Mathematica, MatLab; – графічні редактори: Adobe Photoshop, Corel Draw, Adobe Illustrator, Macromedia Free Hand, AutoCAD; – редактори для створення анімації: Adobe Flash; – редактори для імітації лабораторних робіт або компютерних практикумів: LabView; – редактори для створення тестів й кросвордів : Maple T.A., Hot Potatoes. Висновки. Шлях до впровадження дистанційних технологій у навчальний процес в технічному університеті є досить довгим. Це пов’язано, насамперед, з неготовністю професорсько-викладацького персоналу:

38


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

– переважна більшість курсів дисциплін має слабке методологічне забезпечення, досі використовується застаріла (“радянська”) навчальна література; – викладачі вишів психологічно не готові до підвищення власної кваліфікації, не володіють інформаційними і комунікаційними технологіями, оскільки викладацький склад формується не з огляду рівня фахової підготовки; – відсутність нормативно-правової бази з використання і охорони інтелектуальної власності, сертифікації дистанційних курсів; – відсутність єдиного інформаційного середовища українських університетів, понад 80% розроблених курсів є неробочими (у них незареєстрований жоден студент); – нема комплексного підходу до вирішення задач автоматизації навчального процесу, документообігу та роботи усіх функціональних підрозділів. Більшість елементів цієї схеми є типовою для більшості університетів України. Використані літературні джерела 1. Самсонов В. В. Методи та засоби Інтернет-технологій: навч. посібник / В. В. Самсонов, А. Л. Єрохін. – Х.: Компанія СМІТ, 2008. – 264 с. 2. Левчук К. Г. Створення освітнього web-простору теоретичної механіки в НТУУ «КПІ». // ІХ Всеукраїнська НМК Болонський процес: стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні 18-19.11.2010 р. – Київ, 2010. 3. Степаненко С. Г. Діяльність викладача як основа керування процесом навчання. // Управління в освіті. V МНПК. м. Львів. 14-16 квітня 2011 р. – Львів, 2011. 4. Офіційний сайт Українського інституту інформаційних технологій в освіті Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Про дистанційне навчання в регіонах. [Електронний ресурс]. – К.: УІІТО КПІ, 2009. – Режим доступу: http://www.udec.ntukpi.kiev.ua, Monday, 20 May 2009. 5. Офіційний сайт платформи підтримки дистанційного навчання Moodle. – Режим доступу: http://www.moodle.org. УДК 004.91 WEB-ОРІЄНТОВАНА СИСТЕМА КОНТРОЛЮ РЕЙТИНГУ СТУДЕНТІВ С. В. Зікратий, Р. І. Соломуд Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76018., м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, zikratiy@ukr.net Представлені результати розробки та впровадження системи моніторингу рейтингу успішності студентів. Дана система є інстрементарієм підвищення зовнішньої мотивації студентів до підвищення якості їх успішності в процесі навчання. Система проходить апробацію на кафедрі комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики. 39


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

The results of the development and implementation of monitoring student achievement rankings. This system is a toolkit increasing external motivation of students to improve the quality of their success in learning. The system is tested in the department of computer technology in control systems and automation. В сучасних умовах успішність навчання багато в чому залежить від мотивації студентів. На жаль, у багатьох студентів відсутня внутрішня мотивація, і тому для їх успішного навчання важливим є зовнішня мотивація. Одним з таких стимулів є людське прагнення бути першим, кращим за інших. Під рейтингом розуміється “накопичення оцінок”. Рейтинг – це деяка числова оцінка, що виражається в бальній шкалі, яка характеризує якість знань студента за окремими дисциплінами протягом деякого часу навчання. Контроль знань може здійснюватися у формі іспиту або заліку, при чому в даний час є тенденція заміни заліків диференційованими заліками. Розрахунок рейтингу здійснюється на основі аналізу результатів сесійного контролю, що формуються у вигляді семестрових відомостей з привязкою до навчальної групи (рис. 1). Перелік навчальних дисциплін формує робочий навчальний план групи. За результатами розрахунку можна проводити ранжування студентів в межах групи (курсу чи спеціальності).

Рисунок 1 – Структурна схема предметної області На даний час в університеті використовуються три шкали оцінювання рівня знань: 1) національна (чотирьох бальна); 2) університетська (сто бальна); 3) шкала оцінювання ЕСТS. Розрахунок поточного рейтингу можливий лише у перших двох випадках. Незадовільна оцінка не враховується в рейтинг, оскільки студент має можливість перездачі або ж його буде виключено із навчального закладу, проте інформація про перездачі зберігається в системі, як довідкова. Розрахунок рейтингу може проводиться за наступними формулами: 1) за національною шкалою: 40


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

, (1) де n – кількісь іспитів, Ii – іспитова оцінка по і-му предмету, m – кількість диференційних заліків, Dj – залікова оцінка по j-му предмету, k – кількість курсових робіт/проектів, KPz – оцінка за z-ту курсову роботу/проект; 2) за університетською (100-бальною) шкалою: а) розрахунок повного рейтингу буде мати наступний вигляд:

, (2) де N – кількість оцінок; Ві – бал, отриманий на і-му контрольному заході (іспити, залікі, курсові роботи/проекти) . б) рейтинг без врахування простих заліків:

, (3) де IВi – кількіть балів за іспит по і-му предмету; DВj – кількіть балів за диференційований залік по j-му предмету; KPВz – кількіть балів за z-ту курсову роботу/проект. Інформаційна система створена основі архітектури MVC (Model-viewcontroller), яка поділяє систему на три частини: модель даних, вигляд даних та керування [1]. Застосовується для відокремлення даних (модель) від інтерфейсу користувача (вигляду) так, щоб зміни інтерфейсу користувача мінімально впливали на роботу з даними, а зміни в моделі даних могли здійснюватися без змін інтерфейсу користувача. Дана система працює по даній архітектурі, але більш ширшому значенні. Її роботу можна умовно представити наступним чином: “дія користувача” → “відповідний контролер” ↔ “завантаження необхідних моделей”. Тому дана система побудована на сукупності контролерів, які відповідають певним функціям, сукупності моделей, які в залежності від необхідних дій завантажуються контролерами, та сукупності видів або шаблонів для відображення інформації. Структурно система поділяється на адміністративну та клієнтську частини. Адміністративна частина призначена для введення даних та здійснення налаштування системи. У клієнтській частині – відображається рейтинговий список із можливістю фільтрування та сортування. Для зручності введення в систему інформації передбачена можливість експорту даних із файлу шаблону. Розробка створена на основі відкритого програмного забезпечення: вебсервера Apache, мови програмування PHP, бази даних MySQL. Таким чином, розроблена система дозволяє зробити доступною інформацію не тільки про результати навчання студентів, але їх порівняння відносно інших 41


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

студентів у розрізі групи, курсу чи спеціальності та формувати в навчальній групі принцип змагальності. Використані літературні джерела 1. Сергей Рогачев. Обобщённый Model-View-Controller. Електронный ресурс http://rsdn.ru/article/patterns/generic-mvc.xml. УДК 621.64.029 ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ФОРМУВАННЯ ТЕСТОВИХ СИГНАЛІВ ДЛЯ ІМІТАЦІЇ РЕЖИМІВ РОБОТИ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ М. Я. Николайчук1, І. В. Назаренко2 1) Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, ktsu@nung.edu.ua 2)

Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”, 03065, м. Київ, пр. Комарова, 44, niv@ktg.com.ua

Наведений опис технології формування тестових сигналів, які планується використовувати в системах імітації режимів роботи складних технологічних об’єктів та систем. Для вирішення поставленого завдання використаний програмний модуль “Simulink PLC Coder” для автоматичного генерування програмного коду з подальшим формуванням функціональних блоків тестових сигналів для базового програмного забезпечення STEP 7 фірми “Siemens”. This description would test signals forming technology that will be used in systems simulation modes of complex technological objects and systems. To solve this problem used software module "Simulink PLC Coder" for automatic generation of code, followed by the formation of functional blocks of test signals for basic software STEP 7 company "Siemens". Однією з актуальних і перспективних задач при розробці, впровадженні, вводі в експлуатацію та супроводі систем управління технологічними об’єктами є формування тестових сигналів для імітації режимів роботи таких систем. Крім того, ефективне вирішення даної задачі може бути корисним при організації віддаленого доступу до серверного імітаційного обладнання з ціллю підвищення кваліфікації та одержання навиків роботи з промисловими системами управління. Одним із напрямків вирішення вищевказаної задачі, особливо при розробці складних алгоритмів формування тестових сигналів для імітаційних моделей є інтеграція програмних модулів математичних пакетів (для прикладу – “MATLAB Simulink”) з інструментальним програмним забезпеченням відомого виробника апаратно-програмних засобів для систем управління (“Siemens”). Враховуючи наведене та результати дослідно-конструкторських робіт [1], можна вважати, що доцільним є застосування програмного модуля “Simulink PLC Coder” для автоматичного генерування програмного коду з подальшим 42


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

формуванням функціональних блоків тестових сигналів для базового програмного забезпечення STEP 7 від “Siemens”. “Simulink PLC Coder” генерує програмний код в структурованому текстовому форматі з моделей “Simulink”, діаграм “Stateflow” і коду “Embedded MATLAB”. На рис. 1 наведено приклад задання поліноміальної функції (Polynomial Evaluation) з визначеними коефіцієнтами для формування тестового сигналу.

Рисунок 1 – Поліноміальна функція (Polynomial Evaluation) Далі виконуються процедури відкриття моделі в “MATLAB Simulink” і створення підсистеми “Subsystem” (рис. 2).

Рисунок 2 – Процедура відкриття моделі в “MATLAB Simulink” і створення підсистеми “Subsystem” Виконавши серію перетворень, автоматично генерується структурований програмний код (рис. 3), з якого при компіляції генеруються функціональні блоки тестових або управляючих сигналів з визначеними параметрами (рис. 4) для імітаційних систем управління [1].

43


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 3 – Автоматично згенерований програмний код

Рисунок 4 – Функціональний блок тестового сигналу в базовому пакеті STEP 7 в режимі “on-line” Відповідно, таким чином можливо формувати і управляючі функціональні блоки для систем управління технологічним обладнанням на основі моделей алгоритмів. Використані літературні джерела 1. Назаренко І. В., Николайчук М. Я. Побудова систем управління об’єктами газотранспортної системи на базі уніфікованої технології генерування функціональних блоків з їх математичних моделей // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. № 3 (44). – 2012. – С. 177-186.

44


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

УДК 004 ВІЗУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ У ЗВЕДЕНИХ ТАБЛИЦЯХ MS OFFICE EXCEL 2010 С. В. Кунцев, О. А. Хомета Українська академія банківської справи НБУ 40030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57, kuntsev@uabs.edu.ua Наведений опис нових технологій візуального аналізу даних у зведених таблицях табличного процесору MS Office Excel 2010. На прикладах баз даних, що містять показники діяльності Українських банків, розглянуто методи фільтрації, сортування, групування даних та показано можливості підвищення наочності зведених таблиць за допомогою умовного форматування.

Reproduced description of technology of visual data analysis in spreadsheet pivot tables MS Office Excel 2010. In the examples database containing performance indicators Ukrainian banks considered methods of filtering, sorting, and grouping data show the possibility of increasing the visibility pivot tables by using conditional formatting.

Вступ. Табличний процесор MS Excel широко відомий як потужний засіб створення, зберігання і обробки електронних документів, представлених у табличному вигляді. За його допомогою можна не тільки автоматизувати розрахунки, але моделювати, прогнозувати і аналізувати дані. Інтелектуальні технології та інструменти візуального аналізу даних MS Excel дають можливість приймати ефективні рішення в галузі управління бізнесом та інформацією [1]. Розробниками табличного процесора MS Office Excel 2010 створено нові технології для візуального аналізу даних [3-5]. Особливу увагу приділено зведеним таблицям. Покращено технології групування, сортування і фільтрування даних. Для фільтрування даних додано нову функцію, яка називається “Срез”. Зведені таблиці є динамічними таблицями підсумкових даних. Вони мають наочну структуру. Макет зведеної таблиці можна легко і швидко змінити. Незважаючи на безліч переваг зведених таблиць, кількість користувачів, що використовують цей інструмент, невелика. Метою даної роботи є вивчення технологій візуального аналізу даних, які використовуються у зведених таблицях MS Office Excel 2010. Технологія фільтрації дозволяє вибрати з безлічі даних лише ті, для яких виконуються відповідні умови. Розглянемо задачу визначення ТОП-5 найприбутковіших українських банків [2]. Підготовлена електронна таблицясписок, яка містить дані НБУ про 175 банків. База даних складається з двох полів. У першому полі знаходяться назви банків. Друге поле відображає фінансовий результат роботи банків – “Прибуток / (збиток)”. Спосіб 45


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

конструювання фільтра, про який їде мова далі, називають “Перша десятка” і застосовують його зазвичай для генерування рейтингів. Задаємо числовий фільтр для вибору п’яти найбільших елементів списку. Застосовуємо умовне форматування, використовуємо набір значків “5 сірих стрілок” (рис. 1).

Рисунок 1 – ТОП–5 прибуткових банків

Рисунок 2 – ТОП-5 збиткових банків Задача визначення ТОП-5 найбільш збиткових банків вирішена аналогічно (рис. 2). У числовому фільтрі враховується, що “Збиток” є негативною величиною. Для вирішення більш складних завдань аналізу даних створюємо нову базу даних, яка містить дані НБУ про фінансові показники українських банків. Таблиця-список містить наступні поля: “Банк”, “Активи”, “Дата реєстрації”. Додаємо також поле для визначення року реєстрації банку і поле “Група”, де за допомогою функції “ЕСЛИ” визначається, до якої групи, відповідно до класифікації НБУ, відноситься банк. У зведеній таблиці (рис. 3) відображаються назви всіх груп банків і кількість зареєстрованих в них банків. Після фільтрації у зведеній таблиці (рис. 4) відображаються відомості про банки, які зареєстровано тільки в 1991 році. Зведена таблиця містить два рівні – натисканням на значок “плюс” можна розгорнути нижній рівень і побачити список банків. Для наочності у зведеній таблиці створені гістограми.

46


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 3 – Групування банків по групах (1991–2011)

Рисунок 4 – Групування банків по групах (1991 рік) Зведена таблиця (рис. 5) відображає динаміку реєстрації українських банків з 1991 до 2011 року. В макет зведеної таблиці додано поле “Рік реєстрації” і поле “Активи”. Для групування по роках використовується діалогове вікно “Группирование”.

Рисунок 5 – Динаміка реєстрації Нова функція “Срез” в MS OfficeExcel 2010 дозволяє виконувати динамічну інтерактивну фільтрацію. Зведена таблиця (рис. 6), яку створено за допомогою названої функції, відображає списки банків по групах відповідно до класифікації НБУ. Для вибору групи потрібно натиснуту кнопку на панелі з назвою “Группа”. Після цього на панелі з назвою “Банк” автоматично відображається список банків.

47


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 6 – Візуальний фільтр “Срез” Висновки. Таким чином, в даній роботі вивчено нові технології візуального аналізу даних у зведених таблицях табличного процесору MS Office Excel 2010. На прикладах баз даних, що містять показники діяльності українських банків, розглянуто методи фільтрації, сортування, групування даних. Показано можливості підвищення наочності зведених таблиць за допомогою умовного форматування. Використані літературні джерела 1. Microsoft Excel 2010 для квалифицированного пользователя: Учебное пособие. – Академия Айти, 2010. – Режим доступа: www.academy.it.ru. 2. Буруль Е. Счастливый год / Е. Буруль // Деньги, № 10 (252). – Киев, Изд. дом УМХ, 2013. – С. 14-18. 3. Джелен Б. Сводные таблицы в Microsoft Excel / Б. Джелен, М. Александер. – М.: И.Д. Вильямс, 2011. – 464 с. 4. Уокенбах Д. Microsoft Excel. Библия пользователя / Д. Уокенбах. – М.: И.Д. Вильямс, 2011. – 910 с. 5. Неберекутин А. Знакомство с возможностями Excel 2010 / А. Неберекутин. – Режим доступа: www.ixbt.com. УДК 004.5, 378.147 ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ЕЛЕКТРОННОГО ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ “НЕЙРОМЕРЕЖЕВІ СИСТЕМИ В УПРАВЛІННІ” Є. Є. Добров Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76018, м. Івано-Франківськ, вул. Шпитальна, 9, evdobrov@yandex.ua Розглянуті методологічні та технічні особливості створення дистанційного курсу “Нейромережеві системи в управлінні”, який викладається в Івано – Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Наведена структура дистанційного курсу та опис функціонального призначення його основних змістовних елементів. 48


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

The methodological and technical features of a distance course "Neural Systems in Management," which is taught in Ivano - Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. The structure of the distance course description and functionality of its essential elements. Вступ. Затвердження МОН України 25.04.2013 “Положення про дистанційну освіту” [1] та проведення вперше у Києві міжнародної конференції Moodle Moot Ukraine 2013 [2] ставить питання про дистанційну освіту у практичну площину. У повідомленні розглянуті методологічні та технічні особливості створення електронного курсу “Нейромережеві системи в управлінні” для дистанційного навчання, який входить у програму 5-го семестру в обсязі 108 год. (з них 36 год. лекційних і 18 год. практичних занять). Структура електронного курсу показана на рис. 1. На головний панелі, яка носить назву предмета, передбачено дев’ять вкладок.

Рисунок 1 – Структура курсу Вкладка Програми містить два окремих вікна, на яких розміщені програма, затверджена МОН України та робоча програма курсу, складена в Університеті. Вкладка Плани включає учбовий план МОН та робочий план вивчення дисципліни, в якому визначені часи проведення занять та види поточного і кінцевого контролю успішності студентів. Вкладка Лекційний курс є основною при вивченні теоретичного матеріалу курсу. У неї з необхідною кількістю математичних формул та графіків викладено основний зміст теоретичних питань, розбитий на 2 змістовних модуля та 13 навчальних елементів. Доцільно організувати вільний доступ до кожного з модулів та елементів. Вкладка Практикум присвячена викладанню практичних завдань та методичних вказівок до них, що дозволяють виконати у комп’ютерному класі вісім практичних робіт. Тут містяться також вимоги до звітів з виконаних робіт та шаблони для їх формування та друку. 49


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

У вкладці Приклади реалізації розміщені численні у СМІ приклади вдалого застосування нейромережевих систем в Україні та світі. Вкладка Тезаурус представляє словник основних та допоміжних термінів, що зустрічаються при викладанні матеріалу. Бібліотека містить перелік джерел різноманітного походження, знайомство з якими дозволяє поглибити перші знання, отримані при вивченні матеріалу. У Цифрові ресурси зведені постановочні модулі необхідних для виконання практичних завдань цифрових програм та приведені їх тексти. У нашому варіанті, наприклад, модуль NeuroPro – безкоштовна програма для емуляції простіших нейромереж. Нарешті вкладка Обране дозволяє студенту розташувати у вибраному порядку важливі на його погляд відомості, що покращує засвоєння матеріалу. Висновки. Наведена структура, буде реалізована у системі дистанційного навчання Університету у найближчому майбутньому. Використані літературні джерела 1. Про затвердження Положення про дистанційне навчання. Наказ МОН № 466 від 25.04.13 року. Сайт Освіта [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://osvita.ua/legislation/Dist_osv/2999. 2. Перша всеукраїнська науково-практична конференція Moodle Moot Ukraine 2013. Теорія і практика використання системи управління навчанням Moodle [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://2013.moodlemoot.in.ua. УДК 004.378 ЗАСОБИ АДАПТИВНОГО ТЕСТУВАННЯ У СИСТЕМАХ БЕЗПЕРЕРВНОГО НАВЧАННЯ О. О. Гагарін, В. С. Плюсніна НТУУ “Київський політехнічний інститут” 03056, м. Київ-56, вул. Політехнічна, 6, корпус №5, gagarin.info@gmail.com Запропоновані підходи до вирішення проблеми створення інтелектуальних адаптивних гіпермедійних систем дистанційного навчання на базі побудови моделі професійних компетенції майбутнього спеціаліста. Для реалізації запропонованих підходів пропонується створити інтелектуальну освітню Веб орієнтовану систему із великим ступенем автоматизації багатоетапних процесів дистанційного навчання з універсалізацією рішення проблем адаптації. Розглянуті теоретичні підходи створення адаптивної підсистеми тестування у структурі систем подібного класу. The proposed approach to the problem of intelligent adaptive hypermedia learning systems based on the construction of the model of professional competence of future specialists. To implement the proposed approaches is proposed to create intelligent Web-oriented education system with a high degree of automation multistage process of universalization of e-learning solutions to the problems of 50


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

adaptation. Theoretical approaches creating an adaptive testing subsystem in the structure of this class. Вступ. У сучасних умовах життя людині необхідно мати можливості безперервного вдосконалення знань, перекваліфікації або перепідготовки. Саме з цією метою постійно розробляються нові технології навчання і впроваджуються ефективні форми контролю знань. Однією з таких форм є проведення тестування. Це найбільш стандартизований і об’єктивний метод контролю і оцінювання знань. На сьогодні на ринку систем тестування представлено безліч додатків, що автоматизують і адаптують процес тестування знань. У статті “Аналіз систем тестування” [1] був проведений аналіз деяких популярних існуючих рішень, в результаті якого було встановлено, що існуючі системи тестування мають можливість автоматизувати процес проведення тестування, а процес створення тестових завдань не реалізовано належним чином в жодній з розглянутих систем. Крім цього проблему якісного оцінювання знань у тестових системах вирішують частіш за все однопланове усунувши від проблеми універсалізації. Проблема автоматизованого створення адаптивних тестів на сьогодні є актуальною і не вирішеною задачею яка потребує універсального рішення. В доповіді ми зробили спробу запропонувати свій погляд на вирішення вказаних проблем. При побудові систем дистанційного навчання слід закласти концептуальний і технологічний фундамент для застосування універсального підходу до проблеми адаптивності навчального процесу. Для реалізації цього пропонується створити інтелектуальну освітню Веб орієнтовану систему із великим ступенем автоматизації різних процесів дистанційного навчання [2]. Така система має наступні риси: адаптивність, інтелектуальність та гіпермедійність. Адаптивність – передбачає здатність системи адаптуватися до поточних цілій навчання та наявних потреб студента, корегуючи подання навчального матеріалу, темп і стиль навчання. Інтелектуальність – передбачає застосування технологій штучного інтелекту для вдосконалення різних процесів у Інтернет-навчанні. Гіпермедійність вказує на ключову форму буття власне навчальних курсів, які передаються студентам. Універсалізація у рішенні проблем адаптації навчання торкається трьох базових напрямків, а саме: цілій навчання, здібностей учня та налаштування навігаційних схем подання матеріалів навчання. У роботі [3] реалізацію ціх напрямків пропонується реалізовувати на базі побудови моделі професійних компетенції наступного спеціаліста. Ця модель будується з таких складових: вимог роботодавця, наявних навчальних матеріалів у галузі та результатів тестування учнів. Каркас моделі повинен бути побудований викладачем і відкоригований роботодавцем. Далі ітеративне виконується узгодження: у взаємодіючих парах “вчитель – роботодавець” та “вчитель – учень”. Проблема автоматизації процесу створення тестових завдань авторами пропонується реалізувати на основі створення системи архітектура якої наведена на рис. 1. 51


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

У доповіді автори використовують термінологію, введену в [4], де запропоновано використовувати для представлення знань предметної області понятійно-тезову модель (ПТМ). Основою моделі є “поняття” – певний об'єкт предметної області, про який в навчальному матеріалі присутні знання. Для надання знань про поняття в моделі існують відомості про об'єкт – тези (твердження) поняття. З кожним поняттям пов'язується безліч відомостей про нього. Теза можна порівняти з ознакою (характеристикою) поняття або з будьяким твердженням, яке є істиною для даного поняття.

Рисунок 1 – Архітектура системи автоматизації засобів тестування Автори пропонують алгоритм автоматизованої побудови понятійних елементів для концептуальної моделі дисципліни. Суть алгоритму зводиться до наступного. Технічний текст (або методичний матеріал дисципліни) засобами синтаксичного і семантичного аналізаторів перетвориться в набір опорних понять по кожній з тем дисципліни. Автоматизація процесу вичленування і формування пар “поняття-тезу” здійснюється на основі моделювання понятійної структури досліджуваної дисципліни і реалізації механізмів семантичного індексування. Під семантичним індексуванням [5] розуміється створення формалізованого опису семантики документа у вигляді списку представлених у ньому ключових слів. Висновки. В тезах за пропоноване рішення щодо вирішення проблеми побудови засобів адаптації на всіх етапах розробки та використання тестових систем, а також проблеми пов’язані з автоматизацією процесів створення и вдосконалення тестів. Запропоновані можливі архітектурні рішення щодо 52


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

реалізації системи. На даному етапі підходи мають повністю дослідницький характер. Тому у подальших роботах планується провести переведення ідей до практичної реалізації на порталі znannya.org. Використані літературні джерела 1. Плюсніна В. Аналіз систем дистанційного навчання та контролю знань. Міжнародна наукова-практична конференція «Наукові дослідження сучасності. Випуск 5». – Київ, жовтень, 2012. 2. Гагарін О. О., Гайдаржи В. І., Титенко С. В. Концептуальний підхід до подання знань в інтелектуальній освітній системі //Сучасні ІТ в науці і освіті., м. Луганськ, 2006. 3. Харькова Ю. В. Гагарін О. О. Адаптивне діагностування рівня знань для системи дистанційного навчання Міжнародна наукова-практична конференція «Наукові дослідження сучасності. Випуск 5». – Київ, 2012. 4. Титенко С. В., Гагарін О. О. Семантична модель знань для цілей організації контролю знань у навчальній системі. // Сборник трудов международной конференции «Интеллектуальный анализ информации-2006». – Київ: Просвіта, 2006. – С. 298-307. УДК 681.3 ДЕЯКІ АСПЕКТИ АВТОМАТИЗОВАНОГО ГЕНЕРУВАННЯ ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ ДЛЯ СИСТЕМ ДИСТАНЦІЙНОЇ ОСВІТИ О. В. Євчук Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, ktsu@nung.edu.ua Розглянуті актуальні питання автоматизованого генерування тестових завдань. Вказане, що вирішення даного складного завдання напряму визначається якістю та специфічністю алгоритмів обробки текстів природньою мовою а також адекватністю моделей електронного контенту у структурі дистанційних курсів. За відсутності подібних моделей алгоритми генерування можуть мати лише евристичне використання. Current issues of automatic generation of tests. Stated that the solution to this complex problem directly determined by the quality and specificity of algorithms in natural language processing as well as the adequacy of models of electronic content in the structure of distance learning courses. In the absence of such models generate algorithms may have a heuristic use. Автоматизоване генерування тестових завдань представляє собою відносно нову та цікаву область досліджень, в якій специфічні когнітивні та психометричні теорії застосовуються в поєднанні з практикою конструювання тестів з метою генерування тестових завдань [1]. 53


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Такий підхід дозволить пришвидшити або частково автоматизувати розробку нових тестових завдань, зокрема дати можливість генерування великої кількості завдань однакового рівня складності, а також реалізувати підтримку адаптивного тестування шляхом генерування схожих тестових завдань, що систематично змінюють складність. Тому в останні десятиліття була проведена значна кількість досліджень, спрямованих на оцінку потенційної можливості задоволення подібних вимог [2, 3, 4]. На рис. 1 наведено узагальнену концептуальну модель подібної системи. Очевидно, що ефективність вирішення даної задачі в першу чергу визначається якістю та специфічністю алгоритмів обробки текстів природньою мовою (NLP – natural language processing) [5], а також адекватністю використовуваних моделей, які представляють контент (структурований набір текстової та мультимедійної інформації, що становлять зміст дистанційного курсу). За відсутності подібних моделей алгоритми генерування можуть мати лише евристичне використання. В загальному випадку вихідними даними для створення масиву тестових завдань є корпус помірно структурованої текстової інформації (наприклад, конспект лекцій, додаткові матеріали по дисципліні, в т.ч. з онлайн-джерел). В ряді випадків необхідний додатковий етап попередньої обробки цих даних з метою призведення їх до єдиного формату та первинного структурування. Наступним етапом є виділення основних концептів на основі аналізу структурованого тексту з використанням методів структурного, статистичного та семантичного аналізу [6]. Орієнтований граф концептів являє собою семантичну модель контенту, причому для кожного концепту також створюється локальна семантична модель, яка і використовується безпосередньо при генеруванні тестових завдань. Щоб виключити вплив недосконалості алгоритмів на результат генерування, тьютор дистанційного курсу може коректувати результати обробки на кожному із етапів, в тому числі створювати додаткові шаблони завдань, що передаються системі автоматичного генерування для заповнення на основі вказаного фрагменту контенту.

54


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 1 – Концептуальна модель системи автоматизованої генерації тестових завдань Таким чином, проблема автоматизованого генерування тестових завдань є важливою задачею, що потребує свого вирішення. Використані літературні джерела 1. Automatic Item Generation. Theory and Practice / Edited by Mark J Gierl, Thomas M. Haladyna. – Routledge, 2012. – 256 pр. 2. P. Deane. Model Analysis and Model Creation: Capturing the Task-Model Structure of Quantitative Item Domains/ P. Deane, E. A. Graf, D. Higgins, Y. Futagi, & R. Lawless. – ETS Research Report No. RR-06-11, 2006. – 63pp. 3. Bejar I. I. Generative testing: from conception to implementation. // Item generation for test development, S.H. Irvine & P. Kyllonen (Eds). - Mahwah, NJ: Lawrence Earlbaum Associates, 2002. - Pp. 199-218. 4. Irvine S. H. Towards a theory of algorithm-determined cognitive test construction / Irvine, S. H., Dunn, P. L., Anderson, J. D. // British Journal of Psychology. - №81, 1990. - Pp. 173-195. 5. J. Burstein. Opportunities for Natural Language Processing Research in Education // Computational Linguistics and Intelligent Text Processing, 10th International Conference, CICLing 2009, Mexico City, Mexico, March 1-7, 2009. Proceedings. - Pp 6-27. 6. Guetl C. Enhanced Automatic Question Creator – EAQC: Concept, Development and Evaluation of an Automatic Test Item Creation Tool to Foster 55


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Modern e-Education / C. Guetl, K. Lankmayr, J. Weinhofer // 9th European Conference on e-Learning, Nov 4 2010. - Porto, Portugal: Academic Publishers. - Pp. 225-234. УДК 004.4 РОЗРОБЛЕННЯ WEB-ОРІЄНТОВАНОЇ СИСТЕМИ РОЗРАХУНКУ ПОКАЗНИКІВ НАДІЙНОСТІ ЗА ДАНИМИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЯК СКЛАДОВОЇ ПРАКТИКУМУ ДИСТАНЦІЙНОГО КУРСУ З ДИСЦИПЛІНИ “ОСНОВИ ТЕОРІЇ НАДІЙНОСТІ І ТЕХНІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ СИСТЕМ” Л. О. Штаєр, І. Д. Кивало Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, lida.shtayer@gmail.com Представлено результати розробки web- орієнтованої систеиу розрахунку показників надійності за даними експлуатації технічного обладнання та систем. Застосування даної системи при дистанційному вивченні дисципліни“Основи теорії надійності і технічної діагностики систем” дозволяє студентам перевірити на практиці одержані теоретичні знання з розрахунку кількісних показників надійності відновлювальних та не відновлювальних систем. The results of the development of web - based system for calculation of reliability according to the operation of technical equipment and systems. The use of this system in distance learning course "Fundamentals of the theory of reliability and technical diagnostics systems" allows students to test in practice the theoretical knowledge obtained from the numerical calculation of the reliability of renewable and nonrenewable systems. Вступ. В світлі сучасних тенденцій переходу від очної форми навчання до дистанційної важливим елементом підготовки практикумів з відповідних дисциплін є забезпечення елементів самоконтролю студента. Введення таких елементів дозволяє самостійно оцінити ступінь засвоєння матеріалу та виділити розділи дисципліни, яким необхідно приділити більше уваги. Особливо актуальним такий підхід є при дистанційному вивченні математизованих дисциплін, коли правильність застосування відповідних формул та обчислень є критичною при аналізі одержаних результатів. В рамках вивчення дисципліни “Основи теорії надійності і технічної діагностики систем” напряму “Системна інженерія” розроблено webорієнтовану систему розрахунку показників надійності за даними експлуатації. Застосування даної системи при дистанційному вивченні відповідного змістовного модуля дисципліни дозволяє студенту перевірити на практиці одержані теоретичні знання з розрахунку кількісних показників надійності відновлювальних та не відновлювальних систем, закріпити знання з статистики, 56


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

одержані при вивченні курсу “Вищої математики”, за рахунок застосування їх при встановленні законів розподілу, за якими розподілені ймовірності безвідмовної роботи систем. Розроблена система складається з двох модулів: модуль встановлення виду закону розподілу та розрахунок показників надійності відновлювальних та невідновлювальних систем [1]. Модуль встановлення виду закону розподілу дозволяє вводити статистичні дані про відмови об’єктів вручну або з файлу, проводити перевірку на аномальність введеної вибірки, будувати гістограми та встановлювати відповідність нормальному закону розподілу за критеріями Пірсона та Dкритерієм, а також відповідність експоненційному закону за критерієм Пірсона.

57


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 1 – Розрахунок показників надійності відновлювальних систем Модуль розрахунку показників надійності відновлювальних та невідновлювальних систем дає можливість за введеними даними про інтервали та кількість відмов на інтервалі обчислити середнє напрацювання до відмови, дати оцінку інтенсивностей відмов на інтервалах та ймовірності безвідмовної роботи для невідновлювальних об’єктів, а також оцінити величину середнього напрацювання до відмови, коефіцієнт готовності та параметр потоку відмов для відновлювальних об’єктів (рис. 1). 58


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Web-орієнтована система розроблена з використанням таких інструментів: php, JS, бібліотеки HighCharts JS. Перевагами в такій реалізації практикуму в частині розрахунку показників надійності є інтуїтивно зрозумілий інтерфейс для студента, одержання кількісних оцінок показників надійності за даними експлуатації, автоматизоване визначення виду закону розподілу, можливість співставлення результатів, одержаних студентом самостійно та з використанням даної системи. Висновки. Процес впровадження дистанційної освіти як окремого виду навчання вимагає розроблення додаткових засобів для якісного засвоєння матеріалу студентами та ефективного самоконтролю. Саме таким інструментом є розроблена система розрахунку показників надійності за даними експлуатації, яка буде використана в процесі дистанційного навчання за курсом дисципліни “Основи теорії надійності і технічної діагностики систем”. Використані літературні джерела 1. Заміховський Л. М. Основи теорії надійності і технічної діагностики систем: практикум / Л. М. Заміховський, С. В. Зікратий, Л. О. Штаєр. – ІваноФранківськ: ІФНТУНГ, 2013. – 193 с. УДК 371.3 ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДУ НЕПРЯМОГО ОЦІНЮВАННЯ В АДАПТИВНИХ СДН Т. І. Трояновська Вінницький технічний коледж 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 91/2, vin-teh-col@mail.ru, trtet@mail.ru Розглянутий один з методів адаптивного контролю знань у струкутрі адаптивних систем дистанційного навчання. Пропонується увести додаткові контрольні елементи, такі як елемент непрямого оцінювання та контроль планування та проектування систем тестування.Зза рахунок використання даних елементів можна вдосконалити механізм підсумкового тестування студента та механізм його взаємодії з викладачем. Considered one of the methods of adaptive control knowledge structure is adaptive e-learning systems. It is proposed to introduce additional control elements, such as an element of indirect assessment and control planning and design of testing. Through the use of these elements can be improved mechanism for final testing of students and its mechanism of interaction with the teacher Вступ. Останнім часом розробники адаптивних систем дистанційного навчання (АСДН) значну увагу приділяють моделям та методам адаптивного контролю знань та підвищенню рівня педагогічної взаємодії [1]. У зв’язку із пропонується увести додаткові контрольні елементи. Перший контрольний елемент носить назву непрямого оцінювання (НО) і складається із двох типів 59


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

оцінок: прямих та непрямих. Прямими оцінками називають явні види оцінювання успішності або рівня підготовки студента в процесі навчання. Частіше за все непряме оцінювання зводиться до констатації самого факту зняття замірів, проте не впливає на оцінку студента дистанційної форми навчання (ДФН). Тому доцільно було б організувати систему, яка б описувала сам процес і відомості про його перебіг включала до загальної оцінки [2]. Такий підхід називається багаторівневою системою оцінки, і зазвичай налічує два рівні – оцінки процесу навчання та оцінки знань. Перший каскад (рівень) може забезпечуватись за допомогою, так званого, НО, яке базуються частіше за все на часових вимірах та методах стеження за діями студента. Другий каскад – за допомогою планування та проектування систем для тестування (або опитування) студентів. Таким чином, за рахунок використання НО можна вдосконалити механізм підсумкового тестування студента. НО в ДФН може стати механізмом неявних спостережень за студентом, причому, результати таких спостережень впливатимуть на кінцевий результат оцінювання – на пряму оцінку. Крім того, аналіз НО дозволить розробляти та застосовувати адаптивні підходи до процесу навчання студента ДФН. НО являє собою заміри часу, які відбуваються у певні ключові моменти діяльності студента та відслідковування траєкторії навчання студента. Дані НО використовуються в АСДН для подальшої адаптації під особливості роботи кожного студента. Оскільки оцінка непряма, то сам процес вимірювання має бути прихованим від студента. Агентом вимірювання НО є активний компонент веб-сторінки. На рис. 1 показано схему такого компоненту. Даний рисунок розглядає випадок виникнення сигналу непрямої оцінки. В цьому випадку за допомогою компонента Selector їй відповідає обробник

, результатом роботи якого є

множина змінюваних характеристик студента , яка передається на автоматизований модуль обробки даних – АМОД, де формуються відповідні зміни в динамічній частині предметно-орієнтованої домінанти (ПОД) студента за допомогою функції

[3].

60


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 1 – Схема агента НО Результат функції

можна представити матричним виразом:

де n – кількість студентів АСДН студентів АСДН,

, m – кількість показників активності

. Введений вектор є n – множиною векторів

,

, . Висновки. Застосування НО дозволяє вирішити задачу максимального наближення так званого “кібернетичного відчуття” викладача ДФН до реального. Маючи такі технічні засоби, викладач фактично за допомогою комп’ютера розширює спектр своїх відчуттів, тобто глибше занурюється в навчальне середовище. Використані літературні джерела 1. Зайцева Л. В., Буль Е. Е. Адаптация в компьютерных системах на базе структуризации объектов обучения // Educational Technology & Society. – №9(1). – 2006. – С. 340-346. 2. Гороховський О.І., Трояновська Т.І. Розробка технологічної архітектури адаптивної системи дистанційного навчання // Вісник Хмельницького національного університету, №4 (113). – Хмельницький: ХНУ, 2008. – С. 273279. 61


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

3. Гороховський О. І., Трояновська Т. І., Снігур А. В. Динамічна складова предметно-орієнтованої домінанти студента дистанційної форми навчання // Електромашинобудування та електрообладнання. Міжвідомчий науковотехнічний збірник, вип. 70. – Київ: “Техніка”, 2008. – С. 28-32. УДК 004.4 АЛЬТЕРНАТИВНІ МОЖЛИВОСТІ ТЕСТУВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ В СЕРЕДОВИЩІ ІНТЕРНЕТ Б. С. Незамай Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, ktsu@nung.edu.ua Наведена інформація про позитивний досвід проведення процесу самотестування у режимі онлайн від Центру комп’ютерного навчання ”СПЕЦІАЛІСТ” при МГТУ ім. Н.Е.Баумана. Вказане, що подібний підхід дозволяє випускникам вищих навчальних закладів засвоїти професію програміста, що може бути викликане об’єктивними та суб’єктивними обставинами, пов’язаними з розвитком соціуму. The information about the positive experience of the process of self-test online from the Center for Computer Training "Specialist" in the MSTU. N.E.Baumana. Indicated that this approach allows graduates of higher education institutions to learn a profession programmer that can be caused by objective and subjective circumstances associated with the development of society. Вступ. В даний час в Україні бізнес, пов’язаний із програмуванням – єдина галузь промисловості, яка переживає бурхливий розвиток. Власне, для багатьох випускників як технічних, так і не технічних спеціальностей в даний час програмування – це єдиний спосіб практично відразу після завершення ВНЗ мати достойну оплату праці. В той же час, навчальні програми більшості вузів, в тому числі і профільних, не встигають за вимогами такої динамічної галузі. Тому більшість молодих людей активно займаються самоосвітою, тим більше, що середовище Інтернет забезпечує широкий доступ до різноманітних матеріалів за профілем програмування. З іншої сторони, свої певні проблеми виникають у компаній, які на даний час в більшості випадків уже пройшли етап становлення, у яких уже сформувались певні корпоративні принципи, традиції. Основна із проблем – це підбір нового персоналу. Зробити це так, як це робиться у країнах Європейського Союзу чи США, просто співпрацюючи із університетами, у наших умовах не вдається (про переманювання спеціалістів тут говорити не будемо). Тому українські компанії змушені або самі організовувати навчальні курси [1], або, якимось чином, вишукувати достатньо підготовлених людей серед пошукачів. 62


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Найбільш ефективним способом є, звичайно, співбесіда із спеціалістом. Та через низький коефіцієнт корисної дії цей метод використовується уже на завершальному етапі рекрутингу. На початковому етапі використовується тестування. Але яким чином людині, яка має базову, чи ще не закінчену вищу освіту, і яка самотужки вивчила кілька підручників з програмування, оцінити свій рівень готовності до подібного тестування? Одним з можливих рішень є тести онлайн від Центру комп’ютерного навчання ”СПЕЦИАЛИСТ” при МГТУ ім. Н.Е.Баумана [2]. Крім багатьох інших платних можливостей (вебінари, очно-заочне навчання) даний сайт дозволяє пройти тести з актуальних напрямків роботи по профілю програмування. Для проходження тестів необхідно зареєструватись у системі та вибрати тест, що Вас цікавить. Після успішної спроби система рекомендує напрямки подальшого навчання (рис. 1). При негативному результаті тестування користувач додатково одержує результат по розділах (модулях) (рис. 2). Такий підхід дозволяє виявити теми, знання яких є недосконалим.

Рисунок 1 – Результати тестування на сайті ”СПЕЦИАЛИСТ” [2]

63


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 2 – Результати тестування на сайті ”СПЕЦИАЛИСТ” [2] при негативному результаті тесту Слід відмітити, що при багаторазовому тестуванні (здійснювалось 5 спроб, вибирались завідомо невірні відповіді) автор інформаційного повідомлення не побачив повторення завдань, що свідчить про велику базу даних завдань, яка дозволяє зробити самодіагностику знань достатньо якісною. Використані літературні джерела 1. SoftServe Business Website: IT Академия [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://softserve.ua/university/it-academy. 2. Центр комп’ютерного навчання ”СПЕЦИАЛИСТ” при МГТУ ім. Н.Е.Баумана [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.specialist.ru/center/about-center/testingcenter. УДК 378.046.4 ЗАСТОСУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ ЗМІННИХ ІНЖЕНЕРІВ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ Р. М. Матвієнко Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, romanager@rambler.ru

64


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Розглянуті питання, що стосуються досвіду розробки модуля первинної підготовки змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів. Модуль відноситься до класу навчально-тренувальних систем і складається з інформаційно-навчального підмодуля та підмодуля контроля знань. Наведені результати експериментального впровадження розробленого інструментарію. The questions concerning experience in developing training modules primary variables engineers gas compressor units. The module belongs to a class of training systems and consists of information and educational submodule and submodule control knowledge. Results of experimental implementation developed tools. Вступ. Останнім часом в нафтогазовій галузі промисловості різко зріс інтерес до проблем навчання та підвищення кваліфікації спеціалістів. Це викликало необхідність розробки і впровадження комп’ютерних та комп’ютеризованих комплексів, навчання, тренування та атестації інженерів підприємств нафтогазового профілю. Створення сучасних навчально-тренувальних систем для вивчення особливостей будови і функціонування складних технічних систем та підготовки/перепідготовки фахівців не представляється сьогодні можливим без застосування сучасних інформаційних технологій. Впровадження IT-технологій в навчально-тренувальні системи нового покоління дозволяє значно знизити трудомісткість їх розробки та ресурсомісткість кінцевого продукту. Використання Web-технологій при розробці систем даного класу розширює їх функціональність та дозволяє використовувати в дистанційному навчанні. Взагалі інформаційні технології – це сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, опрацювання, зберігання, розповсюдження, представлення та використання інформації в інтересах її користувачів [1]. В даному випадку користувачами виступають змінні інженери (ЗІ) газоперекачувальних агрегатів (ГПА) та спеціалісти, що претендують працювати на посадах операторського профілю газотранспортних підприємств. Створення навчально-тренувальних систем об’єктів і процесів нафтогазового комплексу є досить складною та громіздкою задачею, адже такі системи повинні володіти активним довідковим матеріалом, відповідними засобами навчання, тренування та атестації спеціалістів. Спершу для створення таких систем будується інформаційна модель системи, що відображає стан об’єкта, за яким ведеться спостереження та управління ним в режимі реального часу. В основі побудови такої моделі закладаються математичні і/або імітаційні моделі технологічного процесу. Також для візуального представлення об’єктів та процесів використовуються 65


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

засоби тривимірного імітаційного моделювання. Для перевірки знань інженерів та підвищення їх рівня використовуються різні системи тестування. На кафедрі комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу розробляється комп’ютерна система профвідбору, навчання, тренажу та діагностування стану готовності змінних інженерів ГПА до виконання своїх професійних обов’язків. Важливою частиною даної системи є модуль первинної підготовки змінних інженерів, який складається з двох підмодулів: інформаційно-навчального підмодуля та підмодуля контролю рівня знань змінних інженерів ГПА. В основу побудови інформаційно-навчального підмодуля лягли алгоритми функціонування системи автоматичного управління газоперекачувальним агрегатом ГПА-Ц1-16С та довідкова інформація щодо будови та особливостей експлуатації газоперекачувального обладнання на компресорних станціях. Для забезпечення максимального розуміння будови та режимів функціонування такого складного об’єкта, яким є газоперекачувальний агрегат типу ГПА-Ц1-16С, було створено тривимірну модель газоперекачувального агрегату та реалізовано всі режими функціонування ГПА у вигляді відеофайлів. При розробці інформаційно-навчального підмодуля основний акцент робився на забезпеченні максимальної подібності 3D-моделі ГПА відносно реального об’єкта, адже правильно побудована інформаційна модель технічного об’єкта чи процесу забезпечує змінного інженера достовірною інформацією про об’єкт, що забезпечує в подальшому зменшення кількості помилок при експлуатації та управлінні даним об’єктом. Підмодуль контролю рівня знань ЗІ є другою частиною модуля первинної підготовки змінних інженерів ГПА. Завдання підмодуля контролю рівня знань ЗІ – підвищення ефективності навчання та контролю рівня знань змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів. Для реалізації вказаних функцій доцільною є розробка дистанційного курсу з вивчення питань перекачування газу ГПА в складі компресорних станцій та розробка професійно-орієнтованих тестів з використанням систем дистанційного навчання. Розробка професійно-орієнтованих тестів для контролю рівня знань змінних інженерів ГПА проводилася в системі дистанційного навчання MOODLE 1.9 [2]. В результаті проведення даної роботи було розроблено професійноорієнтовані тести різного рівня складності за такими основними темами: базовий рівень, основні позначення і скорочення елементів ГПА, обв’язка ГПА, будова газотурбінного двигуна та відцентрового нагнітача, нормальні та аварійні режими роботи ГПА, відмови ГПА. Було проведено оцінювання рівня знань двох контрольних груп: одна група навчалась з використанням інтерактивної довідки по ГПА-Ц1-16С, а друга група працювалася з відеоконтентом. В результаті повторного тестування (т. зв. ретесту) було визначено, що успішність другої групи, яка сприймала 66


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

інформацію у вигляді відеофайлів, підвищилася в 4,32 раз, в той же час – успішність першої групи, що використовувала традиційні засоби навчання підвищилася тільки в 1,6 раз. Таким чином, використання сучасних інформаційних технологій для створення тривимірної моделі газоперекачувального агрегату та професійноорієнтованих тестів в курсі дистанційного навчання інженерів ГПА дозволяє провести відповідні навчання, перевірку рівня знань спеціалістів до і після проведення відповідних навчань, визначити рівень ефективності навчання. Використані літературні джерела 1. Вікіпедія. Вільна енциклопедія [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Інформаційні_технології. 2. Анисимов А.М. Работа в системе дистанционного обучения MOODLE / Учебное пособие. 2-е изд. испр. и дополн. – Харьков: ХНАГХ, 2009. – 292 с. УДК 004.31 РОЗРОБКА АПАРАТНОГО WEB-СЕРВЕРА ЗБОРУ ТА ОБРОБКИ ДАНИХ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДДАЛЕНОГО ДОСТУПУ ТА УПРАВЛІННЯ ОБ’ЄКТАМИ А. Я. Белей, Р. Б. Скрип’юк, І. Т. Левицький, А. Ю. Щерб’юк Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, BeleyAndy@i.ua Запропановане альтернативне вирішення проблеми організаціії віддаленого доступу до віртуальних лабораторних практикумів на основі апаратного WEB-сервера на базі мікроконтролера ATmega і спеціалізованої мікросхеми ENC28J60. Розроблена система дозволяє віддалене управління та параметрування аналоговими і дискретними входами та виходами систем управління з давачів. The proposed alternative solution supporting remote access to virtual laboratory workshops based hardware WEB-server-based and specialized microcontroller ATmega chip ENC28J60. The system allows remote control and parametrization of analog and digital inputs and outputs control systems with sensors. Вступ. Розробка будь-якої віртуальної лабораторії для підтримки дистанційного навчання не можливе без застосування віддаленого WEBдоступу. Проте донедавна не вимагалось застосування дорогих промислових контролерів із підтримкою Ethernet – інтерфейсу, що непомірно збільшувало вартість кожного віртуального стенду. Інший метод вимагає наявність персонального комп’ютера в ролі сервера, що не тільки зумовлювало також великий кошторис, але і вносило ненадійність такого рішення.

67


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Альтернативою цих двох підходів пропонується застосування апаратного WEB-сервера на базі мікроконтролера ATmega 168 (або більш потужнішого) і спеціалізованої мікросхеми ENC28J60. Структурна схема системи зображена на рис.1.

Рисунок 1 – Структурна схема системи Зовнішній вигляд системи представлено на рис. 2.

Рисунок 2 – Зовнішній вигляд системи Головна ідея полягає в тому, щоб мати можливість параметрувати порти мікроконтролера індивідуально, використовуючи Web-інтерфейс (рис. 3). Таким чином, будь-який порт з доступних можна налаштувати як вхід, як вихід або як АЦП [1]. Все, що необхідно, це змінити підключення до модуля розширення і виконати переналаштування системи за допомогою будь-якого браузера. Система настроюється по Ethernet у візуальному режимі, функція кожного порта по суті заміняє традиційне програмування і запис програми у мікроконтролер, які вимагають додаткових знань, устаткування. Доступ до системи здійснюється через пароль.

68


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 3 – Web-інтерфейс В системі на даний момент доступно 13 портів. Натиснувши на назву порта, відбувається перехід в режим налаштування (рис. 4).

Рисунок 4 – Параметрування порта Якщо сконфігурувати порт як OUT (дискретний вихід) (рис. 5), то в Webінтерфейсі є можливість управління та відображення поточного стану виходу, яке може приймати значення OFF (вимкнено) або ON (включено).

Рисунок 5 – Вікно налаштування порта в режимі OUT (вихід) Однак зазвичай використовуються налаштування порта в режимі IN (дискретний вхід) (рис. 6). В Web-інтерфейсі є можливість зчитувати поточний стан входу.

Рисунок 6 – Вікно налаштування порта в режимі IN (вхід) У випадку, якщо налаштувати порт як ADC – аналоговий вхід (АЦП) (рис. 7), можна побачити значення вхідної аналогової величини від 0 до 1024.

69


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 7 – Вікно налаштування порта в режимі ADC (АЦП) В результаті розроблена система дозволяє віддалене управління та параметрування аналоговими і дискретними входами та виходами системи з давачів [2]. Використані літературні джерела 1. ENC28J60 Data Sheet. Stand-Alone Ethernet Controller with SPI™ Interface, 2004 [Електронний ресурс]. 2. 8-bit Atmel Microcontroller with 4/8/16K Bytes In-System Programmable Flash, 2011 [Електронний ресурс]. УДК 004.94 ПРОЕКТУВАННЯ СИСТЕМИ ОНЛАЙН-ТЕСТУВАННЯ СТУДЕНТІВ М. Ю. Чайковський1, І. А. Кравчук2 Вінницький національний технічний університет 21021, м. Вiнниця, Хмельницьке шосе, 95 xendex@cgdirect.ru1, irina.kravchuk.2010@gmail.com2 Проаналізовані вммоги щодо створення багатомаульної системи, яка забезпечує Web-Сервіс тестування рівня знань суб’єктів навчання та сучасний стан впровадження систем подібного класу. Наведена наближена процедура експертної оцінки й відбору питань для проведення процедури тестування.\ Analyzed the requirements for establishing bahatomaulnoyi system that provides Web-service testing knowledge of subjects of study and the current state of implementation of this class. The following approximate procedure peer review and selection issues for testing procedures. На сьогоднішній день існує достатня кількість систем тестування знань, як в Україні так і за її межами. Дослідження показують, що велика частина з них орієнтована на проходження тестування в Іnternet через Web-інтерфейс. Ці системи відрізняються між собою за сферою застосування, технологіями реалізації, рівнем досяжності і відкритості. Кращими розробками в цій сфері є Braіnbench, Neyron. Також відомими система були OpenTest і Ментор, але на даний момент, можливо, зупинена підтримка даних веб-проектів.

70


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Система тестування повинна ефективно виконувати покладені на неї функції. Тому перед формуванням моделі Web-Сервісу тестування треба чітко окреслити набір функцій і вимог. Найважливішими вимогами до систем тестування є наступні: – забезпечення ефективного тестування знань; – універсальність із погляду використання для внутрішнього й відкритого тестування; – гнучка, точна й здатна до адаптації оцінка результатів тестування – інтелектуальний аналіз тестів з метою оцінки якості, придатності окремих питань і виявлення некоректно сформованих або просто неправильних питань; – відсутність твердої прив'язки до якого-небудь предмету, галузі знань – легкість створення й модифікації тестів; – збір, збереження й відображення в зручній формі різноманітної статистичної інформації щодо процесу тестування; – можливість одночасного тестування необмеженої кількості користувачів; – відсутність твердої прив'язки до конкретного апаратного й програмного забезпечення; – висока безпека, захищеність і стабільність; – масштабованість системи; – необмежена кількість тестів, тем, питань і варіантів відповідей на них – зручний і ефективний імпорт і експорт тестів; – контроль часу тестування й збереження інформації щодо перерваного сеансу тестування; – підтримка безпечного і універсального механізму керування користувачами з розподілом прав доступу; – можливість використання в тестах графічного й звукового матеріалу, малюнків, анімації, відео роликів. Для забезпечення гнучкої, точної й здатної до адаптації оцінки результатів тестування й інтелектуального аналізу тестів система повинна збирати статистичну інформацію щодо відповідей на запитання тестів і періодично виконувати аналіз зібраної інформації. Існує багато думок щодо питання призначення кількості балів за правильну відповідь і щодо відбору й фільтрування відповідей для тесту. Найпростішим розв'язком є присвоєння всім питанням однакової ціни в 1 бал. Але такий алгоритм є дуже неефективним, тому що зрозуміло, що всі питання мають різний ступінь складності й неможливо підібрати для тесту всі питання однакового рівня. Уведення можливості присвоєння різної кількості балів за відповіді на запитання різного рівня складності вимагає об'єктивної оцінки складності питання. Для цього потрібно або провести якісну експертну оцінку окремих питань тесту, або покласти завдання балансування й оцінки складності своїх питань на авторів тестів. Автори тестів не завжди можуть об'єктивно оцінити складність своїх питань, тому покластися лише на їхню суб'єктивну думку не можна. Процес експертної оцінки й відбору питань для тесту в першому наближенні виглядає в такий спосіб: 71


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

а) автори тестів формують базу питань, для тестування збираються кілька пробних груп різного рівня кваліфікації; б) усі групи проходять тестування й на базі його результатів кожному питанню привласнюється індекс складності, який рівняється відношенню кількості правильних відповідей до загальної кількості відповідей; в) питання, які мають занадто низький (дуже складні, або некоректно сформульовані) або дуже великий (занадто легені) індекс складності вилучаються з тесту [1, 2]. Оскільки функціональні вимоги до Web-Сервісу тестування на базі інфраструктури Інтернет широкі й різнотипні, найбільш раціональною є багатомодульна побудова, у складі якої можна виділити наступні компоненти: 1) підсистема тестування; 2) підсистема створення, підготовки й редагування тестів; 3) підсистема статистичних даних щодо успішності проходження випробувань; 4) підсистема керування користувачами; 5) база даних питань і пов'язаної з ними статистичної інформації; 6) база даних користувачів. Використані літературні джерела 1. Аванесов В. С. Основи наукової організації педагогічного контролю у вищій школі / В. С. Аванесов. – М., 1989. – 167 с. 2. Проскурнін А. А. Автоматизована система контролю знань [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.philippovich.ru/Projects/RFFI/almanah/Proskurnin1.pdf. УДК 378.064.2 РЕПРЕЗЕНТАТИВНІ НАВЧАЛЬНІ МАТЕРІАЛИ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ КРЕАТИВНОСТІ МИСЛЕННЯ К. О. Равнушкіна Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, bylo4ka@gmail.com Обгрунтовано доцільність супроводження процесу навчання репрезентативним представленням методичних матеріалів, як індивідуальної моделі сприйняття і поняття передачі інформації. Показане, що використання презентаційних матеріалів у навчальному процесі дозволяє адаптуватися під особливості сприйняття інформації студентами, змінити швидкість подачі матеріалу, підвищити мотивацію навчання, зменшити непродуктивні витрати живої праці викладача, який в цьому випадку перетворюється на технолога сучасного навчального процесу. he appropriateness of the process of learning representative presentation of teaching materials as individual patterns of perception and the concept of information transmission. It is shown that the use of presentation materials in the 72


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

learning process can adapt to the peculiarities of perception of information students, change the speed of presentation, increase learning motivation, reduce unproductive expenditure of human labor teacher, which in this case turns on the technologies of the modern educational process. Вступ. На сьогоднішній день відомим фактом є те, що засвоєння фундаментальних дисциплін, особливо математичного блоку, є проблематичним для студентів всіх спеціальностей. Можливо, настав час коли поряд з класичним представленням навчальних матеріалів слід переходити до репрезентативного представлення. Самі студенти в змозі допомогти в цьому викладачам. Ще з першого курсу я намагалась донести до моїх сокурсників сутність таких складних понять як ймовірність подій, білий шум, спектральний аналіз мовою алегорій і порівнянь. В цьому мені допомогли мої знання, допитливість, мережа Internet та чудовий програмний інструментарій фірми Microsoft PowerPoint. Спочатку слід пояснити, що таке репрезентативне представлення навчальних матеріалів. Взагалі, під репрезентативними системами розуміють індивідуальні моделі сприйняття і поняття того, що передають нам наші органи чуття [1]. Використання презентаційних матеріалів у навчальному процесі дозволяє адаптуватися під особливості сприйняття інформації студентами, змінити швидкість подачі матеріалу, зменшити непродуктивні витрати живої праці викладачів, яка в цьому випадку перетворюються на технолога сучасного навчального процесу підвищує мотивацію навчання [2]. Презентації забезпечують наочність, яка сприяє комплексному прийняттю і кращому запам'ятовуванню матеріалу. Крім того, використовування анімацій і вставки відео фрагментів забезпечує можливість демонстрації динамічних процесів та систем. Презентація, що підкріплена зоровими образами і сприймається на рівні відчуттів закріплює інформацію підсвідомо на рівні інтуїції, швидко та надовго. На рис. 1 представлений фрагмент мультимедійної презентації, яка пояснює положення теорії ймовірності. На рис. 2 представлений фрагмент презентації, яка присвячена поясненню поняття “білий шум”. Коли я приймала участь у конференціях, багато учасників допускали одну і ту саму помилку. Їхні доповіді ґрунтувалися на простих плакатах, розповідях, або математичних доведеннях. Звісно, якщо людина вміє доповідати, то слухати її досить приємно, але якщо ти не розумієш про що іде мова в доповіді тобі зовсім не цікаво. Так само було і на конференціях, адже слухачами були звичайні студенти з різних спеціальностей. Вони не розуміли навіщо їм це слухати. Коли виступала я то додатком до моєї розповіді була розроблена мною презентація. До презентації додавались аудио та мультимедійні файли, які уже самі по собі звертали увагу присутніх, різні картинки та анімації котрі були на 73


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

слайдах(до речі не обов’язково по темі) зацікавлювали студентів. Хотіли вони того чи ні, але вони починали звертати увагу на інформацію, яка представлена на слайдах, та слухати доповідь. Звісно відгуки найкращі були про доповідь до якої була розроблена презентація.

Рисунок 1 – Презентація навчальних матеріалів по умовній ймовірності

Рисунок 2 – Презентація, що пояснює поняття “білий шум” Дана методика навчання вже давно використовується за кордоном і має великий попит і успіх,як у студентів так і у викладачів різних спеціальностей. Використані літературні джерела 1. Деркач Т.М., Стець Н.В., Легостаєва Т.Є., Беседін Р.С. Психологопедагогічні основи вдосконалення процесу навчання хімії із застосуванням мультимедійних презентацій [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pspo/2009_22_1/derkach.pdf. 2. Белякова Л.А. Подготовка и использование презентаций в учебном процессе [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://belyk5.narod.ru/Present.htm. УДК 533.6.072 РОЗРОБКА ПІДСИСТЕМИ АТЕСТАЦІЙНОГО КОНТРОЛЮ ЗМІННИХ ІНЖЕНЕРІВ ГАЗОПЕРЕКАЧУВАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ В СТРУКТУРІ КОМП’ЮТЕРНОГО ТРЕНАЖЕРНОГО КОМПЛЕКСУ 74


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Н. Д. Михайлів, Р. М. Матвієнко, Л. О. Сав’юк Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, romanager@rambler.ru Розглянуті актуальні та складні питання створення WEB – орієнтованих систем організації та проведення атестаційних заходів змінних інженерів газоперекачувальних станцій. Системи подібного класу грунтуються на всібічній оцінці складної динаміки взаємодії “оператор-система” та потребують досконалого вивчення технологічної схеми об’єкту та особливостей поведінки оператора як у штатних, так і у аварійних ситуаціях. Considered urgent and complex issue of creating WEB - oriented systems organization and conduct benchmark measures the variables engineers gas compressor stations. Systems of this class based on vsibichniy evaluation of complex dynamic interaction "operator system" and require a thorough study of the technological scheme of the object and the behavior of the operator in staff and in emergency situations. Вступ. Створення систем, невід’ємною частиною яких є людина-оператор (ЛО), – складний процес, оскільки оцінка загальної ефективності таких систем повинна проводитися із врахуванням взаємопов’язаних дій людини, технічних засобів та програмного забезпечення. Роль ЛО в таких системах еволюціонувала від безпосереднього (ручного) управління до координації численних автоматизованих або напівавтоматизованих процедур. Хоча автоматизація окремих функцій потенційно підвищує ефективність систем, часто вона спричиняє зміни в діяльності людини-опретора від відносно постійного набору визначених завдань до динамічного управління автоматизованою системою. Таким чином, кількість передбачуваних чітких завдань ЛО може зменшитися і необхідність в діях залежить від результатів і якості виконаних функцій диспетчера системи. Спектр діяльності людини стає більш ймовірнісним, ніж детермінованим. Отже, на стадії розробки всебічне оцінювання властивостей системи ускладнюється, якщо використовувати спектр статичних засобів аналізу, що застосовуються в інженерній психології, таких, як аналіз завдань і задач або діаграм послідовності операцій. Виникає необхідність у використанні вдосконалених методів аналізу, за допомогою яких можна точно спрогнозувати динаміку взаємодії людини-оператора, обладнання і програмного забезпечення [1]. Сучасний підхід до оцінки складної динаміки взаємодії “оператор-система” здебільшого базується на створенні прототипів систем та проведенні експериментів за участю людей. Проте, часто до того часу, коли прототип створений, остаточне рішення про структуру системи вже ухвалено. Враховуючи роль людського чинника під час розробки систем, необхідно розвинути засоби аналізу альтернативних варіантів взаємодій “операторсистема”. Піcля постановки відповідних завдань ініціативна група в складі викладачів кафедри комп’ютерних технологій в системах управління та 75


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

автоматики та студентів-магістрів зайнялася розробкою навчальнотренувального модуля в складі комп’ютерного тренажерного комплексу змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів. Для виконання поставленого завдання була використана комп’ютерна SCADA-система SIMATIC WinCC 7.1, яка призначена для вирішення задач візуалізації і управління процесами, промисловими лініями і цілими промисловими підприємствами в усіх галузях виробництва. Вона дозволяє створювати як окремі користувацькі комп’ютерні станції візуалізації, так і потужні розподілені системи для багатьох користувачів з використанням зарезервованих серверів і віддалених Web-клієнтів [2]. На рис. 1 представлена мнемосхема робочого вікна змінного інженера газоперекачувального агрегату.

Рисунок 1 – Мнемосхема робочого вікна змінного інженера Також були розроблені додаткові графічні кадри технологічного процесу, які були використані для проходження навчального процесу в певних ситуаціях, а також проходження атестаційного контролю змінними інженерами газоперекачувальних агрегатів. Для прикладу на рис. 2 представлене діалогове вікно атестаційного модуля в режимі навчання.

Рисунок 2 – Діалогове вікно, що демонструє роботу підсистеми атестаційного контролю в режимі навчання Результатом розробки є багатофункціональний модуль, який дозволяє провести попередню підготовку змінних інженерів до проведення атестаційних заходів в режимі навчання та організувати контрольні заходи у динамічному 76


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

режимі з подальшою статистичною обробкою отриманих результатів та формуванням відповідних рекомендацій щодо професійної придатності змінних інженерів газоперекачувальних агрегатів. Використані літературні джерела 1. Сызранцев В.Н. Компьютерные тренажеры для обучения студентов нефтегазового направления / В.Н. Сызранцев, М.Д. Гаммер // Бурение и нефть. – 2006. – №10. – С. 34-36. 2. WinCC V7.0. Global Script / Siemens, 2008 [Електронний ресурс] / Доступ до ресурсу: http://www.itrostov.ru/pictures/_4570602/simatic.pdf. УДК 004.771 СТЕНДОВЕ ОБЛАДНАННЯ ДЛЯ ДИСТАНЦІЙНИХ КУРСІВ ТЕХНІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ А. О. Рогач Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, rogach@ua.fm Розглянутий досвід проектування, практичної реалізації та впровадження у навчальний процес лабораторних практикумів на базі апаратно – програмних засобів фірми National Instruments. Наведені функціонально та структурна схеми двокоординатного графопобудовувача та загальний опис іншого лабораторного обладнання для організації процесу дистанціного навчання. Considered design experience, practical implementation and deployment of the learning process at the laboratory practical hardware - software company National Instruments. These functional and structural scheme of two-coordinate plotter graphics and general description of the other laboratory equipment for organizing the process of distance learning. Динамічний розвиток систем дистанційного навчання (СДН) для студентів технічного напрямку підготовки безпосередньо пов’язаний з розробкою лабораторного обладнання нового покоління, в основу якого покладені сучасні апаратно-програмні засоби та інформаційно-комунікаційні технології [1]. Однією з ідей подальшого розвитку засобів навчання на базі кафедри «Комп’ютерних технологій в системах управління та автоматики» є впровадження нових інноваційних технологій на основі наукової діяльності студентів. В той же час одним з основних напрямків стратегії розвитку університету по забезпеченню якості та конкурентоспроможності навчання випускників є впровадження якісно нових інноваційних навчальних програм технічного університету по напрямку “Робототехніка та Мехатроніка”, створення сучасних лабораторій для проведення науково-дослідних, курсових та дипломних робіт. Кафедра КТіСУ одна з перших в університеті, яка почала інтенсивно використовувати комп’ютерні технології фірми National Instruments (NI) в навчальному процесі. На даний момент пропонується більш широкий 77


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

спектр використання технологій фірми NI, перш за все шляхом впровадження їх в дистанційне навчання. Тому наявні лабораторні стенди, які працювали під управлінням вузько спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ) переводяться на проекти сучасного середовища об’єктно-орієнтованого програмування LabView фірми National Instruments. В якості прикладу розглянемо лабораторний стенд управління двох координатним графопобудовувачем під програмним управлінням пакета Mach3. Графопобудовувач – це пристрій для автоматичного викреслювання зображень, креслень та графіків з високою точністю. Це один з основних пристроїв виведення інформації в системах автоматизованого проектування (САПР) і невід'ємна частина автоматизованого робочого місця (АРМ) конструктора. Графопобудовувач отримує інформацію в цифровому вигляді від ЕОМ, що входять в склад САПР і АРМ [2]. Таким чином, вивчення режимів роботи пристроїв подібного типу являє особливий інтерес для студентів технічних спеціальностей, особливо пов’язаних з інформатизацією суспільства. Стенд представляє собою двох координатну систему управління кроковими двигунами, яка забезпечую управління по двом незалежним каналам Х та Y. Загальна структура управління кроковим двигуном зображена на рис. 1, де ПУ – пристрій управління, К – комутатор, КД – кроковий двигун.

Рисунок 1 – Структура системи управління кроковими двигунами На рис. 2 представлений загальний вигляд та функціональні зв’язки у структурі лабораторного комплексу, розробленого студентами під керівництвом викладачів лабораторного стенду, якій використовується при проведенні лабораторних занять з дисципліни “Моделювання та імітація мехатронних систем” [3]. Як ми бачимо на початковому етапі розробки стенд працював на мові елементарних переміщень. Однак, в якості ПУ може виступати пристрій збору та виводу даних може виступати сучасний прилад USB 6008/6009 фірми NI або безпосереднє формування сигналів паралельним портом ЕОМ. Використання даного приладу дозволить з легкістю генерувати необхідний двійковий код і видачу його на комутатор. Комутатор представляє собою мікросхему TA8435, мікроконтролер серії Attiny2013 та стандартний блок живлення. Управління КД відбувається шляхом видачі послідовності імпульсів управління. В інших випадках для вирішення подібної задачі, розробнику необхідно мати декілька програмних інструментів: середовище програмування контролера, середовище візуалізації і механізми сполучення контролера та програми ПК. Використання середовища програмування Labview для створення керуючої програми повністю позбавляє програміста в необхідності купівлі, установки та оволодіння середовищем програмування контролера. Також відпадає потреба у 78


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

купівлі та встановлення на ПК окремого середовища візуалізації, так як середовище Labview містить всі необхідні засоби для реалізації поставленої задачі, при цьому зв'язок між програмою та середовищем візуалізації відбувається автоматично. Окрім описаного лабораторного обладнання у навчальний процес впроваджені стенди управління параметрами сполучених резервуарів, термокамерою та повітряним ресивером. В даних лабораторних стендах в якості пристрою управління був взятий ПЛК сімейства Siemens S7300. За допомоги безплатного OPC-сервера можна об’єднати можливості використання Labview та ПЛК без використання специфічної програми Step7 для контролерів Siemens.

Рисунок 2 – Функціонально-структурна схема лабораторного стенду Перспективою подальшого розвитку лабораторії “Моделювання та імітації мехатронних систем” Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу є організація Web-доступу для проведення експериментальних досліджень та лабораторних робіт. Використані літературні джерела 1. Рогач А.О., Сав’юк Л.О. Проектування віртуальних лабораторних практикумів в структурі систем дистанційного навчання Матеріали 1-ої міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні інформаційні системи та технології”.- Суми.-2012.- С. 118-119 2. Віртуальні лабораторні практикуми у структурі комплексів дистанційного навчання студентів технічних спеціальностей Матеріали І всеукраїнського науково-практичного семінару “Сучасні технології в дистанційній освіті”.Збірник тез доповідей.-Івано-Франківськ.-2012.- С. 35-37 3. Проектирование дистанционніх курсов студентов инженерного уровня підготовки.- Збірник наукових праць Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми.-Випуск 33.-Винниця.-2012.- С.470-476

79


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

УДК 651.3:518.5 МОДЕЛЬ ПРОЦЕСУ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПО ПЕРЕВЕДЕННЮ МІЖ РІВНЯМИ СКЛАДНОСТІ ЗАВДАНЬ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ НЕЙРОМЕРЕЖЕВИХ ТЕХНОЛОГІЙ С. М. Масловський Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника 76025, м. Івано-Франківськ, Україна, masserg2007@gmail.com Розглядаються питання диференціованого відбору тестових завдань при створенні систем оцінювання якості отриманих знань у процесі навчання. Розглянуті існуючі моделі взаємозв’язку між якістю знань суб’єктів навчання, змістовністю та складністю тестових завдань. Запропонована модель адаптивного тестового контролю знань на основі неронних мереж, яка дозволить значною мірою підвищити ефективність даного процесу, точність оцінки рівня знань та міру адаптації. The questions dyferentsiovanoho screening tests in the creation of evaluating the quality of the knowledge in the learning process. The existing model of the relationship between the quality of business knowledge training, substantial and complexity of tasks. The model of adaptive knowledge testing based neronnyh networks, which will greatly increase the efficiency of this process, the accuracy of the knowledge and the extent of adaptation. Вступ. Тестова методика – універсальний засіб перевірки знань, умінь. Тестування є економною цілеспрямованою та індивідуальною формою контролю, яке надає можливість перевірити значний обсяг вивченого матеріалу малими порціями та швидко діагностувати рівень оволодіння навчальним матеріалом великою кількістю студентів. Важливе значення набуває культура оцінки і оцінювання якості навчання. Оцінювання – це процес збору та обробки дієвої та надійної інформації, що дозволяє учасникам освітнього процесу приймати рішення, необхідні для вдосконалення роботи та досягненню кращих навчальних результатів. Отже, основним завданням сучасних систем тестового контролю знань є проблема відбору важких, але посильних завдань, які, в свою чергу, дозволять більш достовірно оцінити реальний рівень знань, визначити сильні та слабкі сторони студента, сприятимуть встановленню атмосфери співпраці в процесі навчання і контролю. Відповідно, постає серйозна проблема методологічного характеру, пов'язана з теоретичним обґрунтуванням спеціальних моделей та методів для визначення оптимальних за рівнем складності завдань при організації процесів контролю та навчання. Рішення проблеми передбачає пошуки відповідей на ряд питань, серед яких головним є встановлення зв'язку між рівнем підготовленості людей, 80


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

що навчаються, та характеристиками завдань, що виділяються, для організації ефективного процесу контролю та передачі знань. Модель адаптивного тестового контролю знань “Owl”. Запропонована модель тестового контролю знань базується на основі моделі пірамідального тестового контролю. Диференціація по рівнях складності питань відбувається на основі трьох критеріальної системи прийняття рішень, відповідно до попередньо отриманих результатів відповідей на питання тестового контролю знань [1]. Першим критерієм є правильність відповіді, тобто, системою аналізується остання відповідь студента на питання, якщо відповідь є правильною – наступним відбирається питання складності на рівень вище, якщо не правильною – на рівень нижче. Таким чином ми отримуємо стрімку, динамічну систему переведення, що дозволяє швидко досягти максимум або мінімум, при достатньо малій кількості тестових завдань. Другим критерієм переведення між рівнями складності є співвідношення кількості правильних і неправильних відповідей до загальної кількості питань, на які студент вже надав відповідь, з певної вагової категорії – що фактично визначає імовірність відповіді на питання цієї вагової категорії: Pi 

Ki , Ni

(1)

де Ki – кількість питань i-ої вагової категорії відповідь на котрі були правильними, Ni – загальна кількість питань i-ої вагової категорії на котрі вже були отримані відповіді [2]. Третім критерієм переведення між рівнями складності є часова складова. Системою фіксується затрачений час на відповіді, як правильні так і неправильні з певної вагової категорії. Середній затрачений час на відповідь на питання певної вагової категорії помножений на кількість питань, що залишились для проходження (при умові, що більшість відповідей є правильними), характеризує здібність студента і показує чи встигне студент з такою швидкістю відповідей на питання пройти (завершити) весь тест за відведений йому час ( і якщо ні, то рівень складності потрібно зменшувати) [3]. Відповідно, як висновок, ми можемо стверджувати, що чім менший залишок часу після виконання всіх завдань тестового контролю знань, тим точнішими є вимірювання загального рівня знань. Ta  0 . (2) Модель системи підтримки прийняття рішень на основі нейромережевих технологій. Зважаючи на неоднозначність впливу вищезазначених критеріїв, що напряму залежать від індивідуальних особливостей студентів, випливає необхідність розробки та впровадження моделей які здатні не тільки виконувати запрограмовану послідовність дій над заздалегідь визначеними параметрами, але й самі аналізувати нову інформацію, що надходить, знаходити в ній закономірність, класифікувати та здійснювати прогнозування. 81


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

В цій галузі найкращим чином зарекомендували себе так звані нейронні мережі – системи, що здатні до самонавчання шляхом імітації діяльності людського мозку. Здатність до навчання є однією з основних переваг нейронних мереж над традиційними алгоритмами. Технічно, навчання полягає в знаходженні коефіцієнтів зв’язків між нейронами. В процесі навчання нейронна мережа здатна знаходити складні залежності між вхідними і вихідними даними, а також виконувати узагальнення [4,5]. Одним з найпростіших і найбільш розповсюджених, але тим не менш, здатним вирішувати широке коло завдань є топологія мережі, що називається одношаровим перцептроном. Аналіз поставленої задачі, щодо прийняття рішень по переведенню між рівнями складності тестових завдань можна звести до задачі класифікації по діям на основі вищезазначених характеристичних критеріїв (вхідний усереднений рівень знань студента, правильність попередньої відповіді, ймовірність, та часовий показник): – зменшити рівень складності; – залишити; – підвищити. Для того, щоб розпочати навчання нейронної мережі, необхідно нормалізувати вхідні сигнали, тобто, роз’яснити, наприклад, вага складності тестового завдання 50 (складність завдання належить діапазону від 0 до 100) – це складне завдання чи ні. Для цього будемо оперувати якісними поняттями і відповідними їм значеннями в діапазоні від 0 до 1: – НІ – 0; – скоріше НІ, ніж ТАК – 0,25; – не НІ не ТАК – 0,5; – скоріше ТАК, ніж НІ – 0,75; – ТАК – 1. Експертна оцінка характеристик дає нам наступну таблицю нормалізації. Таблиця 1 – Таблиця нормалізації 0 0,25 0,5 0,75 Вхідний рівень ≤ 40 40;60 60;70 70;80 знань студента Вага складності ≤ 20 (20;40] (40;60] (60;85] питання Ймовірність ≤ 0,2 (0,2;0,45] (0,45;0,55 (0,55;0,9] відповіді ] Часовий показник ≤ -0,3 (-0,3;-0,1] -0,1;+0,1 (+0,1;+0,3]

1 90 > 85 > 0,9 > +0,3 >

Відповідно, на питання чи є складним питання вагою складності 50 ми отримаємо – не НІ не ТАК (0,5). Для того щоб нейронна мережа навчилась розбиратись в класифікації варіантів рішень, їй, як і людині, необхідно надати навчальні приклади. Від 82


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

підбору навчальних прикладів залежить якість роботи системи, відповідно, приклади повинні максимально охоплювати всі можливі варіанти. Функція активації визначає рівень збудження нейрону в залежності від сумарного рівня сигналу входів. Від її вибору залежить рівень чутливості мережі. Чим вищий рівень чутливості, тим неоднозначнішим є відповідь, але, в той же час, і менший процент помилок. Висновки. Запропонована модель адаптивного тестового контролю знань дозволить значною мірою підвищити ефективність процесу тестового контролю знань, підвищити точність оцінки рівня знань та міру адаптації. Запропоновані технологічні рішення, щодо впровадження нейромережевих технологій дозволять зменшити навантаження на систему тестового контролю знань і в достатній мірі швидко реагувати на зміни, що відбуваються в системі, та приймати адекватні рішення щодо вибору тестових завдань відповідно до індивідуальних особливостей людини, що навчається. Проте, необхідно зауважити, що для повноцінного впровадження та використання систем на основі нейронних мереж необхідне ґрунтовніше дослідження, щодо вибору моделі нейронної мережі, а також алгоритмів її навчання. Використані літературні джерела 1. Федорук П.І. Особливості моделювання процесу адаптивного тестування // Федорук П.І., Масловський С.М. – Збірник наукових статей. «Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики». – Запоріжжя. – 2009. – С. 24-27. 2. Федорук П.І. Адаптивні тести: статистичні методи аналізу результатів тестового контролю знань // Математичні машини і системи. – 2007. – № 3,4. – С. 122-138. 3. Федорук П.І. Аналіз часових характеристик відповідей в адаптивній системі тестового контролю знань «EduPRO/Owl» // Федорук П.І., Масловський С.М. – Збірник тез доповідей І Всеукраїнського науково-практичного семінару «Сучасні інформаційні технології в дистанційній освіті» СІТвДО-2012. м.ІваноФранківськ, 2012. – С. 43-48. 4. Рутковская Д., Пипиньский М., Рутковский П., Нейронные сети, генетические алгоритмы и нечеткие системы. – 2-е изд. – М.: Горячая линия – Телеком, 2008. – 2008. – С. 452. 5. Круглов В.В. Искусственные нейронные сети. Теория и практика. – М.: Горячая линия – Телеком. 2001. – С. 382. УДК 004.855.5 ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МЕТОДІВ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПОБУДОВИ ОНТОЛОГІЙ Г.О. Кириленко Вінницький національний технічний університет anyakurul1@gmail.com 83


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Представлені результати наукових досліджень у області можливостей автоматизованої побудови онтологій, як зручного засобу представлення та зберігання знань. Доведено, що автоматизована побудова онтологій може засновуватися на алгебрі регулярних мов з розширенням операціями на графах та реляційній алгебрі. The results of research in the field of capacity building automated ontology as a convenient means of representing and storing knowledge. Proved that the automated construction of ontologies can be based on the algebra of regular languages with the expansion operations on graphs and relational algebra. Вступ. Сьогодні онтології є зручним засобом представлення та зберігання знань. Побудова онтологій вручну вимагає знань людини-експерта в конкретній предметній області, а також значних фінансових та часових затрат, тому питання автоматичної їх побудови є надзвичайно актуальним. Існує декілька основних методів автоматичної побудови онтологій. Серед них: представлення онтологій у вигляді кінцевого автомата, підхід на основі лексико-синтаксичних шаблонів, побудова семантичної карти ресурсу, а також побудова онтологій по колекції текстових документів. Розглянемо детальніше їхні особливості. Автоматне представлення онтологій дозволяє вести операції над ними використовуючи операції на мовах і автоматах, що в свою чергу допоможе автоматизувати процес створення онтологій. При такому підході типи онтологій та їх ієрархій не деталізуються з метою підкреслити спільність операцій, що розглядаються. Алгебраїчні властивості введених операцій на онтологіях випливають з відповідних властивостей операцій алгебри регулярних мов. Це означає, що дані операції задовольняють наступним законам: комутативність і асоціативність операцій об'єднання та перетину, асоціативність множення, дистрибутивність операції множення щодо операцій об'єднання та перетину. Дану множину операцій можна розширювати принаймні у двох напрямках. Одним з таких напрямків є розширення операціями на графах. Іншим напрямком є алгебра відношень. Оскільки кожна онтологія є поданням деякої сукупності відношень, то можна вводити операції реляційної алгебри. Який з можливих напрямків буде вибрано, залежить від практичних потреб використання онтологій. Очікується, що представлені операції над онтологіями виявляться корисними при аналізі, синтезі і маніпулюванні онтологіями і онтологічними об'єктами. Розглянемо тепер деякі проблеми, що виникають на шляху реалізації даних операцій. Перша проблема пов'язана з тим, що коректне виконання описаних вище операцій вимагає створення деякого загального глосарію предметних областей і понять, за допомогою якого можна було б однозначно ідентифікувати відповідні об'єкти. Друга проблема, що виникає при реалізації операцій, пов'язана з наявною ієрархією областей і понять. Справа в тому, що в різних онтологіях одні й ті ж поняття й об'єкти можуть перебувати на різних 84


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

рівнях ієрархії і це необхідно враховувати при застосуванні операцій. Третя проблема пов'язана з повнотою знань, наявних в представлених онтологіях. Ця проблема є основною в процесі специфікації та верифікації програмного і технічного забезпечення. Тут же ця проблема пов'язана з можливістю побудови повної онтолого-керованої інформаційної системи. В основному тому графові моделі часто використовуються при роботі з моделями даних (RDF) і досить рідко при роботі з онтологіями [1]. Лексико-синтаксичні шаблони давно використовуються у комп'ютерній лінгвістиці і являють собою характерні висловлювання і конструкції певних елементів мови. Лексико-синтаксичний шаблон – це структурний зразок мовної конструкції, що відображає її лексичні та поверхнево-синтаксичні властивості. Лексико-синтаксичні шаблони дозволяють побудувати семантичну конструкцію, яка відповідає концептуальним змістом одиниці тексту. Для цього використовуються особливості мови, на якій представлений текст. Автоматична обробка тексту вимагає формалізувати в словнику характерні для певної області конструкції. Їх формалізація вимагає визначення множини лексем і граматичних форм, що входять в неї, а також виявлення необхідних синтаксичних умов, наприклад, узгодження граматичних характеристик лексем. Цю інформацію можна задекларувати у вигляді деякої декларативної структури, якою є лексико-граматичний шаблон. Проведені різними авторами дослідження показали, що використання шаблонів на великих корпусах текстів певної тематики дає в результаті досить адекватну таксономію понять даної предметної області [2]. Недоліком даного підходу є його трудомісткість. Перш за все для побудови шаблонів необхідно проводити дослідження сукупності текстів з урахуванням конкретної мови з метою врахування всіх можливих варіантів, складу та граматичних особливостей конструкцій. Побудова онтології по колекції текстових документів заснована на статистичних методах аналізу текстових документів природною мові. Важливу роль в аналізі та формуванні формалізованого подання текстових документів грають тезауруси. Тезаурус являє собою словник основних понять мови, що позначаються окремими словами чи словосполученнями з певними семантичними зв'язками між ними. Тезаурус може бути загальним для мови, або орієнтованим на якусь предметну область. Зазвичай в тезаурусах підтримуються зв'язки, що визначають синоніми, омоніми, антоніми понять мови, зв'язки виду "ціле-частина", "рід-вид", "використовується для" тощо [3]. Перевагою систем, що використовують тезаурус, є те, що він дозволяє при пошуку за ключовими словами розширювати запит, включаючи в нього синоніми заданих користувачем ключових слів і забезпечуючи тим самим більш повний пошук. Тезауруси також часто використовуються в процесі ручного або автоматичного індексування документів. Недоліком онтологій побудованих на колекції текстових документів є те, що створення тезаурусів здійснюється зазвичай для заданих колекцій текстових документів. Тому такі тезауруси призначені для роботи саме з цими колекціями. 85


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Побудова семантичної карти ресурсу є одним із методів автоматичної побудови онтологій, що ґрунтується на аналізі текстових даних веб-ресурсу. Семантичною картою називають відображення контенту ресурсу на концептуалізацію його вмісту. Існує багато стандартів опису онтологій для побудови семантичної карти, найпопулярнішим на сьогоднішній день є OWL. Мова OWL дозволяє описувати класи і відносини між ними, властиві для вебдокументів і додатків. В основі мови – уявлення дійсності в моделі даних «об'єкт-властивість». OWL придатний для опису не тільки веб-сторінок, але і будь-яких об'єктів дійсності. Мова OWL формалізує область визначення класів і властивості цих класів, визначає індивіди та призначає їх властивості, уточнює ці класи і індивіди до певного ступеня, що визначений формальною семантикою стандарту. Така модель не є предметно-орієнтованою [4]. Дана методика дозволяє отримати логічні висновки, факти, які не представлені в онтології буквально, але випливає з її семантики. Проте є певні перепони для його масового впровадження. По-перше – це людський фактор – люди можуть подавати некоректну інформацію, використовувати неправильні метадані. Другим недоліком є надмірне дублювання інформації – її треба представляти у відповідному вигляді і для людини, і для комп’ютера. Представлені вище методи мають як спільні так і відмінні риси. Головною спільною рисою методів є їх орієнтованість на отримання знань з тексту для подальшого їх зберігання, аналізу та обробки. Важливим є робота з текстом не як з набором знаків і символів, а як з системою понять, що пов’язані між собою різноманітними зв’язками і відношеннями. Серед представлених методів доцільно вибрати той, який краще підходить для конкретної задачі. Так, наприклад, автоматний метод відрізняється тим, що операції над графами просто виконувати, проте обмеженість станів автомату є його основним недоліком. Лексико-синтаксичні шаблони добре працюють з великими обсягами вихідного тексту для конкретної області, проте вимагають попереднього аналізу тексту та визначення основних синтаксичних конструкцій. Побудова онтологій на основі колекції текстових документів добре працює лише з цими ж колекціями. А побудова онтологій на основі семантичної карти відрізняється тим, що дає змогу вилучати з текстової інформації не лише знання, що в ній закладені, але й на основі визначених правил виводити нові знання. Даний метод дістав сьогодні велике поширення і значна частина досліджень в області автоматичної побудови онтологій направлена саме на його вдосконалення. Використані літературні джерела 1. Крывый С.Л., Ходзинский А.Н.Автоматное представление онтологий и операций на онтологиях. Algorithmic and Mathematical Foundation of hte Artificial Intelligance. International Book Series “Information Science and Computing”. ITHEA, Sofia, 2008. c. 173-178. 2. Рабчевский Е. А. Автоматическое построение онтологий на основе лексико-синтаксических шаблонов для информационного поиска / Е.А. 86


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рабчевский // Труды XI Всеросс. науч. конф. «Электронные библиотеки: перспективные методы и технологии, электронные коллекции». – Петрозаводск, 2009. 3. Мозжерина Е. С. Автоматическое построение онтологии по коллекции текстовых документов // Электронные библиотеки: Перспективные Методы и Технологии, Электронные коллекции – RCDL 2011 – Воронеж, 2011 – С. 293298. 4. OWL Web Ontology Language Guide. – http://www.w3.org/TR/2004/RECowl-guide-20040210 УДК 004.94:159.95 АВТОМАТИЧНЕ АНОТУВАННЯ НА ОСНОВІ КАРТИ МОВНИХ ОБРАЗІВ І. О. Назаров Вінницький національний технічний університет Igor.nazarov.1991@gmail.com Наведені переваги практичної реалізації способу автоматичного анотування текстів, як одного із напрямків комп’ютерної лінгвістики. Обгрунтовано приорітетність розвитку семантичного рівня обробки текстової інформації для вирішення завдань подібного класу. Розглянута сутність методу карт мовних образів та заснований на ньому алгоритм виконання смислового аналізу текстів. These practical advantages of the method of automatic annotation of texts as one of the areas of computational linguistics. Grounded semantic level of priority for processing text information for the purposes of this class. Considered the nature of the method maps the language of images and it is based on the algorithm of semantic analysis of texts. Вступ. Постійне збільшення обсягів інформації, яка зберігається у текстовому вигляді, обумовлює актуальність задачі анотування текстів. Автоматичне анотування є одним з напрямків комп’ютерної лінгвістики і на сьогоднішній день використовується пошуковими системами, в бібліотечній справі і т. д. Однак якість автоматичного складання анотацій все ще поступається тій, яку забезпечує людина. В першу чергу це пояснюється складністю формалізації природної мови. Останнім часом більшістю дослідників визнається пріоритетність семантичного рівня обробки текстової інформації для вирішення подібних задач. Серед цілого ряду різних підходів до автоматичного анотування одним з найбільш ефективних є метод карт текстових відношень (Text Relationship Map - TRM) [1]. Ідея полягає у формалізації тексту у вигляді графу G  ( P, V ) , (1) 87


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

де P  p1 , p2 ,..., pn – множина вершин графу; E  e1 , e2 ,..., em  – множина ребер між вершинами. Кожна вершина такого графу представляє фрагмент вхідного тексту і є зваженим вектором, який включає ваги окремих слів фрагменту:

pi   pi1 , pi 2 ,..., pik  .

(2)

Ребра з’єднують вершини з великою мірою подібності, яка визначається як скалярний добуток векторів вершин:

mij  pi p j .

(3)

Наявність ребра між парою вершин свідчить про семантичну близькість даних фрагментів тексту. Кількість ребер, які пов’язані з вершиною, визначає важливість фрагменту тексту, представленого цією вершиною. Побудову анотації дозволяє визначення найбільш важливих фрагментів шляхом їх сортування за кількістю пов’язаних ребер. Даний алгоритм забезпечує виконання смислового аналізу текстів з метою їх анотування. Крім того, він може бути використаний для пошуку близьких за сенсом документів, розбиття документів на групи за певною тематикою і т. д. Основну складність в реалізації алгоритму являє побудова карти текстових відношень, яка передбачає кількісну оцінку ваг слів фрагментів тексту і міри подібності між фрагментами. З метою вдосконалення семантичної складової аналізу текстової інформації пропонується модифікація методу карт текстових відношень. Суть її полягає у використанні мовних образів тексту в якості вершин графу. Концептуально, а не на рівні строгого визначення, під мовним образом будемо розуміти певну асоціацію на реальну сутність, що викликається в уяві відповідним словом [2]. Тому карта текстових відношень по суті трансформується в карту мовних образів. Ребра графу пов’язують семантично близькі мовні образи, вага відповідного ребра показує силу зв’язку. Досвід аналізу різних текстів свідчить про те, що, як правило, кожний образ суттєво пов'язаний з невеликою кількістю інших (7±2). Наслідком цього є наявність великого числа семантично слабко пов’язаних між собою мовних образів, яке стрімко зростає при збільшенні розміру тексту. Аналіз карти мовних образів дозволяє відкинути семантично слабкі зв’язки між окремими мовними образами і виділити ключові серед них. Побудова анотації може здійснюватися двома шляхами – вибором потрібної кількості речень, в яких зустрічаються найбільш важливі образи, або генеруванням тексту анотації на основі ключових образів. Очевидно, що другий спосіб дозволяє складати більш зв’язні анотації і тому визнається пріоритетним. Основним недоліком більшості існуючих підходів до автоматичного анотування текстової інформації є недосконалість проведення семантичного аналізу і, як наслідок, відсутність помітних успіхів у вирішенні задачі. Запропонована модифікація методу карт текстових відношень у вигляді карти мовних образів тексту, на відміну від існуючих, забезпечує семантичний аналіз 88


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

тексту на предмет визначення найбільш важливих (ключових) мовних образів. Це дозволяє врахувати основні мовні образи тексту при складанні анотації. В якості перспективного напрямку подальших досліджень визнається вдосконалення математичного апарату, який буде використовуватися при складанні та аналізі карти мовних образів. Використані літературні джерела 1. Митрофанов М.С. Автоматическое аннотирование документов в многокомпонентной системе поиска и анализа естественно-языковой инфорации / М.С. Митрофанов, И.Е. Чижевский // Научная сессия МИФИ-2010. Ч. 1. XIV выставка-конференция. Телекоммуникации и новые информационные технологии в образовании. – С. 156-159. 2. Квєтний Р.Н. Визначення сенсу текстової інформації на основі моделі розповсюдження обмежень / Р.Н. Квєтний, О.В. Бісікало, І.О. Назаров // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. – 2012. – № 1. – С. 93-96. УДК 378.147 ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ТЕХНОЛОГІЙ APPLE В ДИСТАНЦИОННОМ ОБУЧЕНИИ А. П. Войченко МННЦ 03680, Київ, проспект Глушкова-40, alexp_p@mail.ru Рассмотренный инновационный подход в организации дистанционного обучения на основе социально востребованных и признанных новых мобильных технологий и устройств. При параллельном использовании нескольких устройств подобного класса можно гарантировать формирование личного информационного пространства пользователя. Considered an innovative approach to distance learning through socially popular and acclaimed new mobile technologies and devices. With simultaneous use of multiple devices of this class, you can ensure the building of personal information space of a user. Вступ. Последние годы характеризуются бурным развитием в области информационных технологий. В данный момент на украинском рынке присутствует широкий спектр устройств различных классов. В частности, помимо ставших традиционными персональных компьютеров десктоп-формата и ноутбуков, вниманию пользователей также предлагается около 200 моделей смартфонов и коммуникаторов и почти столько же различных моделей планшетов. 89


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Следствием такого многообразия устройств, представленных на рынке, а также устойчивой тенденции к снижению цен на них явился значительный всплеск интереса потребителей к различным новинкам, все больше людей используют одновременно как ПК, так и планшеты, и смартфоны [1]. Соответственно, на повестку дня встают вопросы изучения возможностей использования новых технологий и устройств для решения широкого круга задач в различных областях деятельности, в частности – в дистанционном обучении. При параллельном использовании нескольких устройств одним пользователем, информация может перетекать между устройствами путем синхронизации списков контактов(адресных книг), календарей, плейлистов и других типов контента. Соответственно, можно говорить о формировании современным пользователем некоего личного информационного пространства [2]. Пространство включает в себя всю совокупность информации, с которой работает пользователь. Но с информацией пользователь работает не непосредственно, а через используемые устройства. Среди всего многообразия устройств отдельно стоят линейки продуктов компании Apple, которые отличаются высоким качеством и широким диапазоном возможностей, предоставляемых пользователям. Рассмотрим основные решения от Apple с точки зрения их применения в дистанционном обучении. iCloud — облачный сервис от компании Apple с поддержкой технологии push, который представляет собой реализацию механизма облачного хранения данных и обеспечивает доступ к ним с устройств пользователя с операционными системами iOS, OS Х и последними версиями Windows. Изначально каждому пользователю бесплатно предоставляется 5 гигабайт дискового пространства для хранения своей информации: электронной почты, приложений, документов и резервных копий. Сервис предоставляет возможность загружать контент и синхронизировать его между всеми устройства пользователя в рамках единой учетной записи пользователя. iTunes U — сервис компании от компании Apple в рамках iTunes Store для доступа к большому количеству учебных материалов, загружаемых различными университетами. В iTunes U собрано более 500 000 бесплатных лекций, видеофайлов, книг и других материалов на тысячи разнообразных тем. Более 1000 колледжей и университетов, а также учреждения дошкольного и среднего образования по всему миру размещают свои ресурсы в iTunes U. Одной из особенностей сервиса является поддержка индивидуальных заметок пользователя. Когда пользователь просматривает видео-лекцию, прослушивает учебное аудио, или читает учебник, с помощью кнопки «Добавить заметку» можно добавить произвольный текст (комментарий), по 90


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

аналогии с рукописными заметками на полях учебника. Этот механизм призван помочь пользователю в лучшем усвоении учебного материала. iBooks — бесплатное приложение от компании Apple для чтения электронных книг. Это приложение может использоваться на всех мобильных устройствах Apple: iPhone, iPad и iPod Touch. В электронных книгах пользователь имеет возможность добавлять закладки и делать выделения цветом, для того чтобы в последствии вернуться к заинтересовавшим его фрагментам. Таким образом, используя «экосистему», предлагаемую компанией Apple, становится возможным реализовать дистанционное обучение в новом формате, характерном возможностью использовать в учебных целях всю линейку предлагаемых устройств, от смартфона до ноутбука, доступом к огромному массиву учебных материалов от ведущих университетов всего мира и широким набором возможностей по индивидуализации учебного процесса. В заключение хочется отметить, что, несмотря на сравнительно низкую популярность на украинском рынке, решения от Apple завоевывают все большее число сторонников, что позволяет говорить о постепенном перемещении дистанционного обучения Украины в общемировой контекст. Література 1. Войченко А.П. "Организация мобильного доступа для дистанционных участников образовательных мероприятий." Тези доповідей Міжнародної наукової конференції для студентів, аспірантів, науковців "Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій". Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2012 р. 2. Kateryna Synytsya, Oleksiy Voychenko "Web 2.0 based LMS extension for life long learning support". Proceedings of Elearning and software for education international scientific conference, April 28-29 2011 Romania, Bucharest.

91


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

СЕКЦІЯ №3 Досвід впровадження методів дистанційного навчання у підготовку спеціалістів гуманітарного спрямування УДК 004.85 ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В АДАПТИВНИХ СИСТЕМАХ ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ М. В. Пікуляк Прикарпатський національний університет імені В.Стефаника 76025, м. Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57, mykolapikulyak@gmail.com Обгрунтована доцільність та необхідність впровадження у практику Вищих навчальних закладів України систем дистанційного навчання адаптивного рівня. Проаналізовані психологічні теорії сучасного програмованого навчання, які визначають моделі засвоєння навчального матеріалу і навчальної діяльності студентів. The expediency and the need to introduce the practice of higher education in Ukraine adaptive learning systems level. Analyzed contemporary psychological theories of programmed instruction, which define a model of learning and training activities of students. Вступ. Сучасний стан освіти в Україні та тенденції розвитку інформаційного суспільства визначають необхідність розробки якісно нових навчально-методичних засобів, орієнтованих на застосуванні новітніх інформаційних технологій з метою побудови навчальних автоматизованих систем. Справа в тому, що при істотній різниці у рівні базової підготовки та індивідуальних здібностей студентів однаковий для всіх план навчального процесу, прийнятий за основу в традиційних системах дистанційного навчання (СДО), є оптимальним у кращому випадку лише для 15-30% студентів: для одних він занадто напружений, для інших, навпаки, недостатньо інтенсивний [1]. Беручи до уваги сучасні вимоги педагогіки, найбільш затребуваними в навчальному процесі виступають саме адаптивні системи, що забезпечують реалізацію програмним методом індивідуального підходу до навчання, враховуючи при цьому психолого-фізіологічні характеристики студента, початковий рівень його знань та структуру навчального матеріалу. Головною метою психолого-педагогічної підтримки студентів є створення сприятливого психологічного клімату під час комп’ютерного навчання, направленого з однієї сторони на стимулювання навчальної діяльності студентів на основі самоосвіти, саморозвитку, самовираження в процесі оволодіння новими знаннями, а з другої – на сприйняття комп’ютера в якості доброзичливого наставника та помічника. 92


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

При проектуванні та створенні електронних підручників найбільш часто проявляються наступні порушення: “надлишкова допомога, недостатня допомога, неадекватність оціночних суджень, надмірність інформативного діалогу, збої комп’ютера, тобто комп’ютер може давати відповідь не по суті задачі, що розв’язується, недостатня вмотивованість допомоги, надмірна категоричність” [2]. Це може призвести до збільшення, замість передбачуваного скорочення, часу на навчання, зниження мотивації до навчання та інші. Теоретичну основу сучасного програмованого навчання становлять психологічні теорії засвоєння навчального матеріалу і теорія навчальної діяльності, розроблені, зокрема, наступними вченими: 1) Дж. Келлер в 1997 році запропонував здійснювати побудову навчального процесу на основі моделі ARCS – Attention – Relevance – Confidence – Satisfaction (увага, значущість, упевненість, задоволеність), яка використовувала модульне розбиття навчального курсу, причому кожен модуль стосувався окремого заняття та супроводжувався індивідуальними порадами та рекомендаціями. 2) Л. Віссер використовувала спрощену версію моделі ARSC, зосередивши свою увагу не на перебудові процесу викладання, а на зміні мотивації під час дистанційного навчання. Нею була розроблена програма “мотиваційних повідомлень”, які формувались на основі аналізу чотирьох параметрів моделі ARSC і які розсилались студентам на екран. 3) Дж. Брунер запропонував забезпечити навчальний процес інструментами та методами для переводу досвіду людини в символи з наступним їх впорядкуванням. 4) С. Л. Рубінштейн, А. Н. Леонтьєв, О. К. Тихоміров, Н. Ф. Тализіна розвивали концепцію когнітивно-вікової стабільності, згідно якої розвиток мислення людини представлений трьома типами (наочно-дієвим, наочнообразним і словесно-логічним), кожен з яких є визначальним на певному віковому етапі. 5) Б. Ф. Скіннер, засновник лінійного програмування, спирався на біхевіористичну психологію, згідно з якою розглядав навчання за принципом “стимул – реакція – підкріплення”. Адаптивна система навчання виникла на основі психологічних теорій формування творчого мислення: теорії поетапного формування розумових дій П. Я. Гальперіна та теорії діяльнісного підходу А. А. Леонтьєва. Ефективна організація адаптивного навчання повинна спиратися на розробку відповідної математичної моделі, пов’язаної як безпосередньо з процесом навчання, так і з психофізіологічними особливостями студентів (табл. 1): Таблиця 1 – Взаємозв’язок типу темпераменту та показників навчання Темперамент/ Показник

Холерик

Меланхолік

Сангвінік

Флегматик

1

2

3

4

5

93


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Схильність до навчання

поверхнева

поглиблена

структурована

педантична

Увага

розсіяна

зосереджена

перемикань

зациклена

Засвоєння інформації

часткове

повне

часткове

повне

Швидкість сприйняття

Швидка

повільна

середня

поступова

Вид робіт

різноманітна

монотонна

різноманітна

монотонна

94


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Продовження таблиці 1 1

2

3

4

5

Подача інформації

емоційнопідкріплена

детальна

блочноструктурована

чітка

Степінь реакції

Миттєва

ситуаційна

поступова

уповільнена

Кожний тип темпераметру характеризується специфічними показниками, які використовуються для початкового налаштування моделі студента. В подальшому дані показники модифікуються в залежності від реакції того, хто навчається на ту чи іншу навчальну дію. Це пов’язано з тим, що темпераметр людини як правило є комбінацією декількох типів темпераметрів і у залежності від різних ситуацій можуть переважати показники різних складових. Психолого-педагогічні особливості студента є визначальними при виборі технології адаптивної подачі навчального контенту, що може бути пов’язана з додатковими поясненнями, переліком задач та завдань для повторного вивчення, різними варіантами подачі навчального матеріалу, коментаріями та іншими методичними рекомендаціями, які підкоректовують траєкторію його навчання. Для практичної реалізації даних методів адаптації використовують наступні технології [3]: 1) умовний текст, згідно якої вся інформація про поняття розбивається на окремі текстові частини, вивід на екран кожної з яких залежить від визначеного рівня знань студента; 2) еластичний текст представляє технологію, яка може включати і виключати різні частини навчального матеріалу в залежності від рівня знань користувача. Вона дозволяє адаптувати вміст окремої сторінки; 3) технологія фрагментів сторінок – користувач отримує окремі сторінки, що відповідають його знанням про представлені поняття. При її використанні в базі знань зберігаються декілька варіантів сторінки з різними представленнями її змісту; 4) фреймова техноголія – вся інформація про окреме поняття представлена у вигляді фрейму, слоти якого можуть містити декілька варіантів пояснення поняття, а також зв’язки з іншими фреймами. Врахування психолого-педагогічних особливостей під час розробки адаптивних навчальних систем дозволяє вирішити наступні навчальні задачі: 1) підібрати індивідуальний темп навчання; 2) зняти зайві навантаження зі студента; 3) підвищити мотивацію до оволодіння новими знаннями; 4) зменшити часові затрати на засвоєння навчального матеріалу; 5) забезпечити студента індивідуально-спланованою стратегією навчання; 6) підвищити ефективність та якість дистанційної освіти. 95


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Використані літературні джерела 1. Федорук П. І. Використання адаптивних та інтелектуальних технологій в системах дистанційного навчання / П. І. Федорук // Управляющие системы и машины. – 2006. – №5. – С. 68–73. 2. Машбиц Е. И. Основы компьютерной грамотности / Е. И. Машбиц, Л. П. Бабенко, Л. В. Верник и др. – К: Высш. шк., 1988. – 215 с. 3. Коноплева И. А. Информационные технологии // И. А. Коноплева, О. А. Хохлова, А. В. Денисов.– М.: Проспект, 2011. – 328 с. УДК 372.862 АЛГОРИТМ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ В НТУУ “КПІ” К. Г. Левчук, С. Г. Степаненко Національний технічний університет “Київський політехнічний інститут” 03056, м. Київ, пр. Перемоги, 37, k.levchuk@kpi.ua Проаналізований досвід впровадження методів дистанційного навчання у національному технічному університеті України “Київський політехнічний інститут” при викладанні дисципліни “Теоретична механіка”. Вказане на те, що при проектуванні дистанційних курсів активну участь приймали студенти, впровадження курсів подібного рівня дозволило підвищити внутрішню мотивацію студентів та підняти їх загальний рейтинг. The experience implementing methods of distance learning in the National Technical University of Ukraine "Kyiv Polytechnic Institute" in teaching the subject "Engineering Mechanics". Specified that the design of distance courses actively involved students, the introduction of courses that level enhanced the intrinsic motivation of students and raise their overall rating. Вступ. Освіта та інформаційні технології – це дві складові тенденції, що знаменують XXI століття і повинні стати основою для вирішення проблем українського суспільства. У контексті Болонського процесу в НТУУ “КПІ” разом з Українським інститутом інформаційних технологій в освіті (УІІТО) створена модель організації навчання викладачів і студентів. Фахівці УІІТО допомагають викладачам, а через них і студентам, раціонально поєднувати традиційні й інноваційні технології в ході проектування процесу навчання, удосконалювати існуючу процедуру планування навчального процесу для всіх форм навчання, реалізовувати можливість вибору студентом індивідуального освітнього маршруту; визначати критерії ефективності навчання, автоматизувати процес отримання показників знань студентів. Дисципліна теоретична механіка в учбовому плані бакалаврів денної форми навчання відноситься до циклу науково-природничої та професійно-практичної підготовки студентів, має статус нормативної. Зважаючи на той факт, що 96


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

отримані при вивченні дисципліни теоретична механіка знання, уміння і навички використовуються надалі при вивченні професійно-практичних дисциплін підготовки бакалаврів було вирішено створити інформаційні ресурси, здатні забезпечити навчання якомога більшої цільової аудиторії. При цьому передбачалося використання інформаційних ресурсів як у синхронному режимі в якості підтримки денної і заочної форм навчання в системі вищої освіти України, так і в асинхронному режимі в системах дистанційного навчання. Дистанційні курси з теоретичної механіки повинні були задовольнити розширене коло бакалаврів, які зможуть використовувати інформаційні ресурси з урахуванням різного загального обсягу годин, що надаються однойменним дисциплінам на різних факультетах й інститутах та різного змістового наповнення близьких за назвами дисциплін. У такому випадку дистанційними курсами могли б користуватися ті студенти, які вивчають наступні дисципліни: “Теоретична механіка”, “Технічна механіка”, “Спеціальні розділи фізики”, “Прикладна механіка”, “Математичне моделювання механізмів”, “Біомеханіка”. Майже чотирирічне використання інформаційних ресурсів системи дистанційного навчання теоретична механіка у навчальному процесі студентів денної форми продемонструвало, що дистанційні курси – це незамінні помічники викладачів. В першу чергу тому, що з’являється можливість надати інформативний матеріал у повному обсязі з чіткими рисунками, навіть фотографіями реальних об’єктів, з прикладами і доповненнями. Безумовно, для ефективного навчання потрібно забезпечити якість навчально-методичних матеріалів. По-друге, у викладачів з’являється можливість проконтролювати роботу тих, хто навчається і перевірити рівень засвоєння матеріалу. Наприклад, викладач має інформацію про те, хто із студентів звертався до матеріалів дистанційних курсів, більше того, з якими саме інформаційними ресурсами працював студент, коли і скільки. Головне, що викладач може у будь-який момент проаналізувати результати тестування і під час консультації пояснити студенту усі його помилки, незважаючи на давність проходження тесту.

Рисунок 1 – Результати анкетування студентів 97


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

З іншого боку, дистанційні курси – це незамінні помічники студентів. Навіть якщо студент був присутній на лекції, можливі провалля у начитаному матеріалі: студент може недочути, недобачити, да і викладач може нечітко донести навчальний матеріал. За наявності системи дистанційного навчання у студента з’являється можливість переглянути уважно і більш поглиблено той матеріал, що намагався йому розтлумачити викладач. Під час роботи з інформаційними ресурсами в асинхронному режимі, безумовно, забезпечується індивідуальний характер навчання. Про це свідчать результати звітів про роботу студентів з матеріалами системи дистанційного навчання (рис. 1). Якщо студент унаслідок своєї недостатньої підготовки або індивідуальних особливостей не встигає засвоювати учбовий матеріал на аудиторних заняттях в примусовому темпі його викладання, то він витрачає більшу кількість часу на самостійну роботу. За час використання інформаційних ресурсів системи дистанційного навчання теоретична механіка була відпрацьована технологія навчання для студентів стаціонару з використанням системи як для роботи на аудиторних заняттях, так і за її призначенням, тобто дистанційно для позакласної роботи. Можна надати деякі рекомендації викладачам, які використовувати інформаційні ресурси у своїй роботі: – за час використання інформаційних ресурсів системи дистанційного навчання теоретична механіка була відпрацьована технологія навчання для студентів стаціонару з використанням системи як для роботи на аудиторних заняттях, так і за її призначенням, тобто дистанційно для позакласної роботи. Можна надати деякі рекомендації викладачам, які використовувати інформаційні ресурси у своїй роботі: – детально аналізуйте результати тестування на аудиторних заняттях; – здійснювати вхідний контроль з використанням відповідних тестів на кожному першому курсі; – аудиторні практичні заняття з дисципліни теоретична механіка треба проводити за класичною схемою (“біля дошки”) з використанням для аналізу задач, наданих в розділах “Задачі для самостійного розв’язування”, для закріплення отриманих умінь та досвіду відповідних за темою практичних занять. Задавати для самостійної роботи вдома розв’язування задач із розділів “Індивідуальні завдання” і наполягати на самостійному детальному опрацюванні матеріалів усіх розділів відповідного інформаційного ресурсу “Практичне заняття»дистанційного курсу”.

98


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Рисунок 2 – Результати анкетування студентів Але необхідно зазначити, що впровадження дистанційної системи у навчальний процес зумовлює додаткове навантаження на викладача для створення та керування електронними ресурсами і поряд з цим система в автоматичному режимі точно відслідковує інтенсивність роботи як викладача, так і тих, хто навчається. Отже, учбовий процес стає прозорим і виходить за “двері” замкненої аудиторії, що не може викликати супротив значної аудиторії викладацького складу будь-якого університету, поряд з цим 4-річний досвід систематичної роботи з навчальним комплектом “Теоретична механіка” показав, що студенти будь-якої технічного бакалаврату легко та з захопленням сприймають новий вид навчання (рис. 2). Використані літературні джерела 1. Кухаренко В. Н. Дистанционное обучение. Условия применения. Дистанционный курс / В. Н. Кухаренко, Е. В. Рыбалко, Н. Г. Сиротенко. Под ред. Кухаренко В. Н. Харьков: Торсинг. 2002 – 320 с. 2. Степаненко С. Г. Діяльність викладача як основа керування процесом навчання / С. Г. Степаненко, В. Ю. Степаненко // Управління в освіті. Тези доповідей V міжнародної наук.-практ.конф. (Львів, 14-16 квітня 2011 р.). – Львів, 2011. – с.289-290. 3. Степаненко С. Г. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для діагностування рівня знань. // ІХ Всеукраїнська НМК Болонський процес: стан та перспективи розвитку вищої освіти в Україні 1819.11.2010 р. – Київ, 2010. 4. Концепція розвитку дистанційної освіти в Україні, затверджена Міністром освіти України від 20.12.2000 р. УДК 371.3 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА КУЛЬТУРА МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ: СПЕЦИФІКА, ФУНКЦІЇ, СТРУКТУРА К. В. Тамбовська 99


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського 65020, м. Одеса, вул. Старопортофранківська, 26, pdpu@pdpu.edu.ua Наведені порівняльний аналіз та історія розвитку теоретичних досліджень у області формування інтелектуальної культури особистості стосовно майбутнього вчителя. Проаналізовані основні підходи до розуміння сутності та змісту інтелектуальної культури майбутнього вчителя, її основних функцій. The comparative analysis and history of theoretical research in the field of intellectual formation of cultural identity in relation to future teachers. The basic approaches to understanding the nature and content of the intellectual culture of the future teacher of basic functions. Вступ. Необхідність формування інтелектуальної культури майбутнього вчителя обумовлена самою специфікою його професійної діяльності, соціальним замовленням щодо підготовки вчителя, спроможного творчо вирішувати і гнучко підходити до реалізації завдань навчання і виховання школярів, зі знанням справи підходити до організації власної праці. Проблема формування інтелектуальної культури особистості знайшла відображення у дослідженнях П. Гальперіна, Н. Тализіної у рамках теорії поетапного формування розумових дій; у працях В. Давидова, Л. Занкова, Д. Ельконіна в аспекті розвивального навчання; її торкаються проблеми особистісно-орієнтованого навчання (І. Бех, В. Подмазін, І. Якиманська та ін.); інтелектуальні властивості особистості, феномен інтелекту і його прояву у різних видах діяльності вивчаються В. Дружиніним, Д. Богоявленським, З. Калмиковою, Н. Менчинською, В. Паламарчук, О. Савченко, М. Смульсон, М. Холодною та ін. Питання формування інтелектуальної культури того, хто навчається, досліджують Г. Балл, В. Іванова, І. Захарова та ін. Проблеми становлення професійної культури майбутнього вчителя і його невід’ємної складової – культури інтелектуальної розкриваються у працях В. Андреєва, В. Безпалька, Є. Бондаревської, В. Буряка, О. Гребенюка, В. Гриньової, С. Єлканова, В. Загвязинського, O. Кобенка, С. Муцинова, М. Рожкова, І. Пальшкової та ін. У працях провідних вчених вказується на необхідність цілеспрямованого розвитку інтелектуальної культури студентів, навчання їх способам організації інтелектуальної діяльності, методологічним основам самостійного педагогічного дослідження, обґрунтуванню й апробації інноваційних педагогічних технологій. Метою даної роботи є огляд основних підходів до розуміння сутності та змісту інтелектуальної культури майбутнього вчителя, її основних функцій. Вивчення філософської, психологічної і педагогічної літератури показало, що культура – одне із самих складних і багатомірних наукових і життєвих 100


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

понять. Історія формування цього поняття пов'язана, насамперед, з його етимологією. Появі цього слова в різних європейських мовах безпосередньо передувало латинське “cultur”, що походить від “colere”. Останнє мало безліч значень: населяти, культивувати, захищати, поклонятися, почитати тощо. Деякі з них згодом утворили самостійні терміни (культ, колонія та ін.) [10]. Цей термін уперше запровадив в одному зі своїх літературних творів відомий римський оратор Цицерон (45 р. до н.е.). Як самостійна наукова категорія “культура” для визначення різноманітних результатів діяльності людини фіксується вперше у працях німецького юриста С. Пуфендорфа. Класичне розуміння культури сформувалося в епоху Просвітництва і стало синонімом інтелектуального, морального, естетичного і т.д. удосконалення людини в ході її історичної еволюції. У подальшому поняття “культурf” набуло ще більш узагальненого значення, яке охоплювало собою сукупність створених людськими спільнотами традиційних благ і цінностей [9]. Сьогодні налічується близько 500 визначень “культури”, що відображує різнобічність та різноманітність вживання цієї категорії у різних сферах особистого і суспільного життя [9, с. 6]. У філософсько-культурологічній літературі колишнього СРСР уявлення про культуру формувалося переважно на методолого-світоглядній основі марксизму-ленінізму. Вітчизняна культурологія наголошувала на первинності матеріальних чинників у культурі, класовому характері культури в класовому суспільстві, розвиткові культури у формаційному вимірі, її кризі в буржуазному суспільстві і широкому розквіті при соціалізмі. Визначення ж культури, сформульоване в колишній радянській культурології, було і залишається досить конструктивними. Серед них [5, с.15-16]: – сформульоване Г. Плехановим визначення культури як “всього того, що створене людиною, на відміну всього того, що створене природою”; – визначення культури як сукупності матеріальних і духовних цінностей, створених людиною в процесі суспільно-історичної практики (А. Арнольдов, М. Кім); – поняття культури як творчої діяльності людей, результату цієї діяльності, включаючи й технології її (діяльності) здійснення (В. Давидович, Ю. Жданов, М. Каган, Е. Маркарян, М. Тарасенко); – трактування культури як сукупності знакових систем (Ю. Лотман), інформаційного багатства суспільства (Є. Соколов), сукупності стандартів людської діяльності (Ю. Жариков), як якості, притаманної суспільним явищам й насамперед людині як суб'єкту суспільно-історичного процесу. Ємність поняття “культура” дозволяє підходити до його вивчення багатоаспектно. В. Андреєв, Г. Балл, С. Біблер, С. Гессен та інші розглядають “культуру” як родове поняття стосовно поняття “освіта”, де освіта визначається як індивідуальна культура різних видів діяльності й спілкування людини, що опановує культурою на основі цілеспрямованої й цілісної системи навчання й виховання [1]. Разом з цим, цілі професійної освіти і подальшого професійного вдосконалювання не повинні зводитися, на думку Г. Балла, до формування 101


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

професійної компетентності фахівця, а припускати прилучення його до професійної культури, що у такий спосіб не дозволяє ототожнювати професійну культуру із компетентністю [1]. Отже, культура не тотожна ані освіті, ані компетентності майбутнього фахівця. Відповідно до необхідності формувати інтелектуальну культуру майбутнього вчителя у процесі професійної підготовки, досить важливими є узагальнення В. Гриньової щодо сутності культури особистості, а саме [4]: культура є динамічним процесом розвитку “сутнісних сил людини”, процесу творчої самореалізації особистості, котра виступає суб'єктом культурноісторичного процесу; культура є специфічним способом людської діяльності. Завдання, визначене культурі, – пов'язати людей у єдине людство, – знаходить вираження в цілому ряді її конкретних суспільних функцій. Серед них: а) адаптивна, б) пізнавальна, в) ціннісна або аксіологічна, г) інформаційнокомунікативна, д) нормативна або регулятивна, е) семіотична. Найбільш загальною й універсальною функцією культури є адаптивна – пристосування людини до природного і соціального оточення. Культура розподіляється на певні види й роди. Підставою для подібного розподілу є розмаїття людської діяльності. Звідси виділяється матеріальна культура й духовна. Ці сфери культури можна розглядати як відносно самостійні, котрі мають відмінні ознаки, оскільки відрізняються за своїм призначенням, формами розвитку, хоча і складають цілісність творчої діяльності не тільки людини, але й людства. Однак треба мати на увазі, що їхній підрозділ часто буває умовним, оскільки в реальному житті вони тісно взаємозалежні й взаємопрониклі один в одний. Духовна культура особистості – це міра присвоєння нею духовних цінностей, об'єктивізованих у духовному досвіді людства і акумульованих у мистецтві, науці, моралі, праві, філософії. Духовна культура в особистісному плані виступає у якості духовності [4, c. 40]. Духовна культура включає художньо-естетичну культуру і мистецтво, моральну і релігійну культуру, а також й інтелектуальну. Виокремлення інтелектуальної культури пов’язано з особливими, притаманними лише їй, функціями. В. Іванова відносить до них, переш за все, когнітивну функцію: це організація знання, його нагромадження, збереження і застосування. У житті суспільства інтелектуальна культура виконує функцію формування творчо мислячої особистості, інтереси якої спрямовані на гуманістичні цілі [7, с. 51]. А. Горелов, А. Єсін та інші різноманітність поняття “культура” пов’язують з наступними предикатами: результат, процес, діяльність, спосіб, відношення, норма, система, явище, ступінь тощо [3, c. 176], що підкреслює необхідність осмислювати феномен інтелектуальної культури у певному контексті. Зокрема, Л. Виготський розглядає інтелект з позицій соціокультурного досвіду. І в цьому аспекті феномен інтелектуальної культури з'являється як наслідок засвоєння цього досвіду, як контрольована раціонально організована пізнавальна діяльність. Можна сказати, що інтелектуальна культура організує 102


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

й упорядковує процес мислення, виробляє метод, що дає можливість здійснювати ту чи іншу діяльність “зі знанням справи”. Таким чином, інтелектуальна культура припускає вміння зіставляти один з одним різні явища дійсності, знаходити подібності й розходження між ними, уміння аналізувати (подумки розчленовувати явище, з'ясовуючи роль і місце кожної з його частин у цілому) і розкривати сутність явищ, установлювати причинно-наслідкові зв'язки між різними сторонами й відносинами дійсності й передбачати тенденції їхнього розвитку [2]. За Г. Баллом, поняття “інтелектуальної культури” охоплює ті компоненти культури осіб, їхніх співтовариств і людства в цілому, істотну роль у становленні й функціонуванні яких відіграють процеси мислення. Гуманістичний світогляд визнає інтелектуальну культуру (найбільше послідовно втілену в науці й філософії) одним з найважливіших надбань осіб, їхніх співтовариств і людства в цілому [1]. Інтелектуальна культура виступає, на думку В. Іванової, як культура мислення й мовлення і містить у собі адекватне (відповідне дійсності) відтворення різних сторін і відносин світу [7, с. 67]. Е. Ільєнков вважав, що “розумна людина – це людина, яка уміє думати, розмірковувати, самостійно судити про речі, про людей, про події, про факти”. Звідси інтелектуальна культура передбачає: “розум допитливий; розум глибокий, розум гнучкий” [8, с. 21]. Для майбутнього вчителя такими важливими компонентами інтелектуальної культури, професійно-значущими якостями його особистості В. Гриньова вважає інтелектуальні параметри мислення (гнучкість, варіативність, самостійність, критичність, продуктивність), а також ерудицію, добру пам'ять, дотепність, володіння усною та письмовою мовою [4, c. 80]. Структура інтелектуальної культури є багатогранним утворенням. При цьому всі його елементи взаємодіють один з одним, утворюючи єдину систему такого унікального явища, яким з'являється перед нами культура. Цілісна система культури особистості є системою знань, переконань, вмінь та навичок, емоцій та почуттів, задатків та здібностей, що проявляються у тій чи іншій сфері суспільної практики. За І. Захаровою інтелектуальна культура – це рівень розвитку особистості в сфері інтелектуальної діяльності [6]. Отже, структура інтелектуальної культури має відповідати структурі діяльності як такої. Відповідно до теорії діяльності у інтелектуальній представлені наступні важливі блоки: мотиви, планування, включаючи вибір цілі та прийняття рішення; реалізація планів; зворотній зв’язок та контроль результатів [6]. Аналіз особливостей цих блоків надав можливість І. Захаровій виокремити наступні компоненти інтелектуальної культури учнів: мотиви інтелектуальної діяльності – потреби, інтереси, життєві плани, усвідомлення відповідальності в освоєнні навичок інтелектуальної праці; інтелектуальні знання та інтелектуальне мислення дозволяють здійснити планування діяльності – обрати цілі, засоби, знайти оптимальні рішення, що передбачає наявність знань про 103


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

способи і види організації пізнавальної діяльності, володіння логічними операціями мислення, пізнавальними стратегіями, здатність уважно сприймати інформацію; мотивувати свою діяльність; раціонально запам’ятовувати; логічно осмислювати навчальний матеріал, визначати в ньому головне; вирішувати проблемні пізнавальні задачі; працювати самостійно; здійснювати самоконтроль; інтелектуальну активність, що надає можливість реалізувати замислене, заплановане, виконати прийняте рішення; інтелектуальний самоконтроль – здатність здійснення особистістю аналізу відповідності власного образу життя, власних інтелектуальних орієнтацій і цінностей інтелектуальним цінностям суспільства. Мета інтелектуального самоконтролю – подальший інтелектуальний зріст особистості, активізація її життєвої позиції. Інтелектуальна культура студентів, за В. Івановою, має трьохкомпонентну структуру і включає змістовий, операціональний і особистісний компоненти. До змістового належать науково-методологічні і предметні знання; операціональний компонент включає стратегії розуміння наукового тексту й рефлексію процесу пізнання; особистісний виражений в усвідомленні професійно-особистісного змісту інформації і шляхів його творчого використання. Зміст зазначених компонентів дослідницею визначено виходячи з аспектів розуміння наукового тексту. Змістовий компонент реалізується через виділення методологічних аспектів знання і професійно-особистісних змістів. З операціонального боку інтелектуальна культура виражена в раціональних стратегіях розуміння інформації у вигляді діалогів з автором, компресії, моделювання, структурування й систематизації понять. При цьому реалізуються когнітивна, регулятивна, комунікативна і конституційна функції інтелектуальної культури [7]. Висновки. Проаналізувавши розмаїття підходів до усвідомлення феномену інтелектуальної культури майбутнього вчителя доходимо висновку про те, що дане особистісне утворення має визначатися виходячи з родових понять “інтелект” та “культура”, враховувати специфіку професійно-значущих рис особистості, передбачати реалізацію когнітивної, регулятивної, комунікативної і конституційної функцій інтелектуальної культури у системі професійної діяльності та сфері особистого життя, надавати можливість усвідомлення її через сферу інтелектуальної діяльності. При цьому психолого-педагогічні основи формування інтелектуальної культури студентів включають організацію навчальних дій щодо засвоєння певних стратегій і творчого застосування навчальної інформації у різноманітних сферах майбутньої професійної діяльності. Використані літературні джерела 1. Балл Г. Категорія «культура особистості» в аналізі гуманізації загальної та професійної освіти / Георгій Балл // Педагогіка і психологія професійної освіти: результати досліджень і перспективи : зб. наук. праць. – К., 2003. – С. 51 – 61. 2. Выготский Л. С. Педагогическая психология / Л. С. Выготский; ред. В. В.Давыдова. – М. : Педагогика, 1991. – 280 с. 104


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

3. Горелов А. А. Культурология : учеб. пособ. для вузов / А. А.Горелов. – М. : Академия, 2001. – 206 с. 4. Гриньова В. М. Формування педагогічної культури майбутнього вчителя (теоретичний та методичний аспект) / В. М.Гриньова. – Х. : Основа, 1999. – 300 с. 5. Губерський Л. Культура. Ідеологія. Особистість: Методологосвітоглядний аналіз / Л. Губерський, В. Андрущенко, М. Михальченко. – К.: Знання України, 2002. – 580 с. 6. Захарова І. О. Формування інтелектуальної культури старшокласників засобами математики / І. О.Захарова : Автореф. дис. на зд. наук. ст. кандидата пед. наук: 13.00.01 – «Теорія та історія педагогіки». – Луганськ, 1999. – 24с. 7. Иванова В. П. Активизация творческих способностей как фактор развития интеллектуальной культуры / В. П.Иванова // Мысль и текст: сб. науч. тр. – Фрунзе, 1988. – С. 50-63. 8. Ильенков Э. В. Филоссофия и культура / Э. В. Ильенков. – М.: Политиздат, 1991. – 464 с. 9. Соколов В. Е. Культура и личность / В. Е.Соколов – Л.: Наука, 1972. – 228 с. 10. Шубин В. Культура. Техника. Образование / Василий ШУБИН.

105


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

СЕКЦІЯ №5 Шляхи реалізації рамкових проектів та транскордонного співробітництва в області освіти УДК 346.4 РОЗВИТОК МІЖНАРОДНОЇ СПІВПРАЦІ МІЖ УНІВЕРСИТЕТАМИ ШЛЯХОМ УКЛАДАННЯ РАМКОВИХ УГОД Р. І. Храбатин, В. В. Бандура, О. В. Храбатин Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу 76019, м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, romankhr@yahoo.com Наведена інформація щодо першого досвіду укладання рамкової угоди між кафедрою програмного забезпечення Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу та політехнічним університетом міста Люблін. Проаналізовані найближчі цілі та перспективи розвитку взаємовигідних стосунків між університетами на рівні даної угоди. The information about the first experience signing of a framework agreement between the Department of Software Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas and Polytechnic University of Lublin. Next analyzed the aims and prospects of mutually beneficial relationships between universities at the present agreement. Вступ. Одним з пріоритетних напрямків розвитку університетів є створення міжнародної співпраці з метою обміну науковими доробками, проведення різноманітних семінарів та конференцій, обміну студентами, залучення міжнародних грантів, тощо. З цією метою працівниками кафедри програмного забезпечення автоматизованих систем налагоджено тісний зв'язок між ІФДТУНГ та Люблінською політехнікою (Польща). За результатами закордонного відрядження працівників ІФДТУНГ до Люблінського політехнічного університету з метою розвитку співпраці, укладена рамкова угода про транскордонне співробітництво з метою зміцнення та розвитку наукових контактів на основі принципів партнерства та взаємної вигоди. В рамках даної угоди сторони домовилися сприяти таким діям: – проведення спільних досліджень з фундаментальних та прикладних проблем; – обмін науковими працівниками з метою проведення досліджень;участь в наукових з’їздах (конференціях, симпозіумах), які будуть організовувати обидві сторони; – обмін результатами досліджень, публікаціями та іншою науковою інформацією. Співпраця відбувається на благо науки та освіти в дусі європейської інтеграції, особлива увага буде приділена розширенню науково-технічної співпраці в рамках міжнародних дослідницьких програм. 106


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

Детальні програми співпраці будуть реалізовані на основі окремих додатків до підписаної угоди. Укладена угоди про співпрацю спонукає до досягнення найефективніших форм партнерства між університетом та роботодавцями, мотивує обидві сторони до співпраці на основі визнання освітньо-кваліфікаційних рамок, розглядає питання щодо участі роботодавців в освіті і навчанні, а також взаємозв’язку між виробництвом та освітою, науковими дослідженнями й інноваціями. Таким чином, напрямком діяльності, що забезпечує ефективну і сфокусовану співпрацю між університетами є договірні (спонсоровані) наукові дослідження; міжнародні програми підтримки спільних досліджень; консорціум; трансфер технологій через ліцензування; обмін дослідницькими матеріалами. При цьому можливі ситуації, коли дослідницькі цілі університетів розрізняються занадто сильно, щоб можна було говорити про ефективну співпрацю. Коли це відбувається, учасники переговорів повинні своєчасно побачити ці критичні відмінності, щоб уникнути неефективних переговорів, які в майбутньому можуть негативно позначитися на обох учасниках. Використані літературні джерела 1. Марков К. А. Коммерциализация научных исследований в университетах США / К. А. Марков // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. – 2009. – № 5. – С. 22–30. 2. Угода про співпрацю між Люблінською політехнікою (Польща) та ІваноФранківським національним технічним університетом нафти і газу, 2012 р.

107


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

ДЛЯ НОТАТОК

108


СУЧАСН І ІН Ф О РМ АЦ ІЙ Н І ТЕХН О ЛО Г ІЇ В ДИ СТАН Ц ІЙ Н ІЙ О СВ ІТІ

ДЛЯ НОТАТОК

109


Рекомендовано до друку рішенням програмно-організаційного комітету (протокол № 1 від 4.06.2013 р.)

Видавництво Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу вул. Карпатська, 15, м. Івано-Франківськ, 76019, Україна тел. (0342) 72-71-70, факс. (034-22) 4-21-39 http://nung.edu.ua, e-mail: public@nung.edu.ua Свідоцтво про внесення до Державного реєстру видавців ІФ №18 від 12.03.2003 р. Підписано до друку 20.06.13 р. Формат 60х841/16 Папір офсетний Ум. друк. арк. 16,3 Тираж 100 пр. Зам. № 126


Issuu converts static files into: digital portfolios, online yearbooks, online catalogs, digital photo albums and more. Sign up and create your flipbook.