Зелена книга малого бізнесу України – 2012

– природи проблеми (виду «провалу ринку», на компенсацію якого спрямовано регуляцію); – характеристик галузі чи місцевої бізнес-спільноти (концентрації, однорідності тощо); – соціального капіталу (здатності підприємств і підприємців до колективних дій); – дієвості та вартості державної регуляції, або потенційної суспільної вартості відсутності регуляції взагалі – як альтернатив саморегуляції. Всі випадки «провалів ринку» можна у світлі проблеми можливості запровадження саморегулювання поділити на дві категорії. До першої належить захист третіх осіб від можливих сторонніх ефектів підприємницької діяльності. Наприклад, це стосується збереження довкілля, безпеки сторонніх осіб (скажімо, пожежа може перекинутися на сусідні будівлі), а також безпеки споживачів до тієї міри, до якої вони самі ставляться до неї безвідповідально, за звичкою покладаючись на державний контроль. У таких випадках самі підприємці та фірми не мають внутрішніх стимулів дотримуватися регуляцій ані індивідуально, ані колективно. Піклування про імідж свого бізнесу в очах інвесторів та споживачів іноді спонукає підприємців та фірми брати на себе додаткові зобов’язання морального характеру у вигляді кодексів поведінки або заяв про наміри на кшталт Глобального Договору ООН. Але оскільки відповідні стимули є слабкими, а контроль за дотриманням добрих намірів взагалі неможливий, у подібних випадках саморегуляція може бути корисним додатком до державної регуляції, але не заміняти її. Це особливо стосується України, оскільки споживачі переважно залишаються бідними, отже не можуть собі дозволити вибирати товари та послуги за іншими критеріями, ніж співвідношення якості та ціни; а залучення сторонніх інвесторів є пріоритетом тільки для незначної кількості компаній. До другої категорії належать ситуації, коли щось – здебільшого завищені транзакційні видатки, наприклад, сумнів у якості чи безпечності товару або послуг – перешкоджає взаємовигідним ринковим угодам. У такому випадку підприємці колективно зацікавлені у встановленні та дотриманні певних правил, отже саморегуляція може бути ефективною. Наприклад, споживачі з більшою 99