На думку Н. Гайдук15, у будь-якому випадку закриття справи буде містити певний коментар загальними фразами щодо особливостей розвитку процесу медіації з урахуванням конкретних питань й обставин учасників, а також способу завершення процесу. Дотримуючись принципу безсторонності, медіатор уникає особистих коментарів або суджень стосовно учасників, їхньої відповідної участі в процесі медіації чи обґрунтованості їхніх питань. Постає питання, яким чином можна зробити медіацію максимально ефективною. Науковці визначають, що умовами, які забезпечать успішність окресленого процесу, є: 1) повага і терпимість, здатність вислухати, допускати інші точки зору, які відрізняються від власних (тобто ламати стереотип: є дві точки зору – одна моя, а інша – хибна); 2) добровільність, готовність до співпраці; конфіденційність і нерозголошення інформації третім особам; 3) відкритість і чесність один до одного в контексті спору; 4) дотримання домовленостей і втілення їх в життя. Мотивація для плавного переходу до таких способів розв’язання спорів може бути підсилена перевагами медіації. Серед інших до цього переліку віднесемо: 1) економність, оскільки цей процес дає можливість марно не витрачати час, гроші, зусилля. Учасники медіації самостійно визначають затрати часу і засобів; 2) ефективність, тобто цей процес орієнтований на конструктивність розв’язання спору, пошук оптимальних рішень, контроль сторін за процесом досягнення взаємовигідних домовленостей; 3) приватність, тобто у цьому процесі можуть бути присутні лише конфліктуючі сторони та їх представники; 4) збереження добрих взаємин, оскільки медіація не лише «береже» взаємини сторін, а й сприяє їх розвитку й удосконаленню; 15 Модель процесу посередництва: концепції, методи та прийоми: Посібник. 2-ге вид., доп. / За ред. А. Журавського, Н. Гайдук. – Вінніпег; Львів: Малті-М, 2004. – С. 127.
34