Зовнішнє оцінювання: звіт
15
Респонденти рекомендували наступне: а) роздаткові матеріали не повинні виглядати як відверта пропаганда; б) не варто готувати дорогу поліграфію; в) роздаткові матеріали мають бути недорогими і якомога більш змістовними, містити цікаві факти, статистику. Іноземні респонденти повідомили про те, що вони просили українських спікерів не використовувати для виступу слайди PowerPoint. Існує практика дублювання виступу на слайди (тобто, нанесення на слайд текстової інформації). У подальшому людина, яка виступає із заздалегідь підготовленими слайдами, як правило, не може відповісти на прості питання, що хоч трохи виходять за рамки презентації. Тому українські спікери готували роздаткові матеріали, фото, відеоматеріали, інфографіку без використання PowerPoint. Аргументи переконання та ключові повідомлення (messages) Усі респонденти зазначають різне ставлення кожної європейської країни і до України і до Росії, і це принципово враховувати у процесі підготовки до подібних заходів. Для кожної країни має бути «різний соус до інформації»: «єврейське» питання, «імперські» бажання говорити із «рівними», «православний джахад» (щодо козаків, які вважають себе за військо христове), питання цінностей (демократія, верховенство права, права людини тощо). Багато іспанців переконані у тому, що Росія це єдиний і останній оплот християнства, демократичних і традиційних цінностей, відповідно виступ про крайньо-правий рух у Росії викликав надзвичайно живий інтерес. Більшість вважає, що цей рух існує лише в Україні. В Німеччині – грають на почутті провини німців перед Росією. У Франції велика армія емігрантів з Росії, які наразі мають великі статки та велику ностальгію і співчуття до Росії. Вивчення трендів громадської думки щодо України та Росії в кожній окремій країні-члені ЄС вимагає окремого ґрунтовного дослідження. Окрему увагу варто приділяти країнам півдня – Греції, Іспанії, Італії, де існують сильні проросійські настрої та медіа мають менше коштів, щоб відправляти своїх журналістів для підготовки якісних репортажів про Україну. Як українські, так і іноземні респонденти, наголошують на тому, що європейці мають різне ставлення як до США, так і до ЄС. Частина європейців виступають саме проти розширення ЄС. Тому із представниками різних думок і переконань по-різному потрібно спілкуватися, окремо пояснювати і наміри України, і відносини з Росією, і наміри Росії. Про це добре пам’ятає Росія, відповідно вона не має політики щодо Євросоюзу як цілісної організації, вона діє від країни до країни, прикладаючи ті зусилля, натискаючи на ті точки, які потенційно можуть спрацювати. Євросоюз говорить не одним голосом, тому Україні з кожною країною потрібно знаходити свої точки дотику. Зі слів респондентів, учасники заходів очікували антиросійську пропаганду на заходах, проте отримали експертне роз’яснення, і подій і проблем в країні, що і стало причиною зміни ставлення до України. Повідомлення про те, що Україна реформується і в країні відбувається боротьба із корупцією викликає позитивний відгук в аудиторії. Проте європейці вказують на те, що їм не подобається зволікання українців із реформами. Іноземні респонденти рекомендують розповідати про діяльність громадянського суспільства в Україні, водночас вони вказують на необхідність дотримання вимог Венеціанської комісії та Ради Європи, що визначають правила люстрації та боротьби із корупцією, та на міжнародні зобов’язання України здійснювати моніторинг виконання реформ у державі. Це також підтвердили результати електронного опитування закордонних учасників. Вони виділяють наступні повідомлення, які мали найбільш позитивний вплив на думку учасників: