ситуація спостерігається щодо імплементації на національному рівні міжнародних конвенцій та протоколів у сфері охорони довкілля. Навіть в тих сферах, де прийняті необхідні законодавчі положення, існують необхідні програми чи плани, виникає проблема з практичною реалізацією.
чної політики. Для реалізації відповідних міжнародно-правових актів потрібно створити необхідні інституційні рамки для підвищення ефективності реалізації.
При подальшій роботі над реалізацією зобов’язань в рамках Порядку денного асоціації та інших документів необхідно звернути особливу увагу на практичне застосування нормативно-правової бази в тій чи іншій сфері, пошук механізмів ефективної реалізації та фінансової підтримки.
Незважаючи на існування розвиненої системи національного законодавства України у сфері охорони довкілля, існує необхідність його вдосконалення практично щодо усіх моніторингових питань.
Необхідність прийняття нового законодавства, планів, програм.
Під час розробки нового законодавства України у сфері охорони довкілля необхідно особливу увагу звернути на питання відповідності такого законодавства нормам і стандартам ЄС, беручи до уваги, що майбутня Угода про асоціацію між Україною та ЄС головним чином зосереджена на питаннях адаптації. У процесі адаптації в сфері охорони довкілля необхідно перейти від процесу планування такої адаптації безпосередньо до процесу реалізації.
Слабкість інституційного підходу у реалізації пріоритетів. Координаційних механізмів між центральними органами виконавчої влади для цілей реалізації екологічної політики не створено. Мінприроди має традиційно низьку вагу у відносинах з іншими міністерствами, відтак нездатне відігравати координаційну роль. Адміністративна реформа системи екологічного врядування мала далеко не завжди позитивний характер, що призвело до порушення ефективного виконання природоохоронних функцій, особливо на місцевому рівні. Часто для реалізації відповідних питань, особливо це стосується реалізації міжнародно-правових актів, не створено спеціальних інституційних рамок.
Ускладнений доступ до інформації. Незважаючи на достатньо розвинуте законодавство у сфері доступу до інформації, при проведенні даного моніторингу виникали проблеми з доступом до низки необхідної та актуальної інформації. Веб-сторінки державних органів влади України часто не мають потрібної інформації, або оновлення такої інформації відбувається із значними затримками.
У майбутньому необхідно забезпечити, щоб адміністративні реформи, що проводяться з метою дерегуляції та зменшення тиску на суб’єктів підприємницької діяльності, не суперечили обов’язкам щодо виконання природоохоронних функцій. Необхідно створити механізм міжвідомчої координації інтеграції екологічної політики та забезпечити інституційне посилення Міністерства екології та природніх ресурсів, що відповідає за впровадження екологі-
У майбутньому необхідно звернути особливу увагу на забезпечення повного доступу громадськості до екологічної інформації. Державні органи повинні здійснювати активне інформування громадськості, розміщувати на своїх веб-сторінках максимальну кількість актуальної інформації.
14