Сприйняття Росії в Україні, Румунії та Республіці Молдова
пектів, тоді як негативне пов’язане із діяльністю російської влади, котра сприймається як брутальна, схильна до крайнощів, агресивна, така що недостатньо поважає демократію або волю громадян, а також зловживає надмірною владою, що виноситься на передній план — ситуація, що чимало коштувала іміджу Росії на міжнародній арені. 3. Румунська громадськість є доволі досвідченою та чутливою до нюансів, схильна до великодушності, що час від часу може затьмарюватися спорадничими інстинктивними почуттями. Це найкраще підтверджується відсутністю тенденції слідувати у сприйнятті російських громадян і Росії глибоко негативному ставленню до російської влади та її дій. Нюанси та відокремлення при сприйнятті цих відмінних елементів є важливим на рівні міжособистісних відносин, гостинності, а також сприяє відсутності явних протиріч між румунською більшістю та національними меншинами. Офіційні відносини Стосовно офіційних відносин, ми констатуємо, що офіційні румунські документи вказують або на брак інтересу до Росії, доброзичливу поблажливість, виражену у надмірному формалізмі, або відсутність конструктивного, реалістичного та інтегрованого підходу до Росії, який можна було б оприлюднити. Тож, якщо ми проаналізуємо Румунську Національну стратегію безпеки, найновіший програмний документ із зовнішньої політики, затверджений керівною радою та обговорюваний у парламенті, Росія лише згадується серед інших країн у наступних випадках: — ст. 16, розділ «Зовнішні дії»: «Румунія підтримує особливі відносини, що їх вибудовує НАТО з такими країнами, як Республіка Молдова, Сербія, Росія, Грузія та Україна»; 93