Сприйняття Росії в Україні, Румунії та Республіці Молдова
гідна економічна співпраця з Росією, особливо у сфері торгівлі, що зросла у чотири рази з початку мого першого терміну». У 2008 р. після самміту НАТО у Бухаресті і після отримання запрошення відвідати Росію у вересні 2008 р. — візит, якому не судилося відбутися через російсько-грузинську війну і розриву стосунків між НАТО і Росією, — президент Траян Басеску зробив наступні висновки щодо двосторонніх відносин: «2008 рік став роком, котрий відкрив певні перспективи у наших відносинах з Російською Федерацією. Я хотів би, щоб у 2009 р. цей курс продовжився. Ми хочемо закладати наші відносини з Росією на основі взаємовигідного прагматизму, орієнтованого на майбутнє: бути спроможними мати прогнозоване бачення напрямку, у якому ми разом хочемо розвивати ці відносини. Ось чому надзвичайно важливо спромогтися збалансувати наші комерційні зв’язки і створити умови для підйому економічної спів праці відповідно до потреб обох держав.» Таким чином, ми можемо підсумувати, що румунські офіційні документи щодо Російської Федерації представляють швидше тренд ніж будь-що інше, затиснуті між зайнятими позиціями та підтвердженням відмінних інтересів з одного боку, і потребою прагматичного економічного розвитку з іншого. Ці відносини, що не зазнали жодних спроб переформатування, є далекими від бажаного через брак недвозначних жестів щодо відновлення довіри з боку Російської Федерації, відсутність тем для обговорення, а також відсутність реальних проектів. Важливою, з точки зору застосування процедур, є офіційна реакція на дві головні події. Перша з них — це неофіційний візит спікера румунського Сенату Мірче Джеоана до Москви. Зміст цього візиту так і не було розкрито головною дійовою особою, навіть після того, як його атакували впродовж президентської кампанії (він був основним суперником діючого президента). Епізод закінчився відмовою президента Сенату від послуг Спеціальної служби захисту через витікання та оприлюднення інформації щодо зазначеного візиту, та реакцією прези100