були вивчені навіть ці пропозиції, ознайомитися із ними заздалегідь громадськість так і не змогла. З плином часу підвищувався градус дискусії і зменшувалася кількість учасників слухань. До сімнадцятої години кількість голосуючих у залі зменшилася до 177 осіб. Враховуючи велику кількість зауважень, які залишилися без обговорення, і ще більшу кількість зауважень, поданих до секретаріату під час слухань, присутні прийняли рішення обрати погоджувальну комісію, яка протягом двох тижнів мала розглянути всі спірні питання. Такий розвиток подій пророкували активісти СЦГІ ще до початку слухань: «Заяви керівників міста про те, що Генплан буде прийнятий вже в 2010 році, звучать, принаймні, дивно. Якби Сергій Кравченко і Маноліс Пілавов ознайомилися з Законом України «Про планування і забудову територій», то в статті 30-5 вони б знайшли для себе багато цікавого. Зокрема, на громадських слуханнях з обговорення Генплану повинна бути створена погоджувальних комісія для вирішення спірних питань. Беручи до уваги численні скандали навколо непрозорого розподілу міської землі та незаконного будівництва у Луганську, можна зі 100% впевненістю стверджувати, що такі спірні питання будуть і вирішити їх у плині публічного обговорення не вдасться16.» Згідно з законом було прийняте рішення про склад комісії, яка на 30% мала складатися з представників розробника та замовника Генплану (міської ради і проектного інституту «Луганськцивільпроект»), і на 70% – з представників громадськості. Тут у нагоді стали пропозиції громадськості, щодо списку членів погоджувальної комісії, заздалегідь підготовленого ініціативною групою. Вони були використані для подальшого голосування: і всі запропоновані
16
Щербаченко В. Генплан под замком или город для избранных/ В. Щербаченко // Права людини в Україні/ 15.12.2010. - Режим доступу: http://www.khpg.org.ua/index.php?id=1292418969. 50