International Tourism Magazine 6-2016

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

Ж У Р Н А Л

11:11

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

www.intour.com.ua

ЛИСТОПАД – ГРУДЕНЬ

6 (132) ’16

КАНАДА

Снігові карнавали

ХОРВАТІЯ Сезон смакоти

МАРТИНІКА Квіти на попелі

СВЯТИЙ МИКОЛАЙ Зустріч у резиденції

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

reservation@edengroup.cz

11:11

Page II

w w w. c a r l s b a d - p l a z a. r u

Tel.: (+420) 353 225 502

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 1

18.11.2016

11:11

ГОСТИННОСТІ

Page 2

■

The Biltmore Hotel Tbilisi Будь нашим почесним гостем

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_6-16-disk.qxd

«Biltmore Hotel Tbilisi» — âèñîêîêëàñíèé ðîçê³øíèé ãîòåëü, ÿêèé çàéìຠ³ñòîðè÷íó áóä³âëþ, â³äîìó ÿê êîëèøí³é ²íñòèòóò ìàðêñèçìó-ëåí³í³çìó (²ÌÅË), à òàêîæ äèâíèé ñêëÿíèé õìàðî÷îñ.

У

У комплексі оригінально поєднані історія та сучасність. Гостей зустрічають у бездоганно відновленому великому лобі, яке продовжується широкими сходами, склепінчас! тою стелею, полірованою мармуровою підлогою та криш! талевими люстрами. Скляний перехід сполучає минуле із сьогоденням, приймаючи гостей у сучасній частині го! телю та супроводжуючи до історичної. Готельний комплекс має 214 просторих номерів і люк! сів, усі ультрасучасні вигоди та відкриває ідеальний, мов із листівки, краєвид історичного центру міста та гамірної

2

вулиці. Гості можуть обирати номери восьми категорій, включаючи ексклюзивний «Royal Suite», справжнє втілен! ня розкоші. Єдиний у своєму роді історичний амфітеатр «The Guild», ретельно відновлений, щоб стати одним із найзагадкові! ших ресторанів і розважальних закладів міста. Серед інших принад готелю — оздоровчий клуб із критим басейном та повністю обладнаний тренажерний зал. Роз! кішний спа — справжня оаза спокою, що дає гостям змогу розслабитись і відновити сили. Блискучий балрум і чотири

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 3

конференц!зали створюють ідеальні умови для проведення кор! поративних заходів, веселих вечірок і видовищних весіль. Кулінарні забаганки вдовольняє колекція з 6 вишуканих рес! торанів і барів. До послуг гостей — ресторан на даху, на 31!му поверсі. Він пропонує чудову панораму міста, середземномор! ську та міжнародну кухні. Широкий вибір цікавих коктейлів, закусок та ексклюзивних роз важальних програм кожного четверга, щоп’ятниці та щосуботи че кають в ексклюзивному барі XEME на 30 му поверсі — це must see у Тбілісі.

«Biltmore Tbilisi» обіцяє незабутній Новий рік для своїх гостей. Готель запропонує чарівне відчуття Різдва і блиск вишуканості. Чудові розважальні програми, музика і шоу в готелі зроблять Но вий рік незабутнім для кожного. ■ 29 Rustaveli Avenue, Tbilisi, 0108, Georgia +995 322 72 72 72 info.bhtg@biltmorecollection.com www.millenniumhotels.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Biltmore Hotel Tbilisi».

3

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 4

6 (132) 2016

8

1

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 2 3 «The Biltmore Hotel Tbilisi». Будь почесним гостем.

54 55 Архітектура майбутнього в Грузії. Високоякісна нерухомість у Грузії для життя, відпочинку та прибутку.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 12 16 Снігу й видовищ! Головні фести на гірськолижних курортах Європи. Читай, обирай, вирушай!

VIP6КЛУБ 18 23 Мандри Миколая. Інтерв’ю із самим СВЯТИМ МИКОЛАЄМ біля його Головної офіційної резиденції у Львові.

38 43 Всесвітній Орхан. Турецький мандрівник Орхан КУРАЛ об’їздив майже всі країни світу. Відвідав і Україну та нашу редакцію.

124 129 Оперета нон стоп. Керівник київської Оперети — про оперу та хіп6хоп, рік минулий і Новий, політику й мандри.

6

2

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 26 31 КВЕБЕК. Канадські забави. Місто Квебек перетворюється на снігову столицю світу завдяки найбільшому зимовому карнавалові.

32 35 ОТТАВА – ГАТИНО. Феєрія снігу. У столичному регіоні Канади гримить фестиваль «Вінтерлюдія».

#INSTATRAVEL

8

3

6

4

35 37 ГРУЗІЯ. Тбілісі для дам. Перший повномасштабний #TbilisiWomanTrip — inspiration6тур до Грузії.

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СТРАВ 44 45 Екзосмак «БАО». «ВАО Modern Chineese Cuisine» у Києві.

88 93 ДУБРОВНИК. Смачна осінь Хорватії. Репортаж гастрономічного фестивалю «Good Food».

ЖИВИЙ СВІТ 46 53 Білі та пухнасті. Найбільші хижаки на суходолі, полярні ведмеді, — об’єкт не лише охорони, а й туристського ажіотажу.

ВОЯЖ6КОЛЕКЦІЯ 56 60 ІЗРАЇЛЬ. Дві столиці. «Два міста — одна відпустка». Ця туристична акція об’єднала Єрусалим і Тель6Авів.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 5

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 6

0

7

96 103 МАРТИНІКА. Квіти на попелі. Понад сто років тому острів Мартиніка пережив катастрофу, порівнянну із трагедією Помпеїв. Тепер це квітучий куточок у франко6карибському стилі.

СЕБЕ ПОКАЗАТИ 62 67 У пошуках свободи. Дизайнер Олена Голець — про нонконформізм і тренди, подорожі й натхнення, реалії та мрії.

ПРОФІ6ТУР 68 ДУБАЙ можливостей.

Road Show в Києві на тему відпочинку та розваг у еміраті Дубай.

94 Лідер ЄГИПЕТського напрямку.

«Join UP!» за 9 місяців відправив на Червоне море понад 100 000 українців!

114 КИЇВ. Найкращі у столиці. Знакова для столиці подія — церемонія «Кyiv Tourism Awards – 2016».

8

8

MODUS VIVENDI / СПОСІБ ЖИТТЯ 70 76 ШРІ ЛАНКА. Кохання та золото. Весільний репортаж з екзотичного острова. Шлюбну церемонію тут готують роками!

ПОДОРОЖІ ЗВИЧНИХ РЕЧЕЙ 78 84 Запашна історія. Парфуми: зародження на Сході, апофеоз — на Заході.

ЦВІТ ПО СВІТУ 104 107 БІЗЕРТА. Останній свідок. Зустріч у Тунісі з учасницею масової втечі людей із Криму 1920 року під натиском більшовиків.

ФОТОФАКТ 108 112 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: Москенес ■ Дортрехт ■ Фінляндія ■ Шотландія

6

■

Рука.

МАНДРІВНИЧИЙ РЯД

9

112 123 Турактивація. Осіння турвиставка UITM у Києві надихнула діловою активністю.

4

12

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 113 Акупунктура в дорогу. Українські медики поєднали стародавню методику із сучасними технологіями.

УКРАЇНА ЧУДЕС 115 Випити шампанського в ЧОРНОБИЛІ! Перша за 30 років подорож Дніпром на підводних крилах у бік Чорнобиля.

116 120 БУКОВИНА. Від Землі до Сонця. День Чернівців, безліч «природних» і «народних» вражень від краю.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 7

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Iрина ГОРОБЕЦЬ Художнiй редактор Сергій ГОРОБЕЦЬ Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Коректура Людмили ГОРОБЕЦЬ, Наталi ОБОЛЕНСЬКОЇ Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 25465190, 25465193 На обкладинці: «Святий Миколай у Львові». Фото Олександра ШАМОВА / «Kavalier Boutique Hotel » (Львів).

Передплата яскравих вражень! Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь6якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–176 сторінок.

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ? У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь6якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «Бліц Інформ»: Київ — (044) 20565110. «Ідея»: Київ — (044) 41768767; Донецьк — (062) 38160932.

KSS: Київ — (044) 58568080. «Меркурій»: Київ — (044) 24969888; Дніпропетровськ — (056) 37469055. «Періодика»: Київ — (044) 58563165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://uk ua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 28869625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм» Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 25465190/93, 28869625 E mail: welcome@intour.com.ua Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 49764374; факс: (403) 49764377 Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема6Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 48668004, 48662820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor6in6Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor6in6Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Iryna HOROBETS Art Director Sergiy HOROBETS Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Proof Reading & Editing Liudmyla HOROBETS, Natalya OBOLENSKA Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 9

ТУР

18.11.2016

11:11

Page 10

■

П

Р

О

Ф

І

0

!MT_6-16-disk.qxd

Power of Egypt Насоподжуйтесь захопливим вiдпочинком разом із «Join UP!» Ó íîâîìó ñåçîí³ òóðîïåðàòîð «Join UP!» ï³äãîòóâàâ áàãàòî ïðèºìíèõ ñþðïðèç³â, ÿê³ çðîáëÿòü â³äïî÷èíîê ó ªãèïò³ íàñè÷åíèì, ö³êàâèì ³ âèã³äíèì. Êîíöåïö³ÿ «Â³äêðèé ªãèïåò çàíîâî» äàñòü çìîãó óêðà¿íöÿì ïîáà÷èòè íîâ³ ãðàí³ êðà¿íè òà çàãëèáèòèñÿ â ¿¿ ³ñòîð³þ, êîëîðèò ³ òðàäèö³¿.

Н

Не секрет, що Єгипет — це одне з найулюбленіших місць відпочинку для україн! ців. За даними туроператора «Join UP!», саме Єгипет посів друге місце в рейтин! гу найпопулярніших напрямків у літньому сезоні, поступившись лише Туреччи! ні. Результати раннього бронювання зимового сезону показали безперечне лідер! ство саме Єгипту. За підсумками року, що минає, більшість туристів прибули до Єгипту саме з України (близько 70% від загального турпотоку в країну), і 47% цих наших співвітчизників відпочивають на сонячних курортах завдяки туроперато! ру «Join UP!».

Катерина АРТЮХ, керівник напрямку Єгипет у «Join UP!»:

За цей рік ми вже відправили “ на відпочинок до Єгипту понад 100 000 туристів. Такий потік — велика приємність для нас і водночас величезна відповідальність, адже наша основна мета — зробити відпочинок кожного туриста комфортним і красивим.

”

Саме тому ми щодня наполегливо працюємо, щоб ви отримували високий рівень послуг і насолоджувались кожною хвилиною відпочинку. А наші акції та спеці! альні пропозиції допоможуть вам щоразу отримувати значно більше, ніж ви очі! кували. Уже зараз можете замовити тур до Єгипту в «Join UP!» і оцінити зручну програму польотів зі щоденними вильотами з Києва, а також з Одеси, Харкова, Львова та Запоріжжя. Графік польотів складений так, щоб ви не втрачали жодної хвилини відпочинку. Ви можете обрати найкращі готелі за найприємнішими цінами на популярних курортах країни — Шарм!ель!Шейх і Хургада, а також на курортах Таба, Дахаб, Сафага, Ель!Гуна, Макаді!Бей, Сахл!Хашіш і Марса!Алам. Вас чекають широкий вибір найцікавіших екскурсій, найкращі нічні клуби, водні парки та безліч розваг.

10

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 11

Повернення «ReDISCOver Egypt». Тепер 7 днів на тиждень!

«Join UP!» дарує можливість безкоштовно відвідати найкращі нічні клуби Шарм!ель!Шейха! Вас чекають танцполи «Taj Mahal», «Dolce Vita», «Hard Rock Nabq», «Little Buddha» і «Caligula»! Акція чинна для всіх туристів, незалежно від обраного готелю на період із 18.10.2016 по 30.04.2017. Подарунок включає: ● трансфер від готелю в клуб і назад; ● вхід на дискотеку; ● welcome drink. Обирайте день, і насолоджуйтеся відмінною музикою та яскравою компанією: ● понеділок — «Hard Rock Nabq»; ● вівторок — «Little Buddha»; ● середа — «La Dolce Vita»; ● четвер — «Little Buddha»; ● п’ятниця — «Taj Mahal»; ● субота — «Hard Rock Nabq»; ● неділя — «Caligula».

Подвійна порція Тепер при замовленні низки цікавих і насичених екскурсій ви отримуєте в подарунок ще одну екскурсію чи інший приємний сюрприз. На вас чекають такі подарунки, як похід у розкішний суші!бар та вишуканий рибний ресторан, турецька лазня, ка! тання на квадроциклах, ваучер на 150 єгипетських фунтів на на! пої та їжу в ресторанах «SOHO Square» або шоу дельфінів. І все це — безкоштовне доповнення до вражень від різноманітних і захопливих екскурсій по Єгипту.

Максимум задоволення Цієї зими подарунків стає ще більше. «Join UP!» дарує вам екс! клюзивну знижку 25% на їжу та напої в усіх закладах розважаль! ного комплексу «SOHO Square», а також на відвідування ков! занки й боулінгу. Завітайте до Шарм!ель!Шейха та відчуйте по! двійну насолоду від розваг.

KIDS GO FREE Відпочивати з дітьми тепер не тільки приємно, а й вигідно. При бронюванні туру до Єгипту ви зможете безкоштовно додати одну із запропонованих екскурсій для своєї дитини. Прогулян! ка на яхті, морські пригоди, поїздка на джипах по пустелі та ба! гато інших див уже чекають на ваших маленьких дослідників.

Скажи Єгипту SPAсибі У всіх туристів «Join UP!» є унікальна можливість відвідати один із найкращих спа!центрів курорту — GOLDEN SPA та скорис! татися спа!програмою центру зі знижкою. На вас чекає східна розкіш Єгипту. Зимовий сезон у Єгипті разом із «Join UP!» буде просто неза! бутнім і неймовірно цікавим. Стежте за новинами на сайті тур! оператора: joinup.ua. Попереду — ще багато приємних новин!

18.11.2016

НА ПОДІЮ

11:11

Page 12

■

Óñÿêèé ã³ðñüêîëèæíèé êóðîðò, ÿêèé ñåáå ïîâàæàº, íàìàãàºòüñÿ ïðèâàáèòè ãîñòåé íå ëèøå êðóòèìè ñõèëàìè, à é ÷åìï³îíàòàìè, øîó òà ôåñòèâàëÿìè. Ïðîïîíóºìî ãîëîâí³ â ñåçîí³ 2016–2017. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

Фото «Oberosterreich Tourismus GmbH»

СНІГУ Й ВИДОВИЩ!

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_6-16-disk.qxd

Танцi на схилах Що: Де: Коли: Інфо:

«Rise Festival» Ле дез Альп (Франція) 10–17 грудня risefestival.co.uk

У середині грудня французький гір ськолижний курорт вибухне британ ськими музичними ритмами. «Rise Festival» — молодий фест, йому лише третій рік, але він уже вийшов у пере довики «гірськомузичних» розваг усьо го Альпійського регіону. Найпрогресивніші діджеї з мало сніжної Великобританії, та й з усієї Європи, з’їдуться до Франції на тусню, танці й катання. Цілий тиждень клубного свя та, багато сцен і зон «apres ski», гори, сніг, лижі та сани, кришталево чисте по вітря — ідеальна комбінація для весело го відкриття зимового сезону. Спорт і музика нерозривно поєднали ся навіть у квитку на фестиваль: у ціну 199 британських фунтів входять і відві дання культзаходів, і скі пас.

І сміх, і сніг Що: Де: Коли: Інфо:

«Altitude Comedy Festival» Майрхофен (Австрія) 11–15 грудня www.altitudefestival.com

Уявіть собі, на гірськолижних курортах про водяться й фестивалі гумору та сміху. Без британців тут, як і в попередньому топ фес ті, теж не обійшлося.

«Altitude Comedy Festival» був придуманий завзятим гумористом і сноубордистом Ен дрю Максвеллом і вперше проведений 2005 року. На подію запрошує славетний австрій ський курорт Майрхофен. На фесті перед вестимуть саме англомов ні коміки з різних куточків планети. Зірки ку медних жанрів розважатимуть гостей курор ту тричі на день: у світлу пору — на схилах, увечері та вночі — в залах. І навіть якщо для когось тонкий англійський гумор мовою ори гіналу залишиться нерозкритою таємницею, все одно в загальній атмосфері буде знач но веселіше кататись і відпочивати.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 13

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 14

Що: Де: Коли: Інфо:

«Snow Bike Festival» Гштаад (Швейцарія) 19–22 січня www.snowbikefestival.com

Товсті шини і вершини «Хоч би як надриватись, головне — не замерзнути» — здається, такий де віз узяли собі учасники екстремальних змагань на елітарному швейцарсько му курорті Гштаад. Велосипедом по снігу — це вам не на лижах по піску. Фестиваль велобайкерів залишить в історії свій черговий ребристий слід. Гори створені не лише для лижників та сноубордистів! У програму «Snow Bike Festival» вклю чено перегони для райдерів усіх рів нів підготовки, на всіх видах велоси педів із товстими шинами — від ма унтинбайків до фетбайків. Кожен мо же вибрати собі снігоколісну машину до вподоби і позмагатися з такими са мими відчайдухами!

Сузір’я чемпіонів Що: Де:

фінал Кубка світу з гірських лиж Граубюнден/Санкт Мориц (Швейцарія) Коли: 6–19 лютого Інфо: www.stmoritz2017.ch Головною суто спортивною подією сезо ну стануть фінали чемпіонатів Кубка світу в різних дисциплінах. Вони уже вп’яте відбу дуться на швейцарських курортах Граубюн ден і Санкт Мориц (після 1934, 1948, 1974 та 2003 років). Сюди з усієї планети знову з’їдуться пере можці етапів — справ жні зірки у своїх видах снігового спорту! Чемпіонати мають стати істинним святом для шанувальників зи мової активності. Окрім видатних досягнень і ад реналіну, організатори обіцяють їм цікаву куль турно розважальну про граму. І, звичайно, ко жен уболівальник, на тхненний прикладом учасників Кубка, зможе на обох швейцарських курортах вдосконалити своє власне володіння лижами.

14

Альпійський

джаз Що: Де: Коли: Інфо:

«Snow Jazz Festival» Гаштайн (Австрія) 6–19 лютого www.gastein.com

Якщо звуки саксофона відносить гірська луна, а шум вітру тоне у сумбурі джазових сетів — значить, ви на джаз фесті на авст рійському зимовому курорті Гаштайн. Протягом двох тижнів тут будуть відкриті концертні майданчики просто неба в горах, у залах славетних готелів, у гірськолижних хатинах, у церквах, у джаз клубі «Пилора ма»... Усі концерти, за традицією, плавно пе реростатимуть у теплі вечірки, після яких гості, як правило, на ранок зустрічатимуть ся у спа. Можна придбати квитки на окремі концер ти або купити «Festivalpass», який дасть можливість бути гостем багатьох музичних заходів.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 15

Вечірка на колесах «PartyBus & Limuzine» — одна з провідних ком#

паній premium#класу, що має найбільший попит у сфе# рі прокату лімузинів, оренди PartyBus, а також органі# зації свят. Головна перевага компанії — вміння перетворити Ваше свято на грандіозну поїздку з неймовірно душев# ною атмосферою та яскравою індивідуальною програ# мою, яку просто неможливо забути! Це підтверджує 10#річний досвід компанії!

party0bus.kiev.ua partybus.in.ua

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 16

Рок на трасах Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль «Rock the Pistes» Порт дю Солей (Франція/Швейцарія) 19–25 березня www.gastein.com

А ось тут усі концерти безкоштовні! Звісно, для тих, хто придбав скі пас. Рок фестиваль проводиться в гірськолижному регіоні Порт дю Солей, на кордоні Франції та Швейцарії. Більше одного дня на одному місці він не про водиться — щоразу переїздить на інший курорт. Організатори обіцяють, що музиканти даватимуть по кілька концертів на до бу: вдень — у горах, увечері — в залах на курортах. Загалом 35 концертів за тиждень! У тому числі 5 живих виступів просто біля гірськолижних трас! Слоган регіону Порт дю Солей у цьому сезоні: «Чистий сніг, чисті краєвиди, чистий звук — чисте задоволення!».

Снігобомбардування

На піку музики Що: Де: Коли: Інфо:

закриття сезону Ішгль (Австрія) 30 квітня www.ischgl.com

Найяскравішими подіями для більшості гірськолижних курортів стають відкриття і закриття сезону. Перші у топових місцях уже відбулись, а ось другі… Як головне відкриття і закриття сезону в гірськолижній Європі прославилися концер ти «Top of the Mountain» на австрійському курорті Ішгль. Їхня історія налічує понад два десятиліття. За цей час на сцені Ішгля пере бували безліч світових зірок — від Елтона Джона до Тіни Тернер, від Боба Ділана до Кетті Перрі. Хедлайнерами минулорічного закриття став усесвітньо відомий британ ський гурт «Muse». Виступи відбуваються посеред району ка тання, на висоті 2300 метрів, на славнозвіс ній сцені «Ідальп». Саме тут можна поєдна ти спорт і музику в найкращих варіаціях і від чути себе на вершині цих задоволень!

Що:

музичний фестиваль «Snowbombing» Де: Майрхофен (Австрія) Коли: 3–8 квітня Інфо: snowbombing.com І знову до Майрхофена. Цей гір ськолижний курорт в Австрійських Альпах запалить зірки на своїх за сніжених схилах під завісу сезону. Вкотре гості курорту зможуть почути таких іменитих виконавців, як Marc Kinchen, «Gorgon City», «Hot Since 82», «Eats Everything», David Rodigan, «Disciples», «Ducky», «Skream», «My Nu Leng», Cassy, Richy Ahmed, «Artwork», Toddla T, «Monki», та багатьох ін ших. Зможете побувати на оупен ейр паті на гір ськолижних трасах, у лі сі та у сніговій будівлі ес кімосів — іглу. На диско теках звучатимуть хіти від десятків діджеїв. Розкішні готелі, альпій ські делікатеси, шнапс, траси — від синіх до чор них… Дуже крутий двіжняк.

16

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 17

БРОНЮЙТЕ ЗАРАЗ sales@princessegypthotels.com Sahl Hasheesh Road Hurghada, Egypt Tel.: (+2) 065 344 6300 Fax: (+2) 065 344 6307 www.princessegypthotels.com https://www.facebook.com/Golden5Princess/

КЛУБ

18.11.2016

11:11

Page 18

■

P

0

!MT_6-16-disk.qxd

V

I

Ó Ëüâîâ³ ìåí³ ïîùàñòèëî ñï³ëêóâàòèñü ³ç ñàìèì ×óäîòâîðöåì! Ñâÿòèé Ìèêîëàé ìຠó ì³ñò³ Ëåâà ðåçèäåíö³þ é ó ãðóäí³ ÷åêຠòàì óêðà¿íñüêèõ ä³òî÷îê. À ùå â³í ÿê çàõèñíèê ìàíäð³âíèê³â àêòèâíî ïîäîðîæóº ïî ñâ³òó. Ìàðèñÿ ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Мандри Миколая

Г

Головну офіційну резиденцію святого Миколая відкрили три роки тому. Казковий бу динок розташований у львівському парку «Знесіння», поруч із «Kavalier Boutique Hotel». Торік тут побували понад 5000 його шанувальників. Кожен охочий мав змогу відчути но ворчіну атмосферу, особисто зустрітись із Чудотоворцем, отримати чарівний подару нок, випити у дружньому колі ельфів какао та зробити фото на згадку. Із веселим моложавим бороданем ми здибалися задовго до зимових свят. Вели приємну розмову в ресторані готелю «Kavalier» за духмяною львівською кавою. Миколай дуже любить це місце саме за його гостинність, а надто… за шоколадний торт «Кавальєр».

18

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 19

Нарешті святий Миколай у Львові! Він крокує з дітьми до своєї Головної офіційної резиденції.

— Святий Миколаю, отче! Чому ви обрали це місце для своєї Головної резиденції?

— О, парк «Знесіння» — це одне з найбільш енергетичних місць на теренах України! Поруч є церква Вознесіння Господнього. Та й у дохрис! тиянські часи воно було священним, неподалік звідси є залишки капища. До того ж колись тут перехрещувалися торго! ві шляхи при в’їзді до Львова. А як ви знаєте, я небесний покровитель дітей, мандрівників, вої! нів, купців… ➧

Миколай із помічниками, серед яких і песик.

19

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 20

В Ефіопії, в церкві міста Лалібела, яка йде углиб землі.

Миколай — єдиний святий, якого визнають геть усі християнські конфесії та течії. Хоч би де у християнському світі я з’явився, завжди побли" зу знайдеться церква святого Миколая.

■ А оскільки резиденція розташована на горі, мені звідси видно багато діточок і зручно спостерігати за тим, хто з них по! водиться чемно, а хто ні. Та й ліс в околицях непоганий — Кай! зервальд називається.

20

— Чи правда, що ним свого часу гуляли австрійський цісар Франц Йосиф з імпера1 трицею Сіссі?

— Так, я сам тут їх бачив півтора століт! тя тому. Франц Йосиф любив полювати в цих місцях, а я йому частенько заважав.

(Сміється). Коли він збирався підстрели! ти оленя (а менi дуже подобаються цi гар! ні й шляхетнi тварини), то я робив так, щоб цісар не влучив. (Хитро мружиться).

— Не щодня вдається поспілкуватися зі святим Миколаєм. А що, влітку у вас боро1 да чорна?

— Авжеж, бо я не Дід Мороз і не Санта! Клаус. Узимку борода часто припорошена снігом, а так я ж просто колишній єпис! коп із Міри, що на території нинішньої Туреччини.

— Цікаво, чим святий Миколай займа1 ється у вільний від своїх прийомів час?

— Справ маю досить. Зі своїми поміч! никами, ельфами, виготовляю подарун! ки на чарівній подарунковій фабриці. Роблю їх за тими листами від дітлашні, які отримую в моїй Небесній канцелярії. Доводиться розбирати багато пошти, од! нак мене це тільки тішить. Відповідно, ви! готовляємо і багато подарунків — персо! нально для кожного хлопчика та кожної дівчинки. Поруч із готелем є спеціальна скринька, до якої кожен може вкинути лист із бажаннями. Святий Миколай від! критий для всіх! У вільний час я мандрую світом. Влас! не, у подорожах проходить усе моє життя. Я ж покровитель мандрівників! Приїж! джаю до своєї Головної офіційної резиден! ції у місті Львові на кілька днів, а найдов! ше — на два тижні. Цього року чекаю на кожного з вас із 2 по 20 грудня!

— Як ви обираєте напрямки подорожей, що берете в дорогу?

— Звісно, для мене головне — не ку! рорти з великою кількістю лежачих відпо! чивальників. Їду до цікавих, відомих, ек! зотичних країв, а також туди, де багато ді! точок на мене чекають і моляться до мене та Господа Бога. Хоча дорослі — часто як діти, вони теж мріють про подарунок від святого Мико! лая, приходять до Головної резиденції, і сідають до мене на колінця та загадують бажання. (Сміється). Подорожуючи, неодмінно відвідую хрис! тиянські святині, куштую місцеві страви, знайомлюся з особливостями життя, до! помагаю нужденним, тішу діток і не забу! ваю про людей мандрівних професій.

— Ви об’їздили чи не весь світ. Які мали найяскравіші подорожі останнім часом?

— О, не так давно, перед Великоднем, я побував на Кубі. Невдовзі після пана Обами та Папи Римського. Зустріли ме! не дружньо. Називали Папаноелем — це теж моє ім’я. У центрі Гавани перекрили рух і запро! понували мені старовинне червоне авто під колір мого одягу. Зрештою я змінив на Кубі з десяток таких гарнючих машин. Куба дуже колоритна. Її народ увібрав у себе безліч рас і національностей, усі за! пальні та веселі.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 21

Люд мене вітав, замовляв подарунки до зимових свят і навіть робив презенти — місцеві ром та сигари. Звісно, я такого не вживаю, приберіг для дорослих гостей. (Усміхається). На площі Ринок у Гавані я провів із дітьми заняття з фізкультури. Потім, як годиться, почастував їх українськими шоколадними цукерками зі своєї торби. А вони мене пригостили цукровою трос! тиною та соком із неї. Отакий вийшов об! мін солодощами. Мені сподобалося, що на Кубі немає жувальних гумок, тому зуби в дітей здоро! віші. Вони чистять їх солодкою цукровою тростиною! Дуже всі спортивні. Читав я кубинським дітям українські казочки. До речі, живуть там і українські діти. Відвідав кубинських рибалок. Із Ку! би привіз дуже багато гарного настрою і кілька місцевих музичних інструментів. А ще навчав кубинців фарбувати кра! шанки, як це роблять в Україні. Вони ні! як не могли взяти втямки, навіщо мені ци! буляне лушпиння, — думали, це щось на зразок магії вуду. (Сміється). Ми привез! ли їм з Африки страусине яйце — ото бу! ла крашанка!

— Неймовірно! А яка африканська країна залишила у вас особливо яскраві враження?

— Ефіопія. Це християнська країна но! мер один в Африці, там 60 відсотків насе! лення — наші єдиновірці, хоча мають ін! ший колір шкіри. Туди зі Святої Землі ви! везли Ковчег завіту та інші християнсь! кі реліквії. Ковчег досі там і дуже пильно охороняється. Ефіопія зустріла чудовою прохолод! ною погодою, яка для Африки — благо. Таким є клімат низовини Данакіль біля відомого вулкана Далол — одного з неба! гатьох у світі, жерло якого може побачити кожний. У ньому, друзі, погляду відкри! вається саме пекло… Дуже повчально бу! ває зазирнути в таке місце. Більшість дітей там ніколи не бачили білої людини, але знають про святого Ми!

На соляному озері Афдера в Ефіопії.

Високо в горах Ефіопії.

У Африці святий Миколай роздавав подарунки і читав дітям українські казки.

колая і були невимовно раді зустрічі зі мною. Правда, вони навіть не мають на чому написати мені листа, тому я пода! рував їм багато олівців і зошитів. Ця країна постійно потерпає від війн і голоду. Проте християнські святині там вражають уяву. Наприклад, можна поба! чити церкву в Лалібелі, яка витесана в ка! мені у вигляді хреста і йде вглиб землі, — справжнє чудо! По Ефіопії треба їздити або на хорошо! му джипі, або на верблюді. Хоча є багато місць, де і верблюд не пройде, доводить! ся ходити пішки. (Переглядаємо фото на планшеті).

— Кажуть, у цій країні мандрувати бу1 ває небезпечно. Це тому з вами на фото — озброєний сек’юриті?

— На жаль, в Ефіопії не стихають вій! ни між племенами. Та й на хижаків у лі! сах можна натрапити. Є місця, де добре знімати кіно про динозаврів! Коли буде! те в Ефіопії, подорожуйте з обізнаним гі! дом, а ліпше з охороною.

— Отче, а де це ви ходите по воді? (Ди вимося на фото).

— Не по воді, а по соляному озеру Аф! дера в Ефіопії. Ні, я не апостол Андрій. (Сміється).

— А куди збираєтеся помандрувати най1 ближчим часом?

— По Близькому Сходу, де багато свя! тих місць. Хочу підтримати там християн! ські громади, що переживають тяжкі ча! си. Роздам подарунки, які не встиг розне! сти ще торік через збройні конфлікти у тих ➧

21

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 22

На кабріолеті по Гавані.

місцях, зустрінуся з дітками, разом зі свя! тими отцями проведу благочестиві бесіди. Навчав кубинців фарбувати крашанки, як це Миколай — єдиний святий, визнаний роблять в Україні. Вони ніяк не могли взяти втям" геть усіма християнськими конфесіями та течіями. Хоч би де у християнському ки, навіщо мені цибуляне лушпиння, — думали, світі я з’явився, завжди поблизу знайдеть! це щось на зразок магії вуду. ся церква святого Миколая, їх побудова!

■ но дуже багато. Місія моїх мандрівок — нести добро і — Наприклад, брати участь у процесі приготування місце! просвіту. До речі, багато розповідаю про Україну. Дуже люблю цю землю, і мене тут дуже люблять, недарма маю резиденцію вих страв. В Ефіопії мене навчили готувати корж — інжеру, в який загортають м’ясо чи овочі. у Львові. А останнім часом захопився фотографуванням і створенням А взагалі я всесвітній святий, єднаю різні країни і народи. Адже Земля — наш спільний дім. Якщо десь у світі коїться щось слайд!фільмів. І святому треба бути в курсі нових технологій! недобре, вся планета має відгукнутися й допомогти, бо лихо мо! Збираюся створити свій ютуб!канал.

— Ваш дрес1код дуже український і водночас сучасний. Хто ди1 же легко прийти в інші краї. зайнер одягу святого Миколая?

— По Україні мандруєте?

— У кожній країні, де маю резиденцію, провідні дизайнери — Аякже. Свято потрібне скрізь. Був навіть у зоні АТО — прав! да, неофіційно, вбраний у військову форму. Я все ж таки покро! та народні майстри дарують мені одяг — це крім того, який ме! ні шиють ельфи. Із задоволенням ношу те й інше. витель вояків.

— А електронна скринька чи сторінка в соцмережі у вас є?

— Подорожуєте самі?

— Аякже! Є сторінки у «Фейсбуку» та на «Інстаграмі».

— Здебільшого так, але намагаюся бути в гущі людей — зна!

— Про що вам пишуть малі українці? йомитися, розважатися, проповідувати добро і радість.

— Найбільше просять миру та злагоди. Дуже зворушують — Ви такий життєрадісний. Що ще любите в подорожах, ок1 листи про те, що найкращий подарунок — це коли тато повер! рім екзотичних та святих місць і спілкування?

22

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 23

неться з війни живий і неушкоджений. Ну, а на другому місці за кількістю — прохання про гаджети. Ой, не дуже я люблю тую техніку, ліп!

Із кубинськими квіткарками.

ше живе спілкування. Хоча, звісно, якщо з ро! зумом, то все на добре. А ще, гадаю, цього ро! ку біля мене ловитимуть отих, як їх, макемонів чи що… Та ловіть на здоров’я, всіх переловіть! (Сміється).

— Цукерки і гаджети — це добре. А як свя1 тий Миколай допомагає нужденним, сиротам, хворим?..

— І сам, і з допомогою добрих людей. До ме! не звертаються ті, хто хоче стати доброчинцями, спонсорами чи меценатами. Вони знають, що я отримую безліч листів, і що через святого Ми! колая їхня допомога дійде до тих, кому вона най! потрібніша. Обов’язково щопонеділка вирушаю до сиротинців, лікарень та інших місць, де є діт! ки, котрі самі не мають змоги завітати до мене. Якщо ви не йдете на свято, свято йде до вас! (Сміється). До моєї резиденції запрошуємо насамперед дітей із багатодітних і незаможних родин, дітей біженців і загиблих українських воїнів.

— А чи мріє про щось сам святий Миколай?

— Так! Про мир, любов і достаток у всьому світі. І щоб земля розквітала усмішками! І аби до Львова, стародавнього християнського міста, до моєї резиденції, вели всі дороги! Вас, пані Марисю, мрію ще раз побачити… ■

Із кубинськими піонерами.

ЇДЕМО ДО МИКОЛАЯ! Чудотворець чекає на ваc із 2 по 20 грудня 2016 року, з 10 по 20.00 (ок рім понеділків, коли вирушає до ді ток, які не можуть самі до нього по трапити). Адреса: вул. Старознесенська, 70, м. Львів, 79056 (поруч із «Kavalier Boutique Hotel»). Телефони для довідок: (032) 242 3993; (093) 197 0114. В інтернеті: Св. Миколай St. Mykolay st.nicolas_ukraine

■

За допомогу в підготовці матеріалу та ілюстрації дякуємо львівському комплексові «Kavalier Boutique Hotel» (kavalier.com.ua).

23

18.11.2016

11:11

ГОСТИННОСТІ

Page 24

■

Клас і класика бальнеології

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_6-16-disk.qxd

Êàðëîâè-Âàðè ñëóøíî ïèøàþòüñÿ ñòàòóñîì íàéìàëüîâíè÷³øîãî òà íàéâ³äîì³øîãî êóðîðòó â ×åõ³¿, à ãîòåëü «Savoy Westend» êîíöåíòðóº âñ³ éîãî ïåðåâàãè, â òîìó ÷èñë³ ë³êóâàëüí³.

П

П’ятизірковий курортний комплекс «Savoy Westend Hotel» належить до найбільших і най! затребуваніших у Чехії та всій Європі. Своєю унікальністю, ексклюзивністю і міжнародним визнанням він завдячує насамперед неповтор! ному поєднанню традиційної санаторно!курорт! ної справи з новітніми методиками і тенден! ціями в лікуванні та оздоровленні. «Savoy Wes! tend Hotel» має фахівців у галузі бальнеології, власний діагностичний центр із лабораторією, підтримує тісну співпрацю зі спеціалізованими установами в Чехії та за кордоном, пропонує понад 200 лікувальних, санаторно!курортних, спа! і косметичних процедур та неодмінно — індивідуальний підхід з урахуванням потреб і побажань своїх клієнтів. Усе це забезпечує ліку!

вально!діагностичній базі готелю непереверше! ні можливості. Основною лікувальною програмою «Savoy Westend» є комплексне санаторно!курортне лі! кування. Для нього використовуються всі голов! ні місцеві природні ресурси — мінеральна вода, вуглекислий газ і торф. Їхня лікувальна дія роз! кривається через санаторно!курортні процеду! ри: водолікування, термотерапію, електротера! пію, кінезітерапію, нутриціологію та, звичайно ж, питне лікування водою з місцевих мінераль! них джерел, що прославило Карлови!Вари на весь світ. Питний курс уже багато століть є наріжним каменем карловарського санаторно!курортно! го лікування. Тутешні мінеральні води благо! творно впливають на організм людини і здатні полегшити перебіг цілої низки хвороб системи травлення. Ефективність лікувального та оздо! ровчого процесу підвищують активний відпочи! нок на природі та прогулянки чарівними навко! лишніми лісами. І в цьому аспекті готель «Savoy Westend» надає ідеальні умови, оскільки розта! шований поблизу курортних лісових зон, ма! льовничих прогулянкових стежинок та оглядо! вих майданчиків. Спокій і тиша властиві курортній атмосфері цього ексклюзивного готельного комплексу. Він складається з п’яти історичних вілл, кожна з яких належить до архітектурних перлин свого часу. Завдяки дбайливій реконструкції вони збе! регли свою красу, чарівність і здатні перенести гостей у світ аристократизму й елегантності ча! сів Першої Республіки. Незалежно від того, збираєтеся ви в Карло! ви!Вари на лікування чи просто на відпочинок та екскурсії, готельний і санаторно!курортний комплекс класу «люкс» «Savoy Westend Hotel» за! пропонує вам усе найкраще. ■

w w w. s avo y we s t e n d . c z 24

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 25

18.11.2016

ЯК СВЯТО

11:11

Page 26

■

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_6-16-disk.qxd

27 січня – 12 лютого 2017 року КВЕБЕК, Канада «Quеbec Winter Carnival»

Ùîðîêó â ê³íö³ ñ³÷íÿ êàíàäñüêå ì³ñòî Êâåáåê ïåðåòâîðþºòüñÿ íà ñí³ãîâó ñòîëèöþ ñâ³òó: òóò ñòàðòóº íàéá³ëüøèé çèìîâèé êàðíàâàë ïëàíåòè, ÿêèé çà ìàñøòàáàìè ïîð³âíþþòü ³ç ä³éñòâàìè â гî-äå-Æàíåéðî. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ «Carnaval de Quåbec»

Канадські 26

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 27

Символ карнав алу — сніговик Боном, дуже популярн ий серед «гаряч их» дівчат.

П забави

Провінцію Квебек у Канаді вважають «французькішою за Францію». Тут збереглися деякі традиції, які в Європі віджили своє. Нащадки французьких по! селенців плекають старовинну архітектуру. Чого лише варте ша! то Фронтенак — це щось велич! ніше, ніж середньовічний замок! Розвивають традиційну ресторан! ну культуру, привезену в колоні! альні часи з берегів Сени та Луа! ри. Завжди цікаво побувати в та! кому місці, ідеально доглянутому та вигадливо прикрашеному. Але особливий час для цього — кінець січня і початок лютого, період Квебекського зимового карнавалу. ➧

27

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:11

Page 28

Історія цього зимового свята почалася в да! лекому 1894 році. Вона має те саме коріння, що й славетні середземноморські та латиноамери! канські карнавали — перед початком Великого посту містяни влаштовували гучні свята з весе! лими розвагами. 1955 року фестиваль отримав статус офіційного та щорічного. У наші дні він збирає близько мільйона гостей! Офіційним символом свята став доброзичли! вий сніговик Боном. У день відкриття фестива! лю він отримує символічні ключі від міста з рук самого мера. Інший незмінний символ зимового карнава! лу в Квебеку — це трампет, довга червона сур! ма. Звуки її чути всюди, в неї із задоволенням дудять і діти, і дорослі.

Є і гарячий символ — відомий квебекський «карибу». Це традиційний гарячий алкогольний напій, який став популярним ще на перших кар! навалах. Його рецепт приписують одному ресто! ранчику в старому місті. Змішайте горілку, брен! ді, шеррі, портвейн, нагрійте, додайте кориці, гвоздики, лимона (в кожному ресторані — по! своєму) — і отримаєте трішки канадського свята у себе вдома. Втім, щоб відчути істинний дух Кве! бека, треба додати ще чарівність вузьких вули! чок, мальованих будиночків, похилих дахів, за! леденілих сходів і студеного подиху зимової річки. А річка тут неабияка: Святий Лаврентій, або французькою — Сен!Лоран. Суворої канадської зими вона вкрита кригою, проте її розбивають сучасні судна. Під вечір можна побачити, як річ! ка повертає свої води і крижини проти течії — їх женуть вітер і приплив. Але найдужче приваблю! ють перегони на каное, які відбуваються під за! вісу фестивалю. Подих перехоплює, коли бачиш, як серед льодяного кришива та величезних кри! жин мчать, обганяючи один одного, перекида! ються й опиняються у воді браві хлопці!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 29

Парад вулицями нічого Квебека.

Перегони на каное по напівзамерзлій річці — де ще таке побачиш?

Отже, протягом двох тижнів гості Квебека ра! зом із місцевими мешканцями активно прово! дять час на свіжому морозному повітрі. У про! грамі — близько 300 різноманітних заходів. Щоб мати доступ до всіх розваг, необхідно при! дбати спеціальний пропуск на карнавал за не! величку плату. Розваг удосталь. Хочете сфотографуватися зі Сніговиком? Він веселун і заводій, має черво! ний ковпак і махровий пояс, який носили у ста! ровину квебекські селяни. Йому допомагають інші витівники — красень лось, бобер, ще якесь чудо!юдо, добре знайоме місцевим дітлахам. Хто!хто, а вони веселяться від душі. До речі, одяг багатьох дітей — теж із казки. Насамперед це шапочки: хто ведмежа, хто білочка, хто зай! чик, хто лисичка!сестричка… ➧

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 30

Хочете з’їхати з гірки, покататися на ковзанах, промчати на собачому запрягу чи кінних санях? Коні — диво! А ще мож! на скупатися в крижаній воді у дерев’яному кориті чи в басей! ні з підігріванням. Шапку на голову — і голяка у воду. Пара стоїть!.. Усім весело, вам гаряче, ну, і фотографи не нудяться. Найяскравіша подія снігофесту — грандіозний нічний па! рад. Центральними вулицями проходять процесії величезних барвистих рухомих платформ. Усе супроводжується вулич! ними виставами, музикою та феєрверками. У фестивальному Квебеку домінує снігове та льодяне мис! тецтво. Навпроти міської управи зводять крижаний палац,

30

щоразу в іншому стилі. Біля нього проводять відкриття зи! мового фестивалю. Є і крижаний готель. За три місяці сезонного існування «Ice Hotel Quebec» відвідують 200 тисяч туристів. У ньому — скульптури з льоду, зо два десятки тематичних номерів із кри! жаними ліжками, «Absolut Ice Bar», льодяний кінотеатр і на! віть справжня каплиця для вінчань. Правда, щороку готель змінюється, і що буде в 2017!му — це сюрприз. Аби готель не танув ізсередини, в ньому підтримується мінусова температу! ра, тому жити тут до снаги лише добре екіпірованим. Постояль! цям видають спальні мішки, а молодятам — навіть двоспальні.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 31

У місті відбувається міжнародний конкурс крижаних скульптур. Найцікавіше дивитись, як їх вирізають. Майстри приїжджають із різ! них куточків Канади та ще з 30 країн різних кон! тинентів. Наприклад, із Марокко — навчають! ся там крижаної скульптури в Сахарі?! У кож! ного білого чи прозорого витвору тема і сюжет значно глибші, ніж може здатися на перший погляд. Біля кожного — плакат із текстами, які пояснюють задум автора. Тут і філософські та моральні питання, й теми взаємин людини та природи, виховання дітей, самотності в сучас! ному світі... Милуватися добре на свіжому повітрі, а мір! кувати потім — у теплому, затишному рестора! ні за келихом доброго вина або гарячого цибу! ляного супу. Традиція... А хіба не заради чудо! вих зимових традицій сюди приїжджають? ■ Крижаний готель пропонує «теплу» ночівлю і «гарячі» напої в льодяних склянках.

31

18.11.2016

ЯК СВЯТО

11:12

Page 32

■

3–20 лютого 2017 року ОТТАВА & ГАТИНО, Канада «Winterlude»

Ж

И

Т

Т

Я

!MT_6-16-disk.qxd

Феєрія Ó ïåðø³ äâà-òðè òèæí³ ëþòîãî â êàíàäñüêîìó ñòîëè÷íîìó ðåã³îí³ ãðèìèòü ôåñòèâàëü «Â³íòåðëþä³ÿ» — îäèí ³ç ãîëîâíèõ çèìîâèõ ôåñò³â ϳâí³÷íî¿ Àìåðèêè òà ñâ³òó. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ «Canadian Heritage»

Картьє міста Забави в парку

32

Гатино.

снігу

Н

Назва свята утворена з двох англійських слів: «winter» — «зима» та «interlude» — «інтерлюдія», тобто весела театральна вистава. Безумовно, в то! му щось є. Фестивальні події відбуваються у двох містах — столичній Оттаві та сусідньому Гатино, розташо! ваному на протилежному березі річки Оттава. Га! тино належить до сусідньої провінції Квебек, од! нак такі масштабні події, як «Вінтерлюдія», об’єд! нують його зі столицею не гірше, ніж мороз на! водить мости по річці. Та й узагалі, два міста ма! ють безліч зв’язків і підтримують давню традицію дружби, а ще утворюють разом особливий Націо! нальний столичний регіон.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 33

Льодяна радість. Фрагмент композиції «Природа радіє» на міжнародному конкурсі льодяної скульптури «Crystal Garden» в парку Конфедерації.

33

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Катання по каналу Ридо.

Виступ колективу «Н2Оrchestra» 2010 року.

34

Page 34

Отже, приблизно в той самий час, як у Квебеку святкують зимовий карнавал, в Оттаві влаштову! ють свій зимовий фестиваль. Нехай він не такий давній, але за віком дасть фору багатьом іншим, бо проводиться з 1979 року. Трохи не такий масовий, але збирає аж понад 600 тисяч гостей з усіх усюд! Кожен тут знайде, що подивитись і чим зайня! тися. Події зосереджені у трьох головних локаціях. У парку Жака Картьє в Гатино споруджують ок! ремий сноупарк «Снігове царство». Тут повно гі! рок та інших конструкцій, створених для відпо! чинку всією родиною. В цій самій локації прово! дять конкурс крижаних скульптур. А ще в парку Картьє живе сім’я льодяних бабаків, які стали сим! волами «Вінтерлюдії». Тато!бабак, Мама!бабак і їхні дітки Нуомі та Нуома дуже полюбляють гра! тись і обійматися з дітьми. Звісно, здійснюють це їхнє бажання переважно місцеві артисти і волон! тери в образах волохатих звірят. І все ж найкращою виставкою льодових скульп! тур вважається та, що в столичному парку Конфе! дерації. Буквально весь він перетворюється на сад льоду і снігу. Крім гарних скульптур, можна побачи! ти крижаний будинок, численні концерти й вистави. Ті ж, хто не уявляє зимової казки без ковзаняр! ства, мають побувати на каналі Ридо, який під час фестивалю перетворюється на семикілометрову ковзанку. Тривалий час вона була найдовшою в сві! ті, доки у канадському ж таки місті Вінніпег не від! крили ще довшу. Ковзанку щодня розчищають, на ній встановлюють освітлення та звукову апарату! ру для сценічних заходів. Усім охочим покататися варто приходити сюди в будні, коли люду менше. А от у вихідні — не проштовхнутися. Хоча бага! тьох приваблює не так саме катання, як незвичай! на величезна тусівка. На замерзлому каналі Ридо можна побачити й спортивні змагання — тріатлон, фігурне катання, а також улюблені для містян перегони на ліжках та перегони офіціантів. Що то за дивні турніри! «Спортсме! ни» стараються всерйоз, а ось публіка не тямиться від сміху. Обидва фестивальні міста варті відвідання в будь!яку по! ру року заради їхніх парків, ве! личних урядових будівель, сим! патичних ресторацій і числен! них центрів розваг. Та небагато є гарних міст у світі, які кортить відвідати саме взимку. Оттава й Гатино — саме такі. І все завдяки вмінню мешканців створити з не! годи феєрію! ■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 35

Дива «Кришталевого саду». Майстерності скульпторів не перестаєш дивуватися — образи «Морських коників» з крихкого матеріалу вийшли бездоганними.

18.11.2016

TRAVEL

11:12

Page 36

â–

marysyagorobets

Follow

N

#MC #TVhost#TravelJournalist

I

S

T

A

!MT_6-16-disk.qxd

1,714 posts 19.5k followers 522 following

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 37

marysyagorobets Rooms Hotel, Tbilisi, Georgia

● ● ●

❤11388 marysyagorobets Гамарджоба! Ні, це не продовження зйомок великоформатного фільму «Секс у великому місті», про який нещодавно в інтерв’ю обмовилась актриса Сара Джесіка Паркер. :) Перед вами — інстазвіт першого повномасштабного #TbilisiWomanTrip — inspiration&туру, розробленого мною та командою BTL. Учасниці — український десант красунь зі Львова та Києва, які за 4 дні підкорили своєю харизмою столицю Грузії та пройнялись її гостинністю. Дівчата у старовинних лазнях #RoyalBath попарилися, хінкалі з хачапурі готувати в #Tabla навчилися, вино у #ШатоМухрані скуштували, на покази #TbilisiFashionWeek сходили, шоуруми грузинських дизайнерів відвідали, за смачними обідами та вечерями із грузинськими бізнеследі познайомились, у храмах та церквах Мцхети свічечки поставили і навіть більше — встигли на душевний концерт #ОкеанЕльзи. А головне — обіцяли повернутися! Мадлоб, Тбілісі! Далі буде... :)

#tbilisiwomantrip #travelwithmarysyagorobets #travelwithBTL #followmyjourney #travel2Georgia #BTLGeorgia #BTL_womantrip #inspirationtrips #getinspired #travel #Georgia #Tbilisi #roomshotels #mustvisit #уарабей

КЛУБ

18.11.2016

11:12

Page 38

■

V

I

P

0

!MT_6-16-disk.qxd

Ëåãåíäàðíèé òóðåöüêèé ìàíäð³âíèê îá’¿çäèâ ìàéæå âñ³ êðà¿íè ñâ³òó ³ ïðè öüîìó îäÿãàºòüñÿ â ñåêîíä-õåíä³. ³í â³äîìèé íàóêîâåöü ³ òåëåâåäó÷èé, âåãåòàð³àíåöü ³ íåíàâèñíèê êóð³ííÿ, «ãðîìàäÿíèí ñâ³òó» òà ïîïóëÿðèçàòîð Óêðà¿íè. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ, Þë³ÿ ÌÀËÀ Орхан Курал увійшов до Книги рекордів Гіннесса та є її представником у Туреччині.

О

Орхан КУРАЛ завідує кафедрою гірської інженерії в Стам бульському технічному університеті. Він прославився як гір ський інженер. Упорядкована ним книжка «Вугілля» потра пила до Книги рекордів Гіннесса — вона видана у 40 країнах, її писали фахівці з 57 держав, схвалила редакційна рада зі 157 науковців, а передмови надали керівники 22 держав. Пан Курал вів і веде екологічні телепрограми на десятку турецьких каналів, став учасником понад 350 телепередач у різних країнах. Журналіст, фотограф. Пропагує пацифізм, здоровий спосіб життя, допомогу нужденним, культурний туризм. На тему захисту природного довкілля за останні 8 років провів понад 3500 конференцій у 45 країнах. Та чи не найбільше Орхан Курал відомий як мандрівник, за сновник і голова Турецького клубу мандрівників. Сам об’їздив без малого всі країни світу. Володіє англійською, німецькою та італійською мовами.

38

Ми познайомилися з паном Орханом завдяки українській фірмі «ST EuropeTravel», яка організовувала тур для Турець кого клубу мандрівників. У редакції гість зчинив невеличкий рейвах. Він заніс зо два десятки своїх книжок різними мовами, показав розтріпаний альбом із копіями публікацій про нього в мас медіа всіх кон тинентів, записник із нотатками про Україну, роздарував сувеніри, зачарував усіх своєю кипучою і водночас дуже ла гідною вдачею, із задоволенням провів довгу й цікаву розмову. Каже, спілкування — головне, заради чого він подорожує.

— Пане Орхане, дані щодо кількості ваших мандрівок змі1 нюються щомісяця. То скільки країн ви відвідали на сьогодні?

— Легше сказати, де я ще не бував. А не бував я лише у 8 країнах: Науру, Ніуе, Мікронезії, Маршалових остро! вах, Самоа, Тувалу, Кірибаті та Палау. Загалом відвідав 249 країн.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 39

Професор Курал у своєму кабінеті в Стамбульському техуніверситеті.

— При цьому деякі — по кілька разів. Ку1 ди найчастіше поверталися?

— Наприклад, в Україні я вже всьоме. Доволі часто бував в Індії, Франції, Поль! щі… Причиною нових візитів стає унікаль! ність культури та атмосфери країни. Цьогоріч уперше відвідав Бермуди та карибські острови Теркс і Кайкос. Відпо! чинок там — більше для багатіїв. Було не дуже цікаво, повертатися немає сенсу.

— З чим пов’язаний ваш нинішній ві1 зит до України?

— Як президент турецького клубу ман! дрівників я давно планував чергову подо! рож сюди. Нещодавно одна турецька жур! налістка написала не дуже добрий відгук про вашу країну, вона її зовсім не зрозу! У біддійському монастирі в Лаосі.

Біля храму Боробудур в Індонезії.

міла. Взагалі в Туреччині побутує стерео! тип, що до вас варто їхати на секс!розва! ги. Але ж тут багата культура, розмаїта ар! хітектура, надзвичайна природа... А ще це дуже близько, дешево і не потрібна віза. Турки мають приїздити сюди по культуру, і це головна мета мого нинішнього візиту. Вкотре занурююся в життя вашої країни, аби пропагувати її серед співвітчизників. Цього разу ми відвідали Яремче, Київ, Львів, а також Рогатин — батьківщину Гю! рем, яку ви називаєте Роксолана.

— Чи є тут речі, які дивують, яких ви не розумієте?

— Дивує одна річ — люди нечасто всмі! хаються. Та коли починаєш із ними роз! мовляти, вони розслаблюються і виявля! ються дуже милими. Але перше вражен! ня — всі дуже суворі. Гадаю, це спадок Ра! дянського Союзу. Нічого, Польща теж дов! го перевиховувалась, а тепер вона в Євро! союзі. Україна теж здолає цей шлях.

— А в Криму бували? Культура й істо1 рія кримських татар пов’язана з турецькою. ➧

39

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 40

В індійській провінції Сиккім.

Використовую світові мережі бронювання, коуч"серфінгом, не зупиняюся в розкішних готелях, купую їжу в магазині, знаходжу не" дорогі автобуси та туристичні проїзні…

■ Із членами Турецького клубу мандрівників у Києві, в Музеї історії України у Другій світовій війні, на екскурсії від компанії «ST EuropeTravel».

40

— Так, свого часу був у Севастополі, подоро! жував теплоходом від Ялти до Києва. Відвідав ханський палац, який мені припав до вподоби, особливо його фонтан. Сподобався і той палац, де Сталін, Черчіль і Рузвельт підписали Ялтин! ський договір. У Стамбулі живуть багато кримських татар. На їхній батьківщині я побачив чимало того, що єднає нас із ними.

— Культурний туризм до Туреччини теж про1 пагуєте?

— Звісно! Не сприймаю крокодилячого ле! жання на пляжі та сидіння в басейні. Не розу! мію людей, які набирають у ресторані стільки їжі, що не годні з’їсти, і це тоді як у світі щодня від голоду вмирають 22 тисячі людей. Треба більше подорожувати, спілкуватися з людьми різних народів, тоді починаєш поважа! ти їхню культуру. Наприклад, Німеччина та Фран! ція свого часу багато між собою воювали, а за! раз живуть у мирі. Як і Туреччина та Україна. Коли один про одного дізнаємося більше, непо! розуміння зникають. Люди за своєю природою дружні, це політика їх зіштовхує та змушує до агресії. Тому культурний туризм, народна дип! ломатія такі важливі.

— Чи могли б ви назвати власну топ1трійку туристичних брендів Туреччини?

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 41

З «молодим Марлі» на Ямайці. З бушменами в Намібії.

— На цю тему я провів стільки конфе! ренцій!.. (Сміється). Перше місце віддаю Каппадокії. Дру! ге — горі Немрут із гігантськими статуями та гробницями, зведеними до нашої ери. На третьому місці — Стамбул. На четверто! му — чорноморське місто Трабзон з неймо! вірними краєвидами та пам’ятками Візан! тії. На п’ятому — православний наскель! ний монастир Сумела біля Трабзона. Да! лі — вірменський монастир біля міста Ані, мегаліти Гьобеклі!Тепе, або Пупкової гори, одне із Семи чудес античного світу — Ефес, колоритне місто Ерзурум, стародавнє ві! зантійське місто Дівіргі, білі скелі Памук! кале… Можу продовжувати. (Сміється). А ось Бодрум для мене — це жахіття. Номер один у моєму антирейтингу: лежан! ня на пляжі, шопінг, нічні клуби…

— Від якої своєї поїздки ви отримали найяскравіші враження? Відповідає, не замислюючись: — До Бутану. Коли туди потрапляєш, ніби подорожуєш у часі. До речі, король Бутану — мій хороший друг. Він передав владу сину, однак продовжує працювати. Заборонив зводити сучасні будівлі — ли! ше у традиційному стилі, знищувати де!

рева, полювати... Я ненавиджу мисливців. Якби міг, створив би організацію з полю! вання на мисливців. До того ж Бутан — єдина країна, де повністю заборонено па! лити. Головне — люди, а не як заробити більше грошей, — такий принцип життя в Бутані. Туди за рік приїздять близько 80 тисяч туристів. Якщо буде більше, вони просто знищать місцеву культуру.

— Яку найкумеднішу ситуацію «на сти1 ку культур» можете пригадати?

— Можна спочатку сумний випадок? Я перебував у Конго — країні, більшій за Туреччину. Подорож нашої групи органі! зовували загалом близько 200 місцевих працівників. В одному віддаленому посе! ленні біля нас крутилися десятки чи, мо! же, із сотня дітлахів. Вони ще не бачили білих людей. Одна місцева жінка готува! ла для нас на вогнищі їжу. Я зауважив гіду, що буде неправильно їсти на очах у голод! них дітей. Той запевнив, що з ними все доб! ре. Але все одно відчувався дискомфорт, тому ми поїли в будинку. Вклавшись спа! ти у наметі, я раптом почув крики і плач. Визирнув і побачив, що діти оббирають із кісток залишки нашої риби, штовхаю! чись і колючи руки до крові.

Це мене вразило до глибини душі. (На очі в оповідача раптом навернулися сльо зи). Хіба чесно, що діти голодують, поки у світі в розкішних ресторанах пропадає стільки харчів? Я скрізь виступаю за до! помогу нужденним. Сам одягаюся пере! важно в секонд!хенді й ніколи не зловжи! ваю їжею. Зі мною траплялось і багато кумедних історій. Наприклад, пов’язана з Вірменією. ➧

41

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 42

У фортеці в Лівійській пустелі.

На Мадагаскарі. У школі міста Шираз в Ірані.

Сплю три години на добу. Не одружений. Не ви" трачаю час на перегляд серіалів та інших дур" ниць по телевізору. Постійно працюю. А ще ду" же важливою в житті вважаю математику.

■ Як ви знаєте, в Туреччини із цією держа! вою напружені відносини, а тоді у нас на! віть не було її консульства. Я рік нама! гався отримати візу. В МЗС сказали, що це неможливо у принципі. Їхати турку до Вірменії було нонсенсом! Зрештою виле! тів до Тбілісі, але посольства Вірменії там не знайшов. Мені підказали, що візу мож! на отримати при перетині кордону. Я ви! рушив автобусом із Тбілісі до Єревана. Ба! гато годин у дорозі, в салоні — самі вір! мени... Що на мене чекає? Під’їхали до кордону — вирішальний момент. Зараз або лінчують, або виштовхають назад. При! кордонник узяв мій паспорт, привітав ме! не турецькою й повернув документ. Усе! Навіть не зазирнув у паспорт! (Сміється). Подорож вийшла гарною. Я навіть взяв участь у телепрограмі. Коли у турецькій дипмісії розповів про це, всі включно з послом були в шоці. У Стамбулі мені за! телефонували з компетентних органів, за! питали, чи був у Вірменії, й сказали, що до мене зайдуть. Я запитав, чи зробив щось не те. «Якби ви зробили щось не те, ми б викликали вас до себе». (Сміється). Укотре переконався, що відносини між державами — це одне, а стосунки між людьми — зовсім інше.

— Це найскладніший випадок отриман1 ня візи?

42

— Ні, найскладнішою була Ангола. Про! цес зайняв два роки й вівся через консуль! ство в Афінах. Звичайно, нині все значно простіше.

— Чи ще є місця, куди ви ніяк не може1 те потрапити?

— Так, звісно. Але це не пов’язано з до! зволами. Просто є країни дуже маленькі, віддалені, за кількістю населення — село селом. Рейси подекуди здійснюються раз на два тижні — я зайнята людина, що ж так довго там робитиму? Та й недешеве це задоволення — подорожі на край світу. Сподіваюся, все ж знайду вільний час, кош! ти і завершу свій список країн.

— За який рахунок подорожуєте?

— Цього разу до України приїхав разом зі своїм клубом мандрівників. А загалом мандрую власним коштом. Використовую світові мережі бронювання готелів і при! дбання квитків, обираю найкращі ціни. Користуюся коуч!серфінгом, це дуже зруч! но: сотні людей зупинялися в мене вдома, а я — в них. Не зупиняюся в розкішних готелях, купую їжу в магазині, знаходжу недорогі автобуси та туристичні проїзні… Зазвичай витрачаю на мандрівку близько 200 доларів. Я дуже активна людина, завжди шукаю нових друзів. Коли їдете із групою, ви від! окремлені від суспільства, а наодинці ді!

знаєтеся більше нового безпосередньо від людей. Стаючи частиною їхнього життя, ви починаєте розуміти їхню країну.

— У яких краях вам було найскладніше порозумітися з людьми?

— За часів Радянського Союзу — у Вла! дивостоку. Був сам!самісінький, намагав! ся щось дізнатись, але мене всі уникали. Навіть готелю не міг знайти. Ніч, а я без прихистку. Повернувся на вокзал — там зачинено. З відчаю аж заплакав. Неймо! вірно — жодної комунікації з людьми!

— Чи могли б ви скласти власний рей1 тинг країн за довільними параметрами: де найгарніші жінки, найсмачніша їжа, най1 красивіша природа?..

— Найцікавіша країна — Бутан, але во! на не для життя. Найприємніша для жит! тя — Венесуела, люди там дуже привітні, веселі. Зараз у Каракасі проблеми, але це не головне. Про Венесуелу пригадую одну історію. Знайомий учитель із Каракаса придбав машину. Її викрали. Через якийсь час йо! му зателефонували з пропозицією приїха! ти до Маракайбо, заплатити 200 доларів і забрати авто. Він туди полетів, залишив

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 43

У священному місті Індії — Варанасі. У редакції «Міжнародного туризму».

у домовленому місці гроші й отримав клю! чі. Через півроку історія повторилася. Він був обурений, але знову подолав увесь шлях, аби повернути машину. Минуло ще півроку, і вона знову зникла! Як завж! ди, зателефонували, але він уже не хотів ні авто, ні знову кудись їхати й платити. Кажуть: грошей не треба. У Каракасі він знайшов машину. В ній лежали ключі, кон! верт із грішми й записка, в якій йому дя! кували за… перевезення кокаїну! Дуже ці! кава країна… (Сміється вся редакція). Але повернімося до нашого рейтингу. Найкрасивіша природа — в Уганді. Най! багатший тваринний світ — у Руанді. Най! вродливіші жінки — в Україні, Росії та Польщі (особливо для турків), а також у Венесуелі, на островах Теркс і Кайкос.

Щодо країн із найкращою кухнею, то я не експерт. Я вегетаріанець і взагалі ба! гато не їм. А найкраща країна для вегета! ріанців — безперечно, Індія. Також мені до вподоби весела, відкри! та вдача іспанців та італійців. А ось зі скан! динавами мені складно порозумітися — вони холодні, як і все в їхніх краях, і май! же не усміхаються. Ще й забагато п’ють. Архітектурно для мене найцікавіша Ла! тинська Америка — своїм колоніальним стилем. Натомість не подобається Японія з її хмарочосами. Дуже люблю маленькі храми. У Джакарті є мечеть завбільшки зі стадіон — ну навіщо? А в українському Ро! гатині запам’яталася дуже гарна і затиш! на невеличка церква. Одне з найзеленіших міст світу — Ки! їв, мені він дуже до вподоби. Ще Де Го! голь сказав: «Я бачив багато парків у міс! тах, але не бачив міста в парку». Прикро, що у Стамбулі дерева лишилися тільки на кладовищах.

— Для вас подорожі — це своєрідний спорт, пізнання?.. Що шукаєте в цьому світі?

— Дуже гарне запитання. Подорожі для мене — це все. Я не п’ю, дивитися футбол вважаю марнуванням часу і не розумію багатомільйонної «сек! ти» вболівальників (хоча не проти побі! гати з м’ячем)… Моє бачення життя — це

пошук гармонії та позитиву. Мандрівки збагачують досвід, навчають спілкування, вдосконалюють знання іноземної мови, сприяють вирішенню міжнародних проб! лем… Ми всі маємо мандрувати.

— Ви кипучо діяльна людина. Що по1 трібно, аби таким бути?

— Насамперед не треба багато спати. Я сплю лише три години на добу. Не одру! жений — може, і в цьому щось є. (Смієть ся). Я проти витрачання часу на перегляд серіалів та інших дурниць по телевізору. Постійно працюю — у нас не так багато часу в житті, потрібно використовувати його з розумом. А ще дуже важливою в нашому житті вважаю математику. Я науковець, за вели! ким рахунком — учитель математики. На мою думку, математика — це життя. Вона зробить ваше перебування в цьому світі простішим, вбереже від помилок, допо! може розрахувати час…

— Стати мандрівником вийшло саме собою чи ви вирішили — і зробили?

— Саме собою. Ще в десять років ска! зав мамі, що хочу побачити весь світ. Від! тоді весь час прагнув відкрити для себе щось нове. Отак і склалося життя, чому я дуже радий. ■ Фото з архіву мандрівника

43

М

І

Н

І

С

Т

Е

Р

С

Т

В

О

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 44

ЗАКОРДОННИХ СТРАВ

■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 45

СВІТ

18.11.2016

11:12

Page 46

■

Ж

И

В

И

Й

!MT_6-16-disk.qxd

Білі

Íàéá³ëüø³ õèæàêè íà ñóõîäîë³ ñòàëè íå ëèøå îá’ºêòîì îõîðîíè, à é ïðåäìåòîì àæ³îòàæó ç áîêó òóðèñò³â. Ñïðîáóéìî ³ ìè ïðîíèêíóòè ó ñâ³ò öèõ óí³êàëüíèõ ³ñòîò. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ «Destination Canada»

та пухнасті

С

Сніг на схилі крижаної гори заворушився. З під нього з’я вився чорний ніс, потім два маленькі, порівняно з носом, чор ні ока. Потім сніг здибився й у напівмороці полярної весни яви лося чудовисько — трьохсоткілограмова біла ведмедиця. За нею, боязко квилячи, по черзі вибралися двоє пухнастих, ніби плюшевих, ведмедиків. Мама, виснажена після трьох місяців сплячки, подалася вниз по схилу. Ведмежата, радіючи білому світу (власне, ще сірому) і водночас панічно боячись залиши тися в ньому самими, покотилися слідом…

Білі негри тваринного світу Чи знаєте ви, чому білі ведмеді не їдять пінгвінів? Пра! вильно, бо вони з ними живуть у різних півкулях Землі. Пер! наті полярники — на півдні, в Антарктиді, а чотирилапі — на півночі, в Арктиці. До речі, не так і далеко від нас. А чи знаєте, що полярні ведмеді — зовсім не білі? Їхнє хутро складається з практично прозорих трубочок, які роз!

46

сіюють сонячне проміння так, що воно виглядає білим. А шкура під тим хутром — абсолютно чорна! Через прозорі волосини світло і тепло потрапляють на темну поверхню, яка ефективно вбирає сонячну енергію. Натомість шерсть майже не віддає енергію назовні. У цих ведмедів парадокс на парадоксі. Наприклад, усі вони шульги, тобто більше користуються лівими лапами. Будують багатокімнатні барлоги, ба навіть із «витяжкою». Дехто думає, що білі ведмеді, як і бурі, взимку впадають у сплячку. Так, впадають, але тільки самиці й тільки вагіт! ні — щоб зберегти енергію для народження й вигодовуван! ня ведмежат. Дитинчата крихітні — грамів 200… До наземних ссавців білих ведмедів можна віднести ли! ше умовно, оскільки на суші ці тварини з’являються рід! ко, тільки на арктичних островах і морському узбережжі. Більшу частину часу вони проводять, кочуючи по кризі Північного Льодовитого океану. Взагалі наукова назва по! ➧

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 47

47

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 48

лярного ведмедя — Ursus maritimus, «ведмідь морський». Це справжні звірі!амфібії. Тіло в них має обтічну форму: загострена морда легко роз! тинає воду, густе хутро і підшкірний жир допомагають довго перебувати в холодній воді, задні лапи служать стерном, а перед! ні — гребними лопатями. Хутро не намокає й утримує повітря, даючи змогу ведмедю на! віть спати, не вилазячи на лід. Він може про! плисти до 100 кілометрів! Полярні ведмеді досягають 3 метрів у дов! жину й важать 500–700 кілограмів, але до! ростають і до тонни! Для порівняння: вага навіть найбільших левів і тигрів не переви! щує 400 кіло. Запах здобичі вони можуть відчути за 7 кілометрів. Найчастіше підстерігають тюле! ня біля його вентиляційних ополонок у кри! зі. Коли той відпочиває на краю ополонки, ведмідь обережно підкрадається і робить ри! вок. Улітку ж інша тактика: хижак довго пли! ве під водою, раптово виринає й атакує тю! ленів на крижині або гусей на хвилях. Великий запас жиру під шкурою рятує від холоду і дає можливість тижнями й навіть місяцями (!) обходитися без їжі. Але вже як! що півтонний Умка когось добуде, то може з’їсти 25 кілограмів за раз. Досвідчений вед! мідь ловить по тюленю раз на 3–4 дні. Більш ніж солідні розміри не заважають цим нібито вайлуватим створінням бігати зі швидкістю 40 кілометрів за годину. В серед! ньому за рік у пошуках їжі вони проходять близько 15 тисяч кілометрів. У природі білі ведмеді не мають ворогів. Звісно, крім інших ведмедів та ще — людей. Найбільший ризик для існування всієї по! пуляції становлять парникові гази в атмо! сфері та спричинене ними глобальне потеп! ління. З року в рік площі й товщина арк! тичної криги скорочуються. А для білих вед! медів це означає зменшення мисливських угідь. Якщо тварина не накопичить достат! ньо жиру на довгу полярну зиму, на неї чекає

48

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 49

переохолодження і неможливість вивести потомство, а влітку — банальне виснаження від голоду. Тому у світі діють міжнародні еко! логічні програми для захисту цих дивовижних звірів і навіть запро! ваджено Міжнародний день білого ведмедя — 27 лютого. Величезна біла матуся підкралася до нерпи, яка лежала біля опо лонки. У полярній тиші вона ступала так м’яко, як могла. Але капос ні ведмежата завадили. Трюхикаючи хвостиком за нею, вони раз у раз починали свої бездумні ігри. Здобич почула і шубовснула в ополонку. Якщо мати за найближчі два дні не знайде значної поживи, на всіх трьох чекає смерть. Або вона з’їсть ведмежат. Столиця полярних ведмедів Нею вважають містечко Черчилль у канадській провінції Ма! нітоба. Воно розташоване на однойменному мисі у національно! му парку «Вапаск», просто на шляху міграції білих велетнів. Це місце називають «алеєю полярних ведмедів» — звірі прохо! дять тут перед полярною зимою, прямуючи на кригу Гудзонової затоки у пошуках тюленів і нерп. А на початку полярного літа, ко! ли крига тане, немає як ловити здобич, та й саме перебування у відкритому океані стає неможливим — тоді ведмеді виходять на

«Найнебезпечніший ведмідь — той, якого ти не бачиш», «Дивись ведме" дю прямо в очі: відведеш погляд хоч на секунду — він кинеться», «Ніколи не вір ведмедю, це дуже хитра бестія»…

■

Туристичний автопоїзд «Тундрабаггі».

суходіл. Міграція така активна, а «пухнастики» такі голод! ні, що двічі на рік місто буквально опиняється в облозі. Але мешканці дуже раді цьому. І знаєте, чому? Бо білі ведмеді для них — основне джерело прибутку. Міграція полярних хижаків викликає наплив південних туристів, які прагнуть познайомитися з ними поближче. Населен! ня містечка з 800 мешканців може зростати до 10 000. У Черчиллі сформувалася ціла каста «ведмежих» про! відників. Вони вивозять у тундру південних туристів спо! стерігати за тваринами, використовуючи іноді джипи, а іноді — трактори з причепними трейлерами, закамуфльо! вані під довколишній ландшафт: так вище і безпечніше знімати полярних бродяг. Попередньо для дилетантів про! водять інструктаж про те, як поводитися з хижаками. Се! ред «заповідей» — такі: «Будь!який ведмідь небезпечний, ➧

49

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 50

Погляд з&під води. У зоопарку Вінніпега білих гігантів можна побачити так, як це ніколи не вдасться навіть у їхній «столиці», Черчиллі, в тій самій провінції Манітоба.

18.11.2016

11:12

Page 51

Фото «VisitNorway»

!MT_6-16-disk.qxd

У кінці лютого — на початку березня ведмедиці виводять із барлогів дитинчат. А у червні вони прямують до суходолу, у тому числі на крижинах.

але найнебезпечніший — той, якого ти не бачиш», «Дивись вед! медю прямо в очі: відведеш погляд на секунду — він кинеться», «Ніколи не вір ведмедю, це дуже хитра бестія»… Найвимогливішою частиною клієнтів є фото! і відеооперато! ри. Вони вимагають підводити їх до ведмедів ледь не на відстань кількох стрибків могутньої тварюки, намагаються вичавити із си! туації та заплачених грошей максимум. Адже це для них — шанс добре заробити. І вони мають рацію: більшість знімків, які ви ба! чите на цих сторінках, зроблені саме в екстремальних умовах, на грані між вдалим кадром і нападом найбільшого хижака суходо! лу. Зі свого боку, провідники мусять постійно стримувати творчий запал клієнтів. Вони розуміють будь!який рух ведмедя, і, якщо є хоча б натяк на агресію чи підступ, — негайно відступають спи! ною вперед і з наставленим дробовиком, а якщо треба — роблять кілька пострілів під ноги звіру, щоб охолодити його завзяття. І тут клієнт має слухатися беззаперечно, інакше ведмедик матиме ви! шуканий обід із дарів півдня. Запах їжі та вседозволеність заводять волохатих транзитників у саме місто. В пошуках поживи вони можуть пошкодити склад чи автомобіль. Найдужче потерпає від їхніх візитів розплідник ескі! моських собак на околиці. Пси утримуються на прив’язі просто неба, на великій території, й отримують по два кілограми м’яса на два дні. І це просто «шведський стіл» для полярних зайд! Влас! ник розплідника не розлучається з дробовиком із гумовими куля! ми. Правда, собак «гості» не чіпають. Особливо нахабних чотирилапих хуліганів відловлює місцева поліція спільно з природоохоронцями, застосовуючи гелікоптери та рушниці зі снодійними набоями. Порушників доправляють до «ведмежого Алькатрасу» — великого ангару з клітками, де їх три! мають до наступного циклу міграції, а потім відпускають на волю, щоб «плодилися й розмножувались». До речі, про розмноження. У кінці лютого в цих місцях поляр! ні ведмедиці уперше виводять із барлогів новонароджених ведме! ➧

51

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 52

Ведмежата живуть із мамою півтора року й більше.

жат. Адже національний парк «Вапаск» — серед трьох головних їхніх «пологових будинків» у сві! ті (два інші — норвезький острів Конг!Карлс і російський острів Врангеля). І це ще одна при! чина міграції білих ведмедів до мису Черчилль.

Фото «VisitFinland»

Нерпі треба повітря, і біла мати це знає. Вона чекає біля однієї з ополонок. Надії мало, що здобич випірне саме в цій, але… О щастя, вода в ополон ці забулькала! Ведмедиця встромила у неї морду, але нерпа її надурила — пустила бульки і кинула ся навтьоки. Ведмедиця — за нею в ополонку. На віть після сплячки вона чудово плаває під водою. Але ж не на 20 метовій глибині! Легені нерпи за вмирають, серце уповільнюється. Їй знову дове деться випірнути, але ведмеді вже підуть у пошу ках нового шансу. Полярний популярний Загалом на планеті лише кілька регіонів, де відносно легко і дешево можна побачити коро! ля Арктики в його володіннях. На регулярній основі спеціальні тури здійснюються на півно! чі Канади, на Алясці, на норвезькому острові Свальбад (Шпіцберген) та на російській Новій Землі. Решта зустрічей із білими ведмедями — переважно епізодичні. Якщо вами опікуються досвідчені фахівці, будьте спокійними — фото! графуйте, тіштеся, проте не забувайте слухати команди!

Bear!тури бувають не тільки автомобільни! ми. Організовуються навіть цілі «ведмежі» круї! зи, в яких попутно можна побачити і полярних

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 53

Володар Арктики обходить свої угіддя.

Полярні ведмеді досягають 3 метрів у довжину й ва" жать 500–700 кілограмів, але доростають і до тонни! Для порівняння: вага навіть найбільших левів і тигрів не перевищує 400 кіло.

■ птахів, і тюленів, і навіть, якщо дуже пощастить, — загадкових китоподібних нарвалів. Криголами, гелікоптери, літаки, моторні човни — це основ! ні транспортні засоби для фотополювання на полярних ведмедів. Увага! — Снігові скутери та собачі запряги не зможуть уберегти вас від «ла! гідних» обіймів «білих і пухнастих» тваринок. У Північній Америці придумали спеціальні «тунд! ровози» — багатовагонні готелі на колесах, які здатні вмістити десятки сімей і зробити подорож значно теплішою та комфортнішою. Ведмедів такі автопоїзди не дуже лякають: те, чого воло! дарі снігів не їдять, їх узагалі мало турбує. Бувають сезони, коли місце в автопоїзді чи бодай на джипі знайти складно, треба замовля! ти завчасно. Туристи долають тисячі миль зара! ди побачення з білими красенями. Можна зу! стріти самицю з одним або двома ведмежатами, велетенського альфа!самця або навіть бійку двох гігантів — незабутнє видовище! Мабуть, усі могутні звірі володіють певним магнетизмом. Очевидно, їхній вигляд нагадує

нам про силу і винахідливість природи, яка ство! рила істот, здатних виживати і процвітати у най! суворіших умовах. Дивлячись на ігри снігових монстрів, варто думати й про те, що насправді вони дуже вразливі, хоча того не розуміють. Свою відповідальність за них повинні усвідомлювати ми, двоногі мисливці на враження. Минули дні. Сил матері вистачить лише на ще одну спробу полювання. Вона бреде з ведмежата ми багато кілометрів, нюхаючи вітер. Нюх і слух має в багато разів кращі за собачі. Й вона почула! Зовсім близько під снігом нерпа риє нору. Багато кімнатну, з ополонкою, що ускладнює завдання мисливиці, але вона не має права на помилку. Втом лені ведмежата причаїлися за крижаним торосом. Мати ступає нечутно, як привид, застигає прос то над нерпою, а потім раптом стає дибки і вда ряє всією вагою в крижаний наст. Той проламує ться. Клацання величезних щелеп і… Нерпі не по щастило. А білій та пухнастій родині — так. При наймні сьогодні. ■

БІЛИЙ БУРОМУ НЕ ТОВАРИШ Донедавна було прийнято вважати, що білі та бурі ведмеді є близькими родичами, нібито їхні шляхи розій шлися 45–150 тисяч років тому — за еволюційними мірками, недавно. Та останні дослідження довели, що насправді сталося це аж 340–930 ти сячоліть тому і що в білих ведмедів лише від 2 до 5 відсотків генів буро го родича. Однак білі та бурі ведмеді здатні схрещуватись і давати гібриди, що є рідкісним явищем для тваринного світу.

■

53

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

ГОСТИННОСТІ

Page 54

■

Архітектура майбутнього в Грузії Êîìïàí³ÿ «Àëüÿíñ Ãðóï» ïðîïîíóº óêðà¿íöÿì âèñîêîÿê³ñíó íåðóõîì³ñòü ó Ãðó糿 äëÿ æèòòÿ, â³äïî÷èíêó òà ïðèáóòêó. Öå ïðîâ³äíèé äåâåëîïåð íà ãðóçèíñüêîìó ðèíêó, ç íèì âèã³äíî ³ íàä³éíî.

У

Успіх «Альянс Груп» починався зі смі! ливих ідей і прогресивно мислячих лю! дей. У 2005 році була створена компа! нія ТОВ «Альянс +», перший проект якої став революційним на той час для Грузії. Компанія «Альянс Груп» першою розробила проект і бізнес!модель ком! бінованої житлової та готельної неру! хомості. Цей проект став дуже популяр! ним, що на той час було абсолютно унікальним для Батумі зокрема та Гру! зії в цілому. Саме завдяки йому Батумі перетворився на привабливе для інвес! тицій місто. «Альянс Груп» є лідером на девело! перському ринку Грузії. Компанія по!

54

будувала і поставила до ладу понад 20 великих житлових комплексів та апарт! готелів, 5000 квартир і апартаментів, понад 1 200 000 кв. м новобудов. За весь час вона працевлаштувала близько 6000 осіб. Усі проекти здійснено завдяки власному капіталу, без залучення зов! нішніх інвестицій. «Головним пріорите том для мене як девелопера є міцний фун дамент, на підставі якого побудовано ре путацію компанії», — зазначив заснов! ник компанії «Альянс Груп» пан Геор! гій Біцадзе. З огляду на дедалі більшу популяр! ність туристичних об’єктів у Грузії, у 2016 році компанія «Альянс Груп» зда! ла два готелі міжнародного класу на уз!

бережжі Чорного моря — «Gonio Inn» і «Corner Inn». Черговий проект компа! нії — будівництво готельно!розважаль! ного комплексу вищого класу «Альянс Резорт» на 100 номерів на гірськолиж! ному курорті Годердзі (2000 м над р. м.). Восени 2016 року стартує будівництво елітного житлового комплексу премі! ум!класу в Тбілісі, він стане головним орієнтиром сучасної столиці Грузії. Кож! ний новий проект компанії є унікаль! ним як в архітектурному рішенні, так і в технічному виконанні. Не зраджуючи своїй традиції бути піонером і новатором на ринку, у 2015 році компанія «Альянс Груп» почала бу! дівництво 41!поверхового багатофунк!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 55

Засновник компанії «Альянс Груп» пан Георгій Біцадзе.

Генеральний директор та один із засновників компанії пан Акакій Сонгулія

ціонального елітного комплексу з ексклю! зивною архітектурою «Альянс Палас», який об’єднує апартаменти преміум!класу з го! телем. Із 1!го по 6!й поверх буде представ! лено готель зі світовим ім’ям — «Корт’ярд Марріотт» на 150 номерів. Відкриття та управління готелем передано міжнародній менеджмент!компанії «Sophos Hotels SA». Це швейцарська структура, що активно працює на ринках Європи, Латинської Америки та Азії у сфері готельної експер! тизи та управління. А із 7!го по 41!й по! верх у комплексі будуть апартаменти пре! міум!класу. В «Альянс Палас» передба! чено всю інфраструктуру, необхідну для активних і успішних людей, які вірять у свої сили. Плануються відкритий і закри!

тий плавальні басейни, фітнес!центр, рес! торани, бари, казино, наземна та підзем! на автостоянки. Власники отримають мож! ливість здати свої апартаменти в управлін! ня міжнародній менеджмент!компанії, яка сприятиме отриманню додаткового прибутку, поверненню вкладених інвести! цій. Тобто клієнти мають нагоду стати біз! несменами з постійним джерелом доходу.

80 відсотків покупців квадратури — іно! земні громадяни. Компанія «Альянс Груп» зміцнює свою глобальну присутність. Її представництва розташовані в Україні, Азербайджані, Ізраїлі, Німеччині, Великобританії та кра! їнах Бенілюксу. Планується подальше роз! ширення в напрямі ринків Азії та США.

На завершення — цитата з інтерв’ю ге! нерального директора та одного із заснов! ників компанії «Альянс Груп» — пана Ака! кія Сонгулії: «Успіх компанії — це злаго джена робота команди професіоналів, вклю чаючи архітекторів, дизайнерів, юристів, будівельників, які мають можливість для максимальної реалізації свого потенціалу. Немає незначних моментів у нашому бізне сі: з маленьких, але дуже значних деталей створюється досконалість. Ми можемо смі ливо заявити, що «Альянс Груп» — це ком панія, яка дивиться в майбутнє й зорієнто вана на покупця. Ми не просто будуємо сті ни і стелі, ми будуємо зону комфорту. А влас ник апартаментів — об’єкт нашої постій ної турботи». ■

55

18.11.2016

КОЛЕКЦІЯ

11:12

Page 56

■

В

О

Я

Ж

!MT_6-16-disk.qxd

ІЗРАЇЛЬ

«Äâà ì³ñòà — îäíà ìàíäð³âêà». Öå íàçâà ïðîìîàêö³¿, ÿêîþ ̳í³ñòåðñòâî òóðèçìó ²çðà¿ëþ îá’ºäíàëî ªðóñàëèì ³ Òåëü-Àâ³â. Ìè íå ðàç áóâàëè â îáîõ ì³ñòàõ ³ ç ðàä³ñòþ âàì ¿õ ïðåäñòàâëÿºìî.

Дві

столиці ²ðèíà ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Т

Тепер тут ще цікавіше та вигідніше. Але про гешефти поінформуємо вас окремо, а поки що — наші враження про два дуже різні міста, два зрізи жит! тя. Тель!Авів та Єрусалим пропонують вам дивовижний сплав стародавньої історії, сучасної культури та індустрії розваг.

Вир Тель Авіва За вікном шикарного готелю імені царя Ірода у Середземне море сповзає велике, як у кіно, сонце. Одначе галасливому Тель!Авіву до небесного сві! тила геть байдуже. Увечері шоу тільки починається. Не лише наймодніші у країні нічні клуби та дискотеки, але навіть базари тут вирують до пізна. Тож прихильники «злачних місць» їдуть сюди з усього світу — і знають навіщо. Утім, у місті є й спокійні куточки. Стара Яффа, або Йоппія, як вона нази! вається в новозавітній книзі «Діяння святих апостолів», запрошує на мис! тецько!історичні програми. Тутешній мальовничий порт — колишні морські ворота Ізраїлю, звідки вирушали у свої подорожі й пророк Йона, й апостол Павло, й безліч інших знаних і незнаних мандрівців. Десь із піввіку тому звід! си виселили майже всіх мешканців, провели капітальну реконструкцію ста! рих кварталів, а потім продали будинки тим, хто хоч якось міг довести, що він — митець. Отак і з’явилися тут сотні антикварних крамничок, галерей, виставкових залів та музеїв. Вузесенькі вулички, названі на честь знаків Зо! діаку, — справді кручені й перекручені, як гороскопи деяких астрологів. Та в одному місці вони сходяться, утворюючи невеликий майдан, над яким — ➧

56

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 57

Столиця&курорт. Тель&Авів розташований на одному з трьох морів Ізраїлю — Середземному. Тут дрібний пісок, хороші готелі та сервіс, можливість пересуватися по місту в будь&якій формі одягу, на відміну від релігійних центрів.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 58

Біля Стіни плачу.

о диво! — наче просто у повітрі ширяє живе мандаринове дере! во в гігантському теракотовому яйці. Дротів майже не видно, адже композиція символізує єврейський народ, який, навіть бувши розсіяним по всьому світу і відлученим від своєї землі, не згинув у вирі простору й часу. Ще одна незабутня тема старої Яффи — будиночок, у якому апостол Петро воскресив Тавифу!ткалю. Вже чотири століття

58

він належить побожній вірменській родині, яка всі ці роки само! віддано оберігала християнську святиню від мусульманських за! зіхань. Тепер будиночок узято під державну охорону. Сама ж пра! ведна Тавифа спочиває у підземному склепі на території російсь! кого монастиря святого апостола Петра — либонь, головної святи! ні Тель!Авіва. За високими мурами — незвична тиша, яку пору! шують тільки пустотливі зелені папуги у гіллі італійських піній…

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 59

не прагнуть кудись іще: вони впевнені, що і мо! ря, і навісів, і лежаків вистачить на всіх. А ось о шостій ранку на пляжі ніде апельсину впасти. О цій порі сюди приходять переважно місцеві. Цікаво, що серед них практично немає товстунів, зате повно вагітних. Адже ізраїльтя! ни — народ спортивний, і їм не терпиться розі! м’ятися на серфах, пограти у пляжний волейбол, поплавати досхочу і заразом вигуляти дітей, яких у кожній родині по троє!четверо… А потім мож! на й на роботу. Так можете відпочивати і ви, взявши приклад із місцевих. А можете прошвирнутися по нічних клубах, дослідити музей Ерец Ізраель та Музей мистецтв із шедеврами Шагала, поблукати ек! зотичними ринками, погуляти парком «Яркон» і торговою вулицею Дизенгоф, вирушити на один із популярних тут ескейп!квестів… Та хіба мало розваг у сучасному і не позбавленому ко! лориту мегаполісі? Але залиште сили на ще од! не місто, одне з найдавніших у світі!

Піщані пляжі Тель!Авіва простяглися на де! сяток кілометрів — на тлі цілої низки імпозант! них готелів. Мабуть, тому тут ніколи не буває надто тісно. А може, причина в тому, що вся ця розкіш — абсолютно безкоштовна і належить виключно державі (в Ізраїлі так усюди). Тож міс! цеві курортники не клацають перемикачами і

Перехрестя Єрусалима Найдавніші у світі тексти Старого Завіту екс! понуються в дивовижному Музеї книги, збудо! ваному на високому єрусалимському пагорбі. Чорний паралелепіпед і білий диск неначе роз! діляють простір і час — на рай і пекло, вічне і тлінне. А посередині, у житейському непевно! му морі, перебуває людина, якій Бог дав свобо! ду обирати напрямок руху… Площа біля Стіни плачу ніколи не порожніє — тисячі іудеїв приходять сюди, несучи в серці мо! литви. Ця площа розділена на жіночу половину і чоловічу. Тут, біля підніжжя гігантської стіни, що збереглася від Святого храму, вимовляють молитви і закладають у щілини між величезни! ми каменями записки з проханнями до Бога. Замість будильника в Єрусалимі трохи дзве! нить небо, нагадуючи, що у Священному місті довго спати не годиться. Хоча, либонь, то ви! дзвонюють сотні церков усіх конфесій, які беруть свій початок від храму Воскресіння Христового. Дарма протестанти не визнають, що справжні Голгофа і Гріб Господень знаходяться під висо! ким склепінням саме цього православного хра! му. Адже рівноапостольна цариця Єлена ще на початку IV століття віднайшла тут Животворчий Хрест Христовий, від доторку до якого зцілився ➧

Панорама Єрусалима. Одне з найдавніших міст світу є водночас і одним із найзбереженіших.

ДВА МІСТА — ОДНА МАНДРІВКА У рамках промокампанії із цією на звою ви можете таке: ■

При бронюванні мінімум 2 ночей у готелях Тель Авіва і Єрусали ма — отримати платіжну картку на 100 євро, яка дає можливість безкоштовно відвідати 6 пам’я ток у цих містах.

■

Вирушити на безкоштовні екскур сії в Єрусалимі: Музей Ізраїлю, ринок Махане Ієгуда, світлозву кове шоу в Башті Давида. Тель Авів: ринок «Сарона», Музей су часного мистецтва, «Казки Яффи» по туристичному центру міста.

■

При бронюванні 3 ночей в одно му з акційних готелів Тель Авіва або 4 ночей у Єрусалимі чекає безкоштовна вечеря в рестора ні готелю чи одному з ресторанів неподалік.

■

59

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

Біля Храму Гробу Господнього та в ньому самому.

60

11:12

Page 60

хворий і воскрес померлий. Це й дало змогу від! різнити його від двох інших хрестів, на яких по! руч з Ісусом було розіп’ято двох розбійників. Як відомо з Євангелія, в останню мить свого жит! тя ці двоє теж зробили вибір, тож одного забра! ли до раю, а другий пішов у вічний морок… На Віа!Долороза — Скорботному Шляху — завжди людно. Важко сказати, кого тут більше — торговців чи паломників. Перші давно забули, як їх виганяли із храму, і гучно вихваляють свій товар. А другі побожно рухаються від одного па! м’ятного місця до іншого — 14 так званих «стан! цій» позначають путь Спасителя світу в Страсну П’ятницю — день Божої Любові та людської зра! ди… Втім, за дві тисячі років торговці та проча! ни не раз мінялися місцями… Тому не дивно, що Іудині срібляники закоти! лися й у ХХІ століття. Ми у Музеї голокосту — «Яд Ва!Шем». У повній пітьмі, яка створює ефект

необмеженого Всесвіту, сяють тисячі, мільйони вогників!зірочок — душі жертв, загиблих у гіт! лерівських катівнях. А тим часом монотонний голос диктора безкінечно довго називає їх на імена... Завершує і знову починає читати... Проте життя триває, і нові люди наповнюють Єрусалим і весь світ своїм гомоном, своїми тур! ботами, своїми діяннями. Якими вони є — доб! рими чи злими, — варто розібратися самотужки. Навіть якщо для цього треба піти значно далі, ніж до Святої Землі… На схід від Старого міста розташована Олив! на гора, а на ній — інші важливі християнські святині й кілька церков. Внизу, в долині Кедрон, розташована гробниця Діви Марії. Окрім святих місць у Старому місті є й інші гідні уваги куточки. Тут діє чудовий ринок тра! диційних товарів — справжнє свято для очей і кара для гаманця. По стінах Старого міста про! ходить дорога!променад, з якої відкривається панорама Старого і Нового міста. Шануваль! никам мистецтв будуть цікаві Науковий центр Блумфілда, Музей природи, Музей Рокфеллера, Музей Голокосту, музеї ісламського, вірменсь! кого, італійського та, звісно, єврейського мис! тецтва. Ну, а шукачі вечірніх розваг тут виявлять місця, де вирує життя. Єрусалим став домом для різних етнічних і релігійних громад, ресторани міста пропонують страви на всяк смак. Поруч із дорогими ресто! ранами є і трактири, де їжа повільно готується на стилізованих жаровнях, і молодіжні кафе, і кіоски з оригінальним фаст!фудом... У поїздці до двох головних міст Ізраїлю ви знайдете все — поживу і відпочинок для душі, поступ і розвантаження для розуму, враження на все життя! Тим паче, що відстань між ними — лише 40 хвилин їзди. Не баріться! ■ Фото надані Міністерством туризму Ізраїлю.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:12

Page 61

18.11.2016

КПОКАЗАТИ

11:13

Page 62

■

С

Е

Б

Е

!MT_6-16-disk.qxd

У пошуках свободи

Îëåíà Ãîëåöü, äèçàéíåð îäÿãó é âëàñíèöÿ ìîäíîãî áðåíäó «Golets», — ïðî íîíêîíôîðì³çì ³ òðåíäè, ïîäîðîæ³ é íàòõíåííÿ, ðåà볿 òà ìð³¿, ïðî ñóêíþ íà Íîâèé ð³ê ³ ïîãëÿä ó ìàéáóòíº. Ìàðèñÿ ÃÎÐÎÁÅÖÜ

О

— Олено, про що ваша нова ко лекція?

— Колекція «Golets» «Весна6літо – 2017» — про свободу, про те, як люди6 на протидіє масовій культурі з її штам6 пами, моделями поведінки, усталени6 ми образами. Мені хочеться звернути увагу аудиторії на те, що мода може бути інтелектуальною. Звісно, коли за6 ходить мова про індивідуальність, це передбачає необхідність за неї бороти6 ся. Тому в новій колекції буде трохи мілітарі, унісексу, але водночас і жіноч6 ності. Мікс стилів, тканин, крою зали6 шається актуальним.

— Де б’є джерело вашого натхнен ня для створення нових колекцій?

— Складно сказати. Натхнення — до6 волі непередбачуване явище. Як на ме6 не, на його присутність чи відсутність посилаються люди, схильні до прокрас6 тинації — відкладання рішень на май6 бутнє. Я ж вважаю себе трудоголіком, який бачить мету і складає в голові шлях до її реалізації. Звісно, є те, що надихає, дає поштовх. Книжки, філь6 ми, музика — все це здатне виклика6 ти роздуми, емоції. Якщо розкручува6 ти клубок асоціацій і рефлексій, то ви6 йде нова колекція з її образами. ➧

62

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 63

63

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 64

— Які основні тренди в кольорі та формі на зиму та осінь?

— Якщо говорити про осінь і зиму 2016–2017 років, то у моїй колекції від6 повідного сезону ви знайдете мотиви 19806х років, які поєднуються з класи6 кою. Кольори: темно6синій, яскраво6 синій, сапфіровий, сірий із різними від6 тінками, чорний, коричневий, білий, трохи червоного. Принти не втрачають актуальності, головне — вміло компо6 нувати одяг із ними. Що стосується фор6 ми, то брюки можуть бути вузькими і класичного крою зі стрілками, спідни6 ці — міді та максі, жакети — з акцен6 том на талії. Зі світових трендів я б до6 дала лижні куртки або пуховики, дов6 гі рукави светрів чи блуз, великі шап6 ки6вушанки — все це зараз у тренді.

— Що ви самі носите, який одяг маєте у валізі в подорожах?

— Обов’язково — зручне взуття. Ко6 ли їду подорожувати, то намагаюся поєднати відпочинок із процесом піз6 нання. Погодьтеся, годинами ходити по Лувру чи Прадо краще в чомусь, що не призведе до болю в спині. Манд6 ри приносять багато вражень. Те, на6 скільки вони будуть позитивними, за6 лежить не лише від місця, куди ви їде6 те, а й від вашої власної підготовки. Насамперед — внутрішньої. Тому я бе6 ру із собою зацікавленість, готовність сприймати щось нове, інше, повагу до культури тієї країни, де перебува6 тиму. Наповнення валізи із цим прямо пов’язане.

— Як зазвичай обираєте собі маршрут?

— Все залежить від обставин. Для дизайнера мандрівка — це не завжди лише відпочинок. Часто доводиться їздити у творчі відрядження, для учас6 ті у сезонах моди. Є місця, куди хочеть6 ся повертатися, бо там комфортно від6 почивати. Є міста і країни, де немож6 ливо не побувати людині, яка цікавить6 ся мистецтвом. Після галасливих столиць часто хо6 четься поїхати кудись углиб країни, щоб пізнати її самобутню культуру. В мене так було з Францією та Італією. Думаю, що буду продовжувати такі експедиції, адже вони можуть подару6 вати багато незабутніх вражень.

— Яка країна вас понад усе на дихає?

— Італія. Люблю цю країну за її лю6 дей, їхнє ставлення до життя. У нас за6 ведено вважати француженок дуже стильними, але, за моїми спостере6 женнями, італійки ні в чому їм не по6 ступаються. Люблю спостерігати за літ6 німи італійками. В них стільки само6 ➧

64

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 65

65

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 66

поваги, гідності, стриманої вишуканос6 ті. Вони полюбляють прикраси, вміють їх вдало поєднувати і доречно вико6 ристовувати. Дуже привабливими і стильними є жінки 30–40 років, вони часто носять взуття на високих підбо6 рах, надають перевагу дорогим аксе6 суарам. Молодь — як молодь по всій Європі. Але, я впевнена, традиції іта6 лійської жіночності переможуть глоба6 лізацію. Те, як виглядають в Італії чо6 ловіки — окрема тема для розмови. Недарма тамтешні майстри крою чо6 ловічого вбрання вважаються у світі найкращими.

— Напрямок мрія: в яку подорож хотіли б вирушити, як тільки з’яви ться можливість?

— Нещодавно прочитала дивовиж6 ну книжку Ентоні Дорра «Все те незри6 ме світло», у якій події частково відбу6 ваються в Сен6Мало. Знаю, що це один із найпопулярніших туристичних на6 прямків Франції, але нічого не можу із собою вдіяти! Я маю побачити на влас6 ні очі Ла6Манш, готичні собори, башти

66

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 67

з великого каменю, відчути запах свіжо6 спеченого хліба на вулицях міста… Книж6 ка та образ Сен6Мало в ній здаються мені не так романтизованими, як дуже людяними. І це відчуття я готова шука6 ти у колись неприступній фортеці.

— Що скажете про новорічні тен денції моди?

— Багато блиску є природним для святкової моди. Сукні з велюру чи ок6 самиту, золоті нитки, масивні прикра6 си... Втім, можна створити цілком стри6 маний образ за допомогою пастельних кольорів, але акценти теж мають бу6 ти — адже це Новий рік! Тому не забу6 вайте про сережки чи намисто. Довжи6 на суконь залежить від формату вашо6 го свята. Якщо це домашня вечірка, то можна дозволити собі й міні, а якщо ніч ви проведете у ресторані, то потрібна відповідна вечірня сукня. Зверніть увагу на довгі рукави, про які вже йшлося ра6 ніше, моделі з оголеними плечима… І нехай у вас все буде добре і на ве6 чірці, й цілий наступний рік! ■

м. Київ, вул. Велика. Васильківська, 131 WWW.GOLETS.COM GOLETS_OFFICIAL https://www.facebook.com/GOLETS

67

ТУР

18.11.2016

11:13

Page 68

■

П

Р

О

Ф

І

0

!MT_6-16-disk.qxd

Дубай можливостей Âèñòàâêà Road Show â Êèºâ³ óñï³øíî ïðîäåìîíñòðóâàëà ïîíàä 200 óêðà¿íñüêèì ïàðòíåðàì ìîæëèâîñò³ öüîãî åì³ðàòó â ñôåð³ â³äïî÷èíêó òà ðîçâàã äëÿ ïðåì³àëüíîãî ñåãìåíòà.

З

Захід розпочався з воркшопу, після чого від! булися презентації Департаменту туризму і комерційного маркетингу (ДТКМ) та авіаком! панії «flydubai». Руейда Альбахеш, керівник ДТКМ за напрямками до Росії, країн Балтії та СНД, розповіла про ключові проекти й відкрит! тя в туристичному житті Дубаю. Вона також представила гостям версію сайту «Visit Dubai» українською мовою і календар майбутніх за! ходів, серед яких — щорічний Дубайський тор! говий фестиваль, який розпочнеться перед Но! вим роком і триватиме до кінця січня. Партнери заходу поділилися головними новинами і розіграли серед гостей цінні при! зи. «flydubai» надала 4 комплекти квитків до Дубаю та Бангкока з пересадкою в Дубаї. Но! вий розважальний комплекс «Dubai Parks and Resorts», який відкриється вже 31 жовтня, по! дарував 5 своїх вхідних квитків. Окрім того, гості мали можливість виграти один із 10 вау! черів на проживання від 3 до 7 ночей, транс! фери, польоти гелікоптером від «Alpha Tours», «Arabian Connection Tourism», «Cosmopolitan Hotel Dubai», «Dubai Marine Beach Resort & Spa, Rixos The Palm», «Desert Gate», «Ramada JBR» і «Gloria Hotels». На завершення вечора

68

на сцені ресторану «Coin» виступив відомий український співак Макс Барських. Організація заходу такого високого рівня продемонструвала значущість України як од! ного зі стратегічних ринків Дубаю в Східній Європі. За перші шість місяців 2016 року Ду! бай відвідали понад 30 000 туристів з України, що означає приріст на 15,1 відсотка порівня! но з тим самим періодом 2015 року. Одним із головних чинників прогресу стало розширен! ня авіасполучення між Дубаєм і Києвом піс! ля того, як авіакомпанія «flydubai» збільшила обсяг перевезень до 17 рейсів на тиждень. По! зитивна динаміка також пояснюється запус! ком нових масштабних проектів у Дубаї. ■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 69

18.11.2016

11:13

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 70

■ «…Я мечтаю записать какой нибудь старинный обряд, а участвовать в нем — ну, это было бы совершенно великолепно». (З кінокомедії «Кавказька полонянка»).

M O D U S

V I V E N D I

!MT_6-16-disk.qxd

Біла хустинка, розгорнута над головами наречених, символізує дах і затишок, хай це буде розкішний палац чи бідна хижка рибалки.

70

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 71

ШРІ6ЛАНКА

Кохання та золото Êîëè ìåíåäæåð íà ðåöåïö³¿ ñêàçàâ, ùî â íàøîìó ãîòåë³ áóäå ëàíê³éñüêå âåñ³ëëÿ, ÿ ñïîâíèâñÿ åíòóç³àçìó. Ðîçïèòàâøè ïðî âñ³ ïîäðîáèö³, ìèòòþ êèíóâñÿ ïåðåâäÿãàòèñÿ â³äïîâ³äíî äî ïî䳿 òà âçÿòè ôîòîêàìåðó. Íà ëîâöÿ ³ çâ³ð… Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

В

Весілля у Шрі!Ланці — це дуже гарно і на! скрізь символічно. Як і в усьому світі, тут це за! вжди важлива подія, до якої ставляться дуже серйозно і на яку збираються всі близькі та ма! лознайомі родичі. Підготовка до шлюбної цере! монії займає майже рік, а кошти на неї відкла! дають взагалі по кілька років. Дата вступу до шлюбу не випадкова — вона вираховується за гороскопами окремо для молодого та молодої. Можливо, це справді додає демографічній си! туації в країні позитивної статистики — принай! мні, розлучень тут значно менше, ніж у Китаї чи на Філіппінах. ➧

j o i n u p . u a

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 72

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 73

Дружки як статус. У Шрі&Ланці кількість дружок, як і багатство їхнього вбрання, прямо вказує на «статусність» нареченої. Тому 2014 року саме в цій країні встановили світовий рекорд за кількістю дружок на одному весіллі — 126! І всі в однакових сукнях!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 74

Під час клятви вірності молодий кидає золоті монети в долоні молодої, яка прймає їх, але й одночасно кидає додолу, показуючи, що золоту непідвладне щире кохання.

Поки я шукав в інтернеті щось цікаве про ланкійські весілля, з вулиці долину! ли гучні сигнали автомобілів, і стало зро! зуміло, що прибули молодята. Зайнявши стратегічну точку поруч із весільними фо! тографами, я став свідком і навіть якоюсь мірою учасником цікавої події. Як сказав би Шурик, «совершенно великолепно»! Попереду батька з нареченою під го! мін музичних інструментів та гуркіт бо! йового барабана йшли молоді хлопці в кос! тюмах давніх ланкійських воїнів. Вони розмахували мечами та виконували такі повітряні піруети, немов билися з невло! вимим ворогом!невидимкою. Така виста!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 75

ва відбувалася неспроста, бо завдання вояків — розлякати злих духів, які могли б опинитися на шляху майбутньої сім’ї. Поруч із нареченою йшли її подружки, одягнені в однакові пишні сукні. Чим біль! ше у нареченої подружок, тим більше для неї престижу. Така традиція одного разу зібрала понад сотню красунь, і весілля по! трапило до Книги рекордів Гіннесса! Слідом ішов наречений у супроводі дру! зів, убраних у принців. Вважається, що чим більше хлопців у цій почесній варті, тим більше дітей матиме нове подружжя. А далі крокували батьки, найближчі ро! дичі, друзі й решта гостей. Усі прямували

до весільної арки, прикрашеної квітами, де чекав ведучий церемонії, особлива до! вірена особа на зразок духовного настав! ника. Молодята зайняли місце по центру. Головні герої промовили клятву по! дружньої вірності. Наприкінці нареченій вручили квітку лотоса як символ кохан! ня та краси. Вона простягла долоні, а на! речений кинув у них золоті монети. Мо! лода розкрила пригорщі, й монети поси! палися на поміст. Це означає, що золото та гроші не мають жодної цінності, порів! няно з коханням та вірністю. Після цього до молодят підійшов батько нареченого та омив їхні долоні кокосовим соком, ні!

би змиваючи минулі кохання та спогади про них: перед цими двома людьми — нове життя, і колишнє не повинно йому заважати. Витерши руки, наречені обмі! нялися обручками. Тепер вони стали од! нією родиною. Але церемонія не завершилася. Чоло! вік надягнув на дружину кольє та червоне сарі, яке означає, що перед нами — вже не наречена, а господиня. А молода дру! жина напоїла чоловіка зі склянки кокосо! вим молоком, яке є символом життя та продовження роду. Уявіть собі, весь цей час наречений сто! яв без черевиків! Усі навколо — ошатно ➧

75

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 76

Приймаючи подарунок від молодят і кладучи його собі на голову, батьки відмовляються встановлювати свої правила в оселі нового подружжя.

вбрані, все навколо сяє золотом і дорогими тка! нинами, а він босий. Після промови духовного наставника моло! дята покрили голови білою хустиною, що сим! волізує дах рідного дому, в якому господарю — і тільки йому — дозволяється ходити в череви! ках. Жінка, стоячи на колінах, допомогла су! дженому взутися. Вона робила це дуже ніжно, не поспішаючи. Отримавши статус господарів, молоде подруж! жя запросило до себе батьків, уклонившись їм у ноги та подарувавши постільну білизну. Кожний з батьків поклав отриманий подарунок собі на голову, повернувшись на своє місце. Покладан!

ня подарунка на голову означає, що батьки по! важають молоду родину та відмовляються вста! новлювати в ній свій лад. У кінці святкової церемонії був обряд, відо! мий нам як розбиття кришталевих келихів на щастя. Правда, у ланкійців він виглядає дещо інакше. З!поміж родичів обирають найповаж! нішого чоловіка. Він бере меч і кокос. Одним ударом розколює плід на дві половинки, які сим! волізують «його» та «її», а також те, що все старе в їхньому житті зруйновано і повернутися до нього неможливо. Розбитого не склеїти! Наста! ло нове життя. Завершили церемонію святкова промова та благословіння буддійського священнослужителя. Після цього молодят і гостей запросили до ресторану. Почалося свято ланкійської кухні, му! зики й танців. Воно гримить аж до ранку і може тривати кілька днів. Зарано покинути весілля вважається образою для нової родини, тож гос! ті буквально падають з ніг від утоми, але чека! ють, доки хтось інший першим залишить свято. Коли весілля добігає кінця, як прийнято в усьо! му сучасному світі, молодята беруть відпустку для медового місяця та вирушають у подорож, часто навколо Шрі!Ланки. Хоча острівна країна відносно невелика, про! те у віддалених горах і долинах, на казкових бе! регах тут бувають дива, здатні вразити і справж! нього ланкійця. Не вірите? Вирушайте туди са! мі та переконайтеся! ■

joinup.ua

76

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 77

77

ВІТРІВ

18.11.2016

11:13

Page 78

■

Т

Р

О

Я

Н

Д

А

!MT_6-16-disk.qxd

Виготовлення духів у Давньому Єгипті.

Êîëè â³äêðèâàºìî êîñìåòè÷êó ÷è áåðåìî îäåêîëîí, òî íå çàìèñëþºìîñÿ, ùî ò³ áàðâè ³ çàïàõè ïîäîëàëè äîâã³ øëÿõè ³ñòîð³¿. Çàðîäèëîñÿ ìèñòåöòâî êðàñè íà Ñõîä³, à ñâîãî àïîôåîçó äîñÿãëî ó Ôðàíö³¿. Íàòàë³ÿ ÌÈÕÀÉËÎÂÀ

З

Запашна

Здається, що жіночий звичай прикрашати себе виник разом із першими жінками. Але знайомі нам засоби уви! разнення краси з’явилися не так уже й давно — у старо! давніх Єгипті, Вавилоні, Ассирії, Іудеї. Мейкап для сфінкса Уявіть собі, спочатку поява цих засобів мала цілком прозаїчну мету — лише захистити тіло від неприємнос! тей південного клімату: сухості, спеки, сонячних проме!

78

Ваза для пахощів із гробниці Тутанхамона.

нів, пилу і комах. Аби полегшити свою долю, люди по! чали змащувати шкіру жиром. Замість мила для очищен! ня тіла використовували пемзу або воду із содою. У та! ких умовах просто незамінним гігієнічним засобом ста! ла олія — вона збирала бруд, частинки епітелію і піт, а заразом служила захистом від перегрівання. Поступово з’ясувалося, що ці необхідні в побуті ре! човини мають ще й тонізуючий вплив і навіть підсилю! ють еротичні бажання. Такі властивості косметики спри!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 79

11 рік. а вода. 18 Кельнськ

Критський «флакон» із гірського кришталю.

історія ймалися простими людьми як справжнє диво, тому жерці оголосили її божим про! мислом. Молячись своїм божествам, меш! канці Месопотамії просили: «Голодним дай хліба, волоцюгам дай мазей і олій, роз! дягненим дай одягу». Основу всіх парфумерних шедеврів ста! новили найпростіші речовини: рослинні олії, тваринні жири, бджолиний віск і на!

туральні смоли. Найпоширенішою була, звичайно ж, оливкова олія. Дорожчою, за свідченнями античних хроністів Геродо! та і Страбона, вважалась олія сезаму, тоб! то кунжуту. Вона позбавлена власного за! паху, добре зберігає інші аромати та є при! родним антиоксидантом. Близький Схід із його різноманітними природно!кліматичними зонами мав ба!

гатющі рослинні ресурси для виробницт! ва парфумів. Основними «косметичними» рослинами були ладан, мирра, аїр, лілеї, ялівець та алое. Їх цінували за бактерицид! ні властивості й аромат. Давня Персія по! дарувала світові й донині модні на Сході хну і басму. Особливу роль відігравали ефір! ні олії, які надавали зіллям чудовий то! нізуючий аромат, що викликав еротичні фантазії. Улюбленою рослиною Близького Схо! ду вважався благородний мирт. Геродот називав його «запахом Персії». В античні часи мирт за його незвичайні властивості прозвали «рослиною Венери». Досі в ба! гатьох країнах він асоціюється з весілля! ми — згадайте незабутнє миртове дерево із фільму «Солом’яний капелюшок». До речі, про весілля. Бажаючи вигля! дати привабливішими на шлюбному ло! жі, дівчата застосовували ароматичні олії з кипариса, кедра і мирта, до яких нерідко ➧

79

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 80

Рудольф Ернст, «Парфумер». Картина зі східними мотивами. Кінець ХІХ ст.

Коринф, VII століття до н. е. Іран, ХІІ століття. Посудини для пахощів.

80

додавали інші дорогі аромати, у тому числі при! везені здалеку. Брови і повіки підводили товченим стибоєм (сурмою). Різнобарвний макіяж, в ос! новному червоний і жовтий, підкреслював шарм і красу жіночого обличчя. Слоїки, наповнені за! собами для всіх видів макіяжу, заготовляли ве! ликими кількостями та берегли як коштовності. Особливого значення косметичним проце! дурам надавали мешканки гаремів. Адже від цього іноді залежала їхня доля. Перський цар Ксеркс I, за свідченнями «Книги Естер», виби! рав собі дружину з багатьох претенденток. «А коли приходила черга для кожної дівчини вхо! дити до царя Ахашвероша, коли кінчалися два! надцять місяців установленого порядку для жі! нок, бо так виповнялися дні їхнього причепурю! вання: шість місяців мирровою оливою та шість місяців пахощами й іншим потрібним для при! чепурювання жінок. Ввечері вона приходила (до царя), а ранком верталася до другого дому жінок. Вона вже не входила до царя, хіба б що цар по! жадав її, і вона була покликана за ім’ям». Мож! на тільки уявити собі, які пристрасті кипіли в жіночому будинку під час розподілу розтирань. Під час свого візиту до Арабських Еміратів я, безумовно, звернула увагу на місцеву парфу! мерію і навіть придбала кілька пляшечок суто арабських солодко!пряних ароматів на олійній основі. Але найдужче мене зацікавила зовніш! ність жінок. Хоча шаріат вимагає від них хова! тися від сторонніх очей, косметика не заборо!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 81

«Краса — страшна сила…». Гейша перед дзеркалом.

Старовинні парфумерні знаряддя японських красунь.

нена, і місцеві дами вміють майстерно її вико! ристовувати, прикрашаючи не тільки обличчя, а й руки. Тому арабська жінка навіть під хусти! ною та просторими шатами може виглядати ду! же спокусливо. Країна ароматного диму А тепер перенесімось на Далекий Схід, до най! загадковішої його країни — Японії. Тамтешні красуні мають дуже своєрідні секрети зваблення. Перші парфуми з’явилися на Японському ар! хіпелазі в епоху Нара (710–794). Буддійські мо! нахи привезли чарівні куріння з Китаю — ними

очищали сімейні святині та відганяли злі сили. В основі парфумів були не олії, як на близько! му Сході, а різні породи деревини. Головним же компонентом служила смола ладанового дере! ва, з якої виготовляли ароматичні палички або конуси. Але вже пізніше, в епоху Хейян (794–1185), парфуми стали важливим атрибутом суспільного життя. Витончені аристократи напахчували свої барвисті вбрання, ширми та перегородки і навіть навчалися власноруч складати нові аромати. І зрештою з’явився «шлях аромату» — ко!до, одне із трьох головних японських мистецтв, не ➧

81

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 82

Процес виготовлення парфумів зображений на давньогрецькій вазі.

Ольпа, давньогрецька посудина для запашної олії.

ДО ВИТОКІВ Деякі речовини з часів появи косме тики залишаються її основою. Амбра — воскоподібна речовина, яка виробляється у травному тракті кашалотів. Ладан — ароматична деревна смо ла з ладанового дерева, що росте на Аравійському півострові. Мирра — смола з дерев Африки та Аравії. Мускус — речовина, що виробляє ться залозами таких тварин, як олень і кабарга. Бергамот — рослина родини руто вих, гібрид померанца і цитрона. Хна — фарба з висушеного листя близькосхідної рослини лавсонії. Басма — порошок із листя індиго.

■ Етруська посудина для пахощів. Лувр.

82

менш популярне, ніж ікебана та чайна церемо! нія. Ко!до набуло небувалого розвитку в епоху Едо (1603–1867). В основі цього унікального мистецтва лежить класифікація ароматів за сма! ками та країнами походження. Серед японської знаті набула популярності гра, під час якої учас! ники «слухали» різні аромати, вгадували їх, да! вали їм назви за літературними творами чи вір! шами. Вдосконалюючи цю забаву, японці роз! робили цілу систему позначення запахів за до! помогою спеціальних гральних карт і фігурок. Усього відомо сім видів пахощів: палички, змі! шані кульки, дерев’яні пластинки, пудра, печат! ки, що розігріваються на вугіллі, крихти та аро! матичні мішечки, які розкладають серед білиз! ни або носять у рукавах кімоно. Серед складни! ків ароматів є й добре відомі нам аніс, кориця, гвоздика, камфора та екзотичні породи дереви! ни. Використовували також речовини тваринно! го походження — мускус чи порошок із мушель. Якось у Японії мені довелося відвідати бу! динок, де мешкали дві літні жінки, викладач!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 83

Париж. Музей парфумів «Фрагонар» і частинка експозиції.

Кадр із фільму «Парфумер» за Патриком Зюскіндом.

ки танців. Я не побачила, де господині тримають сухі парфуми, але аромат від них насичував усі приміщення в домі. Коли ж мені подарували малесенький, шитий золотом шовковий мішечок, виявилося, що його запах проникає крізь численні упаковки. Значно менше мені сподоба! лись нав’язливі пахощі, що концентрува! лися в ятках під мостами та естакадами у діловому центрі Токіо. Здавалося, цього кадіння, змішаного з чадом смажених ку! рей, неможливо позбутися, навіть підняв! шись на кілька ярусів вище. Переймаються японці й мистецтвом макіяжу. Традиція вибілювати обличчя по! в’язана з навалою на ізольовані Японські острови блідолицих португальців у XIV столітті. Відтоді японські жінки фанатич! но намагалися приховати природну жов! тизну шкіри, не шкодуючи здоров’я. Ад! же попервах білила були зі шкідливого свинцю, тільки потім з’явилася безпечна

рисова пудра. Сліпучо!біле обличчя до! повнювалося червоними тінями для очей та брів і яскравою помадою. Найбільш ви! шукані дами вкривали зуби чорним лаком. Пудра та рум’яна були неодмінною озна! кою й самураїв — адже перед обличчям раптової смерті під час бою хоробрий во! їн не мав права збліднути. Для європейців класичний макіяж гейш і куртизанок виглядає дивним і не вель! ми привабливим. А в повсякденному жит! ті майстерним підфарбовуванням нікого не здивуєш. Причому найвправніши! ми у цьому мистецтві є літні жінки, подекуди схожі на старовинні пор! целянові ляльки. Японки «ста! рого гарту» накладають фарби на обличчя, щойно вставши з ліжка. Головне для них — не враження, справлене на сто! ронніх людей, а самодисцип! ліна. Ще в ХІ столітті при! дворна дама Сей Сенагон за! писала у нотатнику: «Те, що примушує серце дужче би! Давньогрецький скляний «флакон». Лувр.

тися… Помивши волосся і набілившись, одягнути плаття, просякнуте ароматами. Навіть якщо ніхто тебе не бачить, почува! єшся щасливою». Натомість молоді дів! чатка не соромляться прикрашати себе просто у транспорті — на щастя, м’який хід швидкісних поїздів робить цю філі! гранну процедуру можливою. Столиця запашної спокуси У Європі в ті часи була зовсім інша іс! торія. Під час походів Александра Маке! донського на Схід антична Греція до! лучилася до культури ароматів. Спо! чатку це були традиційні олії, які пізніше почали доповнюватися квітковими запахами. І дуже швидко парфумерія (від латин! ського «per fumum» — «крізь дим») поширилась усім ан! тичним світом. Давні римля! ни не знали міри ні в чому, тож імператори витрачали величезні гроші на арома! тичні ванни. Навіть у Колі! зеї стояли величезні діжки з насосами, які розпиляли на глядачів запашну воду. ➧

83

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 84

ЗАПАШНІ МУЗЕЇ Париж, Франція. «Осмотека» у Вер сальському палаці — головне парфу мерне сховище світу з колекцією по над 3000 флаконів. Музей парфумів Фрагонара в особняку Наполеона ІІІ. Грасс, Франція. Музеї при парфу мерних домах «Fragonard» і «Molinard». Мадрид, Іспанія. Музей фабрики «Perfumeria Gal». Експонати з кінця ХІХ століття. Барселона, Іспанія. Музей парфу мів «Regia». Відкритий у середині ХХ століття. Понад 10 000 експонатів. Венеція, Італія. Музей парфумерії та костюма в палаці Моченіго. Уні кальні флакони, книжки й аромати. Каїр, Єгипет. Каїрський музей пар фумів — нагода простежити тисячо літню історію галузі та понюхати «ду хи фараонів». Кельн, Німеччина. На батьківщині одеколону — найдавніша фабрика парфумів у світі «Farina Haus» (1709) та її конкурентка «Glockengasse 4711» (1803).

■ Як виглядали полиці парфумерів у старовину, можна побачити в ліонському Музеї мініатюр і кінодекорацій.

«Галерея «Лафаєт» — одна з торговельних «візиток» Парижа, справжній палац ароматів.

Усе має свою ціну, і надмірні розкоші при! звели Стародавній Рим до занепаду. В Європі почалася похмура доба середньовіччя. Замкнені за високими стінами замків прекрасні дами на! віть не здогадувалися про східний парфумерний парадиз. Аж поки хрестоносці привезли їм екзо! тичні олії та навчили готувати трояндову воду. А вже у XV столітті європейці освоїли вироб! ництво спирту — і почалася нова ера парфуме! рії. Подорожі Марко Поло та Колумба позна! йомили майстрів аромату з мускусом та амброю й тим зрівняли їх зі східними колегами. Задовго до буржуазної революції у Франції відбулася революція парфумерна. Королі всіля! ко підтримували відповідні купецькі гільдії. При дворі пахощів не шкодували, оскільки місцеві аристократки, на відміну від східних красунь, не захоплювалися лазнями. Катерина Медичі навіть завела моду на запашні рукавички. Най! більшими центрами парфумерії стали Париж і провансальське містечко Грас, де були розбиті плантації ясмину, туберози і троянд. На початку XVІІ століття у німецькому місті Кельн італійський парфумер Джованні Марія Фаріна виготовив на основі виноградного спир! ту та кількох олій ароматну рідину, яку назвав просто — «кельнська вода», або ж «одеколон». У середині «галантного століття» розгорілася Семирічна війна, під час якої французькі солда! ти вподобали «кельнську воду» і закупили май! же увесь її запас. У Франції одеколон оцінили

мешканці королівського двору. Особливо полю! бив його Наполеон Бонапарт — подейкують, він виливав на себе до дванадцяти флаконів на день. У ХІХ столітті парфумерні ятки виросли в мануфактури, а складання ароматів перетвори! лося на науку. Тоді відкрилися парфумерні бу! динки Герлена, Коті, Дальтрофа, які задають тон у галузі й донині. Саме Франсуа Коті впер! ше поєднав природні речовини із синтетични! ми. Французького парфумера прославив на весь світ «Шипр» (не плутати з бюджетним радянсь! ким одеколоном!). Коли я востаннє була в Парижі, мені поради! ли відвідати найгарніший парфумерний мага! зин міста в «Галереї «Лафаєт» — грандіозному торговельному центрі у серці Парижа. Відділ кос! метики займає перший поверх величезної будів! лі, розкинувшись під розкішним скляним купо! лом у неовізантійському стилі. У цьому палаці ароматів можна гуляти годинами, милуючись дизайнерськими фантазіями та насолоджуючись, без перебільшення, найкращими у світі пахоща! ми. Кожен продавець поспішав вручити мені листівку або тендітну квіточку з тканини, про! сякнуту тонким ароматом. Згадки про аромат! ну столицю залишились у моєму домі надовго. ■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 85

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 86

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 87

З

ахопливі та креативні, сповнені ароматних чудес для душі й тіла, подарунки від культового британського бренду свіжої косметики LUSH є втіленням фантазій та потаємних мрій кожного естета, митця, інтелектуала, шанувальника ароматів і свіжості, екологічно свідомої особистості та, звичайно ж, кожної жінки! Щороку LUSH створює неймовірні продукти, приурочені до святкових подій. Їх турботливо, вручну пакують у яскраві подарункові коробки з еконаповнювачем, аби подарувати особливу додаткову насолоду власникам цих шедеврів для найприємнішого прийняття ванни та спокусливо вишуканого очищення всього тіла. Шукайте нові грандіозні святкові колекції LUSH y магазинах.

«Garden Party» стане досконалим подарунком для тих, кого захоплює краса природи. Сила цілющих трав і квіткові чари поєднуються у дивній симфонії та дарують вишукане зачарування кожній клітинці тіла. У цьому подарунковому наборі Ви знайдете крем для тіла з лавандою та трояндовий гель для душу з лімітованої різдвяної колекції. Також на Bac чекають популярне мило з омолоджувальною бузиною та живильний кондиціонер для тіла, насичений олією аргани. Концентрована насолода для особливих людей y Вашому житті.

Колись, не дуже давно, в далекій далекій галактиці (у Сполученому Королівстві Великобританії) був створений неземної краси подарунковий набір «Santa in Space». Джерелом натхнення стало нічне небо, тому «бомби» й піни для ванни із цього набору викликають справді неперевершений захват. Із шипінням розчиняючись y воді, вони перетворюють її на подобу космічної туманності. Лімітований гель «Сутінки» зачаровує таємничим кольором і магнетичним ароматом лаванди. Особливий захват викликає бляшана коробка, зроблена з етично добутих і перероблених деталей бракованої робототехніки. Після свят Ви зможете зберігати у ній улюблені продукти LUSH, свій ланч або лазерні мечі.

Краса зоряної ночі надихає, і кожен продукт у подарунковому наборі «Nothern Lights» перетворює воду у ванні на чудовий витвір мистецтва. «Бомби» марок «Інтергалактика», «Півнчіне сяйво» та «Маяк Всесвіту» стануть чудовими подарунками не лише завдяки своєму цілющому впливу на тіло й розум, а ще й тому, що подарують Вам незрівнянну насолоду від споглядання захопливої краси просто у Вашій ванні.

«Christmas Candy Box» схожий на коробку шоколадних цукерок! Але з тією істотною різницею, що не містить зайвих калорій. Солодкі, апетитні, зроблені вручну «бомба» «Великий розкішний пудинг», піна «Солодка вершина», мило «Зірка» та культовий гель для душу «Снігова фея» стануть ідеальним «частуванням» для маленького ласунчика, коли Ви вирішите привітати його з Різдвом.

Аби побачити всю лімітовану колекцію та дізнатися більше про наші продукти,

відвідайте

WWW.LUSH.COM.UA та завітайте до наших магазинів в Україні: КИЇВ: вул. Басейна, 15 (ст. м. «Палац Спорту»), тел. (044) 235 19 65; ТЦ «ГЛОБУС», 1 а лінія, майдан Незалежності (ст. м. «Майдан Незалежності»), тел. (044) 390 73 17; ТРЦ «ОКЕАН ПЛАЗА», вул. Горького, 176 (ст. м. «Либідська»), тел. (044) 591 37 79; ТЦ «ПІРАМІДА», вул. Мишуги, 4 (ст. м. «Позняки»), тел. (044) 495 70 28; ТРЦ «СКАЙ МОЛЛ», пр т Генерала Ватутіна, 2 т, тел. (044) 393 29 39; ТРЦ «КОМОД», вул. Луначарського, 4 а, тел. (044) 593 39 94; ТОЦ «Silver Breeze», пр т Павла Тичини, 1 в, тел. (044) 492 27 09; ОДЕСА: вул. Грецька, 35, тел. (048) 784 01 23; ТРЦ «СІТІ ЦЕНТР», пр т Маршала Жукова, 2, тел. (048) 705 78 63; ДНІПРО: ТРЦ «МОСТ СІТІ», вул. Глінки, 2, тел. (056) 732 02 24; ЛЬВІВ: ТЦ «Опера Пасаж», пр т Свободи, 27, тел. (032) 295 88 09; ТРК «ВІКТОРІЯ ГАРДЕНС», вул. Кульпарківська, 226 а, тел. (032) 259 11 55; ХАРКІВ: ТРЦ «КАРАВАН», вул. Героїв праці, 7, тел. (057) 728 03 10; ЗАПОРІЖЖЯ: ТРЦ «АВРОРА» , пр т. Леніна, 83/85, тел. (066) 803 01 35; ІНТЕРНЕТ"МАГАЗИН: тел. (050) 351 53 05. ТзОВ «Лаш Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 15

М І Н І С Т Е Р С Т В О

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 88

ЗАКОРДОННИХ СТРАВ

■

Âäàëîñÿ ïîáóâàòè íà îäí³é ç íàéÿñêðàâ³øèõ ïîä³é õîðâàòñüêî¿ îñåí³ — íà ôåñòèâàë³ «Good Food» ó Äóáðîâíèêó, ïîêóøòóâàòè ñòðàâè ì³ñöåâî¿ êóõí³, ðîçâàæèòèñü ³ ïîåêñêóðñóâàòè.

ДУБРОВНИК

ªâãåí ÊÐÓÒÎÂÅÐÖÅÂ

Смачна осінь

Г

Гастрономічний фестиваль у Хорватії для багатьох може стати способом позбутися стерео! типу про «країну літнього туризму». Звісно, влітку тут чудово. Але навіть ті, хто вже не раз приїжджав сюди пляжитися, можуть відкрити для себе іншу Хорватію — прохолоднішу, менш велелюдну, комфортну для екскурсій і… смачну.

88

Хорватська кухня і влітку залишається хорватською кух! нею — поєднанням слов’янських традицій із середземно! морськими та альпійськими. Але восени вона просто роз! квітає! Адже тут збирають урожай фруктів, цитрин, овочів, винограду та оливок (до речі, це єдина слов’янська країна, де їх масово вирощують), розливають молоде вино. І все це можна придбати на місцевих базарах, на! віть у середньовічній частині Дубровни! ка. Відсутність літньої спеки дає сти! мул куштувати не лише легкі, а й ка! лорійні страви, численні десерти. До речі, про осінню прохоло! ду. Вона зовсім не завадила ме! ні першого ж фестивального дня скупатися в Адріатичному морі та позасмагати. Вода й повітря мали майже однакову температуру, тому ефект був не! повторний. Щоправда, в наступ!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 89

Хорватії ні два дні захмарилося, задощило, тож доводилося носити одяг з рукавами. Здається, це був той максимум диском! форту, на який здатна хорватська осінь. Очевидно, вона просто намагалася загнати всіх за столи. Фестиваль «Good Food» присвячений хорватській (і не тільки) смакоті й покликаний розширити туристичний се! зон. Він молодий, проводиться втретє, але вже набирає по! пулярності серед туристів. Проводить його Рада з туризму Дубровника — одного з найдавніших, найгарніших і най! популярніших міст країни. Вона ж запросила мене в чис! лі десятків іноземних журналістів оцінити курорт, подію та місцеві смаколики. Захід відбувався з 20 по 23 лістопада. «Лістопад» хорватською — те саме, що ук! раїнською «жовтень». Місяць, чи не най! щедріший на дари ланів. Отже, що ж це за фестиваль? У події взяли участь 30 ресторацій міста Дубров! ник. Хоча тут їх значно більше, тому смач! но та красиво провести вечір знайдеться де і поза фестивалем. Наприклад, у ресто! ранах готелів усесвітніх мереж на зразок «Hilton» і «Rixos». Кожний заклад було легко впізнати за вивішеними банерами із символікою фестивалю. І кожний роз! робив спеціальне меню зі страв, які, воче! видь, є його гордістю чи новинкою. На!

приклад, чорне ризото плюс шоколадний мус. Або печений восьми! ніг із молодою карто! пелькою та грибами плюс рисовий торт із білим шоколадом. Будь!який подібний набір коштував 100 кун, або майже 13 євро. Треба сказати,

що для Хорватії це дуже недорого, оскільки ціни тут набли! жені до європейських, порції солідні, а якість продуктів та приготування можуть і перевищувати євростандарти. Багато фестивальних ресторацій мають виражену спеціалізацію: національна та регіональна кухня, дари моря, вегетаріан! ські, сироїдні, винарні, кав’ярні, цукер! ні, лікерні… Окрім самого процесу смакування та поглинання, на відвідувачів чекали ярма! рок місцевих продуктів, колоритні виста! ви в національному стилі та майстер!класи ➧

89

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:13

Page 90

Старовинна винарня, у якій ви можете не тільки скуштувати місцеве вино, а й на власні очі побачити весь процес виготовлення та збереження цього чудового напою.

з приготування різноманітних страв. Щоправда, «магія» за! мішування тіста мене особис! то не зачарувала, а ось іспан! ські, голландські, норвезькі, американські журналісти відзняли процес виготовлення лок! шини із захопленими вигуками. Здається, в цих країнах сам факт приготування страв вручну викликає трепет. Мене більше вабив не процес, а результат. Результатів гастро! номічної творчості за чотири дні фестивалю я накуштувався досхочу. Причому іноді наїдки були такими смачними та ще! дрими, що я «не доживав» до десерту і мусив насолоджуватися самим лише його виглядом. Як виявилося, це типово для іно! земця у Хорватії. Тут саме час для стислого екскурсу в тутешню кухню. Що ж їй властиво? Насамперед — різноманітність. Країна має дуже багатий рельєф на континенті та 1185 островів у Ядранському морі (так тут називають Адріатику), а це створює різні умови життя, продукти та, відповідно, різні традиції в гастрономії. Для внутрішніх районів країни характерні, насамперед, м’ясні стра! ви, зокрема, велике розмаїття ковбас та іншої м’ясної нарізки. Гастрономічною «візиткою» країни стало в’ялене м’ясо пршут. А ось на узбережжях частіше готують рибу та морепродукти — в Адріатичному морі водиться близько 350 видів риб та інших організмів, і більшість із них їстівні. В обох зонах полюбляють маслини (олія скрізь майже виключно оливкова), свіжі овочі, сири та чудові хорватські вина. На північ Хорватії вплинули гас! трономічні традиції Австрії, Угорщини та Сербії, а на південь — Італії, Греції, Туреччини…

90

Продукти дуже різноманітні ще й завдяки великій кількості дрібних виробників: мінівинарень, трюфельних господарств, пекарень, сироварень… Та й ресторації здебільшого невеличкі, як і все в цій країні. Маленькі розміри зовсім не означають низь! кої якості, вона тут світова! І кожен підприємець шукає щось особливе, аби привабити покупців. У цій країні рідко зустрінеш поля пшениці чи картоплі — ні, така проза не для хорватів. Ось трюфельний ліс, виноградник для мальвазії чи виробництво тро! яндового лікеру — це так! Тому Хорватія дуже перспективна як країна гастрономічного туризму. Цьому і присвячений фести! валь «Good Food» у Дубровнику.

18.11.2016

11:13

Page 91

А тепер трохи вражень. М’ясної нарізки було справді багато, у тому числі з оленини та ведмежатини. Вона супроводжувала чи не кожний стіл. Гост! рі ковбаски (навіть із вепра), шинки на чолі з неодмінним пршу! том, сири (коров’ячі, овечі, козячі, молоді та витримані рік! півтора) супроводжували журналістську компанію всюди. А ось далматинський сир виявився без плям, і відповідна порода собак не мала до нього жодного відношення… Все це чудово підійшло б до пива, але тут п’ють вино. Вин у Хорватії безліч — хороших і різ! них. Їх можна скуштувати не тільки в рес! торанах, а й у невеличких винарнях, роз! ташованих у старовинних приміщеннях порту. Якщо говорити про регіон Дубров! ника, то найпопулярніші в ньому — чер! воні «дингач» і «поступ», білий «пошип».

Радувало розмаїття штру! делів — «дуже хорватського» десерту, вочевидь, спадку Австро!Угорської ім! перії. До речі, торік у Хорватії, біля міс! та Озаль, спекли півторакілометровий штрудель для Книги рекордів Гіннесса! Було дивно бачити фактично наші ва! реники, які тут чомусь називають «равіолі». Та побачити — одне, а покуштувати — інше. Во! ни робляться не тільки з м’ясом чи овочами, а й з морепродуктами! «Равіолі» нам пропонували всілякі — ве! ликі й маленькі, місяцеподібні та круглі, з додаванням різнома! нітних соусів, оливкової олії, масла, сиру… А ось голубці тут — майже українські. Італійський вплив — це й равіолі, й паста. У тому числі zrno vo macaroni ручної роботи: плескачиками з тіста обліплюють паличку, а потім її виймають — виходить рурочка. ➧ ^

!MT_6-16-disk.qxd

91

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 92

Сандра Миловчевич (у центрі) — представник Dubrovnik Tourist Board із колегами.

Вразили ресторани сироїдіння. Здавалося, чим видатніший у них кухар, тим менше він готує. Секрет смакоти полягає у сві! жості та якості продуктів, винятково органічних та екологічних. А під приготуванням мається на увазі робота над соусом — у ньо! му вся майстерність шефа. Довелося їсти сирого восьминога, сирого кальмара, сирого тунця… І це смачно! Цікавою «родзинкою» стала оливка, приготовлена в меду. Ну дуже несподівано, оригінально і смачно. Добряче накуштувалися рибної екзотики: риба!меч, риба! чорт, салат із сома з сиром… Двічі ознайомилися з нехорватською кухнею — побували на милій гастропрезентації автрійського міста Грац, побратима Дубровника, а також на індійській, під час якої мені нічого не вдалося розпробувати, бо рот горів від прянощів. Вечори в рамках фестивалю проходили фактично у форматі гала!вечері. Столи вгиналися від страв, які вабили око незви!

92

чайним виглядом, виступали гастрознаменитості на зразок тов! стуна!веселуна — шеф!кухаря й телеведучого Андрея Барб’єрі. Тішили погляд і слух концерти та шоу. На завершальній «галі», після всього скуштованого та побаченого, ошелешила пахлава з шалено дорогими, як нам пояснили, ягодами золотої суниці та натуральним їстівним золотом. На смак коштовний метал — нічого особливого, але я з’їв із благоговінням. Мабуть, для того й призначалося. Апогеєм свята став четвертий день «Good Food Festival». Го! ловну вулицю — Страдун, що перетинає Старий Дубровник від одного фортечного муру до іншого, — майже всю заставили сто! лами. І чого тут тільки не було! До речі, я саме тут надибав устри! ці. О, Франціє!.. Тобто — о, Хорватіє! Відкрили смачне дійство фанфарами, народними танцями та історичною костюмованою процесією. Люд ходив уздовж столів, куштуючи то те, то інше. І рідко хто добрідав від одного муру до іншого з «вільним куточ! ком для ласого шматочка»... До честі організаторів — кошти, зароблені на фестивалі, бу! ли спрямовані на доброчинність. Сам Дубровник теж поставав перед гостями розкішною стра! вою на основі стародавньої архітектури, приправленої сучасни! ми цікавинами, прикрашеної зеленню пальм і залитої морським

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 93

Андрей Барб’єрі захоплено розповідає про приготування своїх кулінарних шедеврів.

ЧАРІВНА КАРТКА Турофіс Дубровника дуже сприяє гостям міста. Тут можна розжитися безкоштовною мапою, придбати пу тівник, отримати необхідну інформа цію та безліч різноманітних буклетів. А головне — купити дисконтну карт ку для туриста.

^

Так виглядають zrnovo macaroni ручної роботи. Майстер клас із приготування страв.

«Dubrovnik Card» — настійливо її вам рекомендуємо. Картка забезпечує вільний вхід до 10 провідних атрак цій міста, проїзд громадським транс портом, безкоштовні мапу Дубров ника та детальний план старого міс та, путівник із докладним описом ці кавин та розкладами роботи музеїв, вона надає чимало знижок і бонусів, і з нею можна заощадити такий цінний у подорожі час. Бувають тижневі, три денні й одноденні «Dubrovnik Card». Докладніше — на www.dubrovnikcard.com.

соусом Адріатики. Ми з одним колегою, часом уникаючи професійного обов’язку сумлінно трапезувати, втікали то подивитися краєвиди з порослої заповідним лісом гори Велика Петка, то поблукати вузенькими вуличками та затиш! ними двориками міста. Навіть несподівано по! трапили на хорватське весілля. Але швиденько вшилися, бо й там уже були накриті столи, і гос! подарі, дізнавшись, що ми з України, вже при! прошували частуватися… Кілька слів про готель «Rixos Libertas Dubrov! nik», який нас приймав і був генеральним парт! нером фестивалю. Місце знакове для гостей іс! торичного Дубровника. У пішій досяжності — старе місто і старий порт, до якого прибувають яхти, екскурсійні катери та круїзні лайнери. Бу! дівля готелю терасами спускається зі скелі до

моря, тому з парадного входу здається триповер! ховою, а насправді має 14 рівнів. Відповідно, всі номери — вікнами на море. І не лише вікнами, а й шикарними індивідуальними терасами розмі! ром майже з кімнату. Ми зустрілися з директором «Rixos» паном Аньяхом Басчі (Ayhan Basci). Він сказав, що тут завжди раді українським гостям. Попри осінь, на мурах фортеці було чима! ло іноземців. Вочевидь, продовження тур! сезону — не порожня мрія діячів хорватсь! кого туризму. Я б теж продовжив свою роз! повідь, але перебування було надто корот! ким. Принади і вади професії… ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Раді з туризму Дубровника (www.tzdubrovnik.hr).

■ Ось вона, пахлава з їстівним золотом. «Моє золотце...».

ТУР

18.11.2016

11:14

Page 94

■

П

Р

О

Ф

І

0

!MT_6-16-disk.qxd

Лідер

єгипетського напрямку

Êîìïàí³ÿ «Join UP!» çàáåçïå÷óº 47 â³äñîòê³â òóðïîòîêó ç Óêðà¿íè äî ªãèïòó. Çà 9 ì³ñÿö³â 2016 ðîêó öåé òóðîïåðàòîð â³äïðàâèâ íà óçáåðåææÿ ×åðâîíîãî ìîðÿ ïîíàä 100 000 â³äïî÷èâàëüíèê³â. Прес конференція на тему «Перспективи розвитку напрямку Єгипет».

Губернатор провінції Червоне море Ахмед Абдалла вручає пам’ятний подарунок директорові департаменту розвитку туризму та курортів Мінекономрозвитку України Іванові Ліптузі.

94

J

«Join UP!» працює за цим напрям! ком лише три роки — з жовтня 2013!го. І за цей час відправив до Єгипту 400 000 українських туристів. Торік компанія значно посилила свої позиції, здобувши ексклюзивне право на продаж в Україні мережі го! телів «Red Sea», до якої входять 4! та 5!зіркові заклади в Хургаді, Макаді!Беї, Порт!Галібі та Шарм!ель!Шейху. Зреш! тою готелі «Red Sea» досягли понад 40 відсотків продажів туроператора. Крім того, вже більше року «Join UP!» співпрацює з компанією з при! йому в Єгипті «Sun International», яка володіє відомим розважальним про! менадом «Soho square» та мережею го! телів «Savoy Group» із першокласним сервісом. Клієнти «Join UP!» мають ексклюзивну знижку 25% на всю ін! фраструктуру «Soho square». Компанія прагне зробити відпочи! нок у Єгипті доступним для більшос! ті українських туристів. Своїм клієн! там вона пропонує ексклюзивні ціни на більшість популярних готелів Шарм! ель!Шейха та Хургади. У грудні вар! тість туру на 7 ночівель на одного ту! риста з урахуванням перельоту стар! тує від 294 у. о. Чартерна програма здій! снюватиметься спільно з авіакомпа! ніями «МАУ» та «WindRose», які ма! ють найновіший в Україні парк літаків.

«Join UP!» і єгипетські партнери за! певняють, що курорти Червоного мо!

Нагорода за розвиток туризму між Україною та Єгиптом — керівнику компанії «Join UP!» Олександру Альбі.

ря — серед найбезпечніших із тих, що доступні для українського туриста. Вони розташовані за 500 кілометрів від Каїра, і його суспільні пертурба! ції за останні 6 років не потурбували відпочивальників. Нинішнього зимового сезону тур! оператор планує збільшити обсяг авіа! перевезення до Єгипту майже у 2,5 ра! за та відкрити для українського турис! та нові курорти в рамках концепції від! починку «Відкрий Єгипет заново». Загалом у портфелі «Join UP!» — 42 напрямки. Компанія планує до кін! ця 2016 року відправити на відпочи! нок в усіх напрямках близько півміль! йона туристів. ■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 95

18.11.2016

КОЛЕКЦІЯ

11:14

Page 96

■

В

О

Я

Ж

!MT_6-16-disk.qxd

Ïîíàä ñòî ðîê³â òîìó îñòð³â Ìàðòèí³êà ïåðåæèâ êàòàñòðîôó, ïîð³âíÿííó ³ç òðàãå䳺þ Ïîìïå¿â. À òåïåð öå êâ³òó÷èé êóòî÷îê ó ôðàíêî-êàðèáñüêîìó ñòèë³. ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ, ³êòîð³ÿ ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

МАРТИНІКА

«Caribbean Tourism Organization»

Квіти на

В Поль Гоген. «Серед манго на Мартиніці».

96

Вивчення списку екскурсій, пропонованих на круїзному судні, не дало особливого резуль! тату. Народ прагнув релаксу на березі, і йому на! в’язували це за абсолютно безглуздими цінами у форматі прогулянки типу «були — бачили — досить». Спроби списатися з островом і напи! тати цікаву екскурсію теж не дуже втішили. Із сумою в євро ми змирились, але хотілося поба! чити все, про що мріялося, тож варіанти з годи! нами шопінгу та розлогим ланчем нас не влаш! товували. Також з’ясувалося, що з трапу треба зриватися першими, поки є вибір таксі. Із судна ми втекли ще тоді, коли пасажири дожовувало сніданок, берегові артисти лише че! пурилися для бучної зустрічі, а продавці сувенір! ної всячини тільки розкладали товар. Таксисти не дуже жадали заробітку, машин було обмаль.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 97

Діамантовий пляж.

попелі Церква Сакре Кер де Балата.

Мартиніка — заморська територія Франції, тому всі розмовляють французькою, англійсь! ка ж, яку вивчили для потреб туристів, дуже гар! кавить. Це я до того, що торгуватися з таксис! тами було складно. Відштовхуватися треба від 40 євро за годину (машина на двох). У ролі таксиста і супроводжувача дістався де! бютант у цій професії, елегантний растаман із відповідною зачіскою та яскравою шапкою. Ма! шина пахла ромом і ще чимось дуже підозрілим. Та хлопець виявився знахідкою. Не дуже воло! діє англійською, не надто кмітливий, але при! вітний і акуратний на дорозі, знає всі ходи й ви! ходи, ще й надає неоціненні відомості про ал! когольні традиції острова. Заверещали колеса, і ми помчали. Дорога ви! хилялася так, що ми весь час намагалися знайти ➧

97

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 98

Карнавал перед Великим постом.

Фото «Atout France»

Руїни театру Сен П’єра після виверження.

18.11.2016

11:14

Page 99

точку опори без відриву від споглядання пейза! жів і боротьби з нудотою на особливо захопли! вих віражах. Двошарове місто Столиця Мартиніки — Фор!де!Франс — до! сить велике за мірками острова місто, поруч із яким побудований міжнародний аеропорт і порт для круїзних суден. Життя тут... Ні, не вирує, так жити на Мартиніці не вміють. Але порівняно з рештою острова воно тут усе ж ворушиться. Що вразило — з висоти чітко видно, що міс! то поділене на район багатих і бідних. Вище до! роги розташовані фавели (принаймні так їх на! зивають у Бразилії), а нижче — живуть ті, кому дужче пощастило в житті. Справжня окраса Фор!де!Франс — кафед! ральний собор Сент!Луї. Є і музеї — історич! ний, археологічний, етнографічний, Гогена, Жо! зефіни Богарне... Саме так, Жозефіна, дружи! на Наполеона Бонапарта, народилася на цьому острові. Можна піднятися на форт, погуляти парком або тихими вулицями, сповненими такої роз! слабленої млості, що місцеві лиходії використо! вують ці моменти і виривають із рук розімлілих туристів що подорожче. Тож ми вирішили задо! вольнитись оглядом верхньої частини столиці. Куточок Парижа «Якби ви були в Парижі, ви б погодилися зі мною, що наша базиліка — абсолютна копія Сак! ре Кер!» — гордо анонсував наш Луїс церкву Сак! ре!Кер!де!Балата. Ми кивнули (де нам, сірим, до Парижа) і пішли всередину. Храм сподобався лаконічністю — нічого зай! вого, ніщо не відволікає від спілкування з Бо! гом. Скромно, душевно, без пафосу та блиску золота, й водночас світло. Із пагорба, де стоїть церква, відкрився такий краєвид бухти й око! лиць, що захотілося довго милуватись і нікуди більше не поспішати. Вмита нічною зливою при! рода пахла, розпускаючись квітами. Луїс, який проявляв дива довготерпіння, все! таки стрепенувся й замахав руками, запрошую! чи «помилуватися на колібрі та багато!багато квітів, які дуже сподобаються мадам». Мадам і мсьє зітхнули й полізли в машину...

Фото «Atout France»

!MT_6-16-disk.qxd

Зелений рай Під’їхали ми трохи зарано, і ботсад «Жардін! де!Балата» був ще зачинений. Луїс не засмутив! ся і повів в обхід умовного паркану, щоб добу! дитися охорони. А нас почали розважати сприт! ні колібрі, які ігнорували розклад роботи бота! нічного саду і не поспішали стягувати плату за перегляд своїх польотів. У такому гарному місці можна легко і неви! мушено провести цілий день, блукаючи акурат! ними стежками й читаючи написи про те, що є що в цьому зеленому раю. Ми, звичайно, ро! зуміли: попереду ще багато цікавого за межами саду, але сповільнювалися проти своєї волі. Так добрели до містків, перекинутих від дерева до дерева, і вирішили, що ліпше доплатимо за до! даткову годину, ніж відмовимося від задоволен! ➧

99

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 100

До початку ХХ століття Сен"П’єр був найне" звичнішим і найгарнішим містом у всій Вест" Індії. Тло і приємний контраст поруч створю" вав вулкан в оксамитовій зелені… ня погуляти від верхівки до верхівки. Тож пішли споглядати ландшафт згори! Усього ботанічного саду так і не обійшли. До! велося пропустити музей на його території, а також — на превеликий жаль дівчат!продавчинь, які покладали на нас великі надії, — сувенірну крамницю. Швидкість, з якою наша машина закрутила! ся по гірських дорогах, була нам натяком, що на годинник треба все!таки поглядати...

Луїс набрав горіхів і галантно запропонував їх мадам, чомусь проігнорувавши месьє. А дарем! но, гроші на екскурсію були саме у месьє... Є на острові турмаршрут «Рут!де!ля!Трас». Він веде від Фор!де!Франс на північний захід, до церкви Балата, ботсаду, річки Альма, вулка! нів Пітон!дю!Карбо, найвищої точки острова та містечка Морн!Руж... Частину шляху можна подолати автобусом, який катає за розкладом. Дорога, може, це занадто гучно сказано, але все ж є, і проклали її колись єзуїти. Вона дає змогу помилуватися справжньою первозданною при! родою. Запитання лише в тім, чи буде у вас до! статньо часу, а ось сил вистачить навіть не дуже спортивній людині. Цю стежку ми обговорюва! ли ще вдома, але на місці усвідомили, що на неї забракне часу... Се ля ві.

Річка Душа Річка Альма (тобто Душа) тече, весело бурхаю! чи, з гірських схилів. Спека тут значно менша, а ліси дрімучіші. До того ж, якщо нікуди не по! спішати, то можна відхилитись убік і помилу! ватися водоспадами й озерами. Але для цього треба приїжджати на Мартиніку із серйозними намірами, а не так як ми, круїзні метелики. Альма має власний оглядовий майданчик, на якому давно і надійно облаштувавсь абориген із кривим мачете та запасом надрізаних кокосів.

Хмільне минуле Луїс пожвавішав і почав весело патякати фран! цузькою. Ми вихопили з його захопленої тира! ди лише слова «шато» і «ром». Ром на Мартиніці — честь, гордість і бренд. Тут напій виробляють у кожному більш!менш насе! леному пункті. Відповідно, і плантацій трости! ни чимало, а до них додаються нові й нові, змен! шуючи славу колись дуже лісистого острова. Обрати одну із 12 фабрик складно, але ж у нас був Луїс! Ми трохи здивували його, вирушивши

■ Меморіал рабам на Діамантовому пляжі.

100

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 101

Місто Сен П’єр: сьогодні, вчора та позавчора…

лекому майбутньому... Дротів не видно, супутни! кова тарілка не стирчить, машина не димить. Замість господарів нас супроводжував розум! ний песик, перегороджуючи шлях туди, куди ходити не дозволено, і показуючи, де неодмін! но треба побувати. Так ми й потрапили до дегус! таційної зали…

спочатку на екскурсію і залишивши дегустацію «на потім». Не скажемо, що фабрика вразила: труби, діж! ки, сивушний аромат... А ось старий будинок плантаторів, або «шале», сподобався. Широка під’їзна дорога, навколо — плантації тростини, від парадного входу — краєвид моря, з тилу — вулкан із хмарою на маківці, древнє дерево, ба! гато квітів на клумбах і тиша така, ніби ми в да!

Як Фенікс із попелу Найвищу точку Мартиніки (трохи вище кі! лометра) — Мон!Пеле, або Лису гору, — видно з будь!якої точки острова. Вершина її частень! ко вкрита хмарами. На перший погляд, сонний вулкан може прокинутися в будь!який момент, несучи острову страшні руйнування. Але люди звикли жити під цією загрозою. До всього мож! на призвичаїтися, навіть до цього… Під вулканом — місто Сен!П’єр. До початку ХХ століття це було найнезвичніше і найгарніше місто у всій Вест!Індії: бруковані вулиці, гострі дахи з червоною черепицею, дерев’яні навіси від сонця, заквітчані мансардні вікна. Тло і приєм! ний контраст поруч із кам’яним містом створю! вав вулкан в оксамитовій зелені. Сонце ніколи не сходило з вулиць, роблячи тільки перерву на теп! лу ніч… Ті, хто бачив тоді Сен!П’єр, лишили ба! гато нотаток, повних захвату й любові до нього. Вулкан столітями жодного разу не натякнув, на що він здатний у гніві, тому його ніхто не боявся, ➧

101

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 102

Люди повернули місту життя. Яскраві черепич" ні дахи, витончені навіси, барвисті мансарди, лагідне море... Ось тільки знати б, що зараз ду" має знову зелений вулкан Мон"Пеле.

■ і перші ознаки небезпеки залишилися не! поміченими. 1902 року, за місяць до траге! дії, він почав диміти, а трохи пізніше в по! вітрі закружляв попіл. Запахло сіркою. Зем! ля деколи тремтіла, посуд задзеленчав у шафах. У вулкані щось час від часу гурко! тіло. Населення схвилювалося. Та преса за! спокоювала: в порту стоять кораблі, які в разі чого всіх евакуюють. Наближалися ви! бори, паніка була недоречною, кожен голос мав ціну… Тих, хто зважився покинути не! безпечне місто, повернули додому силоміць. А потім природа сказилася: коні става! ли дибки, з гір повзли змії, які заповню!

102

вали вулиці та кусали всіх, мукали коро! ви, верещали свині, собаки зривалися з ланцюгів. За зміями почалася навала му! рах, і худоба зовсім ошаліла від укусів. Злива змивала зі схилів усе живе. Баг! но полилося потоками, а діставшись пор! ту, викликало зворотну хвилю, яка зато! пила нижню частину міста. Люд рятував! ся втечею. Щоб зупинити паніку і не зі! рвати вибори, губернатор особисто явився народу, для переконливості — з дружиною. Через день обоє загинули у лаві. Того сонячного ранку вулкан розірвали чотири страшні вибухи, здійнялася чорна

хмара, завирували спалахи блискавок. Ве! личезна скеля відокремилася від вулкана, ніби відкриваючи браму пекла... А через дві хвилини 30 тисяч осіб перетворилися на попіл разом із будівлями. Вишукано! го міста не стало одразу: кам’яні споруди вибухали та осідали купою руїн, гармати з форту відносило в море, запас рому роз! тікався вогненною річкою... То був кінець світу. Сила виверження в 40 разів перевершила вибух атомної бом! би над Хіросімою... Найдивовижніше, що вціліли деякі речі, збережені невідомими силами. Від страш! ного жару плавилися пляшки, а крихка порцеляна навіть не тріснула. Врятували! ся деякі документи, газети, нотатки нау! ковців про вулкан. Була знайдена обвугле! на жінка з притиснутою до губ абсолютно неторканою хустинкою. В ювелірному ма!

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 103

ДЛЯ ВІДВІДАННЯ Острів є заморською територією Франції.

газині сотні годинникових механізмів сплави! лися в один клубок. Тільки через два тижні на берег ризикнули висадитися рятувальники з американського суд! на. Рятувати було нікого і нічого. Обвуглені трупи все ще сиділи за столами, збираючись снідати... Друге виверження, через кілька днів, було таким же страшним, і тепер загинули рятувальники. Вулкан остаточно заспокоївся майже через півроку. Вижили двоє — арештант місцевої в’яз! ниці та швець, який жив на відлюдді. Ми бачили старовинні фото міста до вивер! ження і після. Потім гуляли серед руїн, і фото! графії оживали. Страшна біда ставала дуже від! чутною. Чорні камені, тихі й самотні, дисонува! ли з яскравим небом, безтурботним морем, ок! самитовим вулканом і квітучою природою. Люди повернули місту життя. Яскраві чере! пичні дахи, витончені навіси, барвисті мансар! ди, лагідне море — Сен!П’єр знову радує своєю

вишуканістю. Ось тільки знати б, що зараз ду! має знову зелений вулкан Мон!Пеле... «Мы все оставляем следы на песке…» («Машина времени») В околицях Сен!П’єра — чорні вулканічні пляжі. Чомусь сумно дивитись, як хвиля за хви! лею намагаються щось стерти з абсолютно чор! ного піску... Мети позасмагати!поплавати у нас не було, тому ми просто дивилися на красоти острова. Історія міста ніяк не йшла з думки. Хоча Луїса, з яким ми давно розпрощалися, залишки ката! строфи, здається, зовсім не турбували. Призахідне сонце накрило острів м’яким світ! лом, підфарбувавши хмари, гори, будинки на бе! резі, розкидавши сонячні відблиски по воді... Ось і добіг кінця наш день на Мартиніці. А здається, ми провели на ньому ціле буремне сто! ліття і знову потрапили у квітуче сьогодення. ■

Віза потрібна шенгенська, отрима на у французькому посольстві. Діставатися найзручніше через аеропорти Європи, зокрема, паризь кий, або у рамках карибських круїзів. Сезонів тут прийнято вирізняти два: сухий — із лютого по квітень і дощо вий — із травня по листопад. Раз на 7–9 років можливі урагани. Населення переважно негритянсь ке, близько 5 відсотків — індійці. За галом — майже 400 тисяч осіб. Тут живуть здебільшого католики. Мова — французька плюс креоль ський суржик. У листопаді — грудні проводиться популярний джаз фестиваль, тому готелі варто бронювати завчасно.

■

103

18.11.2016

ПО СВІТУ

11:14

Page 104

■

Ц

В

І

Т

!MT_6-16-disk.qxd

Ó äàëåêîìó ñïåêîòíîìó Òóí³ñ³ âäàëîñÿ ïîñï³ëêóâàòèñÿ ç³ ñâ³äêîì ïîä³é ìàéæå ñòîë³òíüî¿ äàâíîñò³ — ìàñîâî¿ âòå÷³ ëþäåé ³ç Êðèìó ï³ä íàòèñêîì á³ëüøîâèê³â. Ïðî öå îïîâ³ëà Àíàñòàñ³ÿ Øèðèíñüêà, íàøà çåìëÿ÷êà ðîäîì ³ç Ëóãàíùèíè. ²âàí ÄÓÄʲÍ

М

Мандруючи планетою, я часто зустрічав народжених в Україні або їхніх нащадків у найнеочікуваніших і найвіддаленіших від Батьківщини куточках світу. Іноді їхні долі такі карколомні, що можна за ними писа! ти романи або сценарії для трилерів. Липень 2003 року. Журналістські шляхи привели мене в Туніс. Я від! відав пустелю Сахара та оази, острів Джерба, столицю, провідні курор! ти... А насамкінець — найпівнічнішу точку Африки мис Бланко та порт Бізерта, що поруч. Ті місця стали останнім притулком для тисяч біжен! ців із Криму у 20!ті роки минулого століття. І саме в Бізерті я дізнався про деталі цієї трагедії з перших вуст. Анастасія Олександрівна Ширинська — легендарна жінка, старійши! на місцевої еміграції. Ця дуже поважного віку людина лишилась єдиним живим свідком і учасницею великих потрясінь, пов’язаних з евакуацією Імператорської Чорноморської ескадри з Криму. Бесіда відбулася в маленькій затишній квартирі, домінантою якої були численні книжки та сімейні фото. На почесному місці — портрет «царя!батюшки» Миколи ІІ.

104

18.11.2016

11:14

Page 105

Фото К. НІЗАРА

!MT_6-16-disk.qxd

Анастасія народилася 1912 року в розкішному родовому ма! єтку «Насветевич», на околиці тоді ще села Рубіжне, а нині міста Лисичанська на Луганщині. Про своє «гніздо» вона згадувала: «Назавжди запам’яталися мені картини безкінечного сільського простору, розкіш українського літа, шелест і запахи старого пар ку та срібний блиск Дінця, який мчить до Дону». Та через трагічні революційні катаклізми щасливе дитинст! во Насті серед ідилічної української природи швидко скінчило! ся. Влітку 1920!го вони з мамою та двома молодшими сестрами опинились у переповненому біженцями Севастополі. Там слу! жив її батько — морський офіцер, командир міноносця «Жар! кий» Олександр Манштейн (родом із німецьких дворян). На той час Крим іще не був захоплений Червоною армією, але всі розуміли, що втримати півострів барону Врангелю не вдасться. Не вистачало ні зброї, ні ресурсів. Тому всі, кого не влаштовувало «нове життя» з більшовиками — офіцери, матро! си, солдати, цивільні, іноземці, — готувалися до термінової ева! куації за кордон. Це була свого роду збірна команда народів ро! сійської імперії, хоча абсолютну більшість становили українці та росіяни. Для відправки цього «вавілону» залучили всі судна, які були на ходу: пасажирські, торгові, вантажні, яхти, баржі й навіть пла! вучий маяк на буксирі. А ось «Жаркий» планували залишити — його двигун був розібраний і вимагав капітального ремонту. Але в останню мить міноносець теж узяли на буксир і крім сім’ї ко! мандира набрали на нього ще кількадесят жінок і дітей. Рятувати людей прибули й судна з Варни, Константинопо! ля, Батумі. Французи спеціально відрядили крейсер «Вальдек Руссо» під командуванням адмірала Дюменіля. Повна евакуація відбулася з 12 по 18 листопада 1920 року з портів Севастополя, Ялти, Феодосії та Керчі. 137 плавзасобів із біженцями перетнули Чорне море і без особливих пригод при! були в Константинополь. Але не «Жаркий». Останній разом із буксирним судном і кількома іншими серед ночі потрапили у

сильний шторм. Буксирний трос порвався — і міноносець став некерованим. Серед пасажирів почалася паніка. Проте водно! час розгорнулися рятувальні роботи. Довго і безуспішно нама! галися закинути на «Жаркий» і закріпити на ньому новий трос. Якоїсь миті величезна хвиля кинула некероване і неосвітлене судно на одне з тих, що нагодилися на допомогу. Від зіткнення вберегла чергова хвиля, яка «пробігла» між кораблями. Рятуваль! ники змінили тактику: до міноносця майже впритул підійшло великотоннажне судно «Кронштадт», яке мало стабілізатори і тому гойдалося значно менше. Та «Жаркий» продовжував «тан! цювати». На щастя, мужність і високий професіоналізм матро! сів врятували ситуацію. Майже у повній темряві, надскладних по! годних і психологічних умовах вони, ризикуючи своїм життям, поодинці пересадили всіх переляканих людей на «Кронштадт». Врятували і «Жаркий». «Це був несамовитий жах, який снився мені багато років поспіль», — згадувала потім пані Ширинська. Привітний і мирний Константинополь для 145 693 біженців із Криму став своєрідним розподільчим центром. Туреччина, Болгарія, Сербія, Румунія та Греція прийняли до себе цивільне населення. А 33 військовим кораблям із родинами офіцерів і ➧

105

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 106

Єдине слов’янське кладовище Тунісу. На обеліску: «В пам’ять о моряках русской эскадры и всех российских людях, покоящихся в тунисской земле». До росіян відносилися й українці.

Церква Олександра Невського, збудована православними мешканцями Бізерти в 1938 році.

матросів дозволили «оселитись» у туніському порту Бізерта, який на той час був під протекторатом Франції. До маленького туніського порту прибули 6388 біженців: 5000 офіцерів, кадетів і матросів, 13 священиків, 90 лікарів і медсестер, 1285 інших жінок і дітей. Для багатьох із цих людей, і Насті теж, Бізерта стала єдиним і останнім притулком у їхньому житті. Усі вони ще довго мріяли і чекали шансу повернутися на бать! ківщину, з тим і жили. Але доля готувала їм багато невтішних сюр! призів, у тому числі життя «між небом і землею», без громадянст! ва, в північноафриканській глушині. Прибульцям у Тунісі видали «паспорти Нансена» — своєрідне посвідчення біженця без громадянства. Надаючи певні вигоди, цей документ ставив і багато обмежень перед власником, зокрема, не давав права на вільний перетин кордону країни перебування. Анас! тасія Олександрівна Ширинська іншого документа, крім такої по! свідки, не мала понад 70 років! Перші чотири роки громада жила на своїх кораблях. На найбіль! шому з них, броненосці «Георгий Победоносец», для дітей відкрили школу, в якій навчалася Настя, діяв лікарняний кабінет і навіть була своя церква — точніше, спеціально облаштована частина палуби.

106

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 107

У 1924 році все різко змінилося на гір! ше. Французька влада дала команду всі суд! на Чорноморської ескадри пустити на брухт. Так почалася велика міграція лю! дей по Тунісу. Частину військових фахів! ців оселили в таборах на території фран! цузьких військових баз. Інші в пошуках роботи і житла самотужки розбрелися по країні, в тому числі в ті місця, до яких ві! тер мандрів заносив і мене. Сім’я Насті з багатьма іншими залиши! лися в Бізерті. Знайти хоча б якусь роботу в цьому маленькому провінційному міс! течку було майже неможливо, її бракува! ло навіть місцевим. Деякі біженці у від! чаї накладали на себе руки. Офіцери та генерали ставали сторожами, садівника! ми, писарями, землемірами, столярами, пекарями, різноробами на будівництві до! ріг… Жінки, кому пощастило, працювали гувернантками або пралями.

Анастасія Ширинська та її франкомовна книжка «Остання стоянка».

Мама Насті з ранку до вечора теж пра! ла білизну. Коли її спитали, чи не соромно їй, людині знатного роду, прати чужим лю! дям, то вона сказала фразу, яку Настя запа! м’ятала на все життя: «Мені не соромно це робити, щоб прогодувати свою сім’ю. Мені було б соромно прати неякісно». А ще Настя зберегла оголошення свого бать! ка: «Манштейн, 36 років, старший лейте! нант, має 4 доньок — 11, 7, 6 років, молод! шій — 3 місяці, просить роботу топографа». Коли батьки працювали, весь тягар до! машніх робіт і догляд за молодшими сест! рами лежав на Насті. Але це не завадило їй успішно закінчити середню школу і, блискуче склавши іспити, вступити на пе! редостанній курс престижного коледжу. Серед багатьох предметів найбільшою її пристрастю були математика і французь! ка мова. Незабаром вона почала давати

приватні уроки. Викладання математики стало її професією на все довге життя. Анастасія брала активну участь і в жит! ті великої родини — «друзів у нещасті». По! стійно доглядала за могилами померлих на чужині земляків і разом з усіма будувала православну церкву. Отримавши в 1937 році дозвіл на її спорудження, громада мі! грантів сама розробила проект і виконала всі будівельні роботи. Власними руками розписали стіни і намалювали образи’, де! які фамільні ікони зібрали по сім’ях. При! несли до храму старовинні штандарти, вій! ськові реліквії, документи і встановили мармурову дошку з викарбуваними золо! том назвами 33 кораблів, які прийшли в Бізерту із Криму. На воротах храму напи! сали: «Блаженны изгнанные правды ра! ди… яко тех есть царствие небесное». Па! ні Ширинська доглядала і ремонтувала цей храм і тоді, коли вже не було в живих жодного з його парафіян. Детально розповідаючи мені про тяж! ке життя!буття своїх земляків, господиня дуже мало говорила про себе.

— Анастасіє Олександрівно, ось на цьо! му фото у вас на стіні зображено небесної вроди молоду жінку — у ній я впізнав вас. А хто цей красень спортивної статури і не! слов’янської зовнішності, що стоїть поруч?

— Цьому фото 65 років. На ньому зі мною — мій чоловік Мурза Сервер Муртаза Ширинський, прямий нащадок старовинно го кримськотатарського роду. Побралися ми з ним у 1935 році. У нас народилися троє ді тей. Син Сергій тривалий час жив зі мною. Доньки Тетяна і Тамара переїхали до Фран ції. Маю двох онуків — Жоржа і Стефана, справжніх французів. Стьопа — архітек тор, живе в Ніцці, Жорж малює диснеївсь кі мультфільми. Ще про один «зірковий» момент у жит! ті нашої героїні. За поняттями радянської влади всі емігранти були зрадниками і во! рогами народу, спілкування з ними було категорично заборонене. Тому Анастасія Олександрівна майже все життя прожила в повній ізоляції від співвітчизників, які мешкали в Радянському Союзі, як, влас! не, й від більшості тих, хто поневірявся по Тунісу. Але настала горбачовська «від! лига», і погляд на «зрадників» почав по! троху змінюватися. 2 грудня 1989 року ві! домий радянський журналіст Фарид Сей! фуль!Мулюков, опинившись у Бізерті ра! зом з оператором, узяв у Ширинської ін! терв’ю. Унікальна жінка і тема, пов’язана з нею, стали справжньою «бомбою» для однієї з найпопулярніших радянських те! лепрограм того часу — «До и после полу! ночи». Документальний фільм «Остання стоянка» показали на весь Союз аж чоти! ри рази! Пані Ширинська несподівано ста! ла телезіркою. Її засипали листами із за! прошеннями в гості, висловлювали ба! жання дізнатися про долю своїх рідних,

які емігрували разом із нею з Криму. Істо! рики та журналісти хотіли знати про де! талі її життєвої одиссеї. Пані Анастасію запросила в гості й Москва. Але «зірка» досі не мала грома! дянства і справжнього паспорта. Допо! могли їй сісти в літак Женевський комі! тет із прав біженців і туніська влада. Зреш! тою в 1990 році, через сім десятиліть жит! тя в Бізерті, емігрантка відвідала Москву, Ленінград і свій рідний Лисичанськ.

— Пані Ширинська, із програми вашої мандрівки в Союз видно, що вона була ду! же насиченою. Театри, музеї, зустрічі зі знаменитостями, телебачення, журналіс! ти, прийоми, подарунки... Але що з цього найбільше запало вам у душу?

— Усе було цікавим і приємним. Я дуже вдячна людям, які все це мені влаштували. Але я не звикла до такого гамірного, напру женого життя і великої уваги до себе. Вра хуйте і мій вік. Я постійно відчувала вто му. Проте був момент, коли мої емоції за шкалювали. Сталося це не на урочистих прийомах, а в чистому полі біля Лисичансь ка. Відвідавши школу № 5, збудовану на фун даменті нашого маєтку, поспілкувавшись з учителями, краєзнавцями, іншими людь ми, я вирішила трішки зануритися в приро ду, яка мало змінилася з часів мого дитин ства. Пішла пішки ярами, байраками та луками, де дитиною бігала босоніж. І на од ному з пагорбів зустріла дуже літню жін ку, котра з правнучкою пасла гусей. Вона підійшла до мене, довго і пильно розглядала моє обличчя й раптом сказала: «А я вас знаю. Вас звати Нака. І вашу бабусю Муню я па м’ятаю. Вона часто пригощала мене пиріж ками». Я була шокована! Сльози покотили ся з моїх очей. Це була, мабуть, єдина лю дина на світі, яка пам’ятала моє дитяче прізвисько та ім’я моєї бабусі. Щодо подарунків. Їх було багато і всі по своєму цікаві. Та тільки один я почепила на стіну, щоб бачити його постійно. Це кар тина українського художника з Лисичансь ка «Зимовий пейзаж». На ній — запороше на снігом річка Сіверський Донець з ознака ми наближення весни. Головна з них — ве ликий журавлиний клин у небі, який із чу жини повертається додому… У довгому житті цієї прекрасної жінки встигла відбутися ще одна знакова подія. У 2006 році муніципалітет міста Бізерта назвав площу, на якій стоїть православ! ний храм, ім’ям Анастасії Ширинської. Померла вона 21 грудня 2009 року в своїй бізертській квартирі у віці 97 років. Похо! вана на православному кладовищі, на яко! му спочивають сотні її земляків і за яким вона доглядала все своє життя. Що по собі залишила? Успішних ону! ків, дві книжки, сотні вдячних учнів, один із яких згодом став мером Парижа, добру і світлу пам’ять. Дай нам Боже лишити після себе подібний спадок. ■

107

ФАКТ

Ф

О

Т

О

!MT_6-16-disk.qxd

108

18.11.2016

■

11:14

Page 108

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 109

Сонячний вітер над

МОСКЕНЕСОМ

П

івнічне сяйво — загадковий фено мен. Потік заряджених частинок від Сонця, досягаючи Землі, іонізується в її магнітному полі й спрямовується до полюсів, де виділяє енергію у вигляді світла. Недослідженим залишається вплив на організм людини низькочас тотних електромагнітних хвиль та інфра звуку, які супроводжують це фантастич но красиве видовище. Хай там що, а спостереження за ним — неабияка ту ристична атракція у країнах Скандина вії. На фото — полярне сяйво над ма льовничим норвезьким регіоном Мос кенес і його «столицею» — рибальським селом Рейне. Хіба не диво? Фото A. CONU / «VisitNorwaу»

■

109

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 110

Листоноша Санта Клауса У голландському містечку Дордрехт зимові свята починаються вже во сени. У кінці листопада тут проходить парад Сейнт Ніколаса (Санта Клауса). Серед його персонажів є яскравий і ве селий Листоноша, який збирає різдвя ні замовлення дітей. Фото T. TAYLORSTOCK

■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 111

Літак замість оленів У Фінляндії крім «того самого» Санта Клауса є ще з півсот ні інших, ліцензованих. Вони проходять спеціальні тренінги, відвідують з’їзди, навчають ін ших «колег». А для цього мусять літати авіалайнерами...

D. ERNST / «VisitFinland»

■

Теплі запрошення

Ці

милі поні стали офіційним символом шот ландського туризму 2013 року. Не відомо, як це збільшило кількість гостей краю, але ко нячки у теплих кардиганах сподобалися всім! Фото «VisitBritain»

■

111

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 112

Із самої верхівки

Ї

дуть не з вершини гори, а саме з верхів ки засніженої ялини! Так забавляються деякі сноубордисти на фінському зимово му курорті Рука. Як вони потрапляють на де рево? Просто. Розганяються з пагорба — і туди, а потім назад, як на хаф пайпі. Фото H.TARVAINEN / «VisitFinland»

112

■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 113

Óêðà¿íñüê³ ôàõ³âö³ ïîºäíàëè ñòàðîäàâíþ ìåòîäèêó àêóïóíêòóðè ³ç ñó÷àñíèìè òåõíîëîã³ÿìè. Çàâäÿêè ë³êàðþ-âèíàõ³äíèêîâ³ Ìèêîë³ Ëÿïêó òà éîãî êîìïàí³¿ çö³ëþâàòèñü ³ â³äíîâëþâàòè ñèëè ìîæíà â áóäü-ÿêèé ÷àñ, ó áóäü-ÿêîìó ì³ñö³.

Акупунктура в дорогу

М

Микола Григорович Ляпко — лікар рефлексотерапевт вищої категорії, кандидат медичних наук, автор по над 65 винаходів, з успіхом втілених у життя за допомогою розроблених ним же технологій виробництва. Йо го медико виробнича компанія ви готовляє унікальні багатоголкові ап лікатори Ляпка, які справляють ви сокий оздоровчий ефект на організм людини. Вплив аплікаторів базується на принципах традиційної китайської медицини — поверхневої багатогол кової акупунктури. І, звичайно, на розкритті невичерпних ресурсів на шого організму. Найбільша зона взаємодії людсь кого тіла із середовищем — це шкіра. На противагу іншим органам, вона багата на нервові закінчення. Ефек тивність методики пов’язана з від новленням рівноваги між процеса ми в центральній нервовій системі, оптимізацією реакцій ендокринної та імунної систем, стимуляцією від новлювальних функцій організму. В основі методу — вплив на шкіру аплікаторів, голки яких складають ся із п’яти металів та закріплені на гумовій основі. Вони стимулюють рефлекторні точки та рефлексоген ні зони. Аплікатори Ляпка сприяють знят тю болю та запальних процесів, зміц ненню імунної системи, омолоджен ню організму, підвищенню праце

здатності. Їх застосування на поря док (!) прискорює загоєння травм, зняття болю в суглобах і внутрішніх органах, у тому числі хребті й голові. Та кож вони стимулюють нервову сис тему, підвищують швидкість мислен ня, винахідливість, кмітливість, аб страгування й адаптацію до склад них ситуацій. Унікальні пристрої до помагають зняти спазм і біль, сприя ють активізації кровообігу та обмін них процесів у тканинах і клітинах, справляють протизапальний і про тинабряковий вплив, поліпшують сон, пам’ять і загальне самопочуття. Во ни допомагають організму протисто яти інфекціям і несприятливим фак торам навколишнього середовища. Ці пристрої є незамінними у про філактиці, загальному оздоровлен ні та лікуванні конкретних захворю вань. Особливо рекомендуються при

проблемах з опорно руховим апа ратом, суглобових і м’язових болях, при захворюваннях нервової систе ми з головним болем, безсонням, синдромом хронічної втоми тощо. Аплікатори прості й безпечні, неви багливі в транспортуванні, рекомен дуються для самостійного застосу вання в домашніх умовах і поїздках. Вони чудово зарекомендували се бе у використанні людьми різного віку — від грудних дітей до пенсіоне рів. Їхній вплив не викликає побічних ефектів і сприяє зниженню кількості вживаних лікарських препаратів. МПК «Ляпко» розробила аплікато ри на всі випадки життя, в асортимен ті — понад 30 різноманітних виробів. Є статичні (пласкі), циліндричні (ва лики), у вигляді поясів і стрічок. Кож ний має інструкцію для оптимально го застосування. Продукція рекомен

дована Міністерством охорони здо ров’я України. Звичайно, такі аплікатори незамін ні у дорозі. Вони допоможуть зняти навантаження з хребта і м’язів при тривалих перельотах та переїздах. Для мандрівок найзручнішими є ап лікаційні пояси «Універсальний» та «Малюк». Аплікатори Ляпка — ваш поміч ник, захисник і лікар завжди і всюди. Акупунктура ХХІ століття — одужан ня без лікаря й на ходу.

www.lyapko.ua

Реклама лікарського засобу. Перед застосуванням необхідно ознайомитися з інструкцією щодо застосування пристрою та проконсультуватися з лікарем. Виробник — ТОВ «Ляпко». Свідоцтво № 2950/2004 про державну реєстрацію медичних виробів.

П

Р

О

Ф

І

0

!MT_6-16-disk.qxd

ТУР

18.11.2016

11:14

Page 114

■

Найкращі

у столиці ²ç íàãîäè Âñåñâ³òíüîãî äíÿ òóðèçìó òà Äíÿ òóðèçìó Óêðà¿íè â Êèºâ³ â³äáóëàñÿ çíàêîâà äëÿ òóðèñòè÷íîãî ðèíêó ñòîëèö³ ïîä³ÿ — öåðåìîí³ÿ âðó÷åííÿ «Êyiv Tourism Awards – 2016».

З

Значення туризму добре розуміють у Київській міськдержадміністрації. Це потужний засіб розвитку міжнародних зв’язків, представлення країни та її столиці у світі, напов нення міського бюджету. Тож управління туризму департаменту економіки та інвести цій КМДА започаткувало премію «Кyiv Tourism Awards». Перше вручення відбулося 27 вересня 2016 року в готелі «Хілтон». Із привітальним словом до учасників заходу виступили депутат Верховної Ради України, голова підко мітету з питань розвитку туризму, курортів та рекреаційної діяльності Анна Романова, начальник управління туризму КМДА Антон Тараненко, а також у форматі відеозвернен ня — директор департаменту розвитку туризму і курортів Мінекономрозвитку Ук раїни Іван Ліптуга, який відзначав Всесвіт ній день туризму у робочій закордонній поїздці. Переможців визначали у 14 номінаці ях. За підсумками інтернет голосування та голосування оргкомітету, нагороду «Кyiv Tourism Awards – 2016» здобули: ■ «Київський Супутник» («Найкращий оператор іноземного туризму»); ■ «Pan Ukraine» («Найкращий оператор внутрішнього туризму»); ■ «InterContinental Kiev» («Найкращий готельний комплекс 5*»); ■ «Хрещатик» («Найкращий готельний комплекс 4*»); ■ «Турист» («Найкращий готельний комплекс 3*»); ■ «Dream Hostel» («Найкращий хостел»); ■ «Канапа» («Найкращий ресторан національної кухні»); ■ «Интересный Киев» («Найкраще екскурсійне бюро»); ■ «Украинская туристическая газета» («Найкраще висвітлення туристичних заходів у ЗМІ»); ■ «Міжнародні авіалінії України» («Найкращий туристичний авіаперевізник»); ■ Folk.ua («Найкращий у номінації подієвого туризму»); ■ «Dinadis» («Найкращий оператор ділового туризму»); ■ Олексій Євченко («За особистий внесок у розвиток туризму міста Києва»); ■ «Чорнобиль тур» («За розвиток активного/екстремального туризму»). Приємним подарунком для всіх присутніх став виступ співачки Світлани Тарабарової. За словами організаторів, ця урочиста подія покликана підвищити стандарти сер вісу, налагодити ефективну комунікацію з ключовими суб’єктами туристичного бізнесу в столиці задля розвитку Києва як конкурентної європейської дестинації, відзначити найкращі ініціативи учасників турринку та продемонструвати інвестиційний потенціал Києва у цій сфері. Партнерами заходу виступили департамент туризму і курортів Мінекономрозвитку України, департамент економіки та інвестицій КМДА, асоціація журналістів «Туристичний прес клуб України» та робоча група з туризму Американської торгової палати в Україні. За показниками управління туризму КМДА, 2016 рік став най ефективнішим у контексті реалізації цільової програми та спіль них проектів із представниками бізнесу в сфері міжнародних від носин. За цей час проведено понад 33 різні заходи для підвищен ня туристичної привабливості Києва. Порівняно з 2015 роком при ріст туристичного потоку до столиці зріс більш як удвічі. Якщо тен денція триватиме, то приводів для урочистих нагороджень стане ще більше. ■

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 115

Êîìïàí³ÿ «×îðíîáèëü Òóð» äîáðå â³äîìà ñâî¿ìè ìàðøðóòàìè â çîíó â³ä÷óæåííÿ é íå ò³ëüêè. Öüîãî ðàçó íà íàñ ÷åêàëà äåìîâåðñ³ÿ ïåðøî¿ ïîäîðîæ³ çà 30 ðîê³â Äí³ïðîì ó á³ê ×îðíîáèëÿ. Ãåîðã³é ËÓÊ’ßÍ×ÓÊ ßðîñëàâ ªÌÅËÜßÍÅÍÊÎ

Випити шампанського в

Р

Чорнобилі!

Рано вранці від причалу № 11 річкового вокза лу Києва «Ракетою» на підводних крилах вирушила цікава за своїм складом делегація. Були тут праців ники «Чорнобиль Тур», відповідальні працівники Держагентства з управління зоною відчуження, пред ставники бізнесу з екологічної енергетики та ком паній із міжнародного туризму і ми, журналісти. А зібрало всіх нас запрошення проїхатися по Дніпру Славуті до Київської ГЕС, а далі — по безмежному Київському морю до гирла річки Прип’ять, до кор дону Чорнобильської зони. Це перша спроба запо чаткувати туристичні рейси до зони, до міста при вида Прип’яті та розташованого біля нього місця світової катастрофи — Чорнобильської АЕС. Наша захоплива подорож по Дніпру стала пер шою за понад 30 років — відтоді, як після всесвітньо відомої аварії на станції виникла закрита 30 кіло метрова зона і туди перестали ходити пасажирські судна. Мандрівка якраз і присвячена 30 річчю зве дення укриття над четвертим реактором, так звано го «Саркофага», і його накриттю в листопаді «Сар кофагом 2» — найбільшою арковою спорудою в світі та найбільшою рухомою на суходолі. Подорож досить комфортабельною «Ракетою» відзначається високою швидкістю — до 90 кіломет рів за годину, а ще — відсутністю хитавиці та натя ків на морську хворобу. Постукування хвиль об дни ще нагадувало, що ми все таки на воді, а не мчимо на таксі… По суті, це був такий собі круїзний політ над водною гладінню до омріяної мети. Пропливаючи Дніпром, ми милувалися краєви дами старого Подолу, далі — шедеврами сучасної архітектури на Оболоні, а піднявшись із певним ад реналіном у шлюзі ГЕС, пішли неозорими водними

просторами повз Вишгород зі стародавньою рези денцією київських князів і володіння президента втікача в Межигір’ї… Організатори майбутніх турів планують і ознайомлення із цим вельми цікавим об’єктом. А ще на гостей чекає чудова рибна юшка та інші частування від самого Нептуна! Так так, біля кафе поплавця «Нептун», пришвартованого до

острова посеред Київського моря! За словами на шого приємного гіда з компанії «Чорнобиль Тур» Сергія Мирного, метою першої поїздки були оціню вання часу та комфортності доїзду Дніпром до Чор нобильської зони, виявлення потенціально проб лемних місць нового типу туризму. А перспектив на мета — організація в наступному році водних турів, привабливих для зарубіжних і вітчизняних ту ристів, які прибудуть на «Євробачення – 2017» до Києва. Адже в зоні, за винятком 10 кілометрової ділянки навколо самої ЧАЕС, радіаційний рівень за минулі десятиліття практично зрівнявся з природ ним фоном. Там можна відчути відлуння трагедії, віддати шану ліквідаторам. Та й природа в тих міс цях розвинулася неймовірно. До майбутніх приємних подорожей у травні! Ви п’ємо шампанського в Чорнобилі! ■

Компанія «Чорнобиль Тур» Україна: +380 (44) 227 1986 Андріївський узвіз, 11, м. Київ, 04070 Австралія (Сидней): +61 (028) 880 0362 Великобританія (Лондон): +442 (036) 081 926 Польща (Варшава): +48 (223) 906 228 США (Нью"Йорк): +1 (347) 389 1515 E mail: office@chernobyl tour.com Ліцензія МЕРТУ № 532 від 9.03.2016

■

115

18.11.2016

ЧУДЕС

11:14

Page 116

■

У

К

Р

А

Ї

Н

А

!MT_6-16-disk.qxd

Õòî ¿äå íà Áóêîâèíó âîñåíè, òîé ïðèâîçèòü ïîâí³ äîëîí³ ùàñòÿ. ² áåçë³÷ íîâèõ âðàæåíü, ñïîãàä³â òà â³ä÷óòò³â. Íå âèïàäêîâî é Äåíü ×åðí³âö³â ñâÿòêóºòüñÿ ó ÷àñ çîëîòî¿ îñåí³. Îëüãà ÄÓÁÎÂÈÊ.

Ìèêîëà ÑÅÐòÉ×ÓÊ

Від Землі до або Від Дністровського кань Туркомплекс «Услад» : доріжка до яхт причалу.

Щ

Щоб якомога ширше відкрити Буковину для гостей, створено асоціацію працівників туристичної сфери Чер! нівецької області «Туристична Буковина». Як висловився її голова Віктор Скрипник, туди увійшли «зубри» турис! тичної галузі. Загалом на Буковині діють 116 туроперато! рів, з поміж яких — близько 40 потужних. Гостей прийма! ють три великі туркомплекси: «Мигове», «Сонячна Доли! на», «Услад» та «Георг!парк». Дві стратегічні туристичні дестинації, які розвиває асо! ціація, — це Дністровський каньйон і Ворота Карпат. Пан Скрипник відстоює ідею створення мережі інформацій! них центрів. Є порозуміння з боку обласної та міської вла! ди: на промоцію туризму Буковини цьогоріч виділено в шість разів більше бюджетних коштів. Спільні зусилля далися взнаки: гостей помітно побіль! шало. Упродовж року вдруге організовано прес!тур для журналістів з усіх куточків України, в якому взяли участь і ми. Що хотілося б порадити іншим із побаченого?

116

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 117

Хотинська фортеця задивляється у сині води Дністра.

Скельний Монастир святого Миколая на хуторі Галиця.

БУКОВИНА

Сонця, йону до Карпатських воріт Хотин, Галиця та «ДністроГЕС» На крутосхилах правого берега Дніст! ра є місто двох світів — християнського та мусульманського — Хотин. Його при! нада — одна з найошатніших і найзбере! женіших фортець України. Біля воріт вас зустріне сам гетьман Петро Сагайдачний (пам’ятник встановлено 1991 року). Які краєвиди відкриваються звідти — словами не передати (кінематографісти не раз послуговувалися тутешньою «нату! рою»). Які таємниці минулого криються в нашаруваннях державного історико!ар! хітектурного заповідника «Хотинська фор! теця», дослідники докопуватимуться ще не одне століття. А туристу ліпше мати щонайменше півдоби, аби зазирнути за живі лаштунки історії України: оглянути

чотири оборонні вежі, п’ять воріт і шість бастіонів, пройти містком через струмок, доторкнутися до муру та руїн мечеті XVIII століття, зайти до діючої православної церкви, ознайомитися з численними ви! ставками в палаці коменданта, подивува! тися новим знахідкам археологів. А ось і «родзинка»: неодмінно скуштуйте моло! дильної водиці з недавно очищеного, гли! бочезного і здоровезного колодязя в са! мому осерді Хотинської твердині. Будували!перебудовували фортецю ру! сичі!українці, османи, молдовани, поля! ки. Найвідоміша битва під Хотином, між турками та об’єднаним українсько!поль! ським військом, датується 1621 роком. Ось кілька пікантних подробиць. Кажуть, у Хо! тинській фортеці османи створили уні!

кальну систему підземних комунікацій та водопостачання. А ще там діяли турецька лазня, басейн і навіть гарем із тридцять! ма наложницями. 1890 року поблизу ци! таделі знайшли скарб (був вивезений до Санкт!Петербурга) з більш ніж тисячею монет із Тюрингії, Саксонії, Чехії та Угор! щини. А нині кожен гість винесе звідси власний здобуток — мудру, повчальну і ба! гатозначну історію Хотинської фортеці. Велика, дивовижна річка Дністер, яку римляни називали Данастрісом, а греки — Тирисом, від Хотинської фортеці поведе вас далі своїми берегами, хизуючись ске! лями палеозойської ери, яким щонаймен! ше 400 мільйонів років. І приведе до скель! ного монастиря святого Миколая на хуто! рі Галиця, біля села Непоротове. ➧

117

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 118

Чернівецький розмай: де танцюють діти, там прибуває щастя.

Село під час будівництва Дністровсь! кої ГЕС частково затопили. На тому міс! ці нині — Дністровське водосховище. А над водою, на висоті понад 120 метрів, є близько 20 чернечих келій, печери — при! родні й рукотворні, два храми — святого Миколая та преподобного Антонія, а та! кож Печера самітника. Земля така ж кра! сива, як і благодатна. Археологи розкопали на місці право! славного скиту давнє язичницьке капи! ще, ще одне свідчення сили та магнетиз! му хутора Галиця. За гіпотезами, монастир виник у середині ХІІ століття. Кілька ра! зів занепадав і відновлювався. Востаннє, після Другої світової, його закрили «сові! ти», розстрілявши монахів. А 1999 року двоє ченців УПЦ (МП) заповзялися від! новлювати обитель. Облаштування три! ває й нині. Послушники її неговіркі.

Узявши напрокат хустину й спідницю, можна відвідати Печеру самітника та роз! житися листівками із цікавим змістом. А го! ловне — напитися наддністрянської неви! мовної краси, що відкривається зі скель. Було б дивно, якби на мальовничих бе! регах Дністра не виникали туристичні осе! редки. І вони зароджуються. Приклад — туркомплекс «Услад» у селі Ломачинці. Між дубів у лісі, біля води, розташувались ошатні будиночки з номерами «люкс» і «стандарт». Милує око музей дерев’яних скульптур просто неба. Вабить яхт!клуб. Запрошують на гостини дві криївки — по! встанська та партизанська. Хочеться здій! снити сплав на яхті по Дністру — будь лас! ка. Мрієте пожити в будиночку на воді, як на Мальдивах, — ласкаво просять. Ба! жаєте організувати форум чи творчий фес! тиваль — є всі умови.

Можуть влаштувати геть незвичну екскурсію — на самісіньку Дністровську ГЕС. Якщо приваблюють турбіни та мож! ливість побачити комп’ютеризований центр управління могутньою гідроелек! тростанцією, то й таку нагоду матимете. «Чернівці — моя казка» І нехай кожному пощастить побувати у Чернівцях на День міста, як пощастило нам. Скільки колориту, людяності, затиш! ку можна відчути у столиці Буковини! Гас! трономічні радощі у стильному інтер’єрі вам подарують у «Панській гуральні» на славнозвісній вулиці Ольги Кобилянської (колишній Панській). Здивують борщем у хлібі в ресторані «Гопачок». У самому центрі міста з’явилося ще одне сакрально! андеграундне явище — «Пиріжкова». Там діє ритуал посвячення: щоб стати своїм у Чернівцях, треба купити пиріжок із ка! пустою чи лівером і перехилити чарчину буковинської горілки. Офіційне святкування Дня міста при! ємно вразило саме своєю неофіційністю. «А на тому боці, там живе Марічка!» — пісню!гімн Чернівців зіграли на фортепіа! но полісмен, пожежник і фотокореспон! дент. А з висоти Ратуші ця мелодія тради! ційно лунала опівдні у виконанні сурмача. День Чернівців: урочистості біля ратуші.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 119

Смереки міцно тримаються за Скелю Великих Мольфарів.

Запрошення до купелі в чанах у Берегометі.

Туркомплекс «Сонячна долина»: дикі кабани у міні зоопарку.

Чернівецький міський голова Олексій Каспрук та його команда ненав’язливо при! вітали громаду міста, вручили нагороди батькам загиблих українських воїнів, від! значили ветеранів Другої світової. На ди! во, про мера почули добрі слова від прос! тих громадян, що є великою рідкістю в наші часи. Назагал день міста вдався яскравим, зберігши при цьому розміреність. Були і спільна молитва «За мир, за Чернівці!», і фестиваль меду та чаю «Запашна осінь», і виставка «Чернівецька випічка», і фото! зона «Світлина на згадку», і експозиція

ретроавтомобілів, і весільний фестиваль «Одруження на Панській», і виставка де! коративно!вжиткового мистецтва «Від зем! лі до Сонця», і концерт музичної школи «Чернівецький розмай»… А на Театраль! ній площі володарювали діти: просто не! ба, поміж троянд, стояли столи з фарба! ми, й охочі дівчатка та хлопчики візуаль! но освідчувалися в любові до свого міста, беручи участь у конкурсі дитячого малюн! ка «Чернівці — моя казка». Чернівці — місто справді казкове. Із роз! кішним палацом — митрополичою рези! денцією, де нині міститься Чернівецький

університет. Із неповторними храмами. Із привітними магазинчиками, що мають колоритні назви (наприклад, «Тайстра»). Із готелями: класичними, на кшталт «Бу! ковини», та новітніми, як «Allure inn». Скеля мольфарів, Стіжок і хатини лісників Цінуєте чисте повітря, усамітнення се! ред смерек, джерельну водицю? Тоді вам — у напрямку Воріт Карпат. А ворота ці від! криваються в Берегометі та Миговому, так називають дуже мальовничу прикарпатсь! ку місцину. ➧

119

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 120

Басейн серед гір у туркомплексі «Мигове».

Артист гуморист Михайло Ковалюк на гуцульських вечорницях у «Стіжку».

120

Мандрівникам у поміч — туристична княги! ня цих місць Тетяна Тирон, заступниця дирек! тора з упорядкування, рекреації, туризму та ко! мунікацій держпідприємства «Берегометське лі! сомисливське господарство». Вона запропонує посеред лісу, в горах, будиночки лісників та ми! сливців, куди останнім часом почали запрошу! вати й туристів. Для цього створено необхідні умови: від проживання і харчування до екскур! сій лісовими та гірськими дорогами (ферште! гами), відпочинковими містечками «Водограй» і «Лісовичок». Влаштовують риболовлю, катан! ня на конях і квадроциклах, майстер!класи з гуцульських ремесел. А неподалік від оповитої легендами Скелі Великих Мольфарів, над потіч! ком, є будиночок із чаном для водних процедур. Важливо: українських воїнів із родинами тут оздоровлюють безкоштовно. Пропонуються апі! терапія, сауни, ставки з фореллю. До речі, у цих мисливських угіддях живуть 8 зубрів, 9 ведмедів, 56 глухарів, 295 оленів, 235 кабанів, 398 козуль і багато!багато саламандр. Зажив доброї слави й гірськолижний курорт «Мигове», що приймає гостей цілий рік. А ще пані Тирон радить туристам зупиняти! ся в унікальному дворі — «Затишній хатині» в Миговому. Будиночок споруджено за давньою гуцульською технологією, без цвяхів. Якщо ж бажаєте бездоганного комфорту та особливого гуцульського колориту — вам до се! лища Берегомет, де річка Серет «береги метає». Біля річки стоїть гора Стіжок. Під горою вас лагідно прийме у свої затишні обійми чудовий готельно!туристичний комплекс «Стіжок», за! просять до ресторану на «Гуцульські вечорниці».

Тут столи вгинаються від наїдків. Лунає жива музика. Вас зустрінуть пісня українська, гумор перчений, танці гуртом, загадування бажань, а ще — неперевершений, істинно народний артист Михайло Ковалюк — головний гуцул від Покут! тя до Берегомета. Просто чарівник. «У миру» це Михайло Корнілович Ковалюк — директор Виж! ницького районного будинку народної творчос! ті, режисер народного театру, керівник двох ама! торських труп при Буковинському центрі мис! тецтв, заслужений працівник культури України. Перевірено і гарантовано: «Стіжок» і Михайла Ковалюка запам’ятаєте на все життя! …І хоч би скільки разів ви побували в Черні! вецькій області, захочеться ще й ще. Щоразу від! криєте для себе щось незвідане. І вкотре спов! ниться серце могутньою енергією цієї воісти! ну священної землі під життєдайним сонцем Буковини. ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо голові асоціації «Туристична Буковина» Вікторові Скрипнику, туристичним комплексам «Сонячна долина», «Услад» і «Стіжок».

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:14

Page 121

М А Н Д Р І В Н И Ч И Й

!MT_6-16-disk.qxd

РЯД

18.11.2016

11:14

Page 122

■

Ãîëîâí³ òóðèñòè÷í³ âèñòàâêè â Óêðà¿í³ ïîâîë³ â³äíîâëþþòü ñâî¿ ïîçèö³¿. Ñâ³ä÷åííÿì öüîãî ñòàëà îñ³ííÿ UITM ó Êèºâ³. Ëèøå òðîõè çð³ñøè çà ê³ëüê³ñòþ ó÷àñíèê³â, âîíà âðàçèëà ä³ëîâîþ àêòèâí³ñòþ. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Турактивація

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 123

У

Уже перед відкриттям «UITM – 2016» на вході до павільйону експоцентру на Лі! вому березі було не проштовхнутися. Найпомітнішими в натовпі були люди з валі! зами на коліщатах — представники туристичних агенцій з усієї України. Гуртували! ся студенти з вишів, де готують турфахівців. Чимало іноземних учасників приїхали на київську турвиставку відразу після московської, й порівняння активності було на нашу користь. На національному стенді Угорщини запевнили, що вони за перші дві години UITM роздали більше рекламної поліграфії, ніж за всі дні «Отдых.Lea! sure» у Москві. Щоправда, при цьому відзначали світовий спад у галузі турвиставок і перехід багатьох процесів у формат онлайн. Як зазначили організатори події з компанії «Прем’єр Експо», цього року UITM зібрала 123 компанії з 21 держави світу — на 2 країни більше, ніж торік. Уперше в українській турвиставці взяли участь національний стенд Китаю і компанія з Танза! нії. Після кількох років на виставку повернулася національна експозиція Індонезії. Взагалі багато речей відбулось уперше. Наприклад, уперше відкриття ХХІІІ Між! народної туристичної виставки UITM провели в європейському форматі — у залі з глядацькими місцями. У передніх рядах — іноземні посли, представники турис! тичних об’єднань, провідні турбізнесмени, журналісти. Уперше пройшов «MCCI and Fest Industry Forum». І вперше сферу, якій він був присвячений, назвали не МІСЕ, а MCCI — індустрією зустрічей, конгресів, діло! вих, заохочувальних та розважальних заходів. Форум організований департаментом туризму і курортів Міністерства економічного розвитку та торгівлі України спільно з конвеншн!бюро Львова та Києва. Серед інших міжнародним досвідом роботи ді! лився Девід Бодор, регіональний директор європейського відділення International Congress and Convention Association. Уперше департаментом туризму та курортів Мінекономрозвитку проведено нет! воркінг «Cool winter in Ukraine!» щодо «турактивації» в Україні взимку. І вперше за підтримки Департаменту туризму та курортів Мінекономрозвитку проведено з’їзд Всеукраїнської асоціації гідів. У перше в рамках турвиставки UITM відбувся «Aerocongress» (взагалі третій за ліком), організований асоціацією «Аеропорти України» цивільної авіації. Захід був великий (понад 250 учасників) і унікальний. Він мав формат міжнародної конфе! ренції з доповідачами від аеропортів, авіакомпаній, ІКАО, інших міжнародних авіа! організацій та підприємств. У роботі взяли участь віце!прем’єр!міністр України Володимир Кістіон, заступники міністра інфраструктури, голова Державіаслужби, делегація Міжнародної ради аеропортів Європи, експерт Єврокомісії з авіації, а та! кож делегації Азербайджану, Грузії, Болгарії, Китаю, Латвії, Литви, Німеччини, Поль! щі, Словенії, США, Туреччини, Швейцарії та Франції. Головні теми — міжнарод! ний досвід розвитку аеропортів, використання новітніх технологій, потенціал авіа! перевезень із регіональних аеропортів України, співпраця між туризмом та авіацією. На прес!конференції, зокрема, підіймалися такі гострі питання, як конкурс на по! саду керівника аеропорту «Бориспіль», міжнародна угода «Відкрите небо», створен! ня підприємства для акумулювання коштів на розвиток аеропортів, популяризація правильної транслітерації назви нашої столиці — «Kyiv» в аеропортах світу. Українська асоціація активного та екологічного туризму зорганізувала конферен! цію з туристичного розвитку територій. Відбувся «круглий стіл» з ІТ!технологій у туризмі. Пройшло безліч семінарів і презентацій. Третій день виставки традиційно став «днем кінцевого споживача». Фірми!учас! ники пропонували клієнтам різноманітні акції, спеціальні знижки та ексклюзиви. Життя в експоцентрі вирувало. Цікаво, яким воно буде на весняній «UITT – 2017»? ■

123

КЛУБ

18.11.2016

11:15

Page 124

■

V

I

P

0

!MT_6-16-disk.qxd

Íà ñöåí³ êè¿âñüêî¿ Îïåðåòè ìîæíà ïîáà÷èòè íàâ³òü îïåðó é õ³ï-õîï. Âîíà îðãàí³çîâóº ì³æíàðîäí³ ôåñòèâàë³. ¯¿ ÷åêàþòü ó ð³çíèõ êðà¿íàõ ªâðîïè. Óñï³õ òåàòðó ïîâ’ÿçóþòü íàñàìïåðåä ³ç éîãî êåð³âíèêîì — Áîãäàíîì Ñòðóòèíñüêèì, ç ÿêèì ó íàñ íàðàç³ çóñòð³÷. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Балет «Моцарт Underground».

Мюзикл «Звуки музики».

О

Осінній понеділок. Службовий вхід театру опе рети. Сходи, вузький коридор, синя галерея з підсві ченими фото артистів, лаштунки, нагромадження реквізиту, знов перехід і раптом — по театрально му врочиста приймальня в теплих кольорах дерева. Масивні двері директорського кабінету і — господар власною персоною. Директор та художній керівник Київського національного академічного театру опе рети, заслужений і народний артист України, щой но обраний голова Національної спілки тетральних діячів. Він у джемпері, джинсах та кросівках — ка же, що за можливості обходиться без офіціозу. При цьому мріє, щоб до театру приходили врочисто: не забігали, а здійснювали візит.

— Сподіваюся, нинішній театральний сезон зму1 сить усіх одягти фраки. Пане Богдане, чим відзна1 чився його початок, чи задоволені ви ним?

124

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 125

— Задоволений, але завжди має бути якась наступна планка, до якої мусиш тягтися. Сезон традиційно відкрили гала!кон! цертом. Це симбіоз музичних жанрів: кла! сичного та сучасного мюзиклу, оперети, опери, опери!буф, модерн!балету… Для нас гала!концерт як програмний.

— А що було влітку? Вважається, що в театрі це період затишшя.

— Літо було шаленим! Ми всі ходили в респіраторах: театр переживав рекон! струкцію. Замінювалися водопостачання й опалення, створювалися системи кон! диціонування, вентиляції та електронної безпеки… Це величезна чорнова робота, якої глядач не повинен бачити, але ре!

зультати якої він уже відчув через зростан! ня комфорту. Обличчя театру оновилося. Зокрема, відкрили ярус у новому, цікавому дизай! ні, запустили там програму 3D!подорожі театром (знімала компанія «Google»). Мож! на попити кави й відпочити в мистецько! му середовищі: на ярусі за допомогою ма! некенів відтворено сцени з наших вистав.

— Добігає кінця рік. Які його події ста1 ли знаковими для вас і театру?

— У нас стільки всього!.. Щомісяця ма! ємо по дві великі події. Деякі з них є за! гальнонаціональними, але особисто для мене це вже будні. Відзначив би «Звуки музики» — першу прем’єру світового мюзиклу в Україні й

на пострадянському просторі. Цей бренд є одним із найпатріотичніших на україн! ській сцені. У виставі йдеться про аншлюс 1938 року Німеччина — Австрія, прово! диться паралель з анексією Криму. Також мали чимало міжнародних про! ектів. Наприклад, спільний із французами «Віват, Оффенбах» під керівництвом ди! ригента Філіпа Уї, засновника міжнарод! ного фестивалю Оффенбаха. Ставимося до цього з великим пієтетом, адже Оффен! бах — засновник нашого основного жанру. З посольством Угорщини втілили про! ект «Перлини Дунаю». Півроку в нас тривав конкурс молодих режисерів, який завершився на початку сезону, у вересні, постановкою театраль! ➧

125

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 126

Міжнародний музичний фестиваль «О фест» у Києві та Бучі.

Мистецькі акції «О фест».

Мистецькі акції «О фест».

Фестиваль «Carpathian space» в Івано Франківську.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 127

них ескізів переможців на сцені Театру у фойє та на Великій сце! ні. Окремо провели конкурс режисерів малих сценічних форм. Ну, і цілий напрям нашої роботи — це фестивальний рух. На! ціональна оперета має два великих проекти: у травні — поліфо! нічний фестиваль «Карпатський простір» у Івано!Франківську, який охоплює всі види мистецтв, шоу!бізнес і туріндустрію, у червні в Бучі та Києві — міжнародний «Оперета!фест», на який останнього разу завітали колеги з 15 країн.

— Національна оперета — в Києві, а фестиваль — у Франків1 ську. Чому?

— Бо ми — український, а не тільки київський театр. Якщо говоримо про децентралізацію в державі, то маємо нести куль! туру в різні куточки країни. Багато співвітчизників ніколи не бачили оперети, і вони нам дуже дякують. Надзавдання наших фестивалів — культурна дипломатія, представлення нашої країни світові. Маємо для цього все! Тала! новитим людям дай можливість — вони створять щось божест! венне, дай політикам бюджет — вони його змарнують. Можемо отримати розвиток України та розголос про неї завдяки силь! ній формації молодих людей, через мистецький рух, культурний обмін... Погостювавши у нас на фестивалях, іноземець їде до! дому із зовсім іншим уявленням про Україну, ніж нав’язані йо! му телевізійні стереотипи наших «друзів»!сусідів.

— Що ви запропонуєте глядачам узимку, коли природа завми1 рає, а театр розквітає?

— Один із наших найкращих проектів, популярний ось уже п’ятий рік, — це «Штраус в опереті». Граємо музику родини Штраусів: двох Йоганів, Іоанна та Карла. У тому числі музику, яка до цього ніколи не виконувалась в Україні. Віденська му! зична бібліотека спільно з нашим диригентом Оксаною Мада! раш підбирає для нас номери. Через Австрійський культурний форум, посольство Австрії в Україні права на вико! нання викуповуються і даруються театрові. Інак! ше це задоволення недешеве.

— Наскільки недешеве?

— По!різному. Наприклад, хочемо поставити бродвейський мюзикл «Скрипаль на даху». Два ро! ки ведемо перемовини. Просять 30 тисяч євро за по! становки на три роки ще й паушальний збір 10 від! сотків із кожного квитка. Тобто глядачі платять не лише за нашу творчість і утримання театру, а й за існування самого твору. Між іншим, серед театрів України київська Опе! рета є найбільшим платником за авторські права. У Радянському Союзі не платили нічого. Там за! ймалися великим обманом — брали, скажімо, опе! ру великого Кальмана «Королева чардашу», нази!

ла нам їх у Будапешті, в тому самому місці, де працював леген! дарний композитор. Можливо, пані Івонн навіть приїде до нас на одну з прем’єр. Взяли до постановки класний дитячий мюзикл «Пригоди Буратіно». У лютому буде прем’єра довгоочікуваної постановки в театрі! фойє опери «Дзвіночок». Це перша європейська версія автор! ського оригіналу Гаетано Доніцетті. Той «Дзвіночок», який ішов в Україні, був «кастрований» у радянський час.

— В Опереті ви ставите оперу?

— Так, і попереду ще одна — «Севільський цирульник». Пре! м’єра — 7!8 квітня 2017 року. Хочеться зробити надзвичайно ігрову штучку, тим паче, що Россіні близький нашому театро! ві, дуже ігровий. У своїх концертах ми вже робили низку його прем’єр — то арію, то дует… І нарешті! Нарешті ми дійшли до рівня, заради якого трудилися рока! ми, — рівня музичного поліфонічного театру, який поєднує ба! гато жанрів.

— Дилетант може сказати, що опера для театру оперети — це складно…

— І він має таке право. Але має й право прийти та подивити! ся. Це по!перше. По!друге, хочу посперечатися. Знаю багатьох оперних спі! ваків, які не візьмуться співати оперету, бо для них це дуже склад! но. В опері співати зручніше, там не така витратність енергії актора. Партії іноді складніші, це правда. Зате в опереті є дра! матичний сюжет, дуже багато пластики і танцю, надзвичайно сильна драматична гра. В оперному творі потужних хітових ре! чей — одна!дві, а в опереті соліст може виконувати й 18 номерів за вечір! Навантаження на емоції величезне. Як і на голосові зв’язки: актор переходить із мови на спів, із регістру на регістр.

Диригент театру оперети Оксана Мадараш, його керівник Богдан Струтинський та французький диригент Філіп Уї в рамках проекту «Віват, Оффенбах!».

Надзавдання наших фестивалів — представлення нашої країни світо" ві. Талановитим людям дай можли" вість — вони створять щось божест" венне, дай політикам бюджет — во" ни його змарнують.

■ вали її «Сільва», трохи змінювали сюжет і ставили десятиліття! ми, не переймаючись правами. Але до наших планів. Готуємо грандіозну постановку класич! ної оперети «Маріца» Імре Кальмана. Отримали на неї права від дочки самого композитора — Івонн Кальман. Вона надава!

А якщо треба затанцювати, а потім доспівати, збивши дихання? Потрібні велике здоров’я і велика майстерність. І в нас є артис! ти, які все це можуть.

— А ще у вас на сцені, кажуть, буде хіп1хоп.

— Французький інститут в Україні запропонував нам проект із Браїмом Бушелагемом, сучасним хореографом, який володіє стилем молодіжної культури. Виставу створимо із залученням українських артистів, які займаються хіп!хопом, брейк!дансом... Прем’єра буде в лютому, проект візьме участь у Французькій весні в Україні, гастролюватиме Україною та Францією.

— А що таке «Цифрова оперета»?

— Це проект, на який ми виграли грант у межах програми ЄС «Креативна Європа». Спільно з кількома європейськими театрами будемо створювати відеоверсії класичних оперет, які потраплять у міжтеатральну мережу Європи і стануть доступни! ➧

127

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 128

Новорічний концерт «Штраус в опереті».

— Цього року були запрошені до Лит! ви, на фестиваль оперети у Каунаському замку. За рік дали понад 70 концертів у Польщі. До того мали великий тур по Ру! мунії. Виступали в Будапештській опереті, а тамтешні колеги — в нас. Цього року ма! тимемо обмінні концерти з Литвою, а на!

■ весні — з Угорщиною. Отримали запро! шення до французького міста Тулуза… Особливо міцні відносини в нас — з Угорщиною, де жанр оперети надзвичайно популярний. Зрештою, як і в Румунії. Усе це країни та міста, де нами цікавляться та готові підтри! мати грантами. Самі ми б не профінансували такі виїзди. Можемо лише мріяти про те, щоб наша держава влаштува! ла гастролі в Європі всіх українських театрів, витратила частину бюджетних коштів на популяризацію наших культури, спорту, туризму, показала нашу цивілізованість. Ці інвестиції поверну! лися б сторицею.

— Ми це дуже добре розуміємо зі свого, туристичного боку.

— Я б хотів створити великий туристичний форум, насампе! ред, пов’язаний із пропагуванням нашої культури. Аби популя! ризувати Україну, мусимо займатися не лише театром. Ми тут, у театрі, фанатики. Не працюємо в ньому, а живемо ним. Це таке собі коло «людей сонця», які виконують певну місію. Але видатні, божевільні, фантастичні речі тільки так і робляться.

Готуємо грандіозну постановку класичної опере" ти «Маріца» Імре Кальмана. Отримали на неї пра" ва від дочки самого композитора — Івонн Кальман. Можливо, вона навіть приїде до нас на прем’єру. ми для перегляду у форматі «живого театру» — 3D. Глядач ніби перебуватиме на сцені. Мусимо використати таку нагоду. На жаль, українські теле! канали прагнуть лише дешевих шоу, театр для них — це порож! ній звук.

— «Креативна Європа» — великий грантовий проект. Ви ще якось у ньому проявитеся?

— Проект суто європейський, а наша держава — не в ЄС... Проте нам дали шанс розробити щось цікаве і презентувати це спільно з європейськими колегами у світовому контексті. У рамках «Креативної Європи» ми зі ще чотирма театрами — польським, угорським, литовським і чеським — поставимо «Кра! їну усмішок» Ференца Легара. Прем’єра відбудеться у Будапеш! ті, вистава приїде і до Києва. Також влаштуємо гастролі п’яти театрів по черзі в кожній із наших країн.

— Ваш театр активно подорожує. Куди, навіщо?

128

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 129

Новорічний концерт «Штраус в опереті».

Міжнародний проект — мистецький вечір «Ференц Легар».

— Чи вітчизняна публіка здатна підтримати вас матеріально в ці непрості часи?

— Кишені міліють. Але після обмеження га! стролей по Україні чужинців відбувся підйом віт! чизняних театрів, публіка пішла на своє, рідне. Чи знаєте ви, що Мінсоцполітики й Мін! економіки не вносять відвідання театру до «споживчого кошика»? У Білорусі й то врахо! вують два візити на місяць до театру і один — до музею. А Бісмарк казав: «Хто не будує шко! ли, той будує тюрми». Перефразую: хто не вкла! дає в економіку культури, той взагалі не мати! ме економіки.

— Війна на Донбасі — від безкультур’я.

— Саме так. Людей там так обмежили, що вони відчували ком! форт лише у своїй норі. Зараз там іде боротьба не тільки Украї! ни з Росією, а боротьба людських цінностей, добра із злом. Театр — місце боротьби за душу людини, за моральні ціннос! ті. Тому він відіграє велику роль у побудові держави.

— Про вас, пане Богдане, нещодавно вийшла книжка «Режисер без вихідних». Справді працюєте без вихідних? А що тоді вам при1 носить відпочинок?

— Взагалі митець не може мати вихідних, він постійно у про! цесі. А оскільки в мене ще й робота менеджера, то на вихідні маю зовсім мало шансів.

Із французьким хореографом Браїмом Бушелегамом та директором Французького інституту в Україні Паскалем Сліванським.

Театр для мене — не лише робота, це моє захоплення, моє хобі, мій відпочинок. Тут я з понеділка по понеділок. Учора, в неділю, пішов звідси близько дванадцятої ночі. Добрий відпочинок дають і подорожі. Влітку люблю море, мені дуже подобається клімат Греції. Але подорожі мої здебіль! шого професійні. Відкривати для себе щось нове у світі — це нові емоції, нове особисте зростання, а також нові стандарти, новий креатив, які хочеться приносити на Батьківщину. ■ Фото надані прес службою театру

129

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 130

Департамент культури та туризму Одеської міської ради вул. Катерининська, 14, Одеса, 65026, Україна +38048 725!2424, +38048 725!3387 tourism.dct@omr.odessa.ua

Туристичний інформаційний центр м. Одеси Адміністративний корпус: вул. Леха Качинського, 5, Одеса, 65026, Україна +38048 725!1717, +38048 725!0707 odessa@tic.in.ua

www.odessatourism.org

Що зробити в Одесі порахувати східці Потьомкінських сходів; відшукати «Якір серце»; навчитися розмовляти «одеською» мовою; покуштувати одеську кухню; поторгуватися на «Привозі»; добути цілющу грязь із Куяльницького лиману; знайти Будинок з однією стіною;

перевірити, чи справді розгойдується Тещин міст; звірити годинник з «Одеським часом»; відвідати Сад скульптур; сфотографуватися на Алеї зірок; відвідати Одеський театр опери та балету; зустріти світанок біля моря.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 131

Department of Culture and Tourism of Odessa City Council 14, Ekaterininskaya Str., Odesa, 65026, Ukraine +38048 725!2424, +38048 725!3387 tourism.dct@omr.odessa.ua

Odessa Tourist Information Centre 5, Lekha Kachinskogo Str., Odesa, 65026, Ukraine +38048 725!1717, +38048 725!0707 odessa@tic.in.ua

Mobile application “Odessa Tour Guide” Мобільний додаток «Путівник Одесою»

Main things to do in Odessa count the number of steps of the Potemkin stairs; find “The Anchor Heart”; get speaking Odessa language; taste Odessa cuisine; haggle on the Privoz market; get therapeutic mud from the Kuyalnik Estuary;

find the House with one wall; test whether the Mother’s in law Bridge really vibrates; check the time with the “Odessa time” clock; visit the Sculpture Garden; stroll along the Stars Avenue; visit the Odessa Opera and Ballet House; enjoy a sunrise at the beach.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page 132

«For Seasons»***** — один із найрозкішніших готелів Шарм ель Шейха: модний дизайн, просторі номери, чудовий спа центр.

«For Seasons» — готель високого рівня для вимогливих клієнтів, які цінують комфорт і спокій.

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page III

СПРАВЖНЯ РОЗКІШ — ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИБОРУ!

CARLSBAD PLAZA — MEDICAL SPA & WELNESS HOTEL КАРЛОВИ ВАРИ — ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА WWW.CARLSBAD PLAZA.RU

!MT_6-16-disk.qxd

18.11.2016

11:15

Page IV