International Tourism Magazine #5-2018 by International Tourism Magazine Ltd

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница I

Чари Домінікани

ЖОВТЕНЬ – ЛИСТОПАД

АВСТРІЯ АВСТРАЛІЯ АНГЛІЯ ФРАНЦІЯ

ЦЮРИХ & БАЗЕЛЬ Зроблено у Швейцарії

МАРОККО Арабески пустелі

ШВЕЙЦАРІЯ ІТАЛІЯ ЄГИПЕТ НЕПАЛ МАРОККО КУБА УКРАЇНА

АВСТРАЛІЯ У сумці еволюції

КУБА Екзоти & Раритети

ЛУЦЬК Ніч у замку

5 (143) ’18

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница II

ам покажем в и М о... всю Іспанію Хочете максимально пізнати Іспанію за короткий час? Рішення: екскурсійні тури від «Іспатур»!

Групові автобусні тури з гарантованими виїздами за графіком, по продуманих і відпрацьованих екскурсійних маршрутах включають відвідування міст зі Списку культурної спадщини ЮНЕСКО, яскравих пам’яток, національних парків та інших найгарніших куточків країни. Ексклюзивні індивідуальні тури серії «Індивідуальна колекція» з оригінальними маршрутами по класичних містах та незвіданих куточках Іспанії. Серія включає кілька міжнародних маршрутів, добірку вікендів, винно-гастрономічні подорожі. Переваги Понад 50 екскурсійних турів Огляд головних пам’яток за короткий час Доступна вартість Досвідчені російськомовні гіди Проживання в комфортабельних готелях Без нічних переїздів Вибір насиченості програми (стандарт-варіант або лайт) Гарантовані виїзди для груп від двох осіб Охоплення — вся територія Іспанії

Туроператор «Іспатур» Вул. Раїси Окіпної, 4-б, оф. 22, Київ, 02002. Тел.: (044) 541-1895, 541-1896, 290-2913 mailto: viajes@hispatour.com hispatour.com Ліцензія ДСТК АВ № 566119 от 20.10.10

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 1

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 2

РОЗКІШ – ЦЕ МОЖЛИВІСТЬ ВИБОРУ! Найвища готельна сертифікація «5✩ Supeerior» ● 124 розкішні номери ● 27 стильних апартаментів ● 250 видів медичних процедур ● Лікарі 14 різних спеціалізацій ● Власна клініка, бальнеологічний центр і Wellnessland площею понад 3500 м2 ● Унікальний Medical Spa Suites ● Власне джерело мінеральної води в готелі ● Джерело з термальною водою просто на рецепції готелю ● Ресторан «Grand Buﬀet» з концепцією здорового харчування ● Сучасний ф’южн-ресторан ● Дизайнерський лофт-бар ● Денне кафе ● Казино «Carlsbad» ● Перукарня ● Салон краси та багато іншого... ●

#carlsbadplaza Карлові Вари — Чеська Республіка

●

reservation@carlsbadplaza.cz

WWW.CARLSBAD-PLAZA.COM

●

Тел.: (+420) 353 225 502

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 3

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 4

5 (143) 2018

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я

9 Осінній detox. Оздоровлення в «Edem Resort Medical & SPA» під Львовом.

VIP-КЛУБ 10-13 Життя у мрії. Турецький діджей Махмут ОРХАН увірвався у світ музики із треком «Feel», що зібрав близько 300 мільйонів переглядів на «YouTube».

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ 14-18 Святі та нечестиві. Демонічні Гелловіни і християнські свята осені. Читай, обирай, вирушай!

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ

17 Атлантида Дубаю. Окраса штучного острова «Палм Джумейра» — комплекс «Atlantis, The Palm». 24-25 Зірки в серці Зельдена. П’ятизірковий «Das Central» зачаровує, надихає і дає новий погляд на світ. 31 Стильно й активно. «Bergland» — перший дизайнерський готель у австрійській долині Етцталь. 50-51 Дорослі насолоди. Тропічна ідилія в «TRS Turquesa Hotel» у домініканській Пунта-Кані. 40-41 Secrets відпочинку. Домініканський «Secrets Royal Royal Bech Punta Cana» запрошує у світ «Unlimited-Luxury®». 42-43 Dreams під пальмами. «Dreams Palm Beach Punta Cana» у домініканській Пунта-Кані — для всіх членів родини. 130-131 Береги тиші й комфорту. Готель «SUNRISE Montemare Resort» у Шарм-ель-Шейху — лише для дорослих.

СЕБЕ ПОКАЗАТИ 20-23 Натхнення у подорожах. Колекція «SS 2019» від IVA NOROLLI, створена у вояжі по Туреччині.

INSTATRAVEL 26-29 Місцями зйомок бондіанівського «Spectre». 60-63 Українка на першому «Switzerland Tourism influencer summit».

ВОЯЖ-КОЛЕКЦІЯ

32-38 20 причин відвідати ДОМІНІКАНУ. Вистачить і однієї: «Хочу знову в літо, на райські береги!». І все ж деталізуємо цей зрозумілий порив. 52-55 ЦЮРИХ. Зроблено у Швейцарії. Найбільше місто «альпійської конфедерації» працює, мов швейцарський годинник.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 5

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 6

56-59 Великий маленький БАЗЕЛЬ. Швейцарське місто на перетині кордонів із Німеччиною та Францією. 64-69 БХАКТАПУР. Королівство казок. Приємно втекти з галасливої столиці Непалу в давнє казкове королівство, де час іде у зворотний бік. 70-77 Арабески МАРОККО. Часом мені здавалося, що я в Італії чи Франції, а часом — що на Марсі. 86-93 КУБА. Екзоти і раритети. Турвиставка «FITCuba – 2018» стала для журналістів з усіх континентів нагодою побачити Кубу в усій красі. 98-103 ЛІВЕРПУЛЬ. Місто «Бітлз». Подружжя українських телеведучих Наталки Фіцич і Володимира Ар’єва веде місцями «ліверпульської четвірки». 104-110 ФРАНШ-КОНТЕ. Маленька Франція. Подорож «нетуристичними» місцями може принести більше вражень, аніж відвідання відомих туристичних об'єктів. 124-128 ЄГИПЕТ. Золотий Шарм. Готелі «Rixos Sharm el Sheih» і «Rixos Seagate Sharm» та туроператор «Pegas touristic» влаштували нам «золотий» тур.

ЖИВИЙ СВІТ 44-47 «ЛОС-АЙТІСЕС». Гори і мангри. Національний парк — квінтесенція природних цікавин Домініканської Республіки. 78-84 У сумці еволюції. Сумчасті тварини — емблема Австралії. Але чому лише її? І чому немає сумчастого слона? На ці запитання в науки вже є відповіді.

ПРОФІ-ТУР 48-49 Домінікана на долоні. «Colonial Tour and Travel»: будь-які послуги для туристів будь-якого рівня у будь-якій точці Домінікани.

ЖИТТЯ ЯК СВЯТО 94-97 Карнавал гламуру. Венеційському кінофестивалю — 75 років! Репортаж із червоної доріжки. 117 Аристократична Україна. Етно-фешн-шоу в замку-музеї «Радомисль».

ФОТОФАКТ ■

112-116 У кадрі — гарне, дивне, загадкове: кам’яні велетні з Канади; ■ замаскована жіночність з Аравії; ■ висока романтика з Китаю; ■ муха з Бангладеш; ■ буддійський танець з Індії.

УКРАЇНА ЧУДЕС

118-123 ЛУЦЬК. Було луцько! Найкращий вікенд тут — у вересні на День міста. Екскурси та шоу в столиці Волині.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 7

Повне перезавантаження Осінній детокс Осінь — це добра нагода відновити тіло після періоду відпусток. Організму потрібне очищення і свого роду перезавантаження. Із цим завданням упорається детокс. А ще допоможе підкоригувати фігуру та налаштуватися на активну роботу.

До отриманого ще у школі знання про те, що людина на 70% складається з води, можна додати ще одне. Якщо вірити вченим, у середньостатистичної людини 30 років зменшується швидкість обміну речовин у рази. Це призводить до хронічної інтоксикації продуктами, які вчасно не метаболізуються. Розуміємо, що на моркву із селерою ви з низького старту навряд чи сядете. Але допомогти організму все ж потрібно. Для цього розумні люди (зокрема, австрійський терапевт-дієтолог ХІХ століття Фелікс Майр) придумали детокс — програму очищення організму від шкідливих речовин. До речі, осінь для цієї справи — чудовий сезон. Залишилося визначитися, де ж пройти курс. Неподалік від Львова розташований один із найкращих спа-центрів у Європі — «Edem Resort Medical & SPA». Там із задо-

воленням запропонують detox-програму, яка поєднує європейську і нетрадиційну медицину. Причому зможете обрати тривалість — 7, 10 або 14 днів. Для початку вас продіагностують лікарі та проведуть лабораторні дослідження, а там уже й індивідуальні методи лікування підберуть. — За результатами аналізів я корегую програму детоксикації відповідно до індивідуальних особливостей гостя, — розповідає головний лікар комплексу, кандидат медичних наук, академік Європейської академії природничих наук, міжнародний експерт з антиейдж-медицини Олексій Башкірцев. — Щодня наші гості приймають апаратний і мануальний масажі. Також у щоденному розкладі — гіпокситерапія, що сприяє зміцненню серцево-судинної системи, підвищує резерви організму і відновлює ендотелій судин. Крім цього, в «Edem Resort Medical & SPA» чекають індивідуальні заняття з фітнес-інструктором, гідромасажні ванни з обгортанням і енергетичним душем, дюбаж — очищення печінки і жовчного міхура, мінерало- і водолікування. До програм на 10 і 14 днів додається ще й майстерклас від шеф-кухаря. Він навчить вас готувати здорову їжу.

І не хвилюйтеся: голодувати вас ніхто не змусить. Харчування при проходженні програми в «Edem Resort Medical & SPA» — п’ятиразове. Така система допомагає детоксикації та схудненню без відчуття голоду. А фрукти й овочі для вас виростять на екогороді комплексу. Якщо ж захочете знайти умиротворення, відвідайте «Академію Едем». Тут зможете зреалізувати свій творчий потенціал, взяти уроки різних видів мистецтва і просто розслабитися. — У середньому наші гості худнуть на 2–5 кілограмів за 10 днів. — каже лікар Башкірцев. — Нашим рекордом був показник 8 кілограмів за 7 днів. І що головне — нормалізуються пропорції тіла, поліпшується співвідношення м’язової та жирової тканин, стан волосся і шкіри. Та головним результатом, звичайно, є очищення організму. І як наслідок — омолодження тіла, поліпшення кровообігу й самопочуття, відчуття легкості та енергетичної наповненості. А ще ви на певний час зупините свій біологічний вік! До речі, після завершення програми фахівці «Edem Resort Medical & SPA» не залишать вас наодинці: дадуть інструкції здорового харчування, тому ви легко зможете продовжувати detox-програму вдома. ■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 8

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА

На обкладинці: «Чари Домінікани». Фото Олени ФРОЛОВОЇ depositphotos.com

Передплата яскравих вражень!

Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 254|5190, 254|5193 E|mail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 288|9625 Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь|якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінки.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 254|5190/93, 288|9625 EPmail: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 497|4374; факс: (403) 497|4377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь|якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318.

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема|Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 486|8004, 486|2820

У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ

Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк

ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ!

https://ukPua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor|in|Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor|in|Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine

2016

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 9

V I P -

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 10

КЛУБ

■

Кілька років тому турецький діджей і продюсер Махмут ОРХАН увірвався у світ музики із треком «Feel», що зібрав близько 300 мільйонів переглядів на «YouTube». Юлія МАЛА, Назар БУДЬКО

Життя у мрії 10

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 11

Свою музичну кар’єру він розпочав у віці 16 років, працюючи у стилях діп-хауз, indie dance, ню-диско, переплівши їх з етнічними мотивами своєї країни. Його неймовірно красиві відеокліпи вражають краєвидами турецьких міст, а сингли посідають перші рядки світових музичних чартів у 11 країнах. Скоріш за все, ви знайомі з його творами, навіть якщо вперше чуєте ім’я автора. Часто його музика залишається «безіменною» в авторадіо, але неодмінно впізнається слухачем. Також нерідко Орхан скромно ховається на задньому плані у своїх фантастичних кліпах, даючи дорогу східним красуням. Нарешті можемо відхилити завісу перед

автором і виконавцем: нам пощастило зустрітися з ним у Стамбулі. — Махмуте, у твоїх кліпах любов до рідної країни є очевидною. Ці відео могли б стати частиною її туристичних піар-кампаній. Чи думав ти про співпрацю з Міністерством культури і туризму Туреччини? — Дякую, це висока оцінка мого внеску в популярність країни. Коли думаєш над черговою ідеєю відеокліпу, то завжди хочеш створити те, що ідеально відображатиме стиль і ритм композиції. Я щиро вірю, що нам це вдалось, особливо працюючи зі звукозаписувальним лейблом «Ultra Music» над релі-

зами «Feel», «Save Me» та мої новим треком «6 Days», показуючи особливі для мене місця. Я радий, що ці куточки так само вражають людей з інших країн і для багатьох стають запрошенням до яскравої та стародавньої Туреччини. Що ж до співпраці з міністерством… Над цим варто поміркувати. (Усміхається). — Чи означає твоя популярність багато подорожей, гастролей? Поділися найяскравішим мандрівним враженням за останній час. — Авжеж, я фактично живу в подорожах! Адже це частина моєї роботи міжнародного діджея. Щиро вдячний долі, що ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 12

Просто треба тримати свій розум відкритим до нового і любити життя в різних його проявах. Новий досвід, яскраві емоції, неймовірні місця, цікаві люди — все це надихає. ■ можу відвідувати прекрасні місця в усьому світі. Останнім часом я побував у Еміратах, Хорватії, Боснії та Герцеговині, Сербії, Німеччині, Швейцарії... Кожна країна в той чи інший спосіб мене надихнула, кожна залишила яскравий слід. Безперечно, подорожі дають змогу насолоджуватися різними культурами та відкривати нові місця навколо світу. Не лише ландшафти, а й зустрічі з багатьма різними людьми, допомагають мені почуватися щасливим і отримувати натхнення. Ну, а можливість тішити

їх своєю власною музикою — це величезний бонус! — Як стосовно дозвілля — більше любиш спорт, екстрим, «культпоходи» чи «зависання» в ресторанах і клубах?.. — Усього потроху. Люблю і подивитися визначні пам’ятки із сім’єю та друзями — звісно ж, якщо маю час, і «позависати» на фестивалях або в клубах у нових для мене містах, і поекстремалити. Усе має свій час і місце. Взагалі я за активний туризм: улітку люблю гори і море, а взимку — гірські

лижі, сноубординг. Щасливий, що можу поєднувати всі ці насолоди та нові враження в межах обраної мною кар’єри. — Маєш улюблені місця в Туреччині? Прорекламуй їх нашим читачам. — Завжди з нетерпінням чекаю концертів на моїй батьківщині. Лише в червні у мене були виступи в курортних Кемері, Бодрумі та Чешме, де мене могли бачити і слухати українські туристи, а ще в моїй рідній Бурсі. Всі ці місця — серед моїх улюблених.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 13

— Ти народився в туристично не вельми відомому місті Бурса. Поглиб наше знання про Туреччину, розкажи щось про нього. — Бурса завжди займатиме особливе місце в моєму серці. Це одне з найбільших і найдавніших міст Туреччини, розташоване на південь від Стамбула, на Мармуровому морі. Там є багато що подивитися: цікаві музеї, включаючи археологічний, парки, архітектурні пам’ятки. Є хороші пляжі, лікувальні джерела, а неподалік — відомий гірськолижний курорт Улудаг. У Бурсі ви добре відчуєте турецький колорит. Вона славиться талановитими митцями та вмілими ремісниками. Це місто сповнене натхнення, що, безумовно, вплинуло і на мене як композитора. — Де в основному живеш і працюєш, що там цікавого? — Мешкаю в Стамбулі, але професія зробила моїм домом весь світ. Мені подобається повертатися в Туреччину, я сумую за своїм домом. Але такий активний стиль життя дає змогу ділитися своєю творчістю з усією планетою. Сподіваюся, в моїх треках відчувається поєднання моїх витоків і нового досвіду. — Як складався свій творчий шлях? Чому ти взагалі став музикантом? — Моя пристрасть до музики проявлялася ще в дитинстві. Мене вразили та надихнули дуже багато відомих музикантів. Подорож у світ діджеїнгу я розпочав ще підлітком у клубах Бурси. Це було у 2009 році. Пробував себе в різних сучасних напрямах. А вже у 2011-му отримав запрошення до популярного клубу в Стамбулі. Пізніше я став музичним директором популярного нічного клубу «Chilai». Саме ця робота підштовхнула мене до розвитку своїх талантів у музичній сфері, змусила зосередитися на цьому як на кар’єрі. Скажу відверто, складно бути молодим діджеєм, стикаюся з багатьма професійними проблемами. Однак моя енергія ніколи не закінчиться, тому я можу впоратися з будь-якими викликами. Я завжди вірив у свої сили і ніколи не сумнівавсь у правильності обраного шляху, але, чесно кажучи, величезний успіх

мене здивував. Я ніколи не прагнув слави, просто хотів поділитися своєю творчістю. — Тож твоя мрія здійснилась? — Уявіть собі, я живу в своїй мрії! Музика — це моє життя, я дихаю нею. Головне — вірте у себе, і ваша мрія теж здійсниться. Тепер я точно це знаю. — Які речі надихають тебе до творчості? — Надихати може абсолютно все. Муза непередбачувана і може прийти у будьякий момент: у літаку чи безпосередньо перед виходом на сцену… Гадаю, просто треба тримати свій розум відкритим до нового і любити життя в різних його проявах. Новий досвід, яскраві емоції, неймовірні місця, цікаві люди — все це надихає. — Трек «Save Me» у співпраці з румунською співачкою Енелі мав шалений успіх. Як тобі працювалося з нею? — Це був справді чудовий досвід творчості. Мені дуже подобається голос Енелі, її музика. Я вкотре прагнув зробити трек з етнічними турецькими мотивами — це завжди дуже добре працює і вирізняє мене. Все склалось якнайкраще: і вокал, і музика, і відео, а в результаті ми з Енелі ще й стали близькими друзями. Зйомки відбувалися в Кападокії, в центральній Туреччині. Це відоме туристичне місце, яке називають «краєм фей». Там повсюди гостроверхі скелі, схожі на казкові будинки, у яких досі живуть люди. У Кападокії є стародавні міста, частина яких — над поверхнею землі, на скелях, а частина — глибоко під землею, у кількаповерхових катакомбах. Над скелями-будинками влаштовують прогулянки на повітряних кулях, із яких видно неймовірні пейзажі. А ще там просто надзвичайний захід сонця! — З ким би ще зі світових зірок ти хотів попрацювати разом? — Мрію про спільну роботу з британською авторкою та виконавицею албанського походження Дуа Ліпа та канадським співаком The Weeknd. — Знаємо, що ти бував і в Україні. Які маєш спогади, з яких місць? — Я люблю Україну. Мені подобається все у вас — від прадавньої культури до сучасних людей, яких вважаю дуже простими у спіл-

куванні та дружніми. Вже не раз виступав у Києві, де натовп знає, як треба по-справжньому розважатися. Вечірки проходять на найвищому емоційному рівні, мені завжди приємно повертатися до такої публіки. — Хотілося б дізнатися про твої новинки і задуми. Можна? — Не так давно я випустив свій новий трек «Six Days» з «Ultra Music». Він мав шалений успіх уже на старті, відразу став номером один у чарті «Shazam Top 100» у кількох країнах і до червня зібрав майже 40 мільйонів переглядів на «YouTube» із моменту випуску в квітні. Маю багато шоу, з якими виступаю по всьому світу. У липні був серед хедлайнерів одного з найбільших фестивалів Європи «Exit» у Сербії, він для мене став особливою подією. Прагну виступати на найбільших фестивалях у світі. Моя мета — донести мою музику до якомога більшої кількості людей. — Як тебе приймають в Україні? Може, є якісь нові плани щодо відкриття тебе — нам, а нас — тобі? — Спасибі за вашу підтримку! Я дуже вдячний усім моїм шанувальникам в Україні. Намагатимусь частіше радувати вас своїми виступами. Знаю, що мій останній трек «Six Days» мав у вашій країні величезну підтримку, мені дуже приємно. Публікую у соцмережах анонси своїх концертів на місяць уперед та задуми щодо новинок. Тож стежте і чекайте невдовзі ще більше класної музики! ■ Фото з особистого архіву артиста

НА ПОДІЮ

■

Жовтень і листопад відзначаються контрастними святами: благочестивими та демонічними, християнськими та поганськими, духовними та комерціалізованими. Але насправді всі вони пов’язані. Спробуйте розібратися. Назар БУДЬКО

СВЯТІ ТА НЕЧЕСТИВІ

П О Д О Р О Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 14

Зліт відьом Що: Де: Коли: Інфо:

Фестиваль відьом у Шаліндре Шаліндре (Франція) 27–28 жовтня www.cc-paysdechalindrey.fr

Щороку, перед тим як у Парижі відбудеться досить традиційний для світової поп-культури Гелловін, у невеликому французькому місті проходить Фестиваль ві-

дьом у Шаліндре (Fete des sorcieres а Chalindrey). Такої кількості «відьом» на Гелловін, мабуть, не зустрінеш більше ніде! Під час цього дійства організовують конкурси костюмів і гриму, на вулицях ставлять вистави і влаштовують тематичні виставки мистецтва, демонструють своє мистецтво музиканти і вогняні жонглери, на майдані цілодобово показують фільми жахів, а в історичному форті проходять захопливі екскурсії темними лабіринтами. Передісторія фесту не дуже весела. У середньовіччі Шаліндре вважалося столицею французьких відьом. Через це п’ять століть тому тут розгорнулося справжнє полювання на відьом, у якому загинули тисячі жінок. Але французи є французи — вони з усього можуть зробити свято.

Вечірка у Дракули Що: Де: Коли: Інфо:

гелловінська вечірка замок Бран (Румунія) 29 жовтня halloweenlacastelulbran.ro

Румунський замок Бран, володіння Дракули, — найближче до України «гелловінське» місце. Тут мешкав історичний прототип найвідомішого кровопивці — князь Влад, прозваний за жорстокість Цепешем, тобто Палею. Якщо в інших «центрах Гелловіну» Дракула став рядовим персонажем, то в себе на батьківщині, у горах Трансильванії, він виступає господарем оригінальної «пекельної вечірки». Насправді все відбувається не в самому замку, який є національним історичним надбанням, а «на задньому дворі Дракули» — у шатрі, де розташовуються сцена, музична апаратура, імпровізована ресторація тощо. Готуйте якомога жахливіший костюм — і гайда до бісівського вертепу! Якщо не впораєтеся самі, з лахами і макіяжем вам допоможуть. Звісно, за певну плату. Вхідний квиток на вечірку Дракули коштує понад 20 євро. Ну, а екскурсія до самого замку — це окрема, не менш цікава і моторошна історія.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 15

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 16

Гелловін двох Ірландій Що:

карнавал «Banks of the Foyle Halloween» Де: Деррі (Північна Ірландія) Коли: 31 жовтня Інфо: derryhalloween.com Ірландія вважається батьківщиною Гелловіну. Її стародавні мешканці, кельти, вірили, що у кінці жовтня між нашим світом і потойбіччям зникає межа. Північноірландське місто Деррі, що на річці Фойл і на кордоні з власне Ірландією, є світовим центром демонських гулянь. Щороку 25 жовтня несамовитий костюмований натовп затоплює набережну. Починається «феєричне жахіття» —

фестиваль «Banks of the Foyle Halloween Carnival», який за всесвітнім опитуванням журналу «USA Today» займає найвищу позицію в топі гелловінських подій. Шабаш відкривається «парадом почвар»: орди розперезаних чортяк, зухвалі відьомські гурти, упирі та зомбі на тлі гігантських «пекельних» інсталяцій описують вогненні кола вулицями міста. Упродовж 9 діб карнавалу діє Музей Місяця від NASA, вулиці освітлюються феєрверками та фаєр-шоу, вирують тематичні базарчики, лунає жива музика. Серед усього цього блукають екскурсійні групи: засноване ще у середньовіччі місто рясніє шпилями готичних храмів.

Слідами Джека Різника Що: Де: Коли: Інфо:

Гелловін Лондон (Англія) 31 жовтня www.thedungeons.com

Англійці віддають перевагу створенню гелловінських прикрас не з гарбуза, а з ріпи та буряка, їх називають «punkies». Хоча одне іншому не заважає. Із такими «ліхтарями Джека» діти ходять від оселі до оселі та просять солодощі. Раніше по всій країні цієї ночі палили багаття, кидаючи в них каштани та овочі. Напевно, це було пов’язане з осіннім вшануванням урожаю. Напередодні Дня всіх святих у британській столиці проводяться екскурсії

по цвинтарях та інших місцях, овіяних страшними легендами. Можна прогулятися вулицями, на яких коїв свої злодіяння Джек-Різник, відвідати місцеві замки й підземелля та сходити до «Лондонської темниці» («The London Dungeon») — музею середньовічних жахів, де влаштовують інтерактивні вистави, засновані на реальних подіях. 31 жовтня місто наповнюють десятки тисяч учасників карнавалу, вбраних у костюми відьом, привидів та упирів. Нічні клуби проводять гелловінські вечірки.

Частуй або пошкодуєш! Що: Де: Коли: Інфо:

Гелловін Салем (Массачусетс, США) 31 жовтня salemhalloweencity.com www.hauntedhappenings.org

Гелловін в Америці відзначають із таким самим розмахом, що й Різдво, а за кількістю проданих солодощів він навіть попереду. Свято втратило сакральне значення, зате здобуло цікаву атрибутику. Будівлі прикрашають гарбузами-ліхтариками, зображеннями кажанів, привидів і черепів. На тематичних вечірках змагаються в оригінальності страшних костюмів, рядять і домашніх улюбленців. Неодмінна розвага — «Trick or Treat!», «Частуй або пошкодуєш!»: перебрані в монстрів діти вимагають у сусідів солодощі, жартома погрожуючи їм. Столицею свята американці вважають Салем, що неподалік від Бостона. Колись пуританське місто прославилося «полюванням на відьом». На поліцейських машинах тут є логотипи з відьмами, міська школа називається Початковою школою чаклунства, на колишньому Вішальному полі нині — стадіон... У Гелловін тут чекають екскурсії «відьмацькими місцями», свята в будинку з привидами, чаклунські паради, спіритичні сеанси…

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 17

Атлантида Дубаю Штучний острiв «Палм Джумейра» називають «восьмим чудом свiту». Головна його окраса — готельно–розважальний комплекс «Atlantis, The Palm».

Одну з найвеличнiших будiвель Близького Сходу прорiзала колосальна арка. У холі вивищується безцінний 10-метровий твір американського митця Дейла Чихулі, створений вручну із 3000 скляних елементів. «Atlantis, The Palm» займає 46 гектарiв. Де ще у свiтi можна повечеряти у стiлькох ресторанах, вiдзначених зiркою «Miсhelin», прогулятися бутиками славетних модельєрiв, освiжитись у аквапарку та насолодитися краєвидом Перської затоки? Комплекс недаремно має iм’я могутньої та загадкової атлантичної цивiлiзацiї. Розмах проекту вражає, а кiлькiсть i вигадливiсть атракцiй

кличуть до щоденних вiдкриттiв. Є i Музей Атлантиди з «артефактами, пiднятими iз дна моря». Море з його дивами доповнила нестримна фантазiя будiвничих. Лагуна «Ambassador» — це рукотворна екологiчна система з 11 мiльйонами лiтрiв води та 65 тисячами морських тварин, дельфінарієм і центром морських котиків. З мешканцями глибин можна поспiлкуватися через склянi вiтрини, а також поринути в пошуки скарбiв Атлантиди. Аквапарк «Aquaventure» — гiгантський водний iгровий майданчик (18 мiльйонiв лiтрiв!). Царицею водних гірок є «вавилонська» уступчаста 30-метрова вежа. Із двох резервуарiв

виливається 1200 лiтрiв води, створюючи для вiдвiдувачiв регульованi водоспади. Водні спуски сполучаються мотузяними мостами. Комусь — розваги, а комусь — релакс. У 27 кабінетах спа-центру «ShuiQi» працюють 17 фізіотерапевтів, які пропонують понад 60 видів процедур. Найдорожча і найнезвичайніша — японський ритуальний масаж, який триває 4 години. Щороку «Atlantis, The Palm» відвідують півтора мільйона гостей. І кожен почувається тут особливим. ■

www.atlantisthepalm.com

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 18

Танці з кістками Що: Де: Коли: Інфо:

День мертвих Мехіко (Мексика) 1–2 листопада www.visitmexico.com

У Мексиці індіанський звичай вшанування небіжчиків химерно поєднався з християнськими Днем усіх святих (1 листопада) і Днем усіх померлих вірних (2 листопада).

До початку місяця майдан Сокало у столиці обростає каскадами різнобарвних запалених свічок і горами «квітів предків» — нагідок. Настають Дні мертвих, тобто поминальні дні. Мексиканці прикрашають могили рідних, кладуть на них частування. З вітрин і прилавків позирають черепи найрізноманітніших форм, розмірів і кольорів, навіть цукрові. Найколоритніша частина свята — «хід мерців», що гримить під акомпанемент музик мар’ячі вулицею Сан-Андрес і супроводжується танцем загримованих учасників. Якщо американському Гелловіну властивий різнобій образів, то для мексиканців основним на карнавалі є стиль «катрина»: пара «чоловік і жінка», макіяж «під скелета», класичний костюм або сукня з народними елементами, ну, і куди ж без сомбреро!

День усіх святих Що:

День усіх святих, День усіх померлих вірних Де: Італія Коли: 1–2 листопада Інфо: www.italia.it Найкатолицькіша країна на День усіх святих і День усіх померлих вірних, звісно, насамперед вирушає до церкви та кладовища. Але народних звичаїв це не відміняє. У ці дні італійці, як правило, залишають на кухні їжу для небіжчиків. У різних частинах країни — різну: від води з хлібом до печива «ossi da morti» — «гомілка небіжчика» у вигляді кісточок. Саме це частування займає чільне місце на багатому святковому столі. Традиційними є страви з горіхів і каштанів. 1 і 2 листопада дітлахи намагаються вести себе особливо добре, бо впевнені, що за гарну поведінку дорослі піднесуть їм подарунок.

День одного святого Що: Де: Коли: Інфо:

День святого Мартіна Нідерланди 11 листопада www.netherlands-tourism.com

День святого Мартіна відзначають по всій Західній і Центральній Європі. Особливо люблять його в Нідерландах. Нині він вшановує святого Мартіна Турського — католицького єпископа, небесного покровителя злидарів і вояків, домашньої худоби та птиці. Але свято виникло задовго до християнства і спочатку пов’язувалось із завершенням землеробського року, підготовкою до зими, поклонінням сонцю та вогню. Увечері 11 листопада гурти дітей з піснями вирушають від оселі до оселі, освітлюючи шлях ліхтарями і тримаючи напоготові кошики для ласощів: лакричних цукерок, шоколаду, фруктів і млинців. Колись ліхтарі виготовлялися з буряка та ріпи, нині ж це яскраво розмальовані паперові та скляні абажури з електролампочками. У багатьох родинах увечері подають на стіл печену гуску, адже святого Мартіна зображують із цим птахом. Смачного без страшного!

Вночі за вікнами чути вибухи феєрверків, а за столом кожен намагається розповісти якомога страшнішу історію й навести страх на рідних. А вдень італійці стараються обійти своїх близьких і щось їм подарувати. День усіх святих — загальнодержавний вихідний, тож можна поринути в атмосферу свята.

Фото надані організаторами подій.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 19

С Е Б Е

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 20

ПОКАЗАТИ

■

Український дизайнер одягу IVA NEROLLI відома створенням надзвичайно жіночних колекцій, сповнених сексуальності та легкості.

Шовкова сукня IVA NEROLLI Босоніжки PRADA

Натхнення у подорожах

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 21

Шовковий костюм IVA NEROLLI Мюлі IVA NEROLLI

Життя складається не лише з творчості. IVA NEROLLI, крім створення колекцій одягу, чіткого продумування образів і «луків», займається ще й операційною діяльністю як керівник бренду — контролем роботи маркетингового, фінансового та PR-відділу, колективу власної студії. За такого колосального навантаження просто неможливо перемикатися на творчі питання. Тому подорож — це один із шансів надихнутись і створити для жінок абсолютно неймовірні образи,

які передають легкість і ніжність. Під час поїздок свідомість звільняється від повсякденних турбот, і творчість стає природним та жаданим процесом. Ідеї створення колекцій дизайнера IVA NEROLLI завжди виникають у мандрівках прекрасними країнами, таким як Італія, Франція, Іспанія... А остання колекція «SS 2019» створена у вояжі по Туреччині, де дизайнерка зупинилася в чудовому готелі «D Maris» на березі Чорного моря. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:14 Страница 22

Шовковий сарафан IVA NEROLLI Босоніжки AQUAAZZURA

Надихнувшись природою, безтурботністю моря і тишею готелю, що розташований у спокійній бухті, в оточенні прекрасного висотного соснового лісу і гір; перейнявшись незвичайною красою краю, що нагадує південь Іспанії та Італії, дизайнерка створила колекцію весна/літо – 2019. У ній вона використовує легкі летючі тканини синього відтінку, що надають образу витонченості та підкреслюють силует. Ці ефемерні матеріали співзвучні з кожною жінкою — успішною леді, яка внутрішньо насправді дуже лагідна і добра. Принти в колекції несуть глибокий зміст. На думку дизайнерки, жінка має кілька дуже чітких цілей у житті, зреалізувавши які, вона

відкриває в собі приховану сексуальну та жіночну енергію. Це створення сім’ї, народження дитини та реалізація в кар’єрі. Принт транслює кабалістичний знак, який єднає всі головні прагнення жінки. А ще дизайнерка надихнулась одним із найсексуальніших танців — «Ламбадою», яка в багатьох країнах вважається «забороненою» через дуже відверті, спокусливі рухи. Поява цього стилю ознаменувала сексуальну революцію та перемогу над забобонами. У танці присутні експресія, драма у стосунках між чоловіком і жінкою: від любові до холодності й назад до пристрасті. Речі з колекції можна носити з асиметричними топами, легінсами, що зробить образ привабливішим і загадковішим. Так

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 23

само новинки чудово поєднуватимуться зі светрами у стилі oversize, які підкреслюють сексуальність жінки, із блузами й топами на одне плече, топами та спідницями в латиноамериканському стилі, а також об’ємними блузами з шовку та шифону. Прекрасною особливістю колекції стали костюми — піджаки і кюлоти небесних кольорів. Вплинули на дизайнерку й танцювальні фільми 80-х: «Брудні танці», «Танець-спалах», «Дівчата хочуть повеселитись»... Усі ці фільми — про еротизм, свободу, дух змін, можливість жінки не приховувати своєї сексуальності. Сексуальність — це її зброя і дар.

Колекція IVA NEROLLI «SS 2019» була представлена на «Ukrainian Fashion Week». Наситившись культурним багатством країни, в якій відпочивала, дизайнерка обрала історичне місце в Києві — перший в Україні ангажементний театр «Сузір’я». ■ Нині ознайомитися з колекцією можна у флагманському бутику «IVA NEROLLI» у столиці, на вул. Драгомирова, 17, ЖК «Новопечерські Липки». ivanerolli.com IVANEROLLI ivanerolli

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 24

ГОСТИННОСТІ

■

Зірки в серці П’ятизірковий «Das Central» запрошує туди, де сама обстановка зачаровує, насолода від природи надихає, а велнес дає змогу поглянути на світ по–новому.

Альпійську долину Етцталь в Австрії називають «долиною трьохтисячників» і «Меккою гірськолижників». Серед її окрас — курорт Зельден, «регіон» необмежених можливостей». Саме тут проводяться щорічні лижні змагання «Skiweltcup», тут голлівудські творці знімали фільм «Спектр» про Джеймса Бонда. А для туристів Зельден — це понад 250 гір-трьохтисячників, 2 зони для катання на льодовиках, 429 га лижних трас із жовтня по березень, паліт-

ра пропозицій для активного відпочинку в будь-яку пору року. Окрасою ж Зельдена називають його п’ятизірковий готель «Централь». Як свідчить сама назва, він розташований у центрі Зельдена, за кілька хвилин ходу до підйомників «Gaislachkogelbahn» і «Giggijochbahn». Тут вишукана розкіш і тирольська гостинність перфектно поєднуються з ексклюзивною кухнею, спа-мистецтвом найвищо-

го рівня та колоритом долини. Зливаються воєдино поняття ALPINE, LUXUR, LIFE у своїй спортивній і водночас елегантній формі. Кожний куточок готелю й околиць випромінює силу спокою, а в кожному русі господарів відчувається привітність. «Централь» цінують гості з усього світу, серед яких — шоу-зірки та відомі діячі, його оцінюють фахівці з туризму. Серед професійних нагород готелю за останні роки — премії «World Luxury Hotel Awards»:

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 25

Зельдена

як найкращому готелю в категорії «Luxury Mountain Hotel – 2017» у Європі та найкращому в категорії «Luxury Wellness Hotel – 2017» в Австрії. Рейтинг «Travellers’ Choice Award – 2017» відніс його до топ-25 найрозкішніших готелів Австрії, а «Trivago.at» — до топ-10 найкращих за відгуками серед 5-зіркових готелів країни. Не раз відзначено міжнародними нагородами й ексклюзивну кухню готелю, якою керує шеф-кухар Майкл Кофлер. Один із

трьох ресторанів — «ICE Q» — розташований на висоті понад 3000 метрів над рівнем моря! А у глибинах Альп порадує багатющий винний льох, де порядкує сомельє Мартін Шпендин. Удостоєна відзнак і бездоганна компетенція у питаннях велнес-процедур. 10 різних саун і парилень, розслаблювальні масажі та процедури краси, моменти тиші й спокою — усе це оновлює ваші відчуття і помисли. Єдиний у своєму роді світ вод-

них насолод «Венеція» розташований на трьох рівнях загальною площею 1500 квадратних метрів. Тут застосовують найкращі східні, західні та традиційно альпійські ритуали, препарати ексклюзивних косметичних ліній. Готель «Das Central»: від сільської романтики через елегантну класику — до сучасного дизайну.

www.central-soelden.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Das Central» (Австрія).

I N S T A

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 26

TRAVEL

■

marysyagorobets

#MC #TVhost#TravelJournalist 2,339 posts 52.3k followers 837 following

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 27

marysyagorobets 007ELEMENTS, Solden, Austria

● ● ●

❤ 7837 Servus world! Привіт із тирольських Альп, місця зйомок бондіанівського SPECTRE! Доповідаю і @marysyagorobets insta travel докладаю. Агент Горобець прибув у Зельден @soelden.official, злетів на висоту 3040 метрів над рівнем моря і вчасно (а саме — 11 липня) потрапив на допрем’єрне відкриття кінематографічної інсталяції @007ELEMENTS JAMES BOND CINEMATIC INSTALLATION. Перші враження: WOW! Вмонтована у печеру інсталяція на 1300 кв. м, ультрасучасне технічне обладнання й альпійська природа захоплюють усі органи чуття і занурюють у світ 007. Мурахи по тілу від масштабності, інтерактивності... і трохи від того, що тут, на горі Гайслахкоголь (тільки спецагенти ладні вимовити таки морозно, навіть улітку. Добре, що хоч білосніжні кепі видали журналістському десанту! Однозначно, в лижному костюмі (в ідеалі #Bogner007, який ексклюзивно випустили тільки у Зельдені ) тут буде максимально комфортно, ба навіть спекотно, враховуючи «чорні траси» гірськолижного курорту. Це взимку. В тирольского літа свої переваги… #followmyjourney #travelsparrow #travelwithmarysyagorobets #travelblogger #oetztaltourism #007elements #soelden #jamesbond #filmlocationsoelden #007elements #Gaislachkogl #internationaltourismmagazine #visitaustria #lovetirol

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 28

marysyagorobets

#MC #TVhost#TravelJournalist 2,339 posts 52.3k followers 837 following

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 29

marysyagorobets 007ELEMENTS, Solden, Austria

● ● ●

❤ 7837 … А надто у літа – 2018, коли прем’єрну екскурсію проводить особисто Neal Callow, арт-директор фільмів #CasinoRoyale , #QuantumofSolce, #Skyfall & #Spectre. Як на мене, сам він — Бонд від Бога. Я його, між іншим, запросила в Карпати — не менш ідеальної локації для зйомок 25-ї бондіани, над якою працює Ніл. Допомогти розрізати стрічку архітектору Johann Obermoser та ініціаторові проекту Jakob Falkner прилетіла оскароносна красуня @NaomiHarris. Як британська актриса, що зіграла у «Бондіані», дісталася сюди на підборах, для мене й досі загадка . Хоча чому дивуватися — підйомники тут суперсучасні, 30 хвилин гондолою з долини на гору, і перед вами — легендарний гурме-ресторан «iceQ» на тлі кінематографічних Альп... Той самий, що у «Спектрі» перетворився на клініку, де головний злодій продумував свої плани. В реальному житті тут смачно & романтично. Озеро у вигляді серця в гірському обрамленні розчулить найзатятішого суперагента. Як і ціна . Вхід до нової бондіанівської Мекки коштує 22 євро (разом із підйомом — 54). Потрапити до музею шпигунської саги можна тільки до 15.00 дня, проте в будь-який сезон. Один раз відвідати інсталяцію — це, я б сказала, must have, тоді як гостинний Зельден — must visit as many as you can!

#followmyjourney #travelsparrow #travelwithmarysyagorobets #travelblogger #oetztaltourism #007elements #soelden #jamesbond #filmlocationsoelden #007elements #Gaislachkogl #internationaltourismmagazine #visitaustria #lovetirol

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 30

ГОСТИННОСТІ

■

Стильнойактивно

У Готель «Bergland»***** на австрійському гірськолижному курорті Зельден приймає гостей з усього світу понад 60 років. Нещодавно оновлений, він став першим дизайнерським готелем у долині Етцталь.

У 2011 році господарі, Елізабет і Зігі Грюнери, повністю перебудували цей заклад. Тепер «Bergland» є найсучаснішим у Зельдені й належить до обраного кола дизайнерських готелів «Designhotels». Та це не єдина його перевага. «Bergland» розташований у самому центрі курорту, поруч із підйомником до зони катання «Іннервальд» (для досвідчених лижників і початківців). Поруч — тераси для активного відпочинку, стіна для скелелазіння. У самому готелі діє лижна школа та пропонуються різноманітні програми для зимового та літнього відпочинку: рівнинні та гірські лижі, санчата, сноуборд, альпінізм, піші та веломаршрути, байдарки, розважальні заходи... У готелі є прокат лиж і приміщення для їх зберігання. «Bergland» іде в ногу з часом і пропонує поєднання лаконічного сучасного дизайну, ультрасучасного комфорту та широкого спектру першокласних послуг. Тут шикарні, оснащені за останнім словом техніки номери категорій «Junior Suite» і «Suite», ресторани з вишуканою кухнею, затишні бари, винний льох із багатою колекцією австрійських вин... Велнес-комплекс «Sky Spa» площею 1700 квадратних метрів розташований так, що погляд постійно контактує з гірським світом. Гори видно і з критого басейну, і з джакузі просто неба. Є комплекс саун. У кімнаті відпочинку ліжка наповнені ароматним сіном. Пропонуються косметичні й терапевтичні процедури. Тренажерний зал оснащений новітнім обладнанням «Technogym». Зали для йоги та гімнастики допомагають чергувати напруження й релакс. Що ще? Спортивний магазин, цілюща вода «Grande» для кожного гостя, підземний гараж, оренда авто, консьєрж… Сервіс — на альпійській висоті! За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Bergland».

www.bergland-soelden.at

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 31

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 32

КОЛЕКЦІЯ

■

Безперечно, таких причин може бути й тисяча. А може, й одна–єдина: «Хочу на волю, знову в літо, на райські береги!». І все ж ми трохи деталізуємо цей цілком зрозумілий порив.

www.visitdominicanrepublic.ru www.godominicanrepublic.com

причин відвідати

Домінікану Без віз і пересадок! Якщо Євросоюз запровадив безвіз для українців лише нещодавно, то на Домінікані такий режим для нас діє з 2011 року. Й навіть біометричного паспорта не потрібно — досить і документа старого зразка. Іноземцям необхідно придбати на кордоні спеціальну туристичну картку і сплатити 10 доларів туристичного збору. А з 25 жовтня МАУ відкривають прямі чартерні рейси до Ла-Романи. Польоти відбуватимуться раз на 10 днів, у понеділок або четвер. Замовити квитки можна на www.flyuia.com.

1 2

Резиденція літа Так називають цю країну на острові Гаїті, де не буває ні дощової осені, ні холодної зими, ні навіть авітамінозної весни — цілий рік літо і цілий рік приємно відпочивати. Та й воно не таке вже й спекотне як для тропіків: температура сягає 32°С, а в середньому — 25-27°С удень. А якщо вже забаглося прохолоди, ласкаво просять у гори! Чи це не рай?

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 33

П’ятдесят відтінків синього Може, ви нарахуєте їх навіть більше в палітрі Атлантичного океану та Карибського моря. Рифи розташовані на відстані від пляжів і стіною відгороджують відпочивальників від небезпечних мешканців глибин, та й навіть медузи в Домінікані велика рідкість. Майже 1500 кілометрів узбережжя країни складаються з шикарних пляжів, третина яких вважається найгарнішими у світі. Білий м’який пісок із легким відблиском грає на сонці, плавно переходячи у кришталево-чисте море з одного боку і в пальмові зарості — з іншого. Повна відсутність гострих каменів і коралів. Краєвид — наче з листівки! До того ж пляжі Домінікани є загальнодоступними. За місцевими законами, ви можете, зупинившись у 3-зірковому готелі, купатися на території крутої «п’ятірки» абсолютно безкоштовно!

Не пляжем єдиним На острові знайдуть собі заняття до душі й прихильники активного відпочинку, природних та історичних пам’яток: водоспадів, екопарків, заповідників, «привидів колонізаторів», мотузяних парків, найрізноманітніших і найекстравагантніших видів водного спорту, багі, верхової їзди… На багатьох курортах і в Санто-Домінго нічне життя просто приголомшливе — відбуваються клубні вечірки світового рівня!

Диво-готелі Домінікана — безперечний лідер Карибських островів за кількістю готелів: від простих до п’ятизіркових делюксів. Найшикарніші розташовані в місцях фантастичної краси, вони пропонують усі можливі та неможливі послуги і часто тішать якимись «родзинками», властивими тільки конкретному закладові.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 34

«Все включено» і ще трохи Готелі Домінікани працюють за системою «аll Inclusive» уже не перший десяток років. Причому це поняття тут значно ширше, ніж звикли завсідники «чартерних» курортів Середземномор’я. Скажімо, підкріпитися та взяти прохолодного напою можна вже в холі готелю, обслуговування в номерах здебільшого безкоштовне, десь можна безкоштовно куштувати різні сорти рому в номері, на пляжі, біля басейну... Кожен заклад трактує словосполучення «все включено» по-своєму, але це щоразу приємні сюрпризи.

Кулінарне сафарі Власне домініканська кухня смачна, проте її складно назвати вершиною кулінарного мистецтва. А ось курор ти країни можуть потішити «гастрономічн ою навколосвіткою»: різ номанітність кухонь народів світу і які сть приготування пере вершують найсміливіші очікування. Часто ресторанами при готеля х керують відомі у світі шеф-кухарі, вол одарі зірок «Мішлен». Не важливо, люксовий це ресторан чи недоро ге кафе, їжу в Домінікані завжди супров оджують шоу. В японськ их закладах постійно щось підпалюють, у мексиканських приго щають модерними коктейлями на основі текіли… Додайте до цього розма їття екзотичних фрукт ів і овочів тропічної країни за доступни ми цінами — гурмансь ком у раю немає кінця-краю!

Кава, сигари та ром анці (вони шаються місцеві мешк Це ті товари, якими пи пристрастю) ю країну з особливою взагалі говорять про сво икими обсягами. та які експортують вел одукти, а й тільки купити готові пр У Домінікані можна не ів та цукру, боб ао: плантації кави, как побачити їх виробництво фабрики рому та сигар… ом. Найпосмачних коктейлів із ром У барах готують безліч у кокосі, й піна, який подають у цілом пулярніші — коко-локо колада — в ананасі.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 35

Ідеально для закоханих ортах поНа домініканських кур и: наречестійно зустрічаєш парочк ам, молодята ні позують фотограф инах і ніжатьпрогулюються по магаз еану. ок ся в шезлонгах біля , які приймаелі гот Є в Домінікані стояльців, по их осл ють тільки дор ити місце на котрі не бажають діл сім’ями або пляжі з багатодітними ня дітей. ван чути за вечерею вереду йпопуна із н Домінікана — оди ків. Усі ям пр на х ни лярніших весіль місцее себ на уть бер формальності еооператор, ві фірми. Фотограф, від і на весільтамада та інші необхідн професіо— них урочистостях люди а знайти ем обл пр нали, причому не овних. ом аїн укр ь віт російсько- і на ікамін До у ь яц міс ий дов Ну, а ме ні — це просто мрія!

Чудово для сімей із дітьми Курорти країни можуть похвалитися безліччю розваг для дітей. Окрім водних розваг, є ще й наземні: їзда верхи, картинг, поїздки в гори... А ще — Trampoline Museum, The Children’s Library, The National Aquarium, the National Zoo, The National Botanical Gardens, The Waterslide Park and The Las Canquiсas Children’s Park. Ці «заповідники розваг» неодмінно вразять і запам’ятаються навіть наймолодшим. Не кажучи вже про дитячі розваги в готелях, спеціальні клуби для наймолодших, меню для них та інші вигоди туристичного проживання.

Тропічні екоподорожі Чверть території країн и займають національн і парки, і це справжні сві тові пам’ятки природи ! Маючи і найвищі, і найниж чі точки у всьому Кари бському басейні, Домініка нська Республіка може здивувати різними кліматич ними зонами — від аро матних тропічних лісів до без водних пустель і високо гірних районів. Такі місця, як Харабакоа та Конст анца, пропонують умови для скелелазіння, походів, прогулянки верхи, рафтингу. Педерналес, Баоруко, Бані, Асуа та Бараона відкри ють незаймані пляжі, лаг уни, пустелі та дюни. У Кабар ете й Самані зможете оц інити морські красоти, зай нятися віндсерфінгом і кайтбордингом, вирушити у джип-сафарі, помилув атися водоспадами. На острові 5000 різни х видів рослин, 254 різ них видів птахів, 1411 видів рептилій, багато з яких не зустрічаються ні в яко му іншому місці світу.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 36

Танці китів Щороку в кінці січня і весь лютий біля берегів півострова Самана проводять свої шлюбні ігри горбаті кити. Довжина деяких сягає 18 метрів, а середня маса однієї «рибки» — близько 30 тонн. У шлюбний період навколо Самани збираються до 5000 китів. Людей вони не бояться, спокійно підпливають до туристичних човнів. Залежно від того, у якому регіоні розташований готель, гостей країни доставляють на півострів автобусами чи літаками.

Від серфінгу до гольфу Для спортсменів у Домінікані — свій рай. Тут чудові корти, футбольні поля, проходять турніри з покеру, а кращого місця у світі для занять кайтсерфінгом і вітрильним спортом — пошукати! Сюди рвуться любителі регат з усього світу. Саме в Домінікані проводять світовий чемпіонат із віндсерфінгу. Курорт Кабарете відомий як світова столиця кайтбордингу. Дайвінг не відстає: сотні кілометрів шикарних рифів із печерами, затонулими кораблями та морським життям у всій його красі. І звичайно, гольф: на тропічному острові — три десятки полів для цього спорту, створених легендами аристократичної гри.

14 36

Риболовля! балками з усього світу. Це регіон, омріяний ри свірегулярно проводяться Недарма в Домінікані ого ави. Піймати величезн тові турніри із цієї спр вершина щастя! марліна для знавця —

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 37

Спа-насолоди Домініканська Республіка володіє першокласними спа-центрами при готелях і поза ними. Під час процедур у них використовують трави, які ростуть тільки на острові Гаїті, й мінерали, яких більше ніде не знайти. Розповідати про райську насолоду від процедур немає потреби, тому просто зазначимо, що тут є все, щоб піднести вас на сьоме небо!

15 16

Найдавніша колонія дво х Америк Столиця Домінікани, Са нто-Домінго, стала найпершим європейс ьким містом в Америці та місцем, де почавс я Новий Світ. Саме сюди причалював Христ офор Колумб у своїй першій, другій і третій подорожах. Колоніальна частина Санто-Д омінго увійшла до скарбниці ЮНЕСКО. А ще місто стало «Американською столицею культури – 2010». У старих районах Санто -Домінго добре збереглася колоніальна архітектура. Гуляючи його вуличками, легко перенестися в уяві до епох першовідкривачів і піратів. Ви побачите перший університет і перший кафедральний собор обох Америк, палац Дієго Колумба — Христофорового сина. Вулицю ЛасДамас названо на честь представниць знатних європейських род ин, які здійснювали по ній свої променади кілька століть тому. Прогуляйтесь і ви, від чуйте подих часу.

е опінг голіка мож Гарячий ш де в шопо , ь ц и іс ел м в і о х ични Тут чимал ості турист і зн ьш е іл ч б и л У е ! в айдете знести дах зн ь л и с те шукає и без зу Але якщо ких міст в ві центри. го х центр и в то і го и р маркет істю то к ь іл к ед, ю о лик ць — впер місце з ве шопінг-міс х ои к ш і н ін д о та анні м рів, бутиків Є все: ост ! ого тр ін ек м о ел , , взуття и до Санто-Д ас р к и р истецтва, елірні п редмети м лекції, юв п е, тн р и ри, сп збираєтесь ніка, сига ня… Коли ен ж д я ти із р о сп я «що взя спортивне запитанн у, н люа и ік хв ін м ас не їхати в До к?» може в о н и ч о п ід в собою на місці. ите все на вати, куп

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 38

е Сальса, бачата і меренг вені яж пл , Казино, клуби на ж мо ні іка мін чірки... У До ме й ти а бач , ьси сал навчитися цю тан ня ран до ора веч з ренге і рас ист вати їх із гарними та пр ! ми ними домініканця

Відсутність мовного бар’ єру Якщо не зн аєте ані сло ва іспанською, не бі да. У турист ичних місцях Домінік ани майже всі розмовляють англ ійською, ф ранцузькою німецькою, , італійською , португальською або ро сійською. То му не проблема розп итати доро гу та знайти з ким погом , оніти. І все ж кілька базових фра ською опан з іспанувати бажан о — почувай тесь як удо ма, але не за бувайте, що ви в гостях .

Щирі та приязні люди Домініканці розуміються на мистецтві життя. Більшість із них зовсім не заможні, але при цьому абсолютно щасливі. Стільки усміхнених людей, як у містах і селах цієї острівної країни, ви навряд чи знайдете деінде. З ними почуваєшся розслабленим і спокійним. На багатьох перебування в оточенні острів’ян справляє просто-таки терапевтичний ефект. Вони нікуди не квапляться, не пропадають у соцмережах, а радіють життю. Насолоджуються Домініканою!

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:15 Страница 39

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 40

ГОСТИННОСТІ

■

Розташований серед пишної тропічної рослинності та вишуканих садів, на білому мов цукор пляжі, домініканський готель «Secrets Royal Royal Bech Punta Cana» запрошує у світ «Unlimited–Luxury®».

Secrets відпочинку

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 41

Розкіш у цьому готелі справді неосяжна з погляду кількості й доступності послуг. Але вона — лише для обмеженого контингенту, а саме — для дорослих пар. Їм «Secrets Royal Royal Bech Punta Cana» пропонує спокій, чуттєву та романтичну атмосферу. Отже, ви на крайньому сході Домініканської Республіки, на Атлантичному узбережжі в районі Пунта-Кани, за два десятки кілометрів від міжнародного аеропорту. У своєму номері ви знаходите листівку з написом: «Ласкаво просимо в рай! Господь і місіс та містер Петренки». Звісно, якщо це справді ваше прізвище. І звісно, українською, якщо ви з України. Шезлонг, пальма, яскравий коктейль із льодом... Класика. Райська місцина поєднує традиційний карибський декор із яскравими квітами. Уздовж басейнів вибагливої форми буяє чудово доглянута тропічна зелень. Пляж вабить білосніжним пісочком і кучерявими пальмами. Спа запрошує у світ здоров’я та краси. Численні ресторани «а-ля карт» і бари з напоями найкращих марок чекають на шанувальників смакоти. Елегантно обставлені номери із цілодобовими послугами консьєржа та рум-сервісом продумано до деталей — є все, у тому числі джакузі, бездротовий інтернет і навіть кавоварка. А головне… В атмосфері повної безтурботності ви насолоджуєтесь принадами системи відпочинку «Unlimited-Luxury®» — від чудового сервісу на білосніжному пляжі до щоденно поповнюваного міні-бару, від вишуканих ресторанів до послуг офіціантів на пляжі та біля басейну, від напоїв преміумкласу в барі до цілодобового обслуговування номерів. Такий собі всеосяжний «оллінклюзив». Причому навіть без звичного для інших курортів контрольного браслета на вашій руці, який дає доступ до задоволень, але трохи муляє і робить кумедними ваші власні коштовності. У цьому й полягає концепція «необмеженої розкоші»: жодних зайвих умовностей, ніякого резервування в ресторанах, завжди для вас — обслуговування біля басейну, денні розваги, нічні шоу, фітнесцентри, навіть деякі водні види спорту... Всіх насолод не вичерпати. А забронювати готель просто — зверніться до українських турагенцій. ■

www.secretsresorts.com За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Secrets Royal Royal Bech Punta Cana».

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 42

ГОСТИННОСТІ

■

Dreams

Ці береги є омріяними для людей будь–якого віку, статі та вподобань. Готель «Dreams Palm Beach Punta Cana» у домініканській Пунта-Кані задовольнить усіх членів родини.

під пальмами

Готель розташований поруч зі славнозвісним пляжем «Баваро», за якихось 15 хвилин від аеропорту та за стільки ж — від центру сонячного міста Пунта-Кана. Тут є геть усе для проведення незабутнього відпочинку, який запам’ятається на все життя. Заклад позиціонує себе як сімейний і догоджає всім категоріям свого «народонаселення». Гості оцінять широкий вибір ресторацій, що пропонують вишукані страви та екзотичні напої за системою «швед-

ський стіл» і «а-ля карт» без жодного запису. Прихильників активності порадують численні види спорту в найшвидшому доступі. Розслабитися запрошує чудовий спацентр. А дітей і підлітків потішать цікаві заняття та ігри. Усі номери «Dreams Palm Beach Punta Cana» світлі, оформлені в сучасному стилі, вони мають балкони з виходом на море чи сад. Сучасний рідкокристалічний телевізор, док-станція для «іPod» і безкоштовний Wi-Fi — «магніти» для тих, хто хоче

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 43

постійно залишатися на зв’язку зі світом. Галерею готельних помешкань відкриває «скромний» 41-метровий номер «Deluxe tropical view» для 2 дорослих і 2 дітей, а завершує її розкішний «Presidential suite» для 2 дорослих площею 123 квадратні метри, зі спальнею, вітальнею, їдальнею, власним джакузі та гамаком на балконі. Гості можуть зайнятися веслуванням на каное, стрільбою з лука, віндсерфінгом, дайвінгом, плаванням із маскою та трубкою, аквааеробікою, танцями, повправля-

тись у тренажерному залі… Цікавих і корисних занять не злічити. На території працює спа-центр із глибоким басейном і салоном краси. У барі «Show Time» біля театру організовують розважальні програми з живими виступами. Постояльці із захватом відзначають анімацію і для дорослих, і для дітей. Наймолодших за вуха не відтягнеш від дитячого клубу (батькам надають спеціальні телефони для зв’язку з нащадками). Улюбленим місцем для багатьох стає ставок, на якому живуть фламінго, павичі та

качки, а у воді плавають рибки — виходить цілий міні-зоопарк. Мальовнича й доглянута територія, вільна атмосфера, доброзичливий і завбачливий персонал, продуманий до деталей відпочинок — усе це припаде до смаку кожному. І кожний втілить свої тропічні мрії у «Dreams Palm Beach Punta Cana». Якщо звернеться із цього приводу до українських турагенцій. ■

www.dreamsresorts.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Dreams Palm Beach Punta Cana».

Ж И В И Й

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 44

СВІТ

■

Доколумбівські наскельні малюнки з печер заповідника.

Національний парк «Los Haitises» — ніби квінтесенція всіх природних цікавин Домініканської Республіки. Край тисячі островів, гір, джунглів, водоспадів і печер чекав нас у затоці Самана. Ірина ГОРОБЕЦЬ.

Олександр ГОРОБЕЦЬ

«ЛОС-АЙТІСЕС»

Гори і мангри 44

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 45

Усесвітньо відомий путівник «Lonely Planet» включив домініканський заповідник «Лос-Айтісес» до переліку «10 регіонів світу, які необхідно відвідати 2018 року». Ми вчинили за цією порадою, хоча вже бували тут раніше, і, повірте, наступного року ці краї будуть нічим не гіршими. Ті, хто переглядав усі серії «Піратів Карибського моря», точно відвідували ці береги разом із персонажами: на території парку знімалося чимало епізодів пригодницької кіно-

епопеї. До речі, місцевість справді довго служила базою для кораблів «берегового братства». Але ми вирушили сюди не в ролі піратів і тим більше — не їхніх жертв. Одна з провідних екскурсійних компаній Домінікани — «Colonial Tour and Travel» — запропонувала нам індивідуальний тур, який у результаті вдався на славу. Особливо вдячні ерудованому російськомовному гідові Мігелю за його цікаві коментарі. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 46

Колоритні будівлі та водойми готелю «Paraiso Caсo Hondo».

Вирушили від мосту Дуарте, який часто називають «мостом у нікуди»: з узбережжя, а потім з острова на острів у повітрі пролягає дорога, яку свого часу так і не добудували. Панорама сюрреалістична! А далі чекала захоплива подорож лабіринтом острівців, скель і мангрових заростей, у кінці якої відбулася висадка на берег. Дорогою спостерігали за пеліканами, фрегатами, карликовими чаплями та іншими численними птахами, яких у «Лос-Айтісес», кажуть, близько 100 видів. Як добре було б навідатися сюди в період із січня по березень, коли в цих місцях влаштовують шлюбні ігрища кити!

Національний парк розташований у гористій місцевості, а отже — відразу в кількох кліматичних зонах, які змінюються залежно від висоти. Завдяки цьому тут особливо різноманітні флора та фауна — скажімо, рослинний світ чи не найбагатший на всіх Карибах і налічує понад 700 видів. Хоча здебільшого місцевість відносять до зони вологих субтропічних лісів. Узвишшя та улоговини буйно поросли екзотичними деревами, бамбуком і папороттю. В узбережній океанській зоні шапками зелені здіймаються поодинокі острови. А береги облямовані мангровими заростями — деревами й кущами, що пристосувалися до

життя в солоній воді. Їхні довжелезні ходульні корені допомагають рослинам дихати і служать «якорями» під час припливів і відпливів. Для неміряної кількості птахів, земноводних, ракоподібних, риб і комах усе це — затишні домівки. Між коренів діють «ясла» для мальків, ще не пристосованих до дорослого життя у відкритому морі. А десь у глибині пагорбів парку «Лос-Айтісес» ростуть 70-метрові дерева-гіганти, які тримають вертикальне положення завдяки повітряним кореням-опорам! Туристів туди не запрошують — це закриті заповідні місця. Карстова порода узбережжя приховує численні печери — фантастичні, таємничі

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 47

«Вікна» у печерах допомагають розгледіти сталактити і наскельні малюнки.

та вишукані у своєму природному декорі. Славу їм забезпечили не тільки сталактити, сталагміти і сталагнати, а й індіанці таїно, які колись тут мешкали і залишили чимало наскельних малюнків. Для туристів відкрито лише печери «Куева-Арена» та «Куева-де-ла-Лінеа». Остання була для індіанців храмом — археологи визначили це, виявивши зображення ідола при вході та сліди кіптяви від смолоскипів, що використовувалися для обрядів. «Відзначилися» тут і європейці з наміром обладнати залізничну станцію для відвантаження цукрової тростини. Колія мала сполучити затоку Сан-Лоренцо і столицю острова — Санто-

Домінго. Але компанія-забудовник «вчасно» збанкрутіла і шкоди майбутньому заповіднику не завдала. Підземелля в «Лос-Айтісес» подекуди мають «вікна», в які зазирають сонячне світло і зелень джунглів. У такій «галереї» нам і показали наскельні малюнки таїно. Одне зображення нагадало чуні-муні з мультика про веселих інопланетян. А ну як космічні прибульці справді відвідували райські береги? Стародавній індіанський «смішарик» став символом оригінального екологічного готелю «Paraiso Caсo Hondo». Господар, він же — автор дизайну, напрочуд гарно

вписав своє творіння серед скель і природних басейнів гірської річки. Кожний номер, кожний закуток ресторану ніби створені природою. Можна купатись у водоймах із водограями, куштувати «рибу дня» і креольські страви, екскурсувати парком «ЛосАйтісес» та займатися різними видами активності — від каякінгу до клаймінгу. Національний парк «Айтісес» яскраво виокремлюється навіть на барвистому тлі Домінікани. І ми із задоволенням приєднуємося до всесвітньо відомого путівника з рекомендацією щодо відвідання. Додамо лише назву перевіреного супроводжувача — «Colonial Tour and Travel». ■

П Р О Ф І -

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 48

ТУР

■

Домінікана Оператор із прийому «Colonial Tour and Travel» влаштує будь–які послуги для туристів будь–якого рівня у будь–якій точці Домініканської Республіки та в інших країнах Карибського басейну.

У подорожі до далекої екзотичної країни хочеться використати час відпустки сповна: щоб транспорт не підвів, готель відповідав очікуванням, а екскурсії стали приємним спогадом на все життя. Не менше за туриста всього цього прагне і турагент, який тут, в Україні, дбає про благополуччя своє та клієнта. Єдиний вихід для обох — надійний туроператор, на всі руки майстер. Саме таким є «Colonial Tour and Travel» у Домінікані — райській країні на карибському острові Гаїті. Компанія в індустрії туризму вже понад 20 років. Це DMC-оператор (Destination Management Company) із прийому туристів, акредитований агент ІАТА (Міжнародної асоціації повітряного транспорту), справжній експерт із тропічних задоволень. «Colonial Tour and Travel» почувається господарем ситуації там, де має свої філії.

А це найвідоміші курорти Домініканської Республіки: Пунта-Кана, Ла-Романа, Пуерто-Плата, Самана, Бока-Чика, Байяібе… Штаб-квартира компанії розташована в самому серці столичного Санто-Домінго, його Колоніальному місті. Але це не все. Є представництва на Кубі та в Мексиці, на черзі — Пуерто-Рико. Тож ваш карибський вояж (або ваших клієнтів) може мати яскраве продовження. «Colonial Tour and Travel» співпрацює з міжнародними туроператорами в Європі та обох Америках. Своїми головними перевагами компанія називає персоналізовані послуги, гнучкість у роботі з партнерами та конфіденційні вигідні ціни від учасників ринку. Останні вона здобуває завдяки своєму професійному авторитетові. Що до снаги цьому операторові? Та все, що може запропонувати розмаїта і дина-

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 49

на долоні мічна туріндустрія Домінікани! Бронювання квитків і готелів, супровід туристів 24 години на добу, «домашні» та міжнародні повітряні, водні й наземні трансфери, турпакети для груп та індивідуалів, інсентивпоїздки для корпоративних клієнтів, оренда нерухомості, відпочинок, екскурсії, розваги, екстрим, весілля, фотосесії, VIP-сервіс… Усе, що зможете придумати на свою або клієнтську відпустку, а чого не придумаєте — у «Colonial Tour and Travel» допоможуть. Вас привітають і супроводять усміхнені працівники компанії — не важливо, якій мові віддаєте перевагу. Вони працюють за чіткими посадовими інструкціями, регулярно проходять професійні тренінги та підлягають спеціальному внутрішньому оцінюванню, так що, незважаючи на їхні широкі усмішки, для них усе серйозно.

Що ж до українських партнерів, то «Colonial Tour and Travel» готова створювати для них усі умови: надавати будь-які маркетингові матеріали та інформацію про напрямки й послуги, забезпечувати юридичну підтримку, представляти їхні інтереси в усіх досяжних місцях та інституціях Домінікани, просувати фірмову символіку, влаштовувати працівникам фам-тріпи, допомагати з перекладами… Особливо стануть агентам у нагоді онлайн-платформи для бронювання, які дадуть змогу зручно користуватися пропозиціями та контролювати свої замовлення «від і до». Одне слово, далека країна буде мов на долоні. Отже, вперед, по гарячі тропічні враження! Відкриваймо Домінікану з «Colonial Tour and Travel»! ■

www.colonialtours.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо компанії «Colonial Tour and Travel».

М И С Т Е Ц Т В О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 50

ГОСТИННОСТІ

■

Тропічну ідилію в атмосфері спокою та повного комфорту на домініканському курорті Пунта–Кана пропонує «TRS Turquesa Hotel» відомого комплексу «Palladium Hotel Group».

П’ятизірковий готель розкинувся уздовж дивовижних пляжів Домініканської Республіки, за 20 хвилин їзди від аеропорту Пунта-Кани. Пальмові алеї, лазурові береги, білосніжний пісок і бездоганний сервіс — чудове продовження літа! Гості можуть користуватися територією та інфраструктурою всього відпочинкового комплексу «Palladium Hotel Group», який включає в себе 4 готелі. Загалом курорт за-

Дорослі

ймає 320 000 квадратних метрів, включаючи відрізок пляжу «Баваро», який вважається одним із найкращих у світі. Води Атлантичного океану тут прозорі та бірюзові, а береговий пісок — білий і не обпікає навіть найніжніших ніжок. А неподалік, у блакитних глибинах, чекає яскравий світ коралів і риб. У всіх номерах є тераса чи балкон, супутникове телебачення, кондиціонер, венти-

лятор, безкоштовні (!) міні-бар, сейф, Wi-Fi та кавоварка, не кажучи про халати й капці. Готель і комплекс запрошують до 6 ресторанів «a la carte». «Helios» виконаний у дусі пляжних барів Ібіси, і тут цілий день лунає запальна жива музика. Розслаблену атмосферу дарує «Capricho», де можна освіжитися холодним смузі та перехопити щось між запливами в басейні. Яскравий гастрономічний досвід чекає в «Kusko» з

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:16 Страница 51

насолоди

його міксом японської та перуанської кухонь — калейдоскоп смакових вражень гарантовано! Ідеальний для романтичної вечері ресторан «La Boheme», де подають равликів, фуа-гра та інші шедеври французької кухні в супроводі добірних вин. На території ви знайдете все необхідне для незабутнього відпочинку — від численних басейнів до нічного клубу, від сувенірних магазинів до салонів краси. В оплату

входять джакузі та лазні на всяк смак, навіть спа і велнес-центр. Спонукають до активності безкоштовні футбольне поле, корти, майданчики для баскетболу та волейболу, тренажерний зал, заняття з аеробіки… Додайте до цього платні пропозиції з глибоководної риболовлі, дайвінгу, віндсерфінгу, снорклінгу, гольфу, прокату велосипедів, організації екскурсій... А поблизу вабить атракціонами аквапарк «Манаті».

Та найцінніше у «TRS Turquesa Hotel» — це можливість обирати: в якій атмосфері вам проводити свій час — спортивно-активній чи релаксаційно-умиротвореній. Для цього «дорослий» готель має все. Тут відпочивають лише «від 16 і старші», тож галас та метушня нікому не загрожують. Лише романтика і безтурботність на тлі тропічного раю. ■

www.palladiumhotelgroup.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо «TRS Turquesa Hotel».

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 52

КОЛЕКЦІЯ

■

ЦЮРИХ

Зроблено Найбільше місто «альпійської конфедерації», фінансове серце держави працює, мов швейцарський годинник. Хронометр старовинний і прегарний, тож у його хитросплетіннях можна втратити лік часу.

Марися ГОРОБЕЦЬ «Switzerland Tourism»

Щоранку мешканців Цюриха будить багатоголосий подзвін. У столиці «німецької» Швейцарії так багато дзвіниць і годинників на вежах, що порахувати їх видається неможливим. Теленькати, бити й награвати якісь милі мотивчики починають одночасно всі дзвони, немов за командою невидимого диригента. Місто лежить у невеликій долині біля озера. Звуки, відбиваючись від гір і давніх будинків, переплітаються, вібрують, зливаються в одну чисту мелодію. Заплющиш очі, й здається, що ти всередині музичної скриньки. З гори Утліберг добре чути подзвін, місто мов на долоні, й краєвид Альп чудовий. Кидай монетку і розглядай у підзорну трубу деталі. Ось ошатно одягнені городяни квапляться на службу в церкву, ось один міський годинник, другий, третій...

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 53

у Швейцарії Годинник на дзвіниці церкви святого Петра в центрі міста вважається найбільшим у Європі. Його діаметр — 8,64 метра. Повертаємо трубу праворуч і стежимо за течією річки Ліммат, яка ділить Цюрих на дві частини. Лівий берег — сучасні квартали, жваві торговельні, серйозні ділові, а правий — історичний центр із вузькими середньовічними вуличками й стародавніми будинками. Трохи далі Ліммат впадає в Цюрихське озеро, де яхти розтинають яскраво-синю водну гладінь. Заможні городяни неодмінно мають віллу на березі озера. Спостерігати побут швейцарських буржуа ліпше з катера — кораблики вирушають із пристані щопівгодини. Вони, до речі, є не тільки екскурсійною розвагою, а й громадським транспортом. До оглядового майданчика на Утлібергу я дісталася старим поїздом із гримучими

вагонами. Його відреставрували і пустили на забаву туристам по давніх, прокладених років сто тому рейках. Історичний потяг якнайкраще вписується в міський «інтер’єр», адже центральна частина Цюриха не змінювалася вже кілька століть. Місто невелике, але блукати по ньому можна без кінця. Краще розпочати з головної міської артерії — вокзалу, побудованого в 1871 році. Він розташований у самому центрі й до того ж на вокзал у загальноприйнятому сенсі не схожий. Ні, звичайно, звідси постійно відправляються й прибувають поїзди. Наприклад, з аеропорту до центру міста діставатися надзручно — 10 хвилин комфортного лету! За швидкісними потягами, схожими на космічні ракети, тут можна звіряти годинник: спізнення на хвилину — це майже надзвичайна подія. Але цюрихський вокзал — то ще й культурний і розважальний центр, тут влаштову- ➧

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 54

КОЛЕКЦІЯ

■

ють концерти та вистави, виставки сучасного мистецтва. На вокзалі, уявіть собі, можна попаритися в сауні, позайматись у фітнесцентрі, скуштувати 130 сортів пива і скупитися в численних магазинчиках. Чи варто дивуватися, що це улюблене місце дозвілля городян і гостей? Саме біля вокзалу відбувається головний різдвяний ярмарок у місті. Півтори сотні святково прикрашених хатинок на всі лади намагаються підкинути містянам і туристам подарункові ідеї. Навпроти вокзалу — пам’ятник Альфредові Ешеру, фінансистові, залізничному магнатові. Це він придумав прокласти в Цюриху вулицю Банхофштрассе. Гарна, обсаджена деревами штрассе виблискує магазинами. Вона починається просто від вокзалу й тягнеться до самого озера. Раніше на цьому місці були фортечні мури та Жаб’ячий рів. За легендою, коли ворог підступав до міста, жаби, яких водилося вдосталь у фортечному рові, замовкали, і мешканці розуміли, що настав час закривати браму. Фінансове життя Цюриха зосереджене на цій же вулиці. Тут розташовані офіси найбільших міжнародних банків і страхових компаній, а модні бутики намагаються перевершити один одного багатством вітрин. Знали в міністерстві туризму, де мене поселити — готель «St. Gotthard» послужливо розмістився в самісінькому шопінг-епіцентрі.

Попри шалений ритм життя, у Цюриху багато місць, де можна відпочити й насолодитися тишею або навпаки, гучно «відірватися». Буквально за кожним рогом на допитливого мандрівника чекають величезні магазини, шикарні ресторани й тихі парки. А ще — фонтани. В Цюриху їх понад тисяча, і з кожного (кожного!) можна пити воду. Смачна, сама перевірила! Архітектурними домінантами Цюриха вважаються три чудові собори. Гроссмюнстер був зведений ще наприкінці XI століття, за правління Карла Великого. Напроти через річку Ліммат розташований прямий конкурент — не менш величний собор Фраумюнстер, та ще й старший на два століття. Над його вітражами працював сам Марк Шагал. За пару франків раджу взяти в соборі навушники, вмоститися навпроти вітражів та послухати (російською, англійською) трохи історії. Вона тут якось по-особливому заходить через промінчики шагалових шедеврів. Ну, і церква святого Петра, відома згаданим уже найбільшим годинником на планеті. Біля нього почуваєшся Дюймовочкою, а час, здається, ще більше набирає обертів. На лівому березі розташований Лінденхоф — найдавніший і найпопулярніший серед туристів район Цюриха, а в ньому — палац Каролінгів. У парку поруч городяни присягали на вірність Швейцарії.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 55

Організація бізнес-турів і семінарів Ексклюзивні тури для VIP-клієнтів Престижні гірськолижні курорти Оздоровчі програми, лікування Термальні курорти, SPA Incentiv-програми Гольф-тури м. Київ, вул. Вячеслава Липинського, 9, оф. 1 Тел.: +380 (044) 490 67 00 e-mail: marketing@fantazia-svit.com.ua www.fantazia-svit.com.ua

Цюрих — справжній рай для шанувальників мистецтва. У понад сотні місцевих картинних галерей можна знайти доробки Міро, Пікассо, того ж Шагала... Якщо ж вам ближча природа, неодмінно завітайте до ботанічного саду, в якому понад 15 тисяч рослин. Мрієте здобути другу освіту чи відправити дітей на навчання? — Швейцарія відкрита, а місцевий університет, який свого часу випустив самого Альберта Ейнштейна, має всесвітню освітню популярність. Я б точно не проти, аби мої діти тут навчались, а поки що присяду на доріжку в легендарному цюрихському «Grand Cafe ODEON». З 1911 року тут, як виявилося, побували чимало відомих осіб (усе той же Енштейн, Ленін…), багато з яких не забували розписуватися в гостьовій книжці. Між іншим, торік вона була продана на аукціоні «Christie’s» за 42 тисячі франків. Отже, неодмінно завітайте. Цюрих чекає на нові автографи та готує для вас смачну каву! ■

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 56

КОЛЕКЦІЯ

■

ШВЕЙЦАРІЯ

Великий маленький Базель Швейцарське місто розташоване на перетині кордонів із Німеччиною та Францією. Це додало колориту одному дню у «великому Базелі», як іменують його стару частину. Марися ГОРОБЕЦЬ «Switzerland Tourism»

Ми звикли уявляти урбанізовану Швейцарію як тріаду столиць — Цюриха, Женеви та Берна. Насправді вони зовсім не рівні за розмірами. І якщо збирати клуб найбільших міст альпійської країни, то його гордо очолюватиме Цюрих із 1,8 мільйона мешканців, а інші скромно ховатимуться в його затінку. Зате Базель зі 170 тисячами чемно відтіснить 150-тисячний Берн і впритул наблизиться до Женеви. Для мандрівника, який прямує залізницею, наприклад, із сусідньої Баварії, стає очевидним, що зранку третє за розмірами місто країни заповнюють люди, котрі їдуть на роботу з-за кордону. Адже Базель — столиця швейцарської хімічної та фармацевтичної промисловості.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 57

Я їхала сюди із Гштаада, але перше враження отримала вже на вокзалі, який сам є пам’яткою архітектури. Він тут не перший: спочатку в 1875 році збудували залізничну станцію, але вона швидко перестала відповідати стрімкому зростанню пасажиропотоку. Черговий проект зреалізували в 1900-х роках, французькі архітектори Бусс, Фош і Лярош зуміли надати утилітарній будівлі певного шарму. Зупинилася в «Hotel Euler», що прямісінько навпроти вокзалу, отримала від кон-

сьєржа мапу з головними цікавинами міста, а ще бонусом від міністерства туризму стала «Basel Card», що надає пільги, знижки та пароль публічного Wі-Fi. Без останнього сучасному мандрівникові вже ніяк. Буквально на виході з готелю стриміла штаб-квартира банку BIS, зведена в 1977-му. Свого часу проект викликав безліч суперечок. Банкіри хотіли вибудувати собі здоровенну вежу заввишки 82 метри, проте повстали охоронці пам’яток. Довелося скоротити висоту до 70 метрів. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 58

Навіть провели місцевий референдум. Може, так варто вирішувати питання містобудівництва й в Україні? Однак туристи їдуть до Базеля зовсім не заради нової архітектури. Європа з її давньою історією призначена для споглядання культурних цінностей. Перетнувши вокзальну площу, потрапляю до Страсбурзького меморіалу. 1895 року страсбуржці встановили його на честь швейцарців, котрі надали їм допомогу у Франко-Прусській війні. Подолала спокусу посидіти у милому скверику, і вже через п’ять хвилин опинилася біля церкви святої Елізабет, зразка швейцарської неоготики з горгуліями. Перший у Базелі храм епохи Реформації звели в середині ХІХ століття. Він, між іншим, перевершує висотою головний базельський собор і вміщує близько 1200 вірян. Дивно було бачити просто в церкві столики кафе. За невелику плату можна піднятися на дзвіницю й оглянути Базель із висоти пташиного польоту. На білій стіні сусідньої з храмом будівлі — ціла виставка графіті на актуальні теми епохи: офісне життя, глобалізація, імміграція… Найближча пам’ятка чекала на тій самій вулиці. Точніше, зібрання пам’яток — Художній музей. Основу його становить приватна колекція родини Амербахів, яку та передала місту ще у XVII столітті. Окрім давніх майстрів, мене зацікавили імпресіоністи. На чудовому затишному подвір’ї музею можна не лише «переварити» духовні враження, а й підкріпитися прозаїчною земною їжею. Насолодившись прекрасним, прямую в бік річки, до мосту «Міттлер Брюк», найдавнішої переправи всього великого Рейну. Ще 1226 року береги були сполучені для місцевих перевезень. А коли проклали дорогу через Альпи, Базель раптом став важливим пунктом на торговому шляху між Італією та Німеччиною. У такому вигляді міст служив людям аж до 1905 року, коли збільшення транспортного потоку змусило замінити середньовічну конструкцію. З «Міттлер Брюк» видно весь «великий Базель». Важливою деталлю панорами є шпилі церков. Не всі храми давні, зате більшість — дуже стильні. Виділяється гігантський Базельський собор, або Мюнстер. Він же тримає перше місце в рейтингу міських цікавин. Велика конструкція розташована на пагорбі, тож її видно звідусіль. Скоріш за все, із цього місця і почався Базель у доримські часи. А храм збудували в XI столітті. Від романської споруди до нас дійшли залишки однієї вежі, включені в оновлену будівлю XIII століття. Землетрус 1356 року так дався взнаки, що на відновлення знадобилося сім років. У XV столітті владі й духовенству заманулося збільшити вежі до 65 метрів.

З мосту повертаюсь на лівий берег вже на дерев’яному поромчику, який за 1,5 франка перевозить «зеленооким» Рейном, і беру курс на Мюнстер. На його стіні виблискує сонячний годинник і натякає, що скоро час обідати. Але перед тим — «аперитив», 30-хвилинний органний концерт, який тут відбувається щонеділі. Безкоштовно. Обід на майдані з краєвидом собору в колоритному ресторанчику «Zum Isaak» — кулінарний «must have». Дуже раджу запечений козячий сир з абрикосами! Після нього була ладна скакати містом далі. Церква святого Мартіна Х століття теж пережила землетрус, була перебудована, ще й перенесла збиткування протестантів над католицькими святинями. Тепер тут правлять реформатори і проводяться концерти. Своїм дзвоном храм дає початок міському осінньому ярмарку.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 59

з 1994 року

Тепер рукою подати до ратуші. Після руйнування сумнозвісним землетрусом міська влада відбудувала її з розмахом. Однак через півтора століття почалося будівництво нової ратуші по сусідству. Зрештою дві міські управи об’єднали. Червона споруда з вежею-донжоном і зубцями нагадує лицарські замки. На її фасаді видно годинник із зображеннями барабанщика та флейтиста — головних учасників Базельського карнавалу, а також герби кантонів старої Швейцарії. На екскурсію до ратуші я не потрапила, тому обмежилась оглядом подвір’я зі скульптурою давньоримського консула Луція Мунація Планка, якого вважають засновником Базеля. Не можна сказати, що Фармацевтичний музей — «must see», але ж це надважлива тема для Базеля. Тож я вшанувала увагою старовинні реторти і перетертих на порох жаб. Цікаво було дізнатися, що в Базелі працював легендарний цілитель Парацельс і був випадково винайдений ЛСД. Далі за курсом — церква святого Петра ХІХ століття. Вона вже дев’ята з розташованих на цьому місці! Вразила багатими розписами. Думаючи про одну з «візиток» Базеля, ворота «Шпалентор», проминула ще одну «візитку» міста — найдавніший у Швейцарії університет, заснований аж 1460 року. Серед його випускників — чимало знаменитостей, у тому числі й нобелівських лауреатів. І ось вони, стародавні ворота, поруч із набережною. Певно, найгарніша середньовічна споруда міста. Дві круглі башточки «Шпалентора» сягають висоти 30 метрів і закінчуються зубцями, а головна вежа вимахала на 40 метрів і має гострий дах із кахлів. Біля рейнського берега стоять ще одні середньовічні ворота зі здоровенною вежею — «Санкт-Олбан». Їх кілька разів перебудовували й зрештою зробили досить привабливими. Ймовірно, це врятувало браму, коли базельці розбирали міські мури: «СанктОлбан» не тільки зберегли, а й відреконструювали. А потім був Музей іграшок. Я пережила дитячий захват! Чотири поверхи забавок — від ляльок до конячок, які занурюють у світ дітлашні з минулих епох. Іграшки зібрано у сценки та композиції, що додає музею атрактивності. З дітьми зручно відвідати розташований поруч відомий Базельський зоопарк. Він такий великий, що на вході видають картусхему. Та мій внутрішній GPS спрямував знову до вокзалу славного міста Базель. Туди, звідки зручні шляхи ведуть до столичного Берна, романтичної Лозанни та інших французьких і німецьких міст. Мене ж по-джентльменському чекав діловий Цюрих і комфортне повернення додому на крилах «Swiss Air». ■

ШВЕЙЦАРІЯ… ●

● ● ● ● ● ● ●

бронювання найкращих вілл, апартаментів і готелів лікувально-оздоровчі програми, спа навчання і дитячий відпочинок екскурсійні та тематичні тури круїзи трансфери та прокат авто організація семінарів і корпоративних заходів індивідуальне обслуговування

Пiзнавай таємницi свiту разом із нами!

… та ВЕСЬ СВІТ! Вул. Велика Василькiвська, 132, Київ, 03150 Тел. : +38 (068) 968-5-968 , (044) 531-99-85 Е-mail: sutcointernational@gmail.com @SutcoInternational

www.sutco.com.ua

I N S T A

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 60

TRAVEL

■

marysyagorobets

#MC #TVhost#TravelJournalist 2,435 posts 52.3k followers 933 following

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 61

marysyagorobets Vevey, Switzerland

● ● ●

❤ 7835 Більш як 5-мільйонну армію фоловерів привезли до швейцарського міста Веве інфлюенсери з 32 країн світу. Представляти Україну на першому «Switzerland Tourism influencer summit» випало й мені — приємно, почесно, відповідально. Спільне приготування вечері в музеї їжі #Alimentarium — добрий спосіб познайомитися з колегами. Ось, наприклад, @Lowisahi — іранець, який живе у Дубаї, знімає кумедні відео, має мільйонну армію фанів в «Інстаграмі» та на «YouTube». Тоді як у @Shenaztreasurey з Мумбаю, колишньої телеведучої та актриси, 372 тисячі фоловерів тільки в «Інста». Кожний із 32 учасників — оригінальний у подачі, цікавий у спілкуванні, натхненний Швейцарією. Більшість із нас тут не вперше, але «роман» із країною щоразу сповнений новими емоціями. Я, скажімо, досі в захваті від музею Чарлі Чапліна, на допрем’єрне відкриття якого була запрошена @myvaud у 2016-му. Цього разу в меню: відвідини легендарних виноградників #Lavaux під охороною #UNESCO, круїз озером #Leman, йога в горах, ну, й актуальні панельні дискусії про силу соціальних медіа та їхню колаборацію з міністерствами кантонів, натхненні виступи @hebig з «Instagram» і легендарного мандрівника @DaveCornwhite. Два дні насиченої програми у Веве, після чого кожному з influencers — індивідуальна програма за їхньою спеціалізацією. Комусь — hiking, комусь — biking, одному — кулінарія, іншому — архітектура... А мені та ще 4 щасливцям — «all-inclusive», alpine luxury, незабутня подорож до Гштаада!

#inlovewithswitzerland #flyswiss #influencersummit #montreuxriviera #myVaud #travelwithmarysyagorobets #luxurytravel #switzerlandtourism

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 62

marysyagorobets

#MC #TVhost#TravelJournalist 2,435 posts 52.3k followers 933 following

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 63

marysyagorobets Gstaad, Switzerland

● ● ●

❤ 8385 Півтори години від #Montreux до #Gstaad на потязі з панорамними вікнами #GoldenPass — і ми на три дні загублені у «Last paradise in a crazy world»... А заблукати на курорті Гштаад є де! Спочатку я розгубилася на центральному променаді — давно вже найпопулярнішій шопінг-вулиці всієї Швейцарії — через розкіш бутиків і казкові заквітчані шале. Далі й вище в горах запаморочилось у голові від природної краси. Там пасуться 7000 щасливих швейцарських корівок. Просто бракне слів… А на #Glacier3000 бракне ще й подиху! На льодовику влітку пейзажі схожі на марсіанські, можна торкатися руками хмар, кататися на снігоходах і санчатах... А ще за бажання — сісти у шпагат на підвісному стометровому місточку! Після гірських пригод найкращим може бути тільки spa relax. Кількість найрозкішніших готельних і спа-комплексів тут зашкалює. Чого тільки варте spa в #UltimaGstaad — моєму швейцарському гостинному гніздечку! Лежиш собі в тепленьких бульбашках просто неба після лазневих процедур, і тобі байдуже, чи накрапає дощик, чи падає лапатий сніг. Усе ідеально... Come up, slow dawn, як-то кажуть у нас тут в Гштааді! Дякую @mySwitserland за ідею проведення міжнародного «Influencer Summit»! Я не проти стати твоїм особистим інфлюенсером, приїжджати до тебе в гості та змальовувати твої безмежні красоти!

#inlovewithswitzerland #flyswiss #influencersummit #travelwithmarysyagorobets #luxurytravel #switzerlandtourism #gstaad #comeupslowdown

Ж И В И Й

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 64

СВІТ

■

БХАКТАПУР

Королівство казок Храм Ніатапола — найвідоміший символ Бхактапура і одна з найбільш знаних у світі пагод. Не полінуйтеся піднятися на її верхівку крутими сходами: такого різьблення по дереву не побачите більше ніде!

Приємно втекти з галасливої столиці Непалу в давнє казкове королівство, де час іде у зворотний бік і де все таке неймовірне, що часом здається неправдоподібним. Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 65

Щоразу приїжджаючи до Непалу, я намагаюся надовго не затримуватись у Катманду. Метушня, пил, хор клаксонів і двигунів через якийсь час стомлюють так, що доводиться шукати прихистку в інших місцях. Одне з таких місць — Бхактапур. Він уже здається столичним передмістям, але в минулому був заможним і квітучим королівством Малла. Династія Малла правила в Непалі з ХІІ по XVII століття. Її представники уславились як покровителі ремесел та мистецтв. Дрібні незалежні королівства долини Катманду, якими володіла династія, прагнули перевершити одне одного у красі та розкоші. Схоже, Бхактапур вийшов переможцем. Його досі вважають непальською столицею культури. Щільність чудово оздоблених будівель у ньому значно вища, ніж у Катманду чи Патані. Лише храмів тут 172, а мальовничих ставків — 32. За фантастичну атмосферу і безліч міфічних образів у оздобленні поети прозвали це місто «королівством казок». Без юрби Найкраще приїздити до «краю святих», як іще часто називають місто народності неварів Бхактапур, за пів- ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 66

Божества і святилища укриті товстим шаром фарби різноманітих кольорів і відтінків. Це особливий вид пожертв.

години до світанку. В цей час на ще сонних вузьких середньовічних вуличках торговці метуть вулиці поруч зі своїми прилавками, чоловіки гортають свіжі вранішні газети, жінки обходять невеликі святилища, роблячи пожертви десяткам богів і божеств. У цей час в місті панує особлива, урочиста атмосфера, коли найменше відчувається вплив часу і змін. Блукаєш собі без поспіху вулицями, які немов є декораціями старого фільму завдовжки із ціле життя. У ранковий час по-особливому відчуваються й центри скупчення життя у Бхактапурі — площі та храмові комплекси. Більшість заспаних туристів іще не встигли

Королівства долини Катманду, якими володіла династія Малла, прагнули перевершити одне одного у красі та розкоші. Схоже, Бхактапур вийшов переможцем. ■ доїхати до містечка з Катманду, тому можна без поспіху й натовпу все розглянути і дослідити. Палацова площа Туристичні прогулянки по Бхактапуру, як і в Катманду, починаються з палацової площі — вона тут теж іменується Дурбар. На ній розташований палац королівської династії Малла з 55 вікнами, оформленими чудовим різьбленням по дереву. Будівля так і називається — «Палац 55 вікон». Цікаво, що різьблення кожного вікна посвоєму унікальне, і малюнок жодного разу не повторюється. У давні часи королівський палац славився своїми 99 подвір’ями, але до наших днів збереглися лише 6, решта втрачені під час землетрусу 1934 року. Зараз на одному з подвір’їв королівського палацу розташовано Національний музей образотворчих мистецтв. Вхід у комплекс охороняють зловісні птахи гаруди і барельєфні зображення божеств Ханумана і Нарасимха. У галереї зібрано чудові зразки індуїстського та буддійського живопису різних епох. Якщо в Катманду мирно співіснують буддизм та індуїзм, то Бхактапур — місто май-

же виключно індуїстське. Тут немає жодного храму і святилища, присвяченого Будді. Бхактапурська палацова площа більша, ніж у Катманду, але при цьому не така переповнена храмами. Тут була резиденція королів Бхактапура в XV–XVII століттях, тож більшість споруд навколо площі належать саме до того періоду. В 1970-х роках німецький доброчинний фонд розгорнув на Дурбарі масштабну програму реставрації, завдяки якій ретельно відновили чимало найважливіших споруд. У 1979 році площу внесли до Списку об’єктів усесвітньої спадщини ЮНЕСКО. На внутрішнє подвір’я палацу ведуть Золоті ворота, прикрашені позолоченими скульптурами богів і демонів найтоншої роботи. Ця брама є одним із найкращих мистецьких зразків середньовічного мистецтва в індуїстських країнах. Над проходом — барельєфи богині Калі, німф і людиноптаха Гаруди. Один з основних елементів — десятирука богиня Теледжу, поруч із якою — богині Гангу на крокодилі й Джамуна на черепасі. Зовнішню раму воріт прикрашено статуями змій і морських чудовиськ, а дах декоровано бронзовими тваринами, грифонами і ящірками.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 67

Біля деяких храмів фотографуватися заборонено, тож селфі ліпше робити на відстані.

На подвір’ї, куди ведуть ворота, розташоване святилище богині Таледжу. Потрапити туди можуть лише індуїсти. Цікаво, що подвір’я займає 507 квадратних метрів — еталон непальської міри площі «ропані». Усім пагодам пагода Храм Ніатапола — один із символів Бхактапура. Це найвідоміша і найвища пагода не лише у Непалі, а й у цілому світі. Тож якщо побачите на тутешніх листівках величну багатоярусну пагоду заввишки метрів 30, не помилитеся — це і є Ніатапола. Вона зведена у 1702 році за наказом короля Бхупатинри і вважається одним із найкращих прикладів традиційної неварської храмової архітектури. Місцеві люблять розповідати красиву легенду про появу Ніатаполи. Одного разу богиня творення Сидхі Лакшмі наслала на людей посуху, неврожаї та голод і викликала загибель великої кількості люду. Бачачи це, бог Шива в образі Бхайрави звернувся до Лакшмі з проханням змилуватись і пообіцяв спорудити на її честь величний храм… Пагода дивним чином пережила руйнівний землетрус 1934 року. Не виключено, що вберегли її вищі сили і десять хранителів храму. Це кам’яні статуї на кожному з п’яти рівнів основи комплексу: борці Пхатта-Маллу і Джайю, двоє слонів, двоє грифонів, двоє левів, а також дві богині — Багхіні (лев’яча) та Сингхіні (тигрова). Вважається, що кожна з цих істот удесятеро дужча за людину. Можна тільки здогадуватись, які могутні сили охороняють храм від катаклізмів і руйнувань.

Вузькі вулиці Бхактапура — красивий лабіринт, у якому хочеться побачити і купити абсолютно все!

Не полінуйтеся піднятися на верхній ярус і ближче розглянути перлину неварської культури — розкішне різьблення по дереву за релігійними сюжетами. Основне зображення богині Лакшмі приховане від очей обивателів, його можуть бачити лише священнослужителі. Втім, найуважніші екскурсанти зможуть виявити образ Лакшмі на одній зі 108 різьблених дерев’яних крокв даху пагоди. П’ять ярусів символізують стихії: Воду, Землю, Вогонь, Вітер і Небо. З верхнього ярусу відкриваються чудові краєвиди всього Бхактапура й околиць. Правду кажуть, на світанку і в туманну погоду пагода Ніатапола немов ширяє над крихітними будиночками міста. А ясної днини з її верхівки можна розгледіти далекі білосніжні шапки Гімалайських гір. Поруч із Ніатаполою, на тій самій площі, розташована дерев’яна триярусна пагода Бхайравнатх. Багато бхактапурців вважають ці два храми головними пам’ятками свого містечка.

Малла. Храм присвячений богу Вішну. Одні кажуть, що Даттатрея — аватар, земний прояв Вішну, інші — що це божество з ознаками головних індуїстських богів — Брахми, Вішну і Шиви. Храм рясніє індуїстськими символами. Наприклад, знаками Вішну є зображення Гаруди, чакра (загострене кільце, метальна зброя) і мушля, Брахми — розташований усередині храму глек, а барабан у формі піщаного годинника і тризуб — це атрибути Шиви. Колись давно Даттатрея була головною площею Бхактапура і називалася ТачупалТолі. Її оточує кільце стародавніх споруд, колишніх індуїстських монастирів. Один

Площа Даттатрея Вона друга за значенням у Бхактапурі. До XV століття тут була резиденція королівської династії. А в наш час місце приваблює безліч туристів храмами, дивом збереженими старовинними особняками та іншими пам’ятками. Головна цікавина площі — храм Даттатрея. За легендою, його побудував у 1427 році зі стовбура одного дерева король Якша Легендарні вартові священних місць.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 68

Бхактапурці підіймають із руїн давні храми і будинки: землетруси в цих краях не рідкість.

Перш ніж що-небудь купувати, торгуйтеся довго і наполегливо: іноді ціни завищені в кілька разів.

Славляться тутешні майстри тханки — сакрального живопису на тканині.

Непальці відновлюють місто, мов той пазл, збирають його з уламків після землетрусів. Шматки колон і статуй ретельно пронумеровано та складено по порядку. ■ із них, Пуджарі-Матх, прикрашений прегарним різьбленим вікном із зображенням павича. Неподалік від храму Даттатрея є не менш значуще і важливе для індуїстів святилище — Бхімсен. Так звали героя давньоіндійського епосу «Магабгарата». Храм будувався коштом спілки торговців, які прагнули захисту і заступництва від Бхімсена під час небезпечних поїздок до Тибету.

У давні часи люди набирали питну воду з резервуара Бхімсен-Покхара. Зараз він спорожнів і є лише свідченням епохи, коли площа була центром міського життя. Місто майстрів Бхактапур часто називають містом ремісників: гончарів, ткачів, майстрів різьблення по дереву і тханки — сакрального живопису по тканині.

Будете на площі Даттатрея, не забудьте зазирнути в Музей деревообробки, де зібрано велику кількість рідкісних експонатів із дивовижною історією. Тут же розташована майстерня, де різьбярі та їхні учні створюють шедеври для нових поколінь. Неподалік, у будівлі XV століття, розмістився Музей латуні та бронзи. Можна побачити старовинні свічники, каламарі, лампи, глечики... До речі, раніше будівля була монастирською. Влітку на одній із міських площ гончарі розставляють сушитися на сонці свої вироби. Чого тут тільки не побачиш! Мою увагу привернули дивного вигляду масивні горщики без горлечка з тонким прорізом. Як виявилося, це традиційні непальські скарбнички: у свята діти тягають горщики із собою, а дорослі радують їх грошовими подарунками.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 69

Зустріти аскета-садху на сходах храму і поговорити про сенс життя — чому б і ні?

Гончарні вироби — один із символів «міста майстрів».

Будете у Бхактапурі — не забудьте скуштувати місцеві ласощі — джу-джу-дхау. Ця молочна страва подається у глиняних мисочках, на смак нагадує водночас йогурт і солодкий сир. Особливо смачно їсти його з місцевим медом. У перекладі з неварської мови «джу-джу-дхау» означає «королівський йогурт». Відновлення з руїн У 2015 році на Непал звалилася кара богів — руйнівний землетрус магнітудою 7–8 балів. Були загублені тисячі життів, безповоротно втрачені цінні пам’ятки культури. Минуло три роки, але країна все ще не оговталася від біди, це відчувається повсюдно. Як і в інших містах, у Бхактапурі все ще можна помітити сліди руйнувань житлових будинків, палацових споруд і храмових комплексів. На площі Дурбар від ранку до ночі чути стукіт

Золоті ворота є не тільки в Києві!

кирок і молотків: непальці поступово відновлюють велич свого міста, мов той пазл, збирають з уламків стародавні статуї, реставрують храми і святилища. Похилені стіни стоять підперті дерев’яними і сталевими балками, шматки колон і статуй ретельно пронумеровано та складено по порядку. На жаль, справа може затягнутися на роки, адже небагатій гімалайській державі складно впоратися зі стількома труднощами водночас. Не забувайте, що ви можете підтримати цей процес, просто відвідавши чарівний Бхактапур і залишивши там трохи своїх рупій. Казка має жити, чи не так? ■

ШЛЯХ У КАЗКУ На таксі діставатися до Бхактапура з Катманду туристу найзручніше і найшвидше. Коштує це 1000–1200 рупій (10–12$) в один кінець. Маршруткою чи автобусом дешевше — 350 рупій, але значно складніше, плюс дошкуляє тиснява. Без заторів шлях на авто від туристичного району Тамела займе 40–50 хвилин.

■

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Туристичному офісові Непалу, непальській філії асоціації PATA й особисто Леоніду Мясникову.

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 70

КОЛЕКЦІЯ

■

Арабески Марокко Природна і культурна мапа країни нагадує пістрявий східний килим. Часом мені здавалося, що я в Італії чи Франції, а часом — що на Марсі. Дивна земля була доброю до автомандрівника. Сергій ОНИШКО

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 71

Тут переплелося багато культур і народів: римська імперія, варвари, візантійці, маври, араби, іспанці, португальці, французи... Дивно, але саме Марокко стало першою в світі державою, що визнала незалежність США в 1777 році. Ніколи б не подумав! Міркуючи про такі речі, я вирушив у «навколосвітку» північноафриканським королівством. КАСАБЛАНКА. Мечеть Хасана II Вечір. Вузькі провулки, обмаль ліхтарів, безхатьки у коробках, якісь торгові намети з мотлохом... З міркувань безпеки я повернув назад і пішов широкими вулицями. Зробив гак на три кілометри і не шкодую. Мечеть Хасана II — серед найбільших релігійних будівель у світі, в ній може молитись одночасно 25 000 людей. Але унікальна вона не лише цим. Яка майстерна робота! Тут і різьблення по каменю, і мозаї-

ки, і дев’ятиметрові двері, і золотистий мармур, і відполіровані колони з Італії, і розсувний дах зі скляним куполом… Навіть підігрівання підлоги є! Храм відкрито 1993 року. Проектував французький архітектор, виконували майстри арабського світу. Творці розмістили мечеть на березі, біля самого краю води. Вона, немов корабель, розтинає хвилі прибою. Вночі систему підсвічування доповнює зелений лазерний промінь, спрямований зі шпиля на схід, у бік Мекки… ШЕФШАУЕН. Синє місто, синій ніс За вікном авто — суто тосканські пейзажі: оливкові гаї, пшеничні поля, зелені луки... Це Африка?! Я пригальмував і просто біля шосе купив солодкої полуниці. Шефшауен — середньовічне місто, відоме колоритними кварталами синьо-фіоле-

тового кольору. В цих місцях розмовляють арабською та іспанською: до XX століття тут були колонії конкістадорів. Євреї — втікачі з Іспанії у XV столітті почали фарбувати будинки в колір неба. Це їхня версія. Араби ж кажуть, це колір перлини, яка захищала місто від ворогів, напускаючи на них синій туман. А взагалі, синя фарба — найдоступніша в цих місцях. Місто живе за рахунок туристів: має купу готелів, сувенірних крамниць і ринків. Не відпускає відчуття, що ти серед кінодекорацій. Щойно сіло сонце, як у місті «увімкнувся мороз». Холод пробирав до кісток. Травневого дня було плюс 17, а ось о дев’ятій вечора — лише кілька градусів із плюсом. А я в шортах! У номері — ні кондиціонера, ні опалення. Нагрівшись під душем і набравши пляшку гарячої води, стрибнув у крижане ліжко і ледь заснув у куртці під двома ковдрами. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 72

Сині вулиці Шефшауена.

Удосвіта вдягнув усе, що мав, і пішов фотографувати порожні вулички. Відчинилися двері, вийшов чоловік, повісив на вулиці клітку зі співучою пташкою і пригостив мене кавою. Зігріло фізично і морально. Через перепади температур у Шефшауені носять теплі балахони з довжелезними рукавами і високим каптуром. «Ку-клуксклан» якийсь! ВОЛЮБІЛІС. Римська велич Італійські пейзажі цього разу були доречними, адже я наближався до давньоримського міста. Волюбіліс заснували у II столітті як південно-західний форпост імперії. Далі були тільки пустеля й дикі племена. Місто мало широкі вулиці, форум, майдан із храмом Капітоліни, велику базиліку, тріумфальну арку і, що найважливіше, акведук та купальні. Подекуди в термах до сьогодні збереглася мозаїка. Навколо міста зеленіли родючі долини, річка зробила його центром землеробства і торгівлі. Після занепаду імперії римська знать правила містом аж до вторгнення арабів. Занепад настав після двох землетрусів, які знищили будівлі й пошкодили акведук. Люди почали селитися біля води, а руїни — обростати бур’яном і легендами. У ХХ столітті відбулися розкопки, й 1997 року місто взято під охорону ЮНЕСКО, створено музей. Мені пощастило: охоронці музею дозволили ще годину після закриття позні-

За вікном авто — суто тосканські пейзажі: оливкові гаї, пшеничні поля, зелені луки... Це Африка?! Я пригальмував і просто біля шосе купив солодкої полуниці. ■

Мечеть Хасана ІІ в Касабланці.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:17 Страница 73

Домоткані килими в Шефшауені. Руїни форуму в давньоримському Волюбілісі.

мати величні будівлі у світлі призахідного сонця. Останні промені торкалися каміння, яке стільки бачило... ФЕС і шкурний інтерес За розмірами це третє місто в Марокко. У його старій частині — близько 9000 вулиць. Такого хитросплетіння я не бачив ніде! Уявляю собі тут роботу листоноші… Заснований у VIII столітті, Фес став одним із головних торгових і промислових центрів північноафриканського узбережжя. Нині він славиться традиціями у виготовленні кераміки й обробці шкіри. Шкірвиробництва просто неба — дуже екзотичні, до них водять екскурсії. Найцікавіше — це майстерня, де шкури фарбують за 1200-річними технологіями.

Дорогу мені показав хлопчина, який заробляє тим, що водить туристів через лабіринти вулиць. Виробництва — за товстими стінами, з вулиць їх не видно. На вході видають стеблинку м’яти, бо «аромат» вимочених шкур витримати непросто. Різнобарвні ванни нагадували палітру художника. Вихід надвір — лише через магазин готових виробів. Тут я купив собі куртку кольору електрик, яку давно хотів, але не міг знайти. Пішов не з порожніми руками! МЕРЗУГА. Цукрова пустеля Це мій найдовший переїзд по Марокко — 480 кілометрів. І четверта пустеля, в якій я побував. Сахара — океан піску і дюн! За площею — більша від США. Марокко дістав-

ся найцікавіший її шматок із найгарнішими барханами. У місті Мерзуга я вибрав готель метрів за триста від дюн. У господаря розпитав про найцікавіші місця. Барак — так його звали — розповів, що пустеля поглинає дедалі більше нових територій. Він виявився цікавим співрозмовником: добре володіє англійською, багато їздить по Європі. Готель свій розвиває дбайливо, оточує гостей турботою. До речі, знайшов для нас пляшку червоного вина, причому виробництва Марокко! У цій мусульманській країні купити алкоголь можна тільки в міжнародних готелях і ресторанах. А так хотілося… Рано вранці в пустелі було свіжо. Залізши на бархан, я знайшов точку, з якої можна було знімати навсібіч. І почалося. Пря- ➧

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 74

КОЛЕКЦІЯ

■

Майстерні з фарбування шкіри в Марракеші.

Здійнялася піщана буря. Мело так, що навіть після повернення до України я знаходив пісок у кишенях і потаємних місцях. Пейзажу додавали романтики каравани верблюдів. ■ мовисні й фігурні схили, хвилі з піску і цілина, рідкісні кущики і млява рівнина... Колір піску змінювався від червоно-рожевого до жовто-лимонного, залежно від висоти сонця. Але! Невдовзі здійнялася піщана буря. Мело так, що навіть після повернення до країни я знаходив пісок у кишенях і потаємних місцях фотоштатива. Пейзажу додавали романтики каравани верблюдів із туристами, які ночували в пустелі. Після сніданку я взяв участь у джипсафарі: берберські та сенегальські поселення, покинута французька військова база... На жаль, через бурю фотографувати було майже неможливо. До вечора вітер ущух, і ми припливли на кораблях пустелі до табору в повній мовчанці, під мелодії сонячних променів.

В обіймах із Бараком.

АЙТ-БЕН-ХАДДУ. Дві твердині Шлях лежав на захід, до Атлантики. Спочатку пустельний пейзаж простягався до горизонту. Та на одному плато були величезні плантації чайних троянд! Запахи в тутешніх містечках — як у Провансі від лаванди! Біля дороги я придбав трояндове сердечко, яке аж до кінця поїздки поширювало по машині чарівний аромат. Просили

100 євро, але зійшлися на двох. Знижку на 98 відсотків отримуєш не щодня! За 50 кілометрів до фортеці проминув кіностудію «Atlas Studio». Тут знімають голлівудські фільми. Поруч декорації містафортеці так вписалися в пейзаж, ніби їм уже тисяча років! Давня фортеця Айт-Бен-Хадду налічує близько 920 років історії. Вона збудована за типом «ксара» — укріпленого міста. Твердиня захищала каравани, що прямували від Тимбукту до Марракеша. Купці могли поповнити запаси води, переночувати на заїжджих дворах, змінити верблюдів, вигідно поторгувати. Перед поїздкою я забронював готель із краєвидом фортеці. І ось, піднявшись на терасу, я її побачив. 30 років тому фортеця лежала в руїнах. Та коли потрапила до Списку ЮНЕСКО, її почали відновлювати. У Айт-Бен-Хадду мешкають кілька сімей, є готелі та музей. Фортеця «знімалась» у фільмах «Мумія», «Лоуренс Аравійський», «Гладіатор», «Гра престолів» і ще десятках кінострічок. Набуває вона популярності й серед туристів. МАРРАКЕШ. «Цигель-цигель…» Близько 200 кілометрів через перевали і хребти Атлаських гір. Кам’янисті схили, серпантини, поселення. Дахи в параболічних антенах, сучасні дороги — але жінки перуть у річці й сушать білизну на каменях... Тисячолітнє місто Марракеш — четверте за розмірами у країні. Воно колись змагалося з Фесом за вплив, і кілька разів Марокко розділялося на дві держави зі столицями в цих містах. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 75

Реклама води. Продавці води у Марракеші вдягаються так яскраво, що не захочеш — нап’єшся. Або хоч сфотографуєш (теж не задарма).

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 76

Вечір в Ес-Сувейрі.

Якщо пригледітися, кози стоять на маленьких майданчиках. Їх зробили господарі тварин, які беруть гроші за фотозйомку.

Обабіч — візки з товаром, люди сидять, підібгавши ноги, а я пливу серед цього хаосу. Хлопчаки на мопедах стукають по даху авто, мовляв — стійте, за гроші до готелю доведемо. ■ Проскочивши широченними проспектами, я повернув у напрямку центру, потім на велику вулицю, далі на меншу, тоді на маленьку, за нею на вузеньку і зрештою почав протискуватися провулочками чи то кварталу, чи то базару. Обабіч — візки з товаром, люди сидять, підібгавши ноги, а я пливу серед цього хаосу. Хлопчаки на мопедах стукають по даху, мовляв — стійте, ми вас за гроші до готелю доведемо. Як Льолік із «Діамантової руки», кручу баранку і вже не розумію, куди їду. Навігатор каже: «Проїдьте 400 метрів», а мені хоч би 5 проїхати, не віддавивши комусь ноги... Повертаю, зупиняюся, знову прокладаю маршрут і далі їду «козячими стежками». І ось потрапляю між ятки а-ля «Привоз». Люди кричать і крутять пальцем біля скроні. Зрештою доводиться розвертатись — і знову через усіх торговців! Ох і натерпівсь я... Неподалік від мого готелю є майдан Джемма-ель-Фна. Увечері тут починається грандіозна вистава: танцюристи, музиканти, співаки, факіри зі зміями, фокусники, оповідачі казок, гімнасти, провісники долі, продавці води... Усе видно з терас ресторацій навколо майдану. Зайнявши столик в одному з них, я пообідав і залишився зні-

мати. З гір поступово насунувся дощик. Вечірнє небо набуло фантастичного червоною кольору. Наступного дня відвідав сад «Majorel», відомий також як сад Іва Сен-Лорана. Дизайнер зі своїм другом у 1970-х викупив

тут ділянку з покинутим садом і воскресив його, застосувавши ландшафтний дизайн. Звідси нікуди не хочеться йти — посидіти б на барвистій лавці, послухати птахів... Тут є Музей берберської культури та музей СенЛорана. Усе розташовано в такому дорогому, доглянутому кварталі, ніби ти десь у Парижі. Нині сад належить доброчинному фондові, який проводить багато акцій, допомагає талановитій молоді. За рік це місце відвідують близько 600 тисяч людей. Потім я вирушив на екскурсію по Марракешу на двоповерховому автобусі. Найдужче запам’яталася 70-метрова мечеть Кутубія.

Автор і фортеця Айт-Бен-Хадду. Мрії збуваються…

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 77

ІСЛАМСЬКЕ КОРОЛІВСТВО Марокко — дуалістична конституційна монархія. Тобто нинішній король Мохаммед VI зберігає частину реальної влади. Поводитися варто, як у кожній ісламській країні: не фотографувати людей без їхньої згоди, шанувати святині. Алкоголь продають у барах і деяких магазинах, але вживання ліпше не афішувати. Заправляти авто варто із запасом, бо подекуди АЗС не зустрінеш упродовж сотень кілометрів. Одягайтеся тепліше. У деяких районах температура вдень і вночі може різнитися на десятки градусів. Вміння торгуватись — у великій пошані. Ціну реально збити удвічі-втричі, а часом і вдесятеро.

■

Дощовий вечір у Марракеші, на площі Джемма-ель-Фна. У саду «Мажорель».

ЕС-СУЕЙРА. «Там женці жнуть» Нові 200 кілометрів принесли два незвичайні враження. По-перше, тільки в цих місцях вирощують арган. Олія з нього — скарбниця корисних речовин, які омолоджують організм. Уздовж траси в лабораторіях і шоу-румах можна побачити, як зі схожих на мигдаль зелених кісточок виготовляють олію. Гаряче пресування — для косметики, а холодне — для олії до столу. Під час цієї зупинки я придбав набори косметики і кілька пластикових пляшок з ароматною рідиною бурштинового кольору. По-друге, поруч з аргановими плантаціями вас зустрічають незвичайні кози. Вони залазять на розлогі дерева у пошуках свіжого листя. З якою легкістю копитні балансують на тонких гілках, жуючи листочки! Місцеві мешканці вимагають плату за зйомку кіз, обладнавши для них невеликі май-

данчики на гілках та змушуючи позувати... І все ж вражає! Місто-порт Ес-Суейра розкинулося вздовж піщаних бухт на атлантичному узбережжі. За виловом сардини Марокко займає друге місце у світі, й левову його частку дає Ес-Суейра. Ще у VII столітті до нашої ери фінікійці заснували тут поселення. У середньовіччі це була піратська гавань, потім — португальська фортеця. З 1960-х сюди потяглися хіпі з Європи та багаті марокканці. А останні 20 років довгі піщані пляжі й вітер з Атлантики ваблять серфінгістів. У медині за фортечним муром ховаються білі будиночки-ріади. Вулички обнизані крамницями і тавернами. Прогуляйтеся, випийте кави по-арабському, продегустуйте страви з найсвіжіших морепродуктів біля порту, а перед заходом сонця зайдіть у старий форт, з якого відкриваються приго-

ломшливі краєвиди океану. В сутінках послухайте на березі шипіння хвиль і крики чайок, що проводжають день… Залишати Ес-Суейру було трохи сумно. Кілометри сучасного автобану мигтіли, мов сторінки книжки. Уздовж траси на неозорих пшеничних полях тисячі людей серпами жали пшеницю. Це ж десятки тисяч гектарів — із такою роботою має поратися комбайн! Швидкісний автобан, мобільний інтернет 4G — а жнивують вручну! Чергова загадка Марокко. І їх там не злічити… ■

Ж И В И Й

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 78

СВІТ

■

Сумчасті тварини стали емблемою Австралії. Але чому лише її? І чому еволюція не створила, наприклад, сумчастого слона чи, зрештою, сумчастої людини? На ці «вічні» запитання в науки вже є відповіді. Євген БУДЬКО «Tourism Australia»

У сумці еволюції

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 79

Деревне кенгуру Це зовсім не ведмедик і не мавпа, а близький родич наземного кенгуру. З 12 видів гудфеллоу (ще одна назва) 10 мешкають у лісах Нової Гвінеї, решта — в Австралії. Уникаючи зустрічі з хижими птахами, стрибають на 20 метрів униз і залишаються неушкодженими.

Кенгуру Їх у Австралії нарахували близько 50 видів. Це найкращі стрибуни на світі: великі кенгуру скачуть на 12 метрів у довжину і на 3 — у висоту. В самиці зростом 2,5 метра народжується дитинча розміром лише 3 сантиметри. Понад 2 місяці воно годується молоком, а до 8 місяців, уже бігаючи по землі, може ховатись у сумку до мами.

Почнімо здалеку — з епохи динозаврів. Як відомо, ссавці тоді існували в подобі дрібних пухнастих звіряток. Жили вони в обстановці жахливого пресингу з боку велетенських ящерів. Але даремно їх вважають нещасними, загнаними істотами, оскільки динозаври зникли, а ссавці ні. Вони вижили саме завдяки своїм малим розмірам, непомітності та кмітливості. Після динозаврів ці риси допомогли нашим далеким предкам вийти на перший план еволюції. А потім звірята почали конкурентну боротьбу між собою. Уже серед найперших ссавців виявлено дві великі групи тварин, що різнилися за способом відтворення роду. В одних дитинча, недовго побувши в материнській утробі, виходить у шкіряну сумку на череві, присмоктується до розташованого там соска й росте собі так, доки стане повносправним і зможе вести самостійне життя. Це сумчасті. В інших же плід спочатку довго росте всередині матері, у плаценті — оболонці, що забезпечує зв’язок між дорослим і дитячим організмами. Ці називаються плацентарні. До них відносимось і ми, люди. Здавалося б, наш спосіб дуже програє перед сумчастим. По-перше, в них — ніяких тобі пологів з усіма неприємностями та небезпеками для мам. А по-друге, коли йдеться про продовження роду і виживання виду в екстремальних умовах, сумчаста самиця може позбутися плоду, не «інвестувати» в нього свої життєві сили, а зберегти їх для нового майбутнього плоду. Справді, не завжди й не в усіх умовах кращі можливості мають плацентарні створіння. Але все ж таки на більшій частині світу вижили саме вони, сумчасті ж зайняли тільки найменший із шести континентів. Точніше, дивом зберегли його за собою. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 80

Коала Певно, наймиліший із сумчастих. Злазить із дерева, лише щоб вилізти на інше дерево. Їсть листя евкаліпта і через те постійно перебуває «під кайфом» та багато спить. Самиця народжує малюка розміром 2 сантиметри, якого півроку носить у сумці.

Квокка

ЄВРОПА. Німецькі предки кенгуру Чому ми звернули свій погляд так далеко від Австралії? Бо біля німецького міста Мессель є місце, відоме всім палеонтологам світу — Мессельський кар’єр. У шарах каменю тут знаходять чудово збережені рештки доісторичних тварин. І в тому числі сумчастих! Так-так, сумчасті жили в Європі, хоча європейці вперше побачили їх лише після відкриття Австралії. На всіх континентах, окрім Антарктиди, сумчасті тварини конкурували із плацентарними. Правда, не скрізь на рівних. Скажімо, під Месселем із 40 видів знайдених видів ссавців сумчастими виявилися тільки два. Зрештою в Європі сумчасті повністю й безповоротно програли боротьбу за виживання у плацентарних. ➧

Це звірятко любить усміхатися! Такий вигляд має його писочок. Тваринка розміром із невеличкого песика пересувається швидкими стрибками, як кенгуру. Уночі квокка шукає серед густої трави улюблені ласощі — соковиті пагони.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 81

Єхидна Найдивніше, що цей ссавець відкладає яйця. Ніхто точно не знає, як вони потрапляють до сумки, яка відкривається назад. Вилупившись, дитинчата сидять там, поки перестають поміщатися. Тоді мати залишає їх у гнізді, вирушаючи полювати на комах.

Вомбат Ці флегматичні австралійці риють просторі нори, з яких уночі виходять на пошуки соковитих пагонів, грибів і ягід. За економністю витрачання води вомбати — другі після верблюдів. Уміють захищатися кігтями або просто затикають свою нору товстим задом.

Намбат Інша назва — мурашеїд (не плутати з мурахоїдом, це не родичі). Тваринка розміром із білку. Має довгий язик, яким злизує термітів і мурах, і 52 зуби, якими перетирає комах. Цей сумчастий не має сумки: його малюки, народившись, по шерсті повзуть до сосків, присмоктуються і просто висять. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 82

АВСТРАЛІЯ. Зуб за зуб Чому ж еволюція сприяла саме плацентарним, чому вони стали її обранцями й улюбленцями? Ще цікавішим є запитання — чому вона продовжила свій експеримент із сумчастими в Австралії, припинивши його деінде? Якийсь час палеонтологи пояснювали це пізньою появою плацентарних тварин на «зеленому континенті». Але їхні власні знахідки суперечили цьому твердженню. Мюргон, Західна Австралія. Тут знайдено зуб доісторичної плацентарної тварини. Фахівці легко відрізняють такі від зубів сумчастих, у яких вони мають примітивнішу, архаїчну форму. Виявлений зуб належав плацентарному, яке жило 50 мільйонів років тому.

Посум Не плутайте цього австралійця з американським опосумом. Нічна тваринка харчується квітковим нектаром і комахами. На зиму впадає у сплячку на півтора-два місяці, згортаючи вуха у трубочку.

Опосум Водиться в Північній і Південній Америці, а зовсім не в Австралії. Якщо сумчастих щурів тут лише 7 видів, то опосумів — 65. Удень цей малюк спить, ціпеніючи так, що його можна брати голими руками. Їсть комах і плоди. А ось сумки не має. Дитинчата висять, присмоктавшись до сосків матері, нічим не захищені, крім її шерсті. Але тваринки точно не плацентарні.

Бандикут Австралійський нічний городній шкідник, на якого полюють заради смачного м’яса. Вдень міцно спить, «заплющивши» вуха так, що затуляє ними очі, довгий ніс ховає під лапки, хвіст підгинає, — виходить клубочок. На кінці хвоста має незрозумілий кіготь.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 83

Сумчастий вовк Цей хижак давно вимер, хоча нещодавно його сліди нібито виявили на Тасманії. Останній представник виду помер у зоопарку 1936 року. Вовк мав довжелезні вузькі щелепи, гострющі зуби та пащу, яка розкривалася на 120 градусів.

Виходить, сумчасті тут перемогли зовсім не через відсутність конкурентів. Дві групи змагались, але перемогли зовсім не плацентарні, як на інших континентах. Вочевидь, у посушливій, суворій природі цього материка спрацювали переваги їхнього способу розмноження — можливість для самиці вчасно позбутися плоду. ПІВДЕННА АМЕРИКА. Сумчастий терор Найдивніші сліди конкуренції між двома групами тварин збереглися в Південній Америці. У місцевості Тіупампа, в горах Болівії, палеонтологи розробляють шар, який сформувався через мільйон років після падіння метеорита, що поклав край ері динозаврів. Сумчасті й плацентарні зустрічаються тут у напрочуд постійних і відносно рівних пропорціях. Після зникнення ящерів між ними виник певний паритет. Але найдивніше не це. Ситуація у Південній Америці дуже відрізнялася від того, що діялося на інших континентах. Майже від часів динозаврів тут домінували сумчасті, причому здебільшого це були хижаки, які харчувалися плацентарними. Такий стан речей зберігався до порівняно недавнього минулого — 3 мільйонів років тому. Весь цей час еволюція плацентарних у Південній Америці йшла під тиском сумчастих, як колись — під пресингом динозаврів. Там були, наприклад, сумчасті шаблезубі тигри з величезними іклами у шкіряних «піхвах» — тилакосміли. ПІВНІЧНА АМЕРИКА. Шаблезубий конкурент Але останній етап боротьби двох груп розгорнувся не у Південній, а в Північній Америці. У самому серці Лос-Анджелеса, у родовищі природного асфальту, знаходять численні скелети доісторичних тварин, які втрапили у цю смолянисту липку субстанцію. Серед інших — шаблезубий тигр смілодон, аналог згаданого південноамериканського тилакосміла. Взагалі еволюція на різних континентах вела до появи подібних за своїми функціями у природі тварин. За винятком однієї деталі: часто одні були сумчасті, інші — плацентарні. Виникла ціла низка видівблизнюків типу сумчастої версії крота, кота, білки-летяги, шаблезубих тигрів… Страхітливі тилакосміли й смілодони панували кожен у своїх угіддях, тільки допоки з моря піднявся центральноамериканський перешийок. І тоді плацентарні тигри ринули на сумчастих, як і всі інші учасники «панамериканського обміну».

Але чому одні величезні хижаки перемогли інших? Харизматичніші? Аж ніяк. Бачте, мозок у північноамериканських загарбників відносно решти тіла був значно більший, ніж у їхніх південноамериканських сумчастих опонентів. Скоріше за все, смілодон був хитріший і спритніший за свого не менш страшного і дужого конкурента. Для виживання ця перевага стала визначальною. ➧

Тасманійський диявол Цей хижак злий до сказу і видає пекельне ревіння з моторошним кашлем. Живе в горах острова Тасманія. Самиці приводять чотирьох малюків, котрі спочатку живуть у сумці, що, як і в інших хижаків, відкривається назад, аби в неї не потрапляли стебла трави. ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 84

Сумчаста білка-летяга Мало того, що вона сумчаста, так ще й літає! Завдяки шкіряній мембрані між передніми й задніми лапками може подолати в повітрі до 50 метрів. І точно приземлитися, та ще й уночі, оскільки веде нічний спосіб життя. Дуже любить солодке, зокрема сік певних дерев та фрукти.

Кенгурятко-альбінос. У сумці еволюції...

Така закономірність помічена і в інших «паралельних» видах плацентарних та сумчастих: перші вигравали у розмірах і складності структури мозку, а значить — у здатності вдало реагувати на ситуації та пристосовуватися до середовища. Винятком став лише опосум — сумчаста тваринка, яка витримала конкуренцію, вчинила експансію на Північну Америку з Південної й непогано почувається там досі. Знову АВСТРАЛІЯ. Сумка часу Звідки ж така різниця в розумових здібностях тварин? Через спосіб розмноження! Звісно, сумка сама по собі — річ непогана, вона полегшує життя матерям і дітям. Але саме вона парадоксальним чином обмежує розвиток мозку. Виявляється, в дитинчати, котре рано вийшло з утроби і росте в сумці, череп кістяніє значно швидше, ніж у того, яке в цей час перебуває в утробі матері. А затверділий череп відмовляється рости й «забороняє» це саме мозку.

Ось і весь секрет сумчастих. Ну не можуть вони стати розумнішими за нас. Тобто поява сумчастого примата і сумчастої людини на основі давніших організмів — це нонсенс. Тож мусимо подякувати еволюції за обраний нею для нас інструментарій розмноження. Австралійські звірята в себе на континенті так і не зазнали навали розумніших і успішніших конкурентів із Великої землі, й тільки тому вижили та залишилися такими, як були. «Вікіпедія» обзиває їх «примітивними» ссавцями і має на те всі підстави. Для нас вони тепер — за великим рахунком, іграшки, об’єкти захоплення і здивування. Ба навіть австралійські плацентарні гомо сапієнси беруть їх під охорону і показують туристам. І добре, що наші волохаті предки не знищили їх мільйони років тому в боротьбі за виживання. Тепер, дивлячись на них, можемо зазирнути в неймовірно далеке минуле та уявити мінливість і багатство життя в рідній Європі, на далеких континентах і по всій планеті. ■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 85

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 86

КОЛЕКЦІЯ

■

www.cubatravel.cu

КУБА

Екзоти

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 87

Танці супроводжують туристів на Кубі вдень і вночі, в будь-якій точці країни. Танцюють усі: молодь, літні люди і діти. Навчатися танців тут не соромно навіть у найстаршому віці.

Турвиставка «FITCuba – 2018» стала для журналістів з усіх континентів чудовою нагодою побачити Кубу в усій красі, аби потім розповісти про принади острова співвітчизникам. Арсеній ГЕРАСИМЕНКО

і раритети 87

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 88

Меморіал поетові Хосе Марті на північному боці площі Революції — сучасний символ Гавани.

Світанкова зйомка в Гавані пройшла не найліпше: з боку Мексиканської затоки насувався грозовий фронт, важкі свинцеві хмари висіли над містом, і ми тинялися набережною Малекон, не знаючи, чим себе зайняти. Неподалік від проспекту Пасео теплий вітер із боку міста раптом кинув в обличчя жмуток дивних звуків — гамір юрби впереміш з уривками патріотичної музики, надривний стогін сотень пластикових дудок. На годиннику — лише 7-ма ранку. Стривайте, сьогодні ж Перше травня, велике свято на Кубі з величезною демонстрацією у столиці! Ми стрімголов кинулися вздовж Пасео в бік меморіалу поетові-революціонеру Хосе Марті й через кількасот метрів уперлися в гігантську колону. Школярі, поліцейські, військові, студенти — всі в ній були із прапорами та плакатами. Пісні, танці, музика… Не демонстрація, а народні гуляння! Проїхали за натовпом іще хвилин п’ятнадцять і мусили повертатися, бо біля готелю вже чекав автобус, який мав везти нас углиб країни. Туристична екосистема Шлях лежав на південний схід, у бік провінції Вілья-Клара та острова Кайо-СантаМарія. Цього року тут вирішили провести 38-му міжнародну туристичну виставку

Американські авто 1950-х років — дорожна «візитка» Куби. Покататися на такому кабріолеті можна за 10-15 євро.

«FITCuba». На Кубу привезли 150 журналістів із різних країн, у числі яких пощастило опинитися й мені. Наш вояж супроводжувавсь урочистими зустрічами, концертами, народною сальсою, щедрими частуваннями та щирими, попри офіціоз, усмішками місцевого люду. Кайо-Санта-Марія — невеликий кораловий острів у Атлантичному океані. Він належить до архіпелагу Королівські Сади. Сади непрості — справжній біосферний заповідник зі Списку ЮНЕСКО. До курортного острова можна потрапити на авто: він сполучений із материком греблею завдовжки 48 кілометрів. Кажуть, автором ідеї був сам Фідель Кастро. Свого часу гребля навіть отримала міжнародну нагороду за екологічність будівництва. Кубинцям вдалося створити на крихітному Кайо-Санта-Марія і прилеглих островах повноцінну «туристичну екосистему»,

що включає готелі, магазини, ресторани, пляжі та комплекси розваг. Окремої згадки гідний дельфінарій, де можна не лише побачити шоу з грайливими морськими тваринами, а й близько познайомитися з ними, також — вирушити в море на яхті, зайнятися дайвінгом і спробувати свої сили в морській риболовлі. На території дельфінарію є ресторан, де подають лобстерів під часниковим соусом за смішні гроші. Лайфхак: не варто гнатися за великим розміром ракоподібних, адже чим вони менші, тим молодші та смачніші. У «туристичній екосистемі» можна провести повноцінну відпустку й навіть полетіти додому з невеликого острівного аеропорту. На зустріч із Команданте Серед мешканців колишнього СРСР навряд чи знайдеться людина, яка не чула про кубинську революцію, Ернесто Че Ге-

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 89

Часто у невеликих містах квартали влаштовують карнавальні змагання.

вару і Фіделя Кастро. Ці поняття та імена міцно вплелися в історію, культуру і спосіб життя сучасної Куби. Про них складають пісні, розповідають історії та легенди. Одна з таких історій — події в містечку СантаКлара, битва за яке стала вирішальною для кубинської революції. Після перемоги президент Фульхенсіо Батиста покинув країну, і в її житті почалася нова епоха.

Костюмовані процесії супроводжують кубинські свята.

Для Че Гевари Санта-Клара стала кінцевою точкою в боротьбі за свободу. А ось для багатьох туристів і шанувальників Команданте — навпаки, Санта-Клара є своєрідним стартом знайомства з Кубою. У цьому місті розташовані два найважливіших для кубинців пам’ятники — меморіал Че і Пам’ятник взяття бронепоїзда. Меморіал, він же мавзолей Че Гевари, — одне з найвідвідуваніших місць на Кубі. Його відкрили в 1988-му, на честь 30-ї річниці битви на площі Революції в СантаКларі. Величезний скульптурний ансамбль вінчає бронзова скульптура Че. У музеї комплексу зібрано особисті речі революціонера, рідкісні фотографії, форма зі славнозвісним беретом, зброя, годинники, фотокамера. У приміщенні музею суворо заборонено фото- і відеозйомку. Пам’ятник взяттю бронепоїзда — не менш символічний. Він присвячений важливому моментові в битві за Санта-Клару. Коли Батиста відправив сюди бронепоїзд зі зброєю та солдатами, Че зруйнував бульдозером частину залізничних колій. Поїзд зійшов із рейок і був захоплений. Кілька вагонів збереглися. Неподалік від меморіалу височіє пагорб Ель-Капірі, на якому загін Че чекав прибуття бронепоїзда. Під час прогулянки містом виникає відчуття, що вулиці й навіть будинки просякнуті протестним духом. Скрізь видніються

революційні гасла і заклики типу «Hasta la victoria siempre!» — «Завжди до перемоги!». 300 проти 500 На Кубі люблять казати: «Якщо портова Кайбар’єн — це 300, то Тринідад — мінімум 500!». Йдеться про роки, тобто вік цих невеличких, але прекрасних міст. Якщо шукаєте автентику, справжнє кубинське життя, розкішні карибські типажі — вам сюди. Окрім старовинних церков, колоніальних будівель, привітних і доброзичливих людей, у цих містах ваблять гучні свята і карнавали. Міські квартали і громади змагаються за звання найкращого організатора гулянь, їх мешканці щоразу майструють нові костюми та інсталяції. Чого тільки вартий старий добрий червоний трактор «Білорусь», який тягне подобу величезного човна з пишно вбраними дітьми на борту — маленькими героями казок та епосів. Ідете на свято — будьте готові піти в танок у будь-який час і в будь-якому місці. Цей вихор затягує з такою силою, що навіть незграба почувається майстром грації та пластики. Тут не запитують імен і дозволу запросити до танцю, все відбувається за настроєм і натхненням. Прагну затриматися в таких містах-музеях хоча б на два дні, щоб устигнути зазирнути у кожну шпарину, перезнайомитися з усіма мешканцями, покуштувати місце- ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 90

Вулична вистава у Тринідаді.

ЗВ’ЯЗОК Мобільний зв’язок та інтернет на Кубі є монополією держави і дуже дорогим задоволенням. Стартовий пакет для іноземця коштує кругленьку суму. Вхідні дзвінки всередині Куби платні, зате з-за кордону — безкоштовні. Вигідніше їхати на Кубу зі своїм зв’язком: у вітчизняних операторів можна знайти вигідніші тарифи. З інтернетом теж непросто — він тільки за картками. Wi-Fi є в парках, готелях, ресторанах та інтернет-кафе. Оплата — погодинна і від швидкості зв’язку не залежить. Купуючи картку або приходячи в інтернет-кафе, ви підписуєте договір про те, що не використовуватимете зв’язок із ворожою метою.

■

Майдан міста Тринідад нагадує декорації з фільму про колоніальне минуле.

вих страв і доторкнутися історії. Проте наш журналістський «десант» вирушає далі. «Солодка» долина У книзі історії Куби є сумні сторінки, присвячені рабству та работоргівлі. Свого часу острів був найбільшим у світі експортером цукру, і пік розвитку цієї галузі тут припав на межу XVIII та XIX століть.

За 12 кілометрів від Тринідада лежить Валлєде-лос-Інхеньос — Долина цукрових заводів. «Солодкою» долина була колись, тепер це край археологічних парків. До початку XIX століття в цій місцевості діяли 56 заводів із переробки тростини, а на плантаціях працювали понад 12 000 рабів. Вважалося, що Куба для невільників стане свого роду порятунком, що жити і працювати

Саме цукровим плантаціям і рабській праці завдячує існуванням розкішна колоніальна архітектура Куби. Індустріальна революція дала змогу замінити рабську силу механічною. ■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 91

Завод із переробки цукрової тростини — символ «солодкої» колоніальної епохи на Кубі.

Сік із цукрової тростини — смачний напій з алкоголем чи без.

Неподалік розташований будинок плантатора, приміщення активно реставрують. На території кожного такого господарства височіє вежа із дзвоном, з якої вартові стежили за рабами. Плантатори мірялися між собою висотою сторожових веж.

Дивом збереглися вагони і локомотиви початку ХХ століття. На деяких можна покататися!

на ній простіше, ніж у США чи Бразилії, але це виявилося не так. Плантації цукрової тростини несли рабам найгіршу долю, оскільки ті постійно ранили собі ноги гос-

трими мачете і працювали по 18–20 годин на день. «Інхеньо-Сан-Ісидро» — це залишки найпродуктивнішого цукрозаводу в регіоні.

У гори на «Уралі» У багатьох Куба асоціюється з випаленими сонцем рівнинами, джунглями, мангровими заростями, плантаціями цукрової тростини і тютюну. Проте розмаїття країни ширше. Уявіть собі серйозний трекінг у горах, на висоті 800–900 метрів над рівнем моря, за температури 16–24 градусів, серед непролазних джунглів, що переходять у мішані ліси. Де це бачено, щоб «карпатські» ялини росли поруч із гігантськими пальмами та бамбуком, а десь поруч у заростях миготіли гігантські метелики, колібрі та птахи токороро! Це заповідник «Топес-де-Кольянтес», розташований лише за 20 кілометрів від Тринідада, посеред гірського масиву Сьєррадель-Ескамбрай. Дістатися сюди можна критим брезентом радянським «Уралом» або на знайомих нам уазиках — «бобику» чи «буханці». Ми з вітерцем проїхалися величезною територією заповідника в кузові 35-річної вантажівки. Машина кректала і тряслася, підіймаючись на пагорби, але не підвела! Прохолодне, кришталево чисте, сповнене вологою джунглів і ароматами хвої та ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 92

Лісисті пагорби Топес-де-Кольянтес — ніби оаза прохолоди. Хто б міг подумати, що сусідити можуть пальми та альпійські сосни!

Прогулянкові катери доставляють туристів у незаймані джунглі, де можна насолодитися природою і послухати спів птахів.

квітів, повітря гір здається справжнім порятунком після виснажливої спеки на вуличках Тринідада. Ці місця полюбляють і самі кубинці — в горах діє Національний реабілітаційний центр, де лікують від стресу та інших недуг. У Топес-де-Кольянтес я вперше в житті покатався на зіплайні. Суть цього екологічного атракціону в тому, що серед лісу встановлено високі платформи, відстань

між якими пролітаєш по тросу, пристебнувшись до нього. Відчуття не передати! Але не можна забувати про техніку безпеки. Зокрема, перед «польотом» доведеться витрусити з кишень ключі, кредитки, смартфони, гроші та інші цінності, оскільки в заростях загублені речі відшукати неможливо. У Топес-де-Кольянтес можна в будьякий момент змінити дрес-код із плавок на трекінгові черевики та рюкзак і вирушити в зовсім іншу екосистему. Крім того, дорогою в горах раз у раз зустрічаються села, де можна спостерігати автентичне життя кубинців без нашарування туріндустрії, — мовляв, ось так і живемо, дивіться, вивчай-

Як же не скуштувати кокосового молока! Пару вправних рухів мачете — готово, пригощайтеся!

те, ми не проти. А ще у заповіднику є гарний водоспад Сальто-дель-Кабурні. Повертатися до Тринідада ліпше під вечір: із висоти гірського серпантину відкривається чудовий краєвид освітленого міста. Цукрова машинерія Саме цукровим плантаціям і рабській праці завдячує існуванням розкішна колоніальна архітектура Куби. З часом індустріальна революція дала змогу замінити рабську силу механічною. Вже до початку 1900-х переробка тростини стала автоматизованою, індустрія продовжувала процвітати. Але через півстоліття Кубинська революція поклала край експортові цукру до США. Падіння світових цін на солодкий продукт і зникнення його важливого споживача, Радянського Союзу, добили основну галузь острівної економіки. Нині

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 93

Недалеко від головної площі у Тринідаді є кафе, де валют більше, ніж у найбільшій обмінці світу!

Національні костюми кубинців не менш гарні, ніж їхні традиційні танці.

Найцінніший скарб країни — це люди: зворушливо безпосередні й водночас шляхетні, по-дитячому прості й душевні. Це одна з причин, чому я хочу знову відвідати Кубу. ■ цукрова промисловість на Кубі — це маленькі розрізнені фермерські господарства, що ледь тримаються на плаву. Про те, як обробляли цукрову тростину та перевозили готову продукцію, розповідає Музей цукрової агроіндустрії неподалік від морського курорту Кайбара, у минулому — «солодкого» порту. Чудово збережений гігантський заводський ангар з усім обладнанням дає уявлення про те, як виготовляли цукор понад сто років тому. Перед відвідуванням експозиції на очах у туристів на спеціальному верстаті чавлять із тростини сік і пропонують його гостям — із ромом та без. Напій смачний і добре освіжає. Деякі гіди свого часу працювали на цьому заводі інженерами, тож про виробництво цукру й рому розповідають з ентузіазмом і знанням справи. Після відвідин музею стає зрозуміло, наскільки технологічно розвинутою була колоніальна Куба. А неподалік — Музей паровозної техніки і локомотивів. Кубинська залізниця стала третьою у світі за довжиною після британської та американської. Слугувала вона насамперед для перевезення тростини і цукру. Кульмінацією нашої екс-

курсії стала поїздка столітнім паровозом. Мало того, що нас прокатали з вітерцем, так ще й дозволили залізти в кабіну локомотива, посидіти у кріслі машиніста, закинути лопату-другу вугілля в топку... Того дня збулася моя дитяча мрія — я смикнув за мотузочку і посигналив паровозним гудком, розполохавши туристів, які сновигали навколо. Ліки від вселенської скорботи Куба подарувала чимало вражень, але найцінніший скарб країни — це люди. За десять днів своїх кубинських пригод я переконався в цьому тисячу разів. Ніде більше не зустрічав стільки щирих, привітних і милих людей. Їм властиві зворушлива безпосередність і водночас шляхетність, дитяча простота і душевність. Це одна з перших причин, чому я захочу знову відвідати Кубу. Багатьом із нас є чого повчитись у кубинців. Попри всі негаразди, вони щиро радіють життю і вірять у краще майбутнє. Вони не переймаються дрібницями — така собі «акуна матата» по-кубинському. Чи це не ліки від вселенської скорботи? ■

ДВІ ВАЛЮТИ У розрахунках туристам дозволено використовувати конвертоване песо — СUC, яке не має нічого спільного зі звичайним кубинським песо. Поточний курс — 1,16 СUC за 1 євро. При розрахунках на ринках і в кафе потрібно стежити, щоб здачу вам давали саме в конвертованих, а не у місцевих песо, які дешевші у десятки разів. Радимо брати на Кубу готівкові євро, а не долари. Останні обмінюють за невигідним курсом через складні відносини Куби із США. У країні діють не всі картки американських банків і платіжних систем. Обміняти гроші за пристойним курсом можна в касі при готелі.

■

Ж И Т Т Я -

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 94

ЯК СВЯТО

■

ВЕНЕЦІЙСЬКИЙ КІНОФЕСТИВАЛЬ Маючи традицію їздити на кінофестиваль до Канн, ми з колегою вирішили завітати в гості й до італійського суперника цієї події. Все ж таки йому 75 років! Справжній дон Корлеоне серед кінофестивалів! Денис КУШНАРЬОВ Олесь СЕРЕДИЦЬКИЙ

Карнавал гламуру

Парадокс: море і туристи годують це місто, вони ж його і з’їдають. Щороку рівень води й турпотоку потроху підвищується. Але Венеція, здається, витримає все! Адже незвичайнішого міста у світі, напевно, годі й шукати... Тут на вас чекають більше ста острівців, замість вулиць — канали, якими курсують місцеві катери-маршрутки «вапоретто». У Венеції працюють 433 гондольєри, і їхнє число традиційно не змінюється. А коли багаті туристи запитують, чи є тут метро, то особливо спритні гондольєри-підводники можуть влаштувати тур по каналізації. Жарти жартами, але всім цим вапоретто і гондольєрам працювати доводиться

вдвічі більше, коли в місті відкривається… Щорічний! Венеційський! Кінофестиваль!!! (У цьому місці кричать фанати!). Минулорічний тріумфатор Венеційського кінофестивалю Гільєрмо дель Торо, володар «Оскара» за фільм «Форма води», цьогоріч очолив журі й виголосив таке: «Венеція — це вікно у світове кіно». І на першій же прес-конференції я його запитав: «А що важливіше — саме вікно з гарним будинком, яким є фестиваль для кінопрофесіоналів, чи все ж таки краєвид із вікна, аби простим глядачам було що подивитися?» На що дель Торо відповів: «Венеція — це насамперед гарне місце, щоб дивитись якісне кіно, зрозуміле глядачеві». Не образно якось у нього вийшло.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:18 Страница 95

Кейт Бланшетт, вона ж — леді Галадріель, вона ж…

Райан Гослінг після «Ла-ла-ленду» вже нічого не наспівує.

Кристоф Вальц, Наомі Воттсі енд компані.

Що ж, якщо цікавою програмою та зірками фестиваль цього разу не поступався Каннам, то над іншим йому ще треба попрацювати. Координація серед служб була незрозумілою: одні щось дозволяють, інші те саме забороняють, а сервіс для преси взагалі відсутній. Сотні журналістів працюють у приміщенні, де навіть кулера з водою немає, тоді як у Каннах безкоштовно наливали ще й каву та сік. Мі скузі, друзі — непорядок! Зате місць, де можна побачити зірок, здається, ще більше, ніж у Каннах. Ба навіть саму червону

доріжку не так щільно закрито та обгороджено, як на канському фестивалі. Тому навіть без акредитації ви можете урвати тут собі фото із зіркою. Для цього місця біля центрального парапету займають з обіду, а якщо очікуються суперстар, то й зранку. І нарешті, ближче до вечора, коли спека трохи спадає, розпочинається той самий «венеційський карнавал» на червоній доріжці. Лише встигай клацати фотоапаратом чи телефоном, аби лише ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 96

Гільєрмо дель Торо з дружиною. Клер Фой.

Леді Гага цьго разу без епатажу. Гага з Купером.

Селфі з Гагою.

не обличчям! Не втрачай нагоди взяти автограф, зробити селфі із зіркою чи просто насолодитись атмосферою. Ну що, чоловіки — тримайтеся, дівчата — не заздріть! Одним із перших ми побачили улюбленця Тарантино, героя фільмів «Безславні виродки» і «Джанго звільнений» — Кристофа Вальца. У голлівудського австрійця у серванті вже стоять «Оскар», «Золотий глобус» і «Каннський приз», тож

залишається втішатися життям і щедро роздавати автографи! Похизувався новим піджаком і прославлений американський режисер Спайк Лі, який отримав цього року в Каннах гран-прі за новий фільм «Чорний куклускланівець». Раптово з’явилася дворазова володарка «Оскара» Кейт Бланшетт. Зірка фільмів «Авіатор», «Володар перснів» і «Гобіт» цього року не пропустила жодної червоної до-

ріжки в Каннах. Тож чому не вигуляти нову сукню й у Венеції? За елегантність відповідала Наомі Воттс. Славетна актриса з’явилась у рожевій сукні від італійського кутюр’є і дуже переживала, адже вона як член журі відповідала за роздавання призів. Замість принца на білому коні з’явився красень у білому піджаку — виконавець головної ролі фільму «Ла-Ла Ленд», відкриття світового екрану, дворазовий номінант на Оскар — Райан Гослінг. У боротьбі за його автограф постраждало чимало голосових зв’язок! Слідом пішли світські левиці. У сукні від топового дизайнера вийшла португальська топ-модель Сара Сампайо. У неї вся родина — моделі. Заради її братика Кевіна Сампайо сама Мадонна переїхала до Лісабона.

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 97

Джорджина Родригес.

Сара Сампайо.

ЛАЙФХАКИ

Клеманс Поезі та фани.

Відразу ж показала себе і Джорджина Родригес — пасія володаря не «Золотого глобуса», а «Золотого м’яча» — Криштіану Роналду. Всі засмутилися, не побачивши на її пальці персня з діамантом за 500 тисяч євро, який їй подарував Криштіану. Або статус заходу для неї не той, або подумала — раптом поцуплять у натовпі… У не менш дорогій сукні з’явилася топ-модель Ізабель Гуллар. Вона спеціально прилетіла з країни, де «багато-багато диких мавп», тобто з Бразилії. Але тисячі фанатів зібралися заради красеня Бредлі Купера... і неймовірної Леді Гаги! Цього разу скандальна співачка відмовилася від епатажного вбрання і мала дуже елегантний вигляд. Розкішне рожеве плаття «Фламінго» — справа рук відомого італійського кутюр’є. А приводом для приїзду цих двох суперзірок стала прем’єра режисерського дебюту Бредлі Купера «Зірка народилася», де парочка виконала головні ролі. У центрі

фільму — історія кантрі-музиканта Джексона Мейна та його дівчини, молодої співачки Еллі, яка поступово стає популярнішою за свого коханого, і це, зрештою, ставить їхні стосунки під загрозу… На червоній доріжці виконавці часто трималися за руки і так дивились одне на одного, що, коли не знати про взаємини Купера з російською моделлю Іриною Шейк та їхню спільну дитину, то можна було б подумати, що цих двох пов’язує вже щось більше, ніж робота в кіно. Втім, Ірина контролювала все здалеку: вона з’явилась окремо в компанії дизайнерки одягу Донателли Версаче, з якою давно дружить. Тим часом сам Купер і Гага влаштували фотосесію з фанами. Трохи селфі перепало й нам! А закінчився вечір прем’єрою їхнього спільного фільму. Дивовижно: переглядаючи фото з Венеційського кінофесту, почуваєшся своїм на цьому святі життя. ■

Дорого все! Тому, якщо це проблема і треба заощаджувати, житло шукайте не на островах, а в Местре. Це район у континентальній частині Венеції. Водночас звідти лише одна зупинка будь-якого потяга чи електрички – і ви на центральному вокзалі «Санта-Лючія», за яким уже починається Гранд-Канал, головна магістраль Венеції. До речі, квитки на проїзд цієї однієї зупинки не обов’язково купувати, їх ніхто не перевіряє. Але це не точно, і ми вам цього не казали. Квиток на маршрутний катер вапоретто коштує 7,5 євро, тож якщо збираєтесь кататися тут із тиждень, беріть проїзний — істотно заощадите. Нарешті, їжа. Привіт, супермаркет! Звісно, раз чи два можна дозволити собі десь шматок піци та келих чогось веселого, але чим далі це від туристичних стежок — тим краще. Смачного!

■

V I P -

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 98

КЛУБ

■ Китайський квартал у Ліверпулі. Один із.

Подружжя українських телеведучих Наталки Фіцич і Володимира Ар’єва, давнього шанувальника рок–музики, дуже «атмосферно» проведе нас місцями «ліверпульської четвірки». Наталка ФІЦИЧ.

Володимир АР’ЄВ

ЛІВЕРПУЛЬ

Місто «Бітлз» Жоден гурт в історії світової музики не досяг такої популярності, яку досі мають «Бітли». На їхню честь встановлюють зірки слави і пам’ятники, їхніми іменами називають планети, під їхні пісні закохуються, мріють, подорожують і просто живуть. Кількість проданих платівок та дисків легендарної четвірки перевищує мільярд, що є глобальним рекордом. А найголовніше — «The Beatles» визначили подальший розвиток музики. Але з чого все починалося? Щоб зрозуміти легендарних «Бітлз», ми вирушаємо до міста їхнього дитинства та юності.

Народжені бурею Трасою з лівобічним рухом ми просуваємося на північний захід Англії. Це один із найбільших промислових регіонів у Сполученому Королівстві. Його центром є Манчестер. А Ліверпуль відомий другим за величиною після Лондона портом Англії. Гирло річки Мерсі виводить до Атлантики. Власне, розташування і зумовило характер міста. До XVI століття тут мешкало якихось 500 осіб. Активний розвиток почався у XVIII столітті, а вже у середині ХІХ століття через Ліверпуль проходило 40 відсотків усієї світової торгівлі. Цей порт ба-

чив хвилі еміграції до Північної Америки та імміграції з Ірландії, Карибів, Китаю... Під час Другої світової війни кожна друга будівля тут була зруйнована чи пошкоджена авіаударами. Під час такого бомбардування і народився учасник «Бітлз» Джон Леннон. Дитинство «ліверпульської четвірки» минало у портовому місті в убогі повоєнні роки. Док-музика Центр Ліверпуля можна обійти години за дві. На пагорбі — один із найстаріших у світі китайських кварталів, до нього веде

Фото J. SCHENSUL

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 99

Бронзовий пам’ятник «Бітлз», відкритий до 50-річчя останнього концерту гурту в Ліверпулі.

«Жовта субмарина» у ліверпульських доках.

брама-пагода зі сторожовими левами. У місті багато будинків у вікторіанському стилі поруч із сучасними. На головній пішохідній вулиці Болд-стріт повно крамничок і пабів — можна скуштувати кухню перуанську, індійську, арабську, ліванську, турецьку… Тільки не традиційну англійську. Серед музеїв виділяються художня галерея Волкера з колекцією класичного мистецтва, філія галереї сучасного мистецтва «Тейт», а також Ліверпульський музей світу. Відомих соборів у місті два: Англіканський кафедральний, який називають останньою великою неоготичною будовою Британії,

та сучасний метропольний собор ЦаряХриста, який ліверпульці за його форму обізвали «вігвамом». Правду кажучи, до всіх цих музеїв та храмів доходить небагато туристів. Символ Ліверпуля — доки. Найвідомішим є «Королівський Альберт-док». Збудований у 1846 році, цей перший у світі закритий док на воді був інноваційним: при його спорудженні не використовували дерева, навколо облаштували багато складів, а сам док обладнали першими у світі гідравлічними кранами. Сюди прибували кораблі, навантажені бавовною, чаєм, шовком, бренді, тю-

тюном, слоновою кісткою та цукром. Тепер це історична пам’ятка, у якій розташовані кав’ярні, паби, ресторани та сувенірні крамниці. А ще — музей «Бітлз» з артефактами та інсталяціями. Загалом «Альберт-док» — дуже атмосферне місце, де можна пообідати, вихилити келишок елю чи послухати музику. Звідси і почалася наша подорож місцями «ліверпульської четвірки». «Пишеться — «Лондон», читається — «Ліверпуль» Аби встигнути все оглянути і не намокнути через мінливу погоду, ми завчасно за- ➧

Фото Sh. RODRIGO

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 100

Пам’ятник Джону Леннону на одному з готелів. Стіна клубу «Каверн».

Закусочна «Фіш енд Чіпс» на Пенні-лейн, яка згадується в однойменній пісні «Бітлз».

Гід Шон вмикає перші хіти «Бітлз», і всі дружно співають, поки автобус минає дорожні затори.

бронювали місця у «Magical Mystery Tour», названому за однойменною піснею «Бітлз». У черзі на посадку до яскравого автобуса — туристи з усіх частин світу. Їх зустрічає гід Шон, чий дикий ліверпульський акцент мало хто розуміє. Бідолашним туристам одразу видають буклети з інформацією. Гід геть не комплексує, ще й жартує над розгубленістю підопічних. Дорогою він коротко нагадує історію «Бітлз». Наприкінці 1956 року Джон Леннон заснував перший гурт, склад і назва якого змінювалися, поки влітку 1960-го з’явилася назва «The Beatles». У Ліверпулі було бурхливе музичне життя з американським впливом. Місцевий стиль отримав назву «Mercy beet», тобто «ритми з берегів Мерсі».

100

«Дім, милий дім…» Під’їжджаємо до кварталу Рінго Старра. Коли тому було три роки, батьки розлучились. Аби якось прогодувати себе і сина, мати працювала прибиральницею та барменкою в пабі «The Empress», неподалік звідси. Хлопець ходив до школи на сусідню вулицю. Часто хворів. Зрештою потрапив до санаторію, де й відкрив для себе гру на барабанах. Його будинок, радше частина будинку типу таунхаус, більше нагадує барак. Прохід туди загороджений сіткою, біля якої місцеві хлопці вправляються у графіті. Нині цей квартал закинутий, а той самий паб виставлено піднайм. Їдемо далі, минаємо місця Алана Вільямса — підприємця, який першим розгледів талант хлопців і став їхнім менеджером. Саме він налагодив зв’язок із клубом «Каверн», який відіграв визначальну роль у становленні групи. Викликала трепет наступна зупинка на вулиці, яку увічнив хіт Пола Маккартні й Джона Леннона — «Penny Lane». Туристи біжать сфотографуватися біля таблички з назвою, ледь не потрапляючи під колеса авто, — особливо складно тим, хто приїхав із країн з правобічним рухом. Сама вуличка тінява і неширока. Неподалік — школа, в якій вчилися Леннон і Харрісон. А також

церква Святого Варнави, де співав малий Маккартні й виступав Старр. Вуличка веде до торговельного району, де хлопці проводили більшість часу. Якось Леннон зізнався, що, коли вони з Маккартні писали цю пісню, кожен знову пережив своє дитинство. Гідові Шону ледве вдається загнати туристів назад в автобус. Проїжджаємо по Пенні-лейн до перехрестя і впізнаємо забігайлівку «Penny Lane fish and chips», яка пропонує традиційну англійську страву за півціни. Далі — знайоме з альбому бістро сержанта Пеппера. Дістаємося будинку Джорджа Харрісона. Це теж бідний район, але принаймні не закинутий. Прохід до нього — повз автомайстерні, робітники яких уже не звертають уваги на туристів. Будинок Харрісона знову виявляється частиною таунхаусу з одним віконцем і дверима. Але вигляд у нього охайніший: фіранки і квіти на вікнах. Джордж, який був наймолодшим у гурті, жив із батьками, братами та сестрою. Неподалік мешкала бабуся, з якою він проводив багато часу. Пізніше казав, що мав щасливе дитинство. На радість туристів двері будинку відчиняються і звідти визирає господиня. Схоже, вона звикла до уваги, бо привітно махає рукою. Сусідню секцію таунхаусу виставлено на продаж за 100 тисяч фунтів — дорожче лише тому, що межує з оселею Харрісона. Минаємо будинок Браяна Епстайна — він став менеджером гурту після того, як побачив його виступ у клубі «Каверн». Це

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 101

Українські телеведучі Наталка Фіцич і Володимир Ар’єв біля «полуничних» воріт на Стробері-філдс.

Фото LIPINSKI

Вхід до музею «The Beatles Story».

Черга туристів до жовтого автобуса «Beatles Magical Mystery Tour».

геть інакший, багатий район Ліверпуля з гарними будинками і зеленими газонами. Браян мріяв стати актором, однак продовжив сімейний бізнес у магазині меблів та піаніно. Він пишався вмінням роздобути який завгодно музичний запис, тож коли клієнт попросив платівку, яку ставив діджей «Каверна», зацікавився групою та одразу розпізнав талант її учасників. Він підписав із хлопцями контракт і привів їх до злету. Та такого, що «Бітли» вже за два роки переїхали до Лондона, а потім забрали свої родини, яким не давали життя фани. Сам Епстайн за п’ять років помер у Лондоні від передозу наркотиків. Проходимо ще одне цікаве місце. На перший погляд, нічим не примітна церква свя-

того Петра, але саме тут у 1957 році відбулась епохальна зустріч. Перший гурт, створений Ленноном, виступав на подвір’ї храму під час літнього фестивалю. Подивитися виступ спільні друзі запросили Пола Маккартні. Тут же Пол теж показав, на що здатен, і так вразив Джона, що той одразу запропонував приєднатися. Так утворився творчий дует, який, попри складні стосунки, дав життя безсмертним хітам. Наш яскравий автобус дедалі більше скидається на екскурсію для школярів, які давно виросли, але раптом потрапили у своє дитинство. Туристи тішаться з кожної знайомої назви, охають за кожним поворотом дороги і фотографують усе поспіль. Коли під’їжджаємо до місця, назва якого стала

ще одним хітом, усі вже ледь не вистрибують з автобуса. «Strawberry Fields». Історія «Полуничних полів» почалася з того, що тут наприкінці ХІХ століття багатий купець збудував собі вікторіанський особняк. Пізніше будинок став притулком для дівчаток. Нині від першого особняка залишилися тільки ворота полуничного кольору. Будучи хлопчиком, Джон Леннон часто грався тут у парку, а прославившись, зробив велику пожертву для притулку. До воріт полуничного кольору вишиковується черга, аби сфотографуватися. Стовпи з піщаника розписані вщент. Із парку за воротами віє вогкістю і таємницею. Звідси не хочеться йти. Сам Леннон жив неподалік. Двоповерховий будинок на дві родини з вікнами- ➧

101

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 102

Біля будинку Пола Маккартні.

Табличка для селфі?

еркерами та садочком під ними виглядає доглянутим. Це дім Джонової тітки, яка після розлучення його батьків забрала хлопця до себе. Її чоловік став хлопцю другим батьком, але рано помер. Згодом в аварії загинула рідна мати. Ці потрясіння юності вплинули на Леннона. Музика стала його порятунком. Хоча тітка не поділяла захоплення небожа — вважала, що він цим на життя не заробить. Ставши багатим і славетним, Джон купив їй великий будинок, де вона прожила до кінця своїх днів. А цей дім викупила вдова співака Йоко Оно і передала фондові, що опікується пам’ятними місцями «Бітлз». Потрапити в будинок можна за окремою домовленістю. Наша остання зупинка — дім Пола Маккартні. Розташований у зеленому районі, він справляє гарне враження. Це знову традиційний таунхаус із великими вікнами, кущами гортензії, лаванди та зеленим живоплотом. Мати Маккартні працювала акушеркою, але рано померла. Пол із братом і батьком лишилися самі. Хлопець із головою поринув у музику. Його батько і сам у

102

минулому був музикантом, тож синове захоплення підтримав. А цей будинок став місцем репетицій і творчості — тут Пол і Джон разом написали понад 20 пісень. Нині будинком опікується той самий фонд. Їхні університети Ми залишаємо квартали Ліверпуля, в яких минуло дитинство легендарних «Бітлз». І вирушаємо у центр міста під хіт «Back in USSR» — доволі дивні відчуття для тих, хто справді виріс у колишньому Радянському Союзі, де забороняли не лише музику «Бітлз», а й навіть зачіски у їхньому стилі. Дорогою встигаємо побачити будівлі Коледжу мистецтв та Ліверпульського інституту, в якому навчався Леннон і який покинув заради музики. Маккартні та Харрісон навчались у школі неподалік, тож хлопцям було зручно збиратися для репетицій. У середині 1980-х коледж закрили, але за 10 років зусиллями Маккартні в цій будівлі відкрили Ліверпульський інститут. На відкритті була присутня Її Величність Королева Великобританії, а сер Пол Маккартні

відтоді читає там лекції й бере участь у щорічному врученні дипломів. Нарешті доїжджаємо до відомого на весь світ «The Cavern Club». Тут «Бітлз» відіграли 292 виступи, і саме звідси розпочалася «бітломанія». «Каверн» узагалі називають «колискою британської поп-музики». Жоден інший клуб у світі не може похвалитися таким переліком артистів. «The Rolling Stones», «The Who», «Queen», «Pink Floyd», Елтон Джон, Стіві Вандер та багато інших вважали за честь грати тут. Правда, світова слава не врятувала «Каверн» від руйнування. У 1973 році його закрили, аби збудувати вентиляційну шахту метрополітену. Та після вбивства Джона Леннона у Нью-Йорку 1980-го клуб відбудували з 15 тисяч оригінальних цеглин. Понад те — з одного підвалу він перетворився на цілий квартал! Нині на розі вулиці, на якій розташований клуб, стоїть 4-зірковий готель, інтер’єр якого присвячений «Бітлз». На вулиці навпроти входу до клубу — Ліверпульська стіна слави, де зображено всі сингли ліверпульських артистів, які займали перші місця в чатах. Хто всі ці люди? Вечоріє. Прогулявшись вулицею, заходимо у «Каверн» «на хвилиночку», щоб вийти звідти за кілька годин. Клуб виявляється невеликим підвалом із цегляними склепіннями. Практично кожна цеглина розписана гуртами, які тут виступали, та їхніми

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 103

Вхід до славнозвісного клубу «Каверн», де починали «бітли».

Фото «VisitBritain»

Біля пам’ятника Джону Леннону.

фанами. Оформлення сцени схоже на ковдру в стилі печворк: кольорові вставки з назвами груп. На стінах — гітари і фото музикантів. Зараз виступає вокаліст Джонні, який суперово копіює «Бітлз». Згодом його змінює гурт, що грає важчу музику. В клубі стовпище. За барною стійкою наливають пиво, ель та міцні напої, продають сувеніри. Але пробитися туди вдається не всім. На барі помічаємо фото, яке засвідчує: тут наливали пиво принцу Чарльзу і його дружині Каміллі. Так, саме наливали. А тим часом відвідувачі, що називається, відриваються на повну! Група дівчат у рожевих майках і

Підземелля у «Каверн».

з вельонами влаштували передвесільну вечірку. Патлаті рокери веселяться від душі. Якийсь чоловік прийшов відзначити своє 65-річчя, про що повідомляє напис на його капелюсі. А перед самою сценою співають і танцюють старші жіночки з дуже щасливим виглядом. Неначе у машині часу переносишся у минуле 60-річної давності, яке у нас на батьківщині було геть інакшим. Хочеться «зависнути» до ранку, співаючи з незнайомцями старі добрі хіти. Із підвального «Каверну» нагору виповзаємо лише серед ночі. І виявляємо, що до клубу тягнеться довжелезна черга, а вули-

ця переповнена людьми! З вогню та в полум’я. Заходимо до сусіднього бару «The Grapes», де «Бітлз» між концертами любили вихилити по скляночці. Але витримуємо тут недовго: караоке — не наш формат. Через натовп зрештою рушаємо до готелю. Та пробитися вдається нескоро, бо вночі у центрі Ліверпуля людей удвічі більше, ніж удень. Вони чіпляються, знайомляться, пропонують випити. Врешті дістаємосятаки готелю і засинаємо без задніх ніг. А на ранок у фотоапараті виявляємо дивні фото, на яких обіймаємося з незнайомцями. Хто всі ці люди?.. ■

103

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 104

КОЛЕКЦІЯ

■

Шато де Жу — замок, що впродовж тисячі років контролював прохід крізь гори Жура.

104

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 105

ФРАНШ-КОНТЕ

Маленька

Франція Подорож «нетуристичними» містечками і селами цієї країни може принести більше вражень, аніж відвідання відомих туристичних об’єктів. Таких «перлинок» чимало у провінції Франш–Конте.

Реєстр Асоціації найгарніших сіл Франції (Les Plus Beaux Villages de France) має один істотний недолік: він доступний не лише мені (от лихо!), а геть усім. А оскільки країну щороку окуповують мільйони туристів, чимало «найгарніших сіл» перетворилися на декорації, де всі будинки віддано під готелі, апартаменти, ресторани й сувенірні крамниці, а вуличками невпинно сунуть орди чужинців. Годі шукати тут ознаки нормального людського життя. То що робити, коли якраз бажання спостерігати оце життя вабить вас до милої серцю Франції? Вихід є: обирати віддалені від туристичних шляхів регіони, пам’ятаючи, що в цій країні просто немає закутків, де б краса не чигала на вас за кожним поворотом. Франція — для французів, французи — для Франції Їхати у провінцію краще не в пік сезону. Його тут визначає французька традиція йти у відпустку всім одночасно, у серпні. Здебільшого люди роз’їжджаються по рідній країні, вважаючи, що ліпшої за неї не знайдеш. Отже, варто дочекатися ➧

Фото M.COQUARD, E.DETREZ / Bourgogne-Franche-Comte Tourisme

Олена КРУШИНСЬКА

105

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 106

Фото Bourgogne-Franche-Comte Tourisme

Містечко Арбуа серед виноградників.

Готичний храм у Поліньї вже понад сотню років використовують для витримування вина.

першого вересня — і всі вони повернуться на робочі місця, ажіотаж у готелях спаде, а з дверей кав’ярень зникнуть записки типу: «Вибачте, у нас зачинено, ми всі насолоджуємося відпусткою!». Якщо вже йдеться про те, як французи цінують французьке, варто згадати і про мову. На популярних туристських маршрутах почасти є дублювання англійською, а ось у «маленькій Франції» все написано виключно французькою. Як тішить, що володієш мовою, коли, бува, візьмешся за ручку на дверях і в останню мить зауважиш табличку: «Шановні мадам і месьє, будь ласка, не користуйтеся цими дверима без крайньої потреби, бо це аварійний вихід, і якщо ви потягнете ручку, то спрацює сирена і почнеться алярм». Або десь у замку: «За цими дверима слабке освітлення і починаються стрімкі сходи». Жодних застережних картинок ці таблички не містять. Оцініть стимул для вивчення мови!

106

Фото К. КУЧІ

Нема туристів — є спокій!

Утім, це лише один із різновидів поваги до самих себе, якого нам з нашою гіпертрофованою гостинністю, чи пак — запопадливістю щодо іноземців, варто повчитись. У Франції пріоритет мають французи. Хочеш погостювати у країні — налаштовуйся під її правила. Головне правило ми спізнали на власній шкурі...

Обідня доктрина (на правах ліричного відступу) Ніколи, ніколи, ніколи не пробуйте плисти проти обідньої течії у провінційній Франції! Не порушуйте доктрини. Не плюйте і не чиніть інших дій проти вітру. Зараз розповім, як це буває. Наприклад, зранку ви щось перехопили, а годинки через три зжували якийсь зі-

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 107

Із бастіонів цитаделі в Безансоні відкривається краєвид старого міста.

«Бельфорський лев» — пам’ятник оборонцям міста.

м’ятий круасан, що вцілів після сніданку. І ось ви, сповнені енергії, прибуваєте до якогось містечка. Але в нього якийсь дивний вигляд. Навколо — ані душі. Проте ви ще нічого не підозрюєте і бадьоро, наскільки дозволяє спека, крокуєте, скажімо, в напрямку замку. Дорогою бачите перших місцевих мешканців. Їх видно у двері трактиру: вони сидять усередині й зосереджено їдять. До замку трохи далеко, він стоїть на горбочку, проте — що нам відстані? Ось нарешті й він. Що таке? Зачинено? Виявляється, тут перерва з 12-ї до 14-ї. Ви дивитеся на годинник: чверть по дванадцятій. Ой-йой, але ж ви приїхали заради замку! Ну нічого, щось інше подивлюся, міркуєте ви і повертаєтеся через усе містечко до турінфоцентру. Дорогою бачите місцевих мешканців. Їх видно у двері трактиру: вони там сидять і зосереджено їдять. Ну і нехай, а в нас культурна програма. Шлунок, утім, виявляє незгоду й починає бурчати. Та й

Бельфорська цитадель зведена за принципами де Вобана.

сонце опівдні якось розійшлося, хоча й вересень. Зрада! Турінфоцентр зачинено: перерва з 12-ї до 14-ї. Нівроку перерва, от нероби! Ви дивитеся на годинник: 12:45. Гаразд, знайдемо щось самі. Ви тиняєтеся туди-сюди, але сонце припікає дедалі сильніше, у горлі пересихає, безлюддя псує враження від милого загалом містечка. Вдалині ви бачите трактир і вже знаєте, що в ньому сидять люди й зосереджено їдять. Ви звертаєте в інший бік. Попереду з’являється чавунна огорожа скверу. О! Тут, у затінку, й перепочинемо. У сквері нікого немає. Дзюркоче фонтанчик. Від того звуку спрага посилюється, до цього додаються неприємні спазми у шлунку. Вмощуєтеся на лавку і негайно розумієте, як це безглуздо — сидіти у сквері голодним. Ви підриваєтесь і ще раз обходите всі вулички, цього разу — в пошуках крамниці. Одначе всі boulangerie, charcuterie та інші «-рі», де продають харчі, зачинено. Подекуди на дверях написано,

що перерва з 12-ї до 14-ї, але подекуди стоїть безжальне: «Ferme 12–15». Цей факт остаточно ламає вашу психіку. В жахливім настрої ви кажете (здається, вголос): «Та гори воно!..» і практично доповзаєте до трактиру. Пів на другу. Місцеві сидять і п’ють каву. Обличчя у них спокійні. Ви падаєте за столик і просите подати вам menu du jour, тобто комплексний обід (біс уже з ними, з грішми, один раз живемо). Офіціант злегка здивовано відповідає: «Але обід уже закінчився, є лише кава. І за півгодини ми зачиняємося до вечері». Ви встаєте і, долаючи біль у душі та смоктання у шлунку, тягнете ноги до замку. На вулицях усе ще порожньо, й лише примара кролика у винному соусі скаче за вами слідом... Білі корови та біле вино Назва Франш-Конте мало кому щось говорить. І лише в сирному відділі вона трапляється повсюдно — на багатьох си- ➧

107

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 108

Лавуари належать до пам’яток, які французи лагідно називають «le petit patrimoine» — «маленька спадщина». Це споруди на джерелі, де вода розподіляється на пиття, напування худоби, прання... Найчастіше лавуари є критими павільйонами, але існують і лавуари-фонтани, й завжди це справжні малі архітектурні форми.

рах ви прочитаєте: «регіон походження — Franche-Comte». Коли приїжджаєте сюди, все стає зрозуміло. За кілька днів можете побачити тут більше корів, аніж за все попереднє життя. Їхню кількість можна було б охарактеризувати словом «тьма», якби ці статечні корівоньки не були сніжно-білими. Якщо рухатись у бік Бургундії, з якою межує Франш-Конте, на зміну ландшафтам із коровами приходять виноградники. Якщо ви приїдете у вересні, то побачите, як між рядів весело гуркочуть тракторці, та вдихнете пахощі втомленої лози, яка чекає, аби її звільнили від урожаю. Те, що вино тут — це святе, причому в буквальному сенсі цього слова, ми зрозуміли в одному з містечок, коли зайшли у місцевий Нотр-Дам і натрапили там на... гігантські діжки з вином, біля яких музиканти виконували класичні твори. Оскільки відвідувачів особливо не було, ми зробили висновок, що грали вони для самого вина. Недарма ж кажуть, що у вині присутні ті чи інші «нотки»! Майже у кожному французькому селі та містечку є романський чи готичний храм, ще двійко меншеньких церков, велике абатство, фонтан, десяток-два кам’яниць сто-

108

літь так XV–XVI і маєток або шато на околицях. Отже, про цей «набір» далі не згадуватимемо — лише про якісь особливі пам’ятки. Звірі в цитаделі Безансон і Бельфор — найбільші міста регіону з населенням «аж» за сто тисяч. Славу Безансону принесла цитадель — один із шедеврів інженера-фортифікатора Себастьяна Ле Претра де Вобана, новаторські принципи якого були впроваджені по всій Європі. За його проектами споруджено 33 фортеці та реконструйовано вдесятеро більше. Цитадель у Безансоні (1668– 1693) стала одним із 12 витворів де Вобана, внесених до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Цікаво, що нині, крім музеїв, тут розмістили зоопарк. Поміж мурів вільно походжають макаки, кенгуру і тигри, а часом над бастіонами лунає зловісний стогін мавпи-ревуна. У бельфорській цитаделі теж утілено принципи де Вобана. Стереже її кам’яний лев заввишки 11 метрів — найбільша у Франції скульптура з каменю. Це пам’ятник оборонцям Бельфора під час облоги

міста прусаками у 1870–1871 роках. Скульптор Бартольді почав роботу над монументом уже через рік після драматичних подій. За задумом, лев мав грізно дивитися на схід, у бік ворога, але німці запротестували. Сваритися з Бісмарком ніхто не хотів, і лева розвернули до німців самі розумієте чим… Ще одна відома твердиня — Шато де Жу, замок на скелях, що височіє над шляхом, яким ходив іще Юлій Цезар. За свою тисячолітню історію замок наростив п’ять поясів оборони, зокрема й вобанівські бастіони. На воді й на скелях Містечка Поліньї та Арбуа вкомплектовано всім тим набором пам’яток, про який ішлося. В останньому зберігся будинок, де жив Луї Пастер, і пам’ятник науковцю — ви ж не забули, кому ми завдячуємо пастеризованим молоком і щепленням від сказу? У скелястій долині річки Лу розташований Орнан, рідне місто Гюстава Курбе, де збереглось ательє художника і діє його музей. Фасади будинків обриваються тут просто у воду, як у Венеції. На березі тієї самої Лу до скель тулиться Ло — одне з «найгарніших сіл Франції». Над водою юрмляться колишні оселі виноробів і водяні кузні, для яких було споруджено каскад гребель. Ще одне з «найгарніших сіл», ШатоШалон, стоїть на горі, звідки відкриваються неосяжні краєвиди виноградників — їх навіть сертифіковано як класичні «вино-

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 109

Можна сказати, що містечко Орнан удвічі гарніше за інші, адже його краса подвоюється у водах річки Ло.

градникові пейзажі» (французи люблять титулувати всі свої багатства). В амфітеатрі гірської долини розкинулося сільце Бом-ле-Месьє, теж із «найгарніших». Його історичний вигляд повністю збережено, довкола — гори зі скелями, водоспадами та печерами. Не менше потішили і «звичайні» села, особливо коли ми відкрили для себе «лавуари» (від французького «лаве» — «мити», «прати»). Це споруди на джерелі: з фонтанчика набирали воду для пиття, далі йшов жолоб для напування худоби та басейн для прання. Кожен лавуар є маленьким зразком архітектурного стилю своєї епохи, від бароко до класицизму. У верхів’ях Сони їх іноді по три штуки на село. Диво!

Від утопії до модернізму Королівська солеварня в Арк-е-Сенан — пам’ятка ЮНЕСКО. Ім’я її творця Клода-Ніколя Леду вперше прозвучало в нас для широкого загалу саме цього року на виставці «Метрополіс. Минулі утопії майбутнього» у Києві, в межах «Книжкового арсеналу». Куратор виставки Павло Гудімов розповідав про цю ключову постать серед французьких зодчих-утопістів XVIII століття. Леду вважав, що архітектура не лише відображає суспільний лад, а й може творити його. Останнє десятиріччя свого життя він присвятив розробці візіонерських проектів, серед яких був, наприклад, будинок садівника у вигляді сфери. Коли архітектору дісталося замовлення на побудову ➧

Фото A. DOIRE / Bourgogne-Franche-Comte Tourisme

Бом-ле-Месьє отримало статус одного з «найгарніших сіл Франції» завдяки збереженій старовині та неповторному краєвиду.

АВТОМОБІЛЬНІСТЬ «Маленькою Францією» практично неможливо мандрувати без авта. Щоб подорож не стала важким і витратним випробуванням, неодмінно подбайте, щоб у вашій або орендованій автівці був GPS-навігатор. Хоча б тому, що французи ставлять дороговкази за перехрестями, а не перед ними. Ну ось так їм любиться. Перевірте, щоб у навігаторі була функція «Вилучити платні дороги» — вона потрібна як повітря. Завдяки їй ви, по-перше, не викидатимете гроші. Платних доріг у Франції чимало, і пункти оплати напхані так, що взагалі неясно, нащо тут швидкісні автомобілі: тільки-но набрав крейсерську швидкість — знову гальмуй і ставай у чергу перед шлагбаумом. А по-друге, «маленької Франції» ви з автобанів не побачите. А ось навігатор проведе вас милими селами і містечками, поміж шато і ферм, і навіть може завести на приватні доріжки через виноградники, де можна їздити тільки у «робочий час» — щоб не турбувати власників, коли ті відпочивають. Тож є GPS-навігатор — буде й романтика!

■

109

Фото M. JOLY / Bourgogne-Franche-Comte Tourisme

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 110

Королівська солеварня в Арк-е-Сенан (1778) — втілена частина «ідеального міста» архітектора-утопіста Клода-Ніколя Леду. Пам’ятка ЮНЕСКО.

королівської солеварні в лісі Шо, він спроектував ціле «ідеальне місто Шо», кругле у плані. Спорудження його ядра, солеварні, у 1775–1778 роках стало першою і, на жаль, останньою частиною утопії. Але ж реальною! Через вхідний павільйон можна потрапити на територію у формі рівнісінького півкола, де по дузі стоїть десять виробничих і адміністративних споруд. Леду був прихильником «архітектури, що промовляє», тому, наприклад, на фасаді вхідного павільйону круглі вікна оздоблено так, ніби з них ллється соляна ропа, а колони будинку директора нагадують складені блоки солі. Через Французьку революцію «ідеальне місто Шо» так і не було розбудоване, та й солеварня занепала — проте вона назавжди залишиться унікальним прикладом мрії про ідеал. Леду вважають попередником модерністів і конструктивістів ХХ століття, насамперед Ле Корбюзьє. Він теж розробляв про-

Хвилинка щастя авторки у «маленькій Франції».

Каплиця Норт-Дам-дю-О (1955) в Роншані — шедевр Ле Корбюзьє, одна з найвидатніших споруд ХХ століття.

екти ідеальних міст, після яких людство ще не придумало нічого кардинально нового. До речі, найвідоміший твір Ле Корбюзьє розташований за якихось сто кілометрів від солеварні, у містечку Роншан. Це каплиця Нотр-Дам-дю-О. Ле Корбюзьє взагалі-то був атеїстом і церков не будував, але священик умовив його приїхати й оглянути пагорб. Архітектора надихнуло місце, де ще у давньоримські часи стояв храм сонця. Відтак у 1953–1955 роках у Роншані постала споруда, яких іще не бачив світ. Ле Корбюзьє використав пластичні властивості бетону та поєднав новітні форми з

романськими традиціями: різновеликі вікна містять вітражі, що створюють в інтер’єрі гру світла. А найбільш авангардним рішенням стали два вівтарі біля східної стіни, внутрішній і зовнішній, що дає змогу проводити богослужіння просто неба. Чи треба пояснювати, що у сонному Роншані поява дивовижної споруди спричинила бурю протестів? Однак саме вона прославила його на весь світ. Нотр-Дамдю-О є пам’яткою ЮНЕСКО і входить до рейтингів видатних споруд ХХ століття. Попереду нас чекають нові дива «маленької Франції». Далі буде! ■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 111

Ф О Т О

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:19 Страница 112

ФАКТ

■

Велетні Інуїтських гір Ці гори лежать на півночі Канади, на півострові Лабрадор, і входять до національного парку «Торнгат». Тут мальовничо в різні пори року, хіба що зима занадто сувора для прогулянок без лиж. У долинах і на вершинах Інуїтських гір часто можна побачити кам’яних велетнів — інуксуків. Це традиційні скульптури аборигенів Півночі — інуїтів (ескімосів). Так вони позначали значущі для себе місця, природні небезпеки, вказували напрямок пересування оленів карибу… А нині інуксуків ставлять просто заради краси і романтики — так би мовити, з дизайнерською метою. Фото «Newfoundland and Labrador Tourism»

■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 113

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 114

Замаскована жіночність В арабських країнах жінки носять «бургу» (саме так називається ця «прикраса»). Аксесуар роблять із тканини і фарбують металізованими барвниками чи натирають жерстю. За легендою, бурги придумав вождь бедуїнського племені: бракувало воїнів для оборони, тож він вдягнув заборола на жінок. Фото H. SABER

■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 115

Висока романтика–2 П родовжуємо публікувати фото романтичних пар в екзотичних місцях. Закохані екстремали на хмарочосі над китайським містом Шеньчжень. Фото Д. НЕВОЖАЙ

■

Просто муха омаха з ботсаду «Балдха» у столиці Бангладеш, місті Дакка. Особливою її робить не це, а «портрет близьким планом». Можна зазирнути мусі в очі…

Фото A. RONNIE

■

115

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 116

Буддисти — туристам Н еподалік від індійського міста Лех, що у штаті Джамму і Кашмір, у буддійських монастирях і в містах майже щомісяця влаштовуються яскраві релігійні дійства. Свято Ладакх, танець із якого бачимо на фото, проводять з ініціативи… туристичного офісу регіону! Фото DTEMPS / depositphotos.com

116

■

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 117

Аристократична Україна У замку–музеї «Радомисль» українські дизайнери представили колекції стилізованого національного вбрання на етно–фешн–шоу «Аристократична Україна».

Наприкінці липня в місті Радомишль, що за сотню кілометрів від Києва, відбувся ІІІ Всеукраїнський фестиваль етнічного та стилізованого одягу й аксесуарів «Аристократична Україна». Унікальний захід у замку-музеї «Радомисль» дав нагоду побачити найкращі одяг і аксесуари сучасних дизайнерів в українському стилі. Унікальний захід зініціювала народний депутат України, лікар, співачка і меценатка Ольга Богомолець. Свято відродження національних традицій вийшло на славу!

Подивитися на українське та кримськотатарське автентичне і стилізоване вбрання, представлене найкращими театрами мод і дизайнерами, приїхали митці, спортсмени, телеведучі, політики, журналісти, науковці й просто поціновувачі прекрасного. Моделями виступали не професійні манекенниці, а українські та кримськотатарські жінки — загалом понад 150 красунь (плюс красені) з усіх куточків України. Під оплески вони йшли босоніж старовинним домотканим кропив’яним полотном. Серед інших убрання презентували матері загиблих воїнів АТО та дружини захисників України, учасниці оборони Донбасу. «Особливо чарівними були дітки в національному одязі різних епох: ось воно, наше майбутнє, яке черпає сили та дух із нашого славного минулого. Ніхто й ніколи не зможе змусити цих маленьких українців забути, хто вони і якого вони роду», — підкреслила пані Богомолець. На «Аристократичній Україні» можна було побачити вироби різного часу: від музейних колекцій оригінального одягу ХІХ — початку ХХ століття до найсучасніших інтерпретацій. Глядацьке голосування визначило переможців. У номінації «Найкращий аксесуар» перемогла Наталія Гладій із неперевершеними віночками. «Найкращою реплікою українського вбрання» було визнано колекцію Наталі Сиворакші «Українське бароко». Нагороду за «Найкраще сучасне стилізоване вбрання»

отримала ТМ «Синій льон» та її дизайнер Ірина Ковальова. Представники іноземних посольств показали на фестивалі національні вбрання зі своїх держав — культурна дипломатія в дії! Окремою подією стало відкриття виставки ікон на ящиках з-під снарядів, набоїв і мін «Ікони під час війни» художників Олександра Клименка та Софії Атлантової. Усі охочі мали змогу відвідати майстер-клас «Вишивка шляхетних панянок». Фундаторка фестивалю Ольга Богомолець підсумувала: «Через відродження національних традицій, повернення до глибокої духовності предків зможемо збудувати велику та сильну країну, яка дбатиме про кожного. Разом відродимо славу нашої держави, її ім’я голосно й гордо ще прозвучить у світі!». ■

117

У К Р А Ї Н А

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 118

ЧУДЕС

■ Анахронічний брук центральних вулиць — по ньому ще так тихо ходить дощ. Кликун із бронзи кревний, як прибулець серед неоново-кленових площ… Тарас і Леся сплутали локації. Вино в кав’ярнях п’ється і вірші. Не місто, а суцільна провокація. І стільки всього нуртиться в душі. І стільки простору — що вибухають крила, А розминутись — аж ніяк — завузько! Куди б я звідси тільки не ходила. Я тут удома. І мені тут ЛУЦЬКО. Ольга ОЛЬХОВА

Кликун біля Луцького замку.

Найкращий вікенд у Луцьку — це коли замок Любарта вибухає лазерним світлом, на вулицях оживають бронзові кликуни, а Леся Українка віршує під своїм ясеном на смартфоні.

Було луцько!

Євген БУДЬКО Володимир ТІТОВ

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 119

visitlutsk.com

Леся і Свято-Троїцький собор. Задумлива, ніби й не вирує навколо свято.

Персонаж із В’їзної башти замку.

День міста вперше вирішили провести не водночас із Днем незалежності, а окремо, у другі вихідні вересня. На це були прості й вагомі причини. По-перше, багато гостей і містян не встигають вихопити з подвійного виру подій усе, що хотіли б. По-друге, головне державне свято багато хто воліє провести на природі й покидає місто. А по-третє, день міста-твердині, міста-парку має свою, особливу романтику. Наш луцький вікенд був такий багатий на події, що навіть на спеціальному прес-

Екскурсія на «Волинянці», першому українському позашляховику.

автобусі в супроводі представників Управління туризму та промоції міста ми ледве встигли побачити, що планували. Радимо майбутнім гостям завчасно вивчати програму святкових заходів і екскурсій, бронювати місця та квитки. І саме місто, і його свято вже досить популярні, й очевидно, «далі буде»! Принаймні групі столичних журналістів не вистачило місць на поїзді, тож довелось їхати автобусом. Зате оцінили несподівано гарні траси! Отже, нумо відкривати Луцьк — місто величних пам’яток і приємних дрібниць.

День здивувань Якщо вже говорити про велич, то особисто для мене вона стала одним із головних сюрпризів Луцька. Із розмірами невеликого, 200-тисячного обласного центру здалися неспівмірними деякі речі. Наприклад, мури і башти його замку, який є одним із Семи чудес України і в якому розгорнулося головне дійство луцького вікенду (про це далі). Величезним (60 гектарів) і доглянутим (сподіваємося, не лише до свята) виявився парк імені Лесі Українки. По дзеркальній ➧

119

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 120

У Музеї сучасного мистецтва Корсаків.

Лютеранська кірха.

Ресторан «Корона Вітовта» й оленина у підливі із соснових шишок.

Будинок скульптора Голованя.

120

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 121

Каное луцького виробництва у «Маленькій Венеції».

visitlutsk.com РЕКОМЕНДУЄМО В ЛУЦЬКУ ■ ■ ■ ■ ■ ■

Готель «Україна». Гастрогалерея «Корона Вітовта». Ресторан «Show Basilic». Екскурсії автомобілем «Волинянка». Екскурсія катером по річці Стир. Комплекс розваг і розвитку «Адреналін-сіті».

■

гладіні каналів, серед зелені, попід містками прогулювались на човнах романтичні парочки в зоні «Луцька Венеція». Над ними увечері спалахували гірлянди у подобі парасольок і ковані ліхтарі — кожний від свого спонсора і вартий окремого розглядання. Стародавні на вигляд скульптури, мотузяний парк, атракціони і ще безліч усього вмістилося на гігантських угіддях. Бракувало хіба що міського велопрокату, але, судячи з ентузіазму і смаку, з якими в Луцьку все опоряджують, із цим не забаряться. Вразив столичним розмахом арт-центр «Адреналін-сіті» — така собі ексклюзивна зупинка на півдня-день. Меценатська родина Корсаків перетворила занепалий завод на королівство сімейних розваг і розвитку. Прозаїчна «коробка» на 20 000 «квадратів» усередині зустрічає яскравим «голландським містечком», спортзалами і бутиками, атракціонами і творчим рейвахом. У дитячому музеї-експериментаріумі батьки з готовністю впадають у дитинство, бо ж можна чіпати все — від старовинних патефонів до надсучасних роботів, пограти на електрогітарі та барабанах, перепробувати наукові експерименти під пильним оком українських лауреатів Нобелівської премії. Усе скомпоновано ергономічно і десь навіть вишукано. Що й казати про Музей сучасного українського мистецтва! Особисто я з обережністю ставлюся до таких місць, які бувають епатажно-брутальними і навіть жорстокими. Але цей музей має світлу ауру і багато простору для співтворчості глядача з митцем. У цій співтворчості й полягає феномен сучасного мистецтва, запевнила нас керівник музею, художниця Катерина Ганейчук. Відчуття світла і добра пояснила тим, що це українське мистецтво, а йому властива

вітальність (від латинського «віта» — «життя»). Музей має твори провідних митців з усіх кінців України і справді є установою, а не закладом: у ньому досліджують, а не лише експонують. І вміють розповісти, пояснити та захопити — перевірено. З усією масштабністю в «Адреналін-сіті» не відчувається жодної гігантоманії, все працює і має призначення. Натомість надмірністю на тлі міста здався найбільший в Україні католицький костел у центрі — Петра і Павла. Він домінує, переконує у твоїй мізерності… Звісно, в чомусь храм має рацію, але мені приємніше там, де мене пробуджують до розвитку. Утім, це суб’єктивно. Вразив величчю ясен Лесі Українки в історичному центрі міста. Зелений гігант у чотири обхвати! Під ним юна Лариса Косач написала свій перший вірш «Надія». А неподалік — будинок її родини. Не проминіть будинку скульптора Миколи Голованя, бо це луцький most visit. Споруду називають «будинком із химерами», хоча господар сердиться і каже, що «химери» — це ті, хто іноді приходить до його дому. Будинок від фундаменту до даху заставлений авторськими скульптурами. Вони здаються старовинними або й старо-

давніми. Скульптор усе своє життя і весь простір навколо перетворює на мистецтво. Саме його твори ми бачили серед дерев у парку Лесі Українки. Будинок Голованя було видно й під час прогулянки на катері. Ми стали першими пасажирами нової лінії. Щоб її запустити, зелену річку Стир самі «моряки» звільнили від повалених дерев і рибальських загаток. У Луцькому зоопарку здивувало те, що в ньому розмножуються ведмеді й навіть тигри, є не бачені мною раніше види мавп і лемурів, південноамериканські носухи, страуси з Африки й Австралії та багато інших живих екзотів. Звірят і їхніх опікунів підтримує ЄС: це єдине в Україні зоо, яке виграло європейський грант. І в зоопарку, і на вулицях міста то там, то тут нас закликали до вражень мініатюрні бронзові фігурки кликунів. Кликун — не домовик і не вигаданий персонаж, а давня професія, російською — «глашатай». Це символи Луцька, його старовини. Один кликунець указував на Центр туристичної інформації та послуг, де гостям пропонують мапи міста, турінформацію, сувеніри, а поруч — прокатні велосипеди. Все свіженьке і, як кажуть, «цивільненьке». ➧

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 122

Зустрів нас кликун і біля замку Любарта. Але це вже трохи інша, вечірня й дещо навіть містична історія. Додам лише, що багато здивувань цього дня відкрила нам екскурсія від «Луцьк сіті-тур» на проворному міні-джипі «Волинянка» — made in Lutsk! Світло ночі «Ніч у замку» — головне шоу з нагоди Дня міста Луцьк. Протягом вихідних по місту не вгавали культмасові заходи, але всі чекали саме цього дійства. «Ніч» для нас почалася з вечері в ресторані «Корона Вітовта». Заклад розташований перед мурами, а відчуття — що ти вже всередині княжої твердині. Склепіння, меблі, колекції старожитностей... Портрети всіх президентів (окрім нинішнього: прикре недопрацювання апарату) свідчать про певну обраність закладу. А історичний дегустаційний сет страв давав зрозуміти, що ми десь уже трохи в майбутньому української індустрії гостинності. Шість делікатесів міні-порціями дали змогу насолодитися розмаїттям без надмірності. Цитую меню:

122

«Холодник старосвітський на квасі та йогурті з буряком, огірками та перепелиним яйцем», «Колдунай із грибами на конфітюрі з червоної цибулі та морелями», «Форель нагарячо вуджена абрикосовим димом на сні з яблучним хріном», «Філе качки на підливі з лісових ягід», «Смажене з ялівцем філе оленя у підливі з сосонових шишок», «Морозиво з горгонзолою та чорним хлібом». Як звучало, так і смакувало — незвично і вишукано! Підкріпившись, вирушили на штурм замку. Сотень глядачів не зупиняв ані дощик, ані грізні сек’юриті, твердиня Любарта була в облозі. Дорогою ми першими (попереджені — отже, озброєні), ще до офіційного відкриття побачили бронзовий тактильний макет замку для людей із проблемами зору. А на замковому подвір’ї ринула злива. Вірите? — ніхто не запанікував, усяк лучанин спокійно розкрив парасолю або сховався в одному з наметів із наїдками. Небесні води не загасили запалу «батьків міста», які провели церемонію «Вогонь Луцького замку». І невдовзі стихія вгамувалась. Сценічне дійство розпочав «королівський» оркестр «Harmonia Nobile» у старосвітських париках. Академічний іванофранківський колектив гастролює за кордоном і співпрацює з прославленими диригентами. Вокальний квартет «TenorsBelcanto» дуже органічно виконав світові оперні «хіти». Балет «Paquita» і гуртом, і сольно вражав пластикою та гармонією. Перший український саундтрековий симфонічний оркестр «LUMOS Orchestra» віртуозно зіграв композиції з «Володаря перснів», «Гри престолів», «Гаррі Поттера» та інших епічних кінокартин. Звучання в оточенні зам-

«Десант» янголів із 40-метрової башти.

кових мурів було напрочуд якісним та об’ємним, сильна музика підхоплювала й несла в уявні світи. Глядачі вільно мандрували замком, знімались у фотозонах, відвідували театралізовані екскурсії. Ми вирушили на гостину до князя, на верхівку 40-метрової В’їзної башти. Там зустріли сам Любарт, його кохана і кликун — цього разу живий, колоритний і веселий. А біля зубців башти порались якісь двоє у білих балахонах, але запевняли, що не привиди. Взагалі у замку Любарта примар немає, бо тут нікого

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 123

Фурор «Онуки» у Луцькому замку.

не закатовували і не замуровували, навіть жодного разу не взяли приступом самої твердині. Хто ті двоє? Цю маленьку загадку допоміг відгадати перформанс «Світло ночі». Він розпочався вогняним шоу: в повітрі літали смолоскипи, палали фігурні конструкції, на мурах замку танцювали червоні відблиски. Це викликало захват і водночас тривожне враження чи то штурму, чи то якоїсь бісівщини. Та раптом із «нашої» башти спустилися два знайомі янголи: хлопці в білому причепили крила і з’їхали по тросах під вигуки юрби. Так вони нагадали про те, як у давнину замок і його мешканців урятував святий Миколай

із небесним воїнством. Над «бойовиськом» пропливли підсвічені великі, білі, крилаті постаті, й шоу завершилося. Але почалось інше! Проекційне шоу «Вартові часу» перетворювало замок Любарта на дерев’яне колесо, малювало на ньому природу, ікони та дзвони, обвивало все димовими хмарами, пронизувало небо лазерами… А опісля публіка зібралася під сценою, аби «відірватися» під музику хедлайнера свята — гурту ONUKA. Солістка Ната Жижченко зізналася, що Луцьк їй не чужий — звідси родом її батько. Здається, кожен, хто проведе тут святковий або туристичний вікенд, теж відчує спорідненість із давнім, гречним, креативним і дуже українським містом Луцьк. Приїжджайте, буде луцько! ■

Балет «Paquita».

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо Управлінню туризму та промоції Луцької міської ради (visitlutsk.com) і особисто Богданові Калішу й Катерині Теліпській, а також асоціації журналістів «Туристичний прес-клуб України».

123

В О Я Ж

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 124

КОЛЕКЦІЯ

■

«Rixos Sharm el Sheikh» і «Rixos Seagate Sharm» — у цих двох готелях відпочивають королі, президенти й зірки. Долучилися до елітного відпочинку й українські журналісти, завдяки туроператору «Pegas Touristik». Ольга ДУБОВИК

ЄГИПЕТ

Золотий

А знаєте, я захоплююсь єгиптянами як нацією. Адже 96% території Єгипту — це пустеля. І всі 105 мільйонів мешканців диво-країни примудряються жити на решті 4 відсотках землі. Плюс неохоплені статистикою бедуїни (орієнтовно їх близько 100 тисяч) мешкають самі по собі в горах чи пустелі. І ось єгипетський народ, окрім того, що зберігає свою самобутність у звичаях та культурі, ще й спромігся на світове диво: зробити Єгипет однією з найвідвідуваніших у світі туристичних країн.

Nota Bene: при цьому єгиптяни не тільки не продають свою землю (мали гіркий досвід), а й дозволяють іноземним інвесторам будувати бізнес лише на умовах співвласності з місцевими. А також суворо забороняють туристам вивозити у вигляді сувенірів корали та мушлі, бо понад усе цінують природні дари.

Нині на берегах Червоного моря можна підібрати собі відпочинок на будь-який смак і гаманець: від 300 доларів за тиждень — до 2–3 тисяч доларів і більше. Проте один із лідерів з організації подорожей за єгипетським напрямком — компанія «Pegas Touristik» — радить українським відпочивальникам не ганятися за дешевизною, а зважати насамперед на якість послуг, щоб відпочинок залишив лише приємні спогади. — Клієнтам подобається подорожувати з «Пегасом», бо ми робимо ставку не на кількість проданих турів, а на їхню якість. Наша мета — забезпечити найкраще обслуговування, тому працюємо тільки з перевіреними готелями, які поділяють наші принципи. Найвища якість за обгрунтовану ціну — такий наш орієнтир на українському ринку, — повідомив журналістам Адель Хосні, директор із контрактингу «Pegas Touristik Egypt».

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 125

Шарм Троянди, пальми і джакузі Наразі розповімо про люкс-відпочинок. Обидва інспектовані нами готелі розташовані за 9–12 кілометрів від аеропорту, в бухті Набк, пропонують обслуговування за системою «all inclusive» і належать відомій міжнародній мережі преміальних готелів із турецьким корінням «Rixos Hotels». Перший — «Rixos Sharm El Sheikh» — зустрів трояндами, лілеями та прохолодними напоями у величезному холі-рецепції. Лунала жива фортепіанна музика, і просто після прибуття можна було випити сонячний келих мангового соку. Новоприбульців оформлюють швидко і привітно. Валізи одразу доправляють просто в номери. Та й гостей підвозять екологічними електрокарами під самі двері. Після цього потрапляєш до оази, де можна забути про повсякденні турботи, насолодитися сонцем, морем, спокоєм і повним комфортом. У чудових просторих номерах, вікна кожного з яких дивляться або на морську бухту Акаба, або на вигадливі гроти з басейнами та пальмами, нас уже чекали особливі знаки гостинності — східні солодощі та кошики з фруктами, а до того ще й пляшечка червоного вина.

Загалом у готелі 695 номерів, але завдяки величезній зеленій території та вдалому розташуванню корпусів тут можна знайти безліч мальовничих куточків для усамітнення. До послуг гостей — головний ресторан, ще 7 ресторанів «а-ля карт», бари просто біля басейнів і на пляжі. У ресторанах — широкий вибір страв із морепродуктів, наїдків італійської, японської, китайської, індійської, турецької кухонь. А головне — готель розташований на першій береговій лінії та має власний піщаний 330-метровий пляж, де забезпечено безкоштовні парасольки, шезлонги, рушники та напої, а за окрему плату можуть покатати на верблюді. Море. Воно починається з коралових рифів. Тому є вибір: або влаштувати собі таласотерапію на мілині біля берега, або рушити на понтон і під наглядом рятувальників зануритись у синю глибоку купіль, спостерігаючи при цьому за дивовижними рибами, які неодмінно виринають неподалік. А на горизонті розпалює уяву острів Тиран. Одне слово, «Rixos Sharm El Sheikh» — це відпочинок із європейським шиком, гарний вибір для подружніх пар і родин із дітьми.

Для маленьких гостей на території діє сучасний міні-клуб «Rixi» (для дітей 4–12 років) із послугою відеотрансляції для батьків, дитячими рестораном і майданчиком. Вечорами виграють вогнями і мелодіями дискотеки та запальні пляжні вечірки. Готель «Rixos Sharm El Sheikh» заснований 2012 року. Минулоріч відбулось оновлення. Нині діють 17 дво- і триповерхових блоків та один двоповерховий корпус. Територія вишукано-доглянута: пальми, квіти, гроти, джакузі, що плавно переходять у басейни, містки, арки й доріжки. Все милує око. І все враховано до дрібниць. ➧

125

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 126

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 127

«Дивіться, людина в люстрі!» «Морські ворота Шарма» — так у перекладі звучить назва другого інспектованого журналістами готелю. У розкішному холі найдужче вражає люстра вагою півтори тони, що складається із більш як 12 тисяч деталей. Кожний завиток — це окрема лампочка зі скла. Сяє вона жовто-коричневими та фіолетово-неоновими відтінками. Щоб її очистити, готель запрошує спеціальну компанію, фахівець проникає всередину люстри, і тоді туристи задирають голови й кажуть: «Дивіться, людина в люстрі!». А величні античні ворота — символ готелю — височіють просто посеред басейну в центрі території. Тож під ними можна плавати, селфитись і… мріяти, аби ця казка тривала якомога довше. — 16 жовтня 2018 року готель «Rixos Seagate Sharm» увійде до лінійки преміум-готелів мережі «Rixos», — розповіла менеджер із продажів «Rixos Egypt» Зоя Рєпіна. — Тож концепцію змінюємо на «преміум-ультра-олл-інклюзив», а назву готелю — на «Rixos Premium Seagate». До того ж 1 жовтня відкриваємо повноцінний, найкращий у Шарм-ель-Шейху парк розваг, у якому, крім аквапарку, діятимуть іще 5 видів наземних атракціонів для дітей, а також тенісні корти й велике футбольне поле. Аквапарк не найбільший у Шармі, але найвищого рівня і належить готелю «Rixos Premium Seagate». Також тут є безкоштовний для всіх гостей фуд-корт і «лінива річка», де тебе несе течія, тому не потрібно гребти руками. А ще — бар-кораблик, повністю обшитий деревом. — У нас побували багато акторів, композиторів, політиків, — пригадує пані Зоя. — І продовжують приїздити. Адже публічні люди віддають перевагу камерному і досконалому відпочинку. Потім рекомендують друзям як один із готелів, де рівень конфіденційності сягає максимуму. Окрема тема — номери найвищого класу. Президентський сьют, наприклад, займає цілий поверх. Там є спальня, гардеробна, велика ванна, номери для няньок, дітей, величезні балкони і телевізор, повний міні-бар і кухня, окремий басейн у дворику та панорамний краєвид моря. Охочі винайняти окрему віллу в «Rixos Seagate Sharm» мають таку можливість. Із 1 жовтня 2018 року, відколи запрацював новий «Aquaventure Park», для гостей готелів «Rixos Seagate Sharm» і «Rixos Sharm El Sheikh» діють безкоштовні вхід і проїзд. Особливо ж припадає до серця східна гостинність менеджерів обох готелів. Вони неодмінно запросять вас на вишукану вечерю, наприклад, у турецькому стилі — з бараниною і вином або ж у японському — з креветками та лобстерами. І все це — на морському узбережжі, де красуня грає на скрипці, а напоєне морем повітря спонукає до поезії й кохання. Незабутньо. ➧

127

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 128

Чапля, дервіш і тартаруга Єгипет — це і природні сюрпризи. Якщо два роки тому я зустріла там у пустельних Синайських горах сонмища лелек, то цьогоріч побачила просто біля понтона… білу чаплю. Вона видивлялась якусь живність між коралів, сторожко оглядалась, а потім повільно полетіла до яскраво-смарагдових морських хвиль, де її чекали кілька родичок. А справжньою вечірньою казкою для нас стала подорож у гості до бедуїнів. Насамперед нам подарували картаті хустки «арафатки», якими в особливий спосіб замотали обличчя кожному так, щоб лише очі виглядали. Та ще й окуляри надягли. І ось у такому вигляді вервечкою ми пересувалися на квадроциклах. Доки доїхали, сонце сіло за гори і настала темрява. Ми опинилися серед скель за столом у шатрі, де чекали колоритні страви «від бедуїнів», ще колоритніший танець дервіша, який підійшов просто до нашого столу, і біло-рудий котик-мисливець, котрий з’явився наче з неба й наполегливо рекомендував нам поділитися з ним вечерею. Як на мене, де можуть жити коти, там і людині добре. Після чарівного вечора настав чарівний день. Ми вирушили на білосніжній яхті «Divina-1» до острова Тиран. А з нами — найкращі на узбережжі інструктори з дайвінгу Мустафа та Махмуд. Дорогою не втомлювались милуватися смарагдово-синіми хвилями та жовто-піщаними обрисами острова. Зупинялися двічі — біля рифів, об які в 50-ті роки минулого століття розбився кора-

бель, і неподалік від Тирана. Почергово пірнали у морські глибини метрів на десять, аби роздивитись яскраве підводне життя Червоного моря. Поверталися до берега, сповнені приємної втоми і щастя. І раптом інструктор Мустафа вигукнув: — Тартаруга, тартаруга! І всі кинулися видивлятись у морських хвилях величезну черепаху, яка, ніби моторний човен, промайнула поруч. Кажіть після цього, що черепаха — символ повільності… Власне, поїздки на квадроциклах і яхт-вояжі — невід’ємна частина дозвілля, яке пропонують єгипетські курорти. Є ще чимало екскурсійних можливостей, що не залишать вас байдужими. Із класичних — вечірня подорож до зони розваг «Soho», оглядини мечетей, природного заповідника «Рас-Мохаммед», поїздки до Ізраїлю та Йорданії, повсюдний шопінг… До речі, майже всі українські журналісти придбали собі по невеличкій валізі манго. Тому екзотичний запах цього фрукта супроводжував нас аж до Києва. А післясмак Єгипту, певно, залишиться на все життя… ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо туроператору «Pegas Touristik», Туристичному управлінню Єгипту та мережі готелів «Rixos Hotels».

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 129

Готель «Royal Grand Sharm» вабить ідеальним розташуванням на краю плато Ом-Ель-Сейд у Шарм-ель-Шейху. Звідси відкривається неймовірний краєвид острова Тиран — одного з найкращих місць для дайвінгу та снорклінгу. Курорт володіє приватним пляжем (400 м) на березі Червоного моря. Має 350 просторих номерів та сьютів. У всіх помешканнях — зручні ліжка, luxury-вигоди, приватний балкон або тераса з виходом на Червоне море чи басейн. Основний ресторан працює за системою «шведський стіл». Це місце, де сім’я та друзі можуть насолодитися високоякісним сніданком, обідом і вечерею з величезним вибором страв із преміум-інгредієнтів. Крім того, гості можуть відвідати різноманітні ресторани і бари з кухнями на будь-який смак. Переважна більшість закладів дарує чудову панораму моря. Безкоштовний Wi-Fi доступний у більшості громадських місць. Якісний відпочинок та істинний релакс вам забезпечать інші послуги, розважальні шоу, фітнес-центр, спацентр, салон краси, торговий пасаж, дайвінг-центр... Курорт чекає лише за 20 хвилин їзди від аеропорту. sales@royalgrandsharm.com www.facebook.com/royalgrandsharm/ www.royalgrandsharm.com

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:20 Страница 130

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:21 Страница 131

Береги тиші й комфорту

Готель «SUNRISE Montemare Resort» у Шарм–ель–Шейху запрошує лише дорослих гостей і влаштовує їм відпочинок без гамору та метушні, в обіймах досконалого сервісу.

«Єгипет», «усе включено», «відпочинок із родиною» — ці словосполучення вже стали синонімами для тисяч мандрівників. Цілий рік туристи сім’ями приїжджають на курорти Червоного моря поніжитися на сонці, зануритися в оксамитове море, насолодитися відпочинком із дітьми в аквапарках. А чи є варіанти готелів для постояльців без дітей? Адже вони шукають відпочинку й тиші, спа-процедур і релаксу. Виявляється, на березі найгарнішого моря у світі такі готелі є! У червні 2018 року в Шарм-ель-Шейху після повної реновації відкрився «SUNRISE Montemare Resort», який приймає гостей віком від 16 років. Заклад пропонує відпочинок преміум-класу. «SUNRISE Montemare Resort» розташований у районі Хадаба і може похвалитися

дивовижної краси кораловим рифом. Шанувальники Червоного моря неодмінно оцінять можливість щоденного плавання з маскою в межах готельної території. Дворівневий пляж гостинного закладу обладнано пірсом, гості, спускаючись із нього, з головою поринають у дивовижний і яскравий підводний світ. Чудове харчування, організоване за системою «а-ля карт» у ресторанах, порадує гурманів, а найвищий рівень сервісу не розчарує навіть найвимогливіших гостей. Для проживання готель пропонує великий вибір сьют-номерів підвищеної комфортності, в тому числі й для молодят, яким готель підійде ідеально! До речі, нареченим надаються бонуси, також є всі умови, щоб відзначити весілля на березі моря. Розмі-

щення можливе і в чудових дизайнерських номерах «Swim Up rooms» із виходом просто до басейну. Але і звичайні номери відзначаються підвищеною комфортністю та неповторним краєвидом із вікон. У кожному помешканні є чайник і чайний набір, халати і капці, безкоштовний Wi-Fi та поповнюваний раз на 4 дні міні-бар. У будь-якому разі, хоч би який номер ви обрали, — мальовничий пляж завдовжки 400 метрів, стильний ландшафтний дизайн, шикарний спа-комплекс і аюрведичні програми оздоровлення зроблять ваш відпочинок незабутнім! ■ info@sunrise-resorts.com www.sunrise-resorts.com Партнер в Україні — «Anex Tour»

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «SUNRISE Montemare Resort».

131

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:21 Страница 132

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:21 Страница III

!MT_5-18-disk_MT 24.09.2018 12:21 Страница IV

К РИТ – МІКОН О С – К О РФУ – П ЕЛО П О Н НЕ С – Р ОД ОС – К ОС – АТ Т И К А – Х АЛ К ІД ІК І – АЛ Е К С А НДРУ ПО Л І С – Л А РІ СА

GRECOTEL — КОЛЕКЦІЯ УНІКАЛЬНИХ КУРОРТНИХ ГОТЕЛІВ ГРЕЦІЇ. КОЖЕН З ГОТЕЛІВ МАЄ ВЛАСНИЙ СТИЛЬ, ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДИЗАЙН І ОСОБЛИВУ АТМОСФЕРУ, НАТХНЕННУ ПРИРОДНОЮ І КУЛЬТУРНОЮ СПАДЩИНОЮ РЕГІОНУ. ПОРИНЬТЕ В АТМОСФЕРУ ЕЛЕГАНТНОЇ РОЗКОШІ.

LUXURY MADE EASY® — це новий погляд на відпочинок на морському узбережжі в унікальній концепції «LUXE ALL-INCLUSIVE LIVING®», яка стане частиною вашого життя. Спокусливо! Що включено: 6 ресторанів світового рівня, ONE 24/7, кондитерська «Pâtisserie & Chocolaterie», преміальні брендові напої, легкі закуски, сервіс біля басейну і на пляжі, 24 години консьєрж-сервіс «WhatsApp», щодня поповнюваний міні-бар, активний спорт, захопливі розваги для будь-якого віку і виключна гостинність «Grecotel». Представлено 2018 року: LUX ME® WHITE PALACE — КРИТ , LUX ME® DAPHNILA BAY DASSIA — КОРФУ