Page 1

!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

Ж У Р Н А Л

16:37

Page I

П Р О

М А Н Д Р I В К И

Т А

В I Д П О Ч И Н О К

КВІТЕНЬ – ТРАВЕНЬ

2 (134) ’17

íàâêîëî ñâiòó ЛЮБОВІL● ГАРМОНІЇ ● РАДОСТІ ● ЗДОРОВ’Я ● ПЕРЕМОГИ ● МИРУ ● ЩАСТЯ ● МАНДРІВОК


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page II


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 1


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Ліцензія ДАУТК АЕ № 272713 від 13.03.2014

Page 2


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 3


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 4

25 років навколо світу З нашим і вашим срібним ювілеєм! Дорогі друзі! Вітаємо всіх і дякуємо за привітання. За чверть століття, слава Богу, друзів назбиралося чимало. Ми з вами живемо в час космічних змін у всіх сферах. Не оминуло це й туризму та видавни& чої справи: комп’ютери, фототехніка, засоби комунікації, технології друку — все це змінило& ся. Проте творчий підхід, дружба і відповідаль& не партнерство все ще в силі. За що ми вдячні давнім і новим друзям, професіоналам і шану& вальникам туризму, нашим авторам і колегам. Початок 1990&х, минуле тисячоліття... Ні інтер& нету, ні мобільного зв’язку, ні Держкомтуризму… А журнал «Міжнародний туризм» уже народив& ся. І не лише сам бренд, а й кістяк нашої чудо& вої команди. Те й інше виникло з бажання поба& чити світ і поділитися побаченим із земляками. Ми щиро вірили, що, лише коли українці пізна& ють світ і зроблять правильну самооцінку, ста& нуть можливими позитивні зміни в нашій свідо& мості та суспільстві. Перші номери формувались у приватній квар& тирі на Позняках. Із вдячністю пригадуємо часи свого творчого життя у напівпідвальних примі& щеннях Київського бюро подорожей та екскур& сій, поруч зі Святою Софією. На наших очах ви& рували патріотичні мітинги, відновлювались Ми& хайлівський Золотоверхий монастир і пам’ятник княгині Ользі… Тепер на місці бюро — дзеркаль& ний 5&зірковий готель. Спочатку пострадянські типографії добряче попсували нерви і папір. Потім їх змінила омрія& на Італія, підприємство відомого комп’ютерно& го графіка Андреа Бенедетті. Фантастика, друк рівня «дольче віта»! Друкувались і ближче, у Словаччині, а згодом євростандартів досягли і наші вітчизняні поліграфісти. Журнал «Міжнародний туризм» — одноліток незалежності України. Зареєстрований 3 груд& ня 1991 року, а вийшов у світ навесні 1992&го, рівно 25 років тому. З добре десятиліття він за& лишався єдиним і неповторним україномовним та українським за духом туристичним виданням.

Невдовзі ми випустили перший журнал англій& ською мовою про Україну — «Welcome to Uk& raine». Причетні до створення найпрестижнішої до сьогодні в Україні туристичної виставки UITT, перших національних нагород у туризмі, перших каталогів і фірмових стилів для туркомпаній і готелів, проведення перших прес&турів... Нам досі із захватом згадують «Туристичний бал» до 10&ліття редакції. Пишаємося, що стали найпер& шими «Почесними працівниками туризму Украї& ни» серед журналістів і дизайнерів, найперши& ми в Україні членами ФІЖЕТ — міжнародної ор& ганізації журналістів і письменників, що пишуть про туризм. Символи нашого визнання — отри& мані найвищі національні відзнаки з журналіс& тики та туризму, нагороди іноземних урядів… Як невиправні максималісти навчаємося ми& стецтва можливого і прагнемо знайти золоту середину між запитами читачів, вимогами рек& ламодавців і власним світосприйняттям. Починаючи з нинішнього номера, вмикаємо для вас Машину часу й даємо можливість поба& чити, яким журнал був раніше: протягом року в рубриці «Дайджест» повторимо особливо па& м’ятні публікації. Передплачуйте та купуйте в кіосках преси, чи& тайте і розглядайте, обговорюйте у соцмережах, ми ж готуватимемо нові розповіді про дива цьо& го прекрасного світу. А бучне святкування влаш& туємо після перемоги України у війні. Будьмо разом! Пізнаваймо світ і шануймо своє! Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ

4


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 5


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 6

2 (134) 2017

2

2

4 25 років навколо світу. Слово головного редактора. Журнал «Міжнародний туризм» відзначає срібний ювілей.

МАНДРУЙТЕ НА ЗДОРОВ’Я 9 7 вод, 100 насолод і 9 рекордів. «Косино» — термальний курорт на Закарпатті. 146147 Ванна, ваша величносте! Карловарський готель «Carlsbad Plaza»: ексклюзивне лікування просто в апартаментах.

МИСТЕЦТВО ГОСТИННОСТІ 1213 Досконалість у кожній деталі. «Mirotel Resort & Spa» — 54зірковий курортний комплекс у Трускавці. 2829 Грандіозна відпустка. Готель «Grand Resort» — утілення всього найкращого на Кіпрі.

0

3

4649 Естетам і гедоністам. «Minos Beach Art Hotel» на Криті: мистецтво, відпочинок і мистецтво відпочинку. 6871 Безцінні елементи. Готель «Aldemar Royal Mare» на острові Крит і нова концепція відпочинку. 110111 Спокій центру. Мюнхенський готель «Cortiina» у серці баварської столиці: нагода відпочити… від міста. 112113 Інноваційна класика. У мюнхенському «Louis Hotel» — безліч новинок та екзотичний колорит.

ПОДОРОЖ НА ПОДІЮ

0

5

1418 Вільний політ. Фестивалі повітроплавання у світі. Читай, обирай, вирушай!

VIP4КЛУБ 2227 Комаров за кадром, або Виворіт «Світу навиворіт». Одкровення Дмитра КОМАРОВА перед новим сезоном зйомок «Світу навиворіт» на «1+1». 4045 Наш посол Канади. Про збіг українських і канадських ювілеїв та все, що єднає наші країни, — розмова з послом Канади в Україні паном Романом ВАЩУКОМ.

#INSTATRAVEL 7881 ІНДІЯ. 9295 ЄГИПЕТ.

0

6

ОЗБРОЄНИМ ОКОМ 100109 Очі в очі. Твори відомого фотохудожника4анімаліста Едуарда КИСЛИНСЬКОГО.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 7


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 8

2

7

ДИВА ЗАМОРСЬКІ 8291 АБУДАБІ. Розкіш в ім’я Аллаха. Десять років тому між пустелею та морем з’явилася біла мечеть, яка увійшла до числа сучасних чудес світу.

8

7

ВОЯЖ4КОЛЕКЦІЯ 3037 КІПР. Більше Пафосу! У 2017 році Кіпру не обійтися без пафосних слів: місто Пафос — Культурна столиця Європи. 5054 12 причин обрати МАЛЬТУ. Із безлічі причин побувати тут ми обрали дюжину най4най4головніших. 6067 ПРОВАНС. Сезон лаванди. Автофотоподорож з Італії углиб Франції, до фантастичних лавандових полів.

ПРОФІ4ТУР

2

8

20 Як продати ІЗРАЇЛЬ. Туроператор «TUI Ukraine», Мінтур Ізраїлю та «Flying Carpet» провели в Києві презентацію. 5658 МАУ. Знову на зльоті. «Міжнародні авіалінії України» вистояли в роки воєнної кризи і дають приклад розвитку. Інтерв’ю з віце4президентом Сергієм ФОМЕНКОМ. 7277 Тріумфи ДОМІНІКАНИ. Країна увійшла в число лідерів міжнародного туризму в Латинській Америці. Наш гість — турпредставник курортної республіки Галина ЛИСЕНКО. 96 Бенефіс ЄГИПТУ. Прес4конференція лідера напрямку «Join UP!» та єгипетських партнерів туроператора.

ФОТОФАКТ ■

114118 У кадрі — гарне, дивне, загадкове! Брудні перегони. ■ Водоплавні свині. ■ Готель4булька. ■ Тунель оберігання. ■ Ковбої на буйволах.

ДАЙДЖЕСТ

0

10

Найкраще за 25 років. Спецрубрика до ювілею журналу «Міжнародний туризм». 120123 «МТ» № 4’2000 «Шукайте рай у собі». Одне з останніх інтерв’ю незабутнього Тура Хеєрдала. 124132 «МТ» № 4’2002 ПАР. Люди неба. В гостях у сучасного вождя зулусів, у поселенні імені легендарного Чаки. 134137 «МТ» № 1’2003 США. Озброєна краса. Кактуси пустелі Сонора на кордоні з Мексикою. 140143 «МТ» № 4’1997 КАНАДА. Село серед прерій. Музей просто неба, присвячений українцям — піонерам Америки.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 9

7 вод, 100 насолод і 9 рекордів «Êîñèíî» — óí³êàëüíèé òåðìàëüíèé êóðîðò íà Çàêàðïàòò³, ùî ïîºäíàâ ö³ëþùó ñèëó âîä, êðàñó ïðèðîäè, ºâðîïåéñüêèé êîìôîðò ³ óêðà¿íñüêó ãîñòèíí³ñòü.

П

Посеред двохсотрічної діброви розташовано 7 басейнів. До 5 з них із самого серця землі потрапляє цілюща, унікальна за своїм хімічним складом термальна вода. Вона багата на залізо, натрій, калій, фтор, цинк та інші мікроелементи, корисна для опорно%рухового апарату, серцево%судинної та нервової сис% тем. При виході із землі має температуру 51°С, а до басей% нів потрапляє 41%градусною. Серед водних принад найдужче вражає великий «Зо% лотий кран здоров’я Косино» — найвищий у світі фон% тан%ілюзія з термальною водою! Є і прісний басейн для плавання, і дитячий. Комплекс «Термальні води «Косино» — 9%ра% зовий рекордсмен Книги рекордів України. Він має найдовшу аквабар%стійку, найвищий кран% ілюзію, унікальні джакузі з кавою, вином, пивом і палінкою. Саме тут було випито одночасно 1000 коктейлів «Слава Україні», зва% рено 2500 літрів бограчу та спечено в одній печі 667 піц за 8848 секунд. У «Косино» вміють і люблять дивувати! Готель «Ivancso Birtok» радо зустріне затишком і вишука% ним комфортом, Почувати% метеся гостем справжньо%

го маєтку. Це ідеальне місце для сімейного відпочинку, чудо% вого вікенду, корпоративних заходів і ділових зустрічей. Незабутні хвилини насолоди подарують і 7 «Королівських саун»: евкаліптова, соляна, трав’яна, угорська, хаммам, рим% ська лазня та крижана печера. Допоможуть порелаксувати ванни «Кнайпа» та «Інь%Ян». У ресторані «Чарда» створюють шедеври на основі угор% ської, закарпатської, європейської та турецької кухонь. Можна скуштувати й ексклюзивну піцу, спечену в справж% ній італійській печі. Відпочинок має бути смачним! Кальян%бар, зона барбекю, аквабар, аквааеробі% ка, масаж, дитячі аніматори та ігрові майданчики, тренажери, прокат велосипедів урізноманітнять відпочинок, зроб% лять його насиченим і неповторним. Ефективне очищен% ня й оздоровлення ор% ганізму, відновлен% ня сил, зняття стре% су, гастрономічні насолоди і просто королівський від% починок — усе це «Косино»! ■

Бронюйте номери на сайті kosino.com.ua та за телефоном 0 (800) 303200.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 10

1998

2000

2003

2004

2007

2010

2012

Журнал про мандрiвки та вiдпочинок Засновник i видавець — ТОВ «Редакцiя журналу «Мiжнародний туризм» Видається з 1992 року Головний редактор Олександр ГОРОБЕЦЬ Заступник головного редактора Євген БУДЬКО Вiдповiдальний секретар Юлія МАЛА Комп’ютерна графiка та верстка Євгена КРУТОВЕРЦЕВА Вiддiл реклами: Тел./факс: (044) 25445190, 25445193 E4mail: intour.magazin@gmail.com Вiддiл розповсюдження: Тел./факс: (044) 28849625

Передплата яскравих вражень!

Зареєстровано Мiнiстерством України у справах преси та iнформацiї, серiя КВ, № 2351 вiд 17.01.1997 р. © Журнал «Мiжнародний туризм»

Заповніть квитанцію на пошті, аби не шукати кожного номера нашого журналу в кіосках. Продовжуйте передплату з будь4якого місяця! Журнал виходить щодва місяці — 6 номерів на рік. Має обсяг 136–152 сторінок.

Адреса редакцiї та видавця Кловський узвiз, 15, м. Київ, 01021 Тел./факс: (044) 25445190/93, 28849625 Email: welcome@intour.com.ua

ДЕ ПЕРЕДПЛАТИТИ?

Представництва у Канадi: Український центр засобiв i розвитку — тел.: (403) 49744374; факс: (403) 49744377

У ПОШТОВИХ ВІДДІЛЕННЯХ Оформте передплату з поштовою доставкою в будь4якому відділенні зв’язку України. Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» — 74318. У ПЕРЕДПЛАТНИХ АГЕНЦІЯХ «АСМедіа»: Київ — (044) 50040506. «БліцІнформ»: Київ — (044) 59346816. ДП «Преса»: Київ — (044) 28940413, 24945045. KSS: Україна — 04800 2104270; Київ — (044) 58548080. «Меркурій»: Україна — 04800 7504570; Київ — (044) 50740717. «Періодика»: Київ — (044) 58543165/66. ЗАПИТУЙТЕ ЖУРНАЛИ «МІЖНАРОДНИЙ ТУРИЗМ» У МІСЦЯХ ПРОДАЖУ ПРЕСИ! https://ukua.facebook.com/Mizhnarodny.turyzm

Кольороподiл i друк Видавничий дiм «Рема4Принт» Вул. В. Чорновола, 2, оф. 1, м. Київ, 01135, Україна Тел.: +38 (044) 48648004, 48642820 Тираж — 20 000 примiрникiв Перiодичнiсть — 6 випускiв на рiк Цiна договiрна. Передрук матерiалiв — тiльки з дозволу редакцiї. За рекламну iнформацiю вiдповiдає рекламодавець. Рукописи не рецензуються i не повертаються. Думка авторiв публiкацiй не завжди вiдповiдає думцi редакцiї. Вiдповiдальнiсть за достовiрнiсть фактiв, власних назв та iмен, iнших вiдомостей несуть автори.

Editor4in4Chief Oleksandr HOROBETS Deputy Editor4in4Chief Yevhen BUD’KO Managing Editor Yuliia MALA Director of Computer Work Yevhen KRUTOVERTSEV Subscription Index 74318 © «International Tourism» Magazine


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 11


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 12


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 13

«Mirotel Resort & Spa» втілює найкраще, що має для своїх гостей: стиль та комфорт, високі стандарти сервісу, гостинний персонал та багато іншого створю ють чудові умови для оздоровлення і відпочинку. «Mirotel Resort & Spa» — п’ятизірковий курортний комплекс у цент% рі Трускавця. Тут максимально враховані потреби та інтереси кожного гостя. Комфортні номери, ресторани, бари, дитячі ігрові кімнати, зали для бізнесу й урочистостей, спа, власний бювет із мінеральними вода% ми — все для вашої родини у «Mirotel»! «Родзинкою» готелю є найбільший в Україні сучасний лікувально% діагностичний реабілітаційний центр «Мед%Палас». Він включає діаг% ностичний центр, водолікарню та спа%центр і забезпечує можливість проведення близько 350 видів діагностики (у тому числі УЗД, ендоско% пія, рентген, лабораторні дослідження). Водолікарня «Мед%Палас» на% дає широкий спектр процедур з апаратної фізіотерапії, гідротерапії та бальнеотерапії. У «Мед%Палас» пропонують велику кількість спеціальних оздоров% чих програм: «Життя без алергії», «Школа для вагітних», «Профілакти% ка ускладнень діабету», «Лікування виразкової хвороби», «Програма реабілітаційного відновлення рухової активності після оперативного лікування і травм опорно%рухового апарату», комплексна програма очищення організму «Детокс», школа раннього розвитку «Плаваємо ра% зом» для малюків від 3 місяців, програма схуднення «Корекція ваги» та «Інтенсивне жироспалювання». Спа%центр «Mirotel Resort & Spa» — це зона краси та релаксу. Тут че% кає 25%метровий спортивний басейн, басейни на 9 і 12 метрів, 4 сауни, 4 ванни джакузі. До послуг гостей — солярій, фіто%бар, тренажерний зал із сучасним багатофункціональним обладнанням, кабінети манікю% ру та педикюру, перукарня. Для наймолодших відвідувачів є дитячий басейн із водоспадом, гіркою й аксесуарами для розваг. У спа%центрі «Mirotel Resort & Spa» — широкий вибір методик оздо% ровлення та омолодження: косметологія тіла, косметологія обличчя, різні види масажу, тайський масаж, аюрведа, процедури естетичної косметології. Дозвольте собі розслабитись і відчути гармонію під час таласопро% цедури «Scin Eco System», детоксикаційних обгортань, апаратних про% цедур «Lumicell Wave 6» із моделювання тіла. Скористайтеся програма% ми багатофункціональної системи «Vitalaser», яка забезпечує безін’єк% ційну лазерну біоревіталізацію з омолоджувальними процедурами на основі японської косметики «Faith Group» та «Forlee’d». Наших найдорожчих, маленьких гостей чекають захопливі уроки у школі естетичного розвитку «Mirotel SUPER KIDS». Це творчий прос% тір — світ краси, гри, казок, музики, малюнків і фантазії. Уроки в шко% лі проводять досвідчені та креативні викладачі, які використовують сучасні розвивальні програми, роблять заняття цікавими й корисними за принципом «Навчаємося, граючись, — даємо позитивні емоції». Діти зможуть спробувати себе в різних аспектах мистецтва і розваг. Ті неповторні дні, які вам вдасться вирвати у буднів і провести в «Mirotel Resort & Spa», запам’ятаються на все життя. Будете згадувати їх усією родиною!

www.mirotel.ua


20.03.2017

НА ПОДІЮ

16:37

Page 14

Âåñíó ÷àñòî àñîö³þþòü ³ç ÷èìîñü íîâèì, â³ëüíèì ³ íåâàãîìèì. Ïðîïîíóºìî ç êâ³òíÿ ³ íà âåñü òåïëèé ñåçîí âèðóøèòè ó â³ëüíèé ïîë³ò ôåñòèâàëÿìè, ùî áóêâàëüíî ï³äíîñÿòü äî íåáåñ. Âàëåð³ÿ ÄÓÌÀÍÅÖÜÊÀ

ВІЛЬНИЙ ПОЛІТ

П

О

Д

О

Р

О

Ж

!MT_2-17-disk.qxd

Барвисте небо Франції Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних зміїв комуна Берк (Франція) 1–9 квітня www.cerfvolantberck.com/#home

Уже протягом 10 років повітроплавна весна приходить у Францію з берегів Ла%Маншу, де відбувається міжнародний фестиваль повітря% них зміїв «International Kite Meetings». Небесне видовище проводиться в комуні Берк з ініціативи абсолютно унікальної людини, котра любить повітряних зміїв і вбачає в них не тіль% ки цікаве проведення часу, а й спорт, змагання та мистецтво. Це Жерар Клемен, засновник Фран%

цузької федерації повітряних змі% їв. Саме він влаштує 9%денне дій% ство для всіх гостей фестивалю з глибокодумною сентенцією: «Вітер вільний, давайте насоло% джуватися цим! Так, це просто повітряний змій... Але це не тіль% ки повітряний змій!»…

Польоти під музику Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних куль Лубао (Філіппіни) 6–9 квітня lubaoibmf.com

Найбільший фестиваль повітряних куль у Південно%Східній Азії відбувається на ри% сових полях муніципалітету Лубао, за 33 кі% лометри від найбільшого аеропорту країни «Кларк». Літальні апарати тут часто мають форму героїв улюблених мультфільмів і підіймають% ся в небо під звуки великого поп%концерту! Головне видовище доповнюється також пус% канням повітряних зміїв, моделей літаків, кулінарними змаганнями, вуличними танця% ми та феєрверками. Цього року очікується близько 40 аеро% статів з усієї Південно%Східної Азії, а також із Європи та США. Зазвичай на повітроплав% ний фестиваль у Лубао збираються понад 100 тисяч глядачів. Приєднуйтеся за нагоди.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 15


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 16

Що:

фестиваль повітряних зміїв Де: ЕміліяРоманья (Італія) Коли: 23–26 квітня Інфо: www.emiliaromagnaturismo.com

Небесний театр Італії Театр у небі стає реальніс% тю в кінці квітня над італійсь% ким регіоном Емілія%Романья. Всі зацікавлені збираються на пляжі в Пінарелла, що ме% жує зі старовинним серед% ньовічним містом Червія. Ак% робатичні етюди у виконанні зміїв, танці, конкурси і зма% гання під час свята не зали% шають байдужим ані дитину, ані дорослого. 200 «змієнавтів» із 30 країн власноруч створюють химерні летючі конструк% ції спеціально для цього дійства. Тут є і змії%винищувачі, і змії%планери, і гігант% ські надлегкі кайти, створені із застосуванням технології 3D%друку… Після фестивалю можна буде все і всіх побачити на виставці, де випаде на% года змайструвати власного повітряного змія разом з одним із гуру цієї справи.

Повітряна самба Що:

фестиваль повітряних куль Де: Торрес (Бразилія) Коли: 28 квітня – 1 травня Інфо: torrestem.com.br Фестиваль повітряних куль у Бразилії — це неповторне видо% вище, створене запальною нацією, представники якої навіть у небі не можуть обійтися без змагання за першість і визнання. На цьому фесті є нагода поба% чити перегони аеростатів, змаган% ня за цінні призи, карна% вал куль, а також нічне шоу, задля ефектності якого у місті навіть спеці% ально вимикають елект% рику. Учасники фестива% лю демонструють вірту% озне керування кулею, яка може літати за 3 сан% тиметри від землі й піді% йматися на 16 кілометрів у небо. Повітряне дійство три% ває три дні на березі Пів% денної Атлантики.

16

Небесний символ народження Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних зміїв Хамамацу (Японія) 3–5 травня hamamatsudaisuki.net/matsuri/index.html

Фестиваль повітряних зміїв у Японії на% справді є… днем народження. Ще у XVІІI сто% літті тутешній князь наказав на честь появи на світ свого сина Йошихіро запустити в не% бо великого повітряного змія «хацу%дако» з написаним ім’ям принца. Про все це вам роз% кажуть у Музеї повітряних зміїв Хамамацу. Нині громади кожного району цього міс% та, як і околишніх містечок та сіл, виготовля% ють власних зміїв традиційних конструкцій і на початку травня влаштовують повітряні бої. Кількість команд%учасниць перевищує 160, а відвідувачів збирається до 2 мільйонів! Для керування одним змієм завбільшки 3,6 метра потрібні десятки людей. Тож ба% талії в небі розбурхують неабиякі пристрас% ті серед учасників і вболівальників.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 17


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 18

Над рельєфами Туреччини Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних куль Каппадокія (Туреччина) 18–21 травня www.hotairballooncappadocia.com

Фестиваль повітряних куль «Hot Air Balloon Cappadocia» відбувається в одному з найне% звичайніших місць на землі. Це історичний ре% гіон Каппадокія, перші згадки про який дату% ються VI століттям до н. е. Місцевість укрита ди% вовижними грибоподібними скелями, її гори пронизані стародавніми печера% ми. Місцеві вітри дають змогу плавно дрейфувати над сюрреалістичними ске% лями та квітучими долинами. Проте здійснити фантастичні польоти можна не лише під час фестивалю, а й протягом року, коли вам заманеться, — турсервіс у дії! Сприяє відвіданню Каппадокії близькість до України, безвіз і зручне транспортне сполучення з Туреччиною.

Неформатні кулі Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних куль Щецин (Польща) 7–9 липня balonywszczecinku.pl/index.php

Столиця світового балунізму Що: Де: Коли: Інфо:

фестиваль повітряних куль Альбукерке (США, штат НьюМексико) 7–15 жовтня www.balloonfiesta.com

Один із найбільших фестивалів балуніз% му в світі — «Balloon Fiestа» — відбувається в американському штаті Нью%Мексико. Про% тягом 9 днів небо міста Альбукерке запов% нюють майже 500 повітряних куль! Історія фестивалю теж викликає повагу. Вже на першому фесті 45 років тому було побито рекорд за кількістю одночасно запу% щених «балунів». До того часу його утриму% вала Британія, в якій запустили одночасно тільки 19 куль, а в Альбукерке — відразу 21. Ньюмексиканці так пишаються цією по% дією, що у 2005 році відкрили Міжнародний музей повітряних куль Anderson%Abruzzo, присвячений мистецтву, науці та історії по% вітроплавання.

Як тільки брати Монгольф’є у Франції 1783 року винайшли аеростат, поляки теж почали розвивати цю ідею. У ХХІ столітті давнє захоплення повітроплаванням по% вернулося до їхньої країни. А точніше, до міста Щецин, яке нині славиться повітро% плавними традиціями. Особливістю фестивалю балунізму в Щецині є форми куль, із якими виступають учасники. Літальні апарати можуть бути схожі на автомобілі, пивні пляшки, Бран% денбурзькі ворота, білого кита чи бути точ% ною копією першої повітряної кулі. Додат%

кові враження подарують захопливе нічне шоу та змагання десантників. А головна повітряна куля у формі ляль% ки на ім’я Бабетта супроводжувати% ме вас протягом усього щецинсько% го фестивалю. До речі, українцям відвідати дій% ство у сусідній Польщі буде зручно й недорого.

Фото надані організаторами подій і турадміністраціями країн.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 19


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 20

Як продати Ізраїль Òóðîïåðàòîð «TUI Ukraine» çà ï³äòðèìêè ̳í³ñòåðñòâà òóðèçìó ²çðà¿ëþ, ñï³ëüíî ç³ ñòîðîíîþ ïðèéîìó «Flying Carpet» ïðîâåëè â Êèºâ³ ïðåçåíòàö³þ äëÿ óêðà¿íñüêèõ òóðàãåíò³â.

У

У затишному ресторані «Гіві Рубінштейн» зі% бралися турпрофесіонали й туристична преса. Програма виявилася насиченою та цікавою для всіх. Пані Ірена Шик із компанії «Flying Carpet» провела навчальну презентацію «Як продава% ти Ізраїль». Представниці Міністерства туриз% му Ізраїлю Лариса Самойлович і Ганна Сєроку% рова розповіли про новинки туристичного се% зону в їхній країні. А керівник цього напрямку компанії «TUI Ukraine» Світлана Лапій надала інформацію щодо нового турпродукту. Головною новиною ізраїльського напрямку стало те, що 2016 року кількість наших співвіт% чизників, які відвідали Землю Обітовану, зрос% ла до рекордної цифри — 164 тисячі, тобто на 19% більше, ніж попереднього року. Щоправда,

20

дуже зросло й число нелегальних мігрантів з України до Ізраїлю. Спікери презентації наго% лошували на тому, щоб турагенти не мали спра% ви із сумнівними клієнтами та не підривали та% кий перспективний напрямок. Мінтуризму Ізраїлю знову очікує вдалого се% зону. Воно продовжує рекламну кампанію в Ук% раїні та всій Європі з акцентом на найвідвіду% ваніших містах держави — Єрусалимі та Тель% Авіві. Діловий бік презентації був доречно «при% смачений» гастрономічним пунктом програ% ми — майстер%класом із приготування відомої ізраїльської страви форшмак у виконанні шеф% кухаря гостинного ресторану. Також відбувся розіграш подарунків. Загалом на заході панувала приємна друж% ня атмосфера курортів і ресторацій Ізраїлю. ■


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 21


КЛУБ

20.03.2017

16:37

Page 22

V

I

P



!MT_2-17-disk.qxd

Ìè çóñòð³ëèñÿ ç Äìèòðîì Êîìàðîâèì íåçàäîâãî äî éîãî íîâî¿ ïî¿çäêè, íîâîãî ïåð³îäó âðàæåíü ³ ïðèãîä. Çàðàç, êîëè âè ÷èòàºòå îäêðîâåííÿ òåëåìàíäð³âíèêà, â³í óæå äàëåêî — â íîâîìó ñåçîí³ «Ñâ³òó íàâèâîð³ò» íà «1+1». ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Комаров

за кадром, або Виворіт «Світу навиворіт»

Д

— Дмитре, чим ви займаєтеся зараз, між сезонами зйомок? — Коли ми з оператором Олександром Дмитрієвим повертаємося з експедиції, я про% довжую подорож цією ж країною, але вже у монтажній. Навіть на інтерв’ю часу практич% но немає. Зі своєю командою бачуся часті% ше, ніж із родиною. Проводимо в офісі біль% шу частину життя, працюємо без вихідних,

22

навіть замовляємо їжу з доставкою. Я беру участь у програмі до останньої коми, адже авторський проект повинен повністю прохо% дити через свого творця. Якщо випадає вільний день, вважаю за краще його провести активно — вибратися на природу чи організувати невелику подо% рож, хоча б у межах України або навіть Київ% ської області.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 23

Непал, вершина АйлендПіку (6189 м). Наразі це найбільша висота Дмитра Комарова — підготовка до сходження на Еверест.

Показником того, як змінилося в мене життя після появи «Світу навиворіт», є моє хобі — гірські лижі, точніше, фрірайд. Колись я їздив по п’ять%шість разів на рік в екстремальні гір% ськолижні місця, та ось уже 6 років мої лижі стоять у коморі, і я із сумом спостерігаю, як іржавіють канти. За цей час вдалося з’їздити покататися кілька разів на вікенд у «Буковель». — А особисте життя? Чи зайняте ваше серце? — Вважаю за краще відділяти особисте від публічного: щас% тя любить тишу. — Ви вже проїхали й показали стільки екзотичних країн. А що буде, коли всі екзотичні країни вичерпаєте? — До цього ще дуже далеко. Подивіться, скільки у світі кра% їн. Ми за шість років існування програми зняли лише 12. Скіль% ки ще невідпрацьованих напрямків у Африці, в Південній Аме% риці, в Азії! Європейські традиції ще встигнемо відзняти, а ось екзотику активно поглинає цивілізація. Коли відвідую якісь місця вдру% ге, іноді з жахом помічаю, що теми вже немає. Наприклад це стосується племені пнонгів на півночі Камбоджі. Вперше ді% ставався туди позашляховим мотоциклом по пояс у багні. А че% рез дев’ять місяців приїхав з оператором, і виявилося, що за та% кий короткий час у цій «країні третього світу» в джунглях з’я% вився автобан! Часто шкодую, що не почав працювати в цій галузі років двад% цять тому, коли, скажімо, в Новій Гвінеї ще їли людей. (Усміхається). Є список пріоритетних місць, куди хочу встигнути — напри% клад, джунглі Амазонії. Коли довго перебуваю в Києві без нової подорожі, «шило» починає заважати, і йому треба давати волю... — Як традиційно готуєтеся до нового сезону зйомок? Працює цілий колектив? — Ні, все досить просто. Відкриваю інтернет, книжки, жур% нали, фільми і знаходжу все цікаве про країну. Потім складаю список того, на що в ній варто витратити час. До стандартних визначних місць знаходжу новий підхід, щоб не показувати ба% нальщину. Не побачити в Індії Тадж%Махал — це маячня, але

показувати його, як у путівниках, — маячня не менша. Тому ми показали людей з околиць Тадж%Махалу, яким влада заблокувала дороги задля безпеки і тим створила для них серйозні проблеми. Знаходимо хороших провідників, бажано земляків чи міс% цевих мешканців, котрі вміють думати як європейці, — людей з нашим мисленням, які розуміють, що ми хочемо. Дуже до% помагають дипломати, сходознавці, круті гіди, котрі добре зна% ють країну. З ними сідаємо, обклавшись картами, і розписує% мо маршрут. Цікавий спосіб ми винайшли для підбору гідів. Часто у нас із місцевими людьми таке різне мислення, ніби це інопланетя% ни. Буває й проблема з чесністю — вам підтакують, незважаючи ні на що, аби лише догодити. Вибираємо гіда з 10–15 кандида% тів, застосовуючи тест «ліва нога оператора». Мовляв, ви ж знає% те, у вашій країні йде полювання на відеооператорів, от у нашо% го вже хотіли з’їсти ліву ногу... Якщо обіцяють «вирішити питан% ня» (сміється), відразу прощаємось, а якщо чесно кажуть, що це нісенітниця, продовжуємо спілкуватися. — А скільки людей допомагають вам у процесі зйомок? — Я й оператор — основа команди, плюс місцевий провід% ник. Більше — дуже рідко. Винятком є найдикіші племена, де потрібна додаткова до% помога племінного гіда чи носіїв мови. Інколи наш вантаж може сягати 500 кіло. Як тоді, коли ми жили місяць у джунглях Но% вої Гвінеї. Тут є кумедний і парадоксальний момент: щоб ми із Сашком могли знімати, нам потрібні дві%три людини, які нес% тимуть наші 40%кілограмові рюкзаки, поки ми працюємо. Але носії теж повинні жити у джунглях, і їм теж потрібні помічни% ки... Це замкнуте коло. Оптимально мати 10–15 носіїв. Бувають регіони, де необхідна охорона. Наприклад, у плем’я мурсі ми брали охоронця з автоматом, який весь час сидів у від% критому багажнику джипа. А коли знімали кенійську столицю Найробі, нам порадили в охорону бандитів, яких бояться у місь% ких нетрях. Але власне знімальна група — це двоє людей. У цьому ми уні% кальні. Усі інші знімальні колективи — осіб по вісім. Але нам ➧

23


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 24

Індонезія, провінція Папуа, найдикіше місце на планеті. Інсценування сутичок між племенами в людожерські часи.

В Індонезії досі видобувають алмази вручну. Дмитро Комаров та оператор Олександр Дмитрієв теж спробували.

24

важливо не «розлякати» людей. Коли на мопе% ді приїжджають двоє хлопців із фотоапаратами й представляються студентами, усе виходить прос% тіше і натуральніше. — Чи завжди в експедиції дотримуєтесь планів? — Вони часто сходять нанівець. Наприклад, збираємося знімати водіїв тук%тука в Індії, але раптом дорогою бачимо слонів і переключаємо% ся на них. Експромт — постійний наш супутник. Попервах, коли ми зустрічали щось цікаве «не

за планом», думали — на зворотному шляху зні% мемо. А потім зрозуміли: зворотного шляху не% має, треба брати, що дарує доля. — В екзокраїнах чимало табу. Як із цим бо ретеся? — Якщо запитувати в місцевих, чи можна знімати, то весь час буде «не можна». Чим біль% ше запитуєш, тим більше заборон. Знімаємо без дозволу. Якщо забороняють увійти в двері, ми ліземо у вікно, — це правило програми «Світ навиворіт». Завжди знаходимо обхідні шляхи, коли все під жорстким контролем держави. Так було на Кубі, звідки нас депортували і куди ми знову по% вернулися. Збираючись до Китаю і дізнавшись, що нас усю поїздку має супроводжувати місце% вий КГБшник, змінили цю країну на В’єтнам. Там за заборонену зйомку садять лише після дру% гого затримання. Першого і єдиного затриман% ня нам вдалось уникнути за 50 доларів… — Як ви долаєте мовний бар’єр у диких пле менах? — Звісно, там не допомагають мої російська, українська та англійська. Беремо в команду гіда, який знає мову країни. А в племені намагаємо% ся знайти того, хто володіє й основною мовою, і мовою аборигенів. А буває і такий «багатопо% верховий» переклад, як в індонезійському пле% мені караваїв. Основний гід перекладає місце% вому індонезійською, той запитує в місцевих їх% ньою мовою, і потім весь ланцюжок розмотуєть%


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 25

ся назад. А в цей час ми з аборигенами будуємо хатину на ви% соченному дереві, тож перекладачі кричать знизу в мегафон. Це був найекстремальніший переклад! — Чи виглядає все так класно і драйвово за кадром, як у кадрі? — Звісно, ми любимо свою роботу, але й багато пережива% ємо, поспішаємо, спимо по п’ять годин на добу, на нас тисне відповідальність... Пам’ятаю 119%й день в Індонезії. За цей час ми мали понад 60 перельотів по країні, всі через Балі. Щодня — переїзди по 10–12 годин машиною. І ось черговий переліт звідкись кудись. Наближаємося до Балі. 90 відсотків пасажирів літака — це за% кохані парочки. Вони тримаються за руці, цьомаються, роблять селфі… І на весь літак — двоє насуплених хлопців, які сидять і говорять: «Балі! Як воно вже дістало!» — «Кому телефонуємо, Махмуду чи Мехмеду?» — «Ні, краще Шараду» (все це наші зна% йомі таксисти). Ось вам «виворіт» «Світу навиворіт». — Схоже, що ви з оператором проводите удвох більше часу, ніж із родинами. Непросто? — Сашко — не тільки оператор, а й спец з альпіністського спорядження та імпровізованих пристосувань для зйомки. Ме% тодом майстра Самодєлкіна вирішує питання, для яких засто% совують неймовірно дорогу техніку. Уявіть собі, що ви зі своїм другом — нехай це буде чудова лю% дина в усіх сенсах — проводите разом чотири місяці на рік. Ра% зом прокидаєтесь, їсте, обговорюєте геть усі питання… Звісно, непросто. Допомагає Сашкова покладливість, сумирний і доб% рий характер. Це безвідмовна людина. На Балі ми відзначали його день народження. Тропічний рай, індійський ресторан, водоспади, джунглі, співають цикади... Я привітав друга і побажав, щоб він більше не зустрічав свого дня народження в такому романтичному місці зі мною (сміх), а щоб мене нарешті замінила чарівна дівчина. Побажання збу% лося — Олександр одружився на нашому редакторі Ірині Спи% ридоновій, а нещодавно родина «Світу навиворіт» отримала по% повнення — маленьку Алісу. — Вітаємо! А як ви з оператором познайомилися? — Ця історія почалася років п’ятнадцять тому. Я, молодий журналіст, брав участь у проекті «Говерла – Монблан». Цикл пе% редач про нього знімав усім відомий Андрій Цаплієнко. У рам% ках проекту ми приїхали до Ельбрусу. Це найвища точка Євро% пи, дуже екстремальна гора (три десятки трупів на рік). Висо% та — 5000 метрів, світанок. Я йду поруч із Цаплієнком. Іду — гучно сказано: один крок — десять вдихів%видихів, мислення примітивне, як у амеби, — висота забирає всі сили. І ось по гли% бокому снігу нас обганяє хлопчисько, йдучи задом наперед, об% водить нас відеокамерою і біжить униз! Ми з Андрієм: «Хто це, привид?». То був Сашко, син керівника експедиції Олександра Дмитрієва, відомого альпініста. Хлопець хотів стати відеоопе% ратором і знімав похід маленькою камерою. Минуло кілька років, і перед експедицією до Камбоджі мій оператор заявив, що вибирає родину. Я відшукав телефон Саш% ка і запитав, чи хоче він знімати про подорожі. Відповів своїм флегматичним тоном: «Це моя мрія». І без зайвих запитань при% їхав на випробування. Отакий він і є — небагатослівний, спо% кійний і надійний на всі сто. Пробу йому я влаштував у Києві, в лісі на Трухановому острові. Вискочив із машини й почав: «Друзі, з вами «Світ навиворіт»! Ми знімаємо дикі племена Кончі% Заспи…». Верз усяку маячню, гасав по лісу, заскакував у кущі, а Сашко бігав за мною і знімав. У фіналі я видерся на сосну, де гілка заважала знімати, — Олександр, не вимикаючи камери, передав її мені, я зняв себе, потім його, він виліз на гілку і про% довжив зйомку. І тоді я зрозумів, що це наш хлопець. За шість років режим зйомок не змінився. (Сміється). — Найсвіжіший ваш сезон ми дивилися взимку, він про Непал. Ви справді мрієте зійти на Еверест?

— Я пообіцяв собі зійти на Еверест разом із Сашком до сво% го 40%річчя. Щоб лише зробити спробу піднятися на найвищу гору світу, вам потрібно 65 тисяч доларів у базовому пакеті. Тільки офіцій% ний дозвіл на це коштує 10 тисяч доларів, решта — витрати на шерпів, спорядження тощо. Плюс фізпідготовка у вигляді двох років сходжень на 5%тисячники, 6%тисячники, 7%тисячники і 8%тисячники. Гора має ніби два боки. З одного — вона дуже комерціалізо% вана урядом і фірмами з організації альпіністських походів. З ін%

Нова Гвінея, поселення караваїв. Будівництво хатини на дереві, на висоті 30 метрів.

Ефіопія. Тарілки в губах жінок племені мурсі — ознака краси. Цю традицію започаткували, щоб уберегти жінок від работорговців.

шого боку, навіть сплативши такі шалені гроші, маєш досить мало шансів досягти вершини. Еверест має ще один, дуже непривабливий бік. Вище познач% ки 8000 метрів, у зоні смерті, ваш організм починає помирати, і вам потрібно досягти вершини й спуститися до того, як він помре. Саме там лежить найбільше заморожених трупів альпі% ністів. У того, хто заплатив 65 тисяч доларів, зміг дійти до 8000 метрів і бачить людину, якій стало погано, є вибір — допомогти або йти далі. На повторну спробу не вистачить сил, перевірено

25


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 26

Непал, національний парк «Читван». Телерепортаж про нову маму для слоненяти. У річці слони влаштовують собі душ, тому погоничі тримають парасолі.

Дмитро приміряв традиційний одяг перед святкуванням тибетського Нового року в Непалі. У цій країні Новий рік святкують 6 разів.

26

тисячі разів. Більшість каже «удачі тобі, брате» і продовжує сходження. Журналісти одного ві% домого телеканалу під час зйомок на Евересті побачили ще живого альпініста, поговорили з ним на камеру і пішли, а на зворотному шляху зняли його замерзлий труп. Я називаю це «мо% раль Евересту».

— Як ваша мама відпускає вас у такі небезпеч ні поїздки? — Жодна нормальна мама не витримає такого ненормального сина. Але моя дуже поступово звикла до того, як я живу. Хоча буває й шокоте% рапія: наприклад, приїжджаєш і відразу показу% єш мамі, як тебе вкусила змія. Після цього, коли розповідаю їй про щось реально небезпечне, во% на каже: «Ну, порівняно зі змією це дрібниці». Звичайно, я мамі недоговорюю. Коли йду на 6%тисячник і розумію, що тиждень не буде зв’яз% ку, телефоную їй і кажу, що найближчі три дні ми купатимемо слоників, і там не буде зв’язку. Маму треба жаліти, бо інакше ніяк. — Чи не хочете привезти їй невісточку па пуасочку? — Та ні. Я зіткнувся з такою кількістю зміша% них родин, що можу сказати впевнено: «Не хо% діть, дівчата, в Африку гуляти». Поважаю всі на% ції, з усіма знаходжу спільну мову, але сім’я — це інше. Ясно, що є винятки, але дуже рідко. Час% то, коли вимикається камера, до мене підходить героїня і каже: «А якщо чесно, то дуже важко…». Закохані не розуміють одне одного до кінця, ма% ють надто різні уявлення про світ. А якщо ще й є мовний бар’єр… — Скажіть, а межа здивуванню буває? Чи можна звикнути до постійної зміни обстановки, несподіванок?.. Хоча «постійні зміни» і «звикання до несподіванок» — це поєднання непоєднуваного.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 27

— За роки наше сприйняття подорожей змінилося. З одного боку, це погано, бо ми вже не дивуємося на кожному кроці. Де% сять років тому під час мого перебування в Непалі один крок із готелю в місто вже занурював у якийсь фантастичний світ. Цього ж сезону я зрозумів, що вже ніколи не поверну собі того відчуття. З іншого боку, це добре для програми. Бо ми вже не знімаємо все, що цікаве тільки з першого погляду, — шукаємо далі, щоб показати ще більше. Тому програма наша росте. Коли я вперше потрапив до місць кремації тіл в Індії, то не міг спати: перед очима спливали страшні картини. На десятий день зйомки вже звик. А через два роки ми із Сашком знову були там. Абсолютно спокійно кажу йому: «Дивися, ліворуч викоти% лася голова. Візьми її середнім планом, близьким не треба… А отам мозок у черепі кипить, не бери…». Ми не стали бездушни% ми і черствими, але виробляється певний бар’єр сприйняття, який не дає пропускати все крізь себе. — Через професійні обов’язки вам доводиться їсти всіляку ги доту. Чи є у вас рейтинг найогиднішої їжі? — Мій секрет здобуття довіри в місцевих — це бути таким, як вони: разом із ними харчуватися, працювати… Якщо відмов% ляєшся їсти запропоноване господарями, ти відразу ж ставиш бар’єр між собою та ними. Виникає враження зверхності з тво% го боку, яка вже тут довіра? Третє місце в моєму рейтинзі: живі черви із хлібного дерева у племені караваїв в Індонезії. До речі, на смак зовсім не гидкі — схожі на горіхову пасту. Друге — смажені павуки в Камбоджі. Перше — сира печінка щойно вбитої кози у племені мурсі в Аф% риці, їхня святкова страва… А ось єдине, чого я так і не зміг з’їсти, це паштет із гнилої риби у камбоджійському племені пнонгів. До речі, часто ловлю своїх колег журналістів на обмані. В од% ній відомій програмі бачив, як ведучий брав отих камбоджійсь% ких павуків руками і казав, що це безпечно. Насправді ж отруй% ний зуб павука завдовжки півтора сантиметра відрізали, перш ніж підкласти тим ведучим. — Коли ви в подорожі найдужче сміялися? — Не знаю, але випадок, коли ми зупинили літак, — серед найвеселіших. То була експедиція в найдикіше місце планети Земля, до ко% лишніх канібалів Папуа – Нової Гвінеї. Ми місяць провели у джунглях без зв’язку та електрики. І ось — знову аеропорт, схо% жий на старий сарай чи гараж, уніформою працівникам служать лише трубки на «причинному місці». Нам невимовно пощасти% ло — саме в цей день вирушав літак, який курсує раз на тиждень. Місяць ми харчувалися «Мівіною», рисом, черв’яками та майо% незом, який став для нас ласощами, і тут бачимо бабусю, яка продає курятину, таку смачну і запашну… Накинулися на їжу, й раптом почули, як загули турбіни літака. За планом наш рейс мав бути через півгодини, але ми вирішили перевірити. Підбі% гаємо до «голого» працівника і називаємо пункт свого призна% чення. Той дивиться співчутливо і вказує на літак, який наби% рає швидкість на злітній смузі. Ми розуміємо, що це означає ще тиждень джунглів. Вискакуємо в отвір для багажу і біжимо, нецензурно лаючись. У кабіні видно профіль пілота. Він повер% тається анфас, літак гальмує й випадає трап. Заскакуємо в са% лон, повний папуасів, і нас розбирає істеричний сміх. «Ну що, — кажу, — Випив «Фанти» й зупинив літак?». Це до того, як складно буває в самостійних подорожах. — Але ви їхній затятий прихильник! — Якщо у вас пакетний тур, то ваша подорож іде за чужим сценарієм, на експромт нічого не лишається. Якщо ж ви само% стійно прокладаєте стежки, то сценарії для вас пише життя. Так що наважуйтеся, не переживайте, вирушайте у самостійні по% дорожі, й не важливо, куди. У юності ми з однолітками прихо% дили на автостанцію і запитували: «Куди зараз є квитки? Давай% те!». Приїжджаєш кудись — там своє життя, цікаво. Тихенько

візьміть паспорт у коханої людини і купіть два квитки, зробіть їй сюрприз! До слова, в Індії можна жити і подорожувати за 20 доларів на день. — Одна річ — з’їздити кудись, інша — жити таким життям. Що вам дає сили? — Творчі зустрічі з глядачами, які я проводжу в різних містах. Вдячність, цікавість і теплота людей — це те, що тримає мене у програмі. Хоча реально дуже важко. В експедиціях, окрім місії ведучо% го, мені доводиться виконувати обов’язки продюсера, режисе% ра, редактора, адміністратора і навіть водія. Після Непалу був

Непал. На шляху до базового табору Евересту. Таких мостів тут безліч.

Рафтинг — серед найпопулярніших розваг для туристів у Непалі.

майже впевнений, що як мінімум піду на рік у відпустку. Але після того, як ми три місяці прожили в «монтажці» й усе вий% шло, я вирішив, що не маю права зупинятись. Утім, так само було й торік. Поки буде така реакція глядачів, ми продовжимо показува% ти «Світ навиворіт». ■ Фото з особистого архіву телеведучого

27


20.03.2017

16:37

ГОСТИННОСТІ

Page 28

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-17-disk.qxd

Грандіозна Òàêîþ ¿¿ äëÿ âàñ çðîáèòü îäèí ³ç ïðîâ³äíèõ ãîòåë³â ʳïðó — «GrandResort»*****. Öå âò³ëåííÿ âñüîãî íàéêðàùîãî, ùî ìຠ³íäóñòð³ÿ â³äïî÷èíêó íà «îñòðîâ³ Àôðîäèòè».

28

Н

Неозорі піщані береги, теплі прозорі води, гори, зелені долини, античні міста%держави та замки хрес% тоносців — це Кіпр, острів кохання і насолод. Сю% ди їдуть по романтику Середземномор’я. А допома% гають відчути її сповна численні кіпрські готелі. Серед найвишуканіших — «GrandResort». Він роз% кинувся у прекрасному саду на піщаному березі, не% подалік від стародавнього міста Аматус, за 11 кіло% метрів від центру Лімасола. Вабить просторою те% риторією, широким спектром послуг і неперевер% шеним сервісом. Басейн у формі лагуни — поруч із пляжем. Край водойми зливається з горизонтом… Чудові краєвиди відкриваються і з просторих бал% конів. Помешкання обладнані за найсучаснішими вимогами: LED%телевізор, інтернет, сейф під ноут% бук, дзеркала на повний зріст… Цієї зими в готелі пройшла широка реновація — оновлено всі номери! Тут ціла мережа закладів для гурманів: ресторан% тераса «Антеа» з місцевою та інтернаціональною кухнями, ресторан «Саламін» — із французькою, італійською, грецькою та азійською кухнями, екзо% тичний «Кохілі» — із завжди свіжими морепродук% тами, пляжний ресторан «Кіма» — з чудовим буфе% том, також ресторан і суші%бар «Кіоші» та етнічний


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:37

Page 29

Кіпр – Лімасол

відпустка w w w. g ra n d re s o r t . c o m . c y

зал «Тікунс» із кіпрськими смаколиками. Також на пляжі є бар «Алоха»: соки%фреш, екзотичні коктейлі, газовані напої плюс дитячі дискотеки, всілякі шоу та розваги. У різних куточках комплексу чекають жива музика, фольк%концерти, танці та анімаційні про% грами і навіть вечірні кіносеанси з попкорном. У дитячому клубі «Nino Nina» відданий своїй справі персонал догляне за юними гостями. Во% ни розвинуть свої творчі навички і трохи навча% ться розмовляти грецькою. Тим часом мами зможуть оцінити новий Spa «Муза» з його програмами релаксу, антистресу

та відновлення краси тіла. Розкішний приват% ний «Spa Suite» пропонує лише найкраще. Безкоштовно для всіх гостей — оздоровчий центр із критим басейном, гідромасажною ван% ною, лазнею та сауною, заняття з аеробіки та пілатесу. Великий теніс, водний спорт, екскурсії, уро% чистості в найбільшому конференц%залі на Кіпрі… Усе це теж тут, у «GrandResort». І все складаєть% ся у грандіозну картину вашого відпочинку! ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «GrandResort».

29


20.03.2017

КОЛЕКЦІЯ

16:38

Page 30

В

О

Я

Ж

!MT_2-17-disk.qxd

КІПР

Більше Пафосу! Ïàì’ÿòàºòå ñõ³äíó ìóäð³ñòü? — «Ïðîäàâåöü ìóñêóñó íå âèõâàëÿº ñâ³é òîâàð: ïàõîù³ ìóñêóñó ïðîìîâëÿþòü çàì³ñòü íüîãî». Îòàê ³ ʳïð íå ïîòðåáóº çàéâèõ ïîõâàë. ² âñå æ ó 2017 ðîö³ îñòðîâó í³ÿê íå îá³éòèñÿ áåç ïàôîñíèõ ñë³â… Àíäð³é ÏÈÐÎòÂ

30


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

Н

16:38

Page 31

На січневий, проте за погодою вже весня% ний Кіпр ми прилетіли на запрошення пред% ставництва Кіпрської туристичної організації в Україні. Привід був поважний: Пафос, не% велике місто на західному узбережжі острова, обрали Культурною столицею Європи 2017 ро% ку (докладно про пов’язані із цим події — на www.pafos2017.eu). Прискіпливе журі взяло до уваги не лише культурно%історичні скарби пре% тендента, а й теплий, цілоріч лагідний клімат і неабияку завзятість пафосців, які твердо ви% рішили перетворити донедавна провінційний закуток на міст між цивілізаціями та народа% ми. Творці святкової програми найменували її та місце головних подій «Фабрикою просто неба», маючи на увазі залучення всіх набутків європейської культури — від міфології до кон% цептуального мистецтва і Курта Вейля. Після невеличкої прогулянки у супроводі веселих волонтерів стало ясно, що культурних майданчиків для «Фабрики» не бракуватиме. Протягом 2016 року в Пафосі проведено ко% лосальні реставраційні роботи. Місто розквіт% ло як ніколи, облаштувало нові театри, вистав% кові центри, майстерні та студії. Церемонія відкриття «Фабрики просто не% ба» зібрала на майдані Пафоса мало не півсві% ту. Промови щирою грецькою мовою тривали недовго — і на модерновій сцені втілився дав% ній, але завжди актуальний міф про Пігмаліо% на та Галатею. Остання, як відомо, спочатку була статуєю, та силою кохання скульптора і милістю богині Афродити стала прекрасною дівою. Через дев’ять законних місяців Галатея народила сина, якого нарекли… Пафосом. Він і став першим царем нового міста.

В Археологічному парку Пафоса.

Мозаїка тисячоліть Настав час поєднати пафос внутрішній із зовнішнім. Для цього покидаємо затишний готель «Constantinou Bros Athena Beach»**** і вирушаємо на оглядини новітньої європей% ської столиці. Місто справді довго було столицею Кіпру. Найдавніша його частина називається Ниж% ній Пафос. Одразу за монументальним пафо% ським замком уздовж моря простягнувся Ар% хеологічний парк, де на кільканадцятьох гек% тарах крем’янистої землі розкопано рештки стародавнього міста. На віллах Діоніса, Тезея, Еона та Орфея збереглися найдовершеніші мозаїки Кіпру (а може, й усього Східного Се% редземномор’я). Ці сучасні назви садиби от% римали за сюжетами «кам’яних» картин, ви% ➧

Церемонія відкриття «Фабрики просто неба» — місця головних святкових подій у Пафосі, Культурній столиці Європи 2017 року.

31


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 32

Пафос. Церква святої Киріякії (ХІІІ ст.), збудована на руїнах найбільшої на Кіпрі ранньохристиянської візантійської базиліки. Німфа Дафна, яка перетворюється на лавр. Фрагмент мозаїки вілли Діоніса (Пафос).

кладених давніми майстрами з мільйонів різ% нобарвних (виключно місцевих) камінців. Ось бог Діоніс винаходить вино, яке нерозважли% вий цар Ікарій дає скуштувати простим смерт% ним… Ось безстрашний Тезей долає страш% ного Мінотавра… А ось небачена дивина — олімпійські боги з християнськими німбами! Очевидно, це наслідок світоглядної мішанки в головах язичників кінця елліністичної епо% хи… Над відновленим Одеоном (театром), де й нині часом ставлять вистави і виступають оркестри, височить романтичний маяк... На виході з парку затримуємось, отримавши ще один сюрприз від Пафоса. Квітуча мандра% гора! Як шкода, що ні’коли трохи поритися в землі, аби перевірити достовірність відомо% го передання: пищить її людиноподібний ко% рінь чи ні? Пливемо річкою часу, тобто вулицями Па% фоса, далі й бачимо колону святого апостола Павла. За полум’яну проповідь Євангелія під час своїх других відвідин Кіпру той отримав біля неї 39 ударів батогом. І хоча про цю по% дію нічого не сказано у книзі Діянь святих апостолів, місцеве передання безапеляційне. Стараннями прочан від святині лишилося небагато... Поруч — залишки найбільшої на Кіпрі базиліки Богородиці Хризополітиси

32


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 33

Готель «Constantinou Bros Athena Beach» чекає на гостей.

Міфи в Пафосі не лише на мозаїках, тут зростає і квітне міфічна мандрагора.

Олуша запрошує...

(V ст.), на руїнах якої пізніше збудували церкву святої Киріякії. По сусідству, над ранньохристиянськими катакомбами (тут дуже цікаві фрески), зауважуємо фісташкове дерево бажань. На жаль, замість фіс% ташок його гілля обвішане клаптиками матерії для здійснення бажань. Десь тут була Афродиточка Другого дня не чекаємо милості від штормової негоди, що неспо% дівано впала на Кіпр (так навіть цікавіше), а їдемо слідами прекрас% ної Афродити. Адже околиці Пафоса — її головна вотчина. За вікном бусика — краєвиди несусвітньої краси. Недарма богиня кохання народилася з морської піни саме біля цих берегів, точніше, ➧ 1500літня олива — найстаріша на Кіпрі.

33


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 34

Ромейська скеля поблизу Пафоса: тут із рожевої піни народилась Афіна Кіприда...

ВПЕРЕД І З ПАФОСОМ! Дістатися Кіпру українському турис% тові простіше простого. Сюди курсу% ють літаки і з «Борисполя», і з «Киє% ва», себто Жулян. Ціни на лоукости цілком прийнятні, провіза (дозвіл на одноразовий в’їзд) видається безвід% мовно, безкоштовно, інтернетно і ли% ше за один%два дні. А далі — все у ва% шій волі та гаманці. Хочете — ніжтесь у пафосних палацах, хочете — з рюк% заком підкорюйте пафосні гори. Па% фосно просимо!

34

біля Ромейської скелі (грецькою — Петру%ту%Ро% міу). Подейкують, що й дотепер на казково%ро% жевому піску час від часу з’являються вузькі жі% ночі сліди — буцімто самі собою… Ах, Кіпридо, ти все ще любиш свій неповторний Кіпр… Наш шлях лежить до заповідного півострова Акамаса. Колись тут була британська військова база із забороненою зоною, завдяки чому місце% ва природа лишилася майже неушкодженою. Проз піщані пляжі, де виводяться червоно% книжні черепахи, проз глибокі ущелини і кипля% чі в бурунах скелі дістаємося Купальні Афроди% ти. Це невеликий басейн у задрапованому ліана% ми і папороттю гроті. Як свідчить легенда, піно% роджена красуня хлюпалась у кришталевих дже% рельних водах. За поширеною версією, тут вона познайомилася зі своїм найкоханішим кохан% цем — юним Адонісом. Усім, хто скупається у природному басейні, та сама легенда обіцяє мо% лодість і вроду, а декому — ще й бонус у вигляді безоглядного кохання… Одначе сувора таблич% ка обіцяє не легендарний, а конкретний штраф за купання в невідповідному місці. Ще одне тутешнє джерело — Аморозу, або Фонтан кохання. Буцімто лише погляд на нього викликає шалену пристрасть до першої стрічної чи стрічного. Ні, краще їдьмо милуватись інши% ми дарами Афродити!

Акамас — унікальний ботанічний заказник. Погляд пестять неозорі килими квітів. І як тут ще раз не згадати про нещасливу пару: забитий вепром Адоніс перетворився на золотий гори% цвіт, а сльози Афродити — на ніжні анемони… Та головна флористична принада півострова — зозулинці (дикі орхідеї). Їх тут до сорока видів і всі вони неймовірно прекрасні! Село Куклія. Століттями слава цієї місцини гриміла на весь античний світ. Це ж бо тут на% щадки Пігмаліона збудували протомісто — Ста% рий Пафос. І саме тут містилося головне святи% лище Афродити, засноване у часи, коли богиню уявляли не біломармуровою вродливицею, а ко% нусоподібною чорною брилою. Ми подибуємо цей артефакт у місцевому музейчику. На перехресті доріг Вирушаємо на схід, до Лімасола. Проте роз% прощатися з пафосом не виходить. Ну як без ньо% го змалювати красу та велич затоки Єпископі, над якою на високих крутосхилах розкинулось одне з найдавніших міст східного Середземно% мор’я — Куріон (12 століття до н.е.). І хоча роз% копки не спиняються вже багато років, з%під землі виринають усе нові й нові шедеври. В пе% редмісті Куріона відвідуємо святилище Аполло% на Ілатського з вишуканим храмом, а потім пе%


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 35

Фреска із церкви ПанагіятісПодіту (ХVІ ст., гірське село Галата).

Амфітеатр у Куріоні (ІІ ст. до н.е.), поблизу Лімасола.

ревіряємо акустику грандіозного амфіте% атру над синім%пресинім морем. Огляда% ємо й підлоги кількох будинків. Один мо% заїчний напис свідчить про прихід нової, християнської ери: мовляв, цей дім три% мається не майстерністю зодчих, а миліс% тю Божою. Що це — натяк на землетруси ІV століття чи переспів Христових слів про необхідність будувати своє життя на твер% дому камені віри? Замок Колоссі в передмісті Лімасола зведено міцно: таких потужних триметро% вих стін треба пошукати. Та тут перейма% лися не лише обороною. Назва найвідо% мішого кіпрського вина — командарії — походить від колоської комендатури. Цей божественний трунок роблять із дуже со% лодкого підв’яленого винограду. Нам по% казують старовинний винний прес, який з ентузіазмом крутять завзяті туристи. За% ймалися коменданти Колоссі й іншими солодкими проектами. З вершини замку добре видно руїни цукрового заводу… ХІV століття! Цукор тут добували з тростини, й були ці ласощі дорогими. Кіпр пережив кілька хвиль прибульців із заходу. Все розпочав звитяжний король Ричард Левове Серце ще під час Третього хрестового походу. У каплиці Лімасоль% ського замку він узяв шлюб із принцесою Беренгарією Наваррською. Сердешна на% речена не збиралася заміж, вона із супут% ницею прямувала на Святу Землю, проте їхнє судно зазнало аварії біля берегів Кіп% ру. Аби звільнити захоплених місцевим правителем жінок, Ричард підкорив цілий острів, швидко одружився і полинув на% зустріч новим пригодам. А Кіпр він пода% рував своєму соратникові, французу Гі де

Завжди юний Лімасол.

Лузиньяну, який започаткував нову кіпр% ську династію. Відтоді й став Лімасол повним космо% політом. Французи, венеціанці та британ% ці послідовно розбудовували найкращий на Кіпрі порт. Віднедавна і заможні «осо% би слов’янської національності» заповню%

ють місто дедалі щільніше. Певна річ, ро% сійська колонія — найбільша. На щастя, таке сусідство аж ніяк не впливає на якість відпочинку у готелях «St Raphael Resort»***** і «Four Seasons»***** — навіть і не в готелях, а на шикарних міні% курортах. Їхні найбільші в районі пляжі, ➧

35


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 36

Мальовниче село Омодос.

найзеленіші парки, найкращі ресторани полонили б і Ри% чарда з молодою королевою. Хто знає — затримайся вони в Лімасолі, то, може, хрестоносці не програли б війну Са% ладину й історія склалася б інакше… Острів святих Лімасол — найкраща відправна точка для мандрівок у гори. Гірський масив Кіпру з найвищою вершиною Олім% Фото AGIS AGISILAOU

Мощі праведного Лазаря Чотириденного в однойменному храмі у Ларнаці.

36

пом (1952 м) називається Троодос і є ніби окремою країною, порос% лою лісами, помережаною річками та водоспадами, освяченою монас% тирями та унікальними церквами, 10 із яких — у скарбниці ЮНЕСКО. Наша перша зупинка — в селі Омодос, яке багато хто вважає най% мальовничішим на Кіпрі. Справді, таких затишних вуличок і милих двориків, у кожному з яких сидить ціла зграйка симпатичних котів, важко знайти. Та найголовніша принада села — колишній монастир Святого Хреста. Обитель у ІV столітті заснувала свята рівноапостоль% на цариця Єлена, яка подарувала кіпріотам не лише частину Живо% творчого Хреста, а й шматок мотузки, котрою перед стратою були зв’язані руки Ісуса. Святиня зберігається у срібному хресті, вмонто% ваному в іконостас. Та це не все. Є тут і мощі святого апостола Фи% липа, мучениці Марини святої мучениці Світлани%Фотинії. Село Какопетрія навіть переважає Омодос чарівними сільськими «інсталяціями». Адже через поселення протікають дві стрімкі річечки з каскадами й перекатами, над якими схиляються старезні вільхи та чинари. В селі й околицях збереглося аж 5 візантійських церков особ% ливого «хатнього» типу. Найдосконаліша за архітектурою та іконо% писом — церковця святого Миколая Під Дахом. Дивне ймення вона отримала за двосхилий гонтовий дах замість куполів. Зовні простий образ храму приховує дивовижні фрески ХІ–ХV століть.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 37

Узбережжя Кіпру — суцільний пляж (готель «Four Seasons»).

Фото SILVIO RUSMIGO

На Солоному озері поблизу Ларнаки.

Йдемо все вище, проз соснові й кедрові ліси, справжню гордість Кіпру. Загалом на острові рос% туть понад 40 тисяч ліванських кедрів — більше, ніж у самому Лівані. Щоправда, кіпріоти вважа% ють свій кедр окремим підвидом. Крізь зелену глицю проглядає червона черепиця. Це покрів% лі головного монастиря острова — Кіккоса, про який писав ще славетний український чернець% мандрівник Василь Григорович%Барський. Голов% ний скарб обителі — чудотворна ікона Богоро% диці, написана рукою першого іконописця та євангеліста Луки. В монастир її передав візантій% ський імператор Олексій Комнин майже тися% чоліття тому. Ченці й миряни так шанують ікону, що від 1795 року її практично ніхто не бачив — вона захована під коштовним окладом і за гап% тованою завісою. Подейкують навіть, якщо від% крити святий образ, сповнений гріха світ може не витримати його сяйва. Та дарма. Саме до цієї чудотворної ікони йшли і йдуть незчисленні про% чани з усіх кінців світу. І вони мають рацію: жод% на завіса не приховає світла Божої благодаті... Вони завжди повертаються Ми знову на морі. Цього разу — в Ла’рнаці, стародавньому місті на південному узбережжі острова. Головна духовна вісь усієї округи — храм пра% ведного Лазаря, збудований у Х столітті над мо% гилою святого. Того самого, якого так любив і після смерті оплакав Сам Христос і якого вос%

кресив Господь після чотириденного перебуван% ня у гробі. Мощі Лазаря завжди знаходяться по% серед нави, а до гробниці треба спуститись у під% земелля. На ній древній майстер вибив лаконіч% ний напис — «Друг Христа». Ось воно, найви% ще звання для кожного християнина! Як цей праведний муж опинився на Кіпрі? Все просто: після свого чудесного постання з мертвих, зазнавши переслідувань на батьківщи% ні, він утік на щасливий острів і влився у числен% ну єврейську діаспору. І не просто влився, а на% вернув багатьох кіпріотів до нової віри і згодом став першим єпископом Кіпрської Церкви. До речі, після своєї першої смерті Лазар прожив іще цілих тридцять років, сповна використав% ши дарований Богом додатковий час. Їдемо до Солоного озера, що розділяє Ларна% ку та головний кіпрський аеропорт. Думки по% вертаються до земного — скоро відліт, і ми зно% ву потрапимо у непривітну зиму… Але що це за казка тисячі й однієї ночі? На озерне мілководдя накинуто легкий рожевий серпанок. Фламінго! Тисячі цих химерно%граційних птахів щозими злітаються сюди з північних країв. На туристів, які захоплено клацають камерами або просто прогулюються по доріжці навколо водойми, во% ни не дуже зважають. І звідки ті фламінго знають, що за тисячі кілометрів від дому на них чекає та% кий надійний, гарний і безпечний прихисток? Але ж знають і завжди повертаються до Кіпру. Тепер знаєте і ви. ■

БЕЗМЕЖНЕ МЕЗЕ Не обмежуйте себе ні в чому смач% ному. Тим паче, що несмачного на Кіпрі принципово не подають, а в до% рогих готелях із номерів завбачливо прибирають ваги. Традиційне кіпрське мезе — це на% бір із мінімум двадцяти гарячих і хо% лодних страв (рибно%кальмарно% креветково%восьминожних чи куря% чо%свино%барано%телячих із неймо% вірною кількістю свіжих овочевих са% латів, підсмажених сирів%халумі, ху% мусів і оливок). Навіть колективно, а тим паче самотужки, впоратися з гі% гантськими порціями неможливо. Але спробувати варто.

37


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 38


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 39


КЛУБ

20.03.2017

16:38

Page 40

Òîð³ê äâ³ äåðæàâè â³äçíà÷àëè 125-ë³òòÿ åì³ãðàö³¿ óêðà¿íö³â äî Êàíàäè òà 25-ë³òòÿ âèçíàííÿ Êàíàäîþ íåçàëåæíî¿ Óêðà¿íè. Öüîãîð³÷ — 150-ë³òòÿ íåçàëåæíîñò³ Êàíàäè òà… íåõàé ³ íå òàêèé çíà÷íèé þâ³ëåé, à âñå æ 25-ð³÷÷ÿ æóðíàëó «Ì³æíàðîäíèé òóðèçì». Ïðî òå, ùî ºäíຠíàø³ êðà¿íè, — ðîçìîâà ç ïîñëîì Êàíàäè â Óêðà¿í³ ïàíîì Ðîìàíîì Âàùóêîì.

V

I

P



!MT_2-17-disk.qxd

Ìàðèñÿ ÃÎÐÎÁÅÖÜ

Наш посол Канади

В

ВАЩУК Роман Євгенович — етнічний українець, посол Канади в Україні. В дитин стві був членом української скаутської ор ганізації «Пласт» у Канаді. Здобув диплом магістра в університеті Торонто за спеці альністю «Історія Центральної та Східної Європи, Німеччини та Росії». Розпочав ка р’єру на дипломатичній роботі в Міністер стві закордонних справ Канади, згодом пра цював на посаді другого секретаря посоль ства Канади в Москві. У 1991–1994 роках — в управлінні міжнародних справ, торгівлі та розвитку Канади. У 1994–1998му — радник посольства Канади в Україні, опіс ля — в Німеччині. У 2011–2014му — Над звичайний і Повноважний посол Канади у Сербії, одночасно виконував обов’язки посла Канади в Македонії та Чорногорії. З 2014 ро ку — Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні. Вільно володіє англійською, французькою, німецькою, російською, укра їнською, польською та сербською мовами.

40

— Пане Романе! «Знайомство» України та Канади відбулося ще в XIX столітті, ко ли перші наші переселенці прибули до Північ ної Америки. Кульмінацією цих відносин став 1991 рік, коли Канада першою з країн Заходу визнала незалежність України. За раз — новий етап… Пане посол, ви не перший рік знаєте су часну Україну. Які зміни побачили в нашо му суспільстві? — Відтоді, як я вперше відвідав Украї% ну, відбулися значні зміни. В середині де% в’яностих можна було очікувати, що хтось із Заходу приїде й навчить тут усіх ринко% вої економіки. Нове покоління українців уже її знає. Інша річ, що не створено се% редовища, де б кожен міг самореалізува% тися. Проте багато молодих українців уже інтегровані в сучасний світ — наприклад, завдяки ІТ%технологіям працюють у захід% них компаніях, водночас залишаючись удома.

Друга принципова різниця, уже пост% майданівського періоду, — це соціальний активізм і волонтерський рух. На Заході завжди було чітке розмежування держави та громадянського суспільства, яке само% організовувалося. Та й якщо згадати над% дніпрянських українців у часи визвольних змагань чи галичан, які потім опинилися в Канаді, — інші держави володіли їхньою територією, не допускали їх до державно% го життя, тож ці люди організовувалися самі. Вироблений ними ген діє, що робить суспільство здоровішим і дужчим. — Як вам представляти свою державу в країні батьків? — Спочатку були дещо особливі почуття і сподівання. Я вже загартований працею у Москві та Києві. Тішуся тим, що більшос% ті своїх ілюзій уже позбувся, тому стараюся зберегти якнайбільше позитивних вражень. Успішність українців у Канаді переко% нує мене, що становище України не пояс%


20.03.2017

16:38

Page 41

нюється особливостями вдачі українців. Просто їхньому суспільству, яке пережи% ло стільки потрясінь і століттями було по% збавлене держави, бракує нормальних правил співжиття, що не всім дає змогу розвинутися. Звісно, ідеальних країн не% має, і Канада не ідеальна. Що ж до Украї% ни, то я все%таки схильний до оптимізму, його вселяє серед іншого успішний дос% від батьків і дідів, активізація сучасного українського суспільства. — Ваші мама й тато переїхали за оке ан після війни. Як там складалась їхня до ля, де вони познайомилися? — Познайомилися в Канаді. Їхні роди% ни переживали подібні складнощі. Світ був менш глобалізованим, культурна різ% ниця між Центральною Європою та Пів% нічною Америкою була більшою. Але у післявоєнний період люди були щасливі від того, що взагалі залишилися живими. Батько мій закінчив гімназію, трохи попрацював, вступив до університету, став інженером. І вони з мамою познайоми% лись у Торонто, закохались, і з’явилися я та мій брат. І жили щасливо 50 років. На жаль, п’ять років тому тато відійшов, а ма% ма далі працює — «громадсько%активно волонтерить». Буває, що рідня з%за кордону починає вчити жити тих, хто лишився. Мені розпо% відали у Львівській мерії, що з малайзій% цями працювати часом легше, вони прос% то приїжджають і роблять бізнес. А такі люди, як моя мама, яка має дещо туман% ні спомини, плекають певні сподівання, можливо, трохи ідеалістичні. Україна до тих ідеалів не дотягує, і тоді настають роз% чарування. Коли вона приїжджала до нас у Сербію, жодних розчарувань не було, бо не було усталених уявлень, якою має бу% ти Сербія. Хоча там дуже багато реалій, подібних до українських. Але такий тісний зв’язок між громада% ми — це добре. У співпраці Канада — Укра% їна цей фактор, вочевидь, грає на користь. Між іншим, не тільки українці виїж% джали з України до Канади. Нещодавно ми в посольстві приймали групу з півсотні лю% дей менонітсько%німецького походження з Канади, які були на Запоріжжі, на зем% лях своїх предків. Тож є різні етнічні гру% пи, які мають відношення до України і пра% цюють або відвідують Україну як туристи. — Ваша дружина Оксана — австралій ська українка. Ви познайомилися в Канаді? — В Австралії. Я втікав від зими, і, ба% чите, таке сталось… (Усміхається). — Якою мовою спілкуються в родині? — Спілкуємось англійською, але наші діти знають українську. Дикторами на те% лебаченні не були б, та порозумітися мо% жуть. Ми старалися закласти в них якнай% більше мов. Також намагаємося, щоб діти максимально скористалися з мого дипло% матичного життя.

— Чи побували ви на малій батьківщи ні мами, тата? — Маю корені у трьох областях Украї% ни. Батько народився на Івано%Франків% щині, в селі Білі Ослави. Рід мами похо% дить із міста Яворів на Львівщині, а сама вона з’явилася на світ у Бучачі на Терно% пільщині, куди її тата направили працю% вати бухгалтером повітової сільськогоспо% дарської спілки, тобто кооперативу. Спіл% ка була на межі банкрутства, дід поставив її на ноги завдяки експорту продуктів. Ми з мамою відвідали Бучач. Дуже по% тішило, що колишній господарський двір повітової спілки є частиною успішної аг% рофірми, власник якої підтримує розви% ток кооперативів. — Як відрізняється те, що вам розпо відали батьки, від того, що ви побачили в Україні?

цвіттям унікальних музеїв. Гадаю, це міс% це недооцінене в маршрутах українських туристів. Я відвідав усі області України, крім трьох. Хотілося б мати на це ще трішки часу. Проте я свідомо вирішив відкрити для себе більше Південь, Схід і Центр Украї% ни. За європейськими мірками, держава велика і дуже різноманітна. Мені подоба% ється вислів професора Грицака, що не% має однієї України, а є 26 Україн, і вони всі варті, щоб їх запізнати. — Як Україні залучити іноземних гос тей, зокрема, канадців? — Перед Україною я працював у Бел% граді. Серби були надзвичайно низької дум% ки про власну країну як про об’єкт туриз% му. Традиційно вважалося, що в колишній Югославії для туризму цікаві тільки го% ри та узбережжя, а в Сербії можна лише

Фото О. ГОРОБЦЯ

!MT_2-17-disk.qxd

Едмонтон, Канада. Пам’ятник на відзначення прибуття сюди перших українських поселенців у 1891 році. Монумент створений силами Конгресу українців Канади у штаті Альберта.

— Власне, розповідали про інші часи, інші обставини, іншу владу... Парадокс, але різниця була більшою, коли я приїжджав у кінці 1980%х. Тепер, особливо якщо говорити про Західну Ук% раїну, багато реалій, які, здавалося б, уже канули в Лету, знову з’явилися. Місцевість, звідки походять мої батьки, тамтешні лю% ди, певні звички більше нагадують бать% ківські спогади, ніж 30 років тому. Розпо% віді про УПА, які раніше були «в підпіллі», навіть суто мовні ознаки повернулись. Як людину, котра виросла на старому варіан% ті галицької мови, мене в Україні повча% ли, що, мовляв ті й ті слова є застарілими, а тепер вони знову на слуху. Відчувається, що люди повертають це минуле самі для себе, а не про чуже око. — Що ще ви бачили в Україні, що впо добали? — Культурно%туристичним відкриттям став Переяслав%Хмельницький із його су%

вирощувати картоплю. І дуже важко сер% бам було зрозуміти, чому хтось хоче їхати до них, якщо вони самі прагнуть до моря. Я думаю, те саме відбувається і з централь% ними районами України, які люди не спри% ймають як туристичний ландшафт. Уявіть, що для людей із Північної Америки укра% їнське село є мальовничим, дивовижним, екзотичним! І, гадаю, немає зла в тому, що економіч% ні проблеми останніх років спонукали ук% раїнців повернутись обличчям до внутріш% нього туризму. Це дасть галузі розвиток. Скажу також про залучення українсь% ких туристів до Канади. Північноамери% канці вірять статистиці й офіційним даним. А згідно з ними, українці — бідні люди, які не мали б нікуди мандрувати. Хоча знає% мо, що насправді українці спраглі до всьо% го нового, до красивого життя, до корис% ного досвіду... Але канадський бізнесмен, дивлячись здалеку на український ринок, ➧

41


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 42

Ніагарський водоспад — одна з «візиток» Канади та всієї Північної Америки.

Подорожі на природу — це дуже поканадському.

може сказати: «Нащо мені його розвива% ти?». Мені здається, українським туропе% раторам і медійникам варто представити привабливий образ українського туриста, яким він є, і переконати, що він міг би від% кривати для себе Канаду чи інші країни. Наше Міністерство економіки вже про% суває українську моду, культуру, і ми їх у цьому підтримуємо. Також можна збіль% шувати і потік туристів у обидва боки. Багато канадських туристів, приїж% джаючи сюди, не можуть повірити своїм очам, що тут стільки цікавого і гарного! — Що ви як турист любите в Києві? — Краєвиди, пагорби… Завжди щось цікаве можна знайти, зазирнувши у київ% ські двори. Що ще? Тут велика кількість пам’яток культури. Значно відсвіжені му% зеї — такі як Національний художній му%

42

зей чи «Мистецький арсенал». Це вже су% часні установи, які постійно змінюють експозиції, в них відчувається життя. — Що вам імпонує в киянах і взагалі в українцях? — Певна безпосередність і самоіронія. Вони не пихаті, вміють пожартувати. Гумор часом трохи чорний, але самоіронія допо% магає жити у скрутних обставинах. Я б їм позичив канадських оптимізму і завзяття. — У нас чимало спільного, зокрема — ці кавий збіг національних ювілеїв. Торік від значали 125ліття українців у Канаді. Який основний внесок наших земляків у розбудо ву країни? — Різноманітний. А починався із сіль% ського господарства. Люди облаштовува% лись у компактних поселеннях на велико% му обширі — від Манітоби до Альберти.

Що цікаво, це лісостепова смуга, харак% терна для більшої частини України. Як% що більшість переселенців з інших країн заселяли прерії, то буковинці та галича% ни вибирали заліснені місцевості, де тре% ба було корчувати дерева під поля. Мати власний ліс — це була мрія, за нього в Ук% раїні сварилися з панами. Українці в Канаді здобули репутацію дуже працьовитих людей. Вони часом створювали собі проблеми, які потім і розв’язували. Вибудовували власні інсти% туції для взаємодопомоги: церкви, народ% ні доми, спілки… Це дуже допомагало ви% живати. До речі, в сучасній Україні, як по% казали два Майдани, люди теж мають ін% стинкт горизонтального групування зара% ди виживання. Українські фермери велику увагу при% діляли освіті дітей, і ті стрімко йшли вго% ру по професійній кар’єрі. Тепер українці мають вищі досягнення в освіті, ніж інші етнічні спільноти Канади. Однією з туристичних принад країни стали українські церкви. На класичних фото канадського Заходу можна побачи%


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 43

Корінні народи залучені до туристичного процесу.

— Ви сказали про освіченість канадських українців. Чи можете назвати приклади їхніх досягнень? — Найперший такий приклад — звичай% но, генерал%губернатор Канади 1990%х ро% ків Роман Гнатишин. І також теперішня міністр закордонних справ Христина Фрі% ланд, мій шеф. Цього року чекає ще один ювілей — 25 років першого польоту жінки%астронавта Роберти Бондар, предки котрої походять з Івано%Франківщини. Більшість канадців вважає, що основу багатокультурності нашого суспільства за%

Центром святкових подій до 150,річчя незалеж, ності стане Оттава. Від океану до океану відбу, ватимуться заходи — від сільських родео в Са, скачевані чи Альберті до конкурсу раків і омарів у Східній Канаді. ■ ти земляний елеватор та українську церк% ву — це майже стереотип краю. Відомі в Канаді й українські пам’ятни% ки: великі писанка та вареник тощо. Це до певної міри характерно для сіл і містечок у преріях, де бажано чимось відзначати% ся, щоб місцеві досягнення помітили. — Чи згодні ви з тим образом української еміграції до Канади, який створив Василь Стефаник у новелі «Камінний хрест»? — Твір надзвичайно драматичний, згу% щений, у ньому багато розпачу, нужди і трагедії. З боку автора, певно, то була сві% дома реакція на суспільно%економічні об% ставини в Галичині. Але насправді люди, які виїжджали, мали трохи більше рішу% чості, енергії та завзяття.

клали двоє українців — професор Яро% слав Рудницький і сенатор Павло Юзик у 1960%х роках. Спеціальна комісія мала ви% значити відносини між англо% та франко% мовною культурами, і ці двоє діячів озву% чили запитання: «А як щодо представни% ків інших культурних спільнот у Канаді?». У результаті була вироблена концепція, яка враховувала інтереси різних груп. Це найбільше громадське досягнення україн% ців у Канаді. — Чи модно в Канаді бути українцем? — У Канаді модно бути ким завгодно. Прем’єр%міністр Трюдо сказав, що наша держава має стати палітрою, за допомо% гою якої кожен громадянин зможе вима% лювати власне бачення себе. Так що ми ні%

кому не накидаємо ідентичності, ми наки% даємо правила, закони Конституції, певне бачення суспільства. Маємо дві культури% засновниці — британську і французьку. Вони накладені на культуру корінних на% родів. Стараємося виправити помилки ми% нулого в освітньому та культурному плані щодо індіанців, інуїтів (ескімосів) та ме% тисів. Окрім того, щороку приймаємо близько 300 тисяч іммігрантів з усього світу — це приблизно як цілий Житомир. І серед них — 2–3 тисячі українців. Відвідавши Торонто, Монреаль чи Ван% кувер, ви можете спробувати страви з усьо% го світу: там є представники різних наро% дів з різних континентів, які готові поді% литися з вами своєю культурою. — Часто в Канаді матеріали з україн ської історії, культури, духовності опрацьо вувалися краще, ніж у самій Україні. Хто це підтримував, фінансував? — Були створені різноманітні архіви, університетські програми тощо. У 1970– 1980%ті роки, коли громада вкладала в щось подібне певну суму, уряд подвоював її. То був такий вид партнерства: ви дове% діть, що цього справді прагнете, а держа% ва підтримає там, де побачить конкретне зацікавлення громадськості. — У Сполучених Штатах українська ді аспора теж немала, але, здається, в Кана ді вона згуртованіша і має більший вплив. Ви згодні? — Ці дві діаспори схожі за розмірами, але населення Сполучених Штатів удеся% теро більше, ніж канадське. Тому відсоток людей українського походження в Кана% ді — вдесятеро вищий. Українські поселен% ня в Канаді в минулому були компактні й створили, так би мовити, виборчі ландшаф% ти, де з українцями рахувалися. Перший член канадського парламенту з етнічних українців Михайло Лучкович був обраний ще 1927 року. Інтеграція людей українсь% ➧

43


20.03.2017

16:38

Page 44

Фото О. ГОРОБЦЯ

!MT_2-17-disk.qxd

Серед найвідоміших українських фестивалів Канади — «Писанка» у Вегревіллі, штат Альберта. Нашими танцями займаються й представники багатьох інших народів.

У столиці Канади призначено дні культури країн, із яких за останні 150 років приїхало найбільше поселенців. Українські дні припадають на кінець травня. Є бажання показати Україну в рамках авангардної культури. ■ кого походження в політику привела до того, що тепер не треба довго роз’ясню% вати політикуму «українські» питання. — Згаданій вами Христині Фріланд, ке рівнику МЗС Канади, належить заслуга у створенні зони вільної торгівлі з ЄС. Вона ж підписала аналогічну українськоканад ську угоду та передала її в парламент. Ко ли очікується ратифікація документу? — Справді, пані Фріланд на посаді мі% ністра міжнародної торгівлі Канади дове% ла свою результативність. І тому прем’єр% міністр проявив до неї високу довіру та призначив на посаду глави зовнішньопо% літичного відомства. Вже у березні канадський парламент повинен завершити процес ратифікації угоди про зону вільної торгівлі з Україною. — Якого економічного ефекту очікує те від цього? — Міжнародний центр торгівлі оглянув торгівлю України із зовнішнім світом і ви% значив десять національних ринків, потен% ціал яких нею не розкритий. І канадський — один із них. Сподіваємося, ця угода при% верне більшу увагу бізнесменів з обох кра% їн до наших торговельних відносин і, оче% видно, завдяки зняттю митних зборів спри% ятиме збільшенню товарообігу. Уже сам

44

факт бізнес%форуму, який ми провели в червні минулого року, позитивно вплинув на наші економічні зв’язки. За канадсь% кою статистикою, імпорт з України май% же повернувся до докризових позначок, і ми переконані, що він зростатиме. Назагал, досвід свідчить, що, відкрив% ши зони вільної торгівлі, скажімо, з таки% ми країнами, як Колумбія, протягом на% ступних кількох років отримуємо зростан% ня обсягів торгівлі на 100–150 відсотків. — Останнім часом активно обговорю валася можливість запровадження Кана дою безвізового режиму з Україною. Чи це справді реально, й коли саме? — Ті обговорення були викликані фей% ком. Наш пост у «Фейсбуці» зі спросту% ванням про нібито запровадження безві% зу став найпопулярнішим за всі часи! Можливо, переговори про безвізовий режим між Канадою та Україною варто бу% ло б провести через якийсь час успішної дії такого режиму з Євросоюзом. Ми тільки зараз домовилися про скасування віз на кінець 2017 року для Румунії та Болгарії, а вони все%таки є членами Євросоюзу. Вважаємо, що недорога багаторазова 10%річна віза для українців, яку зараз ви% даємо, — функціональний еквівалент май%

же безвізового режиму. Недарма експер% ти вважають посольство Канади в Україні найбільш лояльним. Документи можна подавати онлайн, черг немає. Оформлен% ня відбувається протягом двох тижнів. Правда, ми ретельно перевіряємо, чи лю% дина справді їде як турист, чи вона забу% ла про це зазначити. — Сподіваємось, українці скориста ються з такого спрощення, збираючись цього року на ювілейні події до Канади — 150ліття незалежності вашої держави. Що це буде за свято? — Центром святкових подій стане От% тава, найбільші з них призначені на 1 лип% ня. Тим часом від океану й до океану від% буватимуться заходи протягом цілого ро% ку — від сільських родео в Саскачевані чи Альберті до конкурсу раків і омарів аж на Ньюфаундленді, у Східній Канаді. У столиці призначено дні культури кра% їн, із яких протягом останніх 150 років приїхало найбільше поселенців. Українсь% кі дні припадають на кінець травня. Ви% ступатимуть артисти з України, ціла деле% гація. Є бажання показати Україну не тіль% ки у фольклорному плані, а й у рамках су% часної авангардної культури. В Україні теж будуть заходи з нагоди канадського національного свята. МЗС Канади зараз визначається з тим, як воно може підтримати культурні події. Запрошую українців завітати до Кана% ди зі святковим приводом, а також із діло% вим, сімейним або й зовсім без приводу. Ви побачите, яка це велика, прекрасна країна! Країна, де поважають українців та людей будь%яких інших націй. ■ Фото надані посольством Канади в Україні


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 45


20.03.2017

16:38

ГОСТИННОСТІ

Page 46

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О



!MT_2-17-disk.qxd

«Minos Beach Art Hotel» íà îñòðîâ³ Êðèò îòî÷óº ãîñòåé ïðåäìåòàìè ìèñòåöòâà, ç âåëèêèì ñìàêîì ïðèéìàº,

Естетам і гедоністам

ïðèãîùຠòà ðîçâàæàº, à öüîãî ë³òà ùå é äຠíàãîäó çàîùàäèòè.

У

Унікальний арт%готель дарує всю повноту позитивних вражень. Його бунгало чекають у тихому місці на бе% резі моря, в оточенні пишних садів, на півострові, з якого відкривається крає% вид відомого курорту Агіос%Ніколаос. Це улюблене місце тих, хто цінує справжність і природність, красу і мис% тецьке оточення. На території щосезо% ну оновлюється експозиція творів су% часних художників і скульпторів. Це робить готель схожим на галерею — та% ку, в якій можна жити і в якій розкіш зведена до рівня мистецтва. «Minos Beach Art Hotel» — шедевр колекції готелів від грецької компанії

46

«bluegr Hotels & Resorts». Він є членом престижної асоціації «Small Luxury Hotels of the World» і вважається одним із найкращих на острові Крит. Тут зу% пинялися Волт Дисней, Жанна Моро, Джонні Холідей, принц Монако — Андреа… Стиль арт%готелю відтворює тради% ційний архітектурний образ Східного Криту. Бунгало майже торкаються ла% гідних вод моря, вілли екстра%класу ма% ють просторі тераси та власні басейни. У вивірених до деталей інтер’єрах до% мінує мінімалізм — стиль, який розван% тажує погляд і психіку та дарує непов% торні естетичні відчуття.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 47

Насолоди життя продовжуються в рестораціях. Нехай нарочита простота таверни «Терпсис» не вводить вас в оману — вразять багатством відчут% тів страви за грецькими рецептами, а «критські ве% чори» звеселять. Бар «Діонісос» привітає розслаб% леною атмосферою та елегантністю, бар «Ібіскус» — ➧

47


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 48

найкращими прохолодними напоями та смачнющим морозивом, а пляжний бар — фрешем на тлі чарівної затоки Мірабел% ло. Ресторани із промовистими назвами «Бахус» і «Амброзія» зачарують шедевра% ми міжнародної кухні з найкращих і най% свіжіших продуктів. Можливо, апогей приємностей для вас настане в «Ananea Spa». У казковій релак% саційній атмосфері вас проведуть усіма колами насолод, подарують гарне самопо% чуття, відновлять красу і повернуть нат%

48

хнення. Будуть масажі, ароматерапія, му% зика, процедури із застосуванням косме% тичних засобів без штучних домішок. У «Minos Beach» є бутики «Inblu» з най% моднішими одягом та аксесуарами, най% сучасніший конференц%зал на 100 осіб, надворі — корти і спортмайданчики. У дайвінг%центрі чекають надводні та під% водні пригоди. Для дітей можете замови% ти няню. У бутик%готелі, який за визна% ченням не може бути великим, є все для всіх і на найвищому рівні.

Поза своїми межами гостинний заклад пропонує екскурсії та прогулянки бухтою Мірабелло, вулицями старовинного Агіо% са%Ніколаоса, на легендарний острів Спі% налонга, до затонулого міста Опус, ко% лоритного села Крица з візантійськими церквами, до Кноського палацу та інших «візиток» Криту. А цього року «Minos Beach Art Hotel» ще й підготував для вас чудові спецпро% позиції. Найспокусливіша дасть змогу за% ощадити до 25% вартості відпочинку, як%


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 49

що замовляти певні види помешкань із 22 червня по 28 жовтня. При цьому включено шампанське і фрукти на честь вашого прибуття, щодня — фрук% ти і сніданок за меню в кімнаті, експрес%поселен% ня та виселення, спа%процедура, користування фітнес%залом, трансфери… Також пропонують замовити 7 днів, а сплати% ти лише за 5 — у періоди з 22 червня по 6 липня та з 23 вересня по 28 жовтня.

Можна отримати 20% знижки, забронювавши певні номери між 22 червня і 28 жовтня. Деталі — на сайті готелю. Ну, а молодятам підготували особливі «блакит% ні» вілли різних категорій і спеціальні турпакети на 5 днів. Насолоджуйтесь! Відчуйте, що таке мистецтво гостинності від «bluegr». Зробіть самі перший штрих до картини своєї майбутньої відпустки — замовте відпочинок. ■

w w w. b l u e g r. c o m w w w. m i n o s b e a c h . c o m За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Minos Beach Art Hotel» (о. Крит, Греція).

49


20.03.2017

КОЛЕКЦІЯ

16:38

Page 50

В

О

Я

Ж

!MT_2-17-disk.qxd

12 причин

обрати Мальту Âè äîïèòëèâ³ é ëþáèòå ïîäîðîæóâàòè? Òîä³ Ìàëüòà — äëÿ âàñ! ²ç áåçë³÷³ ïðè÷èí ïîáóâàòè òóò ìè îáðàëè äþæèíó íàé-íàé-ãîëîâí³øèõ. ×èòàéòå, íàäèõàéòåñü — ³ äî çóñòð³÷³ íà îñòðîâàõ! ³êòîð ÑÈÄÎÐÅÍÊÎ

1 Неймовірні факти Наприклад, те, що Мальта — архіпелаг жов% того кольору розміром 27 на 15 кілометрів, тоб% то удвічі менший за Київ. Або те, що тут три де% сятки міст, між якими складно провести межу, бо вони зливаються. Або те, що тут немає без% доглядних дітей, бомжів і бродячих собак, зате повно бродячих котів, яких усі люблять. Або те, що тут немає річок та озер. І при цьому живуть близько 450 тисяч щасливих мешканців.

2 Сонце, море і краєвиди Це один із найпівденніших куточків Серед% земномор’я, він розташований на широті Туні% су. Тому купальний сезон тут починається вже у травні й триває до кінця жовтня. Але якщо ви пристрасно жадаєте неозорих білопіщаних пля% жів, то… вам не сюди. Мальта — це фактично камінь, який виліз із Середземного моря, тому пляжі тут переважно кам’яні. Зате! Таких ви% гадливих форм узбережжя пошукати в найекзо% тичніших куточках світу — чого лише варті арка Лазурове Вікно та Блакитна Лагуна, які фігуру% вали в численних фільмах. А така прозора вода є не скрізь у Середземномор’ї, тож Мальта по% пулярна серед дайверів, які знаходять тут зато% нулі судна і самі створюють об’єкти підводного

50


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 51

дослідження. А де в Європі ви ще побачите пляж із червоним піском?..

3 Постійне свято Смагляві мешканці Мальти люблять яскра% вий одяг і прикраси, нікуди не поспішають, лег% ко вступають у розмову і всі без винятку радіють життю та завжди усміхаються. Більшу частину їхнього життя становлять свята: церковні фести, зимовий карнавал, фестивалі феєрверків, «ночі вогнів»... У такі дні вони відпочивають і весе% ляться в містах, схожих на одну велику вечірку або новорічний карнавал. А в будні вони готу% ються до свят. Може, свята і є секретом мальтій% ського щастя?

4 Компактність та екскурсійність Чи можете ви похвалитися, що повністю по% бачили якусь країну чи бодай місто? Навряд, бо таких невеличких країн небагато. А про Мальту зможете. Звісно, якщо постараєтеся. Щільність пам’яток історії тут чи не найвища у світі, й по% бачити їх усі просто неможливо — ні за одну поїздку, ні за десять. Утім, вони супроводжува% тимуть тут вас повсюди й не завжди потребува% тимуть особливої уваги. Подорожувати дуже зручно завдяки компактності країни та відла% годженому громадському транспорту. Мальтійці жартують, що на острові діє закон «семи хви% лин» — саме стільки часу потрібно, щоб діста% тися з точки А в точку Б. Хіба не привід спаку% вати валізу і вирушити на дивовижні острови? ➧

51


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 52

5 Мальтійські лицарі Лицарі%іоанніти стали «мальтійськими» тому, що володіли архіпелагом понад двісті років. Як спадщину вони залишили маль% тійський хрест, що став символом країни, потужні укріплення й багатющу архітектуру. Саме вони побудували нинішню столицю, назвавши її ім’ям Великого магістра Жана Паризо де ла Валлетта. Палац Великого ма% гістра запам’ятається вам чарівними внут% рішніми двориками, розкішними покоями і, звичайно ж, Збройною палатою. Лицарсь% ким духом тут можна надихатися досхочу.

6 Неймовірні храми Попри свої розміри, Мальта славить% ся кількістю та розмірами церков. Їх тут 365 — по одному на кожний день року!

52

Найвідоміші храми — кафедральний со% бор святого Павла у Мдині та співкафед% ральний — святого Джона у столичній Вал% летті. А найбільшим храмом на Мальті є собор Вознесіння Діви Марії в місті Мос% ту. Його купол вважається одним із най% більших у світі. А за вівтарем зберігається копія бомби, яка під час Другої світової війни влучила у храм, але не вибухнула.

7 Найдавніші мегаліти й підземелля Можна побувати в одному з мегалітич% них комплексів, побудованих задовго до єгипетських пірамід та британського Стоун% хенджа. Найдавніший комплекс Джган% тія розташований на мальтійському остро% ві Гозо. Вони величезні й споруджені без допомоги залізних інструментів. Місцеві


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 53

вірять, що мегаліти побудовані велетнями й тут можна набратися космічної сили. Споруд із ве% личезних каменів на Мальті десятки! Ну, а старо% давні підземелля — це ще одна таємниця Маль% ти. Найвідоміше серед них — Гіпогей, трирів% неве «підземне житло» з ходами, залами і паст% ками, яке досі залишається загадкою та улюбле% ним місцем археологів.

8 Мальтійський «відрив» Острів також дуже сучасний і драйвовий. Із настанням темряви оживає нічна столиця Маль% ти — Пачевілль. Удень це просто два нічим не примітних квартали неподалік від курорту Сент% Джуліанс, а вночі — оаза клубної культури. Ба% ри, ресторани, дискотеки — вибирай будь%який заклад і відпочивай на повну. Тут полюбляють виступати найкращі діджеї світу. ➧

53


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 54

на є тут другою державною, і острів’яни викорис% тали цей спадок британського володарювання — вони відкрили понад 30 авторитетних навчальних закладів з опанування її іноземцями. Причому коштує навчання значно дешевше, ніж у «туман% ному Альбіоні». Тож канікули на Мальті можна провести з користю — і відпочити, й побачити безліч цікавого, і вдосконалити свою англійську.

І КІЛЬКА ПОРАД Мальтійські візи — шенгенські. До% недавна оформлювались у Російсь% кій Федерації, а нині — у візових цент% рах посольства Іспанії в Києві, Хар% кові, Одесі та Львові. Автопрокат у країні недорогий, по% рівняно з континентальною Євро% пою, — 20–30 євро за добу (вносить% ся застава), скутера — від 10 євро (потрібні міжнародні права). Водно% час громадські автобуси зручні, все% досяжні й коштують близько 50 євро% центів.

11

Кролик, риба та солодощі На Мальті дуже люблять попоїсти, а також пригостити. Порції в них величезні, а страви смачнющі. Лампука і мальтійський кролик — не єдині делікатеси на острові, але найвідоміші. Лампуку шукайте на рибному базарі в бухті Марс% шлокка. А кролика скуштуйте в будь%якому рес% торані, особливо ж він смачний у місті Мджарр. Ну, а десертів тут налічують кількасот! Головним місцем збору ласунів вважається кондитерська «Fontanella» у Мдині.

Візьміть зручне взуття, оскільки до% ведеться (і захочеться) багато ходи% ти. Рекомендуємо головний убір, оку% ляри та крем від сонця. На пляжі ліпше ходити й купатися в гумових капцях і в жодному разі не топлес. Єдиний квиток до музеїв та інших закладів — вигідна річ. У кожному місті він свій і коштує 10–12 євро. Або% немент «Heritage Multipass» — єди% ний для всієї міні%країни й коштує 30 євро. Офіційні турофіси є в основних міс% тах та аеропорту. Там можна дістати безкоштовні мапи та всю необхідну інформацію. Детальніше — на visitmalta.com та heritagemalta.org.

12 Колорит у деталях 9 «Острів МТV». І безкоштовно! Цей поп%фестиваль — одна з головних подій літньої музичної сцени в Європі. І відбувається він на Мальті. Суперсцена, величезна тусівка просто неба, високий рівень безпеки, зірки сві% тового рівня… І вхід абсолютно вільний! Серед хедлайнерів «Острова MTV – 2017» наразі заяв% лені «The Chainsmokers». Цього літа фестиваль відкриється 27 червня.

10

Найдешевша англійська Маленька Мальта насправді є великою шко% лою англійської мови. Мова Шекспіра і Нельсо%

54

Мальта розташована посередині Середземно% го моря, неподалік від Сицилії та Греції, між Єв% ропою та Африкою… Вона пережила фінікійців, римлян, арабів, норманів, лицарів, турків, бона% партистів, британців… На всіх вона трішечки схожа, але має абсолютно своє обличчя. Воно — в зовнішності мальтійців, у їхній мові, схожій на арабську й італійську, в унікальних балконах і дверних ручках, у човнах луццу, кухні, одязі, тра% диціях … На Мальті ви точно почуватиметесь інакше, ніж будь%де. І точно добре. Усе це — лише перші 12 причин відвідати ча% рівні острови. Побувавши тут, ви знайдете їх значно більше. І, може, посперечаєтеся з нами про мальтійські пріоритети… Але для початку досить і цих, правда ж? ■


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 55

БІЛЬШЕ ПОБАЧИТИ

БІЛЬШЕ ЗРОБИТИ

Легко дістатися Винятковий вибір місць проживання Сонце 300 днів на рік

БІЛЬШЕ ЗГАДАТИ

Столиця Валлетта — об’єкт культурної спадщини ЮНЕСКО та Культурна столиця Європи 2018 року Острів Гозо — незвіданий рай Безпечний відпочинок Кришталево чисте Середземне море

Мальта – не просто відпочинок!

Валлетта — Європейська столиця культури – 2018


ТУР

20.03.2017

16:38

Page 56

О

Ф

І



!MT_2-17-disk.qxd

П

Р

Сергій ФОМЕНКО, віцепрезидент «Міжнародних авіаліній України» з комерції

«Ì³æíàðîäí³ àâ³àë³í³¿ Óêðà¿íè» âèñòîÿëè â ðîêè âîºííî¿ êðèçè ³ ñòàëè ïðèêëàäîì ðîçâèòêó. Âîíè âõîäÿòü äî ïåðøî¿ òð³éêè àâ³àêîìïàí³é ó Ñõ³äí³é ªâðîï³ çà îáñÿãàìè, çàïðîâàäæóþòü íîâàö³¿ òà äàþòü ôîðó ëîóêîñòàì. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Знову на зльоті 56


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

У

16:38

Page 57

У листопаді МАУ відзначатиме 25річчя. Це одноліток і постійний партнер нашого журналу. Пригадую натхнен не інтерв’ю президента «Міжнародних авіаліній України» Юрія Мірошникова, яке я брав до 20річного ювілею ком панії. Але за п’ять років, що минули відтоді, здається, головний повітряний перевізник держави пережив свої найбільші випробування, як і ціла країна. І виходить на новий виток свого розвитку. Про подолання як ствердження та нові перспективи нам розповів Сергій ФОМЕНКО, віцепрезидент «Між народних авіаліній України» з комерції. — Сергію Вікторовичу, чим стали для авіакомпанії останні п’ять років? — П’ять років… У 2012%му ми всі ще пишалися, що Україна пройшла шлях до своєї незалежності мирно. Національний перевізник повною мірою відчуває на собі те, що відбувається в країні. Гадаю, в історії роз% витку міжнародної авіації запишуть, що МАУ — одна з небагатьох авіакомпаній світу, що вижила в державі, де велися воєнні дії. Країни колишньої Югославії до% сі не мають потужної авіакомпанії. Так само — Сирія, Лівія… Список можна продовжувати. В Україні існує не тільки МАУ як, по суті, національний авіаперевіз% ник, а й інші авіакомпанії, котрі намагаються вижити на доволі тісному місцевому ринку. Плюс іноземні ко% леги, що мають важелі, яких не маємо ми. В Україні багато авіакомпаній, які займаються од% ним і тим самим. Якщо поглянути на Польщу чи Німеч% чину з їхнім значно потужнішим економічним потен% ціалом, то стає ясно, що в Україні мала б бути, певно, чверть від тієї кількості авіакомпаній, які існують за% раз. Та й МАУ, якщо спиратися тільки на український ринок, могла б бути не більшою за третину свого те% перішнього розміру. Адже реальна кількість українців, які можуть собі дозволити літати, платити за візи та го% телі в інших країнах, на жаль, ще й досі дуже невелика. Нам кинула великі виклики війна. Президент МАУ Юрій Мірошников колись назвав це «перерваним зльотом». Є такий авіаційний термін: коли літак почи% нає злітати, після певної межі в разі надзвичайних об% ставин уже не можна гальмувати — закінчується злітна смуга. Наша компанія саме була на зльоті: увібрала по% тужності збанкрутілого «Аеросвіту», удвічі збільшила парк літаків і персонал, почала освоювати нові ринки. І в цей момент нам «відрубали» Крим, Донецьк, Лу% ганськ, усі рейси до Російської Федерації та польоти над її територією. А ми якраз розповідали росіянам із Пітера, Калінінграда, Самари, Сочі, Єкатеринбурга, Ростова, Новосибірська, Нижньовартовська, що до Європи вигідніше літати через Київ, ніж через Моск% ву. Географічно це коротше і логічніше, ми дружні до пасажирів, у нас усі володіють їхньою мовою… І рап% том повний стоп! Але ми встояли на ногах. — Як вийшли з такого колапсу? — Скоротили парк літаків і штат, переорієнтували% ся на інші напрямки. Почали розвивати Грузію, Вір% менію, Казахстан, Китай, внутрішній ринок України, опановувати Білорусь, Іран, Йорданію, Узбекистан, Шрі%Ланку… Наші фахівці розуміють, як створити альтернативу втраченому. Але заважає нерозвинутість міждержав% ного правового базису для польотів у країни на схід від нас. Ми б могли добре просунутися на Близькому Схо%

ді, однак там немає ніякого «Відкритого неба», воно так щільно закрите, що без наполегливих урядових зу% силь не обійтися. Є великі запитання до наших чинов% ників, які зосередилися лише на «західному векторі», уже й так досить розвинутому. Президент України ви% дав указ про розбудову транзитних авіашляхів, але цей документ виконується дуже повільно і в більшості ви% падків лише щодо західного напрямку. — То розвиток МАУ не зупинився? — Наприклад, лише зараз виходимо на довоєнну кількість літаків, тепер їх знову 40. Ми зробили те, що мали зробити. Почали літати до Чернівців, Івано%Франківська, Вінниці… У внутрішні маршрути вкладаємо шалені гроші. Тепер між міста% ми України є рейси в різний час доби: вилітаєш зранку з Одеси до Києва, а звідти вдень — до Львова. Держав% ні фахівці поки що не вважають за потрібне підтриму% вати соціально значущі внутрішні українські маршру% ти, тому робимо це самотужки. На жаль, прямих рейсів між регіонами немає. Адже дві години польоту Одеса – Львів — це дорогі квитки плюс 20 відсотків ПДВ. На пальне — теж ПДВ. Зваж% те, що додаткові податки не нараховуються на рейси за кордон, тому більшість перевізників і не вважає за потрібне розвивати мережу українських рейсів. На міжнародних ринках розвиваємо туристичні пото% ки між Україною та Йорда% нією, Іраном. Також доправ% ляємо чимало людей транзи% том до Європи і назад. Ко% жен пасажир, перевезений через Київ, — це наша пере% мога, конкуренція за нього скрізь дуже висока. На європейських і між% континентальних маршрутах ми теж не втратили, а нарос% тили потужності. Збільшили майже удвічі кількість рейсів до Варшави, Праги, Вільню% са, Амстердама, Рима, відкри% ли маршрути до Венеції, Бо% лоньї, Аліканте, Малаги, зро% били щоденними Нью%Йорк і Пекін, відновили пряме спо% лучення зі Шрі Ланкою. — Цікаво, як ви долали ро сійську пропаганду на інозем них ринках? — Отут я можу подякува% ти редакції журналів «Між% народний туризм» і «Welcome to Ukraine», які багато зроби% ли для пропагування України у світі. Великий вам уклін. Для нас це велика допомога. Ми запрошували до України туроператорів і журна% лістів із різних країн та показували, що тут можна від% почивати і робити бізнес, що в нас безпечний аеропорт, що ми знаємо різні мови... Залучали посольства. Швед% ський посол особисто вмовляв співвітчизників при% слати літаком МАУ своїх діточок, щоб ті заспівали У Києві традиційних різдвяних пісень і переконались у безпечності та гостинності України. ➧

57


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 58

— Як змінився ваш пасажиропотік порівняно з до воєнним? — Гарне запитання. 35–37 відсотків становлять ук% раїнці, їхній потік не досяг довоєнного рівня. Проте загалом ми перевершили тодішні досягнення за раху% нок іноземних транзитників: французьких вірмен во% зимо до Вірменії, ізраїльтян — до Америки, грузинів — до Іспанії… Де бачимо можливості, туди й прямуємо. — Напевно, складно вклинитись у нові ринки? — Дуже. Але в нас є бажання, українська наполег% ливість, чудовий персонал, особливо наші бортпровід% ники, до яких дуже гарне ставлення у світі. Є і щедра програма лояльності «Панорама%клуб», розгалужена географія польотів, вигідні ціни. — До речі, про ціни. Що означає для пасажира слово сполучення «мережевий низькотарифний авіаперевізник»? — Перший у світі, не забувайте! Це означає, що ви можете летіти не лише з пункту «А» в пункт «Б», а й із пересадкою, зареєструвавшись на наш рейс і на наступний. Наші закордонні марш% рути мають стикування з внутрішніми українськими. Такого в лоукості не запропонують. Як і квитків у аген% ціях із продажу та в турфірмах. При цьому ціни конкурентні. Бо, якщо летите з МАУ без багажу, ви не платите за сусіда, в якого два багажні місця, — «середнє арифметичне» вже в минулому. Хто бажає обрати місце в салоні, будь ласка — це коштує 5 доларів, але той, хто згоден сидіти будь%де, заплатить менше. Можете або обійтися без харчування, або за% мовити страви — і не бутерброд, а вареники, кручени% ки, бануш… Пропагуємо українську кухню. Йдеться вже не про те, як скоротити страви, а як розширити асортимент, бо зростає попит. Візитка шеф%кухаря є на кожній страві: хочете покритикувати чи запропону% вати рецепт — будь ласка. Інструментом здешевлення є інтернет. Адже не треба вже наймати стільки персоналу для реєстрації в аеропор% тах, якщо можна отримати посадковий талон онлайн. Завдяки всьому цьому ми часом дешевші за лоукост. — Супер. А що з ідеєю створення євроазійського хабу на базі МАУ та «Борисполя»? — Процес іде. Зокрема розвиваємо співпрацю з Ки% таєм. Наступного року, коли отримаємо нові далеко% магістральні літаки «Боїнг%777», відкриємо там й ін% ші пункти, окрім Пекіну. Плануємо рейси до Чикаго, в Канаду… Хочемо, щоб через Київ діставалися й українських міст. Тому треба всім разом розвивати туризм усереди% ні країни та прийом іноземних гостей. — Більш ніж удвічі наростити парк літаків до 2021 року — це багато? — План складний, але реальний. У Східній Євро% пі ми вже входимо в трійку за обсягами перевезень, і це не кінець. — Чи встигають за вашими обсягами, новаціями, якістю туроператори? Як іде співпраця з ними? — Спільно з ними розширюємо горизонти! Якби не вони, не було б прямих рейсів на Бангкок і Колом% бо. Багато туроператорів уже знаються не лише на пляж% ному туризмі, а й на масовому екскурсійному, комбі% нують різні міста в країнах прибуття.

Є з ким співпрацювати й з прийому в Україні. Самі виходимо на обласні адміністрації, формуємо турпро% дукт. Знову%таки — привозимо туроператорів і журна% лістів з інших країн. — Яка частка чартерів у вашому розкладі, як вона змінюється? — Чартерів більшає, як і регулярних рейсів. Три по% тужні туроператори є постійними замовниками на на% прямках Єгипту та Туреччини. Українські туроператори тепер частіше практику% ють формат «бек%ту%бек»: одні туристи прилітають, інші відлітають. Це здешевлює поїздки. До речі, МАУ як ніхто здатна забезпечити 3%4 чар% тери на день, адже має гарні лайнери і самостійно об% слуговує літаки. — Чим порадуєте туристів і операторів перед літ нім сезоном? — Новими напрямками є Київ – Будапешт, Запоріж% жя – Тель%Авів. Повертаємо Київ – Батумі. Другий се% зон буде Київ – Паланга. Нарощуємо частоту до Ри% ма, Мілана й Венеції. Є і но% вий внутрішній рейс Київ – Херсон: на море і по кавуни. — Порадьте нашим чита чам, як здешевити собі подо рожі з МАУ. — Тим, хто часто літає, рекомендую приєднатися до програми лояльності «Пано% рама%клуб». Участь нічого не коштує. Авіамилі не обо% в’язково накопичувати на безкоштовний квиток — за% вдяки їм можна отримати знижку або сплатити за ба% гаж. Даруємо знижки до осо% бистих дат пасажирів: дня народження, річниці весілля… На нашому сайті ціни зазначаються з припуском плюс%мінус три доби. Вартість змінюється, залежно від попиту, наявності багажу тощо. Вибирайте дешев% ший варіант. Маємо також груповий тариф — від 10 відсотків. Зби% райте компанію з 10 осіб, і один із її членів фактично отримає безкоштовний квиток! Першими про всі акції та бонуси дізнаються отри% мувачі нашої інформаційної розсилки. Всім раджу під% писатися на неї. Встигайте за нами і літайте з нами! А наш улюблений журнал «Міжнародний туризм», який відзначає 25%річчя, хочу привітати й подякува% ти йому за багаторічну творчість і розвиток туризму. Краще за це видання та братній англомовний журнал «Welcome to Ukraine» ніхто не розповідає українцям про світ, а світові — про Україну. Бажаю, друзі, щоб до вас стояла черга по переклади всіма мовами світу. По% дорожуймо разом! ■

www.flyuia.com


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 59


20.03.2017

КОЛЕКЦІЯ

16:38

Page 60

В

О

Я

Ж

!MT_2-17-disk.qxd

Êîëè ë³òî â ðîçïàë³ é ïåðåáóâàííÿ ó ì³ñò³ ïåðåòâîðþºòüñÿ íà òîðòóðè, º ìîæëèâ³ñòü çàâ³òàòè äî êâ³òêîâîãî ðàþ. Âèðóøàºìî íå äî äàëåêèõ îñòðîâ³â, à íàâïàêè — óãëèá Ôðàíö³¿. Ñåðã³é ÎÍÈØÊÎ

Сезон

Абатство Сенанк серед запашних полів. Разом із монастирями Тороне та Сильвакан. Міст через річку По в Турині.

60


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:38

Page 61

ПРОВАНС

лаванди

Н

Не так давно завдяки одному шлягеру майже вся країна наспівувала: «А там ещё немного — и Про% ванс!». Справді, дістатися цього регіону легко, почав% ши подорож із «Борисполя» й рухаючись у напрям% ку до Парижа, Ніцци чи Мілана. Співачка Йолка подорожувала через столицю Фран% ції, хоча це далеко. Ніцца розташована під боком і стартувати з неї зручніше, але дорожче. Мілан трохи далі, зате шлях із нього до Провансу пролягає диво% вижними гірськими перевалами й перетинає всі де% партаменти регіону: Альпи Верхнього Провансу, Вок% люз, Приморські Альпи... Та й можливість літнього шопінгу в Мілані приваблює… Тому для своєї авто% фотомандрівки обираємо «італійський» маршрут. ТУРИН. Шпилі та вершини Винайнявши в Мілані автомобіль, прямуємо на захід, до «північної столиці» Італії — Турина. Місто розташоване під самими Альпами, влітку тут не так спекотно. ➧

Вулики з лавандовим медом.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 62

На плато Воклюз емоції зашкалюють… Каплиця на острові біля містечка Прюньєр.

«Візитною карткою» Турина вважають вежу Моле%Антонелліана архітектора Антонеллі, який побудував її у XIX столітті. Вона заввишки близь% ко 170 метрів і є найвищою цегляною спорудою в Європі. Якщо піднятися на неї ліфтом, з ог% лядового майданчика відкриються дивовижні панорами. Всередині Моле розташувався Му% зей італійського кінематографу — блискуча на% года поринути в культурне середовище Італії ХХ століття! А на площі біля церкви Санта%Марія%дель% Монде чекає інший краєвид — на стрімкий шпиль Моле%Антонелліана, за яким срібляться гірські вершини. Неперевершено! Не дивно, що поруч чимало ресторанчиків і кафе заробля% ють на приїжджих і закоханих.

62


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 63

Старовинний вітряк біля міста Валенсоль. Скільки ж таких деталей було дорогою!

СЕРAПОНСОН. Каплиця серед озера Рухаємося далі на захід, до Франції. Як і в усій Європі, перетин кордону має ви% гляд символічних стовпчиків із національ% ними прапорами країн, стягом ЄС і таб% личками «Вітаємо у Франції!». Дорога бере круто вгору і досягає гір% ського перевалу Клав’єре, звідки видно «портрет» красуні вершини Мон%Шабер% тон. Долина біля перевалу багата на кань% йони, ущелини й альпійські луки. Зупи% нитися на перевалі у кафе та помилувати% ся пейзажами за келихом прохолодного вина — істинне задоволення! Перлина регіону Верхній Прованс — озеро Сер%Понсон, стиснуте схилами уще%

лини. Майже 20%кілометрової довжини водойма має неймовірний синьо%смараг% довий колір. Теплі літні вітри приваблю% ють сюди тисячі туристів і прихильників вітрильного спорту з усіх куточків Євро% пи. Кілька містечок, кемпінги та пляжі на берегах, комплекси для яхт і готелі ство% рюють умови для активного або ж спокій% ного відпочинку. Місцева пам’ятка — кап% личка Сен%Мішель на острові біля містеч% ка Прюньєр. Удень дістатись її можна ли% ше човном. Увечері на куполі спалахують вогники, які стають маяком для рибалок, які поспішають до рідної гавані. Під час танення снігів вода майже затоплює ост% рів і підступає до каплиці, а наприкінці

літа будівля височить на острові, немов хмарочос. Дива! СО. Лавандовий мед І ось починають з’являтися пурпурово% фіолетові поля лаванди, а повітря пере% творюється на коктейль із чогось фантас% тично солодкого та духмяного… Так, аро% мат лаванди всюди, і спочатку ним прос% то не можеш надихатися. Вузькі дороги та пагорби не дають автівці розігнатися, тому сміливіше відчиняємо вікна та на% солоджуємось! Містечко Со розташоване в невелич% кій долині, де в радіусі 15 кілометрів мож% на бачити цілі моря лаванди. Із червня по ➧

Місто Горд послужило натурою багатьом художникам, у тому числі Марку Шагалу.

63


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 64

Пляжні утіхи на Вердонському озері.

64


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 65

Альпійське містечко МутьєСенМарі у вечірній підсвітці. Вердонське озеро: лазур і смарагд.

серпень у місті відбуваються аж три фес% тивалі цих квітів. Місцеві мешканці й фер% мери влаштовують ярмарки та вистави, і, якщо прийти заздалегідь, можна стати учасником якоїсь із них. Добре з’їхати з траси у поля й гуляти вздовж духмяних рядків аж до заходу сонця. Численні агроферми та крамниці про% понують вироби з лаванди на будь%який смак: мило, лосьйони, креми, шампуні, торбинки%освіжувачі для білизни, насто% янки, сиропи… І лавандовий мед! Він має

неповторний, виразний і водночас м’я% кий смак. Одразу купуйте кілька скляно% чок на сувеніри! Із Со радимо заїхати до міста Горд. Фак% тично це середньовічний замок зі стари% ми кам’яними мурами жовтого кольору. Тут небагато туристів, тож можна спокій% но погуляти мовчазними вуличками, по% смакувати прованськими стравами. Присвятивши півдня прогулянці, іншу половину рекомендуємо провести в абат% стві Сенанк. Це одне з найупізнаваніших

місць у Провансі: навколо укріпленого монастиря, де й до сьогодні живуть ченці, квітне лаванда... Ніби дивишся на карти% ну художника%імпресіоніста. ВАЛЕНСОЛЬ. Лавандова столиця На плато Валенсоль біля однойменно% го міста лавандові поля сягають за небо% схил. Через особливості рельєфу вони то пірнають у прірву, то здіймаються океан% ською хвилею, то виявляються пласкими та прямокутними, як велетенський стіл. ➧

65


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 66

Симетрія лавандового поля.

Раніше лаванду вирощували серед глини та камінців, вважаючи такі ділянки поганими зем% лями. Але потім з’ясувалося, що тепло, яке на% копичується камінням, сприяє збільшенню вро% жаю лавандової олії. Тепер камінці спеціально розкладають вздовж рядків. Лаванду в цих краях вирощують кілька тисяч років. Ще давньогрецькі та єгипетські цариці шанували парфуми із цих квітів і приймали ван% ни з їхніх пелюсток. Не нехтували процедура% ми з лавандою й Александр Великий та Октаві% ан Август. У перерві між «лавандовими» прогулянками радимо відвідати середньовічний кам’яний млин за 20 кілометрів від плато в напрямку до міста Монфюрн. Увечері його підсвічують, і здається, що лунає якась серенада... Дуже романтично, не пошкодуєте!

Рядки кущиків часом скидаються на абстракт% ні малюнки. Квіти всіх можливих лавандових відтінків: від блідо%рожевого до чорно%синьо% го. Барви змінюються, залежно від положення сонця та кута, під яким падають його промені. Різняться навіть кольори самої землі: від це% гляного до жовто%коричневого ще й з дрібним білим камінням.

66

МУТЬЄAСЕНAМАРІ. Місто, каньйон і озеро Але перед відвідуванням Вердона завітаймо до чарівного містечка, яке називають найгарні% шим у Франції, — Мутьє%Сен%Марі. Воно роз% ташоване на півночі ущелини. Це не лише му% зей середньовічної архітектури просто неба, а й центр старовинного розпису по фаянсу. Біло% блакитні керамічні вироби набувають тут ви% гляду справжніх витворів мистецтва. У Мутьє%Сен%Марі нас зустрічає потужний во% доспад висотою 25 метрів. Вулицями супрово% джують двері всіх розмірів та кольорів. А потім ми підіймаємося 262 сходинками до старої церк% ви Нотр%Дам%де%Бовуар, занесеної до скарбів


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 67

Замок біля містечка Егюій.

ЮНЕСКО. З майданчика біля храму відкриває% ться краєвид знайомого вже нам плато Валенсоль і сусідніх гір. Над самим містом, просто в небі, між двома схилами яру висить золота зірка. Її, за легендою, почепив на ланцюги місцевий лицар, який потрапив у полон до сарацинів і вже не спо% дівався повернутись, але все%таки був визволе% ний. Удень Мутьє наповнюється галасливими туристами, а ось увечері затихає, нічна прохоло% да огортає все навколо. Тоді з дороги від плато Валенсоль місто виглядає океанським лайнером, що сяє вогнями. А вранці чекають порожні ву% лиці та пухнасті кошенята, які прокинулись і по% спішають до своїх мисочок із молоком… Ми ж вирушаємо зранку до Вердонського озера. Все воно обнизане пляжами та стоянками водного транспорту. На початку каньйону вар% то зупинитись і взяти човен або байдарку на двох.

Водна подорож до гирла річки Вердон залишає незабутні враження! Та й спека тут під 40 граду% сів, тож водні процедури не завадять. Вода про% зора, але на дні є великий шар мулу, тож поза% ду плавця утворюється каламутний шлейф. Озеро реально об’їхати на авто за півтори го% дини, але цікавіше відвідувати одне за одним міс% течка навколо. Час у них зупинивсь, і майже за кожним закутком натрапляєш на щось цікаве. А якщо піднятись у напрямку до міста Егін, із траси відкриється дивовижна панорама озера, ущелини та річки Вердон. Трохи сумно, але це фінал нашої прованської мандрівки. Кілометри доріг знову прискорять свій біг, літак прониже білі хмари, а моє сердце переповнюватимуть спогади про чарівну приро% ду Провансу та його повітря із солодким арома% том лаванди… ■

ПО КОЛІР І АРОМАТ Турсезон у Провансі триває майже цілий рік, але пік відвідування припа% дає на кінець червня — середину лип% ня у зв’язку із цвітінням лаванди. Лаванда квітне спочатку на півдні Провансу зазвичай у другій полови% ні червня, потім — на плато Вален% соль — на початку липня, а в Альпах Верхнього Провансу та на північно% му сході регіону цвітіння триває до середини серпня.

67


20.03.2017

16:39

ГОСТИННОСТІ

Page 68

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-17-disk.qxd

Безцінні Õî÷åòå âòåêòè â³ä ñ³ðèõ áóäí³â, óòîìè òà ñòðåñ³â? Ñïåö³àëüíî äëÿ âàñ ñëàâåòíèé ãîòåëü «Aldemar Royal Mare» íà îñòðîâ³ Êðèò ïðåäñòàâëÿº íîâó êîíöåïö³þ â³äïî÷èíêó — «Elements All-In».

З

Завдяки внесенню безцінних «елементів» у перелік послуг преміум%класу п’ятизірковий «Aldemar Royal Mare» набуває нової індивідуальності. Тепер в одній незабутній подорожі ви зможете поєд% нати унікальні програми в таласоцентрі світового рівня, захопливу гру в теніс, водні види спорту, антистресові заняття йогою, насолоду креативними кулінарними шедеврами, купання в найчис% тішому морі та розслаблення в затінку листатих пальм. Морський курорт із чудовими краєвидами й ландшафтними садами подарує подорож до самоусвідомлення, благоденства та релаксу. ➧

68


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 69

елементи 69


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 70

Вас зустріне фешенебельне містечко у критському стилі. Це місце спокійного, шикарного відпочинку, яке водночас дає доступ до широкої інфраструктури розваг сусідніх готелів «Aldemar»: «Royal Villas», «Knossos Royal» і «Cretan Village». Вишуканість і користь Отримайте задоволення від кулінар% них витворів найкращих шеф%кухарів. До смаку в «Aldemar Royal Mare» ставляться серйозно! У 6 ресторанах готелю на вас че% кають натуральні, приготовлені з еколо% гічно чистих продуктів сучасні та тради% ційні грецькі страви, безалкогольні напої та настоянки. Вибір на «шведському сто% лі» просто невичерпний, і він регулярно оновлюється! Можна замовити дієтичне чи безглютенове меню. Здоров’я та настрій Скористайтеся формулою хорошого на% строю: таласотерапія плюс спа%процеду% ри у виконанні експертів. «Royal Mare Tha% lasso» — переможець у номінаціях «World’s Leading Thalasso & Spa Resort – 2015» та «Greece’s Best Welness Retreat – 2016», йо% го також визнано найкращим «Luxury Tha% lasso & Spa Resort –2016» у рамках премії «World Luxury Hotels Awards». Відновіть свою бадьорість, скористав% шись різноманітними спортивними та фіт% нес%програмами. Вони допоможуть орга% нізму повернути внутрішній баланс і під% тримати ідеальну форму. До ваших по% слуг — 7 червоних грунтових кортів для тенісу, майданчики для гри у сквош і пляж% ний волейбол, басейн для водного поло, є умови для скандинавської ходьби, САП%

серфінгу, аквааеробіки та дайвінгу, пропо% нуються каное та водні велосипеди. Натуральність і елегантність Розслабтесь і спізнайте дивовижні від% чуття свободи, гармонії та краси, що па% нують тут повсякчас. Тепер ви можете все, що забажаєте: відпочивати, думати, малю% вати, читати, співати, мріяти… Проведіть час у релакс%зонах у стилі дзен або просто відпочиньте в затінку саду, гойдаючись у гамаку… Серед безлічі відтінків синього — ко% льору неба, моря та басейнів — знайдіть

той, що найдужче підходить саме для вас і саме цієї миті. Піщано%гальковий пляж готелю відзначений «Блакитним прапо% ром». Для вас — два великі басейни, 25 приватних і загальних басейнів, відкритий дитячий басейн, джакузі з прісною водою та критий басейн із підігріванням. Та основою всіх цих задоволень у готе% лі «Aldemar Royal Mare» є два основні не% оціненні елементи — дивовижно щедра природа Криту та незбориме вміння гре% ків насолоджуватися радощами життя й ділитися ними з усім світом. ■

www.aldemarAresorts.gr

70

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Aldemar Royal Mare» (о. Крит, Греція).


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 71

71


ТУР

20.03.2017

16:39

Page 72

П

Р

О

Ф

І



!MT_2-17-disk.qxd

www.godominicanrepublic.com www.visitdominicanrepublic.ru Êðà¿íà óâ³éøëà â ÷èñëî ë³äåð³â ì³æíàðîäíîãî òóðèçìó â Êàðèáñüêîìó ðåã³îí³ òà Ëàòèíñüê³é Àìåðèö³. Òóðïðåäñòàâíèê Äîì³í³êàíñüêî¿ Ðåñïóáë³êè â ÑÍÄ ñïîä³âàºòüñÿ, ùî óêðà¿íö³ ï³äòðèìàþòü öþ òåíäåíö³þ. ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ

Тріумфи

Домінікани

Г

Галина ЛИСЕНКО — директор туристичного офісу Домініканської Республіки в країнах СНД. Має українське прізвище, є громадянкою Казахста ну, живе у Росії та представляє Домінікану по всіх турвиставках на пострадянському просторі. — Пані Галино, з чим збираєтеся на українсь ку міжнародну турвиставку «UITT – 2017»?

72

— З усім розмаїттям Домінікани. Постарає% мося показати якнайширший спектр можливос% тей для туриста. Інтерес до країни продовжує зростати. Пригадую, як відвідала першу турви% ставку в Україні — це була «UITT – 2005». Тоді ми мали тільки 9 квадратних метрів і не залуча% ли приватний сектор туризму Домінікани. А ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 73

73


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 74

протягом останніх трьох років стабільно замовляємо великий стенд, на якому пред% ставляємо широкий спектр яскравої та якісної поліграфічної продукції. Приємно, що турвиставки в Україні потроху віднов% люють позиції. Дедалі більше українських туроператорів і турагентів приходять до нас, добре орієнтуючись у можливостях Домінікани та її окремих регіонів, — спіл% кування стало по%справжньому професій% ним. Пам’ятаю часи, коли туроператор,

74

отримавши блок місць на авіачартер, міг запитати: «Поясніть мені, нарешті, де ж та Домінікана знаходиться!» (Усміхається). — Чим для Домінікани є український ринок? — В Україні Міністерство туризму До% мініканської Республіки просуває країну вже давно. Ваша держава як туристичний ринок була, є і, я переконана, буде нам ці% кава. Звісно, ніколи не йшлося про масо% вий туризм з України. Не можна порівню%

вати туристичні потоки з Франції, Німеч% чини або Росії з турпотоками із Польщі, Чехії чи України. Але для нас цінні всі кра% їни. Головне — щоб кожен турист, який бажає відвідати нашу Домінікану, отримав якомога повнішу інформацію про її мож% ливості від спеціаліста. Щоб йому розпо% віли, що це не лише кілометри білосніж% них пляжів, а й оригінальний екотуризм, чудовий гольф, рафтинг, дайвінг, роман% тичне місце для молодят…


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 75

та першокласною інфраструктурою. На% приклад, таких, як півострів Самана, що увійшов до «золотого» списку «Conde Nast Traveller» як одне з найпривабливіших у світі місць для туристів. Видання зазна% чає, що це один із небагатьох куточків земної кулі, який зберіг первозданність і красу тропічних пляжів. За тим самим рейтингом пляж «Ринкон» увійшов до 50 найкращих на планеті. До речі, 28 доміні% канських пляжів відзначено міжнарод% ним «Блакитним прапором» за екологіч% ну чистоту. На церемонії вручення наго% род «World Golf Awards» Домінікану третій рік поспіль визнали «Найкращим гольф% напрямком у Карибському регіоні». А за версією журналу «Golfweek» гольф%поле «Punta Espada» є найкращим у регіоні Ка% рибів і Мексики. Чим вам не тенденція? Веб%портал подорожей класу «люкс» «Vir% tuoso» включив Домініканську Республі% ку до топ%20 «найчарівніших напрямків для медового місяця». Зрештою, ЮНЕСКО визнала танець меренге об’єктом немате% ріальної культурної спадщини людства. І список визнань можна продовжувати. Без офіціозу вам скажу, що Домінікана виходить у лідери Карибського басейну в сегменті ділових подорожей і заходів. Во% на співпрацює з провідними світовими компаніями МІСЕ%туризму, бере участь у найбільших виставках цієї підгалузі, сама організовує видатні ділові події, володіє чудовими бізнес%центрами та готелями з конференцпослугами найвищого рівня, пропонує безліч додаткових ексклюзив% них «активностей». — Вочевидь, цьому сприяє й економічне тло країни? Хоча Домінікана не вважає ться дуже заможною. — Вона лідирує за темпами економіч% ного зростання в усій Латинській Амери% ці, маючи стійке зростання внутрішнього валового продукту на 7% щороку. Туризм відіграє в цьому не останню роль, забез% печуючи 16% ВВП. І, що дуже важливо, розвиток туристичного сектору економі% ки прямо пов’язане з підвищенням рівня зайнятості населення. — Якою є державна стратегія задля по дальшого прогресу? — Традиційно галузь підтримується вла% дою. Сам президент Даніло Медина після нещодавнього переобрання визнав одним ➧ — Які свіжі тенденції туризму в Домі ніканській Республіці? — Головна з них — те, що країна демон% струє вагомі здобутки та збирає почесні титули в туристичній сфері. Наприклад, у міжнародному дослідженні «Індекс якос% ті Карибського туризму в 2016 році» До% мінікана посіла беззаперечне перше міс% це у секторах розваг, міжнародного спо% лучення та закладів гостинності. На дру% ге місце вона вийшла за можливостями

спорту і пригодницького туризму, забез% печенням продуктами харчування та роз% витком внутрішнього туризму. Пунта% Кана посіла третє місце в рейтингу міст Латинської Америки за кількістю відвіду% вачів (2,7 мільйона за рік) і перше місце — за показником витрат туристів (2900 міль% йонів доларів США за рік). Особисто моя думка: Пунта%Кана вже переповнена ту% ристами. Насправді країна має багато ін% ших курортів із дивовижною природою

75


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 76

із головних своїх завдань зростання кіль% кості іноземних туристів до 10 мільйонів на рік до 2022 року. Для цього уряд збира% ється запустити нову стратегію комуніка% цій, яка сприятиме широкому залученню іноземних інвестицій. Стратегія також спрямована на позиціонування Домініка% ни як напрямку, який пропонує значно більше, ніж «море і сонце». Робиться ак% цент на багатогранність і широкий потен% ціал турпропозиції. Йдеться про пригод% ницький, культурний, медичний туризм, МІСЕ%сегмент, екотуризм, круїзний сек% тор, luxury%відпочинок… Якщо говорити про інфраструктуру, то йдеться про про% екти облаштування тематичних парків, гольф%полів, яхт%портів і приватних аеро% портів. Багато говорять і про реставрацію Колоніальної зони столиці — Санто%До% мінго, найдавнішого міста в Західній пів% кулі. Уже прийнято програму з розвитку туристичного потенціалу південно%захід% них провінцій країни. — Чи є в Домінікані напрямки, недо статньо оцінені українцями? — Курортних регіонів багато, але для початку добре було б наситити туристами два північні центри туризму — Пуерто% Плата і півострів Самана. Північні курор% ти країни не гірші, ніж відомі серед єв% ропейців східні, вони просто інші. Якщо Пунта%Кана — це 60 кілометрів білого кварцового піску, то в Пуерто%Плата пісок золотаво%жовтий, трішки крупніший. Але це обрамлення того самого чудового, чис% того й лагідного моря! Що стосується Са% мани, то це ще й тисячі, тисячі кокосових пальм! А головне — на узбережжі Пунта% Кана домінує замкнутий готельний відпо% чинок. На території зосереджено все необ% хідне, включаючи «олл%інклюзив» 24 го% дини на добу, казино, водні розваги тощо. Виїжджають із цього раю тільки на екскур% сії. А ось у Пуерто%Плата є чудова нагода самому вийти безпосередньо в місто, на% солодитися місцевим колоритом, походи% ти по крамничках і кав’ярнях, поспосте% рігати за життям. Звідти зручніше виїзди% ти в центральні регіони країни, до чудо% вих лісів, гір, водоспадів та екзотичних плантацій. У районі Пуерто%Плата є уні% кальний курорт «Плая%Дорада» — «Золо% тий пляж», де 14 готелів мають величезну спільну територію, на якій панує зовсім інший тип відпочинку з доступом до при% над різних закладів. — Які ваші особисті туристичні уподо бання в Домінікані? — Скажу чесно, я не прихильниця пляж% ного відпочинку. Та найдужче мені подо% баються північні узбережжя, зокрема пів% острів Самана. Це зовсім інша Домініка% на: невеличкі бухти, усамітнені пляжі, мож% ливість по%справжньому розслабитися й насолодитися розкішною природою. І єди%

76

не місце, біля якого в океані із січня по березень туристи спостерігають за кита% ми! Близько трьох тисяч цих гігантів при% пливають туди з Північної Атлантики на% роджувати і зачинати нове потомство. Шлюбні ігри китів — неймовірне видови% ще! А ще мені подобається центральна частина країни. Маю там ділянку землі. У центрі Домінікани завжди стоїть наше по% мірне літо: близько гори, багато лісового затінку. До речі, існує стереотип і щодо


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 77

постійної спеки в Домінікані. Насправді клімат там різний. Є одна дорога, яка упро% довж 47 кілометрів перетинає 7 кліматич% них зон — від кактусів до вологих вічно% зелених лісів. До речі, цього грудня у гір% ських долинах Констанца (близько 3000 метрів над рівнем моря) температура по% вітря опустилася до %8 градусів. Ось вам і спека. — Ви не один рік прожили в цій далекій екзотичній країні. Чи складно нашій люди ні в тих широтах, у тій культурі? — Мешкала там із 1998 року. Найпер% шим моїм домініканським відкриттям стали місцеві люди. Я тоді ще не мисли% ла себе в туризмі. Опинилася в країні, не знаючи жодного слова іспанською, не маю% чи роботи і не орієнтуючись у місцевому житті. Для мене стало культурним шоком те, як домініканці допомагали мені опа% нувати нове життя. На тлі зневіри пост% радянського простору це було неймовір% но! Життєрадісні, чуйні, оптимістичні лю% ди надихнули мене круто змінити долю. Коли з’явилися перші чартери з Росії, ме% не запросили працювати гідом. Посприя% ла історична освіта, досвід роботи з людь% ми, знання реалій по обидва боки кордо% ну. До речі, іспанську мову я вивчала за підручниками історії свого племінника. Зараз без зайвої скромності можу сказа%

ти, що про Домінікану знаю значно біль% ше, ніж переважна більшість її громадян. Зрештою міністр туризму Домініканської Республіки запропонував мені представ% ляти туризм країни в Росії, Україні та в усіх державах пострадянського простору. Мені, громадянці далекого Казахстану, висловили велику довіру. — А з Україною вас пов’язує ще щось, ок рім українського прізвища та професійної діяльності? — Кілька років тому під час перебуван% ня в Києві наш міністр туризму раптом ви% гукнув: «Галино, дивися, твій родич!», вка%

зуючи на пам’ятник композиторові Ми% колі Лисенку... (Сміється). Так, у мене всі корені тут. Предки за маминою лінією жи% ли у районі нинішнього міста Дніпро, а після столипінської реформи переїхали до Казахстану. Татів пращур, український козак, ще за Петра Першого будував фор% теці на Іртиші. — Наостанок — ваші поради землякам, гостям Домінікани. — Найголовніше — приїжджайте з хо% рошим настроєм і нічим не переймайтесь. Атмосфера Домінікани змінює ставлен% ня до життя на позитивне! ■

77


20.03.2017

TRAVEL

16:39

Page 78

â–

marysyagorobets

Follow

N

#MC #TVhost#TravelJournalist

I

S

T

A

!MT_2-17-disk.qxd

1,935 posts 19.5k followers 595 following


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 79

marysyagorobets Tamil Nadu, India

● ● ●

❤ 8722 Канчіпурамммм, Чідамбарамммм, Махабаліпурамммм... Маршрут раджу вивчити, як мантру, аби повною мірою відкрити для себе індійський штат #ТамілНаду, що на півдні країни. Який&то він, я й гадки не мала, доки не потрапила в експедицію із... йогами&мандрівниками на чолі із самим святим Миколаєм (так&так, тим самим, що був на обкладинці новорічного #МТ й розповідав нам в інтерв’ю про свої #МандриМиколая)! За нашими пригодами на «землі тамілів» #Bollywood плаче! Чого тільки ми там не бачили й не пережили. Найвеличніші храмові комплекси (#ThillaiNatarajaTemple, #ShoreTempleMahabalipuram, #Kailasamundaiyartemple) обійшли, до «міста майбутнього» #Auroville завітали, на фестивалі танцю в #Mahabalipuram (із 1984 року пам’ятки міста включені до переліку Всесвітньої культурної спадщини #ЮНЕСКО — тож #mustvisit) нафестивалилися, на сикхському (невеличкому — 1500 гостей) весіллі частувалися, чемним школярам подарунки від Миколая роздавали й навіть... до поліцейського відділку завітали. Не за власним бажанням, звісно, а з Божої волі. #India #yoga #inspirationtrip #yogatrip #stNikolaus #мандриМиколая #Індія #йога #yoga #museylanexpedition #Kanchipuram #Chitambaram #Mahabalipuram #TamilNadu #Auroville #Тамілнаду #Ченнаї #Кочі #Керала #mustvisit #mustsee #followme #InternationalTourismMagazine #журналМіжнароднийТуризм #marysyagorobets #mgvision


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 80

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost#TravelJournalist 1,937 posts 19.5k followers 595 following


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 81

marysyagorobets Kerala, India

● ● ●

❤ 8722 Знімати на всевидючий дрон у #Chennai, столиці штату, на території католицького собору святого Фоми, як виявилося, гріх. Ми того, звісно, не знали, наміри мали чисті — показати один із головних осередків християнства, третьої за поширеністю релігії в Індії. Добре, що з нами був покровитель мандрівників власною персоною: зо дві години потримали і відпустили далі, до штату #Керала, міста #Kochi — стратегічного порту Аравійського моря, який ще у 1502 році #ВаскодаГама обладнав під першу в Індії факторію... Замість весел ми обрали крила, завдяки чому швидше опинилися в #AbadTourtleBeach — місці, де наш йогівський десант осів на наступні десять днів у тотальній релаксації та медитації... Ранкові та вечірні практики серед моря пальм, енергія океану, кокосовий фреш, перегони на слонах, розписи мехенді, і, нарешті, проводи сонця — що могло бути кращим за таке завершення нашої пригодницької експедиції багатоликою Індією!? Оммм... #India #yoga #inspirationtrip #yogatrip #stNikolaus #мандриМиколая #Індія #йога #yoga #museylanexpedition #Kanchipuram #Chitambaram #Mahabalipuram #TamilNadu #Auroville #Тамілнаду #Ченнаї #Кочі #Керала #mustvisit #mustsee #followme #InternationalTourismMagazine #журналМіжнароднийТуризм #marysyagorobets #mgvision


Д

И

В

А

!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

ЗАМОРСЬКІ

16:39

Page 82


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 83

АБУ4ДАБІ

Розкіш

в ім’я Аллаха Äåñÿòü ðîê³â òîìó ì³æ ïóñòåëåþ òà ìîðåì ç’ÿâèëîñÿ öå ïðåêðàñíå âèäèâî. Ó ñâî¿é ÷èñòîò³ òà íåâàãîìîñò³ âîíî âèãëÿäຠì³ðàæåì. Îäíàê öÿ äèâîâèæíà ìå÷åòü ñïðàâæíÿ é ìîæå ïðîñòîÿòè ñîòí³ òà òèñÿ÷³ ðîê³â. Âîíà âïåâíåíî óâ³éøëà äî ÷èñëà â³÷íèõ ö³ííîñòåé ³ ÷óäåñ ñâ³òó.

ªâãåí ÁÓÄÜÊÎ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 84

В

Велика Біла мечеть пригадується мені як створений джи% нами палац посеред пустелі. Вона неймовірно легка і майже прозора, подібна до хмаринки на тлі безкрайніх пісків... Правда, коли спускаюся з небес на землю, пригадую, що ме% четь шейха Заїда бін Султана ан%Нахаяна зустріла мене зо% всім не посеред Аравійської пустелі, а в місті Абу%Дабі, сто% лиці Об’єднаних Арабських Еміратів, на острові, у трикутни% ку надсучасних мостів. Таке вже це місце — воно притягує до себе мільйони (!) відвідувачів на рік, розбурхує уяву та породжує легенди. Од% на з найпоширеніших — мовляв, це найбільша мечеть у світі. Насправді вона чи то на шостому, чи то на восьмому місці. Проте в Еміратах і за масштабами, й за духовною та мистець% кою цінністю, і за фінансовою вартістю мечеть шейха Заї% да — найперший храм, символ держави. В ім’я шейха В очах багатьох непосвячених іноземців ця споруда по% стає такою собі вітриною багатства ОАЕ. І справді, диво%спо% руда за розмірами дорівнює п’ятьом футбольним полям, її стіни інкрустовані золотом і самоцвітами, а кошторис ста% новить 2 мільйони дирхамів. (Проте, як запевнили мене в Абу%Дабі, реальна цифра в рази більша, просто араби не люблять «світити» грішми). Та будь%який школяр в Еміратах доведе вам, що Велика Біла мечеть — зовсім не вітрина, а головний монумент лю% дині, ім’я якої знає кожен, — шейха Заїда. Це як Ленін у СРСР — улюблений «дідусь» нації, отець%засновник держави.

84

У 1970%х роках він зібрав сім аравійських князівств у одну країну й благословив світле нафтове майбутнє дітей пустелі. До речі, 90 відсотків нафти в цій державі видобуваються саме в еміраті Абу%Дабі, на шельфі Перської затоки. І це дає змогу будувати тут такі унікальні споруди, як «будинок% монета», найпохиліший у світі хмарочос або... мечеть шей% ха Заїда. Не святі мечеть будують Сподіваємося, наші знімки храму скажуть самі за себе, хоча навряд чи вони у змозі передати всю його велич, еле% гантність і пишноту. Повірте, масштаби й атмосфера тут вра% жають, а архітектурні досягнення просто не вміщаються в голові. Але перш ніж провести вас залами неймовірної бу% дівлі, дозвольте замовити слово за будівничих.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 85

Подвір’я мечеті має площу 17 тисяч квадратних метрів і викладене мармуром 38 відтінків.

Протягом 12 років понад 2,5 тисячі лю% дей на 40%градусній, а іноді й більшій спе% Підлога мечеті — це найбільша мармурова мозаї, ці працювали над мечеттю, що мала стати ка у світі. Подвір’я хотіли вкрити суцільними «за, національним символом, найбільшою свя% тинею ОАЕ та одним із найдивовижніших ростями» квітів із кольорового мармуру, але зва, скарбів мистецтва у світі. жили на величезну площу й не передали куті меду. Англійці, бельгійці, араби, турки, філіп% ■ пінці, індуси… Боячись зневоднення, буді% вельники постійно носили із собою пляш% Пустельний вітер спричиняв ерозію насипів, тому весь насип% ки з водою. А на бетонних панелях можна було смажити яєчню. Уряд запровадив обмеження на роботу влітку з 12.00 до 16.00, і мав ний пагорб довелося накривати спеціальним зеленим пласти% для цього всі підстави. Бетон же взагалі заливали лише по ночах. ковим покриттям. А ще роботам перешкоджали… візити високих гостей — та% Та ще більшим випробуванням були дощі — справжній шок для Еміратів. Уявіть собі, дороги в районі будівництва перетво% ких, як британський принц Чарльз із дружиною. З міркувань безпеки робітники в ці моменти були відсутні. ➧ рювалися на болото, і будівництво зупинялося.

85


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:39

Page 86

Європейські прикраси. У мечеті 7 величезних люстр, виготовлених у Німеччині й прикрашених австрійськими кристалами.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 87

Кристалики люстри підсвічуються мільйонами світлодіодів.

До того ж — намаз п’ять разів на день. Адже будівельники переважно були му% Головна люстра є найбільшою на планеті, прикра, сульманами. І підрядники врахували це шеною кристалами «Сваровскі»: 10 метрів у діа, у графіку робіт. Спорудження тривало з 1996 по 2007 метрі, 15 метрів заввишки. А над нею — найбільший рік. 220 тисяч кубометрів бетону, 13 тисяч у світі купол мечеті, те саме «вселенське яйце». тонн арматури, найкращі у світі техноло% ■ гії та устаткування, класика і нові техно% логії — все йшло на будівництво століття. І хоча існували певні терміни робіт, головним було змусити час завмерти. Гігантська споруда має простояти віки. Важливу проблему для майбутнього об’єкту становило агре% Найбільший у світі килим зблизька. сивне середовище. І річ не у спекотному кліматі. Солоні грун% тові води й солоне морське повітря, проникаючи крізь бетон, роз’їдають арматурний «скелет» бетонних конструкцій. А в ме% четі майже постійно, з року в рік, десятиліттями мають перебу% вати тисячі людей. Тому будівельники використали особливо щільний бетон, у який домішували дрібні пластикові волокна. 6 тисяч опор із цього матеріалу пройшли крізь пісок, землю, гіпс і вперлись у твердий аргеліт на глибині 27 метрів. Це був початок будівництва. А закінчувалося воно найбіль% шим у світі куполом мечеті — центром усього комплексу. Його висота — понад 70 метрів. Масивне кільце%балка діаметром 30 метрів підтримує 72 сегменти, облицьовані мармуром. Це бездо% ганної форми яйце — повністю самонесуча конструкція. До того ж на «маківку» храму припадає 12%тонна вага унікальної люстри. Головний купол і два менші спираються не на стіни моліль% ного залу, а на величезні колони. У разі землетрусу ті «аморти% зуватимуть», не навантажуючи стіни. І звичайно, притчею во язицех стало оздоблення храму. Почали з пошуків мармуру — він мав бути щонайбілішим. Знайшли його в Італії та Македонії. Заготували 120 тисяч квад% ратних метрів, буквально гори мармурових плит найвищої якості. ➧

87


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 88

БЕЗКОШТОВНА РОЗКІШ Відвідати головну святиню ОАЕ мож% на безкоштовно, незалежно від віро% сповідання. Екскурсії тривалістю 45 хвилин про% водяться щодня, крім п’ятниці (свя% того дня мусульман), у певні години, коли не відправляють молитви. Дрес,код. Він тут суворий, але не% складний — при вході можна отри% мати все необхідне, залишивши на% томість взуття. Це насамперед сто% сується жінок, яким видають довгі абаї та хустини. Якщо ж ви чоловік і надумалися приїхати в шортах, му% сите почекати групу зовні. Суворо заборонено торкатися Ко% рану, їсти, палити, триматися за ру% ки з подружкою чи, не доведи Аллах, цілуватися. Поважайте релігійні по% чуття господарів країни. Детальніше – на www.szgmc.ae

«Вишивка гладдю» з кольорового мармуру.

Шукали також майстрів по Італії, Македонії й навіть у Китаї — вони мали різьбити і шліфу% вати десятки тисяч фрагментів із цінного каме% ню, щоб зібрати із цих пазлів грандіозний і ви% багливо прикрашений тривимірний об’єкт. Кольоровий мармур примандрував до Еміра% тів з Італії, Індії, Бразилії… Десятки тисяч шма% точків склалися в мозаїки. Хай скільки говорять про технології та мате% ріали, творчість залишається прерогативою лю% дини. Марокканські художники створили гіпсові форми, за якими було виготовлено більшість ві% зерунків у мечеті. Форми були оцифровані, а різь% блення виконані із застосуванням автоматичних станків, але фактично основою є ручна робота. Гіпсові візерунки мечеті, вкриті скловолок% ном, за вагою можна порівняти з легковими авто,


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 89

Галереї храму підтримуються 1096 колонами.

підвішеними високо під стелею. Поєдна% ти 12 тисяч таких елементів — велика ін% женерна премудрість. Декоративний шпиль для головного ку% пола на тлі величезного комплексу здаєть% ся іграшковим, але встановити його було справжнім суперзавданням для бригади ма% лайзійських верхолазів. Поверхня всіх шпи% лів укрита позолоченою скляною мозаїкою.

На підлозі мечеті лежить найбільший у світі ки, лим, занесений до Книги рекордів Гіннеса. Його виткали в Ірані. 5600 квадратних метрів, 47 тонн, 2,5 мільярда вузликів, зав’язаних вручну!

Благочестивий рекордсмен Так, це зовсім не найбільша у світі мечеть. Найбільша — у Мецці, де ж їй ще бути? Абу%дабська вміщує «лише» 40 тисяч прочан — проти 4 мільйонів у головному храмі всіх мусульман. Але й ця мечеть поставила чимало рекордів. Перше, на що в ній варто звернути увагу, — це підлога, яка у вас під ногами. 17,5 тисячі квадратних метрів — найбільша

■ мармурова мозаїка у світі. Квіти, квіти... Подвір’я мечеті спо% чатку хотіли вкрити суцільними «заростями» з кольорового мар% муру, але, подумавши і зваживши ширину цієї площі для молін% ня, вирішили не передавати куті меду й обмежитись елегантни% ми візерунками по периметру. Коли зайдете в головну залу, на першому диві лежатиме дру% ге — найбільший у світі килим, занесений до Книги рекордів Гіннеса. Його площа — 5600 квадратних метрів, вага — 47 тонн. ➧

89


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 90

Над Кіблою — нішею, що вказує в бік Мекки, написано всі 99 імен, або ознак Аллаха.

2,5 мільярда вузликів зав’язано вручну! Диво виткали в Ірані, по той бік Перської затоки. Над ним протягом двох років тру% дилися 1200 ткачів. У мечеть килим привезли дев’ятьма части% нами, а потім півсотні швидкоруких іранських ремісників іще кілька місяців сплітали їх у єдине ціле. Підведіть угору очі й побачите третє чудо Великої Білої ме% четі — люстри. Вони приїхали з Європи, з Німеччини. Головна з них є найбільшою у світі, прикрашеною кристалами австрій% ської компанії «Сваровскі». Позолота металевої частини блякне, коли вмикаються світлодіодні лампи й починають сяяти мільйо% ни кристаликів! Люстра — 10 метрів у діаметрі, 15 метрів заввиш% ки. А над нею — той самий унікальний купол, «вселенське яйце». Писанка, розмальована арабськими візерунками зсередини. Кімната для омовіння перед молитвою.

90

Важливе місце мечеті шейха Заїда — стіна Кібли, яку турис% ти рідко помічають без підказки. Вона вказує правовірним, у якому напрямку розташована Мекка, щоб можна було туди звер% тати свої молитви. На тій стіні вміщено всі 99 імен (або ж ознак) Бога, що згадуються в Корані. Написи розробив славнозвісний арабський каліграф Мухамед аль%Тамімі Манді. Вони світяться завдяки оптичним волокнам. Ще у мечеті є бібліотека, де зберігаються релігійні книжки, написані багатьма мовами, у тому числі дуже давні, рідкісні та цінні. Колекцію збирали по всьому арабському світу. Офіційно заявлено, що користуватися книгозбірнею може всяк охочий, але я, як і більшість співвітчизників, не наважився попросити щось погортати. Ходити по Білій мечеті можна дуже довго, вивчаючи нескін% ченну в’язь орнаментів і письмен. Особливо чарують дуже «ук% раїнські», ніби вишиті гладдю, квіти з кольорового мармуру по білих стінах. Але всякій прощі буває кінець, і час взувати скинуті у вхід% ній галереї кросівки. Цікаво ж поблукати ще й навколо храму, серед зелені та прекрасних водойм. Поза мечеттю можна побачити гробницю першого президен% та ОАЕ — Заїда бін Султана ан%Нахаяна. Вона вражає скром% ністю на тлі решти багатств храму, міста і країни. Ніякого мав% золею, просто скромна чисто%біла мармурова могилка східчас% тої форми. Що це — підкреслення скромності шейха, котрий за життя вирізнявся не вибагливістю, а діяльністю? Увечері спеціальна система освітлення залежно від фаз міся% ця на небі змінює колір води в басейнах біля мечеті. Ліхтарі під% свічування встановлено на 22 білих візерунчастих вежах. Вночі, освітлюючи стіни комплексу, вони завдяки особливому ефекту створюють враження тіней хмар, що линуть у напрямку Мекки… Загалом грандіозна і вишукана мечеть залишає враження май% же домашнього затишку й водночас вселенськості. Ніякої гні% тючості, навпаки — повітряно%легкі склепіння та мінарети прос% то і невимушено підносять тебе на Небеса... І не важливо, якого ти віросповідання. Ця мечеть — для всіх. Як і піски та береги Аравії. ■


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 91

Зелене на білому. Насадження навколо мечеті досить рясні, та все одно губляться на білосніжному тлі гігантської споруди.


20.03.2017

TRAVEL

16:40

Page 92

â–

marysyagorobets

Follow

N

#MC #TVhost#TravelJournalist

I

S

T

A

!MT_2-17-disk.qxd

1,935 posts 19.5k followers 595 following


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 93

marysyagorobets The Palace Port Ghalib, Marsa Alam

● ● ●

❤ 10217

Французький імператор Наполеон Бонапарт уподобав собі в Польщі аристократку пані Марисю Валевську, а я свого Наполеона ( ) зустріла... у #деньСвятогоВалентина на глибині десяти метрів Червоного моря в мецці аквалангістів — #МарсаАлам! Перше занурення, як і перше кохання, — в пам’яті назавжди! І хоча на Синайському півострові я далеко не вперше, мій #курортнийроман із Єгиптом, що відбувся у промо&турі #REDiscoverEgypt, закарбувався в серці. Від професіоналізму #Компанії, веселощів #Команди й насиченого #Контенту — приємний післясмак #хочуще.

#JoinUP! #туроператор #promotour #REDiscoverEgypt #відкрийЄгипетпоновому #joinuswithjoinup #Egypt #RedSea #ЧервонеМоре #MarsaAlam #ПортГаліб #thePalacePortGhalib #Hurgada #Хургада #МакадіБей #theMakadiSpa #RedSeaHotels #mustvisit #SunInternational #followme #MarysyaGorobets #InternationalTourimMagazine


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 94

marysyagorobets

Follow

#MC #TVhost#TravelJournalist 1,937 posts 19.5k followers 595 following


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 95

marysyagorobets The Makadi Spa, Hurghada

❤ 10187

Як тут не закохатися в єгипетську гостинність, коли туроператор #JoinUp третій рік поспіль стає лідером єгипетського напрямку (31 авіарейс щотижня, понад 156 000 туристів на рік), 42 агенти — кращі за 007, а у програмі туру: перегони в пустелі, кулінарні майстер&класи, історичні квести, захопливий яхтинг і запальні танці в найкращих готелях (#ThePalacePortGhalib #TheMakadiSpa) мережі #RedSeaHotels. Переглядаєш тисячне фото з колекції, пригадуєш емоції й розумієш: #EgyptILoveYou

#JoinUP! #туроператор #promotour #REDiscoverEgypt #відкрийЄгипетпоновому #joinuswithjoinup #Egypt #RedSea #ЧервонеМоре #MarsaAlam #ПортГаліб #thePalacePortGhalib #Hurgada #Хургада #МакадіБей #theMakadiSpa #RedSeaHotels #mustvisit #SunInternational #followme #MarysyaGorobets #InternationalTourimMagazine

● ● ●


ТУР

20.03.2017

16:40

Page 96

П

Р

О

Ф

І

!MT_2-17-disk.qxd

2017 ðîêó òóðïîò³ê ç Óêðà¿íè äî «êðà¿íè ï³ðàì³ä» çðîñòå íà 40 â³äñîòê³â ³ ñÿãíå 600 òèñÿ÷ îñ³á. Ïðî öå çàÿâèëè ó÷àñíèêè ïðåñ-êîíôåðåíö³¿ «ªãèïåò. Íîâ³ ìîæëèâîñò³», ùî â³äáóëàñü ó Êèºâ³ â ëþòîìó.

З

Зустріч із пресою та українськими колегами провели посол Єгипту в Ук% раїні Хоссам Алі, губернатори курорт% них регіонів Єгипту: регіону Червоно% го моря Ахмед Абдалла та Південного Синаю Халед Фуда, директор депар% таменту туризму і курортів Мінеконом% розвитку України Іван Ліптуга, началь% ник управління туризму Київської міськ% держадміністрації Антон Тараненко та генеральний директор провідного ук% раїнського туроператора на єгипетсь% кому напрямку «Join UP!» Юрій Альба. «Ставлення уряду Єгипту до розвит ку та інвестування туристичної галузі є зразковим для багатьох країн», — зая% вив під час виступу Іван Ліптуга. Справ% ді, з метою підвищення привабливості

відпочинку в «країні пірамід» уряд вжи% ває дієвих заходів. Зокрема, Централь% ний банк Єгипту виділив безвідсотко% вий кредит розміром 250 мільйонів до% ларів на відновлення готельної бази на найкращих курортах країни. Україна демонструє зустрічний рух. У 2016 році вона зайняла другу позицію в світі за обсягами відправлених турис% тів на курорти Червоного моря, посту% пившись лише Німеччині. Для нашої країни напрямок Єгипту є наймасові% шим із цілорічних. У зимовий сезон ту% ри туди становлять близько 80 відсот% ків від загального обсягу виїзного ту% ризму. За минулий рік сонячний край відвідали понад 425 000 відпочивальни% ків з України.

«До нашої країни туристи приїжджа ють, щоб отримати першокласний сер віс за розумною ціною, насолодитися чу довою природою та архітектурою. Ми провели серйозну роботу, щоб забезпечи ти такі умови для кожного гостя. Рекон струювали дороги, розширили аеропорти, підвищили безпеку на основних курортах і в людних місцях», — запевнив присут% ніх губернатор регіону Червоного моря Ахмед Абдалла. Не останнім фактором для вибору відпочинку українцями є його вартість. «Держава в Єгипті посилено підтримує туристичну сферу. Завдяки цьому ціни на відпочинок залишаються в розумних ме жах. Якщо подорожчання все ж відбу деться, то не в літній період і не більше як на 10 відсотків», — повідомив Халед Фуда, губернатор Південного Синаю. Українським туристам цей рік пода% рує унікальну можливість відкрити но% вий єгипетський курорт — Ель%Ала% мейн на Середземному морі. У літньо% му сезоні на цьому напрямку вперше за% працює ексклюзивна чартерна програ% ма, що зміцнить позицію Єгипту як най% масовішого цілорічного напрямку. ■


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 97

Я Т Т И Р К Д І В О Р СКО

Відвідайте водні атракціони: ● ● ● ● ● ● ●

«Космічний хол» («Space Bowl») «Бумеранг» («Boomerang Slide») «Чарівна петля» («Magіc Loop») «Мультигірка» («Whizzarad Slide») «Водна вежа» («Aqua Tower») «Дитяче містечко» «Спіральні гірки» («Чорна діра», «Рафтинг», «Бодислайд», «Водна труба»)

● ● ● ● ● ● ● ●

Басейн із морською хвилею («Wave Pool») «Повільна річка» («Lazy River») «Дощ» («Rain Pillar») «Водний струмінь» («Arc Spray») «ГіркаKжабка» («Frog Slide») «Грибок» («Mushroom») «ГіркаKметелик» («Butter fly Slide») «СтруміньKквітка» («Flower»)


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 98


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 99


О

З

Б

Р

О

Є

Н

И

М

!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

ОКОМ

16:40

Page 100


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 101

Очі в очі Âèñòàâêà ì³æíàðîäíî â³äîìîãî ôîòîõóäîæíèêààí³ìàë³ñòà Åäóàðäà ÊÈÑËÈÍÑÜÊÎÃÎ «Î÷³ â î÷³» â³äáóëàñü ó Êèºâ³. Âèñòàâêà þâ³ëåéíà — àâòîðó âèïîâíþºòüñÿ 50. ² âîíà äîáðî÷èííà — òàëàíîâèòèé ìàéñòåð òÿæêî õâîðèé òà ïîòðåáóº äîïîìîãè.

Г

Головним своїм професійним досягненням тернопільський фотохудожник вважає не численні титули і відзнаки, яких зі% брав цілу колекцію, а саме популяризацію живої природи. Він усе життя з природою, у природі, задля природи… Каже, що закоханий у неї з дитинства. Йому, восьмирічному, сестра подарувала недорогий фотоапарат. Замість телеоб’єктива він приладнав до нього половинку дитячого бінокля і так почав свій шлях у фотомистецтво. Здається, все в нього у житті було підпорядковане цьому. На Донеччині, де він народився, було мало лісів, тому після школи ➧

101


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 102

пішов до лісогосподарського технікуму в Туль% ській області Росії. Навчався серед улюбленої природи і, звичайно, багато фотографував. На випускному іспиті представив фотоальбом про комах — комісія поставила найвищий бал без запитань. Була можливість залишитися працю% вати поблизу Москви, запрошували на космо% дром «Байконур», але він вибрав Кострому з її казковою природою, де працював майстром лісу і займався фотосправою. До речі, опісля в армії був снайпером — там теж є свій «об’єктив»… Хоча на фотополюванні треба цілити не здалеку, а з мінімальної відста% ні, щоб побачити очі тварини чи птаха. А як потрапив на Тернопілля? Дорогою зі служби заїхав туди до друга і зустрів майбутню дружину. «Дев’ять місяців задля прописки я «від мучив» на комбайновому заводі, — розповідає про той час. — Потім працював у видавництві, в газеті й навіть весільним фотографом, але мене тягло на природу». Навчався на факультеті кінофототехніки у Народному заочному університеті мистецтв у Москві. Та головні «університети» — це заповід% ники України. Серед найулюбленіших — «Гор% гани», які вважає найдикішою та найменш за% людненою частиною Українських Карпат. Там є рисі, ведмеді, вовки, благородні олені… У Дніст% ровському каньйоні на Тернопільщині — рідкіс% ні ескулапові полози, чорні та білі лелеки, ка% бани, плямисті олені, косулі, сірі та білі чаплі, дуже рідкісні птахи кваква і колпиця, деревні жаби квакші... А на Одещині, на Дністровсько% му лимані — вальдшнепи, кулики, фазани і на% віть пелікани. Розповідає, як стежив там за во% дяним вужем, а в цей час через нього перепов% зала гадюка… ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 103


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 104

Серед природи буває небезпечно — фотоху% дожник бере із собою зброю, не цурається това% риства єгеря. Запевняє: «Фотографанімаліст має бути вод ночас і природознавцем, і зоологом, і мисливство знавцем, і орнітологом, повинен добре орієнтува тися на місцевості, вміти читати сліди, знати звички тварин і вміти вгадувати їхній настрій. Такі знання приходять із роками». І додає: «Мис ливці запитують, як знаходжу звірів. Та я не роз криваю всіх секретів, а то ліси спорожніють». Кислинський — справжній митець, він пов% ністю відмовився від комерційної фотографії, бо вона заважає творчості. ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 105

105


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 106

Із 2006 року Едуард бере активну участь у всеук% раїнських та міжнародних конкурсах, виставках і фотосалонах. Він є членом Національної спілки фотохудожників України, Міжнародної організації фотографії (WPO) зі штаб%квартирою у Великобри% танії та Американського товариства фотографії (PSA).

106


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 107

«Зоряним» часом для Едуарда стали 2007–2008 роки, коли він здобув золоті медалі на фотовистав% ках в Австрії, Канаді та США, не кажучи про «менш коштовні метали». Серед недавніх здобутків — дві стрічки пошани від Міжнародної федерації фото% мистецтва (FIAP) та дві — від Фотографічного това%

риства Америки (PSA) на «AC%FOTO German mega circuit – 2011» у Німеччині, бронзова медаль «Photo Artist – 2014» у Швейцарії, «Блакитна стрічка» FIAP на фотовернісажі у Рівному. Доля подарувала йому чимало творчих вершин і водночас виявилася невблаганно жорстокою. Ав% ➧

107


!MT_2-17-disk.qxd

108

20.03.2017

16:40

Page 108


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 109

торська виставка у столиці України відкри% лася без нього, бо в той час Едуард Кис% линський перебував у тернопільській лі% карні. Його тяжка хвороба і скрута й спо% нукали колег влаштувати цю експозицію. Хоча публічні заходи не обов’язкові для того, щоб допомогти творчій, таланови%

тій і глибоко порядній людині. Зробити внесок у шляхетну справу можете і ви. ■ Рахунки у «ПриватБанку»: 5168 7423 2299 7176 (для гривні) 4731 2196 0002 3091 (для долара) Кислинський Едуард Вікторович

109


20.03.2017

16:40

ГОСТИННОСТІ

Page 110

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-17-disk.qxd

Затишок центру

Г

Ìþíõåíñüêèé ãîòåëü «Cortiina» ðîçòàøîâàíèé ó ñåðö³ áàâàðñüêî¿ ñòîëèö³, âò³ëþº ¿¿ øèê, ðîáèòü äîñÿæíèìè ¿¿ ïðèíàäè ³ âîäíî÷àñ äຠçìîãó â³äïî÷èòè â³ä ì³ñòà.

Готель «Cortiina» — дещо більше, ніж Мюн% хен і Баварія, бо це ще й трохи Італія. Принесен% ня іноземного колориту є невід’ємною ознакою стилю компанії «Kull & Weinzierl», лідера в го% тельній і ресторанній справі Мюнхена. Про рі% вень свідчить те, що конкретно цей заклад є чле% ном Мюнхенського готельного альянсу та мере% жі «Design Hotels». І все%таки головною перевагою «Cortiina Hotel» вважають розташування — в самому центрі Мюн% хена, між оперним театром, площею Марієнплац і ринком «Віктуалієнмаркт». Ресторани, магази% ни, музеї — все поблизу. Знайомство з пам’ят% ками можна почати просто від дверей готелю.

110

Водночас заклад схований від міського гамо% ру в затишному провулку. Він звільняє від жит% тєвих турбот і клопотів, для чого й призначений. Його рекомендують для сімей, індивідуальних туристів і бізнесменів. Тут лише 75 номерів, що в поєднанні з класом сервісу відносить «Cortiina» до бутик%готелів. Є один «напівлюкс», два «люкси» з двома ванни% ми кімнатами в кожному, два «бізнес%люкси» й один двоповерховий «maisonette%suite». Дуже стриманий зовні, всередині готель є вті% ленням елегантної розкоші. Ванни з юрського мармуру, свіжі квіти в номерах, оздоблення з темного мореного дуба...


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 111

Найбільшого значення тут надають комфортному сну — його забезпечують матраци з чистого натурального каучуку та білизна з необробленої бавовни. Те й інше — гіпоалергенне, як і підлога з проолієного дуба. Меблі в частині номерів зроблені з європей% ського кедру, аромат якого теж сприяє здоровому сну. Деякі по% мешкання мають кухні, обладнані за останнім словом техніки. Бар «Cortiina» — це сучасне місце зустрічі в інтернаціональ% ному стилі. Відпочивайте на зручних шкіряних диванах перед каміном і насолоджуйтесь авторськими коктейлями та стравами.

У переліку пропозицій готелю — трансфери з аеропорту й назад, цілодобовий сервіс, магазини, пральня, безкоштовний WLAN, цілодобовий тренажерний зал. Просто в номері вам мо% жуть надати послуги спа. Поруч — метро «Марієнплац» і вокзал. А значить, звідси зруч% но подорожувати Мюнхеном, Баварією, Німеччиною і далі. Зга% дуючи приємні дні в «Cortiina Hotel». ■

www.cortiina.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Cortiina» (Мюнхен, Німеччина).

111


20.03.2017

16:40

ГОСТИННОСТІ

Page 112

М

И

С

Т

Е

Ц

Т

В

О

!MT_2-17-disk.qxd

Ó ìþíõåíñüêîìó «Louis Hotel» çíàéäåòå áåçë³÷ äèçàéíåðñüêèõ, ïîáóòîâèõ, ãàñòðîíîì³÷íèõ ³ òåõí³÷íèõ íîâèíîê, à òàêîæ åêçîòè÷íèé êîëîðèò. ² âñå öå — ó ñàìîìó öåíòð³ ì³ñòà.

Інноваційна класика

Г

Готель одразу після відкриття був за% рахований до дизайнерських (входить до об’єднання «Design Hotels»). Його інтер’єр оформлювали мюнхенські архітектори з бюро «Hild & K», яке отримало за цю ро% боту престижний приз. Хол прикрашають абстракції сучасної берлінської художни% ці Теї Джорджадзе. Водночас сучасний за% клад не дратує епатажем, а ніби заспокоює надійністю класики. Центровий «Louis Hotel» є ідеальною відправною точкою для прогулянок до найвідомішого мюнхенського ринку «Вік%

112

туалієнмаркт», який починається просто біля дверей закладу, головних пам’яток міс% та, Опери, пішохідної зони, відомої вулиці Максиміліанштрасе та торгових пасажів. Тераса готелю височіє над дахами істо% ричної частини Мюнхена. Тут можна чу% дово посидіти в комфорті ексклюзивних меблів. Із номерів теж відкриваються чудові краєвиди: ринок, Альпи, церква святого Петра, собор Фрауенкірхе… Мандрівники з усього світу почувають% ся як удома в 72 помешканнях «Louis Ho%


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:40

Page 113

tel». Любовно підібрані деталі інтер’єру та першокласні сучасні матеріали створю% ють розслаблювальну атмосферу. Меблі ручної роботи виготовлені з горіха та дуба, кімнати оздоблені природним каменем і кахлями у стилі паризького метро, підло% ги зроблені з просоченого олією дуба. Мат% раци з натурального каучуку, подушки з котоновим наповнювачем, постелі з льо% ну та бавовни дарують здоровий сон і вбе% рігають від алергії.

Ресторан «emiko» дає можливість ніби побувати в Токіо, де традиційна японсь% ка культура харчування органічно поєдну% ється із сучасною інтернаціональною кух% нею. Бар «emiko» пропонує нові смачні коктейлі, приготовлені за власними ре% цептами з високоякісних продуктів. Для урочистих і ділових заходів є зал на 100 квадратних метрів з окремим вхо% дом, два банкетні зали на 40 квадратних метрів кожний.

Серед переваг готелю — безкоштовне високошвидкісне підключення до мережі WLAN, цілодобовий фітнес%зал із фінсь% кою сауною і терасою на даху, служба до% ставки в номер, прокат лімузинів із воді% єм, догляд за дітьми, бездоганний консь% єрж%сервіс. «Louis Hotel» — це особливий «дизайн» вашого перебування в Мюнхені. ■

www.louisAhotel.com

За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Louis» (Мюнхен, Німеччина).

113


20.03.2017

ФАКТ

16:40

Page 114

Ф

О

Т

О

!MT_2-17-disk.qxd

Брудні перегони

З

магання автомобілів% позашляховиків «Rain% Forest Challenge» із року в рік потрапляє до топ%десят% ки найскладніших у світі. Воно відбувається у джунг% лях Малайзії в розпал се% зону дощів і не дає учасни% кам жодних поблажок че% рез погоду. RFC — пекель% на суміш різних позашляхо% вих дисциплін автоспорту, тут однаковою мірою при% сутні елементи ралі%рейду, трофі та джип%тріалу. Ос% таточного сценарію цієї унікальної 10%денної при% годи не можуть передба% чити навіть організатори. Хоча б раз у житті взяти участь у «Виклику дощово% го лісу» мріє кожен крутий джипер. Фото «TOURISM MALAYSIA»

114


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 115

115


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 116

Морські свині

Н

а відміну від морських свинок, ці свині мають пряме відношен% ня до моря. Як вони потрапили на острів Біг%Мейджор у Багамському архіпелазі, ніхто не знає, але вони тут множаться і процвітають. У при% роді острівні свинки не мають воро% гів, а людей вважають друзями. Ко% ли туристи прибувають човнами на «поросячий курорт», «п’ятачки» під% пливають до борту і випрошують частування. Вони й без того люблять купатись. І, дивлячись на ці лазуро% ві води, їх можна зрозуміти! Фото C. DOROBEK

116


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 117

Готельбулька

Т

уристичний будиночок на лісовому курорті у Північній Ірландії — шанс залишитися на са% моті з природою, повністю відгородившись від неї скляним куполом. Уявіть лишень, як ви ми% луєтеся зоряним небом, ніжачись у постелі… Фото «FINN LOUGH RESORT»

Тунель оберігання

У

штаті Флорида, їдучи по шосе 714, за 10 кіло% метрів від Палм%Сіті потрапляєш у цей зеле% ний коридор. Панорамне шосе «Мартін%Грейд» густо обсаджене столітніми дубами для обері% гання унікальної екосистеми з боліт, гаїв і лісів. Фото P. CROSS, «Visit Florida»

117


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 118

Ковбої на буйволах Д олина Вінялес, що у кубинсь% кій провінції Пінар%дель%Ріо, славиться зеленими плантаціями, крутими скелями%моготами та гі% гантським кольоровим панно «Пра% історія» на цілу таку скелю. Біля мо% нументального твору туристів ка% тають верхи на буйволах. Тут цими тваринами орють землю і їздять на них. Саме так робить оцей сень% йор, котрий щоранку вирушає на роботу до скелі верхи на рогатому білому велетні. Фото Є. БУДЬКА

118


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 119


20.03.2017

КОЛЕКЦІЯ

16:41

Page 120

З

В

О

Я

Ж

!MT_2-17-disk.qxd

№ 4’2000

облишив бiологiю i вирiшив присвятити себе дослiдженню стародавнiх народiв. Охопле% ний цiєю лихоманкою, здiйснив експедицiю до Британської Колумбiї (захiдна Канада), пе% ревернув гори лiтератури в бiблiотеках свiту, намагаючись знайти докази того, що Полiне% зiя була заселена з Америки. Зрештою, в 1947 роцi вiн повiз свою наукову роботу до Нью% Йорка. Там його чекало гiрке розчарування: нiхто не захотiв навiть читати рукопис — усi вi% рили, що полiнезiйцi прийшли на свої розси% панi по океану острови iз Заходу. Один із вiдо% мих науковцiв, смiючись над Туром, уїдливо порадив: «А ви самi спробуйте на плоту пере% пливти Тихий океан...». Потiм розпочалася майже фантастична iс% торiя «Кон,Тiкi». Тур так перейнявся своєю теорiєю, що пiшов практично на божевiльний крок. Позичив грошей, зiбрав своїх друзiв, за старими малюнками вони збудували плiт iз бальзового дерева в Перу i вирушили у пла% вання. Задум так нагадував божевiлля, що пе% руанський уряд взяв iз членiв екiпажу розпис% ки, що вiн не вiдповiдає за їхнє життя. Але че%

Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

Ось уже 15 років, як Тур Хеєрдал покинув цей світ, котрий він так любив і знав. Але є ми, хто шанує досвід і мудрість легендарного мандрівника та готовий оживити його зустріч із нашими кореспондентами на острові Тенерифе у 2000 році.

дається, цю людину не треба представ% ляти українському читачевi, а особли% во тим, хто любить подорожi. Не одне поколiння зачитувалося книжками Тура Хеєрдала, стежило за повiдомленнями про його експедицiї та плавання. I все ж, про% понуючи вашiй увазi розмову iз цiєю надзви% чайною людиною, варто нагадати найцiкавiшi штрихи його бiографiї. Легенда на ймення «Тур Хеєрдал» бере по% чаток у 1937 роцi, коли 23%рiчний студент%бiо% лог унiверситету Осло, який із дитинства ма% рив далекими тропiчними країнами, вирiшив «повернутися до природи» — вiдмовившись вiд усiх досягнень цивiлiзацiї, поселитися на одному з полiнезiйських островiв i знайти там рай на землi. Однак дiйснiсть виявилася да% лекою вiд юнацьких iлюзiй, i через рiк перебу% вання на одному з Маркiзьких островiв моло% дий мрiйник повернувся додому. Однак там Тур виявив кам’янi статуї невiдо% мого походження й почув легенди про те, що предки мiсцевих аборигенiв прийшли на ост% рови зi Сходу. Це так зацiкавило його, що вiн

Тур ХЕЄРДАЛ:

«Шукайте


Page 121

рез 101 день, здолавши всi небезпеки оке% ану, шестеро смiливцiв висадилися на ато% лi Рароiа! Свiт був шокований. Їх зустрiча% ли як героїв в усiх країнах свiту. А книжка про експедицiю, написана Хеєрдалом, стала свiтовим бестселером. Її перекла% ли 67%ма мовами свiту, й навiть сьогоднi вона залишається одним iз найтиражнi% ших видань. Науковий свiт притих, однак практично не змiнив своєї думки. Проте це мало об% ходило Тура Хеєрдала, який не зупиняв% ся, й далi шукаючи «свою правду» на Гала% пагоських островах, островi Пасхи (де вiн з великою експедицiєю провiв цiлий рiк), у Перу, Болiвiї, Еквадорi. У 60%х роках Тур Хеєрдал звернув ува% гу на можливiсть доколумбових контактiв мiж давнiми цивiлiзацiями Африки й Аме% рики. 1969 року за давньоєгипетськими малюнками вiн збудував папiрусне суд, но «Ра», на якому разом з iнтернацiональ% ним екiпажем намагався перетнути Атлан% тичний океан. Проте через недолiки в кон% струкцiї, якi призвели до часткового затоп% лення корабля, мореплавцi мусили зали% шити його, не дiставшись до мети лише на 1/6 маршруту. Невдача не зупинила Тура: через рiк, врахувавши набутий до% свiд, вiн створив «Ра II» i зрештою пiдкорив Атлантичний океан, допливши до остро% ва Барбадос. Минуло сiм рокiв, i вiдважний норвежець знову в морi. Збудувавши з очерету кора% бель «Тигрис», вiн намагається показати шляхи морських контактiв стародавнiх кра% їн у районi Перської затоки та Iндiйського океану. Одинадцять членiв екiпажу з рiз% них країн пропливли з Iраку до Оману та Пакистану, а потiм через Iндiйський океан досягли африканської країни Джибутi. Цi% каво, що в цих трьох плаваннях брав участь представник Радянського Союзу Юрiй Сен% кевич, який ще пiсля походу на «Ра» швид% ко змiнив свiй фах — iз лiкаря на профе% сiйного мандрiвника. Саме його очима ра% дянськi люди довгi роки дивилися на свiт у телепрограмi «Клуб кiноподорожей». А Хеєрдал продовжував дослiджувати свiт у рiзних його куточках. У 80%тi вiн вiв розкопки на Мальдивських островах та в Перу. А на початку 90%х переселився на острiв Тенерифе Канарського архiпела% гу, де дослiджував знайденi там схiдчастi пiрамiди, намагаючись вiднайти в них щось спiльне з подiбними спорудами в iнших частинах свiту. Нинi на мiсцi розко%

пок в мiстечку Гюїмар — етнографiчний музей «Пiрамiди Гюїмару». Саме там ми й зустрiлися з цiєю дивовижною людиною. Одягнений, як завжди, у свою улюблену со рочку кольору «сафарi», здавалося, вiн щойно повернувся з чергової експедицiї. Привiтний i без тiнi зарозумiлостi, провiв нас до бiблiоте ки музею, дорогою розпитуючи про Україну, вiдвiдану ним на початку 90х рокiв. Його манера розповiдi — з гумором та iскорками в очах — засвiдчила, що тiльки людина величез ного оптимiзму могла робити такi неймовiр нi речi. Чогочого, а життєлюбства й завзят тя, як ми переконалися, цiй людинi вистачає навiть у її 86 рокiв. — Дозвольте передати вам вiтання вiд усiх українських шанувальникiв. I спочатку, зви чайно, — запитання про те, над чим ви пра цюєте сьогоднi. — Пiсля розкопок пiрамiд, якi ви щойно бачили, я виступив iнiцiатором створення цього музею, оскiльки зрозумiв, що знайде% нi схiдчастi пiрамiди мають велике iсторич% не значення. Мiй норвезький друг — судно% власник Фред Ольсон — погодився викупи% ти всю дiлянку, бо на нiй збиралися будува% ти дорогу. Завдяки йому тут усе збережено й представлено вiдвiдувачам. Це вже четвер% тий музей у свiтi, створений за матерiалами моїх експедицiй, — iншi працюють в Осло (музей «КонТiкi»), на островi Пасхи та в пе% руанськiй Тукумi. Але я не є їхнiм власником: усi музеї вiдразу пiсля заснування перейшли пiд контроль держав, на територiї яких зна% ходяться, й охороняються законом. Я допо% магаю лише в тому, що стосується консульта% цiй та створення при музеях наукових фондiв. У своїй дiяльностi я був незалежним i за% лишаюся таким надалi, тому продовжую ор% ганiзовувати дослiдження там, де менi цiка% во. Пiсля схiдчастих пiрамiд на Тенерифе я виявив подiбнi в центрi Сицилiї, — за попе% реднiми даними, вони збудованi за три тися% чi рокiв до нашої ери. Вестиму там розкопки разом з iталiйськими археологами — проект їхнiй, хоча спонсоруватиму його я. Зараз че% каємо на дозвiл iталiйського уряду розпочи% нати розкопки. Однак вiдiбранi мною архео% логи iз цiєї країни вже почали пiдготовчi ро% боти — очищують мiсцевiсть i розробляють план. Усе, що можна зробити, вже робиться. А через музей «Кон%Тiкi» в Осло я також органiзовую дослiдження в Британськiй Ко% лумбiї. До речi, туди вилiтаю пiслязавтра. Тож маю чимало рiзноманiтних проектiв у рiзних частинах свiту. Крiм того, продовжую свою ➧

МIТТЕЛЬФОТО

16:41

Папiрусний човен «Ра II» перетинає Атлантику. 1970 рiк.

МIТТЕЛЬФОТО

20.03.2017

Не менш вiдомий корабель Хеєрдала «Тигрис».

МIТТЕЛЬФОТО

!MT_2-17-disk.qxd

Первiсток норвезького мандрiвника, легендарний «КонТiкi».

рай у собі» 121


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 122

лiтературну дiяльнiсть. Протягом останнього часу опублiкував двi новi книжки, якi зараз перекладаються багатьма мовами. — Зважаючи на популярнiсть ваших книжок у всьому свiтi й, зокрема, в Українi, чи не могли б ви коротко розповiсти про двi останнi? — Наприкiнцi 1998 року вийшла книжка «Кроки Адама», де розповiдається про те, що вiдбувалося зi мною в перервах мiж експедицiями. Адже всi мої попереднi твори були або розповi% дями про експедицiї, або науковими дослiдженнями. Але це не автобiографiчна книжка, а популярна розповiдь про людей, яких я зустрiчав, всiлякi цiкавi iсторiї й навiть анекдоти рiзних часiв i народiв. А остання рiч, яку я написав, називається «Без бар’єрiв». Там, до речi, дуже багато iнформацiї про Україну. А йдеться в нiй про походження скандинавiв. Нещодавно я брав участь у засiданнi «круглого столу» iсландських науковцiв з iсторiї та археологiї. Вони вперше опублiкували всi iсландськi саги, перекладенi ан% глiйською, тому маємо сьогоднi багато нової iнформацiї про Гренландiю, вiдкриття Америки тощо. Але я там знайшов iнше —

контактами минулого, мають змогу отримати певнi суми гро% шей, довiвши, що їхнi проекти вартi того. У травнi я буду в Осло, де розподiлятимуться новi гранти. I якщо хтось подасть проек% ти щодо дослiдження мiграцiї нормандських народiв, то він ма% тиме бiльшу пiдтримку, нiж iншi. — У своїй дослiдницькiй дiяльностi ви не раз iшли проти уста лених уявлень, продовжуєте це робити й сьогоднi. Скажiть, що важче для вас — долати сили природної стихiї чи примусити нау ковий свiт повiрити у вашi теорiї? — Океанiчнi подорожi були для мене, скорiше, видом вiдпо% чинку в перервах мiж боротьбою з науковим товариством. На% приклад, пiсля експедицiї «Кон%Тiкi» мене атакували в усiх краї% нах свiту. Однi казали, що бальзовий плiт не може бути добрим плавзасобом, iншi — що я авантюрист або просто шукач пригод. Багато хто тодi не знав, що за освiтою я — бiолог, а крiм того, добре знаю й iншi науки. Я завжди говорив, що часто%густо вiд% повiдi на питання лежать на перетинi наук: бiологiї, антрополо% гiї, лiнгвiстики тощо. Цього й нині багато хто не розумiє. Я по% плив через Тихий океан зовсiм не в пошуках пригод, а тому що

Пiрамiди є i на Канарських островах.

звiдки й коли скандинави та, зокрема, норвежцi прийшли на свої землi. На мою думку, в першому столiттi нашої ери вони вийшли зi схiдного узбережжя Чорного моря, де мали двi дер% жави — одну в районi Азова, iншу на територiї Азербайджану. Це твердження — результат спiвставлення фактiв iсторiї бага% тьох країн i народiв. Науковцi по%рiзному сприйняли мою тео% рiю, але зараз, пiд час її обговорення, ми отримуємо дедалi бiль% ше iнформацiї й через дебати йдемо до iстини. — Чи можливо, що пiсля робiт на Сицилiї ви почнете розкопки на схiдному узбережжi Чорного моря, щоб довести свою теорiю? — Це не моя спецiалiзацiя. Але я пiдтримаю, наскiльки змо% жу, iнших науковцiв, що працюють у цiй сферi. Я створив два науковi фонди — один в Осло при музеї «Кон%Тiкi», iнший тут, у Гюїмарi, — якi надають кошти через свої науковi комiтети. Тому всi археологи й iсторики, котрi займаються культурними

122

мав багато доказiв своєї теорiї, зiбраних у Полiнезiї та Британ% ськiй Колумбiї. Лише поступово протягом багатьох рокiв я от% римував визнання. Хочу сказати, що опозицiя в науцi потрiбна — без неї не бу% де руху вперед. Але є два типи опонентiв: однi висувають справ% дi розумнi аргументи, а iншi — просто до останнього захища% ють свої безпiдставнi теорiї й не дають розвиватися науковому процесу. — Ваша мати була переконаною атеїсткою i дарвiнiсткою. Нам теж свого часу в школi наводили теорiю еволюцiї Дарвiна як доказ матерiалiзму. Хто ви зараз — матерiалiст чи iдеалiст? — Мене виховали мати — атеїстка i батько — нормальний християнин. I те, й iнше давало менi багато матерiалу для роз% думiв. Навчаючись на бiолога, я сприйняв роботу Дарвiна як дуже важливий крок у розвитку науки. Без сумнiву, вiн правиль%


Page 123

но класифiкував i хронологiчно розклав еволюцiйний процес. Але ми повиннi пам’ятати, що сам Дарвiн не був атеїстом, вiн вiрив у еволюцiю тiльки як у вижи% вання видiв. Вiн неодноразово казав, що такi складнi органи, наприклад, як око, не могли розвинутися че% рез еволюцiю. Коли ми говоримо про еволюцiю життя, то почи% наємо з живої клiтини, яка подiляється на двi, потiм на чотири, й таким чином створюються дедалi склад% нiшi форми життя аж до тварин i людей. Але ж сама еволюцiя також повинна бути створена кимось або чимось. Я вiрю в щось надприродне, що дає природi рух. Ми говоримо про еволюцiю в бiологiї, але перед тим, як з’явилася перша жива клiтина, у водi не було нiчого, що б дало їй життя, — лише солi, мiнерали й безплiдна стерилiзована вода. Тому, щоб життя поча% лося, його треба було створити. Я вiрю в еволюцiю Дар% вiна, в її послiдовнiсть, але, гадаю, є щось i поза нашою уявою, поза нашим баченням. Це «щось» i створило все, здатне розвиватися. Мiркуйте самi. Коли ми сидимо тут, нас оточують радiохвилi. Ми не сприймаємо їх, але ловимо з допо% могою пристроїв. На мою думку, в найближчi кiлька десятилiть люди винайдуть багато iнших способiв дiзнатися про ще дивовижнiшi речi, нiж тi, що вiдомi сьогоднi. — Ви були свiдком попереднього столiття в рiзних куточках свiту. Яким ви бачите прийдешнє? — Гадаю, людство чекають величезнi змiни, пов’я% занi з новiтнiми технологiями. Безперечним фактом є те, що не iснує бар’єрiв, ми всi тепер у цьому свiтi по% руч. За один день, за одну годину можемо отримати яку завгодно iнформацiю з будь%якої країни. Здається, на% вiть людям, якi винаходять нове й нове, складно збаг% нути, що дiється навколо i до чого це все призведе. П’ятдесят рокiв тому єдиним засобом зв’язку був те% лефон, а зараз ми, не виходячи з кiмнати, можемо дi% знатися про подiї в будь%якiй точцi планети. Це — не% ймовiрно. Коли людство зробить iще кiлька крокiв, перед ним постануть кiлька дверей, якi вестимуть i до добра, й до зла. — I все ж таки людство повинне змiнитися на краще? — На мою думку, поки що воно залишається таким самим, як i п’ять тисяч рокiв тому. I якщо навiть зазир% немо ще далi у глибину столiть, ми не виявимо помiт% них змiн у генах людини. Люди народжуються такими ж, як i їхнi попередники, з тими ж схильностями й iн% тересами. Рiзниця — лише у знаннях: наступнi поко% лiння мають їх бiльше й бiльше. Сьогоднi з комп’юте% ром та інтернетом ми можемо таке, що навiть важко уявити. Але куди все це нас заведе, залежить вiд нас. — Якi роки у вашому життi ви назвали б найщасли вiшими, найцiкавiшими чи найбiльш пам’ятними? — Вважаю, що кожен наступний рiк завжди цiкавi% ший, нiж попереднiй. Не дивлюся назад, а йду вперед. Кожен рiк приносить щось нове, що дає матерiал для роботи, роздумiв, нових iдей чи знахiдок. — Тодi, може, видiлите якусь зi своїх численних екс педицiй — яка з них для вас найцiннiша? — Цiкавими були всi. Та одну з них я видiляю — це експедицiя «Кон%Тiкi». Вона повнiстю змiнила моє життя. Я перестав бути норвежцем, який боявся води i навряд чи колись став би моряком. Я навчився люби% ти океан i почуватися в ньому щасливо й безпечно — навiть на доiсторичному плоту. Це плавання примуси% ло мене дивитись на океан як на друга, а не як на не%

безпеку. Але найголовнiше — ця подорож докорiнно змiнила мою наукову кар’єру. Жодна iнша експедицiя так не вплинула на долю Тура Хеєрдала. — У молодi роки ви шукали рай на одному з островiв у Тихому океанi. Нинi ви знову на островi. Можливо, на рештi знайшли свiй рай? — Якщо ви хочете знайти рай, то шукайте його у со% бi. Не можна купити квиток i поїхати до раю. Це занад% то дешево й легко. Проте якщо говорити про острiв Тенерифе, то я знайшов мiсце, яке менi пiдходить бiль% ше, нiж будь%яке iнше. Я завжди любив жити у тiсному контактi з природою. Тут я маю велику дiлянку, обго% роджену стiною, за якою менi нiхто не заважає i не на% Циклопiчний докучає. Коли не працюю та не студiюю, маю змогу iдол острова порпатися своїми руками в землi. У мене в саду росте Пасхи. все: вiд бананiв до помiдорiв, — усе, що може дати земля. — Як ви проводите свiй вiльний час, вiдпустку? — Вiльний час у мене в недiлю. Я зi своєю дружи% ною Жаклiн iду гуляти на природу — далеко в гори, в лiс чи на узбережжя. I так про% водимо цiлий день. А справжню вiдпустку я вперше мав лише цього року, коли на Рiздво i Но% вий рiк мандрував Пiвнiчною Африкою. Провiв там серед ара% бiв майже три тижнi. Хотiв кра% ще зрозумiти цю частину свiту, яка, я вважаю, є дуже важливою для нас. На жаль, багато людей цього не розумiють, думаючи, що iсламський свiт вiд нас ду% же далекий. Я пiзнав їх краще, ознайомився з їхньою культу% рою, зрозумiв їх ближче (на% Прогулянка верхи поблизу скiльки це можливо) i зараз вва% перуанських пiрамiд. жаю, що вони — добрi христи% яни. Не за церковними канона% ми, а за самим Христом. — Який ваш iдеал жiнки? — Це дуже iндивiдуально для кожної окремої людини. Я при% йшов до свого iдеалу жiнки з Жаклiн. Люблю, щоб жiнка бу% ла такою, як речi у природi. А менi подобаються гарнi квiти, гарна природа. Тому хочу, щоб i дружина гарно виглядала. Але все ж таки найважливiшим для мене є її розум, iнтелект, iнтере% си. Хоч би якою гарною була жiн% ка, без цього вона — як лялька. Великий мандрiвник нинi. Коли я одружився з Жаклiн, 7 березня 2000 року. багато хто вважав: це через те, що вона була «мiс Францiя». Проте це не так. Вона бу% ла першою на цьому островi, хто прийшов подивитися на пiрамiди, коли газети написали про їх вiдкриття. Жаклiн захоплюється мистецтвом i старожитностями Мексики. Ми зустрiлися на цих пiрамiдах. I зараз вона дуже багато допомагає менi: розбирає гори кореспон% денцiї, органiзовує поїздки i навiть друкує, коли цього не встигає секретарка. Вона — чудова. Хоч би де ми з нею були — вiд королiвської родини до iндiанцiв Перу, в нас немає нiяких проблем. ■ Фото Вальтера ЛЕОНАРДI

16:41

Фото Рольфа М. ААГАРД

20.03.2017

Фото Ю. КОСИНСЬКЇ

!MT_2-17-disk.qxd

Розмову вели Юлiя КОСИНСЬКА, Олег КРУК Тенерифе — Київ

123


20.03.2017

16:41

СПОСІБ ЖИТТЯ

Page 124

№ 6’2002

Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

M

O

D

U

S

V

I

V

E

N

D

I

!MT_2-17-disk.qxd

Округлi пагорби пiвденноафриканської провiнцiї Наталь здiймаються, мов гiгантськi застиглi хвилi Iндiйського океану. З їхнiх пласких вершин, на яких розкинулися поселення, видно бiльше блакитного неба, нiж червоної твердi. Особливо «позаземний» ефект вiдчутний у сутiнках, коли внизу все потопає у темрявi, а вгорi розкривається величезна чорна парасоля, всiяна незлiченною кiлькiстю яскравих зiрок... Саме iз цiєї причини, а не вiд надмiрної гординi, корiннi пiвденноафриканцi величають себе «зулусами» – «небожителями», «людьми неба», ба навiть… «мешканцями раю»!

Ìàðèñÿ ÃÎÐÎÁÅÖÜ Îëåêñàíäð ÃÎÐÎÁÅÖÜ


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 125

Щоб увiйти до «умузi» — «зулуського ранчо», треба спитати дозволу в мiсцевого сек’юритi. Ворога — на роги!

«Здрастуйте» — «Sawubona» Ми — в самiсiнькому серцi загадково% го Зулуленду (землi зулусiв), в одному з його селищ — Чакалендi, за 165 кiломет% рiв од курорту Дурбан. Мiсце, яке колись було осередком консолiдацiї зулуських племен, сьогоднi є своєрiдним мiстком з їхнього минулого в сучаснiсть. Саме сю% ди найчастiше привозять туристiв, — адже тут i досi живуть нащадки великого вож% дя Чаки, що ревно зберiгають свою древ% ню культуру. «Пiдготовку» до зустрiчi iз загадковим свiтом зулусiв можна пройти в мiсцевому магазинчику, придбавши там довiдничок i аксесуари — за бажання. Я не втерпiла й одразу ж начiпляла на себе прикрас, не розiбравшись, що до чого. А як виявилося, всi вони мають певне значення, виражене у формi, кольорi намиста й бiсерного пле% тива. Можете уявити, що там собi нафан% тазували мiсцевi хлопчаки, коли я зайшла до поселення у прикрасах, котрi на весь голос «кричали»: «Шукаю собi коханого!»... Тим, хто приїхав сюди бiльше, нiж на день, пропонується готель «а ля зулус», з усiм необхiдним, поданим пiд етнографiч% ним соусом. Цiни не лише доступнi, а й навiть смiшнi як на таку екзотику; ось ли% ше бронювати номер треба заздалегiдь. Чорний Наполеон i його народ Перш нiж вiдчинити невiдомi дверi, ба% жано знати, що за ними. Перед тим, як отримати вiд зулуського вождя дозвiл увiйти на територiю племенi, варто хоча б трохи зорiєнтуватися в iсторичнiй долi зулусiв. Так легше зрозумiти сучасний стиль їхнього життя. Отож неодмiнно тре% ба прийняти пропозицiю пройти до неве%

личкого кiнотеатру i переглянути фiльм про згаданого Чаку — так ви нашвидко% руч перегорнете сторiнки минулого. Пов% ну серiю iз трьох касет можна придбати все в тiй самій сувенiрнiй крамницi. Iнший варiант iнтелектуально «пiдкува% тися» перед вiзитом до Зулуленду — про% читати цю статтю. Хто ж такий отой нацiональний герой Чака? На початку своєї блискучої кар’є% ри — позашлюбний син вождя, що мусив постiйно терпiти знущання й зверхнiсть родичiв та одноплемiнцiв. Можливо, саме цi життєвi складнощi й посприяли пере% творенню упослiдженого пiдлiтка на ле% гендарного Чорного Наполеона. Це гуч% не прiзвисько вiн отримав пiзнiше i, пев% на рiч, вiд європейцiв, проте воно дуже влучно характеризує не лише його вдачу, а й життєвий шлях. 1816 року Чака очолив клан зулусiв i за% разом — мiнiатюрну державу завширш% ки три польоти стрiли. Та минуло кiлька% надцять рокiв, i звитяжний вождь уже за% володiв величезною iмперiєю — вiд Iндiй% ського океану до пiскiв Калахарi. Лише за% чувши його iм’я, воїни сусiднiх племен здригалися вiд жаху... Спочатку, як зiзнавався сам Чака, зулуська армiя бiльше нагадувала «збiговисько крадiїв худоби», та зрештою вiн зiбрав 50 тисяч солда% тiв, спаяних залiзною дисциплiною, чудово пiдготовлених i озброєних за останнiм словом науки й технiки «чор% ного континенту». Саме Чака винайшов зулуський ассегай — дротик iз двосiчним клинком на кiнцi — й розробив новатор% ську вiйськову тактику. Пiдкоривши чис% леннi племена, якi ворогували мiж

собою, вiн перетворив їх на єдиний на% род — зулусiв. Хоча деякi неафриканськi лiтератори змальовують Чаку як природженого ду% шогуба, авторитетнi джерела наголошу% ють, що вiн став деспотом лише в остан% нi роки свого правлiння, через що й був убитий. А до того, завойовуючи народи й змушуючи їх переймати культуру зулусiв, вiн дарував їм мир. «В океанi безладу, спустошення i хаосу, якi панували тодi в Пiвденнiй Африцi, миру i безпеки не було нiде, окрiм Великої Зулусiї. Якщо Чака й руйнував, то лише заради того, аби буду% вати», — так писав бiлий iсторик Рiттер. ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 126

Модель зулуської господи, яка складається з кола вуликоподiбних хатинок — крааля, у центрi якого — загiн для худоби. У такому «ранчо» мешкає одна сiм’я. Число хатинок залежить вiд кiлькостi дружин i дiтей у голови родини, а також його одружених синiв iз невiстками, якi живуть тут до смертi батька.

У нашi днi, пiсля вiдмiни апартеїду й зняття табу на архiви, з’ясувалося, що аф% риканцi до приходу колонiзаторiв зовсiм не жили в бiдностi й занедбаностi. Дока% зи? Будь ласка. Якось усiм зулуським жiн% кам за наказом Чаки довелося плести мiш% ки без зупинки «три днi до i три днi пiсля молодого мiсяця» — для лишків зерна. Або ще одне диво: чорношкiрi селекцiо% нери%тваринники обiгнали європейську науку мiнiмум на сто рокiв! Вождь замахнувся навiть на могутнiсть чаклунiв, що потребувало неабиякої смi% ливостi. Чака зняв покрив таємницi з про% фесiї обробки металу, тож ковалi в Зулусiї, бувши до того майже вигнанцями через «спiлкування з чорною магiєю», згодом перетворились на успiшних «свiтських» ремiсникiв, якi кували ассегаї та мотики. В останнi роки життя, що збiглися з по% явою тут англiйцiв, Чака поставив собi за мету опанувати «премудрiсть бiлої люди% ни». «Вони мають знання, а знання дає си%

лу», — постiйно повторював вiн. Вождь збирався вiдправити до Англiї групу мо% лодикiв для вiйськової пiдготовки, а та% кож «розумних хлопцiв для опанування таємниць писемностi та рахування». Випробувавши зброю бiлих, Чака роз% чарувався в нiй i заявив, що «ассегай i щит надiйнiшi». Але пiзнiше, у часи правлiння Дингаана — «наполеонового» зведеного брата, зулусам уперше довелось переко% натися, що їхнiй проводир мiг помиляти% ся. У битвi з бурами, що вторглись у Зу% лусiю, загинуло близько 3 тисяч чорних воїнiв. Вiдтодi почервонiлу вiд кровi рiч% ку Iнкоматi зулуси називають Кривавою. Дингаан утiк, а його брат Мпандi мусив поступитися переможцям чималою час% тиною iмперiї. Згодом бурiв витiснили ан% глiйцi, якi створили тут провiнцiю Наталь. Але зулуси не були б зулусами, якби склали зброю. Племiнник Чаки, iнкосi (князь%володар) Кечвайо, отримав вiд сво% го «вуйка» не лише титул «слона всесиль%

ного», а й його (не слона, а самого Чаки) таланти. Вiн вiдродив вiйськову машину зулусiв, здатну ефективно протистояти бiлим. На початку 1879 року вперше в iс% торiї темношкiрi воїни завдали поразки єв% ропейським збройним силам: у бою бiля пагорба Iзандлвана було убито 800 солда% тiв доти непереможної британської армiї. В одному з боїв iз зулусами загинув єдиний син Наполеона III (французького), який приїхав до Наталю в складi британ% ського карального корпусу. Мати принца, iмператриця Євгенiя, i британська коро% лева Вiкторiя (вона його обожнювала) по% слали Луї Бонапарта до Африки у сподi% ваннi, що вiйськовi заслуги в баталiях iз дикунами дадуть змогу французьким мо% нархiстам посадити його на трон пiд iм’ям Наполеона IV. Британський прем’єр Дiз% раелi, котрий розв’язав вiйну в Наталi, навiть мусив пiти у вiдставку через нев% доволення виборцiв втратами у Пiвден% нiй Африцi. Отож зулуси зажили всесвiтньої слави. Але перевага ассегая над вiнчестером не могла бути тривалою. За допомогою ви% школеного 20%тисячного вiйська Велико% британiя зламала спротив войовничих тубiльцiв... Та зулуси не зламалися й не розвiялися пiд iсторичними вiтрами. Тому i в нашi ча% си цей народ зовсiм не виглядає анахро% нiзмом, а активно творить своє нове жит% тя. Недарма нинi кожен четвертий чорно% шкiрий мешканець Пiвденно%Африкан% ської Республiки — зулус. На гостинi у вождя Та годi архiвного пилу — ми вже бiля центральної брами зулуського поселен% ня. Вартовий зi списом i щитом спритно заскочив на оглядову вежу i щосили вда% рив у гонг, повiдомляючи всiм, що при% йшли гостi. У вiдповiдь пролунав протяж% ний вигук, — напевно, дозвiл увiйти. ➧

126


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 127

Мати вождя (в центрi) — найшанованiша старiйшина племенi.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 128

Обабiч iдеально вичищених дорiжок, якими ми прямували, були виставленi на огляд гончарнi вироби рiзних форм i роз% мірів, вивiшенi на тинах (дуже схожих на українськi) шкури тварин, вовнянi ковдри, а подекуди навiть кiстяки рогатої худоби. Затамувавши подих, ми пiдiйшли до ще одних ворiт, звiдки назустрiч уже поваж% но крокував сам вождь. Виглядав вiн просто шикарно: в леопар% довiй шкурi, якихось пiр’їнках, кiсточках (мабуть, оберегах) i босий. Та найбiльше привертала увагу й затьмарювала все iн% ше його усмiшка — трохи сором’язлива, навiть дитяча, але така щира, що, здава% лося, назустрiч iшла знайома тобi, рiдна людина. «Савубона», — привiтався вiн, iз не меншою цiкавiстю розглядаючи нас i запрошуючи пройти до краалю… Зулуси мешкають у краалях — посе% леннях, де розташованi по колу хатинки утворюють зовнiшню огорожу, всереди% ну якої на нiч заганяють худобу. Це мiсце водночас i господарське, i священне. До% машнi тварини становлять основне багат% ство зулусiв. За дванадцять корiв можна «придбати» ще одну дружину! Скiльки дружин мав наш вождь, я так i не з’ясувала — вся худоба паслася со% бi на вигонi, а запитувати було якось нi% яково. Хоча й так зрозумiло, що обшива% ється i «обпiр’юється» цей поважний чо% ловiк не однiєю парою жiночих рук... Прогрес по,зулуському Мешканцi краалю, численнi члени од% нiєї полiгамної родини, нерiдко бувають досить освiченими, поiнформованими, виступають за ту чи iншу (але обов’язко%

128

во ту, що вiдстоює «справу прогресу») по% лiтичну партiю, а щонедiлi чи щоп’ятницi, змiнивши нацiональний одяг (якщо його можна так назвати) на сучаснiший, iдуть до християнського храму чи мечетi. Втiм, як признався один iз вiдомих темношкi% рих теологiв, пiсля «духовної їжi», отрима% ної вiд пастора й мулли, зулуси виходять «напiвголоднi». Африканцевi мало при% йняти «бiлу» вiру й долучатися до вiдпра% ви раз на тиждень. Усi iншi днi вiн запов% нює анiмiстичними вiруваннями предкiв, що мiцно%премiцно в’їлися в його плоть i кров. Тому, навiть приймаючи християн% ство чи iслам, зулуси рiдко зраджують «етнографiчний канон», який столiттями формувався на їхнiх землях. Крааль вражає чистотою, попри те, що саме в ньому проходить повсякденне життя племенi. Ще англiєць Генрi Фiн, пер% ший iз європейцiв (1824 рiк), хто проник в iмперiю Чаки, зi здивуванням записав у своєму щоденнику: «Ми не могли й уяви%

ти собi, що в народi, вiдомому як «дикий», пiдтримується такий лад i дисциплiна». Мушу зiзнатися: спочатку менi здало% ся, що все це штучне, розраховане пере% важно на туристiв, але, зазирнувши у шпа% ринку, те саме побачила й у сусiдньому краалi. Навiть бiльше: зулуська жiнка роз% сипала з кошика бiлий пiсочок бiля входу до кожної хатини. Гiд, побачивши мою за% цiкавленiсть, пояснив, що, за традицiєю, щосуботи жiнки гуртом перекривають да% хи свiжою травою або ж замазують гли% ною щiлини в хатинах. Потiм кожна у влас% ному помешканнi неодмiнно цементує розташоване в самому його центрi мiсце для вогнища. Його розпалюють iз сухих ароматних трав, аби перед поверненням чоловiка з роботи наповнити помешкан% ня приємними пахощами. «Дикий» етикет У зулусiв прийнято, зайшовши до краа% лю, насамперед звернутися до старiй% шини з привiтанням: «Саубiна, баба!» — «Ми бачимо тебе, батьку!», — а потiм в обов’язковому порядку вмитися. Ще Ча% ка казав, що любить, коли вiд людини «пахне водою», i примушував воїнiв регу% лярно купатися, не стидаючись наготи i не боячись холоду. Заповiт вождя свято виконується й досi. Тому не варто диву% ватися, коли у громадському туалетi бiля раковини зустрінете роздягнену по пояс людину: тут так миються. А перед душем на бензоколонках завжди можна побачи% ти чергу водiїв%зулусiв. Домашнє миття найчастiше закiнчується легким масажем, мистецтвом якого має володiти кожна жiнка. Опiсля вона натирає тiло чоловiка ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 129


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 130

жиром, запашними рослинними олiями i лише тодi запрошує на трапезу. Зазвичай зулуси харчуються двічі на день: зранку й увечерi. Столiв у хатинах нема. Сидiти на голiй пiдлозi — непристой% но, тож кожен член сiм’ї має свою власну циновку, яку вiн розкладає у вiдведеному йому мiсцi, залежно вiд свого статусу. До% рослi чоловiки, здатнi «захистити дверi», розташовуються ближче до виходу, пра% воруч вiд них сiдають старi та хлопчаки, лiворуч — жiнки. Дiвчата зазвичай зайня% тi тим, що безупинно пiдносять чистi де% рев’янi ложки, якi замiнюють перед кож% ною новою стравою. Страву подають у двох глиняних мисках: в однiй — чоловi% кам, у iншiй — жiнкам. Зулуська кухня скла% дається приблизно з 80 рiзноманiтних страв. Оце так дикуни! Нам вдалося де% чим посмакувати, i, щиро кажучи, їхнi кис% ломолочнi продукти та делiкатеси з тов% чених горiхiв i бобiв могли б прикрасити меню будь%якого ресторану... ...Тим часом вождь запропонував сiда% ти, i ми зайняли мiсця за всiма зулуськими правилами. Потiм нам продемонстрували процес приготування мiсцевого пива — тсвали. Першою випила жiнка, яка готу% вала напiй (похвальна традицiя!), а тодi вже налила вождевi й гостям. Смак, скажу вiдверто, специфiчний, але, в будь%якому

130

разi, краще зробити вигляд, що вам спо% добалося, — вождь за все дуже вболiває i може покарати бiдолашну броварницю. «Насмоктатися» чоловiковi занадто ба% гато пива означає втратити гiднiсть. Тому поняття «п’яний» у мовi iзизулу замiнюють евфемiзмом «той, хто ганяв кiз», тобто за% ймався справою, не достойною справж% нього чоловiка. Iнша рiч — застiльнi бесi% ди, невiд’ємний атрибут зулуської трапе% зи. Якщо ранiше за глечиком тсвали зга% дували подвиги Чаки, то зараз кожен чо% ловiк вважає необхiдним розумiтися на проблемах сьогодення, насамперед по% лiтичних. Хоч би про що заходила мова, «добрий тон» вимагає вiд спiвбесiдникiв «Сподобалась менi тая дiвчинонька...». Залицятися можна лише на танцях!

ясностi у висловлюваннях i змагання в ораторському мистецтвi. У тлумачному словнику iзизулу, складеному доктором Брайтоном iще до того, як зулуси виро% били писемнiсть, було майже 19 тисяч слiв. Знавцi стверджують, що, незважаю% чи на складнiсть зулуської граматики, у Наталi не почуєш суржику... Тим, хто все ж «випав iз бесiди», гос% подиня перед сходом сонця ставить (да% руйте за натуралiзм) клiзму з рослинних вiдварiв — це викликає, як кажуть зулуси, «очищення з обох кiнцiв». Дещо менш iн% тенсивнi клiстири систематично, на мо% лодий мiсяць, роблять собi й самi мiсце% вi жiнки. Подейкують, що ця вишукана про% цедура на довгi роки зберiгає зулускам струнку фiгуру й оксамитову шкiру. Вождю — вождеве, iмпi — iмпине Як i в бiльшостi африканських народiв, у зулусiв хлiборобство асоцiюється з дiто% народженням i вважається жiночою спра% вою, а ось скотарство та вiйна — суто чо% ловiчi заняття. Крiм того, до обов’язкiв жiнок належать усi хатнi справи, тодi як чо% ловiки працюють лише поза домом. Май% же кожен зулус має навички зброяра, ко% валя та гончара. Є цiлi краалi, що спецiа% лiзуються на вичинцi шкур, рiзьбленнi по дереву чи плетiннi кошикiв. ➧


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

У танцях беруть участь лише юнаки та юнки.

16:41

Page 131


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 132

Землю зулуси розцiнювали як «приналежнiсть» життя, дану Творцем, i про приватну власнiсть тут не було й мови. Та все ж заможнi люди опiкувались родючими грунтами. А якщо земля тривалий час гуляла, старiйшина мав право розподiлити її мiж iншими. Працювали на полi здебiльшого жiнки. I зараз працюють, аж пританцьовують!

Зулуським хлопчакам нiколи не дають вештатися без дiла. Навiть якщо нагаль% ної потреби немає, дорослi примушують юнакiв «не давати заснути тiлу» — танцю% вати, вдосконалювати майстернiсть в улюблених iграх. Серед останнiх особли% во популярнi кийковi бої або ж кидання списа у пiдкинутий трав’яний м’яч. При% хильнiсть молодих зулусiв до цих забав така велика, що вони заводять їх доро% гою до школи, на базар, на роботу в мiс%

132

то, прихопивши iз собою вiдповiднi зна% ряддя. На жаль, iнодi цi атрибути викорис% товуються i за прямим призначенням, що змушує владу постiйно ставити питання про заборону носити традицiйну зброю в громадських мiсцях. Досягнувши 16–18 рокiв, юнаки потрап% ляють у вiйськовi краалi, що називають% ся «клеза». Там вони отримують зброю i «цнотливi» бiлi щити з буйволячої шкiри. Пiсля кожного «подвигу» воїн має право нанести на свій щит чорну пляму (якщо вiн вiдзначився, захищаючи стадо чи по% люючи), або червону — якщо вбив ворога. За часiв Чаки це було досить популярно. Аби «набратися чоловiчої сили», юна% кам «призначали» пити молоко безпосе% редньо з%пiд корови, проводити нiч прос% то неба, змагатися в перегонах з антило% пами й повiльно ходити по колючках ака% цiї. Лише пiсля такого спартанського ви% ховання юнак отримує право називатись iмпi — воїном. За дотриманням традицiй у краалях уважно стежать старiйшини, пiдпорядко% ванi клану, — амакосi. Їхнiм головним за% вданням було i залишається збереження залiзної дисциплiни, шаноби до старших, бойового духу, працелюбностi. Протягом столiть у Зулусiї дiяла дивовижна система формування характеру та передачi знань. Завдяки цiй системi й сформувався народ iз гордою поставою та шляхетним серцем. Красу, артистичнiсть i талант зулусько% го народу ми сповна оцiнили увечерi, ко% ли всiєю «великою родиною» зiбрались бiля багаття. Вождь гордо возсiдав на тронi, поруч зі своєю матір’ю.

Прощальна пiсня Танок i пiсня в зулуськiй культурi глибо% ко розкривають минуле цього унiкально% го народу, його вiйськову мiць i витри% манiсть. Ну хто, крiм зулуса, змiг би отак задирати ноги разiв по сто без упину? I здатись, як i в бою, тут не можна: поки хлопцi танцюють, дiвчата за ними спосте% рiгають. Коли ж «на сценi» юнки, кожен «легiнь» теж приглядає собi пару, а по% тiм стає до танцю з тiєю, котра припаде до душi. Гарно танцюють i спiвають тут усi — вiд малого до старого. Хтось один затягує мелодiю, iнший пiдхоплює, i ллється ми% лозвучна зулуська пiсня про минуле, су% часне, майбутнє... Хоча, чесно кажучи, нам здалося, що далекими перспективами во% ни не надто переймаються, головне для них — жити так, як звикли, як пiдказує природа, як вимагає серце. ...Ближче до опiвночi, коли на небi спа% лахнули всi сузiр’я пiвденного неба, зулу% си взяли запаленi смолоскипи, заспiва% ли останню молитву й провели гостей. Дiтлахи, чиї оченята, мов тi зiрочки, ви% блискували у темрявi, простягали до нас рученята, прикрашенi рiзнокольоровими браслетиками i брязкальцями. Я пригор% нула гарненьку трирiчну дiвчинку, вiд якої пахло молоком i сухими травами. Мимо% волi защемiло серце — так не хотiлося по% кидати цю дивовижну Зулусiю, цю «небес% ну» землю на самому краю свiту. Такого суворого й водночас безкiнечно прекрас% ного свiту... ■ Чакаленд — Київ


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 133

133


СВІТ

20.03.2017

16:41

Page 134

Ж

И

В

И

Й

!MT_2-17-disk.qxd

Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

Т

№ 1’2003

Ñïðàâæí³é ìà÷î ìຠáóòè íåãîëåíèì ³ êîëþ÷èì. ßêùî òàê, òî êàêòóñè º ïðîñòî íåäîñÿæíèì åòàëîíîì äëÿ ìóæíüîãî êîâáîÿ. Ïåðåáóâàòè â îòî÷åíí³ òàêèõ îñü êðàñåí³â - ³ñòèííà íàñîëîäà, îñîáëèâî ÿêùî íå êèäàòèñÿ ¿ì â îá³éìè, à çàö³êàâëåíî ñïîãëÿäàòè. Ïîáà÷èòè êàêòóñè áåçïîñåðåäíüî â ¿õíüîìó öàðñòâ³ êîëþ÷î¿ êðàñè, ìîæíà ó ïóñòåë³ Ñîíîðà, íà ìåæ³ Ìåêñèêè òà ÑØÀ. Òåòÿíà ÂÎÉÒÅÍÊÎ.

Ñåðãiÿ ÂÎÉÒÅÍÊÀ


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 135

Плоди сагуаро — улюбленi ласощi мiсцевих птахiв.

Що далi на пiвнiч пустелi, то частiше зустрiчаються юкки.

Кактуси кандi у вазонах так нiколи не заквiтнуть.

С

онора — одне з найдивовижнiших мiсць на планетi. Вона перевер% тає наше уявлення про пустелi взагалi. Адже ми звикли думати про них, як про безкiнечнi пiщанi дюни, нещадне сонце, каравани верблю% дiв i мiражi. Але такi стереотипи не пасують цiй пустелi. Потрапивши сюди, ви нiби бачите чарiвне марево: гори, рiчки, безлiч рухливих тваринок, буйна рослиннiсть... Проте насправдi все це — цiлковита реаль% нiсть. Щоправда, змальоване є характерним здебiльшого для перiоду пiсля сезону дощiв, i все%таки... Повноправнi господарi Сонори — сукуленти, тобто рослини, якi накопи% чують вологу й можуть довго обходитися без води. Їх тут сотнi видiв, надзви% чайно розмаїтих за формою, розмiром i кольором. Кожна iз них — унiкальний витвiр природи, який захоплює своєю досконалiстю. Особливо вражають со% норськi ландшафти навеснi, коли пустеля перетворюється на квiтучий сад. Розпускаються пучкоподiбнi агави (вони це роблять лише раз у життi) — ви% ➧

135


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 136

Квiтень i травень — «нацiональне свято» в Аризонi: квiтнуть сагуаро.

Квiтучi кактуси приваблюють i людей, i птахiв, i комах.

кидають угору стрiлки завдовжки до трьох метрiв, увiнчанi гронами бiлих або блiдо%жовтих квiтiв. Не вiдстають вiд них i кактуси, що квiтнуть рiзнобарвно i кожен на свiй манiр. Тут i їжакоподiбнi фiшхуки («рибальськi гачки»), i плесковатi опун% цiї, i приземкуватi кандi, i схожi на колони сенiта... Це їхня територiя. Причому кактуси заповнюють не лише дикi мiс% цини, а й ростуть уздовж шосе, в мiстах i селах, навiть слу% жать колючими огорожами будинкiв або й просто прикра% шають клумби. Неможливо уявити цi мiсця без гiгантських кактусiв са% гуаро (по%мiсцевому — «суворо») — «моделей», популярних серед туристiв i фотографiв. Їхня «зовнiшнiсть» добре зна% йома нам iз вестернiв. Зеленi велетнi сягають 10–15 метрiв заввишки. Їх можна назвати довгожителями, адже будь% який сагуаро, що досяг бодай триметрового зросту, має не

136

Кактуси окотилло поводяться, як дерева у помiрнiй смузi — спочатку вони зеленi, згодом жовкнуть, а потiм скидають старе листя й випускають нове.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 137

Останнi днi агави. Пiсля цвiтiння вона загине.

Отаку химерну форму мають кактуси чола.

Квiтучий «фiшхук» («рибальський гачок»).

Опунцiя нагадує пухкi дитячi долонi, хоча її «рученята» значно бiльшi за чоловiчу п’ятiрню.

Серед гiгантiв пустелi людина зовсiм не здається «царем природи».

менш як 50–60%лiтнiй вiк. Перша гiлка з’являється на 70%му роцi життя, i лише пiсля свого столiття кактуси набувають своєї звичайної «рукастої» форми. Але найдивовижнiше — цвiтiння цих поважних здорованiв. Вони випускають бiлi квi% ти, якi, вiдмираючи, поступаються мiсцем новим. Протягом двох%трьох тижнiв у травнi люди виїжджають у пустелю на% тiшитися фантастичним видовищем. Для Аризони цвiтiння сагуаро — майже нацiональне свято. Отака квiтуча пустеля та її «озброєнi до зубiв» володарi. До речi, деякi кактуси брали участь у цiлком реальних пере% стрiлках: у товщi столiтнiх стовбурiв досi знаходять ковбой% ськi кулi... ■

137


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 138

Продовження проекту

ВИГІДНА ЄВРОПА у 2017 році! У новому сезоні ми «поставили на крило» ще більше класичних автобусних турів і розширили географію польотів. Отже, міста прильоту й перші міста на маршрутах наших програм: ■ ■ ■

ДЮССЕЛЬДОРФ, якщо хочете побачити північ Франції, Бенілюкс і Німеччину; ВЕНЕЦІЯ, якщо вас цікавить класична Італія (Рим, Флоренція, Венеція); МІЛАН, якщо ви вже закохані в подорожі по Європі або тільки починаєте знайомство з нею!

Одним із найскладніших завдань для нас було зберегти насиченість і динаміку подорожей, не збільшивши при цьому вартість програм. І що ж? Усе вийшло! Наша улюблена «Синьйора Італія» з перельотами, переїздами, екскурсіями, готелями й гідами зберегла свою минулорічну вартість — 659 євро за 8 днів подорожі! Проект стартує 26 квітня і триватиме до кінця жовтня. Запрошуємо всіх у захопливі подорожі!

«Вигідна Європа» Програми з вильотом до Дюссельдорфа 26 квітня — 17 серпня НІДЕРЛАНДИ — БЕЛЬГІЯ — ЛЮКСЕМБУРГ: долина Рейну і парк квітів «Кейкенхоф»! Від 795 євро Туристична компанія «Artex’94» Вул. Грушевського, 28/2, оф. 54, Київ, 01030 Тел.: (044) 253%00%09 (107); (050) 550%11%22 www.artex.com.ua

Ліцензія АГ № 580619 від 05.10.2011 (термін необмежений)

«АРТЕКС’ 94» — найкращі тури за найкращими цінами до 100 країн світу! Від бюджетного до VIPAвідпочинку — на сайті www.artex.com.ua


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 139

echi h c o ion_ s i v @mg

kaya s n a ory v d . f ar @sc

@marysyagorobets @olga_dvoryanskaya

ОЧЕЧІ&ОБЕРЕГИ by MARYSYA GOROBETS

ХУСТКИ by OLGA DVORYANSKAYA

Contact: (050) 070&8888. Showroom: Кловський узвіз, 15

Contact: (097) 770&5555. www.scarf.dvoryanskaya.com


20.03.2017

ЗЕМЛЯКА...

16:41

Page 140

Фото ГАРІ МІЛАНІ

Подорожуючи канадськими просторами, помiчаєш цiкаву деталь: мало не кожне мiсто має пам’ятник українцевi чи українцi — вiдомому дiячевi або й простiй трудiвницi. Чи, може, то загострюється сприйняття всього рiдного на чужинi? Представляючись українцем, у поглядах i мовi ловиш стриману шанобу. Розмовляючи про наших дiаспорян з урядовцем, науковцем або студентом, виявляєш, що їх поважають. Чому?.. Бо за столiття свого життя в Канадi показали, що вмiють працювати. Бо навчилися поважати себе самi. А остаточно переконуєшся в цьому, побачивши зовсiм незвичайний, як для Канади, пам’ятникмузей — Українське село культурної спадщини.

Т

З

Е

М

Л

Я

К

!MT_2-17-disk.qxd

Д

А

Й

Д

Ж

Е

С

4’1997 Українське село культурної спадщини в канадській провінції Альберта продовжує приймати туристів і влаштовувати культурні акції. Детальніше: www.history.alberta.ca

1891 рiк. Українськi пiонери Саме цього року двоє галичан вируши% ли до Канади в пошуках нових земель для себе та односельцiв. Iсторiя зберегла їхнi iмена — Iван Пилипiв та Василь Єлиняк iз села Небилова. Канада їм припала до душi, тож Пилипiв зареєстрував дiлянку в околицi Брудергайм, заселену галицьки% ми нiмцями. А вже п’ять рокiв по тому там процвiтало перше українське поселення. Бiльшiсть перших поселенцiв приїзди% ли з Буковини та Галичини. Чому? При% чини очевиднi: тi краї вже тодi були гус% то залюдненi, а хлiборобство стри% мували гори. Закони Австро%Угор% щини, пiд якою були Карпати, до% зволяли емiгрувати бодай пiсля то% го, як вiдслужиш у цiсарськiй армiї. Iз сусiдньої Росiйсь% кої iмперiї годi було виїха% ти будь%коли i будь%куди. Канадська влада шука% ла людей, котрi могли б дати собi раду в неосвоє% них пiвнiчноамериканських лiсах та прерiях. I знайшли їх у Карпатах. До Канади дозволяли iмi% грувати лише тим, хто мав щонайменше 100–125 дола% рiв на прожиття, тодi як до Латинської Америки за% прошували найбiднi% ших i потiм мало не ро% били з них крiпакiв,

змушуючи десятилiттями вiдробляти за «допомогу». Кожна родина українських переселен% цiв у Канадi отримувала 160 акрiв землi — величезнi рiвнi квадрати, що їх i сьогод% нi видно з борту лiтака. Щоправда, скрізь тут треба було корчувати й засiвати, бо втратиш i цей нелегкий шмат. Але перша справа на новiй землi — по% мешкання. Спочатку тiсна землянка — бур% дей, як називали її буковинцi, такий%ся% кий прихисток вiд негоди на рiк%два. Зго% дом — бiльшi хати, точнiсiнько українськi, наче перенесенi з Галичини та Буковини. Тодi у провiнцiї Альберта з’явилися но% вi Бучач, Вiльна, Пiвденний та Пiвнiчний Кiцманi, навiть Київ.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 141

Такi тимчасовi прихистки — «бурдеї» — зводили (чи то пак, викопували) першi українськi фермери й мешкали в них по кiлька рокiв, розчищаючи землю та засiваючи поля.

Фото ГАРІ МІЛАНІ

Жилося сутужно. Корчували лiс (а ру% ками українських переселенцiв викорчу% вано ледь не пiв%Альберти), будувалися та ще заробляли собi на прожиток. На дода% чу вони розмовляли iншою мовою, носи% ли iнакший одяг, мали власні вiру та зви% чаї, що рiзнилися вiд усього канадського. У перших поселеннях, будинки в яких дуже нагадували українськi, до 1920%х ро% кiв з’явилися «народнi доми», школи, крамницi та церкви. Нащадки поселен% цiв почали переїжджати до мiст, везучи туди із собою рiднi звичаї. З часом виро% бився стиль життя, в якому скомбiнува% лось українське та захiдноканадське. Ко% лишнi першопрохiдцi почали селитися в типових пiвнiчноамериканських зручних будинках. Змiнилось i ставлення мiсцевих мешканців (це умовно, адже корiннi — тiльки iндiанцi): якщо ранiше українці вважалися мало не тягарем для країни, то тепер заслужили повноправне громадян% ство і повагу. ➧

У ХІХ столiттi володарями прерiй були стада бiзонiв, а у 1920х роках запанувала людина на паровому тракторi.

141


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 142

I все пiшло так, як годилося на Заходi та як i не думалося тим, хто лишився на батькiвщинi. Рiк 1972Aй. Пiдняття спадщини 1971 року група мешканцiв провiнцiї Альберта вирiшила вшанувати своїх бать% кiв і дiдiв, дбаючи про українську культуру. Наступного року їхнє новостворене това% риство замислило заснувати щось доти не бачене на захiдноканадських землях — Ук% раїнське село культурної спадщини. Поча% ли з того, що спецiально вибрали та при% дбали мiсцину, куди перенесли перші 18 будiвель, старовинні за мiрками Альберти.

1997Aй. Ласкаво просимо в минуле! Для тих, хто вперше прибуває до Села, та реальнiсть дарує сюрпризи. Українське село культурної спадщини можна було б назвати музеєм просто не% ба. Усе так: i гiди, й експонати, й екскур% си в iсторiю. Якби не ота iрреальна реаль% нiсть. Варто лише вiдвiдувачам заговори% ти з «мешканцями» Села, як одразу прига% дується Уеллсова Машина часу. Ви їм — про фотоапарат, а вони не знають, що це таке. Втiм, фотографуйте — це не заборо% няється. Хочете погомонiти з ними про теперiшнє життя в Українi, пiсля розпа% ду Радянського Союзу, — а вони не розу%

Село спадщини — таке, яким було за% плановане, — потребувало чимало спецiа% лiстiв: дослiдникiв, дизайнерiв, теслярів, кравчинь, кураторiв, хранителiв та гiдiв. Одне слово, людей, котрi б вишукували по просторах Альберти предмети україн% ської старовини та типовi будiвлi, доводи% ли все це до робочого стану та зберiгали. Звiсно, треба було й коштiв. Тож на почат% ку 1980%х Мiнiстерство культури та бага% токультурностi (показова назва, чи не так?) разом iз Мiнiстерством громадських ро% бiт Канади допомогли подальшому здiй% сненню мрiї товариства. З рiзних куточ% кiв Альберти звезли споруди, якi репрезен% тують стиль життя центрально%схiдної час% тини провiнцiї до 1930 року. Так Село стало реальнiстю.

142

мiють, про що мова. Зате охоче можуть розказати якимось iз буковинських чи галицьких дiалектiв, як вони потрапили до Канади, як ся мають тут, як нудьгують за батькiвщиною та сподiваються на свiт% ле завтра. А потiм: «Ну, вибачайте, мушу бiгти, бо чоловiк там лiс корчує, маю ще багато роботи...». Як можна здогадатися, «мешканцi» — то працiвники музею, гiди. Вони так вжи% ваються в роль поселенцiв, так вивчають їхнi звичаї та мову, що й сучасним урод% женцям Захiдної України годi збити їх із пантелику прискiпливими запитаннями. Українське Село в Альбертi тим i вiдрiз% няється вiд багатьох європейських скан% сенів, що гiди тут не сторожують експо% натiв i не просто розповiдають про них,

Фото ГАРІ МІЛАНІ

Фото ГАРІ МІЛАНІ

Залiзнична станцiя з мiстечка Беллiса 1920х рокiв. Перед прибуттям поїзда вона ставала справжнiм центром життя.


20.03.2017

16:41

Page 143

Фото ГАРІ МІЛАНІ

!MT_2-17-disk.qxd

Фото ГАРІ МІЛАНІ

До 1930х рокiв колишнi мешканцi «бурдеїв» уже мали такi обiйстя. Газда — вiн i в Канадi газда...

Українська церква поамериканському стримана в оздобах, а проте навiює свiтлий урочистий настрiй.

а нiби перевтiлюються в українських пер% шопоселенцiв. Отож iсторiя тут склада% ється не лише з iмен та дат. Вiдреставрованi будiвлi Села вписанi в достовiрне оточення. Подвiр’я, стежки, паркани, вулицi — все це таке, як було до 1930%х рокiв, як i дерева, трави й те, що вирощується на городах. Само по собi Село як населений пункт для Канади — екзотика, адже фермери у прерiї традицiйно живуть сiмейними ху% торами. Будинки тут розташованi компакт% но, аби доступнiше представити схiдно% центральну Альберту початку столiття. Звiсно, в часи, вiдтворенi Селом%музеєм, фермерськi обiйстя не гуртувалися так тiсно. Але щоб «вiддалити» їх одне вiд од% ного, є смуги дерев та багато iншого, що допомагає вiдтворити краєвиди минулих рокiв. У Селi печеться хлiб, варяться обiди, жнивують молотарки та трактори, дiє еле% ватор, крамницi запрошують придбати щось собi на згадку. На свято люди пря% мують до церкви й не працюють, аби не грiшити. Хоч коли б ви сюди завiтали — влiтку чи взимку, в будень чи свято, — Се% ло щоразу постане по%новому, як i нале% жить обжитiй мiсцинi. «Жива iсторiя» — так назвали працiв% ники музею феномен Села. Тiльки ті, хто поважає себе, могли її так «оживити». Вона запрошує пiзнати свiт стiйких людей, кот% рi дику прерiю зробили Батькiвщиною. ■ Фото Олександра ГОРОБЦЯ Редакцiя висловлює щиру подяку Радомировi Бiлашу з Едмонтона за допомогу в пiдготовцi публiкацiї.

143


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 144

МАГІЯ МОРИНГИ Свіжі погляди та ідеї народжують нові відкриття, свіжі емоції трансформують реальність, свіжі продукти засвоюються організмом якнайкраще. Культовий бренд британської косметики LUSH упевнений, що свіжість має значення й для засобів із догляду за молодістю та красою Вашого обличчя та тіла. Овіяний чарівними ароматами, LUSH славетно відомий своїми етичними принципами, інноваційними формулами та найсвіжішими дорогоцінними інгредієнтами у складі його препаратів. Кожний компонент — це втілення цілющих властивостей, дивовижної історії закупівель і підтримки бізнесу виробників.

Моринга Гана, 2016 рік.

Виробництво олії моринги, Гана, 2016 рік.

Олія моринги — один із інгредієнтів, історія та дивовижні ефекти якого захоплюють. В Африці її називають «диво%рослиною», адже всі частини дерева корисні та їстівні. Цей неймовірний інгредієнт також часто називають «олією вічної молодості» за надзвичайно високий вміст корисних речовин, яскраву антивікову дію та попередження передчасного старіння. В олії моринги міститься в 17 разів більше кальцію, ніж у молоці; у 7 разів більше вітаміну С, ніж в апельсинах; у 4–10 разів більше вітаміну А, ніж у моркві; у 25 разів більше заліза, ніж у шпинаті; у 36 разів більше магнію, ніж у яйцях. LUSH закуповує олію моринги в Інституті пермакультури в Гані — у співтовариства фермерів, які виробляють високоякісну олію та дбають про відновлення грунту. Отримані з продажу гроші спільнота витрачає на поліпшення трудових умов для працівників, зайнятих на виробництві. Обрання справжніх шедеврів зі скарбниці природи, впевненість у високій якості та свіжості, підтримка локальних виробників, турбота про родючість землі — всі ці принципи поєднані у філософії LUSH. Керівництво компанії вірить, що справжня краса завжди має бути у гармонії з природою.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 145

Етична команда LUSH, відповідальна за закупівлі, довго мандрувала світом у пошуках найякісніших і найефективніших інгредієнтів для краси та продовження молодості шкіри. Вони чули шепіт олії з плодів шипшини, що росте у Південній Америці, розповіді арганової олії з Марокко та одкровення моринги з Гани. Відтепер цей інноваційний, абсолютно вільний від консервантів еліксир краси — у Ваших руках. Відчуйте, як насичена текстура цього крему перетворюється на шовковисту олію, яка швидко проникає у пори, залишаючи на шкірі відчуття м’якого, невагомого оксамиту. Неймовірно ефективний крем для обличчя «Магічна Моринга» теж чудово втримує тональну основу протягом тривалого часу й чудово матує. Ви жагучо закохаєтесь у своє віддзеркалення й відчуєте, що час уповільнюється.

За однією з прадавніх легенд, рай знаходився саме у загадковій і величній Африці. Склад кондиціонера від LUSH «Африканський Едем» — це втілений рай для кожної клітинки Вашої шкіри. Дорогоцінні екзотичні олії марули, баобаба та моринги пом’якшують її, чудово підживлюють, дарують їй молодість і пружність. Гель алое вера у дуеті із соком свіжих манго заряджає вітамінами, запобігає передчасному старінню та прискорює процес регенерації клітин. Поєднання славетних афродизіаків, олії іланг%ілангу з абсолютами ванілі та фран%жипану нестримно вабить і спокушає. Довколишні будуть підкорені найтоншим, навишуканішим ароматом, який шлейфом обійматиме Ваше тіло. Первозданний рай і вічна молодість — значно ближче, ніж Вам здається.

Щоб дізнатися більше, відвідайте

WWW.LUSH.COM.UA та завітайте до магазинів в Україні, щоб відчути їх аромати: КИЇВ: вул. Басейна, 15 (ст. м. «Палац Спорту»), тел. (044) 235%19%65; ТЦ «ГЛОБУС», 1%а лінія, майдан Незалежності (ст. м. «Майдан Незалежності»), тел. (044) 390%73%17; ТРЦ «ОКЕАН ПЛАЗА», вул. Горького, 176 (ст. м. «Либідська»), тел. (044) 591%37%79; ТЦ «ПІРАМІДА», вул. Мишуги, 4 (ст. м. «Позняки»), тел. (044) 495%70%28; ТРЦ «СКАЙ МОЛЛ», пр%т Генерала Ватутіна, 2%т, тел. (044) 393%29%39; ТРЦ «КОМОД», вул. А. Шептицького, 4%а (колишня Луначарського, ст. м. «Лівобережна»), тел. (044) 593%39%94; ТОЦ «SILVER BREEZE», пр%т Павла Тичини, 1%в, тел. (044) 492%27%09; ОДЕСА: вул. Грецька, 35, тел. (048) 784%01%23; ТРЦ «СІТІ ЦЕНТР», пр%т Маршала Жукова, 2, тел. (048) 705%78%63; ДНІПРО: ТРЦ «МОСТ СІТІ», вул. Глінки, 2, тел. (056) 732%02%24; ЛЬВІВ: ТЦ «ОПЕРА ПАСАЖ», пр%т Свободи, 27, тел. (032) 295%88%09; ТРК «ВІКТОРІЯ ГАРДЕНС», вул. Кульпарківська, 226%а, тел. (032) 259%11%55; ХАРКІВ: ТРЦ «КАРАВАН», вул. Героїв праці, 7, тел. (057) 728%03%10; ЗАПОРІЖЖЯ: ТРЦ «АВРОРА» , пр%т. Леніна, 83/85, тел. (066) 803%01%35; ІНТЕРНЕТ,МАГАЗИН: тел. (050) 351%53%05. ТзОВ «Лаш Україна», 01004, м. Київ, вул. Басейна, 15


20.03.2017

16:41

НА ЗДОРОВ’Я

Page 146

М

А

Н

Д

Р

У

Й

Т

Е

!MT_2-17-disk.qxd

Ванна, âàøà âåëè÷íîñòå! Êàðëîâàðñüêèé ãîòåëü «Carlsbad Plaza» ïðîïîíóº åêñêëþçèâíå ë³êóâàííÿ ïî-êîðîë³âñüêîìó — ³ç ïîâíîþ ïðèâàòí³ñòþ é çà íàéâèùèì êëàñîì. Öå ìîæëèâî â íîâèõ àïàðòàìåíòàõ «Medical Majestic Suite».

Ã

Готель «Carlsbad Plaza» за відносно короткий час зу% мів заявити про себе на всю Європу, здивувати та утвер% дити свої високі стандарти. У цьому спа% і велнес%готелі почуваєшся мов у казці. Під одним дахом зібрано все необхідне для незабутнього відпочинку та повноцінно%

146

го відновлення сил. «Carlsbad Plaza» — це 124 розкішні номери та 28 ексклюзивних апартаментів, стильні рес% торани і бари, зона «Medical Spa & Wellness» на 3500 квадратних метрів, понад 250 видів послуг і процедур, 14 медичних спеціалізацій.


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 147

А ще заклад славиться чудовим медцентром, у якому справжні професіонали забезпечують ідеальне оздоровлен% ня тіла і духу. Тут надаються послуги преміум%класу, по% чинаючи з кріотерапії для всього тіла і закінчуючи косме% тикою всесвітньо відомих марок. Безпосередньо в готелі можна насолодитися водою із «Вржидла» — найвідомішо% го карловарського лікувального джерела. «Carlsbad Plaza» перейняв естафету багатої історії ліку% вання на курорті Карлови%Вари та збагатив його іннова% ційними елементами. Серед них — ексклюзивні, розкішні та єдині у своєму роді на курорті Карлови%Вари апарта% менти класу «люкс» — «Medical Majestic Suite». Вони де% монструють максимально індивідуальний підхід до тради% ційного курортного лікування і спа. Величезні апартаменти (209 кв. м) мають дві спальні, більш ніж простору вітальню, дві ванні кімнати, кухонну стійку, сауну, джакузі, гардеробні... Та головне — це спе% ціальне приміщення для лікувальних процедур і кімната з мультифункціональною ванною для всіх типів лікуваль% них купелей. Усі процедури проводить професіональний персонал «Carlsbad Plaza» безпосередньо в апартаментах. Вам гарантують максимальний комфорт, конфіденцій% ність і водночас — високі стандарти лікування. Оздоровчі сеанси в «Medical Majestic Suite» влаштову% ються п’ять разів на тиждень із понеділка по п’ятницю у форматі 2,5%годинної програми одночасно для двох осіб, які мешкають у цих апартаментах (хоча проживати в них можуть і четверо). Кількість процедур не обмежується. Задоволення — теж. Відчуйте себе королем у «Carlsbad Plaza». Залишайтеся володарем становища в «Medical Majestic Suite». ■ За допомогу в підготовці матеріалу дякуємо готелю «Carlsbad Plaza».

CARLSBAD PLAZA Medical Spa & Wellness hotel 5*Superior Карлові Вари Чеська Республіка www.CarlsbadPlaza.ru (+420) 353 225 502 reservation@carlsbadplaza.cz

147


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page 148


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:41

Page III


!MT_2-17-disk.qxd

20.03.2017

16:42

Page IV

Profile for Intour

International Tourism Magazine 2-2017  

April-May 2017

International Tourism Magazine 2-2017  

April-May 2017

Profile for intour
Advertisement

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded

Recommendations could not be loaded