!MT5-14-disk2.qxd
20.01.2015
12:48
Page 81
Туристи зупиняються в готелі «Rigi Kulm» не лише переночувати, а й насолодитися краєвидом та обідом у його ресторані — дуже смачно! «Mount Rigi», www.rigi.ch.
Вистачило десяти хвилин, аби дістатися підвіс ною гондолою курорту Рігі Кальтбад на схилі гори. Ще трохи старовинною гірською зілізницею, пер шою в Європі, збудованою 1871 року, — і ми на вер шині. Уже дорогою панорами інтригували, а на міс ці просто заворожили. Альпи на 360 градусів! Спустившись до Рігі Кальтбаду, завітали до «Mi neral Bath & Spa» з басейном із мінеральною водою: після прогулянки — дуже рекомендуємо. Далі з ін шого боку гори ми з’їхали залізницею до ще одного милого містечка — Віцнау, після чого помандрува ли катером до Веггіса, щоб зупинитись у готелі. Зранку наступного дня вирушили озером до Бруннена, точніше, до його Долини ножів. Певна річ, тих самих — швейцарських, армійських. Хоча, якщо судити з назви, легендарні багатофункціо нальні інструменти там не ростуть зі скель, їх ви готовляють на доволі невеличкому підприємстві. Відвідувачі самі можуть зібрати для себе ніж, що ми із задоволенням і зробили. Це як конструктор, деталі високоякісні та легко поєднувані. На руків’ї ножа на наше замовлення вигравіювали: «Love Uk raine». Загострення патріотизму… У Бруннені вразила одна картина: старовинний блакитний лімузин, за кермом — ретро бабуся ро ків під 90, дорого вбрана за модою своєї молодості, з манерами леді. Виявляється, у комуні саме відбу вався ретро фестиваль, який збирає багато таких «принцес» і «принців». Веггіс теж — справжній осередок клубів, гурт ків і товариств за інтересами. Їх тут під сотню: із кролівництва, латиноамериканських танців, декла мації, плетіння гачком… Наша супроводжувачка, швейцарка Клаудіа, є учасницею театральної сту дії. Люди активно спілкуються і роблять своє жит тя цікавим. Ми побували у місцевій винокурні «Stalder». Вег гіс пишається її самогонним апаратом — установці
вже кількадесят років, але як же грунтовно зробле на! Швейцарська, що й казати! На основі самогону тут виготовляють шнапс і лікери. У саду черешні ростуть під кутом, нахиленими до землі — так і дерева садити можна густіше, і кро ни отримують більше сонця, а відповідно, і урожай кращий. Нас, бджолярів аматорів, привабила місцева па сіка шафа, де вулики розташовані в одному дерев’я ному корпусі. В нього ще й можна зайти та через скло оглянути бджолині «квартири» зсередини. А місцевого пасічника вразили наші українські, неба чені за тутешніми мірками, урожаї меду. Приємно, що й ми можемо приємно здивувати Європу. ■
У Долині ножів ми самі зробили собі швейцарський ніж, а майстер лише зробив гравіювання. «Swiss Knife Valley AG» Visitor Center, www.swissknifevalley.ch.
81