Egoist #11 by Egoist Magazine

журнал справжнього чоловіка

#2 (11) 2013

НЕ ДЛЯ ПРОДАЖУ

Андрій Іонов: Я вважаю себе поміркованим егоїстом Інтерв’ю

Табаков: “На місце Мадонни не претендую”

Екстрим

Парашут: сам на сам із небом

стиль

Fashion story: Теорія спокуси

суспільство стор. 12-27 >

Андрій Іонов: «У моєму житті є два наркотики...»

12 найбільших помилок в управлінні особистими фінансами

стор. 14 >

стор. 20 >

Гімнастика для розуму стор. 26 >

захоплення

стор. 28-51 >

Павло Табаков: «НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ» стор. 30 >

Сам на сам з небом стор. 38 >

Сила рук у трицепсах

Над Карпатами безхмарне небо

стор. 42 > Директор: Остап Процик Головний редактор: Всеволод Поліщук Над номером працювали: Василь Крехівський Ростислав Ящишин Володимир Бєглов Дизайн та верстка: Всеволод Деревацький Рекламний відділ: Зоряна Крачковська Оксана Зельман Анна Косик Розміщення реклами: тел.: (032) 239 - 34-01

стор. 46 >

Спеціалізований журнал «Егоїст» Зареєстрований у Міністерстві юстиції України Свідоцтво серія КВ № 18262-7062 від 11.10.2011 р. Адреса редакції та видавця: Засновник: Видавець:

м. Львів, вул. Героїв УПА, 73 ТОВ «Егоїст Паблішинг» ТОВ «Егоїст Паблішинг»

Розповсюджується безкоштовно в елітних ресторанах, клубах, барах, готелях, клініках, автосалонах, фітнес-центрах і магазинах Львова. Частина накладу потрапить на домашні адреси або безпосередньо з рук в руки найуспішнішим політикам і бізнесменам міста.

зміст

Наклад: Періодичність: Підписано до друку: Друк:

1000 примірників 12 разів на рік 04.03.2013 р. Поліграф-сервіс

Концепція та зміст журналу «Егоїст» є інтелектуальною власністю. Частковий або повний передрук матеріалів, а також інше їх використання або відтворення допускається лише з дозволу редакції. За зміст реклами відповідальність несе рекламодавець.

відпочинок дрібниці життя стор. 52-67 >

стор. 68-83 >

Торкаємося вічного: найкращі музеї світу стор. 52 >

теорія спокуси стор. 72 >

Якщо жінка неправа – попроси у неї вибачення стор. 78 >

подорож у конго: Пий кокоси, їж банани, слухай джаз, гуляй у парках

Чи такий страшний простатит, як його малюють? стор. 82 >

стор. 58 >

зміст

від редактора

Лютий і початок березня – дні гендерно-політичних дискусій. Чи варто українцям переймати в Заходу День Святого Валентина? Чи святкувати 23 лютого чоловікам, які служили в радянській армії, але є патріотами України? Чи ображає жінок свято 8 березня? Колись банальні речі – скромний подарунок чоловікам наприкінці лютого, квіти жінкам на 8 березня – стали полігоном для політиків та любителів про політику посперечатися.

В думках обох сторін дискусії присутнє раціональне зерно. І ті, хто говорить про радянський спадок, яким часто попахують «Свято справжніх чоловіків» і «День жінок», мають рацію, і ті, хто вважає, що минуле треба залишити минулому, а чому б не зробити близьким людям одним приємним днем більше – теж нібито мислять логічно… Нелогічність в іншому. Чомусь дуже часто чоловіки, які захищають восьме березня як день поваги до жінок, одночасно є захисниками не завжди шанобливої до прекрасної половини людства думки, що жінка має сидіти з дітьми і готувати їсти. А серед захисників «Дня захисників вітчизни», вибачте за тавтологію, не бракує людей, які без жодних докорів сумління «відкосили» від служби в армії.

Ну, але це вже політика, а про політику говорити не хочеться. Тому краще – про дітей і кухню. По-перше, мені, як молодому батькові, не дуже зрозуміло, чому дітьми має займатися тільки жінка. Спілкування з малюком, навіть з немовлям, – це такі емоції, яких не отримаєш від будь-чого іншого, і позбавляти себе такого щастя на користь інших, навіть найбільш чоловічих занять – щось, що виходить за межі мого скромного розуміння. По-друге, щодо кухні та загалом «чоловічих» та «жіночих» занять. У сучасному світі ці поняття взагалі відживають себе, особливо в західній культурі. У нас це ще тримається завдяки дивній мішанці традиційних цінносте, канони яких не змінилися з ХІХ століття та радянських пережитків. Особливо ж це стосується такої тонкої речі, як гастрономія. Виходить весело: готують у нас переважно жінки, вони ж цікавляться кулінарними книгами,

журналами та телепередачами. Але оскільки телепередачі здебільшого імпортні, то вчаться готувати вони переважно в чоловіків: Гордона Ремзі, Джемі Олівера, Арама Мнацаканова… Останнім часом завдяки роботі в громадській організації «Клуб галицької кухні», мені доводиться часто спілкуватися про гастрономію, при чому переважно з чоловіками: рестораторами, кухарями, дослідниками. І ви знаєте, якщо людина любить це діло і розуміється в ньому – така бесіда не менш цікава, аніж розмови про футбол та рок-н-рол. І вже точно набагато цікавіша, ніж про здебільшого недолугу українську політику. Насправді доволі багато чоловіків навіть у нашому дещо заскорузлому суспільстві люблять не лише поїсти, але й приготувати щось смачненьке. І головне: при цьому образи їхні не втрачають чоловічості, а успіху у жінок не бракує… Всеволод Поліщук

кадри місяця Фото LUFA

ЛИЦАРІ. 23 лютого 2013 року, Львів. Понад 90 найкращих бійців з усієї України зібралися на Чемпіонат України з Історичного Середньовічного Бою. Лицарі зі Львова, Києва, Харкова, Дніпропетровська,Запоріжжя, Одеси, Сум, Кіровограду, Хмельницького та Кам’янця-Подільського змагалися за місце в національній збірній. Тридцять п’ять з них поїдуть у складі збірної на Міжнародний чемпіонат «Битва націй», який матиме місце у Франції. Змагання проходили у двох номінаціях «Триатлон» та «5х5». У тріатлоні перемогу здобув Костянтин Наталуха (Суми), 2 місце Сергій Стеценко (Суми) та 3 місце Борис Башкатов (Суми). У «5х5» переміг клуб «Шарухань» (Харків), 2 місце за збірною Одеси та 3 місце ДЗХ (Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя).

події події • березень

Міжнародний форум

«Галицька кухня» Львів, 13-14 березня 2013 року Науково-практична конференція, ярмарок галицьких продуктів, перша післявоєнна українсько-польська гастрономічна дуель, вручення відзнак Послів галицької кухні – ці та інші заходи матимуть місце в рамках Міжнародного форуму «Галицька кухня: славні традиції, велике майбутнє». Форум пройде 13-14 березня 2013 року у Львові в актовій залі ЛНУ ім. Франка, «Леополіс-холі», Музеї ідей та ще на кількох майданчиках. Організаторами його є Клуб галицької кухні, Історичний факультет ЛНУ ім. І. Франка, Львівський туристичний альянс та Львівська міська рада. Допомагають в організації Музей ідей, Незалежний культурологічний часопис «Ї», «Кумпель Тур», TOP-10 Lviv. Участь у Форумі візьмуть кілька десятків рестораторів, кухарів, науковців, письменників, журналістів з України та Польщі. Вони не лише виступатимуть із доповідями, але й дискутуватимуть про те, чим на загал є галицька кухня, і як за її допомогою можна підвищити туристичну привабливість регіону. У дискусії, окрім заявлених учасників, зможуть взяти участь всі охочі. Ті, хто не зможе приїхати до Львова, матимуть можливість стежити за перебігом розмови завдяки онлайн-трансляції. Практична ж частина Форуму передбачає проведення Ярмарку галицьких продуктів, який проходитиме 13-14 березня у дворику Музею Ідей на вулиці Валовій. Окрім презентації та продажу продукції від виробників і рестораторів з України та Польщі, тут заплановано спільне приготування однієї з традиційних галицьких страв. Також пройде низка гастрономічних екскурсій та майстер-класів. Кожен обід, кожна вечеря учасників форуму стануть одночасно й презентацією галицьких страв. Ще одним практичним заходом форуму буде Перша українськопольська гастрономічна дуель, у якій змагатимуться четверо кухарів – по двоє з Польщі та України. Один кухар з України, один із Польщі прилюдно готуватимуть ту саму першу страву за своїми власними рецептами, потім інша пара кухарів готуватиме другу страву – за тим же принципом. Окрім атракційної складової та пригощання гостей, така дуель дасть можливість зрозуміти, наскільки схожими між собою сьогодні є польський та український варіанти галицької кухні. Фінальним же акордом Форуму стане гала-вечеря, під час якої буде вручено перші нагороди Послів галицької кухні – за багаторічну діяльність з популяризації та розвитку галицької гастрономічної культури.

афіша

XIII Міжнародний форум «Музика молодих» 11-30 березня Львівська національна музична академія, Концертний зал Львівської обласної філармонії Цьогорічне видання Форуму вперше пройде у форматі Української бієнале нової музики. Серед подій заходу – 15 концертів нової музики, в програмах яких буде представлено загалом більше 70 творів українських і європейських композиторів у виконанні запрошених колективів з Австрії, Франції, Німеччини, Польщі та України. Глядачі побачать на українських сценах австрійський ансамбль Platypus, французький гурт Le Balcon, польський струнний квартет NeoQuartet та спеціального гостя – ансамбль musikFabrik з Німеччини. Україну представлятимуть баяніст Роман Юсипей, ансамбль нової музики «Рікошет» (Київ), ансамбль ConstantY (Львів), Ensemble Nostri Temporis (Київ), Національний ансамбль солістів «Київська камерата».

Благодійний показ Софії-Марії Сєдової 31 березня, 17:00 Shuvar-Expo (вул. Хуторівка, 4б) У рамках Lviv Fashion Week 31 березня відбудеться благодійний показ колекції Софі-Марії Сєдової осінь-зима-2014 «Проти течії». Кошти від продажу квитків на показ будуть спрямовані на підтримку транспортної програми (закупівлю пального) навчально-реабілітаційного центру «Джерело». Окрім того, там же, у холі Shuvar-Expo проходитиме виставка-продаж сувенірів, які створила молодь з особливими потребами з «Джерела». Вироби можна буде придбати за благодійну пожертву.

Виставка «Японія. Традиція краси» 6 березня-1 квітня Львівська національна галерея мистецтв (вул. Стефаника, 3) «Японія. Традиція краси» – виставка, яка подорожує містами України, аби познайомити українців із колосальним спадком японської культури. На відвідувачів чекають понад 30 авторських фото, ляльки, приладдя для чайної церемонії, зразки зброї та одягу – кімоно, а також інформаційні стенди, що розкривають особливості культури Японії (японський театр, ікебана, бусідо, чайна церемонія, дзен-буддизм, сінто). Окрім того, в рамках виставки відбудуться майстер-класи (17-18 березня «Мистецтво японського живопису Сумі-е», «Мистецтво поезії хайку»; 31 березня та 1 квітня «Мистецтво розпису шовку», «Мистецтво орігамі») та лекції (10 березня «Філософія чайної церемонії», 11 березня «Бусідо. Філософія бойових мистецтв», 12 березня «Філософія Дзен»).

афіша

Геть від Заратустри 16, 22, 23 березня, 19:00 Театр ім. Леся Курбаса (вул. Л. Курбаса, 3) У березні Львівський академічний театр ім. Леся Курбаса святкує 25-річчя. Сюди приходять подумати, замислитися, а не споглядати побут, якого вистачає повсюди. Засновник театру Володимир Кучинський каже, що творить театр для себе, мабуть, тому він так подобається й іншим. У 2013-му Театр представив глядачам новий проект «Геть від Заратустри» – спробу драматурга Кліма та режисера Володимира Кучинського театральними засобами осмислити кризу українського суспільства, пропустивши свої думки крізь призму одного з найвідоміших європейських філософських творів «Так казав Заратустра» Фрідріха Ніцше.

Конкурс для органів самоврядування 15 вересня 2012 року було оголошено Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого самоврядування 2013 року. Кінцевий термін подання проектних пропозицій – 15 березня 2013 року. Метою конкурсу є відбір проектів та програм розвитку місцевого самоврядування. Він спрямований на розв’язання актуальних проблем розвитку місцевого самоврядування, поширення позитивного досвіду, набутого в процесі їхньої реалізації. Учасниками конкурсу можуть бути органи місцевого самоврядування всіх рівнів. Львівська обласна рада спільно з АОМС «Єврорегіон Карпати-Україна» планує провести в листопаді цього року навчання потенційних аплікантів Львівської області щодо підготовки проектів для участі в конкурсі. Детальніше – www.municipal.gov.ua

афіша

цитата номера

Моя філософія життя дуже проста: мені треба когось любити, на щось сподіватися і щось робити. [Елвіс Преслі]

цитата номера

Cуспільство стор. 12-27 >

Слава Галичині! Колумбу слава!

Було мені років п’ять-шість, коли почав запоєм читати художню літературу. Звісно, насамперед пригодницьку. Жюль Верн, Роберт Стівенсон, Вальтер Скотт давали поживу для фантазії, а поза тим ставили багато запитань, відповіді на які доводилося шукати уже в серйозніших книжках, а деколи й підручниках з історії чи географії для старших класів. З-поміж інших уривків врізалася в пам’ять байка від Вальтера Скотта, здається, з «Айвенго», хоча після стількох років можу й помилятися. Йдеться про версію ченця Тука щодо винайдення коньяку. Дослівно не перекажу, але звучала вона приблизно так: коли францу-

зи готувалися перепливти Ла-Манш і завоювати Англію, суттєвою проблемою стало для них перевезення великої кількості вина, без якого жити не могли, а в «диких» англосаксів знайти не сподівалися. Отут, мовляв, і прийшла їм до голови думка, що вино можна стискати і випарювати, щоб стало воно густішим і більше влізло у ті самі бочки. А вже після того, як вино «спресували», вирішили спробувати, що вийшло. І результат сподобався їм не менше, ніж саме вино. Звісно, це лише байка, далека від реальної історії, хоча в такому віці не сприймав її як щось фантастичне. Набагато дивнішим видавався той факт, що колись Англію завоювали французи. Адже було то в дошкільному віці, і

тенденції • суспільство

підручника «Всесвітня історія для 7 класу» автор цих рядків у руках ще не тримав. Ну подумайте самі: якщо французи захопили Англію, чому ж тоді зараз на тій території не Франція, і говорять там не французькою, а англійською мовою? Мабуть, тоді підручник з історії таки потрапив до рук уперше, а батьки були засипані купою питань. Певний історичний факт, а за ним ціла епоха західноєвропейської історії відкрилися років на п’ять-шість раніше, ніж передбачала шкільна програма – лише завдяки одному абзацу в художній книжці. І саме тоді історія стала чимось особливим, і загадковості не вдалося прибрати з цієї науки навіть занудним зазубрюванням дат, династій, прізвищ, які чекали пізніше у школі.

Потім довелося не раз зіткнутися з ситуаціями, коли якісь невеликі фактики з кулінарної історії Галичини чи загалом України давали можливість набагато краще зрозуміти хід певних історичних подій. Наприклад, читаєш науково-популярну статтю в якомусь журналі про те, чому українці люблять сало. За версією автора, сало в нас стало популярним лише в часи Галицько-Волинського князівства, а привчили до нього шотландці, які почали споживати його в їжу набагато раніше. Мовляв, серед інших коронованих осіб, яких приймав у себе Данило Галицький, були і шотландські принци, які доволі довго перебували тут вигнання, адже їхні землі завоювали англійці (які на той час уже були частково й французами). А оскільки такі особи переїжджали з військовим загоном і ще на додаток цілою свитою, то з собою вони привезли й обоз та велику кількість худоби. Зокрема, й свиней, яких розробляли не лише на м’ясо, але й на сало. І саме в них нібито навчилися цьому мешканці Галичини та інших підконтрольних Данилові земель. Хтозна, чи правдивою є ця історія сала, але з неї можна зробити доволі значущий висновок, навіть не особливо орієнтуючись в історії Галицько-Волинського князівства. Виявляється, Галичина – то не просто невеликий шматок землі в Центрально-Східній Європі, а Данило – зовсім не дрібний князьок, залежний то від мадярів, то від монголів. Це відомий всій Європі впливовий монарх, який міг собі дозволити приймати цілу громаду з іншого кінця континенту. Інший зразок такої логіки вже зовсім нещодавно довелося почитати в статті польської студентки україністики, яка пояснює, чому в Польщі вареники називають «пєрогами рускімі». Завдяки наголосу на гастрономії, а не на політиці, молода полька доводить те, про що вже з десятиліття на різноманітних політичних форумах сперечаються українські та російські «тролі»: що «рускі» на той час, коли поляки почали переймати у своїх співгромадян-українців кухню (насамперед борщ та вареники), означало не теперішніх росіян, а саме українців. Читаючи такий погляд збоку, можеш набагато простіше пояснити чужинцям, чому ж вулиця Руська у Львові нази-

вається так, як вона називається, і чому не має нічого спільного ані з чужою династією Романових, ані з рідним москвофільством. Так, зрештою, від часів Данила через першу Річ Посполиту дійдемо аж до австрійського часу, який зараз майже без додаткових пояснень екскурсовода може відчути кожен турист у Львові. Імена, титули, дати поділів Польщі дуже легко забути людині, для котрої ця історія є чужою. А от смак львівських штруделів, захерів, пішинґерів, віденської булочки чи кави по-віденськи забути набагато важче. Так само як і впливи польської побутової культури – через флячки, журек, ковбаси; єврейської (навіть незважаючи на всі втрати) – завдяки фаршированій рибі, форшмаку, цвіклам, чеської – завдяки кнедликам… За бажання, можна доволі довго продовжувати як перелік страв, котрі свідчать про історичну багатокультурність та широкі торговельні зв’язки Галичини, так і кулінарно-історичних асоціацій, котрі допомагають просто розібратися у складних суспільних процесах. Однак пошкодую дерев, що йдуть на папір, і на завершення обмежуся дещо несподіваним припущенням. Хто з історичних особистостей найбільше вплинув на життя сучасного галичанина? Данило Галицький, Ян Собєський, Франц Йосиф, Пілсудський, Бандера, Сталін, Гітлер, Горбачов, Чорновіл, Ющенко? Звісно, дії всіх цих шанованих і не дуже персон дуже відчутні, особливо у Львові. Когось в інтер’єрах кнайп, когось – в якості доріг і російській попсі у маршрутках, когось у сецесійній архітектурі та натовпах польських туристів, ще когось – у годинах чекання на кордоні, аби потрапити в іншу половину Галичини. Однак особисто я вважаю, що найбільший вплив на реальне, не з теленовин, життя галичанина справляє Христофор Колумб. Ми практично щодня їмо привезену ним картоплю, без якої неможливі ні борщ, ні палюшки, ні грибова зупа. Ми часто їмо кукурудзу, помідори. Половина з нас курить привезений ним тютюн. Як кажуть, «ми є тим, що ми їмо». А тому пересічний галичанин зараз є на дуже велику частку тим, що привіз Колумб… Антін Бандера

АВТОЗАПЧАСТИНИ ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ, ЯПОНСЬКИХ ТА КОРЕЙСЬКИХ АВТОМОБІЛІВ

НАЙНИЖЧІ ЦІНИ Львів, вул. Героїв УПА, 73 тел. (032) 239-36-73, 239-36-83 Львів, вул. Героїв УПА, 78 тел. (032) 238-31-48, 237-31-67 Львів, вул. Наукова, 96а тел. (032) 244-73-17, 243-82-16 Львів, вул. Б. Хмельницького, 210а тел.(032) 243-05-51 Львів, вул. Зелена, 238 тел.(032) 232-23-20, 232-23-21

13 www.planetauto.com.ua

Андрій Іонов: «У моєму житті є два наркотики...» Успішний бізнесмен, громадський діяч, людина з особливим світоглядом. «Людина з майбутнього» – так про себе я назвала співрозмовника та спробувала подивитись на світ його очима... фантасмагорично, але захопливо! Знайомтесь – Андрій Іонов, власник ресторанів «Амадеус», «Чорний кіт», «Вероніка», засновник ГО «Вектор». – Андрію Борисовичу, як позиціонує себе Ваше «Я» у суспільстві? – Я вважаю себе поміркованим егоїстом, коли не Я за рахунок інших, а Я у центрі Всесвіту, і моя сорочка ближче до тіла. Егоцентризм – це цінність усвідомлювати та поважати себе як особистість. Навіть благодійність є здоровим проявом егоцентризму. І треба мати сміливість визнати, що наcправді, творячи добро, ми робимо його для себе, щоб отримати від цього процесу задоволення. А інакше нема змісту його робити. – У Вас три вищих освіти. Це бажання вчитись, воно є вродженим, привитим чи необхідністю для досягнення своїх цілей? – Один мій знайомий на запитання «Чому ти приховуєш, що маєш три вищі освіти?» відповів: «Я не хочу, щоб хтось, тицяючи мені пальцем у спину, казав: «Дивись, у нього три освіти, а дурень дурнем!» Освіта є інструментом досягнення якоїсь мети і має давати задоволення, інакше немає змісту її здобувати. Це як секс: якщо б люди не отримували від нього задоволення, діти б не народжувались. – Чи не почуваєтесь як той мудрець, що колись сказав : «Багато знань приносять багато печалі»? – Я знаю інший вислів: «Людина – це колісниця, в яку запряжено троє коней. Перший – кінь Знань, другий – кінь

Страстей, третій – кінь Бажань. А керує цією колісницею возниця Розум». Можна багато читати і не знати, що з тим робити. Якщо людина творча, вона на інтуїтивному рівні зуміє скористатись саме тими знаннями, які їй потрібні. Всі знання, що до нас потрапляють, проходять три етапи: аналіз, синтез та генерацію нової якості. Власне, генерація нової якості і є процесом творчості. – Що для Вас є творчість? – Стан творчості для мене – це горіння від іскри, дарованої мені Богом. І якщо я зумію її роздмухати, відчуваю насправді божественний стан. Взагалі, я вважаю, що є лише два наркотики, які правильні, дозволені та потрібні

інтерв’ю • суспільство

> У моєму житті є два наркотики... > кожному. Перший – це життя, яке хочеться продовжувати щодня. Другий – це творчість. І якщо суспільство «присяде» на них, світ зміниться кардинально. – Але ж не кожна людина є творчою! – Я переконаний у тому, що творцем може стати кожна людина. Питання полягає лише в тому, чи суспільство зуміє розгорнути цю внутрішню, багатошарову, багатовимірну поверхню, вживити її в загальний процес, довести до стану діалогу між особистістю та суспільством. Навіть сантехнік є творчою людиною, якщо отримує задоволення від своєї роботи.

– Наскільки вважаєте себе реалізованою особистістю? – З точки зору пошуку, я людина нереалізована, бо він триває. Для мене стовідсотково реалізована людина весь свій час знаходиться у стані творчості. На жаль, мені не завжди це вдається з причин, які від мене не залежать. Маю ряд проектів, які втілив і якими пишаюсь. Є такі, що чекають «свого» часу, як, наприклад «Пасаж Міколяша» на вулиці Коперніка. Цей проект унікальний і має шанси стати окрасою міста.

– Але ж не кожна людина може віднайти, відчути своє справжнє покликання. Це важко. Інколи у зрілому віці приходить розуміння того, що займаєшся не своєю справою. – Важко, але можливо. Нам потрібно змінити естетику суспільства. Треба зробити модним явищем самореалізацію особистості. Зараз у моді бути бізнесменом та їздити на «Мерседесі» останньої моделі, але ж це не означає бути щасливим! Модно має бути щасливим та реалізованим.

– Якою є Ваша шкала життєвих цінностей? – Загальновідома піраміда Маслоу розставляє людські цінності таким чином: Безпека. Іжа. Продовження роду (секс). Робота (творчість). В моїй уяві це не піраміда, а келих, в якому безпека – основа; їжа, секс – як ніжка, а творчість – ємність, по мірі наповнення якої людина стає дедалі щасливішою і ефективнішою. На жаль, сьогодні більшість людей вважає, що можна прожити без творчості, забуваючи, що творча людина є набагато ефективнішою, бо працює не заради грошей, вони стають закономірним бонусом до задоволення від своєї роботи.

– Ви вважаєте себе щасливою людиною? – Є така цікава історія. Коли Карлові Марксу та Фрідріхові Енгельсу запропонували заповнити анкету, серед питань якої було «Щастя це...», Маркс написав: «Боротьба!», а Енгельс: «Шато Лафіт 1836 року, червоне.» Я цілком погоджуюсь із Енгельсом! Щастя – це ті маленькі радості, які щодня дарує нам життя.

– Розкажіть про свої хобі. – Заняття спортом, читання книжок, подорожі. Але найбільшу пристрасть я відчуваю до так званих логічних конструктів. Це робота мозку над запитаннями: «А як можна було б це зробити по-іншому? Які висновки випливають із цього, і як можна їх використати у іншій сфері?» Просто заплющую очі й починаю у своєму мозку щось конструювати.

– Що, на Вашу думку, є головним фактором у тому, чи реалізується людина в житті? – Я переконаний, що рушійною силою у процесі самореалізації є сила волі. Її рівень у кожної особистості різний: хтось заради досягнення мети гори звертає, когось її відсутність вкладає на диван. Зараз багато людей без внутрішнього стрижня, немає об’єднуючої ідеї. Ми живемо в світі, де правлять примарні цінності, та починаємо зневажати одне одного. Я це називаю негативною кооперацією, акумуляцією негативної енергії, яка дестабілізує суспільство. Якщо б наше суспільство знаходилось в одному позитивно зарядженому силовому полі, виник би ефект синергії і країна стала б фантастично успішною, кожна людина отримала б можливість повністю реалізувати себе.

– Книга «Вектор» – результат Вашого захоплення логічними конструктами? Вона викладена досить складною для пересічної людини мовою. Чи не боїтесь звинувачення в утопічності? – Я впевнений, якщо в ідеї є логіка, і вона іманентна, то кожен, навіть нечітко розуміючи фразеологію, певні деталі, внутрішньо відчуває «А в цьому щось є!», тоді виникає запитання «А що там далі?». Ця книга стала початком позитивного діалогу із суспільством. Я не претендую на цілковите схвалення, просто виклав своє бачення розвитку суспільства. Я можу в чомусь помилятись, але вважаю, що кожна людина у житті має свою місію. Одним із постулатів «Вектора» є прокламація конструктивної критики. Я згідний – критикуйте мене, але конструктивно!

інтерв’ю • суспільство

> У моєму житті є два наркотики... > – Яку мету перед собою ставили, створюючи громадську організацію «Вектор»? – Сократ писав: «У кожній людині є сонце. Тільки допоможи йому засяяти». Якщо ми будемо робити щось для того, аби допомогти кожній людині реалізуватись, відбудеться синергія, яка об’єднає суспільство.

му напрямку, то саме такий Гіпермозок дасть можливість кожній людині реалізуватись. Мене часто звинувачують у тому, що я ігнорую реальне бачення сьогодення, яке безапеляційно поділило суспільство на еліту та сіру масу. Але ж так тривати довго не може, бо зараз ми живемо в епоху Інтернету і ніколи не повернемось в 20 сторіччя, в час Хемінгуея, як би пристрасно нам цього не хотілось.

– Ваше бачення процесів, що сьогодні відбуваються у суспільстві. – Ми опинились у цікавій епосі, в так званому періоді «кри– А що робити звичайним людям? зи постмодерну». Модерн являв собою картину загального – Зараз перед кожним стоїть завдання реалізуватись, задоволення та радості, але на ній завжди була присутня по- зберегти і розвинути свою унікальність. А для всіх разом – стать смерті. Постмодерн цю картину малював уже клаптико- підтримати одне одного повагою до цієї унікальності. На вим методом, використовуючи zoom для збільшення чи змен- жаль, сьогодні ми допустили ситуацію, коли сформувався шення окремих елементів. До речі, цей підхід до економіки і владний прошарок із надзвичайно високим рівнем цинічстав основною причиною світової економічної кризи. Людство ності та який розуміє, наскільки велику загрозу для них забуло про гроші та почало використовувати акції, інші цінні становлять творчі люди. папери, індекси... Парламенти забули про своє призначення і віддалились від суспільства. – Що може сьогодні об’єднати сусЦі клапті, як бульбашки, рано пільство? На жаль, сьогодні більшість людей чи пізно вибухають. І криза на– Я прихильник думки Гумівважає, що можна прожити без справді не економічна, а ідеольова: «Творить націю не спільтворчості, забуваючи, що творча логічна – коли гроші втрачають на мова та історія, а спільна людина є набагато ефективнішою призначення вимірювання сподоля та мрія.» І саме спільної живчої вартості та не відобрамрії нам не вистачає, щоб стати жають кількості вкладеної праці. Знак «гроші» відірвався від сильною нацією. Це той Маяк загального усвідомлення, коли реальності – і вибух. Дуже багато цінностей сьогодні втратили ми прийдемо до виявлення справжньої цінності суспільства своє значення, ми стоїмо на порозі переосмислення питань у кожній особистості. Щоб прийти до цього, нам треба перелігії, моралі, сутності сімейних стосунків. реглянути умови громадської угоди між народом та владою. Здобувши незалежність, Україна так і не стала державою повною мірою. Незалежність, перш за все, – це свобода духу, – Виникає запитання «Що ж далі»? – На мою думку, ми зараз стаємо свідками створення внутрішня свобода, яка і є підставою створення держави – Гіпермозку на планеті Земля. Я вважаю, що комп’ютер – не ми цього не маємо. Держава сьогодні скоріше не реальна, а винахід, а відкриття, як, наприклад, закон гравітації. Ство- віртуальна дійсність, оскільки не виконує дуже багатьох своїх рюється гіперкомп’ютер, в якому ми всі разом – клітини. функцій. І це може дійти до грані, коли йде війна всіх проти Підтвердження цьому – виникнення мережі Інтернет. Роз- всіх. Свободу насправді дуже складно сприймають і трактувиток соціальних мереж створює інтерактивний зв’язок, ють дуже обмежено. Хтось міряє її кількістю грошей в кишені який починає нас стискати... та об’єднувати! І якщо уявити чи вибором, куди сьогодні піти. Починати треба з визначення собі, як кількість переходить у якість на прикладі людсько- самого поняття свободи. Для мене – це Усвідомлена Можго ока (воно складається з неймовірної кількості клітин, ливість Вибору. Можливість – сукупність матеріальних факале тільки разом вони дають людині зір) створюється щось тів, усвідомлена – це коли я довідався і знаю, що воно є, і є абсолютно нове – біокомп’ютер, свого роду «третє око», доступним (а не знаходиться на Місяці) та право вибирати. яке дасть можливість побачити інші виміри, відчути запах Якщо казати про українське суспільство, треба дати відпокосмосу, а якщо він ще й самець – то й знайти собі самку. відь, чи є взагалі право вибору, чи є усвідомлення, і чи є можІ я впевнений: якщо розвиток людства піде у правильно- ливість. Рівень освіченості, на жаль, сьогодні є дуже низьким,

інтерв’ю • суспільство

> У моєму житті є два наркотики... про можливості взагалі не говоримо. Відповідно, й вибір. Все це робить наше суспільство несвобідним. Я переконаний в тому, що Україна стоїть зараз на порозі необуржуазної революції, мета якої – створення середнього класу, як найбільш зацікавленого у творчості та самореалізації. – Хто може очолити таку революцію? Яким має бути лідер, коли розчарування Майданом досить серйозне, а останні вибори показали інфантильність суспільства? – Єжи Лєц колись сказав: «У кожному суспільстві можна знайти знаменоносця. Він має йти попереду і нести прапор, незалежно якого він кольору». Сьогодні у нас надто багато «знаменоносців», тому суспільство дезорієнтоване і не є спільнотою. Справа не в лідері, а в ідеї та ідеології. – Андрій Іонов – успішний бізнесмен, самодостатня особистість, свого роду мислитель, філософ, чому не йдете у владу? – Політика мене цікавить рівно настільки, наскільки можна буде впроваджувати у неї нові тези реорганізації суспільства, в якому кожна людина є особистістю. На сьогодні я розумію, що у цій владі неможливо нічого змінити. А бути просто «кнопкодавом» я ніколи не погоджусь. У мене є свої конкретні пропозиції до влади щодо зміни її політики стосовно суспільства. Наприклад, створити Міністерство кадрів, яке б у співпраці із Міністерством освіти, охорони здоров’я, соціальної політики вело облік робочого і творчого потенціалу країни. Але їм це не потрібно, бо керувати країною безробітних, наповнюючи свої кишені, набагато вигідніше. А ще їм не потрібні люди творчі, креативні, які думають. Коли ти багато знаєш, то стаєш небезпечним. Краще «косити» під дурня – тоді й отримаєш і посаду, і всі «блага», які дає перебування там. Це не мій «маяк», тому поки що я знаходжу інші шляхи для самореалізації. – Що для Вас є табу? – Непорушне для мене правило – це не пробити свою енергетичну ауру. Я не мисливець, в мене немає інстинкту вбивати. Табу – це свідомо зробити людині боляче, бо так простіше. Хоча немає абсолютного добра чи зла. Якби не було зла, якби ми тоді дізнались, що є добром? – Чим для Вас є спокуса? – Інколи хочеться відійти від реалій світу, спокуситись на якусь «фігню», причому розуміючи, що йдеш хибним «маяком». Є спокуси примітивні, а є досить справжні, і відрізни-

ти їх можна тільки, ввімкнувши розум. – Тобто, у житті Ви керуєтесь розумом? – Я не ділю світ на чорне і біле – у цих кольорах багато відтінків! Але знову ж таки, мені здається, отак просто «чуданути» я не здатен. – А на що здатні? – Важко сказати, здатність проявляється лише в екстремальній ситуації. Якби виникла життєва необхідність стрибнути із парашутом – я б стрибнув! Але я волію свій адреналін знаходити у творчості. – Які плани на майбутнє? – Йти вперед – вчитись, осмислювати, творити. Продовжити роботу над «Вектором». Я відкрив для себе цікавого автора – Унабомбера, є бажання створити свого роду колаж з основних його ідей, викладених у книжці. Жити, слідуючи гаслу Cogito ergo sum – «Я мислю, отже, я існую». Розмовляла Анна Косик

інтерв’ю • суспільство

Бухгалтерія в руках професіоналів Розмова з Вітольдом Запендовським, засновником компанії «Центр допомоги підприємництву» в Україні

«Центр допомоги підприємництву» (скорочено «ЦеДеПе-Україна») – компанія уже доволі добре відома представникам малого бізнесу на Львівщині. Як-не-як, вони першими в нашому регіоні розпочали надавати послуги мобільного офісу, або ж «офісу на години», опираючись при цьому на досвід роботи у Польщі засновника компанії Вітольда Запендовського з Лодзі. Утім, останнім часом «ЦеДеПе-Україна» значно розширив комплекс своїх послуг, а акцент, за вимогою ринку, зроблено на глибшу співпрацю з клієнтами. Насамперед ідеться про послуги бухгалтерського обліку, які компанія надає поруч із мобільним офісом, юридичною адресою та іншими можливостями для підприємців. Про зміну акцентів на ринку юридичних та фінансових послуг для бізнесу ми і спілкуємося з паном Вітольдом Запендовським.

– Пане Вітольде, чому такий акцент на бухгалтерський облік? – Потребу в якісному обліку зараз починають розуміти всі, хто має дотичність до підприємництва, відповідно, зростає попит на послуги тих, хто може робити це оперативно, але при цьому бездоганно, відповідно до всіх, навіть найновіших, норм. Тим більше, що ми в своїй роботі й раніше стикалися переважно з людьми, які вже мають не лише потребу в обліковій інформації, але й спроможні її зрозуміти, оцінити й проаналізувати. Таких людей насправді не так мало. Це насамперед власники, акціонери компаній, яким потрібно бути впевненими, що їхня діяльність ведеться відповідно до вимог законодавства, але водночас і зі затвердженими стратегічними цілями. Їм також важливо розуміти, що нема розтрат чи крадіжок. Якісний облік, аби попередити негативні процеси і ухвалювати більш вивірені рішення, потрібен менеджерам компаній. Для конт ролю бюджетів, своєчасного інформування менеджерів та власників компанії, бездоганний облік, як повітря, потрібен фінансистам компаній. Звісно, чіткий, професійний бухгалтерський облік важливий також для фінансових установ. Вони можуть на його основі ефективніше ухвалювати рішення про фінансування, контролювати фінансовий стан дебітора та мінімізувати податкові ризики.

– Отже, йдеться про доволі широке коло зацікавлених. Які ж послуги їм пропонуєте саме Ви? – Ми готові комплексно вирішити питання підготовки документів, обліку, податкової та фінансової звітності для власників чи керівників компаній у будь-якому регіоні України. Уже зараз наші клієнти територіально знаходяться від Харкова до Луцька. За потреби ми можемо також надавати юридичну, консультаційну підтримку чи навіть самі розробляти альтернативні, нестандартні рішення. Найважливіше при цьому: ми даємо гарантію якості обліку і звітності та працюємо з фірмами будь-якої системи оподаткування. Власне від цього залежить вартість наших послуг та побудова системи документообігу. – Які переваги запровадження форми ведення бухгалтерського обліку підприємства на спеціалізованій бухгалтерській фірмі? – За різними даними, від 35 до 65% компаній середнього і великого бізнесу отримують бухгалтерський облік за аутсорсингом. Власник чи керівник компанії має витрачати свій час на досягнення стратегічних цілей та роботу з ключовими клієнтами. Час, витрачений на вирішення бухгалтерських проблем такими людьми, не буде ефективним. Аутсорсингова компанія з бездоганною репутацією і європейським походженням є для

бізнес • суспільство

клієнта не просто бухгалтером, а стратегічним партнером, який допомагатиме реалізовувати стратегічні цілі. Окрім того, з нами наші партнери економлять: на робочих місцях, оргтехніці, HR-видатках, навчанні персоналу, податках і соціальних виплатах. – Схожі послуги надають інші фірми. Чому клієнт має обрати саме ЦеДеПе? – По-перше, завдяки нашій репутації. По-друге, ми знаходимо індивідуальний підхід до кожного клієнта і при цьому використовуємо інноваційні управлінські технології, які забезпечують ефективну комунікацію й оперативність. Мало хто застосовує подвійну систему контролю якості послуг, як у нас. Що важливо, ми надаємо не лише послуги бухобліку, але цілий комплекс підтримки бізнесу. Тут і консалтинг, і надання послуг реєстрації підприємства за нашою юридичною адресою, використання сучасного бізнес-центру для проведення зустрічей з бізнес-партнерами, послуги секретаріату та зберігання документації. Розмовляв Антін Бандера Дізнатись вартість послуг для Вашої компанії легко. Просто зателефонуйте нам ЦеДеПе Україна м. Львів, вул. Наукова 7-Б, оф. 1107 тел.(032) 22-44-680 www.cedepe.com.ua

Попереджений – значить, озброєний

Олексюк Назар Миронович, керуючий партнер Юридичної компанії «Перітус Консалтинг», адвокат Не дарма стародавня китайська мудрість повчала «Не дай, Боже, тобі жити у час великих змін». Авжеж, зміни насправді великі, оскільки з 1 січня 2013 року в Україні почала діяти ціла низка законів, зокрема щодо порядку оформлення прав на нерухомість та земельні ділянки. Як згадувалось у попередній статті, про ці зміни відомо було вже давно,

окремі з них навіть відтерміновували, але пересічні громадяни навіть гадки про них не мали. Отже, в чому ж полягають ці «великі» зміни? Перш за все, згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» функції щодо реєстрації прав власності на нерухомість, що належали органам БТІ та держкомзему, перейшли до новоствореної Державної реєстраційної служби у складі Міністерства юстиції України. Відтак змінився й сам порядок реєстрації, передусім, нерухомості та земельних ділянок. Для запобігання бюрократичним труднощам Міністерство юстиції розробило навіть методичні рекомендації, де спробувало детально пояснити сам процес та необхідні для цього документи. Однак, як доволі часто можна почути в середовищі юристів, на зміну бюрократії прийшла плутанина. Декому доводиться навіть по кілька разів приходити до реєстратора, приносячи додаткові документи. Хтось стоїть у довжелезній черзі, щоб вийти за кілька хвилин після того, як почує від реєстратора,

що не вистачає якогось документа. Люди звикли до роками, а то й десятиліттями, відпрацьованої процедури в БТІ. Однак, продаючи чи даруючи нерухомість або земельну ділянку, зненацька виявляється, що потрібно надати велику кількість документів додатково, оформлення яких потребує часу та грошей. В особливо скрутному становищі опинились власники нерухомості, що розташована на відокремлених земельних ділянках. Для відчуження такої нерухомості необхідна довідка про присвоєння земельній ділянці кадастрового номера, а не всі земельні ділянки до кадастру внесені, відтак доводиться замовляти виготовлення документації щодо внесення земельної ділянки до державного кадастру земель та присвоєння відповідного номера. Особливо з цією проблемою стикаються ті, хто має земельну ділянку лише у користуванні або набув власності на неї до 2001 року. Можна наводити багато різноманітних прикладів труднощів, з якими стикаються чи можуть

зіткнутися люди при відчуженні чи реєстрації нерухомості чи земельних ділянок. Однак головна порада власникам нерухомості чи земельних ділянок: черговий раз перевірте документацію на право власності та інші документи, з цим пов’язані. Відповідно, зверніться до юристів і передбачте виникнення можливих проблем. Виявіть те, що можна виправити сьогодні, не відкладаючи на завтра. Пам’ятайте: чим раніше діагностовано хворобу, тим легше її вилікувати. У наступному номері ми з вами детальніше поговоримо про особливості відчуження земельних ділянок, про порядок кадастрування земель та отримання відповідного номера, та яким чином відбуваються ці процеси з 1 січня 2013 року. Юридична компанія «Перітус Консалтинг» (Peritus Consulting), м. Львів, вул. Саксаганського, 16/4, www.peritus.com.ua, e-mail: office@peritus.com.ua, office@advokat-lviv.com, +380 96 426 52 10

консультація • суспільство

12 найбільших помилок в управлінні особистими фінансами

Якщо вам доведеться вислухати скарги кількох людей на їхні фінансові проблеми, ви зі здивуванням помітите, що більшість розповідей дуже схожі. Звичайно, в цих історіях змінні деталі та контекст, але усе крутиться довкола одних і тих самих проблем. Навіть гірше: най-

частіше в одній історії ви побачите зразу кілька стандартних моментів. Отож, поговоримо про них – про 12 найбільших фінансових помилок, з якими ми стикаємося знову і знову.

1. Життя «від зарплати до зарплати»

Можливий вихід. Найкращий спосіб виходу з цієї ситуації – відкладати певну суму грошей з кожної зарплати, як тільки-но ви її отримали. В пригоді стане програма автоматичного накопичення, яка переводитиме певну суму грошей на депозит ще до того, як ви знімете зарплату з картки. Таким чином ви уникнете спокуси витратити все без залишку, назбираєте «резервний фонд» і відвикнете одразу витрачати усі гроші, які потрапили вам до рук.

Фінансові розрахунки багатьох людей найчастіше охоплюють період «до наступної зарплати». Отриманих грошей, як правило, вистачає, щоб оплатити найнеобхідніші поточні видатки. Якщо раптом залишається якась сума, її одразу витрачають на різні дрібниці. Людина борсається між хвилями фінансового краху, і зарплата – наче короткий ковток повітря, який не дає потонути.

економіка • суспільство

> 12 найбільших помилок в управлінні особистими фінансами > 2. Фінансами сім’ї займається тільки одна людина У більшості родин грошима,в основному, розпоряджається одна людина – і це нормально. Дуже корисно мати «сімейного бухгалтера» – людину, яка знає, на що йдуть гроші, відповідає за вчасну сплату рахунків, веде облік тощо. Якщо ця людина відповідальна та кваліфікована, благополуччя сім’ї тільки виграє. Проблема виникає лише тоді, коли усі інші члени родини повністю усунуті від управління домашніми фінансами. Вони не знають, скільки на місяць витрачається на харчування, одяг, комунальні послуги, не беруть участі в прийнятті фінансових рішень тощо. З одного боку, це може бути дуже зручно – не забивати собі голову питаннями домашнього господарства, вибору накопичувальних програм. А з іншого – небезпечно, оскільки ніхто з родини не зможе виправити помилкові рішення «домашнього бухгалтера». Можливий вихід. Найкраще рішення – регулярне обговорення фінансової ситуації в сім’ї. Розгляньте свої витрати за місяць, прийміть спільне рішення щодо подальших фінансових кроків і будьте впевнені, що усі члени родини знають, як і чому витрачені гроші. Усі проблеми слід обговорювати та вирішувати спільно – і тоді ніяких неприємних сюрпризів, як то несподівані борги, не виникатиме.

3. У сім’ї не прийнято обговорювати свої фінансові цілі Це типова проблема молодих подружжів: у вирі приємних емоцій молоді забувають про насущні фінансові питання. З часом може виявитись, що у чоловіка та дружини зовсім різне бачення спільного майбутнього – а відповідно, і різні фінансові цілі. Та й не усі пари справляються зі складним завданням: замінити «я хочу» на «ми хочемо». Можливий вихід. Сісти і поговорити з партнером про свої прагнення, бажання й цілі: яким має бути ваше життя за п”ять років. За десять. За двадцять п’ять. А також про те, як це позначиться на управлінні вашими фінансами. Звичайно, доведеться постаратися, щоб досягти компромісу, але воно того варте.

4. Не існує загального бюджету чи межі витрат, особливо на неважливі покупки Мова йде не про детальний бюджет, який обліковує усі ваші гроші до копійки, а про контроль за витратами на

речі, які явно не належать до категорії першої необхідності. Багато людей не завдають собі клопоту обліковуванням витрат на різні дрібнички і не дуже потрібні речі – і надзвичайно дивуються, коли усвідомлюють, скільки грошей було легковажно розтринькано. Але навіть усвідомивши це, вони рідко роблять відповідні висновки. Звісно, бути «не гіршим за сусідів» набагато важливіше, ніж ефективно управляти своїми грошима. Можливий вихід. Контролювати власні видатки не завжди легко, але можливо. Складніше інспектувати видатки усіх членів сім’ї. Цей процес потребує взаємної чесності та відкритості. Погодьте загальну суму витрат для кожного члена родини на тиждень і намагайтеся не перевищувати її.

5. Родичі та друзі позичають один одному гроші, не думаючи про наслідки О, скільки епічних історій можна почути про почуття провини, про гнів та про загублену довіру, які пов’язані з позичанням грошей друзям чи родичам! Воно вам треба? Можливий вихід. Позичання грошей окремо, родичі та друзі – окремо. Не перетворюйте любов та турботу на бізнесстосунки. Якщо дуже хочеться допомогти близькій людині, зробіть їй подарунок замість позики. Інакше ви завжди ризикуєте втратити або гроші, або близьку людину, або і те, і інше.

6. Відсутність накопичень «на чорний день» Деколи непередбачувані видатки повністю вибивають нас з колії. Подряпаний автомобіль перетворюється на катастрофу, а сама загроза звільнення з роботи провокує приступи паніки. Але ж ніхто не гарантує нам повної безпеки. Тому про подібні ситуації треба потурбуватися заздалегідь. Можливий вихід. Все дуже просто – створіть собі резервний фонд для непередбачуваних випадків. У першому пункті йшлося про програму автоматичного накопичення – от саме вона може стати у пригоді, за її допомогою ви розв’яжете зразу дві свої проблеми. Інший варіант – відкладання певної суми готівкою. Живі гроші на руках здатні дуже полегшити усілякі неприємності. Крім того, такий резервний фонд може покласти початок значнішим накопиченням, які допоможуть досягти великих фінансових цілей.

економіка • суспільство

> 12 найбільших помилок в управлінні особистими фінансами >

7. А якщо з годувальником сім’ї щось трапиться? Це дуже сумна тема, але і її треба зачепити. Що трапиться з сім’єю у випадку важкої хвороби, чи, не дай Боже, смерті годувальника? Більшість людей намагаються навіть не думати про такі страхіття. Але якщо ми відповідаємо за своїх близьких, мабуть, треба зробити зусилля та обміркувати і цю ситуацію також. Можливий вихід. На жаль, у нашій країні людині дуже складно захистити своїх рідних у подібній ситуації. Страхування здоров’я та життя може бути одним зі способів хоч трохи пом’якшити фінансові наслідки важкої хвороби. В західних країнах – це найрозвиненіша сфера страхових послуг і вагомий інструмент накопичення. На жаль, в Україні ситуація дещо інша, але навіть у нас ці інструменти можуть бути доступними.

8. Діти не приймають участі в управлінні грошима В багатьох сім’ях не прийнято допускати дітей (навіть підлітків) до участі в управлінні сімейними грошима. В результаті, більшість з них має надзвичайно дуже приблизне уявлення, що таке гроші, звідки вони беруться і як ними ефективно розпоряджатися. Для них це просто папірці, які можна випросити в батьків та купити за них собі щось приємне. Вони не усвідомлюють, що за грошима стоїть важка праця, яка забезпечує їх їжею, світлом в домі, одягом, врешті решт, майбутнім. Ще одна помилка – видавати дітям кишенькові гроші, які не залежать від їхніх персональних зусиль і можуть бути витрачені на будь-які забаганки. Деколи цю ситуацію погіршують самі батьки, які готові виплатити додаткові суми на перше прохання дитини.

Можливий вихід. Кишенькові гроші повинні бути прив’язаними безпосередньо до праці. Окрім того, варто власним прикладом та поясненнями навчити дитину заощаджувати певну частину зароблених грошей на довгострокові цілі.

9. Орієнтація на споживання «Живемо тільки один раз!», – відоме гасло, під яким люди сповідують ідеї посиленого споживання. «Економити? Це так нудно! Треба розважатися на повну, поки молодий, а заощаджувати будемо на пенсії. Рахувати копійки – це для невдах.» Жити, розкидаючись грошима, це, звісно, весело і приємно. Але зважайте, щоб вам дійсно не довелося потім на пенсії рахувати копійки, як ота бабця з простягнутим стаканчиком. Можливий вихід. Якщо оточення спонукає вас витрачати все більше й більше – змініть його. Займайтесь тим, що приваблює саме вас, а не тим, що є модним і спонукає постійно витрачати гроші. Якщо ваша цінність як особистості залежить від суми витрачених вами грошей – то це вже не фінансова, а психологічна проблема.

10. Недовикористання безкоштовних можливостей Навколо безліч речей, які можна робити безкоштовно – але далеко не всі про них знають, а якщо й знають, то не використовують. Навіть роботодавці в пристойних компаніях нині пропонують «соцпакет», який часто включає багато корисних приємностей – але чи усі працівники поспішають ними скористатися? Можливий вихід. Цікавтеся інформацією та новинами, щоб довідатись, що відбувається навколо. Знайте свої пра-

економіка • суспільство

> спочатку цілі, потім заощадження ва. Якщо потрібно, зверніться за допомогою до професіоналів за відповідними роз’ясненнями.

11. Спонтанна купівля товарів тривалого вжитку в кредит, а не за рахунок заощаджень Що керує нашим вибором при купівлі товарів тривалого вжитку? Реклама? Красномовність продавця? Приклад сусідів? Як часто перед купівлею ми читаємо відгуки, порівнюємо ціни, дізнаємося про усі характеристики товару? І як часто ми піддаємося спокусі купити вже й негайно, хоч і в кредит, а не почекати з півроку, щоб зібрати необхідну суму самому? Сьогодні реальна вартість споживчих кредитів в Україні набагато перевищує заявлені «нульові» ставки. А ми діємо імпульсивно – і виплачуємо потім вартість трьох холодильників, годуючи своїми грошима армію банкірів. Можливий вихід. Якщо ви передбачаєте, що за рік вам, можливо, знадобиться купити товар тривалого вжитку – відкладайте гроші вже зараз. Ближче до часу купівлі почніть збирати усю необхідну інформацію. Робіть вибір з розплющеними очима і купуйте те, що потрібно саме вам, а не те, що хоче збути з рук продавець.

12. Недиверсифіковані заощадження І ще одна проблема, яка може довести людей до нервового зриву, – це падіння вартості ваших заощаджень. Якщо ви довірили свої гроші одній валюті, одному банку, одному інструменту, то одного прекрасного дня раптом може виявитись, що чергове валютне коливання чи фінансова криза залишили вас з порожніми руками. Можливий вихід. Старе золоте правило «Не кладіть усі яйця в один кошик» залишається особливо актуальним. Урізноманітнюйте. Чим менше залишається до пенсії, тим диверсифікованішими мають бути інструменти збереження ваших заощаджень. Не тримайте більше 20% ваших заощаджень в одній валюті та в одному банку. Лілія Українець

Пора оновлення! Весна – найчудовіша пора року. А весна-2013 – особливо! Ми щасливо пережили кінець світу, і народи майя подарували нам нове життя! НОВА ВЕСНА!!! ЇЇ прихід неможливо сплутати ні з чим. Її запах стоїть у повітрі, він відчутний для всіх. З приходом весни кожен хоче творити щось нове, хоче змін. Нові бажання, нові почуття, нові плани, нові бізнес-проекти, все має бути новим! Але після зими у людей змінений циркадний ритм. Це цикл «сон – активне неспання». Зумовлене це довгою тривалістю темної частини доби. Без світла організм продукує більше мелатоніну – нейрогормону, що викликає сон. І після зими ми всі, наче сонні мухи. Наші ор-

ганізми потребують вітамінів, відживлення та інших «пробуджуючих» та оновлюючих заходів. Жити по-новому без красивої усмішки неможливо! Бо людина без усмішки, наче закрита мушля! Зуби теж потребують оновлення. Фторування додасть сили емалі, очищення «перловою глиною» дасть зубам білого сяйва, а пломбування уражених зубів – свіжий подих та здорове споживання їжі. Швейцарська фірма Swiss Smile пропонує цієї весни свою нову продукцію Luxury dental line – дентальну косметику. Це чудовий приклад інтеграції медицини та тенденцій світового ринку краси. Ідеальна краса обличчя та ідеальний весняний образ неможливі без усмішки. Вона створює 45-50% краси обличчя. Усмішка – це перший крок до спілкування та успіху.

здоров’я • суспільство

Для стійкішого захисту зубів та збереження білизни, компанія Swiss Smile розробила спеціальний відбілюючий кондиціонер «Перламутрове сяйво». Екстра-білі наночастинки гідроксиапатиту кальцію, видобутого з мушель кам’яниць (устриць), легко та міцно проникають в структуру емалі, відновлюють пошкоджені ділянки початкової демінералізації, знижують чутливість та укріплюють зуби. Весна – це завжди початок чогось нового! Почніть її з оновлення себе! Живіть, любіть та досягайте успіху! І робіть це все з Усмішкою. З повагою та найкращими побажаннями Ірина Кривко Клініка «Ваша стоматологія», м. Львів, вул. Короленка, 4 тел. (032) 225 76 69

Офіційний представник у Львівські області: ТВК “Південний” ТЦ “Україна”, 1-й поверх, магазин № 28 тел: (097) 21 81 057

Гімнастика для розуму Термін «нейробіка» належить двом американцям – письменникові Меннінгу Рубіну і нейробіологові Лоренсу Кацу, котрі запропонували гімнастику для розуму. В її основі лежить простий факт: у людини, яка день у день повторює одні й ті самі рухи, слабшає пам’ять, падає концентрація уваги, знижуються розумові здібності. Щоб уникнути таких неприємних наслідків, мозок потрібно тренувати. Для цього і був придуманий «фітнес для мозку» – нейробіика, сенс якої полягає у внесенні новизни в звичний хід подій. Для продуктивної роботи мозку потрібні нові враження, і отримати їх нескладно: слід просто виконувати звичайні дії незвичним способом. Пропонуємо читачам кілька варіантів гімнастики для розуму.

Наосліп

Переміщення в абсолютній темряві для зрячої людини – маленька пригода. Можна спробувати походити по квартирі із заплющеними очима, прийняти душ або одягнутися. Такі нехитрі вправи розвивають не тільки концентрацію, а й увагу. Методику штучної сліпоти в нейробіці називають «методикою кажана».

Змінити руку

А для того, щоб стимулювати роботу обох півкуль мозку, потрібно просто поміняти руку, яка виконує ті чи інші звичні рухи. Тобто час від часу зав’язувати шнурівки, відчиняти двері, застібати сорочку, чистити зуби або брати чашку «незвичною» рукою. Праворуким корисно хоча б кілька рядків на день писати лівою рукою, а шульгам – правою.

Гра зі звуком

Існує багато вправ, пов’язаних зі звуками. Наприклад, можна записати на диктофон найрізноманітніші звуки, які трапляються

психологія • суспільство

> гімнастика для розуму

дорогою на роботу, в магазині, офісі, біля будинку, в кафе або інших місцях. Після чого потрібно зібрати сім’ю або друзів і постаратися вгадати, де саме був записаний той чи інший звук.

На відпочинку

Періоди відпочинку (вихідні, відпустка) є найсприятливішими для того, щоб як слід потренувати мозок. Наприклад, познайомитися з місцевою кухнею, запам’ятовуючи назви ресторанів, страв та їхні інгредієнти. Ще одна цікава вправа – поспостерігати за місцевим населенням. Можна пошукати щось спільне в них або розглянути особливості кожної людини. Втім, на відпочинку мозок і так буде посилено працювати, звертаючи увагу на все незвичне, будь то пейзажі, вітрини з вивісками і навіть дорожні знаки. Втім, щоб змусити мозок «гойдатися», не обов’язково їхати закордон – на просторах рідної країни, області й навіть міста знайдеться сила-силенна незвіданих місць, які можна вирушити вивчати.

Рух супермаркетом

Більшість людей рухається по супермаркету заздалегідь визначеним маршрутом. Тому як першу вправу в супермаркеті нейробіка пропонує зміну напрямку руху – зі звичного на протилежний. Крім того, слід змінити звичні способи обстеження полиць, і якщо попадеться якийсь новий продукт, взяти його в руки і вивчити. Якщо часу багато і хочеться подуріти, то спільний похід у супермаркет можна перетворити на справжній квест. Для цього потрібно написати на папірцях список продуктів, використовуючи лише їхній

опис. Наприклад, «бородинський» хліб і масло можна записати як «темний ароматний довгастий, згори посипаний приправою, а до нього жовте, прямокутне, що тане в теплі». А якщо доводиться довго стояти в черзі, можна спробувати визначити номінал монети за її розміром.

Вивчення мови

Іноземна мова – чудовий стимулятор для головного мозку, оскільки в процесі її вивчення задіюються практично всі органи чуття. Знайомство з новою мовою і, як наслідок, з новою культурою дає мозку нескінченний потік нових вражень та матеріалу для роботи й розвитку. Не варто впадати у відчай, якщо вивчити іноземну мову ніяк не виходить. Можна освоїти мову жестів, що допоможе сформувати в корі головного мозку нові зв’язки, які відповідають за міжособистісну комунікацію і лексичний запас мови. Та й координація рухів після такого навчання точно покращиться. Андрій Кожушок Вам же пропонуємо зарядку для мозку, не відриваючись від журналу: картини нідерландського художника Мауріца Ешера (якими проілюстрована стаття) можна легко вважати свого роду нейробіотичними. От спробуйте детальніше їх розглянути: на кожній з них зображено щось неможливе з точки зору фізики і геометрії. А що саме?

психологія • суспільство

захоплення стор. 28-51 >

складу – не лише наявність гравців, але й їхня поведінка. З Лукасом були проблеми, а досвід показує, що проблемного гравця краще відпустити до того, як його бунтарство пошириться на інших. Тому чекаємо на матчі чемпіонату з оптимізмом. Тим більше, що Ніколай Костов стверджує, що підготовка пройшла на хорошому рівні. Особливо ж тішить велика кількість молодих вихованців на зборах головної команди. Часи старих добрих патріотичних «Карпат» повертаються?

Фініта ля комедія «Чорний четвер» – так деякі столичні журналісти обізвали той злощасний день, коли відразу три українські команди залишили єврокубки. Як не крути, а вкотре українцям продемонстрували, що є ТОП-5, а є всі інші, і ми не входимо до першої категорії. Англійські та французькі команди (у цьому випадку «Ньюкасл» та «Бордо») надто часто виграють у наших виключно на досвіді. Адже не скажеш, що динамівців і металістів повністю переграли. Зовсім ні, гра була рівною, але наші зробили рівно на одну помилку більше. А це і є наслідком більшого досвіду гри з сильними суперниками. Все ж є різниця: грати щотижня з «Металургом», «Карпатами», «Таврією», а чи з «Манчестером», «Челсі», «Тоттенхемом»… У «Дніпра», до речі, інші проблеми тільки формально. А насправді ж – грали з командою з досвідом Ліги

Чемпіонів, якого в самих дніпропетровців нема. На жаль, все закономірно. Спробуємо ще наступного року…

Без Лукаса, зате з Вукчевічем У «Карпат» тим часом інші проблеми. Єврокубки львів’янам не дісталися на цей сезон, та й у наступному не світять. Тут би гру налагодити і склад стабілізувати, щоб хоча б статус середняка Чемпіонату України не втратити. Що ж, позитив є. Основний – контракт з чорногорцем Сімоном Вукчевічем. Усе ж нечасто до Львова переїжджають гравці, у послужному списку яких є лісабонський «Спортінг» та англійський «Блекберн». Це, звісно, не гарантія якості, але надія є. Як і надія на те, що на позитив спрацює ще одна топ-новина міжсезоння від «Карпат» – оренда Лукаса в київське «Динамо». Усе-таки стабілізація

тенденції • захоплення

Олімпійські надії Чудова новина для любителів зимових видів спорту або дерибану державних коштів. Заявку від України на Олімпіаду-2020 таки подаватимуть. За інформацією джерел «Егоїста», незалежно від того, чи її затвердять, в Західну Україну (точніше у Львівщину та Закарпаття) планують «влити» близько 5 мільярдів доларів. Серед інших проектів, які мають бути реалізовані до подання заявки, – реконструкція баскетбольного стадіону у Львові з перетворенням його на баскетбольнохокейний комплекс, а також спорудження нових об’єктів на Тисовці, де планують проводити змагання зі сноубордингу, стрибків з трампліна тощо. Так що погудимо, може, не так, як на «Євро-2012», але, все ж, на славу. А нам ще перед тим «Євробаскет2015» пережити треба… Антін Бандера

Павло Табаков: «НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ»

«Не вміє не бути собою», – так говорять про Павла Табакова після його перемоги у «Голосі країни». «Конкурс вокалістів» – так називають найбільш рейтингове талант-шоу його творці. І наголошують, що вони не бралися створювати зірок на фабриках, їм було цікаво споглядати бої між справжніми титанами. Переміг Павло Табаков. Однак у спілкуванні з друзями та пресою не змінився, хіба що «спіймати» його тепер складніше. Він спить в літаках та потягах, гастролює, шукає нових авторів, а останні півроку напружено працював над своїм п’ятим альбомом «Мій світ», який у перші дні весни-2013 випускає на лейблі «Universal Music».

> НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ > Аби записати цю розмову, ми заважали Табакову обідати. У перерві між саундчеком і виступом, після якого – знову в столицю, співак замовив салат, чай з медом та імбирем і великий шмат телятини: «Намагаюся м’яса не їсти, але сьогодні треба себе чимсь потішити».

Не можу відмовитися від солодкого – Чому відмовляєшся від м’яса? Постиш чи вегетаріаниш? – Ти смієшся, а я дійшов до висновку, що піст – це не просто вигадка християнства, не просто якась «покута». Це реально дієвий спосіб очиститися і фізично, і духовно. Почалося все з моєї компанії – в якийсь момент всі мої друзі відмовилися від «спортивних коктейлів», які нарощують м’язи, вирішили не вживати шкідливої їжі, й насправді почали і почуватися, і виглядати краще. Зараз я дозволяю собі хороший стейк десь раз на місяць і всіх переконую: що старшим стаєш, то менше м’яса треба їсти. – Ти став менш агресивним? – Ні, я не думаю, що м’ясоїди агресивні. Просто воно так здається, що м’ясо додає енергії. Але насправді від нього швидше старієш. – Боїшся постаріти? – Ну ні! Всі ми все одно постаріємо. Звичайно, краще входити в літній вік без хвороб і наслідків. Але мене більше цікавить сцена – не дуже хочеться гримувати зморшки. Зараз от ще намагаюся від солодкого відмовитися. Але не можу. – А я от на ніч з’їдаю шоколадку, і нічого :) Але ми якось відійшли від теми. То більше нагадує інтерв’ю для якогось глянцю. Давай таки детальніше поговоримо про старість, якщо вже почали. Ми ж всі старіємо, і часом страшно дивитися на людей, які висмикують собі сиві волосини. В якийсь момент вони зупиняються у своєму розвитку, залишаються такою собі «зареєстрованою торговою маркою». Як на мене, це сумно. – Знаєш, я про це не думаю. На старості хочу бачити себе просто щасливим. У сім’ї, з друзями. Про якісь мільярдні статки не мрію, просто було б непогано постаріти забезпеченим – аби вистачало. Хочу бути людиною, яка творитиме. Звичайно, я розумію, що колись не зможу співати, але все одно хотілося б жити в мистецтві, як казав Станіславський. Не співатиму, то писатиму музику, стану композитором. Я – не Мадонна і не претендую на її місце.

інтерв’ю • захоплення

> НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ > Вся музика ще не написана – Ти сказав, що хочеш бути щасливим у сім’ї. Одначе сім’я – це табуйована тема у твоїх інтерв’ю. Чому? – А тому що, знаючи скільки бруду в нашому шоу-бізнесі, розумієш, що говорити про сім’ю – небезпечно. Ти їм даси якусь затравку, а далі будеш нерадий, що взагалі став публічною людиною. Мені навіть Діана Арбєніна наголошує: «Ніколи, – каже. – Ніколи нічого не розповідай про родину». Та й, зрештою, подивися, наприклад, на Славка Вакарчука. Ну хто знає що-небудь про його особисте життя? Ніхто. Вважаю, що це не та тема, якою журналісти мають цікавитися. Це одноразова цікавість. Набагато складніше, але й змістовніше цікавитися артистом як особистістю, говорити про його творчість. – Окей, давай тоді поговоримо, як рекомендувала Арбєніна, про творчість. Ти ж погодишся з тим, що український шоу-бізнес дуже часто і майже у всьому мавпує західних виконавців. У нас є своя самоназвана Мадонна, за американськими зразками створюються бойз-бенди тощо… Це якась така другосортність. Чому так є? Чому в нас бояться створити щось нове, навіщо постійно наслідують? – Напевно бояться, страшно щось нове починати. Це дуже складний шлях, на який можуть зважитися тільки сміливці. Я багато спілкуюся зі саунд-продюсерами, з аранжувальниками. І останнім часом чую від них слово, яке довго запам’ятовував, – reference. – Тобто? – Мова йде про посилання, про наслідування. Вони усі кажуть: «Покажи, під кого тобі зробити». І часто молоді виконавці їм показують – під ту саму Кеті Перрі. Чи під Мадонну. А я їм усім кажу: «Зробіть під мене». І одразу чую у відповідь, що це дуже складно, надто довго… – А чому так? – Та тому що у нас продюсерів мало. Продюсерів, які шукають матеріал, формують звучання артиста. В Україні звикли, що продюсер – це менеджер,

який купує квитки в Кіровоград, роздає балету гонорари і пише слово «продюсер» на візитівках. Вся країна під це «заточена». Виконавцю легше іти протоптаною стежкою, ніхто не попливе проти течії. Від аранжувальників часто чую, що «вся музика вже написана». Але я в це не вірю. Коли я вчився в консерваторії, коли в «Орфеї» співав, коли став сольним виконавцем, – завжди сперечаюся з колегами про те, чи можна сказати щось нове у мистецтві. Переконаний, що можна! – А кого з українських виконавців ти можеш назвати такими, що говорять по-новому? – Той же Іван Дорн. Він пішов своєю стежиною і правильно зробив. Злата Огнєвіч мені дуже подобається, її шлях… – Це не комплімент, але ти теж «говориш по-новому». Один текст для нового диску «Мій світ» тобі писала відома поетка Мар’яна Савка. Вона й раніше для тебе писала. Можна навіть говорити про нові образи, про якусь інтелектуальність твоєї творчості. На те, де потрібно послухати і подумати, публіка завжди реагує мляво. Не страшно? – Напевно, я не шукаю легких шляхів. Хочеться, звичайно, збирати Уемблі. Що більший у тебе успіх, то ширші можливості ти отримуєш для своєї творчості. Але все рівно у мене попса… – «Попса» і «поп-музика» – це два різних поняття… – (сміється) Дякую за дуже слушне зауваження. Мені часто кажуть, що у мене – «інтелектуальний поп». До мене уже приклеїлося дуже багато кліше. Костянтин Меладзе на «Голосі країни» сказав, що я – інтелігент-романтик. А ще колись дуже потішили, назвавши мене «українським Стінгом». А от у моєму п’ятому альбомі деякі друзі бачать взагалі щось нордичне, хоча мені так зовсім не здається. До речі, про Стінга. Один мій знайомий їздив на його концерт до Будапешта. Звичайно, купа вражень, але найбільше, що його здивувало, – це Стінг власною персоною у лобі його готелю. Мені здається, це найкрутіше – коли виконавець збирає сотні тисяч людей, але при цьому може випити чаю в звичайній забігайлівці.

інтерв’ю • захоплення

> НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ >

Від самих аранжувальників часто чую, що «вся музика вже написана». Але я в це не вірю. Завжди сперечаюся з колегами про те, чи можна сказати щось нове у мистецтві. Переконаний, що можна!

інтерв’ю • захоплення

> НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ >

Зустріч з universal music тривала 11 годин – І Стінга, і Леді Ґаґу записує компанія Universal Music. Ти як переможець «Голосу країни» підписав з ними контракт. Чого особисто ти чекаєш від альбому «Мій світ», який вийшов під лейблом Universal Music? – Знаєш, перш за все, це дуже цікава співпраця. Це креативні, цікаві люди, які знають, про що говорять. З одним чоловіком, що представляє тут Universal ми проговорили одинадцять годин поспіль! Таких переговорів у мене ще не було. А якщо говорити про очікування, то… Я зараз не настільки наївно мислю, як це було після перемоги в телепроекті «Шанс». Тоді здавалося, що от і все – зараз мене помітять, розкрутять і полюблять. Ні. Щоб усе це з артистом відбулося, треба щодня багато працювати. А тепер, якщо

оцінювати ситуацію адекватно, розумію, що конкуренція дуже висока, добрих виконавців вистачає. Тому контракт з найбільшим світовим лейблом Universal Music – це ще одна сходинка, але далеко не фінал… – Ти часто відгукуєшся на участь у благодійних проектах – виступаєш безкоштовно, зустрічаєшся з людьми з особливими потребами. Ти на цьому піаришся? Чи це внутрішня потреба? – Насправді я дуже фільтрую благодійність. Добре знаю, що не бракує недобросовісних «благодійників». Люди, прикриваючись доброю справою, просто заробляють гроші, а артисти і всі решта, хто їм повірив, перейнявся чиїмось горем, лишаються використаними. Мені дуже часто телефонують з пропозиціями підтримати різні проекти, але доводиться відмовлятися. Інколи просто бракує часу, а деколи організатор просто не викликає

інтерв’ю • захоплення

> НА МІСЦЕ МАДОННИ НЕ ПРЕТЕНДУЮ

довіри… А піаритися на благодійності? Ніколи. Для мене це надто низько. У шоу-бізнесі вистачає інших приводів для піару. – Незважаючи на це, ти недавно за кілька тисяч гривень придбав картинку, яку намалювали у центрі «Джерело», де тусується молодь з ДЦП… – Так це ж «Джерело»! Якось так стали планети, що я завжди підтримую ініціативи двох організацій: навчальнореабілітаційного центру «Джерело» і Українського товариства сліпих. Це ті люди, з якими мені комфортно. Ми дуже добре товаришуємо. – Але увага, питання! Ти, звісно, можеш відповісти, щось типу «маю можливість, то чому б не допомогти?» Проте, якщо відверто, що тебе до цього підштовхує?

– Ти знаєш, я просто відчуваю, що тим людям це зараз потрібно. Якщо, в основному, я можу заробити на тому, що люди хочуть послухати мене зі сцени, то і «джерелятам», і друзям з УТОСу такі емоції потрібно віддавати безкоштовно. І, можливо, віддавати в подвійному розмірі. От якщо говорити, наприклад, про «Джерело», то я був ошелешений тим, як ті діти малюют: не завжди на виставках професійних художників такі картини побачиш! А оці полотна дихають… Напевно, допомагати іншим мене навчили мої батьки. Так само, як з самого дитинства я звикав до якісної музики, так і тут – звик відгукуватися… Власне з цього ми сьогодні почали – дуже важливим є те, що закладають в дитинстві. Розмовляв Володимир БЄГЛОВ

інтерв’ю • захоплення

Новий діамант від TOYOTA 1 березня 2013 року в автосалоні «Тойота Центр Львів «ДІАМАНТ» відбулась грандіозна подія: представлення оновленого бестселера серед кросоверів – Toyota RAV4. На подію було запрошено понад чотириста гостей, безліч представників ЗМІ та висококласних фахівців з організації подібних заходів. Феєричне представлення нової моделі розпочалось близько 20:00 у холі автосалону вступним словом та привітанням від генерального директора Олега Васильовича Фар’яна. Також нагоду привітати усіх гостей свята мали начальник відділу продажу Роман Дмишко, керівник страхової компанії «АХА» Андрій Подураєв, керівник страхової компанії «ІНГО» Ольга Копоть, представник «Всеукраїнського Банку Розвитку» Орест Дякун та представник «Креді Агріколь Банку» Ярина Федькiв. Після завершення промови розпочалося справді непересічне дійство: винуватця свята – новий кросовер Toyota RAV4 – представив шоу-балет «I Like» у супроводі унікального (вперше презентованого на теренах Львівщини) світлового лазерного шоу з проекційними голограмами.

авто • захоплення

Проте це ще не все: між містами-учасниками презентації нової моделі Toyota по Україні був влаштований телеміст, адже RAV4 одночасно представляли в тридцяти дилерських центрах. Організатори заходу вели статистику відвідувань, і станом на 21:00 в Україні в автосалони на феєричне шоу прибуло понад п’ять тисяч гостей! Стільки ж охочих спостерігало за онлайн-трансляцією події у мережі Інтернет. Присутні на презентації у Львові мали унікальну нагоду поділитися радістю та захопленням і з представниками інших міст: завдяки телемосту на зв’язок вийшли Київ, Харків, Донецьк та інші дилерські центри країни, які цього дня святкували цю непересічну подію. Відвідувачі презентації під час спілкування між собою ділились враженнями від побаченого, куштували смачні страви та пригощались напоями на фуршеті, поміж цим насолоджувались виступом відомого гурту «Bend it». Презентація відбулась на високому рівні, гостинність та велика кропітка робота дилерського центру над деталями були відчутні у всьому. Якщо коротко описати новинку, то її пропонують з трьома бензиновими двигунами 2.0 (145 к.с.), 2.0 (151 к.с.), 2,5 (180 к.с.) й одним потужним дизельним силовим агрегатом об’ємом 2,2 лiтри та потужнiстю 150 к. с. Варто вiдзначити економнiсть дизельного мотора, який споживає 5,6-6,6 л/100 км. Вельми широка лiнiйка

коробок передач: шестиступiнчаста «механiка», 6-ступiнчастий «автомат» i ультрасучасний безступiнчастий варiатор «Multidrive S», який уперше буде доступний i для комплектацiй з переднiм приводом. У незалежнiй пiдвiсцi на Toyota RAV4 було змiнено жорсткiсть пружин i збiльшено дiаметр стабiлiзаторiв для зниження крену кузова, заднiй амортизатор i втулки стабiлiзатора також зазнали модифiкацiй. Кузов четвертого поколiння Toyota RAV4 зроблений з кiлькох легких видів сталi, що дало можливiсть зменшити вагу автомобiля. У дизайнi ж кузова застосовано кiлька технологiчних рiшень, що дають змогу значно знизити коефiцiєнт аеродинамiчного опору. На Toyota RAV4 встановленi: ABS, EBD, пiдсилювач екстреного гальмування (BAS), система допомоги при стартi на пiдйомi (HAC), антипробуксовувальна система (TRC), система курсової стiйкостi VSC+, система допомоги при спуску по схилу (DAC) i система динамiчного керування (IDDS), доступна у версiях iз повним приводом. Стандартний комплект безпеки водiя та пасажирiв включає в себе двi фронтальнi й двi бiчнi подушки безпеки, колiнну подушку водiя та двi бiчнi шторки безпеки. Після спілкування з гостями презентації спеціалісти салону почули виключно схвальні відгуки та думки про те, що Toyota RAV4 четвертого покоління став непередбачувано цікавим та індивідуально красивим! Зоряна Крачковська

авто • захоплення

Сам на сам з небом

Знаєте відомий анекдот: «Якщо у вас нічого не вийшло з першого разу, тоді парашутний спорт не для вас»? Посміялися, і досить. Далі мова піде якраз про те, що для вас. Адже справжній чоловік звик досягати усього, без страху перед перешкодами, або поборовши його. Якщо вам не дає спокою думка про небесний простір, відчуття свободи і невагомість – тоді парашутний спорт саме для вас. Не завадить знати, що парашутизм не завжди був саме таким, про який ви звикли мріяти. Спочатку парашут був призначеним лише для порятунку життя, а пізніше став

важливим елементом підготовки десанту. Сучасний парашутний спорт включає в себе як дії, пов’язані з точним пілотуванням та точністю приземлення, так і фрістайл, перебування у вільному падінні, групову акробатику. Але, якщо ви ще ніколи не вдягали парашут і не стрибали з літака, тоді доведеться запам’ятати та виконати кілька дій, задля того, щоб здійснити своє бажання. А якщо вам дуже хочеться, але боїтеся висоти, то є одне пояснення, яке може притупити цей страх: висоту в кількасот метрів мозок не сприймає так, як висоту з даху десятиповерхового будинку. Так, вона страшно виглядає, але жодних запаморочень і тваринного жаху вона не викличе.

екстрим • захоплення

> Сам на сам з небом > Перші кроки до стрибка У багатьох містах України є бази з професійними інструкторами, які в цьому допомагають. Інструкторський склад, залучений до підготовки початківців, повинен складатися з досвідчених фахівців. Отже, по приїзду на базу доведеться пройти медогляд. Нічого страшного – аеродромний лікар здійснить огляд на наявність основних протипоказань, перевірить тиск і пульс. Якщо у вас немає проблем зі здоров’ям, тоді цей етап підготовки не створить проблем. Ще з вас мали б взяти розписку на випадок невдалого стрибка. Але не хвилюйтеся і слухайте інструктора. Невдалі стрибки трапляються дуже рідко.

Екіпірування Спеціальний одяг для стрибків із парашутом не потрібен. Варто зважати лише на те, щоб рукави були довгі, і навіть влітку краще стрибати у штанах. Але найголовніше – взуття. Для того, аби при приземленні не пошкодити ногу, потрібні чоботи на жорсткій підошві, зі шнурівкою, яка триматиме гомілкостоп і захистить від вивиху та розтягнення. На це не можна не зважати.

Інструктаж Це обов’язкова процедура. Тим, хто летить уперше, проведуть детальний інструктаж, який іноді може затягнутися на кілька годин. Під час інструктажу вам дадуть рекомендації, пояснять призначення основних частин парашутної системи, проведуть тренування основних моментів стрибка. Багатьом запам’яталися стрибки з тумбочки, заввишки у півтора метри, на якій відпрацьовують приземлення. Щодо парашутів, не хвилюйтеся: для тих, хто приїхав стрибати вперше, його укладають інструктори, тому варіант «не розкриється» недоречний.

Як правильно одягнути парашут Для того, щоб не випасти з системи під час відкриття парашута, його підганяють до тулуба дуже щільно. Великий рюкзак з основним парашутом одягають на печі і закріплюють. Лямками він зафіксований на грудях і ногах. Жорсткість регулюють бічними лямками. Також закріплюють сумку для подальшого складання парашута. В самому кінці фіксують запасний парашут у вигляді маленької сумки з червоною металевою скобою загальною вагою 5 кг. Доповнює цю картину парашутно-мотоциклетний шолом. У такому вигляді досить важко пересуватися по землі, але це одягають не для прогулянки.

екстрим • захоплення

> Сам на сам з небом > У літаку... Перед посадкою парашутистів розприділяють за вагою: найважчі повинні стрибати першими. Інструктор, який випускає, чіпляє тросом усіх, хто стрибатиме, до металевого каната, кожному пояснює на пальцях його чергу і відчиняє люк. Два коротких гудки сирени – це команда приготуватися до стрибка. Часу на підготовку виділено буквально кілька секунд. Люди, які стрибають першими, зникають з виду, в декого це може викликати приступ страху, але найкраще – опанувати себе, оскільки тих, хто відмовляється вистрибувати самостійно, викидають з літака. Звучить грубо, але оскільки всі парашутисти причеплені до тросу, виходу немає.

Стрибок Перед самим стрибком у літаку найголовніше – слухати інструктора. Він керуватиме і показуватиме, хто за ким стрибає, а кому підготуватися. Парашутисти по одному повинні підходити до відчинених дверей, ліву ногу необхідно поставити на зріз дверей, а праву – трохи позаду. Вагу потрібно перенести на праву ногу. Визирати з літака не можна. Це усе вам пояснять інструктори. Перед самим стрибком руки потрібно тримати схрещеними на грудях. Після сирени та команди інструктора потрібно стрибати. Вільне падіння триває три секунди – витяжний фал витягує «медузу» (стабілізуючий парашут), в цей момент треба згрупуватися. Далі зі всієї сили висмикуєте кільце і ще за дві секунди вас м’яко смикне (динамічний удар), це означає, що парашут розкрився. У цей момент падіння значно сповільнюється. Як кажуть ті, хто вже стрибав, довгоочікуваний момент польоту триває кілька секунд. Але ті секунди варті нових отриманих відчуттів. Найсерйозніший етап під час стрибка – приземлення. При посадці обов’язково потрібно торкнутися землі двома ногами одночасно, інакше на ноги може лягти нерівномірне навантаження, і є імовірність отримати перелом. Після приземлення потрібно буде скласти парашут у спеціальну причеплену до грудей сумку (час оговтатися та розібратися з враженнями у вас ще буде). Розумію, якщо ви ніколи не стрибали, у вас виникає купа питань, незрозумілостей і, можливо, вагань. Але варто наважитися, і ви потім не зможете дивитися на небо так, як колись. Дар’я Бура

Ціна питання Пам’ятайте: безкоштовно ніхто з вами займатися не буде. Тож візьміть гроші. Для довідки: перший стрибок коштує 350 грн, другий – 330 грн, третій – 310 грн. Ще візьміть кошти на випадок штрафу. Може загубитися кільце основного парашута, або забудете розчекувати страхувальний прилад на запасному парашуті. Ніхто від цього не застрахований. А вперше, при метушні, і справді можете щось загубити. Краще бути підготовленим. Дехто, незважаючи на величезне бажання, боїться стрибати самостійно. Для таких існує професійна підтримка в повітрі. Стрибки разом з інструктором вважають найбезпечнішими, адже за все відповідає, усім керує професіонал. В такому випадку ваша підвісна система буде з’єднаною з підвісною системою інструктора, а парашути будуть розміщені за його спиною. Коштує такий політ в кілька разів дорожче – 1500 грн.

Стрибки з парашутом протипоказані при: – Серцево-судинних та легеневих – Нервових розладах. захворюваннях. – Цукровому діабеті. – Підвищеному або пониженому – Ниркових хворобах. артеріальному тиску (визначає – Психіатричних захворюваннях; лікар на передстрибковому медо- – Травмах черепа й захворювангляді). нях опорно-рухового апарата. – Пошкодженнях органів слуху, Також вага парашутиста повинна зору (визначає лікар на перед- бути не менше 45 кг і не більше стрибковому медогляді). 100 кг.

екстрим • захоплення

> Сам на сам з небом

КОМЕНТАРІ

Олег Момот, генеральний директор Західного авіаційного товариства «Скай–Груп», інструктор парашутно-десантної підготовки

Жора О. Стрибав нещодавно вперше Ідея стрибнути з парашутом прийшла зненацька: знайшов в Інтернеті довідковий телефон, подзвонив і домовився на наступний день. Взяв зі собою двох друзів. Підготовка складалась з двох частин: медогляд («Кашляєш? – Ні. – Проблеми з серцем? – Ні. – Значить здоровий!»). Та лекція: «Перед вами – парашут: отак його складають, ваші вже складені. Нічого не чіпайте, ми самі вас одягнемо і пристебнемо – головне, потім принесіть парашут назад. А ще не летіть на кущі, електролінії та залізничну колію. Падайте на дві зігнуті ноги. Впали – помахайте базі ручкою, що ви живі та рухаєтесь. Вперед!». Насправді, нам разів двадцять повторювали, як правильно ставити ноги перед стрибком, як смикати парашут, як приземлятися. Незважаючи на паніку, яка, здавалося б, могла виникнути, усе пам’ятаєш. Усе виконуєш так, як вчили. Погода для нашого стрибка була найкраща – вітру не було, світило сонце, і поля-поля. Піднялись високо, усе торохкотить – і серце, і літак. І тут лунає команда: «Піднялися, приготувалися, один за одним пішли!»… А далі дуже тепло, дуже м’яко, так високо – і під тобою лише твої черевики висять. Ні звуку. Оскільки вітру не було, приземлився акуратно, помахав рукою (живий!) і потягнув парашут на базу. Зовсім нестрашно!

Найголовніше, що потрібно мати, перед тим, як здійснити стрибок з парашутом, – це бажання. Будь-яка людина, що не має серйозних вад здоров’я, може виконати ознайомлювальний стрибок. А це все можна вирішити і визначити на аеродромі завдяки проведенню медичного огляду. Не потрібно приносити жодних медичних довідок. Підготовка до стрибка проходить у той же день, коли і сам стрибок, але її тривалість визначають тим, як швидко засвоєний матеріал. Стрибки відбуваються з висоти 800 метрів. Але якщо здійснювати стрибки разом з інструктором, тоді висоту набирають більшу. Для «першоразовиків» важливу роль відіграє погода. Найголовніше, щоб вітер був менше, ніж 6 м/с, і щоб не було грози. Під час навчання людина повинна повністю розуміти, що з нею відбуватиметься впродовж дня: посадка в літак, поводження в літаку, сигнали, які подають, як правильно поводитися в повітрі, керувати парашутом, приземлятися. Виходить, що людина сам на сам з небом, тому адекватність у цій справі – найголовніше. Хочеться зазначити, що під час першого стрибка в людини немає звірячого страху чи паніки – це все байка. Хвилювання, звичайно, є але такого, щоб паралізувало – немає, бо людина не знає, що з нею відбуватиметься. А от вже наступні рази може виникнути страх. Як показують статистика і досвід, з другого по сьомий стрибки якийсь один буде дійсно страшним, таким, що себе треба буде пересилити.

екстрим • захоплення

Сила рук у трицепсах Яких тільки прав ми не радили читачам «Егоїста» для повноцінного тренування усіх груп м’язів, а цю залишили якось без уваги. Настав час розповісти про те, як у домашніх умовах ефективно тренувати трицепси – це одні з найважливіших м’язів рук. Коли вони добре накачані, то разом з біцепсами створюють неабиякий ефект, надаючи рукам могутнього вигляду. І що важливо, для того, щоб тренувати ці м’язи, не обов’язково спеціально йти у спортзал, бо досить мати вдома комплект гантелей та нехитрі підручні засоби. Пропоновані вправи формують об’єм і рельєф рук та додають їм сили.

спорт • захоплення

> Сила рук у трицепсах > Вправа 1. Віджимання від лави Це вправа, яку найпростіше виконувати у домашніх умовах: тут не треба ані штанги, ані гантелей. Усе, що вам знадобиться, – лавка або ж звичайна кухонна табуретка. Ні, ми не жартуємо, під час віджимання від лави задіяні всі три головки трицепса, особливо їхня середина. Поставте лавку (чи табуретки) паралельно на відстані 80-90 см одна від одної і займіть положення як на фото. На одну лавку спираєтеся руками, на іншу – ступнями. Повністю випряміть руки, відірвіть таз від лави і злегка поверніть його вперед так, щоб він опинився за краєм лави.

Аби збільшити навантаження на трицепси, можна на стегна покласти, скажімо, диск. Згинаючи лікті, повільно опустіться, поки не відчуєте, що трицепси добре напружилися. Досягнувши нижньої точки, вижміть себе вгору до повного випрямлення рук. Це буде верхня точка вправи. Якщо вдатися до порівнянь, то це свого роду незвичні віджимання, коли їх виконуєш не обличчям до підлоги, а навпаки. Важливий момент: коли будете віджиматися, не розводьте лікті в боки, бо тоді результату не буде. Тому тримайте руки якомога ближче до торсу. Між іншим, підніматися треба якомога вище, бо саме тоді трицепси отримують максимальне навантаження.

Вправа 2. Віджимання на брусах

Ця проста вправа знайома кожному ще зі шкільних уроків фізкультури. Бруси є чи не на кожному спортивному майданчику, а ще їх можна зробити самотужки, якщо мешкаєте у приватному секторі. Віджимання на брусах є однією з базових вправ, вони розвивають не лише м’язи трицепсів, а й грудей. Однак які з них працюватимуть найбільше, залежатиме від положення рук та кута, під яким виконуватимете віджимання. Отже, потрібно зайняти положення на прямих руках. Це допоможе м’язам краще підготуватися до тренування. Коли все готово, нахиліть

корпус вперед, а потім повільно опускайтеся між брусами, згинаючи руки в ліктях. Якщо опускатися вниз лише частково, то найбільше працюватиме трицепс, а якщо виконувати глибоке опускання, то до роботи підключаться грудні м’язи. Під час тренування на брусах, лікті повинні бути якомога ближче до тулуба. З часом, коли віджимання на брусах стануть для вас легкими, можна одягнути спеціальний пояс, до якого прикріпити диск чи інший тягар, що допоможе збільшити навантаження, а відтак і ефект. Важливо не допомагати собі ногами і не віджиматися надто швидко, бо неправильна техніка очікуваного результату не дасть.

спорт • захоплення

> Сила рук у трицепсах Вправа 3. Розгинання руки з гантеллю з-за голови Це також не дуже хитромудра вправа, бо для її виконання треба всього лише одну гантель. Потрібно поставити ноги на ширині плечей, взяти гантель нейтральним хватом і витягнути її над головою так, щоб лікоть був розігнутим. Тулуб має бути прямим, а спину слід трішки прогнути у попереку, щоб зменшити навантаження на неї. Тепер все готово: опускайте гантель за голову. У цьому процесі надзвичайно важливо, руку згинати виключно у лікті. У нижній точці без паузи відразу розгинайте руку вгору. Після того, коли зробите розгинання однією рукою, візьміть гантель у іншу і все повторіть. Важливо не нахилятися ані вперед, ані назад, зважаючи на те, що гантель над головою може «розхитувати» вас – так можна травмувати спину. Зрештою, розгинання руки з гантеллю з-за голови можна робити і сидячи, якщо мати, на що опертися.

Вправа 4. Французький жим лежачи

Ще одна добра вправа для тренування трицепсів у домашніх умовах, для виконання якої треба лише лавку та W-подібний гриф. Її виконують лежачи. Для початку підніміть штангу над головою та добре впирайтеся

ногами в підлогу. У іншому випадку можна легко втратити рівновагу і травмуватися. Підніміть штангу та утримуйте її на витягнутих руках у себе над головою, потім відведіть руки трохи назад, щоб гриф штанги був за головою. Після цього розігніть

руки у початкове положення. Згинатися повинні лише лікті! Важливо, щоб вага була не надто великою, адже в іншому випадку буде неможливо втримати штангу під кутом 45°, що є найважливішою умовою виконання французького жиму.

спорт • захоплення

Зауважте, що цю вправу рекомендовано виконувати саме з W-подібним грифом, бо такий хват зменшує навантаження на кисті та передає його саме трицепсам. До речі, французький жим можна виконувати також стоячи і сидячи. Антон Павленко

Нова Mazda6:

виклик умовностям 15 лютого о 22.00 торгова галерея «Опера Пасаж», сяючи вогнями вітрин, відчинила двері для гостей стильного заходу Fashionista NIGHT, який зібрав найвишуканішу публіку міста – поціновувачів розкоші та ексклюзиву. В рамках цього заходу відбулася презентація довгоочікуваного нового седану New Mazda6. Завітавши на презентацію New Mazda6 у «Опера Пасаж», гості вечора опинилися у світі чарівної музики, вишуканих напоїв та страв, витончених розваг. Присутніх розважали неперевершена ведуча вечора – чарівна Ольга Фреймут, музичні колективи Vito Orchestra та Bubblehead. Та найголовнішою інтригою заходу стала, беззаперечно, презен-

тація нового седану Mazda6, який під супровід феєричних лазерного та світлодіодного шоу викликав захоплення усіх гостей заходу. Відвідувачі свята на власні очі переконались, що авто поєднує в собі всі параметри, про які тільки може мріяти майбутній власник автомобіля такого класу: вражаючі показники безпеки (5 зірок в комбінованому тесті EuroNCAP), першокласні екологічні характеристики, ефектний дизайн і задоволення від водіння, а також кращі динамічні характеристики у сегменті. Цього вдалося досягти завдяки інноваційним технологіям SKYACTIV, які дозволяють поєднати, здавалося б, несумісні в одному механізмі речі (з одного боку автомобіль став легшим, з іншого – жорсткість кузова збільши-

лася до 30%). Новинка доступна з покращеним бензиновим двигуном об’ємом 2,0 літри та новим потужним двигуном об’ємом 2,5 літри (192 к.с. і 256 Нм крутного моменту), а також шестиступінчастою автоматичною або механічною коробками передач. Окрім головної події вечора, гостей розважали також лазерне та світлодіодне шоу, показ колекції весна-літо-2013 від Роксолани Богуцької, виступи музичних гуртів. Завершив імпрезу розіграш подарунків від нового салону вишуканих меблів «Entresol», тож деякі гості свята пішли додому ще й з цінними подарунками та незабутніми враженнями. Організаторами заходу виступили компанія «Захід Моторс» та торгова галерея «Опера Пасаж», яка, без сумніву, була ідеальним

авто • захоплення

місцем для проведення такого вишуканого свята, адже ця багатовікова будівля в сучасному Львові вже давно стала фешн-центром європейського рівня, осередком жвавого світського життя. Партнерами стильного заходу були: мобільний партнер «МТС Ultra», салон меблів «Entresol» та клініка Ірини Кривко «Ваша стоматологія». Офіційним напоєм події стала Stoli, пригощала «LaPiazza», а приймав гостей «LEOPOLIS boutique hotel». Якщо ж ви не змогли побачити новинку на презентації, то знайте, що вона чекає на вас у салоні компанії «Захід Моторс», де ви можете стати одним з перших водіїв Західної України, які сядуть за кермо нової Mazda6. Зоряна Крачковська

Над усіма Карпатами безхмарне небо

> Над усіма Карпатами безхмарне небо > Продовження. Початок – у номері 10

Красота – це не просто прізвище… До нас підійшов Діма, який сказав, що треба повертатися на базу і обідати. Особливого бажання покидати річку в мене не було, але шлунок переконував, що яма під мостом нікуди не дінеться. Уся наша компанія в складі дев’яти осіб втиснулася в альтанку і просто таки забігала бідного бармена, який літав туди й назад, підносячи то чергову порцію боґрача (карпатський гострий м’ясний суп), то вареники, то ще всякі місцеві смаколики. Красота розщедрився на пляшку 10-річного шотландського віскі. Мої ж правила незмінні: на рибалці не вживаю. Але цього разу вирішив, що нічого страшного не трапиться, якщо я хильну кілька чарок цього прекрасного напою. Віскі був справді пристойний, по голові не вдарив, натомість, стало приємно, затишно і спокійно. Навіть форель, і та потрохи почала зникати з пам’яті. Коли ще хтось доїдав величезну порцію свинини, а інші вже вийшли на перекур, почалися розмови про вечірню рибалку. Юра запропонував узяти в машину кількох людей і махнути на іншу річку. Я одразу ж зголосився, але Красота цілком справедливо спитав, чи не поступився б я місцем для киян. Нема проблем – мені ж і справді легше виїхати в гори, ніж їм. Але Коля останньої миті вирішив залишитися з Андрієм, Максом та Ганною на базі, тому в автівку всунулися ми з Дімою, який повертався до Львова, а також Павло і Красота. Дорогою я почав досліджувати флайбокс Красоти. І знову був шокований. Мухи у нього цілком відповідають прізвищу! У коробці були сухі мушки, які безперечно перемогли б не на одному конкурсі. Єдина проблема полягала в тому, що всі його творіння були робочими влітку. А саме зараз, у жовтні, харіус віддає перевагу дрібним «сухарикам» сіро-коричневих відтінків, бажано з CDC. А таких у коробці Андрія, на

жаль, не виявилося. Я запропонував йому кілька своїх імітацій, а він, своєю чергою, «пригостив» мене шикарною жирною мурахою, оригінальним парашутом і варіантом Royal Woolf. Навіть не знаю, чи буду на такі мухи ловити – занадто вони красиві.

Молочна ріка, кам’янисті береги Ми планували ловити в тому районі, де відмінні результати дали літні рибалки. Місцина ця доволі різноманітна, але цього разу виявилося, що річка геть обміліла, тому довелося їхати далі. Ідентична ситуація була й поблизу іншого села – лише один перекат, і все. Юра запропонував триматися дороги і половити трохи далі. Місце було, знову ж таки, доволі мілким, але вибирати вже не було з чого. Хлопці вирішили приготувати чаю та кави, я ж розклався і вийшов до ріки. Праворуч в неї впадав гірський струмок – це перше місце, яке треба обловити. Далі було кілька дрібних і малопомітних перекатів – теж нормально. Вниз течією нічого цікавого не проглядалося. Зателефонувала Ганна та сказала, що в них харіус біситься від сухої мушки. Чому б і ні? Перша ж презентація на течію закінчується виходом риби. Працюють дрібний (№18) сухарик з CDC та пера когута. Підходять хлопці та складають мені компанію. Одна проблема – сонце світить просто в очі, тому вирішую перейти на протилежний берег. Дорогою обловлюю територію: риба і справді біситься від сухої мушки. Ледь не кожна проводка закінчується стрибками харіуса. Буквально за півгодини у мене вже було 15 хвостів, не рахуючи величезної кількості промахів та сходів. Правда, мушку доводилося змінювати після кожної пари харіусів – вона просто не витримувала такого пресингу. Але тільки-но сонце закотилося за гору, мушка зникла з поля зору. Поляризаційні окуляри вже не допомагали – поверхня води здава-

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо > лася білою, як молоко. Не рятували і звичайні оптичні окуляри, в яких я ловлю на суху зранку та ввечері, коли нема сонця. Тому мені не залишалося нічого іншого, як повертатися на той берег, з якого я прийшов, і брати в руки французьку снасть. Але вже біля самого берега я помітив кілька стрибків харіуса та миттю закинув муху. Самої покльовки я не бачив, але завдяки неймовірній делікатності своєї вудки першого класу відчув сильний поштовх. Швидка підсічка змушує мене усміхнутися: нарешті попався більш-менш пристойний харіус. Дивно, але з невідомих наразі причин, їх різко поменшало на Львівщині. Відпустивши красеня у воду, я все ж вирішую переключитися на німфу. Але і тут виникла проблема: у напівтемряві я практично не бачив рожевого індикатора, тому не придумав нічого кращого, як доставити ще один – цього разу пінопластовий. Як відомо, такі нахлистові товари елітні рибалки вважають мало не блюзнірськими, а на змаганнях вони заборонені, однак це був єдиний вихід з ситуації, який прийшов мені до голови. І він одразу ж почав працювати! Завдяки помітнішому індикатору, я з легкістю бачив навіть мінімальні спроби харіуса вкусити німфу. Пішла справ-

жня спека – мені навіть не доводилося ходити рікою. Стоячи на одному місці посередині водойми, я обловлював територію перед собою, а потім розвертався на 180 градусів, і все повторювалося знову.

Чупакабра проти харіуса «Та ти просто браконьєр! Куди не кинеш – звідусіль рибу тягнеш!», – жартома крикнув мені Павло, який стояв метрів за 15. Побачивши, що справи в моїх нових товаришів йдуть не кращим чином, я підійшов до них. Андрій Красота не міг зрозуміти, як можна ловити в такій ріці на німфу. Тому я запропонував індикатор і йому. Нахлистовик подивився на Павла, який вже почав глузувати: «Я всім розкажу, що ти ловив з «поплавком», – сміявся він. Андрій проігнорував жарти та приладнав страйк-індикатор до кінця своєї волосіні. Коли я підійшов до Павла і побачив його снасть, то був просто шокований. Мало того, що довжина його повідка складала ледь не три метри, так ще й на кінці висіла здоровезна муха, на яку в такий час року зловити щось просто нереально. Незважаючи на його обурення, мовляв, він хоче ловити саме на таку «чупакабру» і більше ні на що, я швидко перекусив по-

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо > відок і прив’язав робочого бокоплава. Також спробував пояснити Павлові, що проводка зі швидкістю течії результатів не принесе – відчути покльовку харіуса буде нереально. Тому я порадив йому вести муху швидше за течію – так можна буде тримати її під контролем. Поки хлопці розбиралися що до чого, я відійшов на попереднє місце і продовжував смикати харіусів. Після 25 хвоста рахувати припинив, а просто насолоджувався наступним пириком. Чергова проводка, підсічка, і моя вудка різко зігнулася. Взяла риба щонайменше утричі важча за своїх попередників. Оскільки підсака я з собою не мав, тому почав вимушено танцювати і крутитися, як дресирована тваринка на манежі цирку. Моїм диригентом була хороша рибина, яка не мала анінайменшого бажання вилізати з води. Щоб довго її мучити, я позадкував до берега. Риба опиралася, але була змушена підкоритися. Вже на мілині я помітив характерну плямисту спину. Форель – хто б сумнівався… Знявши її з безбородого гачка, зробив два фото і випустив у рідну стихію. Риба зупинилася, вона не рухалася. Коли ж я наблизився, форель дременула від мене зі швидкістю Ferrari. Вже зовсім стемніло. На

прощання я упіймав ще кілька харіусів, після чого вийшов на берег, щоб поскладати вудки і нічого не погубити. Ми повернулися до машини. Тим часом Павло почав готувати нову порцію чаю. Поки ми курили, він вже налив напій у залізне горнятко і пригостив мене. «З чого чай?», – спитав я, побачивши, що там плавають якісь невідомі мені рослини. «З коноп… та пий, пий, добрий чай», – засміявся Павло. Виявляється, він любить подорожувати і збирати різні рослини, з яких можна робити чаї. Компоненти напою він не розголошує, натомість любить пожартувати. Напившись чаю без цукру, ми виїхали на базу. Коли автівка зупинилася, нас вже чекали біля альтанки. Нарешті можна було перевдягнутися, хоч ноги були сухими, незважаючи на проведений у воді цілий день. Залишивши речі в кімнаті, я спустився до гурту. Там якраз велися балачки про вечірню риболовлю. Результати були у всіх – хто більше, хто менше, але потримати мокрими руками слизького харіуса зміг кожен, хто сидів за столом. Макс стояв поруч, біля мангала, і пригощав усіх смаженими ковбасками на грилі. «Якісь ми неправильні рибалки, – подумалося мені тоді. – Ні тобі ухи, ні риби смаженої…» А що зробиш – не підніметься у нас рука зака-

рибалка • захоплення

> Над усіма Карпатами безхмарне небо

трупити бідного «червонокнижного» харіуса чи плямисту форель, хоч якими смачними вони б не були. За кілька годин балачок про рибу та мистецтво, про анекдоти і жарти, про сприйняття світу та цікаві книжки, ми розбрелися по кімнатах і моментально позасинали. Принаймні я, бо зранку дехто обурювався, що через милозвучне хропіння сусіда, заснути ніяк не вдавалося. Мене ж розбудив не так будильник, як дикий холод. Пролупивши заспані очі, я не міг зрозуміти, чому мерзну. Адже батареї гріли добре, а вікна мали б бути зачиненими. Коли ж я роззирнувся по сторонах, то побачив, що вони відчинені. Виявляється, Максу, з яким ми ділили кімнату, стало занадто спекотно, от він і вирішив провітрити приміщення…

Мовчання ями Ранок почався з кави і печива. Зважаючи на те, що в обід я мав вже повертатися до Львова, вирішив не витрачати час та ще трохи половити на річці. Компанію мені склали Андрій та Макс. Ми пройшли близько кілометра вгору течією, після чого розділилися. Макс пішов ще вище, ми з Андрієм почали спускатися вниз. Я вирішив, що ловитиму на стрімери, бо в суботу Діма зміг спіймати шість риб саме на імітацію малька. Однак показані на річці Сян в Польщі стрімери для мене, незважаючи на прекрасні результати, все ще залишаються таємницею за сімома замками. Окрім одного удару похвалитися мені більше було нічим. Тому я швидко змінив об’ємну

приманку на німфи і почав полоскати ними каламутну воду. Риба була доволі пасивною, зважаючи не лише на воду, але й на густий туман, який обмежив нашу видимість на навколишні гори. Як тільки з’явилося сонце, і небо посвітлішало, одразу ж цікаві носи харіусів почали винюхувати бокоплавів та фезентейлів. Невдовзі я дійшов до тої ж ями, яка в суботу поцупила у мене хорошу форель. До неї я підкрадався навприсядки, щоб риба взагалі мене не бачила. Як і того разу, я поставив важку муху з крупною вольфрамовою голівкою. На такій глибині важко оцінити розмір засіченої риби. Тричі, підтягуючи волосінь, я уявляв ту саму крупну форель, але щоразу мене зустрічав невеликий харіус. На цьому слід було ставити крапку і повертатися до готелю. Хлопці натомість залишилися до вечора та ще трохи половили красиву рибу, яка пахне огірком і має дивовижний плавник. Їхати додому не хотілося ні мені, ні їм. Коли дописував ці рядки, за вікном йшов дощ з мокрим снігом, температура опустилася майже до нуля градусів. Важко повірити, що ще тиждень тому ми насолоджувалися карпатськими краєвидами та несамовитим синім небом, на якому не було жодної хмаринки протягом трьох днів. Такої погоди цьогоріч вже не буде, такої зустрічі, мабуть, також. Зате залишаться приємні спогади і бажання зустрітися знову, але вже в 2013 році… Ростислав Ящишин

рибалка • захоплення

Економте до 19 000 грн

разом з Chevrolet! Початок весни – це час хороших знижок та глобальних розпродажів. Компанія «Галичина-АВТО» підготувала спеціальну цінову пропозицію на модельний ряд 2012 року випуску з вигодою для клієнта до 19 000 грн! Фінальний розпродаж діє з 9 лютого до 31 березня і включає в себе такі пропозиції від легендарного американського бренду: • Знижка в розмірі 4 000 гривень на всі модифікації прогресивного і молодіжного Chevrolet Aveo, а нова ціна тепер стартує від 124 700 грн. • Ціни на стильний і спортивний Chevrolet Cruze були додатково знижені на 5 000 гривень і тепер вартість моделі стартує з позначки в 144 500 гривень, а економія порівняно з моделями 2013 модельного року становить до 19 000 гривень! • Знижка на сімейний та багатофункціональний Chevrolet Orlando становить 4 000 грн, а нова ціна – від 180 900 грн. • Новий флагман бренду – преміальний і комфортабельний Chevrolet Malibu – став доступнішим на 10 000 грн, а нова вартість моделі починається від 203 600 грн. • Економія при покупці легендарного позашляховика Chevrolet NIVA складе 4000 грн, а нова ціна стартує від 132 000 грн. З огляду на те, що кількість автомобілів 2012 року випуску обмежена, запрошуємо Вас зробити приємну покупку, не гаючи часу! До того ж, враховуючи побажання клієнтів, спеціальні кредитні умови Chevrolet Finance (спільно з «УкрСиббанком») були продовжені до кінця березня 2013 року. А це означає, що

автомобіль Chevrolet можна купити в кредит до 7 років і перші два роки платити лише символічну річну ставку в 0,01%. Саме цим програма Chevrolet Finance значно відрізняється від існуючих пропозицій на ринку. За підтримки виробника GM Korea, вдалося створити кредитну програму, яка по суті є відтермінуванням на 2 роки. Умови кредитної програми Chevrolet Finance лояльні до можливостей клієнтів. На весь період кредитування річна відсоткова ставка складає формальні 0,01% річних у гривні, аванс – від 15%, термін кредитування від 1 до 7 років і разову комісію 2,99%. Але головною «родзинкою» акції є наявність пільгового періоду, коли не нараховується щомісячна комісія. Таким чином, клієнт отримує можливість значно знизити вартість кредиту і не переплачувати за його керування.

Також з вересня 2012 року кожен власник нового автомобіля Chevrolet отримує пакет «Assistance» терміном на 1 рік. Крім того запроваджена нова програма лояльності «Service +», що дозволяє отримати до 20% знижки на офіційне сервісне обслуговування для негарантійних автомобілів. Додаткова інформація у консультантів за тел. (032) 232-07-72 або за адресою вул. Городоцька, 282.

авто • захоплення

відпочинок стор. 52-67 >

Торкаємося вічного Чим себе зайняти, якщо ви вже зробили все необхідне закордоном, придбали, що хотіли, а кохана далі тягне на шопінг? Або якщо ви приїхали надихатися прекрасним і змучилися дивитися на одні екстер’єри – хочеться вже й всередину кудись зайти. Так от, ідіть у музей! Довго ми звірялися з переліками кращих музеїв світу за різними характеристиками і серед них обрали ті 5, які присутні усюди та можуть забезпечити насолоду мистецтвом різних епох, народів та континентів.

1. Лувр (Париж, Франція) Це безперечний №1 серед усіх музеїв світу. Він найпопулярніший, найвідоміший, найбільш відвідуваний (щороку музей приймає близько 9 млн осіб). З часу відкриття для широкої публіки у 1793 році експозицію музею постійно розширювали, і зараз вона налічує понад 380 тис. витворів мистецтва, 35 тис. з яких наразі доступні широкому загалу. У Луврі немає експонатів, датованих пізніше за 1848 рік, – їх поділили та розмістили у інших музеях Парижу, зокрема Музеї д’Орсе та Центрі Помпіду. Натомість зараз усі шедеври Лувру поділені на 8 колекцій: Стародавній Схід, Древні Греція, Етрурія та Рим, Стародавній Єгипет, Мистецтво ісламу, Скульптури, Предмети мистецтва, Образотворче мистецтво, Графічне мистецтво. Збірка музею налічує надзвичайну кількість шедеврів та пам’яток різних епох та народів. Це не картинна галерея, а універсальна різнобічна колекція, яка включає в себе твори мистецтва, виконані з різних матеріалів різними стилями та техніками. Це скульптури, живопис, гравюри, малюнки, меблі, гобелени, ювелірні вироби. Безперечно, двома найпопулярнішими експонатами музею є древньогрецька статуя Венери Мілоської та найвідоміша картина всіх часів та народів – «Мона Ліза» Леонардо да Вінчі.

тенденції • відпочинок

> тенденції >

2. Музей Ватикану (Ватикан, Рим, Італія) Колекція музею, яку заклав Папа Юлій ІІ ще в XVI ст., сьогодні налічує аж 22 музеї, об’єднані у один комплекс. Усі вони мають назви (переважно носять імена пап), але головне не це, а експонати, яких тут теж кількадесят тисяч. Експозицію складають декілька галерей з древньогрецькими та давньоримськими скульптурами. Тут зібрані найбільші в світі колекція грецьких та римських написів (понад 3 тис. фрагментів), а також збірка античних статуй тварин (понад 150). Найвідоміші експонати античних часів – статуя Аполлона Бельведерського та скульптурна група «Лаокоон з синами». Завершує античну експозицію Зал Ротонда. Серед інших тут представлений ще один унікальний витвір – єдина збережена з тих часів позолочена статуя – Геркулес. Не можемо сказати, що вона вражає красою, але мистецька цінність її беззаперечна.

Далі – Галерея географічних карт (довжиною 120 м) та Станці Рафаеля – чотири невеликих приміщення, які на замовлення Юлія ІІ розписав ще зовсім молодий майстер. Кожну зі стін чотирьох приміщень прикрашає одна фреска певної тематики. Найвідоміша з них – «Афінська школа», яку вважають одним з еталонних творів мистецтва доби Відродження. Проте Музеї Ватикану відвідують усі, щоб побачити Сікстинську капелу. Хоч розписували її багато відомих художників цього періоду, безсумнівно, найбільшу увагу привертають твори Мікеланджело – «Страшний суд» на вівтарній стіні капели та стеля святині. Найвідоміший фрагмент з цієї фрески («Сотворення Адама») бачив кожен. Є у Ватиканському музеї і колекція сучасного релігійного мистецтва, серед експонатів якої представлені й картини дуже відомих художників, проте це все блякне порівняно з шедеврами античності та Ренесансу.

тенденції • відпочинок

> тенденції >

3. Галерея Уффіці (Флоренція, Італія) Не знайдете кращого місця в світі, щоб ознайомитися з мистецтвом та культурою Доби Ренесансу, ніж її батьківщина – Флоренція. За даними ЮНЕСКО, 60% найбільш відомих творів мистецтва знаходяться у Італії, половина з яких – у Флоренції. Саме вона є еталоном Відродження, і все тут ним просякнуто. Найкрутіший музей Флоренції – Галерею Уффіці – впізнати неважко: до жодного іншого музею міста чи країни таких черг нема. Переважна більшість експонатів перебувала раніше у приватній колекції родини Медичі. Музей відкрили для обраної публіки ще 1591 року, що робить його одним з найстаріших у світі.

Джентельмени люблять щось гарячіше

Якщо ж ви хочете торкнутися чогось трохи живішого, сучаснішого чи більш незвичного, то можемо запропонувати відвідини кількох «екзотичніших» музеїв. Таким, до прикладу, є Музей тортурів. Насправді їх є кілька у різних містах Європи. Найзнанішими з них є три: Музей тортур у Амстердамі, Музей середньовічних тортур у Рюдесгаймі (Німеччина) та Музей середньовічних інструментів катувань у Празі. Кожен з них представляє на огляд відвідувачів широку експозицію інструментів, якими свого часу послуговувалися, щоб отримати «правдиві» свідчення – це груші, диби, палі, крісла допиту, нюрнберзькі діви, лелеки,

Славу Галереї приносить колекція античних скульптур, загальновизнана та знана у світі збірка автопортретів художників з різних країн. Проте найцінніше, що тут є – надзвичайна колекція творів мистецтва Доби Відродження таких майстрів як Рафаель, Тиціан, Мікеланджело, Ліппі, Тінторетто, Ботічеллі, Джотто, Веронезе, да Вінчі, Джорджоне, Караваджо. Хоч керівництво музею Відродженням не обмежилося (тому в 20 столітті експозицію доповнили картинами Дюрера, Рембрандта, Кранаха, Рубенса, Ван Дейка) експонатом №1 є таки шедевр ренесансний – «Народження Венери» Сандро Ботічеллі.

іспанські чобітки, а також пояси вірності і ще багато різноманітних штукенцій. Оглядаючи такі експонати, прийміть до уваги, що кожен з них вбив чи покалічив не одну людину! Якщо ж вас цікавить щось таке саме близьке до тіла, тільки приємніше, то можемо запропонувати вам відвідати один з Музеїв сексу. Найближчий до нас – празький Музей секс-приладь. Там можна побачити багато різних штучок, які використовувало людство раніше і використовує й сьогодні. Мінімум романтики – максимум конкретики і наочності. Ще один такий музей працює у Амстердамі. Він найстаріший у своєму роді, проте більше культурний, ніж «перчений» – тут переважають експонати еротичні (фото, картини, скульптури) від часів давньої Греції і до наших днів. Такого

тенденції • відпочинок

самого плану музей працює також і в Нью-Йорку. А тим, хто захоплюється автомобілями, рекомендуємо відвідати Mullin Automotive Museum у місті Окснард (Каліфорнія, США). Окрім блабла-бла про чудову колекцію ексклюзивних авто та їхню кількість, можемо додати одне – це дім найдорожчого у світі автомобіля – 1936 Bugatti Type 57SC Atlantic (у 2010 році його придбали за немислимі $ 30 млн.). Уявіть тільки! І цю красу можна побачити на власні очі! У тій же Каліфорнії поряд, з Лос-Анджелесом, розташований ще один музей авто, один з найбільших у світі, Petersen Automotive Museum. Але там працюють самі хитруни, тому маючи у колекції силу-силенну машин, виставляють нараз не більше 150.

> тенденції >

4. Британський музей (Лондон, Великобританія) Це музей історії людства та його культури. Хоч задумували його спочатку як зібрання творів мистецтва Древньої Греції та Давнього Риму (експозиція наразі налічує понад 100 тис. об’єктів), зараз тут представлені збірки з усіх континентів, експонати яких звозили у Лондон тоді, коли він був столицею Британської імперії. У музеї нема картинної галереї, його експозиції базуються на іншому. Тут є найбільша за межами Єгипту колекція мумій та саркофагів (понад 100 тис. експонатів), найширша за межами Іраку збірка старожитностей Межиріччя та найкраща в Європі колекція ассирійських артефактів (ра-

зом понад 330 тис. експонатів), «Алмазна сутра» – перша в світі друкована книга, одне з найбільших на планеті зібрань гравюр (2 млн. примірників) та графіки (50 тис.) авторства Рафаеля, Мікеланджело, да Вінчі, Дюрера, Рембрандта, Гойї), також велику увагу привертає найповніша в тій таки Європі експозиція ваз, один з найбагатших нумізматичних кабінетів. Загалом у запасниках музею зберігають понад 8 млн. експонатів, половина з яких представлена на огляд відвідувачів. Один з найбільш відоміших артефактів музею – знаменитий Розетський камінь, тримовні написи на якому стали ключем до розшифрування єгипетських ієрогліфів.

тенденції • відпочинок

> тенденції

5. Метрополітен-музей (Нью-Йорк, США) З перелічених вище музеїв, Метрополітен – єдиний, де можна знайти експонати з усіх континентів від давніх часів до робіт митців ХХІ століття. Колекція музею складає близько 2 млн. експонатів, і його беззаперечно можна вважати передовим у Новому Світі. Окрім цінних збірок образотворчого та декоративноужиткового мистецтва Стародавніх Єгипту, Греції та Риму, країн Західної Європи (Італії, Франції, Фландрії, Голландії,

Англії, Німеччини), Близького і Далекого Сходу, музей може похвалитися і відділом американського мистецтва. Проте найвизначнішими експонатами залишаються таки роботи європейських митців – 5 картин Вермера та «Місячна ніч» ван Гога. Також дуже пишається Метрополітен-музей колекцією творів Рембрандта, зібрати яку вдалося завдяки купівлі шедеврів на аукціонах за надзвичайно великі суми. Також дуже цінним є зібрання творів імпресіоністів та постімпресіоністів. Остап Процик

тенденції • відпочинок

екскурсія • відпочинок

Пий кокоси, їж банани, слухай джаз, гуляй у парках

Фото автора

Це не Чунга-Чанга, це Республіка Конго…

екскурсія • відпочинок

> Пий кокоси, їж банани, слухай джаз, гуляй у парках >

Республіка Конго (не плутати з Демократичною Республікою Конго, колишній Заїр) – невеличка країна центральної Африки, яка за п’ятдесят років незалежності від французьких колоністів пережила кілька воєн та низку економічних зльотів. Конго – це маленька Франція, з хрусткими багетами, любов’ю до кави і численними салонами краси. Але і багети, і перукарні суто конголезькі, чим і прекрасні.

Як підготуватися За десять днів до вильоту обов’язково зробіть щеплення від жовтої лихоманки. В лікарні вам видадуть довідку, яку потрібно надати по прибуттю в аеропорт Конго – без цього папірця вас можуть не впустити в країну. Довідка (і головне щеплення) діє впродовж десяти років. Важливо зробити щеплення, щоб уберегтися від різноманітних хвороб. Також потрібно вживати таблетки від малярії напередодні подорожі. Москітів в Конго чимало, особливо в сезон дощів. Остерігайтесь комах з вересня по січень, а також навесні, в березні-квітні. Решту часу в Конго панує сухий сезон, коли температура повітря не перевищує 25 градусів за Цельсієм. Конго знаходиться за екватором, тож дізнатися, коли туди їхати просто: коли в Україні тепло, там холодно, і навпаки.

Як летіти Летіти в Конго краще через Париж. Там можна відкрити візу всього за два дні (120 євро), і попрактикувати

свою французьку (безкоштовно), адже в Конго майже не говорять англійською. Хоча, якщо ви володієте лінгало або кітуба (автентичними мовами конголезців), то французька не знадобиться. Однак, безумовно, Франція і Конго міцно пов’язані, це відчуватно в архітектурі, стилі життя, звичках й гастрономічних уподобаннях конголезців. Та навіть тепер французи не покидають Конго – на території своєї колишньої колонії працюють французькі нафтодобувні компанії. (Майже три чверті ВВП складається з промисловості, в якій левова частина припадає саме на видобуток нафти). Окрім французів, із Конго тісно співпрацюють китайці, американці, італійці.

Столиця У столиці Конго – місті Браззавіль (населення 1,2 млн людей) – зосереджене політичне і бізнесове життя. А за 300 км (45 хвилин літаком), на березі Атлантичного океану, розташоване місто Пуент-Нуар (Pointe Noir), місто №2 в країні за численністю населення. Пуент-Нуар – мультинаціональне місто – в ньому можна зустріти людей звідусіль, в тому числі з України. Багато конголезців у радянські часи навчалися у вишах в українських містах: Запоріжжі, Львові, Києві. Після навчання конголезці разом з дипломами забирали з собою красунь-жінок. Не дивлячись на це, більшість місцевих жителів досі не звикли бачити білих людей, тому не лякайтесь, коли по-

екскурсія • відпочинок

Фото автора

> Пий кокоси, їж банани, слухай джаз, гуляй у парках >

мітите численні погляди дорослих, а особливо малечі. Не дивуйтесь, якщо діти вигукуватимуть незрозумілі слова «мунделє, мунделє» – так конголезці називають білих людей. У відповідь кажіть їм «ндомбе». І ви квити. Загалом конголезці дуже приємні й гостинні люди. Незалежно від їхнього соціального статусу і достатку, якщо ви друг, вас завжди радо привітають та смачно нагодують.

Їжа Їжа – ще одна вагома причина поїхати в Конго. Морепродукти, в’ялена риба в гострому соусі, крокодили, змії, комахи – унікальні для українців і повсякденні для конголезців продукти. В Конго ростуть банани, манго, папайя, апельсини, авокадо, карасоль – так само як у Львові вишні чи яблука. Ще одну рослину, кассаву, конголезці та гості країни люблять більше за фрукти. З кассави виробляють одразу два популярних продукти: сака-саку і маньок. Перший продукт – сака-сака – це верхня частина кассави, листя. Його подрібнюють і перемішують з рибою та спеціями, зазвичай подають до рису. Другий продукт – маньок – це корінь кассави, який переробляють і вживають замість хліба. Так само як і банани. Але не такі банани, які ви купуєте в супермаркеті. Конголезькі банани в 2-3 рази більші, і вживають їх тільки вареними

або смаженими на пальмовій олії. Дуже калорійно і дуже смачно. Їсти, засмагати і купатися в басейні при готелі (їх декілька в місті, ціна за день перебування плюс прохолодний напій – 15 євро) – прекрасний сценарій відпочинку, але підходить далеко не всім. Якщо ви звикли до активного дозвілля, сідайте в машину й вирушайте за місто. Дорогою трапляються маленькі поселення рибалок та фруктові ринки. Де-не-де продають тільки-но зловлених змій.

Національні парки За 140 км від Пуент-Нуар, на півдні Конго, на кордоні з Габоном, розташований національний парк. В Конкуаті (Conkouati) можна побачити найбільших морських черепах, довжина панцира яких досягає двох метрів! Цей парк є другим найбільшим місцем у світі, в якому черепахи залишають вилуплюватися своїх дитинчат. По сусідству з черепахами в парку мешкають шимпанзе, слони й антилопи. Подорожувати можна самим або з екскурсоводом – обидва варіанти безпечні. Трохи далі, на півночі країни, на 400 тисячах га землі, розташувався національний парк Одзала (Odzala), в якому живуть більше тринадцяти тисяч слонів. Добиратися туди краще літаком – 1,5 години від Пуент-Нуар.

екскурсія • відпочинок

> Пий кокоси, їж банани, слухай джаз, гуляй у парках

Екстрим Якщо ви полюбляєте екстремальні види спорту, пропонуємо вашій увазі конголезькі пляжі. Серфери зі всього світу приїздять в Пуент-Нуар на «дикий берег» (Cote Sauvage) половити високі хвилі. Іноземці зупиняються в готелях, яких у великих містах чимало. Готелі або апартаменти можна забронювати заздалегідь. Ціни коливаються від 70 євро за добу в тризірковому готелі та від 150 євро за добу в п’ятизірковому. До вартості за номер входить басейн. Серед туристів, які подорожують групами, популярністю користуються невеличкі двоповерхові будиночки. Зняти будинок для 4-5 людей на тиждень коштуватиме близько 450 євро.

Ресторани Увечері, коли спека трохи стихне, відправляймось у місцеві ресторанчики. Подають льодяне пиво місцевого виробництва, смажену на мангалі рибу «соль» та інші смакоти. Не дивуйтесь, якщо побачите, що конголезькі жінки після доброї вечері з десертом замовлятимуть піцу з собою – їхні чоловіки люблять жінок побільше. Вночі працюють клуби та джаз-кафе. В останніх грають конголезьку музику та співають пісень про кохання і політику. Таксі по місту коштує 700 франків (приблизно 1 євро). Цей вид транспорту найзручніший, адже синьо-білі «Тойоти»

з шашечками пильнують клієнтів цілодобово і будь-де. Орендувати машину теж можливо – за 30-40 євро на добу. На дорогах великих міст трапляються і маршрутки, але ці маленькі мікро-автобуси завжди переповнені місцевими жителями.

Деталі На зворотному шляху, якщо залишаються сили, можна влаштувати бонусні екскурсії, відвідавши інші африканські міста: залежно від авіакомпанії можна зупинитися на деньдва в Касабланці (Марокко) або Адіс-Абебі (Ефіопія). Потурбуйтесь про візу заздалегідь. Місцеві майстри подбали про сувеніри для ваших друзів: від браслетів з конголезьким триколором (зелений, жовтий, червоний) і флуоресцентних картин до виробів з рідкісного чорного дерева і меблів ручної роботи. Але приготуйтесь до жорстких торгів – для білих ціни злітають в кілька разів. Дорогою додому, в аеропорту, ваш багаж обшукають прикордонники, і вам доведеться заплатити збір – з кожного виробу (статуетки у вигляді слоника тощо) по 5-10 євро. Рекомендований строк перебування в Конго – три тижні. Цього часу вистачить, щоб наїстися справжніх фруктів, насолодитися теплим, аж гарячим, океаном і неймовірним заходом сонця. Майк Холманських

екскурсія • відпочинок

новини ресторанів новини ресторанів

З приходом весни хочеться скуштувати чогось новенького, свіжого і смачного. Львівські ресторани дають кожному з нас таку нагоду і, як завжди, тішать своїми новинками.

Китайські пельмені в ресторані «Пан Тао»

Далеко не кожен чоловік любить експериментувати з екзотичними стравами, але, напевно, немає такого мужчини, який відмовився б від смачної ситної порції пельменів. При цьому всі вони звикли, що це страва, яка хоча б раз на місяць мусить бути на столі в кожного українця. І мало хто знає, що пельмені – це частина китайської культури, одна з традиційних страв цієї країни, ритуальна їжа, з якою пов’язано чимало східних традицій. У минулому пельмені були головним чином святковою стравою. Особливо в ніч напередодні Свята Весни всі китайці обов’язково повинні їсти традиційні пельмені. Тому зараз, коли весна вже розпочалась, ця страва актуальна, як ніколи. Якщо всі члени сім’ї за одним столом разом їдять пельмені, то для китайців це означає зустріч всієї родини після розлуки, об’єднання сім’ї. Гарна традиція, яку вартує перейняти і нам. Тим більше, що для того, аби скуштувати пельменів, не потрібно витрачати півдня на їх приготування. Достатньо просто завітати в ресторан китайської кухні «Пан Тао» і самому пошукати відмінності між звичними українськими та традиційними китайськими пельменями. Скуштувати і переконатись, що не дарма у китайців є приказка «Смак пельменів краще смаку всіх інших страв».

«Ніца» в ресторані «Золотий вепр»

В меню ресторану «Золотий вепр» з’явилась новинка: лосось під назвою «Ніца». Ми звикли, що лосося зазвичай смажать, але для цієї страви його варять в спеціальному маринаді. І вже опісля подають разом з салатом з нарізаного тонкими смужками свіжого огірка, червоною ікрою та вершковим соусом з тертим хроном і лимонним соком. Тому, якщо хочеться хоча б подумки приблизити літній відпочинок, «Лосось «Ніца» в ресторані «Золотий вепр» – хороший для цього спосіб.

Cмачні змагання ресторану «Шекспір»

28 лютого відбулось змагання між львівським рестораном «Шекспір» та київським рестораном «Сюрприз» у приготуванні найсмачніших страв. Гості вечора та журі дегустували страви (не знаючи, який ресторан що приготував) та обирали найкращі. Готували баклажановий суп з сиром Дорблю та телятину з пікантним шпинатом. Переможця обирало компетентне журі та гості вечора. До складу журі входили: Андрій Сидор («ДікАрт»), Андрій Дзюбан (ресторатор), Карло Саркісян (ресторатор), Денис Силантьєв (срібний призер Олімпійських ігор) та Олена Онуфрів (художниця). За підсумками голосування переміг львівський ресторан «Шекспір». Протягом вечора гостей розважала шотландська музика, київський дует «Врода», конкурси «Вгадай інгредієнти» та «Намалюй картину» (замість фарб були шоколад, вершки та горішки). Вечір був вражаючим та смачним. Якщо ви також завжди обираєте найкраще, двері ресторану «Шекспір» відчинені для вас щоденно з 8:00 до 24:00 за адресою вул. Любінська, 144.

за столом • відпочинок

Ч и т а й т е

н а с

т у т :

а також на www.issuu.com/egoist_magazine, www.store.obreey.com, www.presspoint.ua, www.journals.ua та www.ej.ua

за столом кіно • відпочинок • відпочинок

Жіночність з чоловічими амбіціями... Скільки себе пам’ятаю, завжди співала і танцювала, як, можливо, і всі дівчата. Але сьогодні не уявляю, що б було, якби в мене відібрати голос... Це те, що допомагає жити...

Ксенія Ліардо – звичайна, на перший погляд, дівчина... Телеведуча року 2011, мама року 2012, фіналістка проекту «Х-фактор-3» та бізнеследі... Я закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка. За освітою – магістр міжнародного права... Ніколи б не могла подумати, що життя піде в діаметрально протилежному напрямку...

У 2010 році відкрила караоке клуб «888». Тоді здавалося, що маю так багато роботи... У 2011 році з’явилася фотостудія «888», у 2012 був створений шоу-балет «888», а 1

woman • відпочинок

лютого 2013 року народилася четверта дитина «Вісімок» – рок-клуб «888»... Багато з «добрих людей» казали, що нічого з мене не вийде, адже окрім роботи на телебаченні я нічого не вмію...

Але моє кредо життя – «Найбільше задоволення у житті – робити те, що на думку інших ти робити не здатен...» І ще, лише зараз я зрозуміла, що не буду прислухатись до порад людей, які «з найкращих» міркувань радять, як поступити в тій чи іншій ситуації, але не досягли того, чого (наголошую) ВЛАСНИМИ силами досягла я... Раніше хотілося всіх уважити та прислухатись, і лише протягом останнього року я «відростила зуби»... Коли я тільки починала кампанію «888» (хоча я навіть не розраховувала, що вона стане такою, як є вже сьогодні) відомий ресторатор Марк Зархін сказав мені: «Якщо хочеш досягти успіху в цьому бізнесі – маєш стати акулою, а в неї 1500 зубів, і ріжуться вони дуже боляче.». Тепер я розумію, що він мав на увазі... Звичайно ж, я задоволена тим, що маю, але чим більше досягаєш, тим більше хочеш ще... Прикладом у моїй справі для мене є, звісно ж, успішні бізнесмени, ресторатори, ...чоловіки. Першим головним прикладом був мій батько. Шкода, що він не побачив моїх досягнень. Але в мене цілком і повністю його характер. Він був військовим хірургом, а це професія для винятково сильних людей. І свою донечку ЛІОРУ я вчу бути самостійною. 21 квітня 2013 року їй виповнюється 5 років. Вона займається художньою гімнастикою та працює моделлю у модельній школі «Рептилія». Це моя справжня подруга. Так само, як і моя мама Наталя зі мною. Я все це роблю заради них від самого серця, а тому, видно, вдається. Хочу привітати усіх з весною і побажати віри в свої сили, адже це єдине, що можна назвати вічним двигуном до успіху! Караоке-клуб 888 пл. Д. Галицького,1, (Ляльковий театр) 235 88 77, 093 859 29 08 www.karaokeclub888.com.ua Рок-клуб 888 вул. Личаківська, 3 260 24 76, 093 785 04 24 www.rockclub888.com.ua

Martell:

найкраще з кращого Обираючи алкогольний напій, обираєш компаньйона для подорожі та хочеш, щоб він був тобі рівнею – благородний, міцний, багатогранний, якого одним махом не візьмеш, і звісно, з бездоганною репутацією. Коньяк – напій, що збагачує. 21 лютого у піано-барі готелю Nobilis для пошановувачів вишуканого французького напою Коньячний дім Martell влаштував справжню подорож у історію виготовлення благородного напою. Martell – найбільш старовинний люксовий бренд коньяку у світі. Упродовж 300 років дім незмінно постачає коньяк надзвичайно високої якості та вишуканого смаку. Коньякам Martell притаманний напрочуд м’який і легкий смак із насиченими квітковими тонами. Для створення справжніх шедеврів дім Martell використовує коньячні спирти виняткової якості. Як розповів Бренд Амбасадор Андрій Лопатін, хоча французьке законодавство дозволяє використовувати для цього виноград, який виростає у шести виноробних субрегіонах провінції Коньяк, Дім Martell обирає виноград, зібраний тільки в чотирьох найкращих субрегіонах: Borderies, Grande Champagne, Petite Champagne, Fins Bois. Martell керується принципом «лише найкраще з кращого». Тож бере не просто 90% вина елітних сортів винограду Уні Блан, Фоль Бланш і Коломбар, як це дозволяє закон, а принципово 99% Уні Блан. 1% становлять – Фоль Бланш і Коломбар. Другим секретом виробництва Martell є процес подвійної дистиляції, якому піддають усі коньяки Martell. Вино дистилюють двічі і у підсумку отримують «eaux de vie» – спирт 70%

міцності. Складний процес забезпечує особливу м’якість, делікатність коньяків Martell. Після дистиляції спирти необхідно витримати у спеціальних умовах. Дім Martell і тут демонструє особливий підхід: для створення найбільш молодого коньяку Martell VS спирти витримують від 5 до 7 років, хоча закон дозволяє називати коньяком напій зі спиртів, витриманих 2,5 роки. Так само і з іншими коньяками дому, які були представлені на дегустації: Martell VSOP, Martell Cordon Bleu та Martell XO: витримка цих коньяків чи не вдвічі довша за регламентовану законом. Найбільш творче у створенні коньяку – купаж – поєднання «eaux de vie» різних років, які визначають характер напою. Так гордість дому Martell Cordon Bleu, який нещодавно відсвяткував 100-річний ювілей, поєднує в собі 200 різних коньячних спиртів. Martell Cordon Bleu знаменитий своєю вишуканістю та нескінченим багатством смакових тонів. Це дійсно класика майстерності, яка не має собі рівних у світі. Грандом дому є Martell XO. Шанувальники називають його видатним XO і абсолютним Martell. Цей шедевр ідеальний для особливо урочистих подій. І підтвердження цьому те, що сьогодні саме Martell – світовий лідер в категорії коньяків ХО. Гості заходу отримали справжній майстерклас з дегустації та вміння обирати «правиль-

презентація • відпочинок

ний», найкращий для себе коньяк, дізналися невідомі досі секрети процесу його виготовлення, а також скуштували не лише найвишуканіші купажі коньяку Martell, але й коктейлі на основі Martell VS – «Martell Тонік» та «Martell Космополітан». Присутні ще довго не відпускали Бренд Амбасадора Андрія Лопатіна та мали до нього масу запитань, що свідчить про жвавий інтерес львів’ян до добірного коньяку знаного французького дому Martell. Ярема Бережанський

Андрій Лопатін: “Martell – втілення майстерності, здобутої за три сторіччя” Користуючись нагодою, і журнал «Егоїст» поставив кілька питань Бренд Амбасадору Коньячного дому Martell Андрію Лопатіну. – Чому присвячений цей вечір? – Відбулася дегустація від одного з найстаріших Коньячних домів. За один вечір наші гості змогли скуштувати чотири різні коньяки Martell і зрозуміти для себе, якому з них вони надають перевагу: більш молодому і легкому чи, все ж, витриманішим. Martell VS, Martell VSOP, Martel Cordon Bleu та Martell ХО – це чотири основоположні купажі коньяку, які найкраще відображають французьку класифікацію коньяків. – А які напої полюбляєте Ви? – Я не можу сказати, що люблю і п’ю тільки якийсь конкретний напій. Вибір залежить від багатьох чинників: настрою, компанії, місця і навіть погоди… На вечірках у компанії друзів надаю перевагу молодому коньяку з кубиком льоду. А іноді хочеться сісти біля каміна і насолоджуватися навіть чимось більш особливим, ніж Martell ХО. – Так? Є й такі? А які ще купажі формують лінію коньяків Martell? – Окрім чотирьох основних коньяків, які ми куштували сьогодні, в колекцію Коньячного дому Martell входять також Martell Creation Grand Extra, Martell Cohiba та вершина досконалості – Martell L’Or de Jean Martell. Це найунікальніший коньяк нашого Дому, втілення майстерності, яку здобув Коньячний дім Martell протягом свого 300-літнього існування. – І цей ексклюзив можна теж придбати в Україні? – Так, L’Or de Jean Martell також представлений на українському ринку. Ціна такого ексклюзиву теж відповідна, проте, скільки б цей унікальний купаж не коштував, він того вартий.

Вул. Коновальця, 82 Відчинено з 9:00 до 22:00 Телефон: (0322) 38-04-23 +380(63)279-77-79 67 www.vepr.net

дрібниці життя стор. 68-83 >

У світі техніки після періоду мініатюризації та погоні за малими розмірами спостерігається тяга до усього «гіпер». Надпотужна ігрова приставка, смартфон з величезним дисплеєм, 85-дюймовий телевізор – ці новинки стали головними «зірками» найбільшої у світі виставки споживчої електроніки Consumer Electronic Show в американському Лас-Вегасі. Загалом цього року «проривних» девайсів було представлено небагато, але, все ж, деякі цікавинки потрапили на очі фахівцям.

Гігант серед портативних ігрових приставок Так, один з головних світових виробників графічних чіпів nVidia показала на CES портативну ігрову консоль під управлінням Android 4.2 Jelly Bean. Усередині у неї є графічний контролер GeForce з 72 ядрами і 5-дюймовий сенсорний

дисплей з розширенням 1280 пікселів. Час автономної роботи гаджета – 10 годин. У продажу він з’явиться в другому кварталі 2013 року і, як говорять експерти, складе серйозну конкуренцію пристроям на кшталт Sony PSP і Nintendo Wii U. Про ціну поки не повідомляють.

тенденції • дрібниці життя

> тенденції > «Розумна» виделка Одним із найбільш незвичайних гаджетів, представлених в рамках CES2013, по праву можна вважати електронний столовий прилад HAPIfork, який контролює харчування користувача. Спочатку девайс розробляли для клінічного використання.

«Розумна» виделка допомагає в боротьбі із зайвою вагою, привчаючи пацієнта повільніше їсти. Дослідження показали, що швидкість прийому їжі впливає на вагу. Більше того, компанія HAPILABS стверджує, що користування HAPIfork дозволяє зменшити проблеми з травленням. HAPIfork буквально напхана мікроелектронікою: сенсори, LED-індикатори, роз’єм USB, вібраційний модуль і вбудована літій-полімерна батарея (3,7 В). Вони дозволяють контролювати частоту, з якою власник виделки відправляє їжу собі в рот. Як тільки користувач перевищує ліміт швидкості поглинання їжі, «розумна» виделка починає лаятися: блимати і вібрувати. Якщо ж під’єднати HAPIfork до смартфона або комп’ютера, то програма розробить для користувача спеціальну дієту. Вартість пристрою у США – 99 доларів.

тенденції • дрібниці життя

> тенденції Суперсмартфони і супертелевізори Компанія Huawei анонсувала випуск смартфона Ascend Mate з величезним 6,1-дюймовим екраном. Як заявляє виробник, пристрій на одному заряді батареї зможе працювати близько двох діб. Sony на виставці показала відразу два проривні пристрої. Так, вона представила смартфон Xperia Z c чотириядерним процесором Snapdragon, 2 Гб оперативної пам’яті, модулем пам’яті на 16 Гб і унікальним за якістю видаваної картинки 5-дюймовим дисплеєм. І головне: у нього вологозахищений металевий корпус і приголомшливий дизайн. Xperia Z функціонує під управлінням Android 4.1 Jelly Bean. Крім того, Sony показала перший у світі 4K OLED-телевізор. 4К – назва для нового стандарту чіткості, який повинен прийти на зміну звичному Full HD. Роздільна здатність представленого телевізора – 3840 пікселів. Телевізором хизувалася на виставці й компанія Samsung. Вона представила 85-дюймовий UN85S9000 UHD TV. Пристрій працює на 4-ядерному процесорі А15 з тактовою частотою 1,35 ГГц.

Мегапланшети Panasonic, Lenovo та Asus зосередилися цього року на планшетах. Японська компанія представила планшет з Windows 8 і розширенням 4K. Це грандіозний 20-дюймовий портативний комп’ютер з сенсорним екраном з роздільною здатністю 3840 пікселів для бізнесменів, яким часто доводиться робити презентації і проводити наради. Технічні характеристики пристрою та його ціна доки не оголошені. У продажу гаджет повинен з’явитися до кінця цього року. Lenovo ж представила IdeaCentre Horizon Table – велетенський переносний планшет з діагоналлю 27 дюймів. Він підтримує 10-точковий інтерфейс, що дозволяє взаємодіяти з ним усій сім’ї одночасно. Передбачається, що цей пристрій допоможе батькам ефективно учити дітей малювати або грати на віртуальних музичних інструментах. Позиціонують пристрій саме як гаджет для усієї сім’ї відразу. У продажі він буде з червня за ціною $1700. Asus на виставці офіційно підтвердила бажання випустити планшет з екраном, що гнеться. Нова технологія під назвою XSense дозволяє робити сенсори для тачскрінів, які можна не лише гнути, але і згортати. З’являться такі пристрої у продажу вже в 2013 році, а коштувати будуть не дорожче за «звичайні» планшети. Ярема Бережанський

тенденції • дрібниці життя

Про сон подбає сигналізація Щоб не тривожитись на відпочинку, подумайте про охорону свого помешкання заздалегідь Хочемо ми цього чи ні, але нам доводиться жити в світі, де щодня стається чимало злочинів. Тому питання безпеки життя повинно хвилювати кожного чоловіка. Тим більше природою закладено, що чоловік має бути захисником. На щастя, зараз для того, щоб дім став фортецею, чоловікові вже не потрібно використовувати свою фізичну силу, достатньо всього лиш скористатися благами сучасних технологій.

Все в одному!

Як то кажуть, краще попередити проблему, аніж вирішувати її, коли вона вже виникла. Тому найефективнішим способом захисту свого майна є встановлення сучасних охоронних систем. Український ринок пропонує широчезний спектр різноманітних технологій, які допомагають охороняти дім, а також забезпечити життєдіяльність усіх його комунікаційних систем. Це дротові і бездротові охоронні системи (останні актуальні для помешкань з євроремонтом, де вже не вдасться прокласти кабель), пожежно-охоронні технології, системи контролю доступу та віддалене відео спостереження. Чи не найпопулярнішою серед українців є система охоронної і протипожежної сиг-

налізації. Вона фіксує будь-яке відчинення вікон та дверей, розбиття шибок, рух в приміщенні, визначає також витік газу, полум’я, дим та затоплення. Додатковою перевагою є те, що сучасні технології дозволяють вмикати систему не тільки на повну охорону, але й часткову, наприклад, при встановленні на охорону вночі, коли в будинку є люди, вмикаються тільки датчики розбиття скла і відкриття зовнішніх дверей або вікон, при цьому внутрішні датчики руху залишаються незадіяними.

На відпочинок – без турбот

Досить цікавою є така опція як охорона периметру. Коли ви ідете спати, то ставите всі вікна і двері на охорону, а всередині помешкання можете ходити. А у випадку проникнення в помешкання ззовні через двері чи вікна, сигналізація відразу сповіщає про небезпеку. Така система фактично охороняє цілодобово – вдень повністю за всіма параметрами, а вночі – тільки периметр помешкання. У світі такі технології застосовують більше 10 років, у нас це наразі вважають новинкою, але переваги її очевидні. Що може бути краще, ніж відчуття безпеки 24 години на добу?

Досить актуальним моментом, особливо для тих чоловіків, які часто бувають поза межами дому, є можливість стежити за ситуацією в хаті – з мобільного під’єднатися до сигналізації і перевірити, чи все гаразд. Це називають віддаленим контролем. Через мобільну мережу або Інтернет, ви можете ставити або знімати з охорони, отримувати тривожне сповіщення, а також бачити стан системи. Так само працює і система відеонагляду. Уявіть собі, яку перевагу ви маєте, коли у вашому домі встановлений відеонагляд. Навіть коли ви закордоном, в будь-який час з будьякої точки планети ви можете побачити, чи все у вашому домі гаразд, чи вчать діти уроки, чи сама вдома дружина тощо. Для цього вам потрібний лише доступ до Інтернету, телефон, планшет чи ноутбук. Сучасні охоронні рішення покликані забезпечити спокій і комфорт проживання в будьякому місці. А от які саме системи безпеки встановлювати і де – в цьому допоможуть розібратися фахівці профільних компаній. Головним ж для кожного чоловіка є саме вибір, і, зробивши його на користь безпечного життя, чоловік захищає не тільки себе, а й своїх рідних та близьких. Микола Сухорський

безпека • дрібниці життя

На ній: комплект білизни та браслет Lise Charmel На ньому: білизна Dolce&Gabbana

З приходом весни природа сама надихає нас спокушати та бути спокушеними.

Основою образу жриці кохання чи то Казанови завжди є неперевершена білизна. Наше бачення чуттєвості між двома закоханими у fashion story...

На ній: комплект білизни Lise Charmel На ньому: білизна Dolce&Gabbana

Сорочка Coemi, маска Lise Charmel

Фотограф: Ярослав Мончак Моделі: Іра Смичковська (Bravo models), Паша Шаметько (Bravo models) Макіяж, зачіски: Катя Садовенко Комплект білизни Cotton Club

Стиль: Галина Грохольська, Ярослав Мончак

На ній: комплект білизни Lise Charmel На ньому: білизна Dolce&Gabbana Редакція журналу висловлює подяку за сприяння у організації зйомки готелю “Нобіліс” та мережі магазинів нижньої білизни “Біанка”

nobilis-hotel.com.ua

пл. Св. Теодора, 12

Якщо жінка неправа –

попроси у неї

вибачення ...Дуже зручна фраза, яку вигадали французи. Кажуть, що вони знаються на стосунках із жінками. А жінки тим часом дуже вміло користуються цією фразою. Справді, потрібно вміти просити вибачення. Але насамперед треба розуміти ситуацію і бачити, звідки росте коріння конфлікту. Найважливіше – говорити про це. Бо часто трапляються ситуації, коли не важливо хто – чоловік чи жінка – провинилися, і жінка (частіше) просто мовчки ображається. Сидить кілька днів насуплена, зла, без настрою. І навіть якщо чоловік робить спроби вивідати, де ж він «проколовся» (бо якщо з тобою не розмовляють, значить ти і винен), все одно жінка незворушна. Правда, знайома ситуація? Як на мене, то найважливіше – це спілкування. Нехай хтось з вас ображений, а хтось винен – варто поговорити, інакше вийде абсолютно абсурдна річ. Жінка почне ображатися, а в результаті чоловік образиться не неї за те, що вона ображається на нього. І тут жінки мали б обуритися, мовляв, мало самого розуміння конфліктної ситуації і недбало кинутого «Пробач» – у вибачення потрібно вкласти душу. Мої знайомі чи подруги, котрі мають чоловіків, всі в один голос заявляють: «Головне, щоб чоловік розумів ситуацію і перепрошував щиро». А потім кожна додає: «Не завадить якийсь гарний вчинок чи подарунок». Комусь буде достатньо коробки Rafaello чи букета улюблених квітів, а хтось вимагатиме демон-

страції вчинків. Одна моя подруга була настільки незворушна у своїй образі, а її хлопець вигадував такі варіанти вибачень, що інші дівчата мовчки ковтали слинку. Не скажу, що вони часто сварилися, проте, траплялося... Найбільше запам’яталося вибачення у вигляді вогняного портрета. Він на кількох ватманах намалював портрет коханої (не розповідатиму усіх секретів) і підпалив по контуру так, що його було видно з дев’ятого поверху будинку. Дівчина розтопила свою льодяну образу, але... кількома подібними вибаченнями хлопець просто привчив її до того, що вона може ображатися, а він вміє просити вибачення. Тож з цим варто бути обережним. Ще один знайомий так само вміє нестандартно заслужити прощення. Якось своїй дівчині за незначну провину спускав здоровенний букет квітів з даху на 5 поверх. А в букеті була записка із слізним вибаченням. Звичайно, його пробачили. Ми усі помиляємося, усі робимо необдумані або погані вчинки, і усім нам варто вміти просити вибачення. Уміти не боятися визнати свою провину. Але не варто забувати того, що чоловіки і жінки часом говорять різними мовами. Тому обережно із правильним трактуванням! Жінка, звичайно ж, вимагатиме від вас вибачень, але якщо ви перепрошуєте, значить: а) визнаєте, що справді є за що; б) ви самі вважаєте, що зробили щось не так; в) ви не впевнені у собі (і взагалі слабак). Безглуздо просити вибачення за те, у чому ви не винні. За те, що у вас джинси на розмір менші, ніж в неї; за те, що директор на

стосунки • дрібниці життя

> Якщо жінка неправа – попроси у неї вибачення тиждень затримує зарплату; за те, що ви перемогли її в якійсь грі. Але ще безглуздіше, робити це, коли вона навіть не здогадується, що може відчути себе ображеною. Адже трапитися може й таке, що ваша жінка навіть не здогадується, що для неї образливі ваші зустрічі із друзями щоп’ятниці. Не подавайте їй ідею, інакше вона надалі цього без уваги не залишить. Будьте впевнені: будь-яка жінка завжди знайде причину, через яку вона змусить вас перепросити. Тож, НЕ варто просити вибачення, наприклад, за те, що у вас починає рости щетина за годину після гоління; за страх перед стоматологом; за те, що ви перемогли

її у грі в шахмати; за те, що ви другу годину стоїте в заторі; за те, що ревнуєте її; за те, що, хоч вбий, не пам’ятаєте якого числа поцілували її вперше... Чоловікам потрібно знати головне: щоразу, коли ви перепрошуєте за те, що не варто, ви перетворюєтеся для жінки на слабкого, невпевненого чоловіка. І так само ви втрачаєте бали, коли не просите вибачення тоді, коли потрібно. До прикладу, перепросити можна, якщо з’їли усе, що було в холодильнику і не залишили їй, знаючи, що вона прийде голодна і втомлена з роботи; за те, що під час вечері в ресторані у вас дзвонить мобільний; за те, що від вас тхне перегаром; за те, що вона образилася, і ви знаєте, що дійсно неправі... Від масштабів її образи, вашої до неї любові та скоєного вчинку залежить те, чи вистачить вам букета для вибачення, чи потрібно вигадати щось оригінальне. Але якщо жінка справді вам важлива, і ви дійсно жалкуєте через скоєне, вибачення можна попросити оригінально. В такому разі у вас буде більше шансів, що вона вибачить, а кохана буде впевненішою у ваших почуттях.

Отже, до щирості вашого розкаяння можна додати: 1. Даю гарантію: букет з квітами (ще й якщо вгадаєте її улюблені) вирішить практично будь-який конфлікт. Як би жінки не заперечували важливості цього жесту, їм завжди приємно отримати такий знак уваги. Чим більшою є ваша провина, тим більшим має бути букет. Можете додати до нього листа із вибаченнями. 2. Торт із написом «Кохана, пробач!». Не потрібно оформляти незрозумілих розмірів кондитерський виріб, головне, щоб усе було гарно. А якщо ви ще й можете самі спекти торт, то це збільшить ваші шанси на отримання довгоочікуваного вибачення.

3. Можна зняти відеоролик для коханої чи записати пісню з вибаченнями. 4. Якщо ви маєте домашню тваринку, вона допоможе і розтопить образу навіть вибагливої жінки. Сфотографуйте домашнього улюбленця чи зніміть відео і напишіть жалісний текст з проханням про вибачення. 5. Один із найефективніших способів отримати вибачення – зробити для жінки те, чого вона від вас не очікує, але хотіла б отримати. Приберіть в квартирі (не просто витріть пил, а вимийте плитку і всі закутки), навряд чи ви цим займалися щодня. 6. Згадайте якусь річ, на яку ваша кохана поклала око, а вам здалося це не надто важливим. Спробуйте знайти цю річ і принесіть її разом із вашими вибаченнями. 7. Проявіть креатив і оригінальність. Будь-який вчинок, у який ви вкладете душу (якщо ви впевнені, що вона оцінить) буде для вашої коханої важливим. Але не плутайте креатив із божевіллям. Екстрим і небезпеку рідко оцінюють гідно. Жінка хоч і ображена, але ви їй небайдужий, отже, вона за вас хвилюється. Не потрібно «для неї» стрибати під поїзд чи з висотки, ковтати леза чи випалювати на собі її ім’я. Підходьте з розумом і дорослою виваженістю до ситуації. Найкраще, звичайно, не спричиняти настільки конфліктні ситуації, де потрібно щось вигадувати, аби вона пробачила. Але таке неможливо. Тому, вмійте перепрошувати і не повторюйте колишніх помилок. І пам’ятайте: якщо жінка просить вибачення, значить, у неї визрів новий план. Не розслабляйтеся. Дар’я Бура

стосунки • дрібниці життя

Допоможемо розробити нове видання для вашого бізнесу чи вдосконалити існуюче. Журналісти та дизайнери Егоїст Паблішинг підготують концепцію видання, створять оригінал-макет, виготовлять пілотний примірник корпоративного видання будь-якого типу • B2B-видання, що допомагають налагодити контакт з іншими компаніями або організаціями • Клієнтські видання, що забезпечують комунікацію зі споживачем • Внутрішньокорпоративні видання, що допомагають керівництву компанії вибудовувати корпоративну культуру

Дізнайтеся більше у наших фахівців

ПАБЛІШИНГ

бізнес-сувеніри поліграфія дизайн Допоможемо підібрати подарунки для працівників чи партнерів

+38 (032) 239-33-51 067-268-49-40

Чи такий страшний простатит, як його малюють? Коли протягом дня переглядаєш рекламу на нашому телебаченні або слухаєш радіо, завжди складається враження, що всі чоловіки після сорока, якщо не імпотенти, то скоро ними стануть й обов’язково мають проблеми з простатою… І якщо ви досягнули вказаного віку, то з жахом думаєте, що ж буде далі, чого чекати?! Та чи лише після сорока років з’являються чоловічі недуги? Чи це насправді так? Сильний, впевнений в собі чоловік – це, перш за все, здоровий чоловік. Сьогодні поговоримо про сексуальне здоров’я. Бо, мабуть, кожен з нас чув, що простата – друге серце чоловіка. Її маса всього 25 грамів. Проте від цього невеличкого органа залежать наш настрій, сексуальність, бажання та здоров’я загалом. Це головний диригент чоловічої поведінки. І, мабуть, важко знайти чоловіка, який би абсолютно нехтував своїм сексуальним здоров’ям. Хочемо ми того чи ні, рано чи пізно кожен з нас задумується над цим. Так що ж це за таке страшне для чоловіків слово – «простатит»? Звідки він береться і, найголовніше, чи можна запобігти його появі? Як зберегти чоловіче здоров’я на довгі роки? Простатит – це суто чоловіче захворювання. Цим терміном медики окреслюють усі запальні ураження передміхурової залози (простати). Звичайно, це досить поширене в чоловічій популяції захворювання. Його часто пов’язують із застудою (перемерз, намочив ноги, протягнуло спину тощо), але чи так це? Звідки ж він береться? Є два різновиди цього захворювання: інфекційний (бактеріальний) і застійний (небактеріальний). Як стверджує статистика, лише у кожного десятого хворого на простатит пацієнта причиною недуги є інфекційний агент. У решти ж захворювання спричинене способом життя. І якщо бактеріальний простатит характерний для молодої популяції чоловіків, то застійний (або як ще називають його лікарі,

конгестивний) частіше спостерігають у зрілому віці. За клінічним перебігом розрізняють гострий та хронічний простатити. Останній може виникати як наслідок перенесеного гострого простатиту або розвиватися самостійно. Уражаючи чоловіків порівняно молодого віку (25-50 років), простатит провокує розвиток сексуальних порушень (передчасна еякуляція, ослаблення адекватних ерекцій, стертість оргазму, імпотенція тощо) й часто є причиною чоловічої неплідності.

наше здоров’я має матеріальну значущість, дозволяє нам економити значні кошти, витрачені на лікування захворювань, яких могло б і не бути Гострий простатит має перебіг з вираженою клінічною симптоматикою. Захворювання починається раптово, спостерігається гарячка. Пацієнт відмічає біль в промежині, над лобком, біля кореня статевого члена з іррадіацією в мошонку, в крижах, по ходу сечовидільного каналу. Спостерігають порушення сечовиділення. Стосовно перебігу хронічного простатиту, то його прояви мають дуже широкий діапазон: від незначного дискомфорту в ділянці промежини, на який чоловіки переважно не звертають уваги, до різко виражених клінічних проявів, що виснажують своєю постійністю і важко піддаються лікуванню. Досить часто тривалий перебіг простатиту може ускладнюватися запаленням сім’яних пухирців, яєчка та його додатка, склерозом шийки сечового міхура, стріктурами (звуженням) уретри, які ще більше погіршують стан хворого.

здоров’я • дрібниці життя

Причиною інфекційних простатитів можуть бути різноманітні бактерії, віруси, хламідії, уреаплазми, грибки, тріхомонади та інші мікроорганізми. Причому роль інфекцій, що передаються статевим шляхом, у виникненні простатиту останнім часом значно зросла. Однозначно виникненню простатитів сприяють застійні явища в простаті, що провокують переповнення її кров’ю та набряк. Застій у залозі спричиняє розвиток конгестивного (застійного) простатиту, коли при вираженій клінічній симптоматиці цього захворювання відсутні запальні зміни та інфекція в секреті простати. Разом з цим застійні явища в малому тазі стають хорошим тлом для приєднання тієї чи іншої інфекції. При цьому сприяючими чинниками є холод, патологія судин, трофічні та функціональні зміни в тазових органах, імунодефіцитні стани. Венозному застою в малому тазі сприяють особливості будови його венозних сплетінь і самого навколопростатичного простору. Застій також спричиняють захворювання прямої кишки та навколишньої клітковини (геморой, парапроктит, анальні тріщини), а також надмірне вживання алкоголю, гострої і пряної їжі. Слід зазначити несприятливий вплив на функціональний стан передміхурової залози малорухливого способу життя і професій, пов’язаних з дією вібрації на організм (наприклад, водії транспортних засобів). Існує також цілий ряд звичок, які підвищують вірогідність потрапляння чоловіків у групу ризику: оральногенітальні або анальні статеві стосунки; статеві збочення і надмірності, дисритмія статевого життя, перервані або навмисно затягнені статеві акти, сексуальна фрустрація (статеве збудження без сексуальної розрядки). І що ж головне у профілактиці хронічного простатиту? Здоровий активний спосіб життя; повноцінне харчування без надлишку гострої, пряної їжі; обмеження вживання алкоголю; заняття спортом або, за необхідності (при сидячій роботі, наприклад), спеціальна лікувальна фізкультура, що сприяє поліпшенню кровообігу в

> Чи такий страшний простатит, як його малюють?

простата любить секс, причому регулярний…

органах малого тазу і зміцненню його м’язів (присідання, велосипедні рухи ногами; періодичне напруження м’язів промежини з втягуванням заднього проходу тощо); профілактика та своєчасне і адекватне лікування інфекційних (гнійних) захворювань інших органів, що можуть бути вогнищами хронічної інфекції для всього організму; профілактика застою в малому тазі (регулярна дефекація й відсутність запорів) та захворювань прямої кишки. Корисними є заняття легкою атлетикою, плаванням, катання на лижах та ковзанах, бадмінтон. Необхідне впорядкування статевого життя, виключення випадкових статевих зв’язків, які можуть сприяти зараженню інфекціями, що передаються статевим шляхом. Не забувайте про обов’язковий візит до лікаря-уролога хоча б один раз на рік. Під час таких відвідин неодмінно проводять аналіз секрету простати, який можна отримати тільки після проведення огляду та масажу залози пальцем. Тому не слід

уникати цієї лікувально-діагностичної маніпуляції, до якої з великою пересторогою ставиться більшість чоловіків. Хоч і надворі ХХІ століття, нічого раціональнішого ніхто не придумав. Чоловікам після сорока варто хоча б один раз на рік пройти ультразвукове обстеження простати (та яєчок, за потреби) і лабораторний тест – визначення простатспецифічного антигену в крові (PSA). Ніколи не треба соромитися своїх скарг, завжди спілкуйтеся з лікарем відверто, і вам завжди допоможуть. На закінчення можу підсумувати, що сьогодні все більшої актуальності набуває профілактика простатиту, оскільки попередити його набагато легше і дешевше, ніж потім роками займатися лікуванням без гарантованого успіху. Іншими словами, поняття здоров’я має матеріальну значущість, дозволяючи нам економити значні кошти, витрачені на лікування захворювань, яких могло б і не бути. Роман Іваницький, лікар-андролог

І кілька порад, які стануть в пригоді всім чоловікам: • в холодну пору одягайтеся тепліше, довго не мерзніть, не сидіть на холодних бордюрах, каменях і навіть стільцях у громадському транспорті; • якщо ваша робота потребує тривалого сидіння за столом, постарайтеся щогодини встати і розім’ятися, кілька разів поприсідати; • повноцінно і правильно харчуйтесь; • уникайте запорів, дефекація повинна бути регулярною, за потреби скористайтеся послаблюючими засобами; • не треба довго терпіти переповнення сечового міхура; • уникайте випадкових статевих зв’язків і користуйтеся презервативами. А також слід запам’ятати найголовніше: простата любить секс, причому регулярний…

здоров’я • дрібниці життя