Коментарі з фронту
Почалася війна з Росією. Не 24 лютого, не в
2014, а з перших спроб зазіхань на нашу країну, а згодом і нашу історію. Просто час від часу ця війна змінює форму.
Новий етап теж був передбачуваним.
Невідомо було лише коли саме настане новий ключовий момент. Західні партнери нас попереджали про це не раз. Більша частина українців це теж розуміли (вже навіть після 2014), тому готувалися. Але хотілося вірити, що пізніше, що принесе краще навчитися, підготуватися, купити забезпечення.
Їдеш з дому на точку збору і бачиш, як поза твоїм будинком пішов густий чорний дим після вибуху і подумки прощаєшся. Але то горіли підбиті російські танки, як потім виявилося. Слава ЗСУ!
частина 1/2
Максим (сумівець), Харків
Війна за Незалежність Війна за Незалежність
Харків, центр міста
Місяць тому мені трапилося відео, як користуватися РПГ і десь на половині відео я подумав " нащо я його дивлюся, хто в реальному житті довірить мені таку зброю?", але продовжив дивитися, най буде, бо лишалося ще чаю.
Починається війна, в черзі видають апарати для захисту свого міста, мені дістається головна тема того самого відео. Нічого в цьому світі не дарма.
Вчора шукали екіпаж для захопленого російського танку, але на цю тему відео я пропускав з причини ще меншої ймовірності.
Українці як ніколи згуртовані, злі на москалів, навіть харків ' яни, яких вважали досить проросійськими. Російська ракета, яка збудила тебе о 5 ранку, руйнує всі російські міфи про братів, які до цього деякі люди могли вважати за правду. Чуєш вибух, прокидаєшся і не віриш, думаєш, що почулося. Заходиш в мережу - всі онлайн, всі одне одного перепитують, чи їм не почулося і починають пакувати валізи.
Плани евакуації, місця, куди поїхати, розглядалися вже з місяць, але більшість людей лишилося в містах. Не хочуть їхати без синів/чоловіків, які воюють. Не хочуть їхати без батьків, які не можуть виїхати. Не хочуть кидати рідну домівку. Ми на своїй землі. Опір буде. І він буде зростати. З кожним новим звірством цих нелюдів, у яких підіймається рука зарядити, скоригувати, прицілитися, й вистрілити по території України, по цивільних будинках і інфраструктурі, по наших співвітчизниках, по наших душах і родичах.
Час настав!
Гартуйсь! Слава Україні! Слава Збройним Силам України і ТРО!
*Написано між залпами під обстрілами російської армії*
Частина 2/2 Максим (сумівець), Харків
Площа Свободи у центрі Харкова
після ракетного обстрілу російськими військами, 1 березня 2022 року.
Коментарі з фронту
Вчора діти слухали вечірню казку від подруги Люди. В Дніпрі наразі без бомбардувань, тож у нас відносно добре.
Віримо в ЗСУ і в добровольців. Дніпро
самоорганізувався (поза волонтерськими
центрами навіть) у нас по вулиці хлопці варять їжаки протитанкові...
Олесь (сумівець), Дніпро
Привіт.
Бій відстояли. Було голосно, жахливо. За дитину переживали. Але зараз все добре. (Виїхати не можемо) в нас немає машини та поряд мости розгепали. З різних сторін окупанти йдуть. Зараз по дорогах страшно. Багато окупантів на околицях. Ніхто не знає де вони. То там, то там.
Катя (сумівка), Миколаївщина
Окупанти
"Градами"
розтрощили центр міста Баштанка неподалік Миколаєва
Війна за Незалежність Війна за Незалежність
