Світогляд (ч.2)

СВІТО ГЛЯД Д А Й Д Ж Е С Т

від 23 .12

Спілка Української Молоді

2/2023

К о м е н т а р і

Сьогодні

К у л ь т у р а

С в і т о в а

У п р а в а

Про буття

Історія

К о л о н к и

За останній місяць на війні ми втратили двох сумівцівбійців: Ярослава Кондришина та Василя Микицея. Світова Управа СУМ посмертно нагородила їх Залізним Хрестом Заслуги за відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені. Це число нашого дайджеста ми присвячуємо їм. Вічна памʼять та слава полеглим Героям!

ЗМІСТ 4-9

Ярослав Кондришин

10-13

Василь Микицей

14-15

Акція “Різдво з Україною”

16-17

Діяльність сумівців: Провід Світового Конґресу Українців

18-19

Імʼям Мирослава Симчича

20-21

Перехід на григоріанський календар (коментар отця Р. Мірчука)

22-23

Як минув минулий місяць сумівської праці в Світі

світоГЛЯД СВІТогляд

Ділимося сумною звісткою – захищаючи незалежність і територіальну цілісність батьківщини загинув член Тернопільського осередку Спілки Української Молоді в Україні друг Ярослав Кондришин («Ярко»). Він був у числі тих, хто долучився до сумівської родини на початку 2000-их років і з того часу був її невід’ємною частиною. Він ніколи не займав жодних посад, але завжди був обов'язким та відданим членом осередку. Таким дають відзнаку «Каменяра», але він не мав жодних відзнак. Нашого Ярка завжди вирізняли чесність, щирість, людяність, дієвий патріотизм, віра в добро та усвідомлення того, що це добро в світі маємо примножувати своїми руками. Ярко був залюблений у життя, сприймаючи його з особливою філософією людини, яка знає, що має робити і до чого вона покликана. Коли друзі попросили його надіслати фото для спецвидання про СУМівців-Бійців, то він скромно написав, що ще нічого не зробив для того, щоб потрапити на сторінки видання... Час війни – час Героїв! Перебуваючи в лавах Сил оборони, друг Ярослав загинув, виконуючи наприкінці листопада бойове завдання у Бахмутському районі на Донеччині. У перелік Небесного Лицарства тепер навіки вписано ім’я нашого друга - сумівця-бійця Ярослава Кондришина, який назавжди залишився вірним військовій Присязі та організаційному Приреченню. Вічна слава і вічна пам'ять Герою! Честь України – Готов Боронити!

ПРОВЕЛИ В ОСТАННЮ ЗЕМНУ ПУТЬ ДРУГА ЯРКА На Тернопільщині в останню земну путь провели сумівцябійця Ярослава Кондришина. Разом з родиною, друзями та земляками віддати шану другу Ярку прибули члени Спілки Української Молоді, а в їх числі – представники Тернопільського та Львівського осередків, члени Крайової та Світової Управ Спілки Української Молоді. Після заупокійного богослужіння вони передали батькам загиблого "Залізний Хрест Заслуги" - найвищу відзнаку, якою Світова СУМ вшановує Героїчні Чини і якої посмертно удостоєно відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені, загиблого сумівцябійця. Присутні на похороні друзі згадували Ярослава як світлу, розумну, добру, активну та жертовну людину. Учасник багатьох організаційних заходів, він також брав участь в численних акціях, спрямованих на підтримку української державності, мови та віри. Сумівською молитвою друзі вшанували його світлу пам'ять та подякували за той шлях, який довелося пройти разом. Тихо спи, без тривог…

Наш Ярко:

завжди добрий і щирий Ярко прийшов до нас в кінці 2000-них, тихий, не показний, трішки кумедний, завжди в кепці, взимку в шкіряній кепці яка закривала вуха, вирізнявся скромністю, дієвістю і бажанням допомогти. Пригадую, що саме він редагував чи переробляв сторінку сайту осередкового. Найвеселіший спогад був на Добі. Я саме тоді був комендантом заходу і одним з правил завжди є мінімальне харчування. В Ярка була дуже дбайлива бабця і вона дізнавшись, що він сидить в тюрмі, принесла йому повний тормозок голубців і котлет і його слова: "Ну баааабцю", я не можу забути. А ще ось та сама шапка з вухами, імовірно його врятувала під час Революції Гідності. Була середина лютого, вже почався силовий розгін Майдану, я від Громадського сектору Євромайдану (ГСЄ) координували роботу в Монастирі Василіян на Львівській площі, там тоді був пункт первинної допомоги пораненим і місце для ночівлі. Страх був у всіх, але ми планували блокувати двері і щити стояли на вході. Ввечері хтось мене повідомив, що Ярко поранений і десь біля сумівської Домівки. Я знайшов машину, Столиця порожня, небезпечна і ми поїхали його вивезти. Пішки ходили тільки тітушки і невідомо хто. Приїхали, я зайшов на подвір’я і гукнув його, він вийшов з перемотаною головою і кров’ю на обличчі з темного кутка за під’їздом і на моє запитання: Як чуєшся? Він відповів: Та нормально. Ми сіли в авто і поїхали до нашого медпункту, де йому нормально обробили рану і він переночував спокійно. Наступного чи через день, він подався до Тернополя відживати. Цікаво, що поранення він отримав, ніби в перший день приїзду. Їх вишикували в ряд з боку Європейської площі і сказали взятися за руки і тримати лаву, от Ярко мужньо її тримав. Слава Герою і Вічна Пам’ять! Дуже сумно на душі...

др. Василь Федюк

З нашим Ярком завжди були повʼязані якісь історії - про принциповість і категоричність Ярка ходили легенди. Моя історія, мій спогад - про мандрівку Сарматське море, коли я вже геть була втомлена, бо це була моя перша мандрівка. І коли ми вийшли на дорогу і йти стало ще важче, то Яркова порада була - робити великі кроки, щоб ноги менше втомлювались. Сказав - і рвонув вперед, тільки його і бачили. Ярка можна було зустріти на велосипеді в будь-якій частині міста. Можна було гукнути і перекинутись кількома словами, спитати про роботу і про те, що він зараз вишиває. Говорити про Ярка в минулому - дуже неправильно, прикро і боляче. Бо ось він, приносить бляшанки для свічок, гостинці від бабці; поспішаючи збирається, щоб встигнути на автобус чи щоб бабця не хвилювалась і йде, не прощаючись. На фото - наша сумівська зустріч, де Ярко провів крутий майстер клас зі складання дров. Досі тримаються купи… подр. Леся Голик

Ярко своєю повсякденною, мурашиною працею будував Спілку, будував Україну. Він не потребував похвали чи вдячності, просто робив свою справу. На сумівських заходах з легкістю брався за наймаруднішу роботу і старанно її виконував. В кожній дискусії Ярко завжди мав свою думку і готовий був її відстоювати перед всім світом, якщо був упевнений у власній правоті. Невибагливий, простий, прямолінійний, трохи дивакуватий, але завжди добрий і щирий. Таким був наш Ярко. подр. Марʼяна Марець

Ка

та а б 72

Г

ш лу Ка 72

9 2.1 1 .

10

10 уляй .12 по .20 ле 23

Ревізор, Майор

Батьк о трьо х дітей

і о й м и су луськ льойн

Добро першій волець на лінії об орони

р є б о а б г ок 2 ь д 0 ц е 1 ве сер

Солда т-стрі лець

ей ц и ик О М р ь Т л а и д с а а В иг ць

Друг Василь був важко поранений на позиціях під Гуляй Полем Запорізької області 5 грудня 2023 року. Потрапив у лікарню, був у тяжкому стані. Його серце перестало битися 10 грудня в Запорізькій лікарні, за час перебування там він так і не прийшов до тями.

10 грудня Василю мало виповнитися 51 рік.

25 лютого 2022 року друг «Ревізор» пішов вступати в Калуське ТрО (79 батальйон, 102 бригади). Він не чекав повістки, відчував свій обовʼязок, незважаючи на те, що був багатодітним батьком трьох синів. Перебуваючи на позиціях в першій лінії оборони, «Ревізор» розумів, що війна буде затяжною. Говорив: «Я буду тут до перемоги!» За його впевнені вислови і для декого поважний вік (50 років), його між собою побратими називали «Майор», хоча він був звичайним солдатомстрільцем. Друг Василь Микицей вихований в патріотичній родині. Ще до офіційного вступу до лав Калуського міського осередку СУМ в Україні він активно приймав участь у заходах СУМ в Україні. Офіційно став членом Спілки у 2019 році та обрав Ратницький напрямок діяльності. Василь організовував та приймав участь у мандрівних таборах, сплавах, забігах, сумівських спартакіадах як суддя. Залучав до діяльності в організації і своїх синів. Сьогодні найстарший воює в Національній гвардії, середній допомагає у волонтерській діяльності, а наймолодший у числі молодшого юнацтва КМО СУМ в Україні. Як ратник Василь вирізнявся щирою дружбою, легкістю в допомозі ближнім, ініціативністю в нових починаннях. Від Василя завжди можна було отримати допомогу і дружню пораду. Друг «Ревізор» отримав нагороду СУМ в Україні «Хрест СУМівця-Бійця» 6 грудня 2022 року до Дня ЗСУ. Він гідно сповнив сумівське гасло «Честь України — Готов Боронити».

ПРОЩАЛЬНЕ “ТИХИ СПИ..” ДР. ВАСИЛЮ 16 грудня в останню земну путь провели СУМівця-Бійця, друга Васила Микицея «Ревізора». Рідні, друзі та близьки з усієї країни зібралися, щоб гідно попрощатися з Героєм. Віддати шану другу «Майору» прибули і члени Спілки Української Молоді, а в їх числі – представники Калуського, Львівського та Київського осередків, члени Крайової Управи Спілки Української Молоді в Україні. Після заупокійного богослужіння вони передали сімʼї загиблого «Залізний Хрест Заслуги» — найвищу відзнаку, якою Світова СУМ вшановує Героїчні Чини і якої посмертно удостоєно відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені, загиблого сумівця-бійця. Вічна памʼ ять та шана Герою! Тихо спи, без тривог…

РІЗДВО З УКРАЇНОЮ Благодійна акція ініційована Світовою Виховною Радою СУМ

Наближається Різдвяний час, коли всі радіють народженню Ісуса, час коли всі збираються в сімейному колі і дарують один одному дарунки. Багато родин в Україні цьогоріч не зберуться на Святвечір цілою родиною, а ще більша частина з цих родин більше ніколи не почують першу молитву від чоловіка, батька, сина, брата, матері, доньки, сестри, не матимуть дарунків для дітей, бо дітей в живих немає. Ми не можемо повернути їх життя, але ми в силах, зменшити втрати. Наша допомога військовим – збереження життя когось з батьків, дітей. Світова Виховна Рада закликає виховників, впорядників, юнацтво та їх батьків взяти участь у сумівській акції «Різдво з Україною». Що можна робити: організувати різдвяноноворічний ярмарок; завітати з колядою до українських родин і не тільки; організувати аукціон (можна й онлайн) дитячих робіт.

Куди підуть кошти: кошти спрямовуємо на сумівський волонтерський штаб, який отримує запит від військових щодо їх потреб. Звіт за кошти (скільки зібрали, куди витратили і для чого й кого) Штаб виставлятиме на сумівських сторінках. Як це зробити: що організувати в рамках акції і як – ваші ідеї і можливості. Ми надаємо банери для соціальних мереж, сторінок на які ви вносите інформацію: Хто (Спілка Української Молоді Америки, осередок …..) що (Різдвяна Коляда,...), де(місце) , коли (дата і час) і для кого. Шрифт, що використаний на банерах Caveat (bolt та regular). Ми віримо в ЗСУ, в кожного сумівця і сумівку, в нашу спільну віру в Перемогу і силу спільної праці.

Ми поспілкувались з Головою Світової Виховної Ради подругою Нелею Лавриненко про ідею акції та ділимось розмовою з Вами

Як зʼ явилася ідея акції? СВР запропонувала зробити цю акцію як приклад індивідуальної праці в осередку або праці на рівні КУ, що складе світову акцію, участь у якій беруть діти та батьки, дружинники: виховники, суспільники, культурники, міжнародники і ратники. Які її складові? СВР пропонує ідеї, які можна реалізувати в часі різдвяно-новорічних свят. Додала одне на всіх візуальне доповнення, щоб акція стала впізнаваною від сторінки до сторінки від країни до країни в усіх соціальних мережах та на просторах інтернету. Можливості реалізації акції - різні. Мета одна: допомога Україні. Які очікуваня від цієї акції? Яка ціль домінуюча: волонтерська чи виховна? Ми не говоримо про переважаючу ціль, адже ця акція про відчуття приналежності до українського народу, сумівської родини, яка, в часі війни особливо сильно обʼєднана для боротьби з ворогом. Чи передбачається, що це буде система акцій чи на разі мова лише про один захід? СВР тільки допомагає зрушити справу з місця - розпочати. Проте, якщо суспільники матимуть бажання продовжувати подібні акції в різний спосіб - виховники стануть в допомогу.

Побажання Голови СВР з нагоди Різдва У цей особливий час Різдва Христового, бажаю миру в Україні і в кожній сумівській родині. Не втрачаймо віри у значення дрібних вчинків: посмішки, спонтанної допомоги, теплого слова. Адже маленьке Дитя, яке лежить у яслах, вчить нас любові.

ДІЯЛЬНІСТЬ СУМІВЦІВ Провід СКУ і його праця

Члени СУМ в делегації Проводу СКУ до Києва: Стефан Романів - Павло Ґрод - Андрій Футей Перший віцепрезидент СКУ та співголова Союзу Українських Організацій Австралії (СУОА)

Президент СКУ

Віцепрезидент СКУ та Президент Українського Конґресового Комітету Америки (УККА)

Сумівці в складі делегації Світового Конґресу Українців долучилися до урочистих заходів з вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду в Києві. Вони запалили свічки памʼяті разом з політичним та військовим керівництвом держави. Також Делегація СКУ відбула зустрічі з Главами Українських Церков: Главою УГКЦ Бл. Святославом та Предстоятелем Православної церкви України митрополитом Бл. Епіфанієм. Під час зустрічі з Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем представники Світового Конґресу Українців обговорили об’єднання зусиль навколо ключових тем: забезпечення України зброєю, фінансова підтримка та відновлення. Окремо торкнулися потреб гуманітарного розмінування. Члени Проводу СКУ зустрілися з Міністром освіти і науки України Оксеном Лісовим. Павло Ґрод передав міністру ряд пропозицій від освітніх комісій та громад у світі щодо забезпечення освітнього процесу за кордоном та запропонував творити нові мережі освіти. Серед іншого, делегація СКУ зустрілася з Міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою. Віцепрезидент СКУ Стефан Романів розповів про всесвітню ініціативу #ShineALight та проєкти ініціативи СКУ Holodomor Descendants Network - Мережа нащадків Голодомору, спрямованої на збереження памʼяті про геноцид. Делегація СКУ зустрілася з Головою Верховної Ради України Русланом Стефанчуком. У фокусі зустрічі: прогресивне українське законодавство щодо закордонного українства; питання оборони і допомоги Україні, зокрема, проєкт Unite With Ukraine; відбудова України; формування парламентських груп дружби; адвокація для визнання всіма парламентамисвіту Голодомору геноцидом. Також Делегація СКУ долучилася до урочистого засідання Верховної Ради України де зібралися високі представники країн-партнерів України, які визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу. Біля стін Михайлівського Золотоверхого собору провідники Світового Конґресу Українців у Києві вшанували пам'ять героїв, які віддали свої життя за вільну і незалежну Україну.

ІМʼЯМ МИРОСЛАВА СИМЧИЧА На честь Героя України, сотенного УПА, Почесного члена СУМ Мирослава Симчича перейменовано одну з вулиць Запоріжжя. Таке рішення прийняла Запорізька міська рада 29 листопада. Мирослав Симчич ("Кривоніс") є відомим військовиком Української Повстанської Армії, учасником і командиром багатьох визначних боїв проти НКВС, громадським діячем, який за участь у національно-визвольній боротьбі відбув 32 з половиною роки ув’язнення в радянських концтаборах. Все своє життя він присвятив боротьбі за волю України. Його справу продовжили його сини – сумівці Ігор та Мирослав Симчичі. Сумівцями є й онуки п.Мирослава Симчича. Після звільнення пан Мирослав значну частину життя прожив у Запоріжжі, тепер його іменем названа одна з вулиць цього міста.

ПЕРЕХІД НА ГРИГОРІАНСЬКИЙ КАЛЕНДАР Наша редакція взяла коментар в довголітнього сумівця отця Романа Мірчука з приводу змін в календарі

Перехід

українських

Церков

на

новий

А чому Великдень лишається ще по старому

календар - це добра справа. Але спробуй но

стилю? Щоб не було ще більшого заколоту.

всім це пояснити… Часом говориш до когось,

Всі православні церкви по усьому світі

а він каже: «Чого це сьогодні 2-ге, як вже має

святкують

бути 15-те?!». А потім він їде за кордон, а там

побоялись, що то забагато за раз ковтнути.

все інакше - новий календар. І виглядає, що

Варто, щоб усі примирились з Різдвом

ми з тим старим календарем, як ті, що й досі

спершу, а тоді вже з Великоднем. Крім того,

користуються рискалем, коли вже давно

Великдень випадає на неділю, тому не дуже

винайшли машину, яка збирає бараболю.

критична дата - бо це все одно в неділю. Крім

Великдень

по

старому.

Всі

того, все залежить від Місяця і по ньому Впевнений що, з часом, тут звикнуть до цієї

рахують правильну дату Пасхи.

новації. Бо ж і ми в Америці, коли родина тільки туди переїхала, також звикали. Хоч

Очікуємо,

що

з

нагоди

тяжко було й нам здавалось, що перейти на

Першого Нікейського Собору, який відбувся

новий календар - то буде американізація і,

325 року, Папа Римський та Вселенський

що ми зникнем. Не зникли.

Патріарх

можуть

1700-ї

зустрітись

і

річниці

знайти

компроміс в цьому питанні. Всі сподіваються, А, що ми втрачаємо зараз?! От ви подивіться

що вони домовляться.

світські чи державні календарі - там пише одна дата, а про той самий день в церковних

Ніхто насправді не знає, коли правдива дата

книгах і календарях – інша.

Великодня - чи нова, чи стара. І тому, великі надії на 2025 рік і на відзначення річниці

Спробуйте пояснити дітям: кожен має свій

Собору в часі спільного для всіх церков

календар - буддисти, іудеї, мусульмани. То

Великодня.

чому ми не можемо мати свій єдиний календар?

Ба,

більше,

–

йдеться

про

пристосування. Тобто, ми не перейшли на новий календар, а просто повернулись до нашого

старого,

звичайного.

календар - відповідає дійсності.

Бо

цей

отець Роман Мірчук

ПН

ВТ

СР

ЧТ

ПТ

СБ

НД

Святого Миколая

19.12

06.12 Свята вечеря

06.01

24.12 Різдво Христове

Собор Богородиці

Святого Стефана

Святої Маланки

07.01

08.01

09.01

13.01

25.12 26.12 27.12

31.12

Святого Василя

Водо хреща

01.01

06.01

14.01

19.01

День святого Миколая – 6 грудня (замість 19 грудня) Свята вечеря – 24 грудня (замість 6 січня) Різдво Христове – 25 грудня (замість 7 січня) Собор Пресвятої Богородиці – 26 грудня (замість 8 січня) Святого Стефана – 27 грудня (замість 9 січня) Щедрий вечір, святої Маланки – 31 грудня (замість 13 січня) День Святого Василя – 1 січня (замість 14 січня) Богоявлення, Водохреща – 6 січня (замість 19 січня)

ЯК МИНУВ МИНУЛИЙ МІСЯЦЬ СУМІВСЬКОЇ ПРАЦІ В СВІТІ Пам'ятаємо. Єднаємося. Переможемо! Членство Спілки Української Молоді долучилось до вшанування 90-тих роковин Голодому в Україні. Сумівці на своїх теренах по цілому світі провели ряд заходів та акцій, щоб скласти шану усім невинним жертвам геноциду українського народу. Україна памʼятає - cвіт визнає!

Канада

США

Австралія

Велика Британія

Іспанія

Аргентина

Україна

Португалія

Інформаційна Референтура Світової Управи СУМ - 2023 Контакти: nastia@cym.org