Руслан ОНОПРІЄНКО
як стан культурної дійсності
Полтава видається провінційним містом. Життя його мешканців неквапливе і нічим, на перший погляд, особливим не вирізняється. Така собі спокійна місцина. Без яскравих подій, без цікавих поворотів. Хтось, звичайно, зауважить, що стереотипам тут не місце. Але, але… Зрештою, на кожне правило доводиться шукати антитезу
Н
а початку 90-х років з ініціативи полтавських медиків Андрія Боркунова та Анатолія Волика на світ з’явився гурт із парадоксальною назвою «Онейроїд». У перекладі з грецької цей термін означає змінений стан свідомості з напливом сновидних візій, фантастичних переживань, які, на відміну від галюцинацій, мають завершений сюжет і цілісний зміст. Один із симптомів шизофренії. «Шизофренія» виявилася музичним стилем,
36
що поєднав у собі психоделічний рок з автентикою українського життя. За 20 років «підпільного» існування колектив кілька разів змінював свій склад, але ніколи — оригінального звучання. Таке враження, ніби їхня історія не потребувала іншого сюжету, крім того, що випав на долю гурту. От якраз про це «Українська культура» і вирішила поговорити із лідером команди Андрієм Боркуновим. А заодно з’ясувати для себе, чим підживлює свою енергію полтавський рок-н-рол.