Page 1


Чаруюча краса Закарпаття... Вона приваблює кожного, хто хоч раз побував у цьому благословенному краї. Гірські ліси, звивисті швидкоплинні ріки, мальовничі пагорби — уся природа ніби проситься на полотно художника. В цих місцях і споруджено табір, що літньої пори збирає близько двохсот дітей, які мають хист до образотворчого мистецтва. А і .

Могутня хвиля співу накочується широкими валами. Здається, то не вітер тривожить гілки дерев Спадщанського лісу біля Путивля на Сумщині — то багатоголосся Волинського народного хору чарує слухачів нев'янучим мистецтвом виконавської майстерності. Фото С. ФІЛІПЧУКА. В

далеку путь вирушають щороку студентибудзагонівці Вінниччини, аби своїми руками примножити могутність і славу нашої Батьківщини. Кожна конкретна справа, зроблена ними, проросте ваговитим зерном на ниві нашого добробуту.

В.

Фото БОНДАРЕНКА.

} -


У НОМЕРІ РІШЕННЯ XXVII

З ' Ї З Д У КПРС — В ЖИТТЯ!

З Е М Л Я Н Н И К О В А Л. А. П р и ч е т н і с т ь д о т в о р ч о с т і

2

ПРОБЛЕМА М А К Л Я К В. З а ц і к а в л е н і с т ь : в ч о м у і яка вона?

5

ДИСКОТЕКА К О С К І Н В. Б а р о м е т р п о п у л я р н о с т і СТИЛЬ

8

РОБОТИ

РУБАН М. Час к о н к р е т н о ї д і ї

10

ДОСВІД Ч А Ю Х А В., ПЕРСЬКИЙ А. Д у м к а г р о м а д и — слово за нами

14

ФЕДОРУК Л. Я славлю партію!

16

К О Р О Б Е Й Н И К О В Б. Л і с ковпаківський

18

М А Р И Н Е Н К О В. З а л ю б к и с п і в а ю . . .

20

ОВЧИННИКОВА Н. Г і м н а с т и к а д л я всіх

22

НАШ

СУЧАСНИК

ПАВЛІВСЬКИЙ В. «<Фантазіє! Ти сило чарівна...»

24

Б О Г О В І С Г. Д з в о н к о в а к р и н и ц я

28

ТОБІ,

ПОЛІТІНФОРМАТОР

З У Б А Л І Й О., ГОНЧАР Л. В е с е л к о в е п е р е в е с л о краси ГІПОТЕЗИ. ЗНАХІДКИ.

ЗО

ВІДКРИТТЯ

З Н О Й К О О . П о х о д ж е н н я с л о в ' я н і Русі

33

КІНОЗАЛ

Радують витонченістю і красою вироби керамічного цеху Іршавського промислового комбінату Закарпатської Ф о т о П.

>

ЛИПЕЦЬКА В. Б р о н з а м ' я з і в — п і к ж и т т я

34

БІБЛІОТЕЧКА

35

«СК»

В і д чого ж и т о половіс? ( П і с н я ) . С л о в а А . М ' я с т к і в с ь к о г о . М у з и к а В. А р ж е н о в с ь к о г о .

36

ЧИТАЦЬКУ П О Ш Т У К О М Е Н Т У Є В І Д Д І Л РЕДАКЦІЇ

37

ЛИСТІВ

ДЛЯ ДОМУ, ДЛЯ СІМ'Ї

38

КРОСВОРД, ШАХИ

39

області.

ПРИХОДЬКА.

П р о л е т а р і всіх к р а ї н , є д н а й т е с я ) Соціалістична К и Л Ь Т & Р А

НА ПЕРШІЙ СТОРІНЦІ

ОБКЛАДИНКИ:

Ю н і б а р а б а н щ и ц і на Р е с п у б л і к а н с ь к о м у столиці України. Фото С.

стадіоні

ХОРОШКА.

С Е Р П Е Н Ь HS 8 (764) Виходить з червня 1921 р. Масовий громадсько-політичний щомісячник теорії і практики культурного будівництва О Р Г А Н М І Н І С Т Е Р С Т В А КУЛЬТУРИ У К Р А Ї Н С Ь К О Ї PCP І УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ РАДИ ПРОФСПІЛОК Видавництво «Радянська

©

Україна»

«Соціалістична культура»,

1986


Рішення

XXVIIз

в життя!

КПРС н а д а є в е л и к о г о з н а ч е н н я п о в н і ш о м у і г л и б ш о м у т р у д я щ и м и м а с а м и багатств д у х о в н о ї та м а т е р і а л ь н о ї активному прилученню їх до художньої творчості. З нової р е д а к ц і ї П р о г р а м и Комуністичної партії Союзу.

Радянського

т р у д я щ и х мас, має бути з р о з у м і л и м ц и м м а с а м і л ю б и м и м ними. Воно повинно о б ' є д н у в а т и почуття, д у м к и і в о л ю цих мас, п і д н і м а т и ї х , п р о б у д ж у в а т и в них х у д о ж н и к і в і р о з в и в а т и ї х . Яскравим незабутнім святом д л я тисяч трудящих стало в і д к р и т т я ф е с т и в а л ю в братніх с о ю з н и х р е с п у б л і к а х . На відміну о д п о п е р е д н і х о г л я д і в с а м о д і я л ь н о ї т в о р ч о с т і , н и н і ш н і й не о б м е ж у є т ь с я тільки урочистими концертами д л я певної кількості глядачів. Відбулися масові мітинги-концерти з факельними процесіями, е с т а ф е т и праці та мистецтва, марш-паради духових оркестрів. С в я т о вийшло на вулиці, площі міст і сіл. О с о б л и в о г о ідейно-емоційного забарвлення церемонії відкриття фестивалю н а д а л а у ч а с т ь у ній д е л е г а т і в X X V I I з ' ї з д у К П Р С і п а р т і й н и х форумів союзних республік. У Запоріжжі фестивальний факел запалив д е л е г а т X X V I I з'їзду Компартії України почесний металург заводу «Запоріжсталь» О. О. Тюніхін. Від головного ф а к е л а б у л и з а п а л е н і ф е с т и в а л ь н і вогні м і с т і р а й о н і в о б л а с т і .

до творчості Л. А .

освоєнню культури,

П р о важливість с п і в д р у ж н о с т і праці й м и с т е ц т в а говорив на урочистому відкритті ф е с т и в а л ю у селі Валяві Кіцманського району Чернівецької області делегат X X V I I з ' ї з д у К П Р С головний агроном колгоспу імені Леніна Д . М. Гордійко. В цьому господарстві приділяється велика увага соціально-культурним питанням: побудовано клуб, бібліотеку, музей, обрядову кімнату, стадіон. З в о д и т ь с я новий П а л а ц к у л ь т у р и . В день ф е с т и в а л ь н о г о с в я т а на п р и к л у б н і й п л о щ і р о з г о р н у л а с ь в е л и к а в и с т а в к а - я р м а р о к о б р а з о т в о р ч о г о , д е к о р а т и в н о - п р и к л а д н о г о м и с т е ц т в а . На імпровізованій сцені виступали кращі колективи самодіяльності Буковини, а також Краснодарського краю, з яким вона змагається. У Х м е л ь н и ц ь к і й о б л а с т і п е р ш и м и в і д к р и л и ф е с т и в а л ь підприємства, що підписали трудові рапорти X X V I I з ' ї з д у партії.

ЗЕМЛЯННИКОВА,

заступник голови організаційного комітету другого Всесоюзного фестивалю народної творчості.

На б і л о р у с ь к і й з е м л і у п е р е д д е н ь д р у г о г о В с е с о ю з н о г о в Будинку техніки міста Гродно відкрилась виставка робіт самодія л ь н и х х у д о ж н и к і в і н а р о д н и х у м і л ь ц і в . Н а ній б у л и п р е д с т а в л е н і живопис і с к у л ь п т у р а , к е р а м і к а і р і з ь б л е н н я по д е р е в у , х у д о ж н є ткацтво, плетіння з лози і соломки. В області відбулися зональні заключні огляди агітбригад, концерти дитячої художньої самодія л ь н о с т і . Щ о п р и м і т н о д л я Г р о д н е н щ и н и — ц е не з а м и к а н н я народної творчості в р а м к а х регіону, а р о з г а л у ж е н и й план о б м і н н и х к о н ц е р т і в , в и с т а в о к . У ж е б і л ь ш як п ' я т ь т и с я ч к о л е к т и в і в , понад с і м д е с я т тисяч робітників, колгоспників, студентів вузів тільки однієї області Білорусії включились в огляд самодіяльного мистецтва.

З п е р ш и х в е с н я н и х д н і в ц ь о г о р о к у к р о к у є по к р а ї н і д р у г и й Всесоюзний фестиваль народної творчості, присвячений 70-річчю В е л и к о ї Ж о в т н е в о ї с о ц і а л і с т и ч н о ї р е в о л ю ц і ї . Н и н і він в и й ш о в на широку орбіту. Вся країна стала а р е н о ю о г л я д у обдарувань, який, безумовно, продемонструє великі й різнобічні можливості дальшого збагачення змістовного дозвілля радянських людей. Близько півтора року в містах і селах республік нашої багатонаціональної Батьківщини відбуватимуться концерти, виставки, спектаклі самодіяльних колективів, ярмарки, конкурси з технічної т в о р ч о с т і , к о л е к ц і о н у в а н н я , т у р и з м у , с а д і в н и ц т в а і т . ін. Фестиваль — серйозний екзамен для профспілкових комітетів і к у л ь т у р н о - о с в і т н і х п р а ц і в н и к і в на в м і н н я п е р е б у д у в а т и с я д л я виконання завдань, поставлених X X V I I з ' ї з д о м К о м у н і с т и ч н о ї партії у справі виховання всебічно розвиненої особи, з о к р е м а молоді, більш повного задоволення зрослих потреб усіх верств населення, забезпечення умов д л я реалізації їх здібностей, змістовного і корисного дозвілля. Самодіяльною творчістю в нашій країні займаються близько тридцяти мільйонів чоловік. Д о їх послуг — палаци, будинки к у л ь т у р и і к л у б и , к в а л і ф і к о в а н і к е р і в н и к и , які д о п о м а г а ю т ь розкритися кожному обдаруванню. Тільки на Україні у В с е с о ю з н о м у о г л я д і с а м о д і я л ь н о ї х у д о ж н ь о ї творчості, присвяченому 40-річчю Великої П е р е м о г и , взяли участь понад два з половиною мільйони любителів мистецтва профспілок р е с п у б л і к и , о б ' є д н а н и х б і л ь ш е як у 100 т и с я ч к о л е к т и в і в . Нинішній ф е с т и в а л ь р о з р а х о в а н и й на участь у с і х , х т о б а ж а є п р о я в и т и с е б е в б у д ь - я к і й ф о р м і т в о р ч о с т і . В і н с т а н е не п р о с т о о г л я д о м т а л а н т і в , а м а є з а л у ч и т и д о а м а т о р с т в а нові м і л ь й о н и л ю д е й , ф е с т и в а л ь с п р и я т и м е ї х д у х о в н о м у з б а г а ч е н н ю і, щ о особливо важливо, розвиткові тієї чудової а т м о с ф е р и самоу т в е р д ж е н н я , п о ш у к у , б е з яких н е м и с л и м е ж и т т я р а д я н с ь к о ї людини. Володимир Ілліч Ленін говорив, щ о мистецтво повинно входити своїм глибоким корінням у саму товщу широких

Ш и р о к и м ф р о н т о м проходило відкриття фестивалю в містігерої Ленінграді. Досить перелічити лише частину його культурних заходів, щоб відчути їх масовість, багатожанровість, тематичну спрямованість. Так, у Ц е н т р а л ь н о м у парку культури і відпочинку імені С. М. Кірова відбулось масове свято « Р о з у м о м і с е р ц е м з партією»; у в е л и к о м у залі ф і л а р м о н і ї — звітний концерт художніх колективів Палацу піонерів імені А . О . Ж д а н о в а ; Палаці культури імені Ленради — День фестивалю: відкриті уроки народних колективів естрадного танцю і В І А «Ніжність», концерти студії пантоміми й оркестру народних інструментів, зустріч з учасниками хору ветеранів партії, концерти у підшефному р а д г о с п і « Ч е р в о н а Б а л т и к а » т а ін. У Палаці к у л ь т у р и М о с к о в с ь к о г о автомобільного заводу імені І. О . Л и х а ч о в а , в б у д и н к а х к у л ь т у р и , к л у б а х , ш к о л а х - і н т е р н а т а х , дитячих б у д и н к а х , професійно-технічних навчальних закладах столиці й області другий Всесоюзний відкрився виступами самодіяльних колективів, виставками-ігротеками дитячої технічної творчості, я р м а р к а м и сувенірів, виготовлених членами різних гуртків і любительських об'єднань. О д н а к В с е с о ю з н и й ф е с т и в а л ь — ц е не л и ш е у р о ч и с т о с т і й свята. П о п е р е д у б і л ь ш е р о к у великої роботи, і зволікати з нею не можна. Місяці, щ о минули з дня відкриття фестивалю, д у ж е багаті

2


Молодість, грація, темперамент! Виступає лауреат обласних і Республіканського конкурсів виконавців бальних танців ансамбль «Ритм» ІваноФранківського інституту нафти і газу.

Сч р

Фото В. БОНДАРЕНКА.

Х в и л ю є н а с , щ о нині в р я д і р е с п у б л і к , з о к р е м а в А з е р б а й д ж а ні, К и р г и з і ї , Т у р к м е н і ї , м а л о т р у д я щ и х і ч л е н і в ї х с і м е й з а л у ч е н о у с а м о д і я л ь н і с т ь . На ж а л ь , на У к р а ї н і в д е я к и х о б л а с т я х після останнього огляду їх також стало менше. Тільки в Житомирській о б л а с т і з н и к л о 170 х о р о в и х і 90 д р а м а т и ч н и х к о л е к т и в і в . П о р я д з цим є приклади, гідні схвалення і поширення. К о ж е н третій трудящий, господарські й профспілкові працівники, керівники виробничих дільниць А р т е м і в с ь к о г о алебастрового комбінату Донецької області виступають у складі духових оркестрів, хорових капел. О д н е з найважливіших завдань фестивалю — якнайповніше використання агітаційно-публіцистичних жанрів самодіяльного мистецтва, яскрава пропаганда миролюбної зовнішньої і внутрішньої політики нашої партії. С а м е агітбригада, цей бойовий, наступальний і дійовий жанр, необхідна у боротьбі з порушеннями трудової дисципліни, за економію і бережливість, підвищення ефективності виробництва. На Україні є ряд агітаційно-художніх колективів, котрі завоювали славу в усій країні. О т о ж є в кого вчитися, п е р е й м а т и досвід.

подіями, важливими для нашого суспільно-політичного життя. С а м е вони і д а л и потрібний р о з б і г о г л я д о в і народних о б д а р у в а н ь . Й о г о у ч а с н и к и б у л и в п е р ш и х р я д а х на у р о ч и с т о с т я х , п р и с в я ч е н и х 116-й р і ч н и ц і з д н я н а р о д ж е н н я В . І. Л е н і н а , у В с е с о ю з н о м у к о м у н і с т и ч н о м у с у б о т н и к у на честь цього с в і т л о г о д н я . Як і весь р а д я н с ь к и й н а р о д , у ч а с н и к и ф е с т и в а л ю в і д з н а ч и л и « Ч е р в о н у суботу» новими трудовими досягненнями. Водночас піснею, м а р ш е м д у х о в и х о р к е с т р і в , в и с т у п а м и а г і т б р и г а д вони надихали виробничі к о л е к т и в и на у д а р н у п р а ц ю . Разом з усім прогресивним л ю д с т в о м , нашими д р у з я м и за рубежем трудящі Країни Рад святкували століття Першотравня. П р о й ш л и т и ж н і м у з и к и д л я д і т е й т а ю н а ц т в а , п і о н е р с ь к о ї пісні, приурочені М і ж н а р о д н о м у д н ю захисту дітей, м і ж н а р о д н о м у року солідарності молоді, огляди-звіти клубів інтернаціональної д р у ж б и . О с о б л и в о х в и л ю ю ч и м и б у л и вони, н а п р и к л а д , у Баку. Тут о г л я д - к о н к у р с г е р о ї к о - п а т р і о т и ч н о ї пісні і м у з и к и в і д б у в с я п і д девізом «Революційний тримаємо крок». Учасники його поклали квіти і в и с т у п и л и б і л я м е м о р і а л у 26 Б а к и н с ь к и м к о м і с а р а м . У Будинку культури Ризького електромеханічного заводу розгорнуто виставку дитячого м а л ю н к а «Хай з а в ж д и б у д е мир!», у місті О р л і — виставку творів любителів документальної і художньої фотографії «Народ і партія — єдині». В переддень Першотравня почався огляд політичної пісні в Хаб а р о в с ь к о м у краї. У д е я к и х регіонах Т у р к м е н с ь к о ї P C P пров е д е н о к о н к у р с м а л ю н к а на а с ф а л ь т і під д е в і з о м « М и р планеті Земля», а також новий з а х і д — о л і м п і а д у музичних шкіл. У Тернополі відбулося Республіканське свято народної творчості, приурочене до Д н я радянської молоді.

Н е о б х і д н о м а к с и м а л ь н о в и к о р и с т а т и всі м о ж л и в о с т і для розвитку сімейної художньої творчості, налагоджування дозвілля ветеранів війни і праці. «Треба так поставити практичну роботу державних і громадських організацій, щ о б вона всемірно сприяла зміцненню сім'ї, її у с т о ї в , — підкреслювалося у Політичній доповіді ЦК К П Р С XXVII з'їздові партії. — Й д е т ь с я про с т в о р е н н я у м о в для спільного п р о в е д е н н я г р о м а д с ь к и х свят, культурних і спортивних заходів, сімейного відпочинку».

Як у ж е в і д з н а ч а л о с ь , п о ч а л и с я т р у д о в і б у д н і ф е с т и в а л ю : е с т а ф е т и праці, навчання і м и с т е ц т в а в к о л е к т и в а х цехів, б р и г а д , шкіл, п р о ф т е х у ч и л и щ , вузів; показ д о с я г н е н ь любительських об'єднань, клубів за інтересами перед т р у д я щ и м и , м о л о д д ю . Відкрились виставки х у д о ж н ь о ї і технічної творчості, п р о х о д я т ь конкурси з усіх видів і жанрів с а м о д і я л ь н о г о м и с т е ц т в а , з м а г а н н я з т у р и з м у і о с в о є н н я нових м а р ш р у т і в , п о к а з и ц і к а в и х к о л е к ц і й .

Нині п о ш у к о м н о в и х ф о р м р о б о т и з с і м ' є ю , о р г а н і з а ц і є ю ї ї дозвілля зайняті працівники більшості культзакладів. Останнім часом у багатьох клубах і будинках культури, бібліотеках та спортивних спорудах з'явилися різноманітні сімейні клуби, вітальні, курси м о л о д и х господарок, консультації тощо. Цікаво проходять дні сімейного відпочинку в палацах культури Московського м е т р о б у д у , автозаводу імені Ленінського комсомол у , з а в о д у і м е н і В о л о д и м и р а І л л і ч а та і н ш и х . М е т а , яку при ц ь о м у ставлять перед с о б о ю москвичі,— знайти кожному справу д о д у ш і , щ о б він с т а в н е п р о с т о с п о ж и в а ч е м , а п о в н о ц і н н и м учасником, організатором клубів за інтересами, що полюбилися. У Томській області, де сильні традиції сімейного музикування, проводяться конкурси музикальних сімей. Завоював популярність клуб молодої сім'ї Будинку культури Онезького тракторного

С а м е т е п е р , ні х в и л и н и не з в о л і к а ю ч и , н е о б х і д н о у в а ж н о п р о аналізувати справжній стан справ з усіх видів народної творчості, визначити практичні з а х о д и щ о д о усунення недоліків, з а с т о ю в окремих жанрах художньої самодіяльності, добиватися оновлення ф о р м і методів її організації. Ненормальним є й те, що в багатьох клубах ще немає духових оркестрів, ансамблів народних інструментів, хорових колективів.

З


розширити м а с ш т а б и ш е ф с т в а працівників професіонального м и с т е ц т в а , д о п о м а г а т и , о с о б л и в о а г і т б р и г а д а м , а г і т т е а т р а м , які відчувають гостру нестачу високохудожніх сценаріїв тематичних клубних вечорів, масових агітаційно-художніх і театралізованих вистав.

заводу в Петрозаводську. В Ромнах Сумської області створили клуб багатодітних матерів. Тут м о ж н а відзначити, щ о з а м и н у л у п'ятирічку кількість любительських об'єднань і клубів за інтересами на У к р а ї н і з б і л ь ш и л а с ь у д в о є і о х о п л ю є т е п е р п о н а д 770 т и с я ч ч о л о в і к . Враховуючи зрослий інтерес д о цієї активної ф о р м и дозвілля. Українська республіканська рада професійних спілок передбачає у д в а н а д ц я т і й п'ятирічці на базі к л у б н и х з а к л а д і в , червоних кутків, гуртожитків д о д а т к о в о організувати десять тисяч таких колективів з ч и с л о м у ч а с н и к і в не м е н ш е ш е с т и с о т т и с я ч . З а в д а н н я н е л е г к е , і с л і д м а к с и м а л ь н о в и к о р и с т а т и час ф е с т и в а л ю д л я й о г о в и р і ш е н н я і, г о л о в н е , п і д і й т и д о ц і є ї в а ж л и в о ї с п р а в и т в о р ч о , н е ф о р м а л ь н о .

У нас б а г а т о л ю д е й , які м а ю т ь о р г а н і з а т о р с ь к і з д і б н о с т і . С л і д з а л у ч и т и і ї х д о ф е с т и в а л ь н и х с п р а в і п і д т р и м а т и . Ц е п і д е на користь огляду народних обдарувань. Другий Всесоюзний має х у д о ж н ь о збагатити побут і дозвілля радянських л ю д е й , зробити їх емоційно насиченими. С а м о д і я л ь н е м и с т е ц т в о п о в и н н о с п р и я т и в і д р о д ж е н н ю і р о з в и т к у на с у ч а с н і й основі н а р о д н и х побутових пісенних та х о р е о г р а ф і ч н и х трудицій, художнього ремесла. Таким чином, ф о р м и і м е т о д и розвитку народної творчості можуть і повинні бути різнобічними, враховувати художні захоплення трудящих, повніше відповідати новаторському х а р а к т е р у з а в д а н ь , які в и р і ш у ю т ь п а р т і я і н а р о д . Щ е о д н а особливість нинішнього о г л я д у талантів — посилення з м а г а л ь н о с т і . XXVII з'їзд КПРС підкреслив важливість формування інтересу д о всього цінного, що є в кожній національній культурі, дальшої взаємодії національних культур народів С Р С Р . Фестиваль передбачає взаємний обмін між союзними республіками репертуарною літературою, радіоп р о г р а м а м и виступів учасників ф е с т и в а л ю , виставками самодіяльних художників, майстрів декоративно-прикладного мист е ц т в а , р о б о т а м и к і н о - і ф о т о л ю б и т е л і в . К о н к у р с и за в с і м а в и д а м и і ж а н р а м и н а р о д н о ї т в о р ч о с т і не б у д у т ь з а м и к а т и с я в м е ж а х р а й о н у , м і с т а , як б у л о н а м и н у л о м у ф е с т и в а л і . К о н ц е р т и переможців пройдуть в обласних центрах, столицях республік. І заключним акордом буде великий концерт у Москві.

Д л я організації сімейного відпочинку в клубах і палацах к у л ь т у р и , с п о р т и в н и х с п о р у д а х є всі м о ж л и в о с т і . А л е с ф е р у ї х впливу треба р о з ш и р ю в а т и на житлові масиви, мікрорайони, д е м е ш к а ю т ь т р у д я щ і п і д п р и є м с т в та ї х с і м ' ї . С л і д у з я т и на о з б р о є н н я д о с в і д т б і л і с ц і в , які п е р ш и м и в к р а ї н і с т в о р и л и р а д и м і к р о районів, що стали с в о є р і д н и м и ц е н т р а м и масово-політичної р о б о ти з а м і с ц е м п р о ж и в а н н я . Важливе завдання другого Всесоюзного — підвищення ідейного і художнього рівня народної творчості. Особливо гострою лишається проблема репертуару. Органи культури, профспілок, творчі організації, видавництва м а ю т ь звернути пильну увагу на ц ю д і л я н к у р о б о т и . В а р т о з о с е р е д и т и з у с и л л я керівників колективів х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і на створенні в и с о к о г р о м а д я н с ь к и х с п е к т а к л і в , к о н ц е р т н и х п р о г р а м , які б з б а г а ч у в а л и д у х о в н и й світ л ю д и н и , о с о б л и в о м о л о д і ; треба наполегливо боротися проти будь-яких проявів б е з і д е й н о с т і у самодіяльній творчості, дрібнотем'я і штампів. В о д н о м у з наймасовіших напрямів — е с т р а д н о - м у з и ч н о м у мистецтві — не вистачає сучасних за с т и л е м і а к т у а л ь н и х за з м і с т о м творів. У б о р г у п е р е д а м а т о р а м и як с а м о д і я л ь н і , т а к і п р о ф е с і о н а л ь н і композитори, а також поети.

П р о б л е м і завдань, щ о їх треба вирішувати, чимало. Багато в реалізації наших планів, заходів залежить від кадрів, які працюють у сфері народної творчості, органах культури, громадських організаціях. Ми повинні піднести престиж культпрацівника, необхідною є більш глибока підготовка керівників самодіяльних колективів. Серйозний вклад вносять а к т о р и - а м а т о р и , к о т р і на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х к е р у ю т ь т в о р ч и м и г у р т к а м и . Б а г а т о з них у д о с т о є н і п о ч е с н о г о з в а н н я з а с л у ж е н о г о працівника к у л ь т у р и , н а г о р о д ж е н і г р а м о т а м и , д и п л о м а м и . На Україні виявили х о р о ш у ініціативу — запроваджено «Почесну книгу н а р о д н и х талантів». На о д н о м у з провідних м е т а л у р г і й н и х комбінатів — імені С . М . К і р о в а в М а к і ї в ц і — за ініціативою партійного і профспілкового комітетів з м е т о ю підвищення п р е с т и ж н о с т і а м а т о р с т в а в в е д е н о звання « З а с л у ж е н и й учасник художньої самодіяльності». Його присвоюють трудівникам з а в о д у , які в і д д а л и з а н я т т я м у т о м у чи і н ш о м у г у р т к у , к о л е к т и в і не м е н ш е п'яти років, б е р у т ь активну участь у г р о м а д с ь к о м у житті підприємства.

Останнім часом профспілкові організації й органи культури провели р о б о т у по п і д в и щ е н н ю і д е й н о - х у д о ж н ь о г о рівня с а м о д і яльних В І А і д и с к о т е к . П р о т е й п о н и н і ї х р е п е р т у а р н е р і д к о ф о р м у є т ь с я з творів слабких — і за з м і с т о м , і з а х у д о ж н і м и я к о с т я м и . М о ж е , річ т у т у т о м у , щ о с е р е д м о л о д і н е д о с т а т н ь о в е д е т ь с я п р о п а г а н д а р а д я н с ь к о ї м у з и к и ? М и п о в и н н і з н а т и всі нові у п о д о б а н н я й і н т е р е с и м о л о д и х , не в і д х р е щ у в а т и с я о д н и х , а спрямовувати у відповідності з принципами соціалістичної культури. Є показові приклади безпосередніх контактів композиторів з самодіяльними молодіжними ансамблями. В цьому спілкуванні відкривається величезна можливість не тільки виявляти конкретні музичні потреби м о л о д и х л ю д е й , не тільки р о з ш и р я т и у я в л е н н я про с у ч а с н і м у з и ч н і с м а к и , а й в п л и в а т и н а ї х с п р я м о в а н і с т ь , підносити рівень. На жаль, поки що то о к р е м і випадки, а системи у цій р о б о т і н е м а є .

Необхідно якнайшвидше вирішувати одну з центральних проблем — зміцнення матеріально-технічної бази культурноосвітньої роботи. Не с е к р е т , щ о в багатьох місцях вона відстає о д сучасних вимог. Значна частина клубних закладів перебуває в незадовільному стані, потребує капітального р е м о н т у , тут немає приміщень для гурткової роботи, засідань любительських об'єднань, занять технічною творчістю. З м е т о ю дальшого підвищення ролі клубних закладів у м о б і л і з а ц і ї т р у д я щ и х на в и к о н а н н я р і ш е н ь X X V I I з ' ї з д у К П Р С , посиленні масово-політичної і культурно-освітньої роботи, поліпшенні культурного обслуговування та відпочинку населення, утвердженні здорового способу життя Президія В Ц Р П С прийняла постанову « П р о д о д а т к о в і з а х о д и по д а л ь ш о м у п о л і п ш е н н ю роботи закладів культури профспілок, розширенню будівництва і з м і ц н е н н ю ї х м а т е р і а л ь н о - т е х н і ч н о ї б а з и » . У в и р і ш е н н і цих проблем д у ж е важливою є єдність дій профспілок, комсомолу, органів культури, творчих спілок, інших державних і громадських організацій у с о ю з н и х та автономних р е с п у б л і к а х .

Науково-технічний прогрес настійно вводить у мистецтво електронну м у з и ч н у апаратуру, яку ш в и д к о освоює м о л о д ь . І це вимагає керівництва, уваги і органів к у л ь т у р и , і п р о ф с п і л о к , і музикантів. Тому особливо актуальною є організована У к р п р о ф р а д о ю з у с т р і ч г р у п и к о м п о з и т о р і в і поетів-піснярів на тему «Соціальні замовлення, що відбивають проблеми сучасності, для самодіяльності». Відбулася зацікавлена, предметна розмова, яка, б у д е м о с п о д і в а т и с ь , д а с т ь в а г о м і п л о д и . Давні й міцні зв'язки єднають майстрів радянської культури з а м а т о р с ь к и м и к о л е к т и в а м и . Б а г а т о в і д о м и х м и т ц і в , як к а ж у т ь , «вийшли» з самодіяльності. Різнобічну д о п о м о г у любителям подають театри, професіональні оркестри, ансамблі, хори. Досить навести такий приклад: у Білорусії тільки за два роки 514 к е р і в н и к і в с а м о д і я л ь н и х к о л е к т и в і в с і л ь с ь к и х к л у б і в п р о й ш л и стажування в професіональних театрах. П р о т я г о м останніх років шефство над самодіяльним мистецтвом стало предметнішим, активнішим. У складі союзного оргкомітету нинішнього фестивалю — видатні актори, письменники, музиканти, режисери, композитори, художники: Герої Соціалістичної Праці перший с е к р е т а р п р а в л і н н я С п і л к и к о м п о з и т о р і в С Р С Р Т. М . Х р е н н и к о в і перший секретар правління Спілки письменників СРСР Г. М . М а р к о в , н а р о д н и й а р т и с т С Р С Р М . О . У л ь я н о в ; г о л о в а правління Спілки художників С Р С Р народний х у д о ж н и к С Р С Р М. О . П о н о м а р ь о в , н а р о д н і а р т и с т и С Р С Р О . В . Баталов, І. О . Г о р б а ч о в — г о л о в н и й р е ж и с е р Л е н і н г р а д с ь к о г о театру д р а м и і м е н і О . С . П у ш к і н а ; В. С . Л е в а ш о в — х у д о ж н і й к е р і в н и к Р о с і й с ь к о г о н а р о д н о г о х о р у і м е н і М . П ' я т н и ц ь к о г о , І. О . М о й с є єв—художній керівник академічного Ансамблю народного танцю С Р С Р , Є. Ф . Светланов — художній керівник і головний диригент академічного симфонічного оркестру СРСР, Л. О. Чурсіна та інші. Д о о р г к о м і т е т і в с о ю з н и х р е с п у б л і к , о б л а с т е й т а к о ж у в і й ш л и к р а щ і п р е д с т а в н и к и всіх ж а н р і в мистецтва, д е р ж а в н і й г р о м а д с ь к і д і я ч і . Б а г а т о з них а к т и в н о д о п о м а г а ю т ь колективам самодіяльності. І все ж сьогодні н е о б х і д н о значно Ь 1С

ХКЯ V p J ' M

М1Д

У багатьох містах, районах у ж е в перші місяці фестивалю набуто цінного досвіду нового підходу д о розвитку народної творчості. Все це має своєчасно підтримуватися, активно поширюватись. З к о ж н и м д н е м другий Всесоюзний фестиваль, присвячений 70-річчю В е л и к о г о Ж о в т н я , набирає р о з м а х у . Причетність д о творчості з а в ж д и відповідальна, а т и м б і л ь ш е в наші дні. В с і м а можливими художніми й організаторськими засобами ми зобов'язані активно включитися в загальну працю, допомагати л ю д я м к р а щ е о с м и с л и т и п е р е л о м н и й х а р а к т е р н а ш о г о часу, робити їх життя духовно багатшим, показувати, щ о гальмує наше п р и с к о р е н н я , р у х у п е р е д , с п р я м о в у в а т и всі з у с и л л я н а в и к о н а н н я завдань, поставлених XXVII з'їздом Комуністичної партії Радянського С о ю з у .

r.jvn^,..

4


ф Про що міг би повідати «Старий г р а м о ф о н » , якби на заваді не стала їдальня. ф Чи виправдане «табу» на спорт у Н О В И Х мікрорайонах. ф К С К очікує — д і л о дрімає. ф Давні знайомі з м о д н и м антуражем. ф Не вдома с я г н у л а О л і м п у визнання « О л і м п і я » . ф Щ о можна зробити, коли хочеш робити. ф К о м с о м о л і я бореться і не відступає.

асовими школами виховання, дійовим з а с о б о м ф о р м у в а н н я високих м о р а л ь н и х я к о с т е й б у д і в н и к а комунізму, збагачення людських взаємин є нині к л у б и з а і н т е р е с а м и і л ю б и т е л ь с ь к і об'єднання. «Зелену вулицю» їх створенню відкрила постанова ЦК К П Р С «Про з а х о д и щодо поліпшення використання клубних закладів і спортивних споруд», д е наголошено: «В організації д о з в і л л я підвищити роль самодіяльності, ініціативи і творчості населення. Широко створювати любительські об'єднання і клуби за інтересами... подбати про те, щ о б б у л о в и д і л е н о та обладнано спеціальні зали д л я свят і громадських обрядів...» Минуло більше року. Щ о ж зроблено для поліпшення клубної роботи, зокрема, в Кіровограді? «Старий г р а м о ф о н » — так романтичноінтригуюче назвали свою д и с к о т е к у студенти Кіровоградського інституту сільськогосподарського машинобудування. Обладнали к і м н а т у , д е з а л ю б к и з б и р а л и с я н а тематичні вечори, слухали і обговорювали музичні програми, обмінювалися інформацією про естрадні новинки. Та н е д о в г о в т і ш а л и с я -г- м и н у л о г о л і т а ц е й с в о є р і д н и й к л у б з а к р и л и . Ні, р е п е р т у а р не в и к л и к а в заперечень, дисципліна і порядок теж підтримувались. Просто приміщення перейшло до їдальні, керівництво якої не захотіло мати зайвого клопоту з дискотекою. Не останнє слово б у л о й з а п о ж е ж н и к а м и . У п і д с у м к у на з г а д к у п р о д и с к о т е к у лишилася хіба назва. Д о речі, взагалі в і н с т и т у т і не в и д і л е н о ж о д н о ї к і м н а т и д л я роботи гуртків і клубів. І це у вузі, який, крім основної спеціальності, покликаний навчити в и х о в а н ц і в б о д а й о д н о ї г р о м а д с ь кої п р о ф е с і ї . . .

Через аварійний стан клубу працівників т о р г і в л і в ж е т р е т і й р і к не з н а й д е с о б і м і с ц я дискотека «Эхо». Чимало проблем у їхніх колег з «Ровесника», «Зодіаку». Щ е літ д е с я т ь т о м у д о в о д и л о с ь чути, щ о в місті слабо ведеться житлове і капітальне б у д і в н и ц т в о . М о ж л и в о , за і н е р ц і є ю на це посилаються і тепер, коли мова заходить п р о нові з а к л а д и культури, спортивні майданчики, адже в обласному центрі подосі немає ж о д н о г о Будинку культури, спорудженого за спеціальним проектом, кілька закладів потребують термінового ремонту. Хоча останнім часом виросли нові житлові масиви, білосніжний комплекс торговельно-побутового призначення прикрасив набережну Інгулу в центрі Кіровограда. Завітаймо д о Кіровського району (житловий масив Космонавтів). Дев'ятиповерхові багатоквартирні красені б у д и н к и р о з ташовано так, щ о кожні чотири у т в о р ю ю т ь величезний двір. Є тут дитячі куточки, місця для сушіння білизни, деінде стоять приватні гаражі. І в жодному немає с п о р т и в н о г о м а й д а н ч и к а хоча б із найпрост і ш и м з н а р я д д я м . Увесь культурний цех мікрорайону ( й д е т ь с я не про дитячі й підліткові клуби, а про відповідні з а к л а д и д л я дорослого населення) налічує кілька клубів при г у р т о ж и т к а х і к і н о т е а т р «Ятрань». Марна справа шукати спортмайданчики і в Ковалівському мікрорайоні...

б л и з ь к о ста — о д и н к л у б на т р и з половин о ю тисячі г о р о д я н . Н а й б і л ь ш е , по чотирнадцять, д і ю т ь при М Б К імені Компанійця, будинках культури імені Ж о в т н я виробничого о б ' є д н а н н я по сівалках «Червона Зірка» та імені Калініна виробничого о б ' є д н а н н я « Г і д р о с и л а » . Ч а с т и н а з них через відсутність приміщень у закладах культури «прописана» в гуртожитках, актових з а л а х с е р е д н і х і в и щ и х н а в ч а л ь н и х закладів. Впадає в око одноманітність їх профільної орієнтації. Кістяк становлять клуби типу «Патріот», « А т е ї с т » , «Тверезість», любителів книги. Насправді ж переважна більшість існуючих так званих «клубів за інтересами» — наші давні знайомі, вчорашні гуртки, тематична спрямованість котрих давня і незмінно усталена.

М о ж н а , звичайно, п о с и л а т и с я на н е д о л і ки п р о е к т і в з а б у д о в и , д е не б у л о п е р е д б а чено закладів к у л ь т у р и і спорту, віднайти і н ш і о б ' є к т и в н і п р и ч и н и . А чи н е к р а щ е , з в а ж и в ш и всі о б с т а в и н и , з р о б и т и х о ч а б таке: координаційній раді Кіровського К С К , яка поки щ о з а й м а є дивну очікувальну п о з и ц і ю , з в е р н у т и с я д о виконкому районної Ради народних депутатів, попросити виділити д л я клубної р о б о т и у дворах кілька підвалів або одну-дві щ е не заселені квартири на п е р ш о м у поверсі?

Розгорнутої системи клубів, курсів, здатних допомогти кожному прилучитись д о з а н я т ь , які в и к л и к а ю т ь і н т е р е с , п р о щ о , д о речі, й д е т ь с я у м е т о д и ч н и х порадах по р а ц і о н а л ь н о м у в и к о р и с т а н н ю в і л ь н о г о час у , в К і р о в о г р а д і п о к и не і с н у є . В о д н о ч а с є о к р е м і клуби, д о с в і д яких м о ж н а б узагальнювати і п о ш и р ю в а т и . О д и н з них — молодіжний клуб-дискотека « О л і м п і я » при міському Будинку культури імені Компанійця, очолюваний О . Н е п о м н я щ и м . Ц е т е п е р у них ч у д о в і у м о в и , в л а с н и й з а л , обладнаний м у з и ч н о ю апаратурою і світлотехнікою, а починали «з нуля». З р о з у м і ло, не все було гладко, траплялись помилки і невдачі. А л е творчий неспокій у підготовці д и с к о п р о г р а м приніс успіх. Як не д и в н о , в и з н а н н я п р и й ш л о д о « О л і м п і ї » не в р і д н о м у м і с т і , а н а В с е с о ю з н о м у конкурсі дискотек. Потім була участь у трьох комсомольських агітпоїздках, шести к р у ї з а х н а к о р а б л я х . « О л і м п і й ц і » — одні з ініціаторів всесоюзного почину «Кожна дискотека — Радянському фонду миру». їхній щорічний внесок у нього — близько п'ятисот карбованців.

О т ж е , чи н е н а й г о л о в н і ш а п е р е ш к о д а н а шляху створення клубів за інтересами — відсутність п р и м і щ е н ь ? Не тільки. Завідуючий міським відділом культури В. С . І в а н о в п о к а з а в с п и с о к л ю б и т е л ь с ь к и х об'єднань і клубів у всіх з а к л а д а х к у л ь т у ри — д е р ж а в н и х і профспілкових. їх

Другий орієнтир для наслідування — госпрозрахунковий фізкультурно-оздоровчий клуб «Кіровець». С л і д зауважити: це самодіяльне любительське об'єднання створювалось м а й ж е п'ять років і стало наочним прикладом відсутності координації т а у з г о д ж е н о с т і д і й м і с ц е в и х о р г а н і в


к у л ь т у р и , н а р о д н о ї о с в і т и і п р о ф с п і л о к , які д о о с т а н н ь о г о часу о б х о д и л и е н т у з і а с т і в увагою. Започаткували клуб викладачі С П Т У N9 8 О . Т р е т я к о в — нині г о л о в а й о г о г р о м а д с ь к о ї р а д и , А . Х и м и ч — нині д и ректор «Кіровця», Ф . Еконос — студент інституту сільськогосподарського машинобудування, А . Ф е д о т о в — робітник В О по сівалках «Червона Зірка» та інші. Заручившись п і д т р и м к о ю м і с ь к к о м у к о м с о м о л у , буквально відвоювали приміщення колишньої котельні, наступного року добилися кошторису на й о г о реконструкцію і обладнання, знайшли «мецената» — стали на б а л а н с м і с ь к о г о ж и т л о в о - е к с п л у а т а ційного об'єднання, подолали чимало труднощів, пов'язаних з придбанням культурно-спортивного інвентаря (на кошти Ж Е О й о г о не к у п и ш ) , д о к и , нарешті, навесні н и н і ш н ь о г о р о к у у в і й ш л и д о с к л а д у Кіровського районного К С К . Щ и р е зацікавлення, бажання

поспілку-

ватися у н е ф о р м а л ь н і й обстановці об'єднують членів клубів вихідного дня, «Подруга» будинків культури імені Ж о в т н я та імені Калініна, літературного клубу-студії «Обрій» філологічного факультету місцев о г о п е д і н с т и т у т у , « П о е т » — Б у д и н к у вчителя тощо. Мають свої клуби філателісти, н у м і з м а т и , к н и г о л ю б и . З р о з м о в із б а гатьма к і р о в о г р а д ц я м и виніс п е р е к о н а н н я : у великому місті знайшли б своїх прихильників і к л у б и л ю б и т е л і в ф у т б о л у , п і д в о д н о го плавання, квітів, д е к о р а т и в н о г о собаківництва, коли б о р г а н і з у в а л и ї х на основ і н д и в і д у а л ь н о г о членства із с п л а т о ю внесків. Певна річ, за п е р і о д , щ о м и н у в після прийняття постанови ЦК К П Р С «Про заходи щодо поліпшення використання клубних з а к л а д і в і с п о р т и в н и х с п о р у д » , у К і р о вограді за наявної бази важко сподіватися на к а р д и н а л ь н і переміни. У культосвітньому господарстві міста відбувається

6

Танцювальна група *олімпійців» перебудова, в ході якої особливо відчутна нестача кваліфікованих кадрів і методичних р о з р о б о к д л я т и х ж е л ю б и т е л ь с ь к и х об'єднань. М и н е певний строк, д о к и б у д е вивчено і враховано в діяльності клубних закладів і спортивних споруд інтереси і запити г о р о д я н у с ф е р і вільного часу. Помічено, наприклад, що с е р е д платних послуг клубних закладів особливо популярні курси м а ш и н о п и с у , в'язання, к р о ю та шиття, музичні студії, школи бального і народного танців. Відповідно коригується кількість цих послуг. Перспективну новинку розробили і впроваджують з вересня цього року спеціалісти Кіровоградського обласного міжспілкового б у д и н к у с а м о д і я л ь н о ї т в о р ч о с т і . П р и клубах другої і третьої категорій діятиме дворічна школа «Смак і майстерність»,


Хроніка * Події *

Факти*

ІНІЦІАТИВНО, САМОСТІЙНО Мелодійно звучить баян. Іде репетиція в Сенчанському будинку культури. Аматори г о т у ю т ь с я д о к о н ц е р т у . Давно повелося: щороку прибувають с ю д и на п р а к т и к у в и х о в а н ц і Г а д я ц ь к о г о культосвітнього училища. Практика — один з головних складових навчального процесу, запорука успішної самостійної роботи майбутніх культпрацівників. Тому прибулим завжди створюють хороші умови, в о н и о т о ч е н і у в а г о ю с т а р ш и х к о л е г . Чуйним наставником, порадником молодих став директор Будинку культури Г. С . П е р е с а д а . Григорій Степанович — м а й с т е р х у д о ж н ь о г о ч и т а н н я , ч у д о в о співає, в м і л и й о р г а н і з а т о р , в і д д а н и й к у л ь т о с вітній справі. Наслідуючи приклад ентузіаста, в и х о в а н к и у ч и л и щ а Л ю д м и л а К о ц у р , Н а т а л к а П р и х о д ь к о , С в і т л а н а Д е н и с е н к о по п р и ї з д і на п р а к т и к у в і д р а з у ж у з я л и с я д о діла, стали активними учасницями художньої самодіяльності. Завдячуючи їхнім зусиллям створено жіночий вокальний ансамбль «Берізка». Значну роботу провели подруги і щ о д о п р о ф о р і є н т а ц і ї . П і д час з у с т р і ч е й з м о л о д д ю розповідали про великі можливості, які н а д а є п р о ф е с і я культпрацівника о б д а р о в а н и м ю н а к а м та дівчатам, повагу в суспільстві до тих, хто пов'язав свою долю з клубом, бібліотекою, аматорською творчістю. Уважно розглядали присутні ф о т о д о б і р к у про будні вихованців училища. ї ї підготувала Л ю д м и л а Коцур. Ф о тосправа стала д л я дівчини д р у г и м покликанням. Дуже багато важить, як майбутній ф а х і в е ц ь п р о й д е п р а к т и к у . Ц і к а в о , захоплююче — розів'ється у нього інтерес до ф а х у ; абияк — опустяться руки. Від таких-аморфних, бездіяльних організаторів д о з в і л л я б і л ь ш е ш к о д и , а н і ж к о р и с т і .

Тонко відчуває настрій аудиторії ведуча дискотеки «Олімпія» Тетяна Непомняща.

«рото

В.

БОНДАРЕНКА

к о т р а н а в ч а т и м е б а ж а ю ч и х як в е д е н н я д о м а ш н ь о г о господарства, р у к о д і л л я , так і етики, педагогіки, психології сімейного життя. Н е м о ж н а не з г а д а т и і п р о т у р б о т и , щ о х в и л ю ю т ь нині к о м с о м о л і ю м і с т а . В о н а ніяк н е д о б ' є т ь с я с т в о р е н н я м о л о д і ж н о г о центру, де б розмістились к а ф е , дискоте-

ка, к л у б и з а і н т е р е с а м и . Д у м а є т ь с я , к і р о воградцям варто наслідувати приклад інших міст, з о к р е м а О д е с и , і залучити д о вирішення цього питання підприємства г р о м а д с ь к о г о х а р ч у в а н н я , які п р и п и н и л и продаж спиртного. Не використовує своїх повноважень і можливостей громадська рада КСК. Загальновідомо: любительські об'єднанн я — не н о в и н а , д е я к і і с н у ю т ь д е с я т к и років і довели свою життєвість. С л і д також пам'ятати, що ця ф о р м а клубної діяльності особливо вразлива і беззахисна перед формально-бюрократичним ставленням, адмініструванням в управлінні. Успіх справи м о ж л и в и й л и ш е н а з а с а д а х і н т е р е с у , новаторства і пошуку.

Віриться, щ о вихованки Гадяцького культ о с в і т н ь о г о у ч и л и щ а , к о т р і б у л и у нас на практиці, стануть висококласними культпрацівниками, дорожитимуть професією, дбатимуть про її авторитет. Запорука т о м у — б а ж а н н я , з я к и м в и р у ш а л и вони д о трудівників полів і ф е р м , вивчали запити й інтереси л ю д е й , а потім готували цікаві, о р и г і н а л ь н і к л у б н і з а х о д и , р о з р а х о в а н і на конкретні аудиторії. А це вже — свідчення надійного професіонального становлення. С.

Полтавська

МАКЛЯК,

спеціальний кореспондент «Соціалістичної культури».

7

область.

у (

В.

МАЩЕНКО,

режисер Лохвицького Будинку піонерів.

Хроніка*Події *

Факти*


Диснотека

Д о н е д а в н ь о г о часу з а ц і к а в л е н і с т ь д и с к о т е к о ю б у л а в нас о д н о б і ч н о ю , д а р у й т е на с л о в і , с п о ж и в а ц ь к о ю . А л е ж м о л о д ь і з задоволенням приймала програми, підготовлені групою ентузіастів. Д о с в і д ч е н і с п е ц і а л і с т и в і д р а з у з б а г н у л и п е р с п е к т и в н і с т ь новоТ ф о р м и відпочинку, що дає змогу сприяти вихованню підростаючого п о к о л і н н я , у р і з н о м а н і т н ю в а т и д о з в і л л я . П р о т е д е я к і о р г а н і з а ц і ї т а з а к л а д и , які п о к л и к а н і з а й м а т и с я ц и м , т р и в а л и й період і г н о р у в а л и д и с к о т е к у . О д н а к ж и т т я не с т о ї т ь на м і с ц і , в о н о вимагає цікавіших ф о р м роботи. С а м е т о м у , д у м а є т ь с я , о с м и с л е н ня д о с в і д у д и с к о т е ч н о г о р у х у , його р о з у м н о г о в и к о р и с т а н н я м а є перебувати в полі уваги.

чи з м о ж е д и с к о т е к а с т а т и в и х о в н и м ц е н т р о м , а к т и в н о і п о з и т и в н о в п л и в а т и на м о л о д ь . І щ е н е о б х і д н і к о л е к т и в і з м , т в о р ч а с п і в д р у ж ність. Д е х т о , беручись за організацію д и с к о т е к , з в е р т а є т ь с я до з а р у б і ж н о г о д о с в і д у . А л е за к о р д о н о м п р и р о д а їх з у м о в л е н а принципами роботи барів, кафе, де ведучий одночасно б а р м е н , р е ж и с е р , оператор, коментатор. У наших умовах перенесення такого «єдиновладдя» в клуб, гуртожиток, інститут, школу — одне слово, с ф е р у колективного д о з в і л л я і т в о р ч о с т і , — часто призводить до «зіркової» хвороби, творення своєрідних кумирівзазнайок. Бувало таке й у нашому Б у д и н к у культури.

Щ о ж таке сучасна д и с к о т е к а ? У б а г а т ь о х про це д о с и т ь туманне уявлення (навіть у найпалкіших прихильників). М і й досвід п і д к а з у є : є в д и с к о т е ч н і й п р а к т и ц і певні з а к о н о м і р н о с т і . П р о і л ю с т р у ю ц е на к о н к р е т н и х п р и к л а д а х . У нас н о в и н к а р о з в и в а л а с ь у д в о х н а п р я м а х : д и с к о л е к т о р і й , щ о збирав у «театральній вітальні» любителів сучасної музики, і танцювальна. Більше року перевірялись на практиці, народжувались принципи діяльності, ш у к а л и с ь ф о р м и подачі і н ф о р м а ц і й н о г о матеріалу, музичної компоновки, оформлення... До програми включались номери вокально-інструментальних ансамблів, окремих виконавців, зустрічі з в і д о м и м и г о с т я м и міста, виступи ансамблів сучасного танцю, демонструвались кінофільми, слайдофільми, моделі одягу, зібрання колекціонерів, проходили конкурси, вікторини. П о п у л я р н і с т ь д и с к о т е к и д е д а л і з р о с т а л а . Д у м а є т ь с я , не т і л ь к и завдяки захопленню молоді сучасною м у з и к о ю , данині м о д і , п р е с т и ж н о с т і . Ш в и д ш е з а все ю н а к а м і д і в ч а т а м п р и п а в д о д у ш і принцип, за яким організовували активний відпочинок, — взаємоучасть, пізнавальність, спілкування. З г о д о м з р о з у м і л и : д л я н о в и н к и г о л о в н е з о в с і м не о ф о р м л е н ня, е ф е к т и , ф о р м а , а т е , х т о г о т у є п р о г р а м у , які у с ц е н а р и с т і в обізнаність, орієнтація в о г р о м і музичної культури, який рівень з н а н ь , м и с л е н н я в е д у ч и х , ї х с м а к і т а к т . С а м е від ц ь о г о з а л е ж и т ь ,

Д а в н о помічено: після появи д и с к о т е к з м е н ш и л о с я відвідування традиційних танцювальних вечорів. Причину захоплення нинішньої м о л о д і н о в и н к о ю на п р о т и в а г у танцмайданчикам м о ж н а пояснити, аналізуючи зигзаги і тупики, знахідки й упущення в о к а л ь н о - і н с т р у м е н т а л ь н и х а н с а м б л і в . Ц і я в и щ а с х о ж і , вони з а х о п и л и с в о г о часу о д н у в і к о в у г р у п у ю н а к і в і д і в ч а т — 1 4 — 18 р о к і в , п о т і м і с т а р ш и х . Тут необхідне уточнення. Власне, явищем слід вважати д и с к о м у з и к у . Д и с к о т е к а — це ї ї п о х і д н е , з а с і б , м е т о д «доставки» нової музики споживачу. А л е якщо спробуємо з'ясувати ї ї с п е ц и ф і к у , то з а а т р и б у т и к о ю с т и л ю « д и с к о » п о м і т и м о д а в н о знайомі музичні такти, модернізовані електронною апаратурою, щ о так і м п о н у ю т ь м о л о д і й л ю д и н і . Т о м у й п о д у м а л о с ь : о с м и с л е н н я н о в о ї ф о р м и в і д п о ч и н к у — ц а р и н а не с т і л ь к и м у з и к о з н а в ц і в , скільки соціологів. С е р е д противників новинки з с а м о г о початку було немало тих, кого лякало неперебірливе захоплення окремих меломанів низькопробною з а р у б і ж н о ю м у з и к о ю . Не раз дискутувалось у пресі: наша країна багата музичними традиціями, тому неприр о д н о спостерігати сліпе з а х о п л е н н я д е я к о ї частини м о л о д і чужими зразками, нерідко ворожого нашому суспільству змісту. Оскільки дискотека покликана знайомити молодь з кращими т в о р а м и с у ч а с н о ї п о п у л я р н о ї м у з и к и , в о н а а ж н і я к не м о г л а о д н о б о к о с п и р а т и с я л и ш е на ч у ж о з е м н и й м а т е р і а л . Ц е б у л о

8


До серця І б надто однобоке явище. Ц і л к о м закономірно поставало питання про р о з в и т о к в і т ч и з н я н о ї м у з и к и д л я п о п у л я р н о ї ф о р м и в і д п о чинку, створення с п е ц и ф і ч н о ї р а д я н с ь к о ї д и с к о м у з и к и . З д а в а л о с я б , є у нас с в о ї у л ю б л е н і в и к о н а в ц і , г о т о в і с п р о б у в а т и с и л и в нових ж а н р а х , в і д о м і к о м п о з и т о р и п и ш у т ь м у з и к у з а з а к о н а м и с у ч а с н и х р и т м і в , наче не б е з д і є ф і р м а г р а м з а п и с у « М е л о д і я » . А л е ц ь о г о явно н е д о с т а т н ь о , щ о б забезпечити ентузіастів радянським музичним репертуаром. Підкреслю: творами конкурентоспроможними. Нерідко ведучим програм роблять закид, що використовують вони н и з ь к о п р о б н і з а п и с и . Р е з о н у тих д о к о р а х є. А л е д е в з я т и о р и г і н а л ь н і з а п и с и р а д я н с ь к и х п о п у л я р н и х г р у п ? На п л а т і в к а х , щ о £ у п р о д а ж у , м е л о д і ї часто старі або нетанцювальні. Про відповідні с л а й д и , ф о т о г р а ф і ї в і т ч и з н я н и х к о л е к т и в і в , в и к о н а в ц і в у ж е й не г о в о р ю — то в з а г а л і п р о б л е м а . Нині д л я б а г а т ь о х о р г а н і з а т о р і в т у р б о т и і д е н т и ч н і : в і т ч и з н я н и х пісень д л я д и с к о т е к надто м а л о , а б і л ь ш і с т ь тих, що пропон у ю т ь с я , м а є явно н е я к і с н і т е к с т и . П і с н я — з б р о я і д е о л о г і ч н а , і з а б у в а т и про це не м о ж н а . Надійним засобом протидії засиллю пісенної посередності м о ж е стати використання лише в и с о к о х у д о ж н і х творів. П і д р о б к и нехай припадають п и л ю к о ю у тих, хто ратував за їх появу. Л о в л ю с е б е на д у м ц і , щ о « т е о р е т и з у в а т и » з н а ч н о п р о с т і ш е , ніж діяти, ф о р м у в а т и співзвучні н а ш о м у с ь о г о д е н н ю п р о г р а м и дисковечорів. Висновки р о б л ю , виходячи з власної практики. Щ о ж в и г а д а л и , як п р а ц ю є м о м и ? ...Спробуйте уявити собі своєрідний симбіоз самодіяльного д р а м т е а т р у і... д и с к о т е к и . С а м е т а к а у нас п о п у л я р н а ф о р м а . В с е п о ч а л о с я з т о г о , щ о о б л а д н а л и т е а т р а л ь н и й з а л на ш і с т д е с я т місць, розташованих а м ф і т е а т р о м . П о д б а л и про світло, звукову і проекційну апаратуру високого класу, змістовну театральну д е к о р а ц і ю . М а й ж е все в и г о т о в л е н о в л а с н о р у ч . З р е ж и с е р о м нам поталанило: керівник народного театру С . П. Б у р я к , п р о ф е с і о н а л ь н и й р е ж и с е р , в и п у с к н и к К и ї в с ь к о г о державного інституту культури імені О . Є. Корнійчука, виявився вмілим о р г а н і з а т о р о м , який володіє гострим відчуттям нового, розуміє турботи молоді, любить вигадку. П і д г о т о в к у с ц е н а р і ї в д о р у ч и л и м е н і . В с і інші т у р б о т и в з я л и на себе палкі прихильники х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і . Народилась група о д н о д у м ц і в . Чого ж д о с я г л и ми? С п е к т а к л і д р а м т е а т р у ідуть як і р а н і ш е , а п і д к р и л о м т е а т р у з м і ц н и в с в о ї п о з и ц і ї м у з и ч н и й клуб. Назви тематичних вечорів свідчать про його с п р я м у в а н н я : «Співають актори театру і кіно» — творчі портрети Л. Гурченко, М . Б о я р с ь к о г о , А . М и р о н о в а , О . К а м б у р о в о ї , Т. Д о р о н і н о ї ; « П і с н я на в і й н і » ; « О б л и ч ч я і т а л і й с ь к о ї е с т р а д и . В и г а д к и і р е а л ь н і с т ь » ; «Музика і гумор», «Театр і м у з и к а » ; « О г л я д новинок радянської естради»; «Наше рідне місто Умань»; «Твори О л е к с і я Рибникова»...

У книгозбірнях С т а р о б і л ь с ь к о г о району Ворошиловградської області широко пропагуються матеріали і д о к у м е н т и X X V I I з ' ї з д у К П Р С . Прагнемо донести їх до с е р ц я і с в і д о м о с т і к о ж н о г о ж и т е л я , к о ж н о г о члена трудового колективу. З цією метою в районній бібліотеці організували з у с т р і ч за « к р у г л и м с т о л о м » , в и з н а ч и л и нові в а ж л и в і н а п р я м и с в о є ї діяльності. Успішно експонується виставка «Пульс планети», заведено т е м а т и ч н у п а п к у м а т е р і а л і в п р о ї ї о б г о в о р е н н я . Постійно зміцнюємо зв'язки з виробничниками. Відповідальні завдання, поставлені партією у зв'язку з п е р е в е д е н н я м е к о н о м і к и на р е й к и і н т е н с и ф і к а ц і ї , з о б о в ' я з у ю т ь щ е а к т и в н і ш е п р о п а г у в а т и л і т е р а т у р у про досягнення науки і техніки, усіма засобами сприяти реалізації П р о д о в о л ь ч о ї , Енергетично^ та інших народногосподарських програм, З о к р е м а , ми організували цикл вечорів-портретів, бесід з передовиками. З у с и л л я м и культурно-спортивного комплексу проведено зустріч з водієм автотранспортного підп р и є м с т в а № 12134 к о м у н і с т о м В. А . Г о н ч а р о в и м . К р і м р о з д у м і в про передові м е т о д и праці, якими зацікавлено поділився Володимир Андрійович, прозвучала розповідь бібліографа районної бібліотеки про книги виробничої тематики, видання, що сприяють виробленню активної життєвої позиції. К р і м т о г о , в б і б л і о т е к а х - ф і л і а л а х п р о й ш л и зустрічі із знатними з е м л я к а м и — механізатором колгоспу імені 1 Т р а в н я І . В. Б у ч м о ю , н а ч а л ь н и к о м м е х а н і з о в а н о г о з а г о н у к о л г о с п у і м е н і І. В. М і ч у р і н а П. І. Г р и г о р е н к о м — делегатами X X V I I з'їзду Компартії України. В рамках районного К С К відбулася зустріч з делегатом X X V I I з ' ї з д у К П Р С с в и н а р к о ю к о л г о с п у « П р а в д а » Р. І. Я р о ш е н ко. У Старобільській ЦРБ створено сектор пропаганди сільськогосподарської л і т е р а т у р и . Він став координуючим центром з інформаційно-бібліографічного о б с л у г о в у в а н н я читачів. Усі районні наради, с е м і н а р и , к о н ф е р е н ц і ї о р г а н і з а т о р і в с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о г о виробництва постійно с у п р о в о д ж у ю т ь с я переглядами в і д п о в і д н о ї л і т е р а т у р и , б і б л і о г р а ф і ч н и м и о г л я д а м и та ін. Б е з п о с е р е д н ь о на р о б о ч и х м і с ц я х о б с л у г о в у ю т ь с я трудящі підприємств і організацій, що входять до складу р а й о н н о г о А П К . П о п у л я р н и м и с е р е д читачів є д н і спеціаліста, інформації. В умовах напруженого міжнародного становища п о с и л ю є т ь с я і стає о п е р а т и в н і ш о ю діяльність бібліотек району, спрямована проти о б л у д н о ї ворожої пропаганди. С у т ь цієї роботи — у розвінчуванні продажних б у р ж у а з н и х і д е о л о г і ї , « д е м о к р а т і ї » ; а н т и к о м у н і з м у та п о л і т и к и р о з п а л ю в а н н я в о є н . Р а з о м з т и м у б е с і д а х , під час о г л я д і в л і т е р а т у р и , на книжково-ілюстративних в и с т а в к а х б і б л і о т е к а р і з в е р т а ю т ь у в а г у ч и т а ч і в на ф а к т и , явища, котрі переконливо засвідчують величезні переваги р а д я н с ь к о г о способу ж и т т я . Д о б р е з а р е к о м е н д у вав с е б е д о в і д к о в о - і н ф о р м а ц і й н и й ц е н т р з п и т а н ь і д е о л о г і ч н о ї р о б о т и , д е п р е д с т а в л е н і п у б л і к а ц і ї періодики і кіно-, ф о т о д о к у м е н т и , д о в і д к о в и й апарат. У вихідні тут ч е р г у ю т ь консультанти з числа працівників районного комітету партії, лекторів і пропагандистів. Щокварталу відбуваються прес-конференції з актуальних п и т а н ь .

Репертуарний потенціал нарощується. Театралізованість — характерна ознака заходів. Слово, дія, світло, слайди, кіно, м у з и к а — всі ф о р м и п р а ц ю ю т ь на і д е ю . В експериментальному порядку було проведено кілька вечорів: п е р ш е в і д д і л е н н я — «По с т о р і н к а х у к р а ї н с ь к и х класичних к о м е д і й н и х п ' є с » ( в е ч і р у к р а ї н с ь к о г о в о д е в і л ю ) , д р у г е — дискотека. Інтерес до заходу був надзвичайний. У невеличкому приміщенні виникає відчуття співучасті глядачів у тому, що відбувається, панує а т м о с ф е р а д о м а ш н ь о г о затишку, довірливості. Я к щ о к о л и с ь д о в о д и л о с ь о р г а н і з о в у в а т и а у д и т о р і ю , то нині маємо безліч замовлень, прохань зарезервувати місця. Молодь п р а г н е з у с т р і ч е й у д и с к о к л у б і , ч е к а є на н а ш і п р е м ' є р и . Н а п і д х о д і новинка — л я л ь к о в а с т у д і я . Звичайно ж , вистави б у д у т ь м у з и ч н и ми. А якщо спробувати дискотеку з ляльками? Д у м а є м о . Ш у к а є м о . Творимо.

^

В.

Р а з о м з ш к о л а м и , р а й в і й с ь к к о м а т о м д л я м о л о д і , яка навчається, проводимо уроки мужності, миру та і н т е р н а ц і о н а л і з м у , з а г а л ь н о п о л і т и ч н і ч и т а н н я « С о ю з нау к и , т е х н і к и й в и р о б н и ц т в а — на р і в е н ь с у ч а с н и х в и м о г » . Покликані стати опорними центрами партійних організацій у політико-виховній роботі серед трудящих, книгозбірні району прагнуть максимально використати всі н а я в н і р е з е р в и , п р а ц ю ю т ь з п о в н о ю в і д д а ч е ю с и л і з н а н ь , а б и з р о с т а в і п о с и л ю в а в с я в и х о в н и й вплив книги на с е р ц я і с в і д о м і с т ь н а ш и х читачів.

КОСКІН,

працівник Уманського міського Будинку к у л ь т у р и , керівник дискоклубу «Планета».

Черкаська

СВІДОМОСТІ

область.

В.

ДЮЙЗ/НА,

директор Старобільської централізованої б і б л і о т е ч н о ї системи В о р о ш и л о в г р а д с ь к о ї області.

9


Стиль роботи

ЧЭДЗ

а т е п е р р о з п л и в ч а т и м ф о р м у л ю в а н н я м п е р е к р е с л ю є все, чому віддала роки життя. Просив, умовляв залишитись. Твердо стояла н а с в о є м у : « К р а щ е п і д у к у д и с ь п р и б и р а л ь н и ц е ю » . П і з н і ш е він д і з н а в с я : на а д р е с у ж і н к и н е з а с л у ж е н и й з а к и д п р о ї ї р о б о т у з р о б и л и м і с ц е в і к е р і в н и к и . Чи д л я т о г о , а б и п а м ' я т а л а , щ о вони т е ж н е ю к е р у ю т ь , чи х о т і л и п р о д е м о н с т р у в а т и в л а д у с в о ю ? Безпідставна причіпка о б р а з и л а клубника — і втратили спеціаліста. Тривалі с п о с т е р е ж е н н я С т а н і с л а в а Івановича в п р о д о в ж баг а т ь о х р о к і в п і д т в е р д ж у ю т ь д у м к у : к л у б н а нива с т а є н е п о п у л я р ною с е р е д молоді. Причина прикрої тенденції криється і в занедб а н и х п о д е к у д и к л у б а х — то н а й к р а щ а а н т и а г і т а ц і я : і н е р і д к о — в зеленій нудьзі у вогнищах культури, триманні клубного с п е ц і а л і с т а т а к и м с о б і х л о п ч и к о м на п о б і г е н ь к а х п р и в и к о н к о м і

С З И Ш Р З и Ш ] сільської Ради, правлінні колгоспу; с к е п т и ч н о м у ставленні керівників г о с п о д а р с т в а до його т у р б о т , ініціатив, починань щ о д о налагодження змістовного дозвілля. При подібному гіркому досвіді бажаючих оволодіти клубною спеціальністю серед молоді знайти нелегко. Кадри... А х і л л е с о в а п'ята культурного будівництва багатьох районних відділів культури республіки. Богуславський — лише фокус, в якому, немов у сонячному сплетінні, спресувались деякі кадрові п р о б л е м и і пов'язані з ними питання. Х а р а к т е р н і вони і д л я багатьох інших районів У к р а ї н и .

В

ін о п у с т и в с я на с т і л е ц ь , не з н я в ш и п л а щ а . М е х а н і ч н о з м а х н у в р у к о ю д о щ о в і к р а п л і з о б л и ч ч я , н а м а г а ю ч и с ь не д и в и т и с я на с в і й р о б о ч и й с т і л , в і д в і в п о г л я д з а в і к н о . « В л а с н е , на щ о б у л о с п о д і в а т и с ь ? Щ о п о с і я в , т е й п о ж а в . Х о ч і м і з е р н е — о д и н с п е ц і а л і с т на р а й о н , — а л е п о п о в н е н н я є. Ш к о д а , « н і ч и ї х » в и п у с к н и к і в не в д а л о с я у м о в и т и . С л а б е н ь к и й , в и д а т ь , із м е н е д и п л о м а т » . Спливла в пам'яті п о ї з д к а до Києва. Йому, завідуючому Б о г у с л а в с ь к и м р а й о н н и м в і д д і л о м к у л ь т у р и С . І. Б о к о в о м у , х о т і л о с я б у т и б е з п о с е р е д н і м у ч а с н и к о м р о з п о д і л у на р о б о т у вихованців культурно-освітнього у ч и л и щ а . П р о ц е д у р а звична, традиційна. Комісія розподілила фахівців туди, звідки направили ї х на н а в ч а н н я . Л и ш и л и с ь т а к з в а н і « н і ч и ї » . С т а н і с л а в І в а н о в и ч почав п р и с т р а с н о р о з п о в і д а т и ї м п р о к р а с о т и р і д н о г о р а й о н у . Звідки й красномовство взялося. Співбесідникам з тої оповіді в и м а л ь о в у в а л а с ь Ш в е й ц а р і я в м і н і а т ю р і , не м е н ш е . А яке б е з м е ж н е поле діяльності відкривається п е р е д ф а х і в ц е м , який п р а г н е з а я в и т и про с е б е ! С п і в р о з м о в н и к и з а х о п л е н о к и в а л и головами і невизначено посміхались у відповідь.

Завідуючого Богуславським районним відділом культури добр е з н а ю т ь , п о в а ж а ю т ь , ш а н у ю т ь . Є к о л е г и , к о т р і не в у с ь о м у одностайні з ним. Закономірно. Він — із тих, хто пройшов т е р н и с т о ю к у л ь т о с в і т н ь о ю нивою, так би мовити, від паростків ї ї — з а в і д у ю ч о г о к л у б о м , до посади керівника районного масштабу. Про таких кажуть: практик. С ь о г о д е н н я — з о р я н и й час д о с в і д ч е н и х , з н а ю ч и х л ю д е й . їм втілювати в ж и т т я принципи перебудови, прискорення. З о к р е м а , т е , на щ о с п р я м у в а л и р і ш е н н я X X V I I з ' ї з д у К П Р С : п і д в и щ у в а т и зрілість свідомості, збагачувати духовний світ людини. Акцентовано у в а г у с а м е на ц ь о м у не в и п а д к о в о . В і д т о г о , як в и р і ш у в а т и м е м о ці з а в д а н н я , з а л е ж и т ь з д і й с н е н н я всіх г р а н д і о з н и х і р е г і о н а л ь н и х наших програм. Ц и ф р и , звіти, графіки. Напрочуд легко заколисують ними себе о к р е м і с п е ц і а л і с т и . О с о б л и в о к о л и п о к а з н и к и ті с к л а д е н о з а о с о б и с т о ї у ч а с т і . О д н а к нині к р и т е р і ї з м і с т и л и с ь . Н е х и т р о с п л е т е ні з в і т и , п л а н и с т а ю т ь в и з н а ч а л ь н и м и , а з м і с т і р і в е н ь к у л ь т у р и на місцях. Виходячи з цього судять і про ділові якості працівника культури. З б а г а т и л и , у р і з н о м а н і т н и л и з м і с т д о з в і л л я на м і с ц я х к у л ь т у р но-спортивні комплекси. Богуславський Р К С К т е ж оживив роботу культзакладів району. У вищестоящих установах рівень діяльності к о м п л е к с у о ц і н ю є т ь с я як с е р е д н і й . С в о є р і д н а т и п о в і с т ь і в д о б о р і кадрів: частина працівників має спеціальну освіту, частина — ні. З і б р а в ш и д о к у п и всі б л а г о п о л у ч н і « с е р е д и н и » і п р о а н а л і з у в а в ши ї х , о д е р ж и м о р е з у л ь т а т : на м і с ц е в і й царині к у л ь т у р и з о л о т о ї с е р е д и н и д о с я г т и не в д а л о с я . Центр Р К С К — районний Будинок культури. За період, що м и н у в з часу с т в о р е н н я к о м п л е к с у , п р а ц і в н и к а м Р Б К в д а л о с я з р у ш и т и с п р а в и на к р а щ е . З о к р е м а , п о ч а с т і ш а л и ц і к а в і з а х о д и , о р г а н і з о в а н о нові о б ' є д н а н н я , к о л е к т и в и . О д н а к р о з в е р н у т и с ь на п о в н у с и л у , с т а б і л і з у в а т и с ь , с я г н у т и в и с о т , які б в і д п о в і д а л и в и м о г а м д н я , не п о щ а с т и л о . Перебудова, прискорення — процес багатогранний, складний. Косметичними засобами, якими меткі паперотворці ще намагаються завуалювати хиткий каркас культурного будівництва, п р о б л е м и не в и р і ш и т и — час не т о й . . . . П р о н о в а ц і ї в д і я л ь н о с т і ц ь о г о к о м п л е к с у С . І. Б о к о в и й п о ч у в на о д н о м у з р е с п у б л і к а н с ь к и х с е м і н а р і в . З і б р а в к о л е г , с і л и в а в т о б у с і п о д а л и с я д о о д н о г о з р а й о н і в с у с і д н ь о ї о б л а с т і , а б и на власні очі побачити, навчитись усього прогресивного, про що з с е м і н а р с ь к о ї трибуни так е м о ц і й н о глаголив колега. С у с і д и в о з и л и , п о к а з у в а л и . З д е б і л ь ш о г о б о г у с л а в ц і не з а х о п л ю в а л и с ь ,

Чле ни Д е р ж а в н о ї к о м і с і ї н а з и в а л и к і л ь к а р а й о н і в , с е р е д них і Богуславський, запитували випускника: « Д е бажаєш трудитися?» І тут стримані досі вихованці буквально перероджувалися: сипались медичні довідки, а р г у м е н т и , істеричні зойки, сльози. Вони були згодні працювати тільки в Києві або принаймні я к о м у с ь о б л а с н о м у ц е н т р і . Я к щ о ж ї х н я в и м о г а не б у д е з а д о в о л е н а , х а й д и п л о м л и ш и т ь с я у ч и л и щ у на з г а д к у . Т а к и й с в о є р і д н и й у л ь т и м а т у м ставили випускники т и м , хто їх виховував, сподіваючись, що м о л о д і сили с п р и я т и м у т ь п і д н е с е н н ю на в и щ и й щ а б е л ь к у л ь т у р и в с е л а х о б л а с т і . Л а м а л и ж вони н а в і т ь т у с х о д и н к у , з я к о ї м а л и с т у п и т и на в и щ у . Д у ж е к о р т і л о з б а г а т и т и с ь дипломованим спеціалістом, але істериків, в е р х о г л я д і в , котрі все р о з т а ш о в а н е поза с т о л и ц е ю , о б л а с н и м ц е н т р о м презирливо називають периф е р і є ю , бажання бачити в своєму районі відпало. Таких хоч бери, хоч в і д м о в с я — р е з у л ь т а т о д н а к о в и й . ...вона — чудовий, знаючий спеціаліст, а що тут написала? Взяв зі с т о л у п а п і р ц я . « П р о ш у з в і л ь н и т и з а в л а с н и м б а ж а н н я м » . Грамоти, подяки, премії о д е р ж у в а л а л ю д и н а , за п р и к л а д ставили.

10


а г о в о р и л и : «І у нас т а к е є » . З т о ї п о ї з д к и з а п о з и ч и л и д л я с е б е м а л о . На п р о щ а н н я о д и н з т а м т е ш н і х к о л е г д о в і р л и в о ш е п н у в : «Вчасно, і вражаючі, звіти о ф о р м л я т и т р е б а . В і д р а з у п о м і т я т ь . Хочете, зразок дам?» З р а з к а не в з я л и . А т е , щ о с у с і д и о р и г і н а л ь н о в ш а н о в у ю т ь передовиків виробництва у бібліотеках, обов'язково вирішили з а с т о с у в а т и у с е б е . Часу з т о ї п о ї з д к и м и н у л о ч и м а л о , а л е д о б р і н а м і р и й п о д о с і л и ш и л и с я м р і с ю . О д них не в і д м о в и л и с ь . П р о с т о т р а д и ц і я п о с п і ш а т и п о в і л ь н о , я к щ о й д е т ь с я не п р о р е а л і з а ц і ю р о з п о р я д ж е н ь д и р е к т и в н и х органів, і в цій д о б р і й справі снує павутину. Ні, в Б о г у с л а в і не с и д і л и с к л а в ш и р у к и . А к т и в н о з а б е з п е ч у в а л и загальнонародні свята з а х о д а м и , відзначали ювілеї, пам'ятні події і щедро ділились надбанням. Прибув сусід, детально переписав плани роботи Б о г у с л а в с ь к о г о Р К С К і невдовзі подав звіт про н е м о в б и о с о б и с т о з р о б л е н е на ниві к у л ь т у р и с в о г о р а й о н у . Ч о р н и л о не в и с о х л о в п е р е п и с а н и х п л а н а х , а к е р і в н и ц т в о в ж е п і д ш и л о з в і т у п а п к у з д о б у т к і в . Н а м і с ц і ж як д и в и л и с ь т і л ь к и к і н о ф і л ь м и в к л у б а х , так і д и в л я т ь с я . Це — про наслідки своєрідного к р и в о г о д з е р к а л а в а р х а ї ч н и х м е т о д а х р о б о т и к л у б н и к і в . Д о с в і д колег — справа чудова. І його н е о б х і д н о використовувати. А л е неодмінно творчо. Значна заслуга у здобутках Богуславського культурноспортивного к о м п л е к с у — співробітників Р Б К . Не б у д е м о п е р е л і чувати цих д о с я г н е н ь . Бо с а м о в т і х а , з а м и л у в а н н я у с п і х а м и — мачухи прогресу. Той, хто зупиняється, втрачає перспективу. З е н т у з і а з м о м п р а ц ю ю т ь в Р Б К м е т о д и с т и В. В . П о п о в и ч , О . Г. В и шнівська. Вони двоє роблять те, щ о передбачено д л я п'яти спеціалістів. Три вакансії «гуляють» тривалий час. Фахівці н а м а г а ю т ь с я о х о п и т и весь о г р о м р о б о т и , а ц е , б е з у м о в н о , п о з н а ч а є т ь с я на ї ї я к о с т і . С к а ж і м о , з н е о с о б л е н і с ц е н а р і ї з а х о д і в , які вони г о т у ю т ь , не с к л а л а с я ч і т к а с и с т е м а п о д а н н я е ф е к т и в н о ї м е т о д и ч н о ї д о п о м о г и к л у б н и к а м на м і с ц я х . М е т о д и с т и — активні учасниці х у д о ж н ь о ї а г і т б р и г а д и , вечорів, концертів. Робочий день у них з а в е л и к и й , в и х і д н і , як п р а в и л о , т е ж з а п о в н е н і в и р о б н и ч и м и т у р б о т а м и . Н е з в а ж а ю ч и на е н т у з і а з м с п і в р о б і т н и к і в Р Б К , п р о б л е м у його р о б о т і д о в о л і . Н а й г о л о в н і ш а — н а п о в н е н н я т в о р е н о г о з м і с т о м . Б у в а є , п у с т у ю т ь к і м н а т и і з а л и . Т о г о в е ч о р а на всі х о р о м и займалися лише чотири шанувальниці к р о ю та шиття. Хоча з к о р и с т ю д л я с е б е п р о в е с т и час у Р Б К м о г л и б, не з а в а ж а ю ч и о д н е о д н о м у , с о т н і ж и т е л і в . В е ч о р і в , с х о ж и х на з г а д а н и й , протягом місяця набереться ще й скільки... Правильно сказано: народ заспіває тоді, коли діти співатимуть. М а є т ь с я на у в а з і н е о б х і д н і с т ь п р и щ е п л ю в а т и к о р и с н е , вічне п і д р о с т а ю ч о м у п о к о л і н н ю , щ о б стало воно п о т р е б о ю і в з р і л о м у віці. К о л и т р е б а п р о в е с т и з в і т н и й к о н ц е р т д и т я ч о ї х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і , б о г у с л а в ц і його о р г а н і з о в у ю т ь . К о г о с ь н а в ч и л и у д и т с а д к у , х т о с ь с т а в а м а т о р о м у ш к о л і . З м и р у по н и т ц і . . . Н у а РБК, серце к о м п л е к с у , щ о робить, аби п р и щ е п л ю в а т и юні бажання реалізувати природні надбання, потребу творчості? А б с т р а к т н і м а л ю н о ч к и в и с я т ь на м і с ц і , д е м а є б у т и п о в і д о м л е н н я про ю н и х с к у л ь п т о р і в , с л ю с а р і в , х у д о ж н и к і в , авіамоделістів, клубу любителів мультиків, мандрівників, друзів Д А І . . . Всього т о г о , щ о д і т и м о г л и б в и б р а т и на с в і й с м а к . З а т я г н у л и с я п р о б л е м и с т а н о в л е н н я д и т я ч о г о с е к т о р а Р Б К . С х о ж е , не с к о р о б у д у т ь і вирішені. Чи не т о м у , к о л и м о в а з а х о д и т ь п р о х у д о ж н ю с а м о д і я л ь н і с т ь р а й о н у , м а ю т ь с я на у в а з і д і в ч а т а - у ч а с н и ц і . Х л о п ц і с в о г о часу не п о д о л а л и б а р ' є р а с о р о м ' я з л и в о с т і , а п і д р і с ш и , б а ж а н н я в и й т и на сцену втратили. Нинішній хлопчик колись стане м у ж ч и н о ю , г л а в о ю с і м ' ї . Чи ж п о в е д е він д о к л у б у с в о ї х д і т е й , п о р а д и т ь , щ о ч и т а т и в б і б л і о т е ц і , в яку с п о р т и в н у с е к ц і ю К С К з а п и с а т и с я ? Н а в р я д . Як с в і д ч а т ь д о с л і д ж е н н я ф а х і в ц і в , т в о р ч а а к т и в н і с т ь л ю д е й усе частіше проявляється поза к л у б н и м и стінами. М о ї спостереження впродовж тривалої пори дають підстави вважати, щ о навіть ф о т о - і к і н о с п р а в а , л і т е р а т у р н а , х у д о ж н я т в о р ч і с т ь , радіолюбительство в деяких районах Київської області давно х о д я т ь у п а с и н к а х . На з а п и т а н н я , ч о м у ж в і д з в і т у в а л и про д і ю ч і фотогуртки, а їх немає, клубники відповідають трафаретно: керівник щойно звільнився, апаратуру р е м о н т у є м о , воду с л ю с а р і ніяк в л а б о р а т о р і ю не п і д в е д у т ь . І н і ц і а т и в а , б а ж а н н я д і я т и . Як ч а с т о б р а к у є ї х при в и р і ш е н н і найзагальніших питань. К р а с о т а м Богуслава м о ж н а п о з а з д р и т и . Природа тут, без перебільшення, казкова. Розумно використавши ї ї , м о ж н а значно у р і з н о м а н і т н и т и д о з в і л л я . С к а ж і м о , в місті н е м а є п а р к у . Щ о п р а в д а , в ж е б у л а с п р о б а з б у д у в а т и м і с т о к на о ш а т н и й острівець. Зробили до половини — і кинули. Мені пояснювали, що сил забракло. Важко повірити в те, особливо якщо взяти до уваги к і л ь к і с т ь п і д п р и є м с т в , які є в р а й о н і . Чи не к р а с н о м о в н е ц е с в і д ч е н н я т о г о , як м і с ц е в і к е р і в н и к и п і к л у ю т ь с я п р о п о л і п ш е н н я дозвілля трударів, усього населення? Маленький парк, якщо п о б у д у в а т и м і с т о к , у с т а н о в и т и ф і л ь т р на т р у б і п і д п р и є м с т в а , щ о п о р я д , м і г би с т а т и о р и г і н а л ь н и м . О т у т би й п о с т а в и т и а т р а к ц і о н и , « д і с т а т и » які д а в н о о б і ц я ю т ь т о в а р и ш і з о б л а с н о г о у п р а в л і н н я

к у л ь т у р и . О д н а к , к а ж у т ь , о б і ц я н о г о т р и р о к и ч е к а ю т ь . А чи т р е б а ? Найпростіші дитячі атракціони спокійнісінько м о ж н а зробити за д о п о м о г о ю м і с ц е в и - . п і д п р и є м с т в . В и х о д и т ь , н е о б х і д н о не б л а г и м и н а м і р а м и ж и т и , а с п е р т и с я на м і ц н у о с н о в у п а й о в о ї у ч а с т і підприємств, господарської зацікавленості їх у культурному б л а г о у с т р о ї м і с т а . К о л и в ж е на У к р а ї н і не з н а й ш л и б о г у с л а в ц і п р и к л а д і в , як і з а ч и є ю д о п о м о г о ю м о ж н а в и р і ш и т и п р о б л е м у атракціонів, варто звернутись до побратимів-росіян. У Пензу. Там у м і с ц е в о м у п а р к у с т о ( І ) а т р а к ц і о н і в . М а й ж е всі е о н и — с а м о р о б ні. В и г о т о в л е н і м і с ц е в и м и п і д п р и є м с т в а м и з а п р о е к т а м и членів технічної ради парку. Г о с п о д а р н и к и , звітуючи про економічні здобутки, обов'язково говорять, що зробили для культури, з о к р е м а парку, і лише враховуючи все, визначають досягнення заводу, фабрики, об'єднання. Справедливо? Безумовно. Культур а — с п р а в а з а г а л ь н о н а р о д н а , і с т а н о в л е н н я ї ї — т у р б о т а не тільки відділу культури. Ч о г о б р а к у є на К и ї в щ и н і , і, з о к р е м а , в Б о г у с л а в с ь к о м у районі, — це з а в з я т т я , с м і л и в о с т і починань, б а ж а н н я діяти. Звідси і бідність технічної оснащеності культзакладів. Соціальна сфера о х о п л ю є життєві інтереси мільйонів л ю д е й , зачіпає потреби к о ж н о г о . Ч о м у б у р а й о н а х о б л а с т і не п і д х о п и т и п о ч и н м о л о д и х в и р о б н и ч н и к і в В А З у , про я к и й г о в о р и в п і д час з у с т р і ч і з т р у д я щ и ми міста Тольятті Генеральний с е к р е т а р ЦК К П Р С М . С. Горбачов? Р о б і т н и к и з а п р о п о н у в а л и в і д п р а ц ю в а т и не . м е н ш е ч о т и р ь о х д н і в на б у д і в н и ц т в і о б ' є к т і в с о ц к у л ь т п о б у т у . П і д т р и м а в ш и і н і ц і а т и в у , м о ж н а не т і л ь к и м і с т о к у Б о г у с л а в і д о в е с т и д о п у т т я . А ч е к а т и , доки виділять фінанси, у т р я с е т ь с я план, знайдеться підрядник... О д и н із с т а р о ж и л і в м і с т а говорив, що у нього н е м а є довіри до п р а ц і в н и к і в к у л ь т у р и й б і л ь ш е він н і к о л и д л я ц і є ї с ф е р и н і ч о г і с і н ь к о р о б и т и не б у д е . П о д у м а л о с ь , п е р е г и н а є ч о л о в і к . З ' я с у в а л о с я п о т і м , щ о м а в він п і д с т а в и д л я т а к о г о н а с т р о ю . Була в Богуславі картинна галерея. Пишалися нею. Охоче в і д в і д у в а л и старі й малі. П о л о т н а — с в о є р і д н і , цікаві. Та, бач, с п о д о б а в с я б у д и н о ч о к г а л е р е ї к о м у с ь із місцевих л ю б и т е л і в мисливства і рибальства. З г у р т у в а в той з а в и д ю щ и й собі подібних, і з а х о д и л и с я д і я т и . П р и б у в а л и на п о л ю в а н н я чиновні г о с т і з К и є в а , вони і ї м : м о в л я в , д о п о м о ж і т ь п о з б у т и с я к а р т и н . Ті д е с ь п і д н а т и с ли. Тодішній завідуючий районним в і д д і л о м культури підняв руки догори. З г о д о м деякі картини зіпсувались, частину порозбирали люди. О б л а с н е управління культури продемонструвало інертну безпорадність, а вепре- і к а ч к о л ю б и войовничо захопили тер и т о р і ю д л я свого товариства і п р о д а ю т ь т а м набої та рушниці. Спробуйте тепер того старожила переконати, що духовне — першооснова у людині, запорука благородних діянь її... П е в н а вина з а з н и ж е н н я т в о р ч о ї а к т и в н о с т і ж и т е л і в п а д а є на к у л ь т з а к л а д и . Д о в г о т р и м а л и о р і є н т и р на т е , щ о б « п р о в е с т и з а х і д » , « о б с л у ж и т и » . І р і д к о хто дбав про вивчення інтересів і запитів потенційних відвідувачів клубних закладів, врахування підготовленості л ю д е й до пропонованого. В результаті чудову н о в и н к у — к у л ь т у р н о - с п о р т и в н і к о м п л е к с и — о б с і д а є н у д ь г а , нез в а ж а ю ч и на в р а ж а ю ч і п л а н и . Ті, х т о м а в ї х з д і й с н ю в а т и , не п о с п і ш а л и . С т а є з в и ч а й н о ю в і д с у т н і с т ь б у д ь - я к о ї і н ф о р м а ц і ї на стенді, що має обнародувати наиближчі заходи комплексу. Красномовне віддзеркалення планованого і реального. В е л и к е д і л о — нова ф о р м а р о б о т и . А л е в і д о м о : найгуманніший почин м о ж е запліснявіти в безплідних паперотворчості, ф о р м а л і з м і , бюрократизмі. Об'єднавши зусилля різних організацій в є д и н у с и с т е м у , К С К став д л я д е к о г о з р у ч н о ю ш и р м о ю . Прикрившись нею, м о ж н а уникнути відповідальності й усіляко імітувати бурхливу діяльність. Вивчаючи план, намагаюсь збагнути: що ж нового з'явилось у р о б о т і р а й о н н о г о с п о р т к о м і т е т у ? Ф а к т и ч н о — н і ч о г о . Ті с а м і глобальні «тижні» стрільця, бігу, здоров'я... І що характерно: у районі діє спортивно-оздоровчий клуб «Старт». Чудовий клуб, п р о я к и й б и о к р е м о р о з п о в і с т и . К о л и т р е б а з в і т у в а т и , т о , як про особисту заслугу, працівники К С К , спорткомітету, райкому к о м с о м о л у говорять про « С т а р т » . Насправді ж творець і д у ш а його — т о к а р Ю р і й С т а р к о в . На г р о м а д с ь к и х засадах організував о д н о д у м ц і в , зробив к р е с л е н н я , а потім втілив їх у спортивні снаряди, знайшов цілковиту підтримку в голови виконкому м і с ь к о ї Р а д и н а р о д н и х д е п у т а т і в В. Ф . К р и в о г о . А в т о р и т е т к л у б у дуже високий. Фактично самостійна (з власним статутом) організація, котра охоче відгукується на п р о п о з и ц і ї ради к о м п л е к с у , що вряди-годи включає спортивний номер до якогось концерту. Р е з е р в и Р К С К . В е л и ч е з н і вони у Богуславі. О с о б л и в о в с п о р т к о м і т е т і , р а й к о м і к о м с о м о л у . Ні, не в і д м о в л я ю т ь с я ці о р г а н і з а ц і ї о д з а х о д і в , які п р о в о д и т ь к о м п л е к с . Характерне в і н ш о м у : б е р у т ь с я з а р о б о т у , « к о л и с к а ж у т ь » , з а д і л я н к у , яку «визначать» у районному відділі культури. На п е р ш и й п о г л я д така педантична дисциплінованість здається позитивною. О д н а к суть у т о м у , що культпрацівники входять до с к л а д у к о м п л е к с у на т и х ж е п р а в а х , щ о й інші п і д р о з д і л и . К е р і в н и ц т в о з д і й с н ю є не р а й о н н и й в і д д і л к у л ь т у р и , а к о о р д и -

11

*


С л а в е н Богуславський район сяйними іменами. Ж и л и або б у в а л и на цій щ е д р і й з е м л і Т. Ш е в ч е н к о , О . П у ш к і н , М а р к о Вовчок, І. Н е ч у й - Л е в и ц ь к и й , Шолом-Алейхем, І. Сошенко, С . В а с и л ь ч е н к о , р е в о л ю ц і о н е р и Г. Т к а ч е н к о - П е т р е н к о , П . З а п о р о жець, відважна патріотка М. Гризун, генеральний конструктор А . Л ю л ь к а . . . А к о м у не в і д о м е і м ' я М а р у с і Б о г у с л а в к и І С к і л ь к и різноманітних заходів у системі комплексу можна провести, творчо в и к о р и с т а в ш и це б а г а т с т в о . А який туристичний (районн и й ! ) м а р ш р у т м о ж н а о р г а н і з у в а т и на в и х і д н і , в и к о р и с т а в ш и відомчий транспорт! Нехай м о л о д ь пізнає рідний край, гордиться співвітчизниками, р о д о в о д о м , збагачується ф о л ь к л о р н и м и надб а н н я м и , з н а є п р о р і д н е б і л ь ш е , н і ж про ч у ж е . Збагатили б дозвілля т р у д я щ и х і клуби любителів кіно, театру, живопису, філофоністів, поезії, краєзнавців... Є кому в Богуславі керувати ними. Варто згадати ентузіастів — директора С П Т У № 7 І. Л . Л і к а р ч у к а , з а с т у п н и к а д и р е к т о р а у ч и л и щ а Т. С . С і н ч е н к о . Г р о м а д с ь к а а к т и в н і с т ь — о с ь щ о нині є н а й н а д і й н і ш о ю основою прискорення, різкого підвищення рівня діяльності РКСК.

наційна р а д а к о м п л е к с у , з а т в е р д ж е н и й я к о ю п л а н роботи п е р е д б а ч а є не в и к о н а н н я п у н к т у « в і д » і « д о » , а п о ш у к , і н і ц і а т и в у , заповзятливість. На практиці ж виходить, щ о штат районного відділу к у л ь т у р и лишився колишнім, а турбот значно додалось. Н е р і д к о т р у д я т ь с я з а с е б е й за і н ш и х . Д о в о д и т ь с я к р у т и т и с ь , м о в б і л ц і в к о л е с і . Т о м у й зметикував д е х т о з партнерів: у такій обстановці ініціативу легко підмінити виконавством. К о м п л е к с став в и г і д н и м , коли т р е б а звітувати. Мовляв, працюємо в його системі. Р о з м и т і пояснення, абстрактні, але зовні — солідні. Насправді ж — пустозвонство. Д е ж вихід? Д у м а є т ь с я , в п е р е б у д о в і діяльності усіх л а н о к . З о к р е ма — інтенсифікації віддачі координаційної ради к о м п л е к с у . Бо дехто з партнерів надто довго засидівся у своєрідних «почесних членах». Давно вже слід заслухати подібних «весільних генералів» про конкретний внесок у загальну справу, причини н е б а ж а н н я б р а т и на с е б е в і д п о в і д а л ь н і с т ь . Створення єдиної системи духовного життя району — ось орієнтир, мета Станіслава Івановича Бокового. Здійснити ї ї м о ж н а л и ш е в з я в ш и с ь , як м о в и т ь с я , у с і м м и р о м . О с о б л и в а р о л ь у цій с п р а в і в і д в е д е н а к у л ь т з а к л а д а м . В о н и м а ю т ь п р а ц ю в а т и як своєрідні шестерні цілісного м е х а н і з м у к о м п л е к с у . ...Село Медвин зустріло вечірньою прохолодою, привітними краєвидами. Сподівалося, повезло: згідно з планом, у БК мав бути тематичний вечір. Д и р е к т о р П. С . Мусієнко здивовано підводить очі й не м о ж е в т о р о п а т и , п р о я к и й в е ч і р п и т а ю т ь . І д е п о д и в и т и с я на с к л а д е н и й н и м ж е п л а н . Н і я к о в і є .

Директори БК, завклубами, бібліотекарі, художні керівники. Н і х т о й н і з в і д к и не п р и в е з е е р у д и т і в - к л у б н и к і в , з д а т н и х с м і л и в о заглянути в день завтрашній, забезпечити єдність слова і діла, шукачів невикористаних резервів, спроможних уміло привести їх у д і ю . Області, району необхідно с а м и м готувати такі кадри. О д и н із с п о с о б і в ц і є ї п і д г о т о в к и С т а н і с л а в у І в а н о в и ч у б а ч и т ь с я в т о м у , щ о б набирати а б і т у р і є н т і в із сіл, д е н е м а є т я м у щ о г о к л у б н и к а , до м і с ц е в о г о п е д у ч и л и щ а на м у з и ч н о - п е д а г о г і ч н е в і д д і л е н н я . П і с л я закінчення цього закладу спеціаліста направляють працювати в ш к о л у , а з а с у м і с н и ц т в о м він т р у д и т ь с я х у д о ж н і м к е р і в н и к о м у клубі. Практика свідчить, що випускники училища більш к в а л і ф і к о в а н і , п р а ц ю ю т ь к р а щ е й о х о ч і ш е , ніж ті, хто закінчить культосвітній заклад. В о к р е м у групу, мабуть, варто виділити і ф а х і в ц і в , яких л а ю т ь за погану р о б о т у , а вони в і д к а р а с к у ю т ь с я п у с т о п о р о ж н і м и о б і ц я н к а м и . Т р и м а т и , аби « д о с и д і л и » вони до п е н с і ї — не д і л о . Н е о б х і д н о в и з н а ч и т и с ь ч і т к о : а б о ф а х і в е ц ь у з а к л а д і є, а б о й о г о н е м а є . С е р е д и н и не п о в и н н о б у т и .

Місцевий колгосп — мільйонер, БК — просторий, хороший. А д і ю т ь у ньому аж... д в а к л у б и за і н т е р е с а м и . О д и н із них — заслуга головного а г р о н о м а г о с п о д а р с т в а А . Т-рохименка, д р у г и й — з великою натяжкою — клубників. Про роль Будинку культури у висвітленні соціалістичного з м а г а н н я колективів, обнародуванні здобутків передовиків клубними ф о р м а м и директ о р навіть у я в и не м а є . П л а т н і п о с л у г и , р о б о т а г у р т к і в з а інтересами, різнобічна аматорська творчість — це теж десь д а л е к о на ш л я х у д о М е д в и н а . Чи не з а н а д т о м а л о д л я с е л а , д е є комбікормовий, плодоконсервний заводи, відділення Сільгосптехніки, хлібозавод... Проводив у селі районний відділ к у л ь т у р и з м і с т о в н и й с е м і н а р , т і л ь к и не м і г з г а д а т и д и р е к т о р Б К , про щ о й ш л о с я н а н ь о м у і к о л и ц е б у л о . М о ж л и в о , ч е р е з т е , щ о д л я його о р г а н і з а ц і ї о с о б л и в и х з у с и л ь не д о к л а в , н а в і т ь з а ц і к а в л е н и м у ч а с н и к о м не с т а в .

У цій справі о д н о м у з а в і д у ю ч о м у р а й о н н и м в і д д і л о м к у л ь т у р и розірвати пута ф о р м а л і з м у несила. Успіх — в об'єднанні зусиль обласного управління культури, райвиконкому, райвідділу культури, виконкомів сільських Рад. Не с е к р е т , щ о нерідко від невисокої політичної і п р о ф е с і й н о ї культури, скажімо, господарника, потерпають клубники. Як у згаданому вище випадку з незаслуженою о б р а з о ю жінки. А л е є й п р о т и л е ж н о г о с к л а д у к е р і в н и к и — т а к і , як г о л о в а к о л г о с п у ( с е л о М и с а й л і в к а ) І. С . Д у х а н . Г о с п о д а р с т в о не з п е р е д о в и х , а л е з а його р а х у н о к у т р и м у ю т ь с я чотири х у д о ж н і х керівники, аматорству приділяється найсерйозніша увага. К о л и мисайлівці десь виступають з концертом, оцінюють їх високо. Керівництво села, господарства пишається колективами художньої самодіяльності, д б а є про їх розвиток. Віриться, щ о й к о л г о с п невдовзі вийде в число п р а в о ф л а н г о в и х . З а п о р у к а т о м у — с т в о р е н н я своєрідної е к о л о г і ї к у л ь т у р и , яка п о ш и р ю є т ь с я з к л у б у на ф е р м и й п о л я .

. . . З а в к л у б о м с е л а С о ф і й к и В. А . Б а р а н о в р о з к р и в б у х г а л т е р с ь к и й « т а л м у д » . К а л і г р а ф і ч н о б у л о в и п и с а н о т а м з а х о д и . К о л и б на о б к л а д и н ц і з н а ч и в с я п о ч а т о к п ' я т д е с я т и х р о к і в , я, м а б у т ь , не здивувався б. Л е к ц і ї , диспути — с т р и ж е н ь р о б о т и к л у б у . С в і ж и м с т р у м е н е м вливались хіба що вечори відпочинку м о л о д і . Так, п і д р и х т о в а н о д о ч а с у , і м е н у ю т ь с я все ті ж т а н ц і . Василь Андрійович завзято розповідав про т е , що хоче організувати д л я з е м л я к і в . О с ь тільки причини... З а в а ж а ю т ь вони реалізації задумів. Віриться: колись мрії його здійсняться. А л е ч о м у б у ж е з а р а з не в з я т и с я з а ц і л к о м п о с и л ь н е з а в к л у б о в і ? В і н — фахівець-бібліотекар. Які корисні літературні вечори можна організувати, іменини книжок авторів-земляків, свята патріотичної п і с н і , г о д и н и р о м а н с у . . . Х у д о ж н і й к е р і в н и к т у т — м у з и к а н т енергійний. Була б ідея. Та д р і м а є заколисана р о к а м и ініціатива. Ставши у коло, хлопці грають біля клубу у волейбол. Поруч висить сітка, а посередині майданчика стирчить... колючий кущ. ...Колгосп у селі Побережці — господарство міцне. Будинок культури справний. Не везе тільки з д и р е к т о р а м и . З м і н ю ю т ь с я часто. Н е щ о д а в н о п о ч а л а п р а ц ю в а т и т у т Н . П . Д я ч е н к о . П о к и щ о н і ч и м о с о б л и в и м в о н а п о х в а л и т и с ь не м о ж е . Любительські об'єднання, клуби за і н т е р е с а м и , технічні гуртки — справа м а й б у т н ь о г о . В с ю д и с у щ о ю а е р о б і к о ю ї х не з а м і н и т и . А л е по тому, з якою пристрастю воліє клубник організувати музичну вітальню, де планує вшановувати кращих виробничників села, віриться: задумане здійсниться. Г р я д у щ і успіхи н а р о д ж у ю т ь с я із с ь о г о д е н н я . У П о б е р е ж ц і я був напередодні суботника. О д н а к клубного з а х о д у , присвячен о г о ц і й в и з н а ч н і й п о д і ї , т а м і не н а м і ч а л о с ь . А чи б а г а т о односельців знають, коли відбувся перший в історії села суботник, х т о повів з а с о б о ю на т е с в я т о з е м л я к і в ? К о м у ж , як не к л у б н и к а м , р о з п о в і с т и про ц е , д о п о м о г т и п а р т і й н і й о р г а н і з а ц і ї н а д и х н у т и нині о д н о с е л ь ц і в на у д а р н у п р а ц ю ? Д о р е ч і , я д з в о н и в у к і л ь к а с і л К и ї в щ и н и і ц і к а в и в с я , чи б у в у м і с ц е в о м у к л у б і в е ч і р , п р и с в я ч е н и й с у б о т н и к у . П о з и т и в н о ї в і д п о в і д і не д і с т а в . Дехто з дослідників передрікає: якщо у найближчі півтора д е с я т и р і ч ч я к л у б н і з а к л а д и не з а в о ю ю т ь в і д в і д у в а ч і в , — п о т е н ц і й на а у д и т о р і я ї х с к о р о т и т ь с я щ е н а п о л о в и н у . Т л і є п о т я г д о к л у б у у л ю д е й . Розпалити його — з а в д а н н я спеціалістів. С а м и м и л е к ц і я м и , д и с п у т а м и т о г о не з р о б и т и . Л ю д и н а п р а г н е ц і к а в о г о спілкування, емоційного заряду, фізичної гармонії, готова з а п л а т и т и г р о ш і ( у с і м е й н о м у б ю д ж е т і на ц е п о т р і б н а с у м а з а в ж д и з н а й д е т ь с я ) . О д н а к не п о с п і ш а ю т ь к л у б и п р о п о н у в а т и п л а т н и х послуг.

12

Рівень к у л ь т у р и адекватний д у х о в н о м у рівню життя. З а б е з п е чити й о г о м о ж у т ь не с т і л ь к и д и п л о м о в а н і с п е ц і а л і с т и , с к і л ь к и особистості творчі, ініціативні. Це б е з ц і н н и й ф о н д культосвітньої ниви. С т а є п р и к р о , к о л и він р о з п о р о ш у є т ь с я . З о к р е м а , н а в і т ь ф а х і в ц е в і , ч и ю р о б о т у с в о г о часу с х в а л и л о М і н і с т е р с т в о к у л ь т у р и УРСР, довелося залишити посаду завідуючого Яготинським р а й о н н и м в і д д і л о м к у л ь т у р и , на я к і й т а к п л і д н о т р у д и в с я . К о м у це на к о р и с т ь ? О д н е я с н о : не с п р а в і р о з в и т к у к у л ь т у р и в о б л а с т і . На ж а л ь , ф а к т — не в и н я т о к . Чи не м а є ц е с т у р б у в а т и о б л а с н е управління культури? Н е л е г к о С . І . Б о к о в о м у б а ж а н е п е р е т в о р и т и на д і й с н і с т ь . С п р е с у в а т и з у с и л л я в о є д и н о в д а є т ь с я т і л ь к и на п е в н и й п е р і о д . Д у м а є т ь с я , упущення — від надмірного перебирання відділом к у л ь т у р и м а й ж е в с і є ї р о б о т и Р К С К на с в о ї п л е ч і , б е з с и с т е м н о ї д о п о м о г и з б о к у о б л а с н о г о у п р а в л і н н я к у л ь т у р и , о р і є н т а ц і ї на благополучний показник... Н и н і г о д и н н и к н а ш о г о с у с п і л ь н о г о ж и т т я п о к а з у є час к о н к р е т ної д і ї . О р і є н т и р ї ї з л е н і н с ь к о ю п р я м о т о ю і в і д п о в і д а л ь н і с т ю визначив X X V I I з ' ї з д К П Р С : м і р и л о м р о б о т и повинні бути діла, а не с л о в а . Ц е є д и н и й к р и т е р і й д л я к о ж н о г о г р о м а д я н и н а к р а ї н и . Н е м а є з р у ш е н ь , х о д и в п е р е д — о т ж е , не в е д е ш с п р а в у в і д п о в і д ним чином. Це безпосередньо стосується с ф е р и культури, усіх її ланок і підрозділів.

М. Р У Б А Н , спеціальний «Соціалістичної Київська

область.

кореспондент культури».


Ансамблю пісні і танцю «Подолянка* Хмельницької обласної філармонії незабаром виповниться півстоліття. В його скрипковій групі беруть участь Н. Хохловська, І. Сухомлин, Л. Полтавець, Г. Семенюк та І. Гринденко. Фото П.

ПРИХОДЬКА

13


Досвід і Донецького науково-методичних народної

Харківського обласних центрів творчості і культурноосвітньої роботи, висвітлений на сторінках журналу (№ 4. 1984 р. і № З, 1986 р.), на нашу думку, може бути корисний для інших ОНМЦ республіки. Нас передусім зацікавило в ньому практичне використання результатів відповідних досліджень. Науково-методичний відділ Запорізького вивчає

ОНМЦ докладно також і діяльність інших відділів, методистів за жанрами самодіяльного мистецтва та інструкторів з клубної роботи районних будинків культури. Матеріали й рекомендації узагальнюють наші працівники як індивідуально, так і на заняттях школи виробничого навчання. Таким чином, висновки соціологічних досліджень враховуються при підготовці методичок, організації практичної допомоги на місцях, підготовці виступів на обласних, районних семінарах, стажуванні керівників гуртків. У результаті протягом останніх років зросла кількість клубів за інтересами й любительських об'єднань, фольклорних колективів, яких раніше було обмаль, жанрових гуртків. Так, якщо порівняти 1985-й і 1981-й, то любительських об'єднань стало 318 (було 95), фольклорних колективів — 83 (було 10), гуртків інших жанрів — 3351 (було 3133). Особливо активізували ми свої зусилля під час підготовки до другого Всесоюзного фестивалю народної творчості, присвяченого 70-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції. У пропонованих нотатках розповімо про деякі науковометодичні аспекти нашої діяльності. Сподіваємось, що вони зацікавлять колег, полегшать пошук конструктивних рішень, сприятимуть підвищенню будинків клубів в змістовного дозвілля

дальшому ролі культури, організації трудящих.

Досвід

ДУМКА ГРОМАДИ -

СЛОВО ЗА НАМИ

В

иявлення особливостей культурно-осв і т н ь о ї т а х у д о ж н ь о - т в о р ч о ? р о б о т и , постійне пожвавлення ї ї в О Н М Ц , наших установах і закладах багато в чому з а л е ж а т ь о д наукових д о с л і д ж е н ь . П'ять років тому в нас створено науковометодичний відділ. Було розроблено положення, перелік службових обов'язків працівників, визначено основні напрями діяльності та обрано сучасні методи проведення експериментів. Допомогу в цьому подала лабораторія конкретних соціологічних досліджень Запорізького педагогічного інституту. Нині в и к о р и с т о в у є м о т а к і м е т о д и : о п и т у вання — е к с п е р т н е , анкетування, інтерв'ю «випереджаючих груп», «прожективно? с и т у а ц і ї » та і н ш і . П о є д н у є м о ї х і з з і с т а в л е н ням поточних і архівних статистичних даних, що стосуються функціонування н а ш и х к л у б н и х з а к л а д і в . В а ж л и в и м вваж а є м о , з о к р е м а , вивчення питань підвищення ефективності організації культурного о б с л у г о в у в а н н я т р у д і в н и к і в с е л а . В р а х о вуючи висновки спеціалістів-практиків, розглянули умови і специфіку роботи сільського культпрацівника, структури в і л ь н о г о часу т р у д і в н и к і в с е л а і о с о б л и в о с тей клубної організації їхнього дозвілля, орієнтації сільських жителів на різні ф о р м и культурного споживання й напрями р о б о т и клубів. Ус е це л я г л о в п і д ґ р у н т я методичних рекомендацій, спрямованих на р о з ш и р е н н я с ф е р и і д е й н о г о в п л и в у вогнищ культури. Р е з у л ь т а т и п р о в е д е н и х д о с л і д ж е н ь показали, що 68 процентів опитуваних приходять до клубу з м е т о ю переглянути к і н о ф і л ь м , 67 — п о с л у х а т и к о н ц е р т , 60 — лекцію (тут і далі сумарна кількість голосів о п и т у в а н и х п е р е в и щ у є 100 п р о ц е н т і в , т о м у щ о б а г а т о х т о в и я в л я в по к і л ь к а з а ц і к а в л е н ь о д р а з у ) . Д а л е к о не всі в и с т у п а ю т ь у р о л і л и ш е с п о ж и в а ч і в . 26 п р о ц е н т і в анкетованих, виявилося, беруть активну участь у самодіяльній творчості. Трудівникам запропоновано перелік л ю б и т е л ь с ь к и х о б ' є д н а н ь , які н а й б і л ь ш е поширені в наших закладах. Показники в і д п о в і д е й на з а п и т а н н я а н к е т д а л и н а м змогу сконструювати рангову модель популярності клубів за і н т е р е с а м и для жителів о б л а с т і : Ранг

1 2

4 5 6

7

Найменування

ЖІНОК

клубу

-

с а д о в о д і в , р и б а л о к , пасічників т о щ о вихідного дня сімейних правових знань кіно і ф о т о ветеранів, наставників

14

Дані опитуваних у процентах 30 27 16 14 13 11 5

Як в и д н о з т а б л и ц і , з н а ч н а частина сільських жителів ще недостатньо охоплена л ю б и т е л ь с ь к и м и о б ' є д н а н н я м и . Тим часом чимало л ю д е й хотіли б присвятити своє дозвілля садівництву, рибальству, бджільництву, заняттям технічною творчістю. Жінки віддають перевагу клубам квітникарства, «Господиня», «Подруга», г у р т к а м к р о ю та шиття, моделювання о д я г у , в и ш и в к и , п л е т е н н я . Р і л ь н и к и , твар и н н и к и , м е х а н і з а т о р и не б а й д у ж і й д о клубів вихідного дня, сімейних, правових знань. З у р а х у в а н н я м цих д а н и х О Н М Ц р а з о м з управлінням культури склав перспективний п л а н р о з в и т к у л ю б и т е л ь с ь к и х о б ' є д нань і д и с к о т е к . Н а ш і п р а ц і в н и к и н а п и с а л и р о б о т и : « О р і є н т а ц і я с і л ь с ь к и х ж и т е л і в на р і з н і в и д и д о з в і л л я та ї х о б л і к у к л у б а х » , «Диференційований підхід у роботі клубів і підвищення культури дозвілля трудівників», «Удосконалення роботи клубних з а к л а д і в по к у л ь т у р н о м у о б с л у г о в у в а н н ю сільських трудівників». Розробили й розр о б л я є м о м е т о д и ч к и з питань діяльності клубів в умовах К С К . Підсумовуючи результати досліджень, з в е р н у л и у в а г у на т е , щ о д е я к а ч а с т и н а населення відвідує культосвітні заклади р і д к о , є й т а к і , х т о з о в с і м д о них не х о д и т ь . У чому ж причини? Н а с а м п е р е д у т о м у , що, поряд з колгоспниками, робітниками радгоспів, є катег о р і ї с і л ь с ь к и х ж и т е л і в , к о т р і у в і л ь н и й час з а й н я т і п і д с о б н и м г о с п о д а р с т в о м , ч е р е з те дехто прагне до спокійного відпочинку без додаткової затрати енергії — в колі рідн и х , с у с і д і в , з н а й о м и х . К р і м т о г о , 20 п р о центів опитуваних вказали, що нечасто б у в а ю т ь у к л у б і , б о в д о м а у них — телевізори, магнітофони, стереопрогравачі, н о в і т н і р а д і о п р и й м а ч і , в л а с н і б і б л і о т е ч ки т о щ о . Н а ч а с т о т у в і д в і д у в а н н я в о г н и щ культури д е щ о впливають і віддаленість їх о д обійсть селян, недостатня обізнаність о с т а н н і х п р о з а х о д и , які п р о в о д я т ь с я , та інші причини. Ми рекомендували культпрацівникам п е р е б у д у в а т и р о б о т у т а к , щ о б вони в и д і л я ли к і м н а т и д л я н а с т і л ь н и х і г о р , і г р о т е к , надавали відвідувачам змогу спокійно почитати газети, журнали, обговорити новини, послухати м у з и к у . І обов'язково д о п о м о г л и створити ї м святковий настрій. Н. К . К р у п с ь к а о б р а з н о н а з в а л а клуб « г р о м а д с ь к и м р о д и н н и м в о г н и щ е м » , підкреслюючи цим головну спрямованість й о г о на з а д о в о л е н н я д у х о в н и х запитів, потреби л ю д е й у спілкуванні. Н е о б х і д н о активізувати о р г а н і з а ц і ю дозвілля на агітмайданчиках, у клубахфіліалах, за місцем проживання, ширше використовувати вечорниці, посиденьки, свята сімейні, дворів, вулиць тощо. Одне слово, підвищувати якість культурномасових заходів. А для цього слід добре знати і враховувати запити й смаки трудівників. Наші д о с л і д ж е н н я показали,


щ о вони п о л ю б л я ю т ь с в я т а « З у с т р і ч а й весну, хліборобе», Першого снопа, проводів на ж н и в а , врожаю. Популярними с й урочистості, присвячені знаменним датам, вшанування знатних династій, ударників с о ц і а л і с т и ч н о г о з м а г а н н я , д н і т в а р и н ника, трибуни п е р е д о в о г о д о с в і д у , дні к у л ь т у р и на ф е р м а х . У с п і ш н о п р о х о д я т ь комсомольсько-молодіжні клубні дні, день р а д я н с ь к о ї с і м ' ї , с в я т о на д о м у « І м е н н е п о л е » та інші з в и ч а ї , о б р я д и в О р і х і в с ь к о му, Василівському, Пологівському, Якимівському, Приморському районах. Нині, після X X V I І з ' ї з д у К П Р С , у з я в с т а р т другий Всесоюзний фестиваль народної творчості. В ході його гостро с т о ї т ь питання подальшої активізації всієї художньотворчої діяльності, забезпечення участі в ній ш и р о к и х м а с . Д о в и р і ш е н н я цих проблем підходимо з урахуванням специфіки аматорства в області. Так, у методичці «Деякі основні тенденції розвитку худ о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і на З а п о р і ж ж і » на підставі аналізу с о ц і а л ь н о - д е м о г р а ф і ч н и х структур творчих колективів виявлено групи населення, котрі є перспективними щодо самодіяльності. У матеріалі приділено у в а г у р о з в и т к у ж а н р і в , в к а з а н о ф а к т о р и , щ о в п л и в а ю т ь на с т а б і л ь н е ф у н к ц і о н у вання гуртків т о щ о . Дослідження «Деякі особливості та перспективи розвитку театрального жанру у Вільнянському районі» виконано за експертним опитуванням керівників сільських к л у б і в . В о н о о х о п л ю є р і з н і а с п е к т и , виявляє «вузькі місця», визначає конкретні заходи щодо вдосконалення й інтенсивного поширення цього жанру. Роботу «Основні тенденції розвитку фольклорної с а м о д і я л ь н о с т і » п р и с в я ч е н о п и т а н н я м використання кращих зразків традиційної народної творчості в практиці закладів культури. Розглянуто специфіку побутув а н н я р і з н и х видів ф о л ь к л о р у в р е г і о н а х , показано особливості їх сучасного розвитку, розглянуто можливості використання при п р о в е д е н н і м а с о в и х з а х о д і в . Тепер найактуальніші питання д л я досліджень пов'язані з мережею КСК, дискотек, любительських об'єднань, підготовкою і закріпленням кадрів. Приділяємо увагу о б р а з о т в о р ч о м у , декоративно-прикладному самодіяльному мистецтву. З метою пропаганди використання культосвітніми закладами науково-методичних р е к о м е н д а ц і й О Н М Ц використовуємо засоби масової і н ф о р м а ц і ї , виступи на р а й о н н и х , о б л а с н и х с е м і н а р а х , к у р с а х підвищення к в а л і ф і к а ц і ї . Це дає з м о г у піднести ефективність впровадження їх у практику.

6. Ч А Ю Х А , директор Запорізького науковометодичного центру народної творчості і культурноосвітньої роботи,

старший

А.

науковий

ПЕРСЬКИЙ, співробітник

••••II•••

НОВЕ ЖИТТЯ СТАРОЇ ВЕЖІ

Цій урочистій миті передували роки, праця реставраторів, сотень добровільних п о м і ч н и к і в — ж и т е л і в О с т р о г а , п о к и нарешті в архітектурній пам'ятці X V I століття — Л у ц ь к і й вежі відкрився М у з е й книги і д р у к а р с т в а . На ф а с а д і б і л я в х о д у — пам'ятна дошка: «Музей створено на кошти Добровільного товариства любителів к н и г и У к р а ї н с ь к о ї P C P » . І ось широко розчинено браму вежі. Д а в н о в ж е не п р и й м а л а в о н а с т і л ь к о х в і д в і д у в а ч і в , як у д е н ь в і д к р и т т я м у з е ю . А л е то б у в л и ш е п о ч а т о к . Т е п е р с ю д и йтимуть і йтимуть жителі райцентру, численні туристи. Віднині архітектурна пам'ятка с л у ж и т и м е благородній справі — з б е р е ж е н н ю культурного надбання століть. Ц е й з а к л а д не в и п а д к о в о в и н и к с а м е в О с т р о з і . О л е с ь Гончар, п е р е б у в а ю ч и тут у 1977 р о ц і , с к а з а в : «На острозькім у з в и ш ш і , д е , по с у т і , з а р о д ж у в а л а с ь н а ш а перша академія, одержимістю першодрук а р я Івана Ф е д о р о в а та його н а т х н е н н и м и сподвижниками було надруковано наші к н и г и - п е р в е н ц і , і с е р е д них — у н і к а л ь н и й «Буквар», перший буквар землі українськ о ї , що від його к о р е н я розрослося могутнє дерево нашої писемності, культури, вибуяла багатюща мова нашого народу,

на о с н о в і якої с к л а л а с ь о д н а з н а й я с к р а в і ших слов'янських літератур». С а м е п р о це і й д е т ь с я в е к с п о з и ц і ї нового м у з е ю , котра розмістилася на трьох рівнях. Підготувалися до святкового дня й аматори народного т е а т р у , що діє при РБК. У п р и м і щ е н н і м у з е ю вони п о к а з а л и у р и в о к з п ' є с и В. Б а т а л о в а « С м о л о с к и п и з а п а л а л и о п і в н о ч і » — про п е р ш о д р у к а р я І в а н а Ф е дорова. К о ж е н , хто переступає поріг м у з е ю , поринає в а т м о с ф е р у минулих століть. Експозиція першого поверху відображає шлях створення слов'янської книги. Ось знал/енитий «Буквар» ( « А з б у к а » ) д л я перв о г о н а у ч е н і я д і т с ь к о г о » , в и д а н и й 1578 р о ку церковно-слов'янською і грецькою мовами. Н а п р и к і н ц і X V I і на п о ч а т к у X V I I с т о л і т ь Острог стає важливим культурно-освітнім ц е н т р о м , ^ут з а с н о в а н о С л о в ' я н о - г р е к о латинську колегію — першу українську школу вищого рівня, яку називали Острозькою академією. В місті діяла плеяда вчених і діячів к у л ь т у р и — Г е р а с и м

15

Смотрицький, Василь Суразький, Іван Вишенський, Мелетій Смотрицький. Ч и м а л о е к с п о н а т і в р о з п о в і д а ю т ь про острозький період — найплодотворніший у д і я л ь н о с т і Івана Ф е д о р о в а . Бачимо копію в е р с т а т а , на я к о м у « н а р о д ж у в а л и с ь » п е р ш і друковані книги. О с ь б е з д о г а н н о виконана о с т р о з ь к а б і б л і я 1581 р о к у . З а п о л і г р а ф і є ю — о д н е з кращих с е р е д тогочасних видань. В одній з передмов першодрукар т а к с к а з а в про с в о є с п о д в и ж н и ц т в о : « З а мість житніх зерен я повинен духовне н а с і н н я р о з с і в а т и по с в і т у і в с і м р о з д а в а т и належну ї м духовну поживу». П'ять років т в о р и в І в а н Ф е д о р о в в О с т р о з і й з а ц е й час в и к о н а в г і г а н т с ь к у р о б о т у . Д р у к а р н я не тільки постачала книги місцевій а к а д е м і ї , а й відіграла визначну роль у книгодрукуванні. Після від'їзду Івана Федорова з О с т р о г а вона д і я л а а ж д о 1612 р о к у , випустивши д в а д ц я т ь книг, с е р е д яких — посібники та полемічні твори. Поряд — д о к у м е н т и про д і я л ь н і с т ь білоруського друкаря Франциска Скорини, розвиток книгодрукування в інших слов'янських країнах. Експозиція другого поверху знайомить і з р о з в и т к о м к н и г о д р у к у в а н н я на У к р а ї н і та в Росії у X V I I — X I X століттях. Ідеться

п р о п е р е б у в а н н я в цих к р а я х Т. Ш е в ч е н к а , І. Нечуя-Левицького, Лесі Українки, О . К у п р і н а , Д ж о н а Р і д а , Я. Г а ш е к а . Ч е р е з Острог проліг галицький шлях транспортування ленінської «Искры». А ось д о к у м е н т и про з е м л я к а — М и к о л у О с т р о в с ь к о г о , - ч и й ж и т т є в и й ш л я х к л и ч е на подвиг,' про поширення революційної л і т е р а т у р и на П о л і с с і . Т у т ж е — п о ж о в к л і документи Острозького ревкому, матеріали про б о р о т ь б у місцевого партизанського загону з фашистськими загарбниками. І в тяжкі дні підносило бойовий дух друковане слово — у тилу ворога виходила газета «Червоний прапор»... Є в музеї і розділ, присвячений Д о б р о в і л ь н о м у т о в а р и с т в у л ю б и т е л і в книг УРСР: фото його першого голови — п и с ь м е н н и к а В. С о б к а , с т а т у т , інші е к с п о н а ти.

В.

ПРОЦЕНКО.


«Я СЛАВЛЮ ПАРТІЮ!» Під таким д е в і з о м пройшов В с е с о ю з н и й о г л я д агітаційно-художніх б р и г а д , агіттеатрів, гуртків і студій х у д о ж н ь о г о слова, присвячений X X V I I з ' ї з д о в і К П Р С . Його м е т а — посилення використання публіцистичних ф о р м с а м о д і я л ь н о г о мистецтва в п р о п а г а н д і рішень історичного партійного ф о р у м у , яскравий п о к а з т у р б о т и К о м у н і с т и ч н о ї партії про радянських л ю д е й , у д о с к о н а л е н н я р о з в и н у т о г о соціалізму, утвердження нашого здорового способу життя. У січні — л ю т о м у в нашій республіці відбулися звітні к о н ц е р т и і г р о м а д с ь к і п е р е г л я д и програм аматорів б е з п о с е р е д н ь о в трудових колективах, навчальних та культосвітніх закладах, а в б е р е з н і — квітні — містах і районних центрах. В обласних центрах, столиці У к р а ї н и по червень включно підбито підсумки о г л я д у . На науково-практичних к о н ф е р е н ціях і семінарах-практикумах р о з г л я н у т о питання р о з в и т к у а г і т а ц і й н о - х у д о ж и ь о г о ж а н р у , о б г о в о р е н о р е п е р т у а р кращих його представників. П е р е м о ж ц і у д о с т о є н і честі виступити на ВДНГ С Р С Р . У ході огляду збагатився й поновився р е п е р т у а р агітаційно-художніх бригад, підвищилась і д е й н о - х у д о ж н я цінність п р о г р а м . Активізувалась п р о п а г а н д а трудових починів, ініціатив, п е р е д о в о г о досвіду правофлангових соціалістичного змагання, поглибився показ здобутків у с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о м у , к у л ь т у р н о м у р о з в и т к у підприсмств, колгоспів, радгоспів, міст, д о с я г н у ї и х під керівництвом партійних організацій. Поповнилися ряди учасників гуртків, особливо з числа м о л о д і , поліпшилось культурне обслуговування населення. З р о с л а е ф е к т и в н і с т ь навчально-виховної р о б о т и колективів. Вони почали ш и р ш е І к р а щ е використовувати сценічні виражальні з а с о б и д л я мобілізації трудівників на б о р о т ь б у за е к о н о м і ю і б е р е ж л и в і с т ь , викриття б е з г о с п о д а р н о с т і , недисциплінованості, проявів парадності, пустослів'я, б е з в і д п о в і д а л ь н о с т і . Г о с т р і ш е засуджують а м а т о р и сцени пияцтво, міщанську споживацьку п с и х о л о г і ю , хабарництво, аморальність. У т в е р д ж у ю ч и гуманістичні ідеали соціалістичного суспільства, б о р ю ч и с ь за з б е р е ження миру на з е м л і , розвінчуючи імперіалістичну а г р е с і ю , реакційну суть б у р ж у а з н о ї політики, агітаційно-художні б р и г а д и д е д а л і активніше ведуть к о н т р п р о п а г а н д у . Нижче йдеться lipo п і д с у м к и о г л я д у в о д н о м у з районів Хмельниччини. У Волочиському районі в творчому змаганні агітаційно-художніх бригад взяли участь сімнадцять самодіяльних колективів. В о н и виступили організовано, на н а л е ж н о м у ідейному рівні. П е р е г л я н у в ш и й проаналізувавши їх програми, ж ю р і , до складу якого входили партійні, радянські працівники, досвідчені фахівці, перше місце присудило агітаційно-художнім бригадам Бокиївського сільського та Волочиського районного будинків культури, друге — Бубнівського і Бронівського, трет е — Ожиговецького СБК. Дві найкращі з них вибороли право взяти участь в обласному творчому змаганні. Всі о г л я д о в і в и с т у п и б у л и з л о б о д е н н і , с у ч а с н і , в і д п о в і д а л и в и м о г а м , м е т і і завданням заходу. Програми « і д е я м Леніна вірні», « З т о б о ю ми, партіє, завжди з тобою!», «Народ і партія єдині» засвідчили в и с о к у і д е й н у п е р е к о н а н і с т ь а г і т б р и г а дівців, відданість справі Великого Ж о в т н я , Комуністичної партії. Колгоспному ж и т т ю , працівникам сільського господарства, їх трудовій активності, прискоренню в стартовому році X I I п'ятирічки п р и с в я ч е н і с ц е н а р і ї « Ч а с , у п е р е д ! » , « С о ю з землі і праці», «Пісня і труд поруч ідуть», в яких в и к о р и с т о в у є т ь с я п е р е в а ж н о місцевий матеріал. О д и н з них — « Ш а н а х л і б о в і — ш а н а майстрам-хліборобам» показали культармійці РБК. В д у м л и в о , серйозно говорили вони про ціну х л і б а і п р о т и х , х т о й о г о в и р о щ у є , з в е р т а л и с я зі с ц е н и д о г л я д а ч і в і з з а к л и к о м б е р е ж л и в о ставитись до головного н а ш о г о с к а р б у . В і н ш у в а л и х л і б о м сіллю переможців соціалістичного змагання, з и ч и л и ї м д о б р а , щ а с т я й м и р у . П ' я н и ц ь , л е д а р і в , д а р м о ї д і в та ін. в и к р и вали й з а с у д ж у в а л и в с ц е н ц і , «Діти». Дотепно й гостро висміюються дорослі, які х а л а т н о с т а в л я т ь с я д о в и к о н а н н я с л у ж бових обов'язків, порушують трудову дисципліну... З

програм

волочиських

аматорів

най-

більшою популярністю у трудівників к о р и с т у є т ь с я с а м е ц я . З н е ю вони в и с т у пають у колгоспах району, систематично в и ї ж д ж а ю т ь на в и р о б н и ч і д і л я н к и в с к л а д і агітпоїзда доброго настрою. Незабутньою б у л а , з о к р е м а , з у с т р і ч п і д час ж н и в у с е л і Ожигівцях з екіпажами болгарських механ і з а т о р і в , к о т р і так щ и р о й д о в г о а п л о д у в а ли н а ш и м с а м о д і я л ь н и м а р т и с т а м . Агітаційно-художня бригада РБК веде Книгу відгуків і пропозицій. Учителі бубн і в с ь к о ї ш к о л и з а л и ш и л и в ній з а п и с : «Гарно, змістовно, ідейно... Мелодійні п і с н і про х л і б , щ а с т я й м и р , п а т р і о т и ч н і виступи культармійців з райцентру перед жниварями колгоспу імені Кірова ще раз д а л и в і д ч у т и , яка в е л и к а в і д п о в і д а л ь н і с т ь п о к л а д а є т ь с я на к о ж н о г о п і д час з б и р а н н я н о в о г о в р о ж а ю . П р и ї з д і т ь д о нас і щ е . . . » Є в агітбійців і п р о г р а м а «На тваринницькі ф е р м и » . На о б л а с н и й о г л я д в о л о ч и с ь к і аматори возили свою постановку « З е м л е м о я , вічна ти г о д у в а л ь н и ц я н а ш а » , д о б р е сприйняту в господарствах. Е н т у з і а з м виконавців, певний досвід, непоганий музичний супровід, вдало використані вірші, українські радянські та народні пісні, р е ж и с е р с ь к і знахідки вивели в число к р а щ и х у р а й о н і й к о л е к т и в Бокиївського С Б К . В інших х у д о ж н і й рівень сценарного матеріалу, виконавська майстерність і сценічна культура бажають бути кращими. Д о складу гуртків цього бойового жанру, а ї х у с ь о г о 31, д е н а л і ч у є т ь с я понад 350 учасників, в х о д я т ь в о с н о в н о м у учніс т а р ш о к л а с н и к и і к у л ь т п р а ц і в н и к и . Є також представники сільського господарства, торгівлі, медичних закладів, сільських Рад народних депутатів... У рамках другого Всесоюзного фестивалю народної творчості проведено, б е з п е р е ч н о , корисний о г л я д . Він показав, що більше половини наших колективів працюють активно, готують різноманітні п р о г р а м и , вчасно і м о б і л ь н о в и с т у п а ю т ь на

16

виробничих ділянках господарств, беруть участь у культмасових заходах. Проте к і л ь к і с т ь ї х п о к и щ о не р о с т е , не п о б а ч и л и й особливих виконавських досягнень. У районі й досі немає ж о д н о ї агітаційнохудожньої бригади з високим званням народної. Чому? Однією з найболючіших лишається проблема кваліфікованих кадрів. Нині у важливому жанрі такий склад керівників: о д и н — з в и щ о ю , 17 — с п е ц і а л ь н о ю сер е д н ь о ю , 13 — з а г а л ь н о ю с е р е д н ь о ю освітою. Тільки один фахівець мас відповідні р е ж и с е р с ь к і з н а н н я , інші — х о р о в и к и а б о диригенти оркестрів народних інструментів. Підвищенню їхньої професійної майстерності, поліпшенню методики роботи з колективами сприяють семінарип р а к т и к у м и . О д и н з них б у в п р о в е д е н и й після районного огляду. Розглядалися питання: сучасна література з критичними м а т е р і а л а м и і сценаріями д л я сільських гуртків; розробка примірного сценарію в и с т у п і в п і д час ж н и в ; р о з у ч у в а н н я р е к о мендованих пісень, елементів танців; підсумки конкурсів тощо. Д л я удосконалення кваліфікації клубних п р а ц і в н и к і в при н а ш і й д и т я ч і й м у з и ч н і й школі є постійно діючі десятимісячні курси. А л е знову ж таки там спеціалізуються баяністи і керівники духових оркестрів. Нема кому готувати режисерів. Торік у спеціальних вищих і середніх н а в ч а л ь н и х з а к л а д а х в ч и л и с я 48 н а ш и х юнаків і дівчат. Цього року ми ще р е к о м е н д у в а л и на н а в ч а н н я д о к у л ь т у р н о о с в і т н і х у ч и л и щ 16 ч о л о в і к . М а є м о т р у д н о щ і і зі с к л а д а н н я м прог р а м . П и ш е м о їх самі. Ш к о д а , що мало друкується хороших сценаріїв, їх методичних т а р е ж и с е р с ь к и х р о з р о б о к . Недостатньо допомагають розвивати агітаційно-художній жанр працівники ОНМЦ і РНМЦ. Самі шукаємо цікаві н о в и н к и , а д ж е нині ні нас, ні г л я д а ч і в у ж е не задовольняють застарілі матеріали й ф о р м и роботи. Багато що залежить о д наших господарн и к і в . С . О . П о с п о л и т а , О . П. С к и б а , Є . П. Савчук, котрі о ч о л ю ю т ь колгоспи « М о с к в а » , « З б р у ч » , і м е н і К і р о в а , чуйні д о п о т р е б культпрацівників і учасників художньої самодіяльності, дбають про з м і ц н е н н я м а т е р і а л ь н о ї б а з и к л у б н и х закладів, поліпшення умов відпочинку трудівників. Д л я аматорів виділяють грошові допомоги, транспорт, будівельні матеріали т о щ о . У цих. г о с п о д а р с т в а х і д о б р і в и р о б н и чі п о к а з н и к и , й к у л ь т у р а на в и с о к о м у р і в н і . Ц ь о г о не с к а ж е ш про О . І. П е т р у ш к а , і . Й. К о р ч а , В. П. В а л о в и н у — к е р і в н и к і в колгоспів « Ш л я х до к о м у н і з м у » , «Перемог а » , « У к р а ї н а » . Т а м не ц і к а в л я т ь с я к у л ь т у р но-масовою роботою, не д б а ю т ь про з м і с т о в н е д о з в і л л я х л і б о р о б і в . Т о м у не д и в н о , щ о к л у б н і п р и м і щ е н н я з а п у щ е н і , не р е м о н т у ю т ь с я , від них, звичайно ж, відвертаються колгоспники. Нині, в умовах К С К , маємо зробити все, щ о б р о з к р и л и л а с ь наша х у д о ж н я самодіяльність, з о к р е м а бойовий і дійовий агітаційно-художній жанр.

Л.

ФЕДОРУК,

інспектор Волочиського районного відділу культури на Хмельниччині.


т

Чи не на всіх найбільш, шанованих сценах республіки виступав самодіяльний ансамбль «Веселі ложкарі» Будинку культури профтехосвіти міста Херсона. Цей знімок зробле-

но під час концерту для делегатів і гостей XXVII з'їзду Компартії України у столичному Палаці культури «Україна». Фото С. ХОРОШКА.

17


№ оаса буття & — —

I X отелевський ліс на Полтавщині — не дар природи, а рукотворне диво. До речі, довколишня округа одвіку вважалася м і с ц е м , «проклятим б о г о м і людьми». С т р а ш н и м лихом д л я селян був пісок, що повільно, але невблаганно поглинав поселення у скрипучу пащеку і жував дрібними жовтими зубами. Стихія знищувала головне — з е м л ю і пасовища. Та знайшлася смілива і м у д р а людина — Сидір А р т е м о вич Ковпак. Він примчав з далеких доріг бойового вісімнадцятого року, щоб установити в рідних місцях Радянську владу. Очолив штаб оборони і земельну комісію. Хто-хто, а С и д і р Артемович знав біди земляків і перше, з чого розпочав, з війни із стихією. Запропонував засадити вздовж ріки Ворскли с і м д е с я т п'ять десятин «задавлених» грунтів саджанцями сосни Зарипіли підводи, вервечкою потяглися на пустирі, доставляли добрива і воду. С а м Ковпак геж працював на схилі невеличкої низини. Ш і с т д е с я т з гаком років минуло відтоді. Змінилися береги Ворскли. Сосняк стіною піднявся на пісках і кільцем оповив Котельву. А там, де була низина, поскрипують величезні міднополискові стовбури. С е р е д них є і сосни Ковпака. О д н а з них, роздвоєна, була особливо пам'ятна С и д о р у А р т е м о в и ч у . Він назвав її «Ліра» і часто розпитував у побратимів: «Як там шумить м о я Ліра? Голосно?» Весь цей час озеленювались береги Ворскли. І пісок відступив. Господарями оксамитних просторів стали школярі. Вони заснували лісництво. Статут його простий: посади дерево, залиш про себе пам'ять. Чого тільки не вміють юні: заготовляють насіння, плекають шкілки, ведуть санітарні рубки, р а з о м з працівниками місцевого лісництва засадили майже 300 гектарів «нічийної» з е м л і й передали ї ї колгоспам; створили прибережну лісосмугу вздовж Ворскли. Відтак припинилися берегова і водна е р о з і ї , утворився свій мікроклімат тепла, прохолоди й чистого повітря. У дітей є наставники, знавці екології — вчитель г е о г р а ф і ї Борис Андрійович Бойко лісничий Іван Степанович Коваленко. Справу, розпочату С . А . Ковпаком, вони передали м о л о д ш и м д р у з я м природи. С и д і р А р т е м о в и ч закінчив війну двічі Г е р о є м Радянського С о ю з у , і в Котельві було встановлено його бронзовий бюст. На сільському урочистому дійстві — сході з цього приводу діти запропонували в пам'ять про подвиги генерала назвати лісовий масив Ковпаківським і прокласти в ньому партизанську стежину «Від Путивля до Карпат». Шкільні групи р о з ' ї х а л и с я по областях, побували в лісництвах на шляху р е й д у , пройшли бойовими дорогами партизанів, склали ескізи місцевостей, характерних перелісків, схилів, замалювали з е м л я н к у Ковпака. Виросли чагарники, зашуміли кронами дерева. Піонери проводять екскурсії по «бойовій стежині», розповідають про г е р о ї з м народних месників, ж и т т я лісопарку. В ньому тепер налічується близько 80 порід дерев і кущів, більш як 130 лікарських рослин. Не випадково парк став найбільшою зеленою аптекою області й «полігоном» грибників. Кожного сезону на берегах Ворскли відбуваються конкурс по збиранню грибів свята птахів...

Б.

ІНШІ

КОРОБЕЙНИКОВ. (Фото

19

автора).


В

еликий успіх прийшов до М и х а й л а Б о я р с ь к о г о післ я в и х о д у на т е л е е к р а н и ф і л ь м у « С о б а к а на с і н і » , д е він знявся у головній ролі — закоханого Т е о д о р о . Славнозвісний герой А. Д ю м а — д'Артаньян з багатосерійного телефільму « Д ' А р т а н ь я н і три м у ш к е т е р и » о б р у ш и в на а к т о р а л а в и н у п о п у лярності. А щ е 1975 р о к у , п і с л я п е р ш о ї помітної ролі Сільви у телестрічці « С т а р ш и й с и н » , м о л о д и й виконавець, тоді ще по-учнівськом у н е в п е в н е н и й , п р и в е р н у в увагу п л а с т и ч н і с т ю і я с к р а в и м т е м п е р а м е н т о м . З н е з м і н н о ю «под р у г о ю » — г і т а р о ю , як р о з п о в і д а є М . Б о я р с ь к и й , він не р о з л у ч а є т ь с я з ю н и х р о к і в , в о н а його с у п у т н и ц я на с ц е н і й е к р а н і . — Батьки мріяли бачити мене тільки м у з и к а н т о м — у чорному ф р а ц і , за р о я л е м . . . Я у с п і ш н о закінчив музичну ш к о л у - д е с я т и р і ч к у при Л е н і н г р а д с ь к і й к о н с е р в а т о р і ї по к л а с у ф о р т е п і а н о . М е н е ч а с т о з а п и т у ю т ь , к о л и почав с п і в а т и . С к і л ь к и п а м ' я т а ю себе, залюбки співаю: удома, в ансамблі, котрий ми організували з о д н о к л а с н и к а м и , в студ е н т с ь к і р о к и — на в е ч о р а х , у г у р т о ж и т к у на « к а п у с н и к а х » , коли « в и б о р о в » у б а т ь к і в п р а в о в ч и т и с я д а л і не в к о н с е р в а т о р і ї , а в Ленінградському інституті театру, музики і кінематографії. Б о м р і я в про а к т о р с ь к у п р о ф е с і ю . М а б у т ь , д а л а с я в з н а к и сімейна традиція, дитячі захоплення і в р а ж е н н я : а д ж е м а т и , б а т ь ко і д я д ь к о — а р т и с т и . І щ а с т я п р и й ш л о д о м е н е : п е р е д випускними екзаменами випадково п о ч у в , щ о г о л о в н о м у р е ж и серові театру імені Ленради і. В л а д и м и р о в у п о т р і б н а л ю д и н а , яка в о л о д і є г і т а р о ю і т р о х и співає. Вирішив спробувати свої с и л и — і... б у в з а р а х о в а н и й у т р у п у , де п р а ц ю ю й понині. Зіграно чимало ролей у театрі складний образ турка Османа у виставі «Станція» за п'єсою


Н. Х і к м е т а , м о л о д и й с у ч а с н и к у «Переможниці» О. Арбузова, Меккініж у «Тригрошовій опері» Б. Б р е х т а та інші. Всі вони с в і д чать про т е , щ о а к т о р з м у ж н і в , зріс. У кіно М и х а й л о Б о я р с ь к и й д е б ю т у в а в щ е ш к о л я р е м . То б у л а к о р о т к о м е т р а ж н а с т р і ч к а , д е він зіграв хлопчика, який забув, що « с і р н и к и д і т я м не і г р а ш к а » . П е р ша велика робота — роль зрадн и к а Г і ц у в к а р т и н і « М о с т и » . Потім — Сільви у « С т а р ш о м у сині», що й досі лишається найулюбленішою, Вовка в музичній стрічці «Матуся». Багато працював над образами вченого-фізика Май о р ц я у « К о м і с і ї по р о з с л і д у в а н н ю » та м и т н и к а Х о р у н ж е в а у « М и т н и ц і » . Нині на с у д г л я д а ч і в в и н е с е н о нові ф і л ь м и р е ж и с е р і в В. Г о р к о в е н к а « Г е р о й ї ї р о м а н у » т а Г. Ю н г в а л ь д - Х и л ь к е в и ч а « С е зон чудес». П о п е р е д у нові з а д у м и , і втіл е н н я к о ж н о г о з них в и м а г а т и м е с в о г о в и р і ш е н н я , а м о ж л и в о , навіть в і д м о в и о д у ж е н а п р а ц ь о в а н о г о . Як з а з н а ч а є с а м а к т о р , к р а щ е з о в с і м не з н і м а т и с я , н і ж повторювати давно знайдене. — Я п р а г н у д о я с к р а в о ї , виразної драматургії зображення. Щ о б результатами мого спілкув а н н я з г л я д а ч а м и як у к і н о , так і в т е а т р і б у л и не в у с а і д о в ж и н а волосся «під Боярського», а вчинки, г і д н і л ю д и н и . К о л и к а д р або сцена м о ж у т ь «заговорити», навіть б е з с л і в і м у з и к и п е р е д а т и всю глибину почуттів героїв, д р а м а т и з м , напругу того, щ о відбувається в житті.

( Ж Ш О

У цих с л о в а х — к р е д о з а с л у женого артиста Р Р Ф С Р Михайла Б о я р с ь к о г о , напрям його подальшої роботи. Як і з а в ж д и , з а к т о р о м з а л и ш а ю т ь с я п і с н я й г і т а р а . Він д у ж е любить твори з репертуару Леоніда Утьосова, хотів би записати д и с к - г і г а н т , к у д и б у в і й ш л и нові пісні М . Д у н а є в с ь к о г о , Г. Г л а д к о ва та і н ш и х м о л о д и х о б д а р о в а них музикантів, твори яких М . Б о я р с ь к и й в и к о н у в а в у численних концертах. Ще одна м р і я — щ о б син С е р г і й к о продовжував сімейну традицію...

В. М А Р И Н Е Н К О .


П о п у л я р н і с т ь р и т м і ч н о ї г і м н а с т и к и , яка в д а л о поєднала різноманітні рухи тіла, сповнені експресії і в и р а з н о с т і , із з а п а л ь н и м и р и т м а м и с у ч а с н о ї м у з и к и , н а с т і л ь к и в е л и к а , щ о і с н у ю ч і с е к ц і ї не м о ж у т ь з а д о в о л ь н и т и всіх б а ж а ю ч и х п р и л у ч и т и с я д о а е р о б і ки. На д у м к у е н т у з і а с т і в , ц е о д н е з найкорисніших масових захоплень, воно дарує своїм прихильникам здоров'я і красу, впевненість у собі й позитивні е м о ц і ї . Водночас л у н а ю т ь і з а с т е р е ж л и в і голоси лікарів. О д н а година м а к с и м а л ь н о г о навантаж е н н я на с е р ц е в о - с у д и н н у с и с т е м у , мускулатуру і с у г л о б и , за ї х с л о в а м и , р о б и т ь у с е , щ о з а в г о д н о , т і л ь к и не з м і ц н ю є з д о р о в ' я . У н е т р е н о в а н и х і л і т н і х л ю д е й вона м о ж е призвести до к о л а п с у , розривів м ' я з і в , т р а в м с у г л о б і в і, в п е р ш у ч е р г у , — х р е б т а . О т ж е , п е р ш н і ж з а п р о с и т и вас на заняття, н а г а д у є м о : р и т м і ч н а г і м н а с т и к а п р о т и п о к а з а н а при серцевій і легеневій недостатності, нерегульованій артеріальній гіпертонії, вираженому остеохондрозі х р е б т а , т р о м б о ф л е б і т а х і, щ о с а м о с о б о ю з р о з у м і л о , г о с т р и х і н ф е к ц і й н и х з а х в о р ю в а н н я х . Не с л і д з а й м а т и с я а е р о б і к о ю і ж і н к а м , м а с а т і л а я к и х на 15 й б і л ь ш е п р о ц е н т і в в и щ а н о р м и . Л ю д я м , к о т р і м а ю т ь відхилення в стані з д о р о в ' я , а т а к о ж т и м , к о м у з а 60, не р е к о м е н д у є т ь с я п р и с т у п а т и д о з а н я т ь б е з попередньої консультації з лікарем.

Ї ї і

І ав

Позитивний е ф е к т ритмічної гімнастики пояснюється саме її напруженістю. Вправи необхідно виконувати інтенсивно, з повною амплітудою, багаторазово і в досить високому темпі. Природно, щ о всі ці в и м о г и в д а є т ь с я з а д о в о л ь н и т и д а л е к о не одразу. Враховуючи поступове зростання тренован о с т і , п р о п о н у ю т ь с я к о м п л е к с и , які з б і л ь ш у ю т ь с я з а т р и в а л і с т ю і с к л а д н і с т ю . К о ж е н з них р о з р а х о в а н и й на д в а - т р и м і с я ц і . К і л ь к і с т ь з а н я т ь на т и ж д е н ь м а є диктуватися вашим самопочуттям. А л е корисніші щ о д е н н і , хоч і к о р о т к о ч а с н і , в п р а в и , н і ж в е л и к і н а в а н т а ж е н н я о д и н - д в а р а з и на т и ж д е н ь . Ч а с т и н и добре розучених уроків можна використовувати для ранкової гімнастики. В міру зростання тренованості т р и в а л і с т ь вправ б а ж а н о з б і л ь ш у в а т и і д о в е с т и д о стандартного, необтяжливого д л я о р г а н і з м у навантаження протягом приблизно 15—20 хвилин.

•о

2

5 & ь

І* і ! ^ ? . о ж Ь » с

< 3 8 =»

^ їг ^ Ж ^ -5 3 £ -

|

«>

•5 о а о ^ » 5 *

*

О

®

-

. ч

а ® о = оч 5 •

СЗ о . -5 с о х ч ^ І 1 й)

Музика, її темп і ритм є прекрасними регулятора-

22

§ о. О

о ©


ми тривалості й інтенсивності виконання кожного руху і комплексу в цілому. Закінчення музичного періоду служить сигналом до початку наступної в п р а в и . Т а к и м ч и н о м з а б е з п е ч у ю т ь с я 16 п о в т о р і в вправ, с к л а д е н и х на два р а х у н к и , або вісім повтор і в , с к л а д е н и х на ч о т и р и р а х у н к и . З м е т о ю у н и к нення одноманітності звичайно застосовуються с п о л у ч е н н я в п р а в , с к л а д е н и х на д в а , ч о т и р и , в і с і м рахунків. Для врахування ефективності занять слід контролювати діяльність серцево-судинної системи. П і д час в и к о н а н н я б і г о в и х і с т р и б к о в и х с е р і й , д в а - т р и рази в комплексі, частота серцевих скорочень м о ж е н а б л и ж а т и с я д о м а к с и м а л ь н о ї ( 2 2 0 у д а р і в на х в и л и н у мінус ваш вік). С е р е д н я частота серцевих скорочень становить 70—85 процентів о д максимальної. У добре тренованих л ю д е й пульс звичайно нормалізується ч е р е з п ' я т ь - д е с я т ь хвилин після закінчення вправ. При самостійних заняттях у приміщенні подбайте про с в і ж е п о в і т р я , л е г к и й о д я г , щ о не с к о в у є р у х і в , в і д с у н ь т е в б і к п р е д м е т и , які м о ж у т ь с т а т и п р и ч и н о ю травм. Не розташовуйтесь надто близько від телеекрана. Займайтеся самі, р а з о м з вашими дітьми, займайтеся всією сім'єю!

Н. О В Ч И Н Н И К О В А , майстер

23

спорту міжнародного гімнастики, кандидат

класу з художньої педагогічних наук.


«ФАНТАЗІЄ! ТИ СИЛО ЧАРІВНА...»

Не р а з в и п а д а л о м и л у в а т и с я в и ш и в к о ю , т к а ц т в о м , г о н ч а р с т в о м та майолікою, р і з ь б л е н н я м , м о с я ж н и ц т в о м в і д о м и х , провідних, а то й с л а в е т н и х м а й с т р і в н а р о д н о г о д е к о р а т и в н о - п р и к л а д н о г о м и с т е ц т в а на р і з н и х в и с т а в к а х , я р м а р к а х , у м у з е я х і п р и в а т н и х колекціях. С п о с т е р е ж е н н я , вивчення, о с м и с л е н н я найсуттєвішого в доробках Павлини Цвілик, Ю р і я , С е м е н а і Василя К о р п а н ю к і в , Тетяни Пати, Марії Примаченко, Василя С в и д и , Олександра Саєнка, Л ю д м и л и Жоголь, Василя Зайця, Мечислава Павловського, Ф е д о р а П а н к а , Н і н и К о с а р є в о ї т а б а г а т ь о х і н ш и х р о з к р и в а ю т ь н а м грані д и в о с в і т і в в и с о к о г о м и с т е ц т в а . І ось відкриття ще о д н о г о таланту — с в о є р і д н о г о , с а м о бутнього. На п е р ш і й п е р с о н а л ь н і й в и с т а в ц і М а р і я З а р е м б с ь к а , н а р о д н и й м а й с т е р д е к о р а т и в н о - п р и к л а д н о г о м и с т е ц т в а , п о к а з а л а не п р о с т о вишивані рушники, серветки, скатертини, сорочки, блузи, декоративні доріжки, пояси-крайки, трикотажні сукні з е л е м е н т а ми вишивки. Вона зачарувала відвідувачів б е з м е ж ж я м к о л ь о р о в о ї гами, складними виконавськими техніками — «хрестик», «низь», «листва», «штапівка», «ретязь», «занизування», «зерновий вивід». М а р і я Іванівна р о з к р и л а в такий спосіб глибінь н а р о д н о г о д о с в і д у , "традицій, уміння виражати красу гранично просто. Майстриня явила нам з р а з к и з певного р е г і о н у Т е р н о п і л ь щ и н и , ї ї рідної сторони, блискітними гранями звичайних голки й нитки. У своїх роботах М а р і я З а р е м б с ь к а с х о п л ю є і передає дух часу, х а р а к т е р д о б и , к о л о р и т і е т н о г р а ф і ч н і о с о б л и в о с т і к р а ю У н е ї на п о л о т н і н і к о л и не п у с к а ю т ь к о р і н ь к о п і ї , з а й ш л і е л е м е н т и чи с л і п і запозичення. Усе, що народжується в її руках,— творче п е р е о с м и с л е н н я віками с т в о р ю в а н о г о н а р о д о м і так у м і л о трансформованого ним у найдосконаліші види й ф о р м и . . . Марія З а р е м б с ь к а — учасниця кількох республіканських та в с е с о ю з н и х , м а с т р и п е р с о н а л ь н і в и с т а в к и . ї ї р у ш н и к и нині прикрашають експозиції м у з е ї в . А вона — у пошуках нового і ще

ш&к*

24

о Я к *

« ж Ь ь

оІЙкь


не п і з н а н о г о . З а д у м а л а о б ' ї з д и т и П о д і л л я , б о с т і л ь к и т а м по л ю д я х ще можна надибати старовинних речей, замалювати е л е м е н т и безцінних о р н а м е н т і в , а відтак п о д а р у в а т и ї м нове життя. Нещодавно в тернопільській картинній галереї обласного і с т о р и к о - к р а с з н а в ч о г о м у з е ю м а й с т р и н я в и с т а в и л а на с у д с в о ї х з е м л я к і в б і л ь ш е 60 т в о р і н ь . А які п о е т и ч н і н а з в и п р и д у м а л а скатеркам, рушникам, костюмам: «Мамина пісня», «Чари кохання», «Каштани Києва», «Тернопільські мотиви», «Лісова пісня», «Мої стежки», «Вечірня заграва», «Подільська легенда»... Усміхається: м о в л я в , а як ж е без поезії, без тонкої м у з и к а л ь н о с т і « Л і с о в о ї пісні» Л е с і У к р а ї н к и , т а ї н и і д р а м а т и ч н о ї запечаленості Шевченкових «Катерини», «Наймички», «Лілеї», високого е с т е т и з м у лірики О . Пушкіна, М. Л є р м о н т о в а . Д и т и н с т в о М а р і ї І в а н і в н и З а р е м б с ь к о ї , як і б а г а т ь о х ї ї однолітків-краян, промайнуло в Копичинцях через селянську хатину, повз ставок і близько лісу. О т у т м р і я л а ї ї д у ш а к а з к о в и м с в і т о м , щ о с п о ч а т к у п р и в о р о ж у в а в в у с т а м и б а т ь к а , к о л и т о й читав напам'ять д л я доні Ф р а н к о в о г о «Лиса М и к и т у » . А м а т и п р и с у в а л а с ь б л и ж ч е д о М а р і й к и і Д о з і , т я г л а н и т к у за ниткою і наспівувала. — М о я м а м а , — згадує М а р і я Іванівна,— гарно співала, була навіть с о л і с т к о ю в н а р о д н о м у с а м о д і я л ь н о м у х о р і . . . В і д і й ш л а , як зоря з неба. І взяла з с о б о ю стільки пісень, к о л я д о к . . . З м а л к у я в и ш и в а л а , та н а й б і л ь ш е л ю б и л а щ о с ь в и т и н а т и з п о л о т н а . Д е с ь так і з с ь о м о г о к л а с у м о д е л ю в а л а плаття, р о з к р о ю в а л а , ш и л а і, щ о г о л о в н е , о б о в ' я з к о в о п і д с и п а л а б о д а й трішки вишивки. Потім були педагогічне училище в Чорткові, опанування російської філології у Львівському д е р ж а в н о м у університеті імені І. Ф р а н к а . В ч и т е л ю в а л а , г р а л а на д о м р і , к е р у в а л а ш к і л ь н и м ансамблем, сама співала й танцювала. А л е бентежив мене потяг до народного одягу, особливо вишивки. П е р ш и й р у ш н и к в и ш и л а н и з з ю 1958 р о к у . Тх, п е р ш і р у ш н и ч к и , з б е р і г а ю як н а й д о р о ж ч і р е л і к в і ї , б о на них — д о т о р к и п а л ь ц і в мами, там, поміж нитками й барвними хрестиками, її ніжність. У н а ш і м к р а ї б а ч и л а не р а з с о р о ч к и , д е п е р е в а ж а л и р о с л и н н і м о т и в и . Т е п е р це наче д и в н о , а л е то с п р а в д і б у л о . В п р а д а в н і часи по р у к а в а х ж і н о ч о ї сорочки в е р х о м давали геометричний о р н а м е н т ( в у с т а в к у ) , а з а т и м по д о в ж и н і р у к а в а р о з б і г а л и с я р у ж і або блавати, потім знову завершувалась вишивка (дуди) елементом геометричного орнаменту. О т ж е , вживалися різні с т и л ь о в і п і д х о д и . Т е п е р ц е не п р а к т и к у є т ь с я , м а є м о чисту подільську вишивку, тобто геометричну в своїй основі. З в и ч а й н о , на п е р ш и х п о р а х м е н е м е н ш е ц і к а в и л и т а є м н и ц і т е х н і к , а б і л ь ш е п о л о н и л а г а м а к о л ь о р і в . П р а г н у л а в і д ш у к у в а т и ті з р а з к и , на яких в о г н е м п а л а х к о т і л и о р а н ж е в і , ж о в т і та я с н о - з е л е н і нитки. С е с т р а , п р и м і р о м , вишивала квіти, а я ш у к а л а барвних візерунків, але правильних ф о р м . П о т о м у з б а г н у л а , що ця р а з ю ч а я с к р а в і с т ь п л е т и в а н и т о к не х а р а к т е р н а д л я м о г о П о д і л л я , то б у в вплив г у ц у л ь с ь к о ї орнаментики, зокрема стилів сіл Річки, Яворового, Брустурова, Космача. Д е с ь р о к і в із ш і с т ь з а х о п л ю ю с ь м о д е л ю в а н н я м т р и к о т а ж н о г о одягу, плетенням шерстяних суконь, светрів, костюмів, де поєдную традиційне з е л е м е н т а м и сучасних фасонів. Більше десятка таких зразків, обов'язково з мотивами народної вишивки, виконала і запропонувала київському комбінату « Х у д о ж н и к » . Приємно чути в х у д о ж н ь о м у салоні, що с у к н ю твоєї роботи вже к у п и л и . А як п р и є м н о б а ч и т и , щ о в р о д л и в а ж і н к а чи д і в ч и н а т у т ж е п р и м і р я є в и т в і р т в о є ї ф а н т а з і ї і на ї ї щ о к а х ц в і т е р у м ' я н е ц ь задоволення... Є в М а р і ї З а р е м б с ь к о ї к і л ь к а р о б і т , про які м и с т е ц т в о з н а в е ц ь заслужений художник УРСР Л ю д м и л а Жоголь сказала однозначно: то м у з е й н і р е ч і . Т а к а , н а п р и к л а д , ж і н о ч а б л у з а , в и ш и т а в о д н у ниточку « х р е с т и к о м » із « ш т а п і в к о ю » . Ц я ф і л і г р а н н о - ю в е л і р н а робота забрала в жінки чотири місяці с к р у п у л ь о з н о ї праці. ...За вікном сіється дрібен д о щ и к . Весняні промені-нитки перетинаються з дощострунами, виграють і пританцьовують. Мож е , з в і д с и х у д о ж н и ц я п е р е н е с е ї х с о б і на п о л о т н о ? Стоїть біля фіранки, що л е д ь - л е д ь дихає, а відтак тихо, д л я себе, повторює Лесине:

Ф а н т а з і є ! Ти с и л о ч а р і в н а , Щ о з б у д у в а л а світ в п о р о ж н ь о м у п р о с т о р і , В л о ж и л а п о ч у т т я в байдужий промінь зорі...

«Сучасний читач перед Гімалаями бібліотек перебуває у становищі золотошукача, якому треба відшукати крупинку з о л о т а в масі п і с к у » , — так о х а р а к т е р и з у в а в видатний радянський в ч е н и й С . І. В а в и л о в н е о з о р і с т ь к н и ж к о в и х с к а р б і в і в о д н о ч а с складність їх використання. Ч и м а л а к і л ь к і с т ь цих б а г а т с т в н а г р о м а д ж е н а в н а ш і й к р а ї н і . Тільки за роки Радянської влади випущено понад три мільйони н а з в к н и г і б р о ш у р . С п е ц і а л і с т и п і д р а х у в а л и : я к щ о в и т р а ч а т и по о д н і й хвилині, аби лише д і з н а т и с я про прізвище автора, назву, т е м у к о ж н о г о в и д а н н я , п о т р і б н о б у л о б 54 т и с я ч і р о б о ч и х г о д и н — п р а к т и ч н о все л ю д с ь к е ж и т т я . О т о ж н е л е г к о в і д р а з у з о р і є н т у в а т и ся і підібрати необхідну літературу. І т у т на д о п о м о г у п р и х о д и т ь б і б л і о г р а ф і я . П о е т В. Я. Б р ю с о в п и с а в : « З н а н н я п о л я г а є не с т і л ь к и в з а п а с і в і д о м о с т е й , с к і л ь к и в умінні знайти потрібні відомості в книгах». Фонд архіву Всесоюзної книжкової палати СРСР, яку н а з и в а ю т ь г о л о в н и м б і б л і о г р а ф о м к р а ї н и , нині н а р а х о в у є п о н а д 55 м і л ь й о н і в д р у к о в а н и х о д и н и ц ь . Т у т є і н ф о р м а ц і я про в с ю радянську книжкову продукцію. В и д а ю т ь с я бібліографічні покажчики у н і в е р с а л ь н о ї т е м а т и к и — літописи, щорічники, к о м п л е к т и к а т а л о ж н и х к а р т о к . Щ о р о к у П а л а т а і н ф о р м у є м а й ж е п р о всі в и д а н н я , щ о в и х о д я т ь в н а ш і й к р а ї н і . В и п у с к а є т ь с я 19 назв т і л ь к и поточних інформаційних бібліографічних покажчиків. Будь-який з них м о ж н а о д е р ж а т и в к о ж н і й б і б л і о т е ц і к р а ї н и . Н а д і й н и м и д ж е р е л а м и і н ф о р м а ц і ї про к н и г и і б р о ш у р и , перевидані в С Р С Р , є щотижневий «Книжковий літопис» (основний випуск), щомісячний «Книжковий літопис» (додатковий випуск) і «Щорічник книги С Р С Р » . В основному випуску «Книжкового літопису» реєструються видання, призначені для широкого користування. Це твори основоположників марксизму-ленінізму, масово-політична, наукова, навчальна, х у д о ж н я література тощо. Д о д а т к о в и й випуск знайомить з о ф і ц і й н и м и , виробничо-інструкт и в н и м и , н о р м а т и в н и м и та і н ф о р м а ц і й н и м и в и д а н н я м и . П р о т в о р и музичного й образотворчого мистецтва повідомляють щомісячники « Н о т н и й л і т о п и с » і «Літопис образотворчих мистецтв». І н ф о р м а ц і я про газети, ж у р н а л и , б ю л е т е н і публікується в «Літописі п е р і о д и ч н и х в и д а н ь С Р С Р » . Г е о г р а ф і ч н і к а р т и , а т л а с и , с х е м и р е є с т р у ю т ь с я в « К а р т о г р а ф і ч н о м у л і т о п и с і » , щ о в и х о д и т ь д в і ч і на рік. Про найважливіші й найзмістовніші статті журналів і збірників р о з п о в і д а ю т ь « Л і т о п и с и ж у р н а л ь н и х с т а т е й » , в яких р о з к р и в а є т ь с я з м і с т п о н а д 1700 в і т ч и з н я н и х ж у р н а л і в , п е р і о д и ч н и х з б і р н и к і в . «Книжковий літопис» м о ж е задовольнити найрізноманітніші запити читачів. Л і т е р а т у р а , в і д о б р а ж е н а в ньому, згрупована в 50 р о з д і л а х , які о х о п л ю ю т ь усі г а л у з і з н а н ь . Б і б л і о г р а ф і ч н и й о п и с д а є у я в л е н н я п р о з м і с т к н и г и , к а т е г о р і ю ч и т а ч і в , на к о т р у в о н а р о з р а х о в а н а , т а ї ї ц і л ь о в е п р и з н а ч е н н я . Т а к и м ч и н о м , аби р о з ш у к а т и в і д о м о с т і , що цікавлять, треба знайти відповідну р у б р и к у в « К н и ж к о в о м у л і т о п и с і » , п е р е г л я н у т и всі б і б л і о г р а ф і ч н і д а н і , в м і щ е н і в ній, і в и б р а т и п о т р і б н е в и д а н н я . Щ о б ч и т а ч м і г д о в і д а т и с ь про к н и г и , в и д а н і , н а п р и к л а д , за останні д е с я т ь років, йому с л і д к о р и с т у в а т и с я « Щ о р і ч н и к о м книги СРСР». К р і м поточних, В с е с о ю з н а книжкова палата видає ретроспект и в н і б і б л і о г р а ф і ч н і п о к а ж ч и к и , які д о п о м а г а ю т ь о р і є н т у в а т и с ь у виданнях минулих років. Тут читачеві м о ж н а п о р е к о м е н д у в а т и п е р е д у с і м « П е р і о д и ч н у п р е с у С Р С Р . 1917—1949 р р . » , д е є опис п о н а д 17 т и с я ч ж у р н а л і в і з б і р н и к і в , а т а к о ж п о с і б н и к « Г а з е т и С Р С Р . 1917—1960 рр.». С и с т е м у видань Палати істотно доповнює бібліографічна п р о д у к ц і я р е с п у б л і к а н с ь к и х к н и ж к о в и х п а л а т , щ о в и д а є т ь с я як м о в о ю к о р і н н о ї н а ц і о н а л ь н о с т і , т а к і р о с і й с ь к о ю . Ці в и д а н н я містять д о к л а д н и й м а т е р і а л про край, район, місто. Складовою частиною бібліографічної культури кожної радянської людини є вміння формувати і вдосконалювати свою с л у ж б о в у або д о м а ш н ю б і б л і о т е к у . Д е взяти потрібний матеріал? На ц е з а п и т а н н я д а с т ь в і д п о в і д ь ж у р н а л « Р а д я н с ь к а б і б л і о г р а ф і я » , в я к о м у є п о п у л я р н а с е р е д читачів р у б р и к а « Б і б л і о г р а ф і я в м о є м у житті». Під нею виступають провідні вчені, письменники, б і б л і о г р а ф и . А к а д е м і к Д . С . Лихачов писав: « Б і б л і о г р а ф і я — надзвичайна галузь д і я л ь н о с т і , вона виховує а б с о л ю т н у точність, ерудицію та обгрунтованість в будь-якому розумінні».

Г.

В. П А В Л / В С Ь К И Й .

НОСОВ,

старший редактор інформаційно-бібліографічного відділу базової бібліотеки К и ї в с ь к о ї м і с ь к о ї ради профспілок.


Народному господарству країни дедалі більше потрібні м о л о д і робітники — всебічно о с в і ч е н і , ф і з и ч н о і м о р а л ь н о з а г а р т о вані. А д ж е ї м у п р а в л я т и н а й с к л а д н і ш о ю технікою, зводити висотні будинки, ростити х л і б , п р о д о в ж у в а т и т в о р е н н я н а й с п р а ведливішого у світі соціального л а д у . На цьому наголошувалося у Політичній доповіді Ц К К П Р С X X V I I з ' ї з д о в і л е н і н с ь к о ї партії. П о н а д п ' я т с о т учнів — у ч о р а ш н і х ш к о л я рів щ о р о к у приступають до навчання в одному з кращих у країні Лебединському СПТУ-34 Сумської області. Велика кількість з них — к о л г о с п н і й р а д г о с п н і с т и п е н д і а т и . Ш и р о к и й в и б і р п р о ф е с і й ч е к а є на х л о п ц і в та д і в ч а т : від м е х а н і з а т о р і в м е л і о р а т и в н и х робіт д о квітникарів-декораторів. У ї х розпорядженні — потужний автотракторний п а р к на 4 20 о д и н и ц ь р і з н о ї т е х н і к и , 43 а у д и т о р і ї - л а б о р а т о р і ї , а к т о в и й і с п о р тивний з а л и , м а й д а н ч и к и д л я з а н я т ь ф і з культурою, бібліотека, два стрілецьких тири. Училище славиться спортивними досягненнями з легкої атлетики і веломотоспорт у , ф у т б о л у й с т р і л ь б и ; л е б е д и н ц і не р а з в и б о р ю в а л и п р и з о в і м і с ц я на р е с п у б л і к а н с ь к и х з м а г а н н я х , є с е р е д них і м а й с т р и спорту...

Б. «Ні!» — війні» Тема однієї з виставок лебединців.

— художніх

Фото КОРОВЕИНИКОВА.


Майбутні робітники часто приходять до Меморіалу загиблим.

популярністю користуються

шшшшшшш^К:

-ШВвШШШЛі

Особливою в училищі велогонки.

Директор СПТУ Герой Соціалістичної Праці Олександр Васильович Гадятський з учнями в музеї бойової і трудової слави.

27


— Ні, — відповів тоді Ігор. — Мені більше до вподоби естрада. І в с е - т а к и ч е р е з р і к він п р и й ш о в д о Н і н и І в а н і в н и . П р и й ш о в та так і залишився в с т у д і ї д о закінчення в у з у , д у ш е ю відчувши глибину й непередавану красу класичної музики. Т е п е р у ж е с т у д і ї м и н у л о 25 р о к і в . ї ї ф у н д а т о р о м і н е з м і н н и м х у д о ж н і м к е р і в н и к о м є Н і н а І в а н і в н а С к о р о б а г а т ь к о . Щ е навчаючись у д а л е к і повоєнні роки в Київській консерваторії, м о л о д а піаністка визначила своє творче амплуа концертмейстера. І пов'язала д о л ю з м у з и ч н и м т е а т р о м . Три д е с я т и л і т т я віддала вона роботі в К и ї в с ь к о м у д е р ж а в н о м у театрі опери та балету імені Т. Г. Ш е в ч е н к а . С а м е т о д і в і д б у в а л о с я с т а н о в л е н н я р а д я н с ь к о г о оперного жанру: поряд з класичними творами були вперше п о к а з а н і т а к і в и с т а в и , як « П е р е к о п » , « П і д н я т а ц і л и н а » , « Т и х и й Д о н » , « Щ о р с » та інші.

КРИНИЦЯ

Н і н а І в а н і в н а п р а ц ю в а л а з М . Л и т в и н е н к о - В о л ь г е м у т , І. П а т о р ж и н с ь к и м , А . І в а н о в и м , І. М а с л е н н и к о в о ю , Н. Захарченко, б а г а т ь м а і н ш и м и в и д а т н и м и с п і в а к а м и , д и р и г е н т а м и В. Б е р д я є в и м , А . П а з о в с ь к и м , Б . Д р а н и ш н и к о в и м , Н. Р а х л і н и м . О к р е м о ю с т о р і н к о ю в б і о г р а ф і ї Н. І. Скоробагатько-концертмейстера проходить її спільна робота з народною артисткою УРСР Оксаною П е т р у с е н к о . Н е д а р е м н о в м у з е ї у с л а в л е н о ї співачки в ї ї р і д н о м у м і с т і Б а л а к л і ї є о к р е м и й с т е н д , п р и с в я ч е н и й Ніні Іванівні. Про творчу б і о г р а ф і ю митців, з якими звела піаністку щаслива м у з и ч н а с т е з я , вона р о з п о в і л а у книзі «Нотатки оперного концертмейстера». О с о б л и в о х в и л ю ю ч і с п о г а д и п і а н і с т к и Н. І. С к о р о б а г а т ь к о п о в ' я з а н і з п е р і о д о м В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї війни. Щ е в л і т к у 1941-го К и ї в с ь к и й т е а т р о п е р и т а б а л е т у б у л о е в а к у й о в а н о д о У ф и . Т а не м о г л и м и т ц і с п о к і й н о л и ш а т и с я т а м , у д а л е к о м у т и л у , к о л и на ф р о н т і в и р і ш у в а л а с ь б у д у ч и н а Б а т ь к і в щ и н и . З і н і ц і а т и в и І. П а т о р ж и н с ь к о г о , Н. С к о р о б а г а т ь к о і Н. З а х а р ч е н к о організували ф р о н т о в у концертну б р и г а д у , яку очолив д и р е к т о р театру М . П а щ и н . Х у д о ж н є к е р і в н и ц т в о д о р у ч и л и І. П а т о р ж и н с ь к о м у . Д о с к л а д у б р и г а д и у в і й ш л и М . Л и т в и н е н к о - В о л ь г е м у т , Н. З а х а р ч е н к о , А . Іванов, В. Б о р и щ е н к о , С. І в а щ е н к о , читець (нині головний р е ж и с е р т е а т р у ) Д . С м о л и ч , п і а н і с т и Л . В а й н т р а у б і Н. С к о р о б а -

Якось до Київського театру о п е р е т и завітав Іван С е м е н о в и ч К о з л о в с ь к и й . З а й ш о в ш и по з а к і н ч е н н і в и с т а в и з а л а ш т у н к и , уславлений тенор подякував а к т о р а м за х о р о ш у гру й відзначив г о л о с с п і в а к а , к о т р и й в и к о н у в а в о д н у з п р о в і д н и х п а р т і й . То б у в д е б ю т в и п у с к н и к а К и ї в с ь к о ї к о н с е р в а т о р і ї і м е н і П. І. Ч а й к о в с ь к о го І г о р я Х р и с т е н к а , я к и й д о т о г о з а к і н ч и в щ е й і н ж е н е р н о будівельний інститут. О б и р а ю ч и ж и т т є в и й ш л я х , х л о п е ц ь і не м р і я в с т а т и с п і в а к о м : в інституті сумлінно виконував курсові роботи, складав е к з а м е н и . Щ о п р а в д а , і н о д і б р а в у р у к и г і т а р у й, п і д с п і в у ю ч и , н а г р а в а в нехитрі м е л о д і ї . Ту його с х и л ь н і с т ь п р и м і т и л а Н і н а І в а н і в н а С к о р о б а г а т ь к о . Я к о с ь п і д час п р а к т и к и в с п о р т и в н о - о з д о р о в ч о м у т а б о р і в о н а підійшла до юнака і сказала: — Я о ч о л ю ю о п е р н у с т у д і ю і н с т и т у т у . Чи не с п р о б у в а л и б с в о ї сили в нашому колективі?

28


У ролі Наталки Полтавки — інженер Алла Вииіневецька-Олександрова. П о т і м с а м о д і я л ь н і а р т и с т и п о с т а в и л и « З а п о р о ж ц я за Д у н а є м » С . Г у л а к а - А р т е м о в с ь к о г о , « Є в г е н і я О н є г і н а » П. Ч а й к о в с ь к о г о , « М о л о д у гвардію» Ю . М е й т у с а за р о м а н о м О . Фадеева. Ц ю ї х н ю р о б о т у б у л о в і д з н а ч е н о д и п л о м о м 1-го с т у п е н я на п е р ш о м у Всесоюзному фестивалі самодіяльної народної творчості. У п е р е р в а х м і ж в и с т а в а м и та к о н ц е р т н и м и в и с т у п а м и с т у д і й ц і д в і ч і на т и ж д е н ь з б и р а ю т ь с я на р е п е т и ц і ї . К о ж е н у р о к , як і б а г а т о років т о м у , починається з розспівування. О т і зараз ми з Ніною Іванівною с и д и м о в а к т о в о м у залі інституту. З а р о я л е м — к о н ц е р т м е й с т е р Т. Ч а й к а . Р о з с п і в у є т ь с я с т у д е н т к а І н н а Л е о н о в а . Вона виконує спеціальні вправи д л я розвитку і зміцнення голосу, постановки дихання. А ж потім продовжує розучувати баладу Маргарити з «Фауста». П і с л я І. Л е о н о в о ї м і с ц е б і л я і н с т р у м е н т а з а й м а ю т ь с т у д і й ц і

^

г а т ь к о . Н е в д о в з і б р и г а д а п о в е з л а на П і в д е н н о - З а х і д н и й ф р о н т о п е р и « Н а т а л к а П о л т а в к а » та « З а п о р о ж е ц ь з а Д у н а є м » і в е л и к у к о н ц е р т н у п р о г р а м у . В и с т у п и в і д б у в а л и с я по к і л ь к а р а з і в на д е н ь не т і л ь к и в п р и ф р о н т о в і й с м у з і , а й на п е р е д о в і й . Згодом у складі концертної бригади під керівництвом Ю . Ш у м с ь к о г о Н і н а І в а н і в н а т р и в а л и й час п р о б у л а на 1 - м у Б і л о р у с ь к о м у . А к о л и ф р о н т п о к о т и в с я на з а х і д , а р т и с т и п о в е р н у лися в рідне місто. П і ш о в ш и на з а с л у ж е н и й в і д п о ч и н о к , Н. І. С к о р о б а г а т ь к о не з м о г л а з а л и ш и т и т е , ч о м у п р и с в я т и л а все с в о є ж и т т я . Т о д і й організувала вокальний гурток у К и ї в с ь к о м у інженернобудівельному. З в и ч а й н о , в а ж к о б у л о с к а з а т и в п е р ш і м і с я ц і р о б о т и , чи д о в г о п р о і с н у є к о л е к т и в . Та п о б о ю в а н н я с к е п т и к і в не с п р а в д и л и с я . І я к щ о с п о ч а т к у к о н ц е р т и в і д б у в а л и с я л и ш е на і н с т и т у т с ь к і й с ц е н і , то в ж е ч е р е з р і к - д в а а м а т о р и д е д а л і ч а с т і ш е п о ч а л и в и ї ж д ж а т и в заводські клуби, колгоспи, радгоспи... Тим часом голоси міцніли. І Ніна Іванівна вирішила, к р і м пісенного р е п е р т у а р у , включити до п р о г р а м і с к л а д н і ш і вокальні твори. Почали розучувати сцени з о п е р «Царева наречена» М . Р и м с ь к о г о - К о р с а к о в а , « Р і г о л е т т о » Д ж . В е р д і , « З а п о р о ж е ц ь за Д у н а є м » С . Г у л а к а - А р т е м о в с ь к о г о , « Є в г е н і й О н є г і н » П. Ч а й к о в с ь кого. . . . Р а д і с н и й н а с т р і й панував 1 г р у д н я 1975 р о к у в а к т о в о м у з а л і інституту. Тут давали прем'єру опери «Наталка Полтавка» М . Л и с е н к а , яку поставив н а р о д н и й а р т и с т У Р С Р В . Б о р и щ е н к о . Глядачевий зал переповнений. А р т и с т и — студенти, співробітники, в и к л а д а ч і . С п р а в ж н і т е а т р а л ь н і к о с т ю м и , д е к о р а ц і ї . С п е к такль, що дістав високу оцінку к о м п е т е н т н о ї комісії, мав великий успіх у публіки. Відтоді оперу показували десятки разів. З «Наталкою Полтавкою» с т у д і я побувала в селах Нових Циблях П е р е я с л а в Хмельницького району, Калиті Броварського, Березянці Таращанського, Пустоварівці Сквирського районів та багатьох інших населених пунктах Київщини. С л у х а л и оперу робітники Трипільської Д Р Е С , білоцерківських підприємств, у військових частинах 1 Київського гарнізону. Ж и в е вона і с ь о г о д н і .

Йде репетиція сцени з опери Ю. Мейтуса «Молода гвардія». П. Ч е в е р д а , В. С т е ф а н і в с ь к и й , І. В а т р и ч , О . Я в о р с ь к а , С . Д и ч к о . . . Спливають роки. С т у д е н т и закінчують інститут, ї д у т ь працювати у н а й д а л ь ш і к у т о ч к и к р а ї н и . Та н і х т о з в и х о в а н ц і в Н. І. С к о р о б а г а т ь к о не з а б у в а є про к о л е к т и в , у я к о м у ї м п о щ а с т и л о д о т о р к н у тися до прекрасного. А Н і н а І в а н і в н а , як і р а н і ш , у п о ш у к у н о в и х т а л а н т і в . — Щ о л і т а , — р о з п о в і д а є вона, — я в и ї ж д ж а ю до спортивнооздоровчого табору «Будівельник», де проходять практику студенти після закінчення першого курсу. С а м е там головним ч и н о м я й ш у к а ю з д і б н у м о л о д ь . Б о як не б у д е к р и н и ц я поп о в н ю в а т и с я д ж е р е л ь н о ю в о д о ю , в о н а в и с о х н е . Так і с т у д і я п е р е с т а н е і с н у в а т и , я к щ о д о н е ї не б у д у т ь п р и х о д и т и м о л о д і голоси.

Художній керівник А оперної студії А Ніна Іванівна Скоробагатько V та концертмейстер Тетяна Чайка.

Д о р е ч і , ч и м а л о в и п у с к н и к і в і н с т и т у т у не п о р и в а ю т ь з в ' я з к і в із с т у д і є ю й понині. З перших днів існування учасником колективу є д о к т о р т е х н і ч н и х н а у к , п р о ф е с о р , п р о р е к т о р і н с т и т у т у В. Є . М и хайленко. В репертуарі вченого — партії Грязного з «Царевої н а р е ч е н о ї » , М и к о л и з « Н а т а л к и П о л т а в к и » , Івана З е м н у х о в а з «Молодої гвардії», Ж е р м о н а з «Травіати», султана з «Запорожця за Д у н а є м » . В с е в о л о д Є в д о к и м о в и ч з в е л и к о ю насолодою виконує у к р а ї н с ь к і народні пісні. З у с п і х о м співають й інженери А . Г л у х е н ь к а та 3 . Калітіна, а р х і т е к т о р В. П р о к о п е н к о , інші колишні випускники. Н е м е н ш а г о р д і с т ь Н і н и І в а н і в н и — ті ї ї в и х о в а н ц і , які по з а к і н ч е н н і в у з у в ж е не з м о г л и р о з л у ч и т и с я з м у з и к о ю , с т а л и професіональними артистами. Пішли до Київської консерваторії 0 . З а в а р о в а , Є . П е ч е н к і н , І. Н е ч и п о р к о , В . І л ь в и ц ь к и й , І. К а в у н , 1. К о л о м і є ц ь , І. Х р и с т е н о к , п р о я к о г о ми з г а д у в а л и на п о ч а т к у . Нині всі в о н и п р а ц ю ю т ь у п р о ф е с і о н а л ь н и х м у з и ч н и х к о л е к т и в а х . І в с е - т а к и о п е р н а с т у д і я — не л и ш е ш к о л а д л я р о з в и т к у власних здібностей ї ї учасників. Це п е р е д у с і м д ж е р е л о естетичного виховання, морального вдосконалення й культурного з р о с т а н н я д е с я т к і в , с о т е н ь ї ї в и х о в а н ц і в , як і р я с н о г о д у х о в н о г о з б а г а ч е н н я тих т и с я ч в д я ч н и х с л у х а ч і в , к о т р і на д о в г і р о к и з б е р е ж у т ь у своїх серцях спогади про щасливі зустрічі з прекрасним.

Г. Б О Г О В І С ,

редактор багатотиражної газети «За будівельні кадри» Київського інженерно-будівельного інституту.

29


Тобі, політінформато^

ВЕСЕЛКОВЕ ПЕРЕВЕСЛО КРАСИ

народних мас, про тісний зв'язок просвітительства з політикою лягли в основу діяльності партії по формуванню у т р у д я щ и х активних творчих засад. Головну м е т у такого керівництва керманич партії вбачав у т о м у , щоб надати йому справді соціалістичної спрямованості. С а м е тому протягом першого пожовтневого десятиріччя не було жодного з ' ї з д у партії, котрий не обговорював би питань культурного розвитку, комуністичного виховання. Активну роботу в цьому напрямі проводили партійні, радянські та громадські органи й організації на місцях. Комуністи, комсомольці, представники інтелігенції м о л о д о ї Країни Рад у складних умовах добровільно й безплатно виконували обов'язки ліквідаторів неписьменності, працювали в клубах та бібліотеках, брали участь у програмах «червоних б л у з » , які були прообразами теперішніх агітаційно-художніх бригад, тощо. В хатахчитальнях організовували диспути, політсуди, лекції, бесіди, обладнували Ленінські кутки. Там же працювали гуртки: сільськогосподарські, кооперативні, художньої самодіяльності, атеїстичні, а також осередки громадської організації «Геть неписьменність!» У вирішенні завдань піднесення культури В. І. Ленін велику роль відводив к л у б а м , розглядаючи їх як одну 3 найважливіших позицій д л я освіти т р у д я щ и х . В умовах розрухи і голоду Володимир Ілліч знаходив час подумати й про такі, здавалося б, « д р у г о р я д н і » на той час речі, як умови д л я роботи художньої самодіяльності. С е р е д безлічі запитань про життя і працю м о л о д і , поставлених В. І. Леніним д е л е г а т а м І з ' ї з д у Р К С М , було й таке: «Чи є інструменти д л я самодіяльних оркестрів?» У перші ж роки Радянської влади фінансовими органами робітничо-селянської держави були виділені значні кошти на розвиток і збереження картинних галерей, пам'ятників архітектури й літератури, м у з е ї в , на створення шкіл і вузів, забезпечення потреби в книжках, зошитах, папері д л я писання та олівцях (під час ліквідації неписьменності), на будівництво і розвиток осередків нової робітничо-селянської культури — клубів, будинків культури. Вже у 1920 році налічувалось близько 3,5 тисячі клубів, 4 тисячі так званих «народних домів» і 21 тисяча хатчиталень. Ставлячи завдання піднесення освіти, культури й свідомості мас, Комуністична партія постійно, чітко і послідовно ф о р м у л ю в а л а і ф о р м у л ю є тезу про необхідність всебічного духовного розвою людини праці. С а м о д і я л ь н а х у д о ж н я творчість у нашій країні саме й розвинулася як одна з ф о р м масового саморозвитку народу на благодатному грунті соціальних завоювань в процесі будівництва нового життя. Найрізноманітніші ф о р м и масового аматорського мистецтва народжувались як життєва необхідність, як невід'ємна складова трудового поступу, як веселкове перевесло над прекрасною споруд о ю , що ї ї зводять, за словами К. Маркса, за законами краси. Л ю д и н а праці в нашому суспільстві, прилучаючись до загальнонародних інтересів, займає активну життєву позицію, збагачує, змінює свій внутрішній світ. При цьому можливості д л я того постійно розширюються, і не в останню чергу за рахунок власної політичної, т р у д о в о ї , культурної ініціативи. Як записано в Конституції С Р С Р , законом нашого ж и т т я є турбота всіх про благополуччя кожного і т у р б о т а кожного про благополуччя всіх. Інакше кажучи, при соціалізмі відносини між суспільством і особистістю базуються на істинно гуманному принципі «суспільство — людині, людина — суспільству». Держава т р у д я щ и х бере на себе не лише стимулювання творчої активності людини, а й техніки, літератури, мистецтва, с т в о р ю є необхідну матеріальну базу і гарантує всебічну п і д т р и м к у громадянам в їх творчій діяльності. Наше сьогодення характерне високим з л е т о м творчості мас. З л е т о м , який вражає і духовним багатством, і яскравими ф о р м а м и його вияву. Навряд чи когось нині може

X X V I I з ' ї з д КПРС — видатна подія сучасності. Він визначив стратегію руху нашої Батьківщини вперед на дуже відповідальному етапі комуністичного будівництва, поклав початок докорінним перетворенням усіх сторін життя радянського суспільства. Поряд з грандіозними економічними завданнями по дальшому розвитку країни Комуністична партія науково розробила конкретну програму культурного розвою народу. «Головне завдання своєї культурної політики партія вбачає в т о м у , — вказується у Політичній доповіді ЦК КПРС X X V I I з ' ї з д у Комуністичної партії Радянського С о ю з у , — щоб відкрити найширший простір д л я виявлення здібностей людей, зробити їх життя духовно багатим, багатогранним». В усі часи людина праці прагнула д о творчого сходження, художнього самовираження особистості. Ця ідея з особливою силою прозвучала в новій редакції Програми К П Р С : «Партія робитиме все необхідне для того, щоб повною м і р о ю використати перетворюючу силу марксистсько-ленінської ідеології для... формування гармонійно розвиненої, суспільно активної особи, яка поєднувала б у собі духовне багатство, моральну чистоту і фізичну досконалість». Фантастичною могла здатися ця ідея в пору становлення молодої Радянської влади. А л е вже тоді п е р ш о р я д н и м заходом, конкретизованим В. І. Леніним у програмі культурної революції, була ліквідація масової неписьменності. Згадаймо: в країні, де налічувалося близько 80 процентів неписьменних, повсюдно розгортався наступ проти панування в душах л ю д е й ідеї бога і засилля церкви. Вже в той час люди т р у д а прагнули вийти на світлий шлях освіти, вільної праці, творчої д у м к и . Володимир Ілліч вчив, що запровадження пролетарської культури невіддільне од будівництва нового суспільства і можливе лише при керівній ролі Комуністичної партії. Сформульовані В. І. Леніним висновки про залучення до становлення нової культури якомога ширших зо


здивувати шахтар, слюсар, хлібороб, що стали не тільки споживачами, а й активними творцями ідейно-художніх цінностей. Тут завжди — з доброї згоди — кожним рухає щире прагнення осягти улюблений жанр, відчути своє злиття з ним, те особливе злиття, котре й народжує в д у ш і трудівника заповітне почуття громадянської зрілості й повноцінності, почуття художника, про яке пророче говорив В. І. Ленін. У результаті соціалістичних перетворень в С Р С Р утвердилось якісно нове співвідношення між інтересами суспільства і особистості. Все, що відповідає г р о м а д с ь к и м інтересам, об'єктивно слугує інтересам кожного. «Партія і надалі сприятиме т о м у , — п і д к р е с л ю є т ь с я в новій редакції Програми К П Р С , — щоб розширювалися і збагачувалися соціально-економічні, політичні та особисті права й свободи громадян, створювалися д е д а л і сприятливіші умови і гарантії їх повної реалізації». Це програмне положення має пряме відношення й д о питання про вільне виявлення та вдосконалення обдарувань і здібностей радянських людей," д о їх участі у творенні самодіяльного мистецтва в найрізноманітніших ф о р м а х вираження. С а м и й лише перелік зайняв би чимало місця. Натхненна пісня над оновленою з е м л е ю лунає нині у виконанні тисяч самобутніх аматорських хорових колективів. На заняттях самодіяльних хореографічних ансамблів опановують нелегке мистецтво танцю його шанувальники. Запрошують на виставки і огляди робіт самодіяльні художники і скульптори, кіностудії, ф о т о г у р т к и . Ш у к а ю т ь нові ф о р м и втілення сценічних образів сільські, вузівські, заводські драмгуртківці, леліють влучне слово декламатори. М и л у ю т ь зір і зігрівають серця глядачів найменші аматори, які торують стежки до вершин самодіяльного мистецтва. А ще — лялькові народні театри, циркові с т у д і ї , театри юного глядача, агітбригади, народні ф і л а р монії, хорові капели, оркестри народних інструментів, вокально-інструментальні ансамблі, с т у д і ї бального танцю, фольклорні колективи, хори-ланки... Д о їхніх послуг десятки, сотні тисяч червоних кутків, клубів, будинків і палаців культури, культурно-спортивні комплекси в районах, містах і селах. Близько 20 мільйонів чоловік беруть нині участь у художній самодіяльності лише в нашій республіці. Красномовні досягнення цієї армії митців. Щорічні огляди самодіяльних художніх колективів виявляють нові імена народних талантів, примножують число лауреатів, відкривають шлях на професіональну сцену обдарованим майстрам. Згадаймо д л я прикладу імена С о ф і ї Ротару, Назарія Яремчука, Василя Зінкевича, тріо Мареничів, Діани та Василя Матющенків — їх шлях у мистецтво пісні починався з самодіяльності. Неповторним святом народних талантів, що з відстані повоєнних мирних десятиліть осяяло світлом немеркнучої любові і вдячності героїчний подвиг радянського народу у Великій Вітчизняній війні, став фестиваль художньої самодіяльності, присвячений 40-річчю Великої П е р е м о г и . Нині набувають розмаху концерти, огляди, конкурси, які проходять у рамках другого Всесоюзного ф е с т и в а л ю народної творчості, присвяченого 70-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції. Спектаклі, виставки, свята врожаю, посвячення в робітники, концертні виступи п о р о д ж у ю т ь не просто лауреатів чи рядових учасників самодіяльності. Ми прилучаємось до прекрасної, омріяної кращими у м а м и реальності, коли в людині праці поєднуються в гармонійне ціле органічна потреба праці і щирий потяг д о чарівного світу творчості.

кандидат

Понад дві тисячі м о н е т X V I — X V I I століть поповнили н е щ о д а в н о к о л е к ц і ю П о л т а в с ь к о г о краєзнавчого м у з е ю . М а й ж е півтори тисячі з них п е р е д а л а жителька Полтави О . І. Л Е С Е В И Ч .

П і д час л і т н ь о г о в і д п о ч и н к у , й д у ч и п о л е м п о б л и з у с е л а З а п с і л л я В е л и к о б а г а ч а н с ь к о г о р а й о н у , ж і н к а з в е р н у л а у в а г у на с р і б л я с т и й м е т а л е в и й к р у ж е ч о к , який в и б л и с к у в а в на с о н ц і . П р о т е р ш и м о н е т у х у с т к о ю , побачила латинські л і т е р и . П о р я д ще одна, друга, третя... Помітила, що монети після оранки розкидано на 1 5 - м е т р о в і й с м у з і д о в ж и н о ю 70 м е т р і в . Н а й б і л ь ш е ж в и д н і л о с я ї х в о д н о м у м і с ц і . С а м е т у т п о ч а л а к о п а т и і н а т р а п и л а на с к а р б . Гроші, найвірогідніше, зберігались у горщику, розтрощеному б о р о н о ю . З н а ю ч и п р о і с т о р и ч н у ц і н н і с т ь м о н е т , О . І. Л е с е в и ч передала скарб до м у з е ю .

Невдовзі місце знахідки о б с т е ж и в спеціалізований археологічний р о з в і д у в а л ь н и й з а г і н з а к л а д у . Н а з н а ч н і й п л о щ і п е р е с і я л и верхній шар грунту. В результаті кількість монет збільшилася м а й ж е на т р е т и н у . В с т а н о в и л и , . щ о в л а с н и к с х о р о н и в ї х в і д л ю д с ь к о г о о к а на т е р и т о р і ї к о л и ш н ь о г о с е л а X V I — X V I I с т о л і т ь . Найстаріші монети — талер саксонського к у р ф ю р с т а Августа д р е з д е н с ь к о г о к а р б у в а н н я 1561 р о к у т а р е й к с д а а л ь д е р Г о л л а н д с ь к о ї р е с п у б л і к и , в и п у щ е н и й у З а х і д н і й Ф р и г і ї 1588 р о к у . Найбільшу частину становлять монети Речі Посполитої. П а т а г о н и Н і д е р л а н д і в , а б о , як ї х н а з и в а л и на Л і в о б е р е ж ж і , — « к р и ж а к и » та левени й р е й к с д а а л ь д е р и різних міст і провінцій Г о л л а н д с ь к о ї р е с п у б л і к и с в і д ч а т ь п р о т е , щ о з 20-х р о к і в X V I I с т о л і т т я ці с р і б н і м о н е т и п о ш и р и л и с я на у к р а ї н с ь к о м у р и н к у . Місцеве населення охоче приймало талери завдяки високій пробі срібла і м а й ж е незмінній вазі (27—ЗО г). С е р е д м о н е т вирізн я ю т ь с я в і с і м т а л е р і в з р о с і й с ь к и м и к о н т р а м а р к а м и 1655 р о к у .

О. З У Б А Л І Й ,

історичних

Л.

ч л е н правління

наук,

ГОНЧАР.

О.

СУПРУНЕНКО,

Полтавської обласної організації Т о в а р и с т в а о х о р о н и п а м ' я т о к історії та к у л ь т у р и У Р С Р ,

Ю.

КОЛЯДА,

відповідальний секретар секції пам'яток археології і нумізматики Республіканського правління Товариства охорони пам'яток і с т о р і ї та к у л ь т у р и .

31


Е.

, ТНІЧНІ и історичні процеси, що зумовили походження слов'ян і утвердження держави К и ї в с ь к о ї Р у с і , не м о ж н а р о з г л я д а т и б е з спільних переживань литовців і русів. Ми в ж е п о с и л а л и с я на М . С у с л о п а р о в а , к о т р и й п р о ч и т а в п р о т о л и т о в с ь к и й н а п и с на посуді Зрубно? археологічної к у л ь т у р и за доби кіммерійців-скитів. З д ж е р е л Герод о т а д о б р е в і д о м е п л е м ' я царських скитів. Литовською мовою «царські» перекладається «кгуни».

К . П т о л о м е й н а з и в а є к г у н а м и тих с к и т і в (Птоломей К. Географическое руководство. В Д И , 1948), я к и х Г е р о д о т і м е н у в а в ц а р ськими (базилеї). Грецьке слово «базилеї» і литовське «кгуни» — тотожні. Кгуни (царські) — пралитовське плем'я, що за скитської доби перебувало в пониззі Дніпра. Через близькість литовської мови д о с т а р о п е р с ь к о ї д е я к і вчені в в а ж а л и с к и тів і к і м м е р і й ц і в і р а н о м о в н и м и .

Щ о р о к у у л ю д е й різних професій буває напружена пора. У хліборобів — оранка, посівна і з б и р а н н я в р о ж а ю , п е д а г о г і в — е к з а м е н и , т в а р и н н и к і в — з и м і в л я х у д о б и . А в нас, п р а ц і в н и к і в б і б л і о т е к , с в о ї « ж н и в а » — п е р е р е є с т р а ц і я ч и т а ч і в , я к а п р и п а д а є н а п е р ш і три місяці к о ж н о г о поточного р о к у . В Чаплинській Ц Б С Х е р с о н щ и н и вона п р о й ш л а організовано. Ц ь о м у сприяла активна і систематична робота в трудових колективах, школах району. Д л я 25 т и с я ч читачів усіх к а т е г о р і й — п р е д с т а в н и к і в 20 н а ц і о н а л ь н о с т е й у нас в і д к р и т о д в е р і 27 д е р ж а в н и х м а с о в и х б і б л і о т е к . Д о п о с л у г в і д в і д у в а ч і в — 332 т и с я ч і к н и г , с и с т е м а каталогів і картотек, актуальні стенди, виставки, п е р е г л я д и л і т е р а т у р и , плакатизвернення. З кожним, хто записується до бібліотеки, ї ї працівники проводять індивідуальні бесіди, виявляють, чим цікавиться, щ о любить читати. О б о в ' я з к о в о о з н а й о м л ю є м о з п р а в а м и і о б о в ' я з к а м и ч и т а ч а , « П р а в и л а м и к о р и с т у в а н н я б і б л і о т е к о ю » . З в и ч а й н о , всі з н и м и п о г о д ж у ю т ь с я . То ч о м у ж з ' я в л я ю т ь с я б о р ж н и к и ? А ї х н е так м а л о . ...З осяйною у с м і ш к о ю д о центральної районної б і б л і о т е к и з а й ш л а і н с т р у к т о р р а й с п о ж и в с п і л к и Л . Б. З а р е м б а . З а п е в н и л а , щ о л ю б и т ь і ц і н у є к н и г и і я к щ о н е п р о ч и т а є чогось ц і к а в е н ь к о г о на с о н г р я д у щ и й , т о й п о в і к н е з і м к н е . В з я л а т р и в и д а н н я і, як у гостросюжетному детективі, зникла в невідомому напрямку. Л ю д м и л а Борисівна л ю б е н ь к о с о б і в и ї х а л а з Ч а п л и н к и й т а к і не п о в е р н у л а ї х . П о д і б н е вчинив і к о л и ш н і й інженер з Райсільгоспхімії (не називаю його прізвища, бо в з я т е ним принесла його к в а р т и р н а г о с п о д а р к а М . П. К у л и к ) . « Т а як ж е ц е т а к , — д и в у в а л а с я М а р і я П е т р і в н а , — з а л и ш и в к н и г и — і х о ч а б с л о в о п р о них с к а з а в » . Л і т н я , х в о р а л ю д и н а у с в і д о м л ю є , щ о вони щ е б у д у т ь п о т р і б н і , с т а н у т ь у п р и г о д і с п е ц і а л і с т а м . Н а ж а л ь , ц е п и т а н н я а н і т р о х и не хвилювало молодого фахівця. Відмовчується, обходить десятою дорогою Шевченківську бібліотеку-філіал з а с т у п н и к з а в і д у ю ч о г о ф е р м о ю Н. С . С у ч о к , я к а т а к о ж з а б о р г у в а л а ц і н н і в и д а н н я . А читач Н а д е ж д і в с ь к о ї к н и г о з б і р н і І. В. Б и к о в в и р і ш и в п і т и д а л і . В і н п о с т а в и в с о б і з а мету створити з д е р ж а в н и х ф о н д і в власну б і б л і о т е к у . Брав по кілька томів і щ о р а з у п о в е р т а в ї х в с т р о к , а л е о д и н в и н о с и в п о т а й к и з а п а с к о м . . . Т о й з а м і р л о п н у в як м и л ь н а булька. З ганьбою д л я горе-читача завідуюча б і б л і о т е к о ю - ф і л і а л о м Н. Л. Д а ц и ш и н а р а з о м з а к т и в о м п о в е р н у л а в с е « н а д б а н е » І. В. Б и к о в и м . Н е д у м а в він, я к и й п р и к л а д п о д а є д е к о м у з учнів м і с ц е в о ї ш к о л и . О д н о м у з них т а к о ж з а б а ж а л о с я з а с у н у т и к н и г у з а п а с о к : « А д я д і В а н і м о ж н а ? » . Д е х т о з н а ш и х «читачів» в в а ж а є , щ о , к р і м т в о р і в А л е к с а н д р а Д ю м а , н е м а ч о г о ч и т а т и в б і б л і о т е к а х . С а м е т а к д у м а в р о б і т н и к П М К - 8 6 І. А . Л у ц е н к о . П о т р а п и л и й о м у д о р у к « Т р и м у ш к е т е р и » , і це викликало єдине б а ж а н н я — привласнити книгу. Горе-читач в і д р а з у ж п е р е с т а в х о д и т и д о б і б л і о т е к и . На п и с ь м о в і н а г а д у в а н н я — м о в ч а н к а , на в і д в і д и н и б і б л і о т е к а р і в — к р и в а п о с м і ш к а : м о в л я в , ч е к а й т е , а о б і ц я н о г о , як т о к а ж у т ь , т р и р о к и ж д у т ь . Ми вирішили так д о в г о не зволікати і ч е р е з Чаплинську н о т а р і а л ь н у к о н т о р у у т р и м а л и десятикратну вартість книги. А н а л о г і ч н о д о в е л о с я вчинити і з О . М . Т а т а р о в о ю та В. Г. В и с о ц ь к и м . У боротьбі з б о р ж н и к а м и д о б р е з а р е к о м е н д у в а л и с е б е персональні листи на ім'я к е р і в н и к і в г о с п о д а р с т в , п і д п р и є м с т в , у с т а н о в , о р г а н і з а ц і й . В і д нас не в і д м а х у ю т ь с я , а д о п о м а г а ю т ь . І хочу назвати тут М. В. Б о н д а р е н к а — д и р е к т о р а р а д г о с п у імені Ілліча, А . В. Б у р е й к а — д и р е к т о р а к о м б і н а т у к о м у н а л ь н и х п і д п р и є м с т в , п о д я к у в а т и р о б і т н и ч и м комітетам міжколгоспбуду, комбікормового заводу, адміністрації колгоспу імені К а л і н і н а , які з а в ж д и і д у т ь н а м н а з у с т р і ч . А п р о б о в а н а с и с т е м а п о д в і р н и х о б х о д і в . Д і й о в о ю й е ф е к т и в н о ю ф о р м о ю є надсилання читачам копій заяв, поданих у Чаплинську нотаріальну к о н т о р у д л я с т я г н е н н я д е с я т и к р а т н о ї в а р т о с т і к н и г . П р а ц і в н и к и б і б л і о т е к ч а с т о бувають у трудових колективах, виступають перед батьками школярів. Втім, грошові стягнення, адміністративні покарання є лише д о п о м і ж н и м и засобами у боротьбі з розкрадачами соціалістичної власності. Д у м а є т ь с я , щ о все-таки головною, визначальною при розв'язанні цієї п р о б л е м и є ц і л е с п р я м о в а н а виховна р о б о т а , яку с л і д вести в усіх с ф е р а х л ю д с ь к о ї д і я л ь н о с т і , а б и з р о с т а в р і в е н ь с в і д о м о с т і н а ш и х читачів. Л.

ПРИВАЛОВА,

директор Чаплинської централізованої бібліотечної системи Херсонської області.

32

З а т і є ї д о б и й на р у б е ж і н о в о ї е р и м и з н а є м о на Н а д д н і п р я н щ и н і й Р у с ь . К . П т о ломей наводить певтінгерові таблиці з назвами тракійсько-слов'янських племен, д е с т о я л и р и м с ь к і з а л о г и . С е р е д цих племен м а є м о : Русідава, Корсідава, Акідава і т. д . «Дава» означає «нащадки бога неба». (Бог неба тракійців і слов'ян — Дій, Див). Його н а щ а д к и — Д і а в а , щ о п е р е й ш л о в «дава». Щ е й за Г е р о д о т а , коли в Скитії знаємо кгунів-литовців (царські скити — базилеї), відомі нам скити-орачі, котрі вже тоді мали назву русь — руси (Знойко О. Про п о х о д ж е н н я назви Русь. Ж у р н а л « Н а р о д н а т в о р ч і с т ь т а е т н о г р а ф і я , 1962, № 1). Етнонім «рус» старокельтською мовою означає і сонце, і воду. П л е м ' я м а л о назву сонячного божества, а річка Рось, на берегах якої жив народ, прибрала ім'я племені. Е т н о н і м Русь і дієслово орати (агаге) м а ю т ь той с а м и й корінь. З а Геродота « р у с ь » о з н а ч а л о « о р а ч і » . Т о м у Г е р о д о т переклав його: скити — георгос (скити — орачі). У словах «рос» або «Рось» (річка) п и ш е м о «о», бо довге «у» греки писали ч е р е з о м е г у . Так і с л о в о « б у г » о б е р н у л о с я в «бог» (божество), а назва річки Буг збереглася. Кгуни (пралитовці) і руси брали участь в етногенезі слов'ян і формуванні слов'янської культури, міфології, С В І Т О Г Л Я ДУЩ о д о етнічної приналежності Русі, то т у т з а х и щ а л и с я р і з н і г і п о т е з и . М а й ж е всі д о р е в о л ю ц і й н і є в р о п е й с ь к і і р о с і й с ь к і вчені визнавали норманську теорію походження держави і назви Русь. До н о р м а н і с т і в н а л е ж а л и В. Т о м с е н , С . С о л о в й о в , В. К л ю ч е в с ь к и й , О . Шахматов, О. Пресняков та інші. Вважалось, щ о слов'янська назва «Русь» походить від назви якогось ш в е д с ь к о г о п л е м е н і , бо ф і н н и і нині Ш в е ц і ю з в у т ь Р у о т с і . З а п е р е ч е н н я р а д я н с ь к и х вчених п р о т и т е о р і ї н о р м а н і с т і в не м а л и п е р е к о н л и в о ї а р г у м е н т а ц і ї . Д е я к і вчені протиставили норманістам кельтську гіпотезу походження Р у с і , а д ж е в і д о м і к е л ь т с ь к і п л е м е н а — рутені, воїкі, сквірі. Кельтські етноніми і т о п о н і м и м а є м о й нині н а т е р и т о р і ї У Р С Р . В і д о м і к е л ь т и ( г а л а т и ) М а л о ї А з і ї , які перебували в оточенні тракійсько-протослов'янських племен і рухалися разом з ними. К е л ь т і в ( г а л а т і в ) на т е р и т о р і ї У к р а ї н и м и з н а х о д и м о в д е к р е т і на ч е с т ь Протогена з Ольбії. Сліди кельтів знайдено і на п л и т а х Кам'яної могили, де прочитано огамічні написи і стопи (Руд и н с ь к и й М . К а м ' я н а м о г и л а . К . , 1961). На


Гіпотези. Знахідки.

Відкриття.

ПОХОДЖЕННЯ СЛОВ'ЯН І РУСІ 2. ДЕЩО ПРО ЕТНОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ НА НАДДНІПРЯНЩИНІ

кераміці Саркала — Білої Вежі знов-таки маємо огам, глаголицю й латинь-алфавіт. Проте етнонім «рус» — протолатинський, що видно з е т и м о л о г і ї , н а л е ж и т ь населенню трипільців-пелазгів (протолатинян). В ж е за д о б и Г е р о д о т а к г у н а м ( л и т о в ц я м ) довелося зустрітися з русами. Після К. П т о л о м е я про русів з г а д у ю т ь і скандінавські п и с ь м е н н и к и з II с т о л і т т я н. е . ( Д и в . J. Е. T e r s e r u s . Sacra c h o n o l o g i a i n d e a b o r t u nundi u s g u e a d natum, c h r i s t u m . U p s a l i a i a n n o 1688, на с т о р і н к а х , щ о в і д п о в і д а ю т ь рокам в «appendix ads chronologiam» — 8 8 , 327, 341, 444 р о к у ) , а а н т и ч н і п о в і д о м л я ю т ь п р о к г у н і в на Л і в о б е р е ж ж і Д н і п р а т а п р о ї х н є п р о с у в а н н я на північ д о Б а л т і й с ь к о г о моря. Кгуни р а з о м з русами збройно виступ а ю т ь п р о т и н а р о д у д а н і в ( д и в . G e s t a et V e s t i g i a D a n o r u m e x t r a D a n i u m p r a e c i p n e in Oricute, Italia, H i s p a n i a , Gallia, Anglia, Scotia, H i b e r u i a , B e l g i a , G e r m a n i a et S l a v i a . T o m u s I I I . Sipsial et Hafnial 1741, p . 3 3 9 — 346.), котрі е т н о к у л ь т у р н и м и п р о ц е с а м и

Монументальні скитів із

скульптури слов'янськими рисами.

у глибоку давнину, а з г о д о м і в пізнє середньовіччя, мабуть, були пов'язані з Наддніпрянщиною. Ця боротьба менше торкалася античних д е р ж а в , т о м у в античних п и с ь м е н н и к і в б р а к у є з в і с т о к п р о н е ї . Відомості про кгунів і русів ми з н а х о д и м о в джерелах Скандінавії. Війни кгунів (пралитовців з Н а д д н і п р я н щини) в союзі з русами (можливо, кельтигалати малоазіатського походження скитської д о б и ) проти данів набувають особливого історичного значення в III с т о л і т т і н. е. ( д и в . Т. T o r p h a c u s . H i s t o r . N o r w e g . . . p p . 2 7 7 , 4 2 0 , 4 3 2 ). З а з н а в ш и поразки в морському бою, ф л о т русів капітулював і з ватажком О л і м а р о м перейшов на бік данів. З а у м о в о ю к а п і т у л я ц і ї їх було відправлено до Швеції здобувати припаси д л я постачання морських і сухоп у т н и х в і й с ь к д а н і в ( д и в . G e s t a et V e s t i g i a Danorum... p. 3 4 4 — 3 4 5 ) . О ч о л ю в а н і О л і м а ром, руси, виконуючи домовленість з данами, підкорили гельсінгів, ямтів, К у р е т і ю , Еландію, Гестію та острови шведського у з б е р е ж ж я . Досвідчені вояки, звичні д о п е р е м о г на с у ш і , р у с и х а з я й н у в а л и на т е р и т о р і ї Ш в е ц і ї та вчиняли н а п а д и на Ф і н л я н д і ю . С а м е ці п о д і ї III століття н. е . п о я с н ю ю т ь , ч о м у ф і н н и й д о н и н і з в у т ь Ш в е ц і ю Руотсі. Глибоке вивчення цієї д о б и в Прибалтиці спростовує і головний аргумент норманістської теорії про начебто шведське п о х о д ж е н н я назви Русь. Я к щ о достовірні лінгвістичні д о с л і д ж е н н я , що Геродотові неври (котрі в Скитії стикалися з р у с а м и ) б у л и ф і н н а м и і п о т р а п и л и на свої нові північні з е м л і з а д о в г о д о п р и х о д у н а Балтику кгунів (литовців) і русів, то, безперечно, фінни д о б р е знали, кого вони звуть руотсі в Швеції. Русь, потрапивши д о С к а н д і н а в і ї , принесла з с о б о ю вищу культуру і т о м у , перебуваючи там, зберегла своє ім'я. У IX с т о л і т т і на з а п р о ш е н н я н о в г о р о д ц і в р у с и , х о ч і в н е в е л и к о м у ч и с л і , п о в е р н у л и с я на б е р е г и Д н і п р а , на б а т ь к і в щ и н у , й п р и н е с л и з с о б о ю не тільки д а в н ю звитягу, а й скандінавські імена князів і дружинників. Про те, щ о кгуни (литовці) у стародавні часи ж и л и н а Р у с і ( Н а д д н і п р я н щ и н а ) , с в і д чить х р о н і с т X I I с т о л і т т я Г е л ь м о л ь д . Д а н и ,

33

котрі знали русів щ е д о приходу на нинішню територію Данії, звали Київську Русь К г у н і г а р д о м ( з г а д а й м о скандінавську назву « г а р д а р и к и » ) , а головне місто Русі — Кгуе (Гельмольд. Славянская хроника. М., 1965, с. 3 3 ) . Н е в а ж к о в п і з н а т и , щ о д а н с ь к е К г у е — це наш Київ, який і за скитської доби був чималим і значним протомістом. Я к щ о п и с е м н і с т ь о г а м і ч н и м а л ф а в і т о м на У к р а ї н і н а л е ж а л а Русі, то це п і д т в е р д ж у є участь кельтів у її походженні. За д ж е р е л а м и , щ о ї х ми наводили, Русь з б е р е г л а о г а м і ч н у п и с е м н і с т ь д о X с т о л і т т я н. е. Ц и м о г а м і ч н и м ( к е л ь т с ь к и м ) а л ф а в і т о м написано п о л о в и н у т а к з в а н и х « р у с ь к и х п и с ь м е н » з творів а р а б с ь к о г о письменника Ібн-альН е д и м а (943 рік). Дослідження культу Місяця — Артеміди на т л і в и в ч е н н я а с т р а л ь н о г о я з и ч н и ц т в а Київської Русі засвідчують високий рівень стародавньої науки и культури Наддніпрянщини. А с т р а л ь н а м і ф о л о г і я Русі — к л ю ч д о вивчення ї ї етнічної історії та культури. Започатковані науки — астроетнографія, а с т р о ф о л ь к л о р , астроархеологія свідчать про полудневі вирішальні етнокультурні в п л и в и п і д час ф о р м у в а н н я е т н о с у на Дніпрі. Т р и в а л и й час м а й ж е не в и в ч а л и с я е т н о культурні процеси між Наддніпрянщиною, М а л о ю А з і є ю , Б л и з ь к и м С х о д о м та Північним Кавказом у I I I — І тисячоліттях до н. е . — І т и с я ч о л і т т і н. е . Слов'янство формувалося на грунті пе л а з ь к о - т р и п і л ь с ь к о г о хліборобського н а с е л е н н я I V — I I I т и с я ч о л і т ь д о н. е . т а п а с т у ш о ї л ю д н о с т і С т а р о д а в н ь о я м н о ї археологічної культури. Вимагає уважного дослідження гіпотеза про рух шумерів з прабатьківщини (на сході Азовського моря) через Кубань і Східне Надчорном о р ' я д о Дворіччя. А з д р у г о г о боку — рух д о ш у м е р с ь к о г о н а с е л е н н я ( р а й о н У р у ) на с х і д у д о л и н у І н д у т а д о М а л о ї А з і ї і на Північно-Західне Надчорномор'я. Цими процесами можна пояснити шумерські сліди в субстраті української мови й сліди к у л ь т у р н и х т р а д и ц і й д о ш у м е р с ь к о г о насел е н н я Д в о р і ч ч я на т е р и т о р і ї У Р С Р . Перша генерація п р о т о с л о в ' я н — нащадки пелазгів-трипільців і народу пастухів с т а р о д а в н ь о я м н о ї к у л ь т у р и , щ о л и ш и в нам тисячі курганів культу Місяця ( I I I т и с я ч о л і т т я д о н. е . ) . З ц и м п а с т у ш и м «козиним» народом, котрий воював з праеллінами і наводив на них жах, п о в ' я з у ю т ь т о т е м у к р а ї н ц і в ( к о з а ) та багато інших етнографічних прикмет (Коробка М . К и з у ч е н и ю М а л о р у с с к и х к о л я д о к . «Известия о т д е л е н и я русского язьжа и слов е с н о с т и И м п . А к . н а у к » . С П ( б ) , 1902, т . V I I , в. 3, с. 2 4 8 ) . Н а щ а д к и п е л а з г і в і я м н и к і в — перші протослов'яни. Ш л я х о м схрещення м о в цих е т н о с і в , м о ж л и в о , в и н и к л а а б о зміцніла доіндоєвропейська протослов'янська мова. Д е я к і вчені визнавали мову сучасної Наддніпрянщини мовою доіндоєвропейською, або проіндоєвропейською. Інші констатували, щ о питання про індоєвропейську добу в місцевих умовах півдня Східної Європи є важливим і чекає розв'язання. Походження й передісторія протос л о в ' я н с т в а на т е р и т о р і ї У Р С Р ускладнюються одночасним процесом утворення єдності форм і словникового с к л а д у мови проєвропейської спільності та р о з с е л е н н я м п л е м і н н и х г р у п , які в ж е м а л и свої характерні етнічні й мовні ознаки. Розселяючись і розвиваючи свої етнічні й мовні ознаки, о к р е м і значні племена в пізніші епохи повертались назад або


схрещувались між собою. Передісторія протослов'янства переживала дальші етномовні с х р е щ у в а н н я і впливи. П р о т е д о б а I V — I I I т и с я ч о л і т ь д о н. е . з а к л а л а м і ц н і основи. Щ е О . Ш р а д е р — визначний авторитет з учених-індоєвропеїстів, визначивши п р о б а т ь к і в щ и н у і н д о є в р о п е й ц і в , вваж а в : на т е р и т о р і ю П і в н і ч н о г о Н а д ч о р н о м о р ' я (і Н а д д н і п р я н щ и н и . — О . 3 . ) п р и п а дає виникнення індоєвропейської єдності ф о р м і словникового с к л а д у мови. Він писав: «В р і з н і е п о х и з ц і є ї т е р и т о р і ї (Північно-Західне Надчорномор'я. — О . 3 . ) в и й ш л и на п і в д е н ь і н д і й ц і т а і р а н ц і , і л л і р і й ц і й т р а к і й ц і , а в і д цих о с т а н н і х д о Малої Азії — фрігійці й вірмени». Х і б а не в т а к и й с п о с і б в і д о к р е м и л и с ь греки й італійці? С ю д и м о ж н а б у л о б пристосувати також вихідну точку переселення г е р м а н с ь к и х н а р о д і в , а т а к о ж х в и л і російського р у х у на с х і д і північний с х і д ( Ш р а д е р О . И н д о е в р о п е й ц ы . С П ( б ) . 1913, с. 192). Й о г о п і д т р и м у в а в і в і д о м и й в і т ч и з няний і н д о є в р о п е ї с т М . К р а с у с ь к и й . С п р о би п е р е м і с т и т и т е р и т о р і ю і н д о є в р о п е й с ь кої спільності на п і в д е н н и й с х і д або південний захід н е с п р о м о ж н і задовольнити всі н а у к о в і в и м о г и і с у п е р е ч а т ь т и м чи іншим фактам. Другим етапом етнічного формування слов'янства є процес утворення тракійських п л е м е н і н а р о д і в . Я к в в а ж а є с у ч а с н и й болгарський вчений Д . Д е ч е в , шляхом схрещування етрусків або етрускоїдів Балканського півострова й М а л о ї А з і ї та Східного Надчорномор'я з населенням першої генерації протослов'ян (етнічні п р о ц е с и I V — I I I т и с я ч о л і т ь д о н. е . ) . Людність першої генерації протослов'ян і Русі на п о ч а т о к II т и с я ч о л і т т я д о н. е . з а мовними ознаками мала, с е р е д інших, щ е й племена з рисами староперської мови, про що свідчить словниковий запас сучасних л и т о в ц і в , к о т р і т і є ї д о б и п е р е б у в а л и н а Дніпрі в складі кіммерійців (іберів). Подібний м о в н и й е т н о с в у м о в а х с х р е щ е н н я з е т р у с к а м и та е т р у с к о ї д а м и дав походження численним племенам гетівт р а к і й ц і в ( Д е ч е в Д . Х а р а к т е р и с т и к а на тракийский язык). Кіммерійці, за дос л і д ж е н н я м и О . П а р т и ц ь к о г о , — це м а й ж е ті с а м і г е т и - т р а к і й ц і Н а д д у н а в ' я і М а л о ї А з і ї . Тракійці, в свою чергу, найближчі нащадки пелазгів або й самі пелазги. З II тисячоліття до н. е . етнічна п е р е д і с т о р і я с л о в ' я н є, по с у т і , п р о ц е с о м етнокультурного взаємопроникнення й еволюції протослов'янських і тракійських племен. Найбільшу участь б е р у т ь п л е м е н а Трої (венеди — е т р у с к и ) , Ф р і г і ї (спільні з Руссю о б р я д и , звичаї і т р а д и ц і ї ) , Бітинії (спільна п е р е д і с т о р і я Києва), Ханаану — Палестини (ханаанська мова — мова слов'янська), Л і д і ї , Мізії та інші. Після кіммерійсько-тракійсько-слов'янського етапу ф о р м у в а н н я слов'ян і Русі (доба Зрубної культури в У Р С Р ) були скити, Русь, т р а к і й ц і - с л о в ' я н и , Р у с ь - д е р ж а в а . Як к і м м е р і й ц і , с к и т и , т а к і н а с т у п н і р о к с о лани не б у л и і р а н ц я м и . П р о т е п о м и л к о в о , за т р а д и ц і є ю , з в а ж а ю ч и на авторитет таких вчених мовознавців-іраністів, як К. М ю л л е н г о ф , В. М і л л е р , М . Ф а с м е р , В. А б а є в , ї х в в а ж а л и і р а н ц я м и . Х и б н и й м е т о д д о с л і д ж е н н я згаданих вчених-іраністів т а ї х п о м и л к о в і в и с н о в к и д о с и т ь д о к л а д н о і н е с п р о с т о в н о р о з г л я д а в відомий київський мовознавець і археолог В. П е т р о в ( П е т р о в В. С к і ф и . М о в а і е т н о с . К . , 1968.). Д о с л і д ж е н н я В. П е т р о в а незаперечно п о к а з а л и , щ о с к и т и не б у л и іранцями.

З в и ч а й н о , о б г р у н т у в а н н я цих висновків потребує ширшої публікації. Скажемо лише, що перебування іранського населенн я на в е л и к і й т е р и т о р і ї С к и т і ї п р о т я г о м д в о х т и с я ч о л і т ь не м о г л о б не з а л и ш и т и слідів через двісті років, коли тут стали відомі слов'яни. Д л я асиміляції населення не в и с т а ч и л о б і т и с я ч і р о к і в , а не з а л и ш и л о с я навіть іранських т о п о н і м і в . П е р е в і р к а аргументів іраністів показала помилковість їхніх тверджень і невідповідність ф а к т а м . І н а к ш е не м о г л о й б у т и : я к щ о а р г у м е н т а ція приводить д о н е п р а в и л ь н о г о висновку, то й а р г у м е н т и — хибні. То хто ж все-таки скити? С к и т а м и греки називали різні племена й народи, м і ж ними й р у с і в , і п о л я н з а часів Г е р о д о т а , як м и нині н а з и в а є м о а м е р и к а н ц я м и з о в с і м р і з н і за м о в о ю , походженням і культурою народи Американського континенту. Досліджуючи Стародавню Русь за скитської доби, автор у п е р ш е застосував комплексний метод, використовуючи факти і с т о р і ї , а р х е о л о г і ї , е т н о г р а ф і ї , ф о л ь к л о ру, м і ф о л о г і ї , мовознавства, лінгвістики, а н т р о п о л о г і ї , а с т р о н о м і ї та інших наук. Д в а д ц я т ь років т о м у писав про царство скитів-орачів і скитів-бористенітів хлібороб і в . З а часів Г е р о д о т а ( V с т . д о н. е . ) с л о в о « р у с ь » на т е р и т о р і ї С е р е д н ь о г о Д н і п р а та Бугу о з н а ч а л о «орачі». З д в о х п л е м е н на Дніпрі, про які писав Г е р о д о т і які у підручниках названі «скити-хлібороби» і «скити-орачі», назва «русь» («орачі») стосується скитів-орачів, а назва «поляни» — с к и т і в - х л і б о р о б і в . О т ж е , т р е б а писати «скити-русь» і «скити-поляни», а якщо вилучити штучний додаток «скити», то просто — «русь» і «поляни».

• ••••••••••••Mrf*"'"*"^In

НінозалХ

•••••••••••а

її

» Л П Н н »

Б Р О Н З А М ' Я З І В П І К Ж И Т Т Я

Щ о д о Г е р о д о т о в о г о царства «орачів — русі», т о ц е й н а р о д д о ж и в на с в о ї й власній території і зберіг своє ім'я аж д о об'єднання п л е м е н Р у с і у К и ї в с ь к у д е р ж а в у ( X — XIII століття). Писана історія нашого н а р о д у п о ч и н а є т ь с я н е з I X с т о л і т т я н. е . , як це вважав р я д істориків, а з в і д о м о с т е й Г е р о д о т а про скитів-русь і скитів-полян у V с т о л і т т і д о н. е. П л е м ' я п о л я н ( х л і б о р о б и бористеніти. — О. 3.) називалося цим і м ' я м , м а б у т ь , з а часів Т р и п і л ь с ь к о ї к у л ь т у р и ( I I I т и с я ч о л і т т я д о н. е . ) . Двадцять років знадобилося д л я остаточного визнання істориками й археологами, що скити-русь-орачі й скити-хлібороби-поляни є справді слов'яни і русь. А яка ж б у л а етнічна приналежність інших плем е н і н а р о д і в , які з а с е л я л и в е л и ч е з н у т е р и т о р і ю С к и т і ї Г е р о д о т о в и х часів? Кгуни (царські скити, базилеї) перебувал и н а Д н і п р і д о п е р ш и х с т о л і т ь н. е . , й л и ш е в I I I с т о л і т т і м и б а ч и м о їх р а з о м із р у с а м и на Б а л т и ц і . Д а л і к г у н и ( л и т о в ц і ) п о с і д а ю т ь сучасну територію Литви, а Русь, як сказано вище, потрапляє д о Швеції і стає причиною фінської назви Швеції — Руотсі. Щ о д о мовноетнічного п о х о д ж е н н я інших скитів та роксоланів т е р и т о р і ї У Р С Р , то р а д я н с ь к і вчені в и з н а ю т ь ї х і б е р і й ц я м и (кіммерійцями) — племенами північнокавказьких адиго-лезгинських народностей, що колись вийшли з Малої Азії. Д о к л а д н о це питання р а з о м із з а п е р е ч е н нями іраномовності скитів розроблено а к а д е м і к о м І. Д ж а в а х і ш в і л і ( Д ж а в а х и ш в и ли И. О с н о в н ы е и с т о р и к о - э т н о л о г и ч е с к и е проблемы истории Грузии, Кавказа и Ближнего Востока д р е в н е й ш е й эпохи. ВДИ, 1939, № 4, с. ЗО). Ц и х в и с н о в к і в д о х о д и л и і а к а д е м і к М . М а р р ( М а р р Н. С к и ф с к и й я з ы к . И з б р а н н ы е р а б о т ы , т. V , Л . , 1935, с. 2 0 7 — 2 1 0 ) , в ч е н і М . Д е р ж а в і н , Л . М а ц у л е вич т а ін.

Олександр 34

ЗНОЙНО.

П р и в е р т а ю ч и увагу перехожих і відпочиваючих незвичайною ношею, вулицями Києва к р о к у ю т ь два юнаки. У парках, с е р е д п л я ж н и х тапчанів, на д в о р о в и х майданчиках вони п р о п о н у ю т ь б а ж а ю ч и м «осідлати» привабливий спортивний снаряд — велотренажер. Дехто посміюється над п р о п о з и ц і є ю , і н ш і , не п р и х о в у ю ч и і н т е р е с у , к а т е г о р и ч н о в і д м о в л я ю т ь с я . Та п о с т у п о в о с и т у а ц і я з м і н ю є т ь с я . С п о р т с м е н и , які принесли т р е н а ж е р , починають хвацько н а к р у ч у в а т и к і л о м е т р и на м і с ц і . Д е к о м у з присутніх також захотілося спробувати крутнути педалі... Так р о з п о ч и н а є т ь с я своєрідний е к с п е р и м е н т - д о с л і д ж е н н я , який провели автори фільму «Спорт для ледачих» (сценарій Л. Я м к о в с ь к о г о , р е ж и с е р В. Ш м а т о л о х а , студія «Київнаукфільм»), Нині к о ж е н з нас, м а б у т ь , з н а є , щ о т а к е гіподинамія, як з н е ю б о р о т и с ь , що спорт — це здоров'я, молодість, краса. О д н а к д а л е к о не всі п і к л у ю т ь с я п р о в л а с н е з д о р о в ' я . На заваді с т а ю т ь лінощі, усталені


з в и ч к и . Д е к о м у навіть в а ж к о у я в и т и , як ц е можна залишити улюблене затишне місце на д и в а н і , щ о н а в п р о т и т е л е в і з о р а , а б о відмовитись о д облюбованого столика під вербовими шатами, де забивають «козла». Психологи твердять, що найважче — зробити перший крок. Автори фільму простежують характерний процес перео р і є н т а ц і ї л ю д и н и на з а н я т т я р у х л и в и м и видами спорту. Ось прийнято рішення: завтра розпочати бігати. Приходить оте « з а в т р а » , і . . . все п е р е н о с и т ь с я на п о н е д і л о к . З п о н е д і л к а — на п ' я т н и ц ю . П о т і м о р і є н т и р в і д с о в у є т ь с я на п о ч а т о к м і с я ц я , наступного року... Як знайти в собі сили п о д о л а т и і н е р ц і ю , щ о б п р и й т и на с п о р т м а й д а н ч и к , с и с т е м а тично займатися фізкультурою? Хтось вважає, щ о д л я нього вже запізно зайве утруджувати себе: мовляв, жив без спорту досі — обійдусь і надалі. Д о того ж у наш к о с м і ч н и й вік час чи не н а й б і л ь ш и й д е ф і цит. В и к р о ї т и годинку д л я якихось т а м вправ — ж а л ь . Істина ж у тому, підк р е с л ю ю т ь а в т о р и с т р і ч к и , щ о ці « д а р е м ні» в п р а в и к о н ч е п о т р і б н і к о ж н о м у . Я к авторитетно засвідчив академік М. А м о сов, шукати заміну п р и р о д н и м ф і з и ч н и м навантаженням — «марну» працю у вигляді ф і з к у л ь т у р и — н е о б х і д н о д л я з б е р е ж е н н я з д о р о в ' я . На з а х и с т ц ь о г о з а с н о в к у прозвучало ще одне міркування — космонавта В. Р ю м і н а , який п е р е к о н а н и й ; с а м е завдяки спорту йому вдалося зберегти в и с о к у п р а ц е з д а т н і с т ь у т р и в а л о м у польоті. Взагалі це п а р а д о к с : б і л ь ш і с т ь л ю д е й д б а є п р о свій к у л ь т у р н и й р і в е н ь , але чомусь забуває при цьому, щ о невід'ємною складовою загальної культури є ф і зична. Отже, перший крок. Одного усвідомлення н е о б х і д н о с т і й о г о з а м а л о . Потрібен інтерес, який спонукав би д о с и с т е м а т и ч них з а н я т ь с п о р т о м . Ф і л ь м п і д в о д и т ь д о думки: сором'язливість, інертність зручніше долати спільно. Найкраще зарадити м о ж у т ь клуби за інтересами, л ю б и т е л ь с ь к і секції, об'єднання. Клубні працівники, спортивні фахівці — найперші порадники, організатори в цій справі. Від їхньої компетентності, небайдужості значною мір о ю з а л е ж и т ь , чи б у д у т ь ц в і с т и б у р ' я н и на з а в о д с ь к и х і с і л ь с ь к и х с т а д і о н а х , а чи с т а н у т ь т р а д и ц і й н и м и на них м а с о в і с п о р тивні з а х о д и . П р о б л е м а н е б у д е н н а , б о , як сказав поет, немає кращого о д я г у в світі, ніж б р о н з а м'язів і свіжість шкіри. Науково-технічний прогрес усе активніше п е р е к л а д а є важку ф і з и ч н у п р а ц ю на плечі м а ш и н . С к л а л а с я с и т у а ц і я , коли б е з л і ч л ю д е й в и к о н у ю т ь на р о б о т і о д н о м а нітні о п е р а ц і ї , не п о в ' я з а н і з н а в а н т а ж е н н я ми. Частина м'язів просто-на-просто атрофується. Т а к и м чином, детренованість стає адекватною хронічній перевтомі. А в т о р и стрічки п і д к р е с л ю ю т ь , щ о з а н я т т я спорт о м — не м о д а часу, а н а у к о в о о б г р у н т о в а на н е о б х і д н і с т ь . О с о б л и в о т е п е р , к о л и посилюється боротьба з пияцтвом і алкогол і з м о м . Гантелі, ігри, кроси, т р е н а ж е р и — ефективні конкуренти «зеленого змія». Досвід кращих культурно-спортивних комплексів республіки яскраво підт в е р д ж у є це. К і н е м а т о г р а ф і с т и наголош у ю т ь : не в а р т о т о в а р и ш а м н а м і с ц я х вичікувати, н е о б х і д н о ш в и д ш е втілювати в ж и т т я нові ф о р м и р о б о т и , а к т и в н і ш е в и к о р и с т о в у в а т и на б л а г о с у с п і л ь с т в а в е л и чезні м о ж л и в о с т і К С К .

В.

ЛИПЕЦЬКА,

мистецтвознавець.

б'бЛ|(ЯЭ)течка Олексій ДОВГИИ

НІЩО НЕ ПЕРЕБУТНЄ НА ЗЕМЛІ

РОЗДУМ 9 травня 1985

року

Нікому ще не бачилося це, Як нам в отому виспілому дневі, Коли слова, дешеві, наче цент, Обсіли бомби атомні й водневі.

Тоді в непам'ять не перейдеш ти, Коли залишиш людям думу й діло. То ж не служи, як раб, своєму тілу, Як хочеш у майбутнє прорости.

Ніколи ще не думалося нам Отак, як в цьому славнім передлітті, Коли зійшлися на парад убиті І свій вогонь передали синам.

КОРІНЬ

ІСКРА Треба мудрої тактики, Де замало вже слів, Щоби фактом — не фактиком Вибить безум з голів! Вибить, хай прокидається Глузду іскра хоча, Бо планета хитається На вершечку меча.

З отих віків, що в битвах відгули, З отих епох, що в камені осіли, До нас слова високі прибули Про древню славу і любов русинів. І думи предків встали як живі, І їхній дух прийшов до нас у слові, І ми, відчувши його в крові. Шукаєм корінь в древній праоснові. Він є у всьому — камені й зелі, Він буде в тому, що звемо майбутнім. Ніщо не перебутнє на землі, І з нас ніхто на ній не перебутній. *

РОЗКРИЛЕННЯ Я ще не був ніколи «на коні», Ще не «везло», як багатьом, мені. Я знав життя буденне і просте, Що із турботи і труда росте. І хліб мені насущний на політ, І на мені розкрилився мій рід, І сонценям — усміхнене дитя, Що бачить радість в труднощах буття.

ПРАВДА Мов частку серця, відкриваю Я кожен пережитий рік. У пережитім відкриваю І себе, і цей бистрий вік. Чимдалі бачу все земніше, Чимдалі дихаю трудніш, І серцем хочу вже не тиші, А правди, гострої як ніж!

ДУМА І думкою, і словом дорожи, І почуття свої завжди неси на люди, Бо щастя більше й радості в нас буде. Як буде більше на землі душі. 35

*

*

Легко нам жилося із тобою, Поки в нас єднався дотик рук, Поки, не обкутані журбою, Двоє серць в один зливались стук. Важко стало нам з тобою жити, Як забули ми тепло долонь, Як, в слова байдужі перевитий, Охолонув дотику вогонь. *

*

*

Терпкий, як нерв, ваш погляд з-під брови. І ви терпка. І недосяжна ви. Іду — не йду. Чи пересилю крок? Чи наслання ви? Чи жорстокий рок? Іду — не йду. Погорда на вустах. А погляд ваш крилатиться, мов птах. От тільки я — іду, немов не йду. Ще крок — і втраплю у свою біду. « * * Летить, мов олень, час у голубому свисті. Збиває древній пил, аж блискавки з-під ніг. І крутиться Земля ув одчайдушнім твісті, І сиплеться з небес колючий білий сніг. А над чолом Землі не царська вже корона — Ядучий дим-пилок усю її пече. І світиться на ній роса, мов кров, червона, І холодок галактик в чоло її тече.


ВІД ЧОГО ЖИТО ПОЛОВІЄ? Хроніна * Події * Фанти Л

Для народного хору

Слова Андрія

Музика Володимира

М'ЯСТКІВСЬКОГО

АРЖЕНОВСЬКОГО

Помірно, з почуттям

ЖН_

ТО

ПО-ЛО. ї ї .

і

ЛМ- чень.

г

г г

т

Г

Одна

в і д чол-о

і

комар• НІ. е, А 1

ті.

м

ні

на по. л я х ?

на о^

Г

м

П і д час в и с т у п і в с а м о д і я л ь н і м у з и к и використовують тепер уже музейні знаряддя праці — п р я д к у , г р е б е н і , мички, мотовило. А д ж е на с ц е н і в с у ч а с н и х у м о в а х т р е б а передати х а р а к т е р виконання давніх пісень, відтворити к о л и ш н ю обстановку, обіграти атрибути побуту. Богданівці наполегливо відшукують ф о л ь к л о р , з б е р і г а ю т ь д л я н а щ а д к і в місцеві п і с н і , і н с т р у м е н т а л ь н і м е л о д і ї , прик а з к и та п р и с л і в ' я , щ о п е р е д а ю т ь с я в і д покоління д о п о к о л і н н я . В їх виконанні звучать у к р а ї н с ь к і н а р о д н і пісні « О й х о д и л а д і в ч и н а по л і с о ч к у » , « З і й ш о в м і с я ц ь » , « А щ е с о н ц е не з а х о д и л о » , в е с і л ь н і о б р я д о в і . Використовуючи народні звичаї, аматори п і д г о т у в а л и т е а т р а л і з о в а н у картинку «На в е ч о р н и ц я х » . Ж о д н е с в я т о чи о б р я д не в і д б у в а ю т ь с я в с е л і б е з у ч а с т і ц ь о г о колективу. Учасники а н с а м б л ю під к е р і в н и ц т в о м Надії Слабківської несуть л ю д я м красу й ч а р і в н і с т ь н а р о д н о ї пісні.

>

г„»

А.

1

т

#_

Д а л е к о за м е ж а м и нашої області відомий фольклорно-етнографічний ансамбль із с е л а Б о г д а н і в к и Я г о т и н с ь к о г о р а й о н у на Київщині. А м а т о р и неодноразово виступали зі с п е ц і а л ь н о ю п р о г р а м о ю в М у з е ї нар о д н о ї а р х і т е к т у р и та п о б у т у У Р С Р , д а р у ю ч и в і д в і д у в а ч а м ч а р і в н и й світ п і с е н ь . Т р е ба б у л о б а ч и т и , як е к с к у р с і й н а г р у п а з Португалії танцювала разом з учасниками а н с а м б л ю у к р а ї н с ь к и й гопак.

Від ч

X

м

г ВІ— т ДЧО-ГО сльо-зи АЛ* 2 2

М

7_

К

Ш Від Від Від Від

чого чого чого чого

жито половіє. тіні на полях? личенько марніє, сльози на очах?

Від сонця жито половіє. Від хмари тіні на полях З любові личенько марніє, З розлуки сльози на очах

Двічі

Двічі

КАПУСТИНСЬКИЙ,

старший методист Київського обласного науково-медичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи.

N.

•Ф-

1

БОГДАНІВСЬКІ МУЗИКИ

Хроніка іг Події * Факти*

РІ1

* Від чого квітнуть айстри Від чого ріки розлились? Від чого рано на світанні Я прокидаюсь, як колись?

ранні.

Від тої щирої любові. Що вже не вернеться, мабуть, Від неї в лузі, у діброві Зозулі вдосвіта кують.

36

> )

Двічі

Двічі

Від неї сонечко сміється І зріє жито на лану, Від неї серце лунко б'ється. Що до півночі не засну. Від неї в полі вітер віє, Від неї цвіт не опада. Від неї врода не марніє — Любов довіку молода!

Двічі

|

Двічі


СКАРГИ МОГЛО І НЕ БУТИ

%

•че

Д о редакції надходить чимало листів — д о п и с у в а ч і п р о с я т ь в і д п о в і с т и на запитання, що цікавлять ї х , роз'яснити окремі нормативні акти, допомогти розібратися в ситуаціях, які часом виникають. Є в читацькій пошті й нарік а н н я на б ю р о к р а т и ч н е с т а в л е н н я на місцях окремих керівників до законних вимог культосвітніх працівників. Як с в і д ч и т ь к о р е с п о н д е н ц і я , н е р і д к о таке трапляється т о м у , що в д е к о т р и х виконкомах місцевих Рад народних депутатів, у районних і обласних органах к у л ь т у р и є щ е , на ж а л ь , с л у ж б о в і о с о б и , к о т р і не д о с и т ь о б і з н а н і з найважливішими рішеннями партії й уряд у про п о л і п ш е н н я р о б о т и з л и с т а м и , заявами, скаргами т р у д я щ и х , з постановою ЦК К П Р С і Ради Міністрів С Р С Р « П р о з а х о д и по д а л ь ш о м у п о л і п ш е н н ю культурного обслуговування сільського населення». З о к р е м а , з т і є ю ї ї частин о ю , д е й д е т ь с я про забезпечення культосвітніх працівників б е з п л а т н и м и квартирами з опаленням і освітленням. Ось що пише до р е д а к ц і ї пенсіонерка, в минулому бібліотекар села Андрієво-Іванівки Миколаївського району О д е с ь к о ї області О. Гушер: « Я 34 р о к и п р о п р а ц ю в а л а в с і л ь с ь к і й бібліотеці. Користуюсь правом на безплатну квартиру з опаленням і освітленням. А л е реалізувати це право в д а є т ь с я не з а в ж д и : п р а ц і в н и к и р а й о н -

ного відділу к у л ь т у р и навіть з а б у л и в ч а с н о с к л а с т и с п и с к и на в и д а ч у в у г і л ля. В результаті торік я і пенсіонери Л. В о л о ш е н ю к , К. Івасьова, бібліотекарі Л . П а в л ю к , Т. О р л е н к о , Н. Ковтун з а л и ш и л и с я б е з палива. В райвідділі до ц ь о г о часу н і х т о не м о ж е сказати, с к і л ь к и ж н а м н а л е ж и т ь на сезон п а л и в а . А які м і ц н і н е р в и п о т р і б н і , щ о б привезти його д о д о м у ! П р о н а д а н н я т р а н с п о р т у н і х т о не д б а є . У ч и т е л я м і м е д и ч н и м п р а ц і в н и к а м , які п е р е б у в а ю т ь на п е н с і ї , п а л и в о з а в о з я т ь в ч а с н о . Чому ж так зневажливо ставляться до нас?» Обурення О. Гушер можна зрозуміти, а д ж е « І н с т р у к ц і я про з а б е з п е ч е н н я безплатними квартирами з опаленням і освітленням педагогічних, культурноосвітніх, медичних і ветеринарних працівників» чітко визначає порядок н а д а н н я к о м у н а л ь н и х п о с л у г . Та о т знаходяться керівники, котрі, схоже, навіть л і н у ю т ь с я до кінця дочитати цей документ, в якому чітко сказано: «Паливо повинно бути з а в е з е н е на квартири працівників одночасно із з а в е з е н н я м його у с т а н о в а м , а л е не пізніше 1 в е р е с н я » (пункт 31). Ц і к а в о , як т р а к т у ю т ь це п о л о ж е н н я Інструкції у Миколаївському райвідділі культури? Сподіваємось: Одеське обласне управління роз'яснить його товар и ш а м на м і с ц і в п о в н о м у о б с я з і . Часом трапляються й більш обурливі факти. Деякі службові особи, «забуваючи» про існуючі і н с т р у к ц і ї , р о б л я т ь с п р о б и вигадувати якісь свої «правила». П е н с і о н е р к а Є . Катансус і з селища Суворового Ізмаїльського району тієї ж т а к и О д е с ь к о ї о б л а с т і , яка 32 р о к и пропрацювала у сільській бібліотеці, пише: «Мені відмовлено в наданні безплатних комунальних послуг. Головний б у х г а л т е р р а й о н н о г о в і д д і л у к у л ь тури Горбулинська і б ю д ж е т н и й інспектор райфінвідділу Звонкова «пояснили» в і д м о в у т и м , щ о , м о в л я в , п р а в о м на безплатні комунальні послуги користуються культосвітні працівники Р Р Ф С Р , а на У к р а ї н і т а к о г о н е м а є » . Подібні «аргументи» наводять на р о з д у м и : за щ о о д е р ж у ю т ь з а р п л а т у тт. Горбулинська і Звонкова? Вони грубо

п о р у ш у ю т ь постанову ЦК К П Р С і Ради М і н і с т р і в С Р С Р « П р о з а х о д и по д а л ь ш о му поліпшенню культурного обслуговування сільського населення», де прямо записано: «Встановити, що за культосвітпрацівниками і кіномеханіками в с і л ь с ь к і й м і с ц е в о с т і , які п е р е й ш л и на пенсію, і членами сімей, що прожив а ю т ь з н и м и , з б е р і г а є т ь с я право на безплатні квартири з опаленням і освітленням, якщо загальний стаж роботи вказаних працівників у сільській місцев о с т і с т а н о в и т ь не м е н ш е 10 р о к і в » Ще 14 т р а в н я 1979 р о к у Держкомпраці СРСР і Секретаріат ВЦРПС дали роз'яснення щодо застосування цього п о л о ж е н н я . Т а м чітко сказано: право на б е з п л а т н і к о м у н а л ь н і послуги з б е р і г а є т ь с я за вищеназваними п р а ц і в н и к а м и за у м о в и , щ о п е н с і я ї м була призначена безпосередньо по закінченні роботи в культурно-освітніх закладах і кіномережі, розташованих у сільській місцевості. Як б а ч и м о , « г е о г р а ф і ч н и й » підхід вигадників з І з м а ї л а до тлумачення н о р м а т и в н и х д о к у м е н т і в не м а є п і д с о б о ю ніяких підстав. Редакційна пошта показує: найбільша кількість скарг надходить звідти, де с л у ж б о в і о с о б и не п е р е й н я л и с я в і д п о в і д а л ь н і с т ю за д о р у ч е н у справу. Ж у р н а л у ж е п о в і д о м л я в про подібні факти в Ч е р н і г і в с ь к і й о б л а с т і . На ж а л ь , не п о з б у л и с я цих н е д о л і к і в і на О д е щ и н і . Неуважність, бюрократизм, безвідповідальність п е р е т в о р ю ю т ь найпростішу справу на проблему, нерідко завдають людям моральних травм. З подібними явищами треба вести р і ш у ч у б о р о т ь б у . В с ю д и й у с і м . П р о це з новою силою наголошувалося на XXVII з ' ї з д і К П Р С : «Хоч би скільки м и ч и т а л и л е к ц і й п р о ч у й н і с т ь , зас у д ж у ю ч и черствість і б ю р о к р а т и з м , вони в и п а р о в у ю т ь с я в повітрі, якщо людина зустрічається з грубістю в устан о в а х , на в у л и ц і , в м а г а з и н і . Х о ч б и с к і л ь к и м и п р о в о д и л и б е с і д про к у л ь т у р у п о в е д і н к и , вони не д а д у т ь к о р и с т і , я к щ о не п і д к р і п л ю в а т и м у т ь с я п р а к т и ч н о ю б о р о т ь б о ю за в и с о к у к у л ь т у р у виробництва, співжиття, л ю д с ь к и х відносин».

ОВІ

МЕДАЛЬ «ВЕТЕРАН ПРАЦІ»

ному господарстві, у галузі науки, культури, народної освіти, охорони здоров'я, в державних установах і громадських організац і я х . Н а г о р о д ж у ю т ь с я н е ю р о б і т н и к и , к о л г о с п н и к и і с л у ж б о в ц і на з н а к ї х н і х т р у д о в и х з а с л у г по д о с я г н е н н і т р у д о в о г о с т а ж у , н е о б х і д н о г о д л я п р и з н а ч е н н я п е н с і ї з а в и с л у г у р о к і в а б о по старості.

Н. К О В А Л Е Н К О з села Я с н о г о р о д к и М а к а р і в с ь к о г о району Київської області запитує, хто н а г о р о д ж у є т ь с я м е д а л л ю « В е т е р а н праці». Відповідає наш консультант А. О Р Л О В С Ь К И Й . Медаль «Ветеран праці» встановлена Указом Президії В е р х о в н о ї Р а д и С Р С Р від 18 с і ч н я 1974 р о к у ( і з з м і н а м и , в н е с е н и м и У к а з а м и від 20 к в і т н я 1978 р о к у і 12 с е р п н я 1983 р о к у ) д л я нагородження т р у д я щ и х за багаторічну сумлінну р о б о т у в народ-

37

Нагородження медаллю проводиться від імені Президії Верховної Ради С Р С Р Президіями Верховних Рад союзних і автономних республік, виконавчими к о м і т е т а м и крайових, облає них, а т а к о ж М о с к о в с ь к о ї , Л е н і н г р а д с ь к о ї і Київської міських Рад народних депутатів. Клопотання про н а г о р о д ж е н н я п о р у ш у ю т ь с я адміністраціями, партійними та п р о ф с п і л к о в и м и о р г а н і з а ц і я м и підприємств, установ і о р г а н і з а ц і й , м і с ь к и м и , р а й о н н и м и п а р т і й н и м и , р а д я н с ь к и м и органами. Медаль «Ветеран праці» вручається нагородженим, як правило, у т р у д о в и х к о л е к т и в а х , в яких вони п р а ц ю ю т ь .


т а ін. В е с н я н и й л о в к р а щ и й з а о с і н н і й . Риб'ячий жир нормалізує рівень холестерину в крові, запобігає розвиткові атеросклерозу й передчасному старінню. У морській рибі багато мінеральних солей, особливо фосфору і кальцію, необхідних д л я роботи мозкових і нервових к л і т и н . О т ч о м у вона н е о б х і д н а л ю д я м р о з у м о в о ї праці. Є в ній й о д , м і д ь і з а л і з о , за д о п о м о г о ю яких л і к у ю т ь а н е м і ю і запобігають розвиткові зоба.

шачі — надзвичайні ласощі для деяких інших народів. За даними продовольчої і сільськогоспод а р с ь к о ї о р г а н і з а ц і й О О Н , з а д о б у світ в ж и в а є б л и з ь к о 2,1 м і л ь я р д а я є ц ь . З а поживністю їх можна прирівняти до м о л о к а і м ' я с а , а з а д е я к и м и я к о с т я м и вони п е р е в а ж а ю т ь ці п р о д у к т и ( 2 , 5 я й ц я р і в н о ц і н н і 100 г р а м а м м ' я с а чи р и б и ) . О д н е я й ц е — ц е 6 , 6 г р а м а б і л к і в , 6,1 — ж и р і в , 0,5 — в у г л е в о д і в , тут багато вітамінів,

Чимало в рибних продуктах вітамінів А, Д , Е, а т а к о ж г р у п и В. Н а й б і л ь ш е їх у ж и р і , печінці й ікрі. Завдяки в е л и к о м у вмісту білків риба с т и м у л ю є ріст і правильний розвиток організму, попереджає рахіт. Тому вона безцінна для дітей, підлітків, вагітних жінок. Корисна риба і для л ю д е й похилого віку. Це дієтична ї ж а , яку ш и р о к о використовують у лікуванні печінки, кишковошлункових та с е р ц е в о - с у д и н и х хвороб.

особливо Д і А, мінеральних солей і м і к р о е л е м е н т і в . У б і л к у є всі н е з а м і н н і амінокислоти, що з а б е з п е ч у ю т ь правильний р о з в и т о к і ріст о р г а н і з м у , ж о в т о к — справжній концентрат найрізноманітніших р е ч о в и н , о с о б л и в о ж и р і в , які за с в о ї м складом наближаються до рослинних. К р і м т о г о , в н ь о м у б л и з ь к о 10 п р о ц е н т і в л е ц и т и н у , щ о о х о р о н я є печінку від о ж и р і н ня і сприяє виведенню з організму холестерину.

Кулінарна обробка специфічна для кожного виду. Наприклад, свіжу сардину краще потушкувати в олії, ставриду і мерл у з у — р о з д і л и т и на ф і л е й п і д с м а ж и т и в с у х а р я х , с к у м б р і ю — з а п е к т и на р е ш і т ц і , а оселедці — замаринувати. Щ о б зберегти смак і багатий хімічний с к л а д з а м о р о ж е н о ї риби, необхідно попер е д н ь о покласти ї ї у воду, підігріту до ЗО г р а д у с і в , а б о в м о л о к о .

Яйця — чудова їжа, особливо для дітей, навіть д л я н е м о в л я т . Л ю д я м похилого віку, в я к и х х в о р і п е ч і н к а чи ж о в ч н и й м і х у р , р е к о м е н д у є т ь с я з ' ї д а т и не б і л ь ш е двох яєць на т и ж д е н ь , і б а ж а н о б е з ж о в т к а . Вживати цей цінний п р о д у к т слід тільки с в і ж и м і від здорових к у р е й , що гарантується ш т а м п а м и реалізації яєць у магазин а х . Б о , на ж а л ь , с е р е д с в і й с ь к и х птахів, о с о б л и в о г у с е й та к а ч о к , п о ш и р е н а н е б е з п е ч н а х в о р о б а — с а л ь м о н е л л ь о з , щ о викликає важкі отруєння.

«РИБА НА СТОЛІ — ЗДОРОВ'Я В ДОМІ»

Так говорить стародавнє болгарське прислів'я. Риба — основний п р о д у к т харчування л ю д и н и з давніх-давен. ї ї кістки знайдено в шарах палеоліту. В месопот а м с ь к и х н а п и с а х 2 3 0 0 р о к у д о н. е . з г а д у ю т ь с я п о н а д 50 в и д і в р и б и . А р і с т о т е л ь у с в о ї х п р а ц я х п е р е л і ч у є 110. Б а г а т о ї ї вживали в Єгипті, древніх Греції і Римі. Відомий був рибний базар, збудований римським імператором Траяном у II с т о л і т т і д о н. е . Пізніше, згідно з церковними догматами, значну частину року люди мали с т р и м у в а т и с я від « с к о р о м н о ї » ї ж і . Пости заохочували вживання риби. На цьому наживалися спритні ділки. С в о є ю економічною і політичною могутністю Ганзейська ліга в районі Б а л т і й с ь к о г о м о р я — о д и н з найбільших торговельних союзів того часу — б у л а з о б о в ' я з а н а о с е л е д ц я м . С о л о на т р і с к а в х о д и л а в р а ц і о н в і к і н г і в п і д час тривалих плавань і походів. Торгівля рибою у Ф р а н ц і ї була настільки популярною і прибутковою, що гербом П а р и ж а й понині л и ш а є т ь с я герб гільдії рибо торговців. Риба залишається о д н и м з головних продуктів харчування людини і тепер. Є держави, в яких третину денного споживання становлять риба й інші м о р с ь к і продукти. Велика кількість ї ї в меню у Норвегії, Ісландії, Японії, Бірмі — 20— 30 к і л о г р а м і в п р о т я г о м р о к у н а д у ш у населення. Потім ідуть Голландія, Греція, С Р С Р , І с п а н і я , С Ш А , Ф р а н ц і я — 1 0 — 2 0 кілограмів. У деяких країнах в рецептурних книгах національної кухні — понад тисячу рибних б л ю д . З а п о ж и в н і с т ю 100 г р а м і в р и б и м о ж н а п р и р і в н я т и д о д в о х я є ц ь а б о 100 г р а м і в м'яса. Вона — д ж е р е л о повноцінних білків, м а є у з н а ч н і й к і л ь к о с т і всі н е о б х і д н і д л я організму людини амінокислоти — приміром, метіонін, що відіграє важливу роль у жировому обміні й ф у н к ц і ї печінки. Рибні білки містять великий процент глобуліну, який підвищує захисні сили організму. М о р с ь к а р и б а у п і в т о р а р а з а б а г а т ш а на б і л к и , ніж р і ч к о в а . Кількість жиру в рибі з а л е ж и т ь від ї ї в и д у та с е з о н у л о в у . Б а г а т і на ж и р с к у м б р і я і оселедець, бідніші — ставрида, сардина

СКІЛЬКИ СТОЛІТЬ КУРЦІ? Родоначальником сотень видів свійських к у р е й є д и к а індійська к у р к а , яка й понині зустрічається в джунглях Індії, Бірми і М а л а й с ь к о г о а р х і п е л а г у . Поступово вона потрапила у древні П е р с і ю , Є г и п е т та інші к р а ї н и . В Є в р о п і к у р и з ' я в и л и с я п о н а д дві тисячі літ т о м у . С т і л ь к и ж часу в ж и в а ю т ь в ї ж у яйця цих « н е л і т а ю ч и х » пернатих. Хоча, скажімо, фінни більше полюбляють яйця морських перелітних птахів, а черепа-

за

З б е р і г а т и яйця к р а щ е в холодильнику, і н е б і л ь ш е ЗО д і б . С и р и м и п и т и не рекомендується, бо в такому вигляді майже не засвоюється білок. Зварити краще некруто на невеликому вогні, о с к і л ь к и на с и л ь н о м у втрачаються поживні якості.


ЗВИЧАЙНА РІПЧАСТА

Відомий лікар розповідав таку історію: щ е у д о р е в о л ю ц і й н и й час о д и н ч о л о в і к страждав від жорстоких нападів нирковокам'яної хвороби. Йому призначили сувору д і є т у , я к а в и к л ю ч а л а г о с т р і с т р а в и . А пацієнт п р о с и в ц и б у л і . Р і д н і не н а в а ж у в а лися порушити заборону спеціалістів. Випадок закінчився трагічно. Під час р о з т и н у п о к і й н и к а к а м е н і , з н а й д е н і в нирк а х , о п у с т и л и в сік ц и б у л і , і в і н . . . р о з ч и н и в Тх. Т о й с а м и й л і к а р ч е р е з к і л ь к а р о к і в порадив колезі, який с т р а ж д а в від ниркових к о л ь о к , щ о д н я ї с т и с а л а т и з ц и б у л е ю . Н е в д о в з і вони з н и к л и .

^

Цибулеву рослину з родини лілейних культивують в у с ь о м у світі, хоча народилас я вона в А з і ї . Р о д и ч к а ч а с н и к у , м о р с ь к о ї цибулі, алое, пізньоцвіту, конвалії, чемериці, к о т р і м а ю т ь л і к у в а л ь н і в л а с т и в о с т і . Не в и к л ю ч е н о , щ о це о д н а з п е р ш и х р о с л и н , які з а с т о с у в а л и в м е д и ц и н і . А д ж е р і п ч а с т а цибуля їстівна і (багато хто погодиться) смачна. Чи з а с т о с о в у в а в ц и б у л ю в л і к у в а л ь н и х ц і л я х б а т ь к о м е д и ц и н и Г і п п о к р а т ? У його т в о р а х є в і д п о в і д н і з г а д к и . Тї р е к о м е н д у в а ли т а к о ж П а р а ц е л ь с , Г а л л е р . Поетичні рядки Салернського кодексу здоров'я т е ж в и х в а л я ю т ь я к о с т і ц и б у л і , яку в ж и в а л и у вигляді цілої рослини, соку, відварів, мазей. П і д час « х р е с т о в и х п о х о д і в » за в і с і м цибулин можна було виміняти полоненого. Д у ж е цінували лікарські властивості цибулі й на Р у с і . З і с т о р і ї р о с і й с ь к о ї м е д и ц и н и в і д о м о , щ о Іван Г р о з н и й п р и к л а д а в ї ї д о нариву на н о з і . Ш и р о к о з а с т о с о в у в а л а с ь вона в н а р о д н і й м е д и ц и н і на У к р а ї н і . Р е к о м е н д у в а л и від ран, гнійних процесів, простуди, цинги, захворювань печінки і нирок, бородавок, облисіння, базедової хвороби, істеричних корчів та сказу. Сучасна медицина теж ставиться до цієї р о с л и н и з п о в а г о ю : вона м і с т и т ь ф і т о н ц и ди — речовини, що згубно діють на х в о р о б о т в о р н і б а к т е р і ї , в і т а м і н и С , В, Р Р , сірку, кальцій, залізо, цинк, е ф і р н у о л і ю . У Х а р к і в с ь к о м у м е д и ч н о м у і н с т и т у т і на к а ф е д р і ф а р м а к о л о г і ї т р и в а л и й час вивчали д і ю ц и б у л і на о р г а н і з м и тварини і людини. В результаті було запропоновано кілька препаратів для лікування ран, гнійних п р о ц е с і в у л е г е н я х , а н г і н , ш л у н к о во-кишкових і серцевих захворювань, профілактики атеросклерозу. Всім відомо, що цибулю в р і з н о м у вигляді вживають для лікування і профілактики застудних захворювань. Ентузіасти цього «препарату» в осінньо-зимову пору буквально оповиті цибульним запахом. Цікавий такий ф а к т : у штаті Небраска ( С Ш А ) д о с і не с к а с о в а н о з а к о н , який забороняє перукарям їсти цибулю з сьомої години ранку до с ь о м о ї вечора.

§

Ч. І т а л і й с ь к и й к о м п о з и т о р . 2. А в т о р р о м а н у « П а р х о м е н к о » . 3. Б а л ь н и й т а н е ц ь . 4. А в т о р о п е р и « К а р м е л ю к » . 5. Г р а н ч а с т и й к а м ' я н и й с т о в п , щ о з в у ж у є т ь с я д о г о р и . 6. О д и н з т р ь о х видів д р а м и . 7. Г е р о й п о е м и Т. Г . Ш е в ч е н к а « Г а й д а м а к и » . 8. С т р у н н и й щ и п к о в и й м у з и ч н и й і н с т р у м е н т . 9. П о п е р е д н є оголошення про ф і л ь м , концерт, виставу тощо. 10. П е р с о н а ж п'єси О. Корнійчука «Богдан Хмельницький». 11. Український радянський к о м п о з и т о р і д и р и г е н т . 12. У г о р с ь к и й н а р о д н и й т а н е ц ь . 13. Р о с і й с ь к и й радянський письменник, Герой Соціалістичної Праці. 14. Український р а д я н с ь к и й п о е т , а в т о р з б і р к и « К а р п а т с ь к и й р е й д » . 15. К і н о а к т о р , л а у р е а т Р е с п у б л і к а н с ь к о ї к о м с о м о л ь с ь к о ї п р е м і ї і м е н і М . О с т р о в с ь к о г о . 16. Ж а н р х у д о ж н ь о ї л і т е р а т у р и . 17. Р а д я н с ь к а к і н о а к т р и с а , н а р о д н а а р т и с т к а Г р у з и н с ь к о ї PCP.

Склала

м. Д н і п р о п е т р о в с ь к .

ІІІпупйш'і щдховии

КОНКУРСНЕ ЗАВДАННЯ № 10

КОНКУРСНЕ ЗАВДАННЯ № 9 за

три

ходи

(4

очка)

Б І Л І : КрЬб, Ф М , Th4, К е 5 , п п . : а З , Ь 2 , с 5 , d 3 , е 4 , f5, f2, g 5 ( б і л и х ф і г у р — 12). ЧОРНІ: K p d 4 , Ch5, Ка1, пп.: Ь5, Ь4 (чорних ф і г у р — 5).

39

ГУСЄВА.

Р о з д і л веде майстри кандидатт уу майстри спорту С РPCP С Р зз шахів шахів Петро М А Р У С Е Н К О

Жіб СИ • КТГЦО „ І Н

Мат

Т.

"

Мат

за

три

ходи

(4

очка)

БІЛІ: Крс8, Ф d 1 , ТсЗ, Td4, С Ь 4 , С І З , К ( 2 , КИ4, П П . : Ь6, е 2 , д4 (білих ф і г у р — 1 1 ) . ЧОРНІ: К р е 5 , Та5, Т И , С Ь 8 , С(5, К(8, КЬ5, пп.: аЗ, е7, еб, 16, (4 ( ч о р н и х ф і г у р — 12).


Р Е Д А К Ц І Й Н А К О Л Е Г І Я :

П. М. Б Е Б А , В. Б. В Р У Б Л Е В С Ь К А , А . П. К О Р Н І Є Н К О , В. В. К У Л И К , А. О. Л Е О Н О В А , В. В. М А К Л Я К , М. Г. М А Х І Н Ч У К (відповідальний секретар), М. О . М І Щ Е Н К О (заступник головного редактора), М. Д . Р У Б А Н , Р. М. Т Е Р Е Щ Е Н К О , Г. Д . Ц И Б У Л Я К . Художньо-поліграфічне оформлення О . Ю. МАЛИШЕВСЬКОГО. Макет О,. Ю. Поліщук. Літературний редактор Д. О. КОМЕНДАНТОВА. З д а н о до н а б о р у 1 6 . 0 6 . 8 6 . Підписано до друку 23.07.86. Б Ф 10909. 60X90/8. Офсетний друк. 5 умовн. друк. арк. 18 у м о в н . ф а р б . в і д б . 7,23 обл.-вид. арк Тираж 38900 прим. З а м . 02712. А д р е с а р е д а к ц і ї : 2 5 2 0 4 7 , м. К и ї в - 4 7 , в у л и ц я П е т р а Н е с т е р о в а , 4. Телефони: заступник головного редактора — 441-88-35, відповідальний с е к р е т а р — 441-88-76, секретаріат — 441-88-68, відділи: комуністичного виховання — 441-88-40, культурного будівництва, профспілкової роботи і клубів — 441-88-66, народної творчості — 441-88-73, бібліотек — 441-88-67. ОРДЕНА ЛЕНІНА КОМБІНАТ ДРУКУ ВИДАВНИЦТВА «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» 252047, КИЇВ-47, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 50. «СОЦИАЛИСТЫЧНА КУЛЬТУРА» (на у к р а и н с к о м я з ы к е ) . И з д а е т с я с и ю н я 1921 г. Массовый общественнополитический е ж е м е с я ч н и к теории и практики культурного строительства ОРГАН МИНИСТЕРСТВА КУЛЬТУРЫ УКРАИНСКОЙ ССР И УКРАИНСКОГО РЕСПУБЛИКАНСКОГО СОВЕТА П Р О Ф С О Ю З О В Издательство «Радянська Украина» А д р е с редакции: 252047, г. К и е в - 4 7 , у л и ц а П е т р а Н е с т е р о в а , 4.

О р д е н а Ленина комбинат печати издательства «Радянська Украина», К и е в - 4 7 , п р о с п е к т П о б е д ы , 50. Текст набрано з застосуванням вітчизняного фотонабірного комплексу «Каскад»

квлш

і

: /

ПЕРЕДПЛАЧУЙТЕ ЖУРНАЛ «СОЦІАЛІСТИЧНА КУЛЬТУРА» НА 1987 РІК

Наше с ь о г о д е н н я з н а м е н н е т и м , що весь радянський народ живе й працює під благодатним впливом виробленої X X V I I з'їздом КПРС генеральної лінії на прискорення економічного і соціального розвитку країни у д в а н а д ц я т і й п ' я т и р і ч ц і і на п е р і о д до 2000 р о к у . П і д н о с и т ь с я в и с о к е з в а н н я ч л е н а ленінської партії, підвищується авангардна роль комуністів у мобілізації трудових колект и в і в на у с п і ш н е здійснення грандіозних накреслень у господарському й культурному будівництві. В науково-технічному прискоренні дедалі п і д в и щ у є т ь с я роль л ю д с ь к о г о ф а к т о р а : вміння і бажання к о ж н о г о працювати з якомога більшою віддачею. У всебічній підготовці т р у д а р і в д о я к н а й п р о д у к т и в н і ш о ї п р а ц і посилюється значення якості проведення дозвілл я , з м і с т о в н о г о в и к о р и с т а н н я вільного часу. Тож відчутно мають перебудувати свою роботу і культурно-освітні заклади. Враховуючи актуальні вимоги доби і прагнучи е ф е к т и в н і ш е д о п о м а г а т и н а ш и м п е р е д платникам — культурно-освітнім працівникам, культармійцям, партійному, радянському, профспілковому та комсомольському активу — в систематичному, кваліфікованому веденні роботи в трудових і навчальних к о л е к т и в а х , за м і с ц е м п р о ж и в а н н я н а с е л е н н я , перебудовує свою роботу й редакція щомісячника. Щ о ж визначатиме його обличчя в 1987 році! Найперше завдання — цілеспрямована, з р о з р а х у н к у на к о н к р е т н о г о ч и т а ч а , п р о п а ганда і кваліфіковане роз'яснення матеріалів та документів історичного X X V I I з'їзду К П Р С , рішень X X V I І з ' ї з д у К о м п а р т і ї У к р а ї н и , участь в організації виконання грандіозних накресл е н ь п а р т і ї . Ці п у б л і к а ц і ї б у д у т ь к о р и с н и м и л е к т о р а м , пропагандистам, агітаторам, політі н ф о р м а т о р а м з питань к у л ь т у р и і к о м у н і с тичної моралі, с е р е д яких — чималий загін культпрацівників. Особливо ї м прислужаться

матеріали, де поглиблено висвітлюватиметься д о с в і д к у л ь т у р н о г о б у д і в н и ц т в а у с в і т л і нових вимог. В центрі уваги перебуватиме процес створення, розгортання й поліпшення діяльності культурно-спортивних комплексів. Актуальними лишаються проблеми удосконалення роботи громадських координаційних рад, взаємодії структурних підрозділів. Ж и т т я ставить вимогу — у д о с к о н а л ю в а т и стиль роботи кадрів. Повною м і р о ю це с т о с у є т ь с я о б л а с н и х у п р а в л і н ь , м і с ь к и х та районних відділів к у л ь т у р и , обласних науковометодичних центрів, районних будинків культури й центральних бібліотек, культмасових відділів о б л п р о ф р а д , п р о ф с п і л к о в и х активістів, усіх, хто очолює важливі ділянки культурного будівництва і культурно-масової р о б о т и . З а п о ч а т к у в а в ш и в № 5 за ц е й рік рубрику «Стиль р о б о т и » , редакція має намір систематично в м і щ у в а т и під н е ю проблемні, постановочні, аналітичні матеріали, глибоко вивчати й к р и т и ч н о а н а л і з у в а т и с т а н п е р е б у дови. С е р е д найважливіших завдань — п р о п а г а н да величезних переваг радянського способу життя, контрпропаганда, висвітлення досвіду цієї б а г а т о г р а н н о ї р о б о т и , н а б у т о г о к р а щ и м и культосвітніми закладами. Провідними будуть рубрики: «Рішення X X V I I з'їзду КПРС — в життя!», «Продовольча програма», «Змагання», «Кадри». Пожвавиться висвітлення п р а к т и к и в і й с ь к о в о - п а т р і о т и ч н о г о виховання, п о с и л и т ь с я у в а г а д о д р у г о г о В с е союзного фестивалю народної творчості. Традиційна «Бібліотечка « С К » поповнюватим е т ь с я с ц е н а р і я м и та р о з р о б к а м и сценаріїв проведення тематичних вечорів, масових заходів. Редакція п о с и л ю є увагу д о р о з г о р т а н н я р о б о т и ч и с л е н н и х і р і з н о м а н і т н и х к л у б і в за інтересами та л ю б и т е л ь с ь к и х об'єднань. Заб е з п е ч е н н я з м і с т о в н о г о д о з в і л л я всіх к а т е г о рій п р а ц ю ю ч и х , учнів, усього населення — п р е д м е т нашої постійної уваги. Зокрема, готується спеціальний номер, в якому буде у з а г а л ь н е н о з д о б у т к и в цій справі. Р е д а к ц і я прагне д р у к у в а т и д е д а л і більше матеріалів, к о р и с н и х не т і л ь к и д л я ч л е н і в к л у б і в і о б ' є д нань, а й д л я а м а т о р і в сцени. К у л ь т у р а праці, п о в е д і н к и , в і д п о ч и н к у , с п і л к у в а н н я — ц е цікавить к о ж н о г о . П у б л і к у в а т и м у т ь с я і п о р а д и гуртківцям. Триватиме традиційний міжреспубліканський шаховий конкурс, вміщуватимуться кросворди, вікторини тощо. Р е д а к ц і я п р о в о д и т ь заочну нараду з п р а ц і в никами обласних, міських та районних органів культури. С л у ш н і пропозиції б у д у т ь враховані в подальшій роботі. Редакція п о в і д о м л я є т а к о ж , щ о ч и т а ц ь к и й загал знайде в «СК-87» більше літературних, г о с т р о с ю ж е т н и х творів, г у м о р у , порад під р у б р и к о ю « Д л я д о м у , д л я сім'ї». У її вітальні ви з у с т р і н е т е с ь з уславленими митцями, «Кінозал» ознайомить з новими популярними стрічками. Г о л о в н і т в о р ц і ж у р н а л у — читачі. М и з а вжди даємо «зелену вулицю» матеріалам з оригінальними д у м к а м и , судженнями, пропозиціями. Нагадуємо: починається передплата на періодичні видання, у тому числі й «Соціалістичну к у л ь т у р у » . П е р е д п л а т а приймається б е з о б м е ж е н ь у с і м а відділеннями « С о ю з д р у к у » та г р о м а д с ь к и м и р о з п о в с ю д ж у в а ч а м и преси. П е р е д п л а т н а ціна: На р і к — 5 к р б . 4 0 к о п . На 6 м і с я ц і в — 2 к р б . 70 к о п . Ціна о к р е м о г о н о м е р а — 45 коп. З в е р т а є м о увагу: в р о з д р і б надходить о б м е ж е н а кількість примірників.


Затишно у залі абонементного відділу бібліотеки профкому Дніпровського електродного заводу імені 50-річчя Радянської України (м. Запоріжжя). Фото С.

ХОРОШКА


МУЗИКИ ПРЕКРАСНІ МИТТЄВОСТІ ДАРУЄ НАМ АКОРДЕОН «Аеліта», «Атлас», «Мрія», «Орфей», «Орфей-2» — клавішні та кнопочні язичкові музичні інструменти сучасних конструкцій. Вони призначені д л я сольного, ансамблевого і оркестрового виконання музичних творів. Ціна акордеонів — від 130 д о 360 карбованців. Придбати їх м о ж н а у магазинах культтоварів і відповідних в і д д і л а х у н і в е р м а г і в .

УКРКУЛЬТТОРГ

ТЕЛЕПРЕСРЕКЛАМА

Журнал "Соціалістична культура". - 1986. - № 8.