Журнал "Соціалістична культура". - 1986. - № 4. by Національне газетно-журнальне видавництво

ISSN 0132-1544

f * o n i a A i C T u v H a

K^/tMMilPA

1 9 8 e

ПРОМОВЛЯЄ ІСТОРІЯ

ф У колекції Музею історичних коштовностей УРСР в знахідки, я к і вражають не л и ш е цінністю, а й винятковим рівнем виконавської майстерності митців сивої давнини. Ось знаменита пектораль (фото 1) — нагрудна прикраса, зроблена у I V ст. до н. е. із щирого золота, символ в л а д и у древніх єгиптян, римлян, скіфів. К о ж е н фрагмент пекторалі (фото 2) ще один епізод з ж и т т я й побуту минулих поколінь. А це (фото 3, 4 ) — позолочені вироби з парчі та срібла, здобутки українських і російських майстрів, які творили у X V I I I ст.

Ф о т о В. Ч У П Р И Н І Н А .

У НОМЕРІ: НАСТУПНОГО МІСЯЦЯ ВСЯ НАЇЖ КРАЇНА, ВСЕ ПРОГРЕСИВНЕ ЛЮДСТВО ШИРОКО ВІДЗНАЧАТИМУТЬ МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ МУЗЕЇВ. ЯК ВІДОМО, ЦК КПРС

Р І Ш Е Н Н Я X X V I I З ' Ї З Д У КПРС — В ЖИТТЯ! ВРУБЛЕВСЬКА В. Б. Пам'ять минувшини, світ сьогодення

ТЕРЕЩЕНКО Р. Директор

Л А П Е Н К О В. Вінок любові

Ш В А Ч К О О. Музеєві кіно — бути

К А Ш К А М. Заповідано у спадщину

Б О Г Д А Н О В И Ч С. ...Плюс електроніка

Р О М А Щ Е Н К О В. Відродження шедеврів

О М Е Л Ь Ч Е Н К О Ю „ ТАБАЧНИК Д. Братам уклін доземний

У 1982 РОЦІ ПРИЙНЯВ

Злет (інтерв'ю з Героєм Радянського Союзу

ПОСТАНОВУ

льотчиком-космонавтом СРСР Г. С. ТИТОВИМ)

М А Х І Н Ч У К М. 6. Про що гомонять зорі

С Л О Б О Д А Н Ю К О. Сторінки героїчної молодості

М А Ш У Р А Г. Шукай — і знайдеш

М А Р Ц Е Н Ю К С. Щ и р е золото правди

"ПРО ПОЛІПШЕННЯ ІДЕЙНО=ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Для миру. Слова М. ТКАЧА, музика

МУЗЕЇВ".

Л. Ф О Р Н Я К А (пісня) Для дому, для сім'ї

ПРО ТЕ, ЯК ВОНА

Кросворд, шаховий клуб «СК»

ВТІЛЮЄТЬСЯ У ЖИТТЯ

З О Ц В. У день новий од Прометея...

П А В Л Ю К С. Таїни Ренесансу

Калейдоскоп

В НАШІЙ РЕСПУБЛІЦІ, ЧИМ ОБДАРОВУЮТЬ НАС

П р о л е т а р і всіх к р а ї н ,

єднайтеся!

СКАРБНИЦІ ПАМ"ЯТІ І СЛАВИ,

Соціалістична ҐЩ\

ЧИТАЙТЕ У СПЕЦІАЛЬНОМУ

ОБКЛАДИНКИ:

Вікопомним д о к у м е н т о м всіх часів і народів став у перші дні Радянської влади ленінський Декрет про мир, зміст якого особливо актуальний для сьогодення. С а м е про цей величний документ розповідає фрагмент гобелена з експозиції ввідного залу Київського філіалу Центрального м у з е ю В. І. Леніна (автори — А. В. Гайдамака, Л. В. Міщенко, В. О . Мягков). Ф о т о В. К Р И М Ч А К А .

К В І Т Е Н Ь N9 4 (7601 Виходить з ч е р в н я 1921 р.

ВИПУСКУ ЖУРНАЛУ.

НА П Е Р Ш І Й С Т О Р І Н Ц І

Масовий громадсько-політичний щ о м і с я ч н и к теорії і практики культурного будівництва О Р Г А Н М І Н І С Т Е Р С Т В А К У Л Ь Т У Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї PCP І УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ РАДИ ПРОФСПІЛОК Видавництво «Радянська У к р а ї н а » ©

«Соціалістична культура»,

1986

Рішення XXVII

з'їзду

КПРС — в

життя!

m vXv&vf*

W.VAV

ПАМ'ЯТЬ МИНУВШИНИ СВІТ СЬОГОДЕННЯ В. Б.

ВРУБЛЕВСЬКА,

заступник Міністра культури Української PCP Н а ш е с у с п і л ь с т в о у р о з к в і т і всіх с в о ї х с и л і г р а н д і о з н и х м о ж л и в о с т е й розпочало наступний етап свого мирного поступу. Н е щ о д а в н о став я с к р а в и м н а б у т к о м славної і с т о р і ї к о м у н і с т и ч н о г о т в о р е н н я X X V I I з ' ї з д К П Р С , на якому з величезним політичним піднесенням прийнято нову р е д а к ц і ю П р о г р а м и партії, внесено з м і н и до Статуту К П Р С , в и з н а ч е н о п е р с п е к т и в и р о з в и т к у к р а ї н и на X I I п ' я т и р і ч к у і на п е р і о д д о 2000 р о к у . П о п е р е д у — т в о р ч а р о б о т а по в т і л е н н ю в ж и т т я в е л и ч н и х н а к р е с л е н ь н а й в и щ о го п а р т і й н о г о ф о р у м у , с п р я м о в а н а на д и н а м і ч н и й р о з в і й усіх г а л у з е й н а р о д н о г о г о с п о д а р с т в а , н а у к и і к у л ь т у р и .

Однією з важливих передумов успішного досягнення поставленої мети є глибоке о с м и с л е н н я і вміле використання кращих досягнень і творчого досвіду попередніх поколінь, п е р е д о в с і м вікопомних революційних, бойових і трудових традицій партії і народу. О с ь ч о м у дедалі з р о с т а є р о л ь м у з е ї в , які д о п о м а г а ю т ь зіставляти минуле і сучасне, обдаровують баченням перспективи, дають змогу в сьогоденні зріти витоки прийдешнього. З а в д я к и п о с т і й н і й т у р б о т і К о м у н і с т и ч н о ї п а р т і ї і Радянського уряду, яка знайшла свій вияв і в прийнятті постанови Ц К К П Р С « П р о п о л і п ш е н н я ідейно-виховної роботи м у з е ї в » , м у з е й н а справа в У к р а ї н с ь к і й P C P , як і в у с і й к р а ї н і , п і д н я л а с я на в и щ и й щ а б е л ь .

Т і л ь к и в н а ш і й р е с п у б л і ц і а к т и в н о д і ю т ь 327 р і з н о м а н і т них з а п р о ф і л е м і т и п о м д е р ж а в н и х м у з е ї в , їх ф і л і а л і в та в і д д і л і в , а т а к о ж п о н а д 7,5 т и с я ч і м у з е й н и х з а к л а д і в на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х . Р о з г о р т а є т ь с я їх б у д і в н и ц т в о у н е в е л и к и х м і с т а х і в с і л ь с ь к і й м і с ц е в о с т і , д е п о т р е б а в них відчувається особливо гостро. М и н у л о ї п ' я т и р і ч к и в р е с п у б л і ц і б у л о с т в о р е н о 30 н о в и х д е р ж а в н и х м у з е ї в і п о н а д п і в т о р и т и с я ч і — на г р о м а д с ь к и х засадах.

Видатною подією в к у л ь т у р н о м у житті стало відкриття нової експозиції Київського філіалу Центрального м у з е ю В. І. Л е н і н а , р о з г о р н у т о ї у п р е к р а с н о м у , технічно унікальному будинку. Споруджено меморіальний комплекс «Український державний м у з е й історії В е л и к о ї Вітчизняної в і й н и 1 9 4 1 — 1 9 4 5 р р . » , а в т о р і в я к о г о — В . 3. Б о р о д а я , В. Д . Є л і з а р о в а , Ф . М . С а г о я н а — у д о с т о є н о Ленінської премії. У з в е д е н и х за с п е ц і а л ь н и м и п р о е к т а м и а б о п е р е д а н и х для демонстрування експозицій і капітально відремонтованих п р и м і щ е н н я х в і д к р и л и с я Х е р с о н с ь к и й , Т е р н о п і л ь с ь кий, Ч е р к а с ь к и й , В о л и н с ь к и й к р а є з н а в ч і , м у з е й історії Дніпродзержинська, Чернігівський художній. Прийняли п е р ш и х в і д в і д у в а ч і в Д е р ж а в н и й і с т о р и к о - к у л ь т у р н и й запов і д н и к на о с т р о в і Х о р т и ц я б і л я З а п о р і ж ж я , Одеський

ИМЇГ

л і т е р а т у р н и й , історії К и є в а , м у з е й - з а п о в і д н и к М . В. Гоголя у Полтавській області. Ф о н д о в і з і б р а н н я м у з е ї в р е с п у б л і к и н а л і ч у ю т ь нині 9 м і л ь й о н і в оригінальних п а м ' я т о к м а т е р і а л ь н о ї і д у х о в н о ї культури: речових і документальних д ж е р е л , реліквій і м е м о р і а л ь н и х п р е д м е т і в , з р а з к і в о б р а з о т в о р ч о г о мистецтва, в и р о б і в н а р о д н и х у м і л ь ц і в . Х а р а к т е р н а т е н д е н ц і я д о з р о с т а н н я к і л ь к о с т і відвідувачів е к с п о з и ц і й та в и с т а в о к . Д о с и т ь с к а з а т и , щ о т о р і к у д е р ж а в н и х м у з е я х п о б у в а л о 27 м і л ь й о н і в ч о л о в і к — на ч о т и р и м і л ь й о н и б і л ь ш е , н і ж на п о ч а т к у м и н у л о ї п ' я т и р і ч ки. 13,5 м і л ь й о н а ч о л о в і к о з н а й о м и л и с я з м у з е я м и , щ о д і ю т ь на г р о м а д с ь к и х засадах. Ц е на м і л ь й о н б і л ь ш е , н і ж у 1981 р о ц і . М а є м о п р е д с т а в н и ц ь к и й загін ф а х і в ц і в , з о к р е м а 3225 нау к о в и х п р а ц і в н и к і в та е к с к у р с о в о д і в . С е р е д них з а с л у ж е н и м а в т о р и т е т о м к о р и с т у ю т ь с я в е т е р а н и І. А н т о н о в а , Б. В о з н и ц ь к и й , І. Д у д н и к , М . О н і п к о , В. К о з л о в , М . Сікорський... Понад 50 т и с я ч краєзнавців займаються г р о м а д с ь к и м м у з е й н и м б у д і в н и ц т в о м . І н і ц і а т о р а м и створ е н н я п р е к р а с н и х м у з е ї в на г р о м а д с ь к и х засадах с т а л и С. А р т и м , Й. Б у х а н ч у к , Л . Г у н ч е н к о , Г. Г у р т о в и й , Т. Грабина, О . Л у н ь о в , Т. У с п е н с ь к а та б а г а т о інших. О т ж е , є всі у м о в и д л я того, щ о б е ф е к т и в н і ш е с п р и я т и п а р т і й н и м о р г а н і з а ц і я м у м о б і л і з а ц і ї т р у д я щ и х на виконання н а р і ж н и х з а в д а н ь п р и с к о р е н о г о с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о го р о з в и т к у к р а ї н и , на щ о н а ц і л ю ю т ь нас р і ш е н н я X X V I I з ' ї з д у К П Р С , нова р е д а к ц і я П р о г р а м и п а р т і ї . Н е о б х і д н о з а б е з п е ч и т и д о к о р і н н у а к т и в і з а ц і ю всіх ф о р м м у з е й н о ї р о б о т и , д о б и т и с я в ній якісних п е р е т в о р е н ь . У цьому зв'язку варто зазначити, що не завжди враховувалася необхідність рівномірного розташування з а к л а д і в у регіонах, б е р у ч и до уваги їх п р о ф і л ь н и й с к л а д , в н а с л і д о к ч о г о у нас з а м а л о м у з е ї в , п р и с в я ч е н и х і с т о р и к о р е в о л ю ц і й н и м подіям, видатним д і я ч а м партії і д е р ж а в и , а також природничих, атеїстичних, художніх. М а й ж е немає м у з е ї в н а у к и і техніки, з н а ч е н н я яких у пропаганді прискорення темпів науково-технічного прогресу в а ж к о переоцінити. В X I I п'ятирічці передбачено відкрити Д е р ж а в н и й м у з е й л і т е р а т у р и У Р С Р , Д е р ж а в н и й і с т о р и к о - к у л ь т у р н и й заповідник у с е л і К а ч а н і в ц і Ч е р н і г і в с ь к о ї о б л а с т і , щ о с т а н е важливим центром показу нерозривних російсько-українських зв'язків у галузі літератури і мистецтва. О д н и м з провідних с е р е д відповідних закладів стане м у з е й і с т о р і ї р е л і г і ї та а т е ї з м у , к о т р и й відкриється й працюватиме у складі Києво-Печерського державного історико-культурного заповідника. Планується завершення будівництва п р и м і щ е н н я Перея с л а в - Х м е л ь н и ц ь к о г о і с т о р и ч н о г о м у з е ю на К и ї в щ и н і , ремонт і реставрація Київського державного музею Т. Г. Ш е в ч е н к а , с п о р у д ж е н н я музею С . П. К о р о л ь о в а у Ж и т о м и р і тощо. Враховуючи непересічне історико-художнє і виховне значення пам'яток давньоруської культури, революційної, бойової і трудової слави нашого народу, з метою п о л і п ш е н н я їх в и к о р и с т а н н я в і д е й н о - п о л і т и ч н і й р о б о т і с е р е д н а с е л е н н я м е р е ж у нових м у з е ї в б у д е р о з г о р н у т о в системі туристично-екскурсійних маршрутів. У Сумській, Чернігівській областях намічено відкрити постійно д і ю ч і виставки « П а р т и з а н с ь к и й рух і п і д п і л л я в р о к и В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї віини», « Н а р о д н е м и с т е ц т в о С у м щ и н и » , м е м о р і а л ь н у к і м н а т у Т. Г. Ш е в ч е н к а ( С у м с ь к а о б л а с т ь ) ; постійну виставку « С л о в о о п о л к у І г о р е в і м » у т в о р а х о б р а з о т в о р чого м и с т е ц т в а » та е к с п о з и ц і ю н а р о д н о ї і г р а ш к и Р Р Ф С Р , У Р С Р та Б Р С Р у м і с т і Н о в г о р о д і - С і в е р с ь к о м у на Чернігівщині. В с ь о г о п е р е д б а ч а є т ь с я с т в о р и т и 52 нових м у з е й н и х заклади. Нині в нашій р е с п у б л і ц і д і ю т ь 18 м у з е й н и х о б ' є д н а н ь в о б л а с т я х , районах, містах. О д н а к у р я д і в и п а д к і в їх централізація має ф о р м а л ь н и й характер. Головні заклади часто о б м е ж у ю т ь с в о є з а в д а н н я м е т о д и ч н о ю д о п о м о г о ю п і д в і д о м ч и м , не п р о в о д я т ь у м а с ш т а б а х с и с т е м и є д и н о ї

політики в галузі наукової, експозиційної, освітньої діяльності. Т о ж необхідно піднести рівень централізованого к е р і в ництва м у з е й н о ю с п р а в о ю , п р а к т и к у ю ч и т а м , д е це доцільно, єдине перспективне планування, обладнання єдиних ф о н д о с х о в и щ , о р г а н і з а ц і ю ц і л і с н о г о к о м п л е к с у т е м а т и ч н и х е к с п о з и ц і й , які у с в о ї й с у к у п н о с т і г л и б о к о й багатопланово розкривали б історичне і культурне життя краю. У з а г а л ь н о м у к о м п л е к с і з а в д а н ь о д н е з найважливіших — у д о с к о н а л е н н я е к с п о з и ц і й . В о н и — о б л и ч ч я закладу, п і д с у м о к його б а г а т о р і ч н и х н а у к о в и х д о с л і д ж е н ь , к о м п л е к т у в а н н я ф о н д і в . У р я д і м у з е ї в , з о к р е м а ІваноФранківському, Миколаївському, Чернівецькому краєзнавчих, д е я к і е к с п о з и ц і ї п о т р е б у ю т ь п о л і п ш е н н я — як з т о ч к и з о р у м е т о д и к и , так і е с т е т и к и о ф о р м л е н н я .

В о к р е м и х м у з е я х районної ланки Ворошиловградської, З а п о р і з ь к о ї , Чернігівської областей слабо використовуєтьс я проблемний м е т о д експозиційного показу матеріалів р а д я н с ь к о г о п е р і о д у , не п о в н о ю м і р о ю р о з к р и в а ю т ь с я зусилля партії і народу, спрямовані на реалізацію програми прискорення соціально-економічного розвитку країни. В З а п о р і з ь к о м у , Х е р с о н с ь к о м у , Ж и т о м и р с ь к о м у художніх м у з е я х н е д о с т а т н ь о п р е д с т а в л е н е р а д я н с ь к е багатонац і о н а л ь н е м и с т е ц т в о , . н а л е ж н о не р о з к р и т і т е м и взає м о в п л и в у і в з а є м о з б а г а ч е н н я національних культур. В к р а й потрібні зали д р у ж б и народів С Р С Р у Дніпропетр о в с ь к о м у історичному, О д е с ь к о м у історико-краєзнавчому, Житомирському, Запорізькому, Кіровоградському, К р и м с ь к о м у , М и к о л а ї в с ь к о м у к р а є з н а в ч и х , м у з е ї героїчної о б о р о н и і в и з в о л е н н я С е в а с т о п о л я . У світлі і с т о р и ч н и х н а к р е с л е н ь X X V I I з ' ї з д у КПРС, рішень X X V I I з'їзду К о м п а р т і ї України, нової редакції Програми К П Р С кожен музей зобов'язаний ретельно п р о а н а л і з у в а т и е к с п о з и ц і ї , з д і й с н и т и з а х о д и щ о д о їх вдосконалення і поповнення. З а в д а н н я п р о п а г а н д и р і ш е н ь партії в и с у в а ю т ь в и м о г у повністю перебудувати н а й б л и ж ч и м часом експозиційні р о з д і л и всіх і с т о р и ч н и х і к р а є з н а в ч и х м у з е ї в п е р і о д у розвинутого соціалізму. П е р е д б а ч а є т ь с я т а к о ж проведення р е е к с п о з и ц і ї в і д д і л і в з і с т о р і ї р а д я н с ь к о г о с у с п і л ь с т в а та д о р а д я н с ь к о г о м и н у л о г о в р я д і о б л а с н и х і районних і с т о р и ч н и х та к р а є з н а в ч и х м у з е ї в . В а ж л и в и м с т и м у л о м удосконалення роботи стане підготовка до 70-річчя Великого Жовтня. В художніх м у з е я х о с о б л и в у увагу необхідно приділяти п о к а з о в і в и с о к о х у д о ж н і х т в о р і в , у яких з н а х о д я т ь в и я в найхарактерніші риси сучасного радянського мистецтва, його г р о м а д я н с ь к і с т ь і г у м а н і з м , п а р т і й н і с т ь та н а р о д н і с т ь . Н е м о ж е не х в и л ю в а т и те, щ о в и с т а в л я ю т ь т і л ь к и одинадцять процентів експонатів. З м е т о ю поліпшення становища, ефективнішого використання фондів треба з б і л ь ш и т и к і л ь к і с т ь п е р е с у в н и х та с т а ц і о н а р н и х в и с т а в о к , з а с т о с у в а н н я на них о р и г і н а л ь н и х м а т е р і а л і в , п р и с к о р и т и с т в о р е н н я в и с т а в о ч н и х залів, а к т и в і з у в а т и ц ю роботу в сільській місцевості. П о в ч а л ь н о г о досвіду з б и р а н н я п а м ' я т о к б о й о в о ї слави радянського народу набули науковці меморіального к о м п л е к с у «Український д е р ж а в н и й м у з е й історії Великої В і т ч и з н я н о ї війни 1941—1945 р р . » . В о н и практикують в і й с ь к о в о - п о л ь о в і е к с п е д и ц і ї по м і с ц я х б о ї в , в и в ч а ю т ь архіви, в е д у т ь л и с т у в а н н я з к о л и ш н і м и ф р о н т о в и к а м и . В результаті зібрані й в и к о р и с т о в у ю т ь с я унікальні пам'ятки в е к с п о з и ц і й н і й і в и с т а в о ч н і й р о б о т і . Так, в е к с п о з и ц і ї в и с т а в к и «40 р о к і в В е л и к о ї П е р е м о г и » — п о н а д т и с я ч у е к с п о н а т і в , на в и с т а в ц і « К о м у н і с т и в б о ю і в праці», п р и с в я ч е н і й X X V I I з ' ї з д у К П Р С , — б л и з ь к о т и с я ч і унікальних п а м ' я т о к і с т о р і ї . Цікаві ф о р м и роботи знайдено в Д е р ж а в н о м у музеї т е а т р а л ь н о г о , м у з и ч н о г о та к і н о м и с т е ц т в а У Р С Р , який систематично проводить театралізовані вечори, зустрічі, присвячені видатним діячам радянського театру. Це в е ч о р и д л я різних контингентів відвідувачів, що проходять в «Театральній вітальні», присвячені творчості Марії

героїка наших звитяг

Заньковецької, Ф е д о р а Шаляпіна, Соломії Крушельницьк о ї , О к с а н и П е т р у с е н к о та і н ш и х н а ш и х к о р и ф е ї в . З а с л у г о в у ю т ь на у в а г у в и с т а в к и о д н і є ї к а р т и н и , які практикують Сімферопольський та С у м с ь к и й художні музеї. Приміром, у Сумському проведено виставку картини голландського художника X V I I століття В і л л е м а ван Х о н т х о р с т а « П о р т р е т Ф р е д е р і к а О р а н с ь к о г о і А м а л і ї С о л ь м е » , на я к і й і ш л о с я п р о д о л ю к а р т и н и , с к л а д н і процеси реставрації. С і м ф е р о п о л ь с ь к и й пересувний музей однієї картини виїжджає з кращими творами р а д я н с ь к и х х у д о ж н и к і в у к л у б и , на ф е р м и , п о л ь о в і с т а н и . Д л я виїздів г о т у ю т ь спеціальні с ц е н а р і ї , л е к ц і ї , підбирають репродукції, магнітофонні записи тощо. Ц і є ї п ' я т и р і ч к и в у с і х о б л а с н и х і с т о р и ч н и х та к р а є з н а в ч и х м у з е я х м а ю т ь б у т и с т в о р е н і в и с т а в о ч н і з а л и , на б а з і я к и х слід вести ш и р о к у пропаганду ф о н д о в и х зібрань, м і ж м у зейний, з о к р е м а м і ж р е с п у б л і к а н с ь к и й , о б м і н виставками. В усіх з а к л а д а х н е о б х і д н о м а т и « в і д к р и т і ф о н д и » д л я найцікавіших і найзмістовніших колекцій і груп п р е д м е т і в . Щ о р о к у о р г а н і з о в у в а т и в и с т а в к и н о в и х н а д х о д ж е н ь , виставки-публікації, тематичні. А к т и в н і ш е повинні діяти пересувні засоби, д л я чого с т а в и т ь с я з а в д а н н я о б л а д н а т и у к о ж н і й о б л а с т і вагонм у з е й з п е р е с у в н о ю е к с п о з и ц і є ю про виконання грандіозних н а к р е с л е н ь X X V I I з ' ї з д у К П Р С , р і ш е н ь X X V I I з ' ї з д у К о м п а р т і ї України, нову р е д а к ц і ю П р о г р а м и К П Р С . П р е д м е т п е р ш о ч е р г о в о ї уваги м у з е ї в — науково-освітня і масово-політична робота, яку т р е б а підпорядкувати пропаганді наміченого X X V I I з ' ї з д о м п а р т і ї к у р с у на дальше прискорення соціально-економічного розвитку країни. Творчо, ініціативно підходять до цієї с п р а в и п р а ц і в н и к и Львівського історичного музею. Тут уперше почали п р о в о д и т и дні п і д п р и є м с т в та т и ж н і м у з е ю на з а в о д а х , фабриках, у колгоспах, радгоспах. Ц е особливо актуально нині, в у м о в а х і н т е н с и ф і к а ц і ї н а р о д н о г о г о с п о д а р с т в а на о с н о в і новітніх д о с я г н е н ь н а у к о в о - т е х н і ч н о г о прогресу. Дніпропетровський історичний м у з е й влаштовує у своїх залах зустрічі к о л е к т и в і в , щ о з м а г а ю т ь с я ; Кримський к р а є з н а в ч и й — д н і п р о ф е с і й . З а с л у г о в у є на у в а г у п р о г р а ма « Б е р е м о з комуністів приклад» у С у м с ь к о м у краєзнавчому музеї. О д н а к щ е є м у з е ї , які не тільки с а м і не п р и в н о с я т ь у практику цінне, п р о г р е с и в н е , а й с л а б о з а п о з и ч у ю т ь н а б у т е і н ш и м и . З о к р е м а , не п о в с ю д и використовують соціологічні д о с л і д ж е н н я « М у з е й і в і д в і д у в а ч » , за д о п о м о г о ю яких м о ж н а встановити « з в о р о т н и й з в ' я з о к » з аудиторією, повніше задовольняти потреби і запити різних груп населення. У більшості музеїв Сумської, Запорізької, Чернігівської о б л а с т е й досі не р о з р о б л е н о п р о г р а м « М у з е й — ш к о л і » , «Музей — профтехучилищу». Д у м а є т ь с я , в ж е не існує п р о б л е м и кількісного з р о с т а н н я з а х о д і в м а с о в о ї н а у к о в о - о с в і т н ь о ї р о б о т и . С п р а в а — за підвищенням їх ідейно-теоретичного рівня, вибором яскравих, дохідливих ф о р м . Слід ш и р ш е в п р о в а д ж у в а т и договірні засади, р о з в и в а т и п о з а м у з е й н і ф о р м и , намагаючись дійти до підприємств, колгоспів, радгоспів, освітніх закладів, найвіддаленіших населених пунктів. О с о б л и в у у в а г у т р е б а п р и д і л и т и н а ш і й з м і н і на о с н о в і п р и й н я т о г о М і н і с т е р с т в о м к у л ь т у р и У Р С Р р а з о м із з а ц і к а в л е н и м и міністерствами і в і д о м с т в а м и плану «Культурноосвітні заклади і к о м у н і с т и ч н е виховання м о л о д і » . В а ж л и в о ю у м о в о ю п і д в и щ е н н я дієвості м а с о в о ї науково-освітньої р о б о т и є її контрпропагандистська с п р я м о в а ність, політична з а г о с т р е н і с т ь , а к т и в н и й і н а с т у п а л ь н и й характер. Н а й п е р ш е це с т о с у є т ь с я а т е ї с т и ч н о ї пропаганди. Тї м а ю т ь в е с т и всі б е з в и н я т к у м у з е ї . П р о в і д н а р о л ь належить тут К и є в о - П е ч е р с ь к о м у д е р ж а в н о м у історикокультурному заповіднику, Львівському музею історії р е л і г і ї та а т е ї з м у , а т е ї с т и ч н и м та в і д д і л а м і с т о р и ч н и х і краєзнавчих музеїв.

Головна вимога сьогодення — прискорення науковот е х н і ч н о г о п р о г р е с у . Тут у н а с є п е в н і з д о б у т к и . П р и к л а д о м

У системі ідеологічної роботи, яку здійснює наш к о л е к т и в , д е д а л і б і л ь ш о г о з н а ч е н н я н а б у в а ю т ь поглибл е н е в і д о б р а ж е н н я в е к с п о з и ц і ї успіхів р а д я н с ь к о г о народу в економічному і культурному будівництві, в и х о в а н н я т р у д я щ и х , о с о б л и в о м о л о д і , на п р и к л а д а х ж и т т я і д і я л ь н о с т і В. І. Л е н і н а , г е р о ї ч н о ї і с т о р і ї К П Р С , нашої Вітчизни, революційних, бойових і трудових традиціях партії і народу, в дусі радянського патріотизму й соціалістичного інтернаціоналізму. Н о в и м с т и м у л о м д л я д а л ь ш о г о р о з г о р т а н н я пропаг а н д и с т с ь к и х з а х о д і в с т а л и і с т о р и ч н і д о к у м е н т и , прий н я т і X X V I I з ' ї з д о м К П Р С . У нас л ю д и м а ю т ь з м о г у глибоко ознайомитися з матеріалами найвищого форуму комуністів країни, новою редакцією Програми партії, д о к у м е н т а м и X X V I I з ' ї з д у К о м п а р т і ї України, соціалістичними зобов'язаннями трудових колективів на д в а н а д ц я т у п ' я т и р і ч к у , ф о т о г р а ф і я м и п е р е д о в и к і в і новаторів виробництва. К р і з ь у с ю е к с п о з и ц і ю п р о х о д и т ь т е м а б о р о т ь б и за з б е р е ж е н н я м и р у на п л а н е т і я к г о л о в н о ї м е т и м і ж н а родної політики К П Р С і Радянської д е р ж а в и . Експоновані м а т е р і а л и п е р е к о н л и в о п о к а з у ю т ь , щ о з п е р ш и х д н і в

Фрагмент гобелена «Ленінським шляхом — до комунізму» у ввідному залі Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна.

ИМЇГ

Делегат XXVII з'їзду Компартії України льотчик-випробувач О. В. Галуненко біля одного із стендів ленінського музею. Фото В.

КРИМЧАКА.

наша країна послідовно проводить у ж и т т я ленінські принципи мирного співіснування. У рік X X V I I з ' ї з д у п о б і л ь ш а л о лекцій з питань е к о н о м і ч н о ї стратегії партії, соціальної політики, м і ж народної діяльності КПРС і Радянської держави. Д о к у м е н т а м и партійного ф о р у м у доповнені п р о г р а м и з а н я т ь 14 л е к т о р і ї в та к і н о л е к т о р і ї в , щ о д і ю т ь у м у з е ї . Перед слухачами виступають делегати з'їздів, демонструються хронікально-документальні фільми про р а д я н с ь к и й с п о с і б ж и т т я , б о р о т ь б у за м и р . На п о ч а т к у р о к у в і д к р и т о в и с т а в к у , п р и с в я ч е н у X X V 1 1 з'їзду К П Р С і X X V I І з'їзду Компартії України,— « О б р а з к о м у н і с т а в о б р а з о т в о р ч о м у м и с т е ц т в і » . Н а ній п р е д с т а в л е н о п о н а д 80 ж и в о п и с н и х і г р а ф і ч н и х р о б і т , т в о р і в д е к о р а т и в н о г о мистецтва, щ о р о з п о в і д а ю т ь п р о славний ш л я х партії к о м у н і с т і в , про нашого сучасника. Д і є в и с т а в к а « П а р т і й н и й к в и т о к К П Р С ( і с т о р і я ) » . Тї матеріали вивчають пропагандисти, ідеологічний актив К и є в а і о б л а с т і . Тут в і д б у в а ю т ь с я з а н я т т я ш к і л м о л о д о г о комуніста Ленінського, Печерського, Радянського р а й о н і в с т о л и ц і . Тут ж е п і с л я з а к і н ч е н н я к а н д и д а т с ь к о г о с т а ж у п р и й н я т и м до лав К П Р С у р о ч и с т о вручають партійні квитки. За з'їздівськими матеріалами створили й пересувну фотовиставку д л я і л ю с т р у в а н н я лекцій, з я к и м и працівники м у з е ю в и ї з д я т ь в інші міста р е с п у б л і к и . А в о с е н и намічено провести зльоти передовиків і новаторів виробництва, працівників а г р о п р о м и с л о в о г о к о м п л е к су, котрі д о с т р о к о в о з а в е р ш а т ь плани п е р ш о г о р о к у д в а н а д ц я т о ї п ' я т и р і ч к и . Н а них у нас ч е к а ю т ь з у с т р і ч і з майстрами слова, пензля, акторами, к о м п о з и т о р а м и . М.

БУР'ЯНОВА,

з а в і д у ю ч а л е к т о р с ь к о ю групою Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна.

м о ж е бути м у з е й історії міста Дніпродзержинська, де в п е р ш е з н а й ш о в з а с т о с у в а н н я « м у з е й н и й с е а н с » — система скоординованих у часі, об'єднаних програмним у п р а в л і н н я м з д о п о м о г о ю Е О М різноманітних сучасних т е х н і ч н и х з а с о б і в , я к і « в е д у т ь » в і д в і д у в а ч а по е к с п о з и ц і ї . Загальновідомий досвід в п р о в а д ж е н н я в музейну справу останніх досягнень голографії. З ц і є ю м е т о ю в Д е р ж а в н о м у і с т о р и ч н о м у м у з е ї У Р С Р с т в о р е н о відділ технічних засобів і голографії, голографічну лабораторію. Опорні голографічні лабораторії є в Херсонському історикоархеологічному заповіднику, Львівському м у з е ї історії релігії та а т е ї з м у , Одеському історико-краєзнавчому м у з е ї , К и є в о - П е ч е р с ь к о м у д е р ж а в н о м у історико-культурн о м у заповіднику. О р г а н і з у ю т ь с я оригінальні стаціонарні та п е р е с у в н і в и с т а в к и . Т р е б а п р о д о в ж и т и в и г о т о в л е н н я голографічних копій музейних цінностей, виготовляти к о л ь о р о в і і ш и р о к о ф о р м а т н і г о л о г р а м и , к о п і ї , я к і тиражуються поліграфічним способом. М у з е я м необхідно посилити увагу до обліку, охорони, з б е р е ж е н н я зібраних цінностей. На жаль, щ е трапляються випадки їх р о з к р а д а н н я , як це сталося, наприклад, у Л ь в і в с ь к о м у м у з е ї у к р а ї н с ь к о г о о б р а з о т в о р ч о г о мистецтва, Л у б е н с ь к о м у краєзнавчому музеї Полтавської області. Облік, охорону і з б е р е ж е н н я музейних надбань конче п о т р і б н о привести у повну відповідність з н о в о ю інструкц і є ю , я к у н е щ о д а в н о н а д і с л а н о на м і с ц я , з н а ч н о п і д в и щ и т и рівень комплексної наукової о б р о б к и матеріалів зібрань, з д і й с н и т и їх н а у к о в у е к с п е р т и з у , к л а с и ф і к а ц і ю , п а с п о р т и з а ц і ю та н а у к о в у к а т а л о г і з а ц і ю , п р о д о в ж и т и в и я в л е н н я і о б л і к о р и г і н а л ь н и х е к с п о н а т і в у м у з е я х , щ о д і ю т ь на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х , та в п р и в а т н и х к о л е к ц і я х . П о д е к у д и н е в и р і ш у є т ь с я о д н е з н а й г о л о в н і ш и х пит а н ь — м а т е р і а л ь н е з а б е з п е ч е н н я , б е з ч о г о н е м о ж н а на повну силу р о з г о р н у т и виховну й освітню роботу. Чотирнадцять років закритий для відвідувачів Хмельницький краєзнавчий музей, десять — Нікопольський Дніпропетровської області. М а й ж е дев'ятнадцять років ведеться реставрація Ужгородського замку, де розташований Закарпатський краєзнавчий музей. Треба прискорити р е м о н т і р е с т а в р а ц і ю п р и м і щ е н ь К і р о в о г р а д с ь к о г о і Запорізького краєзнавчих, Одеського історико-краєзнавчого музеїв. Н е о б х і д н о к р а щ е р о з в и в а т и г р о м а д с ь к і засади. Планується створити п р о т я г о м найближчих років м у з е ї історії районів у к о ж н о м у райцентрі республіки. А в перспективі г р о м а д с ь к і м у з е ї п е р е д б а ч а є т ь с я в і д к р и т и на т е р и т о р і я х всіх с і л ь с ь к и х Рад як складові культурно-спортивних комплексів. У с п і ш н е з д і й с н е н н я цієї р о б о т и з н а ч н о ю м і р о ю залеж и т ь від п р а в и л ь н о г о д о б о р у , р о з с т а н о в к и , виховання і підвищення професійної кваліфікації кадрів. Л ю д с ь к о г о фактора, роль якого дедалі зростає. Тому передбачено з д і й с н и т и к о м п л е к с заходів: п е р е п і д г о т о в к у різних категорій м у з е й н и х працівників в Інституті підвищення кваліфікації М і н і с т е р с т в а к у л ь т у р и У Р С Р , ц і л ь о в і с т а ж у в а н н я на б а з і провідних закладів, у школах підвищення професійної майстерності, що будуть відкриті в к о ж н о м у музеї, практикувати різноманітні конкурси, к о н ф е р е н ц і ї , семінари тощо. Як б а ч и м о , виконання відповідальних завдань в галузі культурного будівництва, поставлених XXVII з'їздом К П Р С , а також X X V I I з ' ї з д о м Компартії України, вимагає д о к о р і н н о г о п о л і п ш е н н я всіх л а н о к н а ш о ї р о б о т и . Е ф е к тивному її втіленню в ж и т т я с п р и я т и м е й наполеглива реалізація цільової комплексної програми «Вдосконалення д і я л ь н о с т і м у з е ї в У к р а ї н с ь к о ї P C P по к о м у н і с т и ч н о м у вихованню трудящих».

Директор ' У музеї сталося ЧП. Завідуюча господарством мобілізувала наукових працівників і р о з д а л а г а н ч і р ' я , звелівш и затикати д і р к и на г о р и щ і , а л е зі стелі о д н а к о в о т е к л о . К о л и до р о б о т и п р и с т у п и в н о в и й д и р е к т о р , він надів с п е ц і в к у і під з д и в о в а н и м и п о г л я д а м и поліз у піддашшя. Повернувшися, засміявсь і весело мовив: «Ясно!..» За м і с я ц ь дах к а п і т а л ь н о в і д р е м о н т у в а ли... А втім, у с е по п о р я д к у . Навесні 1888 року Василь Васильович Д о к у ч а є в почав досліджувати геологічні у м о в и П о л т а в с ь к о ї губернії. Результат — поява славнозвісної ґрунтової карти Полтавщини. П р о т е цей ф а к т с п р и ч и н и в с я й д о іншого: ч е р е з три р о к и у ф л і г е л і тодішнього земства було відкрито музейний заклад. Його п е р ш и й директ о р М . О . О л і х о в с ь к и й п р и й н я в від у с л а в л е н о г о д о с л і д н и к а у н і к а л ь н у колекцію грунтів, яка с к л а д а л а с я з 4016 з р а з к і в ч о р н о з е м у і стала основ о ю е к с п о з и ц і ї . Так з ініціативи видатного р о с і й с ь к о г о в ч е н о г о д е в ' я н о с т о п'ять р о к і в т о м у в П о л т а в і почав функціонувати природничоісторичний музей. Невдовзі княгиня К. М . С к а р жинська вирішила передати земству зібрання етнографічних матеріалів, про щ о м і с ц е в і р е п о р т е р и п о с п і ш и л и оповістити « ш и р о к у публіку». А затим — рівно дев'ять десятиліть тому — в Полтаві сталася ще одна подія, п р о яку тоді з н а л о набагато в у ж ч е коло осіб, х с і царська охранка віддала б не о д и н с р і б н и к , а б и т і л ь к и я к н а й д о к л а д н і ш е д о в і д а т и с я п р о неї. Тепер цій події в м у з е ї п р и с в я ч е н о цілий зал, і називається він «Н. К. К р у п с ь к а і П о л т а в щ и н а » . Щ е дівчинкою маленька Надійка р а з о м з б а т ь к а м и , які в П о ш у к а х з а с о б і в д л я і с н у в а н н я в 1876 р о ц і виїхали на У к р а ї н у , жила в селі Біликах К о б е л я ц ь к о г о повіту. П е р е г о д я два д е с я т и л і т т я , у т р а в н і 1896-го, Надія К о с т я н т и н і в н а за завданням п е т е р б у р з ь к о г о « С о ю з у б о р о т ь б и за визволення робітничого класу» знову п р и б у л а до П о л т а в и — п р о в е с т и нараду з питань п і д г о т о в к и до І з ' ї з д у Р С Д Р П та в и д а н н я н е л е г а л ь н о ї загальн о р о с і й с ь к о ї п о л і т и ч н о ї газети. З у п и нилась і п р а ц ю в а л а Н. К. К р у п с ь к а в о с е л і г і р н и ч о г о і н ж е н е р а Ф . Г. Давидовича-Нащинського, чоловіка її передчасно померлої рідної тітки. — М и відкрили експозицію про п е р е б у в а н н я Надії К о с т я н т и н і в н и в на-

ш о м у м і с т і д о с т о р і ч ч я з д н я нар о д ж е н н я В о л о д и м и р а І л л і ч а Леніна,— розповідає д и р е к т о р Полтавського краєзнавчого музею Максим Данилович Оніпко. — А л е розуміли, що зроблено д у ж е мало. Знали, що К р у п с ь к а з у п и н я л а с ь у б у д и н к у по вулиці Д в о р я н с ь к і й (тепер П а р и з ь к о ї К о м у н и ) , д е с я т ь . Та с в і д к и тієї д а л е к о ї пори, мабуть, давно пішли з життя. Як ж е знайти к о н к р е т н і п р е д м е т и а б о достовірні свідчення, щ о стали б у пригоді с а м е д л я м у з е й н о г о показу? І все-таки м и п р о д о в ж у в а л и п о ш у к . Ж и т т я в і д д я ч и л о ї м за наполегливість. Я к о с ь д в е р і о д н і є ї з к і м н а т того б у д и н о ч к а о д ч и н и л а привітна с и в о ч о ла б а б у с я . То б у л а н а й м о л о д ш а д о ч к а Ф . Г. Д а в и д о в и ч а - Н а щ и н с ь к о г о Марія Федорівна, котрій ішов уже дев'ятий десяток. Зустріч з нею, щирі р о з м о в и , с п о г а д и з а п а м ' я т а л и с я надовго. А г о л о в н е — М а р і я Ф е д о р і в н а показала, а тоді й передала м у з е є в і речі, я к и м и користувалась Надія Костянтинівна і я к і д б а й л и в о з б е р і г а л и с я

з того ч а с у , — п и с ь м о в и й с т і л і к р і с л о , прес-пап'є і д е р е в ' я н и й н і ж д л я р о з р і зування паперу, ш а ф у і скриньку з подвійним дном для перевезення н е л е г а л ь н о ї л і т е р а т у р и . П е р е д а л а вона р а з о м з і н ш и м и р е ч а м и й книгу Г е т е « Ф а у с т » , я к у В. І. Л е н і н подарував м а т е р і Н. К . К р у п с ь к о ї , а Н а д і я К о с т я н т и н і в н а в ж е п о т і м , у 30-ті р о к и , презентувала с в о ї й названій дочці Надії, рідній сестрі М а р і ї Ф е д о р і в н и . Т е п е р ц е й зал, д е на тлі к і м н а т и з ретельно відреставрованими мем о р і а л ь н и м и р е ч а м и п о к а з а н о діяльність соратників В. І. Л е н і н а та Н. К . К р у п с ь к о ї — у ч а с н и к і в тієї нар а д и в П о л т а в і і де д о к л а д н о р о з к а з а но п р о б а т ь к а Надії К о с т я н т и н і в н и К. І. К р у п с ь к о г о , п е р е д о в у людину с в о г о ч а с у , яка п і д т р и м у в а л а з в ' я з о к з о р г а н і з а ц і є ю « З е м л я і в о л я » й І Інтернаціоналом,— один з найбільш відвідуваних у м у з е ї . Максим Данилович працює тут д и р е к т о р о м у ж е ш і с т н а д ц я т и й рік. Г о с п о д а р с т в о н е м а л е — щ о р о к у тіль-

к и на с т а ц і о н а р і п р о х о д и т ь понад чверть мільйона відвідувачів, самих експонатів близько 180 т и с я ч . Та й турбот, звичайно, вистачає — десять відділів, а щ е філіали, а щ е о к р е м і м у з е ї в р а й о н а х на п р а в а х в і д д і л і в , автомузей, вагон-музей, методична допомога колегам з області, збирацька, е к с к у р с і й н а , в и с т а в о ч н а , л е к ц і й н а робота. А л е зал, п р и с в я ч е н и й перебув а н н ю H. К . К р у п с ь к о ї на П о л т а в щ и ні, р е е к с п о з и ц і ю якого завершено минулого р о к у , — одна з головних турбот директора, тема для роздумів, о б м і н у д у м к а м и і досі. С в о ю роботу, роботу всього колективу д и р е к т о р вбачає у повсякденному пошуку, систематизації, показі й збереженні нетлінних с к а р б і в — промовистих свідчень матеріальної і духовної к у л ь т у р и народу, щ о допомагають з р и м о осягати нерозривний з в ' я з о к часів і щ е я с к р а в і ш е усвідомлювати животворний гуманізм і велич радянської доби. В з я т и хоча б такий випадок. Дізналися: в Д р а б и н і в с ь к о м у сільському м у з е ї Новосанжарського району зберігається оригінал х в и л ю ю ч о г о документа перших років Р а д я н с ь к о ї влади. П р и ї х а л и , п о д и в и л и с ь . З г о р и на пож о в к л о м у від часу папері надруковано: « У Р С Р . Ц е н т р а л ь н а к о м і с і я допомоги голодаючим. Квитанція N9 21785». А^ далі — « г р о м а д я н и н П е т р у ш к о Андрій...» передав у ф о н д д о п о м о г и «один пуд жита». І дата: Головна тема центрального залу Полтавського краєзнавчого музею — розквіт Радянської України у братній сім'ї народів Союзу PCP.

«1923 р о к у с і ч н я 10 д н я » . Та щ о н а й б і л ь ш е с х в и л ю в а л о — на к в и т а н ц і ї р у к о п и с н и й т е к с т : « В і д і м е н і голод а ю ч и х щ и р о д я к у ю . Г. І. П е т р о в с ь кий». Д о в г о п е р е к о н у в а л и гості, щ о ц е й унікальний документ треба передати д о П о л т а в и . Н е з р а з у г о с п о д а р і погод и л и с ь . Та к о л и о д е р ж а л и в і д к о л е г чітку ф о т о к о п і ю д о к у м е н т а , зрозуміли: все б у л о правильно. Бо полтавці, п е р е ф о т о г р а ф у в а в ш и к в и т а н ц і ю , сам у ї ї п е р е д а л и у ф о н д и на в і ч н е зберігання, а копії надіслали в м у з е ї Києва, Черкас, Переяслава-Хмельницького й інших міст, не з а б у в ш и , з в и ч а й н о , й п р о Д р а б и н і в к у та п р о себе. А в своїй експозиції розповіли щ е й п р о т е , я к на П о л т а в щ и н і в ті в а ж к і р о к и п р и й н я л и 40 т и с я ч д і т е й із П о в о л ж я і як вони виховувались у місцевих жителів, котрі по-батьківському ділилися з ними усім тим небагатим скарбом, що мали самі. Або й інший приклад — в ж е з сьогоденного життя, пов'язаний з у ч а с т ю п о л т а в с ь к и х т р у д і в н и к і в у виконанні П р о д о в о л ь ч о ї програми. Поглиблено і цілеспрямовано п р а ц ю в а л и тут, ш у к а ю ч и , як н а й к р а щ е р о з к р и т и ц ю т е м у . П о р а д и л и с я в партійних, р а д я н с ь к и х органах, д о к л а д н о о б г о в о р и л и п и т а н н я на з а с і д а н н і нау к о в о - м е т о д и ч н о ї ради. Всі сходилися на т о м у , щ о б ї х а т и в Ч у т і в с ь к и й р а й о н до передового колгоспу імені В. І. Л е н і н а , д е г о л о в о ю Г е р о й С о ціалістичної Праці Іван Васильович Р о п а в к а , л ю д и н а с к р о м н а , д і л о в а і роботяща. Прийняли музейників радо. Поп р а ц ю в а л и вони тут не о д и н д е н ь , матеріали зібрали, сфотографували виробничі процеси, п о б у в а л и у механізаторів, тваринників, рільників, оз-

найомилися з роботою правління, партійної о р г а н і з а ц і ї , не обминули й к у л ь т о с в і т н і з а к л а д и . І на п р и к л а д і цього господарства створили тематичну е к с п о з и ц і ю « П р о д о в о л ь ч а п р о г р а м а в д і ї » , я к у т і л ь к и за п е р ш и й р і к о г л я н у л о п о н а д ЗО т и с я ч сільських трудівників. А ж ось приходить М а к с и м вич з наради.

Данило-

— Цікаву ініціативу,— к а ж е , — схвалено в області. Водії міського а в т о т р а н с п о р т у в и р і ш и л и в ч и т и с я на к о м б а й н е р і в , щ о б на ж н и в а х е ф е к т и в н і ш е д о п о м а г а т и к о л г о с п а м . То, м о ж е , й н а м п е р е к л а с т и б ц е на м у з е й н у мову? Н о в и й і м п у л ь с — н о в і т у р б о т и , пош у к и , з н а й о м с т в а : хто п е р е д в е д е , щ о почин дає з е к о н о м і ч н о ї точки зору, н а с к і л ь к и м е н ш а ю т ь в т р а т и з е р н а на ланах. Уточнюється, доповнюється е к с п о з и ц і я . А тоді виникає щ е о д и н з а д у м — запросити Івана В а с и л ь о в и ч а Р о п а в к у до м у з е ю , щ о б він тут, б і л я стендів, де представлені свідчення трудового г е р о ї з м у хліборобів і де в и с т а в л е н о , до речі, і його п о г р у д д я , докладно розповів відвідувачам про п о ч и н п о л т а в с ь к и х в о д і ї в та їх у д а р н у п р а ц ю в колгоспах. Авжеж, пошук експонатури, яку головний хранитель м у з е ю Микола С т е п а н о в и ч В а с е в и ч с п р а в е д л и в о називає історією, зібраною людьми, способів її о с м и с л е н н я і використання т р и в а є т у т б е з п е р е р в н о . М у з е й організує дні відкритих фондів, т е м а т и ч н і демонстрації багатющих етнографічних к о л е к ц і й , в и р о б і в х у д о ж н ь о - п р и кладного мистецтва не тільки на стаціонарі, а й в інших містах, районах, селах. Гаптування і к е р а м і к у вивозили н е щ о д а в н о д о Д н і п р о п е т р о в с ь к а , кращі з р а з к и н а р о д н о ї творчості показували в Л о х в и ц ь к о м у районі будівникам газопроводу Уренгой — Помари — У ж г о р о д . А коли влаштували в и с т а в к у к и л и м і в та р у ч н о ї в и ш и в к и у с е б е , до Полтави б у к в а л ь н о ринула хвиля відвідувачів з М о с к в и , Києва, Харкова, Львова, Дніпропетровськ а , — ї х а л и в и х о в а н ц і с п е ц і а л ь н и х художніх навчальних закладів, виробничники й художники з комбінатів, де виготовляються подібні речі. У ц ь о м у п ' я т и р і ч ч і тут м а ю т ь н а м і р в і д к р и т и ч о т и р и н о в и х м у з е ї на п р а в а х відділів — уславлених земляків С . А . К о в п а к а , А . С . М а к а р е н к а і від о м о г о теоретика космічних польотів Ю . В. К о н д р а т ю к а , а т а к о ж музей к е р а м і к и в О п і ш н і . Н а у к о в і працівники, о ч о л ю в а н і з а с т у п н и к о м д и р е к т о р а Енгеліною Іванівною Литвиненко, розробляють тематичну структуру цих з а к л а д і в , з б и р а ю т ь експонати. Нелегко, правда, вирішити питання з п р и м і щ е н н я м и , але М а к с и м Данилович, як з а в ж д и , сповнений о п т и м і з м у . І з н о в у ж т а к и , п л е к а ю ч и п л а н и на п р и й д е ш н є , він « в ' я ж е » м а й б у т н і музейні справи з конкретними запитами людей, шукає в и х і д на практичну

ИМЇГ

віддачу задуманого п о т р е б а м сьогоднішнього дня.

А з а д у м і справді цікавий — використати для м у з е ю к е р а м і к и дореволюційне, побудоване ще з е м с т в о м приміщення гончарних майстерень. П о - п е р ш е , в ж е с а м а а р х і т е к т у р а , планування, своєрідна ф о р м а вікон і дверей вводили б відвідувачів в атмосфер у тих ч а с і в , к о л и зароджувалось о п і ш н я н с ь к е м и с т е ц т в о . П о - д р у г е , пор я д стоїть ч у д о в а старовинна піч д л я обпалювання кераміки — варто лише д о б у д у в а т и н е в е л и ч к у г а л е р е ю , і ви з експозиційного залу потрапляєте в у м о в и натурального, так б и м о в и т и , виробництва. « Е ф е к т достовірності» д о с я г а є т ь с я я к н а й в и р а з н і ш и й . А л е гол о в н е — на б а з і т а к о г о з а к л а д у полтавчани хочуть організувати навчальну с т у д і ю . Щ о б с т в о р и т и н е о б х і д н у матеріальну базу, потрібні мінімальні з а т р а т и . А в р а х о в у ю ч и , щ о тут ж е працюють відомі майстри, яким є що передати м о л о д і , п р о к о р и с н і с т ь такого з а д у м у г о д і й к а з а т и . З в и ч а й н о , в с е це н е п р о с т о . Є л ю д и , яких б е н т е ж а т ь з а й в і к л о п о т и . Але Максим Данилович, захопившись п е р с п е к т и в о ю , не з б и р а є т ь с я відступати. Й о г о п і д т р и м у ю т ь ентузіасти, яких у П о л т а в с ь к о м у краєзнавчому важко й перелічити. Це і в ж е згадувані Е . І. Л и т в и н е н к о та М . С . В а с е в и ч , і в ч е н и й с е к р е т а р Р. Ф . Г у з і й , і завідуючі відділами Н. П. Ш е л е п о в а , Г. М . В е л и ч к о - Б е р е з о в а , Є . В. Р е шетник, Л. Д. Височина, і керівник с е к т о р а О . Б. С у п р у н е н к о , і н а у к о в і п р а ц і в н и к и Г. І. Г а л я н , Л . І. Н і к о л а євська, Л. О . С е р д ю к , і о р г а н і з а т о р е к с к у р с і й О . Н. Т а р а н та б а г а т о інших. В з а г а л і б е з е н т у з і а с т і в , в в а ж а є директор, музейна справа не може р у х а т и с я в п е р е д . І т у т ж е — я к завжди, зовні спокійно і врівноважено — о б о в ' я з к о в о р о з п о в і с т ь п р о одного з самовідданих подвижників, старійшину полтавських музейників Дмитра Михайловича Гармаша. Це з а в д я к и його н е в т о м н і й праці в Диканьці з б у д о в а н о ч у д о в и й історикокраєзнавчий музей, відкрито велику картинну галерею. Тепер Дмитро Михайлович намітив створити щ е один м у з е й — атеїстичний... Максим Данилович Оніпко вміє добирати й виховувати людей, які м и с л я т ь і прагнуть п р а ц ю в а т и так, як старий ч л е н партії Г а р м а ш з Диканьки. Т о м у й р о б о т а м у з е ю з м і с т о в н а і багатогранна. Р о з р о б л е н і й успішно в и к о н у ю т ь с я г л и б о к о п р о д у м а н і системи заходів «Музей — школі» та «Музей — професійно-технічному училищу», опрацьовано й доповнено тематико-експозиційні плани «Полтавщина в братній с і м ' ї народів С Р С Р » , «Технічний прогрес у п р о м и с л о в о с т і області», «Послідовники Стаханова», «Роль культури в комуністичному вихованні т р у д я щ и х » , « Р а д я н с ь к і свята і о б р я д и » , « В о н и в и з в о л я л и П о л т а в -

Меморіальний куточок залу «Н. К. Крупська і Полтавщина». Фото П.

ЗДОРОВИЛА.

щину», « М и р — наш ідеал». Розпочато р о б о т у п о з б и р а н н ю е к с п о н а т і в п р о керівну роль КПРС у мобілізації т р у д я щ и х на в и к о н а н н я з а в д а н ь дванадцятої п'ятирічки. Наукові працівник и н е з а с и д ж у ю т ь с я на м і с ц і . Л и ш е м и н у л о г о р о к у в о н и п о н а д 200 р а з і в виїздили в райони області, а також до Москви, Ленінграда, Києва, Ташкента, Львова, Д о н е ц ь к а , Х а р к о в а д л я збирання матеріалів, ознайомлення з д і я л ь н і с т ю і н ш и х м у з е ї в , на с т а ж у в а н ня. Систематичному навчанню, підвищ е н н ю к в а л і ф і к а ц і ї працівників тут приділяють велику увагу. Музейна р о б о т а — справа творча, вона не мож е існувати б е з постійного розвитку і в д о с к о н а л е н н я . Ц ю істину добре розуміють у Полтаві. Але й тут виникають іноді п р о б л е м и , вирішити які с в о ї м и с и л а м и н е м о ж л и в о . Йдетьс я про необхідність ф а х о в о ї підготовки м у з е й н и х кадрів у вузах. Ч е р е з відсутність такої спеціалізації м о л о д і фахівці з в и щ о ю о с в і т о ю , п р и й ш о в ш и в музей, мусять по два-три роки в и т р а ч а т и на о п а н у в а н н я с п е ц и ф і к и , що, звичайно, не м о ж е не позначатися на в и к о н а н н і їх п р я м и х обов'язків. Щ о п р а в д а , ц ю т е м у М а к с и м Данилович намагається обминати в розмовах: с п р а ц ь о в у є д а в н я з в и ч к а в и к о р и с товувати власні р е з е р в и , обходитися, так б и м о в и т и , с в о ї м и с и л а м и . І всетаки іноді п р о х о п и т ь с я к і л ь к о м а слов а м и — надто в а ж л и в и м в в а ж а є це питання для дальшого піднесення м у з е й н о ї справи.

ИМЇГ

Така в ж е у нього з в и ч к а — вичленовувати з розмаїття подій і явищ головне. О т як, с к а ж і м о , тоді, коли тільки прийшов до м у з е ю . Багато, певно ж, було п р о б л е м і з експонатурою, і з екскурсійною роботою, і з ф о н д а м и . А він д а х о д р е м о н т у в а в . І стало легше, веселіше працювати. А т о д і п і д т р и м а в тих, хто з а х о п и в с я ідеєю створення музею та студії опішнянської кераміки. І допоміг у п о ш у к а х т и м , хто д о с л і д ж у в а в ш л я х и піднесення революційного руху на П о л т а в щ и н і на з л а м і віків. І п о р а д и в , як к р а щ е організувати одну, другу, т р е т ю виставку нових надходжень, і с п р я м у в а в підготовку виставок тематичних — до з ' ї з д у партії, до ю в і л е ї в Гоголя, П о л т а в с ь к о ї битви... Розповідають, що якось попросили заслуженого працівника культури УРСР Максима Даниловича Оніпка повідати п р о с е б е — як-не-як, п'ятдесят три р о к и т р у д о в о г о с т а ж у , с о р о к в і с і м — у партії, за п л е ч и м а в е л и к и й досвід партійної, радянської, комсомольської роботи. Людина скромна, в і н д о в г о н е п о г о д ж у в а в с я . Та в с е ж умовили і не пожалкували: оповідач він чудовий — заслухались. Тільки р о з п о в і д ь та б у л а н е п р о с е б е — п р о діла, с в і д к о м яких й о м у судилося с т а т и , і п р о л ю д е й , к о т р и х з у с т р і ч а в на д о в г і й ж и т т є в і й ниві. Так і т е п е р , у «лузеї. З а п и т а й т е , щ о з р о б и в за півтора десятиліття директорування, і він р о з к а ж е п р о колег, п р о те, щ о в і д б у в а є т ь с я н а в к о л о і щ о всі е о н и р а з о м щоденно і дбайливо фіксують, збирають, систематизують, допомагаючи народові, партії зберегти с ь о г о д н і ш н ю мить, щ о б донести її в усій н е д о т о р к а н і й величі і красі до наступних поколінь. Роман

ТЕРЕЩЕНКО.

B i t * У ж е багато років великий подвиг ж и т т я В. І. Леніна — д ж е р е л о натхнення для діячів літератури і мистецтва нашої країни. Вони справедливо називають ленінську тему т е м о ю століття і присвячують їй свої кращі твори. О б р а з Володимира Ілліча відображений у живопису та скульптурі, музиці й літературі, кіно і театрі. Митці звертають головну увагу на пристрасну відданість в о ж д я справі партії і народу, невичерпну енергію, н е з і а м н у в о л ю , цілеспрямованість і незвичайну працелюбність — риси, що е прикладом для наслідування молоді, яка вчиться будувати ж и т т я по Леніну. Пізнавально-виховне значення художньої Ленініани величезне. А д ж е письменники, художники, композитори, р е ж и с е р и й актори, розповідаючи про Ілліча, наголошують на всесвітньо-історичній ролі його генія, пропагують ленінізм, п р о б у д ж у ю ч и в сучасників відчуття причетності до подій минулого, допомагають ф о р м у в а т и людину нової доби. Заклади культури Львова набули цікавого досвіду у використанні художньої Ленініани в ідейно-естетичному вихованні трудящих. Зокрема, наш філіал Центрального м у з е ю В. І. Леніна, що працює з квітня 1950 року, в своїх залах зберігає б л и з ь к о шести тисяч експонатів — фотокопії ленінських рукописів, перші видання книг вождя, більшовицькі газети «Искра», «Вперед», «Правда», «Пролетарий», фотографії, документи, карти і, звичайно, художні твори, присвячені творцеві Радянської держави. З дня створення філіалу з ними мали змогу ознайомитися понад дев'ять з половин о ю мільйонів трудящих. Відвідувачам дорогі всі періоди ж и т т я й діяльності Володимира Ілліча. Група комсомольців виробничо-технічного об'єднання «Електрон» залишила запис у книзі відгуків: « Щ о р а з у приходимо до м у з е ю з почуттям гордості за нашу Батьківщину, яка дала світові великого Леніна. Яскравий приклад ж и т т я в о ж д я зобов'язує нас вимогливо ставитись до себе, своїх вчинків, вчить бути гідними громадянами С о ю з у PCP». Багато щирих слів від студентської молоді, учнів шкіл і технікумів, воїнів Радянської А р м і ї читаємо в цій книзі. Ю н а к и та дівчата урочисто обіцяють бути вірними помічниками Комуністичної партії. Серед експонатів — скульптури, картини, твори декоративноприкладного мистецтва на ленінську тематику, оригінали полотен як професіональних, так і самодіяльних художників. Вони доповнюють експозицію, допомагають яскравіше ілюструвати ті чи інші періоди життя й діяльності вождя. « Ж и т т я й діяльність В. І. Леніна», «В. І. Ленін — творець марксистської партії нового типу», «Ленін і Ж о в т е н ь » , «Героїчний шлях Ленінського комсомолу», «Торжество ленінської національної політики», «В. І. Ленін — творець С о ю з у PCP», « Є в Росії такі місця...», «Партія Леніна від з'їзду до з ' ї з д у » — далеко не повний перелік назв виставок останніх років, організованих закладом до знаменних дат. Особливий інтерес викликала експозиція «В. І. Ленін — в о ж д ь партії». В ній відвідувачі побачили твори живопису, графіки, скульптури, а також філателістичну к о л е к ц і ю «Видатні революціонери». Художні твори хвилюють глядачів, впливають на їх емоції, почуття, спонукають до дії. О с ь запис робітників заводу кінескопів у книзі відгуків: « К л я н е м о с ь : те, що батьки не доспівали, м и доспіваємо! Те, що батьки не побудували, м и побудуєм. А д ж е ми — молоді». Більшість художніх виставок м у з е ю — пересувні, і з ними м а ю т ь змогу ознайомитись трудящі, студентська та учнівська молодь й сусідніх областей — Волинської, Тернопільської, Закарпатської, Чернівецької. У закладі багато подарунків од виробничих колективів і особисто трудящих. Серед них — моделі львівських автобусів, телевізорів, зразки продукції підприємств, пам'ятні сувеніри, а також вироби народних майстрів — інкрустація по дереву, вишивка тощо. Місцеві композитор М . Корчинський і поетеса М. Хоросницька передали в дар закладу пісню «В м у з е ї Леніна». У філіалі за ініціативою нашої консерваторії в ж е дев'ятий рік відбуваються ленінські читання « О б р а з В. І. Леніна в літературі та мистецтві». їх проводять викладачі й кращі студенти історикотеоретичного, вокального факультетів, слухачі школи м о л о д о г о лектора: старший викладач заслужений артист У Р С Р учасниця Великої Вітчизняної війни Л. Дороніна, доцент, кандидат мистецтвознавства Л. Яросевич, композитор В. Камінський; студен-

ЛЮБОВІ ти — лауреати Всесоюзного та Республіканського конкурсів І. Влах і Н. Цайтц, тріо бандуристок у складі О. Герасименко, М. Вислоцької, Л. Олендій та багато інших. У читаннях беруть активну участь відомі вчені й митці Львова. Музичні твори на ленінську тематику виконують хорові колективи консерваторії, музично-педагогічного училища, хорова капела «Трембіта», хор хлопчиків «Дударик» і хор ветеранів партії та праці Будинку вчених. Ленінські читання завжди викликають інтерес у слухачів. Вони проводяться як лекції-концерти і в ж е стали традиційними. Ц ю ф о р м у роботи схвалено Ленінським р а й к о м о м партії міста. А досвід вивчають працівники багатьох м у з е ї в країни. Вагомий внесок у Ленініану р о б и т ь щ д е р ж а в н а філармонія. Щ о р о к у вона проводить тематичні концерти у залі Львівського філіалу Центрального м у з е ю В. І. Леніна. На них звучать кращі музичні твори радянських авторів, присвячені в о ж д ю , революційні та улюблені пісні Володимира Ілліча. Над головною т е м о ю працюють львівські композитори. В їх музичних, пісенних циклах оспівується великий в о ж д ь пролетаріату, творець Комуністичної партії і Радянської держави. Як правило, вперше ці твори виконують колективи й солісти філармонії. В їхньому виконанні натхненно прозвучали Друга (Ленінська) с и м ф о н і я і хори «І б у д е так, як Ленін заповів», «Ленін» М . Колесси, хорові твори «Кімната Леніна у С м о л ь н о м у » € . Козака, «Ленін іде по планеті», «День народження Леніна» А. Кос-Анатольського, а також його пісні «Ленінська правда», «Леніну вінок», романс «У місті Леніна» І. Вимера, твори молодих композиторів Б. Янівського, Ю . Ланюка, В. Стегайлова. У постійній експозиції Львівської картинної галереї експонуються твори, присвячені Іллічу, М . Андрєєва, В. Касіяна, І. Соколова, Е. Миська, 3. Кецала та інших. Там організують зустрічі з місцевими художниками, а також лекції « О б р а з В. І. Леніна в радянському о б р а з о т в о р ч о м у мистецтві», «Ленінський план монументальної пропаганди». Багата з д о б у т к а м и й театральна Ленініана нашого міста. На сценах п'яти театрів з успіхом ідуть спектаклі за відомими п'єсами М . Погодіна, О . Штейна, О . Корнійчука, М . Шатрова. Значний внесок у радянську сценічну Ленініану зробили актори — виконавці ролі в о ж д я народний артист С Р С Р лауреат Д е р ж а в н о ї премії Української PCP імені Т. Г. Ш е в ч е н к а О . Гай, народний артист У Р С Р А. Кравчук, заслужені артисти У Р С Р Б. Козак, Р. Кустов; диригент-постановник народний артист У Р С Р І. Лацанич. К р і м цього, пропаганду радянської Ленініани здійснюють кінотеатри, радіо і телебачення. Різноманітні ф о р м и й методи роботи наші заклади, установи приурочили історичному X X V I I з'їздові К П Р С . Повсюдно відбулись і відбуваються тематичні виставки, лекторії і читання, вечори й концерти... Нині діячі культури та мистецтва м о б і л і з у ю т ь зусилля на виконання прсізорливих накреслень і рішень Комуністичної партії, яка веде народ вірним ленінським шляхом. Набутки митців, присвячені в о ж д ю партії, м а ю т ь неоціненне значення. Вони у т в е р д ж у ю т ь комуністичні ідеали, допомагають формувати і розвивати кращі риси й моральні якості л ю д е й нового часу, с т и м у л ю ю т ь активну творчу діяльність. К о ж е н , хто звертається до художньої Ленініани, щ е й щ е раз з а м и с л ю є т ь с я над с в о ї м життям, над тим, чи по-ленінськи він ж и в е і працює, чи гідно виконує заповіти вождя. Щ о б іще ш и р ш е використовувати твори про Ілліча в музеях та бібліотеках, клубах, будинках і палацах культури, необхідно об'єднати зусилля обласної організації товариства «Знання», закладів і установ, вузів мистецтва й культури, практикувати проведення постійно діючих тематичних лекторіїв, ленінських читань, вечорів тощо. Слід частіше організовувати виставки робіт самодіяльних художників і майстрів народної творчості, присвячених ленінській темі. Треба активніше залучати до справи ветеранів партії і праці, творчу інтелігенцію. Вся робота по вихованню радянських л ю д е й на ленінському прикладі має сповнюватись нового змісту, відповідати сучасному рівню розвитку нашого суспільства.

В. п р о р е к т о р Львівської державної імені М. В. Лисенка, д о ц е н т , кандидат

ИМЇГ

ЛАПЕНКО, консерваторії філософських наук.

МУЗЕЄВІ КІНО— БУТИ В е л и ч е з н у роль у г а р м о н і й н о м у розвитку т в о р ч о ї , духовно багатої особистості, ф о р м у в а н н і ї ї наукового світогляду відіграють культурно-освітні заклади, і зокрема м у з е ї . Вони д о п о м а г а ю т ь г л и б ш е зрозуміти й оцінити те, що досягнуто за роки героїчної б о р о т ь б и радянських л ю д е й за комуністичне майбутнє, і к р а щ е відчути, що іще треба зробити. М у з е й — д ж е р е л о енергії та наснаги і д л я наших сучасників, і для грядущих поколінь. І д у ж е добре, що в с л а в н о м у місті-герої Києві є багато прекрасних м у з е ї в — і краєзнавчих, і м е м о р і а л ь н и х , і образотворчих... А найперше — чудовий К и ї в с ь к и й філіал Центрального м у з е ю В. І. Леніна, м е м о ріальний к о м п л е к с « У к р а ї н с ь к и й державний м у з е й історії В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї війни 1941—1945 рр.». Є в нас Д е р ж а в н и й м у з е й театрального, м у з и ч н о г о та кіномистецтва У Р С Р , але чер е з відсутність п р и м і щ е н ь р о з г о р н у т и т а м експозицію, в якій б и достойно відображ а л и с я набутки « н а й в а ж л и в і ш о г о з мистецтв», немає змоги. Та не тільки про експозицію хочу повести м о в у : в нас є потреба і реальні м о ж л и в о с т і створити м у з е й кіно. Щ е наприкінці 1947 року група ентузіастів (Т. Л е в ч у к , Д. Д е м у ц ь к и й , 3. Майєр, М . Бочаров і автор цих р я д к і в ) почала збирати, «випрошувати» відповідні документи і матеріали у ветеранів у к р а ї н с ь к о г о

кіно. Спочатку с а м о т у ж к и , а п о т і м з доп о м о г о ю тодішнього директора О . Горського, який видав наказ про с т в о р е н н я м у з е ю при К и ї в с ь к і й кіностудії художніх ф і л ь м і в . У н ь о м у , з о к р е м а , б у л о написано: « З н і м а л ь н и м г р у п а м по закінченні з й о м о к здавати всі м а т е р і а л и до м у з е ю , а с а м е : літературні та р е ж и с е р с ь к і сценарії, ескізи декорацій, костюми, фотографії — р е к л а м н і й р о б о ч і , п р о б и акторів, генплани, к о ш т о р и с і т. ін. Н а ч а л ь н и к а м цехів: реквізитного, костюм е р н о г о , б у т а ф о р с ь к о г о , фотоцеху, знім а л ь н о ї техніки та і н ш и м за с к л а д е н и м муз е й н о ю к о м і с і є ю с п и с к о м т е ж передавати цінні речі до м у з е ю » . З а ц и м ж е н а к а з о м б у л о виділено й прим і щ е н н я для е к с п о з и ц і ї . П е р ш и й к р о к , здавалося, відбувся. Певна річ, війна, евакуація, окупація, грабіжники з фашистських з о н д е р к о м а н д , р е е в а к у а ц і я завдали в е л и к о ї шкоди. Та ми не занепадали д у х о м і з а в з я т о «розкопували» архіви приватних осіб, ветеранів кіно. Н е в д о в з і відчинили д л я відвідувачів двері м у з е ю в одній, досить великій, кімнаті. Яка то була радість д л я нас! Як зацікавлено дивилися всі на виставлені р е ч і — наприклад, сценічні к о с т ю м и тих, хто грав ролі Богдана Х м е л ь н и ц ь к о г о , Щ о р с а , макети й ескізи декорацій, ф о т о р е к л а м . . . Щ е н а п о л е г л и в і ш е п р о д о в ж у в а л и пошуки. Виступали на зборах, у газетах, переконували керівників, що, д і ю ч и тільки на громадських засадах, ми не д о с я г н е м о мети. Тепер н а м д о п о м а г а л и А. Ж у к о в а (кандидат м и с т е ц т в о з н а в с т в а ) , О . П е р е г у д а і С. В и ш и н с ь к и й (старші редактори), М . Ф і л ь к е в и ч ( н а ч а л ь н и к технічного відділу). 24 б е р е з н я 1958 року О . К а л а ш н и к о в — новий директор кіностудії імені О . П. Д о в ж е н к а — доповнив наказ свого попередника і д о б и в с я з а т в е р д ж е н н я посади головного хранителя м у з е ю , на яку запросили Т. Д е р е в ' я н к о , котра й по сьогодні працює з т а к и м с а м и м з а в з я т т я м , як і 28 літ т о м у . Ц е й ж е наказ затвердив склад науково-методичної ради м у з е ю ,

ИМЇГ

якій б у л о д о р у ч е н о до 5 квітня розробити « П о л о ж е н н я » і план роботи закладу на 1958 рік. Щ е к р о к уперед. Тепер м у з е й відкрили у двох кімнатах « Щ о р с і в с ь к о г о » корпусу, д е зі своєю груп о ю працював О л е к с а н д р П е т р о в и ч Довж е н к о над ф і л ь м о м « Щ о р с » . Звичайно, в них е к с п о н у в а л и с я л и ш е матеріали, що с т о с у ю т ь с я творчості нашого уславленого митця. Численні відвідувачі подовгу зупинялися б і л я особистих р е ч е й О . П. Д о в ж е н к а (їх подарувала Ю . І. С о л н ц е в а ) , сценаріїв, ф о т о , а ф і ш , столу, за я к и м він працював, подарунків з багатьох країн, вишиваних рушників, килимів... Вони могли переглянути м а й ж е всі ф і л ь м и Д о в ж е н к а , почути запис його п р о м о в и на с в о є м у 60-річному ювілеї. Д у ж е д о б р е , щ о такий м у з е й існує і понині. На ж а л ь , інші безцінні матеріали про діячів українського кіномистецтва — І. С а в ч е н к а , Л. Л у к о в а , В. Івченка, 0 . М а с л ю к о в а , М . М а є в с ь к у , В. Брауна, 1. К а в а л е р і д з е , А. Б у ч м у та багатьох інших, а т а к о ж російських побратимів-кіномитціе, котрі допомагали нам створювати ф і л ь м и , о с о б л и в о в 30-ті роки, під час Великої Вітчизняної війни, у перші післявоєнні роки (Б. Барнет, (. Пир'єв, А. Р о о м , М . Д о н с ь к о й ) , відомих акторів Б. Андрєєва, П. А л е й н и к о в а , П. К а д о ч н и к о в а та ряду інших не б у л о де експонувати. Тож понад 20 тисяч експонатів зберігалися в не в е л ь м и сприятливих умовах. Щ е один м у з е й — на О д е с ь к і й кіностудії. В н ь о м у т а к о ж з б е р і г а є т ь с я чимало цінного — свідчення з а р о д ж е н н я , дитинства, юності, з м у ж н і н н я кіно. Втім, хіба що м і з е р н а частина цих зібрань експонується в трьох кімнатах на кіностудії та в місцевому кінотеатрі « У к р а ї н а » .

Багато матеріалів з історії українського кіно перебуває в архівах Москви, Ленінграда, інших міст Радянського С о ю з у , у фондах Болгарії, Чехословаччини, НДР, в деяких капіталістичних країнах, а також на кіностудіях науково-популярних, хронікально-документальних фільмів, студії «Укртелефільм», у ветеранів кіно переважно в Києві та Одесі. С к а ж і м о , у мене на квартирі є «домашній музей». За 60 років роботи в кіно назбиралось багато унікальних речей. До 90-річчя з дня народження О . П. Довженка я подарував м у з е ю його імені плакат, написаний м и т ц е м ще до початку роботи в кіно,— «Синій пакет», який красується в одній з кімнат. Подарував би ще сценарії, оригінали листів, телеграм, фото, але нема де їх експонувати — то нехай поки що зберігаються вдома. Цілішими будуть.

У 1977 році Спілка кінематографістів України, відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії імені М. Т. Рильського Академії наук УРСР, кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва імені І. К. Карпенка-Карого, О д е с ь к е відділення Спілки кінематографістів України подали в Д е р ж к і н о У Р С Р доповідні записки, в яких ще раз доводили доконечну потребу створення республіканського м у з е ю кіномистецтва, який би став скарбницею для з б е р е ж е н н я цінних експонатів з історії кінематографа республіки, осередком пропаганди досягнень радянського кіно і своєрідним центром наукових досліджень у галузі кіномистецтва. А л е тодішній голова Держкіно не підтримав насущних вимог кінематографістів: мовляв, немає ні приміщення, ні коштів. Та ще й стіна будинку Д е р ж к і н о осідає — треба капітально ремонтувати його, щоб не завалився. О т ж е , давно назрів час запланувати й спорудити за спеціальним п р о е к т о м будинок м у з е ю кіно, в якому б були просторі кімнати для експозиції вже зібраних матеріалів, зали для перегляду фільмів (один великий, другий — менший), підвальні приміщення для зберігання кращих фільмокопій. Список їх складено, зараз вони у В с е с о ю з н о м у фільмосховищі в Білих Стовпах під М о с к в о ю . У Д е р ж а в н о м у центральному архіві кінофотодокументів у Києві місця вистачить для зберігання і художніх фільмів, і хронікально-документальних, і науково-популярних... З р о з у м і л о , для спорудження такого муз е ю потрібні кошти і час. А л е я впевнений, що невзабарі після відкриття витрачені кошти будуть повернені державі. До речі, в столиці Узбекистану — Ташкенті такий м у з е й збудовано і він у ж е діє. Ч е р е з кілька літ ми б у д е м о відзначати 100-річчя з дня народження наймолодшого з мистецтв — кіно. Тож давайте виконаємо свій о б о в ' я з о к і спорудимо у нашому столичному місті республіканський музей кіномистецтва! О.

ШВАЧКО,

з а с л у ж е н и й д і я ч м и с т е ц т в УРСР, кінорежисер о р д е н а Леніна кіностудії і м е н і О. П. Д о в ж е н к а

СТАРТУВАВ

ДРУГИЙ

Розпочався Другий Всесоюзний фестиваль народної творчості, присвячений 70-річчю Великої Жовтневої соціалістичної революції. Н и н і він д е д а л і в п е в н е н і ш е р о з г о р т а є к р и л а , н а б у в а є м а с о в о с т і , на й о г о о р б і т у в и х о д я т ь у с і , хто м а є творчі захоплення й уподобання. Фестиваль пройде двома етапами: перший — з березня поточного по лютий наступного року — безпосередньо у трудових колективах, навчальних закладах, військових ч а с т и н а х і на к о р а б л я х , в к у л ь т освітніх закладах, районах, містах; другий — з березня по листопад 1987-го — в о б л а с т я х , краях, автон о м н и х і с о ю з н и х р е с п у б л і к а х , військових о к р у г а х , групах в і й с ь к і на флотах. Творче змагання проводиться з метою посилення ідейно-політичного, трудового, морального й естетичного виховання трудящих, м о л о д і , їх м о б і л і з а ц і ї на в и к о н а н ня грандіозних накреслень XXVII з'їзду КПРС, пропаганди всесвітньо-історичного значення Великого Ж о в т н я , революційних, бойових і трудових традицій Комуністичної партії, радянського народу і воїнів Збройних Сил С Р С Р . Всесоюзний огляд яскраво, у художній ф о р м і п о к а ж е г е р о ї ч н і п о д в и г и й трудові звершення робітничого класу, колгоспного селянства, народної інтелігенції, непорушну дружбу народів Радянського Союзу, переконливо засвідчить прагн е н н я н а ш и х л ю д е й д о м и р у й соціального прогресу. Нинішній фестиваль покликаний сприяти більш повному освоєнню т р у д я щ и м и н а б у т к і в д у х о в н о ї і матеріальної культури, збагаченню дозвілля, формуванню й задовол е н н ю все з р о с т а ю ч и х запитів різних к а т е г о р і й н а с е л е н н я . В х о д і його мають підвищитись соціальна р о л ь та і д е й н о - х у д о ж н і й р і в е н ь нар о д н о ї т в о р ч о с т і , в п л и в ї ї на р о з в и ток громадсько-політичної і виробничої активності людей, утвердитись тверезий, здоровий спосіб життя. У ж е повсюди відбулися урочисті в і д к р и т т я ф е с т и в а л ю , в яких активну у ч а с т ь в з я л и р о б і т н и к и , К О Л Г О С П НИКИ, службовці, студенти, учні, в о ї н и Р а д я н с ь к о ї А р м і ї та В і й с ь к о в о - М о р с ь к о г о Ф л о т у . А м а т о р и шир о к о з а л у ч а т и м у т ь с я д о всіх м а с о вих з а х о д і в — о г л я д і в і к о н к у р с і в з ж а н р і в і видів с а м о д і я л ь н о г о мистецтва, оглядів громадських ритуалів, обрядів, конкурсів сімейних, ф о л ь к л о р н и х ансамблів, естафет праці ( н а в ч а н н я ) й мистецтва к о л е к т и в і в цехів, відділень, бригад, факультетів, класів, груп, показів

ИМЇГ

ВСЕСОЮЗНИЙ

досягнень художньої самодіяльності, л ю б и т е л ь с ь к и х о б ' є д н а н ь і клуб і в за і н т е р е с а м и , н а р о д н и х ф і л а р моній, мітингів-концертів, свят політичної, к о м с о м о л ь с ь к о ї , піонерськ о ї і с а м о д і я л ь н о ї пісні, м а р ш - п а р а д і в духових оркестрів, театралізованих в и д о в и щ , т и ж н і в т е а т р у , м у з и к и , обр а з о т в о р ч о г о мистецтва, книги й кіно д л я д і т е й та ю н а ц т в а , в и с т а в о к р о б і т самодіяльних художників, майстрівумільців, ф о т о л ю б и т е л і в , показів любительських фільмів. — Чим відрізнятиметься НИНІШНІЙ фестиваль від попереднього? — з т а к и м з а п и т а н н я м м и з в е р нулися до директора Республіканського науково-методичного ц е н т р у н а р о д н о ї т в о р ч о с т і і культурно-освітньої роботи, члена Республіканського оргкомітету Алли Олександрівни Леонової. — Передусім змагання талантів вирізнятиметься розмахом і масовістю. Практично всі художні колективи й гуртки, численні аматори демонструватимуть свої здобутки. У ф е с т и в а л і м о ж е в з я т и у ч а с т ь кож е н , хто б а ж а є , хто п р и с в я ч у є д о з вілля творчості. На народних ярмарках продемонструють здібності умільці, святах — ф і з к у л ь т у р н і колективи, о к р е м і с п о р т с м е н и . П о р я д з амат о р а м и п о к а ж у т ь , на щ о в о н и здатні, ч л е н и л ю б и т е л ь с ь к и х об'єднань, зокрема колекціонери, садівники, к в і т н и к а р і , г о р о д н и к и та і н ш і . Неоціненна роль у фестивалі культурн о - с п о р т и в н и х к о м п л е к с і в , я к і в ході й о г о у д о с к о н а л ю в а т и м у т ь свою діяльність. Керівництво, підготовку і проведення Всесоюзного огляду на Україні здійснюють Укрпрофрада, Міністерство культури, Ц К ЛКСМУ, Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти, Міністерство освіти, Д е р ж а в н и й к о м і т е т У Р С Р по професійно-технічній освіті, Д е р ж а в ний к о м і т е т У Р С Р по телебаченню і радіомовленню разом з творчими спілками і товариствами республіки, Д е р ж а в н и м к о м і т е т о м У Р С Р у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі, К о м і т е т о м по ф і з и ч н і й культурі і спорту при Раді Міністрів УРСР. Організатори фестивалю прагнуть до того, щ о б не б у л о найменш о ї втрати р о б о ч и х годин, а т о м у всі заходи проводяться у вільний час.

Л.

МАЙБА.

нів радянських л ю д е й до безцінних скарбів духовної культури. Нині в ж е годі когось переконувати, що п а м ' я т к и історії та культури несуть в собі не тільки досвід, знання й естетичні с м а к и пращурів, а й заповіт п р и й д е ш н і м — ідейний і моральний. А к т и в н е п р и л у ч е н н я до цього багатства, як передбачає нова редакція П р о г р а м и К П Р С , ще б і л ь ш е одухотворить нашу прац ю , піднесе на якісно новий щ а б е л ь патріотичне й естетичне виховання трудящих, возвеличить людину, прикрасить ІТ побут.

Тим прикріші, на ж а л ь , щ е непоодинокі випадки грубих п о р у ш е н ь законів про охорону і використання п а м ' я т о к . Так, більшість із десяти архітектурних реліквій міста Ізяслава Х м е л ь н и ц ь к о ї області — в аварійному стані, колишній кафедральний костьол X V I століття п е р е т в о р е н о на звалище. У місті Б і л г о р о д і - Д н і с т р о в с ь к о м у О д е с ь к о ї області на грані втрати споруда X I I I — X I V століть — грецька церква.

Ш и р о к о г о розголосу по всій країні набуло нещодавно з н е с е н н я к о м п л е к с н о ї пам ' я т к и — будинку народника Д. Л и з о г у б а в Чернігові. Н е в і д о м о , якими принципами к е р у в а в с я ректорат педінституту, коли доручав здійснити цей невдячний акт студент а м історичного ( ! ) ф а к у л ь т е т у педінституту. Ч е р е з п о р у ш е н н я вимог законодавства і безгосподарність деяких орендарів — установ і організацій значна кількість пам ' я т о к старої з а б у д о в и п е р е б у в а с у незадовільному стані. С в і д о м о п о р у ш у ю т ь с я охоронні зони, вимоги щ о д о з а б у д о в и територій п а м ' я т о к археології. Таке становищ е склалося навіть у Кам'янці-Подільському Х м е л ь н и ц ь к о ї області — у н і к а л ь н о м у історико-культурному к о м п л е к с і , м о ж л и во, єдиному в Є в р о п і , де м а й ж е в недоторканому вигляді з б е р і г с я о б р а з середньовічного міста. В с у п е р е ч н а у к о в и м дослідж е н н я м фонду історико-культурної спадщини, тут припустилися прикрих прорахунків при плануванні й п р о в е д е н н і реставраційних робіт, що р а з о м з н е в и к о н а н н я м своїх о б о в ' я з к і в о р е н д а р я м и та і н ш и м и недоліками призвело до аварійного стану пам ' я т о к , а о к р е м і з них — до руйнування. Під з а г р о з о ю опинився й історико-архітектурний а н с а м б л ь М о в ч а н с ь к о г о монастиря X V I — X I X століть у Путивлі С у м с ь кої області, де р о з м і с т и л и с я цехи одного з місцевих підприємств. Тривалий час виробничники ніяк не з б е р у т ь с я укласти трубопровід, о т о ж на території намітився п р о г р е с у ю ч и й зсув грунту... Як не прикро, с а м е ч е р е з подібне безвідповідальне ставлення декого до пам'яток нині м и по крихтах з б и р а є м о те, що донедавна з д а в а л о с я невичерпним. В а ж л и в о , щ о б повсюдно к о ж е н факт занедбаного стану пам'яток, їх с п о т в о р е н н я або знесення широко о б г о в о р ю в а в с я г р о м а д с ь к і с т ю , а винні в порушеннях несли відповідальність.

¥ ШАДЩШУ

З а в д я к и наполегливим з у с и л л я м відновлено архітектурні ш е д е в р и — церкву

ИМЇГ

Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Харкові. Скульптор М. Т. Манізер, архітектор І. Г. Лангбард. Іоанна Предтечі в Керчі, Успенський собор X I I століття в Каневі. Значні кошти щороку відраховують на реставрацію пам'яток культури міст Хотина Чернівецької, Мукачевого Закарпатської, Кам'янця-Подільського Хмельницької областей... У багатьох містах і селах республіки встановлено або

Залишки давнього міста Пантікапея на березі Керченської протоки в Криму.

реконструйовано пам'ятки і пам'ятні знаки. В Острозі на Ровенщині — до 400-річчя Острозької друкарні, Збаражі Тернопільської — на честь ленінської «Искрьі», Богуславі Київської — пам'ятники М а р у с і Богуславці й революціонеру Г. ТкаченкуПетришу тощо. Почесною справою нашого Товариства стало сприяння розвитку, благоустрою і з б е р е ж е н н ю своєрідності архітектурного обличчя старовинних міст Радянської України. Наукове дослідження пам'яток, елементів традиційної міської структури допомогло обгрунтувати пропозиції щодо їх реставрації і використання. Тільки останнім часом у республіці додатково створено одинадцять історико-культурних архітектурних заповідників. Визначено 303 населених пункти, проекти планування, забудови, реконструкції яких, згідно з Полож е н н я м про охорону і використання пам'я-

ток історії та культури, о б о в ' я з к о в о м а ю т ь погоджуватися з органами охорони пам'яток. З о к р е м а , республіканське правління Товариства погодило проекти генеральних планів забудови і розвитку Києва, Кременця Тернопільської, Канева Ч е р к а с ь к о ї , Богуслава, Василькова К и ї в с ь к о ї , Євпаторії, Судака, С і м ф е р о п о л я — К р и м с ь к о ї областей. До основних документів, що р е г у л ю ю т ь реконструкцію стародавніх міст, нами внесено чимало важливих коректив, котрі доп о м о ж у т ь зберегти для нащадків як цінні архітектурні об'єкти, так і своєрідне обличч я древніх міських районів. Однак у ряді областей недосконала система виготовлення проектної документації, що призводить до затримки документів, видачі їх у некомплекті. Обласні відділи в справах будівництва й архітектури п о р у ш у ю т ь встановлений законодавством порядок погодж е н н я проектів. Наприклад, у п'яти містах

Чернігівської області — Ніжині, Козельці, Прилуках, Л ю б е ч і , Острі — подосі не затверджено схеми охоронного зонування, розроблені К и ї в Н Д І П м і с т о б у д у в а н н я ще в 1979 році. Не виготовлено проекти упорядкування і благоустрою цих зон. У Ніжині, до речі, ц ю роботу заплановано тільки на 1990 рік. Не краще і з п о г о д ж е н н я м та затверд ж е н н я м історико-опорних планів — основи з б е р е ж е н н я пам'яток. І з 44 таких планів лише п'ять, погоджено в органах охорони пам'яток і затверджено о б л в и к о н к о м а м и . Роками зволікають це у Закарпатській, Кримській, Тернопільській областях, що призводить до затримки дальшого етапу — інвентаризації, виготовлення проектів реконструкції і регенерації, забудови заповідних та охоронних зон, їх упорядкування. Певним чином все це ускладнює і

ИМЇГ

підготовку Зводу пам'яток історії та культури Української PCP — офіційного документа з переліком усіх пам'яток, які перебуватимуть під охороною держави. Немало претензій і до реставраційних служб. За д і ю ч о ї системи реставрації, її матеріально-технічної бази, недостатньої кількості спеціалістів ремонтно-реставраційні роботи, як правило, розтягуються на роки і ведуться абияк. У підсумку реставратори часто звітують не завершеним об'єктом, а його о к р е м и м и частинами. Ось ч о м у , трапляється, з пам'ятки ще не встигли зняти риштування, а вона в ж е потребує чергового ремонту. А консерваційні роботи м а й ж е зовсім не ведуться. О т ж е , на часі — питання підготовки кваліфікованих кадрів реставраторів, створення в кожній області спеціальної науково-реставраційної майстерні, проведення першочергових консерваційних робіт місцевими силами. М и р о з у м і є м о : папірцями, охоронними дошками справі не зарадиш. Активісти Товариства об'єднані в тисячі лекторських груп, сотні народних університетів, видаються книги, брошури. На жаль, щ е не скрізь уміло використовуємо бажання прислужитися культурі, е н т у з і а з м наших численних добровільних помічників. С к а ж і м о , сотні киян щосуботи виходять допомагати спеціалістам на об'єктах реставрування. Д л я інших первинних організацій Товариства мобілізація громадськості — поки що невикористаний резерв. Переконаний, обопільною була б користь від створення і діяльності студентських будівельно-реставраційних загонів. На поліпшення діяльності організацій Товариства надихають виявлена в рішеннях X X V I I з'їзду К П Р С турбота про прилучення найширших мас населення до скарбів духовної культури і поставлені завдання активніше вести роботу по з б е р е ж е н н ю і п р и м н о ж е н н ю національної культурної спадщини, пам'яток вітчизняної і світової культури. В ж е найближчим часом Товариство в і з ь м е участь у фінансуванні реконструкції широко знаної пам'ятки давньоруських будівничих — Успенського собору X I I століття в Києво-Печерській лаврі, відновлюватиметься пам'ятка епохи «Слова с полку Ігоревім» — церква Пірогощі. Підготовлено рекомендації щодо с т в о р е н а м у з е ї в Червоного козацтва, електротранспорту, історії науки і техніки, «Літературна Харківщина», по з б е р е ж е н н ю античного міста Керкінітіди і будівництву історико архітектурного заповідника в Євпаторії Буде упорядковано пам'ятні місця, пов'я зані з ж и т т я м і діяльністю Т. Г. Ш е в ч е н к і на Черкащині. Кожна обласна організації Товариства має протягом п'яти років ре ставрувати за власні кошти по кілька пам'я ток. М. перший

КАШКА

заступник голови Українськоп товариства охорони п а м ' я т о к історі та к у л ь т у р *

7 В 9 10 11 12 ' 3 14 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

1 1 1 1 1 1 1 1 1

16 17 18 О О О 0 І Г 1 «

2 2 2 0 2 2 2 2 2 2 2 2 ?

з п

з з з

З І

з :. п

' " ї 23 г . 2Г і : і..- : : 29 ЗО 31 Зг 0 0 0 0 0 0 О О О О ®

34 35 36 З '3 39 40 І 1 «'; 43 44 « О О О О О О О О О О О С.

1 1 1

2 20

2 2 : • 2 ?. 2 2 2 і 2 2 2 ? ? ? 2 2 2 2 2 2 2 2

З 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 33 Э 3 3 3 3 З

З І

...п/юс 1 2 3 4 5 6 7 Я 9 10 11 12 І З 14 ї< 16 ' ! 18 -,* .

О О О О О О О 0 О 0 О О •

• •

00 0

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1

2 2 2 2 0 2

23 Г . 2- 2: і. :.. 29 ЗО 31 ЗІ 34 "5 36 З '3 39 40 «1 « 0 0 0 0 0 ® О О О О 0 О О О О С О О О С

1 1 1

1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 *

О О Оф

2 0 2 2 2 2 2 2 2 2 Г 2 2 0 • 2 2 :

3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 | З З З З 3 3 |

П е р е д нами — Книга відгуків муз е ю історії міста Д н і п р о д з е р ж и н с ь к а . Ч и т а є м о деякі записи фахівців.

Завідуючий відділом музеєзнавства науково-дослідного інституту Міністерства культури РРФСР кандидат історичних наук О . Ф р о л о в : « М у з е й історії Дніпродзержинська справді певною м і р о ю унікальний. В ньому зримо проглядаються риси музеїв майбутнього».

Директор Ростовського краєзнавчого м у з е ю Т. Г о р л о і й о г о з а с т у п н и к заслужений працівник культури РРФСР Є. Павлова: «Захоплює о ф о р м л е н н я е к с п о з и ц і й н и х з а л і в . Рад у є п р о д у м а н і с т ь у р о з с т а н о в ц і акцентів е к с п о н о в а н о г о м а т е р і а л у . Є тут і таке, чого поки щ о не побачиш в інших: а у д і о в і з у а л ь н и й музейний сеанс, д е м о н с т р а ц і я котрого здійснюється за допомогою електроніки. Ефект від сеансу, що проходить б е з участі екскурсовода, дивовижний». Отакі враження. Ч и м ж е вони викликані? М у з е й історії Дніпродзержинська існує б л и з ь к о ш і с т д е с я т и років. Він завжди відзначався багатством п а м ' я т о к п р о т р а д и ц і ї м і с ц е в о г о роб і т н и ц т в а від ч а с у з а к л а д е н н я і п у с к у Дніпровського металургійного заводу наприкінці м и н у л о г о століття. М у з е й

2 2 2 2 .і 2 2 2 ? ? ? 2 2 2 2 '

2 2

Скульптурна композиція в експозиційній темі: «Кам'янське (нині Дніпродзержинськ) в період встановлення Радянської влади».

З •• 3 3 3 3 3 3 3 3 ! з з з з з з з з

з й о г о н е з ч и с л е н н и м и р е л і к в і я м и зав ж д и не л и ш е був літописом історії міста, а й розповідав про р о д о в і д багатьох його ж и т е л і в , м і с ц е в и х революціонерів, уславлених трудівників. М и н у л а війна, щ о в с ю д и лишила страшні зарубини, не обійшла і музею. У перші ж дні тимчасової окупації його реліквії б у л и н е щ а д н о розкрадені або знищені гітлерівськими загарбниками. Зберігся єдиний е к с п о н а т , в і д н а й д е н и й у т у л и х у годину т у т е ш н і м х л о п ч и к о м С а ш к о м — нині з н а н и м у м і с т і м а й с т р о м в и р о б ничого об'єднання «Азот» Олександром Івановичем Головіним. Це він п о м і т и в п р и с и п а н у п о п е л о м м е т а л е в у п л а с т и н у із з о б р а ж е н н я м В. І. Л е ніна. Х о в а ю ч и с ь в і д с т о р о н н і х п о г л я дів, х л о п ч и к приніс ї ї д о д о м у і закопав у д в о р і під я б л у н е ю . . . В і д р о д ж е н н я м у з е ю і б у л о започатковане цією безцінною реліквією з с и л у е т о м В о л о д и м и р а І л л і ч а і написом, трохи п о ш к о д ж е н и м ерозією: « К о м с о м о л ь с к о й организации города Д н е п р о д з е р ж и н с к а в честь ХХ-летия ВЛКСМ». Тепер урятована ю н и м патріотом реліквія зберігається в н о в о м у приміщенні м у з е ю , з в е д е н о м у неподалік од відомого пам'ятника Прометею, щ о став с в о є р і д н и м с и м в о л о м Дніпродзержинська. Дорога с е р ц ю кож-

ИМЇГ

ного пам ятка поки щ о не експонується. В о н а ч е к а є с в о г о часу, щ о б з г о д о м р а з о м із с т а т у є ю в о ж д я , над я к о ю п р а ц ю ю т ь скульптори, зайняти тут своє місце. В м у з е ї н е м а є з в и ч н о г о п о д і л у на о к р е м і о г л я д о в і з а л и . Р о з т а ш о в а н а на двох поверхах е к с п о з и ц і я цілісно розкривається перед глядачами. Цікаве оснащення електронікою; голографічна виставка, я к о ю р о з п о ч и н а є т ь с я експозиційний показ; озвучені макетн о - д і о р а м н і р о б о т и ; в е л и ч е з н и й , на в с ю стіну, ф о т о к о л а ж з м а с о ю робітн и к і в на ф о н і д о р е в о л ю ц і й н о г о з а в о д у . В р о ч и с т о в е д у т ь на д р у г и й п о в е р х х у д о ж н ь о витончені парадні сходи. З і б р а н і і з 9837 д е т а л е й , в о н и підк р е с л ю ю т ь індустріальну могуть «міста у р о б о ч і й с п е ц і в ц і » , як часом з повагою називають Дніпродзержинськ. На д р у г о м у п о в е р с і в і д в і д у в а ч і в чекає, к р і м е к с п о з и ц і ї , щ е одна несподів а н к а — аудіовізуальний музейний сеанс, щ о п р о в о д и т ь с я за д о п о м о г о ю н а й н о в і ш и х т е х н і ч н и х з а с о б і в . Ц е док у м е н т а л ь н о в и в і р е н а , м а й с т е р н о озвучена подорож по експозиції, здійснювана б е з участі екскурсовода. Його заміняє з а п и с а н и й на плівку дикторський текст ведучого. Слово, доповнене яскравими кадрами, крок

В одному з оглядових залів музею. Погруддя місцевих революціонерів, що загинули в боротьбі за встановлення Радянської влади у колишньому Кам'янському (Дніпродзержинськ).

36 г п ЗО 4' іл Сі 43 <1 « . 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 11111111"

У секторі звукотехніки, кіно- і діапроекції музею історії міста.

2 ? ? 1 2 2 2 г ? 2 2 2 -< 3 ? З і З З 3 . і З З З

за к р о к о м р о з к р и в а є п е р е д г л я д а ч е м героїчні сторінки історії. З а л поступово огортають сутінки, і на е к р а н і в и н и к а ю т ь к а р т и н и н е з а б у т н і х п о д і й б у р е м н о г о 1917 р о к у .

Чути голос В о л о д и м и р а Ілліча Леніна... П е р е м о г а Ж о в т н я . . . П о в і д о м л е н ня п р о в с т а н о в л е н н я Р а д я н с ь к о ї в л а д и у К а м ' я н с ь к о м у , як тоді називався Д н і п р о д з е р ж и н с ь к . О д и н за о д н и м екран заповнюють портрети полеглих у борні місцевих революціонерів Пеліна, Арсенічева, Сировця. Під с т у к і т т е л е г р а ф н о г о к л ю ч а на т а б л о з'являються тексти перших декретів Р а д я н с ь к о ї влади... Спалахує світлова стрічка, запрошуючи перейти до іншої частини м у з е й н о г о с е а н с у . Т е п е р на е к р а н і — розповідь про події перших років Радянської держави, трудову звитягу д о в о є н н и х п ' я т и р і ч о к , г р і з н і ч а с и Великої Вітчизняної війни. Ось на ньому — солдатські трикутники. Слова, с п о в н е н і ненависті до ворогів і с к о р б о т и за з а г и б л и м и побратимами, впевненості у п е р е м о з і . А потом у — клятва битися до п е р е м о ж н о г о кінця і врочисті спалахи с а л ю т і в над к р е м л і в с ь к и м и в е ж а м и . П о в о є н н е відродження; трудовий поступ Дніпродзержинська... Усе це відтворюють кінокадри. В р а ж е н н я таке, ніби за кілька хвилин перед т о б о ю пройшла сама історія

Фото Я.

КУЦЕНКА.

і ти с т а в с в і д к о м ч у д а , з в е р ш е н о г о технікою. Т о ж з у п и н и м о с я на х в и л и н у і с п р о б у є м о збагнути побачене. Щ о ж це таке — м у з е й н и й сеанс? Демонстрація м о ж л и в о с т е й техніки у показі експозиції? С п р о б а замінити традиційну ф о р м у е к с к у р с і ї чи посилити її е м о ц і й н и й вплив? Останнє, певно, найправильніше. М е т а подібного сеансу — посилити, д о п о в н и т и , з б а г а т и т и в р а ж е н н я відвідувачів, аби п о б а ч е н е г л и б ш е сприйнялося, краще запам'яталося. Не випадково по його закінченні ведучий гостинно запрошує продовжити огляд е к с п о н а т і в , з о с е р е д и т и с я на тих із них, які н а й б і л ь ш е з а ц і к а в и л и . Як і раніше, колектив використовує і традиційні музейні ф о р м и показу. По крупиці відшукують, вивчають п а м ' я т к и і с т о р і ї , гідні з б е р е ж е н н я д л я наступних поколінь. На їх основі ведуть наполегливу пропагандистську роботу по вихованню любові до славної історії Вітчизни, к р а ю , рідного м і с т а . Р е г у л я р н о влаштовуються зустрічі трудівників в оглядових залах, лекції у трудових колективах, школах, училищах. Постійно ведеться робота по профорієнтації молоді, відбуваються урочисті посвячення юнаків і дівчат у робітничий клас, в р у ч е н н я комсомольських квитків, п р и й о м у піонери.

ИМЇГ

Р а з о м з т и м ч е р г а на м у з е й н і с е а н с и н е з м е н ш у є т ь с я . З а я в к и — на т р и місяці наперед.

М о ж у т ь закинути: музейні сеанси справді дуже цікаві, а л е ж вони п о т р е б у ю т ь в и с о к о г о с т у п е н я технічного оснащення, спеціальних фільмів, с т в о р е н и х на м а т е р і а л а х м у з е ю . В порядку експерименту в штати закладу введено кілька інженерно-технічних працівників, обізнаних з електронік о ю . Ц е одна з перших с п р о б ґрунтовного оснащення музеїв новітніми технічними засобами. Складно? Клопітно? П е в н а річ. А л е п о ч и н а т и т р е б а . Якщо не з впровадження власне музейних сеансів, то хоча б чогось н а б л и ж е н о г о д о них. З а л у ч а т и д о ц і є ї справи ентузіастів технічної творчості, учасників любительських кіностудій.

С. к о р е с п о н д е н т журналу

БОГДАНОВИЧ, «Соціалістична культура».

А.

Горонович. *Портрет В. В. Тарновського». Картина до і після реставрації

Погляньте на дві ф о т о г р а ф і ї в рамі. Вони п е р е к о н л и в о свідчать, що вправні руки майстрів т в о р я т ь дивовижне — в і д р о д ж у ю т ь високі художні цінності. В е л и ч е з н а заслуга радянських м у з е ї в п е р е д н а р о д о м полягає в т о м у , що вони всебічно і глибоко в и в ч а ю т ь , з б е р і г а ю т ь і відн о в л ю ю т ь нашу культурну спадщину, к о т р о ю м а ю т ь змогу милуватись нові покоління л ю д е й . 1938 року в Києві було створено своєрідну музейну організацію д л я р о б о т и з ф о н д а м и . Нині вона називається Державною науково-дослідною реставраційною майстернею Міністерства к у л ь т у р и У к р а ї н с ь к о ї P C P . За цей період установа п е р е т в о р и л а с ь на найбільший науковий і практичний центр реставрації у республіці. Тут щ о р о к у відн о в л ю ю т ь понад триста картин, ікон, г р а в ю р , м а л ю н к і в , книг. Старовинна з б р о я , х у д о ж н і тканини ніби н а р о д ж у ю т ь с я вдруге. Подібні с л у ж б и є т а к о ж при великих м у з е я х і книгосховищах, а в найбільших адміністративно-культурних центрах У Р С Р діють філіали київської майстерні. У м і л і й чутливі руки наших працівників «вилікували» ш е д е в р и

ж и в о п и с у — полотна В. Тропініна, К. Б р ю л л о в а , І. А й в а з о в с ь к о г о , І. Рспіна, В. Васнецова, І. Ш и ш к і н а , картини видатних українських митців Т. Ш е в ч е н к а , К. Трутовського, О . М у р а ш к а , численні вироби самобутніх народних у м і л ь ц і в . Пора становлення нашої організації була ч а с о м пошуків, дослідів та е к с п е р и м е н т і в , н а г р о м а д ж е н н я необхідних навиків і м е т о д і в практичної р о б о т и . П е р е д В е л и к о ю В і т ч и з н я н о ю війною тут п р а ц ю в а л и : п е р ш и й д и р е к т о р П. К о д ь с в , реставратори Л. К а л е н и ч е н к о , Ф . Д е м і д ч у к , Д . Невкритий, хімік Є . Лоханько У травні 44-го за н а к а з о м У п р а в л і н н я в справах мистецтва при РНК У к р а ї н с ь к о ї P C P м а й с т е р н я р о з п о ч а л а в і д н о в л е н н я цінностей п о ш к о д ж е н и х ф а ш и с т с ь к и м и загарбниками. В і д с т у п а ю ч и , вороги вивозили або знищували кращі твори російських і українських авторів. Д у ж е с п о т в о р е н и м дійшов до нас унікальний з р а з о к ж и в о п и с у X V I I століття — « П о р т р е т Богдана Х м е л ь н и ц ь к о г о » . Р о з л ю ч е н и х фашистів лякав навіть увічнений не полотні о б р а з великого сина у к р а ї н с ь к о г о народу, і вони його., « р о з с т р і л я л и » . Тепер дбайливо реставровану картину мають з м о г у бачити відвідувачі Чернігівського історичного м у з е ю .

ИМЇГ

С е р е д найбільш цікавих робіт останнього часу слід назвати комплексне дослідження і реставрацію славнозвісної Шевченкової «Катерини», написаної на тему однойменної поеми. Дослідники творчості геніального поета й художника постійно звертаються до цієї картини, яка донедавна приховувала в собі таємницю. Цікаві подробиці її відкрилися, коли твір було рентгенографовано в майстерні. З'ясувалось, що первісна композиція мала дещо інший вигляд — була насичена побутовими подробицями. Наприклад, замість куреня була намальована мотузка з вивішеною для сушіння сорочкою та ін. Пізніше, мабуть, художник перемалював ці частини, відкинув зайве і, таким чином, підніс образ героїні до монументально-епічної виразності. О т ж е , застосування методу рентгенівського аналізу дало змогу не тільки виявити причини «захворювання» картини, а й проникнути в творчу лабораторію Т. Г. Шевченка, простежити процес народження й розвитку задуму твору.

• Хроніка іг Події * Факти*

З і м ' я м К о б з а р я пов'язаний також і нещодавно відновлений портрет В. Тарновського — відомого колекціонера і громадського діяча кінця минулого століття. Визначений і автор портрета. Ним був учень К. Брюллова — академік живопису А. Горонович. Маєток Тарновських, село Качанівку, часто відвідували композитори, письменники, художники. Там знаменита колекція українських старожитностей прислужилась І. Рєпіну при створенні картини «Запорожці пишуть листа турецькому султану». Неодноразово бував у Качанівці й Тарас Григорович. З б и р а н н ю його творів, популяризації спадщини К о б з а р я В. Тарновський приділяв особливу увагу. З о к р е м а , створив у Чернігові загальнодоступний народний музей. У радянський час Шевченкіана В. Тарновського перейшла до Державного м у з е ю Т. Г. Ш е в ч е н к а в Києві та Академії наук УРСР. Немало вміння й вигадки знадобилось реставраторам, щ о б не загинули твори геніальної народної майстрині Катерини Вілокур. Так сталося, що сільська художниця зовсім не знала технічних засобів професіональних митців і часто малювала сповнені чарівної краси шедеври на випадкових, ч а с о м непридатних матеріалах. З г о д о м барви на них почали тьмяніти, основа — руйнуватися. Приміром, дикт, на якому намальовані відомі «Весняні квіти», був поточений шашелем. Нашим працівникам довелося докласти багато зусиль, щоб під тонкий живопис підвести нову основу. М и врятували і портрет Степана Івановича Бойка, с е к р е т а р я колишнього Волинського о к р у ж к о м у Комуністичної партії тодішньої Західної України, якого було закатовано 1930 року під час допиту в луцькій поліцейській в'язниці. Ескіз створив вуглиною на шматку паперу невідомий художник, один з політв'язнів. М а л ю н о к надійшов до нас д у ж е пошкодженим, папір був зіжмаканий і подертий у багатьох місцях. Тепер портрет підпільника займає почесне місце в Ровенському краєзнавчому м у з е ї . Працівники майстерні здійснили складну реставрацію і полотна І. Шишкіна «Перший сніг», на якому з о б р а ж е н о зимовий ліс — досить рідкісне явище в творчості відомого російського пейзажиста. Робота над ним відкрила нам нові грані таланту митця. 1875 року цей пейзаж був у п е р ш е показаний на пересувній виставці, відкіль потрапив до збірки київських колекціонерів з родини Терещенків. Після Великої Ж о в т н е в о ї соціалістичної революції сліди полотна загубились. І ось, нарешті, більш як через сто років з дня створення його придбав Київський м у з е й російського мистецтва. Але за роки поневірянь воно зазнало прикрих пошкоджень. У нас пейзаж дістав друге народження. Нерідко в процесі реставрації відкриваємо на безіменній картині підпис художника. Так сталося і з портретом відомого лікаря минулого століття професора Київського університету Ф . Мерінга, що випадково був знайдений на горищі якоїсь покинутої домівки. Невідомий твір у занедбаному стані привезли до майстерні. Місяці тривала копітка робота. І раптом — несподівана удача: під нашаруваннями пилу, бруду і застарілого лаку на тлі картини знайдено підпис видатного російського художника Миколи Ге, автора широковідомого твору «Петро І допитує царевича О л е к с і я в Петергофі» та інших полотен. З г о д о м вдалося встановити й особу портретованого. рів.

Отака нелегка, сповнена труднощів і удач робота у реставрато-

В.

РОМАЩЕНКО,

завідуючий відділом Державної науково-дослідної реставраційної майстерні Міністерства культури УРСР.

ШІІШІІІ

РУЧКАМ АНД РІВНИЦЯ У вересні 1984 року, напередодні 150-річного ю в і л е ю одного з найбільших і найславетніших у нашій країні вузів — Київського орденів Леніна та Ж о в т н е в о ї Революції державного університету імені Т. Г. Ш е в ч е н к а , гостинно розчинилися двері оновленого м у з е ю історії навчального закладу. Тисячі безцінних документів, нагород зібрано тут. У кожного е к с п о н а т а — з а х о п л ю ю ч а біографія. Столичний університет по праву пишається сотнями випускників, викладачів. Один з них — видатний радянський державний діяч, вчений та організатор науки Герой Радянського С о ю з у віце-президент А Н С Р С Р академік Отто Ю л і й о в и ч Шмідт. Це він, О т т о Ш м і д т , учень професора математики Д. О . Граве, став тут приват-доцентом і очолив у 1917 році революційну боротьбу молодших викладачів за демократизацію управління вузом. Ч л е н партії з 1918 року, він під час громадянської війни виконував, працюючи в Наркомпроді та Наркомфіні, особисті доручення Володимира Ілліча Леніна, воював за хліб з к у р к у л я м и і бандитами в Сибіру, водив продовольчі обози... Це він, вчений з величезним діапазоном творчих пошуків і наукових інтересів, був одним з організаторів освоєння Північного морського шляху і керував легендарними арктичними експедиціями на криголамах «Седое», «Сибиряков» та «Челюскин». За с к л о м вітрини — невеличка старовинна ручка-олівець на три різноколірних графітових стержні, оздоблена тонкою р і з ь б о ю . На початку 30-х років хтось із друзів О . Ю . Шмідта привіз її з відрядження до Німеччини й подарував академікові на ознаменування успішного закінчення плавання на криголамі «Сибиряков». А через деякий час Отто Ю л і й о в и ч очолив «полярне міністерство», став, як жартували друзі, «міністром Арктики та Північного полюсу»: його призначили начальником Головного управління Північного морського шляху — величезної організації, яка займалась освоєнням всієї Радянської Арктики. Ось тоді-то й згодилась йому триколірна ручкаолівець. Вона подорожувала зі Своїм господарем, побувала у багатьох країнах світу. Помітки її збереглися на рукописах багатьох статей Великої Радянської Енциклопедії, засновником і головним р е д а к т о р о м якої протягом сімнадцяти років був академік О. Ю . Шмідт. Після смерті вченого його улюблену ручку взяв на пам'ять про друга один з найближчих товаришів — т а к о ж вихованець Київського держуніверситету відомий радянський математик Б. М. Делоне. П р о ф е с о р Борис Миколайович Делоне, обраний ще в 1929 році членом-кореспондентом Академії наук СРСР, був дивовижною людиною. Творець значних наукових праць з геометрії, теорії чисел, математичної кристалографії брав участь у... підкоренні найвищих вершин Кавказу, Альп, Паміру. О . Ю . Ш м і д т і Б. М . Д е л о н е вчилися на одному курсі й пронесли крізь усе життя л ю б о в до теорії чисел і далеких мандрів. Ніби у відповідь на безприкладну челюскінську епопею О . Ю . Шмідта, Борис М и к о л а й о в и ч вирішив вразити друга серією особливо складних і небезпечних сходжень, циклом штурмів льодових вершин, за які йому в 1937 році було присвоєно звання майстра спорту з альпінізму. Близько трьох десятиріч дбайливо зберігав Б. М. Делоне дорогу реліквію. А в квітні 1983 року його родичі та син О. Ю . Ш м і д т а доктор історичних наук професор С. О. Ш м і д т передали ручку-олівець музеєві історії К Д У .

I T.

ДМИТРЕНКО,

історик.

ИМЇГ

ІСТОРИКОЛІТЕРАТУРНИЙ У с е л і Вихвостові Городнянського району діє історико-літературний музей М . Коцюбинського, творчість якого тісно пов'язана з цими місцями. В основу повісті « Ф а т а м о р г а н а » письменник поклав достеменні факти — революційні виступи с е л я н 1903 — 1 9 0 5 років на Чернігівщині, використавши, зокрема, вихвостівську трагедію. Т о д і б у л о по-звірячому вбито шістнадцять селян, над котрими к у р к у л і вчинили самосуд за розгром панського маєтку. Сорок шість вихвостівчан з а с у д и л и і відправили на каторгу. В м у з е ї експонуються матеріали про ці події, про ї х використання у повісті М . Коцюбинським. Численні експонати розповідають про участь місцевих ж и т е л і в у Великій Жовтневій соціалістичній революції, громадянській та Великій Вітчизняній війнах, про становлення Р а д я н с ь к о ї в л а д и і колективізацію. В окремому з а л і — матеріали про економічний, освітній, к у л ь т у р н и й розвиток села. Ініціатор створення істориколітературного музею — у ч и т е л ь , пристрасний краєзнавець М . П . Таратин, який сам зібрав понад п'ять тисяч матеріалів з історії села.

ЕКСПОЗИЦІЯ КІБЕРНЕТИКІВ Музей, створений у київському Інституті кібернетики імені В. М. Г л у ш к о в а А Н У Р С Р , д у ж е молодий. Його продумана і цікава експозиція дає м о ж л и в і с т ь простежити за б у р х л и в и м розвитком радянської кібернетики починаючи з е л е к т р о н н о - о б ч и с л ю в а л ь н и х машин першого п о к о л і н н я до сучасних ЕОМ. У м о л о д о ї науки і молодий вік дослідників — у середньому він не перевищує 2 6 — 27 років. Експонати широко і л ю с т р у ю т ь той великий вклад в н а у к у , який вносить колектив інституту. П а р т і я і у р я д створюють всі умови науковцям д л я творчої праці. Відкриває музей макет о к о л и ц і Києва, де колись б у л и л у к и , трясовина, л і с . На ньому — д і ю ч і інститутські корпуси, ж и л і будинки, школа з власним о б ч и с л ю в а л ь н и м центром, дитячий садок і все те, щ о с п о р у д ж у є т ь с я чи б у д е споруджено н а й б л и ж ч и м часом.

БРАТАМ УКЛІН

1 О д н и м з найяскравіших проявів радянського інтернаціоналізму в роки Великої Вітчизняної війни стала допомога братніх республік у врятуванні від фашистських грабіжників безцінних культурних та історичних скарбів українського народу.

З наближенням із заходу лінії фронту працівники м у з е ї в України зосередили увагу на з б е р е ж е н н і експонатів в умовах жорстоких ворожих бомбардувань і підготовці їх до вивезення в глибокий тил. Згідно з евакуаційними планами все поділили на три групи — залежно від історичної та художньої цінності. В ж е в липні — серпні 1941 року в тил було вивезено найбільш цінні зібрання художніх м у з е ї в Києва, Центрального державного історичного м у з е ю У Р С Р , Полтавського, Сумського, І з ю м с ь к о г о і Лохвицького краєзнавчих, Харківського та Дніпропетровського музеїв Революції, Харківського історичного й Дніпропетровського антирелігійного, частково фонди краєзнавчих м у з е ї в Херсона, Чернігова, Сталіно, Бердянська. їхній шлях л е ж а в до Уфи, Чкалова, Новосибірська, Тюмені та інших міст, де ї м була гарантована безпека. Наприклад, Ф е о д о сійська картинна галерея, не втративши жодного твору І. К. Айвазовського, в листопаді 1941 року прибула до Єревана. Ф о н д и херсонського м у з е ю , евакуйовані з оточеного Севастополя на військовому кораблі Чорноморського флоту, допомогли зберегти і доставити до Свердловська грузинські побратими, передусім віцепрезидент А Н Грузинської PCP академік С. Н. Джанашіа. Відомо б е з л і ч прикладів, коли історичні пам'ятки рятували і зберігали радянські патріоти. Так, панораму Ф . Рубо « О б о р о н а

ИМЇГ

Севастополя» військові моряки відправили до Кустанайського сховища. Старовинні бронзові гармати з м у з е ю Севастопольської оборони, котрі через неуважність окремих залізничників попали на Грозненський завод «Металіст», врятували від переплавки робітники-ливарники, які повідомили дирекцію підприємства, що серед металобрухту знайдено цінні експонати. Грозненці зберегли їх і після визволення К р и м у повернули до м у з е ю .

Трагічно склалась доля частини пам'яток харківських м у з е ї в , евакуйованих на схід у жовтні 1941 року. На станції Олексіївка В о р о н е з ь к о ї області ешелон потрапив під бомбардування, під час якого загинув с у п р о в о д ж у ю ч и й співробітник і було розтрощено чотири ящики з експонатами. Все, що пощастило вихопити з полум'я, відправили до Уфи. В актах, складених працівниками Башкирського Держбанку, де зберігалися скарби, читаємо: «Всі предмети сильно пошкоджені — очевидно, під час бомбардувань, на багатьох із них є пробоїни. Від деяких предметів залишились тільки частини, о к р е м і експонати розбиті, перетворені у б е з ф о р м н у масу. Інвентарних номерів не вдалося виявити... Всі оглянуті та прийняті експонати внаслідок катастрофи, що сталася в дорозі, розбиті, зім'яті й більша частина їх не м о ж е бути реставрована».

На допомогу приходили навіть установи, які не мали ніякого відношення до музейної справи. Зокрема, Башкирська центральна селекційна станція віддала для зберігання колекцій м у з е ї в України будинок в Уфі, Свердловський обласний відділ народної освіти виділив для херсонського м у з е ю о к р е м у споруду. В місті, що прийняло сотні евакуйованих підприємств та установ, це було небаченою розкішшю. Із щ и р о ю вдячністю згадує людей, котрі прийшли на допомогу Феодосійській картинній галереї, її колишній директор М . С. Барсамов. У спогадах Микола Степанович пише, з яким піклуванням поставилися представники Ц К Компартії Вірменії до потреб м у з е ю . Він отримав великі світлі приміщення для експонатів, були виділені житло й продовольчі картки для співробітників. У ж е в 1942 році працівники галереї підготували для трудівників Вірменії виставку картин І. К. Айвазовського. Так було скрізь, куди прибували евакуйовані з Радянської України, врятовані від лютого ворога музейні скарби. «Свердловськ прийняв м у з е й Короленка з великою теплотою і сердечністю», пригадують співробітники Полтавського літературно-меморіального музею В. Г. Короленка, які дістали змогу вести плідну науково-дослідницьку й методичну роботу. У 1944 році співробітники музейного фонду закінчили генеральну інвентаризацію евакуйованого майна і приступили до реевакуації. І в цьому ї м знов велику допомогу подали м у з е ї Росії, Вірменії, Башкирії та інших радянських республік.

Ю. ОМЕЛЬЧЕНКО, кандидат історичних наук, доцент,

член

комітету ного

комсомолу

університету

Д.

ТАБАЧНИК,

Київського імені

Т. Ґ.

держав-

Шевченка.

Не

згасне пам'яті вогонь... (Меморіал на пагорбі Слави в Ялті Кримської області).

П.

Фото ПРИХОДЬКА.

ИМЇГ

Космонавт-два Герой Радянського С о ю з у генерал-лейтенант авіації

г. с. титов

відповідає на з а п и т а н н я кореспондента журналу «Соціалістична культура»

невеликому кабінеті другого космонавта планети все нагадує про його зоряну професію. Вгорі на широкій шафі поруч два портрети: творця космічної техніки С. П. Корольова і першопрохідця Всесвіту Ю р і я Гагаріна. За склом — численні дипломи, медалі, пам'ятні подарунки, які вручали господареві на всіх континентах З е м л і . Переглядаю альбоми, книги, «небесні» сувеніри. — Все це повсякчас нагадує мені про Ю р і я Олексійовича, — тихо к а ж е генерал. Він замріяно глянув у вікно, потім додав: — Готовий відповісти на ваші запитання. — Насамперед, Германе Степановичу, хотілося б почути від соратника Гагаріна, його побратима про те, який слід залишив на з е м л і людей, як крилато мовив Екзюпері, перший політ людини до зірок. — Є імена, котрі ніколи не згаснуть у пам'яті вдячних сучасників і нащадків. До славної плеяди воістину легендарних землян ми з повним правом відносимо і Ю р і я Олексійовича Гагаріна. Про нього написано стоси документальних репортажів, книгспоминів, йому присвячено пісні і поеми, але, знову й знову повертаючись до його життя-спалаху, всім с е р ц е м відчуваєш: Гагарін б е з м е ж н о дорогий, близький нам, його д р у з я м , у с і м сучасникам. Його ім'я — символ крицевої мужності, виняткового г е р о ї з м у , полум'яного патріотизму. Я відвідав багато країн. І скрізь, коли люди дізнавалися, що до них прибув радянський космонавт, душевно усміхались: « О , Гагарін!» У кожній розмові, при кожній зустрічі неодмінно згадувалось його ім'я. На всіх континентах його вважали посланцем усього людства, провісником миру, що за нього рішуче бореться Країна Рад. Ю р і й Олексійович першим зробив крок у космос, та шлях у Всесвіт прокладав увесь радянський народ. — Ви, безперечно, пам'ятаєте перший старт. Як відомо, до нього готувалася група космонавтів, а злетів Гагарін. Щ о вплинуло на вибір саме його кандидатури! — Дванадцяте квітня тисяча дев'ятсот шістдесят першого року. Двадцять п'ять літ минуло з того вікопомного весняного дня, коли людство блискавкою облетіла приголомшлива, щ е вчора, здавалося, фантастична звістка: « З б у л о с я ! » Його жартівливе «Поїхали!», мовлене з доброю, рідною тепер м і л ь я р д а м з е м л я н усмішкою, якнайглибше розкриває характер людини с к р о м н о ї і дерзновенної, цілеспрямованої. Д л я здійснення польоту Гагаріна треба було подолати незбагненні раніше технічні труднощі, пов'язані зі створенням потужної ракети-носія, системи життєзабезпечення в умовах невагомості. Винятковою п р о б л е м о ю для вчених і конструкторів було й здійснення спуску космічного корабля. Блискуче завершення польоту Гагаріна показало світові, якого високого рівня сягнули наука і техніка в нашій країні. Ну а чому злетів саме Ю р і й ? М и всі, хто готувався до старту р а з о м з ним, так би мовити, у всеозброєнні чекали, коли визна-

ИМЇГ

— Етапи життя піонера космічної ери досить повно висвітлено в пресі. Щ о додати? Як розкрити повніше гагарінський характер? Він палко любив людей, і вони відповідали йому тим самим. Як найдор о ж ч у реліквію зберігає космонавт-три Андріян Ніколаєв книгу «Дорога в космос» з дарчим написом Ю р і я Олексійовича. На титульній сторінці розгонистим гагарінським п о ч е р к о м — слова: « Б а ж а ю тобі найщасливіших і найкращих космічних польотів, завжди повертатись на нашу рідну Радянську з е м л ю ж и в и м і здоровим». Скільки душевного тепла, турботливого ставлення до товариша! Погодьтесь, що ці побажання адресовані не тільки м о є м у другові Андріяну Григоровичу Ніколаєву, а й усім нашим підкорювачам космосу.

чать кандидата на політ і його дублера. Про це за кілька днів до старту повідомив Герой Радянського С о ю з у М . П. Каманін. «За рішенням Державної комісії, — сказав він, — на перший політ призначено старшого лейтенанта Ю р і я Гагаріна, старший лейтенант Герман Титов призначається його д у б л е р о м » .

Щоб збагнути таке рішення, варто «зазирнути» в життя нашого загону космонавтів того періоду. Певна річ, ми не могли знати, хто зробить перший крок за поріг незвіданого. Не знав цього і Ю р і й Олексійович. Та мені важко сказати, чого б у л о більше — його власного старання на всіх етапах підготовки до польоту чи б а ж а н н я бачити готовими до старту тих, хто тренувався разом з ним. За нашим навчанням і тренуваннями любив спостерігати Сергій Павлович Корольов. Його уважного погляду не обминала жодна дрібниця, хоча, власне, в даному випадку немає дрібниць. Докладно не розповідатиму про те, як Гагарін ішов до зірок. Бо то нині — азбука і хрестоматія космонавтики. Відзначу інше: самовідданість, титанічну працьовитість, з якими він ставився до справи. Якось ми побували у конструкторському бюро Сергія Павловича. Головний конструктор запропонував пройти до цеху, оглянути корабель «Восток», на якому один із нас мав злетіти. «Чи є б а ж а ю ч і посидіти в кабіні?» — несподівано запитав. Ніхто з нас не чекав на подібне запрошення, і кілька секунд ми о ш е л е ш е н о кліпали повіками. Та ось уперед вийшов Гагарін. «Дозвольте мені!» — звернувся до Корольова. Головний конструктор дав згоду, і Ю р і й крутими сходинками швидко піднявся у корабель. М и відчували, що Сергію Павловичу сподобалася його рішучість. Сподіваюсь, не відступлю од істини, коли скажу: Корольов ставився до Ю р і я Олексійовича з особливою, батьківською теплотою, подовгу радився з ним з приводу конструкції «Востока». Д у м а ю , коли Д е р ж а в н а комісія приймала рішення про політ першого космонавта, вона врахувала і особисті якості Гагаріна, і думку про нього Головного конструктора. — Не один рік спілкувалися ви, Г е р м а н е Степановичу, з Ю р і є м Олексійовичем. Які ваші особисті враження від д р у ж б и з ним!

Гагарін був б е з п о с е р е д н ь о ю , емоційною, ж и т т є л ю б н о ю людиною. Треба було бачити, наприклад, з яким захватом віддавався він спорту: грав у футбол, хокей, баскетбол, волейбол, відмінно плавав, захоплювався гімнастикою, бадмінтоном, бігав на лижах. Під час навчання у Саратовському індустріальному технікумі Ю р і й редагував стінгазету «Баскетбол», був громадським тренером. К о л о його життєвих інтересів в с е о с я ж н е — література і театр, музика і спорт, не кажучи в ж е про спеціальні професійні знання, якими він прагнув оволодіти досконало. — Відтоді, як Гагарін злітав у космос, минуло чверть віку. Як змінилася за цей час вітчизняна космічна техніка!

— Зміни воістину грандіозні. Перші кораблі «Восток» і «Восход» мали, як для свого часу, все необхідне для польотів і досліджень. « С о ю з и » , що прийшли ї м на зміну, значно досконаліші. І все ж, на мій погляд, вершиною науково-технічної думки є орбітальні станції типу «Салют». Ці велетенські космічні лабораторії здатні тривалий час працювати як у пілотованому, так і автоматичному режимах. А тоді, коли починали ми, таке здавалося м р і є ю . Геній і праця радянської людини перетворили її на реальність. — Чи ие згадаєте, Германе Степановичу, і про свій космічний старт! — Щ о ж , м о ж н а й згадати. Після польоту Гагаріна космонавти, конструктори відпочивали на Ч о р н о м о р с ь к о м у у з б е р е ж ж і . Були тут і вчені, і медики, невдовзі приїхав Сергій Павлович К о р о л ь о в . М и часто прогулювались р а з о м з ним. Якось він загадково глянув на нас і запитав: «Ну, а хто наступний?» І знову, як тоді, в цеху біля корабля «Восток», ми дещо розгубилися. Щ о й н о наче був тріумфальний політ Гагаріна, а виявляється, не за горами новий старт! Д и в и м о с я на Головного конструктора, а він, мовби прочитавши наші думки, сказав: «Тепер у ж е , хлопці, скоро». Того вечора Сергій Павлович довго був з нами. Говорив, що польоти «одинаків» — лише перший етап освоєння космосу. Потім літатимуть по двоє, троє, групами, бо на черзі — створення багатомісних кораблів. Витримавши паузу, К о р о л ь о в звернувся до нас із запитанням: «Як вважаєте, скільки часу потрібно на другий політ?» Попросив, щоб усі висловилися, і п е р ш и м надав слово Гагаріну. — Гадаю, витків три, — набрижив лоба Ю р і й . — За один я не так у ж е й багато встиг роздивитися. А три витки — новий крок. М и всі погодилися з цим. Та Головний конструктор, вочевидь, чекав не такої відповіді. — Три витки — мало, — м ' я к о відгукнувся він. — Треба сміливіше вивчати кос-

ИМЇГ

мос. В в а ж а ю , другий політ має бути тривалішим — скажімо, до доби. Повів далі: — Д о б а — це в ж е цикл життєдіяльності людини. М и дізнаємось, чи здатна вона працювати й жити у космосі, проведемо спостереження, зробимо знімки, перевіримо корабель у р е ж и м і ручного управління. Працювати так працювати! М е н і назавжди запам'яталась та розмова на б е р е з і Чорного моря. Нам, космонавтам, вона допомогла по-новому відчути завдання, що постали перед нами. А Сергій Павлович, як мені здалося, не раз поглядав у мій бік, неначе хотів сказати те, на що поки не мав права. Та с е р ц е м я відчував: настала м о я черга. Так воно і сталося. І ось у ж е позаду і мій старт, зустріч на З е м л і . Лікарі довго й прискіпливо перевіряли стан мого здоров'я, вчені з нетерпінн я м очікували найдокладнішого звіту про нову космічну одіссею. Коли ж з усім цим було закінчено, Сергій Павлович запропонував знову зібратися на Ч о р н о м о р с ь к о м у у з б е р е ж ж і . І мало не першого ж вечора з лагідною у с м і ш к о ю запитав: «Ну, а хто наступний?» І тепер ніхто не міг дати відповідь, та ми пам'ятали слова Головного конструктора: на черзі груповий політ. М и були до нього готові. Як невдовзі з'ясувалося, Корольов визначив на той старт і кандидатів — Андріяна Ніколаєва і Павла Поповича. Так м и починали освоєння космосу. І який ж е величезний, казковий стрибок зробила наша країна після гагарінського польоту! — Інколи м о ж н а почути: нинішні старти в ж е не так дивують уяву, як перші. Але ж нічого не змінилося — від космонавта, як і раніше, вимагаються героїзм, мужність, здатність протидіяти перевантаженням, невагомості, іншим труднощам. Отж е , подвиг триває! — Так, людина до всього призвичаюється. З о к р е м а , й до того, що вчора здавалось маловірогідним, неможливим. Космонавти в ж е працюють на орбіті по шість-вісім місяців, а хтось твердить: звична справа... М о ж е , й так. А л е для того, щоб рушити до зірок, завжди потрібні і мужність, і відвага, і героїзм. Щоправда, відправляючись у політ, ніхто з космонавтів не вважає, що йде на подвиг. Іде на роботу. І ось ще про що хотілося б сказати. Освоєння космосу починається не з космодрому, а в лабораторіях і кабінетах учених, в конструкторських б ю р о і цехах заводів. Тисячі людей беруть участь у тому. Подвиг на орбіті триває. Поки ми розмовляли, Герман Степанович Титов мимохідь гортав сторінки альбому з фотографіями. — Ну, що сказати на закінчення? — подивився на м е н е генерал. — Я д у ж е л ю б л ю популярну пісню «Знаєте, яким він хлопцем був?». Так, Ю р і й Олексійович Гагарін б у в ч у д о в и м хлопцем, прекрасною людиною. Батьківщина має високе право пишатися тим, що першим посланцем З е м л і у б е з к р а ї простори Всесвіту став її славний син. Я д у ж е радий новій прекрасній традиції, яка народилася у З о р я н о м у містечку. Щ о р а з у , повернувшись додому після польоту до зірок, космонавти прям у ю т ь до пам'ятника Ю р і ю Олексійовичу Гагаріну, кладуть до його підніжжя букети квітів. Ц е — данина пам'яті і любові Людині, Г е р о ю , п е р ш о м у Громадянину Всесвіту...

Інтерв'ю

в з я в Л.

ГАЛИНСЬКИЙ.

6. ПРО

і[^нарби'музейнік

с г а ш о ї ш Дорога в космос! О жага століть: Щ е з того д н я , я к напівдикий п р а щ у р У н е б о к и н у в к а м е н е м із п р а щ і . Вона ж и в е , і манить, і болить. Борис

ОЛІЙНИК

— С к і л ь к и м и є на з е м л і , з а в ш е п о д у м к и л и н е м за хмари. Д о н е д а в н а с о т в о р я л и п р и т о м у хресне з н а м е н н я . З о с т р а х о м . Б о т а м «жили», зле вергали г р о м а м и й блискавкам и П е р у н та І л л я - п р о р о к . Б о ж о ю м и л і с т ю к а р а л и за гріхи т я ж к і . . . А к о л и м и н а л о с я гуготіння стихій, к о л и на л і т н ь о м у д о б р о м у небі спалахували міріади зірок і величаво повнів м і ж них с в і т о в и д - м і с я ц ь , л ю д и н у брала цікавість: «Як воно влаштоване, це н е б о ? » З т о ї ц і к а в о с т і п р и н і с у д а р у н о к во-

гонь П р о м е т е й і з л е т і в до С о н ц я г о р д и й І к а р , з г о р і в на в а т р и щ і н е с к о р е н и й Д ж о р дано Б р у н о і н а р о д и л и с я , щ о б у в і й т и в б е з смертя, К и б а л ь ч и ч і Ціолковський, Кондратюк і К о р о л ь о в , котрі й проклали шлях у к о с м о с Гагаріну.

Неквапна оповідь Михайла Івановича С і к о р с ь к о г о т е ч е , м о в Т р у б і ж . То б е р е т ь с я ш и р о к и м и й т и х и м и п л е с а м и , то с т р і м к о вирує. Н е м о в не в с т и г н е м о д о г о в о р и т и до р а н к у , до з г а с а н н я зір. — Н а ш а г о р а — не в и н я т о к . Тут, як і всюди, ж и л и мрійники, щ о думали-гадали про з а х м а р н і далі. І я к щ о м и н а м и с л и л и п о к а з а т и б у т т я л ю д и н и від н а й д а в н і ш и х часів до с ь о г о д е н н я , то з а в е р ш и т и е к с п о з и ц і ю м а л и с а м е к о с м о с о м . О с ь так на початку с і м д е с я т и х р о к і в і в и н и к л а і д е я с т в о р е н ня м у з е ю с в і т о п і з н а н н я та м и р н о г о о с в о є н ня В с е с в і т у . І д е я — це д о б р е . А л е к о с м о с в і д к р и в а ли не п е р е я с л а в ц і , так щ о тут годі б у л о с п о д і в а т и с я на е к с п о н а т и . М и н а п и с а л и в Москву, Калугу, в Зоряне містечко.

ш Ніхто не в і д г у к н у в с я . Б о хто м и б у л и тоді? Л ю б и т е л і з п е р е с і ч н о г о м і с т е ч к а . А косм і ч н и х е к с п о з и ц і й не і с н у в а л о щ е ніде. М и на я к и й с ь час з а с п о к о ї л и с я . Т о ч н і ш е , виріш и л и н а м і т и т и інший шлях... П р о нього мені розповіли з г о д о м колеги С і к о р с ь к о г о . І п о ч а л о с я все з к о л и ш н ь о ї в ' ю н и щ е н с ь к о ї ц е р к в и — т о ї с а м о ї , яку с в о г о ч а с у м а л ю в а в Тарас Ш е в ч е н к о . К о л и н а р о д ж у в а л о с я К а н і в с ь к е м о р е , ї ї перев е з л и на Т а т а р с ь к у г о р у , і М и х а й л о Іванов и ч з а г о р і в с я б а ж а н н я м в і д т в о р и т и в ній е к с п о з и ц і ю «В с і м ' ї вольній, новій». Виник й і н ш и й з а д у м — в с т а н о в и т и в ц ь о м у прим і щ е н н і м а я т н и к Ф у к о . М о в л я в , ніяк не м о ж н а б е з р о з д і л у п р о п і з н а н н я світу. Кин у л и с я ш у к а т и , хто в і з ь м е т ь с я з р о б и т и належні розрахунки. М и х а й л о І в а н о в и ч з н а й ш о в у К и є в і Сергія Васильовича М а л а ш е н к а — доктора технічних наук, л а у р е а т а Д е р ж а в н о ї прем і ї р е с п у б л і к и , о д н о г о з провідних спеціалістів І н с т и т у т у м е х а н і к и А Н У Р С Р . Виявил о с я , С е р г і й В а с и л ь о в и ч р о д о м із П е р е я с -

Фрагмент експозиції про мирне освоєння космосу.

Цікаво, дуже цікаво мрійникам — майбутнім космонавтам.

лава. Дізнавшись про це, С і к о р с ь к и й запросив його до м у з е ю . Водив залами. Гостя вразила робота, яку провів м а л е н ь к и й колектив маленького містечка, з б и р а ю ч и скарби свого народу. Р о з ч у л и в с я , пообіцяв допомогти. І слова дотримав. Інститут виконав з а м о в л е н н я — з м а й с т р у в а в і встановив маятник Ф у к о в м у з е ї на горі. То був гарний пагонець великого й плідного знайомства. Бо по т о м у відбулась р о з м о в а , котрій судилося стати е т а п н о ю . _— С е р г і ю Васильовичу, — з в е р н у в с я якось до з е м л я к а директор. — Посприяли б, коли ласка, нам у створенні експозиції про мирне освоєння к о с м о с у . — Приїздіть до Києва. Пометикує м о , — почув у відповідь. С і к о р с ь к и й не б а р и в с я з візитом. З а ж е вріла надія. К у д и ж відкладати, я к щ о й но-

чами в в и ж а є т ь с я м у з е й , якого щ е й у Києві немає. — Значить, так, Михайле Івановичу, — почав сукати М а л а ш е н к о нитку, котра привела б до З о р я н о г о містечка. — М а б у т ь , н а д і ш л е м о листа а к а д е м і к о в і І ш л і н с ь к о м у . Раніше він п р а ц ю в а в директ о р о м нашого інституту, а недавно його п е р е в е л и до М о с к в и . О л е к с а н д р Ю р і й о в и ч знайомий з Павлом Поповичем. А через Павла Р о м а н о в и ч а м о ж н а вийти і на його зоряних побратимів.

Вісточку із столиці о д е р ж а л и ш в и д ш е , ніж сподівалися. А к а д е м і к пообіцяв допомогти. А н е з а б а р о м організував запрош е н н я до М о с к в и . Ч е р е з хворобу директор м у з е ю не зміг в и р у ш и т и с а м . Поїхала Галина Іванівна К о з і й . П е р е г о в о р и пройшли успішно. П о о б і ц я л и виділити д е я к і

експонати. Ухопившись за те, Сікорський послав щ е одного гінця — Є в г е н і ю Володимирівну Лов'ягіну — м о л о д у , енергійну, котра чудово знає м у з е й н у справу. На д о п о м о г у п е р е я с л а в с ь к и м ентузіастам прийшли заклопотані важливими с п р а в а м и люди. Не відмахнулися, не відм о в ч а л и с ь , а гаряче в з я л и с я сприяти нар о д ж е н н ю нового м у з е ю доктор технічних наук С. В. М а л а ш е н к о , академіки О . Ю . Ішлінський, В. О. К о т е л ь н и к о в , П. Л. Капіца, його м о л о д ш и й син професор С. П. Капіца — талановитий популяр и з а т о р науки, ведучий програми Центрального т е л е б а ч е н н я « О ч е в и д н е — неймовірне». В е л и к е спасибі к а ж у т ь ї м сьогодні п е р е я с л а в с ь к і музейники 4 . Це в о н и , ^ ч е н і , знайшли дорогу до космонавтів Г. Т. Берегового, П. Р. Поповича, Г. С. Титова, В. О . Ш а т а л о в а , до техніки, котра побувала у космосі, до багатьох інших речей, що їх м а л о л и ш е З о р я н е містечко. П е р ш и м к о с м і ч н и м е к с п о н а т о м переяславського м у з е ю став макет штучного супутника З е м л і , який у ж о в т н і 1957 року сповістив світ про початок мирного освоєння н а в к о л о з е м н и х орбіт. З а т и м надійшли геофізична ракета «Янтар», р о б о ч і костюми Ю . О . Гагаріна, П. Р. Поповича, Г. С. Титова, двигун ракети-носія, комплект ї ж і космонавтів. Д е я к і з цих р е ч е й не експонувалися навіть у М о с к в і . Н а р е ш т і до П е р е я с л а в а прибули робочі парашути Гагаріна, Титова, Поповича. Павло Р о м а н о в и ч з р о б и в дарчий напис на своїх особистих речах. П о т і м у м у з е ї з'явилися місяцехід, к о м п л е к т спускного комплексу, речі, котрі побували на н а в к о л о з е м н і й орбіті, м о д е л ь кабіни космічного к о р а б л я «Союз-22». А С і к о р с ь к о м у і цього б у л о мало. Хотілося розповісти про з е м л я к а , героя Великої В і т ч и з н я н о ї війни, в и з в о л и т е л я Переяслава-Хмельницького від німецько-фашистських загарбників, який з г о д о м став к о с м о н а в т о м , — Г. Т. Берегового. А для цього потрібне б у л о о с о б и с т е знайомство з ним. А л е в який спосіб? У того кожна хвилина розписана. Начальник центру підготовки космонавтів, депутат... Так просто з ним не зустрінешся... Значить, хтось має познайомити. І така людина знайшлася. Якось навесні у М о с к в і проходила всесоюзна нарада працівників культури. І тоді б у л о д о м о в л е н о : д и р е к т о р м у з е ю має чекати на дзвінок — його п о в і д о м л я т ь , коли' і де в і д б у д е т ь с я зустріч. Н а д в е ч і р у н о м е р і готелю « М о с к в а » , де зупинився Сікорський, задзвонив телефон. — С л у х а ю ! — п р и т ь м о м вхопив трубку. — Михайло Іванович? — Так. — Говорить помічник Б е р е г о в о г о . Георгій Т и м о ф і й о в и ч п р и й м е вас. Чекайте на повторний дзвінок. Уранці той с а м и й голос чітко, по-військ о в о м у п о в і д о м и в : космонавт чекає за годину. І п о п е р е д и в : «-У Георгія Тимофійовича о б м а л ь часу. Не баріться». Д о п р и з н а ч е н о ї зустрічі лишалося щ е добрих с о р о к хвилин. А л е Сікорський у ж е к р о к у в а в б і л я під'їзду, о б д у м у в а в деталі — запитання, з а п р о ш е н н я до Переяслава... Нарешті стрілки годинника показали пів на д е в ' я т у . — Ви з У к р а ї н и ? — п о ч у л о с я за спиною. А ж здригнувся. — Так. С і к о р с ь к и й я. — Ходімте. Пішли. Сіли в машину, поїхали.

Місяцехід.

Фото В.

—

БОНДАРЕНКА.

Георгій Тимофійович вибачається. Він

подався у З о р я н е . ї д е м о туди,— всміхнувся супутник. За півгодини Михайло Іванович стояв на порозі просторої квартири. Назустріч вийшов високий чорнявий чоловік. Приязно, міцно потиснув руку. — Здрастуйте. Щ о привело вас до мене? — Наш музей. — Знаю. М е н і розповідали. То, к а ж е т е , ви з Переяслава? — несподівано підійшов до великої карти. — Це ж недалеко Букринський плацдарм. Я бував тут у сорок третьому. Бачив Переяслав з повітря. М р і ю відвідати ці місця. — Будемо д у ж е раді. — Ет, чоловіче д о б р и й , — зітхнув господар. — Ніколи. Ось і зараз спішу. Ну, та' викладайте, з чим до мене. — Хочу попросити, щоб ви передали музеєві свої особисті речі. — З р о з у м і в . Тут дещо знайдеться,— окинув поглядом помешкання, запрошую-

чи у мандрівку по ньому. — М о ж е т е брати все, що цікавить. Тільки цієї полички не чіпайте,— показав на сервант, де л е ж а л и всілякі сувеніри,— то подарунки дружині. Все інше — у в а ш о м у розпорядженні. На цьому розпрощалися. І залишився Михайло Іванович віч-на-віч з квартирою Берегового. Його погляд одразу ж упав на велику шафу. Відчинив дверцята — а там і чітелі, й шинелі. Зняв кітеля: «Цей у м у з е ї космосу буде». Дістав другого: «Цього в діорамі повісимо серед експонатів про героїв Букринського плацдарму». А в шафі щ е два лишаються. Ж а л ь їх стало. Та й згадав раптом директора Державного історичного м у з е ю У Р С Р , його просьб у : «Якщо з м о ж е ш , Михайле, то й на нашу долю щось попроси». Відклав і третього... ...Музей космосу урочисто відкривали у травні 1981 року. Заради такої події до Переяслава-Хмельницького прибуло багато відомих людей. Був і академік О . Ю . І ш лінський. Перерізав стрічку, ступив на поріг колишньої в'юнищенської церкви й остовпів од здивування. — Е, то ви чималенько перетягли с ю д и космічного добра. Не думав. Молодці. — І так розчулився, що пообіцяв передати музеєві свій київський робочий кабінет. Невдовзі його перевезли до ПереяславаХмельницького.

ИМЇГ

От, здається, і вся історія, пов'язана з «виходом» переяславців у космос. А л е вона буде неповною, якщо не пригадати її доповнення — маленький епізод, котрий мав місце на В Д Н Г С Р С Р . Група екскурсантів у в а ж н о слухала фахівця у павільйоні, де представлено експозицію про мирне освоєння космосу. Відвідувачі захоплено розглядали могутню техніку, с п о р я д ж е н н я космонавтів. — Таке побачиш тільки в М о с к в і , — захоплено сказав один. — Приємно чути ц е , — мовив екскурсовод. — А л е ми не єдині, хто має подібні експонати. Ви бували в Калузі? — Ні. — А звідки до нас приїхали? — Із Сум. — То вам недалеко до ПереяславаХмельницького. Поїдьте — не пошкодуєте... Микола Київська

область.

МАХІНЧУК.

торінки героїчної Здається, недавно відбулося відкриття Ровенського м у з е ю к о м с о м о л ь с ь к о ї слави, а експозицію нової культурної пам'ятки встигли переглянути десятки тисяч місцевих жителів і гостей з усієї округи, справедливо названої краєм партизанської слави. Того самого, де м у ж н і в політичний талант Д. 3. Мануїльського, «гартувалася сталь» Миколи Островського, де захищали завоювання Ж о в т н я полки легендарної Першої Кінної армії і увійшов у безсмертя палкий патріот-інтернаціоналіст О л е к о Дундич.

Тут уславилися своїми подвигами «сильні духом» — безстрашні розвідники Герої Радянського С о ю з у Микола Кузнецов та Микола Приходько. Перетворена чудовими працелюбами, ця з е м л я стала в сім'ї вольній, новій індустріальним краєм з високорозвинутим сільськогосподарським виробництвом, передовою освітою, наукою, культурою... Про це й розповідають експонати музею. В ж е тепер ровенська скарбниця налічує у своїх зібраннях понад 12 тисяч речових, документальних свідчень, літературних і образотворчих праць. З а в ж д и і в усьому радитися з Леніним

стало д о б р о ю традицією радянських людей. Ц я потреба черпати з Іллічевого ідейного д ж е р е л а ч е р в о н о ю ниткою проходить ч е р е з у с ю експозицію, яка на тлі історії Вітчизни, Комуністичної партії виразно відображає героїчний шлях В Л К С М та його бойового загону — к о м с о м о л у України. На багатому місцевому матеріалі докладно показано й славну історію обласної к о м с о м о л ь с ь к о ї організації. У к о ж н о м у оглядовому залі — хвилююча повість про певні періоди діяльності Ленінського к о м с о м о л у . Ось зал, присвячений подіям 1917—1920 років. Тут представлено особисті речі, документи, кімівські значки перших комсомольців нашого к р а ю . С е р е д них — ф о т о члена Ровенського повітового комітету Р К С М С е м е н а М е л о м е д о в а , ватажка і організатора комсомольців Березного. Про нього, сина коваля, робітника-колісника, ми знали мало. А л е ветерану партії Ю . М. Лошкарьову вдалося розшукати документи тих часів, знайти самого С е м е н а Павловича. С е р е д своїх побратимів по к о м с о м о л у С е м е н М е л о м е д о в назвав Івана Богомольця, який у роки громадянської війни був б і й ц е м бронепоїзда «Коростен-

ський комуніст», а до того працював підручним с л ю с а р я в депо станції Здолбунів. М у з е й н і ентузіасти знайшли сина Івана Б о г о м о л ь ц я — Ю р і я Івановича, наукового працівника з Д у б н и під М о с к в о ю . Дальші пошуки привели до маленького відкриття: Іван Богомолець був знайомий з М и к о л о ю Островськил* під час спільної роботи в двадцяті роки. Відтак у м у з е ї з'явилася передана Ю р і є м Івановичем дорогоцінна річ — книга «Як гартувалася сталь» з дарч и м написом: « В а н ю ш е Богомольцу, соратнику и другу, от автора. Николай Островский, 30 сентября 1936 года, г. Сочи». З і б р а н н я м у з е ю підпорядковані головній меті: допомогти нинішній молоді знайти своє місце в житті, особистою активною у ч а с т ю продовжувати і множити славні традиції старших поколінь партії, комсомолу.

О.

СЛОБОДАНЮК,

к о л и ш н і й перший секретар Ровенського о б к о м у Л К С М У , кандидат історичних наук, з а в і д у ю ч и й кафедрою Ровенського державного і н с т и т у т у к у л ь т у р и .

Екскурсію веде Ольга Петрівна Солімчук — колишній секретар підпільного Гощанського райкому КСМЗУ тридцятих років, партизанка загону «Переможці», яким командував Герой Радянського Союзу Д. М. Медведев.

Фото П.

ИМЇГ

ІЩУКА.

Більш

як тридцять

факультету

років тому по закінченні природничо-географічного Київського педагогічного інституту Георгій

Вони

імені О. М. Горького Максимович МАШУРА приїхав у місто Самбір на Львівщині.

вчилися

В НАШІЙ

викладав у першій середній школі географію, астрономію, креслення, малювання. Потім сімнадцять літ був заступником директора по навчально-виховній роботі. останні п'ятнадцять очолює учительський

ШКОЛІ

Спочатку

СТОРІНКИ ІСТОРІЇ

колектив. школі вже й не пам'ятають, коли були другорічники. Близько 60 процентів учнів вчаться на «5о і «4». Спільними зусиллями разом з батьками й шефами споруджено обсерваторію, спортивний комплекс, географічний майданчик — один з кращих в області, теплицю, крільчатник. Добудовано харчоблок і реконструйовано У

Без

відриву

»=»00і.

• с

їдальню. Багато встиг за цей час і сам Георгій Максимович. од виробництва закінчив аспірантуру.

За успіхи

Ні

в народній

освіті нагороджений орденом Леніна. Завзятий краєзнавець — засновник і беззмінний керівник добре знаного в окрузі шкільного музею, що давно переріс свою скромну назву. Про роботу закладу — розповідь ентузіаста.

Ш Ш И Як і все в житті, н а ш м у з е й п о ч и н а в с я з м а л о г о — вивчення краєзнавчої л і т е р а т у р и , е к с к у р с і й по місту, п о х о д і в по р і д н о м у к р а ю . С а м е т о д і м и й з а х о п и л и с я збиранням цікавинок про історію і природу, господарство й культуру Самбірського району. Вони поповнювали наш географічний кабінет з к р а є з н а в ч и м к у т к о м . З г о д о м н а г р о м а д и л о с я с т і л ь к и м а т е р і а л і в , щ о д л я їх р о з м і щ е н н я д о в е л о с я відвести щ е дві кімнати. П а н о р а м и і картини типових д л я П р и к а р п а т т я л а н д ш а ф т і в , м а к е т и й вітрини з п р е д м е т а м и хатнього в ж и т к у , з н а р я д д я м и праці — все це п о с л у ж и л о б а з о ю д л я с т в о р е н н я к р а є з н а в ч о г о м у з е ю , в і д к р и т о г о в 1966/67 н а в ч а л ь н о м у р о ц і . Невдовзі забракло і виділених кімнат. О д н у ш а ф у і три вітрини винесли в к о р и д о р . Д а л і , я к то к а ж у т ь , — б і л ь ш е . У 1970 р о ц і шефи збудували на подвір'ї шкільну теплицю, коло неї с п о р у д и л и з у ч н я м и та їх б а т ь к а м и п р и м і щ е н н я д л я м у з е ю . Та то б у в л и ш е п о ч а т о к . М и р о з у м і л и : г о л о в н е — п о ш у к і ще раз пошук. З в е р н у л и с я д о у ч н і в , у с і х б а ж а ю ч и х п о с о б и т и н а м із закликом взяти участь у збиранні експонатів. Нагадали, щ о колись в С а м б о р і діяв великий і досить цікавий краєзнав-

ЗЬШЕІ чий музей. А л е в роки тимчасової ф а ш и с т с ь к о ї окупації г і т л е р і в ц і п о г р а б у в а л и й о г о . Д е я к і р е ш т к и по війні б у л о передано м у з е я м Львова, Дрогобича, Стрия. Д е щ и ц ю вдалося зберегти ж и т е л я м міста і району. М и просили приносити н а м такі п а м ' я т к и історії, які слугували л ю д я м у к у л ь т у р н о м у , духовному зростанні. Й ш л о с я п е р е д у с і м про стародавні одяг, взуття, посуд, прикраси, з н а р я д д я праці, м е ч і й списи, кольчуги і ш о л о м и , ручки, чорнильниці (каламарі), таблички для письма грифелем чи крейдою, букварі, читанки; предмети культурної спадщини — музичні інструменти, книжки, поштові листівки, картини... Невзабарі наші фонди значно поповнилися. Все о д е р ж а н е ми старанно вивчали. С и с т е м а т и з у в а л и , класифікували зібране педагоги М. Білицький, М . Крілевич, О. Тарнавська (Палій), М . Проць, старшокласники, студенти г е о г р а ф і ч н о г о ф а к у л ь т е т у Л ь в і в с ь к о г о у н і в е р с и т е т у , які п р о х о д и л и в нас п е р е д д и п л о м н у п р а к т и к у . Експозиція м у з е ю складається з кількох розділів, що п о с т і й н о п о п о в н ю ю т ь с я . Н а п р и к л а д , під ч а с с в я т к у в а н н я 40-річчя П е р е м о г и радянського народу у Великій Вітчизняній в і й н і , в п е р і о д п і д г о т о в к и д о X X V I I з ' ї з д у К П Р С та

ИМЇГ

Репліка

X X V I I з ' ї з д у К о м п а р т і ї У к р а ї н и м и з у ч н я м и 9 — 1 0 - х класів — ю н и м и к р а є з н а в ц я м и п і д г о т у в а л и е к с п о з и ц і ю «Видатні л ю д и С а м б і р с ь к о г о р а й о н у » , в якій р о з п о в і л и про наших ш е ф і в — п е р е д о в и к і в в и р о б н и ц т в а , в е т е р а н і в . Прагн е м о на п р и к л а д і ї х н ь о г о ж и т т я і д і я л ь н о с т і в и х о в у в а т и юнь в дусі радянського патріотизму й соціалістичного інтернаціоналізму. В ж е зібрано матеріали і написано біографії с і м д е с я т и знатних л ю д е й . Л и с т у є м о с я з г е р о я м и війни і п р а ц і , у ч а с н и к а м и в и з в о л е н н я р а й о н у в і д н і м е ц ь к о фашистських окупантів, к о л и ш н і м и ч л е н а м и підпільноп а р т и з а н с ь к о ї о р г а н і з а ц і ї « Н а р о д н а г в а р д і я і м е н і І. Ф р а н ка», п и с ь м е н н и к а м и , к о м п о з и т о р а м и , в ч е н и м и . Відтак відвідувачі м а ю т ь змогу дізнатися багато нового про визначного у к р а ї н с ь к о г о р а д я н с ь к о г о актора, р е ж и с е ра, п е д а г о г а і т е о р е т и к а т е а т р у Л е с я К у р б а с а , який народився у С а м б о р і ; про відомого з е м л я к а — композитора, хореографа, диригента, етнографа і педагога В. М . В е р х о в и н ц я , к о т р и й з а к і н ч и в у С а м б о р і в ч и т е л ь с ь к у семінарію; про членів організації «Народна гвардія імені І. Ф р а н к а » . З а в д я к и Радянській владі б і л ь ш е двадцяти с а м б і р ч а н — д і т е й к о л г о с п н и к і в , р о б і т н и к і в , с л у ж б о в ц і в д о с я г л и видатних у с п і х і в в г а л у з і н а у к и , к у л ь т у р и . С е р е д них — ч л е н к о р е с п о н д е н т А Н У Р С Р Я. І. С е р е д а , д о к т о р ф і з и к о математичних наук М . Л. Г о р б а ч у к , д о к т о р біологічних н а у к Г. Г. Б а р а н е ц ь к и й , к о м п о з и т о р М . М . С к о р и к . Відвідувачі наочно п е р е к о н у ю т ь с я , яким злиденним б у л о ж и т т я на ц і й з е м л і за ч а с і в к о л и ш н і х АвстроУгорської монархії, панської Польщі, як невпізнанно з м і н и л о с я в о н о за Р а д я н с ь к о ї в л а д и . З і б р а н і м а т е р і а л и в и к о р и с т о в у є м о і під ч а с ш к і л ь н и х з а н я т ь . Ю н і краєзнавці р а з о м з членами шкільного клубу і н т е р н а ц і о н а л ь н о ї д р у ж б и « М е р и д і а н » , я к и й о ч о л ю є вчит е л ь к а і н о з е м н о ї м о в и Т. М . Л я щ у к , н а л а г о д и л и л и с т у в а н ня, о б м і н м а т е р і а л а м и з р о в е с н и к а м и і з б і л ь ш о с т і б р а т н і х союзних республік, соціалістичних країн. М и приймали в себе червоних слідопитів, членів експедиційних загонів з Москви, Молдавії, Литви, Киргизії, Казахстану. Активісти-краєзнавці виступали на конференціях, зльотах, піонерських зборах. З а с т у п н и к голови м у з е й н о ї ради учень дев'ятого класу В о л о д и м и р Г у б и ц ь к и й був делегатом зльоту учасників В с е с о ю з н о ї експедиції « М о я Батьківщина — Радянський С о ю з » у Куйбишеві. Шість майбутніх географів, які вчилися у Л ь в і в с ь к о м у університеті б е з в і д р и в у о д в и р о б н и ц т в а , з а х и с т и л и д и п л о м н і р о б о т и на м а т е р і а л а х м у з е ю . Дальше зростання музейного зібрання і кількості відвідувачів п о р о д ж у є нові п р о б л е м и . Н а м знову тісно. З н а ч н у частину експонатів д о в о д и т ь с я т р и м а т и у запасниках, а ті, щ о в и с т а в л е н і д л я о г л я д у , н а д з в и ч а й н о с к у п ч е н і . Д о п о в н ю ю ч и е к с п о з и ц і ї а б о г о т у ю ч и нові, м и з м у ш е н і в р а х о в у в а т и б у к в а л ь н о к о ж е н к в а д р а т н и й с а н т и м е т р площі. Д о в о д и т ь с я часто в д а в а т и с я до т у р н і к е т і в , в и к о р и с т о в у вати п л о щ у вікон. А д л я г а л е р е ї портретів знатних з е м л я к і в зайняли стіни під с а м о ю с т е л е ю . Я к б и т е п е р нам, н а п р и к л а д , з а п р о п о н у в а л и щ е п'ятьшість кімнат, музейні матеріали все одно б у л о б непросто розмістити. Словом, для загальної користі давно назріла ротреба створення в Самборі міського краєзнавч'ого м у з е ю . Ч и то г р о м а д с ь к о г о , чи д е р ж а в н о г о . П р и н ь о м у можна було б створити і планетарій, б а з о ю для якого могла б стати наша шкільна а с т р о н о м і ч н а о б с е р в а т о р і я .

,'Щ

Г. д и р е к т о р Самбірської

середньої

школи №

МАШУРА,

1 Львівської

області.

ГРА В ПІЖМУРКИ, АБО ВІДПОВІДЬ З ВЕНЗЕЛЯМИ

Критика, звісна річ, не жінка, м о ж н а до неї і не горнутися, а от принципово реагувати — то справа громадянського, с л у ж б о в о г о о б о в ' я з к у тих, кому її адресовано. Поверхово ж ставляться до, з о к р е м а , критичних публікацій, ті, чию «честь мундира», як ї м здається, зачеплено. І, трапляється, з легкістю, вартою кращого застосування, прагнуть всіляко викручуватися, аби применшити, звести нанівець обнародуване. М о в л я в , нас критикують, але ж, бачите, що там тої вини... Щось подібне простежується у відповіді начальника Чернігівського обласного управління культури М . Д. Вереса, надісланій на виступ « О б р а з а » («Соціалістична культура» N ° 12 за 1985 рік). Ішлося в матеріалі про принципи і стиль роботи завідуючого Ніжинським райвідділом культури В. О. Гармаша, його безвідповідальність, бездушне ставлення до комуніста з багаторічним с т а ж е м , ветерана війни і праці, старійшини культосвітньої ниви H. М . Бесараба. У надісланій редакції відповіді повідомляється, що критику визнано правильною. Щоправда, навіщось розтлумачуються факти, викладені в статті. Маємо своєрідний прийом епістолярного бумеранга. Н и ж ч е ж знаходимо таке: «... Враховуючи, що тов. Бесараб H. М . є інвалідом війни 1-ї групи і має похилий вік, а також особисте прохання, відділ культури звільнив його від посади, що обіймав по ст. 40 п. 5 Кодексу законів про працю Української P C P » . Даруйте, шановний Михайле Дмитровичу, але в журналі доведено, що в означеній справі було вчинено беззаконня. Не «враховуючи особисте прохання», а з ініціативи В. О. Гармаша звільнено колишнього директора БК. Нагадаємо також, що навіть з протизаконним рішенням п р о ф к о м у про згоду на подання В. О . Гармаша, як і з наказом районного відділу культури, потерпілого не було ознайомлено. Ч о м ж е обласне управління культури грається у піжмурки, силкується видати чорне за біле? М о ж е , Михайло Д м и т р о в и ч не досить у в а ж н о прочитав публікацію? Бо надто невмотивовано звучить підписаний ним «казенний папір». Принагідно, кому належить, «вказали». І, м о в у тій приказці, «всі задоволені, всі сміються»... Стиль роботи — головне, на ч о м у наголошувалось в матеріалі « О б р а з а » . Тільки з дивного дива цього чомусь не помітили в обласному управлінні, а змістили акцент на непорозуміння м і ж з а в і д у ю ч и м районним відділом культури і д и р е к т о р о м БК. Як нам стало відомо, задовго до приїзду в Ніжинський район кореспондентів там побували працівники обласного управління. Розбирали конфлікт, але нічого ( ! ) протизаконного з боку В. О . Гармаша не виявили. Ветерана ж ігнорували взагалі. Після виступу журналу в управлінні позицію відповідно підрихтували. Д л я годиться відповідь оздобили словесними вензелями на кшталт: звернено увагу на посилення роботи. Зручна, випробувана відпискова ширма, чи не так? Стрілка б а р о м е т р а уваги в управлінні, схоже, не д у ж е хилиться в сторону реальної турботи про культпрацівників. У цьому зв'язку д о з в о л и м о собі процитувати недавно видрукувані газетою «Правда» рядки із викладу постанови ЦК К П Р С про факти грубого адміністрування і затиску критики стосовно редакцій газет « В о з д у ш н ы й транспорт» і «Водный транспорт», де підкреслено курс партії «...на відкрите і правдиве обговорення назрілих у суспільстві проблем, посилення вимогливості повсюдне наведення порядку... на безкомпромісну чи ігнорування боротьбу з будь-якими спробами затиску критики». Д о речі, в одному з листів останньої пошти редакції є такі рядки: «Прочитала в ж у р н а л і статтю « О б р а з а » , і так захотілося взятися за перо, написати про образу, заподіяну мені з а в і д у ю ч и м Н і ж и н с ь к и м районним відділом культури», — пише Віра Приходько з села Березанки. Щ о це, знову прикрий випадок?..

ИМЇГ

Тобі, політінформато1

ПРАВДИ Я к в і д о м о , с т р а т е г і ч н а л і н і я н а ш о ї партії на н и н і ш н ь о м у етапі к о м у н і с т и ч н о г о т в о р е н н я — це п р и с к о р е н н я соціально-економічного розвитку країни, вдосконалення всіх сторін ж и т т я с у с п і л ь с т в а . На X X V I I з ' ї з д і К П Р С з а з н а ч а л о ся, щ о з ц и м п р и с к о р е н н я м н е р о з р и в н о з в ' я з а н і п р о г р а м н і настанови і в галузі і д е о л о г і ч н о ї р о б о т и , к у л ь т у р н о г о будівництва, літератури і мистецтва. В и к о н а н н я грандіозних н а к р е с л е н ь п л а н о м і р н о г о , всебічного удосконалення соціалізму і будівництва к о м у н і з м у неодмінно вимагає дальшого розвитку, п і д в и щ е н н я ролі культури, поглиблення змісту й методів культурноосвітньої роботи. С ф е р а культури, п і д к р е с л ю є т ь с я в новій редакції П р о г р а м и К П Р С , п о к л и к а н а з а д о в о л ь н я т и з р о с т а ю ч і запити різних категорій населення, забезпечувати необхідні можливості для самодіяльної художньої творчості народу, плекати з д і б н о с т і , з б а г а ч у в а т и с о ц і а л і с т и ч н и й с п о с і б ж и т т я , формувати здорові потреби й високі естетичні смаки. Тільки з а в д я к и г н у ч к і й е к о н о м і ч н і й с т р а т е г і ї , ц і л е с п р я м о в а н і й ідейно-виховній р о б о т і в їх н е р о з р и в н і й є д н о с т і м о ж н а активізувати л ю д с ь к и й фактор, б е з якого в а ж к о розв'язувати висунуті завдання. Щ о ж т а к е л ю д с ь к и й ф а к т о р ? В ч о м у його с у т ь ? Л ю д с ь к и й ф а к т о р м а є м о р о з у м і т и як в с ю с у к у п н і с т ь ф і з и ч н и х і духовних сил, з д і б н о с т е й , о б д а р у в а н ь і талантів л ю д е й , їх р е а л ь н и х і п о т е н ц і а л ь н и х м о ж л и в о с т е й і з а с т о с у вання в у с ь о м у к о м п л е к с і суспільно корисної діяльності. А к т и в н а ж и т т є в а п о з и ц і я в п е р ш у ч е р г у з а л е ж и т ь від високої свідомості, політичної культури особи. С ф е р а к у л ь т у р и б е з м е ж н а , д і а п а з о н н е в и ч е р п н и й , ф у н к ц і ї багатогранні, о с к і л ь к и вона о х о п л ю є к о ж н у г а л у з ь б у т т я . П р о б л е м и ф о р м у в а н н я к о м у н і с т и ч н о ї і д е й н о с т і , культурної зрілості, морального вибору, який людина здійснює за в е л і н н я м с е р ц я , — о с ь щ о с л у ж и т ь г о л о в н и м о р і є н т и р о м е с т е т и ч н о г о і м о р а л ь н о г о в и х о в а н н я . Д о н е с т и до співвітч и з н и к і в в и с о к і з р а з к и п р е к р а с н о г о , надихнути ними к о ж н о г о — б л а г о р о д н а місія нашої культури. Р а д я н с ь к и й С о ю з посідає п е р ш е м і с ц е в світі за к і л ь к і с т ю й в і д в і д у в а н н я м на д у ш у н а с е л е н н я т е а т р і в , клубів, бібліотек, м у з е ї в , кіносеансів. Наш народ — н а й б і л ь ш ч и т а ю ч и й у світі. Аналізуючи проблеми культури, ми виходимо з м а р к с и с т с ь к о - ' л е н і н с ь к о ї т е о р і ї , яка р о з г л я д а є к у л ь т у р у я к певний історичний рівень набутків суспільства, в и р а ж е н и й у способах організації ж и т т я л ю д е й , а т а к о ж у матеріальних, духовних цінностях, я к і вони с т в о р ю ю т ь . О с н о в н и м и ї ї р и с а м и є партійність і к о м у н і с т и ч н а і д е й н і с т ь , н а р о д н і с т ь , єдність с о ц і а л і с т и ч н о г о п а т р і о т и з м у та і н т е р н а ц і о н а л і з м у , гуманізм. Визначальним м е т о д о м є метод соціалістичного реалізму.

У статтях 27, 46 і 47 К о н с т и т у ц і ї С Р С Р , відповідно в статтях 27, 44 і 45 К о н с т и т у ц і ї У Р С Р ю р и д и ч н о з а к р і п л е н о культурно-виховну ф у н к ц і ю соціалістичної загальнонародної д е р ж а в и , в а ж л и в у р о л ь у ній к у л ь т у р и в справі морального й естетичного виховання радянських людей. П о р я д з т и м в и з н а ч е н о права і о б о в ' я з к и г р о м а д я н у с ф е р і культури, що засвідчує великі досягнення соціалістичної демократії. Р о з м о в и п р о к у л ь т у р у не в а р т о з в о д и т и до я к о ї с ь о д н і є ї п р о б л е м и , я к ц е м а є м і с ц е в о к р е м и х випадках. Н е в а р т о з в у ж у в а т и п о н я т т я к у л ь т у р и л и ш е , с к а ж і м о , до п о в е д і н к и , з о в н і ш н ь о г о в и г л я д у л ю д и н и чи ї ї о д я г у . А д ж е в н а р о д і к а ж у т ь : « З у с т р і ч а ю т ь л ю д и н у по о д я г у , а пров о д ж а ю т ь — по розуму». Культура — дзеркало внутр і ш н ь о г о с в і т у л ю д и н и , ї ї д у х о в н о г о багатства, світогляду, п о в е д і н к и , праці, п о б у т у . У м о в н о ї ї р о з р і з н я ю т ь як м а т е р і а л ь н у , д у х о в н у та п о л і т и ч н у . М а т е р і а л ь н а о х о п л ю є с ф е р у виробництва, у м о в праці, п о б у т у , відпочинку, дозвілля, спорту, охорони здоров'я. Духовна — згусток і н т е л е к т у а л ь н о г о р о з в и т к у л ю д с т в а . П о л і т и ч н а , хоч і є с к л а д о в о ю ч а с т и н о ю д у х о в н о ї , з о г л я д у на с п е ц и ф і к у і соціальну значущість виділяється у відносно самостійну г а л у з ь , яка с т о с у є т ь с я п о л і т и ч н о г о ж и т т я , політичної свідомості й діяльності людей. Вона поєднує в собі свідоме с т а в л е н н я д о праці, і д е й н е з а г а р т у в а н н я і п е р е к о н а н і с т ь , а к т и в н у б о р о т ь б у за у т в е р д ж е н н я с о ц і а л і с т и ч н и х н о р м с п і в ж и т т я , в т і л е н н я к о м у н і с т и ч н и х ідеалів, класово-партійну т о ч к у з о р у в о ц і н ц і с у с п і л ь н и х я в и щ , н е п р и м и р е н н і с т ь до б у р ж у а з н о ї і д е о л о г і ї . С у ч а с н а р а д я н с ь к а к у л ь т у р а — це гіганти п р о м и с л о в о го в и р о б н и ц т в а , м о г у т н і е л е к т р о с т а н ц і ї , с і л ь с ь к о г о с п о дарські підприємства і агропромислові комплекси, комбінати, с т а л е в і м а г і с т р а л і , т е а т р и , палаци й б у д и н к и культури, в е л и ч н і м о н у м е н т и , ш к о л и , к у л ь т у р н о - с п о р т и в н і к о м п л е к с и , р о з в і й н а у к и , л і т е р а т у р и і м и с т е ц т в а ; це с т а н о в л е н ня й у т в е р д ж е н н я р а д я н с ь к о г о с о ц і а л і с т и ч н о г о с п о с о б у ж и т т я , н о в о ї л ю д и н и — л ю д и н и - т в о р ц я , п а т р і о т а , інтернаціоналіста; це розквіт соціалістичної д е м о к р а т і ї , широка участь народу в управлінні к р а ї н о ю , виробництвам. Виняткового з н а ч е н н я надавав політичній культурі В. І. Л е н і н . В и в ч е н н я д о к у м е н т і в і м а т е р і а л і в X X V I I з ' ї з д у К П Р С , їх г л и б о к е р о з у м і н н я і з а с в о є н н я є н е о ц і н е н н и м з а с о б о м загального піднесення політичної культури мас. В о н и р о з ш и р ю ю т ь д і а п а з о н п і з н а н н я дійсності, з б а г а ч у ю т ь духовно, з а б е з п е ч у ю т ь марксистсько-ленінську світоглядну о р і є н т а ц і ю .

К о л и м и г о в о р и м о п р о х у д о ж н ю к у л ь т у р у , м а є м о на у в а з і п р и н а й м н і т р и ч и н н и к и : с т в о р е н н я х у д о ж н і х цінностей; їх в и д а н н я і п о ш и р е н н я ; в и к о р и с т а н н я а б о з а с в о є н н я . Ц е о з н а ч а є , щ о т в о р и м и с т е ц т в а л и ш е тоді стають с о ц і а л ь н и м я в и щ е м х у д о ж н ь о ї к у л ь т у р и , к о л и функціо н у ю т ь у процесі суспільного життя, приносять естетичне задоволення, виступають з а с о б о м морально-політичного виховання. Специфічна особливість мистецтва — у відображенні дійсності за д о п о м о г о ю художнього твору, образу. Духовний з м і с т тут набуває вирішального значення, а м а т е р і а л ь н а с т о р о н а стає з а с о б о м ї ї в и я в у , д о н е с е н н я до читача ч и г л я д а ч а , с л у х а ч а п е в н о ї і д е ї . С т а т у я м а т е р і а л ь н а як б р и л а м е т а л у ч и к а м е н ю , а л е в о н а духовна я к х у д о ж н і й твір, б о м а т е р і а л — ц е л и ш е в т і л е н н я , «вмістилище» к о м п л е к с у і д е й і п о ч у т т і в . Я к щ о т в і р д о в е р ш е н и й , то р а з о м з і д е є ю він не м о ж е не х в и л ю в а т и , не з б у д ж у в а т и . В і н п о з и т и в н о в п л и в а є на п о ч у т т я , і н т е л е к т , в и к л и к а є е с т е т и ч н е задоволення. Негативний о б р а з створює протилежне враження. Щ о б художній твір відігравав потрібну соціальну роль, він п о в и н е н м а т и в н у т р і ш н ю і д е й н і с т ь , і д е о л о г і ч н е с п р я м у в а н н я , р е а л і с т и ч н о в і д т в о р ю в а т и світ р е ч е й , я в и щ і подій. Б е з ц ь о г о б у д ь - я к и й т в і р в т р а ч а є с в о ї с о ц і а л ь н і якості. Саме таку втрату переживає сучасна буржуазна культура, котра занепадає і деградує. Нова редакція П р о г р а м и К П Р С н а г о л о ш у є на т о м у , щ о з а г а л ь н а к р и з а к а п і т а л і з м у п о г л и б л ю є т ь с я , о х о п и в ш и всі г а л у з і ж и т т я —

ИМЇГ

економічну, соціальну, політичну і духовну. Антигуманна ідеологія імперіалізму завдає дедалі більшої шкоди д у х о в н о м у світові л ю д е й . К у л ь т індивідуалізму і вседозволеності, злобний а н т и к о м у н і з м , експлуатація к у л ь т у р и як д ж е р е л а наживи п р и з в о д я т ь до н а с а д ж е н н я бездуховності, м о р а л ь н о г о р о з к л а д у с у с п і л ь с т в а . В с і з а с о б и к у л ь т у р и і масової інформації використовуються для одурманення свідомості л ю д е й в інтересах капіталу. З цією м е т о ю в и к о р и с т о в у ю т ь с я так звана « м а с о в а к у л ь т у р а » , поп-культура ( п о п у л я р н а ) , китч-культура (деш е в а ) т о щ о . В с е це не щ о інше, я к е р з а ц , продукт загниваючого капіталізму. «Масова культура» — сурогат культури, халтура, антикультура, низькопробна продукція якої покликана п р о б у д ж у в а т и жорстокість, низькі біологічні і н с т и н к т и , в у л ь г а р н і е м о ц і ї , к у л ь т с и л и і н а ж и в и , е г о ї з м , і н д и в і д у а л і з м . В о н а с п р я м о в а н а на т е , щ о б з а т у м а н и т и світорозуміння, витравити у трудящих класову свідомість, перетворити їх на слухняних маріонеток буржуазії, пасивних с п о ж и в а ч і в , з а т р и м а т и їхній інтелектуальний розвиток. Б у р ж у а з н а к у л ь т у р а пройнята а н т и г у м а н і з м о м , пропагує з б р о ю , в и н о , с е к с , н а с и л ь с т в о , у б и в с т в о , наживу, в і д в е р т а є увагу від політики, б о р о т ь б и за с о ц і а л ь н і права і свободи. Це отруює свідомість людей, придушує революційні настрої. Діаметрально протилежні велич досягнень соціалістичної, культури, її б у р х л и в и й злет. *

нашої,

Нова редакція Програми КПРС, Основні напрями е к о н о м і ч н о г о і с о ц і а л ь н о г о р о з в и т к у С Р С Р на 1 9 8 6 — 1990 р о к и і на п е р і о д д о 2000 р о к у в и з н а ч и л и ч і т к і ш л я х и прискорення соціально-економічного розвитку нашого суспільства. Це б у д е т а к о ж новий етап розвитку духовного життя, радянської культури, її якісне і кількісне зростання, збагачення і вдосконалення, підвищення соціальної значущ о с т і і ролі, ідейно-виховної ф у н к ц і ї . Е с т е т и ч н е начало щ е більше одухотворить працю, піднесе людину і прикрасить її побут. В Основних напрямах визначено стратегічне завдання — підвищити роль соціалістичної культури і мистецтва, засобів масової інформації в ідейно-політичному, моральн о м у , п р а в о в о м у , х у д о ж н ь о м у та е с т е т и ч н о м у в и х о в а н н і , повнішому задоволенні духовних потреб радянських л ю д е й , у ф о р м у в а н н і їх к о м у н і с т и ч н о г о с в і т о г л я д у . Я к щ о в д у м а т и с ь у ц е ф о р м у л ю в а н н я , то в о н о , я к у ф о к у с і , в концентрованій ф о р м і відображає величну місію нашої культури в реалізації програмних цілей К П Р С . У цьому в и р а ж а є т ь с я об'єктивна з а к о н о м і р н і с т ь , історична необхідність д а л ь ш о г о з р о с т а н н я загальної п о л і т и ч н о ї к у л ь т у р и трудящих, культури праці, л ю д с ь к и х відносин.

Хроніка * Події *

Фанти*

МІНІ-МУЗЕЇ ПРОСТО НЕБА Мабуть, немає жодного села, де б не б у л о давніх споруд, що «доживають» свого віку. Досвід показує: подібні пам'ятки найкраще зберігаються за умови їх перетворення на мінім у з е ї чи музеї-садиби народної архітектури і побуту. Великого поширення набули останні в Естонії. Цікаві спроби у цій справі робляться і на Україні. На Закарпатті, скажімо, діють музеї-хати у селах Антонівці Ужгородського, Зубівці Мукачівського, Осії Іршавського, Терновому Тячівського районів. В і д о м е на Черкащині село Холодний Яр, де 1768 року почалося повстання під н а з в о ю Коліївщина. Д о історичних скарбниць цього краю додалася щ е ;>' . . . . . і . . - : і:?::..."*!. •::::і:.-:^': • ' . • ' • . : • '* .:•:•:• ..:':•:*"•..••'!::

Р о з г л я д а ю ч и с п р а в д і н а р о д н у б а г а т о н а ц і о н а л ь н у радянську культуру, яка з д о б у л а м і ж н а р о д н е визнання, як і с т о р и ч н е д о с я г н е н н я н а ш о г о л а д у , с л і д м а т и на у в а з і й к у л ь т у р у у к р а ї н с ь к о г о н а р о д у як с к л а д о в у , н е в і д ' є м н у її частину. Вона формувалась і розвивалася на основі засвоєння культурної спадщини, творчого збагачення д о с я г н е н н я м и н а р о д і в С Р С Р та п р о г р е с и в н о ї світової к у л ь т у р и . За р о к и Р а д я н с ь к о ї влади в р е с п у б л і ц і незрівн я н н о з р о с л а м е р е ж а з а к л а д і в к у л ь т у р и , з а г а л ь н а і політична к у л ь т у р а народу, сягнули нових в е р ш и н література і мистецтво. В с ь о м у світові відомі твори О. Корнійчука, Ю . Смолича, П . Т и ч и н и , М . Р и л ь с ь к о г о , Я. Г а л а н а , А . М а л и ш к а , О . Д о в женка, А. Головка, О. Гончара, М . Стельмаха, М . Островського, Д. Павличка, Б. Олійника, Б. Лятошинського, Л . Р е в у ц ь к о г о , Г. В е р ь о в к и . . . Крилато мовив незабутній О. Д о в ж е н к о : «Не треба звичайних слів, п о б у т о в и х рухів, п р а в д о п о д і б н и х подробиць. П р и б е р і т ь геть усі п'ятаки мідних правд. З а л и ш т е тільки чисте з о л о т о правди». Ч е р е з це з о л о т о проявляєтьс я в с я с и л а м и с т е ц т в а , всіх й о г о з а с о б і в , ф о р м і ж а н р і в . Більшість сучасних творів дарує людині наснагу, е с т е т и ч н е з а д о в о л е н н я , в і д о б р а ж а є нашу дійсність, оспівує г е р о ї ч н е ж и т т я н а р о д у , б о р о т ь б у за к о м у н і с т и ч н і і д е а л и , показує провідну роль робітничого класу, соціальну однорідність суспільства, його к е р м а н и ч а — Комуністичн о ї п а р т і ї . Г е р о й н а ш о г о ч а с у — в е т е р а н п а р т і ї , г е р о й війни і п р а ц і , н о в а т о р в и р о б н и ц т в а , в ч е н и й і г е н е р а л , к е р і в н и к і рядовий працівник. Новий етап розвитку багатонаціональної радянської к у л ь т у р и в и м а г а є т о г о , щ о б п р и в е с т и в д і ю всі ї ї р е з е р в и , активізувати людський фактор, який, в свою чергу, с п р и я т и м е а к т и в і з а ц і ї усіх с ф е р н а ш о г о ж и т т я , і н а с а м п е р е д м а т е р і а л ь н о г о виробництва. Така діалектика нашої дійсності. Партія визначила основні стратегічні напрями і конкретні завдання д а л ь ш о г о р о з в и т к у культури, вдоскон а л е н н я ф о р м і м е т о д і в ї ї в и х о в н о г о в п л и в у на л ю д и н у . У новій редакції П р о г р а м и К П Р С наголошується, що р а д я н с ь к а к у л ь т у р а д о п о м а г а є в з а є м о р о з у м і н н ю і зближ е н н ю народів, б е р е активну участь у боротьбі проти і м п е р і а л і з м у , р е а к ц і ї і війни. В т і л ю ю ч и ідейне багатство і різноманітність духовного життя соціалістичного суспільства, його р е а л ь н и й г у м а н і з м , вона збагачує світову к у л ь т у р у , д е д а л і п о в н і ш е п р о я в л я є с е б е як могутній фактор духовного прогресу людства, прообраз прийдешньої культури комунізму.

С.

МАРЦЕНЮК,

професор, заслужений працівник культури Української PCP.

одна — неподалік Іллінської церкви, де похований Богдан Хмельницький, відкрито сільський етнографічний музейсадибу X I X століття. Намічено створення ряду скансенів і на Львівщині. Найближчим часом планується перевезти на територію історико-краєзнавчого м у з е ю в село Стрілки Старосамбірсі»кого району колишню селянську садибу, відтворити в ній стародавній інтер'єр. З ' я в и т ь с я музей-садиба і у селі Вузловому Радехівського району, де за спеціальним архітектурним п р о е к т о м споруджено один з кращих в області новий сільський соціально-культурний центр. Міні-музеї — потрібна справа. Поряд з іншими пам'ятками культури зразки традиційного будівництва на селі природно вписуються в його багату сучасну архітектуру.

А. ДАНИЛЮК, завідуючий відділом Львівського музек>-і народної ірхітекг ури і г>обу»у>

ИМЇГ

Маршем

Як прийшла пісня до Леонтія Сидоровича Форняка, композитора-аматора? Можливо, під звичний шум двигуна автомашини ДАІ, який нерідко вибухав ревищем напруженої погоні. А може, ще раніше на заплавах вже всохлої річечки Нивки, що жебоніла неподалеку батьківського порога в колишньому київському приселку Святошино і де купався малий у росограях дитинства. Хтозна... Сонце на вечірньому прузі, лелечі голоси віковічних дубів, вітрові басамаги на всесвіті озера, іскряне багаття одинакарибалки і зіроньки-до лі: спалахнула — покотилась, зажевріла — станула... Може, й тут, під час так необхідного капітанові міліції відпочинку... П'ять літ тому зазвучала по радіо перша його пісня «Стежини мрії», яку виконав заслужений артист республіки Борис Жайворонок. Тепер їх вибрунькувалось од неї... І останньою, як на сьогодні,— «Для миру» на слова Михайла Ткача — редакція представляє обдарованого автора.

іА.П

НН г=р

ч»

!Д>' " 9

?£

-—

і — і —

Гр-ЇЇТ

ДЛЯ МИРУ

Й ^

В і д х о д я т ь весни ген за п е р е в а л и . Т а не м и н а є т і л ь к и та д л я н а с , Де мирні роки нам з о з у л і н а к у в а л и , У дзвони вдарив д о в г о ж д а н и й час. Приспів: Н а м скроні пече сива п а м ' я т ь війни. Годину л и х у ми п і з н а л и н а д м і р у . Т і й славній весні немає ціни, Відколи живемо для миру. Здається, вчора, друзі-побратими, У с і ми з вами м о л о д і б у л и . П р и х о д я т ь в наші сни такими ж м о л о д и м и С о л д а т и , щ о д о д о м у не п р и й ш л и . Приспів. Д л я миру, щастя, д л я краси й любові, Щ о б не ж у р и л и с ь в небі ж у р а в л і , Щ о б не п р о л и в н і х т о с в я т о ї к р а п л і к р о в і , Р о д и л и с ь н а ш і діти на з е м л і . Приспів.

ИМЇГ

]

Від. з

ИН

[

Т 2

~і

—

^ і

Та

не

ми.

^ ^

І j

на_ є

тіль_

^J ки

та

J ^ ^ для

Р1ІІІ1І Хроніка*Події*

Факти*

ШШШЩШ

З ГЛИБИН ВІКІВ М и по п р а в у п и ш а є м о с ь ч и с л е н н и м и с к а р б а м и , щ о зберіг а ю т ь с я в н а ш о м у м у з е ї . О с о б л и в о культовими р е ч а м и з коштовних м е т а л і в , які с т а л и е к с п о н а т а м и в р е з у л ь т а т і а р х е о л о г і ч н и х досліджень, проведених власними силами. З о к р е м а , понад десять років вивчаємо культуру давньоруського н а с е л е н н я , я к е п р о ж и в а л о в X I I — X I I I с т о л і т т я х у в е р х і в ' я х р і ч о к П і в д е н н и й Буг і С л у ч . Н а п р и к л а д , під час д о с л і д ж е н ь З г а р с ь к о г о г о р о д и щ а в Д е р а ж н я н с ь к о м у р а й о н і в д а л о с я з н а й т и 230 ю в е л і р н и х в и р о б і в . Тут з о л о т і , с р і б н і й п о з о л о ч е н і п е р с н і - п е ч а т к и зі з н а к а м и Р ю р и к о в и чів, ф і л і г р а н н і т и с н е н н я к о л т и із з о б р а ж е н н я м птахів і р о с л и н н о г о о р н а м е н т у . П р и в е р т а ю т ь увагу культовий м е д а л ь й о н , срібні п і д в і с к и типу « р я с н и » , б р а с л е т и із з о б р а ж е н н я м птахів, сцен б е н к е т у та і г р и щ с к о м о р о х і в . І н ш е д о с л і д ж е н н я , п р о в е д е н е на г о р о д и щ і б і л я с е л а Теліжинців, п о д а р у в а л о м у з е є в і щ е о д и н с к а р б , щ о с в і д ч и т ь п р о в и с о к у майстерність місцевих ювелірів, котрі досконало володіли найрізноманітнішими способами о б р о б к и металів. П о в е р н у т е з г л и б и н віків е к с п о н у в а л о с я на в и с т а в ц і « С л о в ' я н и і Р у с ь » , п р и с в я ч е н і й М і ж н а р о д н о м у к о н г р е с у археологів-кславістів, щ о п р о х о д и в у К и є в і . В и с о к у о ц і н к у ї м дав в і д о м и й в і т ч и з н я н и й і с т о р и к а к а д е м і к Б. О . Р и б а к о в . Ц е р а д у є н а ш к о л е к т и в , який с е р й о з н о з а й м а є т ь с я д о с л і д ж е н н я м вітчизняної історії періоду К и ї в с ь к о ї Русі.

Л. директор Хмельницького обласного краєзнавчого

ИМЇГ

ГАСЮК музею

МИСТЕЦТВО ІСТИНИ ПРОСТОЇ Що

таке

і з чого

Г о г о л і в с ь к и й п а с і ч н и к П а н ь к о Р у д и й я к о с ь з а в в а ж и в : « Б о ж е ти мій, я к о г о т і л ь к и на світі н е м а є ї с т в а ! » І с п р а в д і , у т а є м н и ч і й к н и з і , щ о н а з и в а є т ь с я « К у л і н а р і я » , н а л і ч у ю т ь с я сотні, т и с я ч і р е ц е п т і в страв, п р и г о т у в а н н я котрих з а в ж д и в в а ж а л о с я в и с о к и м мистецтвом. З г а д а й м о , до р е ч і , й р я д к и Р о б е р т а Р о ж д е с т в е н с ь к о г о : Щ е д р о т н і ї з е м л і дари, Б о є у світі п о в а р и . Мабуть, немає більш мирної і благородної професії, ніж п р о ф е с і я к у х а р я , яка б е з п о с е р е д н ь о п о в ' я з а н а з н а ш и м ж и т т я м і здоров'ям. В епопеї розвитку і вдосконалення кухарського м и с т е ц т в а р о з п о в і д а є т ь с я п р о те, як п р о т я г о м віків м і л ь й о н и наших п р а щ у р і в по к р и х т о ч ц і , ч а с о м ц і н о ю трагічних п о м и л о к , н а г р о м а д ж у в а л и в різних к р а ї н а х д о с в і д п р и г о т у в а н н я і з б е р і г а н н я їжі. Ф о р м у л ю ю ч и основні принципи історичного матеріалізму, р о з р о б л е н і К. М а р к с о м , Ф . Е н г е л ь с писав, щ о л ю д и в п е р ш у ч е р г у повинні м а т и щ о їсти, пити, м а т и ж и т л о і в щ о в д я г т и с я , б е з ц ь о г о вони не м о г л и б з а й м а т и с я п о л і т и к о ю , н а у к о ю , м и с т е ц т в о м і т. ін. Усі ж и т т є в і п р о ц е с и л ю д с ь к о г о о р г а н і з м у б а г а т о в ч о м у з а л е ж а т ь від того, як х а р ч у є т ь с я л ю д и н а б у к в а л ь н о з к о л и с к и . П р о це з н а л и у ж е д р е в н і . З а л е г е н д а м и , у г р е ц ь к о м у м і с т і П а р о с і в давнину с т о я л а в е л и ч н а с к у л ь п т у р а : б о г з ц і л е н н я Е с к у л а п , с и д я ч и на т р о н і , т р и м а є у лівій р у ц і ж е з л , о п о в и т и й з м і є ю , щ о у о с о б л ю є М у д р і с т ь . П о р у ч , с п и р а ю ч и с ь на його п л е ч і , с т о я т ь Гігієя (Гігієна) і К у л і н а ( К у л і н а р і я ) . У цій с к у л ь п т у р і г р е к а м х о т і л о с я в т і л и т и н а й д а в н і ш у м р і ю людства — лікувати хвороби з д о п о м о г о ю медицини і кулінарного м и с т е ц т в а . Р а з о м з т и м у часи л е г е н д а р н о г о п о е т а о м е р а к у х а р і в щ е не б у л о . Ц е й фах у з а к о н и л и н а б а г а т о п і з н і ш е . А л е з н а ч е н н я й о м у надавалося великого. Кулінарне мистецтво греки ставили поруч з м у з и к о ю і поезією. Грецькі кулінари глибоко вивчали мистецтво і ф і л о с о ф і ю . К у л і н а р і я в и з н а в а л а с я о д н и м з видів м и с т е ц т в а . Згодом, протягом століть, неодноразово виникали дискусії:

ДАРУНКИ ПРИРОДИ Весна набирає сия. Цієї пори деякі дикорослі рослини д у ж е корисні і м о ж у т ь збагатити нашу ї ж у — в них величезна кількість вітамінів, мінеральних солей, органічних кислот. Використовувати можна тільки молоде листя. добре вимивши, обдавши його окропом. Страви готуютьс я як у сирому вигляді, так і варені. ЗЕЛЕНИЙ САЛАТ Різну зелень добре промити, посікти і трошки підсмажити на о л і ї . Покласти СІЛЬ, перець, залити водою, закрити каструлю і >5—20 хвилин тушкувати на

культура

вона

щ о ж т а к е к у л і н а р і я — р е м е с л о , м и с т е ц т в о чи наука? Д у м а є т ь с я , н а й в д а л і ш е ф о р м у л ю в а н н я тут т а к е : к у л і н а р і я — це м и с т е ц т в о п р и г о т у в а н н я ї ж і , к о т р е п о в и н н о б а з у в а т и с я на науці х а р ч у в а н н я . І тут м и в п р и т у л підійшли до п и т а н н я : а щ о ж т а к е к у л ь т у р а харчування? Академічні словники в и т л у м а ч у ю т ь слово «культура» т а к : 1. С у к у п н і с т ь м а т е р і а л ь н и х і д у х о в н и х ц і н н о с т е й , с т в о р е н и х л ю д с т в о м п р о т я г о м його і с т о р і ї . Р і в е н ь р о з в и т к у с у с п і л ь с т в а у п е в н у е п о х у . Те, щ о с т в о р ю є т ь с я д л я з а д о в о л е н н я духовних п о т р е б л ю д и н и . 2. О с в і ч е н і с т ь , в и х о в а н і с т ь . 3. Р і в е н ь , с т у п і н ь д о с к о н а л о с т і я к о ї - н е б у д ь галузі г о с п о д а р с ь к о ї а б о р о з у м о в о ї діяльності. Н а й б і л ь ш а д е к в а т н и м р о з у м і н н ю п о н я т т я « к у л ь т у р а харчування» є третє ф о р м у л ю в а н н я . К у л ь т у р у х а р ч у в а н н я як н а й в а ж л и в і ш у с к л а д о в у культури р о з у м н о г о с п о ж и в а н н я матеріальних благ член-кореспондент А Н С Р С Р С. Ш а т а л і н називає частиною соціалістичної цивілізованості. К р а щ і у м и л ю д с т в а в и в ч а л и п р о б л е м у с п о ж и в а н н я та ї ї з н а ч е н н я д у ж е д а в н о . А л е д л я б і л ь ш о с т і вона не б у л а н а й з л о б о д е н н і ш о ю : чи доцільно голодного переконувати у шкідливості переїдання? Т е п е р , за д а н и м и О О Н , с е р е д н ь о д о б о в е с п о ж и в а н н я е н е р г і ї на о д н у о с о б у в світі за р а х у н о к ї ж і с т а н о в и т ь 2590 к а л о р і й . В е к о н о м і ч н о р о з в и н у т и х к р а ї н а х — 3000, у З а х і д н і й Є в р о п і — 3378 калорій. А в С Р С Р — 3443. С е б т о у нас е н е р г о є м н і с т ь х а р ч у в а н н я в и щ а за о п т и м а л ь н у м а й ж е на 15 п р о ц е н т і в ! На ж а л ь , ї ї п е р е в и щ е н н я с п о с т е р і г а є т ь с я на ф о н і о ж и р і н н я н а с е л е н н я , в т о м у числі й с е р е д м о л о д і : у 33 п р о ц е н т і в ч о л о в і к і в і 45 — ж і н о к в і к о м 2 0 — 3 0 р о к і в м а с а тіла п е р е в и щ у є р е к о м е н д о в а н у н о р м у . О т ч о м у П р о д о в о л ь ч а п р о г р а м а с п р я м о в а н а і на в д о с к о н а л е н ня структури харчування, виробництво малокалорійних, біологічно в и с о к о а к т и в н и х харчових п р о д у к т і в , і н а с а м п е р е д з б і л ь ш е н н я постачання населенню продуктів тваринництва, овочів і фруктів. В е л и ч е з н у р о л ь тут відіграє п о і н ф о р м о в а н і с т ь н а с е л е н н я п р о о с н о в н і п р и н ц и п и р а ц і о н а л ь н о г о х а р ч у в а н н я , н а с л і д к и їх п о р у ш е н -

САЛАТ З КУЛЬБАВИ М о л о д е лист я кульбаби д о б р е промити, посікти, аасмамкти соусам С о у с : і / 3 частина стопового оцту або лимонного соку, 2/3 ол>?, 1 чайна л о ж е ч к а гір. чиці, грішки солі, перцю, цукру. Тоненьку скибочку хліба натерти гасником, покласти до салатним«, на неї — салат, зверху посип«»» тертим або дрібно порізаним сиром. ГАЛУШКИ З ЗЕЛЕНІ маленькому вогні. Додати нарізану тонкими скибочками ковбасу або шийку, перемішати і, прикрасивши сирим листям та к л ю к в о ю , подати на стіл. На 4 порції; кілограм різної зелені (листя кропиви, кульбаби, мати-й-мачухи, щавлю, лоб о д и — залежно від иаявносч). З ст. ложки олії, 2 склянки води, сіль, перець, 250 г вареної ковбаси або шинки (нежирної).

харчування

складається

Д в і столові л о ж к и посіченої зеяеи» одного виду (Листя кульбаби чи кропиви), півтори столові ложки вершкового масла або маргарину, одне яйце, 50 г змелених сухарів, сіль. У с е перемішати, д о б р е розтерти, щоб вийшло еластичне тісто, ВІДСТОЯТИ півгодини, а ПОТІМ сформувати невеличкі галушки. Опустити у киплячу юшк у , варити З Ї - 4 х » „ дат» відс т о ю й с я ще б л и з ь к о (0 хв.

ИМЇГ

«КОРОЛЕВА

ОВОЧІВ,.

Л ю д и звикають до відповідної ї ж і , але мало хто знас про цінність, корисність і властивості деяких продуктів, навіть найпростіших, таких як морква, картопля, капуста... Тим ч а с о м виявлено, ідо вони м о ж у т ь бути навіть лікувальними засобами. О с о б л и в о корисні ці овочі навесні. коли вичерпуються запаси організму на вітаміни. З давніх-давен м о р к в у вживають і свіжу, і в різних стравах. За численні поживні якості древні римляни називали ї ї «кор о л е в о ю овочів». І це справді так. А д ж е морква багата на важливі для людського організму речовини — фіолетову і пактотенову кислоти, вітаміни С, В,, В г , В,-., РР, Е, К. Такого вітамінйого багатства не м а ю т ь ніякіінші овочі. Та найголовніше в м о р к в і — провітамін А, д у ж е потрібний л ю д я м , — каротин. Одна середня морквина містить

ня, а д ж е воно п р и з в о д и т ь до х в о р о б і п е р е д ч а с н о г о с т а р і н н я , п р о лікувально-профілактичне значення раціону людини. У даному випадку доречно навести уривок з листа Л . М . Толстого: « Є в П е т е р б у р з і п р о ф е с о р х і м і ї З і н і н , к о т р и й твердить, що дев'яносто дев'ять зі ста х в о р о б — н а с л і д о к п е р е ї д а н н я . Ц е ч у д о в а істина, я к а н і к о м у не с п а д а є на д у м к у і нікого не в р а ж а є т і л ь к и т о м у , щ о в о н а д у ж е п р о с т а » . Звідси напрошується д у ж е важливий висновок: к о ж е н продукт, к о ж н а ї ж а , напій чи п р и с м а к а м а є с в о ї м е ж і і їх п о р у ш е н н я спочатку малокорисне, потім шкідливе, а далі м о ж е завдати непоправної шкоди.

Д о р е ч н о з в е р н у т и с я до І. П. П а в л о в а , я к и й в в а ж а в : « Я к щ о н а д м і р н е і в и н я т к о в е з а х о п л е н н я ї ж е ю є с в и н с т в о м , то й пихате н е х т у в а н н я н е ю — н е р о з с у д л и в і с т ь . Істина тут, як і у с ю д и — в золотій середині: не з а х о п л ю й с я , але віддавай н а л е ж н е » .

Таким чином, інформація як важлива складова культури х а р ч у в а н н я п о в и н н а б у т и в ц е н т р і уваги, м а т и ш и р о к і м а с ш т а б и в плані в и с в і т л е н н я питань к у л ь т у р и ї ж і і пиття, м и с т е ц т в а приготування смачних і здорових страв, прийняття р о з у м н о ї і п о т р і б н о ї дієти (а нині їх д е с я т к и ї ) , гігієни к у х о в а р с т в а , з б е р е ж е н н я в і т а м і н і в , п р и й н я т т я нових т е х н о л о г і й п р и г о т у в а н н я , нових видів п р о д у к т і в — о в о ч і в , п р и с м а к , д и к о р о с л и х т р а в та ягід.

З а д о в г о до Л . М . Т о л с т о г о г р е ц ь к и й ф і л о с о ф П л а т о н , я к и й багато писав п р о к у л і н а р н е м и с т е ц т в о , в п р а ц і « Д р у г и й А л к і в і а д » з а у в а ж у в а в : « О с ь людина, котра м о л и т ь про з д о р о в ' я і б а д ь о р у старість. О д н а к в е л и ч е з н і с т р а в и , н а к л а д е н і н а ф а р ш и р о в а н о ю м ' я с о м ї ж е ю , з а в а ж а ю т ь б о г а м в и к о н а т и ці м о л и т в и — Ю п і т е р тут безсилий...». На п р е в е л и к и й ж а л ь , т р е б а в и з н а т и , щ о в г а л у з і р а ц і о н а л ь н о г о х а р ч у в а н н я і в нас, і за р у б е ж е м ч и м а л о н е в і г л а с т в а . Я в ж е не к а ж у про п р и м і т и в н і т в е р д ж е н н я , п р и м і р о м , щ о ч а й ш к о д и т ь к о л ь о р у ш к і р и о б л и ч ч я , щ о від к а р т о п л і в и н и к а є з а г о с т р е н н я р е в м а т и з м у , а чайний гриб — п а н а ц е я о д усіх х в о р о б , п р о ц і л ю щ і в л а с т и в о с т і ризького б а л ь з а м у і чарку горілки « д л я р о з ш и р е н н я судин», про те, щ о « п е ч і н к а не л ю б и т ь с м е т а н и » і т. ін. Б а г а т о в ч о м у винна тут і с а м а наука п р о х а р ч у в а н н я . Ч и м а л о б у л о н е т о ч н о с т е й . О т , н а п р и к л а д : « У суницях в е л и к и й п р о ц е н т з а л і з а — в о н и д у ж е корисні». Н е з а б а р о м з ' я в л я є т ь с я п о в і д о м л е н н я : « Н е м а є в суницях з а л і з а » . А б о т а к е : « Д у ж е б а г а т и й на в і т а м і н и і р і з н і к о р и с н і речовини шпинат». А н е щ о д а в н о Генріх Лорх з Ф р е й б у р з ь к о г о у н і в е р с и т е т у ( Ф Р Н ) п е р е в і р и в к л і т и н н и й с к л а д с о к у цієї р о с л и н и й о т р и м а в дані, щ о з а л і з а в ній у д е с я т ь р а з і в м е н ш е , н і ж в в а ж а лось. В и я в л я є т ь с я , шпинат з о б о в ' я з а н и й с в о ї й « с л а в і » п о м и л ц і , зробленій дев'яносто років тому, коли вийшов довідник лікувального х а р ч у в а н н я і в п о к а з н и к а х р о с л и н , я к і багаті на з а л і з о , випадково перенесли... десятковий знак. Лікарі почали всім р е к о м е н д у в а т и шпинат. Д о в і д н и к п е р е в и д а в а в с я , а л е п о м и л к и н е помічали. І цифра ця мандрувала у видання з питань кулінарії.

К у л ь т у р а харчування, вочевидь, в к л ю ч а є й питання р о з у м н о г о с п о ж и в а н н я , р о з ж о в у в а н н я , т а к з в а н о г о « ф л е т ч е р и з м у » , поведінки з а с т о л о м т о щ о . С ю д и ж в х о д я т ь і д о с л і д ж е н н я щ о д о е т и к и й естетики харчування. О ч е в и д н о , з р о з у м і л и м є н а ш е б а ж а н н я б а ч и т и м у з е ї з різних п р о б л е м х а р ч у в а н н я , як ц е о р г а н і з о в а н о в У г о р щ и н і , Ш в е й ц а р і ї та інших к р а ї н а х , як ц е з р о б л е н о в М о с к в і , д е є д у ж е ц і к а в и й « М у з е й г р о м а д с ь к о г о харчування», в я к о м у зібрано понад десять тисяч е к с п о н а т і в . Н е з а в а д и л о б в е с т и , як у Б і р м і н г е м і (Англія), к о н с у л ь т а ц і ї по т е л е ф о н у з к у л і н а р н и х питань, к о л и м о ж н а д і з н а т и с я п р о н а я в н і с т ь тих чи інших п р о д у к т і в , а к о н с у л ь т а н т р е к о м е н д у є , щ о м о ж н а п р и г о т у в а т и з них із урахуванням о б с т а в и н : з в а н і о б і д , в е ч е р я і т. ін.

М и н а в е л и т і л ь к и два в и п а д к и « п е р е о ц і н к и цінностей». А історії з ц у к р о м , а й в о ю ? Д о них і щ е п о в е р н е м о с я . Отже, культура х а р ч у в а н н я — це передусім обізнаність, п о і н ф о р м о в а н і с т ь у питаннях, щ о с т о с у ю т ь с я п р о д у к т і в , н а п о ї в , їх к о р и с т і і ш к о д и , м е т о д і в п р и г о т у в а н н я ї ж і т о щ о . К р і м т о г о , це щ е й б о р о т ь б а з н е в і г л а с т в о м у даній с ф е р і , за я к і с н е п о л і п ш е н н я масової р о з ' я с н ю в а л ь н о ї роботи з е л е м е н т а р н и х питань харчування. Щ о ж до ї ж і , х а р ч о в о ї п р о м и с л о в о с т і , к у л ь т у р и х а р ч у в а н н я , то, н а м з д а є т ь с я , і н ф о р м а ц і я тут п о с т а в л е н а д л я м і л ь й о н і в р а д я н с ь ких л ю д е й не н а л е ж н и м ч и н о м . Я к щ о в г а л у з і м е д и ц и н и в и х о д я т ь с п е ц і а л ь н і газети, ж у р н а л и , п о п у л я р н і в и д а н н я , с а н і т а р н о - о с в і т н і м а т е р і а л и , то з к у л ь т у р и х а р ч у в а н н я — е п і з о д и ч н о , в р і з н и х видавництвах, в и п у с к а ю т ь с я книги, з ' я в л я ю т ь с я о к р е м і статті. Правда, о с т а н н і м ч а с о м їх с т а л о з н а ч н о б і л ь ш е .

В І Д Р Е Д А К Ц І Ї . Враховуючи актуальність і важливість проблем культури харчування, м и вирішили відкрити в нашому журналі р у б р и к у «На в а ш о м у с т о л і » і з а п р о с и л и д л я в е д е н н я ц ь о г о р о з д і л у відомого фахівця Ю . О . Лаврова — автора книг «Таємниці п р о д у к т і в х а р ч у в а н н я » , « Н а п о ї д л я всіх від А до Я » , « В и р о б н и ц т в о і застосування кормових антибіотиків», «Комплексна утилізація в і д х о д і в в и н о р о б с т в а » та ін.

2—3 добові норми цього »(»•міну. Однак і цнм не вичерпується скарбниця моркви: солі кальцію, натрію, фосфору, магнію, заліза, йоду, і, що д у ж е важливо, с в ній І солі калію. Останні необхідні л ю д я м із захворюваннями серцево-судинної системи, печінки, нирок. Морк-

ва корисна всім, її широко застосовують у кулінарії. Потрібна вона і як продукт, багатий на «харчові волокна», або клітковину, необхідну • раціоні людини. В останні роки сучасна медицина надає їй переважного значення. Досить розповісти так е : не відразу увагу лікарів привернули д е я к і захворювання, зв'язані а недостатнім вживанн я м волокнистих речовин... Як внввипи вчені, в промислово розвинутих країнах у раціоні людей ( в середньому всього 20—25 г харчових волокон тоді як населення Індії та більшості країн А ф р и к и вживає їх на добу від 40 до ISO г. Від недостатньої вільності волокнистих речовин з ' я в л я є т ь с я в'ялість кишечника, внаслідок чого м о ж л и в і передчасні атеросклероз, цукровий діабет, ж о в ч н о к а м ' я н а хвороба. О т ж е , серед волокнистих продуктів, які рекомендує Інститут харчування А М Н С Р С Р , є й морква.

І, з р о з у м і л о , п о в и н н і р е г у л я р н о в и п у с к а т и с я н а у к о в о - п о п у л я р ні, і л ю с т р о в а н і в и д а н н я з к у л ь т у р и х а р ч у в а н н я , і с т о р і ї к у л і н а р і ї наших н а р о д і в , п р о н а п о ї , п е р с п е к т и в и р о з в и т к у цієї галузі науки. Писати про це треба кваліфіковано, з у р а х у в а н н я м того, що з к о ж н и м д н е м з р о с т а ю т ь потреби і запити радянських людей, а т а к о ж м о ж л и в о с т і з а д о в о л е н н я ї х , — писати з д у ш е ю , не в і д р и в а ю ч и т е о р і ю від п р а к т и к и і г л и б и н у о д цікавості... Ю.

ЛАВРОВ.

У ц ь о м у році щ о м і с я ч н и к планує публікацію статей: «Кухня і культура харчування», « Ч о т и р и основні напої світу», « Х о л о д і культура харчування», « ї ж а й і н ф о р м а ц і я » , « Щ о таке «хімія сп'яніння», «Кухня національна, кухня народна, кухня стародавня», « ї ж а м а й б у т н ь о г о » . Р е д а к ц і я з в е р т а є т ь с я до ч и т а ч і в з п р о х а н н я м н а д с и л а т и з а п и т а н н я і п р о п о з и ц і ї з цієї т е м а т и к и . В р а з і необхідності ж у р н а л з а п р о ш у в а т и м е вчених і спеціалістів д л я підготовки до друку матеріалів, щ о становлять загальний інтерес.

Кілька смачних і нескладних для приготування страв із «кор о л е в о ю овочів»$ : ; ; САЛАТ МОРКВЯНОЯБЛУЧНИЙ М о р к в у очистити, натерти, додати ЯимОНИИЙ СІК, мед І горіхи, перемішати, накрити посуд к р и ш к о ю і залишити на 15 хе. Яблука нарізати тонкими шматочками і окропити лимонним соком, додати і з ю м і перемішати з м о р к в о ю . ' " .. ... +4а 4—5 порцій: моркви — 1 ШТ., меду (або цуиру) — 2 ст. ложки, горіхів (подрібнених) — 2 ст. ложки, яблук — 4 шт., ізюму

—

3 ст,

ложки,

сіль за с м а к о м .

<рк

ЛИМОННИЙ,

САЛАТ МОРКВЯНИЙ ПІКАНТНИЙ М о р к в у натерти на дрібній тертці. З м і ш а т и з протертим сиром, додати потовчений час-

ИМЇГ

ник І трошки майонезу або сметани (тоді до смаку підсолити). Прикрасити зеленню. На одну порцію: моркви — 60 с, Сиру — 40 г. часнику — 0,5 г БУТЕРБРОД З МОРКВЯНИМ ПЮРЕ М о р к в у натерти, перемішати з вершками, сіллю і. залишити: «а 10—15 хв. Додати плавлений сир і нагрівати/ помііііуючи, ДО створення однорідної консистенції. Після цього звити до пишної маси, остудити і покласти на скибочку чорного « ліба.' На 4—5 порцій: ж ліба скибочок, сиру плавленого — 0,3 пачки, вершків — 3 ст- ложки, моркви — 2 ш< , ф л ь .

Малюнки

Л.

КОВТУНЄНКО.

Шаховий

нлиб

„СИ'

Розділ веде к а н д и д а т у майстри спорту С Р С Р з шахів П е т р о М А Р У С Е Н К О

ВАШ ХІД, ЧИТАЧІ! За багаторічною традицією редакція журналу «Соціалістична культура» разом з центральною радою добровільного спортивного товариства «Колос» Всесоюзного ДСТ «Урожай» оголошує черговий міжреспубліканський конкурс на розв'язання шахових композицій на кубок «Соціалістичної культури»1986. Переможці індивідуального розділу конкурсу виконають нормативи другого і третього спортивних розрядів.

По горизонталі: 1. Місто в Іспанії. 4. Бог виноградарства в древньогрецькій міфології. 7. Сумчастий ссавець. 9. Х и ж и й птах. 10. З ' ї з д , збори членів організації. 11. Стародавня викопна людина. 14. Великий головоногий м о л ю с к . 18. Місто-курорт на Ч о р н о м о р с ь к о м у у з б е р е ж ж і . 20. С п о р т с м е н або артист. 21. Виконання музичних, естрадних, хореографічних номерів за певною програмою. 22. О п е р е т а

1. Кальмана. 24. Зірка в сузір'ї Скорпіона. 25. Ріка, де відбулася перша битва руських військ з монголо-татарами. 26. Доход із з е м л і чи капіталу в ф о р м і процентів. 31. Видатний український композитор. 33. Політичний і державний діяч Індії. 34. Найбільший діючий вулкан в Європі. 35. Літературно-мистецький і громадсько-політичний журнал. 36. Сильний гарячий африканський вітер. 37. З а к л ю ч н и й період кам'яної доби. По вертикалі: 1. Пахуча речовина тваринного або рослинного походження. 2. Один з найбільших м у з е ї в світу. 3. Найбільш діяльна, передова частина колективу. 4. Цирковий артист і дресирувальник. 5. Математичний знак, ніщо. 6. Викривальна іронія в літературному творі. 8. Спортивна гра. 12. Російська радянська балерина. 13. Місто в Бельгії. 15. Ватажок визвольної боротьби молдавського і українського народів проти турецько-татарських загарбників. 16. Білоруський першодрукар. 17. Вирізьблена Пігмаліоном скульптура дівчини, яка ожила. 19. Невисока стінка, що огороджує міст, набережну. 23. Персонаж драми І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». 25. Німецький художник X V I ст. 27. Скульптурна колона. 28. Д р е в н ь о р у с ь к и й бог грому і блискавки. 29. Хімічний елемент. 30. К о р а б е л ь , на якому плавав Ф . Нансен. 32. Предмет меблів. Склала Г. К О Б И Л Я Н С Ь К А .

•

НА

По горизонталі: 3. « Д ж е р е л о » . 7. Стодола. 8. «Апостол». 9. Дискант. 11. «Зеніт». 13. Д р а м а . 15. Сопот. 17. Спів. 18. Альт. 19. Короленко. 20. «Іван». 22. «Тиша». 23. Ванін. 24. «Тоска». 25. «Океан». 26. Коротич. 28. Скорина. ЗО. Симонов. В І Д П О В І Д І 31. Арабеск. По вертикалі: 1. « М е ж а » . 2. Тема. 3. Дрозд. КРОСВОРД, В М І Щ Е Н И Й 4. О ф о р т . 5. Стоянов. 6. «Роксана». 10. Копиленко. У № 1 11. «Заповіт». 12. Таякіна. 13. Д о р о ш к о . 14. Альошин. 15. Сєров. 16. Тєнін. 21. Носенко. 22. Треньов. 26. «Крила». 27. Чумак. 29. Адан. ЗО. «Степ».

В І Д П О В І Д І НА К Р О С В О Р Д , В М І Щ Е Н И Й У № З По горизонталі: 1. Сумцов. 3. «Кавказ». 8. Курбас. 9. Нарбут. 10. Гонта. 11. Вересай. 12. Аркас. 15. «Искра». 16. Вишня. 19. Попов. 20. Рибак. 25. Нірод. 26. Шафарик. 27. Араго. 28. Яненко. 29. Символ. 30. Гнатюк. 31. Галкін. По вертикалі: 1. Стасов. 2. Микитась. 4. «Катерина». 5. «Знахар». 6. Балет. 7. Бажан. 13. Брюллов. 14. Микешин. 17. Гомоляка. 18. Гаврилюк. 21. Діалог. 22. Гаско. 23. Лисик. 24. Яготин.

ИМЇГ

УМОВИ Шаховий конкурс «Соціалістичної культури»-1986 п р о в о д и т ь с я за д в о м а розділами. Колективний — у ньому беруть участь шахові секції культурно-освітніх і н а в ч а л ь н и х з а к л а д і в , с п о р т и в н і колективи промислових підприємств, установ, колгоспів, радгоспів як У к р а ї н и , так і братніх радянських республік. Індивідуальний—для всіх б а ж а ю ч и х , н е з а л е ж н о від с п о р т и в н о ї кваліфікації. Всім учасникам конкурсу п р о п о н у є т ь с я р о з в ' я з а т и 16 ш а х о в и х завдань:

6 задач двоходових, 4 — триходові, 2 — багатоходові, 2 етюди, 2 позиції з практичних партій. Щоб взяти участь у конкурсі, учасникам індивідуального розділу д о с и т ь надіслати р о з в ' я з а н н я хоча б однієї задачі, сповістивши редакції т а к і в і д о м о с т і : п р і з в и щ е , і м ' я та по батькові (повністю); д о м а ш н ю адресу (поштовий індекс обов'язково), о б л а с т ь , р а й о н , с е л о та ін.; д е і к и м працюєте або навчаєтесь; рік народження; чи м а є т е спортивний р о з р я д з шахів і який.

ЯК ВІДПОВІДАТИ НА КОНКУРСНІ ЗАВДАННЯ У двоходових задачах досить в к а з а т и п е р ш и й хід б і л и х — з а д а ч а вважатиметься р о з в ' я з а н о ю повністю.

У т р и х о д о в и х з а д а ч а х н а в о д и т и всі в а р і а н т и , з а к і н ч у ю ч и їх д р у г и м х о д о м білих; у чотириходових та багатоходових — усі ходи до останнього, м а т у ю ч о г о . В е т ю д а х та п о з и ц і я х з п р а к т и ч н и х партій необхідно навести усі варіанти, закінчуючи розв'язання теоретично виграною або нічийною позицією, з а л е ж н о від з а в д а н н я , п о с т а в л е н о г о в них: « В и г р а ш » а б о « Н і ч и я » . П е р ш и й хід з а в ж д и р о б л я т ь б і л і ( к р і м тих п о з и ц і й , д е в к а з а н о : « Х і д ч о р н и х » , « Ч о р н і в и г р а ю т ь » і т. д.).

Відповіді на конкурсні завдання о б о в ' я з к о в о н а д с и л а й т е на л и с т і в к а х ( б е з к о н в е р т і в ) за а д р е с о ю : 252047, м . Київ-47, в у л . П е т р а Н е с т е р о в а , 4, « Н а шаховий конкурс «Соціалістичної культури». Строк надсилання відповідей на чергові шахові з а в д а н н я — не п і з н і ш е 25 ч и с л а ( з а п о ш т о в и м ш т е м п е л е м ) наступного місяця після виходу ж у р н а л у . Учасники, які с п і з н и л и с я з розв'язанням, вибувають тільки з числа претендентів на головну нагороду (поїздка на шахові змагання), проте м о ж у т ь виборювати всі інші встановлені редакцією н а г о р о д и та с п о р т и в н і р о з р я д и .

ЯК ПРИСУДЖУВАТИМУТЬСЯ СПОРТИВНІ РОЗРЯДИ Спортивні розряди можуть виборювати тільки учасники індивідуального розділу. Ті, хто п р а в и л ь н о р о з в ' я ж е в с і 16 з а в д а н ь конкурсу, виконають норматив другого спортивного р о з р я д у . З а р о з в ' я з а н н я не м е н ш е 1 2 з а в д а н ь і з 16 б у д е п р и с в о є н о т р е т і й р о з р я д . Л ю б и т е л і шахів, які в ж е м а ю т ь д р у г и й або третій розряди, дістануть

КОНКУРСНЕ З А В Д А Н Н Я № 1 Мат за два ходи (2 очка). Білі: Крс14, Ф а б , Тс1, Сс8, Кеб, Ю5, п.Ь7 (білих фігур — 7). Чорні: Крс7, ТЬ8, Кс4, п.сІ5 (чорних фігур — 4).

підтвердження роки.

їх

на

наступні

три

Учасникам конкурсу надсилатимуться повідомлення-рецензії про правильність відповідей. За побічні (не авторські) розв'язання нараховуються додаткові очки.

Усіх к е р і в н и к і в або старост шахових секцій, які б а ж а ю т ь взяти участь у колективному розділі конкурсу, п р о с и м о п р о в е с т и з а г а л ь н і з б о р и , на яких о б г о в о р и т и план участі в н ь о м у . Учасники індивідуального розділу к о н к у р с у , які з а л у ч а т ь до участі в ньому своїх друзів чи знайомих, одержать додаткові очки. Масова робота з популяризації шахового м и с т е ц т в а ( о р г а н і з а ц і я та п р о в е д е н н я турнірів, лекцій, сеансів одночасної гри т о щ о ) т а к о ж враховуватиметься при визначенні переможців (повідомлення про такі п р о с и м о надсилати о к р е м о ) .

заходи

НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ Ш а х о в а секція, яка з а в о ю є першість у конкурсі, нагороджується кубком журналу «Соціалістична культура», а керівник її о д е р ж у є д и п л о м І с т у п е н я товариства «Колос» і преміюється поїздкою на ш а х о в і з м а г а н н я , що відбуватимуться в нашій країні протягом 1987 року (за рахунок журналу). Журнал нагороджує пам'ятними подарунками активістів шахових секцій, які п о с я д у т ь д р у г е й третє призові місця.

К р і м того, т р и д ц я т ь кращих розв'язувачів шахових композицій в індивідуальному розділі конкурсу б у д у т ь н а г о р о д ж е н і д и п л о м а м и I, I I , III ступенів і пам'ятними подарунками.

КОНКУРСНЕ З А В Д А Н Н Я № 2 Мат за два ходи (2 очка). Білі: Кре8, Ф15, Кд5, п.Ь2 (білих фігур — 4). Чорні: КрИ5, п.16 (чорних фігур — 2).

Шж Щ J811

Шл

щш шж

# ф

••

І Р Ш 1Ш шж іШ т ШІІ т Ш/, И І щш • І Р ш ш, а .

ИМЇГ

лише з точки зору їх б е з п о с е р е д н ь о г о культового п р и з н а ч е н н я . Так, з о д н о г о б о к у , в о н и с п р а в д і б у л и с в о є р і д н и м и о с е р е д к а м и р е л і г і й н о ї і д е о л о г і ї , а л е , з іншого — і в а ж л и в і ш о г о , — це я с к р а в і в и я в и н а р о д н о ї т в о р ч о с ті, в я к і й п е р е в а ж а л и не м і с т и ч н а вигадка, а ц і л к о м р е а л ь н і надії, п о т р е б и , н а р о д ж е н і к о н к р е т н о ю д і й с н і с т ю . Л ю д и п р а г н у л и пізнати с а м и х с е б е , з р о з у м і т и с в о ї почуття і п е р е ж и в а н н я , щ о і в т і л ю в а л о с ь у к а м е н і , м е т а л і , склі... Н е « б о ж е с т в е н н а » ч и « н е б е с н а » , а з е м н а краса п а м ' я т о к х в и л ю є нас і понині. З о д ч и й , я к и й з а м и с л и в в и ш у к а н у і л е г к у ц е р к в у П о к р о в и на Н е р л і (1165 р.), н е н а ч е втілив у ній о б р а з ю н о ї к р а с у н і у в е с і л ь н о м у в б р а н н і . То ш е д е в р а р х і т е к т у р и , а л е з а с л у г а й о г о с т в о р е н н я н а л е ж и т ь не ц е р к в і , а б у д і в н и ч о м у і т а л а н о в и т и м м а й с т р а м , які з у м і л и п е р е д а т и в і д ч у т т я а ж у р н о ї н е в а г о м о с т і х р а м у , втілити в ньому свої естетичні у я в л е н н я і художній смак.

УДЕНЬ НОВИЙ

од

ПРОМЕТЕЯ. І

1. Д Е Р З А Н Н Я ДУХУ В ПРОТИБОРСТВІ З ЦЕРКОВНИМИ КАНОНАМИ

В н а ш час п о м і т н о з р і с і н т е р е с д о к у л ь т у р н и х ц і н н о с т е й , с т в о р е н и х у м и н у л і віки. Д а в н ь о р у с ь к е м и с т е ц т в о — храмова архітектура, м о з а ї к а , ікони — перестало бути тільки п р е д м е т о м д о с л і д ж е н ь спеціалістів. Н и м цікавлятьс я м і л ь й о н и л ю д е й р і з н о г о віку і п р о ф е с і й . І це в и с у в а є нові, вищі в и м о г и д о с и с т е м и а т е ї с т и ч н о ї п р о п а г а н д и , с п о н у к а є до г л и б ш о г о о с м и с л е н н я тієї с п а д щ и н и , яка увійшла в арсенал культури нашого соціалістичного суспільства. В. І. Л е н і н у ч и в , « щ о т і л ь к и т о ч н и м з н а н н я м культури, створеної всім розвитком людства, тільки п е р е р о б л е н н я м ї ї м о ж н а б у д у в а т и п р о л е т а р с ь к у культуру — б е з такого розуміння нам цього завдання не р о з в ' я з а т и » . П а м ' я т к и і с т о р і ї і к у л ь т у р и с т а н о в л я т ь нев і д ' є м н у частину світових к у л ь т у р н и х н а б у т к і в , н е з в а ж а ю ч и на те, що вони б у л и с т в о р е н і в п е р і о д п а н у в а н н я ц е р к о в н о ї ідеології. І тут в и з н а ч н е м і с ц е п о с і д а ю т ь к о л и ш н і м о н а с т и р с ь к і к о м п л е к с и , с о б о р и , ц е р к в и . Д о р е ч і , з б і л ь ш як 20 т и с я ч п а м ' я т о к , я к і п е р е б у в а ю т ь під к о н т р о л е м і о х о р о н о ю держави, м а й ж е 13 т и с я ч б у л и раніше культовими спорудами. В и в ч е н н я п а м ' я т о к а р х і т е к т у р и різних е п о х — о д и н з шляхів ф о р м у в а н н я атеїстичного світогляду. Архітектура у властивих ї й м а т е р і а л ь н и х ф о р м а х в і д о б р а ж а є с о ц і а л ь н і ідеї, духовні цінності с в о г о ч а с у . З г а д а й м о у М . В. Г о г о л я : « А р х і т е к т у р а — т е ж л і т о п и с с в і т у : в о н а г о в о р и т ь тоді, к о л и в ж е м о в ч а т ь і пісні, і л е г е н д и і к о л и в ж е н і щ о не г о в о р и т ь про з а г и б л и й народ. Х а й ж е вона хоч о с т р і в ц я м и з ' я в л я є т ь с я с е р е д наших м і с т у т а к о м у в и г л я д і , в я к о м у в о н а б у л а при в і д ж и л о м у в ж е н а р о д і , щ о б п р и п о г л я д і на неї о с я в а л а нас д у м к а п р о м и н у л е його ж и т т я і з а н у р ю в а л а б нас у його побут, його з в и ч к и і с т у п і н ь р о з в и т к у і в и к л и к а л а б у нас в д я ч н і с т ь за його і с н у в а н н я , я к е б у л о с т у п е н е м н а ш о г о власного п і д в и щ е н н я » . Щ е б пак, а р х і т е к т у р н і п а м ' я т к и не м о ж н а

оцінювати

І н т е н с и в н е к у л ь т о в е б у д і в н и ц т в о п о ч а л о с я щ е в епоху з а п р о в а д ж е н н я християнства. У К и ї в с ь к і й Р у с і , як розповід а ю т ь літописи, б у л о зведено багато храмів, щ о загинули п о т і м у п о р у т а т а р о - м о н г о л ь с ь к о ї навали. В о л о д и м и р С в я т о с л а в и ч в и д і л и в д е с я т у ч а с т к у с в о ї х п р и б у т к і в на с п о р у д ж е н н я церкви, котра й дістала назву Десятинної, а Ярослав М у д р и й вважав будівництво соборів справою « д е р ж а в н о ї ваги», б о з п е р е т в о р е н н я м х р и с т и я н с т в а на панівну р е л і г і ю в и н и к л а п о т р е б а с т в е р д ж у в а т и ідею « б о ж е с т в е н н о г о п о х о д ж е н н я » в л а д и п р и в і л е й о в а н и х класів і духовенства, проповідувати покору, терпіння, смиренність, с о ц і а л ь н у пасивність. П і з н і ш е п р а в о с л а в ' я р а з о м з п р а в л я ч о ю ц а р с ь к о ю верхівкою б е з ц е р е м о н н о «творило» політику містобудування, часто не з у п и н я ю ч и с ь п е р е д з н и щ е н н я м шедеврів архітектури, кам'яного зодчества. Наведу кілька прикладів. У 1775 р о ц і в е л и к и й р о с і й с ь к и й а р х і т е к т о р В а с и л ь Б а ж е н о в п о ч а в за з а т в е р д ж е н и м К а т е р и н о ю I I п р о е к т о м б у д у в а т и у П і д м о с к о в ' ї н е п о в т о р н и й у віках, о р и г і н а л ь н и й палацовий комплекс. Царицинські споруди мали вражати в е л и ч ч ю і к р а с о ю . З а д у м б у л о з а с н о в а н о на г л и б о к о м у засвоєнні кращих традицій стародавньої національної і с в і т о в о ї к л а с и ч н о ї а р х і т е к т у р и , с в о є р і д н о м у та самостійн о м у п е р е п л е т і н н і цих двох в и т о к і в з о д ч е с т в а . Палаци, павільйони, башти, мости, ворота з білого каменю і ч е р в о н о ї ц е г л и на в е р ш и н а х та схилах пологих п а г о р б і в являли с о б о ю чудовий ансамбль, оточений парками й органічно вписаний у природний ландшафт. І ось ч е р е з десять років після початку робіт примхлива імператриця, побувавши в Царицині, відмінила своє р і ш е н н я . М а й ж е з а к і н ч е н и й к о м п л е к с з у с и л л я м и реставрат о р і в п о ч а в в і д р о д ж у в а т и с ь т і л ь к и в наші дні... Ц я с а м а ц а р и ц я , яка в в а ж а л а с е б е п р о с в і т и т е л ь к о ю і п и ш а л а с я л и с т у в а н н я м із з н а м е н и т и м и є в р о п е й с ь к и м и ф і л о с о ф а м и і письменниками, надумала б у л о знести мало не в е с ь К р е м л ь , в к л ю ч а ю ч и з н а ч н у ч а с т и н у його стіни, щ о б п о б у д у в а т и на ц ь о м у с в я щ е н н о м у м і с ц і с п о р у д и в дусі н о в о м о д н и х а р х і т е к т у р н и х в і я н ь . На щ а с т я , ж о д е н з п р о е к тів г е н е р а л ь н о ї р е к о н с т р у к ц і ї К р е м л я не б у в з д і й с н е н и й — і м п е р а т р и ц я п о ч и л а в б о з і . А щ е є за н е ю о с о б л и в и й з л о ч и н , я к и й п р и х о в а в о д нас в е л и к у т а є м н и ц ю , п о в ' я з а н у із с е р е д н ь о в і ч н о ю і с т о р і є ю і к у л ь т у р о ю н а ш о г о н а р о д у , про що мова п о п е р е д у . Руйнівні діяння щ о д о російських архітектурних святинь ч и н и л и не т і л ь к и « а в г у с т і й ш і » д а м и . У 1817 р о ц і О л е к с а н д р І з а ж а д а в , а б и з н е с л и с т а р о д а в н і й к р е м л і в с ь к и й соб о р Ніколи Гостунського. Наказувалося владнати справу п р о т я г о м о д н і є ї ночі, щ о б не д р а т у в а т и н а в к о л и ш н і х город я н , я к і о с о б л и в о п о в а ж а л и ц е й х р а м , з в е д е н и й у 1 506 році на м і с ц і щ е б і л ь ш д а в н ь о ї д е р е в ' я н о ї ц е р к в и . Н і к о л а Гос т у н с ь к и й б у в не л и ш е н а р о д н о ю р е л і к в і є ю , яка ч у д о м уціліла під час о с т а н н ь о г о т а т а р с ь к о г о набігу на М о с к в у , польс ь к о - ш л я х е т с ь к о ї і н т е р в е н ц і ї , н а п о л е о н і в с ь к о ї навали, а й д и н а с т и ч н о ю — в ц ь о м у с о б о р і с к л а д а л и п р и с я г у , вступаю ч и на п р е с т о л , П е т р о I I I і К а т е р и н а I I . Ц а р не міг т а к о ж не знати тієї в а ж л и в о ї д л я р у с ь к о ї к у л ь т у р и о б с т а в и н и , щ о п е р ш у на Р у с і д р у к о в а н у книгу с т в о р и в с в я щ е н и к цього

ИМЇГ

собору Іван Ф е д о р о в . Варварське д і й с т в о , як його й п л а н у в а л и , з в е р ш и л о с я за о д н у ніч — на р а н о к на м і с ц і Ніколи Гостунського лишився вирівняний і з а м о щ е н и й м а й д а н . Ц е й з л о ч и н б у л о с к о є н о т і л ь к и з а р а д и того, щ о в Москву прибув король Фрідріх-Вільгельм Прусський і д л я його п а р а д н о ї з у с т р і ч і у К р е м л і Олександру й з д у м а л о с я р о з ч и с т и т и І в а н і в с ь к у п л о щ у . Я к тут не з а в о л а т и «на в с ю і в а н і в с ь к у » ? Щ е п р и к л а д и ? Б у д ь л а с к а . М и к о л а І, к о т р и й з а т в е р д и в , як м и з н а є м о , п р о е к т х р а м у Х р и с т а С п а с и т е л я та о б р а в д л я нього м і с ц е , б е з ж а л і с н о зніс з в і д т и с т а р о д а в н і й О л е к сіївський монастир з прекрасним ш а т р о в и м х р а м о м X V I I століття. А трагічна д о л я н а й п е р ш о ї московської церкви? Н а г а д а ю , щ о вона з давніх-давен с т о я л а на К р е м л і в с ь к о м у пагорбі, носила і м ' я Р і з д в а І о а н н а П р е д т е ч і і щ е у 1461 р о ц і була перекладена в камені. Б а ж е н о в , Казаков, Тюрін — усі б е з винятку архітектори, які с т в о р ю в а л и свого часу проекти реконструкції К р е м л я , передбачали б е з у м о в н е з б е р е ж е н н я цієї н е о ц і н е н н о ї п а м ' я т к и п о ч а т к о в о г о моск о в с ь к о г о з о д ч е с т в а . І о с ь у 1847 р о ц і т о й ж е М и к о л а І, н е з в а ж а ю ч и на к л о п о т а н н я і с т о р и к а П о г о д і н а та інших діячів культури, повелів знести ц ю церкву, а місце з а р і в н я т и . П р и ч и н а ? Ц а р з в о л и в в и с л о в и т и д у м к у , щ о вона заважає розглядати Великий Кремлівський палац із Замоскворіччя... В і д о м е с у м н і в н е по с в о ї й суті с т а в л е н н я д о к у л ь т о в и х п а м ' я т о к у д о р е в о л ю ц і й н і часи і з б о к у ц е р к в и , п р о щ о вона в в а ж а є за л і п ш е м о в ч а т и . Та п р о це є ч и м а л о п и с е м н и х свідчень. З у п и н и м о с я на о д н о м у м а л о в і д о м о м у п р и к л а д і . Л ю б и т е л я м р о с і й с ь к о г о з о д ч е с т в а д о б р е знані московські храми Р і з д в а Б о г о р о д и ц і в П у т и н к а х (нині на в у л и ц і Ч е х о в а ) і Т р и ф о н а Н а п р у д н о г о (на Т р и ф о н і в с ь к і й в у л и ц і ) . П р е к р а с но р е с т а в р о в а н і , в о н и є о д н и м з ч и с л е н н и х п р и к л а д і в дбайливого с т а в л е н н я у н а ш і й к р а ї н і д о культового зодчества. А ось що писав п о н а д сто р о к і в тому О . К . Т о л с т о й до і м п е р а т о р а О л е к с а н д р а II: «Днями я просто не впізнав у М о с к в і ч у д о в у м а л е н ь к у ц е р к в у Трифона Н а п р у д н о г о . . . ї ї о б л і п и л и б р и д к и м и п р и б у д о в а ми, з а н о в о о п о р я д и л и в с е р е д и н і і д о р у ч и л и якомусь б о г о м а з у з о в н і ш н ю ф р е с к у . . . П р о с т і т ь м е н і , в а ш а величність, я к щ о з цього п р и в о д у я н а з в у щ е три б у д о в и у М о с к в і , за к о т р і з а в ж д и п е р е й м а ю с я , к о л и т у д и іду. Ц е п е р е д у с і м на Д м и т р о в ц і ч у д е с н а ц е р к в а С п а с а в Путинках... Д о першої вже встигли прибудувати ворота у с у ч а с н о м у стилі, які р і ж у т ь о к о с в о є ю н е д о р е ч н і с т ю — настільки вони с у п е р е ч а т ь ц і л о м у » . У листі О . К. Т о л с т о й п р я м о в к а з у є винних: « К о л и з а п и т у є ш у н а с т о я т е л і в , на яких підставах ч и н я т ь с я всі ці руйнування і наносяться всі ці п о ш к о д ж е н н я , вони з г о р д і с т ю в і д п о в і д а ю т ь , щ о м о ж л и в і с т ь з д і й с н и т и всі ці ч у д е с н і р е ч і дали ї м д о б р о в і л ь н і п о д а т е л і , і з п р е з и р с т в о м д о д а ю т ь : « З а к о л и ш н ь о ю ж а л к у в а т и н і ч о г о , вона б у л а стара». І все це б е з д у м н е і н е в и п р а в н е в а р в а р с т в о роб и т ь с я по всій Р о с і ї на очах і з б л а г о с л о в е н н я г у б е р н а т о рів та в и щ о г о д у х о в е н с т в а . С а м е д у х о в е н с т в о — найбільший ворог старовини, воно привласнило собі право руйнувати все, що йому належить охороняти, і наскільки воно в п е р т е у с в о є м у к о н с е р в а т и з м і й з а ш к а р у б л е в г а л у з і ідей, настільки в о н о с т а р а н н е в г а л у з і з н и щ е н н я п а м ' я т о к » . Реставрація Параскеви П'ятниці — науковий і трудовий подвиг П е т р а Д м и т р о в и ч а Б а р а н о в с ь к о г о . У ц ь о м у п а м ' я т нику в с е н а д з в и ч а й н е — і с м і л и в и й в і д с т у п о д в і з а н т і й с ь к о ї хрестово-баневої системи, і нетрадиційні основні пропорції, в р а ж а ю ч а д и н а м і ч н і с т ь , в и р а з н і с т ь с и л у е т у , триступінчасті а р к и - з а к о м а р и на п е р е х о д і д о б а р а б а н а , ч у д о в е р о з к р и т т я в н у т р і ш н ь о г о п р о с т о р у , і є д н і с т ь усіх архітектурних ф о р м , яка с т в о р ю є к р и л а т е у с т р е м л і н н я у в и с о ч і н ь . Ровесник « С л о в а о п о л к у І г о р е в і м » , ц е й п а м ' я т н и к м о в б и втілив у к а м е н і і д е а л и п о е м и — є д н а н н я Р у с і , м о г у т ь народу-велета. З а д е я к и м и с в о ї м и о с о б л и в о с т я м и він, як писав свого часу П. Д . Б а р а н о в с ь к и й , м а є з а й н я т и «найвище місце у системі розвитку ф о р м руського зодчества

ИМЇГ

найбільш раннього періоду — X I — X I 1 1 століть». І щ е одне, надзвичайно важливе: «Пам'ятник неспростовно доводить, щ о в ж е в д о м о н г о л ь с ь к у е п о х у р у с ь к а а р х і т е к т у р а не т і л ь к и о б л и ш и л а в и з н а н і в і з а н т і й с ь к і к а н о н и і с т а л а на ш л я х с а м о с т і й н о г о р о з в и т к у , а л е на к і н е ц ь X I I с т о л і т т я в ж е д а л а т в о р и ц і л к о м с ф о р м о в а н о г о та с а м о с т і й н о г о с т и л ю » . Християнське богослов'я здавна приділяло пильну увагу співвідношенню мистецтва і релігії, прагнуло виробити теоретичні основи політики церкви у ставленні до мистецтва. В рамках д а н о ї т е о л о г і ч н о ї т р а д и ц і ї п р о с т е ж у ю т ь с я дві ч і л ь н і т е н д е н ц і ї у в и р і ш е н н і п р о б л е м и , я к а нас ц і к а в и т ь . Перша тенденція — б і л ь ш чи м е н ш послідовне заперечення самого права мистецтва на і с н у в а н н я . Принаймні м и с т е ц т в а о б р а з о т в о р ч о г о . На з о р і х р и с т и я н с т в а д е я к і його і д е о л о г и п о с и л а л и с я на т е , щ о з а б о р о н а з о б р а ж у в а т и будь-що ж и в е , п е р е д у с і м бога, багаторазово повторюється у так з в а н о м у П ' я т и к н и ж ж і М о й с е я , яке входить до Ветхого Завіту. Д о б р е відомий і період іконоборства, який довелося пережити християнству. О д н и м з аргументів іконоборства б у в той, щ о б і б л і я з а б о р о н я є малювати з о б р а ж е н н я бога.

•".«ЙЧУ*

УКРАЇНСЬКЕ МИСТЕЦТВО .ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ X V I ПЄРШОІ ПОЛОВИНИ ХУИст

ТАЇНИ РЕНЕСАНСУ АРхгшггут • шштш* * живопис

О д н а к не ц я т е н д е н ц і я с т а л а п р о в і д н о ю в х р и с т и я н с т в і . Воно к о н ч е п о т р е б у в а л о м и с т е ц т в а , його здатності активно, г л и б о к о , в с е б і ч н о в п л и в а т и на л ю д и н у , с т в о р ю в а т и у м а с и л ю д е й в і д п о в і д н и й н а с т р і й , п і д к о р я т и їх є д и н о м у , потрібному церкві пориванню. П р о це д о б р е сказав в і д о м и й р а д я н с ь к и й к о м п о з и т о р Д . Б . К а б а л е в с ь к и й : « Р е л і г і я з д і й с н ю в а л а с в і й в п л и в на людство, передусім користуючись в е л и к о ю с и л о ю впливу мистецтва — архітектури і скульптури, театру і живопису, поезії, музики, танцю, навіть прикладних мистецтв, включаючи мистецтво вбрання. Релігія без мистецтва б е з п о м і ч н а . І не л и ш е релігія. Б е з м и с т е ц т в а б у д ь - я к а с и с т е м а виховання л ю д и н и в и я в и т ь с я я к щ о не б е з п о р а д н о ю , то, в у с я к о м у разі, н е п о в н о ц і н н о ю » .

Ось чому протягом тисячолітнього владарювання християнська церква всіляко намагалася використовувати у своїх інтересах х у д о ж н і таланти. Над п р о е к т а м и с о б о р і в , церков п р а ц ю в а л и н а й в і д о м і ш і архітектори, стіни храмів розписували уславлені художники, музику для богослужіння писали видатні к о м п о з и т о р и . Ц е р к о в н и к и прагнули з р о б и т и так, щ о б р е л і г і й н а с л у ж б а н а г а д у в а л а з а с в о є ю формою яскраве театралізоване видовище, в якому музика, живопис, архітектура в п л и в а л и б на психіку віруючого у потрібному ї м напрямі. Я к в і д з н а ч а є р а д я н с ь к и й е с т е т и к Е. Г. Я к о в л є в , « с к л а д ні п е р е п л е т і н н я м і ж е с т е т и ч н о ю і р е л і г і й н о ю с в і д о м і с т ю , м и с т е ц т в о м і р е л і г і є ю р о б л я т ь духовну к у л ь т у р у тієї чи іншої епохи наче м о н о л і т н о ю і н е р о з д і л ь н о ю » . Посил а ю ч и с ь на т і с н и й з в ' я з о к м и с т е ц т в а і р е л і г і ї в м и н у л о м у — з в ' я з о к , до р е ч і , в с у т і с в о ї й д а л е к о н е р і в н о п р а в н и й , — богослови намагаються однобічно роздувати і абсолютизувати загальні с т о р о н и , спільні м о м е н т и , властиві цим ф о р м а м с у с п і л ь н о ї с в і д о м о с т і , а л е , з р о з у м і л о , за г е г е м о нії р е л і г і ї . В о н и т в е р д я т ь , щ о т в о р и м и с т е ц т в а — ц е , мовляв, «дар віруючого серця людського для неба і землі, для бога», намагаючись довести в такий спосіб, що мистецтво є підкореним релігії в и д о м духовної діяльності, н и ж ч о ю ф о р м о ю «осягнення бога»... О д и н із сучасних ц е р к о в н и х а в т о р і в п и ш е , щ о « к р а щ і л ю д и того часу тікали із «світу б е з п р а в ' я і с к о р б о т и » . Б а г а т о з них і ш л и у м о н а с т и р і , с л і д у ю ч и п о к л и к а н н ю д о мистецтва іконопису. В с ю глибину своєї віри благочестиві іконописці вкладали у святу творчість». Звідси, м о в л я в , глибока о д у х о т в о р е н і с т ь д а в н ь о р у с ь к о ї ікони. Б о — намагається він а р г у м е н т у в а т и с в о ю п о з и ц і ю — с а м е « з ц і л я ю ч а сила віри п е р е т в о р и л а аскетичні ф о р м и д о м о н г о л ь с ь к о г о іконопису в живописно-виразні й величні твори схимника підмосковного Андронікова монастиря Андрія Рубльова». А втім, з в и ч а й н о , все д а л е к о не так п р о с т о .

Володимир доктор

філософських

Д р у г а п о л о в и н а X V I — п е р ш а п о л о в и н а X V I I с т о л і т ь на Україні позначені надзвичайною активністю суспільноп о л і т и ч н о г о ж и т т я — б е з к о м п р о м і с н і с т ю і д е о л о г і ч н о ї боротьби, д и н а м і к о ю національно-релігійних рухів і визвольних у с т р е м л і н ь н а р о д у , р о з м а х о м к у л ь т у р н о - м и с т е ц ь к о г о т в о р е н н я та о с в і т я н с т в а . Т о г о ч а с н і п р о г р е с и в н а л і т е р а т у р а , мистецькі набутки глибоко пройняті високою у в а г о ю до людини, оспівують її кращі почуття і прагнення, возвелич у ю т ь г і д н і с т ь , р о з к р и в а ю т ь д у ш е в н е б л а г о р о д с т в о і духовну цільність, сповнену гуманістичних ідеалів. М р і є ю про с в о б о д у , п о т я г о м до с а м о у т в е р д ж е н н я жили багатом і л ь й о н н і м а с и . З а х і д н о є в р о п е й с ь к і р е н е с а н с н і і д е ї пот р а п л я л и на с п р и я т л и в и й г р у н т , в і д д з е р к а л ю в а л и с я ч е р е з п р и з м у м і с ц е в и х е с т е т и ч н и х , м о р а л ь н и х принципів, світоглядних н о р м , н а б и р а ю ч и нової якості, к у л ь т у р н о ї своєрідності. С а м е цій м е т і — в і д т в о р е н н ю цілісної к а р т и н и р о з в о ю нашого мистецтва в даному періоді, розглядові його сутності й складного перебігу подій з а с о б о м скрупульозного а н а л і з у тогочасних м и с т е ц ь к и х надбань різних видів і їхніх ж а н р і в — п р и с в я ч е н а п р а ц я в і д о м о г о м и с т е ц т в о з н а в ц я В. А . О в с і й ч у к а « У к р а ї н с ь к е мистецтво другої

ЗОЦ, наук.

ИМЇГ

Св.

Юрій-змієборець. XVI ст. Велике на Львівщині.

половини X V I — п е р ш о ї половини X V I I ст.», щ о недавно вийшла д р у к о м у видавництві «Наукова д у м к а » . Так в и ч е р п н о з і б р а н о г о в о є д и н о б а г а т ю щ о г о м а т е р і а л у п р о м и с т е ц ь к о - к у л ь т у р н е ж и т т я на У к р а ї н і з г а д а н о ї п о р и у спеціальній л і т е р а т у р і р а н і ш е не б у л о . З н а ч н а частина з пропонованого ч и т а ц ь к о м у загалові в науковий обіг вводиться вперше. Р е ц е н з о в а н е д о с л і д ж е н н я о п и р а є т ь с я на і с т о р и ч н и й , художній, ілюстративний, мистецтвознавчий, документально-архівний пласт. П о в н і ш о м у р о з у м і н н ю р о з м а х у суспільн о - т в о р ч о г о п р о ц е с у на г у м а н і с т и ч н и х з а с а д а х с п р и я є ч і т к а к о м п о з и ц і я книги. З о к р е м а , певні р о з д і л и присвячено а р х і т е к т у р і , с к у л ь п т у р і та ж и в о п и с у . У в с т у п і н а г о л о ш е н о , щ о е с т е т и ч н і , г у м а н і с т и ч н і о с н о в и м и с т е ц т в а У к р а ї н и на ті часи с к л а л и с ь у б е з п о с е р е д н ь о м у з в ' я з к у з у м о в а м и ж и т т я н а р о д у , в його т р и в а л і й б о р о т ь б і за с в о є соціальне і національне визволення. О р г а н і з у ю ч о ю трударів с и л о ю стали прогресивні братства, у к о м п е т е н ц і ї яких п е р е б у в а л и питання суспільно-політичного, культурно-освітянського, морально-етичного порядку, перед ними ж поставали й п р о б л е м и ідейної єдності в національно-визвольній боротьбі. В архітектурних пам'ятках дослідник вбачає х в и л ю ю ч и й образ «суспільно-національного змісту». П е р е д у с і м варто з а з н а ч и т и , щ о а р х і т е к т у р а на У к р а ї н і досліджуваного п е р і о д у с п и р а л а с я і на в л а с н і , і на р е н е с а н с н і т р а д и ц і ї європейського зодчества. Останні присутні в о б о р о н н о м у будівництві — декоративне о ф о р м л е н н я порталів і вікон, з а в е р ш е н н я с п о р у д м о т и в о м аттика, в и к о р и с т а н н я е л е м е н тів р и м с ь к о ї д о р и к и , п о ш и р е н н я а р к а д н и х г а л е р е й т о щ о , які п о в н і ш е р о з к р и л и с ь у с в і т с ь к і й ( п а л а ц о в і й ) к у л ь т у р і . С а м е тут г о с т р і ш е і п о в н і ш е в і д і н ш и х в и д і в м и с т е ц т в , підкреслює В. А. О в с і й ч у к , знайшла в і д о б р а ж е н н я безк о м п р о м і с н а б о р о т ь б а д в о х т е н д е н ц і й — п р о г р е с и в н о ї та реакційної, о ч о л ю в а н о ї к о н т р р е ф о р м а ц і є ю , котра протиставляла ренесанс м о н ь є р и з м у .

У тій ж е п л о щ и н і р о з г л я д а є т ь с я т е м а скульптури в поєднанні з в и я в л е н н я м х у д о ж н ь о - е с т е т и ч н о ї , суспільної цінності твору. Д о с я г т и такого р е з у л ь т а т у в ч е н о м у дозволили не тільки його с о л і д н а е р у д и ц і я , а й в и к о р и с т а н н я д о с я г н е н ь с у м і ж н и х д и с ц и п л і н — д ж е р е л о з н а в с т в а , історіографії, літературознавства, філософії, естетики. Авто-

рові вдалось проникнути у таїну м и с л е н н я давнього майстра-скульптора (те ж стосується і художника-живописця), визначити їхній характер, соціальну напругу, світоглядність, щ о дало з м о г у п р о в е с т и с е р й о з н и й аналіз скульптурних і ж и в о п и с н и х р і з н о ж а н р о в и х т в о р і в . Д л я п о в н і ш о ї характеристики м и т ц я , його м а н е р и і с т и л ю мистецтвознав е ц ь н е о д н о р а з о в о п р о в о д и т ь п о р і в н я н н я із х у д о ж н і м и в е р ш и н а м и є в р о п е й с ь к о г о м и с т е ц т в а . Д о с к а з а н о г о додам о , щ о автор м о н о г р а ф і ї щасливо поєднав у собі історика, реставратора, художника і мистецтвознавця. Л и ш е д о к л а д н е о п а н у в а н н я В. А . О в с і й ч у к о м п р е д м е та д о с л і д ж е н н я м о г л о п р и в е с т и д о т а к о г о значимого результату. До високих наукових засновків потрібно зарахувати в и з н а ч е н н я а в т о р с т в а і часу с т в о р е н н я п'ятницьк о г о і к о н о с т а с а та у т о ч н е н н я а в т о р с т в а і к о н о с т а с а У с п е н с ь кої церкви у Львові. В нашому мистецтвознавстві вперше у з а г а л ь н е н о т в о р ч и й п р о ц е с а в т о р і в у с п е н с ь к о г о іконостаса Ф . С е н ь к о в и ч а і В. П е т р а х н о в и ч а , а т а к о ж охарактериз о в а н о т в о р ч і с т ь с к у л ь п т о р а Й. П ф і с т е р а й а р х і т е к т о р а П. Р и м л я н и н а . Навіть цих висновків достатньо, щоб в в а ж а т и д о с л і д ж е н н я п е в н и м в н е с к о м у в і т ч и з н я н е мистецтвознавство. Щ о ж до графіки, то дослідник с п р а в е д л и в о з а у в а ж у є : г р а в ю р а , яка активно розвивалась у р е з у л ь т а т і д р у к у в а н н я к н и г , п р и н ц и п о в і ш е , а н і ж ж и в о п и с , р е а г у в а л а на с о ц і а л ь н і з м і н и чи новаторство у к у л ь т у р н о м у , п о л і т и ч н о м у житті того часу, ї ї не с к о в у в а л и і к о н о г р а ф і ч н і к а н о н и . Навпаки, у гравюрі раніше, ніж у живопису і скульптурі, намітився поворот до відтворення реального життя. У м о н о г р а ф і ї в п е р ш е так а р г у м е н т о в а н о висвітлюється е п о х а В і д р о д ж е н н я на У к р а ї н і , в и з н а ч а є т ь с я ї ї с о ц і а л ь н о політичний, мистецько-творчий зміст. М а є м о можливість уявити всю епоху в її найрізноманітніших культурнохудожніх проявах, а о т ж е , м о ж е м о п е р е г л я н у т и дотепер і ш н ю часткову оцінку органічності гуманістичних ідей у к у л ь т у р н о м у ж и т т і У к р а ї н и , в б а ч а т и у н ь о м у не л и ш е «риси», «елементи», «мотиви» Ренесансу, а сформувати струнку систему поглядів. С.

Святодухівський іконостас. Архангел Михаїл. Фрагмент.

БогородицяОдигітрія. XV ст. Красів на Львівщині.

ИМЇГ

ПАВЛЮК,

кандидат історичних

наук.

п Музейний спецвипуск

і*

ЇI

Иж

БУДИНОК ПІКАССО

М у з е й великого іспанця, «прийомного сина» Ф р а н ц і ї , про творчість якого Долорес ібаррурі сказала, що якби він за все своє ж и т т я не створив нічого, к р і м «Герніки», його все одно м о ж н а б у л о б віднести до кращих художників нашої епохи,— відкрито в Парижі. Ж о д е н м у з е й у світі — від мадрідського Прадо, де в ж е кілька років виставляється «Герніка» з у с і м а ї ї ескізами, до м у з е ю Bapcfeлони, я к о м у автор подарував всі свої юнацькі р о б о т и , — не має такої колекції як «Будинок Пікассо» в Парижі. Тут представлені 203 картини, систематизовані за групами і епохами, 158 скульптур, 88 керамічних виробів, 1500 рисунків, ЗО а л ь б о м і в з ескізами і нотатками художника, 1600 гравюр, ілюстрованих к н и ж о к і рукописів. Д о цього — о к р е м і рідкісні твори, подаровані приватними колекціонерами. На виставці експонуються також роботи Сезанна, Руссо, Матісса, Модільяні, Брака та інших художників, щ о входили до особистої колекції Пікассо.

«КУЛЬТУРА ОЩАДЛИВОСТІ» Так названо незвичайну виставку, щ о е к с п о н у в а л а с я в м у з е ї «Стара ратуша» міста Інгельхайма ( Ф Р Н ) . На ній б у л о представлено понад 600 зразків скарбничок — від античних часів до наших днів. Найстародавніші зроблені з глини у ф о р м і невеличкої хатинки, залізні скриньки, в яких р е м і с н и к и ховали свої цінності од злодіїв, дійшли з с е р е д н ь о в і ч ч я . В X I X столітті почалась « п е р е м о ж -

на хода» с к а р б н и ч о к — свиней і котів. П е р ш а вважалас я здавна с и м в о л о м благополуччя. Ф о р м а ж «карнавки-кішки», як т в е р д я т ь , прийшла з середніх віків, коли з котячих ш к і р о к р о б и л и пояси, щ о начебто д о п о м а г а л и від р е в м а т и з м у . А в них — ховали гроші.

КОЛЕКЦІЯ ФІЛАТЕЛІЇ Празький поштовий музей — один з найстаріших у країні: тут з і б р а н о в е л и ч е з н у к о л е к ц і ю старовинних і сучасних поштових м а р о к Чехословаччини з 116 з а р у б і ж них країн. С п і в р о б і т н и к и закладу в и ї ж д ж а ю т ь з тематичними виставками: « О л і м ф і лекс-85» побувала в Лозанні, «Еурофілекс-85» — в Будапешті та ін. Н е щ о д а в н о к о л е к ц і ю поповнила нова м а р к а , присвячена М і ж н а р о д н о м у р о к у миру, я к и м за р і ш е н н я м О О Н о г о л о ш е н о 1986 рік.

ВІД ДО

РЕНУАРА ВЮИЯРА

Неподалік од П а р и ж а в невеликому містечку Марлі є м у з е й , де зібрано б л и з ь к о ста творів видатних художників — від Ренуара до В ю й я р а , — які жили і п р а ц ю в а л и в цій місцевості в різні часи. Б у ж і в а л ь , містечко поблизу М а р л і , того ж департаменту Івелін, відвідували Тернер, К о р о , Піссаро, Ренуар. Його околиці надихнули С і с л е я на створення б і л ь ш як сорока полотен. Б. М о р і з о , невістка М а н е , т е ж художниця, м е ш к а л а тут багато років, і нині в м у з е ї з б е р і г а ю т ь с я три ї ї р о б о т и — сцени з сімейного життя. Р е н у а р створив тут картини «Сніг у Лувесьенні» й «Корм у ш к а д л я курей».

наирідкісніші твори мистецтва. Тільки частину з них вдалося реставрувати.

НА Б А Т Ь К І В Щ И Н І СЕРВАНТЕСА Світова слава великого іспанського письменника, його г е р о я Дон-Кіхота привертає тисячі туристів у н е в е л и ч к е с е л о Ла-Манч, де М і т е л ь Сервантес «поселив» свого ідальго. Н е з а б а р о м тут б у д е створено М і ж н а р о д н и й інститут д о с л і д ж е н ь творчості літератора-гуманіста і в е л и ч е з н и й історико-архітектурний муз е й просто неба. З усіх кінців Іспанії в ж е п е р е в о з я т ь с я у Л а - М а н ч велетні вітряки, з я к и м и б и в с я рицар печального о б р а з у . П е р ш і з них б у л и побудовані в цих краях щ е в X I столітті.

ГОДИННИК КОРОЛЯ Британський музей придбав на аукціоні старий годинник, що о б і й ш о в с я в понад... м і л ь й о н доларів — сум у , я к о ю досі не о ц і н ю в а л и ж о д е н годинник світу. З а т в е р д ж е н н я м експертів, він зроблений в 1695— 1700 роках для к о р о л я Вільгельма I I I в і д о м и м м а й с т р о м Т о м а с о м Т о м п і о н о м . Висота годинника 72 с м , о з д о б л е н и й він б р о н з о ю і с р і б л о м . Усі оригінальні деталі механізму добре збереглися.

ТАЄМНИЦІ КУШАНА Після К в і т н е в о ї р е в о л ю ц і ї 1978 року народна влада А ф ганістану стала надавати о с о б л и в о г о з н а ч е н н я розвиткові культури, освіти, вив ч е н н ю історії країни. Прийнято закон про охорону д е р ж а в о ю історичних пам'ятників. З а роки, щ о м и н у л и після р е в о л ю ц і ї , археологічна наука тут досягла значних успіхів, і з р о б л е н о ч и м а л о цікавих знахідок. Тривають розкопки міст колишнього Кушанського царства, до складу якого входила територія нинішнього Афганістану. В районі Тіллах-тепе ( « З о лотого у з г і р ' я » ) неподалік од міста Шібиргана знайдено прикраси к о р о л і в с ь к о ї с і м ' ї з двох тисяч золотих і срібних предметів, а т а к о ж унікальні скульптури, в и р о б и з ф а р ф о ру та кераміки. Вони виставлені в н о в о м у залі Національного м у з е ю в К а б у л і . Триває р е к о н с т р у к ц і я музею в місті Кадді. Уряд виділив на ці р о б о т и значні кошти. Тут б у л о зібрано багату к о л е к ц і ю статуй Будди та інших індуїстських богів. Вона в в а ж а л а с я гордістю країни. А л е якось у м у з е й у в і р в а л и с я бандити з Пакистану і розтрощили а в т о м а т н и м и ч е р г а м и

ИМЇГ

«ЗАЛІЗНА» ЛОГІКА Єгипетська громадськість занепокоєна тим, щ о велика кількість національних пам'ятників старовини належ и т ь м у з е я м інших д е р ж а в . Так, у Р и м і є 13 древньоєгипетських обелісків, у той час

як на батьківщині їх тільки чотири. У Західному Б е р л і н і зберігається всесвітньовідома скульптура голови Н е ф е р тіті, в Б р и т а н с ь к о м у м у з е ї — частини статуї сфінкса з піраміди Хеопса, які у різні часи викрадено з Єгипту. У р я д країни виступає з настійною в и м о г о ю повернути пограбовані скарби. Більшість

м у з е ї в в і д м о в ч у є т ь с я , а Британський відповів, щ о передасть ф р а г м е н т и статуї хеопського сфінкса «у позичку», бо закони Англії забороняють п р о д а ж і н ш и м державам національних музейних експонатів. « З а л і з н а » логіка.

РИЦАРСЬКА ЗБРОЯ... З МОЛОТКА Колекцію середньовічної рицарської з б р о ї з англійського з а м к у Х і в е р графства Кент продано на аукціоні. С е р е д унікальних р е л і к в і й — обладунок к о р о л я Франції Генріха I I , виготовлений у майстерні в і д о м о г о італійського з б р о я р а Д ж о в а н н і Паоло Негролі приблизно 1545 року.

тувала н громадсько-політична організація «Сока-Гаккай», щ о поставила с о б і за м е т у о з н а й о м и т и японців з підручниками і у ч б о в и м и посібникам и , за я к и м и виховується п і д р о с т а ю ч е покоління в різних куточках світу, покоління, якому належить майбутнє.

МУЗЕЙ До сторіччя з дня народження видатного рум у н с ь к о г о п р о з а ї к а Лівіу Ребряну, я к е ш и р о к о відзначалос я за р і ш е н н я м ЮНЕСКО в у с ь о м у світі, в р і д н о м у с е л і письменника, щ о носить нині його ім'я, в і д к р и в с я будинокмузей. Лівіу Р е б р я н у — автор романів « І о н » , «Повстання» про життя селян у буржуазнопоміщицькій Румунії, «Ліс повішених», щ о викриває бурж у а з н и й л ж е п а т р і о т и з м , багатьох новел, комедій та інших творів. К і л ь к а з них е к р а н і з о в а н і талановитими кінорежисерами М. Мурешан о м і Л. Ч у л е є м .

ДУБИДОВГОЖИТЕЛІ Д а л е к о за м е ж а м и Болгарії відомий архітектурно-історичний заповідник « Б о ж е н ци». Тут з б е р е г л и с я пам'ятники архітектури епохи Відродження. Але є в музеї просто неба й інші свідки

сивої давнини. Н е п о д а л і к від села Б о ж е н ц и р о з к и н у л и шир о к і крони два дуби, вік яких, на д у м к у спеціалістів, понад 800 років. С т а р о ж и л и твердять, щ о б у в і третій красень, але він загинув од п р я м о г о попадання блискавки.

дожньою власністю Японії і до виставки в Чікаго ніде за м е ж а м и країни не виставлялися. Р а з о м з малюнками в музеї М и р у демонструвався ф і л ь м , створений на докум е н т а л ь н о м у матеріалі. Співробітники м у з е ю постійно розширюють його фонди, ш у к а ю т ь нетрадиційних ф о р м ведення антивоєнної пропаганди. Тут проходили зустрічі ветеранів війни, концерти політичної пісні, під час яких виступали Піт Сігер та інші в і д о м і співаки — прихильники м и р у .

ПОГРАБУВАННЯ СТОРІЧЧЯ

нітофонні записи, щ о несподівано в к л ю ч а ю т ь с я . Серед експонатів — «Калейдофонічний пес», який рухає ногами, лягає на спину, скавучить і гавкає; « с к у л ь п т у р н и й » диван, щ о видає різкий скрегіт і пружинний стогін, відповідні крісла, столи та інші меблі.

З А МИР, ПРОТИ ВІЙНИ

ЕКСПОЗИЦІЯ ПІДРУЧНИКІВ Понад п'ять тисяч шкільних підручників з п'ятдесяти країн світу, в т о м у числі С Р С Р , були представлені в експозиції токійського м у з е ю . Ця виставка проходила під гасл о м зміцнення м и р у , взаєморозуміння і розширення зв'язків м і ж народами. Підго-

В х у д о ж н і й галереї БаденБадена д е м о н с т р у в а л и с я вироби скульптора Штефана ф о н Х ю н а , які дивували, а іноді й ш о к у в а л и відвідувачів. А в т о р цих « ш е д е в р і в » відомий с в о є ю б е з г л у з д і с т ю . В його незвичайної форми « с к у л ь п т у р и » вмонтовані маг-

ПИСЬМЕННИКА

відвідувачі м у з е ю м а ю т ь з м о г у побувати в р о б о ч о м у кабінеті літератора, де все з б е р е ж е н о так, як б у л о за його ж и т т я . Експерти доводять, щ о за майстерністю виконання золотих прикрас і о р н а м е н т у це бойове вбрання рицаря не має собі рівних. Р е к о р д н у суму за нього — м а й ж е два мільйони фунтів стерлінгів — запропонував якийсь американець, котрий з а б а ж а в залишитися н е в і д о м и м . Той факт, що цінні історичні речі м о ж у т ь «попливти» за океан, непокоїть англійців. Як заявив хранитель з б р о й о в о ї палати лондонського з а м к у Тауер Н. Н о р м а н н , музей зробить усе м о ж л и в е , щ о б не допустити в и в е з е н н я пам'яток історії в С Ш А .

«ШЕДЕВРИ» СКУЛЬПТОРА

У січні 1982 р о к у в невеличк о м у ф о т о а т е л ь є міста Чікаго на зібрані прихильниками миру ЗО т и с я ч доларів б у л о в л а ш т о в а н о публічну виставку « З а мир, проти війни. Три с т о р і ч ч я політичного плаката». На ній е к с п о н у в а л и с я твори художників понад двадцяти країн світу. Це гравюри і рисунки часів Ф р а н ц у з ь к о ї р е в о л ю ц і ї 1789 року, т в о р и таких майстрів плаката, як П а б л о Пікассо, К е т К о л ь в і ц та інших, антивоєнні малюнки, надіслані учнями, робітниками США. Ц е й день в в а ж а є т ь с я д н е м н а р о д ж е н н я Чікагського муз е ю м и р у — унікального за своїм тематичним спрямуванням. С т в о р е н и й за ініціативою прогресивних діячів к у л ь т у р и С Ш А , він в короткий с т р о к о б ' є д н а в навколо с е б е тисячі американських прихильників м и р у . В п е р ш е с а м е в ц ь о м у м у з е ї експонувалися малюнки тих, хто п е р е ж и в страхіття атомних б о м б а р д у в а н ь Х і р о с і м и і Нагасакі. Твори ж и т е л і в цих міст в в а ж а ю т ь с я н а ц і о н а л ь н о ю ху-

С е р е д білого дня п ' я т е р о злодіїв, наче за сценарієм к о в б о й с ь к о г о ф і л ь м у , вкрали д е в ' я т ь найкращих картин з б е з ц і н н о ї колекції паризького м у з е ю Мармотанн. Це пограбування безпрецедентне в історії мистецтва. Ф р а н ц у з ь к а преса недарма називає його « п о г р а б у в а н н я м с т о р і ч ч я » . С е р е д полотен — п'ять робіт М о н е , і найвідоміша — « В р а ж е н н я . Схід сонця», а т а к о ж ш е д е в р и «Камілла Моне...», «Полі, рибалка в Б е л ь - І л ь » , « Т ю л ь п а н о в е поле в Голландії», дві р о б о т и Р е н у а р а — знамениті «Купальниці» й « П о р т р е т М о н е » , картина М о р і з о « М о л о д а дівчина на б а л у » та інші.

« Ц е національна катастроф а » , — заявив головний хранитель м у з е ю Ів Браєр. Виявляється, система сигналізації в к л ю ч а л а с я тільки на ніч, твори не б у л и застраховані, бо на це не вистачило коштів. У 80-ті роки у Ф р а н ц і ї та інших країнах З а х о д у крадіжки творів мистецтва стали традиційними, і м і ж н а р о д н а організація по р о з ш у к у шедеврів почала видавати щомісячний журнал « О б е р е ж н о . Викрадені картини», в я к о м у п у б л і к у ю т ь с я р е п р о д у к ц і ї поцуплених творів з д о к л а д н и м їх о п и с о м .

45 к.

Індекс 74446.

Д О УВАГИ НАСЕЛЕННЯ!

15 травня в м. Донецьку відбудеться 35 тираж виграшів ДержавноТ внутрішньої виграшної позики 1982 року і 159 тираж виграшів Д е р ж а в н о ї 3-процентної внутрішньої виграшної позики 1966 року. У к о ж н о м у тиражі на один розряд Д е р ж а в н о ї внутрішньої виграшної позики 1982 року розігрується 20.000 виграшів на с у м у 2.606.900 карбованців, в тому числі виграші по 10.000, 5000, 2500, 1000, 500, 250 і 100 карбованців. Власник виграшу в 10.000 карбованців має право на позачергове придбання автомобіля «Волга» або легкового автомобіля аналогічного класу, а виграшу в 5000 карбованців — автомобіля іншої марки к л а с о м нижче. Облігації Д е р ж а в н о ї внутрішнвої виграшної позики 1982 року вільно продаються і к у п у ю т ь с я ощадними касами. Облігації Д е р ж а в н о ї 3-процентної внутрішньої виграшної позики 1966 року беруть участь у тиражах виграшів, які провадитимуться до закінчення строку позики (до 1 липня 1986 року). У к о ж н о м у тиражі на один р о з р я д цієї позики розігрується 9.400 виграшів на с у м у 512.560 карбованців, в т о м у числі виграші по 5000, 2500, 1000, 500, 100 і 40 карбованців. М о ж л и в і с т ь виграшу по облігаціях позик з б і л ь ш у є т ь с я з к о ж н и м тиражем, оскільки кількість виграшів, що розігруються у тиражах, залишається незмінною до кінця строку позики, а облігації, які виграли, погашаються при виплаті виграшів і в наступних тиражах участі не беруть. Д е р ж а в н і внутрішні виграшні позики є з р у ч н о ю і вигідною ф о р м о ю з б е р е ж е н н я грошових з а о щ а д ж е н ь населення. Пам'ятайте! Гроші, які зберігаються вдома, не дають в а м користі, а по облігаціях позики ви м о ж е т е виграти велику с у м у . КУПУЙТЕ О Б Л І Г А Ц І Ї ДЕРЖАВНОЇ ВНУТРІШНЬОЇ ВИГРАШНОЇ ПОЗИКИ 1982 Р О К У , Б Е Р І Т Ь У Ч А С Т Ь У ТИРАЖАХ!

Українське республіканське головне управління Держтрудощадкас СРСР