Журнал "Соціалістична культура". - 1986. - № 2. by Національне газетно-журнальне видавництво

И" о т

Величаво

Под солнцем Ро_ дины мы

крепнем год от

го_

да

У НОМЕРІ: ЯВОРЕ НКО О. Сто дзвін енергій АЛАЄВА І. Окраса твоя, Прикарпаття СТАРЦЕВА Н. Новий імпульс МІ ЩЕ НКО М. Стрімке, досяжне плато МИХАЙЛЕНКО В. Зерна довіри — плоди радості Вивчасмо. Схвалюсмо. Пропонуємо САВЧУК О. Дорожити хвилиною БОНДАРОВЕЦЬ С. Що ти вмісш! Що ми можемо! М І Л Ю К О В В. Витоки честі, джерела гідності МАХІНЧУК М. 4. Дума про хліб КАЛЕНЮК С. Світ поезії Від з'їзду до з'їзду. (Добірка матеріалів) ЗУБАНИЧ Ф . Легенди й бувальщина Імаклек КОРЖ Г. Юні друзі прикордонників Голос серця

Ні вдень, ні вночі не стихає ритм СТОДЗВОННИХ енергій нашого щасного творення. Ми рвійно взяли старт дванадцятої п'ятирічки, ще могутнішого поступу науково-технічного прогресу, ще більшого зміцнення економічного і оборонного потенціалу держави. І щоб усі сфери ї ї виробництва розвивалися планово й злагоджено, потрібен метал і метал — хліб промисловості, ключ до всіх сущих багатств на землі. Незліченністю маленьких рукотворних сонць іскрометно сяє флагман вітчизняного сталеваріння — гігантський комплекс криворізьких доменних печей (фото зліва). Саме тут закладаються підвалини степових кораблів нашої неозорої спільної ниви, задивлених у омріяну будучину космічних станцій,

Цей знаменний день стрімко наближається впевненим, пружним кроком. День відкриття найвищого форуму рідної ленінської партії. День всекраїнного рапорту їй — виразниці найвищих дум, найдерзновенніших прагнень, найчистіших сподівань мільйонів. З КПРС, випробуваним, вірним авангардом нашим, звіряємо пульс життя й орбіту буття, їй завдячуємо всім огромом набутків, з нею торуємо чеснотну путь в осонцене миром і правдою майбуття. Партійні документи, котрі зацікавлено вивчаємо, зосереджено обговорюємо, ревно виважуємо на терезах мудрості поколінь ратоборців і сівачів, піонерів і зодчих нового світу, надихають нас і додають снаги, вселяють впевненість і визначають чіткі дороговкази.

плану реалізували продукції майже на ЗО мільйонів карбованців. На місяць раніше встановленого строку ними було виготовлено газоперекачуючий агрегат для магістрального каналу газопроводу Ямбург — Єлець-1. Відтепер такі агрегати пішли в серію. Ще один важливий рубіж успішно взято! • на жаркотному півдні, де зовсім недавно струїлися марева над барханами, бригада таджицьких монтажників, очолювана комуністом А. М. Мильниковим, також як і їхні північні побратими, достроково завершила складання спіральної камери другого гідроагрегату Байпазинської ГЕС. І скоряться, відступлять піски, зазеленіють на їх місці напоєні повноводим Вахшем врожайні лани. Ну а поки що правофлангові будівельного управління «Гідро-

співучих рейок транссибірських залізничних дорі веселкових риштувань будівничих... Таких, як ось ці (фото поруч) — комуністи ленінградського виробничого об'єднання «Невський завод імені В. І. Леніна». До речі, готуючи гідні дарунки з'їздові, понад 1300 робітників ВО ще торік восени виконали особисті п'ятирічки, додатково до

електромонтаж» В. В. Денисов (зліва) і М. І. Кочетков закінчують прокладання ліній електропередачі. Струми енергій. Вони так потрібні нам — нинішнім і грядущим. Вони ще спочивають ген під гвинтом вертольота (фото справа) у далекій, у близькій, у суворій і лагідній Тюмені, але ми вже торуємо до них шлях, ми ставимо і поставимо їх на службу собі!

му відпрацювали дві доби на заощаджених матеріалах і паливно-енергетичних ресурсах. Тому сприяли і досвід, і сумління, і вміле використання сучасних верстатів з числовим програмним управлінням, барокамер, дисплеїв... Воістину вірно мовлено — в добу велетенських енергій техніка вирішує все. Скрізь. Дружать з нею, сміливо звіряються на неї і сивочолі ветерани, і спадкоємці наших вікопомних традицій, їхня юна зміна. їй, в даному конкретному випадку учням Немішаївського радгоспу-технікуму на Київщині (фото внизу], надано обладнані найчутливішими приладами лабораторії — як пристрасно закликав поет — «твори, видумуй, пробуй». Як передбачливо

Для того нам потрібен прокат. Високоякісний. У невпинно і послідовно зростаючій кількості. І його дають, ним гордо звітують з'їздові металурги уславленої «Запоріжсталі» (фото вгорі зліва). Нащадки лицарів запорозьких кують сьогодні не спис і не меч, кують добро і добробут. І в тому — пломінка символіка наша! Бурхливі ї ї витоки, невичерпні джерела. Всеосяжне ї ї розпросторення. Зовсім навіть і не виключено, скажімо, що український прокат прислужиться трудівникам Ташкентського авіаційного виробничого об'єднання імені В. П. Чкалова. У цьому складальному цеху (фото в центрі) «вирощують» крила красені ИЛы. І людей, котрі запускають їх у політ, майже без перебільшення можна назвати крилатими. Минулого літа вони доповіли про завершення п'ятирічного завдання по обсягу виробництва, причо-

проголошував вчений — «ми не можемо чекати милостей од природи. Взяти їх — наше завдання!» На досягнення цієї благородної мети спрямовано всі наші помисли, всі устремління. їй віддаємо весь жар сердець своїх. Начолюємось мислію. Певнимось знаннями. В тому, щоб ставали вони дедалі глибшими, неабияка роль належить телебаченню, бо не тільки і не стільки розважає, скільки научає воно нас. Так от, лише на Московському радіотехнічному заводі торік, ідучи до з'їзду, було виготовлено 400 тисяч телевізорів різних марок, а нову модель «Юність-406» представлено до атестації на Державний знак якості. У п'ятнадцять країн планети відправляють продукцію столичні чарівники голубого екрана. Поліпшують оздоблення, підвищують надійність і економічність кольорових і чорно-білих виробів з маркою МРТЗ. Зосереджений, уважний один з кращих робітників підприємства регулювальник Олег Лупанов (фото в центрі). Йому й на мікрон, ба і на долю мікрона, не можна схибити. І він не помиляється. Робота така. Такий обов'язок. ...Вісім знімків. Вісім зупинених миттєвостей нашого сьогодення. І в кожному — віддзеркалення Доби трударської, Доби величної. Доби творення

і перетворень, що їх результатом буде, як наголошено у проекті нової редакції Програми КПРС, «якісно новий стан радянського суспільства, говорячи словами Леніна,— «цільний соціалізм», який повною мірою розкриває величезні переваги новогс ладу в усіх сферах життя». О. ЯВОРЕНКО

Пролетарі

всіх к р а ї н ,

єднайтеся!

{Соціалістична

КиЛЬТ&РА ЛЮТИЙ № 2 (758) Виходить з червня 1921 р.

Масовий громадсько-політичний щомісячник теорії і практики культурного будівництва О Р Г А Н М І Н І С Т Е Р С Т В А К У Л Ь Т У Р И У К Р А Ї Н С Ь К О Ї РСРІ І УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ РАДИ ПРОФСПІл| Видавництво «Радянська Україна»

« С о ц і а л і с т и ч н а к у л ь т у р а » , 1986

ОКРАСА ТВОЯ,

Найвищою метою економічної стратегії партії було й лишається неухильне піднесення матеріального і культурного рівня життя народу. З проекту Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986 — 1990 роки і на період до 2000 року

ПРИКАРПАТТЯ Недавно мені довелося побувати у Лисовичах Стрийського району, де відкрито щ е один соціально-культурний центр, щ о став с п р а в ж н ь о ю о к р а с о ю села. Тут р о з т а ш о в а ні: Б у д и н о к к у л ь т у р и на 500 місць, м у з е й історіТ села, б і б л і о т е к а з ч и т а л ь н е ю , в и к о н к о м с і л ь р а д и із с е с і й н и м з а л о м на 300 місць, п р а в л і н н я к о л г о с п у , в і д д і л е н н я з в ' я з к у , А Т С , яка має вихід на М о с к в у , Київ, Львів. Є зал д л я у р о ч и с т и х подій, м е д п у н к т , аптека, м а г а з и н и , кафе, готель, б у д и н о к п о б у т у . Н е п о д а л і к нова ш к о л а , р я д с п о р т и в н и х споруд. Завершується будівництво плавального басейну, с т р і л е ц ь к о г о тиру... Вартість в с ь о г о к о м п л е к с у , який з б у д о в а н о за 7,5 м і с я ц я , — 3,5 м л н . к р б .

цей район чотири роки підряд виходив п е р е м о ж ц е м Всесоюзного соціалістичного змагання. Його трудівники успішно виконують завдання П р о д о в о л ь ч о ї програми к р а ї н и , д о б р е п р о д у м у ю т ь п е р с п е к т и в у р о б о т и по р о з в и т ку с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о г о в и р о б н и ц т в а , п е р е б у д о в у ю т ь свої села, д е в ж е с п о р у д ж е н і і д і ю т ь 16 с о ц і а л ь н о культурних комплексів. П о ч а т о к д о к о р і н н і й п е р е б у д о в і на Л ь в і в щ и н і , в а р т о з а у в а ж и т и , б у л о п о к л а д е н о 1967 р о к у в селі М и к о л а є в і Р а д е х і в с ь к о г о р а й о н у , чий д о с в і д з г о д о м б у в схвалений Ц К Компартії України. Щ о д о С т р и й с ь к о г о р а й о н у , то м і с ц е в і партійні, р а д я н с ь кі о р г а н и не тільки г а р я ч е п і д т р и м а л и радехівчан, а й с к а з а л и с в о є в а г о м е с л о в о . Д о к о м п л е к с у н о в о б у д о в тут о б о в ' я з к о в о вводять будинки культури, бібліотеки, музеї, ш к о л и зі с п о р т и в н и м и з а л а м и , с т а д і о н и , п і д п р и є м с т в а п о б у т у й торгівлі. С а м і ж с п о р у д и в д а л о в п и с у ю т ь с я у сільські п л о щ і , ц е н т р и яких п р и к р а ш а ю т ь п а м ' я т н и м и з н а к а м и на честь в о ї н і в Р а д я н с ь к о ї А р м і ї і о д н о с е л ь ч а н , щ о з а г и н у л и на ф р о н т а х В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї війни та від рук буржуазно-націоналістичних запроданців. Візьмемо, наприклад, соціально-культурний центр села Семигинова. Д о нього входять: клубний заклад, бібліотека, стадіон, д в о п о в е р х о в а ш к о л а , д и т я ч и й с а д о к , б у д и н к и с і л ь в и к о н к о м у , вчителів, п о б у т у , кілька с п е ц і а л і з о в а н и х магазинів. Будівлі в і д з н а ч а ю т ь с я в и р а з н і с т ю а р х і т е к т у р н и х

Лисовичі з їх о б н о в а м и не в и п а д к о в о б у л и о б р а н і м і с ц е м передачі сільським т р у д і в н и к а м р а й о н у в р о ч и с т и х с и м в о лів о б л а с н о ї е с т а ф е т и т р у д о в о ї д о б л е с т і « В і д з ' ї з д у д о з ' ї з д у » — Книги з д о б у т к і в та к р и ш т а л е в о ї вази. Тут, як і в с ю д и на Львівщині, т р у д і в н и к и г а р я ч е о б г о в о р ю ю т ь схвалені ж о в т н е в и м (1985 р.) П л е н у м о м Ц К К П Р С п р о е к т и н о в о ї р е д а к ц і ї П р о г р а м и партії, з м і н у С т а т у т і К П Р С , Основних напрямів економічного і соціального розвитку С Р С Р на 1 9 8 6 — 1 9 9 0 р о к и і на п е р і о д д о 2000 р о к у . С а м е

форм. Площа викладена бетонними плитами, дороги і тротуари заасфальтовані. С у т т є в о ю р и с о ю с і л ь с ь к и х н о в о б у д о в у р а й о н і є те, щ о їх споруджують об'єднаними зусиллями. І досить швидко — протягом одного-двох років. У т о м у ж Семигинові с о ц і а л ь н о - к у л ь т у р н и й ц е н т р с п о р у д ж е н о на к о о п е р о в а н і кошти колгоспу « З о р я комунізму», львівського управління магістральних н а ф т о п р о в о д і в « Д р у ж б а » , райспоживспілки, п о б у т к о м б і н а т у , в і д д і л у к у л ь т у р и , у п р а в л і н н я в о д о к а налізаційного господарства. Така ц е н т р а л і з а ц і я к о ш т і в к о л г о с п і в і р а д г о с п і в , а с и г н у вань з м і с ц е в и х б ю д ж е т і в , відповідних внесків п і д п р и є м с т в і організацій дозволяє більш раціонально вести к у л ь т у р н е будівництво. У містах і селах рік у рік більшає д о б р е о б л а д н а н и х м у з и ч н и х шкіл, б у д и н к і в к у л ь т у р и , б і б л і о т е к , к н и ж к о в и х магазинів, стадіонів, плавальних басейнів, м у з е ї в , клубних віталень, к а р т и н н и х г а л е р е й , п а р к і в . У р е з у л ь т а т і п о л і п ш у ю т ь с я у м о в и п р а ц і та в і д п о ч и н к у т р у д і в н и к і в . Ініціаторами такої практики соціально-культурного будівництва є партійні органи, місцеві Ради н а р о д н и х депутатів, п р о ф с п і л к о в і й комсомольські організації, численні господарства. З а в д я к и ц ь о м у в області дедалі зміцнюється матеріально-технічна база державних закладів к у л ь т у р и . П р а ц ю ю т ь 6 т е а т р і в , ф і л а р м о н і я , 12 д е р ж а в них і 4 8 6 м у з е ї в та м у з е й н и х к і м н а т на г р о м а д с ь к и х з а с а дах, 1499 к л у б і в і б у д и н к і в к у л ь т у р и , 6 п а р к і в к у л ь т у р и і відпочинку, 1 579 бібліотек. У культосвітніх закладах д і ю т ь 63 народних університети, 465 ш к і л культури, м а й ж е 11 т и с я ч к о л е к т и в і в х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і , 8 6 з я к и х носять найменування народних. Л и ш е останнім часом відбулося урочисте відкриття щ е кількох соціальнокультурних центрів у селах К р и в о м у — Радехівського, Борщовичах — Пустомитівського районів.

з д і б н о с т і л ю д е й , с п р и я т и їх ф і з и ч н о м у р о з в и т к у , п і д в и щ е н н ю т р у д о в о ї і г р о м а д с ь к о ї активності. Власне, ц ь о г о й вимагає постанова Ц К К П Р С « П р о заходи щ о д о поліпшення в и к о р и с т а н н я к л у б н и х з а к л а д і в і с п о р т и в н и х с п о р у д » , яка з а к л и к а є п е р е т в о р и т и з а к л а д и к у л ь т у р и і с п о р т у в опорні центри політико-виховної роботи серед трудящих, ф о р м у в а н н я г р о м а д с ь к о ї д у м к и , с п р я м о в а н о ї проти пережитків минулого, порушень н о р м соціалістичного с п і в ж и т т я , п и я ц т в а , хуліганства, л и х о с л і в ' я . О д н а к с п о р у д и т и навіть н а й к р а щ и й с о ц і а л ь н о - к у л ь т у р н и й з а к л а д — щ е не все. В а ж л и в о н а п о в н и т и й о г о р о б о т у цікавим з м і с т о м . І там, де д о цього ставляться з р о з у м і н н я м , н а л е ж н а в і д д а ч а не з а б а р ю є т ь с я . Д а л ь ш е р о з г о р т а н ня б у д і в н и ц т в а с о ц і а л ь н о - к у л ь т у р н и х ц е н т р і в на с е л і і п о в с ю д н е с т в о р е н н я на їх б а з і к у л ь т у р н о - с п о р т и в н и х к о м п л е к с і в м и р о з г л я д а є м о як є д и н е ц і л е . В о б л а с т і в ж е налічується 85 таких комплексів. О с о б л и в о успішно вони діють у Бродівському, Пустомитівському, Миколаївському, Золочівському, Сколівському, С а м б і р с ь к о м у , Стрийському, Радехівському районах, де дедалі більшає клубних об'єднань, підвищується рівень вечорів ушанування передовиків, частішають зустрічі з письменниками, к о м п о з и т о р а м и , х у д о ж н и к а м и . О с т а н н і м ч а с о м т у т на в и с о к о м у і д е й н о - п о л і т и ч н о м у рівні п р о х о д я т ь масові з а х о д и по передз'їздівському обговоренню, пропаганді й роз'ясн е н н ю проектів н о в о ї р е д а к ц і ї П р о г р а м и партії, з м і н у Статуті К П Р С , Основних напрямів. О с ь к о л г о с п і м е н і Я. Г а л а н а в Р а д е х і в с ь к о м у р а й о н і , о ч о л ю в а н и й д е п у т а т о м В е р х о в н о ї Ради Української PCP, з а с л у ж е н и м а г р о н о м о м Й. С . П а р у б о ч и м . З а в д я к и п і к л у в а н н ю к о м у н і с т і в г о с п о д а р с т в а , д е п у т а т і в с і л ь р а д и тут створено міцну матеріально-технічну б а з у не тільки виробництва, а й освіти, культури, с п о р т у . Н о в о б у д о в и п р и к р а ш а ю т ь усі н а с е л е н і п у н к т и . П р о т я г о м о с т а н н і х д в о х п'ятирічок Вузлове стало с е л о м зразкового сучасного б у д і в н и ц т в а . На ц ю с п р а в у з а г а л о м а с и г н о в а н о вісім мільйонів карбованців.

Девіз « П е р е т в о р и м о села Львівщини у населені пункти високої продуктивності праці, соціалістичної культури і зразкового громадського порядку» реалізується успішно. Д о р е ч і , С т р и й с ь к и й р а й о н за з р а з к о в у а р х і т е к т у р у і благоустрій удостоєний Д и п л о м а В Д Н Г С Р С Р . А забудову ц е н т р і в сіл Б і л о г о К а м е н я З о л о ч і в с ь к о г о , С т о я н о в а Р а д е хівського районів відзначено н а г о р о д а м и Р е с п у б л і к а н с ь к о го к о н к у р с у .

М е ш к а н ц я м села є д е відпочити, навчати своїх дітей краси мистецтва, сили с п о р т и в н о г о гарту. В Б у д и н к у культури п р а ц ю ю т ь с а м о д і я л ь н и й н а р о д н и й хор, агітацій-

М и с в і д о м о д о к л а д н о з у п и н я є м о с я на п р а к т и ц і р о з г о р н у т о г о к у л ь т у р н о г о б у д і в н и ц т в а в о б л а с т і . П о с у т і с а м е на таких п і д в а л и н а х і м о ж н а п о - с п р а в ж н ь о м у в е с т и з м і с т о в н у культурно-освітню, виховну роботу, розкривати творчі

II і

8 *ї г г

Г Ш П І Г Т

? ч

Центральна частина села Вузлового Радехівського району. 7

Фрагмент експозиції музею 1-ї Кінної армії в селі Борщовичах Пустомитівського району.

^ ^^^ ^^

но-художня бригада, танцювальний, музичний, д р а м а т и ч ний та інші а м а т о р с ь к і г у р т к и . П р о ф е с і о н а л ь н і х у д о ж н и к и Р Р Ф С Р і Української PCP допомогли створити картинну галерею Є клубна вітальня, кабінет п р и р о д и , багато спортивних секцій. Центральний Будинок культури Вузлівського К С К занес е н о на Д о ш к у п о ш а н и В Д Н Г У Р С Р . А р х і т е к т у р н и м с п о р у д а м , щ о зведені у селі Б і л о м у Камені Золочівського району, м о ж у т ь позаздрити декотрі р а й о н н і ц е н т р и . Тут навіть о б л а д н а н о п р е к р а с н у н а б е р е ж ну, яка в і д д з е р к а л ю є т ь с я у п р о з о р и х в о д а х З а х і д н о г о Б у гу. С в о є р і д н и й К С К п о ч а в д і я т и у Т р у с к а в ц і . Й о г о о р г а н і з а ц і й н о - м е т о д и ч н и м ц е н т р о м став П а л а ц к у л ь т у р и к у р о р т н о ї р а д и . Таке н о в о у т в о р е н н я п о з и т и в н о п о з н а ч а є т ь ся на к у л ь т у р н о м у о б с л у г о в у в а н н і не л и ш е н а с е л е н н я м і с та, а й с о т е н ь г р о м а д я н , які п р и ї ж д ж а ю т ь на л і к у в а н н я в ц ю всесоюзну здравницю. П р и к л а д о м р о з ш и р е н н я с ф е р и дій, у р і з н о м а н і т н е н н я форм культурного обслуговування людей м о ж е служити Д р о г о б и ц ь к и й К С К , ц е н т р о м якого став міський Б у д и н о к к у л ь т у р и і м е н і І. Ф р а н к а . Він о б ' є д н а в р о б о т у б у д и н к і в культури, д р у ж б и народів, краєзнавчого м у з е ю , централізованої бібліотечної системи, дитячих музичних, художньої, юнацької спортивної шкіл, П а л а ц у піонерів, музичного училища. Не залишені осторонь заходів, здійснюваних КСК, музично-драматичний театр імені Я. Г а л а н а та з а с л у ж е н и й П р и к а р п а т с ь к и й а н с а м б л ь пісні і танцю «Верховина». Тут взагалі в а р т о с к а з а т и п р о р о л ь п р о ф е с і о н а л ь н и х м и т ц і в у з в ' я з к у зі с т в о р е н н я м К С К , з о к р е м а п р о п о с и л е н ня їхнього ш е ф с т в а над з а к л а д а м и к у л ь т у р и і с а м о д і я л ь н и ми колективами. У ц ь о м у плані діяльність т е а т р а л ь н о концертних організацій області значно активізувалася. Ш и р ш е , ніж колись, п р а к т и к у ю т ь с я к у л ь т п о х о д и сільських г л я д а ч і в на в и с т а в и і к о н ц е р т н і в и с т у п и м а й с т р і в м и с т е ц т в . Поширюється випробувана часом практика укладання дог о в о р і в п р о с п і в д р у ж н і с т ь м і ж т е а т р а м и , ф і л а р м о н і є ю та колгоспами і радгоспами. П о л і п ш у є т ь с я р о б о т а філіалів т е а т р і в і ф і л а р м о н і ї , с т в о р е н и х на б а з і м і с ь к и х та р а й о н н и х будинків культури. Професіональні митці частіше виступають організаторами університетів театральної, музичної культури у сільських клубних закладах. Всі театри Львівщини м а ю т ь самодіяльні драматичні колективисупутники. С в о г о часу к о л е г і я у п р а в л і н н я к у л ь т у р и о б л в и к о н к о м у і президія о б к о м у профспілки працівників культури затвердили список індивідуального шефства театрів, мистецьких установ і навчальних закладів над колективами художньої самодіяльності. Ц я ф о р м а шефства — дійовий засіб д о п о м о г и м и т ц і в а м а т о р с ь к и м к о л е к т и в а м з а к л а д і в культури, р о з т а ш о в а н и х у сільській місцевості. У постанові Ц К К П Р С « П р о з а х о д и щ о д о п о л і п ш е н н я використання клубних закладів і спортивних споруд» підкреслюється: організуючи дозвілля людей, клуб покликаний сприяти п і д в и щ е н н ю їхньої т р у д о в о ї і громадської активності у в и р і ш е н н і завдань соціальноекономічного розвитку країни. Тож і культурно-освітні заклади мають бути повноцінними цехами культури своїх т р у д о в и х колективів. П р а г н е н н я л ю д е й , їхні духовні запити, б а ж а н н я виявити с в о ю особистість повинні з н а х о Завідуюча бібліотекою села Добрян Стрийського району Любов Манянчин.

дити я к н а й п о в н і ш е в і д о б р а ж е н н я в з а х о д а х , які в л а ш т о в у ю т ь с я . А це в е л и к о ю м і р о ю з а л е ж и т ь від п р о ф е с і о н а л ь н о г о хисту, з н а н ь , о б і з н а н о с т і о р г а н і з а т о р і в д о з в і л л я — клубників, бібліотекарів, м у з е й н и к і в . В о с т а н н і р о к и п а р т і й н і о р г а н и , в и к о н к о м и м і с ц е в и х Рад, у п р а в л і н н я та в і д д і л и к у л ь т у р и в ж и л и р я д з а х о д і в щ о д о поліпшення добору, розстановки і виховання культпрацівників. Ц і п и т а н н я б у л и п р е д м е т о м о б г о в о р е н н я б ю р о обкому Компартії України, виконкому обласної Ради народних депутатів, о б л п р о ф р а д и . На них постійно зосереджують увагу райкоми партії, райвиконкоми, д б а ю ч и п р о п о л і п ш е н н я с к л а д у ц и х к а д р і в , їх п о л і т и ч н і і д і л о в і якості, р і в е н ь п р о ф е с і о н а л ь н о ї п і д г о т о в к и . Н а в е д у д е я к і дані. Я к щ о на п о ч а т к у одинадцятої п ' я т и р і ч к и с п е ц і а л і с т и к л у б н и х з а к л а д і в с т а н о в и л и 75,6, а б і б л і о т е ч н и х — 84,4 п р о ц е н т а о д з а г а л ь н о ї к і л ь к о с т і п р а ц і в н и к і в , то т е п е р ці п о к а з н и к и , в і д п о в і д н о , с т а н о в л я т ь 81,2 та 89,7 п р о ц е н т а . П о с и л ю є т ь с я р о б о т а п о з м і ц н е н н ю к а д р а м и с і л ь с ь к и х з а к л а д і в к у л ь т у р и . Б і л ь ш і с т ь із н и х навчаються в системі політосвіти, п р а ц ю ю т ь агітаторами, політінформаторами, пропагандистами. Обов'язковою стала атестація культпрацівників. Д о б р е з а р е к о м е н д у в а л а себе практика, коли регулярно влаштовувані семінари к у л ь т п р а ц і в н и к і в п р о в о д я т ь с я на б а з і к р а щ и х з а к л а д і в к у л ь т у р и . А з л е к ц і я м и і б е с і д а м и на них в и с т у п а ю т ь секретарі парткомів, голови сільських Рад, лектори товариства «Знання».

не л и ш е у т о м у , а б и в ч а с н о в и к о р и с т о в у в а т и к о ш т и , які щ е д р о а с и г н у ю т ь с я д е р ж а в о ю на с о ц і а л ь н у п е р е б у д о в у сіл. І д е т ь с я п е р е д у с і м п р о п і д в и щ е н н я в і д д а ч і д і ю ч и х з а к л а д і в к у л ь т у р и та с п о р т у , з р о с т а н н я ч и с л а л ю б и т е л ь с ь ких о б ' є д н а н ь , к л у б і в за і н т е р е с а м и , г у р т к і в т е х н і ч н о ї та художньої творчості. С е р е д п р о б л е м є й такі, в и р і ш е н н я яких п о т р е б у є в т р у ч а н н я в и щ е с т о я щ и х в і д о м с т в . Н а с т а в , з о к р е м а , час р о з г л я н у т и деякі штатні питання, щ о виникли в житті закладів культури у зв'язку з р о з г о р т а н н я м соціальнокультурного будівництва. З у п и н ю с ь о к р е м о на т а к о м у . В д е я к и х с е л а х Л ь в і в щ и н и , де були філіали Ц К С , с п о р у д ж е н о прекрасні б у д и н к и к у л ь т у р и , б і б л і о т е к и , с п о р т и в н і о б ' є к т и . П о суті в о н и й стали о с н о в о ю К С К , з а т в е р д ж е н и х р і ш е н н я м и райвиконкомів. Наприклад, у С т р и й с ь к о м у районі серед ряду інших К С К т е п е р д і ю т ь і у селах Д о б р я н а х (колишній філіал Яблунівської централізованої клубної системи), Довголуках ( к о л и ш н і й ф і л і а л Г і р н е н с ь к о ї Ц К С ) , Л и с о в и ч а х ( к о л и ш ній ф і л і а л З а д е р е в а ч і в с ь к о ї Ц К С ) . У тих ж е Б о р щ о в и ч а х П у с т о м и т і в с ь к о г о району, де д о н е д а в н а був філіал Я м пільської централізованої клубної системи, с т в о р е н о КСК. З о в н і н і б и в с е з м і н и л о с я , п р и ч о м у на к р а щ е . А о т ш т а т и названих закладів культури залишилися б е з змін. І в и й ш л о так, щ о о р г а н і з а ц і й н о - м е т о д и ч н і центри КСК, якими в и з н а н о ці б у д и н к и к у л ь т у р и , за д і ю ч и м т у т ш т а т н и м розкладом о ч о л ю ю т ь завідуючі клубами.

В області ф у н к ц і о н у ю т ь 98 шкіл п е р е д о в о г о досвіду з усіх п и т а н ь к у л ь т у р н о - о с в і т н ь о ї р о б о т и . У них н а в ч а ю т ь с я м а й ж е всі к у л ь т п р а ц і в н и к и Л ь в і в щ и н и . Розвивається наставництво. Обізнані практики беруть ш е ф с т в о н а д н о в а ч к а м и , с т е ж а т ь за ї х н і м п р о ф е с і о н а л ь ним становленням. Посилено піклування про побутове з а б е з п е ч е н н я та м а т е р і а л ь н е з а о х о ч е н н я к у л ь т п р а ц і в н и к і в . Б а г а т о з них о д е р ж у ю т ь д о п л а т у в м е ж а х ЗО п р о ц е н т і в в і д о с н о в н о ї с т а в к и за р а х у н о к к о л г о с п і в . С п р а в і д о п о м а г а ю т ь укладені д о г о в о р и п р о ділове співробітництво м і ж районними радами агропромислових об'єднань і координаційними радами КСК.

Вочевидь, у таких випадках щ е н а п е р е д о д н і відкриття К С К слід переглядати і штати — замість посади завклубом вводити посади директора і художнього керівника Будинку к у л ь т у р и . П р о це, п е в н о , с л і д п о д б а т и Міністерству культури УРСР. Вважаємо, щ о паралельний крок треба здійснити і С п о р т к о м і т е т у У Р С Р — ввести д о складу К С К п о с а д у і н с т р у к т о р а - м е т о д и с т а зі с п о р т у . Б о і н а к ш е К С К , ці н о в о у т в о р е н н я , які с к л а д а ю т ь с я , т а к б и м о в и т и , з д в о х к р и л — к у л ь т у р и і с п о р т у , не з м о ж у т ь д і я т и з н а л е ж н о ю віддачею.

Щ о р о к у в с і м ' ю культпрацівників вливаються випускники с п е ц і а л ь н и х с е р е д н і х н а в ч а л ь н и х з а к л а д і в . Я к п р а в и л о , їх н а п р а в л я ю т ь п р а ц ю в а т и т у д и , з в і д к и в о н и п р и й ш л и на навчання. П р а к т и к а п о к а з у є : е ф е к т и в н і с т ь р о б о т и стає п о м і т н і ш о ю , к о л и п о с а д и з а в і д у ю ч и х к л у б а м и чи б і б л і о т е ками о б і й м а ю т ь місцеві спеціалісти. Вони з б і л ь ш о ю відповідальністю ставляться до виконання обов'язків і громадських доручень. У п е р с п е к т и в н о м у плані р о з в и т к у к у л ь т у р н о г о б у д і в н и ц т в а на 1 9 8 6 — 1 9 9 0 р о к и н а м і ч а є т ь с я с п о р у д ж е н н я н о в и х соціально-культурних центрів, з а в е р ш е н н я створення і з м і ц н е н н я к у л ь т у р н о - с п о р т и в н и х комплексів. І справа тут

ВІД З'ЇЗДУ

Хроніна* Події * Фанти А

Нові завдання, висунуті п о с т а н о в о ю Ц К К П Р С про поліпшення використання клубних закладів і спортивних споруд, вимагають і більш п р о д у м а н о ї підготовки спеціалістів, які з а в т р а п р и й д у т ь д о к е р і в н и ц т в а К С К . Такі фахівці м а ю т ь бути д о б р е о з б р о є н і в і д п о в і д н и м и знаннями, щ о д о з в о л я т ь ї м у с п і ш н о п р а ц ю в а т и в н о в и х у м о в а х , зі з н а н н я м с п р а в и к е р у в а т и К С К . О б м е ж у в а т и в и р і ш е н н я цих питань с и с т е м о ю семінарів або і н ш и м и к у р с о в и м и ф о р м а ми навчання не м о ж н а . Тут п о т р і б н а більш повна і поглиблена система, п е р е д б а ч е н а п р о г р а м а м и навчальних з а к л а д і в . /. А Л А Є В А , з а с т у п н и к г о л о в и виконкому обласної Ради народних

Львівської депутатів.

ДО З'ЇЗДУ

440 ДІЯЧІВ культури відзначені високими нагородами Батьківщини. За видатні заслуги в розвитку радянського музичного мистецтва присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці голові Спілки композиторів України народному артистові СРСР професору Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського Андрію Яковичу Штогаренку і солістові Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т. Г. Шевченка народному артистові СРСР Дмитру Михайловичу Гнатюку. Звання народного артиста СРСР удостоєні директор — художній керівник Державного заслуженого академічного українського народного хору імені Г. Г. Верьовки Анатолій Тимофійович Авдієвський, солісти Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т. Г. Шевченка Анатолій Іванович Кочерга та Марія Юріівна Стеф'юк, Кримської державної філармонії Юрій Йосипович Богатиков, артист Київського державного академічного російського драматичного театру імені Лесі Українки Юрій Миколайович Мажуга.

ґ ї ^ к о ж н о г о часу с в о ї п р и \ І Ш к м е т и . Я к щ о запитати у V Ш культпрацівників Донеч^ ^ Ш чини про їхній внесок ^ ^ ^ ^ у п е р е д з ' ї з д і в с ь к у вахту, в о н и п е р е д у с і м назвуть п о с и л е н н я зв'язків з т р у д о в и м и колективами. Творчо, п о - н о в о м у п р а г н у т ь б у д у в а ти с в о ю р о б о т у П а л а ц к у л ь т у р и імені В. І. Леніна в К р а с н о а р м і й с ь к у , п а л а ц и к у л ь т у р и М а к і ї в с ь к о г о та Ж д а н о в с ь кого металургійних комбінатів, донецької шахти імені О . Ф . Засядька, радгоспу-комбінату «Вуглегірський» Артемівського району, Володарський р а й о н н и й Б у д и н о к культури. В о н и та б а г а т о і н ш и х культосвітніх з а к л а д і в п о д а ю т ь відчутну д о п о м о г у партійним організаціям, виробничникам у реалізації П р о д о в о л ь ч о ї п р о г р а м и , н а у к о во-технічному переозброєнні підприємств і г о с п о д а р с т в , з м і ц н е н н і д и с ципліни й о р г а н і з о в а н о с т і . Палац культури «Жовтень» у Костянтинівці у с п і ш н о п р о в о д и т ь на виробництві кіновечори-діалоги для раціоналізаторів. У клубних закладах Волноваського, Великоновосілківського, М а р и й с ь к о г о р а й о н і в п о ш и р е н і свята т р у д о в о ї слави, в ш а н у в а н н я р о бітничих і х л і б о р о б с ь к и х династій, в е ч о р и б р и г а д , які з м а г а ю т ь с я м і ж собою, посвячення в робітники і колгоспники. В Є л и з а в е т і в с ь к о м у та З л а т о у с т і в с ь к о м у сільських к у л ь т у р н о - с п о р т и в н и х к о м п л е к с а х р е г у л я р н о п р о х о д я т ь дні науки, н о в а т о р і в і спеціалістів сільського господарства, вечори-рапорти бригад, к о н к у р с и п р о ф е с і й н о ї м а й стерності. І таких п р и к л а д і в м о ж н а навести чимало. Йдучи назустріч X X V I I з ' ї з д у К П Р С , з а к л а д и к у л ь т у р и області о р і є н т у ю т ь с я на тісний з в ' я з о к з ж и т т я м , із завданнями соціально-економічного розвитку Батьківщини, трудовими буднями Донецького краю. П р о п а г а н д а славних р е в о л ю ц і й н и х , бойових і трудових традицій К П Р С і радянського народу — одна з дійових ф о р м п о в с я к д е н н о ї н а п р у ж е н о ї р о б о т и . С а м е на ц е б у л и с п р я м о вані п о н а д т р и тисячі м а с о в и х заходів, у яких в з я л и участь б л и з ь к о 200 тисяч чоловік. Н а д о в г о з а л и ш а т ь с я в п а м ' я т і свято п р о с п е к т у імені П а ш і А н г е л і н о ї , організоване в С т а р о б е ш е в о м у , у р о чистості в С л о в ' я н с ь к у та К р а с н о м у Лимані, п р и с в я ч е н і п о с л і д о в н и к а м п о чину П е т р а К р и в о н о с а . В е л и к е в и х о в не з н а ч е н н я м а є о ф о р м л е н а в г о р лівському музеї кімната уславленого забійника шахти « К о ч е г а р к а » М и к и т и Ізотова.

• • • • •

В усій роботі по вдосконаленню керівництва економікою КПРС послідовно проводитиме лінію на розвиток творчої ініціативи трудящих та дедалі повніше залучення їх до процесу управління виробництвом... З проекту нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу

с і ш ш с ь 10

У ході підготовки' і святкування стахановського ю в і л е ю культармійці області всіляко с п р и я л и трудовим колективам у виконанні державних планів та в з я т и х с о ц і а л і с т и ч н и х з о бов'язань. Ш и р о к у п і д т р и м к у дістала ініціатива п а л а ц і в к у л ь т у р и Д о н е ц ь к о го т е р и т о р і а л ь н о г о к о м і т е т у в у г і л ь н и ків « К о ж е н день р о б о т и закладів культури і спорту — з найвищою е ф е к т и в н і с т ю на д о п о м о г у виробництву». Культармійці Донецька, Жданова, Горлівки, Краматорська, Макіївки створили на виробничих д і л ь н и ц я х к у л ь т а р м і й с ь к і п о с т и якості, дискусійні клуби майстрів і б р и г а д и рів, т р и б у н и г р о м а д с ь к о ї д у м к и . Ц і н ний д о с в і д н а г р о м а д ж е н о в Д о н е ц ь кому та Краматорському палацах культури і техніки по в д о с к о н а л е н н ю науково-технічної пропаганди. Велику увагу приділяємо вихованню у т р у д я щ и х п о ч у т т я е к о н о м і ї та б е р е ж л и в о с т і . З о к р е м а , у нас п р а ц ю ю т ь понад 180 н а р о д н и х університетів виробничо-технічного спрямування, близько 900 клубів науково-технічних п р о б л е м , більше 1000 гуртків технічної творчості. Нині у б а г а т ь о х р а й о н а х Д о н е ч ч и н и укладено договори районних культурно-спортивних комплексів з радами Р А П О , завдяки яким, з о д н о г о боку, забезпечено зміцнення матеріальнотехнічної бази закладів культури, з іншого, поліпшено відповідне обслуговування трудівників господарств і підприємств. П о ж в а в л е н н ю культосв і т н ь о ї р о б о т и на с е л і с л у г у є з д і й с н е н ня ц і л ь о в и х комплексних програм « К л у б , б і б л і о т е к а , к і н о у с т а н о в к а на допомогу реалізації Продовольчої програми СРСР», розроблених у кожн о м у населеному пункті. О с о б л и в о успішно ця робота проводиться в О р лівському С Б К Ясинуватського, Калінінському сільському клубі Волнов а с ь к о г о та П р и м о р с ь к о м у С Б К Н о в о а з о в с ь к о г о р а й о н і в , які п о п р а в у вважаються цехами культури колгоспів. Р о з р о б л я ю ч и програму виховання молодої зміни «Заклади культури Д о н е ц ь к о ї о б л а с т і на д о п о м о г у р е а л і зації р е ф о р м и загальноосвітньої і професіональної школи», поряд з п р о ф о р і є н т а ц і є ю учнів м і с ь к и х ш к і л та П Т У п і к л у є м о с ь і п р о с і л ь с ь к и х дітей. П е р е д б а ч е н о о р г а н і з а ц і ю б у д и н к і в п і о н е р і в та д и т я ч и х с е к т о р і в на г р о м а д с ь к и х з а с а д а х . Нині в о б л а с т і в ж е д і ю т ь ч о т и р и т а к и х б у д и н к и та 114 с е к т о р і в . В о д н о ч а с не х о т і л о с я б, щ о б у ч и т а чів с к л а л о с я враження, ніби ми, захопившись сферою виробництва, забули про організацію відпочинку і д о з в і л л я л ю д е й . Тут в а р т о з г а д а т и свята т р у д о в и х к о л е к т и в і в , які в і д б у ваються в парках культури і відпочинку. В о н и т р а д и ц і й н і в д о н е ц ь к о м у П К імені О . С. Щ е р б а к о в а , г о р л і в с ь к о м у , х а р ц и з ь к о м у , к р а м а т о р с ь к о м у та і н ших міських парках.

У період підготовки до X X V I І з'їзду К П Р С пожвавили роботу й бібліотеки області по інформаційно-бібліографічному обслуговуванню ідеологічних п р а ц і в н и к і в . А к т и в н о п р а ц ю ю т ь довідково-інформаційні центри в книгозбірнях Краматорська, Красноармійська, Дружківки, Макіївки, де п і д і б р а н о с у с п і л ь н о - п о л і т и ч н у та м е тодичну літературу, довідкові, бібліографічні й періодичні видання. На базі С л о в ' я н с ь к о ї міської бібліотеки д о б р е зарекомендував себе інформаційно-методичний кабінет контрпропаганди. В ньому відбуваються семінари ідеологічних та бібліотечних працівників, лекції, консультації, суспільно-політичні читання, прес-конференції. Для секретарів партійних організацій навчальних закладів б у л о п р о в е д е н о семінар « І д е о л о г і ч н а р о б о т а на с у ч а с н о м у е т а п і » , для бібліотекарів — «Робота бібліотек назустріч X X V I I з ' ї з д у КПРС». Книгозбірні ведуть комплексну п р о п а г а н д у літератури за темами: «Соціалістичний спосіб життя», «Курсом миру і творення», «Загострення і д е о л о г і ч н о ї б о р о т ь б и на с в і т о в і й а р е ні», « М и р — н а д і я п л а н е т и » . У б а гатьох Ц Б С в і д б у в а ю т ь с я в е ч о р и з а п и тань і в і д п о в і д е й , години цікавих повідомлень. Пильну увагу п р и д і л я ю т ь бібліотечні п р а ц і в н и к и п о л і т и ч н о м у і н ф о р м у ванню школярів. В області створено 22 к л у б и юних політінформаторів « С ь о г о д н і н а ш о ї п л а н е т и » , « Я і час», «Сучасник» тощо, кабінети юного марксиста, о ф о р м л е н о інформаційні с т е н д и « С в і т та і н ф о р м а ц і я » , « М о я Б а т ь к і в щ и н а с ь о г о д н і » та ін.

к о л е к т и в і в к р а ю , їхні у с п і х и , п е р е д о в і починання, поповнились музеї. В Д о н е ц ь к о м у к р а є з н а в ч о м у в і д к р и т о нові е к с п о з и ц і ї « Б о р о т ь б а за м и р . І н т е р н а ціональні з в ' я з к и т р у д я щ и х області з зарубіжними к р а ї н а м и » та « З а р о д ж е н н я стахановського руху». С о ц і а л і с т и ч н е з м а г а н н я під д е в і з о м « X X V I I з'їзду К П Р С — гідну зустріч» знайшло відображення в стаціонарних виставках «Від з ' ї з д у д о з ' ї з д у — ленінським курсом», «Соціалістичний спосіб життя». П о п у л я р н і м у з е й н і зах о д и , які г о т у ю т ь с я р а з о м з о б л а с н и м и партійним і державним архівами, о б к о м о м к о м с о м о л у , о б л а с н и м и відд і л о м н а р о д н о ї освіти, в і й с ь к к о м а том, відділеннями товариства «Знання», о х о р о н и п а м ' я т н и к і в і с т о р і ї і культури, охорони природи тощо. Вони об'єднані в цикли «Батьківщину славимо працею», « З б е р е ж е м о мир на п л а н е т і » , « М и ж и в е м о в С Р С Р » . Із с т в о р е н н я м к у л ь т у р н о - с п о р т и в них к о м п л е к с і в , а їх в о б л а с т і б л и з ь к о ста, п і д в и щ и л а с ь е ф е к т и в н і с т ь е к с к у р сій, б е с і д , т е м а т и ч н и х в е ч о р і в . З а погодженими з координаційними рад а м и К С К планами вони відбуваються як у м у з е я х , т а к і на п р о м и с л о в и х п і д п р и є м с т в а х , ш а х т а х , в у с т а н о в а х , на в и р о б н и ч и х д і л ь н и ц я х к о л г о с п і в та р а д г о с п і в , щ о р о з т а ш о в а н і на т е р и т о р і ї , д е д і є К С К р а й о н у , м і с т а , села. Підготовка культосвітніх закладів Д о н е ч ч и н и д о X X V I I з ' ї з д у К П Р С дає новий імпульс до посилення творчого пошуку в справі ідеологічного забезп е ч е н н я в и к о н а н н я в и р о б н и ч и х планів і соціалістичних зобов'язань. Н.

СТАРЦЕВА.

Великого поширення набуло обслуг о в у в а н н я т р у д і в н и к і в на о с н о в і д о г о ворів про творчу співдружність бібліотек з підприємствами незалежно о д їх в і д о м ч о ї підпорядкованості, бригадного абонемента. В кожній централізованій бібліотечній с и с т е м і ф у н к ц і о н у є в с е р е д н ь о м у від т р ь о х д о д е с я т и т а к и х а б о н е м е н тів. С к а ж і м о , М а к і ї в с ь к а Ц Б С з а ц и м м е т о д о м обслуговує п'ять бригад. С е р е д них — к о т е л ь н а д і л ь н и ц я р е монтно-механічного заводу, для робітників якої готуються тематичні д о б і р к и л і т е р а т у р и на д о п о м о г у т и м , хто в и в ч а є п р о е к т и н о в о ї редакції П р о г р а м и К П Р С і змін у Статуті партії та О с н о в н і напрями економічного і с о ц і а л ь н о г о р о з в и т к у С Р С Р на 1 9 8 6 — 1990 р о к и і на п е р і о д д о 2 0 0 0 р о к у , а т а к о ж з питань комуністичного ставлення д о праці, е к о н о м і ї , б е р е ж л и в о с т і , п е р е д о в о г о д о с в і д у . Тут ж е організовано передз'їздівську трибуну, д е в і д б у в а ю т ь с я б е с і д и та о г л я д и літератури «Берегти р о б о ч у хвилину», «Дисципліна й організованість — норм а дня», зустрічі з передовиками виробництва. Цінними, яскравими документами, які в і д о б р а ж а ю т ь і с т о р і ю т р у д о в и х

ХОЧ І НЕ

лист

НАДРУКОВАНО

Від завідуючого бібліотекою радгоспу «Придніпровський» Снігу рівського району Миколаївської області М. Спиридонова надійшла скарга про те, що керівництво господарства, профком, посилаючись один на одного, відмовляються надавати належні йому комунальні послуги. Як повідомив голова Миколаївського обкому профспілки працівників сільського господарства В. Нестеренко, викладені у скарзі факти підтвердилися. Керівники новоствореного радгоспу *Придніпровський» виявили прикру необізнаність з декотрими законодавчими актами. Дирекції і профкому господарства запропоновано строго керуватися діючим «Положенням про надання пільг штатним клубним, бібліотечним працівникам культурно-освітніх закладів і кіномережі профспілок, що проживають у сільській місцевості». М. Спиридонову надані усі пільги, передбачені цим Положенням.

СТРІМКЕ, ДОСЯЖНЕ ПЛАТО

п р и с в о є н о з в а н н я Г е р о я С о ц і а л і с т и ч н о ї П р а ц і . Ч е р е з п'ять років, к о л и у с л а в л е н и й к о л г о с п імені X X I I з ' ї з д у К П Р С п р е д с т а в л я в д о с я г н е н н я р а д я н с ь к о г о с е л а на Всесвітній виставці у М о н р е а л і , Василь М и х а й л о в и ч сказав: — М и п р и ї х а л и с ю д и не за т и м , п о щ о ї з д и л и колись на всесвітні виставки купці, з б у в а ю ч и на них за б е з ц і н ь к о н о п л і чи з е р н о . М и п о к а з у є м о п р а в д у п р о н а ш е село, к о л г о с п н и й лад, який п е р е о р а в не тільки м е ж і , а й л ю д с ь к і д у ш і , вивів н а ш и х х л і б о р о б і в на ш л я х р о з в и т к у і достатку, о с в і ч е н о с т і і в и с о к о ї культури...

Щ е із ш к і л ь н о г о п і д р у ч н и к а в і д а є м о : п л а т о — п і д в и щ е на рівнина, щ о підноситься над р і в н е м м о р я б і л ь ш як на двісті м е т р і в і в і д м е ж о в у є т ь с я о д н а в к о л и ш н і х п р о с т о р і в к р у т и м и уступами... Третину віку т о м у к о л г о с п н и к и с е л а Ш л я х о в о ї Б е р ш а д с ь к о г о р а й о н у В і н н и ц ь к о ї о б л а с т і о д е р ж а л и на к р у г нечувані д о т и в р о ж а ї : з е р н о в и х — п о 42,1, ц у к р о в и х б у р я к і в — п о 400 ц е н т н е р і в ; на к о ж н і с т о гектарів в и р о б и л и по 102 ц е н т н е р и м ' я с а . Тоді в и д а т н о м у о р г а н і з а торові к о л г о с п н о г о в и р о б н и ц т в а В. М . К а в у н у було

В і д т о д і с п л и н у л о т р и ч в е р т і с т о л і т т я , а л е я к б и не В е л и к и й Ж о в т е н ь , чи в и к у п и л и с ь б и с е л я н и навіть за у м о в и , щ о всі р о к и б у л и у р о ж а й н и м и і б о р г н е о б р о с т а в щ о р і ч н и ми процентами? Навряд. О д н е л и ш відомо: вільними людей з р о б и л а тільки вільна праця — одухотворена, творча, в и с о к о п р о д у к т и в н а . І п о ч а л а с я вона в 1926-му, коли бідаки об'єдналися у ТСОЗі. О с ь л и ш е о к р е м і віхи с т р і м к о г о з р о с т а н н я . 1936-й. О д ним з перших у Радянському С о ю з і о р д е н «Знак Пошани» за № 187 о д е р ж а в з а в і д у ю ч и й м і с ц е в о ю м о л о ч н о т о в а р н о ю ф е р м о ю І. І. К у ц е н к о . ( Ц і к а в о , щ о р і в н о ч е р е з с о р о к літ ц і є ї н а г о р о д и у д о с т о є н и й й о г о с и н М и к о л а І в а н о в и ч , який т а к о ж о ч о л ю є колектив тваринницької ферми). 1938-й. Х о ч а й не на в е л и к і й д і л я н ц і , а л е д о б и л и с я 1 0 0 0 - ц е н т н е р н о г о в р о ж а ю ц у к р о в и х б у р я к і в . 1948-й. Т р а к т о р и с т а з Ш л я х о в о ї О . М . Б о й к а в числі п ' я т н а д ц я т и п е р е д о в и х м е х а н і з а т о р і в к р а ї н и п р и й м а є Й. В. С т а л і н : д и в у є т ь с я , як к о л г о с п н и к з у м і в н а м о л о т а р и т и за д о б у 1 1 5 0 ц е н т н е р і в з е р н а , в и р о б и т и за р і к 1800 т р у д о д н і в . . . В и х о д и т ь , щ о д н я п р а ц ю в а в за п ' я т ь о х !

Забезпечити дальше піднесення народного добробуту, дедалі повніше задоволення зростаючих матеріальних і духовних потреб радянських людей. Посилити вплив соціальних заходів на розвиток виробництва і зростання його ефективності. економічного

З проекту Основних напрямів і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року

Так з а р о д ж у в а л а с я й п е р е д а в а л а с я з п о к о л і н н я в п о к о л і н н я е с т а ф е т а т р у д о в о г о п о д в и г у , щ о , як п о в н о в о д а р і к а з невеличких потічків, складається з праці кожного односельця. Л и ш е династія Кравців славно п р о п р а ц ю в а л а у р і д н о м у колгоспі м а й ж е чотириста років. А п р о р о д и н у Б о й к і в к а ж у т ь , щ о т а к и х в д а т н и х т р у д а р і в не ч а с т о р о д и т ь навіть б л а г о д а т н а ш л я х і в с ь к а з е м л я , я к а д а л а к р а ї н і д в о х Героїв Соціалістичної Праці, понад шістсот кавалерів орденів і медалей. Ц е вони в супрязі з усіма своїми односельцями «викували» р і д н о м у колгоспові д ю ж и н у медалей ВДНГ СРСР.

Секретар парткому В. X. Овсяденко, голова правління ордена Леніна колгоспу імені XXII з'їзду КПРС, депутат Верховної Ради УРСР Г. Й. Кузик і голова ІПляхівської сільради П. Л. Павлишин бачать іще світліші горизонти рідного села.

• Г. В. Ткачук проводить чергову екскурсію

в сільському

музеї.

На ту п о р у б е з м і р у в ж и т к о в и м б у л о с л о в о « м а я к » — м а л о с ь на у в а з і , щ о п е р е д о в и к и о с в і т л ю в а л и ш л я х д о у с п і х у і н ш и м . Та о с ь яка д е т а л ь : м а я к и на м о р і — не р і в н я суходольним. Шляхова була загальновизнаним маяком. Ставала високоздійнятим плато, я к е в с і м о с я в а л о горизонти, к о т р и х с я г а т и б у л о щ е й як т р у д н о . І т и м ч а с о м с п р о с т о в у вала у я в л е н н я п р о р і в н и н н і с т ь п л а т о , с т р і м к о д о б и в а ю ч и с ь д е д а л і в а г о м і ш и х успіхів у п р а ц і . Ф е н о м е н Ш л я х о в о ї д о в г о л и ш а в с я д и в о в и ж н и м , і х т о т і л ь к и не п р и ї з д и в с ю д и , сподіваючись, щ о вдасться довідатись п р о універсальний секрет, який п о с о б и т ь ї м у зростанні. О т о ж ш л я х і в ч а н а м д о в о д и л о с я дедалі б і л ь ш е часу в і д к р о ю в а т и о д праці й д і л и т и с я д о с в і д о м . С е к р е т і в не т а ї л и , н а в п а к и , з усіх виділяли найвагоміший: с а м о в і д д а н у п р а ц ю , з у м о в л е н у в и с о к и м п о ч у т т я м г о с п о д а р я с в о є ї д о л і , всієї к р а ї н и . І н а й ч а с т і ш е п о ч и н а л и р о з п о в і д і не з ш і с т с о т р і ч н о ї давнини, к о л и тут в п е р ш е з ' я в и л и с я курені й з е м л я н к и , а з не т а к о г о в ж е й д а л е к о г о в часі 1 9 1 0 - г о , к о л и п і с л я п е р е п р о д а ж і в та п р о г р а ш і в у к а р т и с е л о належало с а т р а п о в і із с а т р а п і в — С т о л и п і н у , к о л и й о г о п о ж а д л и в і н а щ а д к и н а ч е пси г р и з л и с я - д і л и л и с я з о с т а в л е н и м м а є т к о м і коли, з р е ш т о ю , с к о р и с т а в ш и с ь ц и м , ш л я х і в с ь к а б і д н о т а спробувала викупитись. Д л я ц ь о г о всім д о в е л о с я заставити свої з л и д е н н і н а д і л и й з о б о в ' я з а т и с ь в и п л а ч у в а т и б о р г п ' я т д е с я т років...

З 1962 р о к у , к о л и Ш л я х о в у в п е р ш е назвали н а р о д н о ю а к а д е м і є ю з е м л е р о б с т в а , д е з д о б у л и вищу освіту господ а р ю в а н н я с о т н і , а т о й т и с я ч і п о с л а н ц і в з усіх у с ю д , в о н а з д і й н я л а с я щ е на к і л ь к а в и щ и х с т у п е н ь о к . В о д и н а д ц я т і й п ' я т и р і ч ц і тут в и р о б л е н о п о н а д 7 7 т и с я ч т о н н з е р н а , м а й ж е ЗО т и с я ч т о н н м о л о к а . С е р е д н ь о р і ч н а в р о ж а й н і с т ь ц у к р о вих б у р я к і в с т а н о в и т ь 4 4 0 ц е н т н е р і в , рентабельність п е р е в и щ у є 6 8 п р о ц е н т і в , у т о м у числі р о с л и н н и ц т в а — 133! З т а к и м и д о с я г н е н н я м и з у с т р і л и ш л я х і в с ь к і х л і б о р о би X X V I I з ' ї з д К П Р С і X X V I I з ' ї з д К о м п а р т і ї України. Чи в в а ж а л и с я такі с т а б і л ь н о в и с о к і з д о б у т к и р е а л ь н и м и навіть т о д і , к о л и н и м и д и в у в а л и с я на В с е с в і т н і й в и с т а в ц і ? Чи м а р и л о с я п о д і б н е с е л я н а м 1910-го, котрі були раді 1 5 — 2 0 - ц е н т н е р н и м у р о ж а я м ? Н а тій с а м і й з е м л і , щ о , за х и ж и м и з а к о н а м и капіталістичного суспільства, внаслідок перевиснаження мала б дедалі збіднюватись, щ о р о к у добиваються втричі вагоміших ужинків і водночас п р и м н о ж у ю т ь в р о ж а й н у силу гектара. О т ж е , висота шляхівського плато дедалі крутішає. А л е врівень з п е р е д о в и к а м и впевнено стають колгоспи «Маяк», « П р о г р е с » , « Ш л я х Ілліча», імені Котовського, імені X X з ' ї з д у К П Р С , « З о р я к о м у н і з м у » , «Авангард»... І р а з о м з н и м и — с е л а : Велика Киріївка, Серединка, Джулинка, Д я к і в к а , У с т я , С е р е б р і я , Ставки... З а в д я к и т о м у , щ о , с я г а ю ч и н о в и х в е р ш и н , Ш л я х о в а не в і д м е ж о в у в а л а с ь , як н е д о с я ж н е плато, а щ е д р о ділилась с в о ї м и в м і н н я м и й набутками, щ о й в інших селах є б а г а т о таких с а м о б е з м е ж н о залюблених у працю, кмітливих хліборобів, д е к о т р і з с у с і д і в нині д е в ч о м у н а в і т ь п е р е в а ж а ю т ь знаменитих першопрохідців. А л е тільки де в чому. Ш л я х о в а ж у в е с ь ц е й час с т а є в с е авторитетнішою академією господарювання, тут вчаться підвищувати в р о ж а ї р і з н о м а н і т н и х с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к и х к у л ь т у р не лише хлібороби, а й науковці численних науково-дослідних закладів, б о ш л я х о м д а л ь ш о г о з м і ц н е н н я економіки дедалі п о в н і ш е з а д о в о л ь н я ю т ь с я все з р о с т а ю ч і соціальні з а п и т и с е л я н . І, щ о в а ж л и в о , не з а в д я к и « д о к о р і н н і й ломці» попередньої практики (круто здійматимешся — буксуватимеш), а завдячуючи творчому застосуванню н а б у т о г о д о с в і д у , п о с т і й н і й , з а ц і к а в л е н і й д у м ц і й п р а ц і всіх та к о ж н о г о в і м ' я н о в и х і н о в и х з д о б у т к і в . Г о л о в а в и к о н к о м у с і л ь р а д и П . Л. П а в л и ш и н р о з п о в і д а є :

— Багатство г о с п о д а р с т в а с т а л о б а г а т с т в о м села. Л и ш е за о с т а н н ю чверть віку с п о р у д ж е н о п о н а д с т о р і з н о м а н і т них о б ' є к т і в в и р о б н и ч о г о і с о ц і а л ь н о - к у л ь т у р н о г о п р и з н а чення, п о н а д с і м с о т красенів к о т е д ж і в з у с і м а в и г о д а м и , ч о т и р и б у д и н к и к у л ь т у р и , вісім б і б л і о т е к , два к н и ж к о в и х магазини, ч о т и р и с т а д і о н и , к і н о т е а т р , т р и з а г а л ь н о о с в і т н і і музичну школи. Понад п'ятдесят чудових житлових б у д и н к і в з в е д е н о в о д и н а д ц я т і й п ' я т и р і ч ц і . А нині в ц е н т рі села б у д у ю т ь П а л а ц с п о р т у з т р ь о м а з а л а м и на 390, 144 і 130 к в а д р а т н и х м е т р і в , д о б р о т н и м и д о п о м і ж н и м и приміщеннями. Вже наприкінці нинішнього р о к у в о б л ю б о ваних секціях з м о ж у т ь з а г а р т о в у в а т и с ь усі б а ж а ю ч і . Д о речі, н е д а в н о в селі в і д к р и т о д и т я ч о - ю н а ц ь к у с п о р т и в н у ш к о л у , яка стала б а з о в о ю в р а й о н н о м у культурноспортивному комплексі, де проводяться й обласні змагання. Петро Леонтійович найбільше любить розповідати про з д і й с н ю в а н у в селі ф і з к у л ь т у р н о - с п о р т и в н у р о б о т у , б о цій справі віддав б а г а т о м о л о д и х р о к і в . Втіха д л я н ь о г о найліпша, к о л и після т р у д о в о г о д н я к о л г о с п н и к и п о с п і ш а ю т ь на с п о р т и в н і м а й д а н ч и к и н а б у в а т и ф і з и ч н о г о гарту для головноТ с п р а в и ж и т т я — т в о р е н н я хліба. Вважає, щ о за д о п о м о г о ю с п о р т у , масовоТ ф і з и ч н о ї к у л ь т у р и м о ж н а н е п р о с т о підвищувати працездатність односельців, а й підносити п р е с т и ж х л і б о р о б і в . Ц ь о м у , з о к р е м а , с л у г у ю т ь т у р н і р и б о р ц і в за п е р е х і д н и й к у б о к д и н а с т і ї К р а в ц і в . В о л е й б о л і с т и в и б о р ю ю т ь п р и з династії механізаторів Бойків, шахісти — п р и з Г е р о я С о ц і а л і с т и ч н о ї П р а ц і к о л и ш н ь о ї д о я р к и К. П. К а р м а н , б а с к е т б о л і с т и — в і д з н а к у о д н о г о з к р а щ и х м е х а н і з а т о р і в к о л г о с п у К. А . Н е б е л ю к а , ті, хто п е р е м а г а є у п е р е т я г у в а н н і каната, о д е р ж у ю т ь п р и з к а в а л е р а о р д е н а Л е н і н а л а н к о в о ї Ю . І. Дудник... Так, к о л и ш н ь о м у с і л ь с ь к о м у с п о р т о р г а н і з а т о р о в і і в о д ночас с т а р ш о м у т р е н е р о в і о б л а с н о г о в і д д і л у н а р о д н о ї освіти (настільки заявили п р о с е б е с п о р т с м е н и Ш л я х о вої!), к о т р и й , як свідчать о д н о с е л ь ц і , м а в п е р ш і р о з р я д и з п'яти видів с п о р т у , к о т р и й і нині д и в у є б а г а т ь о х м о л о д ших в і к о м в п р а в н і с т ю , н а й п р и є м н і ш е вести м о в у п р о те, щ о не в і д б о л і л о , з б л и ж у є з м о л о д и м и . А л е ж нині п е р е д

ним, г о л о в о ю г р о м а д с ь к о ї к о о р д и н а ц і й н о ї р а д и к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о г о к о м п л е к с у , — нова ц а р и н а . «Царина»—улюблене с л о в о П. Л. П а в л и ш и н а . Це свідчить п е р е д о в с і м п р о й о г о б а ч е н н я перспективи. З д а в а л о с я б, ч о г о і щ е б а ж а т и : Ш л я х і в с ь к и й К С К з а н е с е н и й на о б л а с н у Д о ш к у п о ш а н и , х о р із в і с і м д е с я т и ч о л о в і к щ о р а з у успішно підтверджує високе звання народного, в о к а л ь н о - і н с т р у м е н т а л ь н и й а н с а м б л ь « С у ч а с н и к » за в и с о кий і д е й н о - х у д о ж н і й р і в е н ь в и к о н а н н я нагороджений д и п л о м о м обласного управління культури, у двадцяти в о с ь м и гуртках х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і та к л у б а х за інтересами, щ о діють при КСК, р е г у л я р н о з а й м а ю т ь с я п о н а д ч о т и р и с т а ч о л о в і к , але н е в п о к і й л и в и й П а в л и ш и н ніколи не в д о в о л ь н я в с я д о с я г н у т и м , він не м о ж е з р о з у м і т и тих, к о г о з а к о л и с у ю т ь д а в н о з д о б у т і р у б е ж і . Щ о з т о г о , щ о в р о з п о р я д ж е н н і трудівників — понад вісімсот телевізорів, щ о к р а щ и м з них п р о д а н о ч о т и р и с т а л е г к о в и к і в , я к и м и м о ж н а на вихідні з ' ї з д и т и і в о б л а с н и й ц е н т р на цікаву виставу. І то т р е б а , але т р у д і в н и к не тільки, і не стільки, с п о ж и в а ч н а д б а н ь к у л ь т у р и , він її н а й а к т и в н і ш и й і н а й к р а щ и й т в о р е ц ь — у ц ь о м у т в е р д о п е р е к о н а н и й П. Л. П а в л и шин, ц ь о м у він р е в н о слугує. А е н е р г і ї в нього... Ц і к а в о , щ о за успіхи в б о й о в і й і політичній п і д г о т о в ц і під час с л у ж б и в лавах Р а д я н с ь к о ї А р м і ї й о г о шість разів н а г о р о д ж у в а л и к о р о т к о ч а с н и м и в і д п у с т к а м и . Д о речі, щ е т о д і став к а н д и д а т о м у м а й с т р и с п о р т у з с а м б о . К о л и о ч о л ю в а в сільську к о м с о м о л і ю і був до того ж т р е н е р о м облвно, Київська студія хронікальнод о к у м е н т а л ь н и х ф і л ь м і в зняла п р о н ь о г о с т р і ч к у під н а з в о ю « Е н е р г і й н а л ю д и н а » . В о д н і й з недавніх п е р е д а ч «Документального екрана» поет Роберт Рождественський н и з ь к о в к л о н я в с я п е р е д г е р о є м с ь о г о д е н н я , який з а хоплював і захоплює д и в о в и ж н о ю невичерпністю своєї б у р х л и в о ї , к о р и с н о з а с т о с о в у в а н о ї енергії... Бачите, в о н а п о т р і б н а й у т а к о м у селі, як Ш л я х о в а , у т а к о м у к о л г о с п і , як о р д е н а Л е н і н а імені X X I I з ' ї з д у К П Р С . З ' я с о в у є т ь с я , щ е й як п о т р і б н а ! Не в д о в о л ь н я ю ч и с ь з д о б у т к а м и , П. Л. П а в л и ш и н п е р е ж и в а є за м а й б у т т я . 182 к о м с о м о л ь ц і і 5 8 0 ю н а к і в та дівчат д е щ о с т а р ш о г о віку?

•

го в и к о р и с т а н н я к о ш т і в , в и д і л е н и х г о с п о д а р с т в а м и на к у л ь т у р н о - с п о р т и в н і з а х о д и . 89 керівників художньої с а м о д і я л ь н о с т і у т р и м у ю т ь с я за р а х у н о к колгоспів ( л и ш е у Ш л я х о в і й — сім), т р и н а д ц я т ь д и р е к т о р і в Б К о д е р ж у ю т ь д о п л а т у . З а к о ш т и г о с п о д а р с т в у культосвітніх у ч и л и щ а х н а в ч а ю т ь с я т р и н а д ц я т ь ч о л о в і к . У р а й о н і — 14 закладів відмінної роботи, сім колективів х у д о ж н ь о ї самодіяльності у д о с т о є н і з в а н н я н а р о д н и х . Р а з о м з т и м і н с п е к т о р відділу к у л ь т у р и О . С . С а у л я к каже: — Ц е — з д о б у т к и минулі. В ж е с ь о г о д н і в о н и нас не з а д о в о л ь н я ю т ь . З н а ч н о п і д в и щ у є м о в и м о г и д о кадрів. У селах п р а ц ю ю т ь л и ш е ч о т и р и фахівці з в и щ о ю о с в і т о ю . А н а л і з у є м о плани р о б о т и Р К С К та хід їх виконання. Тут усе г р а н и ч н о чітко, ясно. П р и в е р т а є увагу те, щ о в Б е р ш а д і і районі систематично проводять спільні семінари к у л ь т п р а ц і в н и к і в з г о с п о д а р н и к а м и , на яких у з а г а л ь н ю ю т ь д о с в і д с п і в д р у ж н о с т і й в и з н а ч а ю т ь чергові завдання у п р о п а г а н д і п р о е к т і в в а ж л и в и х п а р т і й н и х д о к у м е н т і в , які б у д у т ь п р и й н я т і на X X V I I з ' ї з д і К П Р С ; а н а л і з у ю т ь хід виконання намічених заходів для поліпшення використання к л у б н и х закладів і с п о р т и в н и х с п о р у д , з д і й с н ю в а н у р о б о т у по боротьбі з проявами пияцтва й алкоголізму; вживають заходів щ о д о п о в с ю д н о г о п р о в е д е н н я д о б р е підготовлених т е м а т и ч н и х в е ч о р і в «Від з ' ї з д у д о з ' ї з д у » , в е ч о р і в тваринників, м е х а н і з а т о р і в , п р а в о ф л а н г о в и х с о ц і а л і с т и ч н о го з м а г а н н я на честь X X V I I з ' ї з д у партії, м о л о д і ж н и х в е ч о р і в « М и р п е р е м о ж е війну»... В умовах Р К С К значно пожвавлено роботу з допризовниками. Двічі на р і к в і д б у в а ю т ь с я їхні с п а р т а к і а д и , а с е р е д с т а р ш о к л а с н и к і в — тижні, під час яких м а й б у т н і захисники Батьківщини з д а ю т ь н о р м и комплексу Г П О . Різноманітні змагання влаштовують і для колгоспної молоді. Щ о р о к у виховують сім-вісім кандидатів у майстри спорту, 7 5 — 80 п е р ш о р о з р я д н и к і в . М а с о в і р о з р я д и м а ю т ь 18 тисяч чоловік, а ф і з и ч н о ю к у л ь т у р о ю р е г у л я р н о з а й м а ю т ь с я п о н а д 30 тисяч п р е д с т а в н и к і в р і з н и х п о к о л і н ь . Д л я ц ь о г о п р а г н у т ь м а к с и м а л ь н о в и к о р и с т о в у в а т и в с ю наявну м а т е р і а л ь н у базу, всі н а й п р о с т і ш і с п о р т и в н і с п о р у д и , не к а ж у ч и в ж е п р о с п о р т и в н і зали.

Б е з п е р е ч н о , д о б р е , але р а н і ш е б у л о б і л ь ш е . І надалі п о п и т на м о л о д і , завзяті, вправні р у к и , к о т р и м н а л е ж а т и м е управляти значно с к л а д н і ш о ю технікою, з р о с т а т и м е й з р о с т а т и м е . То нехай у ж е н и н і ш н і м т р у д а р я м н е м о в п р и з в и ч а ї л и с я о р д е н и та м е д а л і , але д л я п р и м н о ж е н н я к о л и ш н ь о ї слави п о т р і б н е щ е б і л ь ш е завзяття. Н е о б х і д н о енергійно боротися з і р ж е ю буденності, призвичаєності. Кожна н а г о р о д а повинна працювати, виховувати м о л о д ь . У п о в с я к д е н н і , у праці. П е р ш у с к р и п к у м а ю т ь грати культосвітні заклади — п р и в ш а н у в а н н і п р а в о ф л а н г о в и х з м а г а н н я за гідну з у с т р і ч X X V I I з ' ї з д у К П Р С , під час р і з н о манітних тематичних вечорів, виступів агітбригади... І як то гаразд, к о л и Н а д і ю Н а г і р н я к , О л ь г у Г е л ь д у , Л ю б о в Н а л и в а й к о та багатьох їхніх п о д р у г по п р а ц і на м о л о ч н о т о в а р н і й ф е р м і п о в а ж а ю т ь не тільки за в д а т н и й т р у д , а й за в м і н н я з м і с т о в н о п р о в о д и т и д о з в і л л я , д о п о м а г а т и в ц ь о м у і н ш и м ! А як з д р у ж у ю т ь с я в г о д и н и в і д п о ч и н к у члени хору-ланки!.. Д і й о в и м п і д р о з д і л о м сільського К С К стали Конституційний зал, д е в і д о б р а ж е н о з д о б у т к и г о с п о д а р с т в а , д о с я г н е н ня села з часу п р и й н я т т я н о в о ї К о н с т и т у ц і ї С Р С Р ; с і л ь с ь к и й к р а є з н а в ч и й м у з е й , д е так р е л ь є ф н о к о н т р а с т у ю т ь г і р к е минуле з прекрасним сьогоденням; кімната о х о р о н и п р и р о д и , на яку п р и ї з д я т ь п о д и в и т и с ь з н а в к о л и ш н і х райцентрів... Тут гостей р а д о з у с т р і ч а є в е т е р а н В е л и к о ї Вітчизняної війни Г. В. Ткачук — н а й а к т и в н і ш и й сільський літописець, к о т р и й у п р о п а г а н д і д о с я г н е н ь н а ш о г о с о ціалістичного л а д у вбачає п о к л и к с в о г о життя. С ю д и , де з і б р а н і н а й ц і н н і ш і с і м е й н і р е л і к в і ї б а г а т ь о х шляхівчан, в о н и п р и в о д я т ь п р и ї ж д ж и х р о д и ч і в , а б и ті к р а щ е д і з н а л и с я п р о р о д о в і д н у с і м ' ї , села. У книгах відгуків — н а й р і з н о м а н і т н і ш і з а х о п л е н і записи, в т о м у числі й з а к о р д о н ц і в , та с п и н и м о с ь на т о м у , щ о п о в і д а в запис п р о відвідини м у з е ю м о л о д и м к о л г о с п н и м м е х а н і з а т о р о м С е р г і є м К и б а л о м і його д р у ж и н о ю Є л и з а в е т о ю , яка д о н е д а в н а п р а ц ю в а л а в к о л г о с п і « Ч е р в о н а нива» М а й с ь к о го р а й о н у К а б а р д и н о - Б а л к а р с ь к о ї А Р С Р , а в і д т е п е р навіки з ' є д н а л а с в о ю д о л ю не л и ш е з у к р а ї н с ь к и м ю н а к о м С е р г і є м , а й із Ш л я х о в о ю . І р а д і с н о ї й у н о в і й т р у д о в і й с і м ' ї , і п р и є м н о , щ о шляхівські д і в ч а т а о х о ч е в и х о д я т ь з а м і ж за її к о л и ш н і х о д н о с е л ь ц і в , щ о ті ч а с т о п р и ї з д я т ь с ю д и д о друзів по змаганню, і втішно, щ о в центрі Ш л я х о в о ї висаджено багато сріблястих ялинок, привезених у д а р у н о к з ї ї р і д н о г о краю... ...Ще б і л ь ш е таких в е л и ч а в о - п р е к р а с н и х насаджень у районному центрі — Бершаді. Щ е більше м о ж н а р о з п о вісти п р о в а г о м і з д о б у т к и на к у л ь т у р н о - о с в і т н і й ниві. З а в і д у ю ч а в і д д і л о м к у л ь т у р и Галина М и х а й л і в н а К і п ч а р с ь ка щ и р о з а п р о ш у є п о б у в а т и й у б а г а т ь о х інших селах, д е п р а г н у т ь ні в ч о м у не п о с т у п а т и с я Ш л я х о в і й , з а х о п л е н о відгукується п р о б а г а т о г р а н н у , з м і с т о в н у д і я л ь н і с т ь Р Б К , м у з и ч н о ї ш к о л и , інших з а к л а д і в к у л ь т у р и та с п о р т у , щ о в х о д я т ь д о РКСК... Н а ч а л ь н и к у п р а в л і н н я сільського г о с п о д а р с т в а , член к о о р д и н а ц і й н о ї р а д и Р К С К М . І. У л і ч говорить про творчу й ділову співдружність культурноосвітніх з а к л а д і в з г о с п о д а р с т в а м и , в і д д і л у культури і Р А П О , п р о значне з м і ц н е н н я м а т е р і а л ь н о - т е х н і ч н о ї б а з и культури і спорту, систематичну д о п о м о г у культармійців п а р т і й н и м о р г а н і з а ц і я м к о л г о с п і в у п р о п а г а н д і та р о з ' я с ненні в т р у д о в и х колективах матеріалів жовтневого (1985 р.) П л е н у м у Ц К К П Р С , п р о е к т і в н о в о ї р е д а к ц і ї П р о г р а м и партії, О с н о в н и х н а п р я м і в е к о н о м і ч н о г о і с о ціального р о з в и т к у к р а ї н и на д в а н а д ц я т у п ' я т и р і ч к у і д о 2000 року... С е к р е т а р р а й к о м у п а р т і ї М . І. Д ж у ж у к схвально відзивається п р о численні з а х о д и , п р о в е д е н і останнім ч а с о м в р а й ц е н т р і та селах за у ч а с т ю Р К С К , розповідає про здобутки районної кінно-спортивної ш к о ли, чиї вихованці в ж е у с п і ш н о в и с т у п а ю т ь і за р у б е ж е м , п р о з м а г а н н я за у ч а с т ю ч е м п і о н і в світу... Б е р ш а д ц я м є про щ о розповісти, є чим пишатися, щ о примножувати: в районі активно д і ю т ь 535 гуртків х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і (в с е р е д н ь о м у д в а н а д ц я т ь на к о ж н и й к л у б н и й заклад); в них б е р у т ь у ч а с т ь п о н а д 8300 чоловік. Р А П О п р а г н е д о б и в а т и с я н а й р а ц і о н а л ь н і ш о -

— Багатогранна, різноманітна, ідейно й емоційно насичена р о б о т а Б е р ш а д с ь к о г о Р К С К , — р о з п о в і д а є начальник Вінницького обласного управління культури А. О. К а л і н ч у к , — заслуговує уважного вивчення й належн о г о у з а г а л ь н е н н я , щ о з а р а з і р о б и т ь с я . В е л ь м и цінний д о с в і д р о б о т и клубів за і н т е р е с а м и « З е м л я кличе», « О р і є н т и р » , « М о л о д и й х л і б о р о б » , « Ю н и й м е х а н і к » та інших п р о ф о р і є н т а ц і й н о г о с п р я м у в а н н я , д е с т а р ш і т о в а р и ші в и х о в у ю т ь у п і д р о с т а ю ч о г о п о к о л і н н я г л и б о к у л ю б о в д о р і д н о ї з е м л і , п р а г н е н н я д о в и с о к о п р о д у к т и в н о ї праці, д е ю н а к і в та дівчат вчать на п р и к л а д і ж и т т я і п р а ц і п р а в о ф л а н гових с о ц і а л і с т и ч н о г о з м а г а н н я на честь партійних з ' ї з д і в . Набувають п о ш и р е н н я в області досвід ділової співдружності к у л ь т а р м і й ц і в з г о с п о д а р н и к а м и , в з а є м о д і ї д е р ж а в них і п р о ф с п і л к о в и х закладів к у л ь т у р и , к о о р д и н а ц і я з у с и л ь всіх с т р у к т у р н и х п і д р о з д і л і в Р К С К , значне п о ж в а в л е н н я ф і з к у л ь т у р н о - м а с о в о ї роботи...

Вінниччина. Б е р ш а д ь . Шляхова... ї х н я слава в і д о м а д а л е к о за м е ж а м и р е с п у б л і к и . С л а в а т р у д о в а , слава л ю д е й освічених, к у л ь т у р н и х , в яких у с е д о л а д у , як у гарній пісні. Та н а й б і л ь ш е р а д у ю т ь м і с ц е в і т р у д а р і т и м , щ о д о с я г н у т е в о н и а ж ніяк не в в а ж а ю т ь в е р ш и н о ю м о ж л и в о г о , щ о п о с т і й н о й н а п о л е г л и в о ш у к а ю т ь н о в и х шляхів д а л ь ш о г о соціально-економічного зростання. ...Шляхівське плато. В о н о в и щ а є й вищає. І р а з о м з тим стає д е д а л і д о с т у п н і ш и м д л я сусідів. Така сила н а ш о г о , радянського прискорення, в якому щонайважливішу роль відіграє п р е к р а с н и й д у х о в н и й світ, висока культура л ю д и н и праці. Микола

Вінницька

область.

МІЩЕНКО.

Партія виходить з того, що виховання людини невіддільне від її практичної участі у творчій праці на благо народу, в громадському житті, в розв'язанні завдань соціально-економічного і культурного будівництва. З проекту нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу

Зерна

довіри — плоди радості Нині, коли вся наша к р а ї н а в є д и н о м у п о р и в і т р у д а і натхнення зустрічає X X V I I з ' ї з д К П Р С , о д н е з г о л о в н и х з а вдань і д е о л о г і ч н о ї р о б о т и п о л я г а є в т о м у , щ о б д о н е с т и д о свідомості кожної радянської людини програмні накреслення партії, навчити т р у д і в н и к і в щ е к о н к р е т н і ш е і п р е д м е т н і ш е п о в ' я з у в а т и з н и м и с в о ю п о в с я к д е н н у діяльність. І тут п о м і т н а р о л ь н а л е ж и т ь к у л ь т у р н о - о с в і т н і м з а к л а д а м . П р о ф е с і я к у л ь т п р а ц і в н и к а вимагає н е а б и я к о ї ш и р о ти знань у безлічі в и р о б н и ч и х і г р о м а д с ь к и х с ф е р . Н е л е г ка то справа. А л е о п а н у в а т и її — значить стати п р о ф е с і о н а л о м у в и с о к о м у р о з у м і н н і ц ь о г о слова, н а д і й н и м п о м і ч н и к о м партійних о р г а н і з а ц і й . П р и є м н о зазначити, щ о к у л ь т а р м і й ц і н а ш о г о р а й о н у п р а г н у т ь б у т и г і д н и м и тієї в е л и к о ї д о в і р и і в і д п о в і д а л ь н о с т і , яку п о к л а д е н о на них. Працівники культури району дедалі активніше звертаються до розкриття керівної ролі К П Р С у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики С Р С Р , переваг і досягнень суспільно-політичного ладу Радянської держави. О с о б ливих успіхів д о с я г л и к у л ь т о с в і т н і з а к л а д и Каланчака, сіл Новопавлівки, Ч е р в о н о г о Чабана, Н о в о о л е к с а н д р і в к и , де систематично п р о в о д я т ь цікаві і з м і с т о в н і м а с о в і з а х о д и , які к о р и с т у ю т ь с я н е з м і н н и м і н т е р е с о м с е р е д н а с е л е н н я , — суспільно-політичні читання, з а н я т т я різноманітних лекторіїв, зустрічі з п а р т і й н и м и , р а д я н с ь к и м и , п р о ф спілковими працівниками, ветеранами. М а й ж е чотири десятиліття т р у д и т ь с я на б і б л і о т е ч н і й ниві к о м у н і с т Н. І. К р а в ч е н к о , н е а б и я к и й з н а в е ц ь с в о є ї справи. О ч о л ю в а н а н е ю К а л а н ч а ц ь к а б і б л і о т е ч н а с и с т е м а — о д н а з к р а щ и х в області. — Д о п о м а г а т и рільникам, тваринникам, механізаторам у р о з ш и р е н н і їхнього ідейно-політичного кругозору, п і д в и щ е н н і п р о ф е с і й н о г о рівня, с п р и я т и в и к о н а н н ю с о ціалістичних з о б о в ' я з а н ь — н а ш е п е р ш о ч е р г о в е з а в д а н н я , — к а ж е Ніна Іларіонівна. С л о в а п р о п а г а н д и с т а книги не р о з х о д я т ь с я з д і л о м . Район у п р о д о в ж д е с я т и р о к і в у т р и м у є п е р ш і с т ь в о б л а с -

н о м у с о ц і а л і с т и ч н о м у з м а г а н н і по б і б л і о т е ч н о м у о б с л у г о в у в а н н ю населення. Ш и р о к і о б о в ' я з к и ветерана і як н е з м і н н о ї з а в і д у ю ч о ї а г і т п у н к т о м села: б е с і д и на в и р о б ничих д і л ь н и ц я х р а д г о с п і в , м е т о д и ч н а д о п о м о г а б і б л і о т е к а м - ф і л і а л а м , о ф о р м л е н н я виставок, бібліотечні о г ляди, читацькі к о н ф е р е н ц і ї , р о б о т а наставника... Нині в р а й о н і у с п і ш н о п р а ц ю ю т ь її п і д ш е ф н і , ті, к о м у вона п е р е дала свій досвід,— методист районної бібліотеки В. І. Ш е в ч е н к о , з а в і д у ю ч і М и р н е н с ь к о ю і Г а в р и л і в с ь к о ю б і б л і о т е к а м и - ф і л і а л а м и Л. П. Ткачук і Р. В. Х м а р а та багато інших. П о с т і й н о в ш а н о в у є м о р о б і т н и ч і династії, п е р е д о в и ків в и р о б н и ц т в а , п е р ш о п р о х і д ц і в д о б и нової. Х в и л ю ю ч о ю була зустріч трудівників району з ланковим механ і з о в а н о ї ланки р а д г о с п у « К а л а н ч а ц ь к и й » Г е р о є м С о ц і а лістичної П р а ц і І. Ф . М а л и ч е н к о м та його т о в а р и ш а м и по р о б о т і . В залі, де з і б р а л и с я не тільки члени п е р е д о вого к о л е к т и в у , а й їхні с і м ' ї , в і д б у л а с я щ и р а р о з м о в а п р о т р у д о в и й г е р о ї з м , високе п о к л и к а н н я п р а ц і в н и к а сільськогосподарського виробництва. З т а к и м же у с п і х о м п р о й ш о в у Н о в о к и ї в с ь к о м у Б у д и н ку к у л ь т у р и в е ч і р - п о р т р е т д е л е г а т а X X V I з ' ї з д у К П Р С д о я р к и р а д г о с п у « П р а в д а » Н. І. Б е р е з н и ц ь к о ї . Багато теплих слів сказали на її а д р е с у к у л ь т а р м і й ц і . В арсеналі масових заходів Каланчацького районного к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о г о к о м п л е к с у о д н е з чільних м і с ц ь в і д в е д е н о с в я т а м : п е р ш о ї б о р о з н и , к о л о с а , в р о ж а ю . їх яскравість, в и д о в и щ н і с т ь , у р о ч и с т і с т ь м о б і л і з у ю т ь м е х а нізаторів, учасників п о с і в н о ї та жнив, усіх т р у д і в н и к і в на у д а р н у п р а ц ю . Нині п е р е д к у л ь т а р м і й ц я м и с т о я т ь нові в і д п о в і д а л ь н і завдання у справі виховання всебічно розвиненої л ю д и ни, ф о р м у в а н н я її а к т и в н о ї ж и т т є в о ї п о з и ц і ї . З о к р е м а , після с т в о р е н н я к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о г о к о м п л е к с у п р а цівники Ч е р в о н о ч а б а н с ь к о г о Б у д и н к у к у л ь т у р и д о к о р і н но р о з ш и р и л и свій вплив, з б і л ь ш и л и кількість колективів художньої самодіяльності. Централізація дозволила зміцнити м а т е р і а л ь н у б а з у БК, к а д р и . Нині тут 17 а м а т о р с ь ких колективів, у яких б е р у т ь участь п о н а д 300 чоловік. Загальновідомо, що відповідність фахівця посаді перевіряється його політичними, діловими, творчими я к о с т я м и . А скласти у я в л е н н я п р о нього д о п о м а г а ю т ь пер е д у с і м п р а к т и ч н а діяльність, ї ї к о н к р е т н і результати. К у л ь т п р а ц і в н и к б е з вогника, б е з ініціативи хіба відбуває с л у ж б у . Той же, хто вбачає в ній своє п о к л и к а н н я , має у м і ти з а п а л и т и д е с я т к и і сотні л ю д е й . У нас в р а й о н і у ц ь о м у плані є на к о г о о р і є н т у в а т и с ь . С к а ж і м о , два р о к и т о м у з ініціативи м е т о д и с т і в РБК було організовано центр естетичного виховання школярів. Н а в ч а ю ч и с ь за с п е ц і а л ь н о р о з р о б л е н о ю п р о г р а м о ю , діти о з н а й о м л ю ю т ь с я тут з а з а м и т е а т р а л ь н о г о і т а н ц ю в а л ь н о г о м и с т е ц т в а , ж и в о п и с у , м у з и к и . В ж е п е р ш и й рік р о б о т и довів, щ о ми на п р а в и л ь н о м у ш л я х у . Ц е н т р дістав визнання с е р е д батьків, вихователів, г р о м а д с ь к о с т і , т е п е р його заняття в і д в і д у ю т ь п о н а д 200 учнів п о ч а т к о вих класів с е р е д н і х ш к і л с е л и щ а . М а й ж е два д е с я т и л і т т я р а д у є с а м о б у т н і с т ю с а м о д і я льний н а р о д н и й ж і н о ч и й в о к а л ь н и й а н с а м б л ь « С т е п о в и ч ка», я к и м к е р у є Л. Є. Д е м ' я н о в а . Д о б р о ї слави з а ж и л и а м а т о р к и не л и ш е в р а й о н і , а й в о б л а с т і . Лідія Є г о р і в н а з а в ж д и в п о ш у к у . К о м у н і с т , наставник, вона д о п о м а г а є с в о ї м в и х о в а н к а м в о п а н у в а н н і в о к а л у , д б а є про ї х н є т в о р че й ідейне з р о с т а н н я . Л ю б л я т ь в К а л а н ч а к у і т е а т р а л ь н и й колектив, д у ш е ю якого є методист з театрального жанру, секретар к о м сомольської організації районного відділу культури, член б ю р о р а й к о м у к о м с о м о л у Л. П. К а л ю ж н а . В д у м лива, с е р й о з н а , Л ю б о в Павлівна о х о ч е б е р е т ь с я за втілення на с ц е н і т в о р і в в и с о к о г о г р о м а д я н с ь к о г о звучання. « С о л д а т с ь к а в д о в а » М . А н к і л о в а , « Ч о т и р и к р а п л і » В. Р о зова, « Б а р а б а н щ и ц я » А . С а л и н с ь к о г о , « Д л я чого ж и в е ш , л ю д и н о ? » за в і р ш а м и р а д я н с ь к и х поетів — ось вистави, які б у л и п і д г о т о в л е н і с а м о д і я л ь н и м т е а т р о м п р о т я г о м о с т а н н ь о г о часу. Не

меншою

популярністю

користується

агітацій-

ВІД З'ЇЗДУ

н о - х у д о ж н я б р и г а д а « М а ж о р » , якій у 1982 р о ц і п р и с в о є но з в а н н я н а р о д н о ї . Ц е й к о л е к т и в , о ч о л ю в а н и й м е т о д и с т о м р а й о н н о г о Б у д и н к у к у л ь т у р и Т. і. К у д и н о в о ю , у п р о д о в ж с е м и р о к і в п е р е м а г а є на о б л а с н и х о г л я д а х - к о н к у р сах. Й о г о р а д о з у с т р і ч а ю т ь на в и р о б н и ч и х д і л я н к а х . А позаминулого р о к у агітбригадівці д е м о н с т р у в а л и своє м и с т е ц т в о на В Д Н Г У Р С Р .

Хроніка 1г Події * Фанти А

ДО З'ЇЗДУ

Є в р а й о н і й інші х о р о ш і колективи — п а р т и з а н с ь к и й народний оркестр народних інструментів, червоночабанський а н с а м б л ь «Балалайка», привільський фольклорний к о л е к т и в , в о к а л ь н о - і н с т р у м е н т а л ь н и й а н с а м б л ь Г а в рилівського Будинку культури. Н и н і о б ' є д н а н н я з у с и л ь усіх л а н о к К С К д л я п р о в е д е н ня м а с о в и х з а х о д і в с т а л о у нас т р а д и ц і є ю . В з я т и , н а п р и к лад, о р г а н і з а ц і ю с і м е й н о г о д о з в і л л я в р а й о н н о м у Б у д и н ку к у л ь т у р и , я к е м и н а з в а л и « В і д п о ч и в а є м о р а з о м — т а то, м а м а і я». П о к и д о р о с л і д и в л я т ь с я в и с т а в у , з а й м а ю т ь ся в г у р т к а х , б е р у т ь у ч а с т ь в з а с і д а н н і к л у б і в за і н т е р е сами, п і д б и р а ю т ь у бібліотеці л і т е р а т у р у , діти о х о ч е п р о в о д я т ь час у к л у б і « Л а с у н ч и к » . Тут ї м не т і л ь к и з а п р о п о нують свої вироби кулінари, а й покажуть нову казку учасники лялькового театру. Не лишається п о р о ж н і м і с п о р т и в н и й зал к о м п л е к с у : т а м з а в ж д и б а г а т о м о л о д і . А с к і л ь к и л ю д е й з б и р а ю т ь свята, які о р г а н і з у ю т ь п р а ц і в н и ки К С К на с т а д і о н і ! У к р а ї н с ь к і в е ч о р н и ц і , т р а д и ц і й н і с в я та п р а ц і , пісні і с п о р т у — все ц е с т а л о н а м д о с н а г и . Д о п о м а г а т и урізноманітнювати, якісно вдосконалювати р о б о т у з а к л а д і в к у л ь т у р и , н а б л и з и т и д о т р у д і в н и ків світ м и с т е ц т в а п о к л и к а н і й м у з и ч н і с а л о н и , яких у р а йоні щ о р о к у б і л ь ш а є . М у з и ч н і ч е т в е р г и , б е с і д и ф а х і в ц і в про музику, вечори відпочинку, диспути — найпоширеніші ф о р м и д і я л ь н о с т і ц и х с а л о н і в . В е л и к у д о п о м о г у ї м подають викладачі Каланчацької дитячої м у з и ч н о ї ш к о ли та ї ї д и р е к т о р , с е к р е т а р п а р т і й н о ї о р г а н і з а ц і ї р а й о н н о г о в і д д і л у к у л ь т у р и В. С . Г о д и н а . Систематичне прилучення трудящих до культури сприяє вихованню високих моральних якостей, підвищ е н н ю продуктивності праці. Партійні, профспілкові, к о м с о м о л ь с ь к і о р г а н и постійно д б а ю т ь п р о п о л і п ш е н н я р о б о т и клубів, бібліотек, музеїв. Керівні культосвітні кадри входять до н о м е н к л а тури районного комітету партії. Стало с и с т е м о ю м о р а л ь не і м а т е р і а л ь н е з а о х о ч е н н я к р а щ и х п р а ц і в н и к і в к у л ь т у ри. Д и р е к т о р и с і л ь с ь к и х Б К о д е р ж у ю т ь д о п л а т у з к у л ь т ф о н д і в господарств. Усі культосвітні п р а ц і в н и к и з а б е з печені ж и т л о м . З д і й с н ю ю ч и керівництво р о б о т о ю закладів к у л ь т у р и , р а й к о м п а р т і ї р о з г л я д а є п л а н и і к о о р д и н у є їх р о б о т у , з а с л у х о в у є звіти п р о д і я л ь н і с т ь К С К на з а с і д а н нях б ю р о , п л е н у м а х , а к т и в а х . А втім, н е п р а в и л ь н о б у л о б в в а ж а т и , щ о в нас у ж е в и р і ш е н і всі п р о б л е м и , п о в ' я з а н і з р о з в и т к о м к у л ь т у р и . З р о б л е н о , звичайно, чимало, проте саме життя щ о р а з висуває нові з а в д а н н я , які н е о б х і д н о р о з в ' я з у в а т и . Д о сить г о с т р о ю лишається п р о б л е м а кадрів. М и д о б р е усвід о м л ю є м о , щ о вирішити її н е м о ж л и в о б е з в і д п о в і д н о ї підготовки місцевих працівників культури. Тож і прагнемо реалізувати її, починаючи з в і д б о р у м о л о д і для навчання і з а к і н ч у ю ч и с т в о р е н н я м у м о в д л я праці і побуту. Потребує зміцнення матеріально-технічна база культосвітніх закладів, к р а щ е т р е б а в и к о р и с т о в у в а т и к л у б и і спортивні споруди. Є ще труднощі з п р и д б а н н я м інструментів і к о с т ю м і в для м у з и ч н и х салонів. Керівництво культурним будівництвом — питання складне, і ми д о б р е у с в і д о м л ю є м о , щ о в районі є щ е багато невикористаних резервів. Т о м у й ш у к а є м о нові ф о р м и і методи ідеологічної, культурно-освітньої роботи, котрі якнайтісніше узгоджувалися б з в и р і ш е н н я м виробничих і виховних завдань, п р а г н е м о с т в о р ю в а т и у м о в и д л я того, щ о б культурно-масові заходи підносили творчу енергію мас. В.

Завжди людно в читальному залі нової дитячої бібліотеки, спорудженої в Тернополі на масиві «Сонячний». Чотири тисячі учнів навколишніх шкіл стали активними читачами книгозбірні, у фондах якої налічується понад 25 тисяч видань. До послуг дітей — клуб «Вперед, Кибальчиші», кімната казок, самодіяльний театр «Лялька і книга».

МИХАЙЛЕНКО,

перший секретар Каланчацького райкому Компартії України Херсонської області.

РІШЕННЯ ЖОВТНЕВОГО

К.'у

ПЛЕНУМУ

С-:

ЦК

КПРС —

життя!

КОНКРЕТНО, ПЕРЕКОНЛИВО

З надзвичайним інтересом сприйняли культпрацівники нашого району важливі партійні документи. Перші ж дні після виходу в світ проектів нової редакції Програми КПРС, змін у Статуті партії. Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986— 1990 роки і на період до 2000 року стали для нас періодом активної, цілеспрямованої діяльності по обговоренню, вивченню та роз'ясненню цих історичних матеріалів. Відразу провели семінари для клубних, бібліотечних працівників, на яких представники райкому партії, райвиконкому, лектори районної організації товариства «Знання» допомогли нам чітко визначити напрями і форми цієї важливої роботи. Своєрідними пропагандистськими центрами, де ведеться глибоке вивчення, засвоєння нових документів, стали культосвітні заклади. Конкретність, ясність, переконливість — ось визначальні риси підходу до справи. Великої популярності набули вечори, присвячені комуністам. Під час них лектори товариства *Знання», директори місцевих шкіл, голови сільських Рад, голови правлінь колгоспів виступають з роз'ясненням проекту змін у Статуті партії. Хочу підкреслити, що при цьому прагнемо вести зацікавлену бесіду, а не читку розділів документів. Для цього клубний актив заздалегідь добирає відповідний фактаж. Скажімо, про те, як місцеві комуністи головним для себе вважають організованість, дисципліну, діло, крок за кроком згуртовують земляків на реалізацію наміченого. Перед присутніми спогадами про незабутнє діляться ветерани, говорять про високу відповідальність партійця. Учасники художньої самодіяльності готують спеціальні програми. Вони невеликі, але динамічні, включають вірші, пісні про рідну партію, фрагменти вистав, де постає чистий, незламний, відданий справі Леніна образ комуніста. Від того, як кожен з нас працюватиме на своєму місці, залежать економічний добробут суспільства, оборонна могутність країни, її політичний авторитет у світі. Тож роз'яснюючи, вивчаючи в клубних закладах району проект Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року, показуючи величезні досягнення, які дасть реалізація еконо-

ВИВЧАЄМО СХВАЛЮЄМО ПРОПОНУЄМО

мічної стратегії партії, зосереджуємо увагу і на шляхах прискорення здобутків місцевими господарствами. Присутні не лише слухають, а й висловлюють особисті критичні зауваження щодо розв'язання проблем, які заважають сягнути нових висот на тій чи тій конкретній ділянці роботи. Значною мірою пожвавленню обговорення сприяють виступи агітбригад. Вони часто бувають у колективах, заохочують трудящих висловити свою думку. Адже плани партії — всенародні плани. Успішно виконати їх зможемо лише спільно — значить, і оптимальні шляхи їх реалізації маємо шукати спільно й зацікавлено. Саме на активізацію людського фактора, підвищення відповідальності колективів і орієнтують заходи, що їх проводимо нині в культосвітніх закладах району.

В.

СТЕФАНЧИШИН,

завідуючий Сватівським районним культури Ворошиловградської

Трудівники колгоспу *Україна» Іванківського району на Київщині бригадир комплексної бригади Іван Гнатович Карпенко, парторг господарства Лідія Павлівна Андрієвська, водій Віктор Федорович Годун, тракторист Віктор Данилович Веденський, водій Сергій Михайлович Мельник обговорюють проект нової редакції Програми КПРС.

відділом області.

ЧІТКІ ОРІЄНТИРИ Проект Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986— 1990 роки і на період до 2000 року — програма подальшої ходи нашого суспільства до комунізму. В ній чітко визначені і культармійські завдання, а саме: забезпечити піднесення освіти і культури населення, повніше задовольняти його духовні запити. Посилити патріотичне виховання радянських людей, особливо молоді. Активніше вести роботу по збереженню і примноженню національної культурної спадщини, по збереженню пам'яток вітчизняної та світової історії і культури. Про ці та багато інших питань ішлося на районній конференції голів виконкомів сільських Рад народних депутатів, культпрацівників, що відбулася в Берлозівському сільському Будинку культури.

її учасники грунтовно обговорили конкретні намітки щодо перспектив культурного будівництва в селах району. В. директор

Козелецького

РБК

КОЖУШКО, Чернігівської області.

СТРАТЕГІЮ ПАРТІЇ — В МАСИ Після опублікування в пресі документів партії наш колектив розробив і надіслав культосвітнім закладам профспілок Черкащини рекомендації щодо організації вивчення, роз'яснення та обговорення матеріалів жовтневого (1985 р.) Пленуму ЦК КПРС, проектів нової редакції Програми, змін у Статуті партії, Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року. На місцях організовано лекторії для різних категорій відвідувачів клубів, палаців та будинків культури, для ведення агітаційно-масової роботи в трудових колективах. Особливо активними провідниками політики партії в маси стали культпрацівники Палацу культури «Дружба народів» виробничого об'єднання «Азот», Будинку культури Городищенського цукрового комбінату та Уманського міського Будинку вчителя. Вони проводять лекторії, бесіди, спеціальні випуски усних журналів, тематичні вечори та заняття

в клубах за інтересами, самодіяльних художніх гуртках. Добре оформлено наочну агітацію, стенди з тематичними добірками матеріалів у сільському клубі Матусівського цукрового комбінату Шполянського району. Школа мистецтв у культурноспортивному комплексі господарства «Комуніст» цього ж району розгорнула виставку, присвячену XXVII з'їздові КПРС. Проходять творчі звіти юних талантів на честь партійного форуму. Культурно-спортивний комплекс ордена Леніна радгоспу «Комінтерн» Чорнобаївського району чітко організував і спрямував спільні зусилля бібліотек, клубів, спортивних закладів на мобілізацію ресурсів і можливостей працівників господарства по гідній зустрічі XXVII з'їзду КПРС.

М. СЛОВО ДЮК, завідуючий відділом міжспілкового

Черкаського Будинку

обласного самодіяльної творчості.

СПРЯМОВАНО У ЗАВТРА Зацікавлено, з думою про краще майбутнє обговорюють проекти документів величезної політичної ваги, в яких ідеться про програмні цілі партії, вузлові питання її генеральної лінії, економічної стратегії, трудящі Красилівського району, що на Хмельниччині. Вивчення

і роз'яснення перед з'їздівських документів зосереджено в трудових колективах ферм, бригад колгоспів «Правда», імені 5 5 Леніна, імені Жданова, «Дружба», «УкІ* раїна», «Заповіт Ілліча» та інших госпо- Й дарств району. Серед активних пропагандистів слова 55: партії — і працівники культосвітньої ниви. Усім серцем сприймаючи нові високі 5; завдання, які партія ставить перед ра- 5 дянською культурою, вбачаємо свій обо- ;5 в'язок у тому, щоб і надалі якомога 5 : ефективніше зберігати і примножувати З наші культурні цінності. 55 У проекті Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на Щ 1986—1990 роки і на період до 2000 року § зазначено, що набули розвитку культура й і мистецтво. Так, зроблено чимало. Зокре- 5ма, цьому неабияк слугувало об'єднання й зусиль культурно-освітніх, спортивних та 55 інших закладів і організацій у культурно-спортивних комплексах. Ця нова форма роботи, розрахована на багато років 5: наперед, не згадується у постановчій 5 частині проекту Основних напрямів. і Пропоную у розділі X «Соціальний розвиток, підвищення рівня життя наро- 5 ду» абзац, де йдеться про культуру, й подати в такій редакції: 5: «Розвивати і зміцнювати матеріальну базу культури і мистецтва. Розширювати мережу культурно-спортивних комп- й лексів, районних будинків і сільських закладів культури...» — і далі за текстом.

О. БАГРІЙ, інспектор Красилівського відділу культури Хмельницької

районного області.

— Добитися перелому в інтенсифікації виробництва на основі... підвищення трудової, технологічної і державної дисципліни. З проекту Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року

ДОРОЖИТИ

хвилиною

Н е д а р е м н о мовиться: р о з у м н о жити — х в и л и н о ю д о р о ж и т и . Д л я працівників ч е р н і в е ц ь к о г о о р д е н а Леніна виробничого б а в о в н я н о г о о б ' є д н а н н я « В о с х о д » вартість р о б о ч о ї хвилини в и м і р ю є т ь с я ш і с т д е с я т ь ма м е т р а м и тканин, т р и д ц я т ь м а м е т р а м и готових д е к о р а т и в н и х виробів, ч о т и р н а д цятьма кілограмами пряжі тощо. Не п о м и л ю с ь , коли скажу, щ о с а м е з а в д я к и раціональному використанню кожної роб о ч о ї хвилини, с у м л і н н о с т і й м а й с т е р н о с т і п е р е м о ж ц е м с о ц і а л і с т и ч н о г о з м а г а н н я сер е д робітників п і д п р и є м с т в а стала ткаля В. В. Чинчик, яка щ е т о р і к у с е р п н і завершила виконання двох п'ятирічних завдань. П і д д е в і з о м « Р о б о ч и й час — роботі!» трудяться і значно випереджають час п о м і ч н и к м а й с т р а В. Ф . К л о д н и ц ь к и й , п р я д и л ь н и ц і М . І. Іліка і М . П. Вайда, ткалі М . В. Ш е л ь в и н с ь к а та О . І. Ф л о р я . П о н а д сто восходівців д о с т р о к о в о виконали план о д и н а д ц я т о ї п'ятирічки. Приклад передовиків переконує: запорука у с п і ш н о ї р о б о т и т р у д о в о г о к о л е к т и в у — організованість, д и с ц и п л і н а і п о р я док. В ш а н о в у ю ч и л ю д е й праці, п р а в л і н н я Палацу к у л ь т у р и в и к о р и с т о в у є різні за ф о р м о ю і з м і с т о м масові з а х о д и . А л е о д н е в них спільне — в і н ш у в а н н я за м а й с т е р ність і п р а ц е л ю б с т в о , відзнака за б е з д о ганне ставлення до своїх обов'язків с т в о р ю ю т ь у колективі а т м о с ф е р у г р о м а д я н с ь к о ї н е т е р п и м о с т і д о ледарів і п р о гульників, б р а к о р о б і в і п'яниць. О д н а з найдавніших, вивірених ч а с о м наших т р а д и ц і й — щ о р і ч н і зльоти б р и г а д і у д а р н и к і в к о м у н і с т и ч н о ї праці. О с т а н н і й , X X I I зліт б у л о п р и с в я ч е н о п і в в і к о в о м у ювілеєві с т а х а н о в с ь к о г о р у х у . Як і з а в ж д и , у гості д о нас завітали д р у з і по соціалістичному змаганню — представники московської «Трехгорной мануфактуры» і Херсонського о р д е н а Леніна бавовняного

Виступає агітбригада культармійського поста ефективність, якість, науковотехнічний прогрес і дисципліну праці».

Засідання клубу «За тверезий спосіб життя».

комбінату імені X X V I з ' ї з д у К П Р С . К р а щ і з кращих рапортували в той день п р о свої здобутки. Багатьом бригадам і виробничникам було присвоєно високі звання « К о л е к т и в к о м у н і с т и ч н о ї п р а ц і » та « У д а р ник к о м у н і с т и ч н о ї праці», в р у ч е н о п о с в і д чення і м е д а л і « В е т е р а н п р а ц і » та значки «Почесний восходівець». Різножанровою к о н ц е р т н о ю п р о г р а м о ю привітали учасників с в я т а к у л ь т а р м і й ц і . А скільки теплої, щ и р о ї дяки було в и с л о в л е н о на в е ч о р а х - в ш а н у в а н н я х к а в а лера о р д е н а Леніна прядильниці М . М . Решеніної, кавалера ордена Трудового Черв о н о г о П р а п о р а п р я д и л ь н и ц і Н. І. Ш к у р е й , в е т е р а н а п р а ц і м о т а л ь н и ц і Н. Ф . К о л я н к о та і н ш и х . Такі, як в о н и , л ю д и з н е с п о к і й н и ми серцями стають героями стрічок нашої н а р о д н о ї кіностудії « Ф о к у с » . Ці безцінні к і н о д о к у м е н т и в и к о р и с т о в у є м о на т е м а тичних в е ч о р а х , заняттях шкіл к о м у н і с т и ч н о ї п р а ц і , як і л ю с т р а ц і ю п і д ч а с у с н и х ж у р н а л і в . У них — жива історія н а ш о г о об'єднання. Зрозуміло, у боротьбі за зміцнення трудової дисципліни, організованість і пор я д о к с а м и м л и ш е в и х о в а н н я м на п р и к л а дах п е р е д о в и к і в в и р о б н и ц т в а м и не о б м е ж у є м о с ь . На « В о с х о д е » є р а д а по п р о ф і лактиці і п о п е р е д ж е н н ю п р а в о п о р у ш е н ь , куди входять і культармійці. У к о ж н о м у в и р о б н и ч о м у підрозділі д і ю т ь «Вікна сатири», створено наркологічні пости, ведуться ж у р н а л и п р а в о п о р у ш е н ь , звідки культармійці беруть конкретні адреси, прізвища бракоробів, любителів запізнюватись або раніше залишати робочі місця і використов у ю т ь їх у в и с т у п а х . В о б ' є д н а н н і існує є д и н и й д е н ь к у л ь т а р м і й с ь к о г о п о с т а « З а е ф е к т и в н і с т ь , якість, науково-технічний прогрес і дисципліну праці». ( П р о с т в о р е н н я і діяльність ц ь о г о поста ж у р н а л «Соціалістична культура» у ж е р о з п о в і д а в ) . В і н ч у т л и в о р е а г у є на

конкретні завдання, поставлені Комуніст и ч н о ю п а р т і є ю і Р а д я н с ь к и м у р я д о м , не підміняючи господарських організацій, проводить роз'яснювальну і виховну роботу с е р е д р о б і т н и к і в . На з а в е р ш а л ь н о м у етапі п і д г о т о в к и д о X X V I I з'їзду К П Р С культармійський пост активно включився у р о б о т у по вивченню, пропаганді і роз'ясненню в трудовому колективі передз'їздівських документів проекту нової редакції Програми КПРС, змін у Статуті партії, О с н о в н и х напрямів економічного і соціального розвитку С Р С Р на 1 9 8 6 — 1 9 9 0 р о к и і на п е р і о д д о 2 0 0 0 р о ку. Г о л о в н а м е т а в и с т у п і в к у л ь т а р м і й ц і в — з а л у ч и т и всіх т р у д а р і в д о п о ш у к у р е з е р в і в і розробки напружених зобов'язань на наступну п'ятирічку з тим, щ о б підвищити продуктивність праці, знизити матеріаломісткість виробів. Члени поста, д о складу якого входить і директор об'єднання О. О. Барабанов, популяризують також досвід роботи передовиків, і н ф о р м у ю т ь виробничників, наприклад, з таких питань, як т е х н і ч н е п е р е о з б р о є н н я п і д п р и є м с т в а , якість п р о д у к ц і ї . С е р е д активних агітбійців поста — член п а р т к о м у « В о с х о д а » Ж . К. Я ц к о , г о л о в а п р о ф к о м у Г. К. Х о м е н к о , н а ч а л ь н и к в і д д і л у к а д р і в І. Д . О р л е ц ь к и й , г о л о в а к л у б у «За тверезий спосіб життя» заступник г о л о в и п р о ф к о м у о б ' є д н а н н я І. І. П о л о н с ь ка. П о с т і й н і р у б р и к и — « Г о д и н а д і а л о г і в » , «Дисципліна праці — головний резерв». Д о к о ж н о г о виступу агітбійців бібліотекар Н. М . Ф у р м а н д о б и р а є в і д п о в і д н у л і т е р а т у р у , х у д о ж н и к Д . Й. П о с т е л ь н и к і ф о т о г р а ф В. В. Д е р е в ' я н к о в и п у с к а ю т ь « б л и с к а в к у » або фотозвинувачення, художній керівник П а л а ц у к у л ь т у р и В. М . М а к о в і й ч у к г о т у є номери художньої самодіяльності. Завід у ю ч и й м е т о д и ч н и м к а б і н е т о м Н. І. Г у р віц — с ц е н а р и с т і в е д у ч и й к у л ь т а р м і й с ь к о го п о с т а « З а е ф е к т и в н і с т ь , я к і с т ь , н а у к о в о -

технічний прогрес і дисципліну праці». Слід зауважити, щ о наш Палац культури — о п о р н и й клубний заклад профспілок в області. О т ж е , і своєрідна творча лабораторія з питань культурно-освітньої роботи. За сорока п'ятьма адресами Чернівецької області розсилає свої р о з р о б к и наш методичний кабінет. Ц е цикли масово-політичних з а х о д і в « В і д з ' ї з д у д о з ' ї з д у » , с ц е н а р і ї т е м а т и ч н и х вечорів р а д я н с ь к и х свят і о б р я д і в і, з в и ч а й н о ж , в и с т у п і в к у л ь т а р м і й с ь к о го поста. К р і м того, д о с в і д р о б о т и поста вивчається слухачами н а р о д н о г о університету к л у б н о г о працівника, який діє при Палаці культури. Завдання, поставлене перед нами,— ч і т к е і я с н е . К о ж н и й на с в о є м у місці повинен працювати сумлінно і з повною віддачею. Високі трудові здобутки восходівців — н а й к р а щ е підтвердження того, щ о вони усім с е р ц е м підтримують нинішній к у р с партії і у р я д у . Н а с л і д у ю ч и м у д р у т р а д и ц і ю р а д и т и с ь із н а р о д о м , Ц К К П Р С в и н і с на в с е н а р о д н е обговорення проект нової редакції П р о грами КПРС, змін у Статуті К П Р С , О с н о в них н а п р я м і в е к о н о м і ч н о г о і с о ц і а л ь н о г о р о з в и т к у С Р С Р на 1 9 8 6 — 1 9 9 0 р о к и і на п е р і о д д о 2 0 0 0 р о к у , які д і с т а л и ц і л к о в и т у нашу підтримку. Чернівецькі текстильники, як і всі р а д я н с ь к і л ю д и , с х в а л ю ю т ь р і ш е н н я ж о в т н е в о г о ( 1 9 8 5 р.) П л е н у м у Ц К К П Р С , зустрінуть високий партійний ф о р у м гідними трудовими дарунками. О . САВЧУК, д и р е к т о р Палацу культури ордена Леніна виробничого об'єднання «Восход».

м.

Чернівці.

ЩО ТИ ВМІЄШ? ЩО МИ МОЖЕМО? Вот

дали»«1 а»««

оросоттирелАния

В НАСТОЯЩЕЕ ВРЕМЯ

КАК ПОВЫСИТЬ „ ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТЬ (

В кожному об'єднанні, на кожному підприємстві і на кожному робочому місці треба максимально використовувати резерви продуктивності праці. З проекту нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу

В І С І М РОКІВ МИНУЛО ВІДТОДІ, як ВЦРПС ПРИЙНЯЛА ПОСТАНОВУ ПРО НАДАННЯ РЯДУ КЛУБНИХ ЗАКЛАДІВ НОВОГО СТАТУСУ — БУДИНКІВ АБО ПАЛАЦІВ КУЛЬТУРИ І ТЕХНІКИ, ОРГАНІЗАЦІЮ В НИХ ВІДДІЛІВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОЇ ПРОПАГАНДИ. НИНІ, КОЛИ КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ ПОСТАВИЛА НЕВІДКЛАДНІ ЗАВДАННЯ ПРИСКОРЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇНИ, ПРОПАГАНДА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ЗНАНЬ, ПЕРЕДОВОГО ВИРОБНИЧОГО Д О С В І Д У , РОЗВИТОК ТЕХНІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ ТРУДЯЩИХ У ЗАКЛАДАХ КУЛЬТУРИ РЕСПУБЛІКИ НАБУВАЮТЬ ДЕДАЛІ Б І Л Ь Ш О Г О ЗНАЧЕННЯ. ПОДІБНІ ВІДДІЛИ АБО СЕКТОРИ МАЮТЬ БУТИ СТВОРЕНІ В У С І Х БУДИНКАХ І ПАЛАЦАХ КУЛЬТУРИ ДРУГОЇ ГРУПИ. Д О С В І Д РОБОТИ И ІНІЦІАТИВУ КУЛЬТАРМІЙЦІВ ПАЛАЦУ КУЛЬТУРИ І ТЕХНІКИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО ОБ'ЄДНАННЯ ШИН І ГУМО-АЗБЕСТОВИХ ВИРОБІВ ІМЕНІ XXV З ' Ї З Д У КПРС «ПЛАНАМ СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ — ВСЕБІЧНЕ ІДЕОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІХ ЗАКЛАДІВ» УЗАГАЛЬНЕНО І СХВАЛЕНО УКРПРОФРАДОЮ.

Ш алац, який я о ч о л ю ю , н е д а в н о став ц е н т р о м к у л ь т у р н о с п о р т и в н о г о к о м п л е к с у м і к р о р а й о н у , о д н о г о з ч о т и р ь о х , щ о нині д і ю т ь у Б і л і й Ц е р к в і . На ж и т л о в о м у м а с и в і , який м и о б с л у г о в у є м о , — п о н а д с о р о к т и с я ч ж и т е л і в , у т о м у числі б і л ь ш е д е с я т и тисяч д і т е й і підлітків. К р і м т о г о , м и — « ц е х к у л ь т у р и і т е х н і к и » багатотисячного колективу: в с е р е д н ь о м у чимало х о р о ш и х ш и н в країні в и п у с к а є т ь с я на н а ш о м у підприємстві. Проблеми з а п о в н ю в а н о с т і з а к л а д у к у л ь т у р и в нас не існує, з а т е є і н ш а — н е с т а ч а к і м н а т д л я к л у б і в за і н т е р е с а м и , л ю б и т е л ь с ь к и х о б ' є д нань, г у р т к і в х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і , х о ч п р и м і щ е н н я в е л и к е , сучасне. М и ш у к а є м о нові р е з е р в и п і д в и щ е н н я е ф е к т и в н о с т і с в о є ї р о б о т и , б о нині, к о л и так с т р і м к о з р о с т а ю т ь д у х о в н і п о т р е б и л ю д е й , п р а ц ю в а т и п о - с т а р о м у не м о ж н а . Н а в ч и л и с я , с к а ж і м о , п р о в о д и т и в и д о в и щ н і м а с о в і свята, у р о ч и с т і в е ч о р и , а о с ь д і й т и д о с е р ц я к о ж н о г о в і д в і д у в а ч а п о к и щ о не з а в ж д и в д а с т ь с я . Н е ч и с л е н н у а у д и т о р і ю л е г ш е в и к л и к а т и на в і д в е р т у р о з м о в у . Т о м у ч а с т о в и к о р и с т о в у є м о ч е р в о н і к у т к и г у р т о ж и т к і в , цехів, а к т о в і з а л и шкіл, П Т У д л я д и с к у с і й н и х в е ч о р і в « Д у м к и , с у д ж е н н я , ф а к т и » на політичні, м о р а л ь н і , е с т е т и ч н і т е м и . З а л у ч а є м о ф а х і в ц і в різних галузей, з о к р е м а представників п р а в о о х о р о н н и х органів, соціологів, лекторів-міжнародників. У постанові ЦК КПРС «Про заходи щодо поліпшення використання клубних закладів і спортивних с п о р у д » наголошується на в а ж л и в о с т і п е р е в е д е н н я з а к л а д і в к у л ь т у р и і с п о р т у на г о с п р о з р а х у н о к . Н а ш П а л а ц п р а ц ю є за ц и м п р и н ц и п о м у ж е б і л ь ш е д в о х р о к і в . П р и б у т к и від п л а т н и х з а х о д і в с т а н о в л я т ь 128— 135 тисяч к а р б о в а н ц і в . П л а н и н а ш о ї р о б о т и в ж е не п е р ш и й р і к затверджує партком об'єднання. Готуючись гідно зустріти X X V I I з ' ї з д К П Р С , р о з р о б и л и цикл заходів, присвячених п е р ш и м с т а х а н о в ц я м , г е р о я м праці п о в о є н них р о к і в і н и н і ш н і м з в и т я ж ц я м , с т в о р ю є м о с в о ї м и с и л а м и кінолітопис підприємства. П а р т і я з а к л и к а є нас п о є д н у в а т и к у л ь т у р н о - в и х о в н у р о б о т у з в и к о н а н н я м з а в д а н ь с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о г о р о з в и т к у . О т ж е , на часі б у л о р і ш е н н я п р о о р г а н і з а ц і ю н а п р и к і н ц і 1980 р о к у в і д д і л у н а у к о в о - т е х н і ч н о ї п р о п а г а н д и , який в і д р а з у в з я в с я за с т в о р е н н я с и с т е м и л ю б и т е л ь с ь к и х о б ' є д н а н ь і к л у б і в за і н т е р е с а м и . Д о б р е з а р е к о м е н д у в а л и с е б е т е х н і ч н і а у к ц і о н и , д і л о в і ігри, т р и б у н а е к о н о м і с т а т о щ о . С а м е тут н а р о д и л о с я ч и м а л о ц і н н и х р а ц і о н а л і з а т о р с ь к и х п р о п о з и ц і й . А л е г о л о в н е не л и ш е в ц ь о м у . Не м е н ш важливий і м о р а л ь н и й бік — дати з м о г у л ю д и н і відчути радість технічної творчості. Р о з п о в і м п р о о д и н з н а ш и х т е х н і ч н и х а у к ц і о н і в , який р е г у л я р н о п р о в о д я т ь відділ н а у к о в о - т е х н і ч н о ї п р о п а г а н д и , п е р в и н н і о р г а н і з а ц і ї ВТВР та НТТ. У ч а с н и к и й о г о — з н а в ц і н а у к и і т е х н і к и , раціоналізатори і винахідники, л ю б и т е л і технічної творчості. ...Лунає гонг. У ч а с н и к и і ч л е н и ж ю р і у ж е н а б р а л и , т а к б и мовити, «платіжно-купівельної» ф о р м и . — Хто запропонує надійний спосіб о ч и щ е н н я промислових вод від н а ф т о п р о д у к т і в ? — з в е р т а є т ь с я в е д у ч а д о п р и с у т н і х . П о к и с п л и в а ю т ь хвилини, в і д в е д е н і на о б д у м у в а н н я , с у т ь п р о б л е м и розкриває начальник відділу о х о р о н и навколишнього середовища об'єднання Ю . М. Панасюк: — В о д а , з е м л я , а т м о с ф е р а — все, щ о о т о ч у є нас, в р а ж а є т ь с я п р о м и с л о в і с т ю . Б е р е ж л и в е с т а в л е н н я д о них — щ о н а й в а ж л и в і ш и й о б о в ' я з о к кожного. Йдеться про з д о р о в ' я л ю д е й і господарський підхід до використання національних багатств країни. Наше підприємство щогодини відводить близько 200 к у б о м е т р і в у м о в н о ч и с т о ї в о д и . А н а л і з стічних в о д ц е х і в в у л к а н і з а ц і ї в и к л и к а є т р и в о г у . М и о х о ч е к у п и м о таку і н ж е н е р н у с и с т е м у , яка м а к с и мально о ч и щ а т и м е воду. Д о того ж система має бути к о м п а к т н о ю . Читача м о ж е з д и в у в а т и с л о в о « к у п и м о » . А л е в о н о т у т ц і л к о м вмотивоване. У м о в и аукціону затверджені наказом по о б ' є д н а н н ю . На к о н к у р с в и н о с я т ь с я т р и - ч о т и р и т е м и , с п р я м о в а н і на усунення «вузьких» місць виробництва, по кожній відбирається о д н е к р а щ е т е х н і ч н е в и р і ш е н н я , щ о п о т і м р е є с т р у є т ь с я як раціоналізаторська пропозиція. А в т о р и представляють і захищ а ю т ь її п е р е д ж ю р і — комісією, яку о ч о л ю є головний і н ж е н е р об'єднання О . Ф . Ш м и г о л ь . За прийняте («куплене») технічне р і ш е н н я а в т о р у в и п л а ч у є т ь с я п р е м і я — двісті к а р б о в а н ц і в . ...Бажаючі « п р о д а т и » с в о ю п р о п о з и ц і ю п і д н і м а ю т ь с я на с ц е н у : хто з с а м о с т і й н о в и г о т о в л е н и м и п р и л а д а м и , хто — з к р е с л е н н я м и , розрахунками. Виступають і опоненти. Поки жюрі оцінює конструкції і методи, учасникам аукціону п р о п о н у ю т ь с я виступи т а н ц ю в а л ь н о г о або в о к а л ь н о - і н с т р у м е н т а л ь н о г о ансамблів.

« П р и д б а н н я » на а у к ц і о н і д л я о б ' є д н а н н я д о с и т ь істотні. Усі вони к о н т р о л ю ю т ь с я , аби до наступного турніру були реалізовані. З а з н а ч у : ідеї, « к у п л е н і » на а у к ц і о н і т о р і к , д а л и е к о н о м і ч н и й е ф е к т на с у м у б л и з ь к о ста т и с я ч к а р б о в а н ц і в . О с о б л и в о радує активна участь у наших з а д у м к а х молоді. Д л я н е ї за і н і ц і а т и в о ю в і д д і л у Н Т П с т в о р е н о к л у б и м о л о д и х с п е ц і а л і с тів « К о н т а к т » і « Р о б і т н и ч а з м і н а » . М е т а п е р ш о г о — з г у р т у в а т и м о л о д ь , яка п р и б у в а є на з а в о д и після з а к і н ч е н н я в у з і в і т е х н і к у м і в , д о п о м о г т и ш в и д ш е о с в о ї т и с я на в и р о б н и ц т в і , з н а й т и о д н о д у м ц і в і д р у з і в . Р а д а к л у б у на ч о л і з і н ж е н е р о м в і д д і л у т е х н і ч н о г о к о н т р о л ю В. Г а в р и щ а к о ю р а з о м з в і д д і л о м н а у к о в о - т е х н і ч н о ї п р о п а г а н д и і к о м і т е т о м к о м с о м о л у р о з р о б л я є цікаві з а х о д и . Проводяться, п р и м і р о м , вікторина «Коли б я був д и р е к т о р о м » , вечори-зустрічі з ветеранами міської комсомольської організації, з а с і д а н н я , п р и с в я ч е н і п р и й о м у н о в и х м о л о д и х спеціалістів д о к л у б у , т е х н і ч н а в і к т о р и н а « Щ о ? Д е ? К о л и ? » , в и ї з н і з а с і д а н н я на Ч о р н о б и л ь с ь к і й А Е С , з у с т р і ч і за « к р у г л и м с т о л о м » , на які д о ш и н н и к і в п р и ї з д я т ь р о в е с н и к и з і н ш и х п і д п р и є м с т в міста. Тема з у с т р і ч і — « А у нас?.. А у вас?..» З а д о п о м о г о ю « К о н т а к т у » п р о й ш л и к о н к у р с н и й в е ч і р « У світі ц і к а в и х п р о ф е с і й » , в е ч о р и зустрічі членів клубу з к о л и ш н і м и випускниками М П Т У - 9 , з якими о р г а н і з у ю т ь с я с п і л ь н і е к с к у р с і ї на В Д Н Г У Р С Р , та ін. « К о н т а к т » з а ж и в д о б р о ї с л а в и не т і л ь к и в м і с т і та о б л а с т і — й о г о д о с в і д п о ш и р ю є т ь с я в республіці. «Робітнича зміна» — к л у б учнів М П Т У - 9 . Й о г о р а д о ю керує вихованець у ч и л и щ а Віталій ІІІкляр. З а х о д и цього о б ' є д н а н н я р і з н о м а н і т н і з а ф о р м о ю і т е м а т и к о ю — к о н к у р с н і в е ч о р и за п р о ф е с і я м и , з у с т р і ч і з ц і к а в и м и л ю д ь м и , свята вшанування молодих робітників тощо. Зокрема, запам'ятовується день відкритих дверей в училищі. К о м а н д и — представники груп різних професій: пресувальники, електрослюсарі, складальники — довод и л и з н а ч и м і с т ь с в о є ї п р о ф е с і ї , д е м о н с т р у в а л и з н а н н я технічних п и т а н ь , їх п р а к т и ч н у к о р и с т ь . С в о ю ф а н т а з і ю і з н а н н я п р о ф е с і ї в о н и п о к а з а л и у к о н к у р с і «Твоє р о б о ч е м і с ц е в м а й б у т н ь о м у » . Багато душі і знань вкладають у р о б о т у «Робітничої зміни» викладачі М П Т У , з о к р е м а Ірина Іванівна Шуваєва, активний у ч а с н и к усіх з а х о д і в к л у б у . Не так д а в н о п р и в і д д і л і Н Т П н а р о д и в с я н о в и й к л у б — інженерів. Його члени — к о н с т р у к т о р и , інженери, механіки о б ' є д н а н н я і деяких інших підприємств міста побували в Новосиб і р с ь к у , Д н і п р о п е т р о в с ь к у на к о н ф е р е н ц і я х « М е т о д о л о г і я і м е т о ди технічної творчості». Ф о р м и і м е т о д и діяльності відділу науково-технічної пропаг а н д и П а л а ц у в р а х о в у ю т ь ф а х о в і , освітні, в і к о в і та інші о с о б л и в о с т і відвідувачів. З р о з у м і л о , щ о лекційна пропаганда є в арсеналі б у д ь - я к о г о з а к л а д у к у л ь т у р и . А л е тут м а ю т ь б у т и не з в и ч а й н і л е к ц і ї . Т о ж п р и відділі, ч е р в о н и х к у т к а х цехів, п р о ф е с і й н о технічних училищах діють лекторії і кінолекторії: «Наука і технічний прогрес», «Бригадні ф о р м и організації праці — у в и р о б н и ц т в о » , « Н а у к о в о - т е х н і ч н и й п р о г р е с на с л у ж б і п ' я т и р і ч к и » та інші. Б е з п о с е р е д н ь о на в и р о б н и ц т в і в і д б у в а ю т ь с я т и ж н і н а у к и і т е х н і к и , п і д час яких р о б і т н и к и з у с т р і ч а ю т ь с я з в и н а х і д н и к а м и і р а ц і о н а л і з а т о р а м и о б ' є д н а н н я та і н ш и х п і д п р и є м с т в міста, о з н а й о м л ю ю т ь с я з н о в и н к а м и т е х н і ч н о ї л і т е р а т у р и на к н и ж к о в и х виставках, дістають н е о б х і д н у і н ф о р м а ц і ю з найновіших досягн е н ь н о в а т о р с т в а . Д о л е к ц і й н о ї р о б о т и з а л у ч а ю т ь с я не л и ш е керівники виробничих підрозділів, члени товариства «Знання», а й учені. Важливу роль у підвищенні кваліфікації виробничників, пропаганді досягнень науки і техніки відіграють народні університети науково-технічних і е к о н о м і ч н и х знань з вісьма факультетами, конкурси м о л о д и х робітників, професійної майстерності, зустрічі передових бригад з відстаючими, зльоти бригадирів об'єднання, школи молодого раціоналізатора тощо. В коротких н о т а т к а х не р о з п о в і с т и ш и р о к о п р о р о б о т у в і д д і л у н а у к о в о технічної пропаганди, бо завдань у нього чимало. Зазначу, щ о й о г о чіткій д і я л ь н о с т і с п р и я л о н а л а г о д ж е н н я к о н т а к т і в з к о м і с і я м и п р о ф к о м у п і д п р и є м с т в а , р а д а м и В Т В Р і НТТ, п е р в и н н о ю о р г а н і з а цією товариства «Знання», активом цехів і дільниць, науковими і г р о м а д с ь к и м и організаціями, а т а к о ж е н т у з і а з м , відданість своїй справі м о г о заступника з науково-технічної пропаганди інженера Світлани М и к о л а ї в н и А к с ь о н о в о ї , працівника відділу — м е т о д и с т а З о ї В а с и л і в н и С л у п я н та і н ш и х . Г о л о в н е , щ о після с т в о р е н н я в і д д і л у з а в о д с ь к и й П а л а ц став ц е х о м п і д п р и є м с т в а у п р я м о м у розумінні, його надійним і вірним помічником.

С. Б О Н Д А Р О В Е Ц Ь , д и р е к т о р П а л а ц у культури і техніки Білоцерківського об'єднання шин і г у м о - а з б е с т о в и х виробів імені Х Х У

виробничого з'їзду КПРС.

а т м о с ф е р і д і л о в и т о с т і , т в о р ч о наснаженої праці завершується підготовка д о X X V I I з ' ї з д у партії. Радянські л ю д и живуть д у х о м позитивних змін, прагненням щ е активніше рухатися вперед, звіряючи свої практичні з в е р ш е н ня з н а с т а н о в а м и к в і т н е в о г о ( 1 9 8 5 р.) і н а с т у п н и х П л е н у м і в Ц К К П Р С , які с ф о р мували програму дальшого е к о н о м і ч н о г о і с о ц і а л ь н о г о р о з в и т к у к р а ї н и на б а з і науково-технічного прогресу. Ідеї і плани, з якими партія крокує д о свого ф о р у м у , вимагають від нас не т і л ь к и різкого

Партія підкреслює необхідність значного посилення уваги до соціальних проблем молоді і насамперед повнішого задоволення її запитів у сфері праці і побуту, освіти і культури, професійного і службового зростання, розумного використання вільного часу. З проекту нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу

ВИТОКИ ЧЕСТІ, ДЖЕРЕЛА ГІДНОСТІ п і д в и щ е н н я е ф е к т и в н о с т і і якості р о б о т и , збільшення виробництва продукції, а й пос т і й н о ї уваги д о в и х о в а н н я г і д н о ї з м і н и р о б і т н и ч о г о класу. Величезні практичні можливості для здійснення цього важливого завдання має колектив нашого м о т о р о б у д і в н о г о в и р о б ничого об'єднання « С е р п і молот». Під керівництвом партійної і громадських о р ганізацій п р а г н е м о виховувати м о л о д и х робітників п р а ц е л ю б н о ю , чесною, г і д н о ю з м і н о ю своїх батьків, п о в ' я з у є м о в єдине ціле п р о ц е с ф о р м у в а н н я о с о б и в сім'ї, ш к о л і , на п і д п р и є м с т в і . М и давно відмовились о д практики, коли трудовим вихованням займалися лише вчителі та б а т ь к и , а в ж е з ц ь о г о б о к у прохідної — працівники підприємства. Поняття « п р о ф о р і є н т а ц і я » о д н а к о в о д о б р е з н а й о м е як п е д а г о г а м , т а к і т р у д о в и м колективам. Наше об'єднання шефствує над шістьма школами Московського району Харкова. П р о т я г о м о д и н а д ц я т о ї п'ятирічки тут о б ладнали кабінети п р о ф о р і є н т а ц і ї . С т в о р и ли м а й с т е р н і , а т а к о ж м і ж ш к і л ь н и й у ч б о в о виробничий комбінат, де щ о р о к у прилучаються до праці, о в о л о д і в а ю т ь п е р ш и м и навичками найскладніших професій до т р ь о х т и с я ч учнів, к о т р і на ділі д і з н а ю т ь с я , щ о т а к е п р о д у к т и в н і с т ь п р а ц і , які ш л я х и ї ї піднесення. Вони вчаться рахувати, е к о н о мити, п л а н у в а т и . З а в с і м а к л а с а м и з а к р і п лені к о л е к т и в и цехів, б р и г а д , д і л ь н и ц ь , а т а к о ж наставники. Т р а д и ц і й н и м и стали зустрічі учнів з п е р е д о в и к а м и виробництва, г е р о я м и п р а ц і . Ш е ф и п р и х о д я т ь д о ш к о л я р і в не п р о с т о в гості — в и з н а ч е н і взаємні зобов'язання, п і д б и в а ю т ь с я підс у м к и , на п р а к т и ц і з д і й с н ю є т ь с я п е р е д а ч а досвіду. Регулярні екскурсії учнів у цехи о б ' є д н а н н я д о п о м а г а ю т ь ї м скласти чітке уявлення про зміст і у м о в и р е а л ь н о г о виробничого процесу. З ініціативи заводської комісії сприяння сім'ї і школі р о з р о б л е н о к о м п л е к с н и й план дальшого поліпшення трудового виховання м о л о д і , д е п е р е д б а ч е н о в д о с к о н а л е н н я ф о р м і м е т о д і в цієї р о б о т и , о р г а н і з а ц і ю додаткових учбових дільниць, поліпшення їх м а т е р і а л ь н о ї б а з и , з б і л ь ш е н н я к і л ь к о с т і з м і н і б р и г а д , які з д і й с н ю ю т ь ш е ф с т в о н а д у ч н я м и . Є всі п і д с т а в и т в е р д и т и , щ о ц е д а є

плідні результати. М е н і запам'яталась недавня р о з м о в а з учнями дев'ятого класу в о с ь м о ї ш к о л и . У в і д п о в і д ь на з а п и т а н н я , к и м в о н и х о т і л и б стати, я п о ч у в : т о к а р е м , розточувальником, слюсарем... Отже, в тому, щ о 60 процентів випускників шкіл обирають робітничу професію, чимала роль нашого т р у д о в о г о колективу. На в и р о б н и ц т в і , в р о б і т н и ч і й с і м ' ї п р о довжується для м о л о д о ї зміни осягнення т р у д о в о ї м а й с т е р н о с т і . І все-таки, п о т р а п и в ш и на п і д п р и є м с т в о , не всі ю н а к и і дівчата ш в и д к о вливаються в колектив. О с ь тут с а м е й в а ж л и в о з п е р ш и х днів

Г^

зацікавити м о л о д ь , з а х о п и т и ї ї о б р а н о ю справою. Знайомство з об'єднанням д л я всіх починається з м у з е ю історії з а в о д у . Й о г о експонати р о з п о в і д а ю т ь п р о славні р е волюційні, бойові і трудові традиції, виробничі д о с я г н е н н я к р а щ и х л ю д е й підприємства. Н о в а ч к и д і з н а ю т ь с я , щ о с а м е тут вів а к т и в н у р е в о л ю ц і й н у діяльність с о р а т н и к В. І. Л е н і н а — А р т е м ( Ф . А . С е р гєєв), щ о р о б і т н и к и з а в о д у б р а л и участь у с л а в н о з в і с н і й Харківській м а ї в ц і 1900 р о ку та г р у д н е в о м у з б р о й н о м у повстанні 1905 р о к у , щ о сотні р о б і т н и к і в з а в о д у віддали ж и т т я за щ а с л и в е м а й б у т н є у р о к и В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї війни. В цехах і відділах о б ' є д н а н н я і нині п р а ц ю ю т ь Г е р о й Радянського С о ю з у , три Герої Соціалістичної П р а ц і , 14 лауреатів Д е р ж а в н и х п р е м і й С Р С Р та У Р С Р , п о н а д п'ять тисяч у д а р н и к і в к о м у н і с т и ч н о ї праці. Разом з комітетом комсомолу і заводським Б у д и н к о м к у л ь т у р и м у з е й о р г а н і з у є урочистості п о с в я ч е н н я в р о б і т н и ч и й клас. Напутнє слово ветеранів, клятва м о л о д о г о робітника, в р у ч е н н я і м е н н о г о і н с т р у м е н т у і п а м ' я т н и х п о д а р у н к і в — усе це с т в о р ю є

а т м о с ф е р у піднесеності, г о р д о с т і за о б р а ну путь. П о т і м м о л о д і р о б і т н и к и , як п р а в и л о , о п а н о в у ю т ь складні п р о ф е с і ї в у ч б о в о к у р с о в о м у пункті. А щ е в нас р о з р о б л е н о цільову комплексну п р о г р а м у «Кадри», в і д п о в і д н о д о я к о ї н о в е п о п о в н е н н я навчається т а к о ж в у ч б о в и х ц е н т р а х К а м А З у , В А З у , Челябінського тракторного заводу, на інших с п о р і д н е н и х п і д п р и є м с т в а х . Функціонують і шксла робітничої молоді, де за о с т а н н і р о к и б е з в і д р и в у від в и р о б н и ц т в а атестати з р і л о с т і о д е р ж а л и п о н а д 700 ю н а к і в і дівчат, м о т о р о б у д і в н и й т е х н і к у м і філіал п о л і т е х н і ч н о г о інституту. В системі к о м с о м о л ь с ь к о ї економічної освіти за ц е й ж е п е р і о д н а б у л и г л и б о к и х знань п о н а д п ' я т ь тисяч м о л о д и х р о б і т н и ків. Своїм професійним зростанням молодь завдячує в и х о в н о м у впливові наставників — таких, як к р а щ и й наставник о б л а с т і М . І. Б о р з о в , Г е р о й Р а д я н с ь к о г о С о ю з у К. Ф . Білокінь, л а у р е а т Д е р ж а в н о ї п р е м і ї У Р С Р т о к а р В. Я. Г е р а с и м е н к о та б а г а т о інших. Здавна повелося, щ о шефство над

Трудівники колгоспу імені Ілліча Білоцерківського району Київської області у Київському філіалі Центрального музею В. І. Леніна. НА ЗНІМКУ: бригадир тракторної бригади Микола Семенович Яременко, тракторист Андрій Григорович Ша по вал, ланкова по вирощуванню цукрових буряків Антоніна Григорівна Новик.

н о в а ч к а м и , як п р а в и л о , д о в і р я л и в е т е р а нам. Т е п е р м и п е р е г л я н у л и ц ю п р а к т и к у і вирішили залучати до виховної роботи з робітничою з м і н о ю і молодих виробничників, які д о б р е з а р е к о м е н д у в а л и себе. Нині в о б ' є д н а н н і п р а ц ю ю т ь 186 наставників, с е р е д яких — 108 к о м у н і с т і в і 45 к о м сомольців. Використовуємо й бригадне наставництво: переконані, що понад 500 в и р о б н и ч и х б р и г а д , з яких 22 — к о м с о м о л ь с ь к о - м о л о д і ж н і , — в е л и к а сила. М и п р а г н е м о в и х о в у в а т и не просто р о б і т н и к а високої кваліфікації, а п е р е д у с і м г о с п о д а р я свого підприємства. І тут провідна роль належить соціалістичному з м а г а н н ю за у с п і ш н е виконання і п е р е в и к о н а н н я д е р ж а в н и х планів і взятих з о б о в ' я з а н ь , р у х о в і за к о м у н і с т и ч н е ставлення д о п р а ц і , б о р о т ь б і за піднесення е ф е к т и в н о с т і і якості п р о д у к ц і ї , за честь з а в о д с ь к о ї м а р к и , е к о н о м н е використання м а т е р і а л і в . У такий с п о с і б п р и щ е п л ю є м о молоді почуття особистої відповідальності не тільки за власні р е з у л ь т а т и , а й за досягнення всього колективу. С и с т е м а виховання м о л о д і дедалі збагачується н о в и м и ф о р м а м и . Нині м и о с о б л и ву увагу п р и д і л я є м о ф о р м у в а н н ю в с е б і ч н о розвиненої особи, моральному вдосконаленню поповнення робітничого класу, в и х о в а н н ю його, так би м о в и т и , за п р о х і д ною. Зрозуміло, що кожен обирає форми д о з в і л л я , т о в а р и ш і в і д р у з і в за с в о ї м и уподобаннями. Кіно, клуби, екскурсії, с п о р т , читання к н и ж о к — усе це надійно у в і й ш л о в п о б у т н а ш о ї м о л о д і . Більшість ю н а к і в і дівчат у м і л о , з к о р и с т ю для с е б е з н а х о д и т ь заняття д о д у ш і . А л е б у л о б п о м и л к о ю пустити ц ю с п р а в у на сам о п л и в . П е р в и н н і партійні, п р о ф с п і л к о в і , комсомольські організації прагнуть перет в о р и т и всі наші з а к л а д и к у л ь т у р и на опорні бази всебічного виховання підростаючого покоління. Разом з комітетом комсомолу і заводським Б у д и н к о м культури велику роботу в ц ь о м у н а п р я м і п р о в о д и т ь м у з е й . Тут організують урочисті посвячення в робітничий клас, в р у ч е н н я п а с п о р т і в і к о м с о м о л ь с ь к и х квитків, дні р а д я н с ь к о ї с і м ' ї , звідси п р о в о д ж а ю т ь ю н а к і в на дійсну с л у ж б у д о лав Р а д я н с ь к о ї А р м і ї М и н у л о г о р о к у в м у з е ї в і д б у л и с я т е м а т и ч н і в е ч о р и та е к с к у р с і ї на т е м и : «В ж и т т і з а в ж д и є м і с ц е п о д в и г у » , « П р а ц ю в а т и по-ленінськи, п о л е н і н с ь к и ж и т и » , «Честь і слава — по праці», « Т р у д о в и й п о д в и г батьків». З а ц е й час м у з е й в і д в і д а л и п о н а д дві тисячі ч о л о в і к , й о г о г о с т я м и б у л и члени д е л е г а цій з К у б и , П о л ь щ і , Н а р о д н о ї Д е м о к р а т и ч ної Р е с п у б л і к и Й є м е н , М е к с і к и . З н а ч н о п о ш и р ш а в д і а п а з о н впливу Б у д и н к у к у л ь т у р и на і д е й н о - п о л і т и ч н е і т р у дове виховання юних виробничників. Зріс і зміцнів взаємозв'язок клубних заходів з конкретними справами трудових колективів. Щ о ч е т в е р г а в цехах і відділах об'єднання працівники БК проводять триб у н и т р у д о в о ї вахти і г р о м а д с ь к о ї д у м к и , де р о з п о в і д а ю т ь п р о п е р е м о ж ц і в соціалістичного змагання або влучним, дошкульним словом викривають недоліки. Популярності зажили клуби революційної романтики «Червона гвоздика», інтерн а ц і о н а л ь н о ї д р у ж б и — « М е р и д і а н » , суспільно-політичний — « М и і планета», д л я д о п р и з о в н и к і в — « М о л о д и й воїн», д л я дівчат — « С у ч а с н и ц я » . З м е т о ю ідеологічного забезпечення р е а л і з а ц і ї в и р о б н и ч и х планів п і д п р и є м с т в а Б у д и н о к к у л ь т у р и виступив з і н і ц і а т и в о ю « В и р о б н и ч о м у колективу, бригаді — постійну увагу і п і к л у в а н н я к у л ь т п р а ц і в н и к і в » ,

уклав д о г о в о р и на т в о р ч у с п і в д р у ж н і с т ь з десятьма підрозділами об'єднання. Т р а д и ц і й н и м и стали к л у б н і дні на підприємстві, під час яких відбуваються у р о ч и с т о с т і на честь п е р е м о ж ц і в з м а г а н ня, зустрічі комсомольсько-молодіжних б р и г а д під д е в і з о м « З м а г а ю ч и с ь , в ч и м о с я м а й с т е р н о с т і » , інші масові з а х о д и : « М о я б р и г а д а — м о я гордість», « К о ж е н д е н ь — у д а р н и й » , «Бригада — ц е н т р н о в а т о р с ь к о ї творчості», « Е к о н о м і я і б е р е ж л и в і с т ь — справа к о ж н о г о » т о щ о . З м а г а н н я н а р о д ж у є н о в и х г е р о ї в , ініціаторів к о р и с н и х п о ч и н а н ь . Т о ж п е р ш о р я д н а т у р б о т а в с ь о г о к о л е к т и в у — систематично передавати м о л о д і передовий досвід. Ясно, щ о н а й в і д ч у т н і ш о ї е ф е к т и в ності в о п а н у в а н н і п р и й о м а м и н о в а т о р і в можна досягти в школі передового досвіду. А у з а г а л ь н и т и — на з л ь о т а х м о л о д и х гвардійців п ' я т и р і ч к и , д е м и р о з п о в і д а є м о п р о хід в и к о н а н н я н и м и з о б о в ' я з а н ь , в ш а н о в у є м о звитяжців. Не с т о ї т ь о с т о р о н ь цієї с п р а в и і з а в о д с ь к и й Б у д и н о к к у л ь т у р и . Він о д к р и в у цехах т р и б у н у п е р е д о в о г о д о с в і ду, а для п р о п а г а н д и набутків р а ц і о н а л і з а торів і винахідників та з м е т о ю з а л у ч е н н я м о л о д і д о технічної т в о р ч о с т і о р г а н і з у в а в клуб « Л ю д и д о п и т л и в о ї д у м к и » . Н а л е ж н у увагу к у л ь т п р а ц і в н и к и п р и д і ляють ф о р м у в а н н ю у м о л о д і активної життєвої позиції. Велику виховну роль відіграють вечори-зустрічі з ветеранами «В п а р т і й н о м у к е р і в н и ц т в і — сила», « П р а п о р батьків — с и н а м » , « Д о с в і д , з н а н н я ветеранів — м о л о д и м » . У Б у д и н к у к у л ь т у р и п р а ц ю ю т ь 20 к о л е к тивів х у д о ж н ь о ї с а м о д і я л ь н о с т і , в яких б е р у т ь участь п о н а д 600 м о л о д и х т р у д і в н и ків. Важливе місце в комуністичному вихованні п і д р о с т а ю ч о г о п о к о л і н н я н а л е ж и т ь б і б л і о т е к а м . Нині на з а в о д і ф у н к ц і о н у ю т ь чотири с т а ц і о н а р н і к н и г о з б і р н і і 20 б і б ліотек-пересувок. Серед їх читачів — п о н а д 70 п р о ц е н т і в м о л о д і . Не м о ж н а не з г а д а т и і п р о п р и л у ч е н н я юнаків та дівчат д о с п о р т у . Щороку фізична к у л ь т у р а д е д а л і а к т и в н і ш е в х о д и т ь у побут, т о ж і в нас вона стала в а г о м о ю с к л а д о в о ю ч а с т и н о ю планів с о ц і а л ь н о г о розвитку підприємства. У п р о д о в ж о д и н а д ц я т о ї п ' я т и р і ч к и тисячі р о б і т н и к і в склали н о р м и к о м п л е к с у Г П О . В о б ' є д н а н н і д о їх послуг д о б р е о б л а д н а н и й стадіон, д и т я ч а спортивна ш к о л а , щ о м а є вісім секцій, численні с п о р т и в н і м а й д а н ч и к и за м і с ц е м проживання. В період завершення підготовки до X X V I I з ' ї з д у К П Р С , у світлі в і д п о в і д а л ь н и х завдань, щ о стоять нині п е р е д м о л о д и м п о п о в н е н н я м р о б і т н и ч о г о класу, о с о б л и в о го з н а ч е н н я набуває н а с т а н о в а п а р т і ї п р о те, щ о в и х о в а н н я м о л о д і є справою загальнопартійною, загальнодержавною. Ц е вимагає єдності дій не тільки п а р т і й н и х , профспілкових і комсомольських організацій, а й д е р ж а в н и х та г о с п о д а р с ь к и х органів, усіх к у л ь т у р н о - о с в і т н і х закладів. П р и є м н о .усвідомлювати, щ о в ц ь о м у питанні наше о б ' є д н а н н я н а г р о м а д и л о п е в ний досвід. Т о м у й надалі п р а ц ю в а т и м е м о над т и м , щ о б у з а г а л ь н ю в а т и і п о в с ю д н о в п р о в а д ж у в а т и в д а л о знайдені, в и п р о б у в а ні ф о р м и і м е т о д и і д е й н о - п о л і т и ч н о г о , трудового, м о р а л ь н о г о й естетичного заг а р т у в а н н я р о б і т н и ч о ї зміни, якій г і д н о п р о д о в ж у в а т и с п р а в у батьків. В.

МІЛЮКОВ,

секретар партійного комітету харківського машинобудівного виробничого об'єднання «Серп і молот».

Що посієш, те й пожнеш. Народне прислів'я

Хто хоч раз побував у переяславських музеях, той ніколи н е з а б у д е с т е ж и н и д о Тх б е з ц і н н и х с к а р б н и ц ь . А я к щ о з у с т р і ч з н и м и б у л а в е с н о ю чи влітку, т о й поготів. Бо с а м е цієї п о р и найбільше чарує туристів д р е в н ь о р у с ь к е місто над Т р у б е ж е м . О с о б л и в о Татарська гора. К о л и піняться ц в і т о м її р у к о т в о р н і сади, к о л и д о з р і в а ю т ь вишні. А якось мені випало побачити на горі з а о к е а н с ь к о г о гостя. — Ідіть, ідіть д о автобуса, я д о ж е н у , — р о з г у б л е н о м о в и в л і т н і й ч о л о в і к та й п р и с і в на т р а в и ч ц і б і л я в і т р я к а . На о ч а х у н ь о г о б р и н і л и с л ь о з и . Х т о з н а , щ о він з г а д у в а в тієї миті. М о ж л и в о , п р о батьків, котрих злидні відірвали о д цього благословенного краю. М о ж е , пригадав далеку К а н а д у , у якій з р о с т а в б е з р о д у - п л е м е н і . Ч о л о в і к д о в г е н ь к о н і м о т н о з о р і в на Т р у б і ж і б е з з в у ч н о п л а к а в .

Фрагмент куточка на Татарській горі, де розташовано комплекс об'єктів Музею хліба.

Він ч а с т е н ь к о п р и х о д и т ь м е н і на с п о м и н . Ч о м у ? В и н о ю т о м у — г і р к а с л ь о з а о д к р о в е н н я , на к о т р у з д а т н а л ю д и н а л и ш е біля якоїсь м е ж і або у хвилину потрясіння. П о д і б н е о д к р о в е н н я м а є п е р е й м а т и к о ж н о г о з нас, х т о ж и в е н а рідній землі, хто завдячує величі творінь трударів наших, і о д н о м у з них — М и х а й л у І в а н о в и ч у С і к о р с ь к о м у . С к а н с е н на Т а т а р с ь к і й г о р і — т е ж й о г о д і т и щ е . Я л ю б л ю ц е й к у т о ч о к П е р е я с л а в а н а й б і л ь ш е . Тут н е м а є л ю д с ь к о г о о г р о м у і в и с о к і о б р і ї . Тут з а в ж д и л е г і т - в і т р е ц ь . Тому щоприїзду поспішаю до тихоплинного Трубежа. А т а м — м і с т о ч о к на л у к и . А т а м — к р а є в и д , щ о ч а р у в а в свого часу і Григорія С к о в о р о д у , й Тараса Шевченка. За л у г о м , власне, починається гора. В е р б а м и і т о п о л я м и , маківками дзвіниць, вітряками закликає вона гостей помилуватися витвором рук людських, котрі спорудили т у т , н а к о л и с ь г о л о м у м і с ц і , с е л о . Та щ е й я к е ! З д а в а л о с я б , п р и й ш л о в о н о с ю д и з д о р е в о л ю ц і ї . І с т о ї т ь на в е л и к и х гомінких шляхах. О д н і ведуть у глибоку історію, інші к р е ш у т ь р а к е т а м и а ж д о зір. Тут в и р а з н і ш е бачиться м и н у л е і сьогодення. На ц ь о м у в и с о к о м у пагорбі, щ о владарює над трубізькою заплавою, почуваєш себе трошки філософом і поетом.

О д н о г о з и м о в о г о р а н к у м и х о д и л и тут із з а в і д у ю ч и м відділом музейного комплексу М и х а й л о м Івановичем Ж а м о м — він р о з п о в і д а в і с т о р і ю с т в о р е н н я м у з е ю п р о с т о неба, показував о б ' є к т и , в яких є частка і його праці. — О н той вітряк в з я л и а ж на Буковині. А цей з Х а р к і в щ и н и . Бачите, яка р і з н и ц я . І ж и т л о , і м л и н , і м а л е н ь к а фортеця... — А то щ о ? — в к о т р е п е р е п и т а в М и х а й л а Івановича, б о на к о ж н о м у к р о ц і — дива, яких с а м о т у ж к и не збагнути. — Х а т а в о р о ж к и . Т о ч н і ш е , келія, у якій п р о й д и с в і т к а дурила темних людей. — А це? — Святий Зосим. Покровитель бджільництва. Робота к и ї в с ь к о г о р і з ь б я р а Івана Н е с т е р е н к а . Д а л і п р о л я г л а вузенька звивиста вуличка, щ о в и р и н у л а з м и н у л о г о . Плетені в е р б о л о з о м тини, с о л о м ' я н і стріхи, на п о д в і р ' я х — журавлі, підсліпуваті вікна б і д а ц ь к и х о с е л ь . П о с к р и п у в а в сніг, але не п о л о х а в уяви, у к о т р і й м а л ю в а лись картини д а л е к о г о п о в о є н н о г о дитинства, к о л и м и бігали по т а к о м у ж сніжку, с е р е д таких с а м и х хат і в е с е л о й д р у ж н о приспівували: Бігла т е л и ч к а — Побережничка, Та в с к о ч и л а в д я д ь к і в д в і р : — Я тобі, д я д ь к у , з а к о л я д у ю . . .

Здавалося, о т - о т висипле з - з а хат т а б у н е ц ь к о л я д н и к і в , і м и п р и є д н а є м о с я д о них... Тиша і благодать. І з них так з р и м о виступають з м и н у л о г о наші п р е д к и . П е р в і с н а л ю д и н а , яка з а л и ш и л а свої т р у д о в і сліди у Д о б р а н и ч і в ц і й Трипіллі. Н е з в о р у ш н і скіфські б а б и , щ о п е р е с е л и л и с ь на г о р у з п і в д е н н о ї , с т е п о в о ї з о н и У к р а ї н и . Ч и с л е н н і м а й с т р и давнини. Все, ч и м ж и л а П е р е я с л а в щ и н а с п о к о н в і к у , є у м у з е ї на горі. А л е н а й к р а щ е п р е д с т а в л е н а тут р о з п о в і д ь п р о найвидатніший винахід л ю д с т в а — д у м а п р о хліб. — М и не м о г л и не с т в о р и т и ц ь о г о м у з е ю , — р о з п о в і в мені з г о д о м М . І. С і к о р с ь к и й . — Л ю д с т в о з а в ш е п р а г н у ло м и р у і хліба. Ц е — о д в і ч н е . З н и м п о в ' я з а н і н а й к р а щ і в и м р і ї , к о т р і стали п і с н я м и , п о г о в і р к а м и , к о л я д к а м и . Тож, п л е к а ю ч и т в о р е н н я скансена на горі, м и вирішили: музейний комплекс завершить розповідь про хліборобство. Це було приблизно п'ятнадцять тисяч літ тому. П о м е н ш а л о м а м о н т і в , і л ю д и н а частіше й р е т е л ь н і ш е стала п р и г л я д а т и с я д о всього, щ о о т о ч у в а л о її у т о м у д а в н ь о м у світі. І о т н а д и б а л а зернята. П о ж у в а в їх п р а щ у р і в т а м у в а в голод. Наступного разу поділився ними з іншими. К о м у с ь спало на д у м к у з м о ч и т и р о з т е р т і з е р н а в о д о ю , і н е з а б а р о м ц я каша п о ш и р и л а с я м і ж б а г а т ь о х п л е м е н . З е р н я т а д о б р е зберігалися. А щ о б їх б у л о б і л ь ш е , л ю д и н а навчилася засівати нивку. Й о б е р і г а л а її, як р о д и н н е в о г н и щ е , як з б р о ю . Від хижих звірів, о д н е д р у г і в та стихії. Х т о з н а , скільки л ю д с т в о х а р ч у в а л о с я б т о ю с и р о ю к а ш е ю , якби не трапився п р и к р и й в и п а д о к — л е д а ч к у в а тий ч е р г о в и й заснув у н о ч і б і л я ватри і з н і ч е в ' я п е р е к и н у в

чашу з п р и г о т о в л е н о ю на с н і д а н о к ї ж е ю . В о н а у вогні запеклась. У р а н ц і р о з г н і в а н і о д н о п л е м і н н и к и в и р і ш и л и ж о р с т о к о покарати недбальця. — М и с п а л и м о тебе, як ти н а ш у к а ш у ! — гнівно почав суд старійшина роду. — Мало йому т о г о , — шепнув на вухо старійшині найближчий прибічник. — М а л о ? То нехай п е р е д с м е р т ю г р и з е з а н а п а щ е н е їдло. « З л о ч и н ц ю » с у н у л и печений к о р ж : « ї ж ! » Той о д к у с и в о к р а й ц я , ковтнув, і по й о г о о б л и ч ч ю розлилося невимовне блаженство. — О б о г и ! Б е р у вас у свідки! — вигукнув п і д с у д н и й , уплівши до крихти запропонованого коржа. — Воно смачніше сирого! — Що він в е р з е ? — насупив б р о в и старійшина. — Подати для проби. Подали. Вершитель суду вкусив раз, у д р у г е — і, з і р в а в ш и с ь зі с в о г о в и с о к о г о м і с ц я , п і ш о в у т а н о к навколо в о г н ю . А п о т і м упав на коліна, п р о с т я г н у в р у к и до неба. — Б о г и д а р у в а л и н а м м и л і с т ь ! — вигукнув у захваті. — С л а в а в с е м о г у т н ь о м у в о г н ю , щ о с о т в о р и в хліб! — С л а в а ! — п і д х о п и л и той к л и ч л ю д и . — Боги розпорядилися простити тебе, чоловіче. В с т а н ь , — з в е р н у в с я м и л о с т и в о д о п і д с у д н о г о . — І йди пекти н а м хліб. О д н и н і й д о в і к у . Те д и в о ш в и д к о п о ш и р и л о с я с е р е д п л е м е н . Але п е р е д а в а л о с ь під в е л и к и м с е к р е т о м . Б о к о ж е н хотів б у т и т в о р ц е м і в о л о д а р е м с о н ц е л и к о ї паляниці. П е к а р і п р и р і в н ю в а л и с я д о п р и в і л е й о в а н и х о с і б . В о н и мали час у д о с к о н а л ю в а т и своє р е м е с л о , щ о й р о б и л и не б е з успіху. М и не з н а є м о винахідників д р і ж д ж і в і м о л о ч н о ї кислоти, але в і д о м о , щ о с а м е в о н и з р о б и л и хліб с п р а в ж н і м х л і б о м , т а к и м , я к и м с п о ж и в а є м о й о г о нині. На жаль, м и не з н а є м о й імені т о г о « с п л ю х и » , к о т р и й н е н а р о к о м спік п е р ш у хлібину. — А д е ц е б у л о ? У яких к р а я х ? — Н а й в і р о г і д н і ш е , в с т а р о д а в н ь о м у Єгипті. Там є д р е в ній п а м ' я т н и к пекареві. А звідти с е к р е т в и п і к а н н я хліба п е р е б р а в с я д о греків, р и м л я н . Н а р е ш т і д і й ш о в і д о наших п р а щ у р і в . Ц і к а в а деталь: київські п а л я н и ц і с в о г о часу в в а ж а л и с я н а й с м а ч н і ш и м и у Є в р о п і . ї д у ч и за к о р д о н , везли їх як н а й д о р о ж ч и й д а р у н о к є в р о п е й с ь к и м в е л ь м о ж а м . Д р е в н ь о р у с ь к і п е к а р і знали с е к р е т — їхній хліб і н а й п и ш н і ш и м був, і н а й с м а ч н і ш и м , і д о в г о не черствів. Ті с е к р е т и н а д о в г о п о х о р о н и л а т а т а р о - м о н г о л ь с ь к а навала. Л и ш е у с і м н а д ц я т о м у - в і с і м н а д ц я т о м у с т о л і т т я х з н о в у на в с ю Є в р о п у заявили п р о с е б е наші м а й с т р и — ц ь о г о р а з у вже у М о с к в і . І с т о р і я хліба — то і с т о р і я д е р ж а в і н а р о д і в . Х т о м а в хліб, т о й д и к т у в а в і н ш и м с в о ю в о л ю . О с ь ч о м у за п а л я н и ц ю с п о к о н в і к у п р о л и в а л и і к р о в , і піт, і с л ь о з и .

Нарешті настала мить, коли М и х а й л о Іванович запросив д о М у з е ю хліба. І в и д н о б у л о , з я к и м т р е п е т н и м п о ч у т т я м д и р е к т о р переступив поріг. Як попервах відійшов т р о х и вбік, а б и п о м и л у в а т и с я з а д и в у в а н н я м г о с т я , а п о т і м п о в і в залами, захопившись о п о в і д д ю п р о п о х о д ж е н н я багатьох унікальних експонатів. — Ц е г о р і л е з е р н о часів Т р и п і л ь с ь к о ї к у л ь т у р и . . . Все, щ о збереглося у в і д н а й д е н о м у п о м е ш к а н н і тої пори. Видно, трапилася с т р а ш н а п о ж е ж а . Такої тільки в о р о г м о ж е завдати. Ж м е н я о б в у г л е н о г о ячменю... Вона багато може розповісти вдумливому досліднику. Знайшли зерна на т е р и т о р і ї П е р е я с л а в щ и н и в ш і с т д е с я т і р о к и п і д час спільних р о з к о п о к з І н с т и т у т о м а р х е о л о г і ї А Н У Р С Р .

Хліб блокадного Ленінграда.

О с ь щ е одна цікава річ — молотильна дошка. Ш і с т н а д ц я т е с т о л і т т я . Д у б о в а о с н о в а , к р е м н і є в і ш и п и . Т а к о ї н і д е не побачите. З н а й ш л и випадково в о д н о г о діда у Л у б е н с ь к о му районі. Таким з н а р я д д я м колись і м о л о т и л и , і січку різали... О д и н з п е р ш и х т р а к т о р і в « Х Т З » . Тисяча дев'ятсот тридцять першого року десять машин Харківського тракторного заводу пройшли п о к а з о в о ю к о л о н о ю по кількох областях У к р а ї н и . О д и н я к и м о с ь ч и н о м з а л и ш и в с я у нас, в Х о ц ь к а х . К о л и п о ч а л а с я війна, о д н а з п е р ш и х т р а к т о р и с т о к р а й о н у , Т. Ф . Р и б а к , г н а л а й о г о с в о ї м х о д о м а ж д о У р а л у , д е й т р у д и л а с ь на н ь о м у д о П е р е м о г и . А п о т і м з ц и м с т а л е в и м к о н е м п о в е р н у л а с я на П е р е я с л а в щину. М а ш и н а п р а ц ю в а л а у полі д о сімдесят четвертого року...

Одна з експозицій •.!• музею.

Ц е й буханець хліба о б г о р і в у п о л у м ' ї В е л и к о ї Вітчизнян о ї . Він із с е л а П е р с ь к о г о , с п а л е н о г о ф а ш и с т а м и . . . Хліб б л о к а д н о г о Ленінграда... К о л е к ц і я з н а р я д ь п р а ц і о д н о г о з п е р ш и х к о л г о с п і в на У к р а ї н і , о р г а н і з а т о р о м і к е р і в н и к о м к о т р о г о т р и в а л и й час б у в н о в а т о р к о л г о с п н о г о б у д і в н и ц т в а на О д е щ и н і М а к а р Посмітний... Гамазей-комора землевласників Скоропадських. Вісімн а д ц я т е с т о л і т т я . С в і д о к кріпацтва... Б е з ц и х с в я т к о в и х к о р о в а ї в , ш и ш о к не о б х о д и л о с я ж о д н е р о д и н н е свято. Н и м и в і н ш у в а л и н а р о д ж е н н я дітей, ш л ю б , в о н и п р о в о д ж а л и в о с т а н н ю путь... Лабораторія батька славнозвісних миронівських сортів пшениці академіка Василя М и к о л а й о в и ч а Ремесла... На д в о х з п о л о в и н о ю г е к т а р а х р о з к и н у л и с я в о л о д і н н я ц ь о г о п о к и щ о н а й п о в н і ш о г о в н а ш і й р е с п у б л і ц і , та й не тільки у нас, М у з е ю хліба. І п о т р і б н о м а й ж е п і в д н я , щ о б о б і й т и всі е к с п о з и ц і ї , т о р к н у т и с я с е р ц е м к о ж н о г о р о з д і л у , о з н а й о м и т и с я з б л а г о р о д н и м р е м е с л о м х л і б о р о б а — від н а й д а в н і ш и х часів д о с ь о г о д е н н я . Б о ш в и д к о п р о б і г т и с я т у т не м о ж н а . 3 2 0 0 е к с п о н а т і в , о д и н о д н о г о ц і к а в і ш и й . Л и ш е н а й р і з н о м а н і т н і ш и х з н а р я д ь п р а ц і м а й ж е дві тисячі. І б і л я кожного кортить зупинитися — хоч к р а є ч к о м ока заглянути у г л и б и н у віків, о с м и с л и т и і з б а г н у т и , як д а в а в с я х л і б т р у д а р е в і , як ставав с в я т и н е ю в н а ш о м у д о м і . Не р а з х о д и в я з а л а м и ц і є ї с к а р б н и ц і . Я к и х т і л ь к и п о ч у т т і в не з в і д а є ш тут. О с ь і т е п е р м и п р и с і л и з М и х а й л о м І в а н о в и ч е м на т о ч к у і в надвечірній тиші в и р а з н о п о ч у л и п е р е к л и к д у ж и х ціпів: гуп-гуп! г у п - г у п ! З р о з к у й о в д ж е н и х с н о п і в б р и з к а є я н т а р н е з е р н о , т е п л и м , н і ж н и м ш р о т о м о с и п а є нас всеньких... А о с ь і батько у вишитій білій с о р о ч ц і . В и т е р спітніле чоло, нахилився, о д б и р а є колос, п о д а є його м а т е р і . — Н а в і щ о це, тату? — з а п и т у ю у в і ч н о с т і . — Д л я к о л я д к и . П о с т а в и м о на п о к у т і , щ о б н а с т у п н и й р і к не о б м и н у в у р о ж а є м . І враз ми перенеслися у весняні гони. С в і ж а рілля п а м о р о ч и т ь дитячу уяву, а батько врочисто-святково з а в о д и т ь о д в і ч н е х л і б о р о б с ь к е , як в ч и л и д і д и - п р а д і д и : « Н а ж и т о , п ш е н и ц ю , на в с я к у п а ш н и ц ю щ е д р о ю б у д ь , з е м л е . . . » П а м ' я т ь с в я т о б е р е ж е і п е р ш у б о р о з е н к у на в е с н я н о м у полі. І о б р а з с і в а ч а — з м і ш к о м ч е р е з п л е ч е . І к о л о с к и , я к и м и м и , діти, п о п о в н ю в а л и с к у п и й п о в о є н н и й статок... Так, ц е п і с е н н а д у м а п р о Х л і б . І д у м а , і пісня. Т о ж к о л и д и в и ш с я на ц ю с к а р б н и ц ю , х о ч е т ь с я с т а т и на к о л і н а п е р е д її т в о р ц я м и . Вони з у м і л и яскраво, д о х і д л и в о подати

історію найбільшого набутку людства — відкриття, д о б у в а н н я , о с в я ч е н н я і з в е л и ч е н н я с о н ц е л и к о г о хліба. Так і х о ч е т ь с я т у т у с л і д за Б о р и с о м О л і й н и к о м п о в т о р и т и , як молитву: Вічна о п о р а у небі, на м о р і і с у ш і — Х л і б е є д и н и й д л я всіх п о к о л і н ь і світів — Д е н ь мій грядущий, день п р о м и н у л и й і сущий Б л а г о с л о в и . І о с в я т и . І освіти...

Микола м.

Переяслав-Хмельницький.

МАХ/НЧУК.

СВІТ ПОЕЗІЇ Закінчилася трудова зміна. Сотні р о бітників С є в є р о д о н е ц ь к о г о виробничого об'єднання «Азот» залишають територію п і д п р и є м с т в а . У к о ж н о г о з них — с в о ї т у р б о т и , справи. Ч и м а л о виробничників н а п р а в л я ю т ь с я д о П а л а ц у к у л ь т у р и хіміків. Тут а к т и в н о п р а ц ю ю т ь д е с я т к и а м а т о р с ь ких гуртків, о б ' є д н а н ь за інтересами. Набагато цікавіше, р і з н о м а н і т н і ш е живуть їхні у ч а с н и к и п о р і в н я н о з т и м и , х т о п о к и щ о обминає вогнище культури. Адже

спілкування з о д н о д у м ц я м и збагачує о с о бистість д у х о в н о , в и к л и к а є у н е ї б а ж а н н я пізнання, реалізації п р и р о д н и х надбань. Поезія... В о н а с к о р я є с у в о р і х а р а к т е р и , заслаблим д у х о м вливає життєдайність, з н е в і р е н о м у п о в е р т а є н а д і ю . Так б у л о в а н т и ч н и й п е р і о д , у часи р о з к в і т у т а л а н т і в П у ш к і н а , Ш е в ч е н к а , т а к є нині. П о е з і я п р о б у д ж у є н а ш у д у м к у , к л и ч е д о дії. ...Зал слухав в і р ш і В о л о д и м и р а Маяковського. М о в закличні а к о р д и , п р о з в у чали останні р я д к и . С л у х а ч і р о з і й ш л и с я . О д н а к д е х т о з а л и ш и в с я . То б у л и д о с і не знайомі між с о б о ю л ю д и . Якось с а м о с о б о ю вийшло: почався о б м і н д у м к а м и

творчість поета, бесіда п р о поетичні п о ш у ки, р о з п о в і д ь п р о о с о б и с т е с п р и й н я т т я певного ж а н р у , стилю. С к а ж і м о , викликали і н т е р е с д и с п у т и п р о д о р о б к и І. Д р а ч а , А . В о з н е с е н с ь к о г о , в е ч і р п а м ' я т і поетів, які з а г и н у л и п і д час В е л и к о ї В і т ч и з н я н о ї війни. Активно використовуємо грамплатівки, р е п р о д у к ц і ї , в і д п о в і д н і в и д а н н я . Не п о збавлені інтересу оглядові засідання, присвячені, с к а ж і м о , т в о р ч о с т і м о л о д и х , п о етичним новинкам року. Радо п р и й м а є м о гостей, членів к л у б у с а м о д і я л ь н о ї пісні, драмколективу, любителів живопису. п р о щ о й н о п о ч у т е , хтось п р о ч и т а в с в о ї улюблені строфи. Прощаючись, домовились з у с т р і т и с я з н о в у . Так н а р о д и в с я к л у б любителів поезії. Було це дев'ять років тому. Н а ш е з а х о п л е н н я не п р о й ш л о п о в з у в а г у с п і в р о б і т н и к і в П а л а ц у к у л ь т у р и хіміків. Там пішли назустріч, виділили приміщення, д о п о м о г л и н а л а г о д и т и р о б о т у . Г о л о в н е , на щ о ми звернули увагу,— це створення т о в а р и с ь к о ї а т м о с ф е р и , яка с п р и я л а с п і л -

куванню, с а м о в и р а ж е н н ю . Л ю д и відчули, щ о тут з р о з у м і ю т ь , коли прочитаєш свої перші літературні спроби. Не м е н ш в а ж л и в и м н а п р я м о м д і я л ь н о с т і клубу стало й виховання в його членів постійного прагнення пізнання, п р и щ е п лення необхідності самостійного мислення, р о з в и т о к а н а л і т и ч н и х н а в и ч о к . А д ж е робота будувалась з таким розрахунком, щ о лекціям, бесідам, дискусіям передували ґ р у н т о в н а п і д г о т о в к а , о п а н у в а н н я л і т е ратурним джерелом. Виходячи з пропозицій кожного, склад а є м о плани р о б о т и клубу. Тема диктує ф о р м у . Ц е м о ж е б у т и л е к ц і я п р о ж и т т я та

В и х о д и м о і на ш и р о к у а у д и т о р і ю . Г о т у є м о чималу програму, засідання п е р е н о с и м о у в і д п о в і д н е п р и м і щ е н н я . Тут на д о п о м о г у приходять учасники н а р о д н о г о т е а т р у , Т Ю Г у П а л а ц у к у л ь т у р и . З н а ю т ь нас і в р о б і т н и ч и х г у р т о ж и т к а х , цехах о б ' є д нання « А з о т » . П р о г р а м а діяльності клубу різнобічна, змістовна. Нас — т р и д ц я т ь . А л е кількість — не самоціль. Новачків п р и й м а є м о у наші ряди в день с т в о р е н н я об'єднання. П р о х о д и т ь це весело, щ и р о . Права бути ч л е н о м клубу

у д о с т о ю є т ь с я л и ш е той, хто з а л ю б л е н и й у п о е з і ю , не м и с л и т ь с е б е б е з неї. Духовні потреби людини невпинно зрост а ю т ь . З н а ч н о ю м і р о ю з а д о в о л ь н я т и їх, переконаний, можна в любительських о б ' є д н а н н я х . А д ж е їх р у ш і й н а о с н о в а — спілкування.

С. інженер.

Ворошиловградська

КАЛЕНЮК,

керівник об'єднання любителів поезії.

область.

Хроніка іг Події И Фанти А

ВІД З'ЇЗДУ ДО З'ЇЗДУ

чука, навчальні корпуси культосвітніх у ч и л и щ Ужгорода та К а л у ш а Івано-Франківської області, гуртожиток Одеського театрально-технічного училища. Стали до ладу меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941 —1945 p.p.», музей історії міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

С Л А В И Т Ь С Я народними талантами Тернопільський край. У 10575 гуртках художньої самодіяльності різних жанрів зайнято понад 150 ти-

жанах на базі дитячих музичних шкіл започатковано роботу молодіжних клубів естетичних знань. У Збаразькій Д М Ш зазвучав орган. Тут виступали провідні органісти Львова та Вільнюса.

З А З А С Л У Г И в розвитку самодіяльного мистецтва й активну участь у Всесоюзному о г л я д і самодіяльної художньої творчості трудящих, присвяченому 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 p.p., ряд культармійців та художніх колективів профспілок республіки удостоєний

ПОЧЕСНОГО звання народного артиста У Р С Р удостоєні 56 діячів культури, серед них — солістка Республіканського будинку органної та камерної музики Ольга Іванівна БАСИСТЮК. Заслуженими артистами У Р С Р стали 216 чоловік. Ряду митців присвоєно звання заслуженого діяча мистецтв У Р С Р , народного художника У Р С Р , заслуженого працівника к у л ь т у р и У Р С Р , заслуженого майстра народної творчості У Р С Р . Зокрема, заслуженими працівниками культури У Р С Р стали директор Полтавського краєзнавчого музею Максим Данилович ОНИПКО, художній керівник самодіяльного народного хору Богородчанського БК Івано-Франківської області Теодозій Іванович БАБ'ЮК, директор ЦБС Катеринопільського району Черкаської області Валентина Олександрівна ЗОЗУ ЛЯ, художній керівник студії образотворчого мистецтва при Садгірському Р Б К міста Чернівців Петро Іванович ЧЕРВЕНЮК та інші; заслуженими майстрами н а р о д н о ї творчості У Р С Р — Каталін Дюлівна АНТОНИК із Закарпаття, художник Полтавського художньо-виробничого комбінату Борис Олександрович ГОЛОВКО та інші. Почесною Грамотою Президії Верховної Ради У Р С Р нагороджені директор Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника Київської області Михайло Іванович СІКОРСЬКИЙ та багато інших товаришів. Грамот Президії Верховної Ради У Р С Р удостоєні 73 чоловіка. Почесними Грамотами та Грамотами Президії Верховної Ради У Р С Р нагороджено також ряд художніх професіональних і самодіяльних колективів.

• П О Б У Д О В А Н О і реконструйовано ряд великих видовищних споруд. Зокрема, шанувальники театрального мистецтва одержали нові сучасні приміщення Одеського театру музичної комедії, Ровенського та Хмельницького музично-драматичних театрів, Полтавського театру ляльок. Відремонтовано Львівський державний академічний театр опери і балету імені Івана Франка. Введені в експлуатацію вищі й середні спеціальні навчальні заклади — новий навчальний корпус, гуртожиток та їдальня Київського державного інституту к у л ь т у р и імені О. Є. Корній-

Одним з кращих у системі облкниготоргу є книжковий магазин літератури країн соціалізму « П л а н е т а » , що рік тому відкрився в Полтаві. За цей час він завоював велику популярність у трудящих міста і його гостей. На базі магазину діє школа передового досвіду, тут завжди великий вибір художньої і спеціальної літератури, довідників і путівників, плакатів і видань д л я дітей; регулярно проводяться зустрічі з читачами, організуються виставки-продажі.

сяч аматорів. За роки одинадцятої п'ятирічки кращим 35 колективам присвоєно почесні звання народних та дитячих зразкових. Тепер тільки народних налічується 135 — найбільше в республіці. Відкрили двері ЗО нових клубних закладів. В обласному центрі, скажімо, з'явився красень П а л а ц к у л ь т у р и « Т е к с т и л ь н и к » . Створено 51 культурно-спортивний комплекс. У районних та сільських будинках культури відкрито сім філіалів Тернопільського українського музично-драматичного театру імені Т. Г. Шевченка. У Борщові створено першу в області школу мистецтв. У Кременці, Бучачі, Теребовлі, Заліщиках, Бере-

зо

Почесної Грамоти та Грамоти Президії Верховної Ради Української P C P . Це, зокрема, ансамблі пісні і танцю народів СРСР львівського виробничого об'єднання « Е л е к т р о н » , «Льоноцвіт» Житомирського льонокомбінату, народний самодіяльний ансамбль революційної пісні Будинку культури харківського моторобудівного ВО «Серп і молот» та ін. Великій групі культурно-освітніх працівників присвоєно звання заслуженого працівника культури та заслуженого майстра народної творчості УРСР. Серед них: Людмила Михайлівна ЖОРНІК — х у д о ж н і й керівник Палацу к у л ь т у р и імені Я. М. Свердлова

шахти імені 60-річчя СРСР м. Свердловська Ворошиловградської області; Олексій Костянтинович СКОЦЕЛЯС — учасник художньої самодіяльності П К металургів м. Кривого Рога Дніпропетровської області; Євген Іванович ДЕНИСЕНКО — директор П К Донецького металургійного заводу імені В. X. Леніна та Ганна Володимирівна МОРГУН — секретар Донецької облпрофради; Володимир Матвійович СЛОВОДЕНЮК — балетмейстер народного самодіяльного ансамблю танцю « К о л о с » П К імені Жовтня кіровоградського ВО «Червона зірка»; Володимир Іванович ЗАГУРСЬКИЙ — хормейстер П К птахофабрики «Південна» Сімферопольського району Кримської області; Ганна Олександрівна ПРОЦЮК — директор ПК київського виробничого об'єднання «Точелектроприлад»; Василь Петрович УТНІЧЕНКО — самодіяльний художник народної студії образотворчого мистецтва П К імені І. Франка м. Донецька та багато інших. Грамотами та Дипломами В Ц Р П С і Укрпрофради нагороджено понад тисячу колективів та окремих виконавців.

ЗА Р О К И одинадцятої п'ятирічки зведено 319 нових профспілкових будинків, палаців культури і бібліотек, близько 150 стадіонів, спортзалів, плавальних басейнів. Профспілки мають 80 тисяч червоних кутків, понад 10 тисяч кіноустановок. На задоволення духовних потреб трудящих та членів їх сімей профспілковими організаціями витрачено півтора мільярда карбованців. Окрасою міста Сімферополя став Палац культури будівельників. Сучасне вогнище культури зведено у племптахорадгоспі-репродукторі «Запорізький» Токмацького району Запорізької області, прийняв трудівників та їхні сім'ї новий Палац культури Київського ВО імені С. П. Корольова.

З Н А Ч Н О Г О розвитку набула така форма використання вільного часу трудящих, як любительські об'єднання та клуби за інтересами, в яких займається майже 700 тисяч трудящих. Різнобічна їх тематична спрямованість: революційної, трудової і бойової слави, інтернаціональної дружби, раціоналізаторів і винахідників, істориків і любителів літератури та мистецтва, кіно- та фотоаматорів тощо. Враховуючи інтереси населення, Укрпрофрада передбачає організацію у X I I п'ятирічці додатково ще десяти тисяч любительських об'єднань і клубів за інтересами на базі клубних закладів, червоних кутків, кімнат школярів і гуртожитків з числом учасників не менш як 600 тисяч чоловік.

кожнии сьомии з них є головним закладом. Досвід роботи культурноспортивних комплексів тернопільського виробничого об'єднання «Ватра», Білоцерківського КСК мікрорайону ВО шин і гумо-азбестових виробів схвалений Укрпрофрадою. З ініціативою створення культурнопобутового комплексу виступили культармійці ровенської автобази « Прома втотранс » .

З Ж О В Т Н Я 1983-го по травень 1985 року проходив Всесоюзний огляд самодіяльної художньої творчості трудящих, присвячений 40-річчю Перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. В ньому взяли участь понад два мільйони чоловік, об'єднаних у 115 тисяч художніх колективів. За цей період збільшилась кількість аматорських гуртків, створено 3849 нових, помітно збагатилась їх жанрова палітра. Під час огляду в республіці відбулося 18 тисяч виставок самодіяльного образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва і робіт фотоаматорів. У ході огляду проведено атестацію 797 народних і зразкових колективів. 153-м вперше присвоєно високе звання «народний». Серед найбільш активних пропагандистів художньої народної творчості в республіці — трудові колективи Ворошиловградського ВО вугільного машинобудування імені О. Я. Пархоменка, донецької шахти «Кіровська», Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. І. Петровського, Рахівського лісокомбінату Закарпатської, радгоспу «Славне» Кримської областей, Ровенського льонокомбінату, харківського тракторного заводу імені Серго Орджонікідзе.

Г О Т У Ю Ч И гідну зустріч X X V I I з'їзду КПРС, клубні заклади профспілок республіки виступили з цінними ініціативами, що дістали широку підтримку. «Економній економіці — культармійську гарантію» — гасло ворошиловградських культпрацівників, «Робітничі клуби — робітничій дисципліні» — донецьких. На Запоріжжі, Львівщині, Ровенщині культармійці працювали під девізом «Єдинонарядній бригаді — постійну увагу і турботу», на Одещині, Харківщині, Дніпропетровщині — « К у л ь т а р м і й с ь кий внесок у надпланове зростання продуктивності праці і додаткове зниження собівартості продукції».

ВІД З ' Ї З Д У Д О З'ЇЗДУ Хроніка it Події *

Н И Н І 760 (п'ята частина від загальної кількості) профспілкових клубів входять до складу КСК, причому

Факти*

В І К Т О Р И Н А

«CK» — «КУЛЬТУРА І МИСТЕЦТВО РІДНОГО КРАЮ»

З ПЕРЕМОГОЮ, ДРУЗІ! Визначено переможців в і к т о р и н и «СК» — «Культура і мистецтво рідного краю». Призів журналу удостоєні: А Н ТРОПОВА В. О. — м . К р и в и й Ріг Д н і п р о петровської області, Д О Р О Ш Е Н К О О. А. — с. В е л и к и й Х у т і р Драбівського району Черкаської області, К О Р Н 1 Є Н К О В . М . — с. Д о б р а Криниця Баштанського району Миколаївської о б л а с т і , К Р А В Е Ц Ь Л. О . — м. Р о м н и Сумської о б л а с т і , М Е Л Ь Н И К І. М . — с. П р и в о р о т т я К а м ' я нець-Подільського району Хмельницької обл а с т і , О Б Е Р Е М О К В. К . — с. Р у с а л і в к а М а н ь к і в ського району Черкаської області, ПЕТРИЩ А К 3 . В. — с. К о р ш і в Коломийського району Івано-Франківської області, ПОЛИВ'ЯН И Й О . С . — с. Ч у б а р і в ка П о л о г і в с ь к о г о р а й о ну З а п о р і з ь к о ї о б л а с т і , СТЕФАНІВ Б. С . — с. М і ж г і р ' я Б о г о р о д ч а н ського району ІваноФранківської області, Х Л О П Е Ц Ь К И Й В. А . — м. Вінниця. П о з д о р о в л я є м о знавців культури і мистецтва рідного краю.

Радянська культура допомагає взаємо розумінню і зближенню народів... З проекту нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу

ЛЕГЕНДИ И БУВАЛЬЩИНА ШАКЛЕК К ^

^ а ж у т ь , за ж и т т я л ю д и н а м а є в и р о с т и т и дітей, п о с а д и т и д е р е в о , з б у д у в а т и д і м . Тоді н е д а р е м н о п р о ж и л а в о н а на б і л і м світі. На Ч у к о т ц і ж о б о в ' я з к о в о т р е б а с к л а с т и п і с н ю , п р и д у м а т и т а нець. З д а в а л о с я б, с у в о р и й к л і м а т і п і с е н н е , т а н ц ю в а л ь н е б а г а т с т в о тут несумісні. О д н а к с п і в а ю т ь і т а н ц ю ю т ь усі. ...Доля з в е л а м е н е з п а т р і а р х о м е с к і м о с ь к о г о т а н ц ю , л е г е н д о ю і славою Чукотки — вісімдесятип'ятилітньою бабусею Імаклек. Тй, м а б у т ь , як н і к о м у , в і д о м и й с е к р е т п о х о д ж е н н я о т о г о н е с т р и м н о г о п о т я г у з е м л я к і в д о т е м п е р а м е н т н о г о виспіву д у ші. П о д о с і в м о ї й уяві б у в свій с т е р е о т и п ж и т е л я т у н д р и : ч у к ч а сидить б і л я яранги, к у р и т ь д о в г у л ю л ь к у . Ж о д е н м ' я з не в и д а є т а є м н и ц і й о г о т я г у ч о ї д у м и . Л и ш е б е з м е ж н і й т у н д р і та п о х м у р о м у небу відома глибочінь того загадкового мовчання. І р а п т о м т а к а р а з ю ч а в і д м і н н і с т ь — т е м п е р а м е н т у піснях і танцях, яскрава г а м а п о ч у т т і в у п о с т а в а х , г л и б о к о о с м и с л е н і вирази облич. Б а б у с я І м а к л е к на х в и л ю з а д у м у є т ь с я і г о в о р и т ь , щ о с л о в а м и не п е р е д а т и т о й стан д у ш і , к о л и у н е й м о в і р н о в а ж к о м у і с у в о р о м у ж и т т і с н і г о в о ї пустелі П і в н о ч і , с е р е д б і л о г о б е з г о м і н н я , д е б е з м і р н о т р у д н о ю б у л а б о р о т ь б а з а і с н у в а н н я л ю д и н и , у в і л ь н и й час усі ж и т е л і з б и р а л и с ь на с п е ц і а л ь н о в і д в е д е н о м у м а й д а н ч и к у , і к о ж е н п о к а з у в а в свій н о в и й т а н е ц ь , н а с п і в у ю ч и м е л о д і ю , п і д яку він в и к о н у в а в с я . С п о ч а т к у всі с л у х а л и , п о т і м х т о с ь б р а в я р а р (своєрідний чукотський бубон). Зовні подібний до циганського, тільки б е з д з в і н о ч к і в , і н и м не т р я с у т ь під час т а н ц ю , не б ' ю т ь с е бе п о тілу, в и д о б у в а ю ч и р и т м ; ц е — в е л и к и й д е р е в ' я н и й о б і д , обтягнутий ш к і р о ю м о р ж е в о г о шлунка; до о б о д а прикріплене к о р о т к е р у к і в ' я з вуса г р е н л а н д с ь к о г о к и т а — н и м б ' ю т ь п о ярару і п о ч и н а ю т ь підспівувати танцівникові. Я к щ о мелодія і т а н е ц ь п о д о б а л и с я , чукчі та е с к і м о с и ш в и д к о з а п а м ' я т о в у в а л и і вивчали н о в и н к у . Н у а к о л и п р и ї ж д ж а л и гості з с у с і д н і х с т і й б и щ , — влаштовувалось с п р а в ж н є свято мистецтва. Без пісенн о - т а н ц ю в а л ь н о г о з м а г а н н я тут не о б х о д и л о с ь . Х т о в и с т у п а в

з уже відомими мелодіями і танцями, автоматично вважався переможеним. ...Вона п о л и н у л а у с п о м и н и с в о є ї м о л о д о с т і . Б а ч и л а с е б е с е р е д натовпу святково одягнених гостей і одноплемінників, чула глухі і з а к л и ч н і у д а р и я р а р а , п р о т я ж н е , щ о не м о ж е з а л и ш и т и нік о г о б а й д у ж и м : «Я-а-а... А-я-а-а-а... йа-ка-йя... й а - к а - й а , й а - й а ! » — А л е то б у л о п і з н і ш е . Ц е і т е п е р є... А ви х о т і л и з н а т и , з в і д ки р о д о м пісня н а ш а , т а н е ц ь ? В о н а д о б и р а л а с л о в а , які б н а й т о ч н і ш е в і д п о в і л и на ц ю , з д а в а л о с ь би, п р о с т у цікавість. — Щ о б з р о з у м і т и н а ш у л ю б о в д о т а н ц ю , д о пісні, т р е б а знати, з в і д к и ц е п о ч а л о с ь . Т р е б а з н а т и н а ш у л е г е н д у . ...Давним-давно у л ю д е й тундри були крилаті серця. Л ю д и на с е р ц е на плечі носила, як к а м л е й к у . В и с о к о у м і л о с е р ц е л і тати. З в е р х у б а ч и т ь , де який з в і р є, і л ю д и н і к а ж е . З б а г а т о ю з д о б и ч ч ю завжди тундрові л ю д и були — чукчі й ескімоси. А к о л и в і д п о ч и в а л и — п у с к а л и с е р ц е з п т а х а м и літати, пісень у ч и тися. І о с ь п о л ю б и в м о л о д и й м и с л и в е ц ь д і в ч и н у . А ш а м а н її х о тів у з я т и с о б і в д р у ж и н и . Як б у т и ? А л е д і в ч и н а д у ж е с м і л и в о ю б у ла. У т е к л а з м и с л и в ц е м із с т і й б и щ а . Н е п о б о я л а с ь . Ну, д а л е к о п о б і г л и і стали ж и т и с а м і , о д н і , а к о г о ї м ш е т р е б а ? К о ж е н д е н ь їх с е р ц я із п т а х а м и літали. А Ш а м а н о в е з л е , с т а р е с е р ц е , х о ч і погано, н и з ь к о в ж е літало, о д н а к з н а й ш л о м о л о д и х . І ось вибрав ш а м а н час, п і д с т е р і г с е р ц я , к о л и в о н и пісні співали, й о д р а з у о д н і є ю с т р і л о ю о б и д в а убив. Злякались л ю д и т а к о г о зла і почали с е р ц я у г р у д я х х о в а т и . Та т а к з в и к л и д о т о г о , щ о й з а б у л и , щ о у с е р ц я к р и л а є. А с е р ц е не з а б у л о , ні! К о л и птахів чує, х в и л ю є т ь с я , к р и л а м и м а х а є — л і т а т и хоче... К о л и л ю д е й д о б р и х б а ч и т ь д о в к о л а с е б е , с п і в а т и й о м у хочеться... Так і н а р о д и л и с ь у чукчів та е с к і м о с і в і т а н е ц ь , і пісня... В и х о д и л о , витоки н а й п о п у л я р н і ш о г о за останні с о р о к років т а н ц ю на Ч у к о т ц і — т а н ц ю - ш е д е в р а « П о л і т ч а й к и п р о т и в і т р у » т р е б а ш у к а т и у цій легенді. Л і т а т и і співати... Щ о м о ж е бути красивішого й б л а г о р о д н і ш о г о в долі народу, який із с а м о г о н а р о д ж е н н я з а п р и с я г с я в ц ь о м у ? ! Н е м о ж е б у т и т а к и й н а р о д ні з л и м , ні в о й о в н и ч и м , ні п і д л и м , ні ледачим. Л і т а т и й співати...

Ви не чули п р о н а ш к л у б цікавих з у с т р і ч е й « З д р а с т у й ! » ? О , це т р е б а б зайти, посидіти, п о с л у х а т и . Щ е в Н а у к а н і у давнину з б и рались літні л ю д и в о д н о м у з м а н т и г а к (житлі): п о г о в о р и т и , п о співати. В и р і ш и л и й тут таке з а п р о в а д и т и , п р и клубі. А д ж е літніх е с к і м о с і в так м а л о л и ш и л о с я — а к о ж е н з них несе в собі м у д рість предків. С п о ч а т к у п р и х о д и л о нас з п ' я т н а д ц я т ь чоловік. А п о ч а л и з к о н к у р с у казок. З а чаєм, т і с т е ч к а м и . С л а в а п р о наш клуб ш в и д к о р о з л е т і л а с я . Тепер п р и х о д я т ь не тільки с т а р ш і за віком ескімоси, а й багато молодих: співаємо, т а н ц ю є м о , г о в о р и м о про м і ж н а р о д н е с т а н о в и щ е (звичайно, з л е к т о р о м ) , п р о в о д и м о к о н к у р с и на к р а щ у г о с п о д и н ю — з п р и з а м и , з у с т р і ч а є м о с я з о л е н я р а м и , м и с л и в ц я м и , з а п р о ш у є м о приїжджих... — О й , — р а п т о м с п о х о п и л а с я , — а ви бачили танець п р о в а ш о го з е м л я к а з У к р а ї н и — П е т р е н к а ? Ні? Х о д і м о на р е п е т и ц і ю анс а м б л ю — побачите... О л е к с і й А н д р о н о в и ч П е т р е н к о приїхав на Ч у к о т к у о д р а з у п о війні. На своїх « п о в і т р я н и х нартах», як звали його літак, він в о з и в усе — з д о р о в и х і х в о р и х , п р о д у к т и й устаткування, х у т р о і п о ш т у , п о д а р у н к и і ліки. « С и н о м н е б а » н а р е к л и його чукчі. Еск і м о с и н а з и в а л и « К и я ч н и к о м » — « Г о с п о д а р е м небес». Росіяни звали просто А н д р о н о в и ч е м . Н е м а на світі, н а п е в н о , н і ч о г о м і н л и в і ш о г о о д чукотської п о г о д и , — але він п і д н і м а в с я у н е б о за б у д ь - я к о ї . Бувало, з л е тить — ясно, а сідати т р е б а в ж е п р и ш т о р м о в о м у вітрі а б о сніговій п у р з і . Н а й т я ж ч е із в а ж к о х в о р и м и : в е р т а т и с я зась — л ю д и на м о ж е «піти д о верхніх л ю д е й » — п о м р е , загине. В у к р а ї н ц я П е т р е н к а б у л и з о л о т і р у к и і м у ж н я д у ш а — він знав т у т е ш н ю з е м л ю так, щ о й о м у з а з д р и л и чукчі. Він єдиний і досі, к о м у д а н о особливе п р а в о — « п р а в о вибору посадочного майданчика». П о в н і с т ю д о в і р я л и долі л ю д е й і літака. Н е м а на ч у к о т с ь к і й з е м л і к у т о ч к а , д е б не п о б у в а в П е т р е н ко. І прилітав він у н а й п о т р і б н і ш и й д л я л ю д е й час. Ж о д н о г о вип а д к у , щ о б не д о с т а в и т и х в о р о г о , ж о д н о ї аварії не допустив А н д р о н о в и ч . Гуркіт с а м е й о г о літака міг відрізнити к о ж е н від тисячі інших. На у р о к а х л і т е р а т у р и ш к о л я р і писали п р о П е т р е н к а твори, у с е л и щ і Н е ш к а н і — с к л а д а л и вірші, в Н у н я м о п р о н ь о г о співали пісень, а в У е л е н і м и с л и в ц і п о с т а в и л и т а н е ц ь « Л ь о т ч и к П е т р е н ко прилетів»... Ц і к а в о , чи з н а є п р о ц е с а м П е т р е н к о , який нині ж и в е в м а л е н ь к о м у к у р о р т н о м у м і с т е ч к у під С о ч і ? ...Людина і м а ш и н а з л и л и с я в о д н е ціле. Л ю д и н а п і д н і м а є т ь ся в и щ е і в и щ е , р а д і с н о співає п р о це. Ш м а т у є с у в о р и й ш т о р м , б ' ю т ь снігові у р а г а н н і вітри, але пілот летить далі. С п і в а є п р о те, щ о б а ч и т ь з е м л ю , п р о те, щ о з а р а з щ а с л и в о п р и з е м л и т ь с я . М и с тецтвом складають аборигени шану побратиму. Літати і співати... і хіба тільки в легенді? В Палану — центр сусіднього Коряцького автономного округу — п р и ї х а в з У к р а ї н и м о л о д и й б а л е т м е й с т е р О л е к с а н д р Гиль. З а д у м а в с т в о р и т и на о с н о в і н а ц і о н а л ь н о г о ф о л ь к л о р у к о р я ц ь к о - і т е л ь м е н с ь к и й балет. З а д о п о м о г о ю м і с ц е в и х л і т е р а т о р і в Гео р г і я П о р о т о в а і В о л о д и м и р а К о я н т о написав такий б а л е т О л е к с а н д р — « М е н г о » називається. З а т и м с т в о р и в і п р о ф е с і о н а л ь ний ф о л ь к л о р н и й а н с а м б л ь « М е н г о » . . .

У найвіддаленіші куточки тундри прилітають з концертами учасники художньої самодіяльності.

Коли усі сили віддані р о б о т і , к о л и сніг і м о р о з и , к о л и навіть на серці нелегко. Х і б а т е п е р мені т р е б а д о п и т у в а т и с ь у б а б у с і І м а к л е к , ч о м в о на у свої вісімдесят п ' я т ь щ е т а н ц ю є на сцені, коли в ж е п р а в н у к Віталій м а є сольні н о м е р и у їх ф о л ь к л о р н о м у ч у к о т с ь к о - е с к і м о с ь к о м у н а р о д н о м у а н с а м б л і пісні і т а н ц ю « Ч у к о т с ь к і з о р і » ? С п и т а в п р о о д н е : який ї ї н а й у л ю б л е н і ш и й т а н е ц ь із тих д в о х сотень, щ о вона с а м а п р и д у м а л а і т а н ц ю в а л а за своє ж и т т я . В о н а наче в и д и х н у л а : — «Швачка». І пояснила: — Все ж и т т я ш и л а с а м а весь о д я г . Ц е щ е з м о л о д у , коли б у л а д і в ч и н о ю : д у ж е хотіла навчитись к р о ї т и , г а р н о шити. І т е п е р , на старості, з н а х о д ж у в ц ь о м у н а й б і л ь ш у втіху після танців. І з в а н н я « М а й с т е р — з о л о т і р у к и » — то м о я н а й в и щ а н а г о р о д а . П р а в д а , очі слабнуть. А все ж національні ч у к о т с ь к і капці, с у м к и , е с к і м о ські м ' я ч і — янак, т о р б а з и , к у х л я н к и і о р н а м е н т и д о них щ е р о б л ю , хоч і в о к у л я р а х . Та м и у с е б е в а н с а м б л і (з т а м в б і л ь ш о с т і — ж і н к и ) усі с ц е н і ч н і к о с т ю м и самі ш и є м о , і п р и к р а ш а є м о о р н а м е н т а м и т е ж самі. О ч і в неї загорілися, засвітилися, і вся в о н а — б і л е н ь к а - б і ленька, м о в сніг замість в о л о с с я , — якось п о м о л о д і л а , п о ж в а в і шала. Ніби сповідалась: — Часто з а п и т у ю т ь у м е н е с е к р е т д о в г о л і т т я . А де він, хіба з н а ю : м о ж е , щ о багато т р у д и л а с я , н і к о л и не сиділа с к л а в ш и руки. П р а ц ю в а л а в колгоспі, коли яка р о б о т а , нарівні з ч о л о в і ками р о з р у б у в а л а і носила в к о п е л ь х а н м ' я с о китів, м о р ж і в , л а х таків, т о п и л а ж и р , шила о д я г , навіть г е н в а н т а ж і н о с и л а на спині з к о р а б л і в — м о ж е , ч е р е з те р а з о м із « Ш в а ч к о ю » л ю б л ю т а н е ц ь «Трудові будні»... О д и н р а з за ж и т т я хворіла, а б і л ь ш е не п а м ' я т а ю . Н а й в а ж ч і дні свої п а м ' я т а ю . П е р ш и й — к о л и п о м е р ч о л о в і к , а п о т і м син Р о ман. Х о ч і б у л о в а ж к о на д у ш і , не п о к а з у в а л а горя. П о к а з а л а хіба щ о в танці — у в е ч е р і б у в к о н ц е р т . Тепер б у д е т е знати, щ о о д и н і той ж е т а н е ц ь - п і с н я м о ж е б у т и л і р и ч н и м і б у р х л и в и м , к о м е д і й н и м і д р а м а т и ч н и м . М и с т е ц т в о т а н ц ю д у ж е особистісне... У м е н е о д и н а д ц я т ь дітей б у л о . Л и ш и л и с я троє. Багато о н у ків — і не злічити. Б і л ь ш е д е с я т и правнуків... Я задоволена життям — і тим, щ о багато прожила, і тим, щ о д о б р е п р о ж и л а . У 1947 р о ц і р о д и ч і з А л я с к и п р и ї ж д ж а л и , к л и кали до себе. Не поїхала. П а м ' я т а ю багато щ а с л и в и х днів. А л е н а й б і л ь ш е , як із с в о ї м и т а н ц я м и і піснями у М о с к в у їхали... Як В а л е н т и н і Т е р е ш к о в і й с п о д о б а л и с я м о ї вишивані ч у к о т с ь к і капці. Д л я неї с п е ц і а л ь н о узор-орнамент придумала, космічний: з ч о р н о г о і зірок. Вона н а т р у д и л а ноги в к о с м о с і , хай їй т е п л о і м ' я к о б у д е п о з е м л і х о дити...

Літати і співати... Б а б у с я І м а к л е к м е н і г о в о р и л а : у в е л и ч е з н о м у б о р г у м и — еск і м о с и і чукчі — п е р е д щ е о д н и м у к р а ї н ц е м , П е т р о м Я к о в и ч е м С к о р и к о м з П о л т а в и — п е р ш и м у ч и т е л е м на Ч у к о т ц і , а в т о р о м п е р ш о г о б у к в а р я у н а ш о м у краї. Я в ж е п е р е д т и м п р о ч и т а в у Ю р і я Ритхеу такі слова: «Не з н а й дете, н а п е в н о , ж о д н о г о п и с ь м е н н о г о чукчі, який би не знав імені П е т р а Я к о в и ч а С к о р и к а , л ю д и н и , яку на Ч у к о т ц і н а з и в а ю т ь з л ю б о в ' ю і п о в а г о ю « ш а н о в н и й учитель». О с ь у ж е яке п о к о л і н ня ч у к о т с ь к и х ш к о л я р і в о п а н о в у є з н а н н я з п і д р у ч н и к і в , н и м написаних, о с я г а є г р а м а т и ч н у б у д о в у р і д н о ї м о в и , о п и с а н у і з в е д е н у в с и с т е м у П е т р о м Я к о в и ч е м С к о р и к о м , нині д о к т о р о м ф і л о л о г і ч н и х наук, п р о ф е с о р о м » . М е н і п о к а з у в а л и нові п і д р у ч н и к и для н а ц і о н а л ь н и х шкіл. На о д н о м у з них ч и т а ю : « Л и г й о р а в е т л е н пилнйих. Ч и ч е т к и н ветгав». Ч у к о т с ь к а м о в а . Рідне с л о в о . П і д р у ч н и к , написаний П. Я. С к о р и к о м . О д и н із б а г а т ь о х , с к л а д е н и х н и м для ш к і л к р а ю . Бабуся Імаклек: — Він, як ніхто, з а с л у ж и в , щ о б п р о н ь о г о б у л и танець і пісня. А л е досі нема... М а б у т ь , д у ж е в а ж к о скласти. Літати і співати... Ж и т и . На к р а ю з е м л і , але п о в н о к р о в н о ю а р т е р і є ю в суспільстві н а р о д і в - б р а т і в .

Федір

Чукотка —

зз

Київ.

ЗУБАНИЧ.

Посилити радянських економічного

патріотичне виховання людей, особливо молоді. З проекту Основних напрямів і соціального розвитку СРСР на 1986 — 1990 роки і на період до 2000 року

У 1960 р о ц і на Б у к о в и н і б у л о о р г а н і з о в а н о п е р ш и й в к р а ї н і загін юних друзів прикордонників ( Ю Д П ) . Д е в і з о м його став н о м е р «555» на п р и к о р д о н н о м у стовпчику. Три п ' я т і р к и к о ж е н п і о н е р п р и к о р д о н н я р о з ш и ф р у є вам не з а д у муючись: «Учитись — на п'ять, п р а ц ю в а т и — на п'ять, к о р д о н Батьк і в щ и н и на п'ять захищать». С а м е ці ц и ф р и 14 травня 1966 р о к у стали офіційною е м б л е м о ю героїко-патр і о т и ч н о г о руху ш к о л я р і в нашої країни. « К о м с о м о л ь с к а я п р а в д а » писала в той час: « Л е г е н д а р н и й п о л к о в н и к К а р а ц у п а о б н я в за плечі Женю Чернея з Чернівецької області і Казара М а л х а с я н а з В і р м е н і ї — п і о н е рів, н а г о р о д ж е н и х м е д а л л ю «За відзнаку по о х о р о н і державного к о р д о н у С Р С Р » . Всі з н а ю т ь : ці м е д а лі н е п р о с т о д а ю т ь с я — х л о п ц і затримали порушників кордону...». У п е р ш о м у загоні Ю Д П було

ЮНІ ДРУЗІ ПРИКОРДОННИКІВ тільки д е в ' я т ь піонерів. А нині л и ш е на Б у к о в и н і таких загонів — 37. В о б л а с н о м у П а л а ц і піонерів і ш к о л я р і в зберігається величезний альбом — своєрідний літопис буковинських з а г о н і в Ю Д П . Є там, н а п р и к л а д , лист, а д р е с о в а н и й о б л а с н о м у ш т а б у юних друзів прикордонників,— рап о р т з а г о н у Ю Д П № 34. О с ь щ о писали піонери Новоселицького р а й о н у : « Д о п о в і д а є м о . Гру « П о слідах і прикметах», яку доручив обласний штаб, проведено. Приблизно за д е с я т ь хвилин після сигналу т р и в о г и х л о п ц і п е р е к р и л и всі д о р о г и і п р о в у л к и . З а півгодини « п о р у ш н и к а » б у л о в и я в л е н о і відвед е н о на заставу. З а г і н несе с л у ж б у в і д м і н н о , к о ж н о ї с у б о т и і неділі п а т р у л ю є м о с е л о м . Наші хлопці р а з о м з п р и к о р д о н н и к а м и готові д о б у д ь - я к и х несподіванок. К о м а н д и р з а г о н у Паска». Д е з а р а з ці х л о п ц і і дівчата? Може, стали професіональними в і й с ь к о в и м и ? О д н а з них — Вікторія А н т о н і в н а Ш т е ф у р а . Красива м о л о да ж і н к а н а г о р о д ж е н а м е д а л я м и « З а в і д з н а к у по о х о р о н і д е р ж а в н о г о к о р д о н у С Р С Р » та «50 років З б р о й них С и л С Р С Р » .

Перехідний Червоний прапор ЦК ЛКСМУ і політвідділу Червонопрапорного Західного прикордонного округу КДБ СРСР утримує загін ЮДП Селятинської середньої школи Чернівецької області.

шЩтш т

* л

НІ

'»Ж.

і\ — В ті далекі р о к и , — згадує в о н а , — ми, учні СелятинськоТ сер е д н ь о ї ш к о л и , почали д о п о м а г а т и п р и к о р д о н н и к а м і навіть не гадали, щ о з ц ь о г о виникне м а с о в и й піонерський рух. В і к т о р і ю , т о д і с е м и к л а с н и ц ю , називали в газетах ю н о ю п о м і ч н и ц е ю п р и к о р д о н н и к і в . В о н а була с т а р о с т о ю класу, в і д м і н н и ц е ю , с п о р т с м е н к о ю . Та й як інакше, а д ж е загін селятинських ш к о л я р і в жив за з а к о н о м «Будь, як Д з е р ж и н с ь к и й , чесним і сміливим, вірність Вітчизні д о в о д ь с в о ї м д і л о м » . Якось л ю т н е вого ранку В і к т о р і я п о м і т и л а н е в і д о мого, який п р о б и р а в с я в бік к о р д о ну. Ш к о л я р к а з р о з у м і л а , щ о п о г л и б о к о м у снігу він д а л е к о не зайде, і ч и м д у ж побігла на заставу. П о р у ш ника затримали...

— У н а ш о м у 7 - А б і л ь ш і с т ь учнів навчається б е з « т р і й о к » , — сказав к о м а н д и р загону Скадовської середньої школи № 3 Херсонської о б л а с т і А н д р і й Б о р к о . — Клас у нас с п о р т и в н и й , б а г а т о хто з а й м а є т ь с я легкою атлетикою. Є розрядники. О л я В и х о р , н а п р и к л а д , н а й к р а щ е від усіх стріляє. У неї третій р о з р я д із стрільби. Усі м и — ю н і д р у з і п р и кордонників. З життям воїнів знайомі непогано. Впевнено почув а є м о с е б е у вогневій, с т р о й о в і й , фізичній п і д г о т о в ц і , в цивільній обороні. Все п о ч а л о с я з т у р и з м у . З в и ч а й н і « в и х о д и на п р и р о д у » переросли в т у р и с т и ч н у п р о г р а м у . У вересні скадовські піонери проводять похід « З о л о т а осінь», в з и м к у — « З и м о ві містечка», навесні — « Л і к а р с ь к і р о с л и н и » . П і д час таких м а н д р і в о к

і потоваришували з прикордонниками. П о ч а л и навідуватись д о них. С о л д а т и з а в ж д и р а д і дітям. В а р т и й д о б р и х слів загін Ю Д П з Ужгородської середньої школи № 8. — Ці п і о н е р и с п р а в д і б а г а т о щ о м о ж у т ь , — вважає викладач початкової військової підготовки цієї школи підполковник у відставці О . К. Г л а з о в , — о с о б л и в о я к щ о сказати ї м « п о т р і б н о » . З а г і н Ю Д П — не є д и н е з а х о п л е н ня ш к о л я р і в . Н а п е р е д о д н і 4 0 - р і ч ч я Великої П е р е м о г и в школі було в і д к р и т о м у з е й б о й о в о ї слави к о лишньої 167-ї Сумсько-Київської двічі Ч е р в о н о п р а п о р н о ї с т р і л е ц ь к о ї дивізії.

Г. К О Р Ж .

Уважно слухають майбутні воїни механікаводія бойової машини піхоти, спеціаліста 1-го класу старшого сержанта І. Федорова.

? -faho-Uccx __

^-ролей

уЛлугфгіЛ

y ^ Ш А ^ Г П ^ , .

—

^ f i ï L u j

"Л'тпдлгщ

- і

Ім'я Віталія Коротича — поета, прозаїка, публіциста, депутата Верховної Ради Української PCP, лауреата Державної премії СРСР та Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка — широко знане в нашій країні. Вельми популярне його щире слово, з яким він звертається до нас зі сторінок газет і журналів, телевізійного екрана. А започаткована ним передача «Погляд на життя» — одна з найпопулярніших на Українському радіо. Недавно у Київському молодіжному театрі відбулася прем'єра вистави «Репортаж» за творами письменника (до інсценізації органічно вросли уривки з Вільяма Шекспіра і Юліуса Фучіка). Інсценізація — режисера театру Віктора Шулакои. Про цю виставу і почалася наша розмова з Віталієм Коротичем. — Віталію Олексійовичу, в театральному житті маємо небагато прикладів втілення публіцистичної статті на сцені. І ось «Репортаж», основу якого становить публіцистика... — Як на мене, ми інколи дещо вузько мислимо про театр і взагалі про мистецтво. Загальновідомо, приміром, що нині все більше місця під «літературним сонцем»

М а й ж е двадцять років проплавав по Д н і с т р у капітан т е п л о х о д а к о м у н і с т В. М . С м о г о р ж е в с ь к и й . П о т і м п е р е -

давав свої з н а н н я д о с в і д м о л о д и м річковикам у Бендерському С П Т У - 6 . Нині В і к т о р М и к о л а й о в и ч на

пенсії, але п р о д о в ж у є т р у д и т и с я — п р а ц ю є над і с т о р і є ю р і ч к о в о г о ф л о ту М о л д а в і ї і б у д у є м о д е л і к о р а б л і в .

С о ю з серпа, молота і ліри

ГОЛОС СЕРЦЯ

займає документалістика. Вона зримо переконус в очевиді, яку наші класові вороги воліли б за ліпше вичорнити чи хоч заштрихувати, спонукас до аналізу реальностей і конкрецій. Тому, якщо взяти, скажімо, ту чи ту життєву ситуацію, чесно розповісти про неї або порівняти різні ситуації, то це викличе відповідну реакцію. От ми, наприклад, використали у виставі твір Юліуса Фучіка «Репортаж, писаний під шибеницею». Тут с сцена, коли есесівець, кат (це було у «Репортажі...» Фучіковому) сичить: «Ти тут сидиш зараз у гестапо, тебе вб'ють, а світ живе, світ танцюс, світ веселиться, світ зовсім не помічає твосї відсутності. За що ти гинеш!» І Фучік, доводячи свою правоту, виголошує крилаті слова: «Люди, я любив вас! Будьте пильні!» І понині стратегісю наших противників є стратегія забування, стратегія вибивання з душ і пам'яті відповідальності за світ. Пам'яті. І тому у виставі танцюючі бездумні рок-н-ролісти раптом опиняються в одязі в'язнів Освенціма. Гітлер починав з того, що палив книги, нищив пам'ять, а потім, вибивши з багатьох пам'ять і совість, виховував з них убивць. Є хвороби, які найбільше вражають неписьменних. Фашизм — одна з таких хвороб. І дуже важливо було сказати про те, що саме людство, яке буде озброєне пам'яттю, усвідомленням свого місця, своєї історичної долі, свого шляху, таке людство ніхто не спроможний вплутати у війну. За це несхитно боремося ми. Радянська країна.

У виставі співставлено фестивалі (мені довелося бути на кількох рок-фестивалях на Заході), де збиралися і абсолютно бездумні особи, й були мудрі, певні своїх сил борці. Цікавий американський співак Гаррі Белафонте; я спостерігав, як він у Гамбурзі заспівував пісню про мир.

«Казка» — таку назву має новий дитячий комбінат на 280 місць, що відкрився у районному центрі Богуславі Київської області. Будівельники створили всі умови для виховання й фізичного загартування малюків. На знімку: Андрій Колесник, Сергій Юшовець, Наталка Грицай, Алла Хоменко.

А тоді — поставив перед мікрофоном метроном і мовив: «Ракета від Гамбурга до Москви летить п'ять хвилин. П'ять хвилин летітиме сюди ракета у відповідь на американську ракету-вбивцю. І п'ять хвилин — тривалість пісні. Я вам співатиму пісню, а ви подумайте, що протягом її може спинитися життя на землі, якщо ми дозволимо розташувати на цій землі ракети-убивці». Він співав, і між ним і мікрофоном цокав метроном... Дуже хочеться, щоб «Репортаж» постійно оновлювався. У мене виникла ідея: поставити на сцені телевізор. Десь наприкінці дії саме починається трансляція програми «Час». ї ї можна увімкнути, і хай екран показує ізраїльську агресію на Близькому Сході, розстріли демонстрацій в Чілі, напади контрас на Нікарагуа; показуватиме підпалений світ капіталу, і ми бачитимемо, що це і на сцені не вигадка, що ми з вами живемо в оточенні недругів, що альтернативи в нас немас і що ми повинні бути переконаними й переконливими. — Загальновідомо, що публіцистика починається тоді, коли до серця твого ввійде і чужий біль. Який біль чи які болі ви брали до серця, коли писали твори, які склали основу «Репортажу»! — Певна річ. Публіцист має бути людиною відважною. Легко затулити очі, заплющити їх і зробити вигляд, що нічого не трапилося. Зовсім ще недавно лакузи західних товстосумів просторікували: винайдено таку-то бомбу, але

не хвилюйтесь, п а н о в е , — ми викопали таке б о м б о с х о в и щ е чи випустили такий танк, щ о б о м б а для нього не страшна. Нарешті спромоглися на таку б о м б у , від якої нікуди не залізеш, ні в яке бомбосховище. Нейтронна б о м б а через півтораметровий шар бетону все о д н о вбиває. І тоді з'ясувалося, що ми м о ж е м о протидіяти цьому у найпростіший спосіб — виходячи на вулицю, діючи твердо, гнівно виступаючи проти воєнних провокацій імперіалістів, виголошуючи свою волю на повен голос. Нехитра психологія убогих: я — маленький чоловічок, я тут їм, п'ю, сплю, а там десь — великий дядько. Він думає, він зробить як треба: треба війну — зробить війну, треба м и р — зробить мир. Чимало обивателів на Заході так і вважають. їх привчили до цього. Тож важливо наголошувати на відповідальності, на тому, про щ о писав Назим Хікмет: «Якщо ти не будеш горіти, якщо він не буде горіти, якщо я не палатиму, то хто розжене темряву!». Тож треба раз і назавше збагнути, щ о відповідальність за світ лежить і на тобі, скільки б тобі літ не було. І тому у виставу ми ввели кілька інфантильних персонажів. Д це не рідкість, бо, скажімо, кожному дев'ятому м о л о д о м у американцеві втовкмачено у голову, щ о Радянський С о ю з під час другої світової війни воював проти А м е р и к и на боці Німеччини. Багато молодих японців у той самий спосіб вважають, щ о атомні б о м б и на Хіросіму і Нагасакі скинув С Р С Р . С т р а ш н і речі! Тому така д о р о г і наша воєнна пам'ять. Тому винятково вагома та відповідальність, з я к о ю наші юнаки і дівчата підходять до п р о б л е м війни і миру. І тому у виставі «Репортаж» ми, власне, і г о в о р и м о про це — про молодих людей, чиї життя обірвалися за те, щ о б був м и р нинішній і грядущий. — «Репортаж» бореться пристрасним словом за ті серця, ті висоти, котрі віддавати не можна. Розмова про них — відправна точка для іншого кола п р о б л е м , пов'язаних з наступальним характером нашої пропаганди, і зокрема публіцистики. Віталію Олексійовичу, якою, на вашу думку, має вона бути!

Ірина Луців, викладач Коломийської музичної школи М® 1 на ІваноФранківщині,— солістка ансамблю «Покуття» міського Будинку культури.

Трудівники колгоспу імені Кірова Заставнівського району Чернівецької області мають змогу гарно відпочити у Палаці культури, де працюють самодіяльний драматичний театр, ансамбль пісні й танцю «Веселка», оркестр духових

^шструментівЛ

численні гуртки.

У сценах з вистави Київського молодіжного театру «Репортаж» за творами Віталія Коротича (режисер Віктор Шулаков) участь беруть Вікторія Авдсєнко, Ігор Славинський, Володимир Багинський, Наталія Заболотна, Світлана Князева, Марія Куликовська, Вячеслав Сланко і Сергій Джигурда.

— Публіцистика для мене двоєдина. Це атака — й інтимність, довірлива розмова з другом — і гнів. Кожному треба людини, яка чимось щиро зацікавлена і свою зацікавленість реалізує у праці. Ні в якому разі нікому не потрібен співрозмовник, який спілкується за принципом згори униз, зверхньо вислуховуючи тебе. Пропагандист мусить бути особистістю, утверджувати ідеали, гідні наслідування. У наших умовах комплексність пропаганди досягається як ніде. Не треба соромитися творення авторитетів агітатора, політінформатора, учасника художньої агітбригади. Чим вищим буде у нього авторитет, тим більше люди йтимуть до нього. Тим більше буде йому довіри і тим ліпше він зможе висвітлювати проблеми радянського життя, тим активнішим буде його вплив. — Як, на вашу думку, повинна вестися контрпропаганда! — Ця відповідь має відношення і до попереднього запитання — пропаганду має вести особистість. В наших умовах треба вирішувати пропагандистські завдання комплексно. Такого не повинно бути, щ о б радіо займалося чимось одним, газета — іншим, клуб, бібліотека, музей робили щось третє. М и зобов'язані завдавати по ворогах, так би мовити, комплексні удари. М и покликані також вивчати, хто і яким чином нас слухає. Бо не буває пропаганди, рівнозначно розрахованої на двірника і академіка. Контрпропаганду покликані вести люди всебічно освічені. Нам треба виховувати майстрів суперечки як слід підготовлених. Щ о б вони добре знали ті напрями, з яких ворог може діяти проти нас. Коротше кажучи, контрпропагандисти повинні уявляти ворожий календар, вони повинні деякі удари попереджати. Коли ми дивилися фільми «Стратегія Перемоги», багато хто запам'ятав, як чітко перед наступом на Курській дузі ми знищили фашистські дивізії, готові до атаки. Дуже важливо «накривати» ворожі підрозділи, а не чекати, поки вони відкриють вогонь. Той,

ъі Протягом багатьох років обмінюються виступами колективів художньої самодіяльності колгосп «Дружба народів» Красногвардійського району Кримської області і господарство «Совет Туркменистаньї». Студентки Луцького педінституту майстри спорту з художньої гімнастики Наталія Подольська і Валентина Бурко, учасниці художньоспортивної програми, присвяченої 900-річчю міста.

Головний редактор О . Б. Х О М Е Н К О

хто першим виступає на захист мільйонів, того мільйони й підтримують. Наприклад, від Радянського С о ю з у виходить ініціатива боротьби за мир. М и взяли ц ю ініціативу, то не м о ж е ї ї в нас відібрати. Як не крутяться пропаганслужби імперіалістів, силкуючись створити вразтьбу за м и р очолю« хтось і н ш и й , — не очолюємо, і саме світ соціалізму є нині миру! ' повинен бути л ю д и н о ю ініціативною і активною. Треба вміти сперечатися гідно. Спростовувати ворожі нападки. Мати хорошу реакцію. М а т и достатньо знань. Під час перебування в Лондоні мене запросили дати інтерв'ю на Бі-бі-сі. Я сидів, вів з їхнім к о м е н т а т о р о м розмову, потім у середині р о з м о в и він мені каже: «Ваша недавня книжка називається «Лице ненависті». Як ви могли писати про ненависть, коли зараз треба писати про любов!» Я не витримав, кажу: «А ви! П е р ш а державна радіостанція у світі, яка почала вести антирадянські передачі. Ви мені будете казати про любов!» Розсварилися м и з ведучим просто при мікрофоні. Назавтра він мені дзвонить: «На жаль, стерлася вся передача — ш у м , рип, все у брак пішло. Така була хороша розмова. І нічого в ефір не піде». О с ь — показовий приклад. Прикладів подібних — десятки, сотні, особливо мали б їх знати ті, хто ще вірить, ніби на о т о м у с а м о м у Заході таки існує свобода >ва... М и виховали людей, які точно знають, щ о к р а щ о ї за Радянську владу немае. Але далеко не всі з них у м і ю т ь це довести швидко, точно, переконливо. М и повинні виховувати борців. Розмову вів Б. Г О Л І К О В , слухач відділення журналістики

У н о м е р і використані фото ТАРС, РАТАУ, В. Б О Н Д А Р Е Н К А , П. З Д О РОВИЛА, В. К Р И М Ч А К А , Б. К О Р О Б Е И Н И К О В А Г. К Р А В Ц Я , С. К Р Я Ч К А В. Л А Н Д А Р Я , М . П Л А К С І НА, П. П Р И Х О Д Ь К А І. Р Е П І К А , С. Ф І Л І П Ч У К А , С. Х О Р О Ш К А .

Р Е Д А К Ц І Й Н А КОЛЕГІЯ: П. М . Б Е Б А , В. Б. В Р У Б Л Е В С Ь К А , А . П. К О Р Н І Є Н К О , В. В. К У Л И К , А. О. Л Е О Н О В А , В. В. М А К Л Я К , М . Г. М А Х І Н Ч У К (відповідальний секретар), М. О. М І Щ Е Н К О (заступник головного редактора), М . Д. Р У Б А Н , Р. М . Т Е Р Е Щ Е Н К О , Г. Д. Ц И Б У Л Я К . Художньо-поліграфічне оформлення О. Ю . МАЛИШЕВСЬКОГО. Коректор Д. О . КОМЕНДАНТОВА. З д а н о д о н а б о р у 16.12.85. Підписано до друку 15.01.86. Б Ф 13837. 60Х90/8. Глибокий друк. 5 умови, друк. арк. 20 у м о в н . ф а р б . відб. 7,88 обл.-вид. арк. Тираж 39100 прим. Зам. 06363. А д р е с а р е д а к ц і ї : 252047, м. Київ-47, вулиця П е т р а Н е с т е р о в а , 4. Телефони: заступник головного редактора — 441-88-35, відповідальний секретар — 441-88-76, секретаріат — 441-88-68, відділи: комуністичного виховання — 441-88-40, культурного будівництва, клубів — 441-88-66, народної творчості — 441-88-73, бібліотек — 441-88-67, профспілкової р о б о т и — 441-88-65. ОРДЕНА ЛЕНІНА КОМБІНАТ ДРУКУ ВИДАВНИЦТВА «РАДЯНСЬКА УКРАЇНА» 252047, КИЇВ-47, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 50. «СОЦИАЛИСТЫЧНА КУЛЬТУРА» (на у к р а и н с к о м языке). И з д а е т с я с и ю н я 1 9 2 1 г. Массовый общественнополитический ежемесячник теории и практики культурного строительства ОРГАН МИНИСТЕРСТВА КУЛЬТУРЫ УКРАИНСКОЙ ССР И УКРАИНСКОГО РЕСПУБЛИКАНСКОГО СОВЕТА П Р О Ф С О Ю З О В Издательство «Радянська Украина» А д р е с редакции: 252047, г. К и е в - 4 7 , у л и ц а П е т р а Н е с т е р о в а , 4. Ордена Ленина комбинат печати издательства «Радянська Украина», Киев-47, проспект П о б е д ы , 50. Текст набрано з застосуванням вітчизняного фотонабірного комплексу «Каскад»

4$ к.

Індекс 74446.

ЕКОНОМТЕ ЧАС!

Кожна сім'я щомісяця звертається до ощадної каси, щоб внести плату за квартиру, електроенергію, газ, телефон, дитячий садок, ясла та ін. Однак для цього вам не обов'язково щоразу особисто відвідувати ощадну касу. Для економії часу можете дати доручення тій, де зберігається ваш вклад, про перерахування з вашого особистого рахунку в зазначені строки будь-яких платежів різноманітним підприємствам, установам та організаціям протягом кварталу, року або аж до відміни доручення. Ощадній касі можна дати доручення і на перерахування будь-якого разового платежу. Бланки, необхідні для оформлення безготівкових розрахунків, можна одержати в будь-якій ощадній касі. Громадяни! Економте свій час, користуйтеся безготівковими розрахунками ощадних кас! УКРАЇНСЬКЕ РЕСПУБЛІКАНСЬКЕ ГОЛОВНЕ У П Р А В Л І Н Н Я Д Е Р Ж Т Р У Д О Щ А Д К А С СРСР.