Журнал "Соціалістична культура". - 1986. - № 1. by Національне газетно-журнальне видавництво

»SSH 0132-1544

Соціалістична

\ ,9ав

ЩЁШпШтШР^Ш mJF M. л ж

ПАРТІЯ ЛЕНІНА — СИЛА НАРОДНАЯ Максим

РИЛЬСЬКИЙ

Народ і Партію не роз'єднать повік, Бо рідна Партія — це мисль і цвіт народу. Вітчизна в нас одна. Всяк сущий в ній язик Під сонцем Партії здобув свою свободу. Ті руки, Ті сили, Ті квіти, Це воля

що кладуть дороги в далечінь, що пліднять простори моря й поля, що зросли для юних поколінь,— Партії, і це Народу воля.

Там, де в боях лилась багряна наша кров, Де, вітер сіючи, стрів бурю лютий ворог, — О скільки зведено прекрасних там будов, Які сади цвітуть у далях неозорих!

гГ

Хто в грудях почува пісень високий дар, Поет і повістяр, творець картин і статуй, Народу й Партії свойого серця жар Хай чесно віддає, бо він у них узятий. Народ і Партія — це творчість і життя. Яких не побороть і найгрізніиіим грозам, / галс неволі й тьмі не буде вороття, Де Партія й Народ, де серце наше й розум.

Володимир

СОСЮРА

Весна і молодість! Ну, що е краще в світі! Такої, як у нас, нема ніде весни! Рожевим цвітом радісно залиті, Шумлять сади і сонце п'ють лани. Мов за спиною в нас шумлять могутні крила. Весна і молодість! Що краще е в житті! Нам воля Партії нові путі відкрила, До щастя і добра путі. За нас життя! Лунають птиць привіти, І тракторами даль ясна гуде... Весни і юності не можна зупинити, Як старості — прекрасне, й молоде.

Більш як чотири десятиліття голубіє над нашою неосяжною країною мирне небо. Плідна творча праця єднає всіх радянських людей. Ударно трудяться вони на Бурштинській ДРЕС. що на ІваноФранківщині (фото 1), варять сталь (фото 2). Але для того, щоб і далі квітло наше життя, все прогресивне людство, а особливо молодь Союзу PCP і зарубіжних країн, веде невтомну боротьбу за мир (фото 3). І завдяки цьому всі діти нашої Батьківщини мають змогу щасливо рости і розвиватися. Про це свідчить і приклад колгоспу імені С. М. Кірова Херсонської області — у Чорнобаівці все робиться для малюків (фото 4).

Фото B. КРИМЧАКА, C. ХОРОШКА, В. ОРЛОВА.

Ми всі сини Вітчизни трудової! О, як усе навколо розцвіло! Ще не було у нас весни такої І радості такої не було!

ІІ.1І! Р І І

ІЖіі

Заводів гул, садів вишневі дими... Як наша дружба, сповнена тепла, Встає життя спорудами новими... І це усе нам Партія дала! Як тоне все у сонячних потоках, Вітають щастя юність і весна! По днях зими, холодних і жорстоких, В землі зерно прокинулось од сна. Завжди, завжди ми, Партіє, з тобою, В майбутнє нас ведеш лиш ти одна. Ми всі сини Вітчизни трудової, Ми — комунізму юність і весна!

•

Валентин

БИЧКО

Як вибух, влитий в річище надійне, Що родить струм і водить кораблі,— Так діяння твоє революційне Стає могутнім диханням землі. Цим диханням овіяні, ми дужі, Ясні, мов день, як юність — поривні. Цим диханням мужніють наші душі В труді і в думі, в пісні і в борні. Твій голос чути у дзвінких долинах, У сніжних горах, у лунких лісах. Ти, Партіє, і корінь наш в глибинах, Ти і вершина наша в небесах! Була дорога наша кремениста, Та ми одне плекали почуття: Де б'ється мужнє серце комуніста — Ані на мить не згасне там життяі Не Ти Ні, Ти

в голубій парламентарній тиші захищаєш нас від всяких бід — ти взяла на плечі найтрудніше: борозни ведеш у ясен світ.

Ти з нами йдеш трудівником завзятим, З кермом в руках, за плугом, з молотком, Ти з нами йдеш прохідником, солдатом, Але повсюди й скрізь — провідником! Це трударі — там Партія повсюди, Сіяч дзвінкого, мудрого зерна. Росте із нього все, що е, що буде,— І наша сила, й вйтворінь земна. Твій голос чути у рясних долинах, У сніжних горах, у лунких лісах. Ти, Партіє, і корінь наш в глибинах, Ти і вершина наша в небесах!

•

З кожним днем зростає добробут сільських жителів. Всі умови створюються для того, щоб молоді сім'ї мали упорядковане житло і достаток на своєму столі. А запорука цьому — ударна праця. Фото В.

ОРЛОВА

6 ЛЮТОГО У КИЄВІ ВІДКРИВАЄТЬСЯ XXVII З'ЇЗД КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ БОЙОВИЙ ЗАГІН СЛАВНОЇ КПРС РАПОРТУВАТИМЕ Н А Й В И Щ О М У ФОРУМОВІ ЛЕНІНСЬКОЇ ПАРТІЇ ПРО ВИКОНАННЯ Ї Ї ГРАНДІОЗНИХ НАКРЕСЛЕНЬ В УСІХ СФЕРАХ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ. ПРО НАБУТКИ В КУЛЬТУРНОМУ БУДІВНИЦТВІ РЕСПУБЛІКИ — Н А Ш І РОЗПОВІДІ: МАКЛЯК В., БОНДАРЕНКО В. У місті енергодарів

ПРИЩЕПА і: За о б р і є м —

обрій

КОМУНІСТИ

Вивчаємо. Схвалюємо. Пропонуємо. (Добірка

ВКРАЇНИ

ПАВЛЕНКО Г. Культармійці —

Розкрилюється мрія у політ, В ясненну сонцерань нової днини, В єдиних лавах щасен творять світ Комуністи Вкраїни. В горнилі Жовтня, праведних боях, В нашестя лютого згорьовану годину Ішли несхитно на священний змаг Комуністи Вкраїни. Куди б не звала партія синів І дочок зореносної країни, — Завжди були в строю більшовиків Комуністи Вкраїни. І ратаї, і зодчі, й гірники В гронов'язі радянської родини, Торують путь навіки — у віки Комуністи Вкраїни. То не для них — притишеність в бутті, То не про них — вспокоєність стежини, Вони усі в борні і у труді, Комуністи Вкраїни. їм все під силу виповнить, здолать, Попри заокеанські хижі кпини, Вони — могутня Ленінова рать, Комуністи Вкраїни. На гони всесвіту у космосу глибінь Орбітимо не бомбу, а хлібину, Вбачають символ в ній чеснотних устремлінь Комуністи Вкраїни. Плекати колос, пестити дитя, Пісень співати на його звіздини — Такі вони, залюблені в життя V.- Комуністи Вкраїни. Як завше, по Кремлю свій крок, свій шлях Звіряючи, з вершини до вершини Несуть в Комуну пурпуровий стяг Комуністи Вкраїни. ...Є в Партії гартований загін Людей, серцями щирих, як зернини. То — вірні їй од поколінь до поколінь Комуністи Вкраїни. Олесь Я В О Р Е Н К О .

матеріалів)

БАРАННИК В. Із зерня слова

змаганню

К А Ч К А Н В. Дивинність ВІТКОВСЬКА В. Запрошує

«Меліоратор»

ЧАЙКОВСЬКИЙ С. Вчить історія, вчить сьогодення

ОРЛОВСЬКИЙ А. (Сценарій)

З тобою

ми,

партіє,

завжди з т о б о ю !

ПАТРИКАЦ Л. М и р нашому д о м у

М А Х І Н Ч У К М . 3. Чолом вам, майстри народні

ФЕРЧУК А. Багряний літопис епохи

ЧУНІХІН В. Краса і виміри краси

Іллічева правда. (Пісня). Слова Л. Реви, музика В. Філіпенка

Кросворд. Ш а х о в и й клуб «СК»

ТЕРЕЩЕНКО Р. На оновленій землі

Лауреати ж у р н а л у за 1985 рік

- П р о л е т а р і всіх к р а ї н ,

єднайтеся!-

fСоціалістична

КиЛЬТЧРА

СІЧЕНЬ № 1 (757) Виходить з червня 1921 р. Масовий громадсько-політичний щомісячник теорії і практики культурного будівництва ОРГАН МІНІСТЕРСТВА КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОЇ PCP І УКРАЇНСЬКОЇ РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ РАДИ ПРОФСПІЛОК Видавництво «Радянська Україна» «Соціалістична культура», 1986.

Назустріч XXVII з'їзду КПРС

Сімейний ансамбль Манолія Дмитровича, Г анни Григорівни, Людмили Антонюків. О

У МІСТІ ' енергодарпі

Багатоповерхові будинки випливли з р а н к о в о г о туману, наче примари. Подумалось, що хтось жартома розташував серед поля гігантські декорації, — настільки несподіваними здаються сучасні висотні споруди в цьому переважно агр а р н о м у куточку Буковинського краю. Тут немає звичного передмістя — рівні прямокутники ланів підступають до тротуарів. Це Новодністровськ, місто енергодарів — будівників і експлуатаційників Дністровського комплексного гідровузла імені 60-річчя СРСР, котре з'явилося на карті нашої республіки зовсім недавно. Про те, що працюють тут по-ударному, відомо. Задовго до запланованого терміну, в 1981 році, дали струм перші два агрегати ГЕС. Достроково виконано завдання завершального року і п'ятиріч-

У майстерні самодіяльного художника І. М. Сольського.

ки в цілому. А як відпочивають г і д р о б у дівники, чим заповнене їхнє дозвілля? Ми завітали до Будинку культури «Мо- і лодіжний». На сцені йшла репетиція! місцевого народного театру. Знайомимось із самодіяльними акторами. І. Федорів — машиніст тепловоза, Н. Мельник — завідуюча адміністративно-господарським відділом, С. Печкар — старший майстер учбового комбінату, М. Донцова — медсестра, Н. Мостова — перукар. Л ю д и всі сімейні, зайняті домашніми справами, але любов до сцени не знає перешкод. За годину їхнє місце займає ансамбль танцю, керований В. Волоховським, на черзі — вихованці Г. Гольмідорф з народної циркової студії. — Гуртків і студій у нас чимало — як для дорослих, так і дітей, і щоразу ось такий щільний графік репетицій, — бідкається директор Будинку культури В. І. Олійник. — Наш «Молодіжний» — це ще й кінотеатр, і актовий зал, так що увечері сцена вільна лічені години. Місту конче потрібний у ж е новий, сучасний Палац культури. 0 С

Завжди гамірно дитячому містечку.

У Новодністровську кілька книгозбірень. Головна — філіал Сокирянської ЦБС, обслуговує понад дві тисячі читачів. Старший бібліотекар М. О. Кузема очолює також жіночий клуб «Сучасниця», в якому о б г о в о р ю ю т ь і вивчають широке коло питань — від уміння вести домашнє господарство до проблем виховання дітей. — Вірю в прекрасне майбутнє нашого міста, бо в ньому багато дітвори, — ка-

ж е заступник начальника будівництва ГЕС по економіці В. О. Байкін. Валентин Олексійович — один з ініціаторів с п о р у д ж е н н я м е т о д о м народної будови прекрасної дитячої музичної школи, міського стадіону, ігрових майданчиків. Найпопулярніший вид спорту у гідробудівників — футбол. У міському турнірі команд колективів фізкультури беруть участь одинадцять команд, але не на-

багато менше прихильників і у волейболу. Вже кілька років новодністровці проводять волейбольні турніри на приз дворазового олімпійського чемпіона Г. Мондзолевського, в якому, крім господарів, виступають команди ветеранів волейболу з Москви і Києва, колегиенергетики з Бурштина і Ладижина, студентські команди Чернівецького д е р ж університету і Кам'янець-Подільського педінституту.

Затишно в новодністроіи книгозбірні.

Хто нині не захоплюється аеробікою!

ькіії

Є в місті свої чемпіони з настільного тенісу, шахів, шашок. А от слюсар бригади спецгідроелектромонтажників В. Петряшин — найсильніший в області картин, гіст у класі 125 кубічних сантиметрів. Його досягнення мріють повторити близько сімдесяти інших членів секціі картингістів, яких тренує слюсар газового господарства С. Ю . Куликов. Ж і н о ц т в о віддає перевагу ритмічній гімнастиці. Ентузіаст аеробіки С. Ю. Єгорова організувала і веде кілька груп о з д о р о в ч о ї гімнастики. Романтиків, любителів мандрівок об'єднує клуб туристів «Дністер». Тут вам повідають чимало цікавих історій. Влітку на Дністровському водосховищі туристи влаштували навіть весілля на байдарках. Жителі Новодністровська стали його літописцями. «Нікому тебе не в і д д а м » — так назвав свій перший драматичний твір молодий літератор голова об'єднаного комітету профспілки управління будівництва гідровузла І. С. Нагірняк. Ця хвилююча розповідь про дністровських гідробудівців у виконанні місцевого нар о д н о г о театру була удостоєна диплома X X V I театральної весни Радянської Буковини. Близько трьохсот картин, акварелей, що в і д т в о р ю ю т ь всі етапи будівництва ГЕС і міста, подав на обласну і районну вистазки самодіяльний художник І. М. Сольський. Гідно представляв новодністровських аматорів на обласному огляді-конкурсі художньої самодіяльності, присвяченому 40-річчю Великої Перемоги, сімейний ансамбль Антонюків. їх було названо кращими. Подібних прикладів чимало. Ю н е місто живе повнокровним життям.

кореспонденти тури».

В. МАКЛЯК, В. БОНДАРЕНКО, «Соціалістичної куль-

есь біля лісу озвався перепел. Щ е вчора привільно ж и л о с я тут одвічним п о ж и л ь ц я м х л і б н о г о поля, а нині — густа щетина стерні наїжачилась до самого о б р і ю . І лише на клинці кос о г о р у комбайни докошували останні гектари пшениці. З хлібом, як кажуть землероби, вискочили. З гектара намолотили по с о р о к центнерів добірного зерна. ...Нелегко дався той хліб. М и н у л о ї осені випав дощ, пішли д р у ж н і сходи. Однак узимку після відлиги вдарили м о р о з и , посіви вкрилися л ь о д о в и м панцером. Кілька місяців тримались у тому полоні вруна. Надій на їх врятування м а й ж е не лишалося. Весна взяла своє. Зазеленіли, пішли в ріст посіви. Та радість була передчасною. Травень дихнув с п е к о ю . Щ о д н и н и об'їздив Г р и г о р і й Іванович поля, придивлявся до рослин, і, хоча сонце пекло немилосердно, т р а г і ч н о г о настрою не було. З досвіду знав: давно б у ж е зар у д і л о поле, аби не б е з п л у ж н и й о б р о біток грунту, щ о вони запровадили на своїх ланах. Вистояли хліба... ...Шлях стелився повз Долинський сільський клуб. Зупинив авто. Зайшов у приміщення. Відразу ж звернув увагу на те, що цікавило: опалювальну систему і досі не відремонтували. Настрій підупав. А в т о м о б і л ь знову біг п о л ь о в о ю д о р о г о ю туди, де н е щ о д а в н о А н д р у с е н ко р о з п р о щ а в с я з к е р у ю ч и м в і д д і л к о м М. Г. М о р ш н е ю . — Давно в клубі був? — ледь порівнявшись з ним, запитав Г р и г о р і й Іванович. С п і в р о з м о в н и к відразу все з р о з у м і в . — Не до клубу зараз, — махнув р у к о ю Михайло Г р и г о р о в и ч . — Ж н и в у є м о . Вгору ніколи глянути. — Усяке д і л о п о р я д о к любить. Л и бонь, не забув заповідь господаря? Чи ти білих мух чекаєш, щ о б ті підігнали роботи в клубі? С к а ж у в і д в е р т о : не б у д е найближчим часом з а в е р ш е н о ремонт — відповіси. П е р е д г р о м а д о ю , — рішуче мовив А н д р у с е н к о .

Портрет делегата ...Плинуть літа. Весняними ж у р а в л и н и ми ключами, осінніми падолистами. В п р о д о в ж багатьох років керує колгоспом Г. І. А н д р у с е н к о . Вірять йому земляки, д о в і р я ю т ь багатим знанням, у м і н н ю , л ю б о в і до землі. Д о в і р ' я те виправдовує невпинним п р и м н о ж е н н я м достатку р і д ного господарства, Й о г о г р у д и п р и к р а ш а ю т ь о р д е н и Леніна, Т р у д о в о г о Червоного Прапора, «Знак Пошани», медалі. Н а г о р о д и ці — за м у д р е керівництво великим колективом, за д о б л е с н у п р а ц ю , за р о з в ' я з а н н я багатьох п р о б л е м сучасного села. ...Найбільш новообраного молодого голову колгоспу турбувало те, щ о м о лодь залишала село. Подавалась в Червонозаводське, Л о х в и ц ю . З р о з у м і в : нео б х і д н о дати л ю д я м з м о г у т в е р д о повірити в перспективу. Спільну. Особисту. Правління колгоспу, партком, п р о ф ком, в и к о н к о м сільської Ради взяли курс на с т в о р е н н я комплексу соціальних заходів. Г р и г о р і й Іванович п е р е к о н а н и й : нива к у л ь т у р н о - о с в і т н ь о ї р о б о т и має б у ти т а к о ю ж у р о ж а й н о ю , як і виробнича. П е р е к о н а н н я це в к о р е н и л о с я , коли він, ще ю н и й ч о р н о б р и в и й з а в і д у ю ч и й клуб о м села Брисі, організував небачену там досі х у д о ж н ю самодіяльність, під-

няв престиж сільського клубу в районі. Цю лінію продовжив, як став г о л о в о ю к о л г о с п у . Л ю д и н а п р а ц ю є творчо, у д а р , но тоді, коли змістовно, р і з н о б і ч н о п р о водить своє дозвілля. З а п о р у к а успіху культосвітньої роботи — х о р о ш а матеріальна база і відповідно підготовлені кадри. Ц ю з а к о н о м і р ність голова к о л г о с п у знав давно. Зусилля спрямували на с т в о р е н н я необхідних закладів. Красень Б у д и н о к культури манить до себе жителів села Токарі (тут розташована центральна садиба кол_ госпу) о б р я д о в и м залом, д и т я ч о ю м у з и ч н о ю ш к о л о ю , бібліотекою. С т в о р ю ється новий музей, якому виділено окр е м е п р и м і щ е н н я . Сучасні клубні заклади є в селах Гамаліївці, Долинці. Лише за останні два р о к и колгосп виділив на б у д і в н и ц т в о культосвітніх закладів майж е три мільйони карбованців. На п'ятдесят тисяч карбованців закупили музичних інструментів. Придбали для учасників х у д о ж н ь о ї самодіяльності костюми. І тепер, коли виступають земляки, не тільки виконуване ними, але й о д я г має вигляд не г і р ш и й , ніж у артистів п р о ф е с і о н а л ь н о ї сцени. М і ц н і л и кадри. Будинок культури о ч о лив м о л о д и й спеціаліст Анатолій Кибкало — ентузіаст, обізнаний на мистецтві, ф о л ь к л о р н і й спадщині народу. Справжнім в і р т у о з о м зарекомендував себе баяніст Борис Пойда, а його д р у ж и н а Л ю д мила стала х у д о ж н і м к е р і в н и к о м аматорс ь к о г о колективу. Культпрацівникам колгосп надав квартири з усіма зручностями. — По суті у нас зникли невирішені питання, — г о в о р и т ь д и р е к т о р БК. — Усім, щ о н е о б х і д н о для п о т р е б культури, колгосп забезпечує п е р ш о ч е р г о в о . Масовість. Залучення до художньої творчості о д н о с е л ь ц і в — о д и н з головних о р і є н ' и р і в діяльності клубників. Саме таким п і д х о д о м до важливої справи пояснюється той факт, що більше третини всіх п р а ц ю ю ч и х у к о л г о с п і — учасники х у д о ж н ь о ї самодіяльності. У великій пошані т р а д и ц і й н и й ж а н р — хоровий,

а н и

Чотири колективи діють тут. Наймолодший — водіїв автопарку в складі п'ятдесяти чоловік. Д о його створення Григорій Іванович мас безпосередню причетність. Якось після розмови з водіями голова колгоспу сказав завідуючому автопарком П. Білику: — Богатирські в тебе хлопці. Працюють на совість. Як думаєш, ото й усе, на що вони здатні? Петро Іванович здивувався. Мовляв, невже керівникові замало того, що водії ударно трудяться, дисципліновані. А голова вів далі: — Знаєш, нині етнографи, мистецтвознавці набили оскомину дискусіями про те, що молодь скептично ставиться до безпосередньої участі в аматорських колективах. Ніби слухати магнітофонні записи, та й то часто не кращих виконавців, — час має, а самій заспівати щире, дороге — охоти бракує. Натомість голосів твоїм хлопцям не позичати. Як думаєш? ...Могутньою хвилею линула пісня про рідну Батьківщину, з якою виступав новостворений колектив. Натхненно співали завідуючий автопарком П. Білик, механік А. Лисенко, диспетчер О. Галюк, водії М. Савченко, М. Васинський та їхні товариші. — Безталанних людей немає. Головне для клубника — вчасно виявити талант, створити умови для реалізації природних обдарувань, — каже Григорій Іванович. — Такий у нас підхід, тому і дозвілля насичене. Різнобічна культосвітня робота в селі. У фольклорному ансамблі співають М. Сорока, М . Єжла, В. Зленко — люди, які віддали виробництву десятки років. А ледь стихнуть оплески після їхнього виступу — на сцену виходить

оаса

буття

ВИЗНАННЯ Кращі вироби Євгена Антоновича Куцярського із села Товстого Гусятинського району на Тернопільщині відомі в області, республіці, вони о д е р ж а л и також і всесоюзне визнання: скульптурна композиція «Через Сиваш» на виставці в Москві відзначена дипломом другого ступеня і с р і б н о ю медаллю. Від батька він перейняв навички різьблення по дереву, ліплення з глини. Захоплення р і д н о ю п р и р о д о ю розвинуло в ньому хист живописця. Змалку любить народні пісні, казки, легенди, худ о ж н ю літературу. Гончарну справу вивчав і в досвідченого майстра С. К. Камінецького. Тривалий час Є. А. Куцярський працював на культосвітній ниві — завідував сільським клубом, бібліотекою. А потім став учителем в місцевій середній школі, де організував гурток народних промислів, оформив з дітьми кабінети,

молодіжний ансамбль «Мальва», в якому свою майстерність демонструють м о л о д і трудівниці Ольга Якименко, Наталія Царькова, Валентина Назаренко, Ольга Корнієнко... «Вибирай, що тобі до душі», — здебільшого цією ф р а з о ю зустрічають у клубі к о ж н о г о , хто має намір прилучитися до чарівного світу мистецтва. Гуртки — на різні смаки: духових, народних інструментів, танцювальний, сольного співу, обрядовий, агітаційнохудожня бригада. Повноправним учасником її є Г. І. А н д р у с е н к о . Керівник тепло відзивається про кращих трударів, говорить про чергові проблеми, потім слово беруть аматори. Понад сорок виїздів на ферми, тракторні стани, до жниварів протягом року роблять учасники агітбригади. І завжди ї м раді. Своєрідного прискорення набула культосвітня та спортивна робота після виходу в світ постанови ЦК КПРС «Про заходи щ о д о поліпшення використання клубних закладів і спортивних споруд». Відтак в селі почав діяти культурноспортивний комплекс. — Раз культурно-спортивний — значить, спорт — не довісок у комплексі, а рівнозначна з усіма іншими ділянка, — сказав голова на засіданні координаційної ради. — Чому б нам, приміром, не створити кінно-спортивну школу? Нехай молодь вчиться любити тварин, майстерності верхової їзди, сміливості. Ідея сподобалась. І ось у ж е зоотехнік Неля Миколаївна Неклюдова проводить тренування в новоспорудженій кінно-спортивній школі. Відбулися перші змагання, розіграно призи. Земля — годувальниця. Тільки справжній господар сповна користується ї ї бла-

класи, фойє, сільський і районний будинки культури. Його вихованці беруть активну участь у виставках. А син І в а н — студент медичного інституту і студент лісотехнічного Іван Сукач організували подібні гуртки у своїх вузах. Наслідуючи й розвиваючи традиції товстенських гончарів, майстер з люб о в ' ю виготовляє тарелі, чаші, куманці і вази, розмальовує їх р і з н о к о л ь о р о в и м и фарбами, оздоблює орнаментами. Він — автор скульптурних сатиричних образів, карикатур, сюжетних сценок з народного побуту, керамічних іграшок, що відзначаються дотепністю, народним гумором, злетом фантазії. Його називають казкарем, винахідливим витівником, тонким спостерігачем сучасного побуту. Мала скульптурна пластика Є. А. Куцярського експонувалася на обласних виставках, персональній — у Тернопільській картинній галереї, виставочному залі обпасного краєзнавчого музею. Серед кращих — твори гончара «Багато горя принесла війна», «А ми на вас чекали довго». Вони нагадують, яку страшну загрозу несе людству війна, закликають берегти мир.

А. ГРИБ, працівник Тернопільського обласного науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи.

гами, трудом і піснею примножує славу і велич ї ї . Безвідвальний метод обробітку грунту, що уміло застосовують у колгоспі, сприяв значному збільшенню виробництва продукції. Це, в свою чергу, дає змогу успішніше вирішувати соціальні питання. Зокрема, минулого року за рахунок колгоспу споруджено 25 житлових будинків. Молодь не полишає батьківських стежин. Відплив нині припинився. Середній вік трудівників господарства — 33 роки. ...У клубі села Долинки зібралися люди. Затишно, привітно. Пахне с в і ж о ю ф а р б о ю , віє теплом від батарей парового опалення. — Бач, віджнивував успішно, і клуб — мов лялечка. А казав, що ніколи прим і щ е н н я м зайнятись. Устиг, як захотів. Л ю д и нам довіряють. Тож не маємо права шукати виправдань. Треба діяти, — пригадав М . Г. М о р ш н і літню розмову Григорій Іванович. Хороші справи. Безліч їх на рахунку колгоспного вожака Г. І. Андрусенка — вченого агронома, делегата XXVII з'їзду КПРС. Він неухильно і твердо дотримується принципу: стара слава нову любить. В такому підході — корені прогресу, зростання. І лиш так, за обрієм здійснених мрій і задумок, відкривається ще звабливіший обрій сподівань і надій. Тому невпинно в пошуку, завзятті він, його товариші, односельці. Ясно бачать вони свої перспективи, г р о м а д о ю прагнуть прискорювати здобутки. Економічні і культурні. Щ о б крокували в ногу. Цього вимагає час. Л ю д я м на добро. І. ПРИЩЕПА, завідуючий відділом пропаганди і агітації Полтавського обкому Компартії України.

ГЕРОЇНЯ Тридцять сім років тому розпочала свою трудову діяльність Ганна Степанівна Д о р о щ а к . Майже двадцять із них вона працює д о я р к о ю в радгоспі «Вінниківський» Пустомитівського району на Львівщині. Нині жінка — оператор машинного доїння, ініціатор багатогрупового доїння корів. Завдання одинадцятої п'ятирічки вона виконала ще 14 квітня минулого року. Г. С. Д о р о щ а к — Герой Соціалістичної Праці, н а г о р о д ж е н а двома орденами Леніна, о р д е н а м и Жовтневої Револ ю ц і ї , «Знак Пошани», медалями, численними грамотами. Передова виробничниця активна і в громадському житті, веде велику виховну роботу серед шкільної молоді, залучає дівчат і хлопців до почесної професії тваринника. Шість років тому при радгоспному Будинку культури створила самодіяльний хор-ланку, в якому і сама співає, організувала жіночий клуб «Джерело», допомагає культпрацівникам проводити тематичні вечори, інші масові заходи. М . ПАНІВ, методист Львівського обласного міжспілкового Будинку самодіяльної творчості.

РІШЕННЯ ч і ^ - х ЖОВТНЕВОГО

ВИВЧАЄМО СХВАЛЮЄМО і: ПРОПОНУЄМО

К І'

ПЛЕНУМУ

ЦК КПРС —

У'

ХуГГ.в ж и т т я ; хХ-: : : : :;

ДО РОЗУМУ І СЕРЦЯ к о ж н о г о У ленінській традиції — виносити на всенародне обговорення корінні питання внутрішньої і зовнішньої політики нашої партії. От і нині, напередодні X X V I I з'їзду КПРС, трудівники двічі орденоносного Кривого Рога, як і всі радянські люди, поглиблено вивчають проекти нової редакції Програми і змін у Статуті КПРС, Основних напрямів е к о н о м і ч н о г о і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року. Вони одностайно схвалюють ці найважливіші теоретичні, політичні і соціально-економічні документи сучасності, визначають конкретні завдання для к о ж н о г о т р у д о в о г о колективу. Грунтовно і цілеспрямовано, під керівництвом партійних організацій, пропагують і роз'яснюють ці історичні документи культосвітні заклади міста. Використовуючи притаманні їм форми і методи роботи, вони прагнуть донести до розуму і серця к о ж н о г о к р и в о р і ж ц я їх масштабність і велич. Основне навантаження взяли на себе 19 культурно-спортивних комплексів, якими керує міська м і ж в і д о м ч а рада по культурі і до яких входять палаци культури і спорту, бібліотеки, музичні школи, інші ідеологічні й культурно-освітні заклади Кривого Рога. Об'єднавши творчі зусилля освітніх,

спортивних і виховних організацій різних відомств, культурноспортивні комплекси стали дійовими центрами суспільно-політичного і духовного життя не тільки в трудових колективах, а й за місцем проживання населення. Різноманітний арсенал засобів ефективної пропаганди проектів нової редакції П р о г р а м и і змін у Статуті партії, Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на період до 2000 року. Один з них — роз'яснення основоположних партійних документів у тісному зв'язку з досягнутими успіхами та з тими завданнями, які стоять перед т р у д я щ и м и в новій п'ятирічці. Великі аудиторії слухачів збирають суспільно-політичні читання «Розповіді про партію», засідання клубів політичної інформації «Етапи великого шляху», цикли усних журналів « Ш л я х о м доблесних перемог», зустрічі з делегатами партійних з'їздів на тему «Партія сказала: «Треба!» — комуністи відповідають: «Єсть!». Роз'яснюючи розділи проекту нової редакції П р о г р а м и КПРС, де мовиться про ідейно-політичну ^роботу партії по вихованню гармонійно розвиненої людини, працівники культурно-спортивних комплексів пропагують досягнення в галузі морального, естетичного і фізичного виховання, прагнуть залучати до занять самодіяльним мистецтвом і спортом усе населення. Змістовно пройшла організована Саксаганським районним КСК читацька конференція «У світлі ленінських ідей вперед у майбуття крокуєм!», в якій взяли участь активісти центральної бібліотеки для дорослих, палаців культури рудоуправлінь імені С. М. Кірова та імені Ф. Е. Дзержинського, музичних шкіл № 3 і № 5, міськкому ЛКСМУ. На к о н ф е р е н ц і ю були запрошені делегати X X V I з'їзду КПРС і XXVI з'їзду Компартії України. Разом з міським історико-краєзнавчим музеєм бібліотека о ф о р м и л а книжкову і фотоілюстративну виставки «Від з'їзду до з'їзду». Викладачі музичних шкіл, культармійці й комсомольці району підготували літературно-музичну к о м п о з и ц і ю «Нас рідна партія веде до нових звитяг». Ця зустріч залишила світлий, незабутній слід у серцях її учасників, дала змогу з трепетним хвилюванням торкнутися живих д ж е р е л п е р е м о ж н о г о поступу ленінської партії, глибоко, усім єством відчути свою громадянську приналежність до величних звершень радянського народу. Я поцікавилась, наскільки «матеріалізувалися» ці високі почуття після конференції. Мені з гордістю розповіли, що багато з тих, хто брав участь у конференції, взяли підвищені соціалістичні зобов'язання на честь XXVII з'їзду партії.

Вагомими здобутками зустрічає XXVII з'їзд КПРС колектив локомотивного депо КиївПасажирський. НА ФОТО: машиністінструктор, заступник секретаря цехової партійної організації В. Г. Миронов обговорює з робітниками проект нової редакції Програми КПРС.

П.

Фото ПРИХОДЬКА.

Такою ж ц і к а в о ю і к о р и с н о ю була зустріч за « к р у г л и м столом» ветеранів партії з комуністами 80-х років. Тема цієї розмови — «Спадкоємність поколінь. У чому ї ї суть і призначення?». П л о д о т в о р н у пропагандистську р о б о т у в ці дні проводять 12 к і н о л е к т о р і ї в суспільно-політичних знань, к о ж е н з яких має с в о ю тематичну спрямованість. Так, у кінотеатрі імені В. І. Леніна організовано цикл лекцій «Партія — р о з у м , честь і совість нашої епохи», тематика л е к т о р і ю в кінотеатрі «Сучасник» — « X X V I I з'їзду КПРС — гідну зустріч», в кінотеатрах «Схід», «Перемога» та імені Т. Г. Ш е в ч е н к а — «Від з'їзду до з'їзду». В е л и к о ю п о п у л я р н і с т ю користується також лекторій кінотеатру «Жовтень». Тут о д и н із розділів проекту нової редакції П р о г р а м и КПРС, де йдеться про п р о т и б о р с т в о м і ж силами п р о г р е с у і р е а к ц і ї в сучасному світі, р о з ' я с н ю ю т ь за д о п о м о г о ю читання лекцій в і д п о в і д н о ї тематики та о р г а н і , зації тематичного показу фільмів «Ідеологічна б о р о т ь б а на кіноекрані». А к т и в н о ф у н к ц і о н у ю т ь к і н о л е к т о р і ї й при палацах культури п р о м и с л о в и х підприємств міста. На п р е с - к о н ф е р е н ц і я х , влаштовуваних культосвітніми закладами К р и в о г о Рога, відбуваються зустрічі з новаторами виробництва, вченими, спеціалістами, керівними партійними, г о с п о д а р с ь к и м и , п р о ф с п і л к о в и м и працівниками, які д о п о м а г а ють поглиблено вивчати партійні д о к у м е н т и та в і д п о в і д а ю т ь на запитання, що виникають у ході їх о б г о в о р е н н я . Пошук нових, соціально значимих ф о р м р о б о т и культосвітніх закладів міста в п е р і о д п і д г о т о в к и д о ч е р г о в о г о з ' ї з д у партії триває. Л. НОВІК, секретар К р и в о р і з ь к о г о м і с ь к к о м у Компартії У к р а ї н и Д н і п р о п е т р о в с ь к о ї області.

С е р е д тих, хто забезпечує активну, зацікавлену участь в о б г о в о р е н н і п е р е д з ' ї з д і в с ь к и х д о к у м е н т і в , — бібліотечні працівники Ямпільської ЦБС С у м с ь к о ї області. Нещодавно вони взяли участь у ч е р г о в о м у дні культпрацівника. З д о п о в і д д ю « П р о г р а м н і установки КПРС щ о д о ідейно-виховної роботи, освіти, науки і культури та перспективи розвитку культурноосвітніх закладів Ямпільського району» виступив завідуючий в і д д і л о м культури р а й в и к о н к о м у В. І. Кусовський. Були висвітлені також теми: «Місце і роль бібліотек в о б г о в о р е н н і та вивченні передз'їздівських документів», «Координація р о з ' я с н ю в а л ь н о ї р о б о т и серед населення в межах культурнос п о р т и в н о г о к о м п л е к с у — важлива з а п о р у к а ї ї успіху». Культосвітні п р а ц і в н и к и о з н а й о м и л и с я з матеріалами, представленими на в і д к р и т о м у п е р е г л я д і літератури « П р о г р а м а КПРС — П р о г р а м а м и р у і творення». К р і м того, відбулося р о з ш и р е н е засідання д и с к у с і й н о г о клубу бібліотечних працівників «Досвід. П р о б л е м и . П о ш у к » на тему «Вивчаємо, о б г о в о р ю є м о проект нової р е д а к ц і ї П р о г р а м и КПРС». Бути на рівні вимог при о р г а н і з а ц і ї к н и ж к о в и х виставок, тематичних поличок з циклу «Назустріч X X V I I з ' ї з д у КПРС» нам д о п о м а г а є участь в о б л а с н о м у о г л я д і - к о н к у р с і на к р а щ у к н и ж к о в у виставку з названої теми. П е р ш а з них відбулася ще на початку 1985 р о к у . Були з а п р о ш е н і ветерани праці, Великої Вітчизняної війни. К н и ж к о в і виставки п о ч е р г о в о влаш т о в у ю т ь с я на в и р о б н и ч и х дільницях, стоянках бібліобусів. У к н и г о з б і р н я х району створено консультаційні пункти. В них читачі мають з м о г у ознайомитися з текстами п р о г р а м , них д о к у м е н т і в нашої партії. Д о їхніх послуг — довідкові матеріали, картотеки і каталоги, в яких виділено р у б р и к и «На д о п о м о г у і д е о л о г і ч н о м у активу в р о б о т і з п е р е д з ' ї з д і в с ь к и м и документами», «Знання п р о е к т у нової редакції Програми КПРС — к о ж н о м у » . С т в о р е н н я консультаційних пунктів, на нашу д у м к у , є д о б р о ю о с н о в о ю для з а п р о в а д ж е н н я д о с в і д у бібліотек Вінницької області, який ми х о ч е м о засвоїти і т в о р ч о доповнити. М и вважаємо с в о ї м н а й п е р ш и м о б о в ' я з к о м розвивати політичну культуру наших читачів. А д ж е мало тільки знати установки партії, н е о б х і д н о боротися за їхнє втілення у життя. О. К У Д Л А Й , д и р е к т о р Ямпільської ЦБС С у м с ь к о ї області.

ЖИТТЯМ НАРОДЖЕНА З часу опублікування проекту нової р е д а к ц і ї Програми КПРС почався новий етап п і д г о т о в к и д о X X V I I з ' ї з д у партії, етап великої ради з н а р о д о м із найважливіших питань дальш о г о поступу нашої країни.

ОДНОСТАЙНІСТЬ

ВЕЛИЧНА ПРОГРАМА

Опублікування важливих партійних документів колгоспники нашого господарства зустріли славними трудовими перемогами. До 68-ї річниці Великого Ж о в т н я ми виконали завдання одинадцятої п'ятирічки по п р о д а ж у д е р ж а в і картоплі на 101 процент, овочів — на 117, льоноволокна — на 106, льононасіння — на 106, м'яса — на 102 проценти. Вагомими успіхами починають дванадцяту п'ятирічку к р а щ і трудівники колгоспу — о р д е н о н о с ц і доярка Галина Пилипівна Рожок, телятниця Уляна Яківна Левківська, свинарка Галина Іванівна Сухаревич, трактористи Костянтин Омелянович Павлюк та Дмит. ро Петрович Булуй, молодий комбайнер Станіслав Григорович Оксенчук, багато інших передових виробничників і спеціалістів сільського господарства.

На нинішньому етапі комуністичного творення відбуваються глибокі зміни у сфері економіки, суспільно-політичних відносин. Узагальнення цих змін і необхідність конкретизації подальшої перспективи розвитку СРСР зумовили р о з р о б к у нової редакції Програми КПРС — програми планомірного і всебічного удосконалення соціалізму, просування радянського суспільства до комунізму. Йдучи назустріч XXVII з'їздові КПРС та X X V I I з'їздові Комуністичної партії України, Кримська обласна рада профспілок веде активну, цілеспрямовану роботу з пропаганди і роз'яснення цього важливого історичного документа. У 42 профспілкових бібліотеках області о ф о р м л е н і тематичні виставки «Від з'їзду до з'їзду». В усіх дванадцяти книгозбірнях Керченської ЦБС відбулися зустрічі з ветеранами партії та делегатами X X V I з'їзду КПРС, на яких о б г о в о р и л и проекти нової редакції Програми, змін у Статуті КПРС.

Нову хвилю т р у д о в о г о і політичного піднесення викликали у нас рішення ж о в т н е в о г о (1985 р.) Пленуму ЦК партії, проекти нової редакції П р о г р а м и і змін у Статуті КПРС та Основних напрямів е к о н о м і ч н о г о і соціального розвитку СРСР на 1986—1990 роки і на п е р і о д до 2000 року. В усіх трудових колективах господарства відбувається поглиблене вивчення цих матеріалів. У передз'їздівські дні особливо пожвавили свою роботу колгоспні спеціалісти, вчителі місцевої середньої школи та керівники виробничих підрозділів, які виконують д о р у ч е н н я політінформаторів та агітаторів, численний загін пропагандистів системи політичної та економічної освіти і лекторів первинної організації товариства «Знання». Відчутну д о п о м о г у подають ї м працівники наших двох будинків культури, трьох клубів та п'яти бібліотек.

Хори ветеранів війни та праці Севастопольського Палацу культури будівельників і Керченського Будинку культури державної торгівлі виступили в трудових колективах з новою п р о г р а м о ю пісень, присвячених революції, партії, робітничому класові. У палацах культури «Кримканалбуду», заводів «Залив», Балаклавського рудоуправління пройшли вечори «Народ і партія єдині». Проведено обласний огляд агітбригад, де узагальнено досвід пропаганди рішень жовтневого (1985 р.) Пленуму ЦК КПРС. У листопаді — грудні пройшли творчі звіти 50 народних та зразкових колективів «Назустріч X X V I I з'їздові КПРС і X X V I I з'їздові Компартії України». На честь партійних форумів ЗО культосвітніх закладів проводять 27 декад культури на виробництві.

Трудівники господарства палко схвалюють проекти програмних документів рідної ленінської партії, висловлюють одностайну підтримку внутрішньої і зовнішньої політики КПРС і Радянської держави. К. РОЖОК, секретар парткому колгоспу імені В. В. Куйбишева.

М. ЧЕСНОКОВ, завідуючий відділом культурно-масової роботи Кримської обласної ради профспілок.

О в р у ц ь к и й район Ж и т о м и р с ь к о ї області.

Тисячі кваліфікованих гірників готує Стахановське профтехучилище № 62 Ворошиловградської області. Навчальний процес тут зорієнтовано на опанування найновіших досягнень науки і техніки, вміння працювати високоякісно, ефективно. НА ФОТО: разом із бібліотекарем М. Руденко вихованці училища оформляють експозицію, присвячену проектам нової редакції Програми КПРС, Основних напрямів економічного і соціального розвитку СРСР на дванадцяту п'ятирічку і на період до 2000 року, змін у Статуті КПРС. Фотохроніка

РАТАУ.

у А ^В ^Я ~

Політичний орієнтир на завтрашній день — так охарактеризували радянські люди проект нової редакції Програми Комуністичної партії Радянського Союзу. Зацікавлено обговорюють його механізатори колгоспу імені Мічуріна Малинського району Житомирської області А. Нізієнко, В. Давиденко та головний зоотехнік господарства пропагандист І. Куліш. Фото І.

РЕПІКА

Завідуюча бібліотекою села Бокійми Г. Мелех проводить годину цікавих повідомлень на центральній фермі колгоспу імені 40-річчя Жовтня. Фото А.

ВЛАСЮКА

пункти видачі книг у кімнатах тваринника, механізатора, а на час напруги польових робіт н е о д м і н н о створює їх в агітбесідках. З д о п о м о г о ю численного активу бібліотекар будує роботу так, щоб книга була надійним п о р а д н и к о м односельців. Коли в господарстві впроваджували колективний підряд у рослинництві, Галина Тимофіївна посилила увагу до пропаганди книг, газетно-журнальних статей, інформаційних матеріалів про застосування прогресивних ф о р м організації праці, ознайомила з ними виробничників. Як тільки в господарстві створили перший механізований загін, очолюваний комуністом Д. Рибачуком, бібліотека склала для нього рекомендаційний список літератури «Від поля — повну віддачу». Він містив останні видання про передові методи вирощування зернових культур, цукрових буряків, картоплі. Механізатор старанно вивчав їх, а потім разом з товаришами по праці використовував запозичене з книг на практиці. Це дало належні результати. Цього року загін виростив на круг по 33 центнери зернових, 1 2 6 — к а р т о п л і , 327 — цукрових буряків з гектара. Здобуткам загону сприяли й зусилля книгозбірні, що з вдячністю згадують механізатори. Д о речі, як і трудівники центральної феоми колгоспу, де запооваджено цехову систему. Сільські книголюби провели тут місячник спеціаль-

Дедалі ш и р ш о г о розмаху набирає соціалістичне змагання трудівників колгоспу імені 40-річчя Жовтня Млинівського району на Ровенщині за гідну зустріч X X V I I з'їзду КГІРС. В єдиному строю з хліборобами і тваринниками діють культармійці, зокрема активісти сільської бібліотеки. Прац ю ю ч и під керівництвом партійної та у чіткому взаємозв'язку з профспілковою і к о м с о м о л ь с ь к о ю організаціями, пропагандисти літератури наполегливо дбають про виконання соціально-культурних заходів П р о д о в о л ь ч о ї п р о г р а м и СРСР, впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду, успішно реалізують д о г о в і р про творчу співдружність м і ж колгоспом та бібліотекою. Для книгозбірні, розташованої на центральній садибі господарства, стало девізом: «Де працюють люди, там повинна бути книга». Тому часто серед трударів м о ж н а зустріти і завідуючу бібліотекою Г. Т. Мелех. Це вона організувала

ної літератури, влаштували день інформації «Нові, прогресивні ф о р м и організації та оплати праці в тваринництві», колективне о б г о в о р е н н я книги уславленої землячки з колгоспу «Україна» Героя Соціалістичної П р а ц і О. К о н д р а т ю к «Високі надої — увесь рік». У кімнаті тваринника експонувалася виставка «Тваринництво — у д а р н и й фронт», матеріали якої жваво о б г о в о р ю в а л и с я . Для молоді к н и г о л ю б и складають індивідуальні плани читання. Скажімо, в і д п о в і д н о до такого плану к о м с о м о л к а О л ь га Куманська прочитала книги « Ф а б р и к а молока», « М а ш и н н е д о ї н н я корів». Бібліотекар систематично о з н а й о м л ю є т р у д і в ниць із статтями в ж у р н а л і «Тваринництво України». З м і ц н ю ю ч и зв'язки з в и р о б н и ц т в о м , активісти к н и г о з б і р ні не покладаються лише на власні знання. П р о п а г а н д у фахової, в и р о б н и ч о ї літератури проводять р а з о м з б ю р о н а у к о з о технічної і н ф о р м а ц і ї колгоспу. Видання, щ о надходять до д о в і д к о в о - і н ф о р м а ц і й н о г о фонду, с п е р ш у стають п р е д м е т о м вивчення й аналізу і н ф о р м а т о р і в , о б о в ' я з к и яких у господарстві покладено на фахівців, членів б ю р о НТІ. Після о б г о в о р е н н я нових надходжень вони вносять п р о п о з и ц і ї щ о д о в п р о в а д ж е н н я в практику тих або інших р е к о м е н д а ц і й . Останнім часом к н и г о з б і р н я частіше звертається д о керівників с е р е д н ь о ї ланки, котрі о ч о л ю ю т ь відділки, бригади, ферми, механізовані загони. їх р е г у л я р н о забезпечують оперативною і н ф о р м а ц і є ю з питань к о н к р е т н о ї е к о н о м і к и , наукової о р г а н і з а ц і ї праці, з м і ц н е н н я т р у д о в о ї дисципліни, р о з г о р т а н н я соціалістичного змагання. У х л і б о р о б і в і тваринників п о п у л я р н і с т ю к о р и с т у ю т ь с я й читацькі к о н ф е р е н ц і ї «Партія зеде», «На благо народу», усні ж у р н а л и , в е ч о р и книги «Хліб — найцінніший скарб», « П р о г р а ма н а р о д н о г о д о б р о б у т у » , « М и Батьківщину п р а ц е ю славимо». Ефективними виявилися організовувані б і б л і о т е к о ю дні тваринника, механізатора, рільника, в яких активну участь беруть голова колгоспу депутат В е р х о в н о ї Ради СРСР Г. Ш е геда, секретар партійної о р г а н і з а ц і ї Г. Ясеновський, спеціалісти. М и не випадково так д о к л а д н о зупинилися на діяльності бібліотеки села Бокійми по о б с л у г о в у в а н н ю т р у д і в н и к і в у пер е д з ' ї з д і в с ь к і дні. Такою ж активністю позначені й б у д н і інших бібліотек — філіалів М л и н і в с ь к о ї ЦБС. У с п і в д р у ж н о с т і з партнерами по к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о м у к о м п л е к с у вони п р о водять дні культури на фермах, естафети т р у д о в и х п е р е к л и чок, р е п о р т а ж і біля Д о щ о к пошани, в е ч о р и п е р е д о в и к і в соціалістичного змагання. Саме тоді й відбувається зацікавлена р о з м о в а з п р и в о д у місця книги в о в о л о д і н н і п е р е д о в и м и м е т о д а м и праці. У районі набули п о ш и р е н н я і п р е м ' є р и нових книг. У бібліотеках сіл М а л е в о г о , Берестечкового з у с п і х о м п р о й ш л о о б г о в о р е н н я твору М . Т е р е ш к а « Д о б р і ї ї руки» про п о в н о г о кавалера о р д е н а Т р у д о в о ї Слави ланкову колгоспу імені Івана Ф р а н к а С. Ш е в ч у к . Про н а д х о д ж е н н я к о ж н о г о н о в о г о видання центральна районна бібліотека оперативно і н ф о р м у є спеціалістів п і д р о з ділів, щ о входять д о складу а г р о п р о м и с л о в о г о об'єднання. Д р у к у є п о в і д о м л е н н я п р о них і районна газета «Зоря», а сільські бібліотеки-філіали, о к р е м і с л у ж б и об'єднання о д е р ж у ю т ь бюлетень «Нові н а д х о д ж е н н я до ЦБС». П о л і п ш е н н ю р о б о т и бібліотек області на д о п о м о г у працівникам а г р о п р о м и с л о в о г о к о м п л е к с у в реалізації П р о д о в о л ь чої п р о г р а м и в е л и к о ю м і р о ю сприяли о г л я д к у л ь т у р н о - о с в і т ніх закладів республіки по пропаганді д о с я г н е н ь науки і техніки, передових методів праці в сільському господарстві та читацька к о н ф е р е н ц і я «Продовольча п р о г р а м а СРСР — всенародна справа». Участь у них дала з м о г у закладам культури, з о к р е м а бібліотекам, встановити тісніші зв'язки з партнерами по КСК, посилити вплив на т р у д о в у активність хліборобів. Нині к н и г о з б і р н і Ровенщини ведуть ц і л е с п р я м о в а н у р о б о ту по м о б і л і з а ц і ї т р у д я щ и х на гідну зустріч X X V I I з ' ї з д у КПРС. П о в с ю д и о ф о р м л е н о к н и ж к о в і виставки, проводяться передз'їздівські читання. Бібліотека-філіал села Старого К о р ц я К о р е ц ь к о ї ЦБС передз'їздівські читання започаткувала ц і к а в и м в е ч о р о м книги «Вітчизна рідна зустрічає наш партійний, наш X X V I I з'їзд». У б і б л і о г р а ф і ч н о м у огляді було в і д т в о р е н о основні етапи історії ленінської партії, ратні й трудові п о д в и г и комуністів. Секретар партійної організації колгоспу «Перемога» М . У к р а ї нець розповів п р и с у т н і м п р о здобутки, з якими г о с п о д а р с т в о йде до ф о р у м у комуністів, назвав імена правофлангових. П р о свій внесок у перед з'їздівське змагання г о в о р и л и знатні хліб о р о б и Н. Бранелюк, К. Краля. Подібні вечори відбуваються в усіх бібліотеках області.

З ініціативи Здолбунівських КСК і Р А П О запрозаджуються і так звані «тижні колгоспів». За спеціально р о з р о б л е н и м план о м у будинках культури, клубах, бібліотеках трудових колективах відбуваються тематичні вечори, усні ж у р н а л и , колективні о б г о в о р е н н я книг. На них виступають ветерани партії, к о м с о м о л у і праці, г е р о ї ланів і ф е р м . На вечорах л ю д и з г о р д і с т ю говорять п р о радісні зміни, що сталися в нашому краї за р о к и Радянської влади, п р о вклад господарств у реал і з а ц і ю П р о д о в о л ь ч о ї п р о г р а м и . «Тижні», як правило, завершуються в е ч о р а м и т р у д о в о ї слави. П о м і т н е м і с ц е займають дні і н ф о р м а ц і ї , д н і спеціаліста с і л ь с ь к о г о господарства. ї х організують о б л а с н і універсальні наукові б і б л і о т е к и р а з о м з міжгалузевим ц е н т р о м н а у к о з о технічної і н ф о р м а ц і ї , о б л а с н и м а г р о п р о м и с л о в и м о б ' є д н а н ням. Ц ь о г о р о к у такі «дні» присвячувалися темам: «Впровадж е н н я п р о г р е с и в н и х т е х н о л о г і й в сільськогосподарське вир о б н и ц т в о » , «Ґрунтозахисна система обробітку грунту», «Боротьба з е р о з і є ю грунтів», « П р о г р е с и в н і форми організації і оплати праці» та інші. О с о б л и в о у с п і ш н о п р о х о д я т ь дні спеціаліста і дні інформації в Гощанському, З д о л б у н і в с ь к о м у , Ч е р в о н о а р м і й с ь к о м у районах, де до їх п р о в е д е н н я активно залучають фахівців. Під час такого дня, п р о в е д е н о г о Б а б и н е ц ь к о ю с і л ь с ь к о ю бібліот е к о ю Г о щ а н с ь к о г о р а й о н у , фахівці р а д г о с п у «Бабинський» відібрали чимало новинок для в п р о в а д ж е н н я їх у в и р о б н и ц тво. Учасникам «дня» тут були з а п р о п о н о в а н і лекція, бібліографічний огляд, консультації. їх ознайомили з книгами п р о п е р е д о в и й д о с в і д у рільництві й тваринництві, б р и г а д н і форми о р г а н і з а ц і ї праці. Бібліотеки К о р е ц ь к о г о , З а р і ч н е н с ь к о г о та інших районів п р о в о д я т ь на в и р о б н и ч и х дільницях г о д и н и цікавих п о в і д о м лень. У п р о г р а м і — р о з п о в і д і п р о новинки в сільськогоспод а р с ь к і й практиці, бесіди п р о книги на виробничу тематику. С к а ж і м о , у селі Б о р о в о м у З а р і ч н е н с ь к о г о району ці години присвячувалися е к о н о м і ї і б е р е ж л и в о с т і . Посилюється д о п о м о г а к н и г о з б і р е н ь т р у д о в и м колективам у реалізації цільових комплексних науково-технічних програм. Зацікавлена р о з м о в а відбулася на читацькій к о н ф е р е н ції у б у р я к о р а д г о с п і « М і з о ц ь к и й » З д о л б у н і в с ь к о г о району, проведеній підрозділами місцевого культурно-спортивного к о м п л е к с у за к н и г о ю В. Зубенка «Республіканська науковотехнічна п р о г р а м а « Ц у к о р » . П о с и л е н н ю п р о п а г а н д и с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о ї літератури пом і т н о с п р и я л и обласна естафета бібліотек « П р о д о в о л ь ч а п р о грама — справа всіх і к о ж н о г о » та д в о м і с я ч н и к книги під девізом «Досягнення науково-технічного прогресу і передовий д о с в і д — н а поля і ф е р м и Ровенщини». У цих заходах найактивнішу участь брали обласне і р а й о н н і агропромислові об'єднання. Хоча б і б л і о т е к и нашої області н а г р о м а д и л и пезний досвід р о б о т и по д о п о м о з і т р у д і в н и к а м у виконанні П р о д о з о л ь ч о ї п р о г р а м и , є ще в нас і п р о б л е м и , н е д о л і к и , н е в и р і ш е н і питання. О б л а с н е управління, р а й о н н і відділи культури, ї х н і мет о д и ч н і ц е н т р и з о с е р е д ж у ю т ь увагу на тому, аби к р а щ і приклади ш в и д ш е ставали н а д б а н н я м к о ж н о г о культурно-освітн ь о г о закладу. Для ц ь о г о ш и р о к о в и к о р и с т о в у є м о засоби орг а н і з а ц і й н о - м е т о д и ч н о г о впливу. В області с т в о р е н о ш к о л и к е р і в н и к а і методиста, п е р е д о в о го д о с в і д у . З найактуальніших питань п р о в о д я т ь с я семінарипрактикуми. В Ровенському районі, у Сарнах, Березному відбулися заняття по в и в ч е н н ю д о с в і д у р о б о т и закладів культури в умовах к у л ь т у р н о - с п о р т и в н о г о та а г р о п р о м и с л о з о г о комплексів к о л г о с п у « З о р я к о м у н і з м у » . Колегія обласного у п р а в л і н н я культури р е к о м е н д у в а л а до п о в с ю д н о г о в п р о в а д ж е н н я досвід бібліотек Ч е р в о н о а р м і й с ь к о ї ЦБС на д о п о м о гу п р а ц і в н и к а м а г р о п р о м и с л о в о г о об'єднання, р е а л і з а ц і ї д о г о в о р у п р о творчу с п і в д р у ж н і с т ь , с к л а д е н о г о Сарненським р а й о н н и м в і д д і л о м культури та РАПО. Ш и р о к і перспективи в д о с к о н а л е н н я і п і д в и щ е н н я ідейновиховної, к у л ь т у р н о - о с в і т н ь о ї р о б о т и в і д к р и л а постаноза ЦК КПРС «Про заходи щ о д о п о л і п ш е н н я використання клубних закладів і спортивних с п о р у д » . В и к о н у ю ч и ї ї , о р г а н и культ у р и р о з р о б и л и і з д і й с н ю ю т ь д о д а т к о в і заходи по підзищ е н н ю р о л і бібліотек. Книга знаходить все більше представництво в усіх заходах КСК. Готуючи гідну зустріч X X V I I з ' ї з д у КПРС, заклади культури області, з о к р е м а б і б л і о т е к и , д о б и в а ю т ь с я д а л ь ш о г о поліпшення о б с л у г о в у в а н н я населення, п о в н і ш о г о використання к н и ж кових фондів для і д е й н о г о , т р у д о в о г о , м о р а л ь н о г о виховання л ю д и н и праці. В. Б А Р А Н Н И К , начальник управління культури Ровенської обласної Ради народних депутатів.

Робітниці виробничого об'єднання «•Хімволокно» біля стенда соціалістичного змагання. Фото Є. КУЛІНИЧА.

тива знайшла послідовників не лише на нашому підприємстві. Кавалер орденів Леніна і Трудового Червоного Прапора почесний хімік СРСР Алла Михайлівна Вікторова підкреслила, як важливо нині вишукувати нові резерви підвищення якості п р о д у к ц і ї , збереження д о р о г о ц і н н о ї сировини. Так, саме дор о г о ц і н н о ї . Досить нагадати, що кілограм капролактаму — основної нашої сировини — вдвічі д о р о ж ч и й від такого важливого харчового продукту, як ц у к о р . З капролактаму виробничники виготовляють тисячі тонн різноманітного волокна, мільйони квадратних метрів к о р д н о ї тканини. І якщо кожен з десятитисячного колективу хіміків заощадить хоча б кілька грамів сировини, для всього підприємства це обернеться тоннами додаткової п р о д у к ц і ї .

ЗМАГАННЮ

Цікаві факти, цифри навели учасники вечора. Ось хоча б такі: один процент е к о н о м і ї по об'єднанню — це 521 тонна капролактаму. З цієї кількості вийде 422 тонни еластичних ниток, з яких м о ж н а виготовити 7 мільйонів пар жіночих колготок. Чим не красномовний приклад, і як корисно подібні з них використовувати для о б г о в о р е н н я в робітничих колективах. Я детально зупинився на цьому вечорі тому, щ о він відчутно емоційно вплинув на всіх учасників, змусив к о ж н о г о замислитися над тим, як він працює, чи сповна віддає себе роботі. Творчий колектив Палацу культури хіміків прагне працювати в тісному контакті з усіма підрозділами підприємства і різними формами культосвітньої роботи сприяє забезпеченню гласності, масовості соціалістичного змагання.

На сцені Палацу культури хіміків — редакційна кімната багатотиражної газети. Йде напружена робота над випуском чергового номера. Цього разу «редакція» попросила дати інтерв'ю правофлангових соціалістичного змагання нашого об'єднання операторів О. Дядюшкіна, С. Конюського, перемотувальницю А. Вікторову. Так розпочався тематичний вечір «Бережливість — риса комуністична». Передовики розповіли про раціональне використання й економію сировинних, енергетичних та інших матеріальних ресурсів, запевнили, що ці питання були і залишаються основними для т р у д о в о г о колективу. Скільки яскравих ілюстрацій, прикладів е к о н о м н о г о та бережливого використання к о ж н о г о грама сировини, вмілого й ефективного господарювання на своєму р о б о ч о м у місці назвали у виступах учасники вечораї Оператор цеху витяжки корду лауреат Державної премії УРСР Олександр Анатолійович Д я д ю ш к і н запропонував організувати соціалістичне змагання серед молоді за е к о н о м і ю і бережливість. Його ініціа-

З гарними здобутками ми відзначали торік 50-річчя стахановського руху. Чернігівські хіміки гідно продовжують славні традиції Олексія Стаханова. Серед вірних його послідовн и к і в — лауреат Д е р ж а в н о ї премії СРСР оператор Анастасія Микитівна Якименко, оператор чесальних машин ветеран Великої Вітчизняної війни Г. Данич, оператори С. Конюський, О. Бугай та багато інших, котрі за одну п'ятирічку виконують по 1 0 — 1 3 річних планів. Цим товаришам культпрацівники присвятили вечір відпочинку, який провели на агігмайданчику гуртожитків об'єднання.

М о л о д і робітники мали можливість в домашній, так би мовити, обстановці поговорити зі своїми маяками, привітати їх. Портрети передовиків занесли на Дошку пошани. Багато теплих слів, щирих вітань на адресу героїв праці висловили учасники вечора, подарували правофланговим змагання книги, квіти. Працівники Палацу культури хіміків провели в гуртожитках, на агітмайданчиках житлових кварталів, у цехах об'єднання усні журнали, читацькі конференції під девізом «Слава рукам робітничим», на яких приклади героїзму радянських людей на трудовому фронті, описані в багатьох книгах, перегукувалися з реальними прикладами звитяги трудівників нашого підприємства.

Нраса

буття

Анатолій Зіновійович Яровий — досвідчений електрик виробничих майстерень Чернігівського тролейбусного управління і чудовий умілець. Його давно вже' захоплює різьба по дереву. Майстерно виготовляючи ужиткові речі, він оздоблює їх народними орнаментами. Щоб були вони зручними й гарними, щоб вироби ці прикрашали наш побут. Фото П ПРИХОДЬКА.

У закладі культури хіміків, робітничих гуртожитках діє немало клубів. Хочу зупинитись на роботі двох із них — «Товариш» та «Наставник». На їх засіданнях збираються досвідчені кадрові робітники й молода зміна. Ф о р м и роботи різном а н і т н і — лекції, бесіди, усні журнали, диспути. Традицією «Наставника» стало проведення «вогників». А р м і я робітничих педагогів у колективі хіміків ч и м а л а — близько 300 чоловік! Кращих із кращих вшановують на цих вечорах. їм вдячна молодь шле свої вітання, а представники адміністрації, комітету профспілки вручають наставникам Почесні грамоти, цінні подарунки. Чільне місце займає робота за місцем проживання. Головне поле діяльності культпрацівників — робітничий гуртожиток, цех. Вони мають там і своїх вірних помічників — вихователів гуртожитків, робітників, службовців. Приміром, у гуртожитку № 1 відбувся тематичний вечір, присвячений робітничим професіям. Його організували Л. Ю щ е н к о , Л. Соя та працівник профспілкової бібліотеки Н. Яковенко. Захід пройшов цікаво, залишив д о б р у згадку в усіх, хто побував на ньому. У програмі були розповіді ведучих про різноманітні професії трудівників об'єднання. Потім оператор текстильного цеху А. Якименко ознайомила молодих хіміків з о б р а н о ю професією, розповіла про свої досягнення, резерви р о б о ч о г о місця. Виступи учасників супроводжувались декламацією віршів, піснями. Чим зміряти велич подвигу жінки-трудівниці? Відповісти на це запитання зуміли організатори вечора в цеху крутки шовку — начальник зміни Л. Бабак, робітниці Т. Косаковська, Н. Тимошенко, В. Дерев'янкіна, Н. Ковтунець та багато інших. Агітаційно-художня бригада Палацу культури хіміків часто зустрічається з трудівниками підприємства і підшефними — сільськогосподарськими працівниками. Після р о б о ч о ї зміни в цеху, в о б і д н ю перерву на полях і фермах культармійці дарують присутнім задушевні пісні, запальні танці і теплі слова вдячності за ї х н ю невтомну працю. Але не лише схвальні відгуки і слова визнання лунають в устах агітбригадівців. Є в них і гостра критика на адресу тих, хто не бажає сумлінно трудитись, жити за законами робітничої честі. Нині х у д о ж н і й колектив готує нову програму — «Звинувачується пияцтво». Наскільки вона вдалася, побачать найближчим часом трудівники наших цехів. Я навів позитивні приклади роботи Палацу культури хіміків як свідчення того, що його працівники прагнуть творчо, нестандартно підходити до справи. Не м о ж н а сказати, щ о ї м усе вдається. Програмам клубів, читацьким конференціям, виступам агітбригади часом бракує оперативної інформації про трудову діяльність колективу об'єднання, замало організується вечорів ушанування передовиків соціалістичного змагання. Необхідно ще більше наближати роботу Палацу до л ю дей. І в ній головною має стати лінія «Культармійці — виробництву». Працівникам культосвітньої ниви необхідно немало зробити щ о д о зміцнення трудової дисципліни і громадського порядку, реалізації Продовольчої програми, д о п о м о г т и с ф о р м у вати громадську думку, з д о п о м о г о ю художніх засобів переконливо показати економічний ефект нововведень. Словом, ї м треба не тільки йти в ногу з нашим багатогранним життям, а й заглядати в перспективу, бути готовими перебудозуватись відповідно до нових вимог. Нині заклади культури підприємства вже підготувалися до гідної зустрічі XXVII з'їзду КПРС. У Палаці культури, профспілковій бібліотеці, гуртожитках проводяться тематичні вечори, усні журнали, лекції, бесіди про досягнення країни від з'їзду до з'їзду, про втілення в життя накреслень партії, успіхи трудящих у виконанні планів та завдань одинадцятої п'ятирічки. Г. ПАВЛЕНКО, секретар парткому чернігівського виробничого об'єднання «Хімволокно».

ІЗ

вітне, що в О л е к с а н д р і в с ь к о м у районі на Кіровог р а д щ и н і , — село, в якому к о ж е н д о б р е знає і с т о р і ю краю. По сусідству — населені пункти, щ о з б е р е г л и давні топонімічні назви: Китайгород, Івангород, О м е л ь г о р о д , Буйтур... Д о в к і л села — ліс, а далі, ніби прилинули з історичних дум та п і с е н ь , — балки та байраки: Малишанська, Бойківський, Юрківський. Д о р о г и , вичовгані ч а с о м , — глибокі, вузенькі. М і с ц я м и і не видно чоловіка на возі, коли дивитись з вікна хати. Б у д и н о ч к и чепурні, на брамах нерідко намальовані вітки яблуні, кетяги калини. О д н а з д о р і г прямує до к е р а м і ч н о г о цеху, де ось у ж е більше п'яти років с т а р ш и м м а й с т р о м Валентин Семенович Барбул — чоловік т я м у щ и й у г о н ч а р н і м ділі, немало доклав зусиль, аби забезпечити п о т р е б и замовників у посуді. С т о ї м о з ним п о с е р е д п р о с т о р о г о світлого цеху, який поступово поповнюється необхідною механізацією — є кульовий млин, п р о п е л е р н а мішалка, фільтр-прес, інше обладнання. М і р к у є м о над п р о б л е м а м и . їх немало. Одні, чисто в и р о б н и ч о г о п о р я д к у — виготовити в рік п р о д у к ц і ї на 360 тисяч карбованців, встановити конвейєрну сушарку, вібраційне сито т о щ о , — в и р і ш у ю т ь с я з д о п о м о г о ю о б л м і с ц е в п р о м у . Та є і н е в и д и м і нюанси, які так чи інакше в і д і б ' ю т ь с я і на е к о н о м і ч н и х гранях. С к а ж і м о , п р а ц ю ю т ь тут 34 чоловіки, з них лише трос м о ж у т ь ф о р м у в а т и в р у ч н у — Д. П. Сірченко, І. Г. С у р ж к о , В. О. П о н о м а р е н к о . Сидить Д м и т р о П е т р о в и ч С і р ч е н к о , як і його прадіди колись, у фартуху, накидає шмат с і р о ї глиняної маси на круг, о б х о п л ю є глину д о л о н я м и , за якусь мить змочує пальці й знову ледь торкається у ж е не до глини, а до майбутньої посудини — глека. Крутить електрика круг, глина видовжу-

ється, з являються покаті стінки, шиика; відтак зупиниться круг, гончар видовжить глиняний палець — і є вушко. Тон е н ь к о ю д р о т и н к о ю п і д р і ж е глечик од основи, поставить на стіл і знову кине на круг шматок глини. За зміну має 1 0 0 — 1 1 0 глечиків. Отака, день п р и дні, р о к а м и , десятиліттями, робота. Д о цієї бесіди Василь О л е к с і й о в и ч П о н о м а р е н к о вставив коротке: — Я за к р у г о м з с о р о к ш о с т о г о , хіба що відмінусувати чотири р о к и , які п р о с л у ж и в у армії... А р о б о т а наша така: щ о вмієш, те й з р о б и ш . П е р е х о п и в Валентин С е м е н о в и ч мій погляд, прочитав нев и м о в л е н е : «А що далі, як ці в і д п р а ц ю ю т ь своє і підуть, хто стане на їх місце? Є такі?..» — Якби нам с і м - в і с і м гончарів р у ч н о ї ф о р м о в к и — питань би й не б у л о , — чи то ствердив, чи то запитав майстер... Він ще щось намагався пояснити з технології виробництва посуду, а я йому все в'язав своєї. І так творився оцей діалог. — Відколи пам'ятають старожили, цвітненська світло-вохряна кераміка мала свій стиль, не с х о ж и й на черкаський і полтавський. Завше милували о к о д е щ о наївні мотиви рослинної орнаментики... Гончар, хоч і був виконавцем, хотів бачити свої витвори не просто в ж и т к о в и м и г о р ш к а м и , а красивими м и с т е ц ь к и м и речами. Так було. Роботи Свороби, Пог р і б н о г о , Кучеренка, Койди, С у х о г о , Десятника виставлялись у Києві, К і р о в о г р а д і , а деяких з цих авторів — і в Москві. Де ж нинішня цвітненська кераміка?..

виминали ногами, збивали у б р и л у — «козел», різали на пласти, стругали с т р у г о м , місили, як тісто, на лаві. Помагали і хлопчики, і дівчатка... М и н а л о немало часу, аж поки гончар сідав за к р у г . Виходило з - п і д рук немало в ж и т к о в о г о посуду, але, як правило, ніхто не знав імен майстрів-гончарів б о своїх «автографів» вони не ставили — куди там було п р о с т о л ю д и н у до ш и р о к о ї знаності чи слави. Як с т в е р д ж у є дослідниця Л е с я Д о н ч е н к о , підполив'яні р о з п и с и р о б и л и р і ж к о м , а н е п о л и в ' я н и й п о с у д розписували квачами, пензлями, пір'їнами («описка»). К о ж е н гончар прагнув мати своє г о р н о , коло якого ходив як б і л я дитини: мусив знати, якими д р о в а м и напалювати, чи в о л о г е г о р н о , а чи годиться для випіку; по кольору диму впізнавав, щ о там діється в печі; умів укласти посуд на випал в два яруси. Кажуть, щ о старий Койда г о р н о розпалював ще звечора. Кілька г о д и н нагрівав посуд на л е г к о м у вогні, а вже потім 7 — 8 г о д и н — на сильному, поступово підкидаючи дрова. Відтак зменшував вогонь, аж д о к и усе в печі не вистигало.

— Така илука. В нас п е р е в а ж н о р о б и л и в ж и т к о в и й посуд. П р о кераміку і не питайте — загинула... А де вжитковий посуд, там не вельми дбають п р о красу. П р и м і р о м , виготовляли ми г о р щ е ч к и для к о н т о р зеленого господарства. їм потрібні для теплиць тисячі, н а щ о ї м прикраси, о с н о в н е — аби дешево... — Так, безумовно. Коли йдеться п р о тимчасову вжитковість. Але ж... Якщо дивишся на п о л у м и с к и С е р г і я С в о р о б и (донедавна у вдови, М о т р і С в о р о б и , б у л о кілька й о г о в и р о бів), милують зір соковита зелена полива, гравійований по крисах орнамент, вишуканість і к о л ь о р о в а стриманість... А б о фігурний посуд М а р к а Кучеренка, й о г о сина Василя у вигляді звірів. Синові належить цикл скульптур на теми нар о д н о г о життя — « П р о щ а н н я козака з д і в ч и н о ю » , «Мати з дітьми», «Гармоніст», «Зустріч біля криниці», «Військовий на коні», де с ю ж е т и взяті з історичних пісень, відтворюють фольклорні мотиви... А г е й М а р к о в и ч К о й д а робив не л и ш е посуд. Принесли йому гончарську славу с ю ж е т н о - т е м а т и ч н і р о б о т и «Хлопчик з вівцями», «Бандурист», «Кармалюк», о р и гінальні анімалістичні скульптури — баранці, півні, індики, козлики... Традиції треба збагачувати, вони не повинні зникнути.

А щ е о п о в і д а ю т ь таке: коли нагромаджувалось досить посуду, л а г о д и л и вози і пакували все везти на продаж. Ярм а р к и у ж е в і д о м і з XVI, а з X V I I століття їх влаштовували по 6 — 8 разів на рік, щ о н а й б і л ь ш е по весняних та жнивних роботах. Вони слугували с в о є р і д н о ю ш к о л о ю о б м і н у досвід о м . Славу гончарів р о з в о з и л и повітами та г у б е р н і я м и Укр а ї н и чумаки, а з X V I I с т о л і т т я — с п е ц і а л ь н о створювані цехові братства. У Цвітному, наприклад, з ж о в т н я 1913 по жовтень 1914 р о к у діяла пересувна учбова майстерня гончарного промислу Київської губернії під керівництвом М . Бібика. У ч н і вивчали місцевий орнамент, малювали, точили на к р у з і , складали ангоби і поливи...

— Розумію, але й і н ш е треба збагнути. На початку тридцятих років с т в о р и л и в нас п р о м и с л о в у б р и г а д у , а в т р и д цять третьому тут у ж е була п р о м и с л о в а гончарська артіль, з якої майстрів направили навчатися технології до знаменитої О п і ш н і . Десь з шістдесятих взагалі н і ч о г о не р о з м а л ь о вували... Н е в і д о м о мені, які тоді були планові завдання, знаю одне: коли інспекція Д е р ж г і р т е х н а г л я д у заборонила нам р о з р о б л я т и прекрасну місцеву глину — мовляв, добуваємо прадідівським способом, а облмісцевпром знайшов шлях доставки глини аж з-під П'ятихаток Д н і п р о п е т р о в с ь к о ї області, щ о б не будувати тут шахту (привозна глина неважна, містить багато непотрібних д о м і ш о к і для виготовлення великого посуду не годиться — у т в о р ю ю т ь с я «дутики», тріскає все, словом, б р а к ) , — то асортимент, якість стали ще о д н і є ю п р о б л е м о ю . . . П р о х у д о ж н ю цінність нема к о м у думати, бо... і досі не вирішиться наше «підпорядкування»: нині підлягаємо кіровоградському промисловому швейном у (?) о б ' є д н а н н ю «Україна». Н і б и т о десь в и н о ш у ю т ь д у м к у , аби передати цех у відання С в і т л о в о д с ь к о г о заводу г о с п о дарських товарів. А л е коли то ще рак на г о р и щ і свисне?..

Ф р а г м е н т р о з м о в и з начальником К і р о в о г р а д с ь к о г о о б ласного управління місцевої промисловості Ю р і є м Сергійовичем Руднєвим: — З встановленням н о в о ї техніки пішов сортовий посуд. Н е з а б а р о м , д у м а ю , в о б л а с н о м у центрі обладнаємо новий спеціальний магазин «Товари місцевої промисловості», де б у д е м о продавати в и р о б и , а на д р у г о м у поверсі відкриється кімната зразків, у якій м о ж н а вивчати попит населення... В і д к р и є м о у Ц в і т н о м у гуртожиток... А втім, проблему Ц в і т н о г о слід розглядати к о м п л е к с н о з усіма п р о б л е м а м и н и н і ш н ь о г о села... — А хто проти комплексності? А л е ж і там, і ви бідкаєтесь, щ о не вистачає л ю д е й , фахівців. А якби спробувати з сільських ш к о л я р і в кількох послати у спеціальне технічне училище? М о ж е б, двоє-троє осіли з г о д о м у Цвітному? Вас турбує е к о н о м і ч н а с т о р о н а справи: план, рентабельність цеху, собівартість п р о д у к ц і ї , заробітна плата. Це, безперечно, суттєво. А естетична с т о р о н а — хтось п р о це зобов'язаний думати?.. Рясно в області різних «Кулішних», «Вареничних». М о ж л и в о , і дати б спеціальне замовлення цвітненцям: р о з р о б и т и п о с у д під українські б л ю д а — горщ е ч к и , м и с о ч к и — д л я кулешу, вареників, д е р у н і в , ряжанки, сметани?..

Звичайно, зростало, р о з ш и р ю в а л о с ь , механізувалось вир о б н и ц т в о , о т ж е , зростали і н о р м и виробітку. А л е , с к а ж і мо, хіба м о ж н а довести о б р и с о в щ и ц і н о р м у до 300 м а л ю н ків за зміну? Х о ч е м о н е п о в т о р н о г о , красивого, а на конвейєрі красу не п р о д у к у ю т ь ! А б о таке: коли г о н ч а р крутив спідняк н о г о ю , мав н о р м у 70 підвазонників; е л е к т р о п р и в і д «скоректував» ї ї до 150. Ногам л е г ш е , та не з а б у д ь м о : к о ж н а гончарна річ все о д н о н а р о д ж у є т ь с я у теплі рук... Практично відсутнє творче змагання, так? Ніхто не готує робіт на конкурси, виставки. А музей? Немає й кутка. А скільки р о з і й ш л о с я старовинних речей по людях? О н в к о н торі колгоспу стоїть підвазонник, п р е к р а с н о розписаний, з датою: 1928 рік. Чия це робота, хто майстер?.. Ось поїхати б до Косова І в а н о - Ф р а н к і в с ь к о ї області, у Петриківку, щ о на Д н і п р о п е т р о в щ и н і . І знаєте навіщо? А б и набути духовної краси, подивитись, як там б е р е ж у т ь і п р и м н о ж у ю т ь надбане віками. У Косові в х у д о ж н ь о - в и р о б н и ч о м у об'єднанні «Гуцульщина» і в технікумі народних х у д о ж н і х промислів імені Василя Касіяна є кімнати, музеї, де з і б р а н о класичні зразки видатних х у д о ж н и к і в гуцульської кераміки Петра Кошака, Олександра Бахметюка, Олександра Баранюка, Павлини Цвілик, прекрасних керамістів с т а р ш о г о і м о л о д ш о г о поколінь — Надії Вербівської, Василя А р о н ц я , Валентини Джуранюк, Івана Рйопки, п о д р у ж ж я Швеців... А у Петриківці Федір Панко, талановитий учень Тетяни Пати, у майстернях, де працює здібна м о л о д ь , зберігає настінні р о з п и с и усіх майстрів, щ о колись тут трудились. Уявляєте, стіни-музей, хранителі м і н і а т ю р — народних шедеврів, д о с в і д у , вмілості й стилю к о ж н о г о видатного майстра!..

Послухайте кілька слів п р о «живу і с т о р і ю » цвітненського гончарства. А г е ю М а р к о в и ч у Койді виповнилось 87 літ, він учасник г р о м а д я н с ь к о ї й Великої Вітчизняної воєн, кавалер о р д е н а Слави 3 - г о ступеня, м а й ж е чотири десятиліття віддав т в о р ч и м п о ш у к а м , немало виховав учнів... Він створив скульптуру В. І. Леніна. Якби й о г о вмілість, й о г о високу мудрість не втратити, б о з тими, хто вже в і д і й ш о в за г о р и з о н т життя, затихає, а то й замовкає, краса цвітненського гончарства та кераміки, блякнуть к о л ь о р и . І все ж, м и л у ю ч и с ь ними, втішаючись і переймаючись ї х н ь о ю б е н т е г о ю , віриш: новим, с я й н и м ц в і т о м р о з к о ш у в а т и м е Цвітне... Володимир КАЧКАН, кандидат історичних наук.

штящшж

Гончарство... Бралися за н ь о г о саме ті селяни, які не мали землі або були малоземельними. Щ е з б е р е г л и с я в пам'яті старожилів живі сторінки історії з а р о д ж е н н я та розвитку гончарства у Цвітному: б і д н і багатодітні сім'ї копали спеціальні нори, н е р і д к о до 20 метрів глибини, брали там глину і відрами витягували ї ї звідтіль. Як казали, глину треба було в пучках перебрати від д о м і ш о к . Відтак, аби глина була пластичною та податливою, мусила «вилежатись», «вивітритись», а запаси на весну — ще й «вимерзнути». Д о к и г р у д к у маси кидали на г о н ч а р н и й к р у г , глину д о в г о

jHHjg

Багатогранне, духовно багате життя творчого колективу Палацу культури «Меліоратор» Каховського заводу залізобетонних виробів імені 50-річчя СРСР — методичного центру з культурного обслуговування каналобудівників Каховської зрошувальної системи. Вся робота нашого закладу тісно пов'язана з практичною діяльністю виробничників. Пропаганда передового досвіду, вшанування переможців соціалістичного змагання, залучення трудящих до самодіяльної творчості, організація дозвілля каналобудівників та їхніх сімей — ось далеко не повний перелік культурно-масових заходів. Палац культури має хорошу матеріальну базу: 12 кімнат для гурткових занять, обрядовий, спортивний і танцювальний зали, молодіжне кафе-бар, бібліотеку. Зі створенням культурно-спортивного комплексу стало можливим ви. користання стадіону «Олімпійський». Ш и р о к о г о розмаху набув рух наставництва. Навчити молодих робітників д о б р е працювати, виховати почуття гордості за свою професію, виробити вміння передати свій досвід — основний напрям роботи з молоддю. Цікаво проходять зустрічі з почесним жителем масиву каналобудівників бригадиром комплексної бригади автоскреперистів БМУ-96 Героєм Соціалістичної Праці Л е о н і д о м Олексійовичем Цвєтковим. Він — бажаний гість у м о л о д і ж н о му гуртожитку, на зустрічах і диспутах. Для задоволення культурних запитів працюють 11 клубів та любительських об'єднань. Найбільшим успіхом користуються «Ветеран», «Подвиг», « М о л о д е п о д р у ж ж я » , «Новатор», «Біла тура». Діти каналобудівників із задоволенням бувають «В гостях у казки», беруть участь в технічних гуртках, у святах «Ласунка». Традиційним стало свято Дня меліоратора. Воно переростає в народне гуляння, о к р а с о ю якого є концерт творчих колективів. День меліоратора відзначає весь житловий масив Свєтлово. Д о послуг дітей — масові ігри, конкурси, веселі вистави, виступи авіамоделістів, шахістів. їм на зміну приходять сімейні змагання «Мама, тато, я — спортивна ми сім'я», потім — клуб «У колі друзів» і т. ін. Концерти самодіяльних колективів ансамблю танцю «Меліоратор», дитячого зразкового танцювального ансамблю «Радість», народного ВІА «Наша пісня» каналобудівники завжди чекають з інтересом. Духовий оркестр проводить колони учасників по стадіону, а ввечері він збирає відпочиваючих на центральній площі. Ш е ф с ь к і концерти на виробничих ділянках завжди проходять успішно. Творчі колективи Палацу культури — бажані гості на головній с п о р у д і магістрального каналу, в колонах автобази, на будівельних о б ' єктах ПМК. Часто відвідують каналобудівників письменники — нашої та братніх республік.

Голова Херсонської обласної а організації Спілки письменників України Микола Бра^Н тан (праворуч) зі співробіт^ никами головної насосної станції. Фото І. ЯІЦЬКОГО.

МЕЛІОРАТОР

У проекті нової редакції Програми КПРС партія закликає підносити суспільну активність радянських людей, нові вимоги ставляться й до організації культурного дозвілля. І саме тому Палац культури намагається розвивати м е р е ж у клубів та любительських об'єднань, гуртків художньої самодіяльності. В. ВІТКОВСЬКА, директор Палацу культури «Меліоратор» Каховського заводу залізобетонних виробів імені 50-річчя СРСР.

РЯДКИ

З ЧИТАЦЬКИХ ЛИСТІВ

Напередодні XXVII з'їзду КПРС профспілкова бібліотека Харківського тракторного заводу провела серію усних журналів з питань науково-технічного прогресу. Випуски журналі] проходять у цехових червоних кутках. До участі в них залучають активних винахідників і раціоналізаторів. Перед початком кожного такого журналу бібліотека влаштовує книжкові виставки, центральне місце в яких займають матеріали про хід передз'їздівської трудової вахти тракторобудівників. К. СЕРГІЄНЯ, ветеран праці.

80 шанувальників співу налічує хор Будинку культури колгоспу «Україна» села Ольгополя Чечельницького району Вінницької області. Серед його учасників — уславлений кукурудзовод Герой Соціалістичної Праці І. Щербатий, секретар парткому господарства Н. Годованюк, голова сільради В. Кікавський, передові колгоспники, представники сільської інтелігенції — агрономи, інженери, вчителі, медики. У репертуарі хору, якому нещодавно присвоєно звання народного, близько ЗО творів, присвячених партії, Батьківщині, мирній праці, багато народних пісень. П. ДИТЮК, вчитель.

Традиційним стає цікаве свято «День сім'ї», яке проводять в рамках міського КСК культармійці Трускавця Львівської області. Під час свята, розрахованого на дорослих і дітей, у Палаці культури міста-курорту, в житлових мікрорайонах відбуваються масові заходи, до проведення яких залучають службу побуту, аматорські колективи. Запрошують на них і мистецькі організації Дрогобича та Львова. І.

РЯДКИ

СУСЮК. журналіст.

З ЧИТАЦЬКИХ ЛИСТІВ

вчить

ІСТОРІЯ,

вчить

СЬОГОДЕННЯ У д о п о в і д і на квітневому (1985 р.) П л е н у м і ЦК КПРС товар и ш М . С. Горбачов зазначав: «...Життя, й о г о д и н а м і з м д и к тують необхідність дальших змін і перетворень, д о с я г н е н н я нового якісного стану суспільства, п р и ч о м у в н а й ш и р ш о м у р о з у м і н н і слова. Це насамперед — науково-технічне оновлення виробництва і д о с я г н е н н я найвищого світового рівня продуктивності праці. Це — в д о с к о н а л е н н я суспільних відносин, і в першу чергу е к о н о м і ч н и х . Це — г л и б о к і зміни у с ф е р і праці, матеріальних і духовних у м о в життя л ю д е й . Це — активізація всієї системи політичних і г р о м а д с ь к и х інститутів, поглиблення соціалістичної демократії, самоврядування народу». Наше життя нині активно с п р я м о в а н е на дальший динамічний розвиток усіх сфер діяльності суспільства. В й о г о с х о д ж е н н і на вищий щабель с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о ї зрілості — нерозривний зв'язок т в о р ч о г о д о с в і д у поколінь. В цих у м о вах посилюється важливість виховання т р у д я щ и х , о с о б л и в о м о л о д і , на прикладах г е р о ї ч н о ї історії нашої Батьківщини, революційних, бойових і трудових традиціях партії і н а р о д у . Неослабний інтерес до в і к о п о м н и х подій, г л и б о к е о с м и с л е н ня соціальних коренів наших г р а н д і о з н и х перетворень д о п о магають радянським л ю д я м к р а щ е з р о з у м і т и новаторський пошук партії, шляхи д а л ь ш о г о у д о с к о н а л е н н я розвинутого соціалізму. До б л а г о р о д н о ї справи виховання і с т о р і є ю причетні й музеї, зусилля яких с п р я м о в а н і на виконання визначеної постановою ЦК КПРС «Про поліпшення і д е й н о - в и х о в н о ї р о б о т и музеїв» ш и р о к о ї п р о г р а м и підвищення ефективності їх діяльності. У р е с п у б л і ц і створено р о з г а л у ж е н у м е р е ж у найрізноманітніших за п р о ф і л е м музеїв, щ о нараховує 160 закладів з їх філіалами та 161 музей на правах відділів. К р і м того, маємо понад с і м тисяч м у з е ї в на громадських засадах, близько 400 з яких носять ім'я народних. Вони о з н а й о м л ю ю т ь відвідувачів з п о с т у п о м к р а ї н и від найдавніших часів до наших днів, розповідають п р о славний шлях, п р о й д е н и й Комуністичною партією, п е р е м о ж н и й Великий Жовтень, р о з к р и в а ю т ь сторінки життя і діяльності В. І. Леніна. В них д о к л а д н о представлено п е р і о д Великої Вітчизняної війни, р о к и м и р н о г о соціалістичного будівництва, подальший е к о н о м і ч н и й розвиток держави, діяльність КПРС по з а б е з п е ч е н н ю інтенсифікації народного господарства, п р и с к о р е н н ю н а у к о в о - т е х н і ч н о г о п р о г р е с у , вдосконаленню ф о р м і методів управління в и р о б ництвом, розв'язанню соціальних питань та ін. Зібрання неоціненних колекцій, в яких в і д о б р а ж е н о минуле і сучасне, д о п о м а г а ю т ь мислити перспективно, бачити у с ь о г о д н і ш н ь о м у дні паростки дня завтрашнього. М у з е й н і багатства не є раз і назавжди усталеними, вони п р и м н о ж у ю т ь с я , зростають, як зростає сама м е р е ж а таких закладів. Лише за роки о д и н а д ц я т о ї п'ятирічки з нас створено 25 музеїв, с е р е д яких — і с т о р и к о - к у л ь т у р н и й заповідник у селищі Качанівці Чернігівської області, Д е р ж а в н и й літературний музей УРСР, Чернігівський х у д о ж н і й , О с т р о з ь к и й іс-

т о р и к о - к у л ь т у р н и й заповідник т о щ о . У в і д о м о м у ПереяславХ м е л ь н и ц ь к о м у заповіднику відкрився перший на У к р а ї н і Д е р ж а в н и й музей хліба. За цей час відкрито і понад півтори тисячі м у з е ї в на громадських засадах. У п р и м і щ е н н я х , переданих м у з е я м і капітально відремонтованих або зведених за спеціальними проектами, в і д к р и л и е к с п о з и ц і ї Херсонський, Тернопільський, Черкаський, Волинський краєзнавчі, Почаївський — атеїзму, музей історії міста — у Д н і п р о д з е р ж и н ську. П р и й н я л и перших відвідувачів і с т о р и к о - к у л ь т у р н и й за повідник на острові Х о р т и ц я ( З а п о р і ж ж я ) , О д е с ь к и й літературний, музей-заповідник М . В. Гоголя на Полтавщині та інші. Водночас із з б і л ь ш е н н я м музейної м е р е ж і в республіці у т в е р д ж у ю т ь с я нові ф о р м и ц е н т р а л і з о в а н о г о керівництва нею. В областях, містах, районах у ж е д і ю т ь 18 музейних об'єднань. С е р е д них — В о р о ш и л о в г р а д с ь к е , Полтавське, Тернопільське, Чернігівське; Києво-Печерський, Переяслав-Хмельницький заповідники та інші. Завершено і у з г о д ж е н о на місцях складання плану р о з в и т к у м у з е й н о г о будівництва на дванадцяту п'ятирічку. А к ц е н т з р о б л е н о на о р г а н і з а ц і ї музеїв, присвячених важливим і с т о р и к о - р е в о л ю ц і й н и м подіям, визначним діячам КПРС і Радянської держави, а також такого п р о ф і л ю , як Ж и т о м и р с ь к и й музей космосу. Передбачено о р г а н і з а ц і ю х у д о ж н і х і м у з е ї в атеїзму в областях, де їх ще немає. Розвиватимуться і м у з е ї на громадських засадах. Завершується їх с т в о р е н н я на т е р и т о р і я х сільських Рад. У ж е тепер, наприклад, м у з е ї в усіх сільських Радах д і ю т ь на Полтавщині, у 6 0 — 9 0 процентах сільрад Ворошиловградської, Х м е л ь н и ц ь к о ї , Ч е р к а с ь к о ї областей. Розвиватиметься м е р е ж а музеїв у районних центрах, для ч о г о м о ж у т ь , зокрема, п р и служитися й к о л и ш н і культові споруди. Вже тепер у них р о з м і щ е н о 22 д е р ж а в н и х і 75 громадських м у з е ї в . І це не межа. Як показали о б с т е ж е н н я , для використання під картинні галереї, історичні, атеїстичні музейні заклади придатні ще п р и б л и з н о 200 н е д і ю ч и х культових с п о р у д . П р о б л е м и забезпечення м у з е й н о ї р о б о т и і надалі будуть п р е д м е т о м неослабної уваги. Адже в окремих випадках саме через незадовільні у м о в и м у з е ї не м о ж у т ь реалізувати на повну силу величезний ідейно-виховний потенціал, щ о його містять о р и г і н а л ь н і пам'ятки матеріальної і д у х о в н о ї культури. Не м о ж н а , с к а ж і м о , вважати з а д о в і л ь н о ю матеріальну базу Кіровоградського, Кримського, Миколаївського обласних краєзнавчих м у з е ї в . Надто повільно проводять ремонтнореставраційні р о б о т и в таких закладах у З а п о р і ж ж і , Одесі, Ужгороді. Комплектування фондів має вважатися о д н і є ю з найважливіших умов у с п і ш н о г о в е д е н н я музейної справи. Саме вон о — підґрунтя для у д о с к о н а л е н н я експозицій, на базі я к о г о здійснюється вся масова, науково-освітня робота. З і ш л е м о с я на такі дані. М у з е й н і фонди — а вони нараховують близько восьми мільйонів пам'яток матеріальної і дух о в н о ї культури — щ о р о к у п о п о в н ю ю т ь с я б і л ь ш як 200 тисячами експонатів, п р и ч о м у дві т р е т и н и останніх — свідчення р а д я н с ь к о ї д о б и . І ця кількість постійно зростає в результаті наполегливої з б и р а ц ь к о ї р о б о т и , щ о будується на основі чіткого п о т о ч н о г о і п е р с п е к т и в н о г о планування. К о м п л е к т у ю ч и фонди, м у з е ї н е о д м і н н о враховують п р о в і д н і напрями н а ш о г о сучасного с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н о г о розвитку. За т а к о ю т е м а т и к о ю і здійснюється нині збирацька робота, пов'язана з п і д г о т о в к о ю до X X V I I з ' ї з д у КПРС і X X V I I з'їзду Компартії України. Ф о н д и повсюди поповнюються матеріалами п р о б о р о т ь б у т р у д я щ и х за виконання поставлених партією завдань по прискоренню соціально-економічного п р о г р е с у країни, інтенсивному розвитку е к о н о м і к и на основі науково т е х н і ч н о г о п р о г р е с у , з д і й с н е н н ю с т р у к т у р н о ї переб у д о в и виробництва, в п р о в а д ж е н н ю ефективних ф о р м управління, о р г а н і з а ц і ї і стимулювання праці, неухильному підвищ е н н ю д о б р о б у т у радянських л ю д е й т о щ о Ця робота ведеться, так би мовити, по гарячих слідах подій. О р г а н і з у ю т ь ся постійно д і ю ч і е к с п е д и ц і ї , музейні г р у п и сприяння, щ о діють на підприємствах, у колгоспах і радгоспах, на новобудовах. На тлі такого підходу до комплектування фондів, збагачених н о в и м и матеріалами, р а н і ш е інших завершили реекспозиції до з ' ї з д у партії Ворошиловградський, Житомирський, К р и м с ь к и й краєзнавчі. Харківський історичний та Д е р ж а в н и й історичний музей УРСР. У багатьох закладах діють спеціальні з м і н н і стенди «Новини дня», де оперативно висвітлюють п е р е д з ' ї з д і в с ь к у і н ф о р м а ц і ю , про найважливіші етапи життя к р а ї н и , р е с п у б л і к и , області, міста, району. У 18 обласних історичних та краєзнавчих музеях створено експозиційні зали д р у ж б и народів СРСР. У Вінницькому музеї працює зал « Д р у ж б а не знає відстаней», де р о з м і щ е н о 250 яскравих

свідчень б р а т е р с ь к о г о єднання, тісних зв'язків трудящих радянських с о ю з н и х р е с п у б л і к . За д о п о м о г и Інституту історії А Н УРСР Ровенський м у з е й обладназ зал «Соціалістичний інтернаціоналізм — у дії». Речові й документальні пам'ятки детально висвітлюють інтернаціональну єдність радянського н а р о д у з народами к р а ї н с о ц і а л і с т и ч н о ї с п і в д р у ж н о с т і , його солідарність з т р у д я щ и м и інших к р а ї н світу, відображають м и р о л ю б н и й зовнішньополітичний к у р с КПРС. Ведеться пер е б у д о в а р о з д і л і в сучасності з п о к а з о м матеріалів про зав е р ш е н н я о д и н а д ц я т о г о п ' я т и р і ч н о г о плану та визначенням завдань на наступну п'ятирічку і до 2000 р о к у . Експозиції, п о б у д о в а н і на живому зв'язку м и н у л о г о із сучасністю, викликають підвищений інтерес відвідувачів. Тут с т в о р ю ю т ь л е к т о р і ї , влаштовують тематичні вечори, з у с т р і ч і з делегатами партійних з'їздів, проводять дні професій, в р у чають паспорти, к о м с о м о л ь с ь к і квитки. О к р е м о варто сказати про з р у ш е н н я в музейному обслуговуванні м о л о д і , з о к р е м а у ч н і в с ь к о ї . За три останніх р о к и число ш к о л я р і в в е к с к у р с і й н и х групах зросло майже на 700 тисяч і становить б л и з ь к о 5,5 м і л ь й о н а чоловік. Однак у цій р о б о т і є й н е в и р і ш е н і п р о б л е м и . На їх розв'язання націлює м у з е й н и х працівників з а т в е р д ж е н и й М і н і с т е р с т в о м культури, М і н і с т е р с т в о м освіти, Д е р ж а в н и м к о м і т е т о м по професійнотехнічній освіті, С е к р е т а р і а т о м ЦК Л К С М У к р а ї н и план заходів '«Культурно-освітні установи і к о м у н і с т и ч н е виховання дітей та м о л о д і » . В практику належить ввести п р о г р а м и с п е ц і а л ь н о г о обслуговування « М у з е й — школі», «Музей — профтехучилищу», « М у з е й — вузу», посилити контроль за в і д в і д у в а н н я м музеїв ш к о л я р а м и і студентами. З ц і є ю м е т о ю слід вести спеціальний облік, складати г р а ф і к и відвідування музеїв вихованцями закріплених за ними с е р е д н і х учбових закладів. Д л я к р а щ о г о використання ф о н д о в и х зібрань Міністерство культури видало наказ, який зобов'язує д о х о д и т и з ними, з о к р е м а п е р е с у в н и м и е к с п о з и ц і я м и , п о б у д о в а н и м и на оригінальних експонатах, до підприємств, колгоспів, радгоспів, сільських, робітничих клубів, віддалених населених пунктів. Ш и р ш е т р е б а використовувати для ц ь о г о вагони та автомузеї. Висуваються нові в и м о г и й до н а у к о в о г о , х у д о ж н ь о г о проектування е к с п о з и ц і й . О б о в ' я з к о в и м п р а в и л о м стало залучення в и с о к о к в а л і ф і к о в а н и х х у д о ж н и к і в . Все більше у т в е р д ж у є ться тип е к с п о з и ц і ї , щ о поєднує наукову точність і достовірність з о б р а з н и м , е м о ц і й н и м , естетично яскравим вирішенням. У р е с п у б л і ц і діє система провідних і базових м у з е ї в , к о т р і з д і й с н ю ю т ь п о в с я к д е н н и й контроль за е к с п о з и ц і й н о ю р о б о т о ю , подають конкретну методичну д о п о м о г у на місцях. Склалася практика о б г о в о р е н н я і з а т в е р д ж е н н я о с н о в н о ї екс п о з и ц і й н о ї п р о е к т н о ї д о к у м е н т а ц і ї на всіх рівнях, в к л ю ч а ю ч и п р о в і д н і м у з е ї , н а у к о в о - м е т о д и ч н и й відділ музеєзнавства та н а у к о в о - м е т о д и ч н у раду по м у з е й н і й роботі Міністерства культури УРСР.

ЮВІЛЕЙНИЙ " •«• 11 я і г X І«

ПОДАРУНОК

Чудовим п о д а р у н к о м з н а г о д и 900-ліття з дня заснування Луцька стало для ж и т е л і в та гостей о б л а с н о г о центру відкриття в н о в о м у п р и м і щ е н н і Волинського краєзнавчого музею. На трьох поверхах цієї с п о р у д и р о з г о р н у т о експозицію, п о д і л е н у на т р и частини. П е р ш а ц і л к о м присвячена п р и р о д і Волині, дві наступні знайомлять відвідувачів з д о р е в о л ю ц і й н и м та п о р е в о л ю ц і й н и м п е р і о д а м и життя цього славного краю. У музеї зібрано понад 6 тисяч експонатів.

Назріло питання й п р о виділення у складі п р о в і д н и х комбінатів Х у д о ж н ь о г о ф о н д у р е с п у б л і к и спеціальних п і д р о з д і лів, які б б е з п о с е р е д н ь о займалися о ф о р м л е н н я м експозицій. В областях д о ц і л ь н о організувати б р и г а д и кваліфікованих м у з е й н и х працівників і х у д о ж н и к і в , які д о п о м а г а л и б в обладнанні регіональних експозицій.

Ф о т о В. БЄЛОВА ( ф о т о х р о н і к а РАТАУ).

П р о т я г о м останніх р о к і в посилено увагу до в п р о в а д ж е н н я у м у з е й н у справу та активного використання в експозиціях досягнень г о л о г р а ф і ї . Це здійснюється р а з о м з А к а д е м і є ю наук УРСР. П р и д е к о т р и х музеях у с п і ш н о працюють голог р а ф і ч н і л а б о р а т о р і ї , де виготовляють чудові копії унікальних цінностей. С т в о р ю ю т ь с я комплекти г о л о г р а м для р о з ш и р е н н я е к с п о з и ц і й н и х м о ж л и в о с т е й державних і н а р о д н и х музеїв. Налагоджено обмін голографічними копіями між р і з н и м и м у з е я м и . Оптичні к о п і ї історичних р е л і к в і й нашої р е с п у б л і к и експонувалися в НДР, ПНР, на Кубі, в Ю г о с л а в і ї . Відзначаючи важливість цієї роботи, Ю Н Е С К О видало спеціальну б р о ш у р у , присвячену впровадженню голографії у м у з е й н у справу на У к р а ї н і . Зараз ведуться р о б о т и по в і д к р и т т ю г о л о г р а ф і ч н и х виставок в усіх обласних історичних та краєзнавчих музеях. Разом з тим н е о б х і д н о п р о д о в ж и т и р о б о т у по у д о с к о н а л е н н ю голографічних к о п і й м у з е й н и х цінностей, наприклад виготовлення к о л ь о р о в и х ш и р о к о ф о р м а т н и х г о л о г р а м , налагодження їх р е п р о д у к у в а н н я п о л і г р а ф і ч н и м с п о с о б о м т о щ о . Партія відводить м у з е я м значне м і с ц е в справі удосконалення в и х о в н о г о впливу на маси. П і д г о т о в к а до X X V I I з ' ї з д у КПРС — ще о д и н важливий к р о к на шляху підвищення ефективності м у з е й н о ї р о б о т и . С. ЧАЙКОВСЬКИЙ, начальник в і д д і л у м у з е ї в Міністерства культури УРСР.

УВАГА, КОНКУРС! З метою активізації творчості професіональних та самодіяльних авторів колегія Міністерства культури УРСР оголосила Республіканський конкурс, присвячений XXVII з'їзду КПРС та XXVII з'їзду Компартії України, на створення сценаріїв для агітаційно-художніх бригад і агіттеатрів. Автори мають приділити особливу увагу пропаганді у творах передових методів праці трудових колективів, переможців соціалістичного змагання за виконання завдань соціально - економічного розвитку республіки (області, району, міста, підприємства тощо); відображенню участі трудящих у вирішенні державних справ; посиленню режиму економії, підвищенню організованості і дисципліни на всіх ділянках, удосконаленню стилю роботи; боротьбі за тверезість як норму нашого життя; розвінчанню підступних дій ворожої ідеології, тавруванню антиподів комуністичної моралі.

До участі у конкурсі запрошуються професіональні і самодіяльні автори-драматурги, сценаристи, журналісти, режисери, викладачі вузів культури і мистецтва, керівники агітаційно-художніх колективів. Конкурс проводиться у два етапи: — перший — відбірковий — протягом грудня 1985 — травня 1986 років на місцях в обласних центрах; — другий — заключний етап конкурсу — відбуватиметься у Києві з 20 травня до 25 червня 1986 року. Для відзначення переможців конкурсу встановлено премії у розмірах: одна перша — 800 крб., три другі — по 500 крб. кожна, дві треті — по 300 крб. кожна. Кращі сценарії, відзначені ж ю р і конкурсу, будуть рекомендовані до публікації на сторінках бібліотечок «Райдуга» та «Сурмач» видавництва «Мистецтво».

УТВЕРДЖЕННЯ Уже чверть віку очолює г о р о д н ю бригаду колгоспу імені Т. Г. Шевченка Луцького району на Волині М а р і я Іванівна Войтюк. Застосовуючи досягнення науки і п е р е д о в о г о досвіду, ї ї трудовий колектив щ о р о к у добивається високих у р о ж а ї в овочевих культур. Одинадцяту п'ятирічку ж і н к и виконали за чотири роки. М. І. Войтюк — із сільської б і д н я ц ь к о ї родини, однією з перших у своєму краї вступила до колгоспу. Була і р я д о в о ю колгоспницею, і ланковою, а закінчивши с е р е д н ю сільськогосподарську школу, працювала й зоотехніком. За самовідданий труд, видатні успіхи в о д е р ж а н н і високих у р о ж а ї в М а р і ї Іванівні присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, серед її нагород — ордени Леніна, Жовтневої Революції, «Знак Пошани», багато медалей. Вона любить співати. В неї чистий і красивий голос. Двадцять років тому організувала хор-ланку, й досі — беззмінний ї ї учасник і перший помічник х у д о ж н ь о г о керівника в д о б о р і репертуару. Аматорський колектив, у якому співає героїня праці, виборов звання лауреата першого ВсесоюзноМарія Іванівна Часин — передова робітниця, гончар-декора- го фестивалю самодіяльної художньої творчості трудящих, тор Виноградівського керамічного заводу Закарпатської обл- лауреата Всесоюзного огляду, присвяченого 40-річчю Переспоживспілки. Понад сто найменувань різноманітних виробів моги. випускає підприємство. Серед них радують красою і роботи Є. ГІЩИНСЬКИИ, молодої виробничниці. Вільний час вона віддає заводській хузавідуючий відділом Волинського науководожній самодіяльності, в якій бере активну участь. методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. Фото П. ПРИХОДЬКА.

течка

6І6ЛІ

З ТОБОЮ МИ, ПАРТІЄ ЗАВЖДИ З ТОБОЮ! С Ц Е Н А Р І Й Т Е М А Т И Ч Н О Ю ВЕЧОРА В К Л У Б І , ПРИСВЯЧЕНОГО X X V I I З'ЇЗДУ КПРС В Е Д У Ч И Й . Р а д я н с ь к і люди б е з м е ж н о вірять своїй партії, п о в ' я з у ю т ь з нею н а й к р а щ і мрії і сподівання свої. В Е Д У Ч А . Р а д і с н и м сьогоденням з а в д я ч у є м о ми рідній партії. В Е Д У Ч И Й . Комуністична партія з честю виконує роль мудрого політичного керманича мас. Вона існує для народу і служ и т ь народові. В Е Д У Ч А . П і д проводом К П Р С у нашій країні вперше на планеті с т в о р е н о розвинуте соціалістичне суспільство. В Е Д У Ч И П . Р а д я н с ь к е суспільство сьогодні — це суспільство з високорозвинутою економікою. Б і л ь ш як у 16 разів порівняно з передвоєнним рівнем зріс національний д о х о д країни, у 24 рази збільшився випуск промислової продукції. В Е Д У Ч А . Р а д я н с ь к а к р а ї н а в и р о б л я є більше, ніж будь-яка інша д е р ж а в а світу, чавуну і сталі, цементу і мінеральних добрив, верстатів, тракторів і з е р н о з б и р а л ь н и х комбайнів, добуває нафти і газу. В Е Д У Ч И П . Р а д я н с ь к е суспільство сьогодні — це суспільство неухильно зростаючого д о б р о б у т у народу. Нині реальні доходи на д у ш у населення перевищили довоєнний рівень більш як у шість разів. Величезного р о з м а х у н а б у л о ж и т л о в е будівництво. Постійно шириться мережа л і к а р е н ь і поліклінік, дитячих садків і ясел, з а к л а д і в побутового о б с л у г о в у в а н н я . В Е Д У Ч А . Р а д я н с ь к е суспільство — це суспільство, яке забезпечує бурхливий розвиток науки і культури. ВЕДУЧІ виходять за куліси. Гасне екран. На сцені — хор. Виконується пісня «Твої це. партіє, діла!» (Слова і музика В. Іжевського. «Бібліотечка художньої самодіяльності». Л® 14. 1978). Хор з а л и ш а є сцену. На сцені — ЧИТЦІ. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Я с л а в л ю партію любиму, Я з нею йшов, іду і йтиму: Вона для мене повсякчас — Ясна з о р я - д о р о г о в к а з . ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Я с л а в л ю партію єдину, Щ о д о висот веде країну, її труди — в ім'я ж и т т я , В ім'я ясного майбуття. ПЕРШИП ЧИТЕЦЬ. Я с л а в л ю партію величну. Стійку, міцну, Комуністичну З а всі значні її д і л а . З а те, щ о щ а с т я нам д а л а .

Приміщення клубного з а к л а д у с в я т к о в о прикрашене. У фойє — стенди, плакати, ф о т о м о н т а ж і , широко п р е д с т а в л е н о матеріали ж о в т н е в о г о (1985 р.) Пленуму ЦК К П Р С , 4-ї сесії Верховної Р а д и С Р С Р о д и н а д ц я т о г о скликання, н а й в а ж ливіші партійні документи, хід виконання соціалістичних зоб о в ' я з а н ь т р у д о в о г о колективу на честь XXVII з ' ї з д у партії. На виставці «Плани партії — плани н а р о д у » — л і т е р а т у р а про героїчні трудові звершення р а д я н с ь к о г о народу. Перед початком вечора по місцевому радіо з в у ч а т ь пісні про В. І. Леніна. Комуністичну партію. Р а д я н с ь к у Б а т ь к і в щ и н у . Невдовзі в залі линуть позивні вечора — початок мелодії пісні В. Минька «З тобою, партіє». Повільно гасне світло. На авансцену виходять Ч И Т Ц І На них спрямовані промені прожекторів. ПЕРШИП ЧИТЕЦЬ. Ми світ новий з а д у м а л и створить р у к а м и чистими. І л ю д с т в о в нас повірило, як в абсолютну І С Т И Н У . Д Р У Г І ІП Ч И Т Е Ц Ь . Ми чисті перед совістю, н а щ а д к а м и й Планетою — і п р а в д у цю освячуєм своїми партбілетами! ПЕРШИП ЧИТЕЦЬ. Д о р о г и наші мічені в е р ш и н а м и і втратами. З н а м е н а наші січені рудими а в т о м а т а м и . ДРУГИИ ЧИТЕЦЬ. Н а с розлучали з рідними, ж и т т я м і навіть — мрією, а л е ніщо й ніколи нас не розлучало з вірою! ПЕРШИМ ЧИТЕЦЬ.' З а т е , коли ми з в а ж у є м , по кому себе міряти, то тільки — щоб по Леніну і діяти, і вірити! ДРУГИП ЧИТЕЦЬ. М и чисті перед совістю, н а щ а д к а м и й П л а н е т о ю •— і правду цю освячуєм своїми партбілетами! ЧИТЦІ виходять. Відкривається завіса. Сцена у святковому вбранні. В глибині — портрет В. І. Леніна. Тут же плакат, на якому написано: «Партія — розум, честь і совість нашої епохи». На сцені — ВЕДУЧІ. В Е Д У Ч И Й (урочисто). Ленін і партія! Коли в и м о в л я є м о ці слова, здається, чуємо голос Ілліча: « П а р т і я — розум, честь і совість нашої епохи». Ленін і партія — д в а крила нашого могутнього злету. Рвійний подих революційного оновлення. Впевнений поступ перших п'ятирічок. Громове відлуння нашої Перемоги над фашистськими ордами. Велич нашого в і д р о д ж е н н я і щасного мирного розвою. В Е Д У Ч А . Сонцесяйна історія ленінської партії •— гімн вільному труду і людині труда.

З-за куліс, на сцену виходять вісім піонерів. Вишикувавшись в ряд обличчями до залу, вони піднімають перед собою цифри: «1981—1985». Поруч, з ними стають ВЕДУЧІ. В Е Д У Ч А . П ' я т ь років в і д д і л я ю т ь нас од тих незабутніх днів, коли у Москві п р а ц ю в а в XXVI з ' ї з д Комуністичної партії Р а дянського Союзу, який визначив з а в д а н н я на о д и н а д ц я т у п'ятирічку і 80-ті роки в цілому. Яким насиченим був цей чає! В Е Д У Ч И П . Д л я нас, р а д я н с ь к и х людей, то був період наполегливої. з в и т я ж н о ї праці. З б у д о в а н и х нами нових велетнів індустрії. В и д а т н о ю перемогою наших робітників, спеціалістів, учених с т а л о д о с т р о к о в е з а в е р ш е н н я будівництва магістрального г а з о п р о в о д у Уренгой — ГІомарн — У ж г о р о д .

В Е Д У Ч А . Стали д о л а д у А з е р б а й д ж а н с ь к а Д Р Е С , Ровенська, Смоленська і Південно-Українська атомні електростанції, друга черга Д н і п р о в с ь к о ї ГЕС імені Л е н і н а , перші турбіни на Ново-Ангреській Д Р Е С у Ташкентській області і Сургутській Д Р Е С - 2 в Тюменській області, вугільні шахти « Д о л ж а н с ь к а К а п і т а л ь н а » і « З а х і д н о - Д о н б а с ь к а » № 21/22, Ачинський нафтопереробний і Алтайський коксохімічний з а в о д и , БайкалоАмурська магістраль... В Е Д У Ч И Й . Відбулися відрадні зміни в сільськогосподарському виробництві. Воно о д е р ж а л о досконалі технічні засоби, здійснено великі роботи по меліорації земель, щ о сприяло д а л ь ш о м у збільшенню в и р о б н и ц т в а валової продукції рільництва і тваринництва. В Е Д У Ч А . Рік у рік зміцнюється матеріально-технічна база культури, освіти. В Е Д У Ч И Й . П а р т і я і д е р ж а в а здійснюють широку п р о г р а м у неухильного піднесення добробуту народу. В Е Д У Ч А . Нині в С Р С Р щороку будується 2,2 мільйона квартир. В Е Д У Ч И Й . Усім цим ми по праву пишаємось. Але ж и т т я , його д и н а м і з м диктують необхідність досягнення нового якісного піднесення суспільства. В Е Д У Ч А . З а в д а н н я полягає в необхідності якнайповнішої інтенсифікації економіки і прискорення науково-технічного прогресу, перебудування у п р а в л і н н я і п л а н у в а н н я , повсюдного підвищення організованості і дисципліни. В Е Д У Ч І виходять за куліси. їх змінює т а н ц ю в а л ь н и й ансамбль. Виконується хореографічна композиція «В труді наше щастя». Танцюристи з а л и ш а ю т ь сцену. На сцені — В Е Д У Ч І . В Е Д У Ч А . К о ж н и й партійний з ' ї з д в і д к р и в а в нові сяйні горизонти перед партією і країною. Р а д я н с ь к і люди впевнені, щ о таким буде і наступний XXVII з ' ї з д К П Р С . Через епідіаскоп на екран проектується текст: «25 1986 року в Москві відкриється черговий, XXVII КПРС». Гасне екран. На сцені — ЧИТЦІ. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Коли іде з ' ї з д комуністів — З а щ а с т я н а р о д у бійців. Щ о слід п р о к л а д а ю т ь вогнистий У далеч наступних років, — То люди в с л у х а ю т ь с я в к о ж н е П р о м о в и с т е слово, в якім Н а ш Ленін ж и в е переможно, З в у ч и т ь невмирущий наш гімн. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Коли іде з ' ї з д комуністів, Мільйони т р у д я щ и х людей Під прапор с т а ю т ь променистий Великих і творчих ідей. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Коли іде з ' ї з д комуністів, Н а ленінській вахті весь край, І ти, моя пісне, врочисто Н а д рідним простором лунай!

комуністичної праці» (Слова О. Новицького, музика А. пенка. Збірник «Вокальні твори на слова О. Новицького». «Музична Україна», 1978). Хор виходить за куліси. На сцені — ЧИТЦІ. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Б а р ' є р глобальних відстаней зника. З н а м е н н а мить — і з а л гримить громово, І чують на усіх материках Осмислене і в и в а ж е н е слово. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Те слово, ніби зерно, проросте, Із д у м к и п р у ж н а сила з а н у р т у є . З в і т у є з'їздові Центральний Комітет, І к о ж е н рідній партії звітує. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Нехай не ти партійний делегат, Та нині й ти в напруженні чуткому, І від К у р и л до верховин К а р п а т Ж и т т я одне у подиху одному. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. І ти стаєш у стрій під знамено, І ти в ряду, де сиві ветерани. Ти з ними голосуєш заодно. Б о плани партії — твої то кровні плани. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. В а г о м е слово піднімай на злет, й о г о відлуння — чуєш! — планетує. З в і т у є з ' ї з д о в і Ц е н т р а л ь н и й Комітет, І к о ж е н рідній партії звітує.

ФіліК.,

ЧИТЦІ виходять за куліси. На сцені — хор. Виконується пісня «Хліб — всьому голова» (Слова В. Балачана, музика М. Кудріна. Журнал «Соціалістична культура». № 5, 1983). Опускається завіса. Перед завісою — ВЕДУЧА. В Е Д У Ч А . У виконанні учасників д р а м а т и ч н о г о колективу — сцена з інсценівки за о п о в і д а н н я м І. Р я б о к л я ч а «Голуб». . . . Д в а д ц я т ь років п і д р я д Л е в П л а т о н о в и ч Голуб очолює колгосп «Червоний хлібороб». Із слабенького г о с п о д а р с т в а він с т а в н а н б а г а т ш и м у районі. Н е щ о д а в н о голову колгоспу було н а г о р о д ж е н о орденом Л е н і н а і З о л о т о ю З і р к о ю Героя Соціалістичної Праці. І раптом за день д о звітно-виборних зборів він п о д а в з а я в у про звільнення. Ц я звістка з а х о п и л а зненацька с е к р е т а р я р а й к о м у партії Євгена М и к о л а й о в и ч а Мельничука, який вирішив поїхати на місце, щоб розібратися в цій справі самому. ...Перед завісою проходить Мельничук, йому назустріч — К о в а л е н к о ( с е к р е т а р партійної організації к о л г о с п у ) . К О В А Л Е Н К О (з тривогою, майже пошепки). Спасибі, що приїхали. В ж е дві години б'юсь із ним, тягну в райком. А він уперся як бульдозер. Не з р у ш и ш . «Райком, — к а ж е , — не минем Але спочатку р о з г л я н е м о своїми силами». М Е Л Ь Н И Ч У К (глухо). Значить, правда! К О В А Л Е Н К О (розвів руками). Д в і заяви написав. Одну — в партійну організацію, щоб р о з г л я н у л и сьогодні, другу — з б о р а м колгоспників, а ми намітили їх на з а в т р а . Знаєте, як обухом по голові. Тут саме такий ентузіазм, л ю д и прямо говорять: дай к о м а н д у — гору з р у ш и м о ! А з ним т а к а оказія...

лютого з'їзд

ЧИТЦІ виходять за куліси. На сцені — хор. Виконується пісня «Нас кличе партія на труд» (Слова Д. Луценка. музика Я. Цегляра. «Заспів», № 4, 1976). Хор змінюють ЧИТЦІ.

Мельничук рішуче закрокував. За ним рушив Відкривається завіса. Кімната голови колгоспу. До столу Г о луба примикає довгий вузький стіл, стільцями. За ним — Голуб, солідний, сивоголовий, Зіркою на лацкані піджака.

ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Усюди й скрізь вчувається: д о з ' ї з д у Н а р о д іде, весь повен світлих мрій І планів, щ о нового повні змісту; У всьому чуть ж и т т я могутній стрій: У повсякденній партії турботі, В труді, в тривогах, в р а д о щ а х земних, В глибокому, рішучім повороті Д о ленінських омріяних доріг. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Д о р о г о ю крутою, г р о з о в о ю Ідуть трудівники і сіл, і міст... Так будь д л я людства віхою новою. Наш Ленінський, наш Д в а д ц я т ь сьомий з ' ї з д ! ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Як п р а в д а з нами, так і Ленін з нами: Його вогонь в душі горить-буя... Веди ж народ орлиними ш л я х а м и . Комуністична партіє моя!

Коваленко. письмового обставлений із Золотою

Входять МЕЛЬНИЧУК і КОВАЛЕНКО. Г О Л У Б (піднімаючись назустріч гостям). Ну. посекретничали? ( Т и с н е руку Мельничуку). Всі троє сідають. Мовчанка. М Е Л Ь Н И Ч У К (після паузи). Ну. що сталося? Землетрус? Ц у н а м і ? В и к л а д а й , гвардіє! Г О Л У Б . Ч о г о ви всі... ну... сполошились, чи шо... М Е Л Ь Н И Ч У К (м'яко). Н е хитруй, не хитруй, д р у ж е . Постав себе на моє місце. Не д у ж е б ти зрадів, якби почув таку новину... Вчора о д е р ж а в Зірку, а сьогодні — бац! — з а я в а . Щ о це значить? Г О Л У Б . Д и в л я ч и с ь як судить... Звичайно, герою з а в ж д и слава. шана. Перед ним без скрипу відчиняються всі двері. К О В А Л Е Н К О (обережно). Я к щ о герой всі ці свої цілком заслужені привілеї ставить на с л у ж б у людям, колгоспу, щ о ж ТУТ поганого? " Г О Л У Б . Згоден! М Е Л Ь Н И Ч У К (підхоплює). То в чому ж справа? Г О Л У Б . А в тому, щ о світла голова голови — благо д л я колгоспу куди в а ж л и в і ш е , ніж навіть десять Зірок. М Е Л Ь Н И Ч У К . А без ребусів м о ж н а ? Щ о ти маєш на увазі?

ЧИТЦІ виходять за куліси. В залі гасне світло. На екрані демонструються кадри з кіножурналів «Новости дня», «•Радянська Україна», що відображають ударну працю радянських людей на заводах і будовах, полях і фермах, у наукових лабораторіях і космосі. Гасне екран. На сцені — хор. Виконується «Пісня бригад

Т р у д і в н и к у , щ о йде в поля, Ч и ї д о л о н і п е с т я т ь сходи, Як мати пестить немовля. ЧИТЕЦЬ виходить за куліси. Під час його виступу клубні активісти встановлюють у центрі сцени стіл, а по боках — стільці. Загорається світло. Відкривається завіса. За столом — керівник господарства (підприємства), секретарі партійної та комсомольської організацій, голова профкому, передовики виробництва, почесні гості. Секретар парткому пропонує заслухати рапорти трудових колективів, які стали на передз'їздівську вахту. Ведучі по черзі проголошують: <гРапорт за дорученням членів першої (другої) бригади складає (називається посада, прізвище, ім'я та по батькові трудівника). Одне за одним на сцену піднімаються бригадири, завідуючі фермами, ланкові, начальники цехів. Вони доповідають про виконання соціалістичних зобов'язань на честь XXVII з'їзду КПРС. По закінченні рапортів диктор проголошує: «•Вище прапор соціалістичного змагання за гідну зустріч XXVII з'їзду КПРС!» На авансцену виходять ЧИТЦІ.

Г О Л У Б . Власне, ніяких ребусів т у т і немає. Я н а г а д а ю тобі одну н е д а в н ю б у в а л ь щ и н у . А ти м о т а й на ус і суди сам. У травні н а д н а ш и м и б у р я к а м и , коли вони були в ж е о б р о б л е н і , п р о р і д ж е н і , п і д ж и в л е н і , — рости б їм тільки і н а л и в а т и с я соком. — п р о н е с л а с ь с т р а ш н а з л и в а . Т а ти й с а м не забув... М Е Л Ь Н И Ч У К (киває). Пам'ятаю... Г О Л У Б (продовжує невесело). П о ї х а в я в поле, г л я н у в —• о б о м а р у к а м и схопився з а голову. Б у р я к и загинули... Та найс т р а ш н і ш е , щ о п е р е с і в а т ь б у л о в ж е пізно. Щ о робить? Н у щ о робить? О д н а л ю д и н а , я к а т е ж б а ч и л а ці б у р я к и , с к а з а л а : «Відійдуть. В н е с е м о п і д ж и в л е н н я , з р о б и м о п і д с а д к у . А п е р е с і в а т и не слід, а т о в т р а т и ш більше, н і ж в и г а д а є ш » . Я тоді м а л о не в д а р и в ! Д и в и в с я на нього... я к на б о ж е в і л ь н о г о ! Ні, як... я к на ш к і д н и к а ! Але волі к у л а к а м не д а в , т а к о г о зі м н о ю не бувало... П о к л и к а в д о себе б р и г а д и р і в , л а н к о в и х , н а к а з а в к а т е г о рично: «Пересіять! Н е г а й н о ! » Н а д р у г и й д е н ь у з н а ю : дві л а н к и мій н а к а з в и к о н а л и , а р е ш т а п о с л у х а л и т о г о б о ж е в і л ь н о г о ! Тебе ц і к а в и т ь р е з у л ь т а т ? О с ь він: сотні пересіяних г е к т а р і в урод и л и по триста п ' я т н а д ц я т ь центнерів коренеплодів... М Е Л Ь Н И Ч У К . П о - т в о є м у , це м а л о ? Г О Л У Б (нібито не чув). Н а т р ь о х с т а х непересіяних — по ч о т и р и с т а д в а д ц я т ь . (Замовк, нервово зіщулився). Н а тих, в в а ж а й , на м о ї х , ста г е к т а р а х ми н е д о б р а л и — скільки б ти д у м а в ? — д е с я т ь з половиною тисяч центнерів. Д в а д ц я т ь тисяч пудів ц у к р у , я підрахував... Мій опонент... зберіг від мого... ну, в і д мого с а м о у п р а в с т в а . . . т р и д ц я т ь о д н у т и с я ч у шістсот ц е н т н е р і в к о р е н е п л о д і в . Не м а л о не б а г а т о т р и д ц я т ь сім тисяч п у д і в ц у к р у . (Пауза). Ось так... Напружена пауза. Т е п е р ти... д у м а ю , розумієш, н а с к і л ь к и д л я колгоспу, д л я д е р ж а в и , д л я л ю д е й світла голова з н а ч и т ь більше, ніж з о л о т о на г р у д я х . . . К О В А Л Е Н К О (карбуючи слова). Не помиляється тільки той, х т о нічого не робить! Та й я к о г о біса, хіба це п о м и л к а ? П р о с т о в и п а д о к був складний. А з а г и б л і п л а н т а ц і ї ми т а к час т о р я т у в а л и я к р а з пересівом, щ о д у м к а пересіяти б у р я к и бул а ц і л к о м природною! І, крім того, я к щ о мене не п і д в о д и т ь , п а м ' я т ь , б у в і зверху дзвіночок.

ПЕРШИИ

ЧИТЕЦЬ. Які чудові п е р с п е к т и в и ! Який небачений розгін!.. Л у н а ю т ь в ж е нові м о т и в и Пісень із міст й к о л г о с п н и х гін, Д е трудяться завзято люди — Ливарник, муляр, комбайнер — З т в е р д о ю вірою, щ о б у д е м Щ е к р а щ е ж и т и , н і ж тепер. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. М и л у ю т ь зір ясні оселі, Д е в и р о с т а є місто-сад, І в ж е в о б в о д н е н і й пустелі Я н т а р н и й зріє в и н о г р а д . ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Стрімкі л я г а ю т ь м а г і с т р а л і Н а в с т р і ч осонценим с в і т а м . Д з в е н и т ь через т а й г о в і д а л і Легендами повита БАМ. ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Які чудові перспективи, Я к а н е ч у в а н а хода!.. І люди бачаться красиві У час натхненного т р у д а . ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. Одухотворені обличчя, Б о головна ж накреслень суть У тім, щ о справи п ' я т и р і ч ч я Л ю д и н у вище вознесуть!

Тривала пауза. Г О Л У Б (з гіркотою). А л е б у р я к и не єдине, на чому я спіткн у в с я . Пшениця... М Е Л Ь Н И Ч У К (обурився). А л е ж ви в з я л и по т р и д ц я т ь ш і с т ь центнерів на круг! Г О Л У Б . А новий сорт миронівської д а в по сорок д в а ! А л е ми цим сортом з а с і я л и всього півсотні га. Мій о п о н е н т б р а в к у р с на триста. Я його п о р а д у п р о п у с т и в повз в у х а : новий сорт, п о б о я в с я ризикувати. Тепер п о м н о ж — д е в ' я т ь тисяч пуд і в недобору... Були й інші дискусії... Б а г а т о х о р о н и в я з того, щ о п р о п о н у в а в мій опонент. І тільки пізніше, в ж н и в а , перек о н а в с я , щ о правда на його боці... Й о м у , м о л о д о м у , н е п р о с л а в л е н о м у , і тоді в а ж к о б у л о в и с т о я т ь проти мене. А тепер, коли у м е н е т а к а н а г о р о д а , в і д с т о ю в а т и свої позиції щ е т р у д н і ш е . І з б и т к и м о ж у т ь бути... істотнішими. О т і прикинь, чим д е р ж а в і м о ж е обійтися нова З і р к а . М Е Л Ь Н И Ч У К . Х т о він, цей твій о п о н е н т ? М о ж н а його побачити? Г о л у б (тихо). М о ж н а . І не тільки побачити, а й д о т о р к н у т и ся. Д о речі, ти тільки щ о п о к л а в свою р у к у на його коліно. М Е Л Ь Н И Ч У К (різко повернувся до Коваленка). Ти?.. К О В А Л Е Н К О (роздратовано відмахнувся). Та ну його! Вид у м а є чортзна-що! Г О Л У Б (стомлено, начебто думаючи вслух). Учора в «Хліборобі» кращим к о м а н д и р о м б у в я. Сьогодні в ж е не я... Т а к , у ж е не я... Горе тому голові, який, з а с и д і в ш и с ь на с в о є м у кер і в н о м у посту, п е р е с т а в помічати, щ о в ж е не він п е р ш а скрипка в оркестрі... Всі мовчать. Т о м у я вирішив. Поки не пізно. П о к и б а ч у ще... помилки свої. У К о в а л е н к а голова п і д х о д я щ а . М Е Л Ь Н И Ч У К . А ти? ГОЛУБ. Заступником. Якщо довірять. Або бригадиром. У кущі не збираюсь... П р о кущі не думаю... А л е і д о р у л я — ніні... Р у л ь т р и м а т и м о л о д и м р у к а м , курс п р о к л а д а т и світлій голові. Довга мовчанка. Всі троє, не зговорюючись, встають. Мельничук підходить до Голуба, мовчки тисне йому руку і мовчки прямує до дверей. Затемнення. Завіса опускається. На авансцену виходить ЧИТЕЦЬ ЧИТЕЦЬ: О д в і ч н о с л а в с я , т р у д л ю д и н и •— К р а с а її б е з с м е р т н и х с п р а в . Я бачу в колосі, в зернині Людських сердець гарячий сплав. Х в а л а робочій чесній вроді:

ЧИТЦІ залишають сцену. Слово бере секретар партійної організації. Він розповідає про сумлінну працю комуністів, які ведуть перед у передз'їздівському соціалістичному змаганні, є взірцем виконання громадського обов'язку, дотримання трудової дисципліни, непримиренності до недоліків. Портрети названих комуністів проектуються на екран. Піонери підносять комуністам, переможцям змагання квіти. На закінчення секретар закликає присутніх наполегливо боротися за інтенсифікацію економіки, якнайповніше використовувати у виробництві досягнення науки і техніки, передовий досвід, бути бережливими, зміцнювати дисципліну праці, успішно завершити завдання одинадцятої п'ятирічки, гідно зустріти XXVII з'їзд КПРС. На авансцену виходять ВЕТЕРАН ПРАЩ, ЮНАК і ДІВЧИНА. ВЕТЕРАН. Д а ю присягу п о л у м ' я н у Тобі я, партіє, навік, Щ о , поки серцем не з і в ' я н у . Твій воїн б у д у й т р у д і в н и к . Я с н о ю с л а в о ю повиті Твої ш л я х и у б о р о т ь б і . Н а й щ а с л и в і ш н й той на світі, Х т о серцем в і д д а н и й тобі. ЮНАК. Вони й д у т ь по з е м л і , молоді й посивілі, З чистим серцем і р о з у м о м світлим і чесним. К о м у н і с т и вони — їм д о всього є діло, К о м у н і с т и вони — і д о всього причетні. ДІВЧИНА. Та причетність, мов стяг, н а д б у т т я м прапоріє. Та причетність д о хліба, д о сталі, д о мирних ідей.

ЮНАК.

ЗМУЖНІННЯ

Вони й д у т ь по з е м л і , від їх к р о к у з е м л я молодіє, Н а б и р а є т ь с я сил і р о з к р и л л я мій з а в т р а ш н і й день. Вони й д у т ь по землі, м о л о д і й посивілі.

Патріотичне та інтернаціональне виховання читачів передбачає широке, продумане використання історико-краєзнавчих матеріалів про славні бойові і трудові традиції старших поколінь. І, передусім, творів класиків марксизму-ленінізму, письменників, учених, діячів мистецтв. З м е т о ю посилення патріотичного впливу на читачів бібліотеки збагачують фонди краєзнавчої літератури, поповнюють відповідними матеріалами папки газетних вирізок, о ф о р м л ю ю т ь альбоми про мужність радянських людей, створюють тематичні кутки «Пам'ятає світ врятований», де експонуються копії документів, листи, фотознімки, малюнки, портрети ветеранів війни, магнітофонні записи їхніх спогадів. Ці кутки дозволяють, як правило, не лише зосереджувати відповідні матеріали в одному місці, а й використовувати їх при проведенні масових заходів, присвячених історичному минулому Вітчизни.

ДІВЧИНА. Я д и в л ю с ь їм у вічі в і д в е р т о і чесно, Б о від них в и р о с т а є д о в с я к о г о д і л а У мені н е з б о р и м а п а р т і й н а причетність. На сцені — танцювальний ансамбль. Виконується хореографічна картинка «Честь праці». Танцюристів змінюють ВЕДУЧІ. В Е Д У Ч И Й . Титанічну енергію н а р о д ж у є самовідданий труд. Ц е з а с в і д ч у ю т ь с л а в н а історія с т а х а н о в с ь к о г о руху, п ' я т д е с я тиріччя я к о г о ми н е д а в н о в і д з н а ч и л и , ч у д о в і с п р а в и у д а р н и ків п і с л я в о є н н и х п ' я т и р і ч о к , в с е н а р о д н е с о ц і а л і с т и ч н е з м а г а н ня за гідну з у с т р і ч X X V I I з ' ї з д у К П Р С , численні п а т р і о т и ч н і п о ч и н а н н я н а ш и х днів. В Е Д У Ч А . Н а ж а л ь , не всі щ е з а с в о ї л и п р о с т у і я с н у істину: с у с п і л ь с т в о с п р о м о ж н е д а т и л ю д и н і тим б і л ь ш е м а т е р і а л ь н и х і д у х о в н и х благ, чим б і л ь ш е д а є с у с п і л ь с т в у с а м а л ю д и н а . В Е Д У Ч И Й . В о л о д и м и р Ілліч Л е н і н з о б у р е н н я м п и с а в про л ю д е й , які н о - с п о ж и в а ц ь к о м у д и в л я т ь с я на Р а д я н с ь к у д е р ж а ву, н а м а г а ю т ь с я , як він г о в о р и в , д а т и їй р о б о т и м е н ш е і гіршої, а здерти з неї г р о ш е й я к н а й б і л ь ш е . Й а ж а л ь , т а к і л ю д и є і нині. В Е Д У Ч А . К р и ч у щ е с у п е р е ч а т ь в с ь о м у у к л а д о в і ж и т т я рад я н с ь к о г о с у с п і л ь с т в а т а к і п о т в о р н і я в и щ а як х а б а р н и ц т в о , с п е к у л я ц і я , п о с я г а н н я на с у с п і л ь н е д о б р о , п и я ц т в о , х у л і г а н ство, д а р м о ї д с т в о . В Е Д У Ч И Й . Розгорнута з ініціативи нашої партії боротьба з а н т и п о д а м и с о ц і а л і с т и ч н о г о с п о с о б у ж и т т я д і с т а л а п о в н у підтримку народу. ВЕДУЧІ виходять за куліси. Н а сцені — а г і т б р и г а д а . В и к о н у ю т ь с я с а т и р и ч н і ч а с т і в к и , поб у д о в а н і на м і с ц е в о м у м а т е р і а л і . П о з а к і н ч е н н і в и с т у п у агітб р и г а д и на кіноекрані з ' я в л я є т ь с я л о з у н г : « П о с т а в и т и міцний з а с л і н в і д х и л е н н я м від с о ц і а л і с т и ч н и х принципів, в с я к о г о роду негативним явищам, п е р е к р и т и всі д ж е р е л а н е т р у д о в и х д о х о д і в при о д н о ч а с н о м у п і д в и щ е н н і ролі м а т е р і а л ь н о г о і мор а л ь н о г о з а о х о ч е н н я за с у м л і н н у і е ф е к т и в н у п р а ц ю — з н а чить р о з в ' я з а т и в а ж л и в і с о ц і а л ь н о - е к о н о м і ч н і , політичні та ідейно-виховні з а в д а н н я . . . М. С. Г О Р Б А Ч О В » . На сцену виходять усі, хто брав участь у вечорі. На авансцені — ЧИТЦІ. ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ. З цехів З а п о р і ж ж я , з д о н е ц ь к и х з а б о ї в , Від тисяч прославлених в праці героїв, З к о л г о с п н и х л а н і в від м а й с т р і в у р о ж а ю , Від к о ж н о ї х а т и — від к р а ю д о к р а ю — Л у н а є , мов пісня ( х а й с л у х а є с в і т ! ) : — П р н в і т тобі, п а р т і є р і д н а ! П р и в і т ! ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. М и с т а л и т о м у н а й с и л ь н і ш и м и в світі, Щ о з а в ж д и т о б о ю н а т х н е н н і й зігріті. Щ о ти нас, я к м а т и , л ю б о в н о з р о с т и л а . Щ о в к о ж н о м у з нас — твоя, партіє, сила! Щ о йдем з а т о б о ю на т р у д і д о бою! З т о б о ю ми, п а р т і є ! З а в ж д и з т о б о ю ! ПЕРШИЙ ЧИТЕЦЬ В е л и к і й меті свої сили в і д д а в ш и , й д е м о ми, з г у р т о в а н і , сильні, я к з а в ш е , Готові нові п е р е м о г и в е р ш и т и , У вік к о м у н і з м у , щ о в н ь о м у н а м ж и т и ! ДРУГИЙ ЧИТЕЦЬ. Й д е м о тим ш л я х о м •— г е р о ї ч н и м п о х о д о м , Щ о партія наша вказала народам! йдемо!.. І л у н а є , як х в и л і п р и б о ю : ВСІ Р А З О М . З т о б о ю ми, п а р т і є ! З а в ж д и з т о б о ю ! Всі заспівують пісню «З тобою, партіє» (Слова О. Иовицького, музика В. Минька. «Заспів», 1973, № 3). Під час виконання останнього куплета пісні ті, хто стоїть у першому ряду, піднімають перед собою написаний на червоному полотнищі заклик: «XXVII з'їзду КПРС — гідну зустріч!».

На читачів Борзнянської бібліотеки Чернігівської області хвилююче враження справив вечір-зустріч з ветеранами «Подвигів ваших ніхто не забуде». Місцеві пропагандисти літератури провели його разом з краєзнавчим музеєм, райкомом комсомолу. Успіхові вечора сприяла старанна підготовка до нього. Задовго до зустрічі к н и г о л ю б и влаштували книжкову виставку «Шлях м у ж н о с т і і слави», проводили бесіди за книгами, присвяченими історії краю. Д о б р е підготовлений, успішно проведений захід помітно позначився на зростанні читацького інтересу до книг про Велику Вітчизняну війну. На Хмельниччині зусиллями бібліотек, музеїв, парків культури і відпочинку вшановують солдатських вдів. На Київщині популярні вечори «Назустріч волі», «Посланці до живих», «Нескорені», присвячені землякам, котрі пройшли через страхіття фашистської неволі й лишилися незламними. Д о б р о ї слави набули масові заходи, що поєднують патріотичне й інтернаціональне виховання з о б о р о н н о - м а с о в о ю роботою, особливо з тими, хто готується до служби в лавах Радянської Армії. Бібліотеки ознайомлюють допризовників з ленінськими творами, книгами про Радянські Збройні Сили, бойові традиції народу й армії, цивільну о б о р о н у країни. Пропагандисти літератури обладнують гуртки допризовників, складають рекомендаційні списки літератури «Сьогодні трудівник — завтра воїн», « М о л о д і про військові професії». Радянський патріотизм органічно поєднує любов до соціалістичної Батьківщини і почуття пролетарського соціалістичного інтернаціоналізму. Бібліотеки прагнуть вести патріотичне й інтернаціональне виховання в нерозривній єдності з пропагандою літератури про боротьбу народів світу за мир. Регулярно проводять суспільно-політичні читання «Роззброєння — настійна вимога часу», огляди «Політика соціалізму — політика миру й роззброєння», «Захист миру — справа всіх і кожного». Систематично пропагують літературу, що виховує в читачів почуття солідарності з народами світу, які борються за мир, за свою незалежність. Популярні книжкові виставки «Народи світу в боротьбі за мир», літературні вечори «Мова миру і дружби».

С к л а в А. О Р Л О В С Ь К И Й . У сценарії використано твори С. Олійника, Б. Олійника, О. Иовицького, М. Негоди, Є. Доломана, Г. Бойка, І. Рябокляча, М. Танка, К. Дрока, В. Лінника і матеріали періодичної преси.

Л. СТУПАК, завідуюча сектором організаційно-методичної р о б о т и Державної історичної бібліотеки УРСР.

В' ікнами на мальовничу р і ч к у У ж в обласному центрі Закарпаття — затишна і світла, прикрашена вишивками квартира-майстерня. Тут мешкає знана вишивальниця Ірина Петрівна Куцик, ж і н к а з чутливою до краси д у ш е ю і працьовитими руками. Сама т ч е полотно, фарбує нитки в усі к о л ь о р и веселки, с т в о р ю є самобутні візерунки, пише голк о ю портрети, цілі с ю ж е т и на панно і гобеленах, рушниках, сорочках, блузах, скатертинах, серветках і придумує до своїх виробів поетичні назви. Майстриня вишиває і співає. « Ж о д н о г о хрестика чи м е р е ж к и не зробила без пісні. За н е ю ледве встигаю передати в р о б о т і навіяний н а р о д н о ю перлиною настрій», — пояснює. І справді, кожен ї ї витвір — то настрій, музика, л ю б о в . Ірина Петрівна знає безліч пісень — веселих, ліричних, жартівливих, сумних. Таким ж е розмаїтим та н е в и ч е р п н и м здається і ї ї творчий д о р о б о к . У ньому знайшло відбиток те, чим ж и в е митець, чим живуть наш н а р о д , країна. Вона зростала серед щирих і д о б р и х людей, серед привілля п р и р о д и , народних о б р я д і в , пісень, казок, легенд. «Все це — мій щасливий оновлений край, якому я с л у ж и т и м у довіку. Л ю б л ю барвистий вінок р і д н о ї землі, красу Закарпаття — д ж е р е л о життя і натхнення для мене». У своє село Рокосів, щ о в Хустському районі, Ірина Петрівна вертає з усіх д о в г и х і далеких д о р і г . Звідси почалися життєвий шлях, творчість, п е р ш і успіхи, визнання. Завжди, навіть п р и світлі місяця, ї ї пізнають і батьківська білява хата, і яблуні та вишні у д в о р і , усе квітуІ ч е зілля. Батько «розумів» к о ж н у стеблину, велів «тисячу разів уклонятися в и н о г р а д ній лозі, щ о б заіскрилося на долонях янтарне г р о н о землі, аби з'явився на столі пахучий коровай». Тепер сад, який колись доглядав б р и г а д и р - с а д о в о д колгоспу імені Леніна Петро Іванович Куцик, щ е д р о р о з р і с с я і дає л ю д я м рясні врожаї. «Першою вчителькою була і є моя мама, котра народила десятьох ді ток, — р о з п о в і д а є майстриня. — Вона навчила м е н е читати н а й м у д р і ш у і найп р е к р а с н і ш у книгу н а р о д н о г о мистецт ва». Нині Терезія Іванівна ж и в е р а з о м з І р и н о ю і пишається з д о б у т к а м и донь ки — лауреата всесоюзних та р е с п у б л і канських конкурсів, оглядів самодіяльІної художньої творчості, учасниці І В Д Н Г УРСР, багатьох республіканських, м і ж н а р о д н и х виставок р о б і т народних майстрів. Вироби вишивальниці представлені в Київському д е р ж а в н о м у м у з е ї Т. Г. Ш е в ченка, М у з е ї н а р о д н о ї архітектури і побуту УРСР, Києво-Печерському д е р ж а в ному історико-культурному заповіднику, краєзнавчому музеї в У ж г о р о д і . Ек с п о н у ю т ь с я вони і за к о р д о н о м — у Бу динку дружби чехословацького міста П р я ш е в а є рушник з п о р т р е т о м В. І. Ле ніна, а твір з п о р т р е т о м Т. Г. Ш е в ч е н ка — в Канаді. І чого тільки не вміють натруджені |руки! П р о т я г о м усього життя майстриня

ча. Картини «Ленін з матір'ю», «Ленін у дитинстві» вишиті г л а д д ю , панно «Ленін на трибуні», «Ленінська д р у ж б а » в и к о нані хрестиком. Великий гобелен з п о р т р е т о м в о ж д я присвячений 4 0 - р і ч ч ю нашої П е р е м о г и . Ірина Петрівна г о д и н а м и м о ж е читати напам'ять у л ю б л е н о г о Тараса Ш е в ченка. Вірші Великого Кобзаря перекладає на мову барв і орнаментів на рушниках, панно, гобеленах і м е р е ж к а х . З о к р е м а , ї ї вишиті г л а д д ю рушники з Шевченковими мотивами відкривали е к с п о з и ц і ю «Материнська пісня» у Респ у б л і к а н с ь к о м у виставочному павільйоні. М р і є створити «Катерину», «Тополю», оспівані поетом. Яскраво мерехтять нитки вишивки « Щ а с т я о н о в л е н о ї Буковини». Тут і г о р и високі, і д о л и н и зелені, і р і к и блакитні, і в м и р н о м у небі золоте сонце. Стеляться наче долі р у ш н и к и «Зелені Карпати», «Земля квітує», «Наша дума, наша пісня», «Вітер з полонини», «Ой сад-виноград», «Промінь», «Ювілейний». В них — усе сокровенне, вимріяне ж і н к о ю п а т р і о т к о ю своєї Вітчизни. Скільки поезії і краси в « Ж і н о ч и х долях», «Дівочих мріях», «Нареченій», «Квітах кохання»! Барви п о є д н у ю т ь с я н і ж н о й легко, весело і строкато грають, переливаються. Й о г о Величності Хлібові присвятила вишивальниця величаве панно «Гарячий хліб», р у ш н и к «Радій, !земле, святу врож а ю » , м е р е ж к и «Золота нива», «Жнив ний мотив». Наволочки «Мамині світанки», «Висота» о з д о б л е н і теплими фарбами. А ось р о б о т и , п р о т и л е ж н і названим. Лляна д о р і ж к а «Війна» витримана в суворих тонах, щ о передають увесь траг і з м в с е н а р о д н о г о лиха. Чоловік Ірини Петрівни приніс із фронту невигойні рани. Все життя вони нагадували п р о пе р е ж и т и й жах б о й о в о ї січі, і недавно від них він п о м е р . Полишив у серці д р у ж и ни біль. І т р и в о ж н о виливає його ж і н к а на полотні. Панно «Пам'яті закатованих у концтаборах» виконане лише д в о м а контраст н и м и кольорами. Ч о р н і грати у о с о б л ю ] ють г о р е , ч е р в о н и м з о б р а ж е н і радянські воїни, котрі несуть радість визволення. Символічним є кожен колір у доробку майстрині. І ці ї ї символи — тради ційні, н а р о д н і . Червоний — то радість і щастя, л ю б о в і боротьба, слава й праця. Ч о р н и й — лихо, журба, розлука. Ж о в т и й — к о л і р життя, сонця, колосистого поля. Зелений — барви землі, прир о д и , символ м и р у і с п о к о ю . Синій — надія, новий день. «А ще л ю б л ю біл и й , — говорить Ірина Петрівна. — Це з а в ж д и колір незайманого полотна. Він нагадує мені безтурботне дитинство, маму...». І все ж у вишивальниці переважають теплі тони, повні о п т и м і з м у і радості. Ними вона у т в е р д ж у є життя. Панно « М и р д о м у моєму» передає бажання х у д о ж н и ц і , мільйонів л ю д е й д о б рої волі захистити наше світле сьогодення. Земна куля, а на ній беззахисним п а р о с т к о м — дитина. Так просто, але в р а ж а ю ч е сильно сказала п р о найзаповітніше І. П. Куцик. А г р о ш і , одержані за ц ю р о б о т у , вона перерахувала у Радянський ф о н д м и р у . Н

І/

Снарби^'узейніН

Життя коротке, та безмежна штука І незглибиме творче ремесло. Іван ФРАНКО

о д о р о ж у ю ч и селами Київщини ще в п'ятдесяті роки, М. І. Сікорський безліч разів надибував на безцінні картини, килими, вироби з кераміки, дерева і металу, котрі часом жили безіменними. То були здебільшого роботи народних умільців-самоуків, яких доля не балувала визнанням, ї х н і твори розходилися межи люди, щоб дійти у сьогодення й будучину нашу. Дещо безповоротно губилося. І ТО непробачно перед нащадками. Так виколосилася ідея створення музею декоративно-прикладного мистецтва Київщини. Вирішили зібрати усе найкраще, найвиразніше і якомога повніше представити обдарованих майстрів-земляків. П е р ш о ю в тому ряду стала Ганна Собачко-Шостак. Родом із села Скопців (нині Веселинівки Баришівського району), вона ще дівчинкою захопилася розмальовуванням паперових рушників. Тоді, наприкінці дев ятнадцятого століття, коли пошесною м о д о ю затоплювали мистецтво декаданс та всілякі «ізми», її полотна вражали сонячним пафосом, величальною піснею природі. Розповідають, якось маленька Ганя розтеплила звичайнісінького рушника квітами, щ о буйнували біля їхньої бідацької хати. Д у ж е сподобалося намальоване Ганіній бабуні — старенька віднесла рушничка в церкву. Староста повісив його праворуч од вівтаря, і коли почалася служба, паства більше зиркала на дивного рушничка, аніж слухала батюшку. Той скипів, велів зняти малюнок: «Ач, витріщились на земне, ні щ о б уподобати боже...» Вітерцем-туманцем покотилася слава. Невдовзі про Ганю Собачко знали у Березані, Переяславі, Яготині. Довідалась про неї і місцева поміщиця Ганна Семиградова — меценатка, яка зналась на народному мистецтві і всіляко підтримувала майстрів-самоуків. Вона сприяла народженню у Скопцях х у д о ж ньої майстерні Катерини Прибільської. Тут кмітливі діти вивчали основи народної вишивки, різьби по дереву, малярства. Нині не так вже й багато відомо про вихованців тієї школи, але народна пам'ять зберегла цікавий факт: 1910 року роботи Ганни експонувалися на виставці у Парижі й дістали високу оцінку знавців прикладного мистецтва. Розквіт таланту Ганни Собачко припав на двадцяті роки. Революція надихнула ї ї на розписи, яких доти не знало українське мистецтво. Майстринею зацікавилися вітчизняні спеціалісти, про неї заговорили авторитетні фахівці, її твори потрапили в Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР. Але більшість із них пішли по руках. Навіть ті, котрі мали стати о к р а с о ю д е р жавних колекцій.

У цих виробах тепло рук гончарів. ПереяславХмельницький музей декоративноприкладного мистецтва.

3. чолом А потім грянула війна. Майстриня жила у Москві, працювала х у д о ж н и к о м - д е к о ратором фабрики художніх виробів — робила ескізи розписів хусток і шалей. А у вільну хвилину на її полотнах пишалися, як і раніше, чорнобривці, р у ж і , ж о р ж и н и — світлий спомин про загарбану чужинцями Переяславщину. Вона малювала квіти, що аж пломеніли жар о м ї ї душі. Давні ж розписи шанобливо зберігалися в сільських оселях Переяславського, Яготинського та Баришівського районів. В одній із таких осель Сікорський і побачив дива кольорові. Дізнавшись про їхнього автора, колектив м у з е ю ще 1953 року включився у пошук робіт майстрині-землячки. З г о д о м встановили: у неї є син, московський художник. Списалися, запросили у гості. Володимир Іванович Шостак — член Спілки художників СРСР — і не сподівався, що й подосі так шанують його матір. Він з радістю зголосився на поміч. Віднайшлася дочка Ганни Семиградової. Розшукали Катерину Прибільську. У них збереглися карти-

ни Ганни Собачко-Шостак. Кілька розписів було в архіві поета Д м и т р а Кедріна. 1983 року, до 100-літнього ю в і л е ю нар о д н о ї художниці, у Переяслав-Хмельницькому музеї декоративно-прикладного мистецтва Київщини відкрили експозицію творів видатної землячки — о д н о г о з фундаторів українського нар о д н о г о розпису радянської доби. Тепер у музеї £ майже три десятки робіт Ганни Собачко-Шостак. Щ е більшу к о л е к ц і ю власних творів передав ї ї син Володимир Іванович. Не за горами той час, коли у Переяславі-Хмельницькому з'явиться о к р е м и й відділ музею, повністю присвячений доробкові цієї талановитої с і м ' ї . І то буде лише частка пам'яті, щ о під керівництвом М. І. Сік о р с ь к о г о зібрали переяславські музейники про народних майстрів Київщини. Тут і роботи відомої на весь світ народної художниці Катерини Білокур, і п'ятнадцять картин славетної Марії Примаченко з села Болотні Іванківського району. Тут і твори Ганни Власенко із села Сошників Бориспільського району.

МАИСТРИ НАРОДНІ Щ е 1937 року х у д о ж н и ц я виткала два к и л и м и , присвячені утворенню Союзу PCP та нашій К о н с т и т у ц і ї . Переяславці свято шанують і пам'ять п р о с в о ю тал а н о в и т у землячку Валентину В е р д о н і . Ч и с л е н н і відвідувачі захоплено відгук у ю т ь с я про ї ї виткані г л а д д ю п о р т р е т и В. І. Леніна, Богдана Хмельницького, Григорія Сковороди, казахського акина Д ж а м б у л а Джабаєва. У Переяславському музеї декоративн о - п р и к л а д н о г о м и с т е ц т в а К и ї в щ и н и на вас чекає п о б а ч е н н я з Васильківськими м а й с т р а м и к е р а м і к и , їх к о л е г а м и з Б р о варів, Богуслава, з х у д о ж н и к а м и К и р и л о м Я р м о л е н к о м та А н д р і є м Ф р у м а л о м . А щ е тут — картини в і д о м и х у к р а ї н с ь к и х х у д о ж н и к і в . Це д а р у н о к в е л и к о г о л ю бителя живопису, к о л е к ц і о н е р а Г. П. Пінчука. Тривалий час М и х а й л о І в а н о в и ч д р у ж и в з Григорієм Павловичем. Вони р а з о м багато з р о б и л и д л я з б е р е ж е н н я н а р о д н и х с к а р б і в і, з о к р е м а , у в і ч н е н н я п а м ' я т і В. І. Касіяна. Десятки р о к і в п і ш л и на те, щ о б відкрити чимало н е в і д о м и х і м е н , віднайти

їх р о б о т и . П р о й д е н о сотні кілометрів многотрудних збирацьких шляхів, на котрих було безліч зустрічей з цікавими л ю д ь м и і, з в и ч а й н о ж , не м е н ш ц і к а в и х з н а х і д о к . П р о дві з них в а р т о р о з п о в і с ти д о к л а д н і ш е .

ОПЕРАЦІЯ «ДЗВІН»

Влітку 1982 р о к у С і к о р с ь к и й зі с в о ї м и колегами розкопував могильники часів Київської Русі б і л я села Н и ч и п о р і в к и Яготинського району. Щ о д н я біля переяславських а р х е о л о г і в з б и р а л и с я л ю б и телі с т а р о в и н и . З а в ' я з у в а л и с ь н е в и м у ш е ні р о з м о в и п р о с к а р б и н а р о д н і — в і д о м і

й в т р а ч е н і , д о яких н і б и й б л и з е н ь к о , а д е вони... — І с т и н н о так, — кивав, м о в о д г о н я ю чи надокучливого ґедзя, тичкуватий д і д о к , к о т р и й пас н е д а л е к о ч е р е д у . П о л у д н і л о . К о р о в и п о в л я г а л и с я на м о р і ж к у б і л я в о д и , і с т а р е н ь к и й н і к у д и не- п о с п і шав. — У нас на ц в и н т а р і висить дзвін. Ото штука. Щ е козацький. — С к а ж е т е таке, — п і д с и п а в т р у т у на в о г н и к М и х а й л о Іванович. — Е, ч о л о в і ч е д о б р и й , м е н і брехати н е г о ж е . Д о в і к о в у ю , бач. А щ е п о к і й н и й дід розказував, щ о в тому дзвоні одного срібла пудів з десяток. — Ну, так т о б і й срібла... Старий о б р а ж е н о пхикнув. — Та ви не с е р д ь т е с я , діду. Така у нас р о б о т а — с у м н і в а т и с я , перевіряти. О т ви к а ж е т е : д з в і н к о з а ц ь к и й . А в о н о наче всі д з в о н и о д н а к о в і . — Всі, та не всі. П о к і й н и й д і д м і й на ц ь о м у знався. То т е п е р усі д з в о н и о д н а к о в і . І д о Б о г д а н а р і з н и ц і в них не б у л о . А в к о з а ц ь к у п о р у в с ю д и на д з в о нах б у л а н а р о д н а печать — український

р о с л и н н и й о р н а м е н т . Таку в ж е д у ш у мали... Як у н а ш о ї К а т е р и н и Б і л о к у р . — А ви, д і д у , п і д к о в а н і . — Д е там. То д і д був з н а т н и к о м . Й о го ч о р н о к н и ж н и к о м д р а ж н и л и . Бо с п р а в них о г и р і в н і к о л и не мав, а за к н и ж к у міг оддати останню копійку. — К а ж е т е , д з в і н той на ц в и н т а р і висить? З в і д к и він там? — Е-е, то ціла і с т о р і я . Д і д казав, ніби д з в і н мав якесь в і д н о ш е н н я д о Ягот и н с ь к о ї сотні. Чи то в п о х о д и й о г о б р а ли з с о б о ю , чи як. А к о л и к о з а ц ь к і в о л ь н о с т і ц а р и ц я п і д р у б а л а , т о д і козаки на з г а д к у п р о с е б е звели в Н и ч и п о р і в ц і ц е р к в у , а д з в і н ц е й в и с а д и л и на д з в і н и ц ю . Ет, і т о н к о г о л о с и й був. А п о т і м ц е р к в а з г о р і л а . Тоді л ю д и п е р е н е с ли д з в і н на ц в и н т а р і п о в і с и л и в к а п л и ч ці. Тільки т е п е р у н ь о г о г о л о с не той. — Чом? — Усякому голосу — своя висота. К а п л и ч к а — не д з в і н и ц я . А л е то півб і д и . К о л и в х о п и л а с ь п о ж е ж а , д з в і н упав і т р і с н у в . Т е п е р й о г о д о б и в а ю т ь . Бо немає м а й с т р і в , к о т р і з у м і л и б п о л а г о д и т и . Он у Москві Цар-дзвін і досі щербатий. А який д і д ь к о козацького ремонтуватиме? Наступного дня Сікорський відвідав ничипорівський цвинтар і подивувався несподіваному відкриттю. Дзвін був унікальний. І витончені ф о р м и х у д о ж н ь о г о литва, й український орнамент сімн а д ц я т о г о століття с в і д ч и л и п р о н е а б и я к и й хист н е в і д о м и х н а р о д н и х у м і л ь ц і в . Лише велика тріщина, щ о з м і й к о ю в'юнилася з в е р х у вниз, навівала с м у т о к . Вона наче ш и р ш а л а на очах. І п р и ч и н и т о г о к р и л и с я не л и ш е в м о р о з а х та д о щ а х . . . Певно, коли б поменшало «сумління» дзвонарів... Т о р к н у в с я д з в о н а , і той з а б р и н і в кам е р т о н о м , завібрував на лінії р о з л о м у . — І часто н и м к о р и с т у є т е с ь ? — запитав б а б у н ю , к о т р а с а м е ч е б е р я л а м и м о . — П о т р о ш к у д з в о н и м о . Та щ е с і л ь с ь кі ш и б е н и к и калатають. І н е м а , щ о б хто впинив... — Р е м о н т у в а т и не п р о б у в а л и ? — П р и ї з д и в я к и й с ь ц и г а н . Казав, заварить. З і б р а л и з к о ж н о ї хати по два р у б лі, дак в о н о щ о у в и р , щ о ц и г а н о в і у гаман... І з Києва п р и в о з и л и майстра. П о к р у т и в с я - п о в е р т і в с я він б і л я н а ш о г о д з в о н а і ч е с н о сказав: «Не з м о ж у . Та й і н ш і н а в р я д чи в і з ь м у т ь с я . Це не кастр у л ю лудити». О с ь так і д о б и в а є м о . А він ж е к о л и с ь так виспівував. Я під н ь о го брала ш л ю б з покійним Петром с в о ї м , з е м л я й о м у пухом...

, Г, Л Р Е Н К А по

в,

О б л о в и к л

Не г а ю ч и с ь , М и х а й л о І в а н о в и ч п о д а в с я д о с і л ь с ь к о ї Ради, п о п р о с и в , щ о б Н и ч и п о р і в к а п е р е д а л а р і д к і с н у п а м ' я т к у худ о ж н ь о г о литва X V I I століття П е р е я с л а в Хмельницькому музейному комплексу. Голова не п е р е ч и в . З тим погодився р а й в и к о н к о м . А с т а р и к и в п е р л и с я : ні! — Ви ж й о г о д о б ' є т е д о р у ч к и . — Н і ч о , щ е т р о х и покалатає. На наш вік вистачить, а д і т я м , п е в н о , не з н а д о биться. — То ж п а м ' я т ь п р о ваших п р а щ у р і в . Не м о ж н а , щ о б г и н у л а ц і н н а р і ч . — Все д н о й о м у ніхто р а д и не дасть. — М и в и с т а в и м о д з в і н у м у з е ї . Хай бачать л ю д и , які славні м а й с т р и б у л и к о лись. — З н а є м о вас... П р о ч у л и , щ о в н ь о м у рібло? — І не с о р о м н о вам? — Не п р о с и , ч о л о в і ч е д о б р и й , не в і д дамо.

І все-таки к о з а ц ь к и й дзвін п е р е б р а в с я до Переяслава-Хмельницького. Тепер м и л у ю т ь с я н и м л ю д и з усіх у с ю д .

ПАРТИЗАНСЬКИЙ ТАЛІСМАН

У музеї декоративно-прикладного м и с т е ц т в а е к с п о н у є т ь с я с к р о м н и й керам і ч н и й б а р е л ь є ф Т. Г. Ш е в ч е н к а . Багато ч и м він н а г а д у є п о ш и р е н і з н а ч к и : те саме з о б р а ж е н н я Тараса Г р и г о р о в и ч а , а під н и м л а в р о в а гілка і напис: « К о б з а р » . Автор невідомий. Але історія досить цікава. 1942 р о к у у Х о ц ь к а х з у п и н и л а с я к о л о на н а ш и х в і й с ь к о в о п о л о н е н и х . їх вели, вочевидь, у Дарницький концтабір, з я к о г о м а л о хто в и б и р а в с я ж и в и м . Те стало в і д о м о к о м а н д у в а н н ю п а р т и з а н с ь к о г о з є д н а н н я і м е н і Чапаева, щ о д і я л о в цих м і с ц я х . Т е м н о ї н о ч і н а р о д н і м е с н и к и переправилися через Д н і п р о , напали на г і т л е р і в с ь к у о х о р о н у і в и з в о л и л и понад т и с я ч у р а д я н с ь к и х б і й ц і в . їх відвели у ліс о к , щ о п о б л и з у села Х о ц ь о к . О д н і влилися у з ' є д н а н н я , і н ш и м п і д к а з а л и б е з печні д о р о г и д о л і н і ї ф р о н т у . Н а с т у п н о го д н я в и з в о л е н і п р о щ а л и с я з чапаєвц я м и . І т о д і о д и н з них п і д і й ш о в д о командира І. К. П р и й м а к а , дістав з - з а пазухи у ж е знайомий нам керамічний б а р е л ь є ф Тараса Ш е в ч е н к а : — Візьміть на знак в д я ч н о с т і за врят у в а н н я од неволі. Хай стане вам талісм а н о м . Це р о б о т а т а л а н о в и т о г о м а й с т р а з Вінниччини. Збережіть. А д о ж и в е м о до П е р е м о г и — я знайду вас. К о м а н д и р прийняв п о д а р у н о к . З н и м х о д и в не на о д н у р и з и к о в а н у о п е р а ц і ю . В о с е н и 1943 р о к у чапаєвці д о п о м а г а л и регулярним частинам Червоної Армії. За о д н у ніч навели д в а д ц я т ь шість п е реправ на Букринському плацдармі, з в і д т и п і ш л и далі г р о м и т и в о р о г а . Ж о д н а куля не зачепила тоді І. К. Приймака. — Це м е н е К о б з а р о б е р і г а є , — говорив к о м а н д и р б і й ц я м і п о к а з у в а в д о рогий барельєф. Невдовзі к о м а н д и р о в і випала далека дорога — ч е р е з л і н і ю ф р о н т у , в Чех о с л о в а ч ч и н у , на д о п о м о г у п а р т и з а н а м словакам. Тоді й передав д о р о г и й подарунок дружині. — З б е р е ж и . Ц е й талісман охороняв м е н е від к у л і більше року. Чоловік, який п о д а р у в а в й о г о , казав, щ о п р и й д е за н и м після війни. Партизанський к о м а н д и р І. К. П р и й мак з а г и н у в 1945 р о к у с м е р т ю х о р о б р и х у Чехословаччині. Його д р у ж и н а багато р о к і в чекала на т о г о , хто мав п р и й т и за б а р е л ь є ф о м Шевченка. Але, мабуть, і т о й ч о л о в і к не д о ж и в д о П е р е м о г и . У с і м д е с я т і р о к и ж і н к а , п о б у в а в ш и на Пер е я с л а в щ и н і , віддала ц і н н у п а м ' я т к у п р о н а р о д н и х м е с н и к і в часів В е л и к о ї Вітч и з н я н о ї війни на з б е р і г а н н я до м у з е ю . Бо і К о б з а р воював... м.

Микола МАХІНЧУК. Переяслав-Хмельницький.

БАГРЯНИЙ ЛІТОПИС ЕПОХИ

1 — 1

^ Н Ц Е

!i„ П З А м г щ р ш и

тщ:\щ

Величними пам'ятниками культури, приналежними е р і п р о л е т а р с ь к о ї р е в о л ю ц і ї , є п е р ш і прапори, з якими р о б і т н и к и й селяни ішли на правий бій з кривавим с а м о д е р ж а в с т в о м , б о р о л и с я за у т в е р д ж е н н я нового життя. Р і ш е н н я м ВЦВК від 8 квітня 1918 р о ку червоний стяг був з а т в е р д ж е н и й Державним п р а п о р о м . А п е р ш о г о травня того ж р о к у цей символ свободи, д е м о к р а т і ї і с о ц і а л і з м у замайорів над Кремлем. Під багряними знаменами наш н а р о д д е м о н с т р у вав с в о ю монолітну згуртованість і н е п е р е м о ж н і с т ь , їх, як почесну нагороду, вручали за успіхи у битвах з в о р о г а м и , а потім — за трудовий г е р о ї з м . У п е р ш і р о к и Радянської влади ще не було єдиної ф о р м и п р а п о р і в , вони виготовлялися з тканин різних відтінків ч е р в о н о г о кольору. Полотнища здеб і л ь ш о г о п р и к р а ш а л и вишиті на них гасла і назви заводу, фабрики, шахти... Н е р і д к о бачили тут багатофігурні к о м п о з и ц і ї — плід багатющої фантазії самодіяльних х у д о ж н и к і в . З о б р а ж е н н я сонця, що сходить, означало здійснення о м р і я н и х сподівань, трудівник з м о л о т о м і к у в а л д о ю знаменував собою робітничий клас, індустріальні мотиви — звитяжну х о д у нашого суспільства. Багато к о м п о з и ц і й присвячувалися незламному с о ю з о в і р о б і т н и к і в і селян. Нині ті п р а п о р и — б е з ц і н н і р е л і к в і ї часів д о б и пол у м ' я н о ї . Багато з них зберігаються у фондах нашого м у з е ю . О с о б л и в и й інтерес становлять стяги перш о г о десятиріччя Радянської влади. Вони нагадують плакати, які п р о п а г у ю т ь політику партії, о з о р ю ю т ь т в е р д у віру у світлу б у д у ч и н у . Ось п р а п о р р о б і т н и ц ь т о д і ш н ь о г о міста Луганська, в р у ч е н и й В с е у к р а ї н с ь к о м у з ' ї з д о в і робітниць і селянок, що відбувся у листопаді 1920 р о к у . У б е р е з н і f923 р о к у наша к р а ї н а відзначала 25р і ч н и й ю в і л е й РСДРП. Рапортуючи про свої досягнення, делегації т р у д я щ и х підносили привітальні прап о р и г у б к о м а м партії, V I I к о н ф е р е н ц і ї КП(б)У. Зокрема, робітники тодішніх Катеринославських п а р о в о з н и х майстерень виготовили темно-червоне знамено з к о м п о з и ц і є ю : п а р о в о з розриває ланцюг, щ о з а г о р о д ж у є йому шлях. На п е р е д н і й площадці — р о б і т н и ц я високо піднесла п р а п о р з гаслом: «В царство к о м м у н и з м а ! » . К о м п о з и ц і ю увінчують слова: «Защитнице и В о ж д ю Рабочего Класса Коммунистической партии в день 25-летнего ю б и л е я наш привет». Не м е н ш оригінальний п р а п о р , в р у ч е н и й Д о н е ц ь к о м у г у б к о м у КП(б)У р о б і т н и к а м и п р о м и с л о в и х підприємств і залізничниками Луганська. В центрі полотнища, о п о в и т о г о п а р ч е в о ю с т р і ч к о ю , — коваль з атрибутами й о г о професії. Навколо текст: «Рулевому п р о л е т а р с к о й р е в о л ю ц и и — Российской К о м м у нистической партии, в о ж д ю з о р к о м у и н е у т о м и м о му, 25 лет стоящему на с т р а ж е р е в о л ю ц и и . О р г а н и затору воли рабочего класса». У колекції м у з е ю — привітальні п р а п о р и X з ' ї з д о ві КП(б)У від залізничників Радянської У к р а ї н и , робітників і службовців Харкова; незаможників Ніж и н щ и н и , яким вони вітали V Всеукраїнський з'їзд к о м н е з а м і в ; стяг двадцятих років, вручений районн о м у комітетові КП(б)У р о б і т н и ц я м и О с н о в ' я н о - Х о л о д н о г о р с ь к о г о району міста Харкова. Ці реліквії нашої доблесті і слави зацікавлено оглядають численні екскурсанти, їх вивчають х у д о ж ники, науковці. П р а п о р и ш и р о к о в и к о р и с т о в у є м о на пересувних виставках. Недавно вони експонувалися у виставочному залі с т о л и ч н о г о кінотеатру «Київ». А в о д н о м у з оглядових залів м у з е ю , де виставлено згадуваний вище п р а п о р «Арсеналу», проходять свята юних киян, п і о н е р с ь к і лінійки. ...Сурмовим г у к о м в і к о п о м н и х легенд і с к р о м е т ної зорі е р и Ж о в т н е в о ї повняться знамена наші. В і д г о м о н о м ратних звитяг, ревних набутків трударських повнять чуття п о к о л і н ь нинішніх. Грядуть у м и р ну б у д у ч и н у н а р о д у - з о д ч о г о , н а р о д у - т в о р ц я священн о ю естафетою д е р з н о в е н н о г о пориву піонерів нов о г о світу.

завідуюча с е к т о р о м м у з е ю УРСР.

Державного

А. ФЕРЧУК, історичного

«Сестра милосердя».

«Соняшник».

Її картини випромінюють особливе, домашнс, тепло, що нагадує запах свіжоспеченого хліба. Виразно виписано натюрморти, квіти, виноград, брость якого так і кортить зірвати, а півень як живий — ось-ось закукурікає... Твори самодіяльної одеської художниці Олени Вацлавівни Янчак спонукають глядачів іще раз побачити окремі сторінки минулого нашої Батьківщини, захоплюють подвигом радянського народу, який здолав знавіснілого дорога. Герої картин художниці вчать нашого сучасника цінувати мирне щасливе життя. В. ТУРКОВСЬКИЙ, учасник Великої Вітчизняної війни.

Стати Афродітою «Я незадоволена своєю зовнішністю. Чи м о ж н а якось змінити її?». Це запитання часто ставлять мені, коли виступаю у невеликій, в и к л ю ч н о дівочій, а у д и т о р і ї і слухачки м о ж у т ь говорити відверто. Але я не к о с м е т о л о г — я л е к т о р з питань естетики, тому попервах в а ж к о було орієнтуватися. Справді, говориш про прекрасне: ж и в о п и с , л і т е р а т у р у , м у зику, а тобі р а п т о м — п р о кирпатий ніс чи ластовиння. З часом, однак, п р и й ш л о р о з у м і н н я : естетика п о т р і б н а л ю д и н і й на к о ж е н день. І к о ж н о д е н н а краса потрібна. Щ о ж д о нас, лекторів, то ми н е р і д к о за г о р а м и матеріалу не помічаємо г о л о в н о г о — м е т о д о л о г і ї п р о б л е м и . О т ж е , щ о таке красиве і некрасиве? Напевне, н е д о р е ч н о в р о б і т н и ч о м у г у р т о ж и т к у або к о л г о с п н о м у клубі р о з п о чинати з посилань на філософські діал о г и Платона. Я, наприклад, звертаюсь до того, що м о л о д і ближче, — до кінематографа. Екскурс у минуле д о п о м а г а ють зробити фрагменти з давніх стрічок, фотографії екранних к у м и р і в п е р ш о г о двадцятиріччя н и н і ш н ь о г о століття. Це був час вишуканих ліній, к о с т ю мів і зачісок, античних п р о п о р ц і й . О д нак у ж е тоді в цей рафінований потік вривалися м е т е о р и типу Глорії Свенсон, яка з р о б и л а с в о ю невродливість стилем і зуміла завоювати Голлівуд. Пізніше, вже у наш час, виникла ціла плеяда так званих «невродливих зірок>: Лайза М і неллі, Барбара Стрейзанд та і н ш і ; у зв'язку з ц и м варто згадати і Ж а н а - П о ля Бельмондо, який надто в і д р і з н я є т ь ся од Жана Маре. Ясна річ, наші уявлення п р о красу в и д о з м і н ю ю т ь с я . Зовні некрасиве нер і д к о вважають екстравагантним, а з г о д о м воно викристалізовується в наче якийсь незвичайний стиль, і ми п р о н и каємось до нього симпатією. Відтак м о ж н а констатувати: естетична тематика викликає п і д в и щ е н и й інтерес м о л о д і . Лекторів з п р о б л е м п р е к р а с н о го, мистецтвознавців з а п р о ш у ю т ь у г у р тожитки, заводські цехи, на агітмайданчики. Відчувається п о т р е б а в п о ш у к у нових ф о р м л е к ц і й н о ї р о б о т и . Треба сказати, щ о в М и к о л а є в і лекторів, котрі виступають з питань естетики, непогано д о п о в н ю ю т ь спеціалісти побуту — с к а ж і м о , з салону-перукарні б у д и н к у побуту «Ювілейний». ї ї п р а ц і в ники М . Я. Гриценко, С. В. Значек та інші постійно о р г а н і з у ю т ь в и ї з д и на підприємства, в технікуми, інститути, п р о водять показ моделей, виступають з бесідами. Це д у ж е важливо, бо дівчата й м о л о д і ж і н к и часто мають невиразне уявлення п р о закони д е к о р а т и в н о ї косметики, помилково вважаючи, щ о чим більше нафарбуватись, тим к р а щ е . Якийсь час тому виступи мистецтвознавця і косметолога на м о л о д і ж н о м у в е ч о р і здалися б д е щ о дивними, а теп е р без них не відбувається ж о д е н захід, присвячений п р о б л е м а м п р е к р а с ного. І ц е допомагає з р о з у м і т и багатол и к и й о б р а з краси, відкриває доступ д о секретів, щ о дають змогу к о ж н і й дівчині стати А ф р о д і т о ю . Для свого о б р а н ц я .

У полоні екзотики Екзотичне вабить, але екзотика т е ж має діалектику, т о ж варто роз'яснювати, показувати на переконливих прикладах,

як незвичайне п е р е т в о р ю є т ь с я на звичайне і навпаки. Згадаймо слова з сучасної пісні: « Д о л ж н а бьіть у ж е н щ и н ь ї какая-то загадка». Світ к о ж н о ї о с о б и с тості надзвичайно р і з н о м а н і т н и й , і ф о р мувати його т р е б а о б е р е ж н о , тактовно і ні в якому разі не нав'язливо. О с о б ливо це стосується молодят. А д ж е в перші місяці с і м е й н о г о життя відбувається певна п е р е о ц і н к а ще вчора, здавалося, безсумнівних цінностей, стикаються характери, іноді не з к р а щ о г о боку дають себе знати звички. Тут і д о п о м о ж е р о з у м і н н я сутності буд е н н о г о і нового. А щ о б о з б р о ї т и м о лодь таким р о з у м і н н я м , до програми спеціалізованого циклу л е к ц і й для м о л о д о ж о н і в , який багато років читається при центральному лекторії М и к о л а є ва, включено теми м і ж о с о б и с т і с н и х стосунків у сім'ї. ї х читають кандидати психологічних наук В. Л. Поплужний, В. О. Куц, інші фахівці. В. О. Куц, п р и м і р о м , завжди ілюструє свій виступ кінофільмами, які наочно в і д т в о р ю ю т ь типові к о н ф л і к т н і ситуації в родині, і тут ж е к о м е н т у є їх. Треба сказати, щ о л е к т о р і ї для м о л о д о ж о н і в набули стабільної поп у л я р н о с т і і нині створені в багатьох районах області. У м і л о с п р я м о в у ю ч и інтерес м о л о д і д о екзотики, м о ж н а перетворити ї ї на важливий інструмент розвитку о с о б и с тості. Ш к о д а , що серед вихователів не всі ц е у с в і д о м л ю ю т ь . Однак якщо така л ю д и н а є, успіх забезпечено. П р и г а д у ю бесіди з м о л о д о ю танцюр и с т к о ю Наталією Т о м о в о ю . Разом з чол о в і к о м вона переїхала з Миколаєва у сільський район, стала м е т о д и с т о м Березнегуватського РБК. Й одразу тут знайшлися палкі прихильники х о р е о г р а фії, про яку р а н і ш е і не мріяли. А тепер у програмі танцювального колективу, щ о ним керує Томова, — естрадний танець «Зимонька», х о р е о г р а ф і ч н а к о м позиція «Антоніо і М а р і я » , р е в ю «Здрастуй, Новий рікі», « Ф і г у р н и й вальс», ж а р тівлива мініатюра «Російські м а т р ь о ш ки» та інші. 150 підлітків захопилися чар і в н и м світом х о р е о г р а ф і ї і проводять своє дозвілля на репетиціях у Будинку культури. А хореограф Тетяна Беліонок з М и к о л а ї в с ь к о г о Палацу піонерів зацікавила м о л о д ь постановкою балетної класики. Ш к о л я р і дістали з м о г у «доторкнутися» д о шедеврів радянської і к р а щ о ї зарубіжної хореографії. У програмі колек-

тиву — «Лебідь» Сен-Санса, полька «Анна» Й. Штрауса, тарантела, інші танці. Є с е р е д вихованок Тетяни Беліонок і такі, в кому вона вбачає і м а й б у т н ю Авр о р у з «Сплячої красуні», і Кітрі з «Донкіхота», й Ж і з е л ь з о д н о й м е н н о г о балету. Робота складна і копітка, але що означає для д і в ч и н к и відчути себе блиск у ч о ю А в р о р о ю із з н а м е н и т о г о балету! Певна річ, виконавський рівень р і з н и й у прими-балерини й учениці дев'ятого класу. Але р и с у н о к т а н ц ю той самий, пуанти с п р а в ж н і , а балеринська пачка зовсім як у Надії Павлової...

Присмерки

кінозірок

Не стихають с у п е р е ч к и з п р и в о д у екранних к у м и р і в . Нескладно довести, що образи, с т в о р ю в а н і Ж а н о м - П о л е м Бельм о н д о , не закликають до с о ц і а л ь н о г о протесту, щ о фільми з участю М і ш є л ь М е р с ь є далекі від історизму, на який п р е т е н д у ю т ь . Водночас о р е о л залишається о р е о л о м . І скільки м о л о д и х л ю дей, зачарованих в і д б л и с к а м и кінематографічних світил, м р і ю т ь п р о лаври, овації. Але життя більшості з них п р о п о н у є скромні професії. І коли ми г о в о р и м о п р о облудність і ницість капіталістичної «масової культури», не варто скидати з рахунку і о т о й о р е о л к і н о з і р о к , який в и к о р и с т о в у є у своїх б р у д н и х цілях б у р ж у а з і я . Інакше лекція, к і н о в е ч і р або у с н и й ж у р н а л замість наступального, викривального заходу перетвориться на д е щ о п р о т и л е ж не, щ о , на жаль, н е р і д к о трапляється в багатьох наших дискотеках. Особисто м е н і д о в е л о с я провести на М и к о л а ї в щ и ні с е р і ю вечорів «Епоха. Краса. Особа», де розглядалися к і н о к у м и р и під критичним кутом. А д ж е історія мистецтва знає немало прикладів, коли г о р е з в і с н и й зоровий культ набував воістину т р а г і к о мічних р о з м і р і в . ...У р о к и п е р ш о ї світової війни на під- * мостках Н ь ю - Й о р к а з'явився молодий італієць, який майстерно виконував «танго-гашиш». Це був початок стрімкого злету, мабуть, найбільш о б о ж н ю в а н о г о к у м и р а в історії к і н е м а т о г р а ф а — Руд о л ь ф е Валентіно. Врода, п о м н о ж е н а на в и т о н ч е н о - е р о т и ч н і пози, принесла йому бучну славу с е р е д кіноглядачів, о с о б ливо к і н о г л я д а ч о к . Найвища точка психозу п о к л о н і н н я « б о ж е с т в е н н о м у Валентіно» — й о г о передчасна смерть, коли кінній п о л і ц і ї д о в о д и л о с я розганяти

ПОДРУЖЖЯ О д р а з у ж після с л у ж б и в а р м і ї М и х а й л о М а р ч е н к о подав заяву до р і д н о г о к о л г о с п у «Аврора», щ о в М а г д а л и н і в с ь к о му районі на Д н і п р о п е т р о в щ и н і . Й о г о направили працювати на тваринницьку ф е р м у . Втягнувся, звик д о колективу, навчився долати т р у д н о щ і . А через п'ять р о к і в ініціативного працівника призначили завідуючим м о л о ч н о т о в а р н о ю ф е р м о ю . Ось у ж е двадцять років він очолює ц ю відповідальну д і л я н к у п е р е д о в о г о господарства. І за весь час не б у л о випадку, щ о б ф е р м а не виконала планових завдань. О д и н а д ц я т у п ' я т и р і ч к у о ч о л ю в а ний ним колектив виконав у липні м и н у л о г о р о к у і став пер е м о ж ц е м соціалістичного змагання в районі. За доблесну п р а ц ю п е р е д о в и й в и р о б н и ч н и к н а г о р о д ж е н и й

ю р б и ридаючих ж і н о к , які ломилися в ц е р к в у , де п о к о ї л о с ь тіло актора. М о л о д а англійська актриса Пеггі Скотт вкорочує с о б і віку після смерті Рудольфо, заявивши, щ о не м о ж е жити після того, як погасло ї ї сонце. Пізніше через поклоніння пройшли Грета Гарбо, М е р и л і н М о н р о , Жан Маре; тепер хвилі слави заколисують тріумфаторів к о м е р ц і й н о г о екрана на зразок Жана-Поля Бельмондо. У цьому місці вечора «Епоха. Краса. Особа» я прошу кіномеханіка п р о д е монструвати кілька фрагментів з х р о н і ки. І ось екраном проходять в и п е щ е н і претендентки на звання ч е р г о в о ї «міс». У ц ь о м у параді красунь досить звернути увагу на одну, зробити ї й відповідну рекламу, й б у р ж у а з н а публіка заверещить у захваті. А ті, хто володарював у м а м и кіноглядачів раніше? Час минає, к у м и р набиває о с к о м у , і незвичайне, привабливе п е р е т в о р ю є т ь с я на непотріб. Не випадково с ь о г о д н і п р о Бріжжит Бардо, наприклад, на Заході згадують хіба в р о з д і л і «Погаслі зірки». П р и с м е р к и к і н о з і р о к — явище у світі чистогану неминуче, б о їхня слава цілк о м і повністю залежить від реклами, нахабної і в с ю д и с у щ о ї . Та з м і н ю ю т ь с я смаки, лимон, як то кажуть, вичавлено, м о ж н а його і на смітник. Душі і долі капіталістичний молох не обходять. В цьому е п і з о д і вечора д о р е ч н о продемонструвати фрагменти з кращих радянських стрічок, фільмів соціалістичних країн, які з о б р а ж у ю т ь реальне життя, а не «марення», що їх фабрикує Голлівуд. «Ми з Кронштадта», «Вони б о р о лися за Батьківщину», «Гарячий сніг», «Москва с л ь о з а м не вірить», «Почат о к » — ці та інші фільми яскраво підт в е р д ж у ю т ь висновок п р о те, щ о головний г е р о й сучасності — трудівник. Естетичне виховання не м о ж е бути зведене лише до е к с к у р с і ї в х у д о ж н і й музей чи культпоходу в ф і л а р м о н і ю . Його ефективність визначається здатністю лекторів, культорганізаторів реагувати, як ц ь о г о вимагають р і ш е н н я червневого (1983 р.) Пленуму ЦК КПРС, на нові тенденції, захоплення в м о л о д і ж н о м у сер е д о в и щ і , спрямувати їх в р у с л о марксистсько-ленінського р о з у м і н н я сучасності. В. ЧУНІХІН, викладач М и к о л а ї в с ь к о г о м е д и ч н о г о училища, член Всесоюзного товариства «Знання».

о р д е н а м и Ж о в т н е в о ї Революції, «Знак Пошани», медалями. Двох о р д е н і в Трудової Слави удостоєна і й о г о д р у ж и н а Тамара Олександрівна — доярка того ж господарства. М . П. М а р ч е н к о — депутат о б л а с н о ї Ради народних депутатів. З й о г о ініціативи у к о л г о с п і с т в о р е н о хор, який нещодавно о д е р ж а в медаль лауреата В с е с о ю з н о г о о г л я д у самодіяльної х у д о ж н ь о ї творчості т р у д я щ и х , п р и с в я ч е н о г о 40-річчю Великої П е р е м о г и . Ж о д н о ї р е п е т и ц і ї не пропускає п о д р у ж ж я М а р ч е н к і в , з н а с о л о д о ю співають і на заняттях, і на концертах, беруть участь у к о н к у р с а х . Медаль лауреата Всес о ю з н о г о огляду в р у ч е н о і М и х а й л у Петровичу як солісту хору. Т. НИКИТЧЕНКО, д и р е к т о р Д н і п р о п е т р о в с ь к о г о обласного н а у к о в о - м е т о д и ч н о г о центру н а р о д н о ї творчості і культурно-освітньої роботи.

Фото І. КОСТІ H А.

Його величність

робітничий

клас.

ІЛЛІЧЕВА ПРАВДА ДЛЯ Слова

Лади

НАРОДНОГО

ХОРУ Музика

РЕВИ

Віталія

Помірно

Де зоря червона в сине небо сходить, Іллічева правда поміж люди ходить. Дивиться у вічі, в серце проникає, Всі надії наші щедро осяває. Йде понад ланами та понад Наче сонце ясне поріднилось Кличе всіх до праці,

гаями, з нами.

Кличе всіх до миру 1 до зір далеких підіймає

крила.

У знаменах наших сяє непогасно, Шлях нам озоряє до людського щастя. Над землею сходить, сходить — не заходить, Дружбою єднає в світі всі народи

ФІЛ1ПЕНКА

КРОСВОРД По вертикалі: 1. Роман Г. І. Коновалова. 2. Коло життєвих явищ, які висвітлюються у літературному творі. 3. Письменник, автор роману «Ритми життя». 4. Вид гравюри на металі. 5. Болгарський композитор, Герой Соціалістичної Праці НРБ. 6. Роман Д. Дефо. 10. Письменник, автор роману «Лейтенанти». 11. Вірш Т. Г. Шевченка. 12. Українська радянська артистка балету. 13. Письменник, автор роману «Не повтори м о ю долю». 14. Український радянський архітектор. 15. Живописець, народний художник СРСР, автор картини «Декрет про мир». 16. Російський радянський актор, народний артист СРСР. 21. Український радянський скульптор. 22. Письменник, автор драми «На березі Неви». 26. П'єса О. Є. Корнійчука. 27. Персонаж роману А. В. Головка «Бур'ян». 29. Французький композитор, автор балету «Жізель». 30. Роман О. О. Сизоненка. По горизонталі: 3. Роман М. М. Курильчука. 7. Словацький драматург, народний письменник ЧССР. 8. Перша друкована книга на Україні. 9. Високий дитячий голос. 11. Спортивне товариство. 13. Один з основних жанрів драматургії. 15. Місто в Польщі, де проводять міжнародні фестивалі естрадної пісні. 17. Вид музичного виконання. 18. Струнний музичний інструмент. 19. Російський письменник, автор оповідання «Сліпий музикант». 20. Перший звуковий фільм О. П. Довженка. 22. Роман Ю . В. Бондарева. 23, Радянський актор, народний артист СРСР. 24. Опера Д. Пуччіні. 25. П'єса О. П. Штейна. 26. Письменник, автор роману «Десяте травня». 28. Білоруський першодрукар. ЗО. Письменник, автор роману «Живі і мертві». 31. Одна з основних поз класичного танцю. Склав В. МАКАРЕВИЧ.

ВІДПОВІДІ НА КРОСВОРД, В М І Щ Е Н И Й У № 12 1. Дзвінок. 2. Кожух. 3. Хома. 4. Ананас. 5. Свято. 6. О г у р ц о в . 7. Виноград. 8. Дюшес. 9. Смерека. 10. Арена. 11. А к о р д . 12. Дід М о р о з . 13. Замет. 14. Тост. 15. Торт. 16. Танго. 17. Одарка. 18. Андерсен. 19. Некрасов. 20. Вовк. 21. Карнавал. 22. Лагін. 23. Намисто. 24. Оркестр.

Шаховий

НА ВОДІ І... П І Д В О Д О Ю Відомо, що видатний російський хімік Д. І. Менделєєв дуже любив шахи, вивчав теорію і досить сильно грав. Він був членом Петербурзького шахового клубу, зустрічався за шахівницею з відомим російським майстром М . І. Чигоріним. Захоплення шахами Д. І. Менделєєв передав своєму синові, який багато років учителював у підмосковному місті Клині. Викладаючи математику, Іван Дмитрович водночас навчав дітей «гри мудреців». Під його керівництвом школярі виготовили к о р к о в і шахи. Влітку на річці Сестрі влаштували імпровізовані турнірні баталії... на воді. А от майстрові спорту м і ж н а р о д н о г о класу по швидкісному підводному плаванню Б. Ютанову довелося взяти участь в унікальному шаховому поєдинку на дні Чорного моря в районі Сухумі. Грали на спеціально виготовленій металевій д о ш ці з магнітними вставками на глибині 10 — 12 метрів. Шахові іхтіандри були у повній підводній викладці, з аквалангами, ластами та іншим необхідним приладдям. Розіграли староіндійський захист — варіант з дивовижними стрибками «залізного коня». Протягом 15 хвилин було зроблено 20 ходів. Партію, звичайно, не записували. Хід гри поновили потім на березі — допоміг суддя, котрий спостерігав за двобоєм підводних «дуелянтів». Проте учасників експери-

клиб

„С/Г

менту цікавив не стільки зміст гри, скільки її медично-фізіологічний аспект: як впливає глибина на здатність до аналітичного мислення, чи послаблюється концентрація уваги, чи збільшується процент помилок? Все це важливо для вивчення фізичних і розумових кондицій працівників підводних аварійно-рятувальних і монтажно-будівельних служб.

СУПЕРЕЧКА

«КОРОЛІВ»

У 1885 році м і ж « н е к о р о и о в а ш і м кор о л е м » ш а х о в о ї к о м п о з и ц і ї С. Л о й д о м і В. Стейпіцем, я к о г о 1886 р о к у в п е р ш е в історії ш а х і в б у л о п р о г о л о ш е н о чемпіоном світу, в і д б у в с я с в о є р і д н и й п о є д и нок. Л о й д е к с п р о м т о м складав задачу, я к у Стеі'шіц т у т ж е м а в р о з в ' я з а т и , в к а з а в ш и всі в а р і а н т и .

2. Се7, я к щ о па п е р ш о м у ході чорні під у т ь 1... g 5 ) , 3. C:g7, і н а с т у п н и м ход о м слои м а т у є на f6. К о м п о з и т о р з а п р о п о н у в а в п о м і р к у в а т и ще. С т е й н і ц под у м а в п ' я т ь х в и л и н і с к а з а в , що н і я к и х інших в а р і а н т і в не бачить. Л о й д т р і у м ф у в а в ! Він п р и в і в н а п р о ч у д о р и г і н а л ь н и й нюанс. 1. C d 6 C h i ! ! 2. C f 8 ? g 2 ! і не м о ж н а 3. C : g 7 ? ? через пат. В и р і ш у є ж з а д а ч у після х и т р о м у д р о г о х о д у ч о р н и х 1... C h i ! ! 2. ЬЗ! ( з а г р о ж у є 3. К Ї 5 Х ) 2... g 6 3. Се7 і м а т с л о н о м на f6. Т а к и м чином, м а т ч двох ш а х о в и х р о л і в » з а в е р ш и в с я внічию — 1:1.

Першого разу переміг Степніц. Вій з н а й ш о в усі численні р о з г а л у ж е н н я л о й дівської триходівки. Тоді композитор в и р і ш и в о б р а т и інший ш л я х : створити н а ч е б т о л е г к у з а д а ч у , а один з в а р і а н тів р е т е л ь н о з а м а с к у в а т и . Ч е р е з д е я к и й час ш а х о в і « к о р о л і » з н о в у п о б и л и с я о б з а к л а д . Л о й д з а п р о п о н у в а в т а к у чотпрнходівку. П і в г о д и н и д у м а в Стейніц, перевіряючи. чи н е м а є т у т я к о ї с ь к а в е р з и . І впевнено з а я в и в , щ о чорні б е з п о р а д н і п р о т и м а н е в р у б і л о г о с л о н а : 1. Ссіб, 2. С Ї 8 ( а б о 6

«ко-

Все тут, у Моринцях, навдивовижу мальовниче. Крайобрій — як у нетлінній поезії Ш е в ч е н к а — Ш и р о к о л и с т і ї тополі, А там і ліс, і ліс, і поле... Природа, здасться, лишилася точнісінько такою, якою ї ї оспівав колись Великий Кобзар, — Село! і серце о д п о ч и н е . І все-таки — це зовсім інші М о р и н ц і : чепурні, д о б ротні оселі й г р о м а д с ь к і споруди, просторі і світлі виробничі приміщення, а головне — нові л ю д и , т р у дарі і творці, с п р а в ж н і господарі о н о в л е н о ї землі... Того дня на м о л о ч н о т о варній фермі № 1 к о л г о с пу «Батьківщина Ш е в ч е н к а » підбивали результати соціалістичного змагання. В ошатній ленінській кімнаті зібралися д о я р к и , керівники господарства. Багато д о б рих слів п о ч у л и про себе Лідія Михайлівна Бойко, Катерина М и к о л а ї в н а М и л о коста, Віра Сергіївна Данильченко, Галина Павлівна Толстова, інші самовіддані трудівниці. С е к р е т а р парткому колгоспу Григорій Григорович Байда вручив колективові Почесну грамоту, голова правління г о с п о дарства Іван Н и к и ф о р о в и ч Стогніснко говорив не тільки про п р е м і ї та інші матеріальні й м о р а л ь н і заохочення, а й про заходи, яких тут вживають для створення найсприятливіших умов праці. Щ и р и м і з в о р у ш л и вим був виступ з а в і д у ю ч о ї ф е р м о ю Софії Логвинівни Безрідної. Від імені д о я р о к вона запевнила присутніх, що в дванадцятій п ' я т и р і ч ці колектив боротиметься за подолання 3,5-тисячних рубежів у надоях м о л о к а .

£ ^ г уо о >о § ^ 'З а

А тоді на сцену вийшла а народна а г і т а ц і й н о - х у д о ж н я ^ бригада сільського Будинку £ ^ культури. Святкова, д о б р о ^ .3 зичлива, товариська атмосфера цієї з у с т р і ч і немов уособила єдність поривань і прагнень ще ефективнішої роботи.

усіх

односельців

до

Та це й зрозуміло. Відчуття спільності інтересів притаманне всім м о р я н а м — і тим, хто п р а ц ю є б е з п о с е р е д н ь о в сільськогосподарському виробництві, і тим, хто трудиться на ниві освіти, о х о р о н и з д о р о в ' я , культури, у с ф е р і о б с л у г о вування. М и н у л о г о року тут створено к у л ь т у р н о - с п о р т и в н и й к о м п лекс. Заступник голови к о о р д и н а ц і й н о ї ради КСК д и р е к т о р М о р и н с ь к о г о Будинку культури Петро Павлович Кураса не приховує, що справ п о п е р е д у багато — і для к о ж н о г о підрозділу комплексу, і щ о д о о р г а н і з а ц і ї спільних зусиль всіх його учасників. Певно, він має р а ц і ю : р о б о т а тільки починається. Але ж бачимо тут і те, щ о в суті с в о ї й у ж е тривалий час є, так би мовити, о б ' є к т и в н о ю п е р е д у м о в о ю , матеріальною, с о ц і а л ь н о ю та м о р а л ь н о ю б а з о ю для піднесення виховної, культурно-масової, с п о р т и в н о ї р о б о т и на якісно новий щабель. Ідеться п р о ті характерні ознаки н а ш о г о буття, які яскраво п р о м о в л я ю т ь п р о доцільність і неминучість соціально-культурних змін, щ о нині, як і скрізь по країні, відбуваються в М о р и н ц я х . Головний лікар м і с ц е в о ї д і л ь н и ч н о ї л і к а р н і Василь Іванович Зарубайко працює тут п о р і в н я н о недавно. Беручкий, е н е р гійний, він одразу ж зустрів п і д т р и м к у партійної організа-

ОНОВЛЕНІЙ ції та правління к о л г о с п у . О б о п і л ь н а ініціатива вже за короткий час дозволила започаткувати чимало корисних справ, які мають п р я м и й вихід на п р о б л е м и , щ о стосуються не тільки суто медичних питань. Коли голова господарства розповідав про поліпшення умов праці д о я р о к , він згадав, з о к р е м а , п р о ф е л ь д ш е р с ь к и й

пункт та медичний профілакторій, створені на тваринницькому комплексі. Буквально у ті ж дні стала тут до ладу й чудово обладнана сауна. Але Іван Никифорович не сказав тоді про центр о з д о р о в ч о ї терапії та водний басейн, які теж невдовзі збираються спорудити в селі. — Про відновлювальний центр у ж е ведуться переговори в районі, — говорить В. І. Зарубайко. — Щ о д о басейну — то колгосп погодився фінансувати його будівництво. Так виникає своєрідний зворотний зв'язок — ми зацікавлені в допомозі господарства матеріалами та коштами для придбання обладнання й апаратури, а колгосп сподівається на дальше поліпшення профілактичної р о б о т и медиків. Є у головлікаря улюблена фраза: «Здоровий робітник — здорова держава». У ці слова він вкладає, сказати б, подвійний смисл: має на увазі ще й піклування про систематичне д о д е р ж а н н я з д о р о в о г о способу життя. М е д и ч н і працівники велику увагу приділяють санітарно-освітній роботі серед населення — виїжджають на виробничі ділянки, проводять п'ятихвилинки на фермах, тракторних станах, полі, в гаражі. По колгоспному радіомовленню разом з головою сільради Іваном Терентійовичем Чорноусом організували цикл лекцій про шкідливість пияцтва та алкоголізму. Василь Іванович не від того, щоб і з Будинком культури налагодити тісніший зв'язок: «Підготуємо разом сценарії, охоче братимемо участь у загальносільських клубних заходах»... Таке ж відчуття причетності до великої спільної справи живе в серцях багатьох інших трудівників • села. Викладач мориноького філіалу Шевченківської дитячої музичної школи Наталія Михайлівна Прісич обов'язково знайде час, щоб повести своїх вихованців до сільських дитсадків з концертами. А ще ї ї учні — учасники цілком «дорослих» заходів Будинку культури: виконують сольні номери, співають у хорі, грають в ансамблі бандуристів та в духовому оркестрі, акомпанують вокалістам. Так само й учні сільського філіалу Звенигородської дитячої х у д о ж н ь о ї школи, яких навчає Ніна Павлівна Олійник, допомагають оформляти виставки й планшети в середній школі, готують малюнки і плакати до святкових ранків у дитсадках. Моринська середня школа має, порівняно з м у з и ч н о ю та художньою, набагато давніші традиції: вже відбулося 35 випусків ї ї вихованців, 1780 учнів пішли з ї ї стін у велике життя. Сталий зв'язок з виробництвом сприяє т р у д о в о м у загартуванню молоді. За шкільною в и р о б н и ч о ю б р и г а д о ю закріплено шість гектарів цукрових буряків, 100 — пшениці, 50 — кукурудзи, 50 — саду. На тваринницькому комплексі створено своєрідний клас профорієнтації, де влітку працює ціла піонерська ланка. Та зв'язки школи з колгоспом цим не обмежуються. Зі свого боку колгоспні ветерани, спеціалісти, передовики змагання виступають на відкритих уроках, «вогниках», засіданнях шкільних гуртків, допомагають в ідейно-політичному вихованні учнівської молоді. Багато змістовних заходів відбувається за їх участю в Ленінському залі та залі бойової і т р у д о в о ї слави, музейних кімнатах Т. Г. Ш е в ченка та історії школи. І це приносить рясні плоди. Про результати спільних зусиль промовляє хоч би такий факт: нині в сільськогосподарських вузах та середніх спеціальних навчальних закладах республіки навчається одинадцятеро колгоспних стипендіатів. — Без цього на селі не можна, — переконана д и р е к т о р школи Лідія Маркелівна Стогнієнко, — треба все робити гурУчасники танцювального колективу Моринського СБК поспішають на концерт до тваринників.

том. Скажімо, у нас непоганий спортивний зал. Так от, за д о п о м о г о ю колгоспу й громадськості села ми його капітально відремонтували. В такий ж е спосіб спорудили спортмайданчик на території школи. Взимку на цій базі не тільки п р о в о д и м о заняття учнівських секцій, а й приймаємо механізаторів, медиків, агрономів, зоотехніків — усіх, хто дружить зі спортом. Приклад старших наслідують школярі. Систематично організовуємо також вечори відпочинку — в школі є клуби вихідного й передвихідного дня. Працівники Будинку культури та спеціалісти господарства допомагають у роботі колективів х у д о ж н ь о ї самодіяльності, предметних і технічних гуртків. Як викладач літератури, я відчуваю особливу підтримку вчителів музичної та художньої шкіл в естетичному вихованні дітей. Лідія Маркелівна не без гордості розповідає, як упродовж кількох років у М о р и н ц я х проходять випускні вечори. Колись ці урочистості відбувалися в школі. Тепер вирішили організовувати їх у Будинку культури. Яскрава урочиста частина із спеціально розробленими ритуалами та символікою, святковий концерт, ігри, вікторини, танці захоплюють усіх. Не стало «напівузаконених» колись тостів, натомість на вечорі звучить добре, розумне напутнє слово, панує чуйна, доброзичлива увага до молоді, бринить задушевна народна пісня, не вщухають щ и р і веселощі. А ще школа обов'язково бере участь в обрядах о д р у ж е н н я , які відбуваються у спеціально обладнаному фойє Будинку культури. — Та й як нам лишатись осторонь, коли молодята — то ж наші колишні вихованці, — зауважує Лідія Маркелівна. І додає, що іноді навіть ті, хто навчається в інститутах, приїздять на батьківську землю, аби відсвяткувати весілля саме в М о р и н с ь к о м у клубі. Бо й справді, своїм, рідним Будинок культури вважають багато морян. Вихователька дитячого садка Галина Яківна Рочняк прийшла до клубного хору тридцять років тому. Вся ї ї велика родина співала тоді в повоєнному клубі — тісненькій хатині з підсліпуватими шибками та земляною долівкою. Не ті тепер умови: простора висока сцена, цікавий репертуар, гарні костюми створюють і відповідний настрій. Тож не дивно, що дев'ятеро працівників дитсадка — у клубній самодіяльності. Та не тільки самі співають, а й дбають, щ о б і діти змалечку прилучалися до прекрасного. — Коли встигаємо? — запитує Галина Яківна й наче сама собі відповідає: — Треба встигати. Я б сказала так: діти, робота, господарство, а однаково спішиш на репетицію, бо знаєш, щ о потрібно це людям, та й потреба співати у серці щемить. — І помовчавши: — А в ж е ж , обов'язково мусиш встигати. Бо є в цьому внутрішня потреба. Потреба чинити так, щ о б і в наших малят любов до пісні всеньке життя не вгасала. — Замислилась. Усміхнулась. — Треба. І — потреба... У робітниці моринського харчокомбінату Л ю д м и л и Тадеївни П р о к о п е н к о така ж щира л ю б о в до співу. ї ї чоловік Василь Петрович працює на будівництві шляхів — буває, доводиться в и ї ж д ж а т и з села на тривалий час. А л е він — активний учасник драматичного гуртка. А дочка Лариса, яка вчиться в шостому класі м у з и ч н о ї школи, весь вільний час віддає грі на у л ю б л е н о м у інструменті — фортепіано. М о ж н а п р о д о в ж и т и цей перелік. Головний зоотехнік господарства Володимир Вікторович Оникієнко співає в народному хорі. Не відстає від нього й секретар парткому. А про голову колгоспу завідуюча м о р и н с ь к о ю бібліотекою Ольга

Ісаківна Кураса з притаманною їй у к о ж н і й справі переконаністю каже: — Іван Никифорович — наш найактивніший читач! Ось така в селі атмосфера людських відносин, такі, сказати б, соціально-моральні умови для роботи у сфері освіти, культури, спорту. Відповідає цій атмосфері й матеріально-технічна база культурно-спортивного комплексу, до якого входять Будинок культури, два клуби, три бібліотеки, стадіон, середня школа з великим актовим залом, навчально-виробничими та спортивними спорудами, філіали дитячих музичної і художньої шкіл, Будинок піонерів на громадських засадах, стаціонарна кіноустановка, радіовузол тощо. Тільки в бібліотеці-філіалі № 1 зібрано майже 17 т и с я ч . к н и г . У БК є два комплекти духових та один — народних інструментів, рояль,піаніно, кілька баянів, апаратура для вокально-інструментального ансамблю, магнітофон, інша клубна техніка, чимало сценічних костюмів. Це забезпечує роботу понад двох десятків х у д о ж ніх, технічних та спортивних колективів і клубів за інтересами, які об'єднують кількасот чоловік. Непогано обстоїть тут справа з кадрами, плануванням роботи і «здачею готової продукції» — проведенням масових заходів у культосвітніх закладах та культурним обслуговуванням населення за місцем роботи. Тільки останнім часом в Моринцях організовано змістовні тематичні вечори «Партії рідній слава й хвала», «Вчимося в комуністів, ростемо комуністами», «У д р у ж б і — наша сила», «Хліб — наше багатство», усні журнали «Ми — радянські», «Перспективи нашого села», читацькі конференції «Живий у пам'яті народній» та «Ленін і книга», літературні вечори «КПРС — авангард радянського народу», «Радянський час, великий час прийшов на землю Кобзареву». Цікаво проходять дні культури на фермах і в тракторних бригадах, зустрічі колективів, що змагаються між собою, вечори вшанування трудових династій, ударників та колективів комуністичної праці. Великим успіхом користуються свята проводів до лав Радянської Армії, масові гуляння в День радянської молоді, обжинки, новорічні щедрівки. Традиційно популярні урочистості, які щ о р о к у відбуваються на центральній площі, біля трьох сільських меморіалів та на місцевому стадіоні в День Перемоги, а також кроси й походи по місцях бойової слави і велелюдні зустрічі з ветеранами Великої Вітчизняної війни. До XXVII з'їзду КПРС і XXVII з'їзду Компартії України підготовлено ряд масових заходів, присвячених пропаганді зовнішньої і внутрішньої політики нашої партії і держави, організовано цикл лекцій на суспільно-політичну тематику, розгорнуто виставки «Ленінським курсом — до комунізму», «Плани партії — плани народу» та ін. Як бачимо, робиться тут чимало, і діла промовляють самі за себе. Але ж д о б р е відомо, що, відчувши силу, кожен завжди прагне ще більшого. Із створенням КСК у Моринцях не тільки розширились можливості для більш ефективної роботи, а й, цілком закономірно, постало питання про посилення відповідальності за якісне її виконання, про дійове виховання внутрішньої потреби робити доручену справу якнайкраще. І в тому, щ о ці віяння мають не формальний характер, — також ознака нашого часу. От хоч би згадати таку буденну, на перший погляд, історію, яка простісінько могла статись не тільки в Моринцях. Вирішили тут минулого літа організувати хор-ланку. Приїхав у поле директор БК, переговорив з ланковою, зібрав дівчат в обідню перерву неподалік на узліссі, погомоніли про репертуар, поспівали. Вдруге приїхав на лан, утретє. А коли вже всі зспівалися й керівник відчув, що м о ж е запропонувати колгоспницям позмагатися на «вогнику» в Будинку культури, ланкова й каже: «Знаєте, Петре Павловичу, не бийте свій «Жигуль», бо дівчата виступати на сцені не будуть. Не звикли вони, бояться...» По-різному оцінили цей випадок у селі. Одні казали, що дівчата й справді побоялися «конкуренції» з народним хоровим колективом, д р у г і пристали до думки, що не дуже-то «в моді» тепер, мовляв, хоровий спів, треті — що бракує трудівницям часу для занять. Та найбільше, мабуть, праві були ті, хто вважав, що треба настійніше шукати неформальні способи підходу до людей, більш сучасні методи нестаціонарних форм культосвітньої роботи з населенням. М и вже знаємо, що секретар парткому співає в хорі, хоч ясно всім, що вільного часу в нього аж ніяк не більше, ніж в інших. Так от, він у цьому зв'язку згадав, що було вже й раніше щось подібне — приходили до нього л ю д и й казали: не вистачає часу на репетиції в клубі. Григорій Григорович людина мудра й розуміє: певно, не тільки в часі справа. А у

Петра Павловича по тому додалося своїх прикрощів: чому йдуть до секретаря парткому, а не до нього? Щ е й ще раз звертався д и р е к т о р БК подумки до невдачі у полі. Прагнув за о к р е м и м випадком побачити основне, суттєве. Розумів: щоб призвичаїти л ю д е й до корисного, змістовного дозвілля, треба не чекати, поки вони прийдуть у клуб, а самому йти до них — у червоні кутки, на ферми, в тракторні бригади. І не взагалі йти і не час од часу наїжджати, а систематично і з конкретними заходами та програмами, знаючи, що саме для цих л ю д е й потрібно саме ось це і саме в ц ю пору. І всю щоденну р о б о т у переносити, як правило, на виробничі ділянки й працювати там разом з л ю д ь м и — м о ж е , тільки звідні й генеральні репетиції проводити в клубі. Щ о б л ю д и відчули, що ти по-справжньому вболіваєш не тільки за їх відпочинок, а й за конкретні виробничі справи, що ти завжди разом з ними й що ти ї м так само потрібен, як і вони тобі. А ще треба, щоб клуб став їхнім д р у г и м д о м о м не в переносному розумінні: щоб і гарно було тут, і затишно, і чисто. То чи знайдеться тоді людина, яка не схоче д о п о м о г т и тобі, культармійцю? І чи піде хтось не до тебе, аби сказати, що в нього бракує часу на репетицію? Інакше в нових умовах працювати просто не можна. Щ о ці міркування не розходяться в Петра Павловича з ділом, свідчить хоч би й згадана на початку така щира зустріч агітбригади з доярками. А ще ж не тільки той виступ у будинку тваринника. Торуючи нові шляхи, тут чимраз сміливіше беруться за неординарне, фантазують, шукають незвичне. Скажімо, така новина. Щ е кілька місяців тому в центрі села «розкошувало» кафе «Тополя». Ясно, що треба було змінити його «статус», та як це зробити якнайдоцільніше? Дійшли спільної думки. Тепер од відкриття до п'ятої години дня воно належить школярам. А з п'ятої і до восьмої — навпроти, через вулицю — відчиняються двері Будинку культури, де діти з батьками слухають музику чи бесіду, грають у шахи або шашки (згодом, може, і в настільний більярд), знаходять розвагу до душі. Додала ця справа роботи культармійцям? Певно, що додала. Але ж вона простелила ще одну стежку до сердець односельчан. Одне слово, корисність тут не вимірюється лише кількістю проведених заходів. ї ї вага визначається критеріями завтрашнього дня. Розроблений і планомірно виконується план будівництва ста сучасних індивідуальних котеджів в одному з наймальовничіших куточків М о р и н ц і в . У сейфі голови колгоспу дбайливо зберігається офіційний документ про дальший розвиток господарства. Поряд із стовпцями цифр, що передбачають, коли, де і які будуть с п о р у д ж е н і виробничі приміщення та яку техніку буде придбано в найближчі роки, в документі чітко визначено строки початку будівництва нової школи, критого плавального басейну, реконструкції й упорядкування громадського центру, де розташовані сільська Рада, торговельний блок, служби побуту, Будинок культури. Побільшає клопотів і в директора БК — від його наполегливості багато в чому залежатиме вирішення питання про добудову приміщень спортивного залу та бібліотеки й кімнат для гурткової роботи. Турбот багато. Але це приємні турботи. Вони спрямовані на діла, які несуть л ю д я м радість. А люди в оновлених М о ринцях — то ж і справді чудові люди, — ми з вами таки д о б р е знаємо про це. Є у них одна давня мрія. Кого б не зустрів, у к о ж н о г о вона на устах — реконструювати хату, в якій народився Тарас Ш е в ч е н к о . Щ е в минулому столітті Олександр Кониський досліджував, де вона стояла. Знайшли те місце — надзвичайної краси пагорб з галявиною над колишнім ставом, наче спеціально створений п р и р о д о ю , щоб будити в уяві зриме відчуття краси й величі буремного Кобзаревого духу, живої співпричетності до прекрасного й нетлінного образу б о р ц я за долю народу. — Приїздіть до нас на стосімдесятип'ятирічний ювілей Тараса Григоровича, — кажуть моряни. — Обов'язково побачите хату, з якої проліг його шлях у безсмертя. У безсмертя, яке навіки прийшло до нього в наш покликаний Жовтнем час. Час, коли на оновленій радянській землі так щ е д р о р о з п р о с т о р ю ю т ь с я д о р о г и до ще осяйніших висот вільного творення матеріальної і духовної культури народу, сили й могутності керованої Комуністичною партією великої багатонаціональної соціалістичної Батьківщини. Роман ТЕРЕЩЕНКО. Фото В. Село М о р и н ц і Звенигородського району Черкаської області.

БОНДАРЕНКА.

ЛАУРЕАТИ

Головний редактор О . Б. Х О М Е Н К О Р Е Д А К Ц І Й Н А К О Л Е Г І Я : П. М . БЕБА, В. Б. ВРУБЛЕВСЬКА, А . П. К О Р Н І Є Н К О , В. В. К У Л И К , А. О. Л Е О Н О В А , В. В. М А К Л Я К , М . Г. М А Х І Н Ч У К (відповідальний секретар), М. О. М І Щ Е Н К О (заступник головного редактора), М . Д. РУБАН, Р. М . Т Е Р Е Щ Е Н К О , Г. Д . Ц И Б У Л Я К .

ЖУРНАЛУ ЗА 1985 РІК В. І. ГОНЧАРЕНКО

Художньо-пол ігрвфічне оформлення О. Ю. МАЛИШЕВСЬКОГО. Коректор Д. О . К О М Е Н Д А Н Т О В * . Здано д о н а б о р у 15.11.85. Підписано д о д р у к у 27.12.85. Б Ф 50636. 60X90/8. Глибокий друк. 5,5 у м о в и , д р у к . а р к . 20 у м о в и , ф а р б . в і д б . 7,88 о б л . - в и д . арк. Тираж 39100 прим. Зам. 05751. А д р е с а р е д а к ц і ї : 252047, м. К и ї в - 4 7 , вулиця П е т р а Н е с т е р о в а , 4. Телефони: заступник головного редактора — 441-88-35, відповідальний секретар — 441-88-76, секретаріат — 441-88-68, відділи: комуністичного виховання — 441-88-40, культурного будівництва, клубів — 441-88-66, народної творчості — 441-88-73, бібліотек — 441-88-67, п р о ф с п і л к о в о ї роботи — 441-88-65.

ОРДЕНА ЛЕНІНА КОМБІНАТ ДРУКУ ВИДАВНИЦТВА «РАДЯНСЬКА УКРАГНА» 252047, КИЇВ-47, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, 50. «СОЦИАЛИСТЫЧНА КУЛЬТУРА» (на у к р а и н с к о м я з ы к е ) . И з д а е т с я с и ю н я 1921 г . Массовый общественнополитический ежемесячник теории и практики культурного строительства ОРГАН

С. Г. ГРИЩЕНКО

Л. П. ГУРА

А. О. ІВАНОВ

МИНИСТЕРСТВА КУЛЬТУРЫ У К Р А И Н С К О Й ССР И УКРАИНСКОГО РЕСПУБЛИКАНСКОГО СОВЕТА П Р О Ф С О Ю З О В Издательство «Радянська Украина» А д р е с р е д а к ц и и : 252047, г. К и е в - 4 7 , у л и ц а П е т р а Н е с т е р о в а , 4. Ордена Ленина комбинат печати издательства «Радянська Украина», Киев-47, проспект П о б е д ы , 50.

В. В. КРИМЧАК

Розглянувши питання про підсумки творчого к о н к у р с у «Соціалістичної культури» за 1985 рік, редакційна колегія визнала п е р е м о ж ц я м и та відзначила грамотами і г р о ш о в и м и п р е м і я м и за кращі матеріали, опубліковані в журналі протяг о м р о к у , таких авторів:

ГОНЧАРЕНКО Валентину Іванівну, заступника директора Донецької обласної наукової бібліотеки імені Н. К. Крупськ о ї , — за проблемну статтю «Взаємодія» («СК» № 8). ГРИЩЕНКА Станіслава Гавриловича, голову колгоспу «Волинь» Турійського району Волинської о б л а с т і , — за матеріал «Спорту могутні крила» («СК» № 11). ГУРУ Людмилу Петрівну, старшого наукового співробітника Республіканського науково-методичного центру народної творчості і культурно-освітньої р о б о т и , — за матеріал «Диво душі твоєї» («СК» № 7). ІВАНОВА Анатолія Олександровича, заступника завідуючого відділом культурно-масової роботи У к р п р о ф р а д и , — за статтю «Хода естафети» («СК» N° 1 0). КРИМЧАКА Валерія Володимировича, фотокореспондента,— за серію знімків «Пам'ятники України» («СК» № 1 — 1 2 ) . М И Х А Й Л О В А Вячеслава Олександровича, секретаря Ворошиловградського обкому Компартії У к р а ї н и , — за статтю «Пора легенд — звитяг пора» («СК» № 8). ОМЕЛЬЧАКА Миколу Павловича, старшого методиста Малинського районного Будинку культури Житомирської област і , — за матеріал «Сходинкою вище» («СК» № 9). РУДЕНКО М а р і ю Оксентіївну, заслуженого працівника культури УРСР, х у д о ж нього керівника народного фольклорноетнографічного ансамблю «Горлиця» Будинку культури села Слободи-Яришівської Могилів-Подільського району Вінницької о б л а с т і , — за матеріал «Поема про щасну землю» («СК» № 7). СКУРАТІВСЬКОГО Василя Тимофеевича, ж у р н а л і с т а , — за проблемні матеріали «Одягни білу сорочку» та «Молодицям по серпаночку» («СК» № 7, 10). СТЕЦЮРУ Василя Михайловича, завідуючого Городищенським райвідділом культури Черкаської о б л а с т і , — за матеріал «Не на блюдечці принесено» («СК» № 9).

В. О. МИХАЙЛОВ

ІШ М. П. ОМЕЛЬЧАК

М. О. РУДЕНКО

В. Т. СКУРАТІВСЬКИИ г « і? -чь

В. М. СТЕЦЮРА

іі А 1 0 Р А Д1ВЯІ Палац культури селища Покровського, що на Дніпропетровщині, завжди гостинно зустрічає трударів сільського господарства. Тут вони мають змогу чудово провести вільний час: послухати спів самодіяльного хору, гру ансамблю народних інструментів, переглянути кінофільм, дістати задоволення від побаченого танцю, взяти участь в аматорських гуртках та клубах, відзначенні свята врожаю та інших народних свят.

Фото С. ХОРОШЕ А.

Фестиваль мистецтв на Закарпатті став ще одним яскравим свідченням прекрасних народних традицій, що живуть у цьому благодатному краї. Одна з них — свято оПроводи на полонину», на честь якого дають концерт учасники художньої самодіяльності. Яскраві сторінки бойової і трудової історії постають перед відвідувачами музею орденоносного Харківського тракторного заводу іЛС^Ні Серго Орджонікідзе. Завжди з радістю приходять жителі села Поморян Золочівського району Львівщини на виступи своїх односельців — ансамблю сопілкарів та цимбалістів. Зимова пора має свої принади для відпочинку. Ось так проводять дозвілля учасники туристичної подорожі.

Фото С. ФІЛІПЧУКА, С. ХОРОШЕ А і В. ПИЛИП'ЮКА.

45 к.

Індекс 74446.

ДО УВАГИ НАСЕЛЕННЯ! Р

Д е р ж а в н і т р у д о в і о щ а д н і каси д о п о м а г а ю т ь т р у д я щ и м к р а щ е будувати о с о б и с т и й б ю д ж е т , з б и р а т и п о т р і б н і с у м и д л я п р и д б а н н я ц і н н и х р е ч е й , п о ї з д о к на відпочинок, подорожей тощо. О щ а д н і каси п р и й м а ю т ь в к л а д и д о з а п и т а н н я , с т р о к о в і , в и г р а ш н і , у м о в н і та на поточні рахунки. При бажанні вкладника — переказують вклади з однієї о щ а д н о ї каси д о і н ш о ї . В к л а д н и к м о ж е в и д а т и д о р у ч е н н я і н ш і й о с о б і на о д е р ж а н н я й о г о вкладу, зробити по ньому заповідальне р о з п о р я д ж е н н я . З м е т о ю р о з ш и р е н н я ф о р м з а о щ а д ж е н ь н а с е л е н н я з 1 л ю т о г о 1984 р о к у о щ а д н і каси п р и й м а ю т ь нові види вкладів: М О Л О Д І Ж Н І ПРЕМІАЛЬНІ ВКЛАДИ, ГРОШОВО-РЕЧОВІ ВИГРАШНІ ВКЛАДИ, СТРОКОВІ ВКЛАДИ 3 ДОДАТКОВИМИ ВНЕСКАМИ. По вкладах, внесених в о щ а д н і каси, в к л а д н и к а м виплачується д о х о д у вигляді процентів або виграшів. Кошти, що залучаються о щ а д н и м и касами, використовуються для дальшого розвитку народного господарства країни, більш повного задоволення матеріальних і к у л ь т у р н и х п о т р е б р а д я н с ь к о г о н а р о д у . Г Р О М А Д Я Н И ! ВНОСЬТЕ В К Л А Д И В О Щ А Д Н І К А С И ! КОРИСТУЙТЕСЯ Б Е З Г О Т І В К О В И М И Р О З Р А Х У Н К А М И !

УКРАЇНСЬКЕ РЕСПУБЛІКАНСЬКЕ ГОЛОВНЕ У П Р А В Л І Н Н Я Д Е Р Ж Т Р У Д О Щ А Д К А С СРСР.