"Вісник Ч", 4 квітня 2024 року

Q і у війну — не розкисаємо! З роками стає легше робити все: легше чистити зуби, лег­ ше розчісуватися.

Тираж 28577 4 квітня 2024 року. №14/1967 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Мама.

За три дні зібрала 130 тисяч гривень сину на бусик. Віддавати їздила на Донеччину п р и к о р д о н н я

57­річна Віра Анікієнко зі Сновська, головна бухгалтерка дитячого садочка, зібрала гроші сину Артему на автівку.

130 тисяч гривень за три дні. Живе з чоловіком Олександром у Гвоздиківці, під Сновськом. Допомогли місцеві, родичі, частину взяла в кре­ дит. Автомобіль, на якому їздив син, розтрощило під Авдіївкою. Передавати бусик мама їздила в Покровськ, що на Донеччині. 9 березня сина побачила вперше за пів року. Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора

продовження стор. 4

Q проблема

«Три кілометри треба йти до траси і голосувати з протягнутою рукою, аби хто підібрав» В Боромики Чернігівського району три роки не ходить ав­ тобус. Раніше їздив чотири рази на день. Кажуть, перевізниця продала автобуси, інші заїжджати в село не хочуть.

— Аби добратися до лікарні, треба йти до траси три кілометри, — жаліється 70­річна Тамара РИБОЧКА, місцева жителька. — Це з Нових Боромик. Зі Старих Боромик — чотири, — уточнює.

— На трасі з піднятою рукою голосуємо, аби хтось підібрав. В селі близько сотні дворів. Багато пенсіонерів. Як хворому дошкандибати ці три кілометри?

— Скільки коштував проїзд до села і зараз, якщо сідати на трасі?

— Як автобус заїжджав, коштував 60 гривень. Від траси — 30. Та ми готові по 60 платити. Писали звернення до обласної військової адміністрації. Надіслали відповідь, що по трасі їздять маршрутки на Мену, Сосницю, Короп. Але ж графіків рейсів не знаємо. Та і зупинятися вони здорово не хочуть.

— Перевізником був ФОП Осипенко, — каже Максим ВЛАСОВ, начальник відділу транспорту Департаменту енергоефективності, транспорту, зв’язку та житлово­кому­ нального господарства Чернігівської ОВА. — Була скасована ліцензія на перевезення, ФОП закрився ще до повномасштабного вторгнення. Пропонували іншим підприємцям. Але через нерентабельність ніхто не хоче брати цей маршрут. На сьогоднішній день, якщо взяти економічну складову і кількість пасажирів, рейс виходить збитковим. В мінус працювати ніхто не хоче. Людей із Боромик їздить не так вже і багато. Зверталися до Киселівської громади, куди входять Боромики, аби вони передбачили компенсацію перевізникам зі свого бюджету. Щоб заїжджали в село по дорозі на Мену, Сосницю, Новгород і назад. Та в громаді коштів нема. Пропонували їм, як варіант, організувати всередині громади маршрут, аби був підвіз до траси. Хоча б через день. В будні їздить три-чотири чоловіки. У вихідні більше. До того ж, на сьогодні є ще одна проблема. Збільшилася кількість пільговиків. Проїзд для них безкоштовний. По закону, компенсувати за них повинна громада. Але в більшості громад програм щодо компенсації немає.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ Віра Анікієнко Реклама.

найцікавіше у «Віснику»

Лікуємо коліна, поперек та шию

подробиці стор. 6

«Веземо двохсотого», — сказав чоловік на блокпосту, коли доставляв тіло дружини в морг. Підозрюють, що він її і зарізав стор. 5

Неспри­ ятливі дні: 7, 8 квітня.

2

Різне, реклама

04.04.2024

Доступ до ліків там, де цього чекають українці: пілотний проєкт «Укрпошта. Аптека» охоплює сім прифронтових областей, зокрема і Чернігівщину, яка долучилась з 1 березня

Компанія, отримавши ліцензії на роздрібну й електронну роздрібну торгівлю лікарськими засобами, вже почала приймати перші замовлення. Проєкт «Укрпошта. Аптека» передусім спрямований на те, щоб в українців була можливість отримати: доступ до аптек, передусім у населених пунктах, де аптеки відсутні або зруйновані за час повномасштабної війни; доступ до ліків, зокрема тих, яких може не бути в найближчій аптеці; медикаменти за доступними цінами, бо та сама найближча аптека може не пропонувати оптимальну вартість чи не брати участь у програмі «Доступні ліки». Укрпошта має розгалужену мережу й розвинену логістичну інфраструктуру. Добирається до найбільш віддалених куточків області, залишається поруч на прифронтових територіях та з-поміж перших повертається на звільнені. Відтак, компанія спроможна розв’язати озвучені проблеми. І посприяти тому, що в українців завжди буде можливість отримати найнеобхідніші медикаменти. Пілотний проєкт «Укрпошта. Аптека» запущено за сприяння Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.

Оформлення замовлення та терміни доставки

Щоб придбати лікарські засоби, достатньо зателефонувати до контакт-центру за номером 0­800­300­545 та слідувати підказкам у голосовому меню для зв’язку з фахівцем. Наразі є змога замовляти безрецептурні препарати (компанія повсякчас працює над розширенням асортименту), а також ті, що за програмою «Доступні ліки». Сформоване замовлення буде надіслано клієнту до найближчого відділення за послугою «Укрпошта Експрес». Доставка безкоштовна. Щойно посилка буде готова до видачі, замовник отримає SMS-повідомлення. Щоб перевірити, чи правильно укомплектовано замовлення, можна оглянути посилку при врученні.

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990 Q офіційно

О Г О Л О Ш Е Н Н Я про зменшення статутного капіталу юридичної особи

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» на Загальних зборах учасників ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПРИЛУЦЬКИЙ РИНОК 2» від 25 березня 2024 року (Протокол №1/2024) було прийнято рішення про зменшення статутного капіталу ТОВ «ПРИЛУЦЬКИЙ РИНОК 2» (код ЄДРПОУ 45176684) шляхом виплати (повернення) внесків учасникам Товариства. На виконання ч. 3 ст. 19 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган ТОВ «ПРИЛУЦЬКИЙ РИНОК 2» повідомляє про прийняття рішення про зменшення статутного капіталу, шляхом опублікування даного повідомлення. Кредитори протягом 30 (тридцяти) днів після цього повідомлення, можуть звернутися до Товариства з письмовою вимогою про здійснення протягом 30 днів одного з таких заходів, за вибором товариства: 1) забезпечення виконання зобов’язань шляхом укладення договору забезпечення; 2) дострокове припинення або виконання зобов’язань перед кредитором; 3) укладення іншого договору з кредитором. Письмові вимоги приймаються за адресою: 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р­н, місто Прилуки, вул. Незалежності, будинок 61. Директор ТОВ «ПРИЛУЦЬКИЙ РИНОК 2»

Віктор ОХРІМЕНКО

Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛЕЙВ”, коротка назва ТОВ “ЛЕЙВ”, код ЄДРПОУ 41109965, юридична, поштова і фактична адреси: 16300, Чернігівська обл., Чернігівський район, селище Куликівка, вул. Миру, буд. 151А повідомляє про намір отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами об’єкту за адресою: 16300, Чернігівська обл., Чернігівський район, селище Куликівка, вул.Миру, буд. 151А. Об’єкт ТОВ “ЛЕЙВ” отримав позитивний висновок з оцінки впливу на довкілля згідно положень ЗУ “Про оцінку впливу на довкілля”. Джерелами впливу на стан атмосферне повітря являється технологічне обладнання приймання, зберігання бензинів, дизпалива та скрапленого вуглеводневого газу, заправлення моторним паливом автотранспорту, технічного обслуговування і ремонту автомобілів та виробництва тепла в установках спалювання. При роботі технологічного обладнання в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять забруднюючі речовини: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок, сполуки азоту (двоокис азоту, оксид діазоту), діоксид сірки, оксид вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки (бензин, вуглеводні дизпалива, протан та бутан), зварювальні аерозолі, парникові гази: метан та двоокис вуглецю. Загальні обсяги викидів складають – 14,8845 т/рік (з них вуглецю діоксид – 14,021 т/рік). Адміністрація ТОВ “ЛЕЙВ” зобов'язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства не створюють перевищення рівня граничнодопустимих концентрацій на межі прилеглої житлової забудови. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ТОВ “ЛЕЙВ” звертатися за адресою: 16300, Чернігівська обл., Чернігівський район, селище Куликівка, вул.Миру, буд.151А, за тел.+38073001088. Зауваження громадські організації та окремі громадяни можуть направляти протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7. Адміністрація ТОВ “ЛЕЙВ”

Q офіційно

Товариство з обмеженою відповідальністю “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ” (ТОВ “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ”, код ЄДРПОУ

юридична, фактична та поштова адреси: 17454, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Петрівка, вул.

Q офіційно 35899708, Перемоги, буд.58а) повідомляє про намір отримати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря

стаціонарними джерелами об’єкту за адресою: 17454, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Петрівка, вул. Перемоги, буд.58а. Об’єкт ТОВ “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ” не підлягає оцінці впливу на довкілля згідно положень ЗУ “ Про оцінку впливу на довкілля”. Джерелами впливу на стан атмосферне повітря являється технологічне обладнання обробки зерна – очищення, сушіння, зберігання в напольному складі, ремонтної служби, паливо-заправне обладнання та резервуар палива, котельне обладнання. При роботі технологічного обладнання в атмосферне повітря від стаціонарних джерел надходять забруднюючі речовини: речовини у вигляді суспендованих твердих частинок – 1,441 т/рік, сполуки азоту (двоокис азоту, оксид діазоту) – 0,382 т/рік, оксид вуглецю – 0,284 т/рік, сірководню – 0,0000351 т/рік, сульфатна кислота – 0,0000171 т/рік, неметанові леткі органічні сполуки – 0,0125 т/рік, аерозолі зварювання – 0,00930 т/рік, фтор та його сполуки – 0,00005075 т/рік, парникові гази: метан – 0,172 т/рік та двоокис вуглецю – 244,719 т/рік. Загальні обсяги викидів складають – 247,02475683 т/рік. Адміністрація ТОВ “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ” зобов'язується виконувати норми і правила з охорони навколишнього природного середовища та вимоги екологічної безпеки на всіх етапах експлуатації технологічного обладнання. Викиди забруднюючих речовин відбуваються в межах допустимих норм. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від підприємства не створюють перевищення рівня граничнодопустимих концентрацій на межі нормативної санітарно-захисної зони, що підтверджується проведеними розрахунками розсіювання забруднюючих речовин. Для ознайомлення з більш детальною інформацією про отримання дозволу ТОВ “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ” звертатися за адресою: 17454, Чернігівська область, Ніжинський район, с. Петрівка, вул. Перемоги, буд.58а, за тел. +38(044)­408­29­09, +38(068)­595­15­10 . Зауваження громадські організації та окремі громадяни можуть направляти протягом 30 календарних днів з моменту публікації Заяви до Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 7. Адміністрація ТОВ “СГТ СПІВДРУЖНІСТЬ”

04.04.2024

Q добра новина

За браконьєрами на «Ямахах»

Q придумали

П’ять новеньких мотоциклів «Ямаха» приїхали до філії «Чернігівське лісове господарство» наприкінці березня. Їх отримали в рамках інвестиційної програми ДП «Ліси України». Ще три мотоцикли поїхало на Сумщину. На «Ямахах» працівники лісової охорони патрулюватимуть ліс. Ловитимуть браконьєрів, чорних лісорубів та інших порушників. Виявлятимуть пожежі.

— Вже їздять на мотоциклах?

— Мотоцикли ще на стадії передачі в лісництва, — каже Денис ЗЕМЛЯНКО, директор філії «Чернігівське лісове господарство» ДП «Ліси України».

— Поїдуть в Славутицьке, Пакульське, Красилівське, Мекшунівське та Моровське лісництва. «Ямахи» закуплені саме через кращу мобільність. На мотоциклі можна проїхати там, де автомобіль не пройде. До того ж це економія пального.

— Може, й не треба в кожну шпари­ ну? Багато де заміновано.

— Працівники лісництв про це знають і патрулюють там, де дозволено.

— Кожен мотоцикл буде закріплений за одним господарем?

— Це службова техніка для службових потреб. Якщо відповідальний за мотоцикл йде у відпустку, на ньому їздитиме інший.

Олена ГОБАНОВА. Фото надане Оленою МАКІВЧУК

Мотоцикл у дворі лісгоспу

«Шаболтасівці більш активні, авдіївці — ще розкачуються».

Q готуються до дідів

Понорницька громада колективно прибирає кладовища

2 квітня о дев’ятій ранку Валентина МЕНТІЙ, староста Авдіївки, трудиться на місцевому кладовищі. Понорницька громада вперше за багато років влаштувала колективне прибирання на могилах.

— Це була ідея голови громади Віктора Іващенка, — каже про ініціатора Валентина Іванівна. — Я, як староста, підтримала. На посаді три роки. І це вперше, коли гуртом прибираємо. По всій громаді такий флешмоб. У кожній сільраді поділені дні, щоб комунальники могли підігнати техніку. Жителі, хто побув на прибиранні, — задоволені. Думаю, така ідея приживеться в громаді. На кладовищі наші військові, прапори стоять на могилках. А навколо були смітники. В Шаболтасівці трудилися два дні. Там одне велике кладовище. В Авдіївці те, що біля лікарні, прибрали. Сьогодні ось ходжу по кладовищу біля транспортної бригади. Пиляємо-вивозимо аварійні дерева.

— Кого більше — місцевих жителів чи працівників комунальних підприємств?

— Всі разом. Зі своїми граблями, вилами, попонками, щоб на них листя носити. Шаболтасівці у мене найактивніші. Депутати підключилися: Юрій Іващенко, Андрій Серб. Допомогли і робочою силою, і транспортом. На їхню техніку вантажили гілля, сміття, вивозили. В Авдіївці чомусь менше людей збирається. На першому кладовищі, в основному, були працівники з організацій, з садочка, школи. Могилки акацією заросли. Комунальники два тижні їх вирубували-вирізали.

— Зазвичай, у нас вигрібають спочатку біля своїх, потім переходять до тих, у кого немає родичів.

— Наші біля могил родичів прибирають, коли є вільний час. Ось, в Авдіївці, депутат Микола Скрипко, свій причеп підігнав. Майже навантажили, — на годиннику пів десята ранку.

Ічнянці виконують пісні на замовлення, гроші йдуть на авто для військових П’ятеро ічнянців виконують у прямому ефірі пісні на замовлення, а гроші люди переказують на картку конкретного воїна, підрозділ якого має потребу в авто чи ще чомусь необхідному.

— Ідея належить моєму братові, музиканту Ігорю Швецю. Інструменти та техніка у складчину (в кого що є). Студія — будинок Тані Салати. Кожен з нас працює у сфері культури. Проте проєкт не має стосунку до наших посад. Реалізуємо його з середини січня. Спочатку не було підходящого приміщення і нас у свій непрацюючий магазин впустив підприємець Роман Олефіренко, — деталізує 40­річна Марина ВІТИК, адміністраторка групи. — За перший ефір, на якому був присутній Сергій Сирота, староста Іржавця, зібрали 37 тисяч гривень, свою частку на автомобіль для Влада Демченка, захисника з цього села. Згодом облаштувалися вдома у Тетяни. Готуватися починаємо за три години. На Ігорю звук, клавішні інструменти. Він грає на синтезаторі. Андрій Грудницький встановлює стійки, підключає камери, спеціальні ліхтарі, аби було хороше освітлення. Все ж треба поприєднувати до ноутбуків. Перевірити якість звуку та картинки. Граю на клавішних, з солісткою Вікторією Левченко приходимо за годину, готуємося. Стрім починається о 18 годині або пів на сьому вечора, транслюємо його в прямому ефірі на моїй сторінці у Фейсбук та ТікТок. Триває він близько чотирьох годин. Наш репертуар — патріотичні пісні, також ліричні і, звісно, про кохання. Виконуємо їх наживо під мінусовку (фонограму), іноді під власний акомпанемент. Було приходив сам воїн і розповідав, що потрібно зараз на фронті. Захисники надсилають відеозапис звернення і ми його показуємо. Протягом усього ефіру на екрані реквізити картки воїна, на яку ведемо збір. Першу пісню співаємо на свій вибір. В коментарях люди пишуть, що хочуть почути, замовляють. В середньому дивиться від двохсот до трьохсот людей. Сподіваємося, з часом аудиторія збільшуватиметься. Географія широка — жителі Ічнянської громади, сусідньої Парафіївської, з Києва, мої друзі з Одеси (там жила двадцять років), навіть є з Барселони (Іспанія), інших країн. Є ж чимало людей з Ічнянщини, котрі нині за кордоном. Ми не знаємо, чи той, хто замовив пісню, задонатив, чи ні. Проте щоразу викладаємося на повну. Проводимо виступи двічі на місяць, частіше не виходить, в кожного є сім’я і свої клопоти.

— Як обираєте бійців, котрим потрібна допомога?

— Самі не шукаємо. Завжди це людина, яка звернулася до нас. Буває, ті, хто дивився наш виступ, пишуть: «Ви можете допомогти нашому родичу?» З початку проєкту вже зібрали військовим 175 тисяч гривень. Тільки на минулих вихідних 36565, на позаминулому ефірі 31200 гривень. Для якісних ефірів потрібне обладнання. Інколи доводиться його докуповувати, тому ще виставляємо реквізити картки для бажаючих підтримати наш проєкт. Кому і скільки переказувати — вибір глядачів. Ті, хто хоче замовити пісню і допомогти землякам, оборонцям України, заходьте на сторінку Марини Вітик у Фейсбук. Наступний ефір заплановано на 14 квітня. Щоб раніше побачити, як співають, зайдіть на сторінку газети «Вісник Ч» у Фейсбук.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q ходить та й ходить

Світлана Глинська шукає, чия курка приблудилася до неї в город Світлана ГЛИНСЬКА, пенсіонерка з селища Куликівка, шукає господарів курки, яка живе в її городі.

— Рябенька: біла, а хвіст і шия чорні, — описує Світлана Петрівна. — У мене є й свої кури. Але вони закриті, а гостя ходить по городу. Певно, залетіла через паркан чи пролізла якось. Так і живе: то на вишні, то під вишнею. Тепло вже, їсти є що — по городу ходить, збирає, пасеться. Світлана Глинська думає, що здалеку курка не прийшла б. Жінка обходила сусідні вулиці — ніхто не каже, що пропажа його. «Ну, хай живе», — так вирішила. Каже, що різати на суп не збирається . Може, власник все-таки об’явиться.

— Вперше господарство прибавилось? – запитую. — Частіше щось губимо, ніж отримуємо.

— Нічого не прибуде, якщо не втратиш, — вважає Світлана Глинська. — Якщо й втрачаю, зла не бажаю. Було, що курчат у мене покрали і я знала хто. Кажу: «Господи, дай здоров’я людині, мо’ їй більш треба. Поможи їй». Наводить ще один приклад. Працювала продавчинею в Куликівці. Поїхала скупитися на вулицю Ріпкинську (там оптово-роздрібна база) в Чернігів.

— І в мене п’ять тисяч гривень украли з сумки, — згадує. — Не мої, а державні. Я так плакала!.. А мені одна жіночка каже: «Свєта, не плач. Дякуй Богу, що забрав грошима. Значить, так треба». Я ж переживала, тиск піднявся. Колеги втішали: «Петровна, заспокойся. Ти здорова, жива? Значить, все добре». Зараз Світлана Глинська на пенсії. Їй 62.

Тамара КРАВЧЕНКО

3

Новини

Q любить креветки

прикордоння

Знову гуляє по Городні лелека Герда — Лелека Герда живе в Городні з квітня 2022 року. Називала її я. Як з’явилася у нас, стала ходити до мене у магазин, — каже Альвіна БЕЗРУЧКО, жителька Городні. Торгує солодощами зі Сновська. — Припускаю, що її контузило, тому далеко від міста не літає. Хоча з крилами і апетитом все добре. Балую її, даю креветки. Зерна не їсть. Аби ніхто не ображав пташку, жінка написала пост в інтернеті: «Герда повернулася у місто. То прошу її не ображати, не ганяти. А краще підгодовуйте. Полюбляє кінчики крила, курячі шлуночки, салаку, маленькі карасики».

— Люди знають, Герда моя підопічна. За неї можу і голову відірвати, — жартує Альвіна.

— Як з’ясували, що це дівчинка?

— Перед нею в мене вже був хлопчик. Пролікувала, давала вітамінки. Два тижні пожив і відпустила. Полетів. Герда має дзьоб 16 сантиметрів, короткі ніжки. У хлопця дзьоб був 19 сантиметрів, кудлатий хвіст, пір’я на шиї по-іншому лежало.

— Де зимувала Герда?

— На зиму доводиться забирати з міста, щоб не замерзла. Дві зими пересиділа у мене в курнику з курами. Зробила двері із залізної сітки. Кури виходять через віконечко гуляти, а вона за ними і голубами спостерігає. Маю з тваринами якийсь незрозумілий зв’язок . Ніхто не боїться, всі йдуть до мене на руки. Дома тримаю свій зоопарк. Повна хата кліток: шиншили, папуги, канарка, декоративний кролик, равлики. На додачу акваріум з рибками, три коти і собака. Герда зростом десь пів метра, важить кілограма чотири. Здається великою за рахунок пір’я. Коли були сильні морози, ночувала у хаті. Знає своє місце у ванній. Залітає на пральну машину і там спить. Або стоячи Альвіна Безручко спостерігає за живністю навколо. Підкладаю пелюшки, бо «стріляє» Герда на спостережному посту в будинку послідом. Пробувала політати по хаті, збила на кухні люстру. Альвіни Безручко Вдома себе веде як котик, сама милота. Ходить за мною по п’ятах. В місті ж до мене підходить з обережністю, тільки поїсти. В теплу пору року гуляє по ринку, площі, на стадіоні. До себе підпускає лише мене. Інших людей Герда б’є дзьобом, шипить. Дитину, якщо її зросту, може й скубанути. Дама вона хитра. Може нагидити послідом на речі, які продаються на ринку, дах дзьобом проламати на контейнерах. Місто знає добре, десь знайшла собі схованку. Ймовірно, там і ночує. Коли дощ йде, прилітає на годівлю сухою.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото надане Альвіною БЕЗРУЧКО

Суспільство

4 прикордоння

Q фронт і тил

живий. Якщо не відписується, заходжу в інтернет, дивлюсь, коли востаннє був. Вже і песика собі там знайшов. Назвав Пулею. Кажу, не Пуля, на снаряд схожий. Товстий. Дядько, який пустив їх у свою хату жити, кабана їм лишив. Не кололи, годують, доглядають за пацею. Ми також худобу тримали, Артем в курсі справи. Це вже зараз не тримаємо, бо чоловіку не здоровиться. Тато не працює, у 2018 році була травма на роботі. Пенсію отримує, я зарплату, син інколи трохи перекине. Два рази на місяць намагаємося передачу зібрати. У Сновську є волонтери, які допомагають, оплачують за доставку посилки для військових. Це якщо є змога у сина до пошти доїхати. Донька купила машинку для крутіння цигарок. На вихідних крутить. Бо там, ближче до місць, де ведуться бойові дії, все дорожче. Бушлати у нас по 2800 гривень, а там по шість тисяч гривень хлопці купували. Щоб випрати форму в пральні, треба тисячу гривень заплатити. Бо в звичайній пральній машинці та грязюка, машинне мастило, мазут не відпереться.

Мама. За три дні зібрала

130 тисяч гривень сину на бусик. Віддавати їздила на Донеччину

В дім сина мама пустила військових

продовження. Початок стор. 1

Думала з донькою Наталією переганяти

— З дронів їх автівку закидали, — уточнює Віра Василівна.

— Згоріли всі речі, синова форма. Подзвонив зранку: «Мама, все в порядку, живі. Тільки все згоріло». Автівкою вони возять хлопців з поля бою в лікарню, їжу до позицій. Син допомоги не просив, але відчула, що вона дійсно треба. Розстроїлась. Пішла до брата: «Давай думать, де нам ту машину шукати». Може, до волонтерів? А він: «Можуть допомогти, але треба записка від військової частини, що їм потрібна та автівка. Поставлять офіційно на облік». Це час. І не факт, що вона потрапить саме до сина і його хлопців. Сіла собі, думаю: із заробітків чоловікова пенсія і моя зарплата. Заощаджень у нас великих немає. Подзвонила сестрі Олені, її син, мій племінник Артем Шеремет з Жовіді, був в АТО з 2014 року. Коли ці нелюди напали — має на увазі лютий 2022 року, — о шостій ранку пішов у чернігівський військкомат. Був снайпером в Чернігові, а потім перекинули їх на Лукашівку. 9 березня загинув. Було б 33 роки зараз. Олена привезла мені 30 тисяч гривень. Донька Наташа з Чернігова приїхала. Каже: «Мам, як тільки почалася війна, ти всім допомагала, може, і ти звернешся до людей?». Як бачу, що військові просять, можу з кредитки без вагань дві тисячі скинути. Вирішила написати в соцмережах пост. Ввечері написала, кинула доньці, щоб перечитала. Не сподівалися, що так швидко відреагують. Цілу ніч телефон бринькав. Хтось три тисячі гривень кидав, хтось дві. По 500 гривень пересилали. За три дні «накидали» 50 тисяч гривень. Було таке, що сновці зупиняли по дорозі додому, давали в руки гроші. Вигребла всі збереження. Не вистачило 22 тисячі гривень. Взяла з кредитної картки. Хлопці отримали зарплату, скинулись і син 27 березня перекинув гроші, кредитку закрила. Бусик хороший, по дорозі пре добре. Але треба поміняти зимову гуму на літню, підремонтувати. На завтра треба було вже виїжджати, — повертається до пошуків грошей. — Трохи не вистачає. Аж тут наш сновський ліцей №3 дає благодійний концерт. Зібрали 4200 гривень. Привезли гроші ввечері, віддали.

— Як швидко знайшли підходящу машину? — роздивляюся фотографії буса в телефоні мами, це темно-зеленого кольору «Фольксваген».

— Кум Артема Микола Анікієнко, з яким вони разом пішли у військкомат, приїхав цим бусиком додому на лікування. Отримав контузію. Це його автівка, яку купував за свої гроші. На ньому возив військових. Паралельно дивилась оголошення. Волонтери знайшли за три тисячі доларів. Звичайну легкову. Інша коштувала 250 тисяч гривень. Була ідея купити машину по дорозі до Покровська. Вони продаються прямо над трасою. Як наші торгують городиною, — порівнює різний товар жінка. — Біля шиномонтажок оголошення висять. Кум запропонував купити свій бусик. Подумали — тут без обману, технічний стан відомий, буде їздити.

За нами їдуть гарні, чисті. Назустріч — побиті, мурзаті і «на щиті»

— Брат мій питає: «Хто повезе?». Кажу: «Я». Бо водія ж немає. Думали навіть з донькою гнати, — продовжує жінка. — Вона за кермом з 2013 року. А я ж, правда, так хотіла побачити сина. Артем переживав за мене. Бус на польських номерах, раптом зупинять? Каже, всі гроші, які зібрала, віддай військовим на дрони, їхати не треба. А я посиджу-посиджу і знов

Q попрощалися

Зліва направо: Артем, Віра Василівна, Наталія, донька Артема Вероніка за своє: «Синок, я привезу». А тоді кум Коля каже — я поїду. Навантажили в того бусика пару мішків картоплі, миючі для прання, для посуду. Все збирала-купувала. Дівчата з роботи принесли тушонки, риби, консервованої в автоклаві. Родичі продуктів назносили. Ящик яєць, шість десятків. Булочки з м’ясом, які син любить, ніч пекла. Волонтери маскувальну сітку передали, — показує фото того, що зібрала для сина за три доби. — Фліски вдома синові зібрала. Куртку нову купила. І берці. Коли видавали, не було його розміру. У Артема 45-й. Старі поклала і ще одну пару купила. Американських, вживаних.

— З роботи відпрошувалися?

— Залишити робочі справи ні на кого. Виїхали в суботу, дев’ятого березня, о дев’ятій ранку. Маршрут був через Умань. Коля домовився з волонтерами, вони ще цигарок передали. І разом з нами виїхав друг Колі своєю машиною, ми з ним назад поверталися. Диски на колеса знайшли. В дорозі 13 годин, більше тисячі кілометрів. Їдемо, за нами хлопці теж туди прямують, гарні, чисті. Назустріч — мурзаті, з побитою технікою. Багато хлопчиків додому «на щиті» поверталися. На Донеччині, навіть на заправках, світла немає. З ліхтариками заправляються. На Дніпропетровщині все світиться: будинки, мости. Їдемо, а син по хвилинах пише: «Мамо, де їдете? Ще далеко?». Поки ми були в дорозі, в Покровськ о шостій вечора прилетіло. Снаряд розірвався за декілька вулиць від того будинку, де ми ночували. Аж вікна повідкривались від вибухової хвилі. В Покровське заїхали о десятій вечора. Місто живе, як і наш Сновськ. Всюди чисто. Тільки здалеку в небі видно, як літають снаряди, наче зірки падають. І ледь чутно гул техніки. За 30 кілометрів — бої. На вихідних в Покровськ стільки мам, дружин з’їжджається. Коли сіли в машину, Колька каже: «Де ж ми всі будемо ночувати?» Ще не знали, син знайшов кімнату. Я в бусику можу переночувати. Донька, поки ми їхали, обдзвонювала готелі Покровська. 38 номерів набрала — все зайняте. Не тільки житла немає, а й квитків на потяги до Києва. Артем знайшов кімнату за 500 гривень. Приватний будинок, схожий на хостел. До будинку прибудоване укриття. Велика кімната з трьома ліжками. Хлопці два здвинули, разом спали. Мені окреме виділили. Син змінився. Дорослий, серйозний. Борідку відпустив. Говорили до другої ночі. Не про війну, про життя. Вдома б так не посиділи. Кажу: «Дай, синок, порахую, скільки у тебе волосинок сивих». А у нього вся голова в них. Відчуття справедливості, само собою, розвинене. Але ще відчуття братства. Пам’ятаю, як їздили провідувати його на навчаннях влітку. Якраз сезон полуниці був. Натовкла у відра. І вареників наробила. А він дивиться на них: «А скільки ти там поклала, хлопцям вистачить?» Назад поверталися в неділю.

Пса Пулю, поросят доглядає

— Артему 35 років, — вмикає калькулятор, вираховує точний вік сина. — Мати забула, скільки сину років, — сміється.

— Не дзвонить, в основному пише: «Мам, все ок». Знаю —

Дмитру Головку було лише двадцять

У селі Липове Талалаївської селищної громади і старі, й малі стали живим коридором, щоб провести останнім земним шляхом захисника Дмитра Головка. 11 січня йому минуло 20 років. Після школи Дмитро вивчився у Роменському вищому професійному училищі на Сумщині за спеціальністю «сантехнік-електрогазозварювальник». 27 грудня підписав контракт. 36 днів учебки в Київській області. П’ять днів стройової підготовки, решта бойової. І на фронт. Служив стрільцем. Мав позивний «Молодий». На світанку 21 березня під час заходу на позиції біля села Бердичі Покровського району Донецької області отримав несумісні з життям поранення. Поховали Дмитра з військовими почестями. У скорботі мама, бабуся, брат та сестричка.

Валентина ОСТЕРСЬКА

04.04.2024

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фото­ апарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилан­ ня. Натисність його. І дивіться відео.

— Артем пішов воювати в травні 2022 року, — розповідає, як син потрапив на війну. — За освітою юрист, по професії не працював. До 2013 року їздив до тих нелюдів, — знову має на увазі росіян. — На заробітки. Коли почалася війна, повернувся додому. Був водієм на шкільному автобусі. Влітку минулого року їх відправили на навчання. В Німеччину, на сапера-мінера. Вчилися на американських Бредлі (бойова машина піхоти), Абрамсах (бойовий танк третього покоління). Два з половиною місяці там пробув. На початку вересня повернувся додому. І відправили на авдіївський напрямок. Онуці Веронічці 28 березня сім рочків було. З невісткою син розійшовся. Вони переїхали до сватів. Дім Артема пустував. Кажу сину: «Як хочеш, у твій дім впущу військових». Якраз до нас приїхали хлопчики на ротацію. В місцевій групі написали оголошення про пошук житла. Набрала їм. Хороші, порядні. Потім командир їхній з дружиною жили. Все літо у нас були. А тоді онука в школу пішла. Кажу невістці, чого Ніку возити з іншого кінця Сновська, переходьте жити до Артема. Два дні тому (говоримо 29 березня) син дзвонив. «Ой, мамко, чим вони в нас тільки не кидали. І фосфорними боєприпасами закидували, і КАБи летіли. Але всі, слава Богу, вижили».

Килими, корів, елітну картоплю крали

— Я їх всіх ненавиджу навидом, — каже про росіян Віра Василівна. — В перший день повномасштабного вторгнення дзвонить сестра з ростова: «Саша ж хворіє. Мій начальник дає автівку, давай приїду, заберу». «Чого мені виїжджати?». «Вони прийдуть, владу поміняють і через три дні повернуться назад, а у вас все буде нормально». «А хто вас просить міняти нам владу? Може, і незадоволені, але це не ваші проблеми. Самі розберемося». Через два дні, коли вже горів Чернігів, дзвонить: «Не надумались?». «Смієтеся? Не переступить моя нога вашої сра…ної землі. Свою хату будувала з покійним батьком і залишати її не збираюся!». А коли ці орки виходили з області, я сама їй набрала. Кажу: «У вас там килимів немає? Тягнуть з собою все. Як у вас немає, я з чердака познімаю, передам. Ми ними не користуємося. На стіни не вішаємо, на підлозі по мінімуму. Інколи ріжу, грядки ними накриваю». Навіть корів крали, тягли з Городнянщини. Як вони її завантажили в ту машину? А за танком причепили причіп, нагружений картоплею. У Седнєві нагребли елітної картоплі. *** — Волонтеркою себе не вважаю. Але з онукою по селу з банкою гроші збирали для військових, — сміється жінка. — За день накидали нам 17 тисяч гривень. Я більш ніж впевнена, що цей бусик додому не повернеться. Якщо Артему і його хлопцям не буде потрібен, віддадуть іншим. Якщо цей бус врятує хоч одне життя, для мене це стане найбільшою подякою і нагородою. Я як побачу військових, підхожу, заговорю.

Пам’ятаю, в АТБ з дідусем своїм зайшли. А хлопчиків привезли мурзатих, страшних. Чай вибирали. І я до них: «Можна, обніму?». «Можна. А ви мама військового?» — «Так». «А ще там?»

— «Так». І пахнуть вони, як мій Артем. За всіх переживаю.

Не знаю, як там буде, але я вже планую поїхати до сина на Пасху. Якщо у нього буде можливість виїхати в тил. Або поїздом, або донька на машині відвезе. Дідусю нашому важко буде.

Син знає, якщо мама захоче, приїде куди завгодно. Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото автора і з архіву Віри АНІКІЄНКО

Реклама

04.04.2024

5

Кримінал

Q вбивча любов

«Веземо двохсотого», — сказав чоловік на блокпосту, коли доставляв тіло дружини в морг. Підозрюють, що він її і зарізав 41­річна Тетяна Бороліс померла 18 березня від масивної крововтра­ ти. Підозрюють, що її зарізав цивільний чоловік, 39­річний Андрій Підтереба. Опікункою для трьох дітей Тетяни й Андрія стала сестра, 43-річна Юлія Підтереба з села Наумівка, що на Корюківщині, хоча має трьох власних. Андрій — рідний брат чоловіка Юлії.

— Я і Таня з Андрієм та В’ячеславом ще з дитинства дружили. Перші ми одружилися, а Тетяна з Андрієм зійшлися потім, жили без розпису. Сестра вважалася матір’ю-одиначкою, — розказує Юлія ПІДТЕРЕБА. — З самого початку стосунків Андрій дуже ревнував Таню, вона була симпатичною. Через ревнощі часто сварилися, хоча приводів сестра не давала. Ще коли була вагітна першою дитиною, побив. Бувало, Таня прийде з роботи, їсти готує, а він, п’яний, чіпляється до неї. Міг викинути те, що наготувала.

— Говорили їй, якщо раз підняв руку, то й надалі лупцюватиме?

— Хіба вона слухала. Сестра була гарна господиня. Ходила висаджувати лісокультури, перебирала картоплю у сільгосппідприємстві, працювала у китайців на пилорамі. Яка робота в селі була, за ту й бралася. Андрій не працював. Все якось складалося, доки не стала випивати.

— Довів?

— Можливо. А ще вплив оточення — друзі, подруги. Коли намагалася її вразумити, ті налаштовували проти: «Що ти сестру слухаєш, чого вона тобою командує!». Отримає дитячі гроші, подруги біля неї в’ються. Закінчилися гроші, подруг немає. «Не водися з ними, — просила, — буду допомагати, підтримувати». І брат так само казав. Та де там! Що було, з нею завжди ділилася, бо жаліла Таню. Діти у мене їли.

— Кодувати пробували?

— Раз, чотири роки тому. У неї тоді вперше дітей забрали. Наче Юлія Підтереба схаменулася, їздила їх провідувати у реабілітаційний центр. І я, і соціальна служба сподівалися — нарешті усвідомить, що творить. На жаль, вистачило її на рік. Знову випивки, сварки. Андрій її часто бив. Що постійно з синцями ходила, в селі кожен підтвердить. Одні ще не зійшли, вже другі з’являються. Не раз сестра на чоловіка в поліцію заявляла. Поліцейські приїдуть, все зафіксують, а вона невдовзі забирає заяву. У нього була постійна агресія. Діти дзвонять: «Тьотя Юля, приїдьте, тато маму б’є». Поїхала, насварила його, стукнула. Та щоразу не набігаєшся. У мене сім’я, робота. Батька нашого немає вже 24 роки, мами — три. Наш молодший брат Саша пішов поговорити з Андрієм, але Таня почала заступатися за чоловіка. Якщо в людини немає сили волі, як тут зарадиш. Олександр сказав: «Таню, ми ж хочемо, аби тобі стало краще».

— А своєму чоловікові казали: «Поговори з братом»?

— В’ячеслав до них не мішався. Таня останнім часом сходила з дому на кілька днів. Діти телефоном з нею спілкувалися. Приходила і до мене. Андрія чути не хотіла. Хоча він міг періодично бути тверезим. Я дітям забороняла ходити туди, де батьки п’ють. У жовтні племінників забрали до лікарні. Мати їздила їх провідувати, возила печиво, цукерки. Проте не зверталася до соцслужби, аби їх повернули. Через тиждень я забрала дітей до себе. Сестру позбавили батьківських прав.

Отож, що відбувалося вдома між батьками, ми не бачили. Того вечора обоє були в гостях. Там випивали, посперечалися. Андрій звідти пішов раніше, вона повернулася додому через пів години. Що сталося далі, знаю лише з його показів. Мовляв, сестра стала до нього чіплятися, провокувати.

— Це ж не привід вбивати.

— Отож. Ще й поводився, наче нічого не сталося. Вранці прийшов до сусідки і сказав: «Таня вмерла». Їхня сусідка, моя кума, пішла перевірити, чи це правда. Потрогала Таню, а та вже холодна. Такою була Тетяна Бороліс Подзвонила мені. Я викликала поліцію і поїхала за фельдшером в амбулаторію. Поліція все фотографувала, ніяких ран на сестрі я не бачила. Коли підняли з ліжка, під нею була кров. Перше, що подумала, кров пішла, бо у неї часто тиск скакав. Завантажили у свою машину і повезли в морг. Дорогою брат спитав: «Ти її не трогав?». «Ні», — відказав. Саша промовив: «Дивись, бо розтин же все покаже». На блокпосту, коли у нас перевіряли документи, Андрій сказав: «Ми взагалі-то веземо двохсотого (так називають загиблих воїнів - авт.). Готувалися до поминок. Андрій пішов показувати, де копати яму. І тут приїхала поліція, питає: «Де він?». Тоді я зрозуміла — щось не те. Виявилося, коли роздягли тіло, побачили на спині рану, справа під лопаткою. Розтин показав, що були ушкоджені міжреберні кровоносні судини, через це і сталася кровотеча. Андрія забрали, тому поговорити з ним не змогла. Коли його привозили на слідчий експеримент, «манекеном» була моя кума. Він все розказував і показував. Проте його виразу обличчя вона не бачила, оскільки стояла спиною.

— Казав, за що зарізав?

— Нібито полізла до нього битися. Але ж постійно вона бита ходила. Можна що завгодно сказати, ніхто ж не бачив, як все сталося.

— Андрія, окрім В’ячеслава, нікому підтримати. Батьків немає, хто ж йому передачі слатиме.

— Ми стараємося не торкатися цієї теми. Якось чоловік обмовився: «Я ж не винуватий, що він такий». Дійсно, у Андрія ближчої людини, ніж В’ячеслав, нині немає. Є старенька тітка в Криму. Друга літня сліпа у Ніжині.

— Діти як переживають ситуацію?

— Олег, якому зараз 18, навчається в Києві, Відповідно до ст. 62 Конституції і Назар, якому 11 років, на батька обізлилися. Бо України, особа вважається невину­ якою мама б не була, діти завжди її люблять. Сказали ватою у вчиненні злочину і не може — вернеться з тюрми, приб’ємо. Ми поговорили з бути піддана кримінальному пока­ хлопцями, що не варто брати гріх на душу. А доньці, їй ранню, доки її вину не буде доведено чотирнадцять, не тільки маму, а й батька жалько. в законному порядку і встановлено *** обвинувальним вироком суду. Андрію Підтеребі за умисне вбивство загрожує від семи до п’ятнадцяти років тюрми.

Q суворий вирок суду

За держзраду суд дав пастуху п’ятнадцять років 22­річному Максиму Криволапу з Буянок Ріпкинської громади за державну зраду Черні­ гівський апеляційний суд дав п’ятнадцять років тюрми. Санкція статті — 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацію майна. 25 грудня Чернігівський районний суд присудив Максиму десять років ув’язнення. Тоді судді першої ін­ станції взяли до уваги те, що чоловік діяв під тиском загарбників. Однак прокурор вважав таке покарання надто м’яким, тому оскаржив його. Суд повністю задовольнив вимоги держобвинувача. Колегія (трійка суддів) аргументувала своє рішення — місцевий суд не в достатній мірі врахував, що обвинувачений скоїв тяжкі кримінальні правопорушення в умовах воєнного стану, свою провину повністю не визнав, не розкаявся. Криволап передавав інформацію про політ безпілотників ЗСУ поблизу Буянок, адреси місцевих, які брали участь в антитерористичній операції; тих, хто має зброю, та жителів, які негативно ставляться до російської федерації. Коли співпрацював із рашистами, здав односельця-атошника Романа Артеменка. Рому забрали до катівні у село Вишневе. Там били по всьому тілу, потім вивезли непритомного і викинули на кладовищі. Йшла якась бабуся, водичкою його полила, так і прочухався. У нього був розірваний м’яз правого стегна, численні гематоми, забої правої гомілки, стегна і грудної клітки. Роман пробув у лікарні місяць. Саме він виступав свідком у суді. Також ще одного чоловіка мучили, аби признався, де його син нацгвардієць. На суді Криволап божився, що не зраджував. Визнав вину частково. І розповів свою версію. Росіяни привезли його у Вишневе (там були штаб і катівні, - авт.). Били руками і ногами. Один спитав, чого він їм не допомагає. Погрожували вбити всю сім’ю. Потім приставили до скроні пістолет і наказали

назвати в селі атовців і мисливців. Далі знову били і матюкали. У підвалі зі страху, під шаленим фізичним та психічним тиском, він назвав прізвища деяких атовців та одного мисливця. Тортури продовжувались півтори-дві години. Потім, не розв’язуючи очі та руки, вивели з підвалу, посадили в авто і повезли в якесь приміщення, кинули на підлогу. Коли там лежав, чув голоси місцевих чоловіків, котрі кричали від болю, бо їх били. Згодом його підняли та повели в якусь металеву будку, де знову били. Потім витягли з будки, бо сам уже не міг іти. Із зав’язаними руками й очима пролежав всю ніч. Після знову потягли в якесь приміщення, поставили на коліна, перезарядили автомат і пригрозили, що вб’ють матір. Змушений був погодитися співпрацювати. Його ще кілька разів вдарили палицею по ногах і вивезли на околицю Буянок. Їхній командир показав покинуту хату, підвів і наказав приходити на те місце. Повернув мобільний телефон і зазначив, що там стоїть підслуховуючий пристрій, тому мобілку повинен увесь час тримати при собі. Попередив, якщо не прийде в обумовлений час, то спочатку вб’ють матір, а потім і його. Росіяни ставили завдання ходити селом і дивитись, аби не було сторонніх осіб, наявність безпілотників та повідомляти їм про це. На визначене російськими військовими місце приходив два чи три рази. Їм доповів, що дивився і нічого не виявив. Після деокупації області телефон закопав. Співробітники СБУ затримали Криволапа у квітні 2022 року. Він із багатодітної родини. На життя заробляв тим, що пас худобу. З п’ятнадцяти два роки Криволап вже відсидів. У СІЗО навіть трішки поправився. Скільки ще йому відбувати покарання, остаточне рішення прийме Верховний Суд.

Q вирок суду

Два російські військові отримали довічне за те, що розстріляли чотирьох цивільних Ічнянський районний суд за розстріл чотирьох цивільних засудив довічно 27­річного Кіріла Бойкова, командира танкового батальйону гвардійської таман­ ської мотострілецької дивізії, котрий родом з міста лисково нижньогородської області рф, та командира танка 26­річного Артьома Разінкіна із села середній карачан воронезької області. Під час окупації Чернігівщини їхній підрозділ зупи­ нявся на території сільгосппідприємства в селі Ольшана на Ічнянщині. Неподалік і вбивали людей. Микола Омельченко працював інженером в сільгоспідриємстві. На автомобілі «Renault Master», котрий належить ПП «Агро-Трейдер», поїхав у Прилуки за хлібом для працівників і пайовиків підприємства. Супроводжувати його хотіла співробітниця (майбутня дружина). Проте її батько Сергій Бондаренко сказав: «Краще я поїду, щоб два мужики було». І поїхали. На хлібозаводі в першу чергу відпускали хліб жителям Прилук, Омельченко і Бондаренко не встигли виїхати звідти до початку комендантської години. Довелося ночувати у місті. Поверталися першого березня вранці. Везли хліб. На в’їзді в село Ольшана о сьомій ранку росіяни відкрили вогонь по бусику. Чоловіки намагалися втекти, вискочивши з авто, проте окупанти їх зрешетили кулями. В однієї жертви 13 вогнепальних поранень. Постріли чули місцеві. Переконавшись, що українці мертві, росіяни обшукали салон автомобіля та за декілька разів перенесли речі та хліб на територію фермерського господарства «Реп`ях-Агро». Десь за півгодини після першого розстрілу цією ж дорогою їхала автівка ВАЗ-21099. З Ічні у Прилуки в лікарню таксист 68-річний Олександр Шабанов віз інваліда третьої групи 49-річного Станіслава Вакуленка. Без ніякого попередження цю машину і людей теж розстріляли. Це сталося о 8 годині 15 хвилин, а о 8 годині 30 хвилин один з вбивць вже дзвонив в росію з телефона Вакуленка. Саме завдяки мобілкам загиблих, якими користувалися військові рф, вдалося ідентифікувати кожного з них. Також їх по фото пізнав свідок, котрий бачив, як розстрілювали машини і людей. До речі, саме за даними мобільних операторів вдалося з’ясувати, що Бойков та Разінкін після Чернігівщині побували на Сумщині, Донеччині та Харківщині. На території України телефони працювали ще в червні 2022 року. Вирок Бойкову та Разінкіну оголосили заочно. Що це дасть потерпілим (рідним загиблих)? Можливо, колись якісь виплати від України або держави агресора. Рішення суду — підтверджуючий документ. Чи думав хтось у 1945 році, що через 50 років Німеччина виплачуватиме компенсацію українцям, які у війну були вивезені на роботи. Отож, все можливо. А ще є суд Божий, який ніхто не омине.

Сторінку підготувала Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото автора

Суспільство

6

04.04.2024

Лікуємо коліна, поперек та шию

Q актуально

З початком весни до нас звертаються пацієнти зі скаргами на за­ гострення хронічного больового синдрому у м’язах та суглобах. Часто це призводить до розвитку синдрому виснаження і зменшення функціональної активності людини, що згубно впливає на якість її життя. Спеціалісти АвангардМед вирішили розповісти детальніше про цю проблему і особливості роботи із нею. Больовий синдром часто є обов’язковим симптомом більшості хронічних патологій опорнорухової системи. Зазвичай вражаються найбільш навантажені ділянки — шийний та поперековий відділи хребта, колінні та кульшові суглоби. Для того, щоб з’ясувати точну причину болю, обов’язково треба завітати на консультацію до лікаря невролога, ортопеда чи вертебролога.

Серед найпоширеніших причин виникнення хронічного больового синдрому є:

— розтягнення чи перенапруження мязів, зв’зок, суглобової капсули; — механічне пошкодження міжхребцевих дисків (кили, протрузії хребцевих дисків); — хвороби хребта та суглобів (сколіоз, кіфоз та їх комбінації, спондилоартроз, остеопороз, вроджені аномалії будови хребта і суглобів, подагра, ревматоїдний артрит і т.д.); — надмірна фізична активність. У лікуванні болю найважливішим є встановлення причини. Іноді достатньо симптоматично зменшити м’язовий тонус, набряк тканин і запалення. Це дасть можливість повернути рухливість суглоба і розблокувати сегмент хребта, а іноді, у ході додаткової діагностики, з’ясовується, що основною причиною болю є грижа міжхребцевого диску або «затирання» хрящового покриття суглобів. Тоді необхідно розширити комплекс лікувальних

Чекаємо вас за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 119­а. Тел.: 093­585­65­65, 097­560­65­65. https://www.facebook.com/avangard.med.CH/

на консультацію головного лікаря-вертебролога Казакова Олексія Валерійовича Акція діє з 01.04 по 30.04. 2024 р.

-40%

та реабілітаційних заходів і додати такі методи, як введення плазми і гіалуронової кислоти в порожнину суглоба або м’язи хребта. Цей розширений арсенал лікувальних методів дасть можливість запустити регенерацію ушкоджених тканин та покращити змазуючу функцію суглобів, що значно подовжить термін їх здорового функціонування.

Чому саме у АвангардМед?

По­перше, у нашій клініці працюють лікарі трьох спеціальностей: невролог, ортопед, вертебролог, які за максимально короткий час встановлять причину болю. По­друге, наша клініка забезпечена різними сучасними методами лікування болю у хребті та суглобах — від фізіотерапевтичних до ін’єкційних, що є дуже важливим для комфортного лікування пацієнтів під доглядом лікарів. По­третє, ціллю «АвангардМед» у лікуванні пацієнтів є розробка індивідуально підібраного плану лікування реабілітації для кожного пацієнта з урахуванням його особливостей. Це і методи м’яких технік впливу на тканини, постізометричне розслаблення м’язів, лікувальна фізкультура, корекція постави, ерготерапія, лікування супутніх захворювань, надання рекомендацій після проходження курсу лікування для самостійних занять пацієнта в домашніх умовах.

Спеціалісти АвангардМед можуть сміливо заявити, що ефективно впораються з проблемою болю у хребті та суглобах, дбаючи про Ваше здоров’я. З вдячністю та повагою команда АвангардМед

Клініка працює щодня з 09.00 до 18.00, у суботу з 09.00 до 13.00. Це чудова нагода попіклуватися про стан свого здоров’я та своїх близьких і зробити такий важливий подарунок!

Лікар ортопед-травматолог Святослав Олександрович Крива

Більше інформації про сучасну клініку АвангардМед можете знайти на офіційному сайті. Для цього потрібно відсканувати цей QR­код.

Ліц. МОЗ № 3083 від 30.12.2020 р.

Q як захистити сад від хвороб

Q у тему

«Брунька вже зелена — обробляйте дерево однопроцентною бордоською сумішшю» — Дивіться на стан своїх дерев, — радить Катерина ЯРМАК, агро­ ном. У селі Кунашівка на Ніжинщині подружжя Катерина й Володимир Ярмаки мають гарний сад і виноградник. — Якщо брунька зелена вже, обробляйте однопроцентною бордоською сумішшю. Бо трипроцентна попалить зелень. Розпустилися чи ні бруньки, залежить і від сорту дерева, і від місця, де воно росте. Інколи в одному селі і навіть в одному дворі з північної сторони дерево буде пізніше розпускатися. А з південної — набагато раніше. Бордоська суміш, знають городники, це популярні протигрибкові ліки для дерев, кущів, а також городини, квітів. Найбільш поширені грибкові хвороби плодових дерев — це парша (коли яблука, груші покриваються чорними плямками) та плодова гниль. Бордоська суміш містить мідь та негашене вапно. Речовини посилюють одна одну. Препарат можна купити, а можна приготувати власноруч.

Однопроцентний розчин бордоської суміші готується так: на 10 літрів води беруть 100 грамів мідного купоросу та 100 грамів негашеного вапна. Трипроцентний так: на 10 літрів води — 300 грамів мідного купоросу і 300 грамів

негашеного вапна. Мішають у пластиковому чи емальованому відрі, бо металеве може окислюватися. Спочатку вапно розчиняють у двох літрах гарячої води. Далі, теж у двох літрах гарячої води, розводять мідний порошок. Обидва розчини доводять холодною водою до п’яти літрів кожен. Потім купорос повільно вливають у так зване молоко — вапняний розчин. Треба Реклама добре розмішувати, щоб всі крупинки розчинилися. Готувати слід в гумових рукавичках. Правильна рідина має красивий блідо­ блакитний колір. Застосовують зазвичай 10­15 літрів на одне доросле дерево і два­три літри — на молоде. Суміш розпиляють розприскувачем, тим самим, що труять жука.

— Скільки разів за сезон можна обробляти сад? — повертаємося до розмови з Катериною Ярмак.

— Я хоч і агроном, але ми робимо це один раз, поки, — повторює, — не розпустилася брунька. Бо ми для себе ростимо. Отрути їсти не хочемо. Крім дерев, виноград обробляємо — але не мідним купоросом, а залізним. Купуємо готову суміш, тільки розводимо. Робимо це, коли кладемо на зимування і коли відкриваємо з зимування. Лозу накриваємо не плівкою, а дошкою. Восени лозу нахиляєте,

пришпилюєте, а потім дошку наверх кладете і все. Вже кілька років використовуємо цей спосіб. Зимує нормально. Стебло провітрюється. Добре зберігається. Миша його не так їсть. Вона під дошку не заходить. Гризун зимою у землі. Якщо виноград щільно закритий плівкою, миша залазить, гризе бруньки. Коли отак відкритий, лише під дошкою, миша лишається в землі, бо їй холодно зверху. І бруньці тоді добре.

Тамара КРАВЧЕНКО

2022 рік, Харківщина. Йдуть наші хлопці лісо­ посадкою, аж чують крик. Підходять ближче і бачать: старий дід прив’язав до дерева москаля і пиляє іржавою пилкою. Хлопці питають: — Діду, нащо ти то ро­ биш? То ж довго, лопатою швидше! Дід відповідає: — А чому ні? Маю час, маю натхнення. *** Сьогодні сусідка умов­ ляла кота злізти з дерева. Остання фраза порвала всіх: — Ну тоді, курва, не нявчи! Вий гніздо і лягай спати!

Реклама. Оригінал-макет замовника

8

Гумор

Шукаю енергійного хлопця! Коротко про себе: город 40 соток!

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

— Вау, де ти навчилася так сексуально позувати?

Твое обличчя, коли поливав город і пішов дощ.

Сутність адвоката

В одній адвокатській конторі на стіні висить картина, яка найбільш точно відображає сутність даної професії. Двоє чоловіків сперечаються, кому належить корова. Один тягне її за роги, другий — за хвіст. А адвокат в цей самий час спокійно собі доїть цю ж саму корову…

— Мене там незаконно позбавили грошей!

— Не хвилюйтесь! Тут вас позбавлять грошей цілком законно!

П. ГЕРАСИМЕНКО

У кого сині яйця?

На уроці. Вчителька питає: — Діти, запам’ятайте: сині яйця бувають тільки у птахи гаги. Та ще в магазині «Поліські курчата» в Чернігові. Вовчик з місця: — І у Петрика: він їх учора дверима защемив.

М. РОЗУМНИЙ

Як швидше потрапили в рай

Подружжя пенсіонерів потрапило в рай. Сонце, пташки співають, краса, серце радіє. Тут чоловік як дасть своїй дружині залисня.

— За що?

— Якби не твоя дієта та каші, ми б тут уже рік жили!

М. РАЙСЬКИЙ

Оце культура і вихованість!

Двоє чоловіків стоять на тротуарі, розмовляють. Повз проїжджає машина і обливає їх багнюкою з калюж на проїжджій частині. Чоловіки отряхуються і один каже: — Ти знаєш, в Європі, якщо тебе хтось оббризкав на дорозі, обов’язково зупиниться, посадить до себе в салон, відвезе к свій заміський будинок, нагодує вечерею і залишить ночувати. Вранці ваш одяг буде випраний і висушений. Вас знову нагодують смачним сніданком і відвезуть машиною на те саме місце.

— Оце так! Оце культура, оце вихованість! І що, з тобою таке реально трапилось?

— Ну, не зі мною, з моєю дружиною Але яка різниця…

О. ЛЕГКОСТУПОВ

04.04.2024

Гравець!

— Підпоручику! Ви на гітарі граєте?

— Граю.

— А на роялі?

— Звісно. Частіш всього.

— А на барабані?

— На ньому взагалі класно!

— А на арфі?

— Ні. На арфі карти крізь струни про­ скакують…

І. МУЗИЧЕНЬКО

Необхідні корективи

Попросила чоловіка сходити в магазин. Дала йому шпаргалку, що потрібно купити: 1. Хліб.

2. Ковбаса.

3. Молоко.

4. Зубна паста.

5. Туалетний папір.

6. Пиво. Коли прийшов з магазину, зазирнула в пакети і там виявила: одну буханку хліба, дві палки ковбаси, три пакети молока чотири тюбики зубної пасти, п’ять рулонів туалетного паперу та шість пляшок пива. Причепитися нема до чого, але наступного разу список необхідних покупок почну з пива.

О. КУХАРЕНКО

— Куме, ви ідіот? Ци­ трамон ­ Дарниця — це не електричка! *** — Галю, яка в тебе най­ ерогенніша зона?

— Петре, ти що забув? Долоні! Кладеш в кожну по 5 тисяч і я одразу вся така ласкава, ніжна, збуджена. *** Коли Оленка нарешті вийшла заміж за Віталика, вона була на сьомому небі від щастя і на третьому місяці від Миколи. *** Батько побачив по те­ левізору історію одного гравця, який уклав контракт на 30 мільйонів доларів з футбольним клубом Іспанії. Підходить до сина, котрий сидить з підручником, і хрясь йому ляща: — С и д и ш тут, бл і н … Краще йди м’яча поганяй! *** — Сергію, сходи з малим на футбол.

— Так він ще малий.

— І чого він верещатиме вдома просто так! *** Футбольний коментатор — це людина, яка професійно заважає дивитися футбол. *** Футбол — це коли тисячі бідних дивляться, як 22 мільйонери грають з м’ячем. *** Чоловік з дружиною в спальні. Раптом чути через стіну крик: — Чорт! Козли! Чоловік до дружини: — Люба, увімкни теле­ візор, забув, що наші у футбол грають. *** Футбольний коментатор: — Дуже небезпечний момент, нападник виходить один на один із воротарем! Удар! Знову удар! Ще раз! Та­а­ак… оце так. Таких люлей наш воротар не от­ римував вже давно! *** — Йой, хлопці, мама вас так файно вбрала, такі однакові костюмчики. Ви що — близнюки?

— Пані, не морочте голо­ ву. Ваше посвідчення водія і техпаспорт. *** Він був в чудовій спор­ тивній формі. Щоправда, на животі вона більше вже не застібалася. *** Сьогодні вранці був такий туман, що мусив вийти і роз­ вернути собаку до хвіртки, бо гавкав на хату. *** — Володю, який у тебе прес красивий!

— Кашляю. Давно. *** Екзамен з водіння. Інс­ пектор: — Який знак бачите?

— Алюмінієвий… *** — Ги ­ г и ­ г и ! Ж і н к а ­ білявка у ліфті їхала на 12 поверх, натиснула на 1 і на 2!

— Ну й дурепа! Так тільки на третій поверх потрапити можна. *** — Найправильніші інвес­ тиції — вкладати кошти в себе.

— Але ж ти їх вливаєш! *** — Як відрізнити їстівні гриби від неїстівних?

— За допомогою будиль­ ника.

—?

— Якщо ти з’їв гриби і вранці почув дзвоник бу­ дильника — значить, їстівні. *** — Скажи чесно, ти уві сні хропеш?

— Поняття не маю! На­ чебто, ні. В усякому разі ще жодного разу не прокидався.

— Ну, то у дружини спи­ тай.

— А вона й поготів не знає. У неї дивна звичка після заміжжя виникла: як лягати спати — беруші вставляє. *** — А правда, що тату на все життя?

— Ні, трішки довше. *** — Алло, Сергунчику, у мене дружина завагітніла!

— І якого біса ти мені телефонуєш? Я того дня взагалі в місті не був… *** Буває, чоловік так любить свою дружину, що користується чужою, щоб своя не зношувалась. *** — Як я тебе взнаю?

— Я буду в синіх джин­ сах, зріст приблизно 165, вага 54…

— Добре, а я буду в світ лій куртці, з вагами і рулеткою. *** — Так ти одружений?

— Некоректно сказано. Треба казати: «Чоловік з об­ меженими можливостями». *** Скільки жінку голодом не мори, а вона все рівно буде на зайву вагу скаржитися. *** Розмовляють круті: — Вован, ти чому за­ няття на гітарі закинув?

— Розумієш, Колян, у гітари — шість струн, а то й сім. А у мене ж всього п’ять пальців!

— Та­а­к! І які ж то му­ танти на гітарі грають! *** Ніщо так не захищає від вагітності, як халат, капці, бігуді й огіркова маска… *** — Скажи, чому в тебе такі довгі пальці? Ти граєш на піаніно?

— Ні. Я мию пробірки. *** Буває ж таке — у від­ пустку пішла одна людина, а відпочив цілий колектив… *** Теща вбила зятя шмат­ ком вапняного нальоту, який дістала з чайника.

— Накипіло, — пояснила вона. *** На базарі: — Чоловіче, це ж не ваша дружина, що ви так мацаєте ці помідори.

— Якби я лапав їх, як свою дружину, ви б торгува­ ли вже томатним соком. *** Чим тихіше сидить у сусідній кімнаті дитина, тим дорожчим виявиться ремонт. *** — У тебе завищена са­ мооцінка.

— Ви так кажете, начебто я винуватий, що кращий за вас. *** — Чому в тебе палець порізаний?

— Тому що ножі завжди тупі. А тут якийсь дурень взяв і наточив їх!

ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ А також корів на молоко

та робочих коней

Високі ціни 063­065­02­18, 098­545­95­68

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ.

шкури ВРХ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Закуповуємо корів, коней на м’ясо, а також корів на утримання. Доріз цілодобово.

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

11

Різне, реклама

04.04.2024

ЗАКУПОВУЮ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

093­131­63­72 068­374­04­18

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

дорого закуповує

067­786­68­00, 066­75­90­993.

М’ясне підприємство

ВРХ без посередників живою вагою: телят (50-60 грн/кг); коней (35-45 грн/кг), биків, телиць; корів (40-55 грн/кг), кіз; свиней (70-90 грн/кг).

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь­якої складності. Помірні ціни.

від заводу! Сітки в подарунок! Безкоштовна доставка! Гарантія 12 років!

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

098­825­45­50 093­440­74­74

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

10 років гарантії.

ЛЕЖАЧІ, ПРОБЛЕМНІ, ДОРІЗ

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

Доріз цілодобово. Перевезення.

096­690­51­57, 093­157­31­37

Тел. 099­741­60­02

СВИНЕЙ 80­85 грн/кг ТЕЛЯТ 70­80 грн/кг

Куплю коней, корів, биків, телиць.

Новий приватний м’ясокомбінат

закуповує ВРХ

Тел. 068­867­24­91

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

096­387­62­62,099­618­52­77, 093­585­85­93 Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

093­093­17­43, 068­815­86­93.

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414

095­516­29­57, 098­841­72­05.

Тел.: 093­44­95­724, 096­43­55­076

«ЗІЛ», «ГАЗ», «УАЗ».

ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

Салат «Мізерія»

Огірки свіжі — 2 шт., редиска — 1 пучок, зелена цибуля — 1 пучок, цибуля ріпчаста — 1 шт., сир твердий — 200 г, сметана — 100 мл, листя салату, сіль, чорний перець, оцет.

(люцерна, конюшина, райграс, суданка, фацелія), а також насіння буряків, кукурудзи та інше. Тел.: 067­689­27­26, 099­503­69­17

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій. Пропонуємо роботу. Прибиральники, прибиральниці, двірники (м. Київ). Добові, денні, нічні зміни. м. Київ, Ніжин, Богуслав, Фастів. Тел. 073­267­58­91.

Доставка: перегною, торфокрошки, щебеню, бетону та іншого. Вивіз будівельного сміття. По всім питанням

067­965­61­95

Рецепти до вашого столу З черствого хліба зрізати скоринку, хліб порізати на скибочки, які з обох боків змастити вершковим маслом. Викласти на деко. Тушковану моркву змішати з густою сметаною, яйцем і сіллю. Цією начинкою покрити хлібці, зверху посипати тертим сиром і підсмажити в духовці. Проціджений бульйон подавати в чашках, посипавши дрібно порізаною зеленню.

Рибні фрикадельки заливні

Огірки та ріпчасту цибулю нарізати пластинками, посолити, а коли вони пустять сік, злити його. Додати товченого перцю, кілька крапель оцту і трохи олії. До огірків додати порізані редиску і сир та кілька листків салату, порваних руками. Приправити сметаною. Викладати у салатницю на цілі листки зеленого салату, які легенько присипати цукром. При подачі притрусити зеленню.

Курячий бульйон з морквяним хлібцем

ПРОДАМ НАСІННЯ ТРАВ

093­750­28­64.

врх, телят, коней, свиней на м’ясо та утримання.

Дорого ВРХ:

097­438­10­08, 050­262­91­99.

на воду під ключ.

ТОВ БМПК закуповує:

Куплю автозапчастини

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово.

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979,

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

097-100-03-80, 095-504-48-68

Телефонуйте

Доріз цілодобово. Високі ціни.

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

Гарантована знижка пенсіонерам!

Q де моя велика ложка?

Корови – 45­60 грн Коні – 40­50 грн Бики – 70­78 грн Ціни Телиці – 63­75 грн змінюються.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

ВІКНА ДВЕРІ ЦІЛОДОБОВО КУПЛЮ КОРІВ, БИКІВ, КОНЕЙ

Вікна та Двері

Для бульйону: куриця — 0,5 кг, вода — 2 л, морква — 1 шт., цибуля — 1 шт., корінь селери або петрушки — 1 шт., сіль, зелень. Для хлібців: черствий білий хліб — 8 скибочок, морква — 300 г, яйце — 1 шт., вершкове масло — 2 ст. л, сметана — 1 ст. л, тертий твердий сир — 1 ст. л. Ретельно помиту курку розрізати на шматки, покласти в каструлю, залити холодною водою, довести до кипіння і варити на слабкому вогні, знімаючи піну. Коли м’ясо стане м’яким, додати підготовлене коріння, сіль і варити до готовності. Щоб приготувати хлібці, очищену моркву натерти на крупній тертці, обсмажити в маслі, додати трохи води і протушкувати.

Риба будь­яка — 1 кг, морква — 150 г, цибуля — 1­2 шт., молоко — 120 мл, хліб — 100 г, буряк — 100 г, корінь петрушки — 1 шт., яйце — 1 шт., желатин — 40 г, сіль, перець, зелень петрушки, лимон. Відділити філе риби, перемолоти з цибулею та розмоченим у молоці хлібом. У фарш додати яйце, сіль, перець, ретельно вимішати і сформувати фрикадельки. У каструлю з водою покласти очищену цибулину, шматочки буряка і моркви, корінь петрушки, посолити і довести до кипіння. В киплячий відвар занурити фрикадельки і варити на малому вогні до готовності. Фрикадельки вийняти з бульйону і викласти на тарілку. Бульйон процідити, додати попередньо замочений у холодній воді желатин і розмішати до розчинення. Фрикадельки прикрасити шматочками моркви та дольками лимона, зеленню кропу, залити желе. Поставити в холодильник до загустіння.

Кекс із халвою

Манна крупа — 0,5 ст, цукор — 0,5 ст. какао — 2,5 ст. л, олія — 50 мл, борошно — 50 г, халва — 50 г, розпушувач — 0,5 ч. л, вода — 125 мл, ваніль. Манку з’єднати з цукром і ваніллю. Влити воду, розмішати і залишити на дві години. Далі влити олію, всипати какао, перемішати до однорідності. Борошно просіяти із розпушувачем, ввести у манну масу, щоб вийшло густе тісто. Додати перетерту халву і перемішати. Викласти в силіконову форму. Випікати при температурі 180 градусів 30 хвилин. Охолоджувати кекс у формі. Присипати крихтами халви.

Наостанок

12 Q мед

04.04.2024

Крилата худоба зимувала по-різному

Біля вільхи та плакучої верби дзижчать бджілки. Особливо, коли гріє сонце. Як же перезимувала крилата худоба?

— 100 відсотків, — задоволений Микола ТИШЕНКО із села Городище Батуринської громади. — Вулики виставив першого березня. Найкращий обліт був тільки 30 березня. Пилок вже носять — зараз цвітуть вільха, тополя. А от ліщина відцвіла три тижні тому, і жодна бджола там не була, бо холодно. Олександр Тишенко має 40 бджолосімей (вуликів). Найкращою бджоломаткою для свого господарства вважає українську степову районовану. Серед пасічників Микола Олександрович відомий тим, що спілкувався з найвідомішим — Віктором Ющенко. Колись в урочищі Дегтярка біля Городища поряд стояли їхні вулики.

— Слабенько наші бджоли перезимували, — зітхає Олександра КОБЦЕВА із селища Талалаївка, вдова Олександра Кобцева, заступника голови гільдії медоварів України. — Хвороб не було. Але й догляду особливого теж. Миколайович за життя добре дивився за ними. Ми на пасіці бували часто. Як тільки дозволяє погода — їдемо, передивляємося. Щоб усе було правильно — і вологість, і корму щоб вистачало. Миколайовича нема серед живих вже півроку, — журиться Олександра Олексіївна. — Лікувався чотири місяці. Помер на другу Пречисту, 21 вересня минулого року. Залишив великий архів. Книгу «100 найкращих товарів України». До них увійшов його концентрат медового квасу. Не дійшли ще руки до розбору архіву. Дуже важко ще. Вуликів трошки лишилося. А буде ще менше. Один чи два-три. Бо діти далеко. А я працюю лікарем в Талалаївській лікарні, тож часу обмаль.

Микола ВОВНЯНКО із села Сокиринці на Срібнянщині оцінює рік для своїх бджолосімей несприятливим.

— Купили, думаю, неякісні ліки від кліща, — ділиться. — Прострочені, скоріш за все. Тож багато сімей кліщ пошкодив. Комахи обліталися давно, — продовжує. — Хто на вулиці лишав, то ще в лютому. В березні пилок носили. З вільхи, ліщини, а зараз носять з котиків іви (плакучої верби).

Я особисто бджолами вже не займаюся, — каже відомий бджоляр та медовар. — Пасіку поділив між дітьми. У дочки — 60 вуликів. У сина більше сотні. Бджоломатки, знаю, він виписував італійські.

Микола Вовнянко

Я ж поїхав на роботу в Київ, — ділиться Микола Іванович. — Мені скоро 70. Але трапилася посильна. Охорона на ВДНГ (виставці досягнень народного господарства). Охорона меморіалу в Биківні (створений для увічнення пам’яті жертв політичних репресій). Медовуху теж не варю. Її продати важко. Вулична торгівля заборонена. Ярмарки також.

Q у тему

Сусід запитує сусіда: — А що у вас вчора за свято було? Всі так витанцьовували... Той відповідає: — Та яке там свято, це дід наш, хай йому грець, вулика перевер­ нув... *** — Можна, я через вашу пасіку перебіжу, бо не встигаю на другий автобус?

— Та йдіть, то ви ще й на перший встигнете!

Тамара КРАВЧЕНКО. Фото з архіву "Вісника"

Реклама. Оригінал-макет замовника

Q гороскоп з 8 по 14 квітня ОВЕН. У цей перiод з’явиться небезпека потрапити пiд вплив власних iлюзiй i самообману. Багато хто буде занадто емоцiйний. Швидше за все, саме цей тиждень дозволить Вам дiйти згоди з партнером або знайти мир в душi. ТIЛЕЦЬ. Цього тижня на Вас чекає занепад життєвих сил i творчої енергiї. Вам, можливо, належить чимало похвилюватися через те, що син або дочка повернеться додому надто пiзно. Дотримуйте у всьому мiру, особливо це стосується гострого i солоного. Ви зможете зробити багато намiчених справ. БЛИЗНЮКИ. Ви вiдчуєте емоцiйний пiдйом, проте у жодному випадку не втрачайте розсудливостi. На кiнець тижня можна запланувати похiд до перукаря. Спортивне тренування може закiнчитися травмою. Придiлiть бiльше уваги дiтям. РАК. Початок тижня може принести чимало подвiйних ситуацiй, що вимагають такту i витримки. Ваша стриманiсть буде сприйнята близькою людиною як неувага, що може призвести до непорозумiнь i образ. Того, хто не замислюється про далекi труднощi, пiдстерiгають близькi неприємностi.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

ЛЕВ. Вам краще вiдпочити: у справах успiху не чекайте. Не виключена несподiвана пропозицiя або зустрiч з давнiм партнером по бiзнесу. Придiлiть особливу увагу розминцi або вiдмовтеся вiд занять i просто прогуляйтеся на свiжому повiтрi. Непередбаченi подiї можуть призвести до серйозних конфлiктiв вдома. ДIВА. Це не кращий час для спiлкування зi старшими, батьки стануть наполягати на своєму, переконувати їх марно. Не спокушайтеся цiкавими пропозицiями. Ваша прискiпливiсть може спровокувати конфлiкт мiж вами i коханою людиною. Добре пiдуть справи у фiнансистiв. ТЕРЕЗИ. Тиждень вiдмiчений важливими змiнами i отриманням несподiваних неприємних новин. У вiдношеннi з начальством не рекомендується втрачати вiдчуття мiри i такту. Тому розрахуйтеся з кредиторами, тим бiльше, що незабаром фiнансовi труднощi змiнить успiх. СКОРПIОН. Не наробiть помилок на роботi. Можливо, прийшов час вiдплатити тим, хто допомагав Вам ранiше. Хочете полюбити королеву або заробити мiльйон? Тодi, це Ваш час. СТРIЛЕЦЬ. Тиждень сприятливий для будiвельникiв, для зайнятих в сферах технiки i послуг. Виникне безлiч невiдкладних справ — навряд чи їхнє здiйснення пiде Вам на користь. НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 Тираж 28577 (кореспонденти), 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik-online@ukr.net

Можливi перебої в подачi електроенергiї. Вечiр присвятіть коханню i розвагам. КОЗЕРIГ. Цей перiод хороший як для розумової, так i для фiзичної роботи. Зустрiч з друзями обiцяє цiкаве проведення часу. Вас можуть чекати нагороди або осуд, залежно вiд того, як Ви дiяли у минулому. ВОДОЛIЙ. Ви зможете почати будь-яку складну справу. Зможете iнтуїтивно зрозумiти, Реклама. як погоджувати вашi особистi честолюбнi задуми з бажаннями оточуючих людей. РИБИ. Ви отримаєте задоволення вiд будь-якого фiзичного навантаження — так Ви скинете напругу, що накопичилася. Якщо Ви добре потрудилися, то зберете славний урожай. Якщо мiняєте роботу, то є шанс успiшно оформитися на новому робочому мiсцi або приступити до здiйснення смiливого проєкту.

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8214 Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра спра­ ва», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".