"Вісник Ч", 28 грудня 2023 року

З Новим 2024 роком!

Тираж 26364 28 грудня 2023 року. №52/1953 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Перемагати в Польщі Дарині Фенно допомагають зі Сновська стор. 7

Q під свист куль

Кутю військовим готували на позиціях 25 грудня, на Різдво, наші військові їли кутю, службу проводили капелани. Та не всюди.

— Наше керівництво виїжджало на позиції, — каже Любов ПЛЬОНСАК, речниця Чернігівського прикордонного загону. — Звичайно, вітали і прикордонників. Словесно, без подарунків. Із відомих до нас ніхто не приїздив. На Різдво влаштували свято дітям загиблих прикордонників.

— Вітали один одного, за можливістю, — каже Вадим МИСНИК, речник ОК «Північ». — І тероборонівцям, і прикордонникам переказували вітання, а вони нам. Когось особисто, когось по телефону.

— Хто із відомих вітав?

— Першим Сергій Наєв, командувач Об’єднаних сил ЗСУ.

— Кутю військові їли?

— Я куштував. Кутю готували наші кухарі. На позиціях. Але ми знаємо, що ворог підступний і треба бути пильними. Наші хлопці на великі церковні свята посилюють оборону. Бо саме в цей час можливі провокації.

— Чи вдалося тим, хто зараз на «нулі», поїсти куті?

— Навряд, під час несення служби це неможливо. Але після — звичайно.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

прикордоння Q сиділи без світла

Росіяни прицільно вдарили по електролініях

Зліва направо: Дарина Фенно з подругою Лілією Крезуб. Фото з архіву Дарини ФЕННО

25 грудня росіяни вдарили по чотирьох електролініях, повідомила Корюківська районна військова адміністрація: «Ворог завдав ударів по селу Гірськ Сновської громади. Внаслідок обстрілу знеструмлено понад 1392 абоненти в селах Гірськ, Єліне, Клюси і т.д. Енергетики працюють над відновленням електропостачання».

— 25 грудня з 19.00 до 19.25 було зафіксовано сім вибухів по селу Гірськ. Прильоти, ймовірно, із самохідної артилерійської установки, — уточнили в департаменті з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської обласної державної адміністрації. — Про втрати серед місцевого населення інформація не надходила. *** Усього за минулий тиждень з території брянської області ворог 46 разів обстріляв 15 сіл області, зафіксовано 426 вибухів.

Ольга САМСОНЕНКО

найцікавіше у «Віснику»

«Прийшов і заявив: «Я житиму з тобою!» А мені вже 40 і п’ятеро дітей… стор. 4

Приз поїхав в Авдіївку, на Сосниччину, у родину Олександра Шкурка

Миші віщували війну!

стор. 6 Неспри­ ятливі дні: 28, 30­31 грудня, 1, 2, 3, 4, 5 січня.

2

Різне, реклама

28.12.2023

Не переплачуйте — сплачуйте рахунки в "Укрпошті" з мінімальною комісією В "Укрпошті" — вигідно: • комунальні, бюджетні, освітні й інші платежі з комісією від 10 грн незалежно від внесеної суми; • можливість оплатити комунальні по­ слуги без очікування паперових рахунків — є інформація про актуальну суму заборгованості вже після 10­го числа; • поповнення рахунків будь­яких мобільних операторів України за декілька хвилин з комісією 7 грн. А ще — просте оформлення страхового поліса як у відділеннях, так і на сайті. Щоденно компанія надає поштові, фінансові й інші послуги у понад 27 000 населених пунктах України — і мегаполісах, і невеликих селах. Десь — у стаціонарних відділеннях, десь — на новеньких автівках, проте завжди — поруч.

Обирайте "Укрпошту"!

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Q офіційно

ОГОЛОШЕННЯ про припинення юридичної особи

Відповідно до Рішення учасника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРМАГ ПЛЮС» від 18 грудня 2023 року (Рішення №5) припиняє свою діяльність юридична особа – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРМАГ ПЛЮС» шляхом ліквідації. Найменування підприємства, що ліквідовується: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УНІВЕРМАГ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 44709911), юридична адреса: 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р­н, місто Прилуки, вул. Незалежності, будинок 63. Місцезнаходження ліквідатора: Україна, індекс 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р­н, місто Прилуки, вул. Незалежності, будинок 63. Претензії кредиторів до підприємства приймаються до 01.03.2024 р. Письмові вимоги приймаються за адресою: 17500, Чернігівська обл., Прилуцький р­н, місто Прилуки, вул. Незалежності, будинок 63. Ліквідатор Яна ШИНКАР

3

Новини

28.12.2023

Q наші в сусідів

Q проблема

25 грудня в Конотопському суді Сумської області було перше підготовче засідання по справі бахмацького підприємства ТОВ «Бахмачгазбудсервіс» і його директора Артака САГАТЕЛЯНА. Чоловіка підозрюють у розкраданні бюджетних коштів на 376 тисяч гривень. Справа ще 2021 року. Сагателян ремонтував дорогу в Конотопі і трохи приписав в акт виконаних робіт, стверджують правоохоронці. Підтверджують висновками судових експертиз. Проти бахмацького дорожника відкрили кримінальне провадження за статтею 366 ч. 2 (складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки), ст. 358 ч. 4 Кримінального кодексу України (використання завідомо підробленого документа) та за ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене у великих розмірах).

— Правоохоронці вимагали з мене гроші, я не погодився, — у свою чергу звинувачує Артак Сагателян.

— Скільки хотіли?

— Не уточнював. Відправив на три букви. Я 30 років у дорожній справі. Раніше, коли щось не подобалося, діло порушували, проводили перевірку і закривали.

— У чому суть справи?

— Буцімто я поклав асфальту менше, ніж вказано в договорі з Конотопським управлінням ЖКГ. Роботи ми провели, керівник і заступник управління житлово-комунального господарства прийняли, поставили свої підписи. А влітку мені вручили підозру. Мій заступник на війні. Доведеться з фронту викликати, аби давав свідчення в суді. Слідчі викликали представників харківської фірми, які зробили заміри дороги. І в них виявилося менше, ніж прописано в договорі. Нібито із семи тисяч квадратних метрів тисячі квадратів не вистачає. Потім приїздили журналісти і разом з представниками аудиторської служби міряли. У них вийшло на 200 квадратів більше асфальту, ніж повинно бути. Дорога на виду, будь-хто може прийти з рулеткою, поміряти довжину і ширину. А наші поліцейські не можуть. Наступне судове засідання буде 18 січня.

Не всі орендарі паїв розрахувалися з власниками землі. Зазвичай старалися це зробити до нового року. Нині вперше за багато років затримки.

— Але не критичні, — заспокоює Василь ЖУК, заступник начальника департаменту агропромислового розвитку ОВА. — В області 1400 великих і малих агропідприємств. Якщо власники паїв хочуть отримати виплати продукцією, то орендарі роздають зерно в кінці літа, на початку осені. З такими власниками вже, думаю, усі розрахувалися. Але переважно беруть грошима. Підприємства, що паралельно займаються, наприклад, молочною або іншою галуззю, за рахунок іншого виду доходу покрили пайові виплати. Декілька звернень уже було від власників паїв: чи будуть платити, чи ні. Зв’язувався з представниками. Кажуть, що поступово сплачують. Є підприємства, що зараз у важкій ситуації. З орендованою землею вздовж кордону. Доступу до земель немає, поля заміновані або зовсім поряд з кордоном, і кожен день обстріли. Ціни на зерно не радують, з експортом проблеми. Тонна кукурудзи в період з 19 по 26 грудня коштувала 5383 гривні (за даними зернотрейдерів). Якщо орендують землю громади або державну, звертаються до влади з проханням звільнити від сплати податків. Сплата оренди приватної власності — відносини між орендарем та орендодавцем. Тут уже кожен домовляється індивідуально. Просто сказати, що не хочу платити, — так не може бути. Усе треба юридично прописувати. Якщо орендар довго не виплачує, власник може або розірвати договір, або звернутися до суду. Але, я думаю, наші аграрії будуть працювати. Це тимчасові труднощі.

Судять бахмацького дорожника Сагателяна

Пайові виплати затримують

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Ще про розтрати читайте на стор. 5

прикордоння Q лісовий край

Олександрівське мисливське господарство розширилося на 6691 гектар. Звірів годувати треба, а

стріляти не можна

ТОВ «Олександрівське мисливське господарство» (директор Дмитро Гнатюк) розширило межі своїх угідь з 9,8 тисячі гектарів до 16491 гектара. Ці нові 6691 гектар — прикордонна з білоруссю територія. Починається від пункту пропуску «Нові Яриловичі», іде вздовж кордону. Третина території замінована.

19 грудня обласна рада вирішила надати цю ділянку «Олександрівському» у користування для ведення мисливського господарства на 25 років. За поданням Держагентства лісових ресурсів України. Яке застосування знайдуть новій території? Адже полювання на час війни заборонене. Запустять оленів, щоб розмножувалися?

— «Олександрівське» спеціалізується на кабанах. Раніше вирощували і випускали у ліс, — згадала Світлана БИЦЬКО, голова Добрянської селищної ради.

— Вони і наступного року навесні збираються випускати кабанів на угіддя, — підтвердив Микола ПИРІГ, начальник відділу мис­ ливського господарства Північного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства. — «Олександрівське» розширилося, бо їх ділянка межує з колишніми угіддями ДП «Добрянське лісове господарство». Добрянський лісгосп приєднали до Городнянського лісгоспу (після реформи — філія ДП «Ліси України»). А мисливські угіддя були не закріпленими ні за ким. Угіддя державного мисливського резерву (або запасу). Зараз у нас в області 195 тисяч гектарів таких угідь. Треба шукати, умовляти, щоб хтось собі взяв. Враховуючи воєнний стан і те, що на сьогодні полювання заборонене, користувачі мисливських угідь не заробляють на цьому. А треба підгодовувати й охороняти. Невідомо, коли все це налагодиться і приноситиме якийсь дохід. А частина території буде закрита і в мирний час.

Q забивають кулі

В Автуничах хлопці й дівчата грають у більярд, а хочуть ще й у теніс Володимир Атрошенко, Олек­ сандр Заєць, Вадим Синявський, Тетяна Хлебан та Сергій Подоль­ хов вважаються в Автуничах на Городнянщині кращими гравцями в більярд. Збираються в автуницькому сільському клубі щодня, крім вихідних — неділі й понеділка. У клубі просторо, тепло. Опалюють грубкою. Більярдний стіл куплений давно.

— Купив Олександр Марченко, колишній сільський голова, — згадує Ганна КОЛЕШКО, староста Старосільського округу, до якого входять й Автуничі.

— Хочемо ще й настільний теніс, — говорить Вікторія ХЛЕБАН, завідувачка клубом. — Я вже й до цін приглядалася. Столи для настільного тенісу коштують 39004000 гривень, 4500 гривень. Є й дорожчі. Шукаємо спонсора. В Автуничах 85 дворів, 256 жителів. До кордону — 12 кілометрів, до Городні — 28.

Олена ГОБАНОВА

Тамара КРАВЧЕНКО

Q довели

«Лісапетний батальон» з Орликівки виїхав «Лісапетний батальйон» з села Орликівка на Семенівщині роз’їхався. Ганна КОЗІНА, лідерка гурту, живе в Чернігові. Покинула рідне прикордонне село після масованих обстрілів рашистами. Наші орликівські бабусі в автобусі у 2012 році заспівали пісню «Лісапетного батальйону» Наталії Фаліон «Лісапєт» і прославилися. Відео попало в інтернет, стало поширюватися.

— Мирне життя — це було так недавно і так давно, — журиться Ганна Козіна. — Я виїхала з Орликівки в серпні цього року. 29 липня, у суботу, був сильний обстріл. Ми там ще кілька днів побули. Хата моя напівзруйнована. Веранда практично вся знищена. Живу в доччиній квартирі.

— Де ваші подруги­ співачки з гурту «Чиста криниця»?

— Роз’їхалися, і Гурт "Чиста криниця" скоріш за все, назавжди. Нас було шестеро з самого початку. Зі старого складу лишилося троє: я, Раїса Семененко, Галина Бондар. Троє померло. Першою — Валентина Семенченко. Потім Наталія Шаповал. Третьою — Ніна Єрмоленко, наша запєвала. Додалися нові співачки, теж виїхали. Оксана Бардакова, Наталія Мелачиш, донька Ніни Єрмоленко. Алла, директорка будинку культури, зараз у Києві.

— «Чиста криниця» виступала останній раз у 2020 році на Дні села, — говорить Алла ПРОТАЩУК, староста Орликівки. — Інколи співали в клубі. Але вже не всім складом. В Орликівці зараз живе чоловік 20. Лишилися, незважаючи на обстріли, у кожного своя причина. Я працюю там у старостаті. На вихідні їду в Корюківку до сина.

Тамара КРАВЧЕНКО. Фото з інтернету

Q вакцина є

Q вирок суду

За минулий тиждень до закладів охорони здоров’я області звернулося 4768 осіб, яким в ста н о вл е н о д і а г н о з Г Р В І , п о в і д о м и л и в Чернігівському обласному центрі контролю та профілактики хвороб. За останній тиждень у 290 осіб лабораторно підтвердили коронавірус. З початку епідсезону лабораторно підтверджено 15 летальних випадків від «ковіду». Усі померлі не були вакциновані та мали супутні стани.

— З початку епідсезону в області вакциновано від грипу 3155 осіб, зокрема за минулий тиждень 87. Найкращий захист від грипу та коронавірусної хвороби — вакцинація, — наголошують медики. — Вакцину від грипу можна придбати за власні кошти в аптечній мережі області. Є вакцина «ДжіСі Флю» (Корея) та «Ваксігрип» (Франція).

Чернігівський апеляційний суд задовольнив позов прокурора і замість п’яти років шести місяців, присуджених Сосницьким ра­ йонним судом, дав 65­річному Михайлу Клипку з Грем’яча Новгород­Сіверського району сім з половиною років тюрми за розбещення неповнолітньої доньки. Чоловік вини не визнав. Його захисник наполягав: у дівчини певні особливості розвитку та поведінки, а це, на його думку, може вказувати, що вона батька обмовляє. Дівчині не пощастило з батьками. Мати випивала, мало піклувалася про неї. Коли дитина була в четвертому класі, взагалі пішла з сім’ї. Дівча навчалося в Сосницькому реабілітаційному центрі. Батько відвідував: привозив речі, ліки, смаколики. На канікули забирав додому. Коли їй було десять років (зараз 16), стала проявлятися нетрадиційна батьківська любов. Почав торкатися руками і губами її статевих органів, змушував брати прутень у руки і масажувати його. Дитя нікому не розказувало, вважало: ніхто не повірить, ще й почнуть засуджувати. Батько продовжував розбещувати. Не погрожував, не застосовував сили, а задобрював: купував цукерки, піцу. Можливо, ніхто і ніколи б не довідався, якби не випадок. В інтернаті з вихованцями проводили бесіду про спілкування з дорослими в соцмережах. Тоді юнка і поділилася з вихователькою пережитим. Одкровення вразили, адже ніхто з педагогів і подумати не міг, що Михайло таке коїть. Клипку торік у листопаді оголосили підозру в розбещенні. Спочатку сказав, що лише тричі вчиняв розпусні дії. Судово-психологічна експертиза показала, що дівчина не схильна до фантазування. І пережите не минуло для неї безслідно — виявили ознаки посттравматичного стресового синдрому. Новгород-Сіверський районний суд за заявою дівчини позбавив батьківських прав обох її батьків. Нині вона проживає в дитячому будинку сімейного типу. Чи витримає Михайло Клипко в тюрмі, хтозна. Сьомий десяток, та й розпусників на зоні не жалують. Треба було думати і знайти подружку.

4768 хворіють на ГРВІ, у 290 — «ковід»

Ольга САМСОНЕНКО

За розбещення дочки посадили на сім з половиною років

Валентина ОСТЕРСЬКА

4

Суспільство «Прийшов і заявив: «Я житиму з тобою!» А мені вже 40 і п’ятеро дітей…

Q удачу за хвіст!

Марія Верхуша приміряє відзнаки "Мати-героїня". На дивані Олександр Шкурко, наш призер 69­річний Олександр ШКУРКО собою не запрошував. ходити і писати лівою рукою, робив та 67­річна Марія ВЕРХУША разом Удома возив старшокласників в по хазяйству. Навіть косив потроху.

25 років. Він з Авдіївки, що на учкомбінат у Сосницю. Потім пішов у Корів, коня тримали. Сосниччині, вона зі Стахорщини. колгосп на трактор.

— Де з дружиною познайоми­ Зійшлися, коли Маріїного чоловіка А ще їздив на жнива до Казахлись? Стахорщина — за 30 кіломет­ не стало. Олександру тоді було 42 стану у 1986, 87- і 89-му. Набирали і рів від Авдіївки. роки, хронічний холостяк. А в неї посилали від колгоспу. План — п’ять — А ми давно знайомі. Вона п’ятеро дітей. чоловік туди послати. Їздили майже була дружиною мого друга Колі. Олександр жив з батьками. одні й ті ж. Багато хто боявся так да— Не боялися йти на п’ятеро — Вивчився від військкомату в леко. А я холостяк. Заробити можна дітей? Сосниці на водія, після армії працюбуло добре. Півтори тисячі рублів за — Я сам з багатодітної родини, у вав у школі на господарчій машині. А одне відрядження, десь за місяць. матері нас п’ятеро було. тоді знайомі запропонували поїхати П р и ї жд жа в з грош им а , д о Коли ми з Марією сюди переїхана заробітки. У новокузнецьк кепомагав брату будуватися. Гроші ли, цю хату купили. А спершу жили в меровської області. Тут ставка була батькові віддавав. Артем Якович моїх батьків.

60, а там 400 рублів заробляв. На був інвалідом, без правих руки і Марія Федорівна зайшла до кім«Белазі» возив вугілля до шахти, а ноги жив. На протезі навчився добре нати і чоловік зразу аж повеселішав. породу (землю) — на тери— Перший чоловік кони. Терикон — це насип Микола був старший породи. На них навіть трава за мене на вісім років. не росте. Їдеш уночі,— вони Олександр ШКУРКО виграв від улюбленої газети приз. Не тільки він з Сашком світяться, наче горять. За- Порадився з жінкою і вибрали набір каструль з бузковим дружив, а й батьки їх лишки вугілля тліють. теж. На храми їздили, малюнком. За два роки додому — «Вісник» виписую років 15. Усе подобається в цій часто спілкувалися, захотів. газеті. Оце номер прийшов, я його вчора прочитав за вечір. — розповідає Марія.

— Там не одружилися? Тільки «Усмішки» — так називає чоловік сторінку «Гумор» — — Микола помер на — Дівчина була, але ні. на завтра залишив. Усмішки перечитую кілька разів. весіллі дочки Наташі. Поїхав, вона залишилася. Із Приліг і більше не встав.

І щоб «Вісник» був з усмішкою

28.12.2023

За три місяці до того старшу, Таню, заміж видавали. Так у мене за рік получилось дві свадьби і один похорон. І ось, через якийсь час, Олександр до мене прийшов і каже: «Буду з тобою жити». Я йому: «Що ти таке придумав?! Ти ще й жонатий не був, а в мене п’ятеро дітей!» А він: «Твої діти будуть і моїми». І що б я йому не казала, як не виганяла, — нікуди не пішов.

— У вас до цього симпатія бу­ ла? — запитую, доки чоловік вийшов перекурити.

— Не знаю. Може, я йому й подобалася, але ж у мене чоловік був і діти. І господарство. І в думках нічого такого не було, — робить здивовані очі Федорівна. На той час дочки пішли до своїх чоловіків, у Стахорщині зі мною жили троє синів: Петя, Юра і Саша. Петро вже навчався в Сосниці на тракториста. Вони з Олександром вийшли, поговорили. Син каже: «Мамо, якщо тобі буде добре, то і нам теж». І такий цей у мене хороший чоловік, не розказати, — щиро нахвалює жінка. — Ніколи ні грама не пожаліла, що за ним сюди прийшла. Пилинки здував. Приїхали в Авдіївку, я двох молодших синів із собою забрала, до школи тут ходили. Хазяйство перетягла: корова, свиня, гуси, індики.

— Зі свекрухою ладили?

— Звичайно. Це ж Катерина Митрофанівна і напоумила його в Стахорщину їхати, коли дізналася, що мужика в мене немає. Я їй завжди подобалася. З 15 років на фермі працювала, не пила, не гуляла, роботи не боялася. Усі діти його люблять і поважають. Називають дядьком, а відносяться як до батька. Після колгоспу до пенсії на фермерів працювали. Їх в Авдіївці

з десяток. Робота є весь рік. Зараз на перебиранні картоплі 500 гривень за день можна заробити. Але ж і працювати як слід треба. Важко. У 2010 році, уже на пенсії, машину купили. Нову «Славуту», із салону. Кредит за п’ять років виплатили.

— Ви багатодітна мати. І наго­ роди є?

— Дві, — дістає з серванта коробочки Марія Федорівна. Медаль жінка отримала ще за радянських часів. Нагрудний знак «Мати-героїня» — уже за вільної України. Тим часом Артемович теж дістає з коробочки значок на стрічці.

— А це моя медаль. За Чорнобиль, — простягає на долоні.

— Учаснику ліквідації.

— Так його ще й інвалідністю Чорнобиль разом з медаллю нагородив, — зітхає Марія Федорівна. *** Другий приз, грошовий виграш 500 гривень, отримує Надія Гайдук з Нових Млинів, що на Сновщині. Прохання до Надії Федорівни зателефонувати до редакції та повідомити, як вам переслати виграш. А вам, наші любі і шановні читачі, слід би поспішити. Рік закінчується, а з ним і наша акція. Проте призи ще є! Мерщій передплачуйте свою улюблену газету «Вісник Ч» на пів року або рік, пакуйте копію абонемента передплати в конверт і надсилайте нам за адресою: Чернігів, вулиця Преображенська 12, «Вісник Ч». Ще швидше буде, якщо вислати фото на електронну адресу: visnyk_peredplata@ukr.net. Обов’язково впишіть у свій лист — хоч електронний, хоч у конверті — номер телефона, за яким з вами можна буде зв’язатися і повідомити про виграш. Разом до перемоги!

Олена ГОБАНОВА, фото автора

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

Q попрощалися

Повернувся з Латвії, загинув поблизу Вербового Солдату Артему Тризубу з села Крути Ні­ жинського району було 29 років. Він закінчив університет біоресурсів і природокористування. Працював у ТОВ «Комбікормовий завод Піаст-Ніжин». Захоплювався полюванням. У лютому цього року долучився до ЗСУ. Пройшов навчання у Великій Британії на снайпера. Далі потрапив на передову. Загинув 16 грудня під час боїв на Донеччині. Попрощалися з воїном у Ніжині, поховали в рідному селі. *** Повернувся навіки додому 37­річний солдат Олег Стариков із села Рудьківка на Бобровиччині. Учився в Київському професійному енергетичному ліцеї, здобув професію слюсаря-електромонтажника. Працював електромонтером. Служив у штурмових військах. Загинув 13 грудня в районі Вербового Пологівського району Запорізької області. У горі та скорботі залишилися мати, дружина, донька, син та сестра. Поховали воїна в Рудьківці. *** Поповнив небесний стрій солдат 41­річний Андрій Тимченко, уродженець Ріпок. Андрій навчався в музичній школі, грав на баяні та гітарі, був діджеєм у районному будинку культури. Після закінчення Ніжинського педагогічного університету імені Гоголя працював у школі вчителем української мови та літератури в селі Радуль. Згодом — у селі Красний Хутір Новгород-Сіверського району в школі-інтернаті. Був художником, поетом, брав активну участь у фотовиставках у Вінниці, Чернігові, Седневі та Ріпках. У 2008 році на-

городжений дипломом за значний особистий внесок у розвиток і популяризацію аматорського мистецтва. У квітні 2022 року пішов до війська. Служив навідником механізованого відділення. Загинув 16 листопада на Запоріжжі. Поховали в Ріпках. *** У селі Щуча Гребля Дмитрівської громади на Бахмаччині провели останнім земним шляхом молодшого сержанта 54­річного Олександра Стеценка. Він народився і виріс у Бахмачі. З 1994 року проживав у селі Щуча Гребля. Упродовж 2014-2016 років брав участь в АТО. З 2018 по 2020 роки служив у ЗСУ. З перших днів повномасштабної війни був мобілізований. У травні 2022 року поранений. Після одужання працював у Бахмацькому ТРК, а згодом, після військових зборів, його направили на фронт, на авдіївський напрямок.

16 грудня отримав тяжке поранення. Був нагороджений п’ятьма медалями як учасник бойових дій. Вдовою залишилася дружина, у жалобі дві дочки. *** Навіки 39 солдату Максиму Сулиму. Він народився в норильску (рф). З часом родина переїхала до Сосниці. З 2014 по 2015 роки боронив країну від окупаційних військ. Далі працював енергетиком у «Чернігівобленерго». У жовтні цього року вкотре став на захист батьківщини. Служив номером обслуги механізованої роти. Загинув 16 грудня на Харківщині. Попрощалися з воїном та поховали в Сосниці.

*** 19 грудня біля Тернів Лиманського району Донецької області загинув стрілець-помічник гранатометника десантно-штурмового батальйону 24­річний Микола Самозвон із Шаповалівки на Борзнянщині. Він закінчив Борзнянський державний сільськогосподарський технікум за спеціальністю «Організація і технології ведення фермерського господарства». Відслужив строкову, з квітня 2019 року продовжив службу за контрактом. Був стрільцем-помічником гранатометника. Мати втратила сина, брат брата. Попрощалися з бійцем у Борзні, поховали на батьківщині. *** Відлетіла в засвіти хоробра душа солдата 49­річного Віктора Матушкіна з Добрянки. У мирному житті він працював у ДП «Добрянське лісове господарство» пилорамником. З 2012 року був пожежником Добрянської пожежної частини. У травні цьогоріч його забрали до війська. Служив стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 19 грудня на Донеччині. Провели Віктора Матушкіна з військовими почестями. *** У Сухополов’янській громаді на Прилуч­ чині знову втрата. 24 грудня помер молодший сержант 28­річний Олександр Руденко із села Переволочна. Він народився в селі Червона Слобода Недригайлівського району Сумської області. Навчався в Переволочній. Далі пішов на строкову службу в Чернігів. Одружився. У 2017 році народився син. Після

деокупації області пішов служити. Отримав звання молодшого сержанта. 7 квітня цього року був нагороджений почесним нагрудним знаком «Золотий хрест», 15 квітня — нагрудним знаком «За зразкову службу». Отримав посвідчення учасника бойових дій, а також грамоти та подяки. 8 грудня був важко поранений у селі Велика Новосілка Донецької області. Його лікували в Дніпрі, згодом перевезли до Києва, та врятувати життя не вдалося. *** Не стало ще одного захисника з Куликівщини — 47­річного Олександра Дерка­ ча з Салтикової Дівиці. Олександр народився в цьому ж селі. Батько працював водієм, мати директором сільського будинку культури. Після закінчення школи навчався в Чернігівському ПТУ №18. Одружився. Багато років проживав з родиною в Ніжині. Так склалося, що долі розійшлися. Але є 17-річний син. Працював на різних роботах у Чернігові, Ніжині, інших містах і за кордоном. На момент вторгнення трудився в Латвії. У 2023 році усвідомлено повернувся до України. Мобілізований у жовтні цього року. Служив гранатометником-розвідником у розвідроті. Загинув 20 грудня поблизу Вербового Пологівського району Запорізької області. *** 20 грудня на території серебрянського лісу Луганської області загинув молодший сержант 26­річний Микола Полікарпов з селища Тростянець Парафіївської громади.

Валентина ОСТЕРСЬКА

28.12.2023

5

Кримінал

Q із зали суду

Прокурор не дочитав до кінця обвинувальний акт. Проблеми з відеозв’язком перервали засідання у справі про вбивство родини Черевань

Олександр Черниченко та Альона Ярмола в клітці

20 грудня в Деснянському райсуді Чернігова почався розгляд по суті справи про вбивство родини Черевань з Києва: 30­річного Миколи, 28­річної Вікторії та їхнього чотирирічного сина Богданчика. Їх у травні цього року розстріляли і закопали поблизу Садового на Менщині. Сім’я приїхала купувати авто. Гроші, що були при них, забрали, а їхню машину спалили. У клітці — троє підсудних. Усі родом із Сосниччини. Військовий, старший лейтенант 22-річний Святослав Гончаров з Чорнотичів. За версією слідства, він ватажок банди. 27-річний Олександр Черниченко з Рудні та 20-річна Альона Ярмола із Сосниці. Альона розпустила волосся, щоб прикривало обличчя, і весь час відводила погляд. Черниченко майже все засідання просидів з опущеною головою, часто закривав обличчя долонями. І лише в Гончарова не було в очах ні суму, ні розкаяння.

— Шкодуєте, що так сталося? — поцікавилася в Гончарова. У відповідь похитав головою. Так показують «ні». Його адвокат Сергій Бабинець сказав, що Святослав не бажає спілкуватися з журналістами. Промовчав на моє запитання і Черниченко. У нього призначений державний адвокат. Ярмолу і Гончарова захищають платні. Під час досудового розслідування всі визнавали свою причетність до вбивства. Однак 23 листопада на підготовчому засіданні Гончаров і Черниченко заявили — відмовляються від свідчень. Гончаров сказав, що немає жодних доказів. Ті показання, що давав раніше,

були отримані під примусом і з провокацією з боку правоохоронців. Черниченко теж заявив, що відмовляється від попередніх свідчень, бо був тиск з боку поліції. І назвав свої покази неправдивими. Захисник Ярмоли Олег Костюк говорив, що, за версією слідства, саме Гончаров вчинив убивство, а Черниченко допомагав приховати сліди злочину. Тому обидва зацікавлені обмовити Альону.

20 грудня прокурор зачитував обвинувальний акт: Гончаров організував банду, до якої залучив Черниченка, Ярмолу і вирішив нападати на водіїв. На перше своє діло поїхали на дорогу до села Хлоп’яники на Сосниччині. Святослав завалив гіллям дорогу, аби машини не могли проїхати без зупинки. У засідці просиділи майже до півночі, та жоден автомобіль не зупинився, усі об’їхали перепону. Склалося враження, що всі троє обвинувачених не слухали прокурора зовсім. Зате вчитувалися в тести позову, заявленого рідними вбитих. Аркушики їм через отвір у клітці передали адвокати. Які саме суми за спричинену моральну та матеріальну шкоду хочуть потерпілі, у суді не встигли оголосити, як і дочитати до кінця обвинувачення. Один з представників потерпілих був на відеозв’язку і раптом той перервався. Відновити його навіть після невеликої перерви, оголошеної головуючим колегії суддів (трійки), не вдалося. Усе через технічні проблеми в державного підприємства «Інформаційні судові системи», що обслуговує сервери. Розгляд продовжиться наступного року.

Q жах

Раніше пошкодив матері нирку, недавно побив до розриву селезінки Менський районний суд відправив на два місяці в СІЗО 37­річного Віталія Калюжного з села Ліски, що на Менщині. Його звинувачують у тому, що побив матір, 58­річну Ніну Ка­ люжну. Жінку з розривом селезінки привезли до Корюківської райлікарні. Як з’ясувалося, син тричі вдарив її палицею по тулубі під час сварки. Захистити жінку було нікому. Майже рік, як Ніна Василівна поховала чоловіка. Правда, Віталій не дуже і зважав на зауваження батька. І визвірявся на нього, і руку підіймав. Насильство в сім’ї тривало з 2011 року. Тоді 27 вересня Віталій повернувся п’яний о першій годині ночі, пішов у спальню до батьків і затіяв сварку. Батько намагався втихомирити сина, та той не зважав. Накинувся на матір, бив кулаком по голові і вдарив ногою в лівий бік. Від удару стало досить боляче. Вона пішла до колишньої працівниці фельдшерського пункту за допомогою. Викликали «швидку». Медики діагностували закриту тупу травму живота з розривом паренхими (тканини) лівої нирки, ускладнену внутрішньою кровотечею та зачеревною гематомою. Про те, що мати в лікарні, син довідався вранці. Жінку лікарі врятували. Сина судили за нанесення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя. На суді Віталій щиро каявся, просив вибачення в матері. Суд дав йому п’ять років умовно. Та Віталій продовжував робити різні капості. За пів року, у 2013-2014 роках, украв шість велосипедів з-під магазину «Київський» у Мені. За це його засуди на п’ять з половиною років і посадили. Коли повернувся з тюрми, спочатку поводився тихо, чемно, не діставав батьків. У Лісках думали, що колонія таки виправила Калюжного. Та невдовзі в нього стали помічати різкі перепади настрою. Ставав агресивним. Від гріха подалі спочатку з дому з’їхав молодший брат з родиною, згодом і батьки змушені були піти на квартиру. Син знайшов їх і там. Продовжував скандалити, та мати його жаліла. Оплачувала за електрику та інші послуги, підгодовувала. Йому б цінувати любов та турботу рідних. Та де там. Доки був живий батько, прискіпувався до нього, а як не стало, усю злість виміщав на матері.

25 березня цього року Віталій скандалив, ображав її, вимагав цигарки. За насильство в сім’ї суд оштрафував його на 170 гривень. 12 грудня вдень Віталій знову накинувся на матір. Тепер підозрюваному Калюжному за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу (спричинення тяжкого тілесного ушкодження) загрожує від п’яти до восьми років ув’язнення. Якщо мати пожаліє і пробачить його, як було у випадку з ниркою, одного разу може так статися, що син її вб’є.

Q дійшло до суду

Начальника ніжинського управління ЖКГ Кушніренка підозрюють у розтраті понад 900 тисяч гривень з міського бюджету Анатолію Кушніренку, начальнику управління житлово­комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, 20 грудня суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внесення 215 тисяч гривень застави. Кажуть, заставу вніс підприємець Савенко. Кушніренку висунули підозру відразу за трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 366 (службове підроблення), ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.191, ч. 2 ст. 28 (розтрата чужого майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах та у видачі завідомо неправдивих офіційних документів службовою особою, що спричинило тяжкі наслідки) та ч. 2 статті 364 (зловживання службовим становищем). Йому загрожує від семи до 12 років ув’язнення. «Досудовим розслідуванням встановлено, що Кушніренко, обіймаючи посаду начальника управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, зловживаючи службовим становищем, за попередньою змовою з директором ТОВ «Чернігів Буд» здійснив видачу завідомо неправдивих офіційних документів та розтратив кошти місцевого бюджету Ніжинської міської ради на загальну суму 937 959 гривень 28 копійок і підписав акт приймання виконаних будівельних робіт, які фактично не виконувались», — сказано в одній з ухвал суду по його справі. Справа тягнеться вже кілька місяців. Вини Кушніренко не визнає. Якщо Кушніренко, будучи під заставою, ігноруватиме встановлені ухвалою суду вимоги, його таки посадять у СІЗО. Не дуже йому щастить. У 2021 році впіймали п’яним за кермом. Тоді суд оштрафував на 10200 гривень та позбавив прав на рік.

І це ще не все Кушніренку 28 квітня вручили підозру. Санкція статті 191 Кримінального кодексу, за якою його підозрюють, пе­ редбачає конфіскацію майна, що є обов’язковою складовою покарання. 2 травня суд наклав арешт на його майно в рамках розслідування справи. А третього травня Кушніренко йде до нотаріуса і переоформлює будинок на дружину, а машину «Тойота Камрі» продає 19­річному сину. Дізнавшись про це, прокурор звертається до суду щодо визнання договорів недійсними та скасування реєстрації договору дарування земельної ділянки площею 0,1000 гектара, будинку з господарськими будівлями та спорудами загальною площею 83,1 квадратного метра. Про це йдеться в ухвалі Ніжинського міськрайонного суду від 4 грудня. А в рішенні суду від 13 грудня вказано, що прокурор просить визнати недійсним договір купівлі-продажу машини між Кушніренком і його сином. Суд наклав арешт на автомобіль. *** — Чи багато посадовців у Ніжині з Кам’янського, що на Дніпропетровщині, та інших міст? — поцікавилася у 39­річного Семена ПУСТОВІТА, речника виконкому Ніжинської міської ради.

— Не володію такою інформацією.

— Нещодавно звільнився директор комунального підприємства «Ніжинське управління водопровідно­ каналізаційного господарства» Марсов. Кажуть, це пов’язано зі справою, відкритою проти нього за підозрою в розтраті 4,5 мільйона гривень на генератори. Є ухвала суду, де сказано: оскільки він звільнився, то не може впли­ вати на свідків. Отож міра запобіжного заходу, обрана для нього, — особисте зобов’язання.

— Він був з Києва. У своїй офіційній заяві на сторінці підприємства вказав, що йому запропонували інше місце роботи.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаран­ ню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Сторінку підготувала Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото автора

6

Суспільство

28.12.2023

Q розвелося

Миші віщували війну! Мишей розвелося море. Щоосені вони лізуть у хати та хліви. Та цього року справжня мишача навала.

Побільшало, бо сухе літо

— Улітку дощів не було? Не було, — пояснює Олександр МИШАСТИЙ із села Блистова на Менщині. — Дощі йшли, і їх топило в норах. А цим літом — ні. Тому їх і доволі. Миша, як виводиться, сама може через місяць привести 12 мишенят.

Дуже плодилися в лютому 2022

— Мишки ніби відчували вторгнення у лютому 2022 року, — говорить Тетяна ЛАЗАР із села Семенівка на Менщині. — Перед війною і крис, і мишей більше розвелося. Стали активними. Люди кажуть, що вони відчувають війну, віщують її.

— А зараз не відчувають, що може закінчиться?

— Та їх валом, мишей тих. Котики ловлять. Труїмо. Гранули різнокольорові розкладаю. Конхветками називаю (отрута «Лускунчик», містить сирний приваблювач, феромони (любовний запах), муміфікатор (щоб не гнила, а сохла), 200 грамів коштує в різних магазинах до 20 гривень. — Авт.). Раз — з’їли, другий — ні. Може, не таке смачне. Може, не підходить.

Повзали по тілу в лисячих норах

Хатня миша на мішку з горіхами

— Я прийшов з фронту, з Донбасу. Мишей там — страшне, — розказує Олександр ПРИСІВОК зі Стольного на Менщині. — Щоб я не був балаболом... — дістає і показує посвідчення учасника бойових дій. — Стільки мишей на фронті, що вони нас просто Тетяна Лазар з’їдають. Лисячі нірки вириваємо, а мишей там жах.

— І в бліндажах, кажуть, їх повно.

— Бліндажів там немає, де я був, — окопи і лисячі нірки. Якщо в окоп прилітає, то ми ховаємося в якусь нору. А в тій норі вони живуть разом з нами, бігають по руках і ногах. Боже мій!.. І їжі там же немає.

— Як боретеся з ними?

— Не боремося ніяк. Улітку в Бахмуті був. Сорочка на мені й бронік. Я відчуваю, на тілі щось ворушиться. Кажу вам, як воно є. Я тільки ляп. А вона під самою сорочкою лазить. Бух, упала і пробігає по обличчю.

Ловлять капканчиком, мишоловками, труять

Олександр Мишастий показує мишоловку

— Оце мишоловка зведена — з’єднані верхня й нижня частини, — здуває пилюку Олександр МИШАСТИЙ з Блистови на Менщині. — Ось, бачиш, язичок, а туди кладеться насінинка. Мишка наступає, її вбиває. Як капканчик спрацьовує. Зверху ніби зуби. Я ставлю — миша один раз пролетить, а другий раз і зачепить. Були в мене й дерев’яні мишоловки. Пружина спрацьовує — миша зловилася. Коти позаносили . Як миша попадеться, кіт за мишу — і надвір. Запросто витягував. Були дерев’яні саморобні пастки. Язик, ніби лінієчка, а до нього приклеювалася насінина чи шматочок сала. Як миша на нього ступала, воно падало і вбивало. Береться сороковка дошка, — креслить на землі конструкцію. — І зверху друга дошка. Тут стієчки. Між дошками язичок. І паличка, яка цей язичок тримала. Як тільки мишка залазила, щоб поїсти, верхня дошка на неї й падала. І крис ловили, і мишей. Це саморобна конструкція. А ще ставлять півлітрову банку на п’ять копійок. Банка ставиться нАруба, а знизу кладеться п’ять копійок на ребро. Мишка під банку з’їсти наживку, копійка падає і мишку накриває живйом. Банка ставиться на фанеру. Разом з усім беруть і у відрі топлять. Кладу протруєне зерно від гризунів. Кругленькі зелені «цукерки» — «крисина смерть» називаються (отрута родентицид. — Авт., — упаковка коштує гривень 30-35).

— Кладу, миші їдять і дохнуть. Минає час — знову лізуть. Липучку кладу. Вона, як зошит, — миша забігає і прилипає.

Більше лисиць, більше й мишей

Юрій КАРПЕНКО, біолог, кандидат наук, доцент На ціо нального університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка: — Основні споживачі гризунів — лісові хижаки та хижі птахи. Збільшення популяції мишей привело до збільшення лисиць. Ця хвиля — відображення харчового ланцюга. На зростання кількості гризунів вплинуло і розширення агросфери — кукурудзи, соняшника. Достатня кормова база — чому б не розмножуватися.

Q анекдотик у тему На складі кінотеатру ми­ ша гризе ролик кінофільму. Інша миша її запитує: — Хороший фільм?

— У книжковому варіанті був кращим. *** Чоловіки, як миші: окре­ мо дивишся — зворушливе звірятко, а як заведеться вдома — хочеться отруїти. *** — Алло, у вас миші є?

— Ні.

— А коли будуть?

— Не знаю.

— Це магазин комп’ю­ терів?

— Ні, це квартира. *** Сильна миша не лише Q прикмети: з’їла сир, а й зігнула з мишо­ ловки слово: "Ще". Миші *** завелися в хаті — Лікарю, мені щоночі — вис еля ють сняться миші. Вони у футбол господаря. грають. Що робити? Лізуть — Ось вам таблетки, ран о в хату — вип’єте і все сьогодні пройде! до холодної — А м ож н а я з а вт р а зими. вип’ю? Нашестя — А чому завтра? мишей — до — А сьогодні фінал. голоду, війни. *** — Люба, у холодильнику миша повісилася!

— Не чіпай, це на новий рік! Тамара КРАВЧЕНКО. Фото автора

Дочитали цей матеріал до кінця? І у вас є смартфон. Включіть на ньому фотоапарат. Наведіть його на оцей квадратик. На екрані телефона з’явиться посилання. Натисність його. І дивіться відео.

Q хай родить!

Менське агропідприємство хоче брати воду з Десни і вирощувати насіння картоплі ТОВ «Агроресурс­2006» прокладе на свою земельну ділянку біля села Киселівка на Менщині водопровід із природної водо­ йми, для поливу. Облрада дала дозвіл на розробку технічної документації.

— Два роки ми намагалися добитися дозволу, — сказав Сергій НЕЗГОДА, керівник «Агроресурсу­2006». — І це ще не кінець. Водопровід потрібен для вирощування картоплі.

— Великі площі?

— Поки що гектарів 70. Податки, заробітну, орендну плату платити, чистити дороги, надавати спонсорську допомогу і допомагати військовим треба. Отож, працюємо.

— Воду планують брати з Десни, — додав Геннадій ПРИ­ МАКОВ, голова Менської територіальної громади. — У нашій громаді немає жодного іншого підприємства, яке б поливало поля таким методом. І, мабуть, вони перші в області, хто офіційно бере дозвіл. Займаються насіннєвим матеріалом, офіційно укладений контракт з німецькою фірмою, що запатентувала свої елітні сорти картоплі. І наше агропідприємство уклало контракт, що куплять обладнання і на своїй землі будуть вирощувати

насіння німецької картоплі. Це стало б великим проривом, бо в рази знизило б ціну на насіння картоплі для наших фермерів. Саме для цього і потрібен полив. А також це додаткових 30 робочих місць. Підприємство вклало багато грошей у розвиток. Успішне господарство. Сплачують податки, працюють «по-білому». Кріпко допомагають нашим військовим. У них збереглися жорна чи 1924, чи 1925 року, на яких мололи зерно на борошно під час окупації області. Це вже не перша спроба «Агроресурсу» з поливом. Ще у 2021 році підприємство прокладало систему поливу на території Ушнянської громади на Менщині, не маючи на це дозвільних документів. Тоді представники підприємства запевняли, що документи знаходяться в процесі виготовлення в Деснянському управлінні водних ресурсів. Планували використовувати 2600 кубів води на добу.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

7

Доля

28.12.2023

Q там спокійно

Перемагати в Польщі Дарині Фенно допомагають зі Сновська 17­річна Дарина ФЕННО, випускниця школи №2 зі Сновська, другий рік живе в польському Пшеворську. Вивчає перукарське мистецт­ во, польську мову, виступає на конкурсах краси. Зараз триває онлайн­голосування в такому конкурсі. 1 січня оберуть пере­ можницю, яка отримає грошо­ вий приз.

— Вісім учасниць. І я в лідерах, — радіє Дарина Фенно. — У мене найбільша кількість голосів. Допомогли жителі Сновська. Звернулась до земляків через соцмережі — підтримали і проголосували. Другий рік навчаюся в польській професійній школі, — розповідає про себе.

— Це щось на зразок нашого технікуму. Через рік отримаю диплом європейського зразка, буду майстер-перукар, візажистстиліст. Коли думала, ким хочу стати, обирала між гарними зачісками, манікюром і поліцейською. Знайомі порадили саме цю школу в Пшеворську. Батьки проти не були. В Україні війна, у Польщі спокійно. Уперше в цьому році вирішила взяти участь у конкурсі краси. Два місяці тому, якраз на Хелловін. Тема «Янголи і демони». Мені випало бути демоницею, — сміється дівчина. — Однокурсниці зробили зачіску — два роги. Чорні брови, темні тіні на очах. Червоні губи з чорним контуром. Одягнула сіре плаття. Було 40 учасниць. І тільки три призових місця. Я отримала диплом. І ось знову конкурс, цього разу в нашій школі. Додатково керівництво влаштувало ще конкурс Зліва направо: Дарина Фенно з черкащанкою Дар’єю Шкирею на Хелловін онлайн-голосування. Скільки отримає переможниця, не сказали. Це сюрприз. харчування) треба платити. За місяць виходить десь п’ять тисяч — Куди плануєш витратити гроші? гривень. Мій ранок у Польщі починається о шостій. Збираюся на — На себе. Можливо, на косметику. На дівочі дрібниці. навчання. Гуртожиток далеко від школи, треба їхати автобусом Здала екзамени, — розповідає, як вступити в польську хвилин 20. Кожного місяця купую проїзний квиток. Коштує школу. — Результати мультимедійного тесту надсилати не 500 гривень. Але це зі студентською знижкою. Стипендію не потрібно. Одна з умов — знання польської мови. Бо навчання отримую. тільки польською. Пройшла онлайн-курси за два місяці. Зараз, У гуртожитку є їдальня. Кухарі готують три рази на день. провчившись півтора року, польську розумію, розмовляю, але З їжею можна не морочитися. День харчування обходиться у досконало мову ще не вивчила.

18 злотих, це 170 гривень. На вихідні можна готувати на кухні. Навчання безкоштовне. За гуртожиток (проживання і

Q хай росте

«Віковий дуб — красень Іржавця» — так називається бота­ нічна пам’ятка природи місцевого значення, за створення якої проголо­ сувала облрада. Мова про село Іржавець, що на Ічнянщині. Орієнтовний вік дуба — 340 років, висота — 28 метрів, обхват стовбура — 3,2 метра. За переказами старожилів, дерево залишилося від діброви, що була на схилі правого берега тутешнього ставка Галичів. Хто і коли під ним зупинявся, можна лише припускати. Уродженці села — Дмитро Ревуцький, український музикознавець, фольклорист, літературознавець, та Левко Ревуцький, композитор.

1843 року проїздом зупинявся Тарас Шевченко. На засланні в Орській фортеці він написав поему «Іржавець».

— Ініціатор ідеї стосовно дуба — Михайло Януль, киянин. Неподалік того місця, де росте дерево, — обійстя рідні його дружини, — пояснює Сергій СИРОТА, староста Іржавця Ічнянської громади.

— Сергію Олександровичу, об’єкт потребує вкладень з бюджету гро­ мади?

— Міська рада виділить земельну ділянку. Нададуть офіційний статус.

Михайло Януль вирішив зберегти 340-річний дуб

Михайло Януль з дружиною Ларисою

Варимо супи, картоплю. Але не завжди хочеться стояти біля плити. Виходимо в місто, у кафе. Гуртожиток з хорошим ремонтом. Класи з мультимедійними дошками. Крейдою писати не потрібно. Навчальний процес триває так само, як в Україні. Зараз у нас канікули, а 20 січня повертаюся до Пшеворська. До Чернігова — маршруткою. А далі — потягом до Львова і польського Пшемисля. Дорога обходиться в 700 гривень. Коли їхала на навчання вперше, мати провела до Львова. Далі вже сама.

— Картоплю в Польщу везеш з дому? Зазвичай студенти після канікул на навчання їдуть з важкими торбами городини, консервації, м’ясом, салом.

— Ні. З дому їду тільки з речами. Без судочків-лоточків. Треба перетинати кордон, не все можна везти. Маминої їжі дуже не вистачає. Хочеться домашнього. Польські кухарі в їдальні готують не такі супи, як удома. Наприклад, кладуть горох і вермішель. А в борщ не додають капусту, моркву. На смак не таке. Часто готують рис, запечений з яблуками, і поливають йогуртом. А мені така страва не дуже подобається. Коли їду додому, мамі кажу, що приготувати. Останній раз замовила шашлик. Салати. І майонезні, і з іншими заправками. Зустрічають мене з накритим столом, як на свято. Шашлик смажить тато. А я їм везу польські смаколики. У мене є менший брат, вчиться в школі. Удома, поки на канікулах, з друзями гуляю або мамі по дому допомагаю. Частенько їжджу до бабусі, вона в Петрівці живе. Мама не працює. Тато приватний підприємець, виготовляє вироби з металу.

— Перші гроші вже заробила?

— До нас приходять поляки і полячки, аби ми робили зачіски, стрижки. За це приносять шоколадки або інші гостинці. Тренуюся, набиваю руку. Удома зі своїх гроші не беру. Пофарбувати волосся просять бабуся, мама. Подружки. У групі є полька, яка полюбляє експериментувати. Фарбує волосся в рожевий або в інший яскравий колір. Зараз вона з рожевим волоссям, у такий же колір пофарбувала і брови. Я таким не займаюся, люблю натуральні кольори. Зачіски практикуємо на собі. Але є і ляльки-манекени з довгим волоссям. Два дні на тиждень у нас практика. Усі матеріали в школі є. Свого на навчання не купуємо.

6 грудня, коли приходить святий Миколай, до нас в школу завітав Санта. Пригощав цукерками. А при вході в гуртожиток інший Санта запитував, чи добре себе поводила цього року. І роздавав подаруночки. Цукерки. Це нам влаштувало керівництво учбового закладу.

— Чи може школа допомогти з працевлаштуванням?

— Перукарям треба самостійно шукати роботу. У нашій професійній школі навчаються також на зварювальників. От їм можуть допомогти з роботою. Але я після навчання хочу повернутися додому.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з архіву Дарини ФЕННО

Люди і так доглядають за деревом. Уже кілька років воно огороджене. Табличку готуємо.

— Яка користь селу від створення ботанічної пам’ятки?

— Додасться ще одна офіційна локація для проведення екскурсій. Адже в Іржавці музей-садиба Ревуцьких.

— Як приїхав десять років тому в село, відразу звернув увагу на цього велетня. Люди пустили б його на дрова, а я відчув у ньому дух віків. Дерево починало сохнути. Його оповив хміль. Кинувся розчищати. Обрізав сухе гілля, викосив бур’яни, посіяв газонну травичку, — розповідає 63­річний Михайло ЯНУЛЬ, пенсіонер.

— Кажуть, щоб дерево добре росло, треба під ним закопати корову чи коня. Будете це робити?

— Йому і так усього вистачає, дуже міцний. Навколо посадив 15 сосен, він їх «убив». Трішки далі висадив кілька ялинок і туй — вижили. Навколо обгородив.

— Як визначили вік?

— Восени приїздила група: заступник міністра екології, кандидат біологічних наук. Заміряли дуб і за спеціальною таблицею визначили приблизний вік. На висоті метр тридцять від землі обхват стовбура три метри. Шикарнючий! Щоб усвідомити, наскільки він великий, треба підійти

близько.

— Михайле Павловичу, існують легенди, хто під ним відпочивав, припинав коня, кохався?

— Думаю, під ним побувало чимало відомих у минулих століттях особистостей. Ріс поряд з хатою економки родини Ревуцьких. Цікавився історією, ту економку Ревуцькі забрали з собою, коли поїхали до Києва. *** Це не єдиний унікальний дуб на Чернігівщині. Є «Цар-дуб» — ботанічна пам’ятка природи місцевого значення на околиці села Рихли, у Холминському лісовому господарстві. Його окружність — 650 сантиметрів, діаметр стовбура — 1,8 метра, висота — 24 метри. Ще є дуб Мазепи поблизу села Мезин на Коропщині. Існує легенда, що дубу майже 400 років, біля нього шведський король Карл ХІІ та гетьман Іван Мазепа спостерігали за переправою військ через Десну.

Валентина ОСТЕРСЬКА. Фото з сімейного архіву ЯНУЛІВ

Гумор 8 Отак чекаєш цілий рік Олів’є, вино, Той Новий рік! Холодець і хрін. А чарку смик, Це вам не просто п’янка, Під лавку брик. Це, люди, Новий рік І рік — гаплик!

28.12.2023

Оце так жарти

«Де ви ще побачите такого, як я?» або новорічний костюм для сина

Сину на новорічний ранок у дитсадку дісталася роль огірка.Пошила костюм і шапочку. Але на свято йшов тато, бо в мене чергування в пологовому. І ось зателефонувала вихователька, сказала, що захворів виконавець головної ролі, завтра син буде… колобком (бо знав цю роль). Повідомила чоловікові. Запевнив: «Без проблем. Візьму двох друзів-хірургів, а бригада хірургів упорається з будь-яким завданням». О 21.00 зателефонувала додому. Син: — Дядько Владик вирізав з жовтого картону круг, дядько Вова відкриває банку солоних огірків, а тато гикає від сміху. Колобка пришили медичним швом на зелену футболку. А ще… зробили усмішку на 30 зубів, правда, на два зуби не вистачило білого картону.

— Нічого страшного. На тлі 30 зубів це буде непомітно, — заспокоїла сина. Закінчивши чергування, я побігла на свято. Запізнилася... З актової зали доносився регіт. Біля ялинки стрибав колобок — величезне жовте обличчя на грудях сина, очі в різні боки, відсутність двох верхніх передніх зубів у роззявленому роті. Це був колобок, що страждав на хронічний алкоголізм і повернувся нещодавно з тюрми… І роботу трьох хірургів доповнювала салатова шапочка огірка з хвостиком. У цей момент син почав декламувати віршик: «Де ви ще побачите такого, як я?»

О. СИНЕЦЬ

Класно зустріли Новий рік

— Васю, тобі які баби подобаються?

Мужики обговорюють, як Новий рік зустріли. Один: — Тільки пробило 00.00, як чую стук у двері. Відкриваю, а там сусідка. Ну, ми і дали з нею жару.

— А я, — підключається другий, — пляшку горілки вицідив і заснув у салаті.

— А я, — говорить третій, — теж добре випив. Але пішов на вулицю і там уже заснув. Прокидаюся — поруч гола жінка. Уся біла, пишна така. Теж класно провів час...

— Чого ж ти задумався?

— Та все намагаюся зрозуміти: для чого в неї на голові відро і чому ніс морквою?

Компанія ще задовго до півночі 31 грудня добре прийняла на груди. Поки готували салати на новорічний стіл, хазяїн квартири заснув. Інші гості вирішили пожартувати: взяли сосиску і засунули йому в ширінку. Просять дружину зайти. За її словами: — Бачу, лежить на дивані мій чоловік, із ширінки стирчить... І це гризе наш кіт! Я кричу, кіт хапає, тікає з ним у зубах. Втрата свідомості.

О. НЕБАБА

У святого Миколая траур?

Перед новорічними святами з шестирічним сином на вокзалі чекали електричку. Поруч сидів батюшка. Такий здоровенний — зо два метри зростом, 1,5 метра в обхваті, сива борода до грудей і величезний хрест на шиї. Хлопчик з відкритим ротом уважно роздивлявся таке диво. Обійшов кілька разів, почухав потилицю. Потім підійшов до мене і запитав: — Мамо, а чому в святого Миколая одяг чорний? Хто в нього помер? Ми з батюшкою дружно зареготали. Батюшка навіть пригостив сина шоколадкою і благословив.

В. АВДЄЄВ

П. БОРОДА

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

— Пане, ви купуєте ялинку чи ні? Чого ви її так довго мацаєте?

— А є така, тільки з м’якою хвоєю?

— Ви боїтеся, що діти вколються?

— Ні. Діти вже виросли. Я хочу догодити коту. *** У школі: — Сашку, ким ти хочеш стати, коли виростеш?

— Санта Клаусом.

— ???

— А чим погано. Тиждень попрацюєш і весь рік вільний. *** Великий офіс, багато столів. Перший робочий день після Нового року. Залою ходить дівчина і змінює настільні календарі, тобто старі забирає, а нові ставить. За нею спостерігає колега. Довго спостерігає, а потім обурено: — А мені чого не дала?

— Ну... У тебе ж не стояв, тому і не дала. *** — Де будеш зустрічати Новий рік?

— Де є печиво, чай і комп’ютер.

— На роботі чи що?

— Угу.

*** — Знаєте приказку «Як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш»?

— Ну, знаю.

— От чому в нас люди дедалі частіше спиваються. *** Того року відмовився від олів’є. Цього року відмовлюсь від мандарин. Треба ж вияснити: від чого мені так погано 1 січня. *** — Моню, що ви подаруєте Сарі на Новий рік?

— Нову шубу.

— Ух ти! А вона вам що?

— Як завжди... Ще один найкращий рік свого життя. *** Дах їде. Ніяк не можу придумати, що подарувати чоло­ вікові на Новий рік. У нього вже все є, що мені потрібно. *** — Мамо, уже ялинка горить!

— Синку, треба говорити: ялинка сяє.

— Мамо, уже штори сяють!!! *** — Кумасю, звідки ти йдеш, така святково вбрана?

— З новорічного корпоративу.

— Тепер? 26 березня?!

— Ну, то й ти мене ще затримай. *** Оголошення: «Шукаю компанію на Новий рік. Умію пити горілку». *** — Мамо, а ти отримаєш від татка на Новий рік шубу?

— Мабуть, ні.

— А ти спробуй упасти не підлогу, голосно ревти і дригати ногами. *** — Куме, гарно ми зустріли Новий рік?

— Дуже! Але прийдіть і заберіть свою шапку та принесіть мого кота. *** Загадала на Новий рік, щоб у житті було хоч трохи казки. 1 січня зранку зателефонувала свекруха і повідомила, що приїде на тиждень погостювати. Зразу ж взялася за генеральне прибирання квартири після святкових посиденьок. Близько опівночі вже ледве ноги тягала. Відчула себе справжньою Попелюшкою. Р. S . Будьте обережні зі своїми бажаннями! *** Зустрічав Новий рік на роботі.

Ненароком пролив на клавіатуру чарку горілки. Тепер, куди не натисну, вона пише лише дві букви: «Щ», «Е». *** Дружина чоловікові: — Давай, я поїду на Новий рік у Буковель і буду там думати про тебе. Чоловік: — Краще сиди вдома і думай про Буковель. *** До Нового року залишилося нуль нервів. *** — А чому євреї святкують Новий рік восени?

— Так восени ялинки дешевші. *** В унітазів свято незабаром, Їх новорічний очікує сюрприз! Крім голих сідниць, Вони узріють Чимало нових лиць! *** Випускник вишу: — У Санта Клауса вірю більше, ніж у роботу за спеціальністю. *** Зрозумів, що дитинство закін­ чилося, коли мамі на роботі не дали для мене новорічний подарунок з

цукерками. Юрасик, 34 роки *** Від сьогодні приймаю запро­ шення на Новий рік. У гостях спокійний. Не вередую: сплю, де покладуть, їм, що дадуть. При потребі можу залишитися ще на наступні свята. *** — Що тобі подарувати на Новий рік?

— Ти знаєш, на свята навіть оселедець має шубу. *** — У холодильнику нічого не бери. Це на Новий рік.

— Так там нічого і немає.

— Там надії на світле майбутнє... і кетчуп до шашлику. *** Коли я прийшов на Новий рік додому напідпитку, діти мене не впізнали. А коли протверезів, зрозумів: потрапив у чужу квартиру. *** 1 січня, дзвінок подруги: — Галю, ну як ти зустріла Новий рік?

— Та... Як завжди, у ліжку.

— І багато там було людей?

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ.

шкури ВРХ

Доріз цілодобово.

Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

11

Передостання

28.12.2023

ЗАКУПОВУЮ: телят,

свиней. Телят на відгодівлю. За найвищими цінами. Тел.: 098-427-54-48, 093-235-42-70, 066-924-32-38.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97.

093­131­63­72 068­374­04­18

ДОРОГО ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, КОНЕЙ, ТЕЛЯТ.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю:

М’ясне підприємство

дорого закуповує

067­786­68­00, 066­75­90­993.

ВРХ без посередників живою вагою: корів, кіз; телят; коней, биків, телиць; свиней.

телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414

ВАЛИМО ДЕРЕВА будь­якої складності. Помірні ціни.

Беремо на утримання корів та коней. Доріз цілодобово.

Куплю

ТОВ БМПК закуповує:

врх, телят, коней, свиней на м’ясо та утримання. ДОРIЗ ШВИДКО ТА ЗРУЧНО

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

коней, корів, биків, телиць.

093­750­28­64.

Доріз цілодобово. Перевезення.

на воду під ключ.

096­690­51­57

Тел.: 093­63­78­193, 098­54­59­568

Київський м’ясокомбінат закуповує ВРХ за самими найвищими цінами: 063­756­96­56, 096­041­76­97. коней, биків, телиць, корів, екстрену худобу.

СВИНЕЙ 80­85 грн/кг ТЕЛЯТ 70­80 грн/кг Тел.

Тел. 068­867­24­91 М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней.

Дорого ВРХ:

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово.

096­387­62­62,099­618­52­77

Продам дійних корів та робочих коней

Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

Тел.: 073­15­85­773, 096­95­74­537

НАТЯЖНІ СТЕЛІ

ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39.

Високі ціни 063­065­02­18,

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

А також корів на молоко

та робочих коней

098­303­09­28

Куплю корів, коней, телят, свиней, а також корів на молоко та робочих коней.

Доріз цілодобово. Високі ціни.

093­093­17­43, 068­815­86­93.

Потрібні прибиральники/ прибиральниці/двірники.

Щоденні виплати. Київ, Київська обл. Тел. 063­028­53­01

Вдовец 75 років без ш/з познайомиться з жінкою 65-76 років без ш/з, згодною на переїзд. Тел. 098­560­11­27

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання та перевезення. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Продам кітні вівці, ягнята різного віку. Бобровиччина. Тел. 093­564­65­24

Потрібна бригада людей для закладки вугілля в піролізні бочки, м. Городня. А також

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

рамник на пилораму. Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

Чоловік 57 років, без ш/з познайомиться з жінкою від 40 до 50 років. Можна з дітками, яка погодиться на переїзд у село.

Тел.: 099­560­24­78

Куплю телят, корів, коней, свиней на утримання!

Ціни найвищі! Тел.: 063­189­17­93, 098­239­51­12, Сергій

093­945­72­83, Тел.: 068­594­91­12.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ. ДОРІЗИ

Ремонт холодильників удома в замовників.

Тел.: 073­158­57­73, 096­957­45­37

Тел.: 097­721­39­69, 063­255­24­58

64-річна жінка з села познайомиться з чоловіком, якому немає де жити, — удвох буде веселіше пережити кляту війну. Усім забезпечена, на переїзд не згодна. Тел. 067­862­24­94

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу Новорічні кульки

Крабові палички — пачка, плавлені сирки — 2 шт., яйця — 2 шт., часник — 2 зубчики, майонез — 3 ст. л., грецькі горіхи — 100 г, зелена цибуля — 50 г, сіль — за смаком. Крабові палички, сирок, варені яйця та часник потерти на дрібній тертці (крабові палички і сирок попередньо заморозити). Додати майонез, посолити (можна поперчити). Перемішати. Горіхи подрібнити, зелену цибулю нарізати дуже дрібно. Одну столову ложку маси скачати в кульку і обваляти в горіхах, другу столову ложку — у цибулі. Подавати на тарілці, прикращеній листям салату.

Салат з печінкою і корейською морквою

Куряча печінка — 200 г, корейська морква — 200 г, олія — 2 ст. л., майонез — 2 ст. л., мариновані огірки — 2 шт., фіолетова цибуля — 1 шт., яйце — 1 шт., борошно — 1 ст. л., зелень (кріп, петруш­ ка) — 1 пучок, спеції — за смаком. Печінку помити, подрібнити блендером, додати борошно, яйце, олію та спеції і вимішати тісто. З печінкового тіста насмажити тоненьких млинців і нарізати соломкою. Соломкою нарізати мариновані огірки, цибулю, додати корейську моркву, подрібнену зелень і вимішати з порізаними печінковими млинцями. Заправити майонезом, прикрасити зеленню.

Картопля з м’ясом у горщиках Картопля — 600 г, м’ясо — 400 г, цибуля — 1 шт., морква — 1 шт., сметана або майонез — 100 мл, твердий сир — 100 г, вода, сіль, перець — за смаком.

Усі овочі чистимо та миємо. М’ясо також миємо й обсушуємо. У горщик викладаємо картоплю, нарізану невеликими кубиками, потім м’ясо, нарізане маленькими шматочками. Додаємо нарізану півкільцями цибулю і натерту на крупній тертці моркву, вливаємо трохи підсоленої води. Поливаємо все сметаною або майонезом і посипаємо тертим сиром. Горщик закриваємо кришкою і ставимо в розігріту духовку. Готуємо близько 1 години 20 хвилин при 180 °С.

Кекси «Сніговички»

Тісто: масло — 85 г, цукор — 150 г, борошно — 150 г, розпушувач — 1,5 ч. л., яйця — 2 шт., ванілін — 1/2 ч. л., молоко — 120 мл, сіль — дрібка. Крем: сир кисломолочний — 150 г, жирні вершки або домашня сметана — 50 мл, масло — 150 г, цукрова пудра — 150 г. Декор: кондитерські прикраси. Масло збийте з цукром. Додайте яйця, ванілін, половину сухих інгредієнтів і молоко. Гарно перемішайте. Далі додайте другу частину сухих інгредієнтів і знову вимішайте. Викладіть тісто у формочки для мафінів і випікайте при температурі 180 градусів близько 20 хвилин. Крем: змішайте всі інгредієнти та збийте міксером. Поставте на 20 хвилин у холодильник. Стилізуйте сніговички, як на фото.

Наостанок

12 Q офіційно

28.12.2023

Бажаю здоров’я, Чернігівщино! Тетяна Лебідь отримала «Хрест Q волонтерський рух

Новий рік — свято, яке завжди сповнене вдячністю та планами на найближче майбутнє. У цю ніч загадують найзаповітніші бажання та вірять, що вони неодмінно здійсняться. Та уже дев’ятий рік поспіль усі українські родини мають одну мрію на всіх — Перемога. Кожен з нас дякує за життя, яке зберегли ЗСУ, і планує донати, щоб захистити ще більше доль. На жаль, останні два роки кількість тих, хто рахує секунди до півночі з окопів та бліндажів у заграві ворожих обстрілів, а не святкових феєрверків, значно збільшилася. Так само, як і зросла кількість домівок, де вже ніколи не зберуться повним складом. Або й не зберуться взагалі, бо дому більше немає. Та попри все, віра в те, що саме прийдешній рік буде пере­ можним, не гасне. І це не про новорічне диво. Це про резуль­ тат незламної боротьби одвічно вільного народу. З вірою в Бога та Збройні сили України в новий 2024 рік!

громадянських заслуг»

Хрест — не урядова нагорода, знак народної пошани. Вручають тим, хто своєю працею наближає перемогу без зброї в руках.

— Для мене нагородження стало несподіванкою, адже тисячі цивільних в області щодня роблять свій внесок для перемоги України, — каже 33­річна Тетяна ЛЕБІДЬ, начальниця Вертіївського відділення «Укрпошти» Ніжинського району.

— Як давно волонтерите?

В’ячеслав ЧАУС, начальник Чернігівської обласної військової адміністрації

Q компетентно

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне Нарахування та виплата субсидій і пільг уже рік, як у віданні органів Пенсійного фонду України — єдиного державного органу, який має відповідну електронну базу та обслуговує громадян без прив’язки до місця проживання. Нині на Чернігівщині обліковується 87,6 тисячі домогосподарств, які отримують житлові субсидії, ще 39,4 тисячі — отримувачі пільг. Усю необхідну інформацію можна знайти на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду. Довідкові матеріали також розміщені на офіційних сторінках ПФУ у фейсбуку та телеграмі. У разі відсутності доступу до інтернетресурсів, жителів області проконсультують фахівці місцевих сервісних центрів за телефонами «гарячих ліній», які мають бути в старостатах. Там же, у сервісних центрах, нададуть усю необхідну допомогу щодо оформлення і подання документів. Причиною відмови в наданні житлових субсидій та пільг може бути тривала значна заборгованість з оплати комунальних послуг, зміни в складі сім’ї, придбання товарів чи майна, що не відповідають вказаному доходу тощо. *** На Чернігівщині стартував проєкт «Відновлення» для ветеранів та їхніх родин. Його основна мета — адаптація та ресоціалізація ветеранів. Заходи проєкту та передбачена ним комплексна допомога спрямовані на те, аби ветеранські родини не відчували себе залишеними на самоті. Перша група учасників — чотири сім’ї демобілізованих

ветеранів війни з дітьми — познайомилася з командою спеціалістів проєкту. Серед останніх — психологи, соціальні робітники, юристи, капелани та волонтери. Згодом до першої групи планують долучити ще шість родин. Ветеранські родини, які мають бажання взяти участь у проєкті, можуть звернутися на гарячу лінію обласного центру ветеранів війни: 073-005-07-50. *** Через регулярні обстріли області постійно зростає кількість поданих заяв на компенсацію за пошкоджене майно відповідно до програми «єВідновлення». На сьогодні їх — 3167. 1373 особи вже отримали свої кошти на загальну суму понад 134 мільйони гривень. У роботі 628 заяв, 930 очікують обробки. Раніше заявку можна було подати тільки в «Дії», і з цим виникали деякі труднощі (наприклад, відсутність смартфона), то відтепер і ЦНАПи вже починають працювати в цьому напрямку. Окрім того, якщо в мешканців громади виникають труднощі з подачею заявки про знищене майно, голови ТГ можуть звернутися до управління містобудування та архітектури Чернігівської ОВА, а вже цей структурний підрозділ спільно з партнерськими громадськими організаціями зробить відповідний консультаційний виїзд «у поля».

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської обласної військової адміністрації

Тетяна Лебідь — Ще до повномасштабного вторгнення почала. Знайома захворіла на рак. На її порятунок стала збирати гроші. Виготовляла букети з цукерок і виставляла на аукціон. На щастя, вона жива, перебуває за кордоном. Коли почалася війна, я вступила до тероборони. Розвозила їжу, речі нашим захисникам на блокпости і позиції. Волонтерський рух в селах громади розвинений. Наші бджілки печуть, смажать, плетуть, збирають, вантажать, сортують та відправляють необхідне на передову. І не тільки в ті підрозділи, де служать чоловіки з Вертіївської громади. Зараз збираємо на «Мавік» (квадрокоптер) для військових.

— У вас хтось з рідних на фронті?

— Ні. Але всі, хто нині там, — герої, і вони потребують підтримки.

— Односельці заздрять, кажуть: «Чому відзнаку дали саме їй»?

— Навпаки, вітають і висловлюють підтримку. У нас одна мета — перемога.

— Як обмили хрест: чаєм, шампанським?

— Поставила на поличку.

Валентина ОСТЕРСЬКА, фото Валерія КИЧКА

Q гороскоп з 1 по 7 січня ОВЕН. Веселий тиждень. Маса роботи, що вимагає швидкої реакцiї, iнiцiативи i смiливих рiшень. Удома нудьгувати не доведеться. У кiнцi тижня захворiють батьки. У вихiднi — раптовi гостi.

ЛЕВ. Ви почуєте прибуток i не упустите свого. Пiдвищенi гонорари за вашу роботу забезпеченi. Будете особливо удачливi в любовному полюваннi. Не промахнiться!

СТРIЛЕЦЬ. Не призначайте дiловi зустрiчi на вiвторок — вони не вiдбудуться. Не втручайтеся в справи друзiв — вони образяться. У вихiднi поговорiть з коханими — вiдмови не буде нi в чому.

ТIЛЕЦЬ. Поклопочіться про фiнанси. Попросіть у начальства надбавку до зарплати. У серединi тижня доведеться взятися за додаткову роботу. Не забувайте про здоров’я: у вихiднi — на природу.

ДIВА. З’явиться шанс полiпшити фiнансове становище. Покращиться самопочуття. Але ви не будете собою задоволенi. Зiрки обiцяють прояснити, до чого приведуть змiни, що вiдбуваються з вами.

КОЗЕРIГ. Вiдпочинку не передбачається, але й перенапружуватися не доведеться. Трохи домашнiх турбот. Легкий флiрт... Усе легко — це те, що вам потрiбно.

БЛИЗНЮКИ. Радимо набратися терпiння. Ви дуже емоцiйнi. Непорозуміння на роботi можуть привести до сварок у сiм’ї. До вихiдних усе налагодиться. Близькi не докорятимуть вашою огидною поведiнкою.

ТЕРЕЗИ. Знаходьтеся в повнiй гармонiї з собою, можете спокiйно ухвалювати рiшення. Роботу, яку ви почнете на початку тижня, завершите до його кiнця. Рiднi зажадають вашої пiдтримки.

ВОДОЛIЙ. Тиждень сварок, непорозумiнь та образ. Близькi сприймуть вашу пристрасть до роботи, як небажання спiлкуватися. Вихiднi — не кращi днi для спiлкування з батьками. Займiться дiтьми.

РАК. Вдалий тиждень. Принесе плоди пiдприємство, на яке ви вже плюнули. Вирiшаться справи будь-якої складностi. Сприятливий час для переходу на iнше мiсце роботи. Фiнанси i сiм’я в порядку.

СКОРПIОН. На початку тижня ви — поступливi, сентиментальнi батьки. У серединi тижня — безсловеснi пiдлеглi. А ось у кiнцi тижня — пристраснi коханцi i вiрнi друзi.

РИБИ. Дуже вдалий тиждень для отримання i вкладення фiнансiв, але дуже невдалий для роботи — усе з рук валиться. Для сiмейних вiдносин важливi увага i врiвноваженiсть.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 26364 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗИТИ: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8252 Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".