Вісник Ч, 28 липня 2022 року

28 липня — День Української Державності у День хрещення Київської Русі

Директор вірьовки 49-річний Сергій ПЛАХОТНЮК з Сосниці відбув на розбитому «мості дурнів» біля Великого Устя всі 42 дні окупації. Переправляв на той берег Десни людей, пальне і продукти: хліб, молоко продовження стор.

Тираж 25012 28 липня 2022 року. №20/1879 Обласна газета. Виходить щочетверга.

найцікавіше у «Віснику»

6

Дмитро Бакал отримав важке поранення під Бахмутом. Відшукали за татуюваннями стор.

— Найбільший страх був, щоб росіяни на міст не заїхали, поки ми тут. Бо вони ж іще в Сосниці стояли, ганяли туди-сюди, — згадує Сергій.

— Літаки пролітали над нами.

3

На роздачу двох гектарів наклали мораторій. Власники дарують паї дітям, правнукам стор. 3 Сергію Хаустову за вбивство дружини суд дав 11 років тюрми стор. 3 Пелети з лушпиння соняху і відходів деревини конкурують між собою. Дешевші, ніж дрова стор. 5

Чого ми не знали про свої суглоби, але варто знати Сергій Плахотнюк біля канатної переправи на мосту. Зверху — гак на ролику. Фото Олени ГОБАНОВОЇ

стор.

12 Неспри­ ятливі дні:

Температура води в Десні 26 липня на 8 ранку: Чернігів — 21,8оС, Морівськ Козелецького району — 21,6оС

29 липня; 1, 2, 3 серпня.

2

Різне, реклама

28.07.2022

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!

Q свята в серпні Державні: 2 серпня — День аеромобільних військ 14 серпня — День будівельника 23 серпня — День Державного прапора України 24 серпня — День Незалежності України 27 серпня — День авіації України 28 серпня — День шахтаря

Церковні: 2 серпня — святого пророка Іллі 7 серпня — Успіння праведної Анни, матері Діви Марії 19 серпня — Преображення Господнє, Яблучний спас 27 серпня — Медовий спас 28 серпня — Успіння Пресвятої Богородиці

Q офіційно АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОБЛТЕПЛОКОМУН­ ЕНЕРГО» (надалі – АТ «ОТКЕ») на виконання вимог Порядку інформування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обґрунтуванням такої необхідності, який затверджено наказом Мінрегіону 05 червня 2018 № 130 (надалі - Порядок), інформує споживачів про намір зміни тарифів на послуги з постачання теплової енергії, послуги з постачання гарячої води (за наявності), які надає АТ «ОТКЕ». Для споживачів Чернігівського району у смт. Гончарівське, смт. Михайло­Коцюбинське, с. Халявин, с. Киїнка, смт. Седнів та споживачів смт. Ладан Прилуцького району весь обсяг необхідної інформації, визначеної Порядком, 25.07.2022 АТ «ОТКЕ» оприлюднено на власному сайті (http://new.teplo.cn.ua). Для споживачів м. Чернігова весь обсяг необхідної інформації, визначеної Порядком, 27.07.2022 АТ «ОТКЕ» оприлюднено на власному сайті (http://new.teplo.cn.ua).

Додаток 3 до Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля_____________________________________ (дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Реєстру, не зазначається суб’єктом господарювання) ______________2022629571_____________ (реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності) (автоматично генерується програмними засобами ведення Реєстру, не зазначається суб’єктом господарювання)

Q офіційно

ОГОЛОШЕННЯ про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля Повідомляємо про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, зазначеної у пункті 1 цього оголошення, з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність Планована діяльність – видобування питних підземних вод з ділянок № 1 та № 2 Корюківського родовища з метою забезпечення населення м. Корюківка водою питної якості. Водозабір складається з 4 свердловин (№ 1, № 2, № 3, та № 4), що експлуатують водоносний комплекс у відкладах нижньої крейди та сеноманського ярусу верхньої крейди. Балансові запаси питних підземних вод ділянок № 1 та № 2 Корюківського родовища були затверджені протоколом ДКЗ України № 5409 від 18.11.2021 р. у кількості за категорією А+В – 2500 м3/добу, в т. ч. за категоріями А – 1420 м3/добу, В – 1080 м3/добу.

Планується видобування питних підземних вод у межах лімітів встановлених дозволом на спеціальне водокористування та у кількості, що не перевищує затверджених запасів питних підземних вод. Експлуатація родовища продовжується наявним фондом обладнання. Планована діяльність здійснюється в межах ділянки № 1 Корюківського родовища (свердловина № 4), що розташована по вул. І. Франка, та ділянки № 2 Корюківського родовища (свердловини № 1, № 2, № 3), що розташовані по вул. З. Космодем’янської в м. Корюківка, Корюківського району, Чернігівської області. (загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо), місце провадження планованої діяльності) 2. Суб’єкт господарювання Комунальне підприємство «Корюківкаводоканал» Корюківської міської ради код ЄДРПОУ 35606756 (повне найменування юридичної особи, код згідно з ЄДРПОУ або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи - підприємця, ідентифікаційний код або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті), 15300, Чернігівська обл., м. Корюківка, пров. Вокзальний, 9, тел: (04657) 2­12­96 місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи - підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону) 3. Уповноважений орган, який забезпечує про-

ведення громадського обговорення Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, (найменування уповноваженого органу, місцезнаходження, номер телефону та контактна особа) 14000, м. Чернігів, пр­т. Миру, 14, тел. (0462) 67­48­72 E­mail: deko_post@cg.gov.ua Контактна особа: Сахневич Катерина Вікторівна 4. Процедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування корисних копалин – питна підземна вода) для ділянок №1 та №2 Корюківського родовища, що видається Державною службою геології та надр України (вид рішення про провадження планованої діяльності, орган, уповноважений його видавати, нормативний документ, що передбачає його видачу) 5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань Тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів (не менше 25, але не більше 35 робочих днів) з моменту офіційного опублікування цього оголошення (зазначається у назві оголошення) та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. П р отя го м ус ь о го ст р о ку г р о м а д с ь ко го обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть

подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. Тимчасово, на період дії та в межах території карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (СОVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, до повного його скасування та протягом 30 днів з дня скасування карантину, громадські слухання не проводяться і не призначаються на дати, що припадають на цей період. Громадські слухання (перші) _______________ _______________________(зазначити дату, час, місце та адресу проведення громадських слухань) Гр о м а д с ь к і с л у х а н н я ( д р у г і ) в і д б у дуться_______________ (вказати дату, час, місце та адресу проведення громадських слухань) 6. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА, (найменування уповноваженого органу, місцезнаходження, номер телефону та контактна особа) 14000, м. Чернігів, пр­т. Миру, 14, тел. (0462) 67­48­72 E­mail: deko_post@cg.gov.ua Контактна особа: Сахневич Катерина Вікторівна.

7. Уповноважений центральний орган або уповноважений територіальний орган, до якого надаються зауваження і пропозиції, та строки надання зауважень і пропозицій Департамент екології та природних ресурсів Чернігівської ОДА,

( н а й м е н у в а н н я у п о в н о в аж е н о го о р га н у, місцезнаходження, номер телефону та контактна особа) 14000, м. Чернігів, пр-т. Миру, 14, тел. (0462) 67-48-72 E-mail: deko_post@cg.gov.ua Контактна особа: Сахневич Катерина Вікторівна. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного в абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8 . Н ая в н а е кол о г і ч н а і н ф о р м а ц і я щ од о планованої діяльності Звіт з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності на 304 аркушах. ______________________________________ _________ (зазначити усі інші матеріали, надані на розгляд громадськості) ________________________________________ (зазначити іншу екологічну інформацію, що стосується планованої діяльності) 9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації (відмінне від приміщення, зазначеного у пункті 6 цього оголошення), а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними: Приміщення Корюківської міської ради, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6, у будні з 9:00 до 16:00, з 03.08.2022 р, контактна особа – Заступник міського голови: Биков Олександр Миколайович, тел. (04657) 21556 Приміщення КП «Корюківкаводоканал» КМР, м. Корюківка, пров. Вокзальний, 9 у будні з 9:00 до 16:00, з 03.08.2022 р, контактна особа – Заступник начальника: Галущенко Сергій Володимирович, тел. 066 325 45 18, (найменування підприємства, установи, організації, місцезнаходження, дата, з якої громадськість може ознайомитися з документами, контактна особа)

Q військовий стан

На роздачу двох гектарів наклали мораторій. Власники дарують паї дітям, правнукам Отримати свої законні два гектари землі поки що не можна. На час повномасштабного вторгнення, оголошеного військового стану на роздачу землі держава наклала мораторій.

— З першого дня повномасштабного вторгнення таких рішень не приймали. Це не наша забаганка. На роздачу двох гектарів землі під ведення сільськогосподарської діяльності державою накладений мораторій, — каже Сергій ДЕДЕНКО, голова Семенівської грома­ ди. Семенівщина — на кордоні з рф. — Та люди і не звертаються, принаймні, я такого не чув.

— Купити-продати свій пай можна, цього закон не забороняє,— каже Альона ШИК, приватний нотаріус Новгород­Сіверської ТГ, теж прикордонної. — Але особисто я ні в тому році, тим паче

цьогоріч, жодної угоди не проводила. Стосується не тільки паїв, а й інших угод купівлі-продажу. Звичайно, це пов’язано і з географією, і з сусідами. Звертаються, аби уклали дарчу. Старші дарують свої паї дітям, онукам.

— Усі землі передані територіальним громадам, — уточнює Ніна ВАКУЛІК, завідувач сектору по взаємодії зі ЗМІ та громадськістю головного управління Держгеокадастру в Чернігівській області.

—У нас в підпорядкуванні залишилися землі під державними підприємствами. Або суто державні землі. Наразі їх в оренду не даємо. В окремих випадках, розглядаємо заяви. Це стосується переходу від одного об’єкта до іншого. Як буде далі, подивимося.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q розумні заробляють, простаки платять

Вартість мотиваційного листа — від 200 до 700 гривень Війна зіпсувала ще й вступну кампа­ нію. ЇЇ строки посунуті майже на місяць. Відповідно і зарахування буде пізніше. Усі заяви прийматимуть в електронному вигляді. Є деякі винятки, наприклад, зміна прізвища або старий атестат про загальну освіту. Вступники, котрі не мають можливості вчасно привезти оригінали документів і вже зараховані до університету, отримають три місяці на довезення. Замість зовнішнього незалежного оцінювання випускники проходять національний мультитест (так зване спрощене ЗНО). Це комп’ютерний онлайн-тест, що складається з трьох блоків: — українська мова,

Q втрати

3

Новини

28.07.2022

— математика, — історія України. У тесті 60 завдань (по 20 з кожного блоку), на виконання дають 120 хвилин (дві години). У три сесії: основна — 18 липня-10 серпня; додаткова — 16-20 серпня, спеціальна — 12-16 вересня. Результати тесту розмістять на сторінках учасників. Ті, хто мають сертифікати ЗНО за минулі три роки, можуть скористатися ними. Ще одна особливість — середній бал атестата або диплома не враховуватиметься, як і результати учнівських олімпіад та сільський коефіцієнт. Ще одна новація — мотиваційний лист. Його має написати кожен вступник. Скільки

заяв подаватиметься, стільки має бути і листів. Там пишуть, чому хочуть вступити саме до цього вузу. Як на бюджет, так і на контракт. Кожен навчальний заклад подає на своєму сайті правила прийому. Там усі подробиці. Обсяг мотиваційного листа варіюється в залежності від вимог закладу — зазвичай не більше двох сторінок. Наразі написання «мотиваційок» складна річ для багатьох майбутніх студентів. І це породило новий вид послуг — складення таких документів за гроші. Вартість одного — від 200 до 700 гривень. Оголошень в інтернеті чимало.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Попрощалися

Корюківщина в жалобі. 21 липня загинув старший сержант Віктор Дзюба. З першого дня вторгнення чоловік пішов служити. До війни з 2003 року працював у ДП «Корюківське лісове господарство» у холминському лісництві. Трудився електрогазозварювальником, вальником, лісником, потім став майстром лісу. Віктор — учасник АТО, воював на Донбасі. Указом президента України нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У січні йому минуло 40 років. Залишилися дружина та двоє дітей: доньці Вікторії — 18, а сину Богдану — 10 років.

19 липня на Харківщині біля села Дементіївка загинув житель села Козилівка Валентин Левченко. Йому було лише 18 років. Для матері, батька, сестри і друзів він назавжди залишиться молодим і безстрашним. Хлопець навчався у столиці, в інституті лісового господарства. З перших днів навали пішов у тероборону, а згодом — у саме пекло, захищати Харків. Під час виконання бойового завдання на сході України загинув бахмацький свободівець, боєць 54­ї бригади Олег Мартинов. Нещодавно йому минув 51 рік. Мартинов з 2014 року займався волонтерством. Був учасником багатьох патріотичних заходів та вишколів. З 24 лютого став на захист держави. Воювати пішли і два сини Олега, яких батьки виховали справжніми патріотами. Ніжинщина провела в останню путь земляка, старшого сер­ жанта 32­річного Володимира Поповича. 16 липня він загинув від мінно-вибухової травми на Донеччині. Володя виріс у Ніжині. Після школи пішов служити до Києва в президентський полк, адже був спортивним, високим, захоплювався боксом. Свого часу служив у «Беркуті». За час служби встиг побувати учасником антитерористичної операції. 28 квітня став до лав захисників. З війни майже щодня виходив на зв’язок, ніколи не скаржився, казав, що в нього все добре, як і під час останньої розмови з рідними. Після перемоги мріяв про квартиру в Києві. Без люблячого батька лишилася восьмирічна Крістіна, вдовою — кохана Поліна. Та найбільше горе матері. Володимир був її надією.

23 липня попрощалися з підполковником 34­річним Воло­

димиром Марченком. Він загинув від ракетного обстрілу міста Кропивницький. Народився в селі Мильники на Ніжинщині. Був пізньою дитиною в батьків. У дитинстві часто дивився в небо та казав, що хоче літати, і його бажання збулося. З 2019 року був командиром ВЧ (аеродром Канатове). Одружився у 25 років. Дружина Тетяна — військовослужбовець. Після перемоги чоловік мріяв поїхати на море з родиною, а також придбати власне житло поблизу рідного села. Поховали Марченка біля могили батьків. Напівсиротою залишився п’ятирічний син Денис, копія тата.

24 липня ніжинець Андрій Близнюк пішов тримати небо. Без татка залишився син Микита. Андрій раніше не був у армії через травмоване око і поганий зір. Але розумів, що як автомеханік може бути корисним на передовій. Пішов добровольцем одразу після того, як вони з дружиною і сином вирвалися з Ірпеня живими. На війні ремонтував техніку, загинув від ракетного удару.

26 липня ніжинці попрощалися ще з одним героєм, Юрієм Лихутою, він загинув 24 липня.

22 липня — день сумної звістки для Куликівської громади. Під Бахмутом на Донеччині віддав життя житель Куликівки, 35­річний Ігор Гуз. У нього лишився чотирирічний син. Чорна звістка прилетіла і на Коропщину. У Дніпрі від ран, отриманих у бою, помер 32­річний Петро Торшин з Риботина. З 19 липня за життя захисника боролися лікарі. Але, на жаль, серце воїна зупинилося. Його землячка Ольга Лебед написала: «В це неможливо повірити. Ще трохи більше тижня зранку пив каву з дружиною біля кафе, купував малому літні тапки, а сьогодні горе. Коли вже ті безродні виродки виздихнуть до сьомого коліна!!!» «Спи спокійно, герою!» — сказали колеги, друзі та земляки з села Олексинці захиснику Віктору Мазітову з Прилуччини. З ним попрощалися 26 липня.

Валентина ОСТЕРСЬКА

P.S. Останнім часом не минає і кількох днів без повідомлень про втрати. Якщо комусь здається, що війна далеко, це не так. Чим можете, підтримуйте наших військових!

Q звіролюди

Q надія є

Дмитро Бакал отримав важке поранення під Бахмутом. Відшукали за татуюваннями 34­річний Дмитро Бакал нині перебуває у важкому стані у львів­ ському центрі нейро­ хірургії та неврології. Родом з Красилівки Ніжинського району.

2 червня цього року чоловік отримав важке поранення під Бахму­ том Донецької області.

— У середині травня Дмитра з хлопцями відправили на схід. У день поранення була сама не своя. Наче відчувала, але не телефонувала йому. Уже звикла, що Дмитро Бакал син декілька днів не дзвонить. Там був поПопереду у Дмитра ганий зв’язок. Востаннє тривала реабілітація. розмовляли 29 травня. Родина буде рада З 3 червня вже почала кожній гривні. хвилюватись, дзвонити. Картка «ПриватБанк» Зв’язок пропав не тільки мами: 5168 7554 з товаришами по службі, 6773 9211. а й з командирами. 4 червня змогла додзвонитися лише до одного, який і повідомив, що начебто Діма отримав поранення. А де він сам, невідомо, — згадує Ганна БАКАЛ, мама Дмитра.

— Окрім Діми в мене є ще дві молодші доньки. Проживають з сім’ями в Києві. Наступного дня, за допомогою волонтерів, їм вдалося дізнатися, що Дмитро знаходиться в госпіталі в обласній клінічній лікарні імені Мечникова, у Дніпрі. Упізнали за татуюваннями, бо він рахувався як безіменний. Потрапив без документів, десь загубилися. 11 червня перевезли на лікування до Львова, тут є необхідні лікарі і обладнання. Три тижні пролежав у реанімації.

— Чи вдалося дізнатися, як Дмитро отримав поранення?

— Знаю тільки, що потрапив під обстріли. Поряд розірвався снаряд. Зліва немає частини голови, пошкоджений мозок. Залишився ще один уламок, який поки не можна діставати. Будуть ставити пластину. Наскрізне поранення лопатки. Ампутація правої стопи. Не розмовляє, трохи чує. Коли звертаюсь до нього, наче трохи розуміє. Реабілітація буде довгою. Перший контракт Дмитро підписав після строкової служби у 2008 році. Одружився, народився син. Почалися сварки. Хотів зберегти родину, після закінчення контракту звільнився, і рік присвятив сім’ї. Не вдалося. Розлучилися. У 2020 році Діма знову підписав контракт. Відмовляли його. Але він чітко пояснив свою позицію: «Хто, як не я, буде захищати рідну землю!» Онуку зараз шість років. Але три роки Діма його не бачив. Аліменти платить справно. Дружина вдруге вийшла заміж і вивезла дитину в Польщу.

— Чи є якась допомога на лікування сина?

— Поки з цього приводу мені ніхто не дзвонив. За червень на картку сина прийшло лише його грошове забезпечення. І їх зняти не можу. Не знаю пін-коду. А він не може його назвати. Я соціальний робітник. Взяла відпустку за свій рахунок, щоб бути біля сина. Бо він сам себе не обслужить. Знімаю житло. Чоловік на пенсії, на лікарняному. Зламав руку. Допомагають волонтери.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото з інтернету

Сергію Хаустову за вбивство дружини суд дав 11 років тюрми .14 липня Куликівський район­ ний суд оголосив вирок 45­річному Сергію Хаустову з Кладьківки — 11 років ув’язнення за вбивство цивільної дружини, 32­річної Ірини Крутько. Пара виховувала чотирьох дітей: трьох старших від попередніх стосунків жінки і спільного дво­ річного Захара. Трагічна історія набула розголосу торік у листопаді. Жінку можна було врятувати, адже знущання над нею тривало чотири години поспіль. Старший син викликав поліцію. Але екіпаж, який приїхав у село, не знайшов хати. « … Хаустов, діючи з особливою жорстокістю, яка виразилась у великій кількості нанесених ударів

(не менше 130 ) металевим прутом, лопаткою, шваброю, поліном, у присутності трьох малолітніх дітей, усвідомлюючи, що такими діями завдає їм особливих психічних та моральних страждань, протягом чотирьох годин (з 20 год 00 хв до 23 год 59 хв) наніс дружині не менше вісімнадцяти ударів по голові, двадцяти шести по тулубу, вісімдесяти шести по руках і ногах, які призвели до травматичного шоку», — сказано у вироку. Сергій на суді розповів, що 13 листопада зранку попорався та поїхав з кумом по кукурудзу. Випивали, повернулися близько 15 чи 16 години, зайшли до сусіда, занесли йому кукурудзу, ще випили. Після пішов додому спати. Коли прокинувся,

не міг знайти свій телефон, щоб подивитися, котра година. Побачив, що жінки немає, діти сплять. Йому здалося, що вже ранок. Ходив по хаті, у душі кипіло. Вийшов у двір, побачив, як Ірина заходить у хвіртку. Запитав: «Де була?» Відповіла: «У бані, пила». Сказав: «Як це так, я вдома сплю, діти сплять, а вона ходить і п`є!» Приревнував. Ударив совком в голову та наказав шукати телефон, знову питав: «Де була? Ранок уже». На що Ірина відповіла: «Ще тільки вечір». І стала шукати мобільний. Потім пішла у ванну мити голову і зламала кран. Він зайшов туди, і продовжилася сварка. Жінка кричала, він знову схопив совок. Удари наносив у голову, по

тулубу. Ківш відлетів від ручки. У Ірини йшла кров з голови. Пам’ятає, що бив віником. Наказав умитися. Коли прокинувся молодший син, він його погодував та вклав спати. Після цього підійшов до Ірини, вона вже не дихала. Переніс з кухні на диван, зняв з неї мокрий светр та накрив ковдрою. Зателефонував колишньому сільському голові, сказав, що вбив дружину і йде з дому. Місяць Хаустов переховувався в полях. Потім упіймали. Трьох старших дітей забрала рідня покійної. Сестра вбитої на судовому засіданні зазначила, що її сім’я добре ставилася до обвинуваченого, любили його, але коли він почав бити Іру, ставлення змінилося. Заявила ци-

вільний позов — 500 тисяч гривень. Сказала, що особисто їй кошти не треба, потрібні дітям. На даний час вона подала документи на опіку над дітьми сестри. Вони живуть з нею, крім найменшого. Щодо міри покарання, не бажає, аби карали занадто суворо, щоб принаймні один син мав батька. Потім передумала і попросила залишити позов без розгляду. У Хаустова є право на апеляцію. Нині чоловік на волі. Його ще 6 березня випустили із СІЗО. Тоді через війну багатьох повипускали, адже в них позакінчувався визначений судом строк тримання під вартою. У слідчому ізоляторі чоловік знаходився з 11 грудня.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Суспільство Мер Чернігова Владислав Атрошенко: «Конфлікт Офісу президента зі мною шкодить не мені, а жителям Чернігова».

4

28.07.2022

Про шість годин обшуку на кордоні, незгоду з Філатовим та зустріч із конгресвумен Спартц За місяці війни Чернігів пережив наступи окупантів, ракетні удари, загибель мирних мешканців та евакуацію. Мер міста Владислав Атрошенко ще в лютому закликав містян брати до рук зброю, наготувати «коктейлів Молотова» й готуватися до вуличних боїв, а за вбитих росіян, знищені в місті БТР та БМП впровадив преміальні тарифи. Він інформував світову спільноту про все, що відбувається в місті, і виходив у прямий ефір із міжнародними ЗМІ прямо з — Пане Владиславе, у своєму відкритому зверненні до президента ви говорили про тиск із боку представників ОП і бажання по­ ставити свою людину на вашу посаду. Можете розказати докладніше. Хто ця людина? Що, взагалі, відбувається?

— Сьогодні всім необхідно об’єднатися заради перемоги України в цій звірячій і нелюдській війні. Ми маємо свій інтелект і потенціал спрямовувати саме на це, а не на боротьбу одне з одним. Я не хочу конфліктувати і щось доводити в умовах війни. Що сталося і що рухає цими чиновниками, мені невідомо. Це можуть бути власні амбіції або бажання самоствердитися перед іншими мерами, щоб ті знали: якщо будуть із чимось не згодні, то отримають те саме. Фактично такі дії шкодять не мені, а всім чернігівцям, місту, всій Україні і президенту. У нинішніх умовах усім нам — і місцевому самоврядуванню, і представникам ОП — потрібно консолідувати свої зусилля, підтримувати одне одного, і президента теж, та об’єднатися задля перемоги над зовнішнім ворогом.

— То все ж таки, чи відомо вам, хто й кого готує на вашу посаду?

— Я не хочу й не повинен коментувати плітки. Але якщо така подія станеться (оскільки посада мера виборна, то йдеться про можливе призначення президентом голови Чернігівської ВЦА. — Авт.), то це буде ляпас не мені особисто, а всьому місцевому самоврядуванню і майже 80 відсоткам виборців, які віддали свої голоси за мене на виборах. До мене не було зауважень під час активних бойових дій, як і до людей, що боронили місто. Понад те, президент відзначив Чернігів званням «Місто-герой» і нагородив мене орденом «За мужність». Вважаю, що це нагорода для всіх чернігівців, бо ми всі не полишали місто, утримували його оборону і будемо й надалі це робити та підтримувати Збройні сили України, незважаючи ні на що.

— Яка офіційна причина, через що вас уже неодноразово не випустили на міжнародні заходи?

— Від жодного чиновника ОП офіційної позиції я не почув. Я подавав запит до керівника Держприкордонслужби й отримав письмову відповідь, що йому не надходило жодних усних вказівок стосовно мене, а рішення не дозволити перетин кордону було прийняте в кожному випадку особисто тим працівником, який надавав мені протокол про відмову в перетині державного кордону України. Без жодних пояснень від будь-якої посадової особи, які саме зауваження були до моїх документів. І якщо подібними діями хтось хотів «поставити на місце» «строптивого» міського голову, то насправді такі дії зашкодили не мені, а всім жителям Чернігова. Такі дії демонструють, що в Україні зневажається Закон та працює телефонне право. І навряд чи це прискорить сприйняття західним світом України як цивілізованої правової держави. Я таких ігрищ не розумію. Ну якщо є до мене питання, то хіба не може високопосадовець служби, котрий уповноважений спілкуватися з керівниками місцевого самоврядування, просто зателефонувати й по-людськи сформулювати, у чому до мене є питання і чому я не можу в інтересах Чернігова виїхати в міжнародне відрядження. Президент закликає мерів міст активніше працювати за межами країни для залучення міжнародних інвестицій на відбудову зруйнованих міст. Міжнародні відрядження — це вкрай необхідна й тяжка праця, а не прогулянки (тим більше, що міський голова — носій державної таємниці, і під час оформлення закордонного відрядження я обов’язково маю повідомляти про його термін, мету та докладний порядок денний, узгоджений із приймаючою стороною). І вони, поза всякими сумнівами, необхідні, бо знайти партнерів на міжнародному рівні в

вулиць Чернігова — уже міста-героя — навіть під час активних бойових дій. А тепер він, на відміну від мерів інших міст, не може поїхати за кордон, аби підписати угоди про співпрацю між містамипобратимами. Його двічі не випустили з України. Чому? Що насправді спричинило конфлікт між мером Чернігова та командою президента? Як відновлюється Чернігів і чи готовий до можливого наступу з боку білорусі? Як триває

режимі онлайн просто неможливо.

— Коли почалися проблеми?

— З поверненням із Давосу. Мене обшукували на кордоні при в’їзді в Україну майже шість годин поспіль. Після другої години прикордонники зізналися, що в них немає до мене питань, вони з перших хвилин зрозуміли, що я не перевожу заборонених речей чи речовин, документи — в порядку, але вони просто чекають команди, коли мене можна буде відпустити. Потім мені не дозволили перетнути кордон для підписання угоди з польським містомпобратимом Жешувом. А тепер давайте зважимо вартість самоствердження однієї людини та іміджеві втрати країни, в якій схожі речі можливі і яка декларує своє європейське прагнення. Керівництво міста і жителі Жешува так підтримували цю подію, місто було прикрашене нашими синьо-жовтими прапорами, там готувалися до зустрічі, спеціально скликали сесію міської ради. Ми попередньо домовилися про конкретну матеріальну підтримку Чернігова від Жешува та подальшу співпрацю. А мера Чернігова, за вказівкою окремого керівника державної влади, не випускають за кордон. Для Польщі це був скандал, десятки видань написали про це у вкрай негативному контексті. Квінтесенцією абсурду стала поїздка в Лугано. При тому, що це ж була поїздка саме для залучення інвестицій інших країн. Повторюю: якщо це державна позиція, то зателефонуйте і скажіть, що є причини, це ж дуже просто. Навіщо ці ігри? У Лугано поїхала делегація зі 140 осіб, серед яких навіть працівники середньої ланки міністерств. Президент публічно навіть висловив своє незадоволення таким складом української делегації. Натомість мені, як меру міста, було заборонено виїхати до Лугано. Загалом уся ця історія ганебна для України.

— То назвіть уже ім’я цієї людини з ОПУ, котра воює з вами. Це заступник голови ОПУ Кирило Тимошенко?

— Ну, якщо ви журналіст і називаєте це прізвище — мабуть, маєте на те підстави. Але, на мою думку, називати прізвище неетично. Думаю, президентові добре відомий цей чиновник.

— На якій стадії кримінальні справи, що були порушені проти вас? За якими статтями їх порушено?

— Більше року на мене чиниться політичний тиск. Відкрито десятки кримінальних проваджень, у яких буквально тероризуються керівники управлінь і підрядники. Війна призупинила активність силовиків.

— За нашою інформацією, було відкрито і нові справи, уже після початку війни. Це так?

— Так. Я покажу вам цікавий запит від НАЗК від 30 травня 2022 року стосовно того, хто й що дарував мені на день народження 5 грудня 2021 року. Коли я його прочитав, то спочатку не повірив своїм очам. Тобто ми вже перемогли росію, ми вже відвоювали кордони, повернули Крим і тепер воюємо всередині країни, щоб з’ясувати, що ж там мені такого цінного подарували. Коли місто було в жорсткому оточенні, я отримав кілька смс від деяких чиновників: «Владислав, ти — герой, усе, що в нас було — у минулому, почнемо все з чистої сторінки». З одного боку, це сприймалося, як, справді, «з чистого аркуша», а з іншого — мені здавалося, що зі мною прощалися і з містом також. Ситуація була дуже хитка, але я не мав наміру ні відступати, ні здаватися. Кілька днів бомбардування та обстріли були такі щільні, що мені довелося, фактично, надиктувати моїм рідним, що їм робити в разі моєї загибелі. І це я сприймав, як дуже ймовірні речі. Уперше я виїхав із міста 12 квітня. Побував в Офісі президента і запевнив самого президента в підтримці та солідарності з ним

міжнародна співпраця та залучення інвестицій? Як освітні заклади готуються до початку навчального року, а місто — до опалювального сезону? Як міському голові вдалося втримати місто, мобілізувати й мотивувати людей від самого початку військової ескалації? Про це, і не тільки, Рух ЧЕСНО говорив із Владиславом АТРОШЕНКОМ, мером Чернігова, у рамках спецпроєкту з «Дзеркалом тижня».

Владислав Атрошенко задля перемоги. Атаки на мене — це дивина, і я не вірю, що їх ініціює президент. Я можу повірити, що президента можуть дезінформувати або викривити і зманіпулювати його думкою, і це велика відповідальність того, хто це робить.

— А ви намагалися з’ясувати суть про­ блеми з тим чиновником, який веде боротьбу проти вас?

— Безумовно. Коли мене не пускали, я його неодноразово набирав, але він жодного разу не брав слухавку. Крім того, я писав смс. І для мене не зазорно ініціювати розмову. Я мушу це робити не задля себе, а в інтересах Чернігова та чернігівців.

— Чи пов’язуєте ви тиск із боку ОП й сило­ вих структур із партнерством з мером столиці та лідером «УДАРу» Віталієм Кличком?

— Мушу сказати, що політична палітра не може бути одного кольору. І я не знаю, чим партія «УДАР» дратує «Слугу Народу» більше, ніж партія «Голос» чи «ЄС», чи якась інша. Мені достеменно невідомі подробиці, лише те, що друкували публічно, тому питання залишається риторичним. Можливо, це рішення (як відомо, «УДАР» і «Рідний дім» у липні 2021 року підписали угоду про співпрацю. — І. Л.), справді, стало однією з причин. Але, мабуть, головною причиною конфлікту стало моє висловлювання восени минулого року щодо меморандуму між урядом та містами (про непідвищення вартості опалення для населення та компенсацію генеруючим суб’єктам різниці між тарифами та економічно обгрунтованою ціною з міського бюджету). Він ставив Чернігів у несправедливі умови, порівняно з іншими містами. Чернігів розташований північніше, тут температурний режим упродовж року нижчий і на опалення витрачається більше коштів, ніж у південних містах. А компенсація містам — додаткові 4% від податку на доходи фізичних осіб. Згідно зі статистичними даними, Київ має 7,8 тисячі гривень ПДФО на душу населення, Дніпро — шість тисяч, а Чернігів — чотири тисячі. Я вважав, що це несправедливо, бо Чернігів за холодніший опалювальний сезон витратить на відшкодування різниці в тарифах набагато більше коштів, ніж інші обласні центри, а компенсації отримає менше. Але я не думав, що ця моя позиція стане причиною такого роздратування. Я не чинив інтриг, а говорив відкрито й відверто на нарадах. Меморандуму я не підписав, але виконував. Я підтримую президента в тому, що не можна підвищувати тарифи на опалення для населення, однак досягати цієї мети можна було іншим способом.

— Чи пропонували вам доєднатися до команди «слуг народу» перед місцевими виборами?

— Так, надходили такі пропозиції. Вони реалізовувалися дуже довго. Ця комунікація розпочалася наприкінці жовтня 2019 року, за часів роботи заступником голови ОП Сергія Трофімова. Я був не проти співпраці зі «Слугою Народу». Я з а вж д и в и буд о ву в а в сто су н к и з потенційними партнерами абсолютно відверто, тому відразу повідомив ОП, що нам треба завершити перемовини до травня 2020 року. І в разі, якщо ми не домовимося, я мав намір ініціювати створення регіонального політичного проєкту «Рідний дім». Зрештою пропозиції від команди президента були сформовані вже на момент, коли було оголошено установчий з’їзд. Тому з об’єктивних морально-етичних причин я вже не міг продовжувати перемовини.

— За інформацією наших джерел, ви також зустрічалися з конгресвумен Вікторією Спартц, яка нещодавно зробила кілька гучних заяв щодо кадрів у ОП і наголосила на тому, що Єрмак має піти у відставку. Про що ви з нею спілкувалися?

— Можу сказати, що точно ми не говорили про ті речі, які вона описала в листі Джо Байдену. Вона була в діловій поїздці на своїй батьківщині, заходила на кілька хвилин і до мене. Тоді ми спілкувалися у присутності представника військово-цивільної адміністрації. Питання, порушені у зверненні до президента Сполучених Штатів, — точно поза моєю компетенцією. Я просив Вікторію Спартц, щоб вона задіяла всі можливості свого впливу, аби швидше надати Україні зброю і захистити небо, на той момент це була дуже актуальна й гостра тема.

— В її інтерв’ю УП є один дуже важливий момент, у якому вона не зовсім розібралася, а журналісти не уточнили. Так звані оборонні бюджети громад. Насправді її теза народи­ лася з позиції Асоціації міст України, яку недавно публічно озвучив мер Дніпра Борис Філатов. За законом, громади зобов’язані виділяти кошти на утримання ТрО та ЗСУ. Про­ те уряд заблокував усі механізми закупівель: немає можливості працювати із західними постачальниками за передоплатою, а також нещодавно Кабмін повернув ці закупівлі до системи Prozorro. У результаті громади сидять на мільйонах (у Дніпра 500 мільйонів вільних), але допомогти армії не можуть. Яка ваша позиція з цього питання?

— Ус е , щ о сто суєт ь с я « о б о р о н н и х бюджетів», то я підтримую по суті щодо спрощення процедури. Але форму і тональність заяви Бориса Філатова не підтримую і вважаю, що будь-які інтриги навколо посади прем’єр-міністра в умовах війни зайві. Президент самостійно визначиться щодо прем’єрміністра.

— Який момент від початку війни був для вас і міста найскладнішим?

— Перші дні війни видалися найскладнішими. Абсолютно не було інформації, які сили насуваються на місто. Багато чого було незрозумілим. Напередодні ми з дружиною говорили про те, чи буде війна, і я тоді сказав, що вони з дітьми мають поїхати й не створювати мені зайвих проблем. І якщо все ж таки війна застане країну в період моєї каденції, то я зобов’язаний буду залишитися в місті з людьми і відстоювати свою територію.

— Родина одразу поїхала з міста?

— Ми вагались якийсь час і обговорювали це питання, але зволікати не могли, треба було вирішувати питання оборони міста. Ми кілька разів змінювали рішення, і вони все ж таки поїхали зі знайомими наступного дня після того, як близько 30 російських гелікоптерів атакували Київ із боку Вишгорода.

продовження стор. 9

Суспільство

28.07.2022

5

Q зима близько

Чим і як обігрітися зи­ мою? По­перше, треба пригадати часи, коли ми жили без газу в хатах. По­друге, читай­ те «Вісник». Будемо розповідати.

Пелети з лушпиння соняху і відходів деревини конкурують між собою. Дешевші, ніж дрова. Та є одне але...

Щоб зігрітися взимку, можна топити пелетами. Це маленькі кругленькі, діаметром 7­8 міліметрів, схожі на кукурудзяні палички. Роблять із відходів деревини різних порід, навіть з луш­ пиння соняху. Ціна — від чотирьох до дев’яти тисяч гривень за тонну.

1.«Наші винахідливі»

— Гранула із лушпиння соняху невелика в діаметрі, — пояснює Інна КОРОТКОВА, менеджер з продажу підприємства ТОВ «Бокарьов». Виробництво пелетів — у Ніжині. — Сміття окремо, лушпиння окремо. Температуру дає не гіршу від пелетів з деревини. Вони конкурують. Коштує для побутових господарств чотири тисячі за тонну. Якщо купувати оптом, у нас доставка, розгрузка.. Але пелети купують саме підприємства з великими квадратурами і спеціальним котлом для такого виду палива. Яка буде тенденція на осінь, сказати не можу. Ціна на пелети може зрости. Треба врахувати, що вони не підходять для груб. Незручно. У звичайній грубі широкі колосники. І вони будуть випадати в піддувало. Пелети ідеально підходять під пелетну горілку. Саме під неї вони і робляться. Там є шнекова і ручна подача. Звичайно, наші люди винахідливі. Якщо на колосники покласти товстий метал у дірочку, буде нормально. У нас на підприємстві стоїть спеціальний котел для обігріву саме пелетами. Майстри його налаштовують. Усе повинно бути закритим, щоб була максимальна віддача тепла. Чула про винахідників, які в грубку спочатку клали дрова, а зверху — ці пелети (і ми входимо до цього списку . У минулому номері «Вісника» експериментували, як котячим наповнювачем топити котел і буржуйку за таким методом). Якщо насипати багато, може загасити вогонь. Я б радила людям для звичайних котлів купувати і грітися брикетами. У минулому році попит був великий. Теж робили із лушпиння соняху. Навіть у піч його класти можна. Це реальна альтернатива дровам. Багато клієнтів дзвонять, уже шукають, де купити, роблять запаси на зиму. Але ми в цьому році відійшли від виробництва брикетів.

2.

«Гуртуються, купують по декілька чоловік, щоб зекономити на доставці»

Чернігівське підприємство ТОВ «Геон Рівер» займається виготовленням пелетів і брикетів з відходу деревини. Продають на область. Тонна гранульованих пелетів, по 5-8 міліметрів, коштує дев’ять тисяч гривень. Якщо береш від 20 тонн — 8500. Брикети — по 7800 гривень за тонну.

— Але треба розуміти, що доставка теж затягне, — каже Федір ВАЦЬ­ КИЙ, співвласник підприємства. — Якщо по місту, це десь приблизно 700 гривень, а по області ціна дорожча. Наприклад, за 70 кілометрів від Корюківщина — край деревини, пилорам і виготовлення міста, тисячі три гривень затягне. Усе залежить від логістики. Практика пелетів, брикетів. показала, покупці гуртуються по декілька бажаючих, замовляють в одне — Мабуть, у вас усі об’єкти, школи, садки, гріються на село, район. В одну точку веземо по десять тонн. Ціну на доставку покупці пелетах? ділять порівну. Так дешевше.

— У нашій громаді встановлено один чи два котли для Тонна пресованих пелетів замінює чотири-п’ять кубів дров. Усе опалювання пелетами, — заперечує Ратан АХМЕДОВ, голова розфасовано по тонні. На піддоні. Упаковано по 10 кілограмів. Довжина Корюківської ТГ. — Але ними не користуємося. Перейшли на 1,20, ширина 0,80, висота півтора метри. Ці розміри замінюють машину деревну тріску. Це, за нашими підрахунками, найдешевший дров. Зроблені з відходів дуба і сосни. Перероблені тріски. вид палива. Потім ідуть дрова, за ними вже пелети. Вони — Чи можна пелети класти в просту для нас дороге задоволення. Гігакалорія в грошах сільську грубку, скільки треба? виходить за ціною газу. А тріска удвічі дешевша.

Q анекдот у тему: — У кожного своя піч, груба, котел. Слабкі чоловіки заводять коханок, а Десь дві тисячі гривень за тонну, у ній декілька Плюс їхній у тому, що це теж дерево. сильні — «Жигулі» у 40-градусний мороз. кубів. Але не дуже годиться для домашніх умов. Але перше, ніж його пресують, — добре Бо потрібні бункери, щоб у них засипати сирови*** висушують. Вони не горять, а тліють. Якщо ну. Майже всі підприємства в Корюківці перейшли — Мені холодно, дай піджак. в піч кладеш дрова, температура горіння на тріску. Навіть електростанція на ній працює.

— Ні, ти вже один мені розтягла. нижча. Як би не сушив, а волога в них є. На тріску в цьому році ми хотіли перевести всі *** Брикети купують для домашніх котлів, Прийшов додому, змерз сильніше, ніж школи. Але кляті москалі заважають. Як там не бо кладуть їх в будь-який твердопабуде, до цього все рівно дійдемо. на вулиці. ливний. Пелети більше розраховані на — Навіщо ж тоді стільки пелетів в області підприємства для котлів з автоматичною роблять? подачею. Тільки відсотків п’ять у нас купує населення.

— Бо їх люблять європейці. Зручно ними опалюватися. Якщо вже зовсім скрута і під рукою тільки пелети, звичайно, Завантажив у бункер спеціального пелетного котла. Подача ними можна обігрітися. І на вогнищі горіти будуть. Призначення горітисировини автоматична. Закинув і добу мінімум можна не обігрівати ніхто не відміняв. Частіше треба буде підкидати. заглядати. Керувати температурою і подачею можна з

3.«Пелети люблять європейці»

телефону.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q закурим

Микола Охонько: «Тютюн вирощую, щоб не купувати цигарок» У 41­річного Миколи *** Минулі роки найбільше ОХОНЬКА з селища Мако­ вирощуванням тютюну славишино на Менщині чотири лися жителі Коропщини. Саме сотки тютюну. їхнього товару завжди вдосталь — Посадив сорти на чернігівських базарах. У української селекції селах інших громад — це вже Тернопільський 14 і Бермаленький бізнес. Сотка біля лей 46. Перший виростає хати, і йдуть місцеві мужики заввишки два метри, друза самосадом на «точку» до гий метр 60 сантиметрів. Миколи чи Івана. Раніше вирощував ще маНа Центральному ринку хорку, вона десь до метра. Чернігова склянка тютюну — 30 У середині березня гривень. Береш більше чотивисіяв насіння на розсаду в рьох, віддають за 25. Тютюн парник. А в травні розсаду і махорка (її ще називають висадив у грунт. На жаль, самосад) різняться кольором. у кінці червня град трохи Махорка світліша. Продавці побив рослини. Зараз кажуть, що і смак у неї трохи уже відростає, сподіваюся інший. отримати непоганий уроМикола Охонько біля тютюну Є «гільзи» ( пусті трубочки, жай, — говорить Микола папіроски), коробочка 110 Охонько. — Курю сам і штук — 25 гривень. І машинка для набивання «гільз» — 125 батько курить. Першочергово, зібране буде для власних гривень. З однієї склянки виходить 26 цигарок. Аби вони не потреб. Бо немає сенсу купувати цигарки хтозна якої якості, м’ялись у кишені, під них продають портсигари або бляшані та ще й задорого. Попит на тютюн є, особливо на якісний, пачки, зовні схожі на паперові, у яких продають куриво. Є тому планую і продати трохи. Нехай спочатку виросте (це на 20 штук, і на 18. Коштує багаторазова пачка 25 гривень. пів справи), а потім треба ще правильно довести до кондиції. В Острі на базарі, окрім традиційного набору курця, є ще й Оптом чи в роздріб реалізувати зрозуміло стане пізніше. люльки по 40 гривень .

— Люльку курите чи «гільзи»? Валентина ОСТЕРСЬКА, — Є в мене машинка для набивання «гільз», але фото з архіву Миколи ОХОНЬКА зазвичай роблю самокрутки.

Q допоможе у важку хвилину

Окопні свічки для бійців 25­річна Аліна СУХОТСЬКА, за освітою соціальний педагог, а нині мама в декреті, з розбомбленого села Киїнка під Черніговом. Тиждень тому разом зі знайомими почала виготовляти для наших захисників окопні свічки. Уже відправили бійцям 62 штуки.

— Ідею підгледіли в інтернеті, раніше такі свічки називали туристичними. Виходить дешевше, ніж газові балончики, і до неї не потрібні додаткові аксесуари. Може використовуватися для підігріву їжі, розведення вогнища з сирих дров, погріти руки і навіть висушити шкарпетки. Однієї баночки місткістю 240 грамів вистачає на три години горіння, — описує Аліна Сухотська. — Ми використовуємо різні бляшанки, починаючи з-під котячого корму і закінчуючи тушонкою. Оптимальний варіант — баночка ємністю 240 грамів з-під рибних консервів, паштетів. У бляшанку закладаємо скручений гофрований картон і заливаємо розтопленим воском або парафіном, що є в наявності. Вставляємо гніт з картону і чекаємо застигання. Парафін підходить будь-який: брудний, старий, фарбований, ароматизований. Так як і віск, стеарин, недогарки свічок. Картон використовуємо гофрований, двошаровий, м’який. У його прошарки, як у соти, потрапляє віск.

Валентина ОСТЕРСЬКА

P.S. Хто хоче, спробуйте зробити і собі окопну свічку, раптом згодиться. А в кого є підходящі бляшанки і матеріали, поділіться. Це і буде ваш маленький внесок у майбутню перемогу.

6

Суспільство

Директор вірьовки — Погоняло в нього було — директор вірьовки, — сміється 61­річний Микола ШУЛЬГА, заступник директора комуналь­ ного підприємства Сосницької громади. Плахотнюк — майстер бригади з благоустрою.

— Міст між селами Велике і Мале Устя підірвали 24 лютого наші перед тим, як зайшли російські війська, — говорить Сергій Плахотнюк. — Росіяни ринулись на міст, а проїзду нема. Пробували навести понтонну переправу, не змогли. Підірваний міст не дав російським танкам пройти на московську трасу, до Ніжина, і далі до Києва. Але й перервав сполучення з селами за Десною. Називають «мостом дурнів», бо спроєктований був з помилкою: при розливі краї мосту опинялися під водою так, що навіть фури заїхати не могли. Але з 2013 року великого паводка не було. Сергій Плахотнюк придумав, як облаштувати канатну переправу. Для цього знадобилась вірьовка і металевий трос, яким узимку в Сосниці кріпили новорічну ялинку. І ролик з гачком. Унизу чіпляють, що треба, за гак і тягнуть наверх за вірьовку, по тросу котиться.

— О статоч н у ко н ст ру к ц і ю підйомника допомагав зварити Віктор Сітковський, колишній наш слюсар, тепер у Києві працює. Удвох з ним залізо понаходили, розрізали. Я на металолом хлопцям зателефонував, запитав, чи є в них те, що нам треба. Кажуть: «Приїдь, вибереш», — вдячний за допомогу Сергій. — На зручності тими днями не дивилися. Багато людей телефонували, пропонували свою допомогу. Усе задарма. Як кажеш: «Оце треба на міст», то без питань: «Беріть». На 16-метрову висоту мосту піднімали бідони і спускали хліб. Для людей потім побудували сходи. Круті. Бо стоять під кутом 45 градусів до обірваної частини мосту з боку Сосниці. Висота провалля над рівнем землі 16 метрів. Це як п’ятиповерховий будинок. Сходинки зварені з кількох прутів, тому через них видно все до низу.

— Уранці тару спускали, години через дві нам привозили бідони з молоком, — розповідає Сергій Плахотнюк. — У цей час хліб опускали. Сосницький хлібозавод випікав. Працювали у три зміни, бо виробництво збільшилось у три рази. Борошно

Дві тонни продуктів на мотузках за двадцять хвилин продовження. Початок стор. 1

шукали, потім солі не було, дріжджів не знайшли — закваску робили. Крім бідонів, піднімали-спускали побутову хімію, курей з Березни, дріжджі, цукор, ковбасу, печиво, туалетний папір, сіль, бензин, солярку. Навіть труни для померлих.

— Сергію подавали на міст у кульочку

65­річний Анатолій АНТІШКО, командир за­ гону швидкого реагування «Червоного Хреста» (це домедична допомога), допомагав переправляти продукти через зруйнований міст у районі села Снов’янка Чернігівського району.

— У перші дні, як тільки російські війська почали відходити з області, подзвонив Олександр Кухарук, знайомий волонтер. У жителів Сосницької і Менської громад він назбирав дві тонни продуктів, аби передати їх у лікарні Чернігова. Здебільшого то були овочі й консервація. А довезти ніяк. Мосту через річку Снов немає. Вирішили натягувати мотузки, які використовують альпіністи, паралельно з мостом. Метрів 30 точно. З одного боку закріпили за плиту (залишок від мосту), з іншого — за поручні. Мішки обв’язували мотузками для страхування, затягували карабінами. Я Анатолій Антішко пристебнув і за мотузку натягував, навпроти Ігор Геращенко, мій напарник, тягнув і приймав.

— Де ви взяли такі мотузки? Звідки у вас навички? З 1982 року вів гурток по туризму спочатку в обласному, потім у міському центрі. Потім я був Дідом Морозом. По Q анекдот у тему: мотузках заЗірвалися в прірву два альпіністи лазив у хату і — оптиміст та песиміст. вітав діток, якщо Песиміст: «Падаю...» Оптиміст: батьки робили «Лечу!» замовлення. А ще організував стрибки на мотузках з пішохідного мосту в Чернігові. Під час вторгнення від мирних справ перейшов на військові рейки.

— Щось загубили при транспортуванні?

— Ні, нічого не втратили. Усе перетягли без втрат. Навіть жодної банки з консервацією не розбили. Вантажили їх у сумки, підв’язували і спокійно перетягували через троси. Дві тонни продуктів перетягли хвилин за двадцять. Завантажили їх у наш транспорт. Через два дні таким же способом розвантажили ще одну «газельку», також на дві тонни продуктів. За декілька днів зруйнований міст підремонтували. Машини вже могли проїхати.

— Де ще довелося застосовувати альпіністське спорядження?

— Спускали меблі та побутову техніку зі зруйнованого російською ракетою дев’ятиповерхового гуртожитку в мікрорайоні ЗАЗ, у Чернігові. У мирний час за подібні послуги брали гроші, зараз — безкоштовно.

зроблять, — пояснює Микола Шульга.

— Вирішили робити сходи, щоб людина могла піднятися з того боку, спуститися. Матеріалом для металевих східців стали перила підірваного мосту. 14 таких секцій підняли і трактором затягли на міст. Слюсар Руслан Трамана і зварник Сергій Адаменко просто на мосту варили ті шматки, Петро Сурмило різав. Сходинки зробили шириною у три прути. На поручні Микола Швед привіз беушні труби, профілі в магазині купили, поварили. Вага конструкції вийшла півтори тонни. А як поставити? Кран дав підприємець Валерій Макуха. Драбину треба було на мосту підняти так, щоб вона вже зразу стала під кутом 45 градусів. Огородження приварили. Два тижні робили ці сходи.

30 березня вже завершили. Я перший пролетів по них — бомба!

— 63 сходинки. Ох, я по них побігав! І дітей носив, і бабусь зводив, — згадує Сергій Плахотнюк.

— К ол и п р а ц ю в а л и , страхові ремені прив’язували до перил, які наверху ще залишалися, — дивиться вниз Руслан Трамана. — Потім уже до своїх нових конструкцій кріпили. З перилами добре. А спочатку — міст, обрив і прірва. Деякі чоловіки приїжджали, ближче трьох метрів до краю підійти Микола Шульга та Руслан Трамана біля сходів не могли — страшно. гроші, список ліків. Купував, передавав на— Не було думки піти? зад, — розповідає Іван ПОРТНИЙ, началь­ — Ні. Отказніков не було. Не хочеш — ник КП «Благоустрій». — Годині о 12 дня скинемо з мосту, — жартують чоловіки. привозили молоко з ферми Миколи Шведа — Коли на самій лісниці варили, теж ремені з Долинського. Близько 250 корів, з них безпеки чіпляли. Не падали. Працювали не 100 дійних. Раніше в Новгород-Сіверський поспіхом, без істерик. на завод здавали, а коли почалася війна, — Бойові сто грамів для хоробрості за молоком ніхто не приїжджав. Кілька наливали? днів виливали, а потім стали шукати шляхи, — Ні, — дружно хитають головами. — як його передавати в Сосницю. Перші два Не лізло. Сало з хлібом і цибулею з собою тижні ми роздавали людям безплатно. Побрали, і чай. тім тиждень було по п’ять гривень, а згодом Цими сходами тепер піднімаються всі, по 10. Гроші частково повертали аграрію, кому дуже треба на той берег Десни. Ще й частково йшли на ЗСУ, ліки, інші невідкладні тягнуть велосипеди, дітей і клунки. потреби. Дівчата з сільради роздавали-проОлена ГОБАНОВА. Фото автора Ольга САМСОНЕНКО. Фото автора давали, потім тару мили. Публікації підготовлені в рамках проєкту "Ми з України!", ініційованого Національною спілкою — Ми розуміли, що міст нескоро журналістів України.

Q сезон

Ольга Черданцева зі своєю городиною

28.07.2022

Різнокольорові помідори з розбитої росіянами Киїнки

— Вибирайте, накладайте, яких хочете! Солодкі, два тижні, як дозріли. Сорти голландські, насіння сама збирала. Це ще тепличні, були під склом, на день відкриваю на сонечку грітися. І на грядці на підході, уже білесі, — запрошує купувати свій товар Ольга ЧЕРДАНЦЕВА з Киїнки під Черніговом. Повз не пройдеш, помідори дуже гарні, різнокольорові, апетитно викладені в кошик: жовта «хурма», бурувато-зелений «чорний принц», рожевий «фламінго».

— Не побили рашисти теплиці?

— Мої вціліли. Будинок теж, слава Богу. А де ближче до Чернігова — там розруха, — зітхає Ольга. Господиня продає помідори по 80 гривень за кілограм. А ще в Ольги багато гарбузового насіння минулого року: і смажене, і сушене, і з різних сортів гарбуза. Будь-яке — 15 гривень склянка. Є на ринку помідори «однотонні», червоні — по 40-65 гривень за кілограм (чим менші і м’ятіші, тим дешевші).

Домашні огірки — по 20-35 за кілограм. «Букет» зелені для малосольних огірків — 5-10 грн. Морква молода, уже велика — по 40 гривень за кілограм. Капуста рання — по 30. Бурячок — по 25-30. Молода цибуля — 35 гривень, за 25 віддають чотири великі цибулини в пучку. Молодий часник — 8-20 гривень за голівку (в залежності від розміру). Зелень — 10 гривень пучок. Є домашня редиска, пучками: великий — 30, маленький — 10 гривень. Картопля молода — 10-30 гривень за кілограм (дрібна дешевша). Гриби лисички — по 25 гривень за пластиковий стаканчик, 80 гривень за кілограм. Пакетик зеленої спаржевої квасолі віддають за 25 гривень. У м’ясному павільйоні. Свинина: стегно без кістки і сала — 140 гривень, трохи на сальці — 130, уступають по 120. Антрекот — 140-170 за кілограм. «Яблучко» — 130. Ошийок — 130-135. М’ясна лопатка — 130. Шматочки на

фарш — 100 гривень за кілограм. Гомілка — 40 гривень за кілограм. Копитця — 10 грн за штуку. Рило — 15/кг. Або по 10-50/штука (дивлячись, яке рило). Свинячий мозок у пакетику, більше кілограма, віддають за 60 гривень. Печінка — 50грн за кілограм. Язик — 60 гривень за кілограм. Один заважив на 18 гривень 30 коп. Сало з прошарком (підчеревок) —100-150 гривень. Без м’яса, товсте — 140-150. Щоковина — 95. Яловичина: річна: стегно — 135 грн, лопатка — 130 грн за кілограм. Ошийок, реберця — 120, задня частина — 140. М’ясні обрізі — 90. Молода (телятина): стегно без кістки — 140150 грн/кг. Молоко — 25-30 гривень за півторалітрову пляшку. Сир — 80-90 грн за кілограм, сметана — 40-45. Уже є городнянські яйця. По 36 гривень за десяток.

Олена ГОБАНОВА. Фото автора

Гумор

28.07.2022

У ранковому тумані крізь траву і будяки, граціозні мовби лані, йдуть додому пияки Хіба не правда

М ат и р о з п о в і д а є маленькому сину каз ку «Курочка Ряба»: — І зн есл а їм Ку ­ рочка Ряба яйце, та не просте, а золоте... Синок, типове м і с ь к е д и тя т ко , я к е бачило курей тільки на картинках і смажених на тарілці, запитує: — Мамо, а як це — «знесла»? Що вона для цього робить? Ма ти, че рв он іюч и від збентеження: — Ну, ро зу мі єш , син ку, во на туж ить ся, туж ить ся — і ви ход ить яйце... Син понурив голову: — А у мене завжди виходить тільки г...вно .

Q хочете анекдотик...

От і роби добру справу

Під парканом моєї дачі іде дорога. Сусідня ділянка вже років двадцять пустує, уся заросла підліском і кропивою, а головне — паркану з боку поля немає. Народ дорогою ходить і кидає в ці зарості всяке сміття: від клаптів рубероіду і шматків шиферу до порожніх пляшок і використаних презервативів. Набридло мені це неподобство, вивіз я весь непотріб на звалище. А на ділянці поставив табличку «Приватна власність. За сміття — штраф лопатою по пиці!» Подіяло. Тепер усе сміття кидають під мій паркан.

Громадяни, сортуйте сміття!

Дзінь­ дзінь

Хрум­ хрум

Ням­ ням Ю. СИТНИК

Не забув і про хазяїна

Кіт здивував. Грошей не було два дні, не міг купити собі їжу. Сидів голодним я, кіт, відповідно, теж. Сьогодні вранці прокидаюсь, на підлозі перед ліжком лежать рядком три горобці, а над ними сидить задоволений кіт. Побачивши, що я прокинувся, підсунув лапкою одного ближче до мене: пригощайся, хазяїне, поїж.

А. МАКЕДОН

Г. МОРГУН

Правильніше не буває

Приїхав іноземний кореспондент на завод. В актовому залі відбувся аматорський концерт, а потім розпочалося нагородження працівників грамотами (подяками). Підійшов він до однієї жінки та й питає: «Скажіть, будь-ласка, а що таке подяка?»

— Ой, синочку, це якщо всі люди, які стоять в оцьому залі, зроблять по дві великі дулі, ось так, тоді це і буде велика-велика подяка.

О. САПОН

Крута схема

Сиджу я в черзі у венеролога. Поруч ще чоловік десять бідолаг. Тут в коридор заходить чисто браток — ланцюги, гайки, усе при ньому. Заглядає до лікаря і киває йому бритим черепом, мовляв, вийди швидше. Лікар виглянув: «Я дивився ваші аналізи, обнадіїти вас не можу. Зайдіть через годину, я схему лікування розпишу». Браток зітхає, розвертається і збирається йти. Потім повертається і говорить лікарю: «Чуєш, братело, ти мені це, КРУТУ схему роспиши!» Черга в істериці.

А. СТЕГНОВ

Не переплюнув

7

Як би заробити

Розповів знайомий. Якось він їхав своєю «БМВ» і його зупинив патрульний. Зупинив і запитує: — Ганчірка є? Зна йом ий зди вов ано відп о­ відає: — Є, наче. Дає патрульному ганчірку. Той і вит ира є йом у пер едн ій ном ер : рить гово — З тебе сотн я! Зад ній про ­ терти?

А. БУЧИК

Шиємо. Прокуратура. Творимо казки. Уряд. Професійно розпові даємо казки. Телебачення. Ми вас попереджали. МОЗ. *** Поїхали на дачу. Виявили, що дрова в сарайчику украли. Сказали про це сусідці. А вона: — Та фігові дрова у вас, тонкі. Зовсім тепла від них не­ ма. *** Сьогодні ходила на батьківські збори. Сподобалось застереження дочки: «Головне, мамо, нікому там не вір». *** У мене прізвище Забула. Ви б бачили вираз обличчя лю­ дей, коли на запитання: «Ваше прізвище», я відповідаю: «За­ була». *** Дід Петро в свої 95 років кинув «ПриватБанк» на гроші. Узяв кредит 40 тисяч на 30 років, за три дні їх пропив і помер. *** Питання до армянського радіо: — Чому східні жінки носять паранджу?

— То м у щ о с х і д н и м чоловікам горілку пити не мож­ на, а рід продовжувати треба. *** Підняли ціни на бензин, ПДВ, пенсійний вік. Бачите, як країна підіймається! *** Дівчина перший раз у гостях у хлопця: — Петю, а куди вішати мій одяг?

— Ми, чоловіки, зазвичай, вішаємо речі на підлогу. *** Ідуть два євреї темною вулицею. Назустріч їм п’ять здорових мужиків. Один єврей говорить: — Семене, ось тобі 100 доларів, які я позичав у тебе рік тому. *** Жіноче прислів’я: «Багаті чоловіки старими не бувають». *** Моя бабуся говорить: — Добре все вміти, та не дай Бог все самій робити. *** Викладач говорить студентці: — У вас незаймана залікова книжка.

— Так будьте ж чоловіком! *** Мені подарували талісман, що притягує гроші. Повісив на лобовомі склі свого авто. На­ ступного дня в мене в’їхала інкасаторська машина. *** — Я вчора повз цирк про­ ходив і мене клоуни побили.

— Серйозно?

— Ні, з жартами. *** — Ні, краще вже я пом­ ру, чим дам згоду на вашу операцію.

— Н е га р я ч ку й те : од н е іншому не завалить.

Україна

Літня єврейка прийшла в банк, щоб зняти 10 доларів. Касир: — Для зняття менше 100 доларів скористайтеся банкоматом. За вами стоїть черга з відвідувачів. Жінка мовчала декілька секунд, потім повернула карту касиру і сказала: — Тоді я зніму всі гроші, які в меня є. Касир здивувався, перевіривши залишок на рахунку: — У вас на рахунку 500 000 доларів, а в банку зараз немає такої суми. Не могли б ви записатися на прийом і прийти завтра?

— Скільки я можу зразу зняти.

— Будь-яку суму до 3000 доларів.

— Дайте мені 2915 доларів. Касир 10 хвилин збирав по 20, 10, 5 доларів, наступні 10 хвилин відлічував 2915 доларів: — Можу я ще чим-небудь допомогти вам сьогодні? Жінка поклала 10 доларів у гаманець: — Так, я хотіла б покласти 2905 доларів на свій рахунок. Мораль: не ускладнюйте життя літнім євреям, вони все життя відточували ці навички.

Н. ШВИДЕЛЬ

*** Батько мене завжди вчив: — Не довіряй людині, яка постійно посміхається. Це чи клоун, чи придурок, чи хоче тобі щось продати. *** Мене дратує, коли мухи труть лапками. Здається, у них є план і мені п...ь. *** Хто з н а є , з я ко го б о ку тарілки має лежати телефон згідно етикету? *** Коли їдеш за кермом, той, хто їде швидше за вас — козел, хто повільніше — гальмо. *** Вуйко Стефан, бажаючи ран­ ком поспати на годину довше, перевів чоботом півня на годину пізніше. *** Студентська логіка: дві пари в день — це до фіга, а заради однієї — і їхати не варто. *** Вийшла ввечері винести сміття. Якийсь хлопець вирвав пакет із рук і втік. Не встигла навіть подякувати. *** Маленька дочка дивиться на тата в плавках: то спереду, то ззаду. І здивовано так: — Тату, ти не з того боку накакав. *** Уже два тижні маленький хлопчик носить на дах варення, цукерки і торти безхатьку з вен­ тилятором на штанях. *** На першому курсі я працю­ вала у відділі кадрів. Перегля­ дала всякі папірці, підшивала. Натрапила на заяву студентки на прізвище Баран про те, що у зв’язку з укладенням шлюбу, вона просить іменувати її Ча­ бан. Ось так підвищення звання. *** Зайшов у магазин за лам­ почкою. Продавець пропонує: — В а м я ку, е н е р го з б е ­ р і га юч у з а 9 8 г р и в е н ь ч и зберігаючу гроші за 10 гривень? *** На п’яну голову зарядив мишоловку тисячною купюрою. У тещі поламані три пальці! *** Читаю: якщо у вашої дружи­ ни болить голова, спробуй при­ класти їй до лоба нові італійські чоботи. Коментар: а прикладати з розмахом чи ні? *** — Ти уявляєш, я йому гово­ рю, у вас мигдалини запалені і карієс лікувати треба. А пацієнт замість подяки скаргу на мене написав.

— Петровичу, я тобі гово­ рив, що ти, коли робиш коло­ носкопію, дуже далеко заходиш. *** Чоловік: — Мені здається, моя донька розум і кмітливість успадкувала від мене. Жінка: — Я також так думаю: мої розум і кмітливість при мені.

росія

Які країни, так і казки

Суспільство

8

28.07.2022

Q відмучилася

Рівно через три місяці після жахливої аварії померла Наталія Тараненко, мати чотирьох дітей Саші — 11 років, Каті — вісім, Владику — п’ять, Артемку — три з половиною.

Напівсироти

Такою була Наталія Тараненко Пострижену майже налисо, худу і слабку 31-річну Наталію Тараненко з села Прачі, що на Борзнянщині, після двох місяців складного лікування, 10 лютого перевезли з чернігівської лікарні №2 до борзнянської міської лікарні. А невдовзі виписали додому. Вона була найтяжчою з семи пасажирів маршрутки «Борзна – Cосниця – Чернігів», яким вдалося вижити у жахливій аварії. Торік 7 грудня жінка їхала до Чернігова в онкодиспансер на лікування. Не доїхала кілометрів двадцять. У мікроавтобус врізалася фура. 11 людей загинули на місці, у тому числі і водій маршрутки, двоє померли невдовзі. Семеро потрапили до лікарень, серед них і Наталія, з множинними переломами ребер, травмами хребта і голови. Добрі люди переказували чоловіку Андрію на карту і 10, і 100, і 1000 гривень. Так вдалося назбирати близько 80 тисяч гривень. Гроші він не витрачав, тримав, щоб оплатити реабілітацію дружини. У медикаментозній комі, під апаратом штучної вентиляції легень вона пробула чотири тижні. Здавалося, найстрашніше позаду… Та смерть останні роки невідступно слідувала за нею. У липні 2020 року чоловік

поїхав під сусіднє село накопати кореня аїру, щоб здати і заробити якусь копійку. Жінка з дітьми лишилася на хазяйстві. Збиралася розігрівати їжу. Не встигла запалити газ, як хтось з малих увімкнув світло і газ вибухнув. З балона зірвало вентиль. Полум’я пішло на Наталію, яка в цей час тримала на руках дворічного Артемка. Жінка вибила вікно, висадила дітей. Був обпечений найменший синочок, а в самої Наталії одна рука вигоріла до кістки, постраждало обличчя.

— Аварія стала страшним випробуванням для нашої родини. Наташа після лікування в Чернігові та Борзні говорила, ходила, спираючись на ходунці. Ми раділи — потихеньку одужує. Хоча час від часу починала задихатися, їй дали додому кисневий апарат. Однак дружина казала, що помре. Я відганяв від себе погані думки. Діти її заспокоювали. Та стан Наташі погіршувався, вона злягла. 7 березня її не стало, — пригадує 41­річний Андрій ТАРАНЕНКО, вдівець. — Розтин показав, що в голові була гематома, і вона потихеньку капала, капала, через це і дихати було важко. Діти тяжко пережили втрату мами. Та життя продовжується. Хоч і рано, але я привів до себе

Q для ЗСУ

У храмі сплели більше п’яти кілометрів маскувальних сіток. Готуються варити буржуйки З перших днів війни у храмі святої Покрови в Ніжині сплели більше п’яти тисяч квадратних метрів маскувальних сіток. А це понад п’ять кілометрів.

— Плели цілодобово, навіть коли навколо Ніжина стояли російські війська. Люди приходять до церкви і о сьомій годині ранку, і в обід, хтось після роботи. Є і молодь, яка приходить до церкви ввечері. Включають собі музику і плетуть пританцьовуючи. Раніше сітку плели близько тижня, а зараз сітка готова за день роботи, — радіє отець Михайло, настоятель храму святої Покрови — Спочатку плели у храмі. Зараз зробили навіс біля церкви. Сітка і всі необхідні матеріали готові і відкриті, ви приходите в будь-який час і долучаєтеся до роботи. Пригощаємо чаєм, кавою, водою і смаколиками.

— Де берете матеріали?

— Закуповуємо великими рулонами тканину спанбонд, кілометрами сітку. Тому і легко підрахувати, скільки сіток уже сплели. Також ніжинці приносили багато рибальських сіток. Маскувальна сітка рятує життя, а особливо, якщо вона сплетена з любов’ю і молитвою.

— За які кошти купуєте?

— Церковні, особисті, за кошти підприємців і містян. Останнього разу кілометр сітки на рибальському базарі в Києві закупив мій син Михайло. Він теж волонтерить. Ще 2500 квадратних метрів замовив прямо з виробництва. Скільки всього пішло грошей, не рахував. Але десятки тисяч точно. Потреба в сітках дуже велика. Зараз уже черга з десяти чоловік у різних підрозділах. Знімається з рамки і відразу їде в гарячі точки. Роздаємо безплатно. Здебільшого плетемо розміром шість на вісім. На окопи і техніку замовляють інші розміри. Кольори теж різні. Починали з білих. Зараз же сірі, зелені, коричневі. І надіємося, що білих більше не знадобиться.

— Але зима не за горою.

— Так, тому вже починаємо думати також і про буржуйки для наших воїнів. Дай Бог, щоб усе закінчилося до зими, але вже зараз треба готуватися до холодів. Поки тепло, а за місяць хлопці в один момент кинуться, що нічим обігріватися. Порахував, мінімум 100 штук треба. Ніжинські підприємці вже готові їх варити, от тільки з матеріалами проблема. Так, Дмитро Щербина взяв до себе на роботу зварювальника. Дає чоловіку зварювальний апарат і буде варити тільки ці буржуйки. Металу майже немає. Тож будемо раді газовим балонам, колісним дискам й іншому металу для виготовлення буржуйок.

Ольга САМСОНЕНКО

Андрій Тараненко

жінку. Дітям потрібний догляд, та і я один на хазяйстві. А в нас же корова, кінь, качки, кури. Узяв жінку з сусіднього села Кинашівка, звуть Анжела. Їй 35 років. Раніше жила в цивільному шлюбі. Можливо, багато хто мене осудить.

— Діти в неї є?

— Своїх немає. Та і мені вже достатньо. Мої звикають, найменшенький уже до неї мамкає, а старші кличуть Анжелою.

— І не побоялася йти на чотирьох?

— Ні. Ми давно знайомі. До Наташі я зустрічався з Анжелою.

— Вона не п’є?

— Раніше випивала. Тепер ні, і я не випиваю. Треба дітей піднімати, про їхнє майбутнє думати. Планую ще одну корову купити. Оскільки Наташа ніде не працювала, пенсію

по втраті годувальника нарахували невелику. По 750 гривень на дитину в місяць.

— А страховку отримали?

— Частину якоїсь уже, іншу обіцяють виплатити після суду над водієм-винуватцем. Уже відбулося перше слухання справи . *** 25 липня Чернігівський районний суд на два місяці продовжив строк тримання під вартою водію вантажівки 44-річному Сергію Карповцю, хоча той просив відправити його під домашній арешт. Говорив: «У мене сім’я просиділа під час війни в Ягідному, у погребі, з маленьким дитям — дев’ять років хлопчику і дочка. Я, як будівельник, міг би не тільки допомогти собі, іншим людям також».

Валентина ОСТЕРСЬКА, фото автора

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРИЙОМ ПРОВОДИТЬ

СВІТЛАНА (у Чернігові з 2000 року)

Після проведеної Світланою роботи у мене з’явився прибуток у бізнесі. Вона поставила мені захист від заздрісників. Ношу її амулет. Він допомагає мені у житті, оберігає від розорення. Порятунок мого бізнесу — справа рук Світлани.

Тетяна

Світлана врятувала від могили мого сина, який захоплювався спиртним. Я вдячна за диво, яке вона зробила, позбавивши його цієї згубної звички. Юра знову здоровий і щасливий. Його прийняла у сім’ю дружина, сина знову поважають у трудовому колективі. Я раніше не могла повірити, що лише одне відвідування Світлани дасть такий результат.

Зіберова Ніна Іванівна

Після розлучення стала самотньою, нікому не потрібною. Звернулася за допомогою до Світлани, щоб знову бути у парі. Вона зняла з мене «віночок безшлюбності», поставила захист від впливу колишньої свекрухи. Зараз я знову одружена з чоловіком, який мене дуже любить і поважає.

Ольга

Місяць тому була на прийомі у Світлани. Просила врятувати сім’ю сина від розлучення і впливу коханки. Світлана не розчарувала. І вже незабаром у їхній сім’ї усе стало на свої місця. Невістка розповіла мені, що син зізнався у зраді і дав слово, що це ніколи більше не повториться. Невістка простила його, і зараз вони живуть душа в душу.

Гаврилюк Т. П.

Світлана заговорила мені талісман і провела обряд, після якого я розрахувався з боргами. Тепер я нікому не винен. Дякую тобі, Світлано.

Леонід Іванович

Світлана працює згідно зі ст. 42, 43 Господарського кодексу України. Реєстраційне свідоцтво №522556

Індивідуальний прийом з 10.00 по 14.00 за адресами: Чернігів — 30, 31 липня; 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21 серпня; (вул. Текстильників, 7, вхід з двору, 2 поверх).

Прийом за попереднім записом за телефоном 093­859­70­98

Суспільство 9 Мер Чернігова Владислав Атрошенко: «Конфлікт Офісу президента зі мною шкодить не мені, а жителям Чернігова».

28.07.2022

Про шість годин обшуку на кордоні, незгоду з Філатовим та зустріч із конгресвумен Спартц продовження. Початок стор. 4 — Міноборони зараз говорить про за­ грозу наступу з боку білорусі. Як готуєтесь обороняти місто?

— Тут є дві складові. Моральна складова і військово-технічна. Можу запевнити, що відносно обох складових ми налаштовані вже більш потужно, ніж на початку війни. Люди вже готові, мотивовані й морально налаштовані відбивати країну та місто. Я не належу до тих людей, у яких військові дії викликають паніку, я в цьому плані стресостійкий. Якщо бути відвертим, то мене не лякає загибель. Справжній чоловік повинен захищати свою землю. Якщо хтось утече, то з цим доведеться жити й відповідати потім на дуже незручні запитання своїх дітей та внуків.

— Нагадайте, скільки було авіаударів по Чернігову. Куди частіше поціляли?

— Останній обстріл був 1 квітня. А перші «Іскандери» били після моїх заяв, коли я закликав чернігівців не боятися ворога, а отримати зброю й захищати рідне місто. Була висока ймовірність вуличних боїв, і я просив людей та бійців ТрО не боятися танків і бронетехніки й застосовувати запалювальну суміш. Ще я тоді пообіцяв грошову винагороду за підбитий танк, БТР або голову російського бійця в разі прориву ворога в місто. Я мусив це зробити, щоб у будь-який спосіб мотивувати людей захищати своє місто, хай це трохи неправильно в контексті конвенцій ведення війни. Упевнений, що чим більше населення в містах, яке готове захищати свою землю і своє місто зі зброєю в руках, то жодній армії таке місто не під силу. Люди — це величезний фактор спротиву й результату. Тож після цих заяв було два прильоти за 100 та за 50 метрів від приміщення міської ради. Перший приліт був особливо потужний. Ніхто не постраждав, але приміщення міської ради зазнало значних ушкоджень. Під час вибуху я та ще одна людина були в приміщенні міської ради.

— Як ви відреагували тоді?

— Досить спокійно. Зрозумів, що міська рада — це не те місце, де варто працювати. Ми проводили наради на різних локаціях, на комунальних підприємствах, таким чином складно було відстежити, де й коли ми збираємось.

— Багато чернігівців загинуло?

— У нас 314 загиблих лише серед мирних мешканців, із них — 16 дітей. У мене немає даних, скільки загинуло чернігівців, призваних до Збройних сил.

— У місті працювали ворожі диверсійно­ розвідувальні групи?

— Безумовно. Працювала досить велика кількість. Ми могли це відстежувати, особливо вночі — за ракетницями різного кольору. Не знаю, що вони означали, але, наскільки мені відомо, так вони повідомляли одне одному про рівень небезпеки.

— А замахи на життя були?

— У цій частині, як і у випадку спроб перемовин зі мною зі сторони окупантів, мені доповісти нічого. Мені невідомо про замахи. Можливо, тому, що після першого прильоту я відключив мобільний зв’язок і залишився тільки на інтернет-зв’язку. Я передбачав, що замахи можуть бути, тому організовував свою роботу таким чином, що цілодобово я ні на хвилину не залишався один. Це не обов’язково була охорона — були знайомі, підлеглі.

— Скільки приблизно жителів покинули місто з 24 лютого і скільки повертається?

— На піку загострення в середині березня в місті залишалося біля 70 тисяч із приблизно 285 тисяч довоєнного населення. На сьогодні програма, яка відстежує кількість активних мобільних карток, дає цифру, наближену до 200 тисяч. Люди потроху повертаються. Найбільше мене пригнічує те, що коли молодим, активним людям не створити умов, і вони за пів року не повернуться в місто, то вони не повернуться сюди вже ніколи. І це дуже прикро.

— А переселенців багато? Велике на­ вантаження на місто?

— Переселенці є, їх не дуже багато. Здебільшого це родичі та знайомі чернігівців із окупованих територій, але точної цифри сказати вам не можу. Відповідно і не використовуємо шкіл та садків для розміщення таких людей. Якби це було масове явище, ми б уже щось вирішували комплексно.

— Наскільки безпечно зараз у місті і чи варто повертатися людям?

Ми жартували, що для французів кошти, — Це надзвичайно тонка грань. З одного які нам потрібні, — це як комар у вантажбоку, сказати, що немає небезпеки під час війни за 70 кілометрів від країни, яка підтримує росію ному відсіку авіалайнера, але це кошти їхніх у військових діях і дозволяє зі своєї території платників податків, і вона хоче, щоб усе було вести обстріл України, — буде неправильно. справедливо. На жаль, поки не врегульоване Якщо буде повторення сухопутного наступу моє питання перетину кордону. А в режимі на Чернігів, у населення знайдеться час для онлайн такі питання вирішувати важко. евакуації. Вірогідність ракетних обстрілів по — Яка комунікація з центральною владою Чернігову не вища, ніж по будь-якому іншому щодо відновлення? Чи є, на ваш погляд, обласному центру. якась загальна стратегія у Центру та органів Якщо я зараз, як міський голова, звернуся місцевого самоврядування? до чернігівців, що ви поїдьте, поживіть десь — Профільні міністерства почали працювароків два-три за межами міста, а потім поти над відновленням критичної інфраструктури. вертайтеся, то ми втратимо місто. Ми точно На часі починати розробляти грунтовну пропереможемо росію у війні, але втратимо таким граму відновлення житла людей. Це надзвичайчином місто Чернігів. А цього допустити не но важливе питання, і я сподіваюся, що Кабмін можна. Я ставлюся відповідально й виважено підійде до нього зважено. Я досліджував ціни до таких висловлювань і заяв. на тимчасові модульні будиночки: то вони не Зараз ми намагаємося створити людям усі набагато дешевші від повноцінного житла, а от умови для виховання дітей та освітнього проза якістю та тепловтратами — програють. Люди цесу офлайн. Вирішуємо безпекові питання. готові почекати кілька років, щоб отримати Готуємо садочки до відкриття, і я задоволений рівноцінне житло. тим, що в цьому напрямку робиться.

— Яких руйнувань жит­ ла зазнало місто?

— Є багатоповерхові будинки і приватні. Місто налічує 2134 багатоповерхівки. Б е з п о с е р ед н і п р и л ь от и були у 147 багатоповерхових будинків, є будинки в дуже поганому стані, але ми їх усі намагатимемося відновити. Ще 650 будинків п о ст р аж д а л и в н а сл і д о к прильотів поруч. Приблизно 9650 квартир потребують заміни. Сьогодні коштів на відновлення ми не маємо, а д е ржа в а ут р и м уєт ь с я від оголошення термінів відшкодування вартості втраченого житла чи програми будівництва нового житла на заміну втраченому. Оскільки держава виділила місту лише 100 млн на ремонт житла і ми входимо в новий опалювальний період, то місто додатково виділило зі свого бюджету Владислав Атрошенко на зустрічі з президенткою ради регіону 130 мільйонів на ремонт Іль-де-Франс Валері Пекресс покрівель і стін, скління вікон та відновлення інших пошкоджень.

— Ваше бачення нового вигляду міста. Для багатьох будинків ми вже маємо готові На яке місто чи на який стиль в архітектурі проєкти. має рівнятися Чернігів? Бачимо, що є соціально незахищені — Чернігів дуже самобутній. У нас є мешканці, які не можуть самотужки замінити генплан і концепція розвитку міста. Ми завікна, батареї тощо. Тому плануємо додаткове раз доопрацьовуємо цю концепцію з однією виділення коштів, це буде компенсація по архітектурною студією. Та найголовніше зачотири тисячі гривень за квадратний метр вдання — відбудовуючи квадратні метри, не склопакета. Наразі комісією встановлено, що порушити цієї самобутності міста й не втратити заміни потребують понад 40 тисяч квадратних історичних переваг та автентичності. метрів вікон.

— Окупанти зруйнували ТЕЦ, і в одному Така програма соцзахисту передбачатиме, з ефірів ви казали, що відновлювати її що людина може звернутися до управління з дорожче, ніж побудувати нову. Якщо не пакетом документів, що підтверджує її статус відновлювати зруйновану ТЕЦ, чи перезимує соціально незахищеної, та актом ЖЕКу про місто? Які альтернативні плани? потребу заміни склопакета, і на підставі цього — ТЕЦ введена в експлуатацію у 1965 році за буде виділено кошти. типовим радянським проєктом. Працює ТЕЦ за— Програма буде лише для мешканців вдяки спалюванню висококалорійного вугілля або багатоповерхівок чи для мешканців при­ газу в величезних, як десятиповерховий будинок, ватних будинків також? котлах, де перегрівається вода до 140 °С, і пар із — Однозначно, людей треба підтримати. котлів потрапляє на лопасті турбін генераторів, Близько 470 будинків знищено повністю. 570 які виробляють електроенергію. Потім цей пар будинків пошкоджені істотно, але їх можна через теплообмінники нагріває теплоносій, відновити, і ще кілька сотень домогосподарств який потрапляє до осель громадян та інших — із незначними пошкодженнями. споживачів. Котли технічно розраховані саме Найбільше, звичайно, постраждали ті, хто на повний цикл, тобто тільки з виробництвом залишився взагалі без домівок. Побудувати електроенергії. Перспектива щодо набагато нові — для міського бюджету нереально. Але дешевшого за газ вугілля наразі незрозуміла. людей підтримати треба, вони ж також платА виробництво електроенергії на дорогому ники податків. Тому ми ще думаємо над цим газі — надзвичайно збиткове. І через це ТЕЦ, рішенням, поки однозначної відповіді немає. відповідно, колосально збиткова. Ми сподіваємося, що все ж таки буде прийнята На сьогоднішній день у нас немає ні часу, державна програма, бо місцеві бюджети таких ні коштів для повної реконструкції чи часткової витрат не потягнуть. серйозної модернізації ТЕЦ, і ми намагаємось — Чи зверталися до інших країн по утримувати той, по суті, металобрухт, що фінансову підтримку? Наскільки успішно йде залишився ще в умовно робочому стані. робота із залучення інвестицій на відбудову? Наразі ми вирішуємо питання технічної — У нас була зустріч із послом Франції готовності ТЕЦ вчасно ввійти в опалювальта президенткою ради регіону Іль-де-Франс ний сезон на природному газі. З часом ми Валері Пекресс, і я їй дуже вдячний за візит. ухвалимо рішення із залучення профільних Ми обговорили питання відновлення Чернігова. проєктантів щодо подальшої раціональної Пані Валері запрошувала мене до робочої групи, технічної моделі ТЕЦ. що складатиметься з міст-сателітів Парижа, і за — Яка доля садочків, шкіл та вишів, які умови співфінансування з міським бюджетом вона готова віднайти необхідні кошти. зазнали обстрілів? Відомо, що шість садків

не відновлять роботу з 1 вересня. Наскільки це критично для міста?

— У нас є запит на відвідування садочків 2,5 тисячі дітей. Практично на сьогодні сім садочків готові або майже готові до роботи за нормативами щодо підвальних приміщень і зможуть узяти на виховання десь 1,8 тисячі дітей. Шукаємо спільне рішення з ДСНС, як бути із закладами без підвальних приміщень, бо суспільний запит є, а нам треба забезпечити безпеку дітей. Без проблем зможемо запустити п’ять навчальних закладів і один спеціалізований, це точно. Це саме ті заклади, які не мають пошкоджень. Загалом, у місті 34 навчальних заклади і два спеціалізованих. Ми маємо шість шкіл зі значними руйнуваннями, які потребують великого обсягу відновлювальних робіт. Є видані векселі на ремонтні роботи окремих закладів від донорських організацій, і ми не витрачаємо наразі бюджетні кошти на ремонт цих закладів. Але якщо кошти донорів вчасно не надійдуть, ми просто змарнуємо час. Зазнав руйнувань наш політехнічний університет, наскільки мені відомо, його перенесли в Черкаси.

— Як взагалі працює економіка міста?

— Київська школа економіки давала оцінку у 4,2 мільярда по збиткам міста Чернігова. Це загалом й інфраструктура, і житло, і бізнесовий сектор. У нас знищено або дуже пошкоджено багато промислових підприємств. Значних руйнувань зазнала група підприємств ЗАЗ, де працювало 1100 людей.

— Які великі підприємства змогли відновити роботу? Чи багато їх зважилися на релокацію?

— Великі підприємства не змогли. Але нині ведеться дуже небезпечне полювання міськвиконкомів інших міст на чернігівський бізнес. Це схоже на економічне мародерство під безпековою маркою. І навряд чи люди, які перевезли свій бізнес, за кілька років повернуться в Чернігів. Уряд мав би звернути увагу та обмежити такі явища. Бізнесу зараз пропонують податкові преференції щодо місцевих податків, відшкодування логістичних витрат і обіцяють «бронь» працівникам у військкоматах. Має бути низка законодавчих ініціатив щодо податкових преференцій для таких міст, як Чернігів, доступні кредити від державних банків, страхування бізнесу, питання компенсації втрат.

— Що з наповненням і виконанням бюд­ жету? Які економічні втрати?

— Планові власні надходження 2022 року — близько 2,5 мільярда гривень. За попередніми підрахунками, бюджет міста недоотримає 1,2–1,3 мільярда гривень. Крім того, не вирішено питання відшкодування різниці в тарифах, а це 207 мільйонів гривень за попередній опалювальний період. Та ще додатково були непланові видатки на відновлення житлового фонду та підвищення обороноздатності міста. Це близько 300 мільйонів. Відповідно, ще нам доведеться підтримувати комунальні підприємства десь на 100-150 мільйонів через збитковість тарифів. Відповідно, з урахуванням прогнозних недонадходжень та вимушених додаткових непланових видатків, діра в бюджеті для Чернігова наприкінці 2022 року сягатиме близько двох мільярдів гривень. Це значна сума, яку треба обговорювати на рівні уряду. Ці прогнози я давав міністру фінансів ще 12 квітня.

— Рух ЧЕСНО веде Реєстр держZрадників. Були в Чернігівській міській раді працівники або депутати, які співпрацювали з російськими окупантами і виявилися кола­ борантами?

— Ні, у нас люди налаштовані патріотично. Мені невідомо про такі факти. Понад те, знаю людей, батьків трьох, чотирьох дітей, які за законом мають право залишити країну, але ми постійно пліч-о-пліч.

— Як ви відновлюєтеся психологічно й фізично в умовах війни? Що вас наповнює? Як вдається тримати себе у формі, щоб приймати важливі рішення?

— Я часто гуляю пішки Черніговом. Спілкуюся з людьми. Підтягую англійську. Займаюся вже не спортом, а лише фізкультурою, і, на жаль, нерегулярно. А ще мені подобається читати різну аналітику, особливо надихає статистика втрат ворога.

Ірина ЛАТИШ, «Дзеркало тижня»

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН на воду під ключ.

093­750­28­64.

кнурів, кіз, шкури ВРХ Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

СВиней 60­65 грн/кг ТеляТ Ціни найвищі.

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці 068­69­37­521;

Тел.: 099­29­88­987; 093­84­73­088. Закуповуємо свиней по 65,00 грн/кг. Вивіз живою вагою. Тел: 099­627­39­30, 068­619­05­73. ЗАКУПОВУєМО корів, коней, свиней, телят на утримання. Перевезення. Тел.: 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

ТОВ Куликівський м’ясокомбінат закуповує:

ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ

бово Доріз цілодо

Тел.: 063­189­17­93, 098­239­51­12.

Закуповуємо дорого ВРХ, телят, свиней.

Дорiз цiлодобово. Тел. 063­551­88­39, 096­082­59­37.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414 М’ясне підприємство дорого закуповує ВРХ без посередників живою вагою:

телят 50-60 грн/кг, корів 30-40 грн/кг. коней 25-35 грн/кг, свиней 60- 65 грн/кг.

Доріз цілодобово. Тел.: 093­945­72­83, 068­594­ 91­12.

корів, коней, телят. Живою вагою та по виходу м’яса. Доріз цілодобово.

068-690-16-41, Тел.: 063-286-26-23 ПОКРІВЕЛЬНІ РОБОТИ.

Монтаж і ремонт дахів будь-якої складності.

Тел.: 063­604­46­46, 093­490­73­25.

ЗАКУПОВУєМО ВРХ Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

Тел.: 063-173-88-84; 097-646-80-95.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

НАТЯЖНІ СТЕЛІ Тел.: 066­292­60­60, 093­210­10­10, 097­726­78­39. stelya.ucoz.ru

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННЯ

Куплю

по Чернігову, області та Україні.

коней, корів, биків

Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

Доріз дорого, цілодобово. Перевезення.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу.

35­45 грн/кг,

096­690­51­57

Альтанки, гойдалки, господарські будівлі, туалети, душкабіни та ін. Тел.: 093­409­63­01, 099­431­99­33, 067­751­09­94.

Masterdrev.cn.ua

ПРОДАЮ обприскувачі, плуги,

«їжачки», грабки, саджалки, косарки, картоплекомбайни, сівалки, та ін. с/г техніку. Тел.: 098­293­30­74, 063­33­468­11.

Закуповуємо ВРХ, корiв, бикiв, телят, коней, свиней. Високi цiни, дорiз цiлодобово.

Тел.: 097­625­11­97, 093­680­04­32.

Q знай!

Де дізнатися, як працює пошта у вашому районі, і які послуги можна отримати? «Хоча в роботі «Укрпошти» нічого суттєво не змінилося, ми бачимо, що в людей є багато питань. Пенсіонери цікавляться, чи можна отримувати пенсію через відділення «Укрпошти», чи з доставкою листоношею. Багато питають про фінансові послуги. Щоб наші клієнти могли все почути з перших уст, «Укрпошта» в червні почала проводити Дні «Укрпошти» в громаді, де начальники відділень разом із працівниками обласних дирекцій «Укрпошти» відповідають на всі питання клієнтів» — розказала Ярослава БОНДІК, начальник відділу фінансових послуг. День «Укрпошти» — це cвоєрідний день відкритих дверей. На Чернігівщині Дні «Укрпошти» вже пройшли в Добрянській, Ріпкинській, Лосинівській та Холминській громадах. Особливо клієнтам сподобалась можливість подати документи для переходу на отримання пенсії в «Укрпошті» одразу під час заходу — не завжди знаходиться час і можливість для цього. І тепер вони отримають пенсію в себе вдома або у відділенні, зекономлять кошти на поїздку до банкомату. День «Укрпошти» в громаді проходить регулярно, про що заздалегідь ви можете дізнатися з оголошень, які будуть розміщені у ваших населених пунктах, повідомленнях у соціальних групах ваших громад. А поки винесемо ТОП питань, які найчастіше ставлять клієнти.

Чи можна отримувати пенсію в «Укрпошті», якщо в селі немає відділення або воно поки що не відновило роботу?

свиней.

Доріз цілодобово.

Тел.: 050-592-83-12; 063-143-59-30.

063­065­02­18, 067­396­80­08

будь-якої складності. Помірні ціни.

Потрібен рамник на пилораму.

«Укрпошта» на Чернігівщині надає всі необхідні жителям послуги в пересувних та стаціонарних відділеннях. Усього в Чернігівській області працюють 210 відділень: 100 стаціонарних та 110 пересувних. І в стаціонарному, і в пересувному відділенні пенсіонери зможуть отримати пенсії.

ВРХ, коней,

Високі ціни

ВАЛИМО ДЕРЕВА

(097)-1000-380 (Оля) (093)-1000-302 (Олег)

Чи займається «Укрпошта» доставкою пенсій, бо до війни говорили, що відділення будуть закриватися.

ЗАКУПОВУєМО

та робочих коней

096-69-05-018, 063-915-91-97.

Закуповуємо: телят, корів, свиней, коней. Ціни високі. Тел.: 093­582­18­56, 067­724­86­49, 066­900­73­84.

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу

ВІКНА ДВЕРІ

Гарантована знижка пенсіонерам!

Про роботу «Укрпошти» БЕРЕЗНЯНСЬКИЙ м’ясокомплекс закуповує в умовах воєнного стану

Тел. 097­721­42­85

корів на молоко

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

ЗАКУПОВУєМО на відгодівлю:

(Шифер, метал, черепиця і т. д.)

А також

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

Фарбування та чищення дахів

ЗАКУПОВУєМО ТЕЛЯТ, КОРІВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ

11

Передостання

28.07.2022

Завдяки тому, що в «Укрпошті» успішно діє проєкт «Пересувні відділення», зараз є можливість надавати послуги у всіх населених пунктах, навіть тих, які сильно постраждали в результаті війни. Крім пенсій, у пересувних відділеннях можна отримати всі послуги, що і в стаціонарних: оплатити комунальні та інші види платежів, оформити передплату, відправити або отримати посилку, придбати продукти харчування та товари першої необхідності. Графік роботи пересувного відділення у вашому селі можна уточнити в листоноші або в старостаті.

Кабачок в паніровці

Молодий кабачок — 2 шт., паніру­ вальні сухарі — 70 г, сир твердий — 50 г, яйце (жовток) — 1 шт., борошно — 70 г, сушений кріп — 1 дрібка, лимон (чи трохи лимонного соку) — 0,5 шт., олія соняшникова — 3 ст. л., вода — 20 мл. Кабачки помийте і наріжте на прямокутники, розміром приблизно із вказівний палець. Приготуйте паніровку. Просійте в миску 100 г борошна. Умочіть шматочки кабачків спочатку в борошно. Візьміть один жовток, додайте до нього приблизно 20 мл води і перемішайте. Потім умочіть кабачки в яйце. Натріть на тертці 50 г сиру і змішайте його зі 100 г панірувальних сухарів, умочіть кабачки в сухарі з сиром. Зробіть відразу багато заготовок, щоб одночасно викласти їх на пательню. Розігрійте пательню з олією і обсмажте кабачки в паніровці по 2 хвилини з кожного боку або до утворення золотистої скоринки. При подачі посипте сушеним кропом (1 дрібка) і полийте соком лимона. Невелика порада: фішка цієї страви в тому, що панірування буде готове в той час, коли кабачки всередині залишаться напівсирими. Не бійтеся, кабачки можна їсти і сирими. Вони дуже класні і цікаві на смак. А якщо зробити їх у хрусткій паніровці, вийде дуже цікава структура. Раджу взяти до них будь-який соус (наприклад, кетчуп) і подавати з ним кабачкові палички. Хоча, в принципі, вони хороші і без соусу.

Суп з сирними галушками

Цибулина — 1 шт., морква — 1 шт., селера (за бажанням), болгарський червоний перець — 1 шт., картопля — 3 шт., сіль, перець — за смаком. Для галушок: сир — 100 г, куряче яйце — 1 шт., пшеничне борошно — 80 г, зелень, вершкове масло — 50 г, сіль, перець — за смаком. Сир натираємо на дрібній тертці, додаємо до нього куряче яйце, вершкове масло, сіль і перець за смаком, перемішуємо. Зелень подрібнюємо і висипаємо в сирну масу. Туди ж всипаємо борошно і замішуємо тісто. Прибираємо його в холодильник. Цибулю очищаємо і нарізаємо дрібними шматочками. Кладемо на розпечену сковороду і обсмажуємо до рум’яного стану. Потім додаємо терту моркву і перець, нарізаний невеликими шматочками. Усе перемішуємо і тушкуємо до м’якості овочів. Зажарку солимо і перчимо до смаку. Картоплю очищаємо і нарізаємо невеликим кубиком, подрібнюємо селеру. У каструлю наливаємо воду (або м’ясний бульйон), кладемо картоплю і селеру. Доводимо до кипіння, солимо і варимо на повільному вогні до готовності картоплі. Потім кладемо в суп засмажку і знижуємо температуру вогню до мінімуму. З тіста робимо невеликі галушки і кладемо в гарячий суп. Доводимо до кипіння і проварюємо 5 хвилин. Суп знімаємо з вогню, даємо настоятися 5 хвилин.

Цвітна капуста у вершковому соусі

Цвітна капуста — 450 г, вершки 20% — 150 мл, яйця — 1 шт., борошно — 15 г, сир твердий — 50 г, вершкове масло — 15 г. Цвітну капусту треба розібрати на суцвіття, закинути в киплячу воду і варити 5 хв. Тоді вийняти у ситечко і дати воді стекти. Після цього беремося за соус: на сковорідці розтоплюємо вершкове масло, додаємо борошно, перемішуємо, вливаємо вершки, постійно помішуючи. Доводимо до однорідної консистенції, перекладаємо в миску, збиваємо яйце, тертий сир і швидко вимішуємо вінчиком. Можете підсолити, але врахуйте, що твердий сир уже трохи солоний. Форму для запікання змастіть маслом 2-3 г, викладіть цвітну капусту, залийте соусом Запікайте у розігрітій до 180 градусів духовці 15-20 хв.

Q про запас

Вишневе варення з корицею

Вишня без кісточок — 1 кг, цукор — 600 г, палички кориці — 2 шт. Помийте вишню та видаліть кісточки. Викладіть у каструлю із товстим дном та всипте цукор. Залиште постояти протягом 15 хвилин, щоб ягоди пустили сік. Додайте в каструлю 2 палички кориці та поставте на середній вогонь. Коли вишні закиплять, зменшіть вогонь до мінімального та варіть 10 хвилин, періодично помішуючи. Стерилізуйте банки будь-яким способом, що вам до вподоби. Розкладіть варення в банки та закрутіть кришками. Коли банки охолонуть, поставте їх у прохолодне місце.

Наостанок

12

28.07.2022

Q актуально

Q компетентно

Остеоартроз (остеоартрит) — це хронічне незапальне захворювання суглобів, а точніше суглобових хрящів. Остеоартроз може вражати будь­який суглоб тіла. Як правило, суглоби рук, колін (гонартроз), стегон (коксартроз) і хребта уражаються найсильніше. Цей дегенеративний стан виникає, коли зношується хрящ, який знижує рівень тертя в суглобах і захищає їх від стирання. Тоді кістки стикаються одна з одною під час руху суглоба, це викликає біль і хрускіт у суглобах. Остеоартроз може бути діагностований тільки ортопедом. Для цього проводяться такі тести, як магнітно­резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ) або рентген. Ці тести підтверджують втрату хряща і наявність кісткових шпор, оточуючих пошкоджені суглоби. Іноді проводяться лабораторні аналізи, такі як біохімічний аналіз крові і аналіз суглобової рідини, щоб проаналізувати стан суглобів і виключити інфекційний процес або системні захворювання (ревматоїдний артрит та подагру).

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне

Чого ми не знали про свої суглоби, але варто знати

ВКРАЙ ВАЖЛИВО ЗВЕРТАТИ УВАГУ НА ФАКТОРИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАННЯ: Вік: ця хвороба зазвичай вражає людей похилого віку. Майже половина людей старше 50 років відчувають біль у суглобах. Стать: жінки схильніші до ризику розвитку остеоартрозу, ніж чоловіки. Надлишкова вага та ожиріння: надлишкова вага тіла впливає не тільки на ваш зовнішній вигляд, але також збільшує механічне навантаження на кульшові та колінні суглоби. Фактично кожен додатковий кілограм ваги додає по шість кілограмів навантаження на кожен із двох колін. У поєднанні з цими біомеханічними факторами прозапальні цитокіни, які виробляються в жировій тканині, також можуть бути причиною запалення та руйнування хряща. Травми суглобів і деформація кісток: травми, що виникають під час занять спортом або в результаті нещасного

випадку можуть збільшити ваші шанси на розвиток остеоартрозу. Травма, яка сталася кілька років тому, може сприяти розвитку остеоартрозу в наступні роки. Люди, що народилися з дефектом хряща або кістки також схильні до запалення в суглобах. Професія: робота або завдання, які створюють стрес для конкретного суглоба, можуть збільшити ризик пошкодження хряща в цьому суглобі. Регулярно повторювані одноманітні навантаження можуть привести до остеоартрозу. Генетика: якщо в одного або обох батьків — остеоартроз, дитина також схильна до його розвитку. При лікуванні остеоартрозу використовуються зазвичай нестероїдні протизапальні препарати, знеболювальні на основі трамадолу, судинні препарати, вітаміни групи В та хондропротектори. Також у випадках, коли біль стає не-

Сергій Левчук, лікар ортопедтравматолог, лікар ФРМ, мануальний терапевт стерпним, хворим пропонують введення глюкокортикостероїдів параартикулярно або в суглоб. Ці препарати ще більш руйнують суглобову поверхню, хрящ і з часом, при неправильному застосуванні даних препаратів, призводить до повного руйнування хрящової тканини, що виносить вирок суглобу — необхідність тотального ендопротезування. Це перелік методів лікування, які можуть вам запропонувати в амбулаторних умовах поліклініки чи на стаціонарному лікуванні у відділенні. Крім цього, необхідні фізичні навантаження, у тому числі водні, силові вправи, розтяжки, що допоможе схуднути і, таким чином, зменшити навантаження на суглоб.

ЧОМУ НЕ ПРАЦЮЮТЬ ХОНДОПРОТЕКТОРИ? Так звані хондропротектори — це добавки, що нібито захищають та відновлюють хрящ, дуже популярні серед атлетів та пацієнтів із різними формами артриту. Проте це міф. Водночас жоден із протоколів лікування остеоартрозу та ревматоїдного артриту не радить застосування хондроїтин сульфату (ХС) та глюкозаміноглікану (ГГ) — двох найпоширеніших хондропротекторів. Про жодні хондропротектори не йдеться мова у жодних з європейських рекомендацій. Керівництво з лікування остеоартрозу від американської асоціації хірургів-ортопедів «дуже не радить» застосування хондроїтину.

Вихід є.

Дослідження впливу цих речовин на стан суглобів у пацієнтів чи лабораторних тварин досить суперечливі, недосконало сплановані й часто проведені упереджено. Є певні докази, що в короткостроковій перспективі ХС допомагає 20% людей і помірно зменшує біль при остеоартриті. Більше ніж пів року цей ефект не триває. Хондропротектори не мають антиревматоїдного ефекту, хоча також можуть дещо зменшувати біль. Що робити? Як лікувати артроз, коли не допомагають пігулки, порошки, мазі, гелі, в/м уколи, в/в крапельниці, народні методи: капустяний лист, настоянка із меду, спирту та гілочки ялини?

У нашому місці з’явилась принципово нова клініка вертебрології та реабілітації, яка руйнує стереотипи лікування в державних установах, має найсучасніше обладнання, якого немає в жодній лікарні, поліклініці Чернігівської області.

П р о ф е с і о н а л і з м л і ка р і в п і д ­ т в е рд ж е н о п р о й д е н и м и ку р с а м и підвищенням кваліфікації. Для забезпечення рухливості суглобів та підтримання природної змазки суглобової поверхні ми використовуємо PRP-терапію (плазмотерапію) — це ін’єкції власної плазми пацієнта, збагаченої тромбоцитами, для стимулювання регенерації, зменшення запалення й болю в суглобі. Що поєднується із фізіотера певтичним лікуванням: Лазер високої інтенсивності (ЛВІ), який уже після 1-2 процедур робить дива — знімає набряк, больові відчуття. Глибина проникнення ЛВІ — 10-12 см ; Міостимуляція м’язів; Ударно-хвильова терапія; Магнітотерапія; Комп’ютерне витяжіння для суглобів; Введення гіалуронової кислоти високої молекулярності в суглоби — це

штучний протез синовіальноі рідини для суглобів; Лікувальна гімнастика для су гл о б і в п і д р етел ь н и м н а гл я д о м інструктора із ЛФК. За даними європейської та американської асоціації ортопедів-травматологів, за останні роки кількість призначених знеболюючих та НПЗ препаратів виросла на 800%! Тривале застосування НПЗП небезпечно! Більшість людей уже втомились пити

Чи буде вирішено питання з мостом та доїздом до сіл Добрянської ТГ? Внаслідок дощів тимчасове покриття об’їзду роз-

мокло. Наразі там облаштовують водопропускні труби та підсилюють конструкції дорожнього одягу. Після завершення робіт безпечний та безперебійний рух буде повністю відновлено.

Обробка/ моніторинг полів дронами, з ким погоджувати механізм? З районною військовою адміністрацією. Чи достатньо документів в Дії для перевірки на блокпостах, чи потрібна наявність паперового документа? Так, якщо є доступ до інтернету і сам застосунок добре

вантажиться.

Де зараз можна зробити щеплення від «ковіду», і які вакцини є? У кабінеті щеплень поліклініки. У червні для області

надійшло 27000 доз вакцини «КороноВак», а в липні — 1170 доз «Комірнаті». Щодо другого препарату, то краще попередньо записуватися, бо вакцина має дуже обмежений час використання після розморожування.

пігулки (багатьом це взагалі протипоказано!), витрачати кошти на неефективні гелі, тому що вони маскують симптоми, а не лікують. Сучасна медицина, яку в Чернігові представляє центр «Авангард Мед», готова сказати «ні» болю та допо­ могти вам підтримати ваші суглоби, комплексно підійти до лікування і все ж таки призупинити таке захворювання, як артроз, і продовжити життя вашим суглобам.

Тел.: 099­752­58­73, 675­178

Чекаємо вас за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 119­а. Тел.: 093­585­65­65, 097­560­65­65. https://www.facebook.com/avangard.med.CH/

-50%

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

на консультацію ортопеда до 31.08.22

Це чудова нагода попіклуватися про стан свого здоров’я та своїх близьких і зробити такий важливий подарунок!

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 25012 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8220

Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".