Вісник Ч, 25 серпня 2022 року

З Днем Незалежності України! Тираж 26413 25 серпня 2022 року. №24/1883 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Колишній танкіст Сергій Шевченко заскочив

на ворожий танк на ходу.

Найбільша його шанувальниця — кримська сваха 4 стор.

Q спаси, Господи

Син священника їде на схід Антон, син отця Іоана ФУРДАНІЧА, настоятеля Спасо­Преображенської церкви в Любечі на Ріпкинщині, знову збирається на схід. Щоб підтримати солдата і закупити необхідне, небайдужі прихожани оголосили збір коштів в інтернеті.

— Звертаюсь до вас з проханням допомогти священнику смт Любеч, отцю Івану, придбати бронік і каску для його сина. Він на сході з 2014 року. Отець Іван буде вдячний за кошти і пораду, де можна купити хороший захист, — написала в соціальних мережах Наталія ВАШЕТІНА.

— Антон служить у спецназі. За шолом віддали 20 тисяч гривень, за додаткові бокові вставки в бронежилет — сім тисяч, штурмовий рюкзак — дві тисячі, набір для виживання (рятувальна сумка першої необхідності) — також дві. І ще багато чого по дрібницях було закуплено, — перераховує отець Іоан Фурданіч.

— Чи актуальний збір далі?

— Уже ні. Усе купили. Декілька тижнів тому знайомі нашої сім’ї виставили збір на допомогу в інтернеті. Але коли син дізнався, був проти. На картку тоді вже скинули 1200 гривень. Збір припинили. Решту грошей ми назбирали своєю родиною.

Ольга САМСОНЕНКО

Q будьмо пильні

Оновлять сигнали повітряної тривоги Центр протидії дезінформації при РНБО повідомив: «Через загострення ядерного шантажу рф деякі територіальні громади запровадили кілька сигналів тривоги, що повідомлятимуть про різні види небезпеки». Нові сигнали тривоги: сигнал хімічної небезпеки — звук церковних дзвонів, сигнал радіаційної небезпеки — це дзвін в набат, сигнал евакуації з міста звучить як гудок потяга.

— А в Чернігівській області будуть такі сигнали?

— Ми до цього йдемо. Сьогодні сирена лунає тільки двох видів — безперервна або завиваюча (періодична). Для того, щоб подавати нові сигнали, потрібно оновити систему, — пояснив Сергій БОЛДИРЕВ, директор департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської ОВА. — Чекаємо на зустріч з іноземними інвесторами, які допоможуть нам встановити необхідне обладнання. Вартість ще підраховують.

Ольга САМСОНЕНКО

Сергій Шевченко з подарованим електровелосипедом від бахмацької влади. Фото Людмили БУЛИГИ

Q шукають вихід

Зерно везуть у румунський і польський порти. Аграрії роблять 200-кілометрові кола Виробники з Чернігівської області підшукують додаткові приміщення для зберігання зерна. Чекають підвищення ціни. Або вже вивозять до портів Румунії і Польщі.

— Раніше всі шляхи всіх аграріїв були в наші миколаївський, одеський порти, — каже Сергій ЧУБОВСЬКИЙ, керівник ТОВ «Козацьке», го­ лова обласного союзу сільськогосподарських підприємств. — Зараз у кожного свій шлях продажу. Є три варіанти: Румунія, Польща, щось везеться в бік Ізмаїла. Ми продали трошки в Малу Дівицю При­ луцького району. По 5500 гривень за тонну, потім по 5250. Для того, щоб вистачило грошей на збирання цьогорічного врожаю.

— Якщо брати напрямок Мена – Чернігів, проб­ лема з мостами, — каже Василь ЖУК, заступник директора департаменту агропромислового роз­ витку ОВА. — Діє обмеження 10 тонн. Тому аграрії, які знайшли, кому продати, роблять кола. Хтось їде

через Короп до Чернігова (майже 200 кілометрів). Але там теж міст, наскільки я знаю, у не дуже хорошому стані. Також везуть в об’їзд через Городню (приблизно 150 кілометрів). Основною проблемою лишається ціна. Хоча, після того, як із наших українських портів уже почали вивозити зерно, ринок відреагував позитивно. І ціна підскочила на 200­300 гривень. На сьогодні пшениця коштує до п’яти тисяч гривень за тонну. Щоб цю тонну довезти до порту, на дорогу треба дві тисячі гривень. Ціна повинна бути мінімум шість тисяч. Наші аграрії збирають урожай, шукають приміщення для зберігання. І чекають вищої ціни. Крупні підприємства, їх не так багато в області, купують свій транспорт, по дві­три машини, і напряму налагоджують зв’язки з Європою. Своїми зерновоза­ ми везуть.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ Неспри­ ятливі дні:

Температура води в Десні 23 серпня на 8 ранку: Чернігів — 22,7оС, Морівськ Козелецького району — 22,8оС

29 серпня.

с

Ж т

2 Q хай знають

Різне, реклама

25.08.2022

Росіяни на парад таки попали. «Тушками»

У центрі Києва, на Михайлівській Q анекдот у тему площі, з травня виставлена розбита російська техніка. Багато притягли з путін схоплюється серед ночі в холодному поту Бучанського району Київської області, і з криками... Кабаєва запитує: з Сумської області. Є і самохідний — Вово, що трапилося? зенітний ракетно­гарматний комплекс — Якесь мені приснилося жахіття! Ніби сиджу «Панцир­С1», підбитий на Чернігівщині. я в залі, а на трибуні Зеленський щось розказує... ЗРГК був знищений біля села Вишеньки, що на Коропщині. Грізний ЗРК наземного базування (на шасі «КамАЗу») зараз має жалюгідний вигляд: розідрані колеса, вигоріла кабіна, погнута арматура на місці гармат. Результат роботи наших ЗСУ, однієї з бригад ОК «Північ». З початку повномасштабного вторгнення в Україну російські війська втратили вісім таких громадин. Тепер це власність національного військово­історичного музею України. На цьому тижні побита військова техніка російської федерації була виставле­ на вздовж Хрещатика. Хотіли ж рашисти парад?

— Скільки підбитої на Чернігівщині російської техніки зараз виставлено на параді в центрі Києва?

— Сім одиниць техніки. Танк Т­72, БТР­82А, два «КамАЗи», вантажівка ГАЗ­ 2330 «Тигр», зенітно­ракетний комплекс «Бук» і бойова машина піхоти БМП­2. Усього з Чернігівської області було вивезено понад 170 одиниць підбитої, розбитої вщент і спаленої російської техніки. Вивозило не ОК «Північ», ми тільки допомагали, — розповіла Світлана ХАЛИМОНЕНКО, офіцер служби зв’язків із громадськістю ОК «Північ». Російський самохідний зенітний ракетно-гарматний комплекс, підбитий біля села Вишеньки,

Олена ГОБАНОВА

що на Коропщині, — у Києві

Q страшно, а на хліб треба

Кавуни величезні, що з Умані, що з Азербайджану. Беруть половинками

Антоніна Вишгородська зважує кавун

23 серпня, Центральний ринок у Чернігові напівпорожній.

— А що робити, як на хліб треба, — розкладаючи на прилавки товар, зітхають продавці, які приїхали з районів. Молода кукурудза — 40 гривень пакетик. А в пакетику п’ять штучок.

— З поля? — цікавлюся.

— На полі цей рік один сонях! З городу, — сміються продавчині з Голубичів, що на Ріпкинщині. І радять до­ давати при варінні соду на кінчику ножа, якщо качани вже перезрілі. — Розваряться в кашу, а на смак непомітно. Ягоди: малина — по 100 гривень лоточок. Лотки ло­ хини — по 85­95 гривень. Кизил місцевий, забарівський — по 20 гривень за пивний пластиковий стаканчик. Кисленький. Добрий на варення та компот. Персики — по 40. Сливи — 15­20. Кріп — по 250 гривень за кілограм (невеликий пучок виходить на 20 гривень), зелена цибуля — 150. Зі Старого Білоуса. Головки часнику — по 120 гривень за кілограм. Диня українська — 75 гривень за кілограм, узбецька — 85. Запевняють, що дешевшою цього року не буде. Кавуни переважно великі. Є з Умані (Черкаська область), вони трохи темніші, з Одеської області та Азербайджану. А ціна однакова — по 30­35 гривень за кілограм.

— 315 гривень, — зважує середнього з наявних

кавунів 65­річна Антоніна ВИШГОРОДСЬКА, продавчиня.

— Кавунів у цьому році беруть мало. Бо великі, тому дорого. Два дні були по 30, люди купували, а вчора хазяїн ціну підняв на п’ятірку. Він привозить їх з Азербайджану, сам звідти родом. Я великий кавун ріжу навпіл і половинки зазвичай забирають. Якщо кому треба, можу й на четверті порізати. Виходить близько 60 гривень. Точно продам. Зазвичай працюємо до 16.00. А сьогодні до дванадцятої.

— Не боїтеся? Кажуть, можливі обстріли.

— Ні. Я з Чернігова. Звикла. У м’ясному — тільки свинина. Ошийок — 230 гривень за кілограм. Стегно на кістці — 150 грн/кг. Без кістки («яблучко») — 150­160. Шматочки на фарш — по 130 гривень за кілограм. Ребра м’ясні необрізані — по 40­45. Підчеревина з великим м’ясним прошарком — 160­180. Сало товсте, без прошарку (спинка) — 150 гривень за кілограм. Смалене на соломі (з духмяною шкірочкою) — по 190. Бочок з м’ясом — по 200. Ратиці — по 10 за штучку. Домашні курячі яйця — по 40­50 гривень за десяток. Городнянські — по 35­40 грн/десяток. Активно беруть скляні банки. Літрові, гвинтові (ті, що з різьбою під кришку) — по 23 гривні за штуку. Півлітрові банки під звичайну кришку — 13, під закрутку — 14 гривень.

Олена ГОБАНОВА, фото автора

Було втрачене тимчасове (військове) посвідчення в місті

Чернігів, у районі танка, серія ТП, номер 241837, на ім’я

Корж Вероніки Миколаївни. Цей документ вважати недійсним.

Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!

25.08.2022

Новини

Q зігрівання замерзаючих — справа рук самих замерзаючих

Q невдала покупка

Пічники за роботу беруть по минулорічних цінах. Від шести до 12 тисяч гривень Валерій Тосенко із Чернігова — професійний пічник. Стаж 15 років. Їздить по всій області. І ремонтує, і будує з нуля. Попит на груби був уже з початку літа.

— Люди цікавляться і будують саме груби, — каже Валерій. — Класична груба по роботі в мене коштує від восьми до 12 тисяч гривень. Матеріали можна еконо­ мити, а можна все робити з нового. Якщо купувати нові матеріали, то у 27 тисяч гривень за все можна вкластись. Якщо економити і шукати старе, радянських часів, то як уже вийде. Багато бажаючих просто відремонтувати старі Валерій Тосенко біля груби сільські груби. Або купили будинок, або залишився від батьків. Люди переживають, що взимку може не — Дорожче. бути газового опалення, збираються виїхати з міста і — Додатково на клей і сітку йде до 700 гривень. пережити холоди у селі. Для комфортної зимівлі хороша — Собі грубу побудували? груба потрібна в першу чергу. Тож економити на ній не — Живу поки на дачі в Рівнопіллі (під Черніговом). раджу. Цеглу краще купити нову. Червона ніжинська дуже Будинок біля переправи, поряд з територією колишнього добра. Зараз коштує 8­9 гривень за штуку, плюс доставка. полку зв’язку, розбитий. Лишилася труба від димоходу і Вогнетривка цегла до війни коштувала 35 гривень за та впала. За весь час бомбардування на нашому клаптику штуку, зараз — 69. лягло дев’ять бомб і три ракети. В останні дні бомбар­ Багато хто просить газові груби перевести на дро­ дування Чернігова ва. Але, якщо чесно, прилетіло і в наш бу­ не раджу так робити. Пічників і роботи в області вистачає. динок. Я з дружиною і Краще повністю обно­ Деякі ставлять ціну погодинно. собакою були в хаті, на вити. Грубу штукатурю, дивані. Дивом уціліли. накладаю сітку. Стає Запевняють, якщо шукати всі матеріали б/в, рівна і гарна. Можна то грубу можна «скласти» за 15 тисяч гри­ Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото пофарбувати у будь­ вень з роботою. який колір. із сайту оголошень

Q сезон

Лисички — 55, чорниці — 45, а бузина — усього по чотири гривні — Приймаємо лисички по 55 гривень. А забирають по 60. Перші місяць тому були й по 200­230 гривень. Знижувалась ціна і до 45 у цьому році. Приносять помалу. Не більше двох кілограмів. Хоча дощів багато і лисичок теж,— роз­ повідає Лідія КУЧЕР з села Сядрине Корюківського району. Приймає гриби і ягоди. — Чорниця теж цього року хороша. Ягід багато в лісі і досі.

Q святкували

Q анекдот у тему:

Папуасів запитують: — Як ви кокоси з пальм збираєте?

— А ми їх і не збираємо. Коли вітер подує, вони самі падають.

— А коли вітру нема? Але ціна занизька — 45­50 — Ну… тоді, значить, поганий урожай. гривень. У минулому році було від 70 гривень.

17­20 гривень брали, — каже Богдан Почали скуповувати в населення НІМЧЕНКО з Ічні, приймає бузину і бузину. За кілограм платять усього другий рік. — Бузину приносять і чотири гривні. Утричі дешевше, ніж дорослі, і діти. Один чоловік за день минулого року. назбирав 250 кілограмів, подружжя — Ціна дійсно низька. Не хочуть принесло майже 400. Дітвора за­ заготівельники займатися бузиною. звичай кілограмів по десять несе. У минулому році було по 10­12 гривень, останню ягоду навіть по Ольга САМСОНЕНКО

Прапор України підняли в Крутах

23 серпня на День прапора жовто­блакитне полотнище підняли в Крутах біля меморіалу Слави, на місці знаменитого бою армії УНР з російською армією в січні 2018 року.

— До нас приїхав В’ячеслав Чаус, начальник обласної військової адміністрації та всі старости найближчих сіл. Усьо­ го було десь чоловік 15. Більше нікого не запрошували. Масових заходів проводити не можна, — каже 23 серпня Олег БУЗУН, голова Крутівської ТГ. — Прапор наш, розміром три на два метри. Він пошитий під стаціонарний флагшток. Йому десь років десять, прапору стільки ж. Але він у хорошому стані, піднімаємо прапор декілька разів на рік. Усе пройшло хвилин за сорок. Після провели В’ячеславу Анатолійовичу екскурсію. Бо раніше він був у нас, але дуже швидко, проїздом. Ми — одна із громад, через яку пройшло не менше 700 одиниць військової техніки ворога. Крути знову підтвердили, що українці здатні на спротив. На 24 серпня заплановане погашення поштової марки на честь пам’яті Героїв Крут. Чекаємо Олену Дорошенко, директора філії Чернігівської дирекції «Укрпошти».

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q втрати

Попрощалися

15 серпня передчасно пішов з життя через невиліковну хворобу 43­річний Олександр Максименко, майстер­ сержант прикордонної служби зі Сновська. Учасник АТО. Коли російські агресори 24 лютого напали на Україну, тримав оборону Чернігова. Коли Олександру поставили діагноз і розпочали лікування, було вже надто пізно. Чоловік «згорів» швидко. За три тижні його не стало. Він не дожив усього кілька днів до Дня Незалежності, а для нього це було особливе свято. З різницею у три роки саме 24 серпня дружина Людмила подарувала йому двох синів. Цього року хлопцям виповнилося дев’ять і 12 років.

15 серпня трагічно обірвалося життя 37­річного Дмитра Білика, старшого сержанта з міста Новгород­ Сіверський. Проходив військову службу за контрактом у в/ч А1815. Закінчив 11 класів місцевої гімназії №1. Військовий шлях Дмитра розпочався ще у 2014 році, коли він проходив службу в одному з підрозділів ДПСУ (прикордонна служба), а у 2016 підписав контракт та долучився до 1­ї окремої танкової Сіверської бригади.

3

18 серпня Новгород­Сіверщина провела захисника в останню путь. Поховали Дмитра на Покровському кладовищі в Новгороді­Сіверському.

17 серпня загинув 50­річний Микола Трухан, стар­ ший водій мотопіхотного взводу, старший солдат з Держанівки на Носівщині. Микола у 2014 році уклав контракт військовослужбовця ЗСУ. Максим, старший син загиблого, також боронить Україну.

20 серпня попрощалися із 49­річним Ігорем Браги­ дою, який загинув на Донеччині. Народився в селі Тараса Шевченка на Ріпкинщині. Після закінчення школи отри­ мав спеціальність електрика. У 1990 році був призваний та проходив строкову військову службу у прикордонних військах, де отримав звання сержанта. Після демобілізації працював електриком, незабаром відкрив власну справу та почав столярувати. У 2014 році був знову призваний за мобілізацією до лав прикордонної служби. Служив на заставах Дніпровське, Неданчичі, Гірськ.

14 серпня Ігор загинув внаслідок ракетного обстрілу.

Ольга САМСОНЕНКО

«Назвався Миколою, запитав: «Дрова треба?» Володимиру Довгополому два роки не віддають арештований трактор і причеп Щоб обробити батьківську ділянку, два гектари, родина Довгополих наймає трактор. Бо їхній МТЗ­80 уже два роки стоїть на штрафмайданчику в Борзні (сектор поліцейської діяльності №1 (м. Борзна). Володимира Дов­ гополого і його брата Олександра звинувачують у крадіжці дров.

33­річний Володимир Довго­ полий живе з родиною в Ніжині. Працює в службі охорони Київської лабораторії CSD. Приїжджає допо­ магати батькам у Сиволож, що на Борзнянщині.

— Батько тримає худобу. І ми з братом щовечора їздимо на свій город за село косити траву.

31 липня 2020 року я вже повер­ тався з травою додому. Це було в п’ятницю ввечері, годині о восьмій. Під селом край дороги стояв «га­ зон». Повен кузов дров, з горою. А я їду на батьковому тракторі з причепом. Біля вантажівки чоловік, зупинив мене, назвався Миколою. Я його вперше бачив. Машина його перевантажена, похилилася набік, він не міг їхати далі. Микола запитав мене, чи нікому в селі дрова не треба. Я запитав про ціну. Каже: «1000 гривень куб». Заглянув, а там двометрівки дубові лежать. Я поцікавився, чи є в нього документи на той ліс. Він витяг бумаги, по­ казав, що все законно. Накладні на 20 кубів. До села їх мені привезти відмовився, сказав, що машина не може зрушити з місця. Я з’їздив додому за грошима і купив у нього куб. Бо в мене причеп невеликий, саморобний, більше б не влізло. Підігнав трактор, Микола скотив куб дров мені на причеп, поверх трави. П’ять дрючків: чотири двометрових і один півтора метри. Ще запитав, чи більше нікому в селі дрова не треба, а я ж не знаю. І він поїхав у бік Малої Загорівки, як на Борзну. У мене на причепі від такого наван­ таження колеса спустили, я почав качати. Це хвилин п’ять минуло, і приїжджає поліцейська машина з трьома поліцейськими. До мене: «Давайте документи на деревину». Я розповів, у кого купив і за які гро­ ші. Поліція проїхала тією дорогою, куди поїхала вантажівка з дровами, і вони мали її зустріти. Але сказали, що не бачили. І ми з поліцейськими десь годину­півтори чекали, поки приїхав їх старший зміни Кудра, з ним ще три працівника поліції. Мене посадили у свій автомобіль. За цей час брат Сашко підійшов, бо мене довго не було. Нам сказа­ ли: щоб закрити це питання, треба гроші. Інакше трактор з причепом відправиться на штрафмайданчик. Я за тисячу гривень купив ті дрова і за що маю платити ще? Ми від­ мовилися. О першій ночі приїхав Горкавий Віктор, слідчий. Каже: раз ми не хочемо співпрацювати, то трактор забирають. Звичайно, сам трактор у відділок не поїде, а ми з братом переганяти відмовилися. Тоді Горкавий з Підлісецьким по­ чали погрожувати зброєю, якщо ми не виконаємо їх накази. Збирались надіти кайданки. Пішли обшукувати трактор. Шукали бензопилу, а зна­ йшли документи у папці збоку за сидінням. Там були права брата, тех­ паспорт і дві страховки: на трактор і на причіп. Їх забрали без складання будь­яких актів чи протоколів. Мої права залишились у мене. Брата змусили таки залізти в кабіну і відігнати трактор до райвідділу в

Борзну. Мене відпустили, о сьомій ранку я поїхав машиною, і брата з райвідділу забрав. У понеділок нам сказали з’явитися. Коли прийшли, на КПП заявили: давайте 100 тисяч гривень, або ви більше трактора не побачите. Ми з Олександром третього серпня написали заяву начальни­ ку відділа поліції про незаконне вилучення нашого транспорту і документів. Тоді начальником був Харченко. Відповідь ніхто не надав по сьогоднішній день. Згодом на трактор наклали арешт. На 17 серпня поставили судове засідання. Повідомили про це брата, а не власника (батька Володимира Федосійовича). Ми написали клопотання, потрібен був час на ознайомлення з матеріала­ ми справи. Просили перенести на 21 серпня. Але суд перенесли тільки на 18­те. Документи нам теж не віддали. Тримали п’ять місяців. А коли напи­ сали скаргу, то отримали відповідь, що документи ми випадково забули в райвідділі. Повернули їх тільки 14 грудня, коли вручали підозру. Два роки минуло. Судів було не менше десяти. У лісосмузі знайшли незаконну рубку, два пеньки, 78 і 75 сантиметрів у діаметрі. А в мене на причепі найбільша товщина колоди — 59. Слідчий подав експерту роз­ міри пеньків і той нарахував збитку на 48 тисяч гривень. І ще п’ять тисяч за експертизу. Ми подали клопотан­ ня, щоб експертизу переробили. Бо ніхто не встановлював, ті то пні чи не ті. В одному протоколі між пнями 15 метрів, у повторному вже 50. У всіх протоколах звідкись з’явилися по­ няті з Борзни на прізвище Журавлі. Получається, за 30 кілометрів люди їздять спеціально. І у всіх трьох протоколах у цих Журавлів різний підпис. Букви різні. Свідчення всіх восьми праців­ ників поліції однакові, як під копірку — до кожної коми, кожної помилки. І досі не встановлене місце по­ рубки. Ні дати не встановили, коли це було, ні пилки, якою це робили.

22 серпня був черговий суд, у Борзні. Ми клопоталися про н е з а л еж н о го е кс п е рта . Тр е б а встановити, чи дійсно на причепі деревина від тих пнів, які зазна­ чені в протоколі. Але експерт від Київського науково­дослідного інституту судових експертиз ухвалу суду виконувати відмовився, бо поліція не надала йому доступу до трактора. Він приїхав, а його просто не пустили на територію. І де ті пні, також не вказали. Півтора року чекаємо, не можемо належну експертизу провести. Суд знову призначив експерта від МВС. Тепер нам інкримінують статтю 246 частину другу «Незаконна по­ рубка лісу групою осіб». Трактор у відмінному стані був. Батько зібрав його сам у 2006 році. Усі частини купував через біржову угоду. Тепер ціна такого десь 100­ 120 тисяч гривень. З саморобним причепом плюс ще тисяч 15. Той причеп, що поки що в нас вдома у дворі, — ще тисяч 40.

— Чому досі не сховали?

— А як заховаєш від поліції?

Олена ГОБАНОВА

Редакція звернулася із запитами до поліції та прокуратури, що вони думають про справу. Відповідь читайте в наступному номері.

А які ще конфлікти на Борзнянщині, читайте на стор. 8

4

Суспільство

25.08.2022

Колишній танкіст Сергій Шевченко заскочив на ворожий танк на ходу. Найбільша його шанувальниця — кримська сваха Публікації підготовлені в рамках проєкту "Ми з України!", ініційованого Національною спілкою журналістів України.

56­річний Сергій ШЕВЧЕНКО 26 лютого у Бахмачі зупинив один із ворожих танків, що їхав містом. Заліз на нього на ходу, без зброї. Затримав ненадовго. Але показав, що Бахмач не здається. Коли колона російської техніки рушила далі, один із танків переїхав велосипед Сергія. Міська влада купила йому новий, електричний. Зараз чоловік без роботи, стоїть на біржі. Про події 26 лютого нагадує біль у коліні.

— Як мала дитина, — ще й зараз переживає за чоловіка Людмила БУЛИГА, дружина. — Коли мені подзвонили, сказали, що на околиці Бахмача танки, я була вдома. Від нашого будинку — інший кінець міста. Чоловік на велосипеді долетів до них хвилин за п’ять. Як колишній танкіст знає, як на нього залазити. Заскочив на той танк на ходу. Я працюю на пошті, начальницею пересувного відділення. Він ще додому не повернувся, а мені наша поштарка надіслала відео: «Ти вдома сидиш, дивись, що в нас у Бахмачі робиться». У Сергія була примітна куртка. Знаю, що в Бахмачі ні в кого такої немає. Придивилась, точно він. Давай дзвонити, не бере слухавку. Я злякалася. А тоді відповів: «Я вже на танку покатався». Кричу: «Їдь додому». — «Ні на чому, орки велосипед переїхали». Коли вже прийшов додому, як я лаялася на нього. Кажу: «Ну скільки тобі років, у голові є що­небудь?» Потім уже міська влада подарувала йому новий електричний велосипед. А старий хотів здати на металолом, але залишив, як пам’ять, для музею. Разів три давав мені проїхати на новому. На кладовище, до батька їздила. До свекрухи на день народження. Він на простому — поряд, а я вже на електро.

Q актуально

— Бачили чоловіка по телевізору? Відеоролик з ним транслювали всі центральні телеканали.

— Найбільша його прихильниця — наша кримська сваха Оксана. Донька вийшла заміж туди ще до окупації Криму, у Євпаторію. Сваха збирає всі відеоролики, зберігає на телефон. У неї багато родичів у Харкові, на заході. Усім розсилає відосики з ним і з гордістю каже: «Оце мій сват!»

— Після того випадку про себе час від часу нагадує коліно, болить, — каже Сергій Михайлович. — Коли зіскочив з танка, невдало приземлився. Був у лікарні. Наші лікарі кажуть, треба їхати в Ніжин, там обладнання краще, робити повне обстеження. А в мене то часу немає, то натхнення, то грошей. Тоді мною керували емоції, хотів їх зупини­ ти. До цього вони їхали повз Бахмач, полями. У той день чогось через Бахмач. Колони їхали тією дорогою два дні. Наступного дня мене вже жінка не пустила, — сміється. — А перший день, поки Люда по телефону балакала, я за себе і помчав. Услід мені щось кричала, та я зробив вигляд, що не чую. Я їх просто хотів зупинити. І в принципі, це вдалося на якийсь час. Вони в шоломах були, а я покривав усілякими матюками. А один, який сидів на другому танку, каже: «Слезай, сейчас стрелять буду». А я йому: «Стріляй. І що тобі це дасть?» Вистрелив угору, як поперед­ жувальний.

Такий танк зупинив Сергій Шевченко Наступного дня вже казали, що мене по телевізору бачили. Через декілька днів у рекламі сам себе побачив. Із Естонії військовий журналіст був у мене. Після того, як російські війська вийшли з Чернігівщини, їздив у Слов’янськ. Місто бомби­ ли, але не заходили. Там у мене племінник. До­ рогою нашим, бахмацьким хлопцям, завозили гуманітарку. Я і зараз би їздив, допомагав хлопцям, але ні з ким. У Бахмачі допомогу військовим збирають у штабах, потім уже волонтери забирають своїми машинами. А в мене власного транспорту немає. Працював на фірмі, де сушили зерно. До цього був підприємцем, виготовляв металеві паркани. Станки стоять, замовлень немає. Метал дорогий. Бахмацький район приєднали до Ніжинського. Там і військкомат тепер. Тоді

вони самі не знали, що робити. Але я до них ходив, хотів служити. Не взяли. Через коліно. Сказали: «Почекай, і твоя черга прийде». Зараз, як у місто вийду, усі здоровкаються. Сигналять з автівок, руками махають. Кричать: «Героям слава».

— Коли востаннє сідали в танк?

— У 1987 році, — сміється. — Але як керувати, пам’ятаю. Якби заліз усередину, обдивився, що там і як, воювати зміг би, — жартує. — Тоді мені сказали, що я провокував їх, злив. Могли «шурувати» з автоматів у людей. Трохи історію, архіви вивчав. І зрозумів, що вони йшли полями, тими дорогами, якими Гітлер наступав ще у 1941 році.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ. Фото з інтернету

На Чернігівщині працює «поліклініка на колесах»

Валерій Зуб біля мобільного медичного кабінету

— Серце боліло ще зимою, спочатку терпіла, а потім не до того було. Війна. Які там по­ ходеньки до лікарів, — жаліється жителька села Припутні на Ічнянщині (Ніжинський район) лікарю мобільного медичного кабінету. — Як війська відійшли, зрозуміла, що зажимати й боліти стало ще дужче, і задишка з’явилась. Та що мені старій жалітись, добре хоч жива, значить, до Бога ще рано. На жаль, така історія занедбаних хвороб швидше закономірність, ніж виключення, і не лише в селах, де стояли російські війська, а й у більшості сіл Чернігівщини. Поки лікар робив кардіограму, писав призначення та видавав ліки пацієнтці, черга зібралась на вулиці чимала. Уже другий день у селі працювала «поліклініка на колесах». Про те, що авто буде в Припутнях, писав на своїй сторінці Валерій ЗУБ, нардеп, також інформувала населення староста села, і працювало «сарафанне радіо». За інформацією Валерія Зуба, ми дізнались, що авто курсуватиме в першу чергу районами, які постраждали від військових дій, потім віддаленими населеними пунктами, жителям яких проблемно добиратися до медичних закладів. Прийматимуть такі фахівці: терапевт, хірург, офтальмолог, кардіолог. Можна пройти ультразвукове обстеження, перевірити зір, видалити шкірне новоутворення та зробити кардіограму. Автомобіль на прохання народного депутата надала організація Migrant Offshore Aid Station. Усі обстеження, консультації та маніпуляції безоплатні для людей. Розхідними матеріалами та найпоширенішими ліками забезпечує пан Валерій. Найближчим часом мобільний медичний кабінет приїде в інші куточки Ніжинського району, які найбільше постраждали від окупантів.

Володимир ЛЕВЧУК

Q медична новина

Менська і ніжинська лікарні отримали апарати УЗД На початку серпня менська лікарня от­ римала портативний апарат ультразвукової діагностики. За словами Григорія РАЗНО­ ВАНА, генерального директора Менської міської лікарні, мобільний портативний апарат ультразвукової діагностики Orcheo не вимагає додаткового навчання.

— Особливість нового обладнання — мобільність. Його можна принести без­ посередньо до ліжка пацієнта в будь­якому відділенні лікарні і зробити дослідження, щоб визначитися з лікувальним процесом.

Це особливо зручно, коли не можна транс­ портувати хворого, — пояснює Григорій Іванович. — Призначений апарат для ультразвукової діагностики в акушерстві та гінекології, кардіології, педіатрії, неонатології, ендокринології, урології, анестезіології, при дослідженні судин, кістково­м’язової системи. Вартість апарата — 914 тисяч гривень. Отримали завдяки співпраці з благодійним фондом «Національна агенція гуманітарної допомоги «Здорові».

10 серпня ще один УЗД­апарат привезли до Ніжинської центральної міської лікарні. Подарунок від волонтерського об’єднання «Балсанка».

— Це вже третій УЗД­апарат у нашій лікарні. Для діагностики органів черевної по­ рожнини, паренхіматозних органів. Апарат знаходиться в стаціонарі. Двома іншими лікарня поповнилася в минулому році, — розповіла Олена ШЕЙКО, медичний директор.

Ольга САМСОНЕНКО

Портативний апарат ультразвукової діагностики

5

Гумор

25.08.2022

А чого ж не скористатися нагодою

Коротко про життя чоловіків: Народився. Побув у всьому винен. Помер...

В одному місті вирішили збудувати басейн. На будівництво запросили фінів. Результат не змусив себе чекати: у заплановані терміни виріс красень басейн. На його відкриття прийшли всі «батьки міста»: мер, начальник поліції, прокурор, суддя і т. д. Були запрошені і фіни — пре­ зидент тієї будівельної фірми, яка звела басейн, зі свитою. Роздяглися всі, плавають, задоволення отримують ... Раптом наші «батьки міста» починають дивуватися: «Чого це навколо них вода починає забарвлюватися в бузковий колір?!» А фіни плавають трохи на віддалі і посміхаються зніяковіло... З’ясувалося все пізніше. Виявляється, за фінською техноло­ гією у воду басейну спеціально додають реагент. Він, коли з сечею контактує, воду в бузковий колір забарвлює ...

Р. СТАЛЬНИЧЕНКО

Візьміть грошима

— Любий, ти де?

Це було давно. Інспекція їздила на пта­ хофабрики і виясняла, чим годують курей.

— Відбірним зер­ ном, — відповідають на одній.

— Розтриньку­ єте на курей відбірне зерно?! — гримить страшний голос голов­ ного інспектора.

— Відходами, — відповідають на іншій фабриці, яку завчасно попередили.

— Породистих курей — відходами?! — знову не вгодили. Директор третьої птахофабрики, єврей, говорить комісії: — Скільки виділяється в день на курку? Три гривні? От ми кожній курці і даємо грошима!

М. ШАМРАЙ

Їжа, бувша у використанні

— Запам’ятайте, студенти, у хорошого кухаря нічого не викидається. Якщо, наприклад, після Усі блюда в нашому фуршету залишила­ ресторані повинні мати ся тушкована морк­ екзотичні, ексравагантні ва, яку не доїли, то назви... Тому що їсти цю дещо туди додавши, з неї можна спекти гидоту неможливо! чудовий пудинг. Є питання?

— А щ о п от ­ рібно робити, якщо залишився недоїдений пудинг з недоїденої морк­ ви?

Не хочеться говорити в риму

Жінка після пологів лежить у пологовій залі. У неї розриви, лікар­гінеколог зашиває. Раптом з коридора чути гучний голос: — Петровичу, ти де? Л і к а р , н е п р и п и н я ю ч и р о б о т у, напівголосно, собі під ніс каже: — Ось так не хочеться відповідати в риму.... Навіть породілля, якій було не до сміху, реготала до сліз.

А. БУДКЕВИЧ

А як ти думав?

Бізнес є бізнес

Маршрутка. Водій — з почуттям гумору. І бабка. У бабки впало щось із торбин­ ки на підлогу, і він вирішив пожартувати: — Що впало, то все моє. А бабуся відповідає: — Ти їдь собі тихесень­ ко, а то я зараз упаду й буду вся твоя.

О. ШОВКОВА

Я к в і д бу в а єт ь с я полювання: у вихідний день з’їжджаються до озера горе­мисливці на джипах з модною зброєю. Напиваються до чортиків. А коли починає смеркатися і качка сідає на воду, по­ чинається дика канона­ да з усіх боків. Місцеві жителі без зброї, але з мішками і спеціально навченими собаками тихенько підбирають качок. А наступного дня вишиковуються вздовж траси і продають мис­ ливцям їхню ж здобич.

О. ШПАК

В. СТРИЖ

Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик...

— У мене кішка птахів на вулиці ловить, а ось домашнього папугу чомусь не чіпає.

— Це заначка. *** — Уявляєш, які часи настали! Вставляю карту в банкомат, хочу зарплату зняти. А він сам просить тисячу в борг до першого числа. І картку, с...ка, назад не віддає! *** Обов’язки бувають приємні, неприємні і… подружні. *** Справа не у віці… Справа в тому, що в голові в цьому віці! *** Прийдеш до столяра — скрізь стружки валяются, до перукаря — волосся… А прийдеш у банк — грошей не видно. Ще й ручка прив’язана! *** Х оч е ш г р о ш е й у д в а р а з и більше? Поклади їх перед дзерка­ лом. *** Самоізоляція — це ознайомлю­ ючий тур на пенсію. Грошей немає і зайнятися нічим. *** Відвага, мужність, справед­ ливість — перші ознаки алкоголь­ ного сп’яніння. *** — У тебя «Київстар»?

— Якби в мене був «Київстар», я б на «Феррарі» їздив і на Канарах жив. Це не в мене «Київстар», це я — в «Київстар». *** Іноді і чорний гумор — ознака світлого розуму. *** Відбулась акція — день без матюка! * Це повністю паралізувало роботу всіх автосервісів, * Зупинились всі завантажу­ вально­розвантажувальні роботи, * Футболісти не зрозуміли тре­ нера на установці перед матчем,

— Сьогодні мені прийшла коробка з патронами і записка арабською.

* Місцевий трудовик помер на вдиху, * А звичайні жителі не знали, що відповісти на елементарне питання: «Де?» *** Шеф на зборах: — Шановні колеги! Хто з вас у цьому році швидше за всіх виконає план, той отримає від мене шоко­ ладку!

— Шефе, нам би зарплату…

— Так, починається! Я вже купив шоколадки! *** Заходить мужик в аптеку і щось

— Йолопе, це свічки і рецепт від лікаря.

тихо шепче на вухо аптекаpю. Аптекаp (на всю аптеку): — Та які ще захисні засоби, тут аптека, а не Міністеpство обоpони! *** Директор цирку, дивлячись н а в и сту п п ’ я н о го жо н гл е р а ­ еквілібриста, сказав, що виступати після нього клоуну — тільки гань­ битися. *** Н а у п а ко в ц і а к т и в о в а н о го вугілля напис: «Дане вугілля не активоване. Щоб активувати, від­ правте SMS на номер 3434!» *** Холостяка запитують: — Твій кіт боїться пилососа?

— Не знаю, він у мене лише пів року живе. *** Зі щоденника холостяка: «По­ мив підлогу, зварив їсти, поправ, випрасував сорочки і штани... Хочеться одружитися із собою». *** Науковий диспут на кафедрі мікробіології: — Що ви знаєте про плісняву, колего?

— Я холостяк. Я знаю про плісняву ВСЕ! *** — Якщо у квартирі холостяка лежать у ванній шість зубних щіток, що б це означало?

— Що в неділю він зуби не чистить. *** З часом шлунок холостяка набуває форми пачки пельменів. *** Якщо ти холостяк, у тебе не виникає безглуздого питан­ ня: «Що роблять шкарпетки в мікрохвильовці?» Сохнуть, звісно. *** — Скажіть, тут живе Лейбович?

— Ні! Він тут мучиться! *** — Мойшо, скажіть, ви з вашою Басею щасливі?

— А куди подітися? *** Видавництво «Шалом» випусти­ ло в продаж нову версію «Камасу­ три» для євреїв. На всіх картинках присутня мама, і таки дає поради… *** Группа євреїв на екскурсії. Екс­ курсовод: — А тепер, якщо ви хоч на хви­ линку замовкнете, то почуєте шум Ніагарського водоспаду. *** — Ребе, чому Бог спочатку створив чоловіка, а потім жінку? Равин: — Тому що він обійшовся без порад, кого йому раніше робити! *** — Ви знаєте? Ізя Розі таки закру­ тив голову і її нудить дев’ять місяців.

25.08.2022

ВіКНА, ДВЕРі ВіД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

БУРіННя СВЕРДЛОВИН на воду під ключ.

093­750­28­64.

кнурів, кіз, шкури ВРХ Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

Дорiз цiлодобово. Тел. 063­551­88­39, 096­082­59­37.

Дорого закуповуємо

ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово

Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

096-69-05-018, 063-915-91-97. ВАЛИМО ДЕРЕВА будь-якої складності. Помірні ціни.

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40 ТОВ Куликівський м’ясокомбінат закуповує:

ТЕЛяТ, КОРіВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ

Тел. 097­192­80­90 (Сергій)

Тел. 063­756­96­56,

096­041­76­97.

БУРіННя СВЕРДЛОВИН работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Закуповуємо

ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414 М’ясне підприємство дорого закуповує ВРХ без посередників живою вагою:

телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

Закуповуємо дорого ВРХ, телят, свиней.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРіВ, КОНЕЙ, БИКіВ, ТЕЛИЦЬ.

бово Доріз цілодо

Свиней 60­65 грн/кг ТеляТ Ціни найвищі.

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

телят 50-60 грн/кг, корів 25-30 грн/кг. коней 15-20 грн/кг, свиней 60- 65 грн/кг.

Доріз цілодобово. Тел.: 093­945­72­83, 068­594­ 91­12.

Потрібна бригада людей для закладки вугілля Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

Дорого ВРХ:

телят на відгодівлю, корів, коней, свиней. Доріз цілодобово.

096­387­62­62,099­618­52­77

Куплю

дорого

Доріз цілодобово. Перевезення.

096­690­51­57

Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990

ВіКНА ДВЕРі

Гарантована знижка пенсіонерам!

(097)-1000-380 (Оля) (093)-1000-302 (Олег)

ДОРОГО КОРіВ, КОНЕЙ.

Доріз цілодобово.

098­74­11­833, 063­13­71­061.

НАТяЖНі СТЕЛі Тел.: 066­292­60­60, 093­210­10­10, 097­726­78­39. stelya.ucoz.ru

ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННя

по Чернігову, області та Україні.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу. Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

Закуповуємо: телят, корів, свиней, коней.

Тел.: 063­189­17­93, 098­239­51­12.

Ціни високі. Тел.: 093­582­18­56, 067­724­86­49, 066­900­73­84.

Фарбування та чищення дахів

ЗАКУПОВУЄМО ТЕЛяТ, КОРіВ, КОНЕЙ, СВИНЕЙ

(Шифер, метал, черепиця і т. д.)

А також

Тел. 097­721­42­85 Альтанки, гойдалки, господарські будівлі, туалети, душкабіни та ін. Тел.: 093­409­63­01, 099­431­99­33, 067­751­09­94.

Masterdrev.cn.ua

корів на молоко

Високі ціни

та робочих коней

063­065­02­18, 067­396­80­08

ПОКРіВЕЛЬНі РОБОТИ.

Монтаж і ремонт дахів будь­якої складності.

Тел.: 063­604­46­46, 093­490­73­25.

ПРОДАЮ

ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят. Перевезення, а також на утримання. 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

обприскувачі, плуги, «їжачки», грабки, саджалки, косарки, картоплекомбайни, сівалки, та ін. с/г техніку. Тел.: 098­293­30­74, 063­33­468­11.

КУПЛЮ МОТОЦИКЛИ:

ЗАКУПОВУЄМО ВРХ

в піролізні бочки, м. Городня. А також

рамник на пилораму.

коней, корів, биків

7

Передостання

«МТ-12», «К-750», «М-72», «МВ-750/650»

та нові запчастини.

Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

Тел. 067-880-93-50.

Тел.: 063-173-88-84; 097-646-80-95.

Закуповуємо свиней

Закуповуємо ВРХ, корiв, бикiв, телят, коней, свиней.

по 65,00 грн/кг. Вивіз живою вагою. Тел: 099­627­39­30, 068­619­05­73.

Високi цiни, дорiз цiлодобово.

Тел.: 097­625­11­97, 093­680­04­32.

Q знай!

Про роботу «Укрпошти» в умовах воєнного стану Де дізнатися, як працює пошта у вашому районі, і які послуги можна отримати? «Хоча в роботі «Укрпошти» нічого суттєво не змінилося, ми бачимо, що в людей є багато питань. Пенсіонери цікавляться, чи можна отримувати пенсію через відділення «Укрпошти», чи з доставкою листоношею. Багато питають про фінансові послуги. Щоб наші клієнти могли все почути з перших уст, «Укрпошта» в червні почала проводити Дні «Укрпошти» в громаді, де начальники відділень разом із працівниками обласних дирекцій «Укрпошти» відповідають на всі питання клієнтів» — розказала Ярослава БОНДІК, начальник відділу фінансових послуг. День «Укрпошти» — це cвоєрідний день відкритих дверей. А поки винесемо ТОП питань, які найчастіше ставлять клієнти.

Чи займається «Укрпошта» доставкою пенсій, бо до війни говорили, що відділення будуть закриватися. «Укрпошта» на Чернігівщині надає всі необхідні жителям

послуги в пересувних та стаціонарних відділеннях. Усього в Чернігівській області працюють 210 відділень: 100 стаціонарних та 110 пересувних. І в стаціонарному, і в пересувному відділенні пенсіонери зможуть отримати пенсії.

Чи можна отримувати пенсію в «Укрпошті», якщо в селі немає відділення або воно поки що не відновило роботу? Завдяки тому, що в «Укрпошті» успішно діє проєкт «Пере­ сувні відділення», зараз є можливість надавати послуги у всіх населених пунктах, навіть тих, які сильно постраждали в результаті війни. Крім пенсій, у пересувних відділеннях можна отримати всі послуги, що і в стаціонарних: оплатити комунальні та інші види платежів, оформити передплату, відправити або отримати посилку, придбати продукти харчування та товари першої необхідності. Графік роботи пересувного відділення у вашому селі можна уточнити в листоноші або в старостаті.

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу Холодний борщ

Середній буряк — 1 шт., не­ велика картопля — 2­3 шт., морква середнього розміру — 2 шт., ріпчаста цибуля — 1 шт., свіжі огірки — 2 шт., зелень кропу — 1 пучок, курячі яйця (зварені круто) — 3 шт., ковбаса варена (або шинка) — 250 г, гаряча вода — 2 л, лимон — 1/2 шт., сіль — за смаком, сметана (або майонез) — для подачі. Картоплю і моркву відварити до готовності. Охолоджені картоплю та моркву, ковбасу, ріпчасту цибулю, огірки нарізати невеликими кубиками (як для олів’є). Зварені круто і повністю охолоджені курячі яйця нарізаємо кубиками. Дрібно порубати кріп. Усе добре перемішати. Далі готуємо буряковий відвар — головну особливість холодного борщу. Буряк треба вибрати солодкий, соковитий, яскравий. Його натираємо на тертці (бажано використовувати тертку для корейської моркви). Скласти буряк у каструлю з товстим дном. У ній можна тушкувати без води. Якщо у вас немає підходящого посуду, краще використовувати мультиварку на програмі «Томление» або «Тушение». Буряк полити соком лимона для збереження кольору і готувати на мінімальному вогні протягом 15 хвилин. Паралельно закип’ятити воду. Залити готовий буряк киплячою водою, додати сіль за смаком і накрити щільно кришкою, щоб відвар настоявся. Зберігати буряковий відвар і основу для холодного борщу в холодильнику окремо. Перед подачею відвар можна злегка нагріти або подавати холодним. При подачі в кожну тарілку додати сметану (або майонез).

Перець, фарширований сиром і горіхами

Перець болгарський — 5­6 шт., морква – 5­6 шт., цибуля ріпчаста — 2 шт., волоські горіхи — 0,5 склянки, сметана — 4 ст. л., часник — 2 зубчики, петрушка — 4­5 гілочок, кисломолочний сир — 200 грамів, орегано — 0,5 ч. л., мелений перець — 1/3 ч. л., твердий сир, олія, сіль. Перець розрізаємо навпіл (уздовж), прибираємо на­ сіння і плодоніжки. Потім викладаємо у форму для запікання, попередньо його змастивши олією і посоливши. Ставимо в розігріту до 180 градусів духовку на 20 хвилин. Смажимо нарізану цибулю і натерту на крупній тертці моркву на невеликій кількості рослинної олії. Готові овочі потрібно викласти в миску і дати трохи охолонути. Потім до них додаємо зелень петрушки, подрібнені волоські горіхи, кисломолочний сир, подрібнений часник, сметану, орегано, мелений перець і сіль. Усе ретельно перемішуємо. Дістаємо перець з духовки, викладаємо в нього начинку, зверху промазуємо сметаною і знову ставимо в духовку. Готуємо при температурі 180 градусів ще 20 хвилин. За п’ять хвилин до готовності страву треба посипати твердим сиром.

Варимо кукурудзу правильно

Качани кукурудзи замочити на дві години в холодній воді. Закип’ятити воду. У киплячу воду покласти кукурудзу і невеликий шматочок масла. Варити хвилин 30­40. За п’ять хвилин до закінчення вкинути 1 ст. л. солі. Відцідити. Каструлю накрити кришкою і укутати на 30 хвилин.

Q про запас

Помідори зі сливами

На банку 1 л: помідори черрі (червоні, жовті, рожеві), сливи, не дуже стиглі, парасольки кропу — 1­2 шт., часник — 3 зубчики, перець чорний і запашний горошком — по 3­5 шт., лавровий лист — 1­2 шт., оцет 70% — 1 ч. л. Маринад: 1 л води, сіль — 1­2 ст. л., цукор — 4­5 ст. л. Черрі і сливи наколюємо голкою. Так шкірка томатів і слив залишиться цілою. У підготовлені стерильні банки укладаємо спочатку всі спеції, кріп, часник, потім томати упереміш зі сливами. У великій каструлі кип’ятимо воду, додаючи цукор і сіль. Доводимо до кипіння і заливаємо банки. Залитим банкам дати постояти 15­20 хвили. Потім маринад злити, знову довести до кипіння і залити вдруге, попередньо додавши в банки оцет. Закатати, укутати ковдрою до охолодження.

Наостанок

8

Стріляв у дітей і собаку?

Q конфлікт

Q компетентно

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне

56­річного Сергія КУПЧЕНКА з Борз­ ни Ніжинського району односельці підозрюють у тому, що 16 серпня він стріляв з мисливської рушниці. Сергій Купченко — Близько 19.00 троє дітей 7­10 років проходили біля двору Сергія. Поряд справа біг наш собака. Раптом хлопок. Тайсон за­ скавчав і піджав лапу, поли­ лася кров. Аня, племінниця, нахилилася до нього. Аж знову постріл. На щастя, більше нікого не зачепило. Дівчата в сльозах побігли до мене. Хвилин за п’ятнадцять тільки змогла допитати, що трапилося. Побігли на місце, де все трапилося, — згадує 36­річна Юлія ВАВІНА, сусідка Сергія. — Старша дитина так злякалася, що упісялася вночі. Самі Тайсона і лікуємо. Купченко не допомагає.

— Діти бачили, хто стріляв?

— Так. Усі троє бачили після пострілів у залізній хвіртці Сергія дуло рушниці. А в будинку живе тільки він зі співмешканкою. Зброєю володіє, ходить на полювання. Поліція приїхала швидко, хвилин через п’ять. Перепиту­ вали дітей, чи дійсно так було. Переконували, можливо, то петарда була чи стріляли з і н ш о го д в о ру. Я в ст и гл а відзняти відео на телефон, де гарно видно отвір, звідки стріляли. Його вже сусід встиг закрити. Потім поліцейські і мені стали казати, що то не ружбайка охотнічья була, а пневмат. Мовляв, поранення слабкі в собаки. Односельці кажуть, діло можуть зам’яти, і далі Борзни воно не вийде. Стрілянину Сергій КУП­ ЧЕНКО заперечує. Каже, у той час був у кінці городу. Хто стріляв по дітях і собаці, не знає.

— Це все наклеп! Цього не було! Того дня постріл десь на перехресті я теж чув. Збирався у дворі з жінкою на

город по кабачки для хазяй­ ства. А потім собачка почала скавчати. Діти закричали, що собачку підстрелили. А так як сусідка налаштована проти мене агресивно, вона стала казати, що це я зробив. Вона стояла в той момент у себе у дворі, біля криниці. Приїхала поліція, перевірила мою зброю. Пострілу не про­ водилося, рущниця у сейфі знаходиться. Дірочка в собаці не співпадає із моїми на­ боями. З початку воєнного стану навіть не брав ружжо в руки. Мо’, хто з рогатки чи воздушки попав по тварині?

— розповідає свою версію подій Сергій Миколайович. — З сусідкою Юлею Тимошенко в мене був суд. Я подавав. Не поділили межу. Тягнувся більше року, вона програла. І апеляцію також. От тепер і мститься. Вона скандальна жінка, у неї всі погані. Не­ дарма кажуть, купуючи хату, спочатку дізнайся, хто сусіди. А в мене вийшло навпаки. Купив, а потім дізнався. Роз­ лучився декілька років тому. Переїхав у Борзну в цю хату з села Високе (10 кілометрів від Борзни) сім років тому. Сергій Купченко — підприємець. Займається лісозаготівлею в області. Ю л і я В а в і н а в и хо вує п’ятьох дітей. 12­річний Ілля, 10­річна Тетяна і 7­річна Мілана — рідні. 18­річний Нікіта і 15­річна Богдана — племінники, діти рідної сестри. Коли та померла 20 грудня 2021 року, взяла їх під опіку.

— Боюся сусіда. Коли підписувала акт вилучення зброї, він казав, що я надаю поліцейським брехливу інфор мацію. Тоді я його бачила вперше, живу на цій вулиці з квітня цього року. До

25.08.2022

Де будівельні матеріали для мікрорайону Бобровиця, на які держава виділила кошти? Дивно, ба навіть абсурдно, але вони вже кілька тижнів лежать на складі та чекають, поки Чернігівська міська рада, як і всі інші громади, їх забере та розподілить згідно з потребами мешканців, які вони заявляли. До слова, будматеріали з обласного центру забрав уже навіть Новгород­Сіверський. Роздати наявний будматеріал відразу людям не можна, бо саме місцеве самоврядування збирало по­ требу громадян та має зробити розподіл. Так це працює в кожній громаді. ОВА ж здійснила закупівлю за кошти з держбюджету. Такий механізм.

Мілана, Аня, Таня біля Тайсона цього теж жила в Борзні, але з ним не стикалася. Акт він не підписав, але копію собі забрав. А там є всі мої дані. Мій чоловік зараз слу­ жить у ЗСУ. Сказав: «Іди у військкомат і проси, щоб сусіда забрали на схід. Хай там себе покаже. Хлопці на нульовці нас захищають від орків, а цей стріляє по безза­ хисних», — каже Юлія Вавіна.

44­річна Юлія ТИМО­ ШЕНКО теж чула постріли саме з двору сусіда.

—У протоколі, який складали поліцейські і який я особисто читала, було напи­ сано, що постріл здійснено з мисливської рушниці, — каже Тимошенко. — І таке часто буває: то він нап’ється, то в нього поганий настрій. Не подобається, що моя корова біля його двору проходить і їсть траву. Три роки тому козеня 80­річної сусідки за­ йшло до Купченка на город. Він прийшов до неї додому, і за шкуру її так потрусив, що вона перестала потім кіз

зовсім тримати.

— Чого ваш чоловік не проведе з ним виховну розмову?

— Щоб його посадили? *** 22 серпня в Борзнян­ ському районному суді роз­ глядали справу про це адміні­ стративне правопорушення. Особа, яка притя гається до адмін відпо відальності — Сергій Купченко. Суд вирішив передати справу в прокуратуру на додаткове дослідження.

— На чоловіка складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 174 КУпАП, зброю вилучено. Проводиться перевірка, — повідомили у пресслужбі головного управління Нац­ поліції в області.

Ольга САМСОНЕНКО. Фото зі сторінки у фейсбуці Сергія КУПЧЕНКА та надане Юлією ВАВіНОЮ

А які ще конфлікти на Борзнянщині, читайте на стор. 3

Чому фонди дають допомогу (продуктові набори чи будматеріали) одним і тим же? Фонди часто працюють самі по собі. Це волонтери, які найчастіше просто приїжджають у мікрорайон і роздають тим, хто прийшов. Вирішити це питання можна лише шляхом самоорганізації населення. Окремо дякую волонтерам. За їх постійну невтомну підтримку.

Чому треба платити за доставку газу до зруйнованого будинку, у якому ніхто не живе? Цього робити не треба за умови, що абонент написав заяву та доповнив її відповідним документом, що засвідчує непридатність житла. Якщо навіть за таких умов над­ ходять платіжки — готуйте колективне звернення. Будемо розбиратися.

Q економлять

Геннадій Примаков у добровільно-примусовій відпустці. Качає мед Керівники Менської територіальної громади, аби зеконо­ мити бюджет, ходять у безоплатні відпустки.

— На п’ять днів у кожному місяці, — каже Геннадій При­ маков, мер Мени. — Прийняли рішення, що у відпустку буду ходити я, заступники голови та керівники установ. Я от зараз у відпусті. Удома, качаю мед. Раніше кожного року в нас був перехідний залишок, п’ять­ шість мільйонів гривень, який ми перекидали на наступний рік. Нинішній бюджет скоротився на 30 відсотків, залишку може й не бути.

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

— Біля Мени найбільша в області сонячна станція, 18 гектарів землі. Вона ціла? Платять податки, як і до вторгнення? Платять за оренду земельної ділянки, як і раніше. Десь мільйон на рік. Сонячні панелі вціліли, хоча танки були близько. Майже 30 відсотків доходної частини бюджету — це пода­ ток за землю або оренда. Люди поки що звільнені від щорічної плати за землю. Але не вони основні платники. Найбільше до бюджету надходжень від аграріїв.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1­й поверх. Телефони: 675­186 (редактор), 675­188, 675­189, 675­522 (кореспонденти), Тираж 26413 093­42­89­990 (бухгалтерія), 675­187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8224 Індекс 61062

Тел.: 099­752­58­73, 675­178

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відпо­ відальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, від­ друкована ВАТ "Десна".