Вісник Ч, 30 червня 2022 року

Q і у війну — не розкисаємо!

— Учора від нас пішов дід...

— А що сталося?

— Ми завели сибірського кота, а він сказав: «У хаті або я, або москалі...»

Тираж 34446 30 червня 2022 року. №16/1875 Обласна газета. Виходить щочетверга.

Більше 30 тисяч людей, сотню загиблих і майже три тонни курятини на човні перевезли Геннадій Дмитрієв та Геннадій Скирта стор. 4

Зліва направо: Геннадій Дмитрієв та Геннадій Скирта біля «жигулів» з рятівним човном. Фото Валентини ОСТЕРСЬКОЇ

найцікавіше у «Віснику»

«Посядемо під двором і дивимось, як з білорусі ракети летять» стор. 2

Розбився колишній начальник міліції

Як обігріти дім взимку? стор. 8

стор. 3

Неспри­ ятливі дні: 7 липня

Температура води в Десні 28 червня на 8 ранку: Чернігів — 24,3 С, Морівськ Козелецького району — 24,6 С о

о

2

Суспільство

Q актуально

Q удачу за хвіст

«Посядемо під двором і дивимось, як з білорусі ракети летять» Дніпровське — рибний край. Тут у кожному дворі човен, рибальські снасті. Запас риби в холодильнику. Її смажать, варять юшку, захолод, коп­ тять, сушать у печі, роблять котлети, солять і консервують.

— Лин — найкраща риба, — вважає 78­річний Степан БоБроВНик з Дніпровського. — Ще щука ловиться, сом, окунь, лящ, судак. Та що хочеш. Як розлив був, на Прохоровім Хуторі 30-кілограмового сазана спіймали. С те п а н Р о м а н о в и ч і Га л и н а Іванівна одружені 54 роки. Двоє синів, троє онуків. Двір Бобровників — один з перших на в’їзді в село.

— Окупанти добралися до нас 22 березня, з Пакуля. Раніше не виходило, бо підірвали міст. На машинах намальована перекреслена буква О. Ми думаємо, може, то білоруси були. У нас їх чекали, завал на дорозі зробили, — розповідає 73­річна Галина Іванівна. — Росіяни той завал аж до обіду розбивали. Ми думали, зленні приїдуть, нас тут постріляють. Як почули гуркіт, сала набрали і в ліс побігли з сусідами. Посиділи-посиділи, додому пішли. І добре, що повернулися, бо кого не було, то вибивали двері.

—О-о-ой! Як навели тую пушку на хату! — хватається за голову жінка.

— У вікно дивимось: наче пройшли. Вискочила надвір, тут знову танка: гур-р-р!!! Я в погріб. Сиджу, думаю: мабуть, діда вже нема… Бо зайшло, мо’, з десяток їх, з автоматами. І давай по двору шастати, по сараях! А погріб узяв та й розчинився. Ну, думаю, усе мені. І вниз опускаються, а я за дверима стою, уся колочуся. Він прикладом чи ногою по дверях: жух! Мені здалося, вистрілив... Зайшов: «Тут нет никого», і назад. Не побачив…

— Я вийшов до них на поріг, — каже Степан Романович. — «Ви сами?» — питають. «Сам». «Оружие есть?» «Нема». Сказав, щоб я першим у хату йшов, а він слідом. Оглянув одну кімнату, другу. За ним ще один заскочив, молодий, вузькоглазий, і до холодильника. Подивився і закрив. Обшукали гараж: «А, у вас лодка и сети есть. Рыбак?» «Ні». «О, и мотоцикл!» А внук Денис мотоцикла недавно купив за 35 тисяч гривень. Я розпереживався: заберуть. Машина «Волинка» теж у гаражі стоїть, але ж мотоцикл новенький. Аж ні. «Закрывайте». І поїхали, — закурює Бобровник. — Уже коли зняли облогу, наші військові говорили, що тут були десантники. І вони вже покійні.

— Тут п’ять кілометрів до білорусі. Посядемо під двором на лавках і дивимось, як звідти ракети летять. А другий раз із літака: одна ракета, друга, третя. І на Чернігів.

— А як же дружили раніше! — засмучена Галина Іванівна. З молодості обоє працювали в колгоспі.

— Улітку доярок на луг машиною везли, потім човном доправляли. Корів гнали гоном, а озерця вони перепливали. На лузі ставили будку із шельовки. Нари, сіно, і покотом спали, душ 20 доярок, —

30.06.2022

Галина та Степан Бобровники з призом від «Вісника» згадує жінка. — Після вранішньої дойки везли додому їсти набрати, а на обідню — уже назад. Село Сивки поряд було, воно пішло на дно київського моря. Як тільки вечір, хлопці позапрягають коней і на підводах їдуть до доярок. Гармошку здалеку чутно. А доярки вже прифраєряться і чекають. Весело, не те слово! Пісні співали, танцювали. А мошок було! Корови поприв’язуємо, понакладаємо курища у відра і доїм. Сажею замажемось. А я ще сажу візьму, терну рукою та обмажусь спеціально, щоб пореготали. Чорна сиджу, дівки сміються!

— А я тоді на молоковозі працював. Так і одружилися, — додає чоловік. — Удома корова, свині, кури, гуси, індики, вутви (качки), бройлери — усе тримали. До гектара землі обробляли. Картоплі 60 соток

садили. Уже менше, соток 23 садимо. То грядки, то жито, то пшениця, то овес.

— Корови вже два годи як нема. Захворіла Лиска, здали. Ловка, жалко було розставатися. Я попоплакала, маленьку просила мені купити… Сини сказали: «Ні». Ну звісно, то ж і їм морока, сіно гребти. Та й собі сили немає. Ото двоє свиней, кури — і досить.

— квитанцію на виграш часто за чоловіка дружина відправляє. а ви?

— Звісно, що сам! Оце отримав пенсію, після війни, виписав газету і тут же відправив. У «Віснику» подобається читати все чисто. Особливо про те, хто чим заробляє. Степан Романович мужчина везучий. На подарунок від улюбленої газети отримав набір каструль.

Переможець приз вибирає сам Другий приз від улюбленої газети виграв Борис Майдан з Ічні. Борис Михайлович отримує 500 гривень і на цю суму купує собі, що схоче. Або відкладає «на чорний день». Зараз даруємо грошима, бо розуміємо, що приїхати в редакцію забрати подарунок зможуть не всі. Гроші можна отримати переказом на картку або в інший зручний для вас спосіб. Отож просимо переможця зателефонувати в редакцію. А ми продовжуємо нашу акцію «Смикни удачу за хвіст». Нагадаю: щоб узяти участь у розіграші, треба виписати газету «Вісник Ч» на друге півріччя 2022 року, з липня по грудень включно. І вислати в редакцію копію абонемента в листі «Укрпоштою» на адресу: 14000, Чернігів, вулиця Преображенська, 12, «Вісник Ч». Фото абонемента або електронну версію (якщо виписуєте через інтернет) можна надіслати за електронною адресою: visnyk_peredplata@ukr.net. Як в електронному, так і в паперовому листі, не забудьте вказати свій номер телефону. І трішки про себе. Поспішайте, щоб ваш лист прийняв участь у розіграші. Річні абонементи приймають участь також. З великим нетерпінням чекаємо нових листів!

Олена ГОБАНОВА. Фото автора

Q сезон

Суниця з лісу по 65 гривень за пів літра Юрій кВаЧ з Прилук працює інженером на залізниці. У вільний час у лісі збирає суницю. Півлітрова баночка коштує 65 гривень.

— У минулому році до лісу не ходив, а в цьому життя змусило, — сміється в телефонну слухавку чоловік. — Сезон на суницю вже закінчується і починається малинка. Виходжу, коли вранці, коли ввечері. Найголовніше — знайти рясне місце, галявинку, де її багато. Тоді півлітрову баночку можна зібрати за 40 хвилин. За один похід приношу десь по три літри. На більше мене не вистачає. Руки-спина болять. Спекотно. Ще і комарі, гади, кусаються. Одягаю широкі товсті штани, кофту з капюшоном. Що не продається, кладу в морозильну камеру, собі на зиму.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Менська громада стримує тарифи, допомагає війську, забезпечує переселенців, наближає Перемогу Менський міський го­ лова інформує про те, чим сьогодні живе громада, які проблеми вирішує, якими досягненнями пишається, які виклики долає. З приємних новин: тарифи з водопостачання та водовідведення по Мені не зміняться на період дії воєнного стану. Менським Геннадій головою Геннадієм ПриМа­ Примаков коВиМ та директором ТОВ «Менський комунальник» Володимиром Біликом було підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на території міста Мена на період дії воєнного стану. Відповідно до якого, розмір тарифів за послуги водовідведення та водопостачання не підвищуватиметься для споживачів на період воєнного стану (до 25 серпня 2022 року з можливим подовженням у разі продовження воєнного стану). Окрім того, затверджені єдині тарифи на вивезення твердих побутових відходів по всіх населених пунктах громади. Відбулося засідання штабу в рамках підготовки до осінньо-зимового періоду. Очікується важка зима, але ми готуємося завчасно. Попри воєнні дії, освітянська галузь громади продовжує свою щоденну кропітку роботу й навчає, виховує підростаючі покоління. І досягає успіхів навіть на міжнародному рівні. Можна пишатися тим, що школярі з Менської громади успішно виступили в конкурсі «Спільна спадщина» у Польщі та вибороли друге місце! За результатами фінального туру конкурсу першими стали учасники з Бжостека (Польща), другими — команда з Мени (Україна), а третіми — з Пільзно (Польща). Тривають роботи з благоустрою на місці масового відпочинку населення в Мені. Офіційного дозволу купатися тут немає (втім, як і в районі та по області в цілому). Але погрітися на пісочку, позасмагати, подихати свіжим повітрям можна. Нині тут працівники комунальної установи міськради скошують траву, чистять прилеглу до берега акваторію від водоростей. Будуть узяті проби піску та води на вміст збудників інфекційних хвороб та проведені роботи з обстеження дна акваторії, уже укладено угоду з Чернігівською обласною рятувально-водолазною службою про обстеження підводної частини акваторії зони відпочинку в Мені. Міська рада тісно співпрацює з військовими, меняни постійно надають допомогу нашим воякам. На останній сесії міської ради, яка відбулась минулої п’ятниці, були прийняті зміни до бюджету, згідно з якими виділяється 145 тисяч гривень у вигляді субвенції до районного бюджету на підтримку Збройних сил України. Також внесені зміни до Програми виконання заходів з мобілізації, призову на строкову військову службу на території населених пунктів Менської міської територіальної громади на 2022-2024 роки й, відповідно, на 300 тисяч гривень збільшено кошторисні призначення для забезпечення заходів у рамках Програми (для перевезення військовозобов’язаних на збірні пункти та у військові частини). Гуманітарна допомога, що надходить до громади, ретельно і виважено розподіляється саме тим категоріям, які її потребують. Продуктові набори та гігієнічні засоби регулярно отримують внутрішньо переміщені особи, сім’ї з дітьми до трьох років, родини військовослужбовців та ті жителі громади, які опинились у складних життєвих обставинах. На території Менської громади триває процес перейменування вулиць у населених пунктах. Загальна кількість таких об’єктів на території громади — 101, з них 27 — у Мені. Члени спеціальної комісії разом зі старостами старостинських округів напрацювали пропозиції щодо перейменування об’єктів на території громади. Особливу увагу звертали на вшанування видатних постатей визвольного руху в Україні, борців за незалежність України, відомих земляків, які зробили важливий внесок у розвиток культури, освіти, науки. Нині триває громадське обговорення. Приміром, вулиці імені Гагаріна присвоять ім’я першого українського космонавта Леоніда Каденюка. А вулиця Гоголя й надалі носитиме ім’я видатного українського письменника. За результатами обговорення та з урахуванням пропозицій комісії та громадян буде прийняте рішення сесії Менської міської ради про перейменування об’єктів топоніміки в населених пунктах громади.

Новини

30.06.2022

3

Q важкі часи

Q добра новина

Минулорічні пшениця, кукурудза, сонях подешевшали вдвічі. Цьогорічна кукурудза може зимувати в полі до весни Сільськогосподарські підприємства області ще розпродують урожай минулого року. Що будуть робити з цьогорічним, не знають. очікують на хороші врожаї, але куди продавати?

— Зараз можемо поговорити про пшеницю, — каже Сергій ЧУБоВСЬкиЙ, керівник ТоВ «козацьке», голова обласного союзу сільськогосподарських підприємств. — Збір уже на підході. Але ми не знаємо, куди діти минулорічне зерно. Продається слабо і за копійки. Боюся, що при нинішніх цінах не вкладемося й у собівартість. Внутрішній ринок насичений. Складається враження, що навіть перенаповнений. Зовнішній практично не працює. Щось вивозиться, але це не та кількість тонн, яку б мали вивозити, аби могли спокійно працювати. Тому ціна низька. Зараз тонна зерна коштує від 4500-5000 гривень. Хоча в Європі ціна на наше зерно набагато вища. У минулому році, у цей час,

пшеницю продавали по 7,5-8 тисяч гривень. Чи зможуть вийти всі підприємства в поле під час жнив? Та ще й за ціною 60 гривень за літр пального. Чи встигли обробити, внести купу препаратів? Це впливає на якість. Скажу щодо свого підприємства, ми не встигли обробити зерно так, як того потребує висока врожайність. Бо поряд були бойові дії, стояли російські війська. Подібних підприємств в області вистачає. Ви ж бачите, нещодавно залетіло в агропідприємство на Семенівщині. Це ж добре, що не в поле. Але прилетіти може і туди. І як виїжджати комбайном. Найбільша проблема — закриті порти. Уся наша логістика була направлена саме на вивіз морем.

— Через захід можна вивезти.

— Це крапля в морі. Логістика дорога. Вона лягає на плечі виробника. Вивозять або фурами, або залізницею. Але є проблеми. В Європі колії вужчі, ніж в Україні. Скоріш за

все, на кордоні її треба перевантажувати. А це все затрати. Якщо говорити за кукурудзу, то навіть і не знаю, чи будемо збирати її в цьому році. Чи буде зимувати в полі до весни. Ціна на неї була вісім тисяч гривень, зараз і чотири не дають.

— Самі з’їсти не подужаємо?

— Якщо вам на тарілку покладуть один шматок м’яса, з’їсте. А коли на столі буде цілий кабан? Така сама історія і з кукурудзою. Не з’їмо, і не зможемо переробити. Можливо, будуть якісь програми або її пустять на переробку. Але потужності в країні невеликі. З соняхом та сама історія. У минулому році ціна на нього була 23-24 тисячі гривень за тонну. Зараз 11 просять. Але ми настроєні позитивно, налаштовані працювати. Кожен повинен один одному підставляти плече. Раптом якось вирулимо.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ

Q хоч трохи

Бази над Десною знизили ціни Бази відпочинку в червні відкрили се­ зон. обіцяють знижки.

— База — на Десні. На вихідних з 90 місць було зайнято всього половину. Нещодавно в нас святкували весілля. У минулому році все літо було стовідсоткове завантаження. Тепер же люди бояться їхати, хоча в наших краях навіть у період активних бойових дій було тихо. Безкоштовно в цей час надавали житло мамам з дітьми, — пояснює Наталія БереЗаН, адміністратор бази відпочинку «Бережок», село рудня на козелеччині.

— Орендують як дешеві варіанти житла, так і дорогі. Так, за добу за двомісний просимо 860 гривень, а в минулому році він коштував 1400. У 2021 році найбільше користувався попитом будиночок на шість осіб, 6500 гривень за добу. Цього сезону за нього просимо 4200 гривень. Якщо оплатити за декілька днів, буде додатково знижка. Кухні цього року немає. Але біля кожного будинку є все необхідне для приготування їжі.

Q втрати

— Біля вашої бази ліс. Чи встигли сапери його вже перевірити?

— Так, близько дев’яти гектарів соснового лісу. Зараз сезон чорниці, ось-ось і гриби можна буде збирати. Сапери все перевірили. На щастя, біля нас не було російських військ. Нічого не прилітало.

— Чи вручають повістки у вас на базі?

— Не було такого. Люди приїздять відпочивати. База відпочинку «Прохорів Хутір» — на Десні. За 70 кілометрів від Чернігова, у Михайло-Коцюбинській громаді.

— Орків і прильотів, на щастя, у нас не було. Хоча у Михайло-Коцюбинському російські війська перебували близько місяця. Ціни зменшили наполовину. За номери на двох осіб — від 500 гривень за добу, за будиночки до восьми осіб — від 1300. Кухня поки не працює. Розмістити на базі можемо до 80 людей. У будні відпочиваючих майже немає, на вихідних заповнюваність десь

на третину, — розповідає Юрій коЗлоВ, менеджер бази. Небагато відпочиваючих і на базі відпочинку «Убідь» у селі Салтикова Дівиця на Куликівщині.

— Працюємо з початку місяця. Одночасно можемо розмістити 200 чоловік. Людей дуже мало. Здебільшого приїздять з дітьми. У нас є гарний ігровий майданчик. 1000 гривень за добу коштує орендувати номер у готельному комплексі на чотирьох. За окремі будиночки на дві кімнати (п’ять осіб) треба заплатити 1300 гривень на добу. Цінник з нового року не змінювався, — каже Яна оВрУЦЬка, адміністратор бази. — Березень-квітень постояльці жили в нас безкоштовно. Десна протікає поряд з базою, 100 метрів. На території є озеро. Переважно відпочиваючі обирають його. Працює ресторан та їдальня. За один прийом їжі треба віддати близько 150 гривень.

Ольга САМСОНЕНКО

1650 пар одружилися під час вторгнення. Рекордсмени — ніжинці З початку року в області одружилося дві тисячі 130 пар.

— Попри вторгнення російських військ на територію області, місцеві РАЦСи не припиняли роботу, — каже Ірина СВиСТУН, начальник Північно­Схід­ ного міжрегі­ онального управління Міністерства юстиції (м. Су­ ми). — З початку повномасштабного вторгнення одружилося 1650 пар. Більше 700 пар обрали урочисту процедуру реєстрації. Р е ко рд с м е н о м в о бл а ст і ста в Ніжин. З початку року шлюб зареєструвало трохи більше 300 пар. А з 24 лютого — 238. Ірина Свистун До речі, ніжин ський Палац урочистих подій переїжджає. Раніше вихід був на Московський. Тепер буде в будівлі соціального захисту на вулиці Гоголя.

— Будівля не нова, потребує вдосконалення, але зовні гарна, — каже Світлана каТрУХа, начальниця ніжинського раЦСу. — Приміщення будемо ділити з управлінням соціального захисту. Вихід гарний, пішохідна зона. Парк, у якому проведена реконструкція. У теплий період року — дуже гарне місце, підходить для таких подій. Коли саме переїдемо, точної дати немає. Наразі керівництво на стадії перезаключення договору. Коли треба звільнити приміщення, до відома ще не доводили.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ Фото із архіву Ірини СВИСТУН

Попрощалися

З оборонцем Маріуполя 35­річним олександром ПелиХоМ попрощалися в Прилуках. Він загинув ще 23 березня, забрати тіло для поховання змогли лише недавно. За оборону Маріуполя 17 квітня президент

Зеленський посмертно нагородив Пелиха орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Також йому присвоєно звання штаб-сержанта Державної прикордонної служби. Олександр був з Донеччини. З 2014 року

Q біда

Розбився на машині колишній начальник талалаївської поліції. Внаслідок травм помер у лікарні 23 червня внаслідок травм, яких зазнав під час дорожньо-транспортної пригоди, у лікарні помер 42­річний руслан Хоменко, майор поліції, інспектор­черговий відділення Прилуцького райвідділу поліції . Відділення — у колишньому райцентрі Талалаївка. ДТП за участю Руслана Хоменка сталася 18 червня. Поліцейський був поза службою. Це якраз був День дільничного інспектора. Кажуть, колеги зі Срібного (там свого часу служив) покликали його святкувати. Він їхав на своєму авто «Жигулях- шістці» трасою «Київ – Суми» у бік Срібного. Та не доїхав. Зачепив бордюр, машину зім’яло так, що водія довелося вирізати із салону. Причина того, що авто звернуло, — невідома, адже чоловік був у авто сам. Руслан Хоменко 25 років прослужив в органах внутрішніх справ. Кілька років тому був начальником Талалаївського райвідділу поліції. У нього залишилися 18-річний син та дружина. З Русланом Володимировичем ми були знайомі. Позитивний був чоловік.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Q не на фронті

там і служив прикордонником. Так склалося, що ховати привезли Пелиха на Чернігівщину, у Прилуках живе його двоюрідна сестра. Прилучани навколішках від храму, де відспівували героя, до площі міста зустрічали жалобну

процесію. В останній розмові з товаришем Іллею Єрошовим Олександр сказав: «Або тут всі загинемо, або..»

Валентина ОСТЕРСЬКА

Зарізала гостя

21 червня 28­річного Володимира Бойка з ножовими пораненнями грудної клітки та шиї не довезли живим до лікарні. Помер у машині «швидкої допомоги». Везли його з села остапівка до Варви. Підозрюють, що зарізала 34­річна анжела Борисенко. Він прийшов у гості з сусіднього села Синяківщина, що в лубенському районі Полтавської області. Між остапівкою та Синяківщиною — кілометрів п’ять. раніше анжела теж мешкала на Полтавщині. Чим не догодив гість господині, нині з’ясовує слідство. У селі кажуть, що жінка може і не пам’ятати, чому завелися, бо сталося все внаслідок застілля.

— Родина Анжели переїхала до нашого села кілька років тому. Одній доньці 13 років, іншій три, є чоловік. Пара влаштувалася на ферму. Жінка дояркою. У місцевому сільгосптоваристві зарплати доярок до 20 тисяч гривень. Грошей вистачає і на гуляння. Жінка вона при здоров’ї, у роботі бідова. Ще й удома хазяйство.

Як не п’ють — обоє трудяги, коли ж зап’ють — ні до чого їм діла немає, — розповідає любов лІСоВа, місцевий діловод. — Ще коли в нас сільрада була, ми неодноразово розглядали ситуацію в сім’ї, до них приходила комісія. Виправлялися на деякий час, потім знову бралися за старе. Коли надовго заходили в запій, меншу дитину забирали родичі на Полтавщину. Ось і після цього випадку теж забрали. Гірко, що одні гинуть на фронті, захищаючи батьківщину, а інші через дурість. Поліція відкрила провадження за статтею 115 Кримінального кодексу «Умисне вбивство». У разі доведення вини жінці загрожує від семи до 15 років ув’язнення.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Р.S. У війну менше пити не стали. Навпаки, доки діяв «сухий закон», додалося точок. Як кажуть, кому війна, а кому мати рідна.

Q жах

Вуйко Синяк глумився над дочкою?

60­річного Володимира Синяка в селищі куликівка знають як вдівця, котрий має коня і ним заробляє на життя. Повуличному дядька звуть Вуйко, бо він родом із заходу. Його підозрюють у тому, що глумився над донькою. У Синяка троє дітей. Сини, 22 та 15 років, та 17-річна дочка. Дівчинка ходила до другого класу, коли померла матір. Нині вона десятикласниця, навчається в школі-інтернаті. Кажуть, дівчина потрапила в патронатну родину і там відкрила свою таємницю. (Патронатна сім’я — сім’я, у якій за згоди всіх її членів тимчасово, від одного до шести місяців, здійснюється догляд, виховання та реабілітація дитини

на період подолання її батьками складних життєвих обставин. Розмір грошового забезпечення патронатного вихователя — від 12405 гривень на місяць плюс виплати на дитину). Після цього чоловіком зацікавилися поліція, його затримали. Говорять, брати помічали, що іноді батько зачинявся з сестрою в кімнаті, та їм і в голову не приходило, що відбувається нехороше. Якщо провина підозрюваного Синяка буде доведена, йому загрожує до десяти років тюрми.

Валентина ОСТЕРСЬКА

4

Суспільство

30.06.2022

Більше 30 тисяч людей, сотню загиблих і майже три тонни курятини на човні перевезли Геннадій Дмитрієв та Геннадій Скирта 43­річний Геннадій ДМиТрІЄВ та 47­річний Геннадій СкирТа з села Гусавка на Менщині 48 днів перевозили човном через Десну людей і речі. Почали працювати з першого дня повномасштабного російського вторгнення і допоки не зробили тимчасові мости замість підірваних біля Снов’янки та Киселівки Чернігівського району. За 48 днів перевезли через Десну більше 30 тисяч людей, сотню мертвих і три тонни курятини. Від лугу біля села Авдіївка, що на Куликівщині, до берега неподалік села Гориця на Менщині. Саме на тій ділянці річки колись була переправа, перевозили сіно із Задесення. Місцевий колгосп мав там 75 гектарів сіножаті. Паром років двадцять тому порізали на метал. Хто ж тоді думав, що колись знадобиться.

— Тікали від війни через село Авдіївка. У кого були машини, кидали їх у дворах жителів або на березі Десни. У нас по старостинському округу 1300 жителів. За період евакуації прибуло 2500. Аби їх всіх розселити, доводилося інколи звертатися в поліцію, відбивати замки на нежилих хатах, щоб біженці отримали прихисток. А скільки осіб транзитом пройшло через наші села, ніхто не рахував. Десятки тисяч, — каже 63­річний Сергій ПУСТоВоЙТ, староста локнистенського старо­ стинського округу.

— Було, за цілий день ми перевозили 600-800 людей, — приєднується до розмови Геннадій Дмитрієв. — Усе почалося з того, що подзвонив знайомий, котрий вибирався з Чернігова через пішохідний міст, звідти — на Анисів, з Анисова — на Авдіївку, а потім уже лугом — до річки. Попросив, аби я його забрав. Я взяв гумовий човен у Геннадія Скирти. Коли «корчом» (це про машину ВАЗ) привезли човен на берег, ще крига не всюди скресла. Щоб сісти у човен, люди йшли на свій страх і ризик кригою, там ще поклали дошки, а потім уже ми їх забирали. Льодохід дуже заважав. Мене тричі зносило за течією, затискало льодом, мотор не витягував, доводилося гребти веслами. Річка в тому місці широка, ще й яма глибиною десь 12-15 метрів. Коли везеш людей з дітьми, переживаєш не за себе, а за них. Десь днів п’ять ми возили гумовим човном, а потім товариш дав дюралеву моторку. У неї більше вміщувалося. Міг і вісім людей з дітьми взяти. За свої 40 з гаком років стільки дітей не бачив, скільки вдалося переправити. Найменшенькому було лише шість днів. Люди йшли і йшли. Спочатку по 100-200 за день. А коли посилилися обстріли Чернігова і розбомбили автомобільний міст, було по 600-800 пасажирів. Ми починали працювати о п’ятій ранку,

Q спецпогашення

Листівка із зображенням «Української Мрії». Таке ж на марці

закінчували о дев’ятій вечора. Коли вже добряче стемніє. Спочатку витратили всі свої запаси пального. Потім люди приносили пальне, волонтери підвозили. Тоді ще й морози були. Біженці йшли втомлені, замерзлі. Хотілося їх хоч якось морально підтримати. Віктор Бойко з Гориці був «зав пеклом». З п’ятої години ранку розпалював багаття, у казані літрів на 15 готував чай з гілок смородини, малини, вишні. Також варив куліш. Спочатку від Гориці люди добиралися хто як міг. Возили їх волонтери. А потім з кожної громади присилали автобуси. Трудно було. Зате я мерів усіх громад побачив і знаю тепер. Вони приїздили за гуманітаркою, яку ми також переправляли.

— Уже і не порахуєш, кого бачили, скільки вантажів перевезли — долучається Геннадій Скирта (він працює єгерем. — авт.). — Біля Анисова маршрутку розстріляли — шестеро загиблих відразу. Одна жінка була важка, її у шістьох несли. Перевозили тіла цивільних у покривалах, а військових у чорних пакетах. Їх волонтери з Мени привозили. Двохсотих цивільних було небагато. Захисників, кого могли, везли ховати на батьківщину. Бувало, люди пропонували нам гроші. Ми суворо попереджали, якщо тицятимуть купюри, викинемо гривні в річку. Ми тут не за гроші.

Також суворо ставилися до тих, хто пробував знімати на мобільний, як переправляємо. Адже над нами не раз кружляли російські літаки, були обстріли. Ні я, ні Гена навіть на пам’ять не маємо жодного кадру. Але були такі, що не реагували на наші прохання і нахабно продовжували знімати. Телефони тих, хто борзів, летіли у воду. Десь з десяток таких було. Усіх було шкода, усім хотілося допомогти. Немічних, стареньких після човна доводилося на руках заносити на гору, бо не мали сили зайти. Ми ж не тільки возили з боку Авдіївки. А й з Гориці на інший берег допомогу, люди могли за ліками з’їздити. Переправляли допомогу Чернігову. Лише з березнянської птахофабрики 2,5 тонни заморожених курячих тушок перевезли на інший берег. А потім уже й копчені, і печені кури возили. Куди вже далі вони дівалися — не знаю.

— Мій знайомий у Чернігові казав, що ніяких березнянських курей йому ніхто не пропонував. Ну, то таке, — вставляє слово Геннадій Дмитрієв.

— Правда, що на тому березі Десни багато машин ще донедавна стояло?

— Аякже. І в людських городах, і на лузі. Я возив на той берег жінок

і дітей, які вирішили евакуюватися за кордон. Їх там зустрічали з Куликівки і везли в Київ. А потім, коли вже зробили дерев’яні мости замість підірваних, ще два тижні переправляв за Десну власників автомобілів, які вернулися за своїми машинами. Їх там стояло до сотні. Люди полишали, аби врятуватися. Машини різні були. Мародери, звісно, на них попаслися. Двох, кажуть, спіймали. Прикидалися, що їдуть на риболовлю, а поверталися з ключами і запчастинами. За тими, що стояли близько до переправи, ми наглядали. Автомобілі були різні. Наприклад, джип, позашляховик ISUZU TROOPER. Довго стояв, потім його хотіли забрати для ЗСУ, а завести за тиждень ніяк не змогли. Там же все комп’ютеризовано. Тому завантажили на евакуатор. А потім приїхав хазяїн: «Де моя машина?» Деякі власники весь час приїжджали. Походять, обдивляться, чи все на місці, і повертаються. Багато чого ще можна розповідати. Я он свого «корча» ушатав, возив щодня човен до Десни і назад. Але про це не шкодую. Що таке цінність металу в порівнянні з безцінним людським життям.

Валентина ОСТЕРСЬКА

Публікація підготовлена в рамках проєкту "Ми з України!", ініційованого Національною спілкою журналістів України.

«Можна знищити літак, але Мрію — ніколи» У День конституції України в Чернігові на Валу відбулося погашення нової поштової марки «Українська Мрія». На цьому, уже третьому з початку активних бойових дій на Україні, спецпогашенні було багато дітлахів.

— Це наші поважні гості, — представила олена До­ роШеНко, керівниця Чернігівської дирекції «Укрпошти».

— Наше майбутнє. Наші діти. Минулого року на Всеукраїнський конкурс дитячих малюнків до Дня святкування 30-річчя Незалежності України 11-річна волинянка Софія Кравчук намалювала свою Мрію. Як вона її бачить. На дитячому малюнку — наш величезний український літак «Мрія» (найбільший та найпотужніший транспортний літак у світі, знищений росіянами в лютому цього року). Він прикрашений квітами, здіймається до зірок. Малюнок переміг, бо намальований з любов’ю. Ще на початку року засновники конкурсу звернулися до «Укрпошти» з пропозицією зробити на основі цього малюнка марку або конверт. Ми втратили свій літак, свою велику крилату «Мрію». Але не втратили мрію і віру в нашу Перемогу, у незалежність України.

— Ми обов’язково переможемо, все буде Україна. І в Україні будуть щасливі діти. Ви згодні? — звернулась Олена Миколаївна до найменших гостей.

— Та-а-ак! — дружно відповіла дітвора. Олена Дорошенко, Ніна Лемеш, заступник голови обласної ради, та Вячеслав Скоряк, військовий радник начальника обласної військово-цивільної адміністрації, проштампували та підписали 12 конвертів, випущених спеціально до цієї події, зі вже наклеєними на них марками. Вони залишаться в історії військової Чернігівщини. Чотири з них зберігатиметься на чернігівському Головпоштамті. Інші роздадуть в ОДА, обласну раду, музей. Далі на ручку штемпеля лягли багато маленьких ручок, дружно-потужно надавили… Погасили! Штемпель діятиме два дні, 28 та 29 червня. Зазвичай після спецпогашення штемпель знищується, бо конверти мають за-

лишатися ексклюзивними. Але ці, якими погашаються поштові марки воєнної серії, планують зберігати в музеї в Києві. Спецпогашення тривало тільки два дні, але наступними днями у стаціонарних поштових відділеннях можна придбати марку, конверт, листівку, але вже не проштампованими спеціальним штемпелем. У блоці — шість марок. Усі діючі, без купонів. Можна купувати одну марку, можна блоком. Одна коштує 12 гривень, увесь блок — 72 гривні. «Українську Мрію» зробили тільки одним номіналом, діюча по Україні, бо мрія Українська. Закордонних марок з Мрією не буде. Листівка з «Українською Мрією» коштує 10 гривень, конверт не маркований художній «Мрія» — 6 грн. Продають з обмеженням: в одні руки — два блоки марок, п’ять конвертів, п’ять карток.

Перша партія марок — 18 тисяч. 3000 конвертів. Марками, конвертами та листівками вже в перший день були забезпечені Прилуки, Ніжин, Козелець, Славутич. Відділення в колишніх райцентрах. Сільські відділення будуть забезпечені з першого числа наступного місяця. Друга партія, накладом 60 тисяч марок, уже прибула також. Наступна марка буде «Доброго вечора, ми з України» (попередньо — спецпогашення 20 липня). Тракторні війська. Тираж п’ять мільйонів.

5 серпня очікується пес Патрон. Тираж шість мільйонів. Тут буде наша марка і закордонна марка. Наприкінці серпня буде ще третя, незвичайна марка, яких не виготовлялося вже більше 30 років. Готується чотирьох видів. Але що це буде за марка, тримають у секреті.

Олена ГОБАНОВА, фото автора

30.06.2022

Гумор Молодість у баби Галі пройшла так, що у старості вона не пропускає жодної служби в церкві Звичка на все життя

У хазяйстві все згодиться

Шеф — людина дуже хазяйновита, і тягне в службовий гараж різний мотлох, сподіваючись його десь використати. Для нашого водія Єгорича — це просто жах. Прилітає якось шеф, радий-радісінький, і до Єгорича: — Знайшов штук у ч у д о в у, п о ї х а л и — Моя втіха! підберемо. Ледве завантажили в УАЗик конструкцію, що нагадувала протитанкового їжака. Єгорич тиждень похмурий ходив — у гаражі не розвернутися. Вирішив залізяки позбутися. Завантажив увечері нишком і подалі в канаву скинув. Через два дні шеф прилітає знову — радість на обличчі: — Єгоричу, не повіриш! Точно таку ж знайшов! На водія шкода було дивитися.

У друга є дід, не дуже і старий, але і м ол од и м уж е н е н а звеш, це точно. І яке б свято не намічалось, дід залишався вірним своїй звичці — гостей завжди зустрічав у старому трико з витягнутими колінцями. Якось прийшла до нього рідня на ювілей і ахнула, «тихенько собі в кулачок», — на дідові було одягнене нове трико! Але здивування було недовгим. До того моменту, як дід повернувся до гостей спиною. Відтягнуті колінця ніде не поділись, вони були ззаду. Дід поспіхом одягнув штани задом наперед.

А. СИРОМЛЯ

А. СМАГЛИЙ

Батюшка-авантюрист

Мій товарищ — директор будівельної фірми. Якось з метою благодійності відвантажив на ремонт церкви цілу фуру цегли. Виглядало це так: за кермом — водій фірми, а в якості супроводжуючого їхав повнуватий батюшка: у рясі, з хрестом і бородою. Документів на цеглу не було ніяких. Зупиняє їх патрульнийсержант. Водій пішов до нього. Приходить назад засмучений. Батюшка запитує: — Що сталося?

— Так сержант права відібрав, тому що документів на вантаж немає. Батюшка мовчки виходить із машини, іде до сержанта, говорить з ним про щось, і через хвилину приносить права. Сержант стоїть блідий, як полотно. Водій запитує, що ж той йому таке сказав. Батюшка: — Віддай права, грішнику, а то заживо відспіваю.

О. СИВИЙ

Про богатиря Альошу та онучку Баби Яги

Спец у своїй справі

Прийшов Альоша до Баби Яги. Гнівний, мечем розмахує: — Гей, стара, зроби мені лазню та нагодуй, та спати поклади! Інакше — голову зніму.

— Зроблю, зроблю, Альошку. А хочеш, моя онучка тебе віничком попарить, кваску піднесе?

— Ти що, з глузду з’їхала, стара?! І сама страшна, і внучка, напевне, не краща. Попарився. Сів до столу.

— А хочеш, Альошку, моя онучка поряд сяде: медовуху пити, пісень співати?

— Ти знову за своє? І сама стерво була, і онуку під кожного підкладаєш! Повечеряв, час спати.

— А хочеш, Альошку, моя онучка з тобою ляже: солодку казку розповість, приголубить, зігріє?

— Іди, стара, зі своєю онукою під три чорти! Прокинувся на світанку, вийшов з хатини: перед ним луг діамантовий, озеро кришталеве, тиша дзвінка... А з води дівчина виходить без одягу — небаченої вроди. Коси розкішні, довгонога, на золотавій шкірі ранкове сонце виграє.

— Ти хто, дівчино? — ошелешено питає Альоша.

— Я — онучка Баби Яги. А ти хто, парубче?

— А я дурень! Дурень!

А. СЕМАШКО

Ми з Михайлом працювали на одному підприємстві. Одного разу пішли в їдальню в обідню перерву. Підходимо до роздавального столу — там кухарка розливає суп. Миха голову витягнув і спостерігає, скільки ж вона йому наллє. Кухарка і говорить: — Чого вилупився, якщо я захочу тебе обдурити, то ти цього навіть не помітиш!

5 Q хочете анекдотик... хочете анекдотик...

— Від тебе несе гречкою і консервами. Ти що, панікував?

— Ні, це хлопці панікували. Я просто стояв поруч. *** — Петре, тобі вже 60 на носі, а ти ще маєш трьох коханок. Як ти встигаєш?

— а мені що, я ж на мопеді... *** Найкраща відмазка перед шефом за спізнення: «Забігав до церкви за вас помолитися». *** Спочатку це було на кухні... продовжилося у ванні... потім у машині, і все від одного огірка з молоком. *** Учитель математики дуже засмутився, знайшовши свою дружину в ліжку з двома невідомими. *** — класна сорочка!

— Дякую, це мені санітари подарували. * ** Дуже мало чоловіків уміють правильно подати руку дамі, яка вилазить з льоху з мішком картоплі за плечима. *** Подруга подрузі: — Що сталося?

— Він пішов, подарувавши троянду, сказавши,що повер­ неться, коли вона зів’яне.

— романтично.

— Та к . . . т і л ь к и т р о я н д а пластмасова. *** Пам’ять зникла серед ночі, Зранку — сині та опухлі очі, Поруч — незнайома дівка, Ні фіга собі горілка!і *** Після весільного застілля чоловік несе на руках молоду дружину у квартиру. Вона йому: — Ваню, ми ж розписалися, то давай я тобі перелізу на шию. *** Мужик з жінкою прийшли в лазню, але їм не дають один номер. Мужик наполягає: — Це моя дружина.

— Яка вона у вас чепуруха. Сьогодні вже вчетверте в лазню йде. *** — алло, це морг?

— Ні, це лазня.

— а мені треба морг.

— Ну, ви помийтеся для по­ чатку. *** Ворожка: — карти говорять, що завтра ваш чоловік помре.

— Знаю. Мене посадять? *** Хазяїн секонд­хенду Вітя одружився з бувшою дружиною свого друга. *** — Васю, кидай пити!

— а що таке?

— У тебе на кухні чорти з білками деруться.

*** алкоголь — не бензин. За містом витрати більші. *** Вирішив вирощувати їжу в домашніх умовах: — У когось є насіння ковбаси? *** — Що б ви зробили, якби відкрили кордони?

— Залізла б на дерево.

— ???

— Затопчуть. *** — Я чув, ваша дочка поїхала відпочивати за кордон. Чи не боїтесь спокус?

— Ні, я за неї спокійна. Дочка телефонувала і сказала, що вже під наглядом поліції. *** — Будеш булочку7 — Ні, дякую, ми ж розмовляємо. а я не можу їсти і говорити одночасно.

— Я знаю... Так будеш бу­ лочку? *** — Ти знаєш, я поставив на городі таке опудало, що ворони принесли торішній урожай. *** Щоб позбутися шкідливого сусіда, Василь посіяв на його дачній ділянці коноплю і мак та зателефонував на 102. *** Садок вишневий коло хати, коза недоєна стоїть. Пішов придурок в депутати, а хто ж козу буде доїть? *** Прибиральниці тьоті Мані, у якої була звичка мити підлогу в чоловічій роздягальні зі словами: «ой, що я там не бачила...», спортсмен із африки показав, на скільки вона помилялася. *** — а які найгірші поєднання хвороб?

— Склероз і понос.

— ???

— Біжиш... а куди? *** Друг запитує в банкіра: — Як тобі спалося в умовах економічної кризи?

— Спав, як дитина.

— Що? Так міцно?

— Ні. Усю ніч плакав і під ранок два рази обісрався. *** о гол о ш е н н я н а п а р ка н і : «куплю двох­трьох полонених москалів для роботи на городі у весінньо­осінній період». *** Народна мудрість: «Якщо росія — ведмідь, то Україна — вулик з бджолами!» *** Яким же треба бути ідіотом, щоб тебе одночасно засудили і Папа римський, і таліби. * ** російські війська спанте­ личені — їм обіцяли квіти, але не уточнили, що на могили.

Т. ПОЙДА

Пива немає

— Наші чи ні?

— Скажи «паляниця».

30.06.2022

7

Передостання

Q де моя велика ложка?

Рецепти до вашого столу Кабачки з фаршем у духовці — альтернатива голубцям

кабачки — 3­4 невеликих, м’ясний фарш — 600­700 г, рис — 100 г, велика цибулина — 1 шт., морква — 2 шт., часник — 2 зубки, сіль, суміш перців мелена — за смаком. Для заливки: сметана — 300 мл, кетчуп — 100 г, сіль — за смаком, солодка паприка — 0,5 ч. л. Рис зварити практично до готовності. Відкинути на друшляк та промити. М’ясо перекрутити через м’ясорубку. Цибулю дрібно нарізати, моркву натерти на крупній тертці. Підсмажити овочі на олії. У мисці змішати м’ясний фарш, рис та засмажку. Додати вичавлений часник, посолити та поперчити. Фарш ретельно перемішати. У молодих кабачків видалити кінчики та нарізати не дуже товстими кружальцями. На кожен шматочок покласти трохи фаршу й рівномірно розподілити його. Складати кабачки з фаршем у форму для запікання один біля одного ребром (якщо форма кругла — по колу, якщо квадратна — рядками). У такий спосіб заповнити всю ємність. Заливка: ретельно змішати сметану, кетчуп, сіль та паприку. Залити кабачки сметанно-томатним соусом. Рівномірно розподілити його. Запікати страву в розігрітій до 180 градусів духовці, приблизно 1,5 години (до м’якості кабачків), форму можна накрити фольгою, а наприкінці запікання її зняти, щоб запіканка трохи підрум’янилася. Для начинки підійде будь-який м’ясний фарш: зі свинини та яловичини, індички або курки. Крім цього, її смак можна зробити цікавішим та насиченішим, додавши обсмажені дрібно нарізані гриби, болгарський перець або різні спеції і пряні трави (орегано, базилік, майоран тощо). Кетчуп можна замінити на свіжі помідори чи томатну пасту. За бажанням страву можна посипати зверху тертим сиром.

Куплю ВРХ,

корів, телят, биків, коней, свиней,

кнурів, кіз, шкури ВРХ Перевезення. Доріз цілодобово.

096­152­07­43,063­497­93­27.

М’ясокомбінат закуповує:

корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі.

068­130­08­73, 099­480­58­46.

Свиней 60­65 грн/кг

ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА

Ціни найвищі. Тел. 063­756­96­56, 096­041­76­97.

068-661-27-61, 093-742-02-82.

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

БУРІННЯ СВЕРДЛОВИН

работа під ключ. Тел.: 093­150­32­32, 098­049­49­39, 066­476­44­49. Сергій.

Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці

Тел.:

068­69­37­521; 099­29­88­987; 093­84­73­088.

Закуповуємо свиней по 65,00 грн/кг. Вивіз живою вагою. Тел: 099­627­39­30, 068­619­05­73.

ПроДаЮ

обприскувачі, плуги, «їжачки», грабки, саджалки, косарки, картоплекомбайни, сівалки, та ін. с/г техніку. Тел.: 098­293­30­74, 063­33­468­11.

ПЕРЕДПЛАЧУЙ «Вісник Ч»!!!

10 років гарантії.

Доставка по району безкоштовно.

на воду під ключ.

093­750­28­64.

ЗАКУПОВУєМО корів, коней, свиней, телят на утримання. Перевезення. Тел.: 093­93­65­979, 097­438­10­08, 050­262­91­99.

Закуповуємо дорого ВРХ, телят, свиней.

Дорiз цiлодобово. Тел. 063­551­88­39.

КУПЛЮ ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ. Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.

ВалиМо ДереВа

ЗАКУПОВУєМО ВРХ

063­489­85­45, 096­659­90­33, 096­626­74­40

Тел.: 063-173-88-84; 097-646-80-95.

будь-якої складності. Помірні ціни.

ВАНТАжОПЕРЕВЕЗЕННЯ

по Чернігову, області та Україні.

5 пасажирів + 1500 кг вантажу. Тел.: 093­210­10­10, 097­726­78­39, 093­235­31­15

Фарбування та чищення дахів (Шифер, метал, черепиця і т. д.)

Тел. 097­721­42­85

Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.

НАТЯжНІ СТЕЛІ Тел.: 066­292­60­60, 093­210­10­10, 097­726­78­39. stelya.ucoz.ru

Куплю

коней, корів, биків

35­45 грн/кг,

Доріз дорого, цілодобово. Перевезення.

096­690­51­57

Альтанки, гойдалки, господарські будівлі, туалети, душкабіни та ін. Тел.: 093­409­63­01, 099­431­99­33, 067­751­09­94.

Masterdrev.cn.ua

у липні 096-69-05-018, Q свята 063-915-91-97. Церковні 7 липня — Різдво святого Іоанна Хрестителя (Івана Предтечі, Потрібна бригада людей для закладки вугілля в піролізні бочки, м. Городня. а також

рамник на пилораму. Житло надається.

Тел. 063­053­30­88.

ЗАКУПОВУєМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 097­66­99­500 Тел.: 093­500­53­10 099­28­43­414

народне свято Івана Купала).

11 липня — останній день Петрового посту.

12 липня — День пам’яті верховних апостолів Петра і Павла.

24 липня — День пам’яті святої рівноапостольної княгині Ольги.

28 липня — День пам’яті святого князя Володимира Великого (День хрещення Русі).

Державні свята

1 липня — День архітектури України.

2 липня — День податківця України.

3 липня — День Військово-морських сил України.

6 липня — День військ ППО Збройних сил України.

10 липня — День рибалки.

16 липня — День бухгалтера.

28 липня — День української державності.

31 липня — День працівників торгівлі, День флоту України.

Кабачки с кетчупом «Чилі»

Вода — 7 стаканів, оцет — 1 стакан, сіль — 2 ст. л., цукор — 1 стакан, кетчуп «Чилі» — 7­8 ст. л., кабачки, гвоздика, чорний і духмяний перець горошком, кріп. Кабачки помити і нарізати кільцями, шириною 0,5-1 см. На дно банки покласти по 1 гвоздиці та духмяного перцю, 2-3 горошинки чорного перцю, кріп, нарізані кабачки. Залити доверху маринадом. Для приготування маринаду воду нагріти до кипіння, додати сіль, цукор, почекати, поки вони розчиняться, а потім влити оцет і кетчуп «Чилі». Усе добре перемішати. Стерилізувати банки 10-15 хвилин. Банки закрутити, перевернути і тепло закутати до повного охолодження. Смачні хрумкі кабачки з кетчупом «Чилі» готові.

Кабачкові чипси

кабачки — 500 г, часник — 2 зубки, черствий білий хліб — 2 скибочки, зелень (кріп, петрушка), яєчні білки — 2 шт., щіпка меленої куркуми, чорний мелений перець та сіль — за смаком. Кабачки порізати тонкими скибочками, завтовшки приблизно 3-5 мм. Це можна зробити ножем або за допомогою тертки для нарізки овочів. Солити відразу кабачки не слід, щоб вони не стекли соком. Подрібнити зелень. Часник пропусти через прес. Покришити черствий хліб. Для паніровки потрібно з’єднати зелень, хліб, часник і подрібнити блендером до однорідного стану. В окремій мисці збити яєчні білки з сіллю. Шматочки кабачків спочатку обмокнути в білок, потім з усіх боків обмокнути в хлібну паніровку і викласти на решітку. Запікати кабачкові чіпси в розігрітій до 180°С духовці приблизно пів години. При цьому готувати чіпси з кабачків слід спочатку 20 хвилин з нижнім нагрівом, а потім 10 хвилин — з верхнім. Готові кабачкові чіпси викласти на тарілку, посипати сіллю, перцем і куркумою.

Наостанок 8 Узимку грітися можна від сонячної електростанції та бойлера Q холоди близько

У селі Хибалівка, що на куликіщині, у дворі олександра В о р о Ш и л а сто я т ь сонячні панелі. Чоло­ вік — співвласник фермерського господарства ТоВ «авангард фармінг». Панелі встановив ще у 2017 році, щоб продавати зелену електроенергію державі. але їх мож­ на використовувати як альтернативний, допоміжний вид обігріву будинку.

— Весною, улітку, восени заробляю гроші. У мене два будинки і біля кожного стоїть по сонячній станції. Другу поставив у минулому році. Станції максимальної потужності, на 30 кіловат. Кожна обійшлася за ціною однокімнатної квартири в Києві або хорошого автомобіля. Вартість станції в мирний час відбивається за 4-5 років. Що буде зараз, не знаю. Але якщо електрику в селі відключать

Q у тему

— Скільки коштує цей котел?

— 25 тисяч гривень.

— Жах! А ось такий же котел, іншого виробника?

— Два жахи. *** Найважче життя — у молі. А ви спробуйте взимку — у футболках, влітку — у шубах. *** — Ти навіщо мені на зиму порадив вікна заклеїти?

— Що, тепер тепло?

— Тепер темно! *** Мені залишилося пережити тільки понеділок, жовтень, зиму і все це грьобане життя.

Олександр Ворошило біля своєї станції зовсім, то світло в мене буде. У грошах за електроенергію отримуємо поки 25-30 відсотків. Обіцяють, що все буде компенсовано після закінчення військового стану на протязі 60 днів.

— Якщо зима сонячна, ви­ стачить, щоб обігріти будинок?

— Від багатьох чув: «Поставлю сонячну електростанцію і буду взимку опалювати будинок електрикою». Це, можливо, і реально. У мене в будинку стоїть електричний котел. Але якщо день похмурий, іде сніг, як би ти не хотів, сонця панелі «візьмуть» мало. А котлу треба багато. І в хаті буде холодно. ТО В « І О Н С ОЛ А Р » з а й мається установкою сонячних панелей з 2012 року. керівник — рустам ШеВЧеНко. Років три експериментує на своїх панелях, що стоять удома.

— Експериментуємо, прораховуємо, як можна

економніше витратити енергію від панелей і обігріти будинок, — розповідає керівник.

— З а р а з д е ржа в а п л ат и т ь 1,68. Обіцяють різницю компенсувати, але коли то буде, ще невідомо. Тому, в принципі, поки немає сенсу її продавати. Для того, аби обігрітися взимку від сонячних панелей, повинна бути встановлена станція на 30 кіловат. У мене будинок 75 квадратів. Велику квадратуру взимку панелі не потягнуть. Електрокотел, як на мене, — самий поганий спосіб обігріву. Їх купували, бо бюджетні. Бере багато енергії, тому в похмурі дні він дійсно не обігріє. Поки є три варіанти обігріву. Ті, що перевірені на собі. Перший — встановити кондиціонер інвекторного типу. Але один не зможе обігріти весь будинок, кімнату-дві. Другий варіант — буферна ємність. Я встановив бойлер на 200 літрів. Це з

розрахунку на велику родину. Як показала практика, великого можна не брати. Але обов’язково з двома те п л о о б м і н н и ка м и . Верхнім і нижнім. Два тени на 2,5 кіловата. До війни коштував приблизно 13 тисяч гривень. За будь-якої погоди, навіть найпоганішої, 30-кіловатна станція видасть кіловат п’ять. Через нього пропускається система опалення. Якщо встановлена тепла підлога — найшикарніший варіант. У верхньому теплообміннику вода циркулює, забирає тепло і гонить його в систему опалення. І в тебе завжди є тепла вода. Але є недолік. Вода з крана біжить трішки з запахом. Митися можна. Третій варіант — найкрутіший. Та сама система з бойлером. Але не перетворювати постійну енергію в змінну. Усі прилади працюють від постійної енергії. Тобто, можна взяти якусь частину панелей, хоча б десять, і напряму підключити. Я таке робив. Від панелей кинув кабель і підключив бойлер. Плюсів багато. Але є мінус. Від постійної подачі струму вода закипає. Це найекономічніший і хороший варіант. Ще можна встановити тепловий насос. Але він коштував перед новим роком 2200 доларів.

Юлія СЕМЕНЕЦЬ Фото Олександра ВОРОШИЛА

30.06.2022

Q компетентно

Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне Чи підуть діти у вересні до школи?

Плануємо розпочати навчальний рік переважно в офлайн-режимі та за умови безпечної ситуації в регіоні. Уже розпочато підготовку навчальних закладів, зокрема, визначення укриттів. Крім того, до початку року територія та приміщення мають бути перевірені на наявність вибухонебезпечних предметів; готовність системи оповіщення; має бути позначений шлях та розроблений і протестований шлях евакуації. Треба створити запас води та медикаментів.

Пів світу плаче, пів світу скаче. Щодня гинуть українці, а в нас у громаді танці на площі. Як так?

Заклади культури обласного підпорядкування отримали вказівку про відміну всіх урочистих заходів. Наразі масові зібрання є небезпечними, відтак рекомендовано їх уникати. Однак, рішення про проведення тих чи інших культурних заходів приймають органи місцевого самоврядування.

Чи можу я піти захищати державу, маючи судимість? Якщо судимість погашена — так.

Тел.: 099­752­58­73, 675­178

Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.

Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТоВ “редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко

НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 34446 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua

НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.

Зам.8216

Індекс 61062

Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». люди добрі! ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».

Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".