Тираж 34451 23 червня 2022 року. №15/1874 Обласна газета. Виходить щочетверга.
У Сергія Лесуна стріляли з кулемета, міномета і автоматів, кидали гранату. Оперував Микола Тарасенко — ветеринар.
І він вижив усім смертям на зло! стор. 4
Тут була куля
Нога після газової гангрени
Сергій Лесун
Та сама куля. Фото Валентини ОСТЕРСЬКОЇ
найцікавіше у «Віснику»
П’ять дівчаток Вікторія Андруша Де найближчим часом Одружилися отримають продовольчі під ревіння і шостий в курському пакети по 17,5 сирени хлопчик СІЗО? кілограмів?
стор. 3
стор. 3
стор. 4
стор. 8
Неспри ятливі дні: 23, 24 червня
Температура води в Десні 21 червня на 8 ранку: Чернігів — 24,2оС, Морівськ Козелецького району — 24,6оС
2
Різне, реклама
23.06.2022
Q надія є
Рідні в полоні чи безвісти зникли під час окупації? Набирайте 38-089-420-18-66
Руйнування та непокора: 100 днів війни, яка змінює Європу
Провідна тема британського видання The Guardian сьогодні — підсумки ста днів війни — як розгорталося вторгнення росії, від відчайдушної боротьби за Маріуполь до економічних потрясінь у всьому світі. Центральне фото — від Євгенія Малолєтки. Хлопчик Єгор тримає іграшкову рушницю з дерева на фоні розкуроченої російської військової техніки біля Чернігова.
«Книга катів українського народу» вже працює
В Україні запустили платформу із даними про російських злочинців. Там уже є 607 російських військових. Їх можна знайти за місцем народження, військовою частиною, віком, а також за територією, де вони здійснювали воєнні злочини, повідомляють у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Петриківський розпис подарувала прем’єрміністру Косова українська журналістка Людмила Макей
Авторську роботу журналістка презентувала під час зустрічі в Приштині у Всесвітній день біженців. Прем’єр Косова Альбін Курті у твіттері пише, що «познайомився з Дарією, Сергієм, Людмилою та Людмилою, журналістами, які були змушені покинути домівку із-за російського вторгнення. Через програму журналістів у Косово ми надаємо їм житло та робоче місце. Ми солідарні з народом».
Переломний момент: чи зможе Україна повернути захоплені землі? — «велика історія» на кілька сторінок, винесена на обкладинку свіжого номера авторитетного журналу The Guardian Weekly
Стаття написана зі сходу України, де зараз найгарячіше. З Бахмуту, який стоїть на заваді подальшого просування росії. Солдати кажуть, що звикли до безжальних обстрілів з російської сторони. «Перший раз, коли бачиш танк, ти боїшся», — сказав Саша, молодий медик. «Через деякий час ви цього не відчуваєте. Це як увійти в транс. Ваше завдання — убити ворога», — зізнався журналістам український солдат. «Я готовий боротися до кінця, тому що не хочу, щоб хтось втратив свій дім, як моя родина в Донецьку».
Український телеведучий і ресторатор Даніель Салем отримав на фронті контузію
Зараз він захищає Україну в лавах ЗСУ від російських загарбників на південному напрямку.
Розпочала роботу гаряча лінія Міністерства внутрішніх справ для звернень рідних та близьких полонених, зниклих безвісти та загиблих захисників. Її номер 38089420 1866 або 1536. Якщо не додзвонились з першого разу, пробуйте ще. Під час воєнних дій на Чернігівщині зникло 184 цивільні. Найбільше пропало в селах, які були під окупацією. Невідомо, де нині 58-річний Анатолій Сірий, староста села Нові Боровичі на Сновщині. 29 березня у старостат заскочили сім чи вісім рашистів, поставили старосту обличчям до стіни, наказали підняти руки над головою. І стали допитуватися, де зброя, шукали її в кабінетах. Замкнені двері вибивали. Потім повезли Сірого додому, там усе перерили. А згодом повезли в бік Городні. Людям сказали, якщо порозбирають завали, які вони поробили, аби не йшла російська техніка, то старосту відпустять. Люди порозбирали, та Анатолія Олександровича не відпустили, імовірно, забрали в Росію. Через те, що організовував односельців зупиняти колони російських військ, робити з дерев завали. А біля школи кинув борону під рашистський бензовоз. Організовував блокпости на в’їздах до села, нічні чергування з односельцями. За старосту переживає родина — дружина Олена СІРА, вчителька, два сини-програмісти. — Досі ніякої звісточки про чоловіка, — схлипує Олена Анатоліївна. — Як думаєте, хто його здав? — У селі навіть не знаю, на кого думати. Вороги, звісно, у нього були. Бо він у мене надто принциповий, завжди чинить по закону й справедливості. Після зникнення навіть його вороги плакали. Можливо, хтось з Гірська видав, бо після того, як деякі там раділи на камеру і брали допомогу від росіян, Анатолій жорстко засудив такі їхні дії у фейсбуці. Кажуть, ті люди вже повиїздили з села.
Валентина ОСТЕРСЬКА
https://t.me/spilkanews
P.S. Важко щось радити людям, які розшукують рідних, тому прошу, не втрачайте надії.
Передплачуй «Вісник Ч» — найцікавішу газету області!!! Тільки найсвіжіші новини!
Новини
23.06.2022
3
Q козулям і кабанам пощастило
Q добра новина
Лісівники та військові «полюватимуть» на мисливців та грибників — На якого звіра полювали б зараз, якби не війна? — запитала Володимира БАБИЧА, головного спеціалістамисливствознавця відділу мисливського господарства обласного управління лісового та мисливського господарства. — Це хіба що індивідуальне ліцензійне полювання. З травня — сезон тиші, триває до 15 червня. Потім дозволене полювання за індивідуальними ліцензіями на самця козулі і кабана. А звичайне полювання на пернату дичину відкривалося в першу-другу суботу серпня. Але на даний час є розпорядження В’ячеслава Чауса, начальника Чернігівської ОВА, про заборону відкриття сезону полювання на території області. — Тільки на Чернігівщині, чи по всій Україні? — Думаю, кожна військова адміністрація вирішує це за свою область. У Закарпатті ніби хочуть відкрити. Але, вважаю, то буде неправильно. — Як контролюватимуть? — Лісова охорона, єгерська служба працює на місцях. Військові на
блокпостах зупинятимуть. Крім того, у нас не знято заборону на відвідування лісів, яка діяла раніше. — Тобто грибників також штрафують? — Можуть затримати як диверсійну групу. — Чи когось уже затримали? —Так. Тижнів за два після того, як відійшли російські війська, у Корюківському районі єгері затримали чоловіка, ходив лісом з рушницею. Браконьєр. Уже діяла заборона на відвідування лісів. Склали протокол, наклали адміністративний штраф. Поки що не змінився, від 102 до 1020 гривень (за здійснення полювання без документів). Це якщо протокол розглядається лісовим господарством, нашим управлінням або екологічною інспекцією. Але військовий стан. Як такі походеньки будуть розцінені військовими? Якщо він з рушницею шукатиме ту качку в кущах, думаю, може бути розстріляний як диверсант.
Олена ГОБАНОВА
Q де?
Вікторія Андруша в курському СІЗО? 13 червня міжнародна правозахисна орга нізація Human Rights Watch закликала владу росії звільнити нашу землячку, 25річну Вікторію Андрушу. Вікторія працювала вчителькою математики та інформатики в школі імені Василя Стуса в Броварах. Після початку повномасштабної агресії рф приїхала до батьків у село Старий Биків на Бобровиччині. У село зайшли російські війська. Шукали, хто передає ЗСУ інформацію про них. Запідозрили й Віку. — Прийшло декілька до нашого двору. Один, як я зрозуміла, фсбшник. Він кричав: «Давай документы». Чоловіка поставили на коліна у дворі під кухнею і приставили до нього військового. Потім пішли до кімнати дочки. Подивилися її телефон. Мені сказали: «Вы плохая мать. Вы плохо воспитывали свою дочь». Відкрили бар, забрали все вино, гроші. Віку вивели на вулицю. Батько все ще знаходився під дверима, вона з ним попрощалася.
Q втрати
Потім її забрали і повезли, — розповідає Катерина АНДРУША, мати Вікторії. Дівчину привезли до котельної. Там уже сиділи місцеві чоловіки. Їх тримали до 27 березня. Матір теж забрали. Зав’язали їй очі, кинули в машину і повезли. Коли та спитала, чи можна зняти пов’язку, один сказав: «Сиди тварь. Завтра буду тебя п….ь». Три дні мати провела в погребі, окремо від доньки. Коли Катерина цікавилась, що з її дитиною, відповідали, що вона в теплому приміщенні і скоро буде вдома. Матір відпустили. А ось доньку російські військові в кінці березня, коли відступали з села, забрали із собою. Ті, хто з нею сидів і кому вдалося вижити (шістьох розстріляли), розказували, що з російськими військовими вона розмовляла виключно українською мовою. Казала, що вона патріотка. Ольга РОМАНОВА, директорка фонду «Русь сидящая», розповіла білоруському виданню «Белсатnews», що Вікторію Андрушу, імовірно,
утримують у СІЗО Курська: «Досі невідомо, у чому її звинувачують. Є обмовка від високопоставлених осіб СІЗО, що обвинувачують у співпраці з ЗСУ». Ірина Бірюкова, російська адвокатка-правозахисниця, ще 25 квітня намагалася потрапити до СІЗО, де нібито могла перебувати Андруша. Але персонал установи сказав, що їй потрібно поговорити з начальником установи. Захисниця зустрілася з начальником. Він зателефонував комусь, повідомив, що з Вікторією намагається зустрітися адвокат. Коли вислухав відповідь співрозмовника, поклав слухавку і, дивлячись у вічі адвокату, сказав: «Тут немає такої людини серед підозрюваних чи обвинувачених». — До кого ми тільки не зверталися, куди тільки не писали, ніякої інформації, — зітхає 34річна Ірина, сестра Вікторії. Та все ж ми сподіваємося, що Віка жива. Принаймні, ясновидці нас обнадіюють.
П’ять дівчаток і шостий хлопчик 16 червня в родині Франтійчуків з села Яблунівка, що на Ніжинщині, народилася шоста дитина. Перший хлоп чик. А за рахунком восьмий . Удома малюка чекали шестеро сестер і брат. 36-річна Марія і 54-річний Василь Франтійчуки виховують семеро дітей. Дівчину і хлопця від першого шлюбу дружини Василь Михайлович усиновив на початку спільного життя. Їм зараз 19 і 17 років. Згодом одна за одною народилися п’ятеро дівчат: 2008, 2009, 2014, 2016, 2020 років. І от, нарешті, дочекалися хлопчика. Він з’явився на світ 16 червня в ніжинському пологовому будинку. Народився богатирем — чотири кілограми 800 грамів, зростом 53 сантиметри. — Родина благопо лучна? Усі діти в родині? — поцікавилася в Миросла ви ОКСИМЕЦЬ, начальника відділу соціального захисту управління соціального за хисту Носівської міської ради. — Так, це порядна родина. Живуть усі разом. Мама займається вихованням дітей. Родину забезпечує батько. Працює в Києві на декількох роботах.
Валентина ОСТЕРСЬКА
Ольга САМСОНЕНКО
Чернігівщина прощалася
«Доброго ранку», — о п’ятій годині 18 червня написала чоловікові Алла Шаповал з Коропщини. «Доброго ранку, Сонечко», — відповів. А через кілька годин прийшла страшна звістка: загинув біля села Покровське Донецької області. На початку травня Анатолію Шаповалу минуло 45 років. На захист країни Шаповал став у квітні. Був розвідником зенітного артилерійського взводу. Говорив так: «Якщо я тут не буду, значить, діти наші будуть». Анатолій Михайлович 22 роки пропрацював у коропському «Газбудсервісі», виготовляв металеві вироби. Були дружина і син. Проводжали полеглого воїна з усіма почестями. Плакали навіть чужі люди. У Новгороді-Сіверському в останню путь провели майора Максима Шульгу. Йому було 28 років. Ще у 15-річному віці він вирішив пов’язати життя з військовою справою, тож вступив спочатку у військовий ліцей, а потім у військовий інститут. Службу в Збройних
силах розпочав у 2010 році. З початком повномасштабного вторгнення Максим продовжив захищати країну у складі 32-го реактивного артилерійського полку, на посаді начальника служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту. 14 червня під час виконання бойового завдання на території Донецької області Максим Шульга отримав поранення, несумісне з життям. Удома на нього чекали батьки та дружина. Носівщина теж була в жалобі: міський голова Володимир Ігнатченко повідомив про загибель Вадима Варави, старшого лейтенанта, артилериста, контрактника. Вадим Варава народився у 1987 році. Успішно навчався в школі, любив спорт, мріяв стати військовим. Закінчив Львівську військову академію сухопутних військ імені П. Сагайдачного. Усього на службі воїн провів 14 років життя. Служив у 8-у полку оперативного призначення Національної гвардії. 16 червня загинув. Напівсиротами залишилися його троє діток — два синочки і донька. Дружина Марія — вдовою. Тужать за сином батьки Тетяна Василівна та
Микола Миколайович. Поховали Вадима Вараву на Львівщині, там, де нині живуть дружина з дітьми. У Бобровиці 18 червня провели у засвіти трьох земляків — солдатів Вячеслава Гатченка, Сергія Дяченка та старшого солдата Вадима Неволіна. Усі троє загинули в один день — 15 червня. Вячеслав Гатченко день не дожив до свого 47-річчя. За освітою був педагогом, учителем фізкультури. У березні долучився до оборонців Чернігівщини. Сергій Дяченко народився 1975 року. Мав три вищі освіти, був приватним підприємцем. До оборонців Сіверщини також долучився в березні. Захищав Україну на посаді командира взводу. Разом з ними служив і 57-річний Вадим Неволін. Він за освітою — юрист, до 24 лютого працював начальником виконавчої служби в місті Ніжин. Жалобна процесія була велелюдною. Квіти, сльози. туга.
Валентина ОСТЕРСЬКА
Q онколікування
Q горе
На війну не розрахований. Через тиждень-два обіцяють запустити У Чернігівському обласному центрі сучасної онкології з війни не працює лінійний прискорювач. Той самий надсучасний прилад опро мінення, який купили за неймовірну суму. Гроші збирали на благодійних аукціонах. «Загальна вартість проєкту склала 110 мільйонів гривень. 57,5 мільйона — це саме лінійний прискорювач, комп’ютерний томограф — 24,5 мільйона, дозиметрія — 5,8 мільйона, будівельні роботи — майже 24 мільйони гривень. Системи безперебійного постачання електроенергії, комп’ютерні системи, які докупляли, — розказував головний лікар Валерій Зуб у 1918 році. — Держбюджет (ДФРР, Державний фонд регіонального розвитку) — 43 мільйони гривень. Обласний бюджет — близько 20 мільйонів гривень. Місто Чернігів — майже 14 мільйонів гривень. Депутатські кошти нардепів Верховної Ради —18 мільйонів гривень. Решта — кошти, які ми залучили». («Вісник Ч» №46 (1696), 15 листопада 2018 року). — Лінійний прискорювач уже в роботі? — Ще на етапі ремонту, — не порадував 52річний Олександр ЗА ЇКА, виконуючий обов’язки генерального директора обласного центру сучасної онкології. — Зараз ремонтуємо комп’ютерний томограф. — На початку квітня в будівлю онкодиспансеру «прилетіло» від рашистів. Ворожий снаряд розбив і лінійний прискорювач? — Комп’ютерний томограф не був ушкоджений унаслідок бомбардувань. Він вийшов з ладу через перепад напруг. Ви ж пам’ятаєте, у Чернігові довго не було світла. І потім, коли дали, були ці перепади. Вони вивели з ладу систему живлення. Система лінійного прискорювача включає комп’ютерну томографію. Це пара, що працює разом. Томограф виводить чіткі координати, наприклад, місцезнаходження пухлини. Передає на лінійний прискорювач, який за цими координатами завдає удар сугубо по пухлині. Мінімізує пошкодження навколишніх тканин. Але не тільки в томографі справа. Виявили осколкові ушкодження
охолоджувальної системи прискорювача. Апарат розміщений в окремому приміщенні, що сконструйоване під нього. А охолоджувальна система, забірники — ззовні. Уламок залетів через вентиляцію, пошкодження видно не було. Знайшли під час ревізії даху. Ми думали, ремонт буде простіший. Але ні. — Буде тендер, через Prozorro? — Будемо намагатися зробити ремонт за нагальною потребою (спрощена система, без Prozorro. — Авт.), яку держава дозволила при необхідності. Тому в нас затримка тільки з деталями, які логістично зараз складно доставити. Чекаємо. Далі заміна ушкоджень, тестування і запуск. Ремонт дуже дороговартісний. — За які кошти проводиться? — За свої. Фінансування нашого закладу здійснює Національна служба здоров’я України. У цьому році наш заклад підписав 15 пакетів медпослуг. Національна служба нас профінансувала, ми вже отримали гроші за свою роботу. Це дозволяє нам ремонтуватися. — Що з пацієнтами, які вже почали лікуватися на лінійному при скорювачі? — Вони продовжують отримувати лікування. Перевели їх на ті гаматерапевтичні установки, які в нас працювали до прискорювача. Їх три, вони в робочому стані. Ці апарати повністю перекривали нам променеву терапію, коли не було лінійного прискорювача.. — Лінійний прискорювач для пацієнтів з нашої області буде без коштовним після ремонту? — Тільки безкоштовно. — Скільки приблизно ще триватиме ремонт? — Інженерна служба каже, що тиждень ще точно. Сподіваюся, тиждень-два. Лінійний прискорювач у центрі онкології запрацював восени 2018 року.
Олена ГОБАНОВА
13-річний Володя загинув від удару струмом 19 червня в селищі Куликівка сталася трагедія. Загинув 13річний Володя Космовський. Хлопчик жив у діда після розлучення батьків. Мати нині служить. Кажуть, дідусь вирішив зарядити акумулятор свого автомобіля «ВАЗ21014». Оскільки пересувається з милицями, не зняв акумулятор, а вирішив заряджати його прямо в машині. Під’єднав клеми. А сам сів до салону. У цей час до гаража зайшов підліток. Хлопчик машинально доторкнувся до капота автомобіля і його вдарило струмом у ділянку серця. Від першого удару підліток присів, дід намагався його відштовхнути, та Володя вдруге торкнувся машини, і його знову вдарило струмом. На жаль, коли приїхали медики, зарадити вже нічим не могли. На тілі дитини були два термічні опіки в області підборіддя та серця.
Валентина ОСТЕРСЬКА
4
23.06.2022
У Сергія Лесуна стріляли з кулемета, міномета і автоматів, кидали гранату. Оперував Микола Тарасенко — ветеринар. І він вижив усім смертям на зло!
61річний Сергій ЛЕСУН, механізатор із села Рудка Чернігівського району, з кок тейлями Молотова пішов на колону ворожої техніки. Зупинив танковий наступ рашистів на дві години. Допоміг ЗСУ, хоча сам по страждав. — Діти дорослі. Я з шести років сирота. Уб’ють, так уб’ють. Зате хоч один танк та знищу, так я думав, — розповідає. — 27 лютого колона танків, БТРів ішла з Любеча на Чернігів. Перед Рудкою, як їхати з боку Мохнатина, — місток. Мужики звалили там трохи дерев і перегородили дорогу. Дерева ті не товсті, росіяни танками по них поїздили. Тим часом хтось зняв зі старостату прапор, «піджали хвости» і зачаїлися. А я ще зранку зібрався проти росіян. Зробив чотири пляшки «коктейлю». По телевізору ж тоді розповіли, як його робити. Узяв ще пляшку бензину, про всяк випадок. Склав у пакет, за велосипед — і пішов. Зі мною ще троє односельців. Двоє, як почули той гуркіт, побачили техніку, відразу повернулися. Третій, Сергій Шульга, був зі мною, як кажуть, «для поддєржки штанов». Я — городами, десь півтора кілометра, велосипед дорогою залишив. Далі поповз. Дивлюся, техніки сила-силенна. Спереду російський дозор. Вояки на броні. І не видно колоні кінцякраю. Гудіння страшенне, — пригадує той день Сергій Лесун. — Сергію Леонідовичу, ви були тверезий? — Як стьоклишко. Мені ж не можна випивати. У 2015 переніс інсульт. Вони, певно, боялися злазити з техніки. Їздили і їздили по звалених деревах, аби їх потрощити. Там канава під дорогою. Я туди заповз, листям себе обгріб. І заліг. Між ними і мною було метрів десять, не більше. Хвилин сорок чекав. Голову не можна було підняти. — Коли зважилися? — Тоді, як засікли і почали стріляти по мені з танкового кулемета. Кущі голі, адже зима, лютий. Куля пробила двічі капюшон, куртку, светр, сорочку, футболку і майку. Запекло на лопатці. Щоб дуже було боляче, — то ні. На якусь хвильку все затихло. А потім кинули в
мене гранату. Вона бухнула поряд зі мною. Уламки полетіли в ноги. У валянці потекла кров. У цей час БТР, з якого мене розстрілювали, почав від’їжджати. Я запалив пляшку, кинув. Поцілив. Чув вибух. Піднявся і, не оглядаючись, кинувся тікати, лишив решту пляшок там. Шульга, як побачив, що я біжу, рвонув за мною. Не знаю, де взялися сили. Біг, а вони навздогін поливали мене з танкового кулемета, мінометів, автоматів. Кулі з автоматів тьовкали, а ті, що з кулемета, — ду-ду-ду. У мене ж серце хворе, упав навколішки, трохи відсапнувся і далі побіг. Не озирався. Думаю, аби вони погналися за мною, добили б. — Що дружина сказала, коли побачила вас у крові? — Не пам’ятаю. Мене перев’язали. Якраз зять був у нас машиною. Вирішили везти до лікарні в Чернігів. Приїхали в Білоус, а там обстріли «Градами», вирви, дим, хата горить. Наші усі три мости попідривали, до Чернігова ніяк не пробратися. «Смерчі» печуть. Навкруги ляскає, суха трава горить. Заїхали до пенсіонерки Валентини Легкобит, колишньої фельдшерки. Та надала першу допомогу. Поки їздили, години дві минуло. Коли поверталися в Рудку, зустріли ту колону. — Виходить, ви її на дві години затрима ли. Це, певно, дало час нашим військовим окопатися, підготуватися. — Виходить, що так. На війні і хвилина вирішує багато. — Чоловік біг під градом куль, поранений. Ми їздили пізніше на те місце, там усі дерева посічені осколками. Щось таки його врятувало від смерті, — говорить Наталія ЛЕСУН, дружина. — Маєте на увазі Бога чи янголаохо ронця? — Думаю його сестра з того світу. Її вже скоро два роки, як не стало. Вона Леонідовича дуже любила. Як він додому дістався з простреленими ногами, не уявляємо. Що вже кричати. Ми плакали. Якби не Тарасенко, чи й був би мій чоловік на цьому світі. Ми Миколі Григоровичу безмежно вдячні. Це Наталія Лесун сказала про 47річного
Миколу ТАРАСЕНКА з Рудки. Він за освітою ветеринар-фельдшер. Нині працює охоронцемпожежником на чернігівському комбінаті «Астра». — Я нічого героїчного не зробив, — ніяковіє Микола Тарасенко. — Ось Леонідович — людина-кремінь. Не кожен зважиться на таке. Уявляєте, яка віра в Україну та любов у цього чоловіка. Куля потрапила йому в ліву лопатку, осколками посікло обидві ноги. Поранення ускладнилися анаеробною інфекцією (її ще називають газовою гангреною). У рани при обстрілах потрапили часточки одягу і земля. Мене покликали його рятувати. Добре, що деякий запас препаратів для тварин у мене був. Я ж нині не працюю ветеринаром. Танюшка, дочка Лесуна, провізор. Вона така молодчинка, по телефону знайшла лікаря в Чернігові (відомого хірурга Олександра Риженка, працює в медичному центрі «Тесла». — Авт.). Я консультувався з ним по телефону. Виконував вказівки. Електрики не було. Іноді доводилося лікувати при світлі ліхтарика або підсвічувати мобільним. Я спочатку двічі на день до пацієнта приходив, згодом раз. Лікування тривало три тижні. Рану на лопатці розширив, пінцетом повиймав рештки одягу. Вона була глибока, при пальпації (обмацуванні) без ультразвукового дослідження не можна було визначити, чи є там куля. У ногах було чимало маленьких осколочків. Виймав їх. Під шкірою збиралося повітря, ноги, особливо праву, роздувало. Зробив десь 25-сантиметровий розріз, аби вийшли ті гази і почалися відновлювальні процеси. Обробляв перекисом, хлоргексидином. Анестезія була місцева — новокаїн. Пацієнт терпляче переносив операції. Багато людей згуртувалися для його порятунку. Передавали, у кого були, кетгут, шовк (нитки, щоб зашивати рани), антибіотики, перев’язочні матеріали. Я робив дренажі з хірургічної рукавички, аби з ран швидше гній виходив. Танюша — молодець, бувало, доки я прийду, уже батьку і перев’язку зробить, і мазь левоміколь заложить, і присипкою для ран притрусить. І уколи внутрішньом’язові
робила. А крапельниці ставила дівчина, яка в місті працює медсестрою, її теж на допомогу покликали. Отак і врятували людину. — Сашко Тупиця власним авто їздив мені за ліками. Його росіяни на блокпості затримали. Кілька годин у полоні тримали, — говорить Лесун. — Як росіяни відступили, поїхав у Чернігів, звернувся до Риженка в «Теслу». Зробили комп’ютерну діагностику, виявилося, що куля засіла в лопатці, у кістці. Риженко її дістав за пів години. Я забрав її собі на пам’ять. Бронебійна. — Коли почалася війна, я виклав свій номер в інтернет. Написав, що в разі необхідності можу консультувати по телефону. Мені подзвонила донька Сергія Лесуна, ми не були раніше знайомі, — пригадує 41річний Олександр РИЖЕНКО, хірург. — Телефоном я розповідав, що робити, а місцевий ветеринар проводив хірургічну обробку ран, дренування і санацію. Я радив, які ножі брати. Вдалось врятувати кінцівки! Зустрілися з пацієнтом лише 21 квітня. Він приїхав до мене в Чернігів видаляти кулю з лопатки. Операція пройшла успішно. Подивився, як була раніше надана допомога. Судячи з того, як все загоюється, діяв ветеринар на високому професійному рівні. — Сергію Леонідовичу, як у селі постави лися до вашого вчинку? Казали, дурень, що пішов один проти колони? — Ус я к е бул о , і у в і ч і , і п о з а оч і . Підсміювалися — «херой». А ви хто? На що ви здатні, окрім плескати язиками. Хоча є ті, хто підтримав, як, наприклад, Сашко Паньковець. Він був у АТО. Контужений. Так і під танки їхні кидався, і лягав на дорогу, аби далі не їхали, безбашенний мужчина. Вони його об’їздили. З такими, як Тупиця, Паньковець, Тарасенко, можна і в розвідку, і в атаку ходити. Живе собі нічим не примітний чоловік, а у війну проявляється його справжнє єство. — Не дай Бог, повториться знову, готові? — Будемо старатися. А про той випадок аніскільки не жалкую.
Валентина ОСТЕРСЬКА
Староста продовольчі пакети в село возить своєю машиною До Старої Рудні, що на Сновщині, державна гуманітарна допомога ще не дійшла. Але жителі села продуктові набори отримали. Їх возив своєю машиною з Чернігова 62річний Микола ШМАРОВОЗ, староста села. — Отлічний голова в нас, — розглядає продуктовий набір Володимир КИСЛУХА, житель Старої Рудні. Чоловік забирав машиною з лікарні матір, заїхав і за продуктовим набором у сільраду. Микола Шмаровоз перед тим, як стати старостою, шість років працював головою цього села. За звичкою так його багато хто й називає. Володимир розписується, виносить у коридор ящик спагеті (зо два десятки пачок), мішок рису (сім з половиною кілограмів), пляшку олії, п’ять банок тушонки по триста грамів. Загалом 17,5 кг. — Я допоможу донести, — бере мішок Микола Петрович. Перед цим клацає Володимира на мобільний. — Усі набори однакові, — повертається староста. — Привіз шість з половиною тонн. Тут все було коробками заставлено. Видавав по одному на родину. — Звідки набори? — У сусідньому селі Смяч живе Микола Козлов, він колись був обласним пастором церкви адвентистів сьомого дня. Тепер пенсіонер, займається розсадою. Він і запропонував мені привезти гуманітарку від АДРА у Смяч, Заріччя і Стару Рудню. Підремонтував своє авто і почав возити. Спочатку телефоную в Чернігів, яка кількість наборів у них сьогодні є. Домовляюсь, щоб більш-менш нормальні були і схожі за складом. Беру на три села. Своїм мікроавтобусом з причепом за раз можу привезти до двох тонн. Їздив через день, позавчора два рази змотався в Чернігів. Крім нас, там ще з багатьох сіл районів приїжджали. Набори в церкву привозять з Києва. А збирають звідусіль. — Рис — Турція, — розглядаємо пакет зі старостою, — макарони теж… Перша партія була Італія. — А олія? — кручу в руках пляшку з етикеткою англійською мовою. — О, Юкрейн. — Тушонка зі свинини. Люди казали смачна, плов робили. Особисто я ще не пробував. І не буду, поки всім не пороздаю.
На столі — списки одержувачів, написані від руки. — Усього 498 жителів. Корінні, переселенці. Прописаний-не прописаний, якщо проживає в селі, кожен отримає проднабір. Забирають в основному велосипедами. Ті, хто пішки, зразу радіють: «Ого!» А тоді: «Ой, яке важке!» Стареньким, не ходячим сам привожу і віддаю. — Як звітуєте? — Записують скільки беруть, розписуються. А я потім фотографую всіх, кому роздав, скидаю на флешку і відправляю. Фотографуватися не всі хочуть, але без цього ніяк. Пояснюю людям, це треба для підтвердження, що я не торгую гуманітаркою. Вони і хліб роздавали. Я брав на село по 40-50 буханок для тих, у кого з грошима туго. — Державну допомогу продуктами староруднянці от римували? — Ні. Обіцяють у червні. Крім продуктів, староста п’ятьом людям оформив грошову допомогу від ООН. Малозабезпечені родини, інваліди отримали по 6660 гривень. Гроші приходили переказом з Італії, з Німеччини. — Роздали всім: 166 у Старій Рудні, 235 у Смячі й 81 у Заріччі. І домовились ще на 20 тонн, — радіє Микола Шмаровоз у п’ятницю 17 червня. — Тепер планують ту допомогу привезти фурою в Стару Рудню або в Смяч, а ми з Миколою Козловим розвозитимемо далі. У Петрівку, Хотуничі, Займище. А ще в Гірськ, Клюси. Будемо дивитися, можливо, усі села на Сновщині попадуть. Староруднянці будуть отримувати другий продуктовий набір. Це вже можуть бути інші набори. Машини зараз — на кордоні, проходять перевірку. Позавчора привіз 500 буханок хліба в Петрівку, Стару Рудню. У «АДРА» зараз не вистачає техніки все розвезти. Тому залучають тих, хто своїм транспортом може допомогти. — А пальне? Газ, бензин дорогий, а зарплата старости — далеко, не зарплата голови. — Спочатку возив за свій рахунок. Мій мікроавтобус на дизелі. На сьогодні заправлявся в Чернігові по 62 гривні за літр. У Сновську дизелю немає. До цього по 58 грн був. Бачу, що далі так не витягну. А люди ж хочуть гуманітарку. Я їм розказав,
Микола Шмаровоз з продпакетом що для цього треба пальне. Порахували: гуманітарний набір виходить на 1200 гривень. І вирішили скидатись по 20 гривень з кожного двору, який отримує допомогу, щоб я міг заправити машину і їхати. Буду залучати орендаторів земель, аби вони надали невеличку допомогу з пальним.
Олена ГОБАНОВА, фото автора
Публікації підготовлені в рамках проєкту "Ми з України!", ініційованого Національною спілкою журналістів України".
Гумор Найнудніша поза в сексі Хто батько? — це коли ти знизу, а зверху нікого немає!
5
23.06.2022
Зріст
— Готуйтеся стати батьком, — сказала секретарка спочатку директору, а потім і його заступнику. Керівники й вирішили на час вагітності відправити спільну коханку в тривале відрядження. Згодом директор відіслав заступника поцікавитися, як ідуть справи. За кілька днів прийшла телеграма: «Народилася двійня. Моя дитина померла».
О. СІВЕРЦЕВ
Не дочула
Боксер — Ви давали оголошення, що п р о п о н уєте н а п р о кат б о кс е р а медаліста? — Ми. Заходьте. — Спасибі. А він у вас, сподіваюся, породистий? — Ще б пак! Усі документи в порядку. Призер усіляких оглядів і змагань. Медалей — ціле намисто. На жаль, вимушені віддавати напрокат. Що не кажіть, а кілограм м’яса на день йому дай. — Звісно, у наш час утримувати такого... Злий? — Взагалі, не дуже, але вчасно не нагодуєш — готовий розірвати на шматки. А вам навіщо? — Ваш боксер потрібен мені, так би мовити, як мужчина. У мене — дівчинка, у вас — хлопчик. Планова в’язка. У нього як, послід був? — Авжеж, і не раз. Усі в батька.
— Отже, як належить: аліментного — вам, решту — мені. — Навіщо ж? Усіх можете залишати собі. Нам лише гроші. — І скільки ж ви хочете? — Тисячу на добу. Годівля, зрозуміло, ваша. — Тисяча... Чи не забагато? — Дорого — шукайте дешевше. Он їх на подвір’ї скільки вештається. А за такого молодця... — Гаразд, я згодна. — Т і л ь к и , буд ь ласка, гроші наперед. — Оце вже ні. Зробить свою справу — тоді. Сьогодні забрати можна? — Хоч зараз. Якщо вам не важко, зачекайте на вулиці. Я його зберу. К л і єн т ка спус ка єть с я вниз і
Перш ніж сказати — подумай! Стоїть їжачок у черзі в аптеці. Позаду нього два зайці. — 50 презервативів, — каже їжачок. Зайці починають сміятися. Їжачок не розгубився, уважно подивився на них і каже: — П’ятдесят два...
В. ТАРПАН
Я сьогодні шкідливий і трохи колючий. Настрій бридкий, злючий-презлючий.
Прокидаюсь, дивлюсь у вікно, а там у сусіда справжній тенісний корт, і сусід грає у великий теніс. — Звідки в тебе великий теніс? — Спіймав Золоту Рибку у ставку, вона і виконала бажання. Але рибка глуха, треба кричати голосніше. Пішов на став, зцапав ту рибку і загадав бажання: повну хату баксів. Прийшов додому, а там повна прогулюється вулицею. Хвилин через хата факсів. Питаю сусіда: десять із під’їзду виходить крем’язень — Як так? років під сорок, з валізкою. — А ти думаєш я хотів великий — Ви чекаєте боксера? теніс? — Я. І. СИЧ — Ходімо. — Куди? Він у вас не вдома? — Боксер — це я. Майстер спорту з боксу. На рингу я вже своє відмахав, залишився без професії, а жити ж Їду якось у метро. Людей, на поякось треба. Ось я і... див, небагато було у вагоні. Але один — Гм... Оце сюрчоловік мене привабив. Тобто, він приз. Знаєте, я якось мені навіть встиг набриднути! Усе на не чекала. І це в моєму мене дивиться і дивиться, дивиться і віці. Гадала, уже все, дивиться, дивиться і дивиться.... І яв«відцвіли вже давно но не закоханими очима! Я зібралася хризантеми в саду». виходити вже.... Глянула ненароком Гм... Ну, гаразд. Пішли. на його руки. Вони тримали книжку — Одразу до вас? «Як розпізнати відьму?». Я довго — Спочатку на ринок. За м’ясом. сміялася, поки виходила з метро. Невже я так на відьмочку схожа?
На перший погляд...
Л. ДУБИНА
О. СОЛОВЕЙ
Q хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... хочете анекдотик... ня?
— Яке ваше улюблене друковане видан — Гроші!
*** —Тату, ці комарі мене задовбали, за снути не дають! — Сину, вимкни світло і лягай спати. Син вимкнув світло і раптом, побачивши світлячка, кричить: — Тату, вони мене тепер з ліхтариком шукають. *** Коли дитячі психологи були не потрібні… Мама одним пучком кропиви дієво очищувала карму, відновлювала ауру і знімала негатив. *** — Куме! Ви ідіот?! ЦитрамонДарниця — це не поїзд! *** Дружина годує доньку грудьми. Чоловік заглядає в дитячу і запитує пятирічного сина: — Що мама робить? Син: — Поставила малу на зарядку. *** — Лікарю, у мене музика в голові грає. — І що? — Я таку не хочу слухати. *** — Доброго дня, я податковий інспектор, хотів би поговорити з господарем. — Його таки немає. — Як немає? Я його хвилину назад у вікні бачив! — Він вас теж … *** — Знаєш, Саро, якби ти мене дійсно коха ла, ти б вийшла заміж за когонебудь іншого. *** — Розо, чогось пахне шашликами… — Борю, з цигарки муху прибери.
*** Це ви ще не бачили справжніх оптимістів… Моя дружина, коли миє вікна на дев’ятому поверсі, завжди бере з собою ключі від квартири. *** — Галю, це наше перше побачення, я за все плачу! Куди тебе повести? — Якщо така пруха, Альошо, то зводи мене на МРТ хребта. *** Якщо ви говорите жінці, що вона виглядає на всі сто, то уточнюйте: — на сто відсотків, — сто років, — сто кілограмів, — сто гривень. *** Добре в декреті: вранці прокинулася, чай зробила… увечері сіла, попила. *** Купила своєму чоловікові костюмтрійку: труси і дві шкарпетки. Люблю його, заразу… балую! *** — Колю! Учора я лайкнула дев’ять твоїх фоток. Сьогодні мій чоловік сказав, щоб я «звіздувала» до тебе жити! Колю, скажи, де ти живеш?! *** — Привіт, говорити можеш? — Так, з трьох років. *** — Проходь, відчувай себя, як удома. Можеш пропилососити. *** Алкоголь убиває нервові клітини. За лишаються тільки спокійні. *** МОЗ: «Алкоголь не рятує від корона вірусу».
Алкоголь: «Можна поду мати МОЗ рятує…» *** Недарма обручку одяга ють на той палець, з якого все життя беруть кров… *** Н а ут р и м а н н я од н о го в’язня з бюджету виділяється щомісяця 3750 гривень. Пенсіонер зі стажем 30 років отримує пенсію 2000 гривень. Хто сидить? *** Сидять двоє чоловіків на дивані і спілкуються: — А ти в чому зберігаєш свої гроші, у доларах чи євро? — У спогадах. *** Помітила, що з кожним роком я стаю все сильнішою: сумку з про дуктами на 500 гривень стає носити все легше і легше… *** — Любий, ти чому нічого не робиш? — Все, що не робиться — все на краще! *** Дві сусідки по дачі. Одна запитує іншу: — Маню, а ти чому опудало на город не ставиш? — А навіщо? Я сама цілий день на городі стирчу... *** Чи є життя на дачі? Є. Якщо там немає дружини, тещі і городу. *** Дачник, перехилившись через паркан, запитує сусіда: — А що у вас учора за свято було? Усі так танцювали ...
Сусід: — Так дід наш вулик перевернув. *** Природа щедро обдарувала мене почут тям гумору, на цьому подарунки закінчилися. *** Народна прикмета: «Якщ о людина відсутня в інтернеті — значить сапає город». *** Петрович упустив собі на ногу чавунну батарею і признався... що вступав у статеві стосунки з цією батареєю, з директором заводу і, власне, з усім заводом. *** Керівник, що відпускає підлеглих з роботи раніше, зруйнував не одну сім’ю. *** Це був дивний день. Спочатку я знайшов капелюха, повного грошей. Потім за мною гнався якийсь лютий чоловік з гітарою.
7
Передостання
23.06.2022
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ІНСТИТУТ ІМЕНІ ГЕРОЇВ КРУТ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННя ПЕРСОНАЛОМ
Q де моя велика ложка?
Рецепти до вашого столу Крем-суп із зеленого горошку
ЗДІЙСНюЄМО ПРИЙОМ НА ДЕННУ ТА ЗАОЧНУ (ДИСТАНЦІЙНУ) ФОРМИ НАВЧАННя ЗА СПЕЦІАЛЬНОСТяМИ: Психологія Облік і оподаткування (облік і аудит) Фінанси, банківська справа та страхування Маркетинг (маркетинг і реклам на діяльність)
Правоохоронна діяльність (без пека діяльності установ та організацій) Право Менеджмент Економіка (управління персона лом та економіка праці) Публічне управління та адмі
ністрування (адміністративний ме неджмент) Інженерія програмного забез печення Комп’ютерні науки
ДЛЯ ТИХ, ХТО НЕ СКЛАВ ЗНО, ДІЄ УНІКАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ! УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКА ПРОГРАМА ДЛЯ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ Набір здійснюється до освітньокваліфікаційних рівнів: бакалавр, магістр. Випускники МАУП одержують диплом про вищу освіту державного зразка. Приймальна комісія: вул. Промислова, 17, м. Чернігів. Тел.: 0503874674, 0674645806
maupchern.pp.ua
Закуповуємо дорого ВРХ, телят, свиней.
Дорiз цiлодобово. Тел. 0635518839. Втрачений диплом Чигиринського сiльсь когосподарського технiкуму НТ-1 №019148 на ім’я Ми коленка Олексiя Степанови ча, виданий 29 червня 1989 року, вважати недiйсним.
Закуповуємо телят, свиней, корів на молоко, коней для праці 0686937521;
Тел.: 0992988987; 0938473088.
ЗАКУПОВУЄМО ВРХ Свиней, коней. Телят на відгодівлю. Доріз цілодобово. Високі ціни.
Тел.: 063-173-88-84; 097-646-80-95. Альтанки, гойдалки, господарські будівлі, туалети, душкабіни та ін.
Реклама у «Віснику Ч»: 093-42-89-990
Тел.: 0934096301, 0994319933, 0677510994. Masterdrev.cn.ua
ВІКНА, ДВЕРІ ВІД ВИРОБНИКА 10 років гарантії.
Доставка по району безкоштовно.
068-661-27-61, 093-742-02-82.
М’ясокомбінат закуповує:
корів, биків, телят, коней, свиней. Ціни найкращі. 0681300873, 0994805846.
СВиней
ЗАКУПОВУЄМО ВРХ, коней, свиней.
Доріз цілодобово.
Тел.: 050-592-83-12; 063-143-59-30.
Дорого закуповуємо
ВРХ, коней, свиней, телят Доріз цілодобово
096-69-05-018, 063-915-91-97. ВАЛИМО ДЕРЕВА
Тел. 0971928090 (Сергій)
БУРІННя СВЕРДЛОВИН
БУРІННя СВЕРДЛОВИН на воду під ключ. 0937502864.
ЗАКУПОВУЄМО корів, коней, свиней, телят на утримання. Перевезення. Тел.: 0939365979, 0974381008, 0502629199.
0932101010, 0977267839. stelya.ucoz.ru
БЕРЕЗНяНСЬКИЙ м’ясокомплекс закуповує корів, коней, телят. Живою вагою та по виходу м’яса. Доріз цілодобово.
Тел.: 068-690-16-41, 063-286-26-23 Куплю
будь-якої складності. Помірні ціни.
коней, корів, биків
0634898545, 0966599033, 0966267440
Доріз дорого, цілодобово. Перевезення.
ВАНТАЖОПЕРЕВЕЗЕННя 5 пасажирів + 1500 кг вантажу.
Ціни найвищі. Тел. 0637569656, 0960417697.
Продаю колісний трактор МТЗ 82. У хорошому робочому стані, нова задня гума, 1997 року. Три роки тому робили капітальний ремонт. 10000$. Тел. 0688750524, Микола.
Проблемні, лежачі, дорізані. Цілодобово.
по Чернігову, області та Україні.
6065 грн/кг
работа під ключ. Тел.: 0931503232, 0980494939, 0664764449. Сергій.
КУПЛю ДОРОГО КОРІВ, КОНЕЙ, БИКІВ, ТЕЛИЦЬ.
НАТяЖНІ СТЕЛІ Тел.: 0662926060,
Тел.: 0932101010, 0977267839, 0932353115
Фарбування та чищення дахів (Шифер, метал, черепиця і т. д.)
Тел. 0977214285
3545 грн/кг,
0966905157 Закуповуємо свиней по 65,00 грн/кг. Вивіз живою вагою. Тел: 0996273930, 0686190573.
ЗАКУПОВУЄМО на відгодівлю: телят, телиць, бичків, корів та коней. ДОРОГО 0976699500 Тел.: 0935005310 0992843414
Зелений горошок — 250 г, цибуля — 1 шт., часник — 1 зубок, сіль, перець, вершки — за смаком, масло — 20 г, цукор — 1 ч. л., бекон — 100 г, петрушка, м’ята. Дрібно нарізаємо цибулю і часник та викладаємо в каструлю. Додаємо шматочок вершкового масла й тушкуємо на маленькому вогні п’ять хвилин. Подрібнюємо петрушку та м’яту, разом із зеленим горошком викладаємо в каструлю. Додаємо чайну ложку цукру, дрібку солі та перець. Заливаємо холодною водою так, аби вона ледь прикривала вміст каструлі. Доводимо до кипіння та варимо 15 хвилин. Зливаємо відвар в окрему посудину. Горошок подрібнюємо блендером до стану пюре. Додаємо вершки та половину відвару, ретельно перемішуємо. Доводимо до кипіння та варимо не більше п’яти хвилин. За потреби можна використати весь бульйон. Слайси бекону підсмажуємо до золотистого кольору. Наливаємо суп у тарілки, прикрашаємо беконом або гілочкою м’яти.
Курячі стегна в мультиварці
На чотири порції: куряче стегно — 800 г, часник — 68 зубчиків, соєвий соус — 50 мл, лимон —1 шт., мед — 1 ст. л., гірчиця — 2 ст. л., перець — 1 ч. л., молота паприка — 1 ст. л., олія — 2 ст. л. Курячі стегна в мультиварці — соковиті, ароматні і без особливих клопотів. Курячі стегна помити, обсушити. У мультиварці виставити режим «Жарка» і відповідний час приготування. У чаші мультиварки обсмажити стегна шкіркою до низу. У цьому переваги мультиварки — смажити можна без краплі жиру. Перевернути стегна і ще смажити хвилин 10. Для маринаду змішати соєвий соус, гірчицю, мед, прянощі і добавити грубо рублений часник, приправити соком і цедрою лимона, дать постояти заправці, поки мед повністю не розчиниться, влити 2 ст. л. олії. У мультиварці переключити режим на «Тушение» і вибрати необхідний час. Десь близько 20-40 хвилин. Залити стегна соєвопряним маринадом, закрити мультиварку і тушкувати до готовності, відповідно до іструкції вашої «машини». Готові курячі стегна подавати із зеленню та будь-яким гарніром.
Полуничне морозиво
Полуниця — 300400 г, вершки — 250 мл, цукор — 100 г, сік з 1/2 лимона. Так само можна приготувати морозиво з інших ягід . Полуницю перетворити на пюре в блендері (можна використати м’ясорубку або товкачку для картоплі), потім додати цукор, вершки, сік цитрини. Добре перемішати. Поставити в морозивницю. Коли маса загусне, морозиво готове. Його треба розкласти в форми або склянки та поставити в морозилку. Якщо у вас немає морозивниці, то можна заморожувати морозиво просто в морозилці, але тоді потрібно раз на пів години перемішувати масу, щоб не утворювалися кристали льоду.
Q заготовки
Щавель на зиму
Як заготовити щавель на зиму в банках під капроновою кришкою? При такій заготовці будуть збережені всі вітамини та мікроелементи, що знаходяться в овочі. На чотири порції: щавель — 1 кг, вода кип’ячена — 600800 мл. Переберіть щавель. Викиньте всі пошкоджені та жовті листки щавелю. Добре промийте щавель під проточною водою і обсушіть на рушнику. Відріжте у щавелю черешки і наріжте на крупні смужки. Якщо щавель молодий і дрібний, то можна залишити листочки цілими. Нарізаний щавель складіть у вимиті (радимо при митті використовувати харчову соду) і стерилізовані банки. Утрамбуйте. Залийте щавель у банках холодною кип’яченою водою до верху і закрийте капроновою кришкою. Щавель, заготовлений таким способом, зберігайте в холодильнику або погребі. За кімнатної температури він зіпсується.
Наостанок
8
23.06.2022
Q гірко молодятам!
Q компетентно
18 червня в Прилуках розписалися Олег Іващенко та Карина ЗубЗолотарьова. Наречена була у весільній білій сукні. Наречений — у костюмі. Розписува ли в урочистій залі. Але все пройшло швидко, бо в 11.39 в області пролунала сирена.
Начальник обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус про животрепетне
Одружились під ревіння сирени — Усього в той день було вісім весіль, — каже Світлана ЛОГВИНЕНКО, на чальниця Прилуцького відділу державної реєстрації. — Наречені, до десяти гостей. Зараз великого весілля не збереш, не той час. Охочих розписатися не зменшилося. — Як розписуєте, коли звучить сирена? Спускаєтеся в підвал? — Тут уже не вгадаєш, коли вона прозвучить. Почали церемонію, і тут вона. Без паніки і біганини довели все до кінця.
юлія СЕМЕНЕЦЬ Фото Світлани ЛОГВИНЕНКО
За час повномасштабного вторгнення чи були зрадники серед посадовців на місцях?
Ні, такого не було. Керівники громад, представники виконавчої влади в районах виконували свої обов’язки сумлінно. За це я їм дуже вдячний. Вони навіть організовували силу спротиву, що часто ламала плани загарбників. На жаль, на Чернігівщині зафіксовані факти викрадення громадян, у тому числі й посадовців. Зокрема у російському полоні побували міський та сільський голови, староста села. Ще один староста досі не повернувся.
Чому Корюківський район досі не отримав гуманітарної допомоги?
Справді, до Корюківського району досі не дійшли продуктові набори. Наразі державна допомога перерозподілена і першочергово йде туди, де найскрутніше: на схід. Однак, ми працюємо над тим, щоб залучити інші джерела такої допомоги, адже усі мешканці області мають бути в рівних умовах. Щиро дякую Рівненській та Дніпропетровській областям, які допомогли Чернігівщині з продовольством відразу після облоги.
Олег Іващенко і Карина Зуб-Золотарьова в урочистій залі прилуцкого РАЦСу
Під час війни зник мій родич, куди звертатися?
Як і в інший час — звертатися до Національної поліції. Наразі працює «гаряча лінія»: 0894201867. Також можна надіслати листа із запитом на електронну пошту: rozshuk_znyklyh@police.gov.ua або ж скористайтеся чат-ботом: t.me/poshuk_ znyklyh. У Чернігівській області працює робоча група з розшуку безвісти зниклих осіб. Контактні телефони співробітників: Олександр Розумний — 0936045241, Олег Ільченко — 0634398965, Максим Акулін — 0663005425, Сергій Панін — 063 0265023. Чим більше інформації надасте, тим більша ймовірність віднайти. Тож варто повідомити не лише анкетні дані, а й особливі прикмети (татуювання, пірсинг, шрами). Звернутися можна і до Національного інформаційного бюро за телефоном «гарячої лінії» в межах України — 1648, для дзвінків з-за кордону: +38 (044) 287–81–65. Крім зниклих безвісти бюро збирає інформацію про українських військовополонених та загиблих. Нещодавно Міністерство цифрової трансформації оприлюднило перелік відповідних сервісів у своєму телеграмі, частина створена волонтерами. Наразі джерел пошуку чимало, але краще користуватися перевіреними. Реєстраційне свідоцтво ЧГ №314 від 18 листопада 2004 р.
Засновник: трудовий колектив Товариства з обмеженою відповідальністю “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Видавець: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник”. Головний редактор С.П. Народенко Відповідальний за випуск номера С.П. Народенко
НАША АДРЕСА: 14000, Чернігів, вул. Преображенська, 12, 1-й поверх. Телефони: 675-186 (редактор), 675-188, 675-189, 675-522 (кореспонденти), Тираж 34451 093-42-89-990 (бухгалтерія), 675-187 (відділ реклами). Електронна пошта: vistnik_777@i.ua
НАШІ РЕКВІЗиТи: ТОВ “Редакція газети “Чернігівський вісник” р/р UA2338080500000000 26000115829; АТ “Райффайзен Банк “Аваль” м. Київ; МФО 380805; код 31188511.
Зам.8215
Індекс 61062
Рукописи і фотознімки, надіслані до редакції, не рецензуються і не повертаються. Приймаємо рекламу та оголошення від підприємств, установ, організацій, комерційних структур та приватних осіб. За достовірність фактів відповідальність несуть рекламодавець і автор публікації. Проплачені матеріали в газеті позначаються знаком «реклама», «трибуна», «імідж», «добра справа», «актуально». Люди добрі! Ретельно зважуйте, чи варто брати гроші у фірм, що пропонують ну дуже гарні умови. Уважно читайте договори. Не вляпайтесь! Редакція «Вісника Ч».
Газета набрана і зверстана в комп’ютерному центрі редакції, віддрукована ВАТ "Десна".