ВЕСЕЛА СІЧ. № 1-2 (31-32) 2018 р by Письменницький портал

Щоб дієво боротися з лихом Українці, гартуймося сміхом!

ВЕСЕЛА СІЧ СМІХОПИС ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ АСОЦІАЦІЇ ГУМОРИСТІВ І САТИРИКІВ ІМЕНІ ПЕТРА РЕБРА (м. Запоріжжя) № 1 2 (31 32) 2018 р.

Нікополь “ПРИНТХАУС “РИММ” 2018

Весела Січ. Нікополь, “ПРИНТХАУС “РИММ” , 176 с., 2018.

Засновник Петро РЕБРО Відповідальні за випуск кошовий Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків “Весела Січ” імені Петра Ребра Микола БІЛОКОПИТОВ, Василь ДАЦЮК письменник веселосічовик. Редактор Пилип ЮРИК Головний художник Сергій СЕМЕНДЯЄВ Технічні консультанти Андрій ДАНИЛОВ, Ірина СКЛЯРОВА

Редакційна рада: Микола БІЛОКОПИТОВ (Запоріжжя), Микола ВОЗІЯНОВ (м. Харків), Раїса ГАЛЕШКО (м. Торонто, Канада), Григорій ГАРЧЕНКО (Дніпро), Василь ДАЦЮК (м. Миропіль, Житомирська обл.), Григорій ЄЛИШЕВИЧ (м. Суми), Сергій КОВАЛЬ (м. Київ), Михайло КОСТІВ (м. Радехів, Лвівська обл.), Леонід КУЦИЙ (м. Вінниця), Володимир МОГИЛЮК (м. Кропивницький), Михайло ПРУДНИК (м. Київ), Василь САВЧУК (м. Бережани, Тернопільська обл.), Микола САВЧУК (м. Коломия, Івано Франківська обл.), Петро САВЧУК (м. Хмельницький), Любомир СОЛЕЦЬКИЙ (м. Херсон), Віктор СТУС (Крим), Дмитро ШУПТА (м. Одеса), Пилип ЮРИК (Запоріжжя).

Зареєстровано управлінням у справах преси та інформації Запорізької облдержадміністрації 7 грудня 2001 року. Реєстраційне свідоцтво 33 № 470 Наші електронні адреси: pilipyurik@meta.ua, або kopyto@meta.ua

____________________________Весела Січ ПЕРЕДМОВА

Весела Січ у 2017 му Народна мудрість говорить: як почнеш рік, так його й проживеш. У нашій країні кожен рік для більшості громадян починається (як, до речі, й закінчується) однаково тривалими різдвяно новорічними вихідними. Аж надто тривалими… Та веселосічовики ці надто розтягнуті в часі вихідні використали продуктивно. Зокрема, підготували й здали до друкарні чергове число альманаху "Весела Січ", яке ви, шановний читачу, мали змогу прочитати . У лютому традиційно провели презентацію альманаху, а заодно й нової книжки Миколи Білокопитова "Сповідь екс ловеласа" в Запорізькій центральній міській бібліотеці для дорослих. Великий благодійний концерт до Дня сміху відбувся, як завжди, в Палаці культури "Орбіта". Детально про цей захід є окремий матеріал у цьому числі альманаху. Зауважимо лише, що в нашому веселому полку знову поповнення. У концерті взяла участь лірична поетеса Вікторія Сироватко зі своїми іронічними мініатюрами. Серйозний поет Михайло Буряк звеселив публіку власною гуморескою. А справжнім відкриттям цього дійства став виступ молодої поетеси Ольги Ліщук, яка під гітару виконала власну пісню "Танго на городі" та ще дві пісні, написані нею на слова Миколи Білокопитова та Пилипа Юрика. На щорічному конкурсі юних талантів серед школярів "Квітневі дзвони", що проходить на базі Центру дитячої та юнацької творчості Дніпровського району міста Запоріжжя, в номінації "Виконавська майстерність" виявили кількох юних читців гумористичних творів, яких хоч зараз можна випускати на велику сцену, зокрема, переможців у своїх вікових категоріях

____________________________Весела Січ Анастасію Болотну та Максима Мальованого обоє виконували твори Степана Олійника. Тому їх запросили для участі в першоквітневому концерті 2018 року, що асоціація "Весела Січ" присвятить 110 й річниці від дня народження цього видатного українського сатирика. 2017 року члени асоціації, як і завжди, взяли найактивнішу участь у традиційному святі "Поетичний травень", заснованому Петром Ребром ще в середині 60 х років минулого століття. Під час фінального концерту відбулося нагородження нових лауреатів літературно мистецької премії імені Петра Ребра. Із приємністю зазначимо, що серед чотирьох переможців конкурсу троє веселосічовиків. Це Полян Пилип Юрик, Віра Середа (Юрик) та Анатолій Сердюк. Подробиці в цьому числі нашого видання. Протягом усього року веселосічовики разом із волонтерами неодноразово відвідували військові частини, госпіталь із концертними програмами та гуманітарною місією. Кілька репортажів про ці події читайте в альманасі. Дуже насиченою на культурно мистецькі події виявилася осінь. Члени ВАГС "Весела Січ" брали участь у численних літературно мистецьких заходах у навчальних закладах Запорізької області. Зокрема, у Всеукраїнському конкурсі авторської та бардівської пісні для молодих виконавців "Хортицькі дзвони" імені Марини Брацило, фінал якого традиційно проходив у Запорізькому національному університеті (ЗНУ). До речі, у більшості таких заходів асоціанти були не просто учасниками, а й організаторами. А постійного учасника майже всіх концертів "Веселої Січі" тріо "Джерело" з села Купрянівка Вільнянського району запросили на Полтавщину, де з успіхом відбувся їхній кількагодинний концерт для місцевих шанувальників української пісні.

____________________________Весела Січ Не забуваємо й про тих, хто вже пішов у Вічність. У вересні веселосічовики відвідали могилу академіка, доктора філологічних наук, письменника, веселосічовика Віктора Чабаненка з козацьким прізвиськом Панпрохвесор. У листопаді провели вечір пам'яті письменника гумориста Володимира Чубенка. Згадали на цьому заході й літераторів гумористів, які залишили помітний слід у мистецькому житті Запоріжжя Олександра Ткаченка та Володимира Юдіна. Під завісу року Всеукраїнська асоціація гумористів і сатириків "Весела Січ" імені Петра Ребра спільно із Запорізькою обласною організацією Національної спілки письменників України організували святковий новорічний захід. Серед веселих промов і побажань звучали й цілком серйозні пропозиції. Одна з них така: починаючи з 2018 го ВСІ літературно мистецькі заходи, що раніше Асоціація і Спілка організовували кожен окремо, тепер будуть готуватись і проводитися РАЗОМ. Таку угоду скріпили дружнім рукостисканням кошовий ВАГС "Весела Січ" Микола Білокопитов і голова ЗОО НСПУ Олександр Медко. І це правильно. Бо разом ми сила! Кошова рада ВАГС "Весела Січ" імені Петра Ребра

____________________________Весела Січ ЩИРО ВІТАЄМО!

Маємо переможців! У травні відбулося заключне засідання комісії з присудження обласної літературно мистецької премії імені Петра Ребра 2017 року. Її члени визначили чотирьох лауреатів. У номінації "Літературні твори" за книжку гумору "Де ти вештаєшся?" комісія одностайно присудила премію письменнику сатирику, члену НСПУ, редакторові альманаху “Весела Січ” Поляну Пилипу Юрику;

Полян Пилип ЮРИК

Оксана ГЛАДІЙ

Анатолій СЕРДЮК

Віра ЮРИК(Середа)

у номінації публіцистичні роботи за документальний фільм про Петра Ребра журналістці Оксані Гладій. У номінації "Виконавська майстерність" за створення й виконання пісень на слова Петра Ребра премію здобув заслужений артист естрадного мистецтва України, співак і композитор Анатолій Сердюк. А в номінації "Автор початківець" переможцем стала журналістка Віра Юрик (Середа) за першу свою книжку “У царині дотепного слова” (про асоціацію “Весела Січ” і її засновника Петра Ребра). Урочисте нагородження лауреатів відбулося на 6

____________________________Весела Січ літературно мистецькому святі в рамках обласного фестивалю "Поетичний травень". Редакція альманаху щиро вітає лауреатів літературно мистецької премії імені Петра Ребра, бажає їм нових творчих успіхів і наснаги. Подробиці у цьому числі альманаху. Микола БІЛОКОПИТОВ, кошовий “Веселої Січі”

Ще один запоріжець лауреат премії імені Степана Олійника! Хто такий Микола Білокопитов? Поет гуморист, член Національних спілок письменників і журналістів України, лауреат всеукраїнських літературних премій імені Остапа Вишні, Степана Руданського й Василя Юхимовича, газети "Веселі вісті", обласної імені Петра Ребра, багаторазовий переможець конкурсу "Весела Січ". Відредагував десятки книжок і сотні творів запорізьких літераторів. Свого часу Микола Григорович працював у газетах "Комсомолець Запоріжжя", "Запорізька правда", "Запорозька Січ" публікував тут фейлетони, гуморески, байки. 7

____________________________Весела Січ І ось приємна новина з Одещини. За книжку "Чортзнащо наснилося мені" Миколі вручили Всеукраїнську літературну премію "В ім`я добра" імені Степана Олійника й диплом лауреата. До нього таку ж нагороду отримали запорізькі літератори Петро Ребро (1994), Пилип Юрик (2007) у номінації "Письменники" та Віра Юрик (2013) у номінації "Журналістика". Микола частий гість у школах, ліцеях і вишах, військових частинах у зоні бойових дій на Сході України, в госпіталях. Виступи його бачили й чиновники з Міністерства культури, їм вони дуже сподобались, обіцяли поету навіть влаштувати гастролі по Україні. Але далі обіцянок справа так і не пішла... Утім письменника це не дуже турбує. Він часто цитує філософські слова незабутнього Павла Тичини: “Нам своє робить!” І робить. Тобто, пише. Уже побачили світ його 11 збірок. Нині він підготував до друку наступну книжку. А там, дивись, знайде спонсора та й видасть. Адже світ не без добрих людей. Микола один зі сподвижників славнозвісного Петра Ребра. Разом із ним створював Всеукраїнську асоціацію гумористів і сатириків "Весела Січ". А коли Петро Павлович полинув у вирій, то саме Білокопитов підхопив його прапор, очоливши "Веселу Січ", яка радує читачів творами письменників сатириків, а глядачів гарними концертами. Вітаємо письменника з лауреатством і премією. Дай, Боже, не останню! З роси й води тобі, Миколо!

Віра СЕРЕДА

____________________________Весела Січ

Школяр із Оріхівщини лауреат всеукраїнського фестивалю! У Києві відбувся конкурс фестиваль "Перлина Fest", що проходив під гаслом "Творчість заради майбутнього!" Він мав на меті показати культурну різноманітність України, увібравши самобутність традицій, що передаються від покоління до покоління протягом усієї нашої історії. Захід відбувся за підтримки Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування "Українська асоціація районних та обласних рад", Київської міської державної адміністрації, благодійної організації "Фонд інновацій та розвитку" й Міністерства культури України. У конкурсі взяли участь понад 500 учасників талановитих дітей із різних куточків нашої держави. Він мав дві локації: у колонній залі Київської міської адміністрації та Національному музеї літератури України. Конкурс проходив у п'яти жанрових номінаціях: пісенний, інструментальний, танцювальний, автентичний, оригінальний жанри й патріотичний твір. Оцінювали таланти дітей поважні члени журі: народні й заслужені артисти України, заслужені діячі мистецтв, мистецтвознавці, музикознавці та інші. Ведучою III Міжнародного фестивалю конкурсу дитячо юнацької творчості

____________________________Весела Січ "Перлина Fest" була Ірина Дуденко студентка Національної академії керівних кадрів культури й мистецтв, ведуча проекту "Весілля за 24 години". І ось чудова новина! Веселосічовик, школяр із Оріхівського району Артем Чиж із козацьким прізвиськом Живчик взяв участь у номінації "Оригінальний жанр", де читав гуморески Петра Ребра "Сом із рогами" та Миколи Білокопитова "Кря ко ко". Він виборов почесне друге місце. Із цим успіхом Артемка й вітаємо! Бажаємо йому нових перемог!

Сергій СТРІЛЕЦЬ

Сергій Семендяєв майстер карикатури! IX Міжнародне бієнале "Майстри карикатури 2017” відбулося в болгарському місті Пловдив. Проводився й конкурс "Багатство й милосердя". Видано кольоровий альбом кращих творів. Виставка відбулась у Регіональному етнографічному музеї Пловдива. Участь у конкурсі взяли 97 художників із 36 країн Європи, Північної та Південної Америки, Азії та Африки. Із 260 творів, що надійшли на виставку, журі відібрало 20 найкращих. Авторів цих творів нагородили почесними дипломами бієнале. П'ятьом художникам присвоїли звання "Майстер карикатури" Я.Влаховичу (Сербія), А.Щефану (Румунія), Н.Георгієву (Болгарія), Конел Марін (Румунія) і, що 10

___________________________Весела Січ

найприємніше, Сергію Семендяєву (Україна, Бердянськ Запорізької області). Удесяте пан Сергій бере участь і в конкурсі "DICACO" (Південна Корея). Своєрідний ювилей у митця! І десятий раз він отримує приз. Такий же приз отримають ще 300 (!!!) учасників. Вітаємо Сергія Семендяєва, головного художника нашого часопису, із видатними успіхами! Нових звершень Вам, шановний Сергію Костянтиновичу!

Малюнок Сергія СЕМЕНДЯЄВА

Пилип ЮРИК 11

____________________________Весела Січ ПЕРШОГО КВІТНЯ БРЕХНЯ ВСЕСВІТНЯ!

І жартували, й воїнів тепло вітали Кошовий «Веселої Січі» імені Петра Ребра Микола Білокопитов із козацьким прізвиськом Задерихвіст, привітавши глядачів у залі палацу культури “Орбіта”, згадав, що вже три роки з нами немає засновника й першого кошового Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків, справжнього українця Петра Павловича Ребра, але справа його живе. Один із доказів цьому – концерт, що за традицією щороку проводить веселе товариство до Дня сміху. Микола повідомив, що в Запоріжжі вже є вулиця Петра Ребра, торік обласна влада заснувала літературно мистецьку премію його імені. Є й перші її лауреати. Цього року, як запевняє міська влада, в рамках свята «Поетичний травень», заснованого Петром Павловичем ще в середині 60 х років, відкриють меморіальну дошку на будинку, де жив наш славний земляк (на жаль, лише пообіцяли Ред.). Згадав Микола Григорович й Розпочала концерт Ольга Ліщук, поетеса, бард, член іншого видатного українського сміхотворця – Степана Олійника, НСПУ день народження якого (3 квітня) відзначатиме Одещина. Там відбудеться 35 й традиційний міжрегіональний мистецький фестиваль «Степанова весна», в

____________________________Весела Січ

Серед глядачів воїни 55 ї Окремої артбригади

якому візьме участь і делегація від Запоріжжя. До речі, першим на Запоріжжі лауреатом літературної премії імені С т е п а н а Олійника став Жартівливі пісні, як завжди, 1994 року наш неперевершено виконало вокальне тріо незабутній “Джерело” (Вільнянський район) Петро Ребро. Концерти «Веселої Січі», наголосив ведучий, – благодійні. Разом із волонтерами тут збирають кошти на підтримку нашої армії, на лікування поранених бійців. Продаємо альманахи «Весела Січ», книги членів асоціації значну частину виручених коштів передаємо волонтерам. У цей час до залу зайшли солдати й офіцери 55 ої Окремої артилерійської бригади. Їх публіка вітала бурхливими оплесками.

____________________________Весела Січ Розпочала концерт член НСПУ й бард Ольга Ліщук. Як відомо, найбільшими ворогами України (після Путлєра, з його агресивною ордою) є «колорадські жуки» п’ятиколонна шантрапа. Як протистояти цій нечисті? Про це й розповіла пані Ольга у власній пісні. У її виконанні прозвучали також жартівливі пісні, зокрема, слова Миколи Власні гуморески читає Віра на Коваль, поетеса з козацьким Білокопитова й Пилипа прізвиськом Пісня Юрика. Ансамбль бандуристок «Божена» Запорізької обласної філармонії (художній керівник Ольга Беженар) щороку бере участь у таких концертах. І цього разу з їхніх бандур линули мелодії жартівливих пісень, що вдячно сприймали глядачі. Член НСПУ Михайло Буряк прочитав власного вірша та Виступає гумореску. Дбають Пилип Юрик (Кресало) веселосічовики й про надійну зміну. Тож на сцену вийшов уже знайомий глядачам – молодий, але з гарним досвідом виступів артист аматор із «близького зарубіжжя» (Оріхівський район) – Артем Чиж із козацьким

____________________________Весела Січ прізвиськом Живчик. Ведучий запропонував п у б л і ц і розшифрувати абревіатуру СБУ. Як з’ясували, це Сімейне Бюро Урочистостей. Співає Тамара Розумна (Черешня) Н а т а л я Нестеренко з Новогупалівки, що на Вільнянщині, розповіла цього дня виповнилося 35 років, як вона побралася з чоловіком! Прочитала вона про це свій вірш та кілька гуморесок. Кошовий запросив на сцену поетесу, яка пише, окрім прекрасної лірики, тонкі, глибокі й красиві іронічні вірші. Це– член НСПУ, лауреат літературної премії імені Миколи Нагнибіди Вікторія Сироватко. А потім на екрані глядачі побачили музикантів віртуозів Олену Кочергу й Тимофія Фуклєва й Веселе товариство вітає в.о. «перенеслись» у головного редактора газети концертний зал “Запорізька правда” (головного Запорізької обласної інформаційного спонсора “Веселої філармонії: почули та Січі”) Наталя Зворигіна побачили чудове

____________________________Весела Січ виконання мелодій на флейті. До речі, Тимофій – син Вікторії Сироватко. Народний артист України Юрій Бакум, із к о з а ц ь к и м прізвиськом Кривоніс, майстерно прочитав гумореску Перебендя! Таке козацьке прізвисько Петра Ребра має кобзар Олександр Стариковський «Євіада». Тріо «Джерело» з Вільнянського району (художній керівник Володимир Грона) заспівало три жартівливі пісні. «Дала перцю» власними сатиричними мініатюрами негативним персонажам член НСПУ Віра Коваль із козацьким прізвиськом Пісня. Лауреат чотирьох Всеукраїнських літературних премій, курінний Запорізького куреня «Хортиця» письменник сатирик Пилип Юрик (козацьке прізвисько Кресало) прочитав сатиричні вірші «Хто кого годує?» та Чудово читала гумор і сатиру «Московські домовини». Циганка (в миру Таміла Володар гран прі Дейнега) з Оріхова конкурсу читців імені Павла Глазового Тамара Розумна з Мелітополя (козацьке прізвисько Черешня) виконала сатиричний вірш Михайла

____________________________Весела Січ

Постійно в концертах “Веселої Січі” бере участь ансамбль бандуристок “Божена” Запорізької обласної філармонії (керівник Ольга Беженар)

Мішина (козацьке прізвисько Доганяйло) про тих, хто ховається від армії. До речі, її син уже третій рік служить на Сході України. Йому та воїнам у залі Тамара присвятила пісню Каті Бужинської й Василя Радченка «Солдат України» глядачі слухали цей твір стоячи. Ведучий запросив на сцену в.о. головного редактора газети «Запорізька правда» Наталю Зворигіну постійного інформаційного спонсора «Веселої Січі». Пані Наталя коротко розповіла про найстаріше єдине серед обласних українськомовне видання, якому в

Поет Михайло Буряк (Первак) пише не тільки лірику, а й гумор і сатиру

____________________________Весела Січ листопаді виповниться сто років від заснування. Газета тепер бойова, не обминає «гострих» тем, щономера публікує матеріали про війну на Сході держави. Її журналісти тісно співпрацюють із волонтерами, допомагають їм. Тому всі, хто передплачує «Запорізьку правду», самі вже є волонтерами. А ще газета чи не єдина публікує художні твори письменників, зокрема, й веселосічовиків. Справжній кобзар зі справжньою кобзою – Олександр Стариковський (козацьке прізвисько Перебендя) виконав жартівливі пісні. Лауреат кількох престижних всеукраїнських конкурсів гумору Таміла Дейнега з Оріхова (козацьке прізвисько Циганка) прочитала гуморески Петра Ребра та інших авторів. Бурхливими оплесками вітала публіка співака й композитора, заслуженого артиста естрадного мистецтва України Анатолія Сердюка (козацьке прізвисько Кобзар). Він виконав дві гарні пісні, написані ним у тандемі з поетесою Вірою Коваль. Насамкінець Анатолій запросив тріо «Джерело» й усіх інших учасників концерту на сцену разом із глядачами вони виконали українську народну пісню «Гей, наливайте повнії чари!»

Степан СІЧОВИЙ

____________________________Весела Січ СТЕПАНОВА ВЕСНА

"І усмішки, і друзі злітаються сюди" Слова, винесені в заголовок, написав один із лауреатів премії імені Степана Олійника, світлої пам`яті письменник Василь Кравчук із Ізяслава (Хмельниччина). Теплою сонячною погодою, буйним цвітінням абрикосів зустріла Одещина учасників 35 го Міжрегіонального літературно мистецького фестивалю українського гумору "Степанова весна". Попри фінансову нестабільність у країні сюди з нагоди 109 ої річниці від дня народження великого сміхотворця Степана Олійника (3.04.1908 11.01.1982) прибули представники веселого

Учасники “Степанової весни” у райцентрі Балта біля погруддя Степана Олійника

____________________________Весела Січ слова з Києва, Коломиї, Івано Франківська, Запоріжжя й Одеси, жителі прилеглих сіл і селищ Миколаївського й Балтського районів, учні шкіл. Епіцентром свята стали місто Балта, села Пасицели й Левадівка (Балтського й Миколаївського районів). Відбулося покладання квітів до погрудь митця в Балті й Левадівці, до меморіального знака славному гумористові в Пасицелах. На святкових заходах були присутні заступник міського голови Балти Валерій Желіховський, голова Миколаївської районної ради Віктор Купченко, голова Левадівської сільської ради Олег Котвіцький. Найголовніше, що я дочка Степана Олійника! Скрізь, де побували гості, зі сцени й у невеликих залах звучало слово дочки Степана Олійника Лесі про її незабутнього батька письменника й журналіста. Автор цих рядків поцікавилася, чи хоч одне олійниківське свято відбулось без неї. "Жодного!" почула у відповідь. 35 років поспіль Леся Степанівна приїжджає на Одещину. Під час однієї із зустрічей, розповіла вона, люди висловили припущення: "Мабуть, ви народилися на Одещині, адже щороку Леся Степанівна приїжджаєте сюди?" Ніхто мені не Олійник вірить, що я киянка. Я дуже люблю Одещину в душі це й моя мала батьківщина також. Коли виходила заміж, то залишила батькове прізвище. Мій чоловік Володя із розумінням до цього поставивсь і сказав: "Неси це

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั ะฑะปะฐะณะพั ะพะดะฝะต ะฟั ั ะทะฒะธั ะต, ั ะต ะฟั ะฐะฒะธะปั ะฝะพ!" ะ ะธะฝั ั ะฟั ะพั ะตะบั ะพั ะ ะฐั ั ะพะฝะฐะปั ะฝะพั ะผั ะทะธั ะฝะพั ะฐะบะฐะดะตะผั ั ะฃะบั ะฐั ะฝะธ ั ะผะตะฝั ะงะฐะนะบะพะฒั ั ะบะพะณะพ, ั ะต ะบ ั ะต ั ะฐ ั ะ ะฐั ั ะพะฝะฐะปั ะฝะพั ั ะฟ ั ะป ะบ ะธ ะบะพะผะฟะพะทะธั ะพั ั ะฒ ะฃะบั ะฐั ะฝะธ. ะ ะฒ ะผะตะฝะต ะน ั ะฝั ั ะฟั ะพั ะตั ั ะนะฝั ะท ะด ะพ ะฑ ั ั ะบ ะธ .

ะ ะพั ั ั ั ั ะบะพะปั ั ะตะปะฐ ะ ะฐั ะธั ะตะปะธ

____________________________Весела Січ Тривалий час я не афішувала свої посади й звання, вважала, що це нескромно. Найголовніше для мене, що я дочка Степана Олійника! Найбільше багатство це гордо сказати, що я дитина своїх батьків. Під час фестивалю ми покладали квіти до пам'ятників Степанові Олійнику, де в камені закарбований його образ. Але найщиріша, на мою думку, пам'ять, іде від серця, від душі. Коли мені сказали, що цього року вірші мого батька на конкурсі, присвяченому Степану Олійнику, читали понад п'ять десятків хлопчиків і дівчаток, я розчулилася. Сподіваюся, вони понесуть у віршах батька крихітку тієї любові, що він залишив людям, бо писав: "Коли казати правду щиру, //То я тому люблю сатиру, //Що ніжно лірику люблю". Відкривати пам'ятні дошки, увічнювати вулиці, школи іменами видатних людей це добре, але це залежить від держави, а те, що звучить із вуст людей це найцінніше. У дні фестивалю звучали пісні про Пасицели, Левадівку, Балту це і є жива пам'ять, що житиме вічно, її передаватимуть від покоління до покоління. Батько був би гордий від цього, пишався б земляками. Отже, доречні його слова: "Все, що взяв від вас з любов'ю, вам з любов'ю віддаю". Леся Степанівна пам'ятає три батькові поради, саме вони виручали її в скрутну годину: Одного разу, коли в мене були якісь негаразди, він порадив мені: "Роби висновки!". Ці слова запам'ятала на все життя. Друга його порада: "Якщо хочеш допомогти людині, постав себе на її місце". Третя: "Шукай у людях добре, погане проявиться саме". У Пасицелах Леся Олійник, коли глянула на вишитий рушник, на якому діти подавали коровай, згадала батькову розповідь про те, як він ішов до школи в перший клас: Мама (моя бабуся Наталка) поставила його на коліна перед іконою і сказала: "Степанку! Молись Богу, щоб дав тобі добру пам'ять, щоб ти добре вчився". Вона спекла йому хлібину, щоб він заніс її у школу це була початкова дорога майбутнього

____________________________Весела Січ письменника. Він казав, що щасливий тим, що пішки прийшов у літературу. Ця дорога почалася звідси, де закопана його пуповина. Пасицели благословенне село, яке він оспівав, бо дуже любив і говорив, що він "...родився //В селі Пасисели. //На тому кутку, //Який звавсь Гончарова. //Хороші там люди, //Природа чудова...". Це була його рідна земля, він безмежно її любив і намагався знову й знову сюди повернутися. У Левадівці минули шкільні роки Степана Олійника. Тут він любив бувати. Леся Степанівна пишається земляками: Коли помер мій батько, то на похорон приїхав колектив колгоспу "Шляхом Леніна" (згодом "Артіль Степана Олійника"). Земляки сказали: "Ми зробимо все, аби пам'ять про нашого славетного побратима зберігалась у віках. Ми хочемо заснувати літературну премію Степана Олійника". Серед ініціаторів створення премії були голова місцевого колгоспу Михайло Іванович Бадера й дослідник творчості Степана Олійника Іван Дузь. Потім підключилися письменники. Балтяни зустрічали хлібом і піснею У Балті учасників фестивалю зустрів і скрізь супроводжував Валерій Бойченко один із організаторів протягом багатьох років Олійниківських читань. Він доклав чимало зусиль у справі створення музею Степана Олійника в Левадівці, був першим очільником Громадського благодійного фонду Степана Олійника. Біля погруддя митця відбувся мітинг, на якому виступили й запорізькі письменники Микола Білокопитов і Пилип Юрик із розповідями про перебування Степана Олійника в Запорізькому краї. А в світлиці Балтського краєзнавчого музею, куди перемістилася вся олійниківська родина, Пилип Юрик прочитав ліричний вірш "До сміховитоків", присвячений фестивалю "Степанова весна", а Микола Білокопитов свою байку "Кря ко ко". Байка ця поки що, на жаль, залишається актуальною у

____________________________Весела Січ всеукраїнському вимірі, адже багато державних чиновників і народних депутатів України не послуговуються державною мовою. Приємно, що під час фестивалю скрізь було чути співучу українську мову. Окрасою мистецького заходу став виступ козацького хору "Будьмо!" з піснями Наталки Бучель "Про Пасицели" на вірші Степана Олійника й "Степанова весна" на вірші Василя Кравчука. Солістка хору, лауреат премії Степана Олійника Таїсія Крисько завершила концерт новелою Степана Олійника "Гармошка повинна грати" про жінку, яка втратила на війні коханого, найкращого музику на селі. У селі Пасицели, де народився майбутній сміхотворець, залу загальноосвітньої школи вщент заповнили учні з батьками. Із вуст найменших дітлахів і старшокласників майстерно звучало дотепне слово Степана Олійника. Щороку школярі тут готуються до творчої зустрічі з митцями в рамках фестивалю і з нетерпінням її чекають. Радо вітали вони Лесю Олійник, Валерія Бойченка, письменників Дмитра Шупту, Пилипа Юрика, Миколу Білокопитова, одеського журналіста Романа Кракалію, заслужену артистку України, бандуристку Ларису Дедюх, заслуженого діяча мистецтв України Василя Довжика, прикарпатських майстрів розмовного жанру Ігоря Чепіля й Миколу Кавацюка. Є нові лауреати! У Левадівці учасники свята відвідали Меморіальний музей Степана Олійника, де їх гостинно зустрічала директор цього закладу Валентина Панкова. Відтак у будинку культури відбувся чудовий гала концерт, в якому серед інших виступили й переможці обласного конкурсу на краще виконання творів Степана Олійника. Прибули численні гості, яких представили глядачам: із Києва заслужений діяч мистецтв України, мистецтвознавець,

____________________________Весела Січ доктор філософії й мистецтва Леся Олійник, лауреат всеукраїнських і міжнародних к о н к у р с і в , з а с л у ж е н а артистка України, в и к л а д а ч , бандуристка Лариса Дедюх, письменник і журналіст Василь Хліб сіль дочці славетного сатирика Довжик; із Івано Лесі Олійник від левадівців Франківської області гумористи, артисти розмовного жанру Ігор Чепіль і Микола Кавацюк; із Запоріжжя лауреат премії Степана Олійника, письменник і журналіст Пилип Юрик, журналістка, лауреат премії Степана Олійника Віра Юрик, письменник, лауреат премій імені Степана Руданського, Василя Юхимовича, Остапа Вишні та Петра Ребра Микола Білокопитов; із Одеси заслужений журналіст України, лауреат премії Степана Олійника Кракалія, Гумореску Степана Олійника Роман читає майстер розмовного жанру заслужений художник Ігор Чепіль із Прикарпаття України Микола Вилкун,

___________________________Весела Січ

Леся Степанівна вручила дипломи лауреатів премії “В ім`я добра” імені Степана Олійника письменнику Миколі Білокопитову (ліворуч) і перекладачеві Віталію Бошкову (в центрі)

письменник, мистецтвознавець, лауреат премії імені Павла Тичини Олекса Різників, письменники Дмитро Шупта, Віталій Бошков, голова Одеської управи Народного Руху України Василь Вельможко, директор Одеського центру української культури Галина Зіцер та інші. Голова Миколаївської районної ради Віктор Купченко привітав учасників свята від імені громади Миколаївського району й побажав завжди дотримуватися крилатого вислову: "Народ, який не пам'ятає свого минулого, не має майбутнього". Він подякував землякам, які підтримують олійниківські традиції,

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั ะทะพะบั ะตะผะฐ, ะ ะฐะปะตะฝั ะธะฝั ะ ะฐะฝะบะพะฒั ะน, ั ะบั ะฝะฐะทะฒะฐะฒ ั ะฟะพะฒะฝะพะฒะฐะถะตะฝะพั ะพั ะพะฑะพั ะกั ะตะฟะฐะฝะฐ ะ ะปั ะนะฝะธะบะฐ ะฒ ะ ะตะฒะฐะดั ะฒั ั . ะ ะตั ั ะ ะปั ะนะฝะธะบ ะพะณะพะปะพั ะธะปะฐ ั ั ะพะณะพั ั ั ะฝะธั ะปะฐั ั ะตะฐั ั ะฒ ะ ั ะตั ะบั ะฐั ะฝั ั ะบะพั ะปั ั ะตั ะฐั ั ั ะฝะพ ะผะธั ั ะตั ั ะบะพั ะฟั ะตะผั ั "ะ ั ะผ'ั ะดะพะฑั ะฐ" ั ะผะตะฝั ะกั ะตะฟะฐะฝะฐ ะ ะปั ะนะฝะธะบะฐ. ะ ะธะผะธ ั ั ะฐะปะธ ะทะฐะฟะพั ั ะทั ะบะธะน ะฟะพะตั ั ะฐั ะธั ะธะบ ะ ะธะบะพะปะฐ ะ ั ะปะพะบะพะฟะธั ะพะฒ ะทะฐ ะบะฝะธะถะบั "ะงะพั ั ะทะฝะฐั ะพ ะฝะฐั ะฝะธะปะพั ั ะผะตะฝั " ะน ะพะดะตั ั ะบะธะน ะฟะธั ั ะผะตะฝะฝะธะบ ะ ั ั ะฐะปั ะน ะ ะพั ะบะพะฒ ะทะฐ ะทะฑั ั ะบั "ะ ะฐั ั ะธ ะฝะต ะท ะพะปั ะนะฝะธั ั " (ะฟะตั ะตะบะปะฐะดะธ ะฒั ั ั ั ะฒ ะกั ะตะฟะฐะฝะฐ ะ ะปั ะนะฝะธะบะฐ า ะฐา ะฐั ะทั ะบะพั ะผะพะฒะพั ). ะ ะพั ั ะนะผะพั ั ะดะพ 110 ะพั ั ั ั ะฝะธั ั ะฒั ะด ะดะฝั ะฝะฐั ะพะดะถะตะฝะฝั ะกั ะตะฟะฐะฝะฐ ะ ะปั ะนะฝะธะบะฐ! ะ ั ะดั ั ะผั ะปะฐ 35 ั ะฐ ะกั ะตะฟะฐะฝะพะฒะฐ ะฒะตั ะฝะฐ. ะ ะฐั ั ั ะฟะฝะพะณะพ ั ะพะบั ะทะตะผะปั ะบะธ ะน ั ะบั ะฐั ะฝั ั ะบะฐ ะณั ะพะผะฐะดั ั ะบั ั ั ั ะฒั ะดะทะฝะฐั ะฐั ะธะผั ั ั 110 ั ั ั ะฝะธะน

ะ ั ะปั ะฟะพะณั ั ะดะดั ะกั ะตะฟะฐะฝะฐ ะ ะปั ะนะฝะธะบะฐ ะฒ ะ ะตะฒะฐะดั ะฒั ั

____________________________Весела Січ ювілей видатного письменника Степана Олійника. Готується до цієї визначної події й Леся Степанівна, яка знову приїде на Одещину. Микола Білокопитов запевнив усіх, що наступна "Степанова весна" розпочнеться саме на Запоріжжі. А чи не пора вже відзначити й саму Лесю Олійник званням почесного громадянина Левадівки? Це було б правильно!

Віра ЮРИК, член НСЖУ, лауреат премії імені Степана Олійника Одеська область

МИСТЕЦЬКЕ СВЯТО

Пісні і вірші "Травня поетичного" лунали у краю Петра Ребра 12 травня стартувало чергове Запорізьке літературно мистецьке свято "Поетичний травень" (2017). Відкриття фестивалю відбулося на малій батьківщині його засновника видатного запорізького письменника Петра Ребра в селі Білоцерківка, що в Більмацькому районі. Цього року Петрові Павловичу виповнилося б 85 років. В останні кілька років "Поетичний травень" обмежувався участю багатьох митців у заключному концерті в обласному центрі. Нині ж численний десант творчих людей розпочав свято у віддаленому селі Запорізької області.

____________________________Весела Січ

Запорізька делегація митців біля хати, де народився й виріс знаменитий Петро Ребро. У центрі брат поета Григорій Павлович і братова Віра Максимівна

"Ой ти, юнь моя, Білоцерківко, Сірооке дитинство моє!" Білоцерківка зустріла гостей пишнобарвною весною. Чарували смарагдом дерева й шовкова трава. Час від часу лунав щебет пташок. Чисте прозоре повітря вперемішку з легким вітерцем п'янило ароматом бузку й різноманіттям Поет Володимир Віхляєв біля старої барвистих квітів і трав. печі у хаті Петра Ребра

___________________________Весела Січ Усе було точнісінько так, як змалював у своїй поемі в октавах "Добридень, Бердо!" Петро Ребро: Хліб сіль підносить нам сама весна, Під ноги оксамитом простеляє. Найперше, всім хотілося побачити обійстя й хату, де пройшло "перелатане дитинство" майбутнього поета. Петро Ребро просив це житло не ламати, коли брат задумав спорудити новий будинок: Прошу, братове, хати не ламаймо, Аби я знав: вона ще в світі є. Нині брат Григорій Дочка Петра Павловича Павлович (нещодавно, на жаль, Оксана Ребро з дядьком і помер Ред.) із дружиною Вірою дядиною Максимівною дбають про батьківське дворище, город якого виходить до річки Берди. Вони щиросердо зустріли гостей із Запоріжжя дочку Петра Павловича Оксану з митцями. Усім, звичайно, хотілося зайти в хатину, де народився великий поет, доторкнутися до старої печі з грубою, Груша, про яку Петро Ребро писав у відчути дух того своїх поезіях нелегкого часу.

___________________________Весела Січ Відтак пішли стежкою через городи до груші, оспіваної в багатьох поезіях Петра Ребра, зокрема, й у віршах для дітей: Груші в нас смачні, духмяні, Й родять рясно, й спіють впору. Лиш одним вони погані Що ростуть не вниз, а вгору. Бо з за цього, признаюся, Кожен раз прохать я мушу Тата, маму чи бабусю: Підсадіть мене на грушу! ("Чим погані наші груші") Потім усі підійшли до річки Берди, милої серцю Петра Павловича навіть на відстані. "Хай над рікою не буксирів крики, І чайка не махає тут крилом, Та я за Берду будь яку велику Віддам ріку як мовиться, з уздром. (Лиш хай вас не збиває з пантелику Те, що живу я нині над Дніпром, Бо це Дніпро і, як сказать відверто, Не конкурент для нього навіть Берда)". (Петро Ребро. Автор цього нарису на фоні річки Берди, Із поеми біля якої минуло дитинство Петра "Добридень, Павловича Ребра Бердо!")

____________________________Весела Січ "Тут нам школа у душу світила, Мов зоря у бузковім квіту…" У Білоцерківській загальноосвітній школі відбулася тепла зустріч у кабінеті, що в майбутньому неодмінно стане меморіальним музеєм Петра Ребра. 1949 року він із медаллю закінчив цю школу. Вступив на філологічний факультет Запорізького державного педагогічного інституту (нині Запорізький національний університет). Під час навчання приїздив до рідного села, прошкуючи від станції 15 кілометрів. А після служби в армії, у 1955 році, повернувся до рідної Білоцерківки й деякий час працював учителем у школі. У кабінеті Білоцерківської ЗОШ представили експозицію з частини творів Петра Ребра, світлин про життєвий і творчий шлях письменника, його співпрацю зі школою. Петро Павлович не пропустив жодної зустрічі з однокласниками. Оксана Ребро, дочка письменника, приїхала не з порожніми руками. Вона привезла цінні експонати для майбутнього меморіального музею друкарську машинку батька, якою він користувався до кінця свого життя, чорнильницю й ручку ще тих часів, коли не було іншого письмового приладдя, а ще тематичну папку "Моя Білоцерківка" із безцінними рукописами й роздруківками для задуманої книги.

____________________________Весела Січ У цій папці розписана книга "Моя Білоцерківка", розповіла Оксана Петрівна. Тут і варіант обкладинки, й фотографії, й чернетки віршів у певній послідовності. Так він готував свою книжку. А ще хочу подарувати в музей ось таку теку. У ній невелика кількість листів від жителів Білоцерківки до батька: й особисті, й такі, що стосуються історії села. Директор школи Валентина Довгополик щиро подякувала за подарунки й розповіла, що в цьому навчальному закладі збереглися листи Петра Павловича, тож буде приємно поповнити міні музей новими матеріалами. Вона висловила надію на подальшу співпрацю, створення гарного музею й поповнення його матеріалами про "Поетичний травень". До речі, слід віддати належне Оксані Петрівні як продовжувачці справи свого батька. Завдяки їй веселосічовики вчасно перереєстрували Всеукраїнську асоціацію гумористів і сатириків "Весела Січ". Саме вона зареєструвала Благодійний фонд імені Петра Ребра. Доцент Запорізького національного університету, голова Благодійного фонду імені Петра Ребра, член Національної спілки письменників України Ольга Стадниченко відзначила плідну співпрацю з учнями Білоцерківської ЗОШ, які в Малій академії наук досліджують поетичну спадщину всього Запорізького краю й, зокрема, Петра Павловича Ребра. Вона подарувала в музей і для шкільної бібліотеки добірку книжок ("Антологія письменників Запорізького краю", "Дніпрові джерела", альманах Всеукраїнського конкурсу "Хортицькі дзвони" для творчої молоді, "Літературний портрет. Олександр Стешенко", а також і нову збірку її науково практичних праць "Література. Письменник. Час"). А журналістка Віра Юрик подарувала власну книжку "У царині дотепного слова" про Всеукраїнську асоціацію гумористів і сатириків "Весела Січ", її засновника й натхненника Петра Ребра та окремих веселосічовиків.

___________________________Весела Січ "Глядачі аплодують в натхненні, І артистам до серця похвали…" У Білоцерківському будинку культури зібралася громада села, учні чотирьох загальноосвітніх шкіл Білоцерківської, Комиш Зорянської, Благовіщенської і Шевченківської на урочистий концерт Запорізького обласного літературно мистецького свята "Поетичний травень". Привітала гостей хлібом сіллю й відкрила свято д и р е к т о р Білоцерківської ЗОШ Валентина Довгополик, зазначивши: Дуже приємно, що с т а р т у є "Поетичний травень" на батьківщині славетного запорізького Початок “Поетичного травня” в поета Петра Білоцерківській школі Ребра, без якого неможливо уявити літературний процес Запоріжжя ХХ початку ХХІ століття. "Ба навіть у пташини є домівка, І пристань є у кожної душі. Для мене це моя Білоцерківка І Берда, що сховалась у кущі", так говорив письменник про свою малу батьківщину, яку завжди із задоволенням відвідував. Перші акорди "Поетичного травня" в Білоцерківці пролунали 14 травня 1965 року. За словами самого

____________________________Весела Січ Петра Павловича, це найуспішніший проект його життя. Починаючи з кінця 70 х років ХХ століття земляки завжди мали змогу познайомитись із колегами Петра Ребра це все завдяки йому. 19 травня 2017 року нашому видатному землякові виповнилося б 85 років. На жаль, не дожив він до цієї дати. Його справу продовжуєте ви, шановні присутні колеги та молоде покоління запорізьких письменників. Якось Петро Павлович сказав, що "Поетичний травень" на Запоріжжі повинен проводитися навіть тоді, коли буде живий і залишиться тут хоч один поет". Це чи не найстаріше літературне свято в Україні є підтвердженням духовного відродження національної пам'яті, підтримки тих, хто бере і буде брати участь у "Поетичному травні". Коли Петро Ребро зустрічався з учнями, він читав вірші, ділився спогадами. Цього ж урочистого дня про нього розповідали учасники літературного гуртка "Світлиця" Білоцерківської ЗОШ (керівник учитель української мови Тетяна Романенко). Вони підготували ювілейний усний літературний журнал "Великий білоцерківець" це короткий життєпис Петра Павловича, створений на основі зібраних гуртківцями світлин на території села Білоцерківка ("Від Берди до Парнасу") та розповідь про увічнення його пам'яті в рідному населеному пункті, де виріс видатний поет ("Почесний громадянин села"). Глядачі в залі разом зі школярами ще раз згадали сторінки життя й уривки з творів Петра Ребра про Білоцерківку, її принади, рідну хату, земляків, відчули кровний зв'язок поета з рідним краєм. Гуртківці демонстрували світлини родини Ребрів батька Павла Захаровича і матері Олени Василівни. В одному з віршів Петра Павловича читаємо: Мій батько, дід і прадід ковалі. Весь рід оддавна славивсь ковалями.

____________________________Весела Січ Поет вважав ковальську професію творчою: Де кожен другий коваль чи зодчий, Де кожен третій в душі поет. Павло Захарович воював у Першу світову війну, його тяжко поранили, помер, коли Петрові було всього три роки. Олена Василівна проста сільська трудівниця, сама, без чоловіка виростила трьох синів, дочекалась онуків і правнуків. У розмові з автором цих рядків про Петра Павловича як свого вчителя розповів член НСПУ, учасник свята, поет сатирик Пилип Юрик: Це була свята Людина. Як молодий літератор я міг спокійно зайти до нього, показати нові твори, отримати делікатні зауваження й вийти окриленим на творчість. Пізніше саме Петро Павлович дав мені рекомендацію до Національної спілки письменників України. Кажуть, що немає незамінних людей. Це неправда. Бо після того, як ЗОО НСПУ очолив інший її член, заходити туди вже не дуже хотілося... Мистецькі твори землякам Петра Ребра Продовжила поетичну зустріч і потім була ведучою урочистостей завідувач кафедри українознавства Запорізького національного університету, лауреат премії імені Петра Ребра в номінації "Літературознавство та критика" (2016) Ольга Стадниченко. Вона зауважила, що цьогорічний "Поетичний травень" позначений ювілейними датами 85 річчям від дня народження Петра Ребра, 50 річчям із дня заснування Запорізької обласної організації НСПУ (до її заснування й реєстрації доклав багато зусиль Петро Павлович), а ще Петро Ребро протягом 30 років був очільником ЗОО НСПУ. Ольга Стадниченко, зокрема, сказала, звертаючись до земляків Петра Ребра: Досліджуючи карту Запорізького краю, ми не можемо

___________________________Весела Січ

Власні поезії читає Олександр Медко, член НСПУ

Виступає письменниця Ганна Лупинос

не зауважити, що саме ваш район може бути названий літературним клондайком Запорізької області. Звідси вийшли представники красного письменства нашого краю від Петра Ребра, а точніше від Миколи Нагнибіди із села Смирнове, до братів Віталія Абліцова, Олександра Абліцова й Олега Орача із села Новоукраїнка, Анатолія Рекубрацького із Комиш Зорі. І хоч жили вони далі від цих місць, але все одно мала батьківщина завжди була для них джерелом натхнення. Гарні вірші звучать у виконанні поетеси Хвилюючим, емоційним був виступ із віршами батька його дочки Любові Геньби

___________________________Весела Січ

Світлина на згадку

Оксани. Вона, як ніхто інший у цьому залі, відчувала його творчі пориви й іноді була першим слухачем його творів, їй він присвячував поезії. Думайте собі, що хочете, але мені здається, що це найрідніше для батька місце на землі, ствердила Оксана Петрівна. Тому він обов'язково нас зараз чує. Він усміхається нам і промовляє до нас. І хай говорять його вірші. Зазвучали поезії Петра Павловича про Білоцерківку, дивовижну Берду, подяку рідній нені, "що навчила дзвінкої мови з дитинних літ", звернення до брата зберегти рідну хату колиску дитинства. Апогеєм виступу став вірш "Вкраїна є!" як сподівання й надія на невмирущість українського народу. Відомий композитор і співак, заслужений артист естрадного мистецтва України, якого Петро Ребро називав запорізьким соловейком, давши козацьке прізвисько Кобзар, Анатолій Сердюк виконав пісні на його вірші "Запорозьке земляцтво" й "Ранок у місті", а також твори на вірші присутніх у

____________________________Весела Січ залі членів НСПУ Віри Коваль ("Подарувала матінка сорочку"), Любові Геньби ("Весняний вальс"), та, на жаль, покійного вже Анатолія Рекубрацького "Неподільна булава". У поетичному святі взяли участь голова ЗОО НСПУ Володимир Віхляєв, вірш якого "Код Шевченка" можна долучити до програмних, члени НСПУ Віра Коваль ("Час дорослішати, хлоп'ята", "Молитва депутата", "Будинок із химерами"), Олександр Медко (прочитав кілька поезій із книги "Хора", присвяченій тим, хто загинув, і тим, хто сьогодні відстоює нашу честь і гідність на російсько українській війні), Любов Геньба ("За Варварівку сонце заходить", "А була та весна жінкою", "Приїзди до мене на борщ", "Грушівське весілля" і найбільш хвилюючий автобіографічний твір "Діалог із сином", котрий перебуває на війні), Анна Лупинос (вірш про гіркі трави та "Душа любові сповнена по вінця"), Віра Шмига ("Максимова акація", "Між Космосом і вокзалом", "Дика черешня") та поетеси Лорина Тесленко й Тетяна Осінь. Гумористичні ноти прозвучали в творах членів НСПУ Пилипа Юрика (диптих про ДАІ) й Миколи Білокопитова (байка "Кря ко ко"). До речі, Микола Білокопитов кошовий "Веселої Січі", минулорічний лауреат премії імені Петра Ребра в номінації "Письменники". А Пилип Юрик редактор альманаху "Весела Січ". Творчий десант у районній бібліотеці Після творчої зустрічі в Білоцерківці запорізькі митці прибули в Більмацьку центральну районну бібліотеку, де зустрілись із учасниками літературно мистецької вітальні "Свічадо" на чолі з бібліотекарем Світланою Савчук. Відбувся творчий обмін митців Запоріжжя й Більмака. На зустріч прийшла голова Більмацької районної ради Юлія Симоненко, яка тепло привітала запорізьких письменників і висловила

___________________________Весела Січ

У районній бібліотеці Більмака. На нижній світлині виступає письменниця Ольга Стадниченко

____________________________Весела Січ задоволення від того, що відбулося таке гарне свято, найперше, в Білоцерківці, на малій батьківщині Петра Ребра. Ви показали гарний рівень свого таланту, порадували душу, зігріли її тими віршами, які ми почули, сказала Юлія Симоненко. На мою думку, ваша творчість свідчить про те, чим ви живете. У вас надзвичайно великий багаж того, що ви надбали за роки. Тематика така різна, по різному звучить. Але кожному з вас саме сьогодні захотілося прочитати те, з чим ви до нас приїхали, передати той стан, у якому ви перебуваєте на нашій землі. Ми пишаємося тим, що під час свята прозвучали імена наших видатних земляків, гордимося цими людьми, які залишили широкий слід в історії нашого краю. Делегація запорізьких митців, котра побувала на малій батьківщині Петра Ребра вдячна всім, хто її приймав у Білоцерківці й Більмаку. Особливу подяку висловлюємо Запорізькому класичному приватному університету та його ректору Віктору Миколайовичу Огаренку за підтримку, зокрема, наданий автобус. Також щиро дякуємо керівництву Більмацького району, керівникові СВК "Зірка" Миколі Миколайовичу Федьку і сільському старості Білоцерківки Олександру Миколайовичу Ребру за сприяння в проведенні свята.

Віра СЕРЕДА

____________________________Весела Січ

Заключний концерт "Поетичного травня" зібрав любителів поезії й пісень Літературно мистецьке свято "Поетичний травень 2017" відбулося! Запорізькі письменники й артисти виступали в школах і бібліотеках області. І ось заключний концерт у Запорізькому театрі молоді. У залі звучать українські пісні. Відтак народний артист України Юрій Бакум читає поезію Петра Ребра: Ні, ти не знаєш добре України, Якщо на Запоріжжі не бував, Де небо то від хвиль дніпрових синє, То золоте від степових заграв. Потім на сцену виходять голова Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Володимир Віхляєв і ведучі, члени НСПУ Любов Геньба й Ольга Стадниченко. Вони оголошують про початок концерту. Започаткований Петром Ребром на початку 60 х, він і сьогодні свіжий і первозданний. Цей рік для письменників Запоріжжя знаковий: 19 травня виповнилося б 85 років від дня Вірш Петра Ребра читає народження Петра Павловича народний артист України поета, прозаїка, гумориста, Юрій Бакум

___________________________Весела Січ публіциста, громадського діяча, фундатора й упродовж трьох десятиліть керівника ЗОО НСПУ. А Спілка також святкує ювілей 50 річчя! Далі ведучі повідомили, що на вшанування пам'яті Петра Ребра як співця Запорізького краю та з метою популяризації його творчої спадщини Запорізькою обласною радою, нашою письменницькою організацією, спільно з Благодійним фондом імені Петра Ребра заснували обласну літературно мистецьку премію імені великого поета й сміхотворця. Для урочистого вручення премії цьогорічним лауреатам на сцену запросили директора Департаменту культури, туризму, національностей та Владислав Мороко вручає премію релігій Запорізької облдержадміністрації Оксані Гладій Владислава Морока й дочку письменника Оксану Ребро. У номінації "Літературні твори" за книжку "Де ти вештаєшся?" диплом лауреата вручили письменнику Поляну Пилипу Юрику; у номінації "Публіцистичні роботи" за телепрограми циклу "Жива Премія Вірі Юрик (Середі) історія Запоріжжя. Петро козацьке прізвисько Ребро" журналістці обласного П`ятниця радіо Оксані Гладій; у

____________________________Весела Січ н о м і н а ц і ї "Виконавська майстерність" за а в т о р с ь к е виконання пісень на вірші Петра Ребра співаку й композитору А н а т о л і ю Сердюку; в номінації "Автор початківець" за першу книжку "У царині дотепного слова" Вірі Юрик. Владислав Премію імені Петра Ребра отримує М о р о к о Анатолій Сердюк із козацьким п о д я к у в а в прізвиськом Кобзар літераторам за творчу працю на благо рідної України, побажав наснаги й подальших перемог. За творчу літературну діяльність та з нагоди 50 ліття ЗОО НСПУ багатьом письменникам краю вручили Почесні грамоти Запорізької облдержадміністрації, облради та міської ради. Пісню "Дніпровські чайки" на слова Петра Ребра виконав автор музики, заслужений артист естрадного мистецтва України Анатолій Сердюк. Відтак на слайді з'явилися світлини про перебування літераторів у Білоцерківці. 12 травня там дали старт цьогорічному літературно мистецькому святу "Поетичний травень". Потім глядачі побачили уривок із фільму Оксани Гладій про Петра Павловича. Півстоліття тому ухвалили постанову правління СПУ, в якій говорилося: "Утворити в Запорізькій області відділення

____________________________Весела Січ Спілки письменників України". До першої ради Запорізької організації увійшли поет Володимир Омельченко, прозаїк Альберт Путінцев і Петро Ребро. На той час у Запорізькій області мешкало 11 членів Спілки. Нині ЗОО НСПУ налічує 25 письменників. За час існування обласної організації вийшла друком не одна сотня книг запорізьких авторів, їхні твори представлені у відомих українських та міжнародних часописах. Працює обласне літоб'єднання імені Михайла Гайдабури, де відточує пера літературна молодь. Заснували Всеукраїнський конкурс молодої української поезії й авторської пісні "Хортицькі дзвони" імені Марини Брацило. Працює творчий цех сміхотворців Всеукраїнська асоціація гумористів і сатириків "Весела Січ" імені Петра Ребра. Письменники беруть участь у багатьох суспільно політичних та мистецьких акціях різних рівнів, виступають на передовій перед воїнами АТО, в госпіталях, роблять посильний внесок у розбудову духовної спадщини краю. До слова ведучі запрошували запорізьких письменників ліриків Олександра Медка, Любов Геньбу, Володимира Віхляєва, Ларису Коваль, Вікторію Сироватко, Михайла Буряка, Вікторію Забаву, Валентина Северинюка, Віру Коваль, Лорину Тесленко, Ганну Лунинос, Віру Шмигу... Вони читали власні вірші й отримували оплески вдячних глядачів. Відбулося дві прем'єри. Автор слів Анатолій Тарасовський і композитор Анатолій Сердюк написали пісню "Офіцерська династія". А Віра Коваль із тим же композитором "Котигорошко". Обидві пісні виконав автор музики. Пісню "Ой, вітре братику!" на слова й музику світлої пам'яті Марини Брацило заспівав артист Дмитро Московцев. Слово надали й поетичній молоді Ірині Сажинській, Сніжані Білій та Олександрові Смирнову. Вони продекламували власні гарні поезії. Як завжди, "на закуску" виступили веселосічовики,

___________________________Весела Січ

Учасники “Поетичного травня” після заключного концерту

продовжувачі гумористично сатиричної традиції Петра Ребра. Пилип Юрик прочитав вірш "Мамині рушники" й гумореску про українського високопосадовця, володаря паспорта іншої держави. А Микола Білокопитов (кошовий "Веселої Січі") спочатку продекламував гумореску незабутнього Володимира Юдіна "Малюнок на дошці", відтак власну "Про московське нарєчіє". Закінчився концерт піснею Дмитра Павличка на музику Анатолія Сердюка "Наша воля, наша мова". А ведучі побажали, щоби поезія щодня наповнювала святом душі всіх українців.

Сергій СТРІЛЕЦЬ

____________________________Весела Січ ДО РІДНИХ БІЙЦІВ

"Календар патріота" надихатиме пацієнтів військових шпиталів Патріотична мистецька подія у Запорізькому військовому госпіталі в рамках ініційованої Запорізькою обласною організацією Національної спілки журналістів України безстрокової благодійної акції на підтримку воїнів захисників України об'єднала місцевих медійників, творчо обдаровану молодь Запорізького музичного училища імені Платона Майбороди та представників релігійних громад області. Участь у цьому заході взяли й веселосічовики. Акцію присвятили презентації "Календаря патріота" із символічною назвою "Битви за Україну", виданого газетою "Запорізька правда". Календар містить сторінки, присвячені боротьбі українського народу за самовизначення та утвердження своєї державності. Кожному місяцю відповідає В.о. головного редактора газети конкретний історичний “Запорізька правда”, волонтер факт із інформаційним Наталя Зворигіна привезла повідомленням про подію. бійцям “Календар патріота” Сторінки тематично

____________________________Весела Січ ілюстровані репродукціями відповідних картин видатних художників баталістів. Авторський календар підготували до 100 річного ювілею газети, який "Запорізька правда" святкуватиме 3 листопада, зазначила виконувач обов'язків головного редактора цього видання Наталя Зворигіна. Прагнемо, щоб якомога більше людей отримали це видання про героїзм українців у різні епохи. Мусимо знати свою історію і пам'ятати своїх героїв. Сподіваюся,

Воїнів порадували фахові виступи учнів і випускників музичного училища імені П л а т о н а Майбороди

____________________________Весела Січ наш календар надихатиме пацієнтів Запорізького стаціонарного й н и з к и мобільних військових госпіталів на якнайшвидше одужання. Пані Наталя в р у ч и л а Олена Піддубна провела для пацієнтів госпіталю веселу гру "Відгадай мелодію" з а с т у п н и к у начальника

Перед воїнами й медперсоналом виступив із власними творами веселосічовик, письменник Пилип Юрик

Запорізького військового госпіталю по роботі з особовим складом підполковнику Олександру Тяпкіну кілька пакунків із календарями. Їх передбачено передати також у мобільні госпіталі.

____________________________Весела Січ Настоятель Запорізької римо католицької парафії Томаш Надбережний, який, зокрема, допоміг забезпечити доправку в госпіталь учасників концерту із музучилища, виступив із проповіддю, надав пацієнтам духовні поради й подарував кожному молитовні іконки обереги. У концертній програмі, яку вела Наталя Зворигіна, у виконанні студентського ансамблю бандуристів Запорізького музичного училища під орудою Наталі Балабан прозвучали українські народні та авторські пісні. Особливо слухачів розчулила пісня "Мамина вишня". Михайло Передерій (акордеон) обрав для виступу твори Баха, Паганіні, а його колега

Гості й пацієнти госпіталю на завершення зустрічі сфотографувалися на згадку Дмитро Шаламов натхненно виконав музичний твір "Розповідь старого горця". Веселий настрій бійцям забезпечив веселосічовик, колишній провідний журналіст "Запорізької правди", письменник Пилип Юрик. Він прочитав актуальні гуморески власного авторства, в яких у комічному плані зобразив агресора московита. Пилип також передав Олександру Тяпкіну кілька

____________________________Весела Січ примірників альманаху "Весела Січ" та книжок поета веселосічовика Сергія Коваля для бібліотеки госпіталю. Журналістка й провідний спеціаліст Департаменту культури, туризму, національностей та релігій Запорізької облдержадміністрації Олена Піддубна провела для пацієнтів госпіталю веселу гру "Відгадай мелодію". Пані Олена грала на блок флейті уривки з популярних пісень. Бійці жваво реагували, угадували пісні, отримували подарунки авторські дизайнерські перекидні настінні календарі "Битви за Україну" від газети "Запорізька правда". На завершення зустрічі гості й пацієнти госпіталю сфотографувалися на згадку. А заступник начальника госпіталю підполковник Олександр Тяпкін подякував гостям за моральну підтримку пацієнтів: Дуже важливий для одужання позитивний настрій. Упевненість, що про них пам'ятають, думають, моляться не лише рідні, а й незнайомі люди, дає позитивну динаміку під час лікування. Ми бачимо, що у свої виступи наші гості вклали душу, а бійці з радістю спілкувалися з артистами.

Валерія ЄВГЕНЬЄВА

Дарували творчість і любов захисникам України Громадське об'єднання "Волонтерські вареники ZP" не так давно побувало в зоні бойових дій на Сході України у гармашів 55 ї артилерійської бригади зі своїми традиційними варениками, кулешем, майстер класами та

___________________________Весела Січ концертом. І ось знову зустріч тільки вже з хлібом сіллю, смаколиками та виступами артистів на рідній запорізькій землі. Дивізіон повернувсь із фронту на постійне місце дислокації. На щастя, жоден із воїнів не загинув у боях. На полігон прибули привітати захисників Вітчизни та нагородити грамотами й подяками командування частини та представники обласної влади. Дружна команда волонтерів на чолі з Надією Мороз організувала пригощання, майстер клас із гончарства та чудовий концерт. Бійці із задоволенням пили пахучу каву, смакували домашнім пирогом із абрикосами та вишнями,

Волонтери пригостили бійців артилеристів смаколиками

цукерками й печивом, придбаними за волонтерські кошти. А в цей час лунали пісні, гуморески, поезія, спів гітари... Свою творчість та любов дарували нашим захисникам: заслужений артист естрадного мистецтва України, співак і композитор Анатолій Сердюк, відомі співаки Ірина Соболєва, Юрій Іваськевич, Марія Бобро, виконавиця авторських пісень Ганна Киящук. Дотепним й актуальним словом звеселив слухачів

____________________________Весела Січ поет гуморист, лауреат багатьох літературних премій, член Національної спілки письменників України, кошовий "Веселої Січі" Микола Білокопитов. Він також подарував воїнам кілька своїх "смішних книжок". Світовит Пашник виголосив могутню молитву Роду, а волонтерка, поетеса, член НСПУ Яна Яковенко прочитала зворушливий монолог "Я дівчинка" про війну, волонтерство та всеосяжну любов до наших захисників. Яна, котра прибула на зустріч зі своїм Заради таких жінок і дітей воїни наймолодшим синочком Української армії нині й воюють Любомиром, узявши його із ненависним ворогом на руки, зізналася: "Цього малюка я змогла народити, тому що знала, ви його захищаєте". Командир дивізіону взяв хлопчика на руки й сказав: "Так, за цих діток ми і маємо там бути". Наприкінці свята організатори закликали чоловіків стати в коло та здійснити обряд на очищення й здоров'я. Дружній танок розпочала Яна Яковенко. Отож, зустріч вийшла емоційною, по домашньому теплою та смачною. Пригощали бійців волонтери: Віка Камінська, Ольга Федун, Валентина та Ігор Малихіни, Тетяна Майборода. Майстер клас із гончарства провів учасник АТО, талановитий гончар Олег Павлик. Коровай спекла та подарувала пекарня "Урожай",

___________________________Весела Січ кавовий апарат для таких заходів регулярно надає фірма "Ісла", неймовірно смачні пироги спекла Ірина Килиєнко. Підвезення учасників дійства забезпечило командування частини. Погода, свіжий вітерець, розкішна тінь дерев теж сприяли душевній атмосфері свята. Усі присутні висловили щиру подяку командиру дивізіону та всьому бойовому складу за вірну службу, стійкість у боротьбі з ворогом, за цілісність нашої держави. Від імені своєї команди Надія Мороз на прощання сказала: "Будемо допомагати скільки буде потрібно. Повертайтеся з Перемогою!"

Сергій СТРІЛЕЦЬ

Удесяте вітали героїв, пісні їм співали душевні, палкі Волонтери й артисти з Біленьківської об'єднаної територіальної громади Запорізького району вже вдесяте відвідали запорізький військовий госпіталь. Цього разу гості прибули сюди на День Збройних сил України. Привезли вони героям захисникам фрукти, мед, пиріжки домашньої випічки, інші смаколики. Адже, на думку благодійників, воїни герої повинні відчути себе хоч трішечки в домашніх умовах. А ще прибули сюди двоє літераторів, членів Національної спілки письменників України: голова ЗОО НСПУ Володимир Віхляєв і поет сатирик, колишній працівник "Запорізької правди" Пилип Юрик. Найперше, що привезли сюди учасники художньої самодіяльності Біленьківської ОТГ рідну гарну пісню, а з нею

____________________________Весела Січ

чудові спогади й добрий настрій бійцям Української армії. Ведуча Валентина Облещенко, вітаючи воїнів і фахівців шпиталю зі святом, побажала їм міцного здоров'я, якнайшвидшого одужання й переможного завершення війни з підлим ворогом.

Глядачі воїни й медичний персонал госпіталю

____________________________Весела Січ Сільські артисти розпочали свій концерт піснею Олександра Злотника на слова Олександра Вратарьова "Музика рідного дому". Вокальний квартет "Чорнобривці" (на знімку, с. 55) у складі Галини Нужної, Валентини Облещенко, Андрія Ганошенка і Юрія Галка виконав пісню Ігоря Поклада на вірші Юрія Співає сімейний дует Янчевих Рибчинського "Чарівна Ольга й Олександр скрипка". Потім у виконанні гурту прозвучала пісня Ігоря Поклада на слова Бориса Олійника "Мамо, вечір догоря". Далі дует у складі Ірини М'яхкової і Юрія Галка заспівав "Одну калину" композитора Руслана Квінти й поета Віталія Куровського. Частина волонтерів члени Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків "Весела Січ" імені Петра Ребра, створеної під Пісню виконують Юрій Галко егідою ЗОО НСПУ. А це й Ірина М`яхкова означає, що ці люди завжди й скрізь дарують іншим добрий настрій. Веселосічовик, член НСПУ, поет Пилип Юрик у виступі перед бійцями зазначив, що

____________________________Весела Січ для переважної частини запоріжців, зокрема, й для нього самого, воїни Збройних сил України та Національної гвардії найкращі й найрідніші люди. Саме завдяки тому, що ви перебуваєте на передовій, ми можемо спокійно ходити по місту, працювати, писати газетні статті, вірші, а не ховатися в підвали від Виступає ворожих снарядів та куль, письменник веселосічовик сказав він, передавши Пилип Юрик всім вітання від колективу "Запорізької правди", асоціації "Весела Січ" і Національної спілки письменників України. Потім Пилип прочитав власні поезії, а також гуморески. Подарував він госпітальній бібліотеці збірник антологію "Письменники Запорізького краю" та власні дві книжки. Зайшли привітати воїнів, лікарів, медсестер та інших працівників шпиталю й волонтери на чолі з депутатом Запорізької міської ради Акордеоністка Роксана Олександром Кобзарюком. Вони поздоровили всіх із Днем Збройних Кудіна

____________________________Весела Січ

Привітати бійців зі святом прийшли волонтери на чолі з депутатом Запорізької міської ради Олександром Кобзарюком (крайній ліворуч)

сил України, залишили в подарунок мандарини для святкового столу. Починалося все з 2014 року, коли в Україні фактично не було Збройних сил, сказав Олександр Олександрович. Довелося всьому народу, бійцям і волонтерам докласти чимало зусиль, щоб відновити армію. Тепер можна сміливо сказати: "Українське військо відбулося!" І жоден ворог тепер голими руками не візьме Україну, не завоює нашу землю, не ходитимуть по ній незрозумілі "зелені чоловічки"!.

Співає Іванко Шкумбрій

____________________________Весела Січ

На сцені гурт “Соняшник”

Вірші читає поет Володимир Віхляєв Біляни продовжили концерт. Сподобалися воїнам задушевні пісні, які виконали родинний дует у складі Ольги й Олександра Янчевих, солісти Юрій Галко, Ірина М'яхкова, Ольга Янчева та інші. Акордеоністка Роксана Кудіна подарувала глядачам прекрасні мелодії. Гарні Сподобався концерт вокальні дані підполковнику Олександру продемонстрували юні Тяпкіну, заступнику співаки Ліза Бережна, Іванко начальника госпіталю Шкумбрій і гурт "Соняшник". Порадував воїнів хорошими віршами й поет, голова ЗОО НСПУ Володимир Віхляєв. Коли лунала його поезія, зал повністю затихав, видно було, що кожне поетичне слово бере за душу,

____________________________Весела Січ відбивається в серцях усіх армійців і медичних працівників. Він від імені ЗОО Національної спілки письменників України привітав присутніх зі святом, побажав миру, міцного здоров'я й усіляких гараздів. Заступник начальника госпіталю по роботі з особовим складом Олександр Тяпкін подякував волонтерам Біленьківської ОТГ за постійну допомогу, за створення доброго настрою. Він зазначив, що в перші місяці війни постачання шпиталю харчами було на Смаколики пораненим досить низькому рівні, воїни бійцям недоїдали. Тоді біляни взяли шефство над цим військово медичним закладом. Завдяки їм у ті скрутні часи поранені бійці мали змогу повноцінно харчуватися, швидше одужувати. Волонтерська благодійність триває й тепер. Завершився концерт піснею Ніколо Петраша і Юрія Рибчинського "Україна це ми!"

Петро СЕРГІЙЧУК

____________________________Весела Січ ПРО НАС ХОРОШИХ

Альманахи й нові книги "Веселої Січі" Запорізька центральна міська бібліотека для дорослих, котру очолює Лариса Долина, користується великою популярністю у письменників саме тут вони полюбляють проводити свої творчі урочистості, презентації, книжкові свята. Знають цю книгозбірню й далеко за межами Запорізького краю. Цього разу представники Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків "Весела Січ" імені Петра Ребра

Презентацію відкрила бібліотекар Валентина Семешко

___________________________Весела Січ презентували два випуски альманаху "Весела Січ" за 2016 і 2017 роки та нові книжки її кошового, письменника Миколи Білокопитова. На зустріч із веселим словом прийшли не лише читачі, а й відомі, зокрема, й досить серйозні запорізькі письменники Костянтин Сушко, Вікторія Сироватко, Віра Коваль, Олександр Медко, Віра Шмига. Модератором творчої зустрічі була завідувач методико бібліографічного відділу Запорізької централізованої бібліотечної системи для дорослих Валентина Семешко. Вона повідомила, що на початку квітня на Одещині відбувся 35 ий Міжрегіональний літературно мистецький фестиваль українського гумору "Степанова весна" з нагоди 109 ої річниці від дня народження видатного письменника Степана Олійника. У фестивалі взяла участь і запорізька делегація веселосічовиків. До речі, саме Петро Ребро став 1994 року першим запорізьким лауреатом літературно мистецької премії імені Степана Олійника. У складі делегації були два лауреати цієї премії: письменник Пилип Юрик (2007) і журналістка Віра Юрик (2013), а також кошовий "Веселої Січі" Микола Білокопитов, який став цьогорічним (2017 року) лауреатом премії Степана Олійника. Пані Валентина додала, що попри фінансову нестабільність у країні, "Весела Січ" продовжує традиції, започатковані її засновником, видатним українським письменником Петром Ребром, щороку організовуючи до Дня сміху чудовий концерт справжнього, українського гумору й видаючи часопис. Микола Білокопитов подякував за привітання й так висловився про улюблену книгозбірню: У кожному місті є намолені місця, саме таким стала для нас, літераторів, камерна обстановка цієї зали. Колектив бібліотеки торік висунув мою кандидатуру на здобуття

___________________________Весела Січ літературно мистецької премії імені Петра Ребра, і ми разом перемогли! Хочу подякувати всім вам!

Про власні книжки та альманах “Весела Січ” розповідає присутнім кошовий Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків Микола Білокопитов

Потім кошовий "Веселої Січі" розповів, що після того, як пішов у інші світи Петро Ребро, члени асоціації зібрались і вирішили, що будь що повинні продовжити його справу й обов'язково видавати альманах, зберігши концепцію й не просячи коштів у держави, бо тоді будемо залежні він неї, адже видання сатирично Виступає поетеса, член гумористичне. веселосічовичка Ми альманах не просто НСПУ, Вікторія Смроватко роздаємо, а реалізовуємо,

___________________________Весела Січ пояснив Микола Григорович. Кошти спрямовуємо частково на допомогу волонтерам, які опікуються захисниками України, частково на оплату проїзду учасників концерту з віддалених населених пунктів області. Наші концерти відвідують українські бійці, зокрема, 55 ої артилерійської бригади. До речі, на презентації був присутній захисник України, воїн АТО, викладач ЗНТУ Володимир Гордійченко. Редактор альманаху "Весела Січ", письменник Пилип Юрик презентував нове видання, зазначивши, що веселосічовики не відійшли від традицій, закладених Петром Ребром, зберегли стиль і принципи створення часопису. Головні його теми нині війна на Сході України, сатира на керівників Росії, зокрема, Путлєра, а також негаразди всередині нашої країни: корупція, хабарництво, лизоблюдство тощо. Насамкінець М и к о л а У руках Пилипа Юрика свіже число Б і л о к о п и т о в альманаху “Весела Січ” презентував свої нові книжки гумору й сатири "Чортзнащо наснилося мені" та "Сповідь екс ловеласа", прочитав твори з них. Його виступ доповнили письменники Костянтин Сушко й Вікторія Сироватко.

Віра СЕРЕДА

____________________________Весела Січ

Гумористичний город очолює пан Буряк Як передноворічний звіт за 2017 рік відбулося чергове засідання на "Гумористичному городі" у Запорізькій обласній науковій бібліотеці. "Город" очолюють дійсні члени "Веселої Січі" імені Петра Ребра, запорізькі письменники (члени НСПУ) Михайло Буряк (козацьке прізвисько Первак) й Ольга Ліщук (козацьке прізвисько Цимбалістка). Голова зборів пан Буряк (Михайло) та його секретарка Морквина (Ольга) веселили глядачів самі й запросили виступити інших. Почесним гостем зборів став курінний Запорізького куреня "Веселої С і ч і " , письменник сатирик Пилип Юрик. Спочатку М о р к в и н а оголосила, що вона генномодифікована. Тому Пилипові як " д о б р о м у чарівникові" та агрономові за першою професією довелося на очах у публіки зняти з неї всі наслання й о с о б л и в о "модифікацію". І Жартівливу пісню виконує Ольга Ліщук тоді Ольга взяла

____________________________Весела Січ

Веселі мелодії видавала сопілка гітару та майстерно виконала Юрія Кругового жартівливі пісні. Гуморески, мініатюри, веселі мелодії й пісні присутні почули й у виконанні Володимира Козеровського, Тетяни Білої, Ігоря Кая, Юрія Ланєєва, Андрія Мауріна, Юрія Кругового, Віталія Кропивка, Валерії Підопригори, Станіслава Бережного, а також учнів дитячої музичної школи №4 Єгора Тараненка та Любави Івасенко (педагог Олена Курінна). Прочитав власні сатиричні твори й Пилип Юрик. Городні гумористичні збори пройшли вдало, а глядачі заявили, що вже чекають наступних. Організатори планують провести їх навесні, коли надходитиме пора сівби та садіння овочів. Співає Володимир Козеровський

Степан СІЧОВИЙ 66

____________________________Весела Січ

«Зернослово» засіяли на Білогірщині Хмельницький обласний літературний музей та обласна організація Національної спілки письменників України провели гарний літературний фестиваль «Зернослово» в Білогірському районі. Це вже втретє протягом останніх років письменники Хмельниччини та гості з інших областей України зі своїми творчими надбаннями виїжджають на зустрічі з читачами краю. Побували вони в Деражнянському, Хмельницькому, Ярмолинецькому районах, залучивши до фестивалю своїх колег по перу з Вінницької, Житомирської, Закарпатської, Львівської, Рівненської та інших областей. Нині ж у літературному фестивалі в Білогірському районі, окрім подільських майстрів слова, взяли участь гості із Запорізької області Вікторія Сироватко та Микола Білокопитов. Вирушаючи в таки справді далеку дорогу до читачів, учасники фестивалю поклали квіти до пам'ятника Тарасові З а п о р і з ь к і письменники Микола Шевченку, прочитали біля нього Білокопитов і Вікторія вірші Великого Кобзаря. До Сироватко принесли погруддя великого поета пророка квіти до пам`ятника поклали квіти й у Білогір`ї після Тарасу Шевченку проведення тут, у центральній 67

____________________________Весела Січ

Вірш Тараса Шевченка "До Ликері" читає Микола Білокопитов

Літератори у Хмельницькому, в парку, перед поїздкою до Білогірського району

____________________________Весела Січ

Письменник Василь Горбатюк директор Хмельницького обласного літературного музею біля унікального джерела під Ямполем

районній бібліотеці, літературно мистецького свята «Зернослово». Учасників фестивалю привітали перший заступник голови Білогірської районної держадміністрації Володимир Кирилюк, директор районної централізованої бібліотечної системи Галина Мартинюк. Перед читачами – бібліотечними працівниками, учнями школи, місцевими поетами аматорами – з розповідями про літературний фестиваль, діяльність обласної письменницької організації, з читанням своїх творів виступили директор обласного літературного музею Василь Горбатюк, голова обласної У Ямпільській бібліотеці письменників з у с т р і л а бібліотекар Світлана Басараб. Вона вручила хліб сіль голові Хмельницької ОО НСПУ Петру Малішу

____________________________Весела Січ організації НСПУ Петро Маліш, поети Анатолій Ненцінський, Віталій Міхалевський, Михайло Цимбалюк, Людмила Весела, Ольга Остапчук, Вікторія Сироватко, Микола Білокопитов. Гарним пісенним доповненням до піднесеної атмосфери Гуморески Павла Глазового зустрічі були пісні у чудово виконав Василь виконанні місцевого Кондратюк пісенного дуету «Поцілунок» (Катерина і Володимир Міщуки). Учасники фестивалю познайомилися з експозицією районного історично краєзнавчого музею, побували в тих місцях Білогір'я, що пов'язані з іменами відомих українських письменників земляків: Миколи Федунця, Миколи Мачківського, Леоніда Закордонця. Наступного дня майстри художнього слова відвідали містечко Ямпіль, побували біля «святого джерела» в його околицях. Цей день був насичений і зустрічами з читачами: розбившись на творчі групи, письменники У Білогірській бібліотеці виступає побували в селах Вікторія Сироватко

____________________________Весела Січ С у ш і в ц і , Міклаші, Гулівці. Звичайно ж, виступили зі своїми творами в Ямполі. У кожному селі гості залишили добірки книг для м і с ц е в и х бібліотек. А к т и в н у підтримку в проведенні ф е с т и в а л ю Юні таланти Ямпільської школи надали школи району. Свою назву «Зернослово» літературний фестиваль узяв із рукописів відомого в Україні письменника земляка, родом з Ярмолинеччини, Костя Гордієнка – лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка. Мета фестивалю: сіяти слово – літературне, високохудожнє – в районах області, безпосередньо в селах, де місцевий люд сіє зерно, вирощує хліб і до хліба. Цьогорічний фестиваль засвідчив, що цей засів падає на благодатний ґрунт – читачі з цікавістю та захопленням сприймають творчість українських письменників, із нетерпінням чекають їхніх нових книг.

Микола ГРИГОРЕНКО

____________________________Весела Січ

Відкрили пам'ятник Євграфу Сідалковському Євграф Сідалковський головний персонаж твору Олега Чорногуза "Аристократ" із Вапнярки". Сатиричний роман, що вийшов друком ще за радянських часів, одразу став бестселером, перевидавався сім разів, а загальний наклад цієї книги склав майже мільйон примірників. Пам'ятник на вапнярському пероні спорудили за кошти меценатів: директора ПрАТ "Зернопродукт МХП" Володимира Онуки та директорів філій Володимира Романюка, Валерія Марченка, Віктора Бичкова, Олександра Баланова, а також народних депутатів Олега Ляшка, Миколи Катеринчука, Артема Глінського, приватних підприємців Миколи Кавуна та Василя

Під час відкриття пам`ятника героєві роману Олега Чорногуза “Аристократ із Вапнярки” Євграфові Сідалковському

____________________________Весела Січ Алексендрука. Встановлення відбулося за активного сприяння Вапнярського селищного голови Олександра Горенюка. Виготовив монумент відомий на Вінниччині скульптор Микола Крижанівський. На урочисте відкриття пам'ятника завітали голова райдержадміністрації Олександр Закорченний, заступник голови районної ради Лариса Нароган, автор роману Олег Чорногуз (його козацьке прізвисько у “Веселій Січі” Аристократ. Ред.) і його колеги, скульптор Микола Крижанівський, а також ті, за чиї кошти здійснювалося виготовлення та встановлення монумента, жителі й гості селища. Це найкраща рецензія на мій твір. Я вдячний Миколі Крижанівському, який виготовив пам'ятник Сідалковському “аристократу” з Вапнярки. Мені приємно, що знайшлися щирі люди, директори агрохолдингів, які допомогли втілити цей задум у життя. Їхні імена на знак подяки викарбувані на камені, зазначив Олег Чорногуз на урочистому відкритті. Дай, Боже, щоб ми ставили тільки пам'ятники сміху (бо ще древні казали, що "світ уцілів, бо сміятись умів"), замість того, щоб ставити їх на цвинтарях нашим молодим хлопцям, які гинуть нині за кожного з нас. Треба утверджуватися, не зважаючи ні на що. Можуть бути різні відтінки цього сприймання, але ж без сміху ми не виживемо. Інформація з сайту Томашпільської РДА Вінницька область

____________________________Весела Січ

СМІХОПАНОРАМА Микола БІЛОКОПИТОВ (Задерихвіст) У листопаді 2017 року телевізор передав, що сало на ринках України знову подорожчало, цього разу аж на 67 відсотків! Цю новину у зверненні до Українського народу оперативно прокоментував дядько Василь Неборак зі свого обійстя під Запоріжжям. А я лише почув, переклав із ненормативної лексики на загальновживану, заримував і пропоную вашій увазі, дорогий читачу.

ГАНЬБА ЦІНАМ! …За таке за шкірку і на гілку, Чи живцем залити у бетон!.. Заломились ціни на горілку! (Добре є замінник самогон). З гаманця вже нічого виймати, Щоб купити одяг чи бензин, Додались три гривні до зарплати, Насмішивши свистопляску цін. На пілюлях цінники захмарні, А за лікування вбивчий чек! Глянь, народ не ходить до лікарні, Скоро вже не піде й до аптек. Цінам же й цього здалося мало, Зовсім загубивши стид і страм, Замахнулись на святе на САЛО: Сотня гривень он за кілограм!

____________________________Весела Січ Ціни витанцьовують колінця, В сало повстромлявши каблуки… Скільки ж нам терпіти, українці! А чи ми уже не козаки? Схопим ціни, що у всьому винні, І запхнемо у тяжку тюрму! Сором і ганьба підступним, цінам! А якщо не цінам, то кому? 13 липня 2017 року нардепи зареєстрували проект Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України (щодо читання молитви "Отче наш" одразу після відкриття пленарних засідань)…

ПРО ДЕПУТАТСЬКУ МОЛИТВУ Щоб молились депутати То таки незвично, Але треба влаштувати Все демократично. Отченаша пробубніли, А за ним одразу Килимочки постелили, Стали для намазу. А по тім хай не сачкують Ті ж самі обранці, А співають і танцюють Крішнаїтські танці. А щоб віру укріпити Треба без вагання Просто в залі всім зробити Святе обрізання.

___________________________Весела Січ Потім лектора послуха Бісова когорта, Що нема вже ані Духа, Ні Бога, ні чорта. Так щодень молитви й танці, Співи й хороводи… І, їйбо, від тих обранців Буде менше шкоди! ПРО МІШКУ КОРОТИШКУ (Типова історія) "Мишка косолапый По лесу идёт, Шишки собирает, Песенки поёт. Вдруг упала шишка Прямо Мишке в лоб... Оступился Мишка И об землю хлоп!.." (Із дитячого вірша Агнії Барто) Мішка клишоногий На Донбас прийшов. З голови убогий Аж до підошов. Ходить з автоматом Бавиться стріля, Розмовляє матом Як не "йо…", то "бля…". Прагнень сокровенних Нам не зрозуміть: "Заработать дєніх, А потом пропіть!"

____________________________Весела Січ В спраглому бажанні "Шари" і "халяв", Мішка другу Вані Отаке сказав: "Я сюда прієхал Братьєв поддєржать І у ніх, с успєхом, Чо нібудь отжать. Пожевать галушек, І без лішніх слов, Поімєть хохлушек, Пострєлять хохлов! А піндосам всякім Єсть одін отвєт: Отцепітєсь, янкі, Падли, настутнєт!" *** Вийшли "іхтутнєти" Зранку воювать: І бєндєр отпєтих Повоспітивать. Наче при гопстопах, Мішка нагло йде, Сходу по укропах Він вогонь веде. Раптом з Граду "шишка" Біля нього гоп!!! Підхопило Мішку І об землю хлоп! Вибухнули міни Три, а може, п'ять З Мішки запчастини Врізнобіч летять. 77

____________________________Весела Січ Уцілілим оком Він спостеріга, Як летить високо Вирвана нога. Залетіла, рідна, Аж на деревце, Біля неї видно Пуцьку і яйце. Щоби легше стало, Вкрити б матюком, Та матюк "злизало" Разом з язиком… Повезло достоту Мішка не загнувсь. Вантажем трьохсотим В Рашку повернувсь. *** Скапує сльозина, Зляку пси скавчать… Не впізнала сина Навіть рідна мать. У дружини Мішки Аж почався тік: "Нєт, ну ето слішком…" І втекла навік. Залишивсь каліка З мамою один. Вже не в'яже лика У запоях він. Та скінчилась п'янка Ні за що бухать… І почав бідака

____________________________Весела Січ Правдоньку шукать. А як нашукався (Ясна річ, дарма!), Сам собі зізнався: Тут її нема! На свою шияку Почепив хреста, Цілий день карлякав Другові листа: "Здравствуй, мілий Ваня, Ти єщьо живой? Єслі жив, дружаня, Убєгай домой! Я навоєвался, Что ні сєсть, ні встать… Нинчє задолбался Жалоби пісать. Обратілся с просьбой В наш воєнкомат Там же Васька Лосєв, Бивший наш комбат. Я єму напомніл, Тіпа, сьо да то: "Бил я Мішка Конєв, А тєпєрь нікто! Пламєнно повєрів І послушав Вас, Єзділ от бєндєров Защіщать Донбас…" Бистрєнько (ух ти ж ка!) Получіл отвєт: "Ти нє вякай слішком! І запомні, Мішка,

____________________________Весела Січ Падла, вастамнєт! Нє било і нєту, А язик твой лжив. Получал монєту? Радуйся, что жив!" *** Вот живу калєкой, Радуясь, живу… Уж нє жду отвєткі Пісєм на Москву. Родіна путанка Отрєклась от нас. І запомні, Ванька: Путін PIDARAS!!!" смт Кушугум Запорізького району

Віктор БОЙКО (Дрібнохід) НЕПЕРЕЛИВКИ "Мовчання – золото", навчали нас сумлінно оті, що мають бути на коні, і ми, до одностайності голінні, у золоті втопились, як в лайні. Немов повітря, стало слів потрібно. Багато хто лишився без коня… Та часом у словах

____________________________Весела Січ не стільки срібло, відверто вже срібляники дзвенять. *** Вітчизну приватизували: і гай, і поле, і ріку… Але комусь цього замало – ще в небі зіроньку б яку, ніч полинову чи полинну, у казці батькові слова! Приватизовано й калину – її Ротару доспіва… Зробилися тісними лапті, невтомно вигадка гаса: на Місяці для курви б клаптик і там би будочку для пса!.. Ростуть "Макдональд'си" та "Білли", немов бур'ян, а чи трава, стають героями дебіли… Приватизація трива! На шлях збираюся тікати, що той татарин, а чи лях!.. І протяг вивіває з хати ще ж, може, не продався шлях… Душа у ярмарковім тиглі – мені на лихо чи біду. А що, як і мене вже встигли, й приватизований іду!

____________________________Весела Січ *** Я довідатись якось хотів, скільки ж нам випадає життів... І книжкове, й казкове, і те, що звабливим екраном цвіте. В чергах та у високих фойє. Вже й лікарня "задарма" дає... А парадне, трибунне життя – в планах, звітах, "потрібних статтях"... Часом і вдалині від сім`ї – там, де вічно живуть солов`ї. Кажуть, десь потойбічне ще є. А коли ж його жити своє?.. м. Харків

Михайло БУРЯК (Первак) ПІСНЯ ПРО КОЗЛА Включаю телек свій ой, мамо! Душі аж хочеться кричать! Ні меркелі, ані обами Не зможуть людство врятувать. Є армії у них і флоти, І грошенята під зав'яз, Але набрид всім до блювоти Один російський "контробас". Злочинного у нього доста, Тримає міцно його біс,

____________________________Весела Січ Бо цей козел, мабуть, не просто Вже й на чужий город заліз. Його айк'ю – це нуль, ніскільки, Ніщо його не звеселя, Бо він на Україну тільки Реве та стогне, як теля. Ця ніч і темна, і глибока, Але її я не страшусь: Піду оце до Тягнибока І до "Свободи" запишусь! Відчую друзів плечі й лікті – Нехай закрутиться Земля! Бо тільки сила в цьому світі Спинити ладна москаля! м. Запоріжжя

Микола ВОЗІЯНОВ (Возний) ЕЛІТНИЙ КІТ Друг женився на свята – Взяв машину й дачу. Я женився – взяв кота Й тещу на додачу. Кіт елітний. Медаліст. Чого вартий – знає. За пухнастий довгий хвіст Дві медалі має. Їсть печінковий паштет, Ласує лангетом… Киць приймає тет а тет – Згідно з етикетом.

____________________________Весела Січ І не кожну паразит По голівці гладить. Лише тих, хто за візит Доларами платить. Робить план, аж гай гуде, Відсотків на триста. Попередній запис йде, Як до окуліста. Потім спить котячий син, В вус собі не дує. Бачте, він тепер один Всю сім'ю годує. Щоб ти скис, щоб ти пропав, Бізнесмен стриптизу! Рейтинг мій тепер упав До самого низу. Ниє теща у кутку (Рада посваритись): – Не завадило б зятьку У кота повчитись… м. Харків

Гриць ГАЙОВИЙ (Гайдамака) КОНЬЯК І ГОРІЛКА (Святково фуршетна байка) Палкі поборники громадської спільноти, в досягненні мети незламні патріоти,

____________________________Весела Січ загнали Коньяка й Горілку в єдину алкогольну спілку. Спільнота справді вийшла, та не та: хоч загалом у них одна мета, вони, хоч і рідня, однак Горілку зневажав Коньяк, а та хоч заздрила йому, любила лиш себе саму, а це ж – ви уяіть собі! крок від зневаги до ганьби. Що ж сталося з тією спілкою? Усе завершилося бійкою… Мораль. Отак шановні кавалери й дами, об'єднані патріотичними рядами, шикуються під гаслом "Будьмо гей!", і мало бути все тоді о'кей, але як хтось когось не поважа – чекайте різанину без ножа! м. Київ

Юрій ГАЛКО (Жайвір) НОСТАЛЬГІЯ ЗА ЛІТОМ (Мрії куми) Ех, щоб не було зими, а саме лиш літо Не шукала б я щодня, що його надіти. Не тягала б я пальто на тендітну спину, А ходила б по селу у самім бікіні.

____________________________Весела Січ Вслід за мною мужики і ковтали б слину. А як нижче крадькома опустили б очі, Щоби трапилось тоді – й говорить не хочу. З ними сталося б таке – боронь, Божа Мати! Довелось би їм в траві ґудзики шукати. Коли є що показать спереду і ззаду, Буде в тебе мужиків, що й сама не рада! За вікном лиха зима – холод, завірюха. Хто захоче йти надвір і морозить вуха? То ж у хаті я сиджу у самім бікіні, Є що випить, закусить, та нема мужчини. От би кума занесло на якусь хвилинку! Умостились би удвох прямо під ялинку, Попивали б самогон і жували сало. І тоді б лиха зима теплим літом стала! с. Біленьке Запорізького району

Анатолій ГОРБІВНЕНКО (Сміляк) КАЗКА ПРО СОЛОДКУ ЕРУ Трон посівши, лютий Дідько Грець Уподобав повечерять скромно: Їв омлет із золотих яєць У прикуску з золотим батоном… А народ жив так, що просто жах, В ріднім домі – ніби у Содомі: Вовк на стайні ходить в сторожах, Продано і Небо, й Сонця промінь. Замість дбати про домівки теплі, Піклувались про вогонь у пеклі.

____________________________Весела Січ Дріботіли б по п'ятах, дивлячись у спину, Стала Правда в кожного своя: Билися шляхетно по сусідськи. Ген Орел дзьобає Солов'я, Щоби не співав по українськи. У саду розгулює свиня, Бджоли замість меду носять дьоготь! Бог обуривсь: "Що за чортівня? Хіба Світ я сотворив для цього!? Ні на що не діє вже закон: З'їв цибулю – пахне часником! Навіть у кота життя собаче! Де таке можливо ще побачить? Треба в цьому світі щось мінять. Мо' Петра пожалувати троном? Він здобув апостола звання В університеті за кордоном…" Пов'язавши стрічку до чола, Солодко проголосив ідею. Та ідея голою була – Легко закохалися у неї! Дідько Грець злякавсь і втік в короні, Тож Петро апостол сів на троні. Позбирав докупи всіх святих, Розібрався, що їм докучає. Кепсько, що закон один на всіх, Тож його для всіх не вистачає. Та й Закон не дуже справним є: З'їв часник – цибуля віддає! Щось помудрували, поміняли, І тепер законів є чимало. Стало, як і треба – все на лад:

____________________________Весела Січ З'їв часник, а в роті – шоколад! Щира радість – розквіта земля! З цього курсу вже ніхто не збочить. Буряками встелені поля, Гичка прапорочками тріпоче. Правда, кажуть, десь у далині, Аж за полем, морем і дальніше, Є таке, про що писать ні ні! Але то, як кажуть, казка інша. Буде цукор – буде і цукера. Так прийшла нова Солодка Ера. Хто дослухав казку до кінця, Ось тобі цукерочка оця! А хто хоче казочку іше, То йому – цукерочка Рошен! м. Сміла на Черкащині

Василь ДАЦЮК (Мирний НЕПАНАС)

Язик довів до біди (Байка) В однім курнику, що неподалік, проживала собі з іншими курми родина Півнюків. Батько родини Кукурік Зозулястович та мати Квока Сокориківна важко працювали на ближньому смітнику та на дальніх, щосили греблися на пустирях, аби знайти смачненьку кузьку чи жирненького черв'яка і прогодувати своїх дочок близнят Кудкудаку Кукуріківну та Кокококу теж Кукуріківну. А що старші були працьовитими й сумлінними батьками, доньки ціпоньки росли не по днях, а по годинах. Навчались у курячім гімназіумі, брали участь у різних спортивних секціях та мистецьких гуртках, ходили в походи.

____________________________Весела Січ Усе ж були вони повними протилежностями одна одній. Якщо Кудкудака Кукуріківна мріяла про те, як колись знесе півтора десятка біленьких яєчок і висидить дітлахів курчат, слухалася старших, не ледачкувала, то Кококока навпаки. Була вередулею, їй хотілося легкого й красивого життя, бути завжди у центрі уваги, аби її красою захоплювалися не тільки у своєму курнику, а й у сусідських. Якось, наслухавшись усяких розмов поміж курми й очамрівши від самолюбування та мрій про солодке й безтурботне життя, вона вирішила діяти. Вибравши зручну хвилину, коли батьки Кукурік Зозулястович та Квока Сокориківна енергійно розгрібали лапами купу сміття у пошуках поживи, Кококока Кукуріківна заховалась у найближчих кущах. Перш за все, рудою глиною наквецяла собі дзьоба та кігті на лапах. Потім під очима повискубувала пух та дрібне пір'ячко і взялася видирати більше пір'я на попиняці. Треба сказати, що демонстрування найширшій публіці прищів на голій попиняці було улюбленим заняттям курячої молоді не тільки у тому курнику, а й у сусідських і навіть дальніх. Вибралась із кущів і повагом пройшлася по подвір'ю, мовляв, збігайтеся кури, гуси, індики, інша живність та витріщайтеся, яка я крута та суперова куряча дівка. І справді, всі заніміли. Ніхто не міг повірити, що у Квоки Сокориківни та Кукуріка Зозулястовича, курей шляхетних і поміркованих, поважних і роботящих могло вирости отаке фарбоване ледащо. Тут батьки заявилися, несучи повні корзини всілякої смакоти для своїх доньок. А це що за опудало таке обскубане? На неї шуліка напав чи якийсь бродячий собака? Це ж яке горе батькам і близьким родичам! Треба повідомити дільничному індику, аби розібравсь у цій справі, захвилювався Кукурік Зозулястович і вже хотів бігти по дільничного індика, коли це Квока Сокориківна аж крильми сплеснула: Зачекай, та це ж наша дитина, Кококока Кукуріківна!

___________________________Весела Січ Ві чьо, прєдкі, ачумєлі што лі? Ето же я, ваша дочь. Толькі я тіпер називаюсь Какакака Какарєкавна. От сівоні я крутая і гламурная. Не хвилюйся, доню, стала втішати її мама Квока Сокориківна, цього гламуру тут під ногами валяється не пройти: і коров'ячий, і гусячий, та й наш, курячий… Якщо десь вступила ненароком, можна витертись чи навіть у річці лапи помити. І крутість твоя теж пройде. З'їла, напевно, щось несвіже. Я тебе до нашої знахарки пані Качки відведу. Вона запросто всякі діареї та запори лікує. Ті чьо нісьош в натурє, кашолка драная? Слєді за базаром, фільтруй каляку. Я тє канкрєтно общепанятним язиком гавору, что я тіпер совремньоная. І жить буду вєсєло і беззаботно, посколькі красівше міня і прікольнєй в етом вонючєм карятніке нєт. Від такого зухвальства і грубощів Кокококи до своєї мами знову всі заніміли. На слово спромігся Кукурік Зозулястович: Якою мовою ти оце розмовляєш? Ти ж ганьбиш чесний рід Півнюків! Чьо, чьо? Нафіг мінє ота ваша мова. У мінє тіпер язик. Понял, обскубон старий? І ваше прізвіщо мінє без надобності. Тоже поганяло Пів ню кі! Карятіна нєотьосанная. У мінє січас хвамєлійо. Пєтухава я тіпер, в'єхалі? І штоб от нонє так і вєлічалі Какакака Какарєкавна Пєтухава. Собствєнним персоном. Да чьо ето я разгаварию с вамі, лохамі. Ві же нічаво в жізні нє відєлі окром'я своіва сєдала. А я хочу красівой і правільной жізні. Штоб біла кльова, прікольна і вобчє супєр. Сестричко моя люба, тебе ж засміють не тільки кури, а й наші сусіди індики, гуси, качки, озвалася Кудкудака Кукуріківна, сестричка тепер уже Какакакі Какарєкавни. А мнє до фєні, засміялася Какакака, січас многія умная вродь міня, птахі переходют на язик. Он на много кльовче,

____________________________Весела Січ нєжелі какая то там мова. У нас в гімназіумє даже вчітілі і тє перєшлі на язик. Що б сказали на твою зраду рідного роду твої діди прадіди, знову встряв у розмову Кукурік Зозулястович. Во, блін, видал! Да плєвала я на етот род до сєдьмова калєна. Шо он мнє, мілійони для красівой жізні оставіл в какомсь банкє, алі шо? Нашол в чом укорять, Какакака Какарєкавна аж підстрибувала від обурення. То може, по батьківськи тебе ляпнути по попиняці разок? Якраз розум у дурній обскубаній голові з'явиться? Фі і і і! Ну і культура… в гімназіумє казалі, што біть дєтьов нє етішна. К тому же токо троніш найму кілєра. Он вміг тібя замочіть гдє нібудь возлі сортіра. Урод старий… а вобчє, чьо ето я тут розбалакалась? Мінє надобно ітіть лічную красівую жізню обустраївать, а нє лохов просвєщать. Міня ужо давно роб'ятьони п'ятухі заждалісь. Я стрєлку забіла. Пойду прошвірнусі і потусуюся срєді такіх как я умних. І високо задерши дзьоба, виляючи обскубаною попинякою, Какакака Какарєкавна гордо пошвендяла з двору. Услід їй чувся плач Квоки Сокориківни, благання повернутися Кудкудаки Кукуріківни і розпач Кукуріка Зозулястовича. Недовго мандрувала Какакака, шукаючи "красівую жізнь". Невдовзі перестрів її гурт сірих. Братани, сматрітє какая чува грядьоть. Может потусуємсі? Могйом, відповіли братани і поволокли Какакаку Какарєкавну в ліс. Бо були то зовсім не "п'ятухі", а роб'ятьони шулікакі. Відтоді і слід її пропав. Навіть прищів не залишилося. Отаке то з тими трапляється, хто свого роду цурається. P.S. Байки Василя Дацюка читайте й у наступному числі “Веселої Січі”

___________________________Весела Січ КАЗУЛЬКА ПРО БУЛЬКУ (Майже з натури) В одному князівстві, аж зовсім недалекому, жив був Віктор Басейнович. У нього була дуже відповідальна робота натискати кнопку у залі цирку під куполом. Так він здійснював думання про долю рідного народу. Від цього думання змарнів, посивів, бо ні недоїдав, недопивав і невдовзі назбирав аж мільйон готівки заморської. А ще збудував замок шикарний, возиків крутих закордонних придбав. Усе це для того, аби потім роздати рідному народові. А тут ще помічничок, добра душа, відстебнув від платні своєї півтора десятка "лимончиків" у нацвалюті, аби Басейнович міг здійснити мрію усього життя ощасливити рідний етнос. І гупнула йому в голову посеред темної ночі геніальна думка: "У містечку, обіч якого я вперше в житті вкакався, збудую суперову льопалку з олімпійськими стандартами!" Ледь дочекався бідний ранку і притьмом побіг до майже найголовнішого із КДБ (керівних державних баранів) Володимира Реформовича. "Шановний, став кричати ще з вулиці, я хочу здивувати не тільки Європу, а ще й Гондурас. Дай гроші на льопалку". Вислухав Басейновича високий начальник і каже: "А що, непогана ідея. Війни у нас немає, люди не гинуть, кредитів у міжнародних банках ми не брали, а тому грошей у нас по саме нікуди. Медики, освітяни, пенсіонери так понапихалися коштами, що скоро від гикавки мікстуру за кордоном за валюту прийдеться купувати. А тому ось тобі півтора мільйона наших "червонястих" і гайда будувати льопалку за сорок". Зрадів невимовно Віктор Басейнович, кинувся черевика начальникові усієї КДБешної раті поцілувати, але той не дав. "Нізя, каже, зараз у нас демократія, мої черевики за сім штук баксів, а ти, як я чую, сьогодні ротову порожнину ще не полоскав". Ухопив у дві руки Віктор Басейнович півтора "лимона" і

____________________________Весела Січ гайда у містечко, обіч якого колись він уперше вкакався. Влетів у кабінет Олексія Метрополітеновича, який на той час начальникував у тім краї, брови насупив і грізно повелів: "Ось тобі півтора "лимона", і негайно збудуй у селищі суперльопалку за сорок. Кращу аніж Шаша Овечкович колись обіч будівлі адміністрації втяв!" Зрадів невимовно Метрополітенович наказу Віктора Басейновича, бо й сам уночі не раз думав чим би здивувати рідний електорат. Тим більше, що зайнятись останнім часом нічим. Усі дороги поремонтував, школи привів до такого стану, що ахнеш, а медицину підняв на такий рівень, що і в Ізраїлі заздрять. Щоб не порушувати засади демократії, вирішив зібрати громадські посиденьки, обговорити і схвалити ідею дорогого Віктора Басейновича, натискача кнопок під куполом цирку. Відкрила посиденьки п. Катерина і відразу надала слово Олексію Метрополітеновичу. Той розповів, що то буде за грандіоза у селищі. На заздрість усім. А ще повідомив по секрету, що європейські очільники уже пересварилися між собою за право першим зануритись у льопалку, а в Гондурасі відкрилася міжнародна турагенція RomLiop, і до селища валом повалять туристи. Грошей буде неміряно, з'являться готелі підхмарники, аеропорт в районі "Прогресу", а там у перспективі метрополітен, мовляв, недарма ж я ношу таке ім'я. А ще, дивись, і столицю держави перенесуть у наш Ромтаун. Далі до мікрофона валом повалили солісти від влади. Віктор Субсидійович дуже ніжно повідомив, що усе буде супер, пенсіонери і субсидіанти, які масово швендяють на Гаваї, Канари, Мальдіви і ще кудись, запросто зможуть польопатись удома, а це немала копійка до бюджету. Переконливо мовила і Тетяна Космодромівна. Вона ретельно повторила соло Олексія Метрополітеновича до останньої нотки і по вчительськи проникливо попросила не хвилюватися, бо коли нинішня влада за щось береться, то буде "усьо харашо". Адже думає вона лише

____________________________Весела Січ про народ, а не про якихось покидьків, які за всяку ціну хочуть нажитися. Мажорно проспівав і Олександр Фонендоскопович. Він закликав підтримати ідею будівництва льопалки, бо без такої споруди у нації зникне здоров'я. Важко дався виступ Наталі Бюджетівні. За посадою їй треба було підспівувати Олексію Метрополітеновичу та Віктору Басейновичу, але коли знаєш про фінансові дірки та дефіцити, зробити це дуже важко. Тому вона лише натякнула, що маючи такі проблеми з коштами, будувати щось подібне можуть лише круглі дурбелики. Першу "ложку дьогтю" у бочку загального "одобрямсу" підкинув Олександр Спікерович. Він повідомив посиденьщикам, що багато міст держави, де населення у десятки разів більше аніж у Ромтауні, уже відмовилися від своїх льопалок, бо утримувати їх місцевим бюджетам неможливо в умовах війни, безгосподарності у державі, проблем у фінансуванні освіти, медицини, культури. Негативно налаштований до ідеї будівництва льопалки депутат ойради Василь Ексмерович запропонував зібранню направити кошти на будівництво полігону з переробки побутового сміття. Мовляв, ми вже по вуха в лайні, на що Олексій Метрополітенович зауважив у заключному слові, що не по вуха, а лише по шию, нічого народ в оману вводити. Брав слово і Василь Бамбулович. Він настовбурчив свої гидкі вуса і заспівав свою одвічну опозиційну пісню. Про те, що кількість промінчиків у школах краю за останні десять років зменшилась майже утричі, що буде ще через десять? А від кількості промінчиків напряму залежить доля держави. Закликав вкладати гроші не у льопалки, а помагати молоді шукати роботу й облаштовувати своє життя вдома, а не в закордонах. А ще наголосив, що нинішнє зібрання це екзамен на здоровий глузд, бо здоров'я дітей це, перш за все, здорове довкілля, здорова їжа та сучасна медицина. А ще сказав, що найбільший ворог держави не Вован братєлла та національні КДБ, тобто керівні державні барани, для яких нажива на першому місці. Василь Бамбулович

____________________________Весела Січ ще мав передати запитання від миропільчанина, вчителя Ільчука, який доручив запитати владників чи є у них щось в головах, якого кольору і запаху. Зробити це йому не дала одна дуже старенька жіночка, яка нагадала Бамбуловичу про регламент. У посиденьках брали участь і представники ЗМІ. Зокрема, Наталя Кумівна, очільниця газети "Заповіти Басейновича" з колегою Наталею, Марина Сайтівна фея незалежного Інтернет видання "Наш Ромтаун". Технічне забезпечення здійснював Михайло Макрусович, який на всю залу нагадав присутнім, що "Ще не вмерла Україна", отож не варто всяким Басейновичам разом із Метрополітеновичами допомагати їй померти… А може все таки льопалка нехай буде? Ну, помруть без допомоги ще сотні поранених АТОвців, яких нема за що лікувати, кілька тисяч хворих дітей, якась частина пенсіонерів передчасно піде на той світ. Зате владцям буде де голови помити. А якщо для цього вони будуть активно використовувати комет гель для туалетів, то держава ще не вмре? Записав Василь Бамбулович (після третьої… ночі) смт Миропіль Житомирської області

Василь ДОВЖИК (Білий) ЗАПОРОЗЬКИЙ СМІХ У якому віці, У якому році Зажурились в Січі Хлопці запорожці? Як дивитись долі Та відверто в вічі –

____________________________Весела Січ Хто шукав би волі У війні, на Січі?! Запорозький сміх З глибини століть Веселив усіх І на тім стоїть! Всім справіку рівні – Не боялись воєн. А за зло Вкраїні – Відсіч більша втроє. Йшли та й стали станом Хлопці між полями: Не пройшли салтани, Хани з королями. Цар казав: Без болю Вам даю я волю. Жуйте, не гидуйте, Лиш мене годуйте! Вороги хитрують. Запорожці знають: Волю не дарують, Волю здобувають! Доки воля – скачем, Жнем – не помічаєм! Лиш тоді заплачем, Як її втрачаєм. Втратиш волю в полі, Не вдавайся в тугу –

____________________________Весела Січ З Великого Лугу Бери собі другу! Запорозький сміх З глибини століть Веселив усіх І на тім стоїть! м. Київ

Віктор ЄВТУШЕНКО (Ескулап) ЩОСЬ НЕ ТАК! Україно, рідна ненько, Ти як Фенікс, вічний птах! Але ж крила підрізають Ті, що роблять щось не так! Здобули ми Незалежність І відчули волі смак, А Ти й досі в небезпеці... Значить, щось у нас не так! Вибираєм депутатів, Кожен другий з них слизняк! Три Майдани вже позаду, Та в державі щось не так! Економіка кульгає, Ще біднішим став бідняк, Олігархи розкошують... Значить, щось у нас не так! Між багатим і злиденним

____________________________Весела Січ Прірва глибша за рівчак, Не бояться кари ситі... Певно, щось у нас не так! В депутатів аморальних Обіцянки на вустах, А дорвуться до корита, Все їм мало!.. Щось не так! Будуть вибори, і знову Скуплять нас, як тих собак! Продаєм за гречку голос І горлаєм: "Щось не так!" Можновладці від народу Поховалися в світах, Обдирають нас до нитки, А ми терпим!... Щось не так! В інституціях державних Корумпований бардак, Без грошей і суд засудить... Значить, щось у нас не так! Мегабрехні розпускає Наш гарант! Тут він мастак! Як тим ротом можна їсти? Йой же Боже!.. Щось не так! Часом вдягне вишиванку Й вигляд має, мов козак, А як трапиться нагода, Ошукає!.. Щось не так! На месію все чекаєм, Ждем коли подасть він знак, Навіть з печі не злізаєм, Ми ж бо панство!.. Щось не так! У Верховній Раді безлад,

____________________________Весела Січ Що не чин брехун, чудак... Мов кліщі, в народ вп'ялися І жирують!.. Щось не так! Демократія, мов привид, Наче є, а втім однак, Принцип верховенства права Не працює!.. Щось не так! Хабарями проржавіли! Крок вперед і крок навспак. Лиш тупцюємо на місці... Йой же, Боже!... Щось не так! Від села лишились рештки! Ні земля, ані лошак Вже не в радість селянину! Добивають!.. Щось не так! Опустили клас середній Нижче плінтуса, відтак Звідки ж візьметься зростання? Їй же право, щось не так! Медицина вже конає, Мре нещасна від атак, Місце цвинтарне займаєм Доки сущі!.. Щось не так! Педагоги з лікарями У Європі, як маяк! А у нас, ну майже злидні Щось не те і щось не так! Наркомани і п'яниці, Ресторан, кафе, кабак... Це майбутнє України? Не дай Боже!.. Щось не так!

____________________________Весела Січ Чом народжуваність впала І у селах, і в містах? Чом тікають за кордони? Значить, щось у нас не так! Свою мову, рідну мову Ми відстоюєм в судах, А натомість погань різну Пропагують!.. Щось не так! Ми традицій українських Позбулися як ознак І мавпуєм зарубіжне! Чи ми справжні?... Щось не так! Добряки ми, тому й ладні Всім годити надурняк, А своє за меншовартість Визнаємо!.. Щось не так! Заздро зирим на сусідів, Вихваляємо усяк, А під носом не вбачаєм Власне краще!.. Щось не так! Ждем подачок закордонних, Ходим світом як жебрак, А на себе працювати Розлінились!.. Щось не так! Полюбляєм вихвалятись Про здобуте на п'ятак, Так, неначе здивували Цим весь всесвіт!.. Щось не так! Як обпльовані, стікаєм Від кремлівських посіпак, Коли підло Крим відтяли...

100

____________________________Весела Січ Значить, щось у нас не так! Тьма запроданців, манкуртів, Що готові за мідяк Й рідну матір запродати! Йой же, лихо!.. Щось не так! "Рускій мір" страшна зараза В нашій хаті, як прусак! Дехто стелиться під нього, Їй же право, щось не так! Рабська звичка досить сильна У свідомості "собак", Ці лизать за кістку будуть Й дупу кату!.. Щось не так! В Лугандоні від приблуди Гине мужній наш юнак! Скільки ж ця війне ще буде? Боже милий, щось не так! Після темряви світанок Завжди прийде й не інак. Ми здолаємо руїну! Вірю я, що буде так! І розквітне Україна, Заколоситься в житах, Будуть люди, лихо згине! Щиро вірю буде так! З нами Бог, за нами Правда, З нами мудрий Зодіак, Вічно буде Україна, Всі затямте буде так! м. Біла Церква на Київщині

101

____________________________Весела Січ Віра КОВАЛЬ (Пісня) МОЛИТВА ДЕПУТАТА Летіла Всевишньому з уст депутата Молитва, і краялось серце від муки: "О Боже, я в тебе прошу небагато Будь ласка, зроби мене багаторуким! У мене є все: і земелька, й палаци, І грошей без ліку, машини і яхти… Лиш тільки двох рук для успішної праці У Раді Верховній, повір, малувато.! Не просто добігти від кнопки до кнопки, Хоча й додаю, як то мовиться, газу… А мав би іще кілька рук і не клопіт! Бо закнопкодавив би десять одразу! В боргу не залишусь, віддячу, як треба. За послугу послуга, все по закону: Віддам найдорожче, що маю у себе Змальовану з мене новеньку ікону.у

У РАДИ КАНІКУЛИ "Землі донецькі рясніють кривавим врожаєм" , Злий журналюга з екрану усіх дістає. Це повідомлення Раду ніяк не вражає, В Ради канікули, бачення в неї своє. Кажете: ворог нахабний настирливо лізе, Рідна земля вже втомилась від крові і ран? В Ради канікули, Рада пакує валізи, Всі поспішають на теплий чужий океан.

102

____________________________Весела Січ Знову "двохсоті"? А що ж ви хотіли стріляють! Тож не без цього. А як же там бути без втрат?! В Ради канікули, Рада Верховна гуляє, Гам ресторанний заглушує гуркіт гармат Ні, ну а що, марнувати літа свої кращі?! Маємо право, ним слід скористатись сповна. …Навіть химери роззявили з подиву пащі! Рада гуляє. А десь там… у когось … війна. м. Запоріжжя

Сергій КОВАЛЬ (Вільноукраїнець) БАЄЧКИ ПІДАКЦИЗНИК П'ятизірковий я он як! На мене не настарчиш пенсії! Правдешній чванився Коньяк З горілки, цукру та есенції... БАРАН ТА ЕКРАН Анахронізм це і дурня, Що від книжок усі знання, Поважно проказав Баран І втупився в телеекран...

103

____________________________Весела Січ ОСА При догляді такім і я б жила Та мед продукувала як Бджола... КОЛОРАДСЬКІ ЖУКИ Подяками не можна оминути Аграрні та хімічні інститути, Що розробляють з розумінням справи Нам до картоплі все нові приправи... СОНЦЕПОКЛОННИК До світлих, сонячних орбіт З нори всіх закликає Кріт... СВІДОМИЙ Розігнемо хребти! всіх заклика... Та де хребет в самого Слимака?.. НАВЧИТЕЛЬКА Громадськість відстала була б і захланна, Якби я її не навчала... Реклама.

104

____________________________Весела Січ ПРИНЦИПОВИЙ Зі шпальт, з трибун громив мене сердито, Допоки не пропхавсь до мене сам. Корито... ПОЛОВА Щоби не базікать, зазначу одно: Важке на підйом це Пшеничне Зерно... ПРО СПРАВИ ВОЛЯЧІ *** Нас не піймаєш на полові, Навіщо воля та Волові... *** В громадах міст, районів, сіл За Цапа Відбувайла Віл... ПИТАННЯ РУБА ЧИ ХОЧУТЬ МОСКАЛІ ВІЙНИ? Чи хочуть москалі війни? Спитаймося у Сатани. І відповість нам Сатана: "Де є москаль, там є війна". Ці піднащадки Сатани Не хочуть жити без війни. Щоб дати Світу відпочить, 105

____________________________Весела Січ Їх треба в пеклі заточить. Хай там воюють із чортами, Підсатанинськими братами, Попри заляки, перестрах, Аж доки не опиняться в котлах, Волаючи: "Ой, ах! Ой, ах! Ой, ах!"

МАЙМО ЛИЦЕ, КРАЯНИ!

Засмічують щодня яйцеголові Джерела та струмки у рідній мові, Виспівують на західний мотив: Он лайн, блок бастер, Дискурс, креатив... А лайнюки із під Мокви ріки Везуть до нас огидні матюки... На збочення уваги не звертай, Своє правічне батьківське плекай, Не зраджуй ані звичаю, ні мові, Не будь рабом Гундяєву, Єгові! *** Нам в гени стільки впорснуто брехні, Здавалося, помремо брехунами... 106

____________________________Весела Січ Але знайшлись звитяжці, кажуть: Ні! Ми косаки і дух косацький з нами! Тож годі слухать збоченських порад Заброд, зануд та холуївських клонів, На Рідних Землях наведемо лад! Нас 70 мільйонів! Нас 70 мільйонів!* м. Київ

Василь КУЗАН (Веселий) ЛІТЕРАТУРНІ ПАРОДІЇ ПІФ ПАФ У ПАХ Він генерал. І що тут не кажи, а хай стріляє. Від такого мона прийняти кулю в лоб, у груди, в пах, від рук такого можна і померти… Прицілився, на три пальнув: Піф! Паф!

______ *Всього українців на планеті Земля 107

___________________________Весела Січ Реінкарнуйте із писак у метри! Софія КРИМОВСЬКА "Розстрільне. І.Г." Ну що, Іване, як там куля та, Що має в пах… Вона уже затвердла? Свинець легкоплавкий, як і літа, Як зрозуміла мало не померла. Хоч ти і генерал, не вперше вже… Стріляти можеш, цілитися вмієш, Та я хвилююсь, а якщо піде Комусь у лоба?.. Що тоді подієш? Я точно вмру, якщо не попадеш, Якщо не втрапиш у мішень готову… Від рук твоїх не той, зізнаюсь, кайф. Піф паф! Попав… Відроджуюсь по слову. ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ Пропагована зумисне Тільки раком, котрий свисне Кожна думка прагне, тисне На шкідливе і корисне. Михайло ДЕСНА, "Думки" Я читаю Камасутру І вивчаю різні пози, Бо набридли всі класичні Викликають сміх і сльози.

108

____________________________Весела Січ Щось не те, не так, не надто, Муляє щось, коле, тисне… Може, спробувати нині Позу раком, котрий свисне? Закарпаття

Ольга ЛІЩУК (Цимбалістка) КОМПЛІМЕНТ В школі дівка манікюри На перерві робить, В малюка питає, в Юри: Нігті до вподоби? Так!.. Юрко зітхає гучно. Довгі, як у лева!.. З ними, мабуть, дуже зручно Лазить по деревах! ЛІС ЧИ МОРЕ? Увімкнувши люкс мобілу, Чоловік говорить: Що ти більше любиш, мила, Море, ліс чи гори? Ти сюрприз мені готуєш, Мабуть, в турагентстві? Їдьмо! Ти не пожалкуєш! Гори то блаженство! У газеті зазначають... Та яка газета?!

109

____________________________Весела Січ В "АТБ" я вибираю Спрей для туалету. "УБИВЦЯ" Збив горобчика водій (Вів автомашину), Вийшов, глянув лиходій, Підібрав пташину, У хустинку загорнув І привіз додому: Нумо в клітку, відчаюг, На м'яку солому! Та й пішов. А горобець Повернувсь до тями: "Ґрати... Все, мені кінець!.. Та невже?.. Ой, мамо!.. Хліб, солома і вода... У лиху годину І не думав, не гадав, А убив людину!.." м. Запоріжжя

Раїса МАЛИКОВА (Весільна) ЛЕДАЧІЙ КІТ І ХОЛОДИЛЬНИК (Байка) Полюбляє Кіт сметанку. В холодильник спозаранку Заглядає при нагоді. Тут момент і Кіт із ходу 110

____________________________Весела Січ В холодильник прошмигнув. Страшно... двері хтось замкнув. Ось і бажана сметана, Тільки холодно гурману. Ніс замерз, і хвіст дрижить, Та сметани ради... Вмить Холодильник загарчав. Кіт кричить: "Рятуйте няв!" З переляку плиг і двері Відчинились ненажері. Бідний Кіт! Жорстока байка Про ледачого незнайку. Не шукай легку сметанку, Йди мишей ловити зранку!

*** Ой, гуло весілля у святу неділю. Гості танцювали, наречену крали І сховали добре: у авто модерне. Де ж та наречена, і куди поверне? Зажурився хлопець: де ж моя кохана? А вона йому вже ручкою махала. Ой, гуло весілля, гості танцювали, На нову машину жениха міняли.

111

____________________________Весела Січ Чула, "Мерседеса" вкрали по дорозі. Віділлються дівці женихові сльози... *** Надіну круглі окуляри, Які дала бабуся Лара, І гляну в дзеркало навпроти Та в них я справжній Гаррі Потер!

м. Запоріжжя

Михайло МІШИН (Доганяйло) ХТОСЬ ХОДИТЬ ПО ХАТІ Хтось ходить по хаті тихенько, А я все дивлюсь у люстерко. Дивлюся і не впізнаю Засмучену долю свою. Хтось ходить по хаті, хтось ходить, І місця душа не знаходить… А думка запліднює смуту, Щоб вприснути в тіло отруту Хтось ходить по хаті ледь чутно, І я розумію, ще смутно:

112

____________________________Весела Січ Що це моя Музонька світла, До мене, лебідонька, звикла Спасибі тобі, що не зникла.

КОПИЧИНСЬКЕ СВЯТО Присвячується усім копичинцям і особисто народному артисту України Грицю Драпаку Розходився Гриць Драпак Драпакує та ще й як! Назбирати стільки люду… Рахувати я не буду. Стільки люду назбирати, Треба щире серце мати, Світлу душу і наснагу Та до друзів щиру спрагу. Розходився Гриць Драпак, Наче з Хортиці козак, Що в поході заблудився Та в Копичинці прибився. І тепер у вас є свято! А у свята Гриць, ваш тато. Нам би більше різних свят І таких завзятих тат! м. Запоріжжя

113

____________________________Весела Січ Михайло ПАСІЧНИК (Половець) ЗАРЯДІТЬ СВОЮ! Чия то тяглість і провина, Що їсть корозія корму? Ракетний крейсер "Україна" Недобудований кому? На воду ставить його зараз Щось заважає морякам... У Миколаєві запара: Яким довіритись морям? Конструювався він для бою І може вигравать в бою. ...Замість купляти в світі зброю, Слід зарядити би свою... РОЗМЕЖУВАЛЬНА ЛІНІЯ ПРОХОДИТЬ... Час уставать нарешті всім народом, Ми лиш усім народом в горі дужі. Розмежувальна лінія проходить Не по Донбасу, а по наших душах. Шукає виправдання ворог клятий, Дикунству й варварству дає відмашки... Час український дух в одно зібрати Й пожбурить зайду на його ж розтяжки!

114

____________________________Весела Січ ЗБРОЮ ІЗ ГАНЬБОЮ? Чи не гріх ділитись порохом Із сусідом, що сказивсь? Продаємо зброю ворогу Із азартом самовбивць. Хто торгівлю цю відбілює, Хто від крові одурів?! Недопродане пострілює В бік партнерів ворогів... Якщо зброю із ганьбою Постачаєте ви їм, Це війна самих з собою Тут Росія ні при чім...

СПАСИБІ ДНУ І ЖИЖІ! Дарма ви стогнете і крекчете Творіння ваше вже заносить... Спасибі дну під мостом керченським, Що три мільярди знову просить! Змія, що в'ється до півострова, Нових вливань у себе хоче... Спасибі жижі дна під мостом тим Що смокче гроші й вас засмокче! м. Бердичів на Житомирщині

115

____________________________Весела Січ Анатолій ПОТІЄНКО (Ведмідь) ВАКУЛА В РАДІ Коваль Вакула, чорта осідлавши, До Києва летів в Верховну Раду. Там депутати облінились наші Їм не завадили б Вакулині поради. З собою молот взяв і наковальню В столиці все це може знадобиться. І чорт, що завантажений без жалю, Летів низенько, як підбита птиця. Ось і палац із куполом прозорим, Пішов Вакула до цієї хати. Були там, в кадрах, з ним переговори Там запитали: Вмієш ти брехати? А міць яка у м'язів на сідниці, Бо там сидіння депутатська ноша? А молот нащо? Він не знадобиться: 116

____________________________Весела Січ Кують не інструменти тут, а гроші! Коваль тремтів, хоч була в Раді спека, Бо депутати не його когорта. І зрозумів, що він попав у пекло, Й тому за себе там залишив чорта. ЗАСІДАННЯ В НСПУ Дивлюсь на фото навіть сам замерз: Холодні руки, майже сині губи Шановні люди, вгамувавши стрес, Сидять в приміщенні в пальто та шубах, Як настовбурчених птахів ряди На проводах в зимову року пору. В морозі совість нації сидить, А поруч, в розкоші, то, мабуть, сором… Два полюси на вулиці одній Неначе поряд, та між ними вічність: Гарант в костюмі там один всі дні, А ось оці в пальто народне віче. Хурделять по країні вітри злі,

117

____________________________Весела Січ І правду цю нікуди не подіти. Невже живем у пору лихоліть Тепер, у двадцять першому столітті? До горя звикли ми та до звитяг, І знаю, що не буде вже Руїни: Якщо письменники в пальто сидять, То вірю є майбутнє у країни! Витає дух уславлених імен Історія живе тут без істерик. По Банковій холодний вітер дме І видува обгортки від цукерок. Автономна Республіка Крим

Михайло ПРУДНИК (Гоголь) ПЕРЕПОЛОХ Одного серпневого дня у місті N знявся переполох. Мабуть, тут так не переполошилися б якби тієї літньої пори небом посунули снігові хмари і вулицями закружляла хурделиця; або у річці Кропив'янці, яка вже давно перетворилася на такий струмок, що будь яка… та навіть дохла жаба перестрибне, з'явилися крокодили… Багаторічного керівника податкової інспекції, або, як шанобливо завжди

118

____________________________Весела Січ писала місцева преса, "очільника" Романа Борисовича Квіточку злапали за руку, коли той отримував хабара. І провернули операцію не якісь зальотні зі столиці чи обласного центру правоохоронці, а місцеві працівники поліції під орудою начальника управління майора Вадима Володимировича Хруща. І не було такого, хто б не коментував цієї події. Чого тільки не плели злі язики! Чули? У Квіточки весь посуд із золота, і ванна із золота, навіть унітаз на дачі золотий… Брехня! Не золотий, а лише зі срібла… Та й то не найвищої проби… І це все наші грошики йому під сідницю?! А чому його раніше не злапали? Коли і тарілки у нього були алюмінієві з написом "Студентська їдальня Київського держуніверситету", а на дачі замість унітаза перекособочений фанерний нужник без задньої стінки під грушею дичкою… Квіточка ж ще тоді починав гребти під себе… А тепер, бачили, яка у нього дача?! Міська держадміністрація у порівнянні з нею в курнику розміщується… Може, тому й вирішили дати Квіточці по пелюстках, тобто по руках?.. Та хіба ж тільки в нього така "хатинка"?! І у Баймаки головного лікаря центральної поліклініки палац! Так той хоч лікує… Але ж будується не за зарплату… І Печихвіст наш землевпорядник має шикарні хороми. Кажуть, у погріб із вином навіть ескалатор поставив… Як у метро… Бо з погреба не всі гості можуть самотужки вирачкувати… І майор Хрущ на тому ескалаторі не раз катався… То хіба він не знає, що на зарплату землеупорядника таке "метро" не побудуєш?

119

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั ะขะฐะบ, ะ ะตั ะธั ะฒั ั ั ะฑะตะท ั ะฐะฑะฐั ะฐ ะถะพะดะฝะพะณะพ ะฟะฐะฟั ั ั ั ะฒ ั ั ะบะธ ะฝะต ะฒั ะทั ะผะต!.. ะ ะฒ ะบะพะณะพ ะฝะธะฝั ั ั ะบะธ ะฝะต ะปะธะฟะบั ? ะ ะฐะถะบะพ ั ะบะฐะทะฐั ะธโ ฆ ะ ะพะถะตะถะฝะธะบะธ ะท ะฟะตั ะตะฒั ั ะบะพั ะฟั ะธั ะทะดั ั ั , ะฝะต ะฟั ะดะผะฐะถะตั ั ั ะพ ะฟั ะธั ะธะฝ ะฒั ะดะบะปั ั ะธั ะธ ั ั ั ั ะผ ะทะฝะฐะนะดั ั ั โ ฆ ะกะฐะฝะตะฟั ะดะตะผั ั ะฐะฝั ั ั ะฝะฐ ะฟะพั ั ะณ, ะบะพะฝะฒะตั ั ะธะบ ั ะท ะณั ะพั ะธะผะฐ ะฝะฐ ั ั ั ะป... ะ ั ะพ ะฐะฒั ะพั ะฝั ะฟะตะบั ะพั ั ะฒ ะผะพะฒั ะพะบ. ะฃ ะฝะธั ะถะตะทะป, ั ะบ ั ะฐั ั ะฒะฝะฐ ะฟะฐะปะธั ะบะฐ ั ะพะบั ั ะฝะธะบะฐ... ะ ะพ ั ะบั ั ั ะบะพะฟั ะนั ะฐะฝั ะดะพะฒั ะดะบั ะนะดะตั ะฝะฐ ะบั ะปั ะบะฐ ะดะตั ั ั ะบั ะฒ ะณั ะธะฒะตะฝั ะบะพั ะพะฑะบั ั ั ะบะตั ะพะบ ะฝะตั ะตั ... ะขะฐ ะฝะฐะฒั ั ั ะดะธั ะธะฝั ะฒ ั ะฐะดะพะบ ะฑะตะท ั ะฐะฑะฐั ะฐ ะฝะต ะฒะปะฐั ั ั ั ั โ ฆ ะ ะธั ะฐ ะผะฐั ะตะผะฐั ะธะบะฐ! ะ ะฐั ะพะดะถั ะฒะฐะฝั ั ั ั ะทะผะตะฝั ั ั ั ั ั ั , ะฐ ั ะตั ะณะธ ะฒ ะดะธั ั ะฐะดะบะธ ั ะพั ะพะบั ะทะฑั ะปั ั ั ั ั ั ั ั โ ฆ ะฃั ั ะฑะตั ั ั ั โ ฆ ะฃั ั โ ฆ ะ ะต ะฑะตั ั ั ั , ั ะบ ะบะฐะถั ั ั , ั ั ะปั ะบะธ ั ั , ะบะพะผั ะฝะต ะดะฐั ั ั โ ฆ ะ ะปะต ะทะปะฐะฟะฐะปะธ ั ั ะปั ะบะธ ะ ะฒั ั ะพั ะบั โ ฆ ะ ะพะถะต, ะท ะบะธะผั ั ะฝะต ะฟะพะดั ะปะธะฒั ั ? ะ ั ะฝ ั ะพ, ะฟะตั ั ะธะน ะดะตะฝั ะทะฐะผั ะถะตะผ? ะ ะต ะพะดะฝั ั ั ะฐะฝะธ ะฝะฐ ั ั ะน ะฟะพั ะฐะดั ะฟั ะพั ะตั . ะ ะฝะฐั , ะบะพะผั ะน ั ะบั ะปั ะบะธ ั ั ะตะฑะฐ ะฒั ะดั ั ั ะฑะฝั ั ะธโ ฆ ะ ะผะพะถะต, ะ ะฒั ั ะพั ะบะฐ ั ะต ั ั ะปั ะบะธ ะบะฒั ั ะพั ะบะธ, ั ะฝะตะทะฐะฑะฐั ะพะผ ั ั ั ั ั ะท ะปะธะฟะบะธะผะธ ั ั ะบะฐะผะธ ะฑั ะดั ั ั ะผะตั ั ะธ ะฒะตะปะธั ะตะทะฝะพั ะผั ั ะปะพั ?.. ะ ั ะฐะผ ะฅั ั ั ั ั ะฑะฐ ั ะฒั ั ะธะน?! ะขะตะถ ะฑะตั ะตโ ฆ ะ ะปั ะฒะพั , ั ะฟั ะฐะฒะพั , ะฐ ะฝะฐะนั ะฐั ั ั ั ะต ะฒั ะดั ะฐะทั ะพะฑะพะผะฐ ั ั ะบะฐะผะธ ั ะต ะน ะบะพะปั ะฝะฐะผะธ ะฟั ะดะฟะธั ะฐั โ ฆ ะ ั ะต ะพะดะฝะฐ ะทะดะพะณะฐะดะบะฐ ะทะฑะธั ะฐั ั ั ั ั ะฟะตั ะตะฑั ะฐั ะธั ั ะดะพ ั ั ะพะปะธั ั ะน ั ะพั ะต ะทะฐะผะธะปะธั ะธ ะฒะตั ั ะฐะผ ะพั ั โ ฆ ะ ะพะฒะปั ะฒ, ะพั ั ั ะบะธะน ะฑะพั ะตั ั ั ะทะฐั ะธั ะฝะธะบ ะทะฐะบะพะฝั โ ฆ โ ฆะ ะดะฝะต ั ะปะพะฒะพ, ะฟะตั ะตะฟะพะปะพั ะธะปะธั ั ั ะผั ั ั ั N ั ั ั , ั ั ะพ ะฑั ะฐะฒ, ั ั ั , ั ั ะพ ะดะฐะฒะฐะฒ. ะ ะตั ั ั : ะฑั ะฐั ะธ ั ะตะฟะตั ั ะฐะฑะฐั ะฐ ั ะธ ะฝะต ะฑั ะฐั ะธ, ั ะฝั ั : ะดะฐะฒะฐั ะธ ั ะธ ะฝะต ะดะฐะฒะฐั ะธ? ะ ั ะตั ะตะท ะบั ะปั ะบะฐ ะดะฝั ะฒ ั ั ั ะฟะพะปะตะณั ะตะฝะพ ะทั ั ั ะฝั ะปะธ. ะ ะธั ะฒะปั ั ั ั ั ั ,

120

____________________________Весела Січ Хрущів син Олег по вуха закохався в доньку Квіточки Дарину. Уже й сватів, було, заслали і по чарці майбутні свати випили. Справа йшла до весілля. Але коли закохані принесли заяву для реєстрації шлюбу, Дарина закомизилась і не захтіла переходити на прізвище Хрущ. Не захотіла і баста! Як почув таке Олегів батько, старий Хрущ, то аж позеленів: А чим це їй наше прізвище не до шмиги?! Та в мене і дід, і прадід, і прапрадід були Хрущами! І їхні жінки носами не крутили! Дарина ж стояла на своєму: Хочу залишитися Квіточкою! Хрущ вирішив переговорити з її батьком. Але Роман Борисович був на боці доньки, Оце ви так?! вигукнув майор. Ви ще пожалкуєте! І наступного дня сталося те, що сталося. Коли у місті N довідалися про істинну причину незрозумілої для всіх поведінки начальника міського управління поліції майора Вадима Володимировича Хруща, то розчаровано загомоніли: А ми вже грішним ділом подумали, що боротьба з хабарництвом і корупцією, про яку у нас говорять зранку до вечора, нарешті розпочалася… До Дня Незалежності Роман Борисович Квіточка потрапив "під амністію". І всі знову зажили у місті N тихо та спокійно, знаючи скільки кому дати й скільки з кого взяти… м. Київ

121

____________________________Весела Січ Олександр РУБАН (Салотоп) ТОСТИ ЗАКОХАНИМ Кохання вірності не зна, Як би того ми не хотіли. Кохання завжди новизна, Про вірність пам'ятає тіло. Клянеться красень молодик Любити вірно і до гроба. А сам на молодичку зирк, Аж очі пруть йому на лоба. Задума сива голова Наліво вистрілить з рушниці, Та, жаль, берданка не нова Й без пороху порохівниця. Я тост цей вирішив сказать, Щоб слово не розбіглось з ділом. Давайте вип'єм, друзі, за Гармонію кохання й тіла!

ЗА ЛЮБОВ БЕЗ МЕЖ Жінок безпутніх не буває. Крапка! Сказав мудрець, усе це забобон.

122

____________________________Весела Січ Його придумала якась старенька бабка, Яка забула молодість, мов сон. Цнотливою завжди є кожна жінка, Яка бажанням сповнена ущерть. Котра свою шукає половинку, Аж поки не зустріне свою смерть. Чи тридцять раз один і той мужчина, Чи тридцять мужиків по разу без різниць. Кохання й пристрасть ось одна причина Любитись для дівчат і молодиць. Я хочу келих випити до дна І не пролити жодної краплинки За всіх присутніх тут чарівних дам І за любов без меж для чоловіка й жінки! с. Добра Надія Томаківського району Дніпровської області

123

____________________________Весела Січ Микола САВЧУК (Вуйко) ЧОМУ?

А чому в вас біда повсякчас І переднє завжди позаду? Ну, бо влада не любить нас, Ну, а ми не любимо владу… РОЗГАДКА Кажуть рідні і не рідні: "До держави ви не здібні! До суспільного життя Всім бракує вам пуття!" Але я не доберу А невже ж ті, що в Перу, У Танзанії й Малаві Знають суть в державній справі? Чи вони всі одностайні, Одновірні, чемні, файні І культурні, й працьовиті, І одягнуті, і ситі, І свідомі, й дипломати Вміють добре воювати, І за героїчні справи Заслуговують держави? Тут розгадка не складна, Відповідь на це одна: В них збулись державні мрії Біля них нема Росії.

124

____________________________Весела Січ КУЦИЙ ВІРШ ЗАПИТАННЯ У ДВОХ ВАРІАНТАХ

1 й варіант Був Віктор наш, Тепер є ваш Петро. А де реформи, Правда і добро? 2 й варіант Був Віктор ваш, Тепер є наш Петро. А де реформи, Правда і добро?

ФЕЙСБУЧНЕ Пусти дурного у Фейсбук і він покаже свою дурість. *** Замість побути у декреті Сиділа дама в Інтернеті. *** Цілую пані руці До зустрічі в Фейсбуці! *** Ганьба тій суці, Що наслідила у Фейсбуці!

125

____________________________Весела Січ *** Комп'ютер, Інтернет особа має, А як писати правильно не знає. *** Чувся глобально, Жив віртуально, А їсти хотів реально. *** Міг чоловік стати поетом, Та зв'язався з Інтернетом... м. Коломия на Прикарпатті

Петро САВЧУК (Скрипка) ЗУПИНИЛИ НА БІДУ Затримали за кермом П'яного шофера. Він петляв своїм "Реном", Мов минав джерела. Зупинили ледь сидить, Хилиться донизу. Тож повели його вмить Зняти експертизу. Як дихнув він в те мале Трубочне мірило То у цифрах проміле Добре зашкалило.

126

____________________________Весела Січ Каже сержант молодик: Де ви так нівроку? А він йому зразу в крик: Я сидів же збоку! А ти мене враз бігом До цього салону! Я не був там за кермом, Я суддя з району! За кермом був мій шофер, Лається, сердитий А ти за це вже тепер Мусиш поплатитись. Подивились хлопці лиш Спідлоба на нього. Судді слово важить більш, Аніж постового. Поліцейські не могли Щось сказати проти, Бо на другий день були Звільнені з роботи. Здали ПМ і ножі, Всі формені речі. Пішли хлопці в сторожі, Згадують той вечір. Так старались ми тоді Зупинити лихо. Та накоїли собі Велику невтіху. Отака вона ціна Рядових на трасі… Через суддю брехуна Лишились без праці.

127

____________________________Весела Січ НЕ ЗОВСІМ ПОГОРІВ Повно люду біля суду, Вартові у дверях. Судять Гната Халабуду Корупціонера. Стоять "форди" та "фіати" Чорно у окрузі. Наїхало адвокатів І Гнатових друзів. Зал набитий, мов кагата, Що в землю пірнає. Вже сім тижнів судять Гната, Лиш толку немає. Одні кричать: "Дарма його Ви арештували! Він не брав ніщо й ні в кого Йому підкидали. Він у праці спец умілий, Знав що як робити. Та це недруги вчинили, Щоб місце звільнити". Інші кажуть: "За цим типом Давно тюрма плаче. Він людей марудив світом, Щоб несли подачі". Зал гуде, мов вулик критий Чи пляж біля моря. Ті кричать: суддю змінити, А ті прокурора. Хоч змінилось їх багато, Був бій рукопашний, 128

____________________________Весела Січ Та не хочуть Гната дати Під арешт домашній. Третій суддя щось надумав: В колі охорони Об'являє Гнату суму В євро два мільйони. Сума, каже, вам підйомна, Зберуть по копійці, Та й будете сидіть вдома, Помагати жінці. Гнат всміхнувся добрим людям За цю щиру міру, І за тиждень після суду Подавсь до Каїра. Там оглянув води Нілу, Пірамідні гори Та й вирішив придбать віллу На Червонім морі. Але ж це земна планета, Дружні є канали. Знайшли Гната без браслета Й сюди притаскали. Кажуть, знову присуд світить, Новини дивують… Плаче жінка, плачуть діти, Лиш друзі жартують: Дарма вони везли його, Каже старший групи. Тепер ми вже друга свого Візьмем на поруки. м. Хмельницький

129

____________________________Весела Січ Вікторія СИРОВАТКО (Поетка) *** Я пошила радість у горошок, Суконьку веселу і легку. Ти сказав, що платтячко хороше, Не бракує хисту і смаку. Що мені таке убрання личить, А іще, коли ми тет а тет Навіть виглядаю таємничо, Нібито приховую секрет. Похвалив удалий крій і виріз, Ні пасок ні гудзик не забув. Говорив, що кожному по вірі, І що любиш сукню голубу. Як же я повірити хотіла, Тільки попри лестощі заяв, Відчували і душа і тіло, Як в думках мене ти роздягав. м. Запоріжжя

Дмитро ШУПТА (Щепій) НЕ БУВ СВЯТИМ (Зізнання колишнього обранця)

Зізнаюся, не був і я святим… Електорат в парламент вибирав. 130

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั ะ ะฒั ะต ั ะฐะบะธ ะนะพะผั ะฒั ะดะดั ั ะธะฒ ั ะธะผ ะ ะปะตะบั ั ะพั ั ั ั ะผ ั ะบั ั ั ะพ ะฟั ะพะดะฐะฒะฐะฒ. ะ ะปะต ั ะตะฟะตั , ะฒะพะปะฐั ั ะธ ะท ะทะฐ า ั ะฐั , ะ ั ะทะฐั ะพ ะฝะต ะฟะพะฒั ั ั ะน ั ะฐะผ ั ะพะผั : ะ ะปะตะบั ั ะพั ั ั ั ะผ ะฑะตั ะต ะตะปะตะบั ะพั ะฐั , ะ ะณะพะปะพั ั ั ะทะฝะพะฒั ะทะฐ ะฟั ั ั ะผั . ะกะ ะ ะฆะ ะ ะ ะฃะจะ ะ , ะกะพะฝั ะต, ั ะฒั ั ะปะฐ ะฒ ะดั ั ั ะฑั ะธะทะฝะธ! ะ ะพ ะดั ั ั ั ะตะผั ะฝั ะพะฑะฝั ะผะฐ. ะ ะตะผะฐ ะฟะพะตั ะฐ ะฑะตะท ะ ั ั ั ะธะทะฝะธ, ะ ะตะท ะผะพะฒะธ ั ั ะดะฝะพั ะฝะตะผะฐ. ะ ั ะปะธั ะตะฝั ะฟั ะธั ั ะพั ั ะฒะฐะฝั ั , ะขะฐ ั ะต ะผะฐะฝะบั ั ั ะธ ั ะฐะบะพะถ ั . ะขะตะฑะต ะฒั ั ะฐั , ะกะพะฝั ะต, ะฒั ะฐะฝั ั , ะฏะบ ั ะฐะฝะพะบ ั ั ะผั ะฟะตั ะตะถั ั . ะฉะ ะ ะ ะ ะ ? ะ ั ั ะตั ะฑะฐะนะดั ะถะพั ั ั ะทะฐะบั ั ะบะธ ะฒะธะผั ะฒ, ะ ะฒั ะดั ะธ ั ะผะตะฝะต ะผั ะน ะดั ั ะฟะตั ะตั ั ะบ. ะ ะฐั ะถะธั ั ั ะผะพั ั ะบั ั ะฝะธะน ะฒะธะผั ั , ะ ะพั ั ะพะณะพ ั ะฝะต ะพั ะผะธั ะปั ะฟะพะฒั ะบ. ะฏ ั ะฝะธะบะฐะฒ ะท ั ะฐะฑะฐั ั ะผะธ ั ะทั ั ะบั ะฒ ะฏะบะพั ั ะผะธะฝั ะฒ ะผะตะฝะต ั ะตะน ะบะฐั ั ะพะท. ะขะฐะบ ั ะถะธะฒั , ะฝะต ะฝะฐะดะฑะฐะฒั ะธ ะดะพั ั ะฐั ะบั ะฒ ะ ะฝะต ั ะฝะธะบะฝั ะฒั ะธ ะฒั ั ะบะธั ะทะฐะณั ะพะท.

131

____________________________Весела Січ Інші, звичайно, жирують, як трутні, Є в них розваги, постійні бали… Я ж, може, дійсно, й сміявся б на кутні, Щоб вони тільки у мене були. м. Одеса

Пилип ЮРИК (Кресало) УКРАЇНА І БОЛГАРІЯ (Переспів) Хороша страна Болгария, А Россия лучше всех. Михаил ИСАКОВСКИЙ Москалина в етнографію (Як і в мафію) уліз, У навколишніх парафіях Пропагує шовінізм. Всюди з себе корчить барина Задля звихнутих ідей – Українця і болгарина Має за недолюдей... Вмію шпрехать по московському, Тож, якби живим застав, Я б Михайлу Ісаковському Щиру правдоньку сказав:

132

____________________________Весела Січ

– Не співатиму вам арії І не литиму бальзам, Бо Росії до Болгарії, Як до неба тракторам! Ви в Росії бражку жлуктите, Потяг ваш в багнюку вгруз, Натомість болгари фруктами Годували весь Союз! Українці із болгарами З ваших вирвались сітей, Територій не загарбали, Не зневолили людей. Співпадають наші прагнення (І у цьому віща суть!): Запоріжжя разом з Габровим Планетарний сміх кують! Ми держави давніх аріїв, Тож у нас є гонор свій: Україна і Болгарія Кращі будь яких росій.

133

____________________________Весела Січ МОСКВИНСЬКІ ДОМОВИНИ (З народного гумору) – Заплющу очі й уявляю, Розповідав Богдан Петру, Що москалі в гробах з Валдая Пливуть по Волзі і Дніпру. Ті домовини, ніби чайки, У синю даль, у синю даль... На гробі кожнім балалайка І "За отєчєство" медаль. У домовині першій – Пуцькін, Медведєв далі і Шейгу, І Жириновський маморусскій – Боліт минають глуш лиху... – Петро зухвало випнув груди, Промимрив: – Тільки ж... взагалі... І серед них є гарні люди В Москві, і навіть у кремлі... – Так, є! Богдан угору руку Возніс, неначе Мономах. Хай, друже, гарні москалюки Пливуть в гарнесеньких гробах!

НЕВІСТЧИНІ РИДАННЯ Я – невістка. Люди знають: Маю добру вдачу! А мене свекруха лає, Каже, що ледача...

134

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั

ะฏะบ ั ั ั ะฐะฝะต ะฒั ะฐะฝั ั ั ะฐะฝะพ, ะจะฟะตั ะธั ั โ ะฝะต ะฟะพะฟั ั ั ะธั ั , ะ ะพ ั ะฝั ะดะฐะฝะบั ะณะพั ะปะพะฟะฐะฝะธั ั , ะ ะถ ั ั ั ั ะตั ั ั ั ะปั ั ั ั ะฐ. ะขะพ ะฝะต ั ะฐะบ ั ะฟะพะฒะตั ั ะฐั ั ั , ะขะพ ะฝะต ั ะต ั ะบะฐะทะฐะปะฐ, ะ ะฐั ะฐะท ะบะฐะถะต โ ะทะฐะปะธะฒะฐั ะ ะน ะทะฐ ั ะบั ั ั ั ะฐะปะฐ. ะ ะต ะบั ะธั ั ั ั , ะผะพั ั ะตะฝั ะนะพั ะพ, ะ ะพะฒ ะฟะฐั ั ั ั ั ะปั ะบะฐั ! ะ ะพั ะตะบะฐะนั ะต: ะดั ะถะต ั ะบะพั ะพ ะ ั ะดั ะพั ั ั ั ั ะพะฝั ะบะธ.

135

____________________________ะ ะตั ะตะปะฐ ะกั ั ะ ะทะฐะปะตะถะฐั ั ะฑั ะดะต, ะผะฐะฑั ั ั , ะ ะพั ะพะณะฐ, ะฒั ะด ะผะตะฝะต, ะงะธ ะปั ะฑะธั ะธ ะฑั ะดั ั ั ะฑะฐะฑั , ะ ั ะธ ั ั ะปั ะบะธ ะฝะตะฝั . ะขะพะถ ะฝะต ั ั ะตะฑะฐ ะผะตะบะตั ะฐั ะธ, ะ ะพะฒ ะบะพะทะฐ ะฒ ะฟะพะฒั ั ั ั ะ ั ะฐั ะต ะฒั ั ั ั ั ั ะดะพะณะพะดะถะฐั ะธ ะ ะพะปะพั ั ะน ะฝะตะฒั ั ั ั ั ! ะผ. ะ ะฐะฟะพั ั ะถะถั

ะฃะฒะฐะณะฐ! ะ ั ะตะดั ั ะฐะฒะปั ั ะผะพ ะขะตั ะฝะพะฟั ะปั ั ั ะบะธะน ะบั ั ั ะฝั โ ะ ะตั ะตะปะพั ะกั ั ั โ !

ะ ะธะบะพะปะฐ ะ ะ ะ ะ ะ (ะจะตั ั ั ะธะปะพ) ะ ะ ะ ะกะขะ ะ ะ ะ ะ ะฏะบ ะ ะปะตะฝะบะฐ ะ ะพะฝะดะฐั ะตะฝะบะพ ะ ั ะดั ั ั ะฐะปะฐั ั ะผะพะฒะธ, ะขะพ ะท ะ ะปะตะฝะบะธ ั ั ะฐะปะฐ ะ ั ะฝะบะฐ โ ะกั ะตั ะฒะพ ะฑะตะทะณะพะปะพะฒะต.

136

____________________________Весела Січ Та прийшла за гріх розплата По якомусь часі: Лєнка їхала фіатом З хахалем по трасі В нічку темну горобину. Падав дощ колючий, Поламалася машина, Телефон заглючив. Недалеко (слава Богу!) Дім чорнів, мов хмара, Тож туди по допомогу Подалася пара. Хоч було вже по вечері, Ще не спали в домі, Як загрюкали у двері Гості незнайомі. Запитала жінка: – Хто там? Їй знадвору Лєнка: – Аткривай скарєє, тьотя! Ета – БАНДА РЄНКА!.. Небо чорне шматували Срібні блискавиці. Раптом з дому пролунали Постріли з рушниці! Показав стрілець з рушниці "Бандюкам" гастролі: Розрядив обом в сідниці Цілу пачку солі!.. Так ось Лєнку Бандарєнку Покарала мова, А в Оленки Бондаренко* Все було б чудово!..

137

____________________________Весела Січ Володимир БОЙКО (Нелемко) КУМЕДНИЙ СОН Приверзлося Путіну в Кремлі В божевільних снах, що він месія, Що на всіх околицях Землі Домінує путінська Росія. Але я цих марень не боюсь, В мене теж є сокровенна мрія, Що повсюди там, де був Союз, Синьо жовтий стяг замайоріє. НЕХАЙ СОБІ СПЛЯТЬ "Я вам, куме, не в обиду Говорю як рідному Ваша жінка спить з сусідом, Тож візьміть до відома". Кум: "Нема в тім дивини, І не те траплялося... Най си сплять. Коби вони Сексом не займалися". СТРАШНЕ СНОВИДІННЯ Напала Україна на Росію, Взяла Кубань, Поволжя і Кавказ, _____ * Усі імена та події вигадані.

138

____________________________Весела Січ Бандерівці дедалі нахабніють, Перекривають нафту, крадуть газ. Настала отоді велика смута На вкраденій Росією землі. Не вийшов з того сну Владімір Путін Преставився до ранку у кремлі.

Юрій ЗАЄЦЬ (Косар) ШЕСТИГЛАВІЄ Шестиглавіє у нас (Голови циклопа). Одні мріють про Москву, Інші про Європу. А що в хаті є сміття, То не кожен бачить. Той кричить, той без пуття Знай одне пиячить. Ота перша голова Президентська буде. Повірили на виборах Їй тутешні люди. Розпочала біг з брехні (Це вже кожен знає), Бо "Рошен" в самій Москві

139

____________________________Весела Січ Шоколад клепає. Про ЄС вела вона Солодку говірку. Та лишилась з обіцянки Від бублика дірка. Пригадаймо, як тягли Лебідь рак і щука (Це відомо й малюкам) Воза із багнюки. Чи не Мінський вам формат, Все це нагадало? Чужа кішка в нашій хаті З'їла наше сало. А народ, як той горох: Хто хоче щипає. Голова вдає: не бачить, Й нічого не знає. Друга важна голова Урядом керує. Про Майдан забула вже, Не бачить й не чує. Мов, зарплати я вам дам! Пенсії хороші! А тим часом у платіжках Велетенські гроші. Мудра друга голова Аж дві руки має. Те, що перша нам дає, Друга забирає. Третя є ще голова, Чим же вона дише? І на свято, і у будень Нам закони пише.

140

____________________________Весела Січ Та чи правильні вони, Як у Вашингтона? А погляньмо на закон Фізика Ньютона. Те, що падає згори, Має притяжіння. Так що вкрасти голові Не треба й уміння. В політиці, як в житті: Хтось скручує дулю, Хтось кричить, що Путін нам Підсунув зозулю. Той старається по пиці Опоненту вчистить. Гад солоний до Кремля На пораду їздить. Хтось тихенько підсува Закон про свій бізнес. Розглядають не задурно Пункт, що зветься "Різне". Розкололась голова Третя на частини: Кожна ковдру собі тягне З неньки України. А не хочуть, щоб до праці Усім миром стати. Доки ж будем безголов'я В Раду вибирати.?! У четвертій голові, Державній, бродіння: Знову новий прокурор Збирає каміння. За розстріли на Майдані Ніхто не карає. 141

____________________________Весела Січ Янукович он по скайпу Свідком виступає. Те, що викрав "папєрєднік", Доказів немає... Брешуть людям, бо ніхто Їх і не збирає. Тільки й мови: у Гаазі Будуть їх судити… Та вовки скоріш на місяць Перестануть вити!.. Кожен день нам телевізор Показує статки, За які чини багаті Не платять податки. За все беруть хабарики, Ростуть на них крила. В генеральних прокурорів Теж у пір'ї рила. На останок скажу вам: Рука руку миє. Той он вкрав і тому дав, Хто його прикриє. Ну, а влада судова В нас імунітетна. В неї п'ята голова, Теж авторитетна. Хтось працює, аж упрів, Неправду долає. Ловить злодіїв і справи У суд відправляє. Ось злочинця в суд везуть, А він має "мани" Під арешт домашній враз

142

____________________________Весела Січ Його відтарганять. Вчеплять йому по браслету На руку, на ногу… А на ранок, кажуть, втік. От і слава Богу! Шосту голову ніхто Не займає, друже. Заправляє всім вона І багата дуже. Олігархами їх звуть, Котрі все щось "мутять". П'ятьма головами легко, Як та шия, крутять. Як замало їм чогось, Сфери впливу кроять І казну державну вільно, Мов корову, доять. Шестиглавіє у нас Змій, що вогнем дише. Його кожна голова На війну все спише!

Раїса ОБШАРСЬКА (Єва) КЕРІВНИЙ ОСЕЛЕДЕЦЬ В рибнім відділі мужчина до прилавка рветься, Дайте, каже, керівного мені оселедця. Це ж якого керівного? продавець питає.

143

____________________________Весела Січ Он він жирний, товстий, з пузом й голови не має! ДОБРИЙ СИН Як прожив ти день, синочку, що зробить зумів? Дідуся через дорогу, тату, перевів. Молодець! Хорошу справу нині ти зробив, Маєш гривню, на! Її ти чесно заслужив. Знов питає в сина тато, як він день провів. Я із другом вже дідуся того перевів. По морозиву вручає добрий тато їм: Старість треба шанувати, це відомо всім. Дня наступного звітує син без зайвих слів: Дідуся через дорогу клас наш перевів. Синку, думаю, одному це робити слід. Всі мені допомагали, бо впирався дід. СПЕЦІАЛІСТИ Лікарі ветеринари ходять круг слона.

144

____________________________Весела Січ Операція сьогодні видалась складна. А головне, що дістали скальпель і тампон, Що колись в нутрі зашили і носив їх слон. Він віднині на поправку швидко вже піде, А, до речі, асистентка, Даша наша, де?

Василь САВЧУК (Чебрець) ВІД РЕДКОЛЕГІЇ Торік у пана Василя сталися дві гарні події. Перша ( його прийняли до Національної спілки письменників України, причому як поета(сатирика! Друга ( побачила світ його ж таки чергова збірка. Її назва ( "Тернинки з глибинки". А в ній ( не що інше, як гумор і сатира! Редколегія вітає нашого Чебреця з цими подіями та бажає козацького здоров'я і натхнення. Читачам же пропонуємо добірку саме з цієї книжечки. ДОБРЕ ПРАВИЛО Колись то Діва Орлеанська Свій присуд здійснила по панськи: "Хто чим грішив утяла те!" Тепер за правилом таким же

145

____________________________Весела Січ Їй довелось би владцям хижим Втинать, що вище пліч росте. РІЗНІ КОВАЛІ Лікутник тульський підкував блоху... А "царство Зла" вкував "таваріщ Ху". Тепер москвини пнуться світ вкувати. Нехай їм вийде з того пшик і тьху! БУДЬ СИТИЙ СВОЇМ Вот блюд у вас, конєшно, мало: Варєнікі да борщ, хлєб, сало... Вот у нас то пєрвий клас: Квас да щі, да щі і квас! Москалику, не пищи, Хлепчи лаптем квас і щі! ЗІЗНАВСЯ Скажіть, у вас існують квоти На властьімущих ідіотів? У нас на етот счьот Нєт квот. ДИВОГЛЯД Ця особина руката Натворила зла до ката!

146

____________________________Весела Січ Нагло треба адвоката Захищать бандита ката. Враз на те ну й дивогляд! Адвокатів цілий ряд. Пахану чіпляють крильця Підтанцівники злочинця... *** Кому, панове, руку подаєте? І з ким за стіл сідаєте, як з рівним? Маскує він, що злочинами тільний, Що всіх мочить воліє у клозетах, Закукурікати червоним півнем! Кому, панове, руку подаєте? Він в тисяч заслуговує вендети! *** Непідкутий Пегас, Тож Парнас не для нас. Тільки... хто такий є, Що Пегаса вкує? *** Пегасів нема багато Продовжуйте їх шукати! *** Пегаси не ласі На чиїсь запаси.

147

____________________________Весела Січ *** Нема на Пегасі провини, Що "юні" поети в сивинах. *** Хто взяв Пегаса ув оренду, Щоб виорать на зяб "фазенду"?! *** Добре, що наш Пегас Чхає на русскій газ! *** Пегасів нема на припоні Ні ваговозів, ні поні. *** Обирали ми, й обрали Ні до плуга, ні до рала. Навіть не до борони! Просто, Боже борони! *** Вас введемо до Едему... Ми ж ідемо... Тільки... де ми?! *** За що ми, скажіть, віддали голоси? За мудру пораду стягнуть пояси!

148

____________________________Весела Січ *** Нардепи наші всі талановиті... "Таланти" їх в офшорах по всім світі. *** От в цього нардепа порядність я вірю... В "порядних" гріхах він, як лебідь у пір'ї! *** Нарешті, відправлять злодіїв на нари... Вони на шезлонгах давно... на Канарах! *** Ми вже в Європи на межі... Як олігархи? Як бомжі! *** "Дітям війни" вже пільг не стало... "Пішли" нардепам на хліб сало! *** Тепер, куди не глянь "герої"... Еге ж... Чи нашого покрою?

149

____________________________Весела Січ Ольга СЕМЕНЮК (Ґаздиня) ЗЛАМАНА МРІЯ Ще з дитинства в мені мрія жевріла вогненно Танцювати я хотіла на балетній сцені. Зрозуміла, що не вийде з мене балерини, Бо залізна піді мною репнула драбина. НЕ РАДЖУ Склалась в банку певна сума: Мед продав, квасолю. Відкупив машину в кума, Втішив жінку Олю. Почепив (за свої кревні) У авто фіранки. А сусідка ляп: "Ой! Певне Має Гриць коханку". Цю новину смакувала Вся сільська громада, І умить зреагувала Рідна теща Влада. Дрюк вхопила десь за домом, Зняла окуляри, Потрощила, наче ломом, Бампера і фари.

150

____________________________Весела Січ У ремонт після погрому Вбухав три зарплати. Тож не раджу я нікому Вікна тонувати. ДВІ СКРИПКИ У приймака Петра така біда: Не музикант, та аж дві скрипки має. Одна стара, а друга молода, Та кожна з них на нервах добре грає. Віола жінка, язичок смичок. Ступив не так вже як по нотах сварка. Пройма та гра Петра до кісточок. Підіграє ще й теща страдіВарка.

Орест ЧОЛОВІЧОК (Малюк) ОХ, ЦЯ МОДА! Входить підліток в автобус, Хреститься, мугиче, Що три дні пуста утроба, І лівицю тиче Пасажирам вліво, вправо. Гріш дають. Та чує,

151

____________________________Весела Січ Як дідусь бурчить кульгавий: "Не старайся всує! Глянь, указує на юнку, Он вона не просить. Хоч сама така красунька, А дивись, що носить! Діромахи на колінах, З латок нитки виснуть, А штани, немов у глині, З цвілого батисту! Думаю, що сиротині, Нічого вдягнути. А ти хничеш, мов дитина, Лазиш по маршрутках..." Мабуть, юнака дістало, Каже "недогоді": "Ти, старий, прожив ще мало, Що на ній те в моді"!

РОДИЧІ Вранці теща із комори: "Бачила вві сні Хлоп страшний стоїть надворі У моїм вікні. На копитах, довгі ноги, Весь, на повний зріст". Зять пита: "Чи мав ще й роги?" "Впевнена! І хвіст! Не злякалась, що важливо, Не вхопив мандраж".

152

____________________________Весела Січ Зять: "Звичайно, це не диво, Він же родич ваш". ДРУГ Є ДРУГ Подруга по телефону: Дорогий Микольцю, Голос твій тут, за кордоном, Як промінчик сонця. Чужина. Нерідна мова, Люди незнайомі… Тож дзвони, зігрій хоч словом. Що у нас там дома? Друг: Промінчик, то промінчик, Чути це не зайве, Добре хоч, що не щось інше, Не полярне сяйво. ДОЧЕКАВСЯ (З народного гумору) Під пологовим будинком Тупотить ногами, Жде Петро свою дитинку Й породіллю маму. Врешті голос, мов з шпаківні: Петю, сина маєш! В кого вдався? той наївно. Ти його не знаєш.

153

____________________________Весела Січ Жанна ЮЗВА (Калина) ВИБОРИ ЦАРЯ (Стара байка) Набрид звірям у лісі їхній цар Лев. Кумами обзавівся, цукерки полюбив, а це для Лева царя ніяк не годиться. Зібралися звірі на галявині й почали радитися. Кого б то обрати на місце неугодного Лева? Оберемо зайця! Він малий, і апетит у нього не дуже то великий. Та що ти! Заєць усього боїться. Навіть свободи. Правда! Правда! Лисицю оберемо! гукнув хтось із гурту звірів. А що Лисиця? Хіба її можна допускати до влади? Вона ж усім туману в очі напустить. Хай краще сидить у своїй норі та хвіст косою виплітає. Усі дружно підтримали пропозицію про косу. Ведмедя оберемо! Ото сказонув! Пасіку хто оберігатиме? Бджоли його стихія. Ну тоді Вовка на трон посадовимо. Та він уже сидів, бовкнув хтось зі звірів. Коли? Де? Невже таки посадили? Що ви таке говорите? У нас не садять, лиш електронні браслети на нечисті лапи чіпляють. Кандидатура Вовка теж не пройшла. Тут із хащів Дикий Кабан з'явився. Усі дружно повернули голови. Як це про нього забули? Але ніхто не запропонував його кандидатуру: свиня є завжди свинею.

154

____________________________Весела Січ А, може, оберемо когось із господарських звірів? Пса, наприклад. Та він же на всіх гавкатиме. І без толку. У кущах раптом зашурхотів Їжачисько: А, може, я підійду на царя? Котись ти колобочком подалі. Та на тебе навіть електронний браслет не натягнеш... Надійшла пропозиція обрати Бобра. Бобра! Бобра! підхопили всі. Раптом із гурту почулось: А хіба ви не знаєте, скільки він хоромів набудував? І йому, і його праправнукам вистачить. Чули цю бесіду муравлі мурахи. Вони мовчки трудилися неподалік. Кожен із них мав свій обов'язок, свою працю на землі. Їм ніколи. Лиш добре знали: царі міняються, а муравлі мурахи залишаються. ...Звірі ж до самого вечора обирали та обирали собі царя. І не змогли. Так у них царем Лев і залишився.

Тернопільщина

155

____________________________Весела Січ

КРИК ДУШІ 1942 рік. Автобус "Москва Берлін"! Кажуть у народі: "Не поминай лихого". Але коли в отієї негарної історичної особи можна повчитися, то чому й не згадати її? Так, саме "товариша" Сталіна! Уявіть собі, шановні читачі, ось таку картину. У центрі Москви в 1942 році, коли гітлерівців тільки но відігнали від стін столиці СРСР, хтось почепив оголошення: "Автобус на Берлін! 750 карбованців. Беремо посилки й передачі", або "Веземо до Ки єва (Окупованого. Ред.) усього за 200 рублів!" Даю вам гарантію, що вже того ж дня всі, хто клеїв такі оголошення, хто їх писав або друкував, а тим більше, хто збирався їхати й везти пасажирів до Берліна чи окупованої німцями столиці України, сиділи б у зас тінках НКВС імені "товариша" Берії. І підписували б власні свід чення та зізнання, що вони не хто інші як німецькі шпигуни, наполегливо працюють на користь Фатерланду. А вже завтра всі вирушали б якщо не в Сибір, то на Соловки, а дехто й дев'ять гра мів плюмбуму в дубову довбню отримав би. Тепер погляньмо на оголошення, що розклеєні по Запо ріжжю (і не тільки). Зазначу: агресор сусіда (москаль) веде не приховану, хоча й неоголошену війну проти України. На Донба сі ледь не щодня гинуть наші відважні воїни та мирні жителі. А з Москвою, Ростовом у нас, як з'ясувалось, автобусне сполучення! Росія загарбала український Крим. Але на окуповану територію півострова спокійно їздять маршрутки, везуть людей прямісінь ко в Сімферополь чи Севастополь, навіть, як зазначається в об'яві, без пішохідного переходу через Перекоп (усе вже домовлено, все

156

____________________________Весела Січ шито крито!). Там – ваші родичі? Можете передати їм грошей або чогось смачненького... До речі, й в окуповані терористами та москалями До нецьк і Луганськ, узагалі в ОРДЛО! Які проблеми? Питання в мене єдине: а чи існує взагалі така держава як Україна? Якщо так, то чи має во на відповідні ор гани, що оберіга ють як її, безта ланну, так і кож ного з нас? Чи працівники тих органів, котрі от римують непога ні зарплати, ви конують службо ві обов'язки, займаються по трібною спра вою, а чи тільки гендлярством? Тобто, продають усе й усіх, як Лейба качалки... Пилип ЮРИК

157

____________________________Весела Січ

НЕЗАБУТНІ Про Павла Глазового

Сміху іскорки ясні... Гарним заспівом до цієї розлогої розмови про Майстра стали два чудових відео із зафіксованими щасливими миттєвостями читання своїх творів самим Творцем, його мудрими глибокими розмислами про природу сміху і творчість. Високий, поставний, із красивим відкритим обличчям, яке ледь ледь (наче здалеку) підсвічувала тепла усмішка, навіть на людях Павло Прокопович він здавався самітником, Глазовий (козацьке зосередженим на своїх думках — прізвисько у “Веселій наче над отією книгою, що Січі” Оковитий) кожен Майстер пише все життя. Ці відеопокази вмістили в себе і вкраплення відгуків спогадів знакових постатей та надійних друзів Глазового, які пізніше продовжили цю розмову й у своїх виступах на самому вечорі. Тепле, насичене цікавинками вступне слово Президента Фонду, відомого письменника гумориста Віктора Євтушенка стало гарним прологом до цієї імпрези, його прекрасно продовжив неймовірно талановитий митець Герой України, шевченківський лауреат й істинно народний артист Анатолій

158

____________________________Весела Січ Паламаренко... Зал був у захваті від його високої майстерності та прекрасних творів Глазового. Потім ведучий запросив до слова заслуженого будівельника України, близького друга Павла Прокоповича Василя Пшеничнюка. Він, зокрема, сказав: "Знаю: славі, що прийшла до Глазового, він не прагнув запобігати. Пошуковцем посад, звань, нагород він ніколи не був. Тим надійнішою постає ця слава тепер. А народна шана це, передовсім, природне відлуння на добро, яке ніс Павло Глазовий у світ..." Схвильовану розмову про "винуватця" вечора продовжив народний депутат декількох скликань, заслужений

Виступає один із організаторів вечора пам`яті, президент Міжнародного фонду імені Павла Глазового, поет сатирик, учень Павла Прокоповича Віктор Євтушенко

Вечір сподобався вдячним глядачам

159

____________________________Весела Січ

Спогадами про Павла Глазового ділиться Володимир Стретович

Перед мікрофоном Герой України, народний артист, неперевершений Анатолій Несторович Паламаренко

юрист України Володимир Стретович, який підкреслив, що свого часу саме твори Павла Глазового вивели його на самодіяльну сцену. Він багато чим віддячив у майбутньому своєму своєрідному "хрещеному батькові" в гуморі. Павло Глазовий створив у своїх творах строкату й різноманітну галерею Високопрофесійно виконує персонажів, що самі гуморески Павла Глазового кранівник Михайло промовляють за себе, живуть Герасимчук своїм життям, постають такими, якими є: не кращими й не гіршими, але скрізь справжніми. Котрі, то на жаль, то на радість, втілюють риси,

160

____________________________Весела Січ характерні для свого часу й свого народу. Про це говорили у своїх емоційних, схвильованих виступах спогадах народна артистка України Галина Яблонська, президент Асоціації діячів естрадного мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Віктор Герасимов, головний редактор газети "ХАТА" Микола Рудаков й автор цих рядків, який звернувсь у своєму виступі саме до громадянських творів Павла Прокоповича з його "Чорної книги", аби учасники вечора вкотре переконались у суголосності творчості Майстра нашому непростому сьогоденню. Бо ці тривоги чим далі сильніше переймали старого письменника, поставали в нових і нових віршах. Він поспішав і встиг! Останнє десятиліття стало прощальним злетом. Благословенна доля берегла пам'ять, талант, гострий розум, зацікавлення до сущого навколо й до останніх днів на землі. Майстерно виконані Михайлом Герасимчуком і чудовим організатором цього дійства Тетяною Димань твори ще раз підтвердили, що у гумористиці Павла Глазового, в єдності віршованих історій, ситуативних подробиць, постає широка картина народного життя та його особливості: дуовні, моральні, етичні й побутові... Музичні паузи вечора чудово скрасили учні Тетяни Димань Назар Шуст й Наталя Чарна, а потім вони і їхній товариш по навчанню в Школі мистецтв Герман Розстальний теж прочитали гуморески Павла Прокоповича. Прекрасною кодою вечора стала "співуча команда" Петра Андрійчука його чудова "Дарничанка" (концертмейстери Володимир Якимчук і Віталій Блударенко). Загалом же, вся тональність вечора була насичена усмішкою, іронією, часом легким сарказмом (все таки видатний гуморист ювіляр!). Але ширше й важливіше з великим і щирим уболіванням за людину, її життя, мову, Батьківщину... З гарячими думками про майбутнє: чи збережуть українці своє рідне слово,

161

____________________________Весела Січ культуру, пам'ять, звичаї? Невипадково Павло Прокопович пам'ятав усе життя Шевченкове: "Раз добром зігріте серце вік не прохолоне..." Бо ці слова цього вечора теж звучали услід добрій пам'яті про Генія сміху, а в них впліталися "сміху іскорки ясні", що Павло Глазовий лишив по собі. Добрий чоловік добрим людям! Дякуємо Міжнародному Фонду Павла Глазового й чекаємо на такі ж нові, дуже важливі й потрібні імпрези! Василь НЕВОЛОВ, заслужений діяч мистецтв України м. Київ

Про Віктора Чабаненка

Академік і Людина з великої літери 12 вересня 1937 року прийшов у цей світ Віктор Антонович Чабаненко (на знімку) вчений світового рівня, академік філолог, письменник, перекладач, літературознавець, співець рідного Запорізького краю. Його багатюща творча спадщина складається з наукових монографій і статей, підручників для студентів філологів, словників (прізвищ, топонімів, лексики, говірок Нижньої Наддніпрянщини), публіцистичних

162

____________________________Весела Січ На фото: запорізькі письменники Пилип Юрик, Ольга Стадниченко, Костянтин Сушко і Микола Білокопитов біля могили свого колеги Віктора Антоновича Чабаненка

нарисів, збірок поезій, записів фольклорних творів (легенд і переказів), літературно краєзнавчих книг і статей, поетичних перекладів...). Для більшості з нас він був Учителем, деканом, наставником, мудрим порадником. Саме він навчив любити рідну українську мову, плекати її і боротися за її існування в усіх сферах нашого життя. Він став взірцем українськості, інтелігентності, виваженості, мудрості й терпимості.

Саме з цього пагорба спостерігав Віктор Антонович, як затоплювали Великий Луг козацький нашу історію та економіку південного Подніпров`я. Крайній праворуч поет , член НСПУ Олександр Медко

163

____________________________Весела Січ Студенти філологи любили його як батька (протягом 12 років він був деканом філологічного факультету!) і намагалися по ньому звіряти крок. А Віктор Антонович упродовж понад 50 років був візитівкою нашого факультету. Коли його не стало, факультет осиротів. Є аудиторія імені Віктора Чабаненка кабінет, де останні роки він працював, є меморіальна дошка на першому корпусі ЗНУ. Є вулиця академіка Віктора Чабаненка. Популяризується його творча спадщина. У день народження Віктора Антоновича члени НСПУ відвідали його могилу на Кушугумському кладовищі місце останнього спочинку, пом'янули добрим словом. У кожного зринали з пам'яті цікаві епізоди зі спілкування з ним, часто значимі у їхній долі. Дякували долі за те, що звела нас у житті з цією Людиною... Тож Земля Вам пухом, Вікторе Антоновичу, вічна пам'ять і шана... Ольга СТАДНИЧЕНКО

У ЗНУ вшанували пам'ять трьох поетів сатириків На філологічному факультеті Запорізького національного університету відбувся вечір пам'яті поета гумориста Володимира Чубенка та його колег Володимира Юдіна й Олександра Ткаченка. Завдяки організаторам зустрічі Всеукраїнській асоціації гумористів і сатириків "Весела Січ" імені Петра Ребра (кошовий

164

____________________________Весела Січ

Володимир Чубенко (Кучерявий)

Олександр Ткаченко (Козопас)

Володимир Юдін (Бабай)

Микола Білокопитов) та завідувачу кафедри українознавства ЗНУ Ользі Стадниченко вшанувати пам'ять митців до ЗНУ зібралися представники творчих кіл Запоріжжя. Це письменники, члени Запорізької обласної організації Національної спілки письменників України Микола Білокопитов, Пилип Юрик, Костянтин Сушко, Олександр Медко, Володимир Віхляєв, Віра Коваль, Віра Шмига, Михайло Буряк, літературознавці, а також артисти розмовного жанру Таміла Дайнега, Артем Чиж, народний артист України Юрій Бакум, співак Анатолій Сердюк, журналісти Василь Федина, Микола Бордюжа, Юрій Гаєв, Віра Юрик та студенти філологічного факультету й факультету журналістики. Цими днями Володимиру Чубенку виповнилося б 90 років, а Олександру Ткаченку й Володимиру Юдіну по 80. Про їхнє життя, творчість й особисті риси вдачі поділилися спогадами люди, які знали цих митців. Відкрила захід завідувач кафедри українознавства ЗНУ Ольга Стадниченко, яка провела історичний екскурс по творчій спадщині і біографії Володимира Чубенка та розповіла про

165

____________________________Весела Січ останні видані збірки його творів, зокрема "Лицарський дарунок". Запорізький сатирик Микола Білокопитов розповів кілька цікавих бувальщин із життя Володимира Чубенка й Володимира Юдіна, з якими був не просто знайомий особисто, а вважав їх своїми вчителями й наставниками. Він зачитав найвідоміші їхні гуморески та навів приклади створення поетичних рядків зі, здавалося б, звичайних життєвих подій. Письменник зазначив, що Володимир Юдін був своєрідною легендою Запоріжжя. Творив гуморески та байки невимушено. Вони давалися йому просто й легко. І як людина міг Володимир створити смішну ситуацію там, де її ніхто не очікував. Своїми спогадами про Володимира Чубенка поділився народний артист України Юрій Бакум, який згадав спілкування зі сміхотворцем, автором поезій та ліричних пісень, продекламувавши декілька його творів. Також перед учасниками заходу майстерно виступили із гуморесками молоді та більш відомі артисти розмовного жанру Артем Чиж і Таміла Дайнега, які підтримали веселу атмосферу свята. Письменник сатирик Пилип Юрик зачитав два вірші присвяти Володимира Чубенка (один із них вітання з прийняттям Пилипа до НСПУ). Саме Володимир Аврамович дав свого часу Пилипові рекомендацію до Національної спілки письменників України. Окрім того, сатирик згадав добрим словом також Олександра Ткаченка, який писав естрадні твори, що дуже гарно сприймалися публікою. Олександр Якович розпочав творчу діяльність будучи вже пенсіонером, але вірші завжди видавав відточені, написані майстерно. Одну з гуморесок Олександра Ткаченка "Історія" Пилип прочитав присутнім. Композитор і співак Анатолій Сердюк виконав пісенні композиції Володимира Чубенка (музика Анатолія Сердюка) "Козаченьки", "Чобіток" та познайомив глядачів із новою піснею

166

____________________________Весела Січ "Україна там де, соняшник сміється". Загалом, композитор створив п'ять пісень на вірші Володимира Чубенка. Олена ПЕРЕВЕРЗЄВА

Про Марину Брацило ОГОЛОСИЛИ ПЕРЕМОЖЦІВ КОНКУРСУ "ХОРТИЦЬКІ ДЗВОНИ" (2017) У Запорізькому національному університеті відбулась урочиста церемонія з підбиття підсумків та нагородження переможців і дипломантів IV Всеукраїнського конкурсу молодої української поезії та української авторської пісні імені Марини Брацило "Хортицькі дзвони". Ця подія встигла перетворитися на гарну традицію для запорізького вишу. На неї з нетерпінням очікують не лише шанувальники поезії й авторської пісні, які працюють і навчаються в ЗНУ, а й представники творчих кіл міста і області.

Організатори, учасники, переможці, члени журі конкурсу “Хортицькі дзвони”

167

____________________________Весела Січ Про актуальність і важливість цього мистецького змагання для молодих митців свідчить той факт, що цього року помітно зросла кількість його учасників та розширилась географія конкурсу: в ньому взяли участь понад 60 поетів і бардів віком від 12 до 25 років із 16 областей і восьми обласних центрів України. До речі, це нововведення від організаторів конкурсу, адже в попередні роки його учасниками були старшокласники, студенти й молоді фахівці творча молодь у віці від 15 до 25 років. Традиційно конкурс проходив у двох номінаціях: "Поезія" й "Авторська пісня". Лауреатів, дипломантів і призерів "Хортицьких дзвонів" визначало компетентне журі, до складу якого входили митці: письменники, артисти, літературознавці. Організатори конкурсу, члени журі, всі, хто долучився до його проведення, зокрема, мама Марини Брацило Людмила Федорівна Брацило відзначили гідний рівень конкурсних робіт, що зростає з року в рік, і прагнення учасників якнайкраще представити свої твори. Цей масштабний творчий захід, що допомагає реалізуватися талановитій молоді України, уже вчетверте проводить Запорізький національний університет на вшанування пам'яті про свою колишню талановиту студентку поетесу, виконавицю авторських пісень, громадського діяча Марину Брацило. Із 2017 року його співорганізатором стала Запорізька міська рада в рамках виконання Програми функціонування і розвитку української мови в Запоріжжі на 2016 2020 роки. Цього разу організатори обрали дещо незвичайний формат для проведення заходу. Перед гала концертом і церемонією нагородження призерів й лауреатів конкурсу увазі присутніх у залі запропонували документальний фільм "Життя мов куля", присвячений життю і творчості Марини Брацило. Це дипломна робота студентки факультету журналістики ЗНТУ Катерини Буряк. За зізнанням самої Катерини, дівчина, аби

168

____________________________Весела Січ краще передати суть творчості поетеси й ту неповторну атмосферу світла й доброзичливості, яку створювала навколо себе Марина Брацило, дещо відступила від канонів створення документальної стрічки. Натомість вона майстерно поєднала разом записи уривків поетичних і пісенних творів Марини у її виконанні, спогади про дитячі й юнацькі роки письменниці її батьків Людмили й Анатолія, а також розповідь про Марину Брацило, якою її запам'ятали друзі. Кульмінацією події стало урочисте нагородження переможців конкурсу "Хортицькі дзвони". За традицією, що склалася за час існування конкурсу, перед глядачами із декламацією поетичних творів і вокальними номерами виступили цьогорічні лауреати й переможці конкурсу. Присутні в залі зустрічали кожен номер гучними оплесками й словами вдячності. Також переможці минулих років, серед яких є ті, хто встиг видати поетичні збірки, підготували музично поетичний перфоменс. Олена Ольшанська, Ірина Сажинська, Катерина Теліга, Карина Бойко, Ілля Менсітов й Олександр Смирнов представили увазі публіки зворушливий ліричний виступ. Наприкінці концерту пролунала пісня на слова Марини Брацило "Розкажи про мою Україну" у виконанні ансамблю "Оксамит", з яким свого часу співпрацювала поетеса. P.S. Марина Брацило була дійсним членом "Веселої Січі". Сам Петро Ребро дав їй козацьке прізвисько Брунька. Таміла ТАРАСЕНКО

169

____________________________Весела Січ

Від редколегії Дорогі наші автори! Ось ви й чимаєте цьогорічний альманах "Весела Січ". Паперовий ми видали без ілюстрацій і чорно білий. Це тому, що заощаджували кожну копійку. А якщо він у паперовому вигляді побачив світ, то до середини 2019 року з реєстрації його вже не знімуть. Тож редколегія дуже дякує всім, хто спромігся спонсорувати для видання часопису навіть невелику суму. Довелося також ущільнювати всі тексти, у віршах між строфами прибрати пробіли. Вибачте, друзі, все це заощадження місця й, відповідно, коштів. На цьому робота щодо видання альманаху не закінчується. Будь ласка, готуйте цікаві, смішні, дошкульні, актуальні твори. Коли їх надіслати? Можете вже зараз. Адреса та ж сама: pilipyurik@meta.ua Зауважу тільки: зазначайте, будь ласка, своє ім`я й прізвище, звідки ви, ваше козацьке прізвисько (це може бути кличка зі шкільних чи студентських років, вуличне назвисько вашої родини, на яке ви не ображалися тощо). Деякі курені дають прізвиська за прізвищами. Гадаю, це – не зовсім правильно. Селянин тікав на Січ від поміщика. І якби йому козаки дали прізвисько, схоже на прізвище – феодал повернув би хлопця до себе. А коли той приходив Гурком, а на Січі ставав Палієм, то поміщик отримував облизня! Отож, шукаймо в наших колегах якусь цікавинку (гарний заголовок гуморески тощо). Ото може бути його (її) козацьке прізвисько. А тепер технічні вимоги. Цього разу знову не побачили світ твори кількох авторів. Хоча гуморески їхні були й пристойні. На жаль, люди не зазначили ні імені, ні прізвища (про прізвисько вже й не кажу). А за назвою електронки визначити не вдалося. Дехто надіслав у конверті твори, набрані на друкарській машинці, стрічка якої 170

____________________________Весела Січ наполовину суха, тому кожну букву відбито наполовину. Сканер "прочитати" такий текст не зміг. Інший автор надіслав твори у форматі PDF. Їх неможливо скопіювати. Таким чином, дуже прошу всіх надсилати твори тільки у Word із назвою Файл.doc, а не з нижньою рискою Файл_doc. Остання не відкривається; усі вірші ви повинні вирівняти по лівому краю – не робіть жодних відступів, інакше потім мені як верстальнику доводиться кожен рядок ставити на місце, а це – дорогоцінний час і зір; указуйте після прізвища козацьке прізвисько, а в кінці добірки – місто, село, район, область, де проживаєте. І, будь ласка, не надсилайте на електронку свою книгу чи півкниги. Мовляв, вибереш, скільки треба. На це немає ні часу, ні коштів (самі верстаємо, самі редагуємо). І останнє. Хочеться бачити на сторінках часопису актуальні твори (звісно, насамперед, високохудожні). Чому кажу саме про актуальність? Дехто критикує людей, які творили світову політику ще 15 20 років тому, й каже, що це ще на часі. Події нині такі, що теперішні наші можновладці, лідери інших країн, як і прості смертні, – справжні герої наших із вами сатиричних творів. Отож, шановні друзі, всім – гострого пера! Редколегія чекає ваших прекрасних творів. З повагою – Пилип ЮРИК

171

____________________________Весела Січ

Велика подяка нашим шановним меценатам! Редакція висловлює щиру вдячність добродіям за матеріальну підтримку нашого часопису, за благодійність:

Василю Васильовичу ФЛУДУ, приватному підприємцеві

Сергію Валерійовичу БОРОВКОВУ, приватному підприємцеві

Аудрюсу Юзовичу РАСКАУСКАСУ, голові громадської спілки "Порядок і справедливість", а також колегам веселосічовикам: Василю САВЧУКУ, Сергію КОВАЛЮ, Юрію ЗАЙЦЮ, Оресту ЧОЛОВІЧКУ, Володимиру БОЙКУ, Ользі СЕМЕНЮК. Нас запитують читачі: якщо хтось захоче офірувати певні кошти на часопис куди звертатися? Переказуйте їх, будь ласка, на картку № 5168 7555 3018 3736 у Приватбанку на ім`я Юрика Поляна Пилипа Сергійовича. Картка ця тільки для коштів, спрямованих на видання альманаху “Весела Січ”. Будемо Вам щиро вдячні.

172

ЗМІСТ ПЕРЕДМОВА Весела Січ у 2017 му...........................................................................................................3 ЩИРО ВІТАЄМО! Микола БІЛОКОПИТОВ. Маємо переможців!...................................6 Віра СЕРЕДА. Ще один запоріжець – лауреат премії імені Степана Олійника!.....................................................7 Сергій СТРІЛЕЦЬ. Школяр із Оріхівщини лауреат всеукраїнського фестивалю!..................................................................9 Пилип ЮРИК. Сергій Семендяєв майстер карикатури!..10 ПЕРШОГО КВІТНЯ БРЕХНЯ ВСЕСВІТНЯ! Степан СІЧОВИЙ. І жартували, й воїнів тепло вітали............12 СТЕПАНОВА ВЕСНА Віра ЮРИК. "І усмішки, і друзі злітаються сюди".......................19 МИСТЕЦЬКЕ СВЯТО Віра СЕРЕДА. Пісні і вірші "Травня поетичного" лунали у краю Петра Ребра......................................................................................28 Сергій СТРІЛЕЦЬ. Заключний концерт "Поетичного травня" зібрав любителів поезії й пісень..........42 ДО РІДНИХ БІЙЦІВ Валерія ЄВГЕНЬЄВА. "Календар патріота" надихатиме пацієнтів військових шпиталів.........................................47 Сергій СТРІЛЕЦЬ. Дарували творчість і любов захисникам України..........................................................................................................51 Петро СЕРГІЙЧУК. Удесяте вітали героїв, пісні їм співали душевні, палкі..............................................................................54 ПРО НАС ХОРОШИХ Віра СЕРЕДА. Альманахи й нові книги "Веселої Січі"..............61 Степан СІЧОВИЙ. Гумористичний город очолює пан Буряк..................................................................................................................65 Микола ГРИГОРЕНКО. "Зернослово" засіяли на Білогірщині...................................................................................................67 Відкрили пам'ятник Євграфу Сідалковському...................................72

173

СМІХОПАНОРАМА Микола БІЛОКОПИТОВ (Задерихвіст).........................................................74 Віктор БОЙКО (Дрібнохід)..........................................................................................80 Михайло БУРЯК (Первак)..............................................................................................82. Микола ВОЗІЯНОВ (Возний)......................................................................................83 Гриць ГАЙОВИЙ (Гайдамака).................................................................................84 Юрій ГАЛКО (Жайвір)......................................................................................................85 Анатолій ГОРБІВНЕНКО (Сміляк).....................................................................86 Василь ДАЦЮК (Мирний НЕПАНАС)........................................................88 Василь ДОВЖИК (Білий)................................................................................................95 Віктор ЄВТУШЕНКО (Ескулап).............................................................................97 Віра КОВАЛЬ (Пісня).......................................................................................................102 Сергій КОВАЛЬ (Вільноукраїнець)..................................................................103 Василь КУЗАН (Веселий).............................................................................................107 Ольга ЛІЩУК (Цимбалістка).................................................................................109 Раїса МАЛИКОВА (Весільна).................................................................................110 Михайло МІШИН (Доганяйло)...........................................................................112 Михайло ПАСІЧНИК (Половець)...................................................................113 Анатолій ПОТІЄНКО (Ведмідь).........................................................................115 Михайло ПРУДНИК (Гоголь)...............................................................................118 Олександр РУБАН (Салотоп)................................................................................121 Микола САВЧУК (Вуйко)...........................................................................................123 Петро САВЧУК (Скрипка).......................................................................................126 Вікторія СИРОВАТКО (Поетка).......................................................................129 Дмитро ШУПТА (Щепій).........................................................................................130 Пилип ЮРИК (Кресало).............................................................................................132 Увага! Представляємо Тернопільський курінь "Веселої Січі"!............................................................................................................................136 Микола БАЗІВ (Шерстило)......................................................................................136 Володимир БОЙКО (Нелемко)..........................................................................137 Юрій ЗАЄЦЬ (Косар)....................................................................................................139 Раїса ОБШАРСЬКА (Єва)......................................................................................143 Василь САВЧУК (Чебрець).......................................................................................145 Ольга СЕМЕНЮК (Ґаздиня)................................................................................150 Орест ЧОЛОВІЧОК (Малюк)................................................................................151

174

Жанна ЮЗВА (Калина)................................................................................................154 КРИК ДУШІ Пилип ЮРИК 1942 рік. Автобус "Москва Берлін"!..............................................................156 НЕЗАБУТНІ Про Павла Глазового Василь НЕВОЛОВ. Сміху іскорки ясні... ..............................................158 Про Віктора Чабаненка Ольга СТАДНИЧЕНКО. Академік і Людина з великої літери......................................................................................................................162 Олена ПЕРЕВЕРЗЄВА. У ЗНУ вшанували пам'ять трьох поетів сатириків..................................................................................................164 Про Марину Брацило Таміла ТАРАСЕНКО. Оголосили переможців конкурсу "Хортицькі дзвони" (2017).......................................................................................167 Від редколегії.............................................................................................................................170 Велика подяка нашим шановним меценатам...................................172

175

Літературно художнє видання Весела Січ Сміхопис Всеукраїнської асоціації гумористів і сатириків (м. Запоріжжя) №1 2 (31 32) 2018 р.

Засновник Петро РЕБРО Відповідальні за випуск Микола БІЛОКОПИТОВ і Василь ДАЦЮК Редактор Пилип ЮРИК Головний художник Сергій СЕМЕНДЯЄВ Коректор Віра СЕРЕДА Технічні консультанти Андрій ДАНИЛОВ, Ірина СКЛЯРОВА

Весела Січ. Нікополь, “ПРИНТХАУС “РИММ” , 2018.

176

177