Page 1

Віктор ЮРИК Пилип ЮРИК

ЗИМА НАРЕЧЕНА ЖИВОПИС І ПОЕЗІЯ


Віктор ЮРИК Пилип ЮРИК

ЗИМАНАРЕЧЕНА КАРТИНИ Й ВІРШІ

Запоріжжя “Хортиця” 2018 1


ЮРИК Віктор Сергійович, ЮРИК Полян$Пилип Сергійович Зима$наречена. Художній альбом із віршами. $ Запоріжжя: Хортиця, 2018  72 с. Альбом із картинами й віршами братів Юриків укладений із фоторепродукцій живопису старшого брата Віктора, архітектора й викладача образотворчого мистецтва, а також поезій ПолянаПилипа, українського письменника, який підбирав власні твори, на його думку, співзвучні роботам Віктора. Назва “Зиманаречена” вибрана не випадково. Віктор народився 21 листопада, коли, як каже народна мудрість, “Михайло приїжджає на білому коні”, а Пилип  1 грудня, в перший календарний день зими.

ISBN

На першій сторінці обкладинки $ картина Віктора Юрика “Зимовий ранок”. Полотно. Олія. 2011. 36х54, на останній $ “Краківський костел”. Ватман. Акварель. 1976. 34х44

2


Віктор Сергійович ЮРИК народився 21 листопада 1946 року в селі Баландине Кам'янського району Черкаської області. Із 1953 року навчався в місцевій середній школі. Закінчив 9 класів, потім (1965 року) з відзнакою $ Одеське ПТУ №17 за спеціальністю "Матрос І класу". 1965$1967 $ моряк закордонного плавання на рятувальному буксирі “Горделивый” в Одеському морському пароплавстві. 1967$1970 $ строкова служба на Балтиці. 1971$1973 $ електрик ливарного цеху Кам'янського машинобудівного заводу на Черкащині. 1974$1980 $ студент факультету архітектури й керівників студій образотворчого мистецтва Київського інженерно$будівельного інституту. За успішне навчання й громадську роботу деканат нагородив його іменним годинником. 1980$1992 $ архітектор у проектних інститутах Києва. Автор генеральних планів реконструкції й планування сіл багатьох областей України, зокрема, й села Шевченкове (Керелівка) Звенигородського району на Черкащині. Брав участь у громадських слуханнях проти спорудження Чигиринської атомної станції. Як архітектор доводив, що це буде другий Чорнобиль. На щастя, будівництво цього об`єкта тоді заборонили. Із 1992 року $ викладач образотворчого мистецтва й креслення в гімназії "Троєщина" Деснянського району Києва. Написав десятки картин $ переважно сільські пейзажі та мариністика. Багато їх просто подарував людям. Віктор $ учитель вищої категорії. Мав подяку та іменний годинник від голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка. Нагороджений Почесними грамотами, дипломами Київського міськуправління й райвідділу освіти за гарну підготовку учнів до олімпіад, а також Почесною грамотою Міністерства освіти України за сумлінне виховання підростаючого покоління. 29 квітня 2012 року трагічно загинув у автокатастрофі неподалік від Обухова. Похований у селі Ротмістрівка Смілянського району на Черкащині. Родина: дружина Валентина, дочка Наталя, онук Артем.

3


Полян$Пилип Сергійович ЮРИК народився 1 грудня 1956 року в селі Баландине Кам'янського району на Черкащині. Закінчив вісім класів місцевої середньої школи (1971), Звенигородський сільськогосподарський технікум (1975), Дніпровський сільгоспінститут (1983), відділення журналістики Київської вищої партійної школи (1989). По закінченні технікуму працював обліковцем першої рільничої бригади в колгоспі імені Тараса Шевченка села Баландине, після армії $ агрономом, завідувачем виробничого відділку в селі Чумаки Томаківського району Дніпровської області (колгосп “Іскра”). У кінці 1980 року кардинально змінює професію $ починає працювати в засобах масової інформації. Спочатку був журналістом районної газети (смт Томаківка на Дніпровщині), потім $ обласної молодіжки "Прапор юності" (Дніпро), обласного радіо (Запоріжжя), міської газети "Запорозька Січ", редактором відділу обласної газети "Запорізька правда". Нині $ пенсіонер. Друкувати твори почав у районній газеті "Радянське життя" (смт Томаківка) в лютому 1978 року. Публікувався в обласних газетах “Зоря” та “Прапор юності”, далі $ в "Сільських вістях", "Голосі України", журналах "Перець", "Вітчизна", “Київ”, "Дніпро", газетах "Літературна Україна", "Гаківниця", "Від вуха $ до вуха", "Веселі вісті" (Київ), "Всесміх" (Канада), альманахах "Хортиця", "Веселий курінь", "Весела Січ" (Запоріжжя), багатьох колективних збірниках. Автор десяти книжок (гумор, сатира, лірика, громадянська лірика, переклади, фольклор). Лауреат премії журналу "Перець" та Міністерства культури України "Автора! Автора!" (1989), обласних конкурсів "Весела Січ" (1997, 1998, 2000, 2001 і 2005) та Всеукраїнських літературних премій $ імені Степана Руданського (1999), Степана Олійника (2007), Василя Юхимовича (2012), обласної $ імені Петра Ребра (2017). Нагороджений Золотою медаллю української журналістики (2012). Лауреат обласної журналістської премії імені Андрія Клюненка за висвітлення соціально$економічних проблем (2009, Запоріжжя) . Член Національних спілок письменників і журналістів України. Родина: дружина Віра, син Юрій. 4


ЗИМА$НАРЕЧЕНА На шибках сині верби цвітуть, І замерзло чудове латаття. Ген ставок заблищав, наче ртуть, А ялина вдягла біле плаття. Тут гуля наречена$зима, Сизі хмари у танці кружляють, І борвію басиста сурма Над закутим гримить водограєм. Замели моє літо сніги, Погубили січневі морози. Де ви, рідні мої береги? Де весна, теплі дощики й грози? Двері хрипом застуди скриплять, В них вривається з парою ранок. За віконцем вітрів ціла рать Поганяє снігів каравани.

Зима в селі. Полотно. Олія. 53х37. 2010

5


*** Поглянь, збирається на дощ! З'явився вітер в очереті, Здіймає над ставком дебош, Налапує калини кетяг. Стьмянілим сріблом хвиль вода Хлюпоче пісню чорногузу, Гінка береза молода Шукає жовтеці у лузі. Притихло зморене село $ Хатки в деревах поховались, І неба супиться чоло. А зранку ж сонце усміхалось...

На дощ збирається. Полотно. Олія. 47х58. 2006

6


МІСЯЧНА ХАТА Їх вабила тиха кімната. А місяць червоний, як кров, Відлунював дивну сонату У шелесті вічних дібров. Вузькою тропою до хати, Що лихо таїла в собі, Ішли відпочити солдати, Зітхала трава на горбі. І хмари $ чорніші й чорніші Ступали стежками небес. А смерть заглядала у вічі, Сміялась у дзеркалі плес. Той місяць манив за собою: $ Підходьте, безжурні орли! $ Армійці, потомлені боєм, Помешкання вічне знайшли...

Ілюстрація до оповідання Григора Тютюнника "Червоний морок". Картон. Олія. 47х33. 2012

7


*** Стоїть безпечне місто давньогрецьке, Фортецю омиває море хвиль. Сюди вітрильник іноді приб'ється, Вітри станцюють польку і кадриль. Ще Родос зустрічатиме світанок, Молитимуться греки до ікон. Підійде флот султана Сулеймана $ Безсилі і Христос, і Посейдон...

Порт Родос. Полотно. Олія. 57х67. 1966$2002

8


ПІСЛЯ БОЮ

Корабель тоне. На стіні. Олія. 100х80. 1992.

Він поему про море писав, Не позичив і коми в Довженка: Вдалині потопав пароплав, І крутилися хвилі скажені. Дощ періщив $ холодний, як лід, Мокрий сніг налипав на рамена... По обличчю художника піт Пробігав ручаями стражденно. Шлюпка ріже широкі вали (В ній матроси на веслах $ на крилах). Хлопців сотні в бою полягли, Доля цим усміхнулася мило. Лютий вітер шакалом завив, Підійняв гори хвиль височенних 9

І розчісував тисячі грив Бурунам золотисто$зеленим. Наче тріска, злітала д'горі, Аж на гребінь, легесенька шлюпка. А на небі туманно горів Місяць, ніби кресалова губка. Чи зустріне далека земля Моряків героїчних із бою?.. І тоді живописець встеля Моря край пісковою косою, Наближає до берега він Вутлу шлюпку $ поближче, поближче... І матросів маленький загін Переборює хвилі і хвищу.


* * * Штилем зустрічає ранок Балтика. Бурштинове сонце золотить Піскової дюни дивну пластику І небес хвилюючу блакить. Зачекавсь маяк гостей іздалеку, Зачаївсь вітрильник, а чайки Прокричали сонцю щемну здравицю І розповідають казочки.

Штиль на Балтиці. Полотно. Олія. 48х36. 2004

10


*** Нанизались хмари на смереченьки, Гуркотить, співа гірський потік. Олені шепочуть, що далеченько Він до моря плине в руслах рік. Промінці милуються Карпатами, Полонина п'є небес блакить. Плетене гуцулками кирпатими У вінках чар$зілля шелестить. На Купала ті вінки, як човники, Попливуть, щоб долі з'ясувать. А галяви, молоддю заповнені, Заіскряться пломенем багать.

Гірський потік у Карпатах. Картон. Олія. 47х36. 2011

11


*** Ескадру жене свіжий вітер Поміж стрімчаків кам`яних, І море цілує блакиттю Борти і матросів п`янить. Поскрипують щогли соснові, Сурмлять парусами вітри, І хвиль зачарований говір Бентежить сумні прапори.

Свіжий вітер. Полотно. Олія. 49х38. 2003

12


ПОДІЛЬСЬКИЙ СОЛОВЕЙКО Соловейку подільський, о рідний мій! Як давно твого співу не чув! Повз лісочки, вітрами вколихані, Я до тебе, мій любий, лечу. Заспівай мені, друже, про дівчину, Котра вишила льоном весну, Берегиню, волошками вквітчану, Україну мою осяйну… Заспівай про стрільця сивочолого, Запорожця, що їхав на Січ. Щебечи, соловеєчку$золотко! Калинова твоя тиха річ! Почало красне літо вбиратися $ Як віночок, за Серет пливе. Доторкнулося серце до святості, Мов до ґрунту зерно ярове.

Спокій. Полотно. Олія. 49х38. 2003

13


МОРСЬКА ДОЛЯ Пов'язана доля з тобою. В глибинах панує Нептун. Здається мені дорогою Морська дивовижа відлунь. У хвилях прозорих я бачу Небес чудодійну блакить. І місяць у хмарах неначе Закутався в ковдру і спить. Курган кам'яний аж танцює У вальсі, під музику хвиль. Зловіщі пасати пустують, Долаючи тисячі миль... О море, море! Полотно. Олія. 42х59. 2001

14


* * * Діаманта підняли з руїни. З сонцем сперечаються хрести. Осявай же рідну Україну, Ранки у столиці золоти! Дзвонами торкни хмарки$надії І серця гарячі возвелич. Хай ніколи ворог не посміє Знищити тебе в ріці сторіч. Чистих, щиросердних душ соборе! Многа літа! Лише пам'ятай $ На кістках язичників, на горі Зведений ти учнями Христа.

Собор святого Пантелеймона Цілителя у Феофанії. Полотно. Олія. 56х39. 2000

15


СЕЛЯНСЬКИЙ ШЛЯХ В короваї на рушнику Пісню чути дзвінку й легку, Мозолястий селянський шлях Проляга у святих полях. У роздоллі пшеничних нив На колоссях роса бринить, Жайвір кличе в рясні хліба $ Моя доля не там хіба? Вдарить сонця весільний шквал В українських степів причал, Хліборобській душі на мить Небеса переллють блакить. Я стежиною діда йду. Чую внука тверду ходу $ Скоро й він у своїй душі Лаштуватиме лемеші.

Хутір. Полотно. Олія. 57х46. 2002

16


ПЕРЕДГРОЗЗЯ І налились туманами порічки, Зорить прощально літо за село. Там заглядає дивина у річку, Там явір хилить зморене чоло. Купаються лелеки в піднебессі, Відходять монотонно поїзди, В садах вишневих барвінкові плеса Чекають життєдайної води. Гуркоче Перунова колісниця $ Клубками хмари з$під її коліс. Шаблюками іскряться блискавиці, І хмурить брови чародійник$ліс.

Дощ наближається. Картон. Олія. 33х43. 2012

17


*** Сині$сині очі у волошок, Наче річка Тясмин в гожий день. Я тебе, кохана, дуже прошу $ Вір у світлу будучність лишень! Нам життя щодня несе сюрпризи, Казку на буденність заміня, Щемним долям сонячних капризів Якнайширше двері відчиня. Заспівай про волошкові очі, Про вуста$троянди чарівні. Хай же водоспад тобі шепоче Про найкращі, наймиліші дні!

Польові квіти. Картон. Олія. 32х23. 2011

18


\

*** Віршів золотих рядки й катрени Яблуневі видають сади, В голосі Мартинова Євгена Забриніли нотки теплоти*. Піняться, буяють "симиренки" Пишним цвітом, запахом густим, І сіяє річка Боковенька У степу, між кам'яних пластин. Випускає пасіка солодка Міріади трудівничок$бджіл. Повдягали явори пілотки І чарують яблуні довкіл. ____ *Пісню на вірші Іллі Рєзника “Яблони в цвету” виконував автор музики Євген Мартинов Яблуні цвітуть $ яке ж це чудо! Картон. Олія. 36х47. 2011 (Назву дав рядок пісні Євгена Мартинова на слова Іллі Рєзника)

19


*** У Твоїх берізках заблукаю, Голову на груди їм схилю. О святий Звенигородський краю! Тихий і пекучий мій жалю! Ген Чернячка і Піски вже лічать Вранішнього сонця промінці, А в лугах іще дрімає Тікич І дзеркалить тугу осоці. Уві сні я плеса ті пізнаю, Мов кохання перше, й усміхнусь… О святий Звенигородський краю! Ти сумуєш, батьку мій, чомусь… Я до Тебе птахою полину, Вирвусь із суєтного сильця. Ти $ душі стозоряна Святиня, Де любов'ю святяться серця.

Плачуть берези. Інтер'єр у кімнаті. Картон. Олія. 113х66. 1989

20


ХОРТИЦЬКА ЗИМА Зрум'янів сніжок на сонечку, золотішає, Покриває острів Хортицю диво$тишею. Ген скувала крига в озері всі латаття, Тріскотить$співа морозами Водосвяття.

Зимове сонце. Картон. Олія. 43х33. 2012

21


РАНОК ВЕСНИ Як співають голосно Горобці над вишнями! Визирає пролісок З$під листка торішнього, Дихає насиченим Ароматом березня. Проросла травиченька Під ногами Велеса. Він стоїть задивлений Весняними ранками У садах задимлених, Сонячно$серпанкових. І хмаринки димчасті, І квітки барвінкові Чують урочистості $ Горобців цвірінькання.

Весна квітує. Полотно. Олія. 48х58. 2008

22


БІЛІЄ ПАРУС (Ледь не за Лермонтовим) Заспівали квіти понад Бугом, Ген біліє парус$одинак, Дивовижні мавки у яругах Розгадати хочуть його знак. Ну, чого зайшов із моря в річку? Що шукаєш тут, що загубив? Ти лелієш$млієш, ніби свічка, Виглядаєш щось із берегів. Оксамитне листя хилять клени, П'ють із Бугу молоду лазур. Що бажаєш, парус навіжений? Штилю, чи жорстоких вічних бур? Знайдеш їх, вітрильнику, у морі $ Будуть хвилі, будуть і шторми. Не тримай лиш серце у покорі, Сумніви усі з душі зніми!

Літній день над річкою. Полотно. Олія. 48х58. 2005

23


ДИМИ ВУЛКАНА В ньому серце гаряче, Кров постійно гримить, А дими його наче Завмирають на мить. Іще вирветься лава, Осліпить острови, І кричатиме "браво" Буря, йтиме на “ви”. А поки що вітрильник Оглядає вулкан, І тремтять довгі милі, І рибалить баклан...

Зондська протока. Вулкан Кракатау. Полотно. Олія. 30х57. 1966$2004

24


МІЖ ДОЩЕМ І СНІГОМ Зазирнули сніги лиш на мить, А за ними $ і дощик на санях. Рідне сонечко вже не блищить, Осідають чорнющі тумани. Навіває неспокій рядки, І по східцях спускаються рими. Завива вітерець говіркий Про минулі, засніжені зими. Я тебе, синьооку, чекав, Так, як ждуть на Святвечорі зірку, Серед висохлих сірих галяв І гаїв, полинами прогірклих. Скоро викує січень$коваль На Дніпрі льодові переходи. А мені серпня нашого жаль І плакучих зірок небозводу.

Передчуття бурі. Картон. Олія. 48х26. 2011

25


КУПАЛЬСЬКА НІЧ Блискотить свічею перша зірка, А на кленах $ роздумів печать. Нічка личко вмила у чар$зіллі, Йде Купальське свято зустрічать. Молодята вбрані, русокосі Над багаттям парами летять, І хори пташині стоголосі Губляться у клечанні латать. Випливають запашні віночки, Поринають верби в ніжну тінь. Розглядає мавка у лісочку Папороті сивої цвітінь. Виткав місяць рушника на луках, Вигаптував росяні зірки. І шепоче лісовик онукам Про Купала потайні казки.

Купальська ніч. Полотно. Олія. 58х40. 1999

26


ВІТРЯКИ На горі за селом вітряки Задивились в люстерко ріки. Їхні крила, мов пройдені дні, На прощання махають мені. Вітряки, вітряки дзвінкокрилі! Понад вами роки пролетіли, І життя мого плинна ріка, Наче борошно житнє стіка. Вдалині вітряки чарівні Сонця промені чешуть рясні, Перемелюють зерна життя, Манять ген в далечінь майбуття. Край лісочка зозуля кує Про життя непрожите моє. І заслухались два вітряки $ В морі вічних надій маяки.

Вітряк над річкою. Полотно. Олія. 37х55. 1994

27


*** Вечорова тиша заколисує Молоденькі сосни і маяк, Сонце із$за хмар свинцем поблискує, Залишивши в морі стежку$знак. Ну, а завтра налетять на Балтику, Наче звірі, крижані вітри: Берегів каміння ґвалтуватимуть, До землі згинатимуть бори. Затріщать і сосни, і смеречини, Заволають чайки. Ураган Завітає в Латвію й Німеччину $ Тільки він на морі буде пан.

Балтика. Вечорова тиша. Полотно. Олія. 40х70. 2006

28


ПІРАТСЬКИЙ БІЙ "Летючий голландець" злякався і втік, Не в силі цей бій спозирати: Вітрильники шарять, як зграя шулік, Їх вивели в море пірати. Лихі флібустьєри й корсари лихі $ Зневагою світяться очі $ До болю й страждання чужого глухі, Не люди вони $ поторочі! Кривавою піною море сумне Уже захлинається, мабуть. В тумані біда димом смерті дихне. Та бій супротивників вабить. Кинджали й пістолі, мов змії, блищать, Гармати ґелґочуть, як гуси. І на абордаж йде ненависна рать $ У пеклі цім вижити мусить.

Вітрильники в бою. Остання незакінчена робота. Полотно. Олія. 67х49. 2012

29


КОДАЦЬКА ФОРТЕЦЯ Де поріг Кодацький під водою Слухає розмову осетрів $ Над рікою мур поріс травою, Ясени закрили давній рів. Тут Боплан й поляки мурували $ Виросла фортеця до небес. Сторожі довкола пантрували $ Озирали степ, чарівність плес... І ловили втікачів з Украйни, Щоби не потрапили на Січ. Дочекались Сулими Івана $ Гетьман влаштував "казкову" ніч: Розлетілись в друзки чорні стіни, Полягла сторожа у бою. Запорожці задля України Пролили тут чисту кров свою.

Залишки фортеці. На стіні. Олія. 75х50. 1993

30


РІЧКА$ТАНЦЮРИСТКА Річечка долиною танцює, Плескотить веселкою вода. Їй шепочуть сосни, вільхи, туї: $ Бистра, гарна, світла, молода!.. $ А вона кружляє по долині, А вона співає$виграє. Цвіт калини і кульбаб кофтина $ Мовби щастя виткане моє. Веселяться верби разом з нею, Вітер гладить коси осоці. І мандрує чистою стернею Босоноге літо навпрямці. Річенько моя, сестрице мила! Хоч вві сні до мене, а прилинь! Юність над тобою пролетіла, Як над літом $ журавлиний клин…

На водо$водо$водоспаді. На стіні. Олія. 75х50. 1993 (Назву дав рядок із пісні Остапа Гавриша на слова Василя Гостюка)

31


*** Хай же світить друг мій, місяць, Дівчиноньці в душу, А я завтра рідне місто Покидати мушу. Запалала земля$ненька Від краю $ до краю. За пороги Дорошенко Козаків збирає.

А старша сестра сідельце знайшла. На стіні. Олія. 127х84. 1995$2012 (Назву дав рядок із української народної пісні)

32


*** Кохання зазирнуло у вікно, Осяяло промінням хату вбогу, Сплело з кульбабок сонячний вінок, Посіяло чебрець біля порога. А потім усміхнулось і пішло. Невже назавжди? О моя надіє! Блакитні травні линуть над селом, Акації про літню спеку мріють… Коротке щастя $ мить було всього. А хата, ніби золотом залита: Його тремтіння і тепло його Зосталися у ній навіки жити.

Хата лісника. Полотно. Олія. 45х66. 2007

33


*** Глянула на берег гілка дуба: Їй було цікаво, як воли У потічку, що пустує$хлюпа, Воду неба чистого пили. Як село завмерло під горою, І каплиця банями цвіте, Тихий ліс шепоче сам з собою, Завмирає літо золоте.

Воли на леваді. Картон. Олія. 40х27. 2012

34


"ЛАСТІВЧИНЕ ГНІЗДО" Назвала себе ластівкою скромно Рахманіна$купчиха й серед скель "Гніздо" собі купила карколомне, Не схоже на тутешні сто осель. Стоїть воно, вітрами оповите І землетрусом хитане не раз. Орли його з небесної блакиті Обстежують, як ювелір $ алмаз.

"Ластівчине гніздо". Картон. Олія. 49х37. 2012

35


*** Посивіла осінь над полями Тополиним листом опада. І волають чайки до нестями $ Їх не віддзеркалює вода. Овдовілі ниви почорніли, Мріють снігу білину вдягти. На небесне посіріле тіло Погляди звели очерети. Згадуються теплі дні колишні, Що буяли, наче зелен$сад. Журавлиним небом відкурликав Мого серця зорелистопад.

Осінь над річкою. Полотно. Олія. 60х44. 2003

36


*** Рання зіронька променем косить, Зачаровані тихі гаї. Блиском олова стеляться роси $ Сонцесяйні, як очі твої. Смокче люльку смарагдовий ранок І на луки туман видиха. Чути іволги щире сопрано, Обнялася з плющем лепеха. Ворожи на ромашці, кохана, Хай на серці розтане печаль. Глянь, липневий ранковий серпанок Тканий золотом день провіща. Ротмістрівка. Вид на Вовківський ставок. Картон. Олія. 35х48. 2012

37


НАД ПОТІЧКОМ Я зустрінуся з гуцулкою, Де потік співа$гуде $ Там алмазною шкатулкою Стало гілля молоде. І смарагдові смереченьки Озирають все навкруг, Диво$птахами щебече тут Лісу радісного пруг. Помилуємось картинами Світлошпилевих Карпат, Що запнулися хустиною І сіяють, мов агат.

Гірський потік. Картон. Олія. 34х44. 2012

38


ПІСНЯ ПРО БАЛАНДИНЕ Зоряне Баландине вквітчали Кучеряво$срібні спориші. Тут колись мої діди кували Зброю зі священних лемешів. По тобі пройшлись чужинців зграї. Спопеляли. Тільки знов зійшло Житнім сонцем над Черкаським краєм Моє рідне, зболене село. Тут стежка дитинства ясна Веде до життєвого лану, А юності вічна весна Встеляє прийдешність євшаном. Вереснем запахли верболози, На сторожі соняхи в дворах, Лебеді$хати біліють в росах, І щебече боса дітвора. Хай у вирій тихо весни линуть, Щастя джерелом прозорим б'є. України сяюча перлино, Дороге Баландине моє!

Біля верхів'я ставка. Картон. Олія. 37х49. 2012

39


*** У море Азовське з Босфору Вітрильник веде моря вовк, Долаючи хвиль сині гори, Вітрилам латаючи шовк. Скрипуче стерно аж скрегоче, А щогли, мов кості, тріщать. Палають корсарові очі $ По здобич прямує пірат. Ген друзі його у каюті П'ють ром в тютюновім диму $ Обличчя пропиті і люті, І штофи летять за корму... Від берегів Босфору. Полотно. Олія. 2008. 63х45

40


ЗОРЯ КОХАННЯ Я весни в косу заплела, А в тихім гаї на Купала Росу долонями пила Та квітку$папороть шукала. Кує зозуля там Щасливії літа. Приходь у сни, моя любове, Зійди коханням нам, О зоре золота, У серці й небі вечоровім! Тут ніч, немов мускат, п'янка, Танцює мавка між дубами. Я чарувала юнака Не чабром$зіллям, а піснями. Пісні складала у сніпки, Плела з барвінку перевесла, Коли до Тясмина$ріки Ніс Водяник прозорі весла.

Ранок на ставку. Картон. Олія. 18х29. 2012

41


КОСТЕЛ НАД ВІСЛОЮ Йдуть поляки, щоби помолитись, У розкішний краківський костел. Усмішкою сяють їхні лиця, З гаю чути солов'їну трель. Так, минув суворий сорок п'ятий $ Краків був тоді на волоску. Варто це тепер усім згадати $ Не ховати голови в піску! Група партизанів українських (Їх Євген очолив, Березняк) Не дала злетіти д'горі місту, Появилась там, як Божий знак. Йшов на смерть і не чекав подяки Український богатир$орел.... Краковом чаруються поляки, Вабить їх над Віслою костел.

Краківський костел. Ватман. Акварель. 38х32. 1976.

42


ДЮНКЕРК Сторожа тут іспанська, непідкупна. З Ла$Маншу віє вітер молодий. Стоїть Дюнкерк $ фортеця неприступна, Її здобуть $ і думати не смій! Але Сіркові відчайдухи$хлопці Робили все не силою $ умом. Взяли Дюнкерк завзяті запорожці, Хоча й не йшли на стіни, напролом. Сірко тут, кажуть, з Д'Артаньяном стрівся $ Пили вино бургундське, їли жаб, По гострих вежах щирий сміх котився, Тріщав під ними корабельний трап. Козацька слава в тих краях витає І над Дюнкерком чайкою кричить... А чи з французів кожен пам'ятає Цю історичну, незбагненну мить?

Фортеця з уяви. Полотно. Олія. 28х40. 2002

43


***

Кароліно$Бугас. Вид на маяк Санжейка. Полотно. Олія. 43х67. 2006

44

Де між морем Чорним і лиманом Срібло чайок дрібно мерехтить $ В далину старий маяк поглянув, Прислухався $ хвиля як шумить. Клекотить вона про ті країни, Що нуртують в золотих пісках, А вона співа, і пісня лине І по селах ближніх, і містах. Про моря $ Червоне і Егейське $ Хвилі шум, про красний Амстердам. В небеса піднявсь маяк Санжейка І моргає дальнім кораблям.


*** На дзеркалі лагуни жовто$синьої $ Човни і шхуни, шлюпки й кораблі... Від спогадів про шторми чайки сивіють, Торкнувшись скель рахманної землі. Легенька хвиля обнімає камені І миє ноги дужим морякам. Проміння сонця, об тумани ламане, Проклало стежку чорних туч полкам.

Лагуна. Полотно. Олія. 39х49. 2009

45


*** За мурами фортеця заховала Прадавню пам'ять чарівних віків. Товсті стогнали стіни від навали Московитян $ скажених ворогів. Відбили штурм захисники фортеці, Нападникам спалили хижий флот. ...Були криваві поєдинки$герці, Але живе безстрашний лицар$форт!

Стара фортеця. Полотно. Олія. 34х55. 2010

46


*** Знялись хвилі сиві У морі бурхливім, Об скелі вдарялись грудьми. А чайка аж плаче: "Моряче, моряче! Здались тобі грози й шторми?" Оселю покинув, Батьків і дівчину Заради стихії в морях. Вітрильник розбито, Гуде басовито Нептун, навіваючи страх.

Шторм. Полотно. Олія. 41х49. 2000

47


ВІТРИЛА КОХАННЯ Розгортає кохання вітрила, В береги хвиля радістю б'є. Розповість про любов мені, мила, Море світле, як серце твоє… Линуть хмари $ лелечині крила, Із лиману туман воду п'є. Розповість про любов мені, мила, Небо чисте, як серце твоє… Промінь тихий з ромашкою в шлюбі На тендітних листках виграє. Розповість про любов мені, люба, Сонце тепле, як серце твоє… Романтичний сюжет. Полотно. Олія. 2006. 54х41

48


*** Наш батько в монастир утік малим $ Йому тоді тринадцятий минуло. Молився Богу безталанний син За світ неправди та батьків нечулих. Але потроху отрок зрозумів, Що й тут ніколи правди не бувало: За справедливість відчайдух$борців Ченці в колодязь хутко укидали. І потім втік Сергій з монастиря, Як утікають праведники з пекла. Дивилася йому услід зоря І чувся потайний сичів переклик. Пізніше батько розповів і нам, Що Бог $ то Бог, ченці й попи $ то люди. І як би не молились вони там $ Святими на землі ніяк не будуть.

Монастир. Картон. Олія. 127х67. 1997

49


*** Церкво люба! Ти віки стояла, Розцвітала маківкою ти. Бачили ще диких орд навали Золоті, святі твої хрести. Відбивалась доля України Від дзвіниці і від стін твоїх. Прибиралась у вінки калина І скидала цвіту білий сніг, Пролітали смерчі, бурі й грози, Та лилася тут і радість свят. Ти втішала материнські сльози, Село з церквою. Картон. Олія. 127х67. 1997

50

За гріхи прощав тут брату брат... Не одне здивоване століття Подихом космічним красоти, Куполами сонячного цвіту Милувала й чарувала ти. Сходили із вуст твоїх молитви До землі і всесвіту Творця. У віках тобі ще жити й жити! І добром запалювать серця... 1992


* * * Черкащино! Ясна моя зоря! Вкраїни факел і її Ти серце! В Тобі відбилась пісня Кобзаря, Як промінь сонця в чистому озерці. Черкащино! О краю милий мій! Ще чути дзенькіт скинутих кайданів, Ще застилають лан пшеничний Твій І чисте небо навісні тумани. Та сни козацькі бачить Чигирин, І Сміла заплела свободу в коси. А Симоненко $ Твій великий син $ З могили голос витязя підносить. У наші очі дивиться Василь, У душі зазирає його совість І промовляє: "Волю не проспіть! Шануйте пісню прадідів і мову!"

Літній день. Полотно. Олія. 33х52. 2011

1994 51


*** Шпилі готичні, стріхи черепичні Прикрасили і Латвію, й Литву. Для українця, може, і незвично Побачить це, як кажуть, наяву. Але в прибалтів є чому повчитись $ Патріотизмом світлим у житті Заряджений тамтешній кожен житель, Не тонуть парки й сквери у смітті...

Околиця прибалтійського міста. Картон. Олія. 35х25. 2012

52


СВЯТИТЬСЯ ХАЙ ІМ'Я ТВОЄ Там нагинались берести, в ріллі Шукаючи своє опале листя, А ти ішла босоніж по землі $ У сукні вишитій, кораловім намисті… Святиться хай ім'я твоє, Як наші мрії$водограї… Любов жива! Кохання є! У серці пам'ять не згасає. Барвистий вітер коси розплітав, Жмутками листя сонячного кидав, Лилася сріблом широчінь ота, Де ти у берестовім краєвиді. Приснилася, чи я придумав те, Чи, може, чари хтось мені навіяв? А над тобою сяйво золоте, Як у Богині віри і надії. Порив вітру. Картон. Олія. 29х28. 2012

53


*** У Карпатах крокуси розцвіли, З неба усміхаються їм орли. На Говерлі снігу ще біла гладь, Смерекові гілочки аж тремтять. Позбирали крокуси всю блакить, Вітер з полонинами гомонить...

Крокуси в Карпатах. Полотно. Олія. 38х62. 2004. 62х38

54


КОНІ Брату Віктору на ювілей Босі коні, непідковані, Серед сяючих отав Грають гривами шовковими, А губами веселковими Лагідно цілують став. Упиваються туманами, Поглядають у блакить, Де шляхами нездоланними І ярами крутозламними Буде сонце день котить. Пожували краплі осені Із досвітніх берегів. По стежинах тихих, росяних, У зелено$ніжнім просторі Дріб копит прогуркотів.

Сільський пейзаж. Полотно. Олія. 2009. 59х38

1996 55


*** Крізь бурі, шторми і тумани, Обходячи риф, мілину, Ескадру ведуть капітани, Минають протоку сумну. По грізнім лиці океану, Як сльози, вітрильники йдуть $ Ескадру ведуть капітани, Долають рисковану путь. Завиють міцні вітрюгани, Попереду $ сотні боїв... Ескадру ведуть капітани Здаля $ до своїх берегів.

У кільватерному строю. Полотно. Олія. 36х61. 2004

56


*** Сива$сива гривонька, Збруї брязкотня. Місяці$підківоньки У мого коня. Мчить мене голландець* той До села мого $ Прадіди Баландиним Нарекли його. У долині річечка, Це $ Сухий Ташлик, Наче синя стрічечка Серед верб й осик. Ой, неси, мій конику, В ріднеє село, Де бузком й півонами Щастя проросло!

____ *Голландець  кінь голландської теплокровної породи І знайшов до підкови коня. Гіпс. 2000. 15х30 (Назва з вірша Марини Брацило)

57


З КИМ ПИТИ (З народного гумору) Жінка крикнула до Сави: $ Дурню ти набитий! І директорові навіть Обіцяв не пити, А сьогодні знов “нанюхавсь”! $ Не турбуйся, мила! Ми з директором літруху Щойно “роздавили”!

Репродукція картини народного художника СРСР Василя Касіяна "Знов напився". Полотно. Олія. 47х70. 30$70$ті роки ХІХ століття

58


*** Корів пасем із дядьком Євдокимом. Луг стелеться до ніг столітніх верб. І дихає багаття тихим димом, А ген струмок виблискує, мов серп. Із гір вода поквапливо стікає, Гонима срібним градом та дощем. Ліс Колядин дріма за виднокраєм. Навколо $ літа невмолимий щем. Веселка міст будує над ярами До Коханівки, до села, а тут $ Я відчуваю $ осьде, поруч з нами Нектар червневий соловейки п'ють. Як пахнуть липи! Ще й кують зозулі, Піднявши літа краплю на крило!.. Розповідає дядько про минуле, Яке у серці ще не відцвіло…

Сховалось сонце за горою. Картон. Гуаш. 28х33. 2001

59


*** У віночках осінніх $ смутні лісосмуги. А солом'яні скирти $ крислаті брилі. О лебідко далека, візьми мою тугу, Загорни її в хмари, сховай у ріллі! Осипаються ночі дощами під ноги, Дочекались ласкаві поля лемешів, Пахнуть свіжістю днів незабутні дороги, І туманом ставок мовчазний закипів. Клекотить моє серце, від болю шаліє, Струмениться вогнем у жазі почуттів, Прагне тихих троянд і нев'янучих лілій. Тільки ж душу встеля листопад$заметіль…

Ой видно село. Полотно. Олія. 37х55. 2006

60


ОСІННІЙ ПОДАРУНОК Дарує клен тобі чудове листя $ У маєві бурштиновім воно. Біжать тумани над рікою низько, Мережить жовтень золоте руно. Відтріпотіли крила журавлині. Свічею гасне сонце у степах. І я готовий, мила моя, нині Здолати лебедино срібний шлях. А ти така ж, як триста років тому: В очах$озерцях $ ніжності блакить, Забула про печалі і про втому. І тільки листя в серці пломенить…

Осіннє золото. Картон. Олія. 40х57. 2012

61


*** Кришталевими льодами, Веселковими снігами Витинає зима акварелі. І дивуються птахи Біля битого шляху: $ Чому ж клени такі невеселі? Усміхаються до сонця Розмальовані віконця, А хати у хустки білі вбрані. Дзвін церковний лунає І до храму скликає Всіх людей на молитву різдвяну.

Зимовий пейзаж. Полотно. Олія. 40х54. 2002

62


ХЛІБОРОБСЬКЕ ЩАСТЯ Літо $ жайвором, нива $ колосом, Перевеслиться перший сніп. А на обрії $ сонце$колесо Запеклось, як рум'яний хліб. Підпадьомкає рідне полечко Хліборобові про врожай, Калачем ясним $ наша долечка, Паляницею $ щастя$рай. Гул комбайновий ніжно стелеться По святих пломінких житах... Золоте зерно перемелеться, Пересіється $ на життя. Ворона рілля аж виблискує, Як зерно $ запашна й хмільна. Диво$піснею, мов колискою, Над полями гойда луна. На рідній Черкащині. Полотно. Олія. 31х41. 2003

Спілим сонечком український хліб Осяває батьківський стіл. Серед хмурих днів і знаменних діб З другом ділим його навпіл. 63


*** Із моря $ бриз (Легенький, теплий вітер). Він із беріз росини$сльози витер. Із сосен $ теж, З ялин широкоплечих... Не має меж туману суперечка Із сонечком барвистим, прибалтійським. В Естонії І на землі латвійській Не сплять ліси. Пташиний хор буяє Серед краси, якій не видно краю...

Бриз. Картон. Олія. 35х49. 2012

64


*** Запахи медові, Галяви квіткові І зозуль здивоване "ку$ку", І дубочків криси На дзвінкім узліссі $ Спочиває день у холодку.

На узліссі. Картон. Олія. 37х52. 2011

65


МОРСЬКИЙ ДОЗОР Тракторам сниться хлібна рілля, Що обрамлює золото поля. Кораблям пантрувати моря Наказала всевидюща доля. Тож чи шторми гучні, а чи штиль $ Їм на ворога треба чекати Серед гамірно$радісних хвиль Вдень і в ночі яскраво$ зіркаті. Десь буяють шумливі міста, Пісня чайки до них чи долине? А у хлопців повинність свята $ Моряки бережуть Україну. Морський дозор. Картон. Олія. 32х43. 2012

66


ВЕСНЯНИЙ МОТИВ У ставок заглядає весна, Чепуриться барвистими квітами, Заздрить дівчинці щиро вона, Котра вийшла на луг оксамитовий. Закипа ясноокий бузок, А вітряк зачудовано дивиться На сріблясто$блакитний лісок І гарненьку дитину$дбайливицю. Дитя гусям співає: "Гиля!", Забавляє гнучкою лозиною. І підспівує райська земля, І сіяють хатини перлинами.

Весняний мотив. Картон. Олія. 33х44. 2009

67


ПІСЛЯМОВА Немає, на жаль, з нами Віктора  людинимитця, котрий дуже любив у всьому красу й вишуканість. Поважав людей, швидко знайомився з ними, знаходив спільну мову, мав багато приятелів і друзів. Його дуже любили й поважали учні й колеги по роботі, зокрема, й у київській гімназії “Троєщина”, де він викладав образотворче мистецтво. Учителі завжди мали його підтримку, коли треба було оформити клас чи кабінет. Ішли до нього за порадою, допомогою, а він практично нікому не відмовляв. У вільні ж часи ставав за мольберт і писав картини. Головними темами стали сільські пейзажі й мариністика. Розглядаючи його картини, зауважував, що морські хвилі, гребені, буруни й шторм він зображував не гірше знаменитих художниківмариністів. А в селі Віктор виріс, пас корів  як громадську череду, так і колгоспну, гарно їздив на коні. Пам`ять його зберегла природу рідного краю, постійно втілювала її в живопис. У багатьох картинах вбачається схожість сюжетів із пейзажами Баландиного й Ротмістрівки. Люди рідняться не так кров`ю, як душами. У нас із Віктором серця були споріднені, не зважаючи на певні політичні розбіжності (я  український націоналістсамостійник, а він до останніх днів вірив, що можна створити справедливе комуністичне суспільство, хоча очільників компартії та соцпартії не любив і після путчу в Москві не перебував у жодній політичній силі). Брат став у певній мірі моїм наставником і вчителем. Дуже образився, коли я сказав, що малювання в школі “вже закінчили”. Він зрозумів, що мене до цього “не тягне”. Але пізніше радо підтримав мої перші літературні спроби. Робив зауваження, підказував, де міг, навіть на рівні “подобаєтьсяне подобається”, намагався прищепити мені любов до мистецтва й культури. Він гарно співав як народні, так й естрадні пісні, читав гуморески відомих українських поетівсатириків, свого часу брав активну участь у художній самодіяльності. І я, беручи з нього приклад, також співав у хорі, читав зі сцени гумор і сатиру. Тому в моїх скромних літературних досягненнях є, безумовно, і його частка праці. Мені пощастило, що мав саме такого брата, якому можна було довірити найпотаємніше. Трагічний випадок перервав його життєвий і творчий політ. І тоді, в 2012му, переді мною постало питання: що саме зможу зробити для увічнення його світлої пам'яті? Дійшов висновку  треба видати альбом Вікторових картин. Не буду розповідати, якими зусиллями це далося при майже постійному безгрошів`ї. Та головне  альбом “Віктор ЮРИК. Романтичний сюжет” таки видали в Запоріжжі того ж року. Сто примірників розійшлися дуже швидко. Придбали їх переважно учні й колеги мого брата в гімназії "Троєщина", де він працював до останніх своїх днів і збирався вчителювати далі. Багатьом людям (переважно його друзям) це видання просто подарували. ...А що ж далі? Якщо мої художні твори є в бібліотеках, Інтернеті, зокрема, й на “Письменницькому порталі”, то про Віктора денеде тільки згадують вдячні його учні, виставку картин організували його дружина Валентина Миколаївна й дочка Наталя. І 68


згадав я тоді, що мій колегаписьменник Олег Гончаренко з Мелітополя взяв колись до рук альбом видатного художника Івана Марчука й на кожну з картин написав окрему поезію. Подумалось: "А чому ж я цього ще не зробив? Адже он, в альбомі  братів живопис! Дерзай, Поляне!" І взявсь я за справу. Понад десять його робіт пригадали мені, що маю у своїх книжках вірші, котрі хоч якось перегукуються зі змістом оцих картин. Їх одразу ж виставив на сторінки альбому. Відтак почав працювати над новими поезіями. Щось писав, аби було близьке до того чи іншого пейзажу, щось стало досить наближеновіддаленим. Довелося чимало заглядати у Вікіпедію, енциклопедії, словники, шукати певний довідковий матеріал. Хоча мистецтво й зближувало нас із братом, та уподобання дещо різнилися. Скажімо, морська тематика для Віктора була досить рідною ще з часів навчання в морському училищі (початок 60х років минулого століття). Я ж море бачив тільки з берега, про походи моряків лише читав книжки або дивився фільми. Тому ця тема, скажу відверто, мені давалася важкувато. Довелося наполегливо працювати над віршами. Що з цього вийшло  хай тепер оцінює шановний читач. Дякую дуже письменнику Миколі Білокопитову, який свого часу служив на флоті, знає море не тільки з книг. Його зауваження були слушними, стали мені у пригоді. Він, на моє прохання, й редагував вірші, поміщені в цьому альбомі. Усе, що на його думку, було не так  не приховував, показував мені. А я вже доробляв, переробляв, відшліфовував кожен рядок своїх творів. Нинішній альбом збагатився кількома новими картинами. Вони зберігалися в племінниці Олі Камнєвої в Одесі й однополчанина Віті  Володимира Селецького в райцентрі Кам'янка на Черкащині, в деяких односельців дружини Віктора Валентини в Ротмістрівці Смілянського району. Цим людям я безмежно вдячний. Особлива подяка моя Олі Камнєвій і моєму синові Юрію, які вирішили передати картини музею. Ці люди розуміють, що в їхніх квартирах Вікторові твори бачитимуть вони самі та хіба що кілька гостей за рік. А в музеї оті пейзажі дивитимуться десятки й сотні людей, милуватимуться ними, а в когось, дивись, унаслідок цього, виникнуть гарні почуття, хтось напише гарні поезії, а хтось і сам, як колись Віктор, захопиться живописом. Хотілось би подякувати й працівникам Кам'янського державного історикокультурного заповідника, які взяли на зберігання й виставляють в експозиціях музею картини Віктора. Із ними тепер мають змогу ознайомитися земляки, зокрема, школярі з рідного Баландиного. Хай знають, що в цьому найпрекраснішому в світі селі народився й виріс Віктор Сергійович Юрик  моряк, архітектор, педагог, художник. Хай люблять рідну Україну так, як любив її він. А ще моя подяка заслуженому художнику України Ірині Гресик за консультації щодо укладання й верстки альбому та фотокору “Запорізької правди” Юрію Зелінському за обробку окремих фоторепродукцій. Полян$Пилип ЮРИК

69


Віктор із Пилипом і племінником Анатолієм 1961 рік

Віктора проводжають на військову службу 1967 рік

Брати Юрики: Михайло, Пилип і Віктор.

Подружжя Валентини й Віктора Юриків

2006 рік

70

Стоять: Віктор, його теща Олена Степанівна Калина, його дружина Валентина Миколаївна і брат Пилип. Сидить дочка Віктора й Валентини Наталя. 80$ті роки ХХ століття


ЗМІСТ Осінь над річкою..........................................................................................................................................................................36 Ротмістрівка. Вид на Вовківський ставок.......................................................................................................37 Гірський потік.................................................................................................................................................................................38 Біля верхів'я ставка....................................................................................................................................................................39 Від берегів Босфору...................................................................................................................................................................40 Ранок на ставку..............................................................................................................................................................................41 Краківський костел...................................................................................................................................................................42 Фортеця з уяви...............................................................................................................................................................................43 КароліноБугас. Вид на маяк Санжейка..........................................................................................................44 Лагуна........................................................................................................................................................................................................45 Стара фортеця.................................................................................................................................................................................46 Шторм......................................................................................................................................................................................................47 Романтичний сюжет...............................................................................................................................................................48 Монастир..............................................................................................................................................................................................49 Село з церквою..............................................................................................................................................................................50 Літній день...........................................................................................................................................................................................51 Околиця прибалтійського міста................................................................................................................................52 Порив вітру.........................................................................................................................................................................................53 Крокуси в Карпатах..................................................................................................................................................................54 Сільський пейзаж.......................................................................................................................................................................55 У кільватерному строю.........................................................................................................................................................56 І знайшов до підкови коня...............................................................................................................................................57 Репродукція картини народного художника СРСР Василя Касіяна "Знов напився".................................................................................................................................58 Сховалось сонце за горою.................................................................................................................................................59 Ой видно село..................................................................................................................................................................................60 Осіннє золото....................................................................................................................................................................................61 Зимовий пейзаж...........................................................................................................................................................................62 На рідній Черкащині..............................................................................................................................................................63 Бриз..............................................................................................................................................................................................................64 На узліссі................................................................................................................................................................................................65 Морський дозор.............................................................................................................................................................................66 Весняний мотив.............................................................................................................................................................................67 Післямова..............................................................................................................................................................................................68

Біографія Віктора Юрика...............................................................................................................................3 Біографія ПолянаПилипа Юрика......................................................................................................4 Картина “Зима в селі”, вірш “Зиманаречена”......................................................................5 На дощ збирається.................................................................................................................................................6 Ілюстрація до оповідання Григора Тютюнника "Червоний морок"...................................................................................................................................................7 Порт Родос.......................................................................................................................................................................8 Корабель тоне...............................................................................................................................................................9 Штиль на Балтиці.................................................................................................................................................10 Гірський потік у Карпатах.........................................................................................................................11 Свіжий вітер...............................................................................................................................................................12 Спокій.................................................................................................................................................................................13 О море, море!..............................................................................................................................................................14 Собор святого Пантелеймона Цілителя у Феофанії...................................................15 Хутір......................................................................................................................................................................................16 Дощ наближається..............................................................................................................................................17 Польові квіти.............................................................................................................................................................18 Яблуні цвітуть  яке ж це чудо!.............................................................................................................19 Плачуть берези.........................................................................................................................................................20 Зимове сонце..............................................................................................................................................................21 Весна квітує..................................................................................................................................................................22 Літній день над річкою..................................................................................................................................23 Зондська протока. Вулкан Кракатау..............................................................................................24 Передчуття бурі......................................................................................................................................................25 Купальська ніч..........................................................................................................................................................26 Вітряк над річкою................................................................................................................................................27 Балтика. Вечорова тиша................................................................................................................................28 Вітрильники в бою. Остання незакінчена робота.........................................................29 Залишки фортеці..................................................................................................................................................30 На водоводоводоспаді.................................................................................................................................31 А старша сестра сідельце знайшла..................................................................................................32 Хата лісника.................................................................................................................................................................33 Воли на леваді............................................................................................................................................................34 "Ластівчине гніздо".............................................................................................................................................35

71


Художньо$літературне видання ЮРИК Віктор Сергійович, ЮРИК Полян$Пилип Сергійович Зима$наречена. Художній альбом із віршами. $ Запоріжжя: Хортиця, 2018  72 с.

Редактор Микола БІЛОКОПИТОВ Консультант Ірина ГРЕСИК Коректор Віра СЕРЕДА Технічний редактор Андрій ДАНИЛОВ

ISBN

72


Profile for Письменницький портал

ЗИМА - НАРЕЧЕНА. Віктор ЮРИК, Пилип ЮРИК  

Альбом із картинами й віршами братів Юриків укладений із фоторепродукцій живопису старшого брата Віктора, архітектора й викладача образотвор...

ЗИМА - НАРЕЧЕНА. Віктор ЮРИК, Пилип ЮРИК  

Альбом із картинами й віршами братів Юриків укладений із фоторепродукцій живопису старшого брата Віктора, архітектора й викладача образотвор...

Advertisement