118 Зберігання
Повітря на просушуванні Запобігти небажаному зволоженню збіжжя у сховищі дозволяють установки, що адсорбують вологу з вентиляційного повітря МАРК БЄЛЯВЦЕВ Співавтор: Андрій Гридньов, директор ТОВ «Егіда»
П
ерше ніж потрапити на зберігання в бункер силоса чи на склад підлогового сховища, зерно на елеваторі майже завжди проходить через сушарку. Сушіння зерна — чи не основна операція з його доробки, адже занадто вологе досить швидко псується через появу на ньому плісняви, а розвиток грибних хвороб призводить до зараження зерна мікотоксинами. Утім, початкове сушіння ще не гарантує збереження якості закладеного в сховища зерна, адже зайва волога може з’явитися в ньому Оптимальна вологість повітря для зберігання зерна деяких сільгоспкультур і цукру Продукт Вологість повітря (RH), % Гречка, пшениця, 46–48 жито, рис, ячмінь Горох, квасоля, інші 47–50 зернобобові Кукурудза, овес, просо 45–55 Цукор 20–35
Схема роботи установки для адсорбції вологи
The Ukrainian Farmer, травень 2017 року
і згодом. Причини цього як суто фізичні, так і біохімічні. Наприклад, в погано утеплених складах волога може потрапити в зерно внаслідок промерзання й обмерзання стін. У період тривалих дощів воно може взяти додаткових 10–15% вологості із занадто вогкого повітря, адже між відносною вологістю повітря в сховищі та вологістю зерна через певний час установлюється динамічна рівновага. Наприклад, за температури близько +20 °С за вологості повітря 15–10% рівноважна вологість зерна встановлюється близько позначки 7%, а в разі збільшення вологості повітря до 100% уже сягає 33–36%. Оптимальний інтервал вологості повітря за температури +10…+20 °С зазвичай перебуває в межах від 45 до 55%: у цих умовах рівноважна вологість зерна дорівнює 13–14%. Утім, є й більш вимогливі культури: так, зерно гречки, пшениці, жита, рису, ячменю потребує під час зберігання повітря вологістю 46–48%. Для України сухе повітря здебільшого невластиве. В степовій зоні влітку трапляють-
ся короткочасні періоди атмосферної посухи, втім, переважну частину року в більшості областей вологість повітря становить 55–80%. Навіть у теплому й герметичному сховищі зайва вологість може з’явитися через життєдіяльність самого зерна: воно дихає, а під дією кисню вуглеводні в ньому розкладаються, виділяючи тепло й вуглекислий газ і воду. Аби уникнути небажаного зволоження під час зберігання, сучасні елеватори обладнано системами, що контролюють як мікроклімат у сховищах, так і поточний стан самого зерна. Зазвичай, за виявлення зайвої вологості масу зерна починають активно вентилювати теплим повітрям. Однак цей захід виявляється ефективним лише тоді, коли саме повітря у вентиляційній системі є сухим, інакше це все одно, як намагатися витертися насухо мокрим рушником. Існують лише два основних способи видалення вологи з повітря. Перший — конденсація, тобто коли повітря охолоджують до температури, за якої наявна в ньому вода переходить із газоподібного стану в рідкий і випадає на охолоджувальній поверхні. Цей спосіб зневоложення досить технологічний, оскільки потребує наявності охолоджувальної установки з холодоагентом і компресором, і досить енерговитратний, оскільки енергію потрібно спочатку витратити, щоб охолодити вологе повітря, а потім, щоб вже сухе, його нагріти й подати у вентиляційну систему. До того ж цей спосіб не завжди буває дієвим, оскільки ефективно конденсувати вологу можна лише з теплого повітря, а коли його температура нижча за +10 °С, то на суттєве зниження вологості сподіватися марно. Висушити до «нуля» навіть холодне повітря дозволяє інший спосіб — адсорбції, коли волога з повітря поглинається спеціальним адсорбційним реагентом. Саме зерно за своєю суттю є гігроскопічним — воно вбирає вологу завдяки наявності в ньому білків і деяких високомолекулярних сполук. Утім, є речовини, що на одиницю своєї початкової маси й об’єму поглинають вологи набагато більше, ніж зерно — до них належать, наприклад, солі металів. Так, хлорид літію є одним із найбільш засто-