Вісник №47 (квітень 2012) by Всіх Святих Українського Народу

РАДІСТЬ ВОСКРЕСІННЯ

Це День, що його сотворив Господь, радуймося й веселімся в нім! (Пс. 117, 24) еликдень – це означає великий день, день Христової перемоги, Який торжественно вийшов в славі з гробу, перемігши смерть. Правда перемогла неправду, любов перемогла ненависть. Слава цієї перемоги дзвенить і сьогодні, наповняє весь світ по всі часи. «Де ж смерте твоя перемога, де ж смерте твоє жало?» (1Кор. 15, 51) – скріпляючи нашу віру, промовляє апостол Павло. В цей великий день дзвенять в нашій душі слова воскреслого Христа: «Я – воскресіння і життя! Хто вірує в Мене, хоч би і вмер – житиме!» (Йо. 11, 25). Свято Христового Воскресіння зворушує кожну людину, бо Воскресіння є наглядним доказом перемоги вічного життя, тріумфу правди, справедливості і добра та джерелом непереможної віри в Триєдиного Бога і Його Царство. З нагоди Великодніх Свят від імені священиків нашої парафії і всього церковного притчу бажаю вам короткими словами: Веселих Свят! Короткі та прості ці слова, однак містять в собі всі ті Великодні багатства, що спричиняють нам надзвичайну радість. Рівно ж в цих словах криється глибоке переконання того, що бажаємо вам справді дуже високого, великого і доброго. Святочні великодні побажання перевищують зміст всіх наших звичних земних поздоровлень і побажань. Саме такі, а не інакші побажання складаємо вам сьогодні. І не лише ми самі вкладаємо у ці побажання наше щире серце, але й Воскреслий Христос сам опромінює їх своєю благодаттю. Хай відгомін цього могутнього гімну: «Христос воскрес!» – завжди дзвенить у вашому серці як ваше життя і здоров’я, як ваша правда. Особливо, щоб оживилися у ваших душах християнські чесноти: віра, надія і любов. Ці богословські чесноти від Воскресіння Христа

allsaints.lviv.ua

по всі віки додавали християнським душам натхнення і відвагу на дорогу мучеництва. В сьогоденні, на жаль, спостерігаємо дещо умертвілу віру, приспану надію і занедбану любов в деяких душах, що наче тіні тягнуться за Христом. Сумні, наче заплакані жінки, які відходили від похованого у гробі Ісуса, і немає в них впевненості перемоги і тріумфу. На жаль, в сьогоденні вимирає покоління Христових лицарів, в душах яких грали б сурми віри, надії й любові. Хай отже, сьогоднішній Великдень воскресить в наших душах ці богословські чесноти. Оживіть свою віру в Бога! Бо якщо ваша віра не буде тільки пустим гаслом, але дійсністю, що проявлятиметься праведністю вашого приватного чи суспільного життя, хто зможе встояти тоді проти вас?.. «Коли Бого з нами, то хто проти нас» (Рм. 8, 31) Оживіть свою надію на Бога! Не заломлюйтеся навіть хвилевими родинними, суспільними чи політичними невдачами, бо так як дорога Христа йшла через Голгофу до світлого дня воскресіння, так і шлях нашого народу і України простягається через вершок своєї Голгофти по якій несподівано настане день світлого Воскресіння. Оживіть свою любов! Щоб усі чвари та непорозуміння були усунені єдиною ідеологією: Хочемо Бога і хочемо незалежної і соборної України. Хай і різними дорогами, та йдімо дружньо в згоді до однієї мети. І тоді гомін великодніх дзвонів буде гомоном воскреслої кожної християнської душі, цілого суспільства і нашої держави – України! о. Володимир Ольшанецький, адміністратор Храму Всіх Святих Українського Народу та священики храму

З ЖИТТЯ ПАРАФІЇ

У Хрестопоклінну неділю до нас завітала копія чудотворної ікони Розп’яття ГНІХ з Глинян

одня біля ікони заносились моління наших парафіян. ПеЩ ребування ікони на нашій парафії у такий Богом благословенний час Посту було поєднане з Реколекціями, які очолив о. Андрій Стадницький. На закінчення Реколекцій та з нагоди почитання нашою парафією Глинянської ікони Розп’яття ГНІХ Марійська Дружина організувала молитовний вечір з розважаннями про Животворящий Хрест та покаяльну молитву Єфрема Сиріна.

Хресна дорога

оброю традицією нашої парафіяльної молоді організовувати хресну дорогу у часі Великого Посту. У П’яту неділю Великого посту Марійська Дружина храму ВСУН організувала театралізовану хресну дорогу. Інсценізація страстей Господніх була наповнена змістовними розважаннями Євангельських подій, чудовою грою молодих акторів, молитвою й гарними костюмами. Таке дійство, наче, перенесло присутніх у часи Ісуса Христа, й усі змогли відчути тривогу апостолів, біль і співстраждання Пресвятої Богородиці, докори сумління Пилата, жорстокість й закам’янілість катів та єврейського народу. Микола Білецький

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012

ього місяця Марійська Дружина організувала майстер-класи для дітей по писанкарству.

берегиню-заступницю жіночої долі. Характерною деталлю таких ляльок є викладений з різноколірних ниток хрест, переплетених таким чином, що на розхресті утворює квадрат. Що ж, саме так Марійська Дружина готувалась до Великодніх Свят.

Дехто з них був тут минулого року і ділився своїми враженнями зі своїми однолітками. Та більшість прийшли тільки вперше, тому чемно слухали поради та настанови. Почалося заняття з молитви та розповіді про саму писанку. Ділилася своїм вмінням – Настя Коваль. Діти дуже майстерно малювали свої писанки. Кожна писанка виходила особливою. Через тиждень був ще один майстер-клас на якому діти з захопленням робили писанки з бісеру і обмотували їх ниткою. Дітям дуже сподобалось це заняття, і у них виходили дуже яскраві та гарно оздобленні писанки. Пізніше до дітей прийшов майстер п. Олена по виготовленню вузлової ляльки. Діти дізналися багато нового про саму ляльку. Наприклад: вузлова лялька колись символізувала Рожаницю,

З ЖИТТЯ ПАРАФІЇ

Як дітки вчаться малювати писанки!

Підсумком майстер-класів буде перемога у конкурсі з найкращої писанки. Результат конкурсу буде оголошений у Провідну неділю. Катя Кирия

ГОТУЄМОСЯ ДО РОЗПИСУ СВЯТИЛИЩА Користаючись нагодою, хочу скласти вам, дорогі парафіяни, сердечну молитовну подяку за вашу активну участь у житті парафії, а зокрема за вашу постійну щедру жертвенність для розбудови та оздоблення нашого храму.

а останній період будівельних і оздоблювальних робіт в нашому храмі зроблено наступне: збудовано додаткових 7 приміщень у хоровій частині храму, підведено опалення, освітлення цих приміщень, встановлено вікна, а на 4-му поверсі в бібліотеці встановлено великий вітраж у вигляді хреста. Облаштовано технічне приміщення для наших сестриць-господинь та вимощено підлогу плиткою у цьому приміщенні. У решті приміщень підготовлюються оздоблювальні роботи по шпаклюванню штуком та

allsaints.lviv.ua

викладанні на підлогу керамічної плитки. По іконостасу іконописці продовжують писати ікони, вже встановлено 2 ікони: Пратулинських мучеників і священномученика Йосафати, та ікона Блаженних мучеників ХХ ст.. Остаточно погоджено і затверджено сакральною комісією проект запрестольної ікони в мозаїці і розпису святилища. Після Провідної неділі плануємо встановлення риштування у святилищі для вимощення в мозаїці запрестольної ікони та розпису святилища. Поряд з тим продовжується реконструкція та ремонт каплиці. Просимо вас й надалі бути активними у підтримці вашими добровільними пожертвами розбудови та оздоблення нашого храму. о. Володимир Ольшанецький

РІК СВЯТИХ ТАЙН

Євхаристія - джерело і вершина церковного життя П

ісля доброї Сповіді приступаємо до Святої Тайни Євхаристії (приймаємо Святе Причастя). Під видом хліба і вина на Службі Божій священик уділяє нам правдиве Тіло і Кров Ісуса Христа. Цю незбагненну Пресвяту Тайну Євхаристії, як і інші шість святих Тайн, встановив Сам Христос, Котрий на Тайній Вечері здійснив першу Службу Божу та, ламаючи хліб і подаючи чашу, промовив такі слова, що їх чуємо на Св. Літургії з уст священика: “Прийміть, їжте, це є Тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів... Пийте з неї всі, це є Кров Моя Нового Завіту, що за вас і за багатьох проливається на відпущення гріхів” (Мт. 26:2728). Нелегко було юдеям, а навіть і апостолам зрозуміти тоді Христові слова про Пресвяту Євхаристію, але Господь наголошував: «Істинно, істинно говорю вам: якщо не споживатимете Тіло Чоловічого Сина й не питимете Його Кров, не матимете життя в собі. Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той живе життям вічним, і Я воскрешу його останнього дня». «Бо Тіло Моє – їжа правдива, і Кров Моя – правдивий напій. Хто споживає Тіло Моє і Кров Мою п’є, той у Мені перебуває, а Я – в ньому» (Ів. 6,53- 56). Апостол Павло у першому посланні до Корінтян застерігає: “Тому, хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винен за Тіло і Кров Господню. Хай, отже, кожний випро-

бовує себе самого і тоді їсть цей хліб і п’є цю чашу. Бо той, хто їсть і п’є, не розрізняючи Господнього Тіла, суд собі їсть і п’є (1 Кор. 11:2729). До цієї Святої Тайни ми приступаємо з особливою пошаною і побожністю. Пресвята Євхаристія - «джерело і вершина всього християнського життя» (II Ватиканський Собор, Догм, конст. «Lumen gentium», 11.). «Усі інші таїнства, як і всі церковні служіння та діла апостольства, пов’язані з Євхаристією і до неї спрямовані. Бо Євхаристія містить у собі весь духовний скарб Церкви, тобто Самого Христа - нашу Пасху» (II Ватиканський Собор, Декр. «Presbyterorum ordinis», 5.). «Євхаристія означає і здійснює спільність життя з Богом і єдність Божого Народу, які роблять Церкву тим, чим вона є. У ній ми знаходимо одночасно вершину діяння, яким Бог освячує світ у Христі, і вершину культу, який люди у Святому Дусі віддають Христові і через Нього Отцеві» (Конгрегація богослужіння, Інструкція «Eucharisticum mysterium», 6.). Піст перед Сповіддю є похвальним, але згідно дозволу Церкви сповідатися можна, не утримуючись попередньо від трапези, а от перед прийняттям Пресвятої Тайни Євхаристії слід утриматися від їжі і напоїв принаймні одну годину, хоча доволі часто 3 год. перед Св. Причастям намага-

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012

ної Жертви. У цьому могутність Служби Божої. А її завершенням, центром (та й центром життя християнської громади і кожного християнина) є Пресвята Євхаристія.

Свята Тайна Євхаристії, для всіх чи для «обраних»?

Римський Пій Х, у своєму декреті «Quam singulari» говорить, що Церква ще зі свого раннього періоду намагалася з раннього віку прилучати дітей до таїнства Євхаристії, уділяючи його також і немовлятам. Він пригадує, що діти живились святим Хлібом не лише з нагоди Хрещення, а й значно пізніше.

Досить часто поміж людьми можна почути питання, для чого причащати маленьких дітей, або твердження, що Церква забороняє причастя немовлят. Як воно є насправді і чи не відносимо ми дітей до людей «другого сорту», а також на інші питання спробую в цій статті дати відповідь.

Не слід забувати, що Таїнство — це завжди дар, який діє ефективно, по-різному, бо і люди є різними. Особливі відправи, які стосуються різних етапів зростання людини, можуть бути корисними для педагогіки віри і супроводжувати необхідну катехизацію дітей і молоді, але повинно бути зрозумілим, що втаємничення у тайну Христа буде повністю здійсненим лише після отримання перших трьох таїнств, а саме таїнства Хрещення, Миропомазання і Євхаристії.

документах нашої Церкви щодо причастя немовлят, новохрещених дітей, а також і малих дітей говориться, що: «Сакраментальне впровадження в таїнство спасіння завершується прийняттям Пресвятої Євхаристії і тому Пресвята євхаристія повинна уділятися після Хрещення і миропомазання якнайскоріше» (Кодекс Канонів Східних Церков, канон 697). Конгрегація Східних Церков приписує наступне: «Уділення Євхаристії не обмежується лише до хвилини звершення втаємничення. Євхаристія – це хліб життя і дітей треба постійно ним годувати від того часу, щоб вони духовно зростали. Спосіб їхньої участі у Євхаристії відповідає їхній спроможності: спочатку він буде відрізнятися від того способу, що в дорослих, неминуче менш свідомо і менш раціонально, але поступово буде розвиватися через благодать і педагогіку таїнства, зростаючи аж до звершеності мужа, до міри повного зросту повноти Христа (Еф.4,13)». Варто згадати також і слова Христа з Євангелія від Марка 10,14: « Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже!» а також слова, описані в Євангелії від Матея 18,3: «Істино кажу вам: Якщо ви не навернетеся, і не станете, як ті діти, не ввійдете в Небесне Царство!»

Після доброї Сповіді християнин може кілька разів приступити до Св. Причастя і не зобов’язаний кожного разу перед цим сповідатися, хіба би згрішив важким гріхом.

РІК СВЯТИХ ТАЙН

ються не споживати їжі. Пиття чистої води і прийняття ліків не порушує посту. Зауважмо, що Св. Літургія (Служба Божа) є найкращою молитвою, в часі якої Сам Христос як Богочоловік заступається за нас, адже на Богослуженні відбувається відновлення Хресної жертви Ісуса Христа, Який помер за нас, проливши Свою Кров. Христос на Св. Літургії в таємничий спосіб через руки священика здійснює відновлення тієї безмежно цін-

В часі, коли наші діти здебільшого спершу знайомляться з великим впливом зла, що панує повсюди у світі, не варто забирати у них ласки Божої присутності і любові, що в подальшому могла б служити спонукою до їхнього духовного зросту. Подібну думку висловили також і отці Львівського Архиєпархіального Собору 1944 року, кажучи, що: «Тільки поміж невинними дітьми знайдемо душі, які Христос в св. Євхаристії може відразу посісти і з яких може легко зробити святих». Тож не забороняймо малим дітям приходити до Спасителя. Пам’ятаймо слова Ісуса «Хто Тіло Моє їсть і Кров Мою п’є, той в Мені перебуває, а Я в ньому» (Ів.6.56). І замість того, щоб забороняти, краще пояснюймо дітям справжню суть Євхаристії. Не варто говорити, що священик дає хлібчик, чи мед чи ще щось, а потрібно в доступній для дитини спосіб пояснити, що вона приймає Господа в своє серце. І своїм прикладом прокладаймо нашим дітям до життя з Христом тут, на землі і до Царства Небесного у вічності. Галина Гнатів

Звертаючи увагу на ці слова Спасителя, Папа

allsaints.lviv.ua

НАШЕ ХРИСТИЯНСЬКЕ ЖИТТЯ

Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом

З пастирського листа Блаженнішого Святослава до духовенства, монашества і усіх вірних Української Греко-Католицької Церкви

осподь наш Ісус Христос перед вознесінням на небо звернувся до своїх учнів із закликом: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи, христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 18–20). Цей заклик Христа звіщати Добру Новину стосується не лише перших Христових учнів – апостолів, він зобов’язує Церкву в усі часи, аж до кінця віків. Українська Греко-Католицька Церква, здійснюючи це доручення Божественного Спасителя, п’ять років тому вустами єпископів Священного Синоду окреслила мету свого служіння як «Святість об’єднаного Божого люду». Святість – це Божий дар, покликання кожного християнина. «Це ж саме воля Божа: освячення ваше», – нагадує св. Павло в Посланні до солунян (1 Сол. 4, 2–3). Місцем, де найчастіше зароджується, зростає і дозріває святість християнина, є парафія.

Боже Слово «Слово Христове нехай у вас перебуває щедро: навчайтесь у всякій мудрості й напоумляйте одні одних», – настановляє нас св. Павло в Посланні до колосян (Кол. 3, 16). Через Боже Слово ми пізнаємо Христа, зустрічаємося з Ним і входимо у живі відносини з Ним. «Незнання Святого Письма – це незнання Христа», – казав св. Єронім. Ми хочемо в наших парафіях наслідувати перших християн, щоб Слово Боже стало основою нашого церковного, парафіяльного, родинного, суспільного і особистого буття. Боже Слово має принести видимі плоди у нашому щоденному житті, бо лише ті, хто це Слово зберігає, тобто виконує, назвуться блаженними у Господа (пор. Лк. 11, 28). У наших парафіях не повинно бути жодної родини, яка б не мала Біблії. Всіх вірних закликаю до щоденного читання Святого Письма, найкраще – через участь у біблійних гуртках при парафії та через молитовне читання вдома. Ще одною незамінною книжкою для нашого духовного зростання має стати нещодавно проголошений Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» як підручник віри для всіх вірних нашої Церкви – дітей, молоді й дорослих. Митрополит

Андрей (Шептицький) називав Катехизм фундаментом християнського життя. При цій нагоді прагну підкреслити, що кожен віруючий має обов’язок щоразу глибше пізнавати правди святої віри протягом усього свого життя, а духовенство не має права уникати обов’язку навчати віри своїх вірних не лише проповіддю, але й катехитичним служінням. Коли йдеться про катехизацію, то в нашому розумінні – це постійний процес входження в таїнство Церкви, який стосується не лише дітей, які готуються до прийняття Святих Таїнств. Постійна і безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і старших – необхідна умова живої парафії. Наостанок підкреслю, що так само як і Святе Письмо, Катехизм нашої Церкви має бути настільною книгою кожного члена наших спільнот, оскільки він є дуже цінною допомогою для правильного розуміння і читання Божого Слова.

Святі Таїнства і молитва Боже Слово є основою християнського життя, а його джерелом і водночас вершиною – Пресвята Євхаристія. Зібрана на Божественній Літургії парафіяльна громада єднається зі своїм невидимим Головою – Христом, і з усіма святими й ангелами, творячи в такий спосіб таїнственне єднання неба й землі, дочасності й вічності. Служба Божа, яку законно поставлений священик служить у єдності та від імені свого єпископа, є також часом будування Церкви – Тіла Христового, Головою якого є сам Господь. Немає ціннішого моменту в нашому земному житті, як Служба Божа. Тому свята неділя, день Господній, має бути в пошані кожного християнина, а участь у Святій Літургії повинна вважатися не обов’язком, що його мусимо виконати з наказу Церкви, натомість прийняттям дару від самого нашого Господа, який прагне зустрітися з нами, щоб наповнити нас своєю благодаттю і любов’ю. «Не можемо жити без неділі!» – заявляли християни перших століть і радше йшли на мученицьку смерть, ніж погоджувалися під тиском поган працювати в неділю. Це гасло мусимо зробити своїм і ми, християни ХХІ століття, та наполегливо оберігати святість і недоторканність дня Господнього.

Служіння ближньому Ще одним важливим елементом, який виражає внутрішню природу Церкви та виявляє, наскільки живою є та чи інша парафія, – це дияконія, або служіння любові чи «харитативна діяльність». Це служіння ближньому випливає з нашого закорінення в Христі. Діяльна любов ближнього є покликанням і завданням кожного без винятку

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012

Погляньмо навколо себе: скільки у світі є нещастя і убогості, самотності і смутку, болю і страждання! Всі ці прикрі явища нашого земного життя – це для нас запрошення до чинної любові, яка є виявом живої віри. Господь хоче відкрити наші очі на нужду світу, щоб ми навчилися по-справжньому любити і виявляли нашим ближнім Божу любов – увагою до них, сердечним співчуттям, підтримкою, словом потіхи і розради, а головно, ділами милосердя.

віддзеркалюємо цієї єдності. Будучи свідомими цього, всі ми маємо цінувати і плекати її, зберігаючи повне сопричастя з наступником апостола Петра – Святішим Отцем, з ієрархією нашої Церкви, з місцевими єпископами та душпастирями, які діють від їхнього імені. Парафія є спільнотою спільнот. У ній існують різні молитовні групи, братства та молодіжні організації. Всі вони покликані укріплювати єдність і любов між членами парафіяльної спільноти. Підтримуючи одні одних молитвою, обмінюючись Божими дарами та співпрацюючи в дусі Христового служіння, зможемо втілювати у життя синодальну програму «Святість об’єднаного люду Божого».

Провід

Місійний дух парафіяльної спільноти

Парафія – це спільнота вірних, які під проводом єпископа з душпастирями здійснюють своє покликання до єднання з Богом-Отцем через Господа Ісуса Христа у Святому Дусі. Господь Ісус безнастанно діє в наших спільнотах через Святого Духа, посилаючи Його дари на розбудову і зростання свого Тіла. Святий Павло навчає про це так: «І він [Христос] сам настановив одних апостолами, інших – пророками, ще інших – євангелистами і пастирями, і вчителями, для вдосконалення святих на діло служби, на будування Христового тіла, аж поки ми всі не дійдемо до єдности в вірі й до повного спізнання Божого Сина, до звершености мужа, до міри повного зросту повноти Христа» (Еф. 4, 11–13). Церковний провід парафіяльної спільноти звершується під проводом єпископа як голови і отця. А кожна парафія має бути організованою спільнотою, в якій під опікою свого пароха та у співпраці з ним кожен служить іншому тим даром, що його дістав від Господа.

Ісус Христос сказав до своїх учнів: «Ви – сіль землі… Ви – світло світу» (Мт. 5, 13–14), – і тим самим закликав нас виходити за межі нашої церковної спільноти, щоб нести у світ Христову науку, щоб перемінювати світ Христовим Духом.

Плекання і служіння єдності

Запрошую усіх – мирян, богопосвячених осіб і духовенство – до оновлення нашого церковного буття на рідних землях і на поселеннях. Скріплені Божою благодаттю та довірою до Його Святого Провидіння, яке впродовж віків провадить нашу Церкву, берімося до праці!

Бути Церквою – це перебувати в сопричасті Святого Духа, в благодаті Господа Ісуса і в любові Бога-Отця. Єдність Церкви є, такими чином, іконою єдності осіб Пресвятої Трійці. Ця єдність проявляється на різних рівнях: на рівні Вселенської і помісної Церкви, єпархії та окремої парафії. Трапляється, що через нашу неміч і гріховність ми не

Дорогі у Христі! Слухаючи чи читаючи ці рядки, не один з вас, можливо, подумав: хто ж має здійснювати ці такі важливі й потрібні завдання? Хто повинен подбати про те, щоб наші парафії були справді живими? Може, єпископ? Може, наш парох разом з іншими душпастирями? Може, ще трохи катехити чи богопосвячені особи, якщо їхній монастир знаходиться на території парафії? Відповідь на ці запитання проста: за оживлення парафії несе відповідальність кожен із нас. Заповіді Христові стосуються всіх без винятку вірних. Всі ми творимо Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Тому всі маємо бути «живими каменями» у будівлі нашої парафії, яка є втіленням цієї Церкви в нашій місцевості.

НАШЕ ХРИСТИЯНСЬКЕ ЖИТТЯ

християнина. Лише віра, чинна любов’ю, провадить до спасіння (пор. Гал. 5, 6). Натомість віра без діл – мертва (пор. Як. 2, 26). «Усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших, ви мені зробили» (Мт. 25, 40), – каже Господь Ісус.

Благословення Господнє на Вас! + СВЯТОСЛАВ

АНОНС ПОДІЙ НА НАШІЙ ПАРАФІЇ:

• Марійська дружина запрошує дітей, молодь та всіх бажаючих на гаївки, які відбуватимуться 16.04 (Світлий понеділок) біля каплиці о 14:30 • З 4 по 15 червня відбуватимуться «Веселі канікули» для дітей • 1 липня випадає празник Всіх Святих Українського Народу • З 5 по 15 липня триватиме парафіяльний табір для молоді (ДЕТАЛЬНІШЕ ПРО ЦІ ТА ІНШІ ПОДІЇ НА ДОШКАХ ОГОЛОШЕНЬ)

allsaints.lviv.ua

НАПРИКІНЦІ

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ НА КОЖЕН ДЕНЬ: 6:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ І ПАНАХИДА 8:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПОМЕРЛИХ І ПАНАХИДА 9:30 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 10:30 – Понеділок – молебень до Христа Спасителя Вівторок – молебень до Богоматері Середа – молебень до Богородиці Четвер – молебень до Святого Миколая Чудотворця П’ятниця – молебень до Христа Чоловіколюбця Субота – молебень до Новомучеників 18:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ (на якій додатково молимося): Понеділок - за узалежнених від алкоголю, наркотиків… Вівторок – за мешканців будинку по вул… ХРЕСТИНИ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ МОЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ У БУДЬ-ЯКИЙ ДЕНЬ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ У ЗАХРИСТІЇ.

Середа – за кращу долю для України і народу Четвер – за оздоровлення, тих що в недузі (хворих) П’ятниця – за дітей, молодь, за учнів школи №… класу… Субота – за християнські подружжя парафії 19:00 – ВЕЧІРНЯ У суботу та перед святами – також Всеношна (Велика Вечірня та Утреня)

НА НЕДІЛІ ТА СВЯТА: 7:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 9:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 11:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ПАРАФІЮ 13:00 – ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 18:00 - ЛІТУРГІЯ ЗА ВСЯКІ ПРОШЕННЯ 19:00 – ВЕЧІРНЯ

У НЕДІЛЮ О 14:30.

Наречені, які бажають вінчатися у храмі Всіх Святих Українського Народу, або в іншому храмі, мають обов’язок зголоситися до парафіяльного уряду за два місяці до вінчання, а також пройти передподружні науки при нашому храмі.

(Батькам, які бажають охрестити своїх дітей, необхідно наперед зголоситися до захристії храму)

Зголошуватись до секретаря храму о. д-на Івана (пн. – вт. з 19:00; неділя – з 10:00)

Редколегія: Микола Білецький, Ірина Дмитрів, Марічка Кузяк. Координатор видання: о. Остап Гнатів. Адреса: м.Львів, 79021, Україна вул. С.Петлюри, 32 Е-мейл: allsaints@ukr.net Сайт: www.allsaints.lviv.ua Телефон: +38 032 292-24-50 (захристія храму)

Банківські реквізити: Релігійна громада УГКЦ ЗКПО (ЄДРПОУ) 23965059 р/р 26002000010802 ПАТ «Фольксбанк» МФО 325213

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 9 (47), квітень 2012