Page 1

Пам’ятай про вічність Може, ти бачив колись умираючу людину, пам’ятай, що й ти підеш тією дорогою. На світанку подумай, що не доживеш до вечора. А коли смеркнеться, не будь певний за ранок. св. Тома Кемпійський

С

вята Христова Церква, як дбайлива мати, супроводжує свої духовні чада впродовж усього земного перебування і провадить свій благочестивий народ до вічного блаженства у Царстві Божому. Участь церковної спільноти у супроводжені померлої особи до потойбічного життя не закінчується лише чином Похорону. «Вічна пам’ять» – це не красивий пам’ятник на могилі і не пам’ятні фото на стінах чи в альбомах. Свята Церква вчить нас, що вічна пам’ять полягає в тому, що ми зобов’язані молитися за померлих до Господа. Бо після смерті кожна душа стає перед Богом на іспит за своє життя. І ми не знаємо, який шлях очищення потрібно для наших померлих родичів, щоб успадкувати приготовлене їм місце упокоєння. «Не спокійне моє серце, доки не спочине у Тобі – Боже!», казав св. Августин. Ми повинні розуміти, що у великій мірі від нас залежить вічне щастя наших померлих родичів та їхній упокій у Господі, а відтак їхнє заступництво за нами. У Бога нема часу – Він вічний, тому наша постійна пам’ять у молитвах і милостинях за своїх померлих перед Вседержителем – це Вічна пам’ять. У літургійній традиції нашої Церкви маємо багато способів поминання наших померлих ро-

allsaints.lviv.ua

дичів, друзів і всіх від віку покійних. Особливо зараз у благодатний час Великого Посту творимо постійну молитву за упокій під час Парастасів – Сорокоуст. Парастас – з грецької посередництво. Парастас – це богослуження, в якому за посередництвом молитви, милостині і кадильного диму вимолюється в Бога прощення усопшому за його гріхи. Це богослуження відправляється з любові до померлого. Парастас відправляється в день смерті, під час похорону і в поминальні дні. Дослівно кажучи, «Парастас» – це богослуження, на якому присутні продукти харчування, мед і солодощі. Їх кладуть на спеціально приготований столик як жертву за гріхи померлого. Молитва і подання милостині за їх упокоєння – це два способи, якими можемо великою мірою допомогти душам спочилих. На заупокійні відправи жертвують хліб, бо він є символом життя й присутності тіла, а також інші продукти: мед, цукор, олію, печиво, фрукти, солодощі, – зрештою, будь-що їстівне. Є також благочестивий звичай жертвувати якісне вино, яке використають для св. Причастя, і борошно, яке піде для випікання проскур. Мед символізує насолоду, яка зустріне всіх праведників у вічності, цукор та солодощі є символом приємності – насолоди перебування з Господом. Вино означає життя, яке переходить у вічне життя, а також Пресвяту Євхаристію. Існує хибне уявлення, – хоч як дивно це звучить, – що принесене на парастас їдять спочилі. Насправді пожертвуване споживається священнослужителями, працівниками храму, роздається нужденним. Слід пам’ятати, що поминання померлих – це, насамперед, молитва (карточки з іменами, інтенції) та милостиня, що полягає у доброму і щирому намірі, а не у зобов’язанні перед кимось. Щодо того, скільки приносити, то не існує жодних правил, – чи обов’язково три хлібини, чи обов’язково три в’язки бананів тощо. Кількість Закінчення на ст. 3

1


З ЖИТТЯ ПАРАФІЇ

ПРОЩАННЯ З КОЛЯДОЮ Останніми роками вже стало доброю традицією на нашій парафії в останню неділю перед Стрітенням організовувати свято «Прощання з колядою».

З

вичайно і цей рік не був винятком. Наше свято було організоване 12 лютого 2012 р. Б. Тут люди в останнє в цьому році мали можливість звеличати новонародженого Бога своїми колядками та різдвяними піснями. Коляду допомагали підносити на небеса колективи нашої парафії та запрошені гості. Свято розпочали своїм чарівним співом наймолодші учасники Коляди дитячо-молодіжний хор «Веснівка» під ке-

Почувши звуки скрипки у руках фіналіста проекту «Україна має талант» та віднедавна нашого парафіянина Олександра Божика ми ще більше відчули велич цьогорічного свята. На завершення виступили колектив «Дзеркало душі» під керівництвом п. Надії Базів, заспівавши нам зовсім нових коляд та парафіяльний хор «Єдність» під кервництвом п. Зеновії Федик. Їхній чарівний спів можна було слухати і насолоджуватися ним ще довго-довго. Наша Коляда була по-справжньому парафіяльною – родинною. Адже після завершення виступів відбувся фуршет під час якого всі присутні вже разом колядували та величали Бога у яслах як добре знаними так і зовсім новими коляками. Дай Боже нам дожити до наступної Коляди, щоб ми знову могли Тебе величати співаючи чарівних колядок.

рівництвом п. Оксани Кудовби, до них долучилися і діти з музичного гуртка парафіяльної катехитичної школи зігравши на інструментах та Андрій Баландюк заспівавши, і це додало ще більше колориту парафіяльній Коляді.

Ірина Дмитрів

Цьогоріч нашими гостями були: колектив «Левандівське ретро» та хор із собору св. Юра під керівництвом В. Волошина. Їхній спів ще раз допоміг нам відчути ту різдвяну радість, яку ми відчували зовсім недавно. Звичайно Коляда була б не повною, якби ми ще раз не побачили вертеп організований молодіжною спільнотою Марійська Дружина, який по-особливому звеселив всіх присутніх.

2

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012


Про велике значення заупокійної милостині говорить багатий досвід Церкви. Це ми бачимо з того, що Церква постійно молиться за своїх померлих, а також, знаходимо у вченні Церкви обов’язок: померлого похоронити й за упокій душі молитися. Християнське милосердя – дуже корисна чеснота вже тут на землі, а ще більше по смерті в небі. Милосердним Бог благословить і їх нагороджує вже тут на землі. У Святому Письмі в книзі Сираха читаємо: «Воздавай Всевишньому згідно з Його даром – щедро за твоїми власними статками. Господь бо тобі відплатить, поверне тобі всемеро... А й бідному простягни свою руку, щоб завершилось твоє благословення» (35,9-10; 7, 32). Добрими ділами ми також сплачуємо наші заборгованості перед Богом. У книзі Товита сказано: «Молитва з постом – річ добра, однак милостиня зі справедливістю – ліпші. . . Ліпше творити милостиню, ніж нагромаджувати золото. Милостиня від смерті вибавляє, вона усякий гріх очищає» (12,8-9). А Христос каже: «Блаженні милосердні, бо вони зазнають милосердя» (Мт. 5, 7). Св. Іван Золотоустий про силу милостині

навчає: «Нема гріха, що його не можна б очистити, що його не могла б знищити милостиня. Всякий гріх нижче від неї. Вона – пригожий лік на всяку рану». Одне оповідання говорить про чоловіка, що був дуже скупий і чинив багато зла. Якось він, щоб від нього відчепилися жебраки, кинув у них хлібиною, ніби каменем. Після цього він тяжко захворів і побачив біля свого смертного ложа ангелів та бісів, які сперечалися за його душу. Біси перераховували велику кількість його гріхів, починаючи із самого дитинства. Оскільки ангели не знаходили добрих діл, то представили хлібину, яку він пожбурив у бідних. Ця хлібина, на диво, майже переважила багато лихих його вчинків. Тоді ангели повернули його до життя і попросили подати хоч ще трохи милостині, щоб вони могли його виправдати. Цей урок став для нього корисним і докорінно змінив його життя. Він роздав усе своє добро біднякам, а потім попросив друзів продати його у рабство, а гроші також роздати. Св. Іван Золотоустий, заохочуючи нас до діл милосердя, каже: «Велике діло – милостиня. Полюбімо її, вона не має нічого собі рівного. Вона може змити гріхи й охоронити від засуду. Ти мовчиш – а вона стоїть і тебе охороняє. Що більше, тоді, як ти мовчиш, тисячі уст дякують за тебе». Микола Білецький

ТИ ЗГРІШИВ? ПРИЙДИ І ПОКАЙСЯ...

лаю!» Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: „Прийміть Духа Святого! Кому гріхи відпустите, — відпустяться їм, а кому затримаєте, — затримаються!» (Ів. 20:21-22).

вята Тайна Хрещення, вводить нас у Христову Церкву. Хрещення відкриває для нас царство Христової благодаті та очищає грішника від усіх його гріхів. Миропомазання дає йому силу та міцність для росту у християнському житті. Однак навіть після купелі хрещення, людина все ж не звільняється від наслідків первородного гріха: схильності до зла, хвороб та смерті. Отже, ставши християнином, людина знову може грішити і навіть дуже часто. Але не міг всеблагий Господь залишити людину у такому стані і тому встановив у Своїй Церкві ще одне Таїнство — Святу Тайну Покаяння, яка лікує наші духовні немочі.

Свята Тайна Покаяння існує вже з апостольських часів. Господь передав апостолам та їх наступникам божественну владу силою Святого Духа відпускати людям гріхи. Про це можна довідатись з «Апостольських правил». Також згадують про сповідь у своїх творах Отці та Учителі Церкви Кипріян, Василій Великий, Іван Золотоустий та багато інших. Ось як пише про покаяння святий Атанасій Великий: «Як людина, охрещена людиною, тобто священиком, просвічується благодаттю Духа Святого; так і сповідуючи у покаянні гріхи свої приймає їх відпущення через священика благодаттю Ісуса Христа».

С

Таїнство Покаяння Господь наш Ісус Христос встановив після Свого воскресіння, коли з’явився своїм учням. Про це читаємо у Святому Євангелії від Івана: «...Тоді знову сказав їм Ісус: „Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас поси-

allsaints.lviv.ua

СВЯТІ ТАЙНИ

принесеного вами залежить від того, скільки ви можете і хочете пожертвувати в ім’я прощення гріхів спочилих родичів і полегшення стану їхніх душ. У будь-якому разі молитва і милостиня не бувають зайвими і надмірними. Початок на ст. 1

Тепер спробуємо розглянути Таїнство Покаяння більш детально. Спочатку постараємося з’ясувати, що ж вимагається від того, хто хоче приступити до Сповіді? Насамперед, це жаль за гріхи, що є самою суттю покаяння. Той, хто справді кається, — не може не усвідомлювати

3


СВЯТІ ТАЙНИ

до всепрощення. Той, хто з вірою звертається до Христа — не залишиться відкиненим. «Усі пророки свідчать про Нього, що кожен, хто вірує в Нього, одержить прощення гріхів Його Йменням» (Дії 10: 43).

своїх гріхів та їх страшних наслідків, не може не відчувати своєї провини перед Богом, не може не жалкувати всім серцем за свої негідні вчинки. Там, де немає справжнього жалю за гріхи — немає і справжнього покаяння. Тоді Сповідь перетворюється на якусь формальність, яку кожен з нас повинен відбути. А така сповідь не приносить нам ніякої користі. За свої гріхи ми повинні жалувати з любові до свого Творця, адже ми образили Того, Хто помер за нас на хресті. Ми виявились невдячними Йому, негідними Його. Коли ж ми жалуємо за гріхи лише зі страху перед Божим гнівом і карами, то тоді наш жаль стає егоїстичним жалем, жалем раба, який боїться виключно за себе. Такий жаль-страх є цілком протилежним до синівського смутку дитини, що образила свого Отця... Про це дуже добре написав апостол Павло: «Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога... Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський — чинить смерть.» (2 Кор. 7: 9-10). Другою важливою умовою покаяння є намір змінити своє життя. Якщо ж ми не змінюємося на краще, то це означає, що насправді ми не маємо справжнього жалю за в чинені гріхи. «Хто приносить покаяння, — каже святий Амвросій, — той повинен не тільки змити свій гріх сльозами, але й закрити колишні прогрішення кращими ділами, щоб знищити гріх». Коли у нашому житті немає хоч найменшої переміни, то всі розмови про покаяння та любов до Бога є тільки пустими словами... Навіть тоді, коли людина зрозуміла свої гріхи, кається і бореться з минулим, їй ще необхідно повірити у те, що Бог — милостивий і відкритий

4

Тепер, коли людина покаялася і з жалем за свої гріхи, твердим наміром поправитись та з живою вірою у Христа Спасителя приходить до церкви, залишається ще одна (для декого найскладніша) умова, а саме визнання своїх гріхів перед Богом через священика. Це необхідно, тому що священик як послідовник Христа, може не лише відпустити гріхи, але також дати цінні поради та «ліки» на «духовну хворобу» (а це аж ніяк не можливо зробити без знання гріхів). Така практика сповіді існує у Христовій Церкві з перших віків. Про це ми довідуємось знову ж таки з творів Отців та Учителів Церкви. Вже у 370 році іспанський єпископ Паціян говорив: «Ти кажеш, що один Бог може відпускати гріхи? Правильно. Але і те, що здійснює Він через священиків є також Його влада». Багато людей соромляться відкривати свої гріхи перед священиком. Ось що писав з цього приводу Тертуліян: «Той хто не сповідує своїх гріхів загине так само, як гине хворий, що через сором не відкрив своєї хвороби лікареві, який міг вилікувати його». Після сповіді священик дає каяннику покуту, це своєрідне батьківське «покарання» для виправлення (грецьке «епітімія»). В традиції Східної Церкви це «покарання» завжди вважалося цілющими «духовними ліками». Такі «покарання» знищують гордість грішника, і вчать краще розуміти провину перед Богом, допомагають поправитись. На закінчення хотілось би дати для роздумів уривок з «Бесіди про покаяння» святого Івана Золотоустого: «Ти згрішив? Зайди до церкви і загладь свій гріх. Скільки б разів ти не падав посеред майдану, —кожного разу встаєш: так, скільки б разів не згрішив, — покайся у грісі, Не впадай у відчай: згрішив вдруге, вдруге покайся, щоб зовсім не втратити тобі надію на обіцяні блага. Ти у глибокій старості, і згрішив? — зайди (до церкви), покайся: тут лікарня, а не судилище; тут не катують, а дають прощення гріхів». Вдумаймось у ці надзвичайно глибокі слова великого святця, який врятував з сітей диявола не одну душу...

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012


Відлуння коляди

свята Різдва, адже це свято прекрасне своїми обрядами, літургійними службами, звичаями, святвечірніми стравами, різдвяноми вертепами, зірками-звіздами, щопками, українською колядою, яскравою ялинкою. Кожна людина готуєься радісно зустріти народження Ісуса.

Г

отувалися до Рідва і учасники Галицького лялькового вертепу, що працює при Парафії Всіх Святих Українського народу УГКЦ під керівництвом заслуженого працівника культури України Богдана Михайловича Жеплинського та його онука Мирослава Ковальчука. Мирослав, так як і його дід, батько, мати та вуйко є інженером хімікомтехнологом, працює інженером в інституті „Гірхімпром”, але своє дитяче захоплення ляльковим вертепом вже впродовж багатьох років реалізує разом з дідусем Богданом. Він активно допомагає учасникам гуртка освоювати мистецтво вертепних ляльководів. Учасники колективу розучували ролі, готували ляльки, вивчали коляди, готували вертепну шопку. У вертепній шопці вміло використані елементи яворівської різьби та прикрас шопок з Яворівщини. Гарно освітлена шопка викликає зачарування вертепними дійством. У сценарії лялькового вертепу поряд зі збереженням давніх традицій сміло втілюються і нові ідеї, вводяться сценки на сучасну тематику. Чудові ляльки виконані учасниками колективу вражають прецизійністю та викликають великі емоції, як серед дітвори, так і серед дорослих глядачів. Учасниками колективу є парафіяни Церкви Всіх Святих Українського Народу - учні шкіл, гімназій, студенти Міжрегіонального Центру Професійно - Технічної Освіти, Художнього Моделювання та Дизайну МЦПТОХМД (директор – Даць Я.Д.). Благословив учасників і додавав наснаги кожному виступові парох о. Володимир Ольшанецький.

23 грудня 2011р. ляльковий вертеп нашої Парафії виступав на запрошення Фонду Святого Володимира в Центрі родини, що по вул.Городоцькій. Після виступу всіх учасників виступу обдарував подарунками св.Миколай, а директор Центру п.Ігор Матушевський та п.Леся Крип’якевич щиро вітали учасників і раділи разом з ними. Відгукнулися учасники вертепу і на запрошення Римо-католицької громади провести Католицьке Різдво разом. Запросив до виступу вертеп в’язничний та військовий капелан РКЦ о.Григорій Драус. 25 грудня 2011р. в програмі „Римське Різдво у Львові”, яка проходила в приміщенні Українського Католицького університету по вул.Хуторівка,35 виступав відроджений галицький ляльковий вертеп. У цей час здійснили запис виступу ляльково вертепу журналісти каналу НТА.

НАШІ СПІЛЬНОТИ

Гарно колядував ляльковий вертеп Кожного року ми з нетерпіням чекаємо радісного

ківщині, де його батько о.Михайло Жеплинський був парохом. Після виступу студенти і учасники вертепу спільно фотографувалися, обмінювалися думками та враженнями.

На „той другий празник” - в день свята св. Василія Великого 14 січня 2012р. ляльковий вертеп здійснив 2 виступи для парафіян Парафії Всіх Святих Українського Народу. Особливо вражають записи гостей Львова та Львівщини, які вперше побачили феєрію лялькового вертепу і записали свої незабутні враження в книзі відгуків. Наступний виступ лялькового вертепу проходив 17 січня 2012 р. на запрошення Наукового Товариства ім.Т.Шевченка. „Вчені мужі” записали свої емоції після виступу в „Книзі відгуків про виступи”. Ось два записи з книги: „Наш митець Микола Бідняк колись писав: „Бути українцем – коштовна справа”. Але коли голова сповнена фантазії, серце - любові, то краса народжується на кожному кроці і без великих грошей. Авторові цього вертепу многая літа та наша вдячність” А ось що пише Голова лікарської комісії НТШ п.З.Ольжинська: „Особливо цінимо Вашу невтомну працю, бо то не тільки фізичне здоров’я, але й сила духу і моральний гарт підростаючого покоління, яке так гарно звеселило наші неспокійні серця. Успіху і слави молодим артистам. Дякуємо!” Подякував вертепникам Голова

Розпочав свою цьогорічну концертну діяльність ляльковий вертеп 15 грудня 2011р. виступом перед студентами Львівського Національного університету ім.І.Франка. Вступне слово до студентів перед виступом мав кандидат філологічних наук, доцент кафедри української фольклористики ім. Ф.Колесси Михайло Гнатович Чорнописький. А п.Богдан Жеплинський розказав майбутнім фольклористам про свої дитячі враження від вперше побаченого лялькового вертепу в с.Завадка Риманівська на Лем-

allsaints.lviv.ua

5


В І Т А Н Н Я, П Р Е З Е Н Т А Ц І Ї

НТШ п.Олег Антонович Купчинський, подарувавши їм в знак пошани книгу видану НТШ „Українські Січові Стрільці” та солодощі. Не забарилися і наступні концертні виступи. 1 лютого 2012р. відео- та аудіо- запис виступу лялькового вертепу здійснили журналісти радіо „Воскресіння” п.Любомира Бурка та її помічники. І тепер виступ лялькового вертепу можна переглянути на сайті радіо „Воскресіння” та в мережі YOUTUBE. Після запису на радіо „Воскресіння” учасники вертепу мали екскурсію по території та отримали в подарунки образки і книги. Завершив виступи під час Різдвяного циклу ляльковий вертеп 12.лютого 2012р. в парафії Зіслання Святого Духа УГКЦ в с.Глинна Наварія на запрошення адміністратора храму о. Ігоря Гарася та Олени Гарась. Окремої уваги заслуговують учасники вертепного дійства, які незважаючи на погодні умови - сильні морози, холод - відчайдушно приходили на виступи і репетиції. Це учні з МЦПТОХМіД – староста гуртка Банах Люба, Дубова Марія, Стьопченко Ігор, Войташек Анна, Дейнека Анжела, Наконечна Ярина, Кремпович Ярослава, Юнак Валентина, а також учні середніх шкіл - Фіна Марта, Парадній Анна-Марія (гімназія „Євшан”), Шніцар Ольга, Шалай Анна, Дяків Роман, Пелехатий Владислав (ЗСШ №18), Бачинський Іван (ЗСШ №85), Мацуєв Роман (ЗСШ №40), Гапчин Ростислав (ЗСШ №75). Всі вони добре освоїли водіння ляльок та виявили неабиякий артистичний хист під час демонстрацій лялькових вистав. Виносимо окрему подяку батькам учасників вертепу, які скеровують своїх дітей на кожен виступ, готують їм українські народні костюми та терпеливо очікують їхнього повернення з концертів.

В цьому році ляльковий вертеп закінчує свої виступи, але попереду нові. В наступному році на Різдво. Дарія Ковальчук, магістр релігійних наук, референт Катехитично-педагогічного інституту УКУ

ВІТАЄМО ОХРЕЩЕНИХ!

6

Видано унікальну енциклопедію українського кобзарства

Н

ещодавно 17 лютого 2012 р., в приміщенні книгарні «Є» у Львові відбулась презентація книги Б.М.Жеплинського та Д.Б.Ковальчук «Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник», виданої видавництвом «Галицька видавнича спілка» в серпні 2011 р. у Львові. Таке видання вперше здійснено на Україні, в ньому 2562 біографії народних музик, 1253 ілюстрації. Про історію створення книги розказав на презентації автор Богдан Жеплинський, Голова Львівського обласного відділення Національної спілки кобзарів України. Автор розповів про свою науку у визначних кобзарів-бандуристів України, про спілкування з народними рапсодами, вивчення їх обрядів, звичаїв, таємної лебійської мови, збір матеріалів про них. Унікальна книга про кобзарство України, яка презентувалася, заслуговує широкого розповсюдження. Книга «Українські кобзарі, бандуристи, лірники» може бути корисною всім хто цікавиться народним музичним фольклором, етнографією українців та історією. Придбати можна її в авторів за телефоном у Львові 262-92-39.

Мирослав Ковальчук

14.01. Ірина Бурка, хресні бать- 22.01. Лев Блаженко, хресні ки: Владислав Роговченко та батьки: Мирослав Грабар та Наталія Бурка Надія Качур

01.01 Матвій Лісний, хресні 14.01. Софія Бариська, хресні батьки: Мар’ян Кравець та Оль- батьки: Володимир Грищук та Дарина Біловар га Гох 08.01. Дмитро Шевченко, хресні 15.01. Анастасія-Марія Соснобатьки: Олег Саламаха та Ольга вська, хресні батьки: Ростислав Кецун та Олеся Брилінська Наконечна 08.01. Микола Мисакович, хресні 51.01. Ірина Надулична, хресні батьки: Андрій Сушко та Оксана батьки: Роман Рудий та Христина Надулична Прокоп’як

22.01. Софія Винник, хресні батьки: Роман Гвоздецький та Марія Тенета

08.01. Микола Непокупний, хресні 21.01. Артур-Андрій Сліпчишин, батьки: Роман Синько та Оксана хресні батьки: Юрій Ільїчов та Олена Лавренко Смілна 08.01. Роман Валько, хресні бать- 21.01. Анастасія Осаульчук, ки: Руслан Врублевський та Зоря- хресні батьки: В’ячеслав Ярмолович та Христина Бурбан на Ковальчук

29.01. Максим Горошко, хресні батьки: Павло Горошко та Ірина Спруха

22.01. Софія Здепська, хресні батьки: Роман Здепський та Лілія Бутрин 28.01. Єлизавета Логіновська, хресні батьки: Тарас Гонусич та Софія Фієлковська

29.01. Степан Яценко, хресні батьки: Тарас Грицай та Надія Яценко

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012


Про Святу Трійцю

С

відки Єгови: «Вчення про Трійцю - це невірне, не біблейське вчення, перейняте у язичників, породжене сатаною» (Вартова Башта. 1946 р., ст. 81; 1995 р., лютий, ст. 5). Святе Письмо:

Про Господа Ісуса Христа Свідки Єгови: «Ісус - не Бог, а лише перше творіння Єгови» («Свид. Иеговы в 20 веке». 1994. С. 13). «Ісус був втіленням Арх. Михаїла, і прийняв це ім’я, коли зійшов на небеса» («Что от нас требует Бог». 1996. С. 6).

мене прославляє.» (Ів. 8.54). «Я і Отець - одно» (Ів. 10.30). «Ви звете мене: Учитель, Господь, і правильно мовите, бо я є.» (Ів. 13.13). Самі Св. Апостоли неодноразово говорили про Божество Христа Спасителя «Нехай, отже, ввесь дім Ізраїля напевно знає, що Бог зробив Господом і Христом оцього Ісуса, якого ви розіп’яли» (Дії. 2.36); І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!» (Ів. 20.28); Ап. Павло: «Христос тілом, який над усім - Бог, благословенний повіки» (Рим. 9.5), «для нас, однак, є лиш один Бог, Отець, від якого все і для якого - ми; і один Господь Ісус Христос, через якого - усе, і ми через нього.» (Кор. 8.6).

ПЕРЕКРУЧЕНЕ ВЧЕННЯ «СВІДКІВ ЄГОВИ»

Вже Старий Заповіт на перших сторінках стверджує: «Сказав Бог: створимо людину по образу Нашому, по подобі Нашій. . . І створив Бог людину по образу Своєму» (Бут. 1; 2627). «Створимо» - вказівка на множинність Божих Лиць, «створив» - вказівка, що ці іпостасі є Єдиним Богом.

Також і в Новому Заповіті є багато свідчень щодо Пресвятої Трійці: «А охрестившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього.І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».» (Мт. 3.16-17). «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: христячи їх в ім’я Отця і Сина і Святого Духа;» (Мт. 27.19). «Невже не віруєш, що я в Отці, а Отець у мені? Слова, які проказую до вас, не від себе проказую. Отець, який перебуває в мені, - він творить діла. Тож вірте мені, що я в Отці, й Отець у мені. А коли ні, то з-за самих діл вірте.» (Ів.14.10 – 11 ). «А Утішитель, Святий Дух, якого Отець в ім’я моє зішле, той навчить вас усього і все вам нагадає, що я сказав вам» (Ів. 14.26). «Оцього Ісуса Бог воскресив, - ми всі цьому свідки. Він, отже, вознесений Божою правицею, одержав від Отця обіцяного Святого Духа й вилив його: ось воно те, що ви бачите й чуєте» (Дії. 2.32-33). «Згідно з передбаченням Бога Отця, освяченням Духа, на послух і на скроплення кров’ю Ісуса Христа: благодать і мир вам хай помножиться!.» (1 Петр. 1.2). «Благодать Господа Ісуса Христа й любов Бога і причастя Святого Духа з усіма вами!» (2 Кор.

allsaints.lviv.ua

13.13). «Бо троє свідчать» (1 Ів. 5.7).

Святе Письмо: Вже в 1 розділі Євангелія від Матея, говориться, що народжене у Віфлеємі немовля - Бог, про народження Якого говориться у пророцтвах Старого Заповіту: «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог» (Мт. 1,23). Ангел повідомляє пастухам: Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь» (Лк, 2.11). Св. Ап. Павло говорить: «А то річ певна, що тайна побожности - велика: Христос явився у тілі, засвідчений у Дусі, показався ангелам, проповідуваний поганам, увіруваний у світі, вознісся у славі.» (1 Тим. 3.16). Свідчення Бога-Отця - «І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав» (Мт. 3.17). «Та в мене свідоцтво більше, ніж те Йоанове: діла оті, що їх Отець доручив мені для мого виконання, - ось ті саме діла, що їх я роблю, і свідчать за мене, що Отець мене послав. І Отець, який послав мене, свідчить за мене, лише ви ані голосу його не чули, ані виду його не бачили ніколи» (Ів. 5.36-37). «Спитав його первосвященик і каже йому: «Чи ти єси Христос, Син Благословенного?». «Я є» - відповів Ісус. (Мр. 14, 61-62) - це значить Бог, як сказано в Старому Заповіті «І промовив Бог до Мойсея: «Я той, хто є.» І додав: «Так промовиш до синів Ізраїля: «Я - є» післав мене до вас.» (Вих 3.14). «Якщо я самого себе прославляю, слава моя - ніщо. Отець же мій, про якого кажете: Він Бог наш, - той

ОБЕРЕЖНО: СЕКТИ

У своїх бесідах «свідки» запевняють, що живуть лише за Євангелієм і ясно розуміють Слово Боже. Чи так це насправді неважко побачити порівнявши їхню «проповідь» зі Святим Письмом.

«Як, отже, ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому перебувайте. У ньому бо враз з людською природою живе вся повнота Божества» (Колос. 2.6. 9). «щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани - аж до появи Господа нашого Ісуса Христа,» (1 Тим. 6.14) тощо. Ніде в Біблії не говориться, що Архангел Михаїл став Христом, але подається чітка різниця між Ангелами і Господом (Євр. 1.1114). Прямих вказівок на Божество Христа, як бачимо, дуже багато. У Біблейському богословському словнику одні лише посилання на Святе Письмо займають кілька сторінок, але Свідки Єгови надають перевагу читанню не Біблії, а конспекту до неї, складеного «спеціалістами» з Брукліна (США), котрий не відповідає істинному тексту Святого Письма. Саме про таких «місіонерів» говорив Апостол Іоанн Богослов: «Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус є Христос? Він - антихрист, що відрікається Отця і Сина. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має й Отця. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас перебуває. Якщо у вас буде перебувати те, що ви спочатку чули, то й ви будете в Сині і в Отці перебувати. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману» (1 Ів. 2.22-26).

Галина Гнатів

7


НАПРИКІНЦІ

РОЗКЛАД БОГОСЛУЖІНЬ ВЕЛИКОГО ПОСТУ Будні:

У неділю:

У понеділок, вівторок, четвер та суботу: 6:30 – Літургія за померлих 8:00 – Літургія за померлих 9:30 – Літургія за всяке прошення 18:00 – Літургія за всяке прошення, Вечірня (у суботу Утреня)

7:00, 9:00, 11:00, 13:00, 18:00 – Божественна Літургія 19:00 – Хресна дорога Великодня Сповідь відбувається щоденно під час Богослужінь 1-ий, 2-ий, 3-ий, 4-ий, 5-ий, 6-ий, тиждень У понеділок, вівторок, четвер, суботу, з 6:30 ранку та з 18:00 вечора а у середу та п’ятницю з 8:00 ранку та з 18:00 вечора.

У середу:

8:00 – Часи, Сорокоусти: Парастас за помер- Пригадуємо парафіянам, що 2-га, 3-тя, 4-та суботи Великого посту є заупокійними. лих 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів 19:00 – Акафіст до Страстей Христових

У п’ятницю:

В середу 5-го тижня посту ввечері о 19:00 – Утреня з Великим Каноном Андрея Критського (поклони)

Про поклони: 8:00 – Часи, Сорокоусти Парастас за помер- Поклони б’ються у всі дні Великого Посту лих починаючи з неділі ввечері. 18:00 – Літургія Напередосвячених Дарів З п’ятниці вечора до неділі вечора поклони 19:00 – Розважання Страстей Христових

не бються.

ХРЕСТИНИ У ХРАМІ ВСІХ СВЯТИХ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ МОЖУТЬ ВІДБУВАТИСЯ У БУДЬ-ЯКИЙ ДЕНЬ ЗА ПОПЕРЕДНІМ ЗАПИСОМ У ЗАХРИСТІЇ. У НЕДІЛЮ О 14:30.

Наречені, які бажають вінчатися у храмі Всіх Святих Українського Народу, або в іншому храмі, мають обов’язок зголоситися до парафіяльного уряду за два місяці до вінчання, а також пройти передподружні науки при нашому храмі.

(Батькам, які бажають охрестити своїх дітей, необхідно наперед зголоситися до захристії храму)

Зголошуватись до секретаря храму п. Івана (пн. – вт. з 19:00; неділя – з 10:00)

Редколегія: Микола Білецький, Ірина Дмитрів, Марічка Кузяк. Координатор видання: о. Остап Гнатів. Адреса: м.Львів, 79021, Україна вул. С.Петлюри, 32 Е-мейл: allsaints@ukr.net Сайт: www.allsaints.lviv.ua Телефон: +38 032 292-24-50 (захристія храму)

8

Банківські реквізити: Релігійна громада УГКЦ ЗКПО (ЄДРПОУ) 23965059 р/р 26002000010802 ПАТ «Фольксбанк» МФО 325213

Вісник Храму Всіх Святих Українського Народу № 8 (46), березень 2012

Вісник №46 (березень 2012)  

Вісник парафії Всіх святих українського народу за березень 2012

Read more
Read more
Similar to
Popular now
Just for you