ЧИТАЛЬНЯ
(Уривки із казки для дорослих)
Крила синього птаха Т
ого дня жителі Міста спостерігали в небі над Ринком дивовижне явище: хмари-крила огорнули собою вежу найвищого Костелу і забарвились у волошкові тони. Це був знак, що Він прилетить, і всі житимуть так, як за бажають. Або навіть краще… Велика і красива Повня із циганським кульчиком у лівому вусі випливла із-за небесних крил і притулилася щокою до правої вежі Костелу. Хіба ж не зачаруєшся таким видовищем! А потім волошковий колір неба змінився на бузко вий, поступово стемнів і розвіявся. Жителі Міста умиротворено розійшлися тьмяними вуличками. На Ринку все ще стояла Селена. Дівчину обдувало нетутешніми вітрами. Вона горнулась у срібний палантин, позирала здивованими сірими очима на темні хмари, на чисту Повню, та що ж?! Так тихо й умиротворено було тут ще перед її народженням. І більше ніколи не буде. Хіба?! Ось воно, ось… ті хмари… не може ж усім привидітись, що волошкові крила, що Він… що і Кавуся нарешті знайде своє маленьке фантастичне щастячко!!!
Художник: hakumo
Місто напилося Тиші та й спить. Позіхає і приморгує щось. Дивується — як дотепер усі жили без музики, наче без вітаміну. Їм чогось бракувало. Кожен слухав щось у своїх навушниках, але… все то було пусте, буденне і тимчасове. Тривожилися стіни і ліхтарі — їхнє світло не співало вечорами, а камінь не мав про що розповідати.
78